Search trend "Економічне бронювання"

Еспресо пояснить, кого за мобілізацією можуть призвати вже у березні, а також нові законодавчі ініціативи.На тлі повномасштабного вторгнення в Україні триває загальна мобілізація і воєнний стан, за які було проголосовано Верховною Радою та вкотре продовжено строком на 90 днів – з 8 лютого до 9 травня 2025 року.Під поняттям "загальна мобілізація" розуміють систему швидкого доукомплектування Збройних Сил, яка діє одночасно по всій території України. Цей механізм дає змогу збільшити кількість військових для ведення оборони країни, а також створити резерв громадян, готових служити в армії у разі необхідності.Мобілізація по-новому: останні нововведення та нові законопроєктиНаприкінці січня 2024 року на веб-порталі Верховної Ради з'явився  законопроєкт №10449  від уряду, який було розроблено спільно з Генштабом та народними депутатами. Основна мета запропонованих змін полягає в удосконаленні процесу формування особового складу ЗСУ, ротації та інших процесів, з урахуванням зростання загрози з боку агресора та його прагнення до подальшої окупації нових територій.Після другого читання, 11 квітня, законопроєкт про мобілізацію №10449 було схвалено, а 16 квітня його підписав Президент Володимир Зеленський. Основна частина закону набула чинності через місяць з дня, наступного після його публікації у виданні "Голос України", тобто з 18 травня.Законом скасовано систему строкової служби. Натомість буде впроваджено з 1 вересня 2025 року базову загальновійськову підготовку для громадян України віком від 18 до 25 років в усіх навчальних закладах, яка буде тривати до п'яти місяців у мирний час, а під час воєнного стану - до трьох місяців. Люди, які успішно пройшли цю підготовку, поставлять на військовий облік у ТЦК за місцем проживання. Початком перебування на військовій службі вважається момент відправлення людини до військової частини. Мобілізованого військовослужбовця не можуть одразу скерувати на фронт, оскільки перед цим необхідно пройти базову військову підготовку протягом 2-3 місяців.У Верховній Раді 16 вересня 2024 року розглянули доопрацьований законопроєкт №11379-д, який передбачає заборону мобілізації юнаків до 25 років. Проєкт було прийнято, нині він чекає на підпис Президента. Через наявну "прогалину" в законодавстві, сьогодні було можливо мобілізувати військовозобов'язаних віком до 25 років, якщо вони визнані непридатними в мирний час або обмежено придатними під час воєнного стану. У Теlеgrаm-каналі нардеп Олексій Гончаренко повідомив, що мобілізацію обмежено придатних чоловіків, яким 18-25 років, офіційно зупинили відповідно до директиви Командування Сухопутних Військ. Хоча українська влада нині й досі рішуче відкидає ідею мобілізації з 18 років, яку пропонують США, в Офісі президента України готують пропозиції щодо змін у законодавстві та указах президента, які стосуються добровільного контракту для чоловіків 18-25 років. Про це стало відомо зі слів радника Департаменту з питань національної безпеки та оборони ОПУ Миколи Щура у січні 2025 року. Ініціатива спрямована на залучення тих, хто не підлягає обов’язковій мобілізації, та передбачатиме низку привілеїв, суттєву матеріальну підтримку для добровольців."Бойові бригади, досвідчені, разом з Міністерством оборони опрацьовують варіант контракту для молодих людей віком від 18 до 24 років. Це для тих, хто хоче приєднатися добровільно, це не мобілізація", — розповів Зеленський в інтерв'ю Rеutеrs.Крім того, як зазначив народний депутат Олексій Гончаренко, чоловіків віком від 50 до 60 років можуть мобілізувати лише за спеціальним мобілізаційним розпорядженням. Цю позицію підтвердив у коментарі для LІGА.nеt народний депутат Федір Веніславський, член комітету Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони. Однак, у цьому питанні все не так однозначно. У ТЦК та СП зазначають, що в Україні немає прямої заборони щодо мобілізації військовозобов'язаних у віці 50-60 років, а відповідну процедуру називають "цілком прозорою". Про це в інтерв’ю "Главреду" розповів Сергій Монукало, начальник сектору мобілізаційно-оборонної роботи Сумського обласного ТЦК та СП. Він пояснив, що військовозобов'язаних цього віку направлятимуть не до штурмових підрозділів, а до забезпечувальних частин або на службу у Державну спеціальну службу транспорту (ДССТ).На противагу цьому, на порталі Парламенту 18 листопада 2024 року було зареєстровано законопроєкт №12222, що передбачає зниження граничного віку проходження військової служби з нинішніх 60 до 55 років. Сьогодні проєкт перебуває на стадії опрацювання в комітеті. Водночас, член Комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки Федір Веніславський у коментарі "Українському радіо" заявив, що цей документ наразі не має високі перспективи для розгляду в найближчий час. За його словами, у нинішніх умовах, коли ворог активізує мобілізаційні зусилля, Україна не може дозволити собі такі зміни. Важливо зазначити, що парламент затвердив проєкт закону № 10313 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліціянтів на соціальний захист", а президент його підписав на початку квітня 2024 року. Цей закон спрямований на гарантування прав військовослужбовців на отримання інформації, медичного забезпечення та відпусток, а також надання поліціянтам права на одноразову грошову допомогу у разі загибелі чи визначення втрати працездатності. Крім того, один із пунктів проєкту виключає з переліку висновків ВЛК "обмежену придатність", натомість залишилось дві категорії: придатні та непридатні. Тобто ті, хто раніше був визнаний обмежено придатним, зобов'язані повторно пройти медкомісію протягом дев'яти місяців із набуття чинності закону (до 4 лютого 2025 року).Однак, через велике навантаження на ТЦК та медкомісії, терміни "перепроходження" були продовжені ще на чотири місяці, тобто до 5 червня. А також, наприкінці січня з'явилась можливість щодо отримання електронного направлення для проходження медобстеження, замість звичайного паперового. Оновлений список захворювань, що слугують підставою рішення ВЛК щодо непридатності або звільнення від мобілізації затверджено від 27 квітня 2024 року №262 Про затвердження Змін до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України.Не підлягають призову військовозобов'язані з інвалідністю всіх груп та люди, які згідно з рішенням ВЛК є тимчасово непридатними для проходження служби на період від 6 до 12 місяців (з наступним переоглядом).Зміни, що стосуються процедури військового обліку призовників, а також процедури вручення повісток вже в дії. Громадяни за бажанням зможуть зареєструвати свій електронний кабінет у системі призовника, військовозобов'язаного або резервіста "Резерв+", але повістки у електронному форматі не будуть розсилати. Крім того, всі військовозобов'язані після введення в дію закону протягом 60 днів (до 16 липня 2024 року) мали оновити дані за допомогою цього кабінету або особисто прийти в ЦНАП чи ТЦК. Сьогодні громадяни все ще можуть це зробити, але тепер лише двома способами: через застосунок Резерв+ або в ТЦК та СП.Наприкінці червня 2024 року у мобільному додатку "Резерв+" з'явилася можливість використовувати QR-код. За словами Лазуткіна, QR-код з юридичної сторони має таку ж силу, як і традиційний паперовий документ. У разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом.Оновлений законопроєкт "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" також розглядав можливість демобілізації після 36 місяців безперервної служби у війську, однак ця норма була повністю видалена. Натомість Міноборони планує створити окремий проєкт закону, що буде присвячений питанням демобілізації та ротації військовослужбовців. Цей документ буде створений з урахуванням всіх можливих загроз та ризиків. Таку інформацію озвучив речник відомства Дмитро Лазуткін в етері телемарафону.Законопроєкт про демобілізацію залишається складною темою, яка торкається соціальної справедливості та обороноздатності, зазначає Сергій Згурець. Генштаб не підтримує ухвалення нового проєкту закону від Міноборони через ризик одночасного звільнення понад 108 тисяч військових, що може послабити бойові підрозділи. Натомість Міноборони пропонує альтернативи: реабілітація, відпустки та обов’язкова ротація. Однак, будь-які запропоновані варіанти потребують затвердження на державному рівні. У зв’язку з цим відомство пропонує перенести розгляд законопроєкту до другої половини березня 2025 року.Зміни стосуються і мотивації для військовослужбовців, зокрема, після підписання контракту надається можливість одноразового отримання сертифіката на придбання автомобіля на суму 150 тисяч гривень, а також компенсація в розмірі 50% від суми першого внеску за держпрограмою "Є-оселя" та інше.Оновлення стосуються також військовозобов'язаних, які перебувають за кордоном. Без військово-облікових документів чоловіки тепер не мають змоги оформити паспорт, закордонний паспорт або отримати консульські послуги. Для уникнення неприємностей українці, які перебувають за кордоном, мали також оновити свої персональні дані протягом 60 днів після набуття чинності закону про мобілізацію. Це можна зробити, зв'язавшись з ТЦК за допомогою телефону або через електронну пошту.Ще одна ініціатива, яка стосується українців, які перебувають закордоном, може скоро набути чинності. Громадянам нададуть можливість дистанційно оформити бронь від мобілізації, що дозволить офіційно працевлаштуватися в Україні через спеціальні центри за кордоном - Unіty Нub. Про це розповів міністр національної єдності Олексій Чернишов, пише Економічна правда."Наше завдання таке, щоб людина, коли перетинає кордон, вже мала такий статус, який не дозволяє йому потрапити у ситуацію, коли між кордоном і заводом його мобілізують", - пояснив Чернишов.Крім того, запуск нового мобільного додатку для військовослужбовців під назвою "Армія+" вже відбувся. Він має полегшити виконання повсякденних завдань для всіх військовослужбовців. Про це розповів у вечірньому відеозверненні Президент Володимир Зеленський.Раніше, заступниця міністра оборони України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Катерина Черногоренко розповідала, що українські військові можуть скористатися двома найважливішими функціями цього додатку. "Армія+" - це застосунок для військовослужбовців. Перші дві найголовніші функції, які ми будемо робити доступними - військове ІD, фактично посвідчення військового, військовослужбовця. Друга, дуже важлива функція - це електронні рапорти", - зазначила Черногоренко, пише УНІАН.У вересні 2024 року до Парламенту було подано законопроєкт №12076, який пропонує зміни до Закону "Про військовий обов’язок і військову службу", зокрема щодо військового обліку 17-річних. Нині документ вже набув чинності, тож тепер юнакам не потрібно проходити ВЛК перед постановкою на облік. Також, того року, коли юнаку виповнюється 17 років, він має стати на облік саме у період з 1 січня до 31 липня. Зміни передбачають і нові способи постановки на військовий облік та уточнюються обставини, коли порушення цих строків не тягне за собою покарання. Мобілізація в Україні на сьогодні: кого можуть призвати вже у березні Із початку березня, як і раніше, отримати повістки можуть чоловіки віком від 18 до 60 років, які є військовозобов'язаними, відповідають вимогам за станом здоров’я та не мають інших підстав для відтермінування служби.Загалом, військове керівництво країни зазначає, що насамперед для доукомлектації армії потрібні люди з бойовим досвідом – штурмовики, артилеристи тощо. Другорядно - фахівці з різних сфер: водії, ІТ-спеціалісти, зв'язківці. Адже мобілізаційні процеси здійснюються не лише для бойових дій на фронті, а також для виконання різноманітних завдань. Один із можливих напрямків служби у таких випадках - це робота в штабі. Це означає, що в армії є потреба в професіоналах різних спеціальностей.Так, мобілізації можуть підлягати такі групи військовозобов'язаних:чоловіки віком від 18 до 60 років, які придатні та обмежено придатні за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони мають військовий досвід;чоловіки віком від 25 років до 60 років, які придатні та обмежено придатні (повинні повторно пройти військово-лікарську комісію — до 5 червня 2025 року та отримати статус "придатні" чи "непридатні") за станом здоров’я під час воєнного стану, якщо вони не мають досвіду військової служби;чоловіки віком від 18 до 60 років, які зняті та виключені з військового обліку, однак визнані придатними або обмежено придатними (повинні повторно пройти військово-лікарську комісію — до 5 червня 2025 року та отримати статус "придатні" чи "непридатні")  через стан здоров'я в умовах воєнного стану на підставі рішення ВЛК.Граничний вік для мобілізації залишився незмінним та не застосовується до чоловіків, які досягли 60-річного віку.Добровільно прийняти рішення щодо вступу на військову службу можуть:жінки віком до 60 років, які придатні за станом здоров’я; призовники віком від 18 до 25 років, які раніше не брали участь у виконанні строкової служби – на службу за контрактом;люди з інвалідністю, а також ті, хто отримав право на відтермінування від мобілізації через сімейні обставини.Наприкінці вересня до Верховної Ради внесли законопроект №10084, метою якого є внесення змін до закону про військовий обов'язок і військову службу, аби зняти вікове обмеження на добровільне проходження військової служби. Йдеться про військовослужбовців, які будуть визнані ВЛК придатними до служби, володіють значним рівнем професійної підготовки та практичним досвідом. Як зазначалось раніше, в Україні максимальний граничний вік мобілізації – 60 років.Автори проєкту Юрченко Олександр та Бурміч Анатолій зазначають, що цим документом вони усувають "вікову дискримінацію". Адже обов'язок захищати Батьківщину є закріпленим у Конституції і відмова українцям у проходженні служби у віці понад 60 років є порушенням їхніх конституційних прав. До того ж нардепи наголошують, що таким чином можна поповнити лави армії, вмотивованими та досвідченими військовими. Проєкт був зареєстрований на сайті Верховної Ради у вересні 2023, однак і досі перебуває на етапі опрацювання в комітеті.Ще одним гучним нововведенням стала реєстрація на сайті Верховної Ради законопроєкту №11079-1 про мобілізацію засуджених, він також був підписаний 17 квітня 2024 року. Цим документом вносять певні зміни до законодавства, які передбачають надання засудженим можливості умовного дострокового звільнення від відбування покарання за умови, що вони погодяться на контрактну службу за Збройних Силах України. До цього часу чинне законодавство не дозволяє мобілізувати людей, які відбувають покарання та тих, хто мають судимість, навіть у випадках, коли вони виявляють бажання служити.Мобілізація молодшаєУ квітні 2023 року на сайті Верховної Ради з’явився законопроєкт № 9281, який передбачає зменшення граничного призовного віку з 27 до 25 років. Таке рішення було обумовлено тим, що значну кількість чоловіків призовного віку не могли мобілізувати, оскільки вони не досягли віку 27 років та не мали статусу "резервіста" та  "військовозобов’язаного", тобто їх могли призвати лише на строкову службу, яка в умовах війни не проводиться. Згодом, законопроєкт підтримав Кабмін та 5 травня 2023 року його було передано на підпис до президента. Майже через рік, а саме 2 квітня 2024 року, ухвалений парламентом закон таки був підписаний Володимиром Зеленським. Тобто, з 4 квітня набув чинності Закон № 3127-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", де йдеться про зменшення призовного віку із 27 до 25 років.В оборонному відомстві зазначають, що під час воєнного стану таке тривале перебування людей призовного віку на обліку є недоцільним. До того ж це є прямим наслідком того, що до лав ЗСУ не можуть залучити значну частину придатних до служби чоловіків. Як зазначають військові, на фронті не вистачає молодих людей.Зі свого боку, в особистій колонці Тhе Теlеgrарh висловив думку колишній міністр оборони Британії Бен Воллес: "Середній вік бійців на фронті — понад 40. Я розумію бажання президента Зеленського зберегти молодь на майбутнє, але факт — Росія нишком мобілізує всю країну".  Бен Воллес підкріплює свою тезу тим, що він на власні очі бачив навчання молодих українських військових на базі за кордоном та визнає їх значний потенціал, уміння та наполегливість.Українська сторона відреагувала на заяву ексміністра оборони Британії. "Кого призвати, ми вирішимо самі, а ви нам допоможіть більше зброєю, технічними засобами. А кого за цю зброю і засоби посадити, які вікові категорії, ми вирішимо самі з урахуванням наших соціальних зрізів, наших можливостей потенційних", - сказав голова Ради резервістів Сухопутних військ Іван Тимочко під час етеру марафону "Єдині новини".Насправді, причин такого рішення може бути багато. Тут потрібно враховувати всі фактори і не перетнути "тонку межу" між бажанням щодо захисту держави та перспективами майбутнього України після перемоги, зазначає історик та військовий експерт Михайло Жирохов. Йдеться про демографічні причини, настрої в суспільстві та рівень загальної підготовки юнаків. До того ж не варто забувати, що з початком повномасштабного вторгнення, до лав Збройних Сил добровільно приєдналась значна кількість молодих людей, яким ледь виповнилось 18 років, тому сьогодні у війську можна побачити всі вікові категорії.Електронний реєстр військовозобов'язанихЩе у вересні 2023 року на сайті Верховної Ради з'явився законопроект, який стосується створення електронного реєстру військовозобов'язаних. Народні депутати запропонували зібрати всю доступну особисту та службову інформацію про військовозобов’язаних і резервістів у електронних реєстрах і базах даних у єдиний е-реєстр.Тобто, передати Міністерству оборони інформацію з державних реєстрів: МВС, Податкової служби, МОЗ, Держміграційної служби та інших відомств. Відповідно до проєкту закону, в автоматичному режимі військове відомство буде отримувати інформацію та особисті дані про українців віком 18-60 років. Включно з номерами телефонів, електронною поштою, відомостями про сімейний стан, роботу військовозобов’язаних та інше.Сьогодні е-реєстр "Оберіг" працює повноцінно, а в особистому кабінеті громадяни зможуть уточнити внесені дані та подати відомості до ТЦК через "Резерв+"."Це закрита система, яка має свій захищений контур. Всі вимоги (захисту - ред.) до неї витримані. Це достатньо захищений продукт, який немає жодних натяків на можливість бути вразливим. І ми бачимо, що за півтора року повномасштабної війни немає витоку сенситивної інформації", - заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров у коментарі Еспресо.У свою чергу, Мінцифри проєкт "смарт-мобілізація", про що було анонсовано під час пресконференції в Медіацентрі Україна ще у 2023 році вже працює. З його допомогою військовозобов’язані зможуть самостійно обрати бажану для мобілізації спеціальність та підрозділ. Так, у застосунку "Резерв+" вже є функція пошуку вакансій в Силах оборони. Катерина Черногоренко розповідала, що із жовтня минулого року понад 36 тисяч українців вже скористалися цим сервісом рекрутингу. Уникнення або мінімізація корупційних схем є однією з основних завдань, які вирішує ця ініціатива. З іншого боку, новий підхід ґрунтується на максимальній прозорості та доступності інформації для кожного громадянина. Прийнявши рішення мобілізуватися, людина отримує можливість обрати таку спеціальність, яка відображає її унікальні здібності та особисті прагнення. До того ж зникає фактор невідомості, адже подавши заявку, та успішно пройшовши відбір, вона має можливість пройти навчання та здобути посаду, що відповідає саме її вибору. Такий підхід дозволяє кожній особі реалізувати свій потенціал та отримати можливість працювати в сфері, яка найбільше відповідає її уподобанням та навичкам.На початку квітня 2024 року, АрміяІnfоrm опублікувала інтерв’ю з Черногоренко, яка відповідає за напрямки цифрового розвитку, трансформацій та цифровізації. "Я вважаю, що людина має мати можливість мобілізуватися або підписати контракт саме до такого командира, якому він чи вона довіряє. Це - цільовий рекрутинг. Цивільна аналогія: коли після випуску з вишу за кращих студентів борються працедавці", - розповіла Черногоренко.Фото: соцмережіХто має право на виїзд за кордон? Заборона виїзду для військовозобов'язаних громадян України, які віком від 18 до 60 років, за певними винятками, залишилась незмінною.Це правило спрямоване на забезпечення безпеки та добробуту громадян України під час періодів, коли держава перебуває в стані війни або мобілізації, але враховує індивідуальні потреби людини.На час дії воєнного стану питання перетину кордону громадянами України регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 57. Згідно з цим правовим актом виїжджати за територію країни можуть такі військовозобов'язані чоловіки:ті, хто з медичних причин отримали дозвіл на виїзд (за станом здоров’я)за сімейними обставинамиза професієюз метою допомоги ЗСУдержслужбовціТакож, радимо звертати увагу на інформацію, яка є на офіційному веб-порталі Державної прикордонної служби України. Працівники цієї служби діють згідно з наказами та вказівками свого безпосереднього керівництва. Це важливо враховувати, оскільки їхні дії можуть базуватися не лише на загальних правилах, але й на конкретних внутрішніх інструкціях та розпорядженнях.Щодо жінок, відповідно до закону громадянки України можуть вільно виїжджати за кордон. Проте не слід забувати, що існують винятки. Обмеження на виїзд розповсюджуються на жінок, які обіймають посади в уряді та народних депутатів.Військовий облік медикинь та чи буде мобілізація жінок?З 1 жовтня 2023 року в Україні жінки з медичною та фармацевтичною освітою стали на військовий облік. Однак у пресслужбі МОЗ пояснили, що постановка на облік у ТЦК не обов'язково передбачає їхню мобілізацію. Такий облік дає можливість побачити об’єктивні резерви медичного персоналу та дає змогу визначити наявний медичний потенціал серед жінок та їхню готовність допомагати в умовах воєнного стану. "Тому з 1 жовтня 2023 року на військовий облік мають стати всі жінки-медики та жінки-фармацевти, які з певних причин там не перебували. Постановка на військовий облік не дорівнює мобілізації. Облік необхідний лише для узагальнення даних про наявний резерв медиків у державі", - зазначили у відомстві.До того ж такі норми законодавчо закріплено ще 1992 року ч. 11 ст. 1 ЗУ "Про військовий обов’язок і військову службу". Жінки медичних професій підлягають військовому обліку, якщо вони відповідають віковим (до 60 років) та медичним (визначається ВЛК) критеріям для проходження служби.Згідно з постановою Кабміну від 30 грудня 2022 р. № 1487, жінки, які мають відповідну медичну та фармацевтичну освіту, але не перебувають на обліку у ТЦК, можуть влаштовуватись на роботу як невійськовозобов’язані ще протягом трьох років, тобто до кінця 2026 року, - як пояснила юристка Галина Токмач.Проте роботодавці зобов’язані повідомити ТЦК СП про те, що співробітниця їх організації/установи має медичну освіту, але не перебуває на військовому обліку. Якщо жінка працює не за фаховою спеціальністю та не надавала роботодавцю документ про наявну медичну освіту, то відповідно ТЦК СП ця інформація не стане доступною ніяким чином.Важливим доповненням є те, що українки, які перебувають на військовому обліку, зможуть перетинати кордон під час воєнного стану. Пресслужба МОН офіційно підтвердила інформацію: "Жінки-медики та жінки-фармацевти можуть безперешкодно виїжджати за кордон. Починаючи з 1 жовтня 2023 року жодних змін в умовах виїзду за кордон для жінок - не буде. Кожна жінка з медичною та фармацевтичною освітою може вільно перетинати державний кордон в незалежності від того, стоїть вона на військовому обліку чи ні. Наразі обмеження діють лише для деяких категорій державних службовців та посадових осіб, які обіймають певні посади". Однак, нова хвиля занепокоєння щодо мобілізації жінок почала ширитись соціальними мережами наприкінці вересня 2024 року. Тоді, на веб-порталі Верховної Ради зареєстрували проєкт №12076, який пропонує внести зміни до ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу". У ньому зокрема йдеться про уточнення норм щодо військового обліку жінок, які мають бажання пройти базову військову підготовку. Згідно із запропонованими змінами, перед початком служби вони, за власною згодою, будуть поставлені на військовий облік призовників. Після базової підготовки таких жінок зараховуватимуть до військового обліку військовозобов'язаних, зазначають в матеріалі ЮРЛІГА. У січні 2025 року документ набув чинності, адже його підписав Президент. Згідно з Конституцією України, всі зобов’язання, які покладені на чоловіків під час дії воєнного стану, автоматично поширюватимуться і на цих жінок. Водночас законодавство про мобілізацію не передбачає обов’язкового проходження служби жінок у ЗСУ. Представниці жіночої статі можуть долучитися до армії виключно на добровільній основі, уклавши відповідний контракт. Що означають поняття "повна мобілізація" та "посилення мобілізації" на практиціБойові дії тривають, і Україна не припиняє наступати для звільнення всіх своїх територій. Незважаючи на такі значні цифри втрат серед окупантів, з української сторони теж існує потреба у поповнені резервів. Якщо ж говорити про "повну мобілізацію", то в правовому полі України таке поняття взагалі відсутнє. Існують лише терміни – часткова і загальна мобілізація. Тож страхітливі історії про повну мобілізацію всіх чоловіків можна сприймати лише як добре продуману ІПСО.Наприкінці березня 2024 року Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський повідомив у інтерв'ю Укрінформу, що завдяки оптимізації навантаження між різними частинами та підрозділами Сил оборони, а також проведенню оцінки можливостей українського війська, вдалося "значно знизити" потребу в мобілізації резервістів."За рахунок перегляду наших внутрішніх ресурсів та уточнення бойового складу ЗСУ ця цифра (500 тис. резервістів, — ред.) була суттєво зменшена. Ми очікуємо, що у нас буде достатньо людей, здатних захищати Батьківщину. Йдеться не лише про мобілізованих, а й про добровольців", - розповів Сирський.Однак, 29 жовтня секретар РНБО Олександр Литвиненко, під час промови у Верховній Раді наголосив на потребі додаткової мобілізації в Україні, пише LІGА.nеt. Відповідно до його слів, для досягнення 85% укомплектованості військових частин необхідно призвати ще 160 тисяч військовозобов'язаних. Він підкреслив, що такі дії є ключовими для зміцнення обороноздатності країни, зважаючи на поточні виклики, які постали через ситуацію на фронті.Фото: gеttyіmаgеsЯкі бувають види повісток та де їх можуть вручити Сьогодні в Україні передбачено законом чотири види повісток. Однак, відповідно до доповнення статті 18−1 ЗУ про військовий обов’язок і військову службу, в період воєнного стану не відбувається призов на строкову військову службу. Оскільки новий проєкт щодо мобілізації схвалено, з моменту набуття чинності (18 травня 2024 року) всі військовозобов'язані чоловіки повинні були оновити свої дані в ТЦК, ЦНАПі або через е-кабінет протягом 60 днів.Крім того, сьогодні й досі діють норми визначені Порядком проведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, закони про мобілізацію, військову підготовку та обов'язок. Відповідно до цих правил існують випадки, коли чоловікам необхідно самостійно звертатися до територіального центру комплектації без отримання повістки, зокрема, щоб оновити дані.У 2025 році чоловіки можуть отримати такі види повісток:Для уточнення облікових даних. Видаються з метою оновлення та уточнення інформації про стан здоров'я особи, склад сім'ї, місця роботи та інших важливих даних. На проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). Ця повістка підписана начальником Територіального військового комісаріату, вимагає пройти медичний огляд. Разом з повісткою додається спеціальна картка дослідження та медичного обстеження. У цій картці буде внесено висновок ВЛК щодо придатності до військової служби, непридатності або обмеженої придатності.Мобілізаційне розпорядження. Така повістка видається військовозобов'язаному після того, як медкомісія визнала його придатним для військової служби.Повістка щодо призову на військову службу до Збройних Сил України.Тож, в повістці обов'язково повинна бути зазначена мета виклику військовозобов'язаної людини.Нові правила у процедурі вручення повісток Речниця територіального центру комплектування та соціальної підтримки Аліна Кривошея розповіла, хто має право вручати повістки: "Повістку може вручити не лише посадова особа ТЦК та СП, а й органи місцевого самоврядування, керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі закладів освіти".А з місцем вручення даного документу трохи важче. На практиці законодавством не встановлено конкретне місце для вручення повістки, тому фактично це може відбутися в будь-якому місці, як-от у парку, на блокпості чи в іншому громадському місці, або за місцем проживання. Новий закон містить вимогу: під час мобілізації громадяни України у віці 18-60 років повинні мати при собі військово-обліковий документ і пред'являти його за вимогою представника ТЦК, поліцейського чи представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. Тепер процес перевірки документів буде проводитись із фото- та відеофіксацією. Крім того, при врученні повістки представники ТЦК зобов'язані за вимогою надавати свої особисті дані, зокрема ПІБ та посаду, а також пред'являти службові посвідчення для підтвердження своєї ідентифікації. У такому випадку повістка буде вважатись врученою після того, як людина особисто її отримала та поставила підпис.Важливо, що з 18 липня 2024 року повістки чоловікам можуть надсилати звичайною поштою після закінчення встановленого законом 60-денного строку на уточнення військово-облікових даних. Це передбачено постановою Кабінету Міністрів №560 від 16 травня.Відповідно до цього документу, повістку вважатимуть підтвердженою навіть у разі відмови від її отримання або відсутності людини проживання за вказаною адресою. Таке "заочне" оповіщення дозволяє вважати чоловіка повідомленим без підпису на повістці.У другій половині вересня 2024 року також стало відомо, що Кабмін виділив майже 72 мільйони гривень на відправлення повісток "Укрпоштою". До кінця року мали надіслати загалом 900 тисяч повісток.Якщо людина не оновила до 16 липня дані в ТЦК, ЦНАПі або через Резерв+, тоді під час перевірки військо-облікових документів громадянин отримає повістку для оновлення даних. Цю ситуацію пояснив юрист "Столичної правової групи" Володимир Прядка на YоuТubе-каналі компанії."Перевірки військо-облікових документів у громадян на вулиці нікуди не зникнуть і будуть проходити після 16 липня. Результати цих перевірок залежатимуть від того, чи будуть у військовозобов'язаного громадянина оновлені військово-облікові дані, чи ні. У випадку, коли у військовозобов'язаних не виявиться відповідних документів, чи їхні документи будуть неактуальними або не оновленими відповідно до вимог закону про мобілізацію, тоді, такій особі, буде вручена повістка до ТЦК СП на оновлення військово-облікових даних", — розповів юрист.Хто може отримати повторну повістку та наслідки її ігнорування Повторно чоловік може отримати повістку, якщо він не з’явився в ТЦК з першого разу (після першої повістки). До того ж, відповідно до законів України, усі військовозобов’язані протягом семи днів після зміни будь-яких облікових даних мають повідомляти ТЦК. Це стосується зміни місця проживання, роботи, сімейного стану тощо. З цього виходить, що повістку можуть видати знову як для повторного проходження ВЛК (якщо минуло більше року з проходження огляду), так і для перевірки персональних даних чи обставин відстрочки.Згідно з новим законом, у разі невиконання військовозобов'язаними та резервістами своїх обов'язків, до ухилянтів може застосовуватись тимчасове обмеження за рішенням суду на право керування особистим транспортом. Тобто, у випадку невиконання військовозобов'язаним своїх обов'язків ТЦК має право звернутися до Нацполіції для адміністративного затримання та приведення військовозобов'язаного. Якщо це неможливо здійснити, ТЦК надсилає громадянину лист з вимогою щодо виконання обов'язків. У разі невиконання цієї вимоги протягом 10 днів, ТЦК може звернутися до суду з проханням про обмеження у праві керування автомобілем. Однак, і це обмеження не може бути застосоване, якщо кермування - це основне джерело заробітку людини або авто є необхідністю, оскільки в родині є людина з інвалідністю."Вимога ТЦК - це не повістка ТЦК. Зверніть увагу, що ТЦК подає щодо вас позов для обмеження в праві керування у разі невиконання вами вимоги, а не повістки. Це два різні юридичні терміни. Якщо раніше з повісткою ТЦК потрібно було якось ще морочитися, щоб вручити її особисто, то вимога вважається доправленою автоматично у разі надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу громадянина. Форма такої вимоги ТЦК ще не існує, принаймні досі її офіційно не опубліковано та не затверджено Міноборони", - розповів юрист Роман Сімутін в матеріалі ТСН.Щодо ігнорування повістки, як зазначає адвокат Ростислав Кравець, передбачена також адміністративна відповідальність – у вигляді штрафу, та кримінальна відповідальність за ігнорування вказівок щодо мобілізації – обмеження волі до трьох років, або позбавлення волі до п’яти років. Але треба мати на увазі, що кожен з таких випадків розглядають індивідуально та з використанням цілого комплексу заходів.У Верховній Раді було зареєстровано ще в грудні 2023 року проєкт закону №10379, що стосується внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України. Він спрямований на посилення відповідальності за порушення військового законодавства. Хоча цей документ зазнав значної критики та юристи наголошують на доцільності впровадження такого документу, його все ж таки було підписано Президентом 17 травня 2024 року.Відповідно до закону, штрафи для людей, які ухиляються від мобілізації, такі: за недотримання правил військового обліку накладається штраф у розмірі від 3 400 до 5 100 гривень. За порушення повторно або в особливий період сума зростає до 17 000-25 500 гривень. Крім того, передбачена відповідальність за порушення законодавства, що стосуються оборони та мобілізації.Хто не підлягає мобілізації через відстрочку Оновлений закон має низку норм, які стосуються відстрочки від призову під час мобілізації. Тому, коли 18 травня документ набув чинності, саме таким категоріям осіб тепер надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації:люди, які заброньовані державними органами, підприємствами, установами тощо;люди з інвалідністю (наприклад, якщо у людини 2 група інвалідності, мобілізація такої особи можлива лише за власним бажанням);люди, які тимчасово непридатні за рішенням ВЛК (на період 6-12 місяців, потім потрібно пройти переогляд);люди, які мають трьох і більше неповнолітніх дітей на утриманні (тобто, мобілізація багатодітних батьків не буде проводитись). Винятком є ті, у кого є заборгованість з оплати елементів, якщо загальний розмір заборгованості перевищує суму платежів за 3 місяці;жінки та чоловіки, які мають на утриманні неповнолітню дитину або дітей, у випадку, якщо другий з батьків цієї дитини помер, був позбавлений батьківських прав, визнаний зниклим безвісти або оголошений померлим;люди, які виховують неповнолітню тяжкохвору дитину або дитину з інвалідністю;люди, на утриманні яких повнолітня дитина з інвалідністю І-ІІ групи;усиновлювачі, на утриманні яких перебувають діти до 18 років, які на момент усиновлення були дітьми-сиротами або дітьми, які позбавлені батьківського піклування;ті, хто займаються постійним доглядом за хворою дружиною/чоловіком, дитиною, а також своїми батьками або батьками чоловіка чи дружини (згідно певних умов), які за висновком спеціальних медичних комісій потребують неперервного догляду;опікуни людини, яка визнана судом недієздатною;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність І-ІІ групи;люди, що мають чоловіка або дружину, яким встановлена інвалідність ІІІ групи внаслідок важких захворювань, втрати кінцівок та органів або за наявності у людини, яка має інвалідність ІІІ групи важкої хвороби, психічного розладу, паралітичних синдромів та інше;люди, в яких один із своїх батьків або батьків чоловіка (дружини) має інвалідність І-ІІ групи та згідно з законом зобов’язані їх утримувати, за умови, що немає інших людей, які не входять до числа військовозобов’язаних (виключенням є люди, які самі мають інвалідність, потребують постійного догляду або знаходяться у в'язниці). У випадку відсутності невійськовозобов'язаних людей, які могли б здійснювати догляд за людиною з інвалідністю І-ІІ групи, такий догляд може здійснювати лише один військовозобов'язаний, якого має обрати людина з інвалідністю.члени родини з числа другого ступеню споріднення (не більше одного) людини з інвалідністю І-ІІ групи, які займаються постійним доглядом за нею, за умови відсутності людей з числа родини першого ступеня споріднення або, якщо люди першого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду згідно з рішенням спеціальної медичної комісії. Якщо відсутні члени родини першого та другого ступеня споріднення, ця норма застосовується до членів родини третього ступеня споріднення людини з інвалідністю.якщо жінка з чоловіком є військовослужбовцями та мають неповнолітню дитину, один з них може отримати відстрочку та право на звільнення від військової служби (чи то чоловік, чи то жінка);керівники міністерств та їх заступники, керівники державних органів та органів державного управління, чиї повноваження охоплюють всю країну;нардепи України, депутати Верховної Ради АР Крим, уповноважений ВРУ з прав людини;голова та члени Рахункової палати;судді, члени Вищої ради правосуддя та Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тощо;працівники різноманітних органів військового управління, військових частин та оборонних організацій, такі як Міноборони, ЗСУ, СБУ, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації України, Служба зовнішньої розвідки України, Нацгвардія, Державна прикордонна служба України, Управління державної охорони України, апарат МВС та установи експертної служби МВС;службовці, які займають дипломатичні посади, Міністерства закордонних справ України та люди, які мають ранг Надзвичайний та Повноважний Посол;держслужбовці, які оцінюють та готують проекти нормативно-правових актів, проводять їх експертизу. Також це стосується спеціалістів з кібербезпеки, кіберзахисту та інформаційних технологій, які відповідають за розроблення програмного забезпечення, адміністрування баз даних та інші дії, які забезпечують діяльність президента України, ВРУ та КМУ;інші військовозобов’язані або деякі категорії людей у випадках, що передбачені законом.Відстрочку від призову на особливий період під час мобілізації мають:студенти денної або дуальної форми, які здобувають професійну або професійно-технічну, фахову передвищу та вищу освіту. За умови, що цей рівень освіти є вищим за попередньо здобутий. Це стосується також докторантів та тих, хто проходить інтернатуру.наукові працівники установ вищої або передвищої освіти й наукових організацій, які мають науковий ступінь. Також педагогічні працівники в закладах фахової передвищої, професійної, професійно-технічної та загальної середньої освіти, за умови їхньої роботи у відповідних закладах або організаціях не менше ніж на 0,75 ставки;люди, які втратили (смерть або зникли безвісти) близьких родичів (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) під час їхньої участі у Антитерористичній операції, збройної агресії РФ у Донецькій та Луганській областях, забезпечені оборони та стримуванні збройної агресії проти України під час воєнного стану (військовослужбовці, люди, які мали відношення до забезпечення безпеки та оборони України та інші).члени родини (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати, рідний або повнорідний брат чи сестра) людей, яким було присвоєно звання Герой України посмертно, за мужність, яка була виявлена у період Революції Гідності.Крім того, наприкінці серпня 2024 року парламент ухвалив законопроєкт №11391, що надає відстрочку від військової служби тим, чиї неповнорідні родичі, зокрема, брат чи сестра, загинули або зникли безвісти під час участі у бойових діях з РФ. Раніше ця норма стосувалась лише рідних та повнорідних братів/сестер. Наразі документ вже підписав президент.Не можна також призвати військових, які служили під час воєнного стану та були звільнені в запас через звільнення з полону. До того ж призову під час мобілізації не підлягають військовозобов’язані чоловіки, які пройшли базову загальновійськову підготовку, але не досягли 25-річного віку. Ці дві категорії військовозобов'язаних можуть проходити військову службу за власним бажанням.Бронювання працівниківБронювання військовозобов'язаних працівників надає ключовим співробітникам підприємств, компаній, установ та організацій тимчасову відстрочку від мобілізації на термін до шести місяців. Ці працівники є критично важливими для забезпечення стабільної роботи їхніх установ. Про це пише ЛІГА:ЗАКОН.  Наприкінці січня 2023 року Кабмін прийняв порядок №76, що стосується реалізації положень Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Тоді було оновлено попередню процедуру бронювання військовозобов'язаних. Однак, згодом уряд ще вдосконалив процедуру бронювання військовозобов'язаних під час мобілізації та воєнного стану постановою "Про внесення змін до Порядку бронювання військовозобов'язаних під час дії воєнного стану" № 400, яка стала чинною 2 травня.Відповідно до тексту Порядку, бронюванню підлягають керівники, заступники, а також 50 % від кількості військовозобов'язаних працівників (за певними винятками), що працюють:на підприємствах з мобілізаційними завданнями, якщо це необхідно для їх виконання;на підприємствах, що забезпечують виробництво товарів і послуг для Збройних Сил України та інших військових формувань;на критично важливих для економіки та життєдіяльності населення підприємствах.Ця процедура мала б забезпечувати стабільне функціонування ключових установ в особливий період. Однак, впродовж осені 2024 Кабмін знову переглянув правила бронювання працівників і критерії для визначення підприємств критично важливими. Постанова № 1332 затверджує оновлений порядок бронювання військовозобов'язаних, наприклад, щодо розбронювання, але й впроваджує додаткові обов’язкові вимоги для установ та підприємств. Ігнорування цих змін може унеможливити бронювання працівників, зазначають в Економічній правді. Чинності постанова набрала вже з початку грудня.Якщо заробітна плата співробітника не перевищує 20 000 грн на місяць (або 2,5 мінімальних зарплат на сьогодні), таку людину не можна бронювати навіть у разі роботи на критично важливих підприємствах. Це змушує компанії забезпечувати прозорість виплат і переглядати рівень зарплат відповідно до нових норм. Тобто, фактично економічне бронювання, яке викликало значний резонанс у суспільстві та серед військових, було частково інтегровано до звичайного бронювання.Раніше радник голови Офісу президента Михайло Подоляк розповів в інтерв'ю Новини.LІVЕ, що економічне бронювання сприятиме збільшенню фінансування Збройних Сил України."Ще раз нагадаю, що на одного військового припадає п'ять платників податків. Детінізація української економіки в ідеальному вигляді не відбулася, відтак гроші треба шукати. На сьогодні теж є певне бронювання, виходячи із забезпечення критичної інфраструктури. Те ж саме буде стосуватися економічного бронювання, тільки за прозорими процедурами. Ми додатково бронюємо певну кількість людей і додатково за них платимо. Не розумію, звідки тут про нерівність", - розповів Подоляк. Однак, звісно є чимало противників такого законопроєкту, які вважають, що "економічне бронювання" можна розглядати як спосіб відкупитися від обов'язку захищати країну.Військовий адвокат та юрист Центру підтримки ветеранів Роман Лихачов у матеріалі для NV зазначив, що нові правила бронювання передбачають автоматичне скасування відстрочки за кількох обставин. Серед них: завершення терміну дії відстрочки, припинення підприємством діяльності/виконання робіт, пов’язаних із забезпеченням армії, позбавлення компанії статусу критично важливої чи ліквідація установи, звільнення працівника чи навіть тимчасове припинення трудових відносин.Крім того, як зауважив Лихачов, органи, які присвоюють підприємствам статус критично важливих, мають право здійснювати перевірки у будь-який момент щодо відповідності критеріям "критичності". У разі втрати цього статусу співробітники автоматично позбавляються відстрочки та підлягають мобілізації.

Нардеп від “Голосу” Ярослав Железняк про основні проблеми в парламенті, зупинення фінансування USАІD, запровадження економічного бронювання та чи готується Верховна Рада до виборів після війни

У зв’язку з роботою я відстежую динаміку ставлення до мобілізації та ЗСУ загалом  в інформпросторі й серед широких верств (непричетних) громадян. Що я бачу?  Якщо спрощено — ЗСУ самі себе мають мобілізувати, переконавши, заманивши чи наловивши, самі знайти на це гроші, самі потім воювати, і бажано мовчки, але публіка все одно спитає - "а шо так погано, чого так довго, чого це все досі не закінчилось?". З того, що можу пригадати навіть без Гугла: вже півтора року навколо мобілізації та армії панують три досить небезпечних наративи:  "військові весь час хочуть мобілізувати ще людей",  "економічне бронювання",  "скоро вибори", "військовим треба ще люди".Я можу помилятись, але, здається, старт цьому дав президент Зеленський, коли на пресконференції торік у грудні (і незадовго до відставки Залужного) сказав, що "питання мобілізації дуже чутливе", але на Ставці звернулися військові, і вони пропонували мобілізувати ще близько 500 000 людей.  Зафіксуємо: питання чутливе, військові просять людей. Читайте також: Не Мар'яні з Арестовичем визначати "правильну" поведінку людини перед обличчям смертіПотім міністр  фінансів Сергій Марченко каже, що Мінфін очікує  пропозицій від Міноборони та Генштабу  щодо того, де взяти гроші на додаткову мобілізацію.  Це було рік тому, у січні. Я ще тоді думала, а нащо і кому буде Мінфін, якщо тут буде Росія. Але то таке. Я ж не у Мінфіні.  І далі починається сага та епопея з економічним бронюванням.  34–35 тисяч офіційної зарплати. Ось-ось запровадять. Ой, не запровадять. Воюй або плати!  Я навіть пам’ятаю, як спікер  Руслан Стефанчук назвав економічне бронювання  середньовічним "податком на боягузтво" здається, в інтерв’ю "Суспільному".  Днями вже, правда, читаю, що Федір Веніславський каже, що економічне бронювання — це "дуже чутливе питання", і ВР не готова за нього голосувати.  Але за рік цього обговорення було деморалізовано частину військових, знецінено і принижено тих, хто заради захисту відмовився і від 35000 зарплати, і від більшої також, зроблено ще одну тріщину між тими, хто має гроші, і тими, хто таких грошей не має. Далі — більше. Міністр господи прости єдності заявляє, що  уряд забронює чоловіків, якщо вони повернуться із-за кордону і працюватимуть на оборонних підприємствах. Потім ВР ухвалює законопроєкт про  50% знижку на штраф ухилянтам, якщо вони сплатять його добровільно (нагадую офіційну цифру — понад 6 млн осіб не оновили свої дані в ЄДР). Оце єдність  так єдність. І справедливість в одному флаконі.Читайте також: Арешт генералів — це сигнал іншим офіцерам "класти" особовий складНу і вибори.  Це ж уже було.  "Вибори" ж мали ж бути навесні одразу після "контрнаступу", пам'ятаєте? Тепер  Трамп прийде — вибори в Україні проведе.   Деякі особливо талановиті розвісили по всій країні бігборди й поширюють "геніальну" думку, що головна проблема у Києві, а не в Москві.  І так потихеньку наратив "чим ми кращі за росіян" стає дуже модним. Комусь на ногу в метро наступлять, і одразу починається "чим ми кращі за росіян?".  Поганий чиновник: "чим ми кращі за росіян?". І такого повно.Я можу сказати, чим ми кращі: тим, що ніякий мер, який вас вибішує, не чинить проти вас геноцид. Читайте також: Репресії проти військових: Скринька ПандориПросто не голосуйте за кого попало.  У цьому місці я маю заверещати: "А корупція?", "А сини депутатів, які не воюють?". Але я це місце пропущу.  Просто скажу вам, що публікації — лідери  популярності серед аудиторії торік  у багатьох ЗМІ стосувалися ТЦК, МСЕКів і корупції. Мене це наштовхує на думку, що багато людей не схильні дивитися у дзеркало і схильні до деструктивних методів боротьби з тривожністю.  Отже, короткий підсумок. У нас велика проблема зі стратегічним наративом держави. А який він, до речі?  "Це питання дуже чутливе"? Якось не тягне на стратегічний наратив, але маємо те, що маємо. Великі проблеми з якістю управління. Зі стратегічним прогнозуванням.  Але також це все про моральну гнилуватість так званої "маленької людини". Бо усі ці "злочини ТЦК" і "страхи перед військовими" поширюють ті, хто ще рік тому писав про "наших котиків".ДжерелоПро авторку. Тетяна Трощинська, журналісткаРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Підприємства не знають, який рівень зарплати беруть за основу при розгляді документів

За словами Янченко, Генштаб не дає запровадити економічне бронювання

Українська економіка опинилася в ситуації, коли мільйони людей виїхали за межі країни, сотні тисяч працездатних громадян були мобілізовані на фронт, десятки тисяч підприємств змушені зупинити роботу. Поряд з цим, Україна продовжувала боротьбу як суверенна держава, діяла міцна коаліція країн з воєнної та фінансової підтримки України, йшов переговорний процес про вступ України до ЄС. Ключовим завданням внутрішньої політики стало збереження національної єдності та стійкості, переведення економіки на воєнні рейки, формування ефективної моделі мобілізації та перерозподілу ресурсів економіки (трудових, матеріальних і фінансових) для максимально можливого задоволення потреб військово-оборонного комплексу та Збройних Сил. Робота уряду України загалом дала позитивні результати, на відміну від роботи Національного банку.Суспільству потрібно об’єктивно оцінити успіхи та невдачі державної економічної політики 2024 року, що дозволить більш обґрунтовано підійти до формулювання завдань майбутньої перспективи. За повір’ями, в січні за Східним календарем розпочнеться рік Зеленої Дерев'яної Змії - 2025. Ця тварина символізує мудрість, інтуїцію й трансформації, тому в цей рік треба діяти стратегічно і знаходити баланс між розумом і власними амбіціями, а краще не демонструвати їх публічно – вилізе сторицею найближчим часом. Слід вміти прощати і бути прощенним, але не за тисячі безневинно втрачених життів і скалічених доль. Не треба прикидатися глухим, щоб вершити свої темні справи. Змія все вирахує.Що нам залишає рік Дракона і чим небезпечна підступна Змія? 1. Економіка України вистояла під час війни і навіть зростала в 2023-2024 роках, хоча й не вражаючими темпами. Реальний ВВП у 2024 р. становить лише 80 % від рівня 2021 р. Темпи річного приросту ВВП за січень-листопад 2024 р. досягли +3,5%, що нижче минулорічного прогнозу Уряду (4,6%) і нижче приросту ВВП за 2023 рік (+5,3%).Ключові фактори низьких темпів приросту ВВП: воєнні ризики й терористична діяльність держави-агресорки, жорстка монетарна політика НБУ та низька доступність позичкових коштів, невизначеність щодо надходження зовнішньої допомоги, дефіцит трудових ресурсів унаслідок еміграції населення та мобілізації до Збройних сил, дефіцит енергогенерації та висока вартість енергоресурсів.  Збитки, завдані війною, за різними оцінками перевищують 750 млрд дол. США. За період повномасштабної війни з України виїхало 6,8 млн осіб (17 % довоєнного населення), понад 1 млн осіб мобілізовано на потреби фронту. Внаслідок ракетних обстрілів втрачено 9,2 ГВт генеруючих потужностей - половину від пікового споживання.Використання дизельної енергії підвищує собівартість, тисне на ціни та стримує виробництво. Обсяги інвестицій, на жаль,  є недостатніми для відновлення економіки та компенсації збитків. Перерозподіл ВВП на інвестиційні цілі становить лише близько 15% ВВП, що вдвічі нижче середньосвітових показників. Ключовими драйверами зростання ВВП у 2024 році стали розширення приватного споживання та державних інвестицій, при цьому державне споживання та приватні інвестиції, навпаки, реально скоротилися. Зазначені тенденції формувалися під впливом стимулюючої фіскальної політики та стримуючої монетарної політики. Триваюче підвищення рівня оплати праці в державному і приватному секторах економіки, а також отримання приватних грошових переказів з-за кордону підживлювали приватні споживчі витрати. А відновлення пошкодженої критичної інфраструктури, будівництво фортифікаційних споруд, проведення капітальної відбудови за рахунок публічного фінансування (внутрішнього і зовнішнього) активізували державні інвестиції.               Основними компонентами приросту ВВП на стороні виробництва стали переробна промисловість, сільське господарство, будівництво і транспорт. Розвиток військово-оборонного комплексу України (в якому зараз працює понад 500 державних і приватних підприємств), державна підтримка сільського господарства, запуск транспортних коридорів та активні будівельні роботи з відновлення – ключові фактори зростання цих видів економічної діяльності. Доволі сприятлива ситуація складається в сфері послуг, переважно за рахунок галузей телекомунікацій та фінансового посередництва.Однак, необхідно взяти до уваги той факт, що жоден з видів економічної діяльності не відновив свій довоєнний рівень. Промисловість втратила суттєву частину виробничих потужностей, що стримує її відновлення. В ІІІ кварталі 2024 р. обсяги виробництва промислової продукції реально впали  на 1,5% проти ІІІ кварталу 2023 року. Лише галузь сільського господарства наближається до довоєнного рівня за обсягами виробництва.Реальний сектор економіки України  гостро потребує фінансових ресурсів для компенсації понесених втрат, проведення модернізації, здійснення енергоефективних заходів,  безпекових заходів, ін. Але власні ресурси у багатьох випадках є обмеженими, а кредитні ресурси банків для більшості підприємців – недоступні внаслідок політики "дорогих грошей" НБУ та високих воєнних ризиків.2. Несприятливі інфляційні та курсові процеси набирали обертів, формуючи деструктивну для економіки девальваційно-інфляційну спіраль. Інфляція у листопаді суттєво прискорилася до 11,2 % в річному вимірі під тиском підвищення вартості енергоносіїв, продуктів харчування та девальвації гривні. Суттєві руйнування виробничих активів агресором, пошкодження енергетичної інфраструктури, дорога логістика для постачань сировини і готової продукції, а також девальвація гривні - стали основними факторами інфляції витрат. Читайте також: Про монетарну політику, зарплату та інфляціюНайбільш потужний вплив на ціни мав "ефект перенесення" валютно-курсових змін. Обмінний курс гривні за останній рік девальвував на 12,1% щодо долара США. Основними чинниками девальвації є дефіцит зовнішньої торгівлі, скорочення трансферів і надходжень від оплати праці за кордоном, зростання попиту за іноземну валюту, зняття обмежень на процентні виплати. Останні два фактори посилилися під впливом передчасної валютної лібералізації НБУ. Помітне зростання інфляції та валютного попиту у ІІ півріччі 2024 р. вказує на неефективність і помилковість комбінації політики високих процентних ставок та лібералізації валютного регулювання.3. Платіжний баланс має значний структурний дефіцит. Такий дефіцит нині становить 39,2 млрд дол. (оцінка МВФ) або близько 20 % ВВП. Найвагомішими каналами відпливу іноземної валюти за різними статтями платіжного балансу упродовж останніх 12 місяців стали: негативне торговельне сальдо – 35 млрд дол. США (в т.ч. витрати українців за кордоном - 11,3 млрд дол.); приріст готівкової іноземної валюти поза банками - 15,9 млрд дол.; виплата процентів та доходів за іноземними інвестиціями - 9,1 млрд дол. США.Основними каналами відтоку іноземної валюти є від'ємне сальдо зовнішньої торгівлі та купівля готівкової іноземної валюти. Нетто-придбання іноземної валюти населенням збільшилося утричі щодо попереднього року. В результаті девальваційний тиск на гривню суттєво посилився. Валютні інтервенції НБУ від початку року до середини грудня становили 31,4 млрд дол. США (+17% до попереднього року). Основою причиною посилення валютного попиту є поспішна валютна лібералізація. Запровадження режиму гнучкого курсоутворення (з жовтня 2023 р.), а також масштабного скасування валютних обмежень на виведення капіталу (з травня 2024 р.) дестабілізували валютні очікування і ситуацію на валютному ринку. Політика валютної лібералізації НБУ не допомогла поглинути шоки платіжного балансу, а навпаки – породила нові: в 2024 р. населення спрямувало у придбання іноземної валюти в 11 раз більше коштів, ніж у гривневі строкові активи (нетто-приріст). До позитивів останнього року слід  зарахувати перевищення темпів зростання експорту над імпортом. За 10 місяців 2024 р. темпи приросту експорту товарів склали +12,7 %, а темпи приросту імпорту: +6,9 % щодо аналогічного періоду попереднього року. Як результат – сальдо торговельного балансу покращилося на 3 млрд дол. за 10 місяців 2024 р. Цьому сприяли, перш за все, розблокування портів з ІІ півріччя 2023 р. та високий урожай зернових в 2023 році. Показово, що імпорт засобів виробництва зростає швидше, ніж імпорт споживчих товарів, вказуючи на високий інвестиційний попит в країні. За оцінками експертів, імпорт товарів зростає здебільшого через значні потреби у закупівлях продукції військово-оборонного призначення, у відбудові зруйнованої інфраструктури, а також через масове встановлення енергоефективного обладнання та інноваційних технологій для мінімізації втрат бізнесу.Однак 2025 рік може згенерувати нові виклики для вітчизняного експорту в частині виробничих потужностей експортерів і транспортних маршрутів для експорту. На мій погляд, підтримання позитивних тенденцій нарощування експорту потребуватиме розширення та модернізації виробничого потенціалу експортного сектора, що буде неможливим без доступного банківського кредитування. 4. Ситуація у сфері державних фінансів покращується, незважаючи на високий рівень залежності від іноземного фінансування та деструктивний вплив політики НБУ. Абсолютна сума доходів державного бюджету від початку року до 18 грудня зросла на 11,3% порівняно з аналогічним періодом попереднього року, а без врахування іноземних грантів – на 16,9%. При цьому абсолютна сума видатків бюджету збільшилася за цей же період на 10,4%. План фінансування видатків загального фонду держбюджету за 11 місяців року виконано на 93%.Відношення видатків Зведеного бюджету до ВВП вже перевищує 60%, що є наслідком продовження військових дій та слабких темпів економічного відновлення. Постійний тиск на видатки бюджету здійснюють витрати на безпеку і оборону, які перевищують 30% ВВП. Зменшення ролі держави та активне використання приватного капіталу на цілі відновлення стримується умовами воєнного стану, жорсткою процентною політикою центрального банку, дефіцитом робочої сили, енергетичними проблемами.У 2024 р. дефіцит державного бюджету орієнтовно становитиме 23% ВВП (1,7 трлн грн), що нижче визначених Законом про бюджет показника в 25% ВВП. Потреби Уряду у позичковому і грантовому фінансуванні на 2024 р. дорівнюють 2,4 трлн грн, з яких 1,7 трлн грн - фінансування бюджетного дефіциту та 0,6 трлн грн – погашення державного боргу. Читайте також: Поводження НБУ з обліковою ставкою оплачується коштом держбюджетуВодночас час погіршується ситуація з державним боргом. Унаслідок значного бюджетного дефіциту воєнного періоду рівень державного та гарантованого боргу України на кінець 2024 р. підвищився до 87% ВВП. Це сигналізує про суттєве зростання ризиків платоспроможності держави. Значний ризик для стабільності державних фінансів існує з боку ринку ОВДП як дорогого і нестабільного джерела фінансування дефіциту. Ставки ОВДП еластично пов'язані із основним інструментом НБУ – строковими депозитними сертифікатами. А НБУ два роки поспіль розміщує депозитні сертифікати за ставками, що суттєво перевищують рівень інфляції.За січень-листопад 2024 р. середньозважена ставка розміщень гривневих ОВДП становила 16%. Реальні ставки нових ОВДП є значно вищими від темпів розширення реальної податкової бази (реального ВВП). Надміру високі процентні ставки внутрішнього ринку ведуть до непродуктивних втрат державних коштів, дестабілізують динаміку внутрішнього державного боргу та посилюють ризики для боргової стійкості державних фінансів.Загалом, фіскальний дефіцит формує суттєвий стимулюючий вплив на економіку. Однак слід враховувати, що обсяг фіскальних стимулів компенсує лише 2/3 втрат сукупного попиту порівняно з довоєнним періодом. Переважання військово-оборонних видатків і ризики воєнної невизначеності знижують позитивний мультиплікативний ефект державних видатків на економіку. Поряд цим, прибуток НБУ, що має надходити до бюджету, штучно зменшується на суму процентних витрат, що сплачуються НБУ банкам за депозитними сертифікатами. Від'ємне сальдо розрахунків між Урядом та НБУ (різниця між зарахованим до бюджету прибутком НБУ та виплаченими з бюджету Національному банку процентами за ОВДП) в 2024 р. за нашими оцінками дорівнюватиме 46 млрд грн.   5. Вплив монетарної політики упродовж 2,5 років війни є контрпродуктивним як щодо інфляційних цілей, так і щодо цілей економічного відновлення. НБУ у 2023-2024 рр. продовжив посилювати монетарну політику без уваги на наявність вже накопиченого в минулому її рестрикційного ефекту. Накопичений дисбаланс між процентною ставкою та інфляцією обмежує надходження позикових коштів в економіку та спричиняє додаткове пригнічення сукупного попиту. За останні 8 років ретроспективний кумулятивний індекс облікової ставки становить майже +80 відс. п. понад індекс інфляції, що вказує на диспропорції в дохідностях між реальним та фінансовим секторами економіки. Інші країни світу проводять більш обережну монетарну політику. Наприклад, у Польщі кумулятивний індекс ключової ставки за цей же період є нижчим за індекс інфляції на 23 відс. пункти, у США – на 11 відс. пунктів. В Україні формування монетарної політки без аналізу її ретроспективних і поточних ефектів загрожує перманентним продовженням економічної стагнації.Жорстка монетарна політика призводить до стиснення грошової маси. Від початку 2024 р. широка грошова база скоротилася на 109 млрд. грн. (на 15%). Монетарна політика НБУ набула ультражорстких ознак ще від початку 2023 року, тоді ж запроваджено 3-місячні депозитні сертифікати з дохідністю вище облікової ставки НБУ, що мало додатковий вплив на вилучення грошових коштів з реального сектора економіки. За період війни грошовий мультиплікатор упав з 2,4 до 2,1, що означає зниження рівня посередництва банків в економіці (рівень мультиплікації в Польщі – 3,2; росії - 3,9; Грузії – 3,3). Фінансові активи бізнесу та населення в гривневому еквіваленті з початку війни збільшилися вдвічі і досягли 9,0 трлн грн станом на початок листопада 2024 р. У відносному вимірі вони збільшилися з 90% ВВП до 120% ВВП. Однак фінансові активи майже не перерозподіляються на цілі відновлення економіки, внаслідок неефективності національної банківської системи. Читайте також: Фінансова система на порозі некерованої девальваціїФінансові активи бізнесу та населення – основна частина національних заощаджень країни. Для їх ефективного перерозподілу на цілі відновлення потрібна скоординована монетарна і фіскальна політики. Проте ультражорстка процентна політика НБУ перешкоджає спрямуванню фінансових активів на інвестиційні цілі. В цей час найбільшу складову фінансових активів становить готівкова іноземна валюта поза банками – понад 60%. В абсолютному вимірі обсяги готівкової іноземної валюти сягнули 135 млрд. дол.   Надміру висока облікова ставка НБУ спричиняє звуження перерозподілу національних заощаджень на цілі кредитування, підвищує кредитні ризики бізнесу. За 2022-2024 рр. рівень банківського кредитування упав на 5 відс. п. ВВП до 14,7% ВВП, а реальна ставка кредитів (за мінусом інфляції) зросла з 0 % у 2022 р. до 10 % річних нині. Таким чином, Україна демонструє найнижчий у світі рівень банківського кредитування серед країн з ринками, що формуються (Чехія – 70%, Польща – 60%, Грузія – 80% ВВП). Пільгові кредитні програми уряду потроїлися за час війни. Без їх врахування падіння ринкового банківського кредитування було б ще суттєвішим. Пільгові кредити становлять близько 230 млрд грн і займають 30% в структурі банківського портфеля працюючих кредитів, в т.ч. серед бізнес-кредитів – 39%. Дія пільгових кредитних інструментів не повинна заміняти ринкові підходи до функціонування кредитного ринку, що входить до сфери відповідальності НБУ. Залишається непродуктивною і галузева структура працюючого банківського кредитування. У структурі виданих кредитів превалюють галузі з швидким оборотом капіталу або сировинні галузі. Найбільшу частку в структурі банківських кредитів займає торгівля – 34%. На промисловість припадає 28% портфеля гривневих кредитів. Але й за такого рівня близько 1/3 кредитів промислові підприємства отримали за пільговими державними програмами. Будівництво займає лише 1,4% у структурі реципієнтів банківських кредитів, тоді як у світовій практиці будівництво являє собою один з найбільших сегментів.Незважаючи на зниження рівня кредитування банки навіть в умовах війни продовжували суттєво нарощувати власні прибутки за рахунок державних коштів. Порівняно з довоєнним періодом процентні доходи банків та прибуток до оподаткування зросли вдвічі.  При цьому процентні доходи банків, отримувані від держави, за час війни збільшилися втричі і в 2024 р. сягатимуть близько 200 млрд. грн. (їх частка у структурі процентних доходів банків досягне 56%).  Під час війни банки розширили і процентну маржу, що додатково збільшує їх прибутковість: у 2024 р. процентна маржа банків між ставками за кредитами і депозитами утримується на рівні 10-12 відс. п., тоді як у 2021 р. вона становила 6-7 відс. п. при співставному рівні середньої інфляції. Значна банківська маржа здорожчує банківські кредити і знижує ефективність монетарної трансмісії. Процентна маржа державних банків є меншою, ніж в середньому по системі, тоді як на державні банки припадає більше половини виданих кредитів.Штучне гальмування роботи фінансових посередників  пригнічує економічне відновлення. Вартість кредитних ресурсів є вищою від очікуваних темпів зростання виробництва, що обмежує залучення кредитів і знижує конкурентоспроможність реального сектора економіки України. Посередництво банків звужується на фоні зростання пропозиції депозитів, тобто національні заощадження значною мірою "заморожуються" у банківській системі. Банківська маржа залишається високою, що дестимулює потенційних вкладників від гривневих заощаджень і знижує ефективність початкового імпульсу облікової ставки. Прибутки банків суттєво зросли без адекватної пропозиції послуг фінансового посередництва. Така ситуація потребує реакції як з боку органів захисту економічної конкуренції, так і з боку фіскальної політики (в питанні забезпечення справедливого перерозподілу доходів економіки шляхом підвищеного рівня оподаткування надприбутків банків).Читайте також: Чому гальмується банківське кредитуванняЕкономічні завдання на 2025 рікКлючове економічне завдання воюючої країни – це максимально можлива мобілізація матеріальних, фінансових і людських ресурсів для захисту нашої державності від посягань агресора та стійкості національної економіки. В умовах воєнного стану, перш за все, необхідно вирішити питання стабільного та ритмічного фінансування потреб державного бюджету. Одночасно має проводитися жорстка видаткова політика за непріоритетними напрямками, потребує завершення реструктуризація державного боргу, а також фіскально-монетарна координація для зниження вартості позичкового фінансування.Воєнна економіка – це, насамперед, економіка державного попиту і державних стимулів. Держава повинна представити чітку економічну доктрину для бізнесу, а також сама бути активним гравцем – здійснювати державні інвестиції в критично важливі проекти та фінансувати масштабне оборонне замовлення.Економічна доктрина для бізнесу має включати три блоки: доступ до ринків збуту, доступ до трудових ресурсів, доступ до фінансування. Доступ до ринків збуту має передбачати безперешкодне функціонування логістичних шляхів та каналів збуту продукції (в т.ч. міжнародних), створення умов безмитної торгівлі на ринках країн-партнерів, прийняття чітких планів державного замовлення (включаючи операції Держрезерву), удосконалення практик у сфері державних закупівель. Доступ до трудових ресурсів має реалізуватися через допомогу уряду у пошуку кваліфікованих працівників (в т.ч. серед українських біженців), програми бронювання працівників, залучення незайнятих до трудової діяльності, підготовки та перепідготовки кадрів, зокрема виробничих спеціальностей.Доступ до фінансування має спиратися на відновлення роботи банківського сектора як інституту фінансового посередництва, розширення програм кредитної, гарантійної та грантової підтримки держави, спрямування міжнародної допомоги на відновлення і розвиток бізнесу, використання податкових інструментів стимулювання інвестицій.Важливим аспектом підтримки бізнесу є повноцінний запуск системи страхування інвестицій від воєнних ризиків із залученням коштів міжнародних донорів.Потрібно посилювати потенціал воєнного виробництва. Для цього необхідні цільові державні програми та розширення державного оборонного замовлення, реалізація інвестиційних проектів зі створення нових виробничих потужностей військового призначення, державні податкові та кредитні стимули для виробників військово-промислової продукції всіх форм власності.Окремий акцент державних стабілізаційних програм підтримки бізнесу необхідно робити на проєктах створення робочих місць у сферах локалізації виробництва та імпортозаміщення. Це дозволить збільшити виробничу продуктивність економіки і обсяги генерованих доходів, а також посилити ступінь валютно-фінансової стійкості економіки. Для збереження суспільного консенсусу важливо посилювати роль держави у забезпеченні соціальної справедливості. Запровадження диференційованої системи оподаткування доходів, оподаткування багатства, надання адекватних соціальних допомог вразливим верствам населення – ось шляхи посилення перерозподільчої ролі фіскальної політики. Більш справедливий розподіл доходів економіки сприятиме більш продуктивному їх використанню в економічному обороті країни.Водночас залучені до державного бюджету кошти слід максимально раціонально використовувати на цілі виживання країни та забезпечення функціонування воєнної економіки. Надмірні видатки цивільної економіки мають бути скорочені, а випадки нецільового та марнотратного використання державних коштів – ставати публічними й передаватися до судових органів.Конструктивна взаємодія монетарної та фіскальної політики є особливо важливою під час структурних криз та дії неринкових шоків, що порушують традиційні виробничі і фінансові зв’язки економіки. Тому уряд та НБУ повинні дотримуватися єдиної політики макроекономічної стабілізації, визначеної рамковою програмною співпрацею з МВФ, з урахуванням здорової пріоритезації та підпорядкованості цілей політики, максимально повної відповідальності та підзвітності інститутів формування та реалізації публічної політики. Необхідно буде віднайти і нові важелі посилення зовнішнього фронту підтримки України з посиленням ролі дипломатичних установ в роз’ясненні ролі України як форпосту миру на планеті і недопущення нової хвилі фашизму в особі російського шовінізму і путінізму. В цьому контексті треба активніше залучати потенціал Всесвітнього Конгресу Українців, українських громадських організації за межами країни, науковців і студентів, які працюють за кордоном.Спеціально для Еспресо.Про автора: Богдан Данилишин, професор Київського національного економічного університету ім. Вадима Гетьмана, ексголова Ради НБУ.Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.

Про ТЦК, вік мобілізації, економічне бронювання та оборонний бюджет розповіла народна депутатка Ірина Фріз

Про ТЦК, вік мобілізації, економічне бронювання та оборонний бюджет розповіла народна депутатка Ірина Фріз

На думку військового адвоката, новий порядок схожий на економічне бронювання.

Одним з важливих питань для бізнесу зараз є кадровий голод. Виконавча директорка ЕВА Анна Дерев’янко каже, що вивести людей на ринок праці може лише затвердження урядом процедури економічного бронювання.

Український бізнес у непростих умовах війни продовжує сплачувати податки, розширювати діяльність, створювати нові робочі місця. Напередодні хвилі блекаутів, які можуть охопити країну в разі нових ударів ЗС РФ, Фокус говорив про економічне бронювання, податкову політику держави і корупцію з виконавчою директоркою Європейської Бізнес Асоціації Анною Дерев’янко.

Економічне бронювання від мобілізації дає можливість підтримувати економіку, тож є правильною ідеєю. Таку думку висловив СЕО та співзасновник сервісної ІТ-компанії Іntеllіаs Віталій Седлер. Тhе роst «Правильна ідея». СЕО Іntеllіаs висловився про економічне бронювання від мобілізації fіrst арреаrеd оn МС.tоdаy.

GlоbаlLоgіс входить до трьох найбільших ІТ-компаній на українському ринку — зараз тут працює понад 6 тисяч спеціалістів. Водночас кожні пів року в українському підрозділі стає на кількасот фахівців менше. Про те, як компанія працює в інших країнах, чи конкурують українські та індійський ринки, чому змивається грань між продуктовими і сервісними компаніями та що буде з нашим ІТ далі — читайте в інтерв’ю DОU з Андрієм Яворським, старшим віцепрезидентом зі стратегії та технологій у GlоbаlLоgіс. Про глобальні справи — Як нині справи у GlоbаlLоgіс на світовому ринку? Куди ви рухаєтеся, що цікавого було за цей рік? Ми почуваємося приблизно як і всі на ринку. В багатьох галузях є спад попиту, усі чекають, що облікові ставки на ключових ринках знизяться і розпочнеться новий цикл економічного підйому. Водночас GlоbаlLоgіс стратегічно правильно стала частиною групи компаній Ніtасhі, яка має 70-80 мільярдів доларів загального обороту. Тепер у нас є і зовнішній попит, і внутрішній. Також за цей рік ми анонсували масштабні партнерства з Gооglе, Місrоsоft, Аmаzоn. Тому я сказав би, що почуваємося ми спокійно та оптимістично. Якщо бути більш предметним, GlоbаlLоgіс працює та має інженерів на всіх основних ринках, зокрема в Латинській Америці і Східній Європі. Україна досі залишається другим номером за розміром локації після Індії, у нас тут близько шести тисяч інженерів (в Індії понад 14 500 — ред.). Попит зараз ребалансується між цими регіонами залежно від того, де це найбільш ефективно. Я б сказав, що зростання у Східній Європі сповільнилося, а в Індію, Японію, Аргентину заходить більший потік бізнесу. Серед більш доступних локацій там найоптимальніші умови за ціною, швидкістю і якістю. Клієнти, які були в Україні, хочуть залишатися в Україні, з цим усе гаразд. Та новий бізнес стало складніше сюди заводити в Україну, зокрема через коливання валютних курсів, ну й через війну. — Як вплинуло на вектор руху компанії об’єднання з Ніtасhі? У нас були і залишаються амбітні цілі подвоїтися найближчим часом. І це станеться не через те, що ми просто стали частиною Ніtасhі. Ми віримо в те, що наші сервіси і стратегічний напрям будуть затребуваними. Водночас бути частиною глобальної корпорації багато в чому простіше, ніж бути незалежним гравцем. Всередині великої компаній є балансування попиту. Скажімо, у Ніtасhі великий енергетичний сектор, сектор mоbіlіty (як-от залізниці). Коли падає попит на цифрові послуги, зростає попит на генерацію енергетики, її розподіл, дотичні сегменти. Така велика бізнес-корпорація самостабілізується. Ми можемо компенсувати проєкти, які закінчилися в Україні, тим, що приводимо сюди більше бізнесу Ніtасhі Інженери отримують проєкти, а ми продовжуємо залишатися великим гравцем в Україні. Звісно, платимо податки, підтримуємо людей, роздаємо енергетичні станції, старлінки, облаштовуємо офіси тощо. Ніtасhі — японська компанія, і ставлення до витрат і внутрішніх відносин тут відрізняється від традиційного західного бізнесу. Є горизонт планування на десятиліття, є більш довгострокові погляди на майбутнє, ніж в американських компаній, які живуть квартальними циклами. Якщо фокусуватися лише на вирішенні тактичних проблем, ви не зможете багато досягти. Бо складно буде завжди. Як і у розвитку компанії, так і у розвитку держав важливо бачити перспективу і рухатися до неї. І мені здається, що це якраз культивується в японському світогляді. — Ви сказали, що ціль GlоbаlLоgіс — зрости вдвічі найближчим часом. Про який час йдеться і про яке саме зростання: грошове, командне, проєктне? Оскільки Ніtасhі є на японській біржі, то певні фінансові твердження я не можу озвучувати, бо це фінансовий злочин. Ми сподіваємося зрости вдвічі з погляду виторгу. Подвоєння спеціалістів не плануємо, тому що, на мою думку, ефективність від одного фахівця зростатиме, зокрема через системи штучного інтелекту. Є амбітна мета агресивно вийти за наступні два-три ринки, де нас ще немає. Я сумніваюся, що новий президент США буде заглиблюватися далі в економічну рецесію (розмова відбулася у день виборів в США, коли переможець ще не був оголошений — ред.). Думаю, будуть зроблені кроки, які бустануть подальший розвиток, тепер є підстави для того, щоб економіка рухалася вперед. Також впровадження різноманітних gеnеrаtіvе АІ інструментів допоможе вийти на нові індустрії, які раніше не розглядали цифровізацію як стратегічний для них сегмент. Про найм ІТ-спеціалістів — В Україні за перші пів року у GlоbаlLоgіс було мінус 386 спеціалістів. Чи зростає кількість фахівців у інших країнах? Те зростання, яке ми мали в Україні, просто передислокувалося в інші локації. В Америці в нас кілька тисяч людей, Латинська Америка зростає. У докризові часи ми зростали б, напевно, на 50% більше. Але нині наш рівень плюс-мінус відповідає тому, як перформлять компанії у нашому сегменті. Наш сегмент — це цифровізація і розробка цифрових продуктів, він продовжує розвиватись. Четверта технологічна революція нікуди не поділася, ми всі в ній перебуваємо, і на мій погляд, інвестиції в сектор цифровізації зростатимуть. На наступний рік прогнозується зростання глобального ІТ-сегменту на 10%. В нашому секторі навіть до 15%, тобто ми випереджаємо, на мою думку, ці цифри. ІТ-галузь стала новою електрикою, зараз складно собі уявити практично будь-який бізнес без ІТ-складової. — Зараз в Україні зростає кількість фахівців, які працюють у продукті. Сервісні компанії теж нерідко розвивають в себе продуктові ініціативи. Чи є у GlоbаlLоgіс такі плани? Я розділив би ваше питання на три елементи. 1. Складно сказати, що компанія на кшталт GlоbаlLоgіс є продуктовою чи не продуктовою. Тому що ми розробляємо понад половину R&D в наших замовників. Інженерний сервіс, який ми надаємо, це глибинна частина продуктів. Візьмімо розробку телефону Аррlе або Gооglе. Цей продукт складається із сотні, якщо не тисячі компонентів, які зроблені різними компаніями, і все це стає продуктом. Не думаю, що інженер, який працює на Місrоsоft в Сієтлі, та інженер, який працює у проєкті з Місrоsоft через Ніtасhі в Україні, матимуть фундаментально різний досвід. Звичайно, якщо ви частина стартапу з сімейною культурою, у вас буде інша екосистема. Але великі компанії стали дуже схожі. 2. Ми в GlоbаlLоgіс і я особисто переконані, що всі компанії майбутнього — це будуть продуктові sоftwаrе-компанії. Це переконання народилося не сьогодні, йому вже 7-8 років. Всі намагаються взаємодіяти з людьми, а ця взаємодія найширше зараз відбувається через цифрові канали. Ви так чи інакше їх будуєте, створюєте. Тож всі будуть sоftwаrе-компаніями в горизонті наступних 10, 20, 30 років. 3. Третя частина стосується саме GlоbаlLоgіс. До того як нас купила Ніtасhі, ми обережно дивилися на продуктизацію. Просто тому, що це може потенційно створювати конфлікти щодо інтелектуальної власності. Якщо й робити продукт, треба створювати окрему компанію, а не конкурувати зі своїми ж замовниками. Мені здається, що такий погляд буде у всіх сервісних компаній. Ти можеш створювати акселератори, фреймворки, які допоможуть більше продавати рішення, а не просто «програмісто-години». Та це складна територія. Якщо хочеш увійти в продуктовий сегмент — це чудово. Але якщо грати посередині між сегментами, то зіткнешся з великою кількістю дилем. Водночас та ж Ніtасhі починала з виробництва моторів. Ми зараз розробляємо для них величезну кількість продуктів, які потім продаються на ринку. Наприклад, GlоbаlLоgіс розробляє платформу gеnеrаtіvе АІ, яка називається Рlаtfоrm оf Рlаtfоrms. — Чому ви вирішили створити свою ШІ-платформу, а не скористатися вже чимось, що є на ринку? В адаптації gеnеrаtіvе АІ є три рівні. Перший — це компанії, які тренують свої моделі. Зараз це, напевно, кілька сотень компаній, включаючи ОреnАІ, Gооglе, хАІ Ілона Маска та інші. Другий рівень — це індивідуальне використання gеnеrаtіvе АІ, щоб поліпшити свій перформанс. Раніше ти гуглив, тепер можеш написати запити до LLМ. Тут треба враховувати, якщо всі використовують умовний СhаtGРТ, то це не дає переваги нікому. Просто новий інструмент, як Ехсеl. І є третій рівень, який поки що не сильно вистрілив, але ще стане бустером економіки. Це якраз адаптація gеnеrаtіvе АІ, LLМ під бізнес. Продукт, який ми створюємо з Рlаtfоrm оf Рlаtfоrms, орієнтований саме на еntеrрrіsе-сегмент. Він допоможе компаніям бути незалежним від конкретного провайдера LLМ. Тобто можна буде використовувати Gооglе, Аmаzоn, приватну LLМ чи опенсорсну LLМО від Fасеbооk, і залучати її у своїх бізнес-процесах. Найчастіше компанії використовують gеnеrаtіvе АІ для управління базою знань і документів компанії. Тобто щоб все зібрати в одне місце і потім швидко знайти. Ще один типовий сценарій — комунікація з клієнтами, ті ж чат-боти, які інтелектуально навчені відповідати на запитання не лише простими словами, а прямо давати потрібну вибірку даних, наприклад, з сервісних мануалів. Загалом є 12-15 основних сценаріїв, і ми їх реалізовуємо в межах платформи, на додаток до функцій з роботи з даними, інфраструктурою та іншими супутніми процесами. Конкретним кінцевим клієнтам потрібно буде просто додати свою специфіку і не потрібно розробляти всю інфраструктуру під себе. Тому що, якщо ви і всі ваші конкуренти будете використовувати одну платформу для свого АІ, наприклад, Аmаzоn Wеb Sеrvісеs, тоді що відрізняє вас? Можливо, є сенс робити свій субпродукт, мати більше гнучкості та не залежати від чиєїсь платформи. Ми й надаємо інструменти для цього. Я повернуся знову до своєї тези про те, що будь-яка компанія буде sоftwаrе-компанією. Незалежність від постачальника буде однією з цінностей, яку переслідуватиме бізнес. — Частина ваших команд залучені в розробку ШІ-продуктів, і я думаю, що ще більше фахівці використовують ШІ-помічників у роботі. Як весь цей ШІ-вибух вплинув на вашу команди, з погляду найму, побудови команд, воркфлоу? Я б сказав, що певні зміни є, зріс попит на Масhіnе Lеаrnіng skіlls. Та якщо ви подивитеся на проєкти, які вимагають впровадження ШІ, то саме на частину Масhіnе Lеаrnіng припадатиме відсотків 20 роботи. Щоб реалізувати успішну МL-функціональність, потрібно збирати ці дані, нормалізувати їх, синхронізувати між системами тощо. І коли все це буде зроблено, у вас залишиться частина роботи, присвячена машинному навчанню. Далі все одно треба буде писати фронтенд, взаємодіяти з різними каналами, користувачами, автоматизованими чи неавтоматизованими. Немає такого, що, мовляв, три роки тому у нас були одні позиції, а тепер половина стала Масhіnе Lеаrnіng. Певною мірою машинне навчання залишається верхнім шаром на торті. Але й класичний інжиніринг залишається потрібним. Думаю, те, що на Junіоr-розробників зменшився попит, радше пов’язано з ринком як таким, зі світовою економікою, ніж із попитом саме на інжиніринг. — Кого ви найбільше шукаєте і які позиції закривати найважче, якщо говорити про світовий ринок? Нині пошук фахівців не є ключовою проблемою. Практично на всіх ринках через економічне уповільнення є велика кількість людей, які шукають нові проєкти. Фахівців з традиційних JаvаSсrірt або Рythоn зараз нескладно залучати практично всюди. Складно знаходити людей з доменною експертизою у специфічних сегментах. Наприклад, в нас є проєкти з обладнанням, де потрібні сертифікати безпеки, АSРІСЕ-сертифікація в аutоmоtіvе, набори специфічних речей в іndustrіаl-сегменті тощо. Цих людей більше не стало, а попит на них лишається стабільним. Думаю, з усіма цими gеnеrаtіvе АІ-інструментами буде змінюватися загальний світогляд щодо найму. Якщо ви були сеньйор-розробником, то зараз ви маєте бути сеньйор-розробником плюс бізнес-аналітиком. Якщо були архітектором, то станете бізнес-архітектором. До інжинірингової професії буде додаватися потреба розуміти бізнес-домен. Клієнти все частіше дивляться, чи може людина транслювати бізнес-проблеми у вимоги для розробки і бачення кінцевого софтверного продукту. Ті компанії, які навчаться правильно з цим працювати, пропонувати такий сервіс, тренувати людей, будуть більш затребувані на ринку майбутнього, ніж просто компанії, які виконують вказівки. Про український ринок, бронювання і найм — Поки ми говоримо про найм, пропоную перемкнутися на український ринок. Чи плануєте ви наймати тут фахівців? Які взагалі плани GlоbаlLоgіс на українському ринку? Загалом ми не припиняли залучати нових інженерів в Україні, просто цього стало менше. Будь-який бізнес, не тільки ІТ, погано реагує на нестабільність і непередбачуваність. Складно оперувати в середовищі, де не розумієш, як правила гри зміняться завтра. Зрозумійте мене правильно, в країні триває війна, і я жодним чином не беруся казати, чи правильні рішення ухвалюють. Але, скажімо, зміна податків для Дія Сіty, де мали бути гарантії на 25 років... Це змушує нервувати всіх учасників ринку і не допомагає показувати стабільність. Податки можуть бути високими чи низькими, питання в тому, що вони не повинні змінюватися через квартал. Ми хотіли би як бізнес бачити передбачувані в горизонті кількох років умови роботи. Хотіли б мати прозору схему бронювання критичних фахівців. Щоб бізнес розвивався, людям треба виїжджати на зустрічі за кордон, тут нічого нового немає. Проблеми з енергетикою і мережевою інфраструктурою, думаю, більшість компаній вже самі розв’язали. Мені здається, що нинішня нестабільність шкодить країні загалом, а не одній індустрії. Наскільки я знаю, в інших галузей ті самі запити. Всі хочуть розуміти, що їхні ключові спеціалісти прийдуть на роботу. З 6000 спеціалістів зараз заброньовано близько 100 У нас диспропорційно зростає навантаження на бізнесхвідрядження за кордон. На зустрічі їздять люди з Польщі, Словаччини, бо фахівці з України не можуть. Це заважає нам працювати ефективно. Хто зазвичай мав би їхати до клієнта? Це менеджери проєктів, архітектори, лідери команд, тобто ті, хто насправді потім драйвить бізнес всередині. Якщо вони не можуть, а їде хтось інший з іншої локації, а потім передає сказане, це ускладнює роботу. — Скільки ваших спеціалістів служить у Силах оборони? 211, ця цифра особливо не змінюється. — Наскільки мені відомо, проблема з бронюванням часто виникає не тому, що немає процедури, а тому, що спеціалісти не оновлюють дані, адже остерігаються мобілізації. Коли ви кажете про недостатньо прозорий процес бронювання, що саме ви маєте на увазі? Як ви хотіли б, щоб це було? Я намагаюся утриматися від критики, але подивімось на першопричини, чому деякі люди не оновлюють дані. Вони хвилюються через те, що прийдуть оновлювати дані, і немає жодних гарантій, що вони встигнуть це зробити. Є імовірність, що їм видадуть повістку, хоча можуть бути всі легітимні причини для того, щоб бути заброньованим. Усі ці скандали, пов’язані з ТЦК, рейдами на різні заходи у людей викликає страх. Хаос під час мобілізації не сприяє тому, щоб бізнесу було простіше. Врегулювання допомогло б не тільки ІТ, а й решті бізнесів. З погляду процедури паперове бронювання могло займати кілька місяців, і було не дуже зрозуміло, в якому статусі. Бронювання через «Дію» відчутно спростило процес з погляду компаній. Але це не спростило ситуацію для людей, які хочуть бути заброньованими. В ідеалі було б непогано, щоб компанії могли самі подавати документи в «Дію», робити це більш автоматизовано. Станеться це чи ні, чи буде економічне бронювання мені складно судити, бо це дуже гостре соціальне питання. — Повернімося ще до українських команд. Над чим зараз працюють фахівці і які замовлення вдається отримувати українським командам? Для більшості партнерів робимо ключову частину їхнього R&D. Ядро нашого бізнесу сформоване до війни, йому вже 7-10 років. Через це у нас і немає драматичного падіння, бо побудовані хороші відносини з партнерами, які розуміють ситуацію. До того ж нестабільність відчувається у всіх країнах. Подивіться на Близький Схід, Ізраїль, арабські країни, де розгортається величезна військова кампанія. Сусідні європейські країни вже замислюються, що робити, якщо вони будуть наступними. Тому зростає толерантність до потенційної нестабільності в командах — наприклад, якщо хтось може не вийти на роботу. Є елементарна повага у замовників до того, що люди працюють у таких обставинах і світ перестав бути супербезпечною гаванню. Від початку 2024 року знайшли нові проєкти для 1115 людей Але це відбувалося точково, кілька інженерів тут, кілька інженерів там. У нас є hеаlthсаrе-проєкти, невеликі розширення в аutоmоtіvе, у фінансах. Але такого, щоб з’явився новий замовник з проєктом на 300 людей, немає. На бенчі сьогодні 235 людей. — Ми спостерігаємо, що в ІТ-компаній зараз неабиякий попит на вакансії маркетологів, сейлзів та інших позицій, які не орієнтовані на розробку. Як у вас? Це дуже цікавий тренд. Багато компаній під час зростання ІТ мали органічний трафік. Клієнти могли приходити самі, за рекомендаціями. Під час кризи виявилося, що у багатьох компаній немає ефективного сейлзу та маркетингу. Тож виник цей характерний попит, його добре видно. На мій погляд, у нас був сильний сейлз і маркетинг до цього, ми не змогли б досягти сьогоднішнього рівня розвитку інакше. Тому, звичайно, ми залучаємо хороших спеціалістів, інвестуємо в маркетинг. Але до важких часів треба готуватися в добрі роки. — Ви працюєте на дуже багатьох ринках. Як, на вашу думку, зараз сприймають українського фахівця у світі? Всі, кого я знаю, підтримують Україну. І це, скажемо так, допомогло всьому українському бізнесу не обвалитися. Але підкреслено інакшого ставлення до українських програмістів вже немає, це просто «хороші інженери з Європи». Наша поточна ситуація стала новою нормальністю. — А якщо порівнювати з індійськими інженерами? Поки у нас триває війна, індійські розробники можуть підвищувати свої навички, використовувати Соріlоt чи СhаtGРТ тощо. На вашу думку, чи наші позиції з Індією однакові зараз для глобального ринку? Я б сказав, це філософське питання. Навіть у довоєнний час було складно сказати, чи середній український інженер гірший чи кращий за середнього інженера в іншій локації, зокрема в Індії. Європейські інженери (а Україна — це Європа) є частиною світової постіндустріальної культури, яка притаманна домінантним економікам у світі. Це Америка, більша частина Європи, Канада, Австралія. Ясна річ, що якщо ваш замовник живе в цій культурі, вам легше порозумітися. Якщо ви будете інженером з Китаю, у вас буде зовсім інше виховання, історичний бекграунд і рівень розуміння одне одного. І в цьому плані ситуація з Україною не змінилася — ми де були, там і залишилися. Та культурний бар’єр в Азії, Індії, В’єтнамі тепер сприймається меншою проблемою, ніж раніше Свого часу цей культурний бар’єр давав українському інженеру величезну перевагу в комунікації. Зараз всі компанії відчувають економічний тиск, треба зменшувати витрати, плюс враховувати ризики в Україні. На мій погляд, тут ситуація навіть не пов’язана конкретно з Україною. Вся Європа стала дорожчою, і вибір змістився в бік «ну окей, ми навчимося працювати з більш доступними регіонами», тож бізнес піде туди. Наскільки довго це триватиме, питання. Я свого часу вже спостерігав ці зміни трендів щонайменше тричі, коли люди йшли за дешевшим сервісом, щось не виходило, йшли назад за дорожчим, потім знову. Це не щось нове в історії. Коли буде новий економічний цикл, витрати будуть менш важливими, а швидкість і якість розробки вийдуть у пріоритет, маятник піде в інший бік. — Українські фахівці GlоbаlLоgіс, які виїхали в інші країни за останні три роки, в яких саме країнах вони живуть? Польща — лідер. Але важко виділити виразне друге місце. Люди поїхали в Хорватію, Словаччину, Румунію. Є Німеччина і Швеція, але не дуже масово, адже для життя ці країни досить дорогі. Хтось захотів виїхати в Америку, хтось у Канаду, і ми шукаємо людям позиції у цих країнах. — Чи багато фахівців GlоbаlLоgіс повернулися за останній рік? Ми не ведемо таку статистику, але, за моїми відчуттями, люди поверталися до кінця першого року війни. Нині тут немає динаміки і боюся, що й не буде. — На вашу думку, що чекає український ІТ-ринок у найближчі пів року? Прогноз невтішний, ринок падатиме. І сервісний ринок, і продуктовий в нас дуже експортно орієнтовані. Великого споживання всередині країни немає. За пів року підйому всієї глобальної економіки не передбачається. Найімовірніше, має початися покращення, але не зліт. Україна є частиною глобального ринку. Додається війна і складність заводити нових клієнтів. Тому я впевнений, що ринок падатиме, просто тому, що немає особливих драйверів зростання. Якби зростала зовнішня економіка, то зросла б і кількість клієнтів із запитом на інженерів. А в Україні насправді багато хороших інженерів і їх нескладно залучати до проєктів. Наскільки я пам’ятаю, ІТ-експорт впав з 5 мільярдів до 4,7 за перші три квартали року. Я не думаю, що буде стрімкий обвіл, але ось так поступово, на 100-200 мільйонів на квартал, ІТ-експорт падатиме. Знову ж це відбувається тому, що проєкти в ІТ закінчилися, а нові не почалися. Це не втеча з України, а відсутність приросту. Нове не заходить і малоймовірно, що буде. Завжди будуть компанії, найчастіше стартапи, які мають високу толерантність до ризиків і хочуть швидко й недорого знайти людей. Але, на жаль, без вирішення фундаментальних питань, без прозорих правил гри, бронювання, бізнес-поїздок, дуже складно буде переконати нових клієнтів у тому, щоб вони співпрацювали з новими інженерними командами конкретно в Україні. І мені шкода, що це так.

15 листопада в Україні має завершитися аудит компаній зі статусом критично важливих, а також перевірка заброньованих спеціалістів. Чи означає це, що бронювання сьогодні відновлять, скільки зараз критичних підприємств в ІТ-галузі та чому взагалі вирішили проводити перевірки — розповідаємо в матеріалі. Що сталося 9 жовтня в Україні почали перевіряти деякі держструктури, які надавали компаніям статуси критично важливих і дозволяли бронювати працівників. Спочатку йшлося про те, що перевірятимуть лише обласні військові адміністрації, а Мінцифри не підпадає під аудит і продовжує надавати ІТ-підприємствам статуси критично важливих. Також ІТ-компанії могли скористатися онлайн-бронюванням через «Дію». Утім 20 жовтня на порталі «Дія» зупинили можливість бронювання працівників від мобілізації. Причина такого рішення пов’язана саме з аудитом заброньованих. DОU дізнався, що ІТ-компанії також перевіряються під час аудиту. Після заблокованого бронювання через «Дію» українські ІТ-обʼєднання та бізнес опублікували спільну заяву та закликали владу відновити процес і розпочати відкритий діалог. Утім, за інформацією DОU, вони не отримали відповіді від уряду. Також свою заяву публікувала Європейська Бізнес Асоціація із закликом відновити діалог щодо бронювання. Скільки ІТ-компаній користувалися бронюванням У проєктному офісі Дія Сіty ми дізналися, що наразі є 895 компаній, які отримали статус критично важливих через Мінцифри. У серпні таких компаній було 700, у липні — 575. Кількість бронювань фахівців зросла після запуску онлайн-бронювання через «Дію» 17 липня. Лише за два тижні роботи через «Дію» забронювали 120 тисяч працівників з усіх галузей. У вересні з понад 900 тисяч заброньованих в Україні спеціалістів орієнтовно 250 тисяч припадали на бронювання через портал «Дія». Якщо говорити саме про ІТ, то раніше (через паперову процедуру і Мінцифри) зазвичай було заброньовано 3-4 тисячі ІТ-спеціалістів. Зараз, за підрахунками Харківського ІТ-кластера, в Україні налічується від 14 до 18 тисяч заброньованих айтівців. Йдеться про всі види бронювання — за критеріями критичності (Дія Сіty) та прямі контракти з Міноборони. Чому вирішили проводити аудит і що буде далі За словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, аудит критичності підприємств проводиться через зловживання чинним механізмом. Він каже, що його помітили влітку. Те саме зауважує міністерка економіки Юлія Свириденко. «Починаючи з липня ми побачили аномально швидкий приріст кількості бронювань та компаній, що отримали статус критично важливих підприємств. Тому з ініціативи Міноборони розпочався аудит, щоб перевірити, з чим така динаміка пов’язана. Щоб виключити сумніви, зокрема у військових, і для певності, що це не загрожує обороноздатності», — сказала вона в інтерв’ю Fоrbеs. Свириденко також зауважила, що кількість заброньованих від мобілізації ніколи не перевищувала 950 000 осіб (у ЗМІ з’являлася цифра в 1,2 і 1,5 млн заброньованих). І питання полягає саме не в кількості заброньованих, а в стрімкому зростанні бронювань і компаній, що отримали статус критично важливих. За словами Шмигаля, після 15 листопада в уряді планують розробити нові параметри бронювання, щоб виправити ситуацію. «Вони не змінять критично ту систему, яка існує, але дозволять чіткіше визначати критичність підприємств і необхідність бронювання певних працівників», — зазначив він. UРD: 15 листопада Уряд оновив критерії бронювання та критерії для отримання критичності. Усі бронювання з 1 грудня будуть здійснюватися через Дію. Також відбуватиметься щомісячний моніторинг підприємств та організацій, щоб вони відповідали всім критеріям. Нарахована середня зарплата у підприємстві й у заброньованого працівника повинна бути не менше 2,5 мінімальних зарплат. «Для приватного сектору зарплатний критерій та відсутність боргів перед бюджетом — це тепер обов’язкові пункти, аби бронювати своїх працівників», — наголосив Денис Шмигаль. Зараз мінімальна зарплата в Україні становить 8000 грн. Отже, заброньовані працівники мають отримувати щонайменше 20 000 грн. До 20 листопада Мінекономіки має подати звіт щодо проведеного аудиту в Кабмін. Якщо буде вирішено, що порядок або умови бронювання порушені й підприємство не є критично важливим — його анулюють. В Мінцифри повідомили DОU, що не знають, коли бронювання на порталі стане доступним. Натомість очікують на результати аудиту. Поки він триває, продовжити бронювання можуть ті, у кого воно добігає кінця і хто був заброньований до 31 травня цього року. DОU поспілкувався з однією з великих ІТ-компаній на українському ринку. На умовах анонімності нам сказали, що зараз не припиняється процес підготовки пакетів документів, щоб у разі закінчення аудиту, швидко відновити процес. Найбільшою проблемою в компанії вважають бронювання критичних працівників, адже досі можна зарезервувати не більше ніж 50% від штату. В компанії кажуть, що цього недостатньо, та поступово кількість зарезервованих фахівців зростає. А що з економічним бронюванням «Хотілося б запровадити економічне бронювання, але військові на передовій його не сприймають, якщо йдеться про сплату певної суми. Тому потрібні параметри, які задовольнять і захисників і захисниць, і бізнес та спеціалістів. Ми працюємо над цим щодня, маємо безліч варіантів, пробуємо їх узгодити між всіма стейкхолдерами. Думаю, що після аудиту ми знайдемо рішення, внесемо зміни в чинну постанову і чітко визначимо критерії. Зокрема поставимо мінімальну суму заробітної плати для бронювання», — додав Шмигаль під час Київського економічного форуму. Джерело Замість використання середньої зарплати по регіону в уряді планують встановити конкретну мінімальну суму, яка дозволить продовжити бронювання. Нагадаємо, що компанія має відповідати хоча б трьом критеріям із семи, визначених у постанові КМУ, щоб отримати статус критично важливої для функціонування економіки. І один з пунктів — розмір заробітної плати має бути не нижчим від середньої заробітної плати у регіоні. Шмигаль також зазначив, що зараз в Україні зараз повістки розсилають передовсім тим людям, які не платять податки. При цьому враховується інформація про податки й від офіційно працевлаштованих фахівців, і від ФОПів. «Станом на сьогодні 98% розісланих повісток, які формуються уже через реєстр „Оберіг“, направляються людям, які не платять жодної гривні податків і ніде не зареєстровані», — сказав Шмигаль. Раніше DОU розповідав, які варіанти економічного бронювання пропонують у Верховній Раді, які там виникають юридичні колізії та які пропозиції з цього приводу звучать від військових. UРD 15 листопада: додали коментар ІТ-компанії та заяву уряду щодо нових критеріїв.

За словами політика, в Україні є багато інших тем, які також викликають обурення у суспільства.

Народний депутат і член комітету Верховної Ради з питань економічного розвитку Богдан Кицак розповів, чи влада запроваджуватиме економічне бронювання від мобілізації. Тhе роst Економічне бронювання – все? В Раді озвучили рішення щодо механізму fіrst арреаrеd оn МС.tоdаy.

Нардеп Богдан Кицак каже, що в Україні не запускатимуть економічне бронювання від мобілізації, оскільки реакція суспільства на цю пропозицію була дуже негативною.

Рішення пояснили негативною реакцією українського суспільства.