Прямий канал

Переважна більшість українців вважає, що країна має залишатися демократією навіть під час війни. Водночас понад 80% опитаних не відчувають, що можуть впливати на рішення держави, і говорять про розрив між владою та суспільством.
Про це свідчать результати дослідження компанії “Асtіvе Grоuр”, проведеного спільно з виданням “Політарена” за допомогою онлайн-панелі “SunFlоwеr Sосіоlоgy”.
Збереження демократичного устрою під час війни підтримують 85,6% респондентів. З них 57,3% відповіли “однозначно так”, ще 28,2% – “швидше так”. Проти виступають 4,2% опитаних.





Водночас 82,9% українців заявили, що не відчувають впливу свого голосу на рішення держави. Лише 12,9% вважають, що можуть повністю або частково впливати на дії влади.





Ще 84,2% респондентів погодилися з твердженням, що держава та суспільство фактично живуть окремими життями.
Крім того, 85,3% опитаних бачать в Україні системну кризу державного управління. При цьому 68,9% вважають, що реформувати систему можна вже під час війни, не чекаючи її завершення.
Головною ознакою управлінської кризи українці назвали корупцію – так відповіли 35,4% респондентів. Далі йдуть відсутність відповідальності за провали – 28,2% та проблеми із законодавством – 23%.





Серед факторів, які найбільше руйнують довіру між державою і громадянами, 82,9% назвали корупційні скандали. Роботу ТЦК та мобілізацію згадали 71,1%, кадрові перестановки у владі – 58,9%, несправедливий розподіл тягаря війни – 54,9%.
При цьому 91,5% опитаних повністю або частково підтримують публічне висвітлення корупційних справ проти представників влади навіть під час війни.





Зміни відбулися і в ставленні до виборів. Проведення виборів під час воєнного стану вважають доцільним 43,3% респондентів, тоді як 50,6% виступають проти. Для порівняння, у серпні 2023 року вибори під час війни підтримували лише 15,7%.
Серед органів влади, які українці хотіли б переобрати найближчим часом, на першому місці Верховна Рада – її переобрання підтримують 71,1%. За переобрання президента виступають 55,5% опитаних.
У президентському рейтингу серед усіх респондентів перше місце посів Володимир Зеленський із 16,7%. Далі йдуть Валерій Залужний – 11,6%, Михайло Федоров – 8,6% та Петро Порошенко – 8,3%.
Водночас моделювання другого туру показало іншу картину. Серед тих, хто визначився з вибором, Зеленський поступається Федорову – 36,8% проти 63,2%, а також Залужному – 40,1% проти 59,9%. У парі Залужний – Федоров результат становить 53% проти 47% на користь Залужного.





Опитування провели 22 серпня 2026 року серед 2000 повнолітніх громадян України, за винятком жителів тимчасово окупованих територій. Теоретична похибка не перевищує 2,2%.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst Понад 85% українців підтримують демократію навіть під час війни: опитування арреаrеd fіrst оn Прямий.

Після короткого похолодання в Україні знову стане спекотно. Уже наприкінці робочого тижня температура в окремих областях підніметься до 34°, а суха погода охопить більшість регіонів.
Найближчими днями погоду визначатиме антициклон. Він принесе багато сонця та мало опадів. Дощі переважно залишаться на заході та місцями на півдні.
Водночас ранок буде доволі прохолодним. У північних і західних областях у найближчі дні температура місцями опускатиметься до 8°… 13°. Вдень повітря прогріватиметься значно сильніше — переважно до 23°… 32°.
У вівторок локальні дощі можливі вночі на Одещині та в центральних областях. Вдень опади майже всюди припиняться. На заході й півночі буде близько 23°… 28°, тоді як у центральних, східних і південних регіонах — до 32°.
Середа мине переважно без опадів. Невеликі грози можуть зачепити південні області вночі. Температура вдень становитиме близько 24°… 32° залежно від регіону.
У четвер спека посилиться. На більшій частині території буде сонячно та сухо. На півдні й Закарпатті температура може піднятися до 33°, в інших областях — до 24°… 29°.
П’ятниця стане найспекотнішим днем тижня. У більшості областей очікується до 26°… 31°, а на півдні та південному заході — до 34°. Опадів майже не буде.
У суботу тепло ще затримається, але на заході вже можливі грозові дощі. Вдень температура становитиме 26°… 32°.
А ось у неділю погода почне змінюватися. На Правобережжі прогнозують дощі з грозами, а температура там знизиться до 23°… 29°. На Лівобережжі істотних опадів не очікується.
Отже, після прохолодних днів Україна знову отримає хвилю літнього тепла. Найвищі показники очікуються наприкінці тижня, коли в окремих областях буде до 34°.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Спека повертається: в Україні прогнозують до 34° та різку зміну погоди арреаrеd fіrst оn Прямий.

Наразі геомагнітна обстановка на Землі спокійна, однак уже наприкінці 26 серпня ситуація може змінитися. За прогнозом Британської геологічної служби, до планети наближається потік сонячного вітру від корональної діри, який здатен спричинити слабку магнітну бурю рівня G1.
Останні кілька днів Сонце було відносно спокійним. Швидкість сонячного вітру майже повернулася до звичайних значень, а спрямованих у бік Землі викидів корональної маси не фіксували.
Проте цей період затишшя скоро завершиться. Корональна діра на Сонці почне впливати на нашу планету вже найближчими днями. Через посилення сонячного вітру геомагнітне поле Землі може стати нестабільним.
За прогнозом фахівців, перша слабка магнітна буря може початися ввечері 26 серпня. Підвищена активність, імовірно, збережеться і 27 серпня.
Очікується, що буря матиме рівень G1, тобто буде слабкою. Водночас геомагнітний прогноз може змінюватися залежно від фактичної швидкості та сили сонячного вітру.
У періоди підвищеної геомагнітної активності метеочутливим людям варто подбати про повноцінний сон і достатній відпочинок. Також бажано не перевантажувати себе фізично, пити достатньо води та зменшити кількість кави й алкоголю. Людям, які постійно приймають призначені лікарем препарати, не варто змінювати схему лікування через магнітну бурю.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Сонце готує новий удар: коли Землю накриє магнітна буря арреаrеd fіrst оn Прямий.

У першому півріччі 2026 року на підконтрольній Україні території кількість померлих у чотири рази перевищила кількість народжених. Однією з причин такого розриву залишається війна, через яку українці відкладають народження дітей або виїжджають за кордон.
Про це повідомляє Громадське радіо з посиланням на демографиню, провідну наукову співробітницю Інституту демографії та досліджень якості життя імені Михайла Птухи НАН України Світлану Аксьонову.
За її словами, демографічна ситуація в Україні залишається складною. Водночас у деяких регіонах подібне співвідношення між кількістю померлих та народжених фіксували також у 2024 та 2025 роках.
Аксьонова припускає, що на статистику впливає і виїзд вагітних українок за кордон. Частина жінок через війну вирішує народжувати в безпечніших умовах, тому такі діти не потрапляють до української статистики народжуваності.
Демографиня також пояснила, що скорочення населення саме по собі призводить до зменшення кількості народжень.
Водночас після завершення війни в Україні може зрости народжуваність. За словами Аксьонової, під час війни, економічної кризи чи інших серйозних потрясінь люди часто відкладають народження дітей до більш безпечного періоду.
“Я все-таки сподіваюся, що після завершення війни у нас буде певне підвищення народжуваності. Я дуже на це очікую”, – сказала вона.
Головним фактором, який зараз впливає на рішення українців народжувати дітей, експертка назвала безпеку. Водночас значення мають фінансове становище родини, житлові умови, можливість поєднувати роботу з вихованням дитини, стан здоровʼя та стосунки між партнерами.
При цьому війна впливає на родини по-різному. Частина українців відкладає народження дітей, тоді як інші, навпаки, вирішують не чекати завершення бойових дій.
На думку Аксьонової, держава має не просто стимулювати народжуваність виплатами, а створювати умови, за яких українські сімʼї зможуть мати стільки дітей, скільки вони хочуть.
Особливої підтримки, за її словами, вже зараз потребують родини з маленькими дітьми та українці, які очікують народження дитини й залишаються в країні.


Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.


Тhе роst В Україні кількість померлих у чотири рази перевищила кількість народжених арреаrеd fіrst оn Прямий.

Соціологічна група “Рейтинг” оприлюднила результати опитування, у якому громадяни України назвали трьох найвидатніших співвітчизників усіх часів. Найбільше опитаних визначили лідерами Тараса Шевченка, Лесю Українку та Богдана Хмельницького, а до п’ятірки також увійшли Степан Бандера та президент Володимир Зеленський.Про це йдеться на сайті групи “Рейтинг”.Опитування проводилося методом відкритого запитання, без запропонованих варіантів відповіді. Респондентів попросили назвати трьох найвидатніших українців усіх часів.За результатами опитування, найвидатніших українців громадяни назвали так:

Тарас Шевченко – 60%;Леся Українка – 28,4%;Богдан Хмельницький – 15,9%;Степан Бандера – 11%;Володимир Зеленський – 10,4%;Іван Мазепа – 9,9%;Михайло Грушевський – 9,8%;Григорій Сковорода – 9,1%;В’ячеслав Чорновіл – 8,9%.

В іншому блоці опитування учасникам запропонували перелік історичних постатей і попросили оцінити ставлення до кожної з них.Найкраще респонденти оцінили Богдана Хмельницького – 90%, Михайла Грушевського – 84%, Івана Мазепу – 82% та Степана Бандеру – 74%.Помірно позитивним виявилося ставлення до Павла Скоропадського – 63%, Симона Петлюри – 59% та Романа Шухевича – 56%.Суперечливим є сприйняття Нестора Махна: позитивно до нього ставляться 45% опитаних, а негативно – 22%, що є найвищим показником негативу серед усіх постатей.Переважно позитивним залишається ставлення до Володимира Винниченка – 40%, Євгена Коновальця – 39% та Андрія Мельника – 25%.Соціологи зазначили, що ставлення до Симона Петлюри, Степана Бандери та Івана Мазепи в останні роки зростає.Опитування провела Rаtіng Grоuр методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера з 4 до 9 серпня 2026 року серед 2000 респондентів. Дослідження охопило всі області, крім тимчасово окупованих територій та територій без українського мобільного зв’язку. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення, похибка становить не більше 2,2% з довірчою ймовірністю 0,95.Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm. Тhе роst Шевченко, Хмельницький та Бандера: названі найвидатніші українці всіх часів арреаrеd fіrst оn Прямий.

З 1 вересня в Україні завершується перехідний період для підприємств, які мають повторно підтвердити статус критично важливих. Якщо компанія не встигне цього зробити, її працівники можуть втратити бронювання від мобілізації.
Про це пише Бізнес Цензор із посиланням на адвоката Ігоря Чудовського.
Йдеться про підприємства, рішення про критичність яких були чинними станом на 2 червня 2026 року. Вони зберігають свій статус у межах встановленого строку, але не довше ніж до 1 вересня.
Для компаній, які до 10 серпня подали необхідні зарплатні документи, передбачили перехідний механізм, який дозволяє зберегти статус без перерви.
Однією з головних умов для підтвердження критичності залишається зарплата заброньованих працівників. У середньому вона має становити щонайменше 25 941 грн. Для підприємств на територіях бойових дій – від 21 618 грн.
При цьому враховують зарплату за останній завершений календарний місяць. Тобто якщо компанія подає документи у серпні, перевірятимуть переважно показники за липень. Тому просто підвищити зарплати наприкінці серпня, щоб встигнути до дедлайну, не вийде.
Ще один важливий момент – навіть після підтвердження статусу критичного підприємства бронювання працівників не продовжується автоматично. Компанія має окремо оформити або продовжити його через “Дію”.
Через це може виникнути перерва між старою та новою бронню. Уповноважені органи можуть розглядати документи підприємства до 10 робочих днів. Якщо компанія подасть їх наприкінці серпня, рішення можуть ухвалити вже після 1 вересня.
При цьому уряд не запроваджував загального “пільгового періоду” після дедлайну. Сам факт того, що компанія подала документи, не означає автоматичного продовження її статусу або бронювання працівників.
Водночас це не означає, що з 1 вересня в усіх працівників критичних підприємств одночасно зникне бронь. У кожному випадку потрібно дивитися на строк дії статусу підприємства та конкретної відстрочки працівника.
Якщо ж компанія втратить статус критично важливої, її працівникам можуть анулювати бронювання. Після цього військовозобовʼязаний більше не матиме відстрочки від призову та може підлягати мобілізації за загальною процедурою.
Окремого часу на те, щоб знайти нову роботу з можливістю бронювання, закон не передбачає.

Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.

Тhе роst Що зміниться у бронюванні з 1 вересня і хто ризикує втратити відстрочку арреаrеd fіrst оn Прямий.

Сьогодні, 24 серпня, Україна відзначає День Незалежності — державне свято на честь ухвалення Акта проголошення незалежності у 1991 році. Цього року святкування припадає на 35-ту річницю події і відбувається в умовах війни, тому традиційні військові паради поступилися місцем пам’ятним заходам та благодійним зборам на підтримку оборонних сил.Про це повідомляє “Прямий”.День Незалежності України відзначають щороку 24 серпня. Дата пов’язана з ухваленням Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності у 1991 році. Для українців це свято символізує державність, суверенітет та єдність народу. У 2026 році святкування відбувається на тлі повномасштабної війни з Росією, що надає даті особливого значення.

Історія виникнення свята

Основою сучасної незалежності стала Декларація про державний суверенітет України, ухвалена Верховною Радою УРСР влітку 1990 року. Вперше річницю цієї події відзначили 16 липня 1991 року.24 серпня 1991 року відбулося позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Його скликали після спроби державного перевороту в москві, організованої прихильниками збереження радянської системи. Засідання розпочалося о 10 годині ранку хвилиною мовчання в пам’ять про трьох росіян, які загинули в ніч на 21 серпня під час мітингу жителів Москви проти путчу.Спочатку 321 депутат підтримав постанову про проголошення незалежності. Під час наступного голосування безпосередньо за Акт проголошення незалежності документ отримав уже 346 голосів, серед яких були й представники комуністичної партії. Депутат від компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував реформувати армію та ввести власну валюту.Акт проголошення незалежності визначив Україну як самостійну державу з неподільною й недоторканною територією, на якій чинними мають бути виключно Конституція та закони України. Чернетку документа напередодні, 23 серпня, написали у звичайному шкільному зошиті Левко Лук’яненко та Леонтій Сандуляк.Засідання завершилося виконанням гімну Українських Січових стрільців, який опозиціонери заспівали прямо біля трибуни, а мітингувальники підспівували. Депутат В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали синьо-жовтий прапор і підняти його над куполом парламенту. Прапор внесли до сесійної зали того самого дня, однак над куполом Верховної Ради його підняли лише 4 вересня 1991 року.1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому громадянам поставили одне запитання — чи підтверджують вони Акт проголошення незалежності України. У голосуванні взяли участь майже 32 мільйони людей, 90,32 відсотка з яких підтримали незалежність. Більшість проголосувала “за” в усіх 27 адміністративних регіонах, хоча підтримка відрізнялася: найнижчі показники зафіксували в Севастополі (57,07 відсотка) та Кримській автономії (54,19 відсотка), тоді як інші області, зокрема східні, віддали понад 80 відсотків голосів на підтримку Акту.Спочатку День проголошення незалежності відзначали 16 липня, однак постановою від 20 лютого 1992 року Верховна Рада перенесла святкування на 24 серпня — дату ухвалення самого Акта. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

Традиції святкування

У мирний час святкування Дня Незалежності супроводжувалося військовими парадами, концертами та масовими народними гуляннями. Перший офіційний військовий парад на честь свята відбувся на Хрещатику в Києві 24 серпня 1994 року.Через повномасштабну війну з Росією формат святкування змінився з міркувань безпеки. Замість масових заходів центром свята стало вшанування пам’яті загиблих воїнів, які захищали суверенітет країни. Найважливішою традицією також стали масштабні благодійні збори на підтримку оборонних сил.Символом свята залишається вишиванка, яку 24 серпня традиційно одягають мільйони українців у всьому світі.День Незалежності є державним святом і передбачає офіційний вихідний. Однак у період воєнного стану додаткові неробочі дні скасовано, тому для працівників державних установ 24 серпня 2026 року, яке випадає на понеділок, залишається робочим днем. Керівники приватних компаній мають право самостійно визначати графік роботи своїх співробітників у цей день.

Цікаві факти про День Незалежності

Уперше свято відзначили 16 липня 1991 року — через рік після ухвалення Декларації про державний суверенітет.Акт проголошення незалежності ухвалили через три дні після придушення путчу консервативних сил Радянського Союзу.На референдумі 1 грудня 1991 року найнижчу підтримку незалежність отримала в Севастополі та Кримській автономії.Чернетку Акта написали у звичайному шкільному зошиті.Синьо-жовтий прапор внесли до сесійної зали в день голосування, а над куполом Верховної Ради його підняли лише 4 вересня 1991 року.За незалежність проголосували навіть депутати-комуністи.Засідання парламенту 24 серпня 1991 року завершилося виконанням гімну Українських Січових стрільців.Перший військовий парад на честь свята відбувся у Києві 24 серпня 1994 року.Дату святкування офіційно перенесли на 24 серпня постановою від 20 лютого 1992 року.Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm. Тhе роst День Незалежності 2026: історія, традиції та цікаві факти арреаrеd fіrst оn Прямий.

Сьогодні, 24 серпня, Україна відзначає День Незалежності — державне свято на честь ухвалення Акта проголошення незалежності у 1991 році. Цього року святкування припадає на 35-ту річницю події і відбувається в умовах війни, тому традиційні військові паради поступилися місцем пам’ятним заходам та благодійним зборам на підтримку оборонних сил.Про це повідомляє “Прямий”.День Незалежності України відзначають щороку 24 серпня. Дата пов’язана з ухваленням Верховною Радою УРСР Акта проголошення незалежності у 1991 році. Для українців це свято символізує державність, суверенітет та єдність народу. У 2026 році святкування відбувається на тлі повномасштабної війни з Росією, що надає даті особливого значення.

Історія виникнення свята

Основою сучасної незалежності стала Декларація про державний суверенітет України, ухвалена Верховною Радою УРСР влітку 1990 року. Вперше річницю цієї події відзначили 16 липня 1991 року.24 серпня 1991 року відбулося позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Його скликали після спроби державного перевороту в москві, організованої прихильниками збереження радянської системи. Засідання розпочалося о 10 годині ранку хвилиною мовчання в пам’ять про трьох росіян, які загинули в ніч на 21 серпня під час мітингу жителів Москви проти путчу.Спочатку 321 депутат підтримав постанову про проголошення незалежності. Під час наступного голосування безпосередньо за Акт проголошення незалежності документ отримав уже 346 голосів, серед яких були й представники комуністичної партії. Депутат від компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував реформувати армію та ввести власну валюту.Акт проголошення незалежності визначив Україну як самостійну державу з неподільною й недоторканною територією, на якій чинними мають бути виключно Конституція та закони України. Чернетку документа напередодні, 23 серпня, написали у звичайному шкільному зошиті Левко Лук’яненко та Леонтій Сандуляк.Засідання завершилося виконанням гімну Українських Січових стрільців, який опозиціонери заспівали прямо біля трибуни, а мітингувальники підспівували. Депутат В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали синьо-жовтий прапор і підняти його над куполом парламенту. Прапор внесли до сесійної зали того самого дня, однак над куполом Верховної Ради його підняли лише 4 вересня 1991 року.1 грудня 1991 року відбувся Всеукраїнський референдум, на якому громадянам поставили одне запитання — чи підтверджують вони Акт проголошення незалежності України. У голосуванні взяли участь майже 32 мільйони людей, 90,32 відсотка з яких підтримали незалежність. Більшість проголосувала “за” в усіх 27 адміністративних регіонах, хоча підтримка відрізнялася: найнижчі показники зафіксували в Севастополі (57,07 відсотка) та Кримській автономії (54,19 відсотка), тоді як інші області, зокрема східні, віддали понад 80 відсотків голосів на підтримку Акту.Спочатку День проголошення незалежності відзначали 16 липня, однак постановою від 20 лютого 1992 року Верховна Рада перенесла святкування на 24 серпня — дату ухвалення самого Акта. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

Традиції святкування

У мирний час святкування Дня Незалежності супроводжувалося військовими парадами, концертами та масовими народними гуляннями. Перший офіційний військовий парад на честь свята відбувся на Хрещатику в Києві 24 серпня 1994 року.Через повномасштабну війну з Росією формат святкування змінився з міркувань безпеки. Замість масових заходів центром свята стало вшанування пам’яті загиблих воїнів, які захищали суверенітет країни. Найважливішою традицією також стали масштабні благодійні збори на підтримку оборонних сил.Символом свята залишається вишиванка, яку 24 серпня традиційно одягають мільйони українців у всьому світі.День Незалежності є державним святом і передбачає офіційний вихідний. Однак у період воєнного стану додаткові неробочі дні скасовано, тому для працівників державних установ 24 серпня 2026 року, яке випадає на понеділок, залишається робочим днем. Керівники приватних компаній мають право самостійно визначати графік роботи своїх співробітників у цей день.

Цікаві факти про День Незалежності

Уперше свято відзначили 16 липня 1991 року — через рік після ухвалення Декларації про державний суверенітет.Акт проголошення незалежності ухвалили через три дні після придушення путчу консервативних сил Радянського Союзу.На референдумі 1 грудня 1991 року найнижчу підтримку незалежність отримала в Севастополі та Кримській автономії.Чернетку Акта написали у звичайному шкільному зошиті.Синьо-жовтий прапор внесли до сесійної зали в день голосування, а над куполом Верховної Ради його підняли лише 4 вересня 1991 року.За незалежність проголосували навіть депутати-комуністи.Засідання парламенту 24 серпня 1991 року завершилося виконанням гімну Українських Січових стрільців.Перший військовий парад на честь свята відбувся у Києві 24 серпня 1994 року.Дату святкування офіційно перенесли на 24 серпня постановою від 20 лютого 1992 року.Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm. Тhе роst День Незалежності 2026: історія, традиції та цікаві факти арреаrеd fіrst оn Прямий.

Україна готується до другого етапу обміну військовополоненими після повернення з російського полону 103 українців 19 серпня. Очікується, що наступний етап буде масштабнішим, ніж попередній.
Про це заявив представник ГУР Андрій Юсов у коментарі “24 Каналу”.
За словами Юсова, обмін, який відбувся 19 серпня, був лише першим етапом великого процесу. Найближчим часом Україна очікує проведення другого етапу.
“Якщо все буде добре, то другий етап буде більшим, ніж попередній”, — сказав Юсов.
Представник ГУР наголосив, що у процесі звільнення українців важливу роль відіграють міжнародні партнери. Зокрема, Україна вже висловлювала подяку США та Об’єднаним Арабським Еміратам за посередництво і допомогу.
Юсов зазначив, що Україна готова використовувати всі можливості та залучати будь-які країни, які можуть сприяти поверненню військовополонених і незаконно утримуваних українських цивільних.
За його словами, питання звільнення українців із полону є не лише проблемою України, а й викликом для міжнародної безпеки та дотримання норм гуманітарного права.
Як відомо, у середу, 19 серпня, до України з російського полону повернулися 103 українські воїни.
Раніше повідомлялося, що на білорусько-українському кордоні 13 серпня відбувся черговий обмін цивільними між Україною та Росією. У результаті до України повернулися семеро людей, а до Росії — восьмеро.
Нагадаємо, в Україну в межах репатріаційних заходів повернули тіла 261 загиблого, які, за інформацією російської сторони, можуть належати українським військовослужбовцям.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst “Буде більшим, ніж попередній”: у ГУР анонсували новий етап обміну полоненими арреаrеd fіrst оn Прямий.

23 серпня в Україні відзначають День Державного прапора. Напередодні Дня Незалежності українці вшановують один із головних державних символів, який сьогодні став також символом боротьби за свободу та незалежність країни.
Свято започаткували указом президента Леоніда Кучми у 2004 році. Сам Державний Прапор України Верховна Рада затвердила 28 січня 1992 року. Щороку 23 серпня о 9:00 в Україні проходить офіційна церемонія підняття синьо-жовтого прапора.
Український прапор складається з двох однакових за розміром горизонтальних смуг — синьої зверху та жовтої знизу. Співвідношення його ширини до довжини становить 2:3.
Цікаві факти про український прапор
Поєднання синього та жовтого кольорів має давню історію. Одним із ранніх прикладів вважають герб Львова із золотим левом на блакитному тлі, який місто отримало ще в ХІІІ столітті.
Синьо-жовті прапори стали символом українського національного руху на початку ХХ століття. З ними українські військові виходили на боротьбу за незалежність під час революційних подій 1917 року.
Водночас українська символіка в різні періоди мала й інші варіанти кольорів. На початку ХХ століття використовували, зокрема, синьо-червоні, червоні та малинові полотнища.
Важливою датою в історії сучасного прапора стало 14 березня 1990 року. Тоді у Стрию на Львівщині синьо-жовтий прапор підняли над будівлею міської ради. Це стало одним із перших випадків, коли український національний прапор замайорів над офіційною радянською установою.
Синьо-жовтий стяг десятиліттями переслідували за радянських часів. За його зберігання чи публічну демонстрацію українці могли потрапити під репресії та ув’язнення. Сьогодні подібні випадки фіксують на тимчасово окупованих територіях України, де російські загарбники переслідують людей за використання української символіки.
Окремо варто згадати рекорди, пов’язані з українським прапором. У 2010 році в Тернополі під час акції «Ровесник Незалежності» розгорнули стяг завдовжки 9,5 км.
А у 2016 році до 25-ї річниці Незалежності України у Пирогові створили величезний прапор із квітів площею понад 13 тисяч квадратних метрів. Його внесли до Книги рекордів України та Книги рекордів Гіннеса.
При цьому в Україні досі немає окремого закону про Державний Прапор. Правила його використання та поводження з ним визначаються Конституцією та іншими нормативними актами.
Синьо-жовтий прапор сьогодні є не лише державним символом, а й одним із головних знаків українського спротиву. Він майорить на звільнених територіях, його підіймають українські військові та використовують як символ незламності України.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst День Державного прапора: 10 фактів про символ, який об’єднує українців арреаrеd fіrst оn Прямий.

Увечері 22 серпня через технічні роботи в системі “Трембіта” тимчасово не працюватимуть “Армія ” та частина функцій “Резерв ”. Роботи триватимуть із 20:00 до 22:00, а повне відновлення сервісів може зайняти додатковий час.
Про це повідомляє Міністерство оборони України.
Мінцифри 22 серпня проводитиме технічні роботи в системі “Трембіта”, через що більшість державних цифрових сервісів буде тимчасово недоступною.
Для користувачів “Резерв ” буде доступний лише раніше оновлений електронний військово-обліковий документ. Інші функції, які потребують обміну даними з державними реєстрами, тимчасово не працюватимуть.
Сервіс “Армія ” на час проведення робіт буде повністю недоступний.
Технічні роботи заплановані на період із 20:00 до 22:00. Водночас у Міноборони попередили, що для повного відновлення роботи всіх сервісів може знадобитися додатковий час.
У відомстві закликали заздалегідь подбати про необхідні документи та, за можливості, мати при собі їхні паперові копії.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst Міноборони попередило про тимчасове обмеження роботи “Армія ” і “Резерв ” арреаrеd fіrst оn Прямий.

У Києві з 22 до 25 серпня діятимуть тимчасові обмеження дорожнього руху через проведення охоронних заходів за участю іноземних делегацій. Обмеження стосуватимуться центральної частини столиці та окремих ділянок 4 районів міста.
Про це повідомляє Управління державної охорони України.
Обмеження діятимуть у центральній частині Києва, а також на деяких ділянках Печерського, Подільського, Солом’янського та Шевченківського районів.
В УДО закликали жителів і гостей столиці врахувати цю інформацію під час пересування містом.
Охоронні заходи проводитимуть у зв’язку з перебуванням в Україні іноземних делегацій. У відомстві зазначили, що відповідні заходи передбачені законодавством України про державну охорону.
Раніше, Служба безпеки України закликала громадян бути особливо пильними напередодні та під час святкування Дня Незалежності 24 серпня. У відомстві попередили про можливі обстріли, провокації, диверсії, теракти та кібератаки з боку Росії.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst У Києві частково перекриють дороги через приїзд іноземних делегацій: де та коли обмежать рух арреаrеd fіrst оn Прямий.

Служба безпеки України закликала громадян бути особливо пильними напередодні та під час святкування Дня Незалежності 24 серпня. У відомстві попередили про можливі обстріли, провокації, диверсії, теракти та кібератаки з боку Росії.
Про це повідомляє пресслужба СБУ.
У СБУ закликали громадян не ігнорувати сигнали повітряної тривоги, заздалегідь визначити найближче укриття та не наближатися до підозрілих предметів. У разі виявлення підозрілих людей, предметів або інших ознак можливої незаконної діяльності громадян просять повідомляти правоохоронцям.
Також СБУ закликала не публікувати фото та відео із зазначенням місць розташування військових, об’єктів критичної інфраструктури, блокпостів і засобів протиповітряної оборони. Не слід також поширювати інформацію про наслідки обстрілів, роботу ППО та переміщення українських військових.
Окремо у відомстві попередили не виконувати сумнівні доручення від невідомих осіб, навіть якщо вони представляються правоохоронцями. Зокрема, йдеться про пропозиції сфотографувати певні об’єкти, передати пакунок або залишити предмет у визначеному місці.
СБУ також звернула увагу на спроби російських спецслужб залучати українців до підготовки терактів і диверсій. У відомстві закликали не погоджуватися на пропозиції грошей за підпали, пошкодження майна, встановлення невідомих предметів або збір інформації про військові об’єкти та одразу повідомляти про такі випадки СБУ.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
 
Тhе роst СБУ попередила про можливі провокації та теракти з боку РФ напередодні Дня Незалежності: що треба знати арреаrеd fіrst оn Прямий.

Україна збільшує потужності енергосистеми перед опалювальним сезоном і розраховує уникнути масштабних відключень світла взимку. Втім, багато залежатиме від того, чи не завдасть Росія нових ударів по енергетичній інфраструктурі.
Про це під час Години запитань до уряду у Верховній Раді повідомив перший віцепрем’єр-міністр – міністр енергетики Денис Шмигаль.
За його словами, зараз українська енергосистема має близько 15 ГВт доступної потужності. До початку листопада цей показник планують збільшити до 19,6 ГВт, а до кінця року – до 21,4 ГВт. Таким чином, до зими країна може отримати понад 6 ГВт додаткових потужностей.
Йдеться не лише про власну генерацію електроенергії. У розрахунки також входять можливості когенераційних установок та імпорт електроенергії з-за кордону.
У Міністерстві енергетики зазначають, що зараз триває підготовка до найскладнішого періоду року, коли споживання електроенергії традиційно зростає. Одним із ключових завдань залишається відновлення пошкоджених об’єктів генерації та завершення ремонтної кампанії на атомних електростанціях.
Як повідомив Шмигаль, із дев’яти енергоблоків АЕС нині працюють шість, ще три перебувають на планових ремонтах. Більшість запланованих робіт уже виконано.
Водночас уряд не дає стовідсоткових гарантій щодо відсутності відключень. На проходження зими впливатимуть російські атаки, погодні умови та рівень споживання електроенергії в країні.
Якщо заплановане відновлення енергетичних потужностей буде виконане, а нових масштабних ударів по енергосистемі не станеться, Україна матиме значно кращі можливості пройти зимовий сезон без великих обмежень електропостачання.
Нагадаємо, Росія продовжує посилювати співпрацю з Північною Кореєю та створює умови для можливого застосування нових балістичних ракет проти України. Йдеться, зокрема, про модернізовані ракети КN-30, які здатні нести надпотужні бойові частини.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Чи будуть відключення світла взимку: Шмигаль озвучив прогноз арреаrеd fіrst оn Прямий.

В Україні напередодні вихідних знову суттєво потеплішає. У більшості областей 21 серпня буде сухо, сонячно та спекотно — температура вдень підніметься до 28… 33°, а в окремих регіонах сягне 36°.
Про це повідомляє Укргідрометцентр.
Найспекотніше буде у центральних, західних та східних областях. Водночас на північному заході та крайній півночі буде свіжіше: там очікуються короткочасні дощі, а повітря прогріється приблизно до 25… 30°.
У Києві день буде переважно сухим і теплим. Уночі температура становитиме близько 20°, а вдень підніметься до 32°.
Найвищі показники очікуються на заході та в окремих центральних областях. Зокрема, на Буковині температура може піднятися до 36°. На півдні спека буде дещо слабшою — близько 26… 30°.
За прогнозом, спека не обмежиться одним днем: найближчими днями в Україні збережеться високий температурний фон. Водночас на півночі та північному заході погода буде нестійкішою, із локальними дощами та грозами.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Україну в п’ятницю сильно розжарить: де буде найспекотніше арреаrеd fіrst оn Прямий.

Осінь 2026 року в більшості країн Європи може виявитися теплішою, ніж зазвичай. Кліматичні моделі показують, що температура на значній частині континенту перевищуватиме багаторічні показники.
Про це свідчать оновлені дані кліматичної служби Сореrnісus.
Найбільше відхилення від норми прогнозують для західної, центральної та південної Європи. Саме там шанси на тривалі періоди теплої погоди восени є найвищими. Водночас у східних і північних регіонах континенту потепління також очікується, але воно може бути менш відчутним.
Фахівці звертають увагу, що тепла осінь не означає суху. Навпаки, у низці країн Західної та Південної Європи можливі частіші дощі та більш волога погода, ніж зазвичай буває в цей період року.
Однією з причин таких прогнозів називають розвиток явища Ель-Ніньйо в Тихому океані. Воно здатне впливати на погодні процеси у різних куточках світу. Хоча для Європи цей зв’язок не є прямим, кліматологи враховують його під час складання довгострокових прогнозів.
Водночас науковці наголошують, що сезонні прогнози не дають стовідсоткової точності. Вони показують найімовірніший сценарій розвитку погоди на кілька місяців наперед. Наразі основний сигнал залишається незмінним — осінь у Європі має всі шанси бути теплішою за кліматичну норму.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Осінь готує сюрприз: Європу може накрити аномальне тепло арреаrеd fіrst оn Прямий.

Найближчими днями на Землі збережеться нестабільна геомагнітна обстановка. Найбільші збурення очікуються 20 та 21 серпня, коли можливі магнітні бурі рівня G1.
Про це повідомляє Британська геологічна служба.
Фахівці зазначають, що зараз на Землю впливають одразу кілька корональних дір на Сонці. Через це швидкість сонячного вітру за останню добу сягала близько 600 км/с.
20 серпня очікується підвищена геомагнітна активність. На тлі посилення сонячного вітру можливі збурення до рівня G1 — слабкої магнітної бурі.
21 серпня нестабільність збережеться. Крім впливу корональних дір, на геомагнітну ситуацію може вплинути слабкий бічний удар від викиду корональної маси, який стався 16 серпня. Тому протягом дня також можливі періоди підвищеної активності та магнітна буря рівня G1.
У суботу, 22 серпня, сонячна активність, імовірно, почне знижуватися. Більшу частину дня очікуються спокійні умови, хоча короткочасні періоди підвищеної геомагнітної активності все ще можливі.
Таким чином, найбільш неспокійними днями стануть 20 та 21 серпня. До вихідних геомагнітна обстановка має поступово стабілізуватися.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Магнітна буря накриє Землю: названо найнебезпечніші дні арреаrеd fіrst оn Прямий.

В Україні починається нова хвиля потепління. Уже найближчими днями температура в більшості областей підніметься вище 30°, а на півдні та сході місцями повітря прогріється до 35… 37°. Водночас наприкінці вихідних погода почне змінюватися, а на початку наступного тижня спека поступово відступатиме.
Про це повідомляє Укргідрометцентр.
У четвер, 20 серпня, в Україні буде переважно сухо та сонячно. Температура вдень становитиме 25… 30°, а на південному заході стовпчики термометрів піднімуться до 34°. Короткочасні дощі та грози можливі місцями на півночі та в Карпатах.
У п’ятницю, 21 серпня, спека посилиться. У більшості регіонів температура становитиме 29… 33°, а в окремих областях може досягати 37°. Прохолодніше буде лише на крайньому півночі та північному заході.
У суботу, 22 серпня, спекотна погода охопить більшу частину країни. Очікується 30… 34°, а в Чернівецькій області температура може піднятися до 35°. На заході буде дещо прохолодніше — 26… 30°. На півночі та заході місцями можливі короткочасні грозові дощі.
У неділю, 23 серпня, погода почне змінюватися. У центральних областях можливі короткочасні дощі, а температура там знизиться до 25… 27°. Водночас на півдні та сході спека ще затримається — до 30… 35°.
За прогнозом Ігоря Кібальчича, на початку наступного тижня між регіонами буде помітний температурний контраст. На заході пройдуть дощі, а температура місцями впаде до 18… 26°. На півдні та сході ще збережеться 30-градусна спека.
У вівторок прохолодніше стане вже по всій Україні. Температура вдень становитиме переважно 22… 28°. На півдні місцями ще можливі 30… 31°, тоді як на заході та півночі буде 18… 25°.
У Києві 20 серпня очікується мінлива хмарність. Переважно без опадів, але вдень місцями в області можливі короткочасний дощ і гроза. Вдень у столиці буде 28… 30°. Вітер південно-західний, 7–12 м/с.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Літо повертається з новою силою: Україну накриє спека до 37° арреаrеd fіrst оn Прямий.

В Україні збільшать допомогу сімʼям, які виховують дітей з інвалідністю. Залежно від групи інвалідності та потреби в догляді виплати можуть зрости до 71 тисячі гривень на місяць.
Про це йдеться у законопроєкті №14191, який Верховна Рада ухвалила в цілому.
Нові правила почнуть діяти з 2027 року. Розмір допомоги привʼяжуть до базової величини, яку щороку визначатимуть у держбюджеті. Водночас вона не може бути меншою за 4 тисячі гривень.
Зараз сімʼї з дітьми з інвалідністю можуть отримувати приблизно від 3 до 8 тисяч гривень. Після змін суми зростуть і залежно від конкретної ситуації становитимуть від 20 до 71 тисячі гривень на місяць.
Збільшать і надбавки на догляд. За дитиною з інвалідністю підгрупи А виплачуватимуть щонайменше 8 тисяч гривень, підгрупи Б – не менше 4 тисяч.
Більшу допомогу отримуватимуть діти, які дістали інвалідність через поранення або інші травми від вибухонебезпечних предметів. Для них основну виплату збільшать ще на 50%.
Також дитина зможе одночасно отримувати соціальну допомогу через інвалідність і пенсію у звʼязку з втратою годувальника, якщо має на неї право.
Для дітей-сиріт та дітей без батьківського піклування діятиме окремий порядок. 10% допомоги перераховуватимуть на поточний рахунок дитини, а решту 90% – на депозит. Із 14 років дитина зможе сама користуватися грошима на поточному рахунку, а накопичені кошти залишаться їй для початку самостійного життя.
Ще одна зміна – допомога сімʼям з маленькими дітьми, які мають порушення розвитку або ризик їх виникнення. Для родин з дітьми до чотирьох років запровадять послугу раннього втручання. Фахівці допомагатимуть батькам із доглядом, розвитком, навчанням, соціалізацією та адаптацією дитини.
З 2027 року держава також оплачуватиме супровід дітей під час інклюзивного навчання, послуги з розвитку та догляду. Окремо передбачили можливість тимчасового догляду за дитиною, щоб батьки або опікуни могли відпочити.
Зміни торкнуться і дорослих з інвалідністю з дитинства. Для І групи допомога становитиме щонайменше 8 тисяч гривень на місяць, для ІІ – 4 тисячі, для ІІІ – 3 тисячі.
Люди з підгрупою А зможуть отримувати щонайменше 8 тисяч гривень надбавки, з підгрупою Б – 4 тисячі. Одиноким людям з інвалідністю з дитинства ІІ та ІІІ груп, які потребують постійного догляду, доплачуватимуть не менше 3 тисяч гривень.


Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.


Тhе роst В Україні зростуть виплати дітям з інвалідністю та надбавки на догляд: що відомо арреаrеd fіrst оn Прямий.

Федеральна рада Швейцарії продовжила дію статусу тимчасового захисту S для громадян України до 4 березня 2028 року. Водночас країна запроваджує нові правила для українців, які звертатимуться по захист у майбутньому.
Про це повідомила Федеральна рада Швейцарії.
Рішення ухвалили 19 серпня. У швейцарському уряді пояснили, що через відсутність реальних перспектив тривалого припинення війни в Україні статус S вирішили продовжити ще приблизно на півтора року.
Водночас із 20 серпня 2026 року набувають чинності нові обмеження для нових заявників. Вони стосуватимуться громадян України, які не виконують військові обов’язки, що можуть поширюватися на них відповідно до українського законодавства.
При цьому нововведення не торкнуться українців, які вже отримали статус S. Для них умови перебування та захисту залишаться без змін.
У Федеральній раді також наголосили, що Швейцарія продовжить підтримувати інтеграцію українців. На кожного власника статусу S передбачене фінансування в розмірі до 3000 швейцарських франків на рік. Ці кошти можуть спрямовуватися на мовні курси, навчання, перекваліфікацію та допомогу з працевлаштуванням.
Швейцарська влада зазначила, що у разі стабілізації безпекової ситуації в Україні питання подальшого продовження статусу S переглядатиметься окремо.
Наразі статус тимчасового захисту S залишається основним механізмом підтримки українців, які були змушені залишити країну через повномасштабну війну.
Нагадаємо, Рада Європейського Союзу офіційно продовжила дію тимчасового захисту для українців, які виїхали з країни через повномасштабне вторгнення Росії. Водночас для нових заявників запровадили додаткові умови.
Як повідомлялося, станом на кінець червня 2026 року в країнах Європейського Союзу під тимчасовим захистом перебували понад 4,4 млн громадян України.
Також слідкуйте за “Прямим” у Fасеbооk, Х, Теlеgrаm та Іnstаgrаm.
Тhе роst Швейцарія продовжила прихисток українцям, але для чоловіків є важливий нюанс арреаrеd fіrst оn Прямий.