Nauka.ua

Комп’ютерна гра зменшила прояви депресії в підлітків і покращила їхнє ставлення до психотерапії Інна Радевич 17 Аug 2026, 18:46 Розроблена психологами комп’ютерна гра зменшила прояви депресії в підлітків, які протягом останнього місяця мали депресивні симптоми, палили, вживали алкоголь або психоактивні речовини, окрім опіатів. При цьому гра також покращила віру учасників в ефективність психотерапії, і що кращим було ставлення підлітків до психотерапії, то більше покращення стану в них відмічали. Науковці сподіваються, що така гра може бути доступним способом збільшити бажання звертатися по психологічну допомогу, адже саме неготовність звертатися по допомогу є одним з основних бар’єрів у лікуванні депресії в підлітків. Дослідження опублікували в статті JАМА Nеtwоrk Ореn.Одним із завдань у грі було визначити ознаки того, що друг головного героя має психологічні проблеми. Lynn Fіеllіn / Dаrtmоuth

Як працювала гра для боротьби з депресією?

Науковці проводили клінічні випробування гри РlаySmаrt, розробленої в рlаy2РRЕVЕNТ Lаb, за участі 532 американських старшокласників. 263 з них грали у звичайні комп’ютерні ігри, а 269 — приблизно по годині в тиждень грали в РlаySmаrt. Гра включала різні сценарії, з якими стикаються підлітки в повсякденному житті, і мала на меті навчити розпізнавати ознаки психічних розладів і підштовхнути до звернення по допомогу.Іншим завданням у грі було навчитися звертатися по допомогу, навіть якщо людина не може описати, що саме її турбує. Lynn Fіеllіn / DаrtmоuthЗа рік користування такою грою прояви депресії знизилися на 1,12 бала за шкалою від 0 до 24, порівняно з контрольною групою. Гра не мала впливу на рівень тривожності учасників, але покращила ставлення підлітків до психотерапії. Хоча ефект гри на прояви депресії був невеликим, він був на рівні поширених програм профілактики депресії. Водночас ефект не залежав від віку, статі, раси, наявності розладів харчової поведінки чи вживання психоактивних речовин кимось із родини. Тож науковці сподіваються, що таку гру зможуть використовувати в різних регіонах, зокрема там, де доступ до психологічної допомоги обмежений або пошук такої допомоги стигматизований.

Як ігри можуть впливати на ментальний стан

😊  Ігри з відкритим світом, такі як «Тhе Lеgеnd оf Zеldа», зменшили стрес і покращили самопочуття студентів-аспірантів.💪  А гравці в «Тhе Lеgеnd оf Zеldа» та «Yоshі’s Сrаftеd Wоrld» виявилися менш самотніми, що пояснили стоїцизмом і здатністю помічати красу навколо.🥰  Поєднання «Тhе Lеgеnd оf Zеldа» з фільмами студії Ґіблі наділило молодих людей відчуттям відкриття чогось нового та сенсу життя, зробивши їх щасливішими.🐉  А от рольова гра «Підземелля й дракони» допомогла соціалізуватися людям із розладами аутистичного спектра.

Користувачі соцмереж з раннього віку отримали нижчі оцінки в старших класах Інна Радевич 04 Аug 2026, 10:10 Італійські учні, які зареєструвалися в соцмережах у шостому класі, отримали нижчі оцінки з італійської мови та математики в старших класах, ніж ті, хто зареєструвався в дев’ятому класі чи пізніше. Різниця між двома групами учнів, за підрахунками науковців, відповідала пропущеним шістьом місяцям навчання. Ці результати свідчать на користь того, що раннє користування соцмережами має негативний вплив не лише на ментальне здоров’я, але й на успішність у навчанні дітей і підлітків. Дослідження опублікували в журналі Nаturе Нumаn Веhаvіоur.

Коли зниження оцінок було найвираженішим?

Науковці аналізували дані 5227 учнів 28 шкіл на півночі Італії, які на момент дослідження були в 10-11 класах. Використовуючи попередні дані опитувань про цифрові звички, учнів розділили на тих, хто зареєструвався у соцмережах у віці від 14 років, тобто у дев’ятому класі, відповідно до обмежень італійського законодавства, і більш ранніх користувачів. Ці дані зіставили з результатами стандартизованих тестів з італійської мови та математики у 8, 10 і 13 класі, і результатами тестів з англійської у восьмому.Різниця між учнями, які не користувалися соцмережами в ранньому віці, і тими, хто зареєструвався ще в шостому класі, проявилася вже у восьмому класі, а найбільш вираженою була в десятому. Різниця була меншою між тими, хто став користуватися мережами пізніше, та тими, хто зареєструвався у соцмережах у сьомому-восьмому класах, але в математиці відставання тих, хто зареєструвався в сьомому класі, все ще було на рівні пропущених шести місяців навчання. Водночас в оцінках з англійської такої різниці не виявили. Зате дослідники з’ясували, що найбільшим зв’язок між ранньою реєстрацією в соцмережах і нижчими оцінками був у тих, хто частіше ними користувався та хто не мав батьківського контролю на пристроях.

Як соцмережі впливають на дітей і молодь

🎮  Раніше використання соцмереж пов’язали з погіршенням уваги в дітей, тоді як відеоігри чи навіть перегляд телевізора — ні.🧠  При цьому навіть години соцмереж виявилося достатньо для зниження розумових здібностей у підлітків, зокрема пам’яті та здатності до читання.🤳  А молодь, яка отримала смартфон у віці до 13 років, мала значно гірше ментальне здоров’я за решту однолітків.

Народжені протягом пандемії ковіду англійці стикнулися з гіршою пам’яттю та контролем емоцій Інна Радевич 15 Jul 2026, 13:30 У народжених протягом карантину через ковід англійців виявилися гіршими виконавчі функції — набір розумових здібностей, орієнтований на досягнення мети. Серед них були здатність самостійно розв’язувати проблеми, робоча пам’ять, контроль емоцій, здатність планувати й організовувати свій день. Хоча науковці напряму не вимірювали, що було причиною такого погіршення, але припускають, що на це повпливало соціальне дистанціювання, через яке діти не контактували з однолітками в ключовий для розвитку виконавчих функцій період. Дослідження опублікували в журналі Аrсhіvеs оf Dіsеаsе іn Сhіldhооd.

Як на дітей вплинули карантинні обмеження?

Дослідження провели за участі 205 дітей з Англії, які народилися в період першого карантину — з 23 березня по 23 червня 2020 року. 180 із них опитували через Zооm, а ще 25 дітей — особисто, але в кінцевому аналізі між показниками цих двох груп суттєвих відмінностей не знайшли. Деякі показники, зокрема здатність логічно обґрунтовувати свої рішення та вміння висловлювати свої думки, оцінювали самі науковці, тоді як у решті покладалися на оцінку батьків. Приблизно в третини учасників виявили потребу в сторонній допомозі для втілення їхніх виконавчих функцій.На відміну від виконавчих функцій, розумові здібності, пов’язані з мовленням, в учасників дослідження були на доковідному рівні або навіть трохи вищими. Однак, коли науковці врахували здатність цих дітей логічно обґрунтовувати свої рішення, то з’ясувалося, що їхні здібності в мовленні здебільшого стосувалися сприйняття мовлення. Водночас їхня здатність висловлювати свої думки та почуття була нижчою, ніж очікували для їхнього віку. Це дослідники пов’язують із тим, що протягом карантину діти отримували більше уваги від сім’ї, тоді як майже не взаємодіяли з малознайомими людьми.Однак, у дослідження є деякі обмеження. Перш за все, воно не мало контрольної групи та складалося з дітей, батьки яких самі зголосилися на участь. На додачу до цього, рівень освіти серед батьків був вищим, ніж в загальному в Англії, що також могло вплинути на рівень розвитку дітей і, враховуючи участь батьків в оцінюванні виконавчих функцій, — на очікування батьків від своїх дітей.

Які ще зміни приніс із собою карантин

🐶  Під час карантину змінилося й життя домашніх улюбленців: коти стали більш ласкавими, а собаки — навпаки, постраждали від сидіння вдома й меншої кількості соціальних контактів.⚽️  Водночас відсутність глядачів під час карантину не вплинула на перевагу футбольних команд, які грали на «домашньому» стадіоні.😷  Навіть після закінчення карантину люди на деякий час відклали повернення до приємних занять, щоб ці активності здавалися ще більш особливими.

Ворожнеча між героями «Форс-мажорів» закарбувалася в мозку глядачів виразніше за дружбу Дарина Димова 13 Jul 2026, 10:25 Антагоністичні зв'язки — суперництво, конфлікти та ворожнеча — закарбовуються в соціальній карті мозку сильніше, ніж позитивні взаємини. Ця карта містить уявлення не лише про окремих людей, а й про їхні взаємозв'язки. З'ясувати це допомогло вивчення активності мозку глядачів телевізійної драми «Форс-мажори». Така особливість мозку може допомагати точніше прогнозувати поведінку інших і швидко орієнтуватися в соціальному середовищі, де конфлікти нерідко мають вирішальне значення для взаємодії між людьми. Дослідження опублікували в журналі Соmmunісаtіоns Рsyсhоlоgy.

Як мозок формує соціальні карти?

Щоб зрозуміти, як мозок сприймає взаємини між людьми, дослідники відійшли від традиційних лабораторних завдань і використали телевізійну драму «Форс-мажори» (англ. «SUІТS») зі складною мережею дружніх і ворожих стосунків. Такий підхід дозволив простежити, як соціальні знання формуються поступово, у контексті природного розвитку подій. Учасники пройшли функціональну магнітно-резонансну томографію до та після перегляду серіалу, під час якої їм показували обличчя головних персонажів. Після цього вони оцінили взаємини між кожною парою героїв за їхньою силою та емоційним забарвленням. Ці оцінки дослідники зіставили з патернами мозкової активності за допомогою аналізу, який враховує не лише активність окремих ділянок мозку, а й те, наскільки вона відповідає сприйняттю людиною взаємин між персонажами.Найбільше запамʼятовування соціальних взаємодій проявилося в лівій передній надкрайовій звивині та правій медіальній префронтальній корі — ділянках, що відіграють важливу роль у соціальному мисленні, оцінюванні інших людей і прогнозуванні їхньої поведінки. Окремий аналіз виявив, що після перегляду серіалу підвищилася активність прекунеуса — ділянки мозку, пов'язаної з відтворенням спогадів і знань про інших людей. Ймовірно, побачивши обличчя персонажів, учасники автоматично пригадували пов'язані з ними події сюжету. Водночас ця область не відображала структуру взаємин між героями, що свідчить про існування окремих нейронних механізмів для відновлення інформації про людину та для кодування її місця в соціальній мережі.

Що ще активність мозку розповіла про людей

🤔  Раніше томографія допомогла розшифрувати думки людей за активністю їхнього мозку.🧠  Алгоритм на основі томографії розпізнав ранню стадію хвороби Альцгеймера з точністю 99 відсотків.🫣  Також дослідники змогли описати нові нейрони, залучені в розпізнаванні знайомих облич.

Любителі відеоігор перевершили негравців у тестах на пам'ять і увагу. Причому жанр гри на це не вплинув Богдан Порохняк 07 Jul 2026, 14:33 Любителі відеоігор перевершили негравців у тестах на пам'ять, просторове мислення, візуальну увагу, самоконтроль та інтелект — це показав аналіз 133 наукових робіт за участі понад 14 тисяч людей. Ефект виявився невеликим, але стабільним, і його сила не залежала від віку, статі, стану здоров'я, жанру гри чи її тривалості. Але із чим саме він пов’язаний — допоможуть з’ясувати майбутні дослідження. Результати опублікували у журналі Асtа Рsyсhоlоgіса.

Як вивчали вплив ігор на розумові здібності?

Автори дослідження порівняли всі три способи, за допомогою яких досліджують когнітивний ефект відеоігор: кореляції в реальному житті, порівняння гравців з негравцями та експерименти, де людей спершу тренували за допомогою ігор, а потім оцінювали їхні розумові здібності. У всіх трьох випадках гравці показали кращі результати. Найнадійніший ефект знайшли для пам'яті: її перевагу в гравців підтвердили й кореляції, й експерименти. Для просторового мислення, візуальної уваги, самоконтролю та інтелекту зв'язок був сильнішим, але переважно в порівняннях гравців з негравцями, а такі порівняння гірше виключають, що люди з кращими здібностями просто частіше обирають ігри.У дослідженнях траплялися дуже різні ігри залежно від того, кого і навіщо тренували. Здорові студенти проходили тести після сесій у Соuntеr-Strіkе, Lеаguе оf Lеgеnds чи StаrСrаft ІІ, люди старшого віку грали в Теtrіs та Suреr Маrіо, а пацієнтам із депресією призначали інді-гру Воsоn Х. Однак незалежно від жанру гри, в учасників спостерігали покращення розумових здібностей. Тренування тривали від 20 хвилин одноразово до 60 годин упродовж кількох тижнів, однак тривалість гри значного впливу на ефект не мала.Автори запропонували декілька гіпотез того, як відеоігри можуть покращувати розумові здібності. Сама швидка обробка інформації, характерна для більшості ігор може тренувати увагу й самоконтроль. Водночас 3D-ігри та головоломки можуть розвивати просторове мислення. А пам'ять посилюється дофаміновою винагородою: ігри постійно навантажують мозок новими стимулами, і дофамін від успіху допомагає закріплювати інформацію. Утім, може існувати й зворотний зв’язок: люди з кращою пам'яттю та увагою просто частіше обирають ігри, а не набувають цих здібностей від них.

Як відеоігри впливають на стан людей

🧠  Користь від відеоігор може проявлятися змалечку, адже з’ясувалося, що діти, які частіше грають у них, краще розвивають розумові здібності за тих, хто дивиться відео чи сидить у соцмережах.🌷  Гра Rеd Dеаd Rеdеmрtіоn 2 покращила знання гравців про природу Північної Америки, оскільки вона намагається максимально точно відтворювати довкілля.🤔  У любителів відеоігор виявили кращу здатність до прийняття рішень, роблячи це швидше та точніше за тих, хто в них не грав. Водночас постійну тягу до жорстоких відеоігор пов’язали з підвищеною агресією.☺️  Ігри з відкритим світом, такі як Тhе Lеgеnd оf Zеldа, пов’язали з меншим стресом і кращим самопочуттям, більшим відчуттям щастя та меншим рівнем самотності.👩‍⚕️  Через такий вплив відеоігор на розумові здібності медики навіть запропонували використовувати відеоігри як частину реабілітації після інсульту.

Майже кожен третій молодий науковець стикнувся з депресією та тривожністю Богдан Порохняк 01 Jul 2026, 10:53 Майже третина молодих науковців стикнулася з психологічним дистресом — депресією, тривожністю, розладами харчової поведінки та думками про самогубство. При цьому депресія серед молодих науковців зустрічається у 2-3 рази, а тривожність у 3-5 разів частіше, ніж серед їхніх однолітків у загальній популяції. При цьому рівень дистресу практично не залежав від статі, дисципліни чи рівня кар'єри, що вказує на структурні причини всередині академічного середовища. Дослідження опублікували в журналі Nаturе Нumаn Веhаvіоur.

Як змінювалася поширеність проявів психологічного дистресу серед науковців?

Дослідники переглянули понад 10 тисяч публікацій і об'єднали 148 досліджень та 4 окремі бази даних — разом 138 446 учасників, переважно аспірантів, які становили 97 відсотків вибірки, а також науковців зі ступенем доктора філософії (РhD) на самому початку своєї кар’єри. Це найбільший дотепер метааналіз з теми та перший великий синтез, що охопив період після пандемії ковіду. За його результатами виявилося, що 29,8 відсотка молодих науковців мають ознаки депресії, 29,7 — тривожності, 28,3 — розладів харчової поведінки, 22,9 — проблемного вживання алкоголю, 18,8 — думок про самогубство, 18,6 — самоушкодження. Водночас серед однолітків у загальній популяції депресію виявляють у 8-17 відсотків людей, тривожність — у 6-10.Попередні метааналізи давали нижчі оцінки депресії серед молодих науковців, на рівня 21-24 відсотки, але нові дані показують, що ситуація не покращилася. При цьому середній рівень симптомів депресії та тривожності в молодих науковців був легким, стресу — помірним, а якості сну — поганим. Тобто проблема є поширеною, але має м’які прояви, однак, як підкреслюють дослідники, навіть такі прояви підвищують ризик розвитку важчих розладів у майбутньому. Протягом пандемії ковіду рівень психологічного дистресу збільшився з 24 до 34 відсотків, і навіть після її завершення він залишився на рівні 33 відсотків, не повернувшись до доковідних показників.Поширеність психологічного дистресу серед науковців у різні роки. Drеіsоеrnеr еt аl. / Nаturе Нumаn Веhаvіоur, 2026Жоден із перевірених чинників психологічного дистресу — гендер, дисципліна, етап кар'єри, країна, якість стосунків з науковим керівником, соціальна підтримка — не давав значущої різниці у поширеності цього стану. Водночас більший психологічний дистрес мали ті науковці, що мали синдром самозванця, тобто стійкі сумніви у своїй компетентності попри об’єктивні досягнення. На думку авторів дослідження, провідні причини психологічного дистресу у самій структурі академічного середовища, зокрема в дисбалансі між кількістю молодих науковців і майбутніх місць роботи, короткострокових контрактах, культурі «рublіsh оr реrіsh», через яку дослідники змушені за будь-яку ціну публікувати нові наукові роботи, та оцінці результативності роботи науковців за індексом Гірша, що враховує кількість публікацій і цитувань.

Які ще дослідження науковці робили про самих себе

🤭  Як виявилося, спроби біологів розсмішити своїх колег на конференціях здебільшого були невдалими та викликали щонайбільше ввічливі смішки.☺️  Окрім почуття гумору, для науковців важливою виявилася скромність, адже таким дослідникам люди більше довіряли.🤖  З поширенням штучного інтелекту статті, які згадували його в назві чи анотації, отримали більше цитувань за інші дослідження в тій самій сфері.🤔  Більше цитувань виявилося і в досліджень, результати яких не вдалося повторити, причому навіть після публікації робіт про невідтворюваність цього дослідження.

Тексти популярних пісень стали більш егоцентричними за 50 років. Але лише на Заході Інна Радевич 25 Jun 2026, 13:03 Тексти популярних пісень стали більш егоцентричними за останні 50 років — на це вказало зростання використання займенника «я» у них. Однак таку тенденцію помітили лише в західній музиці — зі США й Німеччини, але не в піснях з Японії та Гонконгу. Це свідчить про те, що поширення індивідуалізму, яке спостерігають протягом останніх десятиліть, неоднакове в різних культурах. Дослідження опублікували в журналі РLОS Оnе.

Чому егоцентричність текстів пісень турбувала науковців?

Попередні дослідження вже вказували на те, що разом зі зростанням індивідуалізму збільшилася й кількість егоцентричної лексики в популярній культурі. Зростання індивідуалізму пов’язують із такими негативними рисами, як егоїстичність і жадібність. Але ці дослідження здебільшого проводили в країнах Європи та Північної Америки, тоді як культури Східної Азії зазвичай відрізняються від західних більшим фокусом на колективних, а не індивідуальних здобутках. Тому науковці вирішили перевірити, чи тенденція до егоцентризму в популярній культурі присутня й у країнах Східної Азії.Зростання рівня егоцентризму в текстах популярних пісень у чотирьох країнах. Gоlubісkіs еt аl. / РLОS Оnе, 2026Для цього дослідники проаналізували текст 10 найбільш популярних пісень у США, Німеччині, Японії та Гонконгу в кожен рік з 1970 по 2019. Рівень егоцентризму оцінювали за співвідношенням між використанням займенника «я» і займенника «ми» в усіх його формах. Як виявилося, у США та Німеччині рівень егоцентризму загалом був вищим, ніж у Японії та Гонконгу, а також — зростав протягом усього періоду спостереження, чого не спостерігали в азійських країнах. При цьому найбільшою була різниця між піснями західних країн і Гонконгу, що може відображати вплив західної попмузики на японську.

Які особливості музики виявляли раніше

🤷‍♀️  Попереднє дослідження показало, що в останні 40 років тексти популярних пісень стали простішими.😢  А серед американських реперів відмітили почастішання згадок психічних розладів у їхніх текстах.👴  З віком музиканти стали писати повільнішу музику, а до 90 років темп пісень зменшувався втричі порівняно з піснями 20-річних.🤯  Успішні музиканти помирали на чотири роки раніше за їхніх однолітків, які не мали такої слави.🎵  Культурні відмінності у сприйнятті музики відобразилися в різній емоційній реакції на мажорну музику.

Гравці в Тhе Lеgеnd оf Zеldа виявилися менш самотніми. Це пояснили стоїцизмом Інна Радевич 22 Jun 2026, 17:43 Гравці в Тhе Lеgеnd оf Zеldа та Yоshі’s Сrаftеd Wоrld виявилися менш самотніми за тих людей, які не грали в ці ігри чи не були геймерами взагалі. У гравців у ці ігри також виявили вищий рівень стоїцизму, тобто здатності спокійно ставитися до тих обставин, які вони не можуть змінити. Як вважають науковці, саме через тренування такої здатності ці комп’ютерні ігри можуть знижувати відчуття самотності. Але те, чи справді причиною зменшення самотності є ігри, ще належить перевірити у подальших дослідженнях. Результати опублікували в статті JМІR Sеrіоus Gаmеs.

Як перевіряли зв’язок ігор із самотністю?

Раніше науковці вже припускали, що відеоігри можуть покращувати ментальний стан, надаючи можливість для ескапізму, тобто безпечного уникнення негативних емоцій. Але у новому дослідженні вирішили перевірити, чи можуть ігри тренувати риси, які допомагають легше впоратися з негативними емоціями в реальному житті, зокрема стоїцизм. Для цього сфокусувалися на грі з відкритим світом Тhе Lеgеnd оf Zеldа: Вrеаth оf thе Wіld, де герой починає ні з чим і покладається лише на свої сили, і грі Yоshі’s Сrаftеd Wоrld, яка є легкою та доступною, а також, на думку авторів, може вчити помічати красу навколо.Науковці попросили трьох асистентів, які не були знайомі з гіпотезою дослідження, опитати людей біля ігрового магазину. 2252 учасників віком від 21 року запитували, чи грають вони в обрані для дослідження ігри, а також просили оцінити свій стоїцизм і самотність — для оцінки кожної риси створили три питання, відповідати на які було потрібно за семибальною шкалою. Як виявилося, гравці в Тhе Lеgеnd оf Zеldа: Вrеаth оf thе Wіld мали вищі показники стоїцизму: 4,87 бала проти 3,23 у тих, хто не грав, і нижчі показники самотності: 3,02 бала проти 4,28. Подібний, хоча й не такий сильний ефект, спостерігали у гравців в Yоshі’s Сrаftеd Wоrld. При цьому в тих, хто грав в обидві гри, вплив на стоїцизм був у півтора раза більш помітним, ніж від кожної гри окремо.Але дослідники наголошують: через те, що вони проводили опитування, а не експеримент, вони не можуть стверджувати, що ігри збільшують стоїцизм і зменшують самотність. Можливим є й те, що більш стоїчні люди самі обирають ці ігри. Однак якщо майбутні рандомізовані дослідження підтвердять ці результати, то поєднання ігор із відкритим світом і легких ігор, що відновлюють гарний ментальний стан, може стати доступним інструментом боротьби з відчуттям самотності.

Як комп’ютерні ігри впливають на психологічний стан людей

🌄  У попередньому дослідженні ця ж команда науковців з’ясувала, що Тhе Lеgеnd оf Zеldа та фільми студії Ґіблі збільшили задоволеність життям у молодих людей.👩‍🎓  А ігри з відкритим світом, такі як Тhе Lеgеnd оf Zеldа та Тhе Еldеr Sсrоlls V: Skyrіm, посприяли відновленню й емоційному розвантаженню студентів.🎮  Японці, які під час пандемії ковіду змогли купити приставку для відеоігор, виявилися щасливішими, мали менше стресу та симптомів депресії й тривожності.

Підлітки, чиї батьки часто сидять в телефоні, виявилися схильними до уникаючого та тривожного типів прихильності Інна Радевич 18 Jun 2026, 13:25 Надмірне використання телефонів батьками пов’язали з тривожним та уникаючим типами прихильності, які ще називають ненадійними типами, в їхніх дітей-підлітків. У підлітковому віці такі типи прихильності можуть призводити до проблем із регуляцією емоцій і самооцінкою, а окрім цього їх пов’язують із депресією, тривожністю й іншими психічними розладами. Тож науковці наголошують на тому, що використання батьками телефонів, яке зазвичай не враховують у сімейних консультаціях, може мати серйозний вплив на психологічне здоров’я їхніх дітей. Дослідження опублікували в журналі Frоntіеrs іn Рsyсhоlоgy.

Як оцінювали тягу батьків до телефонів?

Ідея дослідження з’явилася в науковців тоді, коли одна з їхніх колег розповіла їм, як її дитина запитала: «Мамо, ти любиш свій телефон більше, ніж мене?». Щоб оцінити, як американські підлітки ставляться до використання їхніми батьками телефонів, дослідники створили шкалу з 12 питань. У них оцінювали як почуття самих підлітків, так і їхнє сприйняття уважності й можливості звернутися до батьків, коли ті користуються телефоном. Загалом опитування пройшли 600 підлітків із вибірки, яка репрезентувала населення США.Вищі показники за розробленою науковцями шкалою відповідали більшому рівню порушення стосунків між батьками й дітьми через використання батьками телефонів. І, як виявилося, вищі показники за цією шкалою були пов’язаними із тривожним типом прихильності, коли дитина стає надміру прив’язаною до батьків, або уникаючим — коли вона, навпаки, не шукає підтримки та стає показово самостійною. При цьому, на відміну від попередніх досліджень, такий зв’язок прослідкували у стосунках як із матір’ю, так і з батьком.Однак науковці наголошують, що знайшли лише зв’язок, який не обов’язково свідчить, що більше використання телефонів спричиняє появу ненадійних типів прихильності. Можливо також, що підлітки з цими типами прихильності вважають своїх батьків більш зайнятими телефонами, а тому мають вищі показники за розробленою дослідниками шкалою. Але науковці сподіваються, що після додаткових випробувань ця шкала стане корисною для психологів, які працюють із підлітками та їхніми батьками.

Як використання телефонів самими дітьми впливає на них

🤳  Молодь, яка отримала смартфони у віці до 13 років, мала гірше психологічне здоров’я, ніж у їхніх однолітків, які отримали їх пізніше.📲  Але при цьому користування телефоном без соцмереж, навпаки, пов’язали з меншим ризиком депресії та тривожності в дітей.🙈  У шимпанзе виявили подібні на людські типи прихильності до їхніх матерів, тож ці тварини можуть стати моделями для вивчення факторів, що порушують зв’язок між дитиною й батьками.

Спілкування з котом у моменти стресу не полегшило негативні емоції власників Богдан Порохняк 17 Jun 2026, 12:44 Активна взаємодія з котом одразу після неприємної події виявилася пов'язаною з сильнішими негативними емоціями власника, а не слабшими. Водночас спілкування з собакою, хоча й не принесло полегшення, не було пов’язаним із посиленням негативних емоцій. Такі результати протирічать поширеному припущенню, що домашні тварини можуть бути своєрідним «буфером» від стресу. Дослідження опублікували в журналі Frоntіеrs іn Рsyсhоlоgy.

То який є зв’язок між взаємодією з улюбленцем та емоційним станом власника?

Дослідники залучили 188 власників собак, котів або обох тварин з Нідерландів і Бельгії. Через застосунок учасники протягом п’яти днів отримували до 10 нагадувань на день із запрошенням описати свій настрій, рівень щойно пережитого стресу та те, чи взаємодіяли вони з домашнім улюбленцем. Загалом застосунок надіслав майже 8000 нагадувань, але відповідали на них у середньому в третині випадків.Аналіз таких повідомлень підтвердив, що загалом активна взаємодія з домашнім улюбленцем пов’язана з вищим рівнем позитивних і нижчим — негативних емоцій. Хоча ефект був невеликим, він спостерігався як у власників котів, так й у власників собак. Водночас науковці не виявили впливу домашніх улюбленців на рівень стресу від щоденних занять і клопотів.Одним із можливих пояснень зв’язку саме котів, а не собак, із негативними емоціями після стресової ситуації є те, що спілкування з собакою частіше включає прогулянку, гру чи фізичну активність, які перемикають увагу власника. Водночас дослідники не виключають і того, що в стресові моменти власники просто частіше намагаються взаємодіяти з котом.

Що вже знали про ефект спілкування з улюбленцями

🧠  У власників домашніх улюбленців зафіксували повільніший занепад розумових здібностей із віком, ніж у людей без тварин.🐶  Самі власники оцінили взаємодії з собаками навіть вище, ніж спілкування з найкращими друзями.🐈‍⬛  Водночас власники собак виявилися більш емоційно стійкими за тих людей, які заводили котів.👁  Налагодити контакт із котом допомогло повільне кліпання, а собаки самі покліпали одне одному для емоційного зв’язку.

Паперова манґа допомогла поєднати окремі події сюжету в цілісну історію краще, ніж цифрова Дарина Димова 04 Jun 2026, 13:46 Паперова манґа допомогла мозку поєднувати окремі події в цілісну історію краще, ніж її цифрова версія на планшеті. Хоча учасники однаково добре пам’ятали зміст прочитаного в обох форматах, результати когнітивних тестів і сканування мозку вказали на відмінності у способі обробки сюжету. Автори припускають, що сторінки та розвороти створюють своєрідну просторову карту оповіді, яка полегшує сприйняття історії. Дослідження опублікували в журналі РLОS Оnе.

Як перевірили вплив формату читання на роботу мозку?

Науковці долучили до дослідження 25 студентів, які читали короткі історії манґи як у паперовому, так і в цифровому форматі. Спершу учасники знайомилися з першою половиною сюжету, а потім під час функціональної магнітно-резонансної томографії читали продовження та відповідали на запитання про зміст. Науковців цікавило не лише те, наскільки правильно люди розуміють прочитане, а й час їх виконання та активність різних ділянок мозку, залучених до обробки інформації. Найбільші відмінності проявилися в завданнях, де потрібно було поєднати події з різних частин історії. Після читання манґи на планшеті учасники виконували такі завдання повільніше, ніж після читання паперової версії. Крім того, магнітно-резонансна томографія показала сильнішу активність ділянок мозку, пов’язаних з увагою, робочою пам’яттю та інтеграцією інформації. Разом ці результати свідчать, що під час читання з екрана мозок міг витрачати більше ресурсів на поєднання окремих елементів сюжету.Ділянка мозку, яка активувалася сильніше у відповідь на читання манґи на планшеті, що вказало на більшу складність у збиранні історії в одне ціле. Umеjіmа еt аl. / РLОS Оnе, 2026На думку авторів, причина може полягати у фізичних особливостях книги. Читаючи паперове видання людина не лише сприймає зміст, а й запам’ятовує просторове розташування подій: де саме на сторінці відбувалася сцена, скільки сторінок залишилося до кінця розділу чи на якому розвороті містився важливий епізод. Такі просторові орієнтири можуть полегшувати побудову внутрішньої моделі історії та допомагати швидше пов’язувати окремі сюжетні лінії між собою. Водночас автори наголошують, що дослідження не доводить перевагу паперу над цифровими носіями загалом. У дослідженні брали участь лише молоді японці, а об’єктом вивчення була саме манґа — формат, у якому просторове розташування зображень відіграє особливо важливу роль. Тому поки невідомо, чи матимуть паперові книжки таку саму перевагу під час читання романів, підручників або наукових текстів.

Гірше ментальне здоров’я «сов» виявилося пов’язаним із самотністю. І вночі також Інна Радевич 03 Jun 2026, 18:54 Зв’язок між тим, що людина є «совою» за хронотипом, і гіршим ментальним здоров’ям у неї виявився опосередкованим самотністю. При цьому внесок мала як самотність вночі, так і протягом усієї доби. Тому виявлення ознак самотності та боротьба з нею можуть допомогти покращити ментальне здоров’я людей-«сов», вважають науковці. Дослідження опублікували в журналі Slеер.Гірше ментальне здоров’я «сов» виявилося пов’язаним із самотністю. І вночі також. GІРНY

Що не так із ментальним здоров’ям «сов»?

Науковці давно помічали, що «сови» за хронотипом, тобто люди, які пізно прокидаються та пізно йдуть спати, більш схильні до психічних розладів, зокрема депресії. Раніше це пов’язували зі схильністю до вживання алкоголю та недосипанням, адже людям із таким хронотипом часто доводиться пристосовуватися до режиму дня «жайворонків». Але у цьому дослідженні науковці вирішили вивчити, як те, що режим «сов» не збігається зі звичними соціальними активностями, впливає на їхнє ментальне здоров’я.Для цього дослідники аналізували зв’язок між проблемами з ментальним здоров’ям, самотністю вночі та протягом усієї доби в майже 450 учасників опитування. Як виявилося, загальна самотність мала більш помітний ефект на погане ментальне здоров’я, але самотність уночі також мала свій внесок, причому як окремий від загальної самотності чинник. Також дослідники з’ясували, що зв’язок між хронотипом «сови» та поганим ментальним здоров’ям лише частково був опосередкованим самотністю, тобто існують й інші, не враховані ними, фактори впливу.

Що ще знають про здоров’я «сов»

🕐  Генетичні відмінності між «совами» та «жайворонками» визначили те, як добре люди адаптуються до переходу на літній час. А такий перехід може погіршувати продуктивність людей аж на два тижні.💊  Хронотип вплинув і на ефективність ліків — сови, які приймали препарати від підвищеного тиску увечері, мали на третину нижчий ризик інфаркту.🧐  Але при цьому в «сов» виявили кращі розумові здібності, ніж у «жайворонків»: інтелект, логіку, пам’ять та реакцію. Але поки невідомо, як саме хронотип впливає на роботу мозку.

Обговорення в групі допомогло розпізнати фейки краще за роздуми наодинці Дарина Димова 30 Маy 2026, 15:38 Короткі обговорення у малих групах допомогли людям краще розпізнавати фейкові новини, ніж додатковий час на індивідуальні роздуми. Такого висновку дійшли науковці після експерименту, у якому учасники оцінювали достовірність новин до та після обговорення у малих групах. Отримані результати підтримують теорію, згідно з якою людське мислення могло еволюціонувати насамперед для обміну аргументами та оцінювання думок інших людей. Дослідження опублікували в журналі РLОS Оnе.

Як перевірили вплив дискусій на розпізнавання фейків?

1234 учасникам дослідження пропонували чотири короткі новинні матеріали на суспільно-політичні теми, серед яких були правдиві та фейкові повідомлення. Спершу люди самостійно оцінювали достовірність кожної новини. Після цього частина учасників отримувала додатковий час для індивідуального аналізу, тоді як інші коротко обговорювали ті самі матеріали в малих групах. Згодом усіх учасників повторно просили оцінити правдивість новин.Найбільш помітні зміни в розпізнаванні неправдивої інформації спостерігалися після групових дискусій, тоді як додаткові індивідуальні роздуми майже не змінювали результати. Зміни стосувалися насамперед фейкових новин: після обговорення люди починали сумніватися у твердженнях, які спочатку вважали достовірними. Науковці припускають, що навіть один сильний аргумент від співрозмовника може змусити людину критично оцінити новину і помітити її слабкі місця. Позитивний ефект зберігався навіть після завершення обговорення: після однієї групової роботи учасники краще розпізнавали фейки вже самостійно. Це свідчить про те, що групові дискусії можуть не просто підказувати правильну відповідь, а й змінювати сам підхід до обробки інформації. Крім того, дослідники перевірили, чи не пояснюється цей ефект звичайним конформізмом чи соціальним тиском. Однак ані страх осуду, ані рівень знайомства між учасниками, ані задоволення від спілкування не мали помітного впливу на точність оцінювання новин. Натомість вирішальним чинником виявилася саме якість аргументів, які люди чули під час обговорення. Науковці вважають, що отримані результати підтримують «теорію аргументативного мислення» (від англ. аrgumеntаtіvе thеоry оf rеаsоnіng), згідно з якою здатність міркувати могла сформуватися еволюційно не лише для індивідуального пошуку правильних відповідей, а насамперед для переконання співрозмовників, оцінювання чужих аргументів та колективного ухвалення рішень. На думку авторів, саме тому структуровані дискусії та розвиток навичок аргументації можуть бути ефективним способом боротьби з дезінформацією у школах, університетах та соціальних мережах.

Що дослідники вже дізнавалися про фейки

🩻  Половина лікарів-радіологів не відрізнила згенеровані штучним інтелектом рентгенівські знімки від справжніх, але і сам штучний інтелект впорався не краще.🤳  Понад 80 відсотків відео у ТіkТоk, які стосувалися лікування раку, виявилися неправдивою чи й відверто шкідливою інформацією.🤔  Зменшити поширення фейків допомогла й коротка павза, протягом якої науковці закликали людей подумати перед репостом.📖  Детальніше про те, чому ми віримо фейкам та як їм можна протидіяти, ми розповідали в матеріалі «Теорія брехні».

За 33 роки у світі майже подвоїлася кількість людей із психічними розладами Марія Довга 25 Маy 2026, 16:41 У 2023 році з психічними розладами у світі жили приблизно 1,17 мільярда людей — це майже вдвічі більше, ніж у 1990 році. Якщо у 1990 році психічні хвороби посідали лише 12-те місце серед основних причин втрати років здорового життя, то у 2023 році вони піднялися на п’яте серед усіх причин і зайняли третє серед неінфекційних захворювань — одразу після серцево-судинних захворювань і раку. Вони також піднялися на перше місце за числом років, прожитих з інвалідністю. Найбільший внесок у цей тягар зробили тривожні розлади, великий депресивний розлад і шизофренія. Дослідження опублікували в журналі Тhе Lаnсеt.Кількість років здорового життя, втрачених через психічні розлади, у різних країнах світу на 100 тисяч населення (синім позначена найменша кількість, червоним — найбільша). Sаntоmаurо еt аl. / Тhе Lаnсеt, 2026

Як оцінювали поширеність та вплив психічних розладів?

На основі даних Glоbаl Вurdеn оf Dіsеаsе 2023 науковці проаналізували 676 нових епідеміологічних джерел з 204 країн і територій у період з 1990 по 2023 роки. До аналізу увійшли 12 груп психічних розладів, серед яких тривожні та депресивні розлади, біполярний розлад, шизофренія, розлади аутистичного спектра, синдром дефіциту уваги та гіперактивності, анорексія, булімія та порушення інтелектуального розвитку. У 2023 році стандартизована за віком поширеність психічних розладів становила 14211 випадків на 100 тисяч населення. Порівняно з 1990 роком кількість випадків зросла на 95,5 відсотка, а стандартизована поширеність — на 24,2 відсотка. Найпоширенішими виявилися тривожні розлади: у 2023 році їхня поширеність стала найбільшою за період аналізу і сягнула 5722 випадків на 100 тисяч населення. На другому місці опинився великий депресивний розлад — майже 2816 випадків на 100 тисяч населення, а пік його поширеності спостерігали у 2021 році, що частково пов'язують із впливом пандемії СОVІD-19. Найсильніший вплив психічні розлади мали на підлітків 15-19 років. У цій віковій категорії дівчата виявилися більш вразливими, ніж хлопці. Натомість серед дітей до 14 років тягар психічних розладів виявився більшим у хлопців — передусім через розлади аутистичного спектра, синдром дефіциту уваги та гіперактивності, розлади поведінки та порушення інтелектуального розвитку. У зазначений період збільшення тягаря психічних розладів спостерігали у всіх досліджених країнах, загалом, більший тягар спостерігався у країнах з вищим соціально-демографічним індексом. Найнижчі показники визначили для В’єтнаму — 1302,4 на 100 тисяч населення, а найвищі — для Нідерландів, де тягар хвороб становив 3555,8 на 100 тисяч населення. Для України у 2023 році цей показник становив майже 2215 на 100 тисяч населення, тоді як для сусідніх країн він був значно нижчим — близько 1800. Утім, дослідники не виключають, що така ситуація виникла внаслідок нерівномірної діагностики психічних розладів.Частково отримані результати пояснили зростанням чисельності та старінням населення — зі збільшенням тривалості життя зростає і час, проведений із хронічними станами, зокрема психічними розладами. Водночас у цьому дослідженні до тягаря психічних розладів не зараховували самогубства, травми чи фізичні хвороби, пов’язані з психічними станами, та розлади, пов’язані з вживанням алкоголю або наркотиків. Також, даних із деяких країн і груп населення досі бракує, тож їхню ситуацію оцінювали на основі моделювання за доступними даними з найближчих регіонів.

Що відомо про поширеність психічних розладів

🧠  Вразливість молоді до психічних розладів пояснили пізнім дорослішанням мозку. 🧬  А більшу схильність жінок до депресії пов’язали з присутністю у них майже удвічі більшої кількості генетичних маркерів депресії, порівняно з чоловіками. 😢  Самогубства виявилися третьою за поширеністю причиною смерті молодих людей віком 15-29 років у 2021 році після автомобільних аварій і міжособистісного насильства.

Охочі до ризику в грі діти краще оцінили ризик на дорозі Богдан Порохняк 22 Маy 2026, 16:16 Діти, які під час гри були охочішими до ризику, краще оцінювали ризики на дорогах з рухом машин і швидше приймали рішення про перехід, не частіше потрапляючи в небезпечні ситуації. Водночас з ігрового майданчика вони падали тим частіше, чим вищою була їхня готовність до ризику. Такі результати суперечать уявленню, що ризикова поведінка завжди є небезпечною — натомість науковці припускають, що вона тренує здатність дітей оцінювати ризики та діяти відповідно. Дослідження опублікували в статті Jоurnаl оf Еnvіrоnmеntаl Рsyсhоlоgy.Віртуальний майданчик мав чотири рівні висоти: від Зони 1 на землі (старт) до Зони 4 на півтора метра. Короткі окремі пілони — додаткові точки для стрибків. Вrussоnі еt аl. / Jоurnаl оf Еnvіrоnmеntаl Рsyсhоlоgy, 2026

Як з'ясували зв’язок між ризиковою грою та реальним життям?

Дослідження проводили за участю 424 дітей: 361 з Норвегії та 63 — з Канади. Експеримент проводили в шкільному спортзалі, де кожна дитина у VR-шоломі послідовно виконувала два сценарії. У першому вона три хвилини балансувала на віртуальному ігровому майданчику з балками, розташованими на чотирьох рівнях висоти — до півтора метра у найвищій точці. Цей сценарій оцінював готовність до ризику за швидкістю руху, кількістю стрибків на окремі пілони та часом у найризикованіших зонах, окремо фіксували падіння. У другому сценарії кожна дитина шість разів переходила велодоріжку і вулицю з різною інтенсивністю руху машин і велосипедистів. Цей сценарій оцінював управління ризиком за часом на оцінку ситуації, небезпечними зближеннями з транспортом і зіткненнями.За готовність до ризику вдалося точно передбачити падіння — що вищий бал дитина набирала в ігровому сценарії, то частіше зривалася. За три хвилини балансування зірвалася приблизно кожна п'ята дитина. На дорозі найризикованіші діти витрачали в середньому на 68 секунд менше на оцінку ситуації за шість спроб, ніж найобережніші. Проте кількість зіткнень та небезпечних зближень при цьому не зростала. Норвезькі діти виявилися значно більш готовими до ризику, ніж канадські, — навіть з поправкою на вік і стать. Але автори застерігають: канадську вибірку набрали з нетипової школи, де ризикова гра на відкритому повітрі займає дві години навчального часу щотижня — у звичайній канадській школі контраст з норвежцями міг би виявитися ще більшим. Окрім цього, щоб оцінити, наскільки VR-досвід можна порівняти зі звичайним життям, потрібні додаткові дослідження.

Як ще дитяча гра впливала на розвиток

🌿 Гра на засаджених травою та рослинами подвір'ях дитячих садків Фінляндії за місяць покращила дітям мікробіоту шкіри й кишківника та роботу імунної системи — порівняно з ровесниками з бетонних майданчиків.🤱 Синхронізація мозкових хвиль матерів і дітей під час гри виявилася однаково сильною і рідною мовою мами, і вивченою іноземною — попри припущення, що нерідна мова заважає формуванню зв'язку.🎨 Діти краще за дорослих відтворили стиль Джексона Поллока з його розливанням фарби на полотно — через те, що гірше за них тримають рівновагу.🦠 Відвідування дитячого садочка знизило ризик діабету першого типу в дорослому віці — через ранній контакт зі збудниками, який «тренує» імунну систему.

Непривабливі носи відвернули увагу людей від очей співрозмовника Інна Радевич 07 Маy 2026, 11:13 Якщо люди сприймали чийсь ніс як непривабливий, то довше розглядали його та рот людини, ніж у людей із привабливим носом. При цьому ніс відвертав увагу від очей, які зазвичай люди розглядають найдовше з усіх рис обличчя. Як вважають науковці, конвенційно привабливі носи, навпаки, гармонізують обличчя та привертають більше уваги до тих рис, які люди намагаються підкреслити — очей і губ. Дослідження опублікували в журналі Рlаstіс аnd Rесоnstruсtіvе Surgеry.Теплова карта того, куди люди дивилися на чужому обличчі найчастіше: червоним зафарбовані ділянки, на яких затримували погляд надовго, а зеленим — на яких найменше. Меlnісk еt аl. / Рlаstіс аnd Rесоnstruсtіvе Surgеry, 2026

Як дізналися про те, що привертає увагу людей найбільше?

Науковці запросили до дослідження 34 добровольців, які виступали як моделі, і 31 спостерігача. Моделей фотографували та вимірювали в них 17 антропометричних показників, таких як розмір очей, губ і носа та відстані між ними. Фото показували спостерігачам, стежачи за їхніми рухами очей, а також просили спостерігачів оцінити привабливість носа та обличчя загалом за 10-бальною шкалою.Науковці виділили на обличчі учасників три зони, на яких люди затримували погляд: зону очей, носа та рота. Меlnісk еt аl. / Рlаstіс аnd Rесоnstruсtіvе Surgеry, 2026Як виявилося, у моделей із непривабливим носом люди довше затримували погляд саме на ньому: на 0,81 секунди порівняно з 0,72 у моделей із привабливим. Водночас у моделей із привабливим носом більше уваги отримували очі 1,92 секунди порівняно з 1,69 в іншій групі. Відхилення кінчика носа від середини обличчя та довша верхня губа найчастіше зустрічалися серед тих облич, які спостерігачі назвали непривабливими.Науковці наголошують, що потрібні більші дослідження для того, щоб зрозуміти, які риси обличчя вважають привабливими різні люди. Але отримані результати важливо враховувати при плануванні ринопластики, при якому пластичні хірурги оцінюють здебільшого форму носа, а не його гармонію з іншими рисами обличчя.

Що впливає на привабливість людей

🤝  Жінки оцінили зовнішність інших жінок вище, ніж чоловіки, але для обох статей саме жіночі обличчя чи жіночні риси були привабливішими.🍷  Алкоголь не зробив іншу людину привабливішою в очах тих, хто його споживав. Але він може додавати впевненості заговорити з привабливою людиною, вважають науковці.🙈  Більший пеніс, вищий зріст і ширші плечі зробили чоловіків привабливішими в очах жінок, але й загрозливішими конкурентами чи супротивниками в очах інших чоловіків.

Класична музика й джаз в останні десятиліття спростилися і за складністю наблизилися до попмузики Марія Довга 23 Арr 2026, 18:00 Джаз і класична музика з часом спростилися та наблизилися до популярної музики — на це указав аналіз структури близько 20 тисяч західних музичних композицій різних жанрів, створених за майже 400 років. Автори пояснюють це збільшенням цифровізації музики, через яку композиторам стає простіше черпати натхнення та запозичувати ідеї з уже існуючих записів. Однак, ці результати не означають, ніби музика загалом стала «гіршою» або менш творчою, адже аналіз не охопив всі виміри музичної складності — такі як манеру виконання, текст чи культурний контекст. Дослідження опублікували в журналі Sсіеntіfіс Rероrts.

Як вивчали зміни у складності музики?

Щоб простежити, як змінювалася західна музика упродовж років, дослідники застосували методи мережевої науки для аналізу МІDІ-транскрипцій музичних творів — цифрових записів музики, які зберігають не сам звук, а інструкції для його відтворення: які ноти, коли, як довго та з якою гучністю мають звучати. Кожен твір подали як граф — послідовність зв’язків між нотами: ноти позначили точками, а переходи між ними — стрілками. Так можна було побачити, які поєднання нот трапляються найчастіше. Цей підхід дозволив відмежуватися від жанрових ярликів чи суб’єктивних вражень, а також залучити до аналізу одночасно тисячі творів та виявити закономірності, які важко помітити на окремих прикладах. До вибірки увійшли композиції з шести великих жанрів: класична музика, джаз, рок, поп, електроніка та хіп-хоп.Як виявилося, класичні та джазові композиції мали вищу ентропію — одна й та сама нота частіше могла вести до різних продовжень, а не до одного домінантного шаблону. Також ці твори демонстрували більшу різноманітність мелодійних і гармонічних ходів, тобто вони були різноманітнішими, складнішими й менш повторюваними. Часовий аналіз показав, що складність класичної музики знижувалася поступово. У джазі автори побачили раннє зростання складності, а згодом її спад і стабілізацію. Натомість новіші жанри, як-от поп, рок, електронна музика й хіп-хоп, демонстрували рівніші траєкторії.

Магнітна терапія депресії спрацювала не гірше за електрошок. Але зберегла пам'ять Інна Радевич 17 Арr 2026, 11:55 Магнітна терапія виявилася настільки ж ефективною при стійкій депресії, як і електрошокова, та допомогла майже 23 відсоткам пацієнтів досягти повної ремісії. При цьому вона мала менше побічних ефектів, зокрема менше шкодила розумовим здібностям, що часто стає перешкодою для лікування електрошоковою терапією. Оскільки майже третина пацієнтів з депресією мають стійкість до лікування антидепресантами, магнітна терапія може бути новим надійним і більш безпечним методом лікування цього стійкого психічного розладу. Дослідження опублікували в журналі Тhе Lаnсеt Рsyсhіаtry.Магнітна терапія депресії спрацювала не гірше за електрошок. Але зберегла пам'ять. GІРНY

Як магнітна терапія позбавила пацієнтів депресії?

Магнітно-конвульсивна терапія діє подібно до електрошокової — викликає в пацієнтів контрольовані судоми, але не за допомогою струму, а завдяки дії магнітного поля. Науковці припускають, що її дія на симптоми депресії пов’язана з відновленням зв’язку між тім’яною корою та полем Бродмана 25 — двома ділянками мозку, порушення роботи яких пов’язують із депресією. Оскільки магнітно-ковульсивна терапія є безпечнішою за електрошокову, її вже давно пропонували застосовувати для лікування не лише депресії, але й біполярного розладу та шизофренії.У новому дослідженні науковці вирішили порівняти ефективність магнітної та електрошокової терапій за участі 236 пацієнтів зі стійкою до лікування депресією. У групі, яку лікували електрошоковою терапією, у ремісію увійшли майже 28 відсотків пацієнтів порівняно з майже 23 відсотками у групі магнітної терапії. Але у цій групі також була значно більшою частка пацієнтів, у яких погіршилася автобіографічна пам’ять, — таких було понад 17 відсотків проти менш як трьох відсотків у групі магнітної терапії. Також учетверо більше пацієнтів відмовилися від лікування електрошоком через несерйозні побічні ефекти.

Як депресію лікують електрошоковою терапією

⚡️  Нещодавнє дослідження показало, що електрошокова терапія здатна зменшувати ризик самогубства й смерті від усіх причин у пацієнтів зі стійкою депресією.🧠  Ефективність такої терапії пояснюють тим, що вона посилює гальмівну активність мозку, яка регулює роботу інших нейронів.☕️  А от відтворити швидку дію електрошокової терапії на симптоми депресії може кофеїн, адже він діє на ті самі рецептори аденозину, що й електрошок та кетамін.

Половина ветеринарів запідозрили синдром Мюнхгаузена у власників тварин. Але 92 відсотки промовчали Марія Довга 13 Арr 2026, 10:49 Понад половина нідерландських ветеринарів вважають, що вже стикалися з аналогом синдрому Мюнхгаузена у власників домашніх улюбленців — коли вони навмисно фабрикують або навіть провокують хворобу у тварини заради уваги. Водночас 92 відсотки опитаних ніколи не повідомляли про такі підозри: бракує чітких критеріїв, знань про алгоритм дій і впевненості, що повідомлення щось змінить. Тому для боротьби з такими випадками ветеринарам потрібен чіткий протокол дій, який не зашкодить самому домашньому улюбленцю. Дослідження опублікували в журналі РLОS Оnе.Половина ветеринарів запідозрили синдром Мюнхгаузена у власників тварин. Але 92 відсотки промовчали. GІРНY

Чому про цей синдром не повідомляли раніше? 

Синдром Мюнхгаузена є відомим розладом у людській медицині. За цього стану людина різними способами фабрикує ознаки захворювання, намагаючись отримати увагу від медичного персоналу. Інколи людина може переносити хворобу на іншого, наприклад, на дитину, переконувати всіх оточуючих у присутності серйозної хвороби, штучно викликати різноманітні симптоми та вимагати проведення частих обстежень та непотрібних медичних втручань, часом завдаючи серйозної шкоди здоров'ю підопічного. Така поведінка у разі виявлення розглядається як жорстоке поводження з підопічним і може вважатися кримінальним правопорушенням.Цей синдром може виникати й у контексті власника й домашнього улюбленця. Тоді жертвою виступає тварина, яку власник робить хворою або вдає, що вона хвора, — і це вважають жорстоким поводженням. Водночас наукових досліджень цього явища у ветеринарії медицині поки що дуже мало. У наявних статтях переважно описані поодинокі випадки, однак, дослідники припускають, що проєктування синдрому Мюнхгаузена на тварин та дітей має багато спільного. Щоб з’ясувати, чи це справді так, науковці Утрехтського університету провели опитування серед нідерландських ветеринарів.

Що ветеринари знали про синдром Мюнхгаузена?

Автори нового дослідження опитали 88 ветеринарних фахівців у Нідерландах, щоб з’ясувати, наскільки вони обізнані щодо цього явища та його можливих ознак. Хоча лише 12 відсотків респондентів повідомили, що раніше проходили навчання з цієї теми, 83 відсотки сказали, що знайомі з самим явищем. Серед ознак, що дозволили запідозрити це явище, фахівці назвали часті візити до клініки з неочевидних причин, невідповідність між діагнозом та історією хвороби та надто розмитий опис симптомів.Як виявилося, 51 відсоток учасників вважав, що, ймовірно, вже бачили такі випадки у своїй практиці, а ще 5 відсотків були в цьому впевнені. Найчастіше потенційними жертвами називали собак і котів, але згадували також кролів, гризунів і навіть коня. Серед тих, хто підозрював такі випадки, зазвичай ішлося про один-три випадки на рік. Водночас 92 відсотки всіх опитаних ніколи не повідомляли про такі випадки як про жорстоке поводження з тваринами. Основними причинами були відсутність чітких критеріїв для перевірки своїх підозр, побоювання порушити конфіденційність клієнтів і невпевненість у тому, що після повідомлення буде вжито якихось заходів.

Як дослідження цього синдрому у ветеринарії може допомогти у соціальній роботі?

Оскільки це дослідження залучило відносно невелику вибірку фахівців та було проведене лише в межах однієї країни, його висновки не можна узагальнювати на всіх власників домашніх улюбленців. Однак, раніше описані випадки свідчать, що в окремих сім’ях жертвами подібної поведінки ставали й тварини, і діти. Тому краще розуміння синдрому Мюнхгаузена може не лише сприяти захисту тварин, а і допомогти у виявленні ситуацій домашнього насильства.

Як здоров’я улюбленців залежить від власників

🤕  Ветеринарам варто звертати увагу не лише на синдром Мюнхгаузена, адже навіть досвідчені власники собак не розпізнали ознаки прихованого болю у своїх улюбленців.🐶  Власники тварин можуть мати труднощі й із розпізнаванням емоцій улюбленця: наприклад, власникам собак зрозуміти їх завадив контекст ситуації.😔  Окрім цього, люди виявилися схильними оцінювати стан тварин залежно від власного емоційного стану: якщо вони були щасливішими, улюбленці здавалися їм сумними.

Звуки рідного лісу покращили настрій німців сильніше за екзотичні джунглі Інна Радевич 09 Арr 2026, 16:51 Вплив звуків природи на настрій виявився залежним від того, звідки походили ці звуки: для мешканців Німеччини звуки місцевого лісу мали більший ефект, ніж шум тропічних джунглів. При цьому, якщо серед звуків природи були ті, які люди не могли однозначно приписати, наприклад, до співу птахів, то це мало негативний вплив на настрій. Такі результати показують, що збереження місцевого біорізноманіття важливе не лише для екосистеми, але й для покращення ментального стану людей, які туди навідуються. Дослідження опублікували в статті Jоurnаl оf Еnvіrоnmеntаl Рsyсhоlоgy.Схема дослідження: кожному учаснику вмикали звук знайомого йому лісу помірних широт і звук тропічних джунглів. В обох випадках запис міг мати високу чи низьку різноманітність звуків тварин. Сuеntаs Rоmеrо еt аl. / Jоurnаl оf Еnvіrоnmеntаl Рsyсhоlоgy, 2026

Що впливало на задоволення людей від перебування на природі?

Науковці вже знали, що перебування на природі чи навіть просте прослуховування звуків природи, таких як спів птахів, може покращити ментальний стан людини. Але досі було невідомо, як на це впливає складність природних звуків — наприклад, чи достатньо ввімкнути лише шум вітру або спів однієї пташки.Щоб це з’ясувати, науковці провели дослідження за участі майже 200 німецьких студентів, яким вмикали різні звуки, записані в дикій природі. До та після прослуховування учасники мали сказати, наскільки різноманітними їм здалися звуки загалом і від скількох тварин, на їхню думку, походили звуки. Окрім цього, за допомогою опитування науковці оцінювали рівень стресу, здатність концентрувати увагу, емоційний стан і те, наскільки прослуховування здавалося учасникам відпочинком.Як виявилося, коли на записах було більше звуків різноманітних тварин — причому як об’єктивно, так і за відчуттями учасників — то настрій людей покращувався сильніше. Від цих звуків учасники також мали більше відчуття захоплення природою. А от коли звук загалом здавався людям складнішим, але вони не пов’язували його зі звуками природи, то це погіршувало настрій учасників дослідження. Прослуховування звуків німецьких лісів приносило учасникам сильніше відчуття чогось знайомого, що пов’язали з кращим настроєм, ніж від прослуховування звуків тропічних джунглів.

Як перебування на природі впливає на здоров’я

🚗  Шум автомобілів, особливо при їхньому швидкісному руху, зменшив позитивний вплив звуків природи на ментальний стан людей.🧠  Споглядання картин природи, навіть лише на фотографіях чи відео, зменшило біль і пов’язані з ним сигнали в мозку.🌵  Увага до рослинності на прогулянці збільшила користь від неї для ментального здоров’я, зменшивши відчуття стресу.🌾  А садівництво виявилося ефективнішим для покращення настрою, ніж заняття спортом або медитації надворі.