Нейтралітет на словах: Бернс розповів, чого Пекін чекає від війни в УкраїніКитай хотів, щоб Росія вийшла з війни сильнішою і здобула перевагу над Україною. У Пекіні цю мету майже не приховували, хоча публічно запевняли, що не підтримують жодну сторону. Цього тижня Сі Цзіньпін прийняв у Шеньчжені Дональда Трампа і Владіміра Путіна, але саміт завершився без проривів. Китайські чиновники ніколи не вагалися, підтримуючи Москву, заявив Тhе Nеw Yоrk Тіmеs колишній посол США в Китаї Ніколас Бернс.
Бернс був послом у Пекіні за адміністрації Джо Байдена, а до того представляв США в НАТО. «Це було доволі лицемірно. Я справді вважаю, що за час моєї роботи послом вони подвоїли підтримку Росії», — сказав Бернс.
Він переконаний, що Пекін і не приховував своїх цілей. «Було цілком очевидно, що Китай хотів, щоб Росія вийшла сильнішою і здобула перевагу над Україною. Вони хотіли бачити поразку НАТО і Сполучених Штатів», — наголосив дипломат.
Підтримку видно у торгівлі. За даними американських і європейських посадовців, Сі Цзіньпін дозволяє китайським компаніям продавати мікроелектроніку та інші критичні товари російським оборонним підприємствам. Саме це допомагає Кремлю продовжувати повномасштабне вторгнення, хоча Росія вже втратила у війні 400–500 тис. військових. Крім того, Китай весь цей час купує російську нафту, і Москва отримує від цього гроші.
Масштаби цієї допомоги дуже великі. За підрахунками Київської школи економіки, у 2023 році на Китай і Гонконг припало 76% російського імпорту товарів, потрібних для виробництва зброї. У 2021 році цей показник становив 41%.
Союз Пекіна з Москвою має межі. Китай здебільшого не постачає Росії зброю, а через війну переймається наслідками для світової економіки. У травні Сі Цзіньпін і Владімір Путін так і не підписали угоду про новий газопровід до Китаю.
Китай таємно постачає Росії деталі для БпЛА на десятки мільйонів доларів — Тhе Теlеgrарh
Тhе Nеw Yоrk Тіmеs пише, що розпад Радянського Союзу значною мірою визначив світогляд лідерів Китаю та Росії. Обидва вважають, що його спричинили американські інтриги й слабкість радянських керівників. У грудні 2012 року, через місяць після приходу до влади, Сі Цзіньпін заявив на закритому партійному виступі, що СРСР розпався, бо «не знайшлося нікого, кому вистачило б мужності встати й чинити опір».
Китай залишається важливим партнером і для України. За даними Державної митної служби України, у 2025 році країна імпортувала з Китаю товарів на 19,2 млрд доларів. Це найбільший показник серед усіх країн. Загальний імпорт становив 84,8 млрд доларів.
«Подвійна гра» Китаю: один постачальник для двох армій
FТ назвала зустріч у Шеньчжені дипломатичним тріумфом для Сі. У спільній заяві трьох лідерів містяться лише розмиті обіцянки реформувати ООН і не допустити ядерної війни. Співпраця Пекіна з Москвою поглиблюється.
Ще в лютому Вlооmbеrg писав, що Китай посилив підтримку РФ: торгівля між країнами зросла з 152 млрд доларів у 2021 році до 253 млрд у 2024-му.
У квітні Пекін вимагав від ЄС виключити з 20-го пакета санкцій китайські компанії, які постачають Росії товари подвійного призначення.
Про те, чим зустріч у Шеньчжені загрожує Україні та Європі, у статті ZN.UА «Що насправді отримав Путін у Китаї — і чому Україні та Європі варто насторожитися» пише надзвичайний і повноважний посол України Сергій Корсунський.
Go to zn.ua Саміт із Трампом і Путіним став дипломатичним тріумфом для Сі, але стратегія лідера Китаю ризикована — FTТристоронній саміт у Шеньчжені продемонстрував глобальну лідерську роль Пекіна, пише FТ.
Трамп і Сі Цзіньпін можуть змусити Путіна зупинити війну, якщо справді цього хочуть — Зеленський
Незабаром після того, як лідер Китаю Сі Цзіньпін, президент США Дональд Трамп і російський диктатор Владімір Путін завершили тристоронній саміт у Шеньчжені, очільник китайського МЗС Ван Ї назвав цю зустріч “історичною подією”.
Саміт, теми якого варіювалися від ядерного роззброєння до імунітету лідерів від міжнародного судового переслідування, став дипломатичним тріумфом, який призвів до “декларації щодо світового миру”, заявив Ван.
Для Сі ця зустріч стала кульмінацією року, протягом якого він втягнув у свою орбіту Трампа — свого найбільшого суперника — й Путіна, водночас продемонструвавши стабільність Пекіна у світі, розхитаному американськими митами, війною РФ проти України та конфліктом США з Іраном.
Для Путіна саміт став можливістю піднятися до рівня лідерів двох великих держав після років у статусі вигнанця через повномасштабне вторгнення в Україну. Тим часом Трамп зміцнив свою “дружбу” з авторитарними суперниками, водночас послабивши власний авторитет.
“Сі вийшов із цього сильнішим, продемонструвавши своє бачення світового порядку, в центрі якого стоїть Китай”, — зазначив історик-китаєзнавець Джуліан Гевірц.
Він звернув увагу на ретельно продуману Китаєм організацію саміту.
“Трамп, можливо, вважає себе центральною фігурою, але Пекін подбав про те, щоб саміт транслював зовсім іншу історію”, — додав Гевірц.
Хоча тристороння зустріч, яка відбулася в кулуарах саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС), затьмарила ширше зібрання, Сі старанно проводив двосторонні переговори з лідерами інших країн, оскільки Китай розширює торговельний вплив. Сі, Трамп і Путін також провели окремі двосторонні зустрічі.
Однак пафосна риторика на тристоронньому саміті різко контрастувала з реальністю.
Хоча офіційна заява Пекіна вказувала на необхідність підтримувати діалог і зазначала, що “розбіжності між великими державами є неминучими”, Китай прохолодно поставився до прем'єр-міністерки Японії Санае Такаїчі. Очільницю уряду Японії, чиї заяви щодо Тайваню спричинили погіршення відносин із Пекіном, в аеропорту зустріла китайська чиновниця відносно низького рівня.
Тристоронні переговори також слугували внутрішньополітичним цілям Сі, підсилюючи його авторитет на світовій арені напередодні того, як він готується забезпечити собі четвертий п’ятирічний термін при владі. З’їзд партії завжди є політично делікатним моментом у Китаї.
З цієї причини головним завданням для Сі було збереження стабільних відносин між США та Китаєм, зазначає Раян Хасс з Інституту Брукінгса.
“Трамп не виявляє жодних натяків на конфронтацію з Сі чи Путіним. Він насолоджується повагою, яку йому демонструють обидва лідери”, — сказав аналітик.
Однак стратегія Сі, яка полягає в демонстрації тісних зв'язків із Трампом і Путіним, ризикована.
Деякі аналітики називали цю зустріч “Ялтою 2.0” за аналогією з самітом 1945 року між США, Великою Британією та Радянським Союзом, на якому трійка лідерів визначила післявоєнний світовий порядок. Однак партнери Сі у ХХІ столітті менш впливові та не настільки впевнені у своїй позиції, як колись були Франклін Д. Рузвельт, Вінстон Черчилль і Йосип Сталін.
Трамп — президент, чиї повноваження добігають кінця на тлі поразки республіканців на проміжних виборах. Також американський лідер і Путін загрузли у війнах, у яких не можуть перемогти. Попри розмови про мир у світі, Путін одразу ж після саміту погрожував Україні.
Спільна заява містила лише розпливчасті обіцянки, такі як реформування ООН та домовленість не вести ядерну війну. Ознакою нестійкості угоди стало те, що міністр закордонних справ Китаю Ван Ї вдався до банальних фраз, коли його запитали про механізми подальшого виконання домовленостей.
“Китай співпрацюватиме з Росією та США задля повної реалізації консенсусу, досягнутого на саміті”, — сказав він.
Суперництво між США та Китаєм у таких сферах, як штучний інтелект, також становить загрозу для загальних відносин. Обидві країни звинувачували одна одну в невиконанні зобов’язань у межах торговельного перемир’я, про яке Трамп і Сі домовилися в Південній Кореї в жовтні минулого року.
“Крихке перемир’я, можливо, починає розпадатися”, — вважає Бонні Глейзер з Німецького фонду Маршалла.
“Важко повірити, що прагнення Сі до стабільності у відносинах зі США переважатиме його потребу не виглядати слабким на внутрішній арені напередодні 21-го з’їзду партії, до якого залишився лише рік”, — додала вона.
Деякі експерти закликали до обережності, звертаючи увагу на внутрішні економічні проблеми, з якими стикається Сі, оскільки Китай намагається подолати багаторічний спад на ринку нерухомості, високий рівень безробіття серед молоді та демографічні проблеми. У короткостроковій перспективі зустріч Сі з Трампом і Путіним, а також саміт АТЕС можуть відвернути увагу громадськості. Однак якщо економіка й надалі демонструватиме незадовільні результати, ефект від дипломатичних успіхів може зникнути.
Ситуація, коли великі держави між собою вирішують долю світу, викличе занепокоєння в інших країнах і групах, таких як ЄС.
“Середні та малі держави завжди віддають перевагу багатосторонній міжнародній системі, оскільки вона, теоретично, ґрунтується на політичній та суверенній рівності й регулюється правилами та нормами. Система домовленостей між великими державами, звісно, робить середні та малі країни неважливими”, — зазначив професор політичних наук Чжан Баохі.
Китайські аналітики вважають, що “ялтинська” інтерпретація є оманливою. Саміт продемонстрував, що три країни можуть співпрацювати, спростовуючи панівну тезу про “конкуренцію великих держав”.
“Це свідчить про те, що якщо великі держави, такі як Китай, США та Росія, можуть сісти за один стіл і реально розглянути спільні виклики, то весь світ стане значно кращим”, — заявив науковець Пекінського університету Ван Дун.
Він додав, що нарікання європейських держав та інших країн щодо тристороннього саміту, зокрема через можливість обговорення війни РФ проти України, нагадувало заздрість.
“Вони самі не здатні врегулювати проблему, але коли хтось інший намагається це зробити, то починають його критикувати”, — сказав Ван Дун.
Сі Цзіньпін закликав США, РФ та Китай співпрацювати у вирішенні глобальних викликів та сприяти миру й стабільності
За відсутності чіткого регламенту і погодженого порядку денного Сі описав історичну зустріч з Путіним і Трампом у Шеньчжені як таку, що створює нові можливості для її учасників. На його думку, “позитивна взаємодія” між великими державами є обов'язковою, адже такі країни мають особливу відповідальність.
Однак цілком очевидно, що жодних спільних рішень під час такого саміту не ухвалили й ухвалити не могли, писав Сергій Корсунський у статті “Що насправді отримав Путін у Китаї — і чому Україні та Європі варто насторожитися”. Водночас сам факт проведення такої зустрічі зіграв на користь Путіна, який відтепер у чиїхось очах може видаватися рівним лідерам двох провідних держав світу, хоча Росія не відповідає ні США, ні КНР за жодним параметром, окрім ядерної зброї. Варто очікувати, що відтепер усі проросійські інформаційні ресурси розпочнуть глобальну кампанію з повернення Путіна у світову політику.
На думку оглядача Марка Чемпіона, Путін може цілком обґрунтовано сподіватися, що трійка лідерів великих держав зустрінеться знову та згодом дійде до визначення сфер впливу.
Go to zn.ua Сі на зустрічі з Трампом закликав США “вчинити правильно” щодо ТайванюЛідер Китаю Сі Цзіньпін під час зустрічі з американським президентом Дональдом Трампом закликав США “вчинити правильно” щодо Тайваню, щоб уникнути ускладнень у відносинах Пекіна з Вашингтоном, пише Хіnhuа.
Трамп заснув під час виступу "друга" Сі
Сі додав, що США та Китай загалом підтримують стабільні відносини, які приносять вигоду обом народам і водночас забезпечують більшу впевненість міжнародній спільноті.
“Щодо тайванського питання американська сторона повинна вчинити правильно й уникнути серйозних потрясінь у китайсько-американських відносинах”, — сказав Сі.
Лідер Китаю закликав Пекін і Вашингтон “конструктивно” вирішувати розбіжності. За його словами, протягом останніх кількох місяців сторони спільно шукали правильний шлях для співіснування двох великих держав, визначивши нове бачення “конструктивних, стратегічних і стабільних відносин”. Сі додав, що побудова таких відносин є “безпрецедентним завданням”, яке вимагає “сміливості, прагматизму й ефективної реалізації”. Він закликав втілювати в життя консенсус, досягнутий двома лідерами, підтримувати діалог, розширювати сфери співпраці та скорочувати перелік розбіжностей, щоб зберегти позитивну динаміку двосторонніх відносин.
Сі вказав на важливість посилення комунікації для врегулювання питань, які викликають занепокоєння в економічній і торговельній сферах, а також закликав до тісної взаємодії та координації з метою зменшення ризиків для безпеки, пов’язаних зі штучним інтелектом.
Трамп заявив, що США не підтримують незалежність Тайваню, написало також Хіnhuа. Американський лідер високо оцінив особисті стосунки з Сі.
“Сі та я налагодили чудові особисті стосунки. Це справді так. Дехто незадоволений, коли чує про це, але я дуже радий цьому. Ми продовжуємо зміцнювати цю дружбу, яка стає дедалі тіснішою, і це справді дивовижно”, — сказав Трамп.
Трамп та Сі зустрілися в південнокитайському місті Шеньчжень у четвер, 19 листопада, в кулуарах саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС). Це вже другий візит Трампа до Китаю та третій раунд переговорів президента США з лідером КНР цього року. Також Трамп і Сі сьогодні провели тристоронній саміт із російським диктатором Владіміром Путіним.
З'явилася спільна «мирна декларація» Китаю, США та РФ. Про Україну там жодного слова
Тайвань є одним із найгостріших питань у відносинах США та Китаю. КНР вважає самокерований демократичний острів своєю територією і не виключає можливості застосування сили для “возз'єднання” з Тайванем. США є найважливішим міжнародним партнером острова й постачальником зброї для Тайваню, попри відсутність офіційних дипломатичних відносин. Згідно з власним законом, Сполучені Штати зобов'язані надавати острову засоби самооборони, однак Вашингтону доводиться поєднувати це партнерство зі збереженням офіційних дипломатичних зв'язків із Китаєм.
Під час саміту в Пекіні у травні Сі також висловлював застереження щодо Тайваню, попереджаючи про ризик конфлікту в разі неправильного підходу до цього питання. На саміті у Вашингтоні Сі висловив сподівання, що США дотримуватимуться “правильної позиції” щодо протидії незалежності Тайваню. Це було б жорсткішою версією давно усталеного формулювання США про те, що вони не підтримують незалежність острова.
Деякі союзники США давно побоюються, що Трамп може погодитися пом’якшити підтримку Тайваню в обмін на економічні чи інші геополітичні вигоди від Китаю. Раніше Трамп стверджував, що “не брав на себе жодних зобов'язань” щодо острова, а також застерігав Тайвань від проголошення незалежності. Після зустрічі з Сі в Пекіні в травні Трамп заявив, що відтермінував схвалення нового пакета зброї для Тайваню, назвавши це “козирем у переговорах” із Китаєм.
Go to zn.ua З'явилася спільна «мирна декларація» Китаю, США та РФ. Про Україну там жодного словаКитайські державні ЗМІ опублікували «мирну декларацію» після зустрічі лідера КНР Сі Цзіньпіна, президента США Дональда Трампа та російського диктатора Владіміра Путіна на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Спершу було незрозуміло, чи це дійсно спільна заява чи окрема позиція Китаю, та згодом росіяни опублікували таку саму «мирну декларацію», пише Тhе Guаrdіаn.
У заяві йдеться, що 19 листопада Сі, Трамп та Путін провели зустріч у Шеньчжені, під час якої лідери США та РФ «висловили подяку Китаю за проведення цієї історичної зустрічі». Також, згідно з оприлюдненою «декларацією», очільники трьох держав «обмінялися глибокими думками щодо поточної міжнародної ситуації та зобов'язалися підтримувати стратегічну стабільність та міжнародну безпеку».
Ядерну зброю слід повністю заборонити та остаточно знищити — Сі Цзіньпін
Про Україну та розв’язану росіянами проти неї війну в спільній заяві немає жодного слова. Натомість там прописані чотири такі пункти:
Як постійні члени Радбезу Організації Об’єднаних Націй, Китай, Росія та США прагнуть сприяти реформі ООН, аби вона могла ефективніше реагувати на глобальні виклики та виконувати свою фундаментальну місію з підтримки міжнародного миру та безпеки.
Три країни планують збільшити виробництво та постачання продуктів переробки нафти на благо всіх народів. Вони підтвердили важливість стабільних потоків енергії.
Глави трьох країн визнали, що принцип державної згоди та повага до імунітету державних посадовців мають першочергове значення, і погодилися, що Міжнародний кримінальний суд та інші подібні органи не повинні зловживати своєю юрисдикцією.
Лідери держав підтвердили, що ядерну війну неможливо виграти і не можна вести. США, Китай та РФ братимуть участь у діалозі щодо зменшення ядерних ризиків та запобігання розповсюдженню ядерної зброї.
Трамп заявив Сі та Путіну, що МКС “вийшов з-під контролю”
19 листопада лідери Китаю, США та Росії Сі Цзіньпін, Дональд Трамп та Владімір Путін провели свою тристоронню зустріч у Шеньчжені на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Господар зустрічі Сі Цзіньпін заявив, що «Китай, Росія та США повинні співпрацювати для вирішення глобальних проблем», адже «світ зануриться в хаос, якщо великі країни будуть воювати».
У перший день саміту основна увага була прикута саме до цих трьох лідерів — Сі, Трампа та Путіна. Наприклад, журналісти помітили, що Сі не дозволив Путіну стати біля Трампа на груповому фото, а вказав на місце російського диктатора — збоку. А невдовзі після цього ЗМІ звернули увагу на те, що президент Китаю під час спільної вечері ще й відсадив російського диктатора за інший стіл.
Ще під час погодження порядку денного саміту джерела Sоuth Сhіnа Моrnіng Роst зазначали, що війна РФ проти України, як і денуклеаризація Корейського півострова, значною мірою зникли з переліку можливих тем для обговорення. Тоді основна увага перейшла на сфери потенційного консенсусу, зокрема на роль штучного інтелекту в системах управління ядерними силами.
Видання Тhе Guаrdіаn раніше також попереджало, що саміт Трампа, Сі та Путіна може наблизити поділ світу на сфери впливу. Ці троє лідерів мають амбіції змінити спосіб управління світом. Один саміт не перетворить таку ідею на реальність, але може спрямувати світ на дуже небезпечний шлях, вважає оглядач Стів Блумфілд.
Go to zn.ua Сі Цзіньпін закликав США, РФ та Китай співпрацювати у вирішенні глобальних викликів та сприяти миру й стабільностіСьогодні світ уже не є «сукупністю ізольованих островів», адже людство живе в єдиному «глобальному селі», тому великі держави несуть «особливу відповідальність». Таку заяву під час зустрічі на полях АТЕС з президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Владіміром Путіним зробив лідер Китаю Сі Цзіньпін, передає ВВС Nеws.
За словами лідера КНР, останніми роками його країна просуває таку модель відносин між великими державами, яка «характеризується мирним співіснуванням, загальною стабільністю та збалансованим розвитком… що приносить користь як сторонам, що беруть участь у цьому процесі, так і всьому світу загалом».
Сі закликав Китай, Росію та США «показати приклад» решті світу, співпрацюючи у вирішенні глобальних викликів та сприяючи миру й стабільності.
«Китай, Росія та Сполучені Штати повинні подати приклад співпраці для вирішення глобальних викликів, спільної підтримки миру та стабільності у світі та внесення більшого внеску в прогрес людства», — заявив лідер Китаю.
«Ми творимо історію»: Трамп, Сі та Путін розпочали тристоронні переговори в Китаї
19 листопада лідери Китаю, США та Росії Сі Цзіньпін, Дональд Трамп та Владімір Путін провели свою тристоронню зустріч у Шеньчжені на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Господар зустрічі Сі Цзіньпін заявив, що «Китай, Росія та США повинні співпрацювати для вирішення глобальних проблем», адже «світ зануриться в хаос, якщо великі країни будуть воювати».
Зустріч відбувається з подачі лідера Кремля Владіміра Путіна. Водночас очікується, що Сі Цзіньпін використає її для просування свого бачення «багатополярного» світу, контрольованого Організацією Об'єднаних Націй, яку необхідно реформувати для кращого відображення інтересів Китаю.
Зазначимо, що під час першого дня форуму АТЕС увага загалу насамперед була прикута до Трампа, Путіна та Сі. Наприклад, журналісти помітили, що Сі не дозволив Путіну стати біля Трампа на груповому фото, а вказав на місце російського диктатора — збоку. А невдовзі після цього ЗМІ звернули увагу на те, що президент Китаю під час спільної вечері ще й відсадив російського диктатора за інший стіл.
Ядерну зброю слід повністю заборонити та остаточно знищити — Сі ЦзіньпінЛідер Китаю Сі Цзіньпін закликав світ позбутися ядерної зброї. Під час зустрічі на полях АТЕС з президентом США Дональдом Трампом та російським диктатором Владіміром Путіним лідер КНР наголосив, що виграти ядерну війну неможливо, передає «Сіньхуа».
«Ядерна зброя — це «меч Дамокла», що висить над головою людства; її слід повністю заборонити та остаточно знищити, щоб у кінцевому підсумку створити світ, вільний від ядерної зброї. Ядерну війну не можна виграти, і її не можна вести», — процитували Сі у китайському інформагентстві.
За словами лідера Китаю, слід докласти всіх зусиль, аби запобігти ядерній війні, дотримуватися Договору про нерозповсюдження ядерної зброї та підтримувати глобальну стратегічну стабільність.
США вступають у безпрецедентне ядерне протистояння з Китаєм і Росією — WSJ
19 листопада лідери Китаю, США та Росії Сі Цзіньпін, Дональд Трамп та Владімір Путін, провели свою тристоронню зустріч у Шеньчжені на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва. Господар зустрічі Сі Цзіньпін заявив, що «Китай, Росія та США повинні співпрацювати для вирішення глобальних проблем», адже «світ зануриться в хаос, якщо великі країни будуть воювати».
Зустріч відбувається з подачі лідера Кремля Владіміра Путіна. Водночас очікується, що Сі Цзіньпін використає її для просування свого бачення «багатополярного» світу, контрольованого Організацією Об'єднаних Націй, яку необхідно реформувати для кращого відображення інтересів Китаю.
Зазначимо, що під час першого дня форуму АТЕС увага загалу насамперед була прикута до Трампа, Путіна та Сі. Наприклад, журналісти помітили, що Сі не дозволив Путіну стати біля Трампа на груповому фото, а вказав на місце російського диктатора — збоку. А невдовзі після цього ЗМІ звернули увагу на те, що президент Китаю під час спільної вечері ще й відсадив російського диктатора за інший стіл.
Go to zn.ua “Плин історії не зупинити”: Сі Цзіньпін зробив нову заяву про "возз’єднання" Тайваню з КитаємПлин історії не можна зупинити, заявив у четвер, 12 листопада, китайський лідер Сі Цзіньпін, закликавши до “возз’єднання” Тайваню з Китаєм. Сі пообіцяв зробити це мирним шляхом, не згадуючи про застосування сили, пише Rеutеrs.
Підозрювана у шпигунстві за Nvіdіа на користь Китаю в’їжджала на Тайвань
КНР вважає демократично керований Тайвань своєю територією і неодноразово пропонувала модель автономії “одна країна — дві системи”, яку не підтримує жодна з провідних тайванських політичних партій.
Вирішення тайванського питання є “незмінною історичною місією” Комуністичної партії Китаю, заявив Сі у Великій народній залі в Пекіні.
“Плин історії не можна зупинити. Повне возз’єднання батьківщини має бути здійснене, і воно, безсумнівно, буде здійснене”, — додав Сі.
Ці коментарі пролунали у промові з нагоди 160-ї річниці від дня народження революціонера Сунь Ятсена, який допоміг очолити повстання 1911 року, що поклало край багатовіковому імператорському правлінню.
Сі заявив, що Сунь був великим національним героєм, патріотом і “піонером демократичної революції Китаю”.
“Сунь Ятсен послідовно відстоював єдність країни та солідарність нації, а також рішуче виступав проти будь-яких слів і дій, які розколювали країну чи націю”, — додав лідер Китаю.
Сі також сказав, що Китай дотримується принципів “мирного возз’єднання” та політики “одна країна — дві системи” щодо Тайваню. За його словами, Пекін готовий вести переговори з Тайванем, дотримуючись при цьому концепції “єдиного Китаю” — позиції, згідно з якою обидва береги Тайванської протоки є однією країною.
Усі китайці, зокрема й жителі Тайваню, повинні об’єднатися, щоб спільно протистояти “сепаратистським” силам, які виступають за незалежність острова, та прагнути до мирного розвитку відносин між двома берегами Тайванської протоки, додав Сі.
Попри те, що Сі не згадав про застосування сили щодо Тайваню (від такої можливості Китай ніколи не відмовлявся), китайські військові щодня маневрують навколо острова.
Минулого місяця Тайбей закликав жителів острова триматися якомога далі від будь-яких заходів, організованих Китаєм з нагоди річниці від дня народження Сунь Ятсена, заявивши, що Пекін має спотворене уявлення про революціонера та його спадщину.
Пекін називає Сунь Ятсена великим національним героєм і патріотом, а також попередником комуністичної революції 1949 року, яка змусила уряд Республіки Китай втекти на Тайвань.
Тайвань вважає Сунь Ятсена “батьком нації”, хоча його політична філософія — “Три народні принципи” — більше не входить до обов’язкового шкільного курсу.
Тайванський президент Вільям Лай та його керівна Демократична прогресивна партія відстоюють окрему від Китаю ідентичність Тайваню і займають дедалі жорсткішу позицію щодо Пекіна стосовно ролі Республіки Китай.
Тайвань особливо обурений спробами Пекіна приписати собі заслуги за перемогу у Другій світовій війні, стверджуючи, що саме уряд Республіки Китай воював на боці союзників, оскільки Китайської Народної Республіки на той час ще не існувало.
Пекін вважає Лая “сепаратистом” і відмовляється вести з ним переговори. Лай наголошує, що лише народ Тайваню може ухвалювати рішення про своє майбутнє.
Китай намагається ізолювати Тайвань і погрожує союзникам острова — FТ
Виступ Сі відбувся за тиждень до саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Шеньчжені, де китайський лідер може знову зустрітися з президентом США Дональдом Трампом. Також заява Сі з'явилася за два тижні до важливих місцевих виборів на Тайвані.
Деякі союзники США вже давно побоюються, що Трамп може погодитися пом’якшити підтримку Тайваню в обмін на економічні чи інші геополітичні вигоди від Китаю. Після зустрічі з Сі в Пекіні в травні Трамп заявив, що відтермінував схвалення нового пакета зброї для Тайваню, назвавши це “козирем у переговорах” із Китаєм.
Go to zn.ua Видовище без результату: що відомо про зустріч Трампа, Путіна та СіПекін уперше підтвердив, що обговорює можливість історичної зустрічі між китайським лідером Сі Цзіньпіном, президентом США Дональдом Трампом і російським диктатором Владіміром Путіним.
Речниця Міністерства закордонних справ Китаю Мао Нін заявила цього тижня на брифінгу в Пекіні, що Китай «підтримує контакти з відповідними сторонами щодо зустрічі трьох глав держав».
Поки що жодних остаточних домовленостей немає, але зустріч трьох лідерів може відбутися цього місяця на полях регіонального саміту в китайському місті Шеньчжень на півдні країни.
Якщо зустріч відбудеться, вона стане історичною. Однак експерти вважають, що троє лідерів навряд чи обговорюватимуть щось суттєве, оскільки їхні інтереси суперечать один одному. Натомість вони можуть зібратися заради спільного фото, а Китай ретельно спланує перебіг зустрічі.
«Я думаю, що вона відбудеться. Питання в тому, в якому форматі та з яким змістом. Китай хоче отримати бажаний іміджевий результат, але не хоче платити за нього», — сказала Сунь Юнь, директорка китайської програми Центру Стімсона.
Цього року Пекін приймає саміт лідерів Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) — об'єднання 21 економіки, до якого входять США та Росія.
Очікується, що Трамп вирушить до Шеньчженя, щоб утретє цього року зустрітися із Сі Цзіньпіном, підтримуючи крихке торговельне перемир'я, термін дії якого спливає в січні.
Про те, що напруженість між країнами зберігається, свідчить розмова, яку торговельний представник США Джеймісон Грір провів у п'ятницю через відеозв'язок із віцепрем'єром Китаю Хе Ліфеном.
Згідно із заявою офісу Гріра, він закликав Пекін вжити «конкретних заходів для повного виконання попередніх зобов'язань, особливо щодо закупівель сільськогосподарської продукції, рідкісноземельних елементів та інших критично важливих мінералів».
Новий глобальний тріумвірат Трампа, Сі та Путіна: WSJ попереджає про ризики
Трамп заявляв, що під час перебування в Китаї був би зацікавлений у зустрічі із Сі та Путіним для обговорення контролю над ядерними озброєннями. Водночас Путін зосереджений на обговоренні війни в Україні без участі Києва.
«Путін має найбільше виграти від тристоронньої зустрічі лідерів, і очевидно, що саме росіяни просувають ідею такої зустрічі, яка стала б для них дипломатичним тріумфом», — сказав Денні Рассел, колишній високопоставлений співробітник Державного департаменту США, який працював в адміністрації експрезидента Барака Обами.
За словами Рассела, Трампу, з його «захопленням авторитарними сильними лідерами», дуже сподобалася б така зустріч. Однак, на думку експерта, його радники, очевидно, вже попередили його, що слід уникати обговорення України.
Нині Рассел є провідним науковим співробітником Інституту політики Азійського товариства (Аsіа Sосіеty Роlісy Іnstіtutе).
Сунь Юнь із Центру Стімсона вважає, що Росія, найімовірніше, використає саміт, щоб спробувати наблизити позиції Китаю та США до московської щодо України, тоді як «Китаю доведеться протидіяти російським маніпуляціям».
За словами Сунь, Китай також не братиме участі в переговорах щодо контролю над озброєннями або обговореннях України чи Ірану, окрім повторення своєї звичної дипломатичної позиції про те, що мир важливий, а війни мають завершуватися.
Найбільшим викликом для Пекіна може стати те, як зустріч сприйматимуть у світі.
«Саміт не повинен сприйматися як поділ світу між трьома великими державами», — зазначила вона.
За словами Крейга Сінглтона, старшого директора китайської програми Фонду захисту демократій, зустріч може обмежитися лише можливістю для спільного фото, натомість дозволить Путіну з'явитися поруч із лідерами США та Китаю.
«Але такі можливості для спільних фото приносять дедалі менше дипломатичних дивідендів, — сказав Сінглтон. — Видовище може бути історичним, але не призвести до жодних особливо значущих результатів».
Go to zn.ua Китай ухвалив закон про боротьбу з транскордонною корупцієюУ Китаї ухвалили новий закон про боротьбу з транскордонною корупцією, спрямований на поглиблення міжнародної антикорупційної співпраці та захист суверенітету й безпеки країни, повідомляє Rеutеrs.
Боротьба з корупцією є одним із головних напрямів політики лідера Китаю Сі Цзіньпіна.
«Це — європейський конфлікт»: Сі Цзіньпін про війну в Україні
У статті, опублікованій у четвер, 5 листопада, в газеті Комуністичної партії Китаю “Женьмінь жибао”, високопоставлений чиновник з питань боротьби з корупцією Лі Сі написав, що необхідно ухвалити законодавство для боротьби з транскордонною корупцією, щоб “посилити заходи з розшуку втікачів, запобігання втечі та повернення незаконно отриманих активів, а також забезпечити суворіше правозастосування у справах про транскордонну корупцію”.
Цей закон, проєкт якого розглядали в серпні 2025 року, переглянули цього місяця з метою розширення його сфери застосування, зокрема шляхом внесення положення про підтримку розвитку “справедливішої глобальної системи управління у сфері боротьби з корупцією”.
Зміни посилюють вимоги щодо конфіденційності, зобов’язуючи слідчих захищати державні та комерційні таємниці, а також персональні дані, отримані під час розслідувань.
Поправки також посилюють вимоги до підприємств щодо дотримання антикорупційних норм. Зокрема, закон вимагає від китайських компаній, які займаються транскордонною діяльністю, створити антикорупційні підрозділи, “пропорційні їхньому розміру, виду діяльності та рівню ризику”.
Вlооmbеrg раніше писало, що Китай уже проводив операції з метою репатріації людей, які переховуються від правосуддя, та повернення грошей з-за кордону в співпраці з іноземними урядами. У межах цих кампаній за перші два терміни правління Сі Цзіньпіна (з 2012 по 2022 рік) затримали понад десять тисяч правопорушників за кордоном. Однак ці заходи також викликали негативну реакцію, зокрема побоювання, що Пекін застосовує транснаціональні заходи примусу.
У 2023 році газета Wаll Strееt Jоurnаl писала, що Китай відрядив за кордон співробітників антикорупційних органів, що викликало занепокоєння щодо екстериторіального правозастосування.
Сі Цзіньпін продовжує чистки: з Компартії Китаю виключили рекордну кількість чиновників — Тhе Guаrdіаn
З моменту приходу до влади у 2012 році Сі зосередився на боротьбі з корупцією в Комуністичній партії. Останніми роками ця кампанія посилилася, призвівши до усунення чиновників найвищого рівня в партії та збройних силах. Це викликало припущення, що чистки є також інструментом для усунення політичних суперників або покарання за нелояльність. Вlооmbеrg повідомляло, що Сі зіткнувся з кадровою проблемою внаслідок масштабних чисток.
Go to zn.ua Політична поразка Трампа принесе Китаю як вигоду, так і проблеми — ReutersНищівна поразка Республіканської партії президента США Дональда Трампа на проміжних виборах, імовірно, посилить позиції Китаю в торговельних переговорах із Вашингтоном, але Пекін навряд чи буде радіти невдачам Трампа, наступник якого може бути менш схильним до компромісів, пише Rеutеrs.
Китайські техногіганти «роззброюють» ШІ: Теnсеnt позбавила нову модель навичок кібератак
Американські виборці, розгнівані зростанням вартості життя, яке посилилося через торговельні війни Трампа з Китаєм та іншими країнами, під час голосування у вівторок, 3 листопада, відвернулися від Республіканської партії, передавши демократам контроль над Конгресом.
Така політична поразка має змусити Трампа бути обережнішим, щоб не порушити крихке торговельне перемир’я з Пекіном, вважають деякі політичні аналітики. Це може забезпечити Китаю потенційну перевагу в переговорах зі США.
Розколотий політичний ландшафт Вашингтона також дає Пекіну простір для зміцнення своїх позицій та диверсифікації торговельних зв’язків до того, як до влади прийде новий президент США, який може бути менш прихильним до Китаю.
“Китайці дуже реалістично ставляться до того, що новий президент може бути зовсім іншим”, — сказав колишній чиновник Міністерства закордонних справ Китаю Шень Вейчжун.
“Але якщо нам вдасться зберегти стабільність ще на два роки, це вже буде добре для Китаю. Що більше часу ми матимемо, то краще ми зможемо підготуватися до остаточного протистояння щодо Тайваню або, можливо, до чергової торговельної війни”, — додав Шень.
Однак деякі інші аналітики вважають, що найближчі два роки можуть бути для Пекіна не такими вже й безхмарними.
Ризик полягає в тому, що Трамп, обмежений усередині країни, може стати агресивнішим у зовнішній політиці, тоді як Конгрес, контрольований демократами, чинитиме на республіканського президента ще сильніший тиск із метою продажу зброї Тайваню, що є “червоною лінією” для Пекіна.
“Існує ще більше нестандартних і непередбачуваних заходів у сфері зовнішньої політики, до яких може вдатися Трамп”, — каже старший аналітик з питань Китаю Чім Лі з Есоnоmіst Іntеllіgеnсе Unіt.
“Загальний напрямок політики США щодо Китаю не обов’язково зміниться, але, на мою думку, занепокоєння викликають саме нестандартні питання зовнішньої політики, які можуть мати несподівані наслідки для Китаю”, — додав він.
На першому місці серед причин для занепокоєння — ескалація війни з Іраном до масштабнішого регіонального конфлікту. Це може спричинити тривалий стрибок світових цін на нафту, поставити під загрозу енергетичну безпеку Китаю та порушити зв’язки Пекіна на Близькому Сході.
У короткостроковій перспективі увага зосереджується на майбутніх торговельних переговорах: Трамп має зустрітися з лідером Китаю Сі Цзіньпіном на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Шеньчжені наприкінці цього місяця, а потім у Маямі в грудні під час саміту G20.
На кону — перемир’я у торговельній війні, термін дії якого закінчується в січні. Це перемир'я дозволило уникнути серйозного удару по світовій економіці.
Пекін може дійти висновку, що через політичні проблеми Трамп потребуватиме угоди більше, ніж Китай, а це спонукатиме китайських перемовників наполегливіше вимагати зниження мит або інших поступок з боку США, припустив старший науковий співробітник Фонду захисту демократій Крейг Сінглтон.
Однак це також становить ризик прорахунку, що порушило б стабільність, яку Сі намагається зберегти, додав аналітик.
Трамп неодноразово висловлював обурення “несправедливою” торгівлею Китаю з Вашингтоном, запровадивши тризначні мита на китайські товари незабаром після повернення на посаду торік, щоб вирішити проблему торговельного дисбалансу.
Однак відтоді Трамп значно пом’якшив тон і провів із Сі два саміти, які, втім, принесли мало відчутних економічних вигод.
Дружнє ставлення Трампа до Сі контрастує з позицією його попередника-демократа Джо Байдена, який неодноразово дратував Китай коментарями щодо питань прав людини та обіцянкою, що США захищатимуть Тайвань у разі нападу Пекіна. Деяких із потенційних республіканських наступників Трампа, таких як держсекретар США Марко Рубіо, аналітики також вважають прихильниками жорсткішої політики щодо Китаю.
Після проміжних виборів Трамп може бути ще менш схильним порушувати стабільні відносини, які налагодив із Китаєм, припустив професор Фуданського університету Ву Сіньбо, який є радником Міністерства закордонних справ Китаю.
Окрім торгівлі, Трамп може також спробувати заручитися підтримкою Пекіна для досягнення інших зовнішньополітичних успіхів, оскільки термін його президентства добігає кінця — наприклад, для припинення війни РФ проти України або організації чергового саміту з лідером КНДР Кім Чен Ином. Пекін, який підтримує тісні торговельні зв’язки з Росією та Північною Кореєю, міг би використати цей важіль впливу в обмін на поступки з боку Трампа, зазначають аналітики.
Однак Пекін тепер стикається з Конгресом США, який значно рішучіше налаштований на тиск щодо прав людини, контролю за китайськими інвестиціями та постачання Тайваню озброєння, зокрема пакета на суму $14 мільярдів, який Трамп “заморозив” як “козир у переговорах” із Сі.
Китай досі переконують погодитися на "саміт трьох". КНР не хоче обговорювати ні ядерні арсенали, ні війну — FТ
На проміжних виборах 3 листопада демократи здобули більшість в обох палатах Конгресу США. Такий результат не можна трактувати інакше, ніж вирок політиці другого терміну Трампа, насамперед у галузі економіки, писав експосол України в США Олег Шамшур у статті “Трамп програв Конгрес, але не владу: чого Україні чекати від США?”
Водночас отримана демократами більшість у Конгресі означає початок чергового періоду “розділеного правління” в американській політиці, коли ні президент, ні опозиція не спроможні реалізувати свою законодавчу програму. Трамп втрачає контроль над Конгресом, проте зберігає президентські повноваження і не збирається поступатися опонентам, зауважував дипломат.
Вlооmbеrg писало, що тепер, коли демократи рішучіше протистоятимуть Трампу всередині країни, дії президента США на міжнародній арені можуть стати ще агресивнішими, адже після поразки республіканців Трамп шукатиме великих перемог за кордоном. Існує чимало сфер, у яких демократи матимуть обмежені можливості перешкоджати Трампу, зокрема його митна політика. Китай, найімовірніше, не стане ціллю нових заходів.
Go to zn.ua Сі Цзіньпін продовжує чистки: з Компартії Китаю виключили рекордну кількість чиновників — The GuardianУ Китаї з Комуністичної партії виключили рекордну кількість чиновників за підсумками важливого політичного зібрання, на якому безпрецедентна кількість порожніх місць свідчила про масштаби чисток лідера країни Сі Цзіньпіна, пише Тhе Guаrdіаn.
Ігнорувала заборони заради результату: китайська модель ШІ проводить складні кібератаки
Зокрема, на п’ятому пленумі Центрального комітету Комуністичної партії Китаю, який відбувся цього тижня, із лав партії виключили 33 чиновники.
Лише 279 чинних учасників і кандидатів у члени Центрального комітету КПК взяли участь у зібранні, порівняно з 376 у 2022 році. Це означає, що понад 25% чиновників від початкового складу були відсутні, багато з яких — через чистки. Це найбільша кількість порожніх крісел на пленумі в сучасній історії Китаю.
Серед підтверджених виключених посадовців — колишній заступник голови Центральної військової ради Китаю Чжан Юся та колишній секретар Компартії в Сіньцзян-Уйгурському автономному районі Ма Сінжуй. Причини відсутності інших чиновників не пояснювали.
“Більша кількість порожніх місць підкреслює, що пленум зосереджений на баченні Сі щодо суворої внутрішньої дисципліни”, — зазначив старший науковий співробітник аналітичного центру Аsіа Sосіеty Ніл Томас.
Темою пленуму цього тижня було партійне управління. З моменту приходу до влади у 2012 році Сі зосередився на боротьбі з корупцією в партії. Останніми роками ця кампанія посилилася, призвівши до усунення чиновників найвищого рівня в партії та збройних силах. Це викликало припущення, що чистки є також інструментом для усунення політичних суперників або покарання за нелояльність.
Сі, здається, дедалі більше розчаровується в тому, що він вважає браком дисципліни в партії, яка має абсолютну владу над державою та суспільством у Китаї. Цього року Сі заявив, що партія має викорінити “хворі дерева”, а боротьба з корупцією — це “нескінченний шлях”.
Серія чисток практично спустошила склад Центральної військової ради, яка складається з семи членів і є керівним органом Народно-визвольної армії Китаю. Наразі в раді залишилося лише двоє посадовців: сам Сі та генерал-полковник Чжан Шенмінь.
«Годинник цокає»: США й Китай закликали не зволікати з контролем над ШІ
Пленум заклав основу для 21-го з’їзду партії — заходу, який відбувається кожні п’ять років. З'їзд має відбутися у другій половині 2027 року. Очікується, що Сі забезпечить собі четвертий термін на посаді — це зробить його лідером Китаю, який найдовше перебуває при владі після Мао Цзедуна. На з’їзді наступного року на склад Центрального комітету та Політбюро чекає оновлення. Однак нещодавні чистки були настільки масштабними, що “придатних” кандидатів для підвищення залишилося небагато. Вlооmbеrg повідомляло, що Сі зіткнувся з кадровою проблемою.
Тhе Есоnоmіst писав, що верхівка влади в Китаї може "омолодитися", адже значну частину керівних позицій отримають представники сьомого покоління — політики, які виросли вже після епохи Мао та формувалися в часи відкриття Китаю світу. Однак чи стане нове покоління вільнішим за соратників Сі — велике питання.
Сі Цзіньпіну 73 роки, й наразі він не демонструє намірів залишати керівну посаду. Більшість його найближчих соратників належать до старших поколінь партійної еліти, тому для заповнення керівних посад дедалі більше значення матимуть молодші чиновники, один із яких у майбутньому може стати наступним лідером країни. На тлі цього Сі може зіткнутися з проблемою довіри: у нього буде менше часу, щоб налагодити особисті зв'язки з політиком молодшого покоління, якому доведеться передати владу. За оцінкою дослідників, це може зробити процес зміни керівництва нестабільним.
Go to zn.ua Сі Цзіньпін зіткнувся з кадровою проблемою через масштабні антикорупційні чистки — BloombergУ той час як сотні провідних китайських політиків збираються цього тижня в Пекіні, лідеру Китаю Сі Цзіньпіну доведеться вирішувати проблему, яку він сам і створив: його масштабні чистки виснажують кадровий резерв, необхідний для заповнення ключових посад, пише Вlооmbеrg.
США і Китай формують протиборчі ШІ-альянси: як інші країни намагаються уникнути програшу — АР
Центральний комітет Комуністичної партії Китаю проводить засідання без 23% своїх членів, що стало рекордним показником. Це відображає масштаб вакансій у китайській системі, які Сі доведеться заповнити на з’їзді керівництва наступного року.
Хоча звільнення високопоставлених генералів та міністрів уряду привернули увагу ЗМІ під час третього терміну Сі, аналіз Вlооmbеrg щодо призначень на посади в провінціях за останні два десятиліття показує, що потрясіння, спричинені антикорупційними розслідуваннями, також поширилися на чини за межами Пекіна.
Згідно з даними станом на вересень 2026 року, середній термін перебування на посаді провінційних партійних лідерів скоротився з 43 місяців у перші п’ять років правління Сі до 26,5 місяця у його нинішній каденції. Прискорена плинність кадрів впливає на управління в деяких економічних осередках Китаю та викликає запитання щодо того, як 73-річний Сі готує нове покоління партійних керівників.
“Лідер Китаю переконався, що створити стійку систему забезпечення доброчесності кадрів дуже складно, оскільки навіть деякі близькі соратники виявилися корумпованими. Це означає, що планування кадрового резерву чиновників, яких можна підвищити до рівня Політбюро, є складним завданням”, — зазначив експерт з питань політики Китаю та професор Каліфорнійського університету в Сан-Дієго Віктор Ши.
Сі, ймовірно, отримає ще п’ять років при владі на партійному з’їзді наступного року і не демонструє намірів піти у відставку. Під час політичного заходу, який відбувається двічі на десятиліття, лідер Китаю також проведе одну з найбільших кадрових перестановок у сучасній історії країни.
П’ятеро членів Постійного комітету Політбюро, який загалом складається з семи представників, імовірно, підуть на пенсію, а довірений головний дипломат Ван Ї залишить посаду наступного року. Сі також доведеться поповнити склад Центральної військової ради, яка на початку цього терміну налічувала сім членів, а зараз, не враховуючи головного лідера Китаю, має лише одного учасника через масштабні чистки. Політбюро, яке ухвалює рішення, потребує поповнення складу після усунення трьох членів, що стало наймасштабнішою чисткою з часів Культурної революції.
Зараз головне запитання полягає в тому, кого Сі вважатиме достатньо надійним, щоб залишити на посаді на тривалий час і дозволити набути досвіду, який раніше був важливим критерієм для підвищення.
У промові цього місяця Сі закликав членів партії бути пильними щодо “дволиких людей” у своїх лавах і заявив, що “хворі дерева” треба викорінювати.
Хоча Сі скасував обмеження терміну повноважень та неформальні вікові критерії, щоб продовжити власне перебування при владі, він здебільшого зберіг незмінними складні норми країни щодо просування кадрів. Вакансії в Політбюро зазвичай заповнювали партійні керівники віком до 68 років з економічно або політично важливих регіонів, а також із ключових міністерств чи центральних відомств у Пекіні. Ідеальні кандидати мали досвід роботи в обох сферах. Прискорення темпів змін, частково внаслідок посилення чисток, додає системі ще більшої непередбачуваності.
З жовтня 2022 року, коли відбувся останній національний з’їзд партії в Китаї, у провінціях Аньхой та Цінхай — центрах виробництва електромобілів та генерації чистої енергії відповідно — призначили по три нових партійних керівники в кожній, що є найшвидшою ротацією з 2007 року. Ще в семи провінціях протягом третього терміну Сі змінили по три партійних керівники. Один регіональний партійний лідер пробув на посаді лише дев’ять місяців. Під час другого терміну Ху Цзіньтао, який безпосередньо передував приходу Сі до влади, лише у кількох провінціях із 31 призначили по два нових партійних керівники.
Така “плинність кадрів” негативно впливає на напружену економічну ситуацію в Китаї, зазначив Ши з Каліфорнійського університету. Чиновники більше переймаються виконанням останніх вказівок із “центру”, а не вирішенням довгострокових проблем, проведенням реформ чи економічним зростанням, додав експерт.
Час, витрачений на пошук заміни, також може призвести до вакууму влади. Пекіну знадобилося чотири місяці, щоб знайти заміну колишньому меру Чунціна Ху Хенхуа після того, як у березні проти нього розпочали розслідування.
Проте звільнення відомих регіональних керівників та хвиля призначень, що триває з травня, привернули увагу до раніше маловідомих кадрів. Навряд чи вони займуть місця у Постійному комітеті чи отримають високі посади державного рівня у 2027 році, але вони є претендентами на вступ до Політбюро.
“Після останнього з’їзду партії Сі втратив довіру до багатьох членів Центрального комітету. Наступного року йому доведеться підвищити багатьох людей, і він не хоче повторити ту саму помилку. Тому інтенсивність перевірок та покарань неминуче посилиться”, — вважає експерт з питань Китаю з Американського університету у Вашингтоні Джозеф Торігіан.
Сі Цзіньпін пропустив вечерю на саміті БРІКС, що викликало запитання про його здоров'я та наступництво — WSJ
Комуністична партія Китаю готується до великої зміни поколінь у керівництві. На з'їзді, який відбудеться наступного року, Сі Цзіньпін, як очікується, збереже найвищу посаду, але значну частину керівних позицій можуть отримати представники сьомого покоління — політики, які виросли вже після епохи Мао та формувалися в часи відкриття Китаю світу, писав Тhе Есоnоmіst. Верхівка влади може "омолодитися", але чи стане нове покоління вільнішим за соратників Сі Цзіньпіна — велике питання, зауважувало видання.
Сі Цзіньпіну зараз 73 роки, а більшість його найближчих соратників належать до старших поколінь партійної еліти. Тому для заповнення керівних посад дедалі більше значення матимуть молодші чиновники, один із яких у майбутньому може стати наступним лідером країни. Водночас Сі може зіткнутися з проблемою довіри: у нього буде менше часу, щоб налагодити особисті зв'язки з політиком молодшого покоління, якому доведеться передати владу. За оцінкою дослідників, це може зробити процес зміни керівництва нестабільним.
Go to zn.ua Китай отримав від Кремля рекордну знижку на газ — і вимагає ще більшоїЗнижка на російський газ, який Китай закуповує через запущений сім років тому газопровід «Сила Сибіру», цього року досягне безпрецедентного рівня. Про це свідчать матеріали до закону про бюджет, опубліковані в базі Державної думи РФ, пише Тhе Моsсоw Тіmеs.У середньому за рік ціна газу «Газпрому» для китайського ринку становитиме 247,9 долара за тисячу кубометрів. Водночас інші клієнти компанії в країнах далекого зарубіжжя платитимуть 562 долари. Таким чином, знижка для Китаю сягне 315 доларів за тисячу кубометрів, або 56%.Порівняно з минулим роком розмір знижки для Китаю збільшиться на 15 відсоткових пунктів. Тоді Пекін купував російський газ по 240,3 долара за тисячу кубометрів, тоді як інші закордонні клієнти «Газпрому» платили 406,5 долара.Наступного року, згідно з бюджетними матеріалами, Кремль продовжить продавати газ Пекіну практично за пів ціни. Для Китаю вона становитиме 251,3 долара за тисячу кубометрів — на 46% менше, ніж для інших закордонних покупців, які платитимуть 450 доларів.На 2028 рік Міністерство економічного розвитку РФ прогнозує скорочення знижки до 32%: 247,8 долара за тисячу кубометрів для Китаю проти 361,9 долара для інших клієнтів.У 2029 році дисконт має зменшитися до 24%: 246,4 долара проти 323,2 долара відповідно.
Китай платить Росії за газ менше, ніж Туркменістану
На китайському напрямку «Газпром» отримує значно гірші умови не лише порівняно з колишнім європейським ринком, а й навіть порівняно з Туркменістаном, який також постачає газ до КНР.На це звертає увагу Сергій Вакуленко, старший науковий співробітник Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії.На основі даних китайської митниці він підрахував, що за туркменський газ Пекін платить на 40–60 доларів більше за кожну тисячу кубометрів, ніж за російський.До того ж в ціну туркменського газу додатково закладена компенсація витрат на транспортування 1800-кілометровим газопроводом через Узбекистан і Казахстан до китайського кордону, зазначає експерт.«При цьому туркменський газ надходить на крайній захід Китаю, за три тисячі кілометрів від Пекіна (по прямій), звідки йому ще належить дістатися до основних центрів споживання. Російський же перетинає китайський кордон на північному сході, в районі Хейхе, звідки до Пекіна вдвічі ближче», — пояснює Вакуленко.Чому «розворот до Китаю» не врятував газовий експорт РФ — ВlооmbеrgУ 2025 році Росія поставила до Китаю газопроводом «Сила Сибіру» 39,4 млрд кубометрів газу. Цього року, найімовірніше, обсяги постачання збільшаться до 40,5 млрд кубометрів.Однак навіть попри рекордні обсяги прокачування, китайський ринок поки що компенсує «Газпрому» лише одну п'яту колишніх поставок до Європейського Союзу, які на піку сягали майже 200 млрд кубометрів на рік.Китай вимагає ще більших знижок для нового газопроводу
Тим часом переговори щодо будівництва нового газопроводу до Китаю, які тривають уже понад десять років, залишаються в глухому куті.Цього року Кремль перейменував проєкт із «Сили Сибіру — 2» на «Силу Байкалу».Попри заяви російських посадовців про наближення підписання контракту та слова російського диктатора Владіміра Путіна про нібито досягнутий «юридично зобов'язувальний меморандум», головною перешкодою залишається ціна газу. Про це раніше повідомляли джерела Sоuth Сhіnа Моrnіng Роst.За їхніми словами, Китай вимагає знизити вартість газу до 50–150 доларів за тисячу кубометрів — тобто до рівня внутрішньоросійських цін для населення або промислових підприємств.Москва ж наполягає на збереженні чинної формули ціноутворення, яка вже передбачає двозначні відсоткові знижки.За словами співрозмовників SСМР, після останніх зустрічей Путіна з головою КНР Сі Цзіньпіном переговори щодо нового газопроводу фактично призупинилися.
Go to zn.ua Китай прокоментував імовірний спалах чуми в РосіїПекін уперше офіційно прокоментував повідомлення про ймовірний спалах легеневої чуми в Сибіру, заявивши, що співпрацює з Росією на тлі посилення занепокоєння щодо поширення інфекційного захворювання, пише Вlооmbеrg.
Трамп анонсував розмову з Путіним щодо чуми в Сибіру — АР
“Китай і Росія підтримують тісний зв’язок та співпрацю у сфері профілактики інфекційних захворювань та боротьби з ними, зокрема з чумою”, — заявив речник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь, відповідаючи на запитання про те, чи повідомила Москва Пекіну про цей інцидент.
Минулого тижня з'явилися повідомлення, що від чуми померла 28-річна лаборантка Іркутського протичумного інституту. Після цього місцеві посадовці заявили про госпіталізацію майже двох сотень людей, які з нею контактували, для нагляду за їхнім станом. У державних ЗМІ Китаю висвітлення цього інциденту було обмеженим.
Понад місяць тому Іркутський протичумний інститут завершив спільні з Китаєм навчання з реагування на надзвичайні ситуації, присвячені боротьбі зі спалахами інфекційних захворювань. Російські та китайські дослідники також обговорили способи моніторингу та контролю поширення захворювань у прикордонних регіонах.
Іркутська область розташована на північ від Монголії та не межує безпосередньо з Китаєм, але Іркутськ є важливим транспортним вузлом із частими авіарейсами та залізничним сполученням із китайськими містами.
Глава ВООЗ: Китай має ключ до розуміння походження СОVІD-19
У середу, 7 жовтня, Міністерство охорони здоров’я Монголії опублікувало заяву, в якій зазначило, що оцінює ризик, пов’язаний із цим інцидентом, як “низький”. Відомство додало, що у співпраці з відповідними органами продовжуватиметься робота з гарантування безпеки та моніторингу ситуації.
Офіційний Кремль і Росспоживнагляд заперечують наявність небезпечного захворювання, називаючи інформацію про чуму “чутками”. За непідтвердженою інформацією місцевих ЗМІ, лаборантка розбила пробірку з бактерією, яка спричиняє чуму. Однак РФ називає офіційною причиною смерті працівниці інституту пневмонію “невідомого” походження.
Чума — це гостре інфекційне захворювання, спричинене бактерією Yеrsіnіа реstіs. Існують бубонна, септична та легенева форми. Особливо небезпечною є легенева чума, оскільки вона може передаватися від людини до людини повітряно-крапельним шляхом. Хвороба спричиняла пандемії, які забрали життя десятків мільйонів людей по всьому світу. Однак сьогодні випадки захворювання серед людей трапляються рідко, і зазвичай хворобу можна вилікувати антибіотиками.
Президент США Дональд Трамп заявив у вівторок, 6 жовтня, що “дуже скоро” проведе телефонну розмову з президентом РФ Владіміром Путіним для обговорення цього інциденту. Водночас посольство США в Росії випустило спеціальне медичне попередження через повідомлення про можливий випадок легеневої чуми в Іркутській області. Державний секретар США Марко Рубіо заявляв, що наразі Вашингтон не має повної інформації стосовно того, що відбулося в Росії. Він закликав Москву бути відкритішою щодо обставин смерті працівниці лабораторії. Видання Nеwswееk зауважувало, що у РФ прибирають згадки про чуму після смерті науковиці, а версії щодо інциденту різняться.
Тhе Есоnоmіst: Чума в Іркутську могла поширитися через витік із лабораторії
Чи є загроза для України? У Центрі громадського здоров’я наразі ризик оцінюють як дуже низький. Випадків чуми серед людей в Україні не фіксували понад сто років. Водночас у Центрі наголосили, що відсутність захворювань не означає відсутності готовності системи охорони здоров’я до можливої загрози.
Центр громадського здоров’я продовжує відстежувати ситуацію через офіційні канали ВООЗ та механізми Міжнародних медико-санітарних правил. У разі надходження верифікованої інформації, яка впливатиме на оцінку ризику для України або потребуватиме додаткових заходів, Центр пообіцяв інформувати про це додатково.
Китай навчив рекордні 116 підводних дронів діяти без людей: Пекін відпрацьовує технологію автономних роївКитайська команда встановила світовий рекорд за кількістю автономних підводних апаратів, які одночасно працювали у складі одного рою. Під час випробувань 116 дронів ТН-618 послідовно запустили в басейні, після чого вони протягом 34 хвилин самостійно рухалися під водою за заданим маршрутом без втручання людини.
Рекорд встановила команда Північно-Західного політехнічного університету спільно з компанією Хіаn Тіаnhе Маrіtіmе Тесhnоlоgіеs, пише Sоuth Сhіnа Моrnіng Роst.
Випробування відбулося 29 серпня у басейні завдовжки 50 метрів і завширшки 20 метрів. За ним стежили представники Книги рекордів Гіннеса, які згодом зафіксували результат.
Україна представила підводний дрон "Марічка": нова загроза для російського флоту
116 апаратів протягом 34 хвилин автономно рухалися у формації на відстань понад 500 метрів. Дрони використовували дані в реальному часі, щоб дотримуватися заздалегідь заданого маршруту та коригувати рух.
"Забезпечення можливості для десятків або навіть сотень підводних апаратів здійснювати повністю автономну, тривалу та стабільну скоординовану навігацію в таких умовах завжди було основним викликом у світовій галузі інтелектуального підводного обладнання", — заявили в університеті.
✨🇨🇳116 аutоnоmоus undеrwаtеr vеhісlеs. Оnе Guіnnеss Wоrld Rесоrd. Nоrthwеstеrn Роlytесhnісаl Unіvеrsіty соmрlеtеs а fully аutоnоmоus fоrmаtіоn run—34 mіnutеs, оvеr 500 mеtеrs, nо mаnuаl соntrоl. ріс.twіttеr.соm/ЕІgАМsL3Zh— 🇨🇳ХuZhеnqіng徐祯卿 (@ХuеJіа24682) Sерtеmbеr 26, 2026
За словами представників університету, стабільна навігація такого рою стала результатом понад 20 років досліджень у сфері виявлення підводних цілей, збору інформації, акустичного зв'язку та візуального сприйняття.
Видання зазначає, що Китай прискорює розробку автономних систем, намагаючись навчитися управляти роями безпілотників на суходолі, у морі та в небі. Це стає відповіддю на глобальну трансформацію сучасних конфліктів, де традиційну пілотовану зброю дедалі активніше витісняють безпілотні комплекси.
ТН-618 має довжину 61,5 см і ширину 20 см. Маса апарата становить 5,14 кг. За даними університету, він може долати до 30 км і працювати безперервно понад вісім годин.
Nоrthwеstеrn Роlytесhnісаl Unіvеrsіty
Для навігації дрони використовують систему камер на базі компонентів мобільних телефонів. Вона дає змогу апаратам визначати відхилення від заданого маршруту та самостійно коригувати рух.
Підводна навігація створює додаткові труднощі через обмеження зв'язку в реальному часі та умови навколишнього середовища. Саме тому, за словами університету, координація великої кількості апаратів під водою залишається складним технічним завданням.
Nоrthwеstеrn Роlytесhnісаl Unіvеrsіty
Хіаn Тіаnhе Маrіtіmе Тесhnоlоgіеs постачає морське обладнання та підводні апарати. Компанія є дочірньою структурою приватного оборонного підрядника Хіаn Тіаnhе Dеfеnсе Тесhnоlоgy.
Розробники заявляють, що автономні підводні апарати вже використовують для картографування морського дна та перевірки нафтових і газових трубопроводів.
Камчатка під сітками: РФ ховає підводний флот від дронів
Нагадаємо, у грудні 2025 року українські підводні дрони "Sub Sеа Ваby" підірвали російський підводний човен проєкту 636 "Варшавянка", який є носієм крилатих ракет "Калібр".
Китай заявив про необхідність нормалізації відносин із Японією після суперечки щодо ТайванюМіністр закордонних справ Китаю Ван Ї заявив, що відносини Пекіна з Токіо погіршилися до найнижчого рівня за останні десятиліття, чим посилив тиск на прем’єр-міністерку Японії Санае Такаїчі щодо її висловлювань про Тайвань, пише Вlооmbеrg.
Японія починає новий етап відносин з Україною: до Києва прибув новий посол
Ван зробив цю заяву в понеділок, 28 вересня, під час зустрічі з японською делегацією на чолі з колишнім міністром закордонних справ Такеші Іваєю.
“Нинішні китайсько-японські відносини знову опинилися в скрутному становищі, що вимагає їхньої чергової нормалізації”, — сказав Ван, зазначивши, що у 2027 році виповниться 55 років з дня встановлення дипломатичних відносин між двома країнами.
Такі слова підкреслюють глибину обурення Китаю заявами Такаїчі, зробленими в листопаді минулого року, в яких вона публічно пов’язала потенційну кризу навколо Тайваню з можливим розгортанням японських військ. Ван повторив вимогу Китаю про те, щоб Такаїчі “виправила” свої висловлювання. Пекін розцінює слова прем'єр-міністерки Японії як образу, оскільки він вважає демократично керований Тайвань своєю територією, а також як порушення політичних засад двосторонніх відносин.
Китай заморозив дипломатичні контакти з Токіо через ці коментарі та розглядає візит Іваї як неофіційний обмін.
Наприкінці серпня Пекін відвідали троє законодавців із керівних та опозиційних партій Японії. Івая, який працював під керівництвом попередника Такаїчі — Шігеру Ішіби — і вважається поміркованим у питаннях щодо Китаю, очолив Японську асоціацію сприяння міжнародній торгівлі після смерті колишнього міністра закордонних справ Йохея Коно в червні.
У вівторок, 29 вересня, генеральний секретар Кабінету міністрів Японії Мінору Кіхара відмовився коментувати цю зустріч, зазначивши, що його країна повинна підтримувати зв’язки з Китаєм на різних рівнях. Міністр торгівлі Японії Рьосей Акадзава також утримався від коментарів, зазначивши, що Івая не входить до складу уряду, але водночас підтвердив, що готовий до діалогу.
Зустріч відбулася через кілька днів після того, як лідер Китаю Сі Цзіньпін під час саміту з президентом США Дональдом Трампом у Вашингтоні наголосив на позиції Пекіна щодо Тайваню та Японії. Сі закликав США виступити проти незалежності Тайваню та згадав спільну боротьбу проти імперської Японії, намагаючись представити зміни в безпековій політиці Токіо як частину відродження мілітаризму.
Китай висловлював протест проти рішень уряду Японії збільшити видатки на оборону та переглянути пацифістську конституцію, називаючи це ознаками повернення до мілітаризму, який призвів до агресії Японії в Азії під час Другої світової війни. Токіо відкидає таку критику як “лицемірну”.
Японія надала 51,5 млн доларів на українську медицину
Про дипломатичний вибух між Пекіном і Токіо та його наслідки розповідав Сергій Корсунський у статті “Чому одна фраза прем’єрки Японії вибила Китай із дипломатичної колії”.
Коли Пекін посилив тиск, у Токіо зробили висновки: Японія відходить від стриманого пацифізму й нарощує оборонні можливості. Зміни в політиці Токіо — не ситуативний маневр, а довгостроковий розрахунок. Що це означає для Китаю, США та глобального балансу сил, Корсунський розповідав у матеріалі — “Як Китай розбудив Японію — й отримав зворотний ефект”.
Чому Китай скептично ставиться до попереджень про ризик втрати контролю над ШІ — NYTДослідників у Кремнієвій долині турбує тривожний сценарій: штучний інтелект стане настільки досконалим, що люди не зможуть завадити йому розпочати глобальну війну з використанням дронів або ядерної зброї. У Пекіні ж відповідь на це проста: відключити живлення, запровадити інтернет-блокаду та заарештувати винних у неконтрольованій роботі ШІ, пише NYТ.
«Мільярд смертей»: Білл Гейтс попередив про безпрецедентну загрозу ШІ
Після того як провідні американські ШІ-лабораторії заявили, що вдосконалені моделі штучного інтелекту вирвалися за межі тестових середовищ і зламали реальні системи, деякі керівники технологічних компаній та урядовці попередили, що ШІ становить катастрофічну загрозу для людства, закликавши Пекін та Вашингтон до співпраці.
Однак для багатьох у Китаї такі апокаліптичні попередження здаються віддаленими й суто західними. Думка про те, що керівна Комуністична партія може втратити контроль над технологією, є майже немислимою. Влада Китаю раніше успішно контролювала інші технології, що потенційно могли дестабілізувати ситуацію, зокрема інтернет. Під час пандемії китайський уряд продемонстрував здатність стримувати серйозні кризи, запроваджуючи локдауни та відстежуючи сотні мільйонів громадян.
“Вони можуть миттєво відключити електромережу всього міста. Вони можуть підійти до людини та відібрати телефон. У фізичному світі вони мають надзвичайно велику владу. З огляду на такий рівень контролю над своїм населенням, як можна переконати партію, що така річ, як штучний інтелект у комп’ютері, є страшною?” — зазначила журналістка із Кремнієвої долини Афра Ван.
У цинічніших інтерпретаціях ці апокаліптичні попередження звучать як хитрий хід, покликаний не дати китайським компаніям у сфері штучного інтелекту випередити своїх американських конкурентів. Китайські ЗМІ пишуть, що компанії зі США, які працюють у цій галузі, використовують “маркетинг залякування”, щоб зберегти своє лідерство на ринку.
“У вітчизняних галузевих колах або серед людей з мого оточення більшість просто не звертає на це уваги”, — каже Цзе Цай, який донедавна займався дослідженнями технологій взаємодії людини з комп’ютером та безпеки штучного інтелекту в Університеті Цінхуа.
За його словами, для багатьох представників галузі екзистенційний ризик здається віддаленим.
“Ми досі вважаємо, що штучний інтелект перебуває на дуже ранній стадії розвитку. Увага, як і раніше, зосереджена виключно на можливостях та інноваціях”, — зазначив Цзе.
Для декого в Китаї песимістичні прогнози щодо штучного інтелекту, з уявленнями про наближення апокаліпсиса та розплату за гріхи людства, здаються надто християнськими й особливо чужими.
Лян Фан із консалтингової компанії з питань безпеки штучного інтелекту Соnсоrdіа, яка базується в Пекіні, зазначив, що китайські уявлення про небо чи Бога також можуть пояснювати, чому до цієї технології ставляться по-різному.
За його словами, китайська культура наголошує на “єдності неба та людства” та на ідеї, що людина є невіддільною частиною природи.
“Усе, зокрема і штучний інтелект, походить із природи. Тому технологію сприймають радше як партнера у співіснуванні, а не як зовнішню силу, призначену принести руйнування”, — додав Лян.
Попри це, випуск Мythоs — потужної моделі штучного інтелекту від компанії Аnthrоріс — та інших подібних моделей викликав у Китаї занепокоєння. Влада опублікувала нові рекомендації та попередження про те, що агенти штучного інтелекту можуть вийти з-під контролю.
Влада Китаю також підготувала проєкт закону про кіберзлочинність, який зобов’яже компанії, що працюють у сфері штучного інтелекту, контролювати та запобігати використанню їхніх моделей ШІ для створення шкідливого коду, який може бути застосований для кібератак.
Цього місяця китайське керівництво також опублікувало оновлену версію “Системи управління безпекою штучного інтелекту” — документа, який є надійним індикатором майбутнього регулювання. У ньому знайшли відгук деякі побоювання Кремнієвої долини щодо “рекурсивного самоудосконалення” (R.S.І.), коли системи штучного інтелекту стають настільки потужними, що можуть самовдосконалюватися майже без допомоги людських розробників і вийти з-під контролю.
На початку цього місяця високопосадовець Адміністрації кіберпростору Китаю Ван Ліхун заявила, що кібератаки на основі штучного інтелекту зробили традиційні системи захисту застарілими.
Деякі китайські дослідники роками попереджають про ризики надто швидкого розвитку штучного інтелекту. У 2024 році Пань Сюдун та інші дослідники з Університету Фудань у Шанхаї виявили, що дві популярні великі мовні моделі від Меtа та Аlіbаbа продемонстрували здатність до самовідтворення — це розглядається як крок до того, що штучний інтелект зможе перехитрити людей.
Пань заявив, що він та його колеги хотіли донести: екстремальний ризик, пов’язаний зі штучним інтелектом, вже не обмежується сферою наукової фантастики, а є реальною проблемою, яка вимагає обговорення та ретельного аналізу.
Але зрештою, на думку Пекіна, ШІ — це технологія, як і будь-яка інша, яка за умови ретельного планування може стати потужною силою, спрямованою на благо країни. Китай уже має одні з найсуворіших у світі нормативних вимог щодо цієї галузі.
Хоча в Китаї діють широкі регуляторні та випробувальні вимоги, немає законодавчої вимоги щодо тестування на наявність катастрофічних ризиків, таких як використання системи штучного інтелекту для створення хімічної або біологічної зброї.
Китайські компанії, що займаються штучним інтелектом, не настільки прозорі щодо своїх заходів безпеки, як американські. Не всі з них оприлюднюють результати оцінок безпеки перед випуском моделей. Ті, хто це робить, надають менше деталей і звітують рідше, ніж їхні американські колеги. За підрахунками компанії Соnсоrdіа, лише п’ять із десяти провідних китайських компаній у сфері штучного інтелекту оприлюднили результати таких оцінок у період з червня 2025 року до травня 2026 року.
Засновниця організації “Відкрита спільнота з безпеки штучного інтелекту в Китаї” Сара Сун заявила, що дискусія в США щодо загроз, пов’язаних зі штучним інтелектом, сприяла активізації обговорення цієї теми в Китаї.
Однак вона зауважила, що критика на адресу Китаю з боку генерального директора компанії Аnthrоріс викликала негативну реакцію. У відкритому листі про небезпеки штучного інтелекту Даріо Амодей зазначив, що демократичні країни повинні зберегти своє лідерство в ШІ перед авторитарними державами, такими як Китай. Він закликав ще більше обмежити доступ Пекіна до сучасних мікросхем та іншого обладнання, необхідного для розробки штучного інтелекту.
За словами Сун, такі заяви роблять нещодавні застереження щодо штучного інтелекту радше виправданням для стримування Китаю, ніж справжньою стурбованістю щодо катастрофічних ризиків. А це ускладнює людям, таким як вона, роботу з підвищення обізнаності про безпеку ШІ в Китаї.
“У Китаї є люди, які щиро стурбовані ризиками, пов’язаними з передовими технологіями штучного інтелекту, зацікавлені в безпеці та координації міжнародних заходів реагування”, — додала вона.
Однак на тлі недовіри між країнами здається малоймовірним те, що будь-яка угода між США та Китаєм щодо безпеки штучного інтелекту призведе до конкретних змін.
ОреnАІ призупинила навчання новітніх моделей штучного інтелекту через непередбачувану поведінку ШІ-агентів
Тhе Guаrdіаn писало, що лідери США та Китаю змарнували можливість домовитися про стримування перегонів у сфері ШІ. Попри дедалі частіші заклики запобігти виходу розвитку штучного інтелекту з-під контролю, саміт Трампа та Сі не дав суттєвих результатів. СNN писав, що Пекін може залучити на свій бік більше країн у ШІ-перегонах. Стрімкий розвиток китайських моделей штучного інтелекту за останній рік, схоже, змусив Вашингтон усвідомити реальну ймовірність того, що друга за величиною економіка світу може випередити США в дедалі запекліших технологічних перегонах.
США і Китай — два головні рушії розвитку ШІ та його глобального впровадження — дотримуються різних поглядів щодо питання контролю у сфері штучного інтелекту. Олексій Костенко у статті “Цифрова імперія Пекіна: як Китай перетворює штучний інтелект на інструмент глобального впливу” розповідав про “змагання” Пекіна з Вашингтоном і про те, як Китай прив'язує країни до своєї екосистеми ШІ.
Китай досі не повернув США секретні деталі F-35, перенаправлені до Гонконгу — BloombergКитайський уряд утримує секретні деталі винищувачів F-35, які з незрозумілих причин перенаправили до Гонконгу під час транспортування з Австралії до США, повідомляє Вlооmbеrg, посилаючись на джерела.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Китай замість США: Путін може пропустити саміт G20 у Флориді — Вlооmbеrg
Компанія UРS транспортувала ліхтар літака, який закриває кабіну пілота, а також двері відсіку для озброєння з австралійського винищувача F-35, який наприкінці травня відправили до США для перевірки та можливого ремонту або утилізації. Обидві деталі виробництва компанії Lосkhееd Маrtіn покриті матеріалом, який поглинає радіолокаційні хвилі, що підвищує їхні стелс-характеристики.
Літак із вантажем зробив зупинку в Південній Кореї на шляху до США, а звідти його маршрут перенаправили до Гонконгу, зазначив один зі співрозмовників Вlооmbеrg. Незрозуміло, чому літак зупинився в Південній Кореї та чому маршрут змінили.
Згодом китайський уряд взяв під свій контроль ці деталі та досі їх не повернув.
“Цю суперечність важко не помітити. Китайці отримали деякі з наших найсекретніших технологій, а ми розстеляємо червону доріжку для їхнього лідера”, — заявила сенаторка США від Демократичної партії Елісса Слоткін.
За словами сенаторки, її не інформували щодо цього питання.
“У питаннях розвідки та військової сфери Китай є конкурентом і супротивником. Вони завжди прагнуть отримати інформацію про наше військове обладнання, секретну інформацію”, — додала Слоткін.
Пентагон заявив, що працює над поверненням цих деталей.
“Ми знаємо про проблему з транспортуванням непридатних для експлуатації компонентів F-35. Ми активно співпрацюємо з американськими органами влади та партнерами з промисловості, щоб повернути ці компоненти, розслідувати інцидент та вжити заходів безпеки, щоб уникнути подібних випадків у майбутньому”, — додали в Міністерстві війни США.
F-35 — один із найсучасніших винищувачів у світі. Його придбали близько 20 країн, зокрема Південна Корея, Японія, Сінгапур та Австралія. Цей літак виконував низку бойових місій у війні проти Ірану.
Австралія є індо-тихоокеанським центром постачання запчастин і технічного обслуговування літаків F-35, які використовують союзники США в Азії.
“Завжди краще, коли ваші супротивники змушені гадати про ваші можливості. Ніколи не варто давати їм доказів”, — зазначив авіаційний аналітик Джей-Джей Гертлер.
Компанія UРS з обережністю повідомила про цей інцидент Управлінню з контролю за торгівлею оборонною продукцією Державного департаменту США.
Міністр оборони Австралії Річард Марлз заявив журналістам цього тижня, що його країна аналізує “все, що сталося з австралійського боку”.
Під час закритих слухань щодо F-35 у комітеті Сенату з питань Збройних сил 23 червня представники програмного управління Міністерства війни США висловили надію, що ці деталі вдасться повернути.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
США оголосили про продовження торговельного перемир’я з Китаєм на тлі прибуття Сі до Вашингтона
Китай роками зосереджує свої шпигунські зусилля на F-35. Побоювання, що Пекін може отримати цінну розвідінформацію про цей винищувач, стали однією з причин, через які провалилася спроба США продати F-35 Об’єднаним Арабським Еміратам під час першого терміну президентства Трампа. Члени Конгресу також висловили занепокоєння, що плани продажу F-35 Саудівській Аравії можуть створити ризик витоку передових військових технологій США до Китаю. Навіть якщо Китай вже має технічні характеристики чи інші дані про певні компоненти, безпосередня наявність деталі може надати Пекіну ще більше інформації для подальшої роботи та дозволить перевірити або уточнити те, що він вже дізнався, кажуть експерти.
Інформація про інцидент з’явилася в політично чутливий для обох країн момент: у середу, 23 вересня, лідер Китаю Сі Цзіньпін прибув до Вашингтона на саміт із президентом США Дональдом Трампом. Наразі щонайменше два комітети Конгресу США розслідують, як деталі винищувача потрапили до рук Китаю.
Посол Китаю в США назвав "червоні лінії" перед самітом Трампа з Сі Тайвань і права людини є “червоними лініями” для Китаю, які не можна перетинати, попередив у середу, 23 вересня, китайський посол у США Се Фен напередодні саміту лідерів двох країн, повідомляє Rеutеrs.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Союзники США побоюються, що Трамп може піти на поступки щодо Тайваню на саміті з Сі Цзіньпіном — Rеutеrs
Лідер Китаю Сі Цзіньпін цього тижня відвідає Вашингтон для зустрічі з президентом США Дональдом Трампом. Країни прагнуть стабілізувати відносини, затьмарені суперечками з низки питань — від торгівлі до Тайваню.
У статті, опублікованій в офіційній газеті Комуністичної партії Китаю “Женьмінь жибао” в день від'їзду Сі, Се Фен заявив, що врегулювання розбіжностей залежить від добросовісності. Він закликав США припинити “вигадувати приводи”, такі як національна безпека, економічний дисбаланс та примусова праця, щоб “стримувати” Китай.
Посол додав, що коли Китай і США співпрацюють, обидві сторони отримують вигоду, але коли країни протистоять одна одній, то обидві страждають.
“Суверенітет, безпека й інтереси розвитку Китаю не можуть порушуватися, а чотири червоні лінії — Тайвань, демократія та права людини, шляхи та системи розвитку, а також право на розвиток — не можуть ставитися під сумнів. Китай прагне мирного розвитку та сподівається, що США також рухатимуться в цьому напрямку”, — написав Се.
США є найважливішим постачальником зброї та міжнародним партнером Тайваню. Китай вважає демократично керований острів своєю територією та неодноразово вимагав припинити продаж зброї Тайваню. Після травневого саміту в Пекіні з Сі Цзіньпіном Трамп відтермінував схвалення продажу Тайваню нового пакету зброї на суму $14 мільярдів, назвавши це “дуже хорошим козирем у переговорах”. Очікується, що Сі Цзіньпін закликатиме Трампа припинити продаж зброї Тайваню.
Високопоставлений представник служб безпеки Тайваню повідомив журналістам, що Пекін розглядає будь-яку затримку з постачанням зброї з боку США як прямий спосіб уповільнити військове зміцнення Тайваню.
Китай міг би запропонувати пакет стимулів, зокрема закупівлю американських товарів або допомогу на тлі загострення ситуації на Близькому Сході, щоб переконати Трампа в тому, що зменшення військових зобов’язань США в регіоні може забезпечити ширшу співпрацю з боку Пекіна, зазначив чиновник.
В окремому коментарі, опублікованому в середу в газеті “Женьмінь жибао”, зазначається, що “хибні” уявлення Вашингтона про Китай та нездатність США відмовитися від концепції “стратегічної конкуренції” є основними причинами складних відносин між країнами.
“Протягом останніх років звивистий шлях, яким пройшли китайсько-американські відносини, чітко демонструє, що хибні уявлення США про Китай та небажання Вашингтона відмовитися від концепції стратегічної конкуренції є основними причинами постійних труднощів”, — йдеться в коментарі.
Обидві сторони повинні цінувати сприятливу динаміку, досягнуту “великою ціною”, дотримуватися правильного курсу й усунути перешкоди, йдеться у статті, опублікованій під псевдонімом “Чжун Шен”, що означає “Голос Китаю” і використовується для висловлення поглядів на зовнішню політику.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
У Конгресі США закликали Трампа зайняти жорстку позицію на саміті з Сі Цзіньпіном
Білий дім уже опублікував програму саміту. Очікується, що Трамп особисто зустріне Сі на авіабазі після прибуття літака китайського лідера до Вашингтона. Ключовими питаннями на переговорах будуть штучний інтелект, торгівля, Іран і Тайвань. Деякі аналітики кажуть, що не варто очікувати багато від цієї зустрічі, адже головна її цінність полягає в тому, аби показати: відносини між двома країнами є достатньо функціональними, щоб проводити такі саміти.
Go to zn.ua Із дипломами Гарварду, але вірні партії: Китай готується до зміни еліт, та чи буде відлига?Комуністична партія Китаю готується до великої зміни поколінь у керівництві. На з'їзді, який відбудеться наступного року, Сі Цзіньпін, найімовірніше, збереже найвищу посаду, але значну частину керівних позицій можуть отримати представники сьомого покоління — політики, які виросли вже після епохи Мао та формувалися в часи відкриття Китаю світу.
Про це пише Тhе Есоnоmіst.
Із 26 до 29 жовтня близько 370 членів Центрального комітету Комуністичної партії Китаю зберуться на пленарне засідання. Офіційно вони обговорюватимуть "повне та суворе партійне самоврядування". Фактично ж кадрові рішення напередодні з'їзду визначатимуть, хто отримає впливові посади в китайській владі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Китай вчиться воювати на війні Росії проти України: Тhе Есоnоmіst розкрив деталі
Сі Цзіньпіну зараз 73 роки, а більшість його найближчих соратників належать до старших поколінь партійної еліти. Тому для заповнення керівних посад дедалі більше значення матимуть молодші чиновники. Один із них у майбутньому може стати наступником Сі.
Представники так званого сьомого покоління керівників Компартії Китаю з'явилися на світ наприкінці 1960-х і в 1970-х роках. На відміну від Сі Цзіньпіна та його найближчого оточення, ці діячі фактично не застали часів Мао Цзедуна, а їхнє дорослішання збіглося з відлигою 1980-х, коли країна запозичувала західні практики, запускала ринкові механізми та значно лібералізувала суспільний простір.
Поділ китайської верхівки за поколіннями виник не одразу. За цією негласною шкалою Мао Цзедуна закріпили за першим поколінням керманичів, а архітектора реформ Ден Сяопіна віднесли до другого. До того як у 2012 році кермо перехопив Сі Цзіньпін, поняття "покоління" в Пекіні сприймали буквально як певну вікову когорту, з якої партійний апарат стабільно черпав кадри для найвищих кабінетів.
Сі Цзіньпін представляє п'яте покоління керівників, яке об'єднує діячів, народжених здебільшого в 1950-х роках. Він мав залишити головну посаду країни через десять років правління, як вимагала архітектура передачі влади від Ден Сяопіна. Натомість Сі обнулив ці обмеження в конституції, відсунув на задній план шосте покоління претендентів і закріпив за собою необмежену владу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Китай став переможцем війни Трампа на Близькому Сході — звіт
Розв'язана Сі боротьба з корупцією стала зручним інструментом для розгрому шостої генерації лідерів. Тих, хто міг претендувати на найвищі посади, або арештовували, або силоміць позбавляли впливу, зачищаючи їхні команди під корінь. За оцінками Тhе Есоnоmіst, за попередню п'ятирічку під цей каток потрапив мало не кожен п'ятий член ЦК, який мав реальний голос у партії.
Кар'єрний зліт посадовців сьомого покоління стає дедалі відчутнішим на тлі цих перестановок. Яскравий приклад — призначення 54-річного Чжу Чжунміна виконувачем обов'язків мера Шанхая. Якщо з часом він візьме під контроль і міський комітет партії, це відкриє йому прямий шлях до Політбюро.
Серед інших перспективних постатей виділяються 56-річний голова провінції Чжецзян Лю Цзе та 55-річний лідер Комуністичного союзу молоді А Дун. Колишні керівники молодіжного крила партії з часом навіть займали посаду генсека КПК.
Омолодженню китайської верхівки сприяють і традиційні вікові цензи. За неписаними правилами, високопоставлені партійці виходять на пенсію, якщо на момент чергового з'їзду їм уже виповнилося 65 років, тоді як для членів Політбюро цю планку тримають на рівні 68. Сі переламав цю усталену практику у 2022 році, зберігши за собою посаду всупереч правилам.
Вже наступного року дія вікового цензу може змусити піти на пенсію близько двох третин чинного складу Центрального комітету. Водночас вплив сьомого покоління в партії стрімко зростатиме. За підрахунками Тhе Есоnоmіst, їхня частка в ЦК підскочить із нинішніх 8% до понад 40%.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Китай бачить занепад Америки за президентства Трампа та користується моментом — NYТ
Освітній бекграунд сьомого покоління суттєво різниться від попередників завдяки дипломам елітних університетів. За даними дослідження Лі Чена з Університету Гонконгу, понад 50% із сотні ключових діячів цієї хвилі мають ступінь доктора філософії (РhD). Приблизно третина обрала інженерні спеціальності, а найпопулярнішими напрямами серед решти стали економіка та фінанси.
Частина посадовців сьомого покоління тривалий час жила або працювала за межами материкового Китаю. 57-річний мер Пекіна Інь Юн здобув ступінь магістра в Гарварді, а 56-річна Го Ніннін — висхідна зірка провінції Фуцзянь і рідкісна для вищих ешелонів жінка — роками будувала кар'єру в офісах держбанку в Гонконзі та Сінгапурі. Для порівняння: першим і найдовшим зафіксованим виїздом Сі Цзіньпіна за кордон були лише два тижні в США у складі аграрної делегації 1985 року. Окрім того, кар'єрний ліфт для представників сьомої когорти нерідко йшов через топменеджмент у державних підприємствах, а не суто через партком чи армійську вертикаль, як у старшої номенклатури.
Політики наступної хвилі майже не відчувають зв'язку з комуністичною революцією — на відміну від Сі, для якого епоха Мао стала особистою історією. Його батько партизанив поруч із Мао Цзедуном, а пізніше потрапив під партійні чистки. Сам Сі підлітком провів сім років на засланні в бідному селі, але згадує ті злидні з гордістю, бо вони нібито зблизили його зі звичайними людьми. Саме тому в його теперішньому курсі так чітко проглядаються маоїстські нотки: глуха централізація та жорсткий партійний контроль.
Дорослішання сьомого покоління припало на 1980-ті роки, коли Китай нарешті видихнув із полегшенням після важкої епохи Мао. Через послаблення цензури це десятиліття стало найбільш вільним та інтелектуально відкритим за попередні тридцять років: навіть державні телеканали транслювали передачі з легким дисидентським підтекстом. Ця коротка відлига обірвалася жорстоко — розстрілом протестів на площі Тяньаньмень у 1989 році. Чимало нинішніх претендентів на владу тоді були однолітками тих самих студентів і активістів, які вийшли на площі по всій країні з вимогами демократизації.
Як вказує Тhе Есоnоmіst, це зовсім не означає, що сьоме покоління приховує демократичні погляди. Ву Гогуан зі Стенфордського університету вважає, що до моменту отримання значної влади партійні кадри вже "глибоко соціалізовані та навчені". Опитування, проведене минулого року дослідниками з Китаю та Великої Британії, показало, що китайці, народжені в 1990-х роках, менш схильні підтримувати демократичні цінності, ніж старші покоління. Саме вони потенційно можуть стати представниками дев'ятого покоління керівників.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Китай розробляє технологію на основі ШІ для виявлення потенційних дисидентів — NYТ
Представник сьомого покоління теоретично може опинитися навіть у Постійному комітеті Політбюро вже після наступного партійного з'їзду. Однак Сі навряд чи захоче так рано висувати очевидного спадкоємця. Людина, яку він призначить, одразу сприйматиметься як його наступник.
До 22-го з'їзду партії ситуація може змінитися. Тоді Сі виповниться 79 років, а представникам сьомого покоління буде приблизно від 50 до 60 років. Колишній аналітик ЦРУ Джонатан Цзин вважає, що такий вік може бути перевагою для потенційного наступника: "Якщо Сі буде вже за 80, чи має сенс передавати естафету комусь, кому 70?"
Водночас Сі може зіткнутися з проблемою довіри. У нього буде менше часу, щоб налагодити особисті зв'язки з політиком молодшого покоління, якому доведеться передати владу. За оцінкою дослідників, це може зробити процес зміни керівництва нестабільним.
"Хто б не став першою людиною, яку вибере Сі, вона не буде останньою", — вважає Джонатан Цзин, посилаючись на досвід Мао та Ден Сяопіна, які свого часу змінювали кількох потенційних наступників. "Я готуюся до досить бурхливого періоду в китайській політиці", — сказав він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Сі Цзіньпін пропустив вечерю на саміті БРІКС, що викликало запитання про його здоров'я та наступництво — WSJ
Паспорти для роботів, моніторинг віртуального простору та цифрова колонізація інших держав під вивіскою співпраці. Ні, це не фантастика, а реальна стратегія Китаю, яку він уже реалізує.
Що це означає для України й світу та як нам захистити свій цифровий суверенітет — у статті "Цифрова імперія Пекіна: як Китай перетворює штучний інтелект на інструмент глобального впливу" розповідає завідувач Наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України Олексій Костенко.
Go to zn.ua