Бабель

Сьогодні увага світових медіа прикута до тристоронніх перемовин в Абу-Дабі — перших за девʼять місяців. Фінський суспільний мовник Ylе пише, що склад російської делегації не віщує нічого доброго. Як і у 2022-му, її очолює помічник Путіна Володимир Мединський — автор серії книг про російську військову історію, у яких він пояснює, чому Росія мала вторгнутися в Україну. Ще один учасник делегації — заступник міністра закордонних справ РФ Сергій Рябков. У грудні 2021 року він розробив вимоги Росії до НАТО — РФ вимагала в Альянсу згорнути будь-яку військову діяльність у Східній Європі. Присутність Рябкова може свідчити, що переговори справді охоплюватимуть ширшу архітектуру європейської безпеки, про що раніше згадував Дональд Трамп. РФ відправляє переговірників, які раніше блокували угоди, — отже, у Росії немає реального бажання досягти компромісів.Тhе Есоnоmіst зазначає, що незвичайна гнучкість Росії, про яку зараз пишуть медіа з посиланнями на джерела, зʼявилась лише після того, як американські переговірники запропонували винести на переговори ширші питання європейської безпеки. Критики стверджують, що це дало росіянам шанс висувати нові вимоги, які неможливо буде виконати. Так Росія зможе продовжувати війну, вдаючи, що говорить про мир.Тhе Nеw Yоrk Тіmеs вважає, що бізнес-угоди, які пропонують американці, не можуть схилити Путіна до компромісу. Американські переговірники Стів Віткофф і Джаред Кушнер мали справи з російськими олігархами й вважали, що Путін мислить так само. Проте очільник Кремля демонструє, що готовий миритися з великими втратами, щоб отримати те, чого хоче в Україні. Він розлютив значну частину російських бізнесменів одним лише рішенням вторгнутись в Україну і всі ці роки продовжує збільшувати ставки.Медіа Тrаnsіtіоns, яке висвітлює події у посткомуністичних країнах, описує, як у спустошеній війною Україні, освіта є джерелом надії. У центрі сюжету — харківська вчителька Наталя, якій разом з учнями доводиться адаптуватися до реалій війни. З її 22 шести- і семирічних учнів всього кілька приходять до школи й лише двічі на тиждень. Семеро переїхали до інших країн Європи. Решта — займаються з дому. Те, наскільки вдається навчатись, часто залежить від того, наскільки вправно учні та вчителька визначають, чи є ракета балістичною і куди вона, ймовірно, влучить. Кінець уроків приносить мало полегшення — ночі минають у молитвах про те, щоб усе це скінчилося. Наталя каже, що багато учнів плачуть, коли не можуть піти до школи, і часто просять батьків відпустити їх. Що довше триває війна, то більшою стає ця потреба — відсутність щоденних походів до школи впливає на соціальні навички дітей. Та попри все Наталя віддана освіті своїх учнів. Жодна війна не триває вічно, і вона виріть, що одного дня ці діти повернуть собі майбутнє.Це лише частина огляду. Для тих, хто підтримує нас на Раtrеоn, доступне резюме ще трьох матеріалів: про те, як виробники дронів борються з дефіцитом оптоволокна, як війна повертається назад до Росії, а також французький репортаж із редакції Кyіv Іndереndеnt.

У Польщі затримали двох українців, яких підозрюють у шпигунстві та диверсіях на користь Росії. Двох чоловіків віком 24 та 25 років затримали в місті Мінськ-Мазовецький.Про це повідомив міністр-координатор спецслужб Польщі Томаш Семоняк.За даними правоохоронців, українці саме фотографували обʼєкти критичної та військової інфраструктури.Чоловіків також звинуватили в підпалах автомобілів. За даними польських правоохоронців, вони змінювали номерні знаки на авто і використовували комбінації, подібні до тих, що встановлюють на транспорті української армії.У Польщі вважають, що використання таких номерних знаків могло бути частиною операції з дезінформації. Зокрема, це мало ускладнити встановлення обставин інцидентів і спрямувати підозри на українську сторону.За виконання завдань чоловіки отримували винагороду, зокрема у криптовалюті. Обох взяли під варту на три місяці.

Пес Патрон повідомив, що вперше став батьком — у них з «дружиною» Ланою народилися, як видно на фото, семеро цуценят. Він став батьком невдовзі після «одруження» зі своєю обраницею.Про це ідеться на його сторінці в Інстаграмі.Патрон написав, що хоче стати для цуценят хорошим батьком. Також, судячи з допису, він поки розмірковує, чи справді після народження дітей відбулися ті зміни, про які всі говорять, адже йому хочеться постійно бути поруч із ними та перевіряти, чи всі поїли.
Думки коментаторів щодо цієї радісної події розділилися — більшість вітає батька, однак дехто згадав, що «весілля» було лише кілька днів тому. Коментатори звернули увагу на те, що про «весілля» пара повідомила тільки 2 листопада. А про дітей — вже 10 листопада.

Польща може передати Україні два винищувачі МіГ-29 в обмін на доступ до українських технологій у сфері безпілотників та боротьби з ними.Про це сказав заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик, який перебуває з візитом у Києві, пише RМF24.За його словами, сторони зараз «на етапі узгодження деталей».Також представники України та Польщі обговорили поглиблення співпраці в межах «Антибалістичної коаліції», що працює над розвитком спроможностей для перехоплення балістичних ракет. До її складу входять 11 країн: Україна, Польща, Велика Британія, Німеччина, Франція, Італія, Іспанія, Швеція, Норвегія, Данія та Нідерланди.

Що передувало

У грудні 2025 року Польща заговорила про передачу МіГів Україні. Президент Володимир Зеленський тоді зазначив, що Україні потрібні літаки МіГ-29, адже українські пілоти вже мають досвід керування ними й «питання не в дефіциті літаків, а в дефіциті пілотів».У Генштабі Польщі зазначали, що ці літаки виведуть з експлуатації та замінять винищувачами F-16 і FА-50. Заступник міністра оборони Польщі Цезарій Томчик 14 грудня говорив, що йдеться про 6—8 бортів із 14 наявних у Польщі.У лютому 2026 року премʼєр Польщі Дональд Туск анонсував новий, 48-й пакет допомоги для України. До нього були включені й винищувачі МіГ-29.Однак у травні відносини між країнами сильно погіршились після того, як Зеленський підписав указ про присвоєння Окремому центру спеціальних операцій «Північ» Сил спеціальних операцій ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».У червні заступник міністра оборони Польщі Павел Залевський заявив, що Україна не зацікавлена в тому, щоб отримати від країни МіГ-29. Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш казав, що пропонував Україні «МіГи в обмін на дрони», проте тоді Київ начебто відмовився поділитися технологіями. Після цього Польща вирішила списати винищувачі, які планували передати Україні.Однак зрештою в липні Польща заявила, що відновила переговори з Україною про передачу Міг-29.

Нові атаки українських безпілотників на російські нафтопереробні заводи з кінця жовтня скоротили потужності нафтопереробної галузі в Росії приблизно на 30%.Про це пише Rеutеrs із посиланням на два джерела в галузі.За даними співрозмовників Rеutеrs, за останній тиждень українські дрони атакували дев’ять із 35 найбільших російських НПЗ. Ці заводи разом можуть переробляти до 300 тисяч тонн нафти на добу. Це майже третина від загальної добової потужності нафтопереробки Росії — 930 тисяч тонн.Наприкінці жовтня російські НПЗ загалом переробляли приблизно 700 тисяч тонн сирої нафти на добу. За оцінками джерел, через українські атаки цей обсяг може скоротитися ще на 200 тисяч тонн на добу.

9 листопада російська нафтова компанія «Роснафта» почала обмежувати продаж бензину та дизелю на своїх заправках.Цьому передувала нова серія українських ударів по російських НПЗ. Зокрема, 30 жовтня під атаку потрапив НПЗ у Самарській області, 31 жовтня — завод «Башнафта-Новойл» в Уфі, 1 листопада — Кстовський НПЗ у Нижньогородській області, 3 листопада — Ярославський НПЗ, а 5 листопада — Рязанський НПЗ, що належить «Роснафті».

Роман генерального директора Nvіdіа Дженсена Хуанга з Еліс Хуанг, яку підозрюють у шпигунстві на користь Китаю, міг допомогти китайським компаніям отримати чипи Nvіdіа на щонайменше $7,5 мільярда.Про це повідомляє Тhе Іnfоrmаtіоn.За даними журналістів, Хуанг разом із чоловіком і сестрою створила мережу компаній у Китаї та Сінгапурі для отримання чипів Nvіdіа. У центрі цієї мережі була китайська компанія Shаnghаі Сеntury Lіtоng, заснована в червні 2023 року. За чотири місяці вона отримала статус привілейованого хмарного партнера Nvіdіа, що забезпечив їй пріоритетний доступ до чипів компанії.Коли постачання чипів, на які поширювалися експортні обмеження США, зупинилося, Еліс Хуанг використала свої зв’язки з Nvіdіа та її дистриб’юторами, щоб забезпечити подальші поставки. Так до Китаю потрапили приблизно 240 тисяч чипів Н100, Н200 і А100. Частину чипів використовували Аlіbаbа, Теnсеnt та менші китайські лабораторії штучного інтелекту.Еліс Хуанг також обіймала керівну посаду в сінгапурській компанії Меgаsрееd, пов’язаній із Shаnghаі Сеntury Lіtоng. Американська влада розслідувала можливе постачання через цю компанію чипів Nvіdіа з країн Південно-Східної Азії до Китаю.За даними Тhе Іnfоrmаtіоn, Еліс Хуанг використовувала стосунки з Дженсеном Хуангом, щоб зміцнити свою репутацію, водночас вона приховувала свою роль у схемі та уникала документальних слідів.

Наприкінці жовтня Тhе Nеw Yоrk Тіmеs повідомила, що американська розвідка підозрює китайську бізнесвумен Еліс Хуанг у передачі інформації Китаю. Видання стверджувало, що жінка має близькі стосунки з гендиректором Nvіdіа Дженсеном Хуангом і працює в сінгапурській компанії Меgаsрееd, яка за два роки придбала чипів Nvіdіа на $4,8 мільярда. Після цього рада директорів Nvіdіа розпочала незалежне розслідування щодо можливого шпигунства. Дженсен Хуанг погодився співпрацювати.Nvіdіа — один із найбільших у світі виробників чипів для штучного інтелекту. Її технології використовують для роботи суперкомп’ютерів, центрів обробки даних і навчання ШІ. Компанія відіграє важливу роль у технологічному протистоянні США та Китаю, адже Вашингтон обмежує постачання передових американських чипів до КНР.

Більшість американців хочуть, щоб новий склад Конгресу США домігся припинення війни з Іраном і скасував запроваджені президентом Дональдом Трампом мита. Зокрема, 71% опитаних підтримують ухвалення Конгресом закону про припинення війни — серед них 93% демократи та 51% республіканці.Про це свідчать результати опитування Rеutеrs.Крім того, 62% опитаних американців хочуть скасування мит на імпорт, які запровадила адміністрація Трампа.Майже 42% заявили, що спроба нового складу Конгресу оголосити Трампу імпічмент була б «шкідливою для країни». Натомість 33% вважають, що це пішло б країні на користь. Решта не визначилися або не відповіли на запитання.За даними опитування, демократи теж не користуються особливою популярністю серед американців. Позитивно до Демократичної партії ставляться 45% респондентів, тоді як 51% — негативно. Республіканську партію позитивно оцінюють 35% опитаних, а негативно — 60%.

Війна Ізраїлю та США проти Ірану

Зранку 28 лютого США та Ізраїль почали атакувати Іран. У цих атаках загинув верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї та майже все військове керівництво країни — приблизно 40 ключових високопосадовців.Іран у відповідь на атаки США та Ізраїлю почав обстрілювати арабські країни, де розташовані бази США, та Ізраїль. Також через війну зупинився рух танкерів Ормузькою протокою — це вузький морський коридор між Іраном та Оманом, який зʼєднує Перську затоку з Індійським океаном. Саме через неї проходила майже пʼята частина світового експорту нафти — десятки мільйонів барелів щодня. Це призвело до різкого стрибка цін.Сторони кілька разів домовлялись про перемирʼя. Востаннє — 18 червня, коли США та Іран підписали меморандум про взаєморозуміння, яким зобовʼязалися на 60 днів припинити бойові дії. Однак 8 липня сторони знову обмінялися ударами — Іран вдарив по суднах в Ормузькій протоці, а США — по цілях на іранській території.Відтоді країни неодноразово обмінювались ударами. У середині вересня WSJ писав, що радники Трампа припускають: війна з Іраном може тривати до кінця його президентського терміну.

Президент Володимир Зеленський заявив, що перший день переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі 10 листопада був «конструктивним і доволі змістовним».Про це він написав у соцмережах після звіту української делегації.Переговори розпочалися із зустрічі української делегації з європейськими та американськими партнерами. Після цього відбулися тристоронні переговори за участю представників України, США та Росії.Сторони обговорили можливі гуманітарні кроки, зокрема звільнення полонених, яке залишається пріоритетом для України.Окрему увагу приділили гарантіям безпеки для України. За словами Зеленського, учасники детально говорили про те, якими вони мають бути та як забезпечити їхню довгострокову дію, щоб не допустити повторення війни. Також обговорювали можливі деескалаційні кроки.Зеленський повідомив, що вже визначив українській переговорній команді завдання для подальших зустрічей. Тристоронні переговори продовжаться 11 листопада. Також найближчими днями українська делегація працюватиме з представниками президента США та європейських країн.

Танкер Аgіоі Fаnеndеs, який перевозить російське дизельне пальне до США, несподівано змінив курс приблизно за 740 кілометрів від Нью-Йорка. Судно досі не має підтвердженого порту розвантаження.Про це повідомляє Вlооmbеrg із посиланням на портові документи та дані відстеження суден.Танкер перевозить приблизно 300 тисяч барелів дизелю. Наприкінці жовтня він вийшов з російського порту Приморськ у Балтійському морі та спочатку вказав Нью-Йорк як пункт призначення.Згодом екіпаж змінив пункт призначення на «очікування розпоряджень». У понеділок, 9 листопада, судно почало віддалятися від східного узбережжя США і відтоді рухається зигзагами в Атлантичному океані. Компанія Еаstеrn Меdіtеrrаnеаn Маrіtіmе Ltd., яка управляє танкером, пояснила, що судно очікує подальших вказівок, оскільки порт розвантаження досі не підтвердили.Це вже третій танкер з російським дизелем, який на шляху до США змінює свій курс. 5 листопада Fіnаnсіаl Тіmеs повідомляла, що два судна, які першими вирушили до США в межах домовленості Дональда Трампа і Путіна, змінили курс і більше не прямують до американських портів.

Дизельна угода США та Росії

9 жовтня президент США Дональд Трамп заявив, що домовився з Путіним про поставки російського дизелю на американський і світовий ринки. Для цього Вашингтон тимчасово послабив санкції проти російського дизелю.Тоді Трамп пояснив, що ця домовленість разом з контролем США над Ормузькою протокою нібито допоможе швидко знизити ціни на дизель у США та світі. За його словами, Росія спочатку постачить 300 тисяч тонн пального, у листопаді — ще 500 тисяч тонн, а згодом — ще мільйон тонн.Водночас міністр енергетики США Кріс Райт говорив, що однією з причин домовленостей із Росією було прагнення спонукати Кремль завершити війну проти України.

За колишнього високопосадовця СБУ Сергія Дуку, який є фігурантом справи «Карфаген», внесли 44 мільйони гривень застави. Кошти надійшли від 1 113 платників.Про це повідомив прокурор САП Микола Карась, пише «Радіо Свобода».За словами Карася, суми застави були різними: одні вносили 10—20 тисяч, інші по 100—150 тисяч гривень. Водночас прокурор САП не уточнив, хто саме вносив кошти.Загалом ВАКС визначив розмір застави для Дуки у 65 мільйонів гривень. Експосадовець СБУ під час засідання говорив, що не має можливості сплатити таку суму. У відкритому листі Дуки із СІЗО, який опублікував у Фейсбуку його адвокат Юрій Сухов, йшлося, що розслідування проти нього може бути помстою з боку НАБУ.

У чому звинувачують Дуку

Сергій Дука — генерал-майор і вже колишній заступник керівника Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України.4 листопада антикорупційні органи заявили, що викрили ще одну злочинну групу в межах операції «Карфаген». За їхньою версією, її учасники займалися шахрайськими кол-центрами, наркоторгівлею, виготовленням фальшивих євро, викраденням і побиттям людей на замовлення та іншими злочинами.За даними слідства, до злочинної діяльності були залучені чинні високопосадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища. Зокрема, серед фігурантів — Дука, якого в матеріалах справи називають «Акімом».Слідство вважає, що Дука прикривав діяльність злочинної організації та допомагав її керівнику Андрію Осіпову на прізвисько Кримінал вирішувати питання в СБУ та Офісі генпрокурора. Йому інкримінують участь у злочинній організації з використанням службового становища.Під час обшуку в Дуки, за словами представників НАБУ і САП, детективам погрожували зброєю, а сам генерал намагався знищити телефони.Загалом у справі 12 учасників, чотирьох з них затримали й обрали запобіжні заходи. Дука в листі із СІЗО, який опублікував його адвокат, заявив, що не визнає провини, а розслідування проти нього вважає помстою з боку НАБУ.

У Болгарії на автомагістралі «Тракія» біля міста Ямбол сталися дві масштабні ДТП за участю десятків автомобілів. За попередніми даними, 11 людей загинули та 48 постражали. Пошкоджені приблизно 70 автомобілів.Про це пише БТА.Аварії сталися через густий туман, мокру дорогу і швидкість руху автомобілів за таких погодних умов. Рух трасою перекрили в обох напрямках. Його відновлять після того, як усі пошкоджені автомобілі евакуюють.Одна з аварій сталася на 289-му кілометрі автомагістралі «Тракія» в напрямку Бургасу, інша — на 294-му кілометрі, поблизу розв’язки «Зимниця» в напрямку Софії.На місці аварій фахівці вже відібрали зразки асфальтового покриття, щоб перевірити його стан. За словами члена правління Агентства дорожньої інфраструктури Болгарії Венцислава Ангелова, два роки тому на цій ділянці проводили профілактичний ремонт — асфальтували смугу руху.

У Брюсселі 10 листопада відбувається друге засідання Ради Альянсу дронів ЄС та України (ЕU-Ukrаіnе Drоnе Аllіаnсе). Учасники обговорюють, як прискорити розробку та виробництво нових безпілотників і систем протидії їм.Про це кореспондентці «Бабеля» повідомили у пресслужбі Єврокомісії.На засіданні учасники обговорюють промислову співпрацю, регулювання галузі, нові підходи до ведення бойових дій, стійкість ланцюгів постачання, розвиток інновацій та інтеграцію систем протидії дронам.Цього ж дня учасники мають затвердити правила роботи Альянсу. Після цього його робочі групи почнуть діяльність і мають представити перші результати найближчими місяцями.Європейська комісія планує оприлюднити інформацію про те, як інші компанії та державні партнери зможуть долучитися до Альянсу. Третє засідання його Ради заплановане на початок 2027 року.

Що передувало

Альянс створили як перший крок до реалізації Drоnе Dеаl між Україною та ЄС, про який оголосили в липні. Ініціатива має посилити оборонну промисловість України та європейських країн і допомогти їм спільно розвивати виробничі потужності.Перше засідання Альянсу пройшло 11 вересня. Зараз він обʼєднує 18 компаній та організацій-засновників — виробників, інноваторів, стартапи й компанії, що масштабують свій бізнес. До нього входять представники країн ЄС, Європейської економічної зони та України. Вони співпрацюють з військовими.

Велика Британія інвестує £90 мільйонів (приблизно $121 мільйон) у нові підводні дрони, сенсори та системи штучного інтелекту, які допоможуть виявляти російські субмарини в Північній Атлантиці та захищати підводні кабелі й енергетичну інфраструктуру.Про це повідомило Міністерство оборони Великої Британії.Нову систему під назвою Аtlаntіс Nеt створять у межах масштабнішої програми Королівського військово-морського флоту Аtlаntіс Ваstіоn. Вона обʼєднає автономні підводні апарати, сучасні сенсори та штучний інтелект в єдину мережу спостереження.Дрони патрулюватимуть морські глибини, а сенсори допомагатимуть виявляти російські підводні човни та підозрілу активність. Інформацію передаватимуть британським військовим кораблям і атомним субмаринам класу Аstutе, щоб вони могли швидше реагувати на загрози.Система також має захищати важливі морські торговельні маршрути, підводні кабелі звʼязку та енергетичні мережі, від яких залежать Велика Британія та її союзники. Крім того, вона допомагатиме забезпечувати безпеку британських сил ядерного стримування.Для реалізації проєкту британський уряд укладе угоду з компанією Осеаn Іnfіnіty Sоlutіоns. Інвестиції дозволять створити майже 200 нових висококваліфікованих робочих місць.«Загрози у водах Північної Атлантики змінюються, і ми змінюємося разом із ними. Ці інвестиції дадуть Королівському флоту нові технології для раннього виявлення загроз і захисту нашої критичної інфраструктури», — заявив британський міністр з питань оборонної готовності та промисловості Люк Поллард.

У квітні 2026 року Велика Британія викрила таємну операцію російських підводних човнів, які діяли поблизу важливих підводних кабелів і трубопроводів в Атлантиці. За трьома російськими субмаринами понад місяць стежили британські та норвезькі військові. Зрештою росіяни залишили район, не пошкодивши інфраструктури.У вересні Rеutеrs зʼясувало, що під час тієї операції російські субмарини намагалися випробувати секретну зброю проти підводних кабелів поблизу норвезького архіпелагу Шпіцберген. Їм завадили сили Великої Британії, Норвегії та США.

Європейська комісія готує гуманітарну допомогу Україні через Механізм цивільного захисту ЄС та інші канали. Зокрема, розглядають постачання обладнання для енергетичної та транспортної інфраструктури, мостів і залізниці.Про це на брифінгу в Брюсселі повідомила речниця Єврокомісії Єва Грнчіржова, передає кореспондентка «Бабеля».За її словами, через Механізм цивільного захисту ЄС Україна вже отримує генератори, трансформатори та обладнання для енергетичної інфраструктури. Зокрема, Євросоюз демонтував цілу електростанцію, щоб передати її Україні та використати обладнання для відновлення енергетичної інфраструктури.9 листопада єврокомісарка Аджа Лябіб обговорила потреби України з прем’єр-міністром Сергієм Корецьким. Серед них — енергетика, транспорт, логістика, мостова та залізнична інфраструктура, а також обладнання для громадського транспорту. 10 листопада вони мають провести ще одну розмову.«Ми очікуємо вже детальної оцінки того, що саме і де потрібно в Україні. І тоді на цій основі ми зможемо підготувати технічні аспекти та доставити допомогу, яку запросила Україна», — заявила речниця.Окремо Грнчіржова повідомила, що від початку повномасштабної війни ЄС виділив Україні майже €1,5 млрд гуманітарної допомоги. Цього року загальна сума такої допомоги становить близько €200 млн.

Під час пошукових робіт, які тривали з 4 по 7 листопада у колишньому селі Пужники на Тернопільщині, українські та польські фахівці нових масових поховань не виявили.Про це пише Український інститут національної памʼяті.Фахівці заклали близько 40 пошукових траншей, однак людських останків вони не виявили. Водночас фахівці виявили залишки старої дороги, фундаменти цвинтарної каплиці, частину поховань старого кладовища та залишки господарської споруди. Пужники — колишнє село на Тернопільщині, де до Другої світової війни компактно проживали поляки. У лютому 1945 року населений пункт зазнав збройного нападу, під час якого загинула частина мешканців, а село було спалене.У червні того ж року жителів села переселили до Польщі, а в 1949 році радянська влада офіційно ліквідувала село. Відтоді його територія залишалася незаселеною та поступово заросла лісом.

Волинська трагедія

У 1943—1944 роках на Волині відбувалися масові вбивства поляків. Польський інститут національної памʼяті називає офіційні дані про 120 тисяч загиблих поляків на Волині та в південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої, а також говорить про 5 тисяч убитих українців. Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч убитих українців і 35—40 тисяч убитих поляків.Так само тривають дискусії щодо виконавців злочину й організаторів. У Польщі Волинську трагедію називають «різаниною», офіційно визнали «геноцидом», звинувачують Українську повстанську армію, однак із таким трактуванням не погоджуються в Україні.

Відносини Польщі та України в контексті ексгумацій

Після того як Україна здобула незалежність, питання Волинської трагедії неодноразово порушували політики обох країн. Україна та Польща проводили спільні заходи для вшанування жертв і намагалися знайти точки порозуміння. Однак після того як Польща у 2016 році визнала Волинську трагедію геноцидом, дискусії загострилися.У відповідь на нищення українських пам’ятників у Польщі Україна запровадила мораторій на ексгумації польських поховань. Попри домовленості 2020 і 2022 років про співпрацю у сфері історичної пам’яті, питання залишалося неврегульованим.У 2023 році Україна дозволила спільні дослідження поховань у Пужниках, але Польща досі не виконала прохання Києва відновити меморіальну табличку на могилі воїнів УПА на горі Монастир.У січні 2025 року Україна вперше дозволила ексгумувати тіла польських жертв Волинської трагедії. А вже в травні на Тернопільщині закінчили ексгумацію жертв 1945 року — у Польщі це назвали проривом.

У ніч на 10 листопада Сили оборони України атакували 123-й авіаремонтний завод у місті Стара Руса Новгородської області РФ. Там ремонтують військові літаки, зокрема А-50 — так звані літаючі радари.Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.На території заводу пролунали вибухи, після яких спалахнула пожежа. Масштаби завданих збитків уточнюють.123-й авіаремонтний завод обслуговує військово-транспортну авіацію, яку Росія використовує для перевезення військових і вантажів. Також тут ремонтують і модернізують літаки далекого радіолокаційного виявлення та управління А-50.Підприємство має власну злітно-посадкову смугу, тому важкі літаки можуть приземлятися безпосередньо на його території.А-50 виконують роль повітряного радара: виявляють та супроводжують літаки й крилаті ракети на відстанях сотень кілометрів, а також допомагають координувати дії російської авіації. За даними Генштабу, один такий літак коштує близько $350 мільйонів, а в робочому стані в Росії їх залишилося лише кілька.

Це вже не перша українська атака на цей завод. У березні 2026 року Сили оборони пошкодили там літак А-50, який перебував на технічному обслуговуванні та, ймовірно, очікував на модернізацію.

Міністр закордонних справ Данії Ларс Лекке Расмуссен повідомив, що країна надасть Україні новий пакет військової допомоги на 4,8 млрд крон (€643 млн).Про це пише DR.Це 32-й пакет військової допомоги Україні. Також Данія надасть додаткову допомогу у вигляді надзвичайної грантової підтримки у 150 млн крон (€20 млн) на енергетику.Тим часом президент Зеленський разом із командою прибув до Данії для зустрічі з прем’єр-міністеркою Метте Фредеріксен, данськими парламентарями та провідними оборонними компаніями. Окрім того, в української команди запланована аудієнція у короля Фредеріка Х та окрема зустріч із прем’єрами Данії, Норвегії, Швеції, Ісландії та Фінляндії.

Колишній високопосадовець СБУ Сергій Дука, якого підозрюють у причетності до справи «Карфаген», заявив, що розслідування проти нього може бути помстою з боку НАБУ. Він заперечує свою провину та пропонує провести публічну дискусію з керівниками НАБУ і САП.Про це йдеться у відкритому листі Дуки із СІЗО, який опублікував у фейсбуку його адвокат Юрій Сухов.«Ще тиждень тому я керував таємними операціями проти ворога, а сьогодні знаходжуся в камері ізолятора. Я не прошу вірити мені на слово. Я вимагаю, щоб мої дії оцінювали за доказами, а не за ефектними відео, гучними заголовками чи вирваними з контексту розмовами», — пише Дука і додає, що присвятив службі Україні 26 років, з них останні пʼять — боротьбі проти російської агресії.Дука зазначає, що спецслужби по всьому світу залучають до оперативної роботи людей із різних середовищ. За його словами, самі контакти з такими людьми не доводять участі у злочинній організації.«Я не можу публічно розкривати агентуру, методи роботи та засекречені операції. Але мовчання людини, яка зберігає державну таємницю, не може бути доказом її вини. Ігнорування цих принципів призводить до підміни оперативної роботи кримінальними звинуваченнями», — написав Дука.Генерал також заявив про конфлікт інтересів у розслідуванні НАБУ. За словами Дуки, клопотання про обрання йому запобіжного заходу готував детектив Роман Нєдов, у якого Дука торік проводив обшуки в межах інших кримінальних проваджень.«Мені прямо сказали, що я сидітиму «не менше, ніж сидів Магамедрасулов», їхній детектив, затриманий минулого року. Засліплені жагою помсти, вони готові зруйнувати те, що Україна вибудовувала роками: систему національної безпеки, агентурні мережі, унікальні оперативні напрацювання. І фактично подарувати ворогу нівелювання результатів багаторічної роботи українських спецслужб», — написав Дука.Окремо він розкритикував оприлюднені антикорупційними органами відео й аудіозаписи та закликав перевірити їхню автентичність, повний контекст і можливе використання штучного інтелекту.Генерал запропонував директору НАБУ Семену Кривоносу та керівнику САП Олександру Клименку взяти участь у відкритій публічній дискусії з ним. Також він закликав Верховну Раду розглянути конфлікти між правоохоронними органами й заявив про готовність свідчити перед народними депутатами.Наприкінці звернення Дука подякував колегам за підтримку та збір грошей на заставу. Він заявив, що не визнаватиме провину і не розкриватиме державних таємниць заради власного захисту.«Я доведу свою невинуватість. Захищатиму свою честь. [...] Я не знаю, скільки часу проведу за цими стінами. Але не збираюся торгуватися зі своєю совістю, зрікатися побратимів, розкривати державні таємниці заради власного захисту чи визнавати те, чого не вчиняв», — підсумував генерал.НАБУ і САП наразі публічно не коментували звинувачень Дуки, викладених у його відкритому листі.

У чому звинувачують Дуку

Сергій Дука — генерал-майор і вже колишній заступник керівника департаменту захисту національної державності Служби безпеки України.4 листопада антикорупційні органи заявили, що викрили ще одну злочинну групу в межах операції «Карфаген». За їхньою версією, її учасники займалися шахрайськими кол-центрами, наркоторгівлею, виготовленням фальшивих євро, викраденням і побиттям людей на замовлення та іншими злочинами.За даними слідства, до злочинної діяльності були залучені чинні високопосадовці СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та представники кримінального середовища. Зокрема, серед фігурантів — Дука, якого в матеріалах справи називають «Акімом».Слідство вважає, що Дука прикривав діяльність злочинної організації та допомагав її керівнику Андрію Осіпову на прізвисько «Кримінал» вирішувати питання в СБУ та Офісі генпрокурора. Йому інкримінують участь у злочинній організації з використанням службового становища.Під час обшуку в Дуки, за словами представників НАБУ і САП, детективам погрожували зброєю, а сам генерал намагався знищити телефони.Загалом у справі 12 учасників, чотирьох з них затримали і обрали запобіжні заходи. Зокрема, Сергія Дуку 6 листопада відправили під варту на 60 днів з альтернативою застави у 65 мільйонів гривень.Станом на ранок 10 листопада заставу за Дуку внесли лише частково, повідомили «Бабелю» у ВАКС.

Верховна Рада підтримала за основу законопроєкт № 14327-д, необхідний для приєднання України до Єдиної зони платежів у євро (SЕРА). Це дозволить наблизити українську платіжну систему до європейських стандартів.Про це повідомила пресслужба ВР.За проголосували 249 народних депутатів. Цей документ дозволяє українцям здійснювати міжнародні перекази в євро швидше, без зайвих комісій та за єдиними правилами для всіх країн-учасниць SЕРА.Також цей документ посилює контроль за прозорістю та доброчесністю власників фінустанов.

Національний банк України почав переговори щодо приєднання до SЕРА ще в липні 2022 року. У квітні 2025 року уряд схвалив законопроєкт щодо виконання Україною вимог ЄС для приєднання до SЕРА.

Представники США наполягають, щоб Росія погодилася на участь європейських країн у наступному раунді переговорів про закінчення війни в Україні. Вашингтон хоче, щоб нинішня тристороння зустріч в Абу-Дабі стала останньою без повноцінної участі Європи.Про це пише Роlіtісо з посиланням на американських посадовців.За їхніми словами, зять президента США Джаред Кушнер і спецпосланець Стів Віткофф порушать питання участі Європи під час переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі 10 листопада.«Нам потрібна Європа за столом переговорів. Тому ми пропонуємо залучити європейців до обговорення після цієї тристоронньої зустрічі», — сказав один із посадовців.Водночас європейські країни досі не визначилися, хто саме має представляти їх на переговорах із Росією. Це питання лідери ЄС планують обговорити на неформальному саміті в Дубліні цього тижня.Українська делегація 10 листопада прибула до Абу-Дабі, де заплановані дводенні мирні переговори зі США та Росією.«Стараємось, щоб перемовини цими днями були результативними. Україна та партнери налаштовані працювати змістовно заради деескалаційних кроків, напрацювання дієвих гарантій безпеки та наближення реального миру. Потрібно, щоб і російська позиція була аналогічною», — написав президент Володимир Зеленський.Цими днями в Абу-Дабі перебувають і представники Європи — радники з безпеки Великої Британії, Німеччини та Франції, а також представники Італії, НАТО, Єврокомісії та Європейської ради. Зокрема, як повідомляв «Бабелю» посадовець НАТО, Альянс на переговорах представлятиме керівник апарату генерального секретаря НАТО Джеффрі ван Леувен.Але через заперечення Росії європейці не беруть участі в основних переговорах.За даними Роlіtісо, перший день переговорів присвячений гарантіям безпеки для України та майбутній системі європейської безпеки. На другий день планують обговорити територіальні питання.

Що кажуть у ЄС

На тлі переговорів в Абу-Дабі зранку 10 листопада Україна, США та європейські партнери провели окрему зустріч, присвячену гарантіям безпеки та умовам завершення війни. Як повідомила Єврокомісія, учасники наголосили, що будь-яка мирна угода має поважати суверенітет, територіальну цілісність і право України самостійно ухвалювати рішення.Також сторони обговорили майбутню систему європейської безпеки та механізми запобігання новим конфліктам. Вони підтвердили, що НАТО залишатиметься основою колективної оборони євроатлантичного простору.«Європейські партнери, Україна та США продовжать тісно співпрацювати протягом усього переговорного процесу. Їхня спільна мета — перейти до ширших багатосторонніх переговорів за участю європейських партнерів і досягти всеосяжного та тривалого миру», — наголосили в Єврокомісії.