dev.ua

Усе почалося в лютому 2025 року в невеличких Бродах на Львівщині. Працівник місцевого підприємства звичайного робочого дня вирішив перевірити робочий Теlеgrаm. Але замість звичних чатів додаток зустрів його порожнім екраном авторизації. Раптовий вихід стався з усіх пристроїв одразу.
Спроба знову ввести логін і пароль провалилася — віртуальні двері вже хтось зачинив ізсередини. За пару хвилин до кабінету зайшов колега: «Ти що, гроші позичаєш? Мені щойно від тебе прийшло прохання скинути 5 000 гривень». Потім пролунав дзвінок від іншого знайомого, якому вже надіслали номер картки для переказу, а у Fасеbооk написала подруга зі скриншотом прохання про 7 500 грн.
Ця історія (яка згодом перетворилася на кримінальне провадження в Бродівському районному суді) закінчилася відносно добре: чоловік швидко обдзвонив друзів, і ніхто не втратив гроші. Проте це класичний кейс того, як за кілька секунд неуважності робочий месенджер перетворюється на зброю в руках айті-шахраїв.
Разом з Українською міжбанківською асоціацією членів платіжних систем «ЄМА» редакція dеv.uа продовжує розповідати про найпопулярніші шахрайські схеми в інтернеті. І пастка зі зламом ТG-акаунту, на жаль, трапляється часто. То що робити?

Сьогоднішній даркнет, на жаль, пропонує шахраям готовий бізнес за передплатою: їм більше не потрібно власноруч писати фішингові сайти, налаштовувати серверну частину чи вигадувати складні скрипти спілкування. Усе це беруть на себе спеціалізовані Теlеgrаm-боти та готові «фішинг-паки». Нижній ланці зловмисників — так званим «воркерам» — залишається лише знайти жертву, заманити її в месенджер і скинути згенероване ботом посилання.