Search trend "Заробітна Плата"

Верховна Рада у вівторок, 1 вересня, відмовилася підтримати скасування пільги на податок на додану вартість для посилок до 150 євро. Відповідні законопроєкти №15460 і №15112-д не відхилені остаточно, але повернені на доопрацювання.

Про це пише LIGA.net.

«Це надзвичайно важливий законопроєкт. Це не тільки наші міжнародні зобов’язання: ціна питання – мільярди євро, але це також і про справедливість. Нам потрібно визначитися – чи ми надаємо пільги і преференції країнам, які можливо не дружні до України, їхнім маркетплейсам. Тому що зараз ці країни надсилають свої товари без сплати ПДВ», — сказав перед голосуванням міністр фінансів Сергій Марченко.

Голова податкового комітету Данило Гетманцев нагадав, що від цих законопроєктів залежить міжнародна фінансова допомога Україні. У Києві у цей час перебуває з візитом місія Міжнародного валютного фонду.

«Без грошей міжнародних партнерів ми будемо мати фінансову катастрофу: не будуть своєчасно виплачуватися ані пенсії, ані заробітні плати вчителям і медикам, ані навіть заробітні плати військовим», — наголосив депутат.

Після голосування він заявив, що «ціна цієї помилки гравців у політику — 4 млрд євро допомоги від ЄС та програма з МВФ».

Видання нагадує, що Євросоюз скасував аналогічні пільги на сплату ПДВ за дрібні посилки ще у 2021 році, визнавши їх джерелом фіскальних втрат і ринкових викривлень. З 1 липня 2026 року ЄС скасував навіть пільгу на мито для таких товарів, в Україні вона поки що залишається.

«Вони запровадили систему, яка оподатковує на маркетплейсі. Це дозволяє уникнути будь-яких бюрократичних зловживань і затримок. Ми намагаємося запровадити таку саму систему», — сказав Марченко.

Що передбачали законопроєкти про ПДВ для посилок до 150 євро

Згідно з законопроєктами, в Україні планували запровадити спеціальні правила оподаткування ПДВ для товарів до 150 євро, які фізичні особи в Україні купують через електронні інтерфейси.

Вони передбачали, що відповідальність за сплату лягає на платформу, через яку здійснюється продаж. Зобов’язання з ПДВ виникають у платформи в момент отримання грошей від покупця.

Для того щоб податок не стягувався двічі, операції з безпосереднього ввезення таких товарів в Україну планували звільнити від оподаткування ПДВ.

Законопроєкт також передбачав збереження пільги для некомерційних посилок «від фізособи до фізособи» на суму до 45 євро. Пільга не поширюється на підакцизні товари та має обмеження за обсягом для парфумів (до 50 г), туалетної води (до 0,25 л), кави (до 500 г) і чаю (до 100 г).

Фіскальний ефект від запровадження ПДВ оцінюється в 10 млрд грн на рік.

Законопроєкт передбачав, що нові правила наберуть чинності з 1 січня 2027 року.

Нагадаємо, вперше Рада провалила спробу оподаткувати ПДВ посилки до 150 євро наприкінці травня 2026 року.

Запис Рада вдруге не змогла запровадити ПДВ на посилки до 150 євро спершу з'явиться на Громадське радіо.

Середня заробітна плата в Україні у липні 2026 року становила 32 243 грн. 

Про це повідомила Державна служба статистики України.

Порівняно з червнем вона зменшилася на 1,6%.

Де зарплата найбільша

Найвищу середню зарплату зафіксували в Києві — 49 463 грн. Далі йдуть Луганська область — 35 367 грн та Київська область — 33 268 грн.

Найнижчою середня зарплата була у Чернівецькій області — 23 354 грн та Кіровоградській — 23 532 грн.

Найвищий рівень оплати праці серед видів економічної діяльності зафіксували у сфері інформації та телекомунікацій — 78 716 грн.

Найнижча середня зарплата — в освіті, 20 237 грн.

Водночас станом на 1 серпня 2026 року загальна заборгованість із виплати заробітної плати в Україні становила 3,8 млрд грн.

Нагадаємо, у серпні 2026 року Fozzy Group повідомила, що скорочує витрати після російських атак на складську та виробничу інфраструктуру. Компанія призупинила преміювання, перегляд зарплат і найм на відкриті вакансії в офісах.

Читайте також: Російські атаки дедалі більше б’ють по логістиці та виробництву, але економіка України адаптується — НБУ

Для підтримки українського бізнесу, логістичні хаби і складські комплекси якого постраждали внаслідок російських обстрілів, державна політика у цій сфері має кардинально змінити орієнтири та перейти від простої компенсації пошкоджених активів до оперативного збереження виробничих функцій і кадрового потенціалу. Про це у своїй статті «Ракетні обстріли логістики: масштаби втрат і напрями їх мінімізації» зазначає керівник аналітичного відділу мережі «АНТС» Ігор Крупка.

За словами експерта, відбудований через рік склад не зможе автоматично повернути фахівця, який за цей час виїхав, змінив кваліфікацію або залишив ринок праці. Першочерговим кроком з боку держави має стати запровадження швидкого протоколу роботи з людьми, які втратили робочі місця внаслідок атак.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Резервні площі, перенесення персоналу та кредити: експерт розповів, як бізнесу мінімізувати втрати після знищення складів

“У перші дні Державна служба зайнятості повинна отримувати від постраждалої компанії перелік професій і, за згодою самих працівників, одразу зіставляти їх з конкретними вакансіями не формально в межах області, а в радіусі реального щоденного доїзду. Там, де робота є за 40-60 км, доцільно компенсувати проїзд, підтримувати корпоративні шатли або короткотермінову релокацію”, — пише автор.

Він зазначає, що для державного бюджету це значно вигідніше, ніж виплата допомоги по безробіттю та втрата податкових надходжень із заробітних плат.

Другим ключовим напрямом, за словами Ігоря Крупки, має стати адресна фінансова підтримка бізнесу на період відбудови, але з чіткою прив’язкою до збереження зайнятості. Для компаній, які планують відновлювати діяльність, доцільно запровадити тимчасову часткову компенсацію заробітної плати або оплати простою.

“Така підтримка має бути обмеженою в часі, залежати від підтвердженого воєнного пошкодження і припинятися після відновлення нормальної діяльності, щоб не перетворюватися на постійну субсидію”, — наголошує експерт.

Також на думку автора, паралельно держава має створити системний механізм резервування складських площ. Він нагадав, що уряд уже анонсував рішення щодо кредитної підтримки, децентралізації міжнародної логістики, страхування воєнних ризиків і надання бізнесу пріоритетного доступу до державних приміщень для розосередження потужностей. Ігор Крупка наголошує на необхідності перетворення цих ініціатив на постійну систему із цифровим каталогом придатних майданчиків та типовими швидкими договорами оренди.

Також експерт відзначає важливість запровадження окремого державного обліку робочих місць, втрачених через російські удари по інфраструктурі.

“Така статистика дала б змогу точніше спрямовувати кредити, страхові програми, перенавчання та допомогу з працевлаштуванням туди, де удар по інфраструктурі справді перетворюється на довготривале безробіття”, — констатує автор.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Удар по логістиці: росіяни знищили нафтобазу KLO, склади VARUS, Yves Rocher та інших компаній

Експерт також зазначав, що прямі звільнення — хоча такі й трапляються — не є автоматичною реакцією кожної компанії на удари по продовольчій інфраструктурі. Крупка зауважив, що знищення складу справді створює ризик безробіття, але масштаб реалізованого ризику залежить від фінансової стійкості компанії.

Також він зазначає, що для мінімізації збитків та збереження команди після потенційної атаки на складські приміщення, компаніям необхідно завчасно формувати не лише резерви, а й систему переведення кадрів та використання державної підтримки.