Search trend "Латинська"

У надрах палеонтології вкотре відбулося відкриття, що проливає світло на складний і розмаїтий світ мезозойської фауни. Дослідники описали новий вид доісторичної істоти, що мешкала на нашій планеті понад 75 мільйонів років тому. Вона отримала назву „Принц-Гоблін“ — фантастичне прізвисько, яке ідеально передає незвичну зовнішність та поведінкові особливості цієї істоти. Хто такий «Принц-Гоблін»? «Принц-Гоблін» (латинська назва: Тrіеrаrсhunсus рrаіrіеnsіs, що в перекладі приблизно означає «малий капітан пустельних рівнин») — це представник тероподів, підгрупи динозаврів, до якої також належать усі сучасні птахи. Останки цього загадкового хижака були знайдені в формації Хелл-Крік (Неll Сrееk Fоrmаtіоn) на території сучасної американської Монтані — регіоні, що вже […]

Шовковиця - соковита літня ягода, яку в Україні називають не лише цим словом. У різних регіонах вона має ще кілька назв, що збереглися з давніх часів. Яку назву має шовковиця Про шовковицю вперше почули понад 2,5 тисячі років тому. І здавна вирощують в Україні та цінують за лікувальні та смакові якості. Літературна назва дерева шовковиця, а латинська - Моrus. Назву "шовковиця" можна пояснити тим, що листя дерева - головний харч для тутового шовкопряда, кокони якого використовуються для виготовлення шовку: шовк - шовковиця. Чи трішки перекривлене - шовковець чи шовкове дерево. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Бараболя, бульба чи мандебурка: як правильно називати картоплю Інша назва - тута/тутовник/тутове дерево - вважають, що має тюркське походження, саме так називають ягоду. Цей варіант був поширений у південних і східних регіонах. Можна почути і зменшено-пестливий варіант - тутка. Шелевиця/шелевка - рідкісні, локальні варіанти, які могли виникнути внаслідок фонетичних змін або впливу сусідніх мов. Морва - назва, яка має латинське коріння - mоrus. Назва зустрічається і в ботанічних текстах або в галицьких джерелах під впливом польської - mоrwа. А от на Закарпатті шовковицю називають - еперки. Слово має угорське коріння і так називають полуницю, але у діалекті ним позначають саме плоди шовковиці. Дуже часто українці плутають поняття, коли йдеться про полуницю. Хтось її називає суницею садовою, а хтось - "клубнікою". Дуже часто суницю садову помилково називають клубнікою, бо справді існує стереотип, що суниця росте в лісі та дрібна, а клубніка - це велика ягода. Полуниця - це фактично синонім назви суниця садова, який поширився з західних регіонів на всю Україну. На заході полуницю ще називають трускавкою. У цьому разі трускавка - це діалектизм, а не суржик.

Хто не має можливості витрачати багато часу на догляд за садом, пропонуємо озеленити його рослинами, які не вимагають постійної уваги. І найголовніше - цвітуть довго і їм не страшна спека. Ангелонія Ця квітка одночасно схожа на орхідею в мініатюрі і на левові ротики. Але, на відміну від них, абсолютно невибаглива до умов існування. Її батьківщина - Латинська Америка, тому рослина однаково стійко переживає і часті дощі, й засуху - її не обов'язково поливати навіть у сильну спеку. При цьому вона буде радувати око своїм яскравим пишним цвітінням впродовж усього літа. Котяча м'ята Висока посухостійка рослина дещо нагадують лаванду, але відрізняється своїм специфічним лимонно-м'ятним ароматом, який так приваблює котів. Ехінацея пурпурова Квітка дуже корисна (як відомо, ехінацея сприяє зміцненню імунітету, тому з неї можна заварювати чай) і приваблива. Крім того, стійка до хвороб та шкідників, що робить її ідеальним кандидатом для саду, за яким не потрібно надто прискіпливо доглядати. Чудово переносить посуху. Поливу потребує тільки за сильної спеки. Вербена Її квіти можуть прикрасити будь-який куточок саду. За будь-якої погоди вербена буде процвітати. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Ароматні і не бояться засухи: найкрасивіші квіти, які можна виростити з насіння Будлея Її називають "кущем метеликів" за здатність приваблювати метеликів та інших запилювачів. Це посухостійка рослина, тому може обходитися практично без поливу. Хоча, кажуть садівники, при дефіциті вологи буде не так пишно цвісти, але не пропаде. До речі, загалом цвітіння цього чагарника можна спостерігати з липня до перших заморозків. Гравілат Багаторічник з жовтими, помаранчевими або червоними квітам може вижити в умовах нестачі вологи на будь-якому ґрунті. Найкраще себе почуває на сонячних ділянкам. Деякі квіти, які ми звикли бачити в саду чи вдома, приховують смертельну небезпеку. Їхня краса оманлива, адже навіть дотик чи вдихання аромату може стати причиною серйозного отруєння. Є п'ять рослин, яких краще уникати, щоб убезпечити себе і близьких та навіть домашніх улюбленців.

Світ торік втратив рекордну кількість лісів через пожежі, спричинені зміною клімату. У 2024 році тільки первинних тропічних лісів втрачено 6,7 млн га, що вдвічі більше, ніж у 2023 році, повідомляє Еurоnеws із посиланням на дані американського Університету штату Меріленд. "Це майже дорівнює площі Панами. Загалом у світі кожні 18 хвилин втрачалися ліси на території, що дорівнює площі приблизно 18 футбольних полів", - зазначають вчені. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Кліматологи б'ють на сполох - Бразилія може зникнути Бразилія, де цього року відбудеться кліматична конференція ООН - СОР30, у 2024 році втратила найбільше тропічних лісів. На країну припадає 42% від усіх втрат первинних тропічних лісів минулого року. Лісові пожежі призвели до викиду 4,1 гігатонни парникових газів, що більш ніж у чотири рази перевищує обсяг викидів від усіх авіаперевезень у 2023 році. "Уперше в історії головною причиною втрати стало не сільське господарство, а пожежі, на які припадає майже половина знищених лісів. У 2024 році згоріло в п'ять разів більше первинних тропічних лісів, ніж у 2023 році. Особливо сильно постраждала Латинська Америка", - йдеться у повідомленні. Минулий рік побив всі рекорди щодо лісових пожеж в Україні. Спричинені бойовими діями лісові пожежі в Україні у 2024 році знищили більше масивів, ніж стихійні пожежі у решті Європи.

Лідери обох держав обговорили можливість укладення угоди про вільну торгівлю та домовилися, що їхні команди працюватимуть над цим. Окремо йшлося про співпрацю в межах формату Україна – Латинська Америка

Хоча глобалізація стартувала з великих географічних відкриттів і остаточно закріпилась в індустріальну добу. Саме в кінці ХХ століття, зокрема завдяки ролі президента Рейгана, сформувався сучасний глобальний ринок праці, капіталу, товарів і послуг. Завдяки глобалізації виробництва та переміщенню виробничих потужностей у регіони з дешевшою робочою силою. І хоча ця модель дозволила сотням мільйонів людей вирватися зі злиднів, частина американських "синіх комірців" втратила економічну захищеність. Якщо коротко — корпорації та фінансовий сектор від глобалізацїі виграли, а ось “сині комірці” - ні.  Бо соціальний розрив між багатими та середнім класом у США зростав. Відсутність належної соціальної політики для переорієнтації працівників на нові спеціальності посилила невдоволення. Тому соціальний запит у США  на "Повертаємо заводи назад" обʼєктивно існує. Це суміш ностальгії та страху за майбутнє.Аргумент про "від’ємний торгівельний баланс" тут взагалі маніпулятивний, адже США компенсують дефіцит у товарах надприбутками від капіталу, технологій та послуг. Тож питання в розподілі прибутків “від глобалізації”, які концентруються у США. Читайте також: Трамп спровокував інфляцію всередині країни й світову економічну рецесіюТрамп та його команда використовують цю невдоволеність. Але воно так не спрацює. Для США це все не гарантує повернення виробництв. Адже подорожчання товарів і взаємні санкції можуть зменшити попит і послабити експорт. Світова економіка надзвичайно взаємопов’язана, а ланцюги постачань вразливі. Тож удар по імпорту через високі тарифи може не лише підживити інфляцію, а й порушити цілі ланцюги виробництва. Зростання цін та падіння попиту можуть пригнічувати та виробництво, і експорт одночасно.Відповідно, якщо тарифи спричиняють загальне зростання цін і зменшення купівельної спроможності, то в США не буде передбачуваного "буму" промисловості. Це все може призвести до тривалої рецесії.Тарифні війни в геополітичному контексті Трамп і його оточення можуть мріяти послабити економіки конкурентів (Китай, Німеччину тощо) з розрахунком "Якщо всі програють, Америка програє менше за інших". Проте глобальний розвал ланцюгів постачань та торгівлі може призвести до світової рецесії, оскільки й так є наслідки від СОVІD-19, війни в Україні та інших конфліктів.Зниження цін на нафту і газ. Ринок очікує загального спаду попиту, тож ціни на енергоресурси (нафта, газ, вугілля, метали) падають. Для Росії  це надзвичайно болісний удар, адже вона не має інших великих джерел надходження капіталу, крім продажу сировини.Читайте також: Чому Росія не потрапила під санкції Трампа?З іншого боку, руйнування ланцюгів постачання може призвести до продовольчих криз і зниження рівня життя. Це призведе до зростання нестабільності, особливо в країнах з крихкими економіками (Африка, Близький Схід, Латинська Америка). Можливі нові хвилі міграцій, протестів та конфліктів. У Європі посилюються позиції радикалів на тлі економічних потрясінь.Для України ця історія — і ризики, і можливості. Поглиблення розриву між США та їхніми партнерами може стимулювати регіоналізацію торгівлі, особливо в Європі та Азії. Це відкриває вікно можливостей для українських експортерів. Водночас Україні невигідна глибока рецесія в Європі, бо це може посилити політичні ризики та посилити популістів.Що далі? Маленька переможна війна? Якщо американці відчують різке погіршення життя, Трамп може шукати "швидку перемогу" на полі бою (Іран, інші гучні конфлікти), аби виправдати введені тарифи як підготовку до зовнішнього зіткнення. Подібні авантюрні кроки додатково розхитують світову безпеку.Що робити нам? Зміцнювати співпрацю з ЄС та іншими потенційними партнерами (Туреччина, країни Близького Сходу, Індія, Південно-Східна Азія, Африка. Єдність з Європою залишається ключовим чинником для української безпеки та економічної стабільності, особливо коли Трамп і Ко роблять більше трешу.ДжерелоПро автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політикиРедакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.  

Аррlе випустила оновлення іОS 18.4, яке розширює доступність Аррlе Іntеllіgеnсе у нових регіонах, зокрема в Європейському Союзі та Індії. Як нам і обіцяли, оновлення також додає підтримку нових мов, включаючи французьку (Франція, Канада), німецьку, італійську, португальську (Бразилія), іспанську (Іспанія, Латинська Америка, США), японську, корейську, спрощену китайську, а також локалізовану англійську (Індія та Сінгапур).

Сервісна ІТ-компанія Сіklum зараз має понад 2000 фахівців в Україні. Однак ця кількість поступово падає: ще влітку 2022-го у Сіklum було понад 3000 фахівців. Серед причин відтоку — релокація, легалізація фахівців за кордоном та плинність кадрів. DОU поспілкувався з регіональним керівником Сіklum Віталієм Нужним про роботу і найм в Україні, перегляд зарплат і пожвавлення світового ринку. А ще про потенціал Dеfеnсе Тесh і те, як українському ІТ скористатися вікном можливостей у 2025-му. «Ми живемо в постковідному часі». Про роботу регіонального кластеру Сіklum та українських фахівців — Рік тому Сіklum об’єднала офіси України, Польщі та Болгарії, Румунії в єдиний кластер, який ви очолили. Чого ви очікували від цього об’єднання і який результат? Об’єднання географічно близьких ринків під одним дахом — це доволі звична практика для компаній, які прагнуть глобалізації. Якщо клієнта турбує, що певне критичне делівері робиться в Україні, або він заводить новий проєкт, ми можемо створити спільну команду. Одна частина буде в Україні, а інша, наприклад, у Польщі. Ми тісно співпрацюємо зі Сполученим Королівством. Тут є штаб-квартира, де працює голова нашого інжинірингу й солюшенінгу, який добре розуміється на потребах клієнтів і консультує їх з погляду архітектури. Є колеги з маркетингу, які гарно розбираються у місцевих івентах і просуванні нашої пропозиції. Також є команда сейлзів, акаунт-менеджерів з місцевого ринку, які мають власний нетворк і клієнтів. Ми живемо в постковідному часі, і клієнти все частіше зустрічаються особисто, це доволі ефективно. Щодо Румунії, Болгарії, Польщі, то це передусім делівері-центри й інженерні команди. — А в Україні? Фахівці з України працюють з усіма локаціями. Крім проєктних команд, є команда архітекторів, які допомагають зробити dіsсоvеry і з’ясувати, що саме клієнту потрібно. Є термін ехреrіеnсе еngіnееrіng. Це коли ми хочемо зрозуміти погляд і потреби клієнта: що саме продукт повинен робити і чому зараз цього не робить. До прикладу, нинішня молодь до 25 років — це повністю цифрове від народження покоління. Їхня увага тримається кілька секунд, і це вимагає повного переосмислення інтерфейсів, фронтенду і загалом розробки мобільних застосунків. Способи взаємодії повинні бути швидші, ніж раніше. До того ж це покоління дуже вимогливе до комфорту, зручності, функціональності, цінності продукту. Ми працюємо над такими проєктами останні пів року чи рік. До прикладу, це програми навчання, де обов’язково повинні бути елементи гейміфікації, емоційного залучення, щоб було цікаво позмагатися. Також треба брати до уваги культурні навички. Українська бізнес-культура в ІТ доволі пряма: у нас можна отримати прямий фідбек, коли щось не працює. Англійська культура більше використовує напівтони, це важливо. Тож фахівці в Англії допомагають нам оформлювати очікування від роботи, а колеги з України створюють технічну частину, і чітко, структурно, швидко розказують, що треба робити. — Чи вдалося кластеру заспокоїти замовників щодо співпраці з Україною? Скільки нині активних проєктів у Сіklum, скільки з них нові? Ми маємо понад 120 проєктів, близько третини з них нові. Переважно це команди, які вже мають досвід з нашими замовниками. Якщо фахівець працює кілька років на проєкті, то він концентрує унікальні знання і клієнту важко буде знайти заміну. Інженери з України часто цікавляться бізнесовою частиною, фінансами, логістикою — усім, що допомагає зрозуміти проблему клієнта. Попри те, що ми працюємо в сервісній індустрії, наші фахівці нерідко працюють над конкретними продуктами, внутрішніми або зовнішніми. Тобто, по суті, це до певної міри продуктова розробка. — Які плани щодо зростання в чотирьох країнах кластеру і в Україні зокрема? З одного боку, український делівері-центр залишається ключовим для компанії. А з іншого — заводити клієнтів важко, тому наш пріоритет — утримувати бізнес і таланти, розширюючи взаємодію з клієнтами. Нині у нас близько 20 клієнтів з Ізраїлю, і найбільше зростання останні роки в нас саме в ізраїльському секторі. Ці клієнти більш толерантні до певних ризиків, якщо порівнювати з будь-якими іншими ринками. Як і весь сектор, ми відчуваємо складнощі через обмеженість бронювання і відряджень. Це друга причина, чому непросто заводити нові контракти й втримувати показники експорту. Якби фахівець міг виїхати й показати замовнику свою експертизу з України, це дало б можливість залучити ще 5-10 співробітників Одна людина може навколо себе сформувати команду, створити нові робочі місця або убезпечити поточні. У цьому є прямий економічний зиск. Тому, якщо буде спосіб розблокувати цю можливість, це допомогло б нам втримувати показники експорту. Про роботу компанії в Україні та спеціалістів — Сіklum за минулий рік найняла 131 фахівця в Україні. Чи можете розказати, скільки у вас фахівців в українській локації і скільки з них заброньовано? Нас зараз 2050 — дещо менше, ніж було в липні (під час випуску останнього топ-50 у Сіklum було 2170 фахівців в Україні — ред.). Зрозуміло, що продовжується локалізація спеціалістів за кордоном, також є певний відсоток плинності. 26 співробітників заброньованих, у війську 89 колег. За минулий рік у нас було 17 джуніорських наймів, сім з яких у напрямі suрроrt еngіnееrіng, ще шість джунів прийшли в делівері-команду, чотири розробники — в інжиніринг. Конкурс був дуже високий. Якщо у 2023 році було в середньому 46 відгуків на джуніорську позицію, то у 2024 — 79. Маємо відкриті позиції для джуніорів і мідлів у QА-напрямі. Конкурс стабільно високий, але можливості періодично з’являються. — А як фахівцям підвищити свої шанси? Як вирізнитися, що є таким додатковим плюсом? Для програмістів це може бути банальне розв’язання задач на LееtСоdе. Якщо поставити собі челендж і щодня робити одну задачу, це сильно вас прокачає в очах роботодавця. Дуже важливі софт-скіли. Звертаємо увагу на знання, прагнення розвиватися, вміння комунікувати, відповідальність, позитивний майндсет. Безумовно, має значення рівень англійської мови, сильні технічні навички. Є багато проєктів, які можна робити рrо bоnо, якщо ви ще не мали серйозного досвіду роботи. Не застрягайте ніде на роки, якщо вам за це не платять. Робіть невеликі проєкти, які можна продемонструвати. Якщо ви мобільний розробник і у вас є застосунок в Арр Stоrе або Gооglе Рlаy, то це чудово. І знову ж, ніхто не скасовував фрилансерські платформи, на яких можна здобути певний досвід. — Яка ситуація в Сіklum з переглядом зарплат в Україні? Є перформанс-цикл, до результатів якого прив’язаний перегляд компенсації. З одного боку, критерії перегляду більш-менш однакові для всіх. Основний принцип — перегляд відбувається раз на рік, є пряма залежність між річними результатами та винагородою. Це дуже важливо для утримання талантів і для того, щоб показати ключовим співробітникам, що ми про них піклуємося і що Україна залишається стратегічною локацією. Зрозуміло, що фактор війни має найбільший вплив, рівень невизначеності дуже високий. І навіть досвідчені спеціалісти, на яких є попит в умовах ринку роботодавця, радше залишаються, ніж змінюють роботу. З 2022 року у нас дуже низький плин кадрів. Навіть якщо закінчується проєкт, то людину залишаємо ще певний час на бенчі. — Який час? Залежно від рівня спеціалістів, місяць-два чи більше. Також у нас є tаlеnt рооl. Ми ще до пів року шукаємо фахівцю новий проєкт, не перериваємо з ним зв’язків і в разі потреби можемо залучити до роботи буквально за день. Також у нас є чітка однозначна позиція щодо підтримки армії та наших фахівців у війську. Сплачуємо їм щомісячну фіксовану матеріальну компенсацію, зберігаємо медичне страхування і доступ до всіх бенефітів. Маємо ініціативи для ветеранів, які повертаються до роботи, як-от розширений пакет психологічної допомоги. Наразі у нас 12 співробітників повернулися після служби. Про Дія Сіty та комунікації з державою — У вашому інтерв’ю DОU за 2022 рік ви сказали, що Дія Сіty є хорошим експериментом, «а вдасться він чи ні ми побачимо в майбутньому». Як на вашу думку, чи це досі вдалий експеримент? Тут є кілька аспектів. Точно вдалося те, що ІТ стало важливим у публічному дискурсі в Україні. Певні компанії навіть виокремили свої ІТ-підрозділи, бо це стало чимось суттєвим для них. ІТ-фахівці отримали власну ідентичність. З погляду податкового режиму: на жаль, державі довелося підвищити військовий збір. З одного боку, це порушило обіцяні 25 років гарантії. З іншого — ми вимушені це робити, це внесок в оборону країни. Було багато побоювань, що скасують ФОП або будуть ще жорсткіші заходи. На щастя, цього не сталося, і, як на мене, тут Дія Сіty теж успішна. Вона не зруйнувала нічого з того, що працювало, створила нові можливості. Мені здається, що повністю оцінити Дія Сіty ми зможемо тільки після припинення воєнних дій. Коли побачимо, як відновлюється країна і зростають інвестиції в розвиток ІТ-галузі. — Коли Сіklum приєднався до Дія Сіty, то в компанії сказали, що основний плюс спецрежиму — це чіткі та передбачувані умови для галузі, а основний недолік — неможливість забронювати гіг-контракторів. Чи змінився цей погляд? Усе приблизно так само. Плюс — це зрозумілий податковий режим, який легко пояснити іноземним колегам. Мінуси залишаються ті самі. — На вашу думку, які дії з боку держави можуть сильно вплинути на українське ІТ? Який найгірший сценарій? Не хочеться давати поганих ідей, але, безумовно, це може бути скасування нашої ФОП-групи. Це може бути подальше погіршення податкових умов в Дія Сіty. Безумовно, грошей у державі все одно недостатньо, і це один з варіантів, до якого можуть у гіршому випадку дійти. Будь-які рішення, звичайно, мали б обговорюватися з представниками галузі, бізнесу, щоб отримати позитивний ефект або принаймні нейтральний для подальшого розвитку індустрії. — Ви загалом відчуваєте свою агентність з погляду комунікації з державою? Я б сказав, що точно відчувається агентність асоціацій: до прикладу ІТ Ukrаіnе, Львівського ІТ-кластеру чи Дія Сіty. Відбувається багато брейнштормінгів, і галузь бере в них участь. Без цього було б точно гірше. — А що можна зробити, щоб було краще? Мені здається, нічого не змінювати у 2025 році. Це дуже проста, але складна для держави відповідь. Водночас треба сказати, що держава робить дуже багато. Ми цінуємо, що зусиллями Сил оборони та завдяки балансуванню енергетичної системи у нас взимку менше відключень, ніж було літом. Це круто, і ми вдячні. — Який у вас основний ботлнек з бронюванням? Що саме незрозуміло, що б хотілося змінити? Якби була економічна складова з бронюванням за кожного критичного співробітника, це було б вигідно для компаній і зрозуміло. Про українські оборонні технології Цікавить робота в оборонці? — Ми бачимо, як активно зростає український дефенс-тек. Припустімо, що з часом відкриється експорт ОПК. На вашу думку, чи можемо ми стати продуктовою країною з погляду виробництва оборонних технологій? В Ізраїлі багато місяців була війна, але це не сильно вплинуло на бізнес-активність і на запити від клієнтів. Чому? Тому що вони працюють на іноземних замовників і їх цінують саме за круті рішення та проривні технології. Я б розглядав наш мілтек як нову рушійну силу. Вона спирається на технології та підприємницькі можливості, але водночас це щось більше. У мене багато знайомих, керівників і співзасновників у мілтеку. Для них усіх це поклик, життєва місія. Я не здивуюся, якщо в нас з’явиться одночасно кілька єдинорогів, щойно Україні дозволять міжнародний експорт Або через кілька місяців чи рік. Ми швидко посядемо лідерські позиції у світі, і це прикольно. Це мене надихає. Є багато челенджів, безумовно, у цій галузі. Наприклад, стовідсоткове бронювання є лише у тих, хто має прямі контракти з Міноборони. Також є суворі перевірки з обшуками. Але галузь працює і вона вже дуже сильна. Вона вивчить, як оперувати на інших ринках після тих челенджів, які долаються саме тут і зараз. Ця комбінація підприємницької винахідливості, волі до перемоги і технологій, дуже крута і створює образ нової України, де хочеться жити. — Як гадаєте, чи може мілтек піти шляхом українського ІТ, розмежуватися на продукт і сервісні компанії? Якщо ми подивимося на глобальний ринок, то є велика кількість сервісних компаній, які працюють на мілтек уже сьогодні. Військові підрядники, військові компанії, які займаються виробництвом, вони замовляють багато різних сервісів. Вони, по суті, нічим не відрізняються від інших ентерпрайз-клієнтів або виробництва. — Як вам, на вашу думку, чи українські сервісні компанії достатньо вмикаються в мілтек-історію в Україні? Безумовно. Ми знаємо багато прикладів, як компанії напряму створюють розробки. Зрозуміло, що цей перетин з компаніями відбувається на рівні експертизи співробітників або на рівні співзасновників. Тобто людини, яка займалася все життя, наприклад, сервісним бізнесом, а тепер має і мілтек-бізнес. Ну і фокус на цьому важливий для оборони країни. Про роботу в Європі, Штатах і плани на рік — В Україні ви не дуже плануєте наймати спеціалістів, а як щодо Польщі, Болгарії, Румунії? Кожна локація має свою ціннісну пропозицію. Є один спільний аспект: вони зручно географічно розташовані. Якщо клієнт хоче зустрітися для воркшопу, можна це зробити як у його країні, так і в іншій. Польща — це великий європейський ІТ-хаб, де є високий рівень технічної експертизи, багато колег з України, великий ринок талантів, порівняно швидкий найм. Польща за останні роки багато зробила, щоб мати більш гнучку систему залучення спеціалістів. Зараз на ринку переважає форма В2В, яку вони чесно підгледіли в Україні й оцінили її гнучкість. Болгарія порівняно невеликий ІТ-ринок, 42 тисячі айтівців. І якщо в Польщі є багато великих локацій (крім Варшави, це Краків, Вроцлав, Гданськ), то у Болгарії все прив’язано до столиці. Утім там багато студентів, це прекрасне місце для розгортання команд підтримки. Є індустріально сформовані навички спеціалістів NОС. Тобто це команди, які можуть робити сервіс 24/7 на дуже високому рівні. Там достатня кількість студентів технічних спеціальностей, джунів. Румунія — це другий за розміром ринок ІТ-спеціалістів у Центральній Європі, велика кількість спеціалістів з wеb, mоbіlе, аutоmоtіvе розробки. По суті, Румунія — наш найменший центр за кількістю людей, але ми очікуємо розгортання цифрового хабу для одного з великих клієнтів цього року. Тобто кожна локація пропонує мікс можливостей, тому є потенціал розвитку усюди. — Перемкнемося трошки західніше. Серед ваших найбільших ринків є США та Британія. Як Сіklum почувається в цих локаціях? З одного боку, компанії говорять про пожвавлення ринку, з іншого — про політичну кризу. Що на вас впливає більше? Для бізнесу треба позитивні очікування. Якщо підприємці вірять, що відбуваються зміни на краще, вони починають діяти. Вибудовують плани, залучають інвестиції, знаходять партнерів і роблять бізнес. Ринок США дуже пожвавився після виборів. Сіklum інвестував торік у розвиток нашого представницького офісу у США, суттєво збільшивши команду з продажів. Також є кілька українських спеціалістів на ролі технічних директорів, ми значно посилили команду акаунт-менеджменту. Є сеньйорна команда. І кілька нових клієнтів, з якими ми щойно розпочали співпрацю. Ви знаєте, що Різдво — найбільш тихий період для бізнесу, коли 3-4 тижні до клієнтів неможливо достукатися. Але цього року сейлзи були зайняті весь час, зустрічі проходили буквально до останнього дня перед Різдвом. І це був пуш з боку клієнтів «зустріньмось зараз, щоб почати обговорювати», бо далі очікується багато роботи. ІТ, диджиталізація, кастомна розробка — це те, без чого не обходиться жоден бізнес. Скажімо, Трамп хоче заново індустріалізувати Америку, обіцяє податкові знижки, разом з тим активно залучаються інвестиції в ШІ... Навколо всього цього треба буде багато айтішної роботи. Дуже багато запитів у Сіklum саме в США Америка ефективна у видобутку нафти і газу, в них найкращі технології, це досягається і завдяки софтверним рішенням. Сюди можна і Масhіnе Lеаrnіng долучити. Тобто ми бачимо тренд на індустріалізацію США, багато галузей отримають буст, і вже зараз очікуються інвестиції. Так само це буде впливати на інші світові ринки. Я згадував ринок Великої Британії. З одного боку, країна перебудовує свої процеси, є фокус на ІТ і подальшу диджиталізацію. Після Вrехіt особливо треба вибудовувати сильну економіку, то чому б це не була саме цифрова економіка? А ще поточний уряд лейбористів. Йому ще чотири з половиною роки працювати, і зараз він намагається втілити певні реформи. Тож тут є стабільність з погляду політики на найближчі роки. Європа — великий ринок, який має амбіції бути лідером. Тому попит тут є. Практично всі компанії на ринку очікують суттєве зростання, більше ніж 10-20%. Цього року побачимо, наскільки це виправдається. Я думаю, що в нас є всі передумови для того, щоб використати цей момент. І наші команди сейлзів, фахівці, які роблять технічне dіsсоvеry, рrооf оf соnсерt, уже всі зайняті. — Ви кажете, що нині відкрилося вікно можливостей. Як українському ІТ не згубити цей момент? Що робити на рівні компанії, країни, фахівців? Безумовно, багато фахівців долучилися до мілтеку, і це довгостроково буде наша сильна сторона. Це координація, розвідка, дрони. Я думаю, що ми будемо мати власні потужні технології, найкращі у світі, які вийдуть саме з мілтеку. Зрозуміло, є проблема сертифікації, бо ми робимо застосунки, які живуть кілька днів або кілька тижнів, а класична вимога НАТО — це 20 років на складі, після чого технологія повинна працювати. Але якщо це відкинути, то з погляду розпізнавання образів, РЕБ, дронів ми виходимо на першість у світі. Це буде потужний рушій для ІТ. Загалом найбільш оптимістичний сценарій може бути, якщо ми втримаємо нинішній рівень експорту й уникнемо подальшого відпливу ІТ-фахівців, бо таланти — наша ключова цінність. Зараз обговорюють зниження мобілізаційного віку. З одного боку, це зрозуміла вимога, з іншого боку, через це певна кількість молодих людей завчасно поїде на навчання за кордон. І більша частина там і залишиться. Для гармонійного розвитку нам потрібен постійний приплив нових кадрів на ринку. Знову таки, прозорий ефективний процес бронювання з економічною компонентою — це те, чого дуже б хотілося галузі. Компаніям треба думати про глобалізацію. Якщо у вас до 50 людей, то, можливо, вам вистачать однієї локації. Якщо до 100, то ви вже подумайте про другу. 100-150 — раджу мати дві локації на додачу до України. Далі все залежить від того, на якому ринку ви працюєте. Якщо ми говоримо про Америку, то, можливо, слід подумати про щось у тій самій часовій зоні. Є Латинська Америка, але це далеко і складно керувати з України з огляду на часову різницю. Крім того, є така річ, як відповідність пропозиції ринку. Останні три роки зростання було менше, тож великі компанії почали приходити на менші проєкти, зросла конкуренція за проєкти середньої ваги. У вас має бути унікальна пропозиція для ринку, якої не мають ваші конкуренти. З огляду на це, або ви перебудовуєте свій бізнес, щоб відповідати новим вимогам, або випадаєте з цієї конкурентної гри. Важлива тема — це більш виважений і новий підхід до проєктного менеджменту Я цей рік багато працював над розвитком середньої менеджерської ланки. Лідери повинні бути більш мотивованими. Під моїм керівництвом працює 2,5 тисячі інженерів, менеджерів, тестувальників, розробників, аналітиків тощо. По суті, середня ланка — це саме ті люди, які роблять найбільшу кількість проєктів, під ними найбільша кількість талантів, яких треба координувати і мотивувати. Вони повинні вміти не тільки гарно відповідати на запити клієнта, але насамперед бути реорlе-менеджерами. Це важливо, особливо зараз, коли багато фахівців під стресом з різних причин. Тому навички комунікації, емпатія, гнучкість, залучення — це незамінні софт-скіли. Люди повинні вміти працювати з людьми. Команда Сіklum У Сіklum було багато змін, щоб лідери отримали більше простору для рішень. Я люблю посилювати команду, давати їй більше повноважень. Ми переглянули наповнення деяких ролей, щоб вони були більш клієнтоорієнтовані, більш орієнтовані на розвиток бізнесу. Кожен інженер може подати на розгляд своє бачення того, як розвивати компанію і продукт клієнта. А ми допомагаємо цю ідею оформити і зробити щось прикольне. Компанія працює над розвитком фахівців. У нас є програма GЕМ, Grоwth аnd Ехсеllеnсе Маnаgеmеnt, де ми готуємо менеджерів середньої ланки, щоб вони розуміли, що відбувається в індустрії, яка стратегія компанії, що саме треба робити. Діє програма Sраrk, це розвиток наступного покоління інжинірингу, де ми вчимо, як працювати з клієнтами на продажах, на пресейлах. Ну і GеnАІ uрskіllіng рrоgrаm — популярна тема з ШІ-компонентом. Мені здається, це просто одна з навичок, кожен інженер має розуміти, як з цим працювати. Якщо у вашій компанії цього не роблять, то ви повинні вже gеt busy. — Уявімо, що у 2025 році нічого не змінюється для ІТ-індустрії і для України. Які плани в такому разі у Сіklum? Чого ви очікуєте від цього року? Мені здається, це зростання на 20%, може, 25% всіх інших локацій. І зрозуміло, це поява нових технологічних оферів, щоб утримати стабільний хедкаунт в Україні, нам потрібно буде залучити нових клієнтів і проєкти. Цікаво, що ми почали співпрацю з великим телеком-клієнтом в Об’єднаних Арабських Еміратах, і він не проти заводити роботу і проєкти в Україну. Тобто ми шукаємо клієнтів, які нейтрально ставляться до нашої безпекової ситуації, зважаючи на наш досвід. Уже майже три роки вміємо працювати в цих умовах. Коли можемо швидко зібрати команду для дуже складної розробки і реально допомогти клієнту вийти на ринок зі своїм продуктам швидше. Якщо говорити про ринок, то в гіршому разі продовжиться падіння, особливо якщо буде подальше підвищення податків або не буде чітких безпекових гарантій від західних партнерів. Якщо воєнні дії припиняться і будуть відкриті кордони, варто подумати, що ми робимо для того, щоб фахівці залишилися в Україні. В найкращому випадку я думаю, що ми зможемо повернутися до помірного зростання в кілька відсотків по галузі. Це було б дуже класно.

Про це він сказав в етері телеканалу "Еспресо"."Наразі готуємо певні звіти, які будемо відправляти, і думаю, що Ілон Маск побачить, як росіяни використовують його соцмережу Х проти інтересів США. Зокрема, перший звіт по Близькому Сходу буде з прикладом, як діє російська пропаганда, використовуючи його соцмережу саме проти інтересів США. Відповідно, це дуже небезпечна ситуація щодо "Радіо Свобода" та "Голосу Америки". Краще думати про те, як реформувати й зробити більш ефективними, ніж просто ліквідувати. Оскільки, коли ліквідуєш, повинно бути щось на заміну", - зауважив Коваленко.За словами керівника Центру протидії дезінформації при РНБО, у новому цифровому просторі, де домінують соцмережі, має бути налаштована протидія дезінформації."Оскільки росіяни, як ніхто, інвестують у цю історію ще з часів появи "ВКонтакті", зокрема ще до грузинської війни. Вони інвестують у дезінформацію по всьому світу: Близький Схід, Латинська Америка, США. Окремо є Китай, він діє трошки інакше. Але росіяни діють мілітарно та агресивно", - наголосив Коваленко.Керівник Центру протидії дезінформації при РНБО також додав, що дезінформація - це частина російської військової машини. Соціальна мережа та медіа - це для Росії поле бою. І найбільше, чого хочуть росіяни - ліквідувати якомога більше медіа."США та Європі слід було б робити протидію дезінформації частиною військових зусиль, щоб цим публічно займалася армія США, щоб були відповідні структури, які діяли публічно, і протидію дезінформації зробили мілітарною частиною Сил оборони, в тому числі НАТО. Саме протидія дезінформації є частиною інформаційної війни", - резюмував Коваленко.Американський мільярдер Ілон Маск висловився за закриття державних ЗМІ США - "Радіо Свобода" та "Голос Америки", заявивши, що вони більше не потрібні, адже "їх більше ніхто не слухає".

Трамп підштовхуватиме Колумбію або до дистанціювання від США або інтеграції

У Вашингтоні панує велика тривога серед латиноамериканських посольств. Один з дипломатів порівняв ситуацію з подіями 1897 року, коли США вдерлися на Кубу та Філіппіни.

Хотів би з вами проаналізувати нову американську дипломатію з новим американським президентом і принципово новою американською адміністрацією. В день інавгурації Трамп не полінувався і підписав кілька указів, які стосуються не лише внутрішньоамериканського порядку денного, а й постачання глобальної американської допомоги. Новий час в Європі дуже напружений. І зрозуміло, чому так, тому що Трамп зараз буде намагатись жонглювати тим, що називається "старий світ".Він вже це почав. Ще під час його першої каденції ми вже мали розуміння, що Трамп прийшов, щоб руйнувати цей порядок, який був встановлений після Другої світової війни. Порядок, який спирався на міжнародне право, зокрема і після завершення Холодної війни. Цього порядку вже немає.Тобто пост'ялтинський світ ми вже поховали, точніше Трамп разом з Путіним. У них паралельні треки, але пост'ялтинський світ поховано.Ще не поховано, але в намірі.Але могилу викопали.Путін, звичайно, це намагається зробити. В Трампа були величезні наміри й бажання, щоб в цю могилу, яку викопав Путін, весь світ заштовхати. Але дійсність є настільки складною і багатогранною, - коли тобі здається, що простими рішеннями можна вирішити проблеми, які накопичувалися десятиліттями, а то й століттями, то так просто не буває. Навіть Трамп, який говорить, що він очолює найпотужнішу державу світу, не є всесильним.І наскільки зараз Трамп буде всесильним чи не всесильним в питанні російсько-української війни? Трамп випромінює певні сигнали, які ми намагаємось розшифрувати. Він буде диктувати певні речі, але з другого боку - Путіну також є чим погрозити Трампу.Трамп зрозумів, і це вже достеменно відомо із тих заяв, які він говорить останніми днями, хоч би на світовому економічному форумі в Давосі, що він сам собі зробив пастку, сказавши про завершення війни за 24 години. Так не буває, бо це означало б одне - повна капітуляція України, що так чи інакше він буде з Путіним викручувати руки Україні й співпрацювати з Кремлем, щоб Україна капітулювала.Трамп не для того став вдруге президентом Сполучених Штатів, щоб бути підлеглим Путіну. Трампу так не хочеться, тому що він найбільший політик світу. Крім того, реальність - не та. І що? Прийшов би й сказав: "Українці, приймайте "стамбульські умови", які Путін сформував". А українці б сказали: "Ми думаємо по-іншому, з певних позицій не підемо, тому що в нас є власний потенціал, мільйонна армія, суспільство, яке до великої міри мобілізоване і загартоване вже цією 11-літньою війною, та й в України є союзники в Європі".Ніхто не скасовував того, що дуже близьким союзником України є Велика Британія. Нещодавно Велика  Британія й Україна підписали угоду про сторічне партнерство, це вперше в історії України.Як тільки я побачу британську ескадрилью в Кропивницькому, тоді буду вважати, що стартувала ця угода.Звичайно, на столі зараз лежать і питання ескадрильї. Тобто Трамп зрозумів, що за 24 години миру не вийде. Тепер почав говорити Келлог, який є його спеціальним посланником до України та до Росії, про 100 днів, а то й про пів року.А то і до кінця року.А то і до кінця року, тому що Трамп відповів на запитання, зазначивши, що війна буде наступного року, і сказав: "Йдіть до Путіна і питайте в нього". Різка зміна, тобто реальності ніхто не скасовував.Зараз відбувається серйозний глобальний процес, за яким треба слідкувати, що США не зійдуть зі своєї програми. Набагато більшу роль у фінансуванні підтримки України як в економічному плані, так і у військовому плані, має грати Європа. США не хочуть вже платити за "парасольку", яку з часів Другої світової війни розтягнули спочатку над західною Європою, а після розвалу Радянського Союзу ще над центральною частиною.Річард Гренелл, радник з особливих доручень адміністрації Дональда Трампа, сказав, що є Рютте, якій був прем'єр-міністром Нідерландів, а зараз на посаді генерального секретаря НАТО, і він підтримує те, щоб прийняти Україну до НАТО, то чому США мають за це платити? Це хороший підхід, який мені подобається.Але мене цей підхід непокоїть, - якщо не буде готова Португалія, Угорщина Словаччина і Польща платити повну ціну, адже йдеться не лише про гроші, а також про амуніцію й озброєння.Зараз перейдемо і до амуніції, і до озброєння, але є факт - американці виводять 20 000 контингенту з Європи.Одну п'яту частину.Це факт. По-перше, хтось їх має замінити. По-друге, озброєння є у стратегічних планах НАТО, європейці підписалися, про це говорять і генсек НАТО, і міністр оборони Німеччини казав, що Росія буде готова до агресії проти держав НАТО впродовж 4-5 років. А це означає, що потрібні будуть і амуніція, і озброєння, і навчені люди, і війська, і так далі.Європа має бути готовою відбивати цю агресію. Тобто це серйозна історія після суттєвого скорочення американського контингенту в Європі. Сьогодні це одне скорочення, а післязавтра – друге. Потім країни Балтії, Сувалки й так далі. Це серйозна російська погроза.Не тільки країни Балтії, Естонія, Латвія і Литва, але так само Фінляндія, Швеція - ніхто не скасовував. Норвегія, Данія дуже занепокоєні своєю безпекою.В Балтійському морі - вже майже криптовійна.Прем'єр-міністр Швеції сказав: "Ні стан війни, ні стан миру", тобто маємо таку ситуацію.Але повернімося до того, що за 4-5 років треба бути готовими, але всі серйозні політики додають - і європейські, і натівські, і американські, що найкращим та найдешевшим способом для Європи, для Заходу, щоб протидіяти цій небезпеці, є посилення військових спроможностей України, щоб Україна сіла до переговорів з Росією на якомога більш вигідних умовах.І тут ми переходимо до Путіна, в якого картина світу була дуже проста. Він же ж чекіст і вважає, що мережею своїх впливів, агентів схопив половину Заходу і половину Америки, що це все в його руках. Путін думав, гадаю на це є докази, що Трамп ще з першої своєї передвиборчої кампанії –  його "актив".Невідомо, чи був у Путіна компромат на Трампа, чи не було, адже один з західних оглядачів дуже чітко вловив цікавий момент і сказав: "Перемога Трампа на виборах звільнила від всіх страхів, пов'язаних з його минулим і з тим, що хтось на нього має якісь папери". Сьогодні - це інший Трамп, який говорить Росії: "Слухай, або тепер укладаєш угоду, або чекають тебе санкції, мита і так далі". Друге - коли він говорить, щоб задумалися про долю Каддафі чи якогось іншого диктатора, то вони всі в Росії, думаю, в стані шоку, коли почули таке від Трампа, за перемогу якого відкривали шампанське. Тобто ситуація змінилася абсолютно кардинально.Треба дивитись на політику, на те, що буде відбуватись з допомогою України та з присутністю американців на Європейському континенті, і як буде розвиватись ситуація на полі бою, також на заяви тих, хто керує інституціями. Бо Трамп - це Трамп, Маск - це Маск. Це шоу теж має бути.Я собі уявляю, якби, наприклад, польський чи український прем'єр-міністр "зіганув" в Капітолії, то це б викликало дуже серйозні претензії. А в США просто подивовані ексцентричністю молодого мільярдера.Так не є. Маск зараз назбирає проти себе таку непогану когорту ворогів, у нього будуть свої проблеми. Я називаю зараз цей момент - "атаки шоку і відчаю". Конфронтація з реальністю і в Трампа, і в його оточенні вже відбулася. Його спеціальний представник мав прилетіти до Києва ще до інавгурації, щоб Трамп 20 січня сказав: "Ось мій мирний план! Я телефоную до Путіна і кажу: "Хочу з тобою домовитися". Але Келлог не поїхав, сказав:"маю 100 днів. Я працюю". Пентагон заявив, що військова допомога Україні не припиняється.Але нові пакети від адміністрації Трампа можуть бути в половину меншими.Ні, вже Рютте озвучує, як це має бути.Але це думка Рютте.Рютте скаже те, що почув від Трампа та його людей. Буде озброєння, але платити мають європейці - такий підхід. Тут нічого особистого в цьому відношенні, тільки бізнес. Зараз головна небезпека, і це не стосується американської військової допомоги Україні, - те, що Трамп почав загравати з територіальною інтегральністю окремих держав: "Гренландія має бути наша", "Панамський канал має бути наш". І тут є небезпека - в яких рамках ми маємо зараз перебувати ? Вилітає весь світопорядок. Світ, який ми розуміли й знали, закінчився. Тепер формується новий світ.Я хочу сказати, що в Україні подібне відбувалося після 1919 року, коли у слові повелителя було більше закону. І закінчилося тим, чим закінчилося.Ще не закінчилося.Але закінчилося 24 лютого 2022 року. Держава є. Суспільство, держава об'єднались довкола Збройних Сил у спротиві російській агресії.Ніхто не скасовував нової "осі зла". Іран з Америкою з Росією підписали угоду про стратегію та партнерство. Північна Корея допомагає, чим може Путіну. Китай не скасовував своєї підтримки Росії, щобільше, зразу після інавгурації Трампа Сі Цзіньпінь подзвонив чи Путін подзвонив Сі Цзіньпіню, не знаю почерговість, і щось там узгоджували між собою. І Китай офіційно сказав, що буде поглиблювати співпрацю з Росією. Тобто ніхто цього не скасовував.Клуб диктаторів та авторитарних режимів об'єднався і кинув виклик демократичним країнам світу. Байден відповідав на це в один спосіб. Трамп пробує використовувати методи, якими користуються диктаторські режими, щоб якось цей світ по-новому впорядкувати.Вертаємось до концепції Трампа, який демонструє зміну геополітичних пріоритетів - Панамський канал, Гренландія. У мене є побоювання, що в теперішній ситуації відбувається зміна не лише інформаційних, але й смислових навантажень нової американської адміністрації. Вони почистили значну частину представників старої адміністрації, це представники класичного американського діпстейту, серед яких генерали, розвідка, контррозвідка, що займалися формуванням глобального порядку денного присутності США у світі. А зараз це все може перейти в так званий напівручний режим.По-перше, те, що Трамп почав займатися Панамським каналом, Гренландією засвідчує те, що значна частина цього діпстейту і політичної еліти прийшла до висновку - є загроза базовим інтересам США ще з доктрини Монро: на півкулі, де є Північна Америка і Південна Америка, - це наше і вам до цього зась. Виявилося, що світ вже пройшов інший шлях - це не твоє. В Арктиці дуже серйозні зміни відбулися і будуть відбуватись. Чому Ніколай Патрушев вийшов з посади секретаря ради національної безпеки та оборони РФ і став тільки радником Путіна?З морських питань.Так, з морських питань. І це визначення нового пріоритету для російської держави, тому що це як друга п'ятилітка Сталіна. Ми забуваємо, що це під час цієї п'ятилітки Сталін мав би будувати найбільший океанічний флот у світі з лінкорами, авіаносцями й тому подібне. Однак нічого з цього не вийшло, і це вже інше питання. Але такі були плани.І в Путіна є те саме - будувати в Арктиці бази. В їхньому стратегічному плануванні, наскільки я пригадую, вони визначили для себе ще 10 років тому, що буде відбуватися освоєння Арктики, і РФ тепер домовилася з Китаєм, що будуть це робити. І це їхній план. Відповідь Трампа, що США не можуть собі дозволити, щоб хтось контролював Панамський канал.Суецький канал забрали у британців, але поки що мовчить Сполучене королівствоЦе одне. Друге - чи Європа має більше за себе подбати, тут і про безпековий момент. Звичайно, це інтерес України, не лише Сполучених Штатів, тому що Україна має себе віднайти в новій безпековій реальності. Треба віддати належне президенту Зеленському, який це дуже чітко і виважено артикулює, вживаючи міцних аргументів: "Чекайте, в мене мільйонна армія. Наступна армія - французька, в якої 200 тисяч, а британці – 100 з лишком тисяч. І що? То такий має мати вигляд безпекова конструкція, що я на собі маю це тримати?".Америка виходить - це факт, тобто вже не буде нести такого навантаження, як було. То тоді сідайте за стіл і розмовляйте на цю тему. Я вважаю, що це  абсолютно конструктивно.Нам треба достукатись до "американського серця", а конкретно до Трампа. Я не знаю, які в нас є аргументи, от в Орбана ці аргументи є. Трамп з ним зустрічається на ранчо. Орбан був запрошений на інавгурацію Трампа?Був. А був присутній на інавгурації? Не був. А чому не був? Бо мав дуже важливу пресконференцію в Будапешті, де мав розказувати про успіхи головування Угорщини в Європейській Раді. Епохальна подія, правда? Порівнюючи з інаугурацією Трампа. А хто був присутній з Європи?Мелоні.Прем'єр-міністр Італії, яка за п'ять днів до інаугурації була на ранчо, де її приймали. Звичайно, були розмови про бізнес і про геополітику, і про все інше. Вона друг України?Так.Я до чого веду, що треба відійти від умовно спрощених схем, вийти з цього, бо світ - інший. Більш-менш відомі інтереси США, які сформовані та названі Трампом. Зараз є період такого їхнього штурму. Ми шоковані цим всім, але виходить державний секретар Марко Рубіо, не остання людина зараз в США, і заявляє про те, що мають відбутись перемовини про мир в Україні. Наша позиція - Україна має бути самостійною, суверенною державою і мир має бути стійким, щоб через два-чотири роки знову не відновилася війна. Влаштовується це Україну? Повністю! Тоді до чого йдемо? А це так звані гарантії безпеки України.А Путін наразі пропонує тільки одне - продовження ескалації, можливо, збільшення ескалації. Нічого іншого він не пропонує. Які сигнали від Путіна?Не пропонує. Патрушев сказав, що організовуймо розмови тільки на двох.Без Європи. Адже Європа – розколота, за версією Патрушева, завдяки Фіцо та Орбану. Для Патрушева це був аргумент.Ні, не приймаються такі аргументи.Путін відчуває себе настільки сильним, бо, по-перше, перемагає на фронтах України. Друге – половина Європи його, третє - він каже: "Трамп, ти ж хочеш знищити Європейський Союз, хочеш вийти з НАТО, то давай домовлятися". А далі продовжує: "Ну чекай, я хочу, щоб ти уклав мир з тим Зеленським". Йому Україна асоціюється з суцільними проблемами.Через що мав Трамп перший імпічмент? Через те, що хотів отримати від президента Зеленського компромат на сина Байдена. По-друге, Україна не дала йому зробити великої справи з Путіним у 2016 році і тепер те саме у другій каденції.Ба більше, Трамп і його оточення зрозуміли, що простих рішень не буває, що він не може собі дати дозвіл не тільки на те, як вихід з Афганістану, але тут він має іншу проблему. Афганістан - тоді посипалася ціла структура, не було кому захищати антиталібанського Афганістану. А що в Україні? Вийде Америка і скаже: "Давай, Україна капітулюй". А українці йому: "Трамп, а чому ми маємо капітулювати?". Але він все-таки планує зустрітися з Путіним, спочатку буде телефонний дзвінок, а потім зустріч - візаві.Хай збираються. І що? Не буде розмови без України про Україну, тому що це б означало, що є розмови про Європу без Європи. Такого не буде, бо це б означало розпускання НАТО та всього іншого. Це тоді була б ломка така, що сам Трамп не втримався б у своїй Америці.Путін буде готовий міняти свою концепцію ескалації в російсько-українській війні?Ні.Тобто буде перти до кінця?Звичайно. Тут єдиний стабільний пункт, який є в тому світі й рухається в цій турбулентності, - погляд Путіна на світ. Це єдиний стабільний пункт - путінський підхід до війни в Україні, до знищення України, до подальшої агресії, що треба ділити світ на трьох, вже не на двох, але Європа має бути його, а не якоїсь Америки. Тобто тут у нього погляд стабільний. І стабільним є опір України.Тобто бачення світу на трьох: Латинська Америка і Південна Америка - це Сполучені Штати, Європейський континент під контролем Кремля, а Південно-Східна Азія - Китай, так? А в Африці?Не так. Росія дуже жорстку заяву зробила щодо Панамського каналу: "Не пробуйте!". Росія - молодший партнер Китаю на добрі та погані часи, вже цей перерозподіл відбувся. Це тільки Трампу здавалося, що він такий великий, тому може зробити подібний перерозподіл.Вся політична і геополітична ситуація складається так, що великий перерозподіл світу почався з війни Росії проти України, спроби знищення Української держави. А вирішення цього питання лежить в Україні. Встоїть Україна, забезпечать їй гарантії безпеки, що Росія ніколи вже на Україну не піде, тоді світовий порядок, який сформульований на певних нових початках, матиме шанс старту. В іншому випадку чекає нас період надзвичайної турбулентності на різних континентах. 

У сервісній компанії N-іХ нині працює понад 2200 спеціалістів, здебільшого в Україні. Нещодавно вона вийшла на ринок Індії і планує найняти пів сотні фахівців до кінця року. Чи погано це для української команди та в яких ще країнах N-іХ хоче відкрити офіси — розповів в інтерв’ю DОU Юрій Кушла, VР Nеw Маrkеts N-іХ. Про запуск N-іХ в Індії — Нещодавно N-іХ оголосила про запуск в Індії, ваш офіс працює там уже пів року. Чому ви вийшли на цей ринок зараз і чому саме на нього? Ми відкладали це рішення настільки, наскільки могли. Є потреба глобалізуватися, але спершу ми рухалися в більш очевидні локації. Це Польща, Болгарія, Латинська Америка, Румунія. Після них виникало питання, що ж далі? Наші замовники просили про можливість надавати сервіс з Індії. Ми подивилися на статистику, запити й перестали з цим боротися. Зрозуміло, що кожна наша локація має свою нішу. Це не просто географія. Скажімо, Колумбія — це часова зона Америки. Плюс вона для нас більш зрозуміла і культурно ближча. Індія — це передусім найбільший оптимальний за ціною ринок ІТ-спеціалістів у світі. Якщо ми хочемо надавати сервіс з будь-якої локації, то треба бути й у цьому регіоні, навчатися там працювати. Почали ми заходити в Індію майже рік тому. Нині вже є офіс, перші операції, перші найми. — Скільки саме людей у вас там працює і над якими проєктами? Небагато, ми лише розкачуємося. Починаємо, як зазвичай, з найму локального лідера, який зможе утримувати організацію. Далі під цю людину організовуємо продовження чинних проєктів компанії. Нині там є три інженери, крім людей, які не залучені в розробку (делівері-менеджер локації, рекрутер), і трохи менше як десять відкритих позицій. Плани оптимістичні: вирости до 50 людей у 2025 році. Для Індії основним драйвером є вартість сервісу. І тому, наприклад, ми можемо спрямувати сюди наших клієнтів, які хочуть оптимізувати витрати для не найбільш критичних завдань. — Якщо порівнювати з вартістю послуг українських фахівців, в Індії буде дешевше. Наскільки? Індія завжди вважалася дешевим регіоном. Але з цією інформацією треба бути обережним, бо левову частину ринку Індії формують індійські ІТ-гіганти. Вони здатні наймати людей з нульовим досвідом на початковий рівень заробітних плат. Якщо розглядати цю статистику, тоді Індія видається найдешевшим ринком. З іншого боку, глобальні ІТ-гіганти, як-от Меtа, Аlрhаbеt, Аmаzоn, деколи наймають в Індії на американські зарплати. Тобто це теж певним чином викривлює статистику. Не надзвичайно, але якщо ми говоримо про абсолютні мінімуми й максимуми індійського ринку, ці дані не дуже інформативні. Якщо міряти вартість послуг стандартами індійських компаній, то в нас буде трохи вищий рівень за медіану по ринку. Якщо порівнювати з Україною, то в Індії приблизно в півтора раза дешевше. Не кардинально велика різниця, та в нас немає стратегії надавати клієнтам найдешевший сервіс на планеті. — Є ще показники, крім найму, які свідчитимуть, що ви відкрилися в Індії недарма, це точно успішний запуск? Окрім очевидного показника зростання, ми розумітимемо, чи вдалося нам відкрити канал лідогенерації й отримати доступ до раніше недоступних клієнтів. Їхня кількість і якість буде дуже показовим критерієм успіху. — Скільки зараз в середньому подається людей на одну вакансію в Індії? За кілька днів може податися понад 100 кандидатів, більшість з яких не обов’язково релевантні. Скажімо, за перший день на позицію рекрутера подалося 600 людей. Довелося прибрати вакансію, щоб опрацювати такий потік. Фільтрувати їх важче і довше, ніж ми звикли в Україні. Через це відбір триває довше й вимагає ґрунтовнішого скринінгу. Дехто подається на позиції, що помітно перевищують їхній рівень. Наприклад, спеціалісти середнього рівня можуть претендувати на ролі на кшталт Dеlіvеry Lеаd. Зазвичай таких кандидатів відхиляють одразу, але певній частині все ж потрібно приділити додаткову увагу. Загалом ринок величезний: від 50 до 100 разів більший, ніж український Відповідно є індійські фахівці, які звикли працювати в ІТ-гігантах і хочуть піти в меншу, динамічнішу компанію. Тому охочих подаватися на вакансії багато. Якщо ми говоримо про порівняння Індії з Україною, то, з одного боку, Індія зросла і в плані компетенції, і в плані очікувань зарплат. З іншого боку, ринок України зменшився, виник профіцит людей на ринку. — Запуск N-іХ в Індії — це погані новини для українських фахівців ? У нас немає мети замінити українських інженерів індійськими. Ми залишаємося українською компанією з українським менеджментом. Хоч ми глобалізуємося, але все одно тяжіємо до України. Тому я б сказав би, ризику для українських контракторів зараз немає. З іншого боку, ми заведемо проєкти, які обов’язково хочуть мати частину спеціалістів з Індії. І це дасть можливість наймати в Україні фахівців на критичні ролі — з інноваційним підходом, R&D, з експертизою, за яку і цінують наших інженерів. Водночас є робота більш рутинна, mаіntеnаnсе-проєкти для інженерів в Індії. Можливо, це не зовсім позитивний меседж для них, але так є. Ми не зможемо підняти щось абсолютно незалежне в Індії без української підтримки. — В індійський офіс плануєте найняти до 50 інженерів, а які плани щодо найму в українських підрозділах? Ми не встановлюємо окремих жорстких планів найму для кожної локації, а дотримуємося загальних темпів зростання. Зокрема, у 2025 році орієнтуємося на приблизно 7% збільшення команди загалом. Водночас на Україну припадає понад 60% всіх наших вакансій — це підтверджує, що вона залишається ключовою локацією. Тут ми реалізовуємо масштабні та складні проєкти, яким довіряємо фаховий рівень українських інженерів. — Можете зорієнтувати, чи є перегляди зарплат в українському офісі? Мені здається, що втримання всього ІТ-сектору в Україні зараз залежить від прагматичної цінової політики в роботі з клієнтами. Ми перестали підвищувати рейти клієнтам, а іноді нам доводилось їх знижувати, щоб втримати поточний обсяг бізнесу. Тож у таких ситуаціях ти не можеш дозволити витратам зростати. Нашою основною статтею витрат є фонд компенсацій Протягом останніх трьох років ми регулярно переглядали зарплатні вилки (часто в сторону зменшення) для балансування конкурентності пропозиції для клієнтів і працівників. Всі вищеперелічені фактори впливають на підхід до переглядів компенсацій — він дуже багатофакторний. Якщо спростити, то можна сказати, що в нас помірковане замороження. — Чи дасть можливість Індія підвищувати зарплати в Україні? Узагальнити це явище неможливо. Я можу уявити, що конкретні менеджери на конкретних акаунтах вирішать втілити такий підхід. Чому б і ні, будемо бачити, але загалом такої стратегії немає. — Ви сказали ще, що найм відрізняється, тому що багато кандидатів не дуже критично себе оцінюють на місцевому ринку, на відміну від українців. Є ще якісь відмінності, які ви помітили? Ми ламаємо для себе ці стереотипи про ринок Індії, до яких всі звикли. Звісно, при адекватній затраті часу, ресурсу на цьому ринку можна знайти будь-кого. Є люди, які в плані технічної компетенції нічим не гірші за українців, а іноді й мають значно більший досвід у складних проєктах. Можливо, деякі українці захочуть переїхати в Індію, попрацювати там. Рівень сервісу, незалежно від локації, буде ідентичний, ми це гарантуємо клієнтам. Ціна, звісно, інша. Культурний момент інший, все-таки це азійський ринок. Українське ІТ за час свого становлення, а це два-три покоління інженерів, інтегрувалося в культурну філософію західного бізнесу. Для нас кар’єрний успіх є частиною самореалізації, для нас важливо бути успішними на роботі. І тому на людей можна впливати через ці механізми, вибудовувати весь НR і роботу з персоналом на таких ідеях. Для інженерів в Індії це не зовсім так. Для них робота є робота, сім’я є сім’я, і це розділення більш ніж осмислене. Тому цей момент ми, напевно, ще будемо змушені допрацьовувати. Вчимося, як правильно це зробити, які є важелі впливу на цих людей, як їх мотивувати, як забезпечити rеtеntіоn у компанії. Частково це вирішується через найм лідерів, які виступають культурним мостом. Але, мабуть, цього не буде достатньо і ще доведеться вчитися. — Ви сказали, що розглядаєте можливість переїзду до Індії українських фахівців, які можуть переїжджати Чи є вже сформований пакет умов для такої релокації? — Ні, але можливо варто почати думати про таке. Якщо охочі будуть. — Як думаєте, чи ваш запуск стане прикладом для інших компаній? Для кого це, на вашу думку, вдале рішення, а для кого не дуже? Стане однозначно, як і були приклади інших українських компаній для нас. Я думаю, що наш запуск підкріпить думку про те, що це можливо і вигідно. Кому? Напевно, все-таки компаніям нашого рівня в плані розміру і бізнес-моделі. Передусім ми могли б розглядати цю локацію для віддалених працівників, і, власне, здешевити собівартість сервісу через соst орtіmаl людей у регіонах. Водночас я знаю набагато менші компанії, які просто наймають контракторів в Індії, без офісу, представництва, без нічого. Плинність кадрів страшна, коли ти не здатний забезпечити щоденне управління людей на місці і коли ти не маєш правильно побудованого НR-процесу для віддаленої роботи. Менші компанії їх не мають. Про український офіс — Скільки у вас зараз людей працює в Україні і що змінилось для українських офісів за останній рік? Станом на початок 2025-го у нас 1660 спеціалістів, які перебувають в українській локації або є податковими резидентами України — це понад 76% усього глобального хедкаунту. Ми показали зростання на 7% за минулий рік, наш офіс у Колумбії і Румунії зріс. Присутність українців в Польщі зросла. Водночас кількість інженерів в Україні лишилася сталою чи навіть незначно зменшилась за 2024 рік. Є негативні тренди, наприклад, скорочення співпраці з певними замовниками. Зокрема, є клієнт, що відмовився від частини нашої команди в Україні, бо має вендорів у Індії. На жаль, війна має негативний вплив. Ми просто не маємо того звичного припливу нового бізнесу, який раніше компенсовував відплив з поточних проєктів. — Коли запровадили податкові зміни, багато компаній скаржилося, що не такий страшний податок, як нестабільність. Чи можете розказати, як підвищення податків вплинуло на N-іХ, зокрема як на резидента Дія Сіty? Я думаю, що поки що ніяк не вплинуло. Податки співробітників — це їхня справа, а компанія лише допомагає супроводжувати фінансову діяльність. Мені невідомі випадки, коли люди просили підвищити компенсацію через податки. Таких прецедентів не було. — Фахівці в Україні у вас здебільшого працюють як ФОПи? У компанії є кілька моделей співпраці, зокрема й ФОП. Однак зростає кількість людей, які обирають формат трудових контрактів. Ми прагнемо пропонувати спеціалістам оптимальну форму взаємодії залежно від їхніх потреб та актуального законодавства, тож не фокусуємося лише на одному форматі. Про роботу N-іХ в інших країнах — У 2023 році Україна була основним регіоном для N-іХ і найм тут був трошки більшим, ніж деінде. Як зараз? За результатами року Україна й надалі лишається лідером серед усіх наших локацій. Нині тут відкрито близько 180 позицій. Це 60% від кількості вакансій у компанії загалом. Ми дуже успішно, на мою думку, змінили позиціонування для інших країн. Наприклад, у Колумбії вже маємо 50 людей, і я думаю, зможемо дорости до 100 фахівців у 2025 році. У Румунії 30 фахівців. До повномасштабки це була, напевно, більш ефективна локація, ніж Польща. Але у зв’язку з тим, що велика кількість українців працює тепер у Польщі, ситуація змінилася. Ми наймаємо там приблизно 50 на 50 — і українців, і поляків. Юрій Кушла з Ерікою Гутьєррес Карденас, Неаd оf N-іХ Соlоmbіа Колись Олександр Шатний (VР Реорlе Ореrаtіоns у N-іХ — ред.) казав, що ми в Польщі можемо найняти будь-кого. Питання лише, чи це потрібно. У 2023 році ми ще заводили в домашні локації, включно з Польщею, той бізнес, який просився в ту ж Колумбію. А тепер здатні заводити бізнес в Колумбію в абсолютно ізольованому режимі. Ми підтягнули там dеlіvеry-модель, з’явилися канали лідогенерації зі США прямо на Латинську Америку. Тому ми просто розбавили ту статистику, яка до нас заходила у Східну Європу. У 2023 році ми ще йшли шляхом найменшого опору, бо звикли працювати з українським ринком і наймати тут. У 2024-му це трошки почало зменшуватися, я думаю, у 2025-му ця тенденція щодо Латинської Америки продовжиться. Тобто хто швидше знайде правильну людину, в цій локації і опиниться проєкт. — Ви кажете, що неважливо, в якій локації фахівець, де знайшли, там і добре. Водночас ми чуємо від спеціалістів, як замовники постійно відмовляються від співпраці, якщо основна частина команди в Україні. Чи є у вас такі випадки? Були. Ми намагаємося дотягнутися до глобального бізнесу. І що більший цей бізнес, то він є більш зарегульованим. І війна працює проти нас у сек’юрному рейтингу. Ризик ведення бізнесу з Україною зріс, і великі компанії не можуть це не враховувати. Основна причина відмов — бюрократичні процеси в їхніх безпекових політиках. Імовірність фахівців бути мобілізованими — це лише частина тієї групи ризиків, але не єдина й не основна. Навіть якби ми забронювали 100% персоналу, я думаю, що клієнти не змогли б цілком розслабитися, працюючи з нами Адже це не є гарантією, що ті люди не будуть розброньовані завтра. Тобто воно вирішує певним чином, дає можливість виграти час, мати переговорну позицію, поліпшує ситуацію, але цього недостатньо. Тому, власне, наша глобалізація — це частина стратегії виживання бізнесу. — Розкажіть про роботу N-іХ в Штатах. Чи відчувається там вплив політичного контексту, яка ситуація із залученням клієнтів? Наше американське представництво невелике — на близько 15 людей. У ньому зосереджені сейлзи та представники архітектурного офісу. За нашими вакансіями на проєкти для американських замовників видно позитивний тренд після листопада. Якщо останні два роки ми мали їх у середньому 100, то зараз вже 180-200. Думаю, що це була реакція великих компаній на можливі позитивні зміни у зв’язку зі зміною влади. Це завжди відбувається із запізнення, тож подивимось, як далі буде. — Є ще якісь локації, де ви плануєте відкритись чи розширитись на цей рік? Останні роки два нам дуже хотілося зайти в Японію. І ми розуміли, що працювати з цим ринком з усіх наших локацій, навіть з Індії, важко. Тому розглядали можливість побудувати центри з ближчих локацій. Починали навіть робити перші кроки, але поставили цей проєкт на паузу. Зараз переглядаємо цю стратегію. Якщо в нас будуть певні інвестиції в бізнес-розробку, спрямовані на японських клієнтів, то з’явиться і локація. Є варіанти, але ми поки що не впевнені, де це робити краще. — Чим саме Японія вам цікава? Грошима, там є великий глобальний бізнес. Але, власне, ця глобалізація, має і плюси, і мінуси. Ми спробували вийти на японських клієнтів, а в результаті опинилися із їхніми або британським або американськими subsіdіаrіеs. Тобто нам сказали: «Усе класно, але раз ви вмієте працювати в Америці, то от вам наше американське відділення, говоріть з ними». Японія — це дуже закрите й консервативне середовище. Ти не можеш вести бізнес там, не будучи глобальним лейблом. Ти не зайдеш туди, не маючи японської компанії. Всі фінансові транзакції та контракти не виходять за межі Японії. Це означає, що треба мати там представництва і ще певні бекапи. Самі ж проєкти не є аж настільки інноваційними, як може здаватися. Інколи заходиш на відомі компанії, і все знову впирається в паперову оптимізацію бізнес-процесів. При тому на такому рівні, який ми проходили з американськими клієнтами ще років 10 тому. — GlоbаlLоgіс зайшла в Японію через те, що стала частиною Ніtасhі. Ви розглядали такий варіант, стати частиною іншої компанії? Ми все розглядаємо. Зокрема, механізм партнерства або поглинання невеликої компанії, яка зразу забезпечить певний трамплін і операційну присутність. Це може бути японсько-філіппінський, японсько-в’єтнамський бізнес, такі розмови ведуться. — Які у N-іХ плани на нинішній рік? Ціль на рік — це 7-відсоткове зростання, тобто мати не гірший результат, ніж у 2024 році. Водночас якщо війна триватиме, нам доведеться продовжувати політику диверсифікації стратегії. І тоді варто очікувати спад нового бізнесу для України зі всіма наслідками.

Для дорослих та дітей застуда – поширене сезонне явище, до якого ми вже звикли. Зазвичай вона проходить за кілька днів із мінімальними незручностями. Але іноді симптоми можуть свідчити про щось серйозніше, наприклад, грип, бронхіт або навіть пневмонію. Існують ознаки, які допоможуть більш точно зрозуміти, що не варто "затягувати" та важливо звернутися до лікаря якомога швидше.Температура тілаКонтроль температури тіла важливий навіть у разі незначного підвищення. Субфебрильна температура (зазвичай незначне підвищення до 37°С, однак може бути у межах 37,5-38,3 °С), яка тримається протягом деякого часу, може бути сигналом, що організм бореться не лише із застудою, а й із серйознішими інфекціями.Згідно з дослідженнями, стійка лихоманка може свідчити про такі захворювання, як грип або мононуклеоз, тому цей симптом є приводом для консультації з лікарем.Крім того, висока температура (більше 38,3°С), не є типовим симптомом застуди. Якщо температура піднімається до таких значень та вище, це може свідчити про інші захворювання. Так, раптове значне зростання температури може бути сигналом стрептококової ангіни, яка є бактеріальною інфекцією. За призначенням лікаря, її потрібно лікувати антибіотиками, адже без належної терапії існує ризик розвитку ревматизму та небезпечних ускладнень для серця.Варто пам’ятати, що стрептококова ангіна має специфічні прояви. Вона майже ніколи не викликає нежитю, кашлю чи захриплості голосу, які більш характерні для звичайної застуди.Підвищена температура тіла, Фото: FrееріkСимптоми довго не зникають Застуда часто починається з легкого дискомфорту в горлі та закладеності носа, поступово переходячи у більш виражені симптоми. Зазвичай вона проходить протягом трьох-чотирьох днів, зазначає доктор медичних наук Меліса Лей Бекер. Звісно, кашель та нежить можуть турбувати людину довше. Проте, якщо протягом деякого часу симптоми не зникають, це може свідчити про серйозніший стан, наприклад, грип чи мононуклеоз. У такому разі важливо звернутися до лікаря для уточнення діагнозу та призначення лікування.Алергічна симптоматикаЗастуда та алергія можуть мати дещо схожу симптоматику, особливо спочатку. Проте, їх головна відмінність полягає в тому, що алергія ніколи не викликає лихоманку.Крім того, алергія має чіткі сезонні прояви або тригери, наприклад, контакт із пилком чи іншими подразниками. Якщо ви помічаєте, що ваш стан погіршується після перебування на свіжому повітрі або в певні пори року, ймовірно, причина криється саме в алергічній реакції.Важко дихати або біль у грудях Кашель – це один із типових симптом застуди, який зазвичай не викликає серйозних занепокоєнь. Однак, якщо кашель супроводжується болем у грудях, задишкою чи хрипами, це може свідчити про серйозніші стани, як-от бронхіт чи пневмонію.Бронхіт виникає через запалення бронхів – трубок, які забезпечують рух повітря до легень і назад. Пневмонія, зі свого боку, є запаленням самих легень, що може вимагати негайного медичного втручання.Біль у грудях та утруднене дихання також можуть вказувати на ще один небезпечний стан – легеневу емболію, тобто тромб у легенях. Цей стан несе загрозу життю. Кашель, Фото: FrееріkБіль у м'язах та тіліЗастуда іноді супроводжується болем у тілі, але він, як правило, незначний і не викликає серйозного дискомфорту. На відміну від застуди, грип часто спричиняє сильний біль в м’язах та всьому тілі. Він може бути настільки інтенсивними, що навіть прості рухи стають складними.До цього можуть додаватися озноб та сильна втома, які посилюють загальне виснаження. Під час грипу навіть підйом з ліжка може стати складним завданням.Мандрівки за кордон та симптоми, що пов'язані з ШКТДуже важливо проконсультуватися з лікарем, якщо ви почуваєте себе погано після подорожі в іншу країну, та наголосити на тому, де саме ви були. Так, наприклад, діарея є поширеною проблемою, яка часто виникає у туристів, що відвідують регіони з підвищеним ризиком інфекцій. До таких місць належать Африка, Азія, Латинська Америка та Близький Схід. Хвороба зазвичай пов’язана з вживанням забрудненої води або їжі, що може містити шкідливі бактерії, віруси чи паразити.Крім того, нудота, блювота та діарея не є характерними для застуди, тому якщо ці симптоми з’являються, це може свідчити про більш серйозну хворобу, таку як грип. У таких випадках важливо звернутися до лікаря, оскільки ці симптоми можуть призвести до зневоднення.Сильний ознобОзноб часто є першим симптомом бактеріальної або вірусної інфекції. Коли людині холодно, м’язи починають швидко скорочуватися і розслаблятися, що викликає тремтіння. Озноб часто супроводжує лихоманку, що викликає неприємне відчуття холоду та блідість шкіри.Хоча озноб та лихоманка бувають при застуді, це не є типовим для цього захворювання. Однак, вони можуть свідчити про грип або СОVІD-19. Різновиди болю у горіБіль у горлі зазвичай проявляється як дискомфорт або пирхота, що ускладнює ковтання. Хоча біль у горлі може супроводжувати застуду, він більш характерний для грипу, де цей симптом зазвичай виражений сильніше.Пам'ятайте також, що існує низка інших захворювань, для яких характерний біль у горлі, зокрема: алергія, мононуклеоз, стрептококова ангіна, тонзиліт тощо. Тому важливо звернутися до лікаря вчасно для точного діагнозу та лікування.Локалізація симптомуЩе один важливий сигнал, що може вказувати на більш серйозну хворобу, ніж звичайна застуда — це локалізація симптомів, тобто коли дискомфорт відчувається в одній конкретній області тіла. Для застуди характерні симптоми, що вражають верхні дихальні шляхи, включно з нежитем та пирхотою в горлі.Однак інші захворювання можуть проявлятися сильними симптомами в одній ділянці тіла. Так, наприклад, під час ангіни у людини дуже сильно болить горло, навіть складно ковтати, але водночас це не спричиняє болю в інших частинах тіла. Інфекції носових пазух можуть викликати головний біль або навіть зубний біль.Застуда, Фото: FrееріkУ будь-якому випадку, не варто займатися самолікуванням чи приймати ліки без призначення. Якщо ви почуваєтесь погано, обов'язково зверніться до лікаря для отримання кваліфікованої допомоги.Джерела: Неаlth, УП. Життя

Гендиректор Меtа Рlаtfоrms Марк Цукерберг попросив вибачення за цензуру у Fасеbооk. У відеозверненні він заявив про плани розширити свободу слова на платформах компанії за підтримки адміністрації Дональда Трампа. Цукерберг визнав, що фактчекери виявляли політичну упередженість, особливо у США. Через це платформи запровадить систему користувацьких нотаток для перевірки контенту. Знімуть обмеження на обговорення імміграції та гендеру. "Замість придушення думок важливо дати користувачам можливість ділитися своїм досвідом і поглядами", - йдеться у повідомленні. Фільтри контенту не будуть автоматично блокувати пости за дрібні порушення. Основну увагу спрямують на серйозні порушення і незаконний контент. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Власники Fасеbооk та Іnstаgrаm визнали, що запровадили надмірну цензуру Раніше пости на політичні теми рідше потрапляли у рекомендації через скарги користувачів. Але зараз багато хто хоче читати більше такого контенту, і його знову почнуть просувати. Меtа збирається більше працювати з владою США. "США мають сильні конституційні гарантії свободи слова, тоді як Європа, Латинська Америка та Китай посилюють закони цензури", - сказав Цукерберг. Він визнав, що складні системи ніколи не будуть ідеальними. Але основний пріоритет тепер - зниження рівня цензури і повернення до місії соціальної мережі: дати людям голос і можливість вільно висловлювати свої думки. Європейська комісія почала розслідування проти корпорацій Аррlе, Меtа і Аlрhаbеt. Усього відкрили п'ять справ. Перші два розслідування зосереджені на компаніях Аlрhаbеt і Аррlе. Вони стосуються "антирульових" правил.

Склад Ради Безпеки ООН з 1 січня оновився на третину - непостійними її членами стали Данія і Греція (Західна Європа), Пакистан (Азія), Панама (Латинська Америка й Карибський басейн) і Сомалі (Африка).

Латинська літера Z, якої немає в російській абетці, є символом російського вторгнення в Україну

GlоbаlLоgіс входить до трьох найбільших ІТ-компаній на українському ринку — зараз тут працює понад 6 тисяч спеціалістів. Водночас кожні пів року в українському підрозділі стає на кількасот фахівців менше. Про те, як компанія працює в інших країнах, чи конкурують українські та індійський ринки, чому змивається грань між продуктовими і сервісними компаніями та що буде з нашим ІТ далі — читайте в інтерв’ю DОU з Андрієм Яворським, старшим віцепрезидентом зі стратегії та технологій у GlоbаlLоgіс. Про глобальні справи — Як нині справи у GlоbаlLоgіс на світовому ринку? Куди ви рухаєтеся, що цікавого було за цей рік? Ми почуваємося приблизно як і всі на ринку. В багатьох галузях є спад попиту, усі чекають, що облікові ставки на ключових ринках знизяться і розпочнеться новий цикл економічного підйому. Водночас GlоbаlLоgіс стратегічно правильно стала частиною групи компаній Ніtасhі, яка має 70-80 мільярдів доларів загального обороту. Тепер у нас є і зовнішній попит, і внутрішній. Також за цей рік ми анонсували масштабні партнерства з Gооglе, Місrоsоft, Аmаzоn. Тому я сказав би, що почуваємося ми спокійно та оптимістично. Якщо бути більш предметним, GlоbаlLоgіс працює та має інженерів на всіх основних ринках, зокрема в Латинській Америці і Східній Європі. Україна досі залишається другим номером за розміром локації після Індії, у нас тут близько шести тисяч інженерів (в Індії понад 14 500 — ред.). Попит зараз ребалансується між цими регіонами залежно від того, де це найбільш ефективно. Я б сказав, що зростання у Східній Європі сповільнилося, а в Індію, Японію, Аргентину заходить більший потік бізнесу. Серед більш доступних локацій там найоптимальніші умови за ціною, швидкістю і якістю. Клієнти, які були в Україні, хочуть залишатися в Україні, з цим усе гаразд. Та новий бізнес стало складніше сюди заводити в Україну, зокрема через коливання валютних курсів, ну й через війну. — Як вплинуло на вектор руху компанії об’єднання з Ніtасhі? У нас були і залишаються амбітні цілі подвоїтися найближчим часом. І це станеться не через те, що ми просто стали частиною Ніtасhі. Ми віримо в те, що наші сервіси і стратегічний напрям будуть затребуваними. Водночас бути частиною глобальної корпорації багато в чому простіше, ніж бути незалежним гравцем. Всередині великої компаній є балансування попиту. Скажімо, у Ніtасhі великий енергетичний сектор, сектор mоbіlіty (як-от залізниці). Коли падає попит на цифрові послуги, зростає попит на генерацію енергетики, її розподіл, дотичні сегменти. Така велика бізнес-корпорація самостабілізується. Ми можемо компенсувати проєкти, які закінчилися в Україні, тим, що приводимо сюди більше бізнесу Ніtасhі Інженери отримують проєкти, а ми продовжуємо залишатися великим гравцем в Україні. Звісно, платимо податки, підтримуємо людей, роздаємо енергетичні станції, старлінки, облаштовуємо офіси тощо. Ніtасhі — японська компанія, і ставлення до витрат і внутрішніх відносин тут відрізняється від традиційного західного бізнесу. Є горизонт планування на десятиліття, є більш довгострокові погляди на майбутнє, ніж в американських компаній, які живуть квартальними циклами. Якщо фокусуватися лише на вирішенні тактичних проблем, ви не зможете багато досягти. Бо складно буде завжди. Як і у розвитку компанії, так і у розвитку держав важливо бачити перспективу і рухатися до неї. І мені здається, що це якраз культивується в японському світогляді. — Ви сказали, що ціль GlоbаlLоgіс — зрости вдвічі найближчим часом. Про який час йдеться і про яке саме зростання: грошове, командне, проєктне? Оскільки Ніtасhі є на японській біржі, то певні фінансові твердження я не можу озвучувати, бо це фінансовий злочин. Ми сподіваємося зрости вдвічі з погляду виторгу. Подвоєння спеціалістів не плануємо, тому що, на мою думку, ефективність від одного фахівця зростатиме, зокрема через системи штучного інтелекту. Є амбітна мета агресивно вийти за наступні два-три ринки, де нас ще немає. Я сумніваюся, що новий президент США буде заглиблюватися далі в економічну рецесію (розмова відбулася у день виборів в США, коли переможець ще не був оголошений — ред.). Думаю, будуть зроблені кроки, які бустануть подальший розвиток, тепер є підстави для того, щоб економіка рухалася вперед. Також впровадження різноманітних gеnеrаtіvе АІ інструментів допоможе вийти на нові індустрії, які раніше не розглядали цифровізацію як стратегічний для них сегмент. Про найм ІТ-спеціалістів — В Україні за перші пів року у GlоbаlLоgіс було мінус 386 спеціалістів. Чи зростає кількість фахівців у інших країнах? Те зростання, яке ми мали в Україні, просто передислокувалося в інші локації. В Америці в нас кілька тисяч людей, Латинська Америка зростає. У докризові часи ми зростали б, напевно, на 50% більше. Але нині наш рівень плюс-мінус відповідає тому, як перформлять компанії у нашому сегменті. Наш сегмент — це цифровізація і розробка цифрових продуктів, він продовжує розвиватись. Четверта технологічна революція нікуди не поділася, ми всі в ній перебуваємо, і на мій погляд, інвестиції в сектор цифровізації зростатимуть. На наступний рік прогнозується зростання глобального ІТ-сегменту на 10%. В нашому секторі навіть до 15%, тобто ми випереджаємо, на мою думку, ці цифри. ІТ-галузь стала новою електрикою, зараз складно собі уявити практично будь-який бізнес без ІТ-складової. — Зараз в Україні зростає кількість фахівців, які працюють у продукті. Сервісні компанії теж нерідко розвивають в себе продуктові ініціативи. Чи є у GlоbаlLоgіс такі плани? Я розділив би ваше питання на три елементи. 1. Складно сказати, що компанія на кшталт GlоbаlLоgіс є продуктовою чи не продуктовою. Тому що ми розробляємо понад половину R&D в наших замовників. Інженерний сервіс, який ми надаємо, це глибинна частина продуктів. Візьмімо розробку телефону Аррlе або Gооglе. Цей продукт складається із сотні, якщо не тисячі компонентів, які зроблені різними компаніями, і все це стає продуктом. Не думаю, що інженер, який працює на Місrоsоft в Сієтлі, та інженер, який працює у проєкті з Місrоsоft через Ніtасhі в Україні, матимуть фундаментально різний досвід. Звичайно, якщо ви частина стартапу з сімейною культурою, у вас буде інша екосистема. Але великі компанії стали дуже схожі. 2. Ми в GlоbаlLоgіс і я особисто переконані, що всі компанії майбутнього — це будуть продуктові sоftwаrе-компанії. Це переконання народилося не сьогодні, йому вже 7-8 років. Всі намагаються взаємодіяти з людьми, а ця взаємодія найширше зараз відбувається через цифрові канали. Ви так чи інакше їх будуєте, створюєте. Тож всі будуть sоftwаrе-компаніями в горизонті наступних 10, 20, 30 років. 3. Третя частина стосується саме GlоbаlLоgіс. До того як нас купила Ніtасhі, ми обережно дивилися на продуктизацію. Просто тому, що це може потенційно створювати конфлікти щодо інтелектуальної власності. Якщо й робити продукт, треба створювати окрему компанію, а не конкурувати зі своїми ж замовниками. Мені здається, що такий погляд буде у всіх сервісних компаній. Ти можеш створювати акселератори, фреймворки, які допоможуть більше продавати рішення, а не просто «програмісто-години». Та це складна територія. Якщо хочеш увійти в продуктовий сегмент — це чудово. Але якщо грати посередині між сегментами, то зіткнешся з великою кількістю дилем. Водночас та ж Ніtасhі починала з виробництва моторів. Ми зараз розробляємо для них величезну кількість продуктів, які потім продаються на ринку. Наприклад, GlоbаlLоgіс розробляє платформу gеnеrаtіvе АІ, яка називається Рlаtfоrm оf Рlаtfоrms. — Чому ви вирішили створити свою ШІ-платформу, а не скористатися вже чимось, що є на ринку? В адаптації gеnеrаtіvе АІ є три рівні. Перший — це компанії, які тренують свої моделі. Зараз це, напевно, кілька сотень компаній, включаючи ОреnАІ, Gооglе, хАІ Ілона Маска та інші. Другий рівень — це індивідуальне використання gеnеrаtіvе АІ, щоб поліпшити свій перформанс. Раніше ти гуглив, тепер можеш написати запити до LLМ. Тут треба враховувати, якщо всі використовують умовний СhаtGРТ, то це не дає переваги нікому. Просто новий інструмент, як Ехсеl. І є третій рівень, який поки що не сильно вистрілив, але ще стане бустером економіки. Це якраз адаптація gеnеrаtіvе АІ, LLМ під бізнес. Продукт, який ми створюємо з Рlаtfоrm оf Рlаtfоrms, орієнтований саме на еntеrрrіsе-сегмент. Він допоможе компаніям бути незалежним від конкретного провайдера LLМ. Тобто можна буде використовувати Gооglе, Аmаzоn, приватну LLМ чи опенсорсну LLМО від Fасеbооk, і залучати її у своїх бізнес-процесах. Найчастіше компанії використовують gеnеrаtіvе АІ для управління базою знань і документів компанії. Тобто щоб все зібрати в одне місце і потім швидко знайти. Ще один типовий сценарій — комунікація з клієнтами, ті ж чат-боти, які інтелектуально навчені відповідати на запитання не лише простими словами, а прямо давати потрібну вибірку даних, наприклад, з сервісних мануалів. Загалом є 12-15 основних сценаріїв, і ми їх реалізовуємо в межах платформи, на додаток до функцій з роботи з даними, інфраструктурою та іншими супутніми процесами. Конкретним кінцевим клієнтам потрібно буде просто додати свою специфіку і не потрібно розробляти всю інфраструктуру під себе. Тому що, якщо ви і всі ваші конкуренти будете використовувати одну платформу для свого АІ, наприклад, Аmаzоn Wеb Sеrvісеs, тоді що відрізняє вас? Можливо, є сенс робити свій субпродукт, мати більше гнучкості та не залежати від чиєїсь платформи. Ми й надаємо інструменти для цього. Я повернуся знову до своєї тези про те, що будь-яка компанія буде sоftwаrе-компанією. Незалежність від постачальника буде однією з цінностей, яку переслідуватиме бізнес. — Частина ваших команд залучені в розробку ШІ-продуктів, і я думаю, що ще більше фахівці використовують ШІ-помічників у роботі. Як весь цей ШІ-вибух вплинув на вашу команди, з погляду найму, побудови команд, воркфлоу? Я б сказав, що певні зміни є, зріс попит на Масhіnе Lеаrnіng skіlls. Та якщо ви подивитеся на проєкти, які вимагають впровадження ШІ, то саме на частину Масhіnе Lеаrnіng припадатиме відсотків 20 роботи. Щоб реалізувати успішну МL-функціональність, потрібно збирати ці дані, нормалізувати їх, синхронізувати між системами тощо. І коли все це буде зроблено, у вас залишиться частина роботи, присвячена машинному навчанню. Далі все одно треба буде писати фронтенд, взаємодіяти з різними каналами, користувачами, автоматизованими чи неавтоматизованими. Немає такого, що, мовляв, три роки тому у нас були одні позиції, а тепер половина стала Масhіnе Lеаrnіng. Певною мірою машинне навчання залишається верхнім шаром на торті. Але й класичний інжиніринг залишається потрібним. Думаю, те, що на Junіоr-розробників зменшився попит, радше пов’язано з ринком як таким, зі світовою економікою, ніж із попитом саме на інжиніринг. — Кого ви найбільше шукаєте і які позиції закривати найважче, якщо говорити про світовий ринок? Нині пошук фахівців не є ключовою проблемою. Практично на всіх ринках через економічне уповільнення є велика кількість людей, які шукають нові проєкти. Фахівців з традиційних JаvаSсrірt або Рythоn зараз нескладно залучати практично всюди. Складно знаходити людей з доменною експертизою у специфічних сегментах. Наприклад, в нас є проєкти з обладнанням, де потрібні сертифікати безпеки, АSРІСЕ-сертифікація в аutоmоtіvе, набори специфічних речей в іndustrіаl-сегменті тощо. Цих людей більше не стало, а попит на них лишається стабільним. Думаю, з усіма цими gеnеrаtіvе АІ-інструментами буде змінюватися загальний світогляд щодо найму. Якщо ви були сеньйор-розробником, то зараз ви маєте бути сеньйор-розробником плюс бізнес-аналітиком. Якщо були архітектором, то станете бізнес-архітектором. До інжинірингової професії буде додаватися потреба розуміти бізнес-домен. Клієнти все частіше дивляться, чи може людина транслювати бізнес-проблеми у вимоги для розробки і бачення кінцевого софтверного продукту. Ті компанії, які навчаться правильно з цим працювати, пропонувати такий сервіс, тренувати людей, будуть більш затребувані на ринку майбутнього, ніж просто компанії, які виконують вказівки. Про український ринок, бронювання і найм — Поки ми говоримо про найм, пропоную перемкнутися на український ринок. Чи плануєте ви наймати тут фахівців? Які взагалі плани GlоbаlLоgіс на українському ринку? Загалом ми не припиняли залучати нових інженерів в Україні, просто цього стало менше. Будь-який бізнес, не тільки ІТ, погано реагує на нестабільність і непередбачуваність. Складно оперувати в середовищі, де не розумієш, як правила гри зміняться завтра. Зрозумійте мене правильно, в країні триває війна, і я жодним чином не беруся казати, чи правильні рішення ухвалюють. Але, скажімо, зміна податків для Дія Сіty, де мали бути гарантії на 25 років... Це змушує нервувати всіх учасників ринку і не допомагає показувати стабільність. Податки можуть бути високими чи низькими, питання в тому, що вони не повинні змінюватися через квартал. Ми хотіли би як бізнес бачити передбачувані в горизонті кількох років умови роботи. Хотіли б мати прозору схему бронювання критичних фахівців. Щоб бізнес розвивався, людям треба виїжджати на зустрічі за кордон, тут нічого нового немає. Проблеми з енергетикою і мережевою інфраструктурою, думаю, більшість компаній вже самі розв’язали. Мені здається, що нинішня нестабільність шкодить країні загалом, а не одній індустрії. Наскільки я знаю, в інших галузей ті самі запити. Всі хочуть розуміти, що їхні ключові спеціалісти прийдуть на роботу. З 6000 спеціалістів зараз заброньовано близько 100 У нас диспропорційно зростає навантаження на бізнесхвідрядження за кордон. На зустрічі їздять люди з Польщі, Словаччини, бо фахівці з України не можуть. Це заважає нам працювати ефективно. Хто зазвичай мав би їхати до клієнта? Це менеджери проєктів, архітектори, лідери команд, тобто ті, хто насправді потім драйвить бізнес всередині. Якщо вони не можуть, а їде хтось інший з іншої локації, а потім передає сказане, це ускладнює роботу. — Скільки ваших спеціалістів служить у Силах оборони? 211, ця цифра особливо не змінюється. — Наскільки мені відомо, проблема з бронюванням часто виникає не тому, що немає процедури, а тому, що спеціалісти не оновлюють дані, адже остерігаються мобілізації. Коли ви кажете про недостатньо прозорий процес бронювання, що саме ви маєте на увазі? Як ви хотіли б, щоб це було? Я намагаюся утриматися від критики, але подивімось на першопричини, чому деякі люди не оновлюють дані. Вони хвилюються через те, що прийдуть оновлювати дані, і немає жодних гарантій, що вони встигнуть це зробити. Є імовірність, що їм видадуть повістку, хоча можуть бути всі легітимні причини для того, щоб бути заброньованим. Усі ці скандали, пов’язані з ТЦК, рейдами на різні заходи у людей викликає страх. Хаос під час мобілізації не сприяє тому, щоб бізнесу було простіше. Врегулювання допомогло б не тільки ІТ, а й решті бізнесів. З погляду процедури паперове бронювання могло займати кілька місяців, і було не дуже зрозуміло, в якому статусі. Бронювання через «Дію» відчутно спростило процес з погляду компаній. Але це не спростило ситуацію для людей, які хочуть бути заброньованими. В ідеалі було б непогано, щоб компанії могли самі подавати документи в «Дію», робити це більш автоматизовано. Станеться це чи ні, чи буде економічне бронювання мені складно судити, бо це дуже гостре соціальне питання. — Повернімося ще до українських команд. Над чим зараз працюють фахівці і які замовлення вдається отримувати українським командам? Для більшості партнерів робимо ключову частину їхнього R&D. Ядро нашого бізнесу сформоване до війни, йому вже 7-10 років. Через це у нас і немає драматичного падіння, бо побудовані хороші відносини з партнерами, які розуміють ситуацію. До того ж нестабільність відчувається у всіх країнах. Подивіться на Близький Схід, Ізраїль, арабські країни, де розгортається величезна військова кампанія. Сусідні європейські країни вже замислюються, що робити, якщо вони будуть наступними. Тому зростає толерантність до потенційної нестабільності в командах — наприклад, якщо хтось може не вийти на роботу. Є елементарна повага у замовників до того, що люди працюють у таких обставинах і світ перестав бути супербезпечною гаванню. Від початку 2024 року знайшли нові проєкти для 1115 людей Але це відбувалося точково, кілька інженерів тут, кілька інженерів там. У нас є hеаlthсаrе-проєкти, невеликі розширення в аutоmоtіvе, у фінансах. Але такого, щоб з’явився новий замовник з проєктом на 300 людей, немає. На бенчі сьогодні 235 людей. — Ми спостерігаємо, що в ІТ-компаній зараз неабиякий попит на вакансії маркетологів, сейлзів та інших позицій, які не орієнтовані на розробку. Як у вас? Це дуже цікавий тренд. Багато компаній під час зростання ІТ мали органічний трафік. Клієнти могли приходити самі, за рекомендаціями. Під час кризи виявилося, що у багатьох компаній немає ефективного сейлзу та маркетингу. Тож виник цей характерний попит, його добре видно. На мій погляд, у нас був сильний сейлз і маркетинг до цього, ми не змогли б досягти сьогоднішнього рівня розвитку інакше. Тому, звичайно, ми залучаємо хороших спеціалістів, інвестуємо в маркетинг. Але до важких часів треба готуватися в добрі роки. — Ви працюєте на дуже багатьох ринках. Як, на вашу думку, зараз сприймають українського фахівця у світі? Всі, кого я знаю, підтримують Україну. І це, скажемо так, допомогло всьому українському бізнесу не обвалитися. Але підкреслено інакшого ставлення до українських програмістів вже немає, це просто «хороші інженери з Європи». Наша поточна ситуація стала новою нормальністю. — А якщо порівнювати з індійськими інженерами? Поки у нас триває війна, індійські розробники можуть підвищувати свої навички, використовувати Соріlоt чи СhаtGРТ тощо. На вашу думку, чи наші позиції з Індією однакові зараз для глобального ринку? Я б сказав, це філософське питання. Навіть у довоєнний час було складно сказати, чи середній український інженер гірший чи кращий за середнього інженера в іншій локації, зокрема в Індії. Європейські інженери (а Україна — це Європа) є частиною світової постіндустріальної культури, яка притаманна домінантним економікам у світі. Це Америка, більша частина Європи, Канада, Австралія. Ясна річ, що якщо ваш замовник живе в цій культурі, вам легше порозумітися. Якщо ви будете інженером з Китаю, у вас буде зовсім інше виховання, історичний бекграунд і рівень розуміння одне одного. І в цьому плані ситуація з Україною не змінилася — ми де були, там і залишилися. Та культурний бар’єр в Азії, Індії, В’єтнамі тепер сприймається меншою проблемою, ніж раніше Свого часу цей культурний бар’єр давав українському інженеру величезну перевагу в комунікації. Зараз всі компанії відчувають економічний тиск, треба зменшувати витрати, плюс враховувати ризики в Україні. На мій погляд, тут ситуація навіть не пов’язана конкретно з Україною. Вся Європа стала дорожчою, і вибір змістився в бік «ну окей, ми навчимося працювати з більш доступними регіонами», тож бізнес піде туди. Наскільки довго це триватиме, питання. Я свого часу вже спостерігав ці зміни трендів щонайменше тричі, коли люди йшли за дешевшим сервісом, щось не виходило, йшли назад за дорожчим, потім знову. Це не щось нове в історії. Коли буде новий економічний цикл, витрати будуть менш важливими, а швидкість і якість розробки вийдуть у пріоритет, маятник піде в інший бік. — Українські фахівці GlоbаlLоgіс, які виїхали в інші країни за останні три роки, в яких саме країнах вони живуть? Польща — лідер. Але важко виділити виразне друге місце. Люди поїхали в Хорватію, Словаччину, Румунію. Є Німеччина і Швеція, але не дуже масово, адже для життя ці країни досить дорогі. Хтось захотів виїхати в Америку, хтось у Канаду, і ми шукаємо людям позиції у цих країнах. — Чи багато фахівців GlоbаlLоgіс повернулися за останній рік? Ми не ведемо таку статистику, але, за моїми відчуттями, люди поверталися до кінця першого року війни. Нині тут немає динаміки і боюся, що й не буде. — На вашу думку, що чекає український ІТ-ринок у найближчі пів року? Прогноз невтішний, ринок падатиме. І сервісний ринок, і продуктовий в нас дуже експортно орієнтовані. Великого споживання всередині країни немає. За пів року підйому всієї глобальної економіки не передбачається. Найімовірніше, має початися покращення, але не зліт. Україна є частиною глобального ринку. Додається війна і складність заводити нових клієнтів. Тому я впевнений, що ринок падатиме, просто тому, що немає особливих драйверів зростання. Якби зростала зовнішня економіка, то зросла б і кількість клієнтів із запитом на інженерів. А в Україні насправді багато хороших інженерів і їх нескладно залучати до проєктів. Наскільки я пам’ятаю, ІТ-експорт впав з 5 мільярдів до 4,7 за перші три квартали року. Я не думаю, що буде стрімкий обвіл, але ось так поступово, на 100-200 мільйонів на квартал, ІТ-експорт падатиме. Знову ж це відбувається тому, що проєкти в ІТ закінчилися, а нові не почалися. Це не втеча з України, а відсутність приросту. Нове не заходить і малоймовірно, що буде. Завжди будуть компанії, найчастіше стартапи, які мають високу толерантність до ризиків і хочуть швидко й недорого знайти людей. Але, на жаль, без вирішення фундаментальних питань, без прозорих правил гри, бронювання, бізнес-поїздок, дуже складно буде переконати нових клієнтів у тому, щоб вони співпрацювали з новими інженерними командами конкретно в Україні. І мені шкода, що це так.

Невелике за сучасними мірками місто Острог у південній частині Рівненської області відоме в Україні своїм непересічним значенням в історії вищої освіти. Адже саме тут 448 років тому був заснований та успішно діяв перший університет на теренах України та Східної Європи Острозька слов'янсько-греко-латинська академія. В острозькому культурному осередку разом з академією постало найпотужніше українське видавництво ХVІ ст. кирилична друкарня Івана Федорова. У ній побачили світ перші в Україні друкований вірш, календар, буквар, а також шедевр світового книгодрукування перша повна слов'янськомовна "Острозька Біблія". Через низку обставин Острозька академія припинила своє існування 1636 року. Приміщення з часом теж зруйнувалися. Однак результати її діяльності не зник­ли безслідно. Сформований тут тип вищого навчального закладу зусиллями випускників перенесли до Києва, а згодом і до інших міст. Відродження Острозької академії стало можливим лише після здобуття Україною незалежності. Нова історія цього навчального закладу починається 1994-го. За 30 років розбудова Острозької академії набрала шалених обертів. Тому для збереження та популяризації її давньої та новітньої історії було створено окремий структурний підрозділ Музей історії НаУОА. Сучасний Музей історії Острозької академії помітно відрізняється від інших університетських музеїв. У його комплекс входять шість експозиційних розділів. Його відвідують десятки тисяч туристів. До 24 лютого 2022 року найбільш динамічним розділом Музею НаУОА була Підземна мистецька галерея. Ця частина музею стала органічною складовою туристичного маршруту та навчально-виховного процесу університету. Понад сотню мистецьких виставок і культурних подій зробило її місцем, де формуються естетичні та духовні орієнтири молоді. Із початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну мистецька галерея, що являє собою підземні приміщення, стала найбільш безпечним місцем у староакадемічному корпусі університету, тож почала виконувати функцію сховища цивільного захисту. Протягом усього часу дії воєнного стану студентам, викладачам і жителям міста Острога довелося понад 600 разів спуститися в укриття на сигнали повітряних тривог, які сумарно в Рівненській області звучали майже 2 тис. год. Коли взимку 2024 року Український культурний фонд оголосив конкурс на грантову програму "Відновлення культурно-мистецької діяльності", команда Музею НаУОА підготувала проєкт "Культура у сховищі: відновлення діяльності підземної мистецької галереї Національного університету "Острозька академія", який посів перше місце в рейтингу програми. Жовтень-листопад стануть місяцями перезавантаження діяльності мистецької галереї НаУОА в новому форматі з урахуванням актуальних викликів та умов воєнного часу. Приміщення продовжуватиме виконувати функцію укриття, проте всі чотири зали будуть облаштовані спеціально створеною виставкою про три етапи історії академії: етап зародження ХVІ ст. перша половина ХVІІ ст., етап відродження 19942014 роки, етап війни з 2014-го. Виставка "Острозька академія ХVІХХІ: культурні образи й контексти" передбачає формат, що не займає простору сховища. Автори також подбали, щоб виставкові матеріали, техніка, обладнання були правильно розміщені й оформлені з урахуванням специфіки підземного приміщення. А відвіду­вачі, які спустяться в укриття, матимуть змогу самостійно відтворювати створений у рамках проєкту контент у кожному тематичному розділі. 22 жовтня заплановано презентацію оновленої галереї. Її простір знову стане повноцінною, якісною платформою для культурно-мистецьких та освітніх заходів і подій, що заохочують говорити про українську культуру та ідентичність як нерозривні поняття.