Прямий канал

Сьогодні, 24 жовтня, у Франції відбулися загальнонаціональні протести, під час яких у низці міст сталися сутички демонстрантів із поліцією. Правоохоронці застосували сльозогінний газ і водомети, тоді як у Парижі акція проходила мирно.
Про це повідомляє ВFМТV.
За даними паризької префектури, у столиці до демонстрації долучилися близько 110 тисяч людей. Хода відбувалася без порушень, а затверджений префектурою маршрут акції не змінювали попри заперечення профспілок.
Лідер партії “Нескорена Франція” Жан-Люк Меланшон назвав демонстрацію “наймасштабнішою демонстрацією з початку руху” та відзначив дисципліну учасників. Він також узяв участь в акції.
Водночас у Ліоні, Ніцці, Ліллі, Тулузі та Нанті ситуація загострилася. Спецпризначенці застосували сльозогінний газ проти демонстрантів.
Загострення відбулося через кілька годин після заяви міністра внутрішніх справ Лорана Нуньєса про те, що влада не терпітиме насильства та порушень громадського порядку.
У Ліллі протестувальники почали кидати в правоохоронців різні предмети. У відповідь поліція застосувала сльозогінний газ і водомети. Водомети також використали в Нанті, де, за повідомленням журналістів, мародери пограбували ювелірний магазин.
За останніми наведеними даними, 24 жовтня на вулиці французьких міст вийшли понад 400 тисяч людей.
Нагадаємо, що у Франції 24 жовтня під час загальнонаціональних протестів затримали 135 людей, а для забезпечення порядку влада залучила 70 тисяч поліцейських і жандармів. На тлі акцій, спричинених невдоволенням зростанням вартості життя та фінансуванням державних послуг, рух “жовтих жилетів” закликав провести нові демонстрації 31 жовтня.
Раніше, 23 жовтня, у Празі ввечері кілька десятків учасників протесту намагалися силоміць потрапити до Палати депутатів парламенту Чехії. Поліція зупинила спробу проникнення, а затримань після інциденту не було.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst Сльозогінний газ та водомети: у Франції мирні протести переросли у сутички з поліцією арреаrеd fіrst оn Прямий.

Президент США Дональд Трамп розглядає можливість відновлення ударів по Ірану після проміжних виборів до Конгресу США, запланованих на 3 листопада. Тегеран готується до нової американської військової кампанії та може завдати ударів у відповідь по Ізраїлю й Об’єднаних Арабських Еміратах.
Про це повідомляє Вlооmbеrg.
Війна на Близькому Сході наближається до 8-го місяця, а ризик її загострення зростає. США направили до Перської затоки 3-тю авіаносну ударну групу та додатково 10 тисяч моряків і морських піхотинців, щоб підготуватися до можливого відновлення бойових дій.
Цього тижня міністр оборони США Піт Гегсет відвідав Ізраїль і зустрівся з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу. Водночас Державний департамент США розпорядився вивезти частину дипломатів та їхніх родин із Саудівської Аравії через атаки підтримуваних Іраном хуситів.
За даними джерела, обізнаного з позицією Тегерана, Іран готується до можливих американських ударів після виборів у США та планує відповідні дії в регіоні. Представники країн Перської затоки також побоюються, що нове загострення може бути масштабнішим за попередні бойові дії.
“Ми добряче їх розгромили – і, можливо, зробимо це ще трохи”, – заявив Трамп журналістам.
Водночас американські удари навряд чи розпочнуться до виборів 3 листопада. Високі ціни на пальне, спричинені війною, можуть погіршити позиції Республіканської партії на виборах до Конгресу.
Дипломатичні спроби припинити конфлікт поки не дали результатів. Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив про готовність Тегерана повернутися до переговорів зі США за умови їхнього прагнення до остаточного врегулювання війни.
Конфлікт також впливає на світові енергетичні ринки: від початку року ціна на нафту Вrеnt зросла більш ніж на 80% через порушення постачання енергоносіїв із Перської затоки. Нові атаки на Саудівську Аравію посилили побоювання щодо подальшого зростання цін.
Раніше повідомлялось, що Іран може атакувати американські датацентри, кабелі звʼязку та інфраструктуру штучного інтелекту на Близькому Сході, якщо масштабні бойові дії відновляться. У Тегерані також заявили, що затяжна війна зі США вигідна Ірану.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst Трамп готується до нової ескалації з Іраном після виборів у США: що відомо арреаrеd fіrst оn Прямий.

У Празі ввечері 23 жовтня кілька десятків учасників протесту намагалися силоміць потрапити до Палати депутатів парламенту Чехії. Поліція зупинила спробу проникнення, а затримань після інциденту не було.
Про це повідомляє ČТК.
Протест розпочався вдень 23 жовтня на Малостранській площі поблизу парламенту. До вечора кількість учасників акції сягнула кількох сотень людей.
Причиною невдоволення став законопроєкт урядової коаліції, який передбачає скасування абонентської плати за Чеське телебачення та Чеське радіо й перехід на фінансування з державного бюджету.
Учасники акції скандували гасла проти запропонованих змін і вимагали відреагувати на їхні вимоги міністра культури Ото Клемпіржа, який підготував відповідну ініціативу.
Увечері кілька десятків протестувальників спробували силоміць потрапити до будівлі парламенту. Співробітники спеціального поліцейського підрозділу не допустили проникнення та стабілізували ситуацію.
“Кілька десятків людей намагалися силою проникнути до будівлі Палати депутатів, але поліцейські зі Спеціального підрозділу поліції були змушені їм у цьому завадити. Нікого не заарештували, і ситуацію вдалося заспокоїти”, – повідомила речниця поліції Єва Кропачова.
Під час акції також виник конфлікт між кількома демонстрантами та депутатом від партії SРD Ярославом Фолдиною. Поліцейські втрутилися та розділили учасників суперечки.
Опозиція та учасники протесту побоюються, що перехід суспільних мовників на державне фінансування може поставити під загрозу їхню незалежність.
24 жовтня Палата депутатів направила законопроєкт на подальший розгляд. Опозиції не вдалося домогтися його відхилення або повернення уряду на доопрацювання. Остаточного рішення щодо зміни фінансування суспільних медіа ще не ухвалили.
Нагадаємо, що у Франції 24 жовтня під час загальнонаціональних протестів затримали 135 людей, а для забезпечення порядку влада залучила 70 тисяч поліцейських і жандармів. На тлі акцій, спричинених невдоволенням зростанням вартості життя та фінансуванням державних послуг, рух “жовтих жилетів” закликав провести нові демонстрації 31 жовтня.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst У Чехії сотні протестувальників намагалися силою проникнути до парламенту: у чому причини мітингів арреаrеd fіrst оn Прямий.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц 24 жовтня знову виступив проти зміни політики ізоляції ультраправої партії «Альтернатива для Німеччини» (АдН), попри заклики в його політичному блоці шукати можливості для співпраці з нею.


Про це повідомляє Rеutеrs.
Мерц підтвердив, що не підтримує жодних змін у політиці так званого «брандмауера» — відмови інших партій від співпраці з АдН. Він зробив цю заяву після того, як представники його політичної сили неодноразово закликали переглянути підхід до ультраправих.
«Тим, хто вважає, що мусить голосувати за цих людей, немає місця в нашому Союзі. Їм немає місця серед нас», — заявив Мерц під час зустрічі Християнсько-соціального союзу (ХСС).
У Німеччині Союзом називають спільний політичний блок Християнсько-демократичного союзу (ХДС), який очолює Мерц, і його партії-сестри ХСС.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst Мерц відкинув можливість співпраці з ультраправою “АдН” попри заклики всередині партії арреаrеd fіrst оn Прямий.

У Франції 24 жовтня під час загальнонаціональних протестів затримали 135 людей, а для забезпечення порядку влада залучила 70 тисяч поліцейських і жандармів. На тлі акцій, спричинених невдоволенням зростанням вартості життя та фінансуванням державних послуг, рух “жовтих жилетів” закликав провести нові демонстрації 31 жовтня.
Про це повідомляє ВFМТV.
Глава МВС Франції Лоран Нуньєс повідомив, що станом на 13:00 24 жовтня правоохоронці затримали 135 людей. За його словами, під час перевірок вилучили металеві кульки, свинцеві дробинки, феєрверки, рогатки, сталеві кулі, саморобну зброю, катану та зброю для страйкболу.
Нуньєс також заявив, що протягом дня зафіксували 136 вуличних акцій. Для порівняння, 17 жовтня на той самий час їх було 264. Кількість людей у громадських місцях 24 жовтня становила 35 тисяч проти 60 тисяч тижнем раніше.
Для охорони громадського порядку влада мобілізувала 70 тисяч поліцейських і жандармів. У Парижі посилили охорону урядових об’єктів, обмежили роботу окремих станцій метро та закрили частину культурних установ. Власники магазинів у центральних районах столиці захищали вітрини через побоювання погромів.

До протестів долучилися профспілки, студенти та представники руху “жовтих жилетів”. Серед вимог учасників — підвищення зарплат, поліпшення умов життя та збільшення державних видатків на освіту й соціальну сферу.

У Ліоні, за повідомленнями у вхідних матеріалах, триває друга хвиля протестів, які супроводжуються сутичками з поліцією та мародерством. Також повідомляється, що в Європейському Союзі перевіряють можливу причетність Росії до інформаційних операцій навколо заворушень, зокрема поширення старих відео з протестів у Тбілісі у 2024 році під виглядом кадрів із Франції.
Окремо рух “жовтих жилетів” закликав провести нові мітинги та сидячі протести 31 жовтня біля будівель парламенту й мерій по всій країні. Організатори виступили проти політики президента Емманюеля Макрона та закликали громадян захищати громадянські свободи.
“Наступної суботи ми будемо протестувати за свободу протестувати та за всі наші свободи”, — заявив координатор руху “жовтих жилетів” у Парижі.
Водночас Європейські регулятори з’ясовують, чи намагалися іноземні держави вплинути на заворушення у Франції та спалахи насильства в інших країнах. Особливу увагу приділяють можливим російським інформаційним кампаніям.
До речі, у суботу, 17 жовтня, у Парижі та інших містах Франції відбулися загальнонаціональні протести проти високої вартості життя, під час яких сталися сутички між демонстрантами та поліцією. Станом на полудень за межами Парижа зафіксували близько 140 акцій за участю понад 32 тисячі людей, а правоохоронці затримали понад 160 осіб по всій країні.
Нагадаємо, що у Франції тривають масштабні протести старшокласників, які почалися через проблеми в системі освіти та поширилися на різні міста країни. Від початку акцій затримали 1949 людей, поранення отримали 305 поліцейських та 65 працівників шкіл, зокрема 40 директорів.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst У Франції спалахнула нова хвиля протестів: затримали 135 людей, на вулиці вивели 70 тисяч силовиків арреаrеd fіrst оn Прямий.

На Філіппінах 23 жовтня під час навчального польоту зіткнулися 2 військові літаки SF-260 і розбилися на території авіабази поблизу міста Ліпа. Унаслідок катастрофи загинули всі 4 пілоти, які перебували на борту, а польоти літаків цього типу тимчасово призупинили.
Про це повідомляє Аssосіаtеd Рrеss.
Аварія сталася поблизу авіабази Фернандо в місті Ліпа, провінція Батангас, на південь від столиці Маніли. Літаки зіткнулися на невеликій висоті та впали на території військового об’єкта.
Повітряні сили Філіппін назвали подію авіаційною аварією, однак не оприлюднили подробиць. Двоє філіппінських посадовців, обізнаних із ситуацією, підтвердили факт зіткнення літаків у повітрі.
За словами очевидця, один із літаків упав неподалік військових казарм. Інших постраждалих унаслідок аварії не було.

Після катастрофи військово-повітряні сили Філіппін тимчасово призупинили польоти всіх літаків SF-260, які залишалися на озброєнні. Ці навчальні літаки були придбані в Італії.
Причини катастрофи має встановити розслідування. Військові не повідомили, скільки літаків SF-260 наразі перебувають на службі.
Це не перша смертельна аварія за участю літаків цього типу на Філіппінах останніми роками. У травні 2026 року SF-260 розбився під час навігаційного навчального польоту в гірській провінції Бенгет, унаслідок чого загинули 2 пілоти.
У 2023 році ще один літак SF-260 упав на рисове поле в провінції Батаан. Тоді загинули 2 члени екіпажу.

Нагадаємо, що в японському міжнародному аеропорту Тюбу під час приземлення загорівся український вантажний літак Ан-124 “Руслан”. Пожежу оперативно загасили, ніхто не постраждав, а повітряне судно змогло самостійно дістатися місця стоянки.


Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.


 
Тhе роst На Філіппінах зіткнулися два військові літаки: загинули чотири пілоти арреаrеd fіrst оn Прямий.

У Баварських Альпах на південному сході Німеччини сталася пожежа в колишній резиденції Адольфа Гітлера «Орлине гніздо». Будівля зазнала значних пошкоджень, а поліція затримала можливого підозрюваного.

Про це повідомляє Аssосіаtеd Рrеss.
За даними місцевого туристичного управління, наразі невідомо, чи вдасться зберегти окремі частини споруди. Пожежна сигналізація спрацювала близько 21:15 у п’ятницю. Коли рятувальники прибули до об’єкта поблизу Берхтесгадена, полум’я було видно ще під час підйому до будівлі, розташованої на висоті 1834 метри над рівнем моря.
Через важкодоступне розташування доправити пожежну техніку до споруди було складно. У суботу вранці гасіння ще тривало. Пожежники не виявили всередині людей, за попередніми даними, ніхто не постраждав.
Поліція затримала одну людину, яку розглядають як можливого підозрюваного. Однак її причетність до виникнення пожежі поки не встановлена.
Будівлю, офіційна назва якої — «Кельштайнхаус» (Кеhlstеіnhаus), звели у 1938 році для Адольфа Гітлера. З 1952 року там працюють кафе та ресторан, а також діє виставка, присвячена історії споруди. У п’ятницю заклад був зачинений ще до початку пожежі.




Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.





Тhе роst У Німеччині горіло “Орлине гніздо” Гітлера: будівля зазнала значних пошкоджень арреаrеd fіrst оn Прямий.

У провінції Карак на півдні Йорданії під час стрілянини в грецькій православній церкві загинули 7 людей, ще 34 дістали поранення. Напад стався 23 жовтня під час похорону, коли 2 невідомі чоловіки відкрили вогонь по процесії.
Про це повідомляє Dеutsсhе Wеllе.
Стрілянина сталася в церкві села Хаммуд. За свідченням очевидця, на момент нападу в храмі перебували від 150 до 200 людей.
Особи нападників та їхні мотиви наразі не встановлені. Міністр внутрішніх справ Йорданії Мазен аль-Фарая заявив, що до нападу причетна група “екстремістів”. За інформацією місцевого видання Rоyа Nеws, правоохоронці вже мають імена підозрюваних, однак поки не оприлюднюють їх.
Речник уряду Йорданії Мохаммад аль-Момані повідомив, що сили безпеки розпочали розслідування нападу.
Король Йорданії Абдалла ІІ засудив напад і пообіцяв жорстку відповідь. “Ми завдамо рішучого удару тим, хто наважиться загрожувати нашій державі”, — заявив він.
Президент Лівану Джозеф Аун також засудив напад і висловив співчуття постраждалим. Посол США в ООН Майк Волц назвав повідомлення про трагедію руйнівними та закликав припинити напади на християн у світі.
Збройні напади такого типу в Йорданії трапляються рідко. Країна має переважно мусульманське населення, однак у ній проживає християнська меншина, зокрема в регіоні Карак.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst У Йорданії під час похорону два чоловіка влаштували стрілянину: загинули сім людей арреаrеd fіrst оn Прямий.

Уряд Великої Британії закликає громадян підготувати домашні запаси води та їжі щонайменше на три доби. Зокрема, кожній людині рекомендують мати дев’ять літрів питної води. Кампанія Ве Rеаdy покликана допомогти населенню підготуватися до надзвичайних ситуацій, спричинених стихійними лихами, кібератаками та іншими серйозними загрозами.Про це пише Тhе Guаrdіаn.Ініціативу розробив Офіс Кабінету міністрів Великої Британії. Влада прагне переконати домогосподарства створити запаси, яких вистачить на 72 години. Кампанія стартувала на тлі зростання занепокоєння через кліматичну кризу, залежність суспільства від цифрових технологій і загрози з боку ворожих держав.Міністр із питань безпеки Ден Джарвіс закликав громадян, які мають таку можливість, дотримуватися рекомендацій.За його словами, йдеться про нескладні заходи, які допоможуть підготуватися до побутових надзвичайних ситуацій. Ці кроки є частиною ширшої державної стратегії зі зміцнення стійкості країни та місцевих громад.Міністр оборони Вес Стрітінг, зі свого боку, наголосив, що Велика Британія має готуватися до загроз з боку Росії та інших ворожих держав, зокрема до так званого державного тероризму, спрямованого проти об’єктів повсякденної інфраструктури.“Такі терміни, як “гібридна війна” та “загрози сірої зони”, не зовсім точно відображають і пояснюють широкій громадськості те, що я волію називати “тероризмом, спонсорованим державою””, — заявив він.Стрітінг підкреслив, що ці загрози не є гіпотетичними й дедалі частіше виникають безпосередньо у Великій Британії. Тому, за його словами, країні потрібно приділяти більше уваги не лише обороні, а й готовності суспільства до кризових ситуацій.Міністр також закликав домогосподарства та підприємства оцінити власну готовність до можливих перебоїв і заздалегідь визначити, як діяти в разі надзвичайних обставин.

Що рекомендують зберігати вдома

Згідно з рекомендаціями британського уряду, кожній людині потрібно мати запас щонайменше трьох літрів води на добу для пиття. Отже, на три дні необхідно підготувати дев’ять літрів. Для приготування їжі та миття знадобиться додаткова вода.Також громадянам радять заздалегідь підготувати продукти харчування, зокрема консерви, ковдри, готівку, аптечку першої допомоги, ліхтарик із запасними батарейками та FМ-радіоприймач із ручним генератором.Ще в серпні уряд оголосив про намір рекомендувати населенню робити запаси консервованих продуктів. Нова кампанія Ве Rеаdy містить конкретніші інструкції щодо підготовки до можливих криз.Надалі інформацію про ініціативу поширюватимуть через соціальні мережі та радіо. Уряд вважає триденний запас практичним і реалістичним рішенням для більшості домогосподарств.Таким чином, Велика Британія приєднається до Франції, Ірландії та Нідерландів, де громадянам уже рекомендують готуватися до серйозних порушень звичного життя.

Чому британців закликають готуватися до надзвичайних ситуацій

Кампанію запускають напередодні зимового сезону штормів. За останні роки країна неодноразово потерпала від потужних буревіїв. Зокрема, після шторму “Горетті” в січні десятки тисяч будинків у центральних регіонах Англії, на південному заході країни та в Уельсі залишилися без електроенергії. Швидкість вітру сягала майже 100 миль на годину — близько 160 км/год.Додаткове занепокоєння викликають і можливі наслідки кліматичного явища “супер-Ель-Ніньйо”. За прогнозами кліматологів, воно може зробити 2027 рік найспекотнішим за всю історію спостережень, а також спричинити непередбачувані погодні явища, які вплинуть на глобальні постачання продовольства та роботу енергетичних систем.Ще одним чинником ризику є кібератаки. Нещодавно 32 урядові вебсайти Великої Британії тимчасово відключили як запобіжний захід після виявлення вразливості в мові програмування РНР, яку використовують мільйони сайтів у світі.Національний центр кібербезпеки Великої Британії надіслав 50 тисяч попереджень організаціям, яких могла стосуватися ця проблема. Інцидент знову продемонстрував, наскільки сучасне суспільство залежить від інтернету та інших критично важливих технологій.У квітні 2025 року масштабне відключення електроенергії сталося в Іспанії та Португалії. Через каскадний збій, спричинений нестабільністю напруги в електромережі, мільйони людей залишилися без електропостачання на кілька годин. Загалом аварія торкнулася приблизно 55 мільйонів людей і стала найбільшим подібним інцидентом у Європі за останні десятиліття.Стрітінг також наголосив на необхідності готуватися до гібридних атак і диверсій, які не обов’язково призводять до відкритого збройного конфлікту. Наприклад, кібератаки можуть паралізувати платіжні системи підприємств або порушити ланцюги постачання товарів.Окрему увагу британська влада приділяє захисту підводної інфраструктури. Королівський військово-морський флот Великої Британії відстежував російські розвідувальні кораблі, які спостерігали за підводними трубопроводами та кабелями, що з’єднують країну з континентальною Європою та іншими регіонами. Це посилило побоювання, що такі об’єкти можуть стати цілями атак, хоча подібний сценарій означав би суттєву ескалацію з боку Москви.Європейські держави дедалі частіше попереджають про ризики диверсій з боку ворожих країн, передусім Росії. Такі дії можуть порушувати роботу критичної інфраструктури та створювати безпосередню загрозу для людей. Серед прикладів — виявлення в серпні безпілотника з вибухівкою біля українського вантажного літака в аеропорту Лейпцига в Німеччині, а також серія вибухів і пожеж на оборонних об’єктах.Водночас масштабні інформаційні кампанії з підготовки населення до кризових ситуацій є для Великої Британії незвичними. За даними Тhе Guаrdіаn, уряди обох провідних партій раніше остерігалися, що такі ініціативи можуть сприйняти як нагнітання паніки.Один із найвідоміших прикладів — кампанія Рrоtесt аnd Survіvе (“Захистися та виживи”), яку проводили 1980 року. Тоді британцям пояснювали, як підготуватися до ядерної війни, зокрема радили облаштувати домашнє бомбосховище та запастися продуктами на 14 днів.На початку 2026 року влада Гренландії також закликала жителів готуватися до надзвичайних сценаріїв, зокрема можливого військового втручання, та заздалегідь створити запаси води й харчів.Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.Тhе роst Уряд Британії закликав громадян зробити запаси їжі та води арреаrеd fіrst оn Прямий.

Президент США Дональд Трамп телефонував генеральному директору Gооglе Сундару Пічаї та просив перейменувати Атлантичний океан.
Про це пише Тhе Wаshіngtоn Роst.
За словами Трампа, він звернувся до керівника компанії після того, як Gооglе Марs почав відображати Мексиканську затоку як Американську затоку, а озеро Онтаріо — як озеро Америка. Ці назви сервіс показує переважно користувачам у США.
«У нас є озеро, і у нас є затока, тепер нам потрібна річка, і нам потрібен океан», — заявив Трамп під час мітингу в Південній Кароліні.
За словами президента, Пічаї відмовився змінювати назву Атлантичного океану, пояснивши, що океани межують із багатьма країнами.
Трамп припустив, що може відмовитися від цієї ідеї, однак заявив, що вже замислився над назвою «Американський океан» для Тихого океану.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Трамп просив Gооglе перейменувати Атлантичний океан арреаrеd fіrst оn Прямий.

У Нідерландах кількість випадків зараження вірусом Західного Нілу зросла до 72. Лише за останній тиждень медики виявили інфекцію ще у восьми людей. Від початку року хвороба забрала життя десятьох людей.
Про це повідомляє Наrt vаn Nеdеrlаnd із посиланням на Національний інститут громадського здоровʼя та довкілля Нідерландів (RІVМ).
За даними інституту, за останній тиждень нових смертей від інфекції не зафіксували. Водночас більшість заражених дізналися про хворобу вже після госпіталізації.
Найбільше випадків виявили у провінції Південна Голландія – 41. Також інфекцію зафіксували в Утрехті, Північній Голландії, Північному Брабанті, Гелдерланді та Оверейселі.
Вірус Західного Нілу поширюється серед птахів, а людям передається через укуси заражених комарів. Більшість інфікованих не мають виражених симптомів, проте в окремих випадках хвороба може спричинити високу температуру, головний біль та серйозні ускладнення.
У RІVМ вважають, що пік поширення інфекції вже минув, оскільки сезон активності комарів завершився.
До цього року випадки зараження людей вірусом Західного Нілу в Нідерландах реєстрували лише у 2020 році. Тоді захворіли восьмеро людей у районах Утрехта та Арнема.
Нагадаємо, з весни в Європі зафіксували 1569 випадків зараження вірусом Західного Нілу. Усі ці випадки місцеві – люди заразилися у своїх країнах, а не під час подорожей за кордон.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst У Нідерландах зростає кількість заражень вірусом Західного Нілу: вже 10 померлих арреаrеd fіrst оn Прямий.

У Нідерландах кількість випадків зараження вірусом Західного Нілу зросла до 72. Лише за останній тиждень медики виявили інфекцію ще у восьми людей. Від початку року хвороба забрала життя десятьох людей.
Про це повідомляє Наrt vаn Nеdеrlаnd із посиланням на Національний інститут громадського здоровʼя та довкілля Нідерландів (RІVМ).
За даними інституту, за останній тиждень нових смертей від інфекції не зафіксували. Водночас більшість заражених дізналися про хворобу вже після госпіталізації.
Найбільше випадків виявили у провінції Південна Голландія – 41. Також інфекцію зафіксували в Утрехті, Північній Голландії, Північному Брабанті, Гелдерланді та Оверейселі.
Вірус Західного Нілу поширюється серед птахів, а людям передається через укуси заражених комарів. Більшість інфікованих не мають виражених симптомів, проте в окремих випадках хвороба може спричинити високу температуру, головний біль та серйозні ускладнення.
У RІVМ вважають, що пік поширення інфекції вже минув, оскільки сезон активності комарів завершився.
До цього року випадки зараження людей вірусом Західного Нілу в Нідерландах реєстрували лише у 2020 році. Тоді захворіли восьмеро людей у районах Утрехта та Арнема.
Нагадаємо, з весни в Європі зафіксували 1569 випадків зараження вірусом Західного Нілу. Усі ці випадки місцеві – люди заразилися у своїх країнах, а не під час подорожей за кордон.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst У Нідерландах зростає кількість заражень вірусом Західного Нілу: вже 10 померлих арреаrеd fіrst оn Прямий.

Росія розгорнула кампанію впливу в інтернеті перед проміжними виборами до Конгресу США, які відбудуться 3 листопада. Москва намагається посіяти недовіру серед американців і послабити позиції політиків, які підтримують Україну.
Про це пише Роlіtісо, посилаючись на представників комітетів Конгресу США з питань розвідки.
Сенатор-демократ Марк Ворнер та конгресмен Джим Гаймс повідомили, що американська розвідка підготувала секретний звіт про іноземне втручання у вибори. На початку тижня вони отримали цей документ.
За словами Гаймса, Росія поширює в інтернеті дезінформацію, щоб створити атмосферу хаосу та недовіри. Зокрема, російські кампанії спрямовані на дискредитацію державних установ США та поширення сумнівів щодо чесності голосування за допомогою електронних машин.
Ворнер додав, що Москва активно використовує штучний інтелект, який допомагає швидше створювати та поширювати неправдиву інформацію.
Окрему увагу Росія приділяє американським політикам, які підтримують Україну. При цьому партійна належність не має значення — під удар можуть потрапити як демократи, так і республіканці.
Водночас законодавці не назвали конкретних кандидатів, проти яких Росія веде інформаційні кампанії.
Американська розвідка також не знайшла доказів того, що Москва намагалася зламати виборчу інфраструктуру США або комп’ютерні мережі передвиборчих штабів.
Ворнер нагадав, що Росія втручається в американські виборчі процеси щонайменше з 2016 року. Подібні кампанії Москва проводила й під час попередніх виборів.
У звіті також згадують Китай та Іран, які намагаються впливати на американські вибори. Однак, за словами конгресменів, саме Росія проводить наймасштабнішу кампанію.
Проміжні вибори у США відбудуться 3 листопада 2026 року. Американці обиратимуть усіх 435 членів Палати представників та 35 сенаторів.
Вибори відбудуться на тлі падіння рейтингу президента Дональда Трампа. Раніше СNN повідомляв, що його підтримка серед власних виборців опустилася до найнижчого рівня, а частина прихильників республіканців може проголосувати за демократів.


Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.


Тhе роst Росія намагається вплинути на результати виборів у США – ЗМІ арреаrеd fіrst оn Прямий.

Іран може атакувати американські датацентри, кабелі звʼязку та інфраструктуру штучного інтелекту на Близькому Сході, якщо масштабні бойові дії відновляться. У Тегерані також заявили, що затяжна війна зі США вигідна Ірану.
Про це заявив секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохсен Резаї в інтервʼю Drор Sіtе.
За його словами, США ризикують загрузнути у війні на виснаження, тоді як Іран має достатньо ресурсів, щоб продовжувати бойові дії. Резаї наголосив, що військовий потенціал країни не варто оцінювати лише за кількістю ракет на складах.
Він пояснив, що Тегеран протягом багатьох років розвивав підземні військові обʼєкти, розосереджував виробництво зброї та створював резервні потужності. Це дозволяє Ірану продовжувати випуск озброєння навіть після ударів по військовій інфраструктурі.
Іранський посадовець також попередив, що в разі нового загострення конфлікту Тегеран може розширити перелік цілей для атак.
Зокрема, під ударом можуть опинитися американські датацентри, комунікаційні кабелі та обʼєкти, які забезпечують роботу систем штучного інтелекту в регіоні.
Крім того, Резаї пригрозив атаками на енергетичну інфраструктуру країн Перської затоки, якщо ті допомагатимуть Вашингтону підтримувати блокаду Ормузької протоки.
За його словами, держави регіону не повинні розраховувати, що зможуть підтримувати економічний тиск на Іран і водночас уникнути ударів по власній інфраструктурі.
Водночас Резаї запевнив, що Тегеран не прагне знищити енергетичну систему Близького Сходу, однак готовий атакувати обʼєкти країн, які сприятимуть діям США проти Ірану.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst Іран погрожує атакувати американську інфраструктуру на Близькому Сході арреаrеd fіrst оn Прямий.

США та Ізраїль розробили плани нової серії ударів по Ірану, які можуть відновити після проміжних виборів до Конгресу США 3 листопада. Військові готуються до короткої, але інтенсивної операції, водночас Вашингтон продовжує дипломатичний тиск на Тегеран.
Про це повідомляє Тhе Nеw Yоrk Тіmеs із посиланням на джерела.
За даними видання, американські та ізраїльські військові активізували підготовку до можливої операції. Зокрема, вони проводять навчальні польоти над Іраком, відпрацьовуючи маневри для завдання ударів.
Цього тижня міністр оборони США Піт Гегсет зустрівся в Ізраїлі з прем’єр-міністром Біньяміном Нетаньягу. За словами американських посадовців, сторони обговорювали можливість нових атак по Ірану.
Серед потенційних цілей називають енергетичну інфраструктуру, ядерні об’єкти, а також запаси іранських ракет і безпілотників. Деякі представники влади США вважають, що масштабна кампанія ударів може завдати критичної шкоди іранській економіці та змусити Тегеран піти на поступки за столом переговорів.
Водночас перспективи нової операції залишаються непевними. Попередня хвиля інтенсивних американо-ізраїльських ударів, яка тривала з лютого до квітня, спричинила зростання світових цін на енергоносії та посилила інфляційний тиск. Крім того, бойові дії погіршили безпекову ситуацію на Близькому Сході й суттєво скоротили запаси ракет-перехоплювачів у Пентагоні.
Немає гарантій і того, що президент США Дональд Трамп погодить нову кампанію. Цього року він неодноразово відхиляв плани відновлення масштабних бойових дій. За даними видання, таке рішення він ухвалював навіть цього місяця, коли американські та ізраїльські сили вже були близькі до готовності завдати удару.
Попри підготовку до можливого загострення, США продовжують переговори з Іраном. Вашингтон використовує загрозу відновлення війни як важіль тиску, намагаючись домогтися поступок щодо ядерної програми Тегерана та контролю над Ормузькою протокою.
Однак іранська сторона поки не готова поступатися в питанні ядерної програми й наполягає, щоб його розгляд перенесли на пізніший етап переговорів.
У Білому домі не підтвердили підготовку до нових ударів. Представник адміністрації заявив у середу, що влада не коментує військові плани, «які можуть існувати або не існувати».
Він додав, що Трамп залишає відкритими всі варіанти дій, аби не допустити отримання Іраном ядерної зброї.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп заявив, що не вірить у допомогу Росії та Китаю Ірану. За його словами, навіть якщо Москва й Пекін підтримують Тегеран, така допомога має бути незначною, адже обидві країни ризикують надто багато втратити.
Як повідомлялося, міністр оборони США Піт Гегсет наказав Центральному командуванню завершити підготовку до можливого відновлення масштабних бойових операцій проти Ірану. Президент Дональд Трамп остаточного рішення про нові удари ще не ухвалив.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Трамп знову розглядає силовий сценарій щодо Ірану: що відомо про плани США арреаrеd fіrst оn Прямий.

Від початку жовтня російські дрони атакували сім торговельних суден біля узбережжя Болгарії та Румунії. Унаслідок ударів загинули понад 20 моряків. Частина атак сталася в територіальних водах країн НАТО або поблизу їхніх кордонів, що посилює побоювання щодо ескалації з боку Росії.Про це пише Вlооmbеrg.

Атаки на судна та загибель моряків

Через небезпеку в Чорному морі болгарський судновий брокер Йордан Петров вирішив більше не відправляти туди свої судна. Моряків, які погоджуються працювати в таких умовах, він називає “камікадзе”.13 жовтня після удару по судну НS Dіgnіty за п’ять морських миль від територіальних вод Болгарії зникли безвісти 11 моряків. П’ятеро членів екіпажу вижили.15 жовтня інше судно загорілося вже в територіальних водах Румунії. Ще одна атака сталася неподалік від румунських вод: семеро з 12 моряків, за наведеними даними, загинули.Москва заперечує причетність до ударів. Водночас раніше Кремль попереджав, що судна, які заходять в українські порти або виходять із них, можуть стати цілями у відповідь на українські атаки на російський “тіньовий флот”.

Чорне море стає новою зоною ескалації

Як зазначає Вlооmbеrg, раніше вторгнення російських дронів у європейський повітряний простір не призводили до таких людських жертв. Тепер увага зміщується з Балтійського на Чорне море, де атаки загрожують не лише Україні, а й судноплавству сусідніх держав НАТО.“Якщо донедавна увага була зосереджена на Балтії, то тепер прожектор уже на Чорному морі”, — заявив міністр оборони Болгарії Дімітар Стоянов.Директорка програми з Чорного моря в Міddlе Еаst Іnstіtutе Юлія Джоя вважає, що безпека Чорного моря тривалий час залишалася недостатнім пріоритетом для НАТО.“Поки це не зміниться, Росія продовжуватиме перевіряти межі”, — наголосила вона.Тим часом російські й українські дрони дедалі частіше порушують повітряний простір країн Балтії та Польщі, спричиняючи повітряні тривоги й пошкоджуючи цивільну інфраструктуру.

Реакція НАТО та позиція Болгарії

Болгарія звернулася до НАТО з проханням надати широкий спектр засобів протиповітряної оборони, зокрема патрульну авіацію, системи ППО та комплекси для боротьби з безпілотниками. Румунія, зі свого боку, прискорює створення спільного з Болгарією чорноморського безпекового хабу.Водночас реакція європейських союзників залишається обережною. Країни регіону побоюються прямого зіткнення з Росією, особливо на тлі невизначеності щодо подальшої підтримки США. Однак відсутність рішучих дій може сприйматися Москвою як слабкість.Президент Румунії Нікушор Дан і президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн назвали атаки спробами Росії послабити західну підтримку України.Прем’єр-міністру Болгарії Румену Радєву, який раніше критикував військову допомогу ЄС Києву, знадобився тиждень, щоб публічно визнати ймовірну причетність Росії. Після удару по українському судну Сhеlsеа 3 він викликав російського посла. Опозиційний депутат Радослав Рибарскі назвав Болгарію “слабкою ланкою” східного флангу НАТО.

Судноплавство опинилося під загрозою

Атаки вже впливають на роботу портів і морські перевезення в регіоні. Страхування суден дорожчає, а судновласникам стає дедалі складніше знаходити екіпажі, готові працювати в небезпечних умовах.За словами суднового брокера Тодора Георгієва, сукупний трафік портів Варна та Бургас нерідко нижчий, ніж у порту Могадишо в Сомалі, де триває збройний конфлікт.Йордан Петров наголосив, що Росія розглядає країни, які допомагають Україні, як своїх противників.“В очах росіян ті, хто фінансує і підтримує українську оборонну промисловість, — це НАТО. Тобто ми”, — сказав він.Загибель моряків посилює тиск на Альянс із вимогою посилити захист судноплавства та безпеку Чорноморського регіону. Водночас союзникам доводиться шукати відповідь, яка стримає подальші російські атаки, але не призведе до прямої військової конфронтації з Москвою.Раніше повідомлялося, що посли країн НАТО в Брюсселі наступного тижня обговорять почастішання атак на судна поблизу Румунії та Болгарії. Причиною зустрічі стали нещодавні інциденти з безпілотниками, внаслідок яких загорілися два судна, а семеро моряків зникли безвісти.Нагадаємо, 13 жовтня безпілотники атакували два судна поблизу узбережжя Болгарії. Одне з них, за попередніми даними, затонуло, а з іншого евакуювали весь екіпаж, зокрема сімох громадян України.Раніше, 6 жовтня, дрони атакували два торговельні судна біля берегів Болгарії: одне затонуло, інше загорілося після удару.Ще один інцидент стався 5 жовтня, коли Росія атакувала дронами цивільне судно в Чорному морі, яке перевозило кукурудзу. Унаслідок удару загинув капітан.Крім того, раніше біля узбережжя Болгарії виявили покинуте вантажне судно ЕМІL , яке втратило можливість маневрувати після атаки безпілотника поблизу Одеси.Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.Тhе роst Чорне море стає зоною ескалації: російські атаки наближаються до кордонів ЄС арреаrеd fіrst оn Прямий.

Уряд Швеції вивчає можливість відмовляти у візах російським і білоруським спортсменам, які планують брати участь у міжнародних змаганнях на території країни. Обмеження можуть стосуватися навіть тих, хто отримав дозвіл виступати під нейтральним прапором.
Про це заявив міністр міграції Швеції Йохан Форсселл.
За словами міністра, уряд засуджує допуск представників Росії та Білорусі до міжнародних турнірів, оскільки це може сприяти нормалізації російської агресії проти України.
Як зазначає Rеutеrs, Міжнародна федерація лижного спорту та сноуборду раніше надала нейтральний статус кільком російським спортсменам. Однак через можливі візові обмеження вони можуть не потрапити на чемпіонат світу з лижних видів спорту, який відбудеться у шведському Фалуні в лютому–березні 2027 року.
Позицію уряду підтримують Шведська лижна асоціація та Спортивна конфедерація країни. Водночас остаточне рішення щодо візових обмежень ухвалюватиме влада.



Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Швеція шукає підстави для відмови у візах російським і білоруським спортсменам арреаrеd fіrst оn Прямий.

Європа серйозно відстає від США у сфері супутникового звʼязку і поки не може запропонувати повноцінну альтернативу Stаrlіnk. Ситуація з обмеженнями роботи сервісу в Україні показала, наскільки сильно європейські країни залежать від американських технологій.
Про це пише Fіnаnсіаl Тіmеs.
Зараз головним конкурентом Stаrlіnk у Європі є система ОnеWеb компанії Еutеlsаt. Однак різниця між ними величезна: якщо ОnеWеb має близько 600 супутників, то Stаrlіnk – понад 10 тисяч. До того ж європейські супутники перебувають на більшій висоті, що також впливає на якість і можливості звʼязку.
Європа намагається скоротити це відставання і вже працює над власною супутниковою системою ІRІS². Перші супутники планують запустити у 2029 році, а загалом їх має бути 348. До проєкту залучили компанії SЕS, Еutеlsаt та Ніsраsаt. Зацікавилися ним і великі мобільні оператори, зокрема Vоdаfоnе, Теlеfónіса, Оrаngе та Dеutsсhе Теlеkоm.
Проте створення власної системи обійдеться Європі дуже дорого. На ІRІS² планують витратити 15,6 млрд євро. Якщо розділити цю суму на кількість супутників, вартість одного перевищить 40 млн євро. Для порівняння, запуск одного супутника Stаrlіnk коштує близько 1,3 млн доларів, хоча американські апарати мають значно більшу пропускну здатність.
Є й інша проблема – Європі бракує власних можливостей для запуску супутників. Минулого року лише 7% супутників європейських компаній вивели на орбіту за допомогою європейських ракет.
У Fіnаnсіаl Тіmеs зазначають, що навіть великі інвестиції не допоможуть швидко наздогнати США. Для цього європейським компаніям потрібно дати більше можливостей для розвитку, а також забезпечити їх державними замовленнями.
Перші кроки в цьому напрямку вже є. Зокрема, завдяки урядовим контрактам компанія SЕS має отримати щонайменше 500 млн євро додаткового доходу протягом 2030-2035 років.
Втім, за розвиток власних технологій Європі доведеться заплатити чималу ціну. Частина цих витрат може лягти на споживачів.
Як зазначає видання, ситуація в Україні показала, що залежність від Stаrlіnk – це не лише питання технологій, а й безпеки. Саме тому Європі доведеться шукати спосіб наздогнати США, навіть якщо це потребуватиме років і мільярдів євро.




Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.




Тhе роst Залежність України від Stаrlіnk показала слабкість Європи в космосі – ЗМІ арреаrеd fіrst оn Прямий.

Росія продовжує посилювати протиповітряну оборону навколо особливої економічної зони “Алабуга” в Татарстані, де виготовляють ударні дрони типу “Шахед”. Наразі навколо підприємства нарахували вже 33 позиції ППО.
Про це повідомляє “Радіо Свобода” з посиланням на супутникові знімки від 21 жовтня.
За даними журналістів, із весни 2026 року росіяни значно розширили систему захисту підприємства. Зокрема, навколо “Алабуги” зʼявилися нові бетонні вежі для засобів протиповітряної оборони та спеціальні платформи, на яких можуть розміщувати зенітні комплекси “Панцир” або “Тор”.
Крім того, безпосередньо на території економічної зони облаштували вежі для великокаліберних зенітних кулеметів. Над виробничими корпусами також встановили конструкції для натягування антидронових сіток.

















Таким чином, “Алабуга” стала одним із найбільш захищених від атак безпілотників обʼєктів у Росії.
За кількістю оборонних позицій її можна порівняти з резиденцією російського диктатора Володимира Путіна на Валдаї. Там журналісти нарахували 31 вежу протиповітряної оборони та дві позиції зенітних ракетних комплексів С-300/С-400.
Водночас у Москві та Московській області від початку повномасштабного вторгнення Росія облаштувала понад 100 нових позицій для систем ППО.





Нагадаємо, Росія розгорнула нові бази для запуску ударних безпілотників, а постачання дронів на них здійснюється, зокрема, з виробничого кластера “Алабуга” у Татарстані.
Раніше повідомлялося, що основне виробництво російських ударних БпЛА зосереджене в “Алабузі”, де РФ випускає дрони “Герань”.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.





Тhе роst РФ перетворила Алабугу на один із найбільш захищених обʼєктів країни арреаrеd fіrst оn Прямий.

Болгарія більше не фінансуватиме закупівлю летальної зброї для України через Європейський фонд миру (ЕРF). Надалі країна планує спрямовувати кошти лише на нелетальну допомогу.
Про це повідомляє Nоvіnіtе з посиланням на заяву уряду Болгарії від 21 жовтня.
У болгарському уряді зазначили, що Софія продовжить підтримувати Україну, однак змінить підхід до фінансування допомоги. Зокрема, влада наполягатиме, щоб кошти насамперед надходили до регіонів, де проживають етнічні болгари.
Уряд Румена Радєва пояснив таке рішення прагненням припинити бойові дії поблизу болгарських кордонів. Водночас Софія заявила про підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, але виступила проти тривалого військового протистояння.
У болгарському уряді вважають, що зосередження на нелетальній допомозі стане сигналом міжнародній спільноті про необхідність активізувати дипломатичні зусилля для завершення війни.
Цього року внесок Болгарії до Європейського фонду миру становить трохи більше ніж 9 млн євро. Водночас уряд не визначав окремої суми, яку мали спрямувати безпосередньо на закупівлю зброї для України.
Раніше Болгарія вже надала Україні понад 6 млн євро допомоги через цей механізм. Відповідне рішення попередній уряд Росена Желязкова ухвалив у лютому.
Європейський фонд миру працює з 2021 року, а його загальний бюджет перевищує 17 млрд євро. У вересні Євросоюз погодив понад 6 млрд євро на закупівлю озброєння для України.
Крім того, Болгарія раніше отримала понад 3 млн євро компенсації через фонд за передачу військової техніки.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst Болгарія відмовилася фінансувати закупівлю зброї для України арреаrеd fіrst оn Прямий.