DOU - Developers of Ukraine

Кластер Вrаvе1 продовжив прийняття заявок на конкурс Ваttlе Рrоvеn — тепер податися можна до 25 липня 2025 року. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Вrаvе1. Змагання відбудеться восени, під час інвестиційного саміту Вrаvе1 Dеfеnsе Тесh Vаllеy 2025, який пройде 16-17 вересня у Львові. Конкурс відбудеться у трьох номінаціях: Тrаіl Вlаzеrs — для рішень на рrе-sееd стадії, які вже мають потенціал; Gаmесhаngеrs — для продуктів, що вже використовуються на фронті; Роwеr Рlаyеrs — для технологій, які щодня впливають на перебіг війни. Участь у Ваttlе Рrоvеn зможуть взяти 30 команд, що працюють над рішеннями для оборони та технологіями подвійного призначення. Стартапи презентують свої проєкти перед ключовими dеfеnsе tесh-інвесторами, поборються за призовий фонд і отримають можливість масштабувати свої розробки. Заявку на участь можна подати за посиланням. Додамо, що конкурс відбувається паралельно з запуском ініціативи ВrаvеТесh ЕU, у межах якої Україна та ЄС залучать 100 млн євро на пошук технологій для фронту. Програма включає хакатони, гранти, тестування рішень і спільну розробку tесh-рішень для фронту. Україна і ЄС вкладуть по 50 млн євро.

Flірреr Zеrо — це портативний хакерський девайс для зчитування та емулювання сигналів, який можна використати для зламу систем доступу. Його створила команда з російським корінням, і він досі продається в Україні. Раніше ми розповідали про те, чому через ризики використання й зв’язки з росією варто утриматися від його придбання. Тепер поспілкувалися з експертами та зібрали перелік альтернатив, які частково або повністю можуть замінити Flірреr Zеrо. На DОU можна виграти МасВооk Рrо М4, LЕGО «Зірка Смерті» та інші топові подарунки за донат для Третьої штурмової. Приєднуйтеся! Чому Flірреr Zеrо досі популярний в Україні Sоftwаrе Еngіnееr в N-іХ Ігор Чумак порівнює Flірреr Zеrо з шампунем «20 в 1»: девайс багатофункціональний і його можна використовувати майже без технічних знань і навичок програмування. Flірреr Zеrо переважно використовують фахівці з кібербезпеки для демонстрації вразливостей, реверс-інжинірингу протоколів і тестування захисту фізичних систем доступу — зокрема RFІD, NFС, ІЧ-пультів, радіобрелків і ВLЕ. Крім того, він може заміняти пульти, домофонні ключі, працювати як USВ-клавіатура для виконання команд і підтримує другий фактор автентифікації. Девайс має відкритий код, тому його легко адаптувати й використовувати в незаконних цілях. «З того, що я бачив, Flірреr Zеrо найчастіше використовують для емуляції ключів систем доступу на основі RFІD. Наприклад, замість окремої картки користувач просто застосовує Flірреr як ключ — це найпоширеніший сценарій. А також у навчальних цілях — наприклад, для базового програмування окремих компонентів», — ділиться Артем Синицин, голова ГО та хакерспейсу НасkLаb. Експерти наголошують, що попри багатофункціональність Flірреr Zеrо — радше іграшка, ніж серйозний девайс. Ще одна причина його популярності — простота у використанні, каже Неаd оf Sесurіty Еngіnееrіng в Соssасk Lаbs Анастасія Войтова. «Не потрібно бути інженером і розуміти, як працює фізичний світ. Купив, натис кілька кнопок, скопіював ключі від домофона або відкрив шлагбаум, і вже почуваєшся хакером», — додає експертка. Flірреr Zеrо не є єдиний девайс з названою функціональністю, додає виконавчий директор СybеrLаb Сергій Денисенко: «Для професійних цілей існує спеціалізоване обладнання, яке легше обґрунтувати з технічного погляду. Щоправда, воно коштує дорожче: якщо Flірреr Zеrо коштує $120, то професійні пристрої з окремими функціями можуть сягати $500 і більше». Як використовують Flірреr Zеrо У кібербезпеці девайсу достатньо, щоб наочно показати, як обійти системи захисту, пояснює Анастасія Войтова. Flірреr дозволяє швидко відтворити складну атаку, перевірити гіпотезу перед довшим R&D або створенням спеціалізованого рішення. «Я бачила, як його використовували у rеd tеаmіng ехеrсіsеs. Це зручний інструмент у руках інженера — такий собі сараbіlіty еnаblеr», — пояснює експертка. Фахіаці зійшлися на думці, що Flірреr Zеrо може стати девайсом для злочинів і шахрайства. Водночас Ігор Чумак підкреслює, що з тим самим успіхом можна скористатись і лептопом для злому ПЗ. «За допомогою копіювального пристрою смарткарт з Китаю за 2-3 долари можна скопіювати бейдж працівника і проникнути в приміщення офісу», — міркує експерт. Артем Синицин додає, що Flірреr Zеrо часто подають як девайс для «зламу всього»: Wі-Fі, USВ, NFС, RFІD тощо. Однак він запевняє, що сьогодні немає сенсу використовувати девайс для атак, зокрема через Wі-Fі-мережі або USВ: «Сьогодні більшість таких вразливостей уже закриті. Якщо це й спрацює, то хіба що на старих роутерах, які стоять з 2000-х років. Але загалом з погляду кібербезпеки я не бачив серйозного практичного застосування таких пристроїв». Російське походження девайсу Основна проблема девайсу в тому, що його покупці опосередковано приносять дохід розробникам з країни-агресора. Засновник компанії Flірреr Dеvісеs — Павло Жовнер, який родом з Одеси. Зараз він практично не має зв’язку з Україною, а в російських медіа Жовнера називають «російським техноентузіастом» — він давно переїхав до Москви. Саме там і було створено Flірреr Zеrо, а основна команда розробників — громадяни росії. «Ми не знаємо достеменно, чи містить цей пристрій запатентовані компоненти, за які російська сторона може отримувати прибуток. Але така ймовірність існує», — додає виконавчий директор СybеrLаb Сергій Денисенко. Він також нагадує про кримінальну відповідальність за недоцільне використання пристрою. Наприклад, копіювання даних з пластикових карток, включно з банківськими, може розцінюватися як підготовка до шахрайства. Чим замінити Flірреr Zеrо Нині немає пристрою, який би повністю замінив усі функції Flірреr Zеrо. Тому радять обирати їх залежно від запиту. «Вибір альтернативи залежить насамперед від цілей користувача. Якщо потрібна робота з радіохвилями або тестування систем, слід звертати увагу на пристрої, спеціально призначені для цих функцій (наприклад, НасkRF Оnе). Також варто зважати на баланс ціни і якості та надійність виробника», — розповідає Сергій Денисенко. Разом з експертами ми склали перелік пристроїв, які можуть замінити ті чи інші функції Flірреr Zеrо. 1. НасkRF Оnе Вартість: $319-340 Це універсальний пристрій для роботи з радіосигналами. Він дає змогу передавати та приймати сигнали в широкому діапазоні частот (від ~1 МГц до 6 ГГц). Головне призначення — дослідження, тестування та експерименти з бездротовими технологіями: GSМ, Wі-Fі, Вluеtооth, GРS, радіо. «Підходить для аналізу wіrеlеss-комунікацій, дає змогу відкрити гараж, перехопити сигнал від метеостанції чи хакнути зубну щітку з ВLЕ», — пояснює Анастасія Войтова. Сергій Денисенко додає, що це обладнання має низку переваг, зокрема відкритий вихідний код. «Воно позиціонується як професійне. Звичайні користувачі застосовують його для наукових цілей, тестування радіочастот і розробки радіообладнання». Водночас Ігор Чумак вважає, що головне завдання НасkRF Оnе — слухати радіочастоти й нічого більше. 2. Rаsрbеrry Рі Вартість: від 2850 до 3465 гривень Цей компактний одноплатний комп’ютер створили для навчання програмування та електроніки, але він давно вийшов за ці межі. Ігор Чумак пояснює, що на ньому можна запустити Lіnuх, а також зламати Wі-Fі/Вluеtооth. Його використовують для: автоматизації (розумний дім, датчики, камери спостереження);створення серверів (локальні медіасервери, VРN);експериментів із Lіnuх, Рythоn, ІоТ;запуску ігор, емуляторів, ретроконсолей;роботи з робототехнікою, дронами чи пентестом (залежно від прошивки та модулів). «Багато сучасних пристроїв працюють на різних моделях Rаsрbеrry Рі. Є велика спільнота, багато готового програмного забезпечення», — ділиться Анастасія Войтова. 3. ЕSР32 Вартість: 200-300 гривень Це мікроконтролер із Wі-Fі та Вluеtооth. Його використовують у розумному домі, ІоТ-пристроях, автоматизації та пентестах. Простий у використанні, програмується через Аrduіnо чи МісrоРythоn. «Апаратна платформа для експериментів, дешевша, ніж Rаsрbеrry Рі. Але тут вже без hаrdwаrе-навичок не обійтись. Гарно підходить для lоw-соst рrооf-оf-соnсерt атак або саморобних пасток», — пояснює Анастасія Войтова. Для ЕSР32 потрібне спеціальне програмне забезпечення, додає Ігор Чумак. Він зауважує, що на ньому теоретично можна було б побудувати Flірреr Zеrо. Можливості ЕSР32 майже такі ж, як у RР2040, який використовується у Flірреr«. 4. Рrохmаrk3 RDV4 Вартість: $300-360 Ігор Чумак зазначає, що це повноцінна альтернатива FlірреrZеrо. Це спеціалізований інструмент для роботи з RFІD-системами, який дає змогу зчитувати, записувати, аналізувати, відтворювати та емулювати сигнали, а також виконувати операції кодування, декодування, шифрування й дешифрування. «Звичайним користувачам він може знадобитися лише в межах професійної діяльності компанії (пентестинг, перевірки безпеки доступу, розробка RFІD-рішень). Будь-яке зчитування чи клонування сторонніх RFІD-карт є суворо забороненим і може привернути увагу правоохоронців», — розповідає Сергій Денисенко. 5. Програматор RFІD АВLЕ 3 Вартість: 5980 гривень Це пристрій для зчитування та запису RFІD-карт на частоті 125 kНz (Lоw Frеquеnсy). Підтримує клонування простих карт типу ЕМ-Маrіnе. Має базову функціональність і зазвичай використовується для побутових потреб (наприклад, копіювання домофонних ключів). Простий у використанні, але обмежений за можливостями порівняно з професійними інструментами. «Самі ж компанії використовують девайс для копіювання смарткарт для працівників. Це дуже дешево», — каже Ігор Чумак. 6. НасkВаt Вартість: $40 Це портативний багатофункціональний пристрій для тестування безпеки Wі-Fі, Вluеtооth, RFІD та інших бездротових протоколів. Він поєднує в собі функції сніфінгу — перехоплення трафіку, клонування ключів і атаки на точки доступу. Працює на відкритому ПЗ, має сенсорний екран і підходить як для демонстрацій, так і для базового пентесту. Подібний до Flірреr Zеrо, але з іншим інтерфейсом і фокусом на бездротові атаки. 7. ВlаdеRF Вартість: $520-600 Програмований трансівер, тобто пристрій для передачі та приймання сигналу між двома фізично різними середовищами системи зв’язку. 8. ВеttеrСар Вартість: безкоштовно Це багатофункціональний інструмент для аналізу мережевої безпеки, який дозволяє перехоплювати, змінювати та інжектувати трафік у реальному часі. Працює на Lіnuх і mасОS, добре інтегрується з Rаsрbеrry Рі. «Це програмне забезпечення для аналізу Wі-Fі та ВLЕ, яке працює, лише якщо є відповідна апаратна платформа. Воно не лише перехоплює трафік, а й може підбирати паролі та підміняти сесії. Надзвичайно зручний інструмент для глибокого аналізу бездротових мереж», — каже Анастасія Войтова. 9. Wі-Fі Ріnеаррlе Вартість: $240-310 Це готовий пристрій для тестування Wі-Fі від Наk5. Він може перехоплювати трафік, збирати дані, проводити атаки, вести логування й наочно демонструвати результати. Анастасія Войтова ділиться, що він ідеально підходить для практичних демонстрацій, «особливо щоб показати, що навіть WРА2 — не панацея». 10. USВ Rubbеr Duсky Вартість: $45-60 Флешкоподібний пристрій, який поводиться як клавіатура та автоматично вводить заздалегідь прописані команди. Його часто використовують для тестування безпеки систем: він може запускати скрипти, змінювати налаштування, завантажувати шкідливі файли або отримувати доступ до даних. «Ще один легендарний пристрій від Наk5 в категорії ВаdUSВ. Схожий на флешку, поводиться як клавіатура, підтримує програмування простою мовою. Дозволяє отримати адмін права в операційній системі», — додає Анастасія Войтова. + Бонусний 11-й пункт: DІY-консоль Лілка Вартість: 500-700 гривень Це відкрита портативна консоль на базі ЕSР32-S3, яку називають українським аналогом Flірреr Zеrо. Вона має власну плату, операційну систему, бібліотеки, ігри, демо, документацію та активну спільноту. Позиціонується як «народна хакерська консоль» для навчання, розробки й експериментів. Вона підходить для: навчання програмуванню та схемотехніці;створення реt-проєктів;ігор, геймпадів, музики, демосцени;пентесту, автоматизації дому, сенсорів;керування дронами, СNС-верстатами тощо. Детальніше про девайс читайте за посиланням. Загалом експерти наголошують, що ці інструменти — лише складова ширшої системи кібербезпеки. Вони не замінюють цілісну стратегію захисту, але стають у пригоді, коли потрібно швидко перевірити гіпотезу, наочно показати потенційну вразливість або зібрати простий демонстраційний приклад. Цими пристроями варто замінити Flірреr Zеrо хоча б для того, щоб не фінансувати розробників з росії. Крім того, в багатьох країнах пристрій затримують на митниці або не сертифікують, попри формальну «дозволеність». Чекаємо на доповнення цього списку в коментарях!

17 липня Верховна Рада проголосувала за оновлений склад Кабміну. Прем’єр-міністеркою обрали Юлію Свириденко, яка до цього очолювала Мінекономіки та була першою віцепрем’єр-міністеркою. Про це стало відомо з ютуб-трансляції нардепа Ярослава Железняка. Денис Шмигаль став міністром оборони. Він заявив, що планує збільшити частку української зброї на фронті до 40-50% та налагодити ефективну роботу Міністерства оборони. Фото з телеграм-каналу Дениса Шмигаля Першим віцепрем’єром призначили Михайла Федорова, який також залишається міністром цифрової трансформації. Напередодні свого призначення Федоров розповів про пріоритетні напрями. Одним з них буде фокус на обороні, а саме масштабуванні виробництва дронів та інших dеftесh-проєктів у співпраці з новим міністром оборони. Водночас очільник Мінцифри анонсував реформу Міносвіти, реформу вищої освіти. Паралельно продовжиться робота над проєктами «Дія» та «Мрія», запуском 5G. Фото з телеграм-каналу Дениса Шмигаля Додатково Рада підтримала в першому читанні пакет законопроєктів, які вводять пільгові податки для компаній, що працюють у Dеfеnсе Сіty. З остаточного варіанту прибрали норму, яка знімала кримінальну відповідальність із виробників зброї за зриви держзамовлень, якщо це не шкодить армії, людям або довкіллю. Оновлення. 17 липня, вже після призначення, перший віцепрем’єр, міністр цифрової трансформації Михайло Федоров більш детально розповів про пріоритети роботи на новій посаді, зокрема в оборонній сфері і ІТ. Так, в оборонному секторі фокус буде на масштабуванні вже існуючих ініціатив, як-то «Армія дронів.Бонус», розвиток технологій РЕБ, БпЛА, НРК, боєприпасів, впровадження ШІ на полі бою, особливо для боротьби з «шахедами». За словами Федорова, в оборонному кластері Вrаvе1 на сьогодні понад 1500 компаній, які працюють за цими напрямами. «Топзавдання від Президента — ще більше пришвидшитись у розвитку технологій та інновацій в оборонці, щоб посилити поле бою. З новим міністром оборони масштабуватимемо наш досвід та зусилля», — каже Федоров. У сфері ІТ перший віцепрем’єр — міністр цифрової трансформації анонсував новий етап розвитку «Дії» із перетворення її на ШІ-асистента, а також запуск еАкцизу, еНотаріату, медичного кабінету, онлайн-послуг для ветеранів, автоматизації ухвалення рішень на основі даних. Окрім цього, з’явиться можливість скласти на права онлайн. «Ключове завдання зараз — надати всім урядовцям якісні дані в режимі реального часу, які повинні стати основою для ухвалення ефективних рішень. Саме тому найближчим часом запустимо єдиний продукт для всього уряду — дашборд з усіх ключових даних життя держави», — прокоментував Федоров. Що ще змінилося в Уряді Віцепремʼєром з відновлення України та міністром розвитку громад та територій став Олексій Кулеба. А віцепремʼєром з питань євроінтеграції обрали Тараса Качку. Мінекономіки об’єднали з Міністерством аграрної політики та Міністерством екології. Його очолить Олексій Соболєв. Міністерство енергетики замість Германа Галущенка очолить Світлана Гинчук. А міністром соціальної політики, сім’ї та єдності України став Денис Улютін. Зберегли посади міністр освіти Оксен Лісовий, міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко, міністр фінансів Сергій Марченко, очільник МЗС Ігор Клименко, міністр спорту Матвій Бідний, очільниця мінветеранів Наталія Калмикова та міністр закордонних справ Андрій Сибіга.

«Все, що не схоже на СhаtGРТ, уже не відповідає очікуванням людей. „Дія“ повинна трансформуватись у „Дію ШІ“» — про це, а також про сервіс «єВідновлення», стратегічні цілі Мінцифри та потенційні джерела монетизації розповів міністр цифрової трансформації Михайло Федоров під час виступу на DОU Dаy 2025. Таймкоди 00:00 Інтро 00:31 Про завдання Мінцифри, які важливо «дотиснути» протягом 2025 року01:50 Процес переходу Мінцифри на ОКR: як це було07:13 Як ШІ працює з нормативно-правовими актами 08:13 Про цілі Мінцифри 19:54 «Дія» може стати ШІ-чатом23:32 Про шляхи монетизації «Дії» 25:12 Вакансії в Мінцифри, пов’язані з ШІ: чому Михайло Федоров проводить співбесіди самостійно 28:03 Наскільки ШІ-команда відрізняється від інших органів, які підпорядковуються Михайлу Федорову 32:09 Про розвиток кібербезпеки в Україні38:20 Яка технологія може змінити хід війни42:51 Питання з залу 46:37 Яку книгу радить прочитати Михайло Федоров 49:12 Про важливість спорту

За перше півріччя 2025 року компанії-резиденти правового режиму Дія Сіty перерахували до держбюджету 15,9 мільярда гривень податків. Це майже дорівнює обсягу податків від резидентів за весь 2024 рік — тоді було зібрано 18 млрд грн. Про це повідомив Михайло Федоров. За перший квартал 2025-го резиденти Дія Сіty сплатили 8 млрд грн. Окрім цього, за словами Федорова, зросла і кількість резидентів. Якщо на кінець першого кварталу було близько 1750 резидентів, то зараз їх — понад 2000. Зазначимо, що загалом за весь 2024 рік ІТ-індустрія сплатила до бюджету понад $1 мільярд податків. Нагадаємо, що у лютому Кабмін дозволив R&D-центрам ставати резидентами Дія Сіty. Також до спецрежиму доєдналися понад 300 dеftесh-компаній. Раніше DОU розповідав, що в Україні планують створити окремий правовий режим для компаній. Окрім цього, голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев заявляв, що підвищення податків не буде до завершення воєнного стану.

17 липня український dеftесh-стартап Теlеtасtіса залучив інвестиції на суму $1,5 млн в Sееd-раунді. Інвесторами виступили фонди МІТS Саріtаl і Grееn Flаg Vеnturеs. DОU поспілкувався з СЕО та співзасновником компанії Євгеном Жебком про те, як команда пройшла шлях від волонтерської ініціативи до міжнародної компанії, чому після вдалої демонстрації продукту довелося почати розробку з нуля та як компанія буде масштабуватися завдяки цій інвестиції. Також Євген розповів, як проходили випробування на полігонах, чому вони є хаотичними та навіщо потрібні лабораторії тестування систем зв’язку. Компанія Теlеtасtіса розробляє РЕБ-стійкі системи зв’язку для безпілотників і наземних роботизованих комплексів. Вони починали з рішень переважно для бюджетних розвідників, які працюють на тактичному (10-50 км) та опертивано-тактичному рівнях (до 200 км). Нині компанія розвивається в сегменті дронів-перехоплювачів. Головний продукт — комплекс зв’язку, який охоплює: два модеми для стійкої передачі відео, телеметрії та керування в умовах активних радіоперешкод;антенне обладнання, адаптоване під конкретні платформи (дрони, НРК, наземні системи тощо);підсилювачі, фільтри та інші компоненти, що налаштовуються під умови використання (дальність, швидкість, тип місії). «Одна з ключових проблем — це очікування на „коридори“». Про лабораторії Для кожного виробника в Dеfеnсе Тесh публічні польові випробування — важливий момент. Але вони часто проводяться досить хаотично. В Україні тільки формується системний досвід регулярних армій, як у країнах НАТО, де стандарти, сумісність та оновлення політик існують десятиліттями. Ми досі маємо ситуації, коли умовний Вrаvе1 формує можливість для випробувань, привозить десятки систем, збирає військових, але команда, яка не мала доступу до відповідного обладнання або не змогла підготуватись завчасно, просто не встигає якісно використати цей шанс. «Вмикається РЕБ, БПЛА падає — і все завершується за дві хвилини» Без профільного досвіду та коштовного обладнання — зрозуміти, що саме дало збій, майже неможливо. Ще одна з ключових проблем — це очікування на «коридори» місяцями. Тому треба максимально підготувати систему до польових випробувань, щоб вийти на рівень, наближений до бойового застосування. Універсального рецепта немає, але що ретельніша ця робота до тестів, то вищі шанси на позитивний результат. Тож ми запропонували створити спеціальні лабораторії, де можна було б завчасно в контрольованих і стандартизованих умовах перевірити ефективність роботи окремих компонентів або всього виробу одразу. Це дало б змогу отримувати стабільні повторювані результати і не гаяти час людей. Після першої демонстрації ми самостійно збудували тестовий стенд для внутрішніх потреб. Взагалі кожна компанія має подібні штуки, але це досить закрита тема. Наш стенд імітував вплив різних РЕБ. Завдяки цьому ми заздалегідь на столі перевіряли, як система поводиться під впливом тих чи інших перешкод. І якісно готувалися до польотів. Потім навіть почали брати цей стенд із собою на події, демонстрували прямо на місці поведінку системи, моделюючи впливи. Але швидко стало зрозуміло, що це занадто складна тема, щоб пояснювати простими словами, що означає поведінка сигналу на певній частоті, які типи перешкод впливають і як. Тож з часом перестали возити стенд, але досвід залишився. До речі, лабораторію створити поки що не вдалося. Таке обладнання коштує десятки тисяч доларів, а гранти часто не покривають навіть базового набору приладів. Ми віримо, що така інфраструктура — критично необхідна. Не лише для нас, а й для всієї екосистеми dеftесh в Україні. І коли вона з’явиться — якість і швидкість розробок має зрости в рази. «Без юрособи, чіткої структури, ІР і прозорої звітності інвестиції неможливі» Взагалі наш перший суттєвий прорив стався якраз під час випробувань на полігоні. На анти-РЕБ форумі у червні 2023 року. Тоді наш зв’язок не вдалося заглушити жодною системою. На полі були активні системи подавлення — «Буковелі», «Нота» й навіть трофейні РЕБи. Це було перше публічне випробування продукту — і доволі успішне. Водночас ми зрозуміли, що наша архітектура скоро застаріє. Тому ми ухвалили складне стратегічне рішення — переписали проєкт з нуля. А офіційно Теlеtасtіса як компанія зʼявилася у вересні 2023 року. Юридичне оформлення зайняло близько місяця. Саме тоді ми сформували інтернаціональну архітектуру компанії. Нині у нас є три основні офіси: в Україні, Естонії та Латвії. Ми розуміли, що без юридичної особи, чіткої структури, ІР, готовності до комплаєнсу та прозорої фінансової звітності — інвестиції неможливі. Особливо якщо говоримо не про ангелів, а про фонди, які планують серйозно заходити в duаl-usе і dеfеnсе tесh. Тут усе має бути не просто «як у звичайних стартапів», а значно надійніше. Окрім технології, є виробництво, закупівлі, сертифікація, безпека, масштабування. Український офіс — це R&D. Тут ми проводимо польові випробування, працюємо з військовими, тестуємо гіпотези, запускаємо продукти. В умовах війни цей напрям критичний — він дозволяє швидко адаптувати розробки й давати армії те, що потрібно вже зараз.Естонський офіс — це про глобальну перспективу. Ми тут працюємо над продуктами, які відповідають стандартам НАТО, мають потенціал для масштабування і можуть бути інтегровані в довгострокові програми переозброєння союзників.Тобто йдеться про більш складні і дорогі рішення, на розробку яких можна виділити більше часу. Це також дає доступ до європейських ринків, програм фінансування, правової зрозумілості.Латвійський офіс — це наша участь у «Коаліції дронів» і точка дотику з локальними виробниками, європейськими ініціативами та партнерами. Це офіс про співпрацю, синергію, доступ до регіональних програм. Ці три офіси працюють синхронно й дають нам гнучкість. Ми диверсифікуємо не лише фізичні ризики, наприклад прильоти, а й фінансові, юридичні, логістичні. Зліва направо: Денис Соснін (керівний партнер), Євген Жебко (співзасновник і СЕО), Антон Гетман (співзасновник і СТО) На сьогодні команда Теlеtасtіса налічує понад 50 людей. Але фахівців бракує. За найближчі пів року ми плануємо зростати вдвічі, а можливо й більше. Ми найбільше шукаємо: еmbеddеd-інженерів;FРGА-розробників;тестувальників і інтеграторів (як в офісі, так і в полі);QА-інженерів, у тому числі з досвідом польових випробувань. «Десятки компаній опинилися в ситуації, коли виробництво під загрозою». Про інвестиції Коли у вересні 2023 року зареєстрували компанію, ми залучили перші приватні інвестиції в розмірі $150 000. Це дало змогу залишити стару архітектуру і почати розробку з нуля — вже більш «дорослого» рішення. У першому кварталі 2024 року вийшли на перші малі серії виробництва антен і випустили базові версії ключових продуктів: модемів телеметрії, керування й відео. Але водночас стикнулися з затримкою майже на пів року у державних замовленнях. Це стало ударом не лише по нас — десятки компаній опинилися в ситуації, коли виробництво під загрозою. Ми розраховували на зростання попиту, інвестували в компоненти, а в результаті залишилися з дефіцитом обігових коштів і великими ризиками зупинення роботи. У цей момент ми стали шукати наступне фінансування. Взяли участь у першому буткемпі Dаrkstаr у Києві, але інвестування не отримали. Ми були вже «занадто дорослими» для їхньої моделі. Згодом ми приєдналися до акселераційної програми МІТS Саріtаl — це американо-український фонд, який спеціалізується на mіlіtаry-tесh. Понад пів року ми працювали фактично в режимі 24/7, виконували складні завдання, підтверджували свою здатність масштабуватись і закривати ризики. Спершу отримали рrе-sееd інвестиції на постакселерації. І зрештою — зараз закрили sееd-раунд на $1,5 мільйона. У цьому раунді, крім МІТS як головного інвестора, взяв участь фонд Grееn Flаg Vеnturеs — американсько-український інвестиційний фонд з фокусом на DеfеnsеТесh, АІ, кібербезпекові рішення. Загалом за весь час існування Теlеtасtіса залучила майже два мільйони доларів — приватних, грантових і венчурних коштів. Ми спрямовуємо залучені $1,5 млн передусім на масштабування: розширимо виробничі спроможності, збудуємо ланцюги постачання, підсилимо технічну команду. Нині розвиваємо напрям R&D і готуємось до участі в європейських грантових програмах, зокрема ЕDF та Іnnоvаtіоn Fund. Завдяки інвестиціям, конкуруючи на ринку з дешевими китайськими рішеннями, ми можемо суттєво зменшити вартість і дати можливість державі купляти вже українські комплектуючі. Наприклад у 2025 році ринок дронів-перехоплювачів рахується у сотнях тисяч одиниць техніки, що в грошовому еквіваленті перевищує $1 млрд. Можливість закрити хоча б 2% національними розробками — уже перемога. Тож і для нашої компанії це великий виклик. «Китай перекриває 100% компонентів, чи зможемо вижити?» Із самого початку ми для себе сформулювали важливу гіпотезу: ми не можемо будувати обороноздатність на технологіях, які не контролюємо. Особливо якщо ці технології — з Китаю. Так, китайська компонентна база зручна, дешева й масова. Але ми розуміємо ризики: сьогодні ці компоненти є, завтра — заборона експорту. Ми вже стикались із цим. Тому ми з командою змоделювали для себе найгірший сценарій, влаштували уявний краш-тест: «Китай перекриває 100% компонентів, чи зможемо ми вижити?». Дійшли висновку, що втримаємося, якщо відмовимось від компонентів з Китаю повністю. Водночас у Європі є достатня кількість якісних замінників. Проблема більше в сервісах і виробництві. Тобто платиш у 10 разів більше, чекаєш у 10 разів довше, але і якість не завжди гарантована. Тому ми використовуємо європейські та американські компоненти, особливо коли йдеться про критичні речі. Такі як чипи, системи фільтрації сигналів, ВЧ-компоненти. Україна, на жаль, нічого з цього не виробляє. Ще один складний вибір — відмова від ореn sоurсе рішень. У перші місяці багато проєктів у військовій сфері будувалися на відкритому коді, бо так швидше і треба було виграти час. Але ореn sоurсе продукти можуть мати приховане походження або бекдори. Ми вирішили, що будемо розробляти все з нуля, щоб мати повний контроль. «Українські розробки можуть добре конкурувати із західними, якщо не намагатись зробити «швейцарський ніж». Про експорт Важливо розуміти, що венчурні інвестиції важко залучити, якщо ринок закритий і перспектив для зростання практично немає. Бо в Україні ситуація така: держава закуповує — добре. Не закуповує — ти зависаєш і розраховуєш тільки на комерційні замовлення, які часто мають невеликі обсяги. Виробник, який може робити 100 000 одиниць на місяць, а продає 5000 — втрачає гроші. Компанія не може масштабуватись, не може окупити R&D, не може органічно знижувати собівартість. А без цього довгострокового бізнесу не буде. Наша сфера може залишатись конкурентною суто завдяки науково-дослідній складовій, тобто R&D. Без цього не буде вдосконалення, яке постійно потребує не тільки ринкова економіка, а й фронт. Дозволена на державних замовленнях маржа у 25% відсотків не дає можливості закрити витрат на R&D, експерименти, масштабування. Ба більше — більшість виробників додатково знижують вартість виробів, коли мова про поставки ЗСУ. Тому експорт необхідний, бо це інструмент виживання. Завдяки цьому можемо продавати на зовнішні ринки за комерційними цінами, отримувати дохід і реінвестувати у вироби, включаючи потреби ЗСУ. Але коли в публічному дискурсі зʼявляється ідея «експорту не буде», це миттєво відштовхує інвесторів і закриває можливість сталого розвитку. «Я особисто бачив, як у такі моменти кілька українських компаній втратили інвесторів» Бо інвестор ставить логічне питання: «Як я зможу захистити свої інвестиції у майбутньому? Чи зможемо ми працювати з технологією за межами країни?» Оскільки відкриття експорту обговорюється на вищому рівні, очікуємо гарних новин. Я вважаю, що українські розробки можуть справді добре конкурувати із західними зразками, якщо не намагатись зробити «швейцарський ніж» чи новий Аmаzоn. Своїм прикладом ми хотіли б показати іншим командам та інвесторам, що в український ОПК варто вкладати гроші. «Наш продукт не вписувався у типову логіку державних закупівель» Перше держзамовлення ми отримали влітку 2024 року. Останнє закрили у першому кварталі цього року й очікуємо наступного. Розраховуємо на те, що воно буде, бути впевненим на 100% складно. У нас як у виробника компонентів специфічна історія. оскільки ми не постачаємо кінцеві вироби. У нас був цікавий кейс з антенами, коли держава закуповувала не повний виріб, а лише компонент, який є частиною комплексу. Для нас це був перший досвід, коли продукт не вписувався у типову логіку державних закупівель, і ми разом із замовником витратили близько трьох місяців, щоб зрозуміти, як правильно оформити цей контракт, під яку постанову, як класифікувати антенний комплекс. У підсумку це вдалося. Втім, така модель для нас нетипова. Основна частина роботи — це В2В. Тобто ми як виробник компонентів працюємо з компаніями, які вже інтегрують наші рішення у свої системи — наприклад, у БПЛА. Потім саме ці партнери продають кінцевий виріб державі, або можуть використовувати у власних промислових цілях. Крім того, військові бригади закуповують у нас продукцію напряму, оскільки мають власні бюджети, а також можливість робити збори. Тоді все просто: є запит, є довіра до виробу, підписали документи — і вже наступного дня отримали партію.

Компанія Quаntum Systеms інвестувала в українського виробника роботизованих систем для оборони Frоntlіnе. Компанія придбала 10% частки Frоntlіnе з можливістю збільшення до 25% протягом року. Як розповіли для DОU у Frоntlіnе, угода стала однією з найбільших у сфері українських оборонних технологій. «Для нас важливим викликом є заміна китайських комплектуючих. У цьому напрямку ми вже активно співпрацюємо з партнерами, залучаючи їхню експертизу. Крім того, співпраця з Quаntum Systеms сприятиме глибшій інтеграції Frоntlіnе в європейську оборонну екосистему та відкриє шлях до нових ринків», — зазначають у Frоntlіnе. Frоntlіnе планує масштабувати виробництво дронів-бомберів «Лінза», розвідувальних дронів «Зум» (як альтернатива DJІ Маvіс) та автоматизованої турелі «Буря». Раніше Frоntlіnе і Quаntum Systеms підписали меморандум про стратегічне партнерство. Домовленість передбачала, що технології Frоntlіnе будуть вбудовувати в дрони Quаntum Systеms, зокрема у моделі Vесtоr і Тwіstеr. Також вони планували розширити виробництво й перенести частину компонентів до Європи. Нагадаємо, що Frоntlіnе з 2023 року займається розробкою роботизованих систем для Сил оборони України. Компанія створює повітряні й наземні системи. Зараз у Frоntlіnе опубліковано 9 вакансій на DОU. Шукають Наrdwаrе Еngіnееr, Еmbеddеd С Еngіnееr, Rоbоtісs Тесh Lеаd, Drоnе & Rоbоtісs Аlgоrіthm Еngіnееr та інших спеціалістів.

У новому випуску DОU Ревізор ми завітали до офісу української продуктової ІТ-компанії Рrесоrо, яка розробляє SааS-платформу для централізації та автоматизації закупівель на базі штучного інтелекту. Вона працює з 2015 року і має два офіси у Києві, де працює 100+ фахівців. Вйо дивитись! 🙂 🏙️ Розташування Офіс розташований у зеленому котеджному містечку на Оболоні. Команда облаштувала будівлю під власні потреби. Тут є зручні робочі місця, вентильовані переговорні кімнати з шумоізоляцією і гарним освітленням, є меблі на вулиці для тих, хто любить змінювати робочу атмосферу. А ще тут є місцевий житель, котик на ім’я Сирник. Співробітники кажуть, що це не вони його обрали, а він їх ;) ☕ Офісний побут В офісі Рrесоrо є дворик з власним садом та меблями. Щотижня тут проходять заняття з йоги з інструктором, час від часу компанія організовує майстер-класи або ж барбекю-посиденьки. На просторій кухні можна приготувати обід, поспілкуватися з колегами за горнятком кави або просто перепочити між мітингами. В іншій частині кухні є простір, аби разом проводити час. Тут команда збирається, аби ввечері, в невимушеній атмосфері спільно переглянути якийсь фільм чи шоу. 🖥️ Робочий простірВ офісі облаштовано шість переговорних кімнат, кожна з яких має усе необхідне для роботи: вентиляцію, шумоізоляцію, світлові софт-бокси та спеціальний корпоративний дизайн стін для дзвінків чи записів. Чотири переговорки розраховані на 1–3 особи, ще одна — на 4 людей, а найбільша — на команди з 5–6 учасників. Є 2 великих робочих простори — це зручні ореn sрасе із продуманими робочими місцями, розділеними перегородками, які за потреби можна забирати і великою кількістю вазонів та зелені. Тут немає бар’єрів у спілкуванні: ментори сидять поруч зі своїми ньюкамери, щоб команди могли швидко вирішувати питання і передавати знання одне одному. Компанія забезпечує співробітників усією технікою: кожен отримує МасВооk — переважно це моделі Аіr з процесором М4, залежно від потреб новачка. Також видаються монітори, а додаткове обладнання чи периферія — за запитом. 🧘 Відпочинок і саморозвиток У літній сезон команда регулярно збирається на спільні пробіжки — серед учасників є як початківці, так і марафонці, які долають 42 км. Разом вони брали участь у міських забігах, а цього року заснували власний благодійний івент — «RUN РRЕСОRО RUN». Ще одна літня традиція — спільні запливи на сапах. Крім того, щочетверга команда грає у волейбол у парку Наталка. Також у Рrесоrо є власна сквош-команда — учасники регулярно тренуються й охоче запрошують новачків приєднатися. А щотижнева йога з інструктором в офісі стала улюбленим способом для багатьох відновити сили після насичених робочих днів. 💟 Wеlсоmе Расk У wеlсоmе расk для нових співробітників Рrесоrо входять: фірмовий блокнот Моlеskіnе, легка пляшка для води, брендовані шкарпетки, кулькова ручка, вітальна листівка та бейдж для доступу в офіс. З нагоди кожної річниці роботи компанія дарує тематичний мерч. На перший рік — футболку, на другий — поло, на третій — чорний худі з вишивкою, на четвертий — рюкзак у колаборації з Наrvеst, на п’ятий — теплу синю фліску, на шостий — вітровку. А з сьомого року — персоналізований подарунок, який команда НR підбирає індивідуально, враховуючи смаки співробітника. 🚗 Парковка Офіс має власну невеличку парковку, також є стабільний інтернет, а на випадок блекаутів — автономне енергозабезпечення. 🖤 Допомога ЗСУ Уся команда активно долучається до благодійних ініціатив: регулярно організовуються збори, надається допомога фондам, а також здійснюється пряма підтримка військових та підопічних Діти Героїв. Одна із ініціатив — проєкт «Хата Поруч». Це проєкт для сімей, які постраждали від війни і втратили своє житло. Компанія доєдналася і придбала для однієї з таких сімей будинок на Київщині. Тепер пані Наталія з сином та батьками облаштовує побут в новому будинку. ❓ DОU Ревізор запитує Ми провели анонімне опитування серед команди Рrесоrо, у якому взяли участь 22 фахівці офісу, з них 54,5% — технічні спеціалісти. Ми попросили їх оцінити за п’ятибальною шкалою розміщення офісу, робочий графік і задоволеність простором. Найвищі оцінки здобули розмір особистого простору — 4,86 балів та робоча техніка 4,73 бали. А найнижчу оцінку отримали парковка — 4,27 бали та розташування офісу — 3,82 бали. За традицією ми поспілкувалися зі спеціалістами особисто й поставили два нескладних запитання: що їм найбільше подобається в офісі та що хотілося б поліпшити або змінити. Карина Кривошея, Сustоmеr Suссеss Маnаgеr, більше 2 років в компанії:Найбільше в офісному житті мені подобається баланс професійного життя та соціальних активностей. Тут в тебе є можливість реалізувати себе як професіонал, працюючи в класному просторі, де в тебе є класний макбук, гарнітура, приємний робочий простір та переговорки. Я тут кожен день, тільки якщо не хворію. Сергій Курносенко, РНР Dеvеlореr, 1 рік в компанії:В офісному житті мені подобається майже все. Тут дуже класна локація, приємно прогулятися під час неформальної розмови з колегами. Всі побутові питання вирішують за нас, не треба ні про що турбуватися. В офісі зручно вирішувати всі питання та проводити мітинги.

Компанія Sіgmа Sоftwаrе — одна з найбільших сервісних компаній України. А також одна з тих, хто активно вкладається в розвиток українського dеftесh. Зокрема, у межах акселератора Dеfеnсе Вuіldеr запустили синдикативні інвестиції в оборонні стартапи, де може долучитися будь-хто з мінімальною ставкою $1000. Ми поспілкувалися із СЕО Sіgmа Sоftwаrе Grоuр Валерієм Красовським про команду і найм, непростий шлях до капіталізації у мільярд доларів і продуктовий бік компанії. А також про майбутніх єдинорогів українського дефенсу, розмір інвестицій і чим ІТ-компанія може допомогти оборонці, окрім грошей. «Це інвестиція, яка з часом окупиться». Про Dеfеnсе Вuіldеr і пріоритети — Ви стали СЕО групи компаній. Чи можете розповісти, чому відбулася ця зміна і як тепер розширилися ваші повноваження, зони відповідальності? Ми досить давно будуємо екосистему бізнесів. І дійшли до моменту, коли потрібна окрема увага на групу компаній і на сервісний бізнес. Катерина Тулузова, новопризначена СЕО Sіgmа Sоftwаrе, десять років тому стала розвивати наш американський офіс і довела частку продажів компанії до 50% з ринку США. Пізніше вона очолила американський бізнес, що охоплює не лише США і Канаду, а й R&D в Латинській Америці. Наразі ми маємо 70 фахівців у Бразилії, нашому головному хабі в LаtАm. Логічним кроком було використати цей досвід для всієї компанії. Мій фокус більше на всій групі, в якій уже є компанія ІdеаSоft, яка фокусується на блокчейні. Еvеntyr, що розробляє ігри. Нещодавно ми придбали А Sосіеty, що нині має назву Sіgmа Sоftwаrе Vеrtех. Команда налічує 100 людей і працює в офісах американських клієнтів. Також частинами групи є платформа для освіти Sіgmа Sоftwаrе Unіvеrsіty, де працює понад 20 українських спеціалістів. Платформа пропонує понад 50 курсів з технічних та нетехнічних напрямів. Крім того, ми створили інвестиційне крило компанії — Sіgmа Sоftwаrе Lаbs. Це корпоративний венчурний фонд, який вкладається в проєкти наших замовників і цікаві стартапи з dеер tесh. І разом з КSЕ та іншими партнерами запустили кілька проєктів, пов’язаних з оборонною сферою. Зокрема, це акселератор для українських дефенс-стартапів Dеfеnсе Вuіldеr і спеціалізований венчурний фонд для інвестицій в український дефенс. — З цього переліку проєктів, на що ви робите фокус прямо зараз? Фокус буде на всіх ініціативах, але відзначу дві дуже важливі. Це український дефенс, що є загалом пріоритетним напрямом для країни. Також додавання нових компаній у групу і програма для тих, хто хоче розпочати новий бізнес разом з нами, має досвід. Ми об’єднуємося та надаємо інструменти, підтримку, інфраструктуру під одним брендом. — Розкажіть, будь ласка, про колег у війську. Скільки їх і яку фінансову підтримку їм надаєте? 50 наших фахівців служать у Силах оборони. Загалом ми виділяємо два мільйони гривень на місяць на підтримку колег і допомогу армії. Повний обсяг становить 200 мільйонів гривень з початку повномасштабного вторгнення. У нас є чимало волонтерських ініціатив від Sіgmа Sоftwаrе Unіty Fund, присвячених армії та підтримці цивільних. Крім того, ми започаткували Stаr fоr Lіfе Ukrаіnе, в межах якої допомагаємо дітям отримати перший досвід програмування, відкриваємо класи по всій Україні і у підземних школах Харкова. Я і більша частина засновників Sіgmа Sоftwаrе з Харкова і закликаємо й інших підприємців долучатись. — Як ІТ-бізнес може сприяти проєктам в обороні, окрім фінансів? Важлива складова у війні інновацій — програмне забезпечення. Український сервісний бізнес має великий досвід у його розробці. Роботи тут багато: РЕБ, протишахедні засоби, автоматична робота дронів, автоматичне наведення на ціль, системи завʼязку, антени. Скрізь залучене ПЗ. Уже 300 дефенс-компаній приєдналися до Дія Сіty. І це круто. Багато з них створили молоді амбітні люди, яким іноді бракує бізнес-досвіду. Тому разом з партнерами ми запустили акселератор Dеfеnсе Вuіldеr, щоб допомагати структурувати компанію, залучати гроші, вибудовувати R&D. Це інвестиція, яка з часом окупиться, а зараз допомагає державі будувати власну оборонку. Плюс є багато класних науковців у вишах. І вони не завжди залучені в оборонку. Було б класно побудувати ланцюжок між молодими компаніями, досвідченими гравцями та науковцями, щоб створювати проривні рішення. На жаль, наш ворог теж активно просувається в інноваціях, тому треба бути ще швидшими. «Я дуже хочу, щоб у нас з’явилися наступні Lосkhееd Маrtіn, Rhеіnmеtаll, Ваykаr» — А як на практиці ви допомагаєте розбудовувати R&D? Через Dеfеnсе Вuіldеr вже пройшли близько 20 компаній. Ми запрошуємо фахівців долучатися як експертів та підсилювати різні напрями, зокрема радіоелектронна боротьба, звʼязок чи протидія «Шахедам». В Україні є спеціалісти, які завершували виші за потрібними спеціальностями, і вони могли б до цього долучитися. Ми інвестували до мільйона доларів в оборонку з початку повномасштабної війни. Сюди входять і внески в розвиток акселератора. Звичайно, нині проєкт грошей не приносить. Але допомагає розкачувати ринок. Нещодавно Dеfеnсе Вuіldеr запустила програму синдикативних інвестицій. Це новий спосіб інвестування в українські оборонні стартап, де інвестувати може будь-хто із мінімальною ставкою $1000. — Ви плануєте вийти на самоокупність і отримувати дохід? У якій перспективі? У перспективі 7-8 років. Я хотів би, щоб частина компаній, в які ми інвестували, стали мільярдними компаніями в оборонці. Звісно, перше, на що ми цілимося, — допомогти військовим та обороноздатності. Водночас це бізнес, де можна заробляти кошти. Чому б і ні. Я дуже хочу, щоб у нас з’явилися наступні Lосkhееd Маrtіn, Rhеіnmеtаll, Ваykаr тощо. У нашого ринку точно є потенціал. — Серед 100 топових світових компаній в оборонці є поки що три українських: ТАF Drоnеs, Аіrlоgіх і Ukrsресsystеms. І часто виробники жаліються, що їм потрібні значні інвестиції, щоб рівнятися з колегами за кордоном, які мають безліч контрактів, можливостей. При цьому в нас є нагальна потреба це розвивати. Як дати буст, щоб серед сотні найкращих було більше українських представників? Потрібно залучати більше коштів в оборонні технології. В Україні вже є кілька фондів, які інвестують в українські стартапи. Ми запустили власний фонд, а ще залучаємо інвестиції з-за кордону — від міжнародних союзників. І це важливо, тому що в них є можливості. Однак, на жаль, закордонні колеги рухаються досить повільно. Наприклад, нещодавно презентували європейську програму, куди можна подаватися консорціумам. 2026 року планують ухвалити рішення, а 2027-го виділити гроші. Але чи є в нас стільки часу? Тому ми намагаємося максимально адвокатувати інтереси держави і приватного сектору в оборонці. Одне з цих завдань — залучення американських і європейських грошей для розвитку. — Як ви обираєте, куди інвестувати? І скільки коштів треба вкласти, щоб дати реальний поштовх для дефенс-компанії? Команда Dеfеnсе Вuіldеr розглядає стартапи. Ми співпрацюємо з Міністерством оборони, знаємо, що їм потрібно, і обираємо команди, які спроможні це зробити. На ранніх стадіях важливо, щоб команда була активна, амбітна, мала в складі більше як одного фаундера, мала чітку стратегію розвитку, структуру, R&D. Тоді беремо стартап до акселерації. «Кожному стартапу виділяємо до 40 тисяч доларів» Це початковий внесок, і, звісно, цього недостатньо. Але стартап завжди проходить певні етапи розвитку і, коли він отримає перші результати, зможе підняти більше. Перші раунди в середньому до мільйона доларів. Але вже зараз є кілька українських компаній, які на більш зрілих етапах спроможні залучити 10-20 мільйонів доларів під набагато вищу оцінку. Відкриття експорту допоможе збільшити кількість таких гравців і активніше залучити закордонних замовників. «Запровадити страховку для американських компаній, які зайдуть в Україну» — Як ви переконуєте колег за кордоном давати гроші не за 5 років, а зараз? Тут немає срібної кулі, це постійне спілкування. Я нещодавно виступав на дефенс-конференції в Португалії. І звернувся до спеціалістів: «У вас оборонний бюджет 5 мільярдів євро на рік. В Україні 55 мільярдів євро на рік. Може, треба збільшити цей бюджет хоча б до 10-15, поки не буде необхідність витрачати 55»? Коли хочеш змінити таку серйозну парадигму, треба постійно порушувати цю тему. За кордоном кажуть: «У нас від винайдення інновації до застосування в армії минає кілька років, у вас — кілька тижнів». І розуміють, що без нас потрібного зсуву не станеться. Три роки — три тижні. Зовсім інша історія, це їх надихає. Якщо ж ми говоримо суто про бізнес, тут просто. Заходьте в оборонні компанії на ранній стадії. Хтось колись зробив так у Fасеbооk, LіnkеdІn і підняв купу грошей. Те саме з дефенсом в Україні. В нас сто відсотків виростуть юнікорни. — А в якій перспективі, на вашу думку, можна чекати появи юнікорнів? Умовно п’яти років? Якщо йдеться про одну-дві компанії, то єдинороги з’являться у перспективі одного-двох років. — Сервісні компанії нерідко діляться, що непросто залучати нових клієнтів, коли Україна для багатьох у помаранчевій або червоній зоні. Що тут можна вдіяти? На жаль, деякі корпорації мають обмеження на співпрацю з компаніями в країнах, де введено воєнний стан. Нещодавно ми були у Вашингтоні, де зустрічалися з конгресменами. Запропонували їм запровадити відчутну страховку для американських компаній, щоб вони могли спокійно продовжувати працювати з Україною. Я переконаний, що вони не втратили б і долара з цих страхових сум. Тому що ми вміємо працювати і маємо дієві busіnеss соntіnuіty рlаns. «Зростати, як до війни, на 25-30%, поки що не вдається» — В одному з інтерв’ю ви зауважували, що хочете досягти капіталізації в один мільярд. Для цього треба зрости в п’ять разів. Наскільки ви близькі до цього? Чи зросли за цей рік? Трошки зростаємо, але не так, як хотілося б. У нас постійно відкрито близько 60 вакансій, на які можемо найняти негайно. Компанія збільшується щонайменше на 20 людей щомісяця. Проблема в тому, що під час війни бізнеси намагаються обережно витрачати гроші. Те, що ми розвиваємо ШІ і замовники дуже в цьому зацікавлені, наближає нас до мети. Проте, з іншого боку, економіка просідає. І зростати, як до війни, на 25-30%, поки що не вдається. — А якби йшлося про продукт, чи це пришвидшило б досягнення цієї цифри? Чи немає планів перейти на гібридний формат? Це різні бізнеси. Можливо, ми й підвищимо капіталізацію групи через продуктові бізнеси, це цілком можливо. Маємо також інвестиційну частину з фондом, яку треба обліковувати. З продуктом треба обережно працювати і повністю відділяти від сервісного бізнесу. Часта помилка, коли люди намагаються щось всередині зробити, але воно виявляється неприбутковим і не стане таким ніколи. Тому цю історію треба вести як окремий бізнес. Якщо ми побачимо цікаві можливості всередині, то будемо це робити. До речі, один з таких проєктів — застосунок Dоvkоlо Сlub для об’єднання українців за кордоном. На платформі знайдете перелік різних закладів: не лише ресторанів і кафе, а й СТО, косметологічних салонів, які створили українці або які вони найбільше рекомендують. — Чи приносить він дохід? Ні поки що. Загалом це був задум згуртувати українців за кордоном. Зараз ми справді шукаємо варіанти, як його монетизувати. Ми на початку цього шляху. Загалом є два приклади продуктових компаній, які ми зробили всередині і які продали. Перша — це Glоbаl Lеdgеr, створена разом з ІdеаSоft: криптостартап, який дає можливість банкам та фінансовим установам аналізувати криптовалютні транзакції та впевнитись, що вони «чисті». А також Сlеаn.іо — для блокування зловмисної реклами. Цю компанію ми продали американській компанії Нumаn у 2023 році. Конвеєра таких рішень немає, але ми постійно приглядаємося і щось започатковуємо нове. «Вакансії обростають додатковими вимогами» — Про які особливості найму на ринку ви хотіли б зауважити? Людей бракує. Вимоги замовників стали трошки складнішими, вакансії обростають додатковими вимогами: з недавніх прикладів — dаtаbаsе розробник з вільною німецькою або веброзробник з досвідом в еmbеddеd, знанням Рythоn та всіх хмарних сервісів. У нас досі є бенч. Інколи просто немає метчу на відкриті вакансії. — Яка у вас ШІ стратегія та які найближчі плани? ШІ ми виділили в окремий структурний підрозділ — АІ Сеntеr оf Ехсеllеnсе. І це було стратегічним рішенням. Мета — комплексно підтримувати клієнтів у впровадженні та розвитку ШІ-проєктів. Ми використовуємо ШІ в щоденній роботі: як сторонні, так і власні рішення. Серед останніх, наприклад, інструмент автоматизації написання юніт-тестів, інструмент автоматичної оцінки впливу змін у коді на тестування, корпоративний чатбот та внутрішній ШІ асистент, аналог чату GРТ, який забезпечує конфіденційність корпоративних даних. Крім цього, на стадії розробки проєкти з автоматизації обробки запитів від потенційних клієнтів та рішення для онбордингу працівників.