WAS

15 липня 1015 року у заміській резиденції в Берестові поблизу Києва помер великий князь Володимир Святославич. Його смерть навколишні приховали, аби повідомити про це у зручний час найбільш достойного сина — Бориса, який перебував у військовому поході. Тіло Володимира вночі, загорнуте у килими, таємно перевезли до Києва і поховали у мармуровому саркофагу в Десятинній церкві, яку князь сам заснував (на малюнку з літопису). Така таємність пов’язана була з тим, щоб приховати факт смерті від іншого сина Володимира — Святополка, який міг узурпувати владу.

Втім, таємне стало явним, Святополк, прозваний Окаянним, зайняв Київ і наказав убити кількох братів: Бориса, Гліба — князів Ростова й Мурома (канонізовані пізніше як перші руські святі), та князя деревлянського Святослава. Урешті-решт, після битви на річці Альта у 1019 році владу в столиці здобув інший син Володимира брат — Ярослав (Мудрий), який припинив міжусобицю і став новим київським князем.