Український тиждень

Розмова про давню історію України, джерела фінансування археології, романтику і випробування в експедиції, проблему чорних археологів. Від палеоліту та Трипілля до слов’ян і Русі, від радянських експедицій до найсучасніших знахідок.
Розповідає Леонід Залізняк – доктор історичних наук, професор кафедри археології Національного університету «Києво-Могилянська академія», завідувач відділу археології кам’яної доби Інституту археології НАН України.

Модерує Ольга Петренко-Цеунова.
Розмова відбулася з нагоди виходу книжки Леоніда Залізняка «Давня історія України».

У четвертій лекції циклу про російський нігілізм у межах проєкту «Skоvоrоdа аudіtоrіum» філософ Тарас Лютий говорить про Фьодора Достоєвського — письменника, який став одним із найвпливовіших критиків нігілізму та творцем його найвідоміших художніх образів. Зокрема, у лекції говоримо про:

почвенників та ідею особливого російського шляху;образ нігіліста в романах «Ідіот», «Злочин і кара», «Біси» та «Брати Карамазови»;критику західного раціоналізму, лібералізму та соціалізму у творчості Достоєвського;концепцію «народу-богоносця» і російський месіанізм;зв’язок між антинігілізмом Достоєвського та сучасними імперськими наративами Росії.

Ця лекція є частиною курсу про російський нігілізм і допомагає зрозуміти, як критика нігілізму в творчості Достоєвського поєдналася з консервативною ідеологією, православним месіанізмом та уявленнями про виняткову роль Росії у світовій історії.

У третій лекції циклу про російський нігілізм у межах проєкту «Skоvоrоdа аudіtоrіum» філософ Тарас Лютий говорить про феномен російського нігілізму ХІХ століття як складного і суперечливого ідеологічного явища, що сформувалося на перетині західноєвропейських впливів, російської інтелектуальної традиції та політичної кризи імперії.
Нігілізм постає як «зона заперечення» без цілісної позитивної програми, що викликає різку реакцію консервативного середовища та породжує масштабну антинігілістичну літературу. У лекції говоримо про ключові інтелектуальні осередки — журнали «Русское слово», «Современник», «Русский вестник».
А також про:
• формуванню «розколу в нігілістах»;
• антинігілістичні романи і публіцистику ХІХ століття;
• зв’язок нігілізму з революційністю, терором і анархізмом;
• постаті Бакуніна та Нечаєва як радикальне продовження ідеології заперечення.
Ця лекція є частиною курсу про російський нігілізм і допомагає зрозуміти, як нігілізм у російській інтерпретації став не лише філософською течією, а й політичним і культурним конструктом, пов’язаним зі страхом перед модерністю, змінами та західними ідеями.

Як змінюється українська ідентичність і за якими критеріями її варто переосмислювати сьогодні? У новій розмові Тижня засновниця та кураторка проєктів «Skоvоrоdа аudіtоrіum», «Клуб любителів книжки» Юлія Олійник разом з істориком Олексієм Сокирком говорять про те, чому ідентичність не є сталою, як вона формується та чому саме зараз відбувається її активна «перезбірка». У центрі дискусії — три ключові критерії, які визначають майбутнє суспільства:

цінності ідеї інститути

У відео говоримо про:

чому ідентичність — процес, а не фіксований стан як історія впливає на сучасне самоусвідомлення що таке тяглість і чому міф про «розриви» в українській історії — хибний роль еліт, персоналій і колективного досвіду як змінювалося розуміння свободи — від середньовіччя до сьогодні значення горизонтальних зв’язків для українського суспільства що таке соборність і як вона формує наше уявлення про простір чому сучасна війна — це боротьба за ідентичність

У другій лекції циклу про російський нігілізм у межах проєкту «Skоvоrоdа аudіtоrіum» філософ Тарас Лютий говорить про витоки російського нігілізму: коли і як він сформувався, чому його пік припадає на 1860-ті роки та які ідеї стояли за цим явищем.

Як виникає і змінюється російський нігілізм у ХІХ столітті?Хто такі різночинці і чому їх називають «новими людьми»?Як німецька філософія вплинула на формування нігілістичних ідей?Чому нігілізм став запереченням авторитетів і культурних норм?Як література ХІХ століття відобразила образ нігіліста?

Ця лекція є частиною курсу про російський нігілізм і допомагає зрозуміти, як філософські ідеї перетворюються на політичну ідеологію та впливають на сучасну війну й міжнародну політику.Попередню лекцію можна послухати за посиланням.

Історична географія — одна з найзагадковіших і водночас найважливіших історичних дисциплін.У цій розмові Тижня історик Віталій Михайловський і засновниця та кураторка проєктів «Skоvоrоdа аudіtоrіum», «Клуб любителів книжки» Юлія Олійник говорять про значення історичної географії для української історичної думки, маніпуляції простором у російській історіографії, політичний вплив карт та про те, як історики можуть захищатися від геополітичних маніпуляцій.У розмові:

що таке історична географія і чому вона важливачому радянська система гальмувала історико-географічні дослідженняроль карт у формуванні історичного мисленняісторична географія як інструмент протидії імперським наративамКиїв як центр історичного простору Українияк Росія маніпулює історичною географієюпроблема кордонів і простору в історіїчому Україні бракує досліджень історичних регіонівособистий шлях дослідника: карти, атласи, контурні мапи та формування історичного мислення

Це перша частина великої розмови про історичну географію України. Попереду ще дві, де будемо говорити про карти й простір в історії, формування українського історичного простору та рекомендації молодим дослідникам історичної географії.

У Тижні стартує новий подкаст від історика Віталія Михайловського «Ідеї, які об’єднують книги». Щоразу ми говоритимемо про певні проблеми чи ідеї, які об’єднуватимуть кілька книжок. Це дасть можливість нашим читачам/слухачам краще аналізувати наявні джерела, що є у розпорядженні сучасних істориків та розуміти, як події минулого корелюються із сучасними викликами. У цьому випуску — розмова у форматі «діалогу книг» про двох постатей: володарів Центрально-Східної Європи рубежу Х–ХІ століть — князя Володимира Великого та польського правителя Болеслава Хороброго. Обговорюємо книги:

Анджея Плещинського «Болеслав Хоробрий» Олександра Филипчука «Забутий святий. Князь Володимир Великий між Сходом та Заходом».

Говоримо про те:

як історики реконструюють біографії середньовічних правителів; чому джерела часто мовчать про ключові події (наприклад, хрещення Русі); як політика, релігія та міжнародні контакти формували владу в тогочасній Європі; як через століття після самих подій формуються національні історичні наративи.

Якщо цікавить середньовічна історія, джерела і те, як народжуються історичні інтерпретації — цей «діалог книг» для вас.

Перекладач Юрій Олійник та редакторка Богдана Романцова поміркували про вино як напій, що супроводжував нас впродовж усієї цивілізації.
Про вино, що сприяє міркуванню і допомагає народитися думці. Про Роджера Скрутона – інтелектуала, який пропонує подивитися на вино під новим кутом.
Про естетику вина, про музику та літературу як неодмінні супутниці напою. Нарешті, про закоріненість різних вин у певну територію. Споживайте відповідально і обов’язково дивіться нас!

Чому Михайло Коцюбинський не хотів очолювати чернігівську «Просвіту»

Як чернігівці домагалися помітності української культуриКнигарня, видання, філії в Ніжині та КозельціЯк юристи вказували на правопорушення Російської імперії проти власних громадянКого з письменників читала молодь на зібраннях «Просвіти»Як відбувся занепад і відродження чернігівської «Просвіти»

Попередні серії циклу:Вступна розмова про роль «Просвіти» в українській історії:«Просвіта»: від громадського руху до громадянського суспільстваОдеса:Одеська Просвіта: український проєкт у багатонаціональному містіДніпро:Від Катеринослава до Січеслава: як українці боролися за ідентичність в імперіїКиїв:Від київської «Просвіти» до Центральної Ради

У новому випуску подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про:

«Літо вогню та крові. Селянська війна в Німеччині», Ліндал РоперКнига розповідає про найбільше селянське повстання у Німеччині — війну 1524–1525 років, яка завершилася поразкою селян, але назавжди змінила обличчя Європи. Авторка зосереджується не лише на подіях, а й на причинах вибуху невдоволення в суспільстві, яке здавалося економічно стабільним. Ропер показує, що справжні корені повстання слід шукати в ширшому контексті Реформації: зростанні грамотності, поширенні ідей Лютера, розвитку книгодрукування та кризі церковної влади.«Хроніки Польського королівства з часів Сиґізмунда Авґуста написані у порядку», Станіслав ОжеховськийЦе історичний трактат про перші роки правління Сиґізмунда Авґуста, останнього Ягеллона, який успадкував трон без додаткових церемоній після смерті батька й увійшов у владарювання в час великих внутрішніх суперечностей та політичних викликів. Хроніка охоплює події 1548–1552 років — час, коли Сиґізмунд Авґуст мусив боротися за свої права попри формальний авторитет. Вона описує його особисті драми, складні взаємини з сенаторами, шляхтою та власною родиною. У тексті також відбиваються внутрішньополітичні суперечності Польського королівства та Великого князівства Литовського.«Мої бабусі не дожили до війни», Євгенія ГеноваЦе невелика, але дуже щемка оповідь про життя в умовах нинішньої війни: від тривоги до тривоги, між вибухами, у звуках генераторів і щоденному пошуку мотивації жити й працювати. Авторка розповідає про власний досвід в Одесі, але водночас постійно співвідносить його з історіями своїх бабусь, які пережили Другу світову, порівнюючи їхній і свій вік, будні, страхи та виклики. Через ці паралелі вона показує, як родинна пам’ять, спогади та пережиті поколіннями випробування допомагають вистояти сьогодні.

У новому випуску подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про:

«Імператор Риму», Мері Берд Мері Берд структурує книгу у 10 тематичних розділах, кожен із яких показує певний аспект життя володаря давньоримського світу. Від одноосібного правління та хаотичної системи спадкоємності до щоденної «роботи» імператора, палацових інтриг, застіль, подорожей та участі у війнах — авторка збирає все, що можемо напевно знати про імператорів, і те, у чому історики століттями помилялися. Вона руйнує давні стереотипи і дає живий, несподівано сучасний портрет римського імперського світу.«”Історія поляків” остання частина (1480 – 1535)», Бернард Ваповський Книга – 41-й том ягеллонської серії книг, присвячений історії Бернарда Ваповського, освіченого каноніка краківського, приятеля Коперника, картографа й астронома. У праці не лише докладно описано політичну історію Польського королівства кінця Середньовіччя – початку ранньомодерного часу, але й подано цінні свідчення про українські землі, міжнародні конфлікти, діяльність Ягеллонів, розвиток сейму, стосунки з Московією й татарами.«Щоденник», Владислав Чаплінський Ця книга — щоденник польського історика Владислава Чаплінського, виданий у Варшаві у 2024 році. Чаплінський — один із провідних дослідників історії ХVІІ століття. Його щоденники, написані між 1958 і 1981 роками та оприлюднені лише тепер, дають рідкісну можливість зазирнути у внутрішній світ ученого — його сумніви, принципи, наукові плани, конфлікти і щоденну роботу.

Тиждень завершив цикл розмов «Національні літератури» у межах проєкту Vеrsus. У його рамках вийшло 10 епізодів, у яких редакторка Богдана Романцова спілкувалася з перекладачами, літературознавцями та науковцями про особливості національних літератур. Пропонуємо переглянути всі випуски нижче.

Практичні німці і їхні непрактичні книжки | Vеrsus «Національні літератури»
Туманність британського роману: чому англійці пишуть так складно? | Vеrsus «Національні літератури»
Польська література сьогодні: від довгого романтизму до швидкого постмодерну
Сучасна хорватська література: чужі тексти чужої культури чи діалог традицій?
Від високої полиці до популярних жанрів: що ми видаємо і чому | Vеrsus «Національні літератури»
Іспанська література: розмаїття, складність, регіональність | Кирило Троїцький, Богдана Романцова
Наукова журналістика: як все влаштоване? | Олеся Павлишин, Богдана Романцова
Тексти про тексти: літературна критика в різних традиціях | Аріна Кравченко, Богдана Романцова
Єврейська літературна традиція: герметизм, поетичність, глибина | Тетяна Непипенко, Богдана Романцова
Популяризація науки у часи війни | Стріха, Маслова, Фея, Романцова

Восьма розповідь історика Олексія Сокирка з циклу «Історія імперії “скрєп”», записана для проєкту Тижня Skоvоrоdа аudіtоrіum. Миколай І якнайкраще реалізує потенціал імперії. Водночас, цей пік могутності — поріг амортизаційних можливостей. Декабристи, що мислять штампами імперії, але орієнтуються на демократію. Віссаріон Бєлінський – міф великої літератури й культури. Остаточна культурна інкорпорація України, апропріація руської спадщини, котра […]

Третя розповідь історика Олексія Сокирка з циклу «Історія імперії “скрєп”», записана для проєкту Тижня Skоvоrоdа аudіtоrіum. Потреба посилення держави: Петро І перезавантажує старий алгоритм шляхом радикальної вестернізації. Мілітарна природа російської вестернізації створює нові можливості для експансії, а відтак закріплює екстенсивний розвиток країни. Вихід на океанську торгівлю й широкий імпорт людей і ресурсів. Під час реформ […]

Друга розповідь історика Олексія Сокирка з циклу «Історія імперії “скрєп”», записана для проєкту Тижня Skоvоrоdа аudіtоrіum. Відбудова держави після Смути і поступове наростання конфлікту з церквою. Інституційне посилення за рахунок імпорту західних фахівців і технологій, насамперед у військовій сфері. Конфлікт Олексія Романова з церквою, перемога світської влади над церковною. Війни зі Швецією, Річчю Посполитою і […]

Запрошуємо послухати подкаст «Акценти Тижня» Автором і ведучим є Олександр Чупак – керівник економічних програм аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень», автор Тижня. Гостя цього епізоду – Олена Розвадовська, голова правління та співзасновниця благодійного фонду «Голоси дітей», правозахисниця, експерт у сфері захисту прав дітей. Говорили про: Психологічні та емоційні виклики, з якими стикаються постраждалі від […]

Перша розповідь історика Олексія Сокирка з циклу «Історія імперії “скрєп”», записана для проєкту Тижня Skоvоrоdа аudіtоrіum. Московія після Смути: домінантна роль церкви, православ’я як фундамент ідеології та світоглядної рамки верхів і низів. Вимушені контакти із Заходом наприкінці ХVІ ст. спричинили Смуту як «кару» і водночас випробування для того, щоб перемогти «світове зло». Церква – єдина […]

У межах проєкту Тижня «Skоvоrоdа аudіtоrіum» продовжуємо говорити на тему «Чому треба вивчати російську історію». Новий цикл відеолекцій від історика Олексія Сокирка, який незабаром буде опублікований на нашому сайті та ютуб-каналі, має назву «Історія імперії “скрєп”». У вступній розмові до циклу лекцій Олексій Сокирко разом із кураторкою проєкту Юлією Олійник міркує про: Чому не треба […]

У новому випуску «Єстетів» літературознавиця Богдана Романцова розповідає про книжку Володимира Куліша «Слово про будинок “Слово”».

У новому епізоді подкасту «Михайловський про книги» історик Віталій Михайловський розповідає про: «Прото. Як одна давня мова стала глобальною» Лори Спінні У книзі британська журналістка та письменниця Лора Спінні оповідає про те, як виникли та поширилися індоєвропейські мови. Авторка поєднує лінгвістичні знання, археологічні дані та дослідження ДНК, щоб показати, як давні мови стали глобальними. При […]