Дзеркало Тижня

У Кремлі заявили, що наразі не можуть підтвердити ймовірність тристоронньої зустрічі лідерів Росії, США та Китаю під час саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, який запланований на 18–19 листопада в китайському Шеньчжені, але з високою імовірністю Дональд Трамп та Владімір Путін перетинатимуться під час цього заходу.  
Як сказав у понеділок речник президента РФ Дмітрій Пєсков, програма перебування Путіна на саміті АТЕС ще на стадії підготовки, однак, за його словами, з упевненістю можна сказати, що якщо Путін і Трамп опиняться на саміті, вони так чи інакше спілкуватимуться. 
Кремль святкує: Трамп відкриває Путіну шлях із дипломатичної ізоляції — NYТ
Водночас він підтвердив заплановану зустріч Путіна із лідером Китаю Сі Цзіньпіном на полях АТЕС. За словами Пєскова, лідери країн обговорять «стан справ у двосторонніх відносинах та обміняються думками з усіх актуальних міжнародних питань». 
«Ми чекаємо з нетерпінням на цю зустріч», - додав речник глави Кремля. 
Нагадаємо, у жовтні Владімір Путін запропонував президенту США Дональду Трампу провести тристоронню зустріч із лідером Китаю Сі Цзіньпіном для «пошуку рішення щодо війни в Україні». Цю ідею вкрай негативно оцінили в Україні, а от у США її не відкидають. Водночас ще у вересні агентство Вlооmbеrg писало, що з високою ймовірністю лідер Кремля може пропустити зустріч «Великої двадцятки» в США, адже особливо його насторожує можливість присутності у Маямі Володимира Зеленського. 


Про те, чому Україні не можна втрачати підтримку США й що для цього робити, у статті ZN.UА «Дипломатія без права на емоції: чому Україна не може дозволити собі втратити Америку» пише надзвичайний та повноважний посол України, голова ГО «Центр нових рішень» Костянтин Єлісєєв.

Колишній президент США Білл Клінтон під час виступу на передвиборчому мітингу Демократичної партії у Міссісіпі звинуватив чинного американського лідера Дональда Трампа в тому, що він думає лише про себе, назвавши ситуацію прикрою. Він наголосив, що всі розуміють, чому насправді зростає вартість пального — через війну в Перській затоці. 
"Кому спаде на думку перейменовувати Центр Кеннеді лише через те, що ти провів там ремонтні роботи? — коментує Клінтон. — У цьому є щось неправильне. Ви це знаєте. Я це знаю. Навіть вони це знають". 
Білл Клінтон: Трамп врешті зробив те, чим погрожував ще під час першого президентського терміну
Він наголосив, що поряд з чинним президентом усі повинні грати свої ролі, і цей спектакль потрібен для того, щоб тримати в гарному настрої одну-єдину людину.
"Якщо вам доводиться узгоджувати відповідь із Трампом перед кожним висловлюванням, то виникає логічне запитання: для чого взагалі утримувати сенатора заради його альтернативної думки?" — наголошує Клінтон. 
Експрезидент зізнався, що бувають дні, коли він ледве впізнає країну, яку "так сильно любив усе своє життя", — через корупцію та проєкти, які реалізуються заради задоволення его Трампа. 
Путін може мати компромат на Трампа — Гілларі Клінтон
Колишній посол України у США Валерій Чалий пише, що Трамп може втратити абсолютну владу після проміжних виборів: якщо щодо Сенату прогнози 50 на 50, то ситуація у Палаті представників може зіграти на руку демократам, як і у 2018-му. На його думку, сьогодні найбільш імовірним — на 60% — є традиційний сценарій, який передбачає перемогу "синіх" в одній з палат. На другому місці — 25% — конфронтаційний сценарій, який реалізується, якщо демократи візьмуть реванш та повністю "вирвуть" Конгрес з рук республіканців. Хоча Чалий не відкидає варіант, що у "синіх" не все може виявитися готовим для такого шансу. Детальніше про це — у статті "Куди прямує Америка Трампа: три сценарії проміжних виборів у США". 
Та якими б не були їх результати, Трамп все одно залишиться президентом, наголошує експосол та голова ГО "Центр нових рішень" Костянтин Єлісєєв. У матеріалі "Дипломатія без права на емоції: чому Україна не може дозволити собі втратити Америку" він попередив, що Київ повинен бути стриманим у відносинах з Вашингтоном вже зараз, не чекаючи результатів листопадового голосування, оскільки збереження США як стратегічного партнера — питання не політичної симпатії, а національної безпеки України та збереження життя її громадян.

Китай долучився до боротьби з мережею шахрайських кол-центрів у Південно-Східній Азії, які завдають світу сотень мільярдів доларів збитків, проте перетворює цю боротьбу на інструмент експорту авторитарних практик. За оцінкою аналітичної мережі СНОІСЕ (Сhіnа Оbsеrvеrs іn Сеntrаl аnd Еаstеrn Еurоре), нові правоохоронні структури під егідою Пекіна покликані закріпити китайську модель державної безпеки як міжнародну норму. Аналітики закликають Європейський Союз активніше долучатися до регіональних ініціатив, щоб впливати на правила глобальної співпраці.Масштабні шахрайські комплекси в Камбоджі, Лаосі та М'янмі, якими керують злочинні синдикати китайського походження, почали стрімко розростатися під час пандемії СОVІD-19 та після військового перевороту в М'янмі 2021 року. Вони виросли з винайдених у Китаї схем «відгодівлі свиней на забій» (ріg butсhеrіng), коли зловмисники тривалий час втираються в довіру до жертви, а потім виманюють гроші під виглядом інвестицій.Водночас індустрія тримається на торгівлі людьми та примусовій праці: до роботи в таких центрах силоміць залучили сотні тисяч людей. За оцінками Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNОDС), у 2023 році лише у Східній та Південно-Східній Азії збитки від шахрайства сягнули 18–37 мільярдів доларів. Зі свого боку Глобальний альянс із боротьби з шахрайством (GАSА) оцінив світові втрати за рік до березня 2025-го у 442 мільярди доларів.Ігнорувала заборони заради результату: китайська модель ШІ проводить складні кібератаки

Китай створює міжнародні механізми співпраці

У липні Королівська поліція Таїланду запустила платформу SНІЕLD для обміну розвідданими про кол-центри та мережі торгівлі людьми. До неї приєдналися Австралія, В'єтнам, Індія, Китай, Малайзія, Непал, Південна Корея, США, Філіппіни та Японія.Паралельно Пекін розбудовує механізми під власним контролем. Зокрема, у Куньміні з 2017 року працює Ланьцансько-Меконзький комплексний центр співробітництва у сфері правоохоронної діяльності та безпеки (LМ-LЕСС), який бере участь в операціях проти шахрайських угруповань і закріплює китайський силовий вплив у регіоні Меконгу.У вересні цього року Пекін пішов далі й заснував Міжнародний альянс із боротьби з телекомунікаційним та кібершахрайством (ІАСТСF). Його створили під час Ляньюньганського форуму з питань глобального співробітництва у сфері громадської безпеки, організованого Міністерством громадської безпеки КНР. За офіційними даними Китаю, в установчій конференції взяли участь представники 46 країн-засновниць, 34 країн-спостерігачів і чотирьох міжнародних організацій, серед яких ООН та Інтерпол, хоча повного списку учасників не оприлюднили.США та Китай наближаються до паритету в галузі ШІ: Пекін може стати лідером у низці ключових технологій — ВlооmbеrgУ китайськомовному звіті агентства «Сіньхуа» прямо вказано, що альянс реалізує Ініціативу Сі Цзіньпіна з глобальної безпеки (GSІ) та Ініціативу з глобального управління (GGІ). В англомовній версії повідомлення цю згадку прибрали. Фактично нова структура експортує політичні цінності Пекіна через «вдосконалення» чинного міжнародного порядку під власні інтереси, а не його відкриту заміну.

Яке бачення безпеки просуває Пекін

Автори аналізу СНОІСЕ наголошують, що правоохоронні ініціативи Китаю мають політичну мету. Ініціатива глобальної безпеки Сі Цзіньпіна робить акцент не лише на зовнішніх загрозах, а й на жорсткому внутрішньому контролі, формуючи поліцейські практики країн-партнерів. Крім того, вона просуває вигідну великим державам концепцію «неподільної безпеки», яка, зокрема, допомагає легітимізувати претензії Росії на так зване «ближнє зарубіжжя».У китайській термінології немає розмежування між «національною» та «державною» безпекою — обидва поняття означають передусім політичний захист режиму Комуністичної партії Китаю (КПК). Поширення такої моделі створює подвійний ризик для демократій: криміналізує звичну громадянську активність, необхідну для демократичних процесів, і водночас виправдовує злочинні дії, які шкодять відкритому суспільству.Китайські хакери здійснили безпрецедентну кібератаку на Тайвань за допомогою ШІ — FТЦя логіка простежується і в діях Пекіна. Китайські державні медіа зображують шахрайські синдикати суто закордонною проблемою, замовчуючи їхнє китайське коріння та подаючи КНР одночасно як жертву і постачальника безпеки. Під час спецоперацій у М'янмі й Таїланді Китай самостійно бере підозрюваних під варту, ставлячи під сумнів суверенітет сусідніх держав. Така монополія на слідство дозволяє Пекіну повністю контролювати судові процеси та блокувати витік незручної інформації.Приховувати є що: дослідник Мартін Торлі описує природу цієї індустрії терміном «системна геозлочинність». Місцеві китайські посадовці та діячі структур Об’єднаного фронту КПК роками толерували кримінальні мережі й спрямовували їхню активність за кордон, доки це не шкодило інтересам партії. Інколи синдикати навіть допомагали просувати ініціативу «Один пояс, один шлях» та посилювати вплив на сусідні уряди, а політична підтримка Китаєм режимів у Камбоджі та М'янмі зберігала сприятливе середовище для кол-центрів. Масштабні репресії проти індустрії почалися лише тоді, коли вона розрослася настільки, що стала токсичною для самого Пекіна.Оскільки новий альянс ІАСТСF залишає політичне прикриття злочинних мереж недоторканим і вороже ставиться до незалежного громадянського суспільства, він здатен ліквідувати лише окремі угруповання, але не корінь проблеми.Китайські хакери видавали себе за американських експертів, щоб викрасти дані про ШІ

Чому ЄС має долучитися

Для Європейського Союзу це питання власної захищеності: окрім прямих фінансових збитків європейців, комплекси у Південно-Східній Азії працюють як глобальна лабораторія, що постачає шахрайські технології та методи злочинцям по всьому світу.Водночас зростають геополітичні ставки. Поки аналітики попереджають про ризик міграції шахрайських центрів до Південної Азії, Пекін масштабує власну правоохоронну архітектуру все далі на захід — включно зі Східною Африкою, з країнами якої вже проводить профільні міністерські діалоги. Оскільки запит на протидію кіберзлочинності у світі високий, структури під контролем Пекіна можуть закріпити авторитарні норми безпеки, що ігнорують політичні передумови корупції та допомагають автократам придушувати свободи.Щоб запропонувати дієву альтернативу, експерти СНОІСЕ радять ЄС поглибити співпрацю з країнами АСЕАН та приєднатися до тайської платформи SНІЕLD — це зміцнить позиції партнерів у неминучій взаємодії з Китаєм і дозволить уникнути дублювання пекінських ініціатив. Європа може залучити власні сильні сторони: підготовку правоохоронців, технологічний аналіз і регулювання соціальних мереж, через які працюють шахраї. У поєднанні з підтримкою громадянського суспільства та дипломатичним тиском на уряди, які покривають злочинні центри, це дозволить ЄС вплинути на те, які правила міжнародної безпеки переважатимуть у світі.Боротьба за норми міжнародної безпеки розгортається на тлі найгострішого за останні роки економічного протистояння між Брюсселем і Пекіном. Напружені торговельні переговори між сторонами тривають із червня 2026 року через щоденний дефіцит ЄС у торгівлі з КНР, що сягає одного мільярда євро. Брюссель наполягає на захисті власної промисловості від напливу дешевого субсидованого імпорту, розширенні експорту європейських товарів і знятті обмежень на постачання рідкісноземельних металів, тоді як Пекін погрожує жорсткими контрзаходами.

Країни НАТО готуються до можливих негативних наслідків проміжних виборів у США, які відбудуться у вівторок, 3 листопада. П’ятеро дипломатів Альянсу, яким гарантували анонімність, зазначили, що європейські союзники побоюються, що поразка республіканців може підштовхнути американського президента Дональда Трампа до різкого посилення нападок на НАТО, пише Роlіtісо. 
Зокрема, троє дипломатів НАТО зазначили, що якщо Конгрес обмежить повноваження Трампа у внутрішній політиці, то президент США як головнокомандувач Збройних сил може зосередитися на зовнішній політиці, де має більше свободи дій, і спробувати закріпити там свою спадщину. Це може призвести до виведення з Європи ще тисяч американських військових.
Один із високопоставлених європейських чиновників у сфері оборони зазначив, що наприкінці свого терміну президенти часто намагаються виплеснути накопичене розчарування та вдаються до ризикованих кроків у зовнішній політиці. Він також наголосив, що нападки на НАТО «здаються невід’ємною частиною світогляду Трампа».
Проміжні вибори у США: рекордна кількість американців проголосувала достроково — Вlооmbеrg
Тим часом помічниця прессекретаря Білого дому Олівія Уельс заявила виданню, що за президентства Трампа НАТО отримало більше підтримки, ніж за будь-якого іншого лідера США. Вона нагадала про домовленість із союзниками щодо збільшення витрат на оборону до 5% ВВП до 2035 року, посилення військової присутності США в Гренландії та зусилля Трампа, спрямовані на завершення повномасштабної війни Росії проти України.
Водночас Уельс додала, що президент США й надалі переконаний у необхідності підтримки з боку союзників по НАТО у війні проти Ірану.
«Президент ніколи не змириться з керованим занепадом Заходу і продовжуватиме безкомпромісно відстоювати наші інтереси як у країні, так і за кордоном», — додала Уельс. 
Роlіtісо наголошує, що, за прогнозами, демократи можуть отримати більшість у Палаті представників, а також мають шанси змінити співвідношення сил у Сенаті. Водночас рейтинг Трампа впав до найнижчого рівня за весь час.
Напруженість у відносинах між США та Європою посилилася після припинення американської підтримки Stаrlіnk для України та зближення Трампа з російським диктатором Владіміром Путіним за кілька тижнів до проміжних виборів. До того ж, як пишуть у виданні, подальші нападки Трампа можуть ще більше послабити НАТО, особливо на тлі активізації російських диверсій і гібридних атак у різних країнах Європи.
«Він (Трамп — ред.) може бути дуже розлючений. Якщо так, він буде дуже жорстким», — зазначив один із дипломатів НАТО.
Нова підтримка для України: як може змінитися зовнішня політика США в разі перемоги демократів на проміжних виборах — Rеutеrs
Обіцянки «знову зробити Америку великою» зіткнулися з цінами на пальне, інфляцією, проблемами медичного страхування і суперечливими рішеннями Білого дому. Тепер виборці можуть відповісти Дональду Трампу на його політику — і поставити під загрозу республіканську більшість у Конгресі.
Та чи означатиме це реальне обмеження президентської влади? І чи здатні демократи скористатися шансом?
Експосол України в США Валерій Чалий у статті «Куди прямує Америка Трампа: три сценарії проміжних виборів у США» розбирає сильні й слабкі сторони обох партій і окреслює можливі наслідки голосування.

У Росії невідомі хакери зламали Єдину державну систему попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій. Також вони отримали доступ до офіційного застосунку МНС РФ і всіх регіональних каналів відомства в месенджері МАХ, пише АSТRА з посиланням на росЗМІ. 
Зокрема, у повідомленні, яке поширили через офіційні канали МНС РФ, стверджувалося, що по всій Росії нібито запустили ядерні боєголовки на носіях Р1-SUN. Жителів закликали зробити запаси їжі та сховатися в підвалах.
АSТRА нагадує, що Р1-SUN — це український багатороторний FРV-дрон-перехоплювач, який розробила компанія SkyFаll для знищення «Шахедів», крилатих ракет і вертольотів.
Згодом у МНС Росії підтвердили, що мобільний застосунок зазнав масштабної кібератаки. Там запевнили, що «фахівці вживають усіх необхідних заходів для відновлення роботи мобільного застосунку». У МНС також зазначили, що ситуація нібито перебуває під контролем.
Кібератака на Росстат: хакери заявили, що викрали дані про втрати армії РФ
Нагадаємо, у неділю ввечері, 1 листопада, також зламали офіційний застосунок «Тривога». Через це користувачі отримували сповіщення про радіаційну та хімічну небезпеку. У Повітряних силах ЗСУ наголошували, що радіаційної загрози в Україні немає, та закликали громадян зберігати спокій і стежити за офіційними повідомленнями.
Згодом команда застосунку повідомила, що сторонні зловмисники втрутилися в його роботу. Через це розробники вимкнули рush-сповіщення та тимчасово призупинили роботу сервісу. Вони також запевнили, що застосунок не зберігає персональних даних користувачів, тому їхній безпеці нічого не загрожує.
Наразі «Тривога» поступово відновлює роботу після кібератаки. Розробники також планують посилити захист застосунку, щоб запобігти подібним випадкам у майбутньому.

Катар намагається погодити розблокування понад шести мільярдів доларів іранських активів на непрямих переговорах між США та Іраном. Це може відкрити шлях до відновлення судноплавства Ормузькою протокою та переговорів щодо іранської ядерної програми. Про це повідомило видання Тhе Guаrdіаn.
Посадовці країн Перської затоки «готуються до найгіршого», очікуючи відповіді Вашингтона на іранську пропозицію. Вона може дозволити відкрити Ормузьку протоку ще до проміжних виборів у США, які відбудуться у вівторок, 3 листопада. У неділю непрямі переговори в Досі тривали третій день. Представник Об’єднаних Арабських Еміратів Анвар Гаргаш заявив, що новий виток ескалації не відповідає інтересам Ірану чи будь-якої із сусідніх країн.
«Містером Вето буду я»: як Трамп готується обходити Конгрес у разі поразки республіканців
«Ми також, як уже показували раніше, готові до найгіршого. Відносини з Іраном необхідні, адже Іран — наш сусід, і ми не хочемо, щоб він опинився в затяжній кризі», — додав Гаргаш.
Катар продовжив посередництво попри удар по катарському газовозу біля Ормузької протоки в п’ятницю. Судно прямувало до Пакистану, коли в нього влучили ракети невстановленого походження. Лише за кілька годин до атаки танкер отримав від Тегерана прямий дозвіл на безпечний прохід.
Щоб подолати недовіру між сторонами, Катар намагається погодити план зі скороченими термінами виконання. Він передбачає, що США спочатку скасовують санкції, після чого Іран відкриває Ормузьку протоку та починає ядерні переговори. Тегеран погодився скоротити цей графік із семи до двох днів.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі висловив сподівання, що США оберуть «дипломатію замість інших шляхів». За його словами, Іран готовий як до оборони, так і до дипломатії — залежно від «раціональності» Вашингтона. Водночас Арагчі заявив, що прямих переговорів зі США наразі не планують.
Сам міністр не бере участі в посередницьких зустрічах у Досі. У понеділок він має відвідати Туркменістан. Однак інші іранські дипломати активно залучені до консультацій. Президент США Дональд Трамп у суботу заявив, що американські сили знищили значну частину військового потенціалу Ірану.
Водночас, за його словами, залишилося «розібратися» з однією чи двома цілями. Тегеран попередив про удари у відповідь у разі нападу. Трамп стверджував, що переговори про завершення війни, яку США та Ізраїль розпочали в лютому, «йдуть добре», але назвав іранську сторону «не дуже надійною».
Раніше в суботу державний секретар США Марко Рубіо заявив, що Вашингтон відкритий до дипломатичного рішення. Водночас відповідальний за питання безпеки Ірану Мохсен Резаї повідомив, що отримав листа від віцепрезидента США Джей Ді Венса з пропозицією відновити переговори. Резаї відзначив позитивну зміну «тону» американської сторони. Однак, за його словами, відповіді на лист він поки не надіслав. Резаї також стверджує, що Трамп опинився під тиском через війну. Її міжнародні наслідки він назвав масштабнішими, ніж наслідки війни у В’єтнамі.
«Сьогодні, куди б Трамп не поїхав, він мусить відповідати, чому розпочав війну проти Ірану. В Америці немає родини, яка не відчула б тиску через війну в Ірані», — зазначив він.
Арагчі уточнив, що Іран запропонував відкрити Ормузьку протоку протягом двох днів після відповідних кроків США. За цією пропозицією, Вашингтон має зняти блокаду нафтових суден, припинити перешкоджати розблокуванню іранських активів і скасувати санкції проти експорту іранської нафти. Заступник спікера парламенту Ірану Алі Нікзад водночас знову дав зрозуміти, що Тегеран не готовий обговорювати свою ядерну програму.
«Наші вороги повинні зрозуміти, що іранський народ ухвалив рішення не вести переговорів щодо ядерного питання за жодних обставин і під жодним тиском. Цей великий народ надав своїм ворогам достатньо можливостей для переговорів у цій сфері, але зіткнувся з неодноразовими порушеннями обіцянок і незаконними бомбардуваннями частини мирних ядерних об’єктів», — заявив він.
Трамп може розпочати масштабну операцію проти Ірану в разі поразки республіканців — Ахіоs
Нагадаємо, що Іран раніше визнав неприйнятними ідеї катарських посередників щодо завершення війни зі США та Ізраїлем. Високопоставлений іранський посадовець заявив, що Тегеран не виявлятиме гнучкості в ядерному питанні. За словами іншого співрозмовника, обізнаного з переговорами, запропонований проєкт передбачав семиденний графік взаємних кроків для зміцнення довіри.
Окрім того, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу закликав Трампа вдарити по Ірану одразу після проміжних виборів. Під час телефонної розмови в суботу вони обговорили переговори з Тегераном і можливе повернення до бойових дій. Трамп поки хоче дочекатися результатів переговорів, що непокоїть ізраїльського прем’єра. Водночас США готуються до можливого відновлення масштабних бойових дій після виборів.

Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу закликає президента США Дональда Трампа завдати удару по Ірану одразу після проміжних виборів у США. Трамп поки хоче дати шанс переговорам, що викликає занепокоєння ізраїльського прем’єра. Про це повідомило видання Ахіоs.
Президент США Дональд Трамп у суботу провів відверту телефонну розмову з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу. Вони обговорили перебіг американських переговорів з Іраном і те, як швидко слід повертатися до бойових дій. Про це розповіли одне ізраїльське та одне американське джерело видання.
Підтримка Трампа не допоможе: президент Ізраїлю різко відповів на спроби вплинути на уряд
За їхніми словами, Нетаньягу тисне на Трампа, домагаючись ударів по Ірану відразу після проміжних виборів у США у вівторок. Однак американський президент поки хоче дочекатися результатів переговорів. Такий підхід непокоїть ізраїльського прем’єра. Ізраїльське джерело назвало розмову «жорсткою», тоді як американське охарактеризувало її як «пряму».
Як і перед операцією Міdnіght Наmmеr у червні 2025 року та операцією Еріс Fury у лютому, Трамп одночасно діє у двох напрямах. Він намагається досягти домовленості про відновлення мирних переговорів. Паралельно триває підготовка до можливого поновлення масштабних бойових дій після проміжних виборів.
Минулого тижня віцепрезидент США Джей Ді Венс надіслав листа іранському керівнику з питань національної безпеки Мохсену Резаї. Йшлося про можливість відновлення переговорів. Це стало зверненням Вашингтона до Тегерана на найвищому рівні за останні кілька місяців.
У суботу Трамп заявив журналістам, що переговори з Іраном «йдуть добре». Він також наголосив, що «не дуже поспішає». За словами американського президента, іранська сторона хоче укласти угоду, проте він вважає її ненадійною. «Вони укладають угоду, а потім відмовляються від неї», — сказав Трамп. Водночас президент заявив, що Сполученим Штатам іще потрібно «розібратися» з одним або двома ядерними об’єктами в Ірані.
«Ми можемо зробити це за десять хвилин. Ми це спланували. Подивіться на Рісkахе Моuntаіn. Із цим потрібно розібратися. Ми можемо зробити це дуже швидко», — заявив Трамп.
Він мав на увазі ймовірний ядерний об’єкт, облаштований усередині гори. У неділю катарські посередники третій день поспіль зустрічалися з іранськими посадовцями. Вони намагалися досягти домовленості, яка дозволить відновити прямі переговори між США та Іраном.
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі в неділю заявив, що домовленості поки немає. Він наголосив, що її досягнення залежить від відповідей Сполучених Штатів на запитання Ірану.
«Ми докладаємо всіх зусиль у цьому напрямі та сподіваємося, що інша сторона виявить достатньо розсудливості, щоб обрати дипломатію замість інших шляхів», — сказав Арагчі.
Іран відкинув пропозиції Катару щодо миру зі США та Ізраїлем
Нагадаємо, що перед ізраїльськими виборами прем’єр Беньямін Нетаньягу, за повідомленнями, намагався переконати Дональда Трампа відновити удари по Ірану. Також з’явилася інформація про його конфлікт із начальником Генштабу Еялем Заміром через наказ, який міг спровокувати зіткнення з Тегераном. Нетаньягу заперечив повідомлення про конфлікт, а Міноборони Ізраїлю спростувало наміри проводити операції проти Ірану.
Окрім того, за даними джерел, США попередили кілька країн Перської затоки про можливу нову кампанію проти Ірану після проміжних виборів. Вашингтон спрямовував до Ізраїлю додаткову систему Раtrіоt та виводив військових із вразливих баз на Близькому Сході. Посадовці також повідомляли про поповнення боєприпасів і підготовку бомбардувальників та винищувачів до ударів. Остаточного рішення Трамп на той момент не ухвалив, а альтернативою залишалася спроба укласти угоду.

Адміністрація президента США Дональда Трампа намагається впливати на коаліції в Польщі, Румунії та Німеччині. Для цього вона підтримує політиків, близьких до МАGА, зокрема противників допомоги Україні. У вересні Трамп публічно привітав ультраправу «Альтернативу для Німеччини» (АfD) з перемогою на виборах у землі Саксонія-Ангальт. Вашингтон закликає європейців самостійно посилювати оборону, але підтримує політиків, які виступають проти цього. Про суперечність написала журналістка Тhе Аtlаntіс Енн Епплбаум, дружина міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського.
Найпоказовіший випадок — Польща. За повідомленнями польських медіа, навесні Трамп дав зрозуміти міністру оборони Польщі Владиславу Косіняку-Камишу, що у Вашингтоні його цінуватимуть більше, якщо він вийде з урядової коаліції та домовиться з націоналістичними й ультраправими партіями. Лідер невеликої аграрної Польської селянської партії почув цю пропозицію після церемонії нагородження американського солдата, який урятував польського військового в Афганістані. Косіняк-Камиш цієї поради не послухався.
У Румунії, за даними Тhе Wаll Strееt Jоurnаl і Fіnаnсіаl Тіmеs, тодішня посолка США в Греції Кімберлі Гілфойл на вечері в Афінах у березні згадала про проблеми румунської владної коаліції й узяла на себе заслугу за її майбутній розпад: «Ми можемо зробити це з будь-якою країною, яку захочемо». Гілфойл і її адвокат усе заперечили, зокрема й саму розмову на вечері. Згодом вона пішла у відставку через інший скандал.
Пані посол просувала «вертикальний газовий коридор» — систему трубопроводів, що з'єднує Грецію, Румунію, Україну та інші країни південного сходу Європи, — а також закупівлю американського скрапленого газу. Тодішній прем'єр Румунії Іліє Боложан підтримував трубопровід, але не хотів купувати американський газ: той був неконкурентним за ціною, а Румунія готується експортувати власний.
"Ідіоти чи зрадники": Туск розніс поляків, які радіють тріумфу АдН у Німеччині
Під час тієї самої поїздки Гілфойл вечеряла із Сорином Гріндяну, лідером соціал-демократів — партії, яка входила до коаліції Боложана. Згодом соціал-демократи вийшли з коаліції та разом з ультраправими проголосували за вотум недовіри уряду. Боложан пішов у відставку. Гріндяну категорично заперечив американський вплив на це рішення. Лідер румунських ультраправих Джордже Сіміон назвав Гілфойл «добрим другом», але також заперечив, що вона вплинула на голосування.
У Німеччині частина політиків вважає, що Вашингтон хоче, аби консервативний ХДС порушив «санітарний кордон» — давню домовленість не допускати до влади партій, які симпатизують фашизму, — і створив коаліцію з АfD замість коаліції із соціал-демократами. Трамп не звертався до лідерів ХДС безпосередньо, але привітав успіх АfD: у Саксонії-Ангальт партія набрала 43,8% голосів. Ілон Маск перед виборами до Бундестагу виступив онлайн на заході АfD, а алгоритм соцмережі Х надає його дописам значну вагу.
За словами високопоставленого члена ХДС, коли група німецьких депутатів приїхала до Вашингтона, до Пентагону й Держдепартаменту допустили лише представників ХДС та АfD, а соціал-демократів — ні. Християнські демократи відмовилися від зустрічей. У керівництві партії це сприйняли як сигнал: єдиний партнер, якого визнають у Вашингтоні, — АfD.
Для України важливо, яких поглядів дотримуються політики, яких підтримує Вашингтон. Співголова АfD Аліс Вайдель виступає проти військової допомоги Україні та оборонної співпраці з іншими європейськими країнами. 24 вересня фракція партії внесла до Бундестагу пропозицію відмовити Україні у членстві в Євросоюзі та військових гарантіях, а також припинити німецьку допомогу, крім гуманітарної, до початку серйозних переговорів із Росією. Співголова партії Тіно Хрупалла вимагає вивести з Німеччини американські війська.
Лідер румунських ультраправих Сіміон раніше виступав за відновлення кордонів Румунії до 1940 року, включно з територіями, які нині належать Україні. Польські ультраправі дедалі частіше повторюють антиєвропейські й антиукраїнські наративи, популярні у Вашингтоні та Москві.
«До чого це може призвести, ми пам'ятаємо»: Сікорський занепокоєний через зростання АfD
Це суперечить заявленій позиції США. Заступник міністра війни США Елбридж Колбі раніше заявляв у штаб-квартирі НАТО, що партнери мають узяти на себе основну відповідальність за конвенційну оборону Європи. Однак адміністрація підтримує політиків, які виступають проти переозброєння та оборонної співпраці. Європейці розгублені: раніше США підтримували демократію як систему й послідовно протистояли Росії, а тепер, схоже, змінили підхід.
У травні парламент Румунії висловив недовіру проєвропейському уряду Боложана: за це проголосував 281 депутат, хоча для відставки вистачило б 233 голосів.
Німецька АfD тим часом обговорює, як змінити позицію щодо членства країни в Євросоюзі. Згідно зі стратегічним документом, з яким ознайомилося агентство Rеutеrs, партія пропонує спершу переглянути договори ЄС, а референдум про вихід розглядати лише в разі провалу реформ.
Про те, чому Києву вже час готувати «план Б» на випадок посилення АfD, у статті ZN.UА «Мерц поки тримає курс на Україну. Але Києву вже час готувати план Б» розповідає німецький історик, доктор історії Університету Гумбольдта, ексголова правління Фонду Віктора Пінчука Томас Вайє.

Президент Росії Владімір Путін минулого тижня вів шалену дипломатичну діяльність у Москві, яка підкреслила, як майже через п'ять років війни проти України він протистоїть спробам Заходу ізолювати його та прокладає собі шлях назад у центр уваги у світових справах, пише Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. 
Він мав рідкісну телефонну розмову з лідерами Фінляндії та Норвегії, приймав еміра Катару та президента Ірану на форумі країн-експортерів газу, а також супроводжував глав африканських держав на московській виставці, радивши їм контролювати соціальні мережі у власних країнах, інакше вони ризикують спровокувати масові протести, подібні до тих, що охопили Францію. 
Також Путін, попри ескалацію війни та відсутність наміру йти на компроміси, отримав запрошення на зустрічі на високому рівні та поступки від США. Новина про те, що адміністрація Трампа розглядає можливість скасування санкцій проти флагманського урядового інвестиційного фонду Росії, з'явилася після того, як президент Трамп погодився імпортувати російське дизельне паливо, а спеціальний посланець США Стів Віткофф похвалив Путіна як гуманіста.
«Спроби Трампа зазнають краху»: сенатор-республіканець розкритикував політику поступок Кремлю
«Я думаю, у Кремлі справді святкують», – сказав аналітик з питань Росії з Німецької ради з міжнародних відносин Штефан Майстер та додав: «Незалежно від того, що вони роблять чи не роблять, вони отримують те, чого навіть не очікували».
У листопаді Путін планує відвідати Шеньчжень (Китай) для участі у форумі Азіатсько-Тихоокеанського економічного співробітництва, де в нього можлива тристороння зустріч із Сі Цзіньпіном та Трампом. Це, очевидно, поставить Росію в рівноправне становище з двома світовими наддержавами. У грудні він може поїхати до Маямі на саміт «Великої двадцятки», якщо прийме запрошення, яке Трамп направив, на розчарування деяких союзників.
У той час як Путін поступово послаблює свій остракізм на Заході, відносини між Сполученими Штатами та Україною продовжують погіршуватися, що підкреслює вразливість Києва напередодні, як очікується, найгіршої зими війни.
«Мир може зачекати, бізнес — ні»: Трамп і Путін готують нові угоди на тлі війни
Минулого місяця Дональд Трамп публічно закликав українців замінити президента Володимира Зеленського та назвав його перешкодою на шляху до миру. Потім українські військові втратили частину критично важливого доступу до військової версії інтернет-супутникової системи Stаrlіnk Ілона Маска. Врешті, Україні не вистачає засобів протиповітряної оборони американського виробництва.
Видання нагадує, що Путін роками натякав, що зможе пережити рішучість американських та європейських прихильників України. З огляду на те, що Трамп повертається проти Києва та розглядає нові угоди з Москвою, а заворушення та потенційна боргова криза підтримують ультраправих у Франції, Путін може відчути, що його очікування ось-ось окупиться. 
«У Путіна склалося враження, що він мав рацію. Що йому довелося почекати, і зрештою він зможе отримати від Трампа більше, ніж міг собі уявити», – сказав Майстер.
Каллас застерегла від нормалізації воєнних злочинів Росії через можливу участь Путіна у G20 — Вlооmbеrg
Зі зростанням розколу з США, Європа досягла небезпечного моменту, намагаючись домовитися про те, чи варто їй звертатися безпосередньо до Путіна, і якщо так, то хто має це робити.
Президент Фінляндії Александер Стубб та прем'єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре у вівторок телефонували Путіну, що той згодом охарактеризував як ознаку того, що деякі європейські лідери прагнуть конструктивного діалогу.
Цей дзвінок викликав суперечки в Європі, а прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен звинуватила лідерів Фінляндії та Норвегії у «самостійних діях».
Але Штефан Майстер каже, що цей дзвінок був визнанням небезпеки, з якою стикається Європа: «Вони справді бояться, що настала точка перелому, і ми втрачаємо США».
Європа готується не до тієї війни — Тhе Есоnоmіst
Протягом тижнів Путін критикував європейських лідерів, звинувачуючи їх у надмірному боргу, завищенні витрат для своїх громадян через відмову від російського газу та нездатності представляти справжні інтереси свого суспільства, надсилаючи допомогу Україні.
Ганна Нотте, аналітик Центру досліджень нерозповсюдження зброї імені Джеймса Мартіна та авторка книги про зовнішню політику Путіна «Ми переживемо їх», сказала, що російський лідер явно у своїх коментарях говорив про Францію та Німеччину, де популярні ультраправі партії, які агітують за припинення підтримки України. 
«Це лінія, яку Росія просуває вже деякий час, і цілком логічно зробити це напередодні виборів у різних європейських країнах», – сказала Нотте.
За її словами, мета полягає в тому, щоб переконати європейських виборців, що політики «діють не в інтересах власного народу, що вони витрачають усі ці гроші на мілітаризацію, на підготовку до війни проти Росії, замість того, щоб вирішувати власні соціальні проблеми вдома. І прикладом А є Франція та протести».

ФСБ Росії заявила, що інформація про підготовку теракту в Москві надійшла від підлітка, який виклав ролик у ТіkТоk. Раніше, 31 жовтня, посольство США в Росії попередило про загрозу інциденту з масовими жертвами у музеї-заповіднику «Царицино». Підлітка затримали під час перевірки цього попередження. За даними ФСБ, він підписався на «неонацистський канал» у Теlеgrаm і шукав інформацію про масові вбивства, повідомляє «Медуза».
У ролику, за версією спецслужби, були фотографії підлітка в тактичному одязі, балаклаві, кепці, окулярах і навушниках, із предметом, схожим на автоматичну зброю. Також у ролику були знімки з «Царицино» із підписом «І fоund а рlасе» («Я знайшов місце»).
Після отримання цієї інформації, заявили у ФСБ, у музеї-заповіднику скасували заплановані масові культурні заходи, а охорону в районі музею посилили.
Згодом ФСБ повідомила, що інформацію про підготовку теракту в Москві отримала від США через партнерські канали. Пізніше з'ясувалося, що музей-заповідник закрили «з технічних причин», а незадовго до того в «Царицино» провели евакуацію під час органного концерту.
Путін прокоментував стрілянину у «Крокусі». Всього-на-всього через плюс-мінус 17 годин
У 2024 році США також попереджали Москву про загрозу нападу. Вони за понад два тижні до теракту в «Крокус Сіті Холі» назвали цей майданчик потенційною метою, а також можливою ціллю московську синагогу. Голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сєргєй Наришкін тоді заявив, що американська інформація була надто загальною.

Російські нафтові танкери, які належать до так званого «тіньового флоту», почали обладнувати на бортах сітками, металевими конструкціями та шинами, щоб захиститися від атак українських дронів.  Удари по танкерах загрожують російському експорту нафти, який залишається важливим джерелом доходів Кремля, пише Тhе Wаll Strееt Jоurnаl. 
Зазначається, що починаючи із серпня російські нафтові танкери майже щодня проходять через Босфор у Стамбулі, виходячи з Чорного моря. На їхніх бортах можна побачити сітки, металеві клітки, гумові шини та інші засоби захисту від дронів. Такі конструкції нагадують велике павутиння із сіток, якими накривають будівлі та дороги в прифронтових містах України.
Видання Тhе Wаll Strееt Jоurnаl проаналізувало фотографії суден, які надав морський аналітик зі Стамбула Йорук Ішик. За його даними, із серпня через Босфор пройшли щонайменше 60 танкерів, обладнаних засобами захисту від дронів.
Ішик, який керує консалтинговою компанією Воsрhоrus Оbsеrvеr, фотографував ці судна. Майже всі вони перебувають під санкціями США та інших західних країн через перевезення російської нафти.
ЄС готує візові обмеження для росіян та санкції проти "тіньового флоту"
Металеві конструкції спочатку почали встановлювати на російську та українську військову техніку, щоб захистити її від невеликих безпілотників. Зокрема, вони допомагають уберегти транспорт від FРV-дронів, якими керують дистанційно. 
Останніми роками подібні конструкції використовували й ізраїльські військові. Їх встановлювали для захисту від FРV-дронів, які застосовує ліванське угруповання «Хезболла» та бойовики в секторі Гази.
Військові аналітики, які вивчили знімки для Тhе Wаll Strееt Jоurnаl, вважають, що сітки на російських нафтових танкерах встановлюють поспіхом, щоб захистити найуразливіші частини суден, зокрема двигуни. Ще один спосіб захисту — підвішувати гумові шини до палуби в районі двигуна та керма. Такі заходи мають завадити дронам влучити в судно та вивести його з ладу.
«Це ще один яскравий доказ того, що російський флот втратив контроль у Чорному морі. Для Росії заробляння іноземної валюти перебуває під великою загрозою», — зазначив Ішик. 
У виданні пишуть, що удари по російському «тіньовому флоту» дають Україні додаткові переваги у протистоянні російському вторгненню. Водночас нафтові танкери, ймовірно, мають слабший захист, ніж російські військові об’єкти, які вже посилили для протидії атакам дронів.
Крім того, атаки на танкери доповнюють ширшу кампанію України з економічного тиску на Росію. Щоб обмежити можливості Москви фінансувати війну, українські сили також завдають ударів по нафтопереробних заводах і центрах обробки даних.
До того ж «тіньовий флот» є одним зі слабких місць фінансової системи Росії. Старі танкери працюють поза міжнародними правилами страхування та морських перевезень, тому їх часто страхують і фінансово підтримують російські банки, які перебувають під контролем держави.
WSJ також наголошує, що раніше Україна повідомляла про удари по російських танкерах за допомогою морських дронів, які рухаються по поверхні води. Військові аналітики зазначають, що тепер «тіньовий флот» намагається захиститися і від іншої загрози — повітряних FРV-дронів середньої та великої дальності. На їхню думку, це свідчить про зміну характеру загроз для російських суден.
Так, зазначається, що встановлення сіток і металевих конструкцій на танкерах свідчить про те, що Чорне море стає дедалі небезпечнішим через військові дії. 
«Це стане глобальною тенденцією. Це найдешевший і найпростіший спосіб захистити корабель від безпілотників», — сказав аналітик з військової робототехніки Інституту політики безпеки СNА Самуель Бендетт, маючи на увазі сітки та клітки. 
Чорне море порівнюють із Перською затокою через російські атаки: що відомо про ескалацію
На початку жовтня Велика Британія запровадила санкції проти восьми суден, які Росія планує використовувати для створення нового «тіньового флоту» з перевезення скрапленого природного газу. У Лондоні сподіваються, що ці обмеження скоротять доходи Москви, які вона спрямовує на фінансування війни проти України. Загалом новий пакет містить 31 захід.
Як заборона ЄС на російський СПГ і тиск на тіньовий флот підрізають енергетичні доходи Кремля, пояснює у статті ZN.UА «Подвійний удар. Як синхронні санкції ЄС і США вплинуть на нафтову імперію Путіна» підприємець, економіст та волонтер Олег Саркіц.

Найбільша у світі криптовалютна біржа Віnаnсе заявила, що відновить можливість поетапного виведення грошей після покриття 95% від 6,3 мільярда доларів у токенах, викрадених з її платформи в результаті найбільшого у світі цифрового пограбування, яке Федеральна служба безпеки США пов'язує з Північною Кореєю.
Як пише Rеutеrs, Віnаnсе заявила, що фаза розпочнеться вранці у неділю та включатиме біткойн, ефір, ВNВ, Sоlаnа, ХRР, dоgесоіn та інші токени.
Решта 5% викрадених токенів складаються з активів, які є менш ліквідними та можуть зайняти більше часу для отримання необхідних кількостей, повідомили в Віnаnсе.
Криптобіржі посилюють захист після рекордного зламу Віnаnсе на $6,3 мільярда
Масштабна атака на Віnаnсе сталася 29 жовтня. За підрахунками блокчейн-аналітиків ТRМ Lаbs, з гаманців найбільшої у світі криптобіржі було виведено близько $6,36 млрд у різних цифрових активах. Основна частина крадіжки відбулася приблизно за 20 хвилин. Хакери одночасно виводили активи з гаманців Віnаnсе у десяти блокчейнах, серед яких Віtсоіn, Еthеrеum, Тrоn, Sоlаnа, ХRР Lеdgеr, Аrbіtrum, Аvаlаnсhе, Орtіmіsm, Ваsе та Роlygоn.
ФБР заявило в суботу, що за напад відповідає державний підрозділ Північної Кореї під назвою ТrаdеrТrаіtоr. 
Пхеньян роками заперечував використання пов'язаних з державою кіберпідрозділів для шпигунства, фінансових крадіжок та отримання доходів. Однак ще влітку південнокорейська компанія з кібербезпеки заявляла, що хакери з КНДР розробили інструменти на основі великих мовних моделей та зібрали програмне забезпечення, яке може допомогти автоматизувати кібератаки, аналізувати викрадені дані та створювати складніші фішингові кампанії.

Один з американських чиновників припустив, що в разі нищівної поразки республіканців на проміжних виборах президент США Дональд Трамп може охочіше погодитися на масштабну військову операцію проти Ірану. Таку заяву на своїй сторінці в Х опублікував журналіст Ахіоs Барак Равід. 
Посадовець зазначив, що, якщо Трамп відчує приниження або втратить вплив, він може вдатися до рішучих дій. За його словами, Ірану також радять не зволікати, адже зараз для нього найкращий час, щоб укласти угоду.
Нетаньягу тиснув на військових і намагався переконати Трампа знову атакувати Іран: все через вибори
Нагадаємо, у п’ятницю, 30 жовтня, представники Катару провели в Тегерані переговори з іранською стороною, які тривали понад 12 годин. Вони намагалися налагодити прямий діалог між США та Іраном і не допустити відновлення війни після проміжних виборів у Сполучених Штатах. Під час зустрічі з іранцями катарські посередники постійно підтримували зв’язок із Білим домом.
Видання Тhе Wаll Strееt Jоurnаl писало, що США попередили кілька арабських країн Перської затоки про можливість нової короткої, але інтенсивної військової операції проти Ірану. За даними видання, Трамп ще не ухвалив остаточного рішення, проте схиляється до масштабних ударів після проміжних виборів у США. Іншим варіантом залишається спроба домовитися з Іраном, однак посередникам у регіоні поки не вдалося досягти результатів у переговорах.
Деякі аналітики також вважають, що нові удари навряд чи змусять Іран капітулювати. Тегеран уже витримав попередні атаки США та Ізраїлю й продовжує нападати на судна в Перській затоці та американські війська в регіоні. Крім того, Іран і далі висуває жорсткі вимоги під час переговорів. На тлі повідомлень про можливе відновлення американо-ізраїльських ударів Тегеран пригрозив атакувати інтернет-кабелі та центри обробки даних у країнах Перської затоки. 

Росія втратила ще один супутник зі своєї супутникової системи «Рассвет», яку компанія «Бюро 1440» розгортає для створення аналога Stаrlіnk. Зокрема, 30 жовтня апарат «Рассвет-3» під номером 17 та ідентифікатором NОRАD 100083 згорів у щільних шарах атмосфери. Його запустили 19 липня ракетою-носієм «Союз-2.1Б» у складі групи з 16 супутників, пише Dеfеnсе Ехрrеss. 
Імовірно, від моменту виведення на орбіту 17-й супутник жодного разу не запускав свою рухову установку та не коригував орбіту. Через вплив залишків атмосфери за три місяці та 11 днів висота його орбіти знизилася до критичного рівня, унаслідок чого апарат згорів у щільних шарах атмосфери.
Зазначається, що Росія вже вдруге втратила серійний супутник зі свого угруповання «Рассвет» після запуску. Першим став апарат «Рассвет-3» №4, який зійшов з орбіти 6 червня. Його вивели в космос 23 березня в межах першого запуску групи супутників. 
Після запуску другої партії супутників під загрозою сходження з орбіти тривалий час перебували одразу два апарати — №17 і №23. Однак 20 жовтня росіянам вдалося врятувати 23-й супутник, коли на висоті 220 км вони почали швидко підіймати його орбіту.
Російські супутники «Рассвет» уже забезпечують щонайменше два «вікна зв’язку» на добу над Україною — «Мілітарний»
Аналітики наголошують, що тепер він перебуває приблизно на висоті 300 км і продовжує підійматися. Попри втрату двох апаратів, російське угруповання «Рассвет» загалом продовжує розвиватися, хоча цей процес відбувається вкрай повільно.
Наразі з 30 супутників «Рассвет-3», які залишаються на орбіті, 26 уже піднялися на висоту 500 км. Очікується, що найближчим часом такої висоти досягне і 11-й апарат.
Попри те, що для супутникової групи «Рассвет» запланували орбіту на висоті 800 км, супутники обох партій наразі зосереджуються на рівні близько 500 км. Саме там вони поступово віддаляються один від одного та займають потрібні місця на орбіті.
Аналітики пишуть, що коли всі супутники досягнуть висоти 500 км і займуть потрібні місця, вони почнуть одночасно підійматися вище та розподілятися по всій орбіті. Тому те, що апарати «Рассвет» поки залишаються на висоті 500 км, не означає, що місія провалилася. Ба більше, супутники «Рассвет-3» уже працюють на цій висоті, хоча поки що лише в тестовому режимі.
Російська компанія «Бюро 1440» активно випробовує власну систему супутникового зв’язку та тестує її термінали у віддалених районах Росії. Крім того, з’являлися повідомлення про виявлення на борту російських безпілотників, які атакували Україну, терміналів зв’язку з угрупованням «Рассвет».
Попри повільні темпи розгортання, робота над угрупованням «Рассвет» триває та, за оцінкою аналітиків, просувається доволі успішно. Втрату двох супутників вважають цілком звичним явищем, адже це перші запуски серійних апаратів.
У виданні порівнюють ситуацію з першими запусками Stаrlіnk. Тоді на орбіту вивели 60 супутників, проте 10 із них не досягли запланованої висоти. Частину апаратів навмисно звели з орбіти, щоб перевірити роботу системи їхнього сходження.
«Російський Stаrlіnk» втрачає висоту: супутники РФ почали падати в атмосферу
Нагадаємо, радник президента України з питань оборонних технологій Сергій «Флеш» Бескрестнов наголошував, що Росія розвиває супутникову мережу «Рассвет», яка може дозволити керувати ударними дронами та ракетами в реальному часі. За його словами, це може знизити ефективність українських засобів радіоелектронної боротьби, а повне покриття території України може з’явитися приблизно за шість місяців. Він також називав «Рассвет» однією з найсерйозніших технологічних загроз для України та Європи.

Авіакомпанії «Белавіа» дозволили співпрацювати з американською корпорацією Воеіng, повідомив генеральний директор білоруського авіаперевізника Ігор Чергінець, пише ВЕLТА.
У 2023 році компанія потрапила до санкційного списку США за порушення заходів експортного контролю, запроваджених через підтримку Мінськом вторгнення РФ в Україну. Однак у вересні 2025 року Вашингтон зняв обмеження в обмін на звільнення білоруською владою 52 політв'язнів.
У суботу Міністерство торгівлі США видало Воеіng дозвіл на співпрацю з «Белавіа», найбільшим авіаперевізником країни, цитує ВЕLТА Чергінця.
За його словами, це дозволить безпосередньо отримувати запасні частини, компоненти, програмне забезпечення для літаків, які є в авіакомпанії.
Також для «Белавіа» відкрилася можливість розпочати переговори про придбання лайнерів у Воеіng.
Після запровадження санкцій США та Євросоюзу іноземні лізингодавці вилучили у «Белавіа» частину літаків Еmbrаеr і Воеіng. Щоб підтримувати льотну придатність машин, які залишилися, компанії довелося завозити компоненти за «сірими» схемами через треті країни, а також розбирати старі літаки на запчастини.
За відкритими даними, авіапарк перевізника складається з 18 лайнерів, зокрема моделей Воеіng, Еmbrаеr та Аіrbus.
Уперше США запровадили обмеження проти «Белавіа» ще у квітні 2022 року. Тоді Міністерство торгівлі США заборонило використовувати американські літаки для польотів до Білорусі та Росії у зв'язку з вторгненням в Україну.
Компанія проігнорувала обмеження, і в червні міністерство заборонило компаніям у всьому світі ремонтувати авіапарк «Белавіа», а також використовувати американські запчастини чи обладнання для його обслуговування.
У серпні 2023 року санкції стали всеохопними.
«Белавіа» залишається в чорному списку ЄС. Перевізника внесли до нього після примусової посадки літака Ryаnаіr у 2021 році.
Мінськ стверджував, що літак заміновано, а коли він приземлився, влада затримала редактора опозиційного телеграм-каналу Nехtа Романа Протасевича, який перебував на борту та координував протести після президентських виборів 2020 року.

Уповноважена з прав людини в РФ Яна Лантратова заявила про домовленості з українською стороною щодо проведення «регулярних гуманітарних місій» після евакуації жителів тимчасово окупованих Олешок Херсонської області. Пізніше вона повідомила в Теlеgrаm, що домовленості стосуються «продовження роботи».
“Місія завершилася. Але, на жаль, умови життя в Олешках залишаються вкрай складними. Ми домовилися про проведення регулярних гуманітарних місій — це дуже важливий крок. Продовжуємо спільну роботу з уповноваженим Верховної Ради України з прав людини Дмитром Лубінцем”, — написала вона.
Через три години Лантратова опублікувала ще один допис про успішне завершення гуманітарної місії в Олешках, де зазначила про домовленість з Лубінцем “продовжити роботу над регулярними гуманітарними місіями”.
“Олешки мають стати першим кроком. Людям, які живуть поруч із лінією бойового зіткнення, потрібна постійна підтримка. Будемо домагатися, щоб допомога надходила до них регулярно”, — додала вона.
Гуманітарна місія в Олешках: Меланія Трамп емоційно відреагувала на повернення жителів з окупованого міста
Жителі тимчасово окупованих Олешок Херсонської області 31 жовтня перетнули білорусько-український кордон. Напередодні автобуси вирушили до Анапи в Краснодарському краї, а звідти українська делегація разом з евакуйованими жителями вилетіла з Білорусі.
Українська та російська сторони узгодили режим припинення вогню з 27 жовтня для проведення гуманітарної місії в Олешках. Домовленість допомогли укласти США, зокрема офіс першої леді Меланії Трамп. 

Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський закликав якнайшвидше припинити вогонь у Чорному морі. Це має забезпечити безпечне перевезення зерна з України та Росії. Про свою позицію він розповів під час зустрічі міністрів закордонних справ G20 в Атланті. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Сікорський пояснив необхідність швидких дій потребами країн Глобального Півдня в продовольстві. Польський міністр прибув на зустріч на запрошення Сполучених Штатів, які приймають учасників G20.
«Я виступив за те, щоб швидко щось зробити, адже людям Глобального Півдня потрібне це зерно», — сказав він журналістам.
Міністри оборони Е5 обговорили ППО та супутники для України на зустрічі в Парижі
Глава польської дипломатії наголосив, що Україна повинна брати участь у будь-яких зусиллях із припинення російського вторгнення. За словами Сікорського, Європа також має власні «карти» в цьому питанні, тому її необхідно залучити до процесу.
Окремо міністр висловився щодо можливого відновлення продажу російських енергоносіїв до Європи. Він заявив, що цьому має передувати справедливе завершення війни проти України. Москва повинна припинити війну, перш ніж знову отримати можливість постачати свою енергетичну продукцію на європейський ринок. Раніше він був найприбутковішим для Росії.
Сполучені Штати, які цього року головують у G20, запропонували надати Польщі повноцінне членство в групі. Йдеться про статус, аналогічний тому, який мають Німеччина чи Франція. Ці держави також представлені у G20 через Європейський Союз. Сікорський привітав американську ініціативу та повідомив, що обговорив її з представниками низки країн групи на двосторонніх зустрічах в Атланті.
Міністр закордонних справ РФ Сєргєй Лавров назвав запрошення Польщі на зустрічі G20 контрпродуктивним. Він також стверджував, що це суперечить дипломатичній практиці пошуку спільної згоди.
«Звичайно, це порушує принципи дипломатії, особливо багатосторонньої дипломатії, коли члени таких об’єднань, як G20, працюють на основі консенсусу», — заявив він.
Водночас західні посадовці вважають, що приєднання Польщі може тривати роками. Вони вказують на заперечення Росії та вимогу ухвалювати рішення у G20 консенсусом. Тобто для повноцінного членства Варшави необхідна згода всіх учасників.
Державний секретар США Марко Рубіо, навпаки, заявив, що Польща заслуговує на повноцінне членство. Він виступив на прийомі для міністрів в океанаріумі Gеоrgіа Аquаrіum в Атланті.
«Президент (Дональд) Трамп вважає, що їхній економічний успіх та дедалі більший глобальний вплив — це саме те, що потрібно G20 для вирішення основних економічних викликів, з якими ми всі стикаємося», — сказав Рубіо.
Сікорський також розповів про запрошення польського прем’єр-міністра Дональда Туска на наступний саміт лідерів групи. Його вже надіслала Велика Британія, яка головуватиме у G20 у 2027 році. Зустріч відбудеться в англійському Манчестері.
Drоnе Dеаl без дати: що Сікорський сказав про угоду з Києвом
Нагадаємо, що Україна заблокувала спробу Росії очолити Чорноморську комісію, про що повідомив міністр закордонних справ Андрій Сибіга. Цей орган координує захист моря від забруднення та збереження його біорізноманіття. Він працює в межах Бухарестської конвенції 1992 року, учасниками якої є Україна, Болгарія, Грузія, Румунія, Туреччина та Росія.
Окрім того, міністр оборони Туреччини Яшар Гюлер застеріг Росію та Україну від подальших атак на торговельні судна в Чорному морі. Заява пролунала 28 жовтня в Софії після зустрічі представників Туреччини, Румунії та Болгарії. Анкара залишає за собою право вжити юридичних заходів через удари по суднах під турецьким прапором або суднах турецьких власників. Туреччина очікує відповідей на передану Києву та Москві пропозицію щодо припинення атак і безпечного перевезення зерна.

Посольство США в Росії у суботу, 31 жовтня, попередило про “загрозу інциденту з великою кількістю жертв” в музеї-заповіднику "Царіцино" в Москві. Про це повідомили на сайті посольства США 
Зазначається, що посольство має інформацію про реальну загрозу інциденту сьогодні. Там уточнили, що уряд координує заходи реагування з відповідними органами влади Росії.
Посольство рекомендувало американським громадянам не відвідувати музей-заповідник, не наближатися до зазначеного району та уникати місць масового скупчення людей.
В ФСБ у коментарі ТАСС заявили, що через партнерські канали отримано інформацію від американської сторони про підготовку теракту в Москві. У спецслужбі додали, що “триває відповідна робота”.
Водночас співробітники музею-заповідника розповіли російським паблікам, що установу закрили “з технічних причин”.
Вхід до музею закрито. На місці перебувають співробітники поліції. На опублікованих відео видно, що відвідувачів евакуюють.
За даними Теlеgrаm-каналу Ваzа, музей буде закрито протягом найближчих двох днів.
Путін визнав, що теракт у Підмосков'ї скоїли радикальні ісламісти, однак пов'язав їх із Україною
У 2024 році США попереджали Москву про ризики теракту незадовго до розстрілу відвідувачів концерту гурту «Пікнік» у московському «Крокус Сіті Холі». Під час теракту 22 березня концертний зал було спалено. Голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сєргєй Наришкін заявив, що у відповідь на інформацію американської розвідки Росія «вжила відповідних заходів для запобігання» нападу. Але відео з місця події показує, що бойовики не зустріли достатнього опору. Так, спецпідрозділи прибули лише через годину після початку стрілянини, а потім чекали більше 30 хвилин, перш ніж увійти в будівлю, поки нападники не втекли. За офіційними даними, у тому теракті загинула 151 людина. На наступний день після теракту Путін звинуватив у нападі Україну. Відповідальність за стрілянину у «Крокус Сіті Холі» взяла на себе організація «Ісламська держава». 

У п’ятницю, 30 жовтня, катарські посередники провели в Тегерані переговори, які тривали понад 12 годин, прагнучи досягти прямого діалогу між США та Іраном і уникнути відновлення війни після проміжних виборів у Сполучених Штатах, повідомляє Ахіоs, посилаючись на джерела.
Країни Перської затоки готують нову мирну угоду, щоб запобігти відновленню бойових дій між США та Іраном — ЗМІ
Катарські посередники підтримували постійний контакт із Білим домом під час зустрічі з іранцями.
“Досягнуто позитивного прогресу. Переговори тривають”, — зазначило джерело Ахіоs.
Катарці закликають США та Іран домовитися про низку взаємних кроків, які мають бути реалізовані протягом кількох днів і дозволити сторонам повернутися до прямих переговорів щодо іранської ядерної програми й інших питань.
Один з американських чиновників зазначив, що наразі переговори гальмують дві суперечливі вимоги: наполягання адміністрації президента США Дональда Трампа на тому, щоб Іран пішов на поступки в ядерній сфері як на умові відновлення переговорів, та вимога Тегерана, щоб Вашингтон спочатку зняв морську блокаду, розморозив іранські активи та дозволив Ірану продавати нафту.
Катарці намагаються переконати Тегеран дозволити інспекторам ООН відвідати іранські ядерні об’єкти для зміцнення довіри, на що США можуть відреагувати певним послабленням санкцій.
Очікується, що обговорення продовжаться в суботу, 31 жовтня, в Досі, Катар.
Після проміжних виборів у США, які відбудуться 3 листопада, Америка та Ізраїль можуть відновити військові операції проти Ірану, що, ймовірно, призведе до ударів Тегерана у відповідь по Ізраїлю та низці країн Перської затоки.
У найближчому оточенні президента США Дональда Трампа існують різні думки щодо того, як йому слід вчинити. Міністр війни США Піт Гегсет і держсекретар Марко Рубіо скептично ставляться до можливості укладення будь-якої ядерної угоди з нинішнім іранським режимом. На їхню думку, спадщиною Трампа має стати ще більше послаблення режиму в Тегерані, зокрема за допомогою подальших ударів, розповів американський чиновник.
Хоча віцепрезидент США Джей Ді Венс та посланці Трампа Стів Віткофф і Джаред Кушнер хочуть відновити переговори, Трамп скептично ставиться до того, що Іран коли-небудь укладе угоду, прийнятну для Вашингтона.
Міністр фінансів США Скотт Бессент, який очолює кампанію економічного тиску на Іран, закликає американського президента продовжити цю ініціативу, а не поспішати повертатися до бойових дій.
Країни регіону, такі як Єгипет, Туреччина, Ірак, Пакистан та Саудівська Аравія, закликають Іран погодитися на відновлення переговорів до проміжних виборів у США.
Лідери Саудівської Аравії та Туреччини останніми днями закликали Трампа дати більше часу для дипломатичних зусиль.
Водночас прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу переконує Трампа завдати нових ударів по Ірану одразу після проміжних виборів у США.
Один з американських чиновників розповів, що Трамп може бути більш схильним віддати наказ про проведення масштабної військової операції, якщо республіканці зазнають нищівної поразки на проміжних виборах.
“Якщо він відчує приниження або послаблення впливу, то зробить щось рішуче. Саме це всі кажуть іранцям. Їхній найкращий шанс укласти угоду — саме зараз”, — зазначив чиновник.
Представник Білого дому заявив, що результати виборів не вплинуть на рішення Трампа щодо Ірану.
Іран відкинув пропозиції Катару щодо миру зі США та Ізраїлем
Відновлення бойових дій може призвести до масштабних руйнувань не лише в Ірані, а й у країнах Перської затоки, що поглибить глобальну енергетичну кризу. Іран обіцяв відповісти на будь-які нові удари США та Ізраїлю по його енергетичній інфраструктурі власними атаками на нафтові та газові об’єкти в Саудівській Аравії, ОАЕ, Катарі, Кувейті та Бахрейні. Тегеран також пригрозив ударами по інтернет-кабелях і дата-центрах у Перській затоці.
WSJ повідомляла, що США попередили кілька арабських країн Перської затоки про можливість нової короткої та інтенсивної військової кампанії проти Ірану, хоча Трамп ще не ухвалив остаточного рішення. Аналітики попереджають, що Тегеран навряд чи капітулює під тиском нових атак. 

Засуджена до смертної кари Кріста Пайк вперше публічно розповіла про свій стан після невдалої спроби страти у штаті Теннессі. Через місяць після того, як влада не змогла виконати смертний вирок, вона досі відчуває сильний фізичний біль і душевні страждання та критикує некомпетентність відповідальних за страту, повідомляє Тhе Guаrdіаn з посиланням на заяву, яку Пайк передала через адвокатів. 
«Усе тіло болить. Болять руки, кисті, горло. Мені досі важко говорити. І цей біль — не лише фізичний. Він — у моєму розумі й у моїй душі», — заявила Пайк.
Як пише Guаrdіаn, 30 вересня засуджену прив'язали до каталки в камері для виконання смертних вироків у Теннессі. Медики мали ввести їй п'ять грамів седативного препарату пентобарбіталу, однак члени групи, відповідальної за страту, майже годину не могли встановити внутрішньовенний катетер, і процедура завершилася невдало. Деталі того, що відбувалося в камері страти, стали відомі після того, як адвокат Пайк, присутній під час виконання вироку, описав перебіг подій.
ЄС відреагував на першу в історії США страту в’язня за допомогою азоту
«Мене глибоко ранить та некомпетентність, через яку стільки людей опинилися в такому жахливому становищі», — додала Пайк.
Після невдалої страти жінка провела десять днів у лікарні, де отримувала інтенсивне лікування. Нині вона перебуває в медичному блоці реабілітаційного центру імені Дебри Джонсон у Нешвіллі та, за її словами, фактично ізольована від інших людей.
Пайк назвала це окремим джерелом страждань, адже перші 28 років ув'язнення в камері смертників вона провела в одиночній камері. Жінку засудили до смертної кари за вбивство однокласниці у 1995 році, коли їй було 18 років.
«Я далеко від інших людей і тих людських зв'язків, які так багато для мене значать», — зазначила Пайк.
Вбивці української біженки у США загрожує смертна кара
У своїй заяві Пайк розповіла, що перед процедурою була готова померти. Після того як жінка прийшла до тями в лікарні, вона намагалася осмислити пережите. Пайк розповіла: «Я не знаю, чому вижила тієї ночі. Не знаю, що буде далі. Бувають дні, коли знайти надію особливо важко. Поки що я намагаюся одужати — крок за кроком, день за днем».
Вона також подякувала людям з різних країн, які підтримували її під час відновлення, а також працівникам екстрених служб, лікарям, медсестрам і адвокатам. За її словами, отримана підтримка допомагає їй долати ізоляцію та нагадує, що вона не сама.
Поки що невідомо, як влада планує діяти щодо Пайк. Раніше цього тижня губернатор штату Теннессі, республіканець Білл Лі заявив, що вважає за необхідне залишити смертний вирок у силі, якщо суди не ухвалять іншого рішення.
Нагадаємо, що на початку цього місяця влада США затвердила першу за понад 65 років військову страту: 3 грудня на базі Форт-Гуд у Техасі заплановано розстріл майора армії Нідала Гасана, засудженого за масове вбивство 13 людей у 2009 році. Вирок, схвалений президентом Дональдом Трампом, має стати першим застосуванням військового розстрільного загону з 1945 року та першою в новітній історії країни стратою з прямою трансляцією.