Дзеркало Тижня

Китай зводить бар’єри, щоб запобігти відтоку капіталу, технологій та компаній із країни. Цього тижня Держрада Китаю оголосила про нові правила, які вимагають перевірки на предмет національної безпеки для китайських компаній, які прагнуть інвестувати за кордоном. Цей крок є продовженням правил, запроваджених у квітні, які дозволяють владі втручатися, коли іноземні компанії намагаються перенести ланцюги постачання за межі Китаю.У сукупності ці заходи становлять новий план "економічної фортеці", яку Китай будує навколо своїх технологій та ланцюгів постачання на тлі зростання напруженості у відносинах з Європою та США, пише NYТ. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китай розробляє технологію на основі ШІ для виявлення потенційних дисидентів — NYТ  Ці правила є ще одним сигналом того, що економічні принципи відкритих ринків та вільної торгівлі, які десятиліттями керували більшою частиною світу та сприяли надзвичайному піднесенню Китаю, поступаються місцем більш фрагментованій епосі.Від Вашингтона до Брюсселя найбільші економіки світу віддають перевагу торговельним бар'єрам, а не більшій економічній інтеграції, частково через посилення занепокоєння щодо глобального домінування Китаю в галузі сировини, промислових товарів і технологій, а також через різке зростання кількості китайських товарів у всьому світі.“Ми відійшли від світу, де законодавство сприяло вільному руху капіталу, людей, технологій і торгівлі”, — зазначає експерт з питань торгівлі в юридичній фірмі Ноgаn Lоvеlls у Гонконгу Бен Косртжева.Китай уже дав уявлення про те, як може виглядати ця нова ера. Пекін заблокував придбання компанією Меtа за $2 млрд китайського ШІ-стартапу Маnus. Уряд Китаю наказав нафтопереробним заводам країни, які потрапили під санкції США, не дотримуватися запроваджених обмежень. Також Пекін наказав державній компанії з виробництва обладнання у сфері безпеки не співпрацювати зі слідчими Європейського Союзу.Кожною такою дією Пекін наближається до конфронтації зі Сполученими Штатами та Європою.

Акцент на національній безпеці

Китайські політики створюють дедалі більший арсенал засобів експортного контролю, контрзаходів і торговельних санкцій у відповідь на мита й інші обмеження, запроваджені іноземними урядами.Нові правила Держради поширюються на діяльність китайських компаній за кордоном і окреслюють, як Пекін може вживати заходів у відповідь проти іноземних компаній.Ці правила також надають владі нові повноваження щодо ретельного контролю за китайськими компаніями, які шукають можливості за кордоном, піддаючи їх перевіркам на предмет національної безпеки, в результаті яких інвестиції розподіляються на три категорії: заохочувані, обмежені або заборонені.Як зазначають юристи, частково це робиться для того, щоб утримати в країні гроші, таланти й інтелектуальну власність у тих галузях, де Китай має конкурентні переваги.Іноземні підприємства в Китаї побоюються, що такі заходи можуть бути витлумачені досить широко, щоб охопити дані про діяльність у країні, які вони повинні надавати міжнародним регуляторам у межах розслідувань або перевірок інвестицій.Китай також вжив жорстких заходів щодо інвестицій за кордон десять років тому, націлившись на так звані “ірраціональні” угоди корпоративних гігантів, які прагнули придбати престижні активи. Але ці втручання були спрямовані на зменшення фінансових ризиків у країні та здебільшого полягали в ретельному вивченні банківськими регуляторами балансів компаній.Нова система відрізняється. Її фокус — національна безпека, і сама кампанія є значно більш скоординованою.

“Зелене світло, червоне світло”

Новим у правилах, оприлюднених цього тижня, є спроба уповільнити “експансію” китайських компаній за кордон. Ці заходи обмежують переміщення певних фахівців у “чутливих галузях”, хоча Пекін не визначив, які саме галузі підпадають під цю категорію. Правила також надають чиновникам ширші повноваження щодо контролю за рухом капіталу, зокрема право змушувати інвесторів продавати акції або припиняти інвестиції в разі загрози національній безпеці.Нові заходи створюють правову основу для регуляторних органів, щоб заборонити іноземним суб’єктам господарювання інвестувати або вести діяльність у Китаї, включаючи їх висилку з країни, у відповідь на дії урядів їхніх країн проти китайських інвестицій.На думку деяких експертів, найпомітнішим наслідком таких правил є те, що вони можуть обмежити амбіції китайських компаній у час, коли ті перебувають під сильним тиском з метою пошуку нових ринків, а експорт країни досягає рекордних рівнів.“Китай заохочує компанії виходити на закордонні ринки, щоб відкривати там виробничі потужності, інвестувати й обходити будь-які обмеження, що можуть існувати для виробництва в Китаї”, — зазначає досвідчений експерт з питань Китаю та старший юрисконсульт у фірмі Wіlmеr Наlе Лестер Росс.Однак ці нові правила можуть ускладнити ситуацію, додав Росс. Для багатьох інвесторів нечітке визначення того, що становить загрозу національній безпеці, призвело до значної невизначеності.

Дежавю?

Ідея, що компанії або фізичні особи потребують дозволу на інвестування за кордон, може здатися незвичною. Але Китай давно обмежує відтік капіталу з країни та наразі дозволяє фізичним особам переказувати за кордон не більше $50 000 на рік. Цей інструмент набуває дедалі більшого значення в умовах уповільнення економічного зростання.Китай також не перша країна, яка перевіряє інвестиції за кордон. Вашингтон за адміністрації президента Джо Байдена у 2024 році запровадив обмеження на фінансування США китайських секторів напівпровідників, квантових обчислень та штучного інтелекту. Європейський Союз також закликав свої держави переглянути інвестиції в ті самі чутливі сектори.Але на відміну від США та Європи, Пекін визначив національну безпеку значно ширше, і запроваджувані правила відповідно є більш розширеними.Для юристів і торгових консультантів лавина обмежень з боку урядів різних країн означає кінець цілої епохи.Китайський уряд назвав “глибокі зміни, яких не було протягом століття” обґрунтуванням для запровадження нових правил. “З юридичної точки зору, реструктуризація правил міжнародного бізнесу була спричинена конкуренцією великих держав і технологічним прогресом. Китай сподівається забезпечити власні інструменти”, — зазначає китайський юрист Чжоу Юн. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як Китай виманює секретну інформацію у фахівців з безпеки по всьому світу — попередження альянсу “П'ять очей” Раніше повідомлялося, що Китай уже побудував одну з найжорсткіших у світі систем державного регулювання штучного інтелекту, цифрових платформ і АІ-аватарів, тоді як США досі не мають єдиного федерального закону про ШІ, а ЄС лише починає впроваджувати нові правила. Про те, хто контролюватиме штучний інтелект, цифрові платформи й технології, від яких у ХХІ столітті залежатимуть економіка, війна і політика, — у матеріалі “США і Китай ділять майбутнє ШІ: що стоїть за зустріччю Трампа та Сі” Олексія Костенко. 

Лідер Китаю Сі Цзіньпін наступного тижня відвідає Північну Корею. Це стане першою закордонною поїздкою Сі цього року після того, як нещодавно він приймав у Пекіні президента США Дональда Трампа та російського диктатора Владіміра Путіна, повідомляє Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кім Чен Ин оглянув новий завод із виробництва ядерних матеріалів, наказав нарощувати арсенал КНДР



Як написало в п’ятницю, 5 червня, китайське інформаційне агентство Хіnhuа, Сі відвідає Пхеньян уперше з 2019 року, візит відбудеться 8–9 червня на запрошення лідера КНДР Кім Чен Ина. Поїздка очікується на тлі активізації дипломатичної активності Кіма та демонстрації КНДР зовнішньому світу свого дедалі більшого ядерного арсеналу.
Попри багаторічний тиск з боку Китаю, Північна Корея останніми роками прискорила свою ядерну програму та поглибила військові зв’язки з РФ після повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Під час свого останнього візиту до Північної Кореї у 2019 році китайський лідер сказав Кіму, що світ хоче прогресу в ядерних переговорах КНДР із США. Трамп і Кім зустрічалися тричі протягом першого терміну президентства Трампа, але ці переговори не змогли переконати північнокорейського лідера скоротити ядерну програму.
В останній “білій книзі” Китаю з питань нерозповсюдження ядерної зброї, на відміну від попередніх заяв, не згадується “денуклеаризація” як мета для Корейського півострова. Хоча Білий дім повідомляв, що минулого місяця Трамп і Сі підтвердили спільне прагнення до “денуклеаризації Північної Кореї”, у заяві Китаю таких деталей не було. Це породило припущення, що Пекін мовчазно погоджується з існуванням ядерної Північної Кореї заради збереження регіональної стабільності.
Торік Кім відвідав великий військовий парад у Пекіні. Китай і Північна Корея, давні союзники, нещодавно зробили кроки для зміцнення двосторонніх відносин, зокрема відновили залізничне та авіаційне сполучення між своїми столицями.
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї відвідав Північну Корею у квітні та зустрівся з Кімом. Він підкреслив “соціалістичні зв’язки” між двома країнами, додавши, що сторони повинні посилити координацію у важливих глобальних та регіональних справах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Марш КНДР у Москві: як війна проти України змінює Північну Корею



Поїздка до КНДР, після самітів з Трампом і Путіним, дозволить Сі представити Китай як одну з небагатьох держав, здатних взаємодіяти з усіма сторонами у світі, який дедалі більше розколюється. Зустріч із Кім Чен Ином нагадає Вашингтону та Москві про вплив, який Пекін має на північнокорейський режим, хоча цей вплив має свої межі, зазначають аналітики.

Китайська компанія намагається розробити технологію на основі штучного інтелекту, яка дозволить авторитарним урядам не тільки стежити за дисидентами, але й потенційно передбачати, хто може стати інакодумцем у майбутньому, пише NYТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Захист від домінування США: Міstrаl АІ прискорює створення європейського суперінтелекту



Цей проєкт, який, судячи з усього, перебуває на стадії дослідження, нагадує антиутопічну наукову фантастику та дає уявлення про світ, у якому авторитарна держава здатна вживати заходів проти своїх громадян ще до того, як вони почнуть висловлювати публічну незгоду.
Китайська компанія Gееdgе Nеtwоrks продає комерційну версію “Великого брандмауера” — програмного забезпечення для спостереження та цензури, яке Китай використовує для контролю за діяльністю в інтернеті. Ці інструменти дозволяють урядам відстежувати інтернет-трафік і сигналізувати, коли хтось намагається обійти традиційну інтернет-цензуру.
Але, згідно з витоком документів компанії, фірма працює над новими розробками, які використовують штучний інтелект для аналізу даних про місцеперебування та використання інтернету, щоб передбачити, хто може зробити або сказати щось критичне на адресу уряду, за даними дослідників з Університету Вандербільта.
Така технологія, якщо її вдосконалити, надасть авторитарним урядам потужний інструмент для боротьби з “ворогами”.
Сама думка про те, що авторитарний уряд може використовувати штучний інтелект для придушення інакомислення, вже викликає серйозне занепокоєння. Але, на думку деяких представників галузі, використання ШІ для прогнозування інакомислення задовго до того, як людина встигне вчинити будь-які дії, перетворилося на справжній критичний сценарій.
“Ось що відбувається, коли масове стеження поєднується зі штучним інтелектом. Без системи стримувань і противаг те, що Китай робить зі своїми громадянами, є анонсом того, що стане можливим будь-де, де ці інструменти залишаються без контролю”, — зазначив Бретт Дж. Голдштейн з Інституту національної безпеки Університету Вандербільта.
Аналітики Університету Вандербільта виявили, що компанія Gееdgе, співпрацюючи зі своїм дослідницьким підрозділом МЕSА Lаb, підтримуваним урядом, розробляла технологію, яка б створювала профілі китайських громадян, а потім використовувала ШІ для виявлення тих, хто може становити політичний ризик.
Однак прогрес компанії, схоже, був уповільнений через запроваджені США за часів  адміністрації Джо Байдена експортні обмеження на ШІ-чипи американського виробництва. Документи Gееdgе показують, що у 2024 році, коли діяли жорсткі американські експортні обмеження щодо Китаю, у компанії були труднощі з пошуком достатньої обчислювальної потужності для технологій спостереження.
За словами американських чиновників, сьогодні Gееdgе має доступ до достатньої кількості графічних процесорів для своїх поточних розробок. Однак для реалізації найамбітнішої версії технології прогнозування компанії, ймовірно, знадобляться досконаліші чипи, ніж ті, які Китай може придбати.
Колишні чиновники адміністрації Байдена кажуть, що, за даними розвідки, їхня політика обмеження доступу Китаю до високотехнологічних чипів американського виробництва дозволила зберегти перевагу США у сфері штучного інтелекту та уповільнити розвиток інших китайських технологій.
Однак залишається відкритим питання, чи сповільнять американські експортні обмеження розвиток Китаю в напрямку більш репресивного використання ШІ.
Адміністрація нинішнього президента США Дональд Трампа послабила деякі експортні обмеження, запроваджені за часів Байдена, та зберегла обмеження на найсучасніші процесори від Nvіdіа — американської компанії, яка розробляє найпотужніші у світі ШІ-чипи. Під час недавньої поїздки Трампа до Пекіна американські чиновники заявили, що Китай отримає доступ до досконалішої версії чипів Nvіdіа.
Але Китай намагається позбавити свої компанії, що займаються штучним інтелектом, залежності від використання чипів американського виробництва, щоб експортний контроль більше не міг стримувати їхні амбіції.
Нова інформація отримана з великого масиву даних — ста тисяч документів компанії Gееdgе, опублікованих у вересні минулого року. На основі цих документів ЗМІ описали, як Gееdgе експортувала своє програмне забезпечення для мережевої безпеки до таких країн, як Ефіопія, Казахстан, М’янма та Пакистан, що дозволило їм здійснювати стеження в мобільних мережах.
Дослідники з Університету Вандербільта, які ретельно вивчали документи, зосередилися не на технології, яку продавала Gееdgе, а на технології наступного покоління, яку компанія намагалася розробити, а також на обмеженнях, які могли завадити їй реалізувати цю стратегію.
Згідно з документами Gееdgе, у перші місяці 2024 року дослідники компанії працювали над розробкою поведінкових профілів людей на основі даних телекомунікацій, соціальних мереж і даних про місцеперебування. Моделі штучного інтелекту використовувалися для класифікації людей та “виявлення шкідливої інформації”, що часто є евфемізмом, який використовує Комуністична партія Китаю для ідентифікації політичних дисидентів або матеріалів, які уряд хоче придушити.
На одному із засідань 5 лютого 2024 року дослідники обговорювали, як створювати профілі людей для “виявлення їхніх намірів” та “шкідливої інформації”.
Імовірно, дослідники Gееdgе розробляли інструменти для використання штучного інтелекту з метою прогнозування, хто може стати критиком китайського уряду, на основі закономірностей у даних, зібраних технологіями спостереження.
“Дослідницька команда Gееdgе займалася не лише фіксацією моделей поведінки. Вони намагалися передбачити, що громадяни можуть зробити далі. Ці запаси даних є сировиною для створення профілів, які визначають, хто ви є і що будете робити далі”, — зазначають дослідники Університету Вандербільта.
Gееdgе не відповіла на запит NYТ про коментар.
Згідно з дослідженням Університету Вандербільта, команда китайської компанії працювала над пов’язуванням фізичних переміщень з іншою онлайн-активністю, зокрема з тим, які фільми люди дивилися та які книги читали.
Дослідження Gееdgе певною мірою були схожі на роботу іншої китайської компанії, пов’язаної з урядом, — GоLахy. Минулого року повідомлялося, що GоLахy працювала над програмним забезпеченням на базі штучного інтелекту, яке б поширювало цільову пропаганду.
Китай роками розробляє технології спостереження і прогнозування. Але, як показують документи Gееdgе, моделі штучного інтелекту прискорили розробку таких інструментів. 
Хоча документи не охоплюють останні місяці, немає доказів того, що Gееdgе завершила роботу над проєктом або вже розгорнула технологію прогнозування, за словами американських чиновників.
Але посадовці визнали, що китайські компанії працюють над такою технологією, щоб вдосконалити систему стеження. А китайські бюро громадської безпеки поспішають використовувати DеерSееk, провідну в країні модель штучного інтелекту, для розробки інших технологій поліцейського контролю та прогнозування. 
Gееdgе та інші китайські компанії, що займаються технологіями стеження, ймовірно, мають достатню обчислювальну потужність для своїх інструментів поточного покоління. Однак інструменти прогнозування, особливо якщо компанія зрештою почне використовувати перехоплені телефонні розмови або відео з камер спостереження, можуть зіткнутися з обмеженнями обчислювальної потужності.
“Китайські служби безпеки мають справу з надмірним обсягом даних. Вони отримують занадто багато інформації одночасно. Справжня цінність штучного інтелекту полягає в тому, що він може сортувати дані та виявляти загрози. Але їхня здатність масштабувати це залежить від доступу до обчислювальних потужностей. Саме це робить експортний контроль таким важливим”, — зазначає старший науковий співробітник Інституту глобальних конфліктів та співпраці Каліфорнійського університету Джиммі Гудріч.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Штучний інтелект виявився занадто дорогим для американського бізнесу — Ахіоs



Чому ШІ — це більше не про технології, а про політичний вплив і контроль над майбутнім, у статті “Поки Україна розробляє стратегію ШІ, світ уже ділить вплив на нього” розповідав Олексій Костенко.
Про те, хто контролюватиме штучний інтелект, цифрові платформи й технології, від яких у ХХІ столітті залежатимуть економіка, війна і політика, — у статті “США і Китай ділять майбутнє ШІ: що стоїть за зустріччю Трампа та Сі” Олексія Костенко. 

На провідному саміті з питань безпеки Азії, який відбувається у суботу у Сінгапурі, у делегатів було одне питання: "Де Китай?" Насправді китайська делегація присутня на форумі, але вона представлена малозначущими посадовцями, повідомляє 30 травня Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Пентагон посилює підготовку на випадок війни з Китаєм за Тайвань — Вlооmbеrg



Другий рік поспіль міністр оборони Китаю Дун Цзюнь пропускає цю неформальну зустріч з питань безпеки в Сінгапурі, втрачаючи можливість зустрітися з міністром оборони США Пітом Хегсетом, а також колегами з Австралії, Франції, Великої Британії, Японії та інших країн. Натомість Пекін направив скромну делегацію з «експертів та науковців» Народно-визвольної армії — значно скромніше, ніж зазвичай.
Однією з головних подій щорічної програми діалогу завжди була промова міністра оборони Китаю або високопоставленого чиновника, в якій викладалася оборонна доктрина Пекіна та його погляд на глобальні напруження. Але промова, яку мав виголосити Китай, була виключена з програми цього року, як і в 2025 році.
Міністри США та Австралії заявляють, що відсутність — це втрачена можливість для прямого діалогу. Аналітики більш конкретні: волни вказують на  обдуманий вибір: уникнення питань, таких як напруженість навколо Тайваню та вплив військових чисток корупції на бойову готовність Китаю.
Навіть Хегсет звернув на це увагу.
«Я б хотів, щоб мій колега був тут, на цій конференції, але я з нетерпінням чекаю на інші можливості, коли ми зможемо зустрітися та поспілкуватися, обговорити питання, де дії на морі чи в повітрі часто сприймаються по-різному», — сказав він під час своєї промови в суботу.
Дипломати зазначили, що Пекін, можливо, також хотів уникнути повторення минулорічного діалогу, під час якого Хегсет назвав Китай загрозою в Індо-Тихоокеанському регіоні та закликав азіатських союзників збільшити видатки на оборону. Тоді Пекін відреагував, звинувативши США у дискредитації Китаю.
Цього року Хегсет висловився більш стримано, хоча й застеріг, що «жодна держава, включаючи Китай, не може нав’язувати свою гегемонію та ставити під сумнів безпеку чи процвітання нашої країни та наших союзників».
Він додав, що відносини між США та Китаєм кращі, ніж були протягом багатьох років.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Російський «тіньовий флот» використовує Сінгапур для обходу санкцій — Rеutеrs



Нагадаємо, незважаючи на те, що учасники форуму у Сінгапурі до останнього чекали на участь військових високопосадовців Китаю, знаючи, що Китай зазвичай підтверджує візити своїх ключових посадовців лише за день або два до початку заходу, у КНР заздалегідь дали зрозуміти, що міністр оборони не приїде.
Причина відсутності міністра оборони КНР невідома, але посадовці провідних країн висловили розчарування, тому що триденний форум у Сінгапурі — це рідкісна нагода для військових чиновників регіону безпосередньо поставити запитання керівникам оборонних відомств у публічній обстановці. Традиційно чинний глава Пентагону виголошує програмну промову в суботу вранці, а його китайський колега — у неділю. Востаннє це відбувалося у 2024 році, коли Дун і тодішній міністр оборони США Ллойд Остін також провели рідкісну особисту зустріч у кулуарах форуму. 

Китайська влада розпочала масштабну модернізацію найбільшої у світі системи відеоспостереження для поліції, інтегрувавши до неї технології штучного інтелекту та великі мовні моделі. Нове покоління камер дозволить розширити можливості контролю за населенням. Про це повідомили Fіnаnсіаl Тіmеs.
Пекін, таким чином, орієнтує поліцію на перехід до стратегії "прогнозного контролю". Оновлення є найбільшим за часи існування системи, яка була створена 10 років тому для контролю над населенням. Метою є як зниження рівня злочинності, так і придушення політичного спротиву чинній владі КНР.
Нові покоління камер від Ніkvіsіоn та Нuаwеі містять напівпровідники, достатньо потужні для локальної роботи комп'ютерного зору та великих мовних моделей. Це дозволяє владі аналізувати відеозаписи в поточний момент роботи, а не передавати все до централізованих центрів обробки даних.
Найновіші продукти Ніkvіsіоn дозволяють операторам шукати відеозаписи за допомогою підказок текстом, наприклад, "жінка в червоному капелюсі", та автоматично знаходити відповідне відео. Попереднє покоління вимагало "опорного" зображення для виконання подібного пошуку.
Системи навчені прогнозувати та попереджати про такі аспекти, як підозріле водіння, несанкціонований в'їзд, скупчення натовпу та затримка біля мостів. В одному з тендерів провінції Сичуань було виділено $132 455 на 175 камер високої чіткості з інтелектуальним аналізом відео. У тендері поліції Датуна було зазначено, що камери зі штучним інтелектом здатні визначати стать та одяг.
Основним напрямком є модернізація існуючого обладнання, причому більшість тендерів коштують від 1 до 10 мільйонів юанів на район. Деякі органи влади навіть зберігають камери та замінюють лише проміжні сервери на «ПК зі штучним інтелектом», які обробляють навантаження ШІ локально, що зменшує витрати на хмарні обчислення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Перегони озброєнь цифрової епохи: США та Китай готують переговори щодо безпеки ШІ — WSJ 



Нагадаємо, що Китай посилює державний контроль над розвитком штучного інтелекту та будує одну з найжорсткіших систем регулювання ШІ у світі. Влада КНР вимагає від компаній проходити державні перевірки моделей і дотримуватися політичних обмежень щодо контенту. Пекін також активно розвиває технології спостереження та аналізу даних для потреб безпеки й контролю суспільства. Експерти зазначають, що китайська модель поєднує швидке впровадження ШІ з тотальним цифровим наглядом за його використанням.

Китай у віддаленій пустелі будує величезний військовий комплекс, який, на думку експертів з питань безпеки, створюється для того, щоб потенційний перший удар США по китайському ядерному арсеналу не міг позбавити Пекін можливості завдати удару у відповідь, повідомляє Rеutеrs. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ РФ заявила, що в рамках навчань доставила в Білорусь ядерні боєприпаси Китайські ядерні ракети вже можуть досягти будь-якого міста в США. Тепер супутникові знімки, проаналізовані Rеutеrs, показують, що Пекін будує розгалужену мережу пускових майданчиків, бункерів та вузлів зв'язку поблизу ізольованих ядерних шахт, де зберігаються ракети китайських збройних сил із найбільшою дальністю польоту.Знімки показують понад 80 пускових майданчиків, які, ймовірно, будуть використовуватися для дедалі більшого парку мобільних ракетних пускових установок і батарей протиповітряної оборони Китаю. Знімки також зафіксували об’єкти, які можуть використовуватися для ведення радіоелектронної боротьби, супутникового зв’язку й управління операціями.Масштаби будівництва вказують на значне розширення укріпленої інфраструктури, призначеної для захисту й експлуатації наземних ядерних сил Китаю. У сукупності ця мережа свідчить про значне посилення кампанії Пекіна з забезпечення можливості завдати удару у відповідь, що підкреслює загострення ядерної конкуренції зі Сполученими Штатами на тлі зростання напруженості навколо таких питань, як суверенітет Тайваню.“Ми бачимо, що ця інфраструктура будується у величезних масштабах і охоплює тисячі квадратних кілометрів пустелі за межами полів ракетних шахт”, — зазначає науковий співробітник аналітичного центру Расіfіс Fоrum Александр Нейл.За його словами, залежно від конкретних можливостей, йдеться про “дуже значне посилення та диверсифікацію китайського стратегічного ядерного стримування”.Здатність захищати свої шахти в пустелі є ключовою для заявленої Пекіном мети створення надійного ядерного стримування — політики, заснованої на здатності завдати удару у відповідь у разі першого удару по Китаю. Хоча Народно-визвольна армія Китаю може запускати ядерну зброю з підводних човнів та літаків, шахти в північно-західному регіоні Сіньцзян та провінції Ганьсу є ядром її ядерних сил.Нарощування ядерного потенціалу Китаю стало одним із найбільш ретельно досліджуваних аспектів військової модернізації глави КНР Сі Цзіньпіна через те, що деякі іноземні дипломати описують як брак прозорості з боку Пекіна та невдалі спроби США залучити китайське керівництво до обговорення дедалі більших ядерних можливостей та намірів Китаю.Наріжним каменем китайської доктрини є політика “не застосовувати ядерну зброю першими”. Однак деякі високопоставлені західні дипломати й аналітики стверджують, що Китай, імовірно, вдасться до ядерного тиску, щоб обмежити зовнішнє втручання у конфлікт навколо Тайваню.Цього місяця Сі попередив президента США Дональда Трампа, що неправильний підхід до питання Тайваню, який Китай вважає своєю територією, може призвести до конфлікту між Вашингтоном і Пекіном.

Восьмикутні споруди в пустелі

Нова інфраструктура в пустелі зосереджена навколо двох восьмикутних споруд, збудованих протягом останніх шести років у східній частині Сіньцзяну. Обидві знаходяться на південний захід від ядерних шахт району Хамі — одна на відстані близько 140 кілометрів, інша — приблизно 230 кілометрів.Сhіnа іs buіldіng а sрrаwlіng wеb оf lаunсh раds, bunkеrs аnd соmmunісаtіоns nоdеs nеаr іts nuсlеаr mіssіlе sіlоs іn thе соuntry’s nоrthwеstеrn dеsеrt, sаtеllіtе іmаgеry shоws httрs://t.со/ОІЕfрLS3В0— Rеutеrs (@Rеutеrs) Маy 29, 2026Супутникові знімки показують, що восьмикутні споруди містять житло для персоналу та великі військові транспортні засоби. Вони оточені броньованими бункерами та укріпленими зонами зберігання зброї, а також аеродромами та залізничними станціями, що з'єднують “восьмикутники” з комплексами Хамі.Цього місяця та у квітні навколо північного “восьмикутника” проводилися навчання за участю великої військової техніки. На знімках також видно великі намети й об’єкти, які, на думку аналітиків, схожі на замасковані пускові майданчики, облаштовані в пустелі, деякі оснащені батареями зенітних ракет.П’ятеро експертів з питань безпеки, опитаних Rеutеrs, погодилися, що ця інфраструктура загалом може підтримувати ядерну програму Китаю, а також інші військові цілі. Однак вони застерегли, що ключові деталі залишаються невідомими — зокрема, які саме види зброї Китай може розмістити на цих пускових майданчиках і чи містять восьмикутні споруди балістичні ракети на автоплатформах або обладнання для встановлення ядерних боєголовок.Важливо, що кожна восьмикутна споруда розташована в центрі мережі ґрунтових доріг і трубопроводів, які простягаються далеко в пустелю. Ці маршрути з’єднуються з бетонними майданчиками, розташованими серед скелястих виступів і сухих русел струмків.Ці майданчики можуть використовуватися для розгортання мобільних ракет протиповітряної оборони, вузлів радіоелектронної боротьби або, на деяких більших з них, мобільних пускових установок МБР, заявили експерти.Ганс Крістенсен із Федерації американських вчених зазначив, що хоча важко зробити висновок про те, як будуть використовуватися усі ці об’єкти, “важко виключити будь-що”, зважаючи на масштаби інфраструктури.На думку Крістенсена і Нейла, у трубопроводах, які з’єднують майданчики з восьмикутними спорудами, можуть пролягати волоконно-оптичні кабелі для зв’язку.Троє аналітиків зазначили, що біля найпівнічнішого “восьмикутника” також будується об’єкт, який, імовірно, призначений для космічного зв’язку, вказавши на супутникові антени та дві великі вежі.Третя восьмикутна споруда на південь від ядерних випробувальних полігонів Лоп-Нур є менш розвиненою. Вона, схоже, використовується як полігон для стрільб.Масштаби оборонної мережі поблизу шахт потенційно вирізняють Китай серед інших великих ядерних держав. США та Росія — чиї запаси боєголовок і розгорнуте озброєння значно перевищують аналогічні показники Пекіна — покладаються на поєднання великої кількості шахт, їх відносної ізольованості та зміцненої конструкції для стримування першого удару, а не на розгалужену систему протиракетної оборони, зазначив Крістенсен.Масштаби того, що відбувається в пустелі на північному заході Китаю, вразили навіть досвідчених аналітиків.“Я ніколи не бачив нічого подібного”, — сказав Крістенсен. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Ядерний договір помер: Америка страхується, Росія деградує, Китай — останній шанс Москви у ядерній грі Китайські військові продемонстрували зброю, здатну нести ядерний заряд, під час параду в Пекіні у вересні минулого року, присвяченого 80-й річниці закінчення Другої світової війни. Серед неї були міжконтинентальні балістичні ракети (МБР), встановлені на вантажівках.Американські урядовці й аналітики з питань контролю над озброєннями стверджують, що Китай розширює та вдосконалює свій ядерний потенціал швидше, ніж будь-яка інша країна. В останньому звіті Пентагону щодо військової модернізації Китаю зазначається, що виробництво боєголовок у країні сповільнилося, проте Пекін залишається на шляху до розгортання тисячі боєголовок до 2030 року. У грудневому звіті оцінювалося, що Китай, імовірно, вже розмістив сто міжконтинентальних балістичних ракет на трьох основних полігонах.Китай також посилює свою систему раннього попередження, що базується на супутниках Нuоyаn-1. За даними Пентагону, система може виявити наближення міжконтинентальної балістичної ракети протягом 90 секунд після запуску та сповістити командний центр протягом трьох-чотирьох хвилин — цього часу достатньо, щоб Китай встиг запустити власні ракети з шахт до того, як вони будуть уражені.Згідно з оцінками Міжнародного інституту стратегічних досліджень (ІІSS), потенційний конфлікт між США та Китаєм через Тайвань може призвести до ядерної ескалації. ІІSS заявив, що світ стоїть на порозі нових перегонів ядерних озброєнь, “у центрі яких знаходиться Азійсько-Тихоокеанський регіон”. 

На засіданні Радбезу ООН 28 травня, зібраного після масованої атаки РФ на Київ 24 травня, представник Китаю при ООН Сун Лей закликав РФ до стриманості..
Сун Лей висловив занепокоєння, що мішенню стає цивільне населення в Україні. Також він зазначив, що ситуація продовжує загострюватися, а війна затягується.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





РФ готує атаки з Білорусі по трасі Київ–Чоп: в ІSW розкрили план Путіна



"Китай закликає всі залучені сторони зберігати максимальний спокій і стриманість, надавати пріоритет миру та людям, припинити вогонь і зупинити війну, суворо дотримуватися міжнародного гуманітарного права та припинити напади на цивільне населення і цивільну інфраструктуру", – заявив Сун Лей.
Представник Китаю закликав сторони до переговорів.
Представниця постпреда США при ООН Теммі Брюс назвала удари по Києву "варварською ескалацією" та застерегла Росію від атак по Києву, які можуть збільшити кількість жертв і ускладнити перспективи миру.
«Сполучені Штати знову закликають до негайного та всеосяжного припинення вогню як кроку до стійкого переговорного завершення війни», – наголосила Брюс, передає "Укрінформ".
Раніше у МЗС Росії закликали іноземців і дипломатів терміново виїхати з Києва через нібито підготовку ударів по військових об’єктах і центрах ухвалення рішень.
 

Тайвань не повинен “втручатися” у місії китайських ВПС навколо острова, які проводяться у повітряному просторі Китаю, заявив Пекін у четвер, 28 травня, коментуючи нещодавні військові маневри, на які скаржився Тайбей, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Тайвань заявив про суперечку з береговою охороною Китаю біля стратегічних островів



Тайвань заявляв, що Китай двічі за тиждень провів “бойові патрулювання” навколо острова.
“Тайвань є частиною Китаю. Наші літаки здійснюють військові маневри в межах повітряного простору Китаю”, — заявив речник Міністерства оборони Китаю Цзян Бін.
“Збройним силам, які виступають за «незалежність Тайваню», краще утриматися від втручання та провокацій”, — додав він.
Цзян наголосив, що армія Китаю продовжуватиме посилювати свою бойову готовність, вживатиме заходів для захисту суверенітету й територіальної цілісності, а також “рішуче придушуватиме будь-яку сепаратистську активність та зовнішнє втручання”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Війна за Тайвань може спровокувати ядерну ескалацію між США та Китаєм — звіт ІІSS



Китай чинить тиск на Тайвань, посилюючи військову присутність навколо острова, і Тайбей перебуває насторожі щодо подальших дій Китаю після того, як китайський лідер Сі Цзіньпін обговорив тайванське питання з президентом США Дональдом Трампом у Пекіні цього місяця. Китай розглядає демократично керований Тайвань як свою територію. АР, аналізуючи коментарі Трампа після саміту в Пекіні, писало, що президент США частково перейняв наратив Сі щодо Тайваню.   

Цього року світові лідери активно прямують на зустріч з однією людиною — главою КНР Сі Цзіньпіном. За підрахунками FТ, зробленими на основі даних китайського МЗС та державних ЗМІ, за перші п’ять місяців 2026 року Китай відвідали 21 глава держави або уряду.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай видаватиме гуманоїдним роботам цифрові “паспорти”



Серед гостей Китаю — лідери Туркменістану, Уругваю та Мозамбіку, а також канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, прем'єр-міністри Іспанії Педро Санчес, Канади Марк Карні та Великої Британії Кір Стармер. Президент США Дональд Трамп і російський диктатор Владімір Путін провели цього місяця саміти з Сі. Цього тижня в Пекіні перебувають прем'єр Пакистану Шехбаз Шаріф та президент Сербії Александар Вучич.
Аналітики зазначають, що “парад” іноземних лідерів може підсилити намагання Китаю представити себе як надійну опору та прихильника багатосторонності на міжнародній арені, навіть попри те, що Пекін проводить агресивну торговельну політику, демонструє дедалі більшу військову активність в Азії та підтримує тісні партнерські відносини з Росією та Північною Кореєю.
Для внутрішньої аудиторії Сі це також має безсумнівний відгомін системи данини до ХХ століття, коли дрібні правителі та сановники здійснювали паломництва до імператорського двору.
“У цьому є певний китайський контекст, особливо в тому, як це сприймається китайською громадськістю, — як повернення до природного стану речей, коли люди самі приходять до тебе”, — зазначає історик Джон Делурі.
Водночас Сі значно рідше виїжджає за кордон порівняно з першими роками свого правління. Цього року він ще не виїжджав з Китаю, а у 2025 році здійснив лише шість міжнародних поїздок.
За сім років після того, як Сі взяв на себе керівництво Комуністичною партією Китаю у 2012 році, він здійснив сотню закордонних візитів. За той самий період президенти США — Барак Обама, а потім Трамп — здійснили 90 поїздок, як свідчать дані, зібрані Азійським товариством.
З моменту скасування суворих обмежень, пов’язаних із коронавірусом, у 2022 році Сі здійснив 26 закордонних візитів. Показник для його американських колег — Джо Байдена та Трампа — становить 56.
Науковий співробітник Центру аналізу Китаю Нейл Томас зазначив, що закордонні поїздки Сі з початку пандемії зосереджувалися на сусідах Китаю та невеликому колі стратегічних партнерів у Центральній та Південно-Східній Азії — регіонах, які США часто ігнорують.
Прийом лідерів на двосторонніх самітах, на відміну від зустрічей з ними на міжнародних форумах, також дозволяє Пекіну посилювати вплив на менш потужних партнерів і схиляти їх до своєї моделі двосторонніх відносин.
“Для Китаю шлях до Європи пролягає через Берлін і Париж, а не через Брюссель. Така сама динаміка спостерігається і в Південно-Східній Азії: вони насправді не хочуть мати справу з АСЕАН (Асоціацією держав Південно-Східної Азії)”, — зазначає аналітик Даміен Ма.
“Ви не їдете до Пекіна, щоб прочитати їм лекцію та встановити свої правила. Ви їдете, щоб налагодити добрі відносини, оголосити про деякі ділові угоди та, можливо, надіслати сигнал третій стороні про те, що у вас добрі відносини з Китаєм”, — зазначає аналітик Делурі.
За цим критерієм вигоди для іноземних лідерів були різними.
Карні отримав похвалу за те, що в січні в Давосі виступив із закликом до середніх держав об'єднатися під час занепаду світового порядку. Також він отримав від Сі деякі поступки, зокрема скасування мит на насіння каноли — важливий канадський сільськогосподарський експортний товар. Критики Карні заявляли, що прем'єр підтримав позицію Пекіна, попри напруженість між Китаєм і Канадою через шпигунські скандали та “дипломатію заручників”.
Під час візиту Стармера Пекін знизив митний тариф на віскі та дозволив британцям в’їжджати до Китаю без візи, а компанія АstrаZеnеса оголосила про інвестиції в Китай на $15 млрд. 
На думку британської опозиції, результати зрештою виявилися вигіднішими для Китаю, ніж для Великої Британії, критики Стармера звинуватили прем'єра в “підлабузництві”.
Колишній канадський дипломат Майкл Ковриг, якого Китай затримував за шпигунство, спровокувавши дипломатичний скандал, вважає, що західні лідери повинні координувати свою політику щодо Китаю та свої повідомлення перед поїздками, відстоювати спільні червоні лінії та колективно чинити опір китайському примусу, “а не капітулювати перед Пекіном індивідуально”, підкріплюючи наратив Сі про “піднесення Китаю та занепад Америки”.
Натомість, як зазначають аналітики, дводенний саміт Трампа з Сі, який відбувся цього місяця, був насичений урочистостями, але бідний на зміст, і китайський лідер не дав жодних конкретних гарантій, що допоможе чинити тиск на Іран.
Путін, який є одним із найближчих міжнародних партнерів Сі, також покинув Пекін без укладення чіткої угоди щодо проєкту газопроводу “Сила Сибіру-2”, реалізація якого вже давно затримується.
Китай зараз наближається до наступної важливої внутрішньої події  — з’їзду партії наприкінці 2027 року, коли, як очікується, Сі забезпечить собі четвертий п’ятирічний термін при владі. На тлі цього аналітики зазначають, що китайський лідер, який нещодавно провів чистки серед вищих військових чиновників, дедалі більше зосереджуватиметься на внутрішній політиці, щоб забезпечити собі наступний термін.
“По суті, ми вже перебуваємо в передвиборчому сезоні в Китаї. Для Сі Цзіньпіна краще бути вдома, ніж постійно літати кудись”, — зазначає аналітик Даміен Ма.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Війна за Тайвань може спровокувати ядерну ескалацію між США та Китаєм — звіт ІІSS



NYТ писала, що Китай бачить занепад Америки за президентства Трампа та користується моментом. Пекін дедалі частіше позиціонує себе не як цивілізацію, яка занепадає і намагається наздогнати Захід, а як наддержаву, готову перевершити “західний світ”. При цьому, як зазначала FТ, Китай досі не зробив кроку вперед, щоб заповнити вакуум лідерства, залишений Вашингтоном, прагнучи глобального домінування без відповідальності.

Міністр оборони Китаю Дун Цзюнь, імовірно, другий рік поспіль пропустить найбільший безпековий форум в Азії, поступившись США та їхнім союзникам можливістю публічно впливати на безпекові дискусії в регіоні, повідомляє Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай вдруге за тиждень провів “бойове патрулювання” біля Тайваню 



Дун, імовірно, не братиме участі у Діалозі Шангрі-Ла в Сінгапурі, який відбудеться на вихідних. Пекін, як очікується, відправить делегацію нижчого рівня з Університету національної оборони Народно-визвольної армії Китаю, за словами джерел Вlооmbеrg.
Причина очікуваної відсутності Дуна невідома і такі плани ще не остаточні — все може змінитися в останній момент. Китай зазвичай підтверджує візити своїх ключових посадовців лише за день або два до початку заходу.
Міжнародний інститут стратегічних досліджень зі штаб-квартирою у Великій Британії, який організовує захід, не підтвердив і не спростував цю інформацію, заявивши лише, що китайські чиновники запрошені, “як це зазвичай відбувається щороку”.
Міністр війни США Піт Гегсет візьме участь у форумі, повернувшись із поїздки до Китаю цього місяця у складі делегації американського президента Дональда Трампа. Хоча візит включав коротку розмову Гегсета з Дуном під час банкету, ймовірна відсутність міністра оборони Китаю на форумі означає, що дві найбільші економіки світу втратять ще одну нагоду для прямого спілкування на високому рівні щодо військових питань у критичний для американсько-китайських відносин час.
Між двома країнами зберігається військова напруженість із низки питань, зокрема щодо Тайваню та Південно-Китайського моря. Під час саміту в Пекіні китайський лідер Сі Цзіньпін висловив Трампу найрішучіше на сьогодні попередження щодо Тайваню, застерігаючи, що це питання може призвести до конфлікту.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Саміт Трампа з Сі Цзіньпіном: Роlіtісо пише про гучні обіцянки та обмежені результати



Триденний форум у Сінгапурі — це рідкісна нагода для військових чиновників регіону безпосередньо поставити запитання керівникам оборонних відомств у публічній обстановці. Традиційно чинний глава Пентагону виголошує програмну промову в суботу вранці, а його китайський колега — у неділю. Востаннє це відбувалося у 2024 році, коли Дун і тодішній міністр оборони США Ллойд Остін також провели рідкісну особисту зустріч у кулуарах форуму.
Ще одним свідченням того, що Пекін відходить від форумів, підтримуваних Заходом, є те, що він дедалі активніше просуває власний безпековий форум Сяншань. Цей захід, який зазвичай відкриває міністр оборони Китаю, збирає військових чиновників з усього світу, проте делегація США, як правило, представлена лише на нижчому рівні.

Африканським країнам стало складніше експортувати товари до США після повернення Дональда Трампа до Білого дому з довгим списком нових тарифів. Але Китай побачив у цих труднощах нову можливість, пише Тhе Wаll Strееt Jоurnаl.
Із 1 травня Пекін скасував тарифи на всі товари з 53 із 54 африканських країн, намагаючись зміцнити бізнесові зв’язки та вплив на континенті. Без мит до Китаю тепер надходить усе: від вина до кунжуту та вовни з усіх країн, окрім невеликого Есватіні, яке підтримує дипломатичні відносини з Тайванем.
Аналітики вважають, що цей крок може ще сильніше втягнути Африку з її населенням понад мільярд людей та величезними запасами корисних копалин у сферу впливу Китаю.
Китай уже є найбільшим торговельним партнером Африки й використовує нову ініціативу для зміцнення свого іміджу як захисника країн, що розвиваються. Багато африканських лідерів та громадян позитивно сприймають риторику Пекіна і розглядають Китай як приклад успішного виведення сотень мільйонів людей із бідності.
«З політичної точки зору це рішення видається дуже вдалим», — заявив директор африканської консалтингової компанії Sіgnаl Rіsk Ронак Гопалдас.
«Це зміцнює імідж Пекіна як стабільного та надійного партнера для Африки, особливо на тлі більш хаотичної та прагматичної позиції Вашингтона останніх років».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сі Цзіньпін пообіцяв Африці мільярди доларів нового фінансування та мільйон робочих місць



Новий режим також може допомогти Китаю гарантувати собі постачання критично важливих мінералів — зокрема кобальту, міді та колтану. Крім того, це відкриває нові можливості для китайських компаній у спільних із африканськими урядами інфраструктурних, логістичних та виробничих проєктах, які потребують китайського фінансування.
Віцепрезидент Кенії Кітуре Кіндікі заявив на бізнес-форумі у Найробі в березні, що угода про нульові тарифи дає Кенії шанс скоротити торговельний дефіцит із Китаєм, який становить близько 4 мільярдів доларів.
Серед товарів, які можуть виграти від нової політики, він назвав каву, чай, горіхи макадамії та авокадо.
Втім експерти застерігають, що у короткостроковій перспективі нова політика навряд чи радикально змінить саму структуру торгівлі між Африкою та Китаєм, яка й далі базується переважно на експорті африканської сировини до Китаю та постачанні китайської готової продукції до Африки.
Голова дослідницького напряму Сhіnа-Glоbаl Sоuth Рrоjесt Кобус ван Стаден заявив, що ініціатива «не вирішує численних нетарифних бар’єрів», які стримують торгівлю між Африкою та Китаєм.
Серед них він назвав жорсткі фітосанітарні вимоги Китаю до аграрного експорту, а також слабку логістику та транспортну інфраструктуру багатьох африканських країн.
Нігерійський бізнес також висловлює занепокоєння через високі виробничі витрати, слабку інфраструктуру та логістичні проблеми, попри те що нові умови роблять продукцію більш конкурентною на китайському ринку.
Лесото, як одна з найменш розвинених країн, отримала безмитний доступ до китайського ринку ще наприкінці 2024 року.
Однак колишній міністр торгівлі країни Мокхеті Шелілє заявив, що державі необхідно вкладати кошти у виробничі потужності, локальну переробку товарів, логістику та підтримку експортерів, аби повною мірою скористатися новою угодою.
«Якщо Лесото зможе це зробити, китайський ринок стане потужним двигуном економічного зростання. Якщо ні — переваги залишаться обмеженими й концентруватимуться лише на експорті сировини», — сказав Шелілє.
Ініціатива Пекіна різко контрастує з політикою адміністрації Трампа.
Торік США запровадили універсальні тарифи у 30% для Південно-Африканської Республіки та 15% для багатої на корисні копалини Демократичної Республіки Конго. Пізніше Трамп також ввів загальні 10% тарифи для всіх країн, хоча законність цих рішень зараз розглядається у судах.
Трамп, який публічно висміював Лесото як країну, «про яку ніхто ніколи не чув», торік пригрозив їй тарифами у 50% — одними з найвищих для будь-якої окремої держави чи території. Це серйозно вдарило по текстильній промисловості країни.
Президент США також звинувачував Нігерію у неспроможності зупинити «геноцид християн» з боку ісламістських бойовиків, а уряд ПАР — у нібито «геноциді» білої меншини країни.
Після початку свого другого терміну Трамп закрив USАІD — агентство, яке десятиліттями було одним із головних американських гравців в Африці. Водночас майбутнє закону Аfrісаn Grоwth аnd Орроrtunіty Асt часів президента Клінтона, який забезпечував безмитний доступ окремих товарів із країн Африки на американський ринок, залишається невизначеним.








Адміністрація Трампа знищить контрацептиви на майже $10 мільйонів





Адміністрація Трампа також залишила десятки посад американських послів в Африці вакантними.
Нова безмитна ініціатива Китаю може дозволити Пекіну частково повернути позиції, які він останніми роками втрачав на континенті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай використовує мита Трампа на свою користь: як Пекін планує домінувати у світовій торгівлі — Rеutеrs



Упродовж десятиліть Китай активно надавав Африці кредити, переважно для фінансування портів, аеропортів, залізниць та іншої інфраструктури, яку будували китайські компанії. За даними дослідників Бостонського університету, між 2000 та 2024 роками китайські кредитні зобов’язання щодо Африки сягнули приблизно 181 мільярда доларів.
Втім Китай регулярно критикували через низьку якість окремих проєктів та обтяжливі умови кредитування. На тлі економічного сповільнення Пекін скоротив фінансування Африки, а нова політика безмитного доступу стала альтернативним способом розширення економічного впливу.
Водночас вона може допомогти африканським партнерам Китаю зміцнити власні економіки — якщо ті зможуть навчитися створювати додану вартість із власної сировини та аграрної продукції й виробляти товари, які приноситимуть більші прибутки.

Китай уже побудував одну з найжорсткіших у світі систем державного регулювання штучного інтелекту, цифрових платформ і АІ-аватарів, тоді як США досі не мають єдиного федерального закону про ШІ, а ЄС лише починає впроваджувати нові правила.
Про це у статті для ZN.UА пише завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки і права НАПрН України Олексій Костенко.
За словами експерта, ключову роль у китайській системі регулювання ШІ відіграє Адміністрація кіберпростору Китаю (САС), яка контролює алгоритми, цифровий контент, дані та сертифікацію моделей штучного інтелекту. У КНР будь-яка платформа з  ШІ чи рекомендаційними алгоритмами зобов’язана проходити державну реєстрацію й перевірку. Станом на 2024 рік у китайському реєстрі вже було понад 1400 АІ-моделей.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США і Китай ділять майбутнє ШІ: що стоїть за зустріччю Трампа та Сі



Китай також почав формувати окремі правила для цифрових аватарів і контенту, створеного штучним інтелектом. «У квітні 2024-го Пекінський інтернет-суд», — розповідає Костенко.
Зокрема, Пекінський інтернет-суд визнав ухвалив перший у світі прецедент щодо порушення авторських прав через ШІ-генерований голос: суд  визнав, що синтезований голос зберігає юридичний зв’язок із особою-оригіналом. Аитзображення, створені ШІ, можуть захищатися авторським правом.
«Логіка Китаю протилежна західній. На Заході технології розвиваються швидше, ніж закони: правове регулювання наздоганяє їх через роки. У китайській моделі держава створює правила ще до масового запуску технологій», — зазначає Костенко.
Автор вважає, що Китай може стати першою державою, яка експортуватиме не лише технології штучного інтелекту, а й готову модель цифрового регулювання ШІ для інших країн.

Китайський лідер Сі Цзіньпін дедалі впевненіше формує новий глобальний порядок, використовуючи ослаблення позицій США, війну Росії проти України та стратегічне партнерство з російським диктатором Владіміром Путіним.Таку думку висловив колумніст Вlооmbеrg та професор Університету Джонса Гопкінса Гел Брендс. Він зазначає, що світ входить у період небезпечної нестабільності, а Пекін поступово переходить до ролі головного геополітичного центру сили.

Україна у грі диктаторів: Трамп, Путін та тактика Сі

Брендс зауважив, що дві нещодавні зустрічі в Пекіні — переговори Сі Цзіньпіна з президентом США Дональдом Трампом та окрему зустріч із Путіним демонструють зміну глобального балансу сил. Аналітик вважає, що Сі Цзіньпін почав жорсткіше просувати інтереси Пекіна перед Заходом. Зокрема, йдеться про торговельне протистояння зі США, питання Тайваню та розширення китайського впливу у світі. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Спільна заява Путіна та Сі: що кажуть про Україну Водночас Брендс зазначає, що справжнім стратегічним партнером Китаю залишається Росія. За його словами, Москва через війну проти України дедалі більше політично і економічно залежить від Пекіна і Кремль зацікавлений у реалізації масштабних енергетичних проєктів із Китаєм, зокрема газопроводу "Сила Сибіру-2". Автор наголошує, що Путін прагне, аби Сі припинив китайський експорт деталей для дронів в Україну.ЕРА/ МАХІМ SНЕМЕТОV / РООLПолітолог наголошує, що Китай і Росія залишаються стратегічно важливими партнерами одне для одного, оскільки разом намагаються послабити вплив США та змінити міжнародний порядок. Як приклад він наводить заяву Сі Цзіньпіна, зроблену під час однієї із зустрічей із Путіним, про те, що світ переживає "зміни, яких не бачили сто років".Автор вважає, що дипломатичні контакти Пекіна з Вашингтоном є для Китаю радше тактичним кроком, оскільки Сі використовує цей час для зміцнення китайської економіки, накопичення стратегічних ресурсів та послаблення американського тиску у сфері технологій і безпеки.У колонці наголошується, що і Росія, і Китай своїми діями сприяють дестабілізації світу. Пекін нарощує військову потужність і агресивніше поводиться у Південно-Китайському морі та навколо Тайваню, а також використовує економічний вплив для посилення власних позицій у різних регіонах світу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ "Не перекладайте провину на інших": у Китаї прокоментували інформацію про навчання військових РФ

Трамп як союзник диктатур

Водночас Брендс зазначає, що Сі та Путін є суперниками Трампа, проте вони також є його дивними союзниками, оскільки всі вони занурюють світ у хаос. Він вважає, що підхід американського президента до міжнародної політики підриває систему союзів, на якій десятиліттями трималося глобальне лідерство США. Брендс стверджує, що нинішня адміністрація Білого дому "явно зневажає ідею глобальної системи", побудованої навколо американського впливу та співпраці із союзниками. На його думку, зовнішньополітичний курс Трампа є "одностороннім і жадібним", а не заснованим на спільних інтересах і довгостроковому партнерстві.ЕРА/ МАХІМ SНЕМЕТОV / РООLБрендс наголошує, що такі дії послаблюють міжнародні коаліції, які допомагають стримувати Росію та Китай. Крім того, він згадав повідомлення про те, що під час перебування у Пекіні Трамп нібито допускав можливість співпраці США, Росії та Китаю для тиску на Міжнародний кримінальний суд після видачі ордера на арешт Путіна.На думку автора, усе це призвело до того, що в демократичних країнах дедалі сильніше зростає тривога через роль самих США у світовій політиці. Брендс пише, що частина союзників уже починає сприймати Америку "як джерело хаосу", а подекуди навіть як потенційного союзника авторитарних режимів, які прагнуть змінити існуючий світовий порядок. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китай бачить занепад Америки за президентства Трампа та користується моментом — NYТ Водночас політолог зазначає, що суперечки між союзниками не є чимось новим і можуть виникати, зокрема, щодо торгівлі чи розподілу оборонних витрат, а дипломатичні контакти із суперниками можуть бути корисними у кризові періоди.Головними ж противниками Заходу автор називає авторитарних лідерів, подібних до тих, які зустрічалися цього тижня у Пекіні. Брендс характеризує їх як "агресивних тиранів", котрі прагнуть нав'язати світу власне бачення міжнародного порядку.Колумніст попереджає, що нині Сі Цзіньпін та Путін дедалі більше переконані у слабкості західної системи стримування. І якщо США не зможуть вчасно усвідомити масштаби виклику та консолідувати союзників, то "рішучі тирани цього разу можуть виявитися правими". ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китай запропонував нову модель відносин зі США: що вона означає Пекін зустрів Дональда Трампа не як прохача, але й не як рівного. Один лідер приїхав із багажем конфліктів, тарифних провалів і тріщин у відносинах із союзниками. Інший — із рекордним торговельним профіцитом, новими фінансовими союзами без долара та репутацією держави, яка навчилась отримувати вигоду зі світового безладу.У статті "G2 без ілюзій: що насправді вирішили Трамп і Сі в Пекіні" Надзвичайний та Повноважний Посол України Сергій Корсунський пояснює, чому цей саміт не був проривом і чому після нього світ не став стабільнішим.

Президент Китаю Сі Цзіньпін заявив, що він і президент США Дональд Трамп домовилися про відносини, засновані на «конструктивній стратегічній стабільності». Аналітики Сhаnnеl NеwsАsіа пояснюють, що означає це «нове позиціонування».Відносини між Китаєм і США, засновані на «конструктивній стратегічній стабільності». Саме таку нову формулу озвучив Сі Цзіньпін у перший день свого важливого саміту з Дональдом Трампом.За словами китайського лідера, ця формула базуватиметься на:

співпраці як основі відносин,контрольованій конкуренції, керованих розбіжностях,«тривалій стабільності», за якої мир залишатиметься очікуваним.

Сі додав, що саме така модель визначатиме відносини США та Китаю протягом наступних трьох років і надалі.Аналітики вважають, що слова Сі стали найчіткішим сигналом того, як Пекін хоче представити наступний етап американо-китайських відносин: не як «перезапуск», а як довгострокову конкуренцію, яка має залишатися в певних межах.«Сторона, яка дає назву відносинам, фактично задає їхні правила… Пекін робить перший крок у формуванні рамки сприйняття», — заявив СNА дослідник міжнародних відносин із сінгапурської школи RSІS Лі Яці.Аналітики додають, що ця формула свідчить: Пекін не намагається завершити стратегічне суперництво з Вашингтоном, а прагне визначити межі, в яких воно має відбуватися. У такому трактуванні «стабільність» — це не поступка, а спосіб зробити конкуренцію контрольованою, довготривалою та менш схильною до переростання у кризу.Вони також звернули увагу, що ширше послання Сі до Трампа містило попередження про ризики так званої «пастки Фукідіда» — ідеї про те, що конфлікт може виникнути тоді, коли нова сила кидає виклик чинному лідеру. При цьому Сі знову наголосив, що питання Тайваню є «найважливішим питанням» у двосторонніх відносинах. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Сі попередив Трампа про ризик конфлікту в разі неправильного підходу до питання Тайваню

Пекін формує нову рамку відносин

Аналітики зазначають, що формула «конструктивної стратегічної стабільності» виходить далеко за межі дипломатичної риторики та відображає спробу Пекіна сформувати нову лексику для наступного етапу відносин США та Китаю ще до того, як з’являться інші інтерпретації.За словами Лі Яці, Китай не вводить нові дипломатичні формулювання випадково. А заява Сі про те, що обидва лідери погодилися зробити це «новим позиціонуванням» двосторонніх відносин, означає, що саме Китай першим офіційно зафіксував свою версію рамки переговорів.«Це не означає, що Вашингтон повністю прийняв цю формулу, але це дозволяє Пекіну сформувати перший рівень інтерпретації саміту ще до того, як американська сторона зведе все до переліку практичних результатів для внутрішньої аудиторії та оголосить про свої “перемоги”», — сказав він.У повідомленні Білого дому за підсумками переговорів Трампа та Сі не згадувалася формула «конструктивної стратегічної стабільності» і не описувалася як нова рамка американо-китайських відносин.Під час державного банкету у четвер увечері Трамп також не використав і не згадав цей вислів, хоча китайський лідер повторив його та знову заявив, що обидва президенти погодилися із цією концепцією.Натомість Трамп говорив про давній «зв’язок торгівлі та взаємної поваги», який, за його словами, має стати основою майбутнього, вигідного і США, і Китаю.«Ми цінуємо важку працю. Ми цінуємо мужність і досягнення, любимо свої сім’ї та свої країни. Разом ми маємо шанс використати ці цінності для створення майбутнього більшого процвітання, співпраці, щастя та миру для наших дітей», — заявив він.Коментуючи згаданий Сі період «наступних трьох років і далі», Лі Яці зазначив, що це важливо, оскільки така рамка, схоже, розрахована не лише на завершення терміну Трампа до січня 2029 року, а й на початковий етап наступної американської адміністрації.«Пекін не просто намагається управляти особисто Трампом; він прагне створити довготривалу точку відліку, яка переживе конкретний цикл цього саміту», — сказав він.Аналітики також зазначили, що нова формула демонструє помітну зміну в риториці Пекіна.«Це нова мова, і, думаю, вона відображає бажання Китаю створити більше інституційних запобіжників у відносинах США та Китаю — як у конкуренції, так і у співпраці», — заявив Rеutеrs геополітичний аналітик пекинської консалтингової компанії Тrіvіum Сhіnа Джо Мазур.Доцент факультету дипломатії та міжнародних відносин університету Тамкан Джеймс Чен заявив, що ця концепція відображає спробу Сі представити двосторонні відносини «не просто як суперництво, а як конкуренцію в умовах стабілізованого контексту».За його словами, Китай прагне встановити межі для довгострокової конкуренції та зменшити ризики руйнівного суперництва, особливо щодо Тайваню.

Кероване суперництво в певних межах

Подібний тон простежувався і у вступних заявах Сі, який описував американо-китайські відносини через ширший контекст глобального порядку, історичного вибору та управління кризами.Аналітики зазначають, що цей масштабний підхід різко контрастував із більш персоналізованою манерою Трампа — обидва лідери задавали дуже різний тон на початку переговорів у Пекіні.Сі говорив про відносини як про фактор із глобальними наслідками, тоді як Трамп більше акцентував на особистих компліментах і церемоніальності.Старший аналітик Китайської програми RSІS Іан Сеоу заявив, що слова Сі були примітні тим, що розглядали двосторонні відносини в ширшому глобальному контексті.«Він підкреслив важливість американо-китайських відносин для глобальної стабільності», — сказав він.На його думку, це може свідчити про прагнення Китаю показати себе відповідальною великою державою в управлінні відносинами з Вашингтоном.Сінгапурський незалежний аналітик Танг Мен Кіт зазначив, що згадка Сі про «пастку Фукідіда» була дуже показовою.За його словами, використовуючи цей термін, Сі визнав структурне напруження між державою, що зростає, і чинною наддержавою, але водночас поставив питання так: чи можуть обидва лідери «написати інший розділ історії».«Це додає філософського виміру та амбіцій і представляє Сі як державного діяча, який мислить історичними епохами, а не лише торговельними угодами», — сказав він.Аналітики також звернули увагу, що тема Тайваню — яка займала помітне місце у китайському повідомленні за підсумками переговорів, але не була відображена у версії США — демонструє, де саме можуть проходити межі цієї «стабільності». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Тайбей відповів на заяву Сі про ризик конфлікту між США та Китаєм через Тайвань Назвавши Тайвань «найважливішим питанням» у відносинах США та Китаю, Сі заявив, що за умови правильного підходу двосторонні відносини зможуть залишатися загалом стабільними.Але якщо це питання буде вирішуватися неправильно, попередив він, дві країни можуть «зіткнутися або навіть вступити у конфлікт», що призведе до «дуже небезпечної ситуації».Сі також заявив, що «незалежність Тайваню» несумісна з миром у Тайванській протоці та закликав США діяти в цьому питанні максимально обережно.Згідно з китайським повідомленням, Сі сказав, що підтримання миру і стабільності в Тайванській протоці є найбільшою спільною точкою дотику між Пекіном і Вашингтоном.США залишаються головним міжнародним партнером Тайваню, хоча формально не визнають його дипломатично. Водночас Вашингтон зобов’язаний відповідно до Закону про відносини з Тайванем надавати Тайбею засоби для самооборони.Джеймс Чен із університету Тамкан заявив, що акцент Сі на Тайвані чітко демонструє: Пекін розглядає це питання як головний пріоритет, а риторика була жорсткішою, ніж під час візиту Трампа у 2017 році.Він окремо звернув увагу на слова Сі про «зіткнення», «конфлікт» та «дуже небезпечну ситуацію», зазначивши, що це набагато сильніші формулювання, ніж ті, які китайський лідер використовував дев’ять років тому.На думку Чена, прямо пов’язуючи «незалежність Тайваню» з миром у Тайванській протоці, Сі сигналізує: будь-які стабільні американо-китайські відносини вимагатимуть від Вашингтона більшого наближення до позиції Пекіна щодо цього питання.Під час спільного візиту до Храму Неба у четвер Трамп не відповів журналістам на запитання, чи обговорювали вони із Сі тему Тайваню. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як Китай нарощує перевагу над США завдяки війні Трампа з Іраном — WР

Від слів — до дій

Тепер головне питання полягає в тому, чи зможе нова формула привести до створення практичних механізмів управління суперечностями після того, як ефект саміту зникне, вважають аналітики.Дводенний саміт має завершитися у п’ятницю, коли очікується оприлюднення детальніших результатів переговорів.Вони можуть дати чіткіше уявлення про те, як обидві сторони збираються управляти широким порядком денним, що охоплює:

 торгівлю, контроль за технологіями, Тайвань, Іран, ширші механізми кризової комунікації.

Лі Яці з RSІS зазначив, що нова рамка намагається визначити «значення, межі та темп» суперництва, але її ефективність залежатиме від того, чи зможуть Пекін і Вашингтон створити механізми навколо неї.Це можуть бути:

 регулярні дипломатичні контакти, постійні робочі переговори, чіткі канали управління кризами, обговорення сфер, де конкуренція вже посилюється, включно з експортним контролем, санкціями, перевірками інвестицій та технологічними обмеженнями.

За словами Лі, Пекін, імовірно, прагне розвивати власні стратегічно-економічні інструменти, водночас залишаючи достатньо простору для співпраці, щоб пом’якшувати найгостріші прояви конкуренції.Аналітики вважають, що такі механізми матимуть ключове значення, оскільки відносини між США та Китаєм залишатимуться конкурентними навіть за умови, що обидві сторони хочуть уникнути повного розриву.Експерт із міжнародних відносин університету Фудань Чжао Мінхао заявив Rеutеrs, що суперечності — зокрема щодо війни навколо Ірану та недавніх американських санкцій проти китайських компаній — можуть перевірити міцність нової моделі та й надалі «ускладнювати динаміку відносин США та Китаю».Почесний професор політології Гонконзького баптистського університету Жан-П’єр Кабестан заявив СNА, що США та Китай як великі економіки й наддержави мають продовжувати співпрацю.«Вони не хочуть, щоб відносини зірвалися, що призвело б до ще більшої невизначеності та нестабільності», — сказав він.Говорячи про конкретні кроки, Кабестан припустив, що буде більше торгівлі, а також більше дискусій щодо політичних тем — від Тайваню та Близького Сходу до Індо-Тихоокеанського регіону. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китай погодився купити 200 літаків Воеіng — Трамп Він додав, що головним завданням стане підтримання відкритих каналів комунікації та навіть їхнє «посилення», щоб відносини залишалися стабільними.Джеймс Чен із університету Тамкан вважає, що Китай і США, ймовірно, створять робочі діалоги або спеціальні групи «для зменшення ризику помилкових оцінок та недопущення ескалації».«Це дуже важливий перший крок у визначенні тону другого президентського терміну Трампа щодо Китаю», — сказав він.«Але Трамп може змінити свою думку після повернення додому. Хто знає?»

Під час переговорів у Пекіні в четвер, 14 травня, президент США Дональд Трамп та лідер Китаю Сі Цзіньпін, серед інших тем, обмінялися думками щодо основних міжнародних та регіональних питань, зокрема щодо ситуації на Близькому Сході, “української кризи” та Корейського півострова, заявили в МЗС Китаю. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Війна як бізнес: як Китай заробляє на Росії й Україні

Нова парадигма відносин між великими державами

Сі Цзіньпін зазначив, що світ переживає стрімкі зміни, а міжнародна ситуація складна. Він вказав на важливість створення нової парадигми відносин між великими державами.“Я готовий працювати з президентом Трампом, щоб правильно спрямовувати розвиток китайсько-американських відносин і зробити 2026 рік історичним і знаковим для китайсько-американських відносин, продовжуючи традиції минулого і відкриваючи майбутнє”, — цитує МЗС Китаю слова Сі.Він також підкреслив, що Китай відданий стабільному, здоровому та сталому розвитку китайсько-американських відносин. Сі заявив, що домовився з Трампом про встановлення “конструктивних стратегічних і стабільних зв'язків між Китаєм і США” як нову стратегію китайсько-американських відносин, яка служитиме стратегічним орієнтиром для двох країн протягом наступних трьох років і надалі, і яку вітатимуть народи обох країн та міжнародна спільнота.“Конструктивні стратегічні та стабільні відносини між Китаєм та США — це не просто гасло, а питання узгоджених дій”, — йдеться в заяві МЗС Китаю.

Торговельна й економічна співпраця 

Сі Цзіньпін зазначив, що суть китайсько-американських економічних і торговельних відносин полягає у взаємовигідній співпраці. В умовах розбіжностей єдиним правильним вибором є “рівноправні консультації”. Згідно з заявою китайського МЗС, напередодні економічні та торгові команди двох країн досягли загалом збалансованого та позитивного результату, “що є гарною новиною для народів обох країн та всього світу”. “Обидві сторони повинні працювати разом, щоб зберегти важко досягнутий позитивний імпульс. Двері Китаю у зовнішній світ відчинятимуться дедалі ширше... Американські компанії матимуть блискучі перспективи в Китаї. Китай вітає зміцнення взаємовигідної співпраці”, — зазначає китайське МЗС.Сі додав, що обидві сторони мають виконувати досягнуті домовленості й ефективніше використовувати політичні та дипломатичні канали, а також канали зв'язку між збройними силами двох країн. Вони також повинні розширювати обміни та співробітництво у таких галузях, як торгівля, охорона здоров'я, сільське господарство, туризм, культура та правоохоронна діяльність.

Тайванське питання

Сі наголосив, що тайванське питання є найважливішим у китайсько-американських відносинах. За його словами, за грамотного підходу двосторонні зв'язки можуть зберігати загальну стабільність, але за неефективного підходу між двома країнами може виникнути конфлікт чи навіть зіткнення, що поставить китайсько-американські відносини у вкрай небезпечне становище. “Незалежність Тайваню та мир у Тайванській протоці несумісні… США повинні підходити до тайванського питання з надзвичайною обережністю”, — йдеться в заяві МЗС Китаю.

Трамп вказав на “прекрасні відносини” між США та Китаєм

Трамп, додали в китайському відомстві, заявив, що для нього велика честь здійснити державний візит до Китаю. Американський лідер вказав на “прекрасні відносини” між США та Китаєм, підкресливши міцні зв'язки з Сі Цзіньпіном. Він наголосив, що Сі — “великий лідер”, а Китай — “велика країна”. Президент США висловив готовність працювати з Сі над зміцненням комунікації та співробітництва, належним чином вирішувати розбіжності, будувати “найкращі в історії” американо-китайські відносини та створювати “світле майбутнє” для обох країн. “Насамкінець він (Трамп — ред.) заявив, що США та Китай є найважливішими і наймогутнішими країнами у світі, і що американо-китайська співпраця може принести багато великих і корисних результатів як для обох країн, так і для всього світу. Він також згадав, що привіз із собою відомих представників американської ділової спільноти, які високо цінують Китай, і активно закликає їх до розширення співпраці з Китаєм”, — додали в МЗС Китаю. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Війна РФ проти України демонструє, як “перемир’я” втратили сенс в епоху Трампа — NYТ Трамп прибув до Пекіна в середу, 13 травня. Основна частина переговорів запланована на четвер, 14 травня. Увечері в четвер Сі також влаштує урочистий банкет для Трампа. У п’ятницю, 15 травня, Трамп знову зустрінеться з китайським лідером, відбудеться робочий обід, перш ніж президент США вирушить до Вашингтона.Саміт Трампа з Сі покаже, чи зможуть дві країни зберегти нещодавнє потепління відносин, ускладнене американсько-ізраїльською війною проти Ірану та низкою інших питань, а також те, на які поступки готова піти кожна зі сторін, зазначають аналітики. Китай дедалі частіше позиціонує себе не як цивілізацію, яка намагається наздогнати Захід, а як наддержаву, готову перевершити “західний світ”. 

Лідер Китаю Сі Цзіньпін під час саміту з президентом США Дональдом Трампом зробив рішучу заяву щодо Тайваню, попередивши про потенційний конфлікт у разі неправильного підходу до цього питання, повідомляє Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США заявили, що Тайвань зробив "поступки" Китаю: чому 



“У разі неправильного вирішення цього питання дві країни можуть зіткнутися або навіть прийти до конфлікту, що поставить усі китайсько-американські відносини в надзвичайно небезпечну ситуацію”, — сказав Сі в четвер, 14 травня.
Китайські ЗМІ опублікували висловлювання Сі про Тайвань, здається, ще до завершення його зустрічі з Трампом, поставивши питання самокерованого острова в центр уваги.
Ці зауваження з'явилися після того, як лідери двох країн на початку свого довгоочікуваного саміту висловилися в оптимістичному тоні, підкресливши можливості співпраці, а не розбіжності.
“Ми повинні бути партнерами, а не суперниками. Ми повинні допомагати один одному досягати успіху та процвітати разом, а також знайти правильний шлях для того, щоб великі країни добре ладнали між собою в нову еру”, — сказав Сі у вступній промові. 
Трамп у відповідь назвав Сі “великим лідером”. Він визнав існування труднощів у двосторонніх відносинах, але висловив надію на “фантастичне майбутнє” для двох найбільших економік світу.
“Відносини між Китаєм і США будуть кращими, ніж будь-коли раніше”, — сказав Трамп.
Тайвань, який Китай вважає своєю територією, є лише одним із низки питань, які останніми тижнями ускладнили відносини між США та Китаєм. Пекін ніколи не відмовлявся від можливості застосування сили для отримання контролю над островом, хоча й наголошує, що віддає перевагу мирному “возз'єднанню”. Саміт Трампа з Сі покаже, чи зможуть дві країни зберегти нещодавнє потепління відносин, ускладнене американсько-ізраїльською війною проти Ірану, та на які поступки готова піти кожна зі сторін.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Нафта, зброя та Тайвань: Трамп і Сі Цзіньпін проведуть вирішальні переговори на тлі війни з Іраном



FТ напередодні повідомляла, що плани Трампа обговорити з Сі Цзіньпіном продаж зброї Тайваню стривожили союзників США в Азії. Перед від'їздом до Пекіна Трамп сказав, що обговорить це питання з Сі, порушивши багаторічний принцип відмови від консультацій з Китаєм стосовно постачання американської зброї острову. Вlооmbеrg писало, що Тайбей боїться потрапити “в меню” саміту, остерігаючись, що президент США піде на поступки в питанні острова.
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї закликав США “зробити правильний вибір” щодо Тайваню, щоб “зберегти стабільність” у відносинах із Пекіном. Також Китай напередодні прибуття Трампа до Пекіна висловив рішучу незгоду з продажем американської зброї Тайваню.

Китайський лідер Сі Цзіньпін заявив американському президенту Дональду Трампу, що США та Китай мають бути “партнерами, а не суперниками”, тоді як глава Білого дому зазначив, що двосторонні відносини “стануть кращими, ніж будь-коли раніше”, коли в четвер, 14 травня, лідери двох країн розпочали саміт у Пекіні, пише FТ. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Війна РФ проти України демонструє, як “перемир’я” втратили сенс в епоху Трампа — NYТ Сідаючи за стіл переговорів, які будуть зосереджені на війні США та Ізраїлю з Іраном, Тайвані, торгівлі та можливостях для американського бізнесу, Сі сказав, що США та Китай повинні “створити нову парадигму відносин між великими країнами”.“Ці дві країни повинні бути партнерами, а не суперниками. Ми повинні допомагати один одному досягати успіху і знайти правильний шлях для співіснування великих країн”,  — сказав Сі.У своїх вступних коментарях Трамп високо оцінив “фантастичні відносини” між двома країнами та назвав Сі “великим лідером”, а також похвалив делегацію американських бізнес-лідерів, які супроводжують президента США в Пекіні.“У нас найкращі бізнесмени у світі. І вони сьогодні тут, щоб висловити повагу вам, Китаю”, — додав Трамп.Телебачення транслювало кадри початку зустрічі. Сі спустився сходами Великої народної зали на площі Тяньаньмень, вкритими червоним килимом, щоб зустріти Трампа, який прибув у президентському кортежі з чорних автомобілів у супроводі китайських поліцейських.Трамп привітався з чиновниками, які супроводжували Сі, серед яких був Цай Ці — “права рука” китайського лідера та член елітного Постійного комітету Політбюро, а також міністр закордонних справ Ван Ї та віцепрем'єр Держради Китаю Хе Ліфен.Потім Сі потиснув руки учасникам делегації Трампа, до якої входили посол США в Китаї Девід Пердью, міністр фінансів Скотт Бессент, держсекретар Марко Рубіо та міністр війни Піт Гегсет.Керівники провідних американських корпорацій, серед яких Тім Кук з Аррlе, Дженсен Хуан з Nvіdіа, Ілон Маск з Теslа та Джейн Фрейзер з Сіtіgrоuр супроводжували Трампа поруч з американськими чиновниками.

Ризик конфлікту через Тайвань

Сі заявив, що США та Китай можуть вступити в конфлікт, якщо питання Тайваню буде вирішено неправильно, пише Тhе Guаrdіаn.“Питання Тайваню є найважливішим у китайсько-американських відносинах. Якщо це питання буде вирішено неправильно, дві країни можуть зіткнутися або прийти до конфлікту, що поставить усі китайсько-американські відносини в надзвичайно небезпечну ситуацію”, — сказав Сі.

Уникнути “пастки Фукідіда” 

Сі додав, що Китай і США повинні уникнути “пастки Фукідіда”. Китайський лідер згадав ім’я давньогрецького історика, щоб висловити надію на те, що США та Китай зможуть уникнути конфлікту, зазначивши, що світ спостерігає за тим, чи зможуть дві країни створити нову модель відносин між великими державами.Сі використав термін “пастка Фукідіда”, популярний у дослідженнях з питань зовнішньої політики. Теорія описує ризик війни, коли нова держава (яка “підіймається”) загрожує витіснити чинного гегемона.Лідер Китаю додав, що світ перебуває на роздоріжжі, яке характеризується турбулентністю та невизначеністю. Тому, за його словами, перед Китаєм і США стоїть питання: чи зможуть дві країни співпрацювати, “щоб подолати виклики та забезпечити більшу стабільність у світі”.

Широке коло питань

Трамп і Сі проведуть двосторонні переговори, які, як очікується, будуть присвячені широкому колу питань — від війни з Іраном до Тайваню, рідкоземів та штучного інтелекту.Увечері Сі влаштує урочистий банкет для Трампа. У п’ятницю, 15 травня, Трамп також зустрінеться з китайським лідером, відбудеться робочий обід, перш ніж президент США вирушить до Вашингтона.У середу, 13 травня, Трамп заявив, що його “першим проханням” до Сі буде створення більш сприятливих умов для провідних американських компаній. Також він зазначив, що планує обговорити з Сі кризу в Ормузькій протоці. Вашингтон сподівається, що Пекін, який є головним покупцем іранської нафти, зможе чинити тиск на Тегеран, аби той погодився розблокувати критично важливий водний шлях.Зі свого боку, Сі, ймовірно, прагнутиме отримати від Трампа поступки щодо скорочення продажів американської зброї Тайваню або чітку заяву США проти незалежності демократично керованого острова.Старший аналітик Міжнародної кризової групи Вільям Ян зазначив, що високопосадовці уряду Тайваню, а також Японії та Філіппін, стурбовані тим, як Трамп діятиме у відповідь на будь-які прохання Сі щодо Тайваню. Ці побоювання посилилися через те, що увага американських військових наразі зосереджена на Близькому Сході.Аналітики зазначають, що між двома країнами залишаються гострі питання: США запровадили санкції проти китайських нафтопереробних заводів, які отримують іранську нафту, а Китай запровадив жорсткі правила експорту рідкоземів. Експортний контроль Пекіна над рідкісноземельними елементами, запроваджений минулого року в розпал торговельної війни з Трампом, досі спричиняє серйозні перебої в роботі промисловості у США, Європі, Індії та інших регіонах.Трамп також заявив, що порушить питання справи медіамагната з Гонконгу Джиммі Лая, ув’язненого після продемократичних протестів у 2019 році.“Нам потрібно продовжувати працювати над зниженням ризиків у певних сферах, зокрема у сфері рідкоземів, де ми залежимо від Китаю”, — заявив сенатор-республіканець Стів Дейнс, який минулого тижня відвідав Пекін.Дейнс додав, що США сподіваються укласти угоди з Китаєм щодо закупівлі літаків Воеіng, яловичини та соєвих бобів.“Вони не купували літаки Воеіng протягом дев’яти років. Є потенціал для укладення великої угоди з Воеіng щодо літаків”, — зазначив сенатор.

Китайські ЗМІ висловилися в позитивному тоні

Державні ЗМІ Китаю, які часто різко критикують США, напередодні саміту висловилися в позитивному тоні.“Дипломатія на рівні глав держав відіграє незамінну роль у наданні стратегічних орієнтирів для китайсько-американських відносин. Майбутнє китайсько-американських відносин світле”, — написала в четвер націоналістична газета Glоbаl Тіmеs, яка належить Комуністичній партії Китаю.  ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Торгові представники США та Китаю провели "конструктивні" переговори напередодні саміту Трампа й Сі — СNN Трамп прибув до Пекіна в середу, 13 травня. NYТ писала, що Китай бачить занепад Америки за президентства Трампа та користується моментом. Коли Трамп під час свого першого терміну в Білому домі відвідав Китай наприкінці 2017 року, Сі привітав його пишною демонстрацією китайської історії та культури. Через вісім років Трамп повертається до Пекіна, де заголовки ЗМІ заполонила тема потенційного майбутнього домінування Китаю, а не його стародавньої величі. Китай дедалі частіше позиціонує себе не як цивілізацію, яка занепадає і намагається наздогнати Захід, а як наддержаву, готову перевершити “західний світ”. Якщо уявити світову політику як єдину систему, то США відіграють роль чинної влади, а Китай — головного претендента на місце Вашингтона. Пекін, однак, не прагне зруйнувати американський вплив, а позиціонує себе як альтернативне джерело авторитету та стабільності. Поки США поводяться як непередбачуваний провокатор, Китай методично намагається грати роль стабілізаційної сили, писало Вlооmbеrg.

У той час як президент США Дональд Трамп готується до зустрічі з китайським лідером Сі Цзіньпіном на саміті в Пекіні цього тижня, одна з найгостріших проблем, що стоїть перед Сполученими Штатами, Європейським Союзом та Японією, полягає в обмеженнях Китаю на експорт рідкісноземельних металів та магнітів, пише NYТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Іран зберіг значний ракетний потенціал: оцінки розвідки США суперечать заявам Трампа — NYТ



Виробники комерційних літаків, електроніки, автомобілів, обладнання для виробництва напівпровідників та військової техніки стикаються з гострою нестачею рідкоземів, багато з яких видобуваються майже виключно в Китаї. Ціни на деякі з цих металів значно зросли відтоді, як Пекін обмежив експорт на початку квітня минулого року.
Торік 9 жовтня Китай оголосив, що планує запровадити нові жорсткі обмеження на експорт рідкоземів. Три тижні по тому Сі на зустрічі з Трампом погодився відкласти на рік запровадження жорсткіших заходів, хоча обмеження, запроваджені у квітні, залишилися чинними.
Високопоставлений представник адміністрації Трампа заявив, що США підтримують постійний контакт з Китаєм щодо рідкоземів і наразі незрозуміло, чи вдасться на саміті цього тижня досягти угоди про подальше відтермінування обмежень. Водночас посадовець висловив упевненість, що сторони домовляться про продовження терміну до закінчення дії відстрочки.
Пекін дав мало натяків щодо своїх намірів. На запитання про рідкоземи під час брифінгу минулого місяця речниця Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін відповіла, що “обидві сторони мають спільно реалізувати важливі домовленості між двома президентами та забезпечити більшу стабільність у китайсько-американській економічній і торговельній співпраці”.
Бізнес-групи вимагають негайної ясності, попереджаючи, що обмеження Пекіна вже порушують виробництво за межами Китаю і компаніям потрібен час, щоб підготуватися до будь-яких жорсткіших заходів.
“Як готуватися? Ми просто не знаємо, що буде”, — сказав президент Торгової палати ЄС у Китаї Єнс Ескелунд.
Американська торгова палата попередила у звіті, опублікованому в понеділок, 11 травня, що обмеження на експорт рідкоземів є частиною ширшої кампанії Китаю з метою посилення контролю над глобальними ланцюгами постачання.
“У міру розширення контролю Китаю над критично важливими сировинними ресурсами й технологіями зростає і його здатність використовувати цей важіль як зброю”, — йдеться у звіті.
Міністерство торгівлі Китаю заявило, що вимоги щодо отримання експортних ліцензій, запроваджені минулої весни для низки категорій рідкоземів та магнітів, не призначені для використання як інструмент тиску в торговельних або геополітичних суперечках. Пекін називає такі обмеження необхідними, оскільки рідкоземи мають як військове, так і цивільне застосування.
Однак Пекін оголосив про нові правила ліцензування лише через два дні після того, як Трамп запровадив жорсткі тарифи проти Китаю та інших країн. Пекін також пов’язав свій контроль над рідкоземами із закликами до Європейського Союзу послабити тарифи на імпорт китайських електромобілів, а після суперечки з Токіо через Тайвань посилив обмеження на постачання рідкоземів до Японії.
Навіть без відкладених додаткових обмежень Пекін суттєво скоротив експорт рідкісноземельних елементів, таких як самарій, ітрій та диспрозій, які вже в дефіциті за межами Китаю. Самарій, який використовується у комерційних літаках, а також у винищувачах та ракетах, продається за ціною близько $2 за кілограм у Китаї, але за кордоном — від $50 до $500 за кілограм, залежно від рівня переробки. Китай практично припинив його експорт. Авіакосмічна галузь гостро потребує самарію, зазначають експерти.
Ітрій також є дефіцитним поза межами Китаю, хоча фахівці галузі зазначили, що Пекін схвалив деякі постачання до США протягом останніх тижнів. Китайська влада не пояснила це рішення, яке розглядається або як жест доброї волі напередодні саміту, або як запізнілий результат обіцянки Китаю, яку він дав у жовтні, дозволити певний експорт.
Ітрій цінується як теплоізолятор. Він використовується в обладнанні для виробництва напівпровідників, а також у реактивних двигунах і ракетах для захисту електроніки й інших систем від екстремального тепла. 
Диспрозій використовується у магнітах для автомобільних систем, а також у дронах, зокрема у військових моделях. Китай обмежив експорт диспрозію.
У Пекіна є певні підстави відкласти запровадження посилених обмежень, які, за планом, мають набути чинності в листопаді та грудні. Через два тижні після проміжних виборів у США, які відбудуться 3 листопада, лідери країн Азійсько-Тихоокеанського регіону мають зібратися на саміт у Шеньчжені. Китайські чиновники, ймовірно, не хочуть, щоб цю зустріч затьмарили глобальні економічні труднощі, пов'язані з експортним контролем Пекіна.
Якщо Трамп і Сі не зможуть досягти угоди цього тижня, у них може з'явитися ще один шанс найближчими місяцями. Чиновники обговорювали можливий візит Сі до США цього року у відповідь на поїздку Трампа до Китаю.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Напередодні саміту Трампа з Сі Китай застеріг США від продажу зброї Тайваню 



Трамп перебуватиме в Пекіні для зустрічі з Сі Цзіньпіном 14 та 15 травня. Очікується, що лідери США та Китаю обговорять Тайвань, Іран і торгівлю. Аналітики не очікують великих проривів після саміту, хоча можливі незначні успіхи, такі як продовження торговельного перемир'я.
WSJ повідомляла, що до порядку денного саміту можуть включити також питання безпеки ШІ. США та Китай розглядають можливість започаткування офіційних переговорів щодо штучного інтелекту, оскільки конкуренція Вашингтона та Пекіна в цій сфері загрожує перетворитися на перегони озброєнь цифрової епохи.
NYТ писала, що Китай бачить занепад Америки за президентства Трампа та користується моментом. Коли Трамп під час свого першого терміну в Білому домі відвідав Китай наприкінці 2017 року, Сі привітав його пишною демонстрацією китайської історії та культури. Через вісім років Трамп повертається до Пекіна, де заголовки ЗМІ заполонила тема потенційного майбутнього домінування Китаю, а не його стародавньої величі. Китай дедалі частіше позиціонує себе не як цивілізацію, яка занепадає і намагається наздогнати Захід, а як наддержаву, готову перевершити “західний світ”. 

Китай знову висловив рішучу незгоду з продажем американської зброї Тайваню, закликавши Вашингтон дотримуватися своїх зобов’язань напередодні прибуття президента США Дональда Трампа до Пекіна, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай закликав США "зробити правильний вибір" щодо Тайваню



Речниця китайського Управління у справах Тайваню Чжан Хань заявила, що Тайбей є “внутрішньою справою і питанням китайського народу”.
“Ми рішуче виступаємо проти будь-яких військових зв’язків США з китайським регіоном Тайвань і проти продажу зброї США китайському регіону Тайвань. Ця позиція є послідовною та однозначною”, — сказала вона в середу, 13 травня.
Чжан назвала Тайвань “ядром основних інтересів Китаю” та закликала США дотримуватися своїх “міжнародних зобов’язань”. Вона також додала, що Тайвань є частиною Китаю, яка “ніколи не була і ніколи не стане” незалежною державою.
“Наша рішучість протистояти незалежності Тайваню тверда”, — заявила Чжан.
Китай ніколи не відмовлявся від можливості застосування сили для встановлення контролю над Тайванем, але заявляє, що віддає пріоритет “мирному возз'єднанню”.
Трамп прибуде до Китаю менш ніж через тиждень після того, як контрольований опозицією парламент Тайваню затвердив лише дві третини спеціального оборонного бюджету в розмірі $40 мільярдів, запит на який подав президент острова Вільям Лай. США висловили розчарування неповним затвердженням додаткових видатків на оборону. 
За словами високопоставленого тайванського чиновника, найбільший ризик для Тайбея полягає в тому, що Пекін може використати це як важіль впливу на Трампа. 
“Китай може стверджувати, що законодавчий орган Тайваню виступає проти закупівлі зброї та що США повинні поважати волю тайванського народу — з метою переконати Трампа припинити або скоротити оборонну підтримку Тайваню”, — зазначив тайванський чиновник.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Пекін наступає м’яко: як «подарунки» Китаю розколюють Тайвань



США офіційно не займають жодної позиції щодо суверенітету Тайваню та підтримують офіційні дипломатичні відносини з Пекіном. Водночас, згідно з власним законом, США зобов'язані надавати Тайваню засоби для самооборони, попри відсутність офіційних дипломатичних відносин з островом. 
Торік у грудні адміністрація Трампа оголосила про продаж рекордного пакету зброї Тайваню на $11 мільярдів. У березні Rеutеrs повідомляло, що пакет американського озброєння Тайваню на суму близько $14 млрд може бути затверджений після повернення Трампа з Китаю.
Питання демократично керованого Тайваню, який Китай вважає своєю територією, та продажу американської зброї Тайбею, безсумнівно, будуть обговорюватися під час саміту Трампа з китайським лідером Сі Цзіньпіном. Вlооmbеrg писало, що Тайбей боїться потрапити “в меню” саміту Трампа з Сі. Острів занепокоєний тим, що президент США може піти на поступки. 

Коли Дональд Трамп під час свого першого терміну в Білому домі відвідав Китай наприкінці 2017 року, тамтешній лідер Сі Цзіньпін привітав його пишною демонстрацією китайської історії та культури. Через вісім років Трамп повертається до Пекіна, де заголовки ЗМІ заполонила тема потенційного майбутнього домінування Китаю, а не його стародавньої величі, пише NYТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай засудив санкції США проти своїх компаній, пов'язаних з Іраном — Rеutеrs



Китай дедалі частіше позиціонує себе не як цивілізацію, що занепадає і намагається наздогнати Захід, а як наддержаву, готову перевершити “західний світ”. Китайські коментатори, наближені до уряду, кажуть, що за це можна значною мірою подякувати Трампу. Америка під правлінням Трампа підтверджує світогляд Сі, зосереджений на “піднесенні Сходу та занепаді Заходу”.
Протягом десятиліть багато китайців дивилися на США одночасно з захопленням, заздрістю та обуренням. Америка уособлювала багатство, технологічний розвиток та інституційну впевненість. Навіть критики Вашингтона, які зневажали американську систему, часто припускали, що вона працює. Нестабільний другий президентський термін Трампа руйнує цей образ.
У січні націоналістичний аналітичний центр у Пекіні, пов’язаний із Китайським народним університетом, опублікував звіт про перший рік перебування Трампа на посаді. У цьому звіті стверджувалося, що мита Трампа, нападки на союзників, антиімміграційна політика й тиск на американський політичний істеблішмент ненавмисно зміцнили Китай, одночасно послабивши США. Звіт мав назву: “Дякуємо Трампу”.
У доповіді Трампа названо “прискорювачем американського політичного занепаду”, оскільки Сполучені Штати ковзають у бік поляризації, інституційної дисфункції та навіть “нестабільності в латиноамериканському стилі”. Ворожість нинішнього президента США до Пекіна, стверджували автори звіту, об’єднала Китай та допомогла країні досягти стратегічної самодостатності.
Автори звіту писали про “переломний момент в історії”, натякаючи на наближення “занепаду імперії”. Така риторика, яка колись обмежувалася переважно націоналістичними куточками китайського інтернету, дедалі частіше проникає в широкий політичний дискурс.
Докази цих змін можна виміряти: згідно з дослідженням науковців Інституту Брукінгса, у 2025 році використання термінів, пов’язаних із “занепадом Америки”, в офіційних китайських джерелах майже подвоїлося.
Розповідь про занепад Америки почалася не з Трампа. Протягом багатьох років китайські державні ЗМІ та націоналістичні експерти висвітлювали випадки стрілянини, політичну поляризацію та економічну нерівність у Сполучених Штатах як докази провалу західної демократії. Це звична тактика Комуністичної партії, щоб відвернути увагу китайської громадськості від власних проблем країни.
Але повернення Трампа до Білого дому та непередбачувані рішення його адміністрації як у внутрішній, так і в зовнішній політиці забезпечили пропагандистську машину Пекіна великою кількістю “свіжого матеріалу”. Повідомлення про рейди проти іммігрантів, стрілянину в Міннеаполісі та запеклі політичні чвари активно поширюються в китайських соціальних мережах поряд із тріумфальними коментарями про дисфункцію Америки. Те, що колись багатьом освіченим китайцям здавалося перебільшеною пропагандою, дедалі більше стає реальним спостереженням.
31-річний консультант з питань освіти на півночі Китаю, який надає поради щодо навчання за кордоном, розповів NYТ, що батьки, які колись прагнули, щоб їхні діти здобули вищу освіту в престижних американських університетах, тепер вважають Америку “занадто хаотичною”. Десять років тому понад 80% студентів, які зверталися до цього консультанта, розглядали США як місце для навчання за кордоном. Зараз цей показник знизився до 45%.
“Америка, яка уособлювала багатство, свободу та інституційну впевненість, здається, належала до іншої епохи”, — сказав він.
Серед аналітиків зовнішньої політики Китаю дискусії перейшли до того, що Пекін може виграти від двосторонніх відносин, які за часів Трампа стали більш “транзакційними”, ніж за президентства Джо Байдена в США.
“Тільки Китай може врятувати Трампа”, — заявив торік професор Шанхайського університету міжнародних досліджень Хуан Цзин.
Він стверджував, що з наближенням проміжних виборів у США Трампу потрібні “видимі перемоги”, наприклад, закупівля Китаєм американської сої, кукурудзи та природного газу, що могло б посприяти підтримці республіканців у хитких штатах.
“З часів Трампа Сполучені Штати стають дедалі схильнішими до компромісів”, — додав Хуан.
Науковець Фуданського університету Ву Сіньбо висловив подібну оцінку. Якщо республіканці восени втратять контроль над Палатою представників США, тоді Трамп, імовірно, зосередиться на своєму зовнішньополітичному спадку, створюючи простір для більшого компромісу з Пекіном. Китай, за словами Ву, “повинен використати цю нагоду”.
Війна США з Іраном підкріпила думку, що Китай має перевагу над Трампом. На конференції наприкінці квітня Ву стверджував, що війна з Іраном зменшила важелі впливу Вашингтона на Пекін, водночас посиливши важелі впливу Китаю, оскільки фокусує увагу американських військових і дипломатів на Близькому Сході.
Ця логіка допомагає зрозуміти, чому офіційна риторика Китаю щодо Трампа часто була менш ворожою, ніж щодо Байдена. “Транзакційний підхід” Трампа — це те, що Пекін розуміє і з чим може працювати.
Проте віра в занепад США не перетворилася на агресивну зовнішню політику Пекіна, принаймні не на той вид відвертого геополітичного ризику, на який пішла Росія перед повномасштабним вторгненням в Україну.
Китай став більш наполегливим, тиснучи на союзників Вашингтона, розширюючи військову активність навколо Тайваню та обмежуючи експорт рідкоземів у відповідь на мита Трампа. Але навіть попри те, що Пекін просуває ідею занепаду американської могутності, він, здається, побоюється прямого протистояння з досі небезпечною наддержавою.
На цю обережність впливають два фактори. По-перше, багато китайських стратегів вважають, що Пекіну вигідніше не втручатися, поки адміністрація Трампа робить помилки. По-друге, нестабільні та розгублені Сполучені Штати можуть бути й більш непередбачуваними.
Економіка Пекіна, залежна від експорту, потребує стабільного міжнародного порядку для свого функціонування. Непередбачувані дії США становлять загрозу для цієї стабільності так, як цього ніколи не робила впевнена в собі та передбачувана Америка, зазначає економіст Ради з міжнародних відносин Цзунюань Зої Лю.
“Сі отримує ті Сполучені Штати, яких завжди прагнув, але водночас Америку, якої він найбільше побоювався”, — додала вона.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трампа під час візиту до Китаю супроводжуватимуть керівники провідних технологічних компаній США 



Якщо уявити світову політику як єдину політичну систему, то США відіграють роль чинної влади, а Китай — головного претендента на місце Вашингтона. Пекін, однак, не прагне зруйнувати американський вплив, а позиціонує себе як альтернативне джерело авторитету та стабільності. Поки США поводяться як непередбачуваний провокатор, Китай методично намагається грати роль стабілізаційної сили, писало раніше Вlооmbеrg.
FТ писала, що Китай нарощує "м'яку силу", поки Трамп підриває глобальну популярність США. Суперництво між США та Китаєм дедалі більше стосується того, яка країна зробить найбільший внесок у формування економічного та технологічного майбутнього світу. Чиї технологічні стандарти приймуть треті країни — китайські чи американські? Глобальний імідж країни може значною мірою вплинути на цей вибір.