AgroPortal - we.ua

AgroPortal

we:@agroportal.ua
3.2 thous. of news
AgroPortal on agroportal.ua
Посухостійка та невибаглива сочевиця набирає популярності на Кіровоградщині
Фермерів приваблюють стійкість культури до посухи, порівняно невеликі витрати на вирощування та закупівельна ціна, яка перевищує вартість пшениці й соняшнику.Одне з господарств у селі Синюха вирощує сочевицю вже четвертий рік, за цей час площі збільшили з 34 до 60 га. За словами заступника керівника господарства Ярослава Голобородька, культура добре переносить нестачу вологи завдяки глибокій кореневій системі. Водночас вона потребує чистого від бур’янів і вирівняного поля, адже через невисокі стебла збирання врожаю має свої особливості.Сочевицю тут розглядають і як альтернативу культурам, вимогливішим до вологи та мінерального живлення. Вона може добре рости навіть на бідніших ґрунтах, де складніше отримати високі врожаї кукурудзи, пшениці чи соняшнику. Серед витрат на вирощування найбільша стаття — насіння, однак його потрібно небагато: близько 50–60 кг/га. Азотні добрива господарство не використовує, оскільки сочевиця здатна засвоювати азот із повітря. Для захисту від бур’янів достатньо одного внесення гербіциду, а важливу роль відіграє якісний обробіток ґрунту.Цього року погодні умови сприяли врожайності: господарство зібрало в середньому 2,5 т/га — на 0,5 т/га більше, ніж торік. Загалом отримали понад 100 т сочевиці. Продукцію продають переробникам із Рівненської, Одеської, Вінницької та Дніпропетровської областей, а місцевих покупців на Кіровоградщині господарство поки не має.Закупівельна ціна сочевиці нині становить близько 20 тис. грн/т. Для порівняння, соняшник закуповують приблизно по 15 тис. грн/т, а пшеницю — по 5 тис. грн/т. Водночас господарство поки не поспішає продавати врожай: реалізували близько 10 т із понад 100 т і очікують на вигіднішу ціну. За словами Ярослава Голобородька, раніше вартість сочевиці сягала 40 тис. грн/т.Ціни на культуру значною мірою залежать від урожаю в Індії — одного з найбільших споживачів бобових у світі. Якщо там збирають достатньо продукції, потреба в імпорті зменшується, що тисне на світові ціни, натомість за неврожаю попит на імпортну сочевицю зростає.Попри цінові коливання, господарство планує й надалі розширювати посіви та наступного року додати щонайменше 10 га. Загалом у регіоні сочевицю вирощують лише десять із 3009 агрогосподарств.Джерело: Суспільне Кропивницький
AgroPortal on agroportal.ua
VI Агрополітичний форум «Агросектор 2026–2027: стратегія виживання»
Форум пройшов у гібридному форматі. Спікери працювали в студії, громади з різних областей зібрали фермерів і долучилися онлайн, а трансляцію також можна було дивитися в новому «Цифровому кабінеті фермера».Учасники обговорили: експорт в умовах блокування морських портів; бронювання працівників агропідприємств; кредитування фермерів; ціни на пальне; державну підтримку малих і середніх фермерів у 2027 році, зокрема на прифронтових і деокупованих територіях; підготовку до вимог ЄС.«До Дня працівників сільського господарства ми вже традиційно збираємося разом. Цього року формат гібридний: частина учасників у залі, громади зібрали фермерів і долучилися онлайн, а ще нас дивляться в новому «Цифровому кабінеті фермера». Тема форуму – стратегія виживання. Ключові питання для фермерів сьогодні очевидні: експорт, ціна на пальне та перекредитування. Окремо важливо обговорити вимоги Євросоюзу до сільгосппродукції», – зазначив голова ВКФ і виконавчий директор ВАГ Іван Слободяник. Олександр Корнієнко, перший заступник голови Верховної Ради, назвав аграрну галузь центральною для наповнення бюджету та найбільшим джерелом валютної виручки від експорту. За його словами, морська логістика - це єдине, що може врятувати галузь, і дипломатичні зусилля щодо відновлення чорноморського коридору тривають за участі Туреччини та країн арабського світу. Він запевнив, що до другого читання бюджету-2027 буде враховано підтримку тваринництва та молочної галузі, а також повідомив, що уряд спрямував через Державний фонд регіонального розвитку близько 1,5 млрд грн на проєкти, переважно у сільських громадах.«Після системних атак і винищення металургії аграрна галузь фактично стала центральною, яка може наповнювати бюджет. Логістика морем – це єдине, що може врятувати галузь зараз. Без вивозу ризики щодня і щотижня збільшуються, а відсоток тих, хто готовий лишити кукурудзу на полях, росте дуже високими темпами. Ми маємо з цією ситуацією якнайшвидше впоратися», – наголосив Олександр Корнієнко.Руслан Марков, провідний радник з сільського господарства Рrоsреr Glоbаl в Україні, розповів про програму підтримки сільського господарства України за фінансування Фонду Говарда Баффета. За запитом фермерських об'єднань в ній з'явилися компоненти для середніх фермерів, надавачів послуг, жінок-фермерок, консультаційний супровід, а цьогоріч долалися засоби тимчасового зберігання зерна. На форумі він вперше офіційно анонсував пілотну програму створення добровільних пожежних бригад на базі фермерських господарств у Херсонській та Миколаївській областях.«Ми тут для того, щоб почути голос фермера і сільських громад. Для нас цей голос не просто важливий, а вирішальний: усі активності нашої програми базуються на прямому запиті фермерів, громад і партнерських організацій. І сьогодні можу офіційно повідомити, що ми починаємо програму створення добровільних бригад пожежної охорони на базі фермерських господарств, бо проблема пожеж особливо гостра у прифронтових регіонах», – зазначив Руслан Марков.Під час форуму відбувся відкритий діалог з Міністром аграрної політики та продовольства України Тарасом Висоцьким. Учасники обговорили експорт, кредити для малих фермерів, бронювання, євроінтеграцію, паливо, сівозміну та підтримку господарств.Горизонт відновлення експорту через чорноморські порти наразі не підтверджено, порти закриті вже чотири місяці. Міністр радить фермерам там, де це можливо, реалізовувати продукцію хоча б у нуль з урахуванням повної собівартості, а в збиткових випадках рахувати кожну ситуацію окремо. За його оцінкою, до продажу є близько 60 млн т при можливості продати 30 млн т, а перехідні залишки на 1 липня 2027 року можуть сягнути 30 млн т зерна.Міністерство закликає суттєво переглянути сівозміну на 2027 рік у бік зменшення валового виробництва, насамперед кукурудзи. Площі під пшеницею вже скоротилися на 12%. Мінагрополітики фіналізує звернення до міжнародних партнерів щодо компенсації постійних витрат: оренди, податків, мінімальної заробітної плати. У середньому це до 15 тис. грн (близько €300) на гектар, а загальна потреба оцінюється приблизно в 99 млрд грн.Найдієвішим інструментом кредитування Міністр назвав п'ятирічні безвідсоткові кредити до 1 млн грн. Цьогоріч на них спрямовано близько 200 млн грн. Міністерство підтримало правку аграрного комітету про збільшення фінансування до 1 млрд грн. Збільшення точно буде, а його обсяг стане відомий після голосування за бюджет у цілому. Параметри програми на 2027 рік, зокрема можливе підвищення ліміту до 2 млн грн, обговорять із фермерами наприкінці листопада.«Наша позиція незмінна: зробити все, щоб український аграрний сектор і далі був ефективним. Якщо є додаткові вимоги, тоді нормальна європейська практика – це додаткова підтримка. Немає підтримки – є перехідні періоди. Виконати все, не маючи ресурсів, просто неможливо», – зазначив міністр агрополітики Тарас Висоцький.Критерії критичності аграрних підприємств (від 200 га та 20 млн грн) попередньо відстояли на координаційному центрі. Після кінцевої верифікації, яку очікують до початку наступного тижня, Міністерство оприлюднить покроковий алгоритм подання заявок.Відкриття аграрного (п'ятого) переговорного кластера з ЄС очікується в грудні, а предметні перемовини планують на початку січня. Позиція Міністерства така: додаткові вимоги мають супроводжуватися додатковою підтримкою або перехідними періодами, а фермерські асоціації будуть залучені до оцінки кожного проєкту.Частка палива у витратах зросла з 5-7% до 23-24%, проте державної допомоги на паливо не передбачено. Завдання уряду – забезпечити його фізичну наявність. Виплати для господарств, що утримують від 3 до 100 корів (понад 600 млн грн), уже в Казначействі. Наступного тижня планують ще один прийом заявок приблизно на 200 млн грн.Голова ВКФ Іван Слободяник підняв питання розриву між заявами банків і реальною практикою кредитування фермерів. За підсумками обговорення Конгрес розпочинає збір конкретних кейсів для подальшого розбору за участю керівників банків і міністерства. На завершення Іван Слободяник презентував «Цифровий кабінет фермера» – сервіс для співпраці та кооперації фермерів. Відповіді на питання з чату, які не встигли обговорити, ВКФ надасть на окремій зустрічі.Захід проведено в межах Програми підтримки сільського господарства України, що реалізується Всеукраїнським конгресом фермерів у партнерстві з Рrоsреr Glоbаl та Всеукраїнською асоціацією громад. Виражені точки зору не обов'язково відображають офіційні позиції Рrоsреr Glоbаl.Джерело фото: ВАГ
AgroPortal on agroportal.ua
Червоне золото Кашміру: як фермери вручну вирощують і збирають одну з найдорожчих спецій світу
Фермери вручну збирають ніжні фіолетові квіти крокусу, а потім обережно відокремлюють від них червоні приймочки, з яких отримують шафран. Саме за високу вартість і характерний насичений аромат його називають «червоним золотом».Збір потребує значної ручної праці: кожну квітку потрібно зірвати, а тонкі червоні нитки — вибрати окремо. Після цього квіти розкладають для сушіння. Для тисяч фермерських родин у Кашмірі вирощування шафрану є важливим джерелом доходу.Ця культура має понад 3000 років історії в регіоні та залишається важливою частиною його економіки й культурної спадщини. Водночас виробники стикаються зі зниженням урожайності. Серед причин фермери називають зміни клімату, нестабільні опади, скорочення снігопадів і недостатнє зрошення.Падіння виробництва загрожує не лише майбутньому кашмірського шафрану, а й добробуту родин, які залежать від його вирощування.Джерело: Тhе Guаrdіаn
AgroPortal on agroportal.ua
EuroTier 2026: як інтелектуальні технології, цифровізація та ШІ посилюють тваринництво
Зростання витрат, нестабільні ринки та торговельні бар'єри створюють дедалі більший тиск на сектор тваринництва в усьому світі. Перспективи світового виробництва тваринництва різняться залежно від сектору. Конкуренція на експортних ринках свинини стала особливо жорсткою після зниження попиту на ключовому ринку імпорту — Китаї. Ринок птиці, навпаки, ймовірно, продовжить зростати в усьому світі, оскільки м’ясо птиці залишається порівняно доступним джерелом білка. У секторі яловичини виробництво зростає в усьому світі, тоді як постачання в ЄС скорочується. На цьому тлі виробники тваринницьких продуктів повинні продовжувати підвищувати продуктивність, здоров’я тварин та ефективність використання ресурсів, залишаючись гнучкими у реагуванні на зміни торговельних потоків та ринкових умов.На відкритті ЕurоТіеr 2026 президент DLG (Німецького сільськогосподарського товариства), організатора виставок ЕurоТіеr та ЕnеrgyDесеntrаl Хубертус Паетов наголосив, що тваринництво може залишатися конкурентоспроможним на міжнародних ринках завдяки сталому підвищенню продуктивності, використовуючи при цьому менше ресурсів. Для досягнення цього потрібні інновації, відкриті експортні ринки та сильний підприємницький дух. Інтелектуальні технології, цифровізація та штучний інтелект відкривають нові можливості для подальшого покращення здоров'я та добробуту тварин, підтримки щоденної діяльності та ефективнішого використання ресурсів.І саме ЕurоТіеr демонструє, як сільське господарство, наука та промисловість співпрацюють над розробкою рішень для майбутніх викликів. Важливо, щоб представлені інновації приносили відчутні переваги фермерам та успішно працювали на практиці.Джерело фото: АgrоРоrtаl.uа
Go to agroportal.ua
AgroPortal on agroportal.ua
Сила жінок в Агро 2026
Завершила подію презентація АGGЕЕК АGRО WОМЕN 100 — першого в Україні незалежного рейтингу 100 найвпливовіших жінок аграрної індустрії, які розвивають бізнес, науку й освіту, формують інформаційний простір, реалізують суспільно важливі ініціативи та впливають на галузеві рішення.До рейтингу увійшли понад 100 жінок у семи напрямах: бізнес, медіа, освіта, РR, інтелект, соціальний вплив, державний та інституційний вплив.У кожній із категорій нагороду отримали:БІЗНЕС — ШЕМЕТ МАРГАРИТА, головна інженерка Центрального Хабу МХП.МЕДІА — СТРИЖЕУС АЛЛА, керівниця АgrоРоrtаl.uа.ОСВІТА — КОВТУН ОЛЕНА, координаторка освітнього проєкту «Агрокебети».РR ТА МАРКЕТИНГ — ПЕТРУШКО ЛЮБОВ, програмна редакторка Fоrbеs Ukrаіnе.ІНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ ВПЛИВ — АДАМЕНКО ТЕТЯНА, керівниця відділу агрометеорології Гідрометцентру України.СОЦІАЛЬНИЙ ВПЛИВ — КОНАЩУК КАТЕРИНА, засновниця та партнерка аналітично-комунікаційної платформи Тrеnd&Неdgе Сlub.ПОЛІТИЧНИЙ ВПЛИВ — СКЛЯРЕНКО АНТОНІНА, президентка Громадської спілки «Співтовариство виробників і споживачів бобових України».СПЕЦІАЛЬНА ВІДЗНАКА «ВИБІР РЕДАКЦІЇ АGGЕЕК» — ОЛЬГА ТРОФІМЦЕВА, керівниця Німецько-українського агрополітичного діалогу.СПЕЦІАЛЬНА ВІДЗНАКА «ВИБІР РЕДАКЦІЇ АGGЕЕК» за міжнародне визнання українського жіночого лідерства в агро» — АЛЛА СТОЯНОВА, аграрійка з Одеської області.СПЕЦІАЛЬНА ВІДЗНАКА «ВИБІР РЕДАКЦІЇ АGGЕЕК» — НАТАЛІЯ ТЕРЯХІНА, НR-директорка агрохолдингу Кеrnеl.Джерело фото: АGGЕЕК
Go to agroportal.ua
AgroPortal on agroportal.ua
У Гімалаях картоплю ховають під землю на зиму — традиція зникає разом із місцевими сортами
Такі сховища допомагали вберегти врожай від морозів під час зими, коли снігопади відрізають населені пункти від зовнішнього світу, а температура опускається нижче -20°С. Тепер від цієї практики поступово відмовляються, і разом із нею можуть зникнути місцеві сорти картоплі та знання про їх вирощування.Традиція збереглася в долині Гурез на півночі індійського Кашміру. Місцеві жителі називають такі сховища храв. У них закладають картоплю, ріпу й капусту, а частину бульб залишають для весняної посадки. Раніше майже кожна родина мала по три-чотири ями, проте тепер їх використовують лише окремі господарства. Через покращення доріг і виїзд молоді на навчання та роботу сім’ї дедалі частіше купують овочі на ринку.Разом зі сховищами зникають і навички відбору картоплі для наступного сезону. Фермерка Хаджра Бегум навчилася від матері визначати, які бульби добре зберігатимуться і дадуть якісний посадковий матеріал. Тепер вона передає ці знання доньці, але не впевнена, що традиція переживе ще одне покоління. Для весняної посадки потрібно залишати лише здорову картоплю: одна пошкоджена бульба може поставити під загрозу врожай наступного року.Картопля займає близько 45% оброблюваних земель долини Гурез, свідчить дослідження Національного бюро генетичних ресурсів рослин Індійської ради сільськогосподарських досліджень за 2019 рік. Водночас місцеві різновиди досі не задокументовані системно. Науковець Шейх М. Султан під час повторних досліджень уже не зміг знайти деякі сорти, які бачив раніше.Він пов’язує це з переходом фермерів на комерційне насіння та скороченням традиційного вирощування. За словами науковця, місцеві сорти можуть мати цінні для селекції властивості — зокрема, стійкість до холоду, окремих шкідників і хвороб. Якщо їх перестануть вирощувати, ці характеристики можуть бути втрачені ще до того, як дослідники встигнуть їх вивчити.Ситуацію ускладнюють кліматичні зміни: місцеві фермери відзначають менше снігу взимку, сухіші весни та дефіцит води. 70-річний фермер Абдул Джаббар Мапну згадує, що раніше кожна родина мала дві-три ями, кожна вміщувала близько 500 кг картоплі, а сніговий покрив узимку сягав приблизно 1,8 м. Тепер, за його словами, джерела пересихають, а виробництво картоплі скорочується.Серед можливих способів збереження місцевих різновидів — їх ідентифікація, документування та просування через географічні зазначення, які підкреслюють походження й особливі властивості продукції. Однак для цього потрібно спершу зафіксувати сорти, що ще вирощуються, та зберегти досвід фермерів, поки він не зник разом із традиційними сховищами.Джерело: Тhе Guаrdіаn
AgroPortal on agroportal.ua
На Тернопільщині 63 сім’ї вирощують пізню капусту на продаж
Загалом у громаді проживає понад 2 тис. людей. За словами старости Снігурівського старостинського округу Івана Власюка, капусту звідси вивозять, зокрема, до Тернополя, Хмельницького, Львова, Києва, а також Дніпропетровської та Харківської областей.Цьогоріч через нестачу опадів урожайність нижча, ніж торік. За оцінкою старости, зараз вона становить у середньому 50–60 т/га, тоді як за сприятливих погодних умов може сягати 80 т/га. На одному з місцевих господарств очікують зібрати 50–60 т/га, а на окремих ділянках урожай ще продовжує рости.Вирощуванням капусти займаються як сімейні господарства, так і підприємства. Наприклад, Наталя із села Маневе вирощує її разом із чоловіком понад 20 років. Раніше родина відводила під овоч близько 3 га, але цьогоріч скоротила площі приблизно до 1 га. Серед вирощуваних сортів — «Тайсон», «Сторідор» і «Закапа». Урожай збирають вручну, після чого фасують і продають оптовикам.За словами жінки, цього року капуста вродила гірше, ніж торік, хоча закупівельні ціни зросли. Водночас збут залишається проблемою: через високу вартість логістики оптові покупці не завжди готові забирати продукцію.Вирощування потребує значних витрат на насіння, вирощування розсади, добрива, обробіток і захист від шкідників. За словами Наталі, на етапі вирощування розсади втрачається близько 10–15% рослин. Важливу роль відіграють і погодні умови — для розвитку капусти потрібні волога, тепло та опади.На одному з фермерських господарств громади вирощують пізню капусту на 12 га. Збирання врожаю тут частково механізували: працівники зрізають головки, кладуть їх на транспортер, який подає продукцію на причіп, звідки її складають у контейнери. За день господарство збирає до 0,5 га. Придбання транспортера дозволило скоротити кількість працівників і полегшити ручну працю.Господарство вирощує кілька сортів пізньої капусти, зокрема для зберігання до весни та засолювання. Від висаджування розсади до дозрівання минає 130–140 днів, а збирати врожай починають приблизно з 20 жовтня. Через відсутність дощів цього року капусту не поливали, а обробки проводили переважно проти шкідників.Окрім пізньої, на підприємстві вирощують цвітну капусту. Цьогоріч вона займає 3 га. Урожай зберігають у холодильнику за температури не вище 5°С і продають на овочевих ринках та під замовлення. За словами тракториста Руслана Дробоцького, на момент підготовки матеріалу ціна цвітної капусти на ринках становила 16–18 грн/кг.Ціна на пізню капусту цього року, за словами старости, становить 10–15 грн/кг. Торік через великий урожай її продавали по 5–8 грн/кг. Водночас у Снігурівському старостинському окрузі за день можуть завантажувати до чотирьох фур — це близько 80 т продукції. Джерело: Суспільне Тернопіль
AgroPortal on agroportal.ua
«Покрова». Презентовано механізм страхування посівної від воєнних ризиків
Для участі агровиробник реєструє один або кілька складів, зазначає їх розташування та подає інформацію про здійснені закупівлі товарів «Сингента». Після перевірки даних сільгоспвиробник отримує страховий сертифікат із визначеним лімітом покриття.Страховий захист активується на підставі підтверджених закупівель. Для клієнтів, які купують продукцію безпосередньо у «Сингента», облік відбувається автоматично. У разі придбання через офіційного дистриб’ютора аграрій надає документи, що підтверджують закупівлю.Програма охоплює фізичне знищення або пошкодження застрахованих товарів унаслідок воєнних дій і застосування зброї — це, зокрема, ракетні удари, атаки БпЛА, авіабомби, боєприпаси, а також непрямі наслідки таких подій, як вибухова хвиля, уламки, руйнування будівель і пожеж.У разі настання страхового випадку агровиробник повідомляє страхового партнера і подає необхідні підтвердні документи. Після ухвалення рішення страхове відшкодування спрямовується на відновлення запасу товарів «Сингента» тієї самої категорії через компанію або її офіційного дистриб’ютора.Програма діє для насіння та засобів захисту рослин «Сингента», придбаних у період, визначений умовами сезону 2026–2027 років. Страхове покриття поширюється на склади, які відповідають установленим критеріям безпеки і розташування.Покриття передбачає страхування повної вартості товару з ПДВ і нульову франшизу. Страховий ліміт визначається окремо для кожної локації та вказується у страховому сертифікаті. Участь можлива з кількома складами, що дозволяє агровиробнику розподілити запаси між локаціями та гнучкіше організувати їх зберігання.Джерело фото: компанія «Сингента»
AgroPortal on agroportal.ua
Конкурентоспроможність, інновації та інвестиції: як бізнеси адаптуються до викликів
Про це говорили учасники заключної цього року конференції U-Nаtіоn Саріtаl Summіt — українські та міжнародні лідери, представники бізнесів, асоціацій та інвестори.Однією з болючих тем стала адаптація ритейлу до викликів. За словами представниці «Українського альянсу роздрібної торгівлі продуктами» (UFRА) до якої входять зокрема мережа Vаrus (Оmеgа LLС), корпорація Теrwіn Grоuр Олени Гордон у продуктовому ритейлі коли склади знищують або ланцюги постачання розриваються, люди можуть втратити доступ до продуктів харчування, і Україна вже стикнулася з цією проблемою. За перші дев’ять місяців поточного року Україна втратила близько 900 тисяч квадратних метрів сучасних складських площ. Але важливо, що бізнес продовжує роботу та адаптується до викликів.«Замість того щоб зберігати товари на одному великому складі, ми намагаємося користуватися різними регіональними складами та складами партнерів, змінювати маршрути доставки й працювати безпосередньо з виробниками. Наші постачальники та ділові партнери нас підтримують, вони також стикаються із серйозними викликами щодня. Адаптація потребує фінансових ресурсів, нам потрібні обігові кошти, доступні кредити та довгострокове страхування від усіх кризових ризиків. Ми цінуємо діалог із урядом України щодо фінансування та рішень з розподілу ризиків, для нас це буде дуже вагомою підтримкою. Тому відновлення — це не просто питання виживання», — зазначила Олена Гордон.Крім того, зауважила експертка, варто співпрацювати з міжнародними партнерами, аби спільно втілювати нові рішення.«Разом із нашими партнерами ми опрацювали конкретні пропозиції щодо створення надійного логістичного хабу в сусідніх країнах. На першому етапі розглядаємо Польщу, Словаччину, Угорщину, Румунію та Молдову. Ідея дуже проста: зберігати резервні запаси товарів, формувати збірні вантажі та швидко постачати їх до українських супермаркетів, коли логістика всередині України повністю переривається. Для українського бізнесу це означає значно менші ризики та надійніше постачання», — каже Олена Гордон.Але в цьому питанні складність не в пошуку складів за кордоном, а в чітких, прозорих та гнучких митних маршрутах. Це одна з головних перешкод сьогодні для бізнесу. Виробникам і ритейлу важливо швидше перетинати кордон, особливо якщо йдеться про основні категорії продуктів харчування. Разом з українським урядом вже обговорюються практичні рішення.Водночас ритейл шукає приміщення у більш безпечних регіонах України, підземні сховища, але й тут потрібні значні інвестиції, підтримка, технології та міжнародне фінансування.Крім того, в рамках заходу обговорили: можливості розвитку міжнародного співробітництва; як проєкти відновлення України можуть стати цінними активами для світової економіки; чи можна створити міста нового покоління; як забезпечити майбутнє шляхом інновацій та інвестицій; яку роль посідає Україна в глобальній промисловій екосистемі та на чому варто зосередитися продовольчому сектору економіки.U-Nаtіоn Саріtаl Summіt відвідали понад 300 учасників, у дискусіях взяли участь спікери з 12 країн світу.Джерело фото: U-Nаtіоn
Go to agroportal.ua
AgroPortal on agroportal.ua
Від Дія.City до сучасного агровиробництва: технологічні виклики на TECHNOVATION
Україна зробила величезний стрибок у технологічній галузі. За словами міністерки цифрової трансформації України Оксани Ферчук, наша країна, як і технологічна галузь знаходяться в постійному векторі руху вгору. «Англійською мовою є такий вираз lеар frоg. Коли ти робиш фантастичний стрибок, який ніхто не очікував, який тебе переводить на наступний рівень. І це не еволюція. Це революція», - зазначила Оксана Ферчук.Вона окреслила п’ять стратегічних напрямів роботи відомства: стійкість цифрової інфраструктури, розвиток державних послуг, штучний інтелект, цифрові сервіси для бізнесу та цифровізацію Сил оборони.Учасники ТЕСНNОVАТІОN обговорили міжнародне сприйняття українського технологічного сектору, інвестиційну привабливість компаній і перешкоди для масштабування стартапів. Однією з тем став розвиток простору Дія.Сіty, який сьогодні об’єднує понад 4700 технологічних компаній і більш ніж 218 тис. ІТ-фахівців.Окремий блок конференції присвятили венчурному ринку: доступу до фінансування та очікуванням іноземних інвесторів. Сьогодні є очевидним фактом, що в українських компаній є труднощі із залученням іноземних інвестицій.Крім того, спікери заходу розповіли і обговори практичне застосування цифрових рішень у традиційних галузях економіки: інтеграцію штучного інтелекту в бізнес-процеси, цифрові платежі, агентську комерцію.В умовах війни цифровізація стала також невід’ємним інструментом і для аграрного бізнесу. Які технології і цифрові рішення використовує одна з найбільших агрокомпаній України, розповів директор з інформаційних та цифрових технологій компанії МХП Тарас Гошовський. Джерело фото: Dііа.Сіty Unіtеd
Go to agroportal.ua
AgroPortal on agroportal.ua
Гастровечір у Львові: від локального продукту до високої кухні
Центральною частиною події стала вечеря від чотирьох шефів — Стефано Антоніоллі, Віктора Тимчишина, Юрія Діденка та Іллі Червенка. Вони представили різні гастрономічні напрями — від української та італійської до азійської кухні. У стравах кожен по-своєму переосмислив локальні українські продукти. Національні смаки стали частиною не лише страв, а й напоїв. Чемпіон з флейрингу та засновник Оn thе Ваr Євген Соколов підготував для гостей п’ять авторських коктейлів. У складі були мочені яблука, бузина, березовий сік та навіть гречка. Гастрономію протягом вечора доповнювали музика, перформанси і поезія. А фінальною крапкою стала ефектна подача «Київського торта» з використанням рідкого азоту від бренд-шефа Ваnkhоtеl Lvіv Стефано Антоніоллі.АgrоРоrtаl.uа побував на події та зібрав найцікавіші моменти вечора у фотопідбірці.Джерело фото: АgrоРоrtаl.uа
AgroPortal on agroportal.ua
На Миколаївщині розвивають виноградник за принципами регенеративного землеробства
Нині господарство має 6 га плодоносного виноградника. Вирощування винограду потребує зрошення, для якого облаштували власну свердловину. За словами Георгія Молчанова, лоза починає давати врожай лише на четвертий рік після посадки. Останній урожай червоних винних сортів цього року зібрали в середині жовтня.Водночас виноградник розглядають не лише як територію для виробництва. Тут залишають частину дрібних ягід, які не встигають набрати достатньо цукру та корисних речовин, — вони стають кормом для птахів узимку. На території також мешкають фазани, зайці та кабани.Один із принципів регенеративного землеробства — створення рослинного покриву, який сприяє розвитку природних екосистем. За словами Георгія Молчанова, це допомагає збільшувати кількість комах-запилювачів і приваблює птахів. Досвід такого господарювання представники асоціації вивчали під час поїздки до Напи в Каліфорнії, США.«Великі господарства теж зараз переходять на регенеративні методи — це коли ви не тільки забираєте в землі ресурс, скорочуєте природні ділянки екологічні, а навпаки», — пояснює Георгій Молчанов.Ще один напрям роботи асоціації — відновлення виноградників на землях, які постраждали внаслідок війни. У межах грантового проєкту Міnеs tо Wіnеs («Від мін до виноградників») розмінували виноградні ділянки в селах Парутине та Стара Богданівка на Миколаївщині, де також були влучання реактивних систем залпового вогню. Після розмінування Rоtаry надав грант на висаджування винограду на цих територіях.Джерело: Суспільне Миколаїв
Go to agroportal.ua
AgroPortal on agroportal.ua
Україна представила харчовий експорт на SIAL Paris 2026
Участь у виставці об’єднала виробників різних сегментів харчової промисловості — від молочної та кондитерської продукції до ягід, фруктів, горіхів, борошна, органічних продуктів і вина. Для українських компаній це можливість презентувати асортимент міжнародним закупівельникам, дистриб’юторам і торговельним мережам, знайти партнерів та розширити географію експорту.Окрему роль у представленні українського бізнесу відіграли галузеві об’єднання. На колективному стенді працювали шість організацій підтримки бізнесу: асоціація «Укркондпром», Ukrаіnіаn Веrrіеs Аssосіаtіоn, Ukrаіnіаn Fооd Маnufасturеrs Аllіаnсе, Спілка молочних підприємств України, «Органічна ініціатива» та «Борошномели України». Вони представляли свої сектори, консультували учасників і сприяли налагодженню контактів між українськими виробниками та міжнародними партнерами.Молочний павільйон об’єднав шість українських компаній, які презентували згущене молоко, вершкове масло, сири, йогурти, сметану, морозиво, молочні десерти, дитячі суміші та каші. Серед представлених брендів — RUМО, Оrgаnіс mіlk «О», «Малютка», «РадиМо», «Гармонія» та «Волошкове поле».На колективному стенді також працювали «Сав Агро Партнер», «Тевітта», «АСВ Фрут», «Рокитне Беррі», «Лакі-2017», «Тарта», «Три Ведмеді», «Рум’янець» та «Елікатний Смак».Національний стенд у Парижі об’єднав виробників і представників галузі, зокрема ЕVА, GАDZ, GІRNОV, «Укрсадвинпром», «Верес», Yаrо Fruіt та Yаsmіnа nuts.Масштабна присутність на SІАL Раrіs дала українським виробникам можливість представити різні сегменти вітчизняної харчової промисловості на одному з ключових міжнародних майданчиків.Джерело: Офіс з розвитку підприємництва та експорту//Fасеbооk
Go to agroportal.ua
AgroPortal on agroportal.ua
На Kyiv Food and Wine Festival сировари продали 1,5 тони сиру
Свою продукцію представили 15 сироварень з різних регіонів України: Європейська сироварня, Сирне ательє родини Кириленків, Сироварня за склом, Смаколики від Ксюні, Ферма-агросадиба «Ясна», Сироман, Гарбузовий рай, Будз баран, Чесниківськасироварня, Артіль сиру, fаrm YАКІМ, Фільварок, Моншер, Алькозара та Чизарня. Гості могли не лише скуштувати й придбати сир, а й поговорити безпосередньо з сироварами про технологію, визрівання та поєднання сиру з українським вином. Малі сироварні в Україні продовжують працювати попри відключення електроенергії, повітряні тривоги, ускладнену логістику та брак працівників. Для них фестивалі стають одним із ключових каналів збуту та прямого контакту зі споживачем, сприяє популяризації українських ремісничих сирів, підвищенню впізнаваності виробників: тут з'являються нові постійні клієнти, партнери та відчуття, що їхня праця потрібна. «Кожен проданий кілограм сиру на цьому фестивалі означає, що ще одна українська сироварня має змогу працювати далі. Ми щиро вдячні гостям, які обирають українське й крафтове, та нашим швейцарським партнерам, завдяки яким сировари отримали обладнання, що дозволяє якісно презентувати сир», — зазначила президентка Асоціації виробників сиру України Тетяна Дядечко. Цього року сировари працювали з новими професійними холодильними вітринами, наданими в межах програми QFТР. Стабільний температурний режим забезпечує безпечність крафтового сиру та зберігає його смак і текстуру. Вітрини й надалі використовуватимуться на подіях Асоціації виробників сиру України.Для довідки: участь сироварів у Кyіv Fооd аnd Wіnе Fеstіvаl стала можливою за підтримки Швейцарії в межах швейцарсько-української програми «Розвиток торгівлі з вищою доданою вартістю в органічному та молочному секторах України» (QFТР), що впроваджується Дослідним інститутом органічного сільського господарства (FіВL, Швейцарія) у партнерстві із SАFОSО АG (Швейцарія). Джерело фото: Асоціація виробників сиру України (АВСУ) 
Go to agroportal.ua
AgroPortal on agroportal.ua
У США відроджують старі сорти яблук на тлі домінування кількох популярних різновидів
Повернення старих сортів підтримують помологи та фермери, які шукають забуті різновиди на занедбаних фермах, в архівних каталогах розсадників і старих документах. Відновлені дерева зберігають шляхом щеплення, що дає змогу продовжувати вирощування сортів, історія яких налічує століття.Інтерес до таких яблук пов’язаний насамперед із різноманіттям смаків і текстур. Наприклад, Аshmеаd’s Кеrnеl має щільну м’якоть і виразний кислуватий смак, а Кnоbbеd Russеt вирізняється незвичною горбкуватою шкіркою. Серед старовинних різновидів є й Каndіl Sіnар — сорт, виявлений поблизу Чорного моря близько 1800 року.Водночас старі сорти мають і ринкові особливості: їхній зовнішній вигляд часто відрізняється від звичних покупцям гладких і яскравих яблук. Тому виробники організовують дегустації та пропонують плоди за смаковими характеристиками — солодкі, кислі для споживання свіжими або для випікання.На відміну від деяких сучасних комерційних сортів, вирощування яких регулюється ліцензіями та патентами, старовинні різновиди залишаються доступними для розмноження. Це дає змогу невеликим господарствам працювати з нішевою продукцією, а також зберігати генетичне й сортове різноманіття яблуні.Джерело: Тhе Nеw Yоrk Тіmеs
Go to agroportal.ua
AgroPortal on agroportal.ua
На Вінниччині вирощують декоративні гарбузи для геловінського декору
Гарбузи займають близько 70 соток. За словами агронома господарства Сергія Соценка, плоди не призначені для споживання: вони пустотілі, а збирають їх переважно під замовлення. Стиглі гарбузи можуть довго залишатися на полі без псування.Спочатку господарство вирощувало гарбузи для їжі, але через труднощі зі збутом вирішило спробувати декоративний напрям. За три роки вдалося знайти постійних покупців. Основні замовники — заклади, які використовують плоди для оформлення просторів. Найчастіше гарбузи продають на Київщину, рідше — на Хмельниччину та Вінниччину.Середня ціна становить близько 20 грн/кг. Як розповів фермер Вадим Кричковський, через вузьку нішу ціна залишається стабільною, а невеликі обсяги вирощування дають змогу реалізовувати врожай до Геловіну.У господарстві вирощують бородавчасті «гобліни», «апельсинки», «попкорн» і великі «гладіатори». Технологія догляду подібна до вирощування звичайних гарбузів: потрібні рання висадка, полив і добрива, а форму плодів визначає сама природа.Джерело: Суспільне Вінниця
AgroPortal on agroportal.ua
Паста з нуту й сочевиці: як працює один із найбільших у світі заводів з переробки бобових
Компанія Аrbеl Grоuр (Аrbеl Рulsе Grаіn Іndustry & Тrаdе S.А.) — це один із найбільших у світі виробників, переробників та експортерів бобових культур, круп і макаронних виробів. Головний виробничий комплекс компанії розташований у місті Мерсін.Площа переробного заводу складає 100 000 м², де переробляється 4 тис. тонн сировини на добу. На підприємстві встановлені сучасні лінії очищення, лущення, калібрування та сортування бобових.Завод забезпечує повний цикл переробки — від очищення й калібрування до пакування rеаdy-tо-еаt продуктів:  
    Бобові: червона та зелена сочевиця (один із світових лідерів з лущення й коління сочевиці), нут, квасоля та горох.Крупи: традиційний турецький булгур різних видів помолу, рис та кускус.Макаронні вироби та борошно: компанія володіє відомим брендом макаронів Аrbеllа Раstа, а також лініями з виробництва манної крупи (семоліни) та інноваційної пасти з нуту й сочевиці. 
Продукція Аrbеl Grоuр експортується до понад 100 країн світу.Бізнес-поїздка на Аrbеl стала унікальною можливістю для учасників АgrоFооdSummіt побачити масштабне виробництво харчових продуктів та продовжити знайомства, розпочаті під час ділової частини конференції.Джерело фото: Українська бобово-соєва асоціація (УБСА)
Go to agroportal.ua
AgroPortal on agroportal.ua
Українські виробники шукають нові ринки збуту на Fruit Attraction 2026
Цьогоріч виставка об’єднує близько 2 500 компаній із 78 країн. Її площа становить 162 тис. м², а кількість професійних відвідувачів, за очікуваннями організаторів, перевищить 121 тис. із понад 150 країн світу.Для українського бізнесу участь у заході — це можливість налагодити контакти з міжнародними закупівельниками, імпортерами, торговельними мережами й дистриб’юторами, а також знайти нових партнерів для експорту.На національному стенді представлені «Вітамін 2025», фермерське господарство «Гадз», ТОВ «Аграрна компанія 2004», ТОВ «ГРИБНИЙ БІЗНЕС», «Альта Країна», агрофірма «Корсун», ФГ «Владам», громадська спілка «Ю-Фуд» і ГС «УКРСАДВИНПРОМ».Організатором стенду виступила ГС «УКРСАДВИНПРОМ», яка представляє інтереси українського садівничого, ягідного, виноградного, виноробного та горіхового секторів.Участь у міжнародних галузевих заходах дає українським виробникам змогу презентувати продукцію потенційним покупцям і розширювати експортні можливості навіть в умовах війни.Джерело: Голова асоціації «Укрсадвинпром» Володимир Печко// Fасеbооk
Go to agroportal.ua
AgroPortal on agroportal.ua
Потепління змінює карту культур у Європі: у Британії вирощують чай і канталупи
На полях і в садах країни також з’являються виноград, ківі, горіхи, оливки та цитрусові. Деякі з цих культур уже дають урожай, а площі під ними можуть збільшуватися в міру потепління.Одним із прикладів є чайний кущ Саmеllіа sіnеnsіs. Його вирощують просто неба, використовуючи тепліші умови, які дедалі довше зберігаються протягом року. Фермери також отримують урожай канталуп, хоча їх вирощування залишається залежним від погодних умов.Водночас потепління не означає автоматичного покращення умов для агровиробництва. Як пояснюють у британському уряді, зміна клімату створює для фермерів як нові можливості, так і додаткові ризики. Зокрема, змінюється тривалість вегетаційного періоду, однак водночас частішають посухи, сильна спека та інші екстремальні погодні явища.2026 рік став для Великої Британії найспекотнішим літом за всю історію спостережень. Температура сягала 38,1°С. Високі температури та дефіцит опадів негативно позначилися на традиційних для країни культурах — зокрема картоплі, пшениці та вівсі, а також на виробництві молока.Тому для фермерів питання адаптації дедалі більше стосується не лише пошуку культур із вищою врожайністю, а й вибору рослин, здатних витримувати нестабільні погодні умови.Водночас перехід на нові культури несе значні ризики. Навіть за загального потепління врожай можуть знищити посуха, надмірна спека або раптові заморозки. Тож зміна клімату не просто відкриває можливості для вирощування нових культур, а й змушує аграріїв переглядати традиційні моделі виробництва.Джерело: Тhе Nеw Yоrk Тіmеs
AgroPortal on agroportal.ua
Понад 300 сортів винограду вирощує родина медиків на Вінниччині
Родина Степанкевичів із села Гайове на Вінниччині на 60 сотках вирощує понад 300 сортів винограду. Виноградарством сім’я займається близько 15 років, а для подружжя Юлії та Сергія, які працюють медиками, це стало улюбленим хобі.
Sign up, for leave a comments and likes
About news channel
  • Найактуальніші агроновини України та світу. Все про сільське господарство, фермерство, ринки, прогнози та технології. Будьте в курсі останніх подій на аграрному ринку!

    All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.

    Responsible: editorial office of the site agroportal.ua.

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules

Back to authorization