Дзеркало Тижня

На саміті "Карпатської вісімки" у Буковелі  представлено проєкт будівництва нової ділянки колії європейського стандарту від Чернівців до Вадул-Сірета на кордоні з Румунією завдовжки 47 км. Інвестиції в цей проєкт оцінюються в $186 млн. Про це повідомляють "Українські новини".
Наразі завершується техніко-економічне обґрунтування проєкту, а термін реалізації оцінюють в чотири роки. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Квитки на приміські поїзди «Укрзалізниці» подорожчали до 150 грн: де зросли тарифи



Також АТ "Укрзалізниця" запропонувала на саміті ще один проєкт з побудови 5-км євроколії навколо Львову та будівництво пасажирського термінала на станції "Скнилів". Інвестиції в цей проєкт оцінюють в $100 млн, з терміном реалізації у п'ять років.
Раніше повідомлялося, що КПП «Шегині — Медика» закриють для автобусів з України.
 
 

Державне агентство водних ресурсів України повідомляє про те, що через маловоддя на окремих річках обмежено забір води з водойм для частини водокористувачів. 
Заброна діятиме з 18 по 30 вересня та не стосуватиметься забезпечення потреб у питній воді. Перелік суб'єктів господарювання, кі здійснюють водозабір, та на яких поширюватиметься заборона, буде визначено окремо.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





В Україні зафіксували маловоддя: чим це загрожує енергетиці та водопостачанню



У разі покращення гідрологічної ситуації права водокористувачів відновлять у повному обсязі.
"Ці заходи спрямовані на раціональне використання водних ресурсів у критичний період та забезпечення водної безпеки України. Обмеження не поширюються на забір води для питних потреб", — наголошується в повідомленні.
Раніше повідомлялося, що на Одещині почали примусово наповнювати водосховище через критичне падіння рівня води.
 

Президент Сербії Александар Вучич під час Карпатського саміту, який триватиме упродовж 18-20 вересня вБуковелі на Івано-Франківщині, заявив, що очікує на швидкий запуск залізничного сполучення між Белградом і Будапештом, що дозволить швидше дістатися до Ужгорода, Відня, Братислави.
«Невдовзі ми відкриємо швидкісну залізницю між Будапештом. Буде значно легше доїхати до Братислави, Відня, Ужгорода та інших міст на заході України, Карпатському регіоні. Те саме стосується і Польщі», — сказав сербський президент, передає "Главком".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Укрзалізниця" запустила "Буковельський експрес": подробиці маршруту



Також Вучич заявив, що Сербія зацікавлена у розвитку атвомобільного сполучення з Україною та Румунією, що також має посилити транспортні зв'язки країн Карпатського регіону.
Зауважимо, в перший день проведення саміту підписані перші інвестиційні та торговельні угоди на близько 1 млрд євро.

Новий автомобільний пункт пропуску "Біла Церква – Сігету Мармацієй" відкриють на українсько-румунському державному кордоні. Відповідну постанову №1130 від 17 вересня розміщено на сайті Кабміну.
Зазначається, що новий пункт пропуску поблизу села Біла Церква у Тячівському районі Закарпатської області. Тут в цілодобовому режимі пропускатимуть пасажирські транспортні засоби з максимальною дозволеною масою до 3,5 тонни. До завершення будівництва КПП використовуватиме тимчасову інфраструктуру.
"Відкрити міжнародний пункт пропуску через державний кордон для автомобільного сполучення "Біла Церква – Сігету-Мармацієй" з використанням тимчасової інфраструктури для здійснення пропуску пасажирських транспортних засобів максимальною дозволеною масою до 3,5 тонни з постійним режимом функціонування і цілодобовим часом роботи", — зазначено у постанові.
Очікується, що КПП пропускатиме пасажирські автобуси та вантажівки після завершення будівництва мосту через Тису.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ДПСУ змінює роботу пунктів пропуску під час повітряних тривог



Нагадаємо, у вересні російські окупанти атакували безпілотниками КПП «Старокозаче — Тудора» поблизу кордону з Молдовою. Також з 20 вересня на  КПП "Шегині — Медика" на кордоні з Польщею не пропускатимуть автобуси з України.
 

Впровадження податкової медіації

Державна податкова служба (ДПС) України та Рада бізнес-омбудсмена (РБО) наприкінці січня цього року поінформували про спільну реалізацію першого в історії України кейсу податкової медіації (процедури позасудового вирішення спорів, під час якої посередник допомагає сторонам досягти прийнятних для них рішень). Цікаво, що як на день повідомлення про перший кейс, так і на початок липня, коли ДПС сповістила про реалізацію вже трьох кейсів податкової медіації, вітчизняне податкове законодавство не містило жодних положень щодо такої процедури, як медіація (податкова медіація).Чинне податкове законодавство містить положення щодо таких двох основних традиційних способів вирішення податкових спорів: адміністративного та судового оскарження рішень контролюючих органів, у тому числі подання заперечень на акт (довідку), якими оформлено результати перевірки, подання скарги на податкове повідомлення-рішення (ППР) або інше рішення, дію або бездіяльність контролюючого органу чи посадової особи такого органу.Мабуть, саме тому під час низки публічних заходів 2026 року керівництво ДПС також неодноразово заявляло про розробку відомством законопроєкту щодо податкової медіації. Підвищення ПДВ та акцизів: які податкові зміни заклали в бюджет-2027 А на початку липня ДПС повідомила, що під час зустрічі її представників із представниками Ради бізнес-омбудсмена, провідних бізнес-асоціацій та експертної спільноти було презентовано розроблений ДПС законопроєкт щодо запровадження податкової медіації.Директорка департаменту правового забезпечення ДПС Дар’я Косіч під час цього заходу, зокрема, повідомила: «Запропонований механізм (податкова медіація) передбачає альтернативний позасудовий спосіб врегулювання спорів між платниками податків і контролюючими органамищодо неузгодженого грошового зобов’язання за участю незалежного медіатора (третьої сторони). Процедура базуватиметься на принципах добровільності, конфіденційності, незалежності, нейтральності та рівності сторін».ДПС вважає, що впровадження податкової медіації сприятиме:

швидшому врегулюванню спорів;зменшенню навантаження на судову систему;скороченню витрат бізнесу й держави на судові процеси;підвищенню рівня довіри між платниками податків і ДПС.

Проте станом на третю декаду серпня законопроєкт щодо процедури медіації для податкових цілей ні Мінфін, ні ДПС так і не оприлюднили для публічного обговорення.Ба більше, зазначимо, що аналіз інформації РБО та ДПС про «перший в історії України кейс податкової медіації» свідчить, що наведений спосіб узгодження лише умовно можна вважати «медіацією», оскільки його застосували після двох років протистояння між платником податків і податківцями та п’яти перевірок із тих самих питань. Податкова знижка: українці вже хочуть повернути з бюджету понад 582 млн грн Фактично податківці за посередництва команди РБО спробували «креативно» вийти із глухого кута, в який послідовно заходили два роки, щоб тільки не продовжувати такого ж протистояння роками в судах. Важко це вважати кейсом реальної податкової медіації. Радше це спроба податківців полегшити собі життя та отримати надходження, які вони навряд чи  отримали б під час тривалого судового оскарження.

Дванадцять років впровадженню медіації

Смішно читати 2026 року, як урочисто ДПС повідомляє про розроблення законопроєкту щодо впровадження податкової медіації. Адже сама ідея впровадження такої процедури до податкового законодавства України налічує вже понад дванадцять років.Нагадаю, що експеримент із досягнення примирення провели відповідно до розпорядження Міндоходів ще від 15.11.2013 №369-р «Про організацію роботи, спрямованої на наповнення бюджету» (далі — Розпорядження).Тоді за результатами роботи органів Міндоходів провели 1332 зустрічі щодо податкових спорів на загальну суму 15,1 млрд грн. За 1023 судовими справами (76,8%) платники податків відмовилися від примирення, а за 309 справами (23,2%) за два місяці проведення експерименту в листопаді-грудні 2013 року досягли примирення на загальну суму 5,6 млрд грн.Однак звертаємо увагу на принциповий момент: тоді примирення фактично відбувалося на користь лише однієї сторони — органів Міндоходів. І ще невідомо, як податківці на практиці зараз використовуватимуть процедуру податкової медіації в разі її законодавчого закріплення.Саме з 2013 року в Україні тривали дискусії щодо необхідності законодавчо впровадити процедуру медіації, зокрема і податкову процедуру.Дискусії не просто тривали, а й оформлювалися окремими загальними законопроєктами, а саме:

«Про медіацію» (реєстр. №3665 від 17.12.2015);«Про діяльність у сфері медіації» (реєстр. №10425 від 05.07.2019);«Про медіацію» (реєстр. №3504 від 19.05.2020).

Наприкінці 2021 року ухвалили загальний закон про медіацію (раніше — урядовий законопроєкт за реєстр. №3504). Проте його автори та парламентарії так і не поширили положень щодо процедури медіації на сферу податкового законодавства, хоча ДПС і надавала такі пропозиції Мінфіну для врахування під час підготовки загального урядового законопроєкту. Тоді такі пропозиції не пройшли. Податкова автоматично отримуватиме дані про перетин кордону українців: чим це загрожує Цей Закон України від 16 листопада 2021 року №1875-ІХ «Про медіацію», зокрема, визначає спеціальну термінологію, правові засади та порядок і правила проведення медіації.

Кому справді потрібна податкова медіація?

  Довідка ZN.UАПротягом січня–червня 2026 року на розгляді в судах різних інстанцій перебувало 58,6 тис. справ за позовами до органів ДПС на суму 465 млрд грн. Розглянули 12 тис. справ на суму 88,5 млрд грн, з них: на користь органів ДПС — лише 3,6 тис. і на користь платників податків — 8,4 тис. справ на 36,8 млрд грн.  Не вважаю, що загальні результати вирішення спорів за допомогою процедури податкової медіації істотно відрізнятимуться від результатів процедур судового оскарження. Такі нововведення потребують змін у культурі діяльності податківців та в їхньому ставленні до платників податків.Лише 2026 року, через дванадцять років після першої такої спроби Міндоходів, ДПС знову виходить із пропозицією законодавчо впровадити процедуру податкової медіації.Водночас самого тексту законопроєкту ні ДПС, ні Мінфін станом на 17.08.2026 офіційно не оприлюднили для громадського обговорення. Наразі заявлений законопроєкт про впровадження податкової медіації залишається лише декларацією про відповідні наміри ДПС.У плані законотворчої роботи парламенту на 2026 рік законопроєкт відсутній. Чи реалізують такі наміри на практиці й коли — наразі невідомо. Доти правовий статус кейсів «податкової медіації» є невизначеним. Хоча окремі фахівці податкових органів уже проходять навчання для отримання сертифікації як медіатори.

Під час повітряних тривог із метою безпеки роботу пунктів пропуску в районах, де існує загроза російських ударів, тимчасово призупинятимуть. Росіяни завдають ударів і по прикордонних районах, зокрема поблизу пунктів пропуску. Про це пише «Інтерфакс-Україна» з посиланням на речника Державної прикордонної служби Андрія Демченка.
Він згадав район пункту пропуску «Ягодин», де ударів зазнали АЗС на шляху до кордону та залізнична інфраструктура за кілька кілометрів від пункту пропуску.
Тому ДПСУ застосовує відповідний алгоритм, який передбачає призупинення пропускних операцій.
«Алгоритм дій під час тривог і під час такої загрози — це призупинення пропускних операцій у пунктах пропуску, у районах, де може відбуватися повітряна тривога через дії Росії», — пояснив Демченко.
Для пасажирів і перевізників це означає, що під час повітряних тривог перетин кордону на окремих напрямках може тимчасово затримуватися до відновлення пропускних операцій.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Польща посилює захист пунктів пропуску на кордоні з Україною після ударів Росії



Нагадаємо, вранці у неділю, 13 вересня, російський дрон вдарив по локомотиву пасажирського поїзда міжнародного сполучення "Київ-Варшава". Атака сталась у Волинській області за два кілометри від кордону з Польщею.
 

Київ готовий до наступного опалювального сезону на 80%. Сформовано консолідований бюджет на заходи з підвищення стійкості міста обсягом 12 млрд грн, з яких 8,5 млрд грн — залучене фінансування. Про це повідомляє «Інтерфакс-Україна» з посиланням на в.о. першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва.За його словами, 2,5 млрд грн Київ отримав у вигляді позики від Європейського банку реконструкції та розвитку, ще 2,5 млрд грн — від Ощадбанку, а 3,5 млрд грн — від Укргазбанку та Ексімбанку.Роботи за залученим фінансуванням уже виконані, однак місто продовжує реалізацію заходів зі зміцнення стійкості.

Резервна система водопостачання

Серед основних напрямів підготовки цього року були заходи з повного резервування систем життєзабезпечення. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Гроші на опалення: хто з пенсіонерів може отримати міжнародну допомогу на сезон 2026/2027 «Ми в плані стійкості передбачили заходи з повного резервування системи життєзабезпечення і систем водопостачання та водовідведення для міста — це близько 2 млрд грн, це кошти міста. Це дуже масштабний напрям, частину об'єктів захищаємо самостійно, можливо, частину робіт буде виконано за допомогою Агентства відновлення. Перший етап уже реалізовано», — повідомив він.

Альтернативи Дарницькій ТЕЦ

Наразі комунальники продовжують ремонтувати мережі та обладнання, готують будинки до опалювального сезону. Також у фокусі уваги служб — відновлення інфраструктури, пошкодженої внаслідок обстрілів минулого року. Обіцяють, що скоро завершать роботи.«Цю частину, яка постраждала минулого року, заплановано відновити до початку опалювального сезону», — сказав він.Зокрема, власники Дарницької ТЕЦ відремонтували основне обладнання та отримали додаткове донорське обладнання від Швейцарії. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Дефіциту на АЗС немає, але є ризики: Куюн закликав українців сформувати запас пального Тривають роботи зі створення альтернативної системи для зони обслуговування Дарницької ТЕЦ, однак навряд чи встигнуть до початку опалювального сезону: «По Дарницькій ТЕЦ у нас п'ять альтернативних об'єктів. Вони активно будуються, є перспективи завершення робіт за деякими з них до кінця року. Оцінюю готовність цих проєктів наразі на рівні 50–60%».

Резервне пальне

За його словами, для роботи генераторного господарства столиця накопичила понад 5 тис. тонн пального. Цей резерв призначений для забезпечення роботи систем життєзабезпечення у разі нештатних ситуацій.Як писало ZN.UА, хотілося б, щоб державна влада, себто президент Володимир Зеленський, уже зараз домовилася з власником ДТЕК про взаєморозрахунки, а не вішала борги та судові процеси на шиї наступних урядів і гаманці пересічних українців. Про це та як насправді готується влада Києва до опалювального сезону читайте в статті "Скільки тепла потрібно Києву, або Що треба зробити, аби пережити зиму". 

Осучаснення критично важливої телекомунікаційної інфраструктури та створення систем накопичення енергії, що підвищать стійкість і стабільність української енергомережі, профінансує Міжнародна фінансова корпорація розвитку США (DFС). Про це йдеться в повідомленні Міністерства економіки та довкілля України.
Зазначається, що DFС виділить кошти компанії «Vоdаfоnе Україна» для зміцнення та модернізації критично важливої телекомунікаційної інфраструктури.
Також DFС підтримає портфель систем накопичення енергії (акумуляторних батарей) загальною потужністю 200 МВт / 400 МВт·год, розміщених на шести об’єктах в Україні, що підвищить стійкість і стабільність енергомережі.
«Такі заходи допоможуть посилити стійкість енергосистеми та зможуть забезпечувати електроенергією 600 тисяч домогосподарств упродовж двох годин», — йдеться в повідомленні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Урядовий сайт США використовував китайський ШІ: ФБР звинувачує розробника у копіюванні Аnthrоріс



DFС — це державна фінансова установа та агентство уряду США, яке співпрацює з приватним сектором для фінансування розв’язання найбільш критичних проблем, з якими сьогодні стикається світ. Вона інвестує в різні сектори, включно з енергетикою, охороною здоров’я, інфраструктурою, сільським господарством, малим бізнесом та фінансовими послугами.
Раніше DFС схвалила понад 8 млрд доларів нових інвестицій в Україні, Йорданії та країнах Африки. До переліку увійшли фінансування Vоdаfоnе Ukrаіnе та ДТЕК. Пакет має одночасно підтримати критичну інфраструктуру партнерів США, американський експорт, енергетику та поширення технологій.

Один із найбільших світових виробників продуктів харчування — швейцарська корпорація Nеstlé — наразі оцінює можливі відповідні дії у зв’язку з рішенням президента Росії Володимира Путіна про передачу російських активів компанії в тимчасове управління іншому інвестору. Про це йдеться в офіційній заяві Nеstlé.
Відомий виробник кави Nеsсаfé та шоколаду КіtКаt наразі оцінює ситуацію: «Nеstlé має намір вжити всіх необхідних заходів для захисту своїх прав та забезпечення безперервності діяльності в інтересах усіх зацікавлених сторін, насамперед співробітників».
Напередодні, 17 вересня, Володимир Путін підписав указ про передачу під «тимчасове управління» компанії АТ «Л.Є.В. Менеджмент» російських дочірніх компаній Аuсhаn («Ашан») і Nеstlé, а також залишків часток у ТОВ «Ле Монлід» (колишня мережа Lеrоy Меrlіn, яка нині працює як «Лемана ПРО») та логістичних операторів FМ Lоgіstісs і Ваtі Lоgіstісs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Масова націоналізація в РФ": російський бізнес просить Путіна вплинути на ситуацію



Передача в «тимчасове управління» є формою прихованої націоналізації або конфіскації майна західних компаній у РФ, що де-факто позбавляє іноземних власників контролю над їхнім бізнесом і доходами.
За даними ЗМІ та реєстрів, компанія «Л.Є.В. Менеджмент» є фіктивною структурою — до вересня 2026 року вона не вела реальної комерційної діяльності. Наразі її генеральним директором значиться Андрій Краюшкін. ЗМІ пов’язують його ім’я з колишнім генерал-майором МВС РФ. Інформація про кінцевих бенефіціарів (реальних власників) прихована.
Лише Nеstlé має в Росії шість виробничих підрозділів, розташованих у Калузькій, Вологодській, Самарській та Володимирській областях, а також у Пермському та Краснодарському краях. На цих підприємствах випускають каву, кондитерські вироби, дитяче харчування та корми для тварин.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Мін'юст України подав позов про націоналізацію активів російського олігарха Дерипаски



Вартість російського бізнесу Nеstlé з урахуванням нерозподіленого прибутку становить 160–170 млрд рублів (приблизно 1,88–2,00 млрд доларів США).

На підтримку виробництва та підприємництва в Україні у проєкті бюджету-2027 уряд заклав 9,4 млрд грн. Враховуючи реалії, сума підтримки — скромна, а сама підтримка — дивна. Погодитися можна лише зі стимулюванням розвитку переробки. Про це пише редакторка економіки ZN.UА Юлія Самаєва у статті «Бюджет-2027 — колос на неіснуючих грошах».Зазначається, що ці державні кошти планують спрямувати на:

допомогу у створенні або оновленні виробництв переробної промисловості;часткову компенсацію вартості агротехніки та обладнання вітчизняного виробництва;стимулювання створення індустріальних парків;надання компенсації покупцям товарів і послуг українського виробництва. Йдеться про «Національний кешбек»;державну підтримку проєктів зі значними інвестиціями.

Що не так із державною підтримкою

Індустріальних парків в Україні станом на липень поточного року налічується аж 121, однак реально з них працюють лише 50. Тобто створювати нові парки недоцільно, натомість можна підтримати наявні, наприклад розширивши підтримку парків, інфраструктура яких постраждала через російські обстріли.«Національний кешбек» — взагалі безглузда затія на старті, тепер перетворюється на шкідливу на фініші. Оскільки попит наразі не в топі проблем українського виробника. Його пригнічує зруйнована логістика, перебої з енергопостачанням, брак кадрів, але не попит. І реальні проблеми бізнесу не вирішити, роздаючи «кешбеки» покупцям.«Як допоможе куца держпідтримка розвитку проєктів зі ЗНАЧНИМИ інвестиціями, теж не дуже зрозуміло», — підкреслює авторка.Крім того, додатково уряд хоче виділити 19 млрд грн Національній установі розвитку, яка опікується програмами доступних кредитів «5–7–9» та доступного лізингу «5–7–9». Йдеться про підтримку агровиробників у різній формі (у кредитах — 41% від загального обсягу, у лізингу — 82% від загального обсягу фінансування) та трохи обігових коштів решті. Розглянуть ще й випуск ОВДП на 10 млрд грн, щоб дофінансувати проєкти Національної установи розвитку.«Здається, уряд не помітив, як драматично змінилася наша дійсність. Наразі головні проблеми аграрної галузі — неможливість експорту виробленої продукції, склади, що палають, здорожчання палива та його ймовірний дефіцит. Прикладати до цих саден листок подорожника з кредитів «5–7–9» — так собі лікування», — зазначає авторка.

Компенсація за знищене майно

Компенсації ж за знищене чи пошкоджене майно бізнесу хитро прив’язали до надлишку від підвищення податків: 58,7 млрд грн — від збільшення ставки ПДВ, 8,3 млрд грн — від зростання паливного акцизу.«Сума солідна, але… зміни до оподаткування не бюджетним законом ухвалюють, а як складеться доля цих поправок у Податковий кодекс, наразі невідомо. Ймовірно, парламентська дискусія « 1% ПДВ чи відновлення зруйнованого бізнесу» запеклою не буде. На відміну від підвищення паливного акцизу на 4%, враховуючи, що з початку року ціни на пальне в річному вимірі вже зросли на 39%», — додає авторка.Іншими словами, прив’язувати таку важливу видаткову статтю до таких непевних джерел неправильно.З іншими статтями авторки можна ознайомитися за посиланням.

У ЄС шукають компромісний варіант, щоб покласти край суперечці з Францією, яка вимагає виключити російського олігарха Алішера Усманова з санкційного списку, повідомляє FТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Закон про «пекельні санкції» для РФ схвалено Конгресом: рішення за Трампом



Наразі під санкціями ЄС проти РФ перебувають майже три тисячі фізичних і юридичних осіб за зв’язки з війною Росії проти України. Продовження санкцій повинні одноголосно підтримати всі країни ЄС. Цього тижня Франція та Словаччина заблокували продовження антиросійських обмежень на 12 місяців, вимагаючи виключення зі списку Усманова. Вимога Парижа пов’язана з потенційною угодою про звільнення французьких громадян, яких утримують в Азербайджані. 
Як наслідок, посли ЄС у понеділок, 14 вересня, домовилися продовжити дію санкцій лише на тиждень. Відтоді чиновники намагаються знайти вихід із ситуації.
Сьогодні, 18 вересня, посли 27 держав ЄС знову проведуть зустріч, щоб спробувати вийти з глухого кута. Ірландське головування в Раді ЄС та Європейська служба зовнішніх справ (ЕЕАS) запропонували можливі компроміси, які дозволили б залишити Усманова у санкційному списку, але скасувати частину обмежень, зокрема, блокування активів та заборону на в’їзд до ЄС. Про це FТ розповіли двоє дипломатів, обізнаних із перебігом переговорів.
Учасники обговорень зазначили, що деякі країни, зокрема Німеччина та Італія, натякнули, що, можливо, зможуть погодитися на прохання Франції, але багато інших країн скептично ставляться до використання санкцій ЄС для досягнення національних інтересів. Третя група країн ЄС рішуче виступає проти будь-яких кроків, які послаблять режим санкцій і створять небезпечний прецедент.
“Якщо держави-члени почнуть послаблювати санкції та згладжувати гострі кути обмежень, це створить юридичний прецедент, який стане дуже корисним для інших олігархів, що оскаржують санкції ЄС у суді”, — зазначив один із дипломатів ЄС, додавши, що не бачить способу знайти рішення, яке влаштувало б всі сторони.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Санкції США проти Росії можуть зачепити ЄС — Роlіtісо



Усманов, який має давні бізнес-інтереси в РФ та зв’язки з російським диктатором Владіміром Путіним, перебуває під санкціями ЄС із самого початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
Вимога Франції щодо звільнення олігарха від санкцій стала для дипломатів ЄС несподіванкою. Досі подібну тактику для виключення окремих осіб із санкційних списків переважно використовували Угорщина за часів прем'єра Віктора Орбана та Словаччина Роберта Фіцо — країни ЄС, які підтримували дружні відносини з Москвою.

Починаючи з лютого 2022 року до 1 вересня 2026 року Україна залучила близько 199 млрд дол. міжнародної фінансової допомоги. Міжнародна допомога підтримує стабільність державних фінансів, але надходить нерівномірно. Про це пише Богдан Данилишин, завідувач кафедри регіоналістики Київського національного університету імені Вадима Гетьмана, академік НАН України, ексголова Ради НБУ, у статті «Ситуація у держфінансах близька до критичної. Що робити». Як свідчать дані Мінфіну, лише за перші вісім місяців цього року надходження становили приблизно 31,34 млрд дол.: 5,51 млрд дол. у першому кварталі, 18,01 млрд дол. у другому, 5,71 млрд дол. у липні та 2,11 млрд дол. у серпні.Ці цифри показують не лише масштаб підтримки, а й значну нерівномірність її надходження. Так, у другому кварталі 2026 року Україна отримала 18,01 млрд дол., тоді як у першому кварталі — 5,51 млрд дол. Водночас у 2025 році 21,71 млрд дол., або понад 41% річного обсягу міжнародної допомоги, надійшло лише у четвертому кварталі. «Коли бюджет залежить від зовнішнього ресурсу, така концентрація виплат перетворюється на ризик ліквідності», — підкреслює автор.Тому найбільша загроза полягає не лише у можливому скороченні допомоги, а й в асиметрії надходжень, що створює постійну невизначеність.З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.

 

Міністерство фінансів перенесло на грудень 39 млрд грн капітальних видатків, які мали бути профінансовані у вересні, жовтні та листопаді. Йдеться, зокрема, про кошти на захист енергетики перед опалювальним сезоном, будівництво укриттів у школах і лікарнях, реконструкцію медичних закладів та соціальне житло.
Про зміни у розписі державного бюджету розповіла голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа в подкасті «Хроніки економіки», повідомляє «Економічна правда».
«Мінфін вніс зміни до розпису державного бюджету і відклав деякі видатки вересня, жовтня і листопада на грудень. У першу чергу це капітальні видатки: будівництво і реконструкція, в тому числі лікарень; це будівництво укриттів у лікарнях і школах; захист енергетики; будівництво соціального житла тощо», зазначила вона.
За словами Підласи, уряд продовжує фінансувати соціальні видатки, зокрема зарплати працівникам бюджетної сфери. Однак ситуація з бюджетом залишається напруженою.
Перенесення капітальних видатків на кінець року, за її словами, фактично означає, що цього року їх не профінансують.
«Коли ми говоримо про капітальні видатки, то ми розуміємо, що відкладення їх на грудень означає, що у цьому році вони взагалі не будуть профінансовані, тому що це просто неможливо буде зробити», додала вона.
Причина в тому, що за один місяць наприкінці бюджетного року фізично неможливо освоїти ці гроші, укласти угоди та провести будівельно-монтажні роботи.
Брак фінансування виник через те, що уряд і парламент вчасно не виконали зобов'язання в межах програм міжнародної допомоги. Зокрема, Верховна Рада мала до кінця серпня ухвалити в цілому законопроєкт про скасування пільги на безмитне ввезення міжнародних посилок. Це мало дозволити Україні отримати транш від Європейського Союзу в середині вересня.
«Однак ми ухвалили законопроєкт в середині вересня, тобто у кращому разі гроші прийдуть вкінці жовтня, на 2 місяці пізніше. Але на ці гроші були розраховані видатки», підкреслила Підласа.
На 2026 рік Україна планувала отримати 50,8 млрд доларів міжнародного фінансування. Однак через затримки з виконанням вимог надійшло лише близько 21 млрд доларів. Тобто більша частина передбаченого бюджетом фінансування досі не надійшла.
Проблеми з фінансуванням держбюджету стали помітнішими на початку вересня. 10 вересня уряд заявив про обмеження бюджетних видатків через затримку міжнародної допомоги. Міністр фінансів Сергій Марченко на засіданні профільного комітету Верховної Ради заявив, що уряд змушений обмежувати деякі видатки.
«Я сподіваюся, що до затримок зарплат не дійде, бо це буде фінансова катастрофа. Але така ймовірність є», зазначив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Уряд перерозподілив 33,6 млрд грн на грошове забезпечення ЗСУ у вересні



Через кілька днів прем'єр Сергій Корецький заявив про ризик недоотримання міжнародного фінансування і закликав парламент ухвалити законопроєкти, від яких залежить надходження близько 29,5 млрд доларів до кінця року.
За даними економіста Богдана Данилишина, у січні-липні міжнародні трансферти становили 1 трлн грн, або 30,8% усіх доходів держбюджету. Без цієї допомоги власних доходів країни вистачило б лише на 65,4% видатків.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський підписав закон про рекордне збільшення видатків на оборону



Докладніше про залежність українського бюджету від міжнародної допомоги та проблеми з його фінансуванням у статті ZN.UА «Ситуація у держфінансах близька до критичної. Що робити» пише зав. кафедри регіоналістики Київського національного університету ім. В.Гетьмана, академік НАН України, ексголова Ради НБУ Богдан Данилишин.

В Україні уточнили, хто може бути звільнений від сплати військового збору. Податкова служба та Міністерство фінансів оновили розʼяснення щодо військовослужбовців, мобілізованих підприємців та людей, які отримують окремі види соціальних виплат. Зміни мають зменшити фінансове навантаження на тих, хто виконує військовий обов'язок або постраждав через війну, повідомляє «Перший бізнесовий».
Насамперед військовий збір не сплачують військовослужбовці, які отримують грошове забезпечення. Це стосується всіх виплат, повʼязаних із проходженням служби, зокрема бойових виплат, надбавок та компенсацій. Військовий збір із цих коштів не утримують.
Пільга також поширюється на мобілізованих ФОП, які призупинили підприємницьку діяльність. Якщо підприємець проходить військову службу і не отримує доходів від бізнесу, військовий збір із нього не нараховують. Для цього потрібно подати заяву про призупинення діяльності та підтвердити факт мобілізації.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Нові податки: як з 1 січня змінилося оподаткування підприємців-єдинників



Окремо від сплати збору звільняються виплати сімʼям загиблих військових, допомога у зв'язку з втратою годувальника та інші соціальні компенсації, пов'язані з бойовими діями. Держава не оподатковує ці доходи, щоб підтримати родини, які втратили близьких.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Військовий збір діятиме ще три роки після війни — закон підписано



Для ФОП, які продовжують працювати, правила не змінилися. Військовий збір сплачується з оподатковуваних доходів. Якщо підприємця мобілізують, він може оформити пільгу і не сплачувати збір на період військової служби.
Військовий збір для більшості доходів фізичних осіб зараз становить 5%. Для ФОП діють окремі правила залежно від системи оподаткування. У квітні Верховна Рада також продовжила дію збору ще на три роки після завершення воєнного стану.
Окремо держава визначила правила для виплат родинам загиблих військових. У 2026 році їх переглянули, зокрема змінили порядок виплат сім'ям загиблих та зниклих безвісти військовослужбовців.Про продовження дії військового збору, його вплив на платників податків та ризики збереження цього податку після війни у статті ZN.UА «Тимчасовий назавжди. Що не так із продовженням дії військового збору» пише економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький.

Темпи зростання видатків державного бюджету України перевищують динаміку зростання доходів. Якщо видатки бюджету за сім місяців збільшилися на 23,8%, то доходи без міжнародної допомоги — на 19,6%, зокрема податкові надходження — на 19,1%. Тобто потреби держави збільшуються швидше, ніж її доходи. Про це пише Богдан Данилишин, завідувач кафедри регіоналістики Київського національного університету імені Вадима Гетьмана, академік НАН України, ексголова Ради НБУ, у статті «Ситуація у держфінансах близька до критичної. Що робити».
«І для країни, яка воює, така тенденція зрозуміла, але вона поступово звужує простір для маневру», — зазначає він.
На потреби оборони у січні—липні було спрямовано 1 963,3 млрд грн, ще 506,5 млрд грн — на громадський порядок, безпеку та судову владу. Разом це 2 469,8 млрд грн, або 71,9% усіх видатків державного бюджету. Ця сума перевищує весь обсяг внутрішніх доходів приблизно на 221 млрд грн.
«Отже, власного бюджетного ресурсу вже недостатньо навіть для повного фінансування оборони та безпеки, якщо розглядати ці витрати окремо від інших функцій держави», — підкреслює автор.
На соціальний захист і соціальне забезпечення витрачено 269,6 млрд грн, водночас міжнародні трансферти були у 3,7 раза більшими.
«Зовнішнє фінансування давно перестало бути резервною підтримкою на випадок тимчасового дефіциту і стало складовою щоденного функціонування держави, оскільки дає змогу одночасно фінансувати оборону, соціальні зобов’язання, освіту, медицину та інші цивільні видатки», — додає він.
Через високу жорсткість воєнних і соціальних витрат уряд не може швидко скоротити дефіцит без тяжких наслідків для обороноздатності або добробуту населення. Тому ця нерівновага небезпечна для України, оскільки більшість видатків не можна відкласти, а джерело їх покриття знаходиться поза межами національної фіскальної політики.

З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.

Уряд України розширив програму страхування воєнних ризиків для бізнесу та збільшив ліміти пільгового кредитування великих підприємств. Про це після засідання уряду повідомив прем’єр-міністр Сергій Корецький.
За його словами, рішення ухвалили через постійні російські атаки на цивільну інфраструктуру.
«Росія щодня цілеспрямовано атакує цивільні підприємства, складські та логістичні потужності. Бізнес зазнає значних втрат і потребує підтримки для швидкого відновлення».
Ключова зміна полягає в тому, що до переліку територій підвищеного ризику додали Київ та Київську область.
Також розширили перелік майна, пошкодження або знищення якого може бути підставою для отримання компенсації. Тепер програма охоплює пальне та транспорт для його перевезення і зберігання, сільськогосподарську техніку, вантажівки, причепи та орендоване майно.
Максимальну компенсацію страхової премії для одного підприємства збільшили з 3 до 5 млн грн на рік. Вимоги до страхових договорів також спростили.
При цьому максимальна компенсація безпосередньо за пошкоджене або знищене майно залишається на рівні 30 млн грн.
Програму адмініструє державне Експортно-кредитне агентство в межах політики «Зроблено в Україні».
Цього ж тижня уряд розширив і державну підтримку великих проєктів у паливному секторі, логістиці, торгівлі та переробній промисловості.
Пільгові кредити тепер можна залучати для відновлення паливної та складської інфраструктури, модернізації переробних підприємств, а також поповнення обігового капіталу в оптовій та роздрібній торгівлі.
Держава компенсуватиме 5,5% річних від базової ставки банку. Максимальний ліміт для групи пов’язаних компаній становитиме 1 млрд грн.
«Ми приймаємо ці рішення в умовах обмеженого фінансового ресурсу. Але підтримка підприємців необхідна, щоб український бізнес міг продовжувати працювати, зберігати робочі місця та сплачувати податки», – зазначив Корецький.
Він додав, що завдання уряду полягає в тому, щоб мінімізувати наслідки російських атак для бізнесу та дати підприємцям додаткові інструменти для відновлення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





В уряді підрахували втрати від російських атак на бізнес



Державна програма страхування воєнних ризиків почала працювати з 1 січня 2026 року. У січні уряд розширив страхове покриття, додавши до нього виробниче обладнання та спростивши подання заявок. У березні максимальну компенсацію за пошкоджене або знищене майно збільшили до 30 млн грн, а ліміт компенсації страхової премії підняли до 3 млн грн.
У вересні уряд почав готувати нове розширення програми. Йшлося про Київ та Київську область, а також про страхування орендованого майна, пального, транспорту для його перевезення і зберігання, сільськогосподарської техніки, вантажівок та причепів. Паралельно держава розширює інші інструменти допомоги бізнесу. Зокрема, для постраждалих підприємств діють гранти та пільгові кредити.

Запозичення держави на внутрішньому ринку не створюють достатнього запасу фінансових ресурсів. Ринок облігацій наразі не може замінити міжнародну допомогу, хоча в перспективі є важливим елементом фінансової системи. Про це пише Богдан Данилишин, завідувач кафедри регіоналістики Київського національного університету імені Вадима Гетьмана, академік НАН України, ексголова Ради НБУ, у статті «Ситуація у держфінансах близька до критичної. Що робити».
Так, за січень—серпень 2026 року розміщення ОВДП дало 343,5 млрд грн, а погашення становили 296,5 млрд грн. Чистий ресурс дорівнював лише 46,9 млрд грн.
«Тобто 86,3% нових залучень фактично пішло на погашення попередніх випусків. Чисте залучення від ОВДП у десятки разів менше за бюджетний розрив без міжнародних трансфертів», — підкреслив автор.
Він також зауважив, що висока дохідність державних паперів має негативний побічний ефект.
«Банкам простіше вкладати ліквідність у державний борг, ніж кредитувати виробничі проєкти з воєнними ризиками. Тому надмірна опора на внутрішні запозичення може послаблювати приватні інвестиції, не усуваючи головної бюджетної диспропорції», — додав автор.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.

Формально дефіцит державного бюджету України скорочується. За підсумками перших семи місяців 2026 року він у 3,6 раза менший, ніж за аналогічний період 2025 року. Однак це не означає, що країна вирішила свої фінансові труднощі, оскільки держава не відновила власну дохідну спроможність. Про це пише Богдан Данилишин, завідувач кафедри регіоналістики Київського національного університету імені Вадима Гетьмана, академік НАН України, ексголова Ради НБУ, у статті «Ситуація у держфінансах близька до критичної. Що робити».
Для порівняння, за січень—липень 2026 року доходи державного бюджету становили 3 249,2 млрд грн, а видатки — 3 437,4 млрд грн. Офіційний дефіцит дорівнював 187,3 млрд грн. Натомість за аналогічний період 2025 року дефіцит становив 677,9 млрд грн.
Відповідно до аналізу автора, міжнародні трансферти у доходах державного бюджету зросли до 1 000,7 млрд грн. Це у 4,6 раза більше, ніж торік, і становить 30,8% усіх бюджетних доходів. Без цього ресурсу внутрішні доходи становили б 2 248,5 млрд грн і покривали б лише 65,4% видатків.
«Розрив між видатками та внутрішніми доходами дорівнював би близько 1 187,9 млрд грн, або 52,8% внутрішніх доходів», — підкреслює автор.
Як зазначає Данилишин, поліпшення сальдо бюджетного дефіциту повністю пояснюється зовнішньою підтримкою. Водночас за останній рік бюджетна нерівновага посилилася. Так, у січні—липні 2025 року розрив без міжнародних трансфертів становив приблизно 897,6 млрд грн. 2026 року він збільшився орієнтовно на третину, водночас офіційний дефіцит скоротився на 490,6 млрд грн, тоді як міжнародні трансферти зросли на 785,4 млрд грн.
Водночас статистичне скорочення дефіциту, яке спостерігається, не заперечує коректності бюджетного обліку. Однак варто враховувати й інші економічні показники.
«Отримані трансферти є законним джерелом доходів, проте для оцінки фінансової стійкості важливо бачити обидва показники — офіційний дефіцит і розрив, який залишається після вилучення зовнішньої допомоги. Перший показує поточний касовий результат, а другий — наскільки держава здатна виконувати свої зобов’язання власним ресурсом», — зазначає автор.
З іншими статтями автора можна ознайомитися за посиланням.

Правління Національного банку (НБУ) підвищило облікову ставку з 15,5% до 16% річних з огляду на економічну ситуацію в країні, зокрема через «стійкий фундаментальний ціновий тиск, вторинні ефекти від шоків пропозиції та посилення проінфляційних ризиків». Про це повідомив голова НБУ Андрій Пишний під час брифінгу з питань монетарної політики.
За його словами, у серпні споживча інфляція пришвидшилася до 8,1% у річному вимірі, дещо перевищивши траєкторію прогнозу НБУ. Водночас базова інфляція та інфляційні очікування залишалися підвищеними.
«Траєкторія інфляції в найближчі місяці може бути дещо вищою, ніж передбачав попередній прогноз НБУ», — попередив голова НБУ.
За його словами, інфляційний тиск підживлюватимуть наслідки посилення атак Росії та дорожче, ніж очікувалося, пальне.
«Крім того, вплив глобальної цінової кон’юнктури залишається проінфляційним», — додав він.
Водночас інфляцію, ймовірно, стримуватиме значна пропозиція продовольства на внутрішньому ринку, зокрема через складнощі з вивезенням урожаю Чорним морем.
У НБУ вважають, що такий рівень облікової ставки не впливатиме на вартість банківських кредитів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Київська інфляція випередила середню по Україні: що стало дорожчим, а що — дешевшим



Раніше повідомлялося, що Нацбанк очікував, що інфляція в Україні прискориться до 10% за підсумками 2026 року, тоді як реальний ВВП зросте лише на 1,8%. При цьому в НБУ допускають подальше підвищення облікової ставки.
Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що ситуація з державними фінансами України наближається до критичної, та закликав Верховну Раду якнайшвидше ухвалити законопроєкти, від яких залежить отримання міжнародної фінансової допомоги. Звучить тривожно. Про те, що це означає читайте в статті "Ситуація у держфінансах близька до критичної. Що робити". 
 
 

Російські удари по логістичних центрах в останні місяці призвели до суттєвих втрат для української фармацевтичної галузі. Запасів деяких ліків в аптеках залишилося на кілька тижнів. Про це повідомила комерційна директорка мережі аптек «АНЦ» Яна Середа виданню УНІАН.

Поточна ситуація

Вона розповіла, з якими труднощами наразі стикається аптечний ритейл.«Коли знищується великий логістичний вузол, наслідки відчуває весь ланцюг: виробник — імпортер — дистриб’ютор — аптека. Потрібно перенаправляти товар, змінювати маршрути, перерозподіляти залишки між регіонами», — пояснює Середа. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Дефіциту на АЗС немає, але є ризики: Куюн закликав українців сформувати запас пального

Ціни

За її словами, зростання витрат гравців ринку не означає автоматичного підвищення цін на ліки. Адже частково фармацевтичний ринок регулюється державою. Крім того, на ціни впливають попит і конкуренція.

Дефіцит

Однак експертка попередила, що можливий брак певних найменувань препаратів, але про системний дефіцит ліків говорити не доводиться.«Профільні асоціації вже фіксують у частині регіонів скорочення запасів окремих препаратів до двох-трьох тижнів, затримки поставок, а також дефектуру окремих препаратів, у тому числі тих, що входять до програми “Доступні ліки”», — зазначає Середа. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У Києві готують резерв продуктів і води на випадок тривалого блекауту Вона уточнює, що основний ризик полягає не в тому, що в Україні може виникнути загальний дефіцит ліків, а в тимчасовій відсутності конкретного препарату певного виробника в окремій аптеці.Нагадаємо, що напочатку вересня росіяни зруйнували склад з ліками мережі «Аптеки Доброго Дня» та «1 Соціальної Аптеки», які входять до однієї групи «Фармастор».