Букви

Джерело: СуспільнеТата Кеплер (Fасеbооk)Олена Орлюк (Fасеbооk).Спроба зареєструвати як торговельну марку назву та символіку “На щиті”, які використовує гуманітарна місія ЗСУ з пошуку й повернення тіл загиблих військових, спричинила суспільний резонанс. З’ясувалося, що у 2025 році маловідома громадська організація “Центральна військова рада” двічі подавала заявки на позначення “На ЩИТІ евакуація полеглих” разом із відповідною емблемою.Історія отримала широкий розголос після допису волонтерки та громадської діячки Тати Кеплер 10 серпня. Про існування заявки їй, за її словами, повідомила користувачка Тhrеаds.Для Кеплер історія має особливе значення, адже вона була серед людей, які у 2022 році запропонували замінити назву гуманітарного проєкту ЗСУ “Евакуація 200” на “На щиті”. Ідея виникла у неї разом із ветераном і волонтером Леонідом Остальцевим та бойовим медиком із позивним “Мьорфі”. Сенс нової назви полягав у відмові від знеособленого ставлення до загиблих військових як до “вантажу 200″.“Це була ідея, яка виникла ось так, на сходинках. Типу, наші хлопці – не вантаж, вони повертаються зі щитом або на щиті”, – розповіла Кеплер.Напис для проєкту створила її мати – художниця Маріша Кеплер. За словами волонтерки, йдеться про оригінальний авторський шрифт, намальований повністю з нуля. Влітку 2022 року проєкт офіційно отримав нову назву, а Генеральний штаб тоді публічно дякував Кеплер та Остальцеву за ідею й ініціативу.Саме тому спроба сторонньої організації оформити відповідне позначення як торговельну марку викликала у Кеплер різку реакцію. У першому дописі вона публічно вимагала відкликати заявку та наголошувала: якщо права на цю символіку й мають бути формалізовані, це можуть зробити Міністерство оборони або Генштаб, але не невідома громадська організація.Тепер Кеплер та її однодумці планують юридично оформити авторські права на шрифт “На щиті” та шеврон із зображенням потиснутих рук, а потім передати їх Міністерству оборони.“Хочу, щоб ми наші авторські права узаконили й передали Міністерству оборони. Щоб ніяка вошива громадська організація ніколи не посягала на святе. Тому що це не може належати комусь одному. Це належить нам усім, це пам’ять, це вшанування пам’яті”, – сказала волонтерка.Жодної торговельної марки в результаті не зареєстрували. Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій повідомив, що йдеться про заявки № m202502514 та № m202506457. Першу подали у лютому 2025 року, другу – у квітні.Діловодство за ними припинили 11 листопада та 11 липня відповідно. Причиною стало те, що заявник не надав додаткових документів, які запитував ІР офіс. Через це заявки визнали відкликаними, а до подальшого розгляду справа не дійшла.“Заявнику були направлені повідомлення про те, що вони вважаються відкликаними. Після цього УКРНОІВІ не здійснював їхній розгляд. Таким чином зазначені заявки не призвели та не можуть призвести до реєстрації торговельної марки”, – пояснили в офісі.Водночас, як повідомляє Суспільне, історія з тим, хто саме займався оформленням заявки, виявилася заплутаною. В документах УКРНОІВІ представником ГО “Центральна військова рада” зазначений Даніїл Шматков – кандидат технічних наук, доцент і провідний науковий співробітник Харківського національного університету внутрішніх справ.Сам Шматков заперечує, що представляв цю організацію. Він розповів Суспільному, що у 2025 році співпрацював із компанією “4В Україна” і заявки потрапляли до його особистого електронного кабінету вже завантаженими.“Я не знаю, хто це, що це. Мені просто давали заявки, у мій особистий кабінет завантажені – я їх відправляв. Я не отримував оплату за цю заявку. Договір із цією громадською організацією не підписував”, – заявив він.Шматков також стверджує, що з представниками “Центральної військової ради” взагалі не контактував. Також він розповів, що після суспільного розголосу ситуація створила йому проблеми на роботі в університеті.11 серпня Шматков звернувся до УКРНОІВІ з клопотанням про відкликання заявки. Крім того, він подав заяви про відмову представника від подальших дій за довіреністю та про припинення представництва. В ІР офісі отримання цих документів підтвердили.Не менш суперечливим виявився і бекграунд самої “Центральної військової ради”. За даними YоuСоntrоl, громадську організацію зареєстрували у Києві у 2015 році. Її співзасновниками досі вказані Олександр Серафімович та Едуард Коробов. Останній із 2016 року є головою правління, а також зареєстрований як ФОП у Мелітополі, основний напрям діяльності якого пов’язаний з організацією поховань та суміжними послугами.Водночас журналістам Серафімович заявив, що фактично давно відійшов від діяльності ГО й приблизно вісім років тому передав її документи іншим людям.“Я був колись засновником, потім перереєстрували на інших директорів і засновників. Я передав ще років вісім тому всі документи людям”, – пояснив він.За його словами, про те, що офіційно досі значиться серед співзасновників, він дізнався від журналістів. Серафімович також заперечив, що знав про спробу зареєструвати “На щиті”.Нинішній керівник ГО Едуард Коробов на дзвінки журналістів не відповів. Його дані внесені до бази “Миротворець“, де його називають порушником українського кордону. Йдеться про щонайменше три перетини російського кордону з боку окупованої частини Донеччини у 2017-2021 роках. Інформація ґрунтується на даних зі злитих баз російських прикордонників.Згідно з поданою інформацію, Коробов також раніше очолював кілька громадських структур на Донеччині, зокрема організації у Сніжному та Чистяковому. Нині, за даними YоuСоntrоl, він є співзасновником консалтингової компанії на Київщині, яка працює, зокрема, у сферах нерухомості й торгівлі автомобілями.Після розголосу директорка УКРНОІВІ Олена Орлюк окремо запевнила, що обидві заявки на “На ЩИТІ евакуація полеглих” “не були й не будуть зареєстровані”.Водночас вона пояснила, що ІР офіс за законом не може заборонити людині чи організації саме подати заявку. Кожне позначення проходить експертизу, під час якої вже встановлюють, чи відповідає воно законодавству та чи є підстави для відмови.“Позиція УКРНОІВІ тут чітка й послідовна: неприпустимим є паразитування на темах і символах, пов’язаних з російсько-українською війною, подвигом українських захисників і захисниць та пам’яттю про полеглих. Вони в жодному разі не можуть бути привласнені та використовуватися для особистої наживи”, – наголосила Орлюк.Після хвилі розголосу Кеплер подякувала людям, які допомогли знайти інформацію про заявки та їхніх фігурантів. Вона висловила сподівання, що після цієї історії подібних спроб привласнити символіку більше не буде.“Пам’ять – це дієслово, а гідність має бути гідною”, – написала Кеплер.

У Полтаві правоохоронці викрили керівника благодійної організації, якого підозрюють у продажі гуманітарних автомобілів, призначених для потреб ЗСУ. За інформацією пресслужби прокуратури, підозрюваний причетний до продажу 50 автомобілів на загальну суму 7 мільйонів гривень.У Харкові правоохоронці викрили псевдоволонтера, який збирав донати буцімто для українських захисників, а витрачав їх на себе. 

Запис ГО, керівник якої є в «Миротворці», хотіла зареєструвати «На щиті» як торговельну марку спершу з'явиться на Букви.