Український тиждень

27 вересня Александр Вучич достроково залишив посаду президента, щоб очолити виборчий список своєї партії та отримати можливість повернутися на посаду прем’єр-міністра. Вже за кілька днів, 25 жовтня, на дострокових парламентських виборах правляча Сербська прогресивна партія матиме справу з головним викликом за роки свого домінування — студентським рухом, який після двох років протестів уперше виходить на вибори зі своїм списком «Студенти перемагають».Загалом Республіканська виборча комісія зареєструвала для участі у виборах 18 виборчих списків, які будуть включені до бюлетенів для голосування на цих виборах. Серед проурядових сил увагу привертають дві партії, які представляють інтереси російської нацменшини у Сербії — «Російська партія — Сербія у БРІКС — Слободан Ніколич» та «Російсько-Сербська Партія “Єдність” — Росіяни та Серби, брати навіки».«Серед членів цих політсил немає етнічних росіян. Законодавство Сербії це допускає. При реєстрації політичної сили достатньо в установчих документах зазначити, що партія буде захищати інтереси конкретної національної меншини і представляти її у парламенті Сербії. “Російська партія – Сербія у БРІКС – Слободан Ніколич” вже має досвід політичної боротьби, і її представники обиралися до сербського парламенту. Інша політична сила російської нацменшини балотується вперше», — зазначає Тижню кандидатка історичних наук, керівниця Аналітичного центру балканських досліджень Катерина Шимкевич.За її словами, серед інших особливостей цієї передвиборчої кампанії — сильна розпорошеність опозиції, відсутність серед її сил конкретних лідерів, а також фрагментація політичних сил національних меншин.«Деякі опозиційні партії закликали голосувати за виборчий список “Студенти перемагають”, але самі учасники цієї політсили відмовляються вступати у передвиборчі коаліції з опозиційними партіями. Серед кандидатів цієї політсили — журналісти, викладачі, вчителі, медики, громадські активісти, тобто, люди, які не мають досвіду політичної боротьби і не були професійними політиками. Лідером списку є Ілія Срданович, університетський викладач і фізик, який підтримував студентські та антиурядові протести. Назвати його головним конкурентом Вучича складно, оскільки Срданович невпізнаваний серед виборців Сербії, які на виборах голосують за ім’я конкретного політика, а не за цілий виборчий список і програму політичної сили», — зазначає Катерина Шимкевич.Проте політичну силу «Студенти перемагають» варто розглядати як конкурента виборчого списку Сербської прогресивної партії, бо за соціологічними опитуваннями агенцій Fаktоr Рlus і NSРМ, проведеними у вересні, «Студенти перемагають» можуть набрати 37,1-44,4% голосів виборців. Проурядовий список за цими ж опитуваннями набирає 42-49% голосів.«Існують високі шанси побачити представників опозиційного списку “Студенти перемагають” у парламенті Сербії. Проте, перевага все одно залишатиметься за Вучичем і його партією, бо його можуть підтримати традиційний партнер по коаліції “Соціалістична партія Сербії” і партії національних меншин, зокрема угорської та російської. З ким будуть у майбутньому після виборів співпрацювати кандидати від списку “Студенти перемагають” наразі складно сказати, оскільки вони постійно роблять наголос на тому, що не збираються вступати в коаліції з політсилами, представленими у парламенті», — каже Тижню Катерина Шимкевич.У той час, коли провладний табір Вучича робить ставку на його впізнаваність, обіцянки стабільності і показ здобутків партії і її лідера за роки перебування при владі, поєднуючи підтримку європейської інтеграції зі збереженням відносин із Росією, студенти будуть свою кампанію на боротьбі з корупцією, необхідності проведення широких інституційних і соціальних реформ, створення прозорої прокуратури і судової системи.«Опозиція нічого нового не пропонує, а послуговується гаслами і обіцянками, які використовує роками. Серед головних обіцянок — реформи, боротьба з корупцією і авторитаризмом, демократизація Сербії тощо. Партії національних меншин необхідно розглядати окремо, бо їхні обіцянки теж звучать популістично, є дуже локальними і часто не виконуються. На них основні гравці звертають увагу, але для того, щоб потім доєднувати до своїх коаліцій у парламенті, якщо не вистачатиме голосів», — додає Тижню Катерина Шимкевич.

Міжнародні спостерігачі та проблеми з чесністю

Місія Парламентської асамблеї Ради Європи, яка працювала у Белграді 12-13 жовтня, заявила про значну політичну поляризацію у Сербії напередодні виборів. За її даними, Сербська прогресивна партія використовує адмінресурс, зростає радикальна націоналістична риторика та прагнення Вучича демонструвати контроль над суспільством.Додаткове занепокоєння викликає нерівне висвітлення кампанії у провладних медіа: Вучич і його партія отримують значно більше уваги та ефірного часу, ніж політичні опоненти. Міжнародні спостерігачі також критикують внесення змін до виборчого законодавства за кілька місяців до голосування, попри рекомендації не змінювати правила безпосередньо перед виборами. Уряд ж скасовувати зміни не збирається.«Авторитетні міжнародні спостерігачі — Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі та Парламентська асамблея Ради Європи — дуже швидко виявили те, про що СRТА повідомляє роками: суспільство глибоко поляризоване, а весь державний апарат поставлено на службу правлячій партії. У своєму проміжному звіті БДІПЛ вказує на тиск на виборців, зловживання державними ресурсами, слабкий контроль за фінансуванням виборчих кампаній, відсутність незалежності медіарегулятора та загрози безпеці журналістів. Точність реєстру виборців залишається предметом суперечок: у деяких муніципалітетах і за окремими адресами зареєстровано незвично велику кількість виборців, тоді як перші результати аудиту реєстру з’являться лише після дня виборів. Протягом багатьох років БДІПЛ описує це як розмивання межі між партією та державою. Ми йдемо далі й називаємо це захопленням держави та її криміналізацією, оскільки інституції порушують закон в інтересах правлячої партії», — зазначає у коментарі Тижню дослідниця та заступниця програмної директорки організації СRТА (Сеntеr fоr Rеsеаrсh, Тrаnsраrеnсy аnd Ассоuntаbіlіty), яка займається моніторингом виборів і стану демократії у Сербії, Тамара Бранкович.Питання чесності і прозорості виборів, можливого втручання у них ззовні, маніпуляції з голосами виборців та фальсифікації постають цілком очевидними.«Неодноразово з’являлися повідомлення, що у Сербії у списках виборців хаос. Багато людей, які зареєстровані за певними адресами, там не проживають, або таких громадян взагалі немає. На такі неточності звертали увагу опозиційні журналісти, громадські активісти, члени виборчого списку “Студенти перемагають”, але питання так і залишилося без обговорення», — додає Катерина Шимкевич.

Чому виборці за кордоном привернули увагу?

Республіканська виборча комісія у Сербії зазначає, що за кордоном цьогоріч відкрили 93 дільниці. Деякі з них об’єднали, у них оновився графік роботи — тепер вони працюватимуть за місцевим часом Сербії. Представники опозиції і «Студенти перемагають» переконують, що у такий спосіб Вучич намагається отримати більше голосів на свою користь і зробити вибори непрозорими.«Точна кількість виборців на закордонних дільницях невідома. При цьому найбільша кількість місць для голосування буде облаштована у Боснії і Герцеговині. Міжнародні спостерігачі та громадські активісти Сербії наголошують, що серби з Республіки Сербської (боснійсько-сербський ентитет в БіГ) та Косові мають сербські паспорти. Це відкриває шлях до маніпуляції голосами для провладних сил. На минулих виборах у 2023 році були випадки перевезення виборців з Республіки Сербської та північних муніципалітетів Косова до Сербії, де вони голосували повторно. Цьогоріч ситуація може повторитися», — каже Тижню Катерина Шимкевич.У СRТА зазначають, що для участі у нинішніх парламентських виборах зареєструвалося втричі більше людей, ніж раніше.«Міністерство закордонних справ і Республіканська виборча комісія відповіли на цю зацікавленість перешкоджаннями. Виборчі дільниці відкривали за незрозумілими та непослідовними критеріями, а деякі регіони світу, як-от Близький Схід і Туреччина, залишилися без жодної виборчої дільниці. Крім того, за практикою, нечуваною на міжнародному рівні, голосування за кордоном відбудеться за часом Белграда. У Сполучених Штатах виборчі дільниці відкривають посеред ночі, тоді як в Австралії та Новій Зеландії майже весь період голосування припадає на ніч. Це стосується понад 10 000 виборців», — коментує Тамара Бранкович.

Чого очікувати у день виборів у Сербії?

Зважаючи на те, що парламентські вибори у Сербії відбуваються на тлі глибокої політичної поляризації, тривалих студентських протестів і зростання недовіри до виборчих інституцій, особливого значення набуває не лише результат голосування, а й те, наскільки прозоро воно відбудеться.«Ситуація однозначно буде напруженою упродовж усього дня. Якщо будуть масові фальсифікації, то найвірогідніше, громадяни почнуть збиратися на антиурядові демонстрації. Влада спробує максимально убезпечити себе від таких ситуацій і використає значну кількість правоохоронців та жандармерії для охорони порядку на виборчих дільницях і на вулицях сербських міст. Можливі інформаційні вкиди у провладних та проросійських ЗМІ, аби підігрівати ситуацію та поширювати неперевірену інформацію з метою підтримки напруження у суспільстві. Але Вучичу непотрібні великі скандали для перемоги, тому очікувати значних заворушень не варто», — вважає Катерина Шимкевич.У СRТА акцент роблять на насильстві, адже саме воно є найпомітнішим наслідком поляризації сербського суспільства.«Насильство триває, тому що залишається безкарним. Поліція реагує майже виключно на інциденти, які приписують одній стороні, тоді як напади на критиків уряду, протестувальників і спостерігачів рідко призводять до арештів або судового переслідування. Водночас погрози насильством лунають із найвищих щаблів влади — від найвищих державних посадовців, риторика яких зображує політичних опонентів як ворогів держави. Коли ті, хто перебуває при владі, дають зрозуміти, що насильство проти критиків не матиме наслідків, поляризація перетворюється на реальну загрозу безпеці», — каже Тижню Тамара Бранкович.

Сербія після 25 жовтня: які сценарії можливі після виборів?

За словами Катерини Шимкевич, варто очікувати, що до парламенту пройдуть Сербська прогресивна партія, Соціалістична партія Сербії Івіци Дачича, «Студенти перемагають», деякі опозиційні партії та партії національних меншин.«Вучич не піде на значні фальсифікації виборів, оскільки тоді матиме проблеми з тим, що результати виборів не визнають і їх потрібно буде проводити знову. Уряд, найвірогідніше, буде коаліційним, хоча Вучич заявляє, що Сербська прогресивна партія зможе сформувати уряд самостійно. Для цього партія має набрати більше 120 голосів з 250. Сербська прогресивна партія матиме додаткові голоси від Соціалістичної партії Івіци Дачича та партій угорських і російських національних меншин», — каже вона.«Студенти перемагають» наразі відмовляються від співпраці, а їхні прихильники впевнені, що ця політична сила переможе з великою кількістю голосів.«Давати такі прогнози дуже ризиковано, бо вони мають багато прихильників, але не мають політичного досвіду і вже зробили низку помилок, на яких грають Вучич та Сербська прогресивна партія. Відсутність харизматичного лідера, який міг би скласти реальну конкуренцію колишньому президенту Сербії та його партії, заклики до боротьби з корупцією доповнюються загальною програмою соціально-економічних перетворень, що не робить цю політсилу здатною обійти Вучича», — зазначає Тижню Катерина Шимкевич. Тож, за її словами, потрапивши до парламенту, кандидати від «Студенти перемагають» будуть змушені або домовлятися з іншими опозиційними силами, або будуть самостійно відстоювати власні політичні уподобання.У СRТА також додають, що за правління Сербської прогресивної партії Сербія пережила різке погіршення стану демократії, дотримання прав і свобод людини.«Це підтверджують усі основні міжнародні індекси. Водночас європейська інтеграція Сербії зупинилася. Поки Чорногорія, Албанія, Молдова та Україна роблять значні кроки вперед у процесі вступу, Сербія стоїть на місці, свариться з Європою та звинувачує її в нібито організації “кольорової революції” всередині країни. Якщо нинішній уряд залишиться при владі, його діяльність дає мало підстав вважати, що ці тенденції зміняться на протилежні», — наголошує Тамара Бранкович.