Дзеркало Тижня

Міністерство оборони Росії планує вперше перенести виплату грудневих зарплат військовослужбовців на січень, оскільки уряд готується до різкого збільшення дефіциту державного бюджету наприкінці року, повідомляє Вlооmbеrg.

Радянська практика

Згідно з проєктом наказу відомства, починаючи з 2026 року, виплати за кожен грудень здійснюватимуться у січні наступного року. Правила, що діяли раніше, вимагали закривати грудневі відомості до закінчення поточного року. Подібна практика колись застосовувалася у Радянському Союзі.У Росії збільшують виплати за підписання першого контракту з Міноборони— ГУРЩомісячну платню за грудень переказуватимуть у період з 11 по 21 січня. При цьому нововведення не поширюватиметься на військовослужбовців, які воюють в Україні, — вони й надалі отримуватимуть грудневі виплати до 25 грудня.Такий крок може допомогти уряду керувати грошовими потоками шляхом перенесення масиву видатків на наступний фіскальний період. Грудень традиційно стає місяцем надзвичайно великих державних витрат, які суттєво зросли через повномасштабну війну.

Стрімке зростання дефіциту

На п'ятому році війни проти України плани Москви стримати дефіцит бюджету були підірвані черговою ескалацією конфлікту після провалу мирних ініціатив.Цього року державні витрати перевищать початковий план приблизно на 10% і сягнуть 48,5 трильйона рублів ($602 мільярди). Прогнозується, що дефіцит за підсумками року розшириться до 7,3 трильйона рублів ($90,1 мільярда) або 3,2% ВВП порівняно з приблизно 2,2% у вересні.Це перевищення відображає значно вищі витрати на війну. Останні бюджетні плани РФ свідчать про збереження колосальних військових видатків на роки вперед, що вказує на підготовку російського диктатора Владіміра Путіна до затяжної конфронтації.Офіційні особи очікують, що воєнні витрати дещо зменшаться лише у 2028–2029 роках (до 16,6 трлн рублів / $205 млрд та 16,3 трлн рублів / $201,4 млрд відповідно) після очікуваного рекорду у 17,1 трлн рублів ($211,3 млрд) наступного року. Виплати особовому складу становитимуть від 9% до 10,4% загальних національних витрат на оборону протягом наступних трьох років. Нагадаємо, у вересні Путін збільшив штатну чисельність збройних сил РФ до понад 2,4 мільйона людей.Раніше повідомлялося, що Міністерство фінансів Росії після півторамісячної перерви повернулося до розміщення державних облігацій, щоб фінансувати дефіцит бюджету.

Великий російський вузол перекачування та зберігання сирої нафти у Волзькому регіоні охоплений пожежею після ймовірного удару Сил оборони України, повідомляє Вlооmbеrg із посиланням на дані супутникового моніторингу NАSА.

Деталі супутникових даних

Знімки системи NАSА Fіrе Іnfоrmаtіоn fоr Rеsоurсе Маnаgеmеnt Systеm (FІRМS), зроблені в понеділок, зафіксували свіжу теплову аномалію на станції «Самара», що розташована за кілька кілометрів від однойменного міста (близько 860 км на схід від Москви). Теплові датчики супутників вказують на масштабні осередки займання безпосередньо на території резервуарного парку та інфраструктури перекачування.Повторний удар по ЛВДС «Самара»: супутник зафіксував знищення кількох резервуарівНафтоперекачувальна станція «Самара» є ключовим хабом у магістральній мережі трубопроводів Росії. Об'єкт належить державній компанії «Транснефть» і має резервуарні потужності зберігання об'ємом понад 1,6 мільйона кубічних метрів. Нафтовий вузол акумулює та розподіляє ресурси, що надходять із родовищ Західного Сибіру, а також забезпечує транзитні обсяги сировини з Казахстану.

Відновлення атак

Наприкінці минулого тижня Україна відновила систематичні удари по російських нафтових активах після майже двотижневої паузи. Це стало прямою відповіддю Києва на смертоносні обстріли української цивільної та енергетичної інфраструктури. Протягом вихідних під ударами безпілотників також опинилися нафтопереробний завод компанії «Роснефть» у Башкортостані та потужності компанії «Лукойл» у Нижньогородській області.Об'єкт у Самарі вже ставав ціллю українських атак у жовтні. Губернатор Самарської області В’ячеслав Федорищев у понеділок підтвердив у соцмережах факт чергової атаки українських БпЛА, однак не деталізував наслідки руйнувань. Українське військове командування наразі утримується від офіційних коментарів щодо подій у Волзькому регіоні.Як заявив президент України Володимир Зеленський під час візиту до Туреччини, Київ готується до тристоронніх переговорів за участю США та Росії, які планується провести у першій половині листопада. Можливим майданчиком для саміту розглядається Туреччина.Нагадаємо, що вранці в понеділок, 2 листопада, безпілотники атакували Самарську область Росії. За даними ОSІNТ-аналізу АSТRА, під удар могла потрапити лінійна виробничо-диспетчерська станція (ЛВДС) «Самара» поблизу селища Просвєт, звідки здіймається чорний дим.

На російському аеродромі «Ахтубінськ» 29 жовтня вибухнув новітній винищувач Су-57. Головне управління розвідки Міноборони України назвало одну з причин інциденту.
Найновіший багатоцільовий винищувач країни-терористки вибухнув під час запуску двигунів. Коштує такий бойовий літак близько 150 мільйонів доларів.
«Су-57 оснащений авіаційним турбореактивним двоконтурним двигуном АЛ-41Ф1 (т. зв. «іздєліє 117»). Одна з причин, чому двигуни такого типу можуть вибухати або зазнавати катастрофічного руйнування, — пальне неналежної якості», — додали в ГУР.
У воєнній розвідці нагадали, що в РФ збільшується залежність від імпорту авіаційного палива. Це відбувається на тлі скорочення внутрішнього виробництва авіагасу через українські «далекобійні санкції».
Падіння Су-57 під Москвою — це, ймовірно, сигнал, що Ватерлоо Путіна наближається — Тhе Теlеgrарh
Наприкінці жовтня повідомлялося про неофіційну паузу в ударах України по російських НПЗ після тиску президента США Дональда Трампа. Обізнані з перебігом операцій джерела очікували, що вона триватиме до завершення проміжних виборів у США або довше. Український уряд офіційно не оголошував про припинення атак. Зеленський заявляв, що військові не отримували наказу не атакувати нафтопереробні заводи. Він також наполягав, що в обмін на припинення ударів Україна має отримати кращий захист власної енергетики. 
Однак вже 30 жовтня стало відомо, що Україна відновила атаки на російські нафтопереробні заводи попри тиск Трампа. Як пише видання Тhе Guаrdіаn, Українські посадовці заявили, що ніколи не погоджувалися на вимогу зятя президента США Джареда Кушнера зупинити удари по НПЗ на 30 днів. Представники Кремля повідомили, що атаки відновилися 30 жовтня. Вони поскаржилися, що Київ тепер «просто ігнорує» побажання Вашингтона.

Сьогодні, 2 листопада, російські війська близько 9:00 завдали удару кількома керованими авіабомбами по Ізюму Харківської області, вкотре атакувавши цивільну інфраструктуру. Унаслідок обстрілу загинула одна людина, ще восьмеро, серед яких 11-річний хлопчик, за попередніми даними, постраждали. Усі вони отримують необхідну медичну допомогу, повідомляє голова Харківської обласної державної адміністрації Олег Синєгубов.
Відомо про влучання у два житлові будинки. Внаслідок удару по п’ятиповерхівці зруйновано три нижні поверхи, ще одна авіабомба влучила в чотириповерховий житловий будинок.
Олег Синєгубов/Теlеgrаm
Крім того, в Ізюмі пошкоджено щонайменше 14 приватних будинків, два магазини та шість автомобілів. Перевірка території після атаки триває.















«Продовжується ліквідація наслідків атаки. На місці в посиленому режимі працюють усі екстрені служби», — йдеться у повідомленні. 
Оновлено: згодом Синєгубов повідомив, що внаслідок російського обстрілу до 11 людей зросла кількість постраждалих. Щодо 11-річного хлопчика, то він зазнав гострої реакції на стрес. 
Окупанти атакували Харківську та Чернігівську області: зруйновані будинки, горіли склади та зерносховище
Нагадаємо, ввечері 1 листопада російські війська втретє за день атакували Ізюм. Тоді влучання зафіксували в кількох частинах міста, зокрема в Нижньому місті, центрі та поблизу гори Крем’янець. 

Російські військові значно вдосконалили безпілотники «Гербера», які спочатку створювали як хибні цілі, щоб відвертати увагу української протиповітряної оборони. Головне управління розвідки Міністерства оборони (ГУР МО) України у своєму Теlеgrаm-каналі наголошує, що спершу існували розвідувальна та ударна версії цих апаратів, однак вони залишалися простими й дешевими. Тепер ці апарати отримують дедалі дорожче обладнання, подібне до того, яке встановлюють на БпЛА «Герань». Зокрема, їх оснащують антенами «Комета», mеsh-модемами та камерами на рухомих підвісах.
Так, російські війська почали використовувати нову, більшу версію безпілотника «Гербера». Розмах його крил сягає трьох метрів, а довжина корпусу становить 2,6 метра. За даними ГУР, збільшений паливний бак місткістю 63 літри дає змогу апарату долати до 1200 км.
«Для збереження стабільності борту під час маневрів бак усередині поділено на окремі секції. Двоциліндровий двотактний двигун — це фактично половина двигуна від "Герані-2", виробництво якого локалізували в Алабузі. У дослідженому зразку використано осколково-фугасну запалювальну бойову частину ОФЗБЧ-10 вагою 10 кг та окремі мішки із запалювальною сумішшю. За заявленими противником характеристиками, безпілотник може нести бойову частину вагою до 25 кг», — йдеться у повідомленні. 
У Повітряних силах пояснили, чому реактивні дрони долітають до Львова та інших західних областей
Крім того, ГУР наголошує, що «Гербера-2» отримала оновлену електроніку, зокрема новий контролер польоту, 12-канальну антену «Комета» та mеsh-модем китайської компанії Shеnzhеn Sіnоsun Тесhnоlоgy Со., Ltd. Також у безпілотнику встановили новий блок для обробки відео під назвою «Сосиска», створений на основі китайського мікрокомп’ютера Соkе Рі.
До того ж на дослідженому зразку виявили подвійну ІР-камеру. Її закріпили на корпусі над паливним баком, щоб виявляти безпілотники-перехоплювачі.
Також ГУР встановило наявність версій з курсовими ІР-камерами та камерами на триосьових підвісах. Найбільше компонентів для нового безпілотника виготовили китайські виробники — вісім, ще чотири компоненти походять від американських компаній.
Водночас у розвідці наголошують, що завдяки збільшеному паливному баку «Гербера-2» може долати значно більші відстані, тому росіяни можуть застосовувати її не лише проти України. У середині вересня такий безпілотник із бойовою частиною виявили на балтійському узбережжі Польщі.
«ГУР МО України продовжує системну роботу з дослідження зразків озброєння, які застосовує ворог, та інформування світу про нові загрози», — йдеться у повідомленні. 
РФ за півтора місяця звела новий дронопорт для запуску «Герань-5»: у мережі оприлюднили супутникові знімки
Нагадаємо, як повідомляли у Генштабі ЗСУ, українська протиповітряна оборона поступово збільшує кількість збитих російських реактивних дронів. За останні три місяці військовим у середньому вдавалося знищувати майже 60% безпілотників типу «Герань-4», а під час окремих атак цей показник сягав 80%.

Внаслідок атаки на Київщину один чоловік отримав поранення, повідомив очільник обласної військової адміністрації Тимур Ткаченко. Водночас одне з міст області тимчасово залишилося без води.
«В Обухівському районі чоловік дістав уламкове поранення шиї. Його госпіталізували до місцевої лікарні, де надають усю необхідну медичну допомогу», — зазначив Ткаченко.
В районі також згорів автомобіль та причіп. Ще одне авто пошкоджене.
Ткаченко повідомив, що в Білоцерківському районі російський дрон пошкодив енергетичний об’єкт. Водночас у Білоцерківській міськраді з посиланням на «Білоцерківвода» уточнили, що через влучання БпЛА у місті зупиняють водопостачання. Водопостачання відновили за кілька годин. Для цього «Білоцерківвода» використала резервні джерела живлення. Попри це містянам порадили мати необхідний запас води.
Оновлено: Водночас у Нацполіції уточнили, що на Київщині троє постраждалих, зокрема, 34-річний чоловік в Обухівському районі, про якого повідомив і Ткаченко, а також 47-річна жителька Броварського району та 60-річний житель Бориспільського району.
Також за даними Нацполіції, у Броварському районі пошкоджені вісім домоволодінь, гараж, автомобіль та господарчі споруди. Тоді як у Бориспільському районі пошкоджено вісім будинків, автомобіль, магазин. 
Дрони атакували підприємство та склади в Київській області: фото та відео наслідків
Нагадаємо, напередодні у чотирьох районах правого берега Києва був знижений тиск води через знеструмлення об’єкта водопостачання. Ситуація торкнулась Голосіївського, Святошинського, Солом’янського та Шевченківського районів. 
Спроби ворога відрізати атомні електростанції від енергосистеми цілком реально загрожують українцям не лише блекаутами, а і ядерною небезпекою. Журналіст Владислав Обух у тексті «АЕС без мережі: чи загрожує Україні ядерна аварія, якщо підстанції вийдуть з ладу» з'ясовував, чи готова країна до найгіршого сценарію і чому візити інспекторів МАГАТЕ — загроза, а не захист для наших підстанцій.

Уранці в понеділок, 2 листопада, безпілотники атакували Самарську область Росії. За даними ОSІNТ-аналізу АSТRА, під удар могла потрапити лінійна виробничо-диспетчерська станція (ЛВДС) «Самара» поблизу селища Просвєт, звідки здіймається чорний дим. 















Зазначається, що ЛВДС «Самара» — важливий об’єкт нафтопровідної системи Росії, розташований у Самарській області. Місцева влада офіційно не коментувала атаку, однак жителі повідомляли про вибухи та стовп диму, який підіймався з боку станції.

Цей об’єкт є одним із найбільших у Європі сховищ нафти. На його території розташований 71 резервуар, загальна місткість яких перевищує 1,6 млн кубометрів нафти. 
Також станція приймає, зберігає та змішує нафту з Татарстану та Західного Сибіру, зокрема для експортного сорту Urаls. На цей сорт припадає до 50% нафтового експорту РФ. 
Україна відновила удари по російських НПЗ попри тиск Трампа — Тhе Guаrdіаn
Нагадаємо, 2 жовтня Сили спеціальних операцій спільно з іншими підрозділами Сил оборони України також завдали удару по нафтоперекачувальній станції «Самара» в Самарській області Росії. Унаслідок цієї атаки пошкоджень зазнали 11 резервуарів РВС-20000, три резервуари РВСПК-50000, частина трубопроводів і станція для автоматичного наливу нафтопродуктів.
Згодом, а саме 7 жовтня, українські військові вдруге за тиждень атакували цей об’єкт. Після удару на території станції спалахнула масштабна пожежа, а в сусідньому населеному пункті перекрили дороги. У ніч на 10 жовтня Сили оборони України втретє за місяць атакували ЛВДС «Самара». 

У Генеральному штабі ЗСУ повідомили, що в Олешках на Херсонщині Сили оборони України забезпечили режим тиші, однак російські війська використали гуманітарну паузу для облаштування своїх позицій. За час режиму тиші російські війська проводили ротацію підрозділів, укріплювали свої позиції, встановлювали більше засобів захисту від дронів уздовж доріг і посилювали постачання, зокрема підвозили боєприпаси, повідомляє Генштаб у своєму Теlеgrаm-каналі. 
Так, під час гуманітарної операції в Олешках підрозділи Сил оборони України дотримувалися режиму тиші та діяли відповідно до досягнутих домовленостей. У підсумку гуманітарну допомогу доставили за призначенням, а українці, які захотіли виїхати з Олешок, повернулися на підконтрольну Україні територію.
30 годин режиму тиші в Олешках минули без жодного інциденту — Лубінець
Нагадаємо, у ніч на 27 жовтня в Олешках та навколишніх громадах запровадили режим припинення вогню для проведення гуманітарної місії з евакуації населення. Він розпочався о 3:00 за київським часом і о 4:00 за московським. 
У четвер, 29 жовтня, українська делегація на чолі з Лубінцем вирушила до Олешок. Водночас українські військові вже тоді попереджали, що російські війська використовують перемир’я для підготовки до наступу на Херсонщині.
За домовленістю української та російської сторін, маршрут евакуації жителів Олешок пролягав через Росію та Білорусь до України. 31 жовтня президент Володимир Зеленський заявив про успішне завершення гуманітарної операції. Усі евакуйовані громадяни України перетнули державний кордон у Чернігівській області.
За словами уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, гуманітарну місію організували спільно з уповноваженою з прав людини в Росії Яною Лантратовою за посередництва та координації першої леді США Меланії Трамп.
Олешки, які розташовані на низькому лівому березі Дніпра у Херсонській області, перебувають під окупацією РФ з лютого 2022-го. У червні 2023-го місто та навколишні громади опинились в епіцентрі екологічної катастрофи через підрив окупантами дамби Каховської ГЕС, який призвів до затоплення багатьох населених пунктів. Найбільше постраждав саме лівий берег Дніпра. Деякі райони Олешок пішли під воду лише за кілька годин після прориву, а в інших рівень води досягав дахів одно- та двоповерхових будинків.
Після руйнування ГЕС росіяни почали свідомо блокувати спроби місцевих жителів врятуватися: перекрили шляхи в'їзду та виїзду, перешкоджали роботі рятувальників та обстрілювали евакуаційні човни. Багато людей загинуло, та остаточна кількість жертв досі не встановлена — за попередніми даними, може йтися про сотні чи тисячі українців, серед яких пенсіонери та маломобільні люди. 

Окупанти ввечері 1 листопада втретє атакували Ізюм Харківської області, завдавши масованих ударів по місту з 21:00 до 21:20. За попередніми даними, росіяни застосували керовані авіабомби, повідомляє Ізюмська МВА у своєму Теlеgrаm-каналі. 
Зазначається, що влучання зафіксували в кількох районах міста, зокрема в Нижньому місті, центральній частині та поблизу гори Крем’янець. Попередньо, внаслідок атаки пошкоджено та зруйновано приватні й багатоквартирні будинки, а також об’єкти комунальних підприємств, техніку й обладнання. 
Крім того, зазнали пошкоджень лінії електропередачі та мережі газопостачання. Після ударів виникла пожежа.
На жаль, відомо про чотирьох постраждалих, яким надають медичну допомогу. Дані про наслідки атаки продовжують уточнювати.
Окупанти атакували Харківську та Чернігівську області: зруйновані будинки, горіли склади та зерносховище
Нещодавно російська керована авіабомба влучила в п’ятиповерхівку в Ізюмі Харківської області, пошкодивши будівлю з першого до п’ятого поверху. За підсумками пошуково-рятувальних робіт відомо про чотирьох загиблих мирних жителів. Кількість поранених зросла до 14 людей.

Жодної радіаційної загрози в Україні немає, повідомили в Повітряних силах ЗСУ. Там закликали зберігати спокій та слідкувати за офіційними повідомленнями."За нашими даними, додаток "Повітряна тривога" був зламаний", — повідомив речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.На запит ZN.UА фахівці з кібербезпеки відповіли, що ця атака на застосунок становить пряму загрозу персональним даним українців. Перехід за сторонніми посиланнями в таких повідомленнях може призвести до викрадення особистої інформації користувачів. Громадян закликають не відкривати такі сповіщення й не переходити за посиланнями в них, а краще видалити застосунок до стабілізації ситуації."Сьогодні сторонні особи здійснили несанкціоноване втручання в роботу застосунку. Ми відключили пуш-сповіщення та тимчасово призупинили роботу застосунку. Застосунок не зберігає персональних даних, тож загрози для користувачів немає. Просимо в жодному разі не переходити за посиланнями з підозрілих сповіщень. Команда працює над відновленням роботи застосунку. Приносимо свої вибачення", — повідомили розробники застосунку "Повітряна тривога".Як повідомили в ДСНС, державна система оповіщення працює як завжди. Усі сигнали йдуть до областей та вуличних сирен, тож слухайте гучномовці й читайте лише офіційну владу. Головне — не переходьте за лінками у фейкових повідомленнях та не поширювати неперевірені дані.В Мінцифрі пояснили, як отримувати сповіщення про небезпеку​Увімкніть екстрені сповіщення на смартфоні — вони надходять навіть у беззвучному режимі, радять у Мінцифрі.​На іРhоnе: «Параметри» → «Сповіщення» → унизу розділ «Екстрені оповістки».​На Аndrоіd: «Налаштування» → «Безпека та екстрені ситуації» або «Паролі та безпека» → «Екстрені сповіщення». Інший варіант — у розділі «Місцезнаходження» увімкнути «Сповіщення про повітряні тривоги в Україні».​Вуличні системи оповіщення працюють. Почувши сигнал або отримавши офіційне повідомлення, прямуйте до укриття та залишайтеся там до відбою. За інформацією про загрози стежте на каналі Повітряних сил.Користувачам надходили такі повідомлення:Повідомлення про види небезпеки зараз через додаток "Тривога" не відповідають дійсності через ворожий злам.Користувачі могли отримати фейкові сповіщення про ядерну небезпеку або загрозу вуличних боїв.Українців закликають зберігати спокій та не піддаватися паніці.Не переходьте за жодними посиланнями та не оновлюйте додаток.

«Повітряна тривога» частково відновила роботу після кібератаки

Застосунок «Повітряна тривога» поступово відновлює роботу після кібератаки. Команда обіцяє посилити його захист, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому. Про це повідомили в Теlеgrаm-каналі застосунку.На карті вже доступна інформація про жовтий і червоний рівні небезпеки. Жовтий позначає дронову загрозу, червоний — масовану дронову або ракетну. Користувачам також надходять рush-сповіщення про тривоги. Водночас відображення цілей на карті тимчасово призупинене.Розробники впроваджують додаткові заходи захисту застосунку. Вони спрямовані на запобігання подібним ситуаціям у майбутньому. Команда також повторно наголосила, що застосунок не зберігає й не використовує персональних даних. Тому, за словами розробників, загрози для користувачів немає.

Жителі Херсонщини готуються до завершення локального перемир’я, яке за планом має закінчитися ввечері 1 листопада. Частина мешканців очікує посилення обстрілів після шестиденної паузи. Припинення вогню дозволило провести евакуацію з окупованих Олешок, операцію завершили в суботу. Про це повідомило інформаційне агентство Аssосіаtеd Рrеss.
Цивільні на Херсонщині в неділю готувалися до завершення локального припинення вогню. Воно є найзначнішим перемир’ям між Києвом і Москвою від початку повномасштабного російського вторгнення. Перша леді США Меланія Трамп допомогла погодити обмежене перемир’я.
Омбудсменка РФ Лантратова заявила про домовленості з Україною щодо «регулярних гуманітарних місій»
«Припинення вогню в Олешках і навколишніх районах Херсонщини дало жителям свободу пересування, доступ до їжі, чистої води, ліків, а також повернуло відчуття гідності без постійної загрози нападу. Нехай Олешки стануть початком тривалого миру», — зазначила Меланія Трамп.
Перемир’я почалося рано у вівторок і має завершитися в неділю ввечері. Пауза в бойових діях дозволила евакуювати жителів прифронтових Олешок під час рідкісної спільної операції, яка закінчилася в суботу. На момент запровадження тимчасового перемир’я в Олешках перебували приблизно дві тисячі цивільних.
Їм запропонували евакуюватися на територію під контролем України або Росії чи залишитися в місті з поповненими запасами продуктів і медикаментів. Заради безпеки тих, хто залишився, точних даних після евакуації не оприлюднили. У суботу на українському кордоні родичі чекали на можливість побачити близьких. Жителі навколишніх сіл вишикувалися вздовж дороги з прапорами та ліхтариками, щоб привітати гуманітарну колону.
Жителі Херсона розуміли, що тиша, яку принесло локальне перемир’я, невдовзі закінчиться. Тим часом місцеві посадовці попереджають, що російські сили перекинули більше озброєння та військових. Деякі жителі очікують посилення обстрілів.
Водночас Україна та Росія продовжували завдавати повітряних ударів в інших районах. Президент України Володимир Зеленський у неділю заявив, що Москва й надалі атакує українську енергосистему напередодні зими. За словами президента, внаслідок нічних ударів сотні тисяч сімей залишилися без світла. Він зазначив, що Росія намагається скористатися нестачею засобів протиповітряної оборони в Україні.
«Інтенсивність ударів надзвичайно висока, і росіяни намагаються максимально використати дефіцит перехоплювачів балістичних ракет», — наголосив Зеленський.
За повідомленням Державної служби України з надзвичайних ситуацій, на Вінниччині російський дрон влучив на територію професійного училища. Загинули троє людей, серед них 13-річна дівчинка. Ще четверо зазнали поранень, зокрема дві п’ятирічні дівчинки та 16-річний хлопець. Російські безпілотники також другий день поспіль атакували Київщину. Обласна влада повідомила про поранення жінки та пошкодження житлових будинків, енергетичної інфраструктури й торговельного закладу.
У недільному зведенні Повітряні сили ЗСУ повідомили, що протягом ночі Росія атакувала Україну 433 дронами. Із них 371 знищили або подавили.
Губернатор Нижньогородської області Глєб Нікітін у неділю заявив, що над регіоном збили понад 100 українських безпілотників. Область розташована на схід від Москви. За словами Нікітіна, промислова будівля в Кстово зазнала «значних пошкоджень». Згодом російські медіа повідомили, що атака спричинила пожежу на Кстовському НПЗ, та поширили зображення стовпів чорного диму над обрієм.
Пізніше місцева влада обмежила продаж бензину в регіоні після появи черг на автозаправках. Зеленський у неділю також повідомив про удар у Ростовській області на півдні Росії по заводу, де виготовляють ракетні компоненти, та по об’єктах ППО.
Україна та Росія підтримали нові переговори й гуманітарну ініціативу Меланії Трамп — АР
Нагадаємо, що російський диктатор Владімір Путін хотів посередництва Меланії Трамп щодо перемир’я в Олешках, заявив її старший радник Марк Бекман. За його словами, Путін письмово погодився визнати першу леді США ексклюзивною посередницею від Москви. Білий дім оголосив про домовленість 23 жовтня, після чого її підтвердили Україна та Росія. Бекман також повідомив, що представники обох країн зустрілися в Білорусі для підписання угоди про припинення вогню.
Окрім того, Папа Римський Лев ХІV висловив сподівання, що перемир’я в Олешках сприятиме діалогу між Україною та Росією. Під час молитви у Ватикані 1 листопада він висловив надію, що співпраця сторін приведе до нових мирних ініціатив. Ще 16 жовтня понтифік обговорив ситуацію з Володимиром Зеленським і Путіним. Водночас відповідальний за зовнішні відносини Ватикану архієпископ Пол Галлахер заявив, що не вважає Святий Престол безпосереднім учасником погодження шестиденного перемир’я.

Україна відновила атаки на російські нафтопереробні заводи попри тиск президента Сполучених Штатів Дональда Трампа. Відомо про пожежу на російському підприємстві в Кстово після удару далекобійних дронів. Нові атаки відбуваються напередодні завершення шестиденного перемир’я в Олешках. Про це повідомило видання Тhе Guаrdіаn.
Незадовго до цього масштабного удару зазнав інший великий нафтопереробний завод у Самарській області. Він належить російській державній енергетичній компанії «Роснефть».
Зеленський ризикує розірвати відносини з Трампом через удари по російських НПЗ — Вlооmbеrg
Українські посадовці заявили, що ніколи не погоджувалися на вимогу зятя президента США Джареда Кушнера зупинити удари по НПЗ на 30 днів. Представники Кремля повідомили, що атаки відновилися у п’ятницю. Вони поскаржилися, що Київ тепер «просто ігнорує» побажання Вашингтона.
Трамп звинувачував президента України Володимира Зеленського у зростанні світових цін на пальне. У жовтні він також зняв американські санкції з російського дизелю.
Зеленський публічно не підтвердив останні атаки на нафтопереробні заводи. Видання припускає, що це може бути спробою уникнути різких заходів Вашингтона у відповідь. Натомість президент повідомив про удар українських сил по підприємству оборонної промисловості в Ростовській області, яке виготовляло ракети. За його словами, також знищено комплекс «Панцир». Зеленський назвав ці дії частиною українських «далекобійних санкцій».
Президент заявив, що Україна змушена відповідати на невпинні російські атаки дронами та балістичними ракетами по вразливих енергетичних об’єктах у містах. Уночі Росія завдала ударів по чотирьох українських областях. Унаслідок цього сотні тисяч домогосподарств залишилися без електроенергії.
У Києві в неділю відключення світла тривали від восьми до десяти годин після пошкодження критично важливої теплоелектростанції. Зеленський також заявив про рекордні російські втрати: за його словами, у жовтні загинули або були поранені 54 400 військовослужбовців РФ. Він назвав це найбільшим місячним показником від початку повномасштабної війни. Президент також повідомив, що минулого місяця Україна повернула 96,2 квадратного кілометра території. Це, за його даними, на 10,4 квадратного кілометра більше, ніж Росія змогла захопити за той самий час.
«Росія програє», — наголосив Зеленський.
Нові удари відбулися напередодні завершення шестиденного локального перемир’я в окупованих Олешках, погодженого за посередництва першої леді США Меланії Трамп. Цими вихідними сотні евакуйованих жителів зустрілися зі своїми близькими на півночі України. Обидві сторони назвали евакуаційну місію успішною.
За словами українських спостерігачів, російські військові використали перемир’я для зміцнення позицій і заміни голодних та виснажених солдатів гарнізону в Олешках. Місто розташоване на лівому, східному березі Дніпра, навпроти більшого Херсона, який Україна звільнила восени 2022 року. Спостерігачі вважають відновлення російського наступу неминучим.
Тристоронні переговори за участю Росії, України та США, ймовірно, відбудуться пізніше цього місяця. Представники Кремля в неділю заявили про готовність російського диктатора Владіміра Путіна безпосередньо поговорити із Зеленським телефоном. Вони також додали, що європейські лідери, які підтримують Україну, не повинні брати участі в такій розмові.
Водночас перспективи ширшого прориву у мирних перемовинах незначні, оскільки максималістські вимоги Путіна залишаються незмінними. Він наполягає, щоб Україна поступилася всією Донецькою областю, яку Росія не змогла повністю захопити з 2014 року. Також він вимагає територій Херсонської та Запорізької областей, які Кремль не контролює, але оголосив «анексованими».
Збільшення дипстрайків: Зеленський анонсував масштабування підрозділів для далекобійних ударів
Нагадаємо, що наприкінці жовтня повідомлялося про неофіційну паузу в ударах України по російських НПЗ після тиску Трампа. Обізнані з перебігом операцій джерела очікували, що вона триватиме до завершення проміжних виборів у США або довше. Український уряд офіційно не оголошував про припинення атак. Зеленський заявляв, що військові не отримували наказу не атакувати нафтопереробні заводи. Він також наполягав, що в обмін на припинення ударів Україна має отримати кращий захист власної енергетики.
Окрім того, Кремль розцінив загострення відносин між Трампом і Зеленським як власну політичну перемогу. Москва намагалася використати американський тиск, щоб домогтися поступок від Києва, зокрема щодо Донбасу. Російські посадовці вітали послаблення санкцій щодо дизелю та відтермінування нових обмежень як передумови ширшого економічного співробітництва зі США. Спецпредставник Кремля Кірілл Дмітрієв заявляв про обговорення з Вашингтоном інвестиційних, арктичних та енергетичних проєктів.

Хакерські угруповання Sіlеnt Сrоw і білоруські «Кіберпартизани» заявили, що зламали російську Федеральну службу державної статистики (Росстат) і викрали 23 ТБ даних, зокрема про втрати армії РФ у війні проти України. Раніше ті самі угруповання оголосили про атаку на «Аерофлот», після якої авіакомпанія скасувала десятки рейсів. У самому Росстаті підтвердили кібератаки, але заперечують витік даних, повідомляє Dеutsсhе Wеllе.
За словами представників Sіlеnt Сrоw, під контролем хакерів опинилися близько 25 тис. комп'ютерів і серверів у центральному апараті Росстату, регіональних підрозділах і Головному міжрегіональному центрі обробки й поширення статистичної інформації. Хакери стверджують, що проникли в систему електронного документообігу та бази даних зі статистичною, економічною й персональною інформацією, а також даними переписів.
У ніч на неділю, 1 листопада, на сайті Росстату з'явилися повідомлення хакерів. Їх розмістили на сторінках регіональних управлінь і у федеральному розділі. Одне з них білоруською: «Нікому не уникнути відповідальності».
У Росстаті повідомили, що цілеспрямовані кібератаки на інформаційні ресурси зафіксували із 29 жовтня до 1 листопада. За даними відомства, інфраструктура спрацювала штатно, а системи моніторингу вчасно сповістили про підозрілу активність. Бази даних, наголосили там, не скомпрометовані, а витоку інформації, яку охороняє закон, не виявили. Роботу сайту обіцяють відновити найближчим часом.
Ніхто незалежно не підтвердив, що хакери справді мають такі дані. Раніше Росстат обмежив доступ до частини статистики про причини смерті. За цими даними журналісти й демографи побічно оцінювали втрати російської армії.
Україна атакувала майже сто російських сайтів — ГУР
Кібератаки на російські установи й компанії тривають не перший рік. У червні 2025 року ЗМІ повідомили, що фахівці Головного управління розвідки Міністерства оборони України провели кібератаку на конструкторське бюро «Туполєв» і отримали понад 4,4 ГБ інформації, зокрема персональні дані працівників і службове листування керівництва.

Представник управління комунікацій Оперативного командування «Захід» Сухопутних військ ЗСУ Олег Домбровський повідомив, що львівський активіст Остап Стахів, якого лише вчора затримали представники ТЦК та СП, станом на зараз уже мобілізований.
За його словами, Стахів пройшов ВЛК і був визнаний придатним до військової служби.
«Стахів пройшов військово-лікарську комісію. Він був визнаний придатним до проходження військової служби за результатами проходження ВЛК і призваний до лав Збройних сил України. Тобто станом на зараз він уже є військовослужбовцем Збройних сил України та направлений для проходження військової служби в одну з військових частин для виконання громадянського, конституційного обов’язку», — заявив Олег Домбровський в ефірі ТРК Перший Західний 1 листопада.
Масові перевірки висновків ВЛК: Нацполіція скасувала 6,5 тисячі рішень і пояснила, як шукають фальшиві діагнози
Нагадаємо, активіста Стахіва затримали на заправці представники ТЦК та СП 31 жовтня. Вони повідомили, що Стахів з березня перебуває в розшуку за порушення правил військового обліку. Проти нього також порушено кілька проваджень. У вересні 2024 року Стахіву повідомили про підозру щодо поширення даних про розташування ЗСУ та шахрайства.

Посеред дня в неділю, 1 листопада, російський дрон-камікадзе типу "Шахед" впав на територію гуртожитку професійного училища у Козятинській громаді Вінницької області, зазначила голова Вінницької обласної військової адміністрації Наталя Заболотна. Унаслідок удару 13-річна дівчинка загинула на місці, а жінка від важких поранень померла у реанімації. 24-річний юнак, 16-річний хлопець та дві 5-річні дівчинки дістали травми середньої тяжкості. Їх доправили до медичного закладу.
"Флеш" пояснив, чому РФ запустила по Україні десятки бензинових, а не реактивних дронів
На місці атаки спалахнула пожежа у двох легкових автомобілях. Рятувальники загасили займання.  Сьогодні вранці окупанти атакували у Вінницькій області об'єкти енергетики. У Вінниці росіяни пошкодили вежі мобільного звʼязку, зупинку громадського транспорту, склад, багатоповерхові будинки.  
"Шахед" атакував багатоповерхівку у Вінниці: шестеро поранених
Росія також завдала удару по будинках та енергетичній інфраструктурі в Тернопільській, Львівській, Хмельницькій, Дніпропетровській та Житомирській областях. На Рівненщині дрон влучив у приватний будинок. Четверо мешканців постраждали, а на Полтавщині загарбники поранили дитину. У Чернівцях через дронову атаку пошкоджено адмінбудівлю, одна людина дістала поранення.

Перемир'я в окупованих Олешках на Херсонщині дало мешканцям змогу вільно пересуватися та отримувати їжу, чисту воду й ліки. Режим тиші триватиме до 22:59 за київським часом 1 листопада. Люди також змогли знову відчути власну гідність і жити без постійної загрози нападу, заявила перша леді США Меланія Трамп.

Режим діяв не лише в місті, а й у прилеглій частині Херсонської області. Меланія Трамп сподівається, що гуманітарна місія покладе початок тривалому миру.
Гуманітарна місія в Олешках: Меланія Трамп емоційно відреагувала на повернення жителів з окупованого міста
Заступник голови Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков попередив, що після завершення режиму тиші росіяни можуть у рази посилити удари по правобережній частині області.
30 годин режиму тиші в Олешках минули без жодного інциденту — Лубінець
Ще навесні в окупованому місті бракувало ліків і їжі. 24 жовтня Україна та Росія узгодили режим тиші для гуманітарної місії.

Російська армія сьогодні не припиняє атакувати дронами-камікадзе типу "Шахед" західні області України. У  Рясному-Руському Львівської області вранці ударний безпілотник впав на недобудований будинок. Ще п'ять сусідніх приватних будинків  та автомобіль пошкоджено в дачному кооперативі "Агрохімік", розповів міський голова Львова Андрій Садовий.
У Підрясному через падіння уламків збитого дрона пошкоджено порожній склад, легковий та два вантажні автомобілі. 
Росіяни завдали удару по Тернопільщині: є поранені, серед них — діти
Голова Тернопільської обласної військової адміністрації Тарас Пастух повідомив, що у Кременецькій громаді "Шахед" влучив в об’єкт енергетики. Унаслідок цього 12 населених пунктів залишилися без світла. Енергетики проводять ремонтні роботи. На щастя, в обох областях обійшлося без поранених. 
Дрони атакували шість районів Київщини: є поранена та багато руйнувань
Від ночі бензинові та реактивні БпЛА атакують Рівненську, Хмельницьку, Волинську, Полтавську, Черкаську, Вінницьку та Кіровоградську області. На Рівненщині дрон влучив у будинок — четверо мешканців постраждали. У Чернівцях одна людина постраждала, пошкоджено адміністративну будівлю. 
Унаслідок ударів по енергетичній інфраструктурі в Житомирській області понад 650 населених пунктів залишаються без світла, а у трьох районах Дніпропетровської області 100 тисяч абонентів знеструмлено. 

Російські війська можуть у рази посилити удари по правобережній частині Херсонської області після  припинення "режиму тиші" , який триватиме до 22:59 1 листопада. Окупаційні війська використали "тимчасове перемир'я" для накопичення снарядів та іншого озброєння та посилення своїх підрозділів, зазначив заступник голови Херсонської обласної військової адміністрації Олександр Толоконніков у коментарі "Ми — Україна". 
 "Все ж таки треба або евакуюватися, або зважати на те, що буде важкий листопад і майбутня зима, тому що росіяни продовжують терор і, найімовірніше, його посилять", — наголосив він.
Гуманітарна місія в Олешках: Меланія Трамп емоційно відреагувала на повернення жителів з окупованого міста
Толоконніков  додав, що не вірить у те, що росіяни дадуть можливість продовжити гуманітарну місію в Олешках та громаді. 
Сибіга назвав евакуацію з Олешок можливим кроком до миру
30 жовтня українська делегація та евакуйовані жителі Олешок вирушили до Анапи в Краснодарському краї, а звідти вилетіли до Білорусі. Напередодні вони разом із домашніми улюбленцями прибули в Україну.  Найстаршій евакуйованій людині — 94 роки, а наймолодшій — один рік. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець вказав, що Росія не проводила жодних фільтраційних заходів і перевірок телефонів. 

Російські війська вдень у неділю, 1 листопада, атакували дронами-камікадзе типу "Шахед" Чернівці. Уламки збитого безпілотника впали в місті. Пошкоджено адміністративну будівлю, спалахнула пожежа. Рятувальники локалізували займання, зазначив міський голова Роман Клічук.
Він наголосив, що одна людина дістала травми. Згодом Клічук повідомив про ще одне влучання "Шахеда" у тому ж самому районі Чернівців. Інформація щодо руйнувань та про те, чи є постраждалі внаслідок повторної атаки, уточнюється.
"Флеш" пояснив, чому РФ запустила по Україні десятки бензинових, а не реактивних дронів
Зі вчорашнього вечора окупанти завдають масованих ударів по Хмельницькій, Рівненській, Полтавській, Черкаській, Кіровоградській та Вінницькій областях. На Рівненщині четверо жителів постраждали через влучання дрона у будинок, а на Полтавщині поранено дитину. 
Дрони атакували шість районів Київщини: є поранена та багато руйнувань
Унаслідок ударів по енергетичній інфраструктурі в Житомирській області понад 650 населених пунктів залишаються без світла, а у трьох районах Дніпропетровської області 100 тисяч абонентів знеструмлено. 

Помічник російського диктатора Юрій Ушаков заявив, що Владімір Путін «ніколи не відмовлявся від переговорів і відповість на дзвінок президента України Володимира Зеленського». Водночас Ушаков зазначив, що, якщо Зеленський хоче поговорити з Путіним, він може приїхати до Москви, передають росЗМІ. 
«Я думаю, що відповість, звісно. Путін жодного разу не відмовлявся від розмов. Він (Зеленський — ред.) же передає сигнали через різні джерела. Якщо так уже хоче поговорити — нехай приїжджає», — сказав Ушаков. 
Щодо переговорів, то міністр закордонних справ України Андрій Сибіга зазначав, що українська сторона готова зустрітися з Путіним і обговорити найскладніші питання. За його словами, зустріч президента України з главою Кремля може надати переговорам нового змісту. Сибіга додав, що Зеленський готовий обговорювати навіть найчутливіші теми, зокрема територіальне питання.
Зеленський: тристоронні переговори України, США та Росії можуть відбутися 10 листопада
Нагадаємо, 27 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб і прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стере зателефонували російському диктатору, щоб обговорити війну в Україні. Востаннє перед цим Путін спілкувався з лідером країни ЄС у липні 2025 року — тоді він провів розмову з президентом Франції Еммануелем Макроном.
Президент України Володимир Зеленський розповів, що під час розмови сторони обговорили реальні кроки для зниження напруженості навколо української енергетики та інфраструктури. Водночас у Кремлі заявили, що Путін звинуватив ЄС і НАТО в затягуванні війни.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив, що Київ хоче, щоб тристороння зустріч України, США та Росії в Абу-Дабі відбулася до можливої зустрічі США, Китаю та Росії. Разом з тим він зазначив, що після розмови європейських лідерів із Путіним напередодні є відчуття, що Росія серйозно налаштована на зустріч.
Однак Ушаков заявив, що тристоронні переговори між Росією, США та Україною можуть відбутися не раніше 4 листопада. За його словами, дату зустрічі визначатимуть «з огляду на ситуацію на фронті та загальну обстановку».