Українська правда

Згідно з результатами нового дослідження, рекордна спека, що панувала в Європі цього літа, стала причиною смерті понад 50 000 людей, причому майже дві третини цих смертей пов'язують із кліматичними змінами, спричиненими діяльністю людини. Джерело: Аssосіаtеd Рrеss із посиланням на дослідження, опубліковане Nаturе Неаlth Деталі: Дослідники змоделювали смертність, пов'язану зі спекою, для різних вікових груп у 854 європейських містах під час повторюваних хвиль спеки в червні, липні та серпні й виявили, що 50 391 людина померла внаслідок підвищених температур, а з них 32 619 – через надмірну спеку, спричинену спалюванням вугілля, нафти і газу, йдеться у дослідженні. Це на 71 % більше, ніж під час попереднього найсмертоноснішого літа, коли у 2022 році загинуло 29 480 осіб, за даними тих самих дослідників, які на початку цього місяця опублікували дослідження, присвячене щорічному відстеженню смертності, пов'язаної з літньою спекою, у цих європейських містах. При цьому цифри щодо смертності цього літа є заниженими, оскільки вони не враховують смертоносну спеку в травні та охоплюють лише смерті у цих 854 містах, де проживає близько 40 % населення Європи, зазначили автори дослідження. Приблизно третина смертей припала на період з 17 червня по 1 липня – час особливо інтенсивної спеки, коли температура перевищувала норму на 9,5 градусів за Фаренгейтом (5,3 градусів за Цельсієм), – зазначив співавтор дослідження Гаріфаллос Константінудіс, біостатистик з Лондона. "У більшій частині Західної та Північної Європи наша інфраструктура просто не розрахована на те, щоб витримувати такі температури, які ми спостерігаємо зараз через наслідки антропогенного потепління", – зазначила головна авторка дослідження Клер Барнс, кліматологиня з Імперського коледжу Лондона. За її словами, цього літа в деяких європейських містах температура була на 12 С вищою за норму. Дослідження також показало, що з цих 50 000 людей понад 32 000 померли внаслідок надмірної спеки, спричиненої антропогенними змінами клімату. За даними дослідження, найбільшу кількість смертей зафіксовано в Італії, Франції, Іспанії та Німеччині. Згідно з дослідженням команди, серед усіх європейських столиць Рим мав найвищий загальний показник смертності від спеки у період з 2000 по 2025 рік. "Це вже було б аномальним природним періодом спеки на тлі значних кліматичних змін", – зазначила Барнс. Вона додала, що Європа є континентом, який нагрівається найшвидше – хоча Арктика, яка не є континентом, нагрівається ще швидше – і температура тут на 2,5 С вища, ніж у доіндустріальну епоху. Більше половини людей, які загинули в Європі під час спеки, були віком 85 років і старше, але задушливі температури також забрали життя понад 800 осіб віком від 20 до 44 років, зазначив Константінудіс. Команда використала загальновизнаний науковий метод, щоб з'ясувати, скільки з 50 000 смертей від спеки сталися внаслідок природної літньої спеки, а скільки – через вплив парникових газів на клімат. Вони провели комп'ютерне моделювання світу без кліматичних змін і порівняли його з кількістю смертей, що сталися цього літа. Різниця і є наслідком глобального потепління. За словами Барнс, частка смертей від спеки, пов'язаних із глобальним потеплінням, зросла з приблизно 45% на початку 2000-х років до 65 % на сьогодні. Передісторія:

В Європі фіксували численні температурні рекорди. Так, у червні на заході Франції стовпчик термометра піднявся майже до 44°С. Причиною екстремальної спеки вчені назвали кліматичну кризу. У липні повідомлялося, що внаслідок рекордної спеки, яка охопила західну частину Європи наприкінці червня, загинуло понад 10 тисяч людей.