Давай займемось текстом

Після того, як мене увосьме спитали, чи я кримська татарка і чи Устя — татарське ім\'я, я вирішила додати у свою книжку примітку про походження імені. Тут теж поділюся цією інформацією.

Вдома ми прабабу називали \"Устя\". У с. Макіївка (на межі Полтавщини та Чернігівщини) її називали \"Устя Іванівна\" — там так заведено. Це висловлює водночас теплоту (скорочена форма) і повагу (по батькові). У документах, які прабаба мала вже на старості, було написано \"Устинія\", а в записі у церковній книзі про її народження (1895 рік) вказано \"Іустина\". У юності, коли вона хотіла когось підколоти, то просила до неї звертатись “Устюся”. Розумієте, так, звідки у мене почуття гумору.

У Львові зараз мені інколи трапляється варіант імені Юстина. Скорочено — Юстя. Також є чоловічі варіанти: Устин або Устим.

Звідки взялося ім\'я?

Ім’я має латинське походження, воно походить від «justus», що означає \"справедливий\" чи \"праведний\". Таким чином, Устинія — це \"справедлива\". У західних країнах це ім’я теж існує і звучить, наприклад, як Джастін (Justin).

*починає співати: Cry me a river, yeah, yeah*

Наше слово \"юстиція\" (судочинство) також походить від латинського «justus».

І ні, наскільки мені відомо, татарського коріння у мене немає.

Завтра розповім вам про українське жіноче ім’я Синхлитикія і чоловіче Косма.