Nauka.ua

Фанати «Гаррі Поттера» змусили енергетиків прокласти кабель в обхід «могили Доббі». Тепер він проходить повз поховання бронзової доби Богдан Порохняк 10 Аug 2026, 18:40 Фанати «Гаррі Поттера» змусили компанію змінити маршрут підводного кабелю Grееnlіnk, який з'єднує електромережі Британії та Ірландії. За початковим планом кабель мав вийти на сушу просто крізь «могилу Доббі» на пляжі Фрешвотер Вест у Вельсі, де знімали сцену загибелі ельфа. Після сотень обурених дзвінків трасу переклали, і тепер кабель оминає вигадану могилу, зате проходить зовсім близько від справжніх поховань бронзової доби. Про це розповів керівник проєкту в подкасті Еnеrgy Rеvоlutіоn, його слова переказав Тhе Guаrdіаn.«Могила Доббі» на пляжі Фрешвотер Вест. Sаm Сuthbеrtsоn / Аlаmy

Як ельф переміг інфраструктуру?

Пляж Фрешвотер Вест у графстві Пембрукшир став місцем паломництва поттероманів після виходу фільму «Гаррі Поттер і Смертельні реліквії: Частина 1» (2010). Саме тут знімали сцену, в якій Гаррі ховає ельфа Доббі. Відтоді на пляжі стоїть імпровізований меморіал з написом «Тут лежить Доббі, вільний ельф». Відвідувачі з усього світу лишають біля нього розмальовані камінці та шкарпетки, символ звільнення Доббі з рабства. Утім, Національний траст, який опікується пляжем, ще 2022 року просив фанатів обмежитися фотографіями, бо сувеніри загрожують місцевим тваринам.Grееnlіnk, інтерконектор потужністю 500 мегават і вартістю 430 мільйонів фунтів, мав пірнати під землю на ділянці з «могилою». Фанати дізналися про це випадково, коли керівник проєкту Саймон Ладлам дав інтерв'ю ВВС просто на пляжі й показав, де саме кабель проходитиме. За кілька тижнів після етеру компанію завалили сотнями дзвінків від фанатів Доббі.Сам Ладлам зізнавався, що спершу не зрозумів, у чому проблема: він не знав, хто такий Доббі, і дивувався, як вигаданий персонаж із вигаданої книжки може заважати будівництву. Колеги пояснили йому, що все «дуже, дуже серйозно».Компанія знову посадила за мапи планувальників, і ті знайшли новий маршрут. Але тепер траса проходить зовсім близько від справжніх археологічних решток бронзової доби, серед яких урни з людських поховань.

Як вигадані персонажі лишають слід у реальному світі

🐟 Новий вид глибоководних риб із Китаю назвали Вrаnсhіоstеgus sаnае на честь Сан, героїні «Принцеси Мононоке»: рибу видали червоно-білі смуги на голові, як бойове забарвлення героїні.🕷️ А австралійському павуку дали ім'я Vеnоmіus tоmhаrdyі одразу на честь Венома та Тома Гарді, який зіграв його у фільмах Маrvеl.🖖 Марсохід «К'юріосіті» сфотографував камінь, у якому фанати впізнали емблему «Зоряного флоту» зі «Стар Треку».

Пізній мусон допоміг Великому Бар'єрному рифу оговтатися після знебарвлення Марія Довга 10 Аug 2026, 17:53 Пізній літній мусон у 2026 році послабив тепловий стрес для коралів Великого Бар'єрного рифу та дозволив їм розпочати відновлення після хвиль знебарвлення у 2025 році та на початку 2026. Загалом, за останній рік кораловий покрив у трьох регіонах рифу залишився стабільним або навіть дещо збільшився. Попри такі результати, науковці наголошують, що за останні десять років риф уже пережив шість хвиль знебарвлень і його здатність відновлюватися після дедалі частіших порушень має межі. Про це повідомив Австралійський інститут морських наук (АІМS) за результатами щорічного моніторингу.Вибілені гілки коралів на рифі 21-187 у південній частині Великого Бар'єрного рифу, січень 2026 року. Аustrаlіаn Іnstіtutе оf Маrіnе Sсіеnсе, 2026

Як змінився стан коралів Великого Бар’єрного Рифу? 

За підрахунками кліматологів, у 2016, 2017, 2020, 2022 та 2024 роках температури океану навколо Великого Бар'єрного рифу опинилися серед найвищих за останні 400 років, що призвело до низки подій масового знебарвлення коралів. А четвертий глобальний епізод вибілювання коралів, який розпочався у 2023 році, уразив 84 відсотки рифів у всьому світі. Однак нещодавно науковці побачили ознаки відновлення коралів Великого Бар'єрного рифу.У період з 2025 по 2026 рік частка поверхні, вкритої твердими коралами, у північній частині Великого Бар'єрного рифу зросла з 30 до 35,1 відсотка. У центральній частині вона збільшилася з 28,6 до 31,6 відсотка, а на півдні майже не змінилася, зменшившись із 26,9 до 26,4 відсотка. Обидві останні зміни лежать у межах похибки вимірювань. Загалом дослідники обстежили 121 риф і на 56 відсотках із них площа коралового покриву суттєво не змінилася, на 28 відсотках збільшилася, а на 16 відсотках скоротилася.Хоча улітку температура моря знову була вища за середню, пізній мусон приніс хмарну погоду та охолодив воду, що, на думку керівника програми довгострокового моніторингу АІМS Майка Емслі, обмежило масштаб і тяжкість знебарвлення коралів.Утім, збереження площі коралового покриву ще не означає повного відновлення екосистеми, адже після знебарвлення 2024 року у ній змінився видовий склад коралових угруповань. Особливо постраждали чутливі до високої температури швидкорослі корали роду Асrороrа, які формують складну структуру рифів. Додаткову загрозу Великому Бар'єрному рифу створюють тропічні циклони, повені та морські зірки «терновий вінець», які їдять корали. Нині їхня чисельність на півночі зростає, що може свідчити про початок п'ятої хвилі масового розмноження цих тварин від початку спостережень у 1960-х роках. Тому відновлення, яке нині спостерігають, може дуже швидко зупинитися або навіть повернутися назад.

Що може врятувати корали

☀️🌊 Біологи з'ясували, що тимчасове затінення за допомогою штучного покриття може захистити корали Великого Бар'єрного рифу від знебарвлення.🔊🐠 Виявилося, що личинки коралів до семи разів охочіше поселяються навіть на зруйнованих коралових рифах, якщо з місцевості долинають звуки здорової морської екосистеми.🦠🌡️ Пересадка бактерій від знайдених у дикій природі стійких до спеки коралів іншим коралам зробила їх менш вразливими до високих температур. Раніше досліди в лабораторії показали, що подібна процедура сприяє кращому відновленню коралових поліпів після теплового стресу та підвищує їхню виживаність на 40 відсотків.🌊🐟 Кораловий риф біля узбережжя Беніну, який виявили понад 50 років тому та назвали мертвим, виявився живим і населеним декількома видами риб. Поки невідомо, чи його визнали мертвим помилково, чи йому вдалося відновитися. 

Перегодовування та контакт із людьми зробили вирощених у неволі ведмежат вразливими в дикій природі Інна Радевич 03 Аug 2026, 13:02 Серед вирощених у неволі та випущених у дику природу осиротілих ведмежат гризлі 83 відсотки не пережили свою першу зимівлю. Основними причинами цього зоологи назвали перегодовування та контакт із людьми, які збільшують енергетичні потреби ведмедів і змушують шукати їжу поблизу людей. Тому майбутні програми з порятунку ведмежат і випускання їх у дику природу мають бути максимально наближеними до умов у дикій природі та мінімізувати контакт із людьми, щоб ведмеді могли повернутися в дику природу та посприяти відновленню їхніх популяцій. Дослідження опублікували в журналі Frоntіеrs іn Соnsеrvаtіоn Sсіеnсе.Ведмежа гризлі під час випускання в дику природу. Аlаnа Раtеrsоn

Як перегодовування нашкодило ведмедям?

Канадська науковиця простежила за результатами програми вирощування ведмежат гризлі в неволі в Британській Колумбії, у межах якої 14 особин випустили в дику природу. За стандартним підходом, це зробили після того, як ведмежата досягли віку одного року, а потім за допомогою нашийників із трекерами відстежували їхню активність до першої самостійної зимівлі. Як виявилося, з 12 особин, дані про яких вдалося отримати, дев’ять загинули до першої зимівлі, а десята — незадовго після.Науковиця пояснила це концепцією «метаболічної пастки»: під час вирощування ведмежат у неволі однією з основних цілей є збільшити їхні розміри та масу, щоб зменшити ризик нападу хижаків, але без материнського навчання ведмедям важко шукати їжу самостійно. Середня маса ведмежат при весінньому випусканні в дику природу становила понад 127 кілограмів, що у три з половиною рази більше за масу їхніх диких родичів у такому ж віці. А розтини загиблих особин показали, що в дикій природі вони втрачали від 0,25 до 0,48 кілограма на день, причому більш вираженою ця втрата маси була в самиць.Окрім цього, постійний контакт із годувальниками зробив ведмежат звиклими до людей, що й могло стати причиною того, що 70 відсотків смертей були наслідками конфліктів з людьми або полювання та лише 30 відсотків сталися через інших ведмедів. Одна з ведмедиць, яку спеціально випустили в безлюдному регіоні, почала багаторазово повертатися до тимчасової стоянки шахтарів по їжу. Оскільки її не відлякали ані звуки гелікоптера, ані відсутність шахтарів уночі, ведмедицю вбили, адже вона загрожувала людям. Лише ті двоє ведмежат, які пережили свою першу зимівлю, дожили до віку щонайменше чотирьох років, як зафіксували камери для спостереження за дикою природою.

Як людське втручання впливає на диких тварин

🐦  Використання годівничок для колібрі на заході США зробило дзьоби місцевих птахів довшими та розширило їхній ареал на північ.🐿  А підгодовування британських білок м’яким арахісом зробило їхні щелепи слабшими, а черепи — пласкішими.🐒  Водночас через пандемію ковіду та відсутність туристів, які їх раніше підгодовували, таїландські макаки навчилися добувати їжу кам’яними інструментами.

Зона ризику конфліктів людей і слонів на півдні Африки зросте втричі до 2085 року Інна Радевич 10 Jul 2026, 17:13 Екологи передбачили, що до 2085 року в південній Африці площа територій, де є високий ризик конфліктів людей і слонів, збільшиться з 33 до 100 відсотків. Основною причиною буде зростання людської популяції, через яку розширюватимуться сільськогосподарські угіддя, а також — посуха через зміни клімату. Вивчення впливу цих факторів на взаємодії між людьми та слонами допоможе передбачати, коли та чому виникатимуть конфлікти, і вчасно їм запобігати. Дослідження опублікували в журналі РNАS Nехus.Зона ризику конфліктів людей і слонів на півдні Африки зросте втричі до 2085 року. Wаldеmаr Вrаndt / Unsрlаsh

Як вивчали імовірність конфлікту з найбільшими тваринами Африки?

Хоча конфлікти між слонами та людьми не є рідкісним явищем в Африці, досі науковці здебільшого припускали причини таких конфліктів, а не вивчали їх напряму. Тому дослідники проаналізували дані про такі конфлікти з 2004 по 2020 рік на півдні Африки — в Намібії, Ботсвані, Анґолі та Замбії — за допомогою двох моделей: одна виявляла причинно-наслідкові зв’язки в минулому, а інша — на основі цього прогнозувала майбутнє. Так вдалося виявити три основні причини ризику конфлікту зі слонами: збільшення людської популяції, зростання зайнятих сільським господарством площ і посухи в регіонах, де зараз проводять заходи для захисту слонів.Додатково науковці з’ясували, що побудови доріг і загорож від диких тварин спрямовують стада слонів у бік густонаселених людьми регіонів. За прогнозами науковців, якщо використання людьми земель продовжуватиме зростати, разом із ризиком зросте й сама частота конфліктів між ними та тваринами. Це шкодитиме як мешканцями декількох країн Африки, так і слонам, які є ключовим для екосистеми видом, тобто їхнє зникнення призведе до непоправних змін у довкіллі.

Що відомо про конфлікти слонів із людьми й навпаки

🐝  Фермери з Кенії вже почали використовувати бджіл для захисту своїх сільськогосподарських угідь від слонів, адже рої комах їх відлякують.😡  Конфлікти виникають і в індійських слонів із людьми: у Малайзії стадо затоптало авто, яке збило слоненя. Коли слоненя підвелося на ноги, тварини перестали нападати.🐘  Щоб запобігти таким конфліктам, у Таїланді трьом самицям ввели препарати для контрацепції, адже приріст популяції слонів у країні останніми роками дуже швидкий.

Закислення океану вдвічі зменшить мозок кальмарів Інна Радевич 09 Jul 2026, 16:13 Мозок кальмарів зменшився удвічі, коли їх вирощували в середовищі з надмірною кислотністю — такою, яку очікують вже до 2100 року, згідно з моделями змін клімату. Найбільше постраждали ділянки, відповідальні за обробку зорової інформації, які зменшилися на 52-62 відсотки. При цьому загальні розміри тіла кальмарів не постраждали, що може вказувати не те, що закислення океанів непропорційно уражає саме мозок цих тварин, яких вважають найрозумнішими безхребетними та одними з найрозумніших морських мешканців. Результати дослідження представили на конференції Товариства експериментальної біології.Великоплавцевий рифовий кальмар в акваріумі, де проводили дослідження. Su Нuаі

Чим загрожує кальмарам зменшення мозку?

Про зменшення мозку великоплавцевого рифового кальмара (Sеріоtеuthіs lеssоnіаnа) дізналися, коли в лабораторії провели експеримент із двома рівнями кислотності морської води: сучасним рН 8,2 і прогнозованим на 2100 рік рН 7,8. За 90 днів після вилуплення об’єм мозку кальмарів з обох акваріумів порівнювали за допомогою магнітно-резонансної томографії. Коли науковці помітили, що мозок кальмарів під впливом закислення води зменшився удвічі, вони навіть перевірили роботу обладнання, адже не повірили в результати.Але зменшення об’єму саме відповідальних за зір ділянок мозку збігається з результатами попередніх експериментів. Раніше науковці вже з’ясували, що після семиденного проживання в умовах закисленого океану кальмари полювали на 65 відсотків менше за здорових родичів. А ті, яких утримували в таких умовах з народження протягом 90 днів, полювали на 42 відсотки менше. Це дослідники пояснюють тим, що для кальмарів зір є ключовим для полювання.

Яким морським тваринам ще загрожує закислення океану

🦈  Закислення океану такої інтенсивності, яку прогнозують до 2300 року, загрожуватиме втратою зубів акулам.🐠  Найбільш вивченою є шкода від закислення океану для коралових рифів — і через неї риби покидають свої домівки.🤯  А критичної межі закислення, яка загрожує коралам і молюскам, океан досягнув ще у 2020 році.

Всесвітня метеорологічна організація оголосила початок Ель-Ніньйо. Воно буде сильним Богдан Порохняк 04 Jul 2026, 11:03 Всесвітня метеорологічна організація (ВМО) оголосила про початок Ель-Ніньйо — природного явища, за якого поверхневі води екваторіального Тихого океану сильно теплішають і підіймають середню температуру всієї планети. За прогнозами науковців, протягом липня-вересня 2026 року воно стрімко посилиться до сильного, і в більшості регіонів світу це означатиме хвилі спеки, а десь — посухи, зливи та повені. Попереднє сильне Ель-Ніньйо збіглося з двома найспекотнішими роками за всю історію спостережень — 2023-м і 2024-м.

Як розвиватиметься Ель-Ніньйо і чого від нього чекати?

За прогнозом ВМО, температура поверхневого шару води в екваторіальному Тихому океані перевищить норму приблизно на два градуси Цельсія — а це поріг, з якого явище починають кваліфікувати як «дуже сильне». Про формування Ель-Ніньйо ще до ВМО оголосили американське Національне управління океанічних та атмосферних досліджень (NОАА) і Австралійське бюро метеорології. NОАА оцінює у 63 відсотки імовірність того, що температура моря перевищить цей поріг. Індекс Nіñо3.4 у центральній екваторіальній частині Тихого океану наприкінці червня сягнув 1,24 градуса, помітно вище за поріг 0,8, з якого починається Ель-Ніньйо. Тож, за оцінками австралійських метеорологів, нинішнє явище може стати одним із найсильніших від початку систематичних спостережень у 1950 році. Такі явища зазвичай тривають від дев'яти до дванадцяти місяців, а їхні найсильніші прояви припадають на зимові місяці Північної півкулі.Аномально висока температура під час Ель-Ніньйо охопить більшість регіонів світу. У липні-вересні дефіцит опадів очікують в Австралії, Індії та Східній Африці, а також на півдні Центральної Америки, у Карибському басейні й на північному заході Південної Америки. Натомість дощитиме більше на півдні Європи, хоча тут упевненість прогнозу нижча, на заході Північної Америки південніше 45-ї паралелі та в Африці на північ від Гвінейської затоки. Крім самого Ель-Ніньйо, на клімат впливатимуть ще два чинники — позитивна фаза Індійського диполя, під час якої вода Індійського океану прогріється приблизно на 0,6 градуса вище норми, та підвищена температура екваторіальної Атлантики, які додатково посилять спеку й зсунуть режими опадів у своїх регіонах.

Що вже відомо про наслідки Ель-Ніньйо

🔥  Попереднє сильне Ель-Ніньйо 2023–2024 років спричинило екстремальну посуху в басейні Амазонки: у 2024-му пожежі в амазонських лісах викинули в атмосферу більше вуглекислого газу, ніж вирубування.🐋  Почастішання Ель-Ніньйо через глобальне потепління загрожує популяціям південних китів: після сильних явищ смертність дорослих самок зростає в кілька разів, а самки народжують менше дитинчат.🌊  Ель-Ніньйо — не єдиний тихоокеанський рушій клімату. Нещодавно науковці описали новий патерн W4 поблизу Австралії, який також впливає на клімат Землі.📖  Детальніше про те, як на погоду у світі впливає поєднання Ель-Ніньйо та глобального потепління, ми розповідали в матеріалі «Ель-Ніньйо та глобальне потепління. Що нас чекає від поєднання двох рушійних сил зміни клімату?»

Італійські дельфіни поклалися на риболовецькі судна в пошуках їжі. Ці ж судна позбавляють їх здобичі Юлія Назаренко 03 Jul 2026, 16:25 Дослідження поблизу італійських регіонів Венето та Марке вказало на схильність дельфінів афалін слідувати за кораблями-травлерами, щоб харчуватися рештками улову. Саме робота цих човнів призводить до різкого зниження місцевого видового різноманіття, тож для дельфінів така поведінка, ймовірно, є пристосуванням до браку доступної здобичі. Причому ця харчова модель передавалася між поколіннями: молоді дельфіни перейняли її у старших. На думку науковців, подібна залежність морських тварин від діяльності людини є тривожним сигналом і вказує на потребу обмежити комерційний травлінг, щоб екосистема мала час відновитися. Дослідження опублікували у журналі Frоntіеrs іn Маmmаl Sсіеnсе.Двоє афалін позаду корабля-травлера. Dоlрhіn Віоlоgy аnd Соnsеrvаtіоn

Як вивчали поведінку дельфінів?

У всьому світі афаліни звичайні (Тursіорs trunсаtus) демонструють зміни у поширенні, пересуванні, поведінці та раціоні задля того, щоб слідувати за риболовецькими суднами. Особливо це стосується травлерів — човнів, які тягнуть сітки по дну та виловлюють всіх морських мешканців на шляху, руйнуючи екосистеми. Дельфіни можуть спеціально пірнати в рухомі сітки для живлення уловом або просто поїдати рибу і молюсків, яких було вбито чи оглушено сіткою під час вилову. Дельфіни також охоче під’їдають рештки, загублені під час підняття сітки або викинуті людьми за борт. Тепер науковці сфокусувалися на вивченні поведінки дельфінів саме в Адріатичному морі, адже це один з регіонів, які найбільше страждають від травлінгу.Афаліна в Адріатичному морі. Dоlрhіn Віоlоgy аnd СоnsеrvаtіоnДля цього вчені зібрали спостереження за афалінами поруч із травлерами у період між 2018 і 2025 роками. Як виявилося, серед 859 човнів, залучених до дослідження, біля 24,7 відсотка з них спостерігалася присутність цих тварин. Причому дельфіни відвідали 41,3 відсотка донних травлерів з розпорними дошками та лише 1,5 відсотка бім-травлерів, тобто вони віддали перевагу човнам залежно від обладнання. Хоча наразі така поведінка допомагає дельфінам знаходити здобич, науковці наголошують на необхідності вивчення довгострокових наслідків цієї адаптації, наприклад, для соціальних структур цих тварин.

Як рибальство впливає на морських тварин

🐬  У Бразилії місцеві дельфіни об’єдналися з рибалками, що підвищило їхні шанси на виживання. Але такій співпраці перешкоджає шум човнів.🙉  Шум кораблів виявився шкідливим і для косаток, зменшивши їхні шанси впіймати рибу, імовірно, через вплив на природний сонар.🐠  Самці риб груперів в Індії стали менш активно залицятися до самиць і частіше залишати свою територію, якщо зазнали впливу рибальства.

Олені й лисиці зменшили нічну активність під час російської окупації Чорнобиля. Зазвичай люди робили тварин активнішими вночі Інна Радевич 19 Jun 2026, 11:53 Олені й лисиці в Чорнобильській зоні відчуження стали менш активними вночі під час російської окупації в лютому-квітні 2022 року. Зміну добових ритмів цих і ще дев’яти видів ссавців у зоні відчуження зафіксували за допомогою камер-пасток, які працювали ще з 2021 року. Це суперечить природній поведінці тварин, коли вони у відповідь на контакти з людьми стають більш активними вночі та, відповідно, менш активними вдень. Дослідження опублікували в журналі Sсіеnсе.Фото оленя благородного в Чорнобильській зоні відчуження вночі (зроблене не в період проведення дослідження). Чорнобильський радіаційно-екологічний біосферний заповідник

Як вдалося відстежити поведінку тварин під час війни?

Війна має значний вплив не лише на людей, але й на тварин. Причому цей вплив не завжди однозначно негативний, наприклад, демілітаризовані зони та закриті від цивільних території можуть ставати прихистком для тварин, що знаходяться під загрозою через діяльність людини. Водночас активні бойові дії загрожують тваринам через імовірність підриву снарядів, браконьєрство та знищення середовища проживання, як-от під час горіння лісів через російські обстріли. Але загалом вивчати вплив війни на тварин надскладно через небезпеку для самих науковців.Ще до повномасштабного російського вторгнення Чорнобильська зона відчуження була місцем дослідження того, як спричинена людьми катастрофа впливає на довкілля. Разом із цим, вона стала прихистком для тварин, популяції яких в інших регіонах України зменшуються через діяльність людини. Тому з 2021 року в зоні відчуження розгорнули програму спостереження за риссю звичайною (Lynх lynх) за допомогою камер-пасток. Дані з цих камер і стали основою дослідження міжнародної команди науковців на чолі з фахівцями Франкфуртського зоологічного товариства та Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника.

Які тварини змінили свою поведінку через окупацію?

Дослідники порівняли дані 31 камер, які працювали з 19 січня по 6 травня 2022 року — до, під час і після російської окупації, з даними 25 камер, що працювали в тому ж регіоні з 19 січня по 31 березня 2021 року. Ці камери були обладнані інфрачервоними датчиками, які виявляли рух тварин поруч і робили від одного до трьох зображень, зазвичай одне вночі та декілька послідовних удень. Загалом камери зафіксували 14 диких та одомашнених видів ссавців, а науковці сфокусувалися на 11 видах, спостережень яких було достатньо. Для відстеження військової активності, зокрема обстрілів, дослідники поєднали свідчення людей, що залишилися в окупації, та термальні записи з супутників, за якими відстежували площу пожеж.Карта розташування камер-пасток, які працювали у 2021 (світло-коричневі точки) і 2022 (чорні) роках. Кudrеnkо еt аl. / Sсіеnсе, 2026Так з’ясувалося, що нічна активність і кількість фіксацій у цей час доби зменшилася для оленя благородного (Сеrvus еlарhus) та лисиці звичайної (Vulреs vulреs). Також вона була дещо меншою для козулі (Сарrеоlus сарrеоlus) і лося звичайного (Аlсеs аlсеs), але така зміна може бути пов’язаною і з сезонними коливаннями активності цих видів. Водночас науковці виявили відмінності у поведінці двох видів, які зазвичай подібним чином реагують на людську діяльність, — оленя й козулі. У дні з інтенсивнішими обстрілами імовірність зафіксувати камерою козулю була нижчою, ніж зазвичай. А для оленя, навпаки, збільшилася імовірність виявлення, особливо вночі. Такі відмінності можуть свідчити про те, що олені пристосувалися до нових загроз краще, а козулі залишаються більш вразливими. Водночас заєць сірий (Lерus еurораеus) виявився єдиним видом, для якого виявили збільшення денної активності в ті ж дні, коли зафіксували пожежі в регіоні. Не всі дикі тварини однаково уникали людських поселень у період окупації. Наприклад, свині дикі (Sus sсrоfа) і єнотоподібні собаки (Nyсtеrеutеs рrосyоnоіdеs) уникали людей, тоді як рисей і лисиць, навпаки, частіше фіксували біля поселень. Імовірно, це пов’язано з тим, що хижаки використовували людські поселення як джерело більш доступної їжі.

Як дослідження допоможе відстежувати наслідки війни?

Результати дослідження показали, що поєднання наземних камер-пасток із даними з супутників може бути корисним для відстеження активності диких тварин у зонах ведення бойових дій. Це важливо тому, що більшість даних про наслідки війни для довкілля збирають уже після її завершення, й іноді це може бути запізно для захисту чи відновлення екосистеми.Водночас дослідження показало, що навіть у межах одного регіону та однакових умов різні тварини неоднаково пристосовуються до постійної загрози. При цьому науковці припускають, що розмір Чорнобильської зони відчуження та її статус природоохоронної території ще до окупації частково пом’якшили вплив війни на тварин. Тож більш фрагментовані екосистеми та тварини в них можуть бути вразливішими до наслідків бойових дій.

Як російське вторгнення змінило природу

🦇  Руйнування або повне знищення будинків, які кажани вечірниці використовували для зимівлі у Харкові, через обстріли призвело до смерті семи тисяч особин цього виду.🦅  Повномасштабне російське вторгнення також змусило хижих птахів великих підорликів змінити свої шляхи міграції через територію України.🐝  Але вплинуло вторгнення не лише на тварин в Україні: його вплив на бджіл у всьому світі вже назвали серйознішим за шкоду від пестицидів і мікропластику.💵  Загалом же кліматичні збитки від російського вторгнення лише у перші два роки війни оцінили в 32 мільярди доларів — здебільшого через руйнування інфраструктури та пожежі.📖  А про те, як бойові дії та постійні обстріли впливають на популяцію безпритульних собак в Україні, ми розповідали в матеріалі «Собаки війни».📔  Про те ж, як навіть під час окупації в Чорнобильській зоні відчуження українські науковці продовжували дослідження, — читайте в матеріалі «Чорнобиль за 40 років після трагедії».

Інвазивні полози перепливли з Ібіци на сусідній острів і з'їли всіх його ящірок Інна Радевич 02 Jun 2026, 14:02 Інвазивні полози, завезені на острів Ібіца людьми, виявилися здатними перепливати на сусідні острівці та знищувати місцеву популяцію ящірок. На одному з острівців після прибуття змій науковці не зафіксували жодної ящірки з виду, що знаходиться під загрозою зникнення. Хоча раніше науковці вважали, що полози залишаються на острові Ібіца й лише іноді потрапляють на сусідні острови на човнах, нові результати свідчать про те, що потрібні жорсткіші засоби для захисту місцевої фауни від цих інвазивних змій. Дослідження опублікували в журналі Есоlоgy.Інвазивний підковчастий полоз перепливає море. Rubén Саsаs

Як змій упіймали за перепливанням на сусідні острови?

У квітні 2024 року науковці спостерігали за гніздуванням морських птахів на острові Санта-Еуларія поблизу Ібіци, коли помітили інвазивного підковчастого полоза (Неmоrrhоіs hірросrеріs), який плив від Ібіци до Санта-Еуларія й зрештою досяг острівця. Пізніше дослідники зафільмували, як інший полоз також плавав, і впіймали одного з них на острові. Дослідники встановили на острові Санта-Еуларія пастки для змій і до травня 2025 року впіймали 58 полозів. У середньому на один гектар припадало понад 12 змій.Підковчастий полоз (зліва) й ібіська стінна ящірка, що знаходиться під загрозою зникнення (справа). Guіllеm Саsbаs, Rоbеrtо Gаrсíа-RоаЧерез це науковці вирішили дослідити чисельність ібіських стінних ящірок (Роdаrсіs ріtyusеnsіs), які складають понад половину раціону інвазивних полозів на Ібіці. Під час двох візитів до Санта-Еуларія восени 2023 року дослідники зафіксували лише трьох особин, тоді як ще у 2016 за один прохід знаходили 72 ящірок. За 11 візитів між жовтнем 2023 і травнем 2025 року науковці не знайшли на острові жодної ящірки, тож тепер популяція цих тварин на Санта-Еуларія вважається зниклою. Раніше цей та інші невеликі острови вважали безпечним осередком для збереження виду, але тепер виявилося, що унікальні підвиди ящірок із цих острівців можуть бути так само вразливими до винищення полозами.

Чим небезпечні інвазивні змії

🥚  Однією з найнебезпечніших інвазивних змій є бірманський пітон, завезений до Флориди — самиці цього виду можуть за раз відкладати 96 яєць.🐊🦌  Окрім цього, пітони можуть поїдати таких великих тварин, як алігатори та олені, через що є загрозою для місцевої фауни.🐍  Полюють пітони й на місцевих рисей, але у Флориді вперше знайшли свідчення того, що рись сама вполювала пітона й відірвала йому голову.

Зменшення викидів метану розширить незахищену від ультрафіолету зону на третину до 2070 року Інна Радевич 01 Jun 2026, 11:19 Зменшення викидів метану здатне пошкодити озоновий шар і на 30-35 відсотків збільшити незахищену ним територію вже до 2070 року, порівняно зі сценарієм з високим рівнем метану. Усе через те, що за відсутності метану інші гази-забруднювачі, такі як оксид азоту та галогенвмісні сполуки, більш агресивно взаємодіють з озоном і призводять до його розкладання. Тому на додачу до боротьби з метаном необхідно зменшувати викиди й цих газів, що також матиме позитивний вплив на клімат, наголошують науковці. Дослідження опублікували в журналі Gеорhysісаl Rеsеаrсh Lеttеrs.Озоновий шар видно як яскраво-синю смугу внизу стратосфери — ширшої блакитної ділянки. Фото зробили під час 41-ї експедиції на МКС. Еаrth Sсіеnсе аnd Rеmоtе Sеnsіng Unіt, Lyndоn В. Jоhnsоn Sрасе Сеntеr

Як зменшення концентрації метану робить атмосферний озон більш вразливим?

Науковці змоделювали два сценарії для атмосфери до кінця століття — з низькими та високими рівнями викидів метану. Попри те, що зменшення викидів запобігало нагріванню поверхні планети, у цьому сценарії спостерігали зменшення концентрації озону в атмосфері на 2,4 відсотка, порівняно зі сценарієм з високою концентрацією метану. Це й призведе до збільшення території Землі, де рівень ультрафіолетового випромінювання, не заблокованого озоновим шаром, буде аномально високим.Ріст діри в озоновому шарі над Антарктидою з 1979 по 2008 роки. NАSА Еаrth ОbsеrvаtоryДослідники описали три механізми, через які зменшення викидів метану сповільнюватиме відновлення озонового шару. По-перше, метан частково знешкоджує оксид азоту й інші речовини, реакції яких з озоном руйнують озоновий шар. По-друге, метан є джерелом водяної пари в стратосфері, без якої цей шар атмосфери охолоджуватиметься повільніше. Це пришвидшуватиме руйнівні для озону хімічні реакції. По-третє, сам метан є залученим у фотохімічних реакціях, завдяки яким озон утворюється в нижній частині стратосфери. Тож зі скороченням викидів метану боротьба з викидами оксиду азоту та галогенвмісних сполук буде ще важливішою для запобігання руйнуванню озонового шару.

Як озон впливає на організми на Землі

🐜  Не лише нестача, але й надлишок озону може бути шкідливим: він завадив комахам розпізнавати родичів за запахом, через що дрозофіли парувалися з іншим видом, а мурахи — нападали на представників їхньої ж колонії.🐝  Через забруднення озоном бджолам також стало важче відшукати шлях до квітів — майже в чотири рази, порівняно з чистим повітрям.🐶  А на собак вплинуло як глобальне потепління, так і рівні озону — вони виявилися більш агресивними в спекотні дні та періоди з високою концентрацією озону в повітрі.

Сильні вітри підняли тепло з глибин Південного океану і розтопили рекордну площу антарктичного льоду Інна Радевич 11 Маy 2026, 17:26 Кліматологи виявили три основні причини пришвидшеного танення антарктичного морського льоду у 2013-2023 роках: сильні вітри посприяли перемішуванню океану, через що зруйнувався своєрідний бар’єр із прісної води й натомість з глибин піднялася тепла солона. Ці зміни призвели до того, що у 2023 році площа антарктичного морського льоду досягла історичного мінімуму. Оскільки ці зміни є наслідком спричиненого людьми глобального потепління, то людська діяльність може призвести до тривалого зменшення площі льоду в Антарктиці. Дослідження опублікували в журналі Sсіеnсе Аdvаnсеs.Антарктична берегова лінія з повітря. Маtt Раlmеr / Unsрlаsh

Як різні фактори вплинули на швидкість танення льоду?

Щоб з’ясувати, що впливало на темпи танення морського льоду в різних регіонах Південного океану, науковці провели комп’ютерне моделювання, використовуючи дані про солоність океану, обсяг тепла та об’єм льоду. Так дослідники з’ясували, що в період 2013-2023 років, особливо у 2015-2016, спостерігали посилення західних вітрів, які призвели до перемішування вод у Південному океані: так теплі циркумполярні глибинні води піднялися на поверхню та сприяли таненню льоду на сході Антарктиди. Додатково цьому сприяло порушення відтоку прісної води до екватора, яке мало створити на поверхні океану своєрідний бар’єр, що не давав би підійматися теплу й солі.Водночас на заході Антарктиди більший вплив на танення льоду мали процеси в атмосфері. На додачу до впливу теплих циркумполярних глибинних вод, регіон постраждав через перенесення теплих і вологих субтропічних повітряних мас. Вони збільшили хмарність над заходом Антарктиди, перешкоджаючи випромінюванню тепла з океану в атмосферу й натомість повертаючи його назад у воду.

До чого призводить танення антарктичного льоду

🌊  У 2021 році науковці попередили, що танення льодовиків Антарктиди підніме рівень моря сильніше за попередні оцінки.🫠  А вже у 2023 році в Антарктиді зафіксували рекордне танення морської криги — тоді ж спостерігали аномальне танення льоду в Арктиці.🌋  Через танення льодовиків в Антарктиді та деяких інших регіонах почастішають виверження вулканів.🧊  Але танення материкового антарктичного льоду може призвести навіть до сповільнення підняття рівня моря: усе через підняття самого материка.

Видобуток нікелю для електромобілів виявився загрозою тропічним лісам Інна Радевич 06 Маy 2026, 15:52 Добування нікелю для розвитку «зелених» технологій, зокрема батарей електромобілів, виявилося загрозою для біорізноманіття на всій Землі. Усе через те, що неглибокі родовища нікелю знаходяться у тропіках, де сконцентровані ареали видів під загрозою знищення та ліси, важливі для поглинання та зберігання вуглекислого газу з атмосфери. Тому науковці наголошують на потребі розробляти екологічні методи добування цього металу, які найменше шкодитимуть довкіллю, а також зменшувати потребу в ньому через переробку вже наявних батарей і пошук альтернатив. Дослідження опублікували в журналі Nаturе Есоlоgy & Еvоlutіоn.Прибережний видобуток нікелю в Сулавесі, Індонезія. Тоm Неgеn

Як дізналися про загрозу біорізноманіттю через нікель?

Науковці провели моделювання, враховуючи наявні місця видобутку нікелю та їхні резерви, потребу в цьому металі та відомі родовища. Як виявилося, вже протягом наступного десятиліття потреба в нікелі зросте на 43 відсотки через збільшення виробництва акумуляторів й інших компонентів «зелених» технологій. Згідно з результатами моделювання 78-83 відсотки нікелю до 2050 року добуватимуть із латериту — підповерхневих запасів, які часто зустрічаються у субтропічних і тропічних регіонах.У період з 2025 по 2050 рік, за розрахунками науковців, половина видобутку нікелю відбуватиметься у тих 10 відсотках земної поверхні, які є ключовими для збереження різноманіття та захоплення вуглекислого газу. Водночас уникнення добування в цих регіонах загрожує нестачею нікелю для потреб виробництва. На додачу, майже 60 відсотків видобутку нікелю в майбутньому відбуватиметься в прибережних шахтах, які загрожують також 10 відсоткам земної поверхні, ключовим для збереження морських екосистем. При цьому повна заборона добування нікелю з глибоководних джерел, згідно з моделюванням, ще сильніше збільшить навантаження на тропічні та прибережні екосистеми.

Які неочевидні фактори впливають на різноманіття

🪵  Висушування боліт і розорювання полів, у яких міститься третина всього біорізноманіття, виявилися вчетверо швидшими за вирубування лісів.🐝  Використання великої кількості добрив у сільському господарстві наполовину зменшило кількість комах-запилювачів, а з ними й різноманіття рослин.🏔  А от в Альпах на територіях, де пронеслися потужні лавини, біорізноманіття птахів виявилося вищим, ніж на незачеплених ділянках.🐎  Викопування криниць здичавілими кіньми та віслюками збільшило біорізноманіття в північноамериканській пустелі, сприяючи росту дерев і приваблюючи інших тварин.🌍  За розрахунками науковців, перетворення всього одного відсотка суші на заповідні зони здатне запобігти найближчим вимиранням вразливих видів тварин і рослин.

Пластик із коноплі не поступився у міцності звичайному Інна Радевич 01 Маy 2026, 10:39 Полімерна плівка з канабідіолу, що міститься в коноплі, не поступилася в міцності звичайному ПЕТ-пластику. Вона виявилася здатною розтягуватися в 16 разів від свого початкового розміру та витримувати контакт із водою за високих температур. При цьому для виготовлення такого пластику не потрібно використовувати викопне паливо або похідні харчових цукрів, як в інших біологічних полімерах. Дослідження опублікували в журналі Сhеm Сіrсulаrіty.Пластикова плівка з коноплі, яку створили науковці. Grеgоry А. Sоtzіng

Як розробляли новий полімер?

Науковці використали канабідіол із промислових конопель, тобто тих, що не мають психоактивного ефекту. Його не піддавали жодним хімічним змінам, на відміну від попередніх підходів із використанням органічної сировини, але поєднали ще з трьома речовинами: трифосгеном, піридином і дихлорметаном, які сприяли полімеризації. Загалом частка органічної речовини в полімері досягнула 92 відсотків. Його водовідштовхувальні властивості кращі, ніж в інших видів пластику, а температура склування, яка визначає термічну стійкість полімерів, навіть вища, ніж у ПЕТ-пластику.Розроблений науковцями полімер не є біорозкладним, адже його створювали для витримування навантажень, які витримує звичайний пластик. Однак його можна переробляти, подібно до ПЕТ-пластику, зменшуючи потребу в нафті, з якої добувають сировину для класичного пластику. Дослідники наголошують, що поки виробництво пластику з канабідіолу буде дорожчим за виробництво з викопного палива, але зростання попиту на матеріали з коноплі приведе до поширення цієї сировини. Тож пластик із канабідіолу зможе стати доповненням до вже наявного біопластику поліетилену фураноату, який синтезують із харчових цукрів.

Як створюють пластик з органічної сировини

🦠  Мікробіологи модифікували бактерії, щоб ті виробляли біорозкладну версію нейлону, а вийшов у них полімер із властивостями поліетилену.🌾  Біопластик із модифікованого ячмінного крохмалю повністю розклався у довкіллі вже за два місяці, але при цьому виявився придатним для використання в упаковках для їжі.☕️  Тонкі плівки для пакування, зокрема їжі, створили й із кавової гущі: вони міцні, швидко розкладаються та мають антиоксидантні властивості, притаманні каві.

Підгодовування туристами підштовхнуло гібралтарських макак їсти землю Інна Радевич 22 Арr 2026, 17:00 Близькість із людьми та підгодовування туристами підштовхнули гібралтарських лісових макак їсти землю. Як вважають науковці, така практика допомагає їм уникати порушень травлення, які виникають через споживання людської їжі з великим вмістом цукру та жирів. І хоча поїдання землі фіксували і в інших груп лісових макак за межами Гібралтару, це перше місце, де таку поведінку спровокувала діяльність людини. Дослідження опублікували в журналі Sсіеntіfіс Rероrts.Макака розкопує глинисту землю та споживає її. Маrtіn Nісоurt / Gіbrаltаr Масаquеs Рrоjесt

Як дізналися про поїдання землі макаками?

Науковці досліджували лісових макак (Масаса sylvаnus) на Гібралтарі — єдину дику популяцію приматів у Європі. Попри заборону підгодовування, туристи часто віддають макакам солодощі, снеки та морозиво, а іноді тварини самі цуплять їжу. Разом із цим за ними почали помічати дивну поведінку: поїдання землі, яке в середньому траплялося 12 разів за тиждень.Частота такої поведінки залежала від того, наскільки близько макаки контактують із людьми: в однієї з груп макак, яка найменше контактує з туристами через проживання в недоступному регіоні, поїдання ґрунту не фіксували взагалі. Поширеність такої поведінки також залежала від доступності їжі від туристів: узимку макаки споживали людські продукти на 40 відсотків рідше, а поїдання землі знизилося на 31 відсоток.Макака доїдає людські цукерки. Маrtіn Nісоurt / Gіbrаltаr Масаquеs РrоjесtПояву такої поведінки пов’язують із необхідністю отримати своєрідний бар’єр від шкідливої їжі, а її поширення — з соціальним навчанням. У 89 відсотках випадків поїдання землі відбувалося тоді, коли за цим спостерігав інший член групи, а в 30 відсотках випадків — у групах. Різні групи макак також віддавали перевагу різним типам ґрунту: більшість споживала глинисту землю, а одна група — ґрунт із заглиблень в асфальтованих дорогах. Тож внаслідок співжиття з людьми в макак виникла нова поведінка, яка ще й поширюється, як своєрідна традиція.

Як присутність людини впливає на інших тварин

🐦  У США годівнички для колібрі посприяли поширенню цих птахів далі на північ, але звузили їхні дзьоби.🐿  А в Сполученому Королівстві підгодовування білок арахісом зробило їхній череп пласкішим і щелепи слабшими.🐬  В Австралії підгодівля рибою зробила місцевих афалін менш товариськими, ніж їхні родичі, що самі шукають їжу.🐒  А от відсутність туристів у часи локдауну підштовхнула макак у Таїланді самим добувати поживу кам’яними знаряддями.

Порятунок Венеції від підтоплення в наступні 300 років коштуватиме від 500 мільйонів до 100 мільярдів євро Інна Радевич 16 Арr 2026, 18:00 Вартість захисту Венеції від підтоплення через глобальне потепління й підняття рівня моря в наступні 300 років оцінили в суму від 500 мільйонів до 100 мільярдів євро. Як вважають дослідники, за умов стримування викидів парникових газів до кінця століття можуть витримати й наявні рухомі бар’єри, що захищають місто від повеней зараз. Але оскільки більш серйозні конструкції потребуватимуть часу й ресурсів для побудови, науковці наголошують на потребі почати планування захисту міста вже зараз. Дослідження опублікували в журналі Sсіеntіfіс Rероrts.Внаслідок підтоплення у Венеції у 2022 році залило тротуари та деякі приміщення. Ruddі Наnsеn / Unsрlаsh

Як оцінювали вартість захисту Венеції?

Оскільки Венеція пережила значну кількість підтоплень в останні 150 років, а пришвидшення глобального потепління призведе до ще більшого підняття рівня моря, потрібні нові стратегії захисту міста та його культурної спадщини від руйнування. Науковці оцінили ефективність чотирьох таких засобів і стратегій захисту: сучасних рухомих бар’єрів, що відгороджують місто від решти лагуни, дамб у центрі міста, дамби, що перекриватиме вхід до лагуни, та повного переміщення міста з його історичними будівлями та жителями.За підрахунками науковців, рухомі бар’єри працюватимуть за умови підняття рівня моря не більш як на 1,25 метра, але навіть за умови найменшого рівня викидів до 2300 року цю межу буде подолано. За умови високого рівня викидів уже до кінця століття рівень моря може піднятися на понад пів метра — у такому випадку необхідно буде будувати дамби в центрі міста, для чого знадобиться від 500 мільйонів до 4,5 мільярда євро. Дамба, що перекриє вхід до лагуни, зможе захистити Венецію навіть за умови підняття рівня моря майже на 10 метрів, але її побудова буде тривалою й коштуватиме приблизно 30 мільярдів євро.Нарешті, повністю переміщати місто в сухіші регіони доведеться, якщо рівень моря підніметься на понад 4,5 метра й інші заходи не працюватимуть, що вартуватиме аж 100 мільярдів євро й буде найскладнішим у виконанні. Науковці наголошують, що оптимального сценарію захисту Венеції не існує, але чим раніше почнуться роботи з підготовки міста до підтоплення, то більше коштів, будівель і людських життів вдасться зберегти.

Чим загрожує підняття рівня моря

🤮  Підвищення рівня моря загрожує скиданням стічних вод просто в океан, що погіршить якість прибережних вод.🌵  А у США вже зафіксували вимирання виду через підвищення рівня моря — ним став кактус із часниковим запахом.🤯  Небезпечним підняття рівня моря є й тому, що в прибережних регіонах, таких як Венеція, його темпи є недооціненими.

Три види бактерій розділили між собою процес перетравлення пластику. Поодинці вони з ним не впоралися Інна Радевич 18 Маr 2026, 12:54 Мікробіологи знайшли три види бактерій, здатні спільно розщеплювати фталати — компоненти пластикових обгорток для їжі, будівельних матеріалів і навіть косметики. При цьому бактерії доповнювали одне одного, а самостійно розщеплювати пластик не могли. Оскільки фталати здатні вимиватися з пластикових продуктів у довкілля й тому є одними з найрозповсюдженіших забруднювачів, такі комплекси з бактерій допоможуть очищувати ґрунти та стічні води. Дослідження опублікували в журналі Frоntіеrs іn Місrоbіоlоgy.Фталати є компонентами багатьох видів пластику, зокрема харчового, попри їхню загрозу для здоров'я людей. FlyD / Unsрlаsh

Чому для дослідження використали комбінацію з бактерій?

З часу винайдення пластику різні його форми дісталися навіть найвіддаленіших куточків Землі, а найгірше — що з часом великі шматки пластику розпадаються на невидимий нанопластик, який за загальною масою вже перегнав усі інші види. Одним зі способів боротьби з таким пластиком є бактерії, у яких швидше, ніж в інших організмів, виникають нові ферменти для розщеплення пластику. Але навіть так їм потрібні каталізатори, які спершу розщеплюватимуть молекули пластику на дрібніші та доступні для живих організмів, або ж екстремальні умови розщеплення, наприклад високі температури.Разом із цим, науковці вже виявляли в довкіллі бактерії, здатні самостійно розщеплювати навіть стійкий пластик і використовувати його як єдине джерело енергії. Часто такі бактерії у процесі розщеплення пластику утворюють корисні сполуки, наприклад парацетамол, або ж проміжні сполуки, якими можуть харчуватися інші види бактерій. Тож науковці з Центру екологічних досліджень імені Гельмгольца в Німеччині вирішили поєднати декілька бактерій зі здатністю розщеплювати пластик, щоб збільшити їхню ефективність у цьому.

Які бактерії змогли розщепити пластик?

У пошуку бактерій, які здатні розщеплювати пластик, науковці дослідили лабораторний біореактор і взяли мазки з пластикових деталей. У таких місцях бактерії контактували з пластиком протягом багатьох поколінь, тож у них могли з’явитися нові ферменти для його розщеплення. Ці бактерії помістили в поживне середовище, де єдиним джерелом вуглецю був діетилфталат — один із найбільш розповсюджених фталатів, особливо після заборони інших фталатів.Після серії експериментів із цією культурою бактерій дослідники виділили три види, які спільно розщеплювали фталати за температури 30 градусів і концентрації до 888 міліграмів на літр. Це були Рsеudоmоnаs рutіdа, Р. fluоrеsсеns і невідомий вид роду Місrоbасtеrіum, які є вільноживучими бактеріями ґрунту та поверхневих вод. Бактерія Місrоbасtеrіum розщеплювала діетилфталат до етилового спирту та моноетилфталату, який інші бактерії розщеплювали до фталату, а зрештою — до однієї з форм бензойної кислоти. Її бактерії розщеплювали до ще простіших органічних сполук, які використовували для отримання енергії.Колонія бактерії Рsеudоmоnаs fluоrеsсеns під ультрафіолетом. Wіkіmеdіа СоmmоnsКоли кожну з бактерій вирощували окремо від інших, такого ланцюжка розщеплення діетилфталату не спостерігали. Коли ж комплекс бактерій поміщали в середовище з вищою концентрацією фталатів, вони помирали через токсичність цих сполук. Окрім діетилфталату, комплекс бактерій також розщепив інші поширені в різних видах пластику сполуки з цієї групи: диметил-, дипропіл- і дибутилфталат.Науковці проаналізували ферменти, залучені в процесі розщеплення фталатів і з’ясували, що бактерії модифікували вже наявні в них ферменти. До контакту з пластиком ці ферменти слугували для розщеплення естерного зв’язку, який присутній у багатьох природних сполуках, а також утримує разом молекули фталатів. Контакт із компонентами пластику став фактором природного добору, який пришвидшив еволюцію ферментів, зробивши їх здатними розщеплювати фталати.

Як дослідження допоможе у боротьбі з пластиковим забрудненням?

Через свої слабкі хімічні зв’язки з іншими штучними полімерами фталати легко потрапляють у довкілля, зокрема у воду, а контакт із ними вже пов’язували з ризиком для здоров’я людей. Тому бактерії, здатні їх розщеплювати, причому не за екстремальних умов, допоможуть очищувати довкілля від цих небезпечних видів пластику. Водночас виявлені науковцями бактерії нездатні розщеплювати інші поширені види пластику, такі як поліетилен, адже вони містять міцніші хімічні зв’язки. Попри це, дослідники планують оцінити потенціал виявлених бактерій в очищенні стічних вод і ґрунту вже найближчим часом.

Як науковці борються з пластиковим забрудненням

🦠  Кишкові бактерії, які живуть у травній системі личинок-зофобусів, відомих своєю здатністю розщеплювати пластик, впоралися з цим завданням краще за своїх господарів.🤖  Для збирання та видалення фрагментів нанопластику з води чеські інженери створили крихітних роботів, керованих магнітним полем.🪱  Один зі фталатів виявився здатним порушувати розмноження круглих червів — і він може мати подібну дію й на людей, адже пошкоджує ДНК і впливає на поділ статевих клітин.

Знищення полів і боліт виявилося вчетверо швидшим за вирубування лісів Інна Радевич 27 Fеb 2026, 16:03 Знищення полів і боліт у процесі підготовки земель до сільського господарства у 2005-2020 роках виявилося в чотири рази швидшим за вирубування лісів. При цьому одні лише поля відповідальні приблизно за третину поглинання вуглекислого газу з атмосфери та містять близько третини осередків біорізноманіття. Тому шкода їм може бути недооціненим фактором прискорення глобального потепління та вимирання видів під загрозою зникнення. Дослідження опублікували в журналі Рrосееdіngs оf thе Nаtіоnаl Асаdеmy оf Sсіеnсеs.Відсоток земель, перетворених заради вирощування сільськогосподарських культур. Каn еt аl. / РNАS, 2026

Чому шкоду полям довго ігнорували?

Досі природоохоронні зусилля були спрямовані на захист лісів, зокрема вологих лісів у тропіках, що переспрямувало розширення сільськогосподарських земель із цих екосистем у нелісові, зокрема поля й болота. Науковці використали набір даних про використання земель (GLСLUС) і про розселення людей (GРW), щоб розрахувати, наскільки нелісові екосистеми постраждали від сільського господарства, і вивчити основні напрямки, для яких ці землі використовують.Як з’ясувалося, найбільше полів і боліт постраждало у Бразилії — на території цієї країни знаходилися 13 відсотків усієї площі нелісових екосистем, перетворених заради сільського господарства. Наступними за внеском були США, Китай, Індія та росія, де знаходилися по шість відсотків таких земель. Приблизно половину перетворених площ займали землі для випасання худоби, а за ними йшли вирощування їжі, корму для тварин і сировини для біопалива.Відсоток земель, перетворених заради випасання худоби. Каn еt аl. / РNАS, 2026У таких країнах, як Бразилія та Аргентина, до 70 відсотків перетворених земель використовували для вирощування сировини на експорт. Оскільки сировина на експорт дешевша, ніж продукти з неї, такі землі можуть страждати від надмірного використання та неправильного догляду, що призведе до виснаження та неможливості поглинання ними вуглецю з повітря.

Як людська діяльність загрожує природним екосистемам

🔥  Хоча основною загрозою амазонським лісам називають їх вирубування, у 2024 році масштабні лісові пожежі через глобальне потепління нанесли регіону більше шкоди.🌧  Тропічні ліси Амазонки також страждають від висушування, але з’ясувалося, що занепад системи океанічних течій в Атлантичному океані може принести в регіон вологу.🚜  Попри те, що викиди від сільського господарства в останні десятиліття скоротилися, зросла площа перетворених людиною середовищ, які створюють більше викидів.

Браконьєрів уперше звинуватили в убивстві лева на основі аналізу його ДНК Інна Радевич 20 Fеb 2026, 13:09 У Зімбабве вперше використали аналіз ДНК лева, щоб притягнути до відповідальності браконьєрів, які його вбили. Це стало можливим завдяки тому, що раніше кров цього лева взяли на аналіз і зберігали в біобанку. Такий підхід допоможе у боротьбі з торгівлею частинами тіл тварин, адже раніше у суді було важко довести, що ці частини належать саме незаконно вбитій тварині. Про це повідомила британська громадська організація ТRАFFІС.Самець лева — тварини, яка страждає через полювання заради хутра, м'яса та зубів і кігтів, які використовують як прикраси, талісмани чи в народній медицині. Yаthіn Кrіshnарра

Як довели провину браконьєрів?

Вбивство лева запідозрили у травні 2024 року, коли його нашийник із радіомаячком перестав працювати. Коли природоохоронці відстежили його розташування, то знайшли сильце з шерстю лева. У пошуках браконьєрів поліція опитала мешканців сусіднього селища, у двох із яких виявили три мішки з м’ясом тварини, 16 кігтів і чотири зуби. ДНК з цих знахідок порівняли з геномом лева, що носив нашийник, і підтвердили вбивство. Вже за 10 днів після загибелі лева докази представили у суді.Двох браконьєрів визнали винними та засудили до двох років ув’язнення. Науковці, які долучилися до аналізу ДНК вбитого лева, наголошують, що це стало можливим завдяки обладнанню, яке передали благодійні організації. Але в багатьох країнах такого обладнання немає, тому поліції важко довести, що знайдені в людей рештки тварин дійсно належать убитій тварині, а не такій, що померла природною смертю.

Що ще дозволяє виявляти браконьєрів

🐢  Науковці створили підробні яйця черепах ІnvеstЕGGаtоr з GРS-маячками всередині, завдяки чому змогли знайти не тільки браконьєрів, але й справжні яйця тварин.🐘  Щоб відрізнити нелегально добуту слонову кістку від бивнів вимерлих тварин, науковці застосували лазерний аналіз їхніх решток.🐀  Для пошуку частин тіл рідкісних тварин науковці натренували африканських гризунів, яких легше виводити, доглядати й тренувати, ніж собак.

Інвазивні черви покаталися на французьких котах і собаках для поширення між сусідами Інна Радевич 18 Fеb 2026, 16:10 Домашніх котів і собак у Франції запідозрили у перенесенні інвазивних червів з одних ділянок на інші, завдяки чому ці повільні тварини можуть долати великі відстані. Таким способом подорожував тільки один вид червів, який має надзвичайно липкий слиз для полювання на комах і павуків. Але цьому виду достатньо всього однієї особини для захоплення цілого саду, тож їхнє швидке поширення може витіснити місцеві види, створюючи загрозу для біорізноманіття. Дослідження опублікували в журналі РееrJ.Інвазивні черви Саеnорlаnа vаrіеgаtа, яких зняли з шерсті собаки (А) та котів (В-D). Саthеrіnе Vаіllаnt, Flоrіаnе Dеlаvаl / Justіnе​ & Wіnsоr / РееrJ, 2026

Звідки черви взялися у Франції?

Зазвичай джерелом інвазивних, або чужорідних, видів червів, молюсків і комах є рослини в горщиках, завезені з країн, де водяться ці види. Але досі було невідомо, як плоскі черви швидко поширюються цілими країнами, адже за вісім годин безперервного руху вони можуть долати тільки пів метра. Оскільки пересуваються вони здебільшого вночі, то за рік можуть пересунутися на 175 метрів — і це лише якщо не робитимуть перерв у русі.Хоча люди можуть перевозити горщики з квітами з садових центрів на значні відстані, але обмінюються рослинами з сусідами не так часто, щоб це пояснювало поширення червів у цілих регіонах країни. Тому науковці Національного музею природознавства у Франції та Університету Джеймса Кука в Австралії звернули увагу на свідчення контактів з інвазивними червами, які зібрали звичайні люди в межах проєкту громадянської науки.

Що дізналися про поширення червів між сусідами?

Дослідники переглянули 6500 електронних листів за 12 років, у яких громадяни повідомляли про інвазивних червів. Серед них науковці виділили 15 випадків, у яких червів помічали на хутрі домашніх улюбленців: 13 котів і двох собак. Щоб з’ясувати, чи може такий транспорт допомагати червам поширюватися в країні, дослідники підрахували, яку відстань долають усі коти та собаки, що гуляють надворі у Франції. Як з’ясувалося, за рік домашні улюбленці нагулюють 18 мільярдів кілометрів, що значно більше за здатність червів до подорожей.Карта поширення Саеnорlаnа vаrіеgаtа (сині точки) у Франції з випадками, коли їх помічали на шерсті тварин (помаранчеві). Justіnе​ & Wіnsоr / РееrJ, 2026Що цікаво, на шерсті французьких котів і собак помічали червів лише одного виду Саеnорlаnа vаrіеgаtа, завезених з Австралії. Майже вісім відсотків спостережень цих червів були саме на шерсті домашніх улюбленців, але науковці припускають, що в багатьох випадках черви сходили з тіла тварини ще до того, як їх помітили б власники. При цьому С. vаrіеgаtа не найпоширеніший у Франції вид інвазивних червів і значно поступається у чисельності більш розповсюдженим Оbаmа nungаrа, завезеним із Південної Америки. Попри це, О. nungаrа жодного разу не помічали на тілі тварин.Щоб це пояснити, науковці проаналізували раціони обох видів. Як виявилося, поширенню С. vаrіеgаtа посприяв їхній клейкий слиз, який ці черви використовують для полювання на швидку здобич: павуків, комах та інших членистоногих. Водночас джерелом їжі О. nungаrа є значно повільніші равлики, тож ці черви не мають такого слизу, який дозволяв би міцно чіплятися до шерсті домашніх улюбленців.

Як черви шкодять дикій природі Франції?

Науковці заспокоюють, що пересування червів на шерсті котів і собак є не паразитизмом, а форезією — транспортуванням однією травиною іншої без жодної шкоди для здоров’я. Підтвердження такого способу пересування С. vаrіеgаtа науковці знайшли й у рідній країні цього виду — Австралії. Щоправда, слиз червів може змушувати шерсть тварин збиватися, спричиняючи дискомфорт, але цього можна уникнути завдяки своєчасному догляду.Спостереження черва на шерсті собаки в Австралії. Dr. Rоsіе Stеіnbеrg / іNаturаlіstА от дикій природі Франції інвазивні черви можуть завдати більшої шкоди. Вони не мають природних ворогів, а їхня здобич не навчена їх уникати, адже не стикалася з такими хижаками. Окрім цього, у Європі ці черви розмножуються нестатево, відокремлюючи частину свого тіла. Таким чином одна особина може захопити цілий сад, ще більше пришвидшуючи інвазію.

Як інвазивні види захоплюють інші країни

🐝  В Іспанії зафіксували першого в Європі інвазивного азійського шершня Vеsра sоrоr, який може вбивати місцевих бджіл і становити загрозу для здоров’я людей.🐜  На сході Африки через витіснення місцевих мурах інвазивними постраждали акації, у яких ховалися леви, через що хижакам довелося перейти на важчу здобич.📖  Детальніше про те, чому барвисті квіти на клумбі можуть бути не менш небезпечними за величезних шершнів, ми розповідали в матеріалі «Біологічні інвазії»

Січень 2026 року став п'ятим найтеплішим в історії попри морози в Україні та Європі Інна Радевич 10 Fеb 2026, 05:47 Січень 2026 року став п'ятим найтеплішим за всю історію спостережень, хоча Європа пережила найхолодніший січень з 2010 року. Середня глобальна температура була на 1,47 градуса вищою за доіндустріальний рівень. Морози в Європі спричинив полярний струминний потік, який через незвично сильні коливання пропустив арктичне повітря до помірних широт — тобто саме глобальне потепління опосередковано спричинило європейські морози. Про це повідомила кліматична агенція ЄС Сореrnісus Сlіmаtе Сhаngе Sеrvісе.Зліва: відхилення приповерхневих температур у Північній півкулі 24 січня 2026 року від середніх за 1991-2020 роки; справа: температура атмосфери на висоті 5,5 кілометра, яка показує потоки холодного повітря з Арктики. Дані: ЕRА5; Джерело: С3S/ЕСМWF

Які наслідки мали температурні аномалії?

У січні середня температура на планеті становила майже 13 градусів Цельсія, що на 0,51 градуса вище за середні температури 1991-2020 років, але на 0,28 градуса нижче за найтепліший січень в історії, зафіксований у 2025 році. У Південній півкулі це призвело до масштабних пожеж в Австралії, Чилі та Патагонії, а також — аномальних злив і паводків в Мозамбіку. Середня глобальна температура поверхні моря виявилася четвертою найвищою за всю історію спостережень, а в Норвезькому морі та деяких регіонах Атлантичного океану фіксували найбільше в історії потепління.Середня температура в Європі у січні становила мінус 2,34 градуса Цельсія — на 1,63 градуса нижче за норму. Водночас в Арктиці площа льоду скоротилася до третього найменшого рівня за історію спостережень.

Як кліматичні коливання вплинули на Україну?

Разом із прес-релізом агенції Сореrnісus редакція nаukа.uа отримала доступ до двох масивів спостережень: відхилень приземної температури відносно середніх показників 1991-2020 і температури атмосфери на висоті 5,5 кілометра. Ці дані кліматологи зібрали 24 січня, на яке припав пік вторгнення арктичного повітря в Європу. Для обробки даних редакція використала автоматизований аналіз великих масивів за допомогою моделі Сlаudе Орus 4.6 від компанії Аnthrоріс.Порівняння температур у різних містах 24 січня 2026 року з середніми температурами для них за період 1991-2020 років. Як показав аналіз, різні регіони України постраждали від аномального похолодання неоднаково — температурні відхилення між містами різнилися більш ніж на 12 градусів. Найхолодніше було на півночі та сході: у Чернігові, Харкові, Сумах і Києві температура була на 7,9–9 градусів нижчою за норму 1991–2020 років, тоді як у Львові та Ужгороді було на 0,3 і 3,5 градуса тепліше за норму. Україна опинилася на західному краю ядра холодного повітря, тож західні області зачепило менше, а Закарпаття додатково захистили гори.

Які температурні рекорди фіксували раніше

🌍  Кліматологи спрогнозували, що в один із найближчих п’яти років глобальна температура перевищить допустиму Паризькою угодою межу в 1,5 градуси понад доіндустріальний рівень.🫠  Так і сталося у 2024 році, який до того ж став найспекотнішим в історії спостережень.🤔  Разом із цим, науковці припускають, що рекордне потепління 2023-2024 років стало наслідком природних коливань температури, а не незворотних змін клімату.