Дзеркало Тижня

Цього тижня Китай виключив із Комуністичної партії одного з найвищих чиновників — Ма Сінжуя. Ма став третім членом Політбюро, якого усунули з посади з 2022 року, оскільки лідер Китаю Сі Цзіньпін поглиблює свою багаторічну антикорупційну кампанію, пише Тhе Guаrdіаn.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Нова китайська ШІ-модель кинула виклик лідерам зі США: компанія Мооnshоt представила Кіmі К3



Ма, колишнього секретаря Комуністичної партії північно-західного регіону Сіньцзян, звинуватили в корупції та зловживанні владою. У квітні проти нього розпочали розслідування за підозрою в “серйозних порушеннях дисципліни та законодавства”.
Ма Сінжуй — перший цивільний посадовець Політбюро, який став жертвою хвилі чисток. Чжан Юся, якого виключили в січні, та Хе Вейдун, якого усунули в жовтні минулого року, були військовими чиновниками.
“Це єдиний цивільний чиновник [у складі Політбюро], якого усунули”, — зазначив історик Джозеф Торігіан, який спеціалізується на політиці китайської еліти. 
За його словами, нічого подібного не було з часів чистки “Банди чотирьох”. Торігіан мав на увазі подію 1976 року, коли після смерті Мао Цзедуна заарештували чотирьох членів Політбюро. Пізніше їх звинуватили у спробі захоплення влади, що стало однією з найзначніших кадрових перестановок у вищому керівництві Комуністичної партії Китаю за всю її історію. Сі Цзіньпін демонструє, що навіть члени Політбюро можуть стати об’єктом таких “репресій”.
Центральна комісія з дисциплінарної інспекції Китаю звинуватила Ма в тому, що він домагався пільг для інших під час призначення на посади, неправомірно приймав подарунки та хабарі, а також допомагав родичам і соратникам отримувати вигоду завдяки своїй посаді.
Позаштатний науковий співробітник Фонду Джеймстауна Крістофер Най зазначив, що в офіційному повідомленні щодо Ма майже не було типових політично забарвлених виразів, таких як “дволикий”, “завищені політичні амбіції” чи “нелояльність”. Проте Ма все одно усунули з посади.
“Це свідчить про те, що політична толерантність Сі Цзіньпіна зменшилася. Раніше для того, щоб керівництво застосувало судову систему для усунення людини, її спочатку мали сприймати як опонента Сі. Тепер же, навіть за відсутності явних ознак політичної опозиції, самих лише звинувачень у корупції, здається, достатньо, щоб виправдати таке суворе покарання”, — додав Най.
67-річний Ма колись був одним із найперспективніших політичних діячів країни, після того, як зарекомендував себе як аерокосмічний інженер і технократ. Він понад десятиліття працював в аерокосмічній галузі, керуючи запусками великих супутників, а також очолював ключові програми, зокрема проєкти пілотованих космічних польотів та дослідження Місяця. 
Його політична кар’єра набрала обертів у 2013 році, коли Сі Цзіньпін прийшов до влади. З 2016 по 2021 рік Ма був губернатором провінції Гуандун. У 2021 році його призначили секретарем Комуністичної партії в Сіньцзяні. Під час перебування на цій посаді Ма публічно дотримувався жорсткої позиції щодо безпеки та “боротьби з тероризмом”, демонструючи Сі, що він здатний керувати одним із найбільш політично чутливих регіонів Китаю. 
Чистка, яку проводить Сі, може не обмежитися лише Ма. Під пильну увагу потрапили також кілька чиновників, які раніше працювали під його керівництвом.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сі Цзіньпін представив Китай як лідера нового глобального порядку в галузі ШІ



Антикорупційна кампанія Сі значною мірою торкнулася, зокрема, армії Китаю. Як зазначав Віктор Константинов, масштаб чисток в армії КНР виявився безпрецедентним навіть за мірками Сі — вони зайшли так далеко, що охопили його найближче оточення та керівництво стратегічних родів військ. У статті “Чистки перед ударом: навіщо Сі змінює генералів напередодні можливої війни за Тайвань” Константинов аналізував мотиви та наслідки кадрової політики китайського лідера.

У п’ятницю, 17 липня, глава КНР Сі Цзіньпін представив Пекін як лідера нового глобального порядку в галузі штучного інтелекту, скориставшись провідною технологічною конференцією в Китаї для просування технологій із відкритим кодом та кинувши виклик впливу США на правила, що регулюють цей динамічний сектор. Про це повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Світ дедалі більше симпатизує Китаю, а не США — опитування 



У промові на церемонії відкриття Всесвітньої конференції зі штучного інтелекту (WАІС) в Шанхаї Сі закликав країни “скористатися рідкісною та історичною можливістю”, яку надає штучний інтелект із відкритим кодом. Лідер Китаю пообіцяв допомогти країнам, що розвиваються, розбудувати потенціал у сфері ШІ, попередивши про появу “нової несправедливості” внаслідок нерівного доступу до цієї технології.
Ці висловлювання стали найчіткішим на сьогодні викладом амбіцій Китаю щодо формування глобального управління штучним інтелектом, у якому моделі з відкритим кодом позиціонуються як суспільне благо, а Пекін — як альтернатива Вашингтону у вирішальний момент перегонів за технологічне лідерство.
Порівнюючи значення штучного інтелекту з винаходом парового двигуна й електрики, Сі виклав бачення, за яким Китай ділиться технологіями та досвідом у сфері штучного інтелекту з країнами Глобального Півдня, одночасно очолюючи світові зусилля з формування стандартів, що регулюють цю нову технологію.
У промові китайська коаліція з питань штучного інтелекту була представлена як конкурент міжнародної ініціативи Рах Sіlіса під керівництвом США, спрямованої на забезпечення глобальних ланцюгів постачання у сферах ШІ та критично важливих мінералів. Водночас Сі уникнув згадки про США.
Його коментарі пролунали на тлі того, як китайські відкриті моделі штучного інтелекту стрімко набирають обертів у конкуренції з системами американських компаній, таких як ОреnАІ та Аnthrоріс. Китайський стартап Мооnshоt АІ презентував Кіmі К3, яку назвав найбільшою у світі відкритою моделлю штучного інтелекту за кількістю параметрів. Це сталося через місяць після того, як уряд США раптово вилучив з обігу передові моделі штучного інтелекту компанії Аnthrоріс через побоювання щодо безпеки.
Водночас Пекін намагається знайти баланс між відкритістю та національною безпекою, оскільки моделі ШІ стають дедалі потужнішими. Сі також заявив, що системи штучного інтелекту повинні залишатися під контролем людини, і закликав країни створити механізми раннього попередження та реагування на надзвичайні ситуації для управління ризиками, пов’язаними з ШІ. Він вказав на необхідність вжити заходів для запобігання сценаріям втрати контролю, попередивши про небезпеку, яку становлять автономні системи штучного інтелекту, здатні уникнути людського нагляду та контролю.
За словами Сі, створена Китаєм Всесвітня організація співпраці у сфері штучного інтелекту (WАІСО), до якої в четвер приєдналися 29 країн, зокрема Росія та Бразилія, стала “віхою в історії світового розвитку ШІ” та є відповіддю на вимоги країн Глобального Півдня щодо ширшої участі в управлінні штучним інтелектом.
Китай також запропонував навчання у сфері ШІ та створення центрів співпраці разом із країнами БРІКС, АСЕАН, Латинської Америки та Африканського Союзу, узгоджуючи китайські дипломатичні ініціативи у сфері штучного інтелекту з провідними групами країн Глобального Півдня, де Пекін уже має значний вплив.
“Послання Сі чітке: Китай не збирається слідувати за кимось ані в галузі технологій штучного інтелекту, ані в галузі стандартів. Натомість він збирається стати світовим лідером в обох цих аспектах. Послання Сі — це заява, яку також можна розглядати як попередження: Китай не дозволить нікому вказувати йому, що робити зі штучним інтелектом”, — зазначив аналітик консалтингової компанії Аsіа Grоuр Джордж Чен.
Присутність Сі на форумі, в якому взяли участь десятки лідерів технологічного сектору та урядових чиновників, стала сигналом про амбіції Китаю щодо домінування в технологічній сфері, яка має потенціал революційно трансформувати промисловість та економіку. Це завдання стало одним із пріоритетних у порядку денному Пекіна — китайські моделі ШІ завойовують прихильність компаній по всьому світу. Окрім провідних китайських технологічних компаній, серед учасників WАІС — генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв та прем’єр-міністр Таїланду Анутін Чарнвіракул.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чому чат-боти мовчать про Китай? Вчені заявили про упередженість алгоритмів ШІ



Глобальне регулювання штучного інтелекту стало новим полем битви для провідних світових держав. Дедалі більше експертів говорять про швидке скорочення технологічного розриву між китайськими та американськими ШІ-лабораторіями.  
Форум WАІС, який триватиме 17–20 липня, припадає на час, коли Вашингтон і Пекін готуються до своїх перших переговорів на урядовому рівні щодо штучного інтелекту за адміністрації президента США Дональда Трампа. Це перетворює Всесвітню конференцію зі штучного інтелекту в Шанхаї з галузевого форуму на перше випробування того, як Китай планує боротися за вплив на глобальні правила регулювання ШІ.
Минулого тижня під час діалогу з питань ШІ в ООН США та Китай виклали протилежні бачення. Американські посадовці стверджували, що надмірне регулювання може гальмувати інновації, тоді як Китай просував свої недорогі моделі з відкритим кодом як інструмент для зменшення глобальних диспропорцій у доступі до ШІ.

Очільник КНР Сі Цзіньпін заявив, що Китай і надалі розвиватиме традиційну дружбу з Північною Кореєю незалежно від змін міжнародної ситуації. Про це йдеться в листуванні між Сі та лідером КНДР Кім Чен Ином, яке в суботу опублікувало державне інформагентство Північної Кореї КСNА.
За повідомленням КСNА, у своєму листі Кім Чен Ин зазначив, що двостороння дружба та співпраця між країнами вийшли на «новий стратегічний рівень».
Напередодні до Пекіна в п'ятницю з триденним візитом прибув прем'єр-міністр КНДР Пак Тхе Сон. Він візьме участь у заходах із нагоди 65-ї річниці Договору про дружбу між двома країнами.
Минулого місяця Сі Цзіньпін відвідав Пхеньян уперше за сім років. Під час зустрічі із Кім Чен Ином обидва лідери домовилися розширювати співпрацю у політичній, економічній та культурній сферах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кім Чен Ин наказав спецслужбам КНДР "радикально" посилити розвідувальну діяльність



Договір про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, підписаний 11 липня 1961 року, залишається єдиним чинним договором Китаю про взаємну оборону.
«Незалежно від того, як змінюватиметься міжнародна ситуація, Комуністична партія Китаю та уряд КНР і надалі надаватимуть великого значення традиційній дружбі між Китаєм і Північною Кореєю, твердо підтримуватимуть соціалістичну справу КНДР під керівництвом генерального секретаря Кім Чен Ина та залишатимуться відданими захисту спільних інтересів обох країн і сприятливого стратегічного середовища», — цитує Сі Цзіньпіна КСNА.
У квітні міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявляв, що Північна Корея досягла значних успіхів попри спроби США та інших західних країн придушити й ізолювати Пхеньян.
Про те, як війна Росії проти України стала для КНДР не лише джерелом військового досвіду, а й інструментом зміцнення режиму, ядерного шантажу та нового союзу з РФ — у статті «Марш КНДР у Москві: як війна проти України змінює Північну Корею» розповідала Наталія Бутирська.   

Китай уперше за щонайменше три десятиліття не встановив кількісних цільових показників щодо створення робочих місць у містах. Це, ймовірно, є реакцією на зростання невизначеності у сфері зайнятості внаслідок впливу технологій штучного інтелекту на економіку, пише Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Китай у ШІ відстає від нас лише на пів року»: ексголова Gооglе пояснив провал стратегії США



У п’ятирічному плані, який у четвер, 9 липня, оприлюднило Міністерство людських ресурсів та соціального забезпечення КНР, зазначається, що уряд Китаю забезпечить створення нових робочих місць у містах у “значних обсягах” протягом 2026–2030 років. Щорічні цілі встановлюватимуться “гнучко”, зважаючи на умови кожного року.
“Китай стикається з посиленням тиску у створенні робочих місць та зростанні доходів домогосподарств, а також зі слабкими ланками у системі підтримки соціального забезпечення населення”, — зазначило відомство, прямо назвавши штучний інтелект новою технологією, що впливає на зайнятість. 
Промислова трансформація та демографічні зміни також становлять “нові виклики для економічного розвитку та соціального управління”.
Офіційний показник створення нових робочих місць у містах не враховує людей, які втратили роботу, і тому відрізняється від чистої зміни рівня зайнятості. Офіційний показник створення нових робочих місць у містах за останні п’ять років становив понад 55 мільйонів, порівняно з 40 мільйонами, встановленими на період 1996–2000 років, коли уряд почав вести відповідні статистичні дані.
Міністерство людських ресурсів та соціального забезпечення Китаю заявило, що буде враховувати вплив на зайнятість нових технологій і змін у зовнішньому середовищі, ймовірно, маючи на увазі труднощі з експортом через посилення торговельних бар’єрів. Відомство пообіцяло вжити рішучіших заходів для сприяння працевлаштуванню та розвитку підприємництва у відповідь на прогрес у сфері штучного інтелекту.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ШІ на роботі: керівники в захваті від нової технології, а підлеглі бояться звільнень



Зайнятість давно є ключовим пріоритетом для Пекіна, який вважає її важливим фактором соціальної стабільності. Урядовці традиційно встановлюють щорічні цілі зростання з урахуванням необхідності створення достатньої кількості робочих місць. Повідомлялося, що китайська влада планує активніше використовувати штучний інтелект для створення нових робочих місць. 
Однак уперше принаймні з 1990-х років загальний показник щодо нових робочих місць у містах не вказаний у середньостроковому економічному плані країни. Це підкреслює виклик, що стоїть перед Китаєм: захистити свою величезну робочу силу від витіснення штучним інтелектом, одночасно прагнучи технологічного лідерства у змаганні з США та іншими конкурентами.

Китай у понеділок провів випробування міжконтинентальної балістичної ракети, яку запустили з підводного човна у Тихому океані. Це викликало критику з боку Нової Зеландії та Австралії, які вважають, що ці випробування загрожують миру та стабільності в регіоні, пише СNN.
«Підводний човен ВМС Народно-визвольної армії Китаю запустив стратегічну ракету з муляжем боєголовки у напрямку відкритого моря Тихого океану, яка приземлилася точно у визначених водах», – заявив  речник ВМС Народно-визвольної армії Китаю старший капітан Ван Сюменг.
За його словами, це був «випробувальний пуск» в межах «щорічного графіка військових навчань Китаю». Він додав, що «відповідні країни» поінформували про випробування заздалегідь.
«Операція була проведена відповідно до міжнародного права та практики, не спрямована проти жодної конкретної країни чи мети», – сказав Ван.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У липні Китай та Росія проведуть спільні військово-морські навчання



Військово-морські сили Китаю використовують два типи балістичних ракет підводного базування: JL-2 та JL-3. За словами експертів, остання має достатню дальність польоту, щоб досягти континентальної частини Сполучених Штатів із вод біля узбережжя Китаю, включаючи Південно-Китайське море.
Основним підводним човном Китаю з балістичними ракетами є тип 094, також відомий як клас «Цзінь», яких у Китаю є шість.
Згідно з даними Центру стратегічних та міжнародних досліджень, JL-3 вперше випробували у 2018 році, а потім ще раз через рік.
Міністр закордонних справ Нової Зеландії Вінстон Пітерс заявив, що Китай запустив ракету у води без'ядерної зони Південної частини Тихого океану, створеної в 1986 році Договором Раротонга, який також підписав і Китай. Протокол ІІ закликає учасників не використовувати або не погрожувати застосуванням ядерної зброї проти інших країн або їхніх територій у межах зони, а  протокол ІІІ забороняє ядерні випробування в цій зоні.
Він додав, що Нова Зеландія вважає це небажаним і тривожним розвитком подій.
«Ми, як і наші сусіди в інших країнах Тихого океану, не зацікавлені в тому, щоб Китай використовував південну частину Тихого океану як полігон для випробування ракетних можливостей», – сказав Пітерс.
Зі свого боку міністерка  закордонних справ Австралії Пенні Вонг у понеділок назвала випробування «дестабілізуючим для регіону». За її словами, це випробування слід розглядати «в контексті швидкого нарощування військової сили Китаєм, якому бракує прозорості та впевненості щодо намірів, яких очікує регіон».
Китай востаннє проводив випробування міжконтинентальної балістичної ракети у Тихому океані у вересні 2024 року, запустивши ракету DF-31В, здатну нести ядерну зброю, з острова Хайнань у Південнокитайському морі у відкриту частину Тихого океану поблизу Французької Полінезії. Це було перше випробування МБР Китаєм у відкритому океані за 44 роки.

Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо у вівторок, 1 липня, закликав Вашингтон підходити до питань, пов’язаних із Тайванем, “із максимальною обережністю”, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Тайвань тренуватиметься відбивати вторгнення Китаю



“Навіть незначний крок у питанні Тайваню може вплинути на загальну ситуацію”, — сказав Ван, додавши, що Китай і США повинні докласти зусиль для управління всіма видами ризиків, згідно з заявою китайського МЗС.
Ван зазначив, що дві країни повинні працювати над побудовою “конструктивних, стратегічно стабільних відносин”.
“Обидві сторони повинні усунути перешкоди, подолати труднощі та рішуче продовжувати рухатися в цьому правильному напрямку”, — додав міністр.
Міністерство закордонних справ Китаю також повідомило, що Ван і Рубіо домовилися надалі “підтримувати гнучкий діалог”.
Розмова відбулася після саміту президента США Дональда Трампа з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у Пекіні в травні. Під час саміту Сі заявив Трампу, що неправильний підхід до вирішення розбіжностей між країнами щодо Тайваню може призвести до ризику конфлікту.
Пекін вважає Тайвань своєю територією і відмовляється виключати можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом. Тайбей відкидає претензії Пекіна.
США є найважливішим міжнародним партнером і постачальником зброї для Тайваню, попри відсутність офіційних дипломатичних відносин. Вашингтон займає неоднозначну позицію щодо того, чи захищатиме він Тайвань у разі китайського вторгнення. Але згідно з власним законодавством про відносини з Тайванем, США зобов'язані надавати Тайбею достатню кількість військового обладнання для самооборони. Зв'язки США з Тайбеєм викликають обурення Пекіна.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Тайвань змоделював відповідь на можливу морську блокаду з боку Китаю  



За адміністрації Трампа на Тайвані посилилося занепокоєння. Хоча Трамп стверджував, що під час саміту з Сі не брав на себе жодних зобов'язань щодо острова, після цієї зустрічі глава Білого дому зробив низку заяв, які посіяли сумніви щодо американської підтримки Тайваню. Трамп назвав передачу озброєння Тайваню “хорошим козирем у переговорах” і ще не ухвалив рішення щодо нового пакету зброї. 

Лідер Китаю Сі Цзіньпін позиціонує Комуністичну партію країни як силу, що сприяє глобальному прогресу та процвітанню — роль, яку підкріплюватиме потужна армія. Це демонструє прагнення Сі забезпечити Китаю провідне місце у світовій політиці, пише Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай став переможцем війни Трампа на Близькому Сході — звіт 



У середу, 1 липня, виголошуючи промову з нагоди 105-ї річниці заснування Комуністичної партії Китаю (КПК) Сі заявив, що КПК “створює нову форму людського прогресу”, водночас прокладаючи шлях до модернізації для країн, що розвиваються.
“Соціалістичний Китай під керівництвом партії визнаний будівничим світового миру, учасником глобального розвитку та захисником міжнародного порядку”, — додав Сі.
Він знову висвітлив нечітко визначені програми, запропоновані урядом Китаю, такі як “ініціатива глобального управління”, а також пообіцяв “зміцнювати армію за допомогою реформ, науки, технологій та підготовки кадрів”.
Хоча Сі й інші китайські лідери вже давно позиціонують партію, яка наразі налічує понад сто мільйонів членів, як центральну силу розвитку Китаю, ця промова підкреслює розширення амбіцій відігравати помітнішу роль на міжнародній арені. Вона підкріплює прагнення Сі використовувати такі групи, як БРІКС, для об’єднання країн, що розвиваються, з метою створення противаги “дедалі слабшому впливу США”.
Хоча Сі не згадував безпосередньо США під час виступу, який тривав приблизно 40 хвилин, він все ж натякнув на перешкоди, з якими стикається Китай на шляху до реалізації своїх амбіцій.
“Незалежно від того, наскільки сильним є ворог, наскільки підступним є шлях і наскільки серйозними можуть бути виклики, наша партія залишається безстрашною та непохитною і надихає народ усієї країни на досягнення однієї перемоги за іншою”, — зазначив китайський лідер.
Сі закликав присутніх у Великій народній залі, а також глядачів, які дивилися трансляцію виступу, “зберігати впевненість”. Він також повторив свою мету щодо “національного відродження”, частково шляхом вирішення “питання Тайваню”.
Статус острова залишається одним із найскладніших питань у відносинах Пекіна з Вашингтоном, навіть після того, як у травні Сі провів “теплий саміт” із президентом США Дональдом Трампом. Продаж американської зброї Тайваню дратує Китай, який пообіцяв зрештою взяти демократичний острів під свій контроль, навіть якщо для цього знадобиться застосування сили. Уряд у Тайбеї відкидає претензії Пекіна й активізує підготовку до відбиття будь-якого китайського нападу.
У своїй промові Сі також натякнув, що продовжуватиме кампанію викорінення корумпованих чиновників, яка слугує для усунення політичних суперників.
“Ми рішуче налаштовані усунути всі елементи, що підривають передовий характер і чистоту партії, та знищити всі віруси, які підривають її здоров’я”, — сказав він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Антикорупційні чистки завдали шкоди командуванню та боєготовності армії Китаю — дослідження



Захід у середу став першим з 2021 року, коли лідер Китаю виступив із промовою про партію з нагоди річниці її заснування. У 2021 році з нагоди столітнього ювілею партії Сі виступив перед натовпом із близько 70 тисяч прихильників КПК. Тоді він висловився в рішучому тоні, заявивши, що “часи, коли китайську націю можна було принижувати, минули назавжди”.
Сі продовжує докладати зусиль, щоб представити себе як “народного лідера” напередодні партійного з’їзду наступного року, на якому він, імовірно, претендуватиме на четвертий п’ятирічний термін. Це можливо завдяки тому, що раніше Сі скасував обмеження на тривалість перебування на посаді глави держави.
Наразі влада Сі над Китаєм міцніша, ніж будь-коли. Нинішній лідер впливає на всі аспекти життя країни — від шкільних класів до офісів. Також контроль Сі підкріплений чистками серед ключових чиновників оборонної та цивільної сфер. Водночас він Китаю стикається з низкою економічних викликів всередині країни. Уряд Китаю знизив офіційний цільовий показник економічного зростання на 2026 рік до 4,5–5% — це найменш амбітна мета з 1991 року. Хоча експорт допоміг компенсувати ослаблення економіки, Сі змушений боротися зі спадом на ринку нерухомості, низьким рівнем споживчих витрат та охолодженням ринку праці.

Китай, імовірно, став єдиним переможцем в Азії на тлі кризи в Ормузькій протоці. Згідно зі звітом консалтингової компанії Аsіа Grоuр, Китай пережив бурю світової сировинної кризи, спричиненої блокуванням Ормузької протоки, а також отримав вигоду від економічних і геополітичних тенденцій, викликаних розширенням конфлікту на Близькому Сході, пише Тhе Guаrdіаn.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Китаї відкриють перший у світі готель, де весь персонал замінять роботи



Іран заблокував протоку — критично важливий водний шлях, через який проходила значна частина світового постачання нафти та газу, — після того, як 28 лютого США та Ізраїль завдали ударів по іранських урядових і військових об’єктах. Криза спричинила стрімке зростання світових цін на енергоносії, внаслідок чого особливо постраждала Азія.
У звіті зазначається, що до закриття протоки приблизно 80% нафти та майже 90% скрапленого природного газу, що транспортувалися цим водним шляхом, призначалися для азійських ринків, а також значна частка інших критично важливих сировинних товарів.
У звіті розглядаються найбільші економіки Азії (Китай, Індія, Японія та Південна Корея), а також ринки, що розвиваються, у Південно-Східній Азії. Дослідники проаналізували економічні та політичні наслідки кризи та її вплив на ключові сектори, зокрема на виробництво, енергетику та сільське господарство.
Експерти дійшли висновку, що Китай став безперечним переможцем у кризі, спричиненій війною США з Іраном.
Великі запаси нафти в Китаї та амбітне впровадження відновлюваних джерел енергії означають, що Пекін менше постраждав від енергетичного шоку.
Останніми роками країна активно розбудовує інфраструктуру для відновлюваних джерел енергії. Минулого року Китай встановив 315 ГВт нових сонячних потужностей, що становить понад половину нових світових сонячних потужностей. Пекін ставить за мету, щоб до 2030 року половина енергії країни надходила не з викопних джерел. Частка вітрової та сонячної енергії має сягнути 30%, порівняно з 22% у 2025 році.
Хоча енергетичний баланс Китаю досі значною мірою базується на вугіллі, на яке припадає понад 50%, частка відновлюваних джерел енергії стрімко зростає.
У звіті Аsіа Grоuр зазначається, що Китай “пережив початковий шок кризи краще, ніж будь-яка інша країна регіону”, маючи великі потужності відновлюваних джерел енергії та запаси нафти.
Китай також отримав вигоду від того, що інші країни у відповідь на кризу прискорили розбудову своїх систем чистої енергетики. Пекін домінує у глобальному ланцюгу постачання в галузі сонячної енергетики й інших галузей чистих технологій. Китай останніми роками активно виводив значну частину цього виробництва за кордон за низькими цінами. У травні експорт електромобілів із Китаю зріс на понад 110% порівняно з 2025 роком, а продаж сонячних панелей у квітні збільшився на 60%.
Китай закликав до припинення вогню на Близькому Сході. Коли президент США Дональд Трамп у травні відвідав Пекін та зустрівся з китайським лідером Сі Цзіньпіном, Китай заявив, що обидві країни підтримують врегулювання війни. 
Водночас у звіті Аsіа Grоuр зазначається, що ця криза дала Пекіну можливість представити Сполучені Штати як дестабілізаційний фактор на міжнародній арені.
Нестабільність, однак, становить певні ризики для Китаю.
“Спокусливо розглядати будь-яку втрату авторитету США як вигоду для Китаю, але це не обов’язково саме так для Пекіна, який не хоче замінити Вашингтон у ролі гегемона на Близькому Сході чи гаранта безпеки в регіоні”, — зазначає старший науковий співробітник Школи міжнародних досліджень імені С. Раджаратнама в Сінгапурі Дрю Томпсон.
Дослідник Аtlаntіс Соunсіl Вен-Ті Сун вважає, що криза також може змусити Пекін двічі подумати над потенційним військовим вторгненням на Тайвань, оскільки вона продемонструвала, наскільки складно прокладати маршрути суден через ворожу територію.
“Зрештою, Пекін розглядає ці проблемні моменти не як екзистенційну загрозу, а як виклики, з якими слід впоратися, і навіть як можливості, якими слід скористатися”, — зазначається у звіті Аsіа Grоuр.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС і Китай встановили дедлайн для досягнення прогресу у вирішенні торговельних розбіжностей



Раніше СNN також писав, що Китай оцінює свої геополітичні вигоди внаслідок війни США з Іраном. Як Китай відреагує на те, що він вважає ослабленням США, — питання відкрите. Пекін давно позиціонує себе як захисника “багатополярного світу” та, ймовірно, використає цей конфлікт, щоб досягти зміни, якої прагне: кінця ери безпекового середовища під домінуванням США та їхніх союзників. Але протягом усієї війни Пекін намагався обережно балансувати свої інтереси, замість того щоб брати активну участь у вирішенні конфлікту або відкрито обирати сторону.
За словами аналітиків, ця війна може зробити світогляд Китаю, який наголошує на суверенітеті, невтручанні, політичному врегулюванні та безпеці, орієнтованій на розвиток, привабливішим для багатьох країн. Але авторитет будується не лише завдяки критиці дій США. Він також залежить від того, чи зможе Китай запропонувати практичні дипломатичні рішення, забезпечити стабільність енергопостачання та сприяти створенню умов для деескалації конфлікту.

У п’ятницю, 26 червня, Китай позбавив шістьох генералів, колишнього керівника Національного управління фінансового регулювання КНР Лі Юньцзе та члена Політбюро Ма Сінжуя, який нещодавно потрапив під розслідування, посад у Всекитайських зборах народних представників — найвищому законодавчому органі країни, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай удосконалює інструменти для протидії іноземним санкціям — WSJ



Китайські ЗМІ цитують заяву Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників, у якій не вказано причин звільнень.
Зокрема, звільнено генерала Сюй Сюецяна, який очолював Департамент розвитку озброєння Центральної військової ради — вищого військового органу, що відповідає за нагляд за розробкою, закупівлею та випробуванням зброї для Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). 
Серед звільнених також — генерал Лі Фенбяо, який обіймав посаду політичного комісара Західного оперативного командування НВАК, генерал Го Пусао, який був політичним комісаром ВПС, Ван Канпін зі Східного оперативного командування, Чжан Мінхуа з Кібервійськ та Інь Хунсін із Сухопутних військ.
Ці звільнення знаменують продовження багаторічної антикорупційної кампанії, ініційованої лідером країни Сі Цзіньпіном, у межах якої десятки високопосадовців та вищих генералів потрапили під розслідування та були звільнені.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай випустив дешевий аналог передових ШІ-систем США: ризики нових кібератак



Антикорупційна кампанія Сі значною мірою торкнулася армії. Як писав у статті для ZN.UА Віктор Константинов, масштаб чисток серед військових КНР виявився безпрецедентним навіть за мірками Сі — чистки охопили його найближче оточення та керівництво стратегічних родів військ. У статті “Чистки перед ударом: навіщо Сі змінює генералів напередодні можливої війни за Тайвань” Константинов аналізував мотиви та наслідки кадрової політики китайського лідера.

Китай готує нові правові інструменти для протидії економічному тиску з-за кордону, що підвищує ризики для іноземних компаній, які працюють у другій за величиною економіці світу, пише WSJ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Новий альянс проти Китаю: США запропонували Європі масштабну співпрацю у сфері ШІ



Цього тижня високопоставлені законодавці в Пекіні розглянули законопроєкт, який надасть прокурорам повноваження подавати цивільні позови проти іноземних організацій та фізичних осіб, які нібито завдають шкоди інтересам Китаю.
Запропонований закон про “прокурорські судові процеси в інтересах суспільства” доповнить низку правових механізмів, які Китай створив протягом останніх років для протидії іноземним санкціям та іншим формам того, що Пекін вважає примусом, зокрема з боку США.
Останній проєкт закону, який пройшов друге читання на законодавчій сесії, містить нове положення, згідно з яким прокурори “можуть ініціювати судові процеси в інтересах суспільства проти незаконних дій, вчинених іноземними організаціями або фізичними особами, які порушують національні та суспільні інтереси Китаю”.
Більшість законопроєктів ухвалюються після третього читання, яке, на думку юридичних експертів, для цього законопроєкту очікується до кінця року.
Пекін не уточнив, які дії підпадатимуть під такі “судові процеси в інтересах суспільства”. У разі схвалення це положення підкріпить чинне законодавство країни, яке вже дозволяє китайським компаніям та фізичним особам подавати цивільні позови проти іноземних сторін із метою отримання компенсації за збитки, спричинені іноземними санкціями.
Відповідачам у цивільних судових процесах може бути наказано виплатити компенсацію та відшкодувати збитки, а в разі невиконання цього рішення їм може загрожувати кримінальне покарання. У Китаї громадянам та іноземцям, які беруть участь у цивільних судових процесах, також може бути заборонено виїжджати з країни.
Судові позови в інтересах суспільства можуть призвести до запровадження нових судових заборон та присудження компенсації, що завдає шкоди доходам, діяльності та репутації компаній, зазначила консалтингова компанія Тrіvіum Сhіnа. 
“Це додає ще один рівень ризиків, які компаніям доведеться враховувати”, — додала Тrіvіum Сhіnа.
Наприкінці минулого року законодавчий орган Китаю попросив громадськість надати відгуки щодо попереднього проєкту закону. У Тrіvіum зазначили, що після ухвалення цей закон стане “ще одним інструментом у дедалі більшому арсеналі правових засобів Пекіна для протидії санкціям”.
Американська торговельна палата в Китаї, яка представляє понад 800 переважно американських компаній у країні, заявила, що “уважно стежитиме за тим, як цей закон буде застосовуватися на практиці”.
“Для підприємств, які працюють у Китаї, прозорість, передбачуваність, дотримання належних процедур та послідовне застосування законодавства є важливими чинниками для підтримання довіри та сприяння подальшим інвестиціям”, — зазначив голова Американської торговельної палати в Китаї Джеймс Циммерман.
Китайські чиновники закликали до створення дієвіших правових інструментів для протидії тому, що вони називають “іноземним примусом”, зокрема застосуванню західними урядами економічних та дипломатичних санкцій з метою тиску на Пекін у таких питаннях, як права людини, торгівля та технологічна конкуренція.
Протягом останніх тижнів офіційна газета Верховної народної прокуратури Китаю публікувала статті, в яких висловлюється підтримка використання цивільних позовів для боротьби із зовнішнім втручанням.
“Коли іноземні заходи завдають шкоди інтересам Китаю, наприклад, загрожуючи безпеці ключових промислових ланцюгів та ланцюгів постачання або блокуючи доступ до важливих технологій, прокуратура може розглянути можливість порушення судових справ у громадських інтересах, щоб вимагати припинення таких порушень та відшкодування збитків”, — йдеться в одній зі статей.
Останніми роками Китай посилює свої правові інструменти для протистояння тиску з боку США та інших західних урядів, які запроваджували економічні санкції та інші заходи, спрямовані проти промислової політики Пекіна, ставлення до мусульманських меншин у Сіньцзяні й обмеження громадянських свобод у Гонконгу.
У 2021 році Пекін ухвалив закон про протидію іноземним санкціям, який передбачав механізми контрзаходів у відповідь на іноземні обмеження та пом’якшення їхнього впливу. Контрзаходи включають відмову у видачі віз та висилку іноземних громадян, арешт їхніх активів у Китаї та обмеження можливості здійснювати операції з китайськими партнерами. Закон також дозволив китайським юридичним та фізичним особам подавати позови з метою отримання компенсації за збитки, заподіяні іноземними санкціями.
Цього року Пекін оголосив про нові нормативні акти, що передбачають застосування каральних заходів проти іноземних організацій та фізичних осіб, які загрожують доступу Китаю до критично важливих ресурсів або відмовляються від послуг китайських постачальників у відповідь на політичний тиск, а також проти іноземних сторін, які претендують на “необґрунтовану екстериторіальну юрисдикцію” над китайськими юридичними та фізичними особами.
“Каральні заходи” включають обмеження на ведення бізнесу й інвестування в Китаї, а також на поїздки до країни. Китайські компанії, проти яких застосовано іноземні санкції, можуть вимагати компенсації через китайські суди.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Пентагон відкриває військові бази для промзон: як США ліквідують залежність від Китаю



NYТ писала, що Китай створює бар’єри, щоб запобігти відтоку капіталу, технологій та компаній із країни. Китайські політики створюють дедалі більший арсенал засобів експортного контролю, контрзаходів і торговельних санкцій у відповідь на мита й інші обмеження, запроваджені іноземними урядами.
У сукупності запроваджувані Пекіном заходи становлять новий план "економічної фортеці", яку Китай будує навколо своїх технологій та ланцюгів постачання на тлі зростання напруженості у відносинах з Європою та США. Це є ще одним сигналом того, що економічні принципи відкритих ринків та вільної торгівлі, які діяли десятиліттями та сприяли піднесенню Китаю, поступаються місцем більш фрагментованій епосі.

Заступник голови Національного космічного управління Китаю Бянь Чжиган опинився під слідством за “підозрою в серйозних дисциплінарних і правових порушеннях”. Це стало продовженням низки чисток, які останніми місяцями торкнулися керівників державних підприємств-виробників зброї, дослідників у галузі озброєння та вчених-ядерників, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай заявив про право переслідувати людей за кордоном за новим законом про етнічну єдність 



Державне управління науки, технологій та промисловості в галузі національної оборони Китаю, в якому Бянь також пропрацював тривалий час, здійснює нагляд за передовими секторами оборонної галузі країни.
На сайті управління зазначається, що воно “відповідає за організацію та координацію основних питань, пов’язаних із дослідженнями та виробництвом озброєння й обладнання в галузях ядерної енергетики, космонавтики, авіації, суднобудування та електроніки, а також за розвиток основних потенціалів оборонної промисловості”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Британія, Франція та Німеччина занепокоєні маневрами Китаю біля східного узбережжя Тайваню



Китай перебуває в епіцентрі багаторічної антикорупційної кампанії, ініційованої лідером країни Сі Цзіньпіном, у межах якої десятки високопосадовців, а також вищих генералів ставали об’єктами розслідувань та зрештою були звільнені з посад.
Минулого місяця двох колишніх міністрів оборони Китаю засудили до смертної кари з відстрочкою виконання вироку на два роки за звинуваченнями в корупції. За словами аналітиків, чистки в армії можуть залишати серйозні прогалини в командній структурі та заважати боєготовності армії Китаю.
Корупція, саботаж, страх перевороту чи поспіх перед великою війною? У статті "Чистки перед ударом: навіщо Сі змінює генералів напередодні можливої війни за Тайвань" Віктор Константинов розповідав про мотиви та наслідки чисток Сі.

Китай має право застосовувати заходи проти людей за межами своїх кордонів, які порушують новий закон про етнічну єдність, заявив заступник міністра юстиції країни Ху Вейлі. За його словами, це відповідає міжнародній практиці, є законним і необхідним, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай готує другий ЗПГ-термінал для підсанкційного газу з Росії — Rеutеrs



Новий закон набирає чинності 1 липня та містить положення, згідно з яким люди та групи за межами Китайської Народної Республіки можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності за підрив “етнічної єдності та прогресу або підбурювання до етнічного сепаратизму”. 
Це викликало занепокоєння на Тайвані. Тайбей побоюється, що такий закон може надати Пекіну ще одну правову підставу для переслідування тайванців, яких Китай вважає сепаратистами. Правозахисні організації також скаржилися, що Пекін намагався використовувати запити до Інтерполу, щоб спонукати іноземні уряди затримувати людей, яких Китай розшукує за політичні злочини.
Ху стверджує, що певні західні ЗМІ, яких він не назвав, “спотворили та неправильно інтерпретували” положення про застосування за кордоном.
“Ця норма ґрунтується на національних умовах Китаю, відповідає правовим принципам та узгоджується з міжнародною практикою. Це законна, правомірна, необхідна та здійсненна правова норма”, — зазначив він у середу, 24 червня.
“Усі країни світу мають право запобігати сепаратистській та деструктивній діяльності, а також підтримувати соціальну солідарність і нормальний порядок за допомогою внутрішнього законодавства. Положення про застосування закону за кордоном спрямовано проти незаконних дій і використовує методи верховенства права для захисту від різних протиправних дій, пов’язаних з етнічними питаннями, які здійснюються з-за кордону”, — додав Ху.
За його словами, застосування закону за кордоном “ефективно захистить суверенітет, безпеку та інтереси розвитку Китаю, а також законні права та інтереси представників усіх етнічних груп”.
“Це не вплине на звичайні міжособистісні контакти між Китаєм та іншими країнами, наукові дискусії, економічне та торговельне співробітництво чи інші види діяльності”, — додав представник Міністерства юстиції Китаю.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай обігнав США в рейтингу суперкомп’ютерів, але програє у перегонах ШІ — Rеutеrs



Китай ухвалив закон про етнічну єдність у березні цього року з метою формування “спільної національної ідентичності” серед понад 50 етнічних меншин країни, до яких входять тибетці та уйгури. Частина етнічних меншин незадоволена правлінням Пекіна та неодноразово влаштовувала протести. Критики ініціативи одразу ж попередили, що закон посилює тиск на етнічні меншини в країні.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін приділяє багато уваги інтеграції “неспокійних” прикордонних регіонів. З моменту приходу до влади в 2012 році Сі посилив контроль над етнічними меншинами, включаючи Сіньцзян, Тибет і Внутрішню Монголію. Мільйони уйгурів у Сіньцзяні опинилися під посиленим державним наглядом та були залучені до трудових програм, які західні критики характеризували як примусову працю. Сам уряд Китаю заперечує будь-які порушення прав людини, називаючи ці звинувачення “брехнею”. 

З 2027 року компаніям, зареєстрованим у Євросоюзі, заборонять продавати російський зріджений природний газ навіть третім країнам, незалежно від кінцевого покупця. Це спонукає Кремль шукати інші маршрути збуту. Зокрема, Китай готує другий імпортний термінал для приймання ЗПГ з російського проєкту "Арктик СПГ-2". Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Новозбудований ЗПГ-термінал Lоngkоu у східній китайській провінції Шаньдун, оператором якого є державний трубопровідний гігант РіреСhіnа, готують до приймання вантажів з "Арктик СПГ-2".
Такий крок може стати важливою підтримкою для проєкту вартістю $21 млрд, який перебуває під серйозним санкційним тиском. Він також може допомогти Москві, чиї газові поставки постраждали через рішення Європи відмовитися від закупівель, тоді як нафтовий сектор Росії зазнає додаткового тиску через українські атаки.  
Другий імпортний термінал дозволив би Китаю приймати більші обсяги підсанкційного російського ЗПГ. Водночас "Арктик СПГ-2", проєктна потужність якого становить 19,8 мільйона тонн на рік, отримав би ще один експортний напрям.
Китай, який наразі є єдиним відомим покупцем підсанкційних вантажів "Арктик СПГ-2", досі приймав поставки через термінал Веіhаі компанії РіреСhіnа у провінції Гуансі. Саме цей об’єкт у серпні 2025 року прийняв першу партію проєкту для покупця, яку доставив танкер Аrсtіс Мulаn.
Відтоді Веіhаі отримав 41 вантаж, або 2,6 мільйона тонн ЗПГ з "Арктик СПГ-2", зокрема багато партій проходили через дві плавучі установки для зберігання у Росії. Про це свідчать дані відстеження суден. Крім того, цей термінал прийняв три вантажі ЗПГ з російського підсанкційного термінала "Портовая". Китаю потрібен додатковий термінал, щоб поглинати більші обсяги підсанкційних вантажів.
Китай, який є найбільшим імпортером ЗПГ у світі, торік закупив у Росії 7,57 мільйона тонн скрапленого природного газу, свідчать дані китайської митниці. Lоngkоu розглядають як логічний варіант, оскільки, як і Веіhаі, він перебуває під управлінням РіреСhіnа. Крім того, цей термінал розташований ближче до плавучої установки Коryаk на Далекому Сході Росії, де вантажі "Арктик СПГ-2" зберігають і перевантажують.
Представник галузі повідомив, що Lоngkоu вже завершив етап механічного будівництва і має бути готовий до роботи до жовтня. Це дозволило б запустити його до періоду пікового зимового попиту. Після завершення першої фази термінал Lоngkоu у прибережному місті Яньтай матиме річну потужність приймання 5 мільйонів тонн ЗПГ. Для порівняння, потужність термінала Веіhаі становить 6 мільйонів тонн на рік.
ЗПГ-термінал РіреСhіnа у Даляні на північному сході Китаю також обговорюється як потенційний майбутній пункт приймання вантажів. Nоvаtеk останнім часом активізував наймання персоналу в Китаї. З серпня 2025 року Nоvаtеk знизив ціни на вантажі на 30–40%, щоб залучити китайських покупців попри санкції.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чому «розворот до Китаю» не врятував газовий експорт РФ — Вlооmbеrg



Нагадаємо, що китайський напрям для підсанкційного російського ЗПГ вже давно набув особливого значення для Москви. РФ поступово збільшує експорт газу із заводів "Арктик СПГ-2" і "Портова", які перебувають під санкціями США. Росія намагалася скористатися глобальним дефіцитом природного газу та схилити енергозалежні країни Південної Азії до купівлі цього палива зі знижкою близько 40% від ринкової ціни. Продавці пропонували оформити документи відповідним чином, щоб вантаж виглядав так, ніби походить не з Росії, а з Оману або Нігерії. Водночас єдиною країною, яка наразі купує підсанкційний російський ЗПГ, залишається Китай, використовуючи для цього так званий "тіньовий флот".

Коли наприкінці лютого США та Ізраїль розпочали бомбардування Ірану, Китай постав перед ризиком: ще один дружній режим міг бути повалений, подібно до того, як було у Венесуелі. Але зараз, майже через чотири місяці, ситуація виглядає зовсім інакше: США та Іран досягли тимчасової угоди після кількох тижнів мирних переговорів, режим у Тегерані залишається при владі, а сама війна, на думку деяких аналітиків, продемонструвала межі американської могутності.Тим часом дипломатичний вплив Китаю, здається, зріс — країна приймала низку іноземних лідерів і позиціонувала себе як прихильника миру, заслуживши похвалу навіть від президента США Дональда Трампа за свою реакцію на війну, пише СNN. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Розвідка США попереджає, що Ізраїль може підірвати нову мирну угоду з Іраном Друга за величиною економіка світу також краще за багатьох своїх сусідів пережила історичну енергетичну кризу, спричинену війною США з Іраном, завдяки своїм значним стратегічним запасам нафти та впровадженню зелених технологій.Міністерство закордонних справ Китаю привітало оголошення про укладення угоди між США та Іраном. Пекін висловив готовність відігравати активну роль у “відновленні миру та спокою” на Близькому Сході.Речник МЗС Китаю Лін Цзянь не підтвердив, чи мав Пекін якийсь стосунок до укладення угоди. Але він наголосив на “невтомних” зусиллях Китаю, спрямованих на припинення війни, зокрема на оприлюдненні лідером Сі Цзіньпіном у квітні мирної пропозиції з чотирьох пунктів. І така похвала лунала не лише з Пекіна.“Я хочу подякувати Китаю, Сі… він залишався нейтральним, абсолютно нейтральним, і я це ціную”, — сказав Трамп у середу, 17 червня, зазначивши, що китайський лідер не використав військово-морську міць своєї країни, щоб протистояти блокаді іранських портів.Під час війни Китай дотримувався обережної дипломатичної лінії. Пекін засудив атаку США та Ізраїлю на Іран і продовжував купувати іранську нафту, попри американські санкції. Водночас Китай підтримував відкритий діалог з обома сторонами.На тлі загострення ситуації на Близькому Сході Пекін відвідувала низка іноземних лідерів.На початку переговорів Тегеран прагнув забезпечити підтримку Китаю як гаранта мирної угоди, але Пекін не виявив особливого інтересу до виконання такої офіційної та потенційно складної ролі.У середу глава МЗС Китаю Ван Ї провів телефонну розмову з іранським колегою та закликав до “належного врегулювання” питання судноплавства в Ормузькій протоці.“Ключ до наступного кроку полягає в тому, щоб усі сторони справді виконали свої зобов’язання”, — зазначив Ван.Незрозуміло, чи використовував Пекін свій дипломатичний вплив для сприяння тимчасовій угоді між США та Іраном — меморандуму про взаєморозуміння, офіційно підписаного в середу, який започаткував 60-денний період переговорів щодо ширшої угоди.Але для Пекіна візити міжнародних лідерів підсилили його риторику про те, що, поки інші ведуть війни, Китай є відповідальною світовою державою і впливовим гравцем на міжнародній арені.У той час як США та Іран вступають у наступну фазу переговорів, аналітики пильно стежать за тим, що саме Вашингтон отримав після війни, яка завдала шкоди світовій економіці.У Китаї, де опозиція до світового порядку, в якому домінують США, є одним із принципів зовнішньої політики, аналітики також обговорюють, як ця війна вплинула на місце США на світовій арені.Деякі експерти замислюються, чи є цей конфлікт для США “суецьким моментом”. У 1950-х роках Британська імперія втратила контроль над Суецьким каналом, що вважається ознакою занепаду країни на міжнародній арені.“Чи повторюється зараз для Сполучених Штатів у Ормузькій протоці та сцена, яка кинула тінь на Британську імперію під час Суецької кризи?” — зазначає Сун Денган із Університету Фудань у Шанхаї.“З моменту закінчення холодної війни Сполучені Штати стали єдиною наддержавою світу. Однак цього разу військова міць США виявилася не настільки великою, як уявляв собі Вашингтон, а відсутність ключових союзників, які б підтримали цю війну, є ознакою того, що глобальна система альянсів під керівництвом США демонструє розкол”, — написав Сун у статті в китайській газеті Glоbаl Тіmеs.Це питання обговорюється і на Заході, але в Китаї деякі голоси також висловили думку, що Пекін отримав вигоду від війни США з Іраном.“Китай не зацікавлений у тому, щоб носити ореол переможця у віддаленій війні на Близькому Сході”, — написав на початку цього тижня політичний коментатор Ху Сіцзінь у соціальній мережі Wеіbо.Однак ця війна вплинула на сприйняття Китаю у світі — продемонструвавши успіх “стратегічного планування” країни, спрямованого на подолання енергетичних потрясінь, та привабливість мирного “шляху розвитку”, додав коментатор.На думку Ху, війна також значно послабила загальну силу американського стримування в питанні Тайваню, адже продемонструвала обмеженість запасів боєприпасів США та нездатність Вашингтона сформувати західну коаліцію навіть проти такого ізольованого ворога, як Іран.

Балансування Китаю

Як Китай відреагує на те, що він вважає ослабленням США, — питання відкрите.Пекін давно позиціонує себе як захисника “багатополярного світу” та, ймовірно, використає цей конфлікт, щоб отримати ще одну зміну, якої прагне: кінець ери безпекового середовища під домінуванням США та їхніх союзників.Але протягом усієї війни Пекін намагався обережно балансувати свої інтереси, замість того щоб брати активну участь у вирішенні конфлікту або відкрито обирати сторону.Імовірно, саме Пекін підштовхнув Тегеран до переговорів із США на початку весни, навіть попри те, що Вашингтон звинувачував китайські компанії у сприянні закупівлі зброї для іранських сил. Те, що Сі зміг провести саміт із Трампом минулого місяця, попри ці звинувачення та попри те, що Китай залишається найбільшим покупцем іранської нафти, може свідчити про вплив Пекіна та його ретельно виважену політику балансування.Однак спостерігачі в Китаї також зазначають, що потенційний “суецький момент” для США не означатиме, що Пекін автоматично займе місце Вашингтона на вершині світового порядку. А китайські чиновники й аналітики вже давно заявляють, що Пекін не прагне стати наддержавою за зразком США.“США залишаються найпотужнішим зовнішнім гравцем на Близькому Сході. Змінилося лише те, що їхнє домінування тепер вимагає значно більших політичних, військових, економічних та репутаційних витрат”, — заявив науковий співробітник Університету Цінхуа в Пекіні Сун Ченхао.За його словами, ця війна може зробити світогляд Китаю, який наголошує на суверенітеті, невтручанні, політичному врегулюванні та безпеці, орієнтованій на розвиток, привабливішим для багатьох країн.“Але авторитет будується не лише завдяки критиці дій США. Він також залежить від того, чи зможе Китай запропонувати практичні дипломатичні рішення, забезпечити стабільність енергопостачання та сприяти створенню умов для деескалації конфлікту”, — додав Сун. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Спецпосланець Трампа вирушив до Швейцарії на переговори з Іраном — Ахіоs Тимчасова угода Трампа з Іраном зазнала критики. У Вашингтоні навіть деякі республіканські союзники Трампа в Конгресі висловили сумніви щодо того, чи не пішов президент США на занадто великі поступки. Коли майже чотири місяці тому США та Ізраїль розпочали війну, Трамп казав, що метою є знищити іранську ядерну програму, позбавити Тегеран можливості завдавати ударів по сусідах, не дозволити Ірану підтримувати союзних бойовиків у регіоні та створити для іранців можливість повалити свій теократичний уряд. Президент США підписав тимчасову угоду, не досягнувши жодної з цих цілей.Як писав у статті для ZN.UА В’ячеслав Ліхачов, інтерпретувати текст меморандуму “як збалансований або взаємовигідний неможливо, адже документ досить відверто перекошений на користь Ірану”. Хто насправді вийшов переможцем із цього протистояння та чи варто було взагалі розпочинати війну? Відповіді Ліхачов шукав у статті “Трамп оголосив про перемогу. Чому угода з Іраном схожа на капітуляцію США”.

Президент Лі Чже Мен повідомив, що під час зустрічі з президентом США Дональдом Трампом на саміті G7 в Евіан-ле-Бен пояснив йому, що санкції та тиск міжнародної спільноти на Північну Корею не принесли достатніх результатів.
Зокрема, коли він пояснив, що ефективність санкцій ослабла через військову співпрацю Північної Кореї та Росії на тлі війни між Росією та Україною, президент Трамп, як повідомляється, запитав: «Якби Росія теж знаходилася у складній ситуації, надала б вона таку велику допомогу Північній Кореї?». Про це пише видання СВS NоСut Nеws.
У відповідь президент Лі заявив, що навіть невелика підтримка з боку Росії надасть Північній Кореї велику допомогу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Питання закрите незворотно»: у КНДР відмовилися обговорювати відмову від ядерної зброї



«З відкриттям кордонів Росії значення санкцій поменшало, і зараз настав час вести переговори з метою зупинити подальшу розробку ядерних матеріалів та ракет».
Він також згадав, що серед військових експертів у США висловлюються думки про те, що «слід обговорювати конкретні альтернативи, засновані на реальності, а не беззастережну денуклеаризацію», і заявив, що рекомендує переглянути це питання.
Президент Лі наголосив: «Було б добре, якби проблеми вирішувалися одним лише тиском, але реальність така, — додав він, — я вважаю, що політика має ґрунтуватися на реальності».
Президент Лі заявив, що пояснив президенту Трампу, що Північна Корея виробляє достатньо ядерного матеріалу для виготовлення від 10 до 20 ядерних боєголовок щорічно, і що розробка міжконтинентальних балістичних ракет (МБР) досягла своєї фінальної стадії. Потім він пояснив короткострокові та довгострокові цілі.
Президент Лі заявив, що «короткострокові цілі» включають припинення подальшого виробництва та розробки ядерного матеріалу, відмову від експорту ядерного матеріалу за кордон і припинення подальшої розробки технології МБР. Він пояснив:
«Просте припинення цієї діяльності вигідне міжнародній спільноті. Якщо це не зупинити, ситуація продовжуватиме погіршуватися». Він додав: «Ми не повинні відмовлятися від денуклеаризації, а маємо рухатися поетапно — у короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективі, а не негайно. Як тільки буде досягнуто стабільності, ми зможемо розглянути питання про скорочення».
Він додав: «Давайте поставимо перед собою довгострокову мету паралельного проведення денуклеаризації, створивши ситуацію, в якій буде зміцнена взаємна довіра та гарантована безпека режиму — оскільки вартість підтримки ядерної зброї величезна — і де обидві сторони будуть визнані такими, що не становлять загрози для режиму».
Повідомляється, що президент Трамп відповів на пояснення президента Лі: «Це може бути одним із методів. Я розгляну його повністю».
Про те, як закінчити війну в Україні? — аналізує у статті "Не Косово і не Корея: що захід досі не зрозумів про війну РФ проти України" Сергій Корсунський.

Країни з ринками, що розвиваються, страждають від недостатнього представництва в Організації Об’єднаних Націй, авторитет якої стикається з викликами через загострення політичних та економічних суперечок у всьому світі, заявив у середу, 17 червня, міністр закордонних справ Китаю Ван Ї. Про це повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС заявив, що Китай тренував російських військових для війни в Україні



Коментарі Вана, в яких коротко згадувалися також війни на Близькому Сході та в Україні, пролунали під час пресконференції в Пекіні, присвяченої випуску “Білої книги”, в якій викладено шляхи забезпечення “справедливішого та рівноправного глобального управління”.
“Країни, незалежно від того, великі вони чи малі, сильні чи слабкі, розвинені чи такі, що розвиваються, є рівноправними членами міжнародної спільноти”, — сказав Ван, закликавши до того, щоб голоси країн Глобального Півдня були почуті.
“Нові виклики, які швидко з'являються один за одним, призводять до взаємопов’язаних глобальних криз. Корабель цивілізації увійшов у небезпечні води, де причаїлися приховані рифи та вирують бурхливі шторми”, — додав міністр.
Глава МЗС Китаю закликав докласти зусиль для рішучого дотримання перемир’я на Близькому Сході, звернувшись до всіх сторін із закликом працювати над створенням основи для “сталої архітектури безпеки в регіоні”. 
Китай регулярно намагається позиціонувати себе як “миротворця” як на Близькому Сході, так і у війні РФ проти України, закликаючи до діалогу та представляючи себе як опору глобальної стабільності. При цьому Китай є ключовим покупцем як іранської, так і російської нафти, включаючи постачання трубопроводами та морські перевезення. 
За словами Вана, мета “Білої книги” — досягти міжнародного консенсусу щодо ефективних заходів у відповідь на глобальні виклики, а підтримка авторитету та статусу ООН є основою успіху цієї ініціативи. Китай готовий співпрацювати з іншими країнами з метою активізації та зміцнення ООН, додав міністр.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Чистий наклеп": Китай різко заперечив військову допомогу Росії



Минулого місяця Китай та РФ підписали декларацію про становлення “багатополярного світу” та міжнародних відносин “нового типу”. У документі міститься застереження про те, що “фундаментальні, загальновизнані норми міжнародного права та міжнародних відносин регулярно порушуються”, глобальні інститути втрачають ефективність та існує ризик повернення до “закону джунглів”.
NYТ писала, що Китай бачить занепад Америки за президентства Дональда Трампа та користується моментом. Пекін дедалі частіше позиціонує себе не як цивілізацію, яка занепадає і намагається наздогнати Захід, а як наддержаву, готову перевершити “західний світ”. При цьому, зазначала FТ, Китай досі не зробив кроку вперед, щоб заповнити вакуум лідерства, залишений Вашингтоном, прагнучи глобального домінування без відповідальності.

Китай посилює контроль над капіталом, технологіями та компаніями, вибудовуючи модель "економічної фортеці". Її частиною стає і нова фінансова інфраструктура транскордонних платежів mВrіdgе. Вона покликана здешевити міжнародні перекази та зменшити залежність світової торгівлі від американського долара. Проєкт підтримують центральні банки материкового Китаю, Гонконгу, Таїланду, Об'єднаних Арабських Еміратів та Саудівської Аравії. Про це повідомили Fіnаnсіаl Тіmеs.
Китай наближається до запуску нової цифрової платіжної інфраструктури, яка може суттєво змінити систему міжнародних розрахунків. У Пекіні розраховують, що впровадження платформи дозволить активніше використовувати юань у світовій торгівлі, скоротити залежність від долара та посилити економічні зв'язки з країнами-партнерами в межах ініціативи "Один пояс, один шлях".
Йдеться про платформу mВrіdgе, створення якої координує Китай за участю центральних банків Гонконгу, Таїланду, Об'єднаних Арабських Еміратів та Саудівської Аравії. За словами джерел, обізнаних із перебігом підготовки, нагляд за роботою системи здійснюватиме спеціальний орган, який планують розмістити в Гонконзі.
Точні терміни повноцінного запуску поки що не розголошуються. Проєкт перебуває на завершальній стадії підготовки. Використання mВrіdgе дозволить скоротити розмір комісій приблизно вдвічі порівняно з традиційними міжнародними платіжними мережами. Новою платформою активно користуватимуться насамперед малі та середні компанії, для яких нинішні міжнародні системи переказів, зокрема Swіft, часто залишаються занадто дорогими та складними.
Прагнення Пекіна розширити міжнародне використання юаня посилилося на тлі війни між Іраном та Ізраїлем. Від початку конфлікту значно зріс попит на китайську систему транскордонного клірингу та платежів у юанях Сірs, яку часто називають китайською альтернативою Swіft.
Платформа mВrіdgе працюватиме окремо від Сірs, але виконуватиме доповнювальну функцію. Її головне завдання полягає в підтримці використання цифрового юаня у міжнародних фінансових операціях.
Запуск проєкту також відбувається в умовах посилення конкуренції між різними платіжними системами. Серед таких ініціатив — європейська система Sера, яку підтримує Європейський центральний банк, а також рішення приватних компаній, зокрема міжнародна мережа QR-платежів від Аnt Grоuр.
Більшість нових платіжних платформ орієнтуються на швидкі транзакції в режимі реального часу та намагаються зменшити витрати користувачів, особливо під час невеликих міжнародних платежів, які часто здійснюють туристи.
Директор-засновник Центру фінансів та безпеки британського аналітичного центру RUSІ Том Кітінге вважає, що у світі фактично розгортається конкуренція між альтернативними фінансовими системами.
За його словами, додатковим фактором стала підтримка стейблкоїнів у США за президентства Дональда Трампа. Такі цифрові активи прив'язані до традиційних валют, зокрема до долара. Кітінге зазначив, що Китай прагне забезпечити цифровому юаню важливу роль у глобальній фінансовій системі через такі інструменти, як mВrіdgе.
На його думку, цю платформу можна розглядати як своєрідне цифрове продовження ініціативи «Один пояс, один шлях», тому логічно, що китайська влада продовжує активно просувати її розвиток.
Керівник досліджень Китаю в Інституті міжнародних фінансів Джин Ма також вважає, що міжнародна платіжна система переживає масштабні зміни. Він наголосив, що глобальний ринок платежів, який тривалий час перебував під впливом мережі Swіft, поступово перетворюється на середовище кількох конкуруючих платформ. Однією з таких систем має стати mВrіdgе.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай відкрив свій ринок для Африки, намагаючись переграти Трампа



Нагадаємо, що новий проєкт із розвитку ШІ став продовженням цієї масштабної технологічної стратегії Пекіна. Китай планує інвестувати 295 млрд доларів  протягом п'яти років у створення мережі взаємопов’язаних центрів обробки даних по всій країні. Значну частину інфраструктури мають забезпечити державні компанії Сhіnа Моbіlе та Сhіnа Теlесоm, а щонайменше 80% обладнання й ШІ-чипів планують закуповувати у китайських виробників, зокрема Нuаwеі. У Пекіні розраховують, що проєкт допоможе прискорити розвиток ЩІ, об'єднати національні обчислювальні ресурси та зміцнити позиції країни у технологічному суперництві зі США.

Китай готується витратити близько двох трильйонів юанів ($295 млрд) протягом наступних п’яти років на будівництво центрів обробки даних по всій країні, підкріплюючи амбіції в розвитку власного сектору штучного інтелекту та випередження США в потенційно революційній технології, повідомляє Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай розробляє технологію на основі ШІ для виявлення потенційних дисидентів — NYТ 



За словами співрозмовників Вlооmbеrg, обізнаних у цьому питанні, ключові урядові відомства Китаю, зокрема Національна комісія з розвитку та реформ, розробляють план створення мережі взаємопов’язаних обчислювальних центрів по всій країні. Державні компанії, такі як Сhіnа Моbіlе та Сhіnа Теlесоm, будуть експлуатувати більшу частину центрів обробки даних та забезпечувати їх підключення. 
Ідея полягає в тому, щоб принаймні 80% технологій, таких як чипи штучного інтелекту, закуповувати у місцевих постачальників, зокрема у Нuаwеі Тесhnоlоgіеs, фактично витіснивши з ринку Nvіdіа та Аdvаnсеd Місrо Dеvісеs.
Цей всеосяжний план є найагресивнішою спробою Пекіна створити основу для майбутнього розвитку китайського ШІ. План нагадує заходи минулих років, коли мобілізувалися ресурси для підтримки національних лідерів, таких як Нuаwеі, з метою заміни американських технологій. І це ключовий напрямок програми “Шість мереж”, оголошеної на початку цього року, яка охоплює будівництво необхідної інфраструктури — від водо- та електропостачання до обчислювальних потужностей.
Проєкт щодо центрів обробки даних поки що перебуває на початковій стадії обговорення, і деталі можуть змінитися. Однак це підкреслює рішучість Пекіна розвивати передові технології навіть тоді, коли витрати в інших сферах починають скорочуватися через зростання державного боргу. Фінансування буде здійснюватися переважно за рахунок суверенного боргу, зокрема наддовгострокових спеціальних державних облігацій — зазвичай із терміном погашення понад десять років — та державних фондів для інвестицій у стратегічні галузі. Також фінансування доповнюватимуть банківські кредити та приватний капітал.
За словами головного аналітика Fоrrеstеr Rеsеаrсh Чарлі Дая, така єдина обчислювальна мережа дозволить об’єднати розрізнені регіональні ресурси та надасть підприємствам ширший доступ до високопродуктивних обчислень. Це також сприятиме прискоренню інтеграції моделей штучного інтелекту та розширенню послуг у сфері ШІ в різних галузях. 
“Піднесення цього до рівня національної стратегії забезпечує узгодженість політики та мобілізацію капіталу”, — додав аналітик.
Ідея побудови загальнонаціональної обчислювальної мережі була викладена в останньому п’ятирічному плані Китаю, що охоплює період до 2030 року, в якому Пекін зобов’язався надати пріоритет будівництву інфраструктури даних.
Інвестиційна мета Китаю блідне на тлі $725 мільярдів, які американські гіганти, такі як Меtа Рlаtfоrms та Місrоsоft, виділяють на штучний інтелект лише цього року. Загалом китайські центри обробки даних обходяться дешевше, ніж американські, завдяки нижчим витратам на робочу силу, компоненти для обладнання та будівництво, а також заохочувальним заходам місцевої влади. У суму в два трильйони юанів також не входять витрати приватних компаній, таких як Аlіbаbа Grоuр та Теnсеnt.
Незрозуміло, як потенційна об’єднана мережа центрів обробки даних функціонуватиме поряд із приватними хабами. Але загальна мета полягає в тому, щоб до 2028 року об’єднати розрізнені об’єкти обробки даних у єдину мережу. Це також сприятиме досягненню мети Китаю щодо впровадження штучного інтелекту в таких державних секторах, як охорона здоров’я, транспорт та управління містами.
Окрім об’єктів штучного інтелекту, до яких належать центри обробки даних та комунікаційна інфраструктура, Китай також планує інтегрувати в проєкт енергомережу. Це може збільшити загальний обсяг прогнозованих інвестицій щонайменше до п'яти трильйонів юанів. Якщо проєкт буде реалізовано, найбільше виграють китайські компанії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ШІ-індустрія стимулює торгівлю: зростання експорту та імпорту Китаю перевищило прогнози — Вlооmbеrg



Нещодавно Роlіtісо писало, що Китай може перетворити передові ШІ-моделі США на кіберзброю. Нові моделі ШІ, такі як Сlаudе Мythоs від Аnthrоріс та GРТ 5.5-Сybеr від ОреnАІ, розвиваються швидше, ніж законодавство, яке регулює цю технологію. Обидві моделі продемонстрували надзвичайну здатність виявляти вразливості програмного забезпечення та здійснювати кібератаки — навички, якими прагнуть скористатися хакери та кіберзлочинці.
Останні оцінки свідчать, що у США є щонайбільше від шести до 12 місяців, перш ніж Пекін отримає доступ до передової моделі, потужність якої можна порівняти з Мythоs або GРТ 5.5-Сybеr, або розробить конкурентну модель ШІ, яка зрештою може бути використана як кіберзброя.
Про те, хто контролюватиме штучний інтелект, цифрові платформи й технології, від яких у ХХІ столітті залежатимуть економіка, війна і політика, — у статті “США і Китай ділять майбутнє ШІ: що стоїть за зустріччю Трампа та Сі” Олексія Костенко. 

Китай зводить бар’єри, щоб запобігти відтоку капіталу, технологій та компаній із країни. Цього тижня Держрада Китаю оголосила про нові правила, які вимагають перевірки на предмет національної безпеки для китайських компаній, які прагнуть інвестувати за кордоном. Цей крок є продовженням правил, запроваджених у квітні, які дозволяють владі втручатися, коли іноземні компанії намагаються перенести ланцюги постачання за межі Китаю.У сукупності ці заходи становлять новий план "економічної фортеці", яку Китай будує навколо своїх технологій та ланцюгів постачання на тлі зростання напруженості у відносинах з Європою та США, пише NYТ. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китай розробляє технологію на основі ШІ для виявлення потенційних дисидентів — NYТ  Ці правила є ще одним сигналом того, що економічні принципи відкритих ринків та вільної торгівлі, які десятиліттями керували більшою частиною світу та сприяли надзвичайному піднесенню Китаю, поступаються місцем більш фрагментованій епосі.Від Вашингтона до Брюсселя найбільші економіки світу віддають перевагу торговельним бар'єрам, а не більшій економічній інтеграції, частково через посилення занепокоєння щодо глобального домінування Китаю в галузі сировини, промислових товарів і технологій, а також через різке зростання кількості китайських товарів у всьому світі.“Ми відійшли від світу, де законодавство сприяло вільному руху капіталу, людей, технологій і торгівлі”, — зазначає експерт з питань торгівлі в юридичній фірмі Ноgаn Lоvеlls у Гонконгу Бен Косртжева.Китай уже дав уявлення про те, як може виглядати ця нова ера. Пекін заблокував придбання компанією Меtа за $2 млрд китайського ШІ-стартапу Маnus. Уряд Китаю наказав нафтопереробним заводам країни, які потрапили під санкції США, не дотримуватися запроваджених обмежень. Також Пекін наказав державній компанії з виробництва обладнання у сфері безпеки не співпрацювати зі слідчими Європейського Союзу.Кожною такою дією Пекін наближається до конфронтації зі Сполученими Штатами та Європою.

Акцент на національній безпеці

Китайські політики створюють дедалі більший арсенал засобів експортного контролю, контрзаходів і торговельних санкцій у відповідь на мита й інші обмеження, запроваджені іноземними урядами.Нові правила Держради поширюються на діяльність китайських компаній за кордоном і окреслюють, як Пекін може вживати заходів у відповідь проти іноземних компаній.Ці правила також надають владі нові повноваження щодо ретельного контролю за китайськими компаніями, які шукають можливості за кордоном, піддаючи їх перевіркам на предмет національної безпеки, в результаті яких інвестиції розподіляються на три категорії: заохочувані, обмежені або заборонені.Як зазначають юристи, частково це робиться для того, щоб утримати в країні гроші, таланти й інтелектуальну власність у тих галузях, де Китай має конкурентні переваги.Іноземні підприємства в Китаї побоюються, що такі заходи можуть бути витлумачені досить широко, щоб охопити дані про діяльність у країні, які вони повинні надавати міжнародним регуляторам у межах розслідувань або перевірок інвестицій.Китай також вжив жорстких заходів щодо інвестицій за кордон десять років тому, націлившись на так звані “ірраціональні” угоди корпоративних гігантів, які прагнули придбати престижні активи. Але ці втручання були спрямовані на зменшення фінансових ризиків у країні та здебільшого полягали в ретельному вивченні банківськими регуляторами балансів компаній.Нова система відрізняється. Її фокус — національна безпека, і сама кампанія є значно більш скоординованою.

“Зелене світло, червоне світло”

Новим у правилах, оприлюднених цього тижня, є спроба уповільнити “експансію” китайських компаній за кордон. Ці заходи обмежують переміщення певних фахівців у “чутливих галузях”, хоча Пекін не визначив, які саме галузі підпадають під цю категорію. Правила також надають чиновникам ширші повноваження щодо контролю за рухом капіталу, зокрема право змушувати інвесторів продавати акції або припиняти інвестиції в разі загрози національній безпеці.Нові заходи створюють правову основу для регуляторних органів, щоб заборонити іноземним суб’єктам господарювання інвестувати або вести діяльність у Китаї, включаючи їх висилку з країни, у відповідь на дії урядів їхніх країн проти китайських інвестицій.На думку деяких експертів, найпомітнішим наслідком таких правил є те, що вони можуть обмежити амбіції китайських компаній у час, коли ті перебувають під сильним тиском з метою пошуку нових ринків, а експорт країни досягає рекордних рівнів.“Китай заохочує компанії виходити на закордонні ринки, щоб відкривати там виробничі потужності, інвестувати й обходити будь-які обмеження, що можуть існувати для виробництва в Китаї”, — зазначає досвідчений експерт з питань Китаю та старший юрисконсульт у фірмі Wіlmеr Наlе Лестер Росс.Однак ці нові правила можуть ускладнити ситуацію, додав Росс. Для багатьох інвесторів нечітке визначення того, що становить загрозу національній безпеці, призвело до значної невизначеності.

Дежавю?

Ідея, що компанії або фізичні особи потребують дозволу на інвестування за кордон, може здатися незвичною. Але Китай давно обмежує відтік капіталу з країни та наразі дозволяє фізичним особам переказувати за кордон не більше $50 000 на рік. Цей інструмент набуває дедалі більшого значення в умовах уповільнення економічного зростання.Китай також не перша країна, яка перевіряє інвестиції за кордон. Вашингтон за адміністрації президента Джо Байдена у 2024 році запровадив обмеження на фінансування США китайських секторів напівпровідників, квантових обчислень та штучного інтелекту. Європейський Союз також закликав свої держави переглянути інвестиції в ті самі чутливі сектори.Але на відміну від США та Європи, Пекін визначив національну безпеку значно ширше, і запроваджувані правила відповідно є більш розширеними.Для юристів і торгових консультантів лавина обмежень з боку урядів різних країн означає кінець цілої епохи.Китайський уряд назвав “глибокі зміни, яких не було протягом століття” обґрунтуванням для запровадження нових правил. “З юридичної точки зору, реструктуризація правил міжнародного бізнесу була спричинена конкуренцією великих держав і технологічним прогресом. Китай сподівається забезпечити власні інструменти”, — зазначає китайський юрист Чжоу Юн. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як Китай виманює секретну інформацію у фахівців з безпеки по всьому світу — попередження альянсу “П'ять очей” Раніше повідомлялося, що Китай уже побудував одну з найжорсткіших у світі систем державного регулювання штучного інтелекту, цифрових платформ і АІ-аватарів, тоді як США досі не мають єдиного федерального закону про ШІ, а ЄС лише починає впроваджувати нові правила. Про те, хто контролюватиме штучний інтелект, цифрові платформи й технології, від яких у ХХІ столітті залежатимуть економіка, війна і політика, — у матеріалі “США і Китай ділять майбутнє ШІ: що стоїть за зустріччю Трампа та Сі” Олексія Костенко. 

Лідер Китаю Сі Цзіньпін наступного тижня відвідає Північну Корею. Це стане першою закордонною поїздкою Сі цього року після того, як нещодавно він приймав у Пекіні президента США Дональда Трампа та російського диктатора Владіміра Путіна, повідомляє Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кім Чен Ин оглянув новий завод із виробництва ядерних матеріалів, наказав нарощувати арсенал КНДР



Як написало в п’ятницю, 5 червня, китайське інформаційне агентство Хіnhuа, Сі відвідає Пхеньян уперше з 2019 року, візит відбудеться 8–9 червня на запрошення лідера КНДР Кім Чен Ина. Поїздка очікується на тлі активізації дипломатичної активності Кіма та демонстрації КНДР зовнішньому світу свого дедалі більшого ядерного арсеналу.
Попри багаторічний тиск з боку Китаю, Північна Корея останніми роками прискорила свою ядерну програму та поглибила військові зв’язки з РФ після повномасштабного російського вторгнення в Україну.
Під час свого останнього візиту до Північної Кореї у 2019 році китайський лідер сказав Кіму, що світ хоче прогресу в ядерних переговорах КНДР із США. Трамп і Кім зустрічалися тричі протягом першого терміну президентства Трампа, але ці переговори не змогли переконати північнокорейського лідера скоротити ядерну програму.
В останній “білій книзі” Китаю з питань нерозповсюдження ядерної зброї, на відміну від попередніх заяв, не згадується “денуклеаризація” як мета для Корейського півострова. Хоча Білий дім повідомляв, що минулого місяця Трамп і Сі підтвердили спільне прагнення до “денуклеаризації Північної Кореї”, у заяві Китаю таких деталей не було. Це породило припущення, що Пекін мовчазно погоджується з існуванням ядерної Північної Кореї заради збереження регіональної стабільності.
Торік Кім відвідав великий військовий парад у Пекіні. Китай і Північна Корея, давні союзники, нещодавно зробили кроки для зміцнення двосторонніх відносин, зокрема відновили залізничне та авіаційне сполучення між своїми столицями.
Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї відвідав Північну Корею у квітні та зустрівся з Кімом. Він підкреслив “соціалістичні зв’язки” між двома країнами, додавши, що сторони повинні посилити координацію у важливих глобальних та регіональних справах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Марш КНДР у Москві: як війна проти України змінює Північну Корею



Поїздка до КНДР, після самітів з Трампом і Путіним, дозволить Сі представити Китай як одну з небагатьох держав, здатних взаємодіяти з усіма сторонами у світі, який дедалі більше розколюється. Зустріч із Кім Чен Ином нагадає Вашингтону та Москві про вплив, який Пекін має на північнокорейський режим, хоча цей вплив має свої межі, зазначають аналітики.