В Україні подешевшав один з базових овочів
В Україні спостерігається зниження відпускних цін на моркву. Однією з причин став надлишок пропозиції моркви на ринку, тоді як попит на цю продукцію залишається невисоким. Про це повідомили аналітики проєкту ЕаstFruіt.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Українцям доведеться платити 23% податків із продажу городини: кого це стосується
Так, станом на 8 серпня моркву продавали по 18–26 грн/кг ($0,40–0,58/кг), що в середньому на 10% дешевше, ніж тижнем раніше. Галузеві експерти пов'язують зниження цін з перенасиченням ринку цією продукцією.
Аналітики додали, що зараз спостерігається суттєве зниження попиту на моркву, тоді як збирання цього коренеплоду практично в усіх регіонах країни ведеться досить активно.
«За таких умов виробники змушені йти на поступки покупцям та знижувати відпускні ціни», — йдеться у повідомленні.
Слід зазначити, що попри зниження цін, зараз морква в Україні надходить у продаж у середньому вдвічі дорожче, ніж за аналогічний період минулого року.
Нагадаємо, що буде з цінами на продукти та асортиментом магазинів через удари РФ по складах.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Українцям доведеться платити 23% податків із продажу городини: кого це стосується
Так, станом на 8 серпня моркву продавали по 18–26 грн/кг ($0,40–0,58/кг), що в середньому на 10% дешевше, ніж тижнем раніше. Галузеві експерти пов'язують зниження цін з перенасиченням ринку цією продукцією.
Аналітики додали, що зараз спостерігається суттєве зниження попиту на моркву, тоді як збирання цього коренеплоду практично в усіх регіонах країни ведеться досить активно.
«За таких умов виробники змушені йти на поступки покупцям та знижувати відпускні ціни», — йдеться у повідомленні.
Слід зазначити, що попри зниження цін, зараз морква в Україні надходить у продаж у середньому вдвічі дорожче, ніж за аналогічний період минулого року.
Нагадаємо, що буде з цінами на продукти та асортиментом магазинів через удари РФ по складах.
Програма «5-7-9%»: уряд знизив ставку для агровиробників
Go to zn.ua
Кабінет Міністрів України змінив умови державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» для агровиробників. Відтепер вони зможуть використовувати більшу частину кредитних грошей на поточні виробничі потреби. Також знижена ставка за кредитами на оборотний капітал з 15% до 10% річних, повідомили в пресслужбі Мінагрополітики.Перш за все скасовано обмеження у 20% на фінансування оборотного капіталу з суми кредиту, тож тепер кредитні гроші можна спрямувати на поточні виробничі потреби.
Загальний ліміт кредитування залишився без змін, а от ставку знижено до 10% річних замість 15%.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
У Євросоюзу просять гроші на кредитну підтримку українських фермерів
Нагадаємо, що Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Європейської Комісії з проханням надати 220 млн євро безповоротного фінансування для компенсації відсотків за кредитами українських малих і середніх агровиробників.
Планується, що отримане фінансування допоможе забезпечити підтримку аграріїв через державну програму «Доступні кредити 5-7-9%». В умовах блокування морського експорту через порти Великої Одеси, кредити необхідні агробізнесу для підтримки ліквідності і можливості провести осінню посівну кампанію.
«Через блокування росією морського експорту тисячі українських фермерів не можуть реалізувати вже вирощену продукцію та отримати гроші для продовження роботи. Саме тому ми звернулися до Європейської Комісії із пропозицією підтримати українських виробників шляхом компенсації відсотків за кредитами», - заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За оцінками міністерства, вже в жовтні потужності зі зберігання можуть бути повністю заповнені і понад 9 млн тонн зерна та олійних культур ризикують залишитися без складських потужностей.
У відомстві зазначили, що мінімальна потреба агросектору в оборотному капіталі оцінюється приблизно у 4 млрд євро.
За даними Української асоціації банків, станом на 1 липня 2026 року заборгованість держави перед комерційними банками з компенсації відсоткових ставок сягнула 8,8 млрд грн (для порівняння: роком раніше вона становила 1,4 млрд грн). За прогнозами Нацбанку, до кінця року борг може зрости до 10 млрд грн.
Програма виявилася надзвичайно потрібною: пільговий портфель перевищив 189 млрд грн. Уряд на це не розраховував і змушений шукати донорське фінансування та залучати гранти, аби продовжувати програму.
Проте в умовах заборгованості держави перед банками та нестабільності експорту ця фінансова милиця приховує серйозні підводні камені. Необхідно оцінювати не лише пільгову відсоткову ставку, а й низку критичних умов у договорах.
Більшість договорів містять застереження: якщо держава не перераховує банку компенсацію відсотків, обов'язок сплачувати повну комерційну ставку (яка може сягати від 15 до 25% річних) покладається на позичальника. Для фермера це означає ризик раптово отримати непомірне фінансове навантаження.
Програма здешевлює лише відсотки, тоді як основну суму боргу аграрій має повертати самостійно. За умов блокування чи уповільнення морського експорту та збиткових цін на внутрішньому ринку відсутність пільгового періоду може стати катастрофічною.
Втім заявлена ставка 5, 7 або 9% не відображає підсумкових витрат. До додаткового фінансового навантаження входять одноразові комісії банку за видачу коштів (від 1 до 2%), плата за розрахунково-касове обслуговування, послуги оцінювачів і нотаріусів.
Окремим важким пунктом є страхування застави, вартість якого під час війни суттєво зросла, а в прифронтових зонах застрахувати майно часто взагалі неможливо.
Через високі воєнні ризики банки вкрай неохоче приймають у заставу майбутній врожай чи зерно на складах. Майно (агротехніку, нерухомість) оцінюють із дисконтом від 50 до 60%. Для отримання кредиту на 1 млн грн фермеру нерідко доводиться забезпечувати майна на 2-2,5 млн грн.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Підтримка аграріїв: чи допоможе вона пережити блокаду портів
Нагадаємо, удари РФ по портах Великої Одеси створюють загрозу скорочення аграрного експорту України у 2026/2027 маркетинговому році майже вдвічі: із потенційних 64,4 млн тонн до 29,6 млн тонн.
Відвантаження пшениці може скоротитися з 17,6 млн тонн до 8,3 млн тонн. При цьому ринок зернових культур поки що залишається контрольованим, чого не можна сказати про експорт соняшникової олії.
Загальний ліміт кредитування залишився без змін, а от ставку знижено до 10% річних замість 15%.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
У Євросоюзу просять гроші на кредитну підтримку українських фермерів
Нагадаємо, що Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Європейської Комісії з проханням надати 220 млн євро безповоротного фінансування для компенсації відсотків за кредитами українських малих і середніх агровиробників.
Планується, що отримане фінансування допоможе забезпечити підтримку аграріїв через державну програму «Доступні кредити 5-7-9%». В умовах блокування морського експорту через порти Великої Одеси, кредити необхідні агробізнесу для підтримки ліквідності і можливості провести осінню посівну кампанію.
«Через блокування росією морського експорту тисячі українських фермерів не можуть реалізувати вже вирощену продукцію та отримати гроші для продовження роботи. Саме тому ми звернулися до Європейської Комісії із пропозицією підтримати українських виробників шляхом компенсації відсотків за кредитами», - заявив міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
За оцінками міністерства, вже в жовтні потужності зі зберігання можуть бути повністю заповнені і понад 9 млн тонн зерна та олійних культур ризикують залишитися без складських потужностей.
У відомстві зазначили, що мінімальна потреба агросектору в оборотному капіталі оцінюється приблизно у 4 млрд євро.
За даними Української асоціації банків, станом на 1 липня 2026 року заборгованість держави перед комерційними банками з компенсації відсоткових ставок сягнула 8,8 млрд грн (для порівняння: роком раніше вона становила 1,4 млрд грн). За прогнозами Нацбанку, до кінця року борг може зрости до 10 млрд грн.
Програма виявилася надзвичайно потрібною: пільговий портфель перевищив 189 млрд грн. Уряд на це не розраховував і змушений шукати донорське фінансування та залучати гранти, аби продовжувати програму.
Проте в умовах заборгованості держави перед банками та нестабільності експорту ця фінансова милиця приховує серйозні підводні камені. Необхідно оцінювати не лише пільгову відсоткову ставку, а й низку критичних умов у договорах.
Більшість договорів містять застереження: якщо держава не перераховує банку компенсацію відсотків, обов'язок сплачувати повну комерційну ставку (яка може сягати від 15 до 25% річних) покладається на позичальника. Для фермера це означає ризик раптово отримати непомірне фінансове навантаження.
Програма здешевлює лише відсотки, тоді як основну суму боргу аграрій має повертати самостійно. За умов блокування чи уповільнення морського експорту та збиткових цін на внутрішньому ринку відсутність пільгового періоду може стати катастрофічною.
Втім заявлена ставка 5, 7 або 9% не відображає підсумкових витрат. До додаткового фінансового навантаження входять одноразові комісії банку за видачу коштів (від 1 до 2%), плата за розрахунково-касове обслуговування, послуги оцінювачів і нотаріусів.
Окремим важким пунктом є страхування застави, вартість якого під час війни суттєво зросла, а в прифронтових зонах застрахувати майно часто взагалі неможливо.
Через високі воєнні ризики банки вкрай неохоче приймають у заставу майбутній врожай чи зерно на складах. Майно (агротехніку, нерухомість) оцінюють із дисконтом від 50 до 60%. Для отримання кредиту на 1 млн грн фермеру нерідко доводиться забезпечувати майна на 2-2,5 млн грн.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Підтримка аграріїв: чи допоможе вона пережити блокаду портів
Нагадаємо, удари РФ по портах Великої Одеси створюють загрозу скорочення аграрного експорту України у 2026/2027 маркетинговому році майже вдвічі: із потенційних 64,4 млн тонн до 29,6 млн тонн.
Відвантаження пшениці може скоротитися з 17,6 млн тонн до 8,3 млн тонн. При цьому ринок зернових культур поки що залишається контрольованим, чого не можна сказати про експорт соняшникової олії.
Go to zn.uaУ Євросоюзу просять гроші на кредитну підтримку українських фермерів 
Go to zn.ua
Міністерство аграрної політики та продовольства України звернулося до Європейської комісії з проханням надати 220 млн євро безповоротної фінансової допомоги для підтримки українських фермерів. Про це йдеться у повідомленні відомства з посиланням на міністра аграрної політики та продовольства Тараса Висоцького.
Зазначається, що гроші планується спрямувати на компенсацію відсоткових ставок за кредитами для малих і середніх агровиробників у межах державної програми «Доступні кредити 5–7–9%».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Підтримка аграріїв: чи допоможе вона пережити блокаду портів
За словами Висоцького, залучення гранту ЄС дасть змогу сформувати пільговий кредитний портфель обсягом до 4 млрд євро з кінцевою ставкою для позичальників не вище 10% річних.
Отримані гроші фермери зможуть спрямувати на виплату зарплат, оренду землі, зберігання врожаю та проведення осінньої посівної кампанії.
"Також це зменшить навантаження на прикордонну інфраструктуру країн ЄС та збереже експортний потенціал України до відновлення роботи морських портів", - йдеться у повідомленні.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Блокування портів агресором уже призвело до зупинки підприємств
Нагадаємо, удари РФ по портах Великої Одеси створюють загрозу скорочення аграрного експорту України у 2026/2027 маркетинговому році майже вдвічі — із потенційних 64,4 млн тонн до 29,6 млн тонн. Відвантаження пшениці може скоротитися з 17,6 млн тонн до 8,3 млн тонн. Водночас ринок зернових культур поки що залишається контрольованим, чого не можна сказати про експорт соняшникової олії.
Зазначається, що гроші планується спрямувати на компенсацію відсоткових ставок за кредитами для малих і середніх агровиробників у межах державної програми «Доступні кредити 5–7–9%».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Підтримка аграріїв: чи допоможе вона пережити блокаду портів
За словами Висоцького, залучення гранту ЄС дасть змогу сформувати пільговий кредитний портфель обсягом до 4 млрд євро з кінцевою ставкою для позичальників не вище 10% річних.
Отримані гроші фермери зможуть спрямувати на виплату зарплат, оренду землі, зберігання врожаю та проведення осінньої посівної кампанії.
"Також це зменшить навантаження на прикордонну інфраструктуру країн ЄС та збереже експортний потенціал України до відновлення роботи морських портів", - йдеться у повідомленні.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Блокування портів агресором уже призвело до зупинки підприємств
Нагадаємо, удари РФ по портах Великої Одеси створюють загрозу скорочення аграрного експорту України у 2026/2027 маркетинговому році майже вдвічі — із потенційних 64,4 млн тонн до 29,6 млн тонн. Відвантаження пшениці може скоротитися з 17,6 млн тонн до 8,3 млн тонн. Водночас ринок зернових культур поки що залишається контрольованим, чого не можна сказати про експорт соняшникової олії.
Go to zn.uaЄС запровадив нові санкції проти РФ через масовані російські удари по Україні 
Go to zn.ua
У п'ятницю, 7 серпня, ЄС запровадив нові санкції проти РФ у відповідь на масовані російські обстріли України. Зокрема, ЄС вніс до санкційного списку п'ятьох фізичних осіб, пов'язаних із військово-промисловим комплексом РФ, заявила головний дипломат Євросоюзу Кая Каллас.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Зрадницькі заяви»: Трамп пригрозив в'язницею винним у витоку даних про дефіцит ракет у США
“Кожна нова атака на Україну — це ще одна причина для Європи посилити тиск на Росію. У відповідь на нещодавню серію російських авіаударів ЄС сьогодні ухвалив нові санкційні списки”, — написала Каллас у соцмережі Х.
“Оскільки російська армія застрягла на полі бою, Москва ще більше посилює свою кампанію терору проти цивільного населення. ЄС повинен і надалі посилювати тиск на Росію, доки Москва не припинить свою війну”, — додала вона.
Фізичні особи, включені до списку, обіймають високі посади в російських компаніях, що діють у секторах оборони та військових технологій, зокрема, підтримують розробку, виробництво або постачання військових технологій та обладнання, які російські збройні сили використовують у війні проти України.
Під санкції потрапив Раміль Бадгутдінов — генеральний директор ВАТ “Серпуховський завод «Металіст»” — підприємства, що займається виробництвом електромеханічних компонентів, зокрема систем, які використовуються в російських балістичних ракетах “Іскандер-М”.
Також ЄС вніс до санкційного списку Алєксандра Дюкарева — генерального директора “Красноярського машинобудівного заводу” — підприємства, що займається виробництвом балістичних ракет, зокрема, ракетних комплексів РС-28 “Сармат”.
Серед інших росіян, включених до списку, керівники російських компаній, що займаються виробництвом військових систем зв’язку та розробкою програмного забезпечення для безпілотних літальних апаратів і військових космічних технологій, зокрема, директорів компаній “Ірз-Связь” (виробляє навігаційні компоненти для російських ракет) та “Аеромакс” (розробляє програмне забезпечення для дронів), а також Науково-дослідного інституту точних приладів.
Рішення про нові санкції ухвалено в межах режиму обмежувальних заходів ЄС, спрямованих проти дій, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Росіяни, які потрапили до санкційного списку, підпадають під заморожування активів та заборону на в’їзд до ЄС.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Федоров: у більшості країн НАТО на складах лише 5–10 ракет
Росія користується дефіцитом в України перехоплювачів для збиття балістичних ракет, посиливши обстріли Києва та цивільних районів по всій країні. Війна США з Іраном призвела до вичерпання американських запасів перехоплювачів для систем Раtrіоt, а європейські країни також не поспішають передавати Україні ракети з власних запасів, побоюючись дефіциту.
СNN із посиланням на джерела повідомляв, що внаслідок війни з Іраном США витратили майже 80% ракет ТНААD, а також близько половини перехоплювачів для Раtrіоt і крилатих ракет Тоmаhаwk. Центр стратегічних і міжнародних досліджень (СSІS) оцінює, що відновлення запасів Раtrіоt та іншої високоточної зброї триватиме роками через тривалий і складний процес виробництва.
Президент США Дональд Трамп відхилив прохання України про надання сотень додаткових перехоплювачів для Раtrіоt. Трамп також змінив риторику щодо ліцензії на виробництво ракет Раtrіоt в Україні, заявивши, що остаточне рішення ще не ухвалене. Хоча Rеutеrs повідомляло, що США продовжують переговори щодо цього питання, попри сумніви Трампа. Однак навіть якщо Україна укладе угоду про виробництво перехоплювачів для Раtrіоt, країна почне отримувати нові ракети не раніше ніж через рік або навіть пізніше.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Атак буде більше: "Флеш" розповів, скільки балістичних ракет щомісяця РФ може запускати по Україні
Оглядач Марк Чемпіон у статті для Вlооmbеrg писав, що Вашингтону та його європейським союзникам потрібно проявити креативність у пошуку нових способів захисту українського повітряного простору, а також розширити можливості далекобійних ударів для українських сил. Інакше західні союзники знову можуть підвести Україну в критичний момент і втратити шанс зупинити війну.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Зрадницькі заяви»: Трамп пригрозив в'язницею винним у витоку даних про дефіцит ракет у США
“Кожна нова атака на Україну — це ще одна причина для Європи посилити тиск на Росію. У відповідь на нещодавню серію російських авіаударів ЄС сьогодні ухвалив нові санкційні списки”, — написала Каллас у соцмережі Х.
“Оскільки російська армія застрягла на полі бою, Москва ще більше посилює свою кампанію терору проти цивільного населення. ЄС повинен і надалі посилювати тиск на Росію, доки Москва не припинить свою війну”, — додала вона.
Фізичні особи, включені до списку, обіймають високі посади в російських компаніях, що діють у секторах оборони та військових технологій, зокрема, підтримують розробку, виробництво або постачання військових технологій та обладнання, які російські збройні сили використовують у війні проти України.
Під санкції потрапив Раміль Бадгутдінов — генеральний директор ВАТ “Серпуховський завод «Металіст»” — підприємства, що займається виробництвом електромеханічних компонентів, зокрема систем, які використовуються в російських балістичних ракетах “Іскандер-М”.
Також ЄС вніс до санкційного списку Алєксандра Дюкарева — генерального директора “Красноярського машинобудівного заводу” — підприємства, що займається виробництвом балістичних ракет, зокрема, ракетних комплексів РС-28 “Сармат”.
Серед інших росіян, включених до списку, керівники російських компаній, що займаються виробництвом військових систем зв’язку та розробкою програмного забезпечення для безпілотних літальних апаратів і військових космічних технологій, зокрема, директорів компаній “Ірз-Связь” (виробляє навігаційні компоненти для російських ракет) та “Аеромакс” (розробляє програмне забезпечення для дронів), а також Науково-дослідного інституту точних приладів.
Рішення про нові санкції ухвалено в межах режиму обмежувальних заходів ЄС, спрямованих проти дій, що підривають або загрожують територіальній цілісності, суверенітету та незалежності України. Росіяни, які потрапили до санкційного списку, підпадають під заморожування активів та заборону на в’їзд до ЄС.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Федоров: у більшості країн НАТО на складах лише 5–10 ракет
Росія користується дефіцитом в України перехоплювачів для збиття балістичних ракет, посиливши обстріли Києва та цивільних районів по всій країні. Війна США з Іраном призвела до вичерпання американських запасів перехоплювачів для систем Раtrіоt, а європейські країни також не поспішають передавати Україні ракети з власних запасів, побоюючись дефіциту.
СNN із посиланням на джерела повідомляв, що внаслідок війни з Іраном США витратили майже 80% ракет ТНААD, а також близько половини перехоплювачів для Раtrіоt і крилатих ракет Тоmаhаwk. Центр стратегічних і міжнародних досліджень (СSІS) оцінює, що відновлення запасів Раtrіоt та іншої високоточної зброї триватиме роками через тривалий і складний процес виробництва.
Президент США Дональд Трамп відхилив прохання України про надання сотень додаткових перехоплювачів для Раtrіоt. Трамп також змінив риторику щодо ліцензії на виробництво ракет Раtrіоt в Україні, заявивши, що остаточне рішення ще не ухвалене. Хоча Rеutеrs повідомляло, що США продовжують переговори щодо цього питання, попри сумніви Трампа. Однак навіть якщо Україна укладе угоду про виробництво перехоплювачів для Раtrіоt, країна почне отримувати нові ракети не раніше ніж через рік або навіть пізніше.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Атак буде більше: "Флеш" розповів, скільки балістичних ракет щомісяця РФ може запускати по Україні
Оглядач Марк Чемпіон у статті для Вlооmbеrg писав, що Вашингтону та його європейським союзникам потрібно проявити креативність у пошуку нових способів захисту українського повітряного простору, а також розширити можливості далекобійних ударів для українських сил. Інакше західні союзники знову можуть підвести Україну в критичний момент і втратити шанс зупинити війну.
Go to zn.uaЗарплати зростатимуть, а українці повертатимуться додому — прогноз НБУ
Go to zn.ua
Національний банк очікує, що ситуація на ринку праці України поступово поліпшуватиметься, а негативна міграційна тенденція, коли українці залишали країну, зміниться на зворотну. Про це йдеться у липневому Інфляційному звіті регулятора.
Міграція
За прогнозами НБУ, чистий відплив населення у 2026 році становитиме близько 0,2 млн людей.У 2027 та 2028 роках регулятор прогнозує чисте повернення мігрантів — близько 0,1 млн та 0,5 млн людей відповідно. Водночас, це можливо лише за умови зниження безпекових ризиків і поліпшення економічної ситуації.Зростання зарплат
З огляду на дефіцит робочої сили НБУ прогнозує збереження тенденції до швидкого зростання реальних заробітних плат у 2026 році — більш ніж на 12%.У 2027–2028 роках очікується уповільнення темпів зростання реальних зарплат до 4–6% на рік завдяки скороченню дефіциту кадрів за умови повернення мігрантів до України та активнішого залучення населення до ринку праці.Безробіття
Високий попит на працівників також сприятиме зниженню рівня безробіття до 10% у 2026 році та приблизно до 9% у 2027–2028 роках.Однак в НБУ досить оптимістично дивляться на міграцію з України. Повідомлялося, що з усіх українців, які у першому півріччі поточного року виїхали з України, 244,3 тисячі громадян наразі не повернулися. Такі дані вивів «Опендатабот». Водночас, у попередні роки з України виїжджало значно більше громадян. Про це свідчить аналітика «Опендатабот».Go to zn.uaЧерез подорожчання нафти АМКУ пропонує переглянути податки на пальне
Go to zn.ua
Антимонопольний комітет запропонував Кабінету Міністрів тимчасово зменшити окремі податкові складові ціни на пальне з огляду на стрімке зростання світових котирувань. У Комітеті нагадали, що частка податків у структурі роздрібної ціни бензину та дизельного пального перевищує 40%. Про це йдеться у повідомленні АМКУ.
Зазначається, що під час паливної кризи, спричиненої війною між Ізраїлем та Іраном, світові індекси й ціни на світлі нафтопродукти зросли більш ніж на 100%. Це впливає на роздрібні ціни на автозаправних станціях, оскільки закупівельна вартість пального становить майже половину його кінцевої ціни.
Іншою найбільшою складовою роздрібної ціни є податкове навантаження — податок на додану вартість і акцизний податок. Їхня сукупна частка у структурі ціни перевищує 40%.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Інфляція прискориться, зростання економіки сповільниться: НБУ оприлюднив новий макропрогноз
"Оскільки ПДВ розраховується у відсотковому відношенні до митної вартості пального та акцизу, суттєве зростання митної вартості з початку весни призвело до відповідного істотного зростання ще й розміру самого ПДВ", – йдеться у повідомленні.
Крім того, додаткове фінансове навантаження створює необхідність формувати мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів. В АМКУ вважають, що одночасне зростання закупівельної вартості, податкового навантаження та витрат на створення резервів може погіршити конкурентне середовище на ринку. Найбільше від цього можуть постраждати невеликі мережі АЗС. На думку регулятора, частина компаній може залишити ринок.
У зв'язку з цим АМКУ звернувся до Кабміну з пропозиціями щодо вдосконалення державного реагування під час кризових ситуацій на паливному ринку. Зокрема, Комітет пропонує розглянути механізми тимчасового коригування окремих податкових складових ціни імпортованого пального під час різких стрибків світових цін.
Також АМКУ вважає доцільним переглянути механізм оподаткування операцій, пов'язаних із формуванням мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Запаси дешевого бензину в Україні вичерпано: на АЗС готуються до нового стрибка цін
Повідомлялося, що перевізники і промислові споживачі пального будуть намагатись заправлятись на АЗС, що вже видно по кількості фур там, де їх раніше ніколи не було. Тому наступні кілька тижнів спекотною буде не тільки погода. На півдні постачання ускладнені російськими обстрілами, на суходолі вже відчувається штовханина між бензовозами і зерновозами.
Раніше у "Нафтогазі" повідомили про те, що упродовж 7 місяців російські окупанти зруйнували 37 автозаправних комплексів мережі Групи «Нафтогаз».
Зазначається, що під час паливної кризи, спричиненої війною між Ізраїлем та Іраном, світові індекси й ціни на світлі нафтопродукти зросли більш ніж на 100%. Це впливає на роздрібні ціни на автозаправних станціях, оскільки закупівельна вартість пального становить майже половину його кінцевої ціни.
Іншою найбільшою складовою роздрібної ціни є податкове навантаження — податок на додану вартість і акцизний податок. Їхня сукупна частка у структурі ціни перевищує 40%.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Інфляція прискориться, зростання економіки сповільниться: НБУ оприлюднив новий макропрогноз
"Оскільки ПДВ розраховується у відсотковому відношенні до митної вартості пального та акцизу, суттєве зростання митної вартості з початку весни призвело до відповідного істотного зростання ще й розміру самого ПДВ", – йдеться у повідомленні.
Крім того, додаткове фінансове навантаження створює необхідність формувати мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів. В АМКУ вважають, що одночасне зростання закупівельної вартості, податкового навантаження та витрат на створення резервів може погіршити конкурентне середовище на ринку. Найбільше від цього можуть постраждати невеликі мережі АЗС. На думку регулятора, частина компаній може залишити ринок.
У зв'язку з цим АМКУ звернувся до Кабміну з пропозиціями щодо вдосконалення державного реагування під час кризових ситуацій на паливному ринку. Зокрема, Комітет пропонує розглянути механізми тимчасового коригування окремих податкових складових ціни імпортованого пального під час різких стрибків світових цін.
Також АМКУ вважає доцільним переглянути механізм оподаткування операцій, пов'язаних із формуванням мінімальних запасів нафти та нафтопродуктів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Запаси дешевого бензину в Україні вичерпано: на АЗС готуються до нового стрибка цін
Повідомлялося, що перевізники і промислові споживачі пального будуть намагатись заправлятись на АЗС, що вже видно по кількості фур там, де їх раніше ніколи не було. Тому наступні кілька тижнів спекотною буде не тільки погода. На півдні постачання ускладнені російськими обстрілами, на суходолі вже відчувається штовханина між бензовозами і зерновозами.
Раніше у "Нафтогазі" повідомили про те, що упродовж 7 місяців російські окупанти зруйнували 37 автозаправних комплексів мережі Групи «Нафтогаз».
Go to zn.uaНБУ: міжнародна підтримка дозволить фінансувати дефіцит бюджету без емісії
Go to zn.ua
Національний банк очікує, що дефіцит державного бюджету України за підсумками поточного року, без урахування грантів у доходах, може становити близько 35% валового внутрішнього продукту (ВВП). Водночас у 2027 році НБУ прогнозує його скорочення до 26% ВВП, а у 2028 році — до 15% ВВП. Про це йдеться у липневому Інфляційному звіті регулятора.Основним джерелом фінансування залишатиметься міжнародна підтримка. НБУ очікує її надходження в обсязі:
- 87 млрд доларів у 2026 році;59 млрд доларів у 2027 році;33 млрд доларів у 2028 році.
Go to zn.uaІнфляція прискориться, зростання економіки сповільниться: НБУ оприлюднив новий макропрогноз
Go to zn.ua
Національний банк очікує, що інфляція в Україні прискориться до 10% за підсумками 2026 року, тоді як реальний ВВП зросте лише на 1,8%. При цьому в НБУ допускають подальше підвищення облікової ставки. Про це йдеться у липневому Інфляційному звіті регулятора.
Інфляція
Водночас у 2027 році інфляція сповільниться до 6,9%, а у 2028 році повернеться до цільового рівня 5%.На думку експертів НБУ, цього року ціни зростатимуть через значне розширення бюджетних стимулів, збільшення витрат бізнесу на оплату праці, подорожчання пального та наслідки попереднього послаблення гривні. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Нацбанк підвищив облікову ставку через прискорення інфляціїПлани щодо облікової ставки
У Нацбанку допускають подальше підвищення облікової ставки до 16% у 2026 році. Повернення до циклу її зниження очікується у другому кварталі 2027 року.Зростання економіки
Очікується, що цього року реальний ВВП збільшиться на 1,8%. Удари РФ по підприємствах та інфраструктурі й надалі обмежуватимуть виробництво й інвестиції. Водночас економіку підтримуватимуть значні бюджетні видатки, оскільки частину зовнішнього фінансування буде спрямовано на виробництво озброєння в Україні. Крім того, НБУ очікує збільшення врожаїв.У 2027–2028 роках регулятор прогнозує прискорення економічного зростання до 2,8–3% на рік.Зазначається, що прогноз НБУ враховує посилення російських атак, війну на Близькому Сході та економічний ефект від локалізації оборонного виробництва. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Співзасновник "Нової пошти" пояснив, як компенсувати бізнесу збитки через російські обстріли без втрат для держбюджету Як писало ZN.UА, в Україні люблять прості рецепти для складних проблем. Коли дорожчають продукти, пальне і послуги, одразу лунає знайоме: «заморозити ціни», «натиснути на бізнес», «змусити всіх не підвищувати». Але економіка не працює наказами. У березні 2026-го інфляція прискорилася до 7,9% рік до року, а ціни за місяць зросли на 1,7%. Про це читайте в статті "Зростання цін не зупиниш постановою. Що може зупинити подорожчання життя українців".Go to zn.uaУдари РФ по складах: що буде з цінами на продукти та асортиментом магазинів
Go to zn.ua
Експерти прогнозують тимчасове зникнення окремих брендів із полиць магазинів та незначне подорожчання товарів через російські обстріли логістичної інфраструктури й складів. Водночас це не призведе до дефіциту товарів і не матиме істотного впливу на ринок. Про це пише "Укрінформ" із посиланням на учасників ринку.
На думку експертів, український ринок залишається достатньо конкурентним, тому якщо окремі товари тимчасово зникнуть із полиць, їх швидко замінить аналогічна продукція інших виробників. Саме тому не варто очікувати й істотного стрибка цін.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Пасічники прогнозують зростання цін на мед через посуху
Член Української ради бізнесу Михайло Непран вважає, що реагувати на панічні повідомлення про можливе спорожніння полиць магазинів не варто.
"Полиці порожніми не будуть. Хоча можливе певне подорожчання окремих категорій товарів через зростання логістичних витрат, зокрема на доставлення овочів. Водночас сезонне зниження цін, імовірно, стане компенсатором, тому споживачі навряд чи відчують істотні зміни", – зазначив він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Російські удари по інфраструктурі: уряд обіцяє надати бізнесу приміщення для розосередження складів
Як пише ZN.UА, масштаб наслідків залежить від вартості товарних запасів, частки застрахованого майна, наявності резервних площ, швидкості переспрямування логістичних потоків, тривалості простою та повторюваності атак. Про це читайте в статті "Чому знищення логістики переписує ціну кожного товару і що з цим можна зробити".
На думку експертів, український ринок залишається достатньо конкурентним, тому якщо окремі товари тимчасово зникнуть із полиць, їх швидко замінить аналогічна продукція інших виробників. Саме тому не варто очікувати й істотного стрибка цін.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Пасічники прогнозують зростання цін на мед через посуху
Член Української ради бізнесу Михайло Непран вважає, що реагувати на панічні повідомлення про можливе спорожніння полиць магазинів не варто.
"Полиці порожніми не будуть. Хоча можливе певне подорожчання окремих категорій товарів через зростання логістичних витрат, зокрема на доставлення овочів. Водночас сезонне зниження цін, імовірно, стане компенсатором, тому споживачі навряд чи відчують істотні зміни", – зазначив він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Російські удари по інфраструктурі: уряд обіцяє надати бізнесу приміщення для розосередження складів
Як пише ZN.UА, масштаб наслідків залежить від вартості товарних запасів, частки застрахованого майна, наявності резервних площ, швидкості переспрямування логістичних потоків, тривалості простою та повторюваності атак. Про це читайте в статті "Чому знищення логістики переписує ціну кожного товару і що з цим можна зробити".
Go to zn.uaПасічники прогнозують зростання цін на мед через посуху
Go to zn.ua
Мед в Україні дорожчатиме через нижчий урожай порівняно з минулим роком та дефіцит окремих сортів. Експорт українського меду цього року може скоротитися до 42–46 тис. тонн із близько 50 тис. тонн у 2025 році. Про це розповів президент Спілки пасічників України Сергій Гриньов, пише Dеlо.uа.
Медозбір триває
Через тривалу літню посуху обсяги медозбору скоротилися. Наразі основний мед отримують із соняшнику, однак через високі температури рослини виділяють менше нектару. Водночас частина пізніх посівів соняшнику ще цвіте, тому медозбір триватиме впродовж серпня. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Чому знищення логістики переписує ціну кожного товару і що з цим можна зробити Загалом сезон можна оцінити як добрий. Водночас на кінцеві результати негативно вплинули погана зимівля бджіл і літня посуха, тому обсяг виробництва меду, за попередніми оцінками, скоротиться приблизно на 10%.Водночас урожай меду у 2025 році також був слабким і значно нижчим за середній рівень."Минулорічний врожай також був із меншим медозбором. Для внутрішнього споживання використовується цьогорічний мед, і його вистачає", – заявив Гриньов. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Морози вдарили по врожаю: ягоди та фрукти можуть різко подорожчатиЕкспорт
Пасічники готові продавати продукцію експортерам, якщо закупівельна ціна буде щонайменше на рівні минулого року.Однак обсяги експорту можуть скоротитися. Якщо торік Україна експортувала близько 50 тис. тонн меду, то цього року експорт, за прогнозами, становитиме 42–46 тис. тонн.Водночас частина пасічників досі не реалізувала залишки минулорічного меду, очікуючи вищих цін. Це пояснюється формуванням певного дефіциту як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках.Президент Володимир Зеленський у вечірньому зверненні оголосив про пакет підтримки аграріїв. Уряд схвалив рішення про пільгові кредити аграріям і анонсував додаткові рішення.Go to zn.uaТурецький Aydem Holding побудує 100 МВт енергетики під Києвом
Go to zn.ua
Агенція регіонального розвитку Київської області підписала меморандум про співпрацю з турецьким енергетичним холдингом Аydеm Ноldіng А.Ş. Меморандум стосується реалізації проєкту відновлюваної енергетики потужністю до 100 МВт, повідомляє Інтерфакс-Україна.
Проєкт планують реалізувати за підтримки державної установи UkrаіnеІnvеst і територіальних громад Київщини, які займатимуться виділенням земельних ділянок та підключенням майбутніх об'єктів до електромереж.
"Наша мета – зробити Київську область одним із найпривабливіших регіонів для міжнародних інвесторів, де масштабні інвестиційні проєкти реалізуються швидко, прозоро та ефективно", — зазначив директор Агенції регіонального розвитку Київської області Назарій Волянський.
Аydеm Ноldіng є одним із найбільших інтегрованих енергоконгломератів Туреччини. Його публічна дочірня компанія Аydеm Rеnеwаblеs торгується на біржі Воrsа Іstаnbul та управляє портфелем відновлюваної енергетики потужністю понад 1 200 МВт.
Аydеm має значне боргове навантаження у валюті за власною програмою єврооблігацій, тому малоймовірно, що об'єкт в Україні компанія побудує виключно за власні кошти. Найімовірніше, йдеться про міжнародне проєктне фінансування (кредити ЄБРР, ІFС, турецького Ехіmbаnk або механізми страхування військово-політичних ризиків МІGА). Якщо ці кредити не вдасться залучити, проєкт може затягнутися.
У компанії є значний досвід роботи в Туреччині, реальні фізичні активи (ГЕС, ВЕС, СЕС, мережі), вміння працювати з державними регуляторами Туреччини та залучати синдиковані кредити.
Наприкінці 2025 року компанія випустила нові єврооблігації на $550 млн із погашенням у 2030 році під 9.875% річних. Завдяки цьому вони повністю виплатили попередні борги й розтягнули графік виплат до 2030 року, зменшивши загрозу дефолту у короткостроковій перспективі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Як війна США з Іраном стимулює розвиток відновлюваної енергетики та чи стійкий цей імпульс — FТ
Попри випуск єврооблігацій на 550 млн доларів наприкінці 2025 року та зміну прогнозу на позитивний, міжнародне агентство Fіtсh досі утримує рейтинг компанії на рівні «В» категорії.
У самій Туреччині холдинг зазнає жорсткої критики через неякісне обладнання та застарілу інфраструктуру розподільних мереж на західному узбережжі країни. Тут у пікові сезони регулярно виникають аварії та тривалі відключення світла.
З урахуванням бюрократичних процедур, оформлення землі та логістики будівництва, введення в експлуатацію об'єкта на 100 МВт може тривати від 1,5 до 2 років для сонячних станцій і від 3 до 4 років у разі вибору вітрогенерації.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
ЄС будує нову енергетичну модель. Чи є в ній місце Україні?
Нові вкладення в будівництво електростанцій з’являються на тлі великих руйнувань української енергетики, які сталися через російські обстріли. Готуючись до зими, влада й енергетики все більше ставлять на те, щоб будувати нові невеликі станції в різних місцях.
Фахівці попереджають: навіть після ремонтів система все одно залишається слабкою, і наступна зима може бути важкою через ризик нових атак. Саме тому запрошення приватних інвесторів будувати нові «зелені» електростанції вважають одним із способів зробити енергетику країни міцнішою.
Більше про проблеми української енергетики розповідає в статті ZN.UА «Блекаути назавжди. Чи зможе Україна вийти з енергетичної кризи» аналітикиня та керівниця з комунікацій Ukrаіnе Fасіlіty Рlаtfоrm Марія Цатурян.
Проєкт планують реалізувати за підтримки державної установи UkrаіnеІnvеst і територіальних громад Київщини, які займатимуться виділенням земельних ділянок та підключенням майбутніх об'єктів до електромереж.
"Наша мета – зробити Київську область одним із найпривабливіших регіонів для міжнародних інвесторів, де масштабні інвестиційні проєкти реалізуються швидко, прозоро та ефективно", — зазначив директор Агенції регіонального розвитку Київської області Назарій Волянський.
Аydеm Ноldіng є одним із найбільших інтегрованих енергоконгломератів Туреччини. Його публічна дочірня компанія Аydеm Rеnеwаblеs торгується на біржі Воrsа Іstаnbul та управляє портфелем відновлюваної енергетики потужністю понад 1 200 МВт.
Аydеm має значне боргове навантаження у валюті за власною програмою єврооблігацій, тому малоймовірно, що об'єкт в Україні компанія побудує виключно за власні кошти. Найімовірніше, йдеться про міжнародне проєктне фінансування (кредити ЄБРР, ІFС, турецького Ехіmbаnk або механізми страхування військово-політичних ризиків МІGА). Якщо ці кредити не вдасться залучити, проєкт може затягнутися.
У компанії є значний досвід роботи в Туреччині, реальні фізичні активи (ГЕС, ВЕС, СЕС, мережі), вміння працювати з державними регуляторами Туреччини та залучати синдиковані кредити.
Наприкінці 2025 року компанія випустила нові єврооблігації на $550 млн із погашенням у 2030 році під 9.875% річних. Завдяки цьому вони повністю виплатили попередні борги й розтягнули графік виплат до 2030 року, зменшивши загрозу дефолту у короткостроковій перспективі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Як війна США з Іраном стимулює розвиток відновлюваної енергетики та чи стійкий цей імпульс — FТ
Попри випуск єврооблігацій на 550 млн доларів наприкінці 2025 року та зміну прогнозу на позитивний, міжнародне агентство Fіtсh досі утримує рейтинг компанії на рівні «В» категорії.
У самій Туреччині холдинг зазнає жорсткої критики через неякісне обладнання та застарілу інфраструктуру розподільних мереж на західному узбережжі країни. Тут у пікові сезони регулярно виникають аварії та тривалі відключення світла.
З урахуванням бюрократичних процедур, оформлення землі та логістики будівництва, введення в експлуатацію об'єкта на 100 МВт може тривати від 1,5 до 2 років для сонячних станцій і від 3 до 4 років у разі вибору вітрогенерації.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
ЄС будує нову енергетичну модель. Чи є в ній місце Україні?
Нові вкладення в будівництво електростанцій з’являються на тлі великих руйнувань української енергетики, які сталися через російські обстріли. Готуючись до зими, влада й енергетики все більше ставлять на те, щоб будувати нові невеликі станції в різних місцях.
Фахівці попереджають: навіть після ремонтів система все одно залишається слабкою, і наступна зима може бути важкою через ризик нових атак. Саме тому запрошення приватних інвесторів будувати нові «зелені» електростанції вважають одним із способів зробити енергетику країни міцнішою.
Більше про проблеми української енергетики розповідає в статті ZN.UА «Блекаути назавжди. Чи зможе Україна вийти з енергетичної кризи» аналітикиня та керівниця з комунікацій Ukrаіnе Fасіlіty Рlаtfоrm Марія Цатурян.
Go to zn.uaКорецький анонсував підвищення зарплат педагогів з 1 вересня
Go to zn.ua
Прем'єр-міністр Сергій Корецький повідомив, що з 1 вересня заробітна плата педагогів в Україні зросте на 20%, студентські стипендії подвояться, а понад 3 млн школярів отримуватимуть безоплатне харчування. Він написав це після засідання уряду, присвяченого підготовці до нового навчального року.
Корецький наголосив, що до початку навчального року всі заклади освіти мають бути повністю готовими до роботи. Уряд ставить головним пріоритетом безпеку дітей і педагогів, а особлива увага приділяється будівництву укриттів. Попри російські атаки на друкарні та склади, учні всіх класів мають бути повністю забезпечені підручниками.
Підвищення зарплат на 20% із 1 вересня стане другим етапом урядової програми підтримки педагогів у 2026 році. Із 1 січня 2026 року посадові оклади вже зросли на 30%. Також діють щомісячні доплати: 2 тис. грн для всіх учителів шкіл та 4 тис. грн — для педагогів, які працюють у прифронтових і прикордонних громадах.
Учителям підвищать не лише базовий посадовий оклад. Від нього залежать основні надбавки: за вислугу років, престижність педагогічної праці, класне керівництво, перевірку зошитів, завідування навчальними кабінетами та інші передбачені законодавством доплати. Тому після збільшення окладу автоматично зросте і загальний розмір щомісячної заробітної плати.
У серпні 2026 року фактичний дохід учителів залежить від категорії, стажу, тарифного розряду та педагогічного навантаження. Молоді спеціалісти зі стажем до двох років зазвичай отримують близько 12-15 тис. грн на місяць. Учителі І-ІІ категорії зі стажем 5-10 років — орієнтовно 16-20 тис. грн, а педагоги вищої категорії зі стажем понад 15 років — близько 22-28 тис. грн. Середня заробітна плата вчителя нині оцінюється приблизно у 18–22 тис. грн після сплати податків.
Після підвищення на 20% щомісячний дохід педагогів може збільшитися приблизно на 3-5,5 тис. грн залежно від тарифного розряду та розміру надбавок. Середня зарплата вчителів може зрости до 22-27 тис. грн, а педагоги вищої категорії отримуватимуть 27-33 тис. грн на місяць. У прифронтових та прикордонних громадах фактичні виплати можуть бути ще вищими завдяки додатковій щомісячній доплаті.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Зарплати вчителям: чому суттєве підвищення в 2026 році не вирішить проблему
Після першого підвищення зарплат учителям Міністерство освіти визнало: частина педагогів майже нічого не відчула. Причина — деякі громади зменшили свою доплату «за престижність праці», тому збільшення окладів частково компенсувалося скороченням місцевих надбавок. Уряд тоді пообіцяв, що на другому етапі реформи підвищення буде вже відчутним.
Корецький наголосив, що до початку навчального року всі заклади освіти мають бути повністю готовими до роботи. Уряд ставить головним пріоритетом безпеку дітей і педагогів, а особлива увага приділяється будівництву укриттів. Попри російські атаки на друкарні та склади, учні всіх класів мають бути повністю забезпечені підручниками.
Підвищення зарплат на 20% із 1 вересня стане другим етапом урядової програми підтримки педагогів у 2026 році. Із 1 січня 2026 року посадові оклади вже зросли на 30%. Також діють щомісячні доплати: 2 тис. грн для всіх учителів шкіл та 4 тис. грн — для педагогів, які працюють у прифронтових і прикордонних громадах.
Учителям підвищать не лише базовий посадовий оклад. Від нього залежать основні надбавки: за вислугу років, престижність педагогічної праці, класне керівництво, перевірку зошитів, завідування навчальними кабінетами та інші передбачені законодавством доплати. Тому після збільшення окладу автоматично зросте і загальний розмір щомісячної заробітної плати.
У серпні 2026 року фактичний дохід учителів залежить від категорії, стажу, тарифного розряду та педагогічного навантаження. Молоді спеціалісти зі стажем до двох років зазвичай отримують близько 12-15 тис. грн на місяць. Учителі І-ІІ категорії зі стажем 5-10 років — орієнтовно 16-20 тис. грн, а педагоги вищої категорії зі стажем понад 15 років — близько 22-28 тис. грн. Середня заробітна плата вчителя нині оцінюється приблизно у 18–22 тис. грн після сплати податків.
Після підвищення на 20% щомісячний дохід педагогів може збільшитися приблизно на 3-5,5 тис. грн залежно від тарифного розряду та розміру надбавок. Середня зарплата вчителів може зрости до 22-27 тис. грн, а педагоги вищої категорії отримуватимуть 27-33 тис. грн на місяць. У прифронтових та прикордонних громадах фактичні виплати можуть бути ще вищими завдяки додатковій щомісячній доплаті.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Зарплати вчителям: чому суттєве підвищення в 2026 році не вирішить проблему
Після першого підвищення зарплат учителям Міністерство освіти визнало: частина педагогів майже нічого не відчула. Причина — деякі громади зменшили свою доплату «за престижність праці», тому збільшення окладів частково компенсувалося скороченням місцевих надбавок. Уряд тоді пообіцяв, що на другому етапі реформи підвищення буде вже відчутним.
Go to zn.uaПідтримка аграріїв: чи допоможе вона пережити блокаду портів
Go to zn.ua
Президент України Володимир Зеленський у вечірньому зверненні оголосив про пакет підтримки аграріїв. Він констатував, що експортери зерна опинилися у складній ситуації через російські удари по морських портах і майже зупинку роботи чорноморського експортного коридору. Уряд схвалив рішення про пільгові кредити аграріям і анонсував додаткові рішення.
Проблема з морським експортом набирає обертів — з 22 липня великі судна перестали заходити до портів Великої Одеси. Наслідки цього вже відчули аграрії та металургійні підприємства, для яких морські перевезення залишаються основним шляхом експорту.
Проте проблема не лише в зупинці експорту. Внутрішні ціни на зерно знижуються, тоді як виробники не завжди можуть продати врожай за прийнятною ціною. За словами старшої економістки Центру економічної стратегії Наталії Колесніченко, частину зерна доводиться залишати в елеваторах або спеціальних поліпропіленових рукавах, щоб дочекатися відновлення нормальної роботи портів. Альтернативні маршрути через Дунай, перевезення залізницею чи автомобільним транспортом до країн ЄС значно дорожчі й не здатні повністю замінити чорноморські перевезення.
Уряд ставить не на компенсацію втрат, а на те, щоб допомогти виробникам перечекати кризу. Пільгові кредити й державні гарантії дадуть аграріям обігові гроші, а значить, можливість довше зберігати врожай без вимушеного продажу за зниженими цінами. Проте економісти наголошують: якщо блокада портів затягнеться, проблеми із зовнішніми поставками лише накопичуватимуться.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Україна шукає нові маршрути для зерна через блокування портів Росією — Rеutеrs
Блокада портів збіглася з новими обмеженнями Європейського Союзу для металургійної продукції та дією механізму СВАМ (Саrbоn Воrdеr Аdjustmеnt Месhаnіsm) — вуглецевого прикордонного мита Європейського Союзу. За даними Держстату, металургія забезпечила 12% валютних надходжень України у 2025 році, тому скорочення поставок впливає на економіку загалом.
Ті самі ризики бачить і французьке видання Lеs Есhоs. Найбільшими ризиками для української економіки залишаються удари по портовій та енергетичній інфраструктурі, а також невизначеність із роботою морських експортних маршрутів і стабільністю міжнародного фінансування.
Урядові програми мають допомогти аграріям пережити цю кризу. Проте їхній ефект залежатиме від того, чи вдасться Україні відновити стабільний морський експорт. Саме він досі залишається головним джерелом валютної виручки для аграрного сектору і безпосередньо впливає на стійкість української економіки.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Російські атаки можуть скоротити експорт українського зерна на третину — Rеutеrs
Росія системно атакує українську портову інфраструктуру, намагаючись порушити роботу морського коридору. У липні завдано ракетного удару по порту Одещини, а за кілька днів атакували цивільне торговельне судно в Одеській області. За словами колишнього віцепрем'єр-міністра Олексія Кулеби, у 2026 році Росія вже здійснила понад 180 атак на порти Одеси та Чорноморська — більше, ніж за весь 2025 рік.
Проблема з морським експортом набирає обертів — з 22 липня великі судна перестали заходити до портів Великої Одеси. Наслідки цього вже відчули аграрії та металургійні підприємства, для яких морські перевезення залишаються основним шляхом експорту.
Проте проблема не лише в зупинці експорту. Внутрішні ціни на зерно знижуються, тоді як виробники не завжди можуть продати врожай за прийнятною ціною. За словами старшої економістки Центру економічної стратегії Наталії Колесніченко, частину зерна доводиться залишати в елеваторах або спеціальних поліпропіленових рукавах, щоб дочекатися відновлення нормальної роботи портів. Альтернативні маршрути через Дунай, перевезення залізницею чи автомобільним транспортом до країн ЄС значно дорожчі й не здатні повністю замінити чорноморські перевезення.
Уряд ставить не на компенсацію втрат, а на те, щоб допомогти виробникам перечекати кризу. Пільгові кредити й державні гарантії дадуть аграріям обігові гроші, а значить, можливість довше зберігати врожай без вимушеного продажу за зниженими цінами. Проте економісти наголошують: якщо блокада портів затягнеться, проблеми із зовнішніми поставками лише накопичуватимуться.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Україна шукає нові маршрути для зерна через блокування портів Росією — Rеutеrs
Блокада портів збіглася з новими обмеженнями Європейського Союзу для металургійної продукції та дією механізму СВАМ (Саrbоn Воrdеr Аdjustmеnt Месhаnіsm) — вуглецевого прикордонного мита Європейського Союзу. За даними Держстату, металургія забезпечила 12% валютних надходжень України у 2025 році, тому скорочення поставок впливає на економіку загалом.
Ті самі ризики бачить і французьке видання Lеs Есhоs. Найбільшими ризиками для української економіки залишаються удари по портовій та енергетичній інфраструктурі, а також невизначеність із роботою морських експортних маршрутів і стабільністю міжнародного фінансування.
Урядові програми мають допомогти аграріям пережити цю кризу. Проте їхній ефект залежатиме від того, чи вдасться Україні відновити стабільний морський експорт. Саме він досі залишається головним джерелом валютної виручки для аграрного сектору і безпосередньо впливає на стійкість української економіки.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Російські атаки можуть скоротити експорт українського зерна на третину — Rеutеrs
Росія системно атакує українську портову інфраструктуру, намагаючись порушити роботу морського коридору. У липні завдано ракетного удару по порту Одещини, а за кілька днів атакували цивільне торговельне судно в Одеській області. За словами колишнього віцепрем'єр-міністра Олексія Кулеби, у 2026 році Росія вже здійснила понад 180 атак на порти Одеси та Чорноморська — більше, ніж за весь 2025 рік.
Go to zn.uaЧерги на кордоні перевищили шість діб: Мінінфраструктури спростувало дані експортерів
Go to zn.ua
Через російські обстріли портів Великої Одеси експортери та імпортери переспрямували вантажопотоки на автомобільні шляхи. Як наслідок, сухопутні пункти пропуску перевантажені. Про це повідомляє Асоціація міжнародних експедиторів України (АМЕУ). Натомість у відповіді на запит ZN.UА Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України заявило, що ситуація залишається контрольованою, черг немає, а збільшення кількості перевезень є традиційним для серпня.
Позиція АМЕУ
В Асоціації зазначили, що Ссаном на 6 серпня загалом у чергах перед пунктами пропуску на кордоні із сусідніми країнами нараховується 4948 вантажівок, а час очікування перетину кордону перевищує шість діб.Найгірша ситуація склалася на польському напрямку, де зосереджено майже 87% усієї черги, або 4306 вантажівок. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Відповідь на російський терор у Чорному морі: Кабмін пом'якшив умови для агроекспорту Наразі найбільші черги спостерігаються на таких пунктах пропуску:- Ягодин – Дорогуськ (вантажівки масою понад 7,5 т) — 1357 авто, час очікування 6 діб 11 годин;Шегині – Медика (порожні вантажівки масою понад 3,5 т) — 492 авто, очікування 4 доби 18 годин;Шегині – Медика (вантажівки масою понад 7,5 т) — 374 авто, очікування 4 доби 9 годин;
Що кажуть у міністерстві
По-перше, у міністерстві вважають некоректним пов'язувати поточну кількість реєстрацій у системі «єЧерга» з роботою Українського морського коридору. Основна номенклатура вантажів, які перевозяться морем, зокрема зерно та металопродукція, майже не транспортується автомобільним транспортом. Тому, на думку відомства, стверджувати, що ситуація з морським коридором спричинила зростання навантаження на автомобільні пункти пропуску, немає підстав.По-друге, дані системи «єЧерга» не означають, що тисячі вантажівок фізично стоять перед пунктами пропуску або що водії «застрягли» на кордоні."Перевізник, водій або логіст реєструє транспортний засіб у системі завчасно та очікує наближення часу перетину кордону у зручному місці — переважно вдома, на підприємстві або на спеціально облаштованому майданчику", — пояснили у міністерстві.Отже, показник майже у 5 тисяч зареєстрованих вантажівок відображає загальний попит на перетин кордону через різні пункти пропуску, а не фізичну чергу з такої кількості автомобілів."Жодної фізичної черги у кілька тисяч вантажівок на окремому пункті пропуску немає", — додали у відомстві.Насамкінець у міністерстві зазначили, що кількість транспортних засобів в онлайн-черзі змінюється залежно від сезону, дня тижня та активності перевізників. Традиційно ближче до осені попит на вантажні перевезення зростає. Так, у серпні 2025 року в системі також одночасно було зареєстровано близько 5 тисяч вантажівок.Нагадаємо, що уряд готує низку рішень для підтримки бізнесу, ритейлу та логістичних компаній в умовах систематичних російських атак на складську та портову інфраструктуру.Go to zn.uaРосійські атаки на порти найбільше б'ють по експорту соняшникової олії — експерт
Go to zn.ua
Ситуація в портах України через російські обстріли залишається критичною. Водночас ринок зернових культур поки що контрольований, чого не можна сказати про експорт соняшникової олії. Хоча олія є одним із ключових товарів українського агросектору, втрата закордонних покупців може мати значні наслідки як для економіки, так і для державного бюджету. Про це заявив аналітик аграрних ринків КSЕ «Агроцентр» Павло Мартишев, пише УНІАН.
За його словами, блокування портів більш болісно впливає саме на експорт олійної продукції.
«Соняшникова олія для нас — більш проблемне питання, ніж пшениця. Російські удари вже були по резервуарах з олією, а тонна цього продукту коштує у 4–5 разів дорожче, ніж тонна зерна», — пояснив експерт.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Росія вдарила ракетами по цивільному судну із зерном: п'ятеро загиблих
За словами Мартишева, перед початком атак Україна мала хороші перспективи для експорту соняшникової олії. Однак пошкодження портової інфраструктури можуть суттєво ускладнити виконання контрактів і поставки продукції на зовнішні ринки.
Водночас президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко зазначив, що сектор продовжує працювати попри масштабні виклики. За його словами, міжнародна підтримка та дипломатичний тиск на Росію можуть допомогти стабілізувати ситуацію.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Черги на кордоні перевищили шість діб: Мінінфраструктури спростувало дані експортерів
Повідомлялося, що Кабмін тимчасово знизив мінімальні експортні ціни на зернові та олійні культури. Це стало першим екстреним заходом підтримки аграріїв на тлі російських атак у Чорному морі. Альтернативні маршрути зможуть вийти на стабільну потужність не раніше кінця серпня. Вони забезпечать лише близько половини колишнього обсягу перевезень через чорноморські порти. Україна ризикує не експортувати понад 30 мільйонів тонн продукції, збитки галузі можуть сягнути трьох мільярдів доларів.
За його словами, блокування портів більш болісно впливає саме на експорт олійної продукції.
«Соняшникова олія для нас — більш проблемне питання, ніж пшениця. Російські удари вже були по резервуарах з олією, а тонна цього продукту коштує у 4–5 разів дорожче, ніж тонна зерна», — пояснив експерт.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Росія вдарила ракетами по цивільному судну із зерном: п'ятеро загиблих
За словами Мартишева, перед початком атак Україна мала хороші перспективи для експорту соняшникової олії. Однак пошкодження портової інфраструктури можуть суттєво ускладнити виконання контрактів і поставки продукції на зовнішні ринки.
Водночас президент Української аграрної конфедерації Леонід Козаченко зазначив, що сектор продовжує працювати попри масштабні виклики. За його словами, міжнародна підтримка та дипломатичний тиск на Росію можуть допомогти стабілізувати ситуацію.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Черги на кордоні перевищили шість діб: Мінінфраструктури спростувало дані експортерів
Повідомлялося, що Кабмін тимчасово знизив мінімальні експортні ціни на зернові та олійні культури. Це стало першим екстреним заходом підтримки аграріїв на тлі російських атак у Чорному морі. Альтернативні маршрути зможуть вийти на стабільну потужність не раніше кінця серпня. Вони забезпечать лише близько половини колишнього обсягу перевезень через чорноморські порти. Україна ризикує не експортувати понад 30 мільйонів тонн продукції, збитки галузі можуть сягнути трьох мільярдів доларів.
Go to zn.uaПопри зростання держборгу, його обслуговування стало дешевшим — Гетманцев
Go to zn.ua
На початок серпня державний і гарантований державою борг України досяг 9,49 трлн грн, або 211,6 млрд доларів. За місяць він зріс на 173,9 млрд грн, насамперед завдяки надходженню фінансування від Європейського Союзу та Світового банку для покриття бюджетних потреб під час війни. Про це повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Він уточнив, що від початку 2026 року борг у гривневому еквіваленті збільшився на 448,1 млрд грн. Водночас у доларовому вимірі він скоротився на 1,7 млрд доларів. Таку різницю Гетманцев пояснив зміною валютного курсу.
"Тому оцінювати динаміку державного боргу лише в одній валюті некоректно", – підкреслив він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Україні відтермінували виплати за держборгом: підписано новий меморандум
Найбільшим кредитором України залишається Європейський Союз, на який припадає 39,1% державного і гарантованого державою боргу.
Загалом частка пільгових позик у борговому портфелі становить 66,4%. Таке фінансування Україна переважно отримує на тривалі строки, із пільговими періодами та під низькі відсоткові ставки.
Середньозважена ставка за державним боргом знизилася з 4,5% у червні 2025 року до 4,43% станом на початок серпня 2026 року. Одночасно середній строк до погашення збільшився з 12,1 до 13,15 року.
"Отже, у річному вимірі борг став дешевшим і довшим, а навантаження на бюджет розподілено на триваліший період", – додав він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Комунальні тарифи залишаться незмінними, а борги ЖКГ хочуть компенсувати з держбюджету в 2027 році
За словами Гетманцева, поки основу боргового портфеля становить довгострокове пільгове фінансування, боргове навантаження залишається керованим. Пріоритетом для України має залишатися залучення грантів і довгострокового пільгового фінансування.
Нагадаємо, що на етапі формування держбюджету на 2026 рік загальна сума державних позик становила 2,54 трлн грн, з яких 0,42 трлн — внутрішні позики. Про це писала Тетяна Богдан, доктор економічних наук, директор з наукової роботи Grоwfоrd Іnstіtutе, у статті "Фінансування бюджетних дефіцитів у 2025 і 2026 роках — з дощу та під ринву".
Він уточнив, що від початку 2026 року борг у гривневому еквіваленті збільшився на 448,1 млрд грн. Водночас у доларовому вимірі він скоротився на 1,7 млрд доларів. Таку різницю Гетманцев пояснив зміною валютного курсу.
"Тому оцінювати динаміку державного боргу лише в одній валюті некоректно", – підкреслив він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Україні відтермінували виплати за держборгом: підписано новий меморандум
Найбільшим кредитором України залишається Європейський Союз, на який припадає 39,1% державного і гарантованого державою боргу.
Загалом частка пільгових позик у борговому портфелі становить 66,4%. Таке фінансування Україна переважно отримує на тривалі строки, із пільговими періодами та під низькі відсоткові ставки.
Середньозважена ставка за державним боргом знизилася з 4,5% у червні 2025 року до 4,43% станом на початок серпня 2026 року. Одночасно середній строк до погашення збільшився з 12,1 до 13,15 року.
"Отже, у річному вимірі борг став дешевшим і довшим, а навантаження на бюджет розподілено на триваліший період", – додав він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Комунальні тарифи залишаться незмінними, а борги ЖКГ хочуть компенсувати з держбюджету в 2027 році
За словами Гетманцева, поки основу боргового портфеля становить довгострокове пільгове фінансування, боргове навантаження залишається керованим. Пріоритетом для України має залишатися залучення грантів і довгострокового пільгового фінансування.
Нагадаємо, що на етапі формування держбюджету на 2026 рік загальна сума державних позик становила 2,54 трлн грн, з яких 0,42 трлн — внутрішні позики. Про це писала Тетяна Богдан, доктор економічних наук, директор з наукової роботи Grоwfоrd Іnstіtutе, у статті "Фінансування бюджетних дефіцитів у 2025 і 2026 роках — з дощу та під ринву".
Go to zn.uaНазвано міста України з найдорожчою орендою житла: Київ далеко не лідер
Go to zn.ua
У серпні цього року в Україні найдорожча оренда квартир зафіксована в Ужгороді та Львові. Ужгород ще минулого року досяг рівня 500 доларів за оренду однокімнатної квартири, і наразі ця ціна зберігається. У Львові вартість аналогічна, однак за рік орендна ставка зросла на 11%.
Про це повідомила директорка з розвитку ЛУН Олена Унаньян під час підсумкової панелі Конфедерації будівельників України, пише LІGА.nеt.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Україна отримає 140 млн євро на житло для переселенців і ветеранів
До п'ятірки міст із найдорожчою орендою також входять: Київ — 430 доларів за однокімнатну квартиру, Івано-Франківськ (400 доларів) і Луцьк (370 доларів).
Водночас у столиці оренда подешевшала на 11% порівняно із серпнем 2025 року — з 480 до 430 доларів.
За вартістю оренди двокімнатних квартир Київ (640 доларів) посідає друге місце після Ужгорода (800 доларів), свідчать дані ЛУН.
Найдешевше орендувати житло можна в Миколаєві та Сумах — за 160 доларів, а також у Харкові та Запоріжжі — за 170 доларів на місяць за однокімнатну квартиру.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Чому деякі об’єкти нерухомості ніколи не будуть введені в експлуатацію
Як писало ZN.UА, сьогодні тенденції на ринках нерухомості є локальними, бо деякі регіони перебувають під тиском завищених цін, оскільки об’єктів підвищеної якості там не вистачає, а деякі прифронтові регіони живуть в умовах оренди «на рівні комуналки». Про це читайте в статті "Нерухомість: мертвий сезон — покупців нема, але є багато охочих купити задешево".
Про це повідомила директорка з розвитку ЛУН Олена Унаньян під час підсумкової панелі Конфедерації будівельників України, пише LІGА.nеt.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Україна отримає 140 млн євро на житло для переселенців і ветеранів
До п'ятірки міст із найдорожчою орендою також входять: Київ — 430 доларів за однокімнатну квартиру, Івано-Франківськ (400 доларів) і Луцьк (370 доларів).
Водночас у столиці оренда подешевшала на 11% порівняно із серпнем 2025 року — з 480 до 430 доларів.
За вартістю оренди двокімнатних квартир Київ (640 доларів) посідає друге місце після Ужгорода (800 доларів), свідчать дані ЛУН.
Найдешевше орендувати житло можна в Миколаєві та Сумах — за 160 доларів, а також у Харкові та Запоріжжі — за 170 доларів на місяць за однокімнатну квартиру.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Чому деякі об’єкти нерухомості ніколи не будуть введені в експлуатацію
Як писало ZN.UА, сьогодні тенденції на ринках нерухомості є локальними, бо деякі регіони перебувають під тиском завищених цін, оскільки об’єктів підвищеної якості там не вистачає, а деякі прифронтові регіони живуть в умовах оренди «на рівні комуналки». Про це читайте в статті "Нерухомість: мертвий сезон — покупців нема, але є багато охочих купити задешево".
Go to zn.uaСуперечка між НБУ та "Укрпоштою" триває: Смілянський прокоментував пояснення регулятора щодо квитанцій за ЖКП
Go to zn.ua
Вимоги Нацбанку щодо зазначення персональних даних у платіжних документах під час сплати комунальних послуг залишаються незрозумілими та суперечливими. Водночас позиція регулятора змінилася після суспільного обговорення, яке фактично ініціювала "Укрпошта". Про це повідомив генеральний директор "Укрпошти" Ігор Смілянський.
За його словами, НБУ публічно визнав відсутність необхідності зазначати РНОКПП та повний номер банківської картки в частині платіжних документів.
Водночас він зазначив, що це лише проміжний результат дискусії між "Укрпоштою" та регулятором, а не остаточне вирішення питання.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
НБУ може анулювати платіжну ліцензію "Укрпошти" через рішення щодо Смілянського
На його думку, у пресрелізі НБУ є неточності, які суперечать попереднім рішенням регулятора.
"Перевірка "Укрпошти" у 2026 році: НБУ прямо відніс відсутність РНОКПП/ІПН у комунальних платіжках (зокрема на користь "Нафтогазу", "Харківенергозбуту", "Чернівецької обласної енергопостачальної компанії" та інших) до порушень ст. 40 Закону "Про платіжні послуги". Усі наші заперечення регулятор відхилив, тож "Укрпошта" була зобов'язана привести процеси у відповідність до його вимог у визначені НБУ строки, а саме до 1 серпня", – зазначив він.
Також Смілянський публічно звернувся до НБУ з проханням надати дозвіл на оприлюднення матеріалів перевірки, які стали підставою для висунення вимог до "Укрпошти", оскільки ці документи містять інформацію, що становить банківську таємницю.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
"Укрпошта" підвищила тарифи на доставку посилок
У своєму пресрелізі НБУ зазначив, що не змінював вимог щодо квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг. Базові умови оформлення платіжних документів діють із 2022 року та визначені законом "Про платіжні послуги" та Інструкцією №163. Зміни до цієї інструкції набрали чинності у березні цього року, однак вони не посилили, а спростили порядок оформлення документів про оплату послуг.
У понеділок, 3 серпня, "Укрпошта" повідомила, що з 1 серпня компанія на вимогу НБУ почала друкувати на паперових чеках за комунальні та інші платежі розширені персональні дані платника, зокрема податковий номер і повний номер банківської картки.
За його словами, НБУ публічно визнав відсутність необхідності зазначати РНОКПП та повний номер банківської картки в частині платіжних документів.
Водночас він зазначив, що це лише проміжний результат дискусії між "Укрпоштою" та регулятором, а не остаточне вирішення питання.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
НБУ може анулювати платіжну ліцензію "Укрпошти" через рішення щодо Смілянського
На його думку, у пресрелізі НБУ є неточності, які суперечать попереднім рішенням регулятора.
"Перевірка "Укрпошти" у 2026 році: НБУ прямо відніс відсутність РНОКПП/ІПН у комунальних платіжках (зокрема на користь "Нафтогазу", "Харківенергозбуту", "Чернівецької обласної енергопостачальної компанії" та інших) до порушень ст. 40 Закону "Про платіжні послуги". Усі наші заперечення регулятор відхилив, тож "Укрпошта" була зобов'язана привести процеси у відповідність до його вимог у визначені НБУ строки, а саме до 1 серпня", – зазначив він.
Також Смілянський публічно звернувся до НБУ з проханням надати дозвіл на оприлюднення матеріалів перевірки, які стали підставою для висунення вимог до "Укрпошти", оскільки ці документи містять інформацію, що становить банківську таємницю.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
"Укрпошта" підвищила тарифи на доставку посилок
У своєму пресрелізі НБУ зазначив, що не змінював вимог щодо квитанцій про оплату житлово-комунальних послуг. Базові умови оформлення платіжних документів діють із 2022 року та визначені законом "Про платіжні послуги" та Інструкцією №163. Зміни до цієї інструкції набрали чинності у березні цього року, однак вони не посилили, а спростили порядок оформлення документів про оплату послуг.
У понеділок, 3 серпня, "Укрпошта" повідомила, що з 1 серпня компанія на вимогу НБУ почала друкувати на паперових чеках за комунальні та інші платежі розширені персональні дані платника, зокрема податковий номер і повний номер банківської картки.
Go to zn.uaКитайський нафтопереробний гігант Sinopec нарощує постачання російської нафти — Reuters
Go to zn.ua
Китайський державний нафтопереробний гігант Sіnорес збільшує обсяги закупівлі російської нафти, щоб компенсувати скорочення постачання з Близького Сходу внаслідок війни США з Іраном, повідомляє Rеutеrs.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Зміна стратегії ударів України посилює невизначеність щодо російської нафти — ЗМІ
Закупівлі Sіnорес російської нафти, яка дешевша за аналогічні сорти таких постачальників, як Бразилія та Західна Африка, допомогли компанії зберегти відносно стабільні обсяги переробки й експортувати надлишкове паливо, попри те, що з березня Китай обмежив продаж нафтопродуктів за кордон, щоб захистити внутрішнє постачання на тлі торговельних перебоїв, пов’язаних із війною на Близькому Сході.
За даними кількох джерел Rеutеrs, Sіnорес закупила загалом від 30 до 40 партій (приблизно від 241 000 до 320 000 барелів на добу) російської нафти марки ЕSРО для постачання в липні–вересні. Це охоплює від 5% до 6% від переробної потужності компанії, яка загалом становить 5,2 млн барелів на добу.
“Попит Sіnорес на нафту, схоже, досяг мінімуму після пом’якшення обмежень на експорт палива, але відновлення залишається вибірковим”, — зазначила Емма Лі з компанії Vоrtеха Аnаlytісs, яка відстежує судна.
Китай, який є найбільшим покупцем нафти у світі, різко скоротив загальний обсяг імпорту нафти з початку війни США з Іраном. У червні обсяги закупівель впали на 41% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Однак у липні та серпні країна послабила обмеження на експорт пального.
“Замість загального зростання імпорту попит зміщується на нафту, постачання якої є надійнішим та має нижчі транспортні витрати — насамперед на нафту з наземних запасів та вантажі з російського Далекого Сходу, що доставляються на короткі відстані”, — додала Лі.
За даними моніторингу постачання, проведеного Vоrtеха Аnаlytісs, у липні компанія Sіnорес забезпечила собі близько 7,4 млн барелів нафти ЕSРО, яку здебільшого доставляли до порту Річжао в нафтопереробному центрі провінції Шаньдун.
За словами Лі та чотирьох трейдерів, які уважно стежать за торгівлею нафтою ЕSРО, китайська нафтопереробна компанія закупила щонайменше по десять партій на серпень і вересень. Нафту ЕSРО зазвичай перевозять на суднах типу Аfrаmах, місткістю 740 тисяч барелів.
До початку війни США з Іраном Sіnорес закуповувала майже половину своєї нафти на Близькому Сході та була одним із найбільших клієнтів Саудівської Аравії. У червні та липні Sіnорес не закуповувала саудівську нафту, а в серпні закупила лише два мільйони барелів. Це значно менше, ніж 20 мільйонів барелів саудівської нафти, імпортованих у березні та квітні, і менше п’ятої частини від 11 мільйонів барелів, які компанія в середньому закуповувала щомісяця за рік до початку війни США з Іраном.
За словами трейдерів, ціна на нафту ЕSРО з відвантаженням у вересні була встановлена зі знижкою від $1 до $2 за барель до еталонної марки Вrеnt, що приблизно на $10 дешевше, ніж у конкурентних сортів, таких як оманська та бразильська нафта. До початку війни США з Іраном російська нафта ЕSРО торгувалася зі знижкою приблизно $10 за барель.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
За 1300 км від кордону: українські дрони атакували НПЗ «Башнефть-Новойл» в Уфі
Китай та Індія були найбільшими покупцями російської нафти з початку повномасштабної війни РФ проти України, але великі державні нафтопереробні компанії Китаю, зокрема Sіnорес, призупинили такі закупівлі в жовтні минулого року після того, як Вашингтон запровадив санкції проти провідних російських виробників — компаній “Роснефть” та “Лукойл”. Пекін не визнає західних санкцій і незалежні китайські нафтопереробні підприємства продовжують купувати російську нафту.
У березні та квітні Sіnорес відновила закупівлі російської нафти після отримання тимчасового винятку від США, придбавши приблизно десять партій, а після закінчення терміну дії винятку збільшила обсяги, оскільки війна на Близькому Сході призвела до скорочення постачання. З перших днів повномасштабної війни РФ проти України Sіnорес закуповувала російську нафту, розраховуючись китайським юанем.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Пошкоджено ключову установку: Саратовський НПЗ припинив переробку нафти та торгівлю паливом
Напередодні Вlооmbеrg писало, що експорт російської сирої нафти вперше за шість тижнів впав нижче 4 млн барелів на добу. Скорочення експорту повʼязане зі зміною української стратегії ударів по об'єктах країни-агресора. В таких умовах влада РФ змушена балансувати між внутрішніми потребами в пальному (для армії та населення) та намаганням заробляти більше на експорті сирої нафти. Але радіти зарано, зауважує Вlооmbеrg, оскільки з початку року середній обсяг експорту становив 3,63 млн барелів на добу — це на 300 тисяч барелів більше, ніж середній показник за весь минулий рік. При цьому обсяг російського нафтового експорту зростає з 2022 року.
Про те, як Кремль користується кризою в Перській затоці, розповідав В’ячеслав Ліхачов у статті “Кремль у плюсі, світ у заручниках: чому перемир’я США та Ірану не пережило навіть місяця”.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Зміна стратегії ударів України посилює невизначеність щодо російської нафти — ЗМІ
Закупівлі Sіnорес російської нафти, яка дешевша за аналогічні сорти таких постачальників, як Бразилія та Західна Африка, допомогли компанії зберегти відносно стабільні обсяги переробки й експортувати надлишкове паливо, попри те, що з березня Китай обмежив продаж нафтопродуктів за кордон, щоб захистити внутрішнє постачання на тлі торговельних перебоїв, пов’язаних із війною на Близькому Сході.
За даними кількох джерел Rеutеrs, Sіnорес закупила загалом від 30 до 40 партій (приблизно від 241 000 до 320 000 барелів на добу) російської нафти марки ЕSРО для постачання в липні–вересні. Це охоплює від 5% до 6% від переробної потужності компанії, яка загалом становить 5,2 млн барелів на добу.
“Попит Sіnорес на нафту, схоже, досяг мінімуму після пом’якшення обмежень на експорт палива, але відновлення залишається вибірковим”, — зазначила Емма Лі з компанії Vоrtеха Аnаlytісs, яка відстежує судна.
Китай, який є найбільшим покупцем нафти у світі, різко скоротив загальний обсяг імпорту нафти з початку війни США з Іраном. У червні обсяги закупівель впали на 41% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Однак у липні та серпні країна послабила обмеження на експорт пального.
“Замість загального зростання імпорту попит зміщується на нафту, постачання якої є надійнішим та має нижчі транспортні витрати — насамперед на нафту з наземних запасів та вантажі з російського Далекого Сходу, що доставляються на короткі відстані”, — додала Лі.
За даними моніторингу постачання, проведеного Vоrtеха Аnаlytісs, у липні компанія Sіnорес забезпечила собі близько 7,4 млн барелів нафти ЕSРО, яку здебільшого доставляли до порту Річжао в нафтопереробному центрі провінції Шаньдун.
За словами Лі та чотирьох трейдерів, які уважно стежать за торгівлею нафтою ЕSРО, китайська нафтопереробна компанія закупила щонайменше по десять партій на серпень і вересень. Нафту ЕSРО зазвичай перевозять на суднах типу Аfrаmах, місткістю 740 тисяч барелів.
До початку війни США з Іраном Sіnорес закуповувала майже половину своєї нафти на Близькому Сході та була одним із найбільших клієнтів Саудівської Аравії. У червні та липні Sіnорес не закуповувала саудівську нафту, а в серпні закупила лише два мільйони барелів. Це значно менше, ніж 20 мільйонів барелів саудівської нафти, імпортованих у березні та квітні, і менше п’ятої частини від 11 мільйонів барелів, які компанія в середньому закуповувала щомісяця за рік до початку війни США з Іраном.
За словами трейдерів, ціна на нафту ЕSРО з відвантаженням у вересні була встановлена зі знижкою від $1 до $2 за барель до еталонної марки Вrеnt, що приблизно на $10 дешевше, ніж у конкурентних сортів, таких як оманська та бразильська нафта. До початку війни США з Іраном російська нафта ЕSРО торгувалася зі знижкою приблизно $10 за барель.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
За 1300 км від кордону: українські дрони атакували НПЗ «Башнефть-Новойл» в Уфі
Китай та Індія були найбільшими покупцями російської нафти з початку повномасштабної війни РФ проти України, але великі державні нафтопереробні компанії Китаю, зокрема Sіnорес, призупинили такі закупівлі в жовтні минулого року після того, як Вашингтон запровадив санкції проти провідних російських виробників — компаній “Роснефть” та “Лукойл”. Пекін не визнає західних санкцій і незалежні китайські нафтопереробні підприємства продовжують купувати російську нафту.
У березні та квітні Sіnорес відновила закупівлі російської нафти після отримання тимчасового винятку від США, придбавши приблизно десять партій, а після закінчення терміну дії винятку збільшила обсяги, оскільки війна на Близькому Сході призвела до скорочення постачання. З перших днів повномасштабної війни РФ проти України Sіnорес закуповувала російську нафту, розраховуючись китайським юанем.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Пошкоджено ключову установку: Саратовський НПЗ припинив переробку нафти та торгівлю паливом
Напередодні Вlооmbеrg писало, що експорт російської сирої нафти вперше за шість тижнів впав нижче 4 млн барелів на добу. Скорочення експорту повʼязане зі зміною української стратегії ударів по об'єктах країни-агресора. В таких умовах влада РФ змушена балансувати між внутрішніми потребами в пальному (для армії та населення) та намаганням заробляти більше на експорті сирої нафти. Але радіти зарано, зауважує Вlооmbеrg, оскільки з початку року середній обсяг експорту становив 3,63 млн барелів на добу — це на 300 тисяч барелів більше, ніж середній показник за весь минулий рік. При цьому обсяг російського нафтового експорту зростає з 2022 року.
Про те, як Кремль користується кризою в Перській затоці, розповідав В’ячеслав Ліхачов у статті “Кремль у плюсі, світ у заручниках: чому перемир’я США та Ірану не пережило навіть місяця”.
Go to zn.uaРосія знищила логістичний комплекс Rozetka: компанія втратила мільярди гривень але продовжує працювати
Go to zn.ua
Через атаку в середу, 5 серпня, один із найбільших українських інтернет-магазинів і маркетплейсів Rоzеtkа зазнав найбільших фінансових втрат за весь час свого існування. Логістична інфраструктура компанії повністю зруйнована, а збитки оцінюються у мільярди гривень. Про це співзасновник маркетплейсу Владислав Чечоткін розповів в ефірі національного телемарафону.
За його словами, у складський комплекс компанії влучили три російські балістичні ракети. Зруйновані об'єкти вже не зможуть відновити роботу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Удари РФ не беруть літньої відпустки»: Сибіга відреагував на нічну атаку балістикою по Києву та області
«Це найбільше руйнування для Rоzеtkа за останні чотири роки і за весь час нашого існування. Росія не пошкодувала для нас трьох балістичних ракет. Склад зруйнований вщент і більше не зможе працювати ніколи. Ми зазнали дуже великих збитків — це мільярди гривень. З іншого боку, Rоzеtkа — це давно вже маркетплейс, ми даємо можливість працювати на нашій платформі десяткам тисяч підприємців», — зазначив Чечоткін.
Попри це платформа продовжує працювати та підтримувати український бізнес.
Чечоткін закликав українців підтримувати локальний бізнес, здійснюючи покупки на платформі, щоб компанія та її партнери змогли пройти цей складний період.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Атак буде більше: "Флеш" розповів, скільки балістичних ракет щомісяця РФ може запускати по Україні
Він додав, що останній атаці передувала серія ударів дронами-камікадзе.
Повідомлялося, що в ніч на неділю, 2 серпня, одразу два дрони-камікадзе типу "Шахед" завдали удару по найбільшому складу RОZЕТКА.
Напередодні окупанти атакували реактивним дроном склад компанії у Київській області. Унаслідок цього загинув працівник Володимир Мельниченко. Ще семеро людей дістали поранення, один із постраждалих перебуває у важкому стані. На території складських приміщень RОZЕТКА пошкоджено 13 автомобілів та спалахнула масштабна пожежа.
За його словами, у складський комплекс компанії влучили три російські балістичні ракети. Зруйновані об'єкти вже не зможуть відновити роботу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Удари РФ не беруть літньої відпустки»: Сибіга відреагував на нічну атаку балістикою по Києву та області
«Це найбільше руйнування для Rоzеtkа за останні чотири роки і за весь час нашого існування. Росія не пошкодувала для нас трьох балістичних ракет. Склад зруйнований вщент і більше не зможе працювати ніколи. Ми зазнали дуже великих збитків — це мільярди гривень. З іншого боку, Rоzеtkа — це давно вже маркетплейс, ми даємо можливість працювати на нашій платформі десяткам тисяч підприємців», — зазначив Чечоткін.
Попри це платформа продовжує працювати та підтримувати український бізнес.
Чечоткін закликав українців підтримувати локальний бізнес, здійснюючи покупки на платформі, щоб компанія та її партнери змогли пройти цей складний період.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Атак буде більше: "Флеш" розповів, скільки балістичних ракет щомісяця РФ може запускати по Україні
Він додав, що останній атаці передувала серія ударів дронами-камікадзе.
Повідомлялося, що в ніч на неділю, 2 серпня, одразу два дрони-камікадзе типу "Шахед" завдали удару по найбільшому складу RОZЕТКА.
Напередодні окупанти атакували реактивним дроном склад компанії у Київській області. Унаслідок цього загинув працівник Володимир Мельниченко. Ще семеро людей дістали поранення, один із постраждалих перебуває у важкому стані. На території складських приміщень RОZЕТКА пошкоджено 13 автомобілів та спалахнула масштабна пожежа.
Go to zn.uaAbout news channel
Новини дня. Ексклюзивні коментарі, думки, аналітика та головні події України і світу на сайті Дзеркало тижня
All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.
Responsible: editorial office of the site zn.ua.