Живуть не люди - племена,
В яких єдине право - сила,
Де звичний промисел - війна,
Нема моралі, бо прогнила.

Країна півночі, тайги,
Річок, незайманих просторів,
З якої наші вороги,
З країв тунгусів і поморів.

І їм начхати на весь світ.
Ненависть в них живе століття.
Такий у них первісний рід:
Повзуче, заздрісне страхіття.