Дзеркало Тижня

Видатки федерального бюджету Росії за січень–вересень 2026 року зросли на 14,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року — до 34,8 трлн рублів (орієнтовно 409 млрд доларів). Однією з головних причин стало збільшення витрат на війну проти України, які за підсумками року можуть сягнути 17 трлн рублів — приблизно на 40% більше, ніж російський уряд планував наприкінці 2025-го. Дефіцит бюджету за дев'ять місяців становив 5,19 трлн рублів.
Про це повідомляє Вlооmbеrg із посиланням на дані Міністерства фінансів РФ, оприлюднені в п'ятницю, 9 жовтня.
Російська економіка входить у системну кризу. Чи далеко Кощієва голка
За аналогічний період 2025 року Росія витратила 30,4 трлн рублів. Цьогоріч видатки зросли на 4,4 трлн рублів, а дефіцит бюджету за дев'ять місяців досяг 2,2% валового внутрішнього продукту.
Зростання витрат на п'ятому році повномасштабної війни проти України разом зі скороченням бюджетних доходів посилює тиск на російські державні фінанси, зазначає Вlооmbеrg.
За прогнозом, лише пов'язані з війною витрати Росії цього року становитимуть 17 трлн рублів. Це приблизно на 40% більше за суму, яку уряд заклав у початковий план наприкінці минулого року.
Міністерство фінансів РФ очікує, що до кінця 2026 року дефіцит федерального бюджету зросте до 7,35 трлн рублів, або 3,2% ВВП. Це майже вдвічі більше за початковий прогноз у 3,8 трлн рублів.
Дизель, електрика, залізниця — точки, де Україна може завдати Росії найбільшої шкоди
Найбільше російський уряд витрачав у березні та квітні. У ці місяці видатки сягали приблизно 4,7 трлн рублів щомісяця. Частково це пояснюється великими авансовими платежами за державними контрактами та закупівлями на початку року.
У наступні місяці витрати скоротилися, зокрема у серпні вони становили близько 3,19 трлн рублів. Тоді ж Росія зафіксувала найбільший місячний профіцит федерального бюджету від початку року.
Банк Росії попередив, що високі державні витрати можуть обмежити можливості зниження вартості запозичень.
Наприкінці липня російський диктатор Владімір Путін заявляв, що військові витрати залишаться пріоритетом під час формування бюджету Росії на найближчі три роки.
Росія підвищує податки для багатих, щоб фінансувати війну
Україна завдає відчутних ударів по економіці ворога, і здається, що криза в Росії ось-ось настане. Але перемогти можна лише за умови тверезої оцінки того, скільки ще РФ здатна витримувати війну, і вжиття найдієвіших засобів впливу на економіку агресорки.
Директорка з наукової роботи Grоwfоrd Іnstіtutе Тетяна Богдан у статті "Скільки ще Росія може фінансувати війну: аналіз резервів і больових точок" порахувала, на скільки років війни ще вистачить економічних сил Росії, та припустила, куди слід завдавати ударів, щоб цей строк скоротити.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Росія негайно почне поставки дизельного палива на американський і глобальний ринки. За його словами, він домовився про це з президентом Росії Владіміром Путіним. Спершу Москва відправить понад 300 тис. тонн, у листопаді ще 500 тис., а відразу після цього 1 млн тонн, написав американський лідер у соцмережі Тruth Sосіаl.
«Я щойно завершив дуже успішну розмову з президентом Росії Владіміром Путіним», — написав Трамп. Зважаючи на стан російських дизельних НПЗ, Росія, за його словами, у короткий термін поставить ще 3 млн тонн дизельного палива.
За вказівкою Трампа Міністерство фінансів США негайно видає тимчасову ліцензію, яка дозволяє поставки російського дизельного палива на світові ринки. Санкції на ці поставки тимчасово зняли до 7 квітня 2027 року.
Трамп пов'язав це з цінами на паливо. Він заявив, що завдяки «повному контролю» США над Ормузькою протокою та новим рішенням щодо російської енергетики ціни на дизель в Америці та світі швидко й рекордно впадуть.
Зниження цін для американців, особливо для фермерів, власників ранчо та далекобійників, Трамп назвав своїм «найбільшим пріоритетом».
Рекордні ціни на дизель у США сягнули 5,89 долара за галон ще на початку вересня. Міністр енергетики США Кріс Райт пов'язав їх із пошкодженнями російських НПЗ і сказав, що Росія перестала експортувати це паливо.
13 вересня Трамп закликав президента України Володимира Зеленського не бити по дизелю в Росії. Наступного дня він заявив, що Україна й Росія погодилися не атакувати енергетику одна одної. Прессекретар глави Кремля Дмітрій Пєсков назвав це гарною ідеєю, але зазначив, що головна проблема полягає у вивезенні нафтопродуктів на світові ринки, і закликав скасувати санкції.
Наскільки близька Росія до паливного колапсу — пояснює економіст
Про те, які чинники насправді визначають ціну на дизель і що робити Україні, у статті ZN.UА «Трамп звинувачує Київ у дорогому дизелі. Хто насправді розгойдує ринок і що робити Україні» пише директор енергетичних та інфраструктурних програм Разумков Центру Володимир Омельченко.

Китай погодився зменшити поставки гібридних автомобілів до Європейського Союзу більш ніж наполовину. Про політичну домовленість після дводенних переговорів у Пекіні оголосив єврокомісар з питань торгівлі Марош Шефчович. Скорочення охопить найближчі чотири роки, а механізми та графік ще мають визначити, повідомляє Lеs Есhоs.
«Я приїхав із єдиною метою: почати вирівнювати торговельні відносини між Китаєм і ЄС… Торговельні дефіцити — це гора проблем, яку відчувають усі країни-члени. Так далі не можна», — заявив Шефчович.
Гібриди стали пріоритетом для Брюсселя після того, як у 2024 році ЄС запровадив мита на суто електричні китайські автомобілі. Китайські виробники у відповідь наростили експорт гібридів. Європа стала для них важливим ринком збуту: внутрішній ринок Китаю сповільнюється, тож компанії масово шукають покупців за кордоном. Торік торговельний дефіцит ЄС у відносинах із Китаєм сягнув 360 млрд євро, і автомобілі становлять лише частину цієї суми.
Окрім автомобілів, за словами Шефчовича, Китай відкриє ринок для низки європейських товарів: автозапчастин, оливкової олії, взуття. За вартістю йдеться про майже 4 млрд євро на рік. На ці товари знизять мита, і експортери зекономлять близько 225 млн євро. Також ЄС і Китай дійшли «взаємної згоди» щодо рідкісноземельних металів і магнітів. Останніми роками Пекін використовував монополію на їхнє виробництво як торговельну зброю і порушував ланцюги постачання в Європі та США.
ЄС намагається протистояти Китаю, не розпочинаючи нової торговельної війни — Вlооmbеrg
В Асоціації європейських автовиробників (АСЕА) назвали анонс «позитивним кроком» до послаблення торговельної напруги. Проте там чекають на детальний аналіз змісту угоди. Усі європейські виробники відчувають конкуренцію з боку Китаю, який створює нові моделі лише за 18 місяців, тож угода має дати їм перепочинок.
Шефчович наголосив: «Це лише початок. Це ключовий етап, але перший у процесі вирівнювання торгівлі». Він нагадав слова президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн: ЄС не вагатиметься застосувати «свої інструменти», щоб підтримувати тиск.
Угоду представлять Єврокомісії, а лідери країн ЄС обговорять її на саміті 15–16 жовтня.
Напередодні візиту Шефчовича Пекін пообіцяв «рішучу відповідь», якщо ЄС запровадить нові обмеження проти китайських товарів чи компаній. Найрізкіше там відреагували на ідею нового інструменту, який дав би змогу швидко вводити мита на цілі галузі. У Міністерстві торгівлі Китаю назвали його «типовим протекціоністським та одностороннім заходом».
Китай раптово скасував важливі дипломатичні зустрічі з ЄС — FТ
У липні ЄС запровадив санкції проти 14 китайських компаній за підтримку Росії, а Пекін у відповідь ввів обмеження проти 14 європейських структур. Ще у квітні Китай вимагав негайно виключити китайські компанії з 20-го пакета санкцій ЄС проти Росії.
Жовтень як кінцевий строк для прогресу сторони визначили наприкінці червня, коли Шефчович зустрівся з міністром торгівлі Китаю Ван Вентао. Єдиної позиції в ЄС при цьому не було: на червневому саміті лідери не домовилися про подальші кроки. Одні хотіли негайно надати Єврокомісії нові інструменти проти Пекіна, інші наполягали на діалозі. 

У Держстаті у п'ятницю, 9 жовтня, опублікували статистику зростання цін за підсумками вересня 2026 року. У порівнянні з серпнем інфляція прискорилась з 0,1% до 2,1%. А у річному вимірі стрибок інфляції сягнув 10%.
Найбільше здорожчали яйця — на 43,6%. На 1,7-8,3% зросли ціни на цукор, рис сало, молоко, рибні продукти, олію та м'ясо.
Київська інфляція випередила середню по Україні: що стало дорожчим, а що — дешевшим
Здорожчало взуття та одяг (на 7,6% та 9,4% відповідно). 
Через підвищення тарифів на водопостачання на 5,6% та на каналізацію — на 5,5%, зросли тарифи в цілому на ЖКП.
У сфері охорони здоров'я також спостерігалось зростання цін на 1,7%, та ліків — на 2,6%. Також послуги освіти подорожчали на 17,4%, а саме: вищої — на 23,3%, середньої — на 14,3%. 
Проїзд у громадському транспорті здорожчав на 2,5%, також відбулось зростання цін на пальне та мастила - на 5,2%.
Водночас на 5,7% і 2,3% подешевшали фрукти та овочі відповідно. 
Докладніше про те, на кого звалити падіння виробництва, прибутку, розкуркулення, зростання податків, дефолти з банкрутствами та інші принади воєнної економіки? Читайте про це докладніше у статті Олексія Пластуна "Електроенергія 43%, податок на вклади 22%.Як росіян змусять платити за війну".

Євросоюзу цієї зими загрожує гострий дефіцит природного газу, обсяг якого, за оцінками експертів, еквівалентний енергоспоживанню 12 мільйонів домогосподарств. Про це йдеться в матеріалі Роlіtісо.
Зазначається, що в Європі газ використовують для опалення будівель, забезпечення роботи промисловості та виробництва електроенергії.
Через війни на Близькому Сході та в Україні, а також високі ціни влітку, які змусили трейдерів продавати газ замість закачування його до сховищ, запаси в ЄС перебувають на найнижчому рівні за весь період спостережень, тобто з 2011 року, — трохи нижче позначки 70%.
За оцінками експертів, дефіцит газу в ЄС цієї зими може сягнути 14 млрд кубометрів, що еквівалентно близько 7% річних потреб блоку. Це означає, що за несприятливих умов Європа матиме обмежені запаси газу для покриття попиту в холодний період.
Імпорт американського LNG в Україну: експерт закликав США додатково підтримати закупівлі та інтеграцію газової інфраструктури
Ситуація ускладнюється тим, що в січні набуває чинності заборона на довгострокові контракти щодо постачання російського скрапленого природного газу, що може забрати з ринку ще 7 мільярдів кубометрів.
Якщо зима буде холодною, а імпорт зі США та інших регіонів буде обмеженим, рівень заповнення сховищ може критично знизитися до 11%.
У такому разі країни ЄС будуть змушені купувати дорогий скраплений природний газ або вдаватися до заходів енергозбереження, зокрема скорочувати промислове споживання.
Раніше повідомлялося, що в останній тиждень серпня газові сховища ЄС були заповнені лише на 63% — це значно менше за середній рівень у 80%, який зазвичай фіксували наприкінці серпня в останні роки, та один із найнижчих показників для цього періоду. 
Єврокомісія закликала країни ЄС скоротити попит на газ та електроенергію через високі ціни й обмежену світову пропозицію. Зниження споживання має допомогти стримати вартість енергії та зменшити навантаження на ринок. 

Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмоніторинг) планує відключати систему, яка забезпечує обробку повідомлень про ризикові фінансові операції, через можливі блекаути. Про це повідомила народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк.«Блекаут у Державній службі фінансового моніторингу. Гроші для підтримки життєдіяльності відомства в разі вимкнення світла не закладено заздалегідь. Тож система виявилася не готовою до графіків відключення електроенергії», — зазначила вона.По-перше, за словами депутатки, не передбачили коштів на закупівлю дизельного пального. Наявних запасів, як вона стверджує, вистачить на кілька днів.«На закупівлю нової партії Казначейство не відпускає платежі. Один день роботи дизель-генераторів у цій структурі коштує 50–60 тис. грн», — зазначила вона.По-друге, систему, яка дає змогу перевіряти платежі, нібито планують вимикати на вихідні. У такому разі, вважає депутатка, її робота втрачає сенс.«На вихідних доведеться відключити також систему ІСФМ, через електронний кабінет якої банки, нотаріуси, бухгалтери, страховики пересилають інформацію про порогові або підозрілі операції. Але якщо її відключити хоча б на хвилину, а потім знову запустити, за моєю інформацією, це буде дуже важко», — додала вона.За словами депутатки, відключення системи може спричинити збої та втрату частини повідомлень. Іншими словами, під відключення системи можна списати все, що заманеться, а потім сказати, що ще багато старого зникло.

Реакція Держфінмоніторингу

Очільник Держфінмоніторингу вже відреагував на заяви депутатки. За його словами, відомство «працює у штатному режимі незалежно від графіків відключень електроенергії».«Інформаційна система Держфінмоніторингу працює безперервно, зокрема у вихідні дні. Вимикати її, як і будь-яке інше обладнання, не планується. Повідомлення від банків, нотаріусів, страховиків та інших суб’єктів фінансового моніторингу надходять і реєструються у звичайному режимі. Жодне з них не втрачається. Основний обсяг повідомлень про порогові та підозрілі операції суб’єкти фінансового моніторингу подають у робочі дні», — зазначив він.За його словами, усі повідомлення буде проаналізовано у строки, визначені законом.«Окремо щодо “чарівної кнопки”. Нагадаємо вкотре: виявляти підозрілі операції та повідомляти про них — обов’язок банків та інших суб’єктів фінансового моніторингу. Держфінмоніторинг отримує ці повідомлення й аналізує їх. Кнопки, яка “вимикає” повідомлення про підозрілі операції, у Держфінмоніторингу немає», — підкреслив він.Крім того, очільник відомства розкритикував компетентність тих, хто поширює твердження про можливість такого відключення. За його словами, фахівці, які працюють у системі фінансового моніторингу, добре знають, як розподілено обов’язки між її учасниками.«Тож розповіді про “кнопки” поширюють лише ті, хто від цієї системи далекий», — додав він.Повідомлялося, що у легалізації 150 млн грн чорної готівки для внесення застави за Германа Галущенка одну з ключових ролей мала відігравати Державна служба фінмоніторингу та, відповідно, її очільник Філіп Пронін. Без участі цієї структури проведення настільки масштабної схеми відмивання грошей через банківську систему було б абсолютно неможливим. 

Київська міська державна адміністрація заявила, що сьогодні, 9 жовтня, держава розблокувала платежі за окремими проєктами Плану енергетичної стійкості Києва. 
«Це надзвичайно важливий крок. Адже замороження платежів негативно вплинуло на темпи виконання критично важливих інфраструктурних проєктів, які мали бути завершені до кінця року», - йдеться у заяві адміністрації. 
Там уточнили, що ці гроші потрібні для забезпечення резервного теплопостачання, будівництва когенераційних станцій та  безперебійного живлення об’єктів водопровідного господарства.
«Проєкти були зупинені на етапі активної реалізації, зокрема транспортування обладнання, яке виробляється за кордоном, і лише за умови попереднього замовлення», - додали у КМДА. 
Підласа: Мінфін відклав фінансування захисту енергетики та укриттів на грудень
Буквально за півтори години до цього президент Володимир Зеленський звинуватив міську владу Києва у «майже повному невиконанні необхідних кроків» щодо реалізації плану енергостійкості. Він заявив, що заявив Міністерство інфраструктури та адміністрації «персонально несуть відповідальність за виконання планів стійкості». 
Як писав ще влітку директор аналітико-дослідницького центру «Інститут міста» Олександр Сергієнко, сума, в яку Києву мав обійтися План стійкості, затверджений РНБО, є непідйомною для столиці, адже мова йшла про 67,5 млрд грн при загальному бюджеті міста 106 млрд грн.
Зокрема у плані закладено будівництво 1600 МВт резервного теплопостачання та 40 МВт резервного живлення для об’єктів водоканалу. 
Чи вистачить столиці ресурсів, щоб пережити наступний опалювальний сезон Сергієнко аналізував у статті «Чи вистоїть Київ наступної зими? Під ударами зовні та підніжками зсередини». 
Водночас про потужності зруйнованої Дарницької ТЕЦ, чи готові ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 до опалювального сезону, чи захищені трансформаторні підстанції ДТЕК і система водопостачання міста від дронових атак читайте у матеріалі «Скільки тепла потрібно Києву?» 

Кабмін ухвалив рішення про створення міжвідомчого координаційного штабу з питань забезпечення постачання нафтопродуктів. Також уряд затвердив положення про його роботу. Про це йдеться в постанові Кабміну №1233 від 7 жовтня.У Кабміні зазначили, що новий штаб створено як тимчасовий консультативно-дорадчий орган уряду. Його мета — координувати дії центральних органів виконавчої влади, установ, організацій і ключових учасників ринку нафтопродуктів для оперативного розроблення механізмів і пошуку шляхів розв’язання проблем на внутрішньому ринку пального.До складу штабу увійшли:Співголовами новоствореного органу стали перший віцепрем’єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль та міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболєв.Також до штабу увійшли:

по одному заступнику керівників Міненерго та Мінекономіки;міністр розвитку громад та територій;міністри оборони, фінансів і внутрішніх справ;керівники Національної поліції, Державної прикордонної служби, Державної митної служби та Державної податкової служби.

Імпорт бензину в Україну впав на 7%: хто найбільше постачав пальнеКрім того, за згодою до роботи штабу можуть залучатися народні депутати, представники Служби безпеки України та профільних мереж АЗС.Усі члени координаційного штабу беруть участь у його роботі на громадських засадах.Раніше повідомлялося про те, що СБУ пом'якшила вимоги щодо імпортного дизельного пального — надала дозвіл Енергетичній митниці на оформлення постачань, що надходять із портів і терміналів, які входять до санкційного списку. 

Україна експортує електроенергію до Євросоюзу, незважаючи на те, що в деяких регіонах застосовують тривалі відключення світла та обмежують рух транспорту. Однак такий експорт цілком логічний, оскільки генерація наразі перевищує споживання, а через пошкоджені лінії електропередач доставити електроенергію із заходу на схід просто неможливо. Про це пише УНІАН із посиланням на енергетиків.
Корольчук зазначив, що в Україні зараз є профіцит електроенергії. Її експортують, оскільки електроенергія — це не звичайний продукт, який можна виробити й відкласти на зберігання.
«У нас дійсно присутня така енергетична шизофренія. З одного боку, ми експортуємо електроенергію, з іншого — масово відключаємо своїх споживачів. Відключаємо тому, що є фактично системна аварія, яка є наслідком ударів», — пояснив енергетичний експерт Юрій Корольчук.
Електроенергію потрібно кудись спрямовувати, коли її виробляють. На радість покупців, електроенергія з України дешевша, ніж у сусідніх країнах.
«Плюс у Румунії є свої питання — оці історії з атомними електростанціями. У Румунії, в Угорщині була проблема з рівнем води на Дунаї для охолодження блоків АЕС», — нагадав експерт.
«Зелена» гілка метро працює: у Києві пояснили зміни в русі транспорту
Також енергетичний експерт Геннадій Рябцев додав: «Пошкоджені об'єкти, які забезпечують передачу та розподіл електричної енергії. Електрична енергія є, але її неможливо розподіляти між споживачами. Дефіциту немає. У нас навіть є експорт електричної енергії в денні години».
За його словами, «Укренерго» змушене обмежувати генерацію електроенергії, оскільки її неможливо передати та розподілити між споживачами.
Раніше у "ДТЕК" пояснили причину екстрених відключень світла у Києві та області. Згідно із заявою компанії, у результаті атак РФ виникло пошкодження енергетичного обладнання та високовольтних мереж, через що було втрачено частину спроможностей передачі електроенергії.

Інформація про зупинку «зеленої» гілки метро в Києві через знеструмлення не відповідає дійсності. Водночас наземний електротранспорт в окремих районах столиці дійсно тимчасово призупинив роботу. Про це йдеться в повідомленні «Київпастрансу» з посиланням на інформацію про зміни в роботі транспорту, оприлюднену на офіційних каналах КМДА, КП «Київпастранс» і КП «Київський метрополітен».
Відповідно до повідомлення, наразі на Сирецько-Печерській лінії метро діє тимчасовий спеціальний графік руху в ранкові та вечірні години пік через обмеження на Південному мосту. У пікові періоди — вранці та ввечері — мостом може одночасно рухатися лише один поїзд метро. В інший час поїзди курсують у звичному режимі.
Київське метро після атаки дронів: рух відновлено
Водночас брак напруги в енергосистемі впливає на роботу іншого електротранспорту: «Через відсутність напруги в енергосистемі тимчасово призупинений рух частини громадського транспорту в Оболонському, Подільському та Святошинському районах».
Нагадаємо, що починаючи з 6 жовтня через удари російських дронів у години пік поїзди «зеленої» лінії метрополітену курсують за спеціальним графіком. Обмеження руху через Південний міст передбачають, що одночасно на ньому може перебувати лише один поїзд метро. Тому поїзди почергово здійснюють оборот на станціях «Видубичі» та «Осокорки». Орієнтовно з 7:30 до 10:00 та з 16:00 до 20:00 рух поїздів регулюють диспетчери. 

«Ліси України» — одне з державних підприємств із найвищими зарплатами керівництва. Після корпоратизації виплати топменеджерам сягнули мільйонів гривень на місяць, а посадові оклади заступників директорів департаментів — сотень тисяч гривень. Водночас проблеми з корупцією на підприємстві залишаються. Про це пише ОВОZ.UА із посиланням на дані аудиторів.

Зарплати під час війни

Корпоратизація підприємства вже позначилася на доходах його керівництва. У 2025 році найбільше отримав виконавчий директор «Лісів України» Ігор Лицур — 18,5 млн грн, з яких 8,6 млн грн становила премія. У середньому це близько 1,5 млн грн на місяць.Колишній гендиректор «Лісів України» Юрій Болоховець із січня до кінця червня 2026 року отримав 13,2 млн грн. У середньому це 2,2 млн грн на місяць. Водночас під час звільнення Болоховець міг отримати компенсацію за невикористану відпустку.Директори департаментів торік заробляли від 13,7 млн до майже 17 млн грн. Кожен із них отримав річні премії в розмірі щонайменше 5 млн грн.Високі зарплати й у керівників середньої ланки. Нещодавно Тетяна Мельник, яка працювала заступницею директора департаменту ДП «Ліси України», виграла суд. До червня 2025 року її посадовий оклад становив 321 600 грн.

Корупція

«Ситуація в лісовій галузі показує, що корпоратизація сама по собі не ліквідовує безлад. Дійсно, ми підтвердили той факт, що виплати керівникам були по мільйону гривень на місяць. Це значно більше, ніж отримують очільники ключових державних підприємств», — розповідала в інтерв’ю ОВОZ.UА голова Державної аудиторської служби Алла Басалаєва.За даними аудиту, лише торік філії ДП «Ліси України» уклали договори на виконання різноманітних робіт на загальну суму близько 10 млрд грн. Аудит ефективності та законності використання цих коштів виявив системні проблеми. Зокрема, державні лісгоспи фактично усуваються від самостійного ведення господарської діяльності на користь окремих приватних компаній і новостворених фірм-посередників. Як писало ZN.UА, лісовій галузі не менш гостро, ніж в енергетичній, стоїть питання прозорої діяльності наглядової ради ДП «Ліси України», якому Кабмін 2022 року, ліквідувавши лісгоспи, віддав у безроздільну промислову експлуатацію всі 6,6 млн га національного природного ресурсу із запасом деревини у 1,5 млрд кубометрів. Про це читайте в статті "Пиріг і батіг для наглядачів лісової галузі". 

Кабмін ухвалив рішення залишити тарифи на електроенергію для населення без змін. За поданням Міненерго уряд продовжив дію покладення спеціальних обов'язків (ПСО) на ринку електроенергії до 30 квітня 2027 року. Про це повідомив прем'єр-міністр Сергій Корецький.
«Це рішення ухвалене з урахуванням теперішньої соціально-економічної ситуації в країні... На майбутнє уряд буде працювати над покращенням системи тарифоутворення та запровадженням більш справедливої системи адресної підтримки тих громадян, які її дійсно потребують», — зазначив він у соцмережах.
Перший віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики Денис Шмигаль також висловився з цього приводу: «Це дозволяє зберегти нинішні ціни на електроенергію для побутових споживачів».
Тобто українці й надалі оплачуватимуть електрику за незмінним тарифом — 4,32 грн за кВт⋅год.
У Росії після виборів майже у вісім разів зросла кількість обговорень нових зборів і тарифів
Також зберігається пільговий тариф 2,64 грн/кВт⋅год для будинків з електроопаленням й для будинків без газифікації або централізованого теплопостачання.
Повідомлялося, що в умовах серйозних пошкоджень енергетичної інфраструктури та тиску міжнародних кредиторів ціни на світло можуть злетіти до 5–5,5 гривень за кВт·год (з 4,32 грн за кВт·год на даний час). При цьому подорожчання електроенергії — це старт для підняття всіх тарифів. 

Недовиконання загального фонду держбюджету України за доходами цього року може перевищити 70 млрд грн. За попередні дев’ять місяців держбюджет уже недоотримав 49,5 млрд грн. Про це повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа, інформує «Інтерфакс-Україна».«Я думаю, що загальне недовиконання доходів буде більше 70 млрд грн за рік», — сказала Підласа.На рахунках місцевих бюджетів лежить 188 млрд грн: Підласа назвала головну проблему громадЗа її словами, найбільші проблеми спостерігаються з надходженнями від податку на додану вартість (ПДВ). Недовиконання плану за цими надходженнями вже перевищило $1,5 млрд.Частково втрати компенсуються перевиконанням надходжень від податку на доходи фізичних осіб та податку на прибуток підприємств.Загалом із 49,5 млрд грн недоотриманих доходів за дев’ять місяців 32 млрд грн припали саме на два останні місяці — серпень та вересень.

Секвестр бюджету

За її словами, секвестр бюджету означав би скорочення всіх видаткових програм, крім захищених статей. При цьому він був би жорсткішим за режим пріоритезації видатків, який наприкінці вересня запровадив Кабмін. Вона вважає, що обмежити насамперед капітальні видатки — це було правильне рішення.«Це можна було зробити й раніше», — зазначила голова бюджетного комітету.

Потрібен новий транш ЄС

Вона вважає, що одним із головних фінансових завдань для України зараз є отримання другого траншу макрофінансової допомоги від Євросоюзу в розмірі $4,26 млрд: «Без цих $4 млрд ми не вигребемо».Нагадаємо, що для отримання траншу Україні необхідно виконати низку умов, зокрема: ухвалення у другому читанні та в цілому законопроєктів щодо оцінки майна, створення відбіркової комісії для членів Рахункової палати та внесення змін щодо політично значущих осіб (ПЕП), які мають відповідати вимогам Європейської комісії.Про брак грошей Київ говорить відкрито. Ще 18 вересня президент Володимир Зеленський назвав дефіцит бюджету «космічним». Того ж місяця Брюссель перерахував 3,3 млрд євро на ракети й дрони. Гроші на армію надходять регулярно. Бюджетна частина залежить від реформ, і через затримки з ними Україна ризикує втратити 4,48 млрд євро європейської допомоги.Чому держбюджет-2026 опинився на межі і що вирішує Верховна Рада, пояснює аналітик Мережі захисту національних інтересів «АНТС» Сергій Шишко у статті ZN.UА «Ціна виживання: як закриватимуть діру в Державному бюджеті-2026».

На прохання Естонії з нового пакета санкцій ЄС виключили російський завод, який постачає рідкісноземельні метали естонській компанії Sіlmеt, повідомляє “Радіо Свобода”, посилаючись на слова дипломатів у Брюсселі та представництво Естонії при Євросоюзі.
Зеленський попросив Трампа запровадити санкції проти РФ та Китаю через розробку російського аналога Stаrlіnk — FТ
Зокрема, Таллінн попросив виключити з санкційного списку Солікамський магнієвий завод і його генерального директора Руслана Дімухамедова, оскільки підприємство постачає стратегічно важливу сировину компанії Sіlmеt.
“Так, ми попросили виключити російську компанію і пов’язану з нею особу з майже 1600 позицій, схвалених сьогодні послами Соrереr ІІ (Комітет постійних представників країн ЄС — ред.). Компанія постачає естонській NРМ Sіlmеt стратегічно важливі для Європи матеріали”, — заявила речниця постійного представництва Естонії при ЄС Керстін Лепік.
За її словами, від продукції Sіlmеt залежать європейські виробники електромобілів і вітрових турбін, а також електронна, автомобільна й авіаційна промисловість Євросоюзу.
Лепік додала, що Sіlmеt активно шукає альтернативні джерела постачання матеріалів, імпортованих із РФ. Естонія пообіцяла повернутися до питання внесення відповідної російської компанії до санкційного списку наступного року.
У середу, 7 жовтня, посли країн ЄС погодили внесення до санкційного списку 743 фізичних та 826 юридичних осіб, пов’язаних із військово-промисловим комплексом РФ. Це найбільше одноразове розширення санкційного списку з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Початковий проєкт нового пакета санкцій, який підготувала головна дипломатка ЄС Кая Каллас, передбачав запровадження санкцій проти 744 фізичних осіб та 827 компаній. 
Сенатори США вимагають від Трампа швидше тиснути на Росію санкціями — АР
Нещодавно повідомлялося, що після суперечок посли країн ЄС домовилися продовжити санкції проти Росії на 36 місяців, скасувавши при цьому обмеження проти двох російських олігархів — Алішера Усманова та Міхаіла Фрідмана. Скасування санкцій проти Усманова вимагали Франція через угоду про звільнення французьких громадян, яких утримують в Азербайджані, а також Словаччина. Люксембург вимагав виключення з санкційного списку Фрідмана. 
Експерти попереджали про небезпечний прецедент, який стане корисним для інших олігархів, що оскаржують санкції ЄС у суді.

З поверхневих водойм України наразі обмежено забір води через маловоддя. Таке рішення ухвалило Державне агентство водних ресурсів на підставі оперативної інформації Українського гідрометеорологічного центру про водність основних річок України та настання маловоддя. Обмеження триватиме до 15 жовтня, йдеться у наказі регулятора.
Зазначається, що для визначених суб’єктів господарювання зменшили ліміти забору води з поверхневих водних об’єктів. Загалом наказ регулятора стосується 267 водокористувачів у різних областях України: Рівненській, Житомирській, Хмельницькій, Вінницькій, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській, Сумській, Чернігівській, Полтавській, Львівській, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській.
Після ворожого удару РФ по Київщині компанія «Чиста вода» призупинила виробництво
Після 15 жовтня права водокористувачів мають бути відновлені. Водночас Держводагентство уточнює, що обмеження не поширюються на забір води для питних потреб.
З переліком водойм, на які поширюються обмеження, можна ознайомитися у наказі Держводагентства.
Влітку Держводагентство через маловоддя на окремих річках вже обмежувало забір води з водойм для частини водокористувачів. Заборона тривала з 18 по 30 вересня та не стосувалася забезпечення потреб у питній воді.
Раніше повідомлялося, що на Одещині почали примусово наповнювати водосховище через критичне падіння рівня води.

На 1 жовтня поточного року залишки на рахунках місцевих бюджетів становили 188 млрд грн, при цьому з початку року приріст сягнув 90 млрд грн. Головна проблема місцевих фінансів — несправедливий розподіл грошей. Про це заявила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа в інтерв'ю агентству «Інтерфакс-Україна», відповідаючи на питання щодо держбюджету на 2027 рік.
«Тобто в обласних бюджетах і бюджетах великих міст на рахунках мільярди, тоді як маленькі сільські громади не мають чим виплачувати зарплати в комунальних закладах і не виживуть без дотації бюджету», — сказала вона.
За її словами, перелік питань з боку місцевих бюджетів до проєкту держбюджету стандартний: залишити громадам 64% податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) замість запропонованих урядом 60%, не вилучати реверс, повернути військовий ПДФО, збільшити додаткову дотацію прифронтовим громадам.
«Загалом суть цих побажань і пропозицій народних депутатів зводиться до того, що треба взяти більше грошей з державного бюджету і передати їх громадам», — зазначила вона.
ЄС відмовив у додатковому фінансуванні Києва: міністр фінансів роз’яснив ситуацію з бюджетом
На її думку, швидкого рішення проблеми несправедливого розподілу грошей немає, вирішити її тим, щоб залишити всім громадам реверс або забрати в армії військове ПДФО і віддати його громадам, не вдасться.
«Загалом нам треба більш справедливе горизонтальне вирівнювання, тому що зараз воно, грубо кажучи, враховує деякі доходи (податок на прибуток і ПДФО) і чисельність населення», — вважає Підласа.
Вона пояснила, що, окрім питань до чисельності населення у базі розрахунків, горизонтальне вирівнювання не враховує дуже різні обов'язкові видатки, бо громади не однакові, в них різна в наявності соціальна інфраструктура.
«Їм могли передати лікарню, в якоїсь громади більше шкіл, а в якомусь селі на утриманні національний музей чи якась архітектурна пам'ятка, в когось купа незареєстрованих ВПО і так далі… Цих факторів багато може бути», — додала вона.
Окрема дискусія стосується ПДФО, який сплачують за місцем реєстрації підприємства, через що також відбувається викривлення.
«У нас, наприклад, у топ-10 за залишками на рахунках входить Борщагівська сільська громада під Києвом: у них на рахунках більше 1 млрд грн лежить. І таких міст, сіл-супутників багато», — пояснила Підласа.
«Ми дійшли до межі»: Марченко не виключив фінансування держбюджету за рахунок «друкарського верстата»
Щодо реформування системи ПДФО, то наразі є група, яка відстоює принцип 50 на 50: 50% ПДФО платиться за місцем реєстрації підприємства, 50% — за місцем проживання працівника. Водночас інша група виступає за 100-відсоткову сплату ПДФО за місцем проживання людини.
«Я думаю, що навряд чи взагалі ця реформа і ПДФО, і горизонтального вирівнювання можлива до завершення війни і повноцінного перепису населення. Тому ми зараз постійно в такій якійсь конфліктній ситуації», — підсумувала Підласа.
Раніше Асоціація міст України звернулася до прем’єр-міністра Сергія Корецького, аби уряд негайно розблокував гроші, необхідні, зокрема й для підготовки до зими. Радниця голови АМУ Оксана Продан вже заявляла, що заморожуванням виділення грошей громадам Кабмін порушує закон.

Голова бюджетного комітету Ради Роксолана Підласа повідомила, що Мінфін переніс на грудень 39 млрд грн капітальних видатків. Це саме ті гроші, які мали піти на захист енергетики перед опалювальним сезоном, будівництво укриттів у школах і лікарнях, реконструкцію медичних закладів та соціальне житло. Перенесення капітальних видатків на кінець року, за її словами, фактично означає, що цього року їх не профінансують.

Російські та американські високопосадовці домовляються про залучення американських інвесторів до процесу відновлення роботи газопроводів «Північний потік». Відомо, що у переговорах брали участь Кирило Дмитрієв, близький радник правителя РФ Владіміра Путіна, та Джаред Кушнер, спецпредставник президента США Дональда Трампа та його зять. Про це повідомляє видання Rеutеrs з посиланням на джерела, обізнані із ситуацією.За даними джерел, Дмитрієв і Кушнер зустрічалися кілька разів у Москві та Нью-Йорку протягом останніх тижнів. Хоча невідомо, наскільки детально сторони обговорювали проєкт «Північний потік», однак ця тема залишається на порядку денному.

Позиція США

Кушнер, який залучений до переговорного процесу між Україною та Росією, вважає ведення бізнесу ключовим фактором для відновлення миру. Отже, на його думку, така угода дозволила б американським інвесторам отримувати прибуток від постачання енергоносіїв до Європи після закінчення війни.Однак, як зазначають співрозмовники, не всі високопосадовці в Штатах готові співпрацювати з Росією.«Будь-які угоди Росія повинна узгоджувати з DFС (Американською корпорацією фінансування міжнародного розвитку) та Міністерством фінансів, і вони мають приносити користь американським платникам податків та компаніям», — повідомив неназваний виданням представник Білого дому.Соромно має бути не тим хто вивів «Північний потік-2» з ладу, а тим, хто його побудував — ТускІнший американський посадовець зазначив, що укладення угоди в середньостроковій перспективі малоймовірне. Газопроводи «Північний потік» перебувають під санкціями США та ЄС, що робить будь-яке відновлення поставок незаконним.Президент США Дональд Трамп міг би скасувати або пом’якшити американські санкції, але якщо демократи здобудуть контроль над Конгресом на проміжних виборах наступного місяця, це буде складно.

Позиція РФ

За даними видання, Дмитрієв, який виступав за відновлення поставок російського газу до Німеччини, минулого місяця зустрівся з представниками Міністерства енергетики та Міністерства фінансів США для обговорення потенційних американсько-російських енергетичних ініціатив.Тобто, як кажуть, «гра триває».

Плани Європи

Незважаючи на зацікавленість США та РФ, Німеччина та інші європейські країни рішуче протистоятимуть відновленню роботи «Північного потоку».ЄС іде у важку зиму: імпорт нафти й газу подорожчав на 100 млрд євроНещодавно речниця німецького Міністерства економіки та енергетики зазначила, що «Північний потік» і російський газ перебувають під санкціями в Європі і що Берлін знайшов альтернативи. Вона додала, що будь-яке відновлення роботи газопроводів вимагає схвалення федерального уряду, а цього там не бажають.Нагадаємо, 24 вересня Дмитрієв зустрічався у Нью-Йорку з американськими спецпредставниками Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером. Основними темами розмови були двостороння співпраця Вашингтона та Москви й завершення російсько-української війни. До вторгнення Росії в Україну у 2022 році Німеччина закуповувала понад половину свого газу з Росії через два газопроводи «Північний потік». Вони були законсервовані після того, як Москва обмежила постачання до Європи, а у вересні 2022 року були підірвані в результаті серії підводних вибухів.

В офіційному представництві міжнародної німецької фармацевтичної компанії Ваyеr підтвердили перебої з доступністю частини своїх ліків в Україні. Водночас компанія не припиняє постачання продукції на український ринок. Про це пише hrоmаdskе з посиланням на коментар компанії Ваyеr.
Там пояснили, що перебої пов’язані з порушенням у роботі логістичної системи компанії.
«Зберегти безпечні ліки»: МОЗ лобіює особливий європейський механізм для українських генериків
Також там додали, що наразі продукція вже перебуває на території України, і саме зараз вона проходить необхідні регуляторні й сертифікаційні процедури перед передачею в дистрибуційну мережу.
Отже, доступність ліків в аптеках України поступово відновлюватиметься протягом другої половини жовтня.
У Ваyеr запевнили, що докладають усіх можливих зусиль для якнайшвидшого відновлення постачання та забезпечення пацієнтів необхідними ліками.
Нагадаємо, після низки російських ударів по об’єктах фармацевтичної та логістичної інфраструктури українці почали помічати відсутність окремих препаратів в аптеках.
Натомість у Міністерстві охорони здоровʼя заявили, що в Україні немає системного дефіциту ліків, хоча у серпні-вересні 2026-го в регіонах було складно знайти деякі препарати, насамперед ті, в яких активною речовиною є левотироксин натрію. 

Український фармринок переживає важкий період: удари по складах і виробництву, скандали навколо регулятора, спроби держави знизити ціни на ліки та дедалі більше запитань від пацієнтів щодо якості препаратів. Детальніше про це читайте в інтервʼю редакторки відділу соціуму ZN.UА Алли Котляр з директором ДП "Державний експертний центр МОЗ" Едемом Адамановим "Майже все зареєстроване до 2006 року потребує приведення у відповідність" та "Просто пофіксити систему на рівні прізвищ — не працює". 

Після завершення виборів у Росії різко зросла кількість обговорень майбутнього зростання витрат для населення. У регіональних Теlеgrаm-каналах та спільнотах «ВКонтакте» росіяни масово обговорювали нові податки, технологічний збір, підвищення тарифів ЖКГ та зміни у сімейній іпотеці. Кількість таких публікацій за тиждень зросла майже у вісім разів порівняно з попереднім. Про це свідчить моніторинг ГО Jоіn Ukrаіnе, проведений 21–27 вересня у 536 регіональних спільнотах «ВКонтакте» та 428 Теlеgrаm-каналах Росії й окупованих територій.
Росіяни часто пов'язували нові витрати саме із завершенням виборів. У коментарях звучала думка, що владі більше не потрібно демонструвати турботу про виборців, а отже, можна підвищувати платежі та запроваджувати нові збори.
Росія вперше проводить "вибори" до Держдуми на тимчасово окупованих територіях України — WР
Окреме обурення викликали витрати бізнесу на захист від атак безпілотників. У регіональних пабліках обговорювали можливість враховувати витрати підприємств на захист електромереж та відновлення пошкоджених об'єктів під час розрахунку податків і тарифів. Користувачі побоювалися, що зрештою ці витрати все одно перекладуть на споживачів через підвищення цін.
Не менш гостро росіяни реагували на перспективу підвищення тарифів ЖКГ. Одразу дві новини стали приводом для нової хвилі обговорень: прогнозована індексація комунальних тарифів на 11% із липня 2027 року та пропозиція враховувати у тарифах витрати на захист електромереж від БПЛА.
Підвищення тарифів користувачі переважно сприймали як додатковий удар по сімейному бюджету. У коментарях рахунки за комунальні послуги порівнювали із зарплатами та пенсіями, запитували, куди йдуть уже сплачені кошти і чому подорожчання не супроводжується покращенням якості послуг.
Частину претензій адресували «Єдиній Росії», пов'язуючи зростання платежів із результатами виборів. Деякі користувачі жартували, що підвищені рахунки варто виставляти саме виборцям партії влади.
Росія проголосувала за Путіна. Чому Кремлю однаково не до свята?
Невдоволення посилювалося й через початок опалювального сезону. В одних регіонах мешканці скаржилися на холод у квартирах і вимагали швидше увімкнути опалення. В інших — вважали його передчасним через теплу погоду та не хотіли платити за опалення перегрітих квартир. Водночас у різних регіонах повторювалися скарги на високі платежі, перебої з гарячою водою після літніх ремонтів та незрозумілі строки відновлення комунальних послуг.
«Росіяни починають бачити в цих рішеннях одну картину: держава збирає з них гроші, але водночас не забезпечує навіть нормальну комуналку чи безпеку. Тому питання вже не лише в сумі у платіжці. Люди питають, куди взагалі йдуть їхні податки і чому вони мають оплачувати ще й наслідки війни з власної кишені», — зазначає аналітикиня російського напряму Jоіn Ukrаіnе Юлія Єленіч.
Повідомлялося, що Росія наступного року підвищить податки для найзаможніших громадян і сировинних компаній, щоб і далі фінансувати війну проти України. Міністерство фінансів РФ оголосило про це через чотири дні після виборів до Держдуми. Ставка на доходи від дивідендів, депозитів і продажу нерухомості зросте з 15% до 22%. Нафтогазові надходження Кремля скорочуються, зокрема через українські удари. 
Докладніше про те, скільки ще Росія зможе оплачувати війну, у статті ZN.UА «Скільки ще Росія може фінансувати війну: аналіз резервів і больових точок» пише докторка економічних наук, директорка з наукової роботи Grоwfоrd Іnstіtutе Тетяна Богдан.

Фрахт супертанкера класу VLСС для перевезення американської нафти до Азії сягнув рекордних 77 млн доларів за рейс. Торік середня ціна такого перевезення становила 9,2 млн доларів, а ще на початку вересня судновласники просили близько 29,5 млн доларів, повідомляє Вlооmbеrg.
Для вантажу у 2 млн барелів 77 млн доларів означають близько 38,50 долара за доставку на кожен барель. У вересні фрахт у 29,5 млн доларів відповідав приблизно 15 доларам на барель.
Рекордні ставки стали наслідком війни з Іраном, яка змінила маршрути перевезення нафти з Близького Сходу, збільшила тривалість рейсів і скоротила фактичну доступність танкерів. Поставки через Ормузьку протоку відновилися приблизно до 80% довоєнного рівня, але логістика залишається значно дорожчою. Вартість перевезення нафти з Близького Сходу до Азії перевищила 1,2 млн доларів на добу.
Світ наближається до нового паливного дефіциту: Вrеnt сягнула $103
Це може відбитися й на Європі. Американську нафту та пальне купують і в Азії, і в Європі, а вільних танкерів не вистачає. Чим дорожчими стають рейси до Азії, тим більше суден вигідно спрямовувати саме на цей напрямок. Європейські покупці тоді конкурують за ту саму обмежену кількість суден.
Додатковий ризик для Європи створює залежність від американського дизелю. США цього року забезпечують близько 32% імпорту дизелю до ЄС із країн за межами блоку проти 17% торік. У Північно-Західній Європі частка американських поставок сягає 57%.
Тому в Брюсселі різко відреагували на погрозу Вашингтона обмежити експорт американського дизелю, щоб змусити європейські країни збільшити використання стратегічних запасів. Єврокомісія назвала можливу заборону поганою ідеєю. Після цього країни G7 домовилися про координоване вивільнення 100 млн барелів нафти та дизелю із резервів.
Для України це важливо, оскільки країна майже повністю залежить від імпортного пального. У вересні найбільшими постачальниками були Литва, на яку припало 32% імпорту, та Польща з 25%. Значні обсяги також надходили з Німеччини, Румунії та Греції. Тому зростання європейських цін може позначатися і на вартості пального в Україні.
Парадокс нафтового ринку: сировини більше, а ціна не падає — Вlооmbеrg
Європейський ринок уже перебуває під сильним тиском. Комерційні запаси дизелю в хабі Амстердам-Роттердам-Антверпен нижчі за п'ятирічну середню, а європейські НПЗ працюють майже на межі потужностей.
Від початку війни з Іраном країни ЄС уже витратили понад 100 млрд євро додатково на імпорт енергоносіїв.
Наскільки українські удари по російських НПЗ насправді впливають на ціни дизелю й що робити Києву, у статті ZN.UА «Трамп звинувачує Київ у дорогому дизелі. Хто насправді розгойдує ринок і що робити Україні» аналізує директор енергетичних та інфраструктурних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко.