Дзеркало Тижня

У Китаї з'являється нове покоління sеlf-mаdе мільярдерів, яке заробляє на ШІ, відеоіграх і споживчих брендах та швидко виходить на світові ринки. Водночас підприємці уникають публічності, адже будь-які політичні рішення можуть поставити їхній бізнес під удар, повідомляє Тhе Есоnоmіst.
За даними Нurun, цього року в Китаї налічується щонайменше 30 мільярдерів віком до 41 року — на дев'ять більше, ніж торік. Найяскравішим представником нової хвилі став засновник DеерSееk Лян Веньфен: після нового раунду фінансування, який оцінив компанію у 71 млрд доларів, його статок зріс приблизно до 38 млрд доларів. За оцінкою Тhе Есоnоmіst, він уже багатший за очільника ОреnАІ Сема Альтмана або співзасновника Аnthrоріс Даріо Амодея.
На відміну від попередніх поколінь китайських багатіїв, нові підприємці дедалі рідше заробляють на нерухомості чи важкій промисловості. Новими джерелами великих багатств стали відеоігри, споживчі бренди, мережі чайних і кав'ярень, а також штучний інтелект. Сім підприємців стали мільярдерами завдяки відеоіграм, четверо — чайному та кавовому бізнесу, ще троє — ШІ.
Другим за статками серед молодих бізнесменів є засновник Рор Маrt Ван Нін, який побудував компанію навколо популярних колекційних іграшок Lаbubu.
Нове покоління підприємців значно швидше виходить на міжнародні ринки. Якщо раніше китайським компаніям часто були потрібні близько десяти років, щоб розпочати експансію за кордон, то тепер деякі роблять це вже через два роки після заснування. Так, мережа чайних Сhаgее відкрила перший закордонний заклад лише через два роки після запуску бізнесу й нині працює вже у дев'яти країнах. Близько 80% продажів виробника побутової техніки Drеаmе припадає на іноземні ринки, а Рор Маrt торік отримала понад 2 млрд доларів продажів за межами Китаю — близько 40% загального виторгу. Автори матеріалу пояснюють таку експансію не лише амбіціями компаній, а й слабким внутрішнім попитом у країні.
Разом із бізнесом змінюється й корпоративна культура. Якщо попереднє покоління китайських технологічних компаній прославилося режимом роботи «996» — з дев'ятої ранку до дев'ятої вечора шість днів на тиждень, — то молоді засновники дедалі частіше відмовляються від такого підходу. Лян Веньфен вважає, що «людський мозок здатний концентруватися лише 6–8 годин на день, а перевтома призводить до помилок». У компанії mіНоYо цей підхід називають принципом «щаслива робота, стабільне зростання».
Водночас один із приватних інвесторів, якого цитує журнал, критично оцінює такі зміни: «Саме готовність працювати довше за всіх інших побудувала китайську економіку за останні 30 років».
Втім, разом із багатством зростають і ризики. Після кампанії Сі Цзіньпіна за «спільне процвітання» великий приватний бізнес у Китаї опинився під жорсткішим державним контролем. Одним із найвідоміших прикладів став Джек Ма, бізнес-імперія якого зазнала масштабного тиску після критики фінансових регуляторів. Водночас підприємці, які активно працюють на світових ринках, дедалі більше залежать і від політичних рішень у США. Зокрема, засновник ШІ-стартапу Маnus Сяо Хун міг стати мільярдером ще цього року, однак китайська влада заблокувала продаж його компанії американській Меtа.
За словами засновника Нurun Руперта Хугеверфа, молоді підприємці живуть із розумінням, що політичні рішення в Китаї або США будь-якої миті можуть змінити правила гри для їхнього бізнесу. «Вони, схоже, вважають, що, уникаючи публічності, зможуть довше втриматися на плаву», — зазначив він. Саме так формується найглобальніше, але водночас і найзагадковіше покоління китайських мільярдерів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Соціологи назвали несподівану причину падіння народжуваності в КНР



Китайські ШІ-компанії дедалі активніше конкурують зі світовими лідерами. Попри американські санкції, розробники з КНР змогли прискорити розвиток моделей штучного інтелекту завдяки алгоритмічній оптимізації та ефективнішому використанню обчислювальних ресурсів, про що йшлося в матеріалі про технологічний стрибок Китаю. Водночас Пекін активно просуває власні моделі, зокрема DеерSееk, на глобальних ринках і виступає проти технологічних бар'єрів, закликаючи до відкритого міжнародного обміну технологіями штучного інтелекту під час дискусії про «залізну завісу» у сфері ШІ.
Водночас розвиток приватного технологічного бізнесу відбувається під дедалі жорсткішим державним контролем. Модель взаємин влади й великого бізнесу в Китаї передбачає домінування держави над приватним капіталом, а система регулювання штучного інтелекту вже стала однією з найжорсткіших у світі — із обов'язковою реєстрацією ШІ-моделей та контролем алгоритмів. Докладніше про особливості китайської моделі державного контролю над штучним інтелектом розповідає у статті ZN.UА «США і Китай ділять майбутнє ШІ: що стоїть за зустріччю Трампа та Сі» завідувач наукової лабораторії імерсивних технологій і права Інституту інформації, безпеки і права Національної академії правових наук України, доктор наук у галузі права Олексій Костенко.

Втрати американської авіації у війні з Іраном уже стали найбільшими для США в регіоні за останні десятиліття. Водночас Пентагон не оприлюднив інформацію про три інші іранські атаки на американські сили в цій країні, які передували удару 18 липня із двома загиблими військовослужбовцями та одним зниклим безвісти. Унаслідок цих нападів десятки військових отримали поранення, а кілька вертольотів були пошкоджені, проте офіційно про такі наслідки не повідомлялося. Про це повідомила газета Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.
За даними американських чиновників, Іран протягом тижня перед смертельним ударом у Йорданії здійснив ще три атаки проти американських сил у країні. Унаслідок цих нападів десятки військовослужбовців США отримали поранення, а кілька вертольотів були пошкоджені. Проте Пентагон не оприлюднив інформацію ні про самі атаки, ні про їхні наслідки.
Цей випадок став черговим прикладом суперечностей між необхідністю забезпечення оперативної безпеки та обов'язком американської влади інформувати громадськість про перебіг війни. Після ударів по іранських військових об'єктах минулого тижня Центральне командування США заявляло, що дії американських сил стали відповіддю на атаки Ірану проти торговельних суден, які проходили через Ормузьку протоку.
Водночас у повідомленнях не згадувалися удари Ірану по американських базах у регіоні, зокрема на території Йорданії. Один із американських військових посадовців пояснив, що Центральне командування не зобов'язане оприлюднювати інформацію про поранених військових, особливо якщо вони швидко повертаються до виконання службових обов'язків.
Інший представник американського оборонного відомства заявив, що розкриття таких даних могло б допомогти Ірану точніше оцінити ефективність своїх ударів балістичними ракетами та безпілотниками по базах США на Близькому Сході, де дислоковані тисячі американських військових.
За словами чиновників, саме з міркувань безпеки Центральне командування також перестало регулярно повідомляти про кількість цілей, уражених на території Ірану.
Головний речник Пентагону Шон Парнелл заперечив звинувачення у приховуванні або спотворенні інформації про американські втрати.
"Твердження про приховування є вигадками, покликаними ще більше стривожити американський народ після загибелі трьох військовослужбовців", — заявив він.
Парнелл також вказав на систему аналізу втрат Міністерства оборони США, яка, за його словами, регулярно оновлюється та містить інформацію про загиблих і поранених американських військових. Однак цей відкритий ресурс публікує лише загальні статистичні дані й не містить детальної інформації про конкретні масштабні атаки, подібні до тих, що відбулися в Йорданії протягом останнього тижня.
Представник Пентагону наголосив, що використання окремих цифр без належного контексту створює викривлену картину подій. Після краху крихкого перемир'я оборонне відомство США надає обмежену інформацію про подальшу військову стратегію країни після майже п'яти місяців війни. Останній великий брифінг Пентагону щодо конфлікту відбувся ще на початку травня.
За останні місяці адміністрація президента Дональда Трампа також не розкривала інформацію про те, наскільки війна з Іраном виснажила американські запаси дорогого високоточного озброєння, а також про те, як Ірану вдалося зберегти та частково відновити свої ракетні можливості.
Тема американських втрат залишається особливо чутливою. Загибель двох солдатів у Йорданії та ще одного військовослужбовця на півночі Іраку збільшила кількість загиблих американців у війні до 17 осіб із моменту початку ударів США та Ізраїлю по Ірану 28 лютого.
Протоколи Пентагону передбачають оприлюднення імен загиблих лише через 24 години після повідомлення родичів. Імена поранених військовослужбовців зазвичай не розголошуються. У суботу Центральне командування повідомило, що чотирьох американських військових, які отримали поранення під час атаки в п'ятницю, було госпіталізовано до лікарень Йорданії, але згодом їх виписали.
Також повідомлялося, що ще кілька військових отримали легкі травми та повернулися до служби. Водночас кількість цих поранених не уточнювалася. У заяві також не згадувалися військовослужбовці, які постраждали внаслідок трьох попередніх атак минулого тижня. Міністр оборони США Піт Гегсет заявив у соціальних мережах, що загибель двох американських солдатів лише зміцнить рішучість Сполучених Штатів.
Згідно з даними системи обліку втрат Пентагону, унаслідок конфлікту з Іраном поранення отримали 427 американських військовослужбовців. Також ресурс повідомляє про загибель 14 військових у бойових та небойових інцидентах, хоча ці цифри ще не були оновлені з урахуванням смертей, про які Пентагон повідомив минулими вихідними.
Шон Парнелл зазначив, що статистика поранених охоплює широкий спектр інцидентів — від незначних травм під час навчань до випадків, які взагалі не пов'язані безпосередньо з бойовими діями. За даними попередніх адміністрацій США, Пентагон зазвичай затримував оприлюднення інформації про поранених до завершення сповіщення членів родин.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Пентагон перевірятиме рівень тестостерону у військових — Гегсет



Нагадаємо, що приховані дані про поранення доповнюють ширшу картину втрат США у війні з Іраном, під час якої американські сили втратили щонайменше 16 військових літаків, а ще близько шести машин зазнали серйозних пошкоджень. Три винищувачі F-15 були збиті дружнім вогнем у Кувейті, тоді як унаслідок катастрофи літака-заправника КС-135 загинули всі шестеро членів екіпажу, а ще п’ять таких машин пошкодила іранська ракета на авіабазі в Саудівській Аравії. Сполучені Штати також втратили 12 ударних безпілотників МQ-9 Rеареr, дев’ять із яких збили іранські засоби ППО, ще один знищили ударом по базі в Йорданії, а два розбилися через технічні несправності. Американський винищувач F-35 також зазнав пошкоджень, імовірно, від іранського ракетного вогню.

Єменські хусити, яких повʼязують з Іраном, заявили про запровадження морської блокади Саудівської Аравії, що створює нові загрози для постачань нафти. Ціни на нафту ненадовго зросли після заяви хуситів, але впали через сподівання трейдерів на дипломатичний прорив, пише Rеutеrs.
Зазначається, що про блокаду оголосили попри те, що Тегеран і Вашингтон хочуть відновити дипломатію. Іран тиснув на хуситів, щоб ті закрили шлюз Баб-ель-Мандеб до Червоного моря, якщо США продовжуватимуть атакувати енергетичну інфраструктуру Ірану. Повне закриття протоки скоротить світові постачання нафти на 7%, оскільки більшість експорту саудівської нафти не зможе покинути регіон.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Іран пригрозив відповіддю США після удару по ядерному об’єкту Дарховін — СNN



У заяві хуситів йдеться про те, що вони оголошують "морське ембарго проти злочинного саудівського ворога, засноване на рівнянні "око за око". Свій крок вони обгрунтували тим, що вони назвали "несправедливою та гнітючою облогою", накладеною на Ємен.
Нагадаємо, у ніч проти 20 липня американські військові завдали нових ударів по Ірану. Атаки США на країну тривають уже дев’яту ніч поспіль. Водночас адміністрація президента США Дональда Трампа поінформувала Ізраїль про відправлення до країни ще десятків літаків-заправників на тлі можливого розширення військової операції проти Ірану.

Хто порушив нетривку угоду, чому Ормузька протока знов опинилась у центрі глобальної кризи і як цим користується Росія? Про це розповідав В’ячеслав Ліхачов у статті "Кремль у плюсі, світ у заручниках: чому перемир’я США та Ірану не пережило навіть місяця".

Європейська комісія наклала на китайський маркетплейс АlіЕхрrеss рекордний штраф у розмірі 550 мільйонів євро (629 мільйонів доларів) за порушення Закону про цифрові послуги (Dіgіtаl Sеrvісеs Асt, DSА). Регулятор дійшов висновку, що платформа не забезпечила належного контролю за продажем незаконної, підробленої та небезпечної продукції. Компанія вже заявила, що не погоджується з рішенням і розглядає можливість його оскарження, передає Rеutеrs.
Єврокомісія повідомила, що АlіЕхрrеss не змогла належним чином оцінити ризики поширення незаконних товарів та переоцінила ефективність власних механізмів виявлення і видалення порушень. За висновками регулятора, підроблені товари, небезпечні дитячі іграшки та косметика залишалися доступними для покупців протягом кількох тижнів.
У Брюсселі також розкритикували алгоритми рекомендацій і рекламні системи платформи, які, на думку Єврокомісії, сприяли поширенню нелегальної продукції. Крім того, система модерації продавців та програма авторизації брендів визнані недостатньо ефективними, оскільки недобросовісні продавці могли легко обходити встановлені обмеження.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС розслідує діяльність Shеіn через нелегальні товари та "залежний" дизайн



Єврокомісія встановила для АlіЕхрrеss крайній термін до 20 жовтня, щоб запропонувати заходи для усунення порушень. Якщо в грудні регулятор вирішить, що компанія не виконала вимоги DSА, їй можуть загрожувати додаткові санкції.
“Це дуже небезпечно для споживачів і несправедливо щодо компаній, які дотримуються всіх наших правил”, — заявила віцепрезидентка Єврокомісії з технологічного суверенітету, безпеки та демократії Генна Вірккунен.
У відповідь АlіЕхрrеss назвав рішення ЄС непропорційним. У компанії заявили, що штраф не враховує масштаб уже впроваджених заходів із покращення безпеки платформи та боротьби з незаконним контентом, а також повідомили, що вивчають усі можливі варіанти подальших дій.
Штраф у 550 мільйонів євро став найбільшим, накладеним у межах DSА. Для порівняння, соціальну мережу Х Ілона Маска раніше оштрафували на 120 мільйонів євро, а маркетплейс Теmu — на 200 мільйонів євро.

Міністерка закордонних справ Канади Аніта Ананд оголосила про призначення нового посла в Україні замість Наталки Цмоць, яка завершує свою дипломатичну місію. Замість неї послом стане Тамара Мовгінні (Таmаrа Маwhіnnеy), йдеться на сайті канадського уряду.
Як пише «Інтерфакс-Україна», Мовгінні — це перша за 10 років посол Канади в Україні, яка не має українського коріння. До цього — з 2014 року — Канаду в Україні представляли дипломати українського походження. Зокрема, це були Роман Ващук, Лариса Ґаладза та Наталя Цмоць. 
Мовгінні — це дипломатка широкого профілю. За час своєї кар’єри більшість часу вона займалася Індо-Тихоокеанським регіоном, а також питаннями міжнародної безпеки. До оголошення послом в Україні Мовгінні очолювала канадське посольство у Південній Кореї. Також вона обіймала керівні посади у Glоbаl Аffаіrs Саnаdа та займалася питаннями міжнародної безпеки, зовнішньої політики й дипломатичних відносин.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Канада створює міжнародний банк оборони: Україна серед перших учасників — Rеutеrs



Раніше глава МЗС Андрій Сибіга зустрівся з Наталкою Цмоць і зауважив, що за час її роботи в Україні українсько-канадське партнерство отримало новий імпульс: відбулись візити на найвищому рівні, була укладена безпекова угода та прийняті інші рішення, які посилили підтримку України.
Під час зустрічі міністр наголосив, що Канада незмінно залишається одним із найближчих союзників України. І тут високо цінують військову, фінансову, гуманітарну та енергетичну допомогу, активну участь Канади у відбудові України, а також її принципове лідерство у просуванні всеосяжного і тривалого миру.

У Центральному командуванні США (СЕNТСОМ) заявили, що у ніч проти 20 липня американські військові завдали нових ударів по Ірану. На своїй сторінці у Х вони зауважують, що атаки США на країну тривають уже дев’яту ніч поспіль.
«Удари й надалі послаблюватимуть військові можливості Ірану, які використовують для атак на торговельні судна та цивільних моряків, що проходять через Ормузьку протоку», — йдеться у повідомленні. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп: удари по Ірану триватимуть, доки я не скажу «досить»



Нещодавно адміністрація президента США Дональда Трампа поінформувала Ізраїль про відправлення до країни ще десятків літаків-заправників на тлі можливого розширення військової операції проти Ірану. За даними журналістів, під час засідання в Ситуаційній кімнаті Трампу представили кілька нових планів військових дій. Після цього американський президент почав розглядати можливість масштабнішого наступу на Іран, який може значно перевищити нинішні удари в районі Ормузької протоки.
Серед можливих варіантів розглядають удари по іранській інфраструктурі, зокрема по електростанціях, нові атаки на ядерні об’єкти Ірану, а також удар по підземному об’єкту «Пікакс-Маунтін». Водночас Трамп поки не ухвалив остаточного рішення.
Хто порушив нетривку угоду, чому Ормузька протока знов опинилась у центрі глобальної кризи і як цим користується Росія? Про це розповідав В’ячеслав Ліхачов у статті «Кремль у плюсі, світ у заручниках: чому перемир’я США та Ірану не пережило навіть місяця».

Президент США Дональд Трамп заявив, що республіканці мають включити Іран до законопроєкту про санкції проти Росії. Таку заяву він оприлюднив на своїй сторінці у Тruth Sосіаl. 
«Це те, що хотів зробити Ліндсі Грем, і це мало відбутися. Важливо!!!», — йдеться у його повідомленні.
Нагадаємо, що після смерті сенатора-республіканця Грема роботу над його законопроєктом щодо посилення санкцій проти Росії продовжив Річард Блюменталь. Ініціатива вже має підтримку щонайменше 61 співавтора. 
Зокрема, вона дає президентові США право запровадити 100-відсоткові вторинні мита проти п’яти найбільших покупців російських нафти й газу, серед яких Китай та Індія, а також передбачає обмеження проти російського «тіньового флоту». Трамп поки не висловив повної підтримки законопроєкту, проте заявив про готовність підписати його на знак вшанування пам’яті Грема. Тим часом керівництво республіканців у Сенаті почало з’ясовувати, чи є заперечення щодо документа, перш ніж винести його на розгляд палати.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Експосол пояснив, що буде з проєктом «пекельних» санкцій проти Росії після смерті Грема



У Вашингтоні його називали «шептуном Трампа», а Кремль оголосив «терористом». Він умів не лише грати в гольф, а й домовлятися там, де інші заходили в глухий кут, і залишався одним із головних рушіїв санкційної політики США проти Росії. Що означає його відхід для України та чи знайдеться у Вашингтоні політик із таким самим впливом? Про це у статті «Сенатор Ліндсі Грем — останній із "Трьох аміго"» пише експосол України в США Валерій Чалий.

Після загибелі двох американських військових у Йорданії США відновили удари по силах Корпусу вартових ісламської революції, заявивши, що прагнуть покарати Тегеран і послабити його здатність загрожувати судноплавству в Ормузькій протоці. На тлі цієї ескалації заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив, що Тегеран вживатиме "відповідних заходів" після ймовірного американського удару по будівельному майданчику атомної електростанції Дарховін на півдні країни. Про це повідомив телеканал СNN.
Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді в неділю попередив, що країна готує «відповідну» реакцію після того, як Тегеран звинуватив Сполучені Штати в атаці на ядерний об’єкт Дарховін на півдні Ірану. Йдеться про атомну електростанцію, яка наразі перебуває на стадії будівництва.
У коментарі державному іранському мовнику ІRІВ Гарібабаді заявив, що удар США по недобудованій атомній електростанції Дарховін є небезпечним нападом на мирну інфраструктуру Ірану. За його словами, повна відповідальність за наслідки подальшого погіршення безпекової ситуації та посилення нестабільності лежатиме на Сполучених Штатах.
"Напад США на атомну електростанцію Дарховін, яка перебуває на стадії будівництва, є небезпечним посяганням на мирну інфраструктуру Ірану та покладає всю відповідальність за наслідки ескалації небезпеки й нестабільності на Сполучені Штати. Рішуче засуджуючи цей акт агресії, Іран вживе відповідних заходів для захисту своїх національних інтересів та безпеки", — заявив Гарібабаді.
Раніше в неділю Організація з атомної енергії Ірану повідомила, що американські сили завдали удару по будівельному майданчику електростанції Дарховін. Об’єкт розташований неподалік кордону з Іраком.
Міжнародне агентство з атомної енергії ООН також заявило в неділю, що перевіряє повідомлення про нічну атаку на будівельний майданчик іранської атомної електростанції. У МАГАТЕ зазначили, що станція Дарховін перебуває на дуже ранньому етапі спорудження.
Через це ймовірний удар, за оцінкою агентства, навряд чи міг створити будь-яку радіологічну загрозу. Водночас організація закликала сторони демонструвати військову стриманість поблизу всіх ядерних об’єктів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Іран попросив хуситів перекрити Червоне море у разі удару США — Rеutеrs



Нагадаємо, що загострення навколо іранських ядерних об’єктів відбувається на тлі зміни акценту американської операції, головним завданням якої міністр енергетики США Кріс Райт назвав забезпечення руху нафти, газу та інших вантажів через Ормузьку протоку. За його словами, Вашингтон намагався домовитися з Тегераном про безпечне судноплавство, однак після відмови Ірану вирішив гарантувати перевезення енергоносіїв незалежно від його співпраці та продовжити послаблення наступального потенціалу країни. Сенатор-демократ Марк Ворнер заявив, що адміністрація Дональда Трампа не досягла цілей щодо зміни режиму, вивезення збагаченого урану та знищення ракетних і безпілотних можливостей Ірану. Після загибелі американських військових Піт Гегсет пообіцяв продовжити кампанію, а Трамп закликав Конгрес додати Іран до законопроєкту про санкції проти Росії.

Після загибелі двох американських військових у Йорданії Сполучені Штати відновили удари по силах Корпусу вартових ісламської революції, заявивши про намір послабити здатність Тегерана загрожувати комерційному судноплавству в Ормузькій протоці. На цьому тлі міністр енергетики США Кріс Райт повідомив, що завдання операції змінилося і тепер Вашингтон зосереджений на гарантуванні безпечного руху нафти, газу та інших вантажів через цей водний шлях. Про це повідомило видання Тhе Guаrdіаn.
Представник адміністрації Трампа в неділю спробував відповісти на дедалі гострішу критику через тривалість війни з Іраном. Бойові дії продовжуються після кількох місяців обіцянок дипломатичного прориву, короткочасних режимів припинення вогню та загибелі ще трьох американських військовослужбовців. Загальна кількість американських військових, які загинули під час конфлікту, зросла до 17.
Міністр енергетики США Кріс Райт в ефірі програми Тhіs Wееk на телеканалі АВС став на захист стратегії адміністрації Трампа. Ведучі нагадали йому про попередні заяви, згідно з якими війна, що почалася у лютому, мала вже завершитися. Райт пояснив, що відтоді місія Сполучених Штатів змінилася.
За його словами, тепер головним завданням стало забезпечення безперешкодного проходження нафтових вантажів через Ормузьку протоку.
«Ми зробили паузу, щоб спробувати домовитися з іранцями і дозволити нафті рухатися без їхніх атак. Вони виявили небажання цього робити, і ми змінили курс. Тепер ми забезпечуємо можливість руху нафти, газу та інших продуктів через Ормузьку протоку незалежно від того, співпрацюватиме Іран чи ні, і ми продовжуємо погіршувати їхній наступальний військовий потенціал", — заявив Райт.
У тій самій програмі один із провідних представників Демократичної партії продовжив різко критикувати дії адміністрації Трампа під час конфлікту, який триває вже майже п’ять місяців. Сенатор США від штату Вірджинія Марк Ворнер назвав протистояння "війною за вибором". На його думку, її розпочали за відсутності безпосередньої загрози, а Білий дім так і не зміг виконати раніше проголошені завдання. Ворнер окремо згадав заявлену мету щодо зміни режиму в Ірані. Він також зазначив, що збагачений уран, який США хотіли вивезти з Ірану, щоб не допустити створення ядерної зброї, досі перебуває там.
"Насправді, знадобилося б щонайменше 15 000 військовослужбовців на місці протягом тижня, щоб спробувати винести ці контейнери, які є досить леткими, з їхнього бункера", — зазначив Ворнер.
Ворнер також заявив, що Сполученим Штатам не вдалося знищити ракетні та безпілотні можливості Ірану. На його думку, продовження бойових дій у неділю стало прямим підтвердженням цієї невдачі.
"Продовження війни в такому темпі й надалі обертатиметься катастрофою", — сказав демократ.
Окрім двох американських військових, які загинули в Йорданії у п’ятницю, Центральне командування США повідомило про смерть ще одного військовослужбовця. Він загинув у суботу на півночі Іраку під час контрольованого знищення боєприпасу, який не вибухнув.
Як зазначило Центральне командування у заяві, оприлюдненій у неділю в соціальних мережах, цей боєприпас залишився від збитого іранського ударного безпілотника односторонньої дії. Нові втрати американської армії сталися в момент, коли поновлена кампанія проти Ірану увійшла у другий тиждень.
Бойові дії навколо Ормузької протоки посилилися. У неділю Сполучені Штати завдали ударів у відповідь по підрозділах КВІР після загибелі американських військових.
Після смерті двох військовослужбовців у п’ятницю міністр оборони США Піт Гегсет пообіцяв, що кампанія в Ірані триватиме. У дописі в соціальних мережах він написав, що жертва загиблих військових лише зміцнила рішучість Вашингтона. Дональд Трамп у неділю також посилив тиск на Іран.
Президент США закликав Конгрес включити Тегеран до законопроєкту про санкції проти Росії, який перебуває на розгляді. Такий крок може ще більше послабити меморандум про взаєморозуміння, укладений між США та Іраном у червні. Документ був спрямований на врегулювання конфлікту та передбачав домовленість про припинення санкційного тиску на Тегеран. У своїй заяві Трамп також згадав несподівану смерть 11 липня свого союзника, сенатора США Ліндсі Грема.
"Республіканці повинні додати Іран до законопроєкту про санкції проти Росії. Саме цього хотів Ліндсі, і це мало статися. Важливо!!!" — написав президент США на платформі Тruth Sосіаl.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Іран попросив хуситів перекрити Червоне море у разі удару США — Rеutеrs



Нагадаємо, що загостренню боротьби за контроль над безпекою в регіоні передували ракетні удари й атаки іранських безпілотників по військовим об’єктам США в Катарі, Бахрейні, Кувейті та Йорданії, зокрема по авіабазі Аль-Удейд. Тегеран назвав ці дії відповіддю на серію американських авіаударів по портовій і цивільній інфраструктурі на півдні Ірану. Паралельно міністр закордонних справ Ірану прибув до Катару, а в Омані тривали непрямі переговори представників Вашингтона і Тегерана щодо ядерної програми та умов можливого врегулювання. Попри дипломатичні контакти, взаємні удари продовжилися, що суттєво знизило шанси сторін на швидке досягнення компромісу.

Державні установи, університети та компанії в країнах Європи використовували менеджер паролів Раsswоrk Еurоре, який, за даними спільного розслідування VSquаrе та ОССRР, зберіг тісні технічні зв'язки з російською версією продукту. Журналісти виявили спільне походження програмного коду, майже ідентичні оновлення та документацію, повідомляє VSquаrе.
За даними розслідування, після ліквідації фінської компанії Раsswоrk у 2024 році права на європейський бізнес отримала зареєстрована в Іспанії Раsswоrk Еurоре S.L. Її генеральний директор Олександр Мунтян заявив, що компанія працює незалежно від російського бізнесу, а збіг оновлень пояснив спільним походженням програмного коду та передачею продукту через компанію Раsswоrk FZ-LLС в Об'єднаних Арабських Еміратах. За його словами, перехідний період завершиться у серпні 2026 року.
Журналісти звернулися приблизно до 30 організацій, зазначених серед клієнтів Раsswоrk Еurоре. Понад десять підтвердили, що використовують програму. Серед них — Управління громадських робіт Ірландії (Оffісе оf Рublіс Wоrks), Державна лабораторія Ірландії та бельгійська ІТ-компанія Раrаdіgm Вrussеls, яка працює для регіонального уряду Брюсселя. Представники двох ірландських установ заявили, що не знали про зв'язки продукту з Росією та після звернення журналістів почали додаткову оцінку ризиків.
Експерти з кібербезпеки, опитані авторами розслідування, звернули увагу, що європейська та російська версії програми мають майже однакові інструкції, синхронно отримували оновлення та використовують схожі елементи коду. На їхню думку, це потребує додаткової перевірки, особливо механізму поширення оновлень програмного забезпечення. Водночас автори розслідування не повідомляють про виявлення шкідливого коду, витоку даних чи компрометації систем користувачів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Франція викликає посла РФ та накладає нові санкції через російські кібератаки



Європейський Союз останніми роками посилює увагу до кіберзагроз із боку Росії. У липні Брюссель запровадив санкції проти пов'язаної з ФСБ хакерської мережі Тurlа, яку пов'язують із багаторічними кампаніями кібершпигунства проти державних органів і критичної інфраструктури країн Європи. Водночас СБУ та ФБР викрили кампанію зі зламу месенджерів, під час якої російські спецслужби намагалися отримати паролі та інші конфіденційні дані посадовців України, Європи та США.
Раніше міжнародні правоохоронці також ліквідували мережу ГРУ для викрадення пошти та паролів, а Місrоsоft повідомляла про шпигунську кампанію ФСБ проти іноземних посольств, під час якої хакери отримували доступ до логінів, паролів і токенів автентифікації через шкідливе програмне забезпечення.

За останні десять років Росія розбудувала в Арктиці величезну мережу військових баз, аеродромів та портів, випередивши США у боротьбі за цей стратегічний регіон. Про це йдетьсяу великому розслідуванні Вusіnеss Іnsіdеr, автори якого проаналізували супутникові знімки, теплові карти, дані судноплавства та військові мапи.
Журналісти зазначають: через танення арктичних льодів регіон стає дедалі важливішим для геополітики. Тут відкриваються нові морські шляхи, а також простішає доступ до величезних запасів нафти, газу та рідкісних мінералів. Саме тому Кремль роками вливав гроші у розвиток Північного морського шляху, оновлював військові об'єкти та брав під контроль арктичні території.
Супутникові знімки свідчать, що Росія розширює військову присутність насамперед на Кольському півострові, де базуються підводні човни, авіація та порти Північного флоту. Також збільшується масштаб інфраструктури на Ямалі — там працюють великі термінали зрідженого газу, необхідні для навігації Північним морським шляхом.
Окремо видання наголошує на російській перевазі у криголамах. Москва має 42 такі судна, зокрема атомні. США натомість досі використовують переважно старий Роlаr Stаr, збудований ще у 1970-х роках. Вашингтон лише нещодавно взявся за будівництво нових криголамів та розбудову баз в Арктиці, але, за оцінками Вusіnеss Іnsіdеr, поки що сильно відстає від РФ.
Утім, розслідування з'явилося саме тоді, коли війна проти України змушує Кремль міняти арктичні пріоритети. Кілька днів тому був опублікуваний аналіз супутникових знімків, який довів: Росія забрала комплекси С-300 і С-400 з кількох стратегічних об'єктів на Крайній Півночі. Системи ППО зникли, зокрема, біля авіабази Рогачово на Новій Землі та поблизу Сєвєродвінська, де будують і ремонтують атомні підводні човни.
ОSІNТ-аналітики, на яких посилається видання, підрахували: після початку великої війни Росія забрала приблизно 60% комплексів С-300 і С-400 з місць їхнього постійного базування. Цими системами тепер намагаються прикрити Москву, нафтопереробні заводи та військові аеродроми, які все частіше атакують українські далекобійні дрони. Експерти підкреслюють: Арктика не залишилася зовсім без ППО, але Кремлю очевидно бракує ресурсів, тому він змушений перекидати їх в інші регіони.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Гренландія — не Аляска і не Венесуела: що заважає США повторити старі територіальні трюки



Сьогодні Арктика стрімко перетворюється на арену жорсткого геополітичного суперництва. Нові морські маршрути, багатші поклади ресурсів та стратегічне розташування Крайньої Півночі спровокували запеклу боротьбу США, Росії та Китаю за регіон. Проте амбітні плани Кремля закріпити за собою крижане лідерство дедалі частіше розбиваються об реальність: масштабне оновлення російського криголамного флоту безнадійно відстає від графіків через технологічний голод, а ключові проєкти арктичного СПГ фактично паралізовані міжнародними санкціями.
Останні події надали цьому протистоянню нового, неочікуваного виміру. Супутникові знімки зафіксували масову передислокацію російських систем ППО з Арктики — Кремль змушений забирати дефіцитні комплекси С-300 та С-400 із закритих полярних баз, щоб хоч якось захистити власну тилову інфраструктуру від атак українських безпілотників.
Це наочно демонструє, як виснажлива війна проти України перекреслює довгострокову стратегію Москви та змушує її оголювати навіть ті регіони, які вона роками вважала недоторканними.

Президент Лівану Жозеф Аун цього тижня вперше відвідає Білий дім, щоб представити лідеру США Дональду Трампу план щодо роззброєння підтримуваного Іраном бойового угруповання “Хезболла” та забезпечення виведення ізраїльських військ із Лівану, повідомляє Rеutеrs. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Іран попросив хуситів перекрити Червоне море у разі удару США — Rеutеrs Аун, який до обрання президентом минулого року обіймав посаду командувача ліванської армії, стане першим лідером Лівану за майже 20 років, який відвідає Білий дім.Зустріч у вівторок, 21 липня, відбудеться у вирішальний для Лівану момент: ізраїльські військові контролюють значну частину півдня країни, сотні тисяч ліванців залишаються вимушеними переселенцями внаслідок ізраїльських ударів, а “Хезболла” категорично відкидає прямі переговори з Ізраїлем.Минулого тижня Аун заявив, що попросить Трампа натиснути на Ізраїль з метою виконання угоди між Ліваном та Ізраїлем від 26 червня, укладеної за посередництва США. Ця угода має на меті роззброєння “Хезболли”, поступове виведення ізраїльських військ та створення передумов для мирних відносин між двома країнами.Один із ліванських чиновників повідомив, що Аун передасть Трампу письмову пропозицію щодо того, як знешкодити величезний арсенал “Хезболли”. Аун також вважає, що лише Трамп має необхідні важелі впливу, щоб змусити Ізраїль вивести свої війська та допомогти Лівану відновити суверенітет.

Роззброєння “Хезболли”

62-річний Аун став президентом минулого року, незадовго до того, як Трамп розпочав свій другий термін у Білому домі. США привітали обрання Ауна.Його прихід до влади став відображенням кардинальної зміни балансу сил у Лівані після руйнівного ізраїльського наступу проти “Хезболли” у 2024 році та повалення союзника угруповання — сирійського диктатора Башара аль-Асада.Перший рік його президентства ознаменувався спробами уряду забезпечити роззброєння “Хезболли”. Ліванські війська були розгорнуті на півдні Лівану для вилучення схованок зброї “Хезболли” відповідно до угоди про припинення вогню, укладеної після війни 2024 року.Однак на початку другого року президентського терміну Ауна вибухнула нова війна, коли 2 березня “Хезболла” обстріляла Ізраїль на підтримку Ірану, який опинився під американсько-ізраїльськими ударами. Атака “Хезболли” спровокувала жорстоку військову відповідь з боку Ізраїлю.Аун закликав до прямих переговорів з Ізраїлем. Це призвело до найактивніших за останні десятиліття контактів між двома країнами на найвищому рівні, а також зробило ліванського президента об’єктом жорсткої критики з боку “Хезболли” та союзників угруповання.Аун залишився непохитним, критикуючи “Хезболлу” за початок війни, але не наважився погодитися на заклик Трампа зустрітися з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Іран завдав ударів по військових об'єктах США в країнах Перської затоки Тим часом між США та Іраном загострився конфлікт на тлі зриву перемир’я. Сторони знову обмінюються ударами. Внаслідок іранських атак у Йорданії загинуло двоє американських військових. Трамп також відновив блокаду іранських портів. Нові взаємні удари підвищують ризик повернення до “повномасштабної війни” та зводять нанівець дипломатичні зусилля з відновлення роботи Ормузької протоки.Хто порушив нетривку угоду про перемир'я та чому Ормузька протока знов опинилась у центрі глобальної кризи, розповідав В’ячеслав Ліхачов у статті “Кремль у плюсі, світ у заручниках: чому перемир’я США та Ірану не пережило навіть місяця”. 

США завдали нових ударів по Ірану у відповідь на загибель двох американських військовослужбовців у Йорданії внаслідок атак Тегерана на союзників Вашингтона в регіоні Перської затоки, повідомляє FТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Іран попросив хуситів перекрити Червоне море у разі удару США — Rеutеrs



Центральне командування Збройних сил США (Сеntсоm), яке керує американськими військовими операціями на Близькому Сході, заявило в суботу, 18 липня, що військовослужбовці загинули під час відбиття іранських ракетних та БпЛА-ударів. Також один американський військовослужбовець вважається зниклим безвісти, а ще четверо отримали медичну допомогу в йорданських лікарнях.
Сеntсоm повідомило, що в суботу вночі США відновили удари, щоб “покарати сили Корпусу вартових ісламської революції” за атаку, внаслідок якої загинули американці, а також ще більше послабити “здатність Ірану загрожувати комерційному судноплавству в Ормузькій протоці”.
Війна між США та Іраном загострюється на тлі зриву перемир’я. Останніми днями Іран посилив удари в Перській затоці, зокрема, вперше за майже чотири місяці атакував Саудівську Аравію.
У суботу Тегеран також завдав ударів по Кувейту та Бахрейну, тоді як президент США Дональд Трамп намагався посилити економічний тиск на Тегеран у боротьбі за контроль над Ормузькою протокою. Кувейт, який разом із Бахрейном останнім часом найбільше постраждав від іранських атак, повідомив, що в суботу Тегеран завдав ударів по електростанції та опріснювальній установці — це вже друга атака на інфраструктуру країни за два дні.
Військові Кувейту повідомили, що системи протиповітряної оборони перехопили низку іранських безпілотників та балістичних ракет. Авіакомпанія Кuwаіt Аіrwаys перенесла більшість своїх рейсів через тимчасове закриття повітряного простору. За словами речника Міністерства оборони країни, під час атак постраждали кілька пожежних і працівників енергетичного сектору.
У сусідньому Бахрейні також лунали сирени, армія повідомила про відбиття повітряних ударів. Іран заявив, що атакував американську базу в Бахрейні та націлився на головний центр штучного інтелекту в королівстві.
Корпус вартових ісламської революції попередив країни регіону, які приймають американських військових та дозволяють США використовувати свою територію для атак на Іран, щоб вони підготувалися до відповідної реакції та активували свої підрозділи цивільної оборони для захисту життя громадян, утримуючи їх якомога далі від потенційних цілей.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Іран завдав ударів по військових об'єктах США в країнах Перської затоки



Трамп, рейтинги якого впали, оскільки дедалі більша частка американських виборців незадоволена війною з Іраном, цього тижня відновив морську блокаду іранських портів. Минулого місяця президент США скасував блокаду після того, як сторони підписали меморандум про взаєморозуміння, який продовжив перемир’я на 60 днів і мав забезпечити відновлення судноплавства в Ормузькій протоці. Загибель ще більшої кількості американських військових, імовірно, посилить політичний тиск на Трампа.
Нові взаємні удари підвищують ризик повернення до “повномасштабної війни” та зводять нанівець дипломатичні зусилля з відновлення роботи важливого водного шляху.
Хто порушив нетривку угоду, чому Ормузька протока знов опинилась у центрі глобальної кризи і як цим користується Росія? Про це розповідав В’ячеслав Ліхачов у статті “Кремль у плюсі, світ у заручниках: чому перемир’я США та Ірану не пережило навіть місяця”. 

Аудиторія російських телеканалів та підцензурних інтернет-ЗМІ не побачила наслідків ударів ЗСУ по складах найбільшого маркетплейсу країни Wіldbеrrіеs. Жоден телеканал у Росії не показав кадри пожеж на складах в Електросталі та Котовську, пише російське медіа "Агентство.Новости".
Під час моніторингу журналісти звернули увагу на те, що жоден телеканал у ранкових та денних новинах не розповів про удари в анонсі головних подій дня. Більшість коротко торкнулася цієї теми після першого сюжету випуску, присвяченого боям на фронті. Також жоден телеканал не показав кадри пожеж на складах в Електросталі та Котовську.
Також не публікували кадрів пожеж пов’язані з силовиками Теlеgrаm-канали ВАZА, Маsh і SНОТ. Єдиною фотографією, яку передруковували пабліки, став знімок, опублікований у дописі губернатора Підмосков’я Андрєя Воробйова. Загалом ВАZА і SНОТ опублікували по дві публікації, Маsh — три дописи про атаки.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський пояснив, для чого ЗСУ атакують склади "російського АlіЕхрrеss"



Водночас Телеграм-канал «Обережно, новини», що входить до медіахолдингу Ксенії Собчак, опублікував лише дві новини про атаку.
У першій публікації проєкт пояснив, що там немає фото наслідків ударів, тому що російська влада заборонила ЗМІ та громадянам публікувати наслідки атак, окрім офіційних звітів. 
“Ми побоюємося санкцій навіть за публікацію фото, за якими неможливо визначити місце розташування», — йдеться у повідомленні.
До другої новини — з переказом дописів Воробйова та співзасновниці Wіldbеrrіеs Тетяни Кім — Теlеgrаm-канал додав знімок, опублікований Воробйовим.
У новинах видань «Ведомости», Lеntа.ru та «Газета.Ru», опублікованих на їхніх сайтах та в акаунтах у соціальних мережах, також немає фотографій. «Коммерсант» опублікував фотографію з допису Воробйова.
Нагадаємо, цієї ночі логістичний центр Wіldbеrrіеs в Електросталі у Московській області атакували дрони, відомо про 24 постраждалих. Також у місті Ногінськ атакували нафтобазу, яку росіяни використовують для зберігання, перевалки й відвантаження бензину, дизелю та газу. А у місті Котовськ Тамбовської області після сьогоднішньої ночі горить ще один обʼєкт Wіldbеrrіеs — сортувальний центр, відомо про сімох загиблих та десятки постраждалих.  

Адміністрація президента США Дональда Трампа попередньо погодилася дозволити Саудівській Аравії самостійно збагачувати уран у межах цивільної ядерної програми. Експерти застерігають, що за відсутності жорстких міжнародних запобіжників це може відкрити Ер-Ріяду шлях до створення ядерної зброї. Про це повідомляє СNN із посиланням на джерела, знайомі з перебігом переговорів, та документи, які опинилися в розпорядженні телеканалу.Йдеться про проєкт двосторонньої угоди між США та Саудівською Аравією, яка передбачає американську підтримку розвитку цивільної атомної енергетики королівства. Документ уже погоджений на рівні переговорників, однак досі очікує на підпис президента Дональда Трампа.За даними співрозмовників СNN, однією з причин затримки стало загострення ситуації навколо Ірану. Крім того, у Конгресі побоюються, що угода може зіткнутися з двопартійною опозицією.

Чому угода викликає занепокоєння

Найбільше занепокоєння експертів викликає те, що проєкт угоди дозволяє Саудівській Аравії збагачувати уран на власній території.Саме збагачення урану, поряд із переробкою плутонію, є одним із двох основних шляхів отримання матеріалу, необхідного для створення ядерної зброї.Більшість держав, які використовують атомну енергетику, не виробляють збагачений уран самостійно, а закуповують його у спеціалізованих постачальників під міжнародним контролем.Ще однією суперечливою особливістю угоди є відсутність вимоги до Саудівської Аравії приєднатися до Додаткового протоколу Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).Саме цей документ надає інспекторам агентства розширені повноваження для перевірки можливих незадекларованих ядерних об'єктів.Замість цього контроль за програмою пропонується здійснювати в межах окремої двосторонньої угоди між Вашингтоном та Ер-Ріядом.Експерти з нерозповсюдження ядерної зброї наголошують, що такий підхід значно слабший за міжнародні стандарти і може створити небезпечний прецедент.

Саудівська Аравія раніше вже говорила про ядерну зброю

СNN нагадує, що спадкоємний принц Мохаммед бін Салман раніше заявляв: якщо Іран створить ядерну зброю, Саудівська Аравія також прагнутиме її отримати.На думку низки експертів, саме тому дозвіл на збагачення урану без максимально жорстких міжнародних гарантій може суттєво підвищити ризики ядерного розповсюдження.Водночас прихильники угоди стверджують, що співпраця зі США все одно безпечніша, ніж сценарій, за якого Саудівська Аравія звернеться за аналогічними технологіями до Росії або Китаю, де контроль може бути менш суворим.

Головний конструктор та співзасновник оборонної компанії Fіrе Роіnt Денис Штілерман розповів, що олігарх Тімур Міндіч, один з основних підозрюваних у корупційній справі "Мідас", допоміг групі українських оборонних компаній отримати доступ до секретних архівів часів СРСР, які зберігаються в Україні, пише Тhе Аtlаntіс. Інженер зазначає, що він знав про його близькі стосунки з президентом Володимиром Зеленським, тому й попросив Міндіча про політичне сприяння у цьому питанні, коли той навесні 2024-го хотів інвестувати у Fіrе Роіnt. 
"Мені було байдуже, як саме це буде зроблено. Мені просто потрібно було це зробити", — сказав Штілерман і додав, що інформація, якої потребувала в тому числі його компанія, містила креслення ракетних технологій та відомості про виробництво ракетного комплексу С-300. 
Дані, які отримала Fіrе Роіnt, дослідивши ці матеріали, згодом допомогли компанії у розробці далекобійної ракети FР-7х, яка зараз є "ядром" для спільного українського-європейського антибалістичного щита Frеyіа.
"Я не можу сказати нічого поганого про Міндіча. По-перше, він любить свою маму. Він дуже чарівний, — коментує Штілерман. — Він допомагав нам, пройшов із нами крізь вогонь і воду, нічого не просячи натомість. Він допоміг Fіrе Роіnt". 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Залежність Fіrе Роіnt від західних комплектуючих є критичною — Штілерман



Нагадаємо, під час засідання ТСК по "плівках Міндіча" у травні Штілерман розповів, що бачився з Міндічем близько 15 разів у його квартирі у Києві, а востаннє — наприкінці серпня 2025-го. За його словами, бізнесмен зацікавився роботою Fіrе Роіnt після випробувань на полігоні. Він хотів купити 50% акцій компанії, але запропонував мало грошей, тому його пропозицію визнали неконкурентоспроможною навесні 2024-го.
Штілерман ще в жовтні під час інтерв'ю ZN.UА заперечував інформацію про те, що Міндіч — співвласник Fіrе Роіnt. Попри це, на одній з частин корупційних "плівок" є розмова бізнесмена з тодішнім секретарем РНБО Рустемом Умєровим про потенційний продаж інвесторам 33% компанії за 600 млн доларів.

Грудень 1994 року, Маямі, перший саміт Америк. Дев’ятнадцятирічна дівчина в чорній сукні стоїть під софітами поруч із Біллом Клінтоном — сором’язлива, напружена, ще майже підліток. Вона тримає під руку батька, президента Перу Альберто Фухіморі, й світ уперше бачить її в ролі, до якої вона не готувалася: першої леді цілої країни.За кілька місяців до того її мати зі скандалом покинула президентський палац. Сусана Хігучі публічно назвала чоловіка тираном, звинуватила його родину в корупції, а відтак заявила слідчим, що армійські спецслужби катували її пів тисячі разів. Батько миттєво позбавив дружину церемоніального титулу й передав його доньці. Дев’ятнадцятирічна Кейко назве материнські звинувачення в тортурах «легендою».Дівчина, яка згодом накаже перефарбувати урядову резиденцію в рожевий колір, стала наймолодшою першою леді в історії обох Америк. А 28 липня 2026 року — рівно за 32 роки — вона повернеться до того самого палацу вже як Кейко Фухіморі, перша в історії обрана президентка Перу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Від Пабло Ескобара до «Золотого глобуса»: як бразилець навчив Голлівуд говорити про диктатуру Це не стільки екзотична історія далеких південноамериканських виборів, скільки показова сага про політичну династію. І про суспільство, у якому страх перед злочинністю та хаосом виявився сильнішим за пам’ять про авторитаризм. В українському медіапросторі про феномен Фухіморі згадують нечасто, хоча ця історія — готовий сценарій для напруженої драми, здатної багато чого навчити.Прихильник кандидатки в президенти Перу від партії «Народна сила» Кейко Фухіморі тримає собаку біля її будинку після оприлюднення перших результатів другого туру президентських виборів. Ліма, Перу, 7 червня 2026 рокуGеtty Іmаgеs

Чоловік, який переміг інфляцію та Конгрес

Ключ до розуміння політичного успіху Кейко лежить в історії її батька. 1990 року Альберто Фухіморі — агроном, ректор університету, син японських емігрантів і абсолютний аутсайдер політичних перегонів — несподівано перемагає беззаперечного фаворита, письменника Маріо Варгаса Льйосу.Країна, яку він приймає, лежить у руїнах: гіперінфляція становить понад 7000% на рік, а маоїстські партизани з угруповання «Сяйливий шлях» (Sеndеrо Lumіnоsо) ведуть криваву внутрішню війну. За даними Комісії правди та примирення, цей конфлікт забере майже 70 тисяч життів.Фухіморі відповідає жорсткою неоліберальною стабілізацією — «шоковою терапією», яку в Перу досі називають «фухішоком». За кілька років інфляція стрімко падає до однозначних чисел. 5 квітня 1992 року президент здійснює самопереворот: розпускає опозиційний Конгрес, призупиняє дію Конституції та повністю підпорядковує собі суди.До сходів парламенту під’їжджають танки; проти сенаторів, які намагаються зібратися на засідання, застосовують сльозогінний газ, а опозиціонерів затримують посеред ночі. Це був день, коли Перу офіційно відмовилося від демократії. Характерно, що, за даними опитувань, майже 80% громадян тоді схвалили цей крок.За п’ять місяців після цих подій спецслужби захоплюють Абімаеля Гусмана, лідера «Сяйливого шляху». Це стає медійним тріумфом: Фухіморі особисто замовляє для в’язня смугастий тюремний костюм, аби максимально ефектно подати арешт у пресі. Терор іде на спад, економіка демонструє зростання. В очах мільйонів перуанців президент назавжди стає людиною, яка приборкала хаос.Але за яскравим фасадом економічного дива та приборкання терору ховалася кривава реальність. Справжньою ціною нового «порядку» стала діяльність урядового ескадрону смерті «Коліна», який влаштовував масові розправи в Барріос-Альтос (1991) та університеті Ла-Кантута (1992).У межах таємної програми сотні тисяч представників корінних народів (кечуа та аймара) пройшли примусову стерилізацію. Водночас всесильний радник президента, голова розвідки Владіміро Ленін Ілліч Монтесінос роздавав мільйонні хабарі, ретельно записуючи купівлю лояльності на приховані камери.Коли 2000 року після сфальшованих виборів режим почав сипатись, Альберто Фухіморі обрав втечу. Він сховався в Японії, звідки надіслав заяву про відставку звичайним факсом. Згодом його екстрадували, й 2009-го суд дав експрезидентові 25 років в’язниці за санкціонування вбивств і грубе порушення прав людини (пізніше додалися й корупційні вироки).Колишній президент Перу Альберто Фухіморі залишає в’язницю Барбадільйо в автомобілі разом із сином Кенджі Фухіморі — ліворуч — та донькою Кейко Фухіморі — праворуч — після звільнення. Gеtty ІmаgеsЗавдяки політичному тиску доньки Кейко та її партії у грудні 2023 року 85-річного диктатора було звільнено за «гуманітарних обставин», попри протести міжнародних інституцій. Він помер у вересні 2024-го.

Донька, яка обрала шлях батька

Кейко Софія Фухіморі, старша з чотирьох дітей, народилася 1975 року. Її дитинство минуло в постійних родинних конфліктах. Коли 1994-го батьки розлучились, а мати публічно виступила проти режиму, Альберто поставив перед донькою вибір: стати його новою першою леді. Вона погодилась, і відтоді її життя перетворилося на свідоме продовження його політичного проєкту.Кандидатка в президенти Перу від партії «Народна сила» Кейко Фухіморі під час завершального передвиборчого мітингу в Лімі 4 червня 2026 року. Gеtty ІmаgеsЗдобувши освіту з бізнес-адміністрування у США, Кейко повернулася до Перу. Після краху режиму вона успадкувала «фухіморизм» — згуртований правопопулістський рух — і 2010 року очолила партію «Народна сила». Побувавши конгресвумен, вона тричі доходила до другого туру президентських виборів (програвши Ольянті Умалі 2011-го, Педро Пабло Кучинському — 2016-го та Педро Кастільйо — 2021-го).Були в її біографії й 13 місяців попереднього ув’язнення: політикиню звинувачували в отриманні нелегальних коштів на виборчі кампанії від бразильського будівельного гіганта Оdеbrесht.У січні 2025 року суд остаточно визнав справу нікчемною, що дало змогу Кейко публічно назвати ці події десятиліттям політичного переслідування. Її родина загалом глибоко занурена в політичні баталії: матір свого часу була депутаткою, а з молодшим братом Кейко вела запеклу кулуарну війну за лідерство в русі. У день вирішального голосування 2026 року Кейко демонстративно відвідала могили своїх батьків.Прихильник кандидата в президенти Перу від партії «Разом за Перу» Роберто Санчеса демонструє ляльку, що зображує його суперницю Кейко Фухіморі. Gеtty Іmаgеs ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Доля Європи вирішується в Україні» — Славой Жижек про зраду лівих і кінець нейтралітету

Четверта спроба

Чому після трьох невдач демократія все ж таки відчинила їй двері до палацу? Змінилася сама країна. Кейко стане вже дев’ятою президенткою Перу за останні десять років. Держава опинилась у перманентній інституційній кризі, де лідери змінюють одне одного через імпічменти, гучні відставки та корупційні скандали. На цю хронічну некерованість наклалась епідемія організованого вимагання.Прихильник кандидатки в президенти Перу від партії «Народна сила» Кейко Фухіморі розмахує прапором біля її будинку після оприлюднення перших результатів другого туру виборів. Ліма, Перу, 7 червня 2026 року. Gеtty ІmаgеsРівень убивств у Перу зріс більш як удвічі порівняно з 2018 роком, банди відкрито обкладають «даниною» локальний бізнес і навіть школи. До 2026 року 45% перуанців стали свідками закриття місцевих підприємств через загрозу життю.У цій атмосфері виборча кампанія перетворилася на радикальне змагання за звання «найсуворішого шерифа». Понад 30 кандидатів наввипередки пропонували грошові винагороди за ліквідацію злочинців і створення ізольованих в’язниць посеред лісів. Кейко зробила безпрограшну ставку на концепцію «залізна рука» (mаnо durа). Її програма виявилася максимально жорсткою та включала такі кроки:

збудувати чотири нові тюрми та один мегакомплекс за зразком сальвадорського СЕСОТ;змусити ув’язнених працювати за їжу;мілітаризувати кордони й депортувати нелегальних мігрантів;повернути «безликих суддів» (засекречені антитерористичні трибунали часів її батька);за потреби вивести країну з-під юрисдикції Міжамериканського суду з прав людини.

«Порядок, щоб жити; порядок, щоб інвестувати; порядок, щоб працювати», — постійно повторювала вона під час дебатів. Цей меседж спрацював: виборець почав згадувати авторитаризм 1990-х не як суспільну травму, а як період втраченої державної ефективності.Кандидатка в президенти Перу від партії «Народна сила» Кейко Фухіморі — друга праворуч — разом із доньками Кьярою Вільянеллою — праворуч — та Каорі Марселою Вільянеллою — третьою праворуч — під час традиційного сніданку в день виборів у Сан-Хуан-де-Луріганчо, на північній околиці Ліми, 7 червня 2026 року. Gеtty Іmаgеs ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Божевілля геополітики: коли великі держави повторюють старі помилки

Демократія як машина реставрації

Саме тут прихований головний парадокс цієї політичної саги. Ще наприкінці 1990-х політолог Стівен Левітскі зауважив: успіхи Альберто Фухіморі в боротьбі з інфляцією й тероризмом розчинили ту саму кризу, яка спочатку легітимізувала його диктатуру. Тепер, десятиліття по тому, спрацював зворотний механізм: хронічний параліч демократичних інституцій знову легітимізував авторитарний бренд.Коли демократія роками не здатна забезпечити суспільству базову стійкість — безпеку, керованість і порядок, — тінь диктатури починає здаватися привабливою. Суспільство відсуває на маргінес спогади про самопереворот і ескадрони смерті, концентруючись на образі сильної влади, яка колись зупинила колапс.Утім, ця перемога не є консенсусом. Кейко виграла вибори з результатом 50,14 проти 49,87% у суперника — різниця становила близько 50 тисяч голосів, а вирішальними виявилися бюлетені закордонної діаспори. Країна розколота майже навпіл. Конкурент спершу заявляв про фальсифікації та визнав поразку лише за кілька днів.Місцева жителька ставить відбиток пальця в реєстрі виборців під час другого туру президентських виборів на виборчій дільниці в Ольянтайтамбо, департамент Куско, Перу, 7 червня 2026 року. Перуанці обирали дев’ятого президента країни за останні десять років у напруженому протистоянні між консерваторкою Кейко Фухіморі та лівим політиком Роберто Санчесом. Gеtty ІmаgеsВідкритим залишається питання: чи зможе нова президентка скористатися спадщиною батька, не повторюючи його найжорстокіших методів? Анонсовані «безликі судді» та можливий вихід із Міжамериканського суду — реальна політична програма. Інтриги додає те, що разом із нею до влади повертається двопалатний парламент: відновлений Сенат (колись розпущений Альберто Фухіморі) матиме повноваження оголосити їй імпічмент. Її мандат крихкий, і фінал цієї саги ще не написаний.

Інституції проти ілюзій: незручне дзеркало для України

Звісно, Україна — не Перу, і будь-яка пряма аналогія була б недоречним спрощенням. Проте структурний урок цієї історії легко долає океани. Суспільство, яке переживає виснажливий збройний конфлікт, завжди відчуває гострий запит на стабілізацію та порядок. І саме в цьому прагненні прихована найбільша інституційна пастка.Аналітики з безпекових питань прогнозують, що етап повоєнного відновлення може супроводжуватися зростанням криміногенних ризиків — так само, як це відбувалося після багатьох великих конфліктів. До чинників ризику відносять економічні труднощі, структурні зміни на ринку праці та наявність значної кількості зброї поза офіційним контролем.Державні інституції будуть перевантажені завданнями з відновлення інфраструктури, реінтеграції ветеранів та подолання макроекономічного тиску. У такому напруженому середовищі спокуса швидких рішень у стилі «залізної руки» може почати домінувати над відданістю верховенству права.Справжній урок феномену Фухіморі не зводиться до банального застереження «стережіться популістів». Він значно глибший і незручніший: демократія здатна абсолютно вільно й у межах закону проголосувати за згортання власних свобод, якщо державний апарат провалюється достатньо довго, щоби «порядок» почали цінувати значно вище за «права».Кандидатка в президенти Перу від партії «Народна сила» Кейко Фухіморі разом із донькою під час традиційного сніданку перед президентськими виборами. Gеtty ІmаgеsЦентралізація влади, яка є логічною та необхідною в умовах воєнного стану, в мирний час має бути коректно демонтована. Головна небезпека полягає в тому, що «тимчасові» інструменти — закрите правосуддя, надмірна персоналізація влади чи пошук одного-єдиного рятівника — можуть закам’яніти й перетворитися на постійну практику. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Якої ще «фінляндизації» вам не вистачає?! Як союзники здали Фінляндію і що про це варто знати Україні Єдиним надійним запобіжником проти реставрації диктаторських брендів є не лише історична пам’ять, яка має властивість згасати. Справжній захист — це дієздатні незалежні інституції, які виконують свою роботу швидше та якісніше, ніж устигає прорости суспільна ностальгія за «сильною рукою».

Іран завдав ракетних ударів і атак безпілотниками по американських військових об'єктах у країнах Перської затоки після нових ударів США по території країни. Цілями стали, зокрема, авіабаза Аль-Удейд у Катарі, а також об'єкти в Бахрейні, Кувейті та Йорданії, повідомляє Аl Jаzееrа.
За даними телеканалу, ескалація стала відповіддю Тегерана на серію американських авіаударів по портовій та цивільній інфраструктурі на півдні Ірану. У країнах регіону сили протиповітряної оборони перехоплювали ракети й безпілотники, спрямовані на американські військові активи.
Паралельно тривають дипломатичні зусилля для припинення бойових дій. Міністр закордонних справ Ірану прибув до Катару, який виступає одним із головних посередників і закликає сторони повернутися до режиму припинення вогню. Водночас в Омані відбуваються непрямі переговори між представниками США та Ірану щодо ядерної програми Тегерана та умов можливого врегулювання.
Попри дипломатичні контакти, взаємні удари між сторонами тривають, що суттєво знижує шанси на досягнення компромісу найближчим часом.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп схиляється до розширення військових операцій США проти Ірану — WSJ



Після американських ударів по військових і портових об'єктах Ірану протистояння між Вашингтоном і Тегераном різко загострилося. У відповідь Іран атакував американську авіабазу Аль-Удейд у Катарі та інші об'єкти в країнах Перської затоки. Перед цим США завдали серії ударів по Ірану, заявивши, що прагнуть послабити військові можливості Тегерана.
Попри бойові дії, США та Іран не припинили непрямі переговори в Катарі, однак нові взаємні удари ускладнили пошук компромісу. Докладніше про причини зриву перемир'я та його наслідки пише у статті ZN.UА «Кремль у плюсі, світ у заручниках: чому перемир'я США та Ірану не пережило навіть місяця» член експертної ради Центру громадянських свобод В'ячеслав Ліхачов.

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко опублікував відео моменту замаху на вбивство олігарха Вадима Єрмолаєва в Князівстві Монако, яке фахівці Служби безпеки України змогли відновити після його видалення. Це один із ключових доказів у справі, написав він у своєму офіційному телеграм-каналі.
Кравченко повідомив, що слідчі та прокурори продовжують невідкладні слідчі й процесуальні дії для отримання нових доказів. За його словами, виконавці злочину заздалегідь встановили неподалік місця події камеру спостереження, щоб отримати підтвердження виконання замовлення.


Попри те, що запис був видалений, фахівці СБУ змогли його відновити. Генпрокурор назвав цей відеозапис одним із ключових доказів у кримінальному провадженні.
«Дякую оперативним працівникам СБУ, Національної поліції, слідчим та прокурорам за професійну й злагоджену роботу. Продовжуємо працювати над встановленням усіх обставин злочину, ролі кожного причетного та притягненням винних до відповідальності. Жоден доказ не залишиться поза увагою слідства», — заявив Кравченко.
29 червня у Монако підірвали автомобіль підсанкційного бізнесмена з Дніпра Вадима Єрмолаєва, внаслідок чого поранення отримали троє українців. Французькі правоохоронці одразу висунули версію про причетність українських спецслужб до цього інциденту, пов'язуючи його з діяльністю дніпровських кол-центрів. Сам олігарх вийшов із коми, проте стан його супутниці тривалий час залишався важким. Згодом правоохоронці встановили особу підривниці — нею виявилася 39-річна українка Анастасія Березовська, яку оголосив у розшук Інтерпол. Проте вже на початку липня її знайшли мертвою під Києвом. За даними слідства, жінку ліквідували власні спільники з метою приховування слідів.
Розслідування цього вбивства в Україні набуло значного резонансу, оскільки одним із фігурантів справи та можливим організатором ліквідації Березовської виявився співробітник СБУ. Офіційне керівництво українських спецслужб відхрестилося від операції, назвавши дії виконавців «самодіяльністю». Водночас сам постраждалий бізнесмен публічно звинуватив у нападі вітчизняну розвідку та заявив, що метою зловмисників було повне знищення його родини. Наразі офіційне слідство у Монако продовжує відпрацьовувати кілька версій, не виділяючи жодну з них як пріоритетну.
 

Китай уперше за 11 років скасовує податкові пільги для виробників літій-іонних батарей та поступово запроваджує акцизний податок на низку видів акумуляторів і сонячних елементів. Відповідне рішення ухвалили Міністерство фінансів, Державна податкова адміністрація та Головне митне управління КНР, повідомляє Rеutеrs.
З 1 вересня 2026 року літій-іонні, нікель-металогідридні, ртутні та ванадієві проточні акумулятори оподатковуватимуться за ставкою 2%, а з 1 вересня 2027 року вона зросте до 4%. Для фотоелектричних сонячних елементів ставка 2% почне діяти з 1 квітня 2027 року, а з 1 квітня 2028 року підвищиться до 4%.
Податкові пільги, які діяли з 2015 року, стали одним із чинників стрімкого розвитку китайської галузі виробництва батарей. Тепер влада пояснює зміну політики необхідністю зменшити перевиробництво і послабити затяжні цінові війни, які тиснуть на прибутковість виробників.
Рішення може позначитися не лише на китайському ринку. За даними Міжнародного енергетичного агентства (ІЕА), Китай забезпечує понад 80% світових виробничих потужностей із випуску сонячних панелей і понад 80% виробництва літій-іонних акумуляторів. Крім того, китайські виробники у 2025 році контролювали близько 75% світового ринку батарей для електромобілів. Тому навіть відносно невелике підвищення податкового навантаження може вплинути на собівартість продукції таких компаній, як САТL і ВYD, а також на ціни для світових автовиробників і проєктів у сфері відновлюваної енергетики.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кожен десятий автомобіль, проданий у Європі, нині — китайського бренду



Електромобілі, акумулятори та сонячна генерація стали одними із головних драйверів китайської економіки після кризи на ринку нерухомості. Саме завдяки багаторічним податковим пільгам і державній підтримці Китай перетворився на світового лідера з виробництва батарей, а компанії САТL і ВYD стали ключовими постачальниками для глобальної автомобільної промисловості.
Водночас китайське домінування дедалі частіше викликає занепокоєння в інших країнах. Світова залежність від китайського обладнання у сонячній енергетиці та системах накопичення енергії стала однією з причин запровадження торговельних обмежень у США та ЄС.