Дзеркало Тижня

Міністр фінансів США Скотт Бессент у неділю зустрінеться з віцепрем’єром Китаю Хе Ліфеном у Нью-Йорку. Сторони обговорять безпеку штучного інтелекту, торгівлю та інші економічні питання. Переговори відбудуться за кілька днів до запланованої зустрічі президента США Дональда Трампа та голови КНР Сі Цзіньпіна у Білому домі. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Зустріч відбудеться у штаб-квартирі JРМоrgаn Сhаsе. Початок зустрічі запланований на 10:30 за східним часом США, або 14:30 за Гринвічем. Переговори відбудуться за кілька днів до зустрічі Трампа та Сі. Американський президент має прийняти китайського лідера у Білому домі у Вашингтоні в четвер і п’ятницю.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Що стане головним досягненням саміту Трампа з Сі Цзіньпіном у США — FТ



Тема штучного інтелекту є одним із важливих напрямків нинішнього діалогу між двома країнами поряд із торговельними та ширшими економічними питаннями. JРМоrgаn безпосередньо не бере участі у переговорах між Бессентом і Хе Ліфеном.
Банк лише погодився надати будівлю своєї штаб-квартири для проведення зустрічі. Причиною вибору такого майданчика стала посилена безпека на Мангеттені напередодні початку наступного тижня Генеральної асамблеї ООН.
Раніше Бессент запрошував генерального директора JРМоrgаn Джеймі Даймона взяти участь у зустрічі фінансових керівників країн G20, яку міністерство фінансів США організувало в Ешвіллі, штат Північна Кароліна. Там Даймон говорив про перспективи зростання приватного сектору.
Керівник JРМоrgаn також входить до числа американських топменеджерів, яких запросили на державну вечерю для Сі Цзіньпіна у Білому домі наступного тижня. Водночас Даймон не входив до делегації керівників американських компаній, яка супроводжувала Трампа під час його попередньої зустрічі з Сі в Пекіні у травні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Союзники США побоюються, що Трамп може піти на поступки щодо Тайваню на саміті з Сі Цзіньпіном — Rеutеrs



Нагадаємо, що Дональд Трамп особисто зустріне Сі Цзіньпіна на авіабазі Ендрюс поблизу Вашингтона під час його візиту до США. Китайський лідер прибуде 23 вересня разом із дружиною Пен Ліюань, а наступного дня відвідає Білий дім. Трамп і Сі проведуть двосторонні переговори, де обговорять торгівлю, постачання рідкоземельних елементів і штучний інтелект.
Окрім того, керівники низки провідних американських технологічних компаній мають відвідати вечерю з Трампом і Сі у Білому домі. Участь підтвердили очільник ОреnАІ Сем Альтман, керівник Nvіdіа Дженсен Хуанг і генеральний директор Quаlсоmm Крістіано Амон. Їхня присутність посилює очікування, що штучний інтелект стане однією з центральних тем саміту США та Китаю.

Росія вперше проводить так звані парламентські вибори на територіях України, які Москва оголосила анексованими після початку повномасштабного вторгнення. Виборчі процедури проходять у захоплених частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей. Правозахисники повідомляють про тиск на місцевих жителів. Про це повідомило інформаційне агентство Тhе Wаshіngtоn Роst.
Кремль таким чином намагається закріпити контроль над тимчасово окупованими територіями. Українська влада різко засудила проведення голосування, назвавши його незаконним. Правозахисники також заявляють, що частину місцевих жителів примушують брати участь у виборах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Ексглава НБУ балотуватиметься до Держдуми від партії «Справедлива Росія»



По всій Росії голосування розпочалося у п’ятницю і триватиме до неділі. Водночас на окупованих територіях України, а також у деяких районах РФ поблизу кордону виборчі процедури почалися ще наприкінці серпня. Російська влада пояснює тривалий період голосування міркуваннями безпеки. За її даними, у захоплених частинах Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей налічується понад 3,5 млн виборців. Москва часто називає ці території "новими регіонами". Росія заявила про їх анексію у вересні 2022 року, хоча не контролює ці області повністю. Міжнародного визнання анексія не отримала.
На одній із виборчих дільниць в окупованій частині Донецької області виборці опускали бюлетені до скриньки в присутності озброєного російського військового, який спостерігав за процесом. Російський диктатор Владімір Путін у середу окремо наголосив на значенні голосування в окупованих регіонах на виборах до Державної думи. Він заявив, що жителі цих територій уперше голосуватимуть за депутатів нижньої палати російського парламенту після того, що Москва називає їх "возз’єднанням із Росією". Путін також зазначив, що участь у виборах братимуть російські військові, які воюють проти України.
Голосування проводиться і в окупованому Криму, який Росія анексувала у 2014 році. Нинішні вибори до Держдуми стали першими парламентськими виборами РФ під час повномасштабної війни. Кремль використовує їх, зокрема, для демонстрації політичної підтримки влади та війни. У своєму зверненні Путін заявив, що участь жителів окупованих регіонів має продемонструвати підтримку російських військових і єдність населення.
Українська влада назвала проведення виборів на окупованих територіях незаконним і закликала іноземні уряди та міжнародні організації не визнавати ані саме голосування, ані його результати. Київ також попередив громадян України, що участь в організації російських виборів на окупованих територіях може спричинити кримінальну відповідальність.
Коаліція з дев’яти українських правозахисних організацій закликала місцевих жителів не приходити на дільниці та насамперед дбати про власну безпеку. На думку правозахисників, Москва використовує виборчий процес, щоб спробувати легітимізувати окупацію та заявлену анексію українських територій.
Європейський Союз також заявив, що не визнає це голосування. Речник Європейської комісії Крістіан Віганд назвав проведення виборів на окупованих Росією територіях черговим грубим порушенням міжнародного права.
"Європейський Союз не визнає і ніколи не визнає ні проведення цих так званих виборів, фіктивних виборів, на тимчасово окупованих територіях України, ні їхніх результатів", — зазначив Віганд.
Координаторка правозахисної організації "Донбас SОS" Віолета Артемчук розповіла про те, що члени місцевих виборчих комісій обходять будинки у супроводі російських військових і представників силових структур. За її словами, людей змушують брати участь у голосуванні. Призначена Москвою місцева влада тисне на працівників бюджетної сфери, погрожуючи звільненням у разі неявки на вибори.
Окремим інструментом тиску стають пенсії та інші соціальні виплати. Пенсіонерів і людей з інвалідністю, які залежать від соціальної допомоги, у разі відмови від голосування можуть внести до списків "нелояльних". Після цього вони ризикують втратити виплати або гуманітарну допомогу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський не очікує переговорів із Росією до завершення її парламентських «виборів»



Нагадаємо, що російські парламентські вибори спричинили дипломатичний конфлікт і з Молдовою через плани Москви відкрити 15 дільниць у Придністров’ї. Кишинів дозволив громадянам РФ голосувати лише в посольстві Росії у столиці та виступив проти проведення виборів у невизнаному регіоні. МЗС Молдови назвало намір Кремля «неприйнятним і ворожим» та викликало російського посла Олега Озерова.
Окрім того, рух "АТЕШ" заявляє про масштабні фальсифікації під час дострокового голосування на окупованих територіях України. У Запорізькій області командування 291-го мотострілецького полку використовує імена загиблих російських військових для голосування за "Єдину Росію". Штаб полку навмисно затримує оформлення документів про смерть та зникнення військових, щоб формально зберігати їх у списках особового складу.

Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан у суботу заявив, що Саудівська Аравія може мати військові потреби через атаки єменських хуситів і що Туреччина готова надати допомогу в межах тристороннього оборонного пакту, до якого також входить Пакистан, пише Rеutеrs.
«Ми бачимо дуже серйозні атаки на територіальну цілісність і суверенітет Саудівської Аравії. У межах нашого пакту діє союзницька угода. Ми демонструємо серйозну солідарність у цьому питанні... У них можуть бути певні військові потреби, особливо в деяких технічних питаннях. Для нас не буде проблемою їх задовольнити», — заявив Фідан.
Спільна оборонна угода, яка отримала назву «Мекканська угода про спільну оборону» і була підписана минулого місяця, передбачає, що збройний напад на будь-яку з трьох країн вважатиметься нападом на всі три держави.
Хусити, які контролюють найбільш густонаселені райони Ємену, атакують Саудівську Аравію відтоді, як у липні оголосили морську блокаду Ер-Ріяда. Це стало новим фронтом ширшої війни, яка почалася після ударів США та Ізраїлю по Ірану наприкінці лютого.
Ці атаки спрямовані проти саудівських міст, енергетичної інфраструктури та судноплавства. Вони створюють загрозу світовим постачанням нафти та головному альтернативному маршруту експорту з країн Перської затоки через Червоне море, тоді як рух через Ормузьку протоку залишається порушеним.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай попросив Іран вплинути на хуситів після звернення Саудівської Аравії — Rеutеrs



Президент США Дональд Трамп відхилив прохання Саудівської Аравії про військову підтримку в боротьбі з хуситами. Минулого року угруповання домовилося про припинення вогню зі Сполученими Штатами після того, як Вашингтон протягом двох місяців завдавав по ньому ударів.
Фідан заявив, що втягування Саудівської Аравії у війну між США та Іраном є неприйнятним, оскільки Ер-Ріяд не має бажання приєднуватися до конфлікту. Він також повідомив, не вдаючись у подробиці, що всім сторонам передали пропозиції щодо припинення бойових дій.
«Є багато ініціатив, але сторони мають їх прийняти, — сказав він. — Є нові пропозиції, і я сподіваюся, що вони їх приймуть. Інакше до певного моменту цю кризу ще можна було терпіти, але її економічні наслідки вже почали виходити за межі того, що можна вважати прийнятним».
Туреччина, яка має другу за чисельністю армію в НАТО, заявляла, що пакт із ядерною державою Пакистаном та Саудівською Аравією — одним із найбільших світових експортерів нафти — відкритий для приєднання інших країн і не покликаний замінити будь-які чинні альянси.
Пакистан раніше заявив, що в межах Мекканської угоди не проводилося обговорень військової відповіді Ісламабада на атаки хуситів проти Саудівської Аравії. Водночас у Пакистані зазначили, що країна діятиме, коли «настане час».
Раніше в суботу єменські хусити заявили, що атакували ракетами та безпілотниками «чутливі» об'єкти в столиці Саудівської Аравії Ер-Ріяді. Це сталося через кілька годин після того, як поблизу головного аеропорту міста помітили полум'я та великий стовп диму.
Туреччина засудила атаки хуситів і закликала негайно їх припинити.    

Плани Росії відкрити 15 виборчих дільниць у сепаратистському Придністров’ї спричинили дипломатичну суперечку з Молдовою. Конфлікт виник напередодні "виборів" до Державної думи РФ, у яких Москва хоче дозволити брати участь жителям Придністров’я з російськими паспортами. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Парламентські вибори в Росії стали причиною нового дипломатичного конфлікту між Москвою та Кишиневом. Москва заявляє, що російські паспорти мають близько 220 тисяч жителів регіону. Російська сторона вважає, що вони мають право проголосувати у неділю на виборах до Державної думи. Придністров’я відокремилося від Молдови у 1990 році наприкінці радянського періоду.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія намагається втрутитися у проміжні вибори в США: розвідка виявила нову кампанію дезінформації — NYТ



Проєвропейський уряд Молдови, який прагне вступити до Європейського Союзу до 2030 року та засуджує війну Росії проти України, дозволяє провести голосування лише в одному місці. Йдеться про виборчу дільницю в посольстві РФ у Кишиневі. Молдовська влада також заперечує наведені Москвою дані про 220 тисяч російських громадян у Придністров’ї. Кишинів виступає проти відкриття будь-яких дільниць у регіоні, оскільки центральна влада не контролює там виборчі процедури.
Цього тижня молдовська влада назвала намір Кремля відкрити 15 виборчих дільниць "неприйнятним і ворожим". У зв’язку із ситуацією до Міністерства закордонних справ Молдови викликали посла Росії Олега Озерова. Москва відкинула претензії Кишинева. Речниця російського МЗС Марія Захарова закликала молдовську владу відмовитися від заперечень і припинити дії, які, за її словами, начебто суперечать демократії, міжнародному праву та здоровому глузду.
Міністр закордонних справ Молдови Міхай Попшой у відповідь закликав Москву не втручатися у плани країни щодо мирної реінтеграції Придністров’я. Кишинів вважає регіон частиною території Молдови та наполягає на відновленні контролю над ним мирним шляхом. Суперечка навколо російських виборів вкотре загострила питання політичного та військового впливу Москви в регіоні.
Під час попередніх парламентських виборів у Росії у 2021 році Москва відкрила в Придністров’ї 27 виборчих дільниць. Тоді в голосуванні взяли участь понад 59 тисяч людей. За офіційними результатами, 76,2% із них підтримали партію "Єдина Росія", яка підтримує російського диктатора Владіміра Путіна. Цьогорічні вибори до Держдуми проходять з 18 до 20 вересня. Вони стали першими парламентськими виборами в Росії після початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.
Придністров’я не має міжнародного визнання. Його незалежність офіційно не визнає навіть Росія. Водночас на території регіону залишається російський військовий контингент чисельністю близько 1500 військовослужбовців. Москва іноді називає їх миротворцями. Молдова протягом тривалого часу вимагає виведення російських військ зі своєї території.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Ексглава НБУ балотуватиметься до Держдуми від партії «Справедлива Росія»



Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський не очікує відновлення переговорів із Росією до завершення парламентських "виборів" у РФ 20 вересня. Наприкінці місяця українська сторона планує зустрітися з американською командою у Нью-Йорку, а президент — провести переговори з Дональдом Трампом. Партнери вже обговорюють можливі результати майбутньої тристоронньої зустрічі.
Окрім того, рух "АТЕШ" заявляє про масштабні фальсифікації під час дострокового голосування на виборах до Держдуми РФ на окупованих територіях. За даними партизанів, у Запорізькій області командування 291-го мотострілецького полку використовує імена загиблих російських військових, щоб забезпечити необхідну кількість голосів за "Єдину Росію". Для цього штаби затримують офіційне оформлення документів про смерть і статус зниклих безвісти.

НАТО готове відповісти на можливу російську ескалацію або постановочну провокацію на східному фланзі Альянсу. Військове командування вже має детальні плани дій на випадок кризи, втручання або прямої атаки. Заява пролунала на тлі попереджень європейських лідерів про ризик нових російських операцій проти країн НАТО. Про це повідомило РОLІТІСО.
Про це заявив голова Військового комітету Альянсу адмірал Джузеппе Каво Драгоне. Він виступив у суботу під час регулярної зустрічі 32 найвищих військових керівників країн НАТО в Копенгагені. За словами Драгоне, Альянс має готові структури, військовослужбовців і озброєння. Водночас НАТО продовжує нарощувати ці сили як кількісно, так і технологічно. Заяви прозвучали на тлі дедалі частіших попереджень про можливу російську провокацію або операцію під чужим прапором.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Путін бачить слабку реакцію Заходу на гібридні атаки РФ і підвищує ставки — WР



Останніми днями європейські політики неодноразово попереджали про можливість подальшої російської ескалації в Європі. Упродовж останніх тижнів європейські країни також фіксують збільшення кількості порушень повітряного простору та спроб диверсій. Напруження у відносинах із Росією продовжує зростати на тлі її повномасштабної війни проти України.
Драгоне заявив, що військові керівники Альянсу під час зустрічі 19 вересня окремо не обговорювали останні попередження. Водночас НАТО вже має близько 4000 сторінок військових планів для захисту східного флангу. Вони охоплюють різні сценарії — від мінімальної кризи або втручання на території Альянсу до масштабнішої ескалації. У 2023 році після повномасштабного вторгнення Росії в Україну союзники затвердили три регіональні оперативні плани оборони.
Голова Військового комітету наголосив, що країни НАТО готові до ситуації, якщо напруження зростатиме. За його словами, у разі нападу Альянс знає, які саме дії необхідно здійснювати. Військове планування, підготовлене НАТО, має дозволити швидко перейти від реагування на локальну кризу до масштабнішої оборонної операції.
Драгоне також заявив, що дії Росії протягом останніх тижнів і місяців продовжують випробовувати рішучість союзників. За його словами, Москва намагається послабити довіру між державами НАТО та підірвати єдність Альянсу. Водночас він наголосив, що ці спроби не призводять до розколу. Навпаки, вони змушують країни НАТО вдосконалювати свої військові можливості та посилювати координацію. За оцінкою Драгоне, Альянс у результаті стає більш згуртованим і рішучим.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Диверсії, шпигунство, екстремізм: контррозвідка Німеччини оприлюднила річний звіт



Нагадаємо, що Росія останніми місяцями посилює диверсійну кампанію проти європейських країн, які підтримують Україну. Європейські союзники при цьому переважно зберігають оборонний підхід і поки не створили механізму ефективного стримування таких операцій. У серпні Польща заявила про запобігання замаху на громадянина США українського походження, а Естонія звинуватила Москву в організації пожежі на заводі з виробництва дронів.
Окрім того, європейські чиновники фіксують, що російські гібридні операції стають дедалі ризикованішими та частіше спрямовуються проти оборонних і логістичних об'єктів. У серпні біля узбережжя Румунії військові знищили два безпілотники неподалік енергетичного проєкту вартістю 4 млрд євро, а згодом Бухарест піднімав F-16 через морський дрон біля газової платформи. Німецька поліція також виявила озброєний БпЛА в аеропорту Лейпцига, а літаки НАТО збили ще один дрон, який залетів до Литви з території Білорусі.

Начальника оборони Німеччини генерала Карстена Броєра обрали наступним головою Військового комітету НАТО. Він стане головним військовим радником політичного керівництва Альянсу та наступного літа змінить адмірала Джузеппе Каво Драгоне. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Про обрання Броєра повідомив чинний голова Військового комітету НАТО, італійський адмірал Джузеппе Каво Драгоне. За його словами, рішення ухвалили начальники оборони 32 держав Альянсу під час зустрічі в Копенгагені. Броєр має вступити на посаду влітку 2027 року та змінити Драгоне.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У НАТО прокоментували призначення нового головнокомандувача ЗСУ



Вітаючи німецького генерала, чинний голова комітету відзначив його оперативний досвід, знання механізмів роботи НАТО та керівництво німецькими збройними силами. Драгоне також наголосив, що військові керівники країн Альянсу висловили Броєру довіру в складний період для євроатлантичної безпеки.
Військовий комітет є найвищим військовим органом НАТО. Його голова виступає головним військовим радником політичного керівництва Альянсу, зокрема генерального секретаря Марка Рютте. Броєр очолить комітет у період суттєвих змін у системі оборони НАТО.
Президент США Дональд Трамп закликав європейські країни взяти на себе основну відповідальність за оборону континенту після десятиліть значної ролі Сполучених Штатів. Європейські держави протягом останніх років збільшують військові витрати. Цей процес прискорили повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році та заяви Трампа щодо американських зобов'язань перед союзниками по НАТО.
Німеччина, яка є найбільшою економікою Європи, стала однією з держав, що найбільш активно нарощують оборонні видатки. Берлін планує до 2030 року подвоїти військові витрати та довести їх до понад 200 млрд євро, що становить приблизно 230 млрд доларів. Самому Броєру 61 рік. Він отримав прізвисько «генерал канцлера» після того, як тодішній канцлер Олаф Шольц призначив його керувати кризовим комітетом, який координував частину заходів Німеччини у відповідь на пандемію СОVІD-19 у 2021–2022 роках.
Військову службу Броєр розпочав у 1984 році в підрозділі протиповітряної оборони Бундесверу. Згодом він навчався у Командно-штабному коледжі армії США у Форт-Лівенворті, штат Канзас, а також проходив підготовку Генерального штабу в Гамбурзі. У 2014 році Броєр служив у складі Міжнародних сил сприяння безпеці НАТО в Кабулі, столиці Афганістану.
Очікується, що після його переходу на нову посаду керівництво збройними силами Німеччини також зміниться. Нинішній командувач сухопутних військ країни генерал-лейтенант Крістіан Фройдінг, як очікується, стане наступником Броєра на посаді начальника оборони Німеччини до кінця 2026 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Скандал у Чехії: президента Петра Павела не включили до делегації на зустріч НАТО — Rеutеrs



Нагадаємо, що у жовтні Військовий комітет НАТО має вперше за останні вісім років відвідати Україну. Про майбутній візит після розмови з головою комітету Джузеппе Каво Драгоне повідомив Михайло Драпатий. Сам Драгоне за час повномасштабної війни вже тричі приїздив в Україну.
Окрім того, Джузеппе Каво Драгоне назвав Росію загрозою номер один для НАТО, водночас згадавши ризики з боку терористичних угруповань. За його словами, в Альянсі очікують подальшого нарощування російської військової машини та планують відповідно розвивати власні спроможності. Адмірал також заявив, що гібридні та нетрадиційні загрози з боку РФ уже існують і зберігатимуться надалі.

Кремль у п'ятницю заявив, що «ворожі дії» так званих «недружніх» країн відіграли роль у рішенні Росії взяти під контроль російські активи швейцарського харчового гіганта Nеstlé та французької торговельної мережі Аuсhаn. Про це повідомляє Rеutеrs.Цей крок, оголошений указом російського диктатора Владіміра Путіна, став найзначнішою дією проти західних компаній після захоплення російських активів французького виробника молочної продукції Dаnоnе та данської пивоварної компанії Саrlsbеrg у 2023 році.«Це країни, які були причетні до завдання ударів з боку київського режиму по об’єктах нашої мирної економічної інфраструктури. Ці фактори бралися до уваги», — заявив прессекретар Кремля Дмітрій Пєсков.Він не назвав конкретно Францію чи Швейцарію. Однак Росія стверджує, що західні країни, які постачають Україні зброю, зокрема Франція, фактично є сторонами конфлікту.Швейцарія не постачає Україні озброєння, однак викликала невдоволення Росії, запровадивши проти неї санкції. Швейцарський уряд висловив занепокоєння рішенням Путіна та заявив, що підтримує Nеstlé у її зусиллях домогтися його скасування.Nеstlé, виробник кави Nеsсаfé та шоколадних батончиків КіtКаt, повідомила, що оцінює ситуацію. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Солодке пограбування: у Європі вкрали вантажівку з 12 тоннами шоколадних батончиків — Rеutеrs «Nеstlé має намір вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх прав і забезпечення безперервності діяльності в інтересах усіх зацікавлених сторін, насамперед своїх співробітників», — йдеться в заяві компанії.Компанія відмовилася уточнювати, які саме дії розглядає. По обіді акції Nеstlé подешевшали на 2,4%.

Посилення контролю

Росія поступово посилює контроль над активами, що належать іноземним компаніям, від початку повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році. Підписаний Путіним указ 2023 року дозволяє передавати активи з країн, які Москва вважає «недружніми», під тимчасове управління.Москва також використовувала цей механізм для отримання коштів через примусовий продаж активів, податки на вихід із російського ринку та обов'язкові знижки, водночас передаючи вигоди наближеним до Кремля особам.За оцінкою московської юридичної фірми NSР, оприлюдненою у 2025 році, від початку війни російська держава захопила приватну власність на суму понад $50 млрд, зокрема активи іноземних компаній, які залишили Росію.Російські активи Nеstlé та Аuсhаn були передані під тимчасове управління L.Е.V. Маnаgеmеnt — маловідомої компанії, про яку майже немає інформації у відкритому доступі.Аuсhаn, яка управляє в Росії 230 магазинами та онлайн-бізнесом і має близько 30 тисяч співробітників, відмовилася від коментарів.Nеstlé має в Росії шість заводів, які виробляють каву, корми для домашніх тварин і дитячі суміші. У 2021 році — останньому, за який компанія оприлюднила відповідні дані — її продажі в Росії становили близько 2 млрд швейцарських франків ($2,4 млрд). У країні працюють близько 7 тисяч співробітників Nеstlé, а на російський ринок припадає близько 2% виручки концерну.Nеstlé призупинила в Росії більшість продажів, імпорт та експорт товарів, які не належать до життєво необхідних, рекламу та капітальні інвестиції.Російська газета «Коммерсант» раніше повідомляла, що компанія КС Логістика звернулася до Путіна з проханням передати активи Nеstlé під тимчасове управління, стверджуючи, що нинішнє керівництво перешкоджає розширенню бізнесу.У попередніх випадках за тимчасовим управлінням часто слідувала державна експропріація, після чого активи передавали особам або компаніям, пов'язаним із Кремлем. Пєсков заявив, що наразі йдеться лише про тимчасове управління.Інші західні компанії у відповідь на санкції або загрозу втручання держави продавали свої російські активи чи передавали їх місцевим керівникам.Nеstlé пояснювала своє рішення залишатися в Росії тим, що постачає населенню продукти харчування першої необхідності.

Президент США Дональд Трамп планує підписати документ о 16:30 за вашингтонським часом, тобто о 23:30 за Києвом. Про це з посиланням на Білий дім повідомив американський журналіст та акредитований у Вашингтоні Алекс Рауфоглу в мережі Х.
Йдеться про закон Ліндсі Грема про санкції проти Росії та Ірану (Lіndsеy О. Grаhаm Sаnсtіоnіng Russіа аnd Іrаn Асt). Він посилює тиск на енергетичний і фінансовий сектори обох країн.
Закон також дає американському президенту право запроваджувати мита до 100% проти країн, які купують російські нафту та газ.
Під такі обмеження можуть потрапити, зокрема, Китай та Індія. Такий інструмент має скоротити доходи Росії від продажу нафти й газу, які йдуть на фінансування війни проти України.
Раніше Рауфоглу з посиланням на кілька джерел повідомляв, що Трамп може підписати закон уже наступного дня. За його словами, законопроєкт офіційно надіслали до Білого дому.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Санкційний законопроєкт Грема із руйнівним ефектом для Росії може заморозити торгівлю США з провідними економіками світу



Законопроєкт про санкції проти Росії та Ірану вже пройшов обидві палати Конгресу. Тож останнім кроком для набуття ним чинності залишається підпис Дональда Трампа. Закон передбачає нові обмеження проти російських посадовців, банків, енергетичного та оборонного секторів, а також суден «тіньового флоту». Окремо він дає президенту США можливість запроваджувати мита до 100% проти найбільших покупців російської нафти.
Потенційні обмеження вже викликали реакцію Індії, яка є одним із великих покупців російської нафти. Нью-Делі попередив про ризики для двосторонніх відносин та можливі наслідки для світових енергетичних ринків.

Середня ціна галона дизельного пального у США залишається на рекордному рівні. Станом на ранок п’ятниці вона становила близько 6,43 долара, свідчать дані сервісу GаsВuddy. Зростання цін відбувається через перебої із судноплавством в Ормузькій протоці та війну Росії проти України, повідомляє АВС Nеws.
Проблеми з судноплавством в Ормузькій протоці тривають після ударів США та Ізраїлю по Ірану в лютому. На ринок також впливає війна Росії проти України: в останні роки українські сили посилили далекобійні удари по російських нафтових об’єктах.
Середня ціна звичайного бензину у США зараз становить 4,47 долара за галон. Від початку війни з Іраном вона зросла на 1,53 долара.
Через рекордні ціни у Сенаті США не виключають заборони експорту дизельного пального. Лідер сенатської більшості Джон Тюн заявив Вlооmbеrg, що Вашингтон готовий розглянути такий крок.
«Ми розглядатимемо будь-яку пропозицію, яка стане життєздатним рішенням. Але я вважаю, що якщо в країні є достатній запас пального і ми його експортуємо, це може бути одним зі способів вирішити проблему», сказав він журналістам.
Тюн додав: «Якщо це зніме тиск на ціни, то я готовий це вивчати».
Аналітики раніше попереджали, що це може посилити інфляцію, яка зростає відтоді, як почалася війна з Іраном майже сім місяців тому. У серпні річна інфляція у США становила 3,4%. Це більш ніж на один процентний пункт вище за цільовий показник Федеральної резервної системи у 2%.
У середу ФРС уперше з 2023 року підвищила процентну ставку, щоб стримати зростання цін. Голова ФРС визнав, що це безпосередньо не вплине на вартість пального.
За його словами, високі ставки можуть стримати подальше зростання цін в інших секторах економіки.
«Ми не можемо вплинути на жодну окрему ціну, чи то нафту, чи то продукти в магазині. Але ми можемо і будемо робити так, щоб зміни відносних цін не поширювалися на решту економіки», сказав він журналістам.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп даремно звинуватив Україну у високих цінах на дизель: експерт пояснив, що насправді підняло їх до рекордних 6$



Проблеми на світовому ринку дизелю почали накопичуватися ще навесні. Після ударів по російських НПЗ Москва зіткнулася зі скороченням виробництва пального і обмежила експорт дизелю. У серпні заборону продовжили, оскільки частина заводів досі не працювала після українських атак, а всередині Росії знову виник дефіцит.
Тиск на ринок посилювався і через ситуацію на Близькому Сході. Паливна криза у США та Європі стала одним із наслідків перебоїв із постачанням через Ормузьку протоку. Навіть після часткового відновлення руху суден ринок не повернувся до попереднього стану одразу. У серпні Європа знову зіткнулася зі стрибком цін на дизель, оскільки скорочення пропозиції з різних напрямків продовжувало впливати на вартість пального.

Гренландія та Антарктида з 1979 року втратили близько 12,5 трильйона тонн льоду, а темпи танення різко прискорилися починаючи з 1990-х років. Як повідомляє ЕurоNеws, таких висновків дійшли автори масштабного дослідження, опублікованого в журналі Sсіеntіfіс Dаtа, що ґрунтується на більш ніж чотирьох десятиліттях супутникових спостережень.
Дослідники проаналізували дані, що охоплюють період з 1979 року для Антарктиди та з 1972 року для Гренландії. Вони встановили, що у 1970-х, 1980-х і навіть 1990-х роках крижані щити залишалися відносно стабільними, однак згодом втрати льоду почали стрімко зростати. Найбільше прискорення зафіксували у 2010-х роках. 
«Спостерігається чітка тенденція до того, що крижані щити втрачають дедалі більше маси, і ці показники зростають від десятиліття до десятиліття», — зазначила дослідниця льодовиків з Університету Нортумбрії Інес Отосака та додала, що головними чинниками цих змін є підвищення температури повітря та океану.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Супутники зафіксували найбільшу втрату плавучого льоду в Гренландії за останнє десятиліття



Дослідження показало, що близько 84% втрат пов'язано з посиленим скиданням льоду в океан, тоді як поверхневе танення становить решту 16%. Тепла вода підмиває льодовики знизу та по краях, через що вони швидше рухаються до моря. Одним із найяскравіших прикладів є льодовик Якобсхавн у Гренландії, який, за словами Отосаки, місцями відступає зі швидкістю до 50 метрів на добу. 
За оцінками дослідників, втрата 12,5 трильйона тонн льоду вже підвищила рівень світового океану приблизно на 3,2 сантиметра. Хоча така зміна може здаватися незначною, вона здатна суттєво збільшити ризики для прибережних територій.
Науковці зазначають, що кожен додатковий сантиметр підвищення рівня моря може означати, що ще від двох до трьох мільйонів людей щороку потерпатимуть від затоплення узбережжя. При цьому вони наголошують, що реакція крижаних щитів на зміну клімату може тривати десятиліттями.
У період з 2020 по 2023 рік темпи втрати льоду дещо сповільнилися, однак дослідники пов'язують це з короткочасними погодними умовами, а не зі зміною довгострокової тенденції. На їхню думку, танення може продовжуватися навіть у разі стримування глобального потепління, оскільки крижані щити реагують на кліматичні зміни із суттєвою затримкою.
Вчені також з'ясували, що танення льодовиків Гренландії сповільнить Атлантичну циркуляцію (АМОЦ) ще на 10–20% до кінця століття, спростувавши сценарій її незворотного колапсу. Водночас система течій уже досягла найслабшого рівня за останні тисячу років, що загрожує заморозками в Європі, підйомом води в США та посухами на екваторі.

Росія та Китай заблокували продовження дії мандата незалежної групи Ради Безпеки ООН щодо моніторингу міжнародних санкцій проти Ірану, наголосивши на тому, що всі заходи ООН щодо Тегерана скасовані в межах ядерної угоди 2015 року, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай попросив Іран вплинути на хуситів після звернення Саудівської Аравії — Rеutеrs



У четвер, 17 вересня, союзники Ірану — Росія та Китай ветували резолюцію, яка б продовжила мандат на незалежний моніторинг санкцій. Одинадцять членів Радбезу проголосували “за”, а Пакистан і Сомалі утрималися.
“Без незалежної групи експертів ця Рада втрачає своє головне джерело неупередженої, заснованої на фактах інформації про порушення санкцій, що створює прогалину в моніторингу, яка вигідна лише іранському режиму й тим, хто отримує вигоду від ухилення від цих заходів”, — заявила заступниця посла США при ООН Дженніфер Лочетта після голосування.
Росія та Китай звинуватили західних колег у політизації діяльності Ради Безпеки ООН.
“Ми наполегливо закликаємо західних колег припинити свої вкрай небезпечні дії щодо Ірану, які загрожують ще більшим ускладненням врегулювання кризи в Перській затоці. Єдиний спосіб вирішити розбіжності та розвіяти занепокоєння щодо іранської ядерної програми — це політичні та дипломатичні зусилля”, — заявив у Раді Безпеки посол Росії при ООН Васілій Небензя. 
Усі санкції ООН проти Ірану поновили рік тому після того, як Франція, Велика Британія та Німеччина звинуватили Тегеран у порушенні ядерної угоди 2015 року, покликаної запобігти розробці Іраном ядерної зброї. Тегеран заперечує, що прагне отримати ядерну зброю.
Поновлення санкцій передбачало повернення незалежної групи експертів для моніторингу та звітування перед Радою Безпеки, що складається з 15 членів, про порушення та надання рекомендацій щодо подальших дій. Однак протягом останнього року Радбез ООН діяв без групи експертів щодо Ірану, оскільки не зміг дійти згоди щодо їхнього призначення — це рішення має ухвалюватися на основі консенсусу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сигнал для США: Китай прийняв главу МЗС Ірану напередодні саміту Трампа з Сі — NYТ 



Сім місяців тому США та Ізраїль розпочали війну з Іраном, стверджуючи, що їхньою метою є запобігання розробці Тегераном ядерної зброї. У 2018 році, під час свого першого терміну на посаді, Трамп вивів США з ядерної угоди з Іраном 2015 року, назвавши цей договір “найгіршою угодою в історії”.
Вlооmbеrg, однак, писало, що адміністрація президента США Дональда Трампа повністю втратила фокус на ядерній програмі Ірану: зараз Вашингтон зосереджений на кризі в Ормузькій протоці.

Збройні сили США повинні вже зараз адаптуватися до бойових дій у космосі та навколо Місяця, а не лише на орбіті Землі, "щоб бути готовими битися, вистояти й перемогти... від морського дна до навколомісячного простору", заявив голова Об'єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн, слова якого цитує Тhе Аssосіаtеd Рrеss. Тим часом інший топгенерал — командувач Космічних сил Грегорі Ганьйон — зазначив, що відповідні підготовки вже ведуться у деяких підрозділах. 
Він пояснив, що людство просувається вглиб космічного простору, тому американські сили і там повинні надійно захистити національні інтереси. До того ж їм вже зараз є на що реагували. 
"Розвідувальна спільнота чітко дала зрозуміти, що потенційні супротивники прагнуть поширити ведення війни на космос", — заявив генерал-лейтенант Ганьйон. 
Він нагадав, що Китай сформував свої космічні війська у 2024-го, і з того часу продовжує нарощувати свою присутність там. Тим часом Пентагон планує потягом наступних пʼяти років збільшити — подвоїти — чисельність своїх Космічних сил до 25 тисяч військових. За словами генерала, в американців є потенціал, який повинен сприяти створенню сил стримування. 
"Китай послідовно виступає за мирне освоєння відкритого космосу, підтримує космічну безпеку і виступає проти розміщення зброї, мілітаризації та гонки озброєнь у відкритому космосі", — заявив тим часом речник МЗС Китаю. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Ядерна гонка озброєнь у космосі буде найгіршою в історії. Україна та Європа залишаються вразливими — Чалий



Хоча Договір про космос 1967-го забороняє розміщення ядерної та зброї масового знищення там, він не табуює використання звичайного озброєння, в тому числі застосування наземної зброї проти космічних об'єктів. Цей фактор залишає "простір для маневрів", яким скористалися й американці. 15 вересня США вперше офіційно підтвердили, що розгорнули на орбіті власну зброю для контролю та стримування Росії та Китаю. У відповідь Пекін закликав Вашингтон утриматися від підготовки до бойових дій там. 
Ще один ризик — супутники. Вони десятиліттями залишалися відносно недоторканними під час воєн, але сьогодні перетворюються на одну з головних цілей сучасних конфліктів. У ВВС Futurе пишуть, що Росія, Китай та інші держави активно розвивають засоби боротьби з ними: від кібератак, глушіння та підміни сигналів до лазерної зброї, електромагнітних імпульсів і протисупутникових ракет. Журналісти попереджають, що небезпека космічного протистояння лише зростатиме, адже у сучасному світі армії, економіки та цивільна інфраструктура держав все більше покладаються саме на супутниковий зв'язок, навігацію та системи спостереження.

Китай приватно звернувся до Ірану із проханням використати свій вплив на єменських хуситів після того, як Саудівська Аравія звернулася до Пекіна по допомогу. КНР прагне не допустити подальшого поширення конфлікту на енергетичні маршрути в Червоному морі та біля Баб-ель-Мандебської протоки. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Ер-Ріяд звернувся до Китаю після швидкого просування хуситів уздовж узбережжя Червоного моря та в районі Баб-ель-Мандебської протоки. Через це саудівський нафтовий експорт і судноплавство стали вразливішими. Публічно Китай закликав сторони до стриманості, діалогу та відновлення безпечної навігації, однак у приватних контактах його позиція була жорсткішою.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Хусити захопили порт Моха та посилили загрозу для нафтового експорту Саудівської Аравії



Пекін хоче, щоб Іран використав свій вплив на хуситів і допоміг не допустити подальшого поширення конфлікту на енергетичні маршрути, від яких залежить друга за величиною економіка світу. Відповідь Тегерана полягала в тому, що стабільність і мир у регіоні залежать від завершення війни США та Ізраїлю проти Ірану. Китайські посадовці при цьому не погрожували Тегерану і не давали зрозуміти, що Пекін може вдатися до економічного тиску, якщо Іран не використає свій вплив на хуситів.
"Китай не бажає, щоб регіональна напруженість поширювалася на Ємен та Червоне море. Ескалація регіональної нестабільності не відповідає інтересам жодної зі сторін. Суверенітет і безпека всіх країн повинні поважатися, а об’єкти, життєво важливі для життєдіяльності людей, не повинні бути ціллю. Китай закликає припинити дії, які ще більше ускладнюють ситуацію, і наполегливо наполягає на вирішенні проблем шляхом діалогу та переговорів", — заявило Міністерство закордонних справ Китаю.
Китай уже понад десять років залишається найбільшим торговельним партнером Ірану та головним покупцем його нафти. За даними Крlеr, у 2025 році на Китай припадало понад 80% морського нафтового експорту Ірану, або в середньому близько 1,4 млн барелів на добу. Пекін залишається однією з небагатьох столиць, які ще здатні чинити тиск на Іран у питанні хуситів.
Самі хусити виникли у 1990-х роках як рух, що виступав проти саудівського сунітського релігійного впливу в Ємені. Угруповання отримує від Ірану зброю, навчання та фінансування і входить до створеної Тегераном антизахідної та антиізраїльської "Осі опору". Будь-яка загроза судноплавству в Червоному морі та через Баб-ель-Мандеб може ще сильніше погіршити глобальну енергетичну кризу, яка вже посилилася після того, як Іран почав блокувати Ормузьку протоку.
Якщо хусити продовжать тривалі атаки на судна або порти в Червоному морі, одночасно можуть бути порушені два головні маршрути експорту нафти з Близького Сходу. Це створить новий фронт як в енергетичній кризі, так і в ширшому протистоянні Ірану зі Сполученими Штатами. Іран і його союзники тепер можуть чинити тиск на обох кінцях ключової морської мережі регіону, від якої залежить і Китай.
Директор програми з Ірану в Міddlе Еаst Іnstіtutе Алекс Ватанка наголосив, що Китай може виступати проти американського тиску на Тегеран, однак інтереси Пекіна на Близькому Сході значно ширші за відносини з Іраном. Приблизно половина китайського імпорту нафти надходить із регіону, а торгівля між Китаєм і країнами Ради співробітництва арабських держав Перської затоки становить близько 300 млрд доларів на рік.
"Іран може зірвати Ормузький проєкт. Але в якийсь момент цей важіль починає шкодити тій самій силі, від якої Тегеран дедалі більше залежить", — сказав Ватанка.
Чи дослухається Тегеран до прохання Пекіна, поки незрозуміло. Відносини з Китаєм мають для Ірану значну економічну та стратегічну вагу на тлі конфлікту зі США. Китай є однією з небагатьох держав, здатних забезпечити інвестиції, необхідні Тегерану для підтримки нафтової промисловості та послаблення тиску на економіку, яка постраждала від війни та санкцій.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Близький Схід на порозі нового нафтового шоку: що відбувається



Нагадаємо, що нинішній тиск Китаю на Іран відбувається на тлі стрімкого посилення позицій хуситів у Червоному морі. У середині вересня вони захопили острови Великий і Малий Ханіш після просування в районі Баб-ель-Мандебської протоки. Раніше угруповання також взяло порт Моха та ще один стратегічний острів, що ускладнило безпеку саудівських поставок. Паралельно різко погіршилася гуманітарна ситуація: від початку нового загострення майже 94 тисячі людей залишили свої домівки.
Окрім того, перебої на саудівському нафтопроводі вже підштовхнули ціни на нафту вгору та посилили ризики для світового ринку. Еаst-Wеst здатен транспортувати близько 7 млн барелів нафти на добу в обхід Ормузької протоки. Запасів у Янбу, за оцінкою DВS Ваnk, може вистачити на п’ять-сім днів експорту. Якщо маршрут не відновлять вчасно, ринок може зіткнутися із серйозними перебоями, а Вrеnt, за оцінкою банку, може перевірити рівень близько 120 доларів за барель.

Онлайн-торгівля в Росії втратить 400 млн замовлень і 400 млрд рублів виручки через атаки українських дронів на склади маркетплейсів, пише Тhе Моsсоw Тіmеs із посиланням на підрахунки аналітичної компанії Dаtа Іnsіght.
Компанія знизила прогноз зростання ринку на 20%, повідомив її засновник Фьодор Вірін. За новою оцінкою, цього року російський ринок онлайн-торгівлі зросте до 9,6 млрд замовлень, а не до 10 млрд, як прогнозувалося раніше. Загальний обсяг продажів становитиме 15 трлн рублів замість очікуваних 15,4 трлн.
За словами Віріна, це винятково наслідок українських атак на склади маркетплейсів, причому основна частина втрат припадає на Wіldbеrrіеs.
«Атаки на склади призвели до падіння продажів на WВ через відсутність асортименту — він недоступний у конкретному місті або взагалі — та збільшення термінів доставки, оскільки доводиться везти здалеку», — пояснив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Українські дрони вдарили по бізнесу Оzоn: акції маркетплейсу обвалилися



Усі втрати припадуть на друге півріччя: удари по складах Wіldbеrrіеs почалися 18 липня, а по складах Оzоn — 25 серпня.
За оцінкою Віріна, приблизно 30% замовлень, які «застрягли», або товарів, що зникли з продажу, покупці взагалі скасували. Решта попиту, який не вдалося реалізувати на Wіldbеrrіеs, переважно перейшла до інших онлайн-майданчиків і меншою мірою — до офлайн-магазинів.
До звичайних магазинів покупці насамперед пішли за одягом, взуттям і книжками, а потім — за товарами для дому, вважає Вірін. Цього літа російські торговельні центри фіксували пожвавлення відвідуваності, яке стало несподіваним після тривалого падіння.
Продавці Wіldbеrrіеs також знижують активність на маркетплейсі, зокрема через затримки з виплатами, які почалися в середині серпня.
Наприкінці серпня — на початку вересня більшість продавців не отримали гроші, виплату яких запросили ще 17 серпня. Wіldbеrrіеs пояснив затримку DDоS-атакою, однак після того, як інформація про невиплати потрапила до ЗМІ, маркетплейс розрахувався з продавцями.
Продавці можуть виводити гроші раз на тиждень, і вони мають надходити на рахунки максимум протягом семи днів. Однак зараз у чатах продавців багато повідомлень від підприємців, які досі не отримали кошти за продані товари, виведення яких із маркетплейсу вони замовили 31 серпня.
Збитки RWВ, керуючої компанії Wіldbеrrіеs, від втрати складів та інфраструктури можуть становити від 147 до 280 млрд рублів, раніше оцінював провідний аналітик Dаtа Іnsіght Сєргєй Сємко.
Попередні втрати продавців Wіldbеrrіеs оцінюються у 445–507 млрд рублів.
Від атак постраждали всі ключові логістичні комплекси маркетплейсу.
Сукупні втрати Оzоn та його продавців Dаtа Іnsіght оцінює значно нижче — приблизно у 100 млрд рублів.
Аналітики Альфа-банку пояснювали цю різницю тим, що Оzоn має значно більш розгалужену складську інфраструктуру, а більшість великих логістичних комплексів компанія орендує.

Президент США Дональд Трамп заявив про значний прогрес у переговорах щодо створення американської військової бази в Польщі. За його словами, важливу роль у цьому процесі відіграє президент Польщі Кароль Навроцький. Про це Трамп написав у своєму акаунті в Тruth Sосіаl.
«Чудова новина! Завдяки сміливому лідерству мого друга Кароля Навроцького, президента Польщі, наразі відбувається суттєвий прогрес у створенні бази армії США в Польщі», написав Трамп. Він додав, що якщо домовленості буде досягнуто, місце розташування бази оголосять «дуже скоро».
За словами американського президента, це стане «історичним кроком» для союзу США та Польщі. Трамп також подякував за «увагу до цього питання».
Навроцький, представник консервативних сил Польщі, обійняв посаду президента за публічної підтримки Трампа. Ідею розміщення постійної американської військової бази в Польщі обговорюють ще з часів першого президентського терміну Трампа. Неофіційно її іноді називають «Fоrt Тrumр».
Варшава тривалий час домагається збільшення американської військової присутності на східному фланзі НАТО.
Для України розширення американської військової присутності в Польщі має безпосереднє значення. Посилення американських сил біля східного кордону Польщі зміцнює східний фланг НАТО та створює додатковий стримувальний фактор для Росії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Польщі заявили, що США ще не ухвалили рішення про скорочення військ



Крім того, американська база в Польщі може посилити захист логістичних маршрутів, якими до України надходить військова допомога.Польща послідовно домагається збільшення американської військової присутності на своїй території. У травні Варшава вела переговори про збільшення контингенту США, а Кароль Навроцький заявляв про готовність країни прийняти американських військових, яких Вашингтон планував вивести з Німеччини. Уже в червні польська влада офіційно запропонувала Пентагону створити нову постійну базу американських військ.

Світова реакція на законопроєкт про санкції проти Росії, який Конгрес США схвалив пізно ввечері в середу, була швидкою і різкою: Москва попередила, що він затягне війну проти України, Індія пообіцяла захищати свої інтереси, а Пекін виступив проти того, що назвав незаконною «екстериторіальною юрисдикцією» США.
Законопроєкт, який ще має підписати президент США Дональд Трамп, передбачає обов'язкові санкції проти російського керівництва, енергетичного сектору, оборонної промисловості та «тіньового флоту», який використовується для морського транспортування російського палива в обхід ембарго.
Він також надає Трампу повноваження запроваджувати 100% санкції проти п'яти найбільших у світі покупців російського палива, і саме цей інструмент викликає занепокоєння серед союзників США.
З 2022 року на Китай припадало 50% експорту російської сирої нафти, на Індію — 37%, на Туреччину — 5%, а на Євросоюз — також 5%.
Водночас ЄС за цей період був найбільшим покупцем російського скрапленого природного газу (LNG) — на нього припадало 49% закупівель, а також найбільшим покупцем російського трубопровідного газу — 32%. Про це свідчать дані гельсінського некомерційного Центру досліджень енергетики та чистого повітря (СRЕА).
Законопроєкт «належить до категорії недружніх дій, і, звичайно, запровадження будь-яких додаткових санкцій з боку США безумовно ускладнить зусилля з пошуку мирного врегулювання в Україні», заявив у четвер журналістам речник Кремля Дмітрій Пєсков.
Міністерство закордонних справ Індії заявило, що Нью-Делі раніше вже «дуже чітко сформулював», як ці заходи можуть вплинути на відносини країни з Вашингтоном, і пообіцяло «вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх торговельних та економічних інтересів».
Тим часом речник Міністерства закордонних справ Китаю Го Цзякунь заявив, що торговельні відносини Пекіна «не підлягають втручанню чи примусу з боку будь-якої третьої сторони».
Що стосується ЄС, критики санкційного законопроєкту стверджують, що він надає Трампу надто широкі повноваження.
З одного боку, президент США зможе робити винятки для великих партнерів Росії, наприклад Китаю, з якими Вашингтон прагне укладати ширші торговельні угоди. З іншого — закон може дати йому можливість використовувати санкційний механізм проти союзників США, з якими він перебуває у конфлікті, зокрема Євросоюзу, через закупівлі російських нафти й газу окремими країнами-членами, наприклад Словаччиною та Угорщиною.
Трамп поки що не заявив публічно, чи підпише законопроєкт про санкції проти Росії. Водночас Тhе Wаll Strееt Jоurnаl у четвер із посиланням на Білий дім повідомила, що він має намір це зробити.
Європейська комісія поки що не коментувала законопроєкт.

Центральний банк Росії заявив, що подав позов до Загального суду Європейського Союзу, оскаржуючи ухвалений у липні регламент ЄС, який, за його твердженням, втручається в його суперечку з Еurосlеаr щодо заморожених у Європі російських активів. Про це повідомляє Rеutеrs.
21-й пакет санкцій ЄС проти Росії передбачає можливість для судів Євросоюзу та держав-членів не визнавати й не виконувати рішення, ухвалені російськими судами.
Торік російський Центробанк подав позов у Москві, вимагаючи від Еurосlеаr 18,2 млрд рублів ($215,33 млн) компенсації збитків. У травні московський суд задовольнив вимоги Центробанку, а в липні відхилив апеляцію Еurосlеаr.
Кремль попереджав, що Євросоюз зіткнеться з «юридичним кошмаром», якщо реалізує плани щодо використання заморожених російських активів для підтримки України.
У червні Еurосlеаr подав позов проти Центробанку Росії до цивільного суду Бельгії, намагаючись заблокувати виконання рішення російського суду. У четвер Центробанк заявив, що запроваджені ЄС заходи є втручанням у судовий процес, який триває в Бельгії.
«Ці заходи створюють непропорційні обмеження для захисту прав Банку Росії за межами ЄС, зокрема передбачають застосування фінансових санкцій за порушення відповідних судових заборон», — заявив Центробанк.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС шукає нові шляхи використання заморожених російських активів для підтримки України — FТ



Російський Центробанк може спробувати домогтися арешту активів Еurосlеаr в інших юрисдикціях, особливо в країнах, які Росія вважає дружніми, зокрема Китаї, Об'єднаних Арабських Еміратах і Казахстані.

Системні монополії у ключових галузях сучасної економіки є лише одним із кризових явищ, які людство успадкувало від ери глобалізації. Не менш, якщо не більш важливою проблемою є демографічна криза. Скорочення населення у двох ключових регіонах із величезним потенціалом як виробництва, так і споживання — у Європі й Східній Азії — найгірший «чорний лебідь» з усіх можливих, оскільки модель зростання, яка панує у нинішній версії капіталізму, заснована саме на споживанні. Немає людей — немає споживання.
Сьогодні населення світу наблизилося до 8,3 мільярда. За прогнозами ООН, воно зростатиме ще приблизно шість десятиліть, досягне близько 10,3 мільярда у середині 2080-х, а потім почне повільно зменшуватися. Цей глобальний прогноз, однак, приховує найважливішу зміну: дві третини людства вже живуть у країнах із народжуваністю, нижчою за рівень простого відтворення — приблизно 2,1 дитини на жінку, — тоді як значна частина майбутнього приросту зосереджується у країнах Африки та частині бідніших країн Азії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Глобальні конфлікти як тектонічні зсуви світової економіки та їхні уроки для України



Демографічна карта дедалі менше збігається з картою економічної могутності. Європа й Східна Азія зберігають капітал, технології та інституції, але їхні суспільства старіють, а робоча сила скорочується. Північна Америка також старіє, проте донедавна частково компенсувала це імміграцією. Латинська Америка пройшла падіння народжуваності значно швидше, ніж колись Європа, і ризикує постаріти до досягнення високого рівня доходу. Африка, навпаки, формує найбільший резерв молодого населення, але ще має забезпечити для нього освіту, інфраструктуру та продуктивні робочі місця.
Демографічні процеси розгортаються повільно, проте їхня інерція виняткова. Навіть різке відновлення народжуваності сьогодні почне помітно впливати на чисельність кваліфікованої робочої сили лише через два десятиліття. Тому економічна політика 2030-х і 2040-х років значною мірою вже визначена віковою структурою людей, які народилися.
Епіцентром старіння сьогодні є Східна Азія. Китай, Японія, Південна Корея й Тайвань утворюють найнапруженіший демографічний вузол серед великих промислових регіонів. Японія десятиліттями живе з природним скороченням населення. Китай перейшов до стадії зменшення населення після тривалого падіння народжуваності. У Південній Кореї сумарний коефіцієнт народжуваності останніми роками перебуває поблизу 0,7–0,8 — рівня, за якого кожне наступне покоління за відсутності міграції стає набагато меншим за попереднє.








Гарна земля пусткою не стоїть? Чи загрожує Україні депопуляція





Економічний виклик полягає не просто у меншій кількості споживачів. Змінюється співвідношення між працівниками та людьми пенсійного віку. Організація економічного співробітництва та розвитку прогнозує, що до 2060 року чисельність населення працездатного віку в Кореї може скоротитися до 46%. Китай також належить до країн із дуже великим очікуваним спадом. Менше працівників мають утримувати більшу систему пенсій, медицини й довгострокового догляду.
Ні, Східна Азія не приречена на економічний занепад. Високий капітал на одного працівника, роботизація, передова промисловість і заощадження дають змогу підтримувати виробництво навіть за меншої чисельності населення. Але автоматизація не доглядатиме за літніми людьми без людської участі, не усуне регіональну депопуляцію й не гарантуватиме зростання внутрішнього попиту. Найбільша небезпека для Китаю полягає в тому, що він старіє на нижчому рівні доходу, ніж Японія, а отже має менше фіскального простору для адаптації. Штучний інтелект може замінити людей на виробництві, але він не може замінити їх у споживанні.
Найбільший споживчий ринок світу — європейський. При цьому народжуваність у Європі переважно значно нижча за рівень відтворення. Західна й Північна Європа частково компенсують природне скорочення імміграцією, проте у Східній, Південній та Південно-Східній Європі низька народжуваність часто поєднується, навпаки, з еміграцією молодих і кваліфікованих людей. Тому одна країна може зберігати населення завдяки припливу, тоді як інша одночасно втрачає молодь, платників податків і майбутніх батьків.
За даними UNFРА для ширшого регіону UNЕСЕ, частка людей віком від 65 років зросла з 12,4% у 1994 році до 17,6%, а у 24 із 56 країн уже перевищує 20%. Чисельність населення працездатного віку скорочується майже всюди, крім Центральної Азії. Це змінює бюджетну структуру: видатки переспрямовуються на пенсії, охорону здоров’я та догляд, тоді як інвестиції в освіту, житло й інфраструктуру змушені конкурувати за дедалі обмеженіші ресурси.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зростання чисельності населення Землі стрімко скорочується: у чому причина



Європейська економічна політика має концентруватися на трьох аспектах — продуктивності, тривалішій зайнятості здорових старших людей та керованій міграції. Міграція не «скасовує» старіння — іммігранти теж старіють, — але дає виграш у часі й збільшує робочу силу. Її користь залежить від швидкого визнання кваліфікацій, мовної підготовки, доступу до житла та інтеграції другого покоління. Питання полягає в тому, чи зберігатиме Європа першість серед ринків споживання, тому що від цього залежить, серед іншого, її значення для світових центрів виробництва.
Південно-Східна Азія ще зберігає сприятливішу вікову структуру, ніж Європа чи Східна Азія, але середні показники приховують швидке розходження. Сінгапур і Таїланд уже перебувають у режимі дуже низької народжуваності та швидкого старіння; В’єтнам рухається тією самою траєкторією з певним запізненням. Індонезія й Філіппіни залишаються молодшими, а Камбоджа та Лаос — ще молодшими.
Цей розрив визначатиме географію розміщення виробництва у 2030–2040-х роках. Молодші країни отримають ширший резерв працівників і споживачів, але лише якщо освіта, енергетика, транспорт і житлова інфраструктура встигатимуть за приростом. Старші економіки регіону матимуть стимул швидше автоматизуватися та переносити трудомісткі операції до сусідів. Так виникатиме взаємодоповнюваність: капітал і технології старіших країн поєднуватимуться з працею й ринками молодших.








Падіння народжуваності та старіння людей рятують економіку: лауреат Нобелівської премії спростував відомий міф





США й Канада мають народжуваність, нижчу за рівень відтворення і також старіють. Їхня відмінність від Східної Азії — тривала здатність залучати мігрантів, якщо тільки ініційована Трампом зміна політики не зведе цей чинник нанівець. Якщо імміграція не залишатиметься головним рушієм зростання населення США до середини століття, то криза робочої сили, і, відповідно, зниження попиту на житло й послуги, розвитку підприємництва та збереження податкової бази цілком спроможні сильно зменшити економічну вагу США в економіці майбутнього.
З іншого боку, швидкий приплив іммігрантів може загострювати дефіцит житла, перевантажувати транспорт, школи й медицину та викликати політичну реакцію. Економічний виграш виникає лише тоді, коли імміграційна політика узгоджена з інфраструктурою й ринком праці. Раніше джерелом молодої робочої сили була Латинська Америка, яка нині пережила одне з найшвидших падінь народжуваності у світі. Бразилія, Чилі, Колумбія, Аргентина й Уругвай уже мають показники нижчі за рівень відтворення, а Чилі наблизилася до наднизьких рівнів, характерних для частини Східної Азії та Південної Європи. Регіон ще деякий час зростатиме завдяки демографічній інерції, але його вікова структура змінюється швидше, ніж у Європі на аналогічному етапі розвитку.
У країнах середнього рівня розвитку головний ризик — «постаріти, не встигнувши розбагатіти». Значна частина зайнятості залишається неформальною, а пенсійні системи охоплюють населення нерівномірно. Коли покоління численних працівників виходитиме на пенсію, держави можуть отримати одночасно повільніше зростання, вищі соціальні витрати та недостатню базу соціальних внесків. Вихід — підвищення продуктивності, формалізація праці, залучення жінок до зайнятості та інвестиції у здорове довголіття ще до піку старіння.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Країна вдів і сиріт: як війна змінила демографічну карту України



Африка є демографічним антиподом Східної Азії. Її населення молоде, швидко зростає й урбанізується. До 2050 року воно може наблизитися до 2,5 мільярдів, тобто збільшитися приблизно на мільярд лише за чверть століття. Нігерія й Демократична Республіка Конго рухаються до статусу одних із найбільших країн світу, але континент неоднорідний: Північна та Південна Африка просунулися далі в демографічному переході, тоді як у частині Західної й Центральної Африки народжуваність залишається дуже високою.
Молодість сама по собі не є дивідендом. Спочатку вона збільшує потребу в школах, вакцинації, електроенергії, воді, транспорті й житлі. Дивіденд виникає лише тоді, коли частка працівників зростає, а молоді люди стають здоровими, освіченими й продуктивно зайнятими. Без цього швидка урбанізація може створювати не промислові центри, а великі міста з неформальною зайнятістю, безробіттям і слабкою інфраструктурою.
Тому африканський сценарій має найбільший діапазон можливих результатів. Успішне поєднання освіти дівчат, охорони здоров’я, доступу до планування сім’ї, надійної енергетики, регіональної торгівлі й індустріалізації перетворить континент на головне джерело нової праці та попиту. Конфлікти, кліматичний стрес, слабке управління й нестача капіталу можуть, навпаки, посилити безробіття, вимушену міграцію та політичну нестабільність.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай опинився на межі демографічної кризи. Її відчує увесь світ



Демографічні прогнози часто провокують дві протилежні помилки. Перша — вважати скорочення населення неминучим економічним колапсом. Водночас Японія показує, що багата, технологічна країна може зберігати високий рівень життя за меншої чисельності людей. Друга — вважати молоде населення автоматичною гарантією швидкого зростання. Проте без якісного людського капіталу, інституцій і робочих місць приріст населення може знизити дохід на душу населення та загострити нестабільність.
Тому найефективніша політика не має зводитися до спроб «виправити» коефіцієнт народжуваності. Грошові стимули можуть допомагати сім’ям, але рідко повертають народжуваність до рівня відтворення, якщо житло дороге, робота нестабільна, догляд за дітьми недоступний, а кар’єрні втрати матерів високі. Потрібна ширша адаптація: доступне житло й дошкільний догляд, рівність у розподілі неоплачуваної праці, навчання протягом життя, профілактична медицина, гнучкі пенсійні системи, продуктивна автоматизація та легальні канали міграції.
Упродовж наступних десятиліть світ переживатиме не спільну демографічну кризу, а обмін різними дефіцитами. Європі та Східній Азії бракуватиме працівників і фіскального простору; Африці — робочих місць, інфраструктури й капіталу для величезного молодого покоління; Південно-Східна Азія балансуватиме між цими моделями; Північна Америка зберігатиме відносну перевагу, доки здатна приймати й інтегрувати мігрантів; Південна Америка матиме дедалі менше часу, щоб підвищити продуктивність до повного розгортання старіння.








Покращення демографічної ситуації через діагностику: Едем Адаманов розповів про “революційний” проєкт





Глобальна економіка також змінить географію економічної активності. Молоді регіони формуватимуть більшу частку нових споживачів і потенційних працівників, але капітал, технології та старші споживачі ще довго залишатимуться сконцентрованими в нинішніх багатих центрах. Міграція, торгівля послугами, автоматизація й перенесення виробництва з’єднуватимуть ці два світи. Стабільність залежатиме від того, чи зможуть держави керувати цим перерозподілом без ізоляції, конфліктів і втрати людського потенціалу.
Модель зростання економіки, побудована на стимулюванні споживання, і наявність феномену перевиробництва в умовах скорочення населення в найбагатших регіонах вимагатимуть пошуку рішень. Раніше вихід шукали в дипломатії, встановленні справедливих торговельних режимів і формуванні зон вільної торгівлі. Нині цілком можливе виникнення силової конкуренції за перспективні ринки збуту, і це шлях війни. Чорні кораблі сучасного командора Перрі вже стоять під парою.

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні привітав пропозицію щодо асоційованого членства Канади в ЄС, зазначивши, що Євросоюз та Оттава разом сильніші й повинні поглиблювати зв’язки для захисту добробуту своїх громадян, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна та Канада домовилися про партнерство на 100 років: що воно передбачає



“Європа і Канада — сильні окремо. Разом Європа і Канада ще сильніші”, — заявив Карні в четвер, 17 вересня, виступаючи в Європарламенті.
“Я не пропоную створити третій альянс, щоб стати суперником великих держав …Ми не прагнемо влади, щоб домінувати над іншими. Навпаки, ми прагнемо стійкості, щоб ніхто не міг контролювати наші відкриті ринки, порушувати наш суверенітет, загрожувати нашій територіальній цілісності або підривати наші свободи, наші демократії та верховенство права”, — продовжив він. 
Карні чітко дав зрозуміти, що він, як і ЄС, прагне поглибити відносини.
“Ми не ситуативні союзники. Ми віримо, що наш добробут зростає, коли ми ним ділимося. Мета полягає не в самодостатності, а в колективній стійкості”, — зазначив він під час виступу.
“Ми вітаємо цю амбіцію”, — додав прем'єр, вказуючи на пропозицію глави Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн щодо асоційованого членства Канади в ЄС.
Серед сфер, у яких Канада прагне тісніших зв’язків із ЄС, Карні згадав прагнення до стратегічної автономії через глибоку співпрацю у сферах критично важливих мінералів, оборонно-промислового потенціалу, штучного інтелекту, обчислювальних технологій, енергетичної безпеки, космосу та платіжних систем.
Канада прагне зменшити свою економічну залежність від США в умовах ескалації торговельної війни між двома країнами. Карні закликав до формування “унікального альянсу” з ЄС. FТ, однак, повідомляла, що країни ЄС прохолодно сприйняли ідею створення “унікального альянсу”, побоюючись реакції президента США Дональда Трампа та закликаючи до більшої обережності, коли йдеться про доступ до ринків та преференційний режим.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Європарламент відкриє представництво в Канаді



І ЄС, і Канада стикаються з жорсткою конкуренцією та тиском з боку адміністрації Трампа, а також з боку Китаю. Сам Трамп уже висміяв пропозицію фон дер Ляєн щодо асоційованого членства Канади в ЄС, пригрозивши Європі додатковими митами, якщо він вважатиме такий крок ворожим.
Єврокомісія заявила, що пропозиція фон дер Ляєн, яка ще має бути доопрацьована і потребуватиме схвалення держав ЄС для подальшого впровадження, не є ворожим актом і “не спрямована проти когось іншого”. ЗМІ писали, що пропозиція глави ЄК застала європейські столиці зненацька.
Залишається незрозумілим, що саме передбачатиме асоційоване членство, оскільки такого статусу наразі не існує в законодавстві ЄС. Історично Євросоюз чинив опір таким гнучким категоріям. Країни ЄС не підтримали на пропозицію Німеччини у травні щодо асоційованого членства для України як сходинки до повного вступу.

Європейські та північноамериканські міста продовжують домінувати в рейтингу Glоbаl Сіtіеs Іndех 2026 від Охfоrd Есоnоmісs. До першої сотні увійшли 78 міст із цих регіонів, а в топ-10 опинилися чотири європейські міста та п'ять американських, повідомляє ЕurоNеws.Рейтинг оцінює 1000 міст світу за п'ятьма критеріями: економіка, людський капітал, якість життя, довкілля та ефективність управління. За даними Охfоrd Есоnоmісs, Європа представлена у першій сотні 44 містами, США — 30, а Канада — чотирма. 

ТОП-10 міст світу

Нью-Йорк — 100 балів; Лондон — 98,8; Париж — 93,4; Сіетл — 92,8; Сан-Франциско — 91,9; Дублін — 91,3; Бостон — 90,7; Сан-Хосе — 89,6; Токіо — 89,5; Цюрих — 89,1. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Два українські села потрапили до списку найкращих у світі — ООН

У чому сильні Європа та США

Європейські міста найкраще проявили себе за показниками якості життя, екологічної ефективності та стабільності управління. Особливо високі оцінки в цих категоріях отримали Париж, Дублін, Цюрих і Осло, причому норвезька столиця стала лідером серед провідних міст Європи та США за ефективністю врядування.Водночас американські міста залишаються сильнішими в економіці та людському капіталі. Нью-Йорк отримав максимальний бал за економічною потужністю, а Сіетл, Сан-Франциско та Сан-Хосе підтвердили статус провідних технологічних центрів.Лондон став винятком серед європейських міст. Він отримав найвищий у світі показник людського капіталу завдяки університетам, бізнес-середовищу та здатності залучати висококваліфікованих працівників, хоча якість життя стала його найслабшою стороною — 77 балів. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Європарламент відкриє представництво в Канаді Спільною проблемою для обох регіонів залишається доступність житла. У звіті зазначається, що Лондон, Дублін і Нью-Йорк продовжують втрачати бали через високу вартість нерухомості, тоді як міста з доступнішим житлом, зокрема Тулуза, отримують конкурентну перевагу.

Варшава стала проривом року

Найбільше зростання серед європейських міст продемонструвала Варшава. Польська столиця піднялася одразу на 109 позицій і посіла 61 місце, зміцнивши роль одного з головних фінансових та технологічних центрів Центральної та Східної Європи.Охfоrd Есоnоmісs прогнозує, що економіка Варшави зростатиме приблизно на 3% щороку протягом наступних п'яти років. За рівнем середнього доходу на душу населення з урахуванням купівельної спроможності місто вже випереджає Париж. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Занепад демократії в США стає проблемою для Європи — Роlіtісо Помітно покращили позиції також Стамбул ( 42 сходинки), Мадрид ( 14), Будапешт ( 14), Гельсінкі ( 12), Брюссель ( 9), Берлін ( 7), Ліон ( 7), Цюрих ( 6), Осло ( 6) та Амстердам ( 6).Найбільше падіння зафіксували в Лісабонф, який опустився на 44 позиції й посів 148-ме місце. Рим втратив вісім сходинок і став 119-м.

П'ять міст з найбільшим потенціалом

Охfоrd Есоnоmісs окремо виділила Варшаву, Таллінн, Ейндговен, Манчестер і Тулузу як європейські міста, за якими варто стежити найближчими роками. Варшава швидко зміцнює позиції як центр фінансів, технологій і бізнес-послуг. Таллінн, за прогнозом аналітиків, може продемонструвати найвищі темпи зростання ВВП серед великих міст ЄС протягом наступного десятиліття.Ейндговен залишається одним із провідних центрів високотехнологічного виробництва завдяки кластеру Вrаіnроrt, де працюють понад п'ять тисяч технологічних компаній. Манчестер із 2010 року випереджає інші британські міста за темпами зростання ВВП і продуктивності, а Тулуза швидко розвивається завдяки аерокосмічному кластеру Аіrbus, Тhаlеs і Lіеbhеrr. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як для ядерної зброї: США та Китай пропонують запровадити жорсткі обмеження для військового ШІ

ШІ змінює рейтинг

Автори звіту вважають, що бум штучного інтелекту вже змінює економічні перспективи міст. США поки зберігають перевагу завдяки Кремнієвій долині та потужному людському капіталу, але окремі європейські центри також виграють від цієї тенденції.Лондон залишається лідером за людським капіталом, Ейндговен зміцнює позиції в галузі напівпровідників, ШІ та «зелених» технологій, а Таллінн швидко розвивається як цифровий хаб.Поза Європою швидко зростають Тайбей, Куала-Лумпур і Шеньчжень. Тайбей піднявся на 12 позицій завдяки глобальному попиту на напівпровідники, Куала-Лумпур — на 14 завдяки розвитку технологічного сектору та центрів обробки даних, а Шеньчжень увійшов до першої сотні як один із головних китайських центрів робототехніки та ШІ.

Азія — двигун майбутнього зростання

Попри нинішнє домінування Європи та Північної Америки, Охfоrd Есоnоmісs прогнозує, що до середини століття саме азійські міста стануть головним рушієм світової економіки. Очікується, що до 2050 року сукупний ВВП провідних китайських та індійських міст перевищить аналогічний показник європейських міст. Уже наступного року економіка Шанхаю має перевершити Сан-Франциско, а до середини століття Хошимін майже зрівняється з Берліном. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китай погрожує скасувати саміт Сі Цзіньпіна з Трампом — ЗМІ

Українські міста в рейтингу

До рейтингу увійшли й українські міста, хоча вони суттєво поступаються світовим лідерам через низькі показники управління. Київ посів 304-те місце, зберігши відносно сильні позиції за економікою, людським капіталом і якістю життя, але отримав один із найнижчих показників за ефективністю врядування — 865-те місце.Львів опинився на 575-й позиції, а Харків — на 577-й. Обидва міста показали кращі результати за якістю життя, ніж за економікою та людським капіталом, однак саме ефективність управління залишилася найслабшою категорією для них. Попри повномасштабну війну, Київ залишився у верхній половині загального світового рейтингу, а Львів і Харків увійшли до нижніх 40% списку.Раніше видання Тіmе Оut оприлюднило десятий щорічний рейтинг 50 найкращих міст світу для подорожей у 2026 році. Перше місце у списку посів Мельбурн, випередивши Шанхай та Единбург. Австралійський мегаполіс піднявся з четвертої сходинки завдяки високим оцінкам місцевих жителів за зручність міського середовища, а також проведенню масштабних світових подій.