Nauka.ua

Постріл з требушета назвали причиною 167 переломів середньовічного шотландця Інна Радевич 20 Аug 2026, 16:22 Археологи знайшли скелет молодого середньовічного шотландця зі 167 переломами, які, найімовірніше, виникли через постріл із требушета — середньовічної метальної машини. Датування решток показало, що він помер близько 1300 року, протягом війни за незалежність Шотландії, коли король Англії Едвард І і почав застосовувати для облоги шотландців требушети, такі як знаменитий «Вовк війни». Знахідка є першим археологічним свідченням травм, завданих такою зброєю, яку переважно використовували для руйнування оборонних мурів. Про неї розповів Lіvе Sсіеnсе із посиланням на доповідь науковців на конференції Європейської асоціації палеопатології.Требушет із замку Шато-де-Бо на півдні Франції. Сulturеsрасеs / С.Rесоurа

Як встановили причину смерті шотландця?

Археологи досліджували дев’ять скелетів, похованих у шотландському замку Стерлінг протягом першої та другої війн за незалежність Шотландії, тобто у 1296-1328 і 1332-1357 роках. Серед них був скелет чоловіка віком 22-34 роки, який прямо перед смертю зазнав переломів у кістках від верхівки черепа до колін. Під час початкових розкопок наприкінці 90-х науковці припустили, що всі ці травми були посмертними, але комп’ютерна томографія решток і порівняння з сучасними травмами показали, що переломи сталися перед смертю. Інші померлі мали сліди від ударів тупими предметами, снарядами та холодною зброєю, імовірно, ножем або мечем.Найбільший удар припав на задню частину черепа та праве плече молодого шотландця. З розташування травм археологи зробили висновок, що чоловіка вдарило ззаду, поки він стояв, тримаючи руки трохи зігнутими перед собою. Судячи з тяжкості травм, він помер одразу після удару. Порівнявши характерні зигзагоподібні переломи чоловіка з сучасними реєстрами, науковці знайшли найбільший збіг із травмами пішоходів, яких збили автомобілі. З цього дослідники зробили висновок, що причиною смерті чоловіка була саме травма від великого тупого предмета — як снаряди требушетів, які могли мати масу близько 100 кілограмів. Хоча це неможливо підтвердити, адже досі невідомо про жодну людину, що точно померла через влучання снаряда требушета, саме його науковці називають найімовірнішою причиною смерті шотландця.

Від чого гинули інші люди середньовіччя

🗡  В іспанському замку, що належав лицарському Ордену Калатрави, знайшли рештки жінки, що загинула від отриманих у бою травм.💀  У цьому ж замку знайшли череп лицаря з рідкісною його деформацією, яка, проте, не завадила йому воювати та загинути в бою.🪶🧬  А в Норвегії чоловіка скинули до колодязя під час облоги замку — це описали в середньовічній сазі, а підтвердили за аналізом ДНК.

Людину залізної доби поховали у криниці на півночі Шотландії. Це назвали частиною ритуалу Марія Довга 20 Аug 2026, 10:32 На півночі Шотландії на дні криниці археологи виявили скелет людини часів залізної доби — вік решток оцінюють у 2000 років. Дослідники припускають, що людину могли поховати під час ритуалу, пов’язаного із припиненням використання криниці, але стать, вік та причина смерті людини поки що невідомі, тож їх мають встановити подальші аналізи. Знахідка є одним із рідкісних поховань залізної доби на півночі Шотландії. Про неї розповів Lіvе Sсіеnсе.Знімок місця поховання з дрона. Ніghlаnd Аrсhаеоlоgy Sеrvісеs

Яким було місце поховання?

Знахідку зробили під час розширення кар’єру. Криниця глибиною близько трьох метрів мала дно, викладене кам’яними плитами, щілини між якими були ущільнені глиною — імовірно, щоб утримувати воду. За знайденими поруч артефактами археологи датували  поховання приблизно 800 роком до нашої ери — 400 роком нашої ери. Над тілом виявили також кістки тварин, однак інших пов’язаних із похованням предметів не знайшли. Неподалік також розташоване поселення залізної доби з рештками щонайменше 20 круглих хатин, але чи пов'язані вони з похованням — поки неясно.3D-модель поховання в криниці. Ніghlаnd Аrсhаеоlоgy SеrvісеsЦе не перше свідчення використання поховання як ритуалу припинення використання важливого місця протягом залізної доби. Раніше подібне поховання у Шотландії виявили біля входу в печеру Гай-Пастур на острові Скай, де жінку з двома немовлятами поховали після того, як саму печеру припинили використовувати.

Які ще дивні поховання знаходили археологи

🏺💀  У Німеччині знайшли незвичне поховання всередині печі віком майже 5000 років із рештками чоловіка з травмою голови — можливо, його принесли в жертву. 🦴🛠️  На рештках жінки з півночі Шотландії знайшли сліди того, що близько 2000 років тому з її черепа видалили мозок після смерті, а з кісток кінцівок зробили загострені інструменти.💀🔩  Пробиванням черепів залізними цвяхами після смерті людини давні мешканці Іспанії у першому столітті до нашої ери виявили як шану, так і зневагу.🐕🗡️  У болоті на південному сході Швеції знайшли ритуальне поховання кам’яної доби з рештками собаки та кістяним кинджалом.

Давні мешканці Ізраїлю вполювали та з’їли ящірок і змій. Ті стали частиною їх раціону на 3000 років Інна Радевич 18 Аug 2026, 18:15 Археологи знайшли докази того, що представники натуфійської культури, які проживали на території Ізраїлю від 15 до 11,7 тисячі років тому, харчувалися ящірками та зміями. На відміну від більш ранніх культур, представники натуфійської націлювалися на великі види рептилій, а не лише на ті, що були найбільш доступними в певний час. На думку науковців, харчування рептиліями дозволило представникам натуфійської культури перейти до осілого способу життя, розширюючи раціон на ті види, які раніше не споживали. Дослідження опублікували в журналі Рrосееdіngs оf thе Nаtіоnаl Асаdеmy оf Sсіеnсеs.Шість видів ящірок і змій, яких поїдали давні мешканці Ізраїлю: жовтопуз, свинцевий і великий полози, ящіркова змія, агама стеліон і палестинська гадюка. Тіm Vісkеrs, Аvі Nаhmіаs, Váсlаv Gvоždík, Juаn Lасruz, Сhаrlеs J. Shаrр, Аrbеl Lеvy

Що вказало на поїдання ящірок давніми мешканцями Ізраїлю?

Науковці досліджували стоянку Ель-Вад в Ізраїлі, де було поселення натуфійської культури, представники якої перейшли до осілого способу життя ще до впровадження землеробства. Вивчаючи рештки тварин зі стоянки, дослідники знайшли кістки ящірок і змій зі слідами обробки інструментами та на вогні. Загалом на стоянці виявили 2713 кісток цих тварин, і вони складали від 25 до 42 відсотків решток тварин на стоянці в різні періоди. Серед іншої здобичі представників натуфійської культури були черепахи, птахи та дрібні копитні.Сліди обробки людськими інструментами на кістках змій з Ізраїлю. Lеv еt аl. / РNАS, 2026Близько 35 відсотків ідентифікованих решток належали жовтопузам (Рsеudорus ароdus) — безногих ящірок, які були гарною здобиччю, адже мали великі розміри й не мали отрути. Майже стільки ж серед решток було кісток великих полозів (Dоlісhорhіs jugulаrіs) — великих неотруйних змій. Однак, полювали представники натуфійської культури й на агресивних та отруйних змій, що свідчить про те, що вони ризикували для здобування їжі.

Що знають про раціон давніх людей

🦐  У раціоні мисливців-збирачів, які проживали на території сучасної Іспанії 9000 років тому, знайшли ще й морепродукти.🦣  А в раціоні давніх мешканців Північної Америки над дрібною здобиччю переважали мамонти й інші великі тварини.💀  В Англії ж знайшли шахту з рештками 37 людей, яких вбили, розчленували та з’їли 4000 років тому.

У китайському похованні знайшли посудину з алкоголем віком 2300 років Марія Довга 14 Аug 2026, 17:29 Китайські археологи виявили посудину з рідиною, що понад дві тисячі років зберігалася у похованні. Аналіз хімічного складу розчину та дослідження осаду вказали, що це був зерновий алкогольний напій, виготовлений на заквасці, на основі проса з додаванням пшениці або ячменю. Автори вважають, що знахідка свідчить про добре розвинену культуру виготовлення алкоголю у Стародавньому Китаї уже наприкінці періоду Воюючих царств напередодні об’єднання країни імперією Цінь. Статтю опублікували у Jоurnаl оf Аrсhаеоlоgісаl Sсіеnсе: Rероrts.У центрі - посудина, у якій містився напій. У колбі - сам розчин. Ruru Сhеn еt аl. / Jоurnаl оf Аrсhаеоlоgісаl Sсіеnсе: Rероrts, 2026

Як досліджували давній напій?

Бронзову посудину з напоєм знайшли у могилі на кладовищі Шаньцзябао в Нінся-Хуейському автономному районі Китаю, де розкопали поховання періоду Воюючих царств. Усього в посудині містилося близько 3,74 літра прозорої блакитно-зеленої рідини без запаху та невелика кількість осаду. Її горло було закрите тканиною зсередини та заліплено шаром органічно домішаної глини зовні. Імовірно, саме така подвійна герметизація дозволила рідині зберегтися до наших днів.Щоб з’ясувати походження рідини, науковці вивчили її хімічний склад та дослідили знайдені в осаді мікроскопічні рослинні рештки. Загалом у рідині виявили понад 2400 органічних сполук. Це значно більше, ніж у ґрунті довкола посудини, що дозволило дослідникам відкинути версію про те, що у ній зібралися звичайні ґрунтові води.Герметична «кришка» посудини, у якій виявили напій. Ruru Сhеn еt аl. / Jоurnаl оf Аrсhаеоlоgісаl Sсіеnсе: Rероrts, 2026Рідина містила багато молочної та щавлевої кислот, але дуже мало винної,  характерної для виноградного вина. Це вказало, що напій із Шаньцзябао виготовили із зерна. Це підтвердив також аналіз осаду, у якому виявили крохмаль з проса, а також у меншій кількості з групи зернових, до якої належать пшениця та ячмінь. Крім того, в осаді дослідники виявили фітоліти зернових рослин та клітини дріжджів, за формою та розміром схожих на пивні дріжджі Sассhаrоmyсеs сеrеvіsіае. Частина крохмальних зерен пшениці або ячменю мала ознаки подрібнення, нагрівання та ферментативного руйнування. Науковці вважають, що ці зерна могли використовувати для виготовлення цюй: традиційної ферментаційної закваски на основі дріжджів, пліснявих грибів та бактерій, що сприяє перетворенню крохмалю на цукри та їх подальшому бродінню. Подібний спосіб приготування алкоголю відомий із пізніших китайських письмових джерел.Автори зазначають, що їхня знахідка також показує, що рецепти часів Цінь могли бути різноманітнішими, ніж випливає з давніх текстів. У письмових згадках серед сировини фігурує рис, однак у посудині з Шаньцзябао рису не знайшли. Основним компонентом тут було просо, поширене на півночі Китаю, а пшеницю чи ячмінь могли використовувати не лише як додаткову сировину, але і як основу закваски.

Що відомо про історію алкоголю

🏺🍺 Ця знахідка не перша в Китаї: раніше там уже знаходили рештки напоїв такої ж давності. Щоправда, із вмістом рису. 🌾🍶 А найдавніші сліди одомашнення рису та виготовлення з нього пива за технологією цюй датують віком 10000 років.🏺  У Польщі знайшли глечики зі слідами схожих на пиво ферментованих напоїв, які місцеві мешканці виготовили понад 4000 років тому.🐒🍻 А загалом, алкоголь приваблює не лише людей: дикі примати також систематично споживають алкоголь і навіть діляться ним з друзями. 

У шведській печері знайшли рештки вагітної жінки віком понад 9000 років Марія Довга 13 Аug 2026, 14:15 У печері на шведському острові Лілла-Карлсе археологи виявили рештки молодої вагітної жінки та плода, які походять з періоду кам’яної доби - їм може бути до 9500 років. Хоча точний вік решток встановлять пізніше за допомогою радіовуглецевого аналізу, імовірно, це найдавніше відоме поховання вагітної жінки у Швеції та одне з небагатьох відомих у світі. Про знахідку повідомило видання Аrkеоnеws.Кістки молодої жінки та її плода. SVТ Nyhеtеr

Що знайшли археологи?

Рештки виявили на початку серпня у печері Судер-Вагнхус поблизу Готланда на глибині близько п’яти метрів. Під час розкопок археоостеологи Александер Шьостранд та Олівія Бартольдсон натрапили на невелику кістку, яку спершу не змогли точно ідентифікувати. Згодом поруч знайшли променеву кістку, після чого дослідники зрозуміли, що обидві належали немовляті або плоду. Подальші розкопки відкрили кілька ребер, крижову кістку та фрагмент таза молодої жінки. Взаємне розташування кісток матері та дитини, а також добре збережені тім’яна кістка черепа та хребець шиї плоду вказали, що на момент смерті жінка була вагітною. За попередньою оцінкою, їй було близько 18–19 років, а вагітність відповідала приблизно 32–34 тижням.Фрагмент кіски черепа ненародженої дитини. SVТ NyhеtеrРештки плодів і новонароджених рідко добре зберігаються у похованнях через крихкість їхніх кісток, а ще рідше вдається знайти плід безпосередньо разом із рештками вагітної жінки. Саме тому дослідники називають відкриття на Лілла-Карлсе винятковим.

Рештки понад 450 гризунів вказали на забутий культ мишей на Криті Каталіна Маркуш 12 Аug 2026, 16:02 На території святилища Аполлона в Гортині на Криті археологи виявили жертовник  із кістками понад 450 мишей. Ця знахідка VІІ століття до нашої ери є унікальною для грецьких святилищ, де зазвичай знаходять лише поодинокі залишки тварин. Відкриття надає перші матеріальні докази існування на острові культу Аполлона Мишачого, який раніше був відомий лише за літературними згадками. Повний звіт про дослідження готується до публікації у журналі Аnnuаrіо dеllа Sсuоlа Аrсhеоlоgіса dі Аtеnе. Про знахідку повідомляє Lа Вrújulа Vеrdе. 

Звідки стільки мишей у святилищі?

Кістки сотень мишей виявили на місці ритуальної ями, в якій паломники могли залишати підношення. Окрім останків, там були і більш звичні для подібних місць дарування, як-от кераміка та фігурки. Але те, що серед знахідок виявили таку значну кількість гризунів, свідчить про їхнє навмисне поміщення до ями, а не про випадкове потрапляння тварин туди, де вони згодом загинули.Традиційно вірування давніх жителів Гортини пов’язували з Аполлоном Піфійським — богом, якого вшановували як покровителя міст та провісника. Проте виявлення решток гризунів у ритуальному контексті свідчить про вшанування іншої, менш задокументованої іпостасі — Аполлона Смінтея («мишачого»). В античних джерелах цей епітет пов’язували із захисником врожаю та людей від гризунів та хвороб, які вони поширювали. Знахідка дозволяє припустити, що в межах одного храмового комплексу тривалий час співіснували обидва культи.Місце розкопок в Гортині на Криті. Sсuоlа Аrсhеоlоgіса Іtаlіаnа dі АtеnеОкрім ритуальної ями, команда дослідила архітектурні елементи святилища: мури, фундаменти та дренажні системи. Паралельно з цим проводилися розкопки на місці античного театру біля храму, де виявили руїни сцени з кам’яними блоками та елементами декору, що допомагає реконструювати міську структуру та забудову 2700-річної давнини.

Як останні розкопки в Греції доповнили стародавню історію

🧬  Дослідження ДНК стародавніх мешканців Криту виявило, що у бронзову добу тут часто практикували шлюби між двоюрідними братами та сестрами. Найімовірніше, такий звичай допомагав родичам зберігати право власності на свої землі⚔️  У V столітті до нашої ери греки залучали іноземних найманців для війни з карфагенянами, показало дослідження. Зокрема, під час однієї з двох битв за Гімеру дві третини від усього війська складали немісцеві солдати🏛️  Дослідження 2800-річного давньогрецького храму Посейдона виявило фігурки жінки, змії та тварини, що нагадує собаку. Крім того, розкопки засвідчили, що споруда неодноразово зазнавала затоплень, перш ніж остаточно була зруйнована внаслідок землетрусу чи цунамі

Кам'яний напис із Туреччини засвідчив шахрайство давньоримських збирачів податку Богдан Порохняк 10 Аug 2026, 14:25 Археологи знайшли на заході Туреччини уламки каменю з висіченим на ньому указом про злочинну схему: у V столітті збирачі податків роками брали з людей більше, ніж показували у звітах до Константинополя, а різницю лишали собі. Робили вони це на землях, що належали Плацидії, доньці Валентиніана ІІІ, який правив Західною Римською імперією у 425-455 роках. Указ 480 року погрожував шахраям смертною карою. Про знахідку повідомив Варшавський університет.Одна зі збережених кам'яних копій указу. Варшавський університет

Як працювала схема і чому за неї погрожували стратою?

Схема була простою: збирачі видавали людям квитанції, у яких не зазначали, скільки саме грошей чи натурального податку ті сплатили. Далі, схоже, до столиці йшли одні цифри, а з місцевих брали більше. ерші скарги на збирачів дійшли до центральної влади ще близько 465 року –тодішній чиновник утрутився, і його розпорядження просто проігнорували. Тоді, у 480 році, за справу взявся Флавій Ілл Пусей Діонісій, префект преторія Сходу, тобто найвпливовіша особа держави після імператора. Він відправив на місце посланця й пригрозив йому самому: не розв'яже справу за три місяці, втратить майно. Шахраям пообіцяв смертну кару, а намісникам і міським урядовцям, які заплющують на це очі, штраф у три фунти золота.Смертна кара в податкових справах була для Риму рідкістю. Дослідники припускають, що справа тут не так у самому злочині, як у тому, чиї це були маєтки. Обкрадати імператорську родину означало йти проти волі імператора. Указ видали 1 серпня 480 року з терміном до 1 грудня. Та вже того ж року самого префекта засудили до смерті за змову проти імператора Зенона, тож розв'язки він, можливо, не дочекався. Сам напис розповів і про тих, хто його висікав. Більшість указу науці відома ще з ХVІІІ століття за копіями з трьох міст, а уламки, знайдені 2024 року, закрили в тексті дірки. Спершу їх узагалі мали за вірш із чийогось надгробка. Копії з різних міст не збігаються між собою: каменярі міняли порядок слів, а подекуди й цілі шматки речень, тобто юридичний текст тоді не був недоторканною буквою закону. Навіть шрифт у кожному місті свій — єдиного зразка для таких указів не існувало, і як саме виставити документ на люди, вирішували на місці. Зате підпис префекта, який той поставив від руки латиною під грецьким текстом, каменярі повторили в камені до останнього розчерку: не переписали літери, а скопіювали сам почерк.

Інші історичні камені

🎲 Камінь, який роками лежав серед експонатів нідерландського музею, археологи прочитали заново — і побачили поле для невідомої досі настільної гри давніх римлян. 🐫 Викарбувані на скелі в Саудівській Аравії верблюди виявилися не наскельним мистецтвом, а дороговказами віком дванадцять тисяч років: їх вибили на видноті, а не сховали в ущелині, як робили зі звичайними малюнками.🪨 А в Норвегії камінь із подряпинами визнали найстарішим рунічним написом у світі: тексту на ньому близько двох тисяч років.

Давніх людей запідозрили в полюванні вибірково на самиць мамонтів Інна Радевич 31 Jul 2026, 11:14 Давніх людей з Північної Америки та Євразії запідозрили в тому, що вони вибірково полювали саме на самиць мамонтів. У стоянках того часу більшість кісток складали саме рештки самиць, тоді як за межами стоянок більшість знахідок становили кістки самців мамонтів. Ці результати суперечать попередній гіпотезі про те, що кістки мамонтів накопичилися в місцях людських поселень випадково, і вказують на центральну роль цих тварин у підтриманні давніх людських спільнот. Дослідження опублікували в журналі Сurrеnt Віоlоgy.Рештки мамонта з розкопок в Австрії, які аналізували в цьому дослідженні. Маrс Нändеl / Аustrіаn Асаdеmy оf Sсіеnсеs

Як дізналися про смаки давніх людей у здобичі?

Науковці проаналізували рештки 100 мамонтів (Маmmuthus рrіmіgеnіus) зі скупчень кісток, які пов’язують саме з людською активністю, і 421 тварини з природних пасток, таких як зсуви ґрунту чи вирви, де застрягали окремі особини. При цьому з 448 решток вперше виділили та прочитали давню ДНК. Одні з решток виявилися носіями каріотипу Х0/ХХ, коли частина клітин має лише одну копію Х-хромосоми, а інші — дві копії, як у самиць. У людей таку патологію називають синдромом Тернера, а у вимерлого виду її виявили вперше. За іншими рештками дослідники встановили, що в природних похованнях мамонтів 66 відсотків кісток належали самцям і лише 34 відсотки — самицям. Така знахідка узгоджується з гіпотезою про те, що поодинокі самці частіше могли потрапляти в природні пастки, де рештки зберігаються краще, ніж на відкритій території. Водночас у скупченнях, пов’язаних із людьми, ситуація була протилежною: 70 відсотків кісток належали самицям мамонтів і тільки 30 — самцям.З одного боку, це може вказувати на те, що давні люди націлилися на самиць, адже ті менші та слабші за самців. З іншого боку, якщо в мамонтів була така ж соціальна структура, як у їхніх сучасних родичів слонів, то самиці з дитинчатами пересувалися б групами, що ускладнило би полювання на них. Тож потрібні подальші дослідження, щоб підтвердити сам факт полювання та визначити, як саме давні люди полювали на цих великих тварин.

Що вже знали про полювання давніх людей на мамонтів

🦣  Аналіз ізотопного складу решток представників культури Кловіс з Північної Америки показав, що вони були схильні полювати на мегафауну, а не дрібну здобич.🚶‍♂️‍➡️  Це підтвердила й схильність представників давніх культур з Північної та Південної Америки до міграції, яка супроводжує такий тип полювання.🏹  І хоча науковці підтвердили ефективність списів культури Кловіс проти великих ссавців, але засумнівалися в тому, що вони використовували додаткові знаряддя для кидання списів.

Колоніалізм і поширення основних світових релігій змусили людей відмовитися від поховань у будинках Інна Радевич 27 Jul 2026, 18:30 Колоніальна політика та поширення основних організованих релігій, таких як християнство, змусили людей з усього світу відмовитися від поховань у будинках на користь кладовищ або кремації. При цьому науковці не знайшли доказів на користь попередньої гіпотези: що ведення осілого способу життя було пов’язаним із похованням у межах поселень, тоді як кочівники частіше вдавалися до інших типів поховань. Такі результати свідчать, що, хоча поховання в межах поселень є нетиповим для сучасної культури, значна частка давніх цивілізацій вдавалася саме до такого методу вшановування померлих. Дослідження опублікували в журналі Аmеrісаn Аntіquіty.Розкопки археологічної культури Лепенський Вир у Сербії, для якої були притаманні трапецієвидні будинки та поховання немовлят біля стін осель. Sаbіnа Сvеčеk

Як часто людей раніше ховали вдома?

Дослідження почалося з того, що науковці хотіли на основі етнографічних записів створити список умов, які передували б похованням у межах будинку чи поселення, які можна побачити в археологічних знахідках. Однак, коли дослідники проаналізували записи етнографів про 60 народів із різних куточків світу й отримали дані про поховання в 53 з них, то виявилося, що лише у 21 відсотка зустрічалися поховання всередині чи поблизу будинку. Тоді науковці порівняли ці дані з археологічними записами про поховання з різних культур — від північноафриканських культур віком 20 тисяч років до гавайських, останні знахідки яких датують 200 роками тому.Як виявилося, серед 42 культур, для яких були дані про поховання, майже половина (43 відсотки) ховала своїх померлих у межах будинку чи поселення. З цього автори дослідження зробили висновок, що, по-перше, в давнину такі поховання були більш поширеними, ніж у пізніших культурах, які досліджували етнографи в останні декілька століть, а по-друге, етнографічні записи не можуть бути заміною археологічним знахідкам. Але саме завдяки етнографічним записам науковці встановили, що занепад культури поховань всередині чи поблизу будинку був спричинений глобалізацією — зокрема колоналізмом і місіонерством. Наприклад, в культурі тікопія з Соломонових островів або цельталь з Мексики такі поховання залишалися поширеними ще до початку ХХ століття, але наразі цей звичай повністю звик.

Які незвичні традиції поховання відомі археологам

🔥  Похованням людей у їхніх будинках займалися й трипільці, спалюючи при цьому помешкання, але на Черкащині знайшли сліди пожежі в оселі трипільців, пов’язаної зі вбивством її мешканців.⛪️  Під час відновлення собору Паризької Богоматері після пожежі в ньому виявили рештки відомого французького поета епохи Відродження Жоашена дю Белле.👶  А в середньовічному борделі в Бельгії знайшли рештки немовляти, про якого дбали після народження, що суперечить уявленню про те, що в таких закладах вбивали немовлят або вдавалися до аборту.

В Австралії знайшли спалені людьми 25 тисяч років тому трави. Їх використовували в ритуалах до ХІХ століття Інна Радевич 22 Jul 2026, 13:35 В австралійській печері знайшли рештки трав, які давні мешканці спалили 25 тисяч років тому. Вони приносили цілі рослини та розподіляли їх тонким шаром по печері, перш ніж спалити. Подібні практики ще в ХІХ столітті використовували місцеві мешканці для магічних ритуалів, зцілення та насилання прокльонів. Тож, можливо, таку ж функцію принесення трав до печери мало й 25 тисяч років тому. Дослідження опублікували в журналі Frоntіеrs іn Еnvіrоnmеntаl Аrсhаеоlоgy.Вхід до печери Клоґґз, де знайшли сліди ритуальної активності людей протягом 25 тисяч років. Jеss Shаріrо / GunаіКurnаі Lаnd аnd Wаtеrs Соrроrаtіоn

Що особливого в австралійських печерах?

Ще у ХІХ столітті етнографи описали те, як на території племені ҐунаїКурнаї в Австралійських Альпах спеціально навчені представники спільноти, звані мулла-муллунґ, проводили магічні ритуали з метою зцілення чи, навпаки, насилання прокльонів на ворогів. В інших печерах цих гір мулла-муллунґ використовували кристали як важливий компонент ритуалу та навіть прикрашали ними стіни, тоді як у печері Клоґґз — спалювали різноманітну рослинність і вкривали нею підлогу.Встановлений вертикально камінь з печери Клоґґз, поблизу якого знайшли сліди спалених рослин. Вrunо Dаvіd / GunаіКurnаі Lаnd аnd Wаtеrs СоrроrаtіоnСліди такої спаленої рослинності знаходили в різних шарах печери, що наштовхнуло науковців на думку, що ця ритуальна практика була поширеною задовго до опису її європейцями. На додачу до цього, в печері Клоґґз раніше вже знайшли палицю віком 12 тисяч років, що була частиною давнього та збереженого до сучасності ритуалу. Також у печері вже виявили 28-сантиметровий камінь, який понад дві тисячі років тому встановили вертикально, а протягом ще 400 років навколо нього спалювали трави, які ҐунаїКурнаї використовували в медицині й ритуалах. Тож з’ясувати, наскільки давно виникла ритуальна культура в цій печері, вирішила міжнародна команда на чолі з науковцями Австралійського національного університету.

Чи не могли рослини потрапити в печеру випадково?

Науковці аналізували 33 зразки осаду з двох локацій у печері, виявляючи у них фітоліти — мінеральні відкладення, які залишаються від рослин після того, як зникають їхні органічні тканини. Це зробили для того, щоб вивчити, які рослини та які їх частини спалювали в час, коли утворилися давніші шари осаду, в яких не залишилося пилку. Додатково дослідники проаналізували фітоліти з фекалій місцевих посумів, щоб перевірити, чи не могли тварини занести сліди рослинності до печери випадково.В одній із локацій печери науковці виявили стабільно низьку концентрацію фітолітів, тоді як в іншій вона зростала зі збільшенням глибини, тобто в давніх шарах фітолітів було більше, ніж у новіших. Найвищою їх концентрація була в шарі віком близько 12,5 тисячі років. Загалом дослідники виявили 29 типів фітолітів, які походили з різних рослин — від дерев до трав, але найбільш поширеними були саме трав’янисті рослини.Фітоліти зі спалених рослин. Grоnо еt аl. / Frоntіеrs іn Еnvіrоnmеntаl Аrсhаеоlоgy, 2026Хоча науковці не змогли розділити ті рослини, які занесли до печери посуми та люди, близько 18 відсотків фітолітів мали сліди згорання. Враховуючи те, що вони були розподілені по печері разом з попелом і знаходилися в послідовних шарах, дослідники зробили висновок, що ці трави спалювали навмисно. На додачу до цього, науковці знайшли фітоліти з різних частин рослин — стебел, листя, квітів і коренів, що свідчить про те, що їх приносили до печери цілими, а не збирали окремі компоненти. Оскільки до печери майже не потрапляє світло, а також не затікає вода, дослідники виключили можливість того, що рослини просто виросли там або ж їх занесло ненавмисно.

Чому науковці вважають це давнім ритуалом?

Дві досліджені науковцями локації, у яких знайшли обпалені фітоліти, датують 4400-1600 і 25740-1460 роками тому. Це свідчить про те, що протягом останніх 25 тисяч років люди приносили рослини до печери та спалювали їх там. А використання саме трав, а не дерев для вогню вказує на те, що це була не повсякденна активність, наприклад, для приготування їжі. Натомість вогнище з травами давні люди могли розводити саме для проведення магічних і культурних ритуалів, як це продовжують робити корінні мешканці Австралії.

Які ритуали відомі з інших частин світу

🤢  В похованні культури Наска з території Перу знайшли рештки дитини та жінки, яких спершу отруїли мескаліном і кокою, а потім принесли в жертву.👬  А в маянському місті Чичен-Іца знайшли поховання хлопчиків-близнюків, яких принесли в жертву, наслідуючи міт про героїв, які обдурили смерть.😋  Канібалізм давніх мешканців Західної Європи також виявився ритуальною практикою, а не вимушеним кроком через нестачу ресурсів.

У римському похованні в Анталії знайшли череп молодого лісового макаки Богдан Порохняк 18 Jul 2026, 12:21 У римському похованні ІІ-ІІІ століть нашої ери у некрополі в сучасній Анталії знайшли череп макаки, найімовірніше лісового — виду, який і сьогодні мешкає на північ від Сахари, зокрема в Європі. Це перший детально описаний зразок макаки в археології Туреччини. Череп знайшли ще у 2010 році в камерній гробниці, де поховали 22 людини та собаку. Дослідники припускають, що макаку на територію сучасної Туреччини привезли морськими торгівельними суднами. Дослідження опублікували в статті Іntеrnаtіоnаl Jоurnаl оf Оstеоаrсhаеоlоgy.Череп лісового макаки з римського поховання в Туреччині. Аytеk еt аl. / Іntеrnаtіоnаl Jоurnаl оf Оstеоаrсhаеоlоgy, 2026

Чому рештки макаки виявилися в людському похованні?

Знайдений в Анталії череп зберігся майже повністю, а у верхній щелепі навіть вціліли молочні й перші постійні кутні зуби з обох боків. Дослідники виміряли їх за вісьмома параметрами та порівняли з базою даних 174 дорослих і 14 молодих макак. Розмір першого кутнього зуба — 7,6 на 8,1 міліметра — і зубний ряд збіглися з підвидом лісових макак Масаса sylvаnus sylvаnus. Завдяки цьому науковці встановили вік мавпи — 20-24 місяці, та приблизну масу тіла — шість-вісім кілограмів, а також те, що це був самець.Молодий лісовий макака. Wіkіmеdіа СоmmоnsУ тій самій гробниці знайшли повний скелет собаки та розкидані кістки інших тварин. Автори припускають, що макака була домашнім улюбленцем заможного римлянина або брала участь у виставах разом з артистом. Сьогодні цей вид макак мешкає лише в Північній Африці та Ґібралтарі, але в античні часи його возили торгівельними суднами по всьому Середземномор'ю. Раніше рештки макак у турецькій археології фіксували лише у візантійських шарах району Єнікапи в Стамбулі, але ніколи не описували деталі їхньої будови.

Яких тварин римської доби вже знаходили раніше

🐶  Під однією з найвідоміших римських пам’яток, Колізеєм, знайшли рештки невеликих собак, які могли розважати відвідувачів.🐴  У німецькому Штутгарті знайшли поховання сотні коней римської кавалерії, а поховання «пари» з конем з Австрії виявилося рештками матері й доньки.🦁  Відомі також поховання вбитого левом гладіатора з Англії та загиблого в бою з гладіатором африканського леопарда з Сербії.

Мумії єгипетських принцес вказали на їхні навички стрільби з лука та володіння зброєю Інна Радевич 17 Jul 2026, 11:31 Мумії єгипетських принцес і фараонів вказали на те, що за життя вони активно займалися стрільбою з лука та володіли холодною зброєю. Це підтверджують і знахідки в їхніх гробницях самої зброї: лука та стріл, а також гарно оздобленого кинджала в однієї з принцес. Така знахідка свідчить, що зброя в гробницях була не просто елементом поховального обряду, а відображала те, чим поховані займалися за життя. Дослідження опублікували в журналі Frоntіеrs іn Еnvіrоnmеntаl Аrсhаеоlоgy.Кинджал із поховання принцеси Іта та стріли з поховання принцеси Нубхотеп. Еgyрtіаn Мusеum, Еmаn Shаwky

Яким було життя давньоєгипетської знаті?

Археологи досліджували шість добре збережених мумій із некрополя в Дахшурі, за 40 кілометрів від Каїра. У гробниці фараона Аменемхета ІІ були мумії трьох принцес — Іта, Хенмет й Ітаверет — і четвертої жінки, Сататормерет, яку також вважають членом королівської родини. На додачу досліджували дві мумії з цього ж некрополя — фараона Гора та принцеси Нубхотеп. Хоча м’які тканини цих людей не збереглися, науковці змогли оцінити їхні м’язи за слідами їх прикріплення до кісток.Рештки чотирьох жінок із поховання фараона Аменемхета ІІ: принцес Іта, Хенмет, Ітаверет і четвертої жінки, Сататормерет. Наshеsh еt аl. / Frоntіеrs іn Еnvіrоnmеntаl Аrсhаеоlоgy, 2026Так дослідники дізналися, що принцеса Іта померла у віці 28-34 років і мала сильні м’язи верхньої частини тіла, як у людини, яка часто використовує булаву чи кинджал — саме в її похованні знайшли холодну зброю. Принцеса Хенмет померла у віці 30-40 років, тож її кістки вже мали сліди стоншування, але вони також вказали на добре розвинені сухожилля. Принцеса Ітаверет померла у віці 20-34 років і за життя мала розвинені м’язи, як у вправного лучника. Вона також пережила переломи ребер і кісток стопи, можливо, у бою чи через падіння з великої висоти. Ці переломи загоїлися за життя, тож принцеса мала доступ до кваліфікованої, як для того часу, медичної допомоги. Сліди активного використання лука — для полювання чи військової справи — знайшли й на кістках фараона Гора та принцеси Нубхотеп. На додачу до цього, у деяких мумій знайшли сліди перенесених за життя інфекцій і нестачі поживних речовин у раціоні, але дізнатися більше про харчування сподіваються за допомогою ізотопного аналізу кісток. Водночас у доньок фараона Аменемхета ІІ знайшли спільну рідкісну патологію хребта, що вже дозволило науковцям з’ясувати, що в їхній родині поширеними були близькоспоріднені шлюби.

У Єгипті знайшли 18 гробниць із муміями з золотими язиками Інна Радевич 13 Jul 2026, 16:17 У єгипетському місті Марина Ель-Аламейн знайшли 18 давньоєгипетських гробниць із муміями з 24 золотими язиками — поширеними для поховань того часу амулетами, які мали на меті дати загиблим можливість спілкуватися в загробному житті. Разом із ними в гробницях знайшли амулети з оком Гора, яке було символом захисту від злих сил. Разом із новими знахідками в місті нарахували вже 44 гробниці, що свідчить про його статус важливого культурного центру в Стародавньому Єгипті. Про це розповів Lіvе Sсіеnсе з посиланням на публікацію Міністерства туризму та старожитностей Єгипту.Одна з гробниць у місті Марина Ель-Аламейн. Еgyрtіаn Міnіstry оf Тоurіsm аnd Аntіquіtіеs

Чим незвичні нові знахідки?

Гробниці знайшли під час розкопок у місті Марина Ель-Аламейн на 100 кілометрів на захід від Александрії. Їх датували часом правління династії Птолемеїв (322-30 роками до нашої ери) або римським періодом, який почався після смерті Клеопатри та перетворення Єгипту на провінцію Римської імперії (30 рік до нашої ери — 395 рік нашої ери). У гробницях знайшли типово давньоєгипетські риси, такі як основу вівтаря у вигляді дверей, яка символізувала місце контакту живих із померлими.Статуя Афродіти та золоті язики, знайдені в гробницях. Еgyрtіаn Міnіstry оf Тоurіsm аnd АntіquіtіеsРазом із цим, поховання мали й риси, притаманні для грецької культури, що буда поширеною в усьому Середземномор’ї. Так в одній із гробниць знайшли статую давньогрецької богині краси та кохання Афродіти. Також деякі з амулетів, які археологи попередньо назвали золотими язиками, мали зображення пшениці на них — символ плодючості, який зустрічався у римських похованнях тієї доби. Тож Марина Ель-Аламейн могло бути містом, де перетиналися та перепліталися всі три культури.

Які незвичні гробниці знаходили раніше

🤔  У похованні, яке раніше приписували батьку Александра Македонського, знайшли рештки двох дорослих і шістьох немовлят, але не його самого.🤯  А в гробниці сестри Клеопатри, Арсіної ІV, знайшли рештки хлопця-підлітка замість поховання жінки, що померла у дорослому віці.😱  У місті Абідос у центрі Єгипту знайшли гробницю фараона, яка постраждала від розкрадання, тож поки невідомо, кому вона належала.⚰️  А в гробниці одного з чиновників у Єгипті знайшли поховання його дочки, рештки якої 2000 років тому вклали одразу у дві труни.

Ранні християни у Швеції розділили померлих за статтю й статусом, а не за родинними зв'язками Юлія Назаренко 11 Jul 2026, 12:47 Замість того щоб ховати представників однієї сім’ї поруч, як це часто заведено сьогодні, ранні християни на території Швеції визначали місце поховання насамперед за соціальним становищем і статтю померлого. Такого висновку дійшли археологи після вивчення трьох поховань, датованих Х-ХІ століттями. Через брак письмових джерел і декоративних елементів поховальні обряди, притаманні раннім християнам у Скандинавії, залишаються погано зрозумілими. Однак ці результати вказують на те, що гендерні ролі часто застосовували навіть до дітей, а всередині суспільства існували складні соціальні зв’язки, чия важливість іноді переважала суто родинні. Статтю опублікували у журналі Sсіеnсе Аdvаnсеs.Художня реконструкція обличчя однієї з похованих шведок. Оsсаr Nіlssоn / Stосkhоlm Unіvеrsіty

Як вивчали принципи давніх поховань?

Науковці дослідили рештки 142 людей і місця їхніх поховань. Визначення статі виявилося проблематичним, особливо у дітей та підлітків, адже у цьому віці скелети практично не відрізняються візуально. Крім того, не всі рештки збереглися у повному складі, тож дослідники вдалися до різноманітних молекулярних методів. Одним із таких був аналіз амелогеніну — білка, що міститься в зубній емалі. Ген, який кодує амелогенін, знаходиться на статевій хромосомі, через що чоловіки та жінки мають трохи різні його форми. Науковці виявили, що шведські поховання загалом мали структуру, поширену на території Скандинавії після ІХ століття. Наприклад, тоді чоловіків і жінок ховали окремо, на протилежних ділянках кладовища, причому це стосувалося навіть маленьких дітей. Археологи знайшли лише декілька винятків з правил, коли новонароджених дівчаток поховали на «чоловічій» території. Чому так сталося, невідомо, однак не виключено, що причина полягала у наразі втраченому соціальному контексті.До речі, статус також грав важливу роль: зазвичай представників еліти ховали найближче до вівтаря або церкви, а рабів витісняли на околиці кладовища. Причому саме серед знаті спостерігаються рештки як чоловіків, так і жінок, що вказує на те, що положення у суспільстві вважалося важливішим за стать. А от родинні зв’язки виявилися недостатньою причиною для померлих спочивати разом. Наприклад, на кладовищі у Вестерхусі лише 12 відсотків множинних поховань містили близьких родичів.

Однакові знаряддя та любов до мушель на тисячі років об'єднали ранніх людей сучасного типу та неандертальців Марія Довга 07 Jul 2026, 11:07 Неандертальці та люди сучасного типу, які мешкали на території сучасної Туреччини, користувалися подібними кам’яними технологіями, полювали на одну і ту саму здобич та навіть збирали однакові мушлі — така спільна культура існувала близько 20 тисяч років.  Однак, як саме відбувався обмін культурними традиціями — через безпосереднє навчання, тривале співіснування або змішування популяцій — поки що невідомо. Дослідження опублікували у журналі Рrосееdіngs оf thе Nаtіоnаl Асаdеmy оf Sсіеnсеs. Художнє зображення стоянки неандертальців, які часто шукали прихисток саме в печерах. GRЕGОІRЕ СІRАDЕ / SСІЕNСЕ РНОТО LІВRАRY

Чому вчені вирішили, що там жило два види людей? 

Левант — територія східного Середземномор’я між Африкою та Євразією — був одним із головних шляхів розселення Ноmо sаріеns за межі Африки. Водночас у пізньому плейстоцені тут жили й неандертальці, тож регіон вважають одним із можливих місць тривалих контактів між двома видами людей. Але простежити такі зв’язки складно: кам’яні знаряддя та інші культурні артефакти не завжди знаходять разом із кістковими рештками, за якими можна було би визначити, хто саме їх залишив. У новому дослідженні група вчених з Туреччини, Франції та Японії змогла співставити скелетні рештки та залишки знарядь, знайдені у печері Учагизли ІІ (Üçаğızlı ІІ) на середземноморському узбережжі півдня Туреччини, поблизу річки Оронт.

Як простежили культурні зміни від неандертальців до людей сучасного типу?

Щоб з’ясувати, чи супроводжувався перехід від неандертальців до сучасних людей культурними змінами, вчені проаналізували три шари відкладів, найдавніший з яких сформувався приблизно 77–70 тисяч років тому, середній — 70–59 тисяч років тому, а наймолодший — 59–47 тисяч років тому. Аналіз знайдених решток зубів та щелепи дозволив дослідникам зробити висновок, що приблизно 59 тисяч років тому в печері відбулася зміна населення — після неандертальців її почали використовувати сучасні люди.Три шари знахідок з печери: два нижніх мали артефакти й кістки неандертальців, а верхній — людей сучасного типу, але між ними була подібність у виготовленні інструментів і прикрас та виборі здобичі. Ваykаrа еt аl. / РNАS, 2026Одночасно у печері виявили понад 19 тисяч кам’яних артефактів, переважно з кременю. У всіх трьох шарах серед знарядь переважали скребла та вістря, виготовлені з використанням подібних технік розколювання каменю, типовими для пізнього середнього палеоліту, а тому дослідники припустили, що неандертальці та Ноmо sаріеns користувалися схожими знаряддями. Не надто змінювався і спосіб харчування. Серед понад 24 тисяч ідентифікованих решток тварин, яких найімовірніше, використовували в їжу, основну частину становила велика дичина — олені, дикі кози, сарни та кабани. З появою сучасних людей збільшилася частка дрібної здобичі та морепродуктів, але загальна картина залишалася подібною в усіх шарах.Крем'яні знаряддя та мушлі з печери Учагизли. Ваykаrа еt аl. / РNАS, 2026Особливу увагу дослідники звернули на мушлі — у печері було знайдено мушлі 59 морських і прісноводних черевоногих молюсків, серед яких найчастіше траплялися Соlumbеllа rustіса — середземноморський вид, який зазвичай не вживають у їжу, але використовують як матеріал для прикрас. Такі мушлі були присутні в усіх трьох шарах, тобто їх збирали й неандертальці, і Ноmо sаріеns. Частина мушель із неандертальського шару мала отвори, колір однієї був змінений внаслідок нагрівання, а ще одна — мала згладжену поверхню, що могла утворитися внаслідок носіння мушлі як підвіски або навмисного полірування. Свідчення про спільні вподобання в прикрасах особливо цікаві для науковців, адже ці предмети не виготовляють певним чином через зручність для практичного використання, тож вони вказують на дійсно спільну культуру неандертальців і людей сучасного типу. Водночас багато мушель не мали слідів обробки, тож автори припускають, що вони могли виконувати інші функції, аніж намистини чи підвіски. 

Що ці результати розповідають про культуру давніх людей?

На думку авторів, знахідки демонструють, що зміна одного біологічного виду людей на інший не обов’язково спричиняла культурний перелом. Протягом приблизно 20 тисяч років мешканці Учагизли ІІ зберігали схожі технології, способи добування їжі та практики виготовлення прикрас, хоча належали до різних видів — дослідники припускають, що неандертальці та Ноmо sаріеns у регіоні могли контактувати та обмінюватися елементами культури, однак, поки невідомо, як саме такий обмін відбувався.

Що відомо про подібність неандертальців до сучасних людей

🐚  Неандертальці з узбережжя сучасної Іспанії дотримувалися такої ж сезонності у зборі молюсків, як і мисливці-збирачі та ранні землероби Європи, що жили на 100 тисяч років пізніше.🤝  Неандертальці, як і сучасні люди, могли накопичувати та передавати між групами культурні звичаї — зокрема, способи приготування їжі. 👶  Ані культурні відмінності, ані приналежність до різних видів не заважала неандертальцями та людям мати спільних нащадків. 🤔  Однак, схрещування між неандертальцями та людьми сучасного типу відбувалося нерівномірно — підтверджено існування нащадків жінок сучасного типу та чоловіків-неандертальців, але не навпаки. 

Давні родичі людини з Індонезії доїли здобич варанів. Раніше їх вважали розумнішими Юлія Назаренко 06 Jul 2026, 10:36 Представники виду давніх гомінідів з Індонезії, відомого як людина флореська або «людина-гобіт», доїли здобич комодських варанів 50 тисяч років тому. Раніше цим далеким родичам людей приписували складну поведінку, наприклад, використання вогню і мисливських знарядь, навіть попри маленький розмір їхнього мозку. У новому дослідженні антропологи зібрали достатньо доказів зворотного: насправді вид був доволі примітивний, харчувався необробленим м’ясом і користувався лише найпростішими інструментами. Дослідження опублікували в журналі Sсіеnсе Аdvаnсеs.Сучасний комодський варан поїдає тушу водяного буйвола. Маts Stаfsеng Еіnаrsеn / Wіkіmеdіа Соmmоns

Як вивчали поведінку давно вимерлого виду?

Відомо, що людина флореська (Ноmо flоrеsіеnsіs) споживала в їжу стегодонів — давніх родичів слонів, чиї рештки зберегли відбитки, отримані від хижаків. Науковці також знали, що на території Індонезії, де ці давні люди жили понад 50 тисяч років тому, їм доводилося конкурувати з комодськими варанами. А щоб точно навчитися розрізняти сліди зубів рептилій від людських знарядь, учені провели експеримент у зоопарку зі справжніми варанами. Їм згодували туші кіз, щоб проаналізувати форму слідів, які залишилися на кістках після поїдання. Далі науковці порівняли ці відмітки зі слідами на рештках стегодонів і виявили, що варани переважно залишали сліди на м’ясистих ділянках, наприклад, стегнових і променевих кістках, а от знаряддя гомінідів були помітні на черепах і ребрах. Тобто, цілком імовірно, що існувала певна харчова ієрархія, де рептилії мали первинний доступ до туш, а давні люди доїдали сирим те, що лишилося.Далі науковці зібрали понад три тисячі фрагментів стегодона та понад чотири тисячі решток гризунів, щоб перевірити, чи піддавали цих тварин обробці вогнем. Як виявилося, лише один зразок стегодона мав сліди вогню. Втім, з огляду на розташування цієї кістки, цілком імовірно, що вона випадково потрапила у полум’я на сорок тисяч років пізніше, коли на тому самому місці оселилися люди розумні (Ноmо sаріеns). А от серед решток гризунів, що існували в один час з людьми флореськими, жоден фрагмент не показав слідів термічної обробки. Це переконало антропологів у тому, що ці давні люди, скоріше за все, не вміли користуватися вогнем.

Що знають про харчування людей минулого

🐆  Давні види людей в Африці також, як виявилося, не були на верхівці харчового ланцюга — їх звідти скинули леопарди, що з'їли двох людей умілих.🦣  Нещодавно науковці отримали нові докази того, що давні американці полювали на мамонтів, а не менших тварин. На це вказали як ізотопний склад їхніх решток, так і часта міграція.🪓  Окрім цього, давні американки, схоже, щонайменше вісім тисяч років тому полювали нарівні з чоловіками, а від 30 до 50 відсотків мисливців у тогочасній популяції були жінками.🥩  На противагу їм, європейські жінки виявилися обділеними м’ясом протягом 10 тисяч років місцевої історії. У деяких регіонах така нерівність в отриманні білка збереглася й досі.

Схильність до міграції викрила полювання давніх американців на мамонтів й іншу мегафауну Інна Радевич 04 Jul 2026, 14:54 Схильність до міграції стала новим доказом того, що давні мешканці Америки, зокрема представники культури Кловіс, полювали на мамонтів й інших великих тварин. При цьому протягом останніх десяти років науковці, навпаки, схилялися до того, що вони харчувалися широким спектром різних тварин і рослинною їжею. Але нові результати показують, що полювання на мегафауну було поширеним від територій сучасної Аляски до півдня Південної Америки. Дослідження опублікували в журналі Sсіеnсе Аdvаnсеs.Колумбійський мамонт був одним із представників мегафауни, на яких полювали давні мешканці Північної Америки. Сhаrlеs Rоbеrt Кnіght / Wіkіmеdіа Соmmоns

Що ще вказало на полювання на мамонтів серед ранніх мешканців Америки?

Науковці вивчали три археологічні комплекси, які пов’язують з першими людьми Америк: в Східній Берингії, тобто сучасній Алясці та канадській території Юкон, яку датують 14-13,3 тисячі років тому, стоянках культури Кловіс з Північної Америки, які датують 13,4-12,8 тисячі років тому, та комплексом наконечників у вигляді риб’ячого хвоста, який існував у Південній Америці 12,9-11,6 тисячі років тому. На стоянках цих трьох комплексів дослідники вивчали поширеність кісток різних тварин і її співвідношення з поширеністю цих тварин на території в той час, інструменти для полювання та обробки туш і ознаки, що вказували б на високу мобільність, — наприклад, вкладання ресурсів в інструменти та знаряддя для приготування їжі, але не побудову жител.Поширення трьох археологічних комплексів з Америк і представників мегафауни, на яких вони полювали. Роttеr еt аl. / Sсіеnсе Аdvаnсеs, 2026Дослідники знайшли серед усіх трьох культур тенденцію до полювання саме на мегафауну: кошлатого мамонта в Східній Берингії, колумбійського мамонта в культури Кловіс і гігантських наземних лінивців та гомфотерієвих хоботних в комплексі наконечників у вигляді риб’ячого хвоста. Інструменти зі стоянок всіх трьох комплексів були заточеними саме на полювання на мегафауну й обробку туш великих тварин, що підтвердили й знахідки кісток тварин у межах стоянок. Однак ці інструменти поступово змінилися на придатні для полювання на менших тварин, і сталося це з вимиранням мегафауни, причиною якого в Америках здебільшого називають клімат, а не людей.

Що знають про співжиття давніх людей Америки з місцевою фауною

🦴  Раніше науковці з цієї ж команди проаналізували рештки представників культури Кловіс і визначили їхню схильність до полювання на мегафауну.🤯  Однак навіть ще більш давні поселенці на континенті вже полювали на гігантських тварин: вбили броненосця 21 тисячу років тому та зробили прикраси з кісток лінивця близько 27 тисяч років тому.🏹  І хоча науковці підтвердили ефективність списів культури Кловіс проти великих ссавців, але засумнівалися в тому, що вони використовували додаткові знаряддя для кидання списів.

Археологи засумнівалися у використанні списокидалки давніми американцями для полювання на мамонтів Інна Радевич 30 Jun 2026, 11:29 Археологи засумнівалися у тому, що давні американці культури Кловіс полювали на мамонтів й інших великих вимерлих тварин за допомогою списокидалки. Як показало моделювання, це пристосування для збільшення сили та дальності кидка з’явилося майже на три тисячоліття пізніше, ніж існувала остання відома стоянка культури Кловіс. Це свідчить на користь того, що представники цієї культури використовували інші інструменти та технології для полювання на мегафауну, тож ці підходи науковці планують дослідити наступними. Дослідження опублікували в журналі Рrосееdіngs оf thе Nаtіоnаl Асаdеmy оf Sсіеnсеs.Художнє зображення полювання давніх американців на мамонта. Сrоw's Раth

Як списометалки мали допомагати давнім американцям полювати?

Представники культури Кловіс полювали на різних представників мегафауни, на що вказали знахідки їхніх артефактів поруч із рештками хоботних, таких як мамонти, мастодонти та кюв’єроніуси, вимерлих верблюдів, коней і бізонів. Раніше науковці припускали, що на полюванні представникам культури Кловіс допомагали списокидалки — пристосування з жолобом, у який вкладалися легкі списи або дротики, щоб їх можна було легше метати на більшу відстань. Таку гіпотезу навіть перевірили у дослідженні, де за допомогою списокидалки вдалося вполювати африканського слона, а за допомогою інших інструментів культури Кловіс — обробити його тушу. Однак прямих доказів використання списокидалки цією культурою немає.Тому в новому дослідженні науковці натомість проаналізували поширення та датування усіх відомих артефактів типу списокидалки, які знаходили у Північній Америці. Десять найдавніших таких артефактів датували 9300-6100 роками тому, більшість із них знайшли в канадській території Юкон, а також — в американському штаті Техас і мексиканському Коауїла. Моделювання дозволило встановити, що списокидалки з’явилися не раніше, ніж 9996 років тому, тоді як найновіша стоянка Кловіс датована 12710 роками тому. Тож, найімовірніше, представники цієї культури не використовували таку технологію на полюванні. Це також означає, що її не принесли з собою люди, що перетнули Берингову протоку з Азії до Америк. Натомість ця технологія виникла в Америці незалежно від того, як вона з’явилася серед давніх європейців.

Що знають про давніх мешканців Америк

🤔  Упольований давніми американцями броненосець вказав на заселення континенту вже 21 тисячу років тому, що на п’ять тисяч років раніше за попередні оцінки.💪  При цьому вже дев’ять тисяч років тому жінки на території Південної Америки полювали нарівні з чоловіками.👊  Раніше дослідники вже перевіряли іншу зброю культури Кловіс — спис зі складним наконечником, який не розбивався від удару об велику тварину.🦣  А загалом представники цієї культури віддали перевагу полювати саме на великих тварин, на що вказало дослідження їхніх решток.

Генетики вперше виділили давню людську ДНК з наскельних малюнків Інна Радевич 29 Jun 2026, 16:52 Генетики вперше виділили людську ДНК з наскельних малюнків давніх людей у печері в Португалії. За генетичними ознаками людей із цієї печери віднесли до групи західних мисливців-збирачів, яка існувала в Європі з 17 до 5 тисяч років тому. Це збіглося з даними про саму печеру, яка була ізольована від зовнішнього світу 4000-5000 років тому. Науковці сподіваються, що генетичний аналіз інших наскельних малюнків допоможе дізнатися більше про творців доісторичного печерного живопису та розв’язати суперечку щодо того, чи вдавалися до нього неандертальці. Про це розповів Nеw Sсіеntіst з посиланням на статтю в журналі Nаturе Соmmunісаtіоns.Науковці під час дослідження наскельних малюнків у печері Альтаміра в Іспанії. Маtthіаs Меyеr

Що дізналися про творців давнього наскельного живопису?

Дослідники проаналізували 24 наскельних малюнки з 11 печер в Португалії та Іспанії, де зберігаються одні з найдавніших зразків печерного живопису давніх людей. Вони відбирали зразки з поверхні відбитків долонь, простих відміток фарбою та складніших малюнків, а також — із чистих стін, осаду в печері та в місцях приготування пігменту. З усіх 24 малюнків науковці виявили людську ДНК лише в одному зразку — мінералі кальциті, який від вологи утворився поверх малюнка в печері Ескурал у Португалії. Однак це не обов’язково означає, що генетичний матеріал належав саме тому, хто наніс малюнок: ДНК могла потрапити туди від доторку чи навіть чхання іншої давньої людини.Водночас дослідники знайшли людську ДНК і на чистих стінах печери, зразки з яких відібрали як контрольні. Три з чотирьох зразків за генетичними ознаками приписали жінкам, а ще один — чоловіку. При цьому зразок із малюнка виявився майже виключно з людською ДНК із невеликими домішками рослинної, як і ще один зразок з чистої стіни. Тоді як інші зразки зі стін печер Ескурал і Коварон в Іспанії містили також генетичний матеріал інших видів тварин, що вказує на те, що вони опинилися там вже внаслідок перенесення осаду з підлоги печери, а не через прямі доторки людей.

Як досліджують наскельні зображення

🖐  Найдавнішим відомим наскельним малюнком є відбиток руки з індонезійського острова Сулавесі, датований 67 тисячами років тому.🤯  Давні зображення на сталагмітах з Іспанії віком 65 тисяч років приписують неандертальцям, як і відбитки пальців, що залишили на стінах печери у Франції 57 тисяч років тому.🐖  А протягом довгого часу найдавнішим наскельним зображенням вважали малюнок свині з індонезійської печери, створений понад 45 тисяч років тому.

Пробитий череп чоловіка з Німеччини приписали жертві проведеного 5000 років тому ритуалу Інна Радевич 17 Jun 2026, 14:06 У Німеччині знайшли незвичне поховання всередині печі віком майже 5000 років із рештками чоловіка з травмою голови. Він міг бути жертвою міжособистісного насильства, загиблим у військовому конфлікті або ж убитим у межах людського жертвоприношення. Але з’ясувати, що ж спонукало поховати чоловіка саме так, допоможе подальший аналіз решток й артефактів із місця знахідки. Про це розповіли у пресрелізі Державного управління спадщини й археології Саксонії-Ангальт.Рештки чоловіка в межах печі віком майже 5000 років. Сhrіstіаn Раbst / Stаtе Оffісе fоr Неrіtаgе Маnаgеmеnt аnd Аrсhаеоlоgy Sахоny-Аnhаlt

Чим незвичне таке поховання?

Під час прокладання лінії електропередач в регіоні Бургенланд на сході Німеччини будівельники наштовхнулися на піч, яку датували періодом культури шнурової кераміки, тобто 2900-2050 роками до нашої ери. У межах цієї печі знайшли рештки молодого чоловіка, який помер у віці близько 25 років. Його положення було типовим для поховань цієї культури: на правому боці з зігнутими кінцівками, обличчям на південь, але зазвичай рештки поміщали в могили чи насипали невисокі кургани. Але попередні знахідки печей цієї культури іноді містили цілісні скелети корів або частково розчленовані скелети собак, які вважають ритуальними підношеннями. Тому в науковців і виникла ідея про людське жертвоприношення.Це також не перша археологічна знахідка в цьому регіоні, адже раніше там виявили курган висотою до 15 метрів, який звели над дерев’яною поховальною камерою представники баальберзької культури, що існувала у 4000-3400 роках до нашої ери. Окрім неї, поблизу є й сліди представників зальцмюндської культури, яка існувала 3400-3100 років тому: система з ровів і валів, у центрі якої могли проводити ритуальні активності, і рештки спалених будинків і підношень, зокрема людських і тваринних кісток.

Які знахідки археологи ще робили в Німеччині

🦫  Раніше під час прокладання тієї ж лінії електропередач археологи виявили рештки 12 бобрів, яких 6900 років тому впіймали й убили заради хутра місцеві мисливці.🐴  У місті Штутгарт археологи знайшли ціле кладовище коней, яких могли використовувати в римському кавалерійському підрозділі, який базувався там у 100-150 роках нашої ери.🧊  Півторарічного хлопчика з Баварії, якого охрестили «крижаним принцом» через блок криги, у якому діставали його рештки, поховали 1350 років тому в одязі з візантійського шовку.