Еспресо

Про це повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко."Працівник прокуратури здійснив наїзд на пішохода на пішохідній зоні по вул. Великій Васильківській. Водій автомобіля порушуючи всі норми закону і моралі, збив жінку і втік з місця події. Але наразі його затримано. Виявилось, що за кермом був Молочний Андрій Андрійович, головний спеціаліст відділу. Він державний службовець, не прокурор, але працівник органів прокуратури", - навів деталі Кравченко.Відеозапис зберіг час ДТП - 23:25."Беру цю справу під контроль. І, як генеральний прокурор, представлятиму інтереси потерпілої в суді. Така поведінка - ганьба для всієї системи. Вона має бути жорстко покарана. І я обіцяю, так і буде", - запевнив генпрокурор.Читайте також: Руслан Кравченко - новий генпрокурор: історія та обіцянки головного держобвинувача країни"Особисто прошу вибачення за цей ганебний вчинок працівника прокуратури", - підсумував Кравченко.фото: Київська міська прокуратураОновлення станом на 20 липняКиївська міська прокуратура встановила, що підозрюваний рухався назустріч основному потоку машин вулицею з одностороннім рухом, на швидкості виїхав на пішохідну зону, скоїв наїзд на пішохода та одразу після вчинення ДТП намагався залишити місце аварії, втім був затриманий перехожими.фото: Київська міська прокуратура Вдень 20 липня генпрокурор Кравченко повідомив, що потерпіла померла в лікарні."На жаль, постраждала померла в лікарні. Мої щирі співчуття рідним і близьким загиблої", - написав він на своїй сторінці у Fасеbооk.Андрію Молочному вже повідомили  про підозру за ч. 3 ст. 286-1 КК України — порушення правил дорожнього руху у стані сп’яніння, що призвело до смерті людини. Результат обстеження — 1,77 проміле."Ми будемо наполягати  на  застосуванні запобіжного заходу, терміном на 60 діб,  у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. Особисто контролюю хід цієї справи, як старший групи прокурорів, починаючи з обрання запобіжного заходу, і підтримуватиму обвинувачення в суді", - підсумував він.Примітка: відповідно до ст. 62 Конституції України, будь-яка особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її провина не буде доведена в законному порядку і встановлена обвинувальним вироком суду.19 липня у Дніпрі в ДТП за участі автомобіля швидкої допомоги загинув медик, його колега та водій дістали травми.

Про це повідомляє Fіnаnсіаl Тіmеs.В останні місяці північнокорейські рибальські судна почали активно з’являтися у водах поблизу далекосхідного узбережжя Росії.Ці події, за даними Fіnаnсіаl Тіmеs, свідчать про новий етап поглиблення відносин між двома державами, які тривалий час утримувалися в межах здебільшого військово-політичного партнерства. Тепер співпраця виходить на ширший рівень, охоплюючи економіку, торгівлю та інфраструктурні ініціативи.Як зазначив аналітик з питань Північної Кореї Андрій Ланков з Університету Кукмін у Сеулі, раніше Москва і Пхеньян намагалися не афішувати масштаби свого військового співробітництва. Проте нині, на його думку, обидві сторони прагнуть демонструвати світові стратегічний характер свого партнерства та його довгострокову перспективу.Сучасна північнокорейська економіка значною мірою базується на традиційних галузях: видобутку вугілля, виробництві цементу та промислової пластмаси. Водночас режим у Пхеньяні забезпечує своє виживання завдяки імпорту харчових продуктів, пального та добрив з Китаю, який залишається головним зовнішньоекономічним партнером КНДР.Однак у новітній історії країна також знайшла додаткове джерело надходжень — сотні мільйонів доларів США, здобуті через масштабні хакерські атаки на криптовалютні сервіси та гаманці, що засвідчило її кіберпотенціал у глобальному вимірі.На думку Пітера Ворда, експерта аналітичного центру Інституту Седжонга у Південній Кореї, російський політичний і фінансовий патронаж може мати для Північної Кореї "справді трансформаційний" характер. Особливо в контексті підтримки сільськогосподарської та гірничодобувної інфраструктури.Ворд вважає, що навіть обмежені російські інвестиції в сільські райони Північної Кореї можуть мати відчутний ефект для життя мільйонів її громадян, які потерпають від дефіциту базових ресурсів.Північна Корея продовжує активно підтримувати війну Росії проти України, постачаючи озброєння та артилерійські боєприпаси. Загалом, імовірно, було передано понад 12 мільйонів артснарядів калібру 152 мм.

До попереднього місяця інфляція зросла на 0,8%, а в річному вимірі склала 14,3% (проти 1,3% та 15,9% відповідно у травні). Середньомісячні темпи інфляції у нас уже рік тримаються на рівні +1,0%. Червневе зниження темпів приросту інфляції було недостатнім, щоб вийти на прогнозні показники НБУ для першого півріччя 2025 року. Квітневий прогноз НБУ передбачав інфляцію 13,8%, а прогноз річної давнини - 9,8%. Таким чином похибка інфляційних прогнозів НБУ на 2-місячному горизонті складає 4%, а на річному горизонті – 32%.Структура інфляції. Варіація приростів цін в розрізі окремих товарів та послуг становить понад 30 відс. пунктів, що говорить про домінування немонетарних (ситуативних) факторів інфляції в її динаміці. Уже рік ціни на комунальні послуги (електроенергію, газ, опалення, воду) залишаються фіксованими. Значною мірю було знижено вплив девальваційно-інфляційної спіралі на інфляцію (річна девальвація гривні до долара США склала лише +3%).Однак інфляційну естафету перехопили продовольчі товари: зростання цін понад 20% зафіксовано на яйця (+59%), хліб (+22%), овочі (+24%), фрукти (+52%), вершкове масло (+28%), олію соняшникову (+34%), молоко (+21%), м'ясо (+23%). Натомість майже відсутній приріст цін на послуги відпочинку (+1%), комунальні послуги (+2%), предмети домашнього вжитку та побутову техніку (+2%), залізничний пасажирський транспорт (+1%), автомобільне паливо (+3%). Впали ціни на одяг та взуття (-5%).Ключова риса української інфляції – переважно витратний характер приросту  цін. Численні неринкові чинники (воєнні руйнування, погодні чинники, підвищення тарифів) зумовили зростання гуртових цін промислових виробників за рік на 29%, що формує вагомий тиск на ціни споживчого ринку. Витратні фактори інфляції не реагують на зміну ключової ставки. Перенесення росту проміжних витрат виробників на ціни реалізації відбувається незалежно від зміни вартості кредитних ресурсів.Водночас споживчий попит на душу населення залишається нижчим довоєнного рівня (лише 91%). Споживчий попит поступово відновлюється, однак внаслідок дії воєнних факторів він залишається асиметричним і  представлений переважно товарами першої потреби. Читайте також: Інфляція і власність: які перспективи очікуватиВплив монетарної політики на інфляцію. НБУ вже третій рік поспіль зберігає ультражорсткі параметри  монетарної політики. З 7 березня ключову ставку підвищено до 15,5% річних, а з 4 квітня ставку за 3-місячними депсертифікатами збільшено до 19,0% річних.Однак ключова процентна ставка НБУ не здатна помітно вплинути на інфляцію із-за домінування витратних чинників інфляції та слабкості трансмісійних каналів монетарної політики (кредитного, валютного, фондового, депозитного). Банки за воєнні роки так і не змогли залучити вагомих обсягів гривневих депозитів у банківську систему. Зараз строкові гривневі депозити населення становлять лише 6% від споживчих витрат. За 5 місяців  2025 р. гривневі строкові депозити  населення зросли лише на 23 млрд. грн, при тому що на придбання іноземної валюти населення витратило 135 млрд грн за цей же період. Вплив валютної політики на інфляцію. З жовтня 2023 р. НБУ реалізує політику керованого гнучкого валютного курсу. З того часу гривня девальвувала на 14% відносно долара США і на 24% відносно євро. Це спричинило виникнення девальваційно-інфляційної спіралі. Тобто політика валютної лібералізації виступила додатковим проінфляційним чинником в Україні. Наразі облікова ставка не впливає на валютний канал монетарної трансмісії, оскільки девальвація гривні відбувається внаслідок директивних рішень НБУ щодо валютних інтервенцій, а не внаслідок ринкових коливань обмінного курсу. Фактор фіскального дефіциту. Фіскальний дефіцит залишається високим (понад 20% ВВП) і має проінфляційний вплив. Водночас стримувальним фактором фіскальної інфляції є переважно оборонний характер фіскального дефіциту та пригнічення споживчого попиту  факторами воєнної невизначеності. Облікова ставка не впливає на фіскальний канал інфляційної динаміки, оскільки розмір фіскального дефіциту диктується воєнними потребами, а не міркуваннями вартості внутрішніх запозичень. До того ж понад 90% фіскального дефіциту покривається із зовнішніх джерел, на доступність яких не впливає облікова ставка НБУ. Фактор воєнної інфляції. Облікова ставка НБУ не може впливати на дію воєнних факторів інфляції, які є неринковими по своїй природі. Під впливом війни змінюються пріоритети у споживчих настроях населення та компоненти витрат виробників. Споживання критичних для життя товарів відбувається незалежно від розміру процентних ставок. У складі ціни товарів з’являються складові додаткових витрат на безпеку, логістику чи енергозабезпечення. Читайте також: Про заощадження та можливості розвиткуПро витрати на монетарну політику. Більшість проінфляційних чинників в Україні знаходиться поза межами дії монетарної політики НБУ, яка обходиться дуже дорого для платників податків. Витрати НБУ на монетарну політику за 2022-2025 рр. склали близько 250 млрд грн, в т.ч. у 2024 р. - 76 млрд грн, за 6 міс. 2025 р. - 40 млрд грн.Інфляційні прогнози. За підсумками 2025 р. НБУ очікує зниження інфляції до 8,7%, що вбачається малоймовірним, з огляду на ефекти перенесення цін виробників, погодні катаклізми та значний фіскальний тиск. Більш релевантним виглядає прогноз Мінекономіки, яке очікує інфляцію розміром 9,5% за підсумками року.Похибка інфляційних прогнозів НБУ складає 30-50% на річному горизонті. Це говорить як про нерезультативність антиінфляційних інструментів монетарної політики, так і про неадекватність застосовуваних НБУ моделей інфляції, які орієнтовані на попит (згідно з класичними стандартами планування монетарної політики), і не містять факторів росту витрат.  Зараз на рівень інфляції чинять тиск як проінфляційні, так і дезінфляційні чинники. Проінфляційні чинники – високий ріст цін виробників, погодні умови, значний фіскальний дефіцит, підвищення ставок окремих податків, відновлення відкладеного попиту у разі припинення воєнних дій, девальвація гривні до євро. Дезінфляційні чинники – суттєве гальмування економічного росту (реальний ВВП за 5 міс. 2025 р. зріс лише на +1,0% проти попереднього року), збереження мораторію на підвищення ряду комунальних тарифів, відносна курсова стабільність (яка забезпечується валютними інтервенціями НБУ), стримування попиту внаслідок продовження воєнних дій. В найближчі місяці очікується деяка стабілізація рівня річної інфляції переважно із-за статистичного ефекту бази порівняння минулого року.Інструменти подолання інфляції. З огляду на переважно структурний характер української інфляції її подолання повинне фокусуватися на застосування монетарних інструментів розширення пропозиції, а не звуження попиту. Потенціал монетарної політики слід використовувати у напрямку розвитку кредитування та інвестицій для розширення пропозиції товарів та послуг вітчизняного виробництва, що знижуватиме ризики структурної інфляції й водночас сприятиме розвитку кредитного каналу монетарної трансмісії.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, академік НАН УкраїниРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.  

Про це в інтерв'ю Еспресо заявив речник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Петро Яценко."Треба розуміти, що робота з підготовки обмінів, а це й тих, які відбулися, та ті, сподіваюсь, що будуть відбуватися, стала можливою завдяки тому, що ми, як Координаційний штаб, за дорученням президента України, проводимо дуже велику роботу. Ми збираємо інформацію, знаходимо відомості про наших людей, які перебувають в полоні та в неволі, якщо йдеться про цивільних",  - сказав він.Яценко додав, що частина цих обмінів відбулася б у будь-якому випадку, тому що вже цього року, ще до домовленостей в Стамбулі, обміни були. "Але завдяки цим домовленостям вдалося справді звільнити велику кількість людей, і цей процес триває. Всі органи, які залучені до організації процесу обміну, працюють і будуть далі працювати, щоб не відбувалося. У нас є обмінний фонд. Зараз поширене питання, яке ставлять нам родичі: "Чи вистачить у вас ще російських полонених для того, щоб їх міняти", - наголосив речник.Він зазначив, що зараз діє п'ять таборів для утримання російських військовополонених. "Згідно з Третьою Женевською конвенцією, вони там утримуються. І в нас достатній обмінний фонд для того, щоб продовжувати ці обміни та повертати наших людей з тих жахливих умов", - підсумував Яценко.У п'ятницю, 4 липня, відбувся обмін полоненими між Росією та Україною. Це був черговий етап обміну полоненими відповідно до домовленостей у Стамбулі. З російської неволі повернули групу оборонців із категорії "поранені та важкохворі", а також "молодші 25 років".

Про це інформує пресслужба 45-ї окремої артилерійської бригади імені генерала Мирона Тарнавського ЗСУ.Зазначається, що наземні роботизовані комплекси (НРК) дедалі частіше використовуються в сучасних бойових діях. Їх застосовують для виконання різноманітних завдань, зокрема для розвідки, доставки боєприпасів, евакуації поранених та розмінування територій.Завдяки злагодженій роботі артилерійської розвідки та операторів безпілотних літальних апаратів українським військовим вдалося ідентифікувати, вистежити та точковим ударом знищити один із таких комплексів противника."Жодні технології не допоможуть противнику уникнути поразки", - наголосили в 45-й ОАБр.Упродовж минулої доби на російсько-українському фронті ворожа армія втратила ще щонайменше 1040 своїх військових та сотні одиниць техніки й озброєння. 

Про це повідомив начальник Сумської обласної військової адміністрації Олег Григоров.За його словами, людей евакуювали з Великописарівської, Білопільської, Річківської, Ворожбянської, Глухівської та Середино-Будської громад, які регулярно зазнають ворожих атак.Загалом, евакуації підлягають 213 населених пунктів у 18 громадах Сумщини, які постійно перебувають під загрозою обстрілів."Ми продовжуємо допомагати всім, хто ухвалює рішення залишити небезпечні населені пункти", - наголосив Григоров.Він нагадав, що на безпечніших територіях люди можуть звернутися до транзитного центру, отримати базову гуманітарну, медичну, психологічну допомогу, оформити виплати та дізнатися про варіанти розселення.Російська армія станом на ніч суботи, 19 липня 2025 року, окупувала село Яблунівка Сумської області. Крім того, зафіксовано просування ворога біля кількох населених пунктів.

Про це керівник аналітичного центру "Ділова столиця" Вадим Денисенко сказав в етері Еспресо. "Він боїться оголошувати примусову мобілізацію станом на зараз. Попри те, що я вважаю, що ніяких соціальних збурень не буде, але він боїться її оголошувати, тому що, будь-які соціальні речі, вони працюють за накопиченням. І де відбудеться це тріщина, ніхто не знає. Поки що ми не розуміємо, чи завершилися переговори Лавров-Кім Чен Ин. Минулого тижня Лавров був у Пхеньяні, були відповідні заяви про підтримку ядерних потуг Північної Кореї зі сторони Росії. Але ми не розуміємо, чи відбулася домовленість про те, що ядерні технології Росії в обмін на людей, які будуть воювати на території України", - сказав він.На його думку, тут свою роль повинен би був зіграти Китай, який має можливість "придушити" Північну Корею в обіймах. "Зараз поки що Путін шукає варіанти, як замінити мобілізацію на якісь інші варіанти. З мого погляду, окрім корейського варіанту - в нього немає нічого. Якщо цей варіант провалюється, треба буде слідкувати за інформаційною компанією, яка буде або не буде розвиватися в Росії з приводу можливої мобілізації", - додав Денисенко.Аналітик зазначив, що станом на зараз, нічого в інформаційному просторі не показує на те, що Путін вирішив, що він буде робити мобілізацію. "Але тут теж треба пам'ятати, що у 2022 році теж все це відбулося без будь-якої інформаційної кампанії. Тому тут за цим треба слідкувати. Станом на зараз, на мій погляд, Путін ще не готовий до цього. Але всі інструменти, я маю на увазі законодавчі, юридичні, у нього повністю готові. І ця мобілізація буде кардинально відрізнятися від мобілізації 2022 року, знову ж таки, якщо вона відбудеться", - підсумував він. 

Про це повідомляє Держприкордонслужба.Полонений виявився військовослужбовцем 40-ї окремої бригади морської піхоти. Згідно з його свідченнями, він заблукав і самостійно вийшов на позиції українських прикордонників.Як з'ясувалося, менш ніж місяць тому полонений підписав річний контракт із російською армією, за що йому обіцяли 3 млн рублів. Однак, за словами військового, цих коштів він так і не отримав. Окупанта одразу ж направили на штурм українських позицій, який для нього закінчився більш менш позитивно, чого не скажеш про решту загарбників, які брали участь у штурмі.9 липня повідомлялось, що Третя штурмова бригада за допомогою дронів і наземних роботизованих систем змусила російських окупантів здатися в полон.

Настільки популярним, що міністр закордонних справ України Сибіга анонсував створення "відділу кібердипломатії" у МЗС – причому подається це як небувале досягнення та результат глибокої реформи міністерства. І це при тому, що внутрішні мережі МЗС не хакав лише лінивий, а росіянські хакери почувають там себе там як удома. Хоча це яскравий елемент загальної картини, але сьогодні не про це. Я, можливо, не все знаю у кібербезпеці (займаюся нею лише останні 25 років), але у моїй голові якось не сходяться поняття "дипломатія" та "кібербезпека". Дипломатія – це по суті мистецтво переговорів між різними країнами. Переговорів виважених та ввічливих, незалежно від ступеня поваги до іншої сторони. Переговорів про усі без виключення аспекти життя країн.Кібер – це про майже іншу реальність. Де немає посольств, де немає норм міжнародного права, де кожен школяр може стати всесвітньою загрозою, а традиційні правила вважаються ледь не обов’язковими для порушення. Читайте також: Хто саботує створення українських Кібервійськ?Чиновництво більшості своїй не має ніякого технічного бекграунду і тому поняття зеленого не має як увесь цей кібер-шмібер працює. Завчили лише кілька популістських гасел і що це "модна тема" – говорити за кібербезпеку. А ще на це дають непогані гроші. А якщо на "модну тему" говорить працівник МЗС – він автоматично стає "кібердипломатом". Захисники вигаданої "кібердипломатії" пояснюють цей термін приблизно так: "Кібердипломатія — це дипломатія у кіберпросторі або використання дипломатичних ресурсів і виконання дипломатичних функцій для захисту національних інтересів у кіберпросторі".Як ви, кібердипломати хрінові, захистили національні інтереси від, скажімо, рашн-хакерс? Яка була ваша роль під час атак на Медок, Київстар, реєстри Мін'юсту, Прикарпаттяобленерго, Укрзалізницю і ще сотні інших? Ви навіть власні мережі нездатні захистити.Один пан написав щось на кшталт "про співпрацю у кіберпросторі треба домовлятися, а домовлятися – це і є дипломатія". ОМFG. Це точно як в анекдоті про студента-зоолога, який вивчив лише одне питання про вошей і коли витягнув білет про риб, почав так: "У риб немає шерсті, але якби була – то були б воші, а воші – це..."Так, однією з найскладніших проблем світової кібербезпеки є налагодження взаємодії, і найгостріше – якраз міждержавної взаємодії. Але говорити й домовлятися мусять лише і виключно фахівці. Бо вони знають специфіку, нюанси, як все працює. Дипломовані ламери лише заважатимуть.Читайте також: Хто поїде послом до АмерикиЩобільше, у світі вже багато років існують багато міжнародних організацій з кібербезпеки – як суто комерційних, так і суто громадських, недержавних. Які якраз і призначені для налагодження міждержавної взаємодії. Однією з найвідоміших є FІRSТ, членом якої Україна вже є – прикинь? Причому ще з 2009 року. Без всяких там "кібердипломатів" недайбох. Якби вони тоді були – навряд чи б нас прийняли до FІRSТ, іn my humblе оріnіоn.І ще одне питання: а якого милого "кібер" вирішили виділити в окремий напрямок роботи дипломатичних установ? За такою логікою у МЗС мають бути відділи "енергетичної дипломатії", "фінансової дипломатії", "транспортної дипломатії" – хіба ці напрямки менш важливі за кібер? Але у кібер буде свій окремий відділ, а в інших – ні. Чому так? Я просто хочу зрозуміти логіку прийняття рішень.Очевидно, що оцей "відділ кібердипломатії" у МЗС буде ще одною паразитичною годівничкою для блатних "кіберциган". Які розумітимуть у кібербезпеці приблизно як свиня в апельсинах, але, переповнені власною значущістю, будуть мужньо "захищати національні інтереси у кіберпросторі" на міжнародних конференціях десь у теплих країнах біля теплого моря.Замість "відділу кібердипломатії" значно ефективніше було б створити нормальний відділ власної кібербезпеки. Справжній, з фахівцями та бюджетами. "А не те шо січас"(С).А поки що сам термін "кібердипломатія" схожий на морську свинку – і не свинка, і не морська.ДжерелоПро автора. Костянтин Корсун, експерт з кібербезпекиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про це пише Тhе Wаll Strееt Jоurnаl.За словами джерел видання, адміністрація Трампа дійсно аналізували можливість припинення низки державних угод із компанією Маска. Мета аналізу - виявити потенційні марнотратства в багатомільярдних угодах, які компанія має з урядом США.Читайте також: Що на кону? - журналістка з Вашингтона про можливі наслідки конфлікту між Маском та ТрампомПроте, як з'ясувалось, більшість із них є критично важливими для Пентагону та NАSА, зокрема через роль SрасеХ у запуску ракет та наданні супутникового зв’язку.Попередня оцінка підтвердила домінуючу позицію SрасеХ як провідного виробника ракет-носіїв та одного з найбільших постачальників супутникового інтернету для уряду.У Білому домі пояснили, що аудит охоплював не лише SрасеХ, а й інші компанії з великими державними контрактами. Сам Ілон Маск і його компанія ситуацію публічно не коментували. 5 червня Дональд Трамп сказав, що мав з Ілоном Маском чудові стосунки. Але глава Білого дому не знає, чи будуть вони такими ж надалі. Згодом Трамп висловився, що Маск збожеволів. Натомість Маск заявив, що Трамп програв би президентські вибори, якби не він. Згодом він написав, що у файлах Епштейна, якого звинуватили в педофілії, є згадки про чинного главу Білого дому. 1 липня Трамп розкритикував бізнесмена Ілона Маска, заявивши, що мільярдер отримує "більше субсидій, ніж будь-хто в історії". Пізніше він заявив, що розгляне можливість депортації мільярдера.