Гавайська Народна Республіка

17 січня 1893 р. група американських власників цукрових плантацій на чолі із Сенфордом Доулом скинула владу королеви Ліліукалані на Гаваях. Переворот відбувся за сприяння посланця США Джона Стівенса, який викликав крейсер «Бостон» із 300 морськими піхотинцями (на фото) під приводом захисту «життя американців». Доул сформував тимчасовий уряд, який оголосив Гаваї протекторатом США.

Доул подав до Сенату США законопроект про анексію Гавайських островів, однак його відхилили. Попри те, що президент США Гровер Клівленд намагався відновити монархію, Доул проголосив створення незалежної Гавайської Республіки.

Але у 1898 році, під час Іспано-американської війни, США анексували Гаваї через стратегічне значення бази Перл-Гарбор. Гаваї залишалися територією США до 1959 року, коли офіційно стали 50-м штатом.

КАРПАТИ ЗА ДОНАТИ! Штабний фонд Третьої Штурмової Бригади проводить розіграш для збору на медеваки М113. За донат від 100 гривень ти можеш виграти відпочинок в преміум-готелі Morva. Бери друзів або сім’ю і відпочивай в Яремче! Умови участі: * зробити донат, кратний 100 грн, на банку “Карпати за донати” * 100 грн — 1 шанс виграти класну відпустку; 500 грн — 5 шансів * не забувай про Зимову Тисячу від Уряду, оформлюй в ДІЇ, донать тисячу на збір та отримуй 10 шансів відпочити в Карпатах! * якщо донатиш не з картки МОНО, обов‘язково вкажи в коментарях свій номер телефону та ім‘я, прізвище. Більше донатів — більше шансів! Сертифікат дійсний 1 рік, обирай зимовий або літній відпочинок. Він включає: 7 діб проживання в готелі для 2 дорослих та необмеженої кількості дітей, харчування (сніданки та вечері), спа-центр, спортзал, йогу, дитячий центр та багато іншого. Розіграш відбудеться тут 10 лютого. Твій донат — це внесок в покупку медеваків М113, які рятують життя бійців Третьої Штурмової на полі бою. БАНКА
https://send.monobank.ua/jar/2bhs9tLRio

17 січня 1912 року експедиція Роберта Фолкона Скотта досягла Південного полюса, щоб виявити, що це поразка. Вони програли команді норвежця Руаля Амундсена - він встановив норвезький прапор на полюсі за місяць до цього.

П'ятеро членів команди Скотта вирушили до полюса з бази на мисі Еванс у листопаді 1911 року. Їхній маршрут пролягав через льодовик Біярдмора. Експедиція зіткнулася з численними труднощами: погано пристосовані санки, обмежені запаси їжі та нестача пального стали фатальними. Температури, що досягали -40°C, і потужні вітри ускладнювали просування. На зворотному шляху останній учасник експедиції загинув 29 березня 1912 року, за 18 км від продовольчого складу.

Тіла Скотта, Едварда Вілсона та Генрі Бауерса знайшли лише 12 листопада 1912 року. Їхні щоденники, особливо записи Скотта, стали важливим історичним джерелом, яке розкрило подробиці їхніх подвигів і трагедії. Про це відчайдушне змагання...

У Будапешті нумерація тролейбусів починається з 70. Наразі працюють маршрути до 83-го. Чому так? Бо перший після Другої світової війни маршрут був запущений 21 грудня 1949 року. Це день 70-річчя радянського диктатора Йосипа Сталіна. Величну статую Сталіна в парку Варошлігет угорці знесли в перший день Угорської революції 1956 року. Але і досі наслідують традицію, закладену під час радянського тоталітаризму. На фото - те саме урочисте відкриття лінії тролейбусу.
https://youtu.be/EzTDMqYNCbA

Дякуємо, Девіде!

16 січня 2025 року на 78-му році життя помер американський кінорежисер Девід Кіт Лінч. Лінч став відомим своїм унікальним кінематографічним стилем, який поєднував сюрреалістичні елементи, атмосферу сновидінь та дослідження темної сторони людської природи. Серед його найвідоміших робіт — фільми «Синій оксамит», «Малголленд Драйв», «Голова-гумка» та серіал «Твін Пікс».

У серпні 2024 року стало відомо, що Лінч страждав на емфізему легень, що обмежувало його можливість виходити з дому та продовжувати активну творчу діяльність. 25 лютого 2022 року Лінч висловив підтримку Україні та закликав до припинення війни, засуджуючи агресію та насильство.

Творчий спадок Девіда Лінча значно вплинув на розвиток сучасного кінематографу, його унікальний стиль став предметом численних досліджень та обговорень у мистецьких колах.

20 січня 2025 року Дональд Трамп офіційно вступить на посаду президента США. Його інавгурація привертає увагу не лише в Сполучених Штатах, а й на міжнародній арені, зокрема через список запрошених гостей. Серед них — відомі праві популісти, такі як прем'єр-міністерка Італії Джорджія Мелоні, президент Аргентини Хав'єр Мілей, британський політик Найджел Фараж та французький проросійський ультраправий діяч Ерік Земмур. Цікаво, що на церемонію запрошено і президента Китаю Сі Цзіньпіна. Хоча він особисто не планує бути присутнім, Пекін повідомив про намір надіслати високопоставленого представника для участі в заході. Водночас, деякі європейські лідери, зокрема президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, не отримали запрошення на інавгурацію. Такий вибір гостей може свідчити про пріоритети нової адміністрації Трампа та її потенційні зовнішньополітичні орієнтири: йому більше подобаються праві, а не ліві (тут ми розповідаємо, як розрізнити) .
https://youtu.be/91uNHwgpzrs

16 січня 1605 року (420 років тому) в Мадриді було опубліковано перше видання «El ingenioso hidalgo Don Quijote de la Mancha» («Дон Кіхот») Мігеля де Сервантеса. Ця книга стала одним із найважливіших творів іспанської літератури та заклала основи сучасного роману. Через історію про мандрівного лицаря Дон Кіхота і його вірного зброєносця Санчо Панси Сервантес досліджував тему ідеалізму, реальності та людської природи, що знайшло широкий відгук у читачів того часу.

Роман швидко здобув популярність і вплинув на розвиток літератури у всьому світі. Його унікальний стиль і поєднання сатири, пародії та глибоких філософських роздумів надихнули багатьох письменників, серед яких, наприклад Флобер і Джойс. «Дон Кіхот» став не лише культурним символом Іспанії, а й універсальною історією, на якій базуються сучасні твори метамодернізму.

17 січня 1920 року в США набула чинності 18-а поправка до Конституції, яка запровадила «сухий закон» — заборону виробництва, продажу та транспортування алкоголю. Це стало кульмінацією тривалого руху за тверезість, що виник у XIX столітті й набув популярності серед релігійних і прогресивних груп. Вони вважали, що алкоголь сприяє зростанню злочинності, бідності та розпаду сімей.

Але введення «сухого закону» не принесло розради. Усюди відкрилися підпільні бари, а бутлегери — нелегальні виробники і продавці алкоголю — розбудовували цілі кримінальні мережі. Найвідомішою фігурою часу став Аль Капоне, мафіозі італійського походження. Водночас уряд зіткнувся з труднощами в реалізації закону: забезпечення заборони вимагало значних ресурсів, але попит на алкоголь не зменшувався.

«Сухий закон» діяв до 1933 року, коли його скасували за допомогою 21-ї поправки до Конституції.

На фото - заступник комісара поліції Нью-Йорка Джон А. Ліч спостерігає, як агенти виливають алкоголь у каналізацію після рейду, 1920 рік.

15 січня 1776 року у Львові побачив світ перший номер «Gazette de Leopol» — першого відомого періодичного видання на території України. Газета виходила французькою мовою і мала на меті інформувати містян про міжнародні новини, культурні події та регіональні справи, існував також розділ ″Україніка″. Видавали газету у будівлі на розі вулиць Ставропігійської, 11 і Федорова (львів'яни знають).

Існування «Gazette de Leopol» було недовгим — газета припинила вихід уже того ж року. Обсяг кожного номера — 4 сторінки. Зберіглося 51 номерів газети, Нині фотокопії примірників газети зберігають у Науковій бібліотеці Львівського національного університету ім. І. Франка.

Цікаво, що вже в першому номері - щось про Москву. Знавці французької, розшифруєте, про що мова?