Дана Ярова вперше прийшла в Міноборони на початку війни — в 2014 році. Вона була частиною «Волонтерського десанту» — обʼєднання волонтерів, яке допомагало міністерству налагодити закупівлі. З 2015 по 2017 рік Ярова працювала радницею міністра оборони Степана Полторака. Згодом повернулась у бізнес, а після повномасштабного вторгнення — знов у волонтерство. У 2023 році Ярова увійшла до Громадської антикорупційної ради Міноборони (ГАР МО), а згодом стала радницею заступника міністра оборони Дмитра Кліменкова, який відповідав за закупівлі зброї. Коли, в тому числі через зрив закупівель, Кліменкова звільнили, вона стала радницею першого заступника міністра ― Івана Гаврилюка. Коли з Міноборони пішов і Гаврилюк, місця у відомстві Яровій не знайшлось. За її словами, їй без попереджень заблокували робочу перепустку. Зараз вона чекає наказу про звільнення. Довкола Ярової багато скандалів, і стосуються вони не лише Міноборони, а й її особисто. Вона програла вибори, не потрапила в новий склад ГАР МО і назвала перемогу іншої команди нечесною. Їй відповіли, що це неправда. Дехто закидає, що Ярова займається питаннями, які виходять за межі її повноважень радниці. Однак вона добре знає внутрішню кухню Міноборони і одна з небагатьох готова говорити про неї під запис. Передусім тому, що більше не є частиною команди. Головна редакторка «Бабеля» Катерина Коберник і журналістка Оксана Коваленко розпитали Дану Ярову про головні міністерські скандали, конфлікт Дмитра Кліменкова з колишньою очільницею АОЗ Мариною Безруковою, відставку Гаврилюка і проблеми Державного оператора тилу.