Тренд пошуку "Кондратюк"

НовиниТренд: Кондратюк
Зареєструйтесь, щоб залишати коментарі та вподобайки
Стрічка оновлень
Коментарі
ІМІ рекомендує
22°
мастер шефновини україниарман царукянкурс єврокурс валютпіснівибори в росії 2026чемпіонат європи з волейболукурс долара на сьогодніцензоргороскоп знаків зодіакуз днем фармацевта20 вересняколи вибори в росіїпідводний човенмультикивтрати ворогапереговоривибори в росіїповісткагенштаб зсу втрати вороганебезпекаоперація «вівальді»лондоніндексаціявіктор розовийджон реткліффхвіча кварацхеліябрентфорд – челсімонако – лансЩе..
Актуалізуйте Ваші інтереси
Також, Ви можете змінити вподобання в налаштуваннях Стрічки
Еспресо на we.ua
"Київ - вузьке місце": енергетичний експерт спрогнозував можливі проблеми з теплом та електроенергією взимку
Про це у проєкті "Тепер головне" на Еспресо розповів енергетичний експерт, професор Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» Станіслав Ігнатьєв.Він зазначив, що ситуацію варто розглядати окремо щодо теплопостачання та електропостачання.Ситуація в тому, що по теплопостачанню, давайте розіб'ємо теплопостачання і електропостачання. В більшості міст по теплопостачанню великої проблеми не буде. Вузьке місце - це місто Київ. Складна, надскладна ситуація в місті Києві.За словами експерта, однією з ключових проблем столиці є пошкодження Дарницької ТЕЦ.Розбита Дарницька ТЕЦ. Не буду говорити, що там відбувається. Начебто там певні роботи ведуться. Бачив на власні очі, але Дарницька ТЕЦ намагається запуститися.Ігнатьєв наголосив на важливості відновлення роботи станції, оскільки від неї залежить теплопостачання значної кількості столичних будинків.Є великий тиск з боку держави, з боку певних органів для того, щоб запустилося, бо 1100 будинків у Києві заморозити - це, ну, це просто геноцид своїми руками, це приватна ТЕЦ.Окремо експерт оцінив ситуацію з іншими теплоелектроцентралями столиці.По п'ятій, по шостій ТЕЦ в Києві ситуація достатньо складна. Тут задача їх перевести у великі комунальні котельні. Це буде збитковий проєкт для міської влади, але іншого варіанту немає.За його словами, у нинішніх умовах Києву необхідно робити ставку саме на теплогенерацію.Електрогенерацію ми не відновимо, маємо над цим працювати у режимі теплогенерації.Водночас ситуацію в інших великих містах України Ігнатьєв оцінює значно оптимістичніше. Він зазначив, що особисто бачив, як готуються до зими Харків, Хмельницький та Львів.Якщо будемо говорити по інших містах, то ситуація достатньо непогано. Був і в Харкові, бачив Хмельницький, бачив Львів, непогано міста підготувалися, ресурси є для того, щоб цю зиму проскочити.Експерт припускає, що Росія продовжить атакувати українську енергетичну інфраструктуру, однак вважає, що більшість міст зможуть витримати такі удари.Зрозуміло, що ворог буде бити по певним елементам. Не маю права говорити, по яких, але питання в тому, що проскочимо, запас міцності є і тут проскочимо.За словами Ігнатьєва, найбільш уразливою точкою знову залишається Київ.Київ - це вузьке місце, і буде питання, проблема з теплопостачанням.Щодо електропостачання, експерт прогнозує дефіцит, який може призвести до обмежень споживання в окремі години.По електропостачанням ситуація буде середньозважена. Вона зводитись до того, що будемо мати дефіцит ранковий, десь там на рівні дві-чотири години по дві-чотири черги.У вечірні години, за його оцінкою, ситуація може бути складнішою.Ну і ввечері, на превеликий жаль, це буде до шести черг і це вже буде чотири-шість годин. Тобто це прогнозований дефіцит електричної енергії.Водночас Ігнатьєв вважає, що українська енергосистема має достатній запас стійкості, щоб пройти цей період.Але ми стійкі, ми це проживемо. Вузьке місце – це знов-таки Київ.Він також зазначив, що температура взимку матиме значний вплив на ситуацію з теплопостачанням у столиці.Якщо 10°С буде теплопостачання в Києві в середньому по будинках. Це непогано, будинки не розмерзнуться дуже сильно.Віцепрем'єр-міністр енергетики Денис Шмигаль заявив, що наступної зими Росія може змінити стратегію та бити в Україні по системах водопостачання.
Перейти на espreso.tv
Новини.Live на we.ua
Перший дзвоник під сирени, як школи зустрічають 1 вересня: ефір Ранок.LIVE
Українські школи закликали відмовитися від проведення традиційних масових лінійок 1 вересня. Через загрозу російських обстрілів одночасне перебування великої кількості учнів і батьків в одному місці може становити додаткову небезпеку, особливо у разі оголошення повітряної тривоги під час урочистостей.

Освітня омбудсменка Надія Лещик ще у п’ятницю, 28 серпня, звернула увагу на ризики проведення масових заходів у школах. За її словами, з огляду на безпекову ситуацію в Україні та ймовірність російських обстрілів організація шкільних лінійок 1 вересня, як і інших масових заходів під час освітнього процесу, може бути небезпечною.

Про це дивіться в прямому ефірі Ранок.LIVE.

Гості ефіру:

  • Сергій Грабський, полковник, військовий експерт;
  • Дмитро Левусь, політолог-міжнародник, експерт Аналітичного центру "Об’єднана Україна";
  • Геннадій Рябцев, експерт із питань енергетики;
  • Василь Пехньо, військовий оглядач, журналіст;
  • Олена Шуляк, голова Комітету ВРУ з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування;
  • Ірина Борзова, народна депутатка України від "Слуги народу", членкиня Комітету ВРУ з питань молоді і спорту, голова підкомітету з питань державної молодіжної політики;
  • Олександр Кондратюк, засновник Всеукраїнської освітньої компанії Setstud;
  • Ніна Южаніна, народна депутатка України від "Європейської Солідарності", членкиня Комітету ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики;
  • Андрій Демченко, речник Державної прикордонної служби України.

Новини.LIVE писали, що заступник міністра освіти і науки України Андрій Вітренко в ефірі "Київського часу" розповів, що цього року в Україні очікують близько 240 тисяч першокласників. Це приблизно на 10 тисяч менше, ніж у попередньому навчальному році, і майже вдвічі нижче за показник 2018–2019 років. Точну кількість дітей, які 1 вересня вперше підуть до школи, а також формат організації навчання визначать після 5 вересня. Саме тоді заклади освіти мають оновити відповідні дані в електронній системі "АІКОМ".

Новини.LIVE інформували, що мер Харкова Ігор Терехов повідомив — через безпекову ситуацію в місті, у Харкові святкування з нагоди початку нового навчального року традиційно проведуть у підземних школах. Таке рішення ухвалили з огляду на безпекову ситуацію в регіоні. Святкові заходи насамперед організують для першокласників і випускників. Водночас проведення загальноміської урочистої лінійки цього року не передбачене.

на we.ua
Українська правда на we.ua
Візит із попередженням: навіщо глава ЦРУ приїхав до Москви вперше за час повномасштабної війни
Директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф 25 серпня відвідав Москву та зустрівся з представниками російських спецслужб. Напередодні візиту Вашингтон звертався до української сторони з проханням не атакувати Росію, поки там перебуватиме очільник їхньої розвідки.
У Кремлі заявили, що візит Реткліффа пов'язаний начебто із "контактами між спецслужбами Росії і США", а Дональд Трамп називав поїздку "рутинним візитом". Схоже, це не зовсім так.
Керівник Головного управління розвідки Міноборони в 2015−2016 роках, генерал-лейтенант Валерій Кондратюк у коментарі УП припустив, що Реткліфф приїхав до Росії, щоби зробити попередження Кремлю та самому Путіну.
За останні 10 років це лише четверта поїздка глави ЦРУ до російської столиці. У 2016 році тодішній очільник Джон Бреннан приїжджав, щоб обговорити події в Сирії. Через рік новий глава ЦРУ Майк Помпео прибув у Москву на тлі скандалу з російським втручанням в американські вибори.
Останній візит керівника американської розвідки відбувся в листопаді 2021 року, і він був найвагомішим для України. Вільям Бернс, який був головою ЦРУ, приїжджав до Москви попередити про наслідки повномасштабного вторгнення в Україну, яке планувала Росія.
Якою могла бути справжня причина візиту Реткліффа, чи пов'язаний він із загрозою країнам НАТО та що є найважливішим для України в цій історії – читайте в новому форматі "УП. Коротко".
Про що міг говорити Реткліфф із росіянами
Цього разу приїзд очільника ЦРУ до російської столиці мав схожу мету з тією, що була в 2021 році, припускає ексглава Головного управління розвідки Валерій Кондратюк.
За інформацією Кондратюка, Реткліффу вдалося донести російському президенту те, що він планував.
Пряма мова Кондратюка: "Найважливіше повідомлення Путіну могли передати безпосередньо телефоном (Кремль заявляв, що особистої зустрічі не було – УП), а детальні питання вже обговорити з керівництвом російських спецслужб".
І цим найважливішим повідомленням, ймовірно, було попередження з боку США про наслідки можливої ескалації війни, повідомляє Politico. Йдеться про загострення відносин з НАТО, зокрема з країнами Балтії – Естонією, Латвією та Литвою.
Ще на початку серпня американська розвідка повідомляла про плани Кремля – Росія може завдати удару по одній з країн НАТО ще до закінчення війни в Україні.
За словами Кондратюка, Реткліфф міг сказати російській стороні: якщо нинішній курс не зміниться, Росія рухатиметься до стратегічної поразки.
Пряма мова Кондратюка: "Вони (російська розвідка – УП) можуть доповідати Путіну те, що він хоче почути, але самі добре розуміють справжню ціну продовження війни.
Сигнал міг бути дуже простим – якщо Путін не здатен змінити курс, спецслужбам доведеться обирати: або далі обслуговувати його політику, або почати думати, як врятувати Росію".
Чому розмовляли не дипломати і як візит вплине на Україну
Колишній глава Міністерства закордонних справ та експосол України у Великій Британії Вадим Пристайко наголосив, що розвідники їдуть з візитом, якщо тема торкається безпеки агентів та є конфіденційною.
Пряма мова Пристайка: "Керівника розвідки надсилають говорити, коли основу обговорення складає закрита інформація, зібрана його відомством. І ця інформація настільки чутлива, що її не можна передовірити нікому, навіть колегам із Держдепу".
Ексглава ГУР Кондратюк підкреслив, наскільки важливим є те, що Реткліфф у цій місії замінив спецпредставника президента США Стівена Віткоффа. Бо зазвичай дипломатія – це загальні обіцянки, водночас розвідники говорять конкретніше – мовою даних, реальних можливостей і наслідків.
На думку Кондратюка, роль Реткліффа у цьому візиті грає на руку Україні. За його словами, глава ЦРУ приїхав у Москву, щоби сказати Кремлю: якщо РФ не змінить свої плани, Україна стане значно сильнішою.
Дії ЦРУ будуть рішучими, якщо Росія не візьме до уваги попередження американської розвідки, як це і відбулось у 2021 році.
Пряма мова Кондратюка: "У разі провокацій Росії щодо НАТО Україна отримає набагато більше речей (озброєння – УП). Налякати Путіна можна лише одним – якщо Україна отримає не лише ракети для протиповітряної оборони, але й ракети для ударів по Росії. І це дійсно для них вагомо. Вони зараз вже сильно стражають, але поки що лише від дронів. При наявності ще технологій або самих далекобійних ракет – це будуть серйозні речі. Це може зупинити Росію".
Ексглава ГУР підкреслив, що Україна розробляє власні далекобійні ракети, тому партнери можуть допомогти технологіями – навіть у такому разі ситуація росіян у рази погіршиться.
Не виключено, що Кремль міг сам спровокувати візит представників ЦРУ до Москви, підвищуючи градус напруги біля країн НАТО. Зокрема, у липні 2026 року Росія провела навчання з мобілізації у Калінінградській області, яка межує з двома країнами Європейського Союзу: Польщею та Литвою.
"Коли росіяни в патовій ситуації, їм треба змінити ландшафт реальності для того, щоб з'явилися нові можливості. Росія підштовхнула Захід не просто дивитися, а реагувати", – сказав ексглава ГУР Кондратюк.
Загалом візит Реткліффа до Москви виходить за межі звичайних контактів між спецслужбами, хоча в Кремлі акцентували саме на цьому.
Для України важливо, що цього разу сигнал Кремлю передавав саме керівник американської розвідки, що трапляється вкрай рідко.
Чи змінить це розрахунки російського керівництва і чи дієвими будуть попередження, покажуть подальші дії Росії не лише щодо України, а й у регіоні країн Балтії.
Тетяна Кривішин, УП
Перейти на pravda.com.ua
New Voice на we.ua
«У серці Херсонщини немає нічого російського». Ігор Кондратюк до Дня незалежності розповів про місце, де виріс
Український ведучий та телевізійний продюсер Ігор Кондратюк,
який родом із Херсонщини, розповів про найкрасивіші місця своєї малої
батьківщини. Він відверто поділився тим, що українські степи – наймиліший для
нього пейзаж.
Перейти на life.nv.ua
24 Канал на we.ua
Пережила втрату дитини й уникає публічності: де зараз Слава Фролова
Славу Фролову добре пам'ятають як суддю проєкту "Україна має талант". Вона довгий час сиділа у суддівському кріслі разом із Владом Ямою та Ігорем Кондратюком. Однак потім її життя змінилось. Повний текст новини
Перейти на 24tv.ua
Сайт міста Шепетівка на we.ua
Раптово помер під час патрулювання: на Шепетівщині провели у засвіти Сергія Кондратюка
Перейти на shepetivka.com.ua
Новини.Live на we.ua
Сили оборони України вдарили по РФ і завдали втрат: ефір День.LIVE
Цієї ночі, 21 серпня, українські безпілотники вдарили по Волгоградській авіабазі "Маринівка", пошкодивши винищувач Су-34, та поцілили в нафтопереробний завод у Пермі, пролетівши понад 1600 км. Володимир Зеленський назвав ці атаки й успішні дії в Чорному морі "далекобійними санкціями", які повертають війну безпосередньо на територію агресора.

Більше на цю тему та не тільки дивіться в ефірі День.LIVE 21 серпня.

Ефір День.LIVE 21 серпня

Гості ефіру:

  • Дмитро Костюк, народний депутат України, Голова громадської організації "Неподільна Україна";
  • Василь Пехньо, військовий оглядач, журналіст;
  • Геннадій Хазан, президент Української авіаційної асоціації пілотів та власників літаків "АОПА Україна", український авіатор;
  • Станіслав Ігнатьєв, енергетичний експерт, професор Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка";
  • Віктор Тімохін, офіцер командування ракетних військ і артилерії КСВ;
  • Катерина Данилевич, координатор польсько-української співпраці в Центрі Мєрошевського;
  • Олександр Леонов, виконавчий директор Центру прикладних політичних досліджень Пента;
  • Олексій Леонов, народний депутат "Слуга Народу", член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики;
  • Дмитро Снєгирьов, військовий аналітик

Як повідомляли Новини.LIVE, міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив подробиці щодо стану енергетики і заявив, що стабільність енергосистеми тримається на АЕС. В Україні зараз працюють шість енергоблоків із дев'яти, три перебувають на профілактиці, а на п'яти роботи вже завершили.

Також стало відомо про те, як Пхеньян передав Москві близько 50 балістичних ракет трьох різних типів, під які на території РФ облаштовують шість пускових систем сумарно на 120 залпів. Попри гіршу за "Іскандери" точність, ці ракети мають значно важчі бойові частини, що створює колосальну небезпеку для українських міст.

на we.ua
Новини.Live на we.ua
ЄС готує найпотужніші санкції проти РФ від початку війни: ефір День.LIVE
Європейський союз готує масштабний пакет санкцій проти Росії. Кая Каллас заявила, що восени може бути представлений один із найжорсткіших пакетів обмежень від початку повномасштабної війни.

Дивіться про це в прямому ефірі День.LIVE.

Гості ефіру:

  • Костянтин Матвієнко, політичний експерт;
  • Сергій Куюн, експерт із паливного ринку та директор консалтингової компанії "А-95";
  • Анастасія Нікітіна, директорка бренду видавництва "Наш Формат";
  • Денис Марчук, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради;
  • Сергій Лєонов, співвласник ТОВ "РОВИ АГРО";
  • Олександр Кондратюк, експерт із освітніх питань, засновник Всеукраїнської освітньої компанії "ЗНО Setstud";
  • Юрій Гаврилечко, економічний експерт, кандидат наук із державного управління;
  • Олександр Матяш, військовослужбовець ЗСУ;
  • Іван Семиліт, заступник начальника відділу комунікації з медіа Українського гідрометеорологічного центру.

Новини.LIVE інформували, що санкційний тиск Євросоюзу поширився не лише на Росію — нові обмеження також торкнулися Ірану. Рада ЄС внесла зміни до санкційного документа щодо Тегерана через його військову підтримку війни РФ проти України, а також допомогу збройним угрупованням на Близькому Сході та в районі Червоного моря.

Новини.LIVE писали, що Європейська комісія заявила, що 3 серпня Євросоюз отримав додаткові 1,4 млрд євро доходів від заморожених активів Центрального банку Росії. Кошти спрямують на підтримку України в межах п’ятого траншу, сформованого за рахунок прибутків від знерухомлених російських активів.

на we.ua
Новини.Live на we.ua
Готовність столиці до зими та нові виклики: ефір Київський час
Сьогодні у прямому ефірі "Київський час" обговорюватимуть конфлікт, що виник у Києві на Теремках через будівництво резервної тепломережі для житлових масивів Теремки-1 та Теремки-2. Магістраль має забезпечити резервне теплопостачання у разі аварійної зупинки ТЕЦ-5, однак для її прокладання місто планує видалити 662 дерева. Місцеві жителі вимагають надати документи, що обґрунтовують вирубку, та виступають проти знищення дерев у зеленій зоні.
Подивитися ефір "Київський час" можна на YouTube-каналі Новини.LIVE у середу о 19:00.
Теми ефіру "Київський час"
Серед ключових тем, що обговорюватимуться під час ефіру "Київський час":
Наскільки Київ насправді готовий до зими та можливих тривалих відключень світла й тепла;
Чи достатньо захищені енергетичні обʼєкти столиці та чому кошторис Плану стійкості Києва скоротили вдвічі;
Чи варто киянам готувати резервне опалення та запасатися дровами;
Кого і куди можуть переселяти у разі тривалої відсутності тепла;
Чому Харків і Львів активно залучають програми відновлення, а Київ не подався на жодну.
Гості ефіру "Київський час"
Сьогодні обговорювати важливі теми будуть:
Вікторія Пташник — депутатка Київської міської ради, "Європейська Солідарність", заступниця голови комісії з питань регламенту, депутатської етики та запобігання корупції;
Геннадій Кривошея — голова Громадської ради при КМДА;
Дмитро Калько — член громадської ради КМДА, адвокат, правозахисник;
Станіслав Ігнатьєв — енергетичний експерт, професор Національного університету "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка";
Віктор Глеба — експерт з державного управління в галузі містобудування, ексзаступник головного архітектора Києва;
Тетяна Тимочко — голова Всеукраїнської екологічної ліги.
Новини.LIVE інформували, що у Києві домовилися переглянути маршрут резервної тепломережі на Теремках, щоб зберегти дерева у зеленій зоні. Роботи тимчасово призупинили на два тижні для пошуку альтернативного рішення. За словами фахівця, новий маршрут може скоротити кількість дерев, які доведеться видалити, із понад 600 до 10–20.
Новини.LIVE також писали, що у Києві на Теремках виник скандал через вирубку старих дубів на території, де планують розширити місцеву котельню. Оновлена теплова інфраструктура має забезпечити опаленням близько 250 будинків та зменшити залежність району від ТЕЦ-5. Водночас мешканці ставлять під сумнів доцільність вирубки дерев заради реалізації проєкту.
Перейти на novyny.live
5 канал на we.ua
Безоплатне навчання, гранти та пільги для ветеранів і їхніх родин: як захисникам легко здобути вищу освіту

В Україні триває вступна кампанія до вищих навчальних закладів, і для ветеранів, чинних військовослужбовців та їхніх родин залишилися лічені дні для подання документів. Ветеранський Кластер України спільно з Інститутом ветеранів "Архітектура Стійкості" КНУБА пропонують індивідуальний супровід абітурієнтів пільгових категорій – від вибору спеціальності та оформлення пільг до завершення навчання й подальшого працевлаштування.

Етапи вступу та доступні освітні можливості

Для вступників на магістратуру процес передбачає створення електронного кабінету, реєстрацію пільг, проходження співбесіди з іноземної мови та фахових випробувань, після чого з 7 серпня розпочалося подання заяв.

У межах базової вступної кампанії учасники програми можуть отримати:

  • Безоплатне навчання за понад 50 спеціальностями та 100 освітніми програмами (завдяки держпрограмам компенсації, грантам, стипендіям та підтримці роботодавців);
  • Можливість перенавчання, підвищення кваліфікації, здобуття другої вищої освіти, вступу до магістратури чи аспірантури;
  • Гнучкі формати здобуття освіти: денний, заочний, онлайн та дистанційний;
  • Системну психологічну підтримку впродовж усього періоду навчання;
  • Залучення до проєктів відбудови України вже під час освітнього процесу та партнерство з роботодавцями (зокрема Axor, Barks тощо).

Досвід ветерана: від реабілітації до нової професії

Ветеран Вадим Гончаренко, який зараз здобуває фах тренера з адаптивних видів спорту в КНУБА, поділився власним досвідом повернення до цивільного життя та навчання за підтримки Інституту "Архітектура стійкості".

"Коли повернувся з фронту, деякий час не міг зрозуміти, що робити далі. Але точно знав, що сидіти без діла – не варіант. Спеціалізацію "Тренер з адаптивних видів спорту" обрав не випадково – сам пройшов реабілітацію і переконався, що спорт може повернути людину до життя. Тепер хочу відкривати цю можливість іншим хлопцям і дівчатам, які через поранення чи інвалідність думають, що активне життя для них закінчилося. Тим, хто ще вагається, хочу сказати – не чекайте "ідеального моменту". Його не буде. Проте вже є команда Інституту ветеранів, яка допоможе розібратися з питанням і пройде з вами шлях від вступу до завершення навчання", – розповів Вадим Гончаренко.

Хто може скористатися програмою та заклади-партнери

Скористатися індивідуальним супроводом можуть ветерани й ветеранки, чинні захисники і захисниці, а також діти ветеранів – незалежно від громади проживання.

Серед університетів-партнерів програми:

  • Київський національний університет будівництва і архітектури (КНУБА);
  • Національний університет фізичного виховання і спорту України (НУФВСУ) з навчально-реабілітаційним центром для ветеранів;
  • Західноукраїнський національний університет;
  • Національний університет "Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка";
  • Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника;
  • Національний університет біоресурсів і природокористування України (НУБіП);
  • Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка;
  • КПІ ім. Ігоря Сікорського;
  • Тернопільський національний технічний університет ім. Івана Пулюя;
  • Університет Менеджменту Освіти.

Контакти для консультацій та подачі документів

Фахівці допоможуть розібратися з алгоритмом подачі заяв, оформленням пільг, отриманням компенсацій та вибором затребуваних спеціальностей.

Детальна інформація доступна на сайті: www.Veterano.info

Гарячі телефонні лінії:

  • 38 073 94 96 179
  • 38 050 22 35 182
  • 38 067 49 81 098

Електронна пошта:

  • center@uvc.in.net
  • veterano@knuba.edu.ua

→ Керівник програми – Артем Гончаренко: 38 073 177 72 73

→ Координаторка програм вищої освіти та вступу – Антоніна Михайлівна Савченко: 38 063 245 34 05

Раніше 5.UA розповідав, як ветеранам вступити до вишів без ЗНО і стати архітекторами відбудови України.

  • Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
  • Підтримайте "5 канал" на "Патреоні".

Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.

на we.ua
Еспресо на we.ua
У Києві попрощалися з польським волонтером Мареком-Русеком Вольським
На церемонії прощання була кореспондентка Еспресо Наталя Стареправо.Попрощатися зі справжнім другом України прийшов виконувач обов'язків міністра закордонних справ Андрій Сибіга, тимчасовий повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасевич, посол України в Польщі Василь Боднар, заступниця спікера Верховної Ради Олена Кондратюк, заступниця керівника Офісу президента України Ірина Верещук, рідні та знайомі Марека. фото: Наталя СтареправоЧитайте також: "Він став на світлий бік": ким був польський волонтер Марек Русек-Вольський, який загинув у Харкові"Ми розділяємо біль і сумуємо разом. Це страшна, непоправна втрата. Пан Марек довівконкретними діями, що солідарність – це не абстрактна гасла. Конкретними вчинками, конкретними внесками. Він не залишився осторонь, коли прийшла війна на територію України, російська агресія. Він сам сідав за кермо автомобіля, розвозив допомогу в прифронтові регіони, на Харківщині. Він робив це за покликом серця. Це був його вибір. Вибір творити добро, допомагати людям. І ми цього ніколи не забудемо", – зазначив Андрій Сибіга.фото: Наталя СтареправоВін додав, що 40 років – це дуже короткий вік, але життя вимірюється тими справами, які ти творив протягом цього часу: "І це велике життя, тому що це про добро, це про допомогу в найскладніший для України час. Ця трагічна загибель ще раз нагадала, що таке російська агресія". Пьотр Лукасевич зауважив, що Марек був одним з тих багатьох поляків, які розуміють, що Україні треба допомагати, як хто може, і робив це як волонтер. Він возив людям ліки, харчі, допомагав старшим людям і дітям. На жаль, сам став жертвою російської агресії.Поховають Марека-Русека Вольського в Польщі.Речник міністерства закордонних справ Польщі Мацей Вев'юр 4 серпня підтвердив загибель польського волонтера в Україні внаслідок російських бойових дій. Інформацію про загибель волонтера 30 липня оприлюднили на сторінці групи "Razem dla Ukrainy" ("Разом для України"), адміністратором якої він був. За цим повідомленням, поляка смертельно вразив російський дрон у Харкові приблизно 27 липня.
Перейти на espreso.tv

Приєднуйтесь до Платформи

Забули пароль?
Захисний код

Натискаючи на кнопку "Зареєструватись", Ви погоджуєтесь з Публічною офертою та нашим Баченням правил

Повернутись до авторизації
Неділя 20 Вересня
Київ
22°

Чисте небо

12° — 23°

0 %

1023 мм

3.07 м/с

  • 16:00

    22°

  • 19:00

    19°

  • 22:00

    16°

  • 01:00

    15°

  • 04:00

    15°
ІМІ рекомендує
Останні коментарі

Що не так з цим дописом?