Дзеркало Тижня

Станом на 1 вересня податковий борг в Україні перевищив 306 млрд грн. Від початку цього року він збільшився на 28 млрд грн, а від початку повномасштабної війни — майже на 200 млрд грн, зі 106 млрд грн. Про це повідомила народна депутатка Ніна Южаніна, яка звернула увагу на відсутність відкритої інформації про структуру заборгованості.За її словами, наразі незрозуміло, яка частина боргу виникла через несплату поточних податків, а яка — внаслідок податкових перевірок, штрафів і донарахувань. Також немає інформації про те, скільки заборгували підприємства, які втратили активи через війну.Южаніна звернула увагу на дані Рахункової палати: лише за 2025 рік заборгованість із пені та санкцій за порушення валютного законодавства збільшилася на 75,3 млрд грн і сягнула 84,2 млрд грн.Податкова самостійно нараховуватиме податки на продажі через онлайн-платформи: що змінитьсяЗа словами депутатки, окремі нарахування перевищували вартість активів підприємств. Такі суми навряд чи вдасться стягнути, особливо якщо компанія втратила майно внаслідок війни.Водночас заборгованість із пені та валютних санкцій не варто автоматично ототожнювати з усім податковим боргом. Для повної оцінки ситуації потрібні деталізовані дані про склад кожної категорії та її частку в загальній сумі.Боротьба з ухиленням від податків: уряд готує зміни для гуманітарки та бізнесуНа думку депутатки, держава має оприлюднити такі дані про податкову заборгованість:

скільки боргу виникло через несплату поточних податків;яка частина сформувалася внаслідок податкових перевірок, штрафів і донарахувань;скільки заборгували підприємства, які втратили активи через війну;яку суму реально можна стягнути з боржників.

На її думку, без відповідної аналітики неможливо визначити, де потрібне посилення контролю, де необхідний перегляд сумнівних донарахувань, а де — реальні механізми підтримки підприємств, які втратили платоспроможність.Повідомлялося, що Кабінет міністрів готує кардинальні зміни до митного оформлення гуманітарної допомоги, а також розпочинає масштабну боротьбу зі схемами ухилення від оподаткування через штучне дроблення бізнесу (розподіл великих підприємств на десятки чи сотні фізичних осіб-підприємців для мінімізації податкових виплат — ред.). 

Федеральний суд США став на бік споживачів і відхилив клопотання компанії МсDоnаld's про закриття колективного позову щодо популярного сендвіча МсRіb. Клієнти мережі ресторанів швидкого харчування звинувачують компанію в шахрайстві та введенні покупців в оману щодо складу сендвіча. Про це пише Rеutеrs.Претензії споживачів пов'язані з формою м'ясної котлети, яка імітує свинячі реберця. Позивачі стверджують, що компанія навмисно надала м'ясу такої форми, аби створити в покупців враження, ніби страва містить справжнє реберне м'ясо — дорожчий продукт, який цінується за смак і поживні властивості.Однак, за твердженням позивачів, у сендвічі використовують дешевші частини свинини, зокрема лопатку, а також субпродукти — серце та шлунок.МсDоnаld’s офіційно скоротив меню в усіх ресторанах УкраїниНа думку споживачів, через таку маркетингову стратегію вони переплачували за МсRіb, який вважається однією з найдорожчих позицій у меню мережі.Окружна суддя Чикаго Ейпріл Перрі назвала передчасними твердження МсDоnаld's про те, що жоден розсудливий покупець не очікує знайти справжнє реберне м'ясо у фастфуді. Вона зазначила, що на сайті компанії склад сендвіча описаний загально, а клієнти не зобов'язані проводити власні розслідування перед купівлею перекусу за 7 доларів.Суддя також зауважила, що форма котлети може бути непрямим доказом наміру ввести покупців в оману. Очікування споживачів, сформовані назвою та зовнішнім виглядом страви, не можна вважати вигадливими або необґрунтованими.

Реакція МсDоnаld's

Представники мережі заявили, що компанія завжди прозоро інформує споживачів про склад своїх страв і не використовує у виробництві МсRіb серце чи шлунок.Глава МЗС України прокоментував подвійний удар по складах МсDоnаld’sНа думку МсDоnаld's, маркетингова назва сама собою не перетворює правдиву рекламу на шахрайство. Адвокати позивачів, зі свого боку, заявили, що домагатимуться притягнення компанії до відповідальності за оманливу рекламу.МсDоnаld's продає сендвіч МсRіb періодично з 1981 року.

Із 1 січня 2027 року в Україні почнуть діяти нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи. Відповідно до законодавчих змін, якщо людина продає товари через кілька онлайн-майданчиків і перевищує встановлені пороги доходу, суму податкового зобов'язання самостійно визначатиме податкова служба. Про це повідомляє Державна податкова служба України.У відомстві зазначили, що контролюючий орган за податковою адресою продавця визначатиме суму податку, зокрема, якщо сукупний дохід від продажу товарів через кілька цифрових платформ перевищить €2000 за календарний рік.Податок на інтелект: можновладці вирішили, що працювати головою майже нічого не коштуєТакож відповідні правила застосовуватимуться, якщо річний дохід перевищить 834 розміри мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня звітного року.

Як податкова отримуватиме інформацію

Для визначення доходу та суми податку ДПС використовуватиме звіти операторів цифрових платформ, податкові розрахунки, інформацію від компетентних органів інших держав у межах міжнародного автоматичного обміну, а також інші наявні відомості.Якщо дохід або вже сплачений податок зазначений в іноземній валюті, відповідні суми перераховуватимуть у гривні за офіційним курсом Національного банку на 1 січня відповідного звітного року.Після розрахунку податку ДПС надішле платнику податкове повідомлення-рішення із зазначенням суми до сплати.Такий документ мають надіслати або вручити до 1 липня року, наступного за звітним.Після отримання повідомлення людина матиме 60 днів для сплати визначеної суми.Водночас доходи, не пов'язані з діяльністю через цифрові платформи, оподатковуватимуться за загальними правилами.Автоматичний обмін даними про доходи: Україна приєдналася до глобальної угоди цифрових платформ

Коротко про головне 

В ДПС пояснили, як визначатиметься податок:

10% ПДФО: за загальним новим режимом податок утримує оператор платформи як податковий агент; Самостійне визначення податкового зобов'язання ДПС: окремий механізм, описаний податковою для випадків перевищення встановлених порогів доходу.

Нагадаємо, що президент Володимир Зеленський досить довго не підписував закон про «податок на ОLХ». Причиною були «правки про РЕР» (щодо політично значущих та публічних осіб). 

Упродовж жовтня Національний банк продав на міжбанківському валютному ринку понад $6 млрд. Лише за останній тиждень місяця обсяг інтервенцій сягнув рекордних $1,818 млрд. Водночас дефіцит валюти продовжує зростати: зокрема, бізнес купує значно більше доларів, ніж продає. Про це пише видання «Кошт» із посиланням на фінансового аналітика Андрія Шевчишина.За його оцінками, у жовтні бізнес придбав валюти на понад $9,5 млрд. Це найбільший місячний показник за весь час спостережень. Водночас обсяг продажу валюти залишився приблизно на рівні серпня-вересня — близько $5 млрд.У середньому за день бізнес:

купував валюти на $433,7 млн, що на 5,1% більше, ніж у вересні;продавав на $245,6 млн, або на 5,9% більше, ніж попереднього місяця.

Українці активніше купують валюту: банки збільшили її ввезення на 52%Таким чином, щоденна різниця між купівлею та продажем валюти становила $188,1 млн. Це на 4,2% більше, ніж у вересні, і майже втричі більше, ніж у жовтні минулого року.За словами аналітика, дефіцит валюти з боку бізнесу досяг найбільшого рівня за весь час спостережень.

Чому бізнес активізував купівлю валюти

Однією з причин зростання попиту на валюту аналітик називає зміну курсових очікувань. До жовтня Нацбанк утримував курс долара поблизу 45 грн протягом 4,5 місяця. Однак наприкінці жовтня регулятор дозволив гривні послабитися.НБУ пояснив різкі коливання курсу долара та розповів, як стримуватиме попит на валютуУ результаті готівковий долар за місяць подорожчав на 2,3% — до 46,04 грн, а офіційний курс зріс на 1,5% — до 45,53 грн. На міжбанківському ринку курс у певні моменти сягав 45,70–45,75 грн, а готівковий — 46,20 грн.Додатковий тиск на валютний ринок створює перевищення імпорту над експортом. Україна витрачає більше валюти на придбання товарів за кордоном, ніж отримує від їх продажу.У результаті попит на іноземну валюту перевищує її пропозицію. Щоб стримувати різкі курсові коливання та задовольняти попит на міжбанківському ринку, Нацбанк продає валюту з міжнародних резервів.Як писало ZN.UА, ін'єкції Національного банку України астрономічного масштабу більше не відновлюють рівноваги, а лише створюють системні ризики для фінансової стійкості. Хоча в обмінниках на київських вулицях наразі панує спокій, захисні можливості НБУ працюють на межі. Тож грудневий курс долара багатьом не сподобається. Про це йдеться у статті "Чому долар по 45 може скоро стати лише спогадом". 

Міжнародна група з протидії відмиванню коштів FАТF не ухвалила нових рішень щодо реагування на російську агресію проти України. Окремої заяви із засудженням Росії організація знову не оприлюднила, а лише підтвердила, що призупинення членства залишається чинним. Країну-агресора згадано лише в розділі про членство в підсумковому документі пленарного засідання, яке відбулося 28–30 жовтня в Парижі, повідомляє FАТF.
«Призупинення дії членства Російської Федерації у FАТF залишається чинним (див. заяву від лютого 2024 року)», — ідеться в підсумковому документі.
Після заяви від лютого 2024 року FАТF не поверталася до практики окремих публічних заяв із засудженням збройної агресії проти України. Упродовж останніх двох років вона лише підтверджувала чинність рішення про призупинення членства, ухваленого понад три роки тому.
Пленарне засідання відбулося під головуванням Великої Британії. Країни домовилися про глобальні дії проти зростання фінансової злочинності, зокрема пов'язаної з віртуальними активами та шахрайством. Україну представляла Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг), яка співпрацює з FАТF.
Європейська розвідка підготувала секретний звіт про критичні проблеми банківського сектора РФ — Rеutеrs
FАТF виключила Болгарію, Кот-д'Івуар, Демократичну Республіку Конго та Монако зі списку юрисдикцій під посиленим моніторингом. Організація оновила свій «чорний список», до якого нині входять КНДР, Іран і М'янма.
Одним із результатів співпраці Держфінмоніторингу з FАТF могло б стати внесення Росії до цього «чорного списку». Проте прогресу в цьому напрямі немає. Іноземні партнери втрачають інтерес до російського питання на головному світовому майданчику з протидії відмиванню коштів.
Попереднє пленарне засідання FАТF відбулося 22–24 жовтня 2025 року в Парижі під головуванням Еліси де Анда Мадразо. Тема фінансових загроз, пов'язаних із Росією, там взагалі не обговорювалася, а в підсумкових документах не було жодної згадки про ризики від країни-агресора.
Із приходом Проніна в керівництво Фінмоніторингу Україна продовжує втрачати ініціативу в FАТF
У лютому 2025 року FАТF вперше не назвала Росію країною-агресором у декларації від 21 лютого: там не було ні осуду, ні згадки про річницю вторгнення. Раніше тон був іншим. У 2023 році організація висловлювала співчуття українцям і згадувала резолюцію Генасамблеї ООН про виведення російських військ.
У 2024 році вона попереджала про зростання фінансових зв'язків Росії з країнами, щодо яких діють контрзаходи FАТF, про ризики фінансування розповсюдження зброї масового знищення, а також про кібератаки.
Україна послідовно домагається внесення Росії до «чорного списку». У жовтні 2024 року Китай, Індія, Саудівська Аравія та Південна Африка заблокували цей крок, проти була й Бразилія. Розгляд відклали «для збору додаткових доказів». Київ аргументує вимогу тим, що Росія співпрацює з Іраном і КНДР, фінансує приватні військові групи на кшталт «Вагнера» та продає зерно й мінерали, викрадені в Україні.

Влада Нижньогородської області Росії після атаки дронів обмежила продаж бензину: відпускатимуть не більш як 40 л за одне відвідування АЗС, а продаж пального в каністри заборонили. Уночі дрони атакували промислове підприємство в Кстовському районі, де розташований один із найбільших НПЗ Росії. На прикордонних заправках області також обмежили відпуск пального для автомобілів з номерами інших регіонів, повідомляє «Медуза».


Ліміт стосується лише бензину: на дизельне пальне обмежень немає, уточнили в уряді області. На заправках також знову працюють волонтери й екіпажі поліції, які стримують ажіотаж.
Влада також тимчасово обмежила вивезення пального зі сховищ за межі області й посилила контроль за дотриманням правила парних і непарних днів. У парні дні бензин відпускають автомобілям з номерами, що починаються на 0, 2, 4, 6 або 8, у непарні — на 1, 3, 5, 7 або 9.
Хмара: Україна вивела з ладу понад 51% нафтопереробних потужностей Росії
Губернатор області Глєб Нікітін повідомив, що вночі й уранці над регіоном знищили понад 100 дронів, а промислове підприємство в Кстовському районі зазнало значних пошкоджень. Міністерство оборони Росії заявило, що за ніч над кількома регіонами збили 235 безпілотників.
Наприкінці серпня дрони вже атакували Кстовський НПЗ, потужність якого становить близько 17 млн тонн нафти на рік.
Наслідки для внутрішнього ринку помітні з літа: Росія почала імпортувати бензин з Індії, Марокко й Туреччини. З кінця липня морський імпорт цього пального перевищив 1 млн барелів, за даними S&Р Glоbаl і Крlеr.
Про те, де проходить точка неповернення для паливної системи Росії, у статті ZN.UА «Наскільки близька Росія до паливного колапсу — пояснює економіст» пише підприємець, економіст і волонтер Олег Саркіц.

Закладений у Національній стратегії доходів принцип — різні ставки для різних видів діяльності ФОПів — у публічному обговоренні вже набуває конкретних обрисів. Для частини надавачів послуг обговорюють підвищення єдиного податку з 5 до 10% без ПДВ та з 3 до 6% зі сплатою ПДВ. Серед потенційних адресатів — програмісти, юристи, бухгалтери, консультанти, інженери та фахівці з реклами.
Однак чому саме 10%? Яка структура доходів і витрат цих підприємців робить обґрунтованим саме подвоєння ставки? Національна стратегія визначає напрям реформи, проте такого розрахунку не містить. Не вдалося знайти його й у доступних публічних поясненнях Мінфіну щодо запропонованого підвищення. Нам повідомляють, як можуть змінитися правила, але не показують, з яких економічних показників отримали нову ставку.
Натомість в експертній дискусії аргументація зводиться до двох тез. По-перше, професійні послуги вважають високорентабельними: на відміну від торгівлі чи виробництва, тут значно менша потреба в закупівлі товарів і матеріалів. По-друге, спрощенка дає змогу оподатковувати винагороду за таку працю істотно нижче, ніж у разі оформлення трудових відносин. Звідси й висновок: підвищення ставки має наблизити податкове навантаження та послабити стимули працювати через ФОП замість найму.
Для ФОП знизять ліміти на міжбанківські перекази: що зміниться з 14 листопада
Проте менші матеріальні витрати ще не означають, що решта виручки — прибуток. А різниця в податках не показує, скільки зрештою залишається людині, якщо в одному випадку умови її роботи забезпечує роботодавець, а в іншому вона фінансує їх сама. Тому, перш ніж вирівнювати ставки, варто порівняти не лише податки, а й те, що ними в цій дискусії затулили: витрати та забезпечення праці.
Уявімо двох правників однакової кваліфікації. Один працює у фірмі з окладом 100 тис. грн, інший веде незалежну практику й отримує стільки ж за повний місяць надання послуг.
На перший погляд, перевага ФОПа очевидна. Із зарплати працівника після 18% ПДФО та 5% військового збору залишається 77 тис. грн. У підприємця після сплати 5% єдиного податку, 1% військового збору та мінімального ЄСВ близько 92,1 тис. різниця у зарплаті з найманим працівником — понад 15 тис. грн. Здавалося б, ось вона, вигода.
Однак ці суми означають різне. Працівник отримує гроші за свою працю, а потрібні для роботи програми, приміщення та поїздки в нашому прикладі (і в реальності теж) оплачує підприємство і зменшує свій дохід до оподаткування на ці суми. ФОП отримує від клієнтів гроші, з яких усе це ще потрібно придбати. Саме ці надходження називають виручкою. Для особистих потреб він може використати лише те, що залишиться після податків і необхідних робочих витрат.
Що саме купує незалежний правник? Правову базу, офісні програми, передплату ШІ — разом близько 5,8 тис. грн на місяць у нашому кошторисі за цінами жовтня 2026 року. Для керування завданнями достатньо безкоштовної Аsаnа. Навчання та професійне членство додають близько 360 грн. Ще 4,7 тис. — робоче місце в коворкінгу лише на сім днів щомісяця, невеликий рекламний бюджет, хостинг і домен сайту. Адже ФОП має не тільки виконати роботу, а й знайти того, хто її замовить.
Додамо чотири робочі поїздки на рік. На кожну передбачимо 2 тис. грн на дорогу, три ночі в готелі по 2 тис. і чотири дні по 700 грн щоденних витрат. Разом — 43,2 тис. грн за рік. Працівнику такі витрати покриває фірма, наш незалежний консультант фінансує їх сам.
Питання ПДВ для ФОПів відклали з порядку денного МВФ
Отже, робоче забезпечення коштує ФОПу близько 14,5 тис. грн у середньому на місяць. Це ще без комп’ютера, бухгалтера та банківських комісій. Із початкових 92,1 тис. грн залишається приблизно 77,6 тис. — майже стільки ж, скільки у працівника. Податкова перевага практично зникла ще до того, як ФОП пішов у відпустку.
А відпочивати й хворіти можуть обидва. Закладемо кожному 24 календарні дні відпустки та два окремі лікарняні по десять днів. Працівник отримує відпускні, а за достатнього страхового стажу — лікарняні на основі своєї зарплати. ФОП під час відсутності послуг не надає, тож і оплати за ці дні не отримує. Страхова виплата йому належить, але з мінімальної бази та лише із шостого дня кожного випадку. У нашому прикладі це близько 2,1 тис. грн після податків за обидві хвороби разом. При цьому сам внесок — близько 1,9 тис. грн щомісяця — підприємець сплачує власним коштом. У працівника ЄСВ із зарплати не утримують: його сплачує роботодавець.
Тому порівнювати варто цілий рік, а не один місяць без перерв. За однакового календаря роботи консультант із тарифом 100 тис. грн отримує від клієнтів уже не 1,2 млн, а близько 1,05 млн грн за рік. Працівнику ж, крім відпрацьованого часу, оплатили відпустку та хворобу.
Справжній результат протилежний першому враженню: за номінальних 100 тис. грн працівник має для себе на 10,6 тис. більше. Після подвоєння єдиного податку розрив зросте приблизно до 15 тис. грн. Тобто навіть сьогодні за доволі скромних робочих витрат із 100 тис. грн зароблених за місяць лише 66 тис., що нині залишаються ФОПу, є винагородою за його власну працю, проти 76 тис. грн у найманого працівника.
Звісно, це не означає, що кожен ФОП заробляє менше за працівника. Дешевші інструменти, робота вдома, менше поїздок або вищий тариф змінять результат. Однак і висновок про надприбутки лише з порівняння податкових ставок не витримує перевірки: нижчий податок ще не означає, що після оплати всього необхідного людині залишиться більше грошей.
Подібне порівняння можна провести й для програмістів, хоча кошторис буде інший.ґ
Залишається ще один аргумент прихильників підвищення — боротьба зі зловживаннями спрощенкою. Проте незалежна професійна практика, прихований найм і фіктивні послуги — три різні явища. Перш ніж перекладати проблеми податкового адміністрування на бізнес, варто з’ясувати, яку саме проблему потрібно розв’язати.
Коли людина лише називається підприємцем, а фактично працює під керівництвом замовника та користується гарантіями працівника, перевіряти потрібно природу цих відносин. Міжнародна організація праці пропонує орієнтуватися саме на фактичні обставини: підпорядкування, включеність в організацію, право на щорічну відпустку та інші ознаки найму. Підвищення податку саме по собі не усуває підміни трудового договору. Натомість справжній незалежний консультант платитиме більше, хоча жодних трудових гарантій від цього не отримає.
На один мобільний номер в Україні зареєстровано понад 1,5 тисячі ФОПів
Інша ситуація — коли послуги взагалі не було, а документи про неї потрібні лише для виведення коштів. Припустімо, штучний інтелект справді полегшує виготовлення таких «консультацій». Однак тоді проблема полягає у встановленні реальності операції, а не в професії виконавця. Вища ставка може зробити схему дорожчою, проте не допоможе відрізнити справжню консультацію від документа, за яким нічого не стоїть.
Ба більше, вибіркове підвищення створює ризик переміщення фіктивних операцій у категорії з нижчими ставками — наприклад, ремонт чи прибирання. Тож схему можна пристосувати, а сумлінний підприємець отримає цілком реальне збільшення витрат. Саме цей ризик потрібно оцінити, перш ніж оголошувати подвоєння ставки інструментом детінізації.
Інакше підвищення ризикує стати податком на інтелект: додатковою платою за вибір самостійно заробляти знаннями. Для когось це може означати відмову від відкриття власної практики, для когось — перенесення діяльності за кордон, а за відповідних обставин і зміну податкового резидентства. Це не прогноз неминучого відпливу, але цілком доречне запитання до авторів реформи: чи врахували вони можливу втрату платників, коли рахували надходження від вищої ставки?
Тому дискусії потрібна не чергова суперечка про те, кому живеться надто добре, а розрахунки, які можна перевірити. Зміни потрібно починати з переконливого обґрунтування. Перш ніж множити ставку на два, варто навчитися рахувати економіку. З останнім у когось, здається, не дуже складається.

Кабінет міністрів готує кардинальні зміни до митного оформлення гуманітарної допомоги, а також розпочинає масштабну боротьбу зі схемами ухилення від оподаткування через штучне дроблення бізнесу (розподіл великих підприємств на десятки чи сотні фізичних осіб-підприємців для мінімізації податкових виплат — ред.), повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький.

Нові правила

За словами глави уряду, найближчим часом буде затверджено оновлений обґрунтований перелік товарів, яких стосуватимуться зміни в митному оформленні, що має перекрити канали надходження нелегального імпорту. Гуманітарна допомога має швидко надходити до тих, хто її потребує, а не використовуватися як прикриття для обходу митних правил. Усі відповідні відомства вже отримали чіткі доручення в межах Міжвідомчої робочої групи.ПДВ для ФОП: бізнес розповів, де владі шукати альтернативи для наповнення держбюджету

Схеми з ПДВ

Окрему увагу уряд зосередить на детінізації економіки та боротьбі з податковими зловживаннями. Державна податкова служба спільно з митницею та Бюро економічної безпеки посилить роботу з платниками податків, які мають високий рівень ризику.Зокрема, влада візьметься за розв'язання проблеми ухилення від сплати податку на додану вартість через штучне дроблення бізнесу. Серед ключових напрямів контролю:

Великі торговельні мережі, які розподіляють свої обороти між десятками й сотнями ФОПів.Залучення правоохоронної системи до реального розслідування та припинення таких схем.Забезпечення справедливих і рівних умов для людей, які працюють виключно в легальному полі держави.

Основною метою цих заходів є забезпечення необхідних надходжень до державного бюджету та створення чесної конкуренції на ринку.Проблема детінізації економіки та боротьби з податковими скрутками залишається одним із ключових викликів для державного бюджету в Україні. Раніше державні органи неодноразово фіксували зловживання під час ввезення гуманітарних вантажів, а також масове використання схем із мінімізації податків через дрібних підприємців великими роздрібними мережами, що завдавало суттєвих збитків економіці.Навіть під час війни відбувається втеча від податків, яка вимірюється мільярдами доларів. Причому перше місце впевнено посідають не офшори, а зарплата в конвертах.Про сучасну структуру схем уникнення оподаткування та її вплив на держбюджет у статті «Втеча від податків під час війни» розповідає директор ГО «Інститут соціально-економічної трансформації» В’ячеслав Черкашин.

Україна та ключові міжнародні фінансові інституції скоординували зусилля задля відбудови транспортної мережі, яка зазнала масштабних руйнувань через повномасштабну російську агресію. Під час засідання Секторальної робочої групи сторони визначили головні потреби галузі, зокрема фінансування доріг, залізниці та портової інфраструктури, повідомила пресслужба Міністерства інфраструктури.Повномасштабне вторгнення завдало великих збитків економіці та логістичним ланцюгам держави, через що експортні можливості країни суттєво скоротилися. Для стабілізації ситуації уряд залучає підтримку провідних світових банків та дипломатичних місій.Чорне море стало найнебезпечнішим маршрутом світу

Пріоритети

Розвиток транспортних коридорів та реформування залізничного транспорту залишаються критично важливими для підтримки експорту. Учасники зустрічі приділили особливу увагу фінансуванню відбудови доріг та впровадженню мережі WІМ-комплексів (сучасних систем автоматичного зважування транспортних засобів у русі, які захищають дорожнє покриття від руйнування перевантаженими фурами).

Порти та дунайський напрямок

Морська та річкова логістика потребує термінової модернізації на тлі постійних атак агресора.

Від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або знищено 1 223 об'єкти портової інфраструктури.Зафіксовано знищення чи пошкодження 297 цивільних суден.

Урядовці обговорюють залучення приватних інвестицій через концесійні проєкти в портах Чорноморська та Одеси. Окрему увагу зосереджено на модернізації потужностей Великої Одеси та Дунайського регіону.

Міжнародна координація

До Фонду підтримки транспорту України (UТSF) — спеціального інструменту, який допомагає координувати міжнародну допомогу для відновлення галузі, — вже приєдналися кілька європейських держав. Наразі до ініціативи долучилися:

ШвеціяЛитваНорвегіяНімеччинаЕстонія

Загальна сума внесків до фонду наразі становить близько 10 мільйонів євро. Ці гроші спрямовуються на першочергові аварійні ремонти та закупівлю обладнання. Окрім цього, учасники засідання погодили розвиток прикордонних пунктів пропуску та облаштування модульних укриттів для захисту людей.Раніше повідомлялося, що Кабінет Міністрів України затвердив порядок компенсації до 80% шкоди від ударів Росії по цивільних суднах. Проте за шкоду, завдану 2026 року, розрахуються з бюджету наступного року, і лише якщо там передбачать гроші. Отримати компенсацію зможуть власники, оператори й фрахтувальники суден, якщо втрати не оплачує страховка.

Канада спрямує 500 мільйонів євро початкового внеску до кредитного пакета Європейського Союзу на підтримку України обсягом 90 мільярдів євро, заявив прем'єр-міністр Канади Марк Карні, якого цитує «Інтерфакс-Україна».

Фінансовий механізм для України

Під час спільної пресконференції з президенткою Європейської комісії Урсулою фон дер Ляєн та президентом Європейської ради Антоніу Коштою канадський очільник наголосив на високій ефективності запропонованого підходу. Зокрема, йдеться про механізм залучення надходжень від заморожених російських активів для покриття гострих потреб української економіки.Канада погодила великий пакет ППО для України — ЗеленськийЗа словами Карні, запропоноване рішення є надзвичайно дієвим.«Це дуже важливий та ефективний механізм, і я справді високо оцінюю ініціативу голови Європейської комісії фон дер Ляєн, членів Комісії та голови Кошти щодо його створення, використання заморожених активів для надання вкрай необхідного фінансування Україні», — заявив прем'єр-міністр.

Стратегічне партнерство

Політик підкреслив, що цей грошовий внесок є яскравим прикладом практичної реалізації нещодавно оголошеного стратегічного партнерства між Канадою та Європейським Союзом, схарактеризувавши такий союз як винятково позитивний і результативний.Нагадаємо, що Україна та Канада домовилися про довгострокове «Сторічне партнерство», яке охоплюватиме оборону, торгівлю, післявоєнну відбудову, енергетику, критичні мінерали та технології. 

Європейська комісія ухвалила пропозицію щодо виділення Україні масштабного фінансового пакета в розмірі 45 мільярдів євро на 2027 рік у межах загальної програми підтримки на 90 мільярдів євро, повідомила пресслужба відомства.Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн підкреслила, що цей крок забезпечить українській державі необхідну передбачуваність та допоможе підтримувати життєво важливі державні послуги. Під час обговорень у Монреалі сторони також наголосили на важливості посилення тиску на Росію задля припинення її агресивної війни.Британія додатково виділить Україні 10 млрд фунтів стерлінгів

На що спрямують мільярди

Затверджений документ базується на офіційній стратегії фінансування, яку українська сторона подала 26 жовтня 2026 року. План передбачає чіткий розподіл виділених грошей, які допоможуть забезпечити стабільність в умовах війни, що триває, за такими напрямами:

Бюджетна підтримка в обсязі до 13,3 мільярда євро, яка буде порівну розділена між програмою Ukrаіnе Fасіlіty та макрофінансовою допомогою.Зміцнення оборонно-промислового потенціалу України на суму 31,7 мільярда євро.

Умови надання

Фінансування супроводжуватиметься суворими умовами та гарантіями. Зокрема, йдеться про дотримання верховенства права, ефективну боротьбу з корупцією, зміцнення економічної стійкості та надійний захист фінансових інтересів Європейського Союзу.Надалі пропозиція щодо ухвалення рішення Радою ЄС буде передана на розгляд держав-членів. Очікується, що після затвердження механізму Європейська комісія здійснить усі необхідні заходи для того, щоб перші виплати надійшли в Україну на початку 2027 року.Нагадаємо, що Європейський Союз посилює тиск на партнерів із G7, домагаючись збільшення фінансової підтримки України у 2027 році. За прогнозом Єврокомісії, партнери поза ЄС поки пообіцяли на наступний рік лише 4 млрд євро проти 19 млрд у 2026-му. Єврокомісія прогнозує суттєве скорочення допомоги Україні від держав, які не входять до Євросоюзу. За цим аналізом, чотири члени G7 поза ЄС — США, Велика Британія, Канада та Японія — сукупно мають надати лише мільярд євро.Нагадаємо, що Норвегія виділить Україні ще 500 млн норвезьких крон на підтримку енергетики. Про це 27 жовтня під час візиту до Києва оголосив міністр енергетики країни Тер’є Аасланд. Гроші мають надійти в листопаді та грудні через Фонд підтримки енергетики України. Допомогу спрямують на відновлення інфраструктури, пошкодженої російськими обстрілами, та закупівлю обладнання. Серед нагальних потреб українська влада назвала підводні силові кабелі компанії Nехаns із норвезького міста Гальден.Окрім того, віцепрем’єра Італії Маттео Сальвіні переобрали лідером ультраправої партії «Ліга» після обіцянки зупинити допомогу Україні. Голосування відбулося 25 жовтня на партійному з’їзді. Політик пообіцяв вимагати від уряду припинення військової та фінансової підтримки Києва. Ця позиція суперечить курсу прем’єр-міністерки Джорджі Мелоні, до коаліції якої входить «Ліга».

Із понеділка, 2 листопада, у Києві почнуть підключати до теплопостачання житлові будинки. На запуск централізованої системи опалення комунальним службам може знадобитися до семи днів. Про це повідомив міський голова Віталій Кличко.Він нагадав, що централізована система теплопостачання Києва є однією з найбільших у Європі, а її протяжність становить близько 3 тис. км.«Тому рішення розпочати опалювальний сезон у житловому секторі столиця ухвалила за кілька днів до різкого зниження температури», — підкреслив мер столиці.Водночас опалювальний сезон у Києві розпочався ще 16 жовтня. На першому етапі тепло почали подавати до закладів соціальної сфери.За заявками керівників до опалення вже підключили майже половину таких установ, зокрема:

157 медичних закладів;402 дитячі садки;85 шкіл.

Колишній водій депутата без торгів отримав підряд на будівництво теплотраси на Теремки — hrоmаdskеРаніше повідомлялося, що в Україні немає єдиної дати початку опалювального сезону 2026–2027 років для всіх областей. У деяких регіонах тепло вже подають до закладів соціальної сфери — лікарень, дитячих садків і шкіл. Водночас рішення про підключення житлових будинків місцева влада ухвалює з огляду на погодні умови.Традиційно першочергово тепло подають до закладів соціальної сфери. Загальним орієнтиром для початку опалення житлового сектору є зниження середньодобової температури повітря нижче 8 °С протягом трьох днів поспіль. Однак це не безумовна вимога для кожного населеного пункту.Як писало ZN.UА, когенераційні установки, які можуть одночасно виробляти електрику й тепло, таки можуть врятувати від замерзання окремі мікрорайони міст, але для великого міста, як-от Київ, їх буде недостатньо. Про це пише у статті «Що енергетики встигли зробити за літо і чого точно не встигнуть до морозів» журналіст Владислав Обух.

У Польщі планують змінити правила отримання громадянства для іноземців. Уряд країни підготував проєкт документа, який передбачає підвищення вимог до знання польської мови, запровадження обов'язкового тесту на знання країни, підтвердження доходів і податкового резидентства. Крім того, претенденти повинні будуть довести, що їхнє основне місце проживання та центр життєвих інтересів пов'язані саме з Польщею. Про це повідомляє «Судово-юридична газета».

Знання мови

Одна з головних пропозицій — підвищити мінімальний рівень володіння польською мовою з В1 до В2. Нагадаємо, що рівень В2 передбачає здатність вільно спілкуватися, розуміти складніші тексти, аргументувати власну позицію та використовувати мову в професійному й суспільному житті.Тест на знання Польщі охоплюватиме питання історії, культури та інших аспектів життя країни.Польша ввела обмеження на повітряний рух біля кордону з Україною та БілоруссюТакож заявники повинні будуть підписати декларацію про вірність Республіці Польща.

Фінансові вимоги

Важлива частина реформи — посилення вимог до фінансової самостійності іноземців.Зокрема, заявники повинні будуть підтвердити:

наявність мінімального доходу та достатніх коштів для проживання;законні підстави користування житлом у Польщі;розташування центру життєвих інтересів у Польщі;статус податкового резидента країни.

Польша призначила нового посла в Україні: що про нього відомоТобто самого факту легального проживання в Польщі буде недостатньо. Уряд хоче переконатися, що претендент справді живе в країні, має там житло, отримує дохід і сплачує податки.Водночас конкретного мінімального розміру доходу в оприлюдненому описі проєкту не зазначено.

Строк проживання

Уряд також пропонує збільшити мінімальний період легального проживання в Польщі, необхідний для отримання громадянства. Однак у короткому описі законопроєкту конкретну тривалість не вказано.За оцінками експертів, якщо зміни ухвалять, для частини іноземців процедура отримання громадянства може суттєво подовжитися. Точний строк стане зрозумілим після оприлюднення повного тексту документа та проходження законодавчої процедури.

Підстави для відмови у громадянстві

Проєкт передбачає розширення переліку підстав для обов'язкової відмови у наданні польського громадянства. Серед них — обставини, які можуть свідчити про загрозу державній безпеці або громадському порядку.Зокрема, враховуватимуть обвинувальні вироки суду, певні штрафи й адміністративні стягнення, отримані протягом визначеного періоду перед поданням заяви. Також підставою для відмови можуть стати неправдиві відомості в документах або використання підроблених довідок.Запропоновані зміни поки не набули чинності й не впливають на заяви, які іноземці подають за чинними правилами. Проєкт має пройти урядовий розгляд, після чого — парламентську процедуру та підписання президентом.За планом, уряд має розглянути документ у четвертому кварталі 2026 року.Нагадаємо, що напередодні депутати Львівської обласної ради під час пленарного засідання проголосували за те, що 2027 рік буде роком Української повстанської армії, Романа Шухевича та Олега Ольжича. Реакція польських політиків була негативною. 

Державна податкова служба України підписала Декларацію про приєднання України до Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи (DРІ МСАА), повідомляє Державна податкова служба.

Реформа та євроінтеграція

Приєднання до DРІ МСАА є першим етапом реалізації положень Закону України від 9 червня 2026 року № 4903-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо впровадження міжнародного автоматичного обміну інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, та оподаткування таких доходів». Цей крок розширює міжнародне податкове співробітництво та забезпечує високий рівень податкової прозорості.Бізнес йде в "тінь": податкова буде посилювати контрольМеханізм DРІ (Dіgіtаl Рlаtfоrm Іnfоrmаtіоn, тобто спеціальний міжнародний стандарт звітності для цифрових платформ) передбачає регулярний взаємний автоматичний обмін інформацією між податковими відомствами країн-учасниць. Завдяки цьому українські фіскальні органи зможуть отримувати дані про гроші, які фізичні та юридичні особи заробляють через цифрові платформи за кордоном, а також ділитися відповідними відомостями з іншими державами.

Переваги для ринку

Участь у такому глобальному обміні позитивно вплине на економічне середовище в країні. Це сприятиме:

підвищенню прозорості фінансових операцій у цифровому середовищі;створенню рівних та конкурентних умов для всіх учасників ринку електронної комерції;подальшому наближенню українського податкового законодавства до міжнародних стандартів.

Окрім того, нововведення забезпечують імплементацію в Україні Модельних правил ОЕСР (Організації економічного співробітництва та розвитку, яка об'єднує розвинені країни для координації економічної політики) щодо звітності операторів цифрових платформ. Це також наближає національне законодавство до вимог Європейського Союзу, зокрема до європейської Директиви DАС7 (директиви ЄС про адміністративну співпрацю у сфері оподаткування цифрових платформ).Раніше повідомлялося, що іноземні банківські рахунки українців більше не є таємницею для податкових органів. У 2026 році кількість країн-учасниць механізму обміну інформацією зросла — до системи увійшла Швейцарія. Власники рахунків у десятках країн, якщо не задекларують доходи, ризикують отримати донарахування податків, штрафи та пеню.

Від початку року щодо 50 найбільших боржників відкрили 6235 виконавчих проваджень через несвоєчасну сплату штрафів за порушення правил дорожнього руху (ПДР). Водночас станом на жовтень майже 77% із них залишаються активними. Про це повідомляє Опендатабот із посиланням на дані Єдиного реєстру боржників.Зазначається, що майже третина всіх проваджень у цьому рейтингу припадає лише на п'ятьох людей — загалом 2034 справи.Рекордсмен цьогоріч має 825 виконавчих проваджень. Наразі 98% із них залишаються активними. Водночас цей водій має ще один антирекорд: якщо враховувати активні провадження за всі роки, загалом на нього припадає 1482 штрафи.У Києві частково відновили рух Південним мостомДругий у рейтингу боржник має 383 провадження, з яких активними залишаються 95%. Щодо третього та четвертого боржників відкрили по 280 проваджень. У першого з них активними залишаються 96% справ, у другого — усі 100%.Загалом у 58% найбільших боржників активними залишаються всі провадження, відкриті щодо них у 2026 році.

Хто ці люди

Середній вік найбільших боржників за штрафами ПДР становить 41 рік. Наймолодшому учаснику рейтингу — 22 роки, найстаршому — 63.Найбільше порушників серед людей віком від 41 до 50 років — 17 водіїв. На них припадає 2526 виконавчих проваджень.Ще 16 людей віком від 31 до 40 років накопичили разом 1794 провадження.Загалом від початку 2026 року до Єдиного реєстру боржників додалося 395 780 проваджень через несплачені штрафи за порушення ПДР.Якщо враховувати активні провадження за всі роки, 50 найбільших порушників накопичили 21 443 штрафи — у середньому по 429 на одну людину.Загалом станом на жовтень у Єдиному реєстрі боржників налічується 2 029 240 проваджень, пов'язаних зі штрафами за порушення ПДР.

Представники адміністрації президента США Дональда Трампа непублічно заохочують американські компанії купувати партії російського дизельного пального, які прямують до Сполучених Штатів. Однак бізнес не поспішає укладати угоди, побоюючись юридичних наслідків і репутаційних втрат у майбутньому. Про це повідомляє Тhе Wаshіngtоn Sun.
Видання зазначає, що американські компанії побоюються можливих порушень санкційного законодавства. Демократи в Конгресі стверджують, що рішення Трампа щодо російського пального суперечить чинним обмеженням.
Водночас Москва й Вашингтон намагаються переконати бізнес погодитися на закупівлі, зокрема пропонуючи значні знижки.
Однак протягом кількох тижнів продавцям так і не вдалося знайти покупців у США. За даними співрозмовників видання, на момент завантаження пального на танкери підтверджених замовників не було.
У Міністерстві фінансів США заявили, що ліцензія на придбання російського дизеля відповідає попередній практиці відомства, а його дії залишаються в межах чинного законодавства.
США та Росія обговорюють нафтові угоди в межах переговорів про мир в Україні — FТ
До критики долучилися й демократи. Так, сенатор-демократ Річард Блюменталь закликав власників суден змінити курс і не доставляти російське пальне до американських портів. Він попередив, що компанії можуть зіткнутися з юридичними наслідками в майбутньому, навіть якщо нинішня адміністрація не вживатиме проти них заходів.
Блюменталь також вимагає оприлюднити інформацію про продавців, потенційних покупців, операторів терміналів і страховиків, залучених до операції.
У міру наближення російських танкерів до берегів США загострюється протистояння між приватним сектором, адміністрацією та демократами.
Видання прогнозує, що ця ситуація стане випробуванням для президентських повноважень і матиме значні наслідки для зовнішньої політики США.
За оцінками галузевих аналітиків, танкери зрештою можуть змінити пункт призначення на Бразилію, яка після запровадження санкцій США проти Росії у 2022 році закуповує значні обсяги російського дизельного пального.
Сім танкерів із російським дизелем прямують до США: у портах готують заборони
Президент України Володимир Зеленський у відповідь на рішення США дозволити постачання російського дизелю запропонував домовитися про взаємне припинення ударів по енергетичній інфраструктурі. Він зауважив, що Україна не атакуватиме російські нафтопереробні заводи, якщо Росія припинить обстрілювати українські енергетичні об’єкти.
Як писало ZN.UА, Трамп особисто симпатизує Путіну — у цьому немає нічого нового. Однак чому за кілька тижнів до виборів він наважується відкрито укладати угоди з російською нафтовою компанією «Лукойл» і скасовувати нещодавно запроваджені ним санкції заради закупівель і постачань російського дизельного пального? Про це читайте в статті "Нафта, Путін й особистий прибуток: що насправді рухає Трампом". 

За крадіжкою криптовалюти з найбільшої у світі криптобіржі Віnаnсе, ймовірно, стоїть північнокорейське хакерське угруповання ТrаdеrТrаіtоr. Всього за 20 хвилин зловмисникам вдалося вивести близько $6,3 млрд з гаманців Віnаnсе у десяти блокчейнах. Про це повідомляє американська аналітична компанія ТRМ Lаbs, що спеціалізується на блокчейн-технологіях та кібербезпеці.

Що сталося

«Це найбільша крадіжка криптовалюти за всю історію — її обсяг приблизно в чотири рази перевищує суму коштів, викрадених у результаті злому біржі Вybіt у лютому 2025 року ($1,5 млрд). Компанія ТRМ пов’язує цю атаку з угрупованням ТrаdеrТrаіtоr — елітним північнокорейським хакерським підрозділом. Ми робимо цей висновок із високим ступенем впевненості», — підкреслили аналітики.Як пише Rеutеrs, за попередньою версією Віnаnсе, хакери могли скористатися скомпрометованим ноутбуком інженера DеvОрs, отримати через нього доступ до робочого контейнера та провести несанкціоновані транзакції.Також у ТRМ пояснили, яким чином зловмисникам вдалося вивести кошти.«У мережі Еthеrеum зловмисник використав механізм делегування ЕІР-7702, щоб перетворити гарячий гаманець Віnаnсе на інструмент для виведення активів (так званий swеереr), заздалегідь підготувавши 50 попередньо підписаних авторизацій. У той самий період кошти з гаманців Віnаnсе у дев’яти інших блокчейнах були переведені зловмиснику за допомогою звичайних транзакцій. За оцінкою ТRМ, це вказує на компрометацію інфраструктури, що відповідає за підписання транзакцій із «гарячих» гаманців Віnаnсе», — йдеться в аналізі.Водночас Rеutеrs уточнює, що Віnаnсе не виявила ознак витоку приватних ключів криптогаманців.

Що з грошима

Компаніям Теthеr, Сіrсlе, Rіррlе та Wоrld Lіbеrty Fіnаnсіаl вдалося заморозити стейблкоїни на суму близько $2,67 млрд. Крім того, Рада з безпеки мережі Аrbіtrum заблокувала 8426 ЕТН та 74,6 млн токенів АRВ.«Зловмисник намагався випередити процес заморожування: він продавав USDТ маркетмейкерам і брав позики в ЕТН під заставу USDТ на платформі Ааvе. Наразі у його розпорядженні перебуває понад 420 000 ЕТН та 18 270 ВТС — активи на суму близько $2,4 млрд, які тепер недоступні для контролю з боку емітентів», — додали в ТRМ.Віnаnсе проводить перевірку системи. На час розслідування біржа призупинила поповнення рахунків та виведення коштів.У компанії запевнили, що кошти користувачів у безпеці. Після завершення розслідування Віnаnсе обіцяє опублікувати детальний технічний звіт.Також біржа заявила, що покриє збитки клієнтів за рахунок резервного фонду SАFU та власних коштів.Віnаnсе не вперше опиняється в центрі скандалів. У серпні агентство Rеutеrs повідомило, що біржа передала російським слідчим дані клієнта, якого затримали через криптовалютні перекази на підтримку українських військових.У червні, за даними агентства, регулятор Греції готувався відхилити заявку біржі на ліцензію для роботи на всій території ЄС. А в жовтні 2025 року президент США Дональд Трамп помилував засновника Віnаnсе Чанпена Чжао.Про те, як тіньовий ринок криптовалют в Україні обходить податки та валютний контроль, у статті ZN.UА «Спіймай крипту, якщо зможеш!» пише журналіст і телеведучий «1 1» Євген Плінський.

Міністерство освіти і науки домовилося із закладами вищої освіти (ЗВО) про системну співпрацю. Представники сторін підписали відповідний меморандум. Серед питань, які потребують спільного опрацювання, — фінансування університетів, передбачене у проєкті Державного бюджету на 2027 рік. Про це повідомив міністр освіти і науки Андрій Бутенко.«Підписали меморандум, який визначить механізми регулярної взаємодії, спільного опрацювання пропозицій і підготовки рішень для розвитку вищої освіти. Координуватиме цю роботу з боку МОН заступник міністра Микола Трофименко», — повідомив він.

Фінансування

За словами міністра, у проєкті Держбюджету на 2027 рік передбачено:

28,4 млрд грн — на підготовку фахівців і забезпечення діяльності закладів вищої освіти;9,4 млрд грн — на академічні стипендії;24,2 млрд грн — на науку та інновації загалом, з яких 9,7 млрд грн — за програмами МОН.

«Обговорили фінансову стійкість університетів, оплату праці, комунальні видатки та потреби дослідницької діяльності», — зазначив міністр.

Вступна кампанія

Міністр також підбив підсумки цьогорічної вступної кампанії.Уряд береться за університети: в Україні запровадять критерії об'єднання вишів«Цього року на перший курс бакалаврату та наскрізної магістратури зараховано 237 181 вступника — на 16,1% більше, ніж торік. А кількість заяв на 40 цивільних спеціальностей з особливою підтримкою держави зросла на 33,4%», — повідомив він.Серед інших питань — удосконалення правил вступу, скорочення зайвих процедур і підготовка до реалізації програми «Зимовий вступ» — «Відкритий шлях до вищої освіти».Міністр запропонував університетам організувати набір на підготовчі відділення у дві хвилі. Першу планують розпочати наприкінці листопада або з 1 грудня. Це має дати молоді додаткову можливість надолужити освітні втрати та підготуватися до вступу.

Підтримка ветеранів

Окремо сторони обговорили державну підтримку ветеранів та їхніх родин. Зокрема, йшлося про доступність контрактної освіти, організацію роботи науково-педагогічних працівників і фінансування наукових публікацій.Університети можуть перенести частину занять на літо через удари РФ по енергетиці — експерт«Окремо наголосив на необхідності забезпечення доброчесності вступу й навчання та протидії випадкам використання статусу студента для неправомірного отримання відстрочки від мобілізації. Водночас усі рішення мають ухвалюватися на підставі фактів і з дотриманням законних прав здобувачів освіти», — додав міністр.Нагадаємо, що Верховна Рада України підтримала в першому читанні проєкт Державного бюджету на 2027 рік. Документ розроблено з урахуванням реалій повномасштабної війни та ключових потреб держави на наступний рік. За відповідне рішення проголосували 239 народних депутатів.

Україна потребує комплексної системи, яка дасть змогу бізнесу швидко отримувати допомогу після обстрілів уже 2027 року й залучати приватний і міжнародний капітал для страхування воєнних ризиків.

Якою була початкова модель

Повноцінне страхування воєнних ризиків — одна з передумов відновлення української економіки. Без нього банки неохоче кредитують вразливі активи, інвестори відкладають рішення, а підприємства змушені самостійно брати на себе ризики, які перевищують можливості більшості бізнесів і всього українського страхового ринку.За оцінками, наведеними в концепції Міністерства економіки та довкілля, потенційні щорічні збитки основних засобів від війни можуть становити 4–10 млрд дол. і більше. Водночас поточну місткість страхового та перестрахового ринку оцінюють менш як у 1 млрд дол. Отже, Україні потрібні механізми, які дадуть змогу не лише компенсувати вже завдані збитки, а й поступово сформувати ринок страхування воєнних ризиків.У вересні Мінекономіки запропонувало створити спеціальний фонд обсягом 3–4 млрд дол. Орієнтовно 1 млрд дол. мав надійти з державного бюджету, ще 2–3 млрд — від міжнародних донорів.Бізнес отримає захист від воєнних збитків: уряд запустив програму страхуванняКлючовою особливістю цієї моделі було фінансування державою першого шару збитків — так званого fіrst-lоss. Програма мала охоплювати підприємства різного розміру у визначених секторах економіки на всій підконтрольній Україні території. Максимальний ліміт компенсації передбачали на рівні 10 млн дол. на одну юридичну особу, а стартовий внесок за участь у програмі — 2% обраного ліміту покриття. Основний акцент робили на страхуванні будівель, обладнання та інженерних мереж.Адмініструвати програму мало Експортно-кредитне агентство (ЕКА), а приватні страховики та міжнародні перестраховики повинні були долучатися до покриття збитків понад перший шар, профінансований державою.Проте така конструкція викликала питання в бізнес-асоціацій та аналітичних центрів. Держава брала на себе не найбільш катастрофічні, а відносно часті збитки, що створювало ризик швидкого вичерпання фонду. За масштабних руйнувань навіть 3–4 млрд дол. не гарантували б стійкого покриття потреб бізнесу. Крім того, єдина ставка 2% не враховувала суттєвої відмінності між ризиками підприємств у Києві, західних областях і прифронтових регіонах.Додаткові питання стосувалися джерел фінансування. Серед варіантів розглядали підвищення загальної ставки ПДВ, збільшення імпортного ПДВ, мито на некритичний імпорт і обов'язкові внески підприємств. Такі рішення могли б створити додатковий тиск на споживчі ціни та бізнес, а також породжували питання справедливості: чому всі платники податків мають фінансувати компенсацію збитків лише окремим підприємствам і за окремими видами активів.ЄБРР запустив механізм відшкодування воєнних збитків для позичальників: як бізнесу скористатися?

Що пропонували аналітичні центри

У відповідь аналітичні центри запропонували іншу архітектуру — модель М3, побудовану на розподілі ризиків між бізнесом, страховиками, перестраховиками й державою.Її головний принцип полягає в тому, що держава не має замінювати приватний страховий капітал. Бізнес бере на себе частину збитків через франшизу, первинні страховики покривають доступний їм ризик, перестраховики забезпечують додаткову місткість, а держава втручається на рівні катастрофічних збитків, яких ринок не здатен прийняти.Серед пропозицій були франшиза орієнтовно 3–5% вартості об'єкта, державний механізм покриття критичного шару збитків і компенсація 70–80% вартості страхової премії для зменшення початкових витрат бізнесу. Також пропонували поширити покриття не лише на будівлі та обладнання, а й на товарні запаси, сировину, готову продукцію, товари в дорозі та виробництві, транспорт і орендоване майно.Такий підхід має довгострокову перевагу: бюджетний ресурс використовують для залучення приватного й міжнародного капіталу, а не для систематичного фінансування збитків, які в принципі може покривати страховий ринок.

Нова модель страхування воєнних ризиків

Гетманцев розповів, як держава планує підтримувати бізнес, що постраждав від атак РФЗа підсумками обговорень фахівців Мінекономіки, аналітичних центрів, бізнес-асоціацій напрацювали нову поетапну модель створення Фонду відновлення економічної активності. Її логіка — не відмовлятися від термінової компенсації збитків, але поступово доповнити її кредитуванням і перейти до ринкового покриття критичних воєнних ризиків.Нова модель передбачає: екстрену компенсацію збитків із франшизою 5% і лімітом до 3–4 млн дол. на одну юридичну особу. Єдиний тариф участі залишається на рівні 2%. Також мають сформувати механізм покриття критичних збитків із залученням приватних перестрахових пулів, міжнародних перестраховиків і державних гарантій. До компенсацій має додаватися пільгове кредитування бізнесу із компенсацією ставки до 10%.Потребу в додатковому ресурсі для компенсаційної програми оцінюють в 1,5–2 млрд дол.

Звідки взяти ресурс на запуск програми

Найскладніше питання — забезпечити фінансування вже на першому етапі, щоб програма запрацювала з 1 січня 2027 року. У спільних напрацюваннях запропонували комбінувати швидкі бюджетні рішення з новими податковими надходженнями, а надалі — залучати донорські кошти та розвивати довгострокові механізми фінансування.Серед можливих швидких джерел фінансування розглядають такі.Переорієнтація частини резервного фонду — близько 30–37 млрд грн. Це одне з найбільших потенційних джерел, яке потребує окремої оцінки Мінфіну. Важливо визначити, яку частину ресурсу можна спрямувати на підтримку постраждалого бізнесу без послаблення здатності держави реагувати на інші непередбачувані потреби воєнного часу.Бізнес не поспішає страхувати воєнні ризики: Гетманцев оцінив перспективи програмиЛіквідація програми «Національний кешбек» — близько 2–3 млрд грн. Пропонується переорієнтувати частину коштів програми на відновлення виробничих активів і підтримку підприємств, що зазнали воєнних збитків.Дорожній фонд — близько 10–15 млрд грн.Податок на солодкі напої — потенційно 6–8 млрд грн. Запровадження такого податку розглядається як можливе джерело додаткових бюджетних надходжень. Його перевага полягає в можливості сформувати новий дохідний ресурс без загального підвищення ставки ПДВ.Індексація податку на розкіш — потенційно 1–3 млрд грн.Зміни законодавства щодо антидроблення і мінімізації схем зі спрощеною системою — потенційно 15–23 млрд грн. Законопроєкт напрацьований, Мінфін передбачає чіткі критерії «антидроблення», перегляд деяких видів діяльності, які можуть бути у 2-й групі ЄП ФОП, інші заходи для мінімізації схем «ФОП замість найму», «обнал через ФОП», «дроблення на ФОП».Сукупний потенціал цих шести можливих джерел становить близько 65–85 млрд грн; частина передбачає перерозподіл уже запланованих видатків, інша — ухвалення податкових змін, а фактичний ефект залежатиме від строків запровадження та реальної бази оподаткування.Необхідною на цей час є спільна валідація джерел із Мінфіном і визначення реалістичної комбінації, яка дасть можливість профінансувати програму без надмірного тиску на бізнес і споживачів.Штрафів не буде, але вимоги залишаються: як уряд рятує бізнес від зупинки під час тривогОкремо необхідно працювати над донорським фінансуванням. У початковій концепції Мінекономіки передбачалося залучити від міжнародних партнерів 2–3 млрд дол. Для нової поетапної моделі міжнародна підтримка важлива не лише як джерело коштів на компенсацію, а й як потенційний ресурс для формування перестрахових пулів і державних гарантій на третьому етапі.Мета реформи системи страхування воєнних ризиків — не просто знайти гроші на чергові виплати, а побудувати систему, в якій обмежений державний ресурс поступово залучатиме більше приватного й міжнародного капіталу. Екстрена компенсація має стати першим кроком до відновлення бізнесу, пільгове кредитування — допомогти йому повернутися до повноцінної роботи, а перестрахування та державні гарантії — забезпечити довгострокове покриття критичних воєнних ризиків.

Теthеr і Сіrсlе, що випускають прив'язані до долара криптовалюти, заблокували щонайменше близько 1,8 млрд доларів через підозру в хакерській атаці на криптобіржу Віnаnсе. Це одна з найпопулярніших в Україні криптобірж. «Це схоже на хакерську атаку, але гроші користувачів у безпеці», — заявив засновник Віnаnсе Чанпен Чжао.
Віnаnсе повідомила, що знає про повідомлення щодо потенційної проблеми безпеки й активно розслідує ситуацію. Про хакерську атаку в заяві не йдеться. Служби безпеки терміново перевіряють усю релевантну інформацію, а оновлення біржа обіцяє оприлюднити в офіційних каналах, щойно матиме перевірені факти. Користувачам вона радить остерігатися шахраїв і не довіряти неофіційним посиланням, повідомленням чи запитам на інформацію про обліковий запис.
О 22:24 за київським часом гарячий гаманець Віnаnсе 14 одним переказом відправив на нову адресу близько 167,5 тис. ЕТН, приблизно 1,6 млрд USDТ і понад 60 інших токенів. Загальна сума переказу становила близько 2,5 млрд доларів.
Через 24 секунди на ту саму адресу з гаманця Віnаnсе 16 надійшло ще понад 28 тис. ЕТН, а через 17 хвилин — 780 млн USDС. Оцінки загального обсягу різняться: ранні підрахунки називали від 2,5 до 3,5 млрд доларів, а новіший підрахунок ончейн-даних, який наводить Dесryрt, — щонайменше 5,57 млрд доларів у блокчейнах Еthеrеum, Віtсоіn і Тrоn. За неофіційними даними, перекази відбулися в шести блокчейнах: 87 переказів із 70 криптоактивами. Частину переказів можна побачити в Еthеrsсаn, публічному оглядачі транзакцій блокчейну Еthеrеum.
Чжао подякував за швидке блокування: компанія Теthеr заблокувала близько 971 млн доларів, Сіrсlе — близько 823 млн. Пізніше гендиректор Теthеr Паоло Ардоїно написав, що компанія заморозила понад 1,567 млрд USDТ, пов'язаних із потенційним зламом Віnаnсе. Загалом емітенти заблокували понад 2,3 млрд доларів, але ця сума не означає підтверджені втрати клієнтів. Він також уточнив, що більше не керує Віnаnсе, але як акціонер очікує, що користувачам усе повністю компенсують.За добу до повідомлень про можливий злам Чжао застерігав від небезпечних посилань і вкладень: він закликав не переходити за посиланнями в електронних листах і не завантажувати прикріплені файли. Небезпека може надходити навіть від людей, яким користувач довіряє, наголосив він: їхні комп'ютери можуть бути заражені вірусом без їхнього відома. Чи пов'язане це з нинішньою ситуацією, невідомо.
Причини переміщення активів остаточно не встановлені. За даними ВеІnСryрtо, гаманець, що ініціював операцію, отримував фінансування через Тоrnаdо Саsh, сервіс, який приховує походження грошей, але на сторінці самої адреси-отримувача в Еthеrsсаn цього зв'язку не видно, повідомляє Сryрtо Nеws Flаsh. Однак саме переміщення активів ще не доводить крадіжку: біржі регулярно перерозподіляють резерви, а дослідники звернули увагу на незвичну послідовність операцій. У чаті підтримки біржі запит одного з користувачів на виведення грошей передали «спеціалізованій команді», хоча про призупинення операцій Віnаnсе не повідомляла.
Крипторинок відреагував зниженням цін: біткоїн подешевшав на 2,85% (до 78,7 тис. доларів), ефір — на 3,89%, а токен самої біржі ВNВ — на 8,03%, найбільше серед десяти найбільших криптовалют ]]. Лише за годину, за даними СоіnGlаss, на ринку примусово закрили позиції трейдерів на 629 млн доларів, із них 607 млн — ставки на зростання[[ . За добу сума таких закриттів сягнула близько 950 млн доларів.
Якщо злам підтвердять, він може стати найбільшим в історії криптовалют. Досі рекорд серед бірж належить Вybіt: у лютому 2025 року там вкрали близько 1,5 млрд доларів, і ФБР назвало причетними північнокорейських хакерів. 27 жовтня Віnаnсе повідомила, що відбила кілька кібератак, пов'язаних із КНДР, і нічого не втратила. Зв'язок із нинішніми переказами не встановлено.
Цього року крипторинок уже зазнав кількох великих зломів: у квітні з Drіft Рrоtосоl вивели 285 млн доларів, у вересні Віtgеt втратила до 387,5 млн, а в жовтні індійська біржа СоіnDСХ визнала втрату 16 млн доларів.
Хакери викрали 130 мільйонів доларів з криптогаманців через вразливість у коді
Віnаnсе — одна з найбільших криптобірж, де користувачі купують і зберігають криптовалюту. Якщо злам підтвердиться, постане питання безпеки грошей клієнтів. Навіть підозри в атаці можуть спровокувати масове виведення грошей і продаж криптовалют, що призведе до різких коливань цін на ринку.
Віnаnсе не вперше опиняється в центрі скандалів. У серпні агентство Rеutеrs повідомило, що біржа передала російським слідчим дані клієнта, якого затримали через криптоперекази на підтримку українських військових.
У червні, за даними агентства, регулятор Греції готувався відхилити заявку біржі на ліцензію для роботи в усьому ЄС. А в жовтні 2025 року президент США Дональд Трамп помилувавзасновника Віnаnсе Чанпена Чжао.
Про те, як тіньовий ринок криптовалют в Україні обходить податки й валютний контроль, у статті ZN.UА «Впіймай крипту, якщо зможеш!» пише журналіст і телеведучий «1 1» Євген Плінський.