WAS

Нацисти вступили у цю війну, перебуваючи під впливом досить дитячої ілюзії, що вони будуть бомбити всіх інших, а їх ніхто не бомбитиме. У Роттердамі, Лондоні, Варшаві та ще в півсотні інших місць вони втілили цю досить наївну теорію в життя. Вони посіяли вітер, а тепер їм доведеться пожинати бурю.

Артур Гарріс, маршал повітряних сил Великої Британії, командувач Бомбардувального командування, травень 1942 року, після бомбардування Кельна

ООН закликала переходити від звичної карти світу в проєкції Меркатора до карт, які точніше передають площі континентів.

Традиційну для нас проєкцію створив фламандський картограф Герард Меркатор 1569 року для морської навігації: вона зберігала напрямки й кути, полегшуючи прокладання курсу. Водночас що далі від екватора, то сильніше вона збільшує території: Гренландія здається майже рівною Африці, хоча Африка більша приблизно у 14 разів.

4 вересня 2026 року Генеральна асамблея ООН 164 голосами підтримала резолюцію, що рекомендує ширше використовувати проєкцію Equal Earth, створену 2018 року і призначену для точнішого відображення площ. Це була пропозиція Того, яка діє від імені африканських країн.

Шість держав утрималися, США голосували проти. Рішення юридично не зобов’язує країни, школи, видавців чи технологічні компанії змінювати карти й не забороняє використання проєкції Меркатора.

5 вересня 1946 року народився Фредді Мерк’юрі — 80 років. Фаррух Булсара з’явився на світ на Занзібарі в парсійській родині, дитинство провів переважно в Індії, де навчався у британській школі-інтернаті та грав у першому гурті. 1964 року сім’я переїхала до Великої Британії. Під час навчання графічного дизайну в Лондоні він познайомився з Браяном Меєм і Роджером Тейлором із гурту Smile. 1970 року став їхнім вокалістом, запропонував назву Queen і взяв ім’я Фредді Мерк’юрі. Згодом до них приєднався басист Джон Дікон.

Мерк’юрі написав пісні Bohemian Rhapsody, Somebody to Love, We Are the Champions і Killer Queen, а виступ Queen на Live Aid 1985 року став одним із найвідоміших у його кар’єрі. У 1970-х він був заручений із продавчинею лондонського бутику Мері Остін; після розриву вони залишилися близькими, і їй він заповів більшу частину майна. Останні роки Мерк’юрі жив із партнером Джимом Гаттоном.

23 листопада 1991 року співак публічно повідомив, що хворий на СНІД. Наступного дня він помер у Лондоні у 45 років від бронхопневмонії, спричиненої СНІДом.

Дев'ять з половиною годин, і жодного архівного кадру.

Режисер Клод Ланцман не взяв у фільм «Шоа» (1985) ані хроніки, ані фотографій, ані документів. Тільки люди, які говорять, і місця, де це відбувалося, зняті тоді, коли він туди приїхав. Голос свідка час від часу супроводжувався сучасним зображенням того самого місця: колія, поле, ліс, річка. Слово і точка на карті зводяться докупи, і в цьому весь метод.

Свідків три категорії: ті, хто вижив, ті, хто виконував, ті, хто жив поруч і бачив, як щодня йшли повні ешелони й поверталися порожні.

Ланцман не просто розпитує, він відтворює обставини. Абрагам Бомба, перукар, який стриг жінок у газовій камері Треблінки, розповідає це в діючій перукарні, стрижучи клієнта. Для розмови з польським машиністом, який водив ешелони, Ланцман орендував схожий паровоз і вивів його на ту саму колію зі знаком «Треблінка».

Багато німців говорити на камеру відмовлялися. Тоді Ланцман знімав прихованою камерою, і ці епізоди зернисті, з розмитим кадром і тінями операторів, які контролюють запис. Колишній есесівець із Треблінки погодився говорити за 500 марок, але без знімань. Його зняли все одно. Іншого разу родина співрозмовника виявила апаратуру, Ланцмана побили, місяць він пролежав у лікарні, а потім отримав звинувачення в несанкціонованому використанні німецького ефіру (для передачі сигналу з прихованої камери на пристрій, що записує).

Перекладу за кадром нема. Питання, відповіді і голоси перекладачок лишили на звуковій доріжці як є, унизу додали титри. Тому чути паузи, затинання й те, як людина спиняється посеред фрази.

Ланцман брався зробити двогодинний фільм за півтора року. Робота зайняла одинадцять років, з них шість пішло на інтерв'ю в чотирнадцяти країнах і п'ять на монтаж 350 годин відзнятого.

У Польщі фільм зустріли вороже. Влада заявляла, що він звинувачує поляків у співучасті. Владислав Бартошевський, який сам пройшов Аушвіц, докоряв Ланцманові за те, що той обійшов тисячі поляків, які рятували євреїв.

Rotten Tomatoes - 100 % при 37 рецензіях критиків і 96 % глядацького. IMDb 8,7. В опитуванні Sight and Sound 2014 року критики поставили «Шоа» на друге місце серед документальних фільмів усіх часів. У 2023 році ЮНЕСКО внесла відреставрований негатив фільму і 200 годин аудіозаписів свідчень до реєстру «Пам'ять світу».

Перший бойовий підводний човен в історії був дерев’яним, одномісним і ніс міну.

До 250-річчя Американської революції журнал Smithsonian опублікував великий матеріал про Turtle — апарат, який студент Єльського університету Девід Бушнелл розробляв близько чотирьох років. Пілот крутив пропелер, набирав воду для занурення і мав прикріпити до корпусу ворожого корабля заряд із годинниковим механізмом.

У ніч на 7 вересня 1776 року солдат Езра Лі підвів Turtle до британського флагмана HMS Eagle у Нью-Йоркській гавані. Прикріпити заряд до корпусу не вдалося; міна вибухнула у воді і корабель не пошкодила. Цю атаку вважають першим документованим бойовим застосуванням підводного апарата й одним із ранніх експериментів із підводною мінною війною.https://youtu.be/hInmLlb5jfQ

Рівно 1550 років тому Західна Римська імперія — всьо.

4 вересня 476 року германський воєначальник Одоакр (на ілюстрації) усунув з трону юного імператора Ромула Августула, якого роком раніше посадив на престол його батько, полководець Орест. Після перемоги під Равенною Одоакр змусив Ромула зректися престолу і відправив його до Кампанії (історична область на півдні Італії, навколо Неаполя).

Знаки імператорської влади Західної Римської імперії — передусім корону, пурпурний одяг та інші церемоніальні атрибути — передали до Константинополя, а Одоакр почав правити Італією як король, формально визнаючи зверхність східного імператора Зенона.

Знаменитий «перстень Понтія Пілата», імовірно, не належав самому римському прокуратору Юдеї. Професорка Університету Каліфорнії в Лос-Анджелесі Кетрін Бонешо заново прочитала напис на мідному персні віком близько 2000 років, знайденому в 1960-х у фортеці Іродіон. Вона вважає, що напис PILATO означає «для Пілата» або «Пілату», а не «належить Пілату».

За новою версією, власником був раб або колишній раб, який виконував адміністративну роботу для місцевої юдейської еліти, пов’язаної з владою Пілата. Перснем могли ставити відбиток на воску чи глині, якими запечатували матеріали для відправлення Пілату та його оточенню. На нижчий статус власника вказують дешевий мідний сплав і характер напису.

🚇Київ, 6 листопада 1960 року. Пасажири першого поїзда метро.

Минуло понад шість десятиліть і, здається, змінилося все. Крім кількості вільних місць.

🌄 Знайомі місця, яких ви ще не бачили: «Минуле в об'єктиві»

У Німеччині знайшли кельтську споруду віком близько 2400 років, яка не має відомих аналогів у країні за збереженістю й конструкцією. Її випадково виявили під час будівельних робіт біля річки Майн у місті Ашаффенбург. Масивні дубові балки датували 372–352 роками до н. е. Вологий ґрунт зберіг деревину настільки добре, що на ній видно сліди тесел і сокир.

Споруда поєднувала важкий дубовий каркас, стіни сухої кам’яної кладки й велику дерев’яну платформу біля річки. Археологи припускають, що тут міг бути порт, торговельний пункт або укріплений в’їзд до поселення. Дуби доставляли зі Шпессарту, а камінь для стін також привозили здалеку. Частину конструкції після 3D-сканування планують передати до місцевого музею.

Право виїхати за кордон здається чимось настільки базовим, що про нього зазвичай не думаєш — аж поки воно раптом не перестає бути гарантованим. І тоді паспорт перетворюється на документ, який показує, скільки свободи пересування держава готова тобі залишити.

У новому відео WAS розбираємо історію паспортів, дозволів, заборон і державного контролю за рухом людей. Хто і навіщо вирішив, що людина повинна просити дозвіл на подорож, чому одні паспорти відкривають майже весь світ, а інші залишають людину фактично замкненою — і як ми дійшли до системи, в якій місце народження може визначати свободу людини на десятиліття.

https://youtu.be/jYBy_QLaTWkhttps://youtu.be/jYBy_QLaTWk

2 вересня 1990 року в Тирасполі з’їзд депутатів різних рівнів із лівобережжя Дністра проголосив так звану Придністровську Молдавську РСР. Її прихильники виступали за збереження СРСР і проти мовних законів, ухвалених Верховною Радою Молдавської РСР 1989 року, коли «молдавська» мова (так її тоді називали) отримала статус державної та латинську графіку, а російська зберігала статус лише мови міжнаціонального спілкування.

Сепаратисти створювали власні органи влади і силові формування. У 1991–1992 роках вони отримували зброю та допомогу від військовослужбовців дислокованої в регіоні російської 14-ї армії. Протистояння переросло у війну.

Що було даліhttps://youtu.be/SqxPF3lWlW4

https://youtu.be/uCIWcHUAl8o

Ну раз 1 вересня, то ось трошки на шкільну тему.

На початку ХХ століття Лохвицьке земство (нинішня Полтавщина, частини Чернігівщини і Сумщини) відповідно до прийнятого у 1908 році у Російській імперії закону, який передбачав кращий доступ до початкової освіти, вирішило створити мережу сільських шкіл.

1910 року Полтавське губернське земство провело конкурс на будинок народної школи в українському стилі. Для розробки проєктів Лохвицьке земство звернулося до Опанаса Сластіона — художника, етнографа, одного з найкращих знавців народної архітектури Полтавщини. Він роками досліджував українське будівництво, замальовував старі церкви й житлові споруди та працював викладачем у Миргородській художньо-промисловій школі.

Сластіон розробив кілька типів шкіл різного розміру, пристосованих до серійного й відносно дешевого будівництва. У них були просторі класи, учительська, бібліотека, службові приміщення, великі вікна й продумане природне освітлення.

Зовні школи вирізняли шестикутні вікна, башточки зі шпилями, дахи із заломами та цегляний орнамент, подібний до української вишивки. У 1910–1916 роках у Лохвицькому повіті звели понад 70 таких будівель. Вони збереглися переважно в селах сучасних Полтавської та Сумської областей; частина працює, частина стоїть порожньою або потребує реставрації. Це одна з найбільших збережених серій споруд українського архітектурного модерну.

1 вересня 1902 року у Франції вийшла короткометражка «Подорож на Місяць» режисера Жоржа Мельєса — один із перших науково-фантастичних фільмів. Астрономи летять на Місяць у капсулі, випущеній із гармати, зустрічають селенітів і повертаються на Землю. Мельєс використовував зупинення камери, багаторазову експозицію, напливи, театральні декорації; частину копій вручну розфарбовували. Кадр із капсулою, що влучає Місяцю в око, став одним із найвідоміших образів раннього кіно.

Фільм створювався під впливом творів Жуля Верна та Герберта Веллса. Мельєс переніс на екран космічну подорож, іншопланетних істот і фантастичну техніку та показав, що спецефекти можуть бути основою фантастичного сюжету. Ці прийоми стали частиною подальшої традиції кінофантастики — від ранніх стрічок про польоти в космос до великих фантастичних фільмів XX століття.

Докладніше про всі секрети цієї стрічкиhttps://youtu.be/aOOPXVCwFgg

Перше тату на європейській картині

В Амстердамі завершилася виставка «Купець із татуюванням», присвячена найдавнішому відомому зображенню татуювання в західноєвропейському живописі. Реставраторка Лісбет Абрагам виявила його на внутрішньому боці лівого зап’ястка заможного купця на груповому портреті амстердамських портових чиновників XVII століття. Татуювання схоже на комету.

Амстердамський музей досліджував, що означав цей знак, чому купець зробив татуювання і навіщо так помітно показав його на офіційному портреті. До роботи залучили історика татуювання Генка Шиффмахера; частину питань дослідники поки не з’ясували. Знахідка засвідчує присутність татуювання серед заможних мешканців Амстердама XVII століття.