Громадське радіо

Комунальні підприємства щодня забезпечують базові потреби міст і громад — подають воду й тепло, відводять стоки, освітлюють вулиці та забезпечують роботу громадського транспорту. Але водночас це великі споживачі енергії, де часто є значний потенціал для скорочення витрат і модернізації.Сьогодні енергоефективні технології дозволяють комунальним підприємствам не лише споживати менше, а й частково виробляти електроенергію самостійно. Це може зменшувати витрати, підвищувати стійкість підприємств і допомагати громадам менше залежати від централізованої енергосистеми.Влад Бундаш: І перше питання: наскільки великими споживачами енергії є комунальні підприємства? Які з них мають найбільший потенціал для скорочення та оптимізації споживання і впровадження енергоефективних рішень?Дмитро Сакалюк: Загалом ситуація така, що ми втратили як частину споживання електричної і не тільки енергії, так і частину виробництва через постійні обстріли нашої енергосистеми. Одночасно з тим, комунальна сфера залишилася критично важливою. Ми розуміємо, що комунальна сфера не виробляє продукт, вона надає послугу.Люди залишаються в Україні, люди потребують цих послуг. Це тепло, газопостачання, водопостачання, електропостачання. І тому саме комунальні послуги на сьогодні є значним споживачем енергії як таким.Тобто, незважаючи на те, що доволі багато людей виїхали за кордон під час повномасштабного вторгнення, все ще українці залишаються в Україні, працюють, живуть, і їм потрібні енергоносії. Саме тому, насправді, комунальна сфера важлива. І вона важлива не тільки з точки зору споживання, а, власне, з точки зору критичності.Ми розуміємо, що людина без води чи без тепла зимою — це дуже проблемно. Ми бачили минулої зими, наскільки важко Київ проходив опалювальний період. І, на жаль, це може повторитися не тільки в Києві цього року, а й в інших регіонах. Тому потрібно готуватися. З точки зору енергоефективності комунальна сфера завжди була недофінансованою в Україні. Тому більшість проєктів, які можна впровадити, вони є такими, що призведуть до економії енергії і, відповідно, коштів.Якщо говорити про те, чим безпосередньо ми, як екоклуб, займаємося, це встановлення, в першу чергу, сонячних електростанцій. На комунальній сфері найбільш цікавими об’єктами для нас є лікарні і водоканали.

Перше питання — безпека

Тобто ми маємо розуміти, що окрім енергоефективності, на сьогодні пріоритетом в будь-якій сфері має бути безпека. І тому, в першу чергу, це безперебійність енергопостачання лікарень, де відсутність однієї хвилини електрики може призвести до чиєїсь смерті, безпека водопостачання.

Друге питання — зменшення споживання і навантаження на мережу

Влад Бундаш: Ось ви назвали сегменти водоканали лікарні, але загалом комунальна інфраструктура — це доволі широкий спектр. А якщо йдеться про теплопостачання і безпосередньо ці підприємства, які надають тепло у домівки українців та українок, наскільки у цій сфері, у цьому сегменті, зараз загалом ведеться робота щодо встановлення відновлювальної генерації? І це теж доволі важливо, коли якраз ми говоримо про зиму, про те, що ви згадали.Дмитро Сакалюк: Якщо ми говоримо про теплопостачання, потрібно розділяти саме теплопостачання фактично на три окремих блоки.

Перше — це виробництво, тобто десь на котельні виробляється тепло.Друге — це транспортування, це вироблене тепло передається до споживачів.І третє — безпосередньо споживачі. Це наші будинки, школи, лікарні й інші об’єкти соціального захисту, бізнес-споживач.

У кожній сфері є свої особливості. Якщо ми зосередимося виключно на виробництві, то такого великого, скажімо так, ВДЄ (відновлювальні джерела енергії — ред.) поставити в цій сфері не так просто, але загалом напрямок розвивається. Ми, наприклад, живемо в Рівному, і це офіційна доступна інформація — в Рівному встановлюються когенераційні установки. Тобто це установки, які одночасно виробляють і електрику, і газ. Вони є високоефективними, враховуючи, що це нові установки, а також дають подвійну вигоду, замість старих котлів, які вже там працювали з 70-х, 80-х років. Тому процес триває. Наскільки, скажімо так, він бурхливий по всій Україні від громади до громади — це різниця.Ми маємо розуміти, що певним чином на Західній Україні процес менш, можливо, бурхливий, тому що і до цього були інтегровані різні рішення, такі як біопаливо, щепа, пілети, можливо, інші варіанти, теплові насоси в окремих випадках, у більш складних регіонах, тобто готуються до найгіршого сценарію. Окрім того, що пристосовують виробництво, також готуються, наприклад, мати мобільні генератори у випадку відключення, для того, щоб котельні працювали.Готують якісь базові рішення у випадку настання критичних ситуацій.Влад Бундаш: Якщо говорити про ефективні моделі, ось ви згадували про встановлення ВДЄ на комунальних підприємствах. Наскільки я розумію і бачу з огляду на те, що якраз є в публічному просторі, зараз існує така доволі типова і, мені здається, найпоширеніша модель, це встановлення сонячної генерації і плюс накопичувач, безпосередньо для комунального підприємства. Ми вже перед тим, як розпочали запис, трішки поспілкувалися, ви сказали, що ви зараз у такому активному періоді будування, будівництва і створення безпосередньо цих технологій, що стосуються ВДЄ.Я хочу, щоб ми на певному конкретному прикладі комунального підприємства, яке ви згадаєте, так, яке встановило, зокрема ось цю сонячну електростанцію, плюс накопичувач, визначили, що вони отримують у результаті безпосередньо.Дмитро Сакалюк: Це щира правда, що літо, як ніколи сприяє будівництву, і ми розуміємо, що будувати зимою складніше, і друге, що в цей період ми маємо підготуватися до складної зими, яка буде. Я розумію, що це виглядає із року в рік, «зима буде складна, зима буде складна», але насправді зима буде складна.Усі мої, на жаль, песимістичні прогнози минулої зими справдилися, і я закликаю всіх готуватися до доволі складної зими. Це стосується як комунальної сфери, так і ваших приватних будинків, хто про це слухає і читає. Тому що потрібно бути готовим до найскладнішого, до блекаутів, до відключень газопостачання, до ось таких критичних проблем.

Коментар Богдана Тимошука, виконувача обов’язків голови Шацької селищної ради, Волинська область

Він розповідає про досвід громади у впровадженні енергоефективних технологій на комунальній та критичній інфраструктурі. Які енергоефективні рішення вже впроваджує Шацька громада і як вони допомагають оптимізовувати споживання енергії?Богдан Тимошук: Загалом, якщо глобально повернутися трошки назад, десь до 2024 року, то ми, враховуючи постійні обстріли і проблему з електропостачанням, сіли разом із командою і прийняли рішення, що нам потрібно щось робити в цьому плані, тому що просто плести за течією і рухатися так, як воно є без жодних змін, ми далі не можемо. Тому ми сіли разом з командою, опрацювали наступні кроки і прийняли для себе таких два важливих рішення.Це спочатку впровадження системи енергомоніторингу, для того, щоб ми розуміли, де є збої, де йдуть великі споживання електроенергії, і аналіз його, відповідно.І другий такий важливий крок — ми зробили ставку на енергонезалежність об’єктів критичної інфраструктури. Щодо першого кроку, відповідно, ми прийняли декілька рішень ради, обговорили разом з депутатським корпусом і наділили відділ інфраструктури нашої такими завданнями щодо впровадження системи енергомоніторингу. Є така система АІС Енергосервіс, яку ми взяли для себе в роботу.Вона дозволяє аналізувати дані й оперативно попереджати про відхилення від норми електропостачання. Відповідно, готує нам такі періодичні місячні звіти. До цієї системи ми протягом 2024 і трошки 2025 років підключили 49 об’єктів комунальної власності Шацької селищної ради.І, відповідно, це нам дозволяє сьогодні здійснювати аналіз споживання електричної енергії і в результаті дозволяє шукати шляхи вирішення щодо покращення енергоефективності тих чи інших будівель, тих чи інших об’єктів.Влад Бундаш: Які саме інструменти ви встановили? Можете тут поточнити? Тобто СЕС, можливо там насоси безпосередньо. Що ви імплементували? Богдан Тимошук: Спочатку це сама система, а вже другим кроком ми зробили ставку на енергонезалежність об’єктів критичної інфраструктури.Спочатку, після цього аналізу, ми побачили, що одним із найбільших споживачів електричної енергії була наша КНП «Шацька лікарня», яка фактично працює цілодобово і досить споживає велику кількість електроенергії. Ми почали працювати над пошуком рішення, і одним із таких рішень стало встановлення сонячних електростанцій на будівлі нашої лікарні. Враховуючи, що ми отримали дані потужності, яка необхідна для лікарні, і відповідно знайшли грантові кошти, навіть це не були місцеві кошти, а грантові кошти, які дозволили нам збудувати цю сонячну електричну станцію.І в 2025 році ця СЕС одразу згенерувала нам 16 тисяч кіловат електричної енергії, що дозволило нам покрити майже 40% загального споживання електричної енергії і дало економію 160 тисяч гривень.У 2026 році це вже дало економію 65% потреби і в грошовому еквіваленті це майже 160 тисяч гривень. Тому фактично за неповних півтора року ми змогли тільки по лікарні зекономити більше як 300 тисяч гривень.Враховуючи, що це дало ефект, і ми почали рухатися в цьому напрямку, і наступним кроком, який ми також зробили, це встановили сонячні електричні станції на каналізаційно-очисних спорудах. Це також найбільший фактично об’єкт критичної інфраструктури, тому що Шацька громада є туристичною громадою, і саме в літні місяці є великий потік туристів до нас, і відповідно це створює значне навантаження на систему централізованого водовідведення.Слухайте розмову повністю у доданому аудіофайлі і дізнавайтеся ще більше! А також — переходьте за посиланням і читайте та слухайте попередній випуск подкасту «Екомайбутнє — сьогодні» Запис Як сучасні енергетичні технології можуть змінити роботу комунальних підприємств? спершу з'явиться на Громадське радіо.