Давай займемось текстом

Є такий закон світобудови: що подобається тобі, може сподобатись комусь ще. Тоді цей хтось захоче цим заволодіти.

На практиці це означає таке: якщо ти творча людина і робиш щось чудове, це будуть красти. Крадіжка - це, так би мовити, мірило успіху. У певному сенсі. Частина популярності.

Кілька років тому я зробила допис про те, що \"та\" означає для львів\'ян. Гарно зробили. Довго і ретельно добирала слова, їхні тлумачення. Рамки, кольорову гаму. Черговість розташування. Щоб було естетично. Тішило око і серце. Звісно, вкрали.

Ну вкрали і вкрали. Я все одне саме на тому дописі нічого не заробила. В принципі, щобільше людей помилуються моєю творчістю, посміються, звернуть увагу на неймовірність мови, піднімуть собі настрій, то краще.

Але я не можу зрозуміти, навіщо було спаскуджувати дизайн до стану рагулізма. Може мені хтось це пояснити?

Чому не лишили, як було? Чому не покращили? Чому треба було саме спаскудити?