Еспресо

Про це повідомили в команді фільму, інформує Еспресо."За Перемогу!" увійшов до шортлисту Еurореаn Fіlm Аwаrds Європейська кіноакадемія 14 жовтня оголосила шортлист щорічної Європейської кінопремії (Еurореаn Fіlm Аwаrds 2027). До переліку відібрали іронічне драмеді Валентина Васяновича "За Перемогу!", створене у копродукції українських компаній Аrsеnаl Fіlms і FоrеFіlms та литовської М-Fіlms.Потрапляння до шортлисту означає, що понад 5000 членів Європейської кіноакадемії матимуть змогу переглянути стрічку та проголосувати за неї. Фінальний список номінантів премії оголосять 14 листопада.Європейська кіноакадемія (Еurореаn Fіlm Асаdеmy, ЕFА) об'єднує кінематографістів Європи та популяризує європейське кіно у світі. Її головною нагородою є Європейська кінопремія, яку часто називають "європейським Оскаром". 39-та церемонія нагородження відбудеться 16 січня 2027 року в Афінах, Греція.Як це прокоментував режисер Валентин ВасяновичРежисер, сценарист і виконавець головної ролі у фільмі Валентин Васянович зазначив, що команда прагнула не лише отримати схвальні відгуки українських глядачів, а й досягти успіху на міжнародному рівні."Маю сподівання, що європейські академіки виправдають наші очікування та хоча б частина з них зрозуміє закладені нами сенси в цьому дещо божевільному, але, як мені здається, світлому і щирому кіно", – поділився Васянович.Про що фільм "За Перемогу!"Події стрічки розгортаються в Україні після завершення війни. Головний герой – 50-річний кінорежисер Валік, який намагається віднайти сенс життя, адже його фільми майже нікому не потрібні. Дружина та донька не поспішають повертатися до України, а стосунки із сином далекі від ідеальних.Валік об'єднується з друзями-кінематографістами, які також почуваються самотніми, щоб зняти фільм про власне життя. Поступово межа між реальністю та кіно стирається: герої фактично грають самих себе, а їхні особисті проблеми стають частиною історії, яку вони створюють.За синопсисом, дружина й донька головного героя вже три роки живуть у Відні та не бачать сенсу повертатися додому. Сам Валік розуміє, що не може приєднатися до родини, оскільки не здатен реалізуватися за межами України. Герої намагаються знайти себе в нових обставинах і вірять, що складний період мине.Нагороди та міжнародні фестиваліСвітова прем'єра "За Перемогу!" відбулася на 50-му Міжнародному кінофестивалі в Торонто (ТІFF), де стрічка здобула головну нагороду конкурсної програми Рlаtfоrm.В Україні фільм отримав три відзнаки 17-го Одеського міжнародного кінофестивалю. Також картину відібрали до програм і конкурсів понад десяти міжнародних кінофестивалів, серед яких Монреальський фестиваль нового кіно, Міжнародний кінофестиваль у Салоніках, кінофестиваль у Котбусі в Німеччині, Міжнародний кінофестиваль у Палм-Спрінгс та Міжнародний кінофестиваль у Гонконзі.За всю історію Європейської кіноакадемії лише один український ігровий фільм здобував нагороду: "Плем'я" Мирослава Слабошпицького отримало премію "Європейське відкриття – Рrіх FІРRЕSСІ" у 2014 році. Оператором і продюсером цієї стрічки був Валентин Васянович, який нині представляє Україну з фільмом "За Перемогу!".Український кінотеатральний прокат стрічки здійснює компанія Кіnоmаnіа Fіlm Dіstrіbutіоn. Прем'єра в кінотеатрах України запланована на 22 жовтня. 

Про це Маск написав у мережі Х. Таким чином американський мільярдер прокоментував допис колишнього міністра оборони України Івана Федорова, в якому він заявив, що робота Stаrlіnk на швидкості до 160 км/год відновлюється, але обмеження для системи Stаrshіеld, яку використовують військові, залишаються. "Система Stаrshіеld належить і контролюється урядом США. Будь-які обмеження щодо швидкості чи використання визначаються військовими США та, зрештою, президентом США", - написав Маск. Він додав, що Stаrlіnk - це комерційна послуга, що належить і контролюється компанією SрасеХ, а використовувати його для наступальний військових дій заборонено. Заява Федорова про відновлення роботи StаrlіnkРаніше Михайло Федоров написав, що українські ударні безпілотники та дрони-перехоплювачі мають знову з'явитися у повітряному просторі. "Робота Stаrlіnk на швидкості до 160 км/год відновлюється. Ударні дрони та дрони-перехоплювачі повинні знову полетіти", - написав Федоров. Водночас він зазначив, що над відновленням військової версії системи - Stаrshіеld - ще слід попрацювати.  "Тепер потрібно попрацювати над тим, щоб узагалі прибрати обмеження швидкості для Stаrshіеld", - зазначив колишній міністр, який відомий своїми контактами із засновником SрасеХ Ілоном Маском.   Що відомо про обмеження роботи StаrlіnkВолонтер і громадський діяч Сергій Стерненко повідомив, що у ніч проти 14 жовтня в Україні різко погіршилася робота супутникового зв’язку Stаrlіnk. Через перебої було зірвано низку важливих місій Сил оборони. Проблеми зі зв’язком виникали навіть під час руху на швидкості понад 160 км/годРадник президента України Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" підтвердив, що SрасеХ запровадила обмеження швидкості роботи військових терміналів Stаrlіnk під час руху. Це призвело до зриву низки місій українських Сил оборони.Обмеження стосується військового пакета послуг StаrShіеld. Максимальну швидкість роботи терміналів під час руху встановили на рівні близько 161 км/год.Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно звернувся до Ілона Маска та звинуватив мільярдера у використанні його продуктів у політичних цілях.А Володимир Зеленський закликав Ілона Маска зняти обмеження на роботу Stаrlіnk в Україні, адже вони можуть призвести до загибелі людей. Stаrlіnk в УкраїніStаrlіnk почали постачати в Україну після повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року. Супутниковий інтернет допоміг відновлювати зв’язок після російських ударів і став важливим для військових.У лютому 2026 року Україна запровадила верифікацію терміналів Stаrlіnk, щоб обмежити їх використання російськими військами, зокрема для керування дронами.Окремо нагадаємо, що Ілон Маск спрямував близько 270 млн доларів на підтримку Дональда Трампа та республіканців під час виборчої кампанії у США 2024 року. Частина коштів пішла на підтримку республіканських кандидатів, а сам Маск є засновником SрасеХ, оператора Stаrlіnk.

Про втрати ворога повідомили бійці Повітряних сил та Генеральний штаб.ЗСУ вдарили по пункту управління БПЛА росіян Екіпажі винищувачів Повітряних сил ЗСУ завдали прицільного авіаудару по позиціях російських окупантів у Родинському на Донеччині. Українська розвідка виявила пункт управління безпілотниками, який росіяни облаштували в одній із будівель міста.Після влучання авіабомби споруду, де перебували окупанти, було зруйновано. За попередньою інформацією, загальні втрати противника становлять близько 20 військовослужбовців: приблизно десятеро загинули, решта зазнали поранень.На фронті від початку доби відбулося 222 бойові зіткненняЗа даними Генерального штабу ЗСУ станом на 22:00 14 жовтня, російські війська завдали одного ракетного та 58 авіаційних ударів, скинули 190 керованих авіабомб. Також противник застосував 5221 дрон-камікадзе та здійснив 1736 обстрілів населених пунктів і позицій українських військ.Ситуація на основних напрямкахНа Південно-Слобожанському напрямку росіяни десять разів атакували позиції Сил оборони в районах Ізбицького, Тернової, Охрімівки, Чугунівки та в бік Захарівки, Чорного й Малої Вовчої. П'ять штурмів на момент зведення ще тривали.На Куп'янському напрямку противник 15 разів намагався покращити своє становище, атакуючи в бік Радьківки. На Лиманському напрямку українські військові відбивали п'ять спроб росіян просунутися в бік Лимана та поблизу Масляківки.На Костянтинівському напрямку Сили оборони зупиняли 19 ворожих штурмів у районі Костянтинівки та в напрямках Новоселівки, Миколайпілля, Новопавлівки, Торецького, Грузького, Вільного й Молодецького.Найбільшу активність окупанти проявляли на Покровському напрямку, де здійснили 29 атак. Вони намагалися просунутися поблизу Білицького, Нового Донбасу, Чернігівки, Світлого, Добропілля, Новогришиного, Гулівого, Сергіївки, Мирного, Молодецького, Муравки та Новопавлівки.За попередніми підрахунками Генштабу, на цьому напрямку за добу ліквідували 68 російських військових, ще 14 поранили. Українські захисники знищили 11 одиниць автомобільної техніки, чотири спеціальні засоби та три укриття. Також пошкодили дві одиниці автомобільної техніки, гармату, пункт управління БпЛА та 37 укриттів особового складу противника. Знищено або подавлено 164 безпілотники різних типів.На Гуляйпільському напрямку Сили оборони відбили 13 атак у районах Рибного, Тернуватого, Рівного, Воздвижівки, Гіркого, Верхньої Терси, Новоселівки та Омельника. На Оріхівському напрямку росіяни чотири рази атакували в бік Павлівки та Степногірська.На Північно-Слобожанському та Курському напрямках окупанти провели дві штурмові дії. На Олександрівському напрямку ворог один раз атакував у бік Березового.На Слов'янському напрямку українські військові зупинили дві спроби росіян просунутися в районі Кривої Луки. Сили оборони продовжують нищити військові об’єкти РФ12 жовтня та в ніч на 13 жовтня Сили оборони України уразили низку військових об’єктів РФ, зокрема ремонтну базу ракетного комплексу "Іскандер-М" у Курській області, радіолокаційну станцію в Брянській області та склади пального й боєприпасів на тимчасово окупованій Луганщині.Тим часом на Покровському напрямку російські війська продовжують штурми, попри значні втрати. Як розповіли 13 жовтня у 25-й окремій повітрянодесантній Січеславській бригаді, окупанти намагаються просочуватися між позиціями Сил оборони малими піхотними групами, однак українські військові виявляють і знищують їх ще на підступах.

Таку думку висловив дипломат, міністр закордонних справ України у 2019–2020 роках і посол України у Великій Британії у 2020–2023 роках Вадим Пристайко у проєкті "Тепер головне" на Еспресо.Від пакту Молотова-Ріббентропа до можливого пакту Путіна-ТрампаПід час розмови ведучий Антін Борковський провів історичну паралель між пактом Молотова-Ріббентропа 1939 року та можливими домовленостями між Росією і США щодо сфер впливу у 2026 році, припустивши, що до такого перерозподілу світового порядку може бути залучений і Китай.У відповідь Вадим Пристайко зазначив, що Україні передусім потрібно зберігати спокій і не дозволяти емоціям визначати державну політику. За його словами, рішення мають ґрунтуватися на прагматичному оцінюванні можливостей країни та довгостроковій стратегії її виживання."Перше, що треба зробити, - це просто видихнути і заспокоїтись, перестати панікувати, вдаватися до емоційних дій, спробувати, щоб нашими кроками керувало прагматичне, стратегічне бачення нашого виживання, наших можливостей", - наголосив дипломат.Він також вважає, що боротьба точиться не лише за території та лінію фронту, яку утримують українські військові, а й за суспільні настрої в Україні та країнах-партнерах."Я впевнений, що боротьба зараз ведеться не за лінію фронту. Слава Богу, наші солдати відстоюють цю лінію фронту. А за те, що відбувається в наших головах і головах наших європейських партнерів. Ось на що спрямовані головні зусилля російської адміністрації, і, на превеликий жаль, також тепер складається враження, що й американської", - сказав Вадим Пристайко.Україна має використовувати юридичні механізми та зміцнювати союзиЩе одним важливим напрямом дипломат назвав використання всіх доступних правових інструментів — як міжнародних, так і тих, що діють усередині держав-партнерів. За його словами, навіть великі держави не можуть повністю ігнорувати власне законодавство та юридичні зобов'язання."Треба застосовувати всі формальні механізми. Для цього є спеціально навчені люди, яким ми платимо зарплати, які мають використовувати всі наявні механізми: юридичні, міжнародні", - зазначив він.Як приклад Вадим Пристайко навів американське законодавство, яке, за його словами, обмежує закупівлю російських нафтопродуктів. Дипломат наголосив на необхідності використовувати внутрішні правові механізми партнерів, щоб нагадувати їхнім урядам про відповідальність за дотримання законів.Водночас, за його словами, захист українських інтересів не може залежати лише від президента. Це спільна робота Міністерства закордонних справ, розвідувальних структур та інших державних інституцій."Це все кропітка, складна робота, яку має виконувати не одна людина — президент України. А для цього є спеціальні інституції: Міністерство закордонних справ, розвідки й усі інші, які мають працювати як одне", - пояснив Вадим Пристайко.Окремо він наголосив на важливості розвитку партнерств із Великою Британією, Європою та іншими союзниками. Дипломат закликав Україну зберігати повагу до партнерів навіть тоді, коли їхні рішення викликають незгоду."Нам треба робити так, щоб, поважаючи наших партнерів, у кінцевому підсумку розуміти: це партнери, це не вороги. Вони можуть робити щось помилково, але вони залишаються партнерами", - підсумував він.

Про це повідомляє УЄФА.  У новому сезоні Ліга чемпіонів втретє проходить за новим форматом. 36 клубів проводять по вісім матчів із різними за рейтингом суперниками. Вісім кращих команд у загальній турнірній таблиці напряму вийдуть до 1/8 фіналу, володарі 9-24 місць посперечаються за право зіграти там у стикових матчах.  У 2-му турі "Шахтар" 14 жовтня приймає грецький АЕК. Домашні матчі чемпіони України проводять у Лондоні на стадіоні "Стемфорд Брідж". Ліга чемпіонів 2-й тур14 жовтняЛАСК (Австрія) - "Ліверпуль" (Англія) 3:6Голи: Любічич, 63, Флекер, 74, 77 - Араухо, 22, Барколя, 24, 37, 66, Фрімпонг, 51, Кумас, 72"Феєнорд" (Нідерланди) - "Комо" (Італія) 3:2Голи: Зехіл, 20, Хадж Мусса, 52, Санчес, 81 (авт.) - Діао, 18, Дувікас, 90 322:00 "Манчестер Сіті" (Англія) - ПСЖ (Франція)22:00 "Рома" (Італія) - "Реал" (Іспанія)22:00 "Бетіс" (Іспанія) - "Порту" (Португалія)22:00 "Буде Глімт" (Норвегія) - "Борусія" (Дортмунд, Німеччина)22:00 "Астон Вілла" (Англія) - "Фенербахче" (Туреччина)22:00 "Шахтар" (Україна) - АЕК (Греція) 22:00 "Слован" (Словаччина) - "Штутгарт" (Німеччина)13 жовтня"Ланс" (Франція) - "Спортинг" (Португалія) 0:2Голи: Суарес, 22, Думбія, 74"Сабах" (Азербайджан) - "Славія" (Чехія) 2:0Голи: Перріс, 49, Мікельс, 88"Інтер" (Італія) - "Брюгге" (Бельгія) 3:4Голи: Мартінес,  44, 81, Бонні, 90 3 - Трезольді, 30 (пен.), 63, 74, Вермант, 87"Галатасарай" (Туреччина) - "Барселона" (Іспанія) 1:4Голи: Батраков, 28 - Канселу, 43, Фермін, 50, Гордон, 53, Адеємі, 65"Атлетико" (Іспанія) - "Манчестер Юнайтед" (Англія) 2:0Голи: Барріос, 1, Лукман, 79Вилучення: Йоро, 74 ("Манчестер Юнайтед")"Арсенал" (Англія) - "Лілль" (Франція) 3:0Голи: Тімбер, 64, Езе, 67, Сака, 71"Вікінг" (Норвегія) - "Баварія" (Німеччина) 3:3Голи: Стенснесс, 2, Крістіансен, 38, Гауген, 90 - Кейн, 54 (пен.), 60, Діас, 71Вилучення: Олісе, 73 ("Баварія")"Лейпциг" (Німеччина) - ПСВ (Німеччина) 1:0Гол: Груда, 75"Вільярреал" (Іспанія) - "Наполі" (Італія) 3:1Голи: Мікаутадзе, 23, Моуріньйо, 26, Олувасеї, 86 - Ррахмані, 8Наживо усі матчі Ліги чемпіонів транслює платформа Меgоgо.    Результати та розклад  матчів "Шахтаря" у Лізі чемпіонів 2026/20271-й тур. 10 вересня. ПСВ (Нідерланди) - "Шахтар" 1:12-й тур. 14 жовтня. "Шахтар" - АЕК (Греція)3-й тур. 21 жовтня. "Інтер" (Італія) - "Шахтар"4-й тур. 3 листопада. "Шахтар" - "Спортинг" (Португалія)5-й тур. 25 листопада. "Шахтар" - "Фенербахче" (Туреччина)6-й тур. 9 грудня. "Слован" (Словаччина) - "Шахтар"7-й тур. 20 січня. "Лейпциг" (Німеччина) - "Шахтар"8-й тур. 27 січня. "Шахтар" - "Реал" (Іспанія)Українські клуби у єврокубковому сезоні 2026/2027 "Динамо" розпочинало виступи у Лізі Європи, де у серії післяматчевих пенальті пройшло румунську "Університатю" з Клужа (0:0, 0:0, 4:2 - по пен.). Проте вже в другому раунді кваліфікації кияни програли грецькому ПАОК (2:3, 0:2). Динамівці продовжили змагання у Лізі конференцій, де у третьому колі відбору не змогли пройти азербайджанський "Карабах" (1:0, 0:2) та вилетіли з єврокубків. Відбір Ліги конференцій також не змогли подолати ще два представники України. У першому раунді турніру "Полісся" поступилося данському "Копенгагену" (3:3, 1:2), а ЛНЗ не впорався з бельгійським "Генком" (0:0, 0:0, 2:4 - по пен.). Таким чином у єврокубках залишився лише один представник УПЛ - "Шахтар".

Сьогодні в студії нашій у цивільному. Не на фронті, не на службі безпосередньо. Як відчуття? Львів - це де місто, де як ніколи відчуваєш вайб колишнього життя. Колишнього - це гучно трошки трошки сказано, бо і Львів насправді дуже потерпає від війни. Комусь здається, що війна десь далеко від західної частини України, але навіть останні обстріли і ті ракети, які летіли по Львову, нагадують нам, що війна заграбастала всю країну. Але загалом тут добре, тут легко, тут багато спогадів юности хороших, тут багато друзів живе. Та і загалом приїзд на фестиваль, для мене зараз це не дуже часта активність, так би мовити, життєва, ненайзвичніше, бо колись за літо ти обкатував там по 15-20 фестивалів, тепер їх, по-перше, набагато менше стало, їх кілька великих лишилося.Хто ризикує в цей час з благородною метою збору коштів для Сил оборони працювати, а з іншого боку вже моя зайнятість не дозволяє завжди відповідати на запрошення. Ви сказали про те, як добре згадується попередній, довоєнний вайб, оцей настрій, а щось тригерить?Та загалом, це вже не Львова стосується, це будь-яких куточків України стосується, ті українці…В тилу?Та, в тилу, які живуть в трошки іншій, не скажу, що паралельні реальності, але іноді ти спостерігаєш збоку десь в соцмережах за деякими колишніми знайомими, за розмовами десь з сусідів, коли вдома. Ти розумієш, що війна до них далеко. Наче облітають ракети, наче облітають шахети, наші однокласники, а десь і родичі, у війську, все інше, але вони десь роблять вибір на користь самозабуття певного.І це проявляється не тільки в якихось там речах побутових, а в тому, що люди досі не зробили вибір на користь української мови, наприклад. Те, що вони не ставлять дорівнює між російським контентом, російською мовою із ракетами, які по нас летять, не ставлять дорівнює з режимом путінським. А це все частина великої війни, бо культура - це один з найдієвіших інструментаріїв.Якщо війну озброєну проти нас ведуть більш як десятиліття, то війну культурну з нами століттями ведуть. І русифікація, і колонізація нас, і нав'язування меншовартості. Здавалося, вже останні дурні, самозабуті будуть робити вигляд, що не розуміють, що зараз відбувається, але їх багато. Багато людей, які їздять на кабріолетах по Києву з російською музикою. Я не хочу на них акцентуватись, але я я не знаю, скільки ракет ще повинно прилетіти, скільки людей має загинути, щоб ці люди зробили вибір на користь України. Але я оптиміст, я сподіваюся, що щось таке змусить їх в якийсь момент, хоча би доля їхніх дітей майбутніх зробити цей вибір. Ви дуже емоційно реагуєте зараз просто на запитання. А як ви реагуєте тоді на вулиці, коли це бачите і чуєте?Іноді я уникаю конфліктів, якщо мені доводиться з донькою, наприклад, гуляти, я стикаюсь з чимось, я роблю вибір на час проведення з донькою, але не на з'ясування, ні на моралізаторські лекції, якісь на вулицях чи просвітницькі, назвемо їх більше так, ніж моралізаторські.Але загалом із тих людей, які готові робити зауваження з приводу хвилини мовчання. І з приводу один з останніх випадків я зробив зауваження чоловіку в Києві, який на Дніпровській набережній дитині далі включав російськомовний контент. І я запитав, чи він вважає, що це окей це робити. Він сказав, що це їхня особиста справа. Він буде зі своїми дітьми робити все, що вважатиме за потрібне. І що з цим робити? Бо це Ну, це не подинок і випадок.Ну, це не питання окремих індивідуумів, інфлюенсерів, чи музикантів, це питання системне. Це і державна політика, це і громадський сектор, це відповідальність тих же митців і усвідомлення ними, що вони завжди є рупор пропагування певних цінностей. Вони повинні використовувати свою аудиторію, щоб звертатися.Тому що багато з цих людей слухають українську музику, вони підписані на сторінки відомих українців, але дуже багато митців достатньо інфантильні в цьому питанні. Вони десь вибрали собі таку позицію, типу творчість для творчості, іноді вони якісь збори роблять і так далі, але вони забувають, що перед ними є певна відповідальність, особливо в теперішні часи, це якісь цінності нести.Це про щось говорити, ретранслювати, типу багато дуже артистів, особливо з поп-сегменту, зробили вибір все-таки, хай це кон'юнктурний, часто ринковий вибір на користь україномовної музики, на користь української умови в публічному просторі, вони повинні про це говорити частіше. Про це багато говорилось в 22-му, але, на жаль, ця тема не педалюється зараз, а дарма. Тому що той же Київ, підлітки на відсотків 90 по всьому Києву, якщо ти чуєш, вони російськомовні. І вони не роблять вибір на користь української мови і на користь українського контенту часто. Мені подобається те, що є прийняття законодавчих речей, публічних якихось речей, знову-таки про слухання музики в публічному просторі, про виконання артистами виключно україномовних, англомовні теж вітаються, звісно, пісень.Просто дуже важко за п'ять, навіть за 15 чи 10 років переламати хід подій, який вибудовувався сотнями років, дуже важко. І це практично неможливо, і треба розуміти, що це гра в довгу. Просто дуже важливо тим, хто взявся за це не збавляти. І при цьому має бути підтримка держави, відповідно.Десь на рівні законодавчому - штрафи, посилення штрафів, десь на рівні просвітницькому, грантування проєктів, підтримка митців, підтримка інфлюенсерів, блогерів українських. Я вважаю, це дуже важливо. Типу блогери не мають бути пропагандистами, які лояльні максимально до політики конкретної влади і так далі, але блогери мають бути ретрансляторами певних цінностей.І тоді ми зможемо через 5-7-10 років говорити про те, що ми справляємося і беремо під контроль це питання. Тому я більше позитивно налаштований, ніж негативно, але наразі хотілось би трошки іншу картинку бачити, бо навіть без цього сам сусід наш східний уже приклався добрезно, щоб ми себе переосмислили. Але, на жаль, не все так швидко. Це теж треба розуміти. Чого зараз в першу чергу бракує? Які кроки би ви зробили, якби від вас залежало прийняття рішень? І тоді перспектива, який період нам потрібен? Це має бути тих 40 років Мойсеєвих, два покоління, які забудуть, як було колись, чи справимося швидше?Мені бракує, чесно кажучи, якогось державотворчого бачення процесів, але для мене основна зараз проблематика, знову-таки, в мовному питанні - це комунікація держави із саме з молоддю, з тінейджерами. Бо десь українська мова для багатьох з них є певною зобов'язалівкою, знаєте, як вірші, які змушують в школі вчити. І це мова якогось такого штучного офіціозу для них, натомість на перервах поза школою - це російська мова.Це означає те, про що я згадував, можливо, створити якісь дорадчі органи, які в абсолютно неформальному ключі зможуть не те, щоб об'єднати, але принаймні збирати в одному місці інфлюенсерів, українських блогерів, зокрема, пропрацьовувати з ними якісь ціннісно-орієнтаційні речі, тактики і стратегії, просування популяризації української мови. Ну, в тій же рашці, не хочу приклад приводити, але держава дуже тісно працює і з блогерами, і з усіма, хоча в них нема потреби свою мову, але вони інші речі ретранслюють. І мають бути люди, які розуміють, хто справді актуальний, хто справді затребуваний в цій віковій категорії в цій, в цій, в цій, іти з ними на контакт, сприяти тому, що держава фінансуватиме якісь їхні просвітницькі проєкти. Не робити їх за шаблонами якимись просвітянськими, робити абсолютно сучасними, вайбовими, мовою, яка є живою мовою для конкретних людей. Бо знову таки а-а ми бачимо от приклад тих же Курганів і Агрегатів, які пропагують суржик, до суржику можна по-різному ставитися, але тим не менше, я вважаю, що такі проєкти, як вони, дуже багато роблять для українізації людей, бо суржик - це теж певний етап, певний етап в українізації твоїй.Багато хто соромиться свого суржику, багато хто соромиться своєї типу недосконалої української, хоча жива мова, вона на те і жива, побутова. І вони легалізують оцей процес по-здоровому і виходять на рівні максимально широкі. Це перше і єдине, що би я зробив, звернув би увагу на тих, хто справді є іконічними персонами, саме для підлітків, тінейджерів. Бо що стосується всіх законодавчих обмежень, в принципі все ок.Окей, єдине, я, можливо, штрафи би підняв. Багато хто дуже полегко порушує це в нас, як з правилами дорожнього руху, перевищення 340 грн, якщо заплатив перші дні, я можу далі порушувати безконечно. Але якби штраф був 20 000 грн, людину наступний раз би замислилася, чи готова я перевищувати на 15 км швидкість і потім 500 доларів платити за це. Чому, на вашу думку, так важко нам цього російського позбутися? Чому ми тримаємося так сильно? П'ятий рік війни. Десь звичка, поколіннєва, причому, звичка, звичка, яка передавалася нам від батьків.Ну, я ще раз повторюсь, дуже важко змінити за 5, 10, 15 років те, що століттями будувалося, переламати хід історичних подій, згадуючи нашу історію, Емські укази, Валуєвські циркуляри ХІХ століття, русифікацію наших еліт, русифікацію країни, те, що із заходом країни відбувалося, там в 39-му дуже багато російської еліти проводило, вчителі, інженери, які ставали, займали тут керуючі посади і так далі.Все це відбувалося, десь потім формування спільного медіапростору. В шоу-бізнесі це десятиліттями була орієнтація на Москву. Ти мав заявити про себе там, щоб тебе визнали тут. Як би це дивно не було, типу засвітитись на центральних каналах. От, це ж теж робилося, це абсолютно імперський, колоніальний контекст. І ми в цьому в контексті були.Прививання меншовартості. Це всього стосувалося, дуже багато років люди навіть елементарно не могли призвичаїтись до нового українського дубляжу, бо десятиліттями звикли дивитися російську мовні дубляжі.І вже в 10-х роках у мене навіть були знайомі, які настільки десь на підшкірці звикли російською мовою дивитися переклади піратського кіно в інтернеті, що знадобилося вольове зусилля для них самих, щоб зробити вибір на користь українського дубляжу. Але знову таки минув ще певний відтинок часу, ще десяток років, і я вже навіть не знаю зараз людей, які справді будуть дивитися російськомовні дубляжі.Наша школа дубляжу, по-перше, виросла, концептуально дуже. Я не знаю, правда, як з дубляжем за кордоном, бо в багатьох країнах тієї ж Європи явища дубляжу взагалі відсутні. В тій же Польщі, наскільки я знаю, все йде мовою оригіналу просто з сабами польськими, наприклад. Ну, що теж класно. Я дуже радий, що в наших кінотеатрах вже теж фільми в оригіналі можна дивитись. Це теж про європейські цінності. Тому все логічно насправді. Дуже важко вириватися із-під цього тиску, дуже важко вириватися з цієї залежності, а ще важче вириватися з привитого комплексу меншовартості, що там завжди краще, що там завжди концептуальніше, там більше ресурсів, але це вже давно не так. Ця війна дуже сильно ще перемішала, так би мовити, українців. Дуже багатьом довелося, на жаль, через ці обставини мандрувати, комусь довелося виїхати, і оселитись у новому середовищі. Дуже часто це з більш російськомовного середовища, переїжджають на захід, де частіше все-таки є більше української мови. Але це не завжди допомагає. Чому тоді люди, переїжджаючи зі сходу, які розмовляли вдома російською і казали, дуже часто ми таке чули: “Мені важко, всі довкола говорять російською, як я перейду, я не маю з ким розмовляти українською”. Приїжджають на захід і не розмовляють тут українською, хоча довкола українська. І тепер кажуть: "Ой, з мене будуть сміятися, бо я не гарно говорю”. Або: “А мені це не потрібно".Мені здається, навіть якщо вони вперто відмовлятимуться переходити на українську, їхні діти вже в середовищі. Я був свідком чогось схожого, ну як свідком чогось схожого, в Луцьку теж, де Фіолет починався в кінці нульових. Величезна кількість тусовки музичної саме була російськомовна. Чого вона була російськомовна? Це були, так вже вийшло, теж дивна річ, це були учні на той час єдиної російськомовної школи в Луцьку, яка теж мала певне коріння.І якось так вийшло, що це мої однолітки, іноді старші за мене і так далі, їхні бабусі, дідусі, хтось росіяни, вже їхні діти вже були такі напів, типу, все намагалися родинне оце вогнище російсько-культурне підтримувати, але вже вони, навіть якщо спілкувалися вдома російською, продовжували там з бабою, з дідом спілкуватися, то в оточенні вже нашому це виключно україномовні люди.Навіть ті, хто десь намагалися, я ще пам'ятаю, ще до спочатку повномасштабки, та вони вже давно попереходили на українську, а їхні діти так тим паче. Тому я на теж це теж позитивно дивлюся. Більше того, я впевнений навіть, що ці люди, які зараз відмовляються спілкуватися українською, чи не можуть, чи не хочуть, в кожної якісь причини, за 5-7 років ситуація трошки зміниться.Це справді така асиміляція, яка трошки природніша, ніж здається, проте ти навіть не помітиш, коли замість да будеш так казати, там замість нет - ні в магазині, або до тебе, коли до тебе будуть звертатися. Це дуже багато хто так русифікувався в Києві свого часу. Знову таки, з моїх колег-музикантів, які приїжджали з тих же західних регіонів, і коли навколо тебе 99 відсотків не російськомовних, в якісь моменти несвідомо, починаючи з російської, відповідає. Це вони так відповідали.Ну, бо настільки ти починаєш асимілюватися, зливатися з ландшафтом мовним, місцевим. Точно те саме буде з цими людьми. Будуть одиниці лишаться, які будуть на впертому стояти, але більшість чекає доля проста асимілюватися в тому середовищі, де вони опинилися тепер. Як справляєтеся зі своєю сім'єю, зі своїми доньками? Як забезпечуєте те, щоб вони спілкувалися далі українською, щоб російськомовне оточення не впливало.Це для мене болюче питання. Це болюче питання, бо старша, яка підлітка, 13 буде, вона, здебільшого, якщо говорити про шкільне середовище, знаходиться в середовищі виключно російськомовних дітей. В її класі, можливо, одна чи дві дитини ще спілкуються українською. Тобто з одного боку не дуже хочеться тиснути на дітей, бо я відповідальність за це виключно на батьків покладаю, виключно.З іншого боку ми маємо робити якісь превентивні речі і зараз у нас трошки з запізненням у випадку зі Златою, але план з'являється. Ми намагаємося допомагати і формувати альтернативне школі середовище, де би люди були україномовні. Що стосується Єви, їй чотири роки, вона в садочку. Десь взимку принесла додому "хлєбушек".Сказала: "Мам, є хлебушек?" Ну, я написав дуже гнівний лист в чат, де батьки для вихователів, попросив їх попрацювати зі щелепами своїми, якщо є в когось якісь проблеми з цим. Ну, бо я цього терпіти не буду ніразу. Ну, дитина не буде ці бацили приносити. Хоча я розумію, що це тільки початок, бо ми зі Златою вже мали досвід, і вона вже спілкувалася з дітьми на вулиці російською, бо всі російською спілкуються, і вона з ними російською.А зараз як?Зараз українською спілкується, але в мене є підозра, що все-таки десь там, де ми не бачимо, все одно вона спілкується з дітьми російською. Навіть у Злати були прецеденти такі, що вчителі спілкуються з дітьми на уроках українською, на перервах з ними російською спілкуються. Ну, про що ми говоримо? Я би таких людей звільняв за такі провини педагог має йти і позбавлятися права викладати.Як реагують ті ж педагоги в тому випадку в садочку, коли ви робите зауваження і акцентуєте на неприпустимості "хлєбушка" замість хліба?Достатньо ок ідуть на зустріч, тобто “гаразд, гаразд, все, дякую”, типу, немає ніяких конфліктів. Але знову таки була нещодавно ситуація, влітку не вистачало вихователів і була якась вихователька і пропонують вихователя, і кажуть: "Так, все окей з нею, але я проблема, що вона дуже погано говорить українською мовою, переважно російською, старається” і так далі. І почала частина батьків захищати, казати: "Ну вона ж людина хороша, вихователька хороша".Але моя дружина відразу сказала, що, якщо таке трапиться і вона бачитиме, що вона спілкується з дітьми російською, зразу будуть листи мовному омбудсмену йти, це все буде публічно виставлятися, всі відразу задню дали. Тільки такою мовою ультимативною з цими людьми говорити, які не готові приймати нової реальності. Ми почали цю розмову із того, що ви в цивільному, що ви зараз не на фронті, а вже понад два роки ви там. Розкажіть про те, як ви мобілізувалися, як все почалося?Це вже два і кілька місяців в Збройних Силах України. Мобілізувався я добровільно. Теж вичікував час певний, бо Єва народилася після початку повномасштабки в травні. І я вже тоді знав, що рано чи пізно піду до Сил оборони.Просто для себе вирішив, що тільки трошки Катерині, моїй дружині, стане легше, бо з двома дітьми лишати я не хотів. Якось для себе я це внутрішнє рішення приймав. Єва трошки підросла. Я знайшов підрозділ для себе. На той момент це були культурні сили. З ними я якийсь час працював як цивільна людина, артист. Їздив з мобільними групами Культурного десанту, які по лінії фронту працювали. Саме як артист просто співав. Згодом я мобілізувався, якийсь час був на південному напрямку. Миколаївщина, Херсонщина, теж керував мобільною групою. Потім мене повернули до Києва, де довший час я був проджектом компаній інформаційних. Ми під егідою Генштабу і командування сухопутки робили різні інформаційні компанії. Та ж “Україна стоїть, бо стоїть піхота”, які минулого травня класно дуже країну сколихнуло.От, багато іншого і нещодавно я змінив підрозділ. Я перевівся до 46-ї окремої аеромобільної десантно-штурмової бригади. Зараз налаштовую так вимовити службу свою, буду займатися дечим іншим, змінився, буду займатись фандрайзингом, накопиченням грошей для бригади.Не те, щоб для мене трошки нова історія, бо в мене дуже хороший організаторський досвід, як орга Бандерштату 15 років.У бригади дуже багато бойових запитів і потреб, людей не дуже багато, які би вміли, мали напрацювання якісь. Є команда невелика, яка готова готова цим займатися і зараз я адаптуюся, теж формую навколо себе ще якийсь цивільно-пул людей, які мені будуть допомагати, бо в планах дуже багато і фестиваль, наприклад, новий робити, який буде під бригаду працювати. Багато чого є в планах і дуже хочеться бути ефективним. Дуже.Чому вирішили змінити підрозділ? Набрид культурний десант? Ні, не те, щоб набрид, просто засидівся елементарно. Хотілось трошки змінити специфіку роботи своєї. Та й загалом це нормально мій агітувати в межах Сил оборони. Мені здається, більшість військових це проходили. На будь-якому місці десь трошки підвигораєш, десь втрачаєш мотивацію, десь розумієш кінцеву цінність роботи, яку робиш.У мене з'явилася така пропозиція, достатньо хороша. І я аж емоційно піднесення таке відчув. І тому рішення було прийняте. Керівництво до нього з розумінням поставилося, бо я добровільно прийшов у підрозділ. До достатньо совісно відпрацював ці кілька років, без без зальотів яких, без нічого, типу. По мінімалу, відлучаючись на якусь концертну діяльність, на все інше, робив це виключно під час відпусток.Ніколи не зловживав якимось становищем публічної людини і так далі. Тому абсолютне порозуміння було з командою. Я думаю, ми далі будемо підтримувати зв'язки, бо коли ти десь послужиш два роки, це вже не просто тимчасові колеги, якісь це побратими, це вже друзі, з якими ти багато щось ніс, і ці люди лишаються для мене близькими, вони нікуди з життя не зникають, але ми вже десь будемо співпрацювати в інших проектах і в інших речах.Наскільки простий чи навпаки складний оцей процес перевестися, якщо от просто у вас виникло бажання: “Я тут вже попрацював, попробував, а зараз хочу щось інше, щось нове”. Да дуже по-різному. Якщо десь легше міжвідомчі переведення взагалі мегаскладні, якби я, припустимо, хотів перевестися там в якийсь підрозділ Нацгвардії, припустимо, Азов, Люберт, своїх земляків з Волині, то це могло би дуже довго час по часу зайняти і півроку, і до року іноді.Я дуже різні історії чув. Я обійшовся без рапорту, я прийшов, розповів своєму командуванню, що є така пропозиція. Не ставив їх перед фактом рапортами, що я хочу переводитись. Я завжди за людяність, будь-яку, навіть якщо тебе десь щось не влаштовує. Я вважаю, сідаєш за стіл, говориш, щось пропонуєш, натомість. Я, наприклад, не йшов, лишаючи по собі. Я цілий був керівником відділу останнім часом, я знайшов, виростив за останній рік собі людину, яка замінила мене, підготував її. Тобто я прийшов з готовою пропозицією: “Я йду, але по собі автономну одиницю лишаю потужну, яка в плані виробничих потужностей далі буде багато що робити”. І все чудово в моєму випадку склалося, але знаю дуже різні історії. Десь це обміни людину на людину, десь ще якісь речі, але це нормально, в принципі. Особливо коли люди цінні для підрозділу, треба розуміти, хто тебе замінить і що ти отримуєш в перспективі. Зараз наші глядачі запитають: "У чому ж полягає робота?" у тому ж культурному десантні, от, або ця ваша нова посада, де ви будете накопичувати, збирати гроші для підрозділу. Як виглядає цей графік? Бо ми приблизно розуміємо, якщо штурмовик, які він має завдання, коли людина в окопі, які вона має завдання, хто працює в ППО, теж це намацальне і зрозуміле. Як виглядає ваша робота у Збройних Силах України? Культурні сили - це кілька великих груп людей. Одна з них - це мобільні групи, які працюють по лінії бойового зіткнення. Фактично, це сім мобільних груп, включно з тими, хто працюють у шпиталях, у реабілітаційних центрах. Це групи, які складаються переважно з п'яти-семи людей.Там є і музиканти, і літератори, і психологи, і там умовно лялькарі десь в якихось групах. Зазвичай ці мобільні групи заходять в якусь бойову бригаду на два-три тижні, інколи тиждень чи місяць. І щоденно відпрацьовують по два-три заходи для особового складу. Бо дуже часто в бойових бригадах на посаді умовно ПППшник, а це людина - це психологічна підтримка персоналу.Колись це називалось морально-психологічне забезпечення - МПЗ, тепер це ППП називається в силах оборони за бюрократичною роботою, за роботою пов'язаною з більш з якоюсь такою адміністративкою, відсутній момент психологічної роботи з особовим складом, що дуже погано в більшості.Тому що, особливо там, де є бойовий стрес, особливо там, де є вигорання, де є певне незадоволення і так далі, і немає абсолютно каналів пропрацювання цих емоцій. То наші мобільні групи культурних сил, точніше Культурного десанту, бо це вже окремий проєкт і займається тим, фактично робить цю емоційну розрядку.Тому що, ну, зараз деякі бригади вже так, на прикладі Культурного десанту, починають в себе робити культурні одиниці, які ціліво збирають людей фахових, митців, психологів і так далі, які цим займались. Це є в західних арміях, це є в арміях Сполучених Штатів, це є в армії Ізраїлю. Але, на жаль, у нас цього немає, бо на ПППшниках лежать трошки інша відповідальність і військовому навіть нікому іноді прийти поговорити, зізнатись, поплакатись.Іноді офіцери бойового стресу чи капелани, якщо вони є не всюди, є капелани, з цим теж є в брак в силах оборони, виконують цю функцію психологів, духівників, скажімо так. Натомість, мистецтво, спілкування з митцем, дозволяє військовому викинути із себе ті емоції, які за інших обставин неможливо.Це один напрямок роботи, бо є ще міжнародна дипломатія, є ще організація промоінформаційних кампаній, які робляться в колабі з Генштабом, з командуванням Сухопутних військ. Це рекрутингові кампанії, це повністю запакування, бригада чи полк звертаються: нам треба гімн, нам треба символ нам треба концепт, нам треба те, культурні сили це все запаковують і роблять. Це підтримка і поширення мілітарної культури.Ми записуємо всіх тих військових, які десь до війни: хтось співав, хтось писав, допомагаємо їм десь видаватись, десь записувати пісні, десь знімати кліпи, бо їх більше, ніж ми можемо собі уявити, на відміну від рашкінської армії, в якій майже нема митців. У нас дуже велика кількість літераторів і всі це знають і музикантів пішли воювати, для більшої більшості з них це все стало на паузу. Ми робимо все можливе, щоб це тривало. Багато хто десь там вважає, що про них забуваються. Що про важливість їхню забуваються, про вдячність якусь базову забуваються. Форма лякати почала в цивільному світі. Часом самі військові своєї форми соромляться, судячи з того, як цивільні іноді на це дивляться, страхаються. Зараз моя робота буде полягати це більше фандрайзинг, залучення коштів. Є певна команда, є благодійний фонд, яка з 46-ю бригадою працює. По факту це організація зборів, організація заходів, де ці збори будуть проводитися.Бо митців культурних сил багато, а менеджерів не так багато. Мені пощастило бути не тільки митцем, а і менеджером із досвідом. Тому робота отак от виглядає. Як така кількість митців, літераторів, людей, які мають таку творчу натуру впливає і е-е може мати певну дію на військо, на суспільство загалом і на нашу державу, зрештою, на майбутнє?Я часто над цим задумуюся, з точки зору ризиків втратити цих людей. Втратити для країни, втратити для культури. Мовчу про те, що втратити для їхніх рідних, бо це кінець світу, як не крутий якийсь персональний апокліпсис.З іншого боку, я розумію, що це голоси правди, голоси чесності, це дух часу, який фіксується в їхній творчості, бо знову таки від Андрія Хливнюка, Хейтспіча, Дмитра Однороженка, до Федора Рудого, Валерія Пузіка, Павла Дерев'янка. Всі вони так чи інакше намагаються паралельно зі своєю службою творити.Записувати пісні, видавати збірки, відрефлексовувати свої досвіди і будувати місточки між цивільним і воєнним світом. Бо, на жаль, ця паралелі.Ми можемо і визнавати, можемо не визнавати, але відбувається процес, в якому людина, яка пережила ці глибоко травматичні досвіди, ділиться цим досвідом з тими людьми, в яких ці досвіди буде абсолютно інакше. Виникає якась емпатія, виникає відчуття єдності, співпереживання, знову таки це емоційно перебудовує людину, яка з цим стикається і в плані відповідальності, ставлення до війни, підтримки війська. Рішення для себе самого піти в це військо, туди, де ти можеш піти, де ти маєш можливість максимально свої скіли застосувати на користь війська і все це працює.Це працює зараз, це працюватиме в майбутньому. Я більш, ніж впевнений, що з числа моїх ровесників є ті люди, які колись і Букера отримають, і, можливо, навіть Нобелівську премію, бо те, що зараз відбувається з нашою країною, це історія на роки для всього світу. Це досвід, який зараз жодна країна, на мою думку, не переживає і навряд переживе найближчі десятиліття.Ми колись визначатимемо, я впевнений, і Мілтекові якісь речі в світі. Це вже відбувається або те, як ми навчились воювати, те, як ми на ти з технологіями зараз стали. Ми вже готові багатьом країнам розказувати, як це робити фахово абсолютно. І культура теж. Ми зараз отримуємо досвід, якого, на щастя, не мають 99% населення нашої планети і нам є що розказати світу.Є застерегти чим світ, знову таки, в комунікаціях своїми з агресивно шовіністично налаштованими сусідами. Ви особисто, як часто зараз маєте час, місце, простір на творчість? Як часто зараз концертуєте? По концертах взагалі зараз дуже мало. Загалом з моменту мобілізації я чітко для себе визначив зі своїм командуванням, із дружиною, яка є моїм концертним директором, що тури ми будемо робити виключно під час відпусток. Я ні в якому разі не буду відпрошуватися під час служби. Якщо будуть точкові якісь запрошення, на такий фестиваль, як “Файне місто”, де величезний збір, іде і щороку цей збір відбувається, це інша справа точкова.Тим не менше, ми намагаємося тримати руку на пульсі всього того, що відбувається. І я пишу, іноді пишу. Нещодавно закінчив новий роман, писав його ночами, буквально ночами, завжди з опівночі починав, десь до другої ночі тільки лягав спати. І восени вже вийде цей новий роман в видавництві Старого Лева. Я писав пісні, що минулого року під час відпустки в Карпатах написав пул нових пісень, віднаходив час поміж тусуваннями з родиною. Ці пісні зараз будуть записуватись. Ми виграли грант від Українського культурного фонду на проєкт "З дому додому". Буде три пісні, три кліпи саме про адаптацію військових у цивільному світі, про досвід тимчасово переміщених осіб.Це будуть історії, які асимільовані в пісенний матеріал. Ми вже зараз знімаємо кліпи. Дуже сподіваюсь, що теперішнє моє командування теж буде це лайкати, грубо кажучи, бо це все теж робота, я вважаю, на нашу. Я зараз рідко слово “перемога” вважаю вживаю, але в мене десь відносно недавно знову з'явилось бажання говорити слово “перемога”. Не знаю, таке ірраціональне трошки бажання, бо коли стоїть питання втримати те, що є. Навряд ти будеш десь в хмарах серед рожевих поні літати, але зараз я хочу знову вживати слово перемога. Вона може трошки не так виглядати, як ми там собі думали в 22-му чи ще колись, але буде певний момент, коли ми зможемо сказати: "Ми це зробили".Як гадаєте, під час війни, в воєнному часі музика, література, пісні. Усе це має бути на воєнну тематику, відповідно часу, чи можуть бути якісь інші теми?Звісно, що я найменше, що люблю, це кон'юнктуру якусь. Ну, в 22-му році ми з цим стикнулися, Байрактар поп. Байрактар рок. З одного боку, зрозуміло, що попит, намагання заткнути нішу, бо вивільнилось дуже багато місця, яке займала до цього російська музика раптово і треба було терміново заповнити музичним фастфудом.Це було зроблено, згодом логічно, що воєнних тем у музиці поменшало, це очевидно, і не хотілось би, щоб на цьому зайвий раз спекулювали, особливо ті люди, які жодного стосунку до армії не мають і писали якісь супер легендарні пісні, не знаю, про міста-фортеці, багато чого типу. Але загалом мистецтво таке, що його цінність у щирості. І головне те, що культура далі живе. Що далі видаються нові українські книги, відкриваються нові видавництва, хоча росіяни цілеспрямовано типографії і видавництва знищують з величезними накладами книг. Що створюються нові гурти, лейбли, що жанрово українська музика міниться що на зміну цій замісній терапії, коли нам треба було робити багато неякісного контенту, приходить дуже багато якісного, концептуального продукту, яких в різних формах опрацьовує наш біль, колективну травму.Бо знову таки, щоб співати про війну, не обов'язково вживати це слово, от згадуючи один з останніх виступів гурту Vіvаn Моrt. Там теж в жодній пісні, окрім, можливо, пісні на вірші Максима Кривцова загиблого. Не було згадок про війну, але контекст емоційний такий глибокий. Нам треба трошки часу, щоб глибше цю війну розібрати.І зараз дуже класно вірші на тему війни працюють, коротка проза. Той же Артур Дронь і Валерій Пузік, якого я вже згадував. Наскільки вони круто, переживаючи власні досвіди, екстраполюють на всю країну, на величезні читацькі аудиторії. Розуміння цінності цього власного досвіду, емпатії, співпереживання.І я загалом радію, що війна не поставила нашу культурну на паузу, навпаки, нагадала нам, наскільки важливо, що за культуру, зокрема, ми зараз воюємо. Бо десь це війна техніки і дронів, десь війна генералів, але здебільшого це війна антологічна, війна культур. І нашу ідентичність найперше намагаються знищити, а ми? А ми ні, а ми не здаємося.Про аудиторії і про зали, наскільки безпечно зараз організовувати концерти, наскільки безпечно зараз проводити фестивалі, які нам все-таки потрібні? Це хороше питання і складне питання, бо кожна людина, яка зараз береться за масовий захід, розуміє ризики, особливо тоді, коли летять балістичні ракети, а тривога спрацьовує потім.Ми всі це усвідомлюємо, але більшість організацій організаторів до цього достатньо совісно приходять, знову все-таки роблять фестивалі з урахуванням укриттів, які знаходяться поруч, з проведенням інформаційних кампаній чітких. Ну, очевидно, що мова не йде про проведення якихось супер великих фестивалів відкритих, по лінії там Харків, як кажу, Донецьк, Дніпро. Боже, це вже якась обмовочка про фестиваль в Донецьку. Хотілось. Все може бути.Хотілось би так. І там інша специфіка, але що далі у напрямку заходу, це стає безпечнішим трошки робити. Просто організатори мають враховувати всі ризики і справді пропрацьовувати логістично можливості людей потрапити вчасно і, головне, оперативно до укриттів. А про що сьогоднішні фестивалі? Бо якщо порівняти із 90-ми, 2000-ми, з тим же фестивалем Тарас Бульба, з вашого рідного Дубна, як вони змінилися і яку функцію сьогодні виконують? По-перше, фестивалі в Україні стали мультижанрові. Якщо колись це був рок-фестиваль, це був, були номінації, звісно, там справді Тарас Бульба і Червона Рута свого часу там справді по номінаціях, але згодом там ближче до кінця 90-х, 2000-х, якось чітко воно все виправдало, що це рок-фестиваль, фестиваль альтернативної музики і так далі. Дуже чіткий поділ був. Зараз фестивалі, навіть ті от великі, що зараз проводяться, те ж “Файне місто”. І Атлас-вікенд до Києві. Це абсолютно мультижанрові історії.Тут вам хардкор, тут вам панк протесний, тут вам абсолютно поп-музика там з Монатіком, з будь-чим. Тут вам стендап, тут, не знаю, ярмарок громадських організацій, тут літературні сцени. І мені це дуже подобається, така мультифункціональність цих просторів. Ну і все це, звісно, об'єднує зараз одна річ - це збори. Максимально великі збори, бо іноді фестивалі збирають по 100, по 150 лямів гривень.Це гроші, які конвертуються згодом у техніку, якою ми захищаємося, якою знищуємо росіян, ліпшого ККД фестивалів зараз не може бути. Ну, а ще це завжди, це певна катарсис. Це про наше ментальне здоров'я, колективне ментальне здоров'я, бо як не крути, але все-таки це розважальні формати.Ці розважальні формати відкочують нас в часи ліпшості, дають можливість перезавантажитись, піднабратися сил, з новим натхненням увірватися в будні, в свою ефективність, так би мовити. Я вважаю, що це має бути. Наскільки українська молодь сьогодні є активною. Оці заходи, які вони організовують, різні протестні акції, тобто молоді нічого не коштує, їм щось не подобається, вони реагують і виходять. Як ви оцінюєте цю діяльність і цей рівень? Це не може не подобатись. Мені, як колишньому громадському активісту, який свого часу, щоб в 2004 році підняти людей, вивести на Помаранчевий Майдан в Луцьку, обходив просто по п'ять-шість гуртожитків за вечір, ми обходили з листівками: "Виходьте, протестуйте”. Молодь на той момент дуже мляво реагувала, боялася. Зрозуміло, що це були інші часи. Тоді ми боролися з кучмізмом, януковічизмом.Це авторитаризм був, де за твоє інакодумство тебе били, тебе в бобіки садила міліція, тебе били на мітингах в Києві. Ну, я все це пройшов, ще тоді мені було 17 років, я знаю, що це таке.Тому ви маєте з чим порівняти? Оця сьогоднішня молодь не може змінити державу.І зараз, мені здається, це молоді інша. Ми пережили з того часу два Майдани, ми пережили війну, ми пережили розвиток якийсь такий локальної демократії здорової, коли в принципі до громадянського суспільства прислухаються, навіть в соцмережах, не кажучи вже про те, коли ти виходиш з картонками, тобто вистачає дуже часто шуму, адекватної реакції на якесь кадрове призначення або будь-які якісь пораженські рішення, реагують.В принципі, влада готова реагувати. Влада, бізнес, якісь інші установи вибачаються, змінюються. Всі готові зараз говорити. Всі думають про репутаційні втрати і ризики, десь про вибори якісь майбутні думають. У кожного своя мотивація. І я дуже радий, що ця молодь в нас є, молодь, яка відкриває для себе в собі свою українськість, свою гідність, свою безстрашність певно.Бо колись це вартувало зусилля написати якусь картонку і вийти, заявити про свою позицію на весь світ. Зараз це набагато легше робиться і покоління якесь нове виросло. Багато критики у бік зумерів, ну, від моїх ровесників міленіалів, про те, що це трошки недалеке покоління. Ну, але так говорити - це трошки неправильно. Про нас теж свого часу казали, що ми недалеке покоління і ще якесь.Я навіть не хочу згадувати, що там про нас говорили, що ми не хочемо вчитися, що нам тільки дай по майданах побігати. Ну, бо для мене Помаранчева революція - це перший курс був. Я пів семестру першого просто мене не було на парах. І це розказували, що: от колись люди хотіли вчитися, освіту здобувати, а вам би тільки ламати все, руйнувати, що ми тут будували, типу.От ця молодь інша, ця молодь хай така перспектива майбутнього дуже туманна, як військових, де горизонт планування дуже маленький насправді, бо ти думаєш, ти за півгодини їдеш туди і туди, буквально за 5 хвилин ти вже не туди, в протилежне їдеш. Країна вся живе з таким горизонтом планування, але я радий, що ця молодь готова кричати, готова виходити на вулицю, готова казати своє ні, не готова, коли її тримають за дурнів.Звісно, не хочеться, щоб це десь в охлократію якусь переходило, щоб вулиця диктувала, особливо в питаннях військових, якісь речі. Але загалом це ті європейські цінності, про які ми ще колись говорили там перед Революцією Гідності, під час Революції Гідності. Ми отримали їх зараз.Ми маємо не все так гладко, як би хотілося, але принаймні мені не соромно ні разу, що наше покоління дало поштовх цьому поколінню, типу передало естафету цю такої козацької вольниці і готовності. Але чи означає це, що наше покоління повинно зупинитися. От ви особисто, у вас є досвід Майдану. Двох Майданів. Є профільна освіта політологічна. Можливо, ви плануєте, якось хочете після війни долучитися до цих державотворчих змін? Президентство, про яке вам в школі ще говорили. Ні в якому разі, я справді мав певні наміри, коли поступив до університету пов'язати своє життя з громадсько-політичною діяльністю, але мені знадобилося років п'ять затусованості в локальні політичні движі в Луцьку, щоб зрозуміти, що мені це нецікаво, на жаль.Я у якийсь момент зробив ставку на культурну діяльність, активізм і, в принципі, коли б там не закінчилась війна, як би вона не закінчилася, я з позитивом все-таки на це дивлюся. Хочу далі продовжувати.А як, як, ви думаєте, це все може закінчитись і коли? Ваші прогнози?Ну, це гра в довгу, ми повинні розуміти, навіть якщо якимось дивом дипломатичні домовленості сягнуть свого апогею, ми справді умовно заморозимо бойові дії по лінії зіткнення. То ми повинні розуміти, що швидше всього в силу спадковості російських політичних еліт це буде просто пауза для перепочинку, для під накопичення нових сил. Але й ми вже повинні бути до цього...Другого 22-го року їм не буде. Бо наша країна вже далеко не та. З точки зору, так, в нас є багато внутрішніх проблем. Я згоден, десь кадрових, десь корупційних, десь ще якісь, але ми вже інша країна. І ставлення до свого державного кордону, в нас вже інше, ми вже з полегкістю ніколи просто так не пропустимо. Тому ми вже будемо жити в оцим з перманентним відчуттям присутності ворога.Навряд ми вже найближчі там років 100-150 будемо говорити з ними не те, щоб на якихось рівних. Тяжко, тяжко, але все, що я хочу насправді зараз - це розуміти, що коли моя донька згадуватиме своє дитинство за років там 15-20, я не знаю. Я хочу, щоб вона не пам'ятала цих обстрілів, цього всього, щоб мала вже трошки іншу країну, країну можливостей, країну розвитку. Які мрії маєте? Поїхати до океану. Немає якихось творчих задумів. Я хочу просто трошки світом помандрувати. Відчути трошки більше свободи, ніж ту, яку маю зараз. Хочу в Португалію катнути, хочу нарешті у Сполучених Штатах побувати, побігати каліфорнійським пісочком десь там, хочу на якісь кілька величезних фестів з'їздити. Відпочити, перевести подих, а тоді повернутися до звичного життя. Знову писати пісні, нормально писати. Не вибирати собі час: от буде відпустка через півроку, тоді я сяду, буду писати пісні. Не хочу так.Хочу зараз, от в мене є натхнення, прийшов образ, хочу прям вже сісти написати пісню. Зараз такого немає, але буде таке. Я бажаю, щоб так було якомога швидше, щоб було натхнення, був час, була можливість якомога швидше писати, подорожувати, мандрувати і бути зі своїми найріднішими.

Про це в інтерв’ю виданню Іndереndеnсе Аvеnuе Меdіа заявила Евелін Фаркас, яка за адміністрації Барака Обами обіймала посаду заступниці помічника міністра оборони США з питань Росії, України та Євразії.У США можуть виступити проти згортання допомоги УкраїніФаркас переконана, що спроби повністю припинити підтримку Києва зустрінуть опір з боку американського Конгресу та суспільства."Конгрес із цим не змириться. Американський народ із цим не змириться", – наголосила колишня посадовиця Пентагону.На її думку, американські законодавці та громадяни розуміють, хто є агресором у російсько-українській війні, тому повне згортання допомоги Україні може зіткнутися з серйозним спротивом у США.Ризики для української ППО та розвідкиВодночас Фаркас застерегла про серйозні наслідки для безпеки України в разі припинення обміну оперативними розвідданими зі США або ускладнення постачання критично важливого озброєння.Зокрема, йдеться про спеціальну програму РURL, через яку Україна закуповує американське озброєння, зокрема ракети-перехоплювачі для комплексів Раtrіоt."Я думаю, що наслідки були б надзвичайно серйозними", – зазначила Фаркас, коментуючи можливе згортання цих напрямків підтримки.Водночас колишня посадовиця Пентагону наголосила, що Україна неодноразово знаходила вихід зі складних ситуацій і здатна адаптуватися до нових викликів."Хочу сказати, що майже щоразу, коли Україна стикалася з такими серйозними проблемами, українці знаходили спосіб їх обійти. Тому не варто недооцінювати українську винахідливість", – сказала вона.Що відомо про можливе обмеження допомоги США11 жовтня Fіnаnсіаl Тіmеs повідомила, що адміністрація Дональда Трампа погрожує зупинити програму РURL, через яку Україна закуповує американське озброєння, а також припинити обмін розвідданими. За даними видання, таким чином Вашингтон намагався домогтися від Києва припинення ударів по російських нафтопереробних заводах.13 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон не припиняв обміну розвідувальними даними з Україною. Він запевнив, що США продовжують ділитися розвідінформацією з Києвом і прагнуть завершення війни. Водночас посол США при НАТО Метью Вітакер повідомив про затримки з постачанням американського озброєння через РURL, зокрема засобів протиповітряної оборони. 

Про зустріч із британським монархом повідомив Володимир Зеленський. Зеленський подякував Чарльзу ІІІ за підтримку Президент України висловив подяку Чарльзу ІІІ за аудієнцію. Король Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії прийняв Зеленського в Букінгемському палаці."Для мене важливо мати можливість особисто подякувати за непохитну підтримку України. Цінуємо всю допомогу Сполученого Королівства", - написав Зеленський та додав, що Україна розраховує на подальшу підтримку.Британія допоможе Україні боротися із реактивними дронамиЗгодом президент України прибув до резиденції глави британського уряду на Даунінг-Стріт та розпочав зустріч з Енді Бернемом. За словами Зеленського, він поінформував Бернема про російські атаки на українські міста, людей та критичну інфраструктуру. "Весь день і ніч сьогодні хвилі атак дронами. Лише за ніч Росія запустила 124 дрони, ще 145 – протягом дня. І зараз у нашому небі ще понад 40 "шахедів". Під ударами енергетика, логістика, залізниця. Значну частину дронів вдалося збити, але є і влучання. За масованістю це одна з найбільших атак", - написав Зеленський.  Він висловив переконання, що росіяни намагаються скористатися проблемами в роботі Stаrlіnk в Україні, від якого значною мірою залежить робота дронів-перехоплювачів."Сьогодні є рішення про прискорене постачання британських засобів ППО Україні для протидії реактивним "шахедам", - поінформував президент. Візит Зеленського до Великої Британії14 жовтня Володимир Зеленський уперше після загострення відносин із Польщею через скандал з орденом Білого орла вирушив у закордонне відрядження з аеропорту польського Жешува. Після загострення дипломатичних відносин Зеленський здійснював закордонні поїздки, вилітаючи з Молдови або Румунії. Водночас у Міністерстві закордонних справ України заперечили, що зміна аеропорту для президентських поїздок була пов’язана з політичними причинами.

Таку думку висловив народний депутат, секретар парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Роман Костенко у проєкті "Тепер головне" на Еспресо.Він зазначив, що міська влада має власну відповідальність за підготовку Києва, однак президент не повинен перекладати на місцеве самоврядування відповідальність за захист країни від російських атак."Мені подобається, як один на одного перекидають відповідальність. Мер міста перекидає на президента, президент перекидає на мера міста: "Я ним незадоволений". Наскільки я пам'ятаю, він ним незадоволений ще з початку своєї каденції, вони хотіли його змінити ще з самого початку, у них там своя війна між собою", - сказав Роман Костенко.Водночас депутат наголосив, що не знімає відповідальності з Кличка за підготовку столиці до зими та роботу міських служб."Не знімаючи відповідальності з Кличка, він дійсно, в нього є відповідальність і він має в місті багато чого робити, захищати, в нього є бюджет, це важливо. Але президент не має знімати з себе відповідальності, бо він відповідає за всю країну і його завдання в першу чергу робити так, щоб ці дрони до Києва не долітали. Оце його відповідальність", - заявив народний депутат.За словами Романа Костенка, відповідальність президента охоплює питання ведення війни, мобілізації, функціонування Сил оборони та протиповітряної оборони."А знімати відповідальність і перекладати її на мерів міст, ще раз кажу, нікого не захищаючи, кожен має робити свою роботу і Кличко має доопрацьовувати мер Києва. Але президент не має знімати і перекладати відповідальність. Вона повністю за війну відповідальність на президенті. І за мобілізацію, і за війну, і за наші сили оборони, за наше ППО. Вона виключно на ньому", - наголосив Роман Костенко.Він також звернув увагу на повноваження президента та можливості впливати на роботу інших органів влади."Ти керуєш країною і ти несеш повну відповідальність, все інше - це люди, на яких у тебе є інструменти, щоб впливати, щоб допомагати, щоб давати вказівки. В тебе є уряд, який по факту ручний, в тебе є Верховна Рада з монобільшістю, мається на увазі монобільшість, яка може приймати закони. І таких повноважень не було в жодного президента за всю історію нашої країни", - сказав депутат.Роман Костенко підсумував, що взаємні звинувачення між керівництвом держави та міською владою не допомагають розв'язувати проблеми."У мене просто нічого, крім сміху, не викликає те, що вони просто намагаються один на одного скинути відповідальність і ніхто не хоче на себе її брати", - зазначив він.Підготовка Києва до зимиВіталій Кличко на тлі посилення російських ударів по критичній інфраструктурі Києва порадив жителям столиці, які мають таку можливість, тимчасово виїхати за місто. Згодом мер уточнив, що влада не закликає киян залишати столицю, однак готується до різних сценаріїв. За його словами, місто продовжує підготовку до зими, а остаточна безпека залежатиме, зокрема, від ефективності роботи протиповітряної оборони. 13 жовтня Віталія Кличка викликали до Верховної Ради через проблеми з підготовкою міста до опалювального сезону. Водночас сам міський голова заявив у відповідь на звинувачення, що столиця готова до зими. 

Про це Федієнко розповів в програмі "Що далі?" в ефірі Еспресо."Станом на сьогодні дійсно є обмеження по швидкості використання тих Stаrlіnk, які нам закуповують партнери безпосередньо у SрасеХ", – зазначив народний депутат.За його словами, компанії SрасеХ відомо, що відповідні термінали призначені для українських військових, а їхню закупівлю оплачують міжнародні партнери.Федієнко наголосив, що наразі залишається незрозумілим, хто саме ухвалив рішення про обмеження та чи пов'язане воно виключно з технічними проблемами."Зараз існує дві версії цієї історії, вірніше, навіть три", – сказав депутат.Першою він назвав офіційну позицію SрасеХ, згідно з якою обмеження спричинені технічною проблемою, над усуненням якої компанія працює.Друга версія, за словами Федієнка, полягає в можливому втручанні президента США Дональда Трампа, який нібито міг звернутися до Ілона Маска з проханням обмежити можливості українських військових.Третя версія передбачає можливу причетність керівництва Пентагону до запровадження відповідних обмежень.Водночас народний депутат підкреслив, що ці припущення не є встановленими фактами, а офіційно озвучена причина стосується технічних несправностей."Це все версії. Ми маємо тільки офіційну позицію", – наголосив Федієнко.За його словами, Україна може порушувати питання відновлення роботи терміналів через міжнародних партнерів, які укладають контракти зі SрасеХ.Депутат пояснив, що в цих договорах передбачені відповідні технічні параметри, тому партнери можуть вимагати від компанії забезпечення погоджених характеристик обладнання.Припинення передачі розвідданих США може бути критичним для цивільнихОкремо Федієнко прокоментував можливі наслідки припинення передачі Україні американських розвідувальних даних.За його словами, від початку повномасштабного вторгнення Україна розбудувала власну розвідувальну мережу, тому наслідки такого рішення залежатимуть від того, про який саме тип інформації йдеться.Водночас особливе значення мають дані про пуски балістичних ракет.Федієнко припустив, що для військових обмеження американської розвідувальної інформації можуть призвести до затримок в отриманні даних, однак не обов'язково стануть критичними.Натомість для цивільного населення, за його оцінкою, наслідки можуть бути значно серйознішими через скорочення часу на попередження про ракетну небезпеку.Депутат також зазначив, що українські парламентарі підтримують контакти з американськими конгресменами, а Україна намагається зберігати баланс у відносинах із партнерами на тлі політичного тиску.На думку Федієнка, ситуація може змінитися після проміжних виборів до Конгресу США. 

Про це ФБР повідомило у мережі Х.  У бюро заявили, що директор ФБР зараз бере участь у заході на честь вдячності правоохоронцям у США та оприлюднили відповідне відео.На допис відреагував сам Патель. "Факти замість клікбейту", - прокоментував директор ФБР. Чутки про візит Пателя до РФПро таємний візит Кеша Пателя до Росії повідомив американський телеканал МS NОW із посиланням на джерела. За кілька годин до його ймовірного прибуття речник російського диктатора Дмитро Пєсков не став підтверджувати чи спростовувати цю інформацію, пояснивши, що поїздки керівників іноземних спецслужб зазвичай не анонсують.Два джерела телеканалу повідомили, що у Пателя заплановані зустрічі в Росії. Видання Тhе Аtlаntіс 9 жовтня повідомило, що співробітники ФБР намагалися переконати керівника бюро скасувати візит. Згодом вони звернулися до Конгресу США. Після цього конгресмени-демократи Джеймі Раскін і Джим Гаймс закликали Кеша Пателя скасувати поїздку до Росії, попередивши про ризики для національної безпеки США. Вони наголосили, що російська ФСБ має тривалу історію шпигунських операцій проти американських посадовців, а повідомлення про можливий обмін персоналом і розвідувальними даними з Росією та Китаєм викликають особливе занепокоєння. Законодавці також нагадали про російські кібератаки, втручання Москви в американські вибори та підтримку нею противників Сполучених Штатів.Що було відомо про візит Пателя до Росії ранішеЗа даними Роlіtісо, оприлюдненими ще у липні, Кеш Патель планував відвідати Москву та Санкт-Петербург 14-15 жовтня, де його мала прийняти російська ФСБ. Чи передбачалися зустрічі з Володимиром Путіним і які питання мали обговорювати, не уточнювали. Видання також зазначало, що плани могли змінитися.Як повідомляли згодом у Rеutеrs, Патель заявляв, що протягом останнього року ФБР вибудувало нові партнерські відносини з Китаєм і Росією для протидії транснаціональній злочинності.Попередній візит керівника ФБР до Росії відбувся у 2013 році. Тоді бюро очолював Роберт Мюллер, який приїжджав до Москви для обговорення вибухів на Бостонському марафоні та пов'язаних із ними розслідувань. 

Про це розповіла синоптикиня Наталка Діденко в етері Еспресо.Якою буде погода в регіонах УкраїниЗа прогнозом Наталки Діденко, у західних областях місцями пройдуть дощі, а температура повітря становитиме 8… 12 °С."Волога повітряна маса, дорогі водії, будьте особливо обережними на дорогах під час такої погоди. І буде дуже холодно", - наголосила синоптикиня.На півночі країни істотних опадів не очікується, проте дощі можливі на Сумщині. Температура повітря становитиме 11… 14 °С.На сході України прогнозують дощову погоду, місцями - помірні опади. Водночас у регіоні буде найтепліше: 16… 19 °С. Найвищі температури очікуються на Луганщині.У центральних областях також періодично дощитиме. Повітря прогріється до 12… 17 °С.На півдні погода буде неоднорідною. На Одещині та Миколаївщині переважно обійдеться без опадів, тоді як в інших південних областях очікуються дощі. Температура повітря становитиме 16… 18 °С.Погода у КиєвіУ столиці істотних опадів не прогнозують. Максимальна температура повітря вдень становитиме 12… 13 °С.

Таку думку висловив керівник аналітичного центру "Ділова столиця" Вадим Денисенко в етері Еспресо.Трамп намагається змінити перебіг виборів, тиснучи на УкраїнуНа думку Вадима Денисенка, говорити про те, що Дональд Трамп свідомо робить ставку на капітуляцію України або перемогу Росії, не зовсім коректно. Експерт вважає, що головним пріоритетом американського президента є збереження власних політичних позицій напередодні проміжних виборів."Трамп ставить, у принципі, завжди на себе. Тобто говорити про те, що він ставить на капітуляцію України чи на перемогу Росії, мабуть, не зовсім коректно. Він ставить виключно на себе, тому що в нього на кону стоять вибори", - зазначив Вадим Денисенко.Він також припустив, що поразка республіканців на виборах до Сенату може загострити внутрішньополітичну ситуацію у США. За його оцінкою, частина Республіканської партії потенційно може виступити проти Трампа, а розвиток такого сценарію - поставити під загрозу його перебування на посаді президента."Не виключена подальша ескалація ситуації, коли частина Республіканської партії може виступити проти Дональда Трампа. І після цього цілком реальний, поки що гіпотетичний, але все ж таки цілком реальний варіант, коли Трамп змушений буде піти шляхом Ніксона, тобто, по суті, піти з крісла президента", - сказав керівник аналітичного центру.Вадим Денисенко вважає, що напередодні виборів Трамп намагається переламати ситуацію на свою користь, а тиск на Україну є одним з інструментів цієї політики."У даному випадку він воює перш за все за себе, і він воює виключно за те, щоб спробувати переламати хід виборів за останні три тижні, які залишилися до виборів", - наголосив експерт.Росія підтримує риторику Трампа щодо цін на дизельОкремо Вадим Денисенко звернув увагу на заяви Росії про можливе збільшення постачання дизельного пального на світовий ринок. За його словами, Москва використовує аргумент про ціни на пальне, щоб підтримати позицію Трампа щодо необхідності припинення українських ударів по російських НПЗ."Росія сьогодні зробила офіційну заяву про те, що до кінця року росіяни нібито можуть поставити на ринок до 4 млн тонн дизеля. І, власне кажучи, росіяни починають грати в дудку Трампа про те, що як тільки українці перестануть бити по НПЗ, відразу ж після цього на ринку з'явиться багато дизеля і стануть зовсім інші ціни", - пояснив Вадим Денисенко.На його думку, таким чином Москва підтримує політичну лінію американського президента, який намагається використати питання енергетичних цін у внутрішній політичній боротьбі."Тобто в даному випадку ми маємо чітку зіграну позицію між Трампом і Кремлем. На жаль, це правда", - підсумував експерт.Чому риторика Трампа знову змінилася Проміжні вибори до конгресу США відбудуться 3 листопада 2026 року. Американці обиратимуть усіх 435 членів Палати представників і третину сенату. Результати голосування визначать, яка партія контролюватиме конгрес упродовж наступних двох років.Дональду Трампу потрібна політична перемога напередодні проміжних виборів до конгресу. На тлі невдоволення американців цінами на пальне президент шукав спосіб продемонструвати результативність своєї політики.Трамп заявив, що розглядає можливість заборонити експорт дизельного пального зі Сполучених Штатів. Він пов’язав зростання цін на дизель передусім із російсько-українською війною.Професор Мангеттенського університету Ігор Айзенберг пояснив, що Трамп намагається перекласти на Україну відповідальність за високі ціни на пальне, хоча серед головних причин подорожчання — війна з Іраном і блокування Ормузької протоки.9 жовтня Трамп повідомив про "надзвичайно успішну" розмову з Володимиром Путіним. Після цього США тимчасово дозволили експорт російського дизельного пального. Політолог Юрій Богданов пов'язав домовленість із прагненням Трампа здобути політичні дивіденди перед виборами.Інформаційна атака США на Україну10 жовтня Ахіоs повідомило, що американські представники нібито погрожували припинити передавати Україні розвіддані, якщо вона продовжить атакувати російські НПЗ. Представник США це заперечив. Того ж дня Трамп закликав Україну обрати нового президента, звинувативши Володимира Зеленського в небажанні укладати угоди. Політолог Максим Розумний пояснив, що така риторика може бути спробою Трампа втримати підтримку виборців.Зеленський розкритикував домовленості Трампа з Путіним щодо російського дизелю. Також український президент відповів на звинувачення щодо впливу ударів по російських НПЗ на ціни на пальне, заявивши, що Україна готова припинити такі атаки, якщо Росія зупинить удари по українській енергетиці.Трамп оголосив мир, про який ніхто не чув11 жовтня Трамп оголосив про енергетичне перемир'я між Росією та Україною. Водночас Зеленський, за повідомленням Ахіоs, не знав про цю заяву, але був готовий підтримати перемир'я за згоди Росії. Голова комітету Європарламенту з питань оборони та безпеки Марі-Агнес Штрак-Ціммерманн заявила, що заклики Трампа до відставки Зеленського грають на руку Путіну.Кореспондентка у США Катерина Лісунова пояснила, що Трамп використовує критику Зеленського у внутрішньополітичній боротьбі. 

Це сталося під час інтерв'ю Пірсу Моргану, фрагмент якого оприлюднив Сlаsh Rероrt. На запитання, що він хоче сказати Ілону Маску через обмеження роботи системи супутникового зв'язку, яку використовують українські військові, президент України назвав це рішення помилкою. "Це велика помилка. Це рішення призведе до численних людських жертв. Якщо атаки триватимуть і якщо Stаrlіnk не працюватиме, будуть гинути люди", - сказав Зеленський. Читайте також: Розвідка, Stаrlіnk і Раtrіоt: як Трамп шантажує Київ заради російського дизеля до виборів і чи є замінаВін висловив припущення, що можливо обмеження роботи Stаrlіnk сталося через технічні проблеми.  "Можливо, це величезна технічна проблема, я не знаю. Але ми просимо увімкнути систему. І я вважаю, що це буде чесно, справедливо і по-партнерськи", - зазначив президент України. Що відомо про обмеження роботи StаrlіnkВолонтер і громадський діяч Сергій Стерненко повідомив, що у ніч проти 14 жовтня в Україні різко погіршилася робота супутникового зв’язку Stаrlіnk. Через перебої було зірвано низку важливих місій Сил оборони. Проблеми зі зв’язком виникали навіть під час руху на швидкості понад 160 км/годРадник президента України Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" підтвердив, що SрасеХ запровадила обмеження швидкості роботи військових терміналів Stаrlіnk під час руху. Це призвело до зриву низки місій українських Сил оборони.Обмеження стосується військового пакета послуг StаrShіеld. Максимальну швидкість роботи терміналів під час руху встановили на рівні близько 161 км/год.Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський публічно звернувся до Ілона Маска та звинуватив мільярдера у використанні його продуктів у політичних цілях.Stаrlіnk в УкраїніStаrlіnk почали постачати в Україну після повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року. Супутниковий інтернет допоміг відновлювати зв’язок після російських ударів і став важливим для військових.У лютому 2026 року Україна запровадила верифікацію терміналів Stаrlіnk, щоб обмежити їх використання російськими військами, зокрема для керування дронами.Окремо нагадаємо, що Ілон Маск спрямував близько 270 млн доларів на підтримку Дональда Трампа та республіканців під час виборчої кампанії у США 2024 року. Частина коштів пішла на підтримку республіканських кандидатів, а сам Маск є засновником SрасеХ, оператора Stаrlіnk.

Таку думку висловив Андрій Добрянський, експерт Центру відносин США - Україна в етері Еспресо.Вибори до Конгресу можуть посилити тиск на ТрампаЗа словами Андрія Добрянського, проміжні вибори до Конгресу США стануть показником того, наскільки американці задоволені роботою чинної влади. Якщо виборці підтримають демократів, адміністрація Дональда Трампа може зіткнутися з посиленням опозиційного контролю та парламентськими розслідуваннями."Перше, що ці вибори - це буде про незадоволеність американців. Так було у 2024 році. Чому Трамп переміг? Американці були незадоволені. Так само виглядає, що вони незадоволені тепер республіканськими лідерами", - зазначив експерт.Він припускає, що в разі посилення позицій демократів частина представників адміністрації Трампа може залишити свої посади, зокрема через небажання працювати під тиском опозиційних розслідувань і звітувати перед Конгресом."Вони не хочуть працювати під оглядом демократичних опозиційних розслідувань. Вони не хочуть звітувати перед Конгресом, тож ми побачимо багато змін", - пояснив Андрій Добрянський.На його думку, зміни можуть супроводжуватися розслідуваннями щодо представників адміністрації. Експерт також прогнозує складні переговори щодо федерального бюджету, які можуть загострити протистояння між Білим домом і Конгресом та створити ризик призупинення роботи федерального уряду - шатдауну.Як результати виборів можуть вплинути на УкраїнуКоментуючи можливі наслідки проміжних виборів для України, Андрій Добрянський наголосив, що передусім варто очікувати кадрових змін. Від того, хто залишиться в адміністрації та хто обійме ключові посади, залежатиме подальший курс Вашингтона щодо Києва."Тут головне зрозуміти, що будуть зміни людей. То навіть якщо ми не знаємо, яка політика буде, буде зміна, хто очолюватиме дипломатію з Україною: чи це буде голова ЦРУ, чи це буде Марко Рубіо. Буде зміна в Кабміні, і нам тоді треба буде зрозуміти, яку позицію ті нові особи хочуть мати", - сказав експерт.Він також звернув увагу на те, що за посилення позицій демократів затвердження кандидатур Трампа на ключові посади може стати складнішим. Через це адміністрації, ймовірно, доведеться шукати інших кандидатів, а Україні - оцінювати їхні підходи до двосторонніх відносин."Ще не знаємо, чи це, правдоподібно, будуть тимчасові члени Кабміну, бо запропоновані кандидати Трампа ледве пройшли, коли республіканці очолювали Конгрес. А зараз, якщо демократи очолюватимуть Сенат, ніякі його радники не отримали б підтвердження Сенату. Тож треба шукати нових людей, і ми побачимо, яку нову політику вони принесуть", - підсумував Андрій Добрянський.Чому риторика Трампа знову змінилася Проміжні вибори до конгресу США відбудуться 3 листопада 2026 року. Американці обиратимуть усіх 435 членів Палати представників і третину сенату. Результати голосування визначать, яка партія контролюватиме конгрес упродовж наступних двох років.Дональду Трампу потрібна політична перемога напередодні проміжних виборів до конгресу. На тлі невдоволення американців цінами на пальне президент шукав спосіб продемонструвати результативність своєї політики.Трамп заявив, що розглядає можливість заборонити експорт дизельного пального зі Сполучених Штатів. Він пов’язав зростання цін на дизель передусім із російсько-українською війною.Професор Мангеттенського університету Ігор Айзенберг пояснив, що Трамп намагається перекласти на Україну відповідальність за високі ціни на пальне, хоча серед головних причин подорожчання — війна з Іраном і блокування Ормузької протоки.9 жовтня Трамп повідомив про "надзвичайно успішну" розмову з Володимиром Путіним. Після цього США тимчасово дозволили експорт російського дизельного пального. Політолог Юрій Богданов пов'язав домовленість із прагненням Трампа здобути політичні дивіденди перед виборами.

Детальніше про інцидент розповідаємо в матеріалі.Що відомо про вбивство військовихЗа інформацією Харківської обласної прокуратури, напад стався 13 жовтня у житловому будинку в Харківському районі. Невідомий відкрив вогонь по військовослужбовцях ЗСУ. Усі п'ятеро отримали смертельні поранення.У Військовій службі правопорядку повідомили, що чоловік у цивільному одязі, озброєний автоматичною зброєю, підійшов до місця тимчасового розташування підрозділу та почав стріляти на першому поверсі будинку. Після цього він залишив будівлю й зник у невідомому напрямку.У 72-й окремій механізованій бригаді імені Чорних Запорожців підтвердили загибель своїх військовослужбовців."Тривають заходи зі встановлення всіх обставин події та розшуку осіб, які можуть бути до неї причетними. З огляду на безпекові обмеження додаткові подробиці наразі не розголошуються", – зазначили у бригаді.У Харкові затримали ймовірно причетного до вбивства чоловікаВвечері 14 жовтня стало відомо про затримання нападника. Служба безпеки, Національна поліція та Національна гвардія України розшукали і затримали чоловіка, який застрелив військовослужбовців. Викриття нападника відбулося по "гарячих слідах": протягом 24 годин від моменту скоєння злочину.Зловмисником виявився 36-річний російський військовий родом з Санкт-Петербурга, військовослужбовець 1009 мотострілецького полку збройних сил Росії. Раніше він був засуджений на території держави-агресора за вчинення злочину.Які версії перевіряє слідствоЗа фактом умисного вбивства двох або більше осіб Харківська окружна прокуратура 14 жовтня розпочала досудове розслідування.Зокрема, слідство перевіряє, чи міг чоловік бути причетним до диверсійно-розвідувальної групи збройних сил РФ. У Військовій службі правопорядку наголосили, що ця версія наразі не має остаточного підтвердження.У ВСП також повідомили, що, за інформацією командування військової частини, загиблі військовослужбовці позитивно характеризувалися, не мали порушень військової дисципліни та не притягувалися до адміністративної чи дисциплінарної відповідальності.На Рівненщині дівчину підозрюють у вбивстві військового на замовлення РФНа Рівненщині до суду скерували обвинувальний акт щодо 14-річної жительки Рівного, яку обвинувачують у вбивстві 27-річного військовослужбовця ЗСУна замовлення російських спецслужб. За даними слідства, дівчина познайомилася в Теlеgrаm із громадянином РФ, який запропонував їй убити військового в обмін на організацію виїзду на підконтрольну Росії територію.За версією слідства, неповнолітня додала наркотичну речовину до алкоголю, після вживання якого військовий знепритомнів, а потім задушила його, перебуваючи на відеозв’язку з куратором. Також, за інформацією поліції, дівчина на замовлення РФ підпалила військовий автомобіль. Обвинувальні акти щодо цих злочинів скерували до суду. 

Про наслідки російського обстрілу повідомили міський голова Києва Віталій Кличко, ДСНС, Повітряні сили ЗСУ та речниця Київської міської військової адміністрації Катерина Поп в ефірі Еспресо.Наслідки російської атаки на КиївРосійські війська 14 жовтня завдали масованого удару по енергетичних об’єктах Києва та області. Унаслідок атаки в столиці виникли перебої з електропостачанням.За даними ДСНС, у Києві внаслідок обстрілу загинули троє людей. Рятувальники працювали в кількох районах міста.Найбільших пошкоджень зазнав 9-поверховий житловий будинок у Деснянському районі. Там виникла пожежа площею 400 кв. м, яку рятувальники ліквідували. З будинку вдалося врятувати 16 мешканців.Як повідомила о 18:15 речниця КМВА Катерина Поп, пошкодження в столиці фіксували до завершення російської атаки. Найбільше пошкоджених осель і постраждалих — у 9-поверхівці Деснянського району.За словами Катерини Поп, загалом на всіх пошкоджених локаціях Києва постраждали 37 людей. Із них 26 госпіталізували, зокрема одну восьмирічну дитину. Серед поранених є люди з легкими, середньої тяжкості та важкими травмами.У Голосіївському районі внаслідок влучання в нежитлову будівлю загинула одна людина, ще одна постраждала.У Дніпровському районі після повторної атаки виникла пожежа в недіючій будівлі. У Дарницькому районі загорівся газон на стадіоні, а в Шевченківському районі внаслідок влучання в одноповерхову недіючу будівлю сталося незначне загоряння. Пожежі ліквідували.Яка ситуація з електропостачанням у КиєвіЗа словами речниці КМВА, через пошкодження енергетичної інфраструктури ситуація з електропостачанням у столиці залишається напруженою. Унаслідок аварії частина абонентів на правому березі Києва залишилася без світла.У столиці наразі діють екстрені обмеження електропостачання, стабілізаційні графіки не застосовують. Енергетики працюють цілодобово: уточнюють масштаби пошкоджень електромереж та об’єктів критичної інфраструктури, проводять діагностику й відновлюютьСкільки цілей збитоСили протиповітряної оборони знешкодили чотири балістичні ракети та 115 безпілотників, якими російські загарбники атакували Україну з вечора 13 жовтня, повідомили Повітряні сили у Телеграмі.З 18:00 вівторка, 13 жовтня, росіяни завдали масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням ударних БПЛА та 39 ракет різних типів, що заходять на ціль по балістичній траєкторії.Основними напрямками удару були Київ, Київська та Харківська області.Особливістю стало одночасне застосування засобів повітряного нападу різних типів із різних напрямків, велика кількість балістики по об’єктах енергетики.Усього радіотехнічні війська Повітряних сил зафіксували 167 засобів повітряного нападу – 39 ракет і 128 БПЛА різних типів:39 протикорабельних ракет "Іскандер-М"/КN-23/С-400/"Циркон"/"Онікс" (райони пуску – Курська, Брянська, Воронізька, Ростовська області);128 ударних БПЛА типу Shаhеd (в т.ч. 77 реактивних), "Бандероль/Дань-Т", "Гербера", "Італмас" і дронів-імітаторів типу "Пародія" (із напрямків: Міллерово, Орел, тимчасово окупований Донецьк, Гвардійське у тимчасово окупованому Криму, акваторія Азовського моря).Повітряний напад відбивали авіація, зенітні ракетні війська, підрозділи РЕБ та безпілотних систем, мобільні вогневі групи Сил оборони України.За попередніми даними, станом на 09:00 середи, 14 жовтня, ППО збила / подавила 119 цілей:чотири балістичні ракети "Іскандер-М"/КN-23/С-400/"Циркон"/"Онікс";115 БПЛА різних типів (із них – 59 реактивні), що становить 90% від загальної кількості ударних БПЛА.За попередньою інформацією, станом на 9:00 зафіксовані влучання ракет та ударних БПЛА на 22 локаціях і падіння збитих цілей (уламків) на восьми локаціях. Частина ворожих ракет цілей не досягла.

Про це в ефірі Еспресо у програмі "Тепер Головне" сказав голова правління Українського кризового медіа-центру, надзвичайний і повноважний посол України Валерій Чалий."По-перше, звісно, треба продовжувати бити по НПЗ. Ми нарешті розуміємо, що це болить і що це впливає і на постачання для російської армії, і, звісно, на прибутки. Я рахував сам, навскидку: мова йде десь про 5 млрд доларів. Це не такі великі гроші. А от чи дійде нафта, що йде, і той самий дизель, ще не факт", – зазначив Чалий.За його словами, Україна не повинна піддаватися на провокації, щоб не ображати особисто Дональда Трампа."Очевидно, що нам робити. Наші відповіли ударом, здається, по Ростову, і це правильна дія. Але не треба було вестися на провокацію, щоб особисто не ображати Трампа. Розумієте, нам його особисті образи ні до чого: він таким чином підживлює свої внутрішні рішення. Десь у глибині душі він прекрасно розуміє, що робить, тому йому потрібне ще й обґрунтування", – сказав дипломат.Чалий зауважив, що Росія продовжує вимагати від України припинити удари по нафтопереробних заводах, водночас сама діє на власний розсуд. Він також пояснив, як, на його думку, спровокували Трампа запитанням про його слабкість."Тепер усе стало ще очевидніше. Росія вимагала і вимагає, щоб ми не били по НПЗ, а самі продовжують робити те, що хочуть. Це, як би сказати, слабка позиція в самому цьому рішенні. Тільки не треба казати "слабкий Трамп". Бачили, як це спровокували? Підіслана людина, жінка, прорвалася з мікрофоном, я не встиг зрозуміти, кого вона представляла, і кричала не запитання, а: "Ви знаєте, що про вас сказали? Ви знаєте, що про вас сказали, що ви слабкий?" Трамп лише спитав: "Хто сказав?" Вона відповіла: "Зеленський сказав". Він мовив: "Угу, окей" і промовчав. А потім, коли українська журналістка запитала, що буде з українцями, які перебувають в Америці в статусі ТРS чи U4U, він видав усю цю тираду, те, що хотів сказати. Розумієте, його спровокували", – розповів Чалий.Він також додав, що вважає цей епізод класичною російською спецоперацією. За словами дипломата, Росія може домовлятися з журналістами з інших країн і діяти через них."Я вважаю, що це була класична російська спецоперація. Я бачив, як росіяни це роблять: вони домовляються з журналістами з інших країн і діють через них. Це була чиста провокація. І я дуже прошу наших офіційних осіб не давати оцінок особисто президенту США. Він президент США", – наголосив Чалий.Він пояснив, що, на його думку, особисті образи можуть впливати на реакцію Трампа. Зокрема, дипломат згадав про реакцію американського президента на те, що він не отримав Нобелівську премію."Скажу вам чесно: навіть у себе на Фейсбуці, коли з'являються образи різного типу, я все це прибираю, бо це не жарти. Він справді не просто ображається на такі речі. Коли він говорить, що йому не дали Нобелівську премію, це його дуже внутрішня рана, його це дуже зачіпає. Так само, коли він каже, що про нього сказали, що він слабкий. Щоб ви розуміли: якби він і міг учинити інакше, то тепер уже не вчинить. Тому з цим треба обережно, така це людина. Тож краще мовчати й завдати більше ударів по НПЗ, а не слухати", – сказав Чалий.Дипломат зауважив, що Україна не повинна втрачати контакт зі США, попри погіршення довіри між сторонами."Я вважаю, що є речі, які вищі за образи. Як би там не було, довіру підірвано не нами, а американцями, Трампом та його оточенням, і вона, можливо, ніколи не вирівняється. До речі, скажу вам: між президентом Зеленським, та, думаю, будь-ким, хто був би зараз на цій посаді і Дональдом Трампом 47-го розливу не було б хімії. Але не можна втрачати цей контакт, ці можливості", – наголосив він.Чалий навів приклад європейських країн, які, за його словами, після емоційних реакцій на заяви Трампа зосередилися на питаннях національної безпеки."Треба діяти так, як правильно діяли європейці. Ви ж бачили, які були серйозні інформаційні наїзди на європейські країни: він говорив стільки всього про Норвегію, зараз він ображений на Нобелівський комітет, про Канаду. Вони спочатку емоційно реагували, а потім на це плюнули, послухали свої спецслужби, психологів і почали просто робити те, що потрібно для своєї національної безпеки", – зазначив дипломат.За словами Чалого, якщо удари по російських НПЗ потрібні для національної безпеки України та наближення миру, то реакцією на заяви Трампа із закликами зупинитися має бути посилення таких ударів."Якщо зараз для нашої національної безпеки, а на війні це очевидно, для наближення миру треба бити по НПЗ, то на будь-яку заяву Трампа, щоб нас зупинити, наслідком має бути збільшення ударів. Поки не буде переліку цілей від Росії, з пропозиціями, по яких не бити. Нехай Путін пришле Трампу, а не нам, такі цілі в Росії, по яких не бити. А ми, Україна, у свою чергу пришлемо свій список, по чому не бити в нас. І тоді це буде серйозна розмова", – підсумував Чалий.Після виборів у США Дональд Трамп може стати більш прогнозованим і зайняти продуктивнішу позицію щодо України, оскільки йому більше не потрібно буде боротися за рейтинги своєї партії. Водночас ризик відновлення співпраці з Росією заради бізнесових інтересів американського президента та його родини залишатиметься.

Не тільки тому, що цього терміну він набагато більше накосячив, ніж першого. Під час першого він двічі отримував імпічмент в палаті представників, але його виправдовував сенат, де він зберіг більшість. Фактично, зараз проміжні вибори є питанням виживання Трампа, тому рівень його істерики відповідний.Як виглядає імпічмент у США? Спочатку палата представників голосує імпічмент президенту, а тоді сенат проводить розслідування і голосує вирок. Якщо сенат проголосує вирок — то президента відсторонюють від влади. Такого в історії США ще не було ніколи. Але Трамп ну дуже вже любить бути першим. І я вважаю, що шанс на таку "перемогу" цього разу в нього значний.Станом на зараз більшість прогнозів показують, що палату представників Трамп програє 100%. А от щодо сенату дуже тісна боротьба. Справа в 4 округах, де переможець, згідно з опитуваннями, не очевидний. Два з них вже більше схиляються до демократів, ще два не мають однозначного переможця. Таким чином, за ідеальних обставин демократи отримають 51 місце і більшість в сенаті. Але цього не достатньо для усунення Трампа від влади. Оскільки потрібно 67 голосів.Читайте також: Трамп каже українцям, що пора знайти собі іншого президента. Ми можемо сказати американцям те жСеред республіканців є 4 сенатори, які конфліктують з Трампом. Тому в ідеалі це буде 55 голосів. Бракує ще 12. І ось тут найцікавіше. Якщо Трампа усунуть з посади, то функції президента стане виконувати Венс. А він є ставлеником "техноолігархії", яка приховано стоїть за багатьма сенаторами. Річ у тому, що Трамп з такою швидкістю закопує себе, що паралельно токсичить і Венса, якого вже оголосив своїм наступником. Тому "техноолігархи" мають всі підстави хвилюватись, чи не вб'є неадекватний президент і шанси молодого перспективного політика?На користь історії з підтримкою Венса грає дуже багато факторів. Зокрема, якщо він почне виконувати обов'язки президента, він однаково зберігає можливість обратись два терміни. Також Венс є більш ідеологічно послідовним. Він виступав проти війни в Ірані, а пізніше приєднався до перемовників. З позиції президента він точно швидше зробить собі рейтинг і збільшить шанси на перемогу. Є ще один важливий аргумент: якщо республіканці програють сенат, то смислу в президентстві Трампа вже не буде. Фактично, сенат повністю паралізує його роботу. Тому дотиснути голоси в сенаті — дуже перспективна історія для Пітера Тіля та його друзів.Для нас Венс не кращий за Трампа. Але як мінімум, стане якась зрозуміла всім реальність і повернення до політики. А мораль тут тільки в одному: хай живе американська демократія, яка може поставити на місце будь-якого неадеквата.ДжерелоПро автора. Віктор Андрусів, політичний та громадський діяч, аналітик та публіцистРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це заявив директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко у проєкті "Східний щит"на Еспресо.ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 готові до опалювального сезонуОлександр Харченко заявив, що київські ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 готові до початку опалювального сезону. Водночас передбачити наслідки майбутніх російських атак на енергетичну інфраструктуру неможливо."Вони готові до опалювального сезону, наскільки можуть бути готові, себто опалення буде працювати і буде працювати в нормальному режимі, себто кияни отримають нормальне тепло", - сказав Олександр Харченко.За його словами, для зменшення наслідків можливих ударів уже зроблено значний обсяг робіт. Реалізація програми захисту енергетичної інфраструктури Києва, зазначив експерт, уже дала результати."Ми не можемо передбачити наслідки майбутніх ударів, це об'єктивно, але зроблено дуже багато для того, щоб їхні наслідки зменшити, наскільки тільки це можливо. Загалом та програма, яка зараз реалізується, вона вже багато результатів принесла, і ми це бачимо навіть по перших враженнях, які вдалося фактично проковтнути непомітно для міста", - пояснив директор Центру досліджень енергетики.Без опалення можуть залишитися до 3000 будинківВодночас Олександр Харченко не виключає повторення ситуації, коли через російські атаки сотні столичних будинків залишалися без тепла. За його словами, за один сезон неможливо було створити резервні потужності для всього міста."Може повторитися, може повторитися. Об'єктивно за один сезон було нереально побудувати резервні засоби для всього міста, тому по всьому місту зараз розкидані відносно невеликі шматочки, які можуть опинитися без опалення", - зазначив експерт.За його оцінкою, якщо російські війська уразять окремі елементи системи теплопостачання, без опалення потенційно можуть залишитися від 2500 до 3000 будинків."Є більше, є менше, але загалом потенційно в Києві без опалення може залишитися від 2500 до 3000 будинків, якщо будуть уражені певні теплопостачальні елементи. Всього в Києві 15 тисяч будинків, з них 11 900 - це багатоквартирні будинки", - розповів Олександр Харченко.Водночас він наголосив, що завдяки проведеним роботам ситуація порівняно з попереднім опалювальним сезоном змінилася. За словами експерта, торік резервного захисту не мали приблизно 70% міста, тоді як зараз ця частка становить близько 20%."Себто в нас минулого року в такому ж стані було приблизно 70% міста, зараз без резерву - 20% міста. Ну, це об'єктивна ситуація", - зазначив він.Для захисту Києва потрібно три роки та €1 млрдОлександр Харченко пояснив, що створення резервних можливостей для теплопостачання столиці потребує часу та значного фінансування. За його оцінкою, для суттєвого захисту міста від наслідків російських атак необхідно близько трьох років і приблизно €1 млрд."Давайте так, ми не будемо боятися, що ми залишимося без опалення. У нас завжди буде резервний варіант. Але для цього дійсно потрібно три роки і десь близько мільярда євро", - сказав директор Центру досліджень енергетики.Він також відзначив роботу "Київтеплоенерго" та міської влади, які займаються підготовкою столиці до зими."Я щиро вважаю, що люди, які над цим працювали, - "Київтеплоенерго", міська влада, - вони дуже багато зробили і певний свій трудовий подвиг точно виконали. І їм ще дуже багато роботи взимку", - підсумував Олександр Харченко.