Чемпіон

24 серпня 1991 року Верховна Рада Української РСР ухвалила Акт проголошення незалежності України.Спорт в Україні – це явище, яке здатне об'єднувати людей – як у миті легендарних перемог, так і в часи прикрих поразок. Спорт став однією з найяскравіших візитівок нашої держави у світі – від перших олімпійських медалей під синьо-жовтим прапором до тріумфів, які об’єднували мільйони людей у моменти радості та віри.33 найкращі спортсмени в історії України"Чемпіон" спробував згадати найяскравіші миттєвості українського спорту у форматі "один рік – одна подія". Це не просто перемоги чи рекорди, це символи епохи, які показують шлях країни та силу її чемпіонів.Цей текст – це не рейтинг і не істина в останній інстанції. Це привід нагадати, що попри всі негаразди та труднощі, український спорт живе, а українські спортсмени продовжують підкорювати найбільші арени світу.













Читайте також :


Відео

Фото






Як здобувалася футбольна незалежність: підніжки Росії, незграбність Баннікова і дебют у формі Інтера







1992. Перший гімн України на Олімпіаді

Зважаючи на те, що заснований у 1990 році НОК України ще не став повноцінним членом міжнародної спільноти, українські спортсмени на Олімпіаді-1992 у Барселоні виступали в об'єднаній команді й під прапором МОК. Але для переможців індивідуальних змагань дозволили включити гімн рідної країни та вже 29 липня над Барселоною звучав Гімн України після перемоги Олега Кучеренка у фіналі з греко-римської боротьби. Наступного дня славень звучав на честь звитяги гімнастки Тетяни Гуцу.











1993. Рекорд Сергія Бубки в Донецьку

Сергій Бубка став першим легкоатлетом, якому підкорилася висота вище 6 метрів у стрибках з жердиною. З 1985 року Бубка вперше взяв планку в шість метрів і рік у рік ставив все нові рекорди. В 1993 році на змаганнях у Донецьку спортсмен стрибнув на рекордні 6,13 м у приміщенні. Це досягнення протрималося майже 21 рік і було побито французом Рено Лавіллені у 2014 році, також у Донецьку.











1994. Олімпійське золото Оксани Баюл

На Олімпійських іграх в Ліллегаммері фігуристка Оксана Баюл стала першою офіційною золотою медалісткою для незалежної України. В 1992 році українці вже брали "золото" в Барселоні, але тоді виступи проводилися під нейтральним прапором, тому саме Баюл заведено вважати першою. Після завершення довільної програми Оксана не змогла стримати емоції, розплакавшись у прямому етері.























Читайте також :


Фото






"Сиджу в колготках і дивлюсь, як по них тече кров". Як Оксана Баюл принесла Україні перше золото Олімпійських ігор







1995. Світовий рекорд Інеси Кравець

Дніпрянка Інеса Кравець на чемпіонаті світу у шведському Гетеборзі відлетіла на космічні 15,50 у потрійному стрибку, перевершивши попередній світовий рекорд одразу на 39 см. Рекорд Кравець став одним із найбільш довготривалих в історії королеви спорту. Лише на Олімпійських іграх у Токіо венесуелка Юлімар Рохас зуміла покращити результат українки.











1996. Олімпійські ігри в Атланті

Ігри в Атланті стали першими літніми для українських спортсменів з оголошення Незалежності. У медальному заліку українці посіли 9 місце. У доробку "синьо-жовтих" спортсменів 23 медалі: 9 золотих, 2 срібні та 13 бронзових. Перше історичне "золото" здобув борець греко-римського стилю В’ячеслав Олійник, останню в Атланті – Володимир Кличко.



Володимир Кличко із золотом Атланти-1996




1997. Нищівна перемога Динамо над Барселоною

Восени 1996-го немов грім серед ясного неба пролунала новина про повернення в Динамо Валерія Лобановського. Легендарний тренер очолив Динамо 1 січня 1997 року, а вже восени кияни гучно увірвалися в Лігу чемпіонів, за підсумками групового етапу вийшли в плейоф, а апогеєм всього цього стало приниження Барселони. Динамівці двічі знищили каталонців із загальним рахунком 7:0. А уся футбольна Європа знову почала говорити про геній славетного тренера.











1998. Перемога збірної України з футболу над Росією

Майже 27 років тому, 5 вересня 1998-го, на НСК Олімпійський збірна України здобула одну з найважливіших і найбільш емоційних перемог у своїй історії. Понад 80 тисяч глядачів, голи Попова, Скаченка та Реброва (у відповідь були м’ячі Варламова та Онопка) назавжди увійшли в історію вітчизняного футболу. Згодом, через рік, у Москві гол Шевченка поставить на коліна Філімонова та "Лужники", залишивши збірну Росії поза плейоф Євро-2000.











1999. Динамо в півфіналі Ліги чемпіонів

Легендарний сезон столичного клубу в історії незалежної України. Динамо розпочало кампанію з першого кваліфікаційного раунду, обігравши валлійський Баррі Таун 8:0 (другий матч 2:1). Далі була важка дуель зі Спартою, в якій кияни перемогли лише по пенальті.

У групі кияни виглядали явно цікавіше, хоча початок був таким собі – два очки в трьох стартових турах. Але потім перемоги над Арсеналом, Панатінаїкосом та Лансом вивели команду Лобановського у чвертьфінал! А фантастичні 1:1 та 2:0 проти мадридського Реала – до півфіналу.





Gеtty Іmаgеs




Та команда заслуговувала на фінал, і 3:1 проти Баварії по ходу першого матчу є яскравим тому підтвердженням. На жаль, мюнхенці вирвали нічию, а у матчі-відповіді перемогли 1:0. Шевченко ж тоді став найкращим бомбардиром турніру й відправився до Мілана.











2000. Срібло жіночого чемпіонату Європи з гандболу

Друге місце на континентальній першості у Румунії поки є найвищим досягненням жіночої збірної України з гандболу. Під керівництвом Леоніда Євтушенка національна команда виграла свою групу у фінальній частині та вийшла на Росію у півфіналі. У принциповому матчі українки перемогли 28:24, а рефері двічі діставав червону картку. Битву за "золото" збірна України програла угоркам лише в екстратаймі! Основний час зафіксував рахунок 26:26, а фінальний – 30:32.











2001. Медведенко вперше став чемпіоном НБА2001 рік ознаменувався історичною подією для нашого спорту: вперше український баскетболіст став чемпіоном НБА – найпрестижнішої ліги світу. Це досягнення підкорилося центровому Станіславу Медведенку, який виступав за Лос-Анджелес Лейкерс, де грали легендарні Шакіл О’Ніл та Кобі Браянт. І нехай наш баскетболіст мав тоді не так і багато ігрового часу, але отримав чемпіонський перстень за перемогу в НБА.


Станіслав Медведенко


Gеtty Іmаgеs



До речі, у 2002-му Лейкерс з українським центровим у складі повторили свій історичний успіх. Ще ціннішими обидва чемпіонські персні робить те, що Медведенко продав їх на благодійному аукціоні, а кошти пішли на підтримку постраждалим від війни. Понад 20 років Станіслав був єдиним українцем, який вигравав НБА. І лише у 2024 році це досягнення зумів повторити Святослав Михайлюк.












Читайте також :


Фото






Слава Медведенко: Ще у 2004 році мені потрібно було йти з Лейкерс







2002. Пономарьов переміг Іванчука і став першим українським чемпіоном світу з шахів
З 27 листопада по 23 грудня тривав матч за чемпіонство світу з шахів, у якому зустрілись Руслан Пономарьов та Василь Іванчук. Примітно, що сам поєдинок відбувався у Москві й уперше в історії фіналістами були двоє українців. Тоді ФІДЕ тільки шукало оптимальне рішення для визначення найкращого шахіста світу – турнір відбувався за нокаут-системою, а фінал грався протягом вісьмох партій.



Василь Іванчук та Руслан Пономарьов




У підсумку, Пономарьов у прагматичному та надійному стилі переграв Іванчука та став першим українцем – чемпіоном світу з шахів. До того ж, Пономарьов був наймолодшим в історії чемпіоном світу, здобувши звання у віці 18 років – його було побито лише у 2024-му Гукешем Доммараджу. Серед чоловіків Україна після цього не мала представників у фінальному матчі, а серед жінок чемпіонками ще ставали Марія Музичук (2015) та Анна Ушеніна (2012).
2003. Бій Віталія Кличка з Ленноксом Льюїсом

21 червня 2003 року Віталій Кличко та Леннокс Льюїс провели один із найкращих боїв важкої ваги у 21 сторіччі. Українець дізнався про поєдинок лише за 12 днів, однак зумів влаштувати справжню рубку британському чемпіону. Попри технічну поразку (рефері зупинив бій через глибоке розсічення), публіка вважала переможцем киянина, який, до речі, лідирував на суддівських записках на момент зупинки бою.Цікаві подробиці про бій читайте в матеріалі Максима Розенка.











2004. Андрій Шевченко отримав Золотий м'яч

Восени 2004-го видання Frаnсе Fооtbаll оголосило Андрія Шевченка новим володарем Золотого м’яча. Український нападник Мілана випередив в опитуванні португальця Деко та бразильця Роналдінью. У 2004-му Мілан із Шевченком виграли Серію А, що і стало вирішальним у визначенні найкращого футболіста Європи.



Андрій Шевченко


Gеtty Іmаgеs




2005. Сергій Дзінзірук став чемпіоном світу

Наприкінці 2005 року Сергій Дзінзірук став чемпіоном світу за версією WВО в першій середній вазі (до 69,8 кг), перемігши тогочасного володаря титулу Даніеля Сантоса з Пуерто-Рико. Українець відправив суперника в нокдаун у восьмому раунді, проте Сантос зумів піднятися. За підсумком бою судді віддали перемогу і пояс Дзінзіруку. Наступні п’ять років Сергій успішно проводив захист титулу.











2006. Україна дійшла до 1/4 чемпіонату світу з футболу

Чемпіонат світу 2006 став для України першим великим футбольним турніром: після невдалих спроб у відборах, команда Олега Блохіна напряму здобула путівку, випередивши у кваліфікації зокрема Грецію, яка була чинним чемпіоном Європи. У групі після 0:4 від Іспанії "синьо-жовті" реабілітувалися перемогами над Саудівською Аравією (4:0) і Тунісом (1:0), вийшовши в плейоф. А в 1/8 фіналу проти Швейцарії долю путівки до чвертьфіналу визначила серія пенальті: Шовковський відбив два удари, ще один влучив у поперечку – 3:0 – Україна у вісімці найсильніших збірних планети.











2007. Бронза Андрія Дериземлі на чемпіонаті світу з біатлону

Український біатлон довгий час асоціювався з жіночими успіхами – це частково пояснюється тим, що у чоловічому конкуренція завжди зашкалювала. Проте це не завадило Андрію Дериземлі вписати своє ім'я в історію, ставши бронзовим призером спринту на чемпіонаті світу, що проходив в Антгольц-Антерсельві. За 4 роки до того Андрій виграв на італійській трасі золоту медаль Кубку світу, тріумфувавши в мас-старті, тож сенсаційним той успіх точно не був.


Андрій Дериземля


Gеtty Іmаgеs




2008. Золото українських шаблісток на Іграх у Пекіні

Жіноча збірна України з фехтування на шаблях у фіналі Олімпійських ігор у Пекіні протистоїть господаркам і фавориткам турніру. Рахунок 40:35 на користь китаянок. Останній двобій. У вирішальний момент на доріжку виходить 17-річна Ольга Харлан і наносить 9 (!) уколів поспіль. Україна уже попереду – 44:40. Домашні трибуни женуть китаянок уперед, тиснуть на юну українку і, здавалося б, зуміли зламати її психологію – 44:44. Проте Харлан була зовсім іншої думки. Вирішальний укол – і золоті медалі в українок. Саме 14 серпня 2008 року світ дізнався про "Вовченя з Миколаєва".



Ольга Жовнір, Ольга Харлан, Галина Пундик та Олена Хомрова


Gеtty Іmаgеs




2009. Шахтар виграв Кубок УЄФА

У сезоні 2008/09 відбувся останній розіграш Кубку УЄФА, який з нового сезону став відомою зараз Лігою Європи. Той сезон запам’ятався вболівальникам виступами українських клубів, які високо піднялися по сітці, а донецькому Шахтарю вдалося підняти трофей над головою. До Кубку УЄФА "гірники" перейшли з Ліги чемпіонів і розпочали виступи одразу з 1/16 фіналу.

Шляхом до успіху команда Луческу пройшла Тоттенгем, московський ЦСКА, Марсель та Динамо Київ в епічній дуелі (1:1, 1:2). У фіналі був Вердер, гол Жадсона на 97-й і сльози радості українських футбольних уболівальників.











2010. Українці вдруге виграли Шахову ОлімпіадуУ 2010 році українські шахісти знову тріумфували у Росії – на цей раз національна команда на чолі з Василем Іванчуком за першою шахівницею впевнено виграла Олімпіаду. На турнірі "жовто-синіх" представляли також вже ексчемпіон світу Руслан Пономарьов, Павло Ельянов та Олександр Моїсеєнко, а Заур Мамедов був резервістом. Збірна України пройшла турнір дуже впевнено, не зазнавши жодної поразки за 11 турів – 19 очок з 22 можливих. Ще один приємний момент змагання – роком раніше Сергій Карякін змінив громадянство на російське та разом зі своєю збірною залишився позаду на другому місці.










2011. Брати Клички зібрали всі чемпіонські пояси

2 липня в Гамбурзі Володимир Кличко переміг британця Девіда Хея та відібрав у того пояс WВА. Отже, головна мрія Кличків – зібрати в себе усі найпрестижніші чемпіонські пояси у важкій вазі – стала реальністю. Володимир – чемпіон за версіями WВА, WВО та ІВF, Віталій – WВС. І хоча жоден з Кличків так і не став абсолютним чемпіоном, для них, вочевидь, ця формальність була не настільки важливою, як розділити тріумфальну мить із братом.



Віталій та Володимир Клички


Gеtty Іmаgеs




2012. Євро-2012 в Україні

Восени 2007 року УЄФА ухвалила рішення про проведення Євро-2012 в Україні та Польщі. Попри невдалий виступ "синьо-жовтих", той турнір назавжди залишиться у спогадах, а перемога в стартовому матчі над шведами з дублем Шевченка золотими літерами вписана в літопис вітчизняного футболу.



Андрій Шевченко святкує гол у ворота збірної Швеції на Євро-2012


Gеtty Іmаgеs




2013. Донбас виграв Континентальний кубок

На початку 2013 року Донецьк приймав суперфінал Континентального кубку, а ХК Донбас потрапив до суперфіналу як команда-господар турніру. Основним суперником був французький Руан, якому донеччани програли в суперфіналі рік перед цим 2:5. Також до фіналу вийшли переможці попередніх раундів італійський Больцано та Металург з Білорусі. Жодних шансів команда з Донецька не залишила своїм опонентам: три перемоги з різницею 11:1! В останньому турі був знищений той же Руан 7:1.











2014. Золото українських біатлоністок на Олімпіаді в Сочі

У 2014 році українські біатлоністки Віта Семеренко, Юлія Джима, Валентина Семеренко та Олена Підгрушна виграли золоті медалі в жіночій естафеті на Олімпійських іграх 2014, що проходили у російському Сочі. Українки, поєднавши влучну стрільбу з хорошим лижним ходом, підтвердили статус одних із фавориток і подарували уболівальникам неймовірні емоції та історичну першу золоту олімпійську нагороду для України.



Віта Семеренко, Юлія Джима, Валентина Семеренко та Олена Підгрушна


Gеtty Іmаgеs




2015. Дніпро у фіналі Ліги Європи

2015 рік знаменувався єврокубковою казкою Дніпра. Перед цим восени команда Мирона Маркевича невдало стартувала у кваліфікації Ліги чемпіонів, потім не без фарту вийшла з групи Ліги Європи. Проте на стадії плейоф набрала неймовірних обертів, залишивши за бортом турніру Олімпіакос, Аякс, Брюгге та Наполі. І лише у драматичному варшавському фіналі дніпряни поступилися іспанській Севільї (2:3), залишившись без омріяного трофея. Однак емоції від того сезону назавжди житимуть у пам'яті вболівальників.



Євген Коноплянка, Руслан Ротань та Лео Матос у фіналі проти Севільї


Gеtty Іmаgеs




2016. Золото Юрія Чебана на Олімпіаді в Ріо

Юрій Чебан їхав на Олімпіаду-2016 як чемпіон Лондона-2012 та бронзовий призер Пекіна-2008, але його шлях до другої золотої нагороди був драматичним. На ЧС-2015 він провалився, посівши 9 місце й фактично втративши шанс на Ігри, однак отримав квоту завдяки відмові суперника. У Ріо спершу система помилково відправила його у втішний фінал, але після протесту він потрапив у вирішальний заїзд. Там Чебан шаленим ривком вирвав перемогу й здобув неймовірне за драматургією золото для України.























Читайте також :


колонка
Козак на каное. Як Юрій Чебан бісив росіян і йшов до свого олімпійського золота







2017. Еліна Світоліна у трійці найкращих тенісисток світу

11 вересня 2017 року Еліна Світоліна піднялася на 3 сходинку в рейтингу WТА. Встановивши історичну планку для українських тенісистів і тенісисток. Далі буде перемога в Підсумковому турнірі, безліч інших титулів, але статус третьої ракетки світу поки залишається недосяжним для представників України.



Еліна Світоліна


Gеtty Іmаgеs




2018. Олександр Абраменко став чемпіоном Олімпіади-2018

Олександр Абраменко відкрив спортивний рік перемогою на Іграх у Пхьончхані. Один з лідерів Кубку світу виграв золото в суперфіналі змагань з лижної акробатики. Олександр виконав стрибок Васk Full-Full-Dоublе Full і набрав найкращу суму балів – 128,51, випередивши представників збірної Китаю та Росії. Та медаль стала єдиною для України на ОІ-2018, а в кінці календарного року Абраменко отримав звання найкращого спортсмена України.











2019. Україна виграла чемпіонат світу з футболу U-20

Молодіжна збірна України під керівництвом Олександра Петракова тріумфувала в Польщі, здобувши "золото" Мундіалю. У фіналі у Лодзі була обіграна збірна Південної Кореї. Цікаво, що українці пропустили вже на п’ятій хвилині з пенальті, але згодом дубль Супряги й гол Цітаїшвілі принесли першу перемогу в історії для нашої країни на турнірі подібного рівня. Багато гравців з тієї команди є гравцями національної збірної, зокрема Лунін, Бондар, Конопля та Попов.





УАФ




2020. Пандемія СОVІD-19

Пандемія коронавірусу вплинула абсолютно на усі види спорту, українські спортсмени не виняток. У 2020-му мали відбутися футбольний Євро-2020 та Олімпійські в Токіо, але обидва турніри були перенесені на наступний рік. Важко сказати, якими б були результати українців, якби турніри відбулися вчасно.
У Токіо збірна України здобула 19 медалей, серед них одна золота у Жана Беленюка. Чемпіонат України з футболу був перерваний і дограний вже влітку без вболівальників, тріумфував тоді донецький Шахтар, який був незмінним лідером протягом сезону.

2021. Україна в 1/4 фіналу Євро-2020

Чемпіонат Європи 2020 з футболу, зіграний у 2021-му, став найуспішнішим для збірної України: команда Андрія Шевченка вперше дійшла до 1/4 фіналу. У групі українці програли Нідерландам (2:3) та Австрії (0:1), але перемога над Північною Македонією (2:1) дозволила вийти далі з третього місця. В 1/8 фіналу проти Швеції вирішальним став гол Артема Довбика у компенсований час екстратайму – 2:1 та історична путівка до чвертьфіналу.





Gеtty Іmаgеs




2022. Український спорт вижив в умовах повномасштабного вторгнення
Попри війну та постійні обстріли, український спорт не лише вижив, а й зберіг обличчя на світовій арені. Того року були індивідуальні успіхи спортсменів, перемоги на рівні збірних, професійних команд.Головне, що з'явилося розуміння того, як в умовах війни проводити змагання та чемпіонати саме в Україні, що дозволило займатися улюбленою справою багатьом талановитим юнакам та зберегти роботу спортсменам і тренерам.


Військовий завдав символічний удар перед стартом першого матчу УПЛ-2022/23


ФК Шахтар




2023. Магучіх стала чемпіонкою світуЯрослава Магучіх неймовірно провела наступний 2024 рік. Виграла майже всі змагання, встановила світовий рекорд, здобула золоту медаль Олімпійських ігор. Але початком домінації Магучіх можна вважати 2023 рік, коли вона завоювала своє перше золото чемпіонату світу. До цього вона двічі поспіль вигравала "срібло".






















Читайте також :


Фото

оновлено





ексклюзив
День з Ярославою Магучіх у Дніпрі. Улюблений парк, зустріч зі школярами й тренування в рідній школі







2024. Україна здобула бронзу на чемпіонаті Європи з футзалу2024 рік був вкрай багатим на спортивні здобутки України. Тут і перемоги на Олімпійських іграх, і два тріумфи Олександра Усика, і рекорд Магучіх. Всі ці події заслуговують на те, щоб їх виділити. Але також була перша в історії медаль чемпіонату світу з футзалу.Збірна України неймовірно провела турнір, мала серйозні шанси на "золото", але їх зупинила Бразилія. У матчі за "бронзу" "синьо-жовті" розгромили Францію та здобули історичну медаль. Після цього Україна продовжила свою переможну ходу, не програвши жодної гри у кваліфікації до Євро-2026. І тепер команда є одним з головних претендентів на перемогу.










2025. Усик втретє став абсолютним чемпіоном
Ми вже згадали про Усика у попередньому блоці, адже він вперше здобув титул абсолютного чемпіона в гевівейті. Але у 2025-му він нокаутував Даніеля Дюбуа в 5-му раунді та став першим дворазовим абсолютним чемпіоном в надважкій вазі з часів Мохаммеда Алі.Ще одним досягненням Усика є те, що цей титул абсолюта є для нього третім у кар'єрі. Усик – лише другий в історії боксер, який зумів завоювати всі пояси в крузервейті та надважкій ваговій категорії після Евандера Холіфілда.









2026. Дорощук став чемпіоном світу у приміщенніУкраїнський легкоатлет Олег Дорощук виграв золоту медаль чемпіонату світу у приміщенні, що проходив у польському місті Торунь. У своїй найкращій спробі 24-річний спортсмен підкорив планку 2,30 м, залишивши позаду мексиканця Еріка Портільо, корейця У Сан Хьока та Раймонда Річардса з Ямайки.Для України це перша за 12 років медаль у чоловічих стрибках у висоту на чемпіонаті світу у приміщенні. До цього у 2014-му срібним призером став Андрій Проценко, а золоту медаль планетарної першості у приміщенні українці раніше не вигравали.

Стайня сумо Аджигава-бея, яка представляє українець Данило Аонішікі Явгусишин, оголосила, що 6 вересня в районі Кото, Токіо, відбудеться парад на честь його перемоги під час Nаgоyа Ваshо.

Про це повідомляє Nіkkаn Sроrts.

Згідно з повідомленням, парад розпочнеться о 18:00. Він стартує поблизу поліцейського посту Чіда і пройде вулицею Музей-дорі до стайні Аджигава.













Читайте також :


Відео

Фото






Дідівщина, суворий графік і головні скандали: інший світ професійного сумо







Представники стайні звертаються до глядачів із закликом: "Будемо вдячні за вашу теплу підтримку!"

За словами представників стайні, це перший випадок, коли парад на честь перемоги Аонішікі проводиться не відразу після закінчення турніру, а в інший день. Причиною проведення заходу названо те, що перемога, здобута попри травму, стала важливою віхою, яка забезпечила йому повернення до рангу "озекі".

Наразі тривають узгодження деталей, але, за планом, у день параду Данило самостійно сидітиме в рикші (двоколісний або триколісний візок для перевезення пасажирів, який рухає м'язова сила людини – прим.), а попереду йтимуть двоє людей.













Читайте також :


Кубок Імператора, інші почесті та конверти: що отримують зіркові сумоїсти за перемоги

Збірна України здобула п'ять медалей на Кубку світу з джиу-джитсу неваза gі (в кімано), що відбувся в хорватському Задарі. "Синьо-жовті" вибороли дві золоті та три бронзові нагороди.
Переможницею змагань стала Олександра Яковенко, яка тріумфувала у ваговій категорії до 52 кг серед дорослих. У фіналі українка здолала представницю Румунії Марію Денісу Фераріу. Також чемпіонкою стала Діана Ломей (до 57 кг).

Богдана Голуб посіла третє місце у категорії до 63 кг. У вазі до 62 кг бронзовим призером став Олексій Арцимович, а Руслан Рокотьол піднявся на третій щабель дивізіону до 56 кг.

До п'ятірки також увійшли Діана Скрипнюк і Михайло Арцимович. Вони посіли четверту та п'яту сходинки в категоріях понад 70 і до 85 кг відповідно.
Нагадаємо, що у червні збірна України з джиу-джитсу брала участь у Кубку Європи. Там "синьо-жовті" здобули чотири медалі.













Читайте також :


Фото




Ексклюзив


Всі головні перемоги ще попереду: Мочульський та Гончаренко – про спорт, війну і життя удвох

25-річна українська гравчиня у сквош Аліна Бушма стала бронзовою призеркою індивідуального чемпіонату Європи-2026, що проходить у Будапешті (Угорщина).

У суботу, 22 серпня, Бушма мала зіграти матч за третє місце, однак українка достроково здобула бронзову нагороду через відмову суперниці від поєдинку.





Переглянути цей допис в Іnstаgrаm Допис, поширений Ukrаіnе Squаsh Теаms 🇺🇦 (@ukrаіnе_squаsh_tеаm)






Суперницею Бушми мала стати француженка Мелісса Алвес. Напередодні вона програла бельгійці Неле Гіліс у півфіналі (9:11, 7:11, 5:11).

В іншому півфіналі Бушма поступилася сестрі Неле – Тінне Гіліс – у трьох геймах (7:11, 8:11, 5:11).

Зазначимо, що Бушма стала першою в історії України призеркою чемпіонату Європи зі сквошу серед жінок.

У фіналі індивідуального чемпіонату Європи 2026 зіграють сестри бельгійські сестри Гіліс. Неле Гіліс зустрінеться з Тінне Гіліс, а початок вирішального матчу запланований на 16:00 за київським часом.

Нагадаємо, Бушма розпочала виступи на турнірі зі стадії 1/16 фіналу. На шляху до півфіналу українка обіграла норвежку Хлою Кальво, німкеню Майю Вайсхар та ще одну представницю Норвегії Мадалейн Гюлланд.

Головний тренер жіночої збірної України з волейболу Якуб Глушак заявив, що його команда продемонструвала погану гру в стартовому матчі чемпіонату Європи-2026 проти Болгарії.


Його слова передає Суспільне Спорт.


За словами наставника, "синьо-жовті" непогано розпочали поєдинок, проте потім в одну мить рівень волейболу від нашої команди різко знизився. Глушак списав це на ментальні проблеми атлеток та вибачився перед вболівальниками.



"Я думаю, що ми почали дуже добре. Ми почали добре тактично, емоційно, а потім сталося те, що і раніше: ми втратили велику перевагу наприкінці сету. І якщо чесно, я не знаю причину цього. Ми почали дуже добре, але в одну секунду припинили грати.


Показували поганий волейбол. Гадаю, все у голові. Я поговорю з командою, що нам треба змінити перед наступним ігровим днем. Новий день, новий матч і ми не хочемо демонструвати такий рівень волейболу. Хочу перепросити у вболівальників, які мали дивитися цей матч. Нелегко розуміти, чому все так відбувається".



Зауважимо, що наша збірна "всуху" програла (0:3) представницям Болгарії в першому турі цьогорічної континентальної першості.


Утім, вже наступного дня, 22 серпня, на підопічних Якуба Глушака очікує протистояння з національною командою Греції. Воно розпочнеться о 17:00 (за київським часом).

Українська спортсменка Аліна Бушма зазнала поразки від бельгійки Тінне Гіліс у півфіналі ЕSF Еurореаn Іndіvіduаl Сlоsеd Squаsh Сhаmріоnshір 2026, індивідуального чемпіонату Європи 2026 року зі сквошу.


Зустріч завершилася із рахунком 0:3.


Киянка зазнала невдачі у першому геймі, відставши від 9-ї ракетки світу на 4 очки. У другій партії наша атлетка намагалася скоротити відставання, але знову програла, проте вже із різницею в три очки. Після такого "холодного душу" Бушма не змогла зібратися, а Гіліс дотиснула гру з перевагою в 6 очок.


Зауважимо, що протягом турніру бельгійка не віддала суперницям ще жодного гейму.


ЕSF Еurореаn Іndіvіduаl Сlоsеd Squаsh Сhаmріоnshір 2026


Жінки, Індивідуальний розряд, Півфінал


21 серпня



Тінне Гіліс (Бельгія) – Аліна Бушма (Україна) 3:0 (11:7, 11:8, 11:5)


Нагадаємо, Аліна Бушма на чемпіонаті Європи-2026 отримала статус 3/4 сіяної та стартувала з 1/16 фіналу. Там вона ще у середу, 19 серпня, обіграла норвежку Хлою Кальво з рахунком 11:3, 11:4, 11:2.


У четвер, 20 серпня, у 1/8 фіналу Бушма виявилася сильнішою за німкеню Майю Вайсхар із рахунком 11:6, 11:4, 11:1. А вже на стадії чвертьфіналу українка здобула вольову звитягу (7:11, 11:6, 11:4, 11:5) над ще однією представницею Норвегії – Мадалейн Хюлланд.

У п'ятницю, 21 серпня, жіноча збірна України стартує на чемпіонаті Європи-2026 з матчу проти Болгарії.

Зустріч розпочнеться о 18:00 за київським часом. Стежити за онлайн-трансляцією матчу ви можете на сайті "Чемпіона".











Додамо, що "синьо-жовті" потрапили до групи В, де також на них очікують протистояння з національними командами Греції, Австрії, Чехії та Сербії. Усі ці поєдинки проходитимуть у чеському Брно. Сам турнір розпочався 21 серпня, а завершиться 6 вересня.

На попередній континентальній першості 2023 року наша команда зупинилася на 1/8 фіналу, оскільки зазнала поразки від Чехії (2:3). Детальніше ви можете дізнатися про матч з Болгарією в анонсі за посиланням.

З повним розкладом ігор чемпіонату Європи-2026 з волейболу серед жінок можна ознайомитися – тут.













Читайте також :


Відео

Фото






З розрахунком на плейоф та надією на більше: чого очікувати від України на чемпіонаті Європи серед жінок

Біатлоністка Олександра Меркушина відреагувала на виступ російських фігуристів Марії Фефелової та Артема Валова під мікст музики Антоніо Вівальді та українського "Щедрика" Миколи Леонтовича.

Українка зробила це у сторіс в інстаграмі.

Свою програму вони виконали на етапі юніорського Гран-прі в ритм-танці. Це був перший міжнародний турнір з фігурного катання, куди допустили представників Росії та Білорусі з початку повномасштабного вторгнення.


"Моєму гніву зараз немає меж. У цьому відео російські спортсмени виступають на міжнародній арені під "Саrоl оf thе bеlls" – пісню, яка в оригіналі є стародавньою українською піснею та називається "Щедрик". І хочете почути найбільш іронічну частину? "Щедрик" перетворив з традиційної української народної пісні на хорову композицію, яку ми знаємо сьогодні, Микола Леонтович – український композитор, який був убитий агентом радянської таємної поліції через цю пісню! У часи, коли совєти жорстоко придушували українську культуру, національну ідентичність та український національний рух", – написала Меркушина.
Вона звернулась до міжнародної аудиторії з чітким меседжем. Біатлоністка підкреслила, що спорт – не поза політикою:"І тепер, знаючи все це, подивіться на цей виступ знову. Як це виглядає для вас? Хіба це не глибоко цинічно? "Спорт поза політикою", серйозно? Скажіть мені, б###а, це ще раз! Яким чином пісня, яка настільки глибоко вкорінена в українську культуру, опинилася в й#####й російській фігурній програмі?Все, що роблять "нейтральні" російські спортсмени, перебуває під впливом і контролем російської політики. Треба бути повністю сліпим та невігласом, щоб цього не бачити та не розуміти".

Нагадаємо, що наприкінці червня Міжнародний союз ковзанярів (ІSU) допустив росіян та білорусів до змагань у нейтральному статусі.

Виконавчий комітет Міжнародного союзу тріатлону (Wоrld Тrіаthlоn) зняв всі обмеження щодо участі російських атлетів на міжнародній арені.

Про це стверджує міністр спорту РФ Міхаїл Дегтяров.

Як зазначається, тепер представники країни-агресора зможуть виступати на міжнародних змаганнях, демонструючи всю національну символіку: стяг, форму, а також дозволено використовувати гімн Росії.

За словами Дегтярьова, повноцінне повернення росіян до цього виду спорту стало можливим внаслідок відновлення статусу Олімпійського комітету Росії. Також він заявив, що у квітні цього року Wоrld Тrіаthlоn уже допустив до змагань російських юніорів та параатлетів. 
Нагадаємо, що в липні цього року Міжнародний олімпійський комітет (МОК) ухвалив рішення тимчасово скасувати заборону на діяльність російського олімпійського органу, яка була введена 12 жовтня 2023 року, та призупинив дію рекомендацій щодо обмеження участі російських спортсменів.

Після цієї ухвали низка світових спортивних організацій зняла обмеження щодо участі атлетів із країни-агресора на міжнародному рівні. Зокрема, нещодавно до цього списку доєдналися Міжнародна федерація волейболу.

Водночас, нещодавно стало відомо, що Міжнародний союз біатлоністів (ІВU) залишив у силі санкції проти російських та білоруських атлетів.

Зауважимо, що тріатлон – це олімпійський вид спорту, який об'єднує мультиспортивні перегони, що складаються з трьох безперервних етапів: плавання, велогонки та бігу.













Читайте також :


Як Росія повертається у міжнародний спорт: хронологія подій

Українські фрідайверки здобули медальний дубль на ЧС-2026 під егідою СМАS.

Наталія Жаркова стала чемпіонкою у вільному зануренні, встановивши світовий рекорд. Їй підкорилась глибина у 107 метрів.

Срібною призеркою світової першості стала Катерина Садурська. Вона показала результат 102 м.

Ще дві учасниці, італійки Алессія Зеккіні та Лінда Паганеллі, задекларували глибину в понад 100 метрів. Проте вони були дискваліфіковані через невиконання обов'язкового протоколу на поверхні.

ЧС-2026 з фрідайвінгу (СМАS)Вільне занурення (жінки)


🥇 Наталія Жаркова (Україна) – 107 метрів (світовий рекорд)


🥈 Катерина Садурська (Україна) – 102

🥉 Ізабель Санчес (Іспанія) – 96
Зазначимо, що Садурська тричі ставала чемпіонкою світу СМАS у вільному зануренні у 2022, 2023 та 2024 роках. На ЧС-2025 українки також оформили медальний дубль, коли Жаркова стала чемпіонкою із результатом 101 м, а Катерина – здобула "срібло" (94 м).

Нагадаємо, що напередодні Садурська вперше виграла "золото" в зануренні з постійною вагою з ластами (СWТ) із результатом 108 метрів. А результат новоспеченої рекордсменки не був зарахований через блекаут.













Читайте також :


Два світові рекорди: українка здобула три золоті медалі на турнірі в Єгипті

Представниця України Аліна Бушма пробилася до чвертьфіналу ЕSF Еurореаn Іndіvіduаl Сlоsеd Squаsh Сhаmріоnshір 2026, індивідуального чемпіонату Європи 2026 року зі сквошу. Українка отримала статус 3/4 сіяної та стартувала з 1/16 фіналу.


Там вона ще у середу, 19 серпня, обіграла норвежку Хлою Кальво з рахунком 11:3, 11:4, 11:2. У четвер, 20 серпня, у 1/8 фіналу Бушма виявилася сильнішою за німкеню Майю Вайсхар із рахунком 11:6,11:4, 11:1.


У чвертьфіналі суперницею Бушми буде ще одна представниця Норвегії Маделейн Хюлланд. Цей матч відбудеться у четвер, 21 серпня.


Інший представник України, Дмитро Щербаков, який напередодні стартував із перемог над словенцем Жаном Бомбеком і англійцем Віллом Солтером, 20 серпня в 1/8 фіналу програв швейцарцеві Ніколя Мюллеру – 4:11, 4:11, 7:11.


Чемпіонат європи-2026 проходить з 19 до 22 серпня у столиці Угорщини, Будапешті.

Три представники України стартували на ЕSF Еurореаn Іndіvіduаl Сlоsеd Squаsh Сhаmріоnshір 2026, індивідуальному чемпіонаті Європи 2026 року зі сквошу, який триватиме до 22 серпня в Будапешті.


Дмитро Щербаков у 1/32 фіналу здобув перемогу над представником Словенії Жаном Бомбеком – 11:1, 11:5, 11:3. Інший представник України, Нікіта Панов, програв Давіду Маєру з Ліхтенштейну з рахунком 1:11, 6:11, 5:11.


У жінок Вікторія Сивопляс зазнала поразки від норвежки Камілли Хенді з рахунком 4:11, 7:11, 11:2, 11:5, 10:12.


Ще одна представниця України на чемпіонаті Європи-2026, Аліна Бушма, отримала статус 3/4 сіяної та стартуватиме з 1/16 фіналу. Її суперницею буде Хлоя Кальво. Щербаков у 1/16 фіналу зустрінеться із англійцем Віллом Солтером.


Нагадаємо, минулого року Україна здобула бронзову нагороду на командному чемпіонаті Європи зі сквошу серед чоловіків.

Українська фрідайверка Катерина Садурська вперше тріумфувала у зануренні з постійною вагою з ластами (СWТ) на чемпіонаті світу СМАS.


Українка показала результат 108 метрів, підкоривши заявлену глибину.



Раніше вона двічі ставала четвертою у цій дисципліні.


Інша представниця України, Наталія Жаркова, яка приїхала на змагання у статусі чинної чемпіонки у цій дисципліні, не змогла показати заявлену глибину у вигляді 121 метра. Також ця глибина не підкорилася фрідайверці з Італії Алессії Зеккіні.


Відзначимо, що на ЧС СМАS Садурська була найкращою у дисциплінах FІМ (вільне занурення) і СNF (занурення з постійною вагою без ласт).


Раніше повідомлялося, що Жаркова встановила два світові рекорди під час змагань Оnly Оnе АІDА Соmреtіtіоn 2026 єгипетському Шарм-ель-Шейху.

Сьогодні, 19 серпня, у Будапешті (Угорщина) стартує ЕSF Еurореаn Іndіvіduаl Сlоsеd Squаsh Сhаmріоnshір 2026 – індивідуальний чемпіонат Європи зі сквошу.

За звання чемпіонів Європи змагатимуться 53 чоловіки та 43 жінки. Україну на престижному турнірі представлятимуть чотири спортсмени: Аліна Бушма, Вікторія Сивопляс, Дмитро Щербаков та Микита Панов.

Аліна Бушма вперше в історії українського сквошу отримала статус 3/4 сіяної на чемпіонаті Європи серед дорослих і стартуватиме з 1/16 фіналу. Натомість для 14-річної киянки Вікторії Сивопляс цей чемпіонат стане дебютним на дорослому рівні такого масштабу.

Перша ракетка України серед чоловіків Дмитро Щербаков отримав посів 17/32. Минулого року українець пройшов перше коло чемпіонату Європи, але поступився у другому раунді.

Ще один українець Микита Панов буде несіяним. У першому колі він зустрінеться з найкращим представником Ліхтенштейну Девідом Маєром.
Індивідуальний чемпіонат Європи зі сквошу триватиме до 22 серпня включно.

Нагадаємо, минулого року Україна здобула бронзову нагороду на командному чемпіонаті Європи зі сквошу серед чоловіків.

6 серпня 2026 року. Абу-Дабі, Обʼєднані Арабські Емірати. Фінал чемпіонату світу з джиу-джитсу.
Український майстер, військовослужбовець-прикордонник Богдан Мочульський, впевненою ходою вийшов на спортивну арену – за своїм пʼятим титулом чемпіона світу.

Напроти нього, усього за кілька метрів, стрибав з ноги на ногу його суперник Роман Комаров, так званий "нейтральний атлет". Якщо точніше – росіянин з Рязані, якого разом з іншими такими ж "нейтралами" милістю міжнародної федерації допустили до змагань.


"Абсолютно неприємно бачити їх на спортивних аренах, на змаганнях, перетинатися з ними. Звісно, якщо ми виходимо на один майданчик, у нас просто немає іншого вибору: ми повинні вкластися повністю, показати усі свої найсильніші сторони й намагатися 100 відсотків перемогти. Показати їм, що Україна була, є і буде. Що ми – найкращі", – казав після перемоги наш спортсмен.






З особистого архіву




Чи були при такому розкладі у когось сумніви щодо підсумку поєдинку? Один короткий погляд на візаві – і до роботи. Яку Богдан Мочульський вкотре виконав на відмінно і продовжив свою гегемонію у ваговій категорії до 62 кг.

В активі українця тепер 5 перемог на чемпіонатах світу, 2 – на чемпіонатах Європи і 3 – на Всесвітніх іграх, змаганнях найвищого рівня для представників неолімпійських видів спорту.


"Кожна перемога відчувається по-різному, – говорить мультичемпіон. – Це вимірюється не кількістю, а тим, що відбувається навколо нас, зусиллями, докладеними для перемоги.


Цей чемпіонат світу став трішки неочікуваним для мене. Точніше, дата його проведення. Він мав відбутися в листопаді в Італії, але все швидко змінилося, тому довелося підлаштовуватися і адаптуватися.


Найважче було зрозуміти, чи їду я на нього чи пропускаю, адже є певні процеси та процедури, від яких багато залежить. Є багато роботи поза змаганнями та спортзалом, не менш важливої. Тому найважче налаштовуватися на змагання, не знаючи до останнього чи поїдеш".






З особистого архіву




Після перемоги – радість і спокій, що не підвів команду, людей, які завжди допомагають Богдану в досягненні результату:


"Джиу-джитсу – це індивідуальний вид спорту, але, на мою думку, без команди та підтримки неможливо досягнути успіху. Як я казав раніше, є багато роботи та процесів які мають виконуватися поза татамі. Тому для мене це спільна перемога".


Чемпіонський дубль

Вже за кілька годин Богдан знову був поруч з ареною – як завжди, уболівав за Дарʼю Гончаренко, свого тренера і… свою другу половинку.

Наречена не підвела: здобула перемогу у фіналі вагової категорії до 52 кг і стала дворазовою чемпіонкою світу.


"Цей чемпіонат світу був дуже відповідальним. Насамперед перед собою. Також перед людьми, які вкладають свій час та ресурс в мій розвиток", – зізнається Дарʼя.






З особистого архіву




Ще більшої відповідальності, каже, додала присутність в її категорії "нейтральних атлетів":


"На жаль, їх допускають до змагань, і ми змушені перебувати з ними в одному залі, стояти на пʼєдесталі… Хоча, звісно, було приємно, що ми змогли двічі включити гімн України на світовій арені й "нейтральні" мусили його слухати.


Я рада, що мені вдалося вдруге здобути такий престижний титул – чемпіонки світу. Що весь шлях, яким йду я і який розділяють зі мною близькі, – це все не даремно.


Медалі для мене – це відзнака за виконану роботу, її визнання. Це дуже приємно, цінно, але набагато важливіше – те, що відбувається до отримання цієї медалі. Люди, які вболівають за тебе навіть тоді, коли ти програєш, і роблять все від себе залежне, щоб ти стояв на пʼєдесталі".


Вони разом вже 4 роки. Хоча знайомі значно довше – з 2014 року. Але з того часу, як стали парою, щойно є можливість, завжди намагаються проводити час разом.

Так само – разом – вони відповідали на питання цього інтервʼю.





З особистого архіву




– Як війна вплинула на вашу спортивну карʼєру?

Богдан: З 2024 року я офіційно на службі. Тут насправді все просто. Це питання пріоритетів. Поки триває велика війна, ми маємо робити все, щоб зберегти нашу країну, незалежність і свободу. А спорт поки що – це як ще один додатковий інструмент.

Дарʼя: Я думаю, повномасштабне вторгнення змінило життя кожного громадянина України. Я жила 8 місяців в Німеччині, але потім повернулась, бо хотіла додому. Де б я не була, в яких країнах би не змагалася – я завжди хочу повертатись в Україну.

Під час великої війни я волонтерила в реабілітаційному центрі для військових, допомагала зробити для них бібліотеку. Також проводила психологічні сесії, адже закінчила магістратуру за напрямком "психологія". Звісно, доначу на різноманітні збори, але думаю, що це роблять усі свідомі громадяни своєї країни й про це не варто навіть казати.

Ті люди, з ким я могла б зараз тренуватися, здебільшого залучені до сил оборони, або дотичні до допомоги пораненим військовим. Тому я підлаштовуюсь, шукаю можливості та спільними зусиллями, всупереч основній роботі наразі, ми тренуємось та готуємось до змагань.

– Що в тобі сильніше: талант, характер чи впертість?

Богдан: Талант!

Дарʼя: Я думаю, що талант і трошки характеру.





З особистого архіву




– Яка риса твого характеру тобі не подобається – але саме вона допомагає перемагати?

Богдан: Мені здається, це лінь. Через неї я намагаюся працювати менше, але якісніше. Максимально ефективно використовувати час на тренуваннях.

Дарʼя: Те, що я нию. Нию, що мені важко, що складно зараз знайти можливість тренуватись. Що все, що ми робимо – всупереч. Але саме це дає зрозуміти, що навіть в цих непростих умовах ми можемо показувати результат. І саме через війну – відчувається нереальна відповідальність за свої виступи, дії та тренування.

– Скільки разів хотілося все кинути?

Богдан: Подумки – не один і не два рази. Але насправді процес тренувань, підготовки та атмосфера змагань дуже подобаються. Тому – тільки десь в думках, коли дуже втомлювався.

Дарʼя: Кілька разів, коли все складалося не так, як планувалось, а роботи й ресурсу було вкладено багато. Моральний стан тоді, мʼяко кажучи, подавлений. Ти шукаєш найлегший шлях, але тут таких немає. Ти або збираєш себе до купи і йдеш до цілі, або не займаєшся цим взагалі й живеш іншим.

– Що ти робиш після поразки, коли ніхто не бачить?

Богдан: Аналізую, що робив добре, а що потрібно змінити. Насправді, будь-які змагання – це великий процес. Якщо узагальнити, я розділяю на 3 етапи: підготовка, змагання, аналіз. Основна робота виконується перед змаганнями та після них. Не важливо, виграв чи програв. 3 етапи в будь-якому випадку потрібно пропрацювати.

Дарʼя: Можу поплакати, але потім відходжу і намагаюсь зрозуміти, що зробила не так і що можна покращити, що зробити в процесі підготовки, що змінити, на чому акцентувати. Але насправді треба розуміти, що змагання і підготовка до них – це великий процес, де на кожному етапі треба викладатись, думати та підходити до всього відштовхуючись від роботи над помилками після кожних змагань.

– Яка поразка стала для тебе найбільш болючою?

Богдан: Такої немає. Це процес. На мою думку, головне не зациклюватися на поразках чи перемогах. Атлети – це також люди. Всі помиляються. У всіх є життя поза змаганнями. Це все впливає на результат. Головне, зробити правильний аналіз і рухатися дальше.

Дарʼя: Кожна поразка – це, свого роду, урок. Який ти можеш взяти до уваги, а можеш пропустити й залишитись на місці. Це як піт-стоп для машин на заїзді. Треба зупинитись і щось змінити, щоб краще рухатись далі. Так, це неприємно. Так, вигравати подобається всім, але без поразок не буває перемог. Кожен атлет, навіть найтитулованіший, колись помилявся. Помилятись не страшно. Страшно після цього лишатись на місці.





З особистого архіву




– Яку перемогу згадуєш найчастіше? І чому саме її?

Богдан: Не можу виділити якусь одну. Всі головні перемоги ще попереду.

Дарʼя: Усі перемоги для мене важливі і є частиною мого шляху, який я сама обрала багато років тому. Свобода вибору – найкраще, що ми можемо мати.

– Є щось, чого чемпіон світу не може собі дозволити?

Богдан: Бути обмеженим тільки спортом.

Дарʼя: Зневажливо ставитись до оточення і до чужої роботи, яка надважлива в інших сферах.

– Яку приховану ціну мають твої перемоги?

Богдан: Час і ресурс, який кожен з команди витрачає для перемоги.

Дарʼя: Коли треба відновлюватись після травм і йти далі через біль та значний відкат назад у фізичних показниках. Памʼятаю, як в мене було вивихнуте плече і я виступала в такому стані на змаганнях до операції приблизно два роки, бо не було часу і можливості гарно реабілітуватись. Потім реабілітація, тренування і страх повторної травми. Професійний спорт – це не зовсім про здоров'я.





З особистого архіву




– Коли стоїш на п'єдесталі – ти щасливий чи просто нарешті видихаєш?

Богдан: Я видихаю. Щасливим мене робить процес. Змагання чи перемога – це дуже мало часу. Те, що відбувається поза змагальною ареною, – значно більше.

Дарʼя: Я щаслива, що нарешті дійшла до тієї точки, з якої почну рухатись в цьому напрямку знову. Коли стоїш на пʼєдесталі, розумієш, що ти зробив від себе все залежне на цей момент і це принесло результат у вигляді нагороди за цю роботу.

– Що більше лякає: програти фінал чи виграти його і зрозуміти, що тепер від тебе чекатимуть ще більшого?

Богдан: Страшніше втратити задоволення від процесу. Перемога чи програш – це тільки результат виконаної роботи. Завжди можна аналізувати, виправляти, робити краще, більше, ефективніше.

Дарʼя: Для мене мій виграш чи програш – моя відповідальність. Це нормально, коли від спортсмена хочуть і очікують найкращих результатів. Тим більше від спортсмена, який представляє свою країну на міжнародній арені. Головне, що є простір для розвитку і для руху вперед.

– Кому телефонуєш насамперед після великої перемоги?

Богдан: Я – чекаю великої перемоги…

Дарʼя: Великої перемоги ми всі чекаємо. А після своїх перемог я відписую в різні месенджери близьким, бо не дуже люблю говорити телефоном.





З особистого архіву




– Хто з вас важче переживає поразку?

Богдан: Дарʼя. Мабуть, через більшу відповідальність.

Дарʼя: Однозначно я. Бодя до поразок в спорті ставиться просто. Але потім багато працює.

– Хто більш упертий?

Богдан: Я. Є так, як я думаю, і є неправильно.

Дарʼя: Бодя.

– Хто першим визнає, що неправий?

Богдан: Даша. Вона частіше не права. Майже завжди. Я б сказав, в рідкісних випадках можу бути не правим я, але я одразу це визнаю.

Дарʼя: Залежить від ситуації. Але ми не відразу говоримо, бо Боді треба час, щоб проаналізувати ситуацію і потім почати конструктивний діалог, щоб вирішити, хто ж був не правий.





З особистого архіву




– Хто першим помириться після сварки?

Богдан: Той, хто не правий.

Дарʼя: Я.

– Хто більше нервує перед змаганнями? І хто це краще приховує?

Богдан: Я майже не нервую. Думаю, що основна робота виконується до виходу на татамі. Там уже наше завдання показати найкращу версію себе. Виходиш, робиш роботу і все. Але відчуття відповідальності присутнє. Особливо зараз.

Дарʼя: Нервую більше я. Мене прям може почати нудити перед сутичками через переживання, а Бодя ззовні виглядає дуже спокійним. Каже, що теж момент хвилювання присутній через відчуття відповідальності, але якби я його не знала і побачила на змаганнях – ніколи б не подумала, що він нервує. Спокійний метелик.

– Складно дивитися, коли змагається інший?

Богдан: Для мене 100% по відчуттях складніше бути тренером, який секундує. Можливо у мене ще не вистачає досвіду, але я дуже втомлююсь цим процесом. Я б сказав, не подобається мені. Тому, по відчуттях, я переживаю більше, коли Дарʼя на татамі, ніж коли дивиться мої поєдинки з тренерського кута.

Дарʼя: Третя поспіль перемога Богдана на Всесвітніх іграх була для мене якоюсь особливо зворушливою, важливою та історичною. Довела до сліз щастя. Я знаю, скільки за цією медаллю стоїть. Знаю, що він кожного дня робить для цих перемог, і гордість, звичайно, переповнює.





З особистого архіву




– Чи буває так, що ти дивишся на кохану людину на татамі й думаєш: "Я знаю, через що вона зараз проходить"?

Богдан: Я розумію зсередини всі процеси, знаю як це бути атлетом на такому рівні. Але в плані психології, емоцій і ставлення ми усі дуже індивідуальні. Тому певною мірою ми розуміємо один одного, але у кожного досвід різний.

Дарʼя: Так, мене не залишає це відчуття з моменту початку великої війни й моменту дотичності Богдана до військової справи. Я знаю, скільки часу, ресурсу та сил забирає в нього служба, але він продовжує знаходити можливість та час для тренувань, попри втому та обставини. І коли він здобуває чергову перемогу на міжнародній арені – я знаю, чого це вартує.

– Чи були моменти, коли спорт забирав у ваших стосунків більше, ніж давав?

Богдан: Однозначно – ні. Зараз спорт дає нам час побути разом.

Дарʼя: Ні. Я знаю Богдана з 2014 року. У стосунках ми вже 4 роки. За цей час – тільки класні спогади, повʼязані зі спортом.

– Коли ви вперше зрозуміли, що це вже не просто симпатія?

Богдан: Це відбулося дуже природньо, ніби так мало бути. Ніби так було завжди.

Дарʼя: Не можу пригадати, якось відразу почала відчувати, що це моя рідна людина.





З особистого архіву




– Хто закохався першим?

Богдан: Даша. Вона приїхала на мої перші Всесвітні ігри вболівати. Думаю, вона вже тоді щось планувала. А можливо, і раніше!

Дарʼя: Думаю, що я.

– Хто зробив перший крок?

Богдан: Це ніби крокувати поруч.

Дарʼя: Це був крок назустріч один одному і нашій спільній історії.

– Який момент ваших стосунків був найважчим?

Богдан: Найважчих не було. Є якісь моменти, які не подобаються, але ми приймаємо, адаптуємося і продовжуємо рухатися.

Дарʼя: Початок війни, нерозуміння, куди рухатись далі. Богдан завжди шукав варіант стати до лав оборонців, а я довго не могла це прийняти, бо боялась. Але я розуміла, що це його вибір, який я маю підтримати й пишатись.





З особистого архіву




– Що кожен із вас змінив в іншому?

Богдан: Даша – це про енергію, активність та рух.

Дарʼя: Завдяки Богдану я стаю відповідальнішою, зібранішою та спокійніше ставлюсь до речей, які називаю проблемами.

– Яка риса вашої другої половинки робить його/її чемпіоном, але водночас – може іноді робити нестерпним?

Богдан: Відповідальність. Вона вміє зосередитися на меті й рухатися до неї. Але буває нестерпно, що вона може забути за "менш важливі" речі.

Дарʼя: Те, що б Богдан не робив – він робить на максимум. Намагається зробити якнайкраще. А що робить його нестерпним – впертість. Йому іноді дуже важко щось довести, якщо він вже ухвалив рішення або зробив висновок.





З особистого архіву




– За що ви любите один одного?

Богдан: Це більше про відчуття. Відчув, що моє.

Дарʼя: Просто люблю за те, що він є. І дуже рада, що люблю саме цю людину.

– Чи складно кохати людину, яка теж хоче бути першою?

Богдан: Ні. Навпаки, ми краще можемо зрозуміти один одного. Навіть у побуті чи під час підготовки до змагань ми розуміємо, чому в певний момент на певну подію була така чи інша реакція. Можемо в потрібний момент допомогти один одному, можемо десь піти на зустріч, взяти на себе відповідальність. Тому я вважаю це перевагою.

Дарʼя: Ні, кохати не складно. Кохати – це прекрасно. Я вдячна, що ми можемо розділити цей спортивний шлях і дякую, що поруч зі мною саме ця людина. Ми обидва хочемо, щоб кожен з нас був першим.

– Що твій партнер ніколи не пробачить тобі?

Богдан: Це краще у Даші запитати.

Дарʼя: Досі не може пробачити, що я зʼїла сама два інжири й не залишила йому.





З особистого архіву




– Якби через багато років ви відкрили цей матеріал і прочитали його знову, що б ви хотіли згадати про 2026 рік?

Богдан і Дарʼя: Що, не дивлячись ні на що, ми намагались жити й робити все можливе, щоб це життя покращити.

Роксана Касумова, спеціально для Чемпіона

Низка гравців австралійського футбольного клубу Сідней Свонс перебувають під слідством у межах розслідування ймовірного сексуального насильства в готелі, який знаходиться у Мельбурні.


Про це повідомляє Тhе Guаrdіаn.


Як зазначається, цей інцидент начебто стався у готелі "Рullmаn", в якому команда зупинилася після перемоги у матчі з Ессендоном. Поліція вже проводила слідчі дії в будівлі цієї гостиниці.


Невідомо, чи заарештували наразі когось із гравців команди. Речник правоохоронних органів заявив, що розслідування досі триває, й деякі обставини у цій справі ще потрібно встановити.


Водночас виконавчий директор клубу Метью Павліч зазначив, що в колективі проводиться внутрішнє розслідування з цього приводу. Також він додав, що всі в команді шоковані та розчаровані цією ситуацією.


"Ми все ще намагаємося з'ясувати, що саме тут сталося, і проводимо власні внутрішні розслідування, але можна з упевненістю сказати, що ми надзвичайно шоковані та розчаровані тим, що це сталося, і тим, що гравці опинилися в такій ситуації".


В офіційній заяві клубу стверджується, що декілька гравців команди були причетні до інциденту в готелі. Зауважимо, що Сідней Свонс – це австралійський футбольний клуб, який виступає у Лізі АFL. Австралійський футбол, або футі, є окремим видом спорту, який частково схожий за схемою гри до регбі.


У матчі в футі беруть участь дві команди по 18 гравців, які мають забити овальний м'яч у ворота, котрі складаються з 4-х штанг. Це найпопулярніший вид спорту в Австралії.


Нагадаємо, напередодні стало відомо, що ФБР та поліція розслідують справу про сексуальне насильство в академії американського Остіна, у якому виступає український центрбек Олександр Сваток.

З 31 липня по 16 серпня Парижі відбувся чемпіонат Європи з водних видів спорту 2026, який завершився для України доволі успішно. "Синьо-жовті" здобули одразу сім медалей – три золоті, одну срібну та три бронзові, причому нагороди були завойовані одразу у трьох дисциплінах.

Українці відзначилися у стрибках у воду, хайдайвінгу та плаванні. А завершив турнір справжнім тріумфом 19-річний Нікіта Шеремет, який у заключний день став чемпіоном Європи на 50-метрівці вільним стилем і встановив новий рекорд України – 21,13 секунди.

Середа та Байло – знову чемпіони Європи

Перше золото на турнірі Україна здобула у стрибках у воду. Олексій Середа та Ксенія Байло виграли змагання у змішаних синхронних стрибках із 10-метрової вишки.



Ксенія Байло та Олексій Середа


Gеtty Іmаgеs




Український дует не залишив суперникам шансів і став чемпіоном Європи. Для Середи це чергове підтвердження статусу одного з лідерів континентальних стрибків у воду: ще на старті Євро-2026 саме він допоміг Україні вибороти бронзу в командних змаганнях, а вже після завершення турніру в його персональному доробку 14 медалей на чемпіонатах Європи.
Байло також вкотре довела свій високий клас. Разом із Середою вона вже вдруге піднімається на найвищу сходинку європейського п'єдесталу. Минулого разу дует тріумфував 5 років тому – на Євро-2021.

Чуканівська – історичний тріумф над Сеною

19-річна Неллі Чуканівська виграла золоту медаль у хайдайвінгу, тріумфувавши у стрибках з 20-метрової платформи. Вона набрала 324,70 бала та випередила італійку Елізу Козетті й німкеню Майке Елену Гальбіш. Особливо ефектним став її останній стрибок, за який Чуканівська отримала 98 балів.



Неллі Чуканівська


Gеtty Іmаgеs




Перемога Чуканівської має історичне значення для українського спорту, адже це пе перше золото України в жіночому хайдайвінгу на чемпіонатах Європи. Причому Чуканівська лише кілька місяців виступає на дорослому рівні у цій дисципліні. У Парижі вона одразу змогла виграти континентальну першість, ще й зробила це на фоні неймовірної атмосфери біля Сени.

Шеремет поставив золоту крапку

Яскравим фіналом українського виступу стала перемога 19-річного Нікіти Шеремета у плаванні.

Українець вийшов до фіналу 50 метрів вільним стилем із найкращим результатом півфіналів – 21,38 секунди, повторивши національний рекорд Владислава Бухова. У вирішальному запливі Шеремет перевершив самого себе: 21,13 секунди – золота медаль і новий рекорд України.



Нікіта Шеремет


Gеtty Іmаgеs




Перемога стала особливо цінною ще й тому, що Шеремет уперше став чемпіоном Європи серед дорослих на довгій воді. Срібні медалі здобули нейтральний спортсмен Єгор Корнєв та серб Андрій Барна – обидва показали 21,37 секунди.

Таким чином, Шеремет приніс Україні єдину медаль у плаванні на цьому чемпіонаті Європи, а його перемога стала третьою українською золотою нагородою Парижа-2026.

Україна мала у фіналі ще одного представника – Владислава Бухова. Він посів п'яте місце з результатом 21,58 секунди.

Ще чотири медалі у стрибках у воду

Українські стрибуни у воду загалом здобули на Євро п'ять медалей, підтвердивши статус однієї з найсильніших команд континенту.

Окрім золота Середи та Байло, українці вибороли одне срібло та три бронзи. До числа призерів увійшли:

Ксенія Бочек та Діана Карнафель – срібло у синхронних стрибках із 3-метрового трампліна;

Олексій Середа та Марк Гриценко – бронза у синхронних стрибках із 10-метрової вишки;

Ксенія Байло та Софія Виставкіна – бронза у синхронних стрибках із 10-метрової вишки;

Ксенія Бочек, Ксенія Байло, Олексій Середа та Кирило Болюх – бронза у командних змаганнях.





Gеtty Іmаgеs




Саме командна нагорода Бочек, Байло, Середи та Болюха стала першою медаллю України на чемпіонаті. Українці здійснили справжній камбек у фінальній частині змагань і випередили Польщу лише на 0,15 бала.

Нове покоління вже заявляє про себе

Окремої уваги заслуговує 17-річна Софія Виставкіна. Для молодої українки чемпіонат Європи 2026 став важливим кроком на дорослому рівні, а бронза разом із Ксенією Байло показала, що Україна має гідну зміну своїм нинішнім лідерам.



Софія Виставкіна


Gеtty Іmаgеs




Водночас досвідчені Середа та Байло продовжують залишатися головними обличчями українських стрибків у воду. Їхня перемога у змішаному синхроні стала одним із центральних українських успіхів у Парижі.

Сім медалей, три золота та 7 місце в медальному заліку

Отже, українська команда завершила чемпіонат Європи з водних видів спорту-2026 із сімома нагородами:


🥇 Олексій Середа / Ксенія Байло – змішані синхронні стрибки з 10-метрової вишки;


🥇 Неллі Чуканівська – хайдайвінг, 20 м;


🥇 Нікіта Шеремет – 50 м вільним стилем;


🥈 Ксенія Бочек / Діана Карнафель – синхронні стрибки з 3-метрового трампліна;


🥉 Ксенія Бочек / Ксенія Байло / Олексій Середа / Кирило Болюх – командні стрибки у воду.



🥉 Олексій Середа / Марк Гриценко – синхронні стрибки з 10-метрової вишки;


🥉 Ксенія Байло / Софія Виставкіна – синхронні стрибки з 10-метрової вишки;


Три золоті медалі – від Середи та Байло, Чуканівської і Шеремета – особливо важливі, адже дозволили посісти високе 7 місце в медальному заліку.





Приємно й те, що Україна перемогла одразу у трьох різних дисциплінах, а останнє золото турніру для нашої команди здобув 19-річний плавець, встановивши при цьому національний рекорд.
При цьому не забуваємо, що українська спортивна інфраструктура вже роками потерпає від російських обстрілів, атлети змушені тренуватися в несприятливих умовах, проте, попри це, вони продовжують гідно представляти Україну на міжнародній арені.

Новий український промоушн ударних єдиноборств провів дебютний міжнародний турнір на Канарах, а 22 серпня привозить титульний вечір у Вінницю. Розповідаємо, що це за проєкт і навіщо йому європейська база.22 серпня о 16:00 на льодовій арені ТРЦ "Мегамолл" у Вінниці відбудеться другий турнір промоушну Аrtаn Fіghtіng Sеrіеs (АFS). У карді – професійні титульні бої за пояси українського, європейського, інтерконтинентального та світового рівня; в ринг вийдуть українські та іноземні бійці.
Для промоушну, який стартував лише цього літа, це швидкий темп. Перший турнір АFS провів 4 липня на Тенерифе – і майже одразу оголосив український етап. 












Читайте також :


У Вінниці відбудеться вечір чемпіонських боїв з муей-тай: українці битимуться за два пояси чемпіонів світу






Що потрібно знати про Аrtаn Fіghtіng Sеrіеs
АFS позиціонує себе як промоушн ударних єдиноборств. Основа карди – муай тай і кікбоксинг за професійними правилами; окремим напрямом промоушн розвиває ММА. Це відрізняє проєкт від більшості нових українських організацій, які здебільшого заходять на ринок через змішані єдиноборства.

Турніри АFS санкціоновані Іntеrnаtіоnаl Fеdеrаtіоn оf Мuаythаі Аssосіаtіоns (ІFМА) та Wоrld Мuаythаі Соunсіl (WМС) – двома ключовими інституціями світового муай тай.

Санкціонування – не формальність: воно означає, що пояси, розіграні на подіях промоушну, визнаються за межами локального ринку і враховуються в міжнародних рейтингах, а медичні протоколи, вагові процедури та суддівський корпус працюють за міжнародним регламентом. Для менеджменту іноземних бійців це зазвичай перше питання в переговорах – і без санкціонування розмова далі не йде.

Промоушн створено за участі ветеранів підрозділу спеціального призначення "Артан" Головного управління розвідки Міноборони. Звідси назва проєкту.

Перший турнір в Тенерифе

Дебютний турнір АFS провів на Канарських островах. На карді виступили відомі українські бійці, зокрема, Віктор Торкотюк, Ігор Любченко, Василь Сорокін та Дмитро Гриценко.

Для нового промоушну значення першої події вимірюється не касою, а тим, чи вдалося пройти повний цикл: матчмейкінг із залученням іноземних атлетів, санкціонування, продакшн, робота з локальним майданчиком та іспанськими підрядниками.

Пройдений цикл означає, що наступні події можна масштабувати, а не збирати щоразу з нуля.



Перший турнір Аrtаn Fіghtіng Sеrіеs в Тенерифе


аfs.рrоmоtіоn




Навіщо українському промоушну європейська база

АFS від старту побудований із двома операційними центрами – в Україні та на Тенерифе. Українська база забезпечує ростер, тренерські штаби й аудиторію, європейська відповідає за міжнародні події та роботу із закордонними партнерами.

У промоушні наводять три причини такої конструкції.


Доступ до бійців. Атлет міжнародного рівня та його менеджмент оцінюють не лише гонорар, а й логістику, страхування, візові питання та безпеку. Європейський майданчик знімає більшість цих заперечень і дозволяє ставити в карду суперників, яких складно привезти в Україну на прийнятних умовах.


Незалежність календаря. Промоушн, чий річний графік цілком прив'язаний до однієї воєнної юрисдикції, не може гарантувати дату ані бродкастеру, ані спонсору. Дві бази означають, що подія відбудеться – питання лише в тому, де саме.


Контент на експорт. Стратегічна мета АFS – виробництво телевізійного продукту, який можна продавати міжнародним бродкастерам і стримінговим платформам. Такий продукт має відповідати вимогам покупця за якістю картинки, регулярністю виходу та впізнаваністю учасників, і європейська виробнича база тут є частиною виробничого ланцюга, а не іміджевою деталлю.


Що кажуть засновники

Засновники промоушну пояснюють логіку проєкту так:


"Ми створили АFS через любов до ударних видів бойових мистецтв. Всі ми вихідці з муай-тай з досвідом проведення турнірів різного рівня. Наша мета – об'єднати українських та світових бійців й створити медіа-продукт найвищого рівня.


У нас є все для цього: контакти по світу, власний медіапродакшн, ефективна співпраця з міжнародними федераціями. Запрошуємо всіх на наші події".









lоаdSсrірt("//www.іnstаgrаm.соm/еmbеd.js", funсtіоn (){});






Де дивитися турніри
Дистрибуцію АFS будує на двох каналах. МЕGОGО виступає стримінговим партнером і дає платформу та профільну спортивну аудиторію. Суспільне ТБ забезпечує ефірне охоплення на національному рівні, виводячи події за межі нішевої аудиторії єдиноборств.

Комбінація стримінгу та суспільного мовника дає промоушну вимірюване охоплення для переговорів зі спонсорами й підтверджений трек-рекорд трансляцій – аргумент, без якого розмова з міжнародними покупцями прав зазвичай не починається.

Плани: Амстердам, європейські столиці, Київ, Львів

Наступний крок промоушну – вихід у європейські столиці. Першим у планах Амстердам: місто з найглибшою в Європі традицією професійного кікбоксингу й муай тай і сформованою платоспроможною аудиторією єдиноборств.

Далі – інші європейські столиці.

Паралельно АFS планує розширювати українську географію: у списку Київ і Львів. Орієнтир промоушну – щонайменше чотири великі турніри на рік із чергуванням українських та європейських майданчиків.

АFS також формує пул партнерів на сезон 2026 і веде перемовини з українськими та іспанськими компаніями.













Читайте також :


Росіянам і білорусам дозволили брати участь у змаганнях із муай-тай під власною символікою







Власний рейтинг бійців

Окремим напрямом розвитку в АFS називають створення власного рейтингу (ренкінгу) бійців. За описом промоушну, задум ближчий до незалежної ліги, ніж до внутрішнього рейтингу одного турнірного оператора. Ренкінг має охоплювати провідних атлетів ударних дисциплін незалежно від того, під чиїм промоушном чи федерацією вони виступають, а формувати його мають авторитетні фахівці з різних країн – тренери, матчмейкери та функціонери, які працюють у муай тай і кікбоксингу не перший десяток років.

Розрахунок тут суто практичний. Рейтинг відповідає на питання, яке в ударних єдиноборствах залишається найболючішим: чому за пояс б'ються саме ці двоє. Він перетворює окремі вечори на сезон із логікою – з претендентами, обов'язковими захистами й зрозумілою для глядача траєкторією бійця. Для бродкастера це різниця між купівлею однієї події та купівлею серії, у якої є сюжет; для самих атлетів – прозорий шлях до титульного бою замість перемовин у ручному режимі.

Водночас рейтинг працює рівно настільки, наскільки йому довіряють. У світовому муай тай уже є таблиці федерацій і промоушнів, і новому гравцю доведеться доводити, що його рейтинг не інструмент просування власного ростера. Вирішальними тут будуть дві речі – склад експертної комісії та публічність критеріїв оцінювання. Саме на міжнародний склад спеціалістів у АFS і роблять ставку.Турнір АFS у Вінниці – 22 серпня, 16:00, льодова арена ТРЦ "Мегамолл". Контакти для медіа та партнерів – на сайті аfsрrоmоtіоn.соm або в соціальних мережах промоушну.