Дзеркало Тижня

Війна США проти Ірану призвела до того, що запаси американського озброєння суттєво скоротилися. Експерти зазначають, що через зменшення запасів ракет для систем протиповітряної оборони та іншого важливого озброєння американські військові стали менш забезпеченими, а це може підштовхнути Росію та Китай до більш рішучих дій у разі можливого конфлікту зі Сполученими Штатами, пише Тhе Nеw Yоrk Тіmеs. 
Зазначається, що удари по Ірану призвели до використання тисяч дорогих ракет, виробництво яких займає роки через складні комплектуючі, що надходять від постачальників із різних країн. Відбиття іранських атак також суттєво скоротило запаси американських ракет протиповітряної оборони, через що в адміністрації президента Дональда Трампа виникло занепокоєння, а постачання озброєння замовникам у Європі та Азії почали затримувати.
Американські посадовці також заявили, що через кампанію проти Ірану Пентагон був змушений терміново перекинути кораблі, літаки та підрозділи протиповітряної оборони з Європи й Азії на Близький Схід. За їхніми словами, це матиме наслідки для обслуговування військової техніки та морального стану військових, а також вже призвело до значного послаблення американських військових можливостей у цих регіонах.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп вимагав від Гегсета пояснень щодо дефіциту боєприпасів у США — WР



Старший співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень у Вашингтоні Том Карако заявив, що скорочення запасів боєприпасів суттєво послаблює звичайні засоби стримування. На його думку, це може впливати на рішення, які ухвалюватимуть у Пекіні та Москві, ще багато років.
«Неможливо, щоб це не мало значного впливу на рішення Росії та Китаю. Вони можуть зробити щось цілком навмисно й у зручний для себе час, адже нам знадобляться роки, щоб відновити запаси», — сказав Карако. 
За словами двох посадовців, перед початком війни з Іраном голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн попередив Трампа про ризики подальшого використання виснажених запасів озброєння. Попри це, очільник Білого дому вирішив продовжити операцію, оскільки вважав, що війна швидко завершиться.
Видання пише, що адміністрація Трампа разом із виробниками зброї працювала над тим, щоб прискорити та збільшити обсяги виробництва. Водночас навіть за таких умов США знадобиться понад два роки, щоб відновити понад 1500 ракет-перехоплювачів Раtrіоt, використаних під час війни з Іраном, тоді як нинішній запас цих ракет становить менш ніж 1700 одиниць.
NYТ наголошує, що найбільше нестачу боєприпасів зараз відчуває Київ. Президент України Володимир Зеленський цього тижня повідомив, що цього року західні союзники передали Україні втричі менше ракет для систем протиповітряної оборони, ніж у 2025 році.
За даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень, США мають великі запаси менш сучасних боєприпасів, серед яких понад 100 тисяч керованих авіабомб. Однак, для їхнього застосування літакам потрібно наближатися до цілей, через що зростає ризик бути збитими.
Натомість високоточні крилаті ракети дають змогу завдавати ударів на великій відстані, тому літакам не потрібно наближатися до цілі. Водночас під час війни з Іраном американські військові переважно вичерпали запаси окремих типів далекобійних ракет, зокрема АТАСМS і Рrесіsіоn Strіkе Міssіlеs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Зрадницькі заяви»: Трамп пригрозив в'язницею винним у витоку даних про дефіцит ракет у США



Американський посадовець, який знайомий із даними військової розвідки, заявив, що далекобійні ракети мали б ключове значення у разі можливого конфлікту з Китаєм або Росією, адже ці країни мають значно потужніші системи протиповітряної оборони, ніж Іран. Також Москва й Пекін уважно стежать за запасами американського озброєння, використовуючи відкриті джерела, зокрема дані про бюджет у Конгресі та повідомлення військових компаній, а також супутники й інші засоби спостереження.
Найбільші довгострокові наслідки скорочення запасів озброєння можуть відчуватися в Азії, де США тривалий час готувалися до можливого вторгнення Китаю на Тайвань. Індо-Тихоокеанське командування Збройних сил США стало одним із головних джерел боєприпасів для війни з Іраном, через що зі складів у цьому регіоні вилучили значну кількість ракет Тоmаhаwk та іншого далекобійного озброєння.
Сотні сучасних ракет-перехоплювачів для систем протиповітряної оборони перекинули з Південної Кореї та інших країн Азії на Близький Схід. Американський посадовець також повідомив, що для підтримки операції проти Ірану США передислокували з цього регіону авіаносну ударну групу, кілька сучасних есмінців, а також засоби тактичного спостереження й системи протиповітряної оборони, через що американські військові в Південній Кореї можуть стати більш уразливими у разі війни з КНДР.
Крім того, за словами американських посадовців, у Південній Кореї та Японії можуть засумніватися у здатності США захистити їх за допомогою звичайних озброєнь, через що ці країни можуть бути більш схильними до створення власної ядерної зброї як засобу стримування. В Європі союзники США вже прагнуть збільшити закупівлі зброї в інших країнах через затримки з виробництвом озброєння у Сполучених Штатах.
Росія та Китай давно знають про обмежені запаси американського озброєння й тепер розуміють, що для їхнього відновлення до потрібного рівня знадобиться час. Деякі аналітики також вважають, що саме тому затяжна війна з Іраном є вигідною для Москви та Пекіна.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Трампа залишається дедалі менше хороших варіантів для завершення війни з Іраном — FТ



Нагадаємо, СNN із посиланням на джерела повідомляв, що під час війни з Іраном США використали майже 80% ракет ТНААD, а також близько половини перехоплювачів Раtrіоt і крилатих ракет Тоmаhаwk. За даними телеканалу, у Пентагоні вважають, що запаси засобів протиповітряної оборони США знизилися до «небезпечно низького» рівня. 
Тим часом за оцінкою Центру стратегічних і міжнародних досліджень (СSІS), до початку війни Сполучені Штати мали близько 2 200 ракет Раtrіоt двох найновіших модифікацій і 452 перехоплювачі ТНААD.

Пентагон закликав американські оборонні компанії якнайшвидше збільшити виробництво та постачання зброї, зокрема боєприпасів, запаси яких скоротилися через війну з Іраном. Так, заступник міністра війни США Стів Файнберг у листі до керівників підприємств повідомив, що вони мають до 21 дня, щоб подати плани зі значного прискорення поставок і нарощування виробництва критично важливого озброєння, повідомляє Тhе Wаshіngtоn Роst.
«Багаторічні цикли розробки є неприйнятними. Ми мусимо зараз різко прискорити виконання наших програм і розширити виробничі потужності», — зауважив Файнберг. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Запаси Раtrіоt є": Сергій "Флеш" назвав єдиний спосіб врятувати Україну від балістики РФ



Зазначається, що ця директива з'явилася на тлі нестачі озброєння, яка стала джерелом напруженості між президентом США Дональдом Трампом і міністром війни Пітом Гегсетом. Експерти галузі зазначають, що це лише один із кроків Пентагону та Білого дому для розв'язання проблеми, яка, ймовірно, залишатиметься значною мірою невирішеною, доки Конгрес не схвалить додаткові видатки на оборону.
Раніше газета писала, що лише за перший місяць війни з Іраном США використали понад 850 крилатих ракет Тоmаhаwk і більше ніж 1000 ракет-перехоплювачів Раtrіоt та ТНААD. До того ж протягом перших тижнів бойових дій американські військові випустили понад 1300 тактичних балістичних ракет сухопутних військ.
Тим часом за даними аналізу СSІS, станом на минулий тиждень світові запаси ракет Раtrіоt скоротилися з 2200 до менш як 827, якщо порівнювати з періодом до початку війни. Також, за оцінкою аналітиків, кількість ракет ТНААD зменшилася з 452 до менш ніж 278.
WР також зазначає, що протягом останніх кількох місяців Пентагон намагався збільшити запаси озброєння. Зокрема, Міністерство війни США повідомило про укладення рамкової угоди з компаніями Nоrthrор Grummаn і Lосkhееd Маrtіn, щоб наростити виробництво ракет Раtrіоt Аdvаnсеd Сараbіlіty-3 (РАС-3) та ТНААD. Крім того, минулого тижня Пентагон підписав із Lосkhееd Маrtіn контракт на суму до 58,6 млрд доларів, який має допомогти потроїти виробництво ракет РАС-3 до 2030 року.
Видання також пише, що у травні Пентагон уклав кілька рамкових угод із компаніями Аndurіl, Саstеlіоn, СоАsріrе, Lеіdоs і Zоnе 5, які працюють у сфері оборонних технологій. У Міністерстві зазначили, що це має допомогти розширити ударні можливості американських військових і збільшити закупівлі недорогих ракет. Наприкінці червня відомство також провело зустріч із керівниками стартапів із Кремнієвої долини, наголосивши, що вони мають відіграти важливу роль у поповненні запасів озброєння США.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"На відновлення підуть роки": США вичерпали 80% ракет ТНААD та половину запасів Раtrіоt і Тоmаhаwk



Нагадаємо, Трамп заявляв, що країна має великі запаси боєприпасів, особливо окремих їхніх видів. За його словами, у разі потреби оборонна промисловість швидко збільшує виробництво та постачання, а компанії зараз будують рекордну кількість заводів і фабрик. 
Він також наголошував, що «викривачам», через яких ЗМІ отримали інформацію про дефіцит ракет в американській армії, загрожуватиме ув'язнення.

Туреччина почала обмежувати прохід частини комерційних суден через Дарданелли на тлі зростання кількості атак у Чорному морі. На цьому тлі міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан заявив, що Анкара закликала Україну та Росію створити механізм для запровадження мораторію на удари по торговельних суднах. За його словами, Київ уже підготував відповідну пропозицію. Турецька сторона передала її Москві та очікує відповіді російської влади. Про це Хакан Фідан повідомив в інтерв’ю агентству Аnаdоlu.
Фідан заявив, що бойові дії поступово охопили майже все Чорне море. На думку турецького міністра, така ситуація створює додаткові ризики для цивільного судноплавства та регіональної безпеки.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Підтримка аграріїв: чи допоможе вона пережити блокаду портів



"Конфлікт поширився на все Чорне море. Спочатку атакували порти й військові кораблі. Тепер під ударами без розбору опиняються всі комерційні судна. Потрібно створити механізм, який дозволив би оголосити мораторій", — зазначив Фідан.
Глава МЗС Туреччини повідомив, що Анкара вже звернулася до Києва та Москви із закликом підтримати такий мораторій. Українська сторона, за його словами, раніше підготувала відповідну пропозицію. Туреччина передала її російським представникам і тепер очікує офіційної відповіді. Фідан не уточнив, у які строки Москва може відреагувати на ініціативу.
Коментуючи перспективи завершення війни, турецький міністр визнав, що наразі ані Україна, ані Росія не демонструють готовності до значних поступок, поки зберігають можливість продовжувати бойові дії. На його думку, позиції сторін можуть змінитися лише після подальшого виснаження ресурсів. Тоді, вважає Фідан, Київ і Москва можуть дійти висновку про необхідність переговорів та укладення мирної угоди.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Відповідь на російський терор у Чорному морі: Кабмін пом'якшив умови для агроекспорту



Нагадаємо, що через російські атаки на порти Україна вже шукає альтернативні маршрути для експорту зерна та олійних культур. Міністр економіки, довкілля та сільського господарства Тарас Висоцький заявляв, що залізниця, автомобільний транспорт і Дунай зможуть вийти на повніші обсяги лише наприкінці серпня. Навіть після цього альтернативні маршрути забезпечуватимуть близько 50–55% від обсягів, які раніше проходили через морські порти. Через проблеми з логістикою внутрішні ціни на зерно та олійні культури вже впали приблизно на 30%. Потенційні втрати українського агросектору оцінюють у 1,5–3 млрд доларів.

Іран і Оман уже вийшли на завершальний етап підготовки домовленостей щодо нового маршруту через Ормузьку протоку. За попередньою схемою, судна мають проходити без додаткових дозволів, зборів і платежів.Тегеран і Маскат узгоджують технічні та юридичні деталі. Водночас Іран заявив, що самої угоди з Оманом буде недостатньо для повного відкриття водного шляху. Міністр закордонних справ Аббас Аракчі наголосив, що Тегеран також вимагає від США компенсацій, послаблення санкцій, припинення погроз та інших поступок. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Домовленість між Іраном та Оманом щодо Ормузької протоки розглядають як один із ключових елементів ширшої угоди, яка може допомогти завершити війну. У п'ятницю американський посадовець, який говорив на умовах анонімності, заявив, що Вашингтон очікує швидкої домовленості між Іраном та Оманом, після якої нормальне транспортування нафти могло б відновитися.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Іран відхилив пропозицію Оману щодо Ормузької протоки — Rеutеrs



Водночас глава МЗС Ірану Аббас Аракчі заявив, що сторони справді дуже близькі до домовленості про новий маршрут судноплавства через протоку. Однак, за його словами, відкриття Ормузу залежить і від інших умов. Серед них — компенсація Ірану з боку США.
Секретар Вищої ради національної безпеки Ірану Мохаммад Бакер Золькадр назвав ширший перелік вимог: припинення американських погроз, зупинку атак проти Ірану та його союзників у Лівані, Палестині, Ємені й Іраку, скасування блокади та санкцій, а також розмороження іранських активів.
Оман тим часом засудив повторні атаки на судна, які проходять через протоку, однак прямо не назвав винуватця. У МЗС країни заявили, що переговори з Іраном щодо нового механізму судноплавства мають позитивний і конструктивний характер. Маскат закликав усі сторони уникати дій, які можуть зашкодити перемовинам або поставити під загрозу вже досягнутий прогрес.
Аракчі також пояснив, що попередня схема розподілу руху суден через протоку більше не влаштовує Тегеран. Іран та Оман зараз обговорюють тимчасовий маршрут, який діятиме до вирішення технічних та юридичних питань щодо постійної схеми. Президент Ірану Масуд Пезешкіан заявив, що вважає нинішній момент найкращим для досягнення домовленості. За його словами, всередині країни зберігаються згуртованість і єдність, а сам Іран, на його думку, вийшов із війни сильнішим.
У суботу ОАЕ заявили, що Іран атакував ракетою судно, пов'язане з державною нафтовою компанією країни, коли воно проходило через Ормузьку протоку. Постраждалих не було. Британська служба UКМТО також повідомила, що на одному із суден виникла пожежа після влучання невідомого снаряда. Вогонь вдалося загасити, екологічних наслідків не зафіксували. Іранська влада одразу не прокоментувала інцидент.
Адміністрація Дональда Трампа протягом останніх тижнів кілька разів заявляла, що домовленість щодо відкриття протоки близька. Водночас Тегеран раніше заперечував сам факт переговорів. Наразі також незрозуміло, чи завершиться новий раунд перемовин стійкою угодою.
Американський посадовець заявив, що після оголошення домовленості про безперешкодне комерційне судноплавство США готові зняти блокаду іранських портів. Водночас дії Вашингтона залежатимуть від виконання Тегераном своїх зобов'язань. Центральне командування США повідомило, що від початку нинішньої блокади пропустило через регіон понад 30 суден із гуманітарною допомогою.
Американські сили також розвернули 53 судна, вивели з ладу два та піднялися на борт ще двох. Тим часом в Ірані від початку конфлікту різко зросли ціни на продукти харчування та інші товари першої необхідності. Пезешкіан звинуватив США у створенні труднощів із імпортом базових товарів, однак не згадав про винятки для гуманітарних поставок.
Корпус вартових ісламської революції також заявив, що відкриття Ормузької протоки залежить від прийняття Вашингтоном вимог Тегерана і не пов'язане безпосередньо з переговорами Ірану та Оману. Представник КВІР Хоссейн Мохеббі заявив, що протоку відкриють тоді, коли США погодяться на іранські умови. Запропонована угода між Іраном та Оманом може надати Тегерану певний контроль над суднами, які входять у Перську затоку через Ормузьку протоку. Це могло б стати однією з найбільших поступок Ірану за час нинішнього конфлікту.
Водночас американські посадовці раніше неодноразово наголошували, що не погодяться на контроль Ірану над доступом до одного з найважливіших енергетичних маршрутів світу. Чи змінилася позиція Вашингтона під час останніх переговорів, поки невідомо. Іран, зі свого боку, використав бойові дії як аргумент для запровадження плати за прохід нафтових танкерів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Ормузька протока: Ірану готові передати контроль над суднами



Нагадаємо, що ще 5 серпня США, Іран та Оман наближалися до тимчасової угоди про відновлення судноплавства в Ормузькій протоці. Домовленість мала діяти 60 днів із можливістю продовження та передбачала окремі маршрути через іранські й оманські води. Сторони також планували не запроваджувати додаткових мит і зборів. Центральну смугу протоки мали розмінувати протягом 30 днів. До переговорів були залучені Катар, Пакистан і Саудівська Аравія, а Білий дім активно брав участь у процесі. Спецпосланець президента США Дональда Трампа Стів Віткофф проводив переговори з главою МЗС Ірану Аббасом Аракчі та міністром закордонних справ Оману Бадром аль-Бусаїді.

Іспанська влада готується до нової спроби тисяч мігрантів потрапити до Сеути після того, як розвідка визнала достовірними заклики до масового переходу. Вони активно поширюють через Fасеbооk, WhаtsАрр і ТіkТоk. Нова хвиля заходів нагадує події кінця липня, коли до невеликого іспанського анклаву на півночі Африки дісталося до 70 тисяч людей, а близько 141 мігранта загинули під час спроби перетину. Про це повідомило видання Еurасtіv.
Іспанія готується до нової масштабної спроби мігрантів потрапити до Сеути після оцінки національних розвідувальних служб. За їхніми висновками, кампанія в інтернеті із закликами до масового переходу кордону є цілком реальною. Нинішня мобілізація схожа на ту, що спостерігалася наприкінці липня, однак цього разу активність в інтернеті помітно вища.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Криза в Сеуті: Мадрид знав про загрозу заздалегідь



У соціальних мережах циркулює значно більше повідомлень із закликами приєднатися до акції. Повідомлення поширюють у Fасеbооk, WhаtsАрр і ТіkТоk. Їхні автори закликають людей 15 серпня, а можливо й раніше, спробувати вплав обігнути хвилеріз Тарахаль і таким чином потрапити до Сеути. Іспанський анклав розташований на північноафриканському узбережжі та межує з Марокко. Саме цей маршрут розглядається як один із можливих способів обійти наземний прикордонний контроль.
Нова загроза виникла невдовзі після масштабної міграційної кризи наприкінці липня. Минулого тижня до Сеути, де постійно живуть близько 85 тисяч людей, змогло потрапити до 70 тисяч мігрантів. Приблизно 141 людина загинула під час спроби дістатися іспанської території. Більшість тих, кому вдалося перетнути кордон, згодом повернули до сусіднього Марокко. Водночас події спричинили гостру політичну реакцію в країнах Європи.
Лідери 22 держав Європейського Союзу підписали лист, підготовлений прем'єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні та прем'єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен. Вони закликали до скоординованої європейської відповіді на кризу на зовнішніх кордонах ЄС. Автори документа також назвали міграційну політику Іспанії одним із факторів, які можуть заохочувати людей прямувати до Європи.
Згодом напруження між європейськими столицями дещо знизилося. У вівторок міністри внутрішніх справ країн ЄС провели онлайн-зустріч, під час якої позитивно оцінили дії Іспанії та запропонували Мадриду допомогу. Іспанські посадовці заявляють, що прикордонні служби готові до будь-якого розвитку ситуації. Вони також розраховують на співпрацю правоохоронних органів Марокко, щоб не допустити повторення попередньої кризи.
Водночас іспанська влада під час закритих переговорів закликала союзників не покладати відповідальність за перший масовий перехід на Марокко. Питання про роль марокканських структур залишається предметом дискусій. У вівторок єврокомісар з внутрішніх справ і міграції Магнус Бруннер кілька разів уникнув прямої відповіді на запитання, чи могли марокканські органи влади сприяти масовому потраплянню мігрантів до Сеути.
Коли Бруннера попросили прокоментувати заяви про те, що посадовці могли дозволити людям пройти через кордон, він не підтримав ці звинувачення. Натомість єврокомісар поклав відповідальність на контрабандистів і поширення дезінформації. Він також позитивно оцінив подальшу співпрацю Марокко з європейською та іспанською сторонами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Прикордонна криза в Іспанії: щонайменше 18 мігрантів загинули



Нагадаємо, що після попереднього масового переходу майже всі мігранти, які потрапили до Сеути, повернулися до Марокко. За даними представника уряду Іспанії, з приблизно 50 тисяч людей назад повернулося понад 48,3 тисячі. У Єврокомісії заявляли, що мігранти не переміщувалися далі до материкової Європи чи інших країн ЄС. Іспанська влада пов’язувала різке зростання кількості переходів, зокрема, з рішенням суду, який обмежив процедуру негайного повернення нелегальних мігрантів.

Туреччина обмежує рух деяких комерційних судів у Чорне море після стурбованості уряду зростанням кількості атак на судна в цьому регіоні. За даними джерел, на які посилається Вlооmbеrg, Головне управління безпеки узбережжя не видало дозвіл на транзит кільком судам, які прямували до російського Новоросійська через протоку Дарданелли. Джерела також додали, що заборона розповсюджується також на судна, які прямують в Україну. 
Водночас інші напрямки судноплавства не постраждали. Судна, що прямували до портів Болгарії, Румунії, Грузії та Туреччини, у суботу продовжували прямувати на північ через Дарданелли.
Раніше МЗС Туреччини заявило, що група його громадян отримала поранення внаслідок атак безпілотників на два турецькі судна.
“Ми повторюємо наш заклик до всіх відповідних суб'єктів, особливо до воюючих сторін, терміново вжити конкретних заходів щодо забезпечення безпеки судноплавства у Чорному морі, — йдеться у заяві МЗС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Туреччина планує продати російські С-400 одній із країн Перської затоки — ЗМІ



Минулого місяця турецьке судно також зазнало удару неподалік нафтового терміналу Каспійського трубопровідного консорціуму в Новоросійську. Це один із серії ударів, через які за останні тижні об'єкту довелося кілька разів зупиняти та відновлювати навантаження. Останні затримки загрожують додати нове ускладнення у світову торгівлю в той час, коли потоки нафти і так суттєво порушені війною в Ірані та скороченням обсягів через Ормузьку протоку.
Через посилення атак ціни на пшеницю зросли до дворічного максимуму в липні.
Протоки Босфор і Дарданелли проходять через турецькі води, з'єднуючи Чорне море з Егейським морем, і є одними з водних шляхів у світі, що найбільш інтенсивно використовуються. За даними Міністерства транспорту та інфраструктури, у 2025 році через Босфор пройшло понад 40 000 суден.
Туреччина пов'язана конвенцією 1936 року про забезпечення свободи проходу торгових суден через протоки, але також має право регулювати безпеку судноплавства.Раніше повідомлялося, що експортери зерна опинилися у складній ситуації через російські удари по морських портах і майже зупинку роботи чорноморського експортного коридору. З 22 липня великі судна перестали заходити до портів Великої Одеси. Наслідки цього вже відчули аграрії та металургійні підприємства, для яких морські перевезення залишаються основним шляхом експорту. Щоб підтримати аграріїв Кабмін тимчасово знизив мінімальні експортні ціни на зернові та олійні культури.

Іранські лідери вважають, що перемога Тегерана у війні з США вже близько. Іранці роблять ставку на те, що військовий тиск зрештою змусить Вашингтон визнати їхній контроль над Ормузькою протокою, розраховуючи, що час на їхньому боці, пише АР.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Іран пригрозив ударами по країнах Перської затоки в разі нових атак з боку США — Rеutеrs 



Тегеран знає про зменшення запасів ключової американської зброї, такої як сучасні ракети-перехоплювачі. Також іранці знають, що війна є вкрай непопулярною серед американців. Іран розуміє, що доки Ормузька протока залишатиметься здебільшого закритою, ціни на бензин та інші товари будуть високими напередодні проміжних виборів до Конгресу США. Тегеран знає, що спроба відкрити протоку силою підвищить ціну конфлікту й може вимагати залучення американських сухопутних сил. Тим часом іранські союзники-хусити в Ємені можуть розширити війну та перекрити ще один важливий торговельний маршрут.
За цією логікою, у президента США Дональда Трампа немає іншого вибору, як капітулювати. Але стратегія Ірану містить ризики.
Трамп нагадує про удари, які завдали серйозних втрат вищому іранському керівництву та військовим. Американський президент то погрожує ескалацією конфлікту, то заявляє, що переговори йдуть добре. Економіка самого Ірану зазнала значних збитків, частково через блокаду з боку США. Лише кілька місяців тому іранці вийшли на масові протести та можуть зробити це знову.
Тегеран заявляє, що близький до укладення угоди з Оманом про управління протокою. Але це залежатиме від зняття блокади з боку США, тож навіть якщо прямих переговорів не буде, Трамп все одно повинен буде дати згоду.
Незрозуміло, чи дозволить ця угода Ірану стягувати мито. Але вона офіційно закріпить контроль Тегерана над тим, що до війни було відкритою міжнародною водною артерією.
Аналітик Абдолреза Даварі, який був радником колишнього іранського президента Махмуда Ахмадінежада, зазначив, що ефективний контроль над протокою надав іранцям важелі впливу на США та країни регіону, що може допомогти гарантувати Тегерану безпеку.
“Більше ніж доходи від протоки, Іран прагне підтвердити своє управління та суверенітет над нею”, — заявив Даварі.
Офіційний контроль навіть над частиною протоки став би очевидною перемогою для Ірану та поразкою для США. Це також завдало б удару по глобальних нормах щодо свободи судноплавства та створило б прецедент, який більша частина світу сприйняла б як тривожний: держави можуть за власним бажанням перекривати ключові торговельні шляхи. Китай, який закуповує нафту в Ірану і має вплив на Тегеран, ще в травні заявляв, що “нормальне та безпечне судноплавство” через протоку має бути відновлено.
Водночас Іран переконаний, що має всі козирі.
“Вони розпочали війну, але її кінець ніколи не залежав від них. Ми завжди самі вирішуємо, коли вона закінчиться. Іран прагне поразки ворога — а не угоди”, — заявив радник головного перемовника Ірану Махді Мохаммаді.
Іран неодноразово наголошував, що Ормузька протока більше не стане відкритим морським шляхом і що він продовжуватиме атакувати судна, які намагатимуться пройти через водну артерію без його дозволу. 
“Для Ірану Ормузька протока стала стратегічним важелем впливу”, — зазначив аналітик Мостафа Наджафі.
Це створює серйозну перешкоду для припинення війни, не кажучи вже про вирішення ще складнішого питання ядерної програми Ірану.
“Питання ядерної програми через конфлікт щодо Ормузької протоки відійшло на другий план. По суті, це відповідає інтересам Ірану”, — каже аналітик з питань Ірану Рахман Гахреманпур. 
Він додав, що контроль над протокою надасть Ірану важелі впливу в разі відновлення ядерних переговорів.
Водночас економічні наслідки війни поширилися по всьому світу, але особливо гостро відчуваються в Ірані. Американсько-ізраїльські атаки завдали серйозного удару по промисловій базі країни. Блокада з боку США практично зупинила експорт нафти. Трамп неодноразово погрожував масштабними ударами по цивільній інфраструктурі.
У грудні валютна криза спровокувала одні з найбільших антиурядових протестів в Ірані. Влада відповіла кривавими репресіями, внаслідок яких загинули тисячі людей, а десятки тисяч були затримані.
Багато хто в Ірані, зокрема прихильники поміркованого президента Масуда Пезешкіана, побоюються, що ситуація може зайти занадто далеко.
Мохаммад Джавад Заріф, який на посаді міністра закордонних справ Ірану брав участь у переговорах щодо укладення ядерної угоди 2015 року, написав у недавній статті, що досягнення Ірану у війні відкрили “виняткове вікно для дипломатії”. Однак він попередив: якщо угода не буде укладена найближчим часом, то економічне відновлення буде складним, тому не можна виключати ймовірність внутрішніх заворушень або поновлення агресії, особливо після виборів у США.
Ця війна вже принесла багато несподіванок.
Після того як 28 лютого перша хвиля повітряних ударів США та Ізраїлю призвела до загибелі верховного лідера Ірану та інших високопосадовців, Трамп припустив, що конфлікт завершиться за лічені тижні.
Натомість війна додає впевненості іранським лідерам і мобілізує їхніх прихильників. 
“Тегеран використовує протоку, щоб продемонструвати, що його не перемогли”, — зазначив Гахреманпур. 
Однак така стратегія може також обернутися проти Ірану. Витривалість Тегерана має свої межі. Існують побоювання, що економічний колапс може спровокувати заворушення. 
“Іран не може дотримуватися цієї стратегії вічно. В певний момент йому доведеться укласти угоду з США”, — додав Гахреманпур.
Проте Даварі зазначив, що наразі Іран здатний витримати тиск. 
“Попри складність економічної ситуації, малоймовірно, що Іран відступить від своїх позицій”, — вважає аналітик.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Іран заявив про завершальний етап підготовки угоди з Оманом щодо Ормузької протоки — АР



СNN повідомляло, що протягом останніх кількох тижнів голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн у приватних розмовах дав зрозуміти іншим провідним радникам Трампа, що Вашингтон має знайти вихід із війни з Іраном, оскільки військові варіанти, що розглядаються для ескалації конфлікту, можуть мати зворотний ефект, а самі лише повітряні удари навряд чи дозволять досягти заявлених Трампом цілей. 
Основна увага приділяється пошуку виходу з ситуації, який забезпечить президенту США символічну перемогу — яку він зможе спробувати презентувати американському народу, не перешкоджаючи при цьому потенційному дипломатичному прориву, починаючи з угоди про відновлення судноплавства через Ормузьку протоку.
Деякі аналітики вважають, що потенційний вихід із ситуації може передбачати компроміс, за якого США зможуть уникнути визнання того, що зазнали стратегічної поразки через контроль Тегерана над Ормузькою протокою, а Іран зможе стверджувати, що зберіг своє головне досягнення у війні.

Адміністрація президента США Дональда Трампа шукає серед чинних або колишніх посадовців Куби людину, яку можна було б переконати очолити уряд у Гавані, у той час, як Вашингтон посилює кампанію тиску, повідомляє NYТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Куба розмірковує над тим, щоб вдарити російськими дронами по США — ЗМІ



Адміністрація Трампа наполягає на тому, щоб розвідувальні служби США знайшли когось на кшталт Делсі Родрігес, яка стала тимчасовою президенткою Венесуели після того, як у січні американські війська захопили попереднього лідера Ніколаса Мадуро.
Американські чиновники розглядали Родрігес як прагматичну лідерку, яка могла б безперешкодно взяти владу у свої руки та була б готова тісно співпрацювати з США. Деякі представники адміністрації Трампа вважають, що на Кубі можна знайти такого ж прагматичного лідера. Однак американські розвідувальні служби дійшли висновку, що Куба більше схожа на Іран, ніж на Венесуелу.
За словами чиновників США, на Кубі майже немає прагматичних посадовців, які були б готові взяти владу, якби американські війська захопили Рауля Кастро — колишнього лідера Куби, який досі має величезний політичний вплив, — або якимось чином усунули нинішнє керівництво.
Натомість чиновники, які чекають свого часу на Кубі, подібно до своїх іранських колег, представляють радикальніші угруповання.
Адміністрація Трампа коливається між бажанням співпрацювати з комуністичним урядом Куби та розробкою планів щодо його повалення.
Протягом останніх тижнів американські чиновники представили кубинським лідерам перелік вимог, запропонувавши стимули в разі досягнення прогресу. Адміністрація Трампа хоче, щоб Куба лібералізувала свою економіку, відкрилася для американських підприємств, закуповувала нафту у Сполучених Штатів та вигнала російських і китайських розвідників.
Про запропоновані Вашингтоном стимули відомо небагато, але деякі з них передбачають надання більшої гуманітарної допомоги та послаблення американських санкцій.
Нинішній кубинський уряд, принаймні наразі, не виявляє готовності йти на такі поступки, що надає особливої актуальності пошуку альтернативних лідерів.
Куба оголосила про значні економічні зміни, що передбачають розширення діяльності приватних підприємств, але ці заходи, схоже, не відповідають вимогам адміністрації Трампа.
Білий дім відмовився від коментарів. Однак один із чиновників адміністрації Трампа зазначив, що, хоча США готові розпочати новий етап у відносинах із Кубою, уряд у Гавані “стоїть на заваді кращому майбутньому”.
З огляду на нестачу прагматиків, незрозуміло, кого Білий дім міг би вважати за кращого альтернативного лідера. Кубинський уряд, схоже, підтримує Оскара Переса-Оліва Фрагу, онучатого племінника Фіделя Кастро, як потенційного наступника. Останнім часом він дедалі частіше з’являється на державному телебаченні та в урядових заявах, а також навіть дав рідкісне інтерв’ю міжнародним ЗМІ.
Однак кандидатура Перес-Оліва Фрага, майже напевно, буде неприйнятною для США. Адміністрація Трампа могла б розглянути іншого родича Кастро — Рауля Родрігеса Кастро, онука Рауля Кастро. Він тривалий час був охоронцем колишнього лідера, але ніколи не обіймав державних посад. Нинішній міністр внутрішніх справ Куби Лазаро Альберто Альварес Касас також може бути прийнятним для американських чиновників.
Коли цього року директор ЦРУ Джон Реткліфф відвідав Кубу, він зустрівся як з Родрігесом Кастро, так і з Альваресом Касасом. 
Американські та ізраїльські чиновники обмірковували план зміни режиму в Тегерані, коли понад п’ять місяців тому розпочали спільну війну проти Ірану.
У той час Трамп був одержимий ідеєю відтворити венесуельську модель в Ірані, вірячи, що його адміністрація зможе знайти лідера, готового співпрацювати зі Сполученими Штатами, який міг би прийти до влади після військових ударів. Деякі іранські чиновники, яких американські посадовці вважали більш прагматичними, загинули під час перших військових ударів, спрямованих на усунення верховного лідера Алі Хаменеї.
Ізраїльський план, який мав підтримку деяких представників уряду США, мав на меті привести до влади колишнього президента Ірану Махмуда Ахмадінежада. Ахмадінежад аж ніяк не був поміркованим політиком — під час перебування на посаді він закликав до знищення Ізраїлю. Однак після того, як залишив президентську посаду, Ахмадінежад дедалі критичніше ставився до іранських релігійних лідерів. Ізраїль почав налагоджувати з ним зв'язки та розглядати його як можливого главу нового іранського уряду. Але Ахмадінежад розчарувався в ізраїльському плані та зрештою покинув безпечне сховище, куди його доправили агенти розвідки Ізраїлю.
З ретроспективи стратегія США та Ізраїлю щодо зміни режиму в Ірані здається менш продуманою, ніж операція з викрадення Мадуро у Венесуелі.
Точні плани щодо Куби залишаються неясними. Уряд США організував де-факто блокаду острівної держави, що призвело до кризи на острові, оскільки запаси енергоносіїв майже вичерпалися.
Також незрозуміло, як далеко може зайти адміністрація Трампа, щоб домогтися зміни керівництва Куби. Міністерство юстиції США оприлюднило обвинувальний акт проти Рауля Кастро. Уряд США використав обвинувальний акт проти Мадуро, щоб виправдати рейд у Венесуелі.
Однак Мадуро був чинним президентом Венесуели. Його усунення призвело до приходу до влади Родрігес, яка на той час обіймала посаду віцепрезидента. На відміну від цього, 95-річний Кастро не обіймає жодної офіційної посади, а його арешт сам по собі не спричинить зміни керівництва.
За словами деяких американських чиновників, після рейду у Венесуелі Куба вжила оборонних заходів, щоб ускладнити американським Збройним силам проведення подібної операції з метою захоплення або вбивства Кастро або чинного президента Мігеля Діаса-Канеля.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Куба відкрила нові галузі для бізнесу: Гавана розширила приватний сектор під тиском США — Вlооmbеrg



Раніше повідомлялося, що ЦРУ таємно створило оперативну групу з питань Куби, що свідчить про те, що адміністрація Трампа розпочала реалізацію планів щодо узгодженої кампанії тиску на кубинський уряд з метою домогтися змін, яких вимагає президент США.
У статті “Трамп проти Куби: чи готує Білий дім «маленьку переможну війну»” Олег Шамшур аналізував, у який спосіб Білий дім прагне змінити режим у Гавані, як на це відреагують Китай і Росія та чи готові самі кубинці захищати режим, що довів країну до зубожіння.

Нова Зеландія оголосила про новий пакет санкцій проти Росії після того, як Сенат США ухвалив законопроєкт, спрямований проти доходів РФ від нафти та газу, який розробляв покійний сенатор-республіканець Ліндсі Грем.
Обмеження стосуються 33 людей та компаній, зокрема кіберзлочинців і причетних до викрадення та примусового переміщення українських дітей, повідомляє Вlооmbеrg.
"Діти ніколи не повинні використовуватися як знаряддя війни", — наголосив міністр закордонних справ Нової Зеландії Вінстон Пітерс.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У ЄС погодили 21-й пакет санкцій проти Росії



Він додав, що Нова Зеландія залишається стурбованою спробами викрадення та перевиховання українських дітей у межах російських державних програм.
Рішення Веллінгтона оголошене після того, як Сенат США ухвалив новий законопроєкт, який передбачає можливість запровадження тарифів проти Китаю, Індії та інших великих покупців російських нафти й газу.
Із березня 2022 року Нова Зеландія запровадила санкції проти понад 2000 людей, фірм і суден, а також застосувала низку торговельних обмежень.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Санкції діяли лише кілька місяців: ЄС дозволив Італії та Греції імпорт російського соболя



Нагадаємо, напередодні Європейський Союз запровадив нові санкції проти РФ через масовані ракетно-дронові обстріли України.

Після відновлення у червні візитів до регіонів глава Кремля Владімір Путін почав уникати поїздок у європейську частину Росії, куди часто долітають українські дрони. Про це повідомляє "Агентство. Новости". 
Зазначається, що винятками були Москва, Санкт-Петербург, Валдай, де у нього є резиденції, та Казань, куди Путін їздив 17 червня на запланований заздалегідь саміт «Росія — АСЕАН». Візит до Казані став першою поїздкою в регіони за 223 дні.
Зокрема, 24 липня Путін прилетів до Іркутська й відвідав Іркутський авіаційний завод. 25 липня Путін прилетів до Омська, де зустрівся з президентом Казахстану Касим-Жомартом Токаєвим і відвідав форум міжрегіонального співробітництва Росії та Казахстану. 3 серпня Путін прибув до Красноярського краю та зустрівся з головою регіону Михайлом Котюковим. Влада заздалегідь не анонсувала цей візит.
Як зауважують журналісти, більшість регіонів, які відвідав Путін цього літа, або взагалі не стають ціллю атак ЗСУ, або піддавалися атакам досить рідко.
Вперше БпЛА в Омській області збили 6 липня 2026 року. Того ж дня в Омську вперше з початку війни закрили аеропорт. Крім того, під атаку вперше потрапив Омський НПЗ. А в Іркутській області дрони фіксували лише один раз з початку війни — у червні 2025 року атаці піддався аеродром у рамках операції ЗСУ «Павутина». Тоді дрони запускали з вантажівок на території Росії. У Красноярському краї безпілотники з початку війни не збивали жодного разу.
“Лише Татарстан регулярно зазнає атак ЗСУ. Під час візиту Путіна до Казані в місті вжили жорстких заходів безпеки. Зокрема, до міста стягнули силовиків з інших регіонів, ввели заборону на пересування на самокатах на низці вулиць, а мешканців попередили про очікувані проблеми зі зв’язком”, — зауважує видання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський: українські дрони зможуть долати до 10 тис. км



Як повідомило видання «Сиб.фм» з посиланням на джерела, наступного тижня Путін планує відвідати з робочим візитом Новосибірськ. Це п’ятий суб’єкт федерації, який відвідає диктатор після відновлення поїздок по регіонах у червні. 
Журналісти нагадують, що до перерви Путін востаннє відвідував регіони в листопаді 2025 року. Як повідомив співрозмовник «Проєкту», наближений до Кремля, після ймовірного удару по Валдаю у грудні диктатор нібито переживав за свою безпеку.
Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що Україна має далекобійні безпілотники, здатні долати понад 3 тис. км, а також неодноразово наголошував на необхідності масштабувати виробництво сучасних ударних систем разом із міжнародними партнерами. 

Глобальне потепління вже змінює європейське виноробство. У Франції сезон збору винограду починається на кілька тижнів раніше, а в Іспанії посуха дедалі сильніше загрожує традиційним виноградникам. Виробники змінюють технології та висаджують нові сорти, а деякі й переносять виноградники у прохолодніші регіони, повідомляє Frаnсе 24.
Особливо помітні ці зміни у Франції. Ще близько 30 років тому збір винограду починався наприкінці вересня й іноді тривав до початку листопада. «Тридцять років тому збір починався наприкінці вересня, а інколи завершувався лише на початку листопада. Тепер він починається вже в серпні, і це викликає занепокоєння», – каже журналістка, яка пише про вино Алісія Доре.
На південному заході Франції лісові пожежі вже знищили понад 40 тис. гектарів у департаменті Жиронда. Щоб урятувати врожай, винороби дедалі частіше збирають виноград уночі та змінюють способи обрізування лоз. Вони також висаджують посухостійкі сорти й обробляють листя тальком або білою глиною, захищаючи його від сонячних опіків.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Масштабна пожежа у Франції змусила евакуювати понад 20 тис. людей



Потепління вже впливає і на характеристики вина. Через швидше дозрівання ягоди накопичують більше цукру, який під час бродіння перетворюється на алкоголь. Якщо у 1990-х роках середня міцність червоних вин Бордо становила близько 12,8%, то нині вона регулярно перевищує 14–14,5%. При цьому виноград швидше втрачає кислотність. «Французькі вина втрачають свою витонченість», – каже оглядач виноробства Джеффрі Айверсон.
Кліматичні зміни змушують переглядати навіть багатовікові правила виноробства. У 2021 році регулятор Бордо вперше дозволив висаджувати шість нових сортів винограду, оскільки традиційні сорти дедалі гірше переносять спеку.
Від потепління виграють і північніші країни Європи. За словами викладача Вurgundy Sсhооl оf Wіnе & Sріrіts Вusіnеss Уго Сейї, винороби у Великій Британії, Данії, Швеції та Норвегії вже стабільно вирощують якісний виноград. Утім, наголошує він, «ми поки не можемо говорити про кардинальне зміщення виноробства», адже більшість таких господарств працює лише на внутрішній ринок.
Цим уже користуються й французькі виробники. Один із найвідоміших будинків шампанських вин Таіttіngеr придбав виноградники у графстві Кент на півдні Англії, де природні умови та сучасний клімат дедалі більше нагадують умови французької Шампані кілька десятиліть тому.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вчені “зважили” рослинність планети: зелений центр Землі зміщується на північний схід



Натомість традиційні виноробні регіони Південної Європи дедалі більше потерпають від спеки й посух. Найгостріше це відчуває Іспанія, яка має 930 тис. гектарів виноградників.
Частина виробників уже шукає прохолодніші території для вирощування винограду. У Франції та Іспанії нові виноградники закладають у передгір'ях Альп і Піренеїв на висоті понад 800–1000 метрів, де навіть улітку нічна температура залишається нижчою.
Зміна клімату позначається і на виробництві інших традиційних вин. У Німеччині аномально теплі зими поставили під загрозу виготовлення знаменитого крижаного вина Еіswеіn. У 2019 році країна вперше не змогла його виробити, адже температура так і не опустилася до необхідних мінус 7 градусів, за яких ягоди мають замерзнути просто на лозі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Супер Ель-Ніньо" цього року може підняти температуру до безпрецедентних значень – вчені



Вчені прогнозують, що до кінця століття до 90% традиційних виноробних регіонів можуть стати непридатними для вирощування винограду. Найбільші ризики прогнозують для країн Південної Європи, зокрема Іспанії, Італії та Греції.
Французькі винороби вже не раз відчували наслідки екстремальної погоди. Весняні заморозки, найсильніші за десятиліття, завдали значної шкоди виноградникам, а згодом країна пережила рекордне скорочення виробництва вина.

Саудівська Аравія, Туреччина та Пакистан підписали в Мецці тристоронню угоду про взаємну оборону. Вона передбачає, що збройний напад на одну з трьох країн вважатиметься нападом на всіх. За своїм принципом документ нагадує 5-ту статтю НАТО про колективну оборону, хоча конкретний механізм його виконання сторони поки не розкрили, повідомляє Rеutеrs.
Турецька сторона заявила, що угода має виключно оборонний характер, не спрямована проти жодної держави та не скасовує чинних міжнародних домовленостей. У Саудівській Аравії підтвердили, що пакт не означає створення нового військового чи конфесійного блоку й не пов'язаний із ядерними амбіціями або гонкою озброєнь.
Угоду підписали спадкоємний принц Саудівської Аравії Мохаммед бін Салман, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган і прем'єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф після майже року переговорів.
Документ підписали в умовах різкого загострення ситуації на Близькому Сході. Це свідчить про зміну відносин між Туреччиною та Саудівською Аравією: ще кілька років тому країни перебували у гострому політичному конфлікті через вбивство журналіста Джамаля Хашогджі та розбіжності щодо руху «Брати-мусульмани».
Новий пакт має посилити координацію між трьома країнами у сфері безпеки та збільшити їхній вплив на формування регіональної системи безпеки.
Rеutеrs зазначає, що Туреччина має другу за чисельністю армію в НАТО, Пакистан є єдиною мусульманською країною, яка володіє ядерною зброєю, а Саудівська Аравія входить до числа найбільших експортерів нафти у світі. Усі три держави вже давно співпрацюють у військовій сфері. Саудівська Аравія є одним із найбільших покупців турецьких безпілотників. Туреччина та Пакистан реалізують спільні оборонні проєкти, зокрема у військовому кораблебудуванні, а також проводять підготовку військових. Крім того, Анкара, Ер-Ріяд та Ісламабад підтримують створення багатонаціональної морської коаліції для захисту судноплавства та енергетичних маршрутів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Саудівська Аравія замовила для своєї армії Ваyrаktаr Аkіnсі з українським двигуном



Нинішній пакт став продовженням оборонної угоди між Саудівською Аравією та Пакистаном, а також майже року переговорів про новий формат співпраці між Ер-Ріядом, Анкарою та Ісламабадом.
Прагнення Ер-Ріяда зміцнити власну систему безпеки не обмежується новою угодою. Королівство дедалі активніше шукає регіональних партнерів і розширює оборонне співробітництво поза традиційною опорою на США.

Лідер Північної Кореї Кім Чен Ин зараз має у своєму розпорядженні більше готівки, ніж будь-коли за всі 15 років свого перебування при владі. З 2022 по 2025 рік він отримав до 22 мільярдів доларів прибутку, йдеться в матеріалі Вlооmbеrg Есоnоmісs.
Попри запровадження у 2006 році санкцій Організації Об'єднаних Націй, спрямованих на позбавлення КНДР твердої валюти для просування ядерної програми, країна все ж змогла посилити свій ядерний потенціал, зміцнити зв'язки з ключовими партнерами та збільшити джерела доходів. І, насамперед, іноземні доходи різко зросли після початку повномасштабної війни в Україні у 2022 році.
«Північна Корея зараз у міцнішому становищі, ніж будь-коли за останні 35 років», – вважає спеціаліст із корейських досліджень та директор консалтингової компанії Коrеа Rіsk Grоuр Андрєй Ланьков. Він додав, що гроші від продажу зброї Росії – це як «виграш у лотерею», тоді як відновлена підтримка лідера Китаю Сі Цзіньпіна еквівалентна надійній «пенсії».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Шпигуни без етичних норм: як Кім Чен Ин будує нову мережу розвідки



Північна Корея не оприлюднює своїх економічних даних. Разом зі своїми партнерами уряд Кіма вживає заходів для приховування незаконної торгівлі, а це означає, що цифри доходів є оцінками, які можуть занижувати або завищувати прибутки. Багато надходжень залишаються за межами кордонів Північної Кореї, оскільки Кіму заблоковано доступ до міжнародної банківської системи, тоді як інші платежі, як вважається, здійснюються у вигляді товарів і передачі технологій.
У будь-якому разі, ці цифри яскраво демонструють режим, який вийшов за рамки дрібного ухилення від санкцій, як-от підробка валюти та контрабанда тютюну, і перейшов до набагато прибутковіших справ. Результатом стала багатша Північна Корея, яка потенційно може становити набагато більшу загрозу для світу.








«Незалежно від ситуації»: Китай публічно підтримав режим Кім Чен Ина





Вlооmbеrg зазначає, що економічний бум Кіма знаменує собою разючий поворот. Всього сім років тому північнокорейський лідер залишив саміт у Ханої із Дональдом Трампом.
У наступні роки руйнівний врожай спричинив внутрішню кризу та голод , а самовільно нав'язаний карантин на кордоні через Соvіd перервав торгівлю з Китаєм, поглибивши дипломатичну ізоляцію Кіма. Під час національного звернення у 2020 році верховний лідер пролив сльози, вибачаючись за те, що не зміг краще впоратися з такими економічними труднощами.
Поворотний момент настав у 2022 році, коли Владімір Путін приголомшив світ вторгненням в Україну, запропонувавши Кіму несподіваний порятунок. Запас боєприпасів РФ закінчувався і Москва звернулася до Пхеньяна. Внутрішні запаси Північної Кореї раптово стали цінним ресурсом, який Кім Чен Ин зміг перетворити на готівку, продовольчу допомогу та передові військові технології.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія та КНДР добудовують міст, який може стати новим маршрутом військового постачання — Тhе Guаrdіаn 



За оцінками української розвідки, до кінця 2025 року Північна Корея забезпечила до 50% потреб Росії у боєприпасах калібру 122 мм та 152 мм. Кім підкріплював свої постачання снарядів солдатами — за кожного із 16 тисяч РФ платила приблизно 2000 доларів на місяць та додаткові гроші у випадку загибелі.
Банк Південної Кореї оцінює, що економіка сусідньої країни зросла на 3,5% у 2025 році. Це стало третім поспіль річним зростанням країни. Розвиток КНДР привернув увагу і Китаю — Кім Чен Ина запросили на військовий парад у Пекіні у вересні минулого року.
Покращення статків Кіма певним чином вплинуло на розвиток країни. Північнокорейці у столиці тепер можуть використовувати цифрові додатки для купівлі їжі або замовлення таксі, а зростання використання смартфонів вражає. Найбільші міста Північної Кореї вночі стають яскравішими, а ключові порти та торговельні вузли споживають більше електроенергії.
Одним із найяскравіших проявів трансформації Північної Кореї є новозбудований район висотних будинків у районі Хвасон у Пхеньяні. Кім розпочав цей проєкт на 50 000 квартир у 2021 році, а пізніше заявив, що район може слугувати зразковим північнокорейським містом.
Пхеньян, лютий 2026 рокуЕРА/КСNА
Водночас Кім вклав приплив капіталу в шалене нарощування ядерної зброї, що поставило його на шлях до того, щоб конкурувати з Францією. Північна Корея неодноразово заявляла, що така зброя захищає країну від будь-якого нападу з боку США.
За останні два роки країна представила два 5000-тонні есмінці — свої найбільші військові кораблі за всю історію, що свідчить про значний стрибок, який важко було уявити кілька років тому. Принаймні один із цих суден озброєний, ймовірно, російською системою протиповітряної оборони «Панцир-М» вартістю близько 20 мільйонів доларів.
Представники Збройних сил США в Південній Кореї кажуть, що передача російських технологій дозволила Північній Кореї «стиснути терміни розробки зброї».
Росія та Північна Корея, які мають крихітний 17-кілометровий сухопутний кордон, також виробляють ударні безпілотники, що може «створити додаткові довгострокові ризики для безпеки в регіоні».
Балістичні ракети з Пхеньяна є власною розробкою із характерними технічними особливостями. Це відкриває Кіму шлях до іншого джерела доходу: покупців зброї окрім Москви.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Південна Корея змінює підхід до КНДР: "спочатку мир", потім денуклеаризація 



Аналітики агентства зазначають, що економічний успіх Північної Кореї значною мірою залежить від бажання Росії вести війну, але це не єдине джерело зростання доходів. За останнє десятиліття Кім зібрав найчисленнішу у світі армію крипто-злодіїв, що допомагає диверсифікувати його доходи. Хакерські групи, пов'язані з Пхеньяном, зараз здійснюють понад 70% світових крадіжок криптовалют — порівняно з приблизно 30% у 2017 році.
Викрадені гроші здебільшого відмивають китайські організовані злочинні підрозділи, які отримують свою частку в обмін на чисті офшорні банківські рахунки, деноміновані в юанях або доларах.
Також Кім прагне зменшити свою дипломатичну залежність від Росії — за останній рік Пхеньян відвідали високопосадовці із Сінгапуру, Індонезії, Білорусі та В'єтнаму.
«Колись західний світ вважав Кіма непередбачуваним диктатором країни-відлюдника, але він стає стійким лідером зростаючої ядерної держави. Північна Корея більше не має жодної нагальної потреби вести переговори зі США чи Південною Кореєю, особливо щодо своєї цінної ядерної зброї», — заявила старший науковий співробітник Центру Стімсона та відомий спостерігач за Північною Кореєю Дженні Таун.
За її словами Пхеньян довів свою здатність адаптуватися до постійних санкцій і знайшов партнерів у своєму опорі.
Вlооmbеrg підкреслює, що оцінка доходів Північної Кореї є дуже орієнтовною через відсутність достовірних або незалежно перевірених економічних та фінансових даних. Наведені цифри значною мірою залежать від даних ООН, інших урядів та аналітичних центрів і публічних розвідданих. Тому наведені цифри слід розглядати як орієнтовні діапазони та загальні тенденції, а не як точний чи вичерпний облік.
Як писало днями агентство Rеutеrs, Північна Корея планує відправити до Росії підрозділ ракетних військ, оснащений 120 балістичними ракетами та шістьма пусковими установками, а також поновила поставки балістичних ракет власного виробництва Москві.

У Росії надійшов позов до Верховного суду про зняття з виборів до Державної думи партії «Яблуко», яка єдина із усіх політичних сил говорить про необхідність завершення війни з Україною.
Позов подала партія «Родіна», лідер якої Алєксандр Журавльов раніше звинуватив партію у тому, що її члени жодного разу не виїжджали на фронт. Згодом політичну силу почали критикувати і представники інших російських партій, оскільки вона «не допомагала учасникам СВО» та «не критикувала українську владу». Окремі представники навіть закликали оголосити «Яблуко» «небажаною організацією».
«Яблуко», участь якої у російських виборах зареєстрували минулого тижня, єдина партія, яка виступила за мир між Росією та Україною. Напередодні голосувати за неї, зокрема, закликала Юлія Навальна, яку в Росії оголосили «екстремісткою». Після цього партія заявила, що не пов’язана з опозиціонерами в еміграції, які закликали підтримати її на осінніх виборах до Держдуми.
Водночас, відповідно до російського законодавства, агітація за конкретного кандидата «не повинна містити ознак екстремізму». Тому формально суд може вважати публічну підтримку Навальної як агітацію з «ознаками екстремізму».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Війна РФ проти України навряд чи стане помітним елементом передвиборчих баталій у США: що треба зробити Києву



Раніше лідер «Яблука» Ніколай Рибаков прямо заявляв, що його партія «виступає виключно за мирне майбутнє, за те, щоб люди не вбивали один одного, щоб жили в Росії без страху».
«Це можливість для наших співвітчизників обрати альтернативу, проголосувати за мир, за угоду про припинення вогню, за свободу, за припинення репресій, за життя без страху, за недопущення ядерної війни. За здорові зміни в нашій державі», – сказав після реєстрації у ЦВК член федерального бюро «Яблука» Ярослав Щербаков.
Якщо у 2016 році в партії прямо говорили, що «питання Криму складне, але можна провести чесний міжнародний референдум», то у 2019 році нинішній лідер партії стверджував, що «Яблуко» «визнає кордони України 2013 року». Водночас на офіційному сайті партії значиться, що для вирішення долі півострова «потрібен міжнародно визнаний референдум».
Як пише видання «Важные истории», допустити «Яблуко» до виборів у Кремлі вирішили в останній момент, хоча проти цього активно виступали силовики, які зараз мають великий вплив. На думку російських аналітиків, владі потрібен канал, куди громадяни «зіллють своє невдоволення». При цьому її буцімто «офіційні» результати будуть десь «на рівні 2%».
Як писало нещодавно російське видання «Медуза», в липні Кремль знизив планку, яку має набрати на виборах до Держдуми путінська «Єдіная Росія» до 45%, оскільки у Москві все ще хочуть, щоб підсумки виборів виглядали правдоподібно. При цьому місцевій владі дали чітко зрозуміти, що показник має бути аж ніяк не менший.

Шлях до очікуваного візиту китайського лідера Сі Цзіньпіна до США наступного місяця виявляється більш тернистим, ніж сподівався Пекін. За кілька тижнів до поїздки дві найбільші економіки світу відновили “обмін санкціями”, пише СNN. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китайське шпигунське ПЗ атакує жертв у 13 країнах: під загрозою дані США та Європи США заборонили імпорт нових гуманоїдних роботів (які здебільшого виробляються в Китаї), запровадили санкції проти китайських судноплавних операторів, яких підозрюють у перевезенні іранського палива, а також внесли понад 40 китайських компаній до “чорного списку” через порушення прав людини. Крім того, США можуть запровадити санкції проти китайських компаній, що займаються штучним інтелектом.“Це не залишило Пекіну іншого вибору, окрім як вжити необхідних контрзаходів”, — заявило цього тижня Міністерство торгівлі Китаю, оприлюднивши пакет заходів, який передбачає санкції проти семи американських компаній, посилення контролю за експортом дронів до США, а також початок розслідування щодо постачання офісного обладнання, на якому встановлено іноземне програмне забезпечення.Це нагадує минулий рік, коли між США та Китаєм загострювалася торговельна війна. Такий розвиток подій порушує питання про те, чи може новий період ескалації, якщо ситуація й надалі загострюватиметься, спонукати Сі відкласти поїздку.Наразі низка контрзаходів з боку Китаю, які Пекін назвав “стриманими”, свідчить про те, що керівництво країни сподівається зберегти курс на проведення вересневого саміту. Особливо з огляду на те, що ця зустріч розглядається як можливість для Сі та президента США Дональда Трампа обговорити штучний інтелект — сферу, яка стає найгострішою в конкуренції між двома країнами.Аналітики зазначають, що Пекін дуже цінує збереження каналів комунікації на високому рівні з Трампом, якого вважає відносно доброзичливим до Китаю порівняно з багатьма іншими представниками адміністрації президента США.“Китай зацікавлений у збереженні дипломатичного простору й уникненні неконтрольованого циклу «дія-реакція» напередодні (очікуваного) саміту. Однак стриманість не слід плутати з прийняттям”, — зазначив старший науковий співробітник Центру міжнародної безпеки та стратегії при Університеті Цінхуа в Пекіні Сун Ченхао.

Штучний інтелект

Подальший розвиток подій цілком може залежати від того, які кроки зроблять США щодо китайських розробок у сфері штучного інтелекту — питання, яке є надзвичайно чутливим для Пекіна.За 18 місяців Китай пройшов шлях від значного відставання від США до створення низки моделей штучного інтелекту, які “наступають на п’яти” лідерам Кремнієвої долини та набувають значної популярності серед користувачів у всьому світі.Чиновники адміністрації Трампа, а також провідні компанії США у сфері штучного інтелекту звинуватили китайські компанії в “копіюванні” передових американських моделей. Вашингтон погрожує санкціями на підставі крадіжки інтелектуальної власності. Пекін заперечує ці звинувачення, закликаючи США “відмовитися від гегемоністського мислення”.Такі санкції можна розцінити як спробу активно перешкодити глобальному піднесенню важливої галузі китайської економіки, нагадавши Пекіну про гіркий досвід глобальної кампанії першої адміністрації Трампа проти китайського технологічного гіганта Нuаwеі.“Якщо США збираються заборонити китайські моделі з міркувань національної безпеки, це вплине не лише на американські компанії, які використовують такі технології. По суті, йдеться про те, що США намагаються заборонити використання китайських моделей штучного інтелекту в бізнес-практиці по всьому світу. Йдеться про ринок обсягом у трильйон доларів… Китай не буде ставитися до цього легковажно”, — зазначає Джордж Чен із консалтингової компанії Аsіа Grоuр.Пекін має арсенал економічних інструментів, які використовує для економічного тиску, зокрема, проведення розслідувань та внесення компаній чи окремих людей до чорного списку. Однак що стосується санкцій, Пекін ще не застосовував їх безпосередньо проти американських технологічних гігантів.Головним козирем Китаю залишається його контроль над світовим постачанням перероблених рідкісноземельних елементів. Ці стратегічно важливі товари продовжують бути джерелом напруженості у відносинах із США.Сун з Університету Цінхуа зазначив, що якщо Вашингтон поширить обмеження на провідні китайські компанії у сфері штучного інтелекту, запровадить ширший контроль над комерційно важливими секторами або продовжить швидко запроваджувати нові заходи один за одним, Пекін може дійти висновку, що обмежена відповідь не забезпечує стримувального ефекту.“Пекін може перейти до інструментів, які матимуть серйозніші економічні наслідки”, — додав аналітик.Вашингтон також прагне зменшити залежність від Китаю в постачанні критично важливих стратегічних товарів, що використовуються у сфері технологій.

Підготовка до саміту

Вересневий саміт розглядається як шанс для лідерів США та Китаю врегулювати суперечки щодо штучного інтелекту. Обидві сторони готуються до діалогу, який відбудеться напередодні цієї зустрічі, присвяченого ШІ-галузі, що стрімко розвивається.Це шанс продовжити торговельне перемир’я, якого вони досягли в жовтні минулого року, а також закріпити те, що сторони назвали епохою “конструктивної стратегічної стабільності”, після візиту Трампа до Пекіна у травні.Однією з розбіжностей, що спричиняють нинішні суперечки, може бути те, як США і Китай трактують цей термін.На думку аналітиків, Вашингтон, схоже, сприймає це як домовленість про взаємодію та контроль напруженості. Пекін, імовірно, трактує це як домовленість не перебільшувати з застосуванням обмежень, пов’язаних із національною безпекою, наприклад, шляхом посилення контролю за експортом технологій або запровадження заборон на імпорт.Водночас жодна зі сторін не має ілюзій щодо характеру тривалої конкуренції.“І Китай, і США є реалістами: вони прагнуть звести загрозу з боку іншої країни до мінімуму. Обидві сторони готуватимуться до найгіршого сценарію”, — вважає науковець із Шанхаю, який спеціалізується на міжнародних відносинах Шень Дінлі.США та Китай усвідомлюють, що діалог і прагнення до конструктивної стратегічної стабільності можуть зробити конкуренцію менш згубною, додав він.Будь-яка зміна тону між США та Китаєм може вплинути не лише на те, чи відбудеться саміт, а й на його масштаб. Навіть якщо Вашингтон напередодні візиту перетне “червону лінію” Пекіна, перенесення зустрічі не відбудеться автоматично, вважає Сун із Університету Цінхуа.Це пов’язано з тим, що обидві сторони, здається, зараз розглядають дипломатію на рівні лідерів “як механізм стримування криз, а не як винагороду за хороші відносини”.“Тому найімовірнішим наслідком буде не скасування, а звуження порядку денного саміту… Акцент на запобіганні тому, щоб накопичені суперечки не спровокували нову низхідну спіраль”, — додав аналітик. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Тhе Есоnоmіst: штучний інтелект може стати найбільшим випробуванням для влади Китаю США та Китай змагаються за глобальний вплив у галузі штучного інтелекту. Китай намагається прив'язувати країни до своєї екосистеми ШІ. Зокрема, Пекін пропонує приєднуватися до його цифрової екосистеми, обіцяючи “цифровий суверенітет”. Спочатку все виглядає як вигідна пропозиція: сучасні технології за невеликі гроші. Потім під ці технології перебудовується цифрова інфраструктура країн, а з часом з’являється залежність. Це фактично є добровільною цифровою колонізацією, писав у статті “Цифрова імперія Пекіна: як Китай перетворює штучний інтелект на інструмент глобального впливу” Олексій Костенко. 

Після того як у червні Сполучені Штати внесли до санкційного списку президента Куби Мігеля Діас-Канеля та його дружину Ліс Куесту Перазу, Вашингтон продовжив тиск на Гавану. США запровадили обмеження проти п’яти кубинських організацій і вісьмох людей, які допомагають країні закуповувати зброю та підтримувати контакти з іноземними арміями. До переліку також ввійшли військові аташе Куби в Росії та Китаї. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Державний секретар США Марко Рубіо оголосив про нові санкції, запроваджені на підставі указу президента Дональда Трампа. Американський лідер підписав документ у травні. Він розширив можливості Вашингтона щодо введення обмежень проти кубинських урядовців, силових структур та людей, які їх підтримують.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Енергосистема Куби знову обвалилася після загальнонаціонального блекауту



Під нові санкції потрапили дочірні структури військового конгломерату GАЕSА. До переліку також включили військову холдингову компанію та підприємство, яке займається ремонтом військових літаків. Про це повідомив Державний департамент США.
Серед восьми людей, проти яких запровадили обмеження, є міністр Революційних збройних сил Куби Альваро Лопес Мієра. У списку також перебуває начальник Генерального штабу Роберто Легра Сотолонго. Крім того, санкції поширили на кубинських військових аташе в Росії та Китаї, а також на інших посадовців.
Марко Рубіо заявив, що кубинська влада використовує військові та розвідувальні служби для шпигунства за Сполученими Штатами. Він також звинуватив Кубу в тому, що її територія слугує майданчиком для операцій Росії, Китаю та Ірану проти США.
Нові обмеження продовжують санкційну політику Вашингтона щодо кубинських силових структур. Раніше у 2026 році Сполучені Штати вже запровадили санкції безпосередньо проти конгломерату GАЕSА та Міністерства Революційних збройних сил Куби.
Вашингтон уже запровадив санкції проти широкого кола кубинських організацій і посадовців. До переліку включили й президента острівної держави. Таким чином США прагнуть посилити тиск на комуністичне керівництво Куби.
Санкції були запроваджені після того, як Сполучені Штати у 2026 році оголосили надзвичайний стан у зв’язку із ситуацією навколо Куби. Рішення передбачає можливість введення мит проти будь-якої країни, яка постачає нафту на острів.
Обмеження поставок пального вже мали серйозні наслідки для Куби. Країна зіткнулася з частими відключеннями електроенергії через дефіцит нафтопродуктів. Американська адміністрація продовжує використовувати економічні та політичні важелі для посилення тиску на Гавану.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Рауль Кастро вперше за 30 років пропустив головний революційний мітинг Куби — WР



Нагадаємо, що на тлі посилення тиску Вашингтона на Гавану ЦРУ таємно створило оперативну групу з питань Куби для координації кампанії, якої вимагає Дональд Трамп. До неї залучають оперативників, аналітиків, фахівців із кібероперацій і таємного впливу. Кубу внесли до категорії "Пріоритет №1" разом із Китаєм, Іраном та Росією. Група має шукати розколи серед кубинської еліти, відстежувати тіньові фінансові потоки та збирати дані про військовий потенціал острова. У травні директор ЦРУ Джон Реткліфф передав онуку Рауля Кастро Раулю Родрігесу Кастро, що час для змін, яких вимагає Трамп, спливає.

Іран та Оман раніше наблизилися до домовленості про новий порядок судноплавства в Ормузькій протоці, за яким комерційні судна можуть проходити через територіальні води Ірану. Тепер іранська сторона заявляє, що текст угоди перебуває на завершальному етапі, однак її укладення, ймовірно, залежатиме від зняття американської блокади з портів країни. Про це повідомило інформаційне агентство Аssосіаtеd Рrеss.
Іран перебуває на завершальному етапі підготовки угоди з Оманом щодо режиму роботи Ормузької протоки. Про це заявив речник іранського Міністерства закордонних справ Есмаїл Багаї. Оман розташований на протилежному від Ірану березі водного шляху, який з’єднує Перську затоку з відкритим морем.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Іран пригрозив ударами по країнах Перської затоки в разі нових атак з боку США — Rеutеrs 



Багаї повідомив у середу, що сторони майже завершили роботу над документом. Після цього вони можуть оприлюднити спільну заяву. За його словами, це станеться за умови, що окремі сторони не перешкоджатимуть процесу. Імовірно, він мав на увазі Сполучені Штати.
Очікується, що реалізація домовленості залежатиме від рішення Вашингтона щодо блокади іранських портів. Іран наполягає на її скасуванні. Без цього Тегеран може не погодитися на повноцінне відкриття маршруту через протоку.
Американський посадовець, який говорив на умовах анонімності через відсутність дозволу на публічні коментарі, заявив у четвер, що тимчасові маршрути через Ормузьку протоку не повинні передбачати додаткових перешкод. За його словами, для проходження суден не знадобляться спеціальні погодження чи дозволи. Також не планують запроваджувати мита, збори або інші платежі.
Президента США Дональда Трампа в четвер запитали, чи досяг Вашингтон домовленості з Іраном про повторне відкриття стратегічного водного шляху. Він не став прямо відповідати. Трамп заявив журналістам в Овальному кабінеті, що не хоче про це говорити.
Водночас американський президент зазначив, що протока зараз фактично частково відкрита. Інших деталей він не навів. Сторони також поки офіційно не оголосили остаточних умов можливої угоди.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп пообіцяв не завдавати нових ударів по Ірану за умови швидкого досягнення угоди 



Нагадаємо, що США, Іран та Оман наблизилися до тимчасової угоди про відновлення судноплавства в Ормузькій протоці. Домовленість має діяти 60 днів і передбачає рух суден до Перської затоки через іранські води, а в напрямку Аравійського моря — через води Оману за погодженням із Тегераном. Протягом цього періоду сторони не планують запроваджувати мита чи збори. Центральну смугу протоки мають розмінувати за 30 днів. До переговорів долучилися Катар, Пакистан і Саудівська Аравія, а спецпосланець президента США Стів Віткофф контактував із главами МЗС Ірану та Оману.

Національна електрична мережа Куби в понеділок знову повністю відключилася, коли влада намагалася відновити постачання після загальнонаціонального блекауту, який стався пізно ввечері в неділю. Другий колапс менш ніж за добу посилив кризу в країні, де дефіцит пального, зношені електростанції та хронічна нестача інвестицій дедалі частіше залишають без світла близько 10 мільйонів людей. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Національна електромережа Куби повторно обвалилася в понеділок під час відновлювальних робіт після масштабного відключення, яке охопило всю країну напередодні ввечері. Державні медіа повідомили про новий збій, що став черговою невдачею для влади на тлі поглиблення енергетичної кризи. Це був уже другий повний колапс системи менш ніж за добу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Енергосистема Куби обвалилася: в країні спалахнули протести



Часті аварії демонструють вразливість кубинської енергетики, яка стала одним із головних символів ширших економічних проблем острова. Дефіцит пального, застаріла інфраструктура та тривале недофінансування залишають мільйони людей залежними від нестабільної мережі. Відключення відбуваються дедалі частіше та тривають довше.
Журналіст державного телебачення Ласаро Мануель Алонсо повідомив, що нове від’єднання Національної електроенергетичної системи, відомої як SЕN, сталося у другій половині дня в понеділок. До цього фахівці вже досягли певного прогресу у відновленні подачі струму. За словами Алонсо, причиною нового краху стало коливання в мережі.  Державна енергетична компанія UNЕ згодом пояснила, що під час відновлювальних робіт на лінії електропередачі вплинули несприятливі погодні умови.
"Під час процесу відновлення SЕN наявні погодні умови спричинили перебої в електромережі, що безпосередньо вплинуло на енергоблоки, що перебували в мережі", — йдеться у заяві UNЕ.
Масштабні відключення змусили жителів Гавани шукати порятунку від спеки просто неба. Люди спали та відпочивали на сходах Гаванського університету, оскільки будинки залишалися без електрики. У столиці, як і в інших регіонах острова, часті блекаути дедалі сильніше впливають на повсякденне життя населення.
До раннього вечора влада повідомила про певне покращення. Чотири енергоблоки на об’єкті Еnеrgаs Jаruсо вже працювали, а кілька підстанцій навколо Гавани знову отримали напругу. Водночас повністю стабілізувати систему не вдалося.
Новий збій стався після трьох загальнонаціональних аварій енергомережі протягом дев’яти днів у липні. Ще один колапс відбувся пізно ввечері в неділю, незадовго до 23:00 за місцевим часом. Таким чином, за короткий період Куба пережила серію масштабних відключень.
Регулярні блекаути порушують роботу житлових будинків, підприємств і державних служб по всьому карибському острову, де живуть близько 10 мільйонів людей. Вони посилюють тиск на уряд, який уже стикається з нестачею продовольства, пального та медикаментів. Економічний спад у країні триває кілька років.
Енергетична криза також стала предметом дипломатичної суперечки між Гаваною та Вашингтоном. Кубинська влада звинувачує багаторічні санкції та торговельні обмеження США в тому, що країна не може отримувати достатньо пального, фінансування та запасних частин для ремонту системи. США натомість заявляють, що відключення є наслідком недоліків державної економічної моделі Куби.
Більшість кубинських теплових електростанцій експлуатують уже багато десятиліть. Вони регулярно виходять з ладу через нестачу пального, проблеми з технічним обслуговуванням та дефіцит необхідних деталей. Усе це посилює навантаження на мережу, робить її дедалі вразливішою до нових збоїв і ускладнює відновлення після великих аварій.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На Кубі сталося масштабне відключення світла на тлі нафтового ембарго США



Нагадаємо, що на тлі поглиблення кризи на Кубі ЦРУ таємно створило оперативну групу для посилення тиску США на уряд країни. До неї залучають оперативників, аналітиків, фахівців із кібероперацій і таємних кампаній впливу. Група має шукати розбіжності в кубинській політичній еліті та домагатися кадрових, економічних і політичних змін, яких вимагає президент США Дональд Трамп. Адміністрація Трампа також зарахувала Кубу до найвищого розвідувального пріоритету разом із Китаєм, Іраном і Росією. 

Чесність реформ є одним із пріоритетів на шляху України до ЄС. Якщо під європейськими гаслами ухвалювати рішення, які насправді суперечать європейським принципам, це дуже швидко зруйнує довіру, а довіра — головна валюта переговорного процесу, зазначає надзвичайний та повноважний посол України, голова ГО “Центр нових рішень” Костянтин Єлісєєв.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На шляху до ЄС Україні треба відмовитися від політики штучних дат — дипломат



“Якщо ми говоримо про судову реформу, то вона має реально посилювати незалежність судів. Якщо говоримо про антикорупцію, то НАБУ, САП та інші інституції мають бути незалежними, а Державне бюро розслідувань — реформованим. Якщо говоримо про парламент, то він має бути місцем справжньої дискусії, контролю та якісного законотворення, а не формального голосування”, — наголосив Єлісєєв, який був представником України при Європейському Союзі у 2010–2015 роках.
Як пояснює Єлісєєв, ЄС дивитиметься не лише на тексти законів, а й на політичний контекст, процедури, інклюзивність, прозорість і реальний вплив реформ на інституції.
Саме тому євроінтеграційне законодавство має бути максимально захищене від політичних маніпуляцій: його не можна перетворювати на інструмент внутрішньої боротьби і точно не можна використовувати як прикриття для рішень, які суперечать духу європейських стандартів.
На думку дипломата, до кінця 2026 року Україна має показати не лише здатність ухвалювати європейські закони, а й політичну волю жити за європейськими правилами.
Своєрідну об’єктивну оцінку досягненням української влади на напрямку ЄС Єврокомісія дасть наприкінці цього року в регулярному щорічному звіті про прогрес України 2026 року.
“Наразі, судячи з перших сигналів з інституцій і столиць держав-членів ЄС, на нашу владу чекають серйозні випробування”, — додав Єлісєєв.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вступ до ЄС: дипломат назвав ключовий пріоритет для України у відносинах із Євросоюзом до кінця 2026 року



Про те, чому гучні заяви не замінять реальних реформ, а головним випробуванням для України сьогодні стає здатність виконати взяті на себе зобов’язання, зберегти довіру партнерів і перетворити європейський курс на реальні зміни всередині країни, Єлісєєв детально розповідав у статті “П’ять кроків до ЄС: чому героїзму недостатньо для вступу України до Євросоюзу”.  

Для України повноправне членство в Європейському Союзі — це не просто зовнішньополітична мета. Це одна з найнадійніших гарантій нашої незалежності, територіальної цілісності, демократії, безпеки та процвітання.
Саме тому сьогодні, в умовах війни, ми не маємо права втрачати час, можливості й довіру партнерів.
Переформатування уряду може дати стимул для прискорення реальної євроінтеграції, або ж можновладці знову застрягнуть у болоті продукування нових «турбопрограм», інституцій, посад, планів і конференцій. Такий ризик є, оскільки замість прискореного виконання Національної програми адаптації до законодавства ЄС обсягом понад тисячу сторінок, схваленої урядом іще 1 квітня цього року, новому уряду пропонують написати нову програму прискореного вступу. Це радше нагадує євроінтеграційний популізм та імітацію, ніж реальну інтеграцію та впровадження Копенгагенських критеріїв.
Вступ до ЄС — це не лише дипломатія. Це довгий і вимогливий шлях перебудови держави, економіки, суспільства та інституцій. І саме до кінця 2026 року Україна має довести, що здатна перейти від декларацій до виконання.
Я б виділив п’ять першочергових пріоритетів у відносинах між Україною та ЄС на цей період.
Перший і головний пріоритет — реальне виконання зобов’язань у межах переговорного кластера «Основи».
Це фундамент усього процесу вступу. Йдеться про верховенство права, демократію, незалежність судів, боротьбу з корупцією, публічну адміністрацію, фінансовий контроль, публічні закупівлі та статистику. Саме цей кластер відкривається першим і закривається останнім. Тобто Європейський Союз перевірятиме Україну не один раз, а протягом усього переговорного процесу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Ми захищаємо ЄС»: Зеленський сподівається, що Польща та Угорщина не блокуватимуть рух України до Євросоюзу



Питання будуть дуже конкретними. Чи справді працюють демократичні інституції? Чи є незалежний суд? Чи захищено антикорупційні органи? Чи є парламентський контроль? Чи забезпечено свободу слова та політичний плюралізм? Які права має опозиція? Чи немає політично вмотивованого тиску на опонентів і громадянське суспільство?
11 грудня 2025 року було підписано декларацію Качки—Кос із переліком десяти першочергових кроків у сфері демократії, верховенства права, незалежності правосуддя та боротьби з корупцією. Українська влада зобов’язалася виконати їх до кінця 2026 року. На сьогодні, за оцінками експертного середовища, виконано менш як 20%, і перспективи є сумнівними. Тому постає просте питання: про який «турборежим» євроінтеграції можна заявляти, якщо навіть десять кроків виконують із шаленим запізненням?
І треба усвідомлювати, що виконання критеріїв членства — це не десять і навіть не сто рішень. Це тисячі законів, постанов уряду, рішень міністерств, змін у роботі інституцій та щоденна практика їх виконання. ЄС оцінює не лише те, чи ухвалили ми правильний закон. Він оцінює, чи цей закон працює.
Другий пріоритет — забезпечити відкриття решти переговорних кластерів. Наразі відкрито два з шести. Україна має активно працювати з Європейською комісією, Радою ЄС і державами-членами для якнайшвидшого відкриття кластерів внутрішнього ринку, конкурентоспроможності, зеленої трансформації, ресурсів і сільського господарства.
Але паралельно треба відмовитися від політики штучних дат. Популістські слогани про членство України в ЄС із 1 січня 2027 року з тріском провалилися. Європейський Союз оцінює не забаганки і не політичні дедлайни, а виконання Копенгагенських критеріїв.
Швидкість нашого руху до ЄС залежить передусім від якості й темпу реформ. Не від гучності заяв. Не від емоційного тиску на партнерів. Не від аргументу, що Україна героїчно воює, хоча цей героїзм справді безпрецедентний.
Героїзм українців відчинив нам двері до Європи. Але крізь ці двері нас проведуть реформи, інституційна спроможність і довіра.
Саме тому завдання до кінця 2026 року — не вигадувати нових політичних формул, а виконати вже погоджені критерії, показати реальний прогрес і створити підстави для політичних рішень у ЄС.
Третій пріоритет — інклюзивність.








Експредставник при ЄС окреслив основні ризики на євроінтеграційному шляху України





Європейська інтеграція не може бути справою лише уряду, одного офісу чи однієї політичної сили. Це має бути загальнонаціональна платформа трансформації України. До цього процесу мають бути залучені парламент, влада й опозиція, місцеве самоврядування, бізнес, громадянське суспільство, експерти, університети, молодь.
Чому це так важливо?
Тому що вступ до ЄС змінить правила життя для всіх: підприємців, студентів, фермерів, суддів, чиновників, громад, університетів, лікарень, громадських організацій. Це не абстрактна дипломатія. Це нові стандарти конкуренції, нові вимоги до держави, нові можливості та виклики.
Якщо суспільство не розумітиме, що саме змінюється й навіщо, навіть правильні реформи можуть викликати втому, спротив або недовіру.
Тому євроінтеграція має стати чесною розмовою із суспільством. Не пропагандою успіху, не набором красивих звітів і презентацій, а відкритим поясненням: що ми змінюємо, скільки це коштуватиме, хто виграє, хто потребуватиме підтримки і як Україна готується до життя всередині ЄС.
Четвертий пріоритет — чесність реформ.
Якщо під європейськими гаслами ухвалювати рішення, які насправді суперечать європейським принципам, це дуже швидко зруйнує довіру. Довіра — це головна валюта переговорного процесу.
Якщо ми говоримо про судову реформу, то вона має реально посилювати незалежність судів. Якщо говоримо про антикорупцію, то НАБУ, САП та інші інституції мають бути незалежними, а Державне бюро розслідувань — реформованим. Якщо говоримо про парламент, то він має бути місцем справжньої дискусії, контролю та якісного законотворення, а не формального голосування.
ЄС дивитиметься не лише на тексти законів, а й на політичний контекст, процедури, інклюзивність, прозорість і реальний вплив реформ на інституції.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Євроінтеграція навпаки. Зарплатна реформа легалізує те, що ЄС категорично забороняє



Тому євроінтеграційне законодавство має бути максимально захищене від політичних маніпуляцій. Воно не може перетворюватися на інструмент внутрішньої боротьби. І точно не може бути прикриттям для рішень, які суперечать духу європейських стандартів.
До кінця 2026 року Україна має показати не лише здатність ухвалювати європейські закони, а й політичну волю жити за європейськими правилами.
Своєрідну об’єктивну оцінку досягненням української влади на напрямку ЄС дасть Європейська комісія в регулярному щорічному звіті про прогрес України 2026 року наприкінці цього року. І наразі, судячи з перших сигналів з інституцій і столиць держав-членів ЄС, на нашу владу чекають серйозні випробування.
П’ятий пріоритет — дипломатія з державами-членами ЄС.
Навіть якщо Україна якісно виконуватиме реформи, процес вступу однаково залежатиме від політичних рішень усіх держав-членів. А там будуть складні питання: аграрна конкуренція, бюджет ЄС, фонди згуртованості, історична пам’ять, національні меншини, економічні інтереси сусідніх країн. Тому Україна має працювати не лише з Брюсселем. Треба системно працювати з Варшавою, Будапештом, Братиславою, Бухарестом, Берліном, Парижем та іншими столицями.
Нам потрібно не очікувати чергового вето, а запобігати йому. Не реагувати на кризи, а працювати з ризиками заздалегідь. Не створювати додаткових фронтів із сусідами, а будувати складні, але необхідні компроміси.








Відкриття ще двох кластерів для вступу України до ЄС відклали до вересня: ЗМІ назвали країну-винуватицю





Окремо важливо не допустити, щоби проміжні формати інтеграції стали заміною повноправного членства. Передвступна інтеграція — так. Участь у програмах, політиках, секторах ЄС — так. Але «асоційоване членство» як політична стеля для України — ні. Українська позиція має бути чіткою: будь-який проміжний формат повинен наближати нас до повноправного членства, а не підміняти його.
Отже, до кінця 2026 року Україна має зосередитися на п’яти практичних речах — сильні демократичні інституції, реальні реформи замість декларацій, відкриття всіх переговорних кластерів, інклюзивність євроінтеграційного процесу, професійна дипломатія з кожною державою-членом ЄС.
Саме це може створити нову якість довіри між Україною та Європейським Союзом. І саме це може наблизити нас до головної мети — повноправного членства України в ЄС.
Якщо ми пройдемо цей шлях чесно, професійно й разом, то членство України в Європейському Союзі стане не просто дипломатичним рішенням, а справжньою історичною трансформацією країни.