Українська правда

Влада Нижньої Саксонії схвалила виробництво на заводі в Лінгені паливних збірок для АЕС радянського типу, яке передбачає співпрацю з російським "Росатомом".


Джерело: "Європейська правда" з посиланням на Еurоnеws


Деталі: Їх планується випускати на підприємстві Аdvаnсеd Nuсlеаr Fuеls (АNF), дочірній компанії французького концерну Frаmаtоmе, у співпраці з російською держкорпорацією "Росатом".


АNF подала заявку на це ще у 2022 році. При цьому в Німеччині викликало різку критику те, що в країні планується співпраця з російською державною корпорацією, незважаючи на санкції ЄС.


До того ж федеральний уряд звинувачує Кремль у тому, що він організовує проти ФРН гібридні атаки із застосуванням саботажу, шпигунства та фейкових новин.


Федеральне міністерство навколишнього середовища заявило, що критично ставиться до співпраці з російською держкорпорацією.


"Відповідним інструментом для реагування на це є не атомне право, а загальноєвропейські санкції, які поширювалися б і на ядерний сектор", – зазначили у відомстві.


Проєкт стосується шестигранних паливних збірок, які використовуються лише на атомних електростанціях радянської конструкції. Такі АЕС, як і раніше, працюють у кількох країнах Східної Європи та у Фінляндії.


За даними міністерства навколишнього середовища Нижньої Саксонії, заявка АNF була схвалена після "всебічних перевірок" та консультацій із федеральними відомствами.


Земельний міністр навколишнього середовища, член партії "Союз 90/Зелені" Крістіан Маєр, ще раніше називав таке рішення "в корені неправильним".


До того ж проти угоди з Росією виступають також громадські ініціативи та екологічні організації.


Для виробництва палива необхідна участь російських експертів, що посилює побоювання щодо національної та загальноєвропейської безпеки. Міністерство в Ганновері наголошує, що в разі виникнення нових ризиків, особливо у сфері національної безпеки, дозвіл може бути переглянуто.


Нагадаємо:


Низка українських і європейських високопосадовців регулярно закликають ЄС запровадити санкції проти "Росатому".


Зокрема, 13 липня глава МЗС України Андрій Сибіга разом із європейськими колегами обговорив подальші санкційні кроки проти РФ, зокрема обмеження проти "Росатому" та "Роскосмосу", відключенням "Газпромбанку" від системи SWІFТ та заборону на транспортні системи, залучені до російських поставок СПГ.


Крім того, президент Литви Гітанас Науседа виступав за те, щоб нові обмеження охоплювали російський енергетичний сектор, зокрема компанію "Росатом".