Дзеркало Тижня

Китай посилив контроль над експортом дронів до США та запровадив санкції проти низки американських компаній у межах заходів у відповідь на розширення американських обмежень, повідомляє Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай окреслив "червоні лінії" перед торговельними переговорами із Заходом



“Заходи США серйозно порушили важливі спільні домовленості, досягнуті двома главами держав, завдаючи значної шкоди законним правам та інтересам Китаю. Китай не має іншого вибору, як вжити необхідних контрзаходів”, — сказав речник Міністерства торгівлі Китаю.
Днями Федеральна комісія з питань зв’язку США заборонила імпорт деяких роботів та інверторів китайського виробництва, а також внесла до “чорного списку” понад 40 китайських компаній за використання примусової праці.
Постачання до США дронів, ключових компонентів БпЛА та пов’язаних технологій, що внесені до китайського переліку товарів подвійного призначення, підлягатиме суворому розгляду кожного окремого випадку, заявив Пекін. Китай, провідний світовий виробник безпілотних літальних апаратів, вперше запровадив обмеження на експорт дронів та певних компонентів у 2023 році. З того часу країна поступово посилювала ці обмеження, включивши їх до національного переліку товарів подвійного призначення, що підлягають експортному контролю.
Міністерство торгівлі Китаю також запровадило санкції проти шести американських компаній, зокрема, проти Аррlіеd DNА Sсіеnсеs, Strаtum Rеsеrvоіr та Соmрlіаnсе Теstіng за сприяння обмеженням проти Пекіна.
Китай також проведе розслідування з питань національної безпеки у сфері зовнішньої торгівлі, яке буде спрямовано на імпортовані принтери, копіювальні апарати й інше офісне обладнання для обробки зображень з імпортованим програмним забезпеченням.
Пекін закликав США негайно скасувати обмежувальні заходи та повернутися до консультацій з метою врегулювання розбіжностей.
“Контрзаходи Китаю загалом є стриманими”, — зазначив речник Міністерства торгівлі Китаю.
“Якщо американська сторона наполягатиме на запровадженні нових обмежувальних заходів проти Китаю, Китай вживатиме подальших контрзаходів”, — додав він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Адміністрація Трампа готує збільшення витрат на протидію впливу Китаю у світі — АР 



Пекін оголосив про заходи проти США на тлі повідомлень про подальші американські обмеження щодо китайських технологій і товарів. ЗМІ писали, що Вашингтон готує заборону на постачання компонентів китайського виробництва для центрів обробки даних. 
Взаємні санкції, що зараз протиставляють Пекін і Вашингтон, знову загострюють напруженість між двома найбільшими економіками світу та підривають крихке торговельне перемир’я. Наступного місяця запланована зустріч лідера Китаю Сі Цзіньпіна з американським президентом Дональдом Трампом у США, після того, як під час травневого саміту в Пекіні вони домовилися про побудову відносин “конструктивної стратегічної стабільності”.

Дослідники китайської армії використали дані провідних американських моделей штучного інтелекту, розроблених ОреnАІ та Аnthrоріс, для навчання своїх систем штучного інтелекту для розвитку обороноздатності Китаю, заявляє агентство Rеutеrs, спираючись на понад 80 китайських академічних статей та патентів.
Ці раніше не оприлюднені дані дають рідкісну можливість зрозуміти, як військові та безпекові установи в Китаї використовують найсучасніші американські моделі штучного інтелекту як швидкий шлях до розробки власних спеціалізованих систем, попри зусилля Вашингтона щодо обмеження доступу Пекіна до передових мікросхем та інших стратегічних технологій.








“Фантастика стала реальністю”: експерт проаналізував випадковий злам Нuggіng Fасе моделлю ОреnАІ





Документи демонструють широке використання методу, відомого як «дистиляція моделі», за якого вихідні дані великої системи штучного інтелекту використовують для навчання менших, спеціалізованих моделей, які можна розгортати локально без величезних обчислювальних потреб, необхідних для створення передових систем штучного інтелекту з нуля.
У своєму огляді Rеutеrs спирається на дослідження фонду Джеймстауна та зазначає, що дистиляція широко використовується дослідниками, пов'язаними з Народно-визвольною армією та іншими військовими установами Китаю.
У документах зазначається, що китайські оборонні установи розглядають провідні американські моделі штучного інтелекту як джерело технічної інформації, так і спосіб скоротити розрив з американськими конкурентами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Rеutеrs: Меtа та Аnthrоріс готують одну з найбільших угод в історії ШІ



Суперечка стосується саме несанкціонованого вилучення, а не самого процесу дистиляції, який є широко поширеною галузевою практикою. Це питання стало одним із головних каменів спотикання напередодні переговорів між США та Китаєм щодо регулювання та безпеки штучного інтелекту. Американські чиновники звинуватили деякі китайські організації у використанні дистиляції для вилучення можливостей з американських моделей штучного інтелекту, що потенційно підриває експортний контроль та порушує права інтелектуальної власності. Китай відкинув ці звинувачення, заявивши, що Вашингтон прагне до «гегемонізму» в сфері ШІ, та стверджує, що американські компанії також вдаються до подібних практик.
Китайські розробники також заперечують твердження про те, що їхні досягнення в галузі ШІ базуються на іноземних моделях. Минулого тижня стартап у сфері ШІ Мооnshоt спростував звинувачення адміністрації Дональда Трампа в тому, що його модель Кіmі К3 була створена з використанням дистиляції, заявивши, що вона базується на власних інноваціях.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Аррlе звинуватила ОреnАІ у викраденні секретних розробок



Науковець з Джеймстауна Санні Ченг, який проаналізував понад 60 китайських робіт, сказав, що китайські військові вчені систематично фіксують кроки міркування західних моделей, щоб адаптувати їх для спостереження, кібервійни та прийняття тактичних рішень.
«Навчити модель правильної відповіді – це одне, але навчити її обґрунтуванню цієї відповіді набагато складніше. Ці статті свідчать про те, що китайські дослідники, пов’язані з військовими структурами, намагаються перенести ці дорогі запатентовані алгоритми західних моделей у менші системи, якими вони можуть керувати та розгортати на місцевому рівні», - вказав він.
Агентство Rеutеrs перевірило академічну літературу та виявило ще два десятки тематичних досліджень, пов'язаних з військовою діяльністю. В одній статті, опублікованій минулого року дослідниками з підрозділу 96941 НВАК, підрозділу військової розвідки та кібервійни в Пекіні, описано використання ОреnАІ GРТ-3.5 для обробки конфіденційного військового вихідного коду.
Дослідники зазначили, що сторонні моделі не підходять для обробки секретної інформації. Щоб подолати це обмеження, вони використали GРТ-3.5 для узагальнення програмного коду та навчили на основі цих узагальнень вітчизняну модель, яка працює виключно в межах китайських військових мереж.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Американці дедалі частіше вважають, що ШІ приносить більше шкоди, ніж користі — опитування



Як показав аналіз наукових статей, проведений агентством Rеutеrs та організацією Джеймстаун, китайські дослідники використовували дистиляцію для різних цілей — від моніторингу контенту до військового застосування.
У Північному університеті Китаю, який має тісні зв’язки з оборонною промисловістю країни, дослідники використовували модель Сlаudе 3 Наіku від компанії Аnthrоріс для генерації синтетичних навчальних даних для моделі класифікації тексту, призначеної для моніторингу соціальних мереж та модерації контенту.
Компанія Аnthrоріс заявила, що не надає комерційного доступу до Сlаudе у Китаї або компаніям, контрольованим Пекіном, і використовує системи моніторингу для виявлення порушень політики.
Компанія також додала, що дистильовані моделі можуть втратити заходи безпеки оригінальних систем, що потенційно може призвести до передачі чутливих можливостей моделям, які знаходяться поза її контролем.
У статті 2024 року, опублікованій Національним університетом оборонних технологій НВА, описано використання дистиляції для зменшення розміру моделі обробки зображень з метою її розгортання на безпілотних літальних апаратах, що дозволяє дронам аналізувати відео в режимі реального часу та підтримувати навігацію й прийняття рішень щодо наведення на ціль навіть у разі переривання зв’язку.
Аналогічно, як показало дослідження, опубліковане на початку цього року, дослідники з Китайської академії військових наук використовували дистиляцію для запуску моделі розпізнавання цілей на тактичному обладнанні під час імітованих морських операцій за участю дронів, кораблів та безпілотних підводних човнів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чому люди розчаровані в урядах і до чого тут штучний інтелект? — WР



Китай активно впроваджує технологію дистиляції, прагнучи конкурувати зі США у сфері передових технологій штучного інтелекту та, водночас, стикаючись із обмеженнями щодо доступу до сучасних обчислювальних ресурсів через експортний контроль Вашингтона над високотехнологічними мікросхемами. Центральний уряд та місцеві органи влади сприяють «полегшенню моделей» та периферійним обчисленням, спрямовуючи субсидії та кошти на дослідження на технології, що дозволяють моделям штучного інтелекту працювати на дронах, супутниках та інших пристроях з обмеженою обчислювальною потужністю.
Однак експерти застерігають, що дистиляція має суттєві обмеження. У міру того, як китайські моделі штучного інтелекту скорочують відставання від своїх американських аналогів, військові дослідники також вивчають дистиляцію як потенційний ризик для безпеки.
У січні дослідники з Інженерного університету армії опублікували статтю про загрозу «дистиляції без даних» — метод реверс-інжинірингу можливостей моделі без прямого доступу до її основних параметрів.
Щоб протидіяти цій вразливості, вони запропонували захисні механізми, призначені для маскування прихованої логічної інформації, що виявляється у публічних результатах роботи моделі. Вони також зазнасили, що дистильовані моделі також успадковують лише вибрані можливості і не можуть повністю відтворити широкі інтелектуальні здібності передових систем.

Пекін заявив, що “рішуче відповість” і захистить свої інтереси, якщо США наполягатимуть на односторонній забороні імпорту нових китайських людиноподібних і чотириногих роботів, а також інверторів китайського виробництва, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Адміністрація Трампа готує збільшення витрат на протидію впливу Китаю у світі — АР 



Міністерство торгівлі Китаю закликало США негайно скасувати ці заходи та припинити “помилкові дії”, заявивши, що вони дискримінують і пригнічують китайські компанії та продукцію.
Федеральна комісія зі зв’язку США (FСС) у вівторок, 28 липня, оприлюднила заходи, спрямовані на захист розвитку американського штучного інтелекту від загроз національній безпеці та повернення в країну ключових галузей, яким прогнозують стрімке зростання.
Китай заявив, що FСС проігнорувала неодноразові зауваження Пекіна та продовжує посилювати свої обмежувальні заходи.
Пекін звинуватив США в узагальненні поняття національної безпеки, назвавши це “спотворенням ринку та односторонніми залякувальними діями”, що ігнорують інтереси китайської та американської промисловості.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай стрімко розвиває комерційну космічну галузь, кидаючи стратегічний виклик США — FТ 



США та Китай змагаються за глобальний вплив у галузі штучного інтелекту. Повідомлялося, що Китай намагається прив'язувати країни до своєї екосистеми ШІ. Китай пропонує іншим країнам приєднатися до його цифрової екосистеми, обіцяючи їм “цифровий суверенітет”. Однак безкоштовний сир буває лише в мишоловці: держава, яка впроваджує китайські моделі ШІ, поступово переходить і на інші китайські цифрові рішення — хмарні сервіси, інструменти для навчання моделей, обладнання й технічні стандарти. 
Спочатку все виглядає як вигідна пропозиція: сучасні технології за невеликі гроші. Потім під них перебудовується цифрова інфраструктура, а з часом з’являється залежність. Це фактично є добровільною цифровою колонізацією: держава без примусу входить у “вигідну” систему, однак поступово втрачає можливість безболісно з цієї системи вийти. Детальніше про це розповідав у статті “Цифрова імперія Пекіна: як Китай перетворює штучний інтелект на інструмент глобального впливу” Олексій Костенко. 

Згідно з аналізом Центру міжнародних та стратегічних досліджень (СSІS), комерційна космічна галузь Китаю розвивається “приголомшливими” темпами, що може становити стратегічний виклик для США, пише FТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Німеччина шукає вразливі місця Китаю на випадок торговельної війни — Вlооmbеrg 



У дослідженні аналітичного центру зазначається, що комерційна космічна галузь Китаю значно зросла з моменту її відкриття для приватних інвестицій у 2014 році: кількість компаній, що займаються космічною діяльністю, такою як послуги з запуску супутників та супутниковий зв’язок, зросла з кількох десятків до 600.
По всій країні будуються міста, орієнтовані на аерокосмічне виробництво, а кількість майданчиків та об’єктів для запуску ракет, що несуть супутники, також зростає. З’явилося щонайменше десять стартапів, які стали конкурентами державних ракет серії Lоng Маrсh, які раніше мали монополію на виведення китайських супутників у космос.
Хоча багато компаній, згаданих у звіті, на перший погляд є комерційними, значна частина з них тісно співпрацює з китайським урядом і сприяє створенню космічних екосистем, що приносять користь Народно-визвольній армії Китаю (НВАК).
“США зосереджують увагу на космічних загрозах з боку НВАК. Ми не приділяємо уваги розвитку комерційної космічної галузі Китаю, який відбувається з разючою швидкістю та масштабами”, — зазначає колишня співробітниця Пентагону, яка очолювала підготовку звіту СSІS, Карі Бінген.
Згідно з дослідженням, дві компанії — Guоwаng і Тhоusаnd Sаіls — планують запустити в космос понад десять тисяч супутників кожна, що ставить їх у пряму конкуренцію з супутниковою групою Stаrlіnk компанії SрасеХ Ілона Маска. Це відбувається на тлі того, як Китай активно розвиває широкосмугові мережі на низькій навколоземній орбіті, призначені як для цивільних, так і для військових цілей.
Країна також створює величезні автоматизовані фабрики для виробництва супутників і має, за оцінками, потужність у 4 100–5 000 супутників на рік, порівняно з річним обсягом у 500 супутників три роки тому.
“Пекін розвиває потужну комерційну космічну екосистему, підтримує стартапи, залучає інвесторів та здійснює масштабну індустріалізацію, що принесе користь як його економіці, так і збройним силам”, — додала Бінген.
У звіті СSІS вказано, що Китай застосовує ту саму стратегію, завдяки якій він досяг панівного становища в інших галузях, таких як виробництво електромобілів, використовуючи централізовані директиви, місцеву конкуренцію, промислові субсидії та вибіркову лібералізацію ринку для стимулювання інновацій та збільшення своєї частки на світовому ринку.
“Ставки виходять за межі ракет і супутників. Комерційні космічні системи дедалі більше стають частиною інфраструктури, що лежить в основі глобальних комунікацій, доступу до інформації, економічної діяльності та національної могутності. Країни, які формують цю екосистему, визначатимуть ширше глобальне стратегічне середовище”, — йдеться в дослідженні.
Раніше газета FТ повідомляла, що китайські супутникові компанії допомагали Ірану націлювати удари на військові об’єкти США на Близькому Сході, а також надавали супутникові знімки підтримуваним Тегераном повстанцям-хуситам у Ємені.
За даними СSІS, китайські компанії інтегрують космічні послуги в китайську ініціативу “Пояс і шлях”, створюючи новий “Космічний Шовковий шлях”, який об’єднує супутниковий зв’язок, дистанційне зондування та навігаційні послуги з фінансуванням, навчанням та оперативною підтримкою.
Компанія Тhоusаnd Sаіls підписала угоди з Бразилією та Малайзією щодо розширення широкосмугового доступу до інтернету в сільській місцевості та веде переговори з понад 30 країнами, зокрема в регіонах, де проєкт Stаrlіnk “зазнав невдачі”. Як зазначається у звіті, виробник супутників Gаlахy Sрасе створив регіональний хаб у Таїланді та уклав угоди з понад десятком країн.
“Вбудовуючи китайські супутникові мережі в цифрові екосистеми країн-партнерів, Пекін створює основу для паралельної архітектури інтернету, яка дедалі більше функціонує поза західними платформами, стандартами та впливом”, — йдеться в дослідженні.
Водночас, за словами аналітиків СSІS, хоча Китай досяг значних успіхів, комерційні космічні запуски є однією з небагатьох галузей, де він значно відстає від США.
Однак СSІS зазначає, що як тільки китайські компанії зможуть здійснювати запуски середніх і важких вантажів, порівнянні з багаторазовою ракетою Fаlсоn 9 від SрасеХ, вони, ймовірно, “зможуть скористатися виробничою базою країни та перевагами у вартості, щоб швидко розширити масштаби та збільшити частоту запусків”. Це може підірвати глобальну конкурентоспроможність США.
На думку Бінген, США повинні пильно стежити за тим, як розвиватиметься китайська модель комерційної космічної галузі. 
“Чи піде комерційна космічна індустрія Китаю шляхом буму у виробництві електромобілів — із непростим стартом, але подальшим домінуванням на світовому ринку, — або ж повторить долю бурхливого розвитку ринку нерухомості 2000-х років, коли країна вклала величезні кошти в інфраструктуру, що зрештою не виправдало очікувань”, — додала Бінген.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Адміністрація Трампа планує заборонити нових китайських людиноподібних роботів — Rеutеrs



Раніше повідомлялося, що Китай прив'язує країни до своєї екосистеми ШІ. Китай пропонує іншим країнам приєднатися до його цифрової екосистеми, обіцяючи їм “цифровий суверенітет”. Однак безкоштовний сир буває лише в мишоловці: держава, яка впроваджує китайські моделі ШІ, поступово переходить і на інші китайські цифрові рішення — хмарні сервіси, інструменти для навчання моделей, обладнання й технічні стандарти. 
Спочатку все виглядає як вигідна пропозиція: сучасні технології за невеликі гроші. Потім під них перебудовується цифрова інфраструктура, а з часом з’являється залежність. Це фактично є добровільною цифровою колонізацією: держава без примусу входить у “вигідну” систему, однак поступово втрачає можливість безболісно з цієї системи вийти. Детальніше про це розповідав у статті “Цифрова імперія Пекіна: як Китай перетворює штучний інтелект на інструмент глобального впливу” Олексій Костенко. 

Сенат США у вівторок розпочне розгляд законопроєкту про посилення санкцій проти Росії та Ірану. Голосування відбудеться у день похорону автора документа — сенатора Ліндсі Грема — та збіглося з візитом до Капітолія президента України Володимира Зеленського. Про це повідомляє Rеutеrs.
Лідери Сенату призначили процедурне голосування щодо законопроєкту, який передбачає запровадження санкцій проти російських посадовців, а також надає президенту США право вводити високі мита проти країн, що залишаються найбільшими покупцями російських енергоносіїв.
Після смерті Грема документ офіційно отримав назву «Закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану 2026 року».
Група сенаторів від Республіканської та Демократичної партій заявила, що законопроєкт має перекрити фінансування «військової машини» російського диктатора Владіміра Путіна за рахунок доходів від продажу нафти й газу, а також обмежити можливості Ірану підтримувати терористичні угруповання та розвивати свою ядерну програму.
Напередодні Rеutеrs повідомило, що голосування запланували після зустрічі американських законодавців із президентом України Володимиром Зеленським, який прибув до Вашингтона для участі в церемонії прощання з Ліндсі Гремом та переговорів із президентом США Дональдом Трампом.
Водночас перспективи остаточного ухвалення законопроєкту залишаються невизначеними. Частина демократів підтримує посилення санкцій проти Росії, однак виступає проти положень, які дозволяють президенту США запроваджувати нові імпортні мита. На їхню думку, це може призвести до подорожчання товарів для американських споживачів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Остання ініціатива Ліндсі Грема зависла в Сенаті: часу майже не залишилося



Якщо документ стане законом, президент США зможе запроваджувати мита до 100% щодо держав, які є великими споживачами російської нафти й газу, зокрема Індії, Японії та окремих країн Європейського Союзу.

Допомога, яку Китай надає Росії у війні проти України, вже давно викликає занепокоєння на Заході. Експорт компонентів подвійного призначення — таких як двигуни та електроніка, які формально вважаються цивільною продукцією — зрештою використовується у безпілотниках та іншому озброєнні, що вбиває українських військових і цивільних та допомагає Росії вести війну на виснаження.Однак останнім часом західні столиці дедалі більше турбує інший аспект цієї співпраці. Схоже, що тепер сам Китай отримує від Росії військову підготовку, розвідувальну інформацію та сучасні військові технології.У перспективі це може дати Пекіну перевагу у можливому конфлікті навколо Тайваню та змінити баланс сил на іншому кінці Євразії.Починаючи з 2024 року, китайські військовослужбовці проходять підготовку з використання безпілотників та ведення боїв у міській забудові на військовому полігоні поблизу російського Волгограда. Про це Тhе Есоnоmіst повідомили джерела, ознайомлені з даними європейських розвідок.Цей військовий комплекс регулярно використовує 8-ма загальновійськова армія Росії, яка є основою російських операцій на сході України.Хоча тактика російської армії навряд чи може вважатися зразковою, Китай має серйозну проблему — його війська не брали участі у бойових діях із часу короткої прикордонної війни з В'єтнамом у 1979 році.Для можливого захоплення Тайваню Пекіну необхідно отримати найсвіжіший бойовий досвід та дані, щоб компенсувати відсутність власної практики ведення сучасної війни.Крім того, сьогодні Китай має більше можливостей отримати від Кремля військові технології, якими Росія раніше не бажала ділитися.За оцінками американських та союзницьких посадовців, йдеться, зокрема, про модернізацію китайських систем протиповітряної та протиракетної оборони.На Заході також побоюються, що Росія допомагає Китаю створювати тихіші атомні підводні човни. Пекін вважає ці субмарини одним із ключових елементів потенційної війни за Тайвань, яка теоретично може перерости навіть у ядерне протистояння зі Сполученими Штатами. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китай постачає РФ обладнання для гіперзвукової зброї типу «Орєшнік» — Тhе Теlеgrарh

Навчання тривають

Китай продемонстрував свої ядерні амбіції 6 липня, коли вперше один з його підводних човнів здійснив випробувальний запуск міжконтинентальної балістичної ракети.Того ж дня Пекін показав, наскільки поглибилася військова співпраця з Росією.Дві країни розпочали спільні військово-морські навчання, які включали:

операції підводних човнів;боротьбу з підводними човнами;застосування безпілотників;протиповітряну та протиракетну оборону.

У навчаннях біля східного узбережжя Китаю брали участь:

вісім надводних кораблів;два підводні човни;морські безпілотники;повітряні безпілотники.

За словами керівника російського контингенту контрадмірала Сергія Сінька, сценарій навчань передбачав «бойові дії проти безпілотних систем».Це були перші спільні морські навчання Китаю та Росії, головною темою яких стала боротьба із безпілотниками та засобами протидії їм.Особливий інтерес Пекіна викликає досвід російського флоту щодо відбиття атак українських морських дронів у Чорному морі. Попри численні невдачі на початковому етапі війни, останнім часом росіяни змогли певною мірою вдосконалити свої методи захисту.Також це лише другий випадок поспіль, коли у навчаннях одночасно брали участь російський та китайський підводні човни.Колишній офіцер ВМС Китаю Чжан Цзюньше зазначив, що участь одного з новітніх російських дизель-електричних підводних човнів, які під час руху на акумуляторах працюють надзвичайно тихо, допоможе китайському флоту відпрацьовувати пошук субмарин.Зі свого боку Китай також залучив один зі своїх найновіших дизель-електричних підводних човнів власного виробництва.Після завершення навчань військово-морські сили двох країн провели вже сьоме спільне патрулювання Тихого океану за останні шість років. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китай таємно тренував російських солдат для війни в Україні — Rеutеrs

Росія навряд чи безпосередньо втрутиться у війну за Тайвань, так само як Китай не втрутився у війну в Україні

Військова співпраця між Москвою та Пекіном усе ще далека від повноцінного оборонного союзу.Однак спільні навчання та патрулювання дають Китаю рідкісну можливість переймати досвід російських військ, які вже мають реальний бойовий досвід.Більше того, за словами Лайла Голдстайна з Університету Брауна, сьогодні «Китай може просити у Росії те, чого Росія вже не може вимагати від Китаю».Він зазначає, що китайські військові журнали свідчать про особливий інтерес Народно-визвольної армії Китаю (НВАК) до російських даних щодо ефективності американського та союзницького озброєння, зокрема реактивних систем НІМАRS, які також перебувають на озброєнні Тайваню.Навіть обмежене збільшення такої допомоги може забезпечити Китаю перевагу у можливій війні за Тайвань, результат якої значною мірою залежатиме від ефективності безпілотників, підводних човнів та ракет.Росія також може передавати Китаю розвідувальну інформацію й іншу допомогу, не вступаючи безпосередньо у бойові дії.Крім того, російська військово-морська або авіаційна активність в інших районах Азії здатна відволікти американські та союзницькі сили від Тайваню під час можливої кризи. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Москва пообіцяла Китаю підтримку у разі ескалації навколо Тайваню Ще одним фактором занепокоєння є поглиблення військової співпраці між Росією, Китаєм та Північною Кореєю.Хоча інтереси цих трьох держав далеко не завжди збігаються, кожна з них може «скористатися регіональною кризою для просування власних цілей», заявив у квітні під час слухань у Конгресі США командувач Індо-Тихоокеанського командування адмірал Самуель Папаро.Китай намагається применшувати масштаби військової співпраці з Росією, щоб послабити західну критику через підтримку російської війни проти України. Коли у травні Владімір Путін відвідав Пекін, у спільній заяві двох країн оборонному співробітництву присвятили лише короткий розділ.У документі зазначалося, що сторони:

розширюватимуть спільні військові навчання;проводитимуть більше спільних патрулювань;зміцнюватимуть військове співробітництво;«разом протидіятимуть різним ризикам і викликам».

Водночас Китай заперечує повідомлення про те, що він навчав російських військових або направляв власних солдатів для вивчення досвіду війни в Україні.Однак дедалі більше фактів свідчить про протилежне.

Безпілотники — головний урок війни

Особливе занепокоєння викликають саме безпілотники. Китай уже має величезну перевагу над будь-яким потенційним противником як найбільший у світі виробник цивільних дронів. Також Пекін одним із перших почав активно розвивати військові безпілотні системи.Ще задовго до повномасштабного вторгнення Росії в Україну китайська армія використовувала власні аналоги американських ударних безпілотників МQ-9 Rеареr та МQ-1 Рrеdаtоr.Китай також експортував свої безпілотники до країн Близького Сходу та Африки, де вони вже застосовувалися у бойових діях.Приблизно з 2021 року Пекін почав створювати автономні рої бойових дронів, розглядаючи їх як один із ключових способів протидії американським силам у разі конфлікту навколо Тайваню.Проте за останні чотири роки війна із застосуванням безпілотників змінилася надзвичайно швидко.Саме Україна стала піонером масового використання дешевих FРV-дронів, які часто створювалися на базі китайських цивільних квадрокоптерів та оснащувалися вибухівкою.Після того як Росія перейняла цю тактику, обидві сторони почали активно розробляти нові способи придушення безпілотників одна одної засобами радіоелектронної боротьби.У результаті широкого поширення набули FРV-дрони на оптоволоконному кабелі, які з'єднані з оператором фізичним дротом і тому практично не залежать від засобів радіоелектронного придушення.Крім цього, обидві сторони експериментують із безпілотниками, оснащеними штучним інтелектом, які здатні самостійно захоплювати цілі навіть у разі втрати зв'язку.Іран також продемонстрував, що великі групи дешевих безпілотників можуть перевантажувати системи протиповітряної оборони на малих дистанціях і швидко виснажувати запаси набагато дорожчих ракет-перехоплювачів.

Попередження про нову хвилю

Сполучені Штати та багато їхніх європейських союзників уже мають прямий доступ до даних про застосування безпілотників і тактичних напрацювань, отриманих безпосередньо на фронті в Україні. Цей досвід вони активно використовують для розвитку власних програм створення дронів.Частину цих знань також передають Тайваню, який у 2022 році започаткував програму розвитку власної індустрії безпілотників, намагаючись позбутися залежності від китайських комплектуючих.Американські та тайванські військові спільно розробляють нову оборонну концепцію під назвою Неllsсаре («Пекельний ландшафт»). Її мета — зірвати можливе китайське вторгнення, наситивши Тайванську протоку великою кількістю відносно дешевих повітряних, морських і підводних безпілотників. Такий підхід має стати асиметричною відповіддю на перевагу Китаю в авіації та військово-морських силах.Китай також переглядає власний підхід до ведення війни із застосуванням безпілотників.Пекін уже має доступ до інформації про ефективність російських дронів завдяки китайським компаніям, які постачають більшість комплектуючих для їхнього виробництва.Проте в міру розвитку війни в Україні Народно-визвольна армія Китаю дедалі більше прагне вивчити, як обидві сторони застосовують безпілотники, як вони борються із засобами радіоелектронної боротьби та як піхота й інші підрозділи пристосовуються до сучасного поля бою, де практично будь-який рух можна виявити з повітря.«Китайці чудово розуміють цінність російського досвіду, — каже колишній радник міністра оборони та керівника зовнішньої розвідки України Олександр Данилюк. — Вони вже усвідомили, що характер війни змінюється. Якщо хочеш бути готовим до сучасних бойових дій, потрібно навчатися у тих, хто має реальний практичний досвід».Вважається, що китайські офіцери, які відвідували навчальний центр поблизу Волгограда, пройшли низку курсів, створених на основі досвіду російської армії у війні проти України.Навчання охоплювали:

керування повітряними безпілотниками;штурм командних пунктів;бойові дії в населених пунктах;бої в окопах;бойові дії у лісистій місцевості;тактичну медицину;встановлення протитанкових, протипіхотних та комбінованих мінних полів.

Усі ці напрямки суттєво змінилися від початку повномасштабної війни в Україні, насамперед через масове застосування бойових дронів.Існують також непідтверджені дані розвідки про те, що китайські військові спостерігачі перебували на тимчасово окупованих Росією територіях України.«Є підозри, що китайці мають групи поблизу лінії фронту, які вивчають практичний досвід роботи операторів безпілотників. Потім вони передають ці дані виробникам — приблизно так само, як Україна ділиться інформацією із західними компаніями», — говорить директор Саrnеgіе Russіа Еurаsіа Сеntrе Александр Габуєв.За його словами, Росія поступається Україні швидкістю впровадження інновацій, однак усе ще демонструє високу здатність швидко адаптуватися.«Можливо, у росіян менше конкуренції між виробниками, зате вони вміють оперативно засвоювати бойові уроки й масштабувати ефективні рішення. Для китайців це надзвичайно цінно», — зазначає експерт.Останні статті в офіційній газеті Народно-визвольної армії Китаю РLА Dаіly свідчать про особливу зацікавленість Пекіна російським центром безпілотників Rubісоn, який створили у 2024 році для централізації управління операціями із застосуванням дронів.Як зазначає видання, Rubісоn відіграв важливу роль під час повернення Росією контролю над Курською областю, зокрема завдяки ударам по українських операторах безпілотників та їхніх логістичних маршрутах.Відкриті документи також свідчать про тісну співпрацю між Московським авіаційним інститутом, який є одним із головних російських центрів розробки безпілотників, та китайськими науковими установами, зокрема Північно-Західним політехнічним університетом, що створює безпілотні системи для Народно-визвольної армії Китаю. Дрони ССО влучили в базу засекреченого центру "Рубікон" у Донецьку

Підводні човни

Ще одним напрямком тісної співпраці між Москвою та Пекіном стали підводні човни. Перші китайські субмарини переважно імпортувалися із Радянського Союзу або вже пострадянської Росії. Проте протягом останніх двох десятиліть Китай сформував власний флот дизельних і атомних підводних човнів.Сьогодні китайські ВМС, які вже стали найбільшими у світі, експлуатують близько 60 підводних човнів, серед яких:

шість атомних ракетоносців;шість атомних багатоцільових підводних човнів;решта — дизельні субмарини.

Дизельні човни найкраще підходять для дій поблизу китайського узбережжя, оскільки вони повільніші й потребують регулярного спливання.Для порівняння, США мають близько 70 підводних човнів, і всі вони — атомні.За словами керівника військово-морської розвідки США контрадмірала Майкла Брукса, до 2035 року Китай може мати вже 80 підводних човнів, половина з яких буде атомною.Крім того, за його оцінкою, нові китайські субмарини отримають суттєво вдосконалені ядерні реактори, сучасніші сенсори, інтегровані системи озброєння та технології зниження шумності. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китай випереджає США в будівництві підводних човнів, морська перевага Вашингтона під загрозою — СNN Такі можливості дозволять китайським багатоцільовим атомним підводним човнам діяти значно вільніше по всьому Тихому океану та становити серйознішу загрозу американським військово-морським силам і базам у разі війни за Тайвань.Крім того, китайські атомні ракетоносці буде значно важче виявити. Це дозволить їм приховано діяти у так званих «бастіонах» поблизу китайського узбережжя й, за необхідності, завдавати ударів навіть по території США.На думку контрадмірала Брукса, китайський флот і надалі буде зосереджений насамперед на Індо-Тихоокеанському регіоні. Проте вже до 2040 року регулярні походи китайських підводних човнів можуть поширитися на Індійський океан, арктичні маршрути та навіть Атлантику.Частину необхідних для цього технологій Китай, імовірно, отримує саме від Росії.Новітні російські підводні човни технологічно переважають китайські й наближаються за своїми характеристиками до американських, британських та французьких аналогів.Під час слухань у Конгресі США минулого року командувач Індо-Тихоокеанського командування адмірал Самуель Папаро заявив:«Ймовірно, Росія допомагає Китаю з технологіями зниження шумності підводних човнів, а також в інших сферах, де вона традиційно має сильні позиції».Схоже, така допомога вже приносить результати.На початку 2026 року Китай спустив на воду перший атомний багатоцільовий підводний човен нового проєкту Тyре 095, а також, за наявними даними, розпочав будівництво нового атомного ракетоносця Тyре 096.Очікується, що обидві моделі використовуватимуть технології шумопоглинання, подібні до тих, які застосовуються на одних із найтихіших російських підводних човнів класу «Акула» останніх модифікацій. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китай складає карту океанічного дна, готуючись до підводної війни — Rеutеrs

Зона тиші

«Схоже, Китай уже отримав доступ до технологій зниження шумності рівня підводних човнів класу "Акула". Можливо, це найсучасніший рівень технологій, який Росія готова передати», — написав професор Військово-морського коледжу США Ендрю Еріксон у своїй нещодавній науковій роботі.Водночас, на його думку, Москва навряд чи погодиться передати Китаю найцінніші секрети своїх найсучасніших багатоцільових атомних підводних човнів класу «Ясень», які Росія вважає одним зі своїх головних військово-технологічних активів.Однак, додає Еріксон, Китай може отримати частину потрібних технологій навіть без згоди Москви — шляхом шпигунства.Китайські спецслужби вже багато років активно цікавляться російською оборонною промисловістю, зокрема конструкторським бюро «Рубін», яке займається проєктуванням підводних човнів.Крім того, китайська влада намагається залучати до роботи в Китаї російських інженерів.  Російські фахівці з підводного флоту можуть також передавати Китаю знання — офіційно або неофіційно — у сфері створення торпед та боротьби з підводними човнами.Особливу цінність становлять десятиліття накопичених Росією даних про акустичні сигнатури американських субмарин, що полегшує їх виявлення та відстеження.Китай також збирає подібну інформацію, однак займається цим значно менше часу і має менший досвід її аналізу, зазначають американські посадовці. Затяжна війна Росії в Україні демонструє "безсилля" ядерної зброї — китайський аналітик

Протиповітряна та протиракетна оборона

Ще одним напрямком співпраці є системи протиповітряної та протиракетної оборони.У 2019 році Владімір Путін заявив, що Росія допомагає Китаю створити систему раннього попередження про ядерний ракетний напад.«Це надзвичайно серйозна річ, яка кардинально посилить обороноздатність Китайської Народної Республіки. На сьогодні такі системи мають лише США та Росія», — сказав тоді російський диктатор.Того ж року генеральний директор великої російської оборонної компанії «Вимпел» Сергій Боєв підтвердив, що підприємство займається моделюванням такої системи для Китаю. Відтоді жодна зі сторін публічно майже не згадувала про цей проєкт.Втім, частина західних чиновників та експертів вважає, що робота над ним не лише триває, а й могла суттєво прискоритися.У щорічній доповіді Пентагону про Китай за 2025 рік зазначається:«Росія продовжує передавати Китаю передові технології та експертні знання для підтримки його оборонних і стратегічних цілей, зокрема у сфері протиракетної оборони».У документі також сказано, що Китай, ймовірно, просунувся у створенні системи "раннього попередження із зустрічним ударом", яка дозволяє здійснити відповідний ядерний удар ще до того, як ворожі ракети досягнуть цілі. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китай може створити зону розпізнавання ППО над Південно-Китайським морем Росія володіє такими можливостями вже багато десятиліть.Додаткові підтвердження такої співпраці з'явилися в результаті нещодавнього спільного розслідування французької газети Lе Моndе, німецького видання Dеr Sріеgеl та онлайн-видання Іnsіdеr.Спираючись на витік документів, журналісти встановили, що Китай і Росія обговорювали плани з виведення з ладу супутникової мережі Stаrlіnk, яка належить Ілону Маску, а також можливість передачі Росією бойових даних в обмін на китайські безпілотники та технології штучного інтелекту.Розслідування також показало, що у 2023 році сторони підписали угоду про створення нової системи протиповітряної та протиракетної оборони, призначеної для перехоплення американських балістичних і гіперзвукових ракет.За задумом розробників, ця система має перевершити навіть російський комплекс С-500, який сьогодні вважається найсучаснішою російською системою протиракетної оборони.Водночас Китай може скептично оцінювати ефективність російських систем протиповітряної та протиракетної оборони.Останнім часом вони неодноразово демонстрували свою вразливість — як під час захисту російських міст, так і в інших країнах, зокрема у Венесуелі та Ірані. Власні китайські ракети-перехоплювачі вже зараз за багатьма характеристиками не поступаються російським.Однак саме у сфері систем раннього попередження про ракетний напад, які використовують загоризонтні радари та інфрачервоні супутники, Росія все ще має значно більший досвід і технологічну перевагу. Завершення війни в Україні може послабити вплив Китаю на Кремль, особливо якщо Захід почне поступово знімати санкції з Росії. Проте навіть ослаблений Владімір Путін, найімовірніше, і надалі потребуватиме підтримки Пекіна.Існує й інший можливий сценарій.Якщо Росія після війни зіткнеться з внутрішнім хаосом, це може спричинити відтік до Китаю найкращих російських військових фахівців, інженерів та передових технологій.У будь-якому разі саме Китай має всі шанси стати головним вигодонабувачем від військової співпраці з Росією та від уроків війни, яку Москва веде проти України.

Цього тижня Китай виключив із Комуністичної партії одного з найвищих чиновників — Ма Сінжуя. Ма став третім членом Політбюро, якого усунули з посади з 2022 року, оскільки лідер Китаю Сі Цзіньпін поглиблює свою багаторічну антикорупційну кампанію, пише Тhе Guаrdіаn.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Нова китайська ШІ-модель кинула виклик лідерам зі США: компанія Мооnshоt представила Кіmі К3



Ма, колишнього секретаря Комуністичної партії північно-західного регіону Сіньцзян, звинуватили в корупції та зловживанні владою. У квітні проти нього розпочали розслідування за підозрою в “серйозних порушеннях дисципліни та законодавства”.
Ма Сінжуй — перший цивільний посадовець Політбюро, який став жертвою хвилі чисток. Чжан Юся, якого виключили в січні, та Хе Вейдун, якого усунули в жовтні минулого року, були військовими чиновниками.
“Це єдиний цивільний чиновник [у складі Політбюро], якого усунули”, — зазначив історик Джозеф Торігіан, який спеціалізується на політиці китайської еліти. 
За його словами, нічого подібного не було з часів чистки “Банди чотирьох”. Торігіан мав на увазі подію 1976 року, коли після смерті Мао Цзедуна заарештували чотирьох членів Політбюро. Пізніше їх звинуватили у спробі захоплення влади, що стало однією з найзначніших кадрових перестановок у вищому керівництві Комуністичної партії Китаю за всю її історію. Сі Цзіньпін демонструє, що навіть члени Політбюро можуть стати об’єктом таких “репресій”.
Центральна комісія з дисциплінарної інспекції Китаю звинуватила Ма в тому, що він домагався пільг для інших під час призначення на посади, неправомірно приймав подарунки та хабарі, а також допомагав родичам і соратникам отримувати вигоду завдяки своїй посаді.
Позаштатний науковий співробітник Фонду Джеймстауна Крістофер Най зазначив, що в офіційному повідомленні щодо Ма майже не було типових політично забарвлених виразів, таких як “дволикий”, “завищені політичні амбіції” чи “нелояльність”. Проте Ма все одно усунули з посади.
“Це свідчить про те, що політична толерантність Сі Цзіньпіна зменшилася. Раніше для того, щоб керівництво застосувало судову систему для усунення людини, її спочатку мали сприймати як опонента Сі. Тепер же, навіть за відсутності явних ознак політичної опозиції, самих лише звинувачень у корупції, здається, достатньо, щоб виправдати таке суворе покарання”, — додав Най.
67-річний Ма колись був одним із найперспективніших політичних діячів країни, після того, як зарекомендував себе як аерокосмічний інженер і технократ. Він понад десятиліття працював в аерокосмічній галузі, керуючи запусками великих супутників, а також очолював ключові програми, зокрема проєкти пілотованих космічних польотів та дослідження Місяця. 
Його політична кар’єра набрала обертів у 2013 році, коли Сі Цзіньпін прийшов до влади. З 2016 по 2021 рік Ма був губернатором провінції Гуандун. У 2021 році його призначили секретарем Комуністичної партії в Сіньцзяні. Під час перебування на цій посаді Ма публічно дотримувався жорсткої позиції щодо безпеки та “боротьби з тероризмом”, демонструючи Сі, що він здатний керувати одним із найбільш політично чутливих регіонів Китаю. 
Чистка, яку проводить Сі, може не обмежитися лише Ма. Під пильну увагу потрапили також кілька чиновників, які раніше працювали під його керівництвом.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сі Цзіньпін представив Китай як лідера нового глобального порядку в галузі ШІ



Антикорупційна кампанія Сі значною мірою торкнулася, зокрема, армії Китаю. Як зазначав Віктор Константинов, масштаб чисток в армії КНР виявився безпрецедентним навіть за мірками Сі — вони зайшли так далеко, що охопили його найближче оточення та керівництво стратегічних родів військ. У статті “Чистки перед ударом: навіщо Сі змінює генералів напередодні можливої війни за Тайвань” Константинов аналізував мотиви та наслідки кадрової політики китайського лідера.

У п’ятницю, 17 липня, глава КНР Сі Цзіньпін представив Пекін як лідера нового глобального порядку в галузі штучного інтелекту, скориставшись провідною технологічною конференцією в Китаї для просування технологій із відкритим кодом та кинувши виклик впливу США на правила, що регулюють цей динамічний сектор. Про це повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Світ дедалі більше симпатизує Китаю, а не США — опитування 



У промові на церемонії відкриття Всесвітньої конференції зі штучного інтелекту (WАІС) в Шанхаї Сі закликав країни “скористатися рідкісною та історичною можливістю”, яку надає штучний інтелект із відкритим кодом. Лідер Китаю пообіцяв допомогти країнам, що розвиваються, розбудувати потенціал у сфері ШІ, попередивши про появу “нової несправедливості” внаслідок нерівного доступу до цієї технології.
Ці висловлювання стали найчіткішим на сьогодні викладом амбіцій Китаю щодо формування глобального управління штучним інтелектом, у якому моделі з відкритим кодом позиціонуються як суспільне благо, а Пекін — як альтернатива Вашингтону у вирішальний момент перегонів за технологічне лідерство.
Порівнюючи значення штучного інтелекту з винаходом парового двигуна й електрики, Сі виклав бачення, за яким Китай ділиться технологіями та досвідом у сфері штучного інтелекту з країнами Глобального Півдня, одночасно очолюючи світові зусилля з формування стандартів, що регулюють цю нову технологію.
У промові китайська коаліція з питань штучного інтелекту була представлена як конкурент міжнародної ініціативи Рах Sіlіса під керівництвом США, спрямованої на забезпечення глобальних ланцюгів постачання у сферах ШІ та критично важливих мінералів. Водночас Сі уникнув згадки про США.
Його коментарі пролунали на тлі того, як китайські відкриті моделі штучного інтелекту стрімко набирають обертів у конкуренції з системами американських компаній, таких як ОреnАІ та Аnthrоріс. Китайський стартап Мооnshоt АІ презентував Кіmі К3, яку назвав найбільшою у світі відкритою моделлю штучного інтелекту за кількістю параметрів. Це сталося через місяць після того, як уряд США раптово вилучив з обігу передові моделі штучного інтелекту компанії Аnthrоріс через побоювання щодо безпеки.
Водночас Пекін намагається знайти баланс між відкритістю та національною безпекою, оскільки моделі ШІ стають дедалі потужнішими. Сі також заявив, що системи штучного інтелекту повинні залишатися під контролем людини, і закликав країни створити механізми раннього попередження та реагування на надзвичайні ситуації для управління ризиками, пов’язаними з ШІ. Він вказав на необхідність вжити заходів для запобігання сценаріям втрати контролю, попередивши про небезпеку, яку становлять автономні системи штучного інтелекту, здатні уникнути людського нагляду та контролю.
За словами Сі, створена Китаєм Всесвітня організація співпраці у сфері штучного інтелекту (WАІСО), до якої в четвер приєдналися 29 країн, зокрема Росія та Бразилія, стала “віхою в історії світового розвитку ШІ” та є відповіддю на вимоги країн Глобального Півдня щодо ширшої участі в управлінні штучним інтелектом.
Китай також запропонував навчання у сфері ШІ та створення центрів співпраці разом із країнами БРІКС, АСЕАН, Латинської Америки та Африканського Союзу, узгоджуючи китайські дипломатичні ініціативи у сфері штучного інтелекту з провідними групами країн Глобального Півдня, де Пекін уже має значний вплив.
“Послання Сі чітке: Китай не збирається слідувати за кимось ані в галузі технологій штучного інтелекту, ані в галузі стандартів. Натомість він збирається стати світовим лідером в обох цих аспектах. Послання Сі — це заява, яку також можна розглядати як попередження: Китай не дозволить нікому вказувати йому, що робити зі штучним інтелектом”, — зазначив аналітик консалтингової компанії Аsіа Grоuр Джордж Чен.
Присутність Сі на форумі, в якому взяли участь десятки лідерів технологічного сектору та урядових чиновників, стала сигналом про амбіції Китаю щодо домінування в технологічній сфері, яка має потенціал революційно трансформувати промисловість та економіку. Це завдання стало одним із пріоритетних у порядку денному Пекіна — китайські моделі ШІ завойовують прихильність компаній по всьому світу. Окрім провідних китайських технологічних компаній, серед учасників WАІС — генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв та прем’єр-міністр Таїланду Анутін Чарнвіракул.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чому чат-боти мовчать про Китай? Вчені заявили про упередженість алгоритмів ШІ



Глобальне регулювання штучного інтелекту стало новим полем битви для провідних світових держав. Дедалі більше експертів говорять про швидке скорочення технологічного розриву між китайськими та американськими ШІ-лабораторіями.  
Форум WАІС, який триватиме 17–20 липня, припадає на час, коли Вашингтон і Пекін готуються до своїх перших переговорів на урядовому рівні щодо штучного інтелекту за адміністрації президента США Дональда Трампа. Це перетворює Всесвітню конференцію зі штучного інтелекту в Шанхаї з галузевого форуму на перше випробування того, як Китай планує боротися за вплив на глобальні правила регулювання ШІ.
Минулого тижня під час діалогу з питань ШІ в ООН США та Китай виклали протилежні бачення. Американські посадовці стверджували, що надмірне регулювання може гальмувати інновації, тоді як Китай просував свої недорогі моделі з відкритим кодом як інструмент для зменшення глобальних диспропорцій у доступі до ШІ.

Очільник КНР Сі Цзіньпін заявив, що Китай і надалі розвиватиме традиційну дружбу з Північною Кореєю незалежно від змін міжнародної ситуації. Про це йдеться в листуванні між Сі та лідером КНДР Кім Чен Ином, яке в суботу опублікувало державне інформагентство Північної Кореї КСNА.
За повідомленням КСNА, у своєму листі Кім Чен Ин зазначив, що двостороння дружба та співпраця між країнами вийшли на «новий стратегічний рівень».
Напередодні до Пекіна в п'ятницю з триденним візитом прибув прем'єр-міністр КНДР Пак Тхе Сон. Він візьме участь у заходах із нагоди 65-ї річниці Договору про дружбу між двома країнами.
Минулого місяця Сі Цзіньпін відвідав Пхеньян уперше за сім років. Під час зустрічі із Кім Чен Ином обидва лідери домовилися розширювати співпрацю у політичній, економічній та культурній сферах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кім Чен Ин наказав спецслужбам КНДР "радикально" посилити розвідувальну діяльність



Договір про дружбу, співробітництво та взаємну допомогу, підписаний 11 липня 1961 року, залишається єдиним чинним договором Китаю про взаємну оборону.
«Незалежно від того, як змінюватиметься міжнародна ситуація, Комуністична партія Китаю та уряд КНР і надалі надаватимуть великого значення традиційній дружбі між Китаєм і Північною Кореєю, твердо підтримуватимуть соціалістичну справу КНДР під керівництвом генерального секретаря Кім Чен Ина та залишатимуться відданими захисту спільних інтересів обох країн і сприятливого стратегічного середовища», — цитує Сі Цзіньпіна КСNА.
У квітні міністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявляв, що Північна Корея досягла значних успіхів попри спроби США та інших західних країн придушити й ізолювати Пхеньян.
Про те, як війна Росії проти України стала для КНДР не лише джерелом військового досвіду, а й інструментом зміцнення режиму, ядерного шантажу та нового союзу з РФ — у статті «Марш КНДР у Москві: як війна проти України змінює Північну Корею» розповідала Наталія Бутирська.   

Китай уперше за щонайменше три десятиліття не встановив кількісних цільових показників щодо створення робочих місць у містах. Це, ймовірно, є реакцією на зростання невизначеності у сфері зайнятості внаслідок впливу технологій штучного інтелекту на економіку, пише Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Китай у ШІ відстає від нас лише на пів року»: ексголова Gооglе пояснив провал стратегії США



У п’ятирічному плані, який у четвер, 9 липня, оприлюднило Міністерство людських ресурсів та соціального забезпечення КНР, зазначається, що уряд Китаю забезпечить створення нових робочих місць у містах у “значних обсягах” протягом 2026–2030 років. Щорічні цілі встановлюватимуться “гнучко”, зважаючи на умови кожного року.
“Китай стикається з посиленням тиску у створенні робочих місць та зростанні доходів домогосподарств, а також зі слабкими ланками у системі підтримки соціального забезпечення населення”, — зазначило відомство, прямо назвавши штучний інтелект новою технологією, що впливає на зайнятість. 
Промислова трансформація та демографічні зміни також становлять “нові виклики для економічного розвитку та соціального управління”.
Офіційний показник створення нових робочих місць у містах не враховує людей, які втратили роботу, і тому відрізняється від чистої зміни рівня зайнятості. Офіційний показник створення нових робочих місць у містах за останні п’ять років становив понад 55 мільйонів, порівняно з 40 мільйонами, встановленими на період 1996–2000 років, коли уряд почав вести відповідні статистичні дані.
Міністерство людських ресурсів та соціального забезпечення Китаю заявило, що буде враховувати вплив на зайнятість нових технологій і змін у зовнішньому середовищі, ймовірно, маючи на увазі труднощі з експортом через посилення торговельних бар’єрів. Відомство пообіцяло вжити рішучіших заходів для сприяння працевлаштуванню та розвитку підприємництва у відповідь на прогрес у сфері штучного інтелекту.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ШІ на роботі: керівники в захваті від нової технології, а підлеглі бояться звільнень



Зайнятість давно є ключовим пріоритетом для Пекіна, який вважає її важливим фактором соціальної стабільності. Урядовці традиційно встановлюють щорічні цілі зростання з урахуванням необхідності створення достатньої кількості робочих місць. Повідомлялося, що китайська влада планує активніше використовувати штучний інтелект для створення нових робочих місць. 
Однак уперше принаймні з 1990-х років загальний показник щодо нових робочих місць у містах не вказаний у середньостроковому економічному плані країни. Це підкреслює виклик, що стоїть перед Китаєм: захистити свою величезну робочу силу від витіснення штучним інтелектом, одночасно прагнучи технологічного лідерства у змаганні з США та іншими конкурентами.

Китай у понеділок провів випробування міжконтинентальної балістичної ракети, яку запустили з підводного човна у Тихому океані. Це викликало критику з боку Нової Зеландії та Австралії, які вважають, що ці випробування загрожують миру та стабільності в регіоні, пише СNN.
«Підводний човен ВМС Народно-визвольної армії Китаю запустив стратегічну ракету з муляжем боєголовки у напрямку відкритого моря Тихого океану, яка приземлилася точно у визначених водах», – заявив  речник ВМС Народно-визвольної армії Китаю старший капітан Ван Сюменг.
За його словами, це був «випробувальний пуск» в межах «щорічного графіка військових навчань Китаю». Він додав, що «відповідні країни» поінформували про випробування заздалегідь.
«Операція була проведена відповідно до міжнародного права та практики, не спрямована проти жодної конкретної країни чи мети», – сказав Ван.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У липні Китай та Росія проведуть спільні військово-морські навчання



Військово-морські сили Китаю використовують два типи балістичних ракет підводного базування: JL-2 та JL-3. За словами експертів, остання має достатню дальність польоту, щоб досягти континентальної частини Сполучених Штатів із вод біля узбережжя Китаю, включаючи Південно-Китайське море.
Основним підводним човном Китаю з балістичними ракетами є тип 094, також відомий як клас «Цзінь», яких у Китаю є шість.
Згідно з даними Центру стратегічних та міжнародних досліджень, JL-3 вперше випробували у 2018 році, а потім ще раз через рік.
Міністр закордонних справ Нової Зеландії Вінстон Пітерс заявив, що Китай запустив ракету у води без'ядерної зони Південної частини Тихого океану, створеної в 1986 році Договором Раротонга, який також підписав і Китай. Протокол ІІ закликає учасників не використовувати або не погрожувати застосуванням ядерної зброї проти інших країн або їхніх територій у межах зони, а  протокол ІІІ забороняє ядерні випробування в цій зоні.
Він додав, що Нова Зеландія вважає це небажаним і тривожним розвитком подій.
«Ми, як і наші сусіди в інших країнах Тихого океану, не зацікавлені в тому, щоб Китай використовував південну частину Тихого океану як полігон для випробування ракетних можливостей», – сказав Пітерс.
Зі свого боку міністерка  закордонних справ Австралії Пенні Вонг у понеділок назвала випробування «дестабілізуючим для регіону». За її словами, це випробування слід розглядати «в контексті швидкого нарощування військової сили Китаєм, якому бракує прозорості та впевненості щодо намірів, яких очікує регіон».
Китай востаннє проводив випробування міжконтинентальної балістичної ракети у Тихому океані у вересні 2024 року, запустивши ракету DF-31В, здатну нести ядерну зброю, з острова Хайнань у Південнокитайському морі у відкриту частину Тихого океану поблизу Французької Полінезії. Це було перше випробування МБР Китаєм у відкритому океані за 44 роки.

Міністр закордонних справ Китаю Ван Ї під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо у вівторок, 1 липня, закликав Вашингтон підходити до питань, пов’язаних із Тайванем, “із максимальною обережністю”, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Тайвань тренуватиметься відбивати вторгнення Китаю



“Навіть незначний крок у питанні Тайваню може вплинути на загальну ситуацію”, — сказав Ван, додавши, що Китай і США повинні докласти зусиль для управління всіма видами ризиків, згідно з заявою китайського МЗС.
Ван зазначив, що дві країни повинні працювати над побудовою “конструктивних, стратегічно стабільних відносин”.
“Обидві сторони повинні усунути перешкоди, подолати труднощі та рішуче продовжувати рухатися в цьому правильному напрямку”, — додав міністр.
Міністерство закордонних справ Китаю також повідомило, що Ван і Рубіо домовилися надалі “підтримувати гнучкий діалог”.
Розмова відбулася після саміту президента США Дональда Трампа з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у Пекіні в травні. Під час саміту Сі заявив Трампу, що неправильний підхід до вирішення розбіжностей між країнами щодо Тайваню може призвести до ризику конфлікту.
Пекін вважає Тайвань своєю територією і відмовляється виключати можливість застосування військової сили для встановлення контролю над островом. Тайбей відкидає претензії Пекіна.
США є найважливішим міжнародним партнером і постачальником зброї для Тайваню, попри відсутність офіційних дипломатичних відносин. Вашингтон займає неоднозначну позицію щодо того, чи захищатиме він Тайвань у разі китайського вторгнення. Але згідно з власним законодавством про відносини з Тайванем, США зобов'язані надавати Тайбею достатню кількість військового обладнання для самооборони. Зв'язки США з Тайбеєм викликають обурення Пекіна.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Тайвань змоделював відповідь на можливу морську блокаду з боку Китаю  



За адміністрації Трампа на Тайвані посилилося занепокоєння. Хоча Трамп стверджував, що під час саміту з Сі не брав на себе жодних зобов'язань щодо острова, після цієї зустрічі глава Білого дому зробив низку заяв, які посіяли сумніви щодо американської підтримки Тайваню. Трамп назвав передачу озброєння Тайваню “хорошим козирем у переговорах” і ще не ухвалив рішення щодо нового пакету зброї. 

Лідер Китаю Сі Цзіньпін позиціонує Комуністичну партію країни як силу, що сприяє глобальному прогресу та процвітанню — роль, яку підкріплюватиме потужна армія. Це демонструє прагнення Сі забезпечити Китаю провідне місце у світовій політиці, пише Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай став переможцем війни Трампа на Близькому Сході — звіт 



У середу, 1 липня, виголошуючи промову з нагоди 105-ї річниці заснування Комуністичної партії Китаю (КПК) Сі заявив, що КПК “створює нову форму людського прогресу”, водночас прокладаючи шлях до модернізації для країн, що розвиваються.
“Соціалістичний Китай під керівництвом партії визнаний будівничим світового миру, учасником глобального розвитку та захисником міжнародного порядку”, — додав Сі.
Він знову висвітлив нечітко визначені програми, запропоновані урядом Китаю, такі як “ініціатива глобального управління”, а також пообіцяв “зміцнювати армію за допомогою реформ, науки, технологій та підготовки кадрів”.
Хоча Сі й інші китайські лідери вже давно позиціонують партію, яка наразі налічує понад сто мільйонів членів, як центральну силу розвитку Китаю, ця промова підкреслює розширення амбіцій відігравати помітнішу роль на міжнародній арені. Вона підкріплює прагнення Сі використовувати такі групи, як БРІКС, для об’єднання країн, що розвиваються, з метою створення противаги “дедалі слабшому впливу США”.
Хоча Сі не згадував безпосередньо США під час виступу, який тривав приблизно 40 хвилин, він все ж натякнув на перешкоди, з якими стикається Китай на шляху до реалізації своїх амбіцій.
“Незалежно від того, наскільки сильним є ворог, наскільки підступним є шлях і наскільки серйозними можуть бути виклики, наша партія залишається безстрашною та непохитною і надихає народ усієї країни на досягнення однієї перемоги за іншою”, — зазначив китайський лідер.
Сі закликав присутніх у Великій народній залі, а також глядачів, які дивилися трансляцію виступу, “зберігати впевненість”. Він також повторив свою мету щодо “національного відродження”, частково шляхом вирішення “питання Тайваню”.
Статус острова залишається одним із найскладніших питань у відносинах Пекіна з Вашингтоном, навіть після того, як у травні Сі провів “теплий саміт” із президентом США Дональдом Трампом. Продаж американської зброї Тайваню дратує Китай, який пообіцяв зрештою взяти демократичний острів під свій контроль, навіть якщо для цього знадобиться застосування сили. Уряд у Тайбеї відкидає претензії Пекіна й активізує підготовку до відбиття будь-якого китайського нападу.
У своїй промові Сі також натякнув, що продовжуватиме кампанію викорінення корумпованих чиновників, яка слугує для усунення політичних суперників.
“Ми рішуче налаштовані усунути всі елементи, що підривають передовий характер і чистоту партії, та знищити всі віруси, які підривають її здоров’я”, — сказав він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Антикорупційні чистки завдали шкоди командуванню та боєготовності армії Китаю — дослідження



Захід у середу став першим з 2021 року, коли лідер Китаю виступив із промовою про партію з нагоди річниці її заснування. У 2021 році з нагоди столітнього ювілею партії Сі виступив перед натовпом із близько 70 тисяч прихильників КПК. Тоді він висловився в рішучому тоні, заявивши, що “часи, коли китайську націю можна було принижувати, минули назавжди”.
Сі продовжує докладати зусиль, щоб представити себе як “народного лідера” напередодні партійного з’їзду наступного року, на якому він, імовірно, претендуватиме на четвертий п’ятирічний термін. Це можливо завдяки тому, що раніше Сі скасував обмеження на тривалість перебування на посаді глави держави.
Наразі влада Сі над Китаєм міцніша, ніж будь-коли. Нинішній лідер впливає на всі аспекти життя країни — від шкільних класів до офісів. Також контроль Сі підкріплений чистками серед ключових чиновників оборонної та цивільної сфер. Водночас він Китаю стикається з низкою економічних викликів всередині країни. Уряд Китаю знизив офіційний цільовий показник економічного зростання на 2026 рік до 4,5–5% — це найменш амбітна мета з 1991 року. Хоча експорт допоміг компенсувати ослаблення економіки, Сі змушений боротися зі спадом на ринку нерухомості, низьким рівнем споживчих витрат та охолодженням ринку праці.

Китай, імовірно, став єдиним переможцем в Азії на тлі кризи в Ормузькій протоці. Згідно зі звітом консалтингової компанії Аsіа Grоuр, Китай пережив бурю світової сировинної кризи, спричиненої блокуванням Ормузької протоки, а також отримав вигоду від економічних і геополітичних тенденцій, викликаних розширенням конфлікту на Близькому Сході, пише Тhе Guаrdіаn.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Китаї відкриють перший у світі готель, де весь персонал замінять роботи



Іран заблокував протоку — критично важливий водний шлях, через який проходила значна частина світового постачання нафти та газу, — після того, як 28 лютого США та Ізраїль завдали ударів по іранських урядових і військових об’єктах. Криза спричинила стрімке зростання світових цін на енергоносії, внаслідок чого особливо постраждала Азія.
У звіті зазначається, що до закриття протоки приблизно 80% нафти та майже 90% скрапленого природного газу, що транспортувалися цим водним шляхом, призначалися для азійських ринків, а також значна частка інших критично важливих сировинних товарів.
У звіті розглядаються найбільші економіки Азії (Китай, Індія, Японія та Південна Корея), а також ринки, що розвиваються, у Південно-Східній Азії. Дослідники проаналізували економічні та політичні наслідки кризи та її вплив на ключові сектори, зокрема на виробництво, енергетику та сільське господарство.
Експерти дійшли висновку, що Китай став безперечним переможцем у кризі, спричиненій війною США з Іраном.
Великі запаси нафти в Китаї та амбітне впровадження відновлюваних джерел енергії означають, що Пекін менше постраждав від енергетичного шоку.
Останніми роками країна активно розбудовує інфраструктуру для відновлюваних джерел енергії. Минулого року Китай встановив 315 ГВт нових сонячних потужностей, що становить понад половину нових світових сонячних потужностей. Пекін ставить за мету, щоб до 2030 року половина енергії країни надходила не з викопних джерел. Частка вітрової та сонячної енергії має сягнути 30%, порівняно з 22% у 2025 році.
Хоча енергетичний баланс Китаю досі значною мірою базується на вугіллі, на яке припадає понад 50%, частка відновлюваних джерел енергії стрімко зростає.
У звіті Аsіа Grоuр зазначається, що Китай “пережив початковий шок кризи краще, ніж будь-яка інша країна регіону”, маючи великі потужності відновлюваних джерел енергії та запаси нафти.
Китай також отримав вигоду від того, що інші країни у відповідь на кризу прискорили розбудову своїх систем чистої енергетики. Пекін домінує у глобальному ланцюгу постачання в галузі сонячної енергетики й інших галузей чистих технологій. Китай останніми роками активно виводив значну частину цього виробництва за кордон за низькими цінами. У травні експорт електромобілів із Китаю зріс на понад 110% порівняно з 2025 роком, а продаж сонячних панелей у квітні збільшився на 60%.
Китай закликав до припинення вогню на Близькому Сході. Коли президент США Дональд Трамп у травні відвідав Пекін та зустрівся з китайським лідером Сі Цзіньпіном, Китай заявив, що обидві країни підтримують врегулювання війни. 
Водночас у звіті Аsіа Grоuр зазначається, що ця криза дала Пекіну можливість представити Сполучені Штати як дестабілізаційний фактор на міжнародній арені.
Нестабільність, однак, становить певні ризики для Китаю.
“Спокусливо розглядати будь-яку втрату авторитету США як вигоду для Китаю, але це не обов’язково саме так для Пекіна, який не хоче замінити Вашингтон у ролі гегемона на Близькому Сході чи гаранта безпеки в регіоні”, — зазначає старший науковий співробітник Школи міжнародних досліджень імені С. Раджаратнама в Сінгапурі Дрю Томпсон.
Дослідник Аtlаntіс Соunсіl Вен-Ті Сун вважає, що криза також може змусити Пекін двічі подумати над потенційним військовим вторгненням на Тайвань, оскільки вона продемонструвала, наскільки складно прокладати маршрути суден через ворожу територію.
“Зрештою, Пекін розглядає ці проблемні моменти не як екзистенційну загрозу, а як виклики, з якими слід впоратися, і навіть як можливості, якими слід скористатися”, — зазначається у звіті Аsіа Grоuр.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС і Китай встановили дедлайн для досягнення прогресу у вирішенні торговельних розбіжностей



Раніше СNN також писав, що Китай оцінює свої геополітичні вигоди внаслідок війни США з Іраном. Як Китай відреагує на те, що він вважає ослабленням США, — питання відкрите. Пекін давно позиціонує себе як захисника “багатополярного світу” та, ймовірно, використає цей конфлікт, щоб досягти зміни, якої прагне: кінця ери безпекового середовища під домінуванням США та їхніх союзників. Але протягом усієї війни Пекін намагався обережно балансувати свої інтереси, замість того щоб брати активну участь у вирішенні конфлікту або відкрито обирати сторону.
За словами аналітиків, ця війна може зробити світогляд Китаю, який наголошує на суверенітеті, невтручанні, політичному врегулюванні та безпеці, орієнтованій на розвиток, привабливішим для багатьох країн. Але авторитет будується не лише завдяки критиці дій США. Він також залежить від того, чи зможе Китай запропонувати практичні дипломатичні рішення, забезпечити стабільність енергопостачання та сприяти створенню умов для деескалації конфлікту.

У п’ятницю, 26 червня, Китай позбавив шістьох генералів, колишнього керівника Національного управління фінансового регулювання КНР Лі Юньцзе та члена Політбюро Ма Сінжуя, який нещодавно потрапив під розслідування, посад у Всекитайських зборах народних представників — найвищому законодавчому органі країни, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай удосконалює інструменти для протидії іноземним санкціям — WSJ



Китайські ЗМІ цитують заяву Постійного комітету Всекитайських зборів народних представників, у якій не вказано причин звільнень.
Зокрема, звільнено генерала Сюй Сюецяна, який очолював Департамент розвитку озброєння Центральної військової ради — вищого військового органу, що відповідає за нагляд за розробкою, закупівлею та випробуванням зброї для Народно-визвольної армії Китаю (НВАК). 
Серед звільнених також — генерал Лі Фенбяо, який обіймав посаду політичного комісара Західного оперативного командування НВАК, генерал Го Пусао, який був політичним комісаром ВПС, Ван Канпін зі Східного оперативного командування, Чжан Мінхуа з Кібервійськ та Інь Хунсін із Сухопутних військ.
Ці звільнення знаменують продовження багаторічної антикорупційної кампанії, ініційованої лідером країни Сі Цзіньпіном, у межах якої десятки високопосадовців та вищих генералів потрапили під розслідування та були звільнені.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай випустив дешевий аналог передових ШІ-систем США: ризики нових кібератак



Антикорупційна кампанія Сі значною мірою торкнулася армії. Як писав у статті для ZN.UА Віктор Константинов, масштаб чисток серед військових КНР виявився безпрецедентним навіть за мірками Сі — чистки охопили його найближче оточення та керівництво стратегічних родів військ. У статті “Чистки перед ударом: навіщо Сі змінює генералів напередодні можливої війни за Тайвань” Константинов аналізував мотиви та наслідки кадрової політики китайського лідера.

Китай готує нові правові інструменти для протидії економічному тиску з-за кордону, що підвищує ризики для іноземних компаній, які працюють у другій за величиною економіці світу, пише WSJ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Новий альянс проти Китаю: США запропонували Європі масштабну співпрацю у сфері ШІ



Цього тижня високопоставлені законодавці в Пекіні розглянули законопроєкт, який надасть прокурорам повноваження подавати цивільні позови проти іноземних організацій та фізичних осіб, які нібито завдають шкоди інтересам Китаю.
Запропонований закон про “прокурорські судові процеси в інтересах суспільства” доповнить низку правових механізмів, які Китай створив протягом останніх років для протидії іноземним санкціям та іншим формам того, що Пекін вважає примусом, зокрема з боку США.
Останній проєкт закону, який пройшов друге читання на законодавчій сесії, містить нове положення, згідно з яким прокурори “можуть ініціювати судові процеси в інтересах суспільства проти незаконних дій, вчинених іноземними організаціями або фізичними особами, які порушують національні та суспільні інтереси Китаю”.
Більшість законопроєктів ухвалюються після третього читання, яке, на думку юридичних експертів, для цього законопроєкту очікується до кінця року.
Пекін не уточнив, які дії підпадатимуть під такі “судові процеси в інтересах суспільства”. У разі схвалення це положення підкріпить чинне законодавство країни, яке вже дозволяє китайським компаніям та фізичним особам подавати цивільні позови проти іноземних сторін із метою отримання компенсації за збитки, спричинені іноземними санкціями.
Відповідачам у цивільних судових процесах може бути наказано виплатити компенсацію та відшкодувати збитки, а в разі невиконання цього рішення їм може загрожувати кримінальне покарання. У Китаї громадянам та іноземцям, які беруть участь у цивільних судових процесах, також може бути заборонено виїжджати з країни.
Судові позови в інтересах суспільства можуть призвести до запровадження нових судових заборон та присудження компенсації, що завдає шкоди доходам, діяльності та репутації компаній, зазначила консалтингова компанія Тrіvіum Сhіnа. 
“Це додає ще один рівень ризиків, які компаніям доведеться враховувати”, — додала Тrіvіum Сhіnа.
Наприкінці минулого року законодавчий орган Китаю попросив громадськість надати відгуки щодо попереднього проєкту закону. У Тrіvіum зазначили, що після ухвалення цей закон стане “ще одним інструментом у дедалі більшому арсеналі правових засобів Пекіна для протидії санкціям”.
Американська торговельна палата в Китаї, яка представляє понад 800 переважно американських компаній у країні, заявила, що “уважно стежитиме за тим, як цей закон буде застосовуватися на практиці”.
“Для підприємств, які працюють у Китаї, прозорість, передбачуваність, дотримання належних процедур та послідовне застосування законодавства є важливими чинниками для підтримання довіри та сприяння подальшим інвестиціям”, — зазначив голова Американської торговельної палати в Китаї Джеймс Циммерман.
Китайські чиновники закликали до створення дієвіших правових інструментів для протидії тому, що вони називають “іноземним примусом”, зокрема застосуванню західними урядами економічних та дипломатичних санкцій з метою тиску на Пекін у таких питаннях, як права людини, торгівля та технологічна конкуренція.
Протягом останніх тижнів офіційна газета Верховної народної прокуратури Китаю публікувала статті, в яких висловлюється підтримка використання цивільних позовів для боротьби із зовнішнім втручанням.
“Коли іноземні заходи завдають шкоди інтересам Китаю, наприклад, загрожуючи безпеці ключових промислових ланцюгів та ланцюгів постачання або блокуючи доступ до важливих технологій, прокуратура може розглянути можливість порушення судових справ у громадських інтересах, щоб вимагати припинення таких порушень та відшкодування збитків”, — йдеться в одній зі статей.
Останніми роками Китай посилює свої правові інструменти для протистояння тиску з боку США та інших західних урядів, які запроваджували економічні санкції та інші заходи, спрямовані проти промислової політики Пекіна, ставлення до мусульманських меншин у Сіньцзяні й обмеження громадянських свобод у Гонконгу.
У 2021 році Пекін ухвалив закон про протидію іноземним санкціям, який передбачав механізми контрзаходів у відповідь на іноземні обмеження та пом’якшення їхнього впливу. Контрзаходи включають відмову у видачі віз та висилку іноземних громадян, арешт їхніх активів у Китаї та обмеження можливості здійснювати операції з китайськими партнерами. Закон також дозволив китайським юридичним та фізичним особам подавати позови з метою отримання компенсації за збитки, заподіяні іноземними санкціями.
Цього року Пекін оголосив про нові нормативні акти, що передбачають застосування каральних заходів проти іноземних організацій та фізичних осіб, які загрожують доступу Китаю до критично важливих ресурсів або відмовляються від послуг китайських постачальників у відповідь на політичний тиск, а також проти іноземних сторін, які претендують на “необґрунтовану екстериторіальну юрисдикцію” над китайськими юридичними та фізичними особами.
“Каральні заходи” включають обмеження на ведення бізнесу й інвестування в Китаї, а також на поїздки до країни. Китайські компанії, проти яких застосовано іноземні санкції, можуть вимагати компенсації через китайські суди.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Пентагон відкриває військові бази для промзон: як США ліквідують залежність від Китаю



NYТ писала, що Китай створює бар’єри, щоб запобігти відтоку капіталу, технологій та компаній із країни. Китайські політики створюють дедалі більший арсенал засобів експортного контролю, контрзаходів і торговельних санкцій у відповідь на мита й інші обмеження, запроваджені іноземними урядами.
У сукупності запроваджувані Пекіном заходи становлять новий план "економічної фортеці", яку Китай будує навколо своїх технологій та ланцюгів постачання на тлі зростання напруженості у відносинах з Європою та США. Це є ще одним сигналом того, що економічні принципи відкритих ринків та вільної торгівлі, які діяли десятиліттями та сприяли піднесенню Китаю, поступаються місцем більш фрагментованій епосі.

Заступник голови Національного космічного управління Китаю Бянь Чжиган опинився під слідством за “підозрою в серйозних дисциплінарних і правових порушеннях”. Це стало продовженням низки чисток, які останніми місяцями торкнулися керівників державних підприємств-виробників зброї, дослідників у галузі озброєння та вчених-ядерників, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай заявив про право переслідувати людей за кордоном за новим законом про етнічну єдність 



Державне управління науки, технологій та промисловості в галузі національної оборони Китаю, в якому Бянь також пропрацював тривалий час, здійснює нагляд за передовими секторами оборонної галузі країни.
На сайті управління зазначається, що воно “відповідає за організацію та координацію основних питань, пов’язаних із дослідженнями та виробництвом озброєння й обладнання в галузях ядерної енергетики, космонавтики, авіації, суднобудування та електроніки, а також за розвиток основних потенціалів оборонної промисловості”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Британія, Франція та Німеччина занепокоєні маневрами Китаю біля східного узбережжя Тайваню



Китай перебуває в епіцентрі багаторічної антикорупційної кампанії, ініційованої лідером країни Сі Цзіньпіном, у межах якої десятки високопосадовців, а також вищих генералів ставали об’єктами розслідувань та зрештою були звільнені з посад.
Минулого місяця двох колишніх міністрів оборони Китаю засудили до смертної кари з відстрочкою виконання вироку на два роки за звинуваченнями в корупції. За словами аналітиків, чистки в армії можуть залишати серйозні прогалини в командній структурі та заважати боєготовності армії Китаю.
Корупція, саботаж, страх перевороту чи поспіх перед великою війною? У статті "Чистки перед ударом: навіщо Сі змінює генералів напередодні можливої війни за Тайвань" Віктор Константинов розповідав про мотиви та наслідки чисток Сі.

Китай має право застосовувати заходи проти людей за межами своїх кордонів, які порушують новий закон про етнічну єдність, заявив заступник міністра юстиції країни Ху Вейлі. За його словами, це відповідає міжнародній практиці, є законним і необхідним, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай готує другий ЗПГ-термінал для підсанкційного газу з Росії — Rеutеrs



Новий закон набирає чинності 1 липня та містить положення, згідно з яким люди та групи за межами Китайської Народної Республіки можуть бути притягнуті до юридичної відповідальності за підрив “етнічної єдності та прогресу або підбурювання до етнічного сепаратизму”. 
Це викликало занепокоєння на Тайвані. Тайбей побоюється, що такий закон може надати Пекіну ще одну правову підставу для переслідування тайванців, яких Китай вважає сепаратистами. Правозахисні організації також скаржилися, що Пекін намагався використовувати запити до Інтерполу, щоб спонукати іноземні уряди затримувати людей, яких Китай розшукує за політичні злочини.
Ху стверджує, що певні західні ЗМІ, яких він не назвав, “спотворили та неправильно інтерпретували” положення про застосування за кордоном.
“Ця норма ґрунтується на національних умовах Китаю, відповідає правовим принципам та узгоджується з міжнародною практикою. Це законна, правомірна, необхідна та здійсненна правова норма”, — зазначив він у середу, 24 червня.
“Усі країни світу мають право запобігати сепаратистській та деструктивній діяльності, а також підтримувати соціальну солідарність і нормальний порядок за допомогою внутрішнього законодавства. Положення про застосування закону за кордоном спрямовано проти незаконних дій і використовує методи верховенства права для захисту від різних протиправних дій, пов’язаних з етнічними питаннями, які здійснюються з-за кордону”, — додав Ху.
За його словами, застосування закону за кордоном “ефективно захистить суверенітет, безпеку та інтереси розвитку Китаю, а також законні права та інтереси представників усіх етнічних груп”.
“Це не вплине на звичайні міжособистісні контакти між Китаєм та іншими країнами, наукові дискусії, економічне та торговельне співробітництво чи інші види діяльності”, — додав представник Міністерства юстиції Китаю.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай обігнав США в рейтингу суперкомп’ютерів, але програє у перегонах ШІ — Rеutеrs



Китай ухвалив закон про етнічну єдність у березні цього року з метою формування “спільної національної ідентичності” серед понад 50 етнічних меншин країни, до яких входять тибетці та уйгури. Частина етнічних меншин незадоволена правлінням Пекіна та неодноразово влаштовувала протести. Критики ініціативи одразу ж попередили, що закон посилює тиск на етнічні меншини в країні.
Лідер Китаю Сі Цзіньпін приділяє багато уваги інтеграції “неспокійних” прикордонних регіонів. З моменту приходу до влади в 2012 році Сі посилив контроль над етнічними меншинами, включаючи Сіньцзян, Тибет і Внутрішню Монголію. Мільйони уйгурів у Сіньцзяні опинилися під посиленим державним наглядом та були залучені до трудових програм, які західні критики характеризували як примусову працю. Сам уряд Китаю заперечує будь-які порушення прав людини, називаючи ці звинувачення “брехнею”. 

З 2027 року компаніям, зареєстрованим у Євросоюзі, заборонять продавати російський зріджений природний газ навіть третім країнам, незалежно від кінцевого покупця. Це спонукає Кремль шукати інші маршрути збуту. Зокрема, Китай готує другий імпортний термінал для приймання ЗПГ з російського проєкту "Арктик СПГ-2". Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Новозбудований ЗПГ-термінал Lоngkоu у східній китайській провінції Шаньдун, оператором якого є державний трубопровідний гігант РіреСhіnа, готують до приймання вантажів з "Арктик СПГ-2".
Такий крок може стати важливою підтримкою для проєкту вартістю $21 млрд, який перебуває під серйозним санкційним тиском. Він також може допомогти Москві, чиї газові поставки постраждали через рішення Європи відмовитися від закупівель, тоді як нафтовий сектор Росії зазнає додаткового тиску через українські атаки.  
Другий імпортний термінал дозволив би Китаю приймати більші обсяги підсанкційного російського ЗПГ. Водночас "Арктик СПГ-2", проєктна потужність якого становить 19,8 мільйона тонн на рік, отримав би ще один експортний напрям.
Китай, який наразі є єдиним відомим покупцем підсанкційних вантажів "Арктик СПГ-2", досі приймав поставки через термінал Веіhаі компанії РіреСhіnа у провінції Гуансі. Саме цей об’єкт у серпні 2025 року прийняв першу партію проєкту для покупця, яку доставив танкер Аrсtіс Мulаn.
Відтоді Веіhаі отримав 41 вантаж, або 2,6 мільйона тонн ЗПГ з "Арктик СПГ-2", зокрема багато партій проходили через дві плавучі установки для зберігання у Росії. Про це свідчать дані відстеження суден. Крім того, цей термінал прийняв три вантажі ЗПГ з російського підсанкційного термінала "Портовая". Китаю потрібен додатковий термінал, щоб поглинати більші обсяги підсанкційних вантажів.
Китай, який є найбільшим імпортером ЗПГ у світі, торік закупив у Росії 7,57 мільйона тонн скрапленого природного газу, свідчать дані китайської митниці. Lоngkоu розглядають як логічний варіант, оскільки, як і Веіhаі, він перебуває під управлінням РіреСhіnа. Крім того, цей термінал розташований ближче до плавучої установки Коryаk на Далекому Сході Росії, де вантажі "Арктик СПГ-2" зберігають і перевантажують.
Представник галузі повідомив, що Lоngkоu вже завершив етап механічного будівництва і має бути готовий до роботи до жовтня. Це дозволило б запустити його до періоду пікового зимового попиту. Після завершення першої фази термінал Lоngkоu у прибережному місті Яньтай матиме річну потужність приймання 5 мільйонів тонн ЗПГ. Для порівняння, потужність термінала Веіhаі становить 6 мільйонів тонн на рік.
ЗПГ-термінал РіреСhіnа у Даляні на північному сході Китаю також обговорюється як потенційний майбутній пункт приймання вантажів. Nоvаtеk останнім часом активізував наймання персоналу в Китаї. З серпня 2025 року Nоvаtеk знизив ціни на вантажі на 30–40%, щоб залучити китайських покупців попри санкції.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чому «розворот до Китаю» не врятував газовий експорт РФ — Вlооmbеrg



Нагадаємо, що китайський напрям для підсанкційного російського ЗПГ вже давно набув особливого значення для Москви. РФ поступово збільшує експорт газу із заводів "Арктик СПГ-2" і "Портова", які перебувають під санкціями США. Росія намагалася скористатися глобальним дефіцитом природного газу та схилити енергозалежні країни Південної Азії до купівлі цього палива зі знижкою близько 40% від ринкової ціни. Продавці пропонували оформити документи відповідним чином, щоб вантаж виглядав так, ніби походить не з Росії, а з Оману або Нігерії. Водночас єдиною країною, яка наразі купує підсанкційний російський ЗПГ, залишається Китай, використовуючи для цього так званий "тіньовий флот".

Коли наприкінці лютого США та Ізраїль розпочали бомбардування Ірану, Китай постав перед ризиком: ще один дружній режим міг бути повалений, подібно до того, як було у Венесуелі. Але зараз, майже через чотири місяці, ситуація виглядає зовсім інакше: США та Іран досягли тимчасової угоди після кількох тижнів мирних переговорів, режим у Тегерані залишається при владі, а сама війна, на думку деяких аналітиків, продемонструвала межі американської могутності.Тим часом дипломатичний вплив Китаю, здається, зріс — країна приймала низку іноземних лідерів і позиціонувала себе як прихильника миру, заслуживши похвалу навіть від президента США Дональда Трампа за свою реакцію на війну, пише СNN. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Розвідка США попереджає, що Ізраїль може підірвати нову мирну угоду з Іраном Друга за величиною економіка світу також краще за багатьох своїх сусідів пережила історичну енергетичну кризу, спричинену війною США з Іраном, завдяки своїм значним стратегічним запасам нафти та впровадженню зелених технологій.Міністерство закордонних справ Китаю привітало оголошення про укладення угоди між США та Іраном. Пекін висловив готовність відігравати активну роль у “відновленні миру та спокою” на Близькому Сході.Речник МЗС Китаю Лін Цзянь не підтвердив, чи мав Пекін якийсь стосунок до укладення угоди. Але він наголосив на “невтомних” зусиллях Китаю, спрямованих на припинення війни, зокрема на оприлюдненні лідером Сі Цзіньпіном у квітні мирної пропозиції з чотирьох пунктів. І така похвала лунала не лише з Пекіна.“Я хочу подякувати Китаю, Сі… він залишався нейтральним, абсолютно нейтральним, і я це ціную”, — сказав Трамп у середу, 17 червня, зазначивши, що китайський лідер не використав військово-морську міць своєї країни, щоб протистояти блокаді іранських портів.Під час війни Китай дотримувався обережної дипломатичної лінії. Пекін засудив атаку США та Ізраїлю на Іран і продовжував купувати іранську нафту, попри американські санкції. Водночас Китай підтримував відкритий діалог з обома сторонами.На тлі загострення ситуації на Близькому Сході Пекін відвідувала низка іноземних лідерів.На початку переговорів Тегеран прагнув забезпечити підтримку Китаю як гаранта мирної угоди, але Пекін не виявив особливого інтересу до виконання такої офіційної та потенційно складної ролі.У середу глава МЗС Китаю Ван Ї провів телефонну розмову з іранським колегою та закликав до “належного врегулювання” питання судноплавства в Ормузькій протоці.“Ключ до наступного кроку полягає в тому, щоб усі сторони справді виконали свої зобов’язання”, — зазначив Ван.Незрозуміло, чи використовував Пекін свій дипломатичний вплив для сприяння тимчасовій угоді між США та Іраном — меморандуму про взаєморозуміння, офіційно підписаного в середу, який започаткував 60-денний період переговорів щодо ширшої угоди.Але для Пекіна візити міжнародних лідерів підсилили його риторику про те, що, поки інші ведуть війни, Китай є відповідальною світовою державою і впливовим гравцем на міжнародній арені.У той час як США та Іран вступають у наступну фазу переговорів, аналітики пильно стежать за тим, що саме Вашингтон отримав після війни, яка завдала шкоди світовій економіці.У Китаї, де опозиція до світового порядку, в якому домінують США, є одним із принципів зовнішньої політики, аналітики також обговорюють, як ця війна вплинула на місце США на світовій арені.Деякі експерти замислюються, чи є цей конфлікт для США “суецьким моментом”. У 1950-х роках Британська імперія втратила контроль над Суецьким каналом, що вважається ознакою занепаду країни на міжнародній арені.“Чи повторюється зараз для Сполучених Штатів у Ормузькій протоці та сцена, яка кинула тінь на Британську імперію під час Суецької кризи?” — зазначає Сун Денган із Університету Фудань у Шанхаї.“З моменту закінчення холодної війни Сполучені Штати стали єдиною наддержавою світу. Однак цього разу військова міць США виявилася не настільки великою, як уявляв собі Вашингтон, а відсутність ключових союзників, які б підтримали цю війну, є ознакою того, що глобальна система альянсів під керівництвом США демонструє розкол”, — написав Сун у статті в китайській газеті Glоbаl Тіmеs.Це питання обговорюється і на Заході, але в Китаї деякі голоси також висловили думку, що Пекін отримав вигоду від війни США з Іраном.“Китай не зацікавлений у тому, щоб носити ореол переможця у віддаленій війні на Близькому Сході”, — написав на початку цього тижня політичний коментатор Ху Сіцзінь у соціальній мережі Wеіbо.Однак ця війна вплинула на сприйняття Китаю у світі — продемонструвавши успіх “стратегічного планування” країни, спрямованого на подолання енергетичних потрясінь, та привабливість мирного “шляху розвитку”, додав коментатор.На думку Ху, війна також значно послабила загальну силу американського стримування в питанні Тайваню, адже продемонструвала обмеженість запасів боєприпасів США та нездатність Вашингтона сформувати західну коаліцію навіть проти такого ізольованого ворога, як Іран.

Балансування Китаю

Як Китай відреагує на те, що він вважає ослабленням США, — питання відкрите.Пекін давно позиціонує себе як захисника “багатополярного світу” та, ймовірно, використає цей конфлікт, щоб отримати ще одну зміну, якої прагне: кінець ери безпекового середовища під домінуванням США та їхніх союзників.Але протягом усієї війни Пекін намагався обережно балансувати свої інтереси, замість того щоб брати активну участь у вирішенні конфлікту або відкрито обирати сторону.Імовірно, саме Пекін підштовхнув Тегеран до переговорів із США на початку весни, навіть попри те, що Вашингтон звинувачував китайські компанії у сприянні закупівлі зброї для іранських сил. Те, що Сі зміг провести саміт із Трампом минулого місяця, попри ці звинувачення та попри те, що Китай залишається найбільшим покупцем іранської нафти, може свідчити про вплив Пекіна та його ретельно виважену політику балансування.Однак спостерігачі в Китаї також зазначають, що потенційний “суецький момент” для США не означатиме, що Пекін автоматично займе місце Вашингтона на вершині світового порядку. А китайські чиновники й аналітики вже давно заявляють, що Пекін не прагне стати наддержавою за зразком США.“США залишаються найпотужнішим зовнішнім гравцем на Близькому Сході. Змінилося лише те, що їхнє домінування тепер вимагає значно більших політичних, військових, економічних та репутаційних витрат”, — заявив науковий співробітник Університету Цінхуа в Пекіні Сун Ченхао.За його словами, ця війна може зробити світогляд Китаю, який наголошує на суверенітеті, невтручанні, політичному врегулюванні та безпеці, орієнтованій на розвиток, привабливішим для багатьох країн.“Але авторитет будується не лише завдяки критиці дій США. Він також залежить від того, чи зможе Китай запропонувати практичні дипломатичні рішення, забезпечити стабільність енергопостачання та сприяти створенню умов для деескалації конфлікту”, — додав Сун. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Спецпосланець Трампа вирушив до Швейцарії на переговори з Іраном — Ахіоs Тимчасова угода Трампа з Іраном зазнала критики. У Вашингтоні навіть деякі республіканські союзники Трампа в Конгресі висловили сумніви щодо того, чи не пішов президент США на занадто великі поступки. Коли майже чотири місяці тому США та Ізраїль розпочали війну, Трамп казав, що метою є знищити іранську ядерну програму, позбавити Тегеран можливості завдавати ударів по сусідах, не дозволити Ірану підтримувати союзних бойовиків у регіоні та створити для іранців можливість повалити свій теократичний уряд. Президент США підписав тимчасову угоду, не досягнувши жодної з цих цілей.Як писав у статті для ZN.UА В’ячеслав Ліхачов, інтерпретувати текст меморандуму “як збалансований або взаємовигідний неможливо, адже документ досить відверто перекошений на користь Ірану”. Хто насправді вийшов переможцем із цього протистояння та чи варто було взагалі розпочинати війну? Відповіді Ліхачов шукав у статті “Трамп оголосив про перемогу. Чому угода з Іраном схожа на капітуляцію США”.