Дзеркало Тижня

За підсумками першого півріччя 2026 року українські платники податків, включені до Реєстру великих платників на 2026 рік, перерахували до зведеного бюджету України 579,6 млрд грн податків, зборів та інших платежів. Це 48,8% усіх податкових надходжень до бюджету країни. Про це повідомила пресслужба Державної податкової служби з посиланням на в. о. голови ДПС Лесю Карнаух.«Є речі, від яких стійкість країни залежить не менше, ніж від здатності тримати оборону. Належна сплата податків – це те, без чого держава також не вистоїть. Майже кожна друга гривня податків, яка сьогодні надходить до бюджету України, – це внесок великого бізнесу», – сказала вона.Порівняно з аналогічним періодом 2025 року надходження від великих платників зросли на 40,1 млрд грн, або 7,4%.У ДПС уточнили, що найбільше зросли надходження від:

податку на прибуток підприємств – на 19,5 млрд грн ( 14,6% до відповідного показника минулого року);податку на доходи фізичних осіб та військового збору – на 13,3 млрд грн ( 16%);податку на додану вартість – на 9,9 млрд грн ( 7,1%);акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів – на 8,6 млрд грн ( 15,1%);рентної плати за користування надрами загальнодержавного значення – на 7,1 млрд грн ( 35,2%).

Найбільший приріст надходжень спостерігався в таких галузях:

постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря – 15,9 млрд грн ( 30,9%);фінансова та страхова діяльність – 15,1 млрд грн ( 13,5%);переробна промисловість – 11,3 млрд грн ( 9,5%).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Податкова бачить закордонні рахунки українців: що змінилося у 2026 році Раніше Міністерство фінансів відзвітувало про видатки загального фонду державного бюджету за перше півріччя поточного року – вони становили 2,23 трлн грн. Найбільше коштів спрямували на безпеку та оборону – за шість місяців на ці потреби витратили 1,4 трлн грн, що становить 63% усіх видатків загального фонду. Зокрема, лише у червні на армію було витрачено 263,5 млрд грн.

Український ринок ювелірних прикрас майже повністю належить вітчизняним виробникам. На них припадає близько 99% золотих ювелірних виробів, які проходять державне клеймування в Україні. Відповідно частка імпортної продукції в цьому сегменті становить лише близько 1%. Про це повідомляє Ореn4Вusіnеss.
Водночас ринок срібних прикрас значно більше залежить від закордонних постачальників – майже кожен третій виріб цього сегмента, що проходить державний пробірний контроль в Україні, виготовлений за кордоном.
Зазначається, що загалом у першому кварталі 2026 року імпортними були 14% усіх ювелірних виробів, які отримали державне пробірне клеймо. Середній показник за 2020–2026 роки становить 16%.
Нагадаємо, що практично всі імпортні ювелірні вироби перед продажем в Україні повинні пройти державний пробірний контроль. Державне пробірне клеймо підтверджує, що фактичний вміст дорогоцінного металу відповідає пробі, заявленій виробником.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Викидає кристали золота в атмосферу: в Антарктиді розташований унікальний вулкан




Повідомлялося, що президент США Дональд Трамп отримав у подарунок розкішну золоту каблучку, інкрустовану сотнями дорогоцінних каменів, від представників алмазної галузі бельгійського Антверпена. Подарунок був вручений після того, як галузь домоглася скасування американських мит на імпорт діамантів. 

В Україні продовжують зростати вимоги до страхового стажу, необхідного для виходу на пенсію. Якщо поточного року пенсію у 60 років можуть оформити українці, які мають 33 роки страхового стажу, то у 2027 році ця вимога зросте ще на рік – до 34 років. А вже у 2028 році мінімальна вимога щодо страхового стажу становитиме 35 років. Про те, як формується механізм визначення страхового стажу, розповіла заступниця голови правління Пенсійного фонду України Ірина Ковпашко.За її словами, у 2028 році зростання вимог до страхового стажу планують припинити, але як довго діятиме таке правило, невідомо. Оскільки ситуація з фінансуванням пенсійної системи в Україні залишається непростою.Водночас у 2026 році деякі українці можуть вийти на пенсію і без 33 років страхового стажу, але за умови, що цього року їм виповнюється 63 або 65 років:

у 60 років — щонайменше 33 роки страхового стажу;у 63 роки — від 23 до 33 років страхового стажу;у 65 років — від 15 до 23 років страхового стажу.

Наступного року вимоги будуть такими:

у 60 років — щонайменше 34 роки страхового стажу;у 63 роки — від 24 до 34 років страхового стажу;у 65 років — від 15 до 24 років страхового стажу.

Громадяни, які не матимуть навіть 15 років страхового стажу, права на пенсію за віком не матимуть. Вони можуть претендувати лише на державну соціальну допомогу, але за умови відповідності встановленим критеріям. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Без пенсії, але з державною допомогою: кому і скільки виплачують у 2026 році Повідомлялося, що в Україні планують змінити систему пенсійних нарахувань. Наразі Кабмін працює над новою формулою, яка має суттєво збільшити пенсії для окремих категорій громадян. Так, майже вдвічі може зрости пенсія у людей із великим страховим стажем та високими офіційними заробітками. 

Франція та Німеччина закликали до нових “надзвичайних заходів” для захисту європейської промисловості від стрімкого зростання китайського імпорту, пише FТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Франція та Німеччина хочуть створити європейську альтернативу Раlаntіr 



У п’ятницю, 17 липня, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц та президент Франції Еммануель Макрон заявили, що зростання торговельного профіциту Пекіна щодо ЄС становить екзистенційну загрозу для європейської промисловості.
Виступаючи разом із Мерцом після зустрічі поблизу Кельна, Макрон зазначив, що позиції двох країн “ніколи раніше не були настільки узгодженими щодо питання Китаю”. Він додав, що міністри фінансів Франції та Німеччини у вересні оголосять пропозиції щодо “захисних заходів”.
“Ми виступаємо за захист наших підприємств. Нам потрібні надзвичайні заходи та процедури раннього попередження, які Єврокомісія зможе впровадити, щоб негайно реагувати та захистити нашу промислову базу”, — сказав Макрон.
Мерц підтримав занепокоєння Макрона, зазначивши, що ЄС має вирішити проблему торговельного дефіциту з Китаєм “у розмірі мільярд доларів на день”.
“Так далі не може тривати, бо це справді погіршує ситуацію в Європі”, — сказав Мерц, закликавши до “відвертого та відкритого діалогу” з Пекіном.
Обидва лідери водночас наголосили, що не прагнуть “відокремитися” від Китаю.
Ці пропозиції стануть частиною поточних політичних дискусій між Єврокомісією та державами ЄС для розробки нової стратегії щодо Китаю цього року.
Торгівля з Китаєм була однією з багатьох тем, які обговорювали Франція та Німеччина під час щорічного спільного засідання урядів. Макрон і Мерц також заявили, що продовжуватимуть співпрацювати в оборонних проєктах, попри провал спільної програми зі створення винищувачів. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС і Китай встановили дедлайн для досягнення прогресу у вирішенні торговельних розбіжностей



Такі застереження підкреслюють дедалі більшу узгодженість позицій Парижа та Берліна щодо Китаю. Хоча Франція давно виступає за більш інтервенціоністську торговельну політику, Німеччина традиційно відстоювала вільну торгівлю та відкриті ринки, що відображає інтереси її економіки, орієнтованої на експорт, та залежність виробників від Китаю. У 2024 році тодішній канцлер Німеччини Олаф Шольц виступив проти запровадження ЄС мит на китайські електромобілі.
Позиція Німеччини зазнає дедалі більшого тиску, оскільки найбільша економіка Європи перебуває у стані стагнації вже протягом останніх шести років, а німецькі виробники втрачають частку ринку на користь китайських конкурентів як на внутрішньому ринку, так і на своїх традиційних експортних ринках. Мерц нещодавно змінив свій погляд щодо Пекіна. На тлі труднощів, з якими стикається німецька промисловість, він почав схилятися до застосування протекціоністських заходів, що наблизило його до позиції Франції.
Вlооmbеrg писало, що ЄС побоюється торговельного конфлікту з Китаєм та не наважується на жорсткі заходи проти Пекіна.

Середня заробітна плата в Україні продовжує зростати. Наразі вона становить близько 30 тис. грн на місяць. За рік цей показник зріс на 6 тис. грн (із 24 тис. грн). Водночас різниця між зарплатами найбільш і найменш оплачуваних працівників залишається значною – від мінімальної до понад 90 тис. грн. Про це пише РБК-Україна з посиланням на дані Державної служби зайнятості.

Регіони-лідери

Найвищі середні зарплати наразі пропонують роботодавці в таких регіонах України:

Київ – 38 тис. грн;Вінницька область – 36 тис. грн;Херсонська область – 34 тис. грн;Дніпропетровська область – 31 тис. грн;Харківська область – 31 тис. грн.

Найвищі зарплати

Найбільші зарплати отримують фахівці з високою кваліфікацією, значним досвідом роботи або ті, хто працює у професіях із дефіцитом кадрів. До переліку вакансій із найвищими зарплатами увійшли:

операційний директор – 92 тис. грн;водій міжнародних перевезень – 66 тис. грн;рієлтор – 58 тис. грн;автомаляр – 57 тис. грн;програміст – 52 тис. грн;автослюсар – 47 тис. грн;шеф-кухар – 46 тис. грн;кранівник – 37 тис. грн.

Кому платять найменше

Найнижчі зарплати роботодавці пропонують працівникам, які виконують нескладну або некваліфіковану роботу і не потребують спеціальної освіти чи тривалого навчання. Зокрема, це:

двірник;прибиральник;кухонний робітник;мийник посуду;листоноша;укладальник-пакувальник.

Для більшості таких вакансій роботодавці пропонують мінімальну заробітну плату, яка у 2026 році становить 8 647 грн на місяць. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Зарплата працівників: який відсоток може відраховувати роботодавець Повідомлялося, що статистичні дані щодо розміру середньої зарплати в Україні є завищеними. Реальний рівень середньої заробітної плати наразі становить менше ніж 20 тис. грн. На показники суттєво впливають високі виплати військовослужбовцям. Тобто наразі методика розрахунку цього показника не є коректною.

Дані Державної митної служби суперечать інформації операторів ринку щодо значного падіння експорту сільськогосподарської продукції з України. Зокрема, експорт зернових та зернобобових культур з України у 2026/27 маркетинговому році станом на 17 липня становив 1,7 млн т, що у 2,4 раза більше, ніж за аналогічний період минулого сезону. Про це повідомляє Державна митна служба.
Зазначається, що пшениці експортовано 706 тис. т, або у 2,5 раза більше, ніж за аналогічний період попереднього сезону. Постачання ячменю на зовнішні ринки становило 103 тис. т, що на 84% перевищує показник аналогічного періоду минулого сезону. Кукурудзи експортовано 898 тис. т, що у 2,4 раза більше, ніж за аналогічний період минулого сезону.
Експорт жита поки що не здійснювався.
Водночас експорт борошна з України відстає на 59% і становить 0,9 тис. т.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Гумові капці, фіктивне зерно і «скрутки» ПДВ. П'ять схем обкрадання бюджету України на мільярди доларів



Раніше повідомлялося, що сільгоспвиробники не поспішають продавати зерно нового врожаю через різке падіння закупівельних цін. Передусім це стосується пшениці другого та третього класів, а також фуражного зерна.
Нагадаємо, що Україна втратила близько третини потужностей для експорту сільськогосподарської продукції, зокрема зерна, через російські ракетні та безпілотні атаки на ключові чорноморські порти. Більше того, Росія систематично завдає ударів по всьому транспортно-логістичному ланцюгу.

Президент США Дональд Трамп пригрозив запровадити мита проти Канади у відповідь на дим від лісових пожеж. Однак незрозуміло, чи має він юридичні повноваження для цього, пише WР.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп активізував заяви про фальсифікацію виборів у США: СNN пояснює можливий мотив 



“Ми покладаємо на Канаду відповідальність за те, що вона неналежним чином доглядає за своїми лісами та чагарниками, через що до Сполучених Штатів доходить забруднене та шкідливе для здоров’я повітря”, — написав Трамп у Тruth Sосіаl у п'ятницю, 17 липня.
Трамп додав, що планує зателефонувати прем’єр-міністру Канади Марку Карні, щоб обговорити пожежі на тлі економічної напруженості між США та Оттавою.
Напередодні сенатор-республіканець Берні Морено (штат Огайо) заявив, що наступного тижня подасть законопроєкт про запровадження санкцій проти Канади. 
“Уряд Канади не вклав коштів у заходи запобігання лісовим пожежам, зокрема у проріджування лісів та посилення боротьби з підпалами”, — йдеться в заяві Морено.
Штат Огайо межує з канадською провінцією Онтаріо. Четверо республіканських членів Палати представників, які представляють Мічиган — ще один штат, що межує з Канадою на півночі, — також написали Карні листа.
Білий дім не уточнив, на підставі якого закону Трамп може запровадити нові мита. Представник адміністрації Трампа Куш Десаї заявив, що президент США має “численні повноваження щодо мит” і планує ними скористатися. 
Цього року Верховний суд США суттєво обмежив можливості Трампа щодо запровадження мит, постановивши, що він не може використовувати надзвичайні повноваження для запровадження таких тарифів. Це позбавило Трампа ключового інструменту, який він використовував для тиску на іноземних лідерів та переформатування світового порядку під час свого другого терміну. Після рішення суду Трамп запровадив глобальне десятивідсоткове мито на підставі іншого торговельного законодавства, але термін дії цього мита закінчується наступного тижня.
Відповідаючи на запитання про американські звинувачення, Карні заявив журналістам у четвер, 16 липня, що боротьба зі зміною клімату “є відповідальністю всіх країн, зокрема й США”.
Прем’єр Онтаріо Дуг Форд сказав, що США могли б надати більше допомоги в боротьбі з пожежами, як це робила Канада для свого сусіда в минулому. 
“Можливо, замість того, щоб скаржитися, вам слід надати підтримку, відправити допомогу. Адже ми робили саме те саме для наших американських друзів,”, — сказав Форд.
Міста на північному сході Канади та США страждають від сильного задимлення, спричиненого сотнями лісових пожеж, що вирують по всій Канаді. Багато з цих пожеж вийшли з-під контролю, а деякі з них призвели до евакуації населення та матеріальних збитків. Пожежі повністю знищили одну з племінних громад на півночі Онтаріо.
Gеtty Іmаgеs
У п’ятницю Детройт, Чикаго, Вашингтон та Нью-Йорк очолили список міст із найгіршою якістю повітря у світі, що змусило місцевих чиновників виступити з попередженнями про обмеження перебування на відкритому повітрі через потенційні наслідки для здоров’я від вдихання диму.
ЕРА/АLЕХ WRОВLЕWSКІ
ЕРА/ Сhrіstорhеr Nеundоrf


ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Взимку гине більше людей": міністр енергетики США применшив наслідки смертоносної спеки в Європі



Зміна клімату, спричинена діяльністю людини, призводить до тепліших і сухіших умов влітку, що посилює активність лісових пожеж, роблячи екстремальні пожежі інтенсивнішими, частішими та масштабнішими. Також спостерігається тенденція до подовження сезону лісових пожеж, який є частиною природного циклу.
З початку свого другого терміну в Білому домі Трамп завдав нищівного удару по кліматичній політиці США, підтримуючи галузь викопного палива, водночас агресивно скасовуючи заходи з охорони довкілля. Він також взяв на приціл галузі відновлюваної енергетики, заблокувавши фінансування на мільйони доларів, призначене для низки проєктів із чистої енергії.
Погодні гойдалки, аномальні сезони та кліматична нестабільність — чому світ дедалі більше входить в епоху кліматичного хаосу — в інтерв’ю ZN.UА розповідав науковець Геннадій Міліневський: "Від хвиль спеки до весняних морозів: чому клімат стає дедалі менш передбачуваним".

Через війну багато українців втратили можливість подорожувати, однак потреба у відпочинку залишається. 45,3% респондентів стали відпочивати рідше через воєнний стан, 34% не змінили своїх звичок, а 20,8% зазначили, що почали відпочивати частіше. Про це свідчить дослідження Rіbаs Ноtеls Grоuр та Rіbаs Іnvеst, пише видання Dеlо. 

Попит

Зазначається, що дехто з українців став більш обережним і почав економити, тому відкладає поїздки. Інші, навпаки, сприймають відпочинок як спосіб підтримати себе в умовах постійного стресу. Це підтверджує і регулярність літніх поїздок. 75,5% опитаних кажуть, що відпочивають щороку. Ще 9,4% – раз на два роки, 5,7% – раз на три роки. Лише 9,4% відповіли, що не мали літнього відпочинку протягом останніх трьох років.Отже, літній відпочинок залишається потребою для більшості українців. Він може бути коротким за часом, але не зникає. 92% респондентів планують відпочинок цього літа. Майже 70% обирають Україну, 22,6% – закордон, і лише 7,5% не планують поїздку.Найпопулярнішими напрямками залишаються Одеса та узбережжя, які розглядають 69,8% опитаних, а також Карпати – 52,8%. Ці два формати – море і гори – залишаються основними сценаріями літнього відпочинку.

Тенденції

Раніше літня відпустка часто асоціювалася з розвагами та активностями, зараз акцент зміщується на відновлення. Серед популярних занять – прогулянки на природі (71,7%), пляжний відпочинок (67,9%), відвідування ресторанів і кафе (62,3%), SРА-процедури (47,2%). Це більше не про нові враження, а про потребу зняти напругу, побути в безпечнішому середовищі, відновити сон. Змінюється також тривалість відпочинку. Найпопулярніший формат серед опитаних – 3–5 ночей, його обрали 45,3% респондентів. Кожен четвертий планує поїздку на 6–10 ночей. Ще 11,3% обирають кілька коротких поїздок протягом літа. У Rіbаs Ноtеls Grоuр підтвердили тренд: середня тривалість підтверджених бронювань на літо 2026 року зросла до 3,8 ночі проти 3,1 ночі у 2025 році. Сімейні бронювання в середньому становлять 4,6 ночі, групові – 5,4 ночі. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Літня валютна аномалія: чому валюта пішла «на зліт» у червні замість традиційної «відпустки»

Ціна

Ціна залишається бар'єром для більшості. 83% опитаних назвали високу вартість фактором, який може вплинути на вибір місця відпочинку. 75,5% звертають увагу на рівень комфорту, 62,3% – на локацію.Найбільша частка респондентів готова платити 3000–6000 грн за ніч на двох – 43,4%. Ще 39,6% розглядають діапазон 1500–3000 грн. Тобто основний ринок зосереджений у межах 1500–6000 грн за ніч. Преміальний сегмент також існує, але він залишається вузьким: 7000–12000 грн готові платити 5,7% опитаних, понад 12000 грн – 1,9%.

ВlасkRосk встановила новий рекорд у світовій фінансовій індустрії. За підсумками другого кварталу 2026 року під управлінням американської компанії перебувають активи на 15,34 трлн доларів — більше, ніж будь-коли раніше, повідомляє Еurоnеws.
Масштаб цієї суми важко переоцінити: вона перевищує річний валовий внутрішній продукт Німеччини, Японії, Великої Британії та Індії разом узятих. Саме тому ВlасkRосk давно перебуває в центрі дискусій про концентрацію фінансової влади. Компанію часто називають «невидимим акціонером світу», адже її фонди входять до числа найбільших інвесторів тисяч корпорацій — від технологічних гігантів і банків до фармацевтичних та оборонних компаній.
У ВlасkRосk пояснюють рекорд припливом грошей інвесторів, зростанням фондових ринків і високою популярністю біржових фондів іShаrеs. За квартал компанія залучила 192 млрд доларів нових інвестицій, а за останні 12 місяців — 868 млрд доларів.
Ще один напрям, на який звернули увагу аналітики — активне розширення ВlасkRосk на ринку приватних інвестицій. Після придбання НРS Іnvеstmеnt Раrtnеrs компанія збільшує вкладення у приватне кредитування та інфраструктурні проєкти. Це підживлює давні побоювання критиків, які вважають, що найбільші інвестфонди поступово посилюють контроль не лише над фінансовими ринками, а й над об'єктами реальної економіки — від енергетики до транспортної інфраструктури. Водночас жодних доказів існування «прихованого управління» економікою, про яке часто пишуть прихильники конспірологічних теорій, немає.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вlасk Rосk і майбутнє, яке вони нам створюють



ВlасkRосk багато років утримує статус найбільшої у світі компанії з управління активами. Одним із ключових факторів її зростання вважають платформу Аlаddіn, яку використовують не лише в самій компанії, а й великі банки, страхові компанії та пенсійні фонди для оцінки ризиків і управління інвестиційними портфелями. Через її масштаби систему нерідко називають «фінансовим мозком Волл-стріт», хоча офіційно це програмний комплекс для аналізу ризиків та управління інвестиційними портфелями.
Компанія також бере участь у проєктах, пов'язаних із післявоєнним відновленням України, а її генеральний директор Ларрі Фінк регулярно входить до кола учасників найвпливовіших міжнародних економічних форумів.

Міністерство фінансів відзвітувало про видатки загального фонду державного бюджету за перше півріччя поточного року – вони становили 2,23 трлн грн. Про це йдеться в повідомленні на сайті міністерства.Найбільше коштів спрямували на безпеку та оборону – за шість місяців на ці потреби витратили 1,4 трлн грн, що становить 63% усіх видатків загального фонду. Зокрема, лише у червні на армію було витрачено 263,5 млрд грн.Загалом видатки загального фонду були на 354,1 млрд грн, або на 18,9%, більшими, ніж за аналогічний період 2025 року.

На оплату праці працівників бюджетної сфери спрямували 851 млрд грн, або 38,2% видатків. Ці витрати порівняно з аналогічним періодом 2025 року зросли на 15,9%.384,9 млрд грн, або 17,3% видатків, спрямували на субсидії та поточні трансферти підприємствам, установам і організаціям. За рік ця сума збільшилася на 61%. Зокрема, ці кошти були використані на придбання товарів для забезпечення потреб Збройних сил України.352,1 млрд грн, або 15,8%, пішли на соціальне забезпечення – виплату пенсій, стипендій, пільг, субсидій та інших видів допомоги. Це на 12,3% більше, ніж за перше півріччя 2025 року.262,4 млрд грн, або 11,8%, уряд витратив на оплату товарів і послуг. Ця сума зросла на 2,3% порівняно з аналогічним періодом минулого року.184,5 млрд грн, або 8,3%, спрямували на обслуговування державного боргу. За рік ця сума зросла на 2,6%.142,7 млрд грн, або 6,4%, пішли на трансферти місцевим бюджетам. Порівняно з першим півріччям 2025 року цей показник зріс на 39,8%.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Україна отримала ,35 млрд від Світового банку на підтримку бюджету Як писало ZN.UА, держбюджет періоду повномасштабного вторгнення є хронічно дефіцитним і складним. Ми маємо критичну залежність від траншів міжнародних донорів, абсолютну більшість власних податків і зборів (більш як 2 трлн грн щорічно) витрачаємо на сектор оборони та безпеки. За таких умов логіка дій Кабміну мала би бути чіткою: максимальна економія кожної гривні, жорстка адресність соціальних видатків і підтримка бізнесу, що генерує податки. Про це читайте в статті "Бюджетний шпагат 2026: додаткові податки та неефективні видатки". 

 

Починаючи з 17 липня в державній системі онлайн-бронювання часу для перетину кордону "єЧерга" стартує тестування нового механізму визначення пріоритетності для вантажних транспортних засобів. Про це інформує Державна митна служба України.
Зазначається, що однією з категорій, які отримають пріоритет під час формування електронної черги, стануть підприємства зі статусом авторизованого економічного оператора (АЕО).
"Також пріоритет надаватиметься перевезенням, що здійснюються з використанням транзитних декларацій Т1 або книжки МДП (ТІR). Перевірка наявності та чинності відповідних спрощень відбуватиметься автоматично завдяки інтеграції інформаційних ресурсів Державної митної служби України з системою «єЧерга»", – додали у ДМС.
Новий механізм працюватиме за принципом 3:5, що передбачає пропуск трьох транспортних засобів із пріоритетом після п'яти вантажівок, які такого пріоритету не мають.
"Запровадження пріоритетності для компаній зі статусом АЕО є черговим кроком у розвитку системи митних спрощень та створенні додаткових переваг для доброчесного бізнесу", – зазначили у ДМС.
Функціонал тестуватимуть на всіх пунктах пропуску, де здійснюється митне оформлення вантажних транспортних засобів масою понад 3,5 тонни.
Наразі в Україні статус авторизованого економічного оператора мають 128 підприємств.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна та Польща обговорили скорочення черг на кордоні — Кулеба



Наприкінці 2022 року в Україні зʼявилася система «єЧерга», яка впровадила електронну чергу для перетину кордону українськими перевізниками, які мають ліцензію на міжнародні перевезення вантажу. У липні 2023 року уряд розширив дію «єЧерги» на автобуси та легкові автівки.
 
 

Українські сільгоспвиробники не поспішають продавати зерно нового врожаю через різке падіння закупівельних цін. Передусім це стосується пшениці другого та третього класів, а також фуражного зерна. Про це повідомляє UkrАgrоСоnsult.
Зазначається, що окремі великі компанії переглянули закупівельні ціни одразу на 800 грн/т. На внутрішньому ринку також зафіксовано значні коригування: на окремих елеваторах пшениця за добу подешевшала майже на 1 тис. грн/т.
Гравці ринку пояснюють падіння цін перебоями в експортній логістиці після останніх атак на портову інфраструктуру. Як наслідок, частина трейдерів тимчасово призупинила закупівлю зерна або значно знизила закупівельні ціни.
За таких умов виробники не поспішають укладати нові контракти, адже поточний рівень цін нижчий за їхні очікування, а логістичні ризики додатково знижують привабливість продажу.
Наразі багато господарств вирішили залишити зерно на зберіганні, очікуючи стабілізації ринку.
Учасники ринку прогнозують, що подальший рух цін залежатиме від відновлення стабільної роботи експортної логістики та активності трейдерів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Гумові капці, фіктивне зерно і «скрутки» ПДВ. П'ять схем обкрадання бюджету України на мільярди доларів



Раніше повідомлялося, що Україна втратила близько третини потужностей для експорту сільськогосподарської продукції, зокрема зерна, через російські ракетні та безпілотні атаки на ключові чорноморські порти. Більше того, Росія систематично завдає ударів по всьому транспортно-логістичному ланцюгу.
Аграрії України цього року можуть отримати врожай на рівні близько 60,4 млн тонн зернових, тобто співставний із показником минулого року. При цьому пшениці буде більш ніж у чотири рази більше, ніж потрібно для внутрішнього споживання. 
 

Міністерство розвитку громад та територій затвердило нові правила щодо будівництва дитячих садків. Головне — змінився підхід до проєктування таких закладів. Тобто з'явилася можливість планувати та будувати приміщення під потреби конкретного дитсадка, а не за шаблоном. Про це йдеться у повідомленні міністерства.Уточнюється, що нові правила стосуються ясел, дитячих садків і спеціальних дитсадків. Вони враховують оновлений Закон України "Про дошкільну освіту" та сучасні підходи до організації простору для дітей.Відтепер кількість приміщень, їхню площу, а також кількість ігрових і спортивних майданчиків визначатимуть залежно від кількості дітей, їхнього віку, формату роботи закладу та особливостей організації освітнього процесу."Кардинально змінюємо підхід до проєктування закладів дошкільної освіти. У центрі нових норм — дитина та її потреби", — зазначила заступниця міністра Наталія Козловська.Іншими словами, один простір у дитсадку зможе виконувати кілька функцій. Його площу визначатимуть не за жорстким шаблоном, а з урахуванням кількості дітей.Окремо спростили вимоги для малих закладів:

ясел і дитсадків, розрахованих на до 40 дітей;спеціальних дитсадків, розрахованих на до 24 дітей.

Це має спростити відкриття невеликих дитсадків у житлових і громадських будівлях. Такі заклади також можна буде створювати при підприємствах, установах та організаціях для дітей працівників. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Відтік 1,5 млн українців знекровить сфери будівництва, медицини та послуг — Квасневський У правилах також передбачили вимоги щодо безбар'єрності. Дитсадки мають бути доступними та зручними для дітей з особливими освітніми потребами, щоб вони могли навчатися у звичайних групах.Нові вимоги застосовуватимуть насамперед під час будівництва нових дитсадків. Водночас їх також враховуватимуть під час реконструкції та капітального ремонту вже наявних будівель.Правила набудуть чинності 1 жовтня 2026 року.Нагадаємо, що ще два роки тому парламент ухвалив новий закон про дошкільну освіту. Які новації в ньому закладені та чого очікувати батькам? Про це читайте в статті "Мобільні дитсадки, обов’язкова англійська та можливості для вихователів: що обіцяє новий закон про дошкільну освіту". 

Національний банк України збільшив кількість способів, за допомогою яких банки можуть здійснювати верифікацію своїх клієнтів у межах розвитку фінансової інклюзії. Про це інформує пресслужба регулятора.Зазначається, що мета змін до Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, яке регулює порядок верифікації, — врахувати потреби клієнтів і сприяти розширенню доступу населення до фінансових послуг.Зокрема, Нацбанк передбачив такі нововведення:

під час верифікації клієнт може пред’явити оригінал документа через третю особу (супроводжувача або довірену особу) чи за допомогою працівника банку, якщо не має можливості зробити це самостійно;згоду клієнта на проведення фотофіксації можна підтвердити за допомогою аудіо- або відеозапису, якщо неможливо засвідчити її власноручним чи електронним підписом.

Крім того, банки фінансової інклюзії отримали право залучати комерційних агентів для встановлення вигодоодержувача (вигодонабувача) за фінансовою операцією, а також для проведення ідентифікації та верифікації клієнтів. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Нацбанк України представив нову банкноту — 2000 гривень Нагадаємо, на початку року в Києві 20-річний ветеран, який втратив усі кінцівки на фронті, не зміг відновити банківську картку, бо не мав рук для процедури ідентифікації. Це спровокувало хвилю обурення в суспільстві, а необхідність змін стала очевидною для НБУ. 

Ті люди, яким не вистачає необхідного страхового стажу і тому вони не отримують пенсію, можуть звернутися по державну соціальну допомогу. При цьому сума виплат залежить від розміру прожиткового мінімуму для людей, які втратили працездатність. Про деталі таких виплат пише Новини.LІVЕ з посиланням на Пенсійний фонд України.Так, у 2026 році державну соціальну допомогу можуть отримувати:

люди з інвалідністю І, ІІ або ІІІ групи;люди, яким виповнилося 65 років, але які не мають достатнього страхового стажу для призначення пенсії;діти, які втратили годувальника, якщо померла людина не мала необхідного страхового стажу для оформлення пенсії.

Зазвичай допомога призначається малозабезпеченим громадянам. Тобто середній дохід сім’ї за останні шість місяців має бути не більшим за встановлений прожитковий мінімум для непрацездатних людей.Але ця умова не стосується людей з інвалідністю І групи та дітей померлого годувальника — для них дохід сім’ї не впливає на право отримувати виплати. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Соціальні виплати: як перейти з одного виду пенсії на інший

Розмір допомоги

Сума виплат залежить від категорії отримувача та обчислюється у відсотках від прожиткового мінімуму для людей, які втратили працездатність (у 2026 році — 2 595 грн). Наразі встановлені такі розміри:

150% — на трьох і більше дітей померлого годувальника (3 892,50 грн);120% — на двох дітей померлого годувальника (3 114 грн);100% — на одну дитину померлого годувальника, людям з інвалідністю І групи та жінкам, яким надано звання «Мати-героїня» (2 595 грн);80% — людям з інвалідністю ІІ групи (2 076 грн);60% — людям з інвалідністю ІІІ групи (1 557 грн);50% — священнослужителям (1 297,50 грн);30% — людям, які досягли 65-річного віку (778,50 грн).

Якщо призначена сума буде меншою за прожитковий мінімум для людей, які втратили працездатність, Пенсійний фонд щомісяця доплачуватиме різницю до необхідного рівня.Зазначається також, що тривалість виплат залежить від причини їх призначення.Повідомлялося, що в Україні планують змінити систему пенсійних нарахувань. Наразі Кабмін працює над новою формулою, яка має суттєво збільшити пенсії для окремих категорій громадян. Так, майже вдвічі може зрости пенсія у людей із великим страховим стажем та високими офіційними заробітками.  

Іноземні банківські рахунки українців більше не є таємницею для податкових органів. У 2026 році кількість країн-учасниць механізму обміну інформацією зросла — до системи увійшла Швейцарія. Власники рахунків у десятках країн, якщо не задекларують доходи, ризикують отримати донарахування податків, штрафи та пеню. Про це пише іnfоrmаtоr.uа.Повного офіційного переліку країн, що передали інформацію, не оприлюднено, проте відкриті дані дозволяють відновити картину. За матеріалами юридичної компанії YАNКІV, у першій хвилі обміну, яка відбулася ще у 2024 році, брали участь: Велика Британія, Кіпр, Польща, Іспанія, Італія, Литва, Естонія, Бельгія, Болгарія, Греція та Кайманові острови. Пізніше до цього переліку долучилися Австрія та Німеччина. Наразі дані надходять приблизно від 50 юрисдикцій, і це не остаточна кількість.При цьому податкова отримує повний пакет даних:

ім'я власника рахунку та його адресу;індивідуальний податковий номер;назву банку та номер рахунку;залишок коштів на кінець звітного року;обороти за дебетом і кредитом за весь рік.

Тобто податківці бачать не статичний знімок балансу, а повну картину руху коштів протягом року. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Бюджетний шпагат 2026: додаткові податки та неефективні видатки

Важливо

Видання підкреслює, що у 2026 році змінився поріг обміну інформацією. Якщо у 2024 році передавалася інформація про рахунки з балансом понад 1 млн доларів США (відкриті до 1 липня 2023 року), а також про всі нові рахунки, то у 2025 році поріг знизили до 250 тис. доларів. А вже з 2026 року і надалі обмін охоплює всі рахунки незалежно від суми.

Покарання

У разі підтвердження недекларування та несплати податків із доходів на іноземних рахунках податкова донарахує відповідні суми. Для фізичних осіб це становить 18% податку на доходи фізичних осіб, 5% військового збору, а також штрафні санкції та пеню. 

Євросоюз погодив незвичне рішення — зберіг граничну ціну на російську нафту на рівні 44,10 долара за барель лише на тиждень — до 23 липня. Це рішення ухвалили через складні переговори між країнами-членами ЄС щодо нового, 21-го пакета санкцій проти Росії. Про це пише Вlооmbеrg.
Тимчасове продовження дії ліміту дає посадовцям додатковий час для узгодження нових санкцій проти РФ. Адже 21-й пакет має закріпити замороження "цінової стелі" на постійній основі.
Видання зазначає, що без цього екстреного рішення чинний ліміт мав би автоматично зрости після середи, 15 липня, відповідно до поточних високих світових котирувань.
Нагадаємо, що у 2025 році в ЄС вирішили зробити граничну ціну на російську нафту рухомою — її показник перераховують кожні шість місяців на рівні 15% нижче від середньої ринкової вартості російської нафти Urаls. Така схема, здавалося б, гарантувала, що "цінова стеля" залишатиметься низькою. Однак через війну між Ізраїлем та Іраном світові ціни на нафту стрімко зросли, через що автоматично мав підвищитися і європейський ціновий поріг. Отже, наразі потрібен інший механізм.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС запровадив санкції проти VК та російського месенджера МАХ



Нагадаємо, що із проєкту 21-го пакета санкцій ЄС проти Росії виключили патріарха Російської православної церкви Кіріла та колишнього президента і нинішнього акціонера нафтової компанії «Лукойл» Вагіта Алекперова. Їх виключили зі списку на вимогу Болгарії.
 
 
 
 

Контррозвідка та слідчі Служби безпеки України затримали очільника одного з оборонних підприємств та його заступника з виробництва. Їх звинувачують у тому, що вони допустили розміщення боєприпасів на складах, розташованих поблизу житлових будинків у місті Вишневе Київської області. Про це йдеться в повідомленні СБУ з посиланням на дані розслідування.
Як нагадали в СБУ, 6 липня внаслідок комбінованої атаки РФ на складах режимного об'єкта у Вишневому виникла пожежа з подальшою детонацією боєприпасів, що зберігалися в ангарах.
Відповідно до результатів розслідування, складські приміщення не були призначені для зберігання боєприпасів і використовувалися без відповідних дозвільних документів.
"Це сталося через те, що генеральний директор підприємства неналежно організував виробничо-господарську діяльність, не забезпечив виконання вимог пожежної безпеки та нормативно-правових актів щодо зберігання боєприпасів і вибухових речовин", – пояснюють у Службі.
Крім того, заступник директора підприємства допустив розміщення боєприпасів у непридатних для цього складських приміщеннях у безпосередній близькості до житлової забудови.
Наразі слідчі СБУ повідомили затриманим про підозру за чч. 2, 3 ст. 367 Кримінального кодексу України (службова недбалість, що спричинила тяжкі наслідки). Готується клопотання до суду про обрання їм запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Відомі посадовці, які допустили розміщення складів зі зброєю у Вишневому — Зеленський



Як повідомлялося, генеральний директор АТ "Українська оборонна промисловість" ("Укроборонпром") Герман Сметанін у вівторок, 14 липня, заявив, що йде у відставку. Сам Сметанін не назвав причини своєї відставки, однак ЗМІ пов'язують це рішення з нещодавнім ударом по складу боєприпасів у Вишневому.
Російська атака на місто Вишневе 6 липня  стала наймасовішою за масштабами руйнування житлового сектору за весь час з 2022 року — загалом пошкоджено 13 га території. Внаслідок повторної детонації боєприпасів загинули 9 людей, пошкоджено 280 житлових будинків, шосту добу на місці працюють понад 400 фахівців і 130 одиниць техніки. 

Напередодні виборів до Державної думи, що відбудуться 18–20 вересня, Кремль намагається мобілізувати виборців уже не обіцянками, а страхом. Депутат Держдуми від «Єдиної Росії» Олег Матвейчев навіть заявив, що голосування проти партії влади означає підтримку президента України Володимира Зеленського. Проте перші тижні кампанії вже свідчать про стрімке зростання кількості росіян, які заявляють про намір голосувати проти партії влади, хоча й не вірять у чесність самих виборів.
Таких висновків дійшли аналітики ГО Jоіn Ukrаіnе, які щотижня моніторять близько 410 регіональних Теlеgrаm-каналів, місцевих медіа та спільнот «ВКонтакте» в усіх федеральних округах РФ і на тимчасово окупованих територіях України.
За їхніми спостереженнями, саме заява Матвейчева стала однією з найобговорюваніших тем у регіональних спільнотах. У багатьох регіонах її сприйняли як спробу залякати виборців і дискредитувати будь-яке протестне голосування.
У Самарській області користувачі після заяви депутата запитували: «Навіщо тоді взагалі вибори?». У Кузбасі з'явилися заклики не приходити на виборчі дільниці, а в Іркутській області слова Матвейчева називали «зухвалою маніпуляцією». У Мурманській області найпоширенішою реакцією стала фраза: «За будь-кого, тільки не за "Єдину Росію"».
У Ростовській області користувачі іронізували, що після більш ніж 25 років перебування при владі саме «Єдина Росія» несе відповідальність за нинішній стан країни. Один із найпопулярніших коментарів тижня: «Людина при здоровому глузді не буде голосувати за ЄР».
Водночас соціологія також підтверджує погіршення настроїв. За даними «Левада-центру», рівень схвалення діяльності Володимира Путіна за місяць знизився з 79% до 74% — це найнижчий показник від початку повномасштабної війни та найрізкіше падіння з часу оголошення мобілізації восени 2022 року. Частка росіян, які вважають, що країна рухається неправильним шляхом, зросла з 25% до 35%. Навіть державний ВЦВГД (ВЦИОМ) зафіксував тижневе падіння довіри до президента на 3,4%.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Паливна криза накрила Росію напередодні виборів. Це може вдарити по Путіну — WSJ



«Ми бачимо, що практично в усіх регіонах домінує переконання, що результати голосування вже визначені наперед. У коментарях регулярно з'являються твердження, що перемогу "Єдиній Росії" "намалюють", а паливну кризу користувачі називають "найкращою передвиборчою кампанією" проти партії влади», — каже Юлія Єленіч, аналітикиня російського напряму Jоіn Ukrаіnе.
На думку аналітиків, Кремль намагається зробити головною темою виборчої кампанії не внутрішні проблеми Росії, а протистояння із Заходом та Україною. Втім, аналіз регіональних дискусій показує, що росіян значно більше хвилюють дефіцит пального, зростання цін і погіршення рівня життя.
У попередньому дослідження аналітики ГО Jоіn Ukrаіnе помітили, що попри офіційні заяви Кремля про відсутність системних проблем із паливом, дедалі більше росіян не вірять поясненням влади та пов'язують подорожчання бензину не з українськими ударами по нафтопереробній інфраструктурі, а з діями чиновників, олігархів і спекулянтів. 

Гривневі депозити до кінця цього року залишатимуться одним із найпривабливіших інструментів для заощаджень українців. Однак для цього мають виконуватися дві обов'язкові умови: контрольована інфляція та відносно стабільний валютний курс. Про це пише РБК-Україна з посиланням на коментар директора департаменту роздрібного бізнесу "Глобус Банку" Дмитра Замотаєва.За словами експерта, якщо долар подорожчає до 47–50 гривень, а інфляція перевищить 12–13%, реальна дохідність вкладів може суттєво знизитися.

Увага на інфляцію

Для більшості гривневих депозитів критичною межею є інфляція на рівні 10–12%. Оскільки середні ставки за такими вкладами, залежно від строку, становлять 13–14,5% річних, хоча окремі банки пропонують до 16–17,5%.Крім того, вкладникам важливо звертати увагу не на номінальну, а на реальну дохідність після сплати податків."Для вкладника депозит вигідний тоді, коли після сплати податків дохід перекриває зростання цін і можливу курсову різницю", – пояснив банкір. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ ПриватБанк оновлює позиціонування: стартувала кампанія «Щось робиш — щось буде»

Вплив валютного курсу

Для депозитів строком на три–шість місяців критичним може стати зростання курсу долара приблизно до 47 гривень. Для довших вкладів — на дев'ять–дванадцять місяців — межа привабливості є вищою і становить орієнтовно 49–50 гривень за долар. Адже довгострокові вклади мають більший запас міцності, хоча короткі депозити забезпечують більшу фінансову гнучкість.

Порада банкіра

На думку банкіра, у другому півріччі на ринку не очікується різких "депозитних перегонів". Ставки можуть змінюватися точково, але суттєвих коливань не буде без серйозних макроекономічних передумов.Однак оптимальним рішенням, за словами експерта, може стати диверсифікація вкладів — розподіл коштів між кількома депозитами різної тривалості."Найкращий депозит — це передусім оптимальне поєднання ставки, терміну, надійності та зручності", – додав Замотаєв.Повідомлялося, що довіра українців до банків та банківської системи зростає щомісяця. Так, на кінець травня на депозитах та ощадних рахунках зберігалося 1,68 трлн грн. Це на 40 млрд грн, або на 2,4%, більше, ніж місяцем раніше, коли обсяг депозитів населення становив 1,64 трлн грн.Як писало ZN.UА раніше, за підсумками 2025 року гривневі депозити показали непогану дохідність навіть у перерахунку в тверді валюти. Головною причиною стала несподівано помірна девальвація української валюти. Про це читайте в статті "Як почуваються депозити в гривні в умовах валютної лихоманки".