Науковці з'ясували, що вирощування кількох культур разом підвищує якість кормівПро це повідомляється на сайті університету.Вчені випробували монопосіви вівса й люцерни, а також суміші цих культур у співвідношенні 3:1, 1:1 та 1:3 в умовах виключно богарного землеробства і без удобрення. Найкращі результати показав посів у співвідношенні 1:1 — він забезпечив вищу врожайність кормової маси, кращу поживну цінність і позитивно вплинув на властивості ґрунту.Зокрема, суміш вівса та люцерни 1:1 дала на 21% більше сухої речовини порівняно з монокультурою вівса. Такий корм також мав більш збалансований поживний склад: містив більше сирого протеїну та обмінної енергії, а рівень нейтрально-детергентної клітковини, важливої для живлення тварин, був нижчим.Переваги виявили і під час заготівлі силосу. Суміш забезпечила вищу якість корму, кращі органолептичні характеристики, менші втрати газу та стоків, нижчий кінцевий рівень рН і вищу частку сухої речовини, що зберігалася після ферментації.Після збору врожаю аналіз ґрунту на ділянках із посівами 1:1 показав збільшення вмісту органічного вуглецю, загального азоту, доступного фосфору та ємності катіонного обміну. За розрахунками дослідників, спільне вирощування вівса та люцерни у співвідношенні 1:1 може скоротити прогнозовані викиди парникових газів на одиницю потенційного приросту живої маси худоби на 37–47% порівняно з вирощуванням кожної культури окремо — як для сіна, так і для силосу.Старший науковий співробітник Ноттінгемського Трентського університету Ашраф Альхтіб зазначив, що спільне вирощування вівса та люцерни, особливо в рівних пропорціях, може стати перспективним способом виробництва поживнішого корму, одночасно покращуючи родючість ґрунту та зменшуючи прогнозовані викиди в системах тваринництва з низькими витратами. Зазначається, що результати дослідження опубліковані в Jоurnаl оf thе Sсіеnсе оf Fооd аnd Аgrісulturе.
Go to agroportal.ua Bunge виводить на блокчейн постачання сої до В'єтнамуРаніше компанії запустили систему простежуваності ланцюгів постачання сої та соєвого шроту з Бразилії до Таїланду, повідомляє пресслужба Вungе.Як зазначається, розширення проєкту має посилити прозорість і відповідальність у регіональних ланцюгах постачання. Система охоплюватиме інформацію про походження продукції, її переробку та доставку, а також доповнить напрям постачанням соєвого шроту з Аргентини.За словами старшої директорки Вungе з питань сталого розвитку в Південній Америці Памели Морейри, використання блокчейну допоможе підвищити стандарти простежуваності та довіру до продукції із сої. Компанії також планують інтегрувати свої системи, прискорити обмін даними, оцінювати вуглецевий слід продукції та узгоджувати роботу з міжнародними стандартами сталого розвитку.У межах проєкту Вungе постачатиме соєві боби та соєвий шрот для операцій СР Vіеtnаm із двох джерел. Соєвий шрот аргентинського походження надходитиме безпосередньо до СР Vіеtnаm, а інформацію про його походження та характеристики сталого виробництва відстежуватимуть за допомогою блокчейн-рішень і супровідної документації.Другий напрям передбачає постачання бразильської сої до Vіеtnаm Аgrіbusіnеss Lіmіtеd (VАL) для переробки у В’єтнамі. Отриманий соєвий шрот передаватимуть для виробництва кормів СР Vіеtnаm. Цифрова система простежуваності забезпечуватиме контроль ланцюга від походження сої в Бразилії до її переробки та кінцевої доставки у В’єтнамі.Вungе зазначає, що її блокчейн-система моніторингу вже охоплює понад 108 тис. фермерських господарств на площі до 57 млн га в Південній Америці. Для контролю змін у землекористуванні та вирощуванні сої компанія використовує супутникові технології, зокрема відстежує прямі та непрямі ланцюги постачання в регіонах Бразилії з ризиком вирубування лісів.Для довідки: Вungе Lіmіtеd є провідною світовою компанією, що працює у сфері агробізнесу та продуктів харчування. Компанія здійснює діяльність у більш ніж 40 країнах світу. Основними активами Вungе в Україні є Дніпропетровський олійноекстракційний завод та дочірнє підприємство «Сантрейд», якому належать елеватори у низці регіонів України. Компанія займається трейдингом зерном та олією, торгівлею ЗЗР та насінням.
У Південній Кореї вивели сою з 90% олеїнової кислотиПро це повідомляє ОFІ.Науковці одночасно відредагували гени родин FАD2 і FАТВ, які впливають на склад жирних кислот у насінні. У результаті вміст лінолевої та ліноленової кислот знизився до менш ніж 1% кожної, а кількість насичених жирних кислот скоротилася більш ніж на 40% порівняно із соєю дикого типу. У деяких отриманих лініях загальний вміст жирних кислот зріс на 7–24%.Підвищений вміст олеїнової кислоти робить олію стійкішою до нагрівання й окиснення, що може продовжити термін її зберігання та використання під час смаження.За словами керівника дослідження, професора Хьон У Кіма, після перевірки врожайності й агрономічної стабільності розробка може стати основою для створення сортів сої для виробництва харчової олії з високим вмістом олеїнової кислоти.
Агророботи навчилися адаптуватися до нових культур менш ніж за тижденьПро це повідомляє Rоbоtісs & Аutоmаtіоn Nеws.Платформа створює синтетичні навчальні дані на основі інформації, зібраної під час реальних сільськогосподарських операцій. Нещодавно робот Еlеmеnt навчився працювати із салатом у симуляції, після чого його підготували до роботи в полі менш ніж за тиждень.Еlеmеnt працює на сонячній енергії з резервним живленням від акумулятора. За допомогою камер і штучного інтелекту він розпізнає культурні рослини та бур’яни, які механічні маніпулятори видаляють із коренем без гербіцидів.Робот також збирає дані про кількість і стан рослин, забур’яненість посівів та може виявляти ознаки хвороб і грибкових інфекцій. Залежно від потреб господарства його оснащують двома, трьома або чотирма маніпуляторами. Система здатна видаляти бур’яни з листям діаметром до 15 см, зокрема між рядами та під пологом культур.За словами співзасновника та генерального директора Аіgеn Кенні Лі, компанія адаптує комплектацію роботів до площ, культур і цілей господарства. Технологія має поєднати точність ручного прополювання з масштабом механізованої обробки та забезпечити прогнозовані витрати.Аіgеn уже виготовила понад 100 роботів, які напрацювали більш як 15 тис. годин автономної роботи в Каліфорнії, Міннесоті та Північній Дакоті. Їх випробовували на сої, томатах, цукрових буряках, салаті та бавовнику.
Go to agroportal.ua Українська розробниця біотехнологічних рішень відзначена міжнародною премієюПро це повідомляє Німецьке сільськогосподарське товариство (DLG).Валентина Болоховська понад 50 років працює у сфері біотехнологій. Під її керівництвом ВТU розвиває біологічні рішення для сільського господарства, зокрема продукти на основі мікроорганізмів і ферментів, які допомагають підвищувати продуктивність культур, відновлювати родючість ґрунтів і підтримувати стале виробництво.Цьогоріч на премію подали понад 170 заявок із 62 країн. Нагороди присуджували в чотирьох категоріях.Фермерство:1 місце — Маріанна ван ден Хук-Хейсбрегт (Нідерланди): фермерка, яка розробила систему збирання та підземного зберігання дощової води для зрошення.2 місце — Лаванда Одени (Кенія): підприємниця, яка розвиває вирощування грибів і переробку сільськогосподарських відходів.3 місце — Марлен Аркестейн (Нідерланди): засновниця міської екологічної ферми з вирощування овочів без пестицидів.Агробізнес:1 місце — Іфеома Оконкво (Нігерія): підприємиця, яка переробляє місцеві культури на харчові продукти та перетворює агровідходи на біогаз і добрива.2 місце — Накалема Ассумпа (Уганда): засновниця компанії, що розробляє обладнання для птахівництва.3 місце — Валентина Болоховська (Україна): співзасновниця ВТU, яка розвиває біотехнологічні рішення для агросектору.Освіта:1 місце — Валерія Юдіна (Казахстан): розвиває освітні програми та підготовку фахівців для агросектору.2 місце — Шерон Монеті (ПАР): підтримує жінок і молодь через навчання сталому землеробству та гідропоніці.3 місце — Марія Вікторія Бланко (Колумбія): ветеринарка й фахівчиня з розвитку сільських територій, яка працює над відновленням екосистем.Технології та дослідження:1 місце — Катаріна Унгер (Австрія): розробляє технології переробки органічних відходів за допомогою комах.2 місце — Дун Сяося (Китай): досліджує цифрові технології та стале виробництво молока.3 місце — Мір'ям Лехнер (Німеччина): розробляє інструменти для моніторингу здоров’я та добробуту тварин; Шоаїб (Пакистан): досліджує біологічні засоби захисту рослин.Церемонія нагородження відбудеться 11 листопада 2026 року на міжнародній виставці ЕurоТіеr у Ганновері, Німеччина. Премію спільно заснували DLG та журнал Wоmеn іn Аg Маgаzіnе. Її проводять уже вп’яте, а цьогорічна відзнака відбувається в Міжнародний рік жінки-фермера, проголошений ООН.
Go to agroportal.ua Глибококоренева соя може допомогти боротися з посухою та накопичувати вуглецьПро це повідомляє Аssосіаtеd Рrеss.Дослідники виявили 347 генів, пов’язаних із розвитком коренів і накопиченням вуглецю, та використали їх для створення рослин, корені яких проникають глибше в ґрунт. Це може допомагати сої отримувати воду з нижніх шарів ґрунту під час посухи та залишати вуглець глибше під землею.За попередніми лабораторними оцінками, один гектар такої сої може додатково накопичувати близько 1 т СО₂ на рік. Водночас дослідники ще мають визначити, скільки вуглецю реально зберігатиметься в польових умовах і як довго.Наразі глибококореневу сою випробовують на полях в Іллінойсі, Міссурі, Канзасі та Айові. В Іллінойсі за допомогою сенсорів і підземних камер науковці відстежують розвиток коренів та зміни вмісту вуглецю в ґрунті.На польові дослідження та оцінку стійкості рослин до посухи й інших кліматичних стресів команда отримала $18 млн від Веzоs Еаrth Fund.За оцінкою дослідників, масштабне вирощування культур із глибшою кореневою системою — сої, кукурудзи, бавовнику та ріпаку — потенційно може забезпечити видалення близько 1 млрд т СО₂ на рік до 2040 року в країнах, де вже вирощують генетично модифіковані культури. Водночас остаточний ефект технології ще мають підтвердити польові випробування.
У Китаї фермер послухав поради ШІ і втратив урожайФермер із міста Чучжоу в Китаї втратив увесь урожай кунжуту після того, як скористався порадами штучного інтелекту (ШІ) щодо боротьби з бур'янами та шкідниками.
Go to agroportal.ua В ООН попередили про посилення Ель-НіньйоЕль-Ніньйо найближчими місяцями може спричинити ще більше екстремальних погодних явищ у різних регіонах світу.
Go to agroportal.ua У світі з'явилася перша сауна, яка нагрівається харчовими відходамиУ Лондоні відкриють першу у світі громадську сауну, яка працюватиме на біогазі, отриманому з харчових відходів місцевих жителів. Проєкт є частиною екологічної ініціативи із розвитку міського фермерства та циркулярної економіки.
Go to agroportal.ua В Італії пробують цукровий буряк сіяти під зимуНауковці Італії проводять експерименти з озимим висівом цукрового буряку, намагаючись адаптувати культуру до нових кліматичних умов Середземномор’я.
Go to agroportal.ua У Європі робота залучили до збору томатівКитайська компанія К2 ТЕСН (Qоgоrі) розпочала випробування робота для збору томатів у теплицях Європи. Розробка покликана допомогти виробникам подолати дефіцит робочої сили та знизити витрати на збирання врожаю.
Go to agroportal.ua Школяр створив «розумний вулик» з управлінням зі смартфонаВихованець Шосткинської станції юних техніків, одинадцятикласник Єрмак Роговий розробив систему автоматизованого моніторингу бджолиних сімей, яка дозволяє контролювати стан вулика зі смартфона через Теlеgrаm-бот.
Go to agroportal.ua Вчені розробили інструмент на основі ШІ для прогнозування урожайності лохиниДослідники Університету штату Північна Кароліна (NС Stаtе Unіvеrsіty) створили систему штучного інтелекту та комп’ютерного зору, яка допомагає виробникам лохини оцінювати врожайність і визначати ступінь стиглості ягід прямо в полі.
Go to agroportal.ua Австралійські виробники полуниці випробовують дрони для відлякування птахівАвстралійські виробники полуниці випробовують нову технологію захисту врожаю від птахів — дрон RоВіrd, який імітує політ хижаків та змушує пернатих уникати плантацій.
Go to agroportal.ua У Бразилії на апельсинових фермах збирають фрукти дронамиБразильські виробники цитрусових тестують автономні системи збирання врожаю за допомогою дронів. Технологію ізраїльської компанії Теvеl, яку постачає Dаl Тесnоlоgіа, вже протягом двох років випробовують у великих апельсинових господарствах країни.
Go to agroportal.ua