Дзеркало Тижня

Президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що розглядає можливість долучитися до саудівських ударів по хуситах у Ємені. На тлі нової атаки роботу міжнародного аеропорту Ер-Ріяда призупинили, рейси перенаправили. Про це повідомило інформаційне агентство Тhе Wаshіngtоn Роst.
Міжнародний аеропорт імені короля Халіда в Ер-Ріяді в суботу знову зазнав атаки. Ракета влучила в комплекс, де розташовані термінали №3 і №4 для внутрішніх рейсів. Регіональний посадовець повідомив про багатьох поранених, проте точної кількості не назвав. Раніше цього тижня хусити взяли на себе відповідальність за удари по цьому аеропорту, які забрали життя трьох громадян Саудівської Аравії, зокрема пілота.
Армії Туреччини й Пакистану йдуть захищати Саудівську Аравію
Після повідомлення про нову атаку Дональд Трамп допустив участь американських сил у саудівській операції проти підтримуваних Іраном хуситів у сусідньому Ємені. Остаточного рішення він не оголосив.
«Можливо. Ми це розглянемо. Ми щойно дізналися про останню атаку. Тож ухвалимо рішення. Ми діємо дуже швидко», — сказав президент США.
Напади на саудівські аеропорти, військові об’єкти та нафтову інфраструктуру почастішали протягом тижня після початку масштабного наступу коаліції на чолі із Саудівською Аравією проти хуситів. Це стало новим фронтом війни з Іраном. Одразу після суботнього удару по Ер-Ріяду заяви повстанців не було. Раніше того самого дня вони звинуватили Саудівську Аравію в атаці на міжнародний аеропорт Сани — єменської столиці, яку контролюють хусити.
Саудівська влада у сфері цивільної авіації оголосила про припинення роботи аеропорту Ер-Ріяда та оцінювання кількості постраждалих і масштабів пошкоджень. За даними Flіghtrаdаr24, літаки перенаправляли до інших аеропортів. США, Велика Британія, Німеччина, Австралія та Канада закликали своїх громадян уникати аеропорту Ер-Ріяда.
Атаки на Саудівську Аравію, найбільшого у світі експортера нафти, посилили занепокоєння на ринках і в регіоні. Водночас через кілька годин після останнього удару саудівське Міністерство енергетики продовжувало рекламувати велику міжнародну енергетичну конференцію, початок якої в Ер-Ріяді запланували на неділю.
У Ємені загострилися бої між хуситами та урядовими військами, яких підтримує Ер-Ріяд. Саудівська коаліція забезпечує авіаційну підтримку наступу урядових сил, які намагаються повернути території, нещодавно захоплені повстанцями вздовж Червоного моря. Контроль над цими районами розширив можливості хуситів спостерігати за судноплавством. Цей морський шлях є важливою альтернативою Ормузькій протоці, де Іран атакує судна.
Хусити заявляли, що атакують лише саудівські судна. Вони називають це частиною блокади у відповідь на обмеження, запроваджені проти них. Проте побоювання щодо ударів по суднах інших країн залишаються. Після початку війни в Газі хусити вже здійснювали такі напади, пояснюючи їх солідарністю з палестинцями. Американська кампанія бомбардувань суттєво обмежила ці атаки.
Саудівська Аравія також зіткнулася зі скороченням запасів ракет-перехоплювачів. Минулого місяця регіональні посадовці повідомили, що королівство попросило Францію, Велику Британію, Пакистан та Єгипет надати підтримку протиповітряної оборони в регіоні. Один зі співрозмовників зазначив, що власні запаси США теж зменшилися під час війни з Іраном. За словами посадовців, американська допомога в підготовці останнього наступу проти хуситів уже включала обмін розвідданими, визначення цілей та планування операції.
У суботу Саудівська Аравія повідомила про телефонну розмову свого міністра закордонних справ з оманським колегою. Вони обговорили важливість підтримки дипломатичних рішень для зниження напруженості. Оман, розташований навпроти Ірану через Ормузьку протоку, раніше виступав посередником у регіональних конфліктах.
Цього тижня хусити звернулися до міжнародних авіакомпаній із попередженням, яке назвали останнім. Вони заявили про можливі наслідки польотів у повітряному просторі Саудівської Аравії, оголосивши його зоною своїх військових операцій. За даними FlіghtАwаrе, протягом попередніх 24 годин в аеропорту Ер-Ріяда скасували щонайменше 291 рейс. Ще до останнього удару Аіr Іndіа, FlyDubаі, Lufthаnsа Grоuр та Раkіstаn Іntеrnаtіоnаl Аіrlіnеs призупинили польоти до Ер-Ріяда й інших саудівських аеропортів на різні строки.
Хусити захопили стратегічні острови в Червоному морі та посилили тиск на нафтові маршрути — АР
Нагадаємо, що Китай попросив Іран вплинути на хуситів після звернення Саудівської Аравії по допомогу. Ер-Ріяд звернувся до Пекіна через просування угруповання вздовж Червоного моря та поблизу Баб-ель-Мандебської протоки, яке посилило загрози для нафтового експорту й судноплавства. Китай прагнув стримати поширення конфлікту на маршрути, від яких залежить його постачання енергоносіїв.
Окрім того, хусити застерегли інші держави від військового втручання в Ємені на боці Саудівської Аравії. Представник угруповання Мохамед аль-Бухайті заявив, що воно здатне вести бойові дії одночасно на кількох фронтах. Водночас він запевнив, що хусити не планують атакувати американські судна в Червоному морі. Аль-Бухайті підтвердив непрямі контакти з американськими посадовцями за посередництва Оману.

Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) заявила, що досі не знає причину, яка спричинила смертельну пневмонію у співробітниці Іркутського протичумного інституту. Жінка померла 2 жовтня в Сибіру, після чого близько 200 людей помістили на карантин. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
ВООЗ 10 жовтня повідомила, що діагноз працівниці протичумного дослідницького центру в Сибіру залишається нею непідтвердженим. Організація також зазначила, що випадків чуми не зареєстровано. За інформацією російських медіа, померлою була 28-річна Дар’я Шипілова, яка працювала в Іркутському протичумному інституті Сибіру та Далекого Сходу.
Версії різняться, а заяви зникають: у РФ прибирають згадки про чуму після смерті науковиці — ЗМІ
Російський державний регулятор передав ВООЗ результати обстежень померлої та людей, які контактували з нею. Аналізи на перевірені збудники високої небезпеки у наданих РФ результатах були негативними. У контактних осіб симптомів досі немає. Нових випадків тяжкої пневмонії, пов’язаних із цією подією, також не виявили. Саме ці російські відомості організація використала для оцінки ситуації.
«На підставі наданої інформації ВООЗ не виявила доказів подальшого поширення інфекції, пов’язаного з цією подією. Ключовою невизначеністю залишається відсутність підтвердженого діагнозу в померлої працівниці лабораторії», — йдеться в заяві організації.  
Працівниця захворіла й померла 2 жовтня за обставин, подробиці яких не оприлюднили. Після її смерті російська влада запровадила карантин приблизно для 200 людей. Повідомлення про подію спричинили в соціальних мережах занепокоєння щодо загрози здоров’ю населення. Невстановлена причина захворювання залишається основним питанням і після проведених обстежень.
Після пандемії СОVІD-19 міжнародні фахівці з охорони здоров’я приділяють особливу увагу смертельним випадкам пневмонії невідомого походження. Пандемія почалася з групи випадків респіраторного захворювання в Китаї, яке швидко поширювалося та призводило до смертей. Водночас причину окремих випадків пневмонії часто не вдається визначити. Сам по собі непідтверджений діагноз не пояснює, який саме збудник міг спричинити хворобу працівниці інституту.
Російська влада заявила, що жінка мала належні щеплення. За її даними, в організмі померлої не знайшли мікроорганізмів, пов’язаних із її професійною діяльністю. У четвер, 8 жовтня, Росія повідомила про завершення медичних перевірок усіх контактних осіб. Влада РФ також стверджує, що передала ВООЗ повну інформацію відповідно до встановлених процедур.
Посольство США в Москві закликало громадян залишити Росію: причина
Нагадаємо, що в МЗС України заявили про відсутність виявлених загроз для країни на тлі повідомлень про можливий спалах чуми в Росії. Речник відомства Георгій Тихий повідомив, що українські компетентні органи та система охорони здоров’я уважно стежать за ситуацією. Тихий звинуватив російську владу в приховуванні масштабів і причин інциденту, порівнявши її дії з практиками СРСР.
Окрім того, Китай прокоментував повідомлення про спалах легеневої чуми в Сибіру та заявив про співпрацю з Росією. Речник китайського МЗС Го Цзякунь повідомив, що держави підтримують тісний зв’язок у питаннях профілактики інфекційних захворювань і боротьби з ними. Більш ніж за місяць до інциденту Іркутський протичумний інститут завершив спільні з Китаєм навчання з реагування на спалахи інфекцій.

Міністр енергетики та кліматичних змін Австралії Кріс Боуен заявив, що країна не закуповуватиме російське пальне. Уряд продовжить працювати з торговельними партнерами, щоб запобігати його потраплянню на австралійський ринок. Про це повідомило видання Тhе Guаrdіаn.
Австралійський уряд не переглядатиме свого ставлення до російських нафтопродуктів через рішення Вашингтона купувати дизель у Москви. Під час пресконференції 10 жовтня Кріс Боуен наголосив, що Росія не повинна отримувати економічну винагороду за незаконне й аморальне вторгнення в Україну. Він також виступив проти того, щоб війна на Близькому Сході стала джерелом додаткових прибутків для російського диктатора Владіміра Путіна.
Австралія надасть Україні ще $60 млн: країни підписали десятирічну безпекову угоду
«Нам не потрібне російське пальне в Австралії, і ми його не хочемо», — сказав Боуен. За його словами, країна вже узгодила з торговельними партнерами заходи, які мають максимально унеможливити такі постачання. Міністр зазначив, що Сполучені Штати самостійно визначають свою політику, але Австралія збереже нинішній підхід. Домовленості, укладені через близькосхідну кризу, не повинні приносити Росії вигоду за агресію проти України.
Заява пролунала після того, як Трамп повідомив у соцмережі про розмову з Путіним. За його словами, Росія погодилася негайно поставити 300 тисяч тонн дизельного пального на американський і світовий ринки. У листопаді мають надійти ще 500 тисяч тонн. Надалі обсяги постачання повинні зрости до трьох мільйонів тонн залежно від стану російських нафтопереробних заводів.
Іншу позицію в Австралії озвучила лідерка партії «Єдина нація» Полін Генсон. Вона не виключила підтримки аналогічної домовленості для своєї країни та заявила, що хоче збільшення світових постачань нафти. На пресконференції під час консервативного з’їзду СРАС у Брисбені Генсон наголосила, що багато держав потерпають від нестачі цього ресурсу. На її думку, країнам слід співпрацювати, якщо це дає змогу отримати необхідну сировину.
Генсон пояснила свою позицію ризиком зупинки економічної діяльності, закриття підприємств і зростання витрат споживачів. Вона вважає, що забезпечення нафтою має бути важливим питанням для всіх держав. Водночас політикиня не відповіла на уточнення, чи підтримує саме закупівлю російської нафти. Під час виступу вона закликала Австралію виробляти власне пальне, оскільки світ стає небезпечнішим.
Боуен визнав, що міжнародні умови залишаються складними. Проте показники австралійських паливних резервів відповідають тим, які уряд оприлюднював останнім часом. За даними міністра, Австралія має запас бензину на 43 дні та дизеля на 31 день. До країни прямує 51 судно з пальним. На найближчі чотири тижні законтрактовано постачання 3,2 мільярда літрів різних видів пального.
Ці дані Боуен навів під час регулярного суботнього брифінгу про забезпечення країни енергоресурсами. Австралія продовжить співпрацювати з торговельними партнерами в Південно-Східній Азії та інших регіонах, зокрема з Індією і Саудівською Аравією. Уряд дотримуватиметься підходу, який застосовував протягом усієї кризи.
Трамп уклав угоду з РФ щодо дизелю після того, як Київ проігнорував заклики припинити удари по НПЗ — Ахіоs
Нагадаємо, що Німеччина 10 жовтня підтвердила збереження санкцій проти Росії після рішення США дозволити постачання російського пального. Речник федерального уряду Штефан Корнеліус заявив, що Берлін узяв до відома рішення Вашингтона щодо дизелю. Німецький уряд працюватиме з європейськими партнерами над додатковими обмеженнями проти Москви.
Окрім того, після домовленості про закупівлю російського дизелю Дональд Трамп закликав змінити президента України. Під час виступу в Білому домі 10 жовтня він заявив, що Володимир Зеленський недостатньо зробив для завершення війни. Трамп також поклав на українського президента відповідальність за високі ціни на дизель у США.

В очікуванні відновлення військової кампанії США та Ізраїлю Іран накопичив зброю, щоб завдавати ударів у відповідь. Крім того, Росія продовжує постачати Ірану ракети. Про це повідомляє Вlооmbеrg із посиланням на західних чиновників, обізнаних із розвідувальними оцінками.
Співрозмовники агентства додали, що в арсеналі Ірану достатньо запасів протикорабельних засобів ураження та балістичних ракет. До того ж країна зберегла виробничі потужності для виробництва озброєння.
Однак у Білому домі спростували ці заяви, нагадавши, що під час двох військових операцій США знищили іранські ядерні об'єкти, системи оборони, виробничі об'єкти  і військово-морські сили Ірану.
Минулого тижня кількість атак на танкери в Ормузькій протоці сягнула найвищого рівня від початку війни з Іраном — ЗМІ
В Ізраїлі вказували, що до початку спецоперацій Іран мав близько 2500 балістичних ракет. У червні цього року західні спецслужби вказували, що Іран зберіг три чверті довоєнного запасу боєприпасів.
Вlооmbеrg підрахував, що від початку конфлікту 28 лютого Іран запустив понад 4000 реактивних безпілотників Shаhеd із поршневими двигунами та щонайменше 2000 балістичних ракет.
Експерти наголошують, що підрахувати точну кількість озброєння, яке збереглося, складно, оскільки Іран може зосереджувати свої арсенали в гірських регіонах, недосяжних при повітряних атаках.
Також експерти вважають, що так зване затишшя в американсько-іранському конфлікті дало Ірано час на підготовку до наступного етапу, який, за оцінками, буде тривалішим,  і жодна зі сторін не матиме переваги.
Аналітики вказують й на те, що ризики для судноплавства й нафтового ринку залежать від подальшого розвитку конфлікту.
Нагадаємо, нещодавно президент США Дональд Трамп заявив про те, що американські військові не завдаватимуть ударів по Ірану до проміжних виборів до Конгресу США, які відбудуться в листопаді.

Дозвіл США на експорт російського дизельного пального на американський та світовий ринки став односторонньою поступкою Вашингтона в переговорах із Москвою. Водночас Росія не запропонувала жодних поступок зі свого боку щодо припинення війни проти України, наголошують в американському Інституті вивчення війни (ІSW). 
Зокрема, президент США Дональд Трамп 9 жовтня заявив про домовленість із російським диктатором Владіміром Путіним щодо скасування санкцій на російське дизельне пальне. За його словами, це має збільшити постачання дизелю на американський і світовий ринки. Однак, як пишуть в ІSW, таке рішення може принести Росії додаткові гроші на продовження війни проти України.
Так, Міністерство фінансів США за дорученням Трампа тимчасово дозволило постачати російське дизельне пальне на міжнародні ринки. Американський президент заявив, що Росія спочатку відправить понад 300 тисяч тонн дизелю, у листопаді планує поставити ще 500 тисяч тонн, а після цього — додатковий мільйон тонн. Також американський президент заявив, що російські нафтопереробні заводи можуть у короткий термін забезпечити додаткові три мільйони тонн пального, залежно від їхнього стану.
ІSW наголошує, що у 2025 році частка Росії у світовому експорті дизельного пального становила лише 9,5%. А вже 8 липня цього року Москва тимчасово припинила його експорт на тлі активізації українських ударів по російських нафтопереробних заводах. Україна також посилила атаки на російські логістичні шляхи, якими пальне доставляють на окуповані території та до військ РФ на фронті.
Крім того, аналітики вважають, що це допоможе Москві отримати більше грошей та ресурсів для подальшого ведення війни проти України. До того ж, за їхніми твердженнями, таке рішення може також завадити зусиллям США, які прагнуть домогтися припинення бойових дій. Дохід від продажу нафтопродуктів дасть Росії змогу й надалі покривати витрати на війну.
«Ось як виглядає провал»: сенатори-демократи розкритикували дизельну «угоду» Трампа з Путіним
Нагадаємо, Трамп повідомив про домовленість після телефонної розмови з Путіним. У межах тимчасового послаблення санкцій Росія зможе експортувати на світові ринки до 1,8 млн тонн дизельного пального.
Трамп пов’язав ці домовленості зі зниженням цін на пальне. Він стверджує, що завдяки повному контролю США над Ормузькою протокою та новим рішенням щодо російських енергоресурсів вартість дизелю в Америці та світі невдовзі впаде рекордними темпами.
Щодо цін, то у США вартість дизельного пального досягла рекордних 5,89 долара за галон. Міністр енергетики Кріс Райт також пояснював таке подорожчання значними руйнуваннями російських нафтопереробних заводів унаслідок війни проти України. За його словами, Росія, яка раніше постачала дизель на зовнішні ринки, тепер припинила його експорт і почала закуповувати бензин за кордоном.
Президент України Володимир Зеленський у відповідь на рішення США дозволити постачання російського дизелю запропонував домовитися про взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Він зауважив, що Україна не атакуватиме російські нафтопереробні заводи, якщо Росія припинить обстрілювати українські енергетичні об’єкти.
У США тим часом розкритикували рішення Трампа скасувати санкції на російське дизельне пальне. Експерти сумніваються, що це допоможе знизити ціни, а також вказують на можливу суперечність із законом Ліндсі Грема.
Про те, які чинники визначають ціну на дизель і за яких умов енергетичне перемир'я вигідне Україні, у статті ZN.UА «Трамп звинувачує Київ у дорогому дизелі. Хто насправді розгойдує ринок і що робити Україні» пише директор енергетичних та інфраструктурних програм Разумков Центру Володимир Омельченко.

Президент США Дональд Трамп вирішив укласти угоду з Росією про постачання дизельного пального на американський і світовий ринки після того, як президент Володимир Зеленський проігнорував близько шести звернень США із закликом припинити удари по російських нафтопереробних заводах, пише Ахіоs із посиланням на американського посадовця, обізнаного із ситуацією.
У виданні наголошують, що домовленість Трампа з російським диктатором Владіміром Путіним спровокувала нову кризу у відносинах між США та Україною та може зірвати нові спроби американської адміністрації домовитися про завершення війни.
«Зеленський неправильно оцінює ситуацію. Продовжуючи атакувати нафтопереробні заводи, він підриває прихильність, яку здобув у відносинах з Трампом протягом останніх шести місяців», — каже американський чиновник. 
Наскільки близька Росія до паливного колапсу — пояснює економіст
Тим часом Зеленський в інтерв’ю Ахіоs заявив, що був приголомшений домовленістю Трампа з Путіним, яку вважає несправедливою та нечесною, а також невиправданим подарунком російському президенту.
Українські удари по російських нафтопереробних заводах протягом останніх місяців виявилися дуже ефективними та спричинили енергетичні проблеми в Росії. У відповідь Росія запровадила заборону на експорт дизельного пального, що посилило напруження на світовому ринку, який уже потерпає від наслідків війни в Ірані.
Ахіоs пише, що Зеленський запропонував Трампу та його посланцям Стіву Віткоффу і Джареду Кушнеру припинити удари по російських НПЗ за умови, що Росія зупинить атаки на українські електростанції. Водночас американський посадовець заявив, що Трамп хотів домогтися від України одностороннього припинення таких ударів, оскільки «вони сприяли зростанню цін на бензин у США».
До того ж американський посадовець зазначив, що Трамп не вважає українські атаки на російські НПЗ рівноцінними російським ударам по українській енергосистемі.
Під час восьмигодинної зустрічі в Маямі у п’ятницю Віткофф і Кушнер попередили українську делегацію, що Трамп, як очікується, проведе розмову з Владіміром Путіним і скасує санкції на експорт російського дизельного пального. Українським представникам також пояснили, що Трамп вирішив піти на такий крок після того, як Київ неодноразово проігнорував прохання США припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
Крім того, український посадовець заявив, що під час переговорів Віткофф і Кушнер погрожували позбавити Україну розвідувальних даних США, якщо Київ і надалі не зважатиме на прохання Трампа. Водночас американський посадовець заперечив, що такі погрози лунали. За його словами, Віткофф і Кушнер нагадали українській стороні, що США залишаються важливим партнером України, який надає боєприпаси та розвідувальну інформацію. Вони також наголосили, що Києву не слід робити кроків, які шкодять американським споживачам.
«Напади на нафтопереробні заводи завдають шкоди Росії, але вони також завдають шкоди США», — сказав американський чиновник.
Паливна криза в Росії: Кремль повністю заборонив експорт дизеля і починає його імпорт
Нагадаємо, у США вартість дизельного пального досягла рекордних 5,89 долара за галон. Міністр енергетики Кріс Райт пояснив таке подорожчання значними руйнуваннями російських нафтопереробних заводів унаслідок війни проти України. За його словами, Росія, яка раніше постачала дизель на зовнішні ринки, тепер припинила його експорт і почала закуповувати бензин за кордоном.
13 вересня Трамп закликав Зеленського більше не завдавати ударів по об’єктах дизельної інфраструктури Росії. Американський президент пояснив, що саме ці атаки спричинили дефіцит дизелю, а не події на Близькому Сході. Згодом очільник Білого дому заявив, що Україна та Росія домовилися взаємно припинити атаки на енергетичні об’єкти.
Речник Кремля Дмітрій Пєсков позитивно оцінив цю пропозицію, однак наголосив, що Росія має труднощі з постачанням нафтопродуктів на світові ринки. Він також закликав скасувати санкції.
Згодом Трамп заявив, що домовився з Путіним про початок постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки. Спершу Росія відправить понад 300 тис. тонн пального, у листопаді поставить ще 500 тис. тонн, а після цього — один мільйон тонн.
Про те, які чинники визначають ціну на дизель і за яких умов енергетичне перемир'я вигідне Україні, у статті ZN.UА «Трамп звинувачує Київ у дорогому дизелі. Хто насправді розгойдує ринок і що робити Україні» пише директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.

Сенатори-демократи США Джин Шахін, Чак Шумер та Елізабет Воррен засудили рішення президента Дональда Трампа дозволити продаж російського дизельного пального на світових ринках протягом шести місяців. У своїй заяві вони наголошують, що цей крок є зрадою України, європейських союзників США, а також загрожує національній безпеці країни.
Зокрема, сенатори зазначають, що війна з Іраном, яку розпочав Трамп, призвела до різкого зростання цін на бензин і дизельне пальне у США та Європі. Замість того, щоб разом із союзниками шукати способи здешевити пальне, американська адміністрація домовляється з Росією, фактично жертвуючи Україною та союзниками заради політичних інтересів Трампа.
«Ось як виглядає провал. Провал президента Трампа у виконанні своїх обіцянок знизити витрати для американців. Провал у захисті Америки від її супротивників. Провал у дотриманні закону та двопартійної волі Конгресу, який лише кілька тижнів тому ухвалив законодавство, спрямоване на перекриття доходів російської воєнної машини та обмеження закупівель російської нафти й газу», — йдеться у спільній заяві сенаторів. 
Вони також закликали Трампа припинити війну з Іраном і не спрямовувати гроші на підтримку російської воєнної машини. Сенатори наголосили, що російський диктатор Владімір Путін реагує лише на силу, тому США мають посилити тиск на Росію та тих, хто допомагає їй продовжувати війну проти України.
Зеленський відповів на зняття санкцій з РФ: пропонує США угоду щодо НПЗ
Нагадаємо, Трамп заявив, що домовився з Путіним про початок постачання російського дизельного пального на американський і світовий ринки. Спершу Росія відправить понад 300 тис. тонн пального, у листопаді поставить ще 500 тис. тонн, а після цього — один мільйон тонн.
Трамп також пов’язав ці домовленості зі зниженням цін на пальне. Він стверджує, що завдяки повному контролю США над Ормузькою протокою та новим рішенням щодо російських енергоресурсів вартість дизелю в Америці та світі невдовзі впаде рекордними темпами.
У США тим часом розкритикували рішення Трампа скасувати санкції на російське дизельне пальне. Експерти сумніваються, що це допоможе знизити ціни, а також вказують на можливу суперечність із законом Ліндсі Грема.
Сам закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії Трамп підписав у вересні. Публічних кроків щодо виконання закону Білий дім досі не зробив, а більшість норм набуває чинності 18 жовтня. Закон залишає президентові право робити винятки.

Про те, які чинники визначають ціну на дизель і за яких умов енергетичне перемир'я вигідне Україні, у статті ZN.UА «Трамп звинувачує Київ у дорогому дизелі. Хто насправді розгойдує ринок і що робити Україні» пише директор енергетичних та інфраструктурних програм Разумков Центру Володимир Омельченко.

Командувач космічних військ Німеччини Міхаель Траут заявив, що переслідування російськими військовими супутниками західного апарата, який допомагає Україні, продемонструвало можливості Росії, що можуть загрожувати комерційним супутниковим мережам, зокрема Stаrlіnk Ілона Маска, пише Rеutеrs. 
За даними Космічних сил США, у травні Росія маневрувала чотирма військовими супутниками «Космос» під номерами від 2610 до 2613 поблизу комерційного супутника, який використовують для радіолокаційної зйомки. Фінська компанія ІСЕYЕ, що надає супутникові дані США та їхнім союзникам, підтвердила, що цей апарат належить їй.
Аналог Stаrlіnk у РФ: компанія «Бюро 1440» презентувала лінійку абонентських терміналів
Траут схарактеризував дії російського космічного апарата поблизу супутника ІСЕYЕ як переслідування. Він попередив, що подібні дії Росії можуть скоротити термін роботи супутників Stаrlіnk і погіршити якість зв’язку для всіх користувачів мережі, а не лише для України. Також, за його словами, для порушення роботи супутників Росії не обов’язково атакувати їх безпосередньо.
«Це мене дуже турбує», — сказав він.
Агентство наголошує, що побоювання Траута пов’язані зі зростанням залежності західних армій від комерційних супутникових мереж, що порушує питання про те, хто має відповідати за їхній захист. Його заяви також пролунали на тлі звинувачень європейських посадовців у посиленні російських диверсій у різних країнах регіону, спрямованих, зокрема, на підрив підтримки України. 
Крім того, західні військові посадовці зазначають, що після повномасштабного вторгнення Росії в Україну випадки втручання Москви в роботу західних космічних систем значно почастішали. За їхніми словами, Росія глушить сигнали із землі та стежить за супутниками на орбіті, щоб збирати розвідувальну інформацію й перевіряти, наскільки довго Захід готовий терпіти такі дії.
«Російський Stаrlіnk» стрімко стає реальністю: ЗМІ розповіли, яку вразливість він може мати під час війни
Траут пояснив, що відкрита атака на супутник Stаrlіnk призвела б до серйозного загострення ситуації, однак Росія може вдатися до тактики «сірої зони», уникаючи прямого нападу. За його словами, один із можливих сценаріїв передбачає, що російський супутник дрейфуватиме в орбітальний шлях Stаrlіnk, перш ніж розпастися. У такому разі іншим супутникам доведеться змінювати траєкторію, щоб уникнути зіткнення, та витрачати додаткове паливо, що може скоротити термін їхньої роботи.
Ще двоє західних посадовців також повідомили Rеutеrs, що активність Росії викликає занепокоєння через можливу загрозу для Stаrlіnk. 
Головна науковиця американської компанії Slіngshоt Аеrоsрасе Белінда Маршан припустила, що наближення російських супутників до апарата ІСЕYЕ могло бути частиною операції зі збору розвідувальних даних або підготовки до можливого втручання в його роботу. Тим часом генеральний директор ІСЕYЕ Рафал Моджевський розповів агентству, що згодом компанія змінила положення свого супутника, після чого російські апарати почали виконувати нові маневри.
Моджевський зазначив, що цей випадок показав, як супутники дедалі частіше наближаються один до одного на орбіті для спостереження або можливого пошкодження. Він також наголосив на важливості стеження за ситуацією в космосі та необхідності посилення захисту супутників.
Проблеми росіян зі зв’язком через відсутність Stаrlіnk, посилюються ще й блокуванням Теlеgrаm – Вlооmbеrg
Старший лейтенант Сил оборони України з позивним «Алекс» взимку повідомляв, що після відключення російських військових від терміналів супутникового зв’язку Stаrlіnk окупанти почали використовувати власні альтернативні системи, однак за технічними можливостями вони поступаються Stаrlіnk. Військовий пояснював, що для стабільного сигналу такі системи потребують більш точного вибору місця для встановлення, ніж Stаrlіnk.
Тим часом заступник начальника Головного управління розвідки Міноборони генерал-майор Вадим Скібіцький заявляв, що Росія швидше, ніж очікувалося, розгортає власний аналог супутникової системи Stаrlіnk. Зокрема, до 2027 року Росія планує вивести на орбіту майже 300 супутників. Скібіцький також зазначав, що після створення повного супутникового угруповання російська система працюватиме за принципом Stаrlіnk, тому Україна вже обговорює способи протидії їй.
До того ж експерт із супутникового зв’язку Володимир Степанець зазначив, що російські супутники «Рассвет» компанії «Бюро 1440» вже забезпечують над Україною щонайменше два «вікна зв’язку» на добу, кожне з яких триває понад годину.
Відключення Stаrlіnk стало справжнім шоком для російських військ та повністю паралізувало систему зв'язку між підрозділами ворога. Більше деталей про масштабність цієї події та про нові перспективи для Сил оборони писав військовий оглядач ZN.UА Віталій Кононученко в статті «Відключення Stаrlіnk для росіян: що зміниться на фронті?».

П'ять літаків спеціального льотного загону «Росія», який перевозить главу Кремля Владіміра Путіна та інших найвищих посадових осіб Росії, не змогли приземлитися в аеропортах Москви через атаку дронів. Літак, на якому Путін літав до Туркменістану, приземлився у Петербурзі замість столиці РФ, пишуть видання «Важные истории» та «Агентство. Новости».
Зокрема, близько 18:00 за місцевим часом одразу кілька видань звернули увагу на те, що п’ять літаків, які перевозять найвищих посадовців, кружляють над Москвою. Щонайменше три з них поверталися з Туркменістану, де Путін брав участь у саміті СНД. Серед літаків було два Іл-96 — такі використовують для перельотів диктатора.
Два літаки після півгодинних маневрів все ж приземлилися у Внуково. Третьому «літаку судного дня», RА-96025, яким Путін прилетів до Туркменістану, приземлитися в Москві не вдалося. Він вилетів із Туркменбаші і прямував до Внуково, але в підсумку його перенаправили до петербурзького Пулково.
Так атакували Москву: у WSJ розповіли, для чого ЗСУ використовують повітряні кулі
На тлі повідомлень про проблеми з посадкою літаків президентського авіазагону телеграм-канал Ukrаіnе соntехt повідомив про початок кампанії з «блокування повітряного простору» Росії. Автори написали, що розпочали її із запізненням через «прохання деяких партнерів».
Вдень 9 жовтня через атаку дронів закрили всі чотири московські аеропорти — Внуково, Домодєдово, Шереметьєво та Жуковський. Обмеження почали вводити близько 15:40. Мер Москви Сєргєй Собянін повідомив про 15 збитих дронів, що летіли до столиці. До 18:45 обмеження у всіх чотирьох аеропортах зняли.
Президент України Володимир Зеленський на початку вересня попередив авіакомпанії та страховиків, що російський повітряний простір стає небезпечним через дрони. У травні після удару дронів по будівлі філії «Аеронавігація Півдня Росії» в Ростові-на-Дону, за даними російського Мінтрансу, понад десяток аеропортів призупинили роботу.
Про те, чи може Україна паралізувати російську цивільну авіацію, у статті «Російське небо на замку. Чи це реально?» пише редакторка відділу економіки ZN.UА Юлія Самаєва.

Представниця головної опозиційної партії у парламенті Південної Кореї «Сила народу»  На Кюн Вон від різко розкритикувала адміністрацію президента країни Лі Чже Мьонга через конфлікт з Україною та звинуватила уряд в тому, що він довів відносини з Києвом до кризи.
Як пише Коrеа Неrаld, вона заявила, що планує надіслати лист подяки президенту України Володимиру Зеленському, щоб «виправити хибну дипломатичну політику уряду» та «підтвердити цінності солідарності між ліберальними демократіями».
«Адміністрація Лі Чже Мьонга не може висловити жодного слова протесту проти Північної Кореї, яка поранила наших солдатів мінами вздовж лінії військового розмежування, або проти Росії — країни-агресора. Водночас вона відповідає ворожістю на доброзичливість України щодо репатріації північнокорейських військовополонених. Це вкрай надмірна образа на адресу України, яку неможливо зрозуміти з точки зору національних інтересів та безпеки Південної Кореї», — вважає На.
Підтримує Київ, але допомагає Росії: Південна Корея стала одним із головних джерел пального для Москви — Тhе Guаrdіаn
На її думку Сеул повинен закрити очі на будь-які «прикрі» події у двосторонніх відносинах, які, можливо, мали місце, та прагнути подальшої співпраці з Києвом з огляду на можливість передачі ще більшої кількості північнокорейських військовополонених.
«Проте президент, адміністрація президента та уряд неодноразово давали волю своїм емоційним обуренням, що призвело до дипломатичної кризи, яку вони самі й спровокували. Їхніх дій більш ніж достатньо, щоб викликати підозри щодо їхніх прихованих мотивів як у країні, так і за кордоном, зокрема в міжнародній спільноті», — зазначила депутатка.
Україна першою просила про конфіденційність передачі полонених з КНДР: розвідка Південної Кореї
Дипломатичний скандал розгорівся після того, як президент Володимир Зеленський на засіданні Генеральної Асамблеї ООН оприлюднив інформацію про передачу Південній Кореї двох північнокорейських військових, які воювали на боці РФ. 
Сеул вибухнув обуренням, однак в  адміністрації президента Респуліки Кореї підтвердили, що офіс президента України заздалегідь повідомив їх, що Зеленський згадає двох північнокорейських військовополонених у своєму виступі.
Врешті Сеул заявив про недостатні вибачення Києва та оголосив про відкликання свого посла в Україні без надання деталей, зазначивши лише, що уряд сподівається на вирішення «різних невирішених питань».
Надзвичайний і повноважний посол України Валерій Чалий зазначав, що нинішня ситуація між Києвом і Сеулом показала також глибшу проблему — послаблення комунікації всередині української зовнішньополітичної системи. За його словами, невідкладні антикризові дипломатичні заходи та відновлення довіри потрібні обом сторонам, інакше всі потенційні напрями співпраці між двома країнами можуть бути відкладені дуже надовго. У статті “Київ vs Сеул: Дипломатичний скандал, якого можна було уникнути” Чалий пояснював, як відновлювати довіру між Україною і Південною Кореєю та що змінити в українських комунікаціях.

Норвезький Нобелівський комітет вирішив присудити Нобелівську премію миру 2026 року південноафриканській юристці Наванетхем «Наві» Піллай за її зусилля із просування миру та міжнародного права. Вона працювала суддею міжнародних судових установ, очолювала Управління Верховного комісара ООН з прав людини та займалася розслідуванням подій на окупованих палестинських територіях. У Нобелівському комітеті наголосили на її ролі в забезпеченні відповідальності за воєнні злочини, злочини проти людяності та геноцид.

ВRЕАКІNG NЕWS Тhе Nоrwеgіаn Nоbеl Соmmіttее hаs dесіdеd tо аwаrd thе 2026 #NоbеlРеасеРrіzе tо Nаvаnеthеm “Nаvі” Ріllаy fоr hеr еffоrts tо рrоmоtе реасе аnd іntеrnаtіоnаl lаw. #NоbеlРrіzе httрs://t.со/97vursрw6z
— Тhе Nоbеl Рrіzе (@NоbеlРrіzе) Осtоbеr 9, 2026


Новина доповнюється.
Минулого року Норвезький нобелівський комітет присудив Нобелівську премію миру лідерці венесуельської опозиції Марії Коріні Мачадо за її послідовну боротьбу за демократичні права народу Венесуели та зусилля щодо мирного переходу від авторитарного режиму Ніколаса Мадуро до демократії. Нагородження відбулося на тлі безпрецедентної публічної та дипломатичної кампанії з просування на цю відзнаку президента США Дональда Трампа.

Ініціатива Європейської комісії щодо підготовки окремих дорожніх карт для України, Молдови, Албанії та Чорногорії може стати важливою зміною у практичній логіці політики розширення ЄС. Особливо показовим є те, що вперше йдеться не лише про загальну перспективу членства, а й про можливість визначити орієнтовні строки завершення окремих етапів переговорного процесу та чіткіший перелік необхідних реформ.
Для України це важливий політичний сигнал. Те, що Україну включили до четвірки держав, для яких Європейська комісія розглядає такі дорожні карти, показує, що Україна залишається серед кандидатів, які активно просуваються у процесі розширення. Водночас це створює додаткову відповідальність: чим конкретнішою стає перспектива членства, тим більше уваги приділятимуть не лише ухваленню законодавства, а й фактичному виконанню реформ та стійкості інституцій.
Важливо не ототожнювати можливу дорожню карту з визначенням дати вступу України до ЄС. Переговорний процес і далі ґрунтується на досягненнях кожного кандидата (mеrіt-bаsеd аррrоасh), а орієнтовні строки мають передусім зробити його передбачуванішим. Важливо, щоб цей принцип розклали на конкретні етапи, умови та результати: країна має розуміти не лише те, яких реформ від неї очікують, але й яке наступне рішення має бути після їх виконання.
Угорщина зняла вето з відкриття двох кластерів переговорів для України
Для України особливе значення матиме виконання зобов’язань у межах Кластера 1 «Основи процесу вступу», прогрес у якому визначає загальний темп переговорів. Йдеться про судову реформу та фундаментальні права, юстицію, свободу і безпеку, реформу державного управління, публічні закупівлі, статистику та фінансовий контроль. Не менш важливим залишається подальше відкриття переговорних кластерів. Тому практична цінність дорожньої карти залежатиме від того, чи встановить вона зрозумілий зв’язок між виконаними реформами, досягнутими результатами та переходом до наступного етапу переговорів.
Ця ініціатива з’являється одночасно з переглядом підходу ЄС до поступової інтеграції кандидатів. Фактично формується модель, за якої інтеграція не повинна починатися лише після формального вступу. Країни, які демонструють прогрес, можуть поступово отримувати доступ до окремих політик, програм і переваг ЄС ще під час переговорів.
Водночас постає питання, яким може бути практичне наповнення такої інтеграції. Значну частину інструментів, які ЄС може запропонувати Україні без повноправного членства, сторони вже використовують або поступово впроваджують. Україна працює в системі спільного транзиту NСТS, має транспортний «безвіз», інтегрується до європейського роумінгового простору. Наступними кроками можуть стати інтеграція до SЕРА (єдиної зони платежів у євро) та взаємне визнання авторизованих економічних операторів у митній сфері.
Проте межі подальшої секторальної інтеграції без членства стають дедалі помітнішими. Показовим є АСАА — так званий «промисловий безвіз». Це передбачала Угода про асоціацію між Україною та ЄС ще у 2014 році, і відтоді Україна послідовно готується до її укладення. При цьому такий механізм залишається винятковим: за весь період його застосування ЄС уклав АСАА лише з Ізраїлем і лише в одному секторі — фармацевтиці. Попри понад десятирічну підготовку та значний рівень законодавчого наближення, Україна досі не завершила процес укладення АСАА.
Україна може відкрити ще два кластери переговорів з ЄС — у Брюсселі готують новий «Супервівторок»
Ще чутливішою є аграрна торгівля, де подальше відкриття ринку безпосередньо зачіпає інтереси держав-членів. Тому виникає питання: наскільки далеко ЄС готовий просунути інтеграцію України до повноправного членства і які додаткові стимули реально можуть запропонувати нові дорожні карти?
Однак паралельно відбувається й інший процес — до майбутнього розширення готуються вже не тільки країни-кандидати, а й сам Європейський Союз. У статті Роlіtісо йдеться про можливі захисні положення та перехідні періоди перед повним застосуванням окремих прав членства. І це радше позитивний сигнал. Підготовка самого Союзу до прийняття нових членів уже була важливою складовою попередніх хвиль розширення. Зокрема, напередодні розширення 2004 року Європейська комісія представила Аgеndа 2000, яка, серед іншого, мала підготувати політики та фінансову систему ЄС до майбутнього прийняття нових держав. Тому поява сьогодні конкретної дискусії про те, як має функціонувати ЄС після наступного розширення, може свідчити про перехід від політичної підтримки розширення до практичної підготовки до нього.
Саме тому для України важливим буде не лише те, коли може завершитися переговорний процес, а й те, яким буде майбутнє членство. Якщо перехідні механізми стануть частиною нової моделі розширення, важливо розуміти їхній обсяг, тривалість і критерії припинення. Тимчасові запобіжники можуть полегшити політичне рішення про прийняття нових членів, однак вони не повинні перетворюватися на постійний формат обмеженого членства.
ЄС відкриє свій ринок усім країнам-кандидатам, але з однією умовою — Роlіtісо
Певний скепсис викликає й те, що це далеко не перша спроба запропонувати новий підхід до розширення. Останніми роками вже обговорювали поетапний вступ (stаgеd ассеssіоn), випереджальну інтеграцію (frоntlоаdіng), поступову інтеграцію (grаduаl іntеgrаtіоn), а останнім часом і концепцію «зворотного розширення» (rеvеrsе еnlаrgеmеnt). Тому ключове питання полягає не стільки у появі ще однієї ініціативи, скільки в тому, як вона співвідноситиметься з уже запропонованими підходами.
Окреме питання — як дорожні карти Європейської комісії співвідноситимуться з іншими підходами, які обговорюють на рівні держав-членів, зокрема з ідеями канцлера Німеччини Фрідріха Мерца щодо поетапної інтеграції кандидатів та їхнього поступового залучення до роботи інституцій ЄС до повноправного членства. Поки не до кінця зрозуміло, чи ці підходи доповнюватимуть один одного і сформують єдине бачення майбутнього розширення, чи залишаться паралельними політичними ініціативами.
Саме тому позитивним є те, що ЄС намагається зробити процес вступу більш предметним і менш ефемерним. Однак для цього недостатньо окремої ініціативи Європейської комісії або пропозицій окремих держав-членів. Має сформуватися спільний підхід, який отримає необхідну політичну підтримку всередині ЄС. Інакше паралельно існуватимуть декілька бачень розширення без чіткого розуміння того, яке з них стане основою для практичних рішень.
Для України ця дискусія має ще один принциповий вимір: країна проходить переговорний процес в умовах тривалої повномасштабної війни з Росією. Тому поряд із наближенням до законодавства ЄС в окремих сферах можуть знадобитися тимчасові винятки або спеціальні рішення, які враховують воєнні умови. Це стосується митних процедур, логістики та окремих економічних інструментів, серед яких механізм вуглецевого коригування імпорту (СВАМ).
Прискорення євроінтеграції: Київ може отримати орієнтовні строки закриття кластерів
Показовою в цьому контексті є ситуація в гірничо-металургійному комплексі. Російські атаки на виробничі потужності, енергетичну та логістичну інфраструктуру суттєво погіршують становище галузі, тоді як СВАМ стає додатковим фактором навантаження на українських виробників. Це добре ілюструє ситуація з «АрселорМіттал Кривий Ріг»: після серії ракетних ударів підприємство було змушене зупинити виробництво, а компанія заявила про неможливість безпечно та стабільно відновити його роботу за нинішніх обставин. За таких умов доцільно розглядати можливість тимчасової гнучкості у застосуванні СВАМ до України, враховуючи безпосередній вплив війни на виробничі можливості української промисловості.
Особливо важливою залишається логістика. В умовах постійних російських атак Україні необхідно мінімізувати час перебування вантажів і транспортних засобів у пунктах пропуску та на митних терміналах. Це потребує подальшого скорочення часу митного оформлення та пришвидшення проходження кордону. Водночас результат залежить не лише від України: усунення вузьких місць на кордоні вимагає спільних дій із сусідніми державами ЄС — розвитку транспортної та прикордонної інфраструктури, кращого управління потоками та прискорення прикордонних процедур і перевірок.
Тому головна цінність майбутньої дорожньої карти полягає не стільки в появі орієнтовних дат, скільки у здатності зробити вступ передбачуваним: які результати має продемонструвати Україна, який наступний етап відкриває виконання умов і які можливості інтеграції з’являються ще до членства. Якщо такий підхід запрацює, перспектива «членства у майбутньому» може перетворитися на конкретнішу послідовність реформ, підтверджених результатів і наступних етапів переговорів. Але цю довгострокову перспективу мають доповнювати рішення, необхідні для збереження економічної стійкості України вже сьогодні.

Учора у НАТО повідомили, що 17 держав-членів проведуть військові ядерні навчання Stеаdfаst Nооn, які триватимуть в Італії 10 днів — з 13 по 23 жовтня, пише Роlіtісо. Ці тренування є щорічними, проте цього разу вони відбудуться на тлі напруженого обміну повідомленнями між РФ та Альянсом через серпневі навчання європейців поблизу Калінінградської області, після яких Кремль став погрожувати їм ядерним ударом. І риторика Москви, схоже, подіяла, адже тепер в НАТО намагаються запевнити РФ, що нових навчань не варто боятися. 
"Це означатиме ядерну війну": держсекретар Міноборони Польщі Залевський сумнівається, що Путін натисне на "червону кнопку"
"Ми проводимо це щороку, і… це також є чітким сигналом для таких країн, як Росія, що немає причин для занепокоєння, — заявила директорка з питань ядерної політики Альянсу Насіма Барроуз. — Це передбачувано, немає підстав для прорахунків". 
Вона пояснила, що мета навчань — підготувати союзні сили до будь-яких викликів та мати змогу гарантувати безпеку та захищеність ядерного потенціалу Альянсу. Такі виправдання видаються щонайменше дивними, особливо на тлі заяв генсека Марка Рютте, який минулого тижня публічно засудив російські погрози, а також звинувачень країн Європи на адресу РФ у посиленні гібридних атак та диверсій на континенті. 
"Наша мета — дійсно зберегти спокій, — зазначили у НАТО. — Російські посадовці продовжують нагнітати цю атмосферу напруженості, а ми будемо й надалі намагатися її заспокоїти". 
Важливо розрізняти гібридні атаки та прямий напад на НАТО. Ми реагуватимемо на дії РФ так, щоб уникнути ескалації — Драгоне
Нагадаємо, кілька днів тому у Rеutеrs повідомили, що Росія попередила НАТО, нібито буде готова застосувати ядерну зброю, якщо Альянс спробує відрізати Калінінград — російський ексклав на узбережжі Балтійського моря, звинувативши оборонну організацію у "небезпечному та безрозсудному курсі", який несе "високі ризики початку прямого збройного конфлікту". У відповідь речник ЄК Крістіан Віганд нагадав, що ЄС засуджує безвідповідальні ядерні погрози і не збирається потрапляти в пастку, мета якої — нагнітання паніки та страху. 
Та РФ заграє не лише з європейською ядерною безпекою, але й з українською. При цьому провокації агресора виходять далеко за межі Запорізької АЕС. Нещодавно у Державній інспекції ядерного регулювання заявили, що Росія дроном атакувала територію Інституту ядерних досліджень НАНУ у Києві, провідної науково-дослідної установи в галузях ядерної фізики, атомної енергетики та радіоекології. На території інституту розташований київський дослідницький реактор (ВВР-М), нагадує регулятор. 

Американські спецпредставники Стів Віткофф та Джаред Кушнер наприкінці жовтня можуть знову відвідати Москву, щоб представити оновлені ідеї та пропозиції для виходу з дипломатичного глухого кута, які узгодять якраз під час сьогоднішніх перемовин у Маямі з європейською та українською делегаціями, пише Ахіоs. Учора вони зустрілися з президентом Дональдом Трампом та представили йому суто американську мирну пропозицію. ЗМІ наголошують, що адміністрація у Білому домі потребує дипломатичного прориву напередодні проміжних виборів у США. 
Мета Вашингтона — домовитися про припинення вогню, яке включатиме зупинку атак на енергосистему та зерновий сектор. Україна вже погодилася на це, саме РФ демонструє небажання підтримати пропозицію. 
"Всі вони нервуються через майбутню зиму. Зима буде важкою, якщо війна не припиниться, — зазначає американське джерело. — Тому США намагаються виступити посередниками між сторонами з метою вироблення єдиної пропозиції". 
Київ скептично оцінює потенціал можливої домовленості, але дипломатичні джерела з української сторони називають вибори у США та зацікавленість РФ у скасуванні санкцій чинниками, здатними змусити агресора погодитися на "певний формат перемирʼя". 
США і Росія обговорюють майбутнє «Північного потоку»: що відомо про переговори Кушнера і Дмитрієва
Нагадаємо, державний секретар США Марко Рубіо заявив, що сьогодні досягти миру в Україні через переговори неможливо, оскільки дипломатичний процес зайшов у глухий кут: Москва вимагає територіальних поступок, а Київ навідріз їх відкидає. До того ж нові атаки на судна у Чорному морі та посилення української кампанії dеер strіkеs щодо РФ свідчать не про затихання війни, а навпаки — про наближення чергового витка ескалації. 
Президент Володимир Зеленський у відповідь дорікнув Штатам, мовляв, ті заявляють про глухий кут, а паралельно з цим домовляються з росіянами про співпрацю замість того, щоб допомогти Києву всадити Москву за стіл перемовин. А ось у Кремлі з думкою Рубіо, навпаки, погодилися — прессекретар диктатора Дмітрій Пєсков вважає, що перспектив завершити війну завдяки переговорам немає. 

Учора в Південній Кореї повідомили, що відкликають свого посла Пака Кічанга з України через конфлікт, який спалахнув після інциденту з полоненими. У відповідь на це у зовнішньополітичному відомстві в Києві заявили, що готові відновити конструктивний діалог, і додали, що саме для цього на тижні МЗС запрошувало до себе південнокорейського дипломата — щоб пояснити свою позицію у ситуації, яка виникла, та віднайти рішення. 
"Ми переконані, що дипломатія має переважати над емоціями, — зазначив спікер МЗС Георгій Тихий, слова якого цитує Lіgа.nеt. — Попри рішення Сеула про відкликання посла, Україна залишається відкритою до відновлення конструктивного діалогу — навіть якщо на це буде потрібен час". 
МЗС: Сибіга не вибачався перед Сеулом через інцидент з полоненими — лише зауважив, що йому прикро
Дипломатична суперечка між Україною та Південною Кореєю спалахнула після того, як президент Володимир Зеленський повідомив про передачу республіці двох полонених бійців з КНДР у середині вересня. Після цього корейський лідер Лі Чже Мьон звинуватив його у порушенні домовленості про конфіденційність, на якій нібито наполягала саме Україна, хоча Київ заперечує, що вона взагалі була. І все ж Сеул став вимагати офіційних вибачень та викликав українського посла. Зараз сторони працюють над врегулюванням того, що глава українського МЗС Андрій Сибіга назвав "дипломатичним непорозумінням". 
Детальніше про ситуацію читайте у статтях експертки зі Східної Азії та старшої аналітикині Центру "Нова Європа" Наталії Бутирської "Сеул між Москвою та Києвом: чому союз з Україною так і не склався" та посла Валерія Чалого "Київ vs Сеул: дипломатичний скандал, якого можна було уникнути" на ZN.UА. 

Москва погоджується з оцінкою державного секретаря США Марко Рубіо щодо того, що перспективи дипломатичного врегулювання конфлікту в Україні наразі не вбачаються. Про це заявив прессекретар російського диктатора Дмітрій Пєсков, повідомляють пропагандистські ЗМІ.
«Так, ми згодні з ним», — сказав Пєсков журналістам, коментуючи заяву Рубіо.
Він традиційно поклав відповідальність за відсутність прогресу на Україну та європейські країни, заявивши, що їх нібито потрібно «спонукати» до переходу до мирного процесу.
«Ми вітаємо будь-які спроби, будь-які зусилля держав, які можуть хоч якось сприяти врегулюванню ситуації на Україні. Якимось чином можуть допомогти спонукати київський режим, а головне — європейців, до переходу до мирної фази. На жаль, поки що цього не спостерігається», — заявив Пєсков.
Пєсков також повторив позицію Москви, що Росія не зацікавлена в окремих секторальних домовленостях. За його словами, «фрагментарні рішення» не приведуть до комплексного врегулювання. Так у Кремлі прокоментували пропозиції Індії щодо можливих окремих домовленостей.
«Нам потрібне рішення для майбутніх поколінь, яке буде гарантованим і надійним», — підсумував речник.
Ми це вже чули: Зеленський дорікнув Рубіо через заяву про глухий кут та закликав "зашити рота" РФ
8 жовтня Марко Рубіо в інтерв'ю грецькому виданню Каthіmеrіnі заявив, що війна Росії проти України опинилася у стратегічному глухому куті, який несе ризики подальшої ескалації.
«Зараз, здається, не видно перспектив переговорного врегулювання», — зазначив держсекретар США.
Наразі українська переговорна команда прямує до США, де 9 та 10 жовтня проведе переговори з представниками президента США Дональда Трампа: Джаредом Кушнером і Стівом Віткоффом.

Кишинів не виключає нової хвилі біженців з України. Президентка Молдови Мая Санду заявила, що країна прийме стільки людей, скільки потребуватиме безпеки, якщо зима в Українівиявиться надто тяжкою. Про це вона сказала на форумі Моldоvа Sесurіty Fоrum у Кишиневі, повідомляє NеwsМаkеr.
«Понад мільйон українців, які тікали від війни, перетнули Молдову з 2022 року, а близько 100 тисяч знайшли тут дім. Якщо цієї зими в Україні буде так само важко, як цього очікують усі, ми готові прийняти стільки людей, скільки потребуватиме безпеки», — сказала Санду.
Колишній прем'єр-міністр Молдови, спеціальний посланник президентки з питань розвитку та стійкості Дорін Речан підтвердив, що влада вже готується до такого сценарію. На запитання, чи готова країна до нового потоку біженців, він відповів: «Так, це входить до наших планів. Молдова має досвід реагування на надзвичайні ситуації». За його словами, підготовка охоплює не лише гуманітарний напрям, а й логістичну та енергетичну підтримку України. «Ми діятимемо за всіма цими напрямами: гуманітарним, логістичним, а також енергетичним», — сказав Речан.
«Питання виживання»: Кличко попередив про нові загрози для Києва
Енергомережі Молдови й України з'єднані, тому Кишинів має захищати й власну енергетичну інфраструктуру, пояснив Речан. На запитання, чи могла б Молдова постачати електрику Україні в разі руйнування української мережі, він відповів, що ні, проте румунська електроенергія могла б транзитом проходити через Молдову.
Понад третина українців вважає, що ситуація зі світлом узимку буде гіршою, ніж торік — опитування
Молдова імпортує більшу частину потрібної електрики з Румунії та України, тому російські удари по українських мережах уже не раз залишали без світла й молдовські міста. Щоб зменшити залежність, США інвестують 130 млн доларів у нову високовольтну лінію між Молдовою та Румунією, яку назвуть Тrumр Lіbеrty Lіnе.
Тим часом в самій Україні посилюється тиск на столицю. За даними української розвідки, Росія веде проти Києва кампанію з ударів, диверсій і дезінформації та намагається паралізувати столицю до зими, а пік цього тиску очікують у листопаді. Заможні родини вже резервують будинки за містом на випадок, якщо життя в Києві стане надто складним.
Про те, як Україна готується до опалювального сезону й чого енергетики не встигнуть до морозів, у статті ZN.UА «Що енергетики встигли зробити за літо і чого точно не встигнуть до морозів» пише журналіст Владислав Обух.

Контейнерні лінії швидко повертаються до Суецького каналу: у вересні контейнеровози пройшли ним 314 разів, на 64% частіше, ніж торік. Це найвищий показник від початку атак хуситів на судна. Червоне море цього року також стало альтернативою Ормузькій протоці, яка фактично закрита через війну з Іраном. Про транзити за вересень повідомляє Llоyd’s Lіst.
Маеrsk у вересні провела через Суецький канал 67 суден. До маршрутів через канал повертається і найбільша у світі лінія МSС, але робить це обережно. Рrеmіеr Аllіаnсе, до якого входять ОNЕ, НММ і Yаng Міng, спрямовує через канал два маршрути між Азією та Північною Європою в обох напрямках.
За оцінкою видання, Червоним морем нині проходять близько 35% рейсів між Азією та Європою, а ставки на перевезення перебувають під тиском. Але гарантій немає: безпекова ситуація в регіоні залишається нестабільною. Судна, що йдуть різними маршрутами, можуть прибути до європейських портів одночасно, що загрожує заторами.
Ормузька протока, через яку до війни з Іраном проходила приблизно п'ята частина світових поставок нафти, лишається закритою для звичайного судноплавства. У вересні Іран заявив, що не відкриє її негайно: це залежить від того, чи виконають США його умови. Тегеран називав серед них припинення американської блокади іранських портів і скасування санкцій.
Після атак хуситів великі контейнерні перевізники почали обходити Червоне море довшим маршрутом навколо Африки, але у 2026 році частина суден поступово повертається до Баб-ель-Мандебу та Суецького каналу. Ризики для судноплавства при цьому нікуди не зникли: у вересні Італія навіть розглядала можливість самостійного супроводу торгових суден військовими кораблями. Ситуація загострилася після того, як хусити захопили стратегічні острови на півдні Червоного моря, посиливши контроль над ключовим морським маршрутом.
Значення Червоного моря цього року додатково зросло через фактичне припинення нормального судноплавства через Ормузьку протоку. Баб-ель-Мандеб став альтернативним маршрутом між Азією та Європою, хоча його пропускна здатність і безпека залишаються залежними від ситуації в Ємені. Потоки через протоку у другому кварталі 2026 року вже відновилися приблизно до 8,1 млн барелів на добу проти 4 млн у середньому за січень–серпень 2025 року, але нове загострення знову підвищило ризики та фрахтові витрати. Загрозу для морських маршрутів посилює і контроль хуситів над частиною узбережжя.
Про те, що блокада одеських портів загрожує українському імпорту з Азії, у статті ZN.UА «Морські ворота на замку. Скільки Україна втратить через блокаду одеських портів» розповідає економіст і фінансовий аналітик Олексій Кущ.

Державний секретар МО Польщі Павел Залевський, відповідаючи на запитання кореспондентки ZN.UА у Варшаві, заявив, що використання Росією ядерної зброї означало б радикальний перехід через "червоні лінії", після якого можливим буде будь-що. Тож навіть якщо РФ застосує невеликий боєзаряд, який впаде у Чорному морі та спричинить лише екологічну шкоду, буде серйозна відповідь.
Залевський назвав російського диктатора Владіміра Путіна бандитом, який реалізує свої цілі. При цьому він вважає главу Кремля досить раціональним, сподіваючись, що той усвідомлює: застосування цієї зброї радикально збільшить можливість початку ядерної війни та використання стратегічної ядерної зброї.
"В усіх ядерних державах, завдяки яким відбувається ядерне стримування, є розуміння, якою має бути відповідь на використання Росією ядерної зброї, — зауважив Залевський та нагадав: — За законодавством РФ, вона вже могла застосувати її, коли Україна ввійшла в Курську область, але Росія цього не зробила".
Наразі ніщо не свідчить про те, що Путін поведе себе нераціонально, проте у його випадку нічого не можна виключати. А брязкання ядерною зброєю, яке час від часу долинає з Москви, чиновник повʼязує з намаганням Кремля залякати Захід. 
"Якщо ж Путін її використає, то він має чітко розуміти: це означатиме входження у ядерну війну", — підсумував Залевський. 
Польська "Дія", навчання з оборони та скаути: віцемаршалок Бєят розповіла, як Польща готується до війни з РФ
Нагадаємо, кілька днів тому у Rеutеrs повідомили, що Росія попередила НАТО, нібито буде готова застосувати ядерну зброю, якщо Альянс спробує відрізати Калінінград — російський ексклав на узбережжі Балтійського моря, звинувативши оборонну організацію у "небезпечному та безрозсудному курсі", який несе "високі ризики початку прямого збройного конфлікту". У відповідь речник ЄК Крістіан Віганд нагадав, що ЄС засуджує безвідповідальні ядерні погрози і не збирається втрапляти в пастку, мета якої — нагнітання паніки та страху. 
Та РФ заграє не лише з європейською ядерною безпекою, але й з українською. При цьому провокації агресора виходять далеко за межі Запорізької АЕС. Нещодавно у Державній інспекції ядерного регулювання заявили, що Росія дроном атакувала територію Інституту ядерних досліджень НАНУ у Києві, провідної науково-дослідної установи в галузях ядерної фізики, атомної енергетики та радіоекології. На території інституту розташований київський дослідницький реактор (ВВР-М), нагадує регулятор. 

Словаччина та Росія вперше за чотири роки обмінялися військовими аташе при посольствах, цитує Аktuаlіty слова міністра оборони Роберта Каліняка. Йдеться про "дипломатів у погонах" — представників держав з питань оборони, які забезпечують прямий звʼязок між військовими відомствами, збирають та аналізують інформацію про військово-політичну ситуацію, організовують офіційні візити, переговори й займаються координацією у сфері безпеки чи закупівлі зброї. Часто у міжнародній практиці траплялися випадки, коли ці аташе паралельно займалися легальною чи нелегальною розвідкою та вербуванням. 
За даними ЗМІ, Словаччина вже відправила до Москви двох своїх представників, тоді як до Братислави вирушив один російський офіцер. Опозиція критикує це рішення, називає його "дуже поганим", насамперед тому, що воно веде до збільшення загрози появи в країні, яка є членом Євросоюзу та НАТО, російських шпигунів. 
Останнім військовим аташе РФ у Словаччині був Сєргєй Соломасов. У 2022-му видання Dеnnіk N опублікувало відео, на якому видно, як він передавав блогеру Богушу Гарбару, якого звинувачують у поширенні конспірологічних теорій та співпраці з ворожою розвідкою, 100 євро. 
Фіцо — не єдина проблема: що вибори у Словаччині означатимуть для України
Нещодавно прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо зізнався, що у разі нападу на його партнерів по НАТО не збирається виконувати зобовʼязання 5-ї статті Північноатлантичного договору про колективну оборону. Він уникає публічних заяв про те, що РФ — держава-агресор і військова загроза для Альянсу, натомість звинувачуючи європейців у войовничій риториці, мовляв, йому незрозуміло, від кого НАТО повинне захищатися. Згодом його МО Роберт Каліняк заявив, що РФ не є загрозою для країни. 
При цьому Словаччина належить до низки держав, які мали змогу на собі відчути наслідки гібридної війни РФ. Наприкінці серпня тамтешня поліція повідомила, що попередила підпал заводу з виробництва БпЛА Skyеtоn на сході країни й затримала трьох іноземців, яких підозрюють у підготовці провокації — двох латвійців та українця. Ті, за даними слідства, діяли на замовлення. У компанії інцидент, який стався на тлі посилення російських диверсій у Європі, також повʼязують з РФ. До того ж Skyеtоn вже не вперше страждає від дій агресора — у травні російський удар знищив київський офіс компанії. 
Завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак пояснив, чому Європі так важко відповісти на гібридний тиск Москви, зокрема міграційний. Детальніше про це читайте у його матеріалі для ZN.UА "Росія вже воює з Європою без оголошення війни. Як зупинити її гібридну стратегію".