Дзеркало Тижня

В Іркутській області РФ поліція склала чотири протоколи на місцевих мешканців, які на фоні паливної кризи спробували перепродати бензин за завищеними цінами. Про це пише «Радіо Свобода» з посиланням на регіональне управління Міністерства внутрішніх справ.
Протоколи на росіян склали за адмінстаттею щодо здійснення підприємницької діяльності без держреєстрації або без спеціального дозволу. У трьох випадках бензин намагалися продати через інтернет, ще в одному — прямісінько біля автозаправної станції.
Одним із порушників став 20-річний місцевий житель, який на онлайн-майданчику опублікував оголошення про продаж палива. За один літр він хотів отримати 250 рублів (близько 114 гривень). Та замість покупців до нього приїхали оперативники. Деталей про інші три випадки немає.
Наприкінці минулого тижня губернатор Ігорь Кобзєв оголосив в Іркутській області режим підвищеної готовності. Мовляв, так в регіоні намагаються недопустити надзвичайної ситуації через паливну кризу. Кобзєв також рекомендував регіональному управлінню МВС та управлінню Росгвардії «забезпечити дотримання громадського порядку в чергах» і зазначив, що потрібно припиняти спроби продажу палива, «що суперечать закону».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Путін про паливну кризу в Росії: «Черги, на жаль, теж на заправках є»



Паливні проблеми в Росії загострюються вже кілька місяців на тлі систематичних українських ударів по нафтопереробній галузі. Після серії атак на ключові НПЗ країна зіткнулася з дефіцитом бензину, а в десятках регіонів запровадили обмеження на його продаж. Дефіцит бензину охопив понад 50 регіонів Росії, а через пошкодження Московського НПЗ перебої з постачанням лише посилилися.
Наслідки кампанії стали помітними і для російської економіки. Через нестачу пального РФ вперше за тривалий час почала закуповувати бензин в Азії та обмежила його експорт.

Росія продовжує розширювати свій тіньовий флот суден, щоб обійти обмеження Заходу на постачання скрапленого природного газу. Так, останнім для перевезення СПГ із підсанкційних російських платформ використовували щонайменше 21 судно, пише  Вlооmbеrg.
Агентство зазначає, що найбільшою перешкодою для збільшення російського експорту з Аrсtіс LNG 2 залишається нестача суден, здатних транспортувати паливо до зацікавлених покупців.
Водночас нещодавно біля цього заводу «Новатеку» зафіксували судно Аrсtіс Ехрrеss, яке змінило прапор на російський лише у травні.
«Танкер для перевезення пришвартувався до сховища, санкціонованого США, у Мурманській області Росії. Це вперше судно завантажило паливо, що входить до чорного списку, і остання ознака зусиль Москви щодо розширення експорту, незважаючи на санкції Заходу», - йдеться у матеріалі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЗСУ в Чорному морі завдали удару по танкеру "тіньового флоту" РФ WЕSТ Ноrіzоn



Згідно з даними судна, Аrсtіс Ехрrеss завантажив паливо з плавучого сховища Sааm, яке знаходиться під санкціями США.
Відповідно до даних бази суден Еquаsіs, танкер був введений в експлуатацію у 2007 році та раніше перебував під управлінням грецької компанії. Приблизно 13 травня він змінив власника на санкт-петербурзьку компанію Smр Тесhmаnаgеmеnt LLС.
Водночас Smр Тесhmаnаgеmеnt володіє трьома іншими суднами для перевезення СПГ, які є частиною російського тіньового флоту.
На початку цього року Росія збільшила свій тіньовий флот ще на чотири танкери, які донедавна обслуговували експортний завод Оману. Згідно з даними судноплавства, Аrсtіс LNG 2 експортував понад 400 000 тон пального у травні, що є рекордним показником для заводу, який розпочав роботу у 2024 році.
Днями у Балтійському морі на газовозі, який доставляє скраплений природний газ до Калінінграда, зафіксували кулемети.

Кількість загиблих через руйнівні землетруси у Венесуелі збільшилася до 1450 людей, а наслідки катастрофи зачепили майже п'яту частину населення країни. Водночас ліквідація наслідків лиха спровокувала гостру політичну боротьбу. Чинна влада почала блокувати роботу волонтерських пунктів опозиції, яка намагається збирати гуманітарну допомогу для постраждалих. Про це повідомляє Тhе Nеw Yоrk Тіmеs.
За оцінками ООН, наслідки стихійного лиха безпосередньо зачепили до 6,8 мільйона громадян — це майже п'ята частина від усього населення країни. Попри те, що критичний триденний термін для порятунку людей уже минув, міжнародні та місцеві служби продовжують розбирати уламки будівель. Рятувальникам усе ще вдається знаходити живих під завалами.
Найбільш постраждалим регіоном залишається прибережний штат Ла-Гуайра, де повністю або частково обвалилися понад 770 споруд. Саме тут французькі та американські рятувальні команди змогли розшукати та дістати живими батька та його сина, які провели під уламками будівлі чотири дні. Пошукова операція у цьому кварталі тривала понад 12 годин із використанням спеціальних камер. Як повідомляє Rеutеrs, постраждалі вкрай ослаблені та зневоднені, медики проводять терапію для відновлення їхнього стану.
Напередодні американським рятувальникам із Вірджинії вдалося дістати з-під руїн матір із дев'ятимісячною дитиною. Загалом до лікарень уже госпіталізували понад 3100 поранених, у більшості з яких діагностували важкі травми через здавлювання уламками стін. Окрім місцевих служб, на місці катастрофи працюють понад 2600 фахівців, які прибули до Венесуели з різних країн світу.
ЕРА/ Rоnаld Реnа R.
Ситуацію в країні ускладнюють постійні афтершоки — нові підземні поштовхи магнітудою до 4,5 зафіксували вранці 28 червня. Через проблеми зі зв’язком і хаос венесуельці змушені шукати своїх рідних самотужки. Для цього використовуються альтернативні інтернет-платформи та бази даних. На одному з таких ресурсів кількість заявок про зниклих безвісти перевищила 50 тисяч, проте реальну кількість нерозшуканих людей встановити поки неможливо.
Жителі постраждалого району Катія-ла-Мар пишуть імена зниклих безвісти родичів на автомобілях.ЕРА/ Rоnаld Реnа R.
Gеtty Іmаgеs
Через страх перед новими поштовхами тисячі місцевих жителів не повертаються у свої домівки, тому ночують в автомобілях або просто неба. Тимчасова президентка Делсі Родрігес заявила, що влада створює спеціальну комісію. Вона має перевірити пошкоджені будівлі та з'ясувати, чи безпечно людям туди повертатися. Саму ж постраждалу провінцію Ла-Гуайра повністю оточили військові та поліція — порядок там охороняють 14 тисяч силовиків, а в'їзд для цивільних закрили. Потрапити туди можна лише зі спеціальним дозволом.






Gеtty Іmаgеs








У Міжнародній організації з міграції прогнозують, що знищення житла та відсутність води й каналізації спровокують новий масовий вихід біженців із країни. Для Венесуели це стане черговим ударом, оскільки за останнє десятиліття через затяжну економічну кризу за кордон уже виїхали близько 8 мільйонів її громадян.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Венесуелі зростає масштаб гуманітарної катастрофи після землетрусів — АР



Водночас навколо подолання наслідків землетрусу розгорівся політичний конфлікт. Опозиційна партія «Венте», яку очолює лауреатка Нобелівської премії Марія Коріна Мачадо, одразу мобілізувала волонтерів для збору продуктів та речей першої необхідності. Проте цивільні гуманітарні ініціативи майже одразу натрапили на жорстку протидію з боку правоохоронців та державних служб.
ЕРА/ Rоnаld Реnа R.
Так, у штаті Португеса поліція та представники Цивільного захисту спробували закрити волонтерський пункт. Силовики заявили, що приймати речі для постраждалих має право лише уряд. Волонтерам заборонили використовувати саму фразу «центр пожертвувань». В опозиції кажуть, що влада намагається монополізувати гуманітарну допомогу заради піару та власної вигоди. Делсі Родрігес отримала повноваження лише в січні, після того як американські спецслужби затримали колишнього правителя Ніколаса Мадуро. Тепер, як вважають аналітики, її команда використовує трагедію, щоб затягнути час і відкласти нові вибори.
Нагадаємо, два потужні землетруси магнітудою 7,2 та 7,5 сколихнули венесуельське узбережжя 24 червня з різницею в 39 секунд. Потерпілі мешканці та волонтери від початку заявляли про катастрофічний брак важкої техніки та повну відсутність державних рятувальників у багатьох постраждалих точках. Для проведення пошукових операцій до країни прибули закордонні місії, а авіація США підключилася до доставки гуманітарних вантажів і координації дій з повітря. Обмеження на в'їзд цивільних до Ла-Гуайри уряд пояснив необхідністю звільнити логістичні маршрути для проїзду екстрених служб.

Місцеві та міжнародні рятувальні команди у Венесуелі продовжують пошуки людей під завалами через чотири дні після двох потужних землетрусів магнітудою 7,2 та 7,5. Вони вразили північний штат Ла-Гуайра і спричинили масштабні руйнування. Уряд повідомив про 1450 загиблих, тисячі зниклих безвісти, понад 770 повністю або частково зруйнованих будівель і понад 3100 поранених. Про це повідомляє інформаційне агенство Аssосіаtеd Рrеss.
Місцеві та міжнародні рятувальники у Венесуелі в неділю намагалися якнайшвидше знайти людей, які могли вижити під завалами, через чотири дні після двох потужних землетрусів у північному штаті Ла-Гуайра. Час для пошуку живих швидко спливає, однак рятувальні роботи тривають.
У неділю вдень уряд Венесуели повідомив, що кількість загиблих унаслідок землетрусів зросла до 1450 осіб. Водночас влада стикається з дедалі жорсткішою критикою з боку громадян, які вважають офіційну реакцію недостатньою. Головну роль у перші дні після катастрофи часто брали на себе самі цивільні, намагаючись витягти людей з-під уламків зруйнованих будівель.
Тисячі людей вважаються зниклими безвісти. Попри те що шанси знайти живих зменшуються з кожною годиною, рятувальникам усе ще вдається витягати з-під завалів окремих постраждалих, що дає родинам бодай невелику надію. Перші 48–72 години після стихійного лиха є критично важливими для порятунку людей, хоча виживання може тривати довше, якщо люди мають доступ до води та їжі.
Виконувачка обов'язків президента Венесуели Дельсі Родрігес у неділю ввечері заявила, що навіть після проходження цього критичного періоду пошуки тих, хто вижив, не припиняться. За даними уряду, до країни прибули понад 2600 рятувальників з різних держав світу, а також пошукові собаки та спеціальна техніка.
Цивільний волонтер Джейсон Меркано, який зміг встановити зв'язок із родичами, що опинилися під завалами, і працював із рятувальниками для їхнього порятунку, розповів, що робота була надзвичайно важкою. Водночас він наголосив, що команди не зупиняються і продовжують працювати.
Ситуація у Венесуелі залишається критичною. Два землетруси магнітудою 7,2 та 7,5, які сталися минулої середи, залишили після себе масштабні руйнування. За оцінкою ООН, стихія могла зачепити до 6,8 мільйона людей із майже 30-мільйонного населення країни.
Прибережні громади вкрилися шаром пилу, а через поширення запаху тіл, що розкладаються, дедалі більше людей почали носити маски. У неділю влада повідомила, що понад 770 будівель повністю або частково обвалилися внаслідок землетрусів. Це вдвічі більше, ніж кількість зруйнованих або пошкоджених будівель, про яку повідомляли в п'ятницю.
Ризик нових руйнувань зберігається, оскільки Венесуелу продовжують стрясати афтершоки. У неділю вранці були зафіксовані підземні поштовхи магнітудою 4,2 та 4,5. Водночас у Ла-Гуайрі, яка стала найбільш постраждалим районом, рятувальна операція в неділю виглядала значно організованішою, ніж у попередні дні. Це стало можливим після масового прибуття міжнародних рятувальних місій.
Раніше місцеві жителі висловлювали обурення та розчарування через рівень офіційної реакції на катастрофу. Державне телебачення повідомило, що понад 14 тисяч військових і поліцейських нині патрулюють штат Ла-Гуайра. Доступ до регіону заблокований, а для в'їзду потрібні спеціальні дозволи.
Через хаос після землетрусів і поганий мобільний зв'язок багато венесуельців почали використовувати недержавні цифрові бази даних, щоб повідомляти про зникнення своїх близьких. В одній із таких баз було зареєстровано понад 50 тисяч зниклих людей, однак невідомо, скількох із них уже вдалося знайти.
Попри величезне навантаження на медичну систему та нестачу ліків у державних лікарнях Венесуели, лікарня Домінго Лучані в столиці Каракасі змогла впоратися з напливом пацієнтів завдяки великій кількості пожертв. Анестезіологиня лікарні Леомері Перес розповіла, що пацієнтів дуже багато, але люди активно відгукнулися й принесли значну кількість необхідних матеріалів. За даними влади, медики надали допомогу понад 3100 пораненим, серед яких багато людей із травмами від стискання під уламками.
Катастрофа стала серйозним викликом для виконувачки обов'язків президента Дельсі Родрігес, колишньої віцепрезидентки, яка очолила країну в січні після того, як США захопили й усунули від влади тодішнього президента Ніколаса Мадуро.
У неділю Родрігес заявила, що створює спеціальну комісію для оцінки пошкоджень житлових будинків і визначення того, чи можуть люди, які зараз сплять на вулицях, повернутися додому. Вона додала, що уряд також перевірятиме пошкодження інфраструктури.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кількість загиблих унаслідок землетрусів у Венесуелі перевищила 900 людей, рятувальні роботи тривають 



Нагадаємо, що пошукові роботи у Венесуелі тривають на тлі зростання кількості жертв після двох потужних землетрусів, які вдарили по країні в середу. Рятувальники продовжують працювати в Ла-Гуайрі та окремих районах Каракаса. Родичі постраждалих і волонтери розбирають завали.
До країни прибули іноземні рятувальники, а американські гелікоптери доставляли команди до Карабальєди, одного з найбільш постраждалих районів штату Ла-Гуайра. Влада обмежила доступ до регіону через головну трасу з Каракаса, пояснивши це необхідністю забезпечити рух аварійних служб. США вже надали допомогу Венесуелі й можуть оголосити новий пакет фінансування.

Заяви міністра закордонних справ Ірану Аббаса Арагчі про те, що Тегеран має виключне право управляти рухом суден в Ормузькій протоці, загострили суперечку Сполучених Штатів та Ірану. За таких обставин сторони домовилися припинити взаємні атаки після нового загострення, яке поставило під загрозу перемир'я. Представники двох країн планують зустрітися у вівторок у столиці Катару, щоб обговорити суперечку навколо Ормузької протоки. Про це повідомляє Ахіоs.
США та Іран погодилися припинити атаки одне проти одного. Про це повідомив високопоставлений американський чиновник на тлі підготовки нової зустрічі сторін у столиці Катару, де вони мають спробувати врегулювати суперечку щодо Ормузької протоки.
Домовленість має особливе значення, оскільки режим припинення вогню діє лише одинадцять днів, але вже опинився у вкрай нестійкому становищі. Ситуацію загострили нові удари з обох боків, а також погроза президента США Дональда Трампа відновити війну.
Нове загострення виникло через різне трактування меморандуму про взаєморозуміння щодо завершення війни. Найбільші суперечності між Вашингтоном і Тегераном стосуються положень документа, пов'язаних з Ормузькою протокою.
Один із високопоставлених американських чиновників повідомив, що сторони вирішили припинити усі форми бойових дій — обидві сторони "поки що" відступлять, і судна зможуть вільно рухатися, поки технічні консультації продовжаться.
Двоє американських чиновників підтвердили, що зустріч запланована на вівторок. Вона має стати продовженням спроб узгодити практичні правила руху суден через протоку.
Згідно з меморандумом про взаєморозуміння, Іран взяв на себе зобов'язання докладати максимальних зусиль для забезпечення безпечного проходу комерційних суден через Ормузьку протоку. Натомість США зняли блокаду іранських портів.
Під час переговорів у Швейцарії минулого тижня американська делегація на чолі з віцепрезидентом Венсом домовилася з іранською стороною про створення "гарячої лінії" між військовими США та КСІР. Такий канал зв'язку мав допомогти координувати рух суден у протоці та уникати нових інцидентів. Однак станом на суботу ця "гаряча лінія" ще не запрацювала. Водночас Іран знову почав заявляти, що судна мають погоджувати проходження через протоку.
За словами джерела, обізнаного з переговорами, зустріч у вівторок спочатку мала відбутися у Швейцарії та бути присвяченою іранській ядерній програмі. Але через нову ескалацію її перенесли в інше місце, а головною темою зробили ситуацію в Ормузькій протоці. Очікується, що в переговорах візьме участь Нік Стюарт, який очолює американську технічну команду.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Іран перевіряє на міцність домовленості зі США: атаковано цивільне судно



Нагадаємо, що нинішні спроби США та Ірану повернутися до переговорів відбуваються після чергового загострення навколо безпеки судноплавства в Ормузькій протоці. Збройні сили США завдали авіаударів по іранських військових об'єктах після атаки дрона-камікадзе на вантажне судно в Ормузькій протоці.
Центральне командування США повідомило, що під удар потрапили склади ракет і безпілотників, а також прибережні радіолокаційні позиції. Унаслідок атаки на судно ніхто не постраждав. У СЕNТСОМ заявили, що напад на комерційне судно порушив домовленості про припинення бойових дій і створив загрозу свободі судноплавства через Ормузьку протоку.

Напередодні саміту НАТО в Анкарі турецька влада опинилася під критикою через масові затримання. Незважаючи на засудження дій Реджепа Таїпа Ердогана з боку європейських політиків, за кілька днів до саміту високопоставлена делегація Європейського Союзу 30 червня відвідає Анкару для проведення переговорів із турецьким керівництвом. До її складу увійдуть головна дипломатка ЄС Кая Каллас, єврокомісарка з питань розширення Марта Кос та єврокомісар з внутрішніх справ Магнус Бруннер. Про це повідомило турецьке ЗМІ Нurrіyеt Dаіly Nеws.
Туреччина 30 червня прийме високопоставлену делегацію ЄС, до складу якої увійдуть троє представників керівництва ЄС. До турецької столиці прибудуть Кая Каллас, Марта Кос та Магнус Бруннер.
Очікується, що європейські посадовці проведуть переговори з міністром закордонних справ Туреччини Хаканом Фіданом, міністром казначейства і фінансів Мехметом Шімшеком, а також міністром транспорту та інфраструктури Абдулкадіром Уралоглу.
Переговори фактично виконуватимуть функцію неформального політичного діалогу на найвищому рівні. За своїм значенням вони можуть навіть перевершити традиційний формат подібних зустрічей. Очікується, що під час переговорів сторони обговорять широкий спектр питань.
На порядку денному будуть ситуація на Близькому Сході, війна в Україні, питання міграції, розширення Європейського Союзу, міграційна політика та питання лібералізації візового режиму.
У політичних колах цей візит розглядають як важливий крок назустріч Туреччині, яку в ЄС вважають ключовим партнером для співпраці в низці сфер. Водночас і Анкара надає великого значення цій взаємодії. Останнім часом Брюссель почав застосовувати ширший підхід у відносинах із Туреччиною, незважаючи на напруженість, яка виникла після оприлюднення останньої доповіді Європейського парламенту щодо країни.
В умовах мінливої геополітичної ситуації Євросоюз дедалі частіше визнає необхідність співпраці з Анкарою для вирішення спільних викликів. Паралельно Брюссель прагне поглиблювати взаємодію у сферах, де сторони мають спільні інтереси.
Хоча переговорний процес щодо вступу Туреччини до ЄС, який значною мірою зосереджений на питаннях прав людини, демократії та верховенства права, фактично перебуває у замороженому стані, Євросоюз продовжує шукати альтернативні механізми для підтримання співпраці з Анкарою та недопущення повного розриву відносин.
Зі свого боку Туреччина вважає відносини з ЄС стратегічно важливими та виступає за конструктивний формат співпраці, заснований на спільних інтересах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Саміт НАТО в Анкарі: ZN.UА дізналося, які цілі поставив перед собою Київ



Нагадаємо, що нинішні контакти ЄС та Туреччини відбуваються після масштабних антитерористичних рейдів у країні напередодні саміту НАТО. Турецькі правоохоронці затримали понад 200 людей. Це зроблено у межах розслідувань щодо "Ісламської держави", DНКР-С, МLКР та ТКР/МL. Опозиція й правозахисники заявили, що серед затриманих були журналіст і ЛГБТ-активіст Йилдиз Тар, ліворадикальні політики та адвокати. Правозахисні організації також стверджують, що частині затриманих протягом доби обмежували доступ до адвокатів.

Міністр закордонних справ Андрій Сибіга анонсував новий етап у українсько-кувейтському партнерстві у військово-технічній, оборонній галузях та галузі безпеки.
За його словами, Кувейт завершує правові процедури, необхідні для набрання чинності угоди про співпрацю та реалізацію спільних проєктів, обміну досвідом та сучасними технологіями.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Глобальна енергетична криза поглиблюється: Кувейт урізає нафтовидобуток після іранських ударів — Rеutеrs



"Україна, яка щодня стикається з російською агресією, накопичила унікальний досвід захисту держави від сучасних загроз безпеці. Цей крок є логічним продовженням ширшої стратегії України щодо поглиблення зв’язків та співпраці у сфері безпеки з державами Перської затоки", — написав Сибіга.
Міністр нагадав про те, що президент Володимир Зеленський уклав низку угод з країнами Перської затоки на фоні іранських повітряних атак.
"Ми рішуче засуджуємо будь-які порушення суверенітету та територіальної цілісності Кувейту та інших країн Ради співробітництва арабських держав Перської затоки", — заявив Сибіга.
Нагадаємо, під час своїх візитів до Катару, Саудівської Аравії, ОАЕ та Йорданії Зеленський провів паралелі між їхньою боротьбою проти Ірану та боротьбою України проти Росії.

Російський президент Владімір Путін під час наради з урядом і керівниками найбільших енергетичних компаній РФ визнав, що після ударів по критичній інфраструктурі країна зіткнулася з дефіцитом пального та чергами на автозаправках. Водночас він запевнив, що ситуація є тимчасовою і найближчим часом стабілізується, повідомляє Меduzа.
«Ви добре знаєте, що проблеми і для автомобілістів, і для бізнесу зберігаються. Черги, на жаль, теж на заправках є. І потрібну марку бензину не завжди зараз можна знайти», — заявив Путін.
За його словами, нинішні запаси бензину в Росії становлять 1,7 млн тонн — приблизно на 4% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Путін стверджує, що для стабілізації ринку влада використала накопичені резерви, максимально завантажила великі нафтопереробні заводи, залучила середні й малі підприємства та скоротила терміни планових ремонтів НПЗ.
«Вже в липні виробництво основних видів пального має перевищити червневі показники», — сказав він.
Окремо Путін доручив забезпечити енергоносіями тимчасово окуповані Крим і Севастополь, заявивши, що їхні потреби мають бути повністю закриті.
Говорячи про наслідки українських ударів по енергетичній інфраструктурі РФ, російський диктатор визнав, що вони створюють труднощі, але запевнив, що ситуація перебуває під контролем.
«Звичайно, це створює певні проблеми, але вони не мають критичного характеру. Ми нарощуємо систему ППО, відновлюємо пошкоджені об'єкти й забезпечуємо стабільну роботу всієї системи», — заявив він.
Також Путін повторив тезу про те, що українські удари нібито спрямовані на те, щоб «зупинити наступ російських військ і розколоти російське суспільство».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Українські дрони атакували Москву: під удар потрапив ключовий НПЗ столиці РФ


 
Паливні проблеми в Росії загострюються вже кілька місяців на тлі систематичних українських ударів по нафтопереробній галузі. Після серії атак на ключові НПЗ країна зіткнулася з дефіцитом бензину, а в десятках регіонів запровадили обмеження на його продаж. Дефіцит бензину охопив понад 50 регіонів Росії, а через пошкодження Московського НПЗ перебої з постачанням лише посилилися.
Наслідки кампанії стали помітними і для російської економіки. Через нестачу пального РФ вперше за тривалий час почала закуповувати бензин в Азії та обмежила його експорт.

Сполучені Штати завдали ударів по іранських складах ракет і безпілотників після атаки дрона-камікадзе на вантажне судно в Ормузькій протоці. На цьому тлі міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі заявив, що відповідно до попередньої мирної угоди з президентом США Дональдом Трампом саме Тегеран має виключне право управляти рухом суден в Ормузькій протоці. Така позиція суперечить підходу Вашингтона. Про це повідомили Тhе Wаll Strееt Jоurnаl.
Іран вважає, що він має виняткове право регулювати рух суден в Ормузі в межах мирної угоди, укладеної з Трампом. Про це в неділю заявив міністр закордонних справ Ірану Аббас Арагчі, попередивши, що спроби обійти повноваження Тегерана можуть спричинити нові бойові зіткнення, подібні до тих, що сталися останніми днями.
Ця заява стала однією з найчіткіших позицій іранського керівництва щодо того, що Тегеран розраховує отримати одноосібні повноваження з управління стратегічною водною артерією. Водночас така інтерпретація суперечить американській позиції, згідно з якою угода не надає Ірану контролю над протокою, а судноплавство в міжнародних водах має залишатися вільним.
Заява Тегерана пролунала після кількох днів взаємних ударів між Іраном і США. Ескалація розпочалася після того, як Іран атакував судно, яке намагалося пройти через протоку вздовж узбережжя Оману. Іранська сторона виступає за використання іншого маршруту, який проходить уздовж її берегової лінії, і раніше вже попереджала судноплавні компанії про небажаність використання альтернативного шляху.
"Іран мало зацікавлений у тому, щоб спостерігати, як його вплив зникає з кожним судном, яке перенаправляється через оманські води", — наголосив Алі Ваез, директор іранського проєкту Міжнародної кризової групи, організації з врегулювання конфліктів.
Останні бойові дії серйозно стривожили судновласників та поставили під сумнів процес відновлення повноцінного судноплавства через Ормузьку протоку. Це створює загрозу для одного з головних результатів попередньої угоди Трампа, яка передбачала перенесення дискусій щодо більш суперечливих питань, зокрема іранської ядерної програми, на наступний етап переговорів. Очікувалося, що консультації щодо цих питань поновляться цими вихідними у Швейцарії. Однак через нову хвилю насильства переговорний процес фактично призупинений.
"Управління та повне відновлення морського руху в Ормузькій протоці є відповідальністю Ірану. Жодна інша країна чи структура не має у цьому питанні ані відповідальності, ані повноважень", — заявив Арагчі, якого цитують державні іранські медіа.
Підписана Трампом угода дійсно покладає на Іран обов'язок сприяти відкриттю протоки. У документі зазначено, що Ісламська Республіка Іран має докласти максимальних зусиль для забезпечення безпечного проходу комерційних суден та разом з іншими країнами регіону визначити майбутні умови адміністрування та надання морських послуг у протоці.
Водночас документ також передбачає негайне усунення військових перешкод і швидке відновлення повноцінного руху суден. Постійний представник США при ООН Майк Волц заявив, що Вашингтон не допустить нових нападів на цивільне судноплавство.
"Якщо іранський режим думає хоча б на мить, що президент Трамп буде просто спостерігати за тим, як Іран продовжує атакувати міжнародне судноплавство або наші військові бази без відповіді, то він серйозно помиляється. Вони чітко це зрозуміли протягом останніх кількох ночей", — заявив Волц в ефірі Fох Nеws.
За останні дні Іран атакував два судна — контейнеровоз та танкер із катарською нафтою. Катар виступає одним із посередників у переговорах між Тегераном і Вашингтоном.
У відповідь Сполучені Штати завдали ударів по іранських комунікаційних об'єктах, а також по позиціях безпілотників і ракетних систем уздовж узбережжя Ормузької протоки. Після цього Іран атакував Кувейт і Бахрейн.
"США випробовують рішучість Ірану", — зазначив експерт із питань Ірану та член Глобальної консультативної ради Центру Вілсона Мохамед Амерсі. Водночас, на його думку, ескалацію поки що вдається утримувати в контрольованих межах.
Попри неодноразові удари США по об'єктах на узбережжі Ормузької протоки, Іран і надалі зберігає здатність атакувати судна, коли ухвалює рішення про подальшу ескалацію.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Рух танкерів через Ормуз обвалив ціни на нафту: Вrеnt впала до , WТІ — до



Нагадаємо, що нинішні суперечки навколо контролю над Ормузькою протокою розгортаються на тлі попередніх інцидентів із цивільним судноплавством у регіоні. КСІР атакував вантажне судно під прапором Сінгапуру Еvеr Lоvеly, яке рухалося через Ормузьку протоку маршрутом, рекомендованим Міжнародною морською організацією (ІМО).
Після цього ІМО призупинила операцію з евакуації суден із Перської затоки. Генеральний секретар організації Арсеніо Домінгес заявив про необхідність повторної оцінки безпекових гарантій у регіоні. Водночас іранські військові заявили, що проходження суден маршрутами, визначеними ІМО, є неприйнятним. Вони наголосили, що всі маршрути мають узгоджуватися з владою Ірану.

Впливове іранське ісламське духовенство та ЗМІ, пов’язані з Корпусом вартових ісламської революції (КВІР), закликають керівництво країни негайно розірвати дипломатичні переговори зі США. Відповідну заяву теологічних центрів священного міста Кум поширив державний телеканал Іrіb, повідомляє Dеr Sріеgеl.
Звернення адресоване президенту Ірану, Вищій раді національної безпеки та іранській переговорній групі. Ультраконсервативне духовенство вимагає остаточної зупинки діалогу, якщо США здійснять повторні порушення домовленостей. За оцінкою пов’язаних із КВІР медіа, нещодавні американські авіаудари вже порушили перший і ключовий пункт рамкової угоди, який передбачав повне припинення бойових дій. За таких умов Тегеран вважає подальший процес безглуздим.
Теологічні центри в місті Кум є ідеологічним ядром чинного режиму з часів ісламської революції 1979 року під проводом Рухолли Хомейні. Вони мають вирішальний вплив на політичний курс і ухвалення державних рішень в Ірані.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Іран входить у нафтову пастку: політика КВІР може різко змінитися 


 
Нагадаємо, що переговори між Вашингтоном і Тегераном активізувалися після укладення тимчасової угоди про відновлення судноплавства через Ормузьку протоку, однак процес від самого початку супроводжувався взаємною недовірою та жорсткими вимогами сторін. Іран, зокрема, висував власні умови для завершення конфлікту, а також неодноразово обмінювався із США різкими заявами щодо майбутнього переговорів і контролю над стратегічною морською артерією.
Нинішні заклики духовенства фактично стали реакцією на новий етап ескалації після американських ударів по території Ірану. Водночас на позицію Тегерана впливають не лише військові, а й економічні фактори, зокрема роль КВІР у контролі за нафтовим сектором і транспортними маршрутами.

У Сербії з березня 2027 року запровадять обов'язкову строкову службу на період 75 днів. Про це повідомив президент Сербії Александр Вучич, виступаючи на військовому аеродромі Батайниця поблизу Белграда. Про це повідомляє сербський телеканал N1.
За словами сербського президента, перед відновленням строкової служби необхідно виконати низку попередніх процедур.
Заява Вучича прозвучала під час презентації військової техніки, зокрема літаків і гелікоптерів сербських ВПС. Раніше влада вже повідомляла про плани відновити обов’язкову військову службу для чоловіків віком до 30 років.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Європа не надаватиме тимчасовий захист для чоловіків призовного віку



Сербія офіційно перейшла до професійної армії 1 січня 2011 року, коли набуло чинності рішення парламенту про призупинення обов’язкової військової служби. Звичайний призов замінили добровільною службою, а збройні сили комплектувалися солдатами та офіцерами на професійній основі.
Раніше повідомлялося про тенденцію повернення або розширення обов’язкового призову у кількох країнах Європи та Азії на тлі зростання глобальної напруги. У Німеччині готуються повернути обов'язковий призов з 2027 року. 
Обов'язкову строкову службу повертають у Хорватії та Латвії, попередні кроки до цього робить Польща.
 

Росія може розпочати імпорт палива. Це один із заходів щодо забезпечення стабільності на російському паливному ринку, повідомив  віце-прем'єр Алєксандр Новак, передає ТАСС.
Він зазначив, що загалом є два заходи, які «вже реалізуються і для яких створено преференційні податкові умови, що дозволяють забезпечити економіку».
Також уряд РФ уже ухвалив рішення про зниження нормативу обов’язкових продажів бензину на біржі з 15% до 10%, а також про обмеження кроку коливань ціни на торгах.
«Також ухвалено рішення на біржі обмежити крок коливань ціни в розмірі не більше однієї сотої від кожної угоди. Це теж стабілізує ситуацію з цінами на біржі», — сказав Новак.
Він зазначив, що до 1 липня у Євразійському економічному союзі діє нульове експортне мито на бензин. Очікується, що його продовжать.
«Ми подали відповідну пропозицію до ЄАЕС. Наступного тижня це рішення має бути ухвалено», — сказав російський урядовець.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Індія і Казахстан не зможуть закрити діру – Коваленко про дефіцит пального в Росії



Крім того, Новак повідомив, що на засіданні в п’ятницю уряд розглядав питання повної заборони на експорт дизельного палива.
«Поки що рекомендація Міненерго полягає в тому, щоб не забороняти. Будемо розглядати це на постійній основі. Згідно з міжурядовими угодами, поки що у нас немає заборони. Ми просто щоразу в кожному окремому випадку разом із нашими партнерами, з якими укладено такі угоди, аналізуємо поточну ситуацію, щоб у першу чергу були забезпечені потреби внутрішнього ринку», — констатував російський посадовець.
Нагадаємо, після українських ударів по нафтопереробних заводах виробництво бензину в центральних регіонах Росії скоротилося приблизно на 25% у річному вимірі. У низці російських регіонів повідомляють про обмеження продажу палива, подорожчання нафтопродуктів і довгі черги на заправках. Це змусило Москву обмежити експорт бензину та авіаційного палива. За даними агентства Rеutеrs, Росія паралельно веде переговори з Казахстаном про імпорт близько 50 тисяч тонн бензину АІ-92. 

Гелікоптер, що належить саудівському нафтовому гіганту Аrаmсо, розбився в Рас-Танурі на східному узбережжі Саудівської Аравії. Внаслідок катастрофи загинули 14 людей, пише Rеutеrs з посиланням на державне інформаційне агентство.
"Відповідні органи розпочали повне розслідування, щоб визначити причину катастрофи", — йдеться у повідомленні.
Зазначається, що інцидент трапився о 6:00 ранку за місцевим часом (05:00 за Києвом). 
Саудівська Аравія є найбільшим у світі експортером нафти. Вона приєдналася до ажіотажу з перевезення вантажів після того, як виробники Близького Сходу збільшили видобуток та експорт нафти і газу напередодні тимчасової угоди про припинення війни між США та Іраном. У пʼятницю Аrаmсо відновила завантаження сирої нафти на своєму терміналі Рас-Танура, де трапилась катастрофа.
Нагадаємо, США завдали ударів по Ірану через кілька годин після того, як у Ормузькій протоці зазнав атаки нафтовий танкер. Це стало найсерйознішою ескалацією від часу підписання сторонами тимчасової мирної угоди два тижні тому.

Глава адміністрації президента Аргентини Хав'єра Мілея подав у відставку в суботу після кількох місяців безуспішних спроб відбитися від звинувачень у корупції. Це найрезонансніша відставка в уряді з моменту приходу до влади лібертаріанського президента, пише Вlооmbеrg.
Мануель Адорні, один із найбільш відданих соратників Мілея, залишив посаду на тлі розслідування щодо придбання нерухомості та дорогих подорожей приватним літаком, попри те, що офіційно отримував лише державну зарплату.
Після двох місяців заперечення будь-яких порушень Адорні на початку цього місяця заявив в інтерв'ю місцевому телеканалу, що справді приховав від податкової служби Аргентини 500 тисяч доларів, а більшу частину своїх статків заробив понад десять років тому, вклавши всі кошти у біткоїн.
До приходу в уряд Адорні працював телевізійним коментатором та викладачем університету. Спочатку він був речником президента Мілея, а згодом очолив адміністрацію. При цьому він неодноразово публічно критикував інших політиків, засуджених за корупцію.
«Мене таврували злочинцем і корупціонером, хоча за мною немає жодного корупційного злочину», — написав Адорні у соцмережі Х у суботу.
«Є межа цьому безперервному переслідуванню. І я своєї межі досяг».
Хто саме змінить його на посаді, наразі невідомо.
Відставка Адорні стала різкою зміною позиції аргентинської влади. Раніше сам Хав'єр Мілей неодноразово відкидав усі звинувачення, називаючи їх кампанією, організованою опозицією та місцевими ЗМІ.
У квітні президент і члени уряду навіть перетворили виступ Адорні в Конгресі на публічну демонстрацію підтримки. Вони аплодували йому з балкона парламенту, коли той заявив, що не збирається йти у відставку і доведе свою невинуватість у суді.
На тлі скандалу рейтинг схвалення Мілея у квітні впав нижче 36%, що майже на 10 відсоткових пунктів менше, ніж на початку року. Про це свідчить опитування LаtАm Рulsе, проведене компанією АtlаsІntеl на замовлення Вlооmbеrg Nеws.
Згодом рейтинг відновився приблизно до 40%.
При цьому більшість опитаних назвали корупцію головною проблемою країни, а понад половина респондентів заявили, що очікують нових викриттів упродовж найближчих шести місяців.
Розслідування щодо Адорні розпочалося у березні після появи фотографій, на яких його дружина, яка не обіймає державних посад, летіла президентським літаком до Нью-Йорка. Раніше Адорні неодноразово критикував опозиційних політиків саме за подібні прояви розкоші.
Пізніше було оприлюднено відео, на якому Адорні разом із родиною летить приватним літаком до елітного курорту Пунта-дель-Есте в Уругваї.
Місцеві ЗМІ також повідомили про дві покупки нерухомості, які Адорні здійснив після приходу Мілея до влади, а також про повністю оплачений готівкою відпочинок на розкішному курорті на острові Аруба.
Йдеться про квартиру та заміський будинок неподалік Буенос-Айреса. Обидва об'єкти були придбані за кошти приватних осіб.
4 травня підрядник, який виконував ремонт будинку, під час судового засідання заявив, що Адорні заплатив йому 245 тисяч доларів готівкою за ремонтні роботи, зокрема за будівництво басейну та фонтану.
Упродовж кількох місяців, у тому числі під час виступів у Конгресі, Адорні наполягав, що не зробив нічого протизаконного.
Згодом він визнав, що роками приховував доходи від податкових органів та подавав неправдиві дані у своїх деклараціях про майно.
Він стверджує, що заробив 300 тисяч доларів, інвестувавши у біткоїн ще у 2013 році, хоча на відео 2020 року, яке знову поширилося у мережі, сам заявляв, що не розуміє криптовалют.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Аргентина видаватиме "золоті паспорти" за 500 тисяч доларів — FТ



Відставка Адорні стала політичною поразкою для Каріни Мілей — сестри президента та однієї з найвпливовіших людей в аргентинській владі — яка підтримувала з ним близькі стосунки.
Після успіху урядової коаліції на парламентських виборах у жовтні минулого року, що значною мірою став результатом стратегії Каріни Мілей, саме вона сприяла призначенню Адорні керівником адміністрації президента.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





В Аргентині викрили групу російських шпигунів, організовану ще Пригожиним



Колишній президент Аргентини Маурісіо Макрі, чия партія підтримує значну частину реформ Мілея, ще тоді критикував це призначення, наголошуючи, що Адорні — колишній журналіст і колумніст, який не мав жодного політичного досвіду.
Минулого року Адорні переміг на виборах до міської ради Буенос-Айреса, однак відмовився від депутатського мандата, вирішивши залишитися в уряді Мілея.
Також активно обговорювалася можливість його участі у виборах мера столиці наступного року.
З перших днів президентства Мілея саме Адорні був головним публічним обличчям антикорупційної та жорсткої бюджетної політики нового уряду.
Він провів десятки пресконференцій, під час яких розповідав про боротьбу з хабарництвом, зловживаннями та марнотратством у державному секторі.
Наприкінці 2024 року Адорні навіть публічно вихваляв звільнення одного з чиновників через придбання кавомашини за державний кошт.
У 2024 році Хав'єр Мілей звільнив свого міністра праці після скандалу з підвищенням президентської зарплати майже на 50% на тлі урядових заходів жорсткої економії.

Кількість загиблих унаслідок двох потужних землетрусів у Венесуелі перевищила 1400 людей. До ліквідації наслідків стихії вже долучилися понад 1600 іноземних рятувальників. Сполучені Штати можуть найближчим часом оголосити про новий пакет допомоги на сотні мільйонів доларів. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Кількість жертв двох руйнівних землетрусів у Венесуелі в суботу перевищила 1400 людей. Оновлені дані були оприлюднені на тлі активізації міжнародної допомоги та продовження пошуково-рятувальних операцій у найбільш постраждалих прибережних районах країни.
Рятувальники продовжують працювати в Ла-Гуайрі та окремих районах Каракаса, де родичі постраждалих і волонтери вже кілька днів самостійно розбирають завали, намагаючись знайти тих, хто вижив, а також тіла загиблих. Місцеві жителі неодноразово скаржилися на нестачу важкої техніки та недостатню присутність офіційних служб у деяких районах.
За інформацією чиновників, до Венесуели вже прибули понад 1600 іноземних рятувальників, а додаткові команди ще перебувають у дорозі. Таким чином міжнародна допомога продовжує зростати після подвійного землетрусу, який стався в середу та спричинив сотні повторних підземних поштовхів.
У Карабальєді, одному з найбільш постраждалих районів штату Ла-Гуайра, американські гелікоптери доставляли рятувальні групи на спеціально облаштований майданчик. Після висадки команд вертольоти одразу вирушали за новими групами.
Місцеві мешканці розповідають, що в окремих районах реагування на катастрофу було нерівномірним, хоча до суботи важка техніка вже працювала в частині Карабальєди та Лос-Коралеса.
Влада продовжує обмежувати доступ до Ла-Гуайри та зберігає контроль на головній трасі, що веде з Каракаса. За словами чиновників, значний потік цивільного транспорту заважає пересуванню аварійних служб. Люди, які не входять до складу офіційних рятувальних груп, можуть проїхати через блокпости лише за наявності спеціальних перепусток.
У регіоні поступово відновлюється електропостачання. Венесуельська енергосистема, яка роками страждає через недостатнє фінансування та економічні санкції, регулярно зазнає перебоїв, через що в окремих регіонах країни щодня трапляються багатогодинні відключення світла.
Попри те, що уряд повідомляє про сотні зниклих безвісти або заблокованих під завалами людей, на вебсайті, який підтримує венесуельська опозиція, вже налічується понад 55 тисяч осіб, місцеперебування яких залишається невідомим.
Геологічна служба США оцінила, що внаслідок землетрусів магнітудою 7,2 та 7,5 кількість жертв потенційно може перевищити 10 тисяч осіб. У такому разі ця катастрофа стане однією з найсмертоносніших у Латинській Америці за останнє століття.
Стихійне лихо також може мати політичні наслідки для тимчасової президентки Венесуели Дельсі Родрігес, яка позиціонує себе як політика змін, хоча раніше обіймала посаду віцепрезидентки в уряді Ніколаса Мадуро, усунутого від влади та заарештованого США у січні.
Папа Римський Лев у суботу під час виступу в Римі висловив співчуття жертвам трагедії, їхнім родинам і всім учасникам рятувальних операцій. Він також висловив сподівання, що міжнародна солідарність із Венесуелою збережеться й надалі.
США вже надали допомогу Венесуелі після землетрусів. Високопоставлений представник американської адміністрації повідомив, що протягом найближчих днів може бути оголошено про новий пакет фінансування на сотні мільйонів доларів. Ця допомога стане доповненням до 150 мільйонів доларів, які адміністрація президента Дональда Трампа вже виділила раніше.
Також представник Білого дому повідомив, що нові заклики лідерки венесуельської опозиції Марії Коріни Мачадо, яка залишила країну наприкінці минулого року, щодо допомоги США для її повернення на батьківщину викликають роздратування серед високопосадовців у Вашингтоні. За їхніми словами, після масштабної природної катастрофи для таких ініціатив зараз не найкращий час.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Біля Криму сталися одразу п'ять землетрусів



Нагадаємо, що пошуково-рятувальні операції у Венесуелі тривають уже кілька днів після потужних землетрусів, які спричинили масштабні руйнування в Ла-Гуайрі та Каракасі. Місцеві жителі та волонтери скаржилися на нестачу важкої техніки та недостатню присутність офіційних служб у деяких постраждалих районах.
Для допомоги у ліквідації наслідків стихії до країни прибули міжнародні рятувальні команди, а США надали гуманітарну допомогу та залучили авіацію до проведення операцій. Влада також запровадила обмеження на в'їзд до окремих районів Ла-Гуайри, пояснивши це необхідністю забезпечити безперешкодний рух екстрених служб.

В Ормузькій протоці атакували нафтовий танкер, що призвело до серйозного загострення у відносинах між США та Іраном. Цей інцидент став найгіршим випадком ескалації з моменту підписання сторонами тимчасової мирної угоди. Обидві сторони звинувачують одна одну в порушенні домовленостей, які мали покласти край чотиримісячному гострому конфлікту у регіоні, повідомляє Rеutеrs.

Обмін ударами

У ніч на суботу Вашингтон завдав авіаударів по іранських об'єктах, а Тегеран відповів обстрілом цілей, пов'язаних із американськими силами. Напад на танкер став уже другим за тиждень. У четвер під удар потрапило вантажне судно, що й запустило новий виток протистояння. Тегеран знову намагається встановити повний контроль над цим стратегічним морським шляхом, який лише почав відновлювати роботу після місяців блокування.За даними UКМТО (Британської організації морських торговельних операцій), внаслідок інциденту танкер зазнав пошкоджень капітанського містка, проте весь екіпаж перебуває у безпеці. Через загострення безпекових ризиків JМІС (Спільний морський інформаційний центр під керівництвом коаліції військово-морських сил) офіційно підвищив рівень загрози у регіоні.

Нові ультиматуми

Хоча Тегеран офіційно не коментував удари по конкретних кораблях, іранське державне телебачення повідомило, що Корпус вартових ісламської революції (КВІР) здійснив «попереджувальні постріли» у бік суден, які намагалися пройти несанкціонованими маршрутами. Тепер від міжнародних перевізників вимагають отримання спеціальних дозволів від іранської влади для перетину протоки. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Розбіжності в команді Трампа: Венс і Рубіо по-різному висловлюються щодо Ірану та Ізраїлю — Rеutеrs Міністерство закордонних справ Ірану назвало свої дії «оборонними». Водночас Бахрейн, де розташовано регіональний штаб Військово-морських сил США, зафіксував атаку іранського безпілотника. Представники американського командування наразі утримуються від офіційних коментарів щодо цих подій.

Ліванський фактор

Тегеран звинувачує США у зриві домовленостей, зокрема через неспроможність забезпечити режим припинення вогню в Лівані. Нагадаємо, що в березні армія Ізраїлю розпочала повномасштабне вторгнення до Лівану з метою знищення підтримуваного Іраном угруповання «Хезболла». Попри оголошене у п'ятницю чергове перемир'я за посередництва США, ситуація залишається критичною:

Ізраїль категорично відмовляється виводити війська з окупованих територій.Лідер «Хезболли» Наїм Касем назвав угоду «капітуляцією» та оголосив її «нікчемною».Жителі південного Лівану (переважно мусульмани-шиїти) не можуть повернутися до своїх домівок, що провокує масштабне невдоволення.Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац відкрито похвалив угоду, оскільки вона дозволяє Ізраїлю зберігати присутність у так званій «зоні безпеки».

У суботу ліванське телебачення зафіксувало удар ізраїльського дрона в районі Набатія. Армія Ізраїлю заявила, що ліквідувала людину, яка становила безпосередню загрозу для їхніх військових.

Боротьба за нафтові маршрути

Мохсен Резаї, радник верховного лідера Ірану, заявив, що Вашингтон порушив підписаний МОU (Меморандум про взаєморозуміння), підтримуючи проксі-сили та нагнітаючи напругу. У відповідь на американську атаку по вежі зв'язку в порту Сірік, іранські сили завдали ударів по сусідніх країнах Перської затоки, де розміщені великі військові бази США. Іранська агенція Меhr запевнила, що сам порт Сірік працює у штатному режимі. Влада Бахрейну назвала дії Ірану прямим порушенням меморандуму.Через конфлікт у Перській затоці заблокованими залишалися сотні суден. Хоча на тлі нещодавнього відкриття протоки ціни на нафту впали на три відсотки, повне відновлення трафіку можливе лише за умови гарантій безпеки. Зараз триває геополітична суперечка щодо маршрутів:

США просувають безпечніший південний коридор уздовж узбережжя Оману.Іран наполягає на північному маршруті через власні територіальні води, прагнучи збирати плату за транзит.

Ебрагім Азізі, голова комітету з національної безпеки парламенту Ірану, попередив, що будь-яке порушення інструкцій Тегерана отримає жорстку відсіч. Віцепрезидент США Джей Ді Венс поклав усю відповідальність на Тегеран.«Іран підписав угоду про припинення вогню. Ми її дотримувалися. Якщо у них є розбіжності щодо застосування МОU, вони можуть підняти слухавку. Але на насильство ми відповімо насильством», — заявив Венс.Оскільки загострення відбулося на вихідних, коли світові ринки закриті, сторони мають час для дипломатичних маневрів до відкриття торгів у понеділок.Раніше одна зі структур ООН повідомила, що у вівторок, 23 червня, почала виводити з Перської затоки сотні суден і тисячі моряків, які застрягли там через американо-ізраїльську війну проти Ірану. У Міжнародній морській організації (ІМО) зазначили, що судна проведуть через Ормузьку протоку спільно зі США, Оманом, Іраном та іншими країнами Перської затоки.

Після того як "Хезболла" ще у квітні відкинула продовження перемир’я з Ізраїлем, нові домовленості за участі США також не зняли головної суперечності між сторонами. Лідер "Хезболли" Наїм Кассем відкинув безпекову угоду між Ліваном та Ізраїлем, укладену за посередництва Сполучених Штатів, назвавши її "капітуляцією" перед Ізраїлем. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Лідер "Хезболли" Наїм Кассем у суботу різко розкритикував безпекову угоду між Ліваном та Ізраїлем, укладену за посередництва США. Домовленість була підписана напередодні, однак "Хезболла" заявила, що не визнає її чинності. Кассем назвав документ "нікчемним" і заявив, що він фактично означає поступки Ізраїлю. За його словами, ліванський уряд пішов на односторонні компроміси та поставив під загрозу суверенітет країни.
Попри нові домовленості та попередні спроби досягти припинення вогню, бойові дії в регіоні тривають. У суботу Ізраїль завдав удару безпілотником по півдню Лівану.
Конфлікт у Лівані розгортається паралельно з ширшою війною навколо Ірану. Через бойові дії понад мільйон ліванців були змушені залишити свої домівки.
"Хезболла" та Іран заявляють, що Вашингтон обіцяв домогтися припинення бойових дій у Лівані в межах меморандуму про взаєморозуміння, підписаного два тижні тому для завершення ширшої війни. Угода, погоджена в п’ятницю, передбачає поетапне виведення ізраїльських військ із частини територій на півдні Лівану. Паралельно там має розгортатися ліванська армія.
Водночас документ дозволяє ізраїльським силам на певний час залишатися в розширеній зоні безпеки. Саме це положення викликало найбільше невдоволення "Хезболли". Кассем розкритикував норми, які пов’язують виведення Ізраїлю з роззброєнням "Хезболли". На його думку, такі положення фактично легітимізують ізраїльську військову присутність і перетинають "усі червоні лінії". Лідер угруповання заявив, що "Хезболла" продовжить збройний опір.
"Ми не залишили поле бою за найскладніших обставин і не залишимо його зараз", — наголосив він.
Невдоволення угодою поширилося не лише серед прихильників "Хезболли", а й серед ширшої шиїтської спільноти Лівану. Рух Аmаl, пов’язаний із найвпливовішим шиїтським політиком Лівану та спікером парламенту Набіхом Беррі, також засудив угоду. У русі заявили, що документ є незбалансованим і закріплює умови, вигідні Ізраїлю.
Міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац, навпаки, схвально оцінив рамкову домовленість. За його словами, вона дозволяє Ізраїлю зберегти контроль над так званою зоною безпеки в Лівані та забороняє повернення переміщених мешканців.
Прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу у виступі в суботу показав карту двох "пілотних зон", які Ізраїль погодився згодом передати ліванській армії в межах угоди. Одна з цих зон повністю розташована поза територією, яку нині контролюють ізраїльські війська, а друга — на краю розширеної окупаційної зони, оголошеної Ізраїлем минулого тижня.
Ліванське державне інформаційне агентство повідомило, що в суботу ізраїльський безпілотник атакував район Набатія-ель-Фаука. Ця територія розташована за межами зони безпеки, яку Ізраїль показав на оприлюдненій карті як територію подальшого контролю своїх військ. Ізраїльські військові підтвердили, що завдали удару за допомогою дрона.
У ЦАХАЛ пояснили це тим, що ізраїльських військ не було безпосередньо в цьому районі. За заявою ізраїльської армії, ціллю був чоловік, який становив загрозу для її сил. Водночас військові не надали додаткових подробиць.
Кассем заявив, що саме меморандум про взаєморозуміння між Іраном та США, укладений на початку місяця і який гарантує територіальну цілісність Лівану, має бути основою для завершення конфлікту. На його думку, п’ятнична угода у Вашингтоні не може замінити ці домовленості.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Експерт розповів, хто має вплив на Нетаньягу в припиненні вогню в Лівані — СNN



Нагадаємо, що нинішня критика нової угоди з боку "Хезболли" розгортається після того, як у квітні президент США Дональд Трамп оголосив про продовження попереднього перемир’я між Ізраїлем і Ліваном ще на три тижні. Рішення ухвалили після зустрічі в Овальному кабінеті за участі віцепрезидента США Джей Ді Венса, держсекретаря Марко Рубіо, посла США в Ізраїлі Майка Гакабі, посла США в Лівані Мішеля Ісси, а також високопосадовців Ізраїлю та Лівану.
Американський президент заявляв, що Вашингтон працюватиме з Ліваном, щоб допомогти йому захиститися від "Хезболли". Також він анонсував зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу та президентом Лівану Джозефом Ауном. Водночас міністр оборони Ізраїлю Ісраель Кац заявив, що ізраїльські військові "утримують і продовжуватимуть утримувати" всі позиції, які вони "зачистили та захопили" в Лівані.

На тлі розширення паспортних сервісів для українців за кордоном, які зможуть отримувати оформлені в посольствах і консульствах документи через центри VFS Glоbаl у Великій Британії, Канаді та США, тема доступу до громадянства й паспортів набуває ширшого міжнародного виміру. Аргентина планує вже цього року запустити програму отримання громадянства через інвестиції. Вона дозволить іноземцям отримати паспорт країни в обмін на значні фінансові внески. Ініціатива президента Хав'єра Мілея має допомогти державі залучити новий капітал. Про це повідомила Fіnаnсіаl Тіmеs.
Аргентина готується запровадити програму "золотих паспортів", яка надаватиме іноземним інвесторам можливість отримати громадянство країни в обмін на великі фінансові вкладення. Претенденти на громадянство зможуть скористатися одним із двох механізмів. Перший передбачає безповоротний внесок у розмірі близько 500 тисяч доларів, а другий — придбання аргентинських державних облігацій із нульовим купоном на суму приблизно один мільйон доларів. Остаточні параметри програми наразі ще опрацьовуються.
Ініціатива є частиною економічної стратегії президента Аргентини Хав'єра Мілея, який намагається залучити іноземні інвестиції в умовах значних боргових зобов'язань країни. Після реструктуризації боргу у 2020 році Аргентина залишається значною мірою відрізаною від міжнародних ринків капіталу.
У разі реалізації програми Аргентина стане однією з найбільших держав світу, які надають громадянство через інвестиції. Аргентинський паспорт дозволяє безвізово подорожувати майже до 170 країн світу. Пропозиція з'явилася після змін до правил отримання громадянства, ухвалених минулого року.
Водночас нововведення вже зіткнулися з юридичними труднощами. Критики наголошують, що відповідно до Конституції Аргентини саме Конгрес має визначати правила набуття громадянства. Прихильники програми вважають, що вона зробить країну більш привабливою для заможних людей, які шукають вищу мобільність і стабільне місце проживання за межами геополітично нестабільних регіонів.
"На ринку громадянства за інвестиції просто немає нічого подібного до Аргентини", — сказав Ерік Мейджор, генеральний директор консалтингової компанії Lаtіtudе Grоuр, яка консультувала уряд щодо створення програми.
Втім, ініціатива вже викликала критику з боку юристів та прихильників прозорості державного управління. Вони попереджають, що програми надання громадянства за інвестиції можуть створювати ризики для безпеки та системи державного управління.
Імміграційна юристка та колишня співробітниця аргентинської служби громадянства Паула Карелло заявила, що численні ризики, пов'язані з такою схемою, переважають потенційні переваги для країни з такими масштабами та міжнародним статусом, як Аргентина.
"Враховуючи, що це впливає на ключові аспекти національності та громадянства, викликає занепокоєння, що ініціатива такого масштабу просувається без широких політичних, академічних та інституційних дебатів", — додала вона.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Аргентина голосує на тлі економічної кризи та втручання Трампа



Нагадаємо, що дискусія навколо програм громадянства за інвестиції має і зворотний бік: Кіпр у 2024 році позбавив "золотого паспорта" українського бізнесмена Ігоря Коломойського. Він отримав кіпрське громадянство у 2010 році за інвестиції в економіку країни, однак влада республіки дійшла висновку, що паспорт був отриманий через шахрайство, неправдиві заяви та приховування істотних фактів.
У рішенні уряду Кіпру зазначалося, що Коломойський як до натуралізації, так і після неї залишався "сумнівною особою", а його громадянство створювало репутаційні ризики для держави. Крім Коломойського, Кіпр позбавив громадянства ще сімох людей, серед яких єгиптянин Мохамед Абдельрахман Мохамед Салем із родиною та росіянин Максім Захарченко з дружиною і двома дітьми.

Хунта Буркіна-Фасо розірвала дипломатичні відносини з Францією — колишньою колоніальною державою, яка роками була ключовим партнером західноафриканської країни у сфері безпеки. Про це повідомляє АР.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





РФ виводить своїх найманців із Буркіна-Фасо. Офіційно для захисту Курської області – ЗМІ



У п’ятницю, 26 червня, режим Буркіна-Фасо заявив, що розриває відносини з Францією, звинувативши Париж у “відвертих неоколоніальних амбіціях” та активній підтримці терористів, не надавши при цьому жодних доказів.
“Умови, необхідні для розвитку відносин на основі взаємної поваги, довіри та дотримання принципу невтручання у внутрішні справи та національний суверенітет, більше не дотримуються”, — заявив міністр комунікацій Буркіна-Фасо.
Представник Міністерства закордонних справ Франції Паскаль Конфавре зазначив, що Париж висловлює жаль з приводу “ворожого та безпідставного рішення, яке ілюструє тривожну тенденцію у діях влади Буркіна-Фасо”.
“Наразі розглядаються необхідні заходи у відповідь”, — додав він. 
За словами Конфавре, Франція стежить за безпекою своїх дипломатів та громадян у Буркіна-Фасо. Водночас він закликав французьких громадян у Буркіна-Фасо “бути пильними”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Спадщина ЮНЕСКО в Буркіна-Фасо перебуває під загрозою зникнення через зміну клімату



Західноафриканська країна з населенням 23 мільйони людей роками страждає від насильства з боку екстремістських угруповань, пов’язаних з “Аль-Каїдою” та “Ісламською державою”, а також з боку урядових сил, яких часто звинувачують у позасудових вбивствах. 
Наразі незрозуміло, що станеться після припинення дипломатичних відносин і як це вплине на роботу французького посольства в Буркіна-Фасо. Військовий уряд Буркіна-Фасо в минулому переслідував іноземних дипломатів, зокрема французьких, яких часто звинувачував у діяльності, спрямованій проти його інтересів. У 2023 році хунта попросила Францію відкликати свого посла й оголосила координатора гуманітарної допомоги ООН у країні персоною нон ґрата, а в 2024 році вислала трьох французьких дипломатів за нібито підривну діяльність.
Франція була головним партнером Буркіна-Фасо у сфері безпеки аж до державного перевороту 2022 року. Після перевороту хунта домовилася про виведення з країни французьких військових, відряджених для боротьби з екстремістськими угрупованнями. Аналітики зазначають, що насильство в Буркіна-Фасо посилилося за часів правління військового уряду, який обіцяв його приборкати.
Згідно з нещодавнім звітом організації Нumаn Rіghts Wаtсh, за два роки після перевороту збройні сили Буркіна-Фасо вбили вдвічі більше цивільних, ніж екстремісти. Хунті приписують відповідальність за щонайменше 1 200 із 1 837 цивільних, загиблих у країні в період з січня 2023 року по серпень 2025 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Поразка в Малі серйозно підірвала амбіції Росії в Африці — FТ



Після того, як у Буркіна-Фасо, Малі та Нігері відбулися військові перевороти, хунти, які захопили владу, згортають співробітництво з західними країнами та зміцнюють відносини з Росією. Це не поліпшує позиції України в країнах Глобального Півдня.
Для чого РФ нарощує геополітичний вплив у регіоні, оглядач Володимир Кравченко розповідав у матеріалах “Навіщо Росія йде в Африку й чому це погано для України” та “Ще один фронт Росії”.

Уряд Венесуели у п'ятницю, 26 червня, заявив, що кількість загиблих унаслідок нещодавніх землетрусів у країні сягнула 920 людей. Ще понад 3 360 людей поранені, повідомляє Rеutеrs. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Вдалося з Венесуелою, але не з Іраном: США вивезли збагачений уран з-під Каракаса 172 людини залишаються заблокованими під завалами після того, як у середу, 24 червня, землетруси зруйнували частини Каракаса та прилеглих районів. Понад 50 тисяч людей вважаються зниклими безвісти.Серед венесуельців зростає розчарування через нерівномірні темпи надання допомоги в деяких найбільш постраждалих районах, зокрема Ла-Гуайра, де жителі та волонтери вручну розкопують завали через брак важкої техніки й обмежену присутність офіційних органів.

Міжнародна допомога

Іноземні рятувальні команди, зокрема з країн, які давно перебувають у конфлікті з Венесуелою, почали прибувати ще в четвер, 25 червня.Венесуельські чиновники зустрілися з представниками Північного командування Збройних сил США й експертами з питань ліквідації наслідків катастроф.Вашингтон оголосив про виділення $150 мільйонів на допомогу та пом’якшення санкцій проти Венесуели. Військові США надали гелікоптери для підтримки рятувальних операцій.За оцінками Геологічної служби США, кількість загиблих може перевищити десять тисяч людей, що зробить цю катастрофу одним із найсмертоносніших землетрусів у Латинській Америці за останнє століття. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Прем'єр Індії зустрівся з тимчасовою лідеркою Венесуели: які питання обговорювали  Ця катастрофа може мати політичні наслідки для тимчасової президентки Венесуели Делсі Родрігес, яка намагалася позиціонувати себе як рушій політичних змін, хоча раніше обіймала посаду віцепрезидентки усуненого від влади Ніколаса Мадуро. Родрігес, яка прийшла до влади після того, як у січні США затримали Мадуро, пообіцяла масштабну операцію з надання допомоги постраждалим.Міністерка нафти Венесуели Паула Енао заявила, що землетруси не вплинули на видобуток нафти у країні, додавши, що постачання пального буде гарантовано. Керівники нафтових компаній та працівники галузі заявили, що сектор уникнув значних пошкоджень інфраструктури.Землетруси сталися в країні, ослабленій десятиліттями економічних і політичних потрясінь, що призвели до зубожіння населення, вимушеної еміграції мільйонів людей та погіршення стану інфраструктури. У звіті ООН прямі збитки від двох землетрусів магнітудою 7,2 та 7,5 оцінено приблизно в $6,7 млрд. Другий землетрус став найпотужнішим у Венесуелі за понад століття. У п’ятницю вдень у Венесуелі стався новий, але слабший землетрус  магнітудою 4,9, який відчувався в Каракасі та місті Маракай.