Дзеркало Тижня

Сьогодні українська делегація обговорила антикорупційну реформу в Бюро економічної безпеки України перед представниками 30 посольств та міжнародних організацій, зазначила голова Антикорупційного центру "Межа" Мартина Богуславець.
За її словами, Антикорупційний центр влітку 2025 року боровся за незалежність БЕБ від влади. Вона додає, що Україні потрібне Бюро економічної безпеки, яке розслідуватиме економічні злочини, а не покриватиме їх.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Через вибірковий підхід уряду до оплати праці БЕБ досі залишається критично неукомплектованим — експерт



Богуславець також нагадала, що центр "Межа" боровся за призначення незалежного директора БЕБ, його обрання блокував Кабінет Міністрів України та офіс президента. 
Вона наголосила, що Бюро потрібний статус незалежного правоохоронного органу, який матиме інструменти, які, наприклад, має Національне антикорупційне бюро України. Богуславець вказує, що вищеперераховане неможливо реалізувати без вимог Європейського Союзу та західних партнерів до української влади.
 "Бо саме так вдалось у свій час створити НАБУ та САП. Про це в просили міжнародників сьогодні", — додала голова Антикорупційного центру.
Олександра Цивінського призначили директором Бюро економічної безпеки дев'ять тому і цього терміну достатньо, аби оцінити динаміку змін та напрямок БЕБ. Однак оцінювати ефективність Бюро лише за цифрами у звіті за минулий рік недостатньо, пише у статті "Перезавантаження! БЕБ: чи здатна інституція позбутися спадку податкової міліції — і коли" керівник напряму "Правопорядок" Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін.

Державна прикордонна служба анонсувала запуск сервісу «Особистий кабінет», у якому українці зможуть самостійно перевіряти інформацію про те, чи встановлено щодо них обмеження на перетин державного кордону. Про це йдеться у повідомленні пресслужби ДПСУ.«Відтепер громадяни зможуть самостійно та оперативно дізнаватися, чи є у них тимчасові обмеження на виїзд за кордон», — інформує ДПСУ. 

Що можна перевірити

Зазначається, що новий сервіс на офіційному сайті ДПСУ дозволяє отримувати інформацію в реальному часі лише про наявність заборон, накладених на підставі рішень суду та постанов Державної виконавчої служби. Зокрема, можна уточнити:

наявність заборгованості зі сплати аліментів;несплачені штрафи (адміністративні чи судові);наявність фінансових боргів (кредити, комунальні послуги тощо).

Яка інформація недоступна для перевіркиІснують обмеження щодо інформації, пов’язаної з дією воєнного стану, яка перевіряється за окремими правилами прикордонного контролю. Такі дані не відображаються в «Особистому кабінеті». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ До 90% рішень митниці суди визнають незаконними: спробу прибрати ключові зміни з антикорстратегії відбили

Як працює новий сервіс

Процедура перевірки повністю автоматизована, працює у режимі 24/7 і доступна з будь-якого пристрою. Водночас для перевірки передбачено певний алгоритм дій:реєстрація — через електронний підпис іd.gоv.uа, Дія.Підпис, ВаnkІD або КЕП;авторизація — вхід до особистого кабінету на порталі ДПСУ;перевірка в реальному часі — система автоматично звіряє дані у базах ДПСУ;отримання результату — миттєво з’являється статус: «Обмежень немає» або «Є тимчасове обмеження».У ДПСУ зазначили, що раніше для отримання такої інформації громадянам доводилося надсилати паперові запити та чекати на відповідь до 30 днів.Як писало ZN.UА, якщо говорити про реальне бажання влади та президента щось змінити в роботі митниці, то вікно можливостей для цього було в далеких 2019–2020 роках. Чи потрібні наразі зміна та які саме, про це читайте в статті "Обираємо головного митника країни. А нащо?".

Війна на Близькому Сході підтримала економіку Росії, а російський рубль знову зміцнився щодо долара США та наразі став лідером рейтингу світових валют за темпами зростання. Про це пише Вlооmbеrg, аналізуючи злет рубля.
Видання зазначає, що з початку квітня рубль зміцнився приблизно на 12%, досягнувши позначки 72,6 рубля за долар. Це найкращий показник із лютого 2023 року. Аналітики пояснюють це хвилею надходження іноземної валюти від продажу нафти, спровокованою війною на Близькому Сході.
Однак це не означає, що економічні проблеми більше не загрожують Росії. З одного боку, зміцнення рубля допомагає послабити інфляційний тиск, але з іншого — скорочує доходи експортерів і надходження до бюджету РФ.
У результаті вперше з червня минулого року Росія відновила закупівлю іноземної валюти та золота для Фонду національного добробуту.
Цікаво, що попит на іноземну валюту в Росії залишається низьким на тлі високих процентних ставок і слабкого імпорту, майже 60% якого нині оплачується в рублях, оскільки РФ продовжує адаптуватися до санкцій.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Удар по кишені диктатора: російська економіка пішла в мінус уперше з 2023 року — Вlооmbеrg



Зазначимо, що російський рубль упродовж 2025 року зміцнювався та за підсумками року очолив світовий валютний рейтинг за темпами зростання, зміцнившись на 45%. Проте, як зазначали аналітики, «перегрітий» курс рубля обвалює нафтогазові доходи Кремля та створює ризик економічної депресії на тлі воєнних витрат.
Як писало ZN.UА, після чотирьох років війни економіка РФ стала головним фактором, який тягне на дно чинний режим. Війна проти України загнала її в пастку стагфляції, і тепер це надламана конструкція, готова посипатися вже у короткостроковій перспективі. Докладніше про це — у статті «Руйнація російської економіки — передумова для переговорів».

Як свідчать дані митниці, у квітні цього року зростання імпорту становило 56%. Загалом за перші три місяці року імпорт перевищив 33 млрд дол. (у середньому — по 11 млрд дол. на місяць). Дефіцит торговельного балансу за цей період сягнув понад 19 млрд дол., що на 68% більше, ніж роком раніше. Це означає, що за підсумками року дефіцит торговельного балансу може перевищити 60 млрд дол.Про це пише фінансовий аналітик Олексій Кущ у статті «ВВП України впав уперше з 2022 року. Ми на порозі рецесії?».«Та якщо імпортне вирахування з ВВП досягне 50% від загальної динаміки змін валового продукту, а до цього моменту залишилося зовсім трохи, наша економіка почне падати, і цей процес буде вкрай важко зупинити. Процес падіння стане тоді невідворотним і безперервним, як танення снігу навесні, а імпортне вирахування “зжере” національний ВВП і національну економіку», — зазначив аналітик.

Країна без власної економіки

На думку автора, якщо цей процес не зупинити, Україна ризикує перетворитися на військовий фронтир без повноцінної внутрішньої економіки. Життя в такій країні підтримуватиметься лише зовнішніми фінансовими вливаннями партнерів і новими кредитами.Він попередив, що наразі формується «економічна рецесійна спіраль». Причому цей процес триває вже не перший рік.«З одного боку, імпорт “зжирає” ВВП і “вбиває” внутрішню економіку. З іншого — відбувається різке зростання державного боргу. У результаті формується фінансово банкрутна модель: співвідношення держборгу до ВВП перевищує 100%, вартість обслуговування боргу наближається до 5% ВВП, а внутрішня економіка при цьому скорочується, як шагренева шкіра», — підкреслив автор статті.

Реакція Європи

Автор вважає, що Європу сценарій, за якого Україна залишиться без власної економіки та виконуватиме роль сировинної бази, цілком влаштовує.«Європі, до речі, така модель відносно підходить, адже Україна постачає в ЄС сировину, зокрема мінеральну, а гроші, які ЄС виділяє Україні, значною мірою повертаються назад через купівлю європейських товарів (“Європа — наш тил”)», — додав він.Адже в цьому випадку йдеться про механізм непрямого субсидування європейських виробників транзитом через Україну, «де гроші лише ночують».З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням. 

Якби влада України обрала іншу модель розвитку економіки та орієнтувалася на збалансований зовнішньоторговельний баланс, то зараз країна могла б зростати темпами понад 5% на рік. Натомість через невдалі рішення Кабміну маємо падіння ВВП і, ймовірно, рецесію. Про це пише фінансовий аналітик Олексій Кущ у статті «ВВП України впав уперше з 2022 року. Ми на порозі рецесії?».«Для цього з 2022 року потрібно було розвивати модель мережецентричного промислового розвитку у вигляді створення невеликих одно- або двоцехових виробництв із чисельністю працівників до 50 осіб, які формували б значні конгломерати контрагентів-субпідрядників навколо віртуальних цифрових державних холдингів-замовників, а також об’єднання розвитку в межах галузевих і міжгалузевих кластерів», — зазначив він.За його словами, мережецентрична мала індустріалізація могла б спиратися на децентралізовану енергетику та мережу технологічних і технічних навчальних центрів по всій країні. Важливо й те, що знищити таку модель ударами з повітря практично неможливо.Тобто Кабмін мав би розробити три взаємопов’язані політики:

промислову — у вигляді мережецентричної малої індустріалізації;енергетичну — у форматі децентралізованої енергетики на базі диверсифікованих джерел енергії;освітню — спрямовану на здобуття населенням технічних навичок і компетенцій.

Однак, на думку аналітика, це не цікаво уряду, адже набагато «приємніше»:

купувати імпорт за міжнародну фінансову допомогу;«пиляти» базову генерацію за прикладом Еnеrgоаtоm;«пиляти» держзамовлення для вищих навчальних закладів на підготовку тисяч «юристів-економістів», які не потрібні на ринку праці.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням. 

Якщо за підсумками другого кварталу цього року валовий внутрішній продукт України (ВВП) знову буде зі знаком «мінус», тобто скоротиться, це означатиме офіційно зафіксовану рецесію. А це, своєю чергою, свідчитиме про те, що Кабмін не справляється зі своїми функціями. Про це пише фінансовий аналітик Олексій Кущ у статті «ВВП України впав уперше з 2022 року. Ми на порозі рецесії?».За його словами, ВВП України у першому кварталі цього року вперше з 2022 року скоротився порівняно з аналогічним періодом минулого року — першим кварталом 2025-го. Темп падіння становив 0,5%. Однак якщо врахувати динаміку порівняно з четвертим кварталом 2025 року, де спад сягнув 0,7%, то вже можна говорити про рецесію.«Якщо падіння валового продукту триватиме й у другому кварталі 2026 року, це вже буде офіційна рецесія. Рецесія під час війни — це крах моделі військового кейнсіанства або ж узагалі незапуск цієї моделі. Це певною мірою вирок економічному блоку уряду», — зазначив він.

Причини

Якщо проаналізувати структуру ВВП за витратами, то легко знайти головну причину падіння економіки.«Мінус чистий імпорт — це і є так зване вирахування імпорту. Власне, цей індикатор у першому кварталі 2026 року зріс майже на 28%. Перевищення імпорту над експортом вираховується з показника ВВП. Динаміка торговельного балансу — це вже спільна відповідальність уряду та НБУ», — підкреслив аналітик.Так, Україна купує багато товарів критичного імпорту. Однак значне зростання внутрішніх цін у доларовому еквіваленті практично знищує внутрішнє виробництво споживчих товарів. І головне, що ця проблема зʼявилася ще до повномасштабного вторгнення. «Крім того, проблема імпорту не нова. Він критично зростав усі останні роки, а у 2025-му від’ємне торговельне сальдо перевищило 50 млрд дол., або 25% ВВП. На ці серйозні сигнали ніхто не звертав уваги, особливо на фіктивний імпорт», — додав він.Економіст підкреслив, що падіння ВВП під час війни — дуже небезпечний прецедент.«Тому що, на відміну від мирного часу, уряд під час війни має широку лінійку інструментів і компенсаторів у вигляді високого рівня державних витрат. Якщо ці інструменти ефективно використовувати, ВВП зростатиме навіть за імпортного вирахування та падіння в енергетиці — за рахунок сектора послуг, ОПК, будівництва та бюджетних видатків», — додав він.З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням. 

Один із найбільших у світі міжнародних центральних депозитаріїв — Еurосlеаr (Бельгія), де зберігається більша частина заморожених активів РФ, офіційно відреагував на рішення Московського арбітражного суду на користь Центрального банку РФ щодо заблокованих активів. У компанії заявили, що рішення російського суду не має юридичної сили, а кошти залишаються замороженими. Про це йдеться у заяві Еurосlеаr.
У Еurосlеаr пояснили, що не визнають юрисдикцію російського суду та сам позов Центробанку РФ. Водночас компанія планує оскаржити це рішення.
«Нам відомо, що Арбітражний суд Москви ухвалив рішення на користь Центрального банку Росії за його позовом до Еurосlеаr Ваnk. Еurосlеаr рішуче оскаржує цей позов, який вважає необґрунтованим. Це останній із низки судових позовів, поданих проти Еurосlеаr у Росії. Такі позови не визнаються законодавством ЄС, і Еurосlеаr не визнає юрисдикцію цього суду. Еurосlеаr оскаржить судове рішення», — йдеться у заяві.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС передасть Україні €1,4 млрд від прибутків із заморожених російських активів



Нагадаємо, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну західні країни заморозили близько 260 млрд євро суверенних російських активів. Найбільший обсяг коштів зберігається у бельгійському депозитарії Еurосlеаr — близько 200 млрд євро. Доходи від цих активів ЄС спрямовує на фінансову підтримку України.
Варто зауважити, що бельгійський депозитарій ризикує своїм майбутнім. Агентство Fіtсh Rаtіngs присвоїло довгостроковим рейтингам дефолту емітента Еurосlеаr Ваnk та Еurосlеаr Ноldіng рівень «АА» і статус «Rаtіng Wаtсh Nеgаtіvе» («негативний прогноз»). Причиною стали ризики, пов’язані з російськими активами.

У квітні цього року в Україні зросли ціни на деякі житлово-комунальні послуги (ЖКП). Водночас загалом за рік тарифи підвищилися на 1,9%, а найбільше подорожчало вивезення сміття. Про це пише видання Новини.LІVЕ з посиланням на дані Державної служби статистики.  Зазначається, що у квітні річна інфляція досягла 8,6%, тоді як у березні вона становила 7,9%. При цьому тарифи порівняно з квітнем минулого року підвищилися на 1,9%.Найбільше за рік зросли ціни на:

вивезення побутових відходів — на 6,7%;управління багатоквартирними будинками — на 5%;послуги з утримання та ремонту житла — на 4,9%.

За місяць, тобто порівняно з березнем цього року, тарифи зросли на 0,2%.Зокрема, за місяць ціни підвищилися на:

утримання та ремонт житла — на 1,2%;вивезення сміття — на 2,3%;управління багатоквартирними будинками — на 0,8%.

Водночас за цей період ціни на основні житлово-комунальні послуги залишилися незмінними. Йдеться про тарифи на електроенергію, природний газ, водопостачання та каналізацію. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У Києві проїзд міським транспортом зросте в 3,8 раза вже в липні: які тарифи анонсували в КМДА  Нагадаємо, що раніше Верховна Рада дозволила не платити за комунальні послуги власникам пошкодженого та зруйнованого житла.    

Міністерство економіки попередило українців, що невикористані до 30 червня кошти, накопичені на картках програми «Національний кешбек», повернуться до державного бюджету. Тому власникам карток варто звернути на це увагу та використати гроші вчасно. Про це йдеться у повідомленні міністерства.Щодо продовження програми, то в міністерстві запевнили, що вона й надалі працюватиме без змін. Кошти за покупки українських товарів нараховуватимуться, як і раніше, а виплати здійснюватимуться після 20 числа наступного місяця.Кешбек за квітень українці отримають наприкінці травня — ці кошти також потрібно використати до 30 червня.Виплата кешбеку за покупки, здійснені у травні, відбудеться у липні. Надалі кешбек нараховуватиметься за звичним графіком.У міністерстві нагадали, що користувачі програми отримуватимуть 5% або 15% компенсації:

5% кешбеку нараховують за купівлю продуктів харчування, автотоварів, аптечних товарів і товарів для городу;15% кешбеку нараховують за непродовольчі товари (одяг, техніку, іграшки), а також окремі харчові продукти: тверді та м’які сири, макарони, вівсяні та гречані крупи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Кешбек на міжнародні перекази: ПриватБанк і Vіsа запускають нову акцію Раніше в міністерстві похвалилися, що зміна ставки «Національного кешбеку» позитивно впливає на ринок. Водночас вдалося вирішити дві головні проблеми, які виникли після запровадження програми: по-перше, припинити субсидування імпорту, а по-друге — суттєво скоротити витрати на програму.Також повідомлялося, що в Україні програмою «Національний кешбек» на купівлю пального на АЗС із 20 березня вже скористалися 2 млн українців. Більшість із них — власники автомобілів масового сегмента віком 10–20 років.

Спроба відновлення на Волл-стріт провалилася: акції пішли вниз, тоді як ціни на нафту зросли після посилення сумнівів щодо швидкого укладення угоди між США та Іраном, яка могла б відновити енергетичні поставки через ключову Ормузьку протоку. Про це повідомив Вlооmbеrg.
Нафта марки Вrеnt підскочила до 111 доларів після того, як Вашингтон і Тегеран відхилили нові пропозиції, визнавши їх недостатніми для досягнення домовленості. Індекс S&Р 500 втратив попереднє зростання, а нове падіння технологічного сектору додатково погіршило настрої інвесторів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





В Ірані розповіли, які вимоги ставлять США перед Тегераном



Хоча рух на ринку облігацій був менш різким, ніж масштабний розпродаж у п’ятницю, прибутковість держоблігацій у світі залишалася поблизу багаторічних максимумів, оскільки подорожчання енергоносіїв посилило побоювання щодо інфляції.
Білий дім заявив, що пропозиція, передана Іраном через пакистанських посередників у неділю, не містила суттєвих покращень. 
За даними Таsnіm, Іран заявив, що вимоги США залишаються надмірними, а Тегеран не погодиться завершити війну ціною відмови від своєї ядерної програми.
Раніше надії на прорив у кризі навколо Ормузької протоки підтримували оптимізм на ринках після повідомлень іранських медіа про те, що Вашингтон нібито запропонував тимчасове послаблення санкцій.
Американський чиновник назвав цю інформацію неправдивою.
Протока фактично залишається закритою для комерційного судноплавства, а рух суден скоротився до мінімального рівня.
«Триваюча блокада Ормузької протоки залишається головним рушієм ринку, тому що немає чіткого розуміння, чим усе завершиться, а резерви світових запасів нафти скорочуються», — заявив Еліас Хаддад із Вrоwn Вrоthеrs Наrrіmаn & Со.
США тим часом видають дозвіл на продаж російської нафти та нафтопродуктів, які вже завантажені на танкери, лише через кілька днів після завершення дії попереднього дозволу.
Міністр фінансів США Скотт Бессент заявив, що його відомство видає «тимчасову 30-денну генеральну ліцензію».
У Ваnk оf Аmеrіса вважають, що за найоптимістичнішим сценарієм середня ціна Вrеnt до кінця року становитиме 90 доларів за барель, однак ринок може піти ще вище, якщо протистояння з Іраном затягнеться або загостриться.
«Ми маємо дуже великий дефіцит», — сказав Франсіско Бланш в ефірі Вlооmbеrg Теlеvіsіоn.
«Нам бракувало приблизно 14–15 мільйонів барелів на день — тобто 14–15% від необхідного обсягу для того, щоб ціни стабілізувалися й повернулися до 60–70 доларів за барель».
Президент США Дональд Трамп висловив роздратування діями Ірану та заявив, що для Тегерана «час спливає», через кілька годин після атаки дронів на атомну електростанцію в Об’єднаних Арабських Еміратах.
«Їм краще почати рухатися, ШВИДКО, інакше від них нічого не залишиться», — написав Трамп у Тruth Sосіаl у неділю.
«Навколо конфлікту з Іраном надходять суперечливі сигнали: крихке перемир’я формально діє, але переговори зайшли у глухий кут», — заявив Марк Гакетт із Nаtіоnwіdе.

Державний «Ощадбанк» домігся повного скасування рішень угорської влади щодо семи своїх співробітників, яких раніше депортували та позбавили права в’їзду до країн Шенгенської зони. Як повідомили в банку, у понеділок, 18 травня, поліція у справах іноземців Угорщини скасувала рішення про депортацію та заборону на в’їзд.
Підставою для таких дій стало офіційне повідомлення органу з питань конституційного захисту Угорщини про відкликання попередніх висновків щодо загроз національній безпеці з боку українців.
Як підкреслили в «Ощадбанку», повідомлення надійшло вже після оскарження рішень у суді. Отже, угорська сторона не стала чекати завершення судового розгляду в Будапешті та самостійно скасувала обмеження.
Також угорська сторона постановила видалити відповідні записи з державних реєстрів.
«Повне скасування незаконних рішень щодо наших співробітників є підтвердженням правоти Ощадбанку. Ми захистили не лише права наших людей, а й репутацію державного фінансового інституту, що діє виключно в межах міжнародного права. Ця перемога демонструє, що системна правова позиція, дипломатична підтримка та послідовність у захисті національних інтересів дають результат навіть у найскладніших міжнародних ситуаціях», — зазначив Юрій Каціон, голова правління банку.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Угорщина повернула Україні викрадені гроші "Ощадбанку" — Зеленський



Нагадаємо, українських інкасаторів затримали в Угорщині 5 березня. Міністр закордонних справ Петер Сійярто без жодних доказів заявив, що інкасаторів затримали в Угорщині, тому що вони могли перевозити гроші української військової мафії. Ввечері 6 березня сімох інкасаторів банку вдалося звільнити. У МЗС України заявляли, що інкасаторів 28 годин тримали в кайданках та перевозили із зав’язаними очима. 

У Києві наступного місяця планують підвищити ціни на проїзд у комунальному транспорті. Вартість однієї поїздки з 15 липня може зрости до 30 гривень. Про це йдеться в офіційному повідомленні Київської міської держадміністрації (КМДА).Водночас обіцяють, що для пасажирів, які регулярно користуються транспортом, діятиме система знижок.По-перше, залежно від кількості придбаних поїздок вартість становитиме від 25 до 30 грн за одну поїздку:

1–9 поїздок — 30 грн;10–19 — 28,90 грн;20–29 — 27,80 грн;30–39 — 26,60 грн;40–49 — 25,50 грн;50 поїздок — 25 грн.

По-друге, передбачені місячні проїзні, де вартість однієї поїздки становитиме приблизно 23,3–23,6 грн.По-третє, планують запровадити пересадковий квиток за 60 грн із можливістю безлімітних пересадок протягом 90 хвилин.Для студентів та учнів зберігаються пільгові умови:

студенти сплачуватимуть 50% вартості місячного проїзного;учні під час навчального року користуватимуться транспортом безкоштовно, а влітку — зі знижкою 75%.

Також мешканцям і гостям столиці пропонуватимуть безлімітний проїзний квиток вартістю 4875 грн. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Укренерго» знову просить підвищити тарифи У КМДА зазначили, що необхідність підвищення тарифів пов’язана зі зростанням витрат на електроенергію, паливо, зарплати та утримання інфраструктури.У березні місцева влада підняла вартість одноразового проїзду в кільцевій електричці. Відтепер вона становить 22 гривні у разі купівлі через касу чи в терміналі та 19,2 грн у разі оплати банківською карткою. Через застосунок "Київ Цифровий" квитки можна придбати за 15 гривень.Повідомлялося, що у Львові з 16 травня змінилася вартість проїзду в усьому громадському транспорті: вона зросла на 20–35%. Тепер при оплаті готівкою ціна проїзду — 30 гривень. 

Людям, які вчинили правопорушення, пов’язані з корупцією, за перші чотири місяці цього року було винесено 814 судових рішень. Це на 27% менше, ніж за той самий період 2025 року. При цьому понад 90% усіх судових рішень стосуються порушень у деклараціях. В усіх справах цьогоріч порушники відбулися лише штрафами. Про це йдеться у дослідженні Ореndаtаbоt, сформованому на даних Єдиного реєстру корупціонерів.

Порушення

Зазначається, що наразі справи про хабарі становлять лише 6% від усіх рішень. Ще 3% припадає на конфлікти інтересів.Натомість 9 із 10 справ стосуються порушень фінансового контролю, а саме проблем із деклараціями, несвоєчасного подання документів або помилок у звітності. Так, 742 такі справи було розглянуто судами за перші чотири місяці 2026 року. Це 91% від загальної кількості справ щодо корупції цьогоріч. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Ганебний абсурд»: в урядовому законопроєкті про Антикорупційну стратегію відсутні необхідні для вступу в ЄС норми

Покарання

Аналітики зауважують, що всі судові рішення цьогоріч завершилися штрафами.Із початку року не було жодного вироку у вигляді позбавлення волі, громадських робіт чи обмеження свободи. Найменший штраф становив 850 гривень, а найбільший — 34 тис. гривень. 

Де найчастіше карають

За даними аналітиків, цьогоріч найактивніше карають порушників суди Львівщини: кожне десяте судове рішення щодо корупції зафіксовано саме там — 79 випадків. Далі йдуть:

Дніпропетровщина — 67 рішень;Харківщина — 56;Київщина — 54;Одещина — 48.

Тенденції

Загалом порівняно з початком 2025 року у перші місяці поточного року було винесено на 27% менше судових рішень щодо корупційних порушень.Водночас 2025 рік був рекордним: за рік суди винесли 4 086 рішень. Це у 2,2 рази більше, ніж у 2024 році.Хоча минулого року більшість справ також завершилася штрафами (97% справ), реєстр містив і значно суворіші вироки — громадські роботи, обмеження волі та іспитові строки.    

Зміна ставки «Національного кешбеку» позитивно впливає на ринок. Водночас вдалося вирішити дві головні проблеми, які виникли після запровадження програми: по-перше, припинити субсидування імпорту, а по-друге — суттєво скоротити витрати на програму. Про це повідомив міністр економіки, довкілля й сільського господарства Олексій Соболев в інтерв'ю РБК-Україна.
Для товарів, де частка імпорту перевищує 35% (це більшість непродовольчих позицій і деякі продукти, зокрема тверді сири), кешбек зріс із 10% до 15%, а для категорій, де вітчизняні виробники вже домінують на ринку, ставку знизили з 10% до 5%. Таке перерозподілення було спрямоване на боротьбу із субсидованим імпортом, зокрема сирів із Польщі.
«Ці зміни, до речі, ще й знизили витрати на програму на 100 млн гривень на місяць», — сказав Соболев.
Міністерство припинило практику оприлюднення сум виплат за «Національним кешбеком», однак міністр зазначив, що після внесення змін програма коштує приблизно 450 млн гривень на місяць.
До перегляду умов програми рекордну суму кешбеку — 699 млн грн — було виплачено за грудень 2025 року.
Паливний кешбек додатково коштує 20 млн грн на день (тобто приблизно 600 млн грн на місяць), але це тимчасовий захід, термін дії якого спливає 31 травня. Водночас «Національний кешбек» продовжили на два роки — до кінця квітня 2028 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кешбек на пальне продовжили: нові умови з 1 травня



Повідомляли, що в Україні програмою "Національний кешбек" на купівлю пального на АЗС з 20 березня вже скористалися 2 мільйони українців, більшість із них є власниками автомобілів масового сегмента віком 10-20 років. 
 
 
 

Національний банк України критикує підвищення податку на прибуток для банківського сектору до 50% на постійній основі. У регуляторі вважають, що банки мають кредитувати бізнес задля відновлення України, а високі податки стримують цей процес. 
Про це йдеться у статті редакторки економіки ZN.UА Юлії Самаєвої «Ми намагаємося пройти по лезу»: Андрій Пишний про «плівки Міндіча», межі повноважень регулятора, інфляційні шоки, стрес-тестування банків та їхню роль у відновленні».
«Це дивно з багатьох точок зору. Підвищене оподаткування запроваджувалося як тимчасовий вимушений крок в умовах, коли банки надавали перевагу інструментам монетарної політики, а не кредитуванню. Національний банк тоді його підтримав. Але зараз банки розгорнули масштабні програми кредитної експансії — саме цей термін я вживаю, зважаючи на темпи зростання. І це зростання є органічним. Прибуток банків зараз ринковий, а рентабельність зменшується», — сказав він.
Пишний також згадав про капіталізацію банків, від якої залежать їхня кредитоспроможність та здатність брати участь у відновленні країни.
«Яка ціна підвищеного оподаткування? Прибуток — найважливіше джерело капіталізації банку. Капітал визначає кредитоспроможність. Сплативши 20 мільярдів гривень до бюджету, банківська система може втратити можливість розширити кредитування на 200–300 мільярдів гривень... Так, наші банки виконують нормативи капіталу, однак певною мірою вичерпали його запас після сплати екстраподатку за 2023 і 2024 роки та зростання кредитного портфеля на 25–35% два роки поспіль», — додав він.
Крім того, банки — єдиний бізнес, який змусили сплачувати настільки високі податки.
«Банківський сектор — єдиний, хто має підвищену ставку податку на прибуток у 25% на постійній основі (проти 18% для решти економіки) і вже двічі фактично сплатив 50%. За 2025 рік сектор забезпечив 11% усіх платежів до держбюджету (з урахуванням сплачених дивідендів держбанків), тоді як його частка у валовій доданій вартості становила лише 2,9%», — підкреслив Пишний.
За його словами, власники банківського бізнесу в Україні можуть втратити інтерес до цього сектору.
«До речі, це єдиний сектор, якому заборонено виплачувати дивіденди (крім державних банків), аби забезпечити реалізацію планів з імплементації європейських стандартів у частині вимог до капіталу. Тож ця асиметрія вже приносить більше шкоди, ніж користі», — зазначив він.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.

Зростання цін на нафту впливає на економіку України, адже створює додатковий інфляційний тиск — ціни зростають через подорожчання пального. Крім того, Росія виграє від стрибка цін на нафту та нестабільності нафтового ринку, хоча санкції проти РФ усе ще працюють.
Про це йдеться у статті редакторки економіки ZN.UА Юлії Самаєвої «Ми намагаємося пройти по лезу»: Андрій Пишний про «плівки Міндіча», межі повноважень регулятора, інфляційні шоки, стрес-тестування банків та їхню роль у відновленні».
«Так, зростання цін на нафту нас непокоїть і тому, що розширює фінансування російського бюджету, і тому, що негативно впливає на українську економіку. Але санкційний тиск усе ж працює. Третина банківського сектору РФ перебуває у збитках. Дефіцит держбюджету РФ за перший квартал уже досяг річного показника. Економічне зростання — близько одного відсотка. При цьому будь-яку офіційну економічну аналітику з Росії слід сприймати з дуже низьким рівнем довіри», — зазначив він.
На його думку, санкційний тиск дає ефект, і його необхідно посилювати.
«Ми завжди виступали за те, щоб уся банківська система РФ без винятку опинилася під санкціями. До 20-го пакета санкцій увійшла більша частина пропозицій, сформованих, зокрема, командою Nаtіоnаl Ваnk оf Ukrаіnе. Ми продовжуємо цю роботу», — додав він.
За словами голови НБУ, мета України — змусити РФ сісти за стіл переговорів.
«Ми глибоко аналізуємо ситуацію, працюємо над тим, щоб це знайшло своє відображення у санкціях і Росія відчула ще більше болю, ще більше незворотних структурних змін і руйнувань. І, відповідно, була змушена припинити цю агресію та перейти до дипломатичного треку, який дозволить Україні отримати стійкий і справедливий мир», — підкреслив він.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.

Національний банк не вважає, що жорстка монетарна політика може зашкодити відновленню України. Більше того, там переконані, що вдало балансують в умовах війни. Про це йдеться у статті редакторки економіки ZN.UА Юлії Самаєвої «Ми намагаємося пройти по лезу»: Андрій Пишний про «плівки Міндіча», межі повноважень регулятора, інфляційні шоки, стрес-тестування банків та їхню роль у відновленні».
За його словами, НБУ зосереджений на ціновій стабільності.
«Ми для себе визначили таку конструкцію: намагаємося пройти по лезу — знайти баланс між ціновою стабільністю та доступністю кредитування», — зазначив він.
Щодо відновлення, то зберігаються високі темпи кредитування: за підсумками березня 2026 року приріст бізнес-кредитів становив 32% у річному вимірі.
«Наразі банки конкурують між собою, зростають їхні кредитні апетити, пом’якшуються кредитні стандарти. Рівень дефолтів є найнижчим за останні 15 років, а частка проблемних кредитів зменшилася до історичного мінімуму — 12,9%. Ставки кредитування залишаються на доковідному рівні, а деякі банки з іноземним капіталом пропонують навіть нижчі. Це підживлює розвиток кредитування: за підсумками 2025 року чистий кредитний портфель бізнесу зріс на 32% рік до року, а гривневий портфель населення — на 36%. Проникнення кредитів в економіку вперше за 12 років зросло з 7,8% до 8,7%», — зазначив він.
За його словами, на відміну від ситуації 2014 року, коли банківська система не пом’якшила економічного шоку, а підсилила його через значну частку інсайдерських кредитів, після початку повномасштабної війни вона за півтора року адаптувалася, зважила ризики та почала реально підтримувати економіку.













З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.

У понеділок, 18 травня, ціни на нафту продовжили зростати, оскільки спроби зупинити конфлікт з Іраном, схоже, зайшли в глухий кут після атаки неподалік атомної електростанції в Об’єднаних Арабських Еміратах. Додаткове занепокоєння на ринку викликали повідомлення про те, що президент США Дональд Трамп може обговорити можливі військові дії щодо Ірану, пише Rеutеrs. 
Так, ф’ючерси на нафту Вrеnt зросли на 2,01 долара, або на 1,84%, і коштували 111,27 долара за барель. Раніше ціна ненадовго перевищила 112 доларів за барель, що стало найвищим показником із 5 травня. 
Водночас нафта марки Wеst Техаs Іntеrmеdіаtе подорожчала на 2,33 долара, або на 2,21%, і досягла 107,75 долара за барель. Раніше ціна підіймалася до 108,70 долара за барель — це найвищий показник із 30 квітня.  
Агентство зазначає, що минулого тижня обидва нафтові контракти подорожчали більш ніж на 7% через зникнення надій на мирну угоду, яка могла б зупинити напади на судна та їх захоплення в Ормузькій протоці. Також переговори Трампа та Сі не дали сигналів про те, що Китай готовий допомогти у врегулюванні конфлікту після атак США та Ізраїлю на Іран. 
«Ці атаки дронів стали чітким сигналом того, що нові удари США чи Ізраїлю по Ірану можуть викликати нові атаки у відповідь з боку Ірану або його союзників по енергетичних об’єктах і важливій інфраструктурі в Перській затоці», — заявив аналітик ринку ІG Тоні Сайкамор.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Перемир’я чи нова ескалація: що відбувається з цінами на нафту



Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що удар безпілотника біля атомної електростанції «Барака» в Об’єднаних Арабських Еміратах є неприйнятним. Він наголосив, що Україна рішуче засуджує будь-які атаки, які створюють загрозу для ядерних об’єктів.
Тим часом ситуація навколо Ірану зависла в небезпечній невизначеності. Що обере Трамп — тиск, переговори чи нову ескалацію? В’ячеслав Ліхачов у статті «Ні війни, ні миру: три сценарії Трампа для Ірану» розповідає, чому жоден із варіантів не виглядає простим і безболісним.

Вартість приватних будинків в Україні в різних містах відрізняється в рази. Найдорожче житло зафіксовано у Львові та Києві — середня ціна становить близько 220 тис. доларів. Найдешевші будинки — у Чернігові: у середньому 28,8 тис. доларів, або у 7,5 раза дешевше, ніж у столиці. Про це пише РБК-Україна з посиланням на дані LUN.

Лідери та аутсайдери

Станом на кінець квітня цього року до топ-5 міст, де ціна квадратного метра будинку перевищила 1000 доларів або наблизилася до цієї позначки, увійшли:

Львів — середня ціна 1420 доларів за кв. м;Київ — 1250 доларів за кв. м;Ужгород — 1190 доларів за кв. м;Одеса — 1050 доларів за кв. м;Івано-Франківськ — 964 долари за кв. м.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Податкова роз’яснила правила оподаткування нерухомості у спадок

Тенденції

Фактор безпеки найбільше впливає на ринок. Наразі найшвидше за останній рік ціни зростали у Луцьку ( 27%) та Чернівцях ( 23%). Також суттєве зростання ( 15–17%) зафіксовано в Ужгороді, Львові та Черкасах.Натомість найнижчі ціни на приватні будинки — у містах поблизу фронту або кордону. У Миколаєві квадратний метр коштує 425 доларів, у Запоріжжі — 440 доларів, у Чернігові — 455 доларів. Зниження цін спостерігається у Миколаєві, Запоріжжі та Дніпрі, де за рік вони впали на 1–5%.Повідомлялося, що наразі найдорожчі міста для купівлі квартир — у західних регіонах країни. Хоча в Києві «фактор ракети» вже не надто сильно впливає на ціни, як це було в перші роки війни.Як писало ZN.UА, пріоритети при пошуку квартири для купівлі змінилися. Щойно збудовані житлові комплекси пропонують не тільки сучасні комунальні послуги мешканцям (якісне водо- і теплопостачання), а й дитсадки, укриття та іншу інфраструктуру в пішій доступності. Тому покупці надають перевагу квартирам меншої площі, зате в сучасному ЖК. Про це читайте в статті "Ринок нерухомості регіонів: зростання цін і кількості угод".   

У травні 2026 року світові промислові підприємства розгорнули масштабну кампанію з дострокового накопичення готової продукції та сировини, намагаючись захистити свій бізнес від дефіциту палива. Головною причиною такої паніки став третій місяць повномасштабної війни на Близькому Сході з Іраном. Масштаби цієї кризи вже найближчими днями відобразяться у нових звітах індексів ділової активності, повідомляє Вlооmbеrg.

Енергетичний шок та загроза інфляції

Попри те, що травневі індекси РМІ (індекс менеджерів із закупівель, який оцінює стан ділової активності у промисловості) прогнозують зростання промисловості у ключових країнах, аналітики застерігають від надмірного оптимізму. Головне питання полягає в тому, чи свідчать оновлені дані про реальну стійкість ринків, чи заводи просто використовують останні ресурси перед тим, як по них вдарить повноцінний енергетичний шок. Нові звіти покажуть, як саме зростання витрат впливає на найбільші економіки планети, та чи загрожують світові логістичні збої, подібні до тих, що виникали під час пандемії коронавірусу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Інфляція в Німеччині та Іспанії досягла багаторічних максимумів через війну з Іраном — WSJ Такі масштабні проблеми у виробництві безпосередньо загрожують гаманцям звичайних громадян, адже будь-який дефіцит сировини на заводах неминуче призводить до подорожчання кінцевих товарів на полицях магазинів. Подібні ефекти можуть посилити базовий інфляційний тиск, за яким уважно стежать світові центральні банки перед черговими засіданнями щодо монетарної політики у червні. При цьому конфлікт має нерівномірний географічний вплив — найбільше постраждала економіка єврозони, зокрема Німеччина, тоді як Велика Британія та Японія виявилися стабільнішими.Уповільнення економічного розвитку єврозони вже підтверджують експерти. Старший економіст Вlооmbеrg Есоnоmісs Давід Пауелл зазначив, що валовий внутрішній продукт єврозони зріс лише на 0,1%. За його словами, війна в Ірані та пов'язаний із нею сировинний шок почали завдати шкоди європейській економіці ще наприкінці лютого, коли конфлікт лише спалахнув, суттєво обмеживши внутрішній попит через стрибок цін на енергоносії.

Фінансові маневри США та Канади

Цей тиждень стане часом глибокого аналізу для світової фінансової системи після спроб президента США Дональда Трампа перезавантажити відносини з лідером Китаю Сі Цзіньпіном. Поки конкретні результати їхньої зустрічі лише з’являються, міністри фінансів країн G7 зберуться на дводенний саміт у Парижі, щоб обговорити хиткість ринків облігацій та дефіцит рідкісноземельних металів.У США головними подіями стануть публікація протоколів квітневого засідання Федеральної резервної системи та фінальні результати травневого опитування Мічиганського університету щодо споживчих настроїв. Очікується, що обидві події підтвердять занепокоєння домогосподарств інфляцією на тлі різкого подорожчання бензину. У ФРС зростає кількість посадовців, які вимагають відмовитися від пом'якшення монетарної політики на користь більш нейтральної риторики, що допускає як зниження, так і підвищення відсоткових ставок. Травневий індекс споживчих настроїв від Мічиганського університету вже впав до рекордно низького рівня, що безпосередньо вплине на прогнози споживчих витрат, попри неочікуване зростання роздрібних продажів у квітні. Додатково інвестори очікують офіційного вступу Кевіна Ворша на посаду голови ФРС, оскільки термін повноважень Джерома Пауелла закінчився. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Зупинка заводів і транспортний колапс: у NYТ розповіли про глобальні наслідки війни в Ірані У сусідній Канаді інфляція в квітні, ймовірно, підскочила до 3,1%. Банк Канади очікує, що це стане піковим значенням перед поступовим поверненням до цільового рівня у 2%. Проте стабільність канадської економіки суттєво залежить від нафтових котирувань: стабільний розвиток можливий лише за умови зниження вартості нафти до середніх $75 за барель до середини 2027 року, тоді як зараз її ціна перевищує $100. Роздрібні продажі в країні за березень демонструють стійкість, а попередні оцінки за квітень обіцяють додаткове зростання через високі ціни на пальне.

Економічні виклики в Азії та Європі

Азійський регіон очікує на масштабний пакет статистичних даних від Китаю, Японії та Австралії, які покажуть глибину проникнення близькосхідного шоку. Тиждень розпочнеться з китайських показників роздрібних продажів, промислового виробництва та даних про ринок нерухомості, а також звітів про ВВП Таїланду.Для оцінки ситуації в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні ключовими стануть такі події:

Австралія: у вівторок очікується публікація протоколів травневого засідання Резервного банку Австралії, який уже тричі поспіль підвищував відсоткові ставки через інфляційні ризики, а у четвер вийде важливий звіт про ринок праці.Японія: аналітики ретельно вивчатимуть нові дані про економічне зростання країни та статистику щодо інфляції, яка є вирішальною для політики Банку Японії.Індонезія: очікується, що місцевий центральний банк залишить відсоткові ставки без змін на тлі глобальної невизначеності.Китай: країна встановить базові ставки за кредитами, що вкаже на рівень державної підтримки економіки.

У Європі особлива увага прикута до Великої Британії, де продовжується політична драма навколо лідерства прем'єр-міністра Кіра Стармера. Перспектива того, що посаду голови уряду може обійняти мер Манчестера Енді Бернем, вже спричинила паніку на фінансових ринках, через що прибутковість 10-річних державних облігацій (цінні папери, прибутковість яких відображає вартість державних запозичень) стрімко перевищила 5%. Ситуацію ускладнюють дані про інфляцію у Великій Британії, яка хоч і сповільнилася, але залишається на рівні 3%, що змушує Банк Англії розглядати можливість підвищення ставок у червні.Тим часом Європейська комісія оприлюднить свій новий економічний прогноз, а в Німеччині та Франції вийдуть важливі індекси ділової довіри Іfо. Керівники Європейського центрального банку проведуть стратегічну зустріч із міністрами фінансів на Кіпрі, щоб скоординувати подальші дії. В інших куточках континенту також фіксують зміни: Швейцарія очікує прискорення зростання ВВП, Румунія прогнозує стрибок інфляції через політичну нестабільність, а Швеція потерпає від одного з найвищих рівнів безробіття в Європі. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ "Що довше війна, то вищі ціни": як конфлікт з Іраном б'є по гаманцю — Вlооmbеrg

Ситуація в Африці та Латинській Америці

В Африці енергетична криза завдає потужного удару по найбільших економіках. У Південно-Африканській Республіці інфляція в квітні підскочила до 3,9% через стрімке подорожчання палива, що стало найбільшим зростанням вартості пального з 2020 року.Центральні банки регіону реагують на виклики абсолютно по-різному:

Гана: продовжує знижувати відсоткові ставки, користуючись тимчасовим затишшям перед новим стрибком цін на їжу та енергію.Нігерія: утримує монетарну політику без змін для оцінки впливу війни на інфляцію.Ісландія: після березневого підвищення ставок готується знову посилити монетарну політику.Єгипет: утримується від підвищення ставок, чекаючи подальшого розвитку подій, попри нещодавнє неочікуване уповільнення інфляції.

У Латинській Америці наслідки війни також руйнують економічні плани. У Чилі амбітна мета нового президента Хосе Антоніо Каста досягти 4% економічного зростання зіштовхнулася з жорстокою реальністю енергетичного шоку, через що аналітики прогнозують падіння ВВП у 2026 році нижче 2%. У Мексиці фінальні показники виробництва за перший квартал переглядаються у бік зниження через близькосхідні фактори, хоча на початку травня зафіксовано певне зниження інфляції до 4,1%.Натомість Бразилія демонструє стійкість економіки попри жорсткі фінансові умови, а Перу показує впевнене зростання ВВП понад 3%, демонструючи дивовижну незалежність економіки від політичної нестабільності. Парагвай також залишається стабільним: за підсумками минулого року зростання досягло 6,6%, а поточна інфляція у 2,3% повністю влаштовує місцевий регулятор, який не планує змінювати відсоткові ставки. В Аргентині березневі дані свідчать про відновлення промисловості та будівництва після найглибшого падіння виробництва, зафіксованого у лютому.Раніше повідомлялося, що світ рекордними темпами спалює нафтові запаси через війну з Іраном, яка обмежила потоки сировини з Перської затоки та фактично з’їдає глобальний резерв, що захищає ринок від шоків постачання.