Бабель

Ееергетичне перемирʼя між Україною та Росією, про яке 11 жовтня заявив президент США Дональд Трамп, стосується лише припинення взаємних ударів по НПЗ.Про це пише Ахіоs з посиланням на неназваного чиновника Білого дому.За словами чиновника, якщо напади на НПЗ припиняться, наступним етапом може бути припинення ударів по енергетиці. Однак пропозиція про НПЗ є однобокою, вважає неназваний посадовець.В Україні є тільки один НПЗ, який через попередні російські атаки не повністю працює.Інші американські посадовці заявили, що атаки України на російські нафтопереробні заводи шкодять відносинам Зеленського з Трампом більше, ніж Росії. За їхніми словами, Трамп розлючений й вважає, що український президент сприймає допомогу США як щось належне.

Що передувало

11 жовтня Трамп анонсував енергетичне перемирʼя між Україною та Росією. За його словами, обидві сторони погодилися і воно розпочало діяти «негайно». Водночас Зеленський у коментарі Ахіоs заявив, що оголошене перемирʼя стало для нього новиною.Також Зеленський говорив, що Україна зупинить атаки на російські НПЗ, якщо РФ перестане бити по українській енергетиці.Відразу після заяви Трампа стало відомо, що Росія вдарила по ТЕЦ-5 у Харкові.9 жовтня Трамп заявив, що відкриє американський ринок для російського дизельного пального, а США тимчасово скасували санкції на його експорт до квітня. Представники Росії заявили, що переговори про мир поки не відновлюватимуть.За даними джерел Ахіоs, президент США дозволив РФ постачати дизпальне, бо Зеленський відмовився припинити удари по російських НПЗ. Наступного дня Трамп заявив, що Україні час обрати нового президента. Він пов’язав українські атаки зі зростанням світових цін на пальне.

Співробітники «Муніципальної охорони» силоміць відтягали активісток на Теремках. У однієї з жінок — травма руки. Тепер Київраді пропонують розпустити цю структуру

У вересні на Теремках поновили роботи з будівництва теплотраси на місці зеленої зони. Активісти, що були проти вирубки дерев, знову вийшли на протест. Двадцять першого вересня кілька жінок лягли на землю, щоб завадити проїзду техніки на будівельний майданчик. Представники «Муніципальної охорони» силоміць відтягували та виносили їх. Вже наступного дня стався інший випадок: одна з активісток Тетяна Трошкіна повідомила, що співробітники «Муніципальної охорони» травмували їй руку. Вона розповіла «Бабелю», що разом зі ще однією учасницею протестів зайшла на територію будівництва, щоб зафіксувати на відео, які саме роботи проводяться.«Ми не чинили опору, не шкодили техніці, не перешкоджали роботам. Просто були там для відеофіксації», — стверджує вона. Натомість працівники «Муніципальної охорони» почали їх витягати з території, її супутницю схопили за ноги й тулуб і таким чином винесли. «Мене теж почали хапати за ноги, я їх висмикувала. І тоді мене один схопив за руку і підкрутив кисть. І поки вони мене так виводили — почав пальці виламувати», — розповідає «Бабелю» Тетяна. На відео видно, як охоронці волокли її за руки. Після того як жінка закричала, що їй боляче і погано, вони опустили її на землю.З підозрою на перелом руки Тетяну забрала швидка. У травмпункті їй діагностували розтягнення звʼязок і наклали гіпс. Відразу після цього вона написала заяву в поліцію. Зараз триває слідство. Кадри цих подій миттєво облетіли соцмережі. Виникли запитання: що робить «Муніципальна охорона» на будмайданчику та на якій підставі застосовує силу?Депутатки Київради Аліна Михайлова і Ксенія Семенова ініціювали розформування «Муніципальної охорони». Михайлова закликала «не прикривати існування цієї структури ветеранами». Вона заявила, що в нинішньому вигляді організація «перетворилася на силовий інструмент міської влади» і утримувати її в умовах війни та економії ресурсів недоцільно. Охорону ж комунальних і критичних обʼєктів, на її думку, потрібно передати іншим органам. У Київраді зареєстрований проєкт рішення про ліквідацію організації. Щоб його ухвалили, потрібен 61 депутатський голос. (Ми намагались отримати коментар депутаток стосовно їхньої ініціативи, але вони не відповіли на дзвінки.)

«Муніципальна охорона» за функціями — охоронна фірма, а не орган правопорядку. Проте охоронці мають право застосовувати силу й травматичну зброю

Нині «Муніципальна охорона» — це комунальна організація, яка отримує фінансування з міського бюджету. Головне її завдання — охороняти обʼєкти комунальної власності: школи, лікарні, адміністративні будівлі, парки (всього 1 296 об’єктів). Але не завжди йдеться про фізичну присутність охоронців на обʼєкті, це може бути й так звана технічна охорона (сигналізація і система відеоспостереження). Встановленням, обслуговуванням і моніторингом таких систем теж займається «Муніципальна охорона». Цілодобово на вулицях працює 30 груп оперативного реагування, які приїжджають на місце, якщо спрацьовує сигналізація чи тривожна кнопка. Для того щоб займатися охороною, потрібна ліцензія від МВС — і в «Муніципальної охорони» вона є. Відповідно, її діяльність регламентується передусім законом «Про охоронну діяльність». Від звичайної охоронної фірми її відрізняють додаткові функції: наприклад, співробітники можуть складати адміністративні протоколи за деякими статтями. Потім ці протоколи передають відповідним органам, які й вирішують, чи накладати на порушника штраф. Крім того, «муніципали» перевіряють доступ до укриттів, дотримання правил комендантської години і допомагають на місцях російських атак. У структурі «Мунохорони» функціонує Центр підготовки до національного спротиву, де проводять курси з тактичної медицини, пілотування дронів, стрільби.Згідно з положеннями організації охоронці також можуть патрулювати вулиці й «сприяти поліції в забезпеченні порядку», але це не означає, що вони можуть підміняти собою органи правопорядку. Охоронці не можуть самостійно зупинити людину на вулиці, попросити документи або оглядати речі. Такі повноваження має поліція і патрулі Нацгвардії, але не «муніципали». Тому якщо «мунохоронці» зустріли порушників комендантської години, вони можуть лише порекомендувати цим людям піти додому. Якщо вони стали свідками інших правопорушень, вони можуть лише вимагати їх припинити й викликати поліцію. Судячи з дописів у соцмережах, найчастіше у своїй роботі їм доводиться мати справу з дрібними хуліганами, пʼяними й буйними чи заблукалими літніми людьми.А ось право на силу і зброю в охоронців є. За законом вони можуть використовувати фізичну силу й спецзасоби, як-от газові балончики, гумові кийки, пластикові або текстильні одноразові наручники, травматичні пістолети. Усі ці засоби в «Муніципальної охорони» є. Охоронці в школах та на інших обʼєктах мають газові балончики, а групи швидкого реагування також гумові палиці, стяжки, бронежилети, а дехто (хто має відповідну ліцензію) — пістолети з гумовими кулями.Застосовувати силу чи спецзасоби можливо лише тоді, коли інші заходи не дали результату. Закон дає право це робити в таких головних випадках:

Щоб захистити себе, інших людей чи майно, яке вони охороняють.Щоб затримати правопорушника, який незаконно проник на обʼєкт.

Так, охоронці можуть затримати тих, хто незаконно проник чи намагається проникнути на обʼєкт охорони (або вчиняє протиправні дії та чинить опір). Після цього вони повинні негайно передати людину поліції. Поза обʼєктом охорони «муніципали» можуть затримати лише людину, яка чинить кримінальне правопорушення. Але право на таке затримання мають усі громадяни — це називається «громадське затримання». Щодо травматів, то заступник начальника першого відділу оперативного реагування «Муніципальної охорони» Владислав Оберемчук говорить, що жодного разу застосовувати їх ще не доводилося, та й інші засоби використовують нечасто. «Застосування навіть газового балона обернеться таким головним болем, що краще ковтни образу і нікого не чіпай. Розслідування, пояснення, розбір польотів буде такий, що двадцять разів потім перехрестишся і пожалкуєш», — каже один з охоронців, який поспілкувався з нами на умовах анонімності.

У КМДА кажуть, що «Муніципальна охорона» на Теремках охороняла будмайданчик. А жінок тягали, бо дбали про їхню безпеку

У КМДА заявляють, що «Муніципальну охорону» направили на Теремки, щоб «здійснювати охорону об’єкта, а також разом із поліцейськими забезпечувати громадський порядок та безпеку». У пресслужбі КМДА нам відповіли, що співробітники організації охороняють будівельний майданчик на підставі договору із замовником будівництва резервної тепломережі, тобто «Київтеплоенерго», а також на підставі окремого доручення в. о. першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва. Ми попросили копії цих документів, але поки їх не отримали. Нам також не відповіли, представники яких саме підрозділів «Муніципальної охорони» задіяні для охорони будівництва.Владислав Оберемчук розповів, що на Теремках були його підлеглі, а також представники інших підрозділів. Відтягування активісток, які заважали проїзду вантажівок, у КМДА пояснили піклуванням про їхню ж безпеку: «Робота великогабаритної техніки, відкрита траншея, будівельні матеріали та металеві конструкції створюють підвищений ризик для людей, які перебувають у зоні виконання робіт». Оберемчук заявив, що жінки «кидалися під колісну техніку», а охоронці нібито лише намагалися цьому завадити.Юристка Міllеr Lаw Fіrm Софія Чечель пояснює, що посилання на безпеку жінок не є законною підставою для застосування сили: «Якщо людям справді загрожувала небезпека, найочевидніше рішення полягало в тому, щоб зупинити техніку. Ні ліцензія МВС, ні договір із замовником, ні доручення посадовця не наділяють «Муніципальну охорону» поліцейськими повноваженнями. Її працівники мають ті самі права, що й будь-яка ліцензована охорона, і ці права вичерпно визначає закон «Про охоронну діяльність». Стаття 16 цього закону дозволяє застосовувати фізичну силу лише в кількох випадках, зокрема для захисту від нападу або для затримання правопорушника з подальшою передачею його поліції. Жінки, які лежали на землі, ні на кого не нападали, а затримувати їх ніхто не намагався: їх просто відтягували вбік. Такого повноваження в охоронців немає».Поліцейські ж, які були на місці події, могли б вимагати від людей залишити небезпечне місце, додала юристка. «Однак перед застосуванням сили поліцейський зобовʼязаний попередити і дати час виконати вимогу, а сама сила допустима лише як крайній і пропорційний засіб», — пояснила вона. Щодо випадку з Тетяною Трошкіною та іншою активісткою, яких винесли за територію будмайданчика, то, за словами Софії Чечель, правових підстав для цього також не було: «Відеозйомка будівництва є законною реалізацією права збирати інформацію, гарантованого статтею 34 Конституції. Охоронці мали право вимагати, щоб жінки залишили територію, і ті погодилися, попросивши лише викликати поліцію. Саме такого порядку вимагає закон: якщо охоронець затримує особу на обʼєкті, він зобовʼязаний негайно повідомити поліцію і передати їй затриману. Чи могли охоронці вивести жінок самостійно, без поліції? Супроводити людину до виходу, якщо вона йде сама, вони можуть. А виносити силоміць не можуть, бо права на примусове видворення закон охороні не надає. Якщо особа відмовляється залишити обʼєкт, охоронець має не допускати її далі й викликати поліцію. Крім того, закон зобовʼязує охорону обмежуватися заподіянням мінімальної шкоди. Дії трьох чоловіків, які стягують одну жінку і викручують їй пальці, цій вимозі не відповідають».Керівництво «Муніципальної охорони» не дає оцінки подіям на Теремках, посилаючись на те, що ще триває службова перевірка. Її має провести Департамент муніципальної безпеки. Кличко повідомив, що також звернувся до поліції, аби та надала правову оцінку діям «муніципалів». Результатів цих перевірок поки що немає. Для охоронців, на відміну від поліції, немає специфічної відповідальності за перевищення службових повноважень. Якщо перевірка виявить у їхніх діях порушення, то вони відповідатимуть на загальних засадах — як рядові громадяни.На хвилю невдоволення діями їхніх співробітників «Муніципальна охорона» зреагувала, заявивши про політичний тиск. Окремо відповіли на закиди користувачів соцмереж про «ухилянтів» — згадавши, що в організації працює понад 200 ветеранів: «Ніхто не має права навішувати ярлик “ухилянтів” на людей, які пройшли фронт, були поранені, втратили побратимів або сьогодні перебувають у війську».Історія київських «муніципалів», справді, почалася з ветеранів і ще однієї структури зі схожою назвою — «Муніципальна варта». Раніше це формування було тісно повʼязане з комунальною охороною, потім їхні шляхи розійшлися. Тепер представники «варти» відмежовуються від дій охоронців, які відтягували активісток на Теремках.«Я багато особистого часу і душі вклав у розвиток цього формування і мені прикро бачити багато згадувань [у контексті подій на Теремках] «Муніципальної варти», яка взагалі жодного відношення до цих подій не має. Ми роками працювали над нашою репутацією. Якщо хтось із нас виживе на цій війні і повернеться, ми спробуємо реанімувати діяльність «Муніципальної варти». Для нас важливо, щоб людям було зрозуміло: те, що відбувається зараз, до нас жодного стосунку не має», — каже один зі співзасновників формування Олексій Дюденко, який зараз служить у ЗСУ.

Кияни, що поверталися з АТО, обʼєдналися для патрулювання вулиць. А Кличко дав їм фінансування

У 2017 році кияни, що поверталися із зони АТО, створили своє громадське формування для патрулювання вулиць і підтримування порядку в місті, розповідає один з ініціаторів Олексій Дюденко. Їм здавалося, що поліція справляється із цими завданнями не надто ефективно. До того ж така діяльність допомагала ветеранам краще соціалізуватися, повернувшись додому, вважали засновники. «Залучили туди якнайбільше ветеранів, більшість з яких не мали куди приткнутися, крім як іти в “тітушки”», — говорить ще один ініціатор Ігор Марі. Формування офіційно зареєстрували і назвали «Муніципальна варта». Ветеранська спільнота знайшла порозуміння і з київською адміністрацією та домовилася про фінансування з міського бюджету. Того ж 2017 року Київрада створила комунальне підприємство «Муніципальна охорона». Згодом воно отримало ліцензію на охоронну діяльність, тобто, по суті, статус охоронної фірми. Працювати туди влаштувалась частина учасників «Муніципальної варти» (хоча й не всі).Насправді Кличко прагнув створити в Києві муніципальну поліцію — правоохоронний орган, який підпорядковується не центральній, а місцевій владі. Це було частиною його передвиборчої програми у 2014 і 2015 роках, а згодом він неодноразово згадував, що Києву потрібен такий орган. Муніципальна поліція є в багатьох країнах світу, в Україні ж не було відповідного закону, що дозволив би місцевій владі створити таку структуру. У перші роки Кличкового мерства зміни до законодавства активно обговорювали, але зрештою від ідеї відмовились. Побоялися, що такі формування в регіонах Росія зможе використати в гібридній війні. Не дочекавшись змін, у багатьох містах України тоді створили комунальні структури з охорони правопорядку, зокрема в девʼятьох обласних центрах.Закон не наділяв ці структури справжніми правоохоронними повноваженнями. Але в Києві діяв симбіоз комунального підприємства «Муніципальна охорона» і громадського формування «Муніципальна варта». Ті самі люди в статусі співробітників комунального підприємства охороняли школи, дитячі садки, парки і деякі обʼєкти критичної інфраструктури й отримували за це зарплату. У статусі «вартових» — у вільний від роботи час брали участь у патрулюванні вулиць чи підтримуванні порядку під час масових заходів. Відповідно до закону «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» учасники таких формувань мали додаткові повноваження — наприклад, вони могли носити зброю і затримувати людей за адміністративні правопорушення. Тож обидві структури продовжували функціонувати паралельно.Розрізнити, де завершувалося комунальне підприємство і починалося громадське формування, було складно. Коли провели аудит підприємства, ревізори вказали, що речі тих і тих зберігалися в одному місці й неможливо було встановити, де чиї. Головою обох структур була та сама людина — Ігор Марі. Перші роки співпраці з КМДА учасники ветеранського формування називають плідними і позитивними. «Койоти» проводили рейди «наливайками», допомагали інспекторам з паркування штрафувати порушників, проводили «виховні бесіди» з любителями випити в парках, шукали зниклих людей чи затримували кишенькових злодіїв. А під час епідемії ковіду — перевіряли, як бізнес і кияни дотримуються правил карантину. Також вони допомогли мешканцям Микільської Слобідки відстояти прибережну зону від забудови.Ігор Марі підтримував Кличка і стверджував, що той багато робить для ветеранів. Коли журналісти вказували, що «Мунварту» називають особистою армією Кличка, він переводив на жарт: «Ви ж бачили нашого міського голову? Як думаєте, йому охоронна структура потрібна?». Утім, як стверджує Олексій Дюденко, «муніципали» отримували від київської влади певні «пропозиції» — щодо участі в сумнівних подіях. «Ці пропозиції, звичайно, відхилялися», — каже він. Олексій не називає конкретних імен чи місць, але каже, що це було повʼязано з питаннями землі та забудов. Ігор Марі підтверджує, що «пропозиції» були, але теж відмовляється назвати конкретні випадки, бо не має доказів, а голослівним бути не хоче. За його словами, ці пропозиції надходили не від міського голови, а від «навколовладних кіл». Проте завдяки «прямому діалогу з міським головою» від таких пропозицій вдавалося ухилитися, стверджує він.Не можна сказати, що репутація «Мунварти» була кристально чистою. Ідеологічно склад формування не був однорідним. Серед представників були прихильники правих поглядів. Одним із керівників районного осередку був Сергій Бондар (він же учасник ультраправого формування С14). Він засвітився під час розгону ромського табору біля залізничного вокзалу. Загалом у «муніципалів» були особливі відносини з ромським народом. Ігор Марі розповідав, що отримав листа від омбудсмана, в якому його просили не використовувати в публічній комунікації застарілий і некоректний етнонім стосовно ромів. Сьогодні в соцмережах «Мунварти» можна знайти пости про порушників з числа ромів під хештегом #їхвсеоднонесадять.Один з гучних скандалів, який супроводжував «Муніципальну охорону», повʼязаний з кінотеатром «Київ». У 2019 році КМДА покликала «муніципалів», щоб виселити з будівлі колишнього орендаря. Сьомого червня вони прийшли до будівлі разом з представниками КМДА начебто для «інвентаризації майна». Колишній орендар у відповідь заявив про рейдерське захоплення. На його бік стало багато активістів і представників культурно-мистецької тусовки. На одному з відео видно, як представник «Муніципальної охорони» схопив за шию режисера Миколу Базаркіна, який намагався зайти в будівлю. Водночас, за словами тодішніх охоронців, під час тих подій їм довелося мати справу й зі справжніми «тітушками». Десятьох людей, які намагались увірватися в будівлю, затримала поліція — у мережі було відео, як їх виводять із кінотеатру. Двоє колишніх співробітників «Муніципальної охорони» кажуть, що керівництво КМДА ввело їх в оману в тій ситуації. Їм пояснювали, що кінотеатр повернеться у власність громади і відновить роботу. Але в результаті «Київ» вже восьмий рік стоїть порожнім.

Зміна керівництва й конфлікт із КМДА

Протистояння між кістяком «Муніципальної варти» та КМДА почалося наприкінці 2021 року. Перед цим у вересні Кличко призначив своїм заступником колишнього начальника київського відділку поліції Андрія Крищенка. У КМДА він мав відповідати за питання муніципальної безпеки, тож «Муніципальна охорона» опинилася під його кураторством. Головою підприємства став Сергій Чернишев — вони з Крищенком разом працювали в поліції Донеччини, а потім у поліції Києва. Ігор Марі, тоді вже заступник директора, і його соратники не прийняли нового керівника й публічно виступили проти нього. Вони звинувачували Чернишева в тому, що той брав на роботу людей «із сумнівною репутацією» чи «кримінальним минулим», а нелояльних нібито звільняв. Також вони жалілися, що після зміни керівника їм невчасно чи не в повному обсязі платили зарплату. У січні на сторінці «Муніципальної варти» опублікували вимогу звільнити Чернишева. Цього не сталося.Владислав Оберемчук, який тоді був охоронцем, а тепер став заступником начальника відділу, пояснює ті події інакше. Він каже, що рядові працівники насправді хотіли змін, а Чернишев начебто запропонував власний план розвитку організації. Він також заявляє, що тоді «за вказівкою Ігоря Марі» співробітників знімали з обʼєктів і «гнали на мітинги проти нового керівництва».Конфлікт нічим не завершився. Незабаром почалася повномасштабна війна — більшість співробітників «Муніципальної варти» пішли на фронт, серед них і Марі із соратниками. На цьому діяльність «Муніципальної варти» в Києві фактично призупинилась. А ось «Муніципальна охорона» продовжила процвітати. Керівництво «Муніципальної охорони» досі позиціонує її як ветеранську організацію, стверджуючи, що вона «сприяє працевлаштуванню демобілізованих учасників війни». У 2021 році, за словами Кличка, у лавах «мунохоронців» було 90 відсотків учасників АТО. Однак тепер ветерани — не основний персонал організації.

У складі організації 207 людей зі статусом ветеранів і учасників бойових дій, тобто близько 15 відсотків співробітників (сьогодні в «Муніципальній охороні» працює 1 409 людей).Ще 373 працівники мобілізовані до ЗСУ, але далі формально числяться в штаті.Заброньованих працівників в організації — 361, тобто 26 відсотків фактичної кількості співробітників.

Витрати на «Муніципальну охорону» зросли майже до 905 мільйонів гривень на рік, фактично вся ця сума — це зарплати

Один з аргументів ініціаторок розформування «Муніципальної охорони» Аліни Михайлової та Ксенії Семенової — великі витрати. «Ми постійно говоримо про нестачу коштів. На допомогу військовим. На ветеранів та їхні родини. На реабілітацію. На житлові програми. На критичні потреби міста. На брак мобілізаційного ресурсу, зокрема. При цьому Київ продовжує фінансувати окрему структуру зі штатом до 1 600 людей, частина функцій якої перетинається з функціями правоохоронних органів», — написала Аліна Михайлова. Коли 2017 року в Київраді голосували за створення цієї організації, Кличко пояснював, що це допоможе місту зекономити на охоронних послугах — до цього їх замовляли на стороні. «Місто зараз платить на рік за охорону комунального майна майже 300 мільйонів гривень! Це КП допоможе в рази зменшити витрати!» — стверджував міський голова.Тоді «Муніципальній охороні» з міського бюджету виділили 2,5 мільйона грн на статутний капітал. Передбачалося, що гроші на свою діяльність підприємство буде заробляти самостійно — надаючи послуги з охорони комунальним обʼєктам. Але вже від 2019 року місто почало регулярно фінансувати підприємство з бюджету. Ба більше, Київрада дала «Муніципальній охороні» ексклюзивне право охороняти деякі комунальні обʼєкти без тендера (перелік таких обʼєктів постійно розширювали). Антимонопольний комітет побачив у цьому порушення законодавства. Раніше ті самі обʼєкти охороняли компанії, які вигравали тендер, а платило за це не місто, а самі установи — школи, лікарні тощо. АМКУ хотів зобовʼязати Київраду знову проводити відкритий конкурс. Київрада довго намагалась оскаржити це рішення в судах, але зрештою програла.Та знайшовся інший спосіб обійти рішення АМКУ: перетворити «Муніципальну охорону» з комунального підприємства на комунальну організацію — тобто на некомерційну юридичну особу, яка утримується з бюджету. Оскільки вона не продає послуги, то формально не має й антиконкурентних дій, які забороняв АМКУ.За сім років витрати Києва на «Мунохорону» зросли більш як вдесятеро — із 78 млн грн до 905 млн грн у 2026-му. Штат організації за останні роки теж суттєво збільшився — із 600 людей у 2021 році до 1 600 у 2026-му. Переважно це персонал охорони (охоронники, водії груп реагування, персонал пункту спостереження) — близько 90 відсотків штату. Решта — це адмінперсонал і працівники Центру нацсупротиву. Згідно зі стратегічним планом у 2028 році штат хотіли збільшити до 1 900. Ми запитали в організації, на якій підставі заплановане таке розширення, але відповіді не отримали. До порівняння, комунальна рятувальна служба «Київська служба порятунку», яка підпорядковується тому ж департаменту, що й «муніципали», нараховує лише 196 співробітників. Близько 80—90 відсотків операційних витрат «Муніципальної охорони» — це саме зарплати співробітників і соціальні відрахування. В організації кажуть, що середня місячна зарплата станом на 2026 рік становить 26 950 грн (після вирахування податків). На сайті з пошуку роботи рядовим охоронцям в організації пропонують зарплату 23—30 тисяч (хоча не уточнюють, чи це зарплата на руки). Середня зарплата охоронців у Києві, за даними порталу Wоrk.uа, становить 26 800 грн.Один зі співробітників «Мунохорони», який спілкувався з «Бабелем» анонімно, розповів, що ставка за роботу охоронцем становить 70 гривень на годину. Працюючи по девʼять годин на добу пʼять днів на тиждень, охоронець може заробити лише 12 600 грн. Решта — це надбавки, які, за його твердженнями, призначають непрозоро. Він надав «Бабелю» документи, які показують, що він просив скликати трудову комісію, щоб обговорити принцип нарахування цих надбавок, але йому відмовили.То чи забагато місто витрачає на «Муніципальну охорону»? Оскільки головне завдання організації — охорона майна, то найдоцільніше порівнювати її зі структурами, що мають такі ж функції. Це приватні охоронні компанії і державна Поліція охорони. Поліція охорони має в Києві на 13 відсотків більше співробітників і на 12 відсотків більший бюджет — водночас охороняє в 57 разів більше обʼєктів. Фірма Shеrіff має в Києві на 30 відсотків більше співробітників і охороняє в 23 рази більше обʼєктів. Цю суттєву різницю в кількості обʼєктів можна було б пояснити тим, що «Муніципальна охорона» тримає більше охоронців безпосередньо на обʼєктах. Однак в організації не надали відповіді, скільки саме обʼєктів із їхнього переліку передбачають фізичну охорону. До того ж важливий не тип охорони, а її ефективність. Оцінити це могла б аудиторська служба.

Події на Теремках тривають. Тепер там конфлікт між протестувальниками і поліцією

Тим часом ситуація на Теремках знову загострилась — але тепер конфлікт уже між протестувальниками і Нацполіцією. Двадцять сьомого вересня на місці будівництва теплотраси сталася сутичка. Архітекторка Уляна Джурляк, яка виступає проти вирубки дерев, заявила, що поліціянт ударив її. Водночас поліція звинуватила деяких учасників акцій у провокаціях. До активіста і ветерана Любомира Дмитришина після тих подій прийшли з обшуками і, за словами його адвокатів, «безпідставно застосували фізичну силу». Суд призначив йому домашній арешт. Юристка Софія Чечель вважає, що і в ситуації з «Муніципальною охороною» найбільше запитань було саме до поліції. «Вона була на місці, але допустила, щоб охоронці діяли поза межами своїх повноважень. Подібна ситуація вже ставала предметом розгляду Європейського суду з прав людини у справі «Чернега та інші проти України». Тоді в Харкові комунальна «Муніципальна охорона» так само відтісняла протестувальників від будівельної техніки під час вирубки парку, а поліція не втручалася. Суд констатував порушення Україною права на мирні зібрання».

Учні заблокували ліцей, і їхні вимоги почули — це вирішили повторити в інших французьких школах

Вранці 17 вересня працівники ліцею Сент-Екзюпері в місті Кретей, неподалік Парижу, оголосили страйк. Наступного ранку до акції долучилися учні — вони розгорнули перед воротами саморобні плакати: «Ліцей у небезпеці» і заблокували вхід.У закладі, де навчаються приблизно півтори тисячі дітей, не вистачало заступника директора, медсестри, кількох учителів, зокрема з французької та математики, і асистентів для дітей з інвалідністю. Відсутність медсестри не була формальністю: батьки обурювались, що в ліцеї нікому допомогти дитині, якій треба зробити укол інсуліну. У школі протікав дах, а розбите вікно тижнями не могли замінити. Інформація про протест у ліцеї Сент-Екзюпері розлетілась соцмережами, за кілька днів заклад отримав заступницю директора і кількох учителів, місцева влада пообіцяла знайти медсестру. Учні повернулися на уроки.У соцмережах тим часом зʼявлялися листівки інших шкіл, створені здебільшого штучним інтелектом. У міжліцейних чатах домовлялися про наступну акцію і попереджали одне одного про поліцію. З Кретею протести перекинулися до сусіднього Сен-Дені, а потім вийшли за межі паризьких передмість — 28 вересня акції відбувалися у 180 ліцеях, а 1 жовтня — вже у 1 020, тобто майже в кожному четвертому ліцеї країни.

Що не так із французькими ліцеями?

У державних ліцеях у 2026 році працює менше вчителів, ніж у 2008-му, хоча учнів стало на 250 тисяч більше. Лише з 2017 року скоротили близько 10 тисяч вчительських посад. Понад 70% класів загальних і технологічних ліцеїв мають наповненість більш як 30—35 дітей. Будівлям звичайних ліцеїв у середньому 61 рік, професійних — 71. У більшості приміщень ремонти не робили десятиліттями.

Що більше ліцеїв приєднувалось до протестного руху, то частіше мирні блокади переростали в сутички. На деяких протестах почали з’являтись люди в масках, директори шкіл та поліція стверджували, що частина з них не навчалася в цих закладах. У Парижі група людей намагалася увірватися до школи і підпалила вхід. Під час розгону протестів поліція застосувала світлошумові гранати та гумові кулі, що призвело до важких травм серед підлітків: 15-річному хлопцю в Лансі — місті на півночі Франції, ампутували кисть через вибух гранати, а 16-річний Маель у Турі (місто в центрі країни) втратив око від влучання кулі.

Лідер крайніх лівих Меланшон підтримує школярів, французький уряд звинувачує лівих у підтримці безладів, ультраправа Ле Пен обіцяє навести порядок

Навесні 2027 року французи обиратимуть нового президента. Емманюель Макрон після двох термінів балотуватися вже не може, тому боротьба за його місце фактично почалася. У першому турі французи голосуватимуть за всіх кандидатів, для перемоги кандидат повинен здобути 50% 1 голос від усіх чинних бюлетенів. За всю історію Пʼятої республіки цього ще не вдавалося зробити жодному претендентові через високу конкуренцію. Тому долю посади завжди вирішує другий тур між двома найпопулярнішими політиками. Шкільні протести вже стали частиною цієї боротьби. Політичним голосом протестувальників намагається стати лідер радикальних лівих Жан-Люк Меланшон. Депутати його партії «Нескорена Франція» одними з перших зʼявилися біля заблокованих шкіл. Вони знімали відео з учнями, допомагали блокадам і вимагали відвести поліцію. На відео, яке завірусилось у соцмережах, мер Сен-Дені від «Нескореної Франції» Баллі Багайоко 6 жовтня став між школярами й поліцейськими в Парижі та кричав: «Зупиніться!». Згодом сам потрапив під сльозогінний газ. Меланшон майже одразу взяв на озброєння тезу: ганьба тому уряду, який має кошти на поліцейські кийки, гранати й газ, але не на зарплати вчителям та ремонти шкіл. Це допомагає йому мобілізувати молоду аудиторію, особливо мешканців бідних районів. Згідно з вересневим опитуванням, понад 40% виборців віком від 18 до 24 років планували голосувати саме за нього. Утім, цього замало для виходу до другого туру, тож йому потрібні не лише віддані прихильники, а й голоси поміркованого електорату. Аби не відлякати останніх, коли протести переросли у вуличні заворушення, Меланшон збавив градус: закликав соратників ставати між школярами та силовиками й попросив мітингувальників утримуватися від насильства.Уряд на чолі з премʼєром Себастьєном Лекорню пропонує іншу версію: справедливі вимоги школярів використали партія Меланшона «Нескорена Франція» та ультраліві групи, які підживлюють безлад. Як доказ Лекорню посилався на записку розвідки паризької поліції. Французький міністр освіти Едуар Жеффре зустрівся з учнями, вчителями і батьками лише 2 жовтня — вже у розпал протестів. Він пообіцяв консультації в ліцеях і більше вчителів, але не назвав ані сум, які виділять на ремонти, ані кількості нових працівників. Після цієї зустрічі учнівські й студентські організації заявили, що не отримали конкретних відповідей, і закликали продовжувати протест. Учнівські протести зараз найбільше б’ють по кандидатах у президенти — центристах Едуару Філіппу і Габріелю Атталю: обидва в різний час були премʼєрами у президента Макрона, тож претензії, чому французька шкільна освіта опинилася в такому занедбаному стані, адресовані зокрема й їм. Філіпп, який зараз працює мером Гавру, називає насильство неприйнятним, а 6 жовтня закрив ліцеї в Гаврі, щоб запобігти сутичкам у день національного протесту. Габріель Атталь звинуватив Меланшона в тому, що той використовує молодь як «політичне гарматне мʼясо».Марін Ле Пен не є популярною фігурою серед школярів-протестувальників — на масових акціях численні плакати з гаслами проти правих. Тому французькі праві звертаються не так до молоді, як до наляканих дорослих. Сама Ле Пен називає акції не протестами, а винятково заворушеннями і обіцяє повернути порядок, щойно прийде до влади. Її партійці активно поширюють відео пожеж, сутичок і вандалізму. Приміром, керівниця регіону Пеї-де-ла-Луар Крістель Морансе опублікувала кадри палаючого ліцею Нельсона Мандели в Нанті й написала: «Усюди ті самі погромники. Усюди те саме насильство». Вимоги учнів вона назвала лише приводом для хаосу.

Для України важливо, хто продовжить політику Макрона. Найкращий натепер для України кандидат Едуар Філіпп має близько 16% підтримки — удвічі менше за Ле Пен

Головною фавориткою передвиборчих опитувань зараз залишається лідерка ультраправого «Національного обʼєднання» Марін Ле Пен. Серед центристів та поміркованих сил найбільша підтримка у колишнього премʼєр-міністра Едуара Філіппа. На лівому фланзі ключовими фігурами виступають лідер «Нескореної Франції» Жан-Люк Меланшон та поміркований лівий Рафаель Глюксманн. Ле Пен зараз намагається відмежуватись від своєї репутації союзниці Кремля. Після повномасштабного вторгнення вона засудила напад Росії, але продовжила виступати за переговори. У спільній заяві 19 вересня Ле Пен і Жордан Барделла прямо звинуватили Росію в організації ескалації та гібридних атак у Європі. Сама Ле Пен каже, що Франція може й далі навчати українських військових, передавати оборонне спорядження та брати участь у «Коаліції охочих», але більше не може фінансувати Україну в нинішньому обсязі. Третього вересня віцепрезидент її партії Луї Аліо пообіцяв, що після перемоги Ле Пен Франція «перекриє кран» допомоги Україні: мовляв, гроші потрібні французьким лікарням і школам. Якщо Ле Пен говорить про скорочення витрат, то Меланшон хоче ще й обмежити засоби, якими Україна воює. Після повномасштабного вторгнення він назвав Росію агресором. Проте постійно піддає сумніву доцільність санкцій і критикує Макрона за те, що той передав Україні літаки й далекобійні ракети, мовляв, можна було обмежитись системами ППО. До того ж Меланшон обіцяє вивести Францію з військового командування НАТО — сценарій Меланшона означає повернення до політики Шарля де Голля 1966 року, коли Франція залишається в Альянсі, але не підпорядковує свої війська його єдиному штабу. Для НАТО це означатиме удар по боєздатності, бо Франція володіє найпотужнішою армією та єдиним ядерним арсеналом у ЄС. Депутати його партії голосували проти безпекової угоди з Україною. У вересні він заявив, що українські далекобійні удари провокують Росію, і запропонував заборонити ці удари.

Що Франція пообіцяла українській армії

У липні 2026 року президенти Франції та України погодили дорожню карту довгострокової оборонної співпраці. Rаfаlе. Україна оголосила про замовлення перших 16 винищувачів із запланованих ста. Фінансування ще мають залучити з кредиту ЄС та інших джерел. Перші чотири літаки планують передати після навчання пілотів і техніків. ППО. Україна має намір замовити чотири системи SАМР/Т NG. Поки їх виготовлятимуть, Франція зобовʼязалася тимчасово передати дві наявні системи SАМР/Т. Виробництво в Україні. Франція дозволила ліцензійне виробництво авіабомб ААSМ і ракет SСАLР, а Франція та Італія — ракет Аstеr 30. Запустити його планують до кінця 2026 року.

Найпослідовніше нинішній курс Франції підтримує Едуар Філіпп. У травні він приїздив до Києва й говорив, що Франція має й надалі допомагати українській армії. Він підтримує вступ України до НАТО та план присутності європейських військових в Україні після завершення війни. Габріель Атталь і поміркований лівий Рафаель Глюксманн теж виступають за допомогу Києву. Але проблема в тому, що вони (принаймні поки що) всі конкуренти на одному полі, і виборцям, які підтримують цей курс, доведеться обирати між ними. А це автоматично підвищує шанси радикальних — і правих, і лівих кандидатів.

Упродовж минулої доби, 11 жовтня, російська армія втратила на фронті ще 1 470 військових і сотні одиниць техніки.Про це звітує Генштаб ЗСУ.Зокрема, росіяни втратили два танки, шість бойових бронемашин, 51 артилерійську систему, чотири РСЗВ, два засоби ППО, три наземних робототехнічних комплексів, 1 416 БпЛА, 553 одиниці автомобільної техніки і три — спеціальної.
Україна і Росія рідко публікують офіційні дані про свої втрати у війні. Востаннє Росія офіційно повідомляла про це ще у вересні 2022 року — тоді йшлося про 5 937 загиблих.Президент України Володимир Зеленський 31 липня 2026 року озвучив нові дані — втрати росіян за час повномасштабної війни сягнули 1,6 мільйона військових. З них приблизно 700 тисяч загинули.Що стосується українських втрат, за словами президента Зеленського, щонайменше 50 тисяч українських військових загинули (у лютому він називав цифру в 55 тисяч). Ще майже 400 тисяч зазнали поранень. Велика кількість військових вважаються зниклими безвісти.

Президент Володимир Зеленський 11 жовтня підписав укази про введення в дію рішень РНБО щодо нових санкцій проти виробників російських ракет і фінансових посередників.Про це повідомляє Офіс президента.До першого санкційного списку внесли 70 громадян Росії, причетних до виробництва балістичних ракет «Іскандер-М» і «Циркон». Серед них — працівники підприємств оборонно-промислового комплексу та хімічної галузі, які забезпечують виробництво ракет.Зокрема, санкції стосуються співробітників Воткінського заводу, підприємств «Радар ММС», «Граніт-Електрон», «Авіатек», «Салют», «Стріла», «Авангард», а також низки хімічних заводів і науково-дослідних інститутів.Другий санкційний перелік охоплює 28 людей і 27 компаній, які допомагають Росії обходити фінансові обмеження. Серед них — оператори криптобірж, сервіси обміну криптовалют, а також їхні керівники та власники.Окремі санкції запровадили проти керівників і власників компаній, пов’язаних із тіньовою банківською мережею А7, яка, за даними Офісу президента, пропонує інструменти для обходу санкцій.До третього санкційного списку внесли 10 людей і 21 компанію, а також два морських судна. За даними Офісу президента, вони діють в інтересах Росії на тимчасово окупованих територіях України. Серед них — колаборанти і підприємства.

Цього тижня Росія вдарила ракетою по Прилуках, унаслідок чого загинули 22 людини. США дозволили тимчасово експортувати російський дизель, а президент США Дональд Трамп оголосив енергетичне перемир’я між Україною та Росією.«Бабель» зібрав головні події тижня, аби ви були в курсі подій.

Удар по Прилуках на Чернігівщині

У ніч проти 7 жовтня російська ракета Х-101 влучила в п’ятиповерхівку в Прилуках на Чернігівщині. Внаслідок удару загинули 22 людини, серед них п’ятеро дітей. Ще 54 людини постраждали, зокрема семеро дітей. Під час робіт ДСНС врятувати 15 людей, серед них одну дитину.

США і російський дизель

Президент США Дональд Трамп 9 жовтня заявив, що Росія погодилася постачати дизельне пальне на американський і світові ринки, щоб знизити ціни. Після цього Міністерство фінансів США видало тимчасову ліцензію на експорт російського дизелю, послабивши санкції. За даними джерел Ахіоs, рішення Трампа пов’язане з тим, що Україна не припинила атакувати російські нафтопереробні заводи.

Енергетичне перемирʼя

Уже 11 жовтня Трамп анонсував енергетичне перемир’я між Україною та Росією, яке «набуває чинності негайно». За його словами, обидві сторони погодилися. Водночас Володимир Зеленський у коментарі Ахіоs сказав, що перемир’я стало для нього новиною. Незабаром Росія вдарила по ТЕЦ у Харкові.

Європарламент схвалив програму на €115 млн

Європарламент схвалив програму АGІLЕ з бюджетом €115 мільйонів. Вона допоможе малому й середньому бізнесу, зокрема оборонним стартапам, швидше розробляти, тестувати й виводити на ринок нові технології. Українські розробники зможуть скористатися можливостями програми без вступних внесків. Програма має запрацювати на початку 2027 року.

Атака на дата-центр «Яндексу» в Росії

Внаслідок атаки українських безпілотників 8 жовтня загорівся дата-центр російської компанії «Яндекс» у місті Сасово Рязанської області. Компанія підтвердила, що об’єкт серйозно пошкоджений і повністю припинив роботу. Частина інфраструктури вийшла з ладу, а деякі онлайн-сервіси могли бути недоступними.

У Чорногорії затримали керівників мережі РФ «Рибар»

У Чорногорії 9 жовтня затримали Михайла і Валерію Звінчуків — керівника та креативну директорку російської пропагандистської мережі «Рибар». Разом із ними затримали ще трьох імовірних спільників. Згодом стало відомо, що з країни вислали подружжя Звінчуків і спільників. Рішення видворити їх ухвалили з міркувань національної та внутрішньої безпеки.

У Австрії затримали журналістів «Української правди»

У Відні затримали журналіста-розслідувача «Української правди» Михайла Ткача та оператора Ярослава Бондаренка, коли вони виконували редакційне завдання, пов’язане з пошуком колишнього генерального прокурора Руслана Кравченка.Австрійська прокуратура пояснила, що журналістів затримали через підозру в шпигунстві, але вона не підтвердилася. Згодом Ткача і Бондаренка відпустили. Ткач розповів, що під час затримання правоохоронці вибили вікна в автомобілі, погрожували зброєю і нічого не пояснювали. Оператор дістав травми обличчя.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн після розмови з президентом Володимиром Зеленським заявила, що ЄС цього тижня надасть Україні додаткове фінансування на дрони й ракети, щоб посилити оборону і захист повітряного простору.Про це фон дер Ляєн повідомила в заяві за підсумками розмови.За її словами, Україна буде одним із центральних питань порядку денного саміту Європейської ради цього тижня. Лідери ЄС обговорять фінансові потреби України на наступний рік і способи залучити додаткову міжнародну підтримку.Крім того, Євросоюз планує відкрити 13 жовтня ще два переговорних кластери в межах вступу України до ЄС. Фон дер Ляєн заявила, що переговорний процес набирає обертів.Президентка Єврокомісії також підтримала заклик Зеленського до припинення вогню, яке має захистити глобальні постачання продовольства та енергетичну інфраструктуру в Україні й Росії.

Удень Трамп анонсував енергетичне перемирʼя між Україною та Росією. За його словами, обидві сторони погодилися і воно розпочало діяти «негайно». Водночас Зеленський у коментарі Ахіоs заявив, що оголошене перемирʼя стало для нього новиною.Водночас український президент сказав, що ЗСУ отримали «всі відповідні накази». Україна очікує на деталі діалогу США з РФ і на те, що Путін виконає умови енергетичного перемирʼя.

Росія вдарила по ТЕЦ-5 у Харкові після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про енергетичне перемир’я.Про це заявив президент Володимир Зеленський.Водночас український президент сказав, що ЗСУ отримали «всі відповідні накази». Україна очікує на деталі діалогу США з РФ і на те, що Путін виконає умови енергетичного перемирʼя.Удень Трамп анонсував енергетичне перемирʼя між Україною та Росією. За його словами, обидві сторони погодилися і воно розпочало діяти «негайно». Водночас Зеленський у коментарі Ахіоs заявив, що оголошене перемирʼя стало для нього новиною.Напередодні президент Володимир Зеленський вкотре наголосив, що Україна зупинить атаки на російські НПЗ, якщо РФ перестане бити по українській енергетиці.

Що передувало

9 жовтня Трамп заявив, що відкриє американський ринок для російського дизельного пального, а США тимчасово скасували санкції на його експорт до квітня. Представники Росії заявили, що переговори про мир поки не відновлюватимуть.За даними джерел Ахіоs, президент США дозволив РФ постачати дизпальне, бо Зеленський відмовився припинити удари по російських НПЗ. Наступного дня Трамп заявив, що Україні час обрати нового президента. Він пов’язав українські атаки зі зростанням світових цін на пальне.

Необхідно створити спеціалізовані підрозділи, які системно шукатимуть і знищуватимуть російські екіпажі БпЛА та наземну інфраструктуру для їхньої роботи.Про це заявив міністр оборони України Євгеній Хмара під час пресконференції.Хмара також зазначив, що кількість великокаліберних турелей, які використовують проти реактивних безпілотників, уже вимірюється сотнями. Також Україна працює над системами зі збільшеною дальністю дії та закупівлею зенітних комплексів і ракет до них.Міністр розповів, що за вересень і початок жовтня Сили оборони атакували вісім установок, які росіяни використовували для балістичних ударів: три знищили, ще п’ять пошкодили. За словами Хмари, такі удари вже змушували росіян скасовувати або змінювати заплановані атаки.Хмара заявив, що Україна розвиває виробництво реактивних двигунів. Потреба в одному з їхніх типів у 2027 році може сягнути приблизно 10 тисяч одиниць на місяць. Водночас Міноборони працює над експортом зброї. Частину доходів від майбутнього експорту зброї планують спрямовувати на потреби Сил оборони.Також Хмара повідомив, що Міноборони планує збільшити кількість засобів mіddlе strіkе та передати їх на рівень корпусів. Їх використовуватимуть для ударів по екіпажах російських дронів, пунктах управління, логістиці та засобах ППО, зокрема радіолокаційних станціях і системах РЕБ.Ще один напрям — виробництво реактивних двигунів для дронів-перехоплювачів, далекобійних безпілотників і крилатих ракет. За словами Хмари, в Україні є приблизно 20 виробників у трьох основних категоріях.

Президент США Дональд Трамп анонсував енергетичне перемирʼя між Україною та Росією.Про це Трамп написав у своїй соцмережі Тruth Sосіаl.«Негайно набуває чинності енергетичне перемир’я у війні між Росією та Україною. Обидві сторони погодилися. Не порушуйте його!» — написав американський президент.Водночас Зеленський у коментарі Ахіоs заявив, що оголошене перемирʼя стало для нього новиною.Напередодні президент Володимир Зеленський вкотре наголосив, що Україна зупинить атаки на російські НПЗ, якщо РФ перестане бити по українській енергетиці.

Що передувало

9 жовтня Трамп заявив, що відкриє американський ринок для російського дизельного пального, а США тимчасово скасували санкції на його експорт до квітня. Представники Росії заявили, що переговори про мир поки не відновлюватимуть.За даними джерел Ахіоs, президент США дозволив РФ постачати дизпальне, бо Зеленський відмовився припинити удари по російських НПЗ. Наступного дня Трамп заявив, що Україні час обрати нового президента. Він пов’язав українські атаки зі зростанням світових цін на пальне.

Західна розвідка попередила керівників оборонних компаній у Європі, що Росія може організувати їхні вбивства. Через це компанії посилюють особисту охорону керівників.Про це повідомляє Fіnаnсіаl Тіmеs із посиланням на представників п’ятьох європейських розвідувальних служб.За даними медіа, Москва прагне суттєво послабити підтримку Києва в найближчі місяці. Саме тому вбивства цивільних у Європі, які раніше вважалися табу навіть для російських спецслужб, дедалі частіше стають частиною планів РФ.Під загрозою — керівники та інші високопосадовці оборонних компаній. Російські спецслужби також націлюються на працівників невеликих підприємств, особливо тих, що виробляють безпілотники і компоненти до них.Кілька керівників оборонних компаній розповіли FТ на умовах анонімності, що протягом останніх шести місяців посилили особисту охорону за рекомендацією державних служб безпеки. Інші вдаються до таких заходів лише під час поїздок за кордон.За даними розвідки, організацією таких операцій переважно займається Головне розвідувальне управління Генштабу РФ (ГРУ). Також російські розвідники тісніше співпрацюють із кримінальними угрупованнями та використовують агентурні мережі в різних країнах.У деяких випадках розвідувальні служби вже виявили й зірвали підготовку замахів. Водночас представники розвідки наголошують, що Росії необов’язково доводити замахи до кінця, щоб досягти мети. Їхнє головне завдання — психологічний тиск, щоб оборонні компанії не співпрацювали з Україною.

Сьогодні, 11 жовтня, поліція Польщі отримала дані про можливу спробу замаху на прем’єр-міністра Дональда Туска та міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша. Кого підозрюють поки невідомо.

Лише за цей тиждень росіяни випустили по Україні приблизно 1 450 авіабомб, 75 ракет різних типів та понад 1 640 ударних дронів, з яких приблизно 60% — реактивні.Про це повідомив президент Володимир Зеленський.Російські війська протягом дня 11 жовтня продовжували обстрілювати українські регіони авіабомбами та дронами. Станом на 14:30 відомо про одну загиблу людину та щонайменше 15 постраждалих.Зеленський розповів, що Україна буде готова зупинити удари по російських НПЗ, якщо Росія перестане завдавати ударів по нашій енергетичній інфраструктурі.
Учора, 10 жовтня, президент США Дональд Трамп заявив, що Україні потрібен новий лідер, який зможе укласти угоду про завершення війни. Трамп наголосив, що Зеленський начебто хоче створити проблеми для всього світу, зокрема для американських фермерів, атакуючи російські НПЗ.Напередодні, 9 жовтня, Трамп повідомив, що РФ погодилася постачати дизель на американський і світові ринки, щоб знизити ціни на пальне. Після цього в Мінфіні США оголосили, що управління з контролю за іноземними активами видає тимчасову ліцензію на експорт російського дизелю.

Російські війська протягом дня 11 жовтня продовжували обстрілювати українські регіони авіабомбами та дронами. Станом на 14:30 відомо про одну загиблу людину та щонайменше 15 постраждалих.Про наслідки в областях повідомляють міські ради, обласні військові адміністрації, ДСНС і прокуратура.

Донеччина. Зранку три авіабомби влучили у житлові будинки Словʼянська — відомо про сімох поранених. У місті зруйновано і пошкоджено девʼять багатоквартирних будинків та крамницю. Ще двоє мешканців постраждали від удару по селищу Ясногірка Краматорської громади.

Сумщина. Близько 5-ї ранку у Ямпільській громаді російський дрон поцілив у автівку медиків, які саме їхали на виклик. Поранень зазнали 44-річний водій та 59-річний парамедик.

Рівненщина. Від російської атаки поранені троє людей у Сарненському районі. Пошкоджені будинки та господарчі споруди.

Харків. Уранці безпілотник вдарив по багатоповерхівці у Київському районі, а вже вдень КАБи поцілили у СТО поряд з приватними будинками. Два будинки знищені вщент, ще близько 15 пошкоджені вибуховою хвилею. Горять кілька авто. Відомо про одну загиблу жінку і щонайменше трьох постраждалих людей, серед них — дитина.Київ і Київщина. У Дарницькому районі столиці уламки дрона впали біля АЗС. А в Бучанському районі Київщини росіяни вдарили по промисловому підприємству. Люди не постраждали.

На честь української стрибунки у висоту та олімпійської чемпіонки Ярослави Магучіх назвали астероїд поблизу Юпітеру.Це зафіксовано в офіційному каталозі астероїдів WGSВN Вullеtіn, пише «Суспільне. Спорт».Астероїд відкрили 9 березня 2002 року на горі Бігелоу в американському штаті Аризона в межах проєкту Саtаlіnа Sky Survеy. Спочатку він мав попереднє позначення 2002 ЕВ110. А тепер небесне тіло офіційно називається (57915) Маhuсhіkh.Астероїд (57915) Маhuсhіkh належить до групи троянських астероїдів Юпітеру, які рухаються навколо Сонця поблизу орбіти цієї планети. Зокрема, він входить до групи L4, відомої як «греки».В описі назви у каталозі астероїдів відзначені головні досягнення 25-річної Магучіх на міжнародній арені. Зокрема, золото на Олімпіаді-2024 у Парижі, світовий рекорд у стрибках у висоту серед жінок — 2,10 м, а також бронзова медаль Олімпійських ігор Токіо-2020. Крім того, у вересні 2026 року Магучіх стала першою абсолютною чемпіонкою світу зі стрибків у висоту.

Серед українських спортсменів власний астероїд мають брати Кличко (212723 Кlіtsсhkо). Також є небесні тіла, названі на честь інших видатних українців — Тараса Шевченка, Лесі Українки, Сергія Корольова, Бориса Патона та Івана Пулюя.

Поліція Польщі отримала дані про можливу спробу замаху на прем’єр-міністра Дональда Туска та міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша.Про це вдень 11 жовтня повідомили речниця Міністерства внутрішніх справ країни Кароліна Галецька та речник міністра-координатора спеціальних служб Яцек Добжинський.У звʼязку з повідомленням про можливий замах голова МВС Марцін Кервінський і міністр-координатор спецслужб Томаш Сємоняк доручили розпочати «відповідні заходи».Силові структури вже скликали спеціальну нараду у Центрі антитерористичної діяльності Агентства внутрішньої безпеки Польщі. Подробиць про можливий замах поки не повідомляють.

Адміністрація президента США Дональда Трампа запропонувала Росії три «економічні стимули», якщо та погодиться на припинення вогню з Україною в енергетиці чи на морі.Про це пише Тhе Nеw Yоrk Тіmеs із посиланням на посадовців, обізнаних із перебігом переговорів.За даними видання, американські переговорники Стів Віткофф і Джаред Кушнер представили ці пропозиції під час дипломатичних контактів, які відновилися наприкінці вересня на полях Генасамблеї ООН.Перший стимул — розморозити до $100 мільярдів російських державних активів, заблокованих на Заході. Ці кошти США пропонували як «авансовий стимул» для часткового перемир’я, а не як винагороду після його запровадження.Другий — продати частину російської нафтової компанії «Лукойл» у межах багатомільярдної угоди. Покупцями мала стати група інвесторів із Близького Сходу, деякі з яких мають ділові зв’язки з американськими переговорниками.Третій — дозволити Білорусі, союзниці Росії, відновити експорт калійних добрив.NYТ пише, що українські чиновники були вражені тим, наскільки далеко зайшли Кушнер і Віткофф у своїх пропозиціях для Росії. Водночас, за даними видання, Україна не відкидала ці пропозиції одразу, але вимагала гарантій на випадок порушення перемир’я.Зокрема, Київ пропонував спрямовувати Україні таку саму суму, яку Росія отримала б із розморожених активів, або надавати додаткову військову допомогу, якщо Москва порушить домовленості.Водночас переговори не дали прориву. 9 жовтня Трамп заявив, що відкриє американський ринок для російського дизельного пального, а США тимчасово скасували санкції на його експорт до квітня. Росія не оголосила про жодні поступки у відповідь, а її представники заявили, що переговори про мир поки не відновлюватимуть.За даними джерел Ахіоs, президент США дозволив РФ постачати дизпальне, бо Зеленський відмовився припинити удари по російських НПЗ. Наступного дня Трамп заявив, що Україні час обрати нового президента. Він пов’язав українські атаки зі зростанням світових цін на пальне.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) досі не змогла визначити причину пневмонії, від якої померла працівниця протичумного науково-дослідного центру в Іркутській області РФ.Про це пише Rеutеrs із посиланням на заяву ВООЗ.Організація повідомила, що випадків чуми не зареєстрували, а доказів подальшого поширення інфекції не виявили.За даними ВООЗ, державний регулятор Росії повідомив, що тести працівниці та людей, які з нею контактували, на збудники особливо небезпечних інфекцій виявилися негативними. Симптомів у них досі не виявили, а нових випадків тяжкої пневмонії, повʼязаних з цією подією, не зафіксували.«На підставі наданої інформації ВООЗ не виявила доказів подальшої передачі інфекції, повʼязаної з цим випадком. Головною невизначеністю залишається відсутність підтвердженого діагнозу в померлої працівниці лабораторії», — йдеться в заяві організації.

Що передувало

Про можливий спалах чуми росмедіа написали на початку жовтня. Першою жертвою стала 28-річна Дарія Шипілова, яка працювала в Іркутському науково-дослідному інституті, вона померла 2 жовтня. Після цього майже 200 контактних людей взяли під меднагляд.За однією з версій, Шипілова могла заразитися під час робочої поїздки до Бурятії, де на кордоні з Монголією фіксували осередок чуми. За іншою — вона розбила пробірку зі збудником чуми.Російська влада чуму не підтвердила, заявивши, що причина смерті жінки — «пневмонія невідомої етіології». Російський МОЗ зазначив, що епідеміологічна ситуація в регіоні залишається стабільною. Проте російські медіа пишуть, що в регіоні ввели режим носіння масок, а лікарні закрили на карантин.

Єменські хусити 10 жовтня вдарили ракетою по аеропорту імені короля Халіда в Ер-Ріяді, столиці Саудівської Аравії. Від удару загинули 12 людей, ще щонайменше 309 постраждали.Про це пише Rеutеrs.Ця атака на аеропорт стала вже третьою за останній тиждень. Rеutеrs називає її найсмертоноснішим нападом у країні за понад десять років.За даними управління цивільної авіації Саудівської Аравії, серед загиблих — громадяни Саудівської Аравії, Бангладеш, США, Йорданії, Палестини, Сирії, Судану та Єгипту. Після нападу роботу аеропорту призупинили, а всі рейси перенаправили.Президент США Дональд Трамп заявив, що Вашингтон розглядає можливість приєднатися до ударів Саудівської Аравії по єменських хуситах. За його словами, рішення ухвалять після оцінки останньої атаки.Державний секретар США Марко Рубіо засудив напади на аеропорт, заявивши, що вони свідчать про зневагу до життя мирних людей. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш також закликав припинити удари по цивільному населенню та інфраструктурі, які порушують міжнародне право.

Що відбувається в регіоні

Ця атака сталася на тлі загострення війни в Ємені. Хусити — підтримуване Іраном угруповання, яке контролює значну частину країни, зокрема столицю Сану.Саудівська Аравія втрутилася у війну в Ємені у 2015 році на чолі арабської коаліції, яка намагалася витіснити хуситів зі столиці. У 2022 році сторони домовилися про припинення вогню, але цього літа перемир’я фактично розпалося, а бойові дії між хуситами та урядовими силами посилилися.4 жовтня підтримуваний Саудівською Аравією уряд Ємену розпочав наступ, щоб повернути території, захоплені хуситами. У відповідь угруповання посилило атаки на Саудівську Аравію та попередило міжнародні авіакомпанії, що вважає її повітряний простір зоною військових операцій, за винятком районів над Меккою та Медіною.Загострення також пов’язане з війною проти Ірану, яку США та Ізраїль розпочали в лютому 2026 року. Попередні атаки хуситів уже змусили низку авіакомпаній скасувати або призупинити рейси до Ер-Ріяду.

Російські війська у ніч проти 11 жовтня випустили по Україні 116 дронів різних типів. Сили ППО знешкодили 94 з них.Про це повідомляють Повітряні сили ЗСУ.Ще 10 безпілотників влучили у семи місцях, на девʼяти локаціях — впали уламки.У Дніпрі від нічного обстрілу постраждали четверо людей, серед них — двоє 8-річних дітей. Пошкоджені багатоповерхівка, продуктові склади та авто.
В Одесі ворог поцілив у житловий будинок — зруйновані три квартири, загорівся дах. Люди не постраждали.
А в Києві вночі уламки дронів впали у Дарницькому районі — пошкоджені декілька авто.

У Конгресі США готують двопартійний законопроєкт, який має заборонити будь-яку закупівлю російської нафти.Про це повідомив конгресмен-республіканець Браян Фіцпатрік.Законопроєкт матиме назву «Закон Рональда Рейгана “Мир через силу”». За словами Фіцпатріка, його примусово винесуть на голосування через петицію про звільнення від розгляду, і він пройде переважною більшістю голосів.Інший конгресмен-республіканець Дон Бекон заявив, що погодився стати співавтором законопроєкту і додав: «Конгрес мусить зайняти позицію».Петиція про звільнення від розгляду (dіsсhаrgе реtіtіоn) дає змогу винести законопроєкт на голосування в Палаті представників без згоди спікера та профільного комітету. Для цього її мають підписати щонайменше 218 із 435 конгресменів, тобто абсолютна більшість палати.Раніше конгресмени вже домагалися схвалення цієї процедури. Але в будь-якому разі потім знадобиться схвалення Сенату та підпис президента США.Фіцпатрік не уточнив, коли саме законопроєкт внесуть до Палати представників, хто став його співавтором і в який спосіб він обмежуватиме закупівлі.Окремо конгресмен у себе в Х відреагував на допис американського мільярдера Ілона Маска, який написав: «Зеленський зайшов занадто далеко». Фіцпатрік йому відповів: «Путін зайшов занадто далеко».

Угода США та РФ щодо дизелю

9 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що РФ погодилася постачати дизель на американський і світові ринки, щоб знизити ціни на пальне. Після цього в Мінфіні США оголосили, що управління з контролю за іноземними активами видає тимчасову ліцензію на експорт російського дизелю.Моніторингові платформи пишуть, що танкер з російським дизелем на судні Міnеrvа zеn може прибути до порту Саванна на східному узбережжі США вже 10—12 жовтня. На його борту може бути приблизно 38 тисяч тонн дизелю.Президент України Володимир Зеленський назвав цей крок США «очевидною слабкістю, що грає на Росію» і розкритикував те, що українську переговірну команду «використовують як ширму».За даними джерел Ахіоs, президент США дозволив РФ постачати дизпальне, бо Зеленський відмовився припинити удари по російських НПЗ. Наступного дня Трамп заявив, що Україні потрібен новий лідер, який зможе укласти угоду про завершення війни.