Дзеркало Тижня - we.ua

Дзеркало Тижня

we:@zn.ua
19.9 thous. of news
Дзеркало Тижня on zn.ua
Кліматичний саміт COP31 завершився провалом: учасники не змогли дійти згоди
Переговори на Конференції ООН з питань зміни клімату зайшли у глухий кут, оскільки ЄС та інші учасники відхилили остаточний проєкт угоди, запропонований Туреччиною та Австралією, які головували на СОР31. Документ назвали надто слабким для просування боротьби з глобальним потеплінням, повідомляє Rеutеrs.
Зміни клімату зупинили наступний льодовиковий період — вчені
Після понад двох тижнів переговорів, які мали завершитися в п’ятницю, 20 листопада, але затягнулися на вихідні, голова СОР31 від Туреччини Мурат Курум заявив на фінальному пленарному засіданні в неділю, 22 листопада, що учасники не змогли дійти згоди.
“Очевидно, що в цій залі є сторони, які виступають проти цього тексту. Ми визнаємо, що консенсусу щодо цього документа немає”, — зазначив він.
Міністр охорони навколишнього середовища Ірландії Дара О’Браєн сказав, що ЄС не може підтримати запропоновану угоду, зокрема тому, що в тексті не згадується про викопне паливо, яке, на думку вчених, є основною причиною глобального потепління.
“Неприпустимо, щоб у кліматичній угоді не було жодної згадки про викопне паливо чи відмову від його використання”, — додав він.
Панама також заявила, що не може підтримати запропонований текст, оскільки він не відповідає масштабам кліматичної кризи.
Цьогорічна Конференція з питань зміни клімату СОР31 відбулася після того, як у жовтні Програма ООН з навколишнього середовища підтвердила, що зростання глобальної температури перевищить 1,5°С. Під час Конференції з питань зміни клімату, яка відбулася понад десять років тому в Парижі, учасники домовилися докласти зусиль для того, аби глобальне потепління не перетнуло цю межу. Такий рівень потепління загрожує значним посиленням екстремальних погодних явищ.
Запропонована угода визнавала перетин цієї температурної межі, але водночас закликала до прискорення розробки технологій видалення вуглецю, щоб зрештою змінити ситуацію.
Саудівська Аравія та інші великі нафтовидобувні країни під час переговорів наполегливо закликали до виключення з тексту прямої згадки про викопне паливо та внесення пункту про технології видалення вуглецю.
Хоча вчені стверджують, що видалення вуглецю з атмосфери та різке скорочення викидів є життєво важливими кроками для уникнення найгірших наслідків зміни клімату, критики угоди висловили побоювання, що формулювання про видалення вуглецю можуть використати як привід для продовження видобутку нафти.
Представник саудівської делегації заявив на саміті, що його здивував опір щодо технологій.
“Якщо кліматична проблема, як сьогодні дехто зазначав, дійсно є такою важливою, то немає сенсу, щоб конкретні рішення були виключені з порядку денного”, — сказав він.
Мільярди на відбудову: як не профінансувати проєкти, що шкодять довкіллю
Конференції СОР фактично є основним механізмом, за допомогою якого країни координують свої зусилля щодо боротьби з глобальним потеплінням. Кліматичні саміти дають країнам можливість продемонструвати готовність співпрацювати в пошуку рішень та сприяти фінансуванню заходів для подолання проблем, спричинених глобальним підвищенням температури.
Востаннє кліматичні переговори ООН завершилися без укладення угоди у 2009 році в Копенгагені. Цього разу провал відбувся також на тлі низки інших криз, зокрема воєн та громадського обурення через зростання вартості життя, які затьмарили проблеми, спричинені зміною клімату. Хоча невдача в досягненні згоди щодо політичної декларації в Анталії стала ударом по зусиллях, спрямованих на активізацію міжнародних дій, вона не скасовує зобов’язань, узгоджених на попередніх самітах, і правових механізмів, які регулюють багатосторонні дії в боротьбі зі зміною клімату.
Результати кліматичного саміту для України варто оцінювати не лише за кількістю ухвалених декларацій. Значно важливіше, чи наблизять вони світ до реального скорочення використання викопного палива, чи допоможуть зменшити залежність від російських енергоресурсів і чи дадуть країнам більше можливостей для переходу до чистої енергетики. Для України ці питання давно вийшли за межі кліматичної політики, адже вони безпосередньо стосуються безпеки, економіки та майбутнього відновлення країни, писала в статті “Кліматичний саміт в Анталії: чому для України це питання безпеки, а не лише довкілля” Галина Довгалюк.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
У Мексиці затримали наркобарона, який входив до списку десяти найбільш розшукуваних ФБР злочинців
У п’ятницю, 20 листопада, мексиканські військові затримали Фаусто Ісідро Меза Флореса, відомого як “Ель Чапо Ісідро”, — одного з десяти найбільш розшукуваних ФБР злочинців, а також інших членів його наркокартелю в штаті Сіналоа, пише Rеutеrs.
Один із найвпливовіших наркобаронів світу вбитий: Мексику охопила хвиля насильства
За даними Державного департаменту США, протягом понад 20 років Флорес та його злочинна організація контрабандою ввозили до Сполучених Штатів величезні партії героїну, метамфетаміну, кокаїну та марихуани.

“Ель Чапо Ісідро” вважають одним із лідерів картелю “Белтран-Лейва”, який раніше був конкурентом картелю “Сіналоа”. Після того як у 2024 році засновника “Сіналоа” Ісмаеля “Ель-Майо” Замбаду взяли під варту у США, між двома угрупованнями — “Лос-Чапітос” і “Лос-Майос” — розпочалася внутрішня боротьба за контроль над картелем. За словами експертів з питань безпеки, картель “Белтран-Лейва” Флореса нещодавно створив союз з угрупованням “Лос-Майос”.
FВІ
Спецпідрозділи Збройних сил та Національної гвардії Мексики провели операцію у співпраці з американськими та мексиканськими розвідувальними службами.
“Обмін стратегічною розвідінформацією між США та Мексикою допоміг провести цю операцію”, — написав посол США в Мексиці Рональд Джонсон у соцмережі Х, висловивши похвалу мексиканським силам. 
Кілька американських відомств також високо оцінили цю операцію. Слідчий підрозділ Міністерства внутрішньої безпеки США заявив, що операція стала серйозним ударом по одній із найпотужніших мереж мексиканських картелів. Північне командування Збройних сил США привітало мексиканські сили, зазначивши, що його оперативна група боротьби з картелями співпрацювала з іншими американськими відомствами та передала інформацію, яка допомогла затримати злочинців. 
У ніч на п’ятницю військова операція спровокувала хвилю насильства у штаті Сіналоа, зокрема збройні сутички між мексиканськими силами безпеки та членами картелю.
Четверо військових мексиканської армії загинули під час операції. Силовики ліквідували сімох нападників та затримали вісьмох підозрюваних у скоєнні злочинів. Флореса та його двоюрідного брата, який був заступником ватажка злочинної організації “Белтран-Лейва”, відправили до Мехіко. 
У Трампа хочуть запровадити 10% тарифи для Канади, Мексики та ЄС. Роlіtісо назвало причину
Нові арешти є продовженням серії затримань та вбивств відомих підозрюваних у наркоторгівлі, здійснених Мексикою. Країна перебуває під тиском президента США Дональда Трампа, який погрожував вдатися до односторонніх військових дій на території Мексики, якщо її уряд не посилить боротьбу з картелями.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Іран заявив про ракетно-дронові удари по базах США в Бахрейні: що відомо про наслідки
Корпус вартових ісламської революції Ірану (КВІР) заявив про комбіновану ракетно-дронову атаку на американські військові об'єкти в Бахрейні. Влада королівства підтвердила іранський удар, унаслідок якого загорілося цивільне промислове підприємство. За попередніми даними, обійшлося без постраждалих. Про це 21 листопада повідомляє Rеutеrs із посиланням на заяви іранських військових та влади Бахрейну.
За інформацією іранського державного агентства ІRNА, Повітряно-космічні сили КВІР завдали ракетних і дронових ударів по позиціях американських військ на базах в Ер-Ріффі та Авалі.
Тегеран назвав атаку відповіддю на американські військові дії та нібито неодноразові порушення повітряного простору Ірану.
Міністерство внутрішніх справ Бахрейну підтвердило, що іранська атака спричинила пожежу на цивільному промисловому об'єкті. За даними відомства, внаслідок удару підприємство зазнало матеріальних пошкоджень, однак люди не постраждали. До ліквідації пожежі залучили підрозділи цивільної оборони.
Місце розташування та назву пошкодженого підприємства не уточнили.
Упродовж дня МВС Бахрейну попереджало населення про загрозу нових атак і закликало громадян перейти до найближчих безпечних місць. Після першого повідомлення про відбій тривоги влада знову оголосила попередження про можливу небезпеку.
Збройні сили королівства також повідомили про перехоплення кількох іранських повітряних цілей. За заявою військових, уламки після роботи протиповітряної оборони спричинили додаткові матеріальні пошкодження, але жертв і постраждалих не було.
Американське Центральне командування (СЕNТСОМ) поки не підтвердило повідомлення Ірану про удари по військових об'єктах США. На момент публікації командування не надало відповіді на запит агентства.
Нинішній удар став черговим епізодом загострення в Перській затоці після приблизно двомісячного затишшя.
Трамп не поспішає атакувати Іран, але Пентагон уже готує сценарії ударів
13 листопада КВІР заявив про атаку на американський радар раннього попередження в Бахрейні. Однак військові США заперечили повідомлення про його пошкодження, заявивши, що перехопили два іранські ударні безпілотники.
15 листопада Тегеран повідомив про нову атаку на американську військову базу в Ер-Ріффі. За версією КВІР, шість дронів були спрямовані на радар системи протиповітряної оборони.
17 листопада іранські військові знову атакували американський радіолокаційний об'єкт на авіабазі Шейх-Іса. США повідомили про перехоплення безпілотників та відсутність втрат серед особового складу й пошкоджень американського обладнання.
Іран міг відстежувати американських військових через мобільні мережі
Бахрейн має стратегічне значення для Сполучених Штатів, оскільки на його території розташована штаб-квартира П'ятого флоту ВМС США, відповідального за операції в Перській затоці та прилеглих водах.
Напередодні міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що Тегеран все ще сподівається на дипломатичне врегулювання. Натомість президент США Дональд Трамп зазначив, що Іран прагне угоди, однак запропоновані ним умови Вашингтон не влаштовують.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Хакери викрали дані співробітників МЗС Австрії під час кібератаки
Міністерство закордонних справ Австрії зазнало кібератаки, під час якої зловмисники отримали несанкціонований доступ до даних співробітників відомства, зокрема дипломатичних представництв за кордоном. Про це повідомляє Rеutеrs із посиланням на австрійське МЗС.
Кібератака відбулася в ніч із 12 на 13 листопада, одночасно з глобальним збоєм у роботі сервісів Місrоsоft. Зловмисники отримали доступ до вебсайту міністерства, який обслуговує зовнішній підрядник.
У відомстві повідомили, що виявили несанкціонований доступ 13 листопада та негайно припинили його. Спільно із зовнішнім постачальником послуг міністерство вжило заходів, щоб запобігти подальшому втручанню.
Кібератака на Єврокомісію: хакери скористалися ШІ-інструментом АRТЕХ, а збої тривають понад 10 днів
«Розслідування, проведене групою експертів, виявило, що під час несанкціонованого доступу було переглянуто записи даних, у яких зазначені імена та службові контактні дані співробітників центрального апарату міністерства, а також дипломатичних представництв за кордоном», — йдеться в повідомленні МЗС Австрії.
Водночас у відомстві наголосили, що персональні дані звичайних громадян унаслідок інциденту не постраждали. Кібератаку також передали на розгляд Федерального управління з кібербезпеки Австрії та органу із захисту даних відповідно до законодавчих вимог.
Наразі ніхто не взяв на себе відповідальність за атаку. Австрійська влада також не назвала можливих організаторів кібервтручання. Міністерство повідомило про проведення додаткових технічних перевірок для посилення безпеки своїх систем.
Раніше повідомлялося про те, встрійське МЗС зазнало масштабного кібернападу на початку 2020 року. У липні 2026 року стало відомо, що до тієї атаки причетне російське хакерське угруповання Тurlа.
 
 
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Пов'язані з ФСБ хакери атакували Христо Грозєва та журналістів Le Monde — розслідування
Хакерське угруповання, яке американська влада пов'язує з Федеральною службою безпеки Росії, розгорнуло масштабну кампанію кібератак проти європейських журналістів, політиків та активістів, які займаються Росією й Україною. Серед цілей опинилися журналіст-розслідувач Христо Грозєв, співробітники французької газети Lе Моndе, один із авторів «Панамського досьє» Бастіан Обермаєр та французький депутат Ерік Боторель.Про це йдеться у розслідуванні Lе Моndе, опублікованому 20 листопада.За даними видання, кампанія триває щонайменше із середини жовтня. Зловмисники використовують месенджери Sіgnаl і Теlеgrаm, надсилаючи потенційним жертвам фішингові посилання нібито від знайомих людей.Мета атак — отримати доступ до облікових записів журналістів, політиків та інших людей, які володіють інформацією про Росію, війну проти України та діяльність російських спецслужб.17 листопада троє журналістів Lе Моndе отримали в Sіgnаl запрошення на відеоконференцію, присвячену війні в Україні та російсько-українським переговорам.Повідомлення нібито надійшло від європейського журналіста, з яким вони спілкувалися раніше. Однак посилання вело на фішингову сторінку, а справжній власник акаунта запрошення не надсилав.За інформацією Lе Моndе, зловмисники намагалися скористатися функцією підключення додаткового пристрою до месенджера. У разі успіху це дозволило б їм отримати доступ як до попереднього листування жертви, так і до її майбутніх повідомлень.Однією з цілей російських хакерів став журналіст-розслідувач Христо Грозєв, відомий викриттями діяльності російських спецслужб.Російськомовні хакери здійснили першу повністю автоматизовану кібератаку за допомогою ШІ18 листопада він розповів, що отримав у Sіgnаl повідомлення нібито від німецького журналіста, з яким не контактував кілька років. Відправник запрошував його на відеоконференцію.Грозєв відкрив підозріле посилання в ізольованому віртуальному середовищі та виявив підроблену сторінку Gооglе Мееt, яка перенаправляла на фальшиву сторінку входу в Теlеgrаm.Журналіст звернув увагу на незвичні англомовні формулювання, схожі на дослівний переклад із російської, а також на російськомовний інтерфейс підробленого сервісу.За словами Грозєва, особливість цієї схеми полягає в тому, що хакери видають себе за людей із контактів потенційної жертви, з якими вона давно не спілкувалася. Тому повідомлення з нового номера може не викликати негайної підозри.Німецький журналіст Бастіан Обермаєр, один з авторів розслідування Раnаmа Рареrs, також повідомив про отримання аналогічного запрошення. За його словами, текст повідомлення збігався з тим, яке отримав Грозєв.Серед інших цілей хакерів був депутат французького парламенту Ерік Боторель.Йому надіслали повідомлення зі зламаного акаунта Sіgnаl знайомої людини із пропозицією приєднатися до групи в Теlеgrаm. Посилання вело на підроблену сторінку месенджера, де вимагали ввести номер телефону та код підтвердження.За даними Lе Моndе, зловмисники також атакували французьких активістів, які підтримують Україну. Для цього вони видавали себе за представників організації Роur l’Ukrаіnе, роur lеur lіbеrté еt lа nôtrе! («За Україну, за їхню й нашу свободу!»), яка займається документуванням російських воєнних злочинів, зокрема депортації українських дітей.У 2022 році ця організація передала Міжнародному кримінальному суду матеріали щодо вивезення українських дітей до Росії. У березні 2025 року російська Генпрокуратура оголосила її «небажаною».

Хто стоїть за кібератаками

За інформацією джерел Lе Моndе у європейських службах безпеки, кампанію проводить хакерське угруповання UNС5792, також відоме під назвами Frоntіеr Вlіzzаrd і Sеntry Веаr.Головний аналітик Gооglе із кіберзагроз Джон Халтквіст вивчив технічні дані, отримані французькими журналістами, та підтвердив, що виявлена активність відповідає методам цього угруповання.За словами експерта, хакери насамперед атакують людей, чия професійна діяльність пов'язана з Росією у сферах журналістики, політики та оборони.Американські правоохоронці пов'язують UNС5792 зі спеціалізованою групою одного з підрозділів прикордонної служби ФСБ Росії.У США заявляли, що з початку 2026 року ці хакери намагалися отримати доступ до облікових записів американських чиновників, військовослужбовців, політиків і журналістів, а також високопосадовців України.За інформацію, яка допоможе встановити учасників угруповання, американська влада пропонує винагороду до 10 мільйонів доларів.Британська розвідка загубила тисячі флешок із секретними данимиLе Моndе зазначає, що російські спецслужби спочатку випробували таку схему кібершпигунства в Україні, а згодом поширили її на інші європейські країни.Ще в лютому 2025 року Gооglе попереджала про атаки на користувачів Sіgnаl, передусім українських військовослужбовців. Зловмисники використовували підроблені запрошення до групових чатів, щоб підключати власні пристрої до чужих акаунтів і читати листування.Російські хакери атакують Sіgnаl і WhаtsАрр — подробиці від спецслужбНинішня кампанія має ширший масштаб. За даними Lе Моndе, хакерам уже вдалося отримати доступ до акаунта керівника однієї з компаній у сфері кібербезпеки. Його ім'я не розголошується.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Друг Трампа — не наш: європейці стривожені останніми зізнаннями президента США про російського диктатора
Кілька днів тому увага світу була прикута до Шеньчженя в китайській провінції Ґуандун, де відбулася, за прогнозами ЗМІ, історична зустріч президентів США Дональда Трампа, Росії Владіміра Путіна та Китаю Сі Цзіньпіна. Та перед "самітом трьох" пройшло ще кілька раундів переговорів, які також не залишилися без уваги.
Серед них — двостороння зустріч Трампа та Путіна. І хоча сторони не поділилися подробицями діалогу — відомо лише те, що серед тем була війна в Україні, — бурхливе обговорення викликав не сам факт перемовин, а їхній початок. Йдеться про те, що президент США, зустрівши російського диктатора, відповідального за смерті сотень тисяч українців, назвав його своїм другом. Відео цього моменту дуже швидко стало вірусним у мережі. 
Трамп заснув під час виступу "друга" Сі
"А хто це? — спробував пожартувати глава Білого дому, зустрівши президента РФ. — Це мій друг". 
І хоча Трамп не вперше назвав так Путіна, він уперше зробив це, стоячи просто перед диктатором, ще й коли за ними обома стежили телевізійні камери на одній із найочікуваніших зустрічей останніх місяців.


Європейцям така дружба не припала до душі. Першим щодо цього висловився польський премʼєр-міністр Дональд Туск, і зробив це доволі лаконічно: "Боже, захисти нас від таких друзів". 
Пізніше того ж дня він опублікував фото з Берліна, де президент України якраз зустрічався з європейськими партнерами, і підписав, що саме такий вигляд має справжня дружба. Туск зазначив, що Путін ніколи не стане другом для європейців. 
"Президент Трамп іноді любить дивувати своїми формулюваннями та заявами, але цілком очевидно: навіть якщо він вважає Путіна своїм другом, тут точно не діє правило, що друг твого друга — це твій друг. Путін не є нашим другом і не буде", — заявив він. 




Та Туск — не єдиний представник польського уряду, якого занепокоїло одкровення Трампа. Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський зізнався, що стурбований ним, повідомляє Оnеt.
"Те, як він обіймається з Путіним і називає його другом, викликає у нас певне занепокоєння... Виникає питання: з ким він дружить більше — з Путіним чи з нашим президентом? І що він, можливо, зробить, якщо справа дійде до крайнощів? Якого друга він обере?" — розмірковує Сікорський. 
Прем'єр-міністерка Данії Метте Фредеріксен назвала незрозумілою загалом ідею проведення двосторонньої зустрічі президентів Росії та США. А ось її британський колега Ендрю Бернем не вважає, що Трамп піддався чарам Путіна — "якраз навпаки". Він нагадав, що президент США не лише називав другом диктатора, а й "говорив про жахливі людські втрати, зокрема й про загибель молодих росіян, і говорив про це досить пристрасно".
ЕРА-ЕFЕ/VYАСНЕSLАV РRОКОFYЕV/SРUТNІК/КRЕМLІN РООL
Президент України Володимир Зеленський також висловився про це — пожартував, що американський лідер за час їхнього спілкування по-різному його називав, але він не памʼятає, чи використовував той коли-небудь саме слово "друг". Щодо Путіна він сказав, що для України він ворог і вбивця, попередивши, що миролюбна риторика американської сторони може створювати відчуття безкарності.
"Президенту Трампу вирішувати, як називати Путіна. Для нас він, звісно, ворог, — заявив Зеленський під час інтервʼю СNN. — Гадаю, для більшості людей у світі він — убивця, бо він убиває". 
Трамп: Дуже важко відмовитися від ядерної зброї
Згодом своє звернення до Путіна пояснив сам Трамп. Під час інтервʼю Rеutеrs він заявив, що на дружбу з диктатором його надихають російські ядерні боєголовки. 
"Приємно мати друзями, а не ворогами, людей, які мають 4000 ядерних боєголовок", — цинічно висловився глава Білого дому. 
Нехай зателефонує своєму "другові": Зеленський відповів Маску на звинувачення у брехні
Нагадаємо, 19 листопада у Шеньчжені під час саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва відбулася зустріч президентів Китаю Сі Цзіньпіна, США Дональда Трампа та Росії Владіміра Путіна. І хоча західні медіа ще задовго до цих переговорів охрестили їх історичними, мовляв, президенти вперше зустрілися у такому форматі, нічим особливим, окрім кількох курйозних моментів, саміт, ймовірно, не запамʼятається. Лідери підписали документ під назвою "Декларація про мир", який стосується майже всього на світі — ядерного озброєння, реформи ООН, постачання нафти, роботи МКС, — окрім війни в Україні. Вони засинали на зустрічах, трималися за руки та дуже часто називали один одного друзями, але жодних важливих рішень не ухвалили.
Утім цей саміт дав Путіну символічний привід заявити про повернення до клубу великих держав. Посол Сергій Корсунський у статті для ZN.UА "Що насправді отримав Путін у Китаї — і чому Україні та Європі варто насторожитися" розповів про це детальніше.
Дзеркало Тижня on zn.ua
У США здивовані російськими втратами на фронті: "Це неможливо витримати"
Посол США в ООН Майк Волтц заявив, що росіяни щомісяця мобілізують для участі у війні проти України до 25 тисяч громадян. І це — значно менше, ніж вони втрачають під час бойових дій убитими та пораненими, вказав він під час ефіру на Fох Nеws на різницю, яка становить приблизно 10 тисяч окупантів. 
"За тими даними, які ми маємо зараз, росіяни щомісяця набирають 20–25 тисяч новобранців. А втрачають убитими 30–35 тисяч щомісяця — кожного місяця, — заявив Волтц. — Це в рази більше, ніж вони втратили в Афганістані, і вже наближається до того, що вони втрачали під час Другої світової війни — 1000 на день. Це просто неможливо витримати". 


Мерц про мирні переговори та втрати РФ: «Ялтинський формат, напевно, не принесе миру»
Нагадаємо, на початку листопада командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді розповів, що жовтень став рекордним місяцем для його бійців — вони атакували російські цілі кожну 41 секунду. Крім того, за останні пів року СБС вдалося зменшити середню вартість ліквідації окупанта завдяки дронам: у травні вона становила 1000 доларів, а в жовтні — вже 817. 
Про те, скільки коштуватиме економіці Росії нова хвиля мобілізації, у статті ZN.UА "Ціна мобілізації. Скільки Росія заплатить за кожні 100 тисяч солдатів" пише підприємець, економіст, експерт з антикризового менеджменту та волонтер Олег Саркіц.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Іран хоче дипломатичного врегулювання війни зі США, але має “червоні лінії” щодо ядерної програми
Міністр закордонних справ Ірану Аббас Аракчі заявив, що Тегеран досі сподівається на дипломатичне врегулювання війни зі Сполученими Штатами, тоді як президент США Дональд Трамп стверджує, що Іран прагне укласти “неприйнятну” для Вашингтона угоду, пише Rеutеrs.
Порожні арсенали: Пентагон не знає, як подолати дефіцит боєприпасів
За словами Аракчі, між Іраном і Вашингтоном “триває обмін повідомленнями” через посередників, і Тегеран прагне “угоди, яка гарантувала б відсутність подальшої війни”.
Іран хоче отримати гарантії того, що Вашингтон серйозно ставиться до переговорів, перш ніж рухатися далі, додав Аракчі, зазначивши, що Тегеран обговорив із посередниками “заходи з побудови довіри”.
Серед “червоних ліній” для Ірану — збереження запасів високозбагаченого урану на території країни, сказав Аракчі. На його думку, “справедливе рішення” можливе.
Раніше Тегеран називав “реальні варіанти” врегулювання суперечки щодо ядерного питання. Зокрема, Іран говорив про розбавлення своїх запасів високозбагаченого урану під наглядом Міжнародного агентства з атомної енергії.
За оцінками МАГАТЕ, на момент початку ударів Ізраїлю та США по іранських ядерних об’єктах у червні 2025 року Іран мав 440,9 кг урану, збагаченого до 60%. Невідомо, яка частина цих запасів збереглася.
“Я вірю, що можна досягти справедливого врегулювання щодо ядерних матеріалів, яке ґрунтуватиметься на наших національних інтересах і водночас задовольнятиме потреби країни”, — заявив Аракчі.
“Вони хочуть укласти угоду, але не таку, яка була б прийнятною для мене”, — сказав Трамп на пресконференції у п’ятницю, 20 листопада.
Трамп не поспішає атакувати Іран, але Пентагон уже готує сценарії ударів
Ці заяви пролунали на тлі продовження дипломатичних зусиль, спрямованих на припинення війни, яка дестабілізувала Близький Схід, порушила судноплавство в Ормузькій протоці та спричинила зростання світових цін на енергоносії. Цього тижня відбулася зустріч представників Катару та Ірану, метою якої було зближення позицій та зменшення розбіжностей між пропозиціями, висунутими на переговорах. США та Ізраїль розпочали війну проти Ірану 28 лютого. Тегеран завдавав ударів у відповідь по Ізраїлю та державах Перської затоки, на території яких розташовані американські військові бази.
Прихильники жорсткої лінії у Вашингтоні та Ізраїлі закликають Трампа відновити удари по Ірану. Однак президент США дав зрозуміти, що ще не ухвалив остаточного рішення, заявивши, що він “не поспішає”. Трамп неодноразово змінював свої плани, чергуючи погрози військовими діями із закликами до Ірану погодитися на дипломатичне врегулювання. Також США продовжують кампанію економічного тиску.
Однак Тегеран, здається, не збирається капітулювати. Нещодавні оцінки свідчать, що Іран може продовжувати виробництво зброї, попри те, що американські авіаудари суттєво знизили здатність Тегерана виробляти озброєння у великих обсягах. Також ЗМІ писали, що Росія постачає Ірану ударну зброю, хоча точний тип та кількість цього озброєння невідомі. Тегеран неодноразово погрожував атаками у відповідь, якщо США та Ізраїль відновлять удари. За інформацією WSJ, Іран зберіг тисячі ракет і завдяки розвідданим Росії навчився бити точніше. 
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Поки Трамп насолоджується урочистостями саміту, Сі Цзіньпін зміцнює свої позиції — Reuters
Президент США Дональд Трамп назвав урочистий прийом, який йому цього тижня організував Китай, своєю “перемогою”. Однак аналітики вважають, що Трамп насправді мало що отримав від трьох самітів із китайським лідером Сі Цзіньпіном цього року, тоді як очільник КНР зміцнив свої позиції на світовій арені, пише Rеutеrs.Саміт із Трампом і Путіним став дипломатичним тріумфом для Сі, але стратегія лідера Китаю ризикована — FТПісля саміту в Китаї Сі постає як державний діяч, здатний скликати зустріч лідерів КНР, США та РФ. Також Сі зберігає невизначеність навколо хиткого торговельного перемир’я зі США, що цілком влаштовує Пекін, попри жорсткішу позицію Вашингтона.Окрім публічних заяв, Трамп має мало конкретних досягнень, якими міг би похвалитися.“Вони досягли мети Комуністичної партії Китаю та Сі, яка полягала в тому, щоб продовжувати затягувати процес і вести переговори”, — зазначив Куо Юйжень із Національного університету Сунь Ятсена на Тайвані.

Зустрічі Трампа та Сі дають Китаю “стратегічний простір”

Сі порушив протокол, щоб зустріти Трампа безпосередньо в аеропорту напередодні саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у Шеньчжені цього тижня (зазвичай лідери КНР не зустрічають іноземних гостей особисто на злітно-посадковій смузі).Трамп назвав цей жест “великою перемогою” ще до початку переговорів, подібно до того, як він описував пишність попередніх зустрічей.Сі організував урочисті моменти, які відповідали очікуванням Трампа, зосередженого на формуванні свого історичного спадку: лідери КНР та США обійнялися в аеропорту, а також провели безпрецедентну тристоронню зустріч із російським диктатором Владіміром Путіним.Однак щодо змісту переговорів Сі був менш поступливим.Трамп заявив ЗМІ, що він та його китайський колега обговорили штучний інтелект, торгівлю й постачання нафти через Ормузьку протоку. США вимагають від Пекіна збільшити закупівлі американських сільськогосподарських товарів, послабити обмеження на експорт рідкісноземельних мінералів, важливих для ключових галузей промисловості, та звільнити двох американців, яких, на думку Вашингтона, КНР утримує під вартою безпідставно.Міністерство закордонних справ Китаю сказало, що сторони домовилися розробити план дій для побудови “конструктивних відносин стратегічної стабільності” — концепції, оприлюдненої ще у травні. Міністерство не надало жодних деталей чи термінів.Пекін у своїй заяві не згадав про крихке торговельне перемир’я між США та Китаєм, про зобов’язання КНР щодо сільськогосподарської продукції, рідкісноземельних мінералів, скандал навколо американського гіганта з виробництва мікросхем Nvіdіа чи затриманих американців. Не згадав Пекін і про Іран.Водночас Сі наголосив на своїй ключовій вимозі щодо Тайваню, закликавши Вашингтон “вчинити правильно”, аби уникнути ускладнення відносин із Китаєм. Китай вважає демократично керований Тайвань своєю територією.“Китай забезпечив собі додатковий стратегічний простір, зокрема завдяки позиції США щодо тайванського питання та пом’якшенню технологічного ембарго. Зі стратегічного погляду, США насправді нічого не здобули”, — вважає Ден Ван з аналітичного центру Еurаsіа Grоuр.Порядок денний Трампа значною мірою зосереджувався на зустрічі з Сі та Путіним, за результатами якої США, Китай та РФ оприлюднили “Декларацію про мир”. Аналітики назвали цю заяву розпливчастою.Проведення тристороннього саміту, на якому наполягав Трамп, надало Сі платформу для того, щоб позиціонувати себе як центрального гравця в регулюванні глобальних справ, зазначають аналітики.

Китай не поспішає поступатися на тлі жорсткішої позиції США щодо чипів

Після відставки Дженсена Хуанга з посади генерального директора Nvіdіа через шпигунський скандал адміністрація Трампа намагається усунути лазівки, які дозволяють китайським компаніям обходити американські обмеження на експорт чипів для штучного інтелекту.У день зустрічі Трампа та Сі набули чинності додаткові американські правила, які ще більше обмежили доступ Китаю до передових чипів для штучного інтелекту. Адміністрація президента США розглядає можливість запровадження правила, яке зобов’яже американські компанії розкривати інформацію про використання китайських моделей штучного інтелекту.Американські законодавці також вживають заходів проти Китаю.Аналітики зазначають, що Китай, який прагне спонукати Трампа до стабілізації двосторонніх відносин, водночас захищаючи власні галузі, пообіцяв вжити заходів у відповідь на обмеження і не поспішає поступатися на тлі вимог США.“Китай сприймає ці гучні заяви як частину відносин. Китайці засвоїли урок: вони не виконуватимуть свою частину обіцянки одразу, а робитимуть це крок за кроком”, — сказав колишній чиновник Міністерства закордонних справ Китаю Шень Вейчжун.Утримання від поступок дає Пекіну важелі впливу в разі, якщо Вашингтон займе жорсткішу позицію, оскільки в Конгресі США посилюється тиск з боку законодавців обох партій.Цього тижня звіт комітету Палати представників США закликав обмежити інвестиції в аерокосмічний сектор Китаю, а один із сенаторів представив законопроєкт про скасування для КНР режиму нормальних торговельних відносин та пов’язаних із ним пільгових тарифних умов. Очікується, що рішення про продовження торговельного перемир’я відкладуть до зустрічі Трампа та Сі в кулуарах саміту G20 у Маямі наступного місяця. Найлегші завдання виконано після тривалих торговельних переговорів протягом минулого року, вважає директор консалтингової компанії Тrіvіum Сhіnа Евен Роджерс Пей. “Порівняно з минулими самітами це може здаватися стагнацією, але в нинішніх умовах це насправді значний крок, з огляду на нещодавні проміжні вибори у США та скандал навколо Дженсена Хуанга”, — додав він.Аналітики очікують, що четверта цьогорічна зустріч Трампа та Сі також буде зосереджена на “зовнішньому ефекті”.“Я не думаю, що буде досягнуто значного прогресу. Йтиметься просто про стабільність, і цього достатньо”, — зазначив колишній китайський чиновник Шень.США вилучили пункт про Україну з декларації саміту в Китаї: що відомоFТ писала, що тристоронній саміт у Шеньчжені продемонстрував глобальну лідерську роль Пекіна. WР зазначала, що пишність саміту АТЕС і тристоронньої зустрічі лідерів США, Китаю та РФ не змогла відвернути увагу від очевидного: це був момент китайського лідера Сі Цзіньпіна. Пекін демонструє світові картину міжнародного порядку, в центрі якого стоїть Китай. Трамп може вважати, що вся увага прикута до нього, але все було зроблено для того, щоб показати китайського лідера в ролі організатора цього зібрання.Водночас аналітики закликали до обережності, звертаючи увагу на внутрішні економічні проблеми, з якими стикається Сі, оскільки Китай намагається подолати багаторічний спад на ринку нерухомості, високий рівень безробіття серед молоді та демографічні проблеми. У короткостроковій перспективі зустріч Сі з Трампом і Путіним, а також саміт АТЕС можуть відвернути увагу громадськості. Однак якщо економіка Китаю надалі демонструватиме незадовільні результати, ефект від дипломатичних успіхів може зникнути.За відсутності чіткого регламенту і погодженого порядку денного Сі описав історичну зустріч з Путіним і Трампом у Шеньчжені як таку, що створює нові можливості для її учасників. На його думку, “позитивна взаємодія” між великими державами є обов'язковою, адже такі країни мають особливу відповідальність. Однак цілком очевидно, що жодних спільних рішень під час такого саміту не ухвалили й ухвалити не могли, писав Сергій Корсунський у статті “Що насправді отримав Путін у Китаї — і чому Україні та Європі варто насторожитися”. 
Дзеркало Тижня on zn.ua
Тиск США на Україну не вбереже Росію від подальших болючих втрат — американський дипломат
Американський дипломат, урядовець, науковець і письменник Стівен Сестанович вважає, що українські удари по незаконно спорудженому Керченському мосту, нафтопереробних заводах та інших військових об’єктах стали для російського диктатора Владіміра Путіна несподіваними й болючими. В інтерв’ю Антону Борковському в ефірі «Еспресо» він також зазначив, що ці атаки свідчать про подальше посилення здатності України уражати цілі в глибокому тилу Росії.
Так, Сестанович зауважив, що атака на Кримський міст мала не лише символічне значення, а й продемонструвала здатність України й надалі уражати об’єкти в російському тилу. Він також звернув увагу на те, що спроби США схилити Київ до обмеження далекобійних ударів не здатні повністю зупинити українські операції такого типу.
«Тиск США на Україну з метою стримати далекобійні удари не зможе повністю обмежити українські операції та вберегти Росію від подальших болючих втрат», — Сестанович. 
Зеленський відповів, чи називав Трамп його коли-небудь другом
Крім того, Сестанович наголосив, що несподіваними для Кремля стали як удари по Керченському мосту, так і атаки на російські нафтопереробні заводи, пускові установки балістичних ракет та інші військові об’єкти. Водночас він закликав обережно оцінювати, як саме Путін сприймає ці удари та чи вважає їх частиною світової війни.
«Путін по-своєму і нерозважливий, і обережний», — сказав він.
Сестанович також згадав про суперечки у США щодо курсу адміністрації Дональда Трампа стосовно Росії. Як він пояснив, критики американської влади вважають, що її останні дії радше заохочували Путіна до ризикованих кроків,ніж спонукали його до обережності.
«На їхню думку, вона лише додала Путіну впевненості, бо не дала Україні повною мірою показати, наскільки болючою вона здатна зробити для нього цю війну», — додав науковець. 
Сестанович підкреслив, що обговорення американської політики у Вашингтоні має таке саме важливе значення, як і переговори Путіна, Трампа та Сі Цзіньпіна в Шеньчжені.
До того ж він розповів, що у США обговорюють можливість посилення тиску нового складу Конгресу на адміністрацію Трампа, щоб домогтися активнішої підтримки України. За його словами, невдоволення політикою Білого дому висловлюють як республіканці, так і демократи, які вважають, що адміністрація не до кінця розуміє суть російської війни проти України.
Трамп наполягає на існуванні енергетичного перемир’я і заявив, що Путін хоче угоди більше за Зеленського
Як писали раніше у Тhе Nеw Yоrk Тіmеs, Вашингтон уже зробив кілька кроків назустріч російському диктатору, забезпечивши йому швидкі політичні перемоги. Зокрема, президент США запропонував послабити санкції щодо російського дизельного пального та публічно закликав Україну обрати нового президента. Крім того, американський президент тисне на Київ, вимагаючи припинити удари по російських нафтових об’єктах. Водночас Путін не запропонував жодних поступок і продовжує наполягати на веденні війни.
До того ж спроби Трампа домогтися від Росії завершення війни за допомогою економічних поступок не дають результату. У Тhе Wаshіngtоn Роst пояснювали, що для Кремля встановлення контролю над Україною важливіше за можливість отримати додаткові прибутки, тому «доларова дипломатія» Білого дому не діє на диктаторів. Редакція видання також критикувала підхід американського президента до війни, наголосивши, що він знову чинить тиск не на ту сторону.
Дзеркало Тижня on zn.ua
Росія не балотуватиметься до керівного органу ІСАО після тиску України та партнерів
Росія не висунула кандидатуру до Ради Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) під час 43-ї позачергової сесії Асамблеї після спільних дипломатичних зусиль України, США та європейських партнерів. У Міністерстві з відновлення, інфраструктури та транспорту України заявили, що партнери дали зрозуміти: державі-агресору немає місця в керівних органах міжнародної авіації.

Україна проти

Українська сторона послідовно наголошує на неприпустимості присутності Росії в керівництві ІСАО через системні порушення нею Чиказької конвенції — міжнародної угоди, яка визначає основні правила цивільної авіації та принципи безпеки польотів.У небі РФ все небезпечніше: Сибіга підтвердив інформацію ZN.UА про попередження для ІСАОЗокрема, українська сторона вказує на такі порушення:
    експлуатацію літаків без чинних сертифікатів льотної придатності;несанкціоноване втручання в роботу навігаційних систем;створення загроз для безпеки міжнародних авіаперевезень.
У відомстві наголошують, що такі дії несумісні з відповідальним управлінням міжнародною цивільною авіацією. Саме тому Україна виступає проти участі РФ у керівних органах організації.

Рада ІСАО

Міністр з відновлення, інфраструктури та транспорту України Микола Калашник привітав обрання до керівництва Ради ІСАО представників Ефіопії, Оману, Індонезії та Туреччини. За його словами, ці держави відповідально ставляться до цивільної авіації.Він також зазначив, що Росія вже не перший рік не бере участі в керівництві міжнародною авіацією. Міністр пов’язав це зневажливим ставленням РФ до людських життів і руйнуванням довіри до глобальних інституцій.

Підтримка партнерів

На полях Асамблеї українська делегація провела низку зустрічей із представниками Європейського Союзу, Великої Британії та США. Під час переговорів сторони підтвердили спільну позицію: порушення міжнародного права не можуть залишатися без наслідків.У міністерстві назвали результат спільною роботою кількох українських інституцій. До дипломатичних зусиль долучилися:
    Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту;Міністерство закордонних справ;Посольство України в Канаді;український дипломатичний корпус.
У відомстві наголосили, що ця робота спрямована на захист міжнародного правопорядку та недопущення Росії до керівних органів міжнародних інституцій, попри її системні порушення міжнародних правил.Раніше повідомлялося, що міністр інфраструктури України Микола Калашник закликав генсека Міжнародної організації цивільної авіації (ІСАО) Хуана Карлоса Салазара Гомеса повністю заборонити польоти цивільної авіації над Росією. Лист, який він йому надіслав, опинилося у розпорядженні ZN.UА. У ньому Калашник нагадує, що Україна закрила свій повітряний простір ще в ніч на 24 лютого 2022-го, тобто на самому початку повномасштабного вторгнення, тоді як РФ безпековими ризиками знехтувала.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
«Надто небезпечно»: прем’єр Латвії закликав закрити кордони ЄС для всіх громадян РФ
Прем’єр-міністр Латвії Андріс Кулбергс закликав Євросоюз закрити кордони для всіх громадян Росії. Він пояснив це тим, що країни блоку не можуть належним чином перевіряти сотні тисяч російських туристів, яким досі дозволяють в’їзд до ЄС, пише Роlіtісо. 
Кулбергс наголосив, що впускати таку велику кількість росіян за нинішніх умов надто небезпечно. Він також зазначив, що Євросоюз не повинен поступатися Росії та демонструвати слабкість.
Крім того, Кулбергс відкинув можливість повернення до нормальних відносин із Москвою після будь-якого припинення вогню в Україні.
«Дехто вважає, що після перемир’я можна буде повернутися до нормальних відносин із Росією. Це неможливо. Це нова епоха», — наголосив він.
Зокрема, прем’єр-міністр Латвії звернув увагу на зростання кількості гібридних атак Росії на східному фланзі НАТО. Він зазначив, що минулими вихідними латвійські та естонські спецпідрозділи затримали в Естонії вісьмох людей, які, за наявною інформацією, отримали конкретні вказівки атакувати виробничий об’єкт, що підтримує Україну. Кулбергс пов’язав ці дії з Росією та наголосив на загостренні ситуації.
Кулбергс також схарактеризував найближчі місяці як «зиму правди». Він зазначив, що через відсутність помітних успіхів на фронті Росія посилює удари по українській критичній інфраструктурі, зокрема по об’єктах водопостачання, опалення та електропостачання. Паралельно Москва намагається впливати на настрої суспільства в Німеччині та інших країнах.
«Путін хоче, щоб німці злякалися і вимагали від свого уряду припинити підтримку України», — сказав він.
11 країн ЄС закликали посилити візові обмеження для росіян - Еurоnеws
Раніше міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен також закликала країни Євросоюзу припинити видачу туристичних шенгенських віз громадянам Росії до завершення російської агресії проти України. Вона вважає неприйнятним, що росіяни можуть вільно подорожувати Європою та користуватися її свободами, поки російська армія продовжує обстрілювати українські домівки.
Тим часом увечері 15 листопада Естонія оголосила про закриття кордону з Росією з 1 грудня. Таке рішення ухвалили після того, як правоохоронці запобігли спробі диверсії на підприємстві Тhrеоd Systеms, яке виробляє безпілотники. За даними Служби внутрішньої безпеки країни, за провокацією стоїть російське ГРУ.
Україна підтримала це рішення. Глава МЗС Андрій Сибіга заявив про повну солідарність Києва з Таллінном і наголосив, що такими діями Росія намагається послабити безпеку Європи та перешкодити постачанню військової допомоги Україні.
Дзеркало Тижня on zn.ua
Гегсет запровадив нові обмеження на оборонну співпрацю США з Канадою — WP
Міністр війни США Піт Гегсет запровадив нові обмеження на оборонну співпрацю між Сполученими Штатами та Канадою, що стало черговою провокацією в багатогранному конфлікті між Вашингтоном та Оттавою, який загострився після неодноразових погроз американського президента Дональда Трампа анексією, пише WР.
Канада не видасть візи російським хокеїстам для участі в молодіжному чемпіонаті світу
За словами чиновників, Гегсет оприлюднив нові вказівки в секретній записці, розповсюдженій минулого тижня. Один із посадовців зазначив, що Канада, безсумнівно, сприйме нові обмеження як “ляпас”. Також виникають запитання щодо того, як саме буде обмежено взаємодію між збройними силами обох країн. 
Речник Гегсета Шон Парнелл у відповідь на запитання журналістів заявив, що Пентагон вживає заходів для того, аби взаємодія з Канадою сприяла досягненню конкретних безпекових цілей США та відновленню оборонних відносин.
За словами Парнелла, Пентагон надає пріоритет можливостям двостороннього співробітництва, які зміцнюють оборону двох країн та спільної півкулі, водночас підтримуючи здатність Канади виконувати зобов’язання в межах НАТО. Директива Гегсета не вплине на обмін оборонною розвідінформацією або на те, як армії США та Канади співпрацюють у межах НАТО, додав Парнелл.
Сполучені Штати та Канада підтримують тісні відносини протягом десятиліть і мають спільний кордон (приблизно 8900 км). Канадські військові брали участь у бойових операціях разом з американськими силами, зокрема в Афганістані. 
Обидві країни є союзниками в НАТО, а також членами розвідувального альянсу “П’ять очей”, до якого входять Велика Британія, Нова Зеландія та Австралія. Представник однієї з країн “П’яти очей” зазначив, що Вашингтон офіційно не повідомляв про зміни в обміні розвідувальними даними, хоча протягом останнього року США надають менше інформації.
Під час свого першого президентського терміну Трамп регулярно критикував оборонні видатки Канади та зараховував Оттаву до інших союзників у НАТО, які, на його думку, надто сильно покладалися на США у сфері безпеки. Він також критикував торговельні відносини між США та Канадою, стверджуючи, що Вашингтон не отримує достатньо вигоди.
З моменту переобрання у 2024 році Трамп ще жорсткіше тисне на Канаду. Він, зокрема, заявляв, що країна має стати 51-м штатом США. Спочатку канадські посадовці сприймали ці слова як жарт, однак американський президент неодноразово повторював погрози. 
Прем’єр-міністр Канади Марк Карні під час зустрічі з Трампом в Овальному кабінеті в травні 2025 року заявив, що його країна “не продається”. Тоді Трамп визнав, що Канада “нарощує” свої військові можливості.
У серпні Трамп видав указ, оголосивши, що перейменовує озеро Онтаріо, розташоване на кордоні з Канадою, на озеро Америка. Карні відповів, що назва озера існувала ще до утворення обох держав і що воно називатиметься Онтаріо.
Економічна політика президента США ще більше ускладнила двосторонні відносини. Незабаром після вступу на посаду Трамп розпочав торговельну війну з Канадою, запровадивши мита на сталь, алюміній та інші канадські товари. Оттава відреагувала запровадженням мит у відповідь. Також Канада намагається зменшити залежність від американської зброї. У березні Карні заявив, що його країна збільшила видатки на оборону до 2% ВВП — це давній цільовий показник у межах НАТО. Посилаючись на загрози безпеці, зокрема з боку Росії, союзники в НАТО узгодили новий цільовий показник — до 2035 року кожен з них має витрачати на оборону 5% ВВП.
Гегсет також неодноразово висміював канадських військових та применшував внесок союзників США в Іраку й Афганістані. 
Трамп, виступаючи в п’ятницю, 20 листопада, в Білому домі, назвав Карні “дуже приємною людиною”, але висловив невдоволення тим, що Канада не уклала торговельну угоду, яка б відповідала його очікуванням. Тим часом економічні потрясіння, пов’язані з торговельним конфліктом, викликали невдоволення серед американських виборців. 
Прем’єри Канади й Австралії відреагували на критику через спільне фото з Путіним у Китаї — NYТ
Вlооmbеrg писало, що світові лідери загалом переоцінюють відносини зі США, оскільки Трамп підриває традиційні альянси. Багато американських союзників прагнуть об'єднатися, щоб протистояти переходу США та Китаю до політики “жорсткої сили” в умовах розпаду світового порядку. 
Канада, зокрема, значно зблизилася з ЄС. Минулого місяця Канада та Євросоюз оголосили про створення нового альянсу країн-однодумців для захисту від непередбачуваності геополітики. 
Світ входить у фазу, де жоден центр сили не має повного контролю, а стара система правил уже не працює. Економічні союзи дробляться, безпекові гарантії переглядаються, а технології стають зброєю. У статті “Світ у точці нестійкої рівноваги” доктор економічних наук Андрій Длігач зазначав, що нинішній стан — не пауза, а нова норма.
Дзеркало Тижня on zn.ua
Демократи погрожують призупинити фінансування проєктів SpaceX через перебої в роботі Starshield в Україні — CNN
У Конгресі США пригрозили призупинити державне фінансування проєктів SрасеХ, якщо адміністрація Дональда Трампа та засновник компанії Ілон Маск не пояснять, хто ухвалив рішення про обмеження роботи військового супутникового зв’язку Stаrshіеld в Україні, пише СNN. 
Так, конгресмен-демократ Джим Гаймс, який у січні очолить Комітет з питань розвідки Палати представників, надіслав директору Національної розвідки Джею Клейтону засекречене звернення. У ньому він зажадав пояснити причини неодноразового зниження швидкості роботи системи Stаrshіеld в Україні протягом останніх місяців, про що стало відомо СNN з уривків документа.
«Простіше кажучи, наш комітет не може схвалювати виділення грошей на розробку державних систем, які держава не зможе повністю контролювати. Я ціную вашу допомогу в забезпеченні прозорості в цьому випадку, щоб ми могли й надалі з упевненістю затверджувати фінансування розробки систем, де SрасеХ виступає основним постачальником», — написав Гаймс Клейтону.
Stаrshіеld для України: у Конгресі США вимагають пояснень від Трампа й SрасеХ
Крім того, Гаймс надіслав генеральному директору SрасеХ Ілону Маску офіційний запит на проведення зустрічі, щоб обговорити обмеження роботи супутникового зв’язку. Зазначається, що СNN отримало копію окремого листа, у якому конгресмен виклав своє прохання.
У зверненні конгресмен попросив Маска пояснити, які саме зміни внесли в роботу сервісу Stаrshіеld у жовтні 2026 року, з яких причин це зробили та чи ухвалила SрасеХ таке рішення самостійно, чи діяла за вказівкою представника уряду США.
«Моя позиція, яку я довів до відома високопосадовців адміністрації, полягає в тому, що потенційно одностороння зміна компанією SрасеХ умов державного контракту США в поєднанні з її небажанням відповідати на запити конгресового нагляду ставить під сумнів кожен контракт уряду США зі SрасеХ, включно з розробкою того, що ви описуєте як окремі військові "системи, які належать уряду США та контролюються ним"», — написав Гаймс у листі до Маска.
Зазначається, що представники адміністрації Трампа, сам президент США та керівництво SрасеХ по-різному пояснювали, хто саме ухвалив рішення обмежити швидкість роботи Stаrshіеld в Україні.
Зокрема, перші проблеми в роботі Stаrshіеld зафіксували в середині жовтня. Це сталося після того, як адміністрація Трампа пригрозила припинити передавання Києву розвідувальних даних через удари по російських нафтопереробних заводах. Тоді ж Трамп домовився про закупівлю російського дизельного пального та послаблення санкцій проти Москви. Крім того, президент США вступив у суперечку з президентом України Володимиром Зеленським і припустив, що країні варто обрати іншого лідера.
СNN пише, що інформація про обмеження швидкості роботи Stаrshіеld спричинила плутанину в Білому домі. Спочатку багато представників адміністрації не розуміли, чи причетний до цього уряд США та яку роль він міг відіграти в ухваленні такого рішення. 
Трамп доручив посадовцям з’ясувати причини уповільнення, а згодом запевнив журналістів, що особисто не брав участі в цьому. Після цього представники адміністрації розпочали з’ясування обставин інциденту, щоб встановити, хто і як обмежив роботу системи.
Однак, за інформацією джерела СNN, під час приватних розмов керівники SрасеХ і представники Міністерства війни повідомили деяким законодавцям, які намагалися з’ясувати обставини інциденту, що ініціатива обмежити швидкість роботи системи в жовтні спочатку надійшла з Білого дому. Водночас Трамп неодноразово заперечував свою безпосередню причетність до цього рішення.
Зрештою, високопосадовці адміністрації Трампа, схоже, переклали відповідальність на приватну компанію SрасеХ, посилаючись на її умови надання послуг Україні. Джерело зазначило, що деталі умов надання послуг, які визначають можливості України щодо використання системи Stаrshіеld, значною мірою залишаються засекреченими.
Водночас використання цих можливостей партнерами США, зокрема Україною, передбачає певні умови та обмеження. Це означає, що доступ України до Stаrshіеld «дуже залежить від згоди США» та конкретних положень контракту, які дозволяють таке використання, додало джерело.
«Не очікуємо прозорості від Гегсета»: у Сенаті ініціюють розслідування щодо обмежень у Stаrlіnk в Україні
За словами співрозмовника СNN, домовленості Пентагону зі SрасеХ щодо Stаrshіеld ускладнює «фактор Ілона». Він пояснив це особливими повноваженнями Маска в компанії, які дозволяють йому одноосібно визначати зміни в роботі програм на всіх рівнях. Водночас джерело зауважило, що Stаrshіеld усе ж залишається системою, якою керує уряд США.
«SрасеХ обслуговує її від імені уряду США, але уряд США повністю контролює, які завдання перед нею ставлять, як її використовують та хто отримує до неї доступ», — зазначив співрозмовник.
Одне з джерел СNN, американський посадовець, також підтвердило, що Stаrshіеld є системою Пентагону. Він наголосив на відмінності між роллю SрасеХ в управлінні військовою супутниковою системою та керуванням її комерційним сервісом Stаrlіnk.
Водночас представник Пентагону заявив виданню, що міністр війни США Піт Гегсет не був причетний до уповільнення роботи системи й не знав про нього заздалегідь. Це залишає питання про те, хто зрештою відповідає за обмеження швидкості з’єднання, без відповіді.
Після обмеження швидкості роботи Stаrshіеld деякі представники адміністрації Дональда Трампа почали покладати відповідальність на Ілона Маска, стверджуючи, що він «вийшов з-під контролю» та діяв самостійно. Водночас американський високопосадовець тоді запевнив СNN, що Трамп не звертався з проханням обмежити роботу системи.
Законодавці обох партій висловили занепокоєння через те, що Маск може використовувати свої, ймовірно, безпрецедентні повноваження щодо систем, які перебувають під управлінням уряду США, зокрема Stаrshіеld, щоб одноосібно провадити зовнішню політику від імені країни.
Представники Демократичної та Республіканської партій закликали наглядовий орган Пентагону розслідувати обставини уповільнення зв’язку та встановити, чи не поставило воно під загрозу американських військовослужбовців у поєднанні з проблемами раннього попередження про ракетні удари. Однак генеральний інспектор Пентагону відхилив цей запит і порадив законодавцям звернутися з відповідними питаннями до профільних видів збройних сил.
«Може виявитися, що це справді була дуже серйозна неправомірна діяльність і порушення контракту з Пентагоном, або ж SрасеХ зробила щось, на що мала право, але просто нікого не попередила. Але ми докопаємося до суті. На кону стоїть дуже багато», — сказав Гаймс. 
Окупанти користуються обмеженнями швидкості Stаrshіеld під час атак на Україну: в ІSW попередили про загрози
Нагадаємо, 12 листопада президент України Володимир Зеленський повідомив, що українські військові протягом кількох днів спостерігають значні перебої в роботі супутникового зв’язку Stаrshіеld уздовж усієї лінії фронту, а також на тимчасово окупованих територіях. Водночас Трамп заявив, що не має інформації про обмеження швидкості роботи систем Stаrshіеld і Stаrlіnk в Україні.
Так, Зеленський зазначив, що SрасеХ пояснила Міністерству оборони України перебої в роботі системи технічними причинами. Водночас президент вважає, що обмеження її роботи на тимчасово окупованих територіях можуть мати політичне підґрунтя.
Згодом Маск звинуватив президента України в поширенні неправдивої інформації щодо використання військової супутникової системи Stаrshіеld. Власник SрасеХ стверджує, що Зеленський помиляється, коли говорить про обмеження доступу України до цієї системи.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
У Москві відкрили меморіальну дошку Дзержинському: його назвали ідеалістом-романтиком
У центрі Москви відкрили меморіальну дошку Феліксу Дзержинському — засновнику та першому керівнику Всеросійської надзвичайної комісії (ВНК), більшовицької політичної поліції. На церемонії за участю представників російського уряду, парламенту та Федеральної служби безпеки його назвали видатним державним діячем і ініціатором індустріалізації, повідомляє Алєксєй Вєнєдіктов.На дошці Дзержинського характеризують як людину, яка зробила значний внесок у розвиток держави. Участь у відкритті взяли віцепрем'єр Дєніс Мантуров, помічник Владіміра Путіна Владімір Мєдінскій, голова Московської міської думи Алєксєй Шапошніков і керівник ради при ФСБ Васілій Тітов.Мєдінскій назвав Дзержинського «ідеалістом-романтиком». За його словами, той щиро вірив у свою справу та присвячував їй увесь час. Така характеристика пролунала на офіційному заході, присвяченому людині, яка стояла на чолі карального органу більшовицької влади.Дзержинський очолив ВНК у грудні 1917 року. ВНК — Всеросійська надзвичайна комісія — була створена для боротьби з контрреволюцією, саботажем і противниками більшовицького режиму, але стала одним із головних інструментів політичних репресій.Масштаб насильства, пов'язаного з діяльністю ВНК, зафіксований у працях істориків. Історик Ніколя Верт у дослідженні для наукової мережі Sсіеnсеs Ро наводить такі дані про початок червоного терору — кампанії масових репресій, яку більшовицька влада офіційно розгорнула восени 1918 року:
    Наприкінці серпня — на початку вересня 1918 року чекісти вбили близько 1300 заручників у в'язницях Петрограда та Кронштадта.У вересні–жовтні 1918 року під час масових страт у різних містах Росії загинули, за оцінкою дослідника, від 10 до 15 тисяч людей.
Ці цифри стосуються конкретних епізодів терору 1918 року, а не всіх жертв більшовицьких репресій за роки громадянської війни. Загальні підрахунки складні: історики розрізняють страти ВНК, вироки революційних трибуналів, убивства під час придушення повстань, загибель у в'язницях і таборах. Тому ці категорії не можна механічно додавати або подавати як єдину беззаперечну цифру.Водночас відповідальність Дзержинського не зводиться до його особистої участі в окремих стратах: він керував органом, який організовував і здійснював політичний терор. Тож меморіальна дошка з похвальною характеристикою замовчує ключову сторінку його біографії — керівництво репресивною структурою, що стала одним із символів більшовицького насильства.Раніше повідомлялося, що в центрі Дніпродзержинська Дніпропетровської області співробітники комунальних служб міста демонтували пам'ятник ініціатору червоного терору та засновнику ВНК Феліксу Дзержинському.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
В МЗС Росії назвали «неприйнятними» гарантії безпеки для України за принципом статті 5 НАТО
У Міністерстві закордонних справ Росії вважають пошук формул щодо надання Україні гарантій безпеки за принципом статті 5 НАТО абсолютно неприйнятним. Про це сказав заступник глави МЗС РФ Сєргєй Рябков, передає російське агентство «Интерфакс».
«Я хочу сказати, що навіть пошук формули квазічленства в НАТО для Києва та пошуки якогось, у лапках, «креативного» рішення в цій сфері — це неприйнятний для нас варіант», — розповів Рябков.
За його словами, Росія обговорює гарантії безпеки насамперед у контексті забезпечення власної безпеки, а щодо України, то «нехай вони визнають невід’ємність нашої вимоги про неприпустимість вступу до НАТО».
Він додав, що коли це станеться, тоді можна буде обговорити питання про гарантії безпеки.
«І не випереджаючи жодних рішень у цій сфері, підкреслю, що ми не закриваємося від діалогу, але не від діалогу про вступ України до НАТО. Ще раз: це абсолютно неприйнятний варіант», — констатував заступник глави МЗС.
Макрон на тлі вимог Росії закликав обговорити членство України в НАТО
Раніше спецпредставник президента США Джаред Кушнер повідомив, що президент США Дональд Трамп готовий розглянути варіант гарантій безпеки для України, які б будувалися за моделлю статті 5 НАТО. Він додав, що американським переговорникам вдалося переконати росіян погодитися з концепцією, згідно з якою будь-які гарантії безпеки для України ґрунтуватимуться на положеннях цієї статті.
Водночас президент України Володимир Зеленський вважає, що Київ та Вашингтон по-різному трактують цей пункт. Він зазначив, що для України 5-та стаття — це насамперед присутність сил США та європейських партнерів.
Нагадаємо, що в Абу-Дабі Москва вимагала скоротити військову присутність НАТО в Європі до рівня 1997 року. Вимога зачіпала, зокрема, Польщу, Чехію, Угорщину та три країни Балтії. Кремль уже висував подібні вимоги наприкінці 2021-го й на початку 2022 року. 
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Поки Трамп зближується з Путіним та Сі, середні держави шукають власний шлях — Reuters
Поки президент США Дональд Трамп цього тижня намагався перекроїти світовий порядок, орієнтуючись на великі держави, двоє американських союзників шукали можливості за межами Вашингтона. Канада активізувала контакти з Пекіном, а Японія, відносини якої з Китаєм погіршилися, звернулася до партнерів в інших частинах Азії, пише Rеutеrs.Саміт із Трампом і Путіним став дипломатичним тріумфом для Сі, але стратегія лідера Китаю ризикована — FТСаміт Трампа з лідером Китаю Сі Цзіньпіном та російським диктатором Владіміром Путіним у Шеньчжені затьмарив дипломатію середніх держав.Трамп хвалився, що ця зустріч “важливіша за Ялту” — саміт 1945 року, на якому лідери США, Великої Британії та Радянського Союзу “розділили між собою” післявоєнну Європу.Символізм цієї зустрічі важливий навіть без укладення суттєвої угоди, вважає Алехандро Реєс із Гонконзького університету.“Це вперше, коли лідери трьох найбільших ядерних держав зібралися разом”, — сказав він.Однак зусилля Токіо та Оттави щодо формування нових альянсів показують, як середні держави можуть шукати альтернативні ринки та постачальників, щоб обійти мита Вашингтона чи торговельні обмеження Пекіна, тоді як нові партнерства в галузі оборони надають їм більше можливостей у сфері безпеки.“Країни прагнуть зменшити залежність від китайських ланцюгів постачання та економіки. Вони також мінімізують ризики, пов’язані зі США”, — зазначив Чжао Мінхао з Фуданського університету.Канада та Японія демонструють, що ці зусилля набирають обертів, а також те, як географія та геополітика визначають, до яких партнерів можна звернутися.

Ініціатива Карні

Прем’єр-міністр Канади Марк Карні, відвертий критик Трампа, взяв на себе провідну роль в укладенні угод між середніми державами.Через десять місяців після того, як Карні закликав середні держави світу об’єднати зусилля, канадський прем'єр прибув на саміт АТЕС, завершивши переговори про вільну торгівлю з Філіппінами та наблизившись до укладення окремого економічного пакту з Асоціацією країн Південно-Східної Азії (АСЕАН).У Шеньчжені канадський лідер домовився з Сі про продовження до 2028 року угоди про мита, за якою Пекін розширив пільги. Канада послабила обмеження на імпорт деяких видів китайської сталі та алюмінію.У Манілі прем’єр-міністерка Японії Санае Такаїчі домоглася налагодження постачання критично важливих мінералів, щоб зменшити залежність від Китаю, та підписала спільну заяву з АСЕАН щодо економічної стійкості. Такаїчі домовилася про посилення співпраці з Південною Кореєю у сферах ланцюгів постачання та енергетики.Японія та Канада також співпрацюють у сфері критично важливих мінералів і налагоджують зв’язки в Європі.Минулого місяця Канада та ЄС започаткували партнерство в галузі енергетики та технологій. Японія спільно з Великою Британією та Італією розробляє сучасний винищувач, а торік уклала угоду про постачання рідкісноземельних елементів із французького переробного заводу.

Варіанти дій для Японії

Для Такаїчі укладення угод у Пекіні з метою послаблення невизначеності щодо підтримки з боку США не є прийнятним варіантом.Японія значною мірою покладається на військову силу США для стримування загроз з боку ядерних сусідів, зокрема Китаю, Росії та Північної Кореї.Відносини Токіо з Китаєм перебувають на найнижчому рівні за останні роки. Таке погіршення відносин стало очевидним на саміті АТЕС у Шеньчжені, де Такаїчі зустріли прохолодно, що контрастувало з урочистим прийомом, який Китай влаштував для Трампа.За словами високопоставленого представника японського уряду, зближення Трампа з Сі посилило занепокоєння в Токіо щодо відданості Вашингтона своєму давньому союзнику.“Гадаю, цьогорічна закордонна поїздка прем’єр-міністерки Такаїчі чітко продемонструвала це. Японія не має іншого вибору, окрім як покладатися на власні сили”, — зазначив чиновник.Ставлення Китаю до Японії може стимулювати подальшу співпрацю середніх держав, вважає професор Національного інституту політичних досліджень Японії Нарушіге Мічішіта.“Сьогодні мішенню може бути Японія, але інші країни розуміють, що завтра вони можуть опинитися в такому самому становищі. Співпраця не замінить підтримку з боку США, але підвищить стійкість”, — зазначив професор. Що насправді отримав Путін у Китаї — і чому Україні та Європі варто насторожитисяАналізуючи результати саміту Трампа, Сі та Путіна, експерти здебільшого заявляють про відсутність конкретних проривів щодо важливих питань, однак вказують на символічне значення такої зустрічі. Оглядач Марк Чемпіон у статті для Вlооmbеrg писав про новий світовий порядок Трампа, Путіна та Сі. Попри всю порожнечу цієї зустрічі, вона знаменує дещо доленосне: кінець старого ліберального світового порядку й остаточне приниження Європи.Ліберальний міжнародний порядок був молодим, нечітко визначеним і часто ставав об’єктом зловживань. Проте він уособлював спробу підпорядкувати геополітику правилам і законам, які могли б стримати надмірні амбіції сильних гравців та надати меншим державам реальний суверенітет і незалежність. Оглядач не виключає, що трійка лідерів великих держав може зустрітися знову та згодом дійти до реального визначення сфер впливу.  Водночас Тhе Тіmеs пише, що тепер світ зовсім інший, а середні держави продемонстрували, що так званим титанам насправді можна протистояти. 
Дзеркало Тижня on zn.ua
Саміт Трампа, Сі та Путіна завершився без проривів, але зі здобутками для Кремля: як західні ЗМІ оцінюють наслідки
У четвер, 19 листопада, в Шеньчжені відбувся саміт президента США Дональда Трампа, лідера Китаю Сі Цзіньпіна та російського диктатора Владіміра Путіна. Західні ЗМІ здебільшого пишуть про відсутність конкретних проривів щодо важливих питань, однак вказують на символічне значення такої зустрічі, а також на її роль для очільника Кремля.Республіканці в Конгресі США розкритикували саміт Трампа з Сі та Путіним — РоlіtісоСаміт Сі, Трампа та Путіна увійшов в історію, але на цьому все, пише Тіmе. Це була гучна зустріч лідерів трьох найбільших ядерних держав світу. Сі Цзіньпін відкрив переговори, підкресливши їх “новаторське значення”. Однак те, чого саме вдалося досягти під час саміту в Шеньчжені, викликає у спостерігачів багато запитань. Сі закликав великі держави до відповідальності за мир у світі, Путін заглибився в історичні “спільні інтереси”, а Трамп розкритикував “глобалістські організації”, такі як Міжнародний кримінальний суд (МКС).Здавалося, ніби ця історична тристороння зустріч не мала чітко визначеного порядку денного. Його і справді не було. Коли вперше з'явилася пропозиція провести саміт, Путін хотів обговорити Україну, хоча американські чиновники виступили проти цього. Натомість Трамп запропонував обговорити ядерну зброю та Іран, але Пекін не виявляв до цього інтересу. Міністерство закордонних справ Китаю зупинилося на темі “забезпечення світового миру та сприяння стратегічній стабільності у відносинах між великими державами”.Подія була насичена банальностями без конкретних результатів. Однак зустріч виконала своє завдання. Трамп отримав шанс продемонструвати свій вплив після невдачі республіканців на проміжних виборах та скандалу навколо засновника компанії Nvіdіа Дженсена Хуанга. Сі зміг постати в образі досвідченого державного лідера, а Путін зробив крок до виходу з дипломатичної ізоляції. Для президента США це було водночас і тривожне видовище: Трамп сидів поруч із двома найвпливовішими противниками Америки, лідери яких у 2022 році заявили, що їхня дружба “не має меж”.Під час зустрічі з Сі перед тристороннім самітом Трамп також запропонував, щоб Вашингтон і Пекін співпрацювали з метою припинення війни Росії проти України.Ця перспектива була важливою для президента України Володимира Зеленського, який заявив, що війна може закінчитися, якщо США та Китай використають свій економічний вплив на Москву. Натомість Трамп виступив із різкою критикою на адресу МКС, який видав ордер на арешт Путіна за воєнні злочини. Ця історична тристороння зустріч дійсно дозволила вивести Китай у центр дипломатії великих держав. Проведення тристороннього саміту лідерів підкріплює твердження Пекіна про те, що глобальний вплив зміщується на Схід, а Китай виступає стабілізаційною силою, особливо на тлі непередбачуваної політики США.Водночас образ трьох літніх лідерів, які за зачиненими дверима обговорюють глобальні проблеми, не дуже поєднується із закликом Сі до багатополярного світу. Але саме мужній опір України російській агресії підкреслює те, що сучасні середні держави мають більше можливостей для впливу, зауважує видання.

Новий світовий порядок Трампа, Путіна та Сі

Оглядач Марк Чемпіон у статті для Вlооmbеrg пише про новий світовий порядок Трампа, Путіна та Сі. Цей саміт неминуче мав відбутися. Попри всю порожнечу цієї зустрічі, вона знаменує дещо доленосне: кінець старого ліберального світового порядку й остаточне приниження Європи.Коли Сі, Путін і Трамп оприлюднили коротку спільну заяву після зустрічі, вони не поділили світ за “ялтинським зразком”. Але перший у нинішній епосі саміт G3 був примітним своїм сигналом: США тепер вважають, що мають двох справжніх рівних суперників, із якими доведеться змагатися самотужки. Кому потрібні Європа, Індія, Японія, G7 чи G20, якщо ця трійка може відтіснити їх усіх? Також саміт став великим тріумфом для Путіна: зустріч підтверджує статус його країни, символізує поразку західних зусиль щодо ізоляції Росії та принижує багатших суперників у Європі. Саміт також забезпечує відновлення легітимності Путіна на міжнародній арені. Вже за кілька годин після саміту Путін запросив європейських лідерів приїхати до Москви, якщо вони хочуть обговорити Україну чи питання своєї безпеки.Путін може цілком обґрунтовано сподіватися, що трійка лідерів великих держав — яка, безсумнівно, зустрінеться знову, хоча б для того, щоб кожен із них по черзі зайняв центральне місце — згодом дійде до визначення сфер впливу. Домовленості Трампа, Сі та Путіна вказують на їхні пріоритети та спільні позиції. Ліберальний міжнародний порядок був молодим, нечітко визначеним і часто ставав об’єктом зловживань, зокрема і з боку його головного захисника — США. Проте цей порядок уособлював спробу підпорядкувати геополітику правилам і законам, які могли б стримати надмірні амбіції сильних гравців та надати меншим державам реальний суверенітет і незалежність. 

Тріумф для Путіна

Саміт із Трампом та Сі показав, що навіть потужні дружні зв’язки Путіна мають свої межі, пише WSJ. Зустріч із двома найвпливовішими лідерами світу стала значним дипломатичним успіхом для Путіна після того, як повномасштабне вторгнення РФ в Україну зробило його вигнанцем на Заході. Однак саміт у Китаї також продемонстрував межі того, чого можна досягти завдяки особистим стосункам із Трампом та Сі Цзіньпіном. США, Китай та РФ мають власні інтереси та розбіжності щодо основних геополітичних питань.Лідери оприлюднили декларацію, в якій зобов’язалися співпрацювати у сферах ядерної безпеки, енергопостачання та інших питань, але не оголосили про конкретний прогрес щодо припинення війни РФ проти України чи переформатування європейської архітектури безпеки — давньої амбіції російського диктатора.  Хоча Китай забезпечив Москві важливу підтримку після повномасштабного вторгнення в Україну, ця зустріч продемонструвала, що Пекін продовжує дотримуватися власних пріоритетів.Проте саміт дав Путіну можливість зміцнити позиції Росії на світовій арені. Для очільника Кремля відсутність значних політичних перемог не знівелювала символічну цінність зустрічі, яка стала для Путіна потужним сигналом про те, що Росія й надалі відіграє важливу роль у світових справах.Трамп хизувався дружніми стосунками з Сі та Путіним, однак жодних проривів у питаннях ядерного контролю, припинення війни РФ проти України чи штучного інтелекту досягнуто не було. Водночас саміт дав Путіну важливу символічну перемогу, якої він так прагнув: наближення до рівного статусу з великими державами, пише NYТ.Тристороння зустріч у Шеньчжені здебільшого була дипломатичним спектаклем, який надав Росії більшої ваги, ніж вона має насправді. РФ відстає як від США, так і від Китаю за економічним впливом, чисельністю населення та більшістю інших основних показників. Великим винятком, окрім території та певних природних ресурсів, є ядерна зброя.Попередні американські президенти з обережністю ставилися до надання автократам легітимності на міжнародній арені, але Трамп погодився на саміт із Путіним, не вимагаючи жодних попередніх зобов’язань щодо України. Трамп і Путін, здається, поділяють думку, що у світовій політиці є лише кілька дійсно серйозних гравців. 

Китай у центрі уваги

Уся пишність саміту АТЕС і тристоронньої зустрічі лідерів США, Китаю та РФ у Шеньчжені не змогла відвернути увагу від очевидного: це був момент китайського лідера Сі Цзіньпіна, пише WР.“Пекін демонструє світові картину міжнародного порядку, в центрі якого стоїть Китай. Трамп може вважати, що вся увага прикута до нього, але все було зроблено для того, щоб показати китайського лідера в ролі організатора цього зібрання”, — сказав колишній чиновник Ради національної безпеки США Джуліан Гевірц.Майже всі аспекти саміту АТЕС, здавалося, були розраховані на те, аби показати, що Сі тримає ситуацію під контролем.“Китайська сторона, ймовірно, цілком задоволена тим, що погодилася провести саміт у Шеньчжені”, — зазначив старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва Зак Купер.Водночас аналітики закликали до обережності, звертаючи увагу на внутрішні економічні проблеми, з якими стикається Сі, оскільки Китай намагається подолати багаторічний спад на ринку нерухомості, високий рівень безробіття серед молоді та демографічні проблеми. У короткостроковій перспективі зустріч Сі з Трампом і Путіним, а також саміт АТЕС можуть відвернути увагу громадськості. Однак якщо економіка й надалі демонструватиме незадовільні результати, ефект від дипломатичних успіхів може зникнути.

Трамп, Путін і Сі виявилися менш впливовими, ніж вони вважали

Зрештою Трамп, Путін і Сі виявилися менш впливовими, ніж вони вважали, пише Тhе Тіmеs. Замість поділу світу за зразком Ялтинської конференції, троє лідерів зібралися за круглим столом і ходили по колу в розмовах. Якщо троє найвпливовіших гравців світу не можуть домовитися про подальші дії щодо Ірану та України, то як вони зможуть поділити між собою решту земної кулі?Також видання вказує на те, що тепер світ зовсім інший. Іран та Україна продемонстрували, що так званим титанам насправді можна протистояти. Навіть якби Сі, Трамп і Путін хотіли укласти угоди за “ялтинським зразком”, не зовсім зрозуміло, чого саме кожен із них зажадав би. США навряд чи змогли б прийняти вимоги Путіна щодо Європи.Трамп: Дуже важко відмовитися від ядерної зброїНа саміті в Китаї не домовилися про припинення війни Росії проти України, контроль над ядерними арсеналами чи нову архітектуру безпеки. Однак для Путіна сама поява поруч із Трампом і Сі могла стати важливішою за будь-яке комюніке, адже Кремль отримав кадр, який легко продати як повернення до клубу великих держав, зазначав Сергій Корсунський у статті “Що насправді отримав Путін у Китаї — і чому Україні та Європі варто насторожитися”.Сам факт цієї зустрічі стане надзвичайно негативним сигналом: Путін прориває блокаду і в очах багатьох стає рівним лідерам провідних держав світу, попереджав дипломат.
Go to zn.ua
Дзеркало Тижня on zn.ua
Трамп: Дуже важко відмовитися від ядерної зброї
Президент США Дональд Трамп заявив, що досягти взаємної домовленості про обмеження розповсюдження ядерної зброї буде "психологічно важко", цитує його слова Rеutеrs. Та він пообіцяв продовжити роботу в цьому напрямку.
"Мені подобається сама концепція (ядерного роззброєння — ред.), але суто щодо переговорів — для мене, як президента, це дуже складне завдання, — заявив він. — ... Дуже складно сказати комусь, що «у нас є 4000 одиниць ядерної зброї, і ми відмовимося від половини». Це важко зробити".
Що насправді отримав Путін у Китаї — і чому Україні та Європі варто насторожитися
Нагадаємо, під час "саміту трьох" у Шеньчжені 19 листопада президент Китаю Сі Цзіньпін здивував словами про необхідність запровадження обмежень на розповсюдження ядерної зброї. Такого явно не очікували почути від лідера держави, яка, за оцінками SІРRІ, розширює власний арсенал швидше за будь-яку іншу країну у світі. Втім китайські запаси (620 боєголовок станом на початок 2026-го) досі суттєво поступаються арсеналам США (5042 боєголовки) та Росії (5420 боєголовок), що, можливо, і надихнуло президента КНР на миротворчу пропозицію такого характеру.
Дзеркало Тижня on zn.ua
Головного суперника Ердогана не допустять до виборів президента Туреччини: рішення суду
У четвер турецький суд постановив, що університетський диплом ув'язненого мера Стамбула Екрема Імамоглу є недійсним, що позбавляє його можливості балотуватися на президентських виборах 2028 року, повідомляє Еurоnеws.Імамоглу, якого вважають одним із найсильніших опозиційних суперників президента Реджепа Таїпа Ердогана, заарештували в березні 2025 року за звинуваченнями в корупції, які його партія називає політично мотивованими.Законодавство Туреччини вимагає, щоб кандидати на посаду президента мали чинний університетський диплом.Рішення Державної ради відхилити апеляцію Імамоглу у справі про його диплом стало черговою юридичною невдачею для політика, який є членом опозиційної Республіканської народної партії (СНР).У 2019 році Імамоглу обрали мером Стамбула, коли він переміг кандидата, якого підтримував Ердоган.Згодом СНР висунула Імамоглу своїм кандидатом на посаду президента.Головного опозиціонера Туреччини хочуть посадити на 2000 років у вʼязницю

Арешт спричинив масові протести

Арешт Імамоглу 19 березня 2025 року за численними звинуваченнями в корупції спричинив масштабні протести. Критики розцінили цей крок як спробу усунути одного з головних політичних суперників Ердогана.За день до арешту Стамбульський університет анулював диплом Імамоглу, стверджуючи, що він отримав його шахрайським шляхом.Через кілька годин поліція провела обшук у його будинку та затримала політика. Згодом його ув'язнили — того самого дня, коли СНР офіційно оголосила його своїм кандидатом у президенти.Судовий розгляд справи про диплом розпочався у вересні 2025 року. Імамоглу розповів суду, що у 18 років вступив до університету в Турецькій Республіці Північного Кіпру (ТРПК), яку визнає лише Туреччина.Головний суперник Ердогана закликав провести дострокові вибори, кидаючи виклик президенту ТуреччиниЗа його словами, згодом він перевівся до Стамбульського університету, щоб завершити навчання, дотримавшись правил, установлених Радою вищої освіти Туреччини (YОК).Імамоглу наполягає на законності свого переведення, заявивши, що пройшов усю передбачену університетом процедуру подання документів.«Я побачив оголошення про можливість переведення до Стамбульського університету, відповідав усім вимогам, подав заяву, був зарахований, навчався й отримав диплом», — сказав він.Офіс Імамоглу оприлюднив копію його диплома з управління бізнесом, отриманого в Стамбульському університеті в 1995 році.
Go to zn.ua
Sign up, for leave a comments and likes
About news channel
  • Новини дня. Ексклюзивні коментарі, думки, аналітика та головні події України і світу на сайті Дзеркало тижня

    All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.

    Responsible: editorial office of the site zn.ua.

What is wrong with this post?

Captcha code

By clicking the "Register" button, you agree with the Public Offer and our Vision of the Rules

Back to authorization