Тренд пошуку "Забруднення Повітря"

Відпрацьоване чайне листя може стати несподіваним інструментом для очищення забрудненої води. У новій роботі, описаній у виданні Scienmag, дослідники перетворили залишки чаю з напоївого заводу на азот-легований магнітний біовуглець, здатний вилучати шестивалентний хром із водних розчинів.

Створений матеріал, позначений як NMTB, поєднує пористий вуглецевий каркас із залізом та азотом, введеними під час одного гідротермального етапу. За оптимальних умов він видалив 96,90% Cr(VI) з лабораторного розчину та досяг максимальної адсорбційної ємності 63,03 міліграма на грам.

Як чайні відходи перетворили на магнітний сорбент

Робота поєднує дві зростаючі екологічні проблеми: накопичення органічних відходів від індустрії чайних напоїв і забруднення води рухливою та небезпечною формою хрому. Замість того щоб розглядати чайні залишки як сміття, команда використала їх як дешеве джерело вуглецю для сорбенту, який після очищення можна вилучати з води магнітом.

Шестивалентний хром пов’язаний переважно з промисловими процесами й потрапляє у воду разом зі стічними водами металургії, гірничодобувної промисловості, гальваніки та споріднених виробництв. На відміну від багатьох органічних забрудників, важкі метали не розкладаються біологічно й можуть довго зберігатися у воді, донних відкладах і ґрунтах. Cr(VI) особливо небезпечний через високу рухливість і токсичність: тривалий або значний вплив може сприяти запаленню, раку та тяжким біологічним ушкодженням.

Адсорбція — один із найперспективніших підходів до очищення: забрудники «чіпляються» за поверхню твердого матеріалу, який потім вилучають. Біовуглець, вуглецевий продукт із біомаси, привабливий завдяки дешевій і відновлюваній сировині, але його ефективність сильно залежить від хімії поверхні, пористості та умов підготовки. У дослідженні на основі чайних відходів намагалися покращити ці характеристики й водночас зробити матеріал зручним для подальшого відокремлення від води.

Дослідники зібрали суміш використаного зеленого та чорного чаю після екстракції та фільтрації на заводі в місті Сіньян (провінція Хенань, Китай). Вологий матеріал промили, сушили на повітрі 48 годин і подрібнили до порошку.

Для отримання магнітного біовуглецю п’ять грамів чайного порошку змішали з хлоридом заліза, хлоридом цинку та 5-відсотковим розчином сечовини у воді. Хлорид цинку виступав агентом, що формує пори, сечовина постачала азот, а хлорид заліза — джерелом заліза для намагнічування й додаткових реакційно-активних центрів.

Суміш обробляли в гідротермальному реакторі, де біомаса карбонізується в гарячій воді під тиском, а не в умовах обмеженого кисню та вищих температур, характерних для піролізу. Такий підхід особливо зручний для вологих відходів, оскільки зменшує потребу в енергоємному попередньому сушінні. Отриманий твердий продукт фільтрували, промивали до нейтрального pH і сушили перед тестуванням.

Оптимальні умови синтезу та будова матеріалу

Щоб знайти найефективніші умови, команда варіювала температуру гідротермальної обробки від 180 до 220 °C і тривалість від 4 до 18 годин. Використали методологію поверхні відгуку — статистичний підхід, що дозволяє оцінити вплив цих параметрів на площу поверхні та ефективність вилучення хрому.

Отримані моделі виявилися статистично надійними (коефіцієнти детермінації 0,9743 для площі поверхні та 0,9705 для ефективності видалення). Температура мала більший вплив, ніж час реакції, на обидва показники. Найкращим виявився режим 200 °C протягом 4 годин, що дав матеріал NMTB-200.

Цей результат показує, наскільки важливі умови обробки для біовуглецю: підвищення температури може відкривати пори й вивільняти леткі компоненти, але надмірний нагрів руйнує або «зминає» частину вуглецевої структури. При 220 °C характеристики вже погіршувалися, а не зростали.

Мікроскопічні та спектроскопічні дослідження показали, як хімічна обробка змінює чайний вуглець. Необроблений біовуглець мав відносно щільну й гладку поверхню, тоді як зразки, модифіковані азотом і азотом разом із залізом, ставали шорсткішими й помітно більш пористими.

Питома площа поверхні NMTB-200 досягла 25,177 м²/г проти 7,185 м²/г у вихідного чайного біовуглецю. Рентгенівська дифракція виявила фази оксидів заліза, зокрема магнетит Fe3O4 і гематит. Інфрачервона спектроскопія зафіксувала зв’язки вуглець–азот і залізо–кисень, а рентгенівська фотоелектронна спектроскопія підтвердила наявність азоту й заліза на поверхні. За поверхневим аналізом, NMTB містив 6,33 ат.% азоту та 3,4 ат.% заліза.

Магнітні вимірювання показали, що намагніченість насичення зростала з температурою підготовки, досягаючи 5,95 електромагнітних одиниць на грам для NMTB-220. Хоча NMTB-200 був не найсильніше намагніченим, саме поєднання пористості й хімії поверхні забезпечило йому найкраще вилучення хрому.

Як NMTB-200 вилучає та перетворює шестивалентний хром

У контрольованих адсорбційних тестах ефективність матеріалу залежала від дози, початкової концентрації хрому, часу контакту та pH. При дозі 0,1 г у 50 мл розчину Cr(VI) з концентрацією 50 мг/л NMTB-200 досяг видалення 96,90%.

Збільшення кількості біовуглецю понад оптимум підвищувало загальну кількість доступних центрів, але зменшувало розрахункову ємність на грам — частково через гірше розсіювання частинок і менш ефективне використання окремих активних ділянок.

Коли вихідна концентрація хрому зростала, кількість захопленого металу на грам теж збільшувалася, оскільки більше іонів могло зайняти активні центри. Водночас відсоток видалення падав, бо поверхня наближалася до насичення. Поглинання відбувалося особливо швидко на початку контакту й виходило на плато приблизно через шість годин.

Найкращі результати отримали в сильно кислих умовах: зі зростанням pH від 2 до 7 адсорбційна здатність знижувалася. За низького pH протоновані групи на поверхні несуть позитивний заряд і притягують негативно заряджені хроматні види, такі як HCrO4− і Cr2O7²−.

Аналіз рівноваги та кінетики вказав на хімічно активну поверхню, а не лише фізичне «захоплення» у порах. Модель Ленгмюра краще описувала дані, ніж модель Фройндліха, що свідчить про переважання відносно однорідного шару хромвмісних видів на доступних центрах. Псевдо-другий порядок кінетики дав кращу відповідність, хоча сам по собі не доводить хемосорбцію.

Додаткові докази отримали зі спектроскопії, вимірювань заряду поверхні, аналізу форм хрому та комп’ютерного моделювання. Після обробки на поверхні біовуглецю виявили і Cr(VI), і Cr(III), але домінував Cr(III) за даними рентгенівської фотоелектронної спектроскопії.

У досліді з NMTB-200 концентрація Cr(VI) у розчині знизилася з 50 до 5,04 мг/л, тоді як близько 7,72 мг/л Cr(III) залишалося в розчині, а решта вилученого хрому була пов’язана з твердою фазою. Це означає, що матеріал не лише притягує хром, а й сприяє відновленню більш небезпечної шестивалентної форми до тривалентного хрому та подальшій його фіксації.

Запропонований механізм включає три взаємопов’язані стадії:

• за кислих умов позитивно заряджені ділянки на протонованому біовуглеці електростатично притягують аніонні види Cr(VI);
• на центрах, що містять залізо, азот і кисень, відбувається передача електронів і частина Cr(VI) відновлюється до Cr(III);
• відновлений Cr(III) утворює поверхневі комплекси з функціональними групами вуглецевої матриці, зокрема з ділянками, пов’язаними з азотом і зв’язками залізо–кисень.

Розрахунки в рамках теорії функціоналу густини (DFT) підтримали цю інтерпретацію: розрахована енергія адсорбції хрому на центрах із залізом та азотом у NMTB становила −3,409 електрон-вольта проти −3,201 еВ для відповідних центрів у немодифікованому чайному біовуглеці. Сильніша взаємодія та виразніший перенос заряду пояснюють високу ефективність NMTB попри помірну площу поверхні порівняно з деякими інженерними сорбентами.

Магнітне вилучення, повторне використання та обмеження

Наявність частинок заліза дає змогу вилучати відпрацьований матеріал із води за допомогою магнітного поля. У тестах на багаторазове використання NMTB-200 регенерували розчином гідроксиду натрію та застосовували п’ять разів: ефективність видалення знизилася з 99,95% у першому циклі до 84,49% у п’ятому.

Вихід заліза у воду залишався низьким: концентрації розчиненого заліза не перевищували 1,32 міліграма на грам у всіх циклах, що свідчить про міцне утримання більшої частини заліза в структурі вуглецю або на його поверхні.

Матеріал також перевірили на зразку поверхневої води з сільськогосподарських угідь, що містила 0,0454 мг/л Cr(VI). Через 24 години концентрація знизилася до 0,0016 мг/л, тобто було вилучено 96,55% шестивалентного хрому.

Попри обнадійливі результати, це поки що лабораторні та маломасштабні демонстрації, а не готове рішення для очисних споруд. Подальші дослідження мають оцінити роботу за вищих навантажень хромом, у присутності конкуруючих іонів, у більших потокових системах, а також вивчити хімію регенерації, залишковий цинк і довготривалу стабільність.

Важливий науковий аспект роботи — оцінка видалення хрому як задачі не лише розділення, а й хімічного перетворення. Вимірювання лише загального вмісту хрому могло б створити враження успішної адсорбції, навіть якби забрудник залишався у рухливій чи небезпечній формі. Поєднання аналізу розчину з поверхневою спектроскопією та визначенням форм хрому дозволило розрізнити хром, зафіксований на біовуглеці, і той, що залишився розчиненим після відновлення.

Оптимізація процесу також підкреслює загальну проблему проєктування сорбентів із біомаси: умови, що збільшують вміст магнітної фази або спричиняють сильнішу карбонізацію, не обов’язково дають найкраще очищення. Ефективність адсорбції визначається балансом між доступними порами, функціональними групами поверхні, фазами заліза, зарядовою поведінкою та стабільністю цих характеристик у воді.

У ширшому контексті робота демонструє привабливу концепцію кругової економіки: вологі й масові відходи напоївої промисловості можна перетворити на відновлюваний магнітний сорбент, який не лише захоплює Cr(VI), а й сприяє його перетворенню на менш токсичну форму. Перед практичним впровадженням, однак, потрібні додаткові випробування в реальних водах зі змінною кислотністю, наявністю інших іонів і продумана стратегія поводження з відпрацьованим сорбентом та утримуваними ним металами.

Стаття Відходи чаю перетворили на магнітний сорбент проти токсичного хрому з'явилася спочатку на Цікавості.

А Ви знаєте що на Платформі we.ua діє реферальна програма?

Ви приводите друзів та знайомих і отримуєте винагороду за їх реєстрації.

То ж, не гайте час! Розкажіть про we.ua своїм друзям, родичам та колегам. Надішліть їм своє реферальне посилання, яке легко знайти в розділі Мої друзі, та отримайте на свій бонусний рахунок додаткові надходження за кожну нову реєстрацію.

Розміщуйте своє реферальне посилання в інших соціальних мережах, в коментарях, в тематичних форумах та будь-де. Так у Вас буде більше друзів та підписників і більше бонусів на бонусному рахунку.

Ви зможете використати бонуси на додаткові послуги Платформи, а також - придбати корисні товари в нашій online-крамничці.

Детальніше про реферальну програму: https://we.ua/info/referral-program.

Внаслідок ворожого удару у Бучанському районі Київської області 28 серпня після влучання виникла пожежа з подальшою детонацією.

Вже зараз можна констатувати, що трагедія у Вишневому, яка відбулася у липні, не стала уроком. Про це заявив керівник уряду Сергій Корецький.

Він розповів, що трасу Київ-Чоп тимчасово перекрито. На місці працюють поліцейські, рятувальники, вибухотехніки та всі екстрені служби. Вживаються невідкладні заходи для захисту та порятунку людей, за потреби - їх евакуації. Залучені всі необхідні сили та засоби для ліквідації наслідків атаки.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: На Київщині попередили про загрозу забруднення повітря після атаки РФ

"Але, на жаль, вже зараз можна констатувати факт, що жахлива трагедія у Вишневому не стала уроком", - заявив посадовець.

З його слів, на пʼятому році повномасштабного вторгнення робити одні і ті самі помилки - це злочинна недбалість.

У ніч на шосте липня російські окупаційні війська здійснили комбіновану атаку на Київську область. Зокрема ворог атакував Вишневе Київської області, вдаривши по території складських приміщень. Внаслідок удару виникла велика пожежа. Через ризики повторної детонації вибухонебезпечних предметів рятувальники евакуювали 600 людей.

Дим від лісових пожеж перетворюється на одну з найнебезпечніших загроз для здоров’я людей у США. Як пише Live Science, у розпал пожеж в Онтаріо в липні мільйони мешканців Середнього Заходу та Східного узбережжя опинилися під жовтим небом, затягнутим димом. В Гранд-Рапідс (штат Мічиган) індекс якості повітря 16 липня досяг позначки 616, побивши попередній рекорд 350; усе вище 301 означає небезпечні, надзвичайні умови.

Такі епізоди, за оцінками вчених, у найближчі десятиліття лише частішатимуть. Лісові пожежі — одна з найочевидніших і найшвидших прояв змін клімату. Вони безпосередньо загрожують життю полум’ям, а їхній дим провокує інфаркти, напади астми, передчасні пологи, погіршує перебіг серцево-судинних і легеневих хвороб, зокрема хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ). І ці наслідки можуть поширюватися на тисячі кілометрів від осередку вогню.

Як зміна клімату подовжує сезон пожеж

Дослідження 2025 року показало, що рекордний сезон пожеж у Канаді 2023 року міг скоротити тривалість життя приблизно 87 000 людей, які зазнали впливу димових шлейфів у всьому світі. Інша робота того ж року оцінила, що дим від пожеж сприяв 41 380 надлишковим смертям щороку у США в період 2011–2020 років. Якщо до кінця століття глобальна температура зросте на 2,8–4,6 °C, цей показник може зрости до 71 420 надлишкових смертей на рік.

У Північній Америці наслідки будуть особливо відчутними. Сезон пожеж на Заході та Південному Заході США стає довшим і інтенсивнішим, а регіони, де раніше пожежі були рідкістю, дедалі частіше потерпатимуть від диму, що здатен долати тисячі кілометрів.

«Дим від лісових пожеж — це найшвидше зростаюча екологічна загроза для здоров’я у США», — наголошує Маршалл Берк (Marshall Burke), професор глобальної екологічної політики Стенфордського університету та провідний автор дослідження про зростання надлишкової смертності. За його словами, ситуація змінюється «надзвичайно швидко».

Навіть різке скорочення викидів парникових газів не зможе повністю зняти ризик. Ці гази десятиліттями зберігаються в атмосфері, тож «більш пожежне» майбутнє вже частково запрограмоване. «Ніхто не очікує в найближчому майбутньому змін, які призведуть до зменшення кількості лісових пожеж», — зазначає Мері М. Джонсон (Mary M. Johnson), провідна наукова співробітниця з екологічної медицини Гарвардської школи громадського здоров’я. Пожежі, за прогнозами, зростатимуть за розміром, інтенсивністю та частотою.

Глобальні дані свідчать: без активного стримування змін клімату до кінця XXI століття збільшення пожеж очікується в усіх типах рослинності. Навіть якщо потепління вдасться обмежити 1,5 °C від доіндустріального рівня, пожежі поза тропіками стануть частішими.

У США картина вже невтішна. За даними Національного управління океанічних і атмосферних досліджень (NOAA), між 1984 і 2015 роками кількість великих пожеж на Заході країни подвоїлася. Змінюється і сезонність: дослідження 2026 року в журналі Geophysical Research Letters показало, що в бореальних лісах Аляски та Канади сезон пожеж зсувається на більш ранні терміни через швидше танення снігу й висихання весняної рослинності. На Заході США, навпаки, сезон розтягується за рахунок літньої посухи.

«Усе впирається в сухість», пояснює старший автор цієї роботи Хунлян Чжан (Hongliang Zhang) з університету Фудань у Китаї. Потепління робить атмосферу здатною утримувати більше вологи, але зміни в режимі опадів призводять до триваліших періодів посухи. Навіть якщо загалом опадів стає більше, між інтенсивними зливами можуть зростати проміжки сухої погоди, що підвищує пожежну небезпеку.

За сценарію, коли до 2100 року температура зросте приблизно на 4,4 °C, сезон пожеж у канадських та аляскинських лісах зсунеться вперед приблизно на тиждень, а в деяких північних регіонах — до 23 днів. У Каліфорнії, з її середземноморським кліматом, пік горіння зміститься на пізніший час, а на Південному Заході сезон починатиметься на тиждень пізніше, але триватиме більш ніж на місяць довше, ніж зараз.

Стрімке зростання забруднення повітря

Більш часті й інтенсивні пожежі означають різке зростання забруднення повітря. Дослідження 2020 року показало, що за відсутності заходів зі стримування потепління рівень забруднення димом у Тихоокеанському Північному Заході та Північній Каліфорнії може подвоїтися або потроїтися до кінця століття.

При цьому дим не залишиться лише на Заході. Моделювання, проведене групою Берка, показало, що він поширюватиметься по всій країні, погіршуючи якість повітря на Східному узбережжі та в Середньому Заході. Залежно від рівня потепління, викиди диму можуть зрости на 262–482% у період 2046–2055 років порівняно з 2011–2020 роками.

Зміна клімату також пов’язана зі зростанням частоти екстремальної погоди, зокрема сильних вітрів, зазначає Джонсон. Більший вітер означає, що дим може долати багато тисяч кілометрів. Так, дим від канадських пожеж 2023 року досяг Європи й Азії, і подібні випадки, ймовірно, ставатимуть частішими. «Сьогодні майже ніде у світі не можна сказати: “Я не буду піддаватися впливу диму”», — підкреслює вона.

PM2.5: дрібні частинки з великими наслідками

Коли горять природні ландшафти, утворюються дрібні тверді частинки PM2.5 — настільки малі, що можуть проникати глибоко в легені й потрапляти в кров. Епідеміологічні дослідження пов’язують вплив PM2.5 з деменцією, хворобами нирок, раком легень та іншими патологіями.

У лабораторних умовах ці частинки підвищують оксидативний стрес у клітинах, спричиняють їхню загибель і ушкодження ДНК, що може призводити до ракових мутацій. Під час великих пожеж це проявляється у статистиці: аналіз відвідувань відділень невідкладної допомоги в Каліфорнії в сезон пожеж 2015 року показав зростання ризику інфарктів, інсультів та інших серцево-судинних невідкладних станів на тлі диму.

Найбільше смертей, однак, пов’язано з накопиченим впливом диму. За оцінкою дослідження в журналі Science Advances, у 2006–2020 роках PM2.5 від диму лісових пожеж спричиняв у США в середньому 24 100 смертей на рік. Підвищення смертності фіксували для всіх вивчених груп захворювань, але найсильніше — для неврологічних хвороб.

Передчасні пологи та вплив на мозок

Дим від пожеж може впливати й на перебіг вагітності. Дослідження 2022 року показало, що всього тиждень впливу диму підвищує ризик передчасних пологів на 3,4%. Якщо ж періоди задимлення тривають тижнями, це може означати суттєве зростання частоти передчасних пологів.

Інші роботи підтверджують цю тенденцію. Дослідження 2024 року виявило, що ризик передчасних пологів зростає з кожним додатковим кроком збільшення впливу PM2.5 від пожеж під час вагітності. А робота 2025 року показала, що на Заході США ризик передчасних пологів підвищується за будь-якого способу оцінки впливу диму — за кількістю днів із високою задимленістю, за хвилями диму тривалістю чотири дні чи за концентрацією частинок у повітрі.

Є й дані про вплив на когнітивні функції. Дослідження 2022 року виявило, що накопичений вплив диму протягом навчального року пов’язаний із дещо нижчими результатами тестів у учнів початкової та середньої школи. Аналіз даних з додатків для тренування мозку показав, що в дорослих продуктивність у когнітивних завданнях знижується в дні з високою задимленістю. У довгостроковій перспективі вплив PM2.5 від пожеж пов’язують із підвищеним ризиком деменції.

Токсичний «коктейль» і зміни імунітету

Науковці ще з’ясовують, чому саме дим від пожеж настільки небезпечний. Коли горять не лише ліси, а й будинки та інфраструктура, у повітря потрапляє справжній токсичний «коктейль». Після пожежі Palisades у Лос-Анджелесі 2025 року в повітрі виявили високі концентрації наночастинок срібла та шестивалентного хрому — відомого канцерогену.

Команда Джонсон виявила, що вплив диму спричиняє епігенетичні зміни, пов’язані з імунною системою. ДНК людини не змінюється, але змінюється спосіб, у який вона «зчитується» для побудови клітин і білків імунної системи. Такі зміни можуть передаватися наступному поколінню. Один із виявлених ефектів — зниження кількості регуляторних Т-клітин, які допомагають організму не атакувати власні тканини та нешкідливі алергени. На думку Джонсон, саме імунні зрушення можуть пояснювати, чому дим так сильно погіршує перебіг хронічних хвороб.

Приховані ризики «помірно поганого» повітря

Більша кількість днів із димом впливає на здоров’я і опосередковано — через зміну поведінки людей. У Каліфорнії в найзадимленіші дні загальна кількість відвідувань відділень невідкладної допомоги навіть зменшується, розповідає Берк. Зростають звернення через астму, але ще сильніше падає кількість травм і ДТП — ймовірно, тому що люди залишаються вдома.

На перший погляд це може здаватися позитивним ефектом, але якщо такі «вимушені карантини» повторюються, вони погіршують фізичне й психічне здоров’я, роблячи людей менш активними та обмежуючи соціальні контакти. «Це заважає людям робити те, що вони зазвичай люблять», — каже Берк.

Водночас у дні, коли індекс якості повітря показує лише «помірний» ризик або ризик для чутливих груп, відвідуваність невідкладної допомоги зростає. Повітря може не виглядати явно забрудненим, люди виходять надвір, не усвідомлюючи, скільки забруднювачів вдихають, доки не відчують погіршення самопочуття.

«Це добре узгоджується з ширшими даними про забруднення повітря, які показують: безпечного рівня впливу не існує», — підкреслює Берк.

Чи можна зменшити шкоду

За умов дедалі сприятливішого для пожеж клімату американці, ймовірно, будуть менш здоровими. Втім, є способи зменшити шкоду. Команда Берка з’ясувала, що керовані (контрольовані) випали лісу створюють менше забруднення, ніж неконтрольовані пожежі, водночас зменшуючи кількість «пального», яке перетворює природні пожежі на гігантські димові фабрики.

Інвестиції в управління паливними матеріалами — сухою рослинністю, підліском, мертвою деревиною — можуть стати інвестицією в здоров’я населення. «Цю проблему в наших силах виправити», — підсумовує Берк.

Матеріал має виключно інформаційний характер і не є медичною порадою.

Стаття Дим від лісових пожеж різко підвищує ризик передчасної смерті з'явилася спочатку на Цікавості.

Великі сонячні дзеркала на орбіті, які пропонує американський стартап Reflect Orbital, можуть виявитися у 40 разів яскравішими за повний Місяць для людей, що опиняться в центрі їхнього світлового променя. Про це свідчать розрахунки нової роботи, на яку звертає увагу видання Space Astronomy. Для спостерігачів під таким променем зоряне небо фактично зникне, а ніч перетвориться на моторошну зону постійних сутінків.

«Це буде гірше, ніж у великих містах на кшталт Лондона. Ви не побачите жодної зорі, якщо опинитеся в промені», — попереджає астрофізик Принстонського університету Гашпар Бакош (Gaspar Bakos), один зі співавторів дослідження.

Демонстраційний супутник і плани на 40 000 дзеркал

Reflect Orbital нещодавно отримала ліцензію Федеральної комісії зі зв’язку США (FCC) на запуск демонстраційного супутника EARENDIL‑1 на орбіту висотою близько 600 кілометрів. Апарат оснастять дзеркалом розміром приблизно 18 на 18 метрів, щоб перевірити, як можна відбивати сонячне світло на Землю для продовження роботи сонячних електростанцій уночі або безкоштовного підсвічування зон стихійних лих після заходу Сонця.

Однак рішення FCC викликало різкий спротив астрономів, екологічних організацій, асоціацій пілотів та інших зацікавлених сторін. Вони побоюються наслідків, якщо регулятор зрештою дозволить Reflect Orbital вивести на орбіту 40 000 ще більших дзеркал, ніж у EARENDIL‑1.

Бакош належить до групи астрономів, які подали офіційні заперечення до FCC. За його словами, нове дослідження вперше дає «тверді числа» щодо впливу таких дзеркал, тоді як раніше були лише грубі оцінки.

«Ми використали дані про розсіювання світла в атмосфері Землі з робіт, які публікувалися десятиліттями, щоб обчислити світлове забруднення. Це розрахунки розсіювання, які багато разів перевірялися в реальних умовах. Тепер у нас є науково точні візуалізації», — пояснює Бакош.

Ніч як постійні сутінки

У своїх розрахунках дослідники зосередилися не на демонстраційному EARENDIL‑1, а на «робочих» дзеркалах Reflect Orbital розміром близько 54 на 54 метри. Вони з’ясували, що для спостерігача на Землі, який стоїть у центрі променя шириною приблизно 5,4 кілометра, супутник виглядатиме у 40 разів яскравішим за повний Місяць, а небо — таким же світлим, як після заходу Сонця в сутінках.

Через розсіювання світла в атмосфері — коли фотони відбиваються від частинок повітря — зона впливу буде набагато ширшою. Навіть на відстані близько 14 кілометрів від осі променя небо буде яскравішим, ніж за повного Місяця. А на відстані 34 кілометри ділянка неба над горизонтом у напрямку променя все одно виглядатиме світлішою, ніж звичайна ніч при повному Місяці.

І це — лише одне дзеркало. За планом Reflect Orbital, таких супутників має бути 40 000. За оцінками Бакоша, щоб запустити генерацію електроенергії навіть у найефективніших сучасних сонячних панелях, потрібне одночасне підсвічування щонайменше 400 дзеркал.

Сумарний промінь від 400 дзеркал був би приблизно у 10 000 разів яскравішим за повний Місяць, але все одно становив би лише близько 2,4% яскравості Сонця, зазначається в роботі. Світіння неба від такого комбінованого променя, за розрахунками, було б помітним на відстані до 80 кілометрів, а зона сутінків простягалася б приблизно на 14 кілометрів від осі променя.

«Це було б майже як денне світло, — каже Бакош. — Наче перед самим сходом Сонця. Але навіть цього замало, щоб сонячні панелі працювали повноцінно. Навіть найкращі з них ледве б увімкнулися, маючи 400 дзеркал, спрямованих на одну ділянку».

На змодельованих зображеннях, створених командою Бакоша, ідеально темне небо в місці з мінімальним світловим забрудненням повністю перетворюється на беззоряну зону сутінків, коли над ним пролітає дзеркало.

Заперечення компанії та брак даних

Представники Reflect Orbital у відповіді на роботу заявили, що її висновки ґрунтуються на «неточних припущеннях» і наполягають, що «переважна більшість людей ніколи не побачить це світло у своєму житті», оскільки більшість зон обслуговування будуть дуже віддаленими — наприклад, великі будівельні майданчики чи сонячні проєкти «посеред нічого».

За словами компанії, активними будуть лише ті супутники, які обслуговують затверджені локації, тоді як неактивні залишатимуться нижче порогу видимості неозброєним оком.

Дослідники, однак, критикують Reflect Orbital за те, що вона не надає технічних даних, які б підтверджували такі твердження. Компанія у відповідь стверджує, що «суттєво взаємодіє з обґрунтованими занепокоєннями астрономів, екологів та науковців» і що цей зворотний зв’язок впливає на технологічні та операційні плани.

Також Reflect Orbital повідомляє, що працює над координаційною угодою з Національним науковим фондом США та замовляє незалежні дослідження через сторонніх науковців і федеральних партнерів.

Порівняння зі Starlink і ефект для поверхні Землі

Для порівняння, угруповання супутників Starlink від SpaceX нині налічує близько 11 000 апаратів. За деякими оцінками, з однієї точки на Землі в будь-який момент можна побачити приблизно 30 супутників Starlink. Водночас вони значно менші й тьмяніші, ніж дзеркала Reflect Orbital.

Бакош зазначає, що загальний ефект від дзеркал залежатиме від відбивної здатності поверхні та хмарності. Ліс, наприклад, може поглинути більшу частину світла, тоді як засніжені поля чи бетонні вулиці міст розсіюватимуть його набагато сильніше.

«Проблема не лише в самому промені, — пояснює Бакош. — Світіння відбитого світла від поверхні теж змусить небо сяяти. Наприклад, світлове забруднення від міста, освітленого променем, буде в десять–двадцять разів сильнішим, ніж від штучного освітлення в цьому ж місті. Штучне світло зазвичай підсвічує вулиці та тротуари, а тут буде освітлено все — кожен двір, парк, дах чи річку».

Правові прогалини та статус дослідження

FCC отримала близько 1 900 заперечень проти заявки Reflect Orbital. У своєму рішенні щодо видачі ліцензії агентство заявило, що «вплив на оптичну астрономію виходить за межі його повноважень з розгляду та авторизації».

У США супутникові проєкти звільнені від дії Національного закону про екологічну політику (NEPA), який вимагає від федеральних агентств оцінювати екологічні наслідки своїх рішень. Це виключення діє ще з 1980‑х років, коли щороку запускали лише кілька супутників.

Дослідження, на якому базуються ці оцінки, прийняте до публікації в журналі Astrophysical Journal і наразі доступне на сервісі препринтів arXiv. Воно додає аргументів тим, хто вимагає перегляду правил для великих супутникових угруповань, здатних радикально змінити вигляд нічного неба.

Стаття Космічні дзеркала можуть затьмарити Місяць і стерти зорі з неба з'явилася спочатку на Цікавості.

Після нічних вибухів моніторингові станції зафіксували зміни, які стосуються не лише Борисполя, а й кількох міст Київської області.

Про це повідомляє Київська обласна військова адміністрація у Telegram.

Уранці 27 серпня після російської атаки в кількох містах Київської області тимчасово погіршилися показники якості атмосферного повітря. Зміни зафіксували у Борисполі, Іванкові, Білій Церкві, Василькові, Обухові та Броварах.

Київська обласна військова адміністрація уточнила, що моніторингові станції у Борисполі виявили підвищену концентрацію діоксиду вуглецю CO2 та дрібнодисперсного пилу. Такий пил може утворюватися внаслідок пожеж.

За результатами середньодобових спостережень моніторинговими постами у місті Бориспіль зафіксовано підвищений рівень забруднення атмосферного повітря діоксидом вуглецю СО2 (вуглекислий газ) та дрібнодисперсним пилом, який утворюється внаслідок пожеж. Також через дрібнодисперсний пил тимчасово погіршилася якість атмосферного повітря у містах Іванків, Біла Церква, Васильків, Обухів та Бровари

– йдеться у повідомленні Київської обласної військової адміністрації

Якість повітря на Київщині після атаки

Підвищений вміст дрібнодисперсного пилу в повітрі може викликати дискомфорт під час дихання. Найчутливішими до таких змін можуть бути діти, літні люди та люди, які гостро реагують на подразники.

Водночас у решті населених пунктів Київської області, де працюють пости спостереження, перевищення допустимих концентрацій хімічних і біологічних речовин в атмосферному повітрі не виявили. Рівень гамма-випромінювання в регіоні залишається в межах природного фону.

Наслідки російської атаки в Бориспільському районі

У Бориспільському районі через російську атаку постраждали двоє людей. Фахівці продовжують стежити за станом атмосферного повітря в Київській області.

Інші новини, які можуть вас зацікавити:

• У Вишневому та Броварах на Київщині зафіксували підвищену концентрацію дрібнодисперсного пилу. В інших районах області небезпечних перевищень не виявили.
• Російська нічна атака на Одесу 27 серпня поранила трьох чоловіків. Пошкоджені інфраструктурні об’єкти, два навчальні заклади та багатоповерховий будинок.
• У Борисполі відкрили першу в Україні «Сімейну домівку» для дітей-сиріт, яка має стати безпечним містком до сімейного влаштування.

У Борисполі, зокрема, зафіксовано підвищений рівень забруднення атмосферного повітря вуглекислим газом та дрібнодисперсним пилом, який утворюється внаслідок пожеж. 

У 2019 році Лондон запровадив жорсткі обмеження на викиди від автотранспорту в центрі міста, створивши зону наднизьких викидів ULEZ (Ultra Low Emission Zone). Тепер п’ятирічні дані цього «природного експерименту» дають переконливі свідчення: ULEZ і попередній «токсичний збір» суттєво покращили здоров’я легень у дітей, які живуть у центральній частині міста, повідомляє ScienceAlert.

Автори нової роботи, опублікованої в журналі The Lancet Public Health, зазначають, що це, наскільки їм відомо, перші докази того, що покращення якості повітря після запровадження «чистої повітряної зони» пов’язане з кращими траєкторіями росту легень у дітей. Вони закликають ухвалювачів рішень у різних країнах пришвидшувати створення подібних зон, щоб захистити дитяче здоров’я.

Чому транспортне забруднення особливо небезпечне для дітей

Теоретично логічно очікувати, що обмеження викидів транспорту полегшить дихання мешканцям мегаполісів. Відомо, що вплив забрудненого повітря від транспорту підвищує ризик захворювань легень, зокрема раку, а також передчасної смерті.

Для дітей та підлітків така експозиція особливо критична: вона пов’язана з порушеним розвитком легень. Це, у свою чергу, на все життя збільшує ризик астми, хронічного обструктивного захворювання легень, кардіометаболічних хвороб і скорочує тривалість життя.

Офіційні оцінки свідчать, що після запровадження ULEZ рівень діоксиду азоту (NO₂) біля доріг у центрі Лондона знизився на 54 відсотки, а по місту загалом – на 27 відсотків. Однак донині було мало прямих даних про те, як саме така політика впливає на здоров’я мешканців, що давало підстави для критики з боку тих, хто зосереджується на витратах для водіїв, особливо після розширення зони на всю Велику агломерацію Лондона у 2023 році.

Як проводили дослідження

Команда дослідників з різних установ Великої Британії оцінила функцію легень і їхній ріст у 3 414 школярів віком від шести до дев’яти років на початку спостереження. Приблизно половина дітей жила в центральному Лондоні, інша половина – у Лутоні, промисловому місті за 56 кілометрів від столиці, де «чисту повітряну зону» не запроваджували.

Щороку в школах дітям вимірювали функцію легень: просили зробити максимально сильний видих за одну секунду і фіксували об’єм повітря. Це стандартний медичний тест, який показує, наскільки добре працюють легені і, у випадку дітей, як вони ростуть.

Лутон, з населенням близько 225 тисяч, не є точним «двійником» Лондона. Проте задум полягав у тому, що спосіб життя дітей у двох локаціях загалом подібний, а головні відмінності – це базовий рівень забруднення повітря та наявність або відсутність ULEZ.

Лондонські діти наздогнали ровесників за ростом легень

У перший рік збору даних, ще до запуску ULEZ, виявилося, що середній ріст легень у лондонських дітей був гіршим, ніж у їхніх ровесників у Лутоні. Моделювання показало, що їхня середньорічна експозиція до NO₂ була на 18,95 мкг/м³ вищою, ніж у дітей з Лутону.

Після запровадження ULEZ ситуація почала змінюватися. Показник функції легень у дітей з Лондона зростав у середньому на 10 мл на рік швидше, ніж у дітей у Лутоні. Водночас концентрація NO₂ у центральному Лондоні зменшувалася на 3,77 мкг/м³ на рік, тоді як у Лутоні – на 1,77 мкг/м³ на рік.

Ймовірність того, що такі відмінності виникли випадково, дуже низька, тому дослідники вважають, що саме ULEZ є найімовірнішим поясненням. Через чотири роки після запуску зони наднизьких викидів функція легень у лондонських дітей зрівнялася з показниками дітей у Лутоні.

Ще одна важлива деталь: у міру зниження забруднення повітря в центрі Лондона зменшилася частка дітей із клінічно порушеною функцією легень – з 14 відсотків до запровадження ULEZ до 9 відсотків через п’ять років.

Чистіше повітря, менше симптомів і більше активності

Батьки, діти та вчителі повідомляли, що повітря в Лондоні стало чистішим, рух транспорту – менш щільним, а симптоми астми – менш вираженими. На тлі покращення якості повітря лондонські школярі були вчетверо частіше, ніж діти в Лутоні, схильні переходити на піші прогулянки чи поїздки велосипедом до школи.

«Ми вже знали, що ULEZ зменшила забруднення повітря, але тепер ми бачимо, що одночасно покращилося здоров’я легень у дітей, що є дуже важливим результатом для дітей і батьків, які живуть у Лондоні», – зазначає провідна авторка дослідження, респіраторна фізіологиня Гелен Вуд (Helen Wood) з Лондонського університету королеви Марії.

Водночас вона наголошує, що розслаблятися рано: рівень забруднення повітря і в Лондоні, і в Лутоні, як і в інших містах Великої Британії, все ще перевищує рекомендації ВООЗ, тож роботи попереду залишається багато.

Стаття Лондонська зона низьких викидів покращила ріст легень дітей з'явилася спочатку на Цікавості.

У Дніпрі правоохоронці викрили підприємство, яке замість утилізації закопувало небезпечні промислові відходи на полігоні площею близько 23 га. За рік туди завезли понад 23 тисячі тонн відходів, а паралельно на території незаконно видобули понад 1,3 тисячі кубометрів суглинку.

Про це повідомляє Офіс генерального прокурора, інформує Рубрика.

За даними слідства, схему організували на промисловому полігоні, розташованому в межах Дніпра на землях лісового фонду. Підприємство мало утилізувати відходи, однак фактично їх не обробляло і не знешкоджувало — небезпечні матеріали просто ховали в ґрунті.

Як додали в Офісі генпрокурора, щоб приховати порушення, відходи оформлювали як безпечні. Для цього змінювали їхні коди, а в накладних, екологічній звітності, лабораторних висновках та документах про утилізацію вказували неправдиві дані.

Фото: Телеграм / Офіс Генерального прокурора

Фото: Телеграм / Офіс Генерального прокурора

Слідство встановило щонайменше дев'ять підприємств, які протягом року передали на цей полігон понад 23 тисячі тонн небезпечних відходів. За їхню нібито утилізацію вони заплатили майже 6 млн грн.

Таке захоронення спричинило забруднення земель і могло негативно вплинути на ґрунти, повітря та довкілля.

Окрім цього, як зазначають прокурори, директор підприємства організував видобування суглинку без відповідного дозволу. Сировину добували за допомогою спеціальної техніки, після чого продавали під виглядом іншої продукції. Загальний обсяг незаконно видобутого суглинку перевищив 1,3 тисячі кубометрів.

Фото: Телеграм / Офіс Генерального прокурора

У межах розслідування правоохоронці провели 65 обшуків у Дніпропетровській області та Києві — у помешканнях фігурантів, офісах, автомобілях і безпосередньо на полігоні.

Під час слідчих дій вилучили телефони, автомобілі, гроші та документи. Їх передадуть на експертизи.

Директору, головному інженеру та бухгалтеру підприємства вже повідомили про підозру за ч. 2, ч. 3 ст. 27 та ч. 3 ст. 240 КК України — зокрема, за порушення правил охорони або використання надр і незаконне видобування корисних копалин.

Фото: Телеграм / Офіс Генерального прокурора

Наразі вирішується питання про обрання підозрюваним запобіжних заходів. Суму збитків, завданих довкіллю, визначать після завершення експертних досліджень.

Нагадаємо, що у Кропивницькому вранці 18 серпня зафіксували погіршення якості повітря. Лабораторні дослідження показали перевищення допустимих концентрацій формальдегіду, пилу та діоксиду сірки. Причиною ситуації стало тління недіючих відстійників, яке триває вже четверту добу.

Як писала Рубрика, фахівці Департаменту захисту довкілля та адаптації до зміни клімату КМДА спільно з КП "Плесо" продовжують моніторити стан водних об'єктів столиці. А також пояснили причину зеленуватого забарвлення води у Дніпрі та появу піни біля берегів останніми днями. 

The post Понад 23 тисячі тонн небезпечних відходів: у Дніпрі на полігоні викрили незаконне захоронення appeared first on Рубрика.

Про це повідомляє Новини.LIVE з посиланням на заяву Київської ОВА.

Небезпечні речовини у повітрі

Найвищий рівень забруднення зараз спостерігається у місцях, що розташовані найближче до осередків займань.

"Станом на ранок 20 серпня у містах Вишневе та Бровари спостерігається тимчасове погіршення якості повітря. За даними системи моніторингу, у цих населених пунктах фіксується підвищення концентрації дрібнодисперсного пилу. Це може викликати дискомфорт при диханні у людей старшого віку, дітей та осіб, чутливих до подразнень", — повідомили у КОВА.

Токсичні продукти горіння у повітрі становлять небезпеку для здоров'я громадян. Тому у КОВА радять громадянам тримати вікна зачиненими, пити достатньо води та тимчасово обмежити перебування на вулиці.

Кількість постраждалих збільшилася

Як повідомили у ДСНС, станом на зараз на Київщині кількість постраждалих через обстріл РФ зросла до 8 людей, одна людина загинула.

У Броварському районі триває ліквідація пожежі на одному з підприємств паливної інфраструктури. На Бориспільщині також ліквідовують наслідків ворожої атаки на об’єкти логістичної інфраструктури. На 3 локаціях гасять пожежі, ще на одній — ліквідували, наразі там проводяться аварійно-відновлювальні роботи.

Як писали Новини.LIVE раніше, внаслідок ракетних та дронових ударів по столиці, у Києві загинули 15 людей. Ще 39 цивільних отримали поранення різного ступеня тяжкості. Інформація щодо загиблих та травмованих ще буде уточнюватися, зараз найбільші пошкодження в Києві є у Солом'янському, Святошинському та Дарницькому районах

Також ми повідомляли, що атака на Київ в ніч проти 20 серпня стала одною із найбільш масштабних за останній час. Російські війська застосували ракети різних типів, а також 168 безпілотників. Масований удар балістичними ракетами та дронами приніс великі руйнування та людські втрати.