Український тиждень

Уявіть собі п’ятнадцятирічного школяра з передмістя Мілана, який бачить, гортаючи ТіkТоk, як його однолітки весело їдуть у метро з написами «Nіkе, ми йдемо!» та «Fооt Lосkеr, ми йдемо!». Суботнім вечором робити особливо немає чого. Тож він каже батькам, що йде до друзів, а сам вдягається в чорне й вирушає до центру міста на цікаву пригоду. А вже через декілька годин хлопець сидить у поліцейській машині і вперше розуміє, що ця «он-лайн гра» мала цілком реальні правила і зараз йому доведеться відповідати перед законом уже в реальному світі. Це не сценарій молодіжного серіалу, а одна з історій, які журналісти Соrrіеrе dеllа Sеrа зібрали після заворушень у Мілані 17 і 18 жовтня.

Найцікавіше в цих розповідях навіть не погроми, а те, як до них дійшло. Двадцятирічний студент Міланського політехнічного університету розповів, що на вихідних його разом з іншими додали до Теlеgrаm-чату з назвою на кшталт «17 жовтня.» Хто саме це зробив, він не знає, але й не сильно цікавився. Спершу там закликали вийти на протест проти інфляції та поганих умов навчання. Потім тон змінився, і учасникам почали пояснювати, що треба просто прийти на площу Дуомо, де «вони» тобто адміністратори групи, розбиватимуть вітрини, а студенти зможуть забрати кросівки Nіkе, толстовки й велосипеди з Dесаthlоn.
За свідченнями, до чату потрапило близько тисячі людей, які з радістю побігли на «халяву». Але в неділю ввечері чат просто зник разом з усіма повідомленнями. Ще один вісімнадцятирічний хлопець згадує, що все це виглядало, як традиційна он-лайн гра на РlаyStаtіоn, і саме в цьому слові захована вся технологія. Цифри суду у справах неповнолітніх Мілана добре пояснюють, чому ця технологія спрацювала. Під арешт потрапили 35 неповнолітніх, 31 з яких раніше ніколи не мав справ з поліцією. А всього до квестури доставили 271 молоду людину, з яких 220 були неповнолітніми.
На вулицю вийшли не досвідчені вуличні банди, а звичайні підлітки з різних районів і різних родин, які до того вечора не були знайомі між собою. Їх об’єднала не ідеологія і не бідність, а анонімний чат у Телеграмі, який пообіцяв легку здобич, відчуття безкарності та шанс потрапити на якомога більше відео.
Мілан при цьому був не першим містом, де спрацював такий рекрутинг. Радше він повторював чужий сценарій. Того ж 17 жовтня Францію накрила хвиля протестів проти дорожнечі, до якої долучився молодий блогер з ТіkТоk під псевдонімом V2. Він закликав протестувати проти зростання цін на пальне. Його заклик зібрав понад пів мільйона вподобань, а відео з цією датою, за підрахунками аналітиків Vіsіbrаіn, набрали 132 мільйони переглядів. Схоже на те, що саме цей заклик вплинув на рекордну кількість затриманих за погроми у Франції: 2397 за один день. У Парижі, Ліоні, Марселі, Ліл та Бордо було пограбовано близько 1500 крамниць. Французька розвідка, за даними Lе Раrіsіеn, назвала ТіkТоk безпрецедентним прискорювачем подій, а президент Макрон визнав провали в передбаченні та розвідці. Окремої іронії додає те, що частина «трофеїв» уже за кілька днів з’явилася на Vіntеd, де один зі щасливців навіть похвалився, що «окупив свій день 17 жовтня». Італійський міністр внутрішніх справ Маттео Піантедозі прямо говорить, що заклики в Мілані часто посилалися саме на французький приклад.
Для контрасту варто подивитися на Грецію, де студенти з 13 жовтня ставлять намети на площі Синтагма перед парламентом через дороге житло й недофінансування шкіл, а до них приєднуються вчителі та лікарі. Причини там ті самі, що у Франції та Італії, гасла звучать на знак солідарності з французами, але протести залишаються переважно мирними, з концертами замість розбитих вітрин. Цей приклад нагадує просту річ, що соціальне невдоволення саме по собі не перетворюється на погром, і для такого перетворення потрібен ще й механізм, який виводить людей у потрібне місце з потрібним настроєм.
Щоб зрозуміти цей механізм, варто розвести дві різні історії, які часто зливаються в одну. Перша історія стосується прямого заклику. І тут головним інструментом стали закриті чати в Теlеgrаm через які пропонували вийти за легкою здобиччю. Водночас ТіkТоk зробив усе це модним, веселим і вірусним. Друга історія стосується загальної рамки, тобто атмосфери, в якій заклик падає на підготовлений ґрунт. І тут свою роль відіграв генеративний штучний інтелект.
Французькі медіа вже фіксували, що проросійські мережі поширювали створені АІ фальшиві зображення заворушень, а Fіnаnсіаl Тіmеs описує відео з феєрверками, яке набрало майже шість мільйонів переглядів в Х як нібито французьке, хоча насправді його зняли в Тбілісі у 2024 році. Сьогодні генеративні моделі дозволяють за кілька хвилин створити правдоподібне відео палаючої вулиці або тисячі живих на вигляд коментарів різними мовами. І з великою ймовірністю, саме так боти могли розганяти заклики до деструкції, створюючи враження, що «всі вже йдуть». Чесно треба сказати, що масштаб використання АІ в цих подіях поки ніхто не підрахував, але окремі факти вже вказують, що без нього справа навряд чи обійшлася.
Тепер найважливіше питання про те, хто стоїть за цими чатами. Піантедозі заявив, що доказів зв’язку з Росією чи Францією немає, хоча водночас визнав, що «щось не сходиться» й розслідування триває. Міністр оборони Гвідо Крозетто говорив про гібридну війну, але слово «Росія» так і не вимовив. Віцепрем’єр Маттео Сальвіні відкинув російський слід з помітним роздратуванням, а прем’єрка Джорджа Мелоні чекає на «певні елементи».
На рівні ЄС, за даними Fіnаnсіаl Тіmеs, регулятори перевіряють можливе втручання Росії, Ірану та Алжиру, а дослідник Sсіеnсеs Ро Давід Колон згадує російські мережі Stоrm-1516 і «Матрьошка». Проте той самий Колон вважає, що проросійські акаунти не запускали протестів і не визначали їхнього ходу, а лише підсилювали хаос, коли той уже почався. Варто пам’ятати, що поруч з іноземними гравцями могли діяти і внутрішні політики чи сили, яким вигідна дестабілізація перед виборами, адже у Франції у 2027 році обиратимуть президента, а в Греції парламент. Тож сьогодні ми можемо говорити про Росію, Китай, Іран чи місцевих гравців лише як про версії, бо доказів поки немає ні для однієї з них.
Чому цей слід так важко знайти, пояснити набагато простіше, ніж його відшукати. Адміністратори Теlеgrаm-чатів анонімні, номери телефонів для реєстрації купуються пачками, вхід іде через VРN, а сам чат можна видалити одним натисканням, що в Мілані й сталося вже наступного вечора. Офіційні запити до платформ тривають тижнями й місяцями. А Теlеgrаm ще донедавна взагалі вважав співпрацю з поліцією чимось на зразок поганого тону і став поступливішим лише після затримання Павла Дурова у Франції у 2024 році.
До того ж справжні люди, боти й ретранслятори так перемішуються, що організатор може стояти за трьома посередниками, які самі не знають, на кого працюють. Нарешті, наслідування робить свідомий задум майже не відмінним від стихії. Бо коли тисячі підлітків щиро копіюють французькі відео, знайти серед них того, хто першим запалив сірник, надзвичайно складно. Досвід Великої Британії тут показовий, адже історію Ділана Ерла, якого через Теlеgrаm завербувала група «Вагнер» для підпалу складу в Лондоні у 2024 році, вдалося повністю розкрити лише після місяців слідства й судового процесу. Так само Німеччина вже не перший рік говорить про «одноразових агентів», яких набирають через месенджери за невеликі гроші.
Для України в цій історії немає нічого нового, бо тут цю технологію вивчили на власному гіркому досвіді. За даними СБУ, від початку повномасштабної війни росіяни залучили до диверсійно-терористичної діяльності 351 неповнолітнього, і у 299 випадках ішлося про підпали. Схема до болю нагадує міланську, адже в проаналізованих публічних кейсах з 2023 по 2026 рік Теlеgrаm фігурує у 30 з 41 випадку вербування, а головним гачком у 32 випадках була обіцянка швидкого заробітку.
Нацполіція повідомляла, що 82 відсотки розкритих в Україні терактів скоїли люди, яких завербували саме через Теlеgrаm. Спершу підліткові пропонують дрібницю на зразок фото якогось об’єкта чи пакунка, який треба залишити в певному місці, потім підпал релейної шафи чи автівки військового, а далі вже вибухівку. Так сталося з сімнадцятирічним Олексієм, якого завербували, коли він шукав роботу в Теlеgrаm, перебуваючи в Польщі, і який згодом сам втягнув свого друга, а той залишив вибуховий пристрій біля поліцейського відділку в Харкові. А 12 жовтня СБУ затримала в Рівному дев’ятнадцятирічного київського студента, який готував теракт проти автобуса з військовими і якого знайшли в тих самих каналах про «легкий підробіток». Різниця між Україною та Італією полягає лише в ціні завдання, бо в Мілані підліткам пропонували розбити вітрину, а в Україні їм пропонують зламати чиєсь життя, використовуючи той самий месенджер і ті самі психологічні важелі.
Проте український досвід показує й інше, і саме це варто почути європейцям. Коли про такі схеми відкрито говорять у школах і медіа, підлітки починають їх розпізнавати, тож за даними поліції вже 260 дітей самі звернулися до правоохоронців і допомогли запобігти терактам, а чат-бот СБУ «Спали ФСБшника» отримав понад п’ять тисяч повідомлень про спроби вербування. Тобто протиотрута існує, і вона не потребує ні цензури, ні блокування інтернету, а лише чесної розмови про те, як працює ця пастка.

Але навіть без імені замовника одне можна стверджувати вже зараз. Теlеgrаm і ТіkТоk у жовтні 2026 року стали повноцінною інфраструктурою мобілізації, через яку за кілька годин можна вивести на вулиці тисячі підлітків, які напередодні не знали одне одного і не мали жодної спільної мети, крім пари нових кросівок. Це вже не питання модерації контенту чи захисту дітей від шкідливих відео, а питання національної безпеки, бо той, хто сьогодні збирає натовп для погрому вітрин Nіkе, завтра може використати той самий механізм для чогось набагато серйознішого. Країни, які роками вважали гібридні загрози проблемою далеких кордонів, раптом побачили їх у центрі власних міст, і без чітких правил для платформ ця історія неминуче повториться.
З погляду кібербезпеки і міланська, і українська історія є класичною соціальною інженерією, тільки націленою не на паролі, а на людей. Атакують тут не сервер, а довіру, цікавість і бажання легких грошей, і ланцюжок атаки щоразу складається з тих самих кроків, від анонімного каналу й дрібного першого завдання до оплати в криптовалюті, поступового ускладнення доручень і, нарешті, шантажу, коли підліток уже щось зробив і боїться зізнатися. Українські правоохоронці фіксують навіть випадки, коли російські куратори видають себе за співробітників СБУ, щоб залякати жертву. Генеративний АІ робить цей ланцюжок дешевшим і масштабнішим, бо один оператор з мовною моделлю може вести десятки переписок одночасно бездоганною італійською, французькою чи українською, а згенерований голос чи відео робить «куратора» значно переконливішим. Окрема іронія в тому, що групові чати Теlеgrаm за замовчуванням не мають наскрізного шифрування, тобто дані про організаторів лежать на серверах компанії, але доступ до них досі залежить від доброї волі самої платформи.
Що з цим робити, можна сказати цілком конкретно. Батькам варто почати з простого технічного кроку, бо в налаштуваннях конфіденційності Теlеgrаm можна дозволити додавати себе до груп лише людям зі своїх контактів. І тоді жоден анонім не зможе непомітно закинути дитину в чат на тисячу учасників, як це сталося в Мілані. Так само варто приховати від сторонніх номер телефону і час від часу разом переглядати, на які канали підписана дитина. Але важливіша за будь-яке налаштування розмова, після якої підліток знатиме, що пропозиція легкого заробітку від незнайомця, оплата в криптовалюті, прохання сфотографувати якийсь об’єкт чи запевнення, що «відповідати будуть інші», є не пригодою, а червоним прапорцем.
Корисно також привчити дітей перевіряти вірусні відео через зворотний пошук зображень і дивитися, хто і коли опублікував їх уперше, бо саме так розвалився фейк з тбіліськими феєрверками. Державам же час перестати сприймати такі випадки як звичайне хуліганство і будувати системи швидкого реагування, які відстежують відкриті заклики в соцмережах у реальному часі, вимагати від платформ відповідати на запити поліції протягом годин, а не місяців, і вводити медіаграмотність у школах так само серйозно, як колись вводили правила дорожнього руху.
Колись батьки боялися, що дитина потрапить у погану вуличну компанію, і могли хоча б подивитися, з ким вона ходить після школи. Тепер вулична компанія приходить сама, прямо в кишеню, у вигляді невідомого чату, веселого відео й обіцянки, що відповідати будуть інші. І поки політики сперечаються аноніми розхитують європейську стійкість впливаючи на наших дітей через анонімні телеграм чати.