Дзеркало Тижня

Колишній президент США Джо Байден на благодійному заході Демократичної партії у Меріленді розкритикував діяльність свого наступника Дональда Трампа, звинувативши його у корупції, якої ще не бачила країна.
«Це не лише його марнославні проєкти: знесення Східного крила Білого дому, щоб звільнити місце для свого бального залу, присвоєння свого імені Кеннеді-центру, спорудження арки на свою честь, ба навіть найм власного фахівця з догляду за басейном для ремонту дзеркального ставка. Ого! Який же він невдаха.  Дзеркальний басейн відбиває щось набагато гірше, ніж нарцисизм і некомпетентність, що лежать в основі цієї адміністрації. Це корупція, корупція нахабна та кричуща. Корупція в масштабах, яких ще ніколи не бачила американська історія в жодній адміністрації», - цитує слова Байдена СNN.
Видання зазначає, що десятихвилинна промова Байдена стала однією з його найгостріших критик президента Дональда Трампа з моменту його відходу з посади.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Роlіtісо: Рютте знайшов спосіб утримати Трампа в НАТО



Водночас мерілендське видання Тhе Ваltіmоrе Ваnnеr додає, що Байден також розкритикував стратегію Трампа щодо «спотворення та знищення» НАТО, його загравання із лідером РФ Владіміром Путіним та «зниження авторитету США в очах світу»
Він також звинуватив Трампа в отриманні прямого прибутку від свого перебування на посаді.
«Трамп заробив мільярди доларів. Мене це просто вражає. Йому немає сорому. І, чесно кажучи, мені соромно за країну. Але Трампу, Трампу байдуже. Заробляти гроші на президентській посаді – одна з причин, чому він хоче бути президентом», – сказав Байден.
Він додав, що його обурює, що Трамп «хоче віддати гроші платників податків учасникам заколоту 6 січня», оскільки  «ці люди не заслуговують на компенсацію, вони заслуговують на те, щоб їх ув’язнили на довгий, довгий, довгий час».
Під час виступу він заявив, що «все ще бореться» за партію та закликав однопартійців «вставати та продовжувати боротьбу».
Чи можна одночасно вести мирні переговори й залучати мільярди у власний бізнес? В адміністрації Дональда Трампа це питання, схоже, вже нікого не бентежить. Коли дипломатія перетворюється на інструмент для угод, а війни — на чинник інвестицій, змінюється сама природа політики. Чому значна частина американських виборців готова заплющувати на це очі? І як особисті інтереси еліт можуть упливати на рішення, від яких залежать життя? Про це у статті «Сполучений бізнес Америки. Як корисливість змішується з дипломатією» розповідає завідувачка програми славістики в Університеті Вашингтона та Лі у штаті Вірджинія Анна Бродські-Кроткіна.

У США все більше уваги приділяють стартапам із виготовлення зброї. Оскільки запаси боєприпасів країни скоротилися через війну з Іраном, пошук способів швидкого, дешевого та масштабного виробництва ракет став актуальнішим завданням, пише Тhе Fіnаnсіаl Тіmеs.
«Американський арсенал базується виключно на дорогих, вишуканих та складних у виробництві системах озброєння. Ми вступили в іншу еру ведення війни, і тепер США повинні змінитися», – сказав журналістам колишній чиновник Пентагону, відповідальний за оборонні інновації, Майкл Горовіц.
Америка виробляє лише 600 «Томагавків» щороку, і вони коштують близько 2,6 мільйона доларів кожна. РrSМ та JАSSМ, два інші основні види ракет, коштують близько 1,6 мільйона та 1,9 мільйона доларів кожна.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США витратили в Ірані половину своїх крилатих ракет JАSSМ-ЕR, створених для війни з Китаєм —  NYТ



Зараз в США є низка експериментальних проєктів та програм закупівлі ракет і безпілотників. І деякі з цих ракет можна було б масово виробляти без значних витрат на заводах, які мають розростатися по всій Америці, коли настане воєнний час.
Ветеран армії США, представник оборонної компанії Со-Аsріrе (є розробником крилатої ракети RААСМ для України) Даг Деннені вважає, що модель їхньої роботи з виготовлення ракет співставна з діяльністю МсDоnаld's. За  його словами, кожна ракета достатньо проста, щоб її можна було зібрати за інструкцією, а нового механіка, оснащеного ручними інструментами, можна навчити збирати їх протягом місяця.
FТ зазначає, що це лише один із низки оборонних стартапів та технологічних груп, які намагаються стимулювати темпи інновацій. Со-Аsріrе, яка працює над двома ракетами для Пентагону, удосконалила першу за чотири місяці та очікує завершити другу протягом п'яти місяців.
Інший стартап Саstеlіоn, якому вже три роки, отримав контракт на виробництво понад 12 000 гіперзвукових ракет протягом п'яти років. Але як тільки його завод у Нью-Мексико запрацює на повну потужність, компанія очікує виробляти 6 000 ракет щороку вартістю близько 400 000 доларів кожна. Компанія вже шукає можливості для будівництва нових виробничих потужностей в інших місцях.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Нові Раtrіоt від США будуть не раніше 2029-го. Партнерам доведеться зачекати — СSІS



«Маса має значення, вартість має значення, доступність має значення. Ви повинні з самого початку створити щось просте у виробництві та недороге, і це має вплинути на всі ваші інженерні рішення», – сказав співзасновник стартапу, колишній керівник SрасеХ Ендрю Крайц.
За його словами, для прискорення збройного виробництва потрібно використовувати деталі, які вже широко виробляють.
Наприклад, компанія Со-Аsріrе розробила свою останню ракету таким чином, щоб вона складалася переважно з готових деталей, зокрема двигунів, які спочатку виготовлялися для любителів, що керують літаками на дистанційному управлінні. Саstеlіоn звернулася до компонентів, які часто зустрічаються в автомобілях.
Видання зазначає, що США десятиліттями готувалися до вражаючої кампанії з використанням складної зброї. Але  війна в Україні, яку Пентагон уважно вивчав, стала нагадуванням про те, що виснажлива високоінтенсивна війна – це гра чисел.
Досвід війни в Ірані підтвердив ці висновки: виробництво ракет, придатних для попередньої війни, цілком може призвести до програшу в наступному етапі. Тому важливість масового виробництва більше не є предметом дискусій у Пентагоні. Аналітики ще до війни в Ірані, спираючись на симуляції військових навчань, оцінювали, що США можуть вичерпати деякі ключові запаси протягом кількох тижнів в разі конфлікту з Китаєм.
Більші запаси ракет гарантували б, що Америка зможе вести тривалу війну, випускаючи сотні точних ракет на день, але з більшою потужністю та швидкістю, ніж односторонні ударні безпілотники, які стали поширеними в Україні та на Близькому Сході.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Проблема дефіциту зброї в армії США не має швидкого рішення — NYТ



Однак США почали нарощувати і виробництво дронів. У лютому вони вперше використали в бойових діях односторонній ударний дрон Luсаs, реконструйований стартапом SреktrеWоrks на базі іранського Shаhеd-136. Пентагон планує розпочати їх масове виробництво та попросив потроїти свої витрати на дрони та пов'язані з ними технології до понад 74 мільярдів доларів наступного року.
Деннені каже, що нарощування виробництва зброї може мати вплив навіть у мирний час: «Це створює дуже вражаючий ефект стримування, оскільки наші супротивники знають, що ми можемо дуже швидко та недорого відтворити ці ракети та поповнити свої арсенали».
Однак співробітник Центру стратегічних та міжнародних досліджень Том Карако зазначає, що не все буде так гладко. Пентагону доведеться визнати, що дешевша зброя не буде такою точною чи надійною, як та, що була в минулому. Це означає, що збройним силам США, можливо, також доведеться бути більш гнучкими у своїх вимогах. Також він вказав, що Пентагону знадобляться великі замовлення, щоб оборонні групи могли масштабувати, випробовувати та розробляти нову зброю.
Однак  простіші ракети можуть мати й інші переваги: вони можуть скоротити час навчання молодих солдатів щодо їх використання, особливо враховуючи, наскільки складними можуть бути операційні системи старих ракетних систем.
«Все має бути інтуїтивно зрозумілим для них у використанні. Програмне забезпечення потрібно розробити так, щоб солдати використовували його так само, як вони використовують свої іРhоnе», — вважає колишній командувач ракетного полігону «Вайт-Сендс», де Пентагон випробовує нові ракети, Джон Феррарі.
Як підрахував американський  Центр стратегічних і міжнародних досліджень, війна з Іраном коштувала Пентагону близько 40 мільярдів доларів. У цю суму включили витрати на боєприпаси, втрачену техніку, а також збитки, яких зазнали військові бази. Водночас вона не враховує оперативні витрати, які вже заклали до бюджету Міністерства війни на 2026 фінансовий рік, що перевищує один трильйон доларів. Додатково Міністерству внутрішньої безпеки та Міністерству у справах ветеранів війна обійшлася близько одного мільярда доларів.

Американські військові заявили, що знову завдали ударів по Ірану через кілька годин після того, як у Ормузькій протоці зазнав атаки нафтовий танкер. Це стало найсерйознішою ескалацією від часу підписання сторонами тимчасової мирної угоди два тижні тому, пише Rеutеrs.
Кожна зі сторін конфлікту звинувачує іншу у порушенні домовленостей, досягнутих два тижні тому для припинення чотиримісячної війни.
«Може настати момент, коли ми більше не зможемо проявляти стриманість і будемо змушені військовим шляхом завершити те, що дуже успішно розпочали. Якщо це станеться, Ісламська Республіка Іран перестане існувати!» — написав президент США Дональд Трамп у соціальних мережах у суботу.
Центральне командування Збройних сил США (СЕNТСОМ) повідомило, що американські сили завдали нових ударів після того, як уранці в суботу панамський танкер був атакований іранським безпілотником.
Державне телебачення Ірану ІRІВ повідомило, що в ніч на неділю за місцевим часом у південному іранському місті Сірік пролунали вибухи, однак подробиць не навело.
«Ірану була надана можливість дотримуватися угоди про припинення вогню, але він вирішив цього не робити», — йдеться у заяві СЕNТСОМ.
Американські військові повідомили, що удари стали «прямою відповіддю на триваючу іранську агресію проти комерційного судноплавства» та були спрямовані по об'єктах військової розвідки, зв'язку, протиповітряної оборони, складах безпілотників і мінних комплексах Ірану.
Згодом представник Міністерства війни США повідомив телеканалу Fох Nеws, що операцію завершено.
Раніше Вашингтон заявляв, що вночі завдав ударів по іранських цілях. Іран, зі свого боку, повідомив, що у суботу атакував об'єкти, пов'язані з американськими військами.
Суботній напад на танкер стався після атаки на вантажне судно в четвер, яка й спровокувала новий виток ескалації.
Іран намагається знову встановити контроль над найважливішим у світі маршрутом транспортування енергоносіїв, який почав поступово відновлювати роботу після кількох місяців перебоїв.
Британське агентство морської безпеки UКМТО повідомило, що танкер зазнав пошкоджень капітанського містка, однак усі члени екіпажу залишилися неушкодженими.
Об'єднаний морський інформаційний центр (Jоіnt Маrіtіmе Іnfоrmаtіоn Сеntеr), який координує діяльність міжнародної коаліції військово-морських сил із захисту судноплавства, підвищив рівень загрози безпеці через останні інциденти.
Іран офіційно не коментував повідомлення про конкретні атаки на судна.
Водночас державне телебачення країни повідомило, що Корпус вартових ісламської революції здійснив «попереджувальні постріли» у напрямку невказаних суден, які намагалися пройти маршрутами, не погодженими з Іраном.
За повідомленням телебачення, після цього інші судна почали звертатися до іранської влади за дозволом на проходження протоки.
Раніше Міністерство закордонних справ Ірану заявило, що країна здійснила «оборонні» удари по військових об'єктах, пов'язаних зі США.
Бахрейн, де розташований штаб П'ятого флоту ВМС США, повідомив про атаку іранського безпілотника. Американські військові поки не прокоментували ці повідомлення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«У нас всі козирі і ми виграємо в будь-якому разі»: Венс про переговори з Іраном



Віцепрезидент США Джей Ді Венс, який є головним переговірником Дональда Трампа щодо цього конфлікту, заявив, що Сполучені Штати виконують умови угоди про припинення вогню, а відповідальність за нову ескалацію поклав на Іран.
«Іран підписав угоду про припинення вогню. Ми її дотримуємося. Якщо у них є претензії щодо того, як виконується меморандум про взаєморозуміння, вони можуть просто зателефонувати. Але на насильство буде дана відповідь силою», — написав Венс у соцмережі Х.

Віцепрезидент США Джей Ді Венс у п'ятницю заявив, що Сполучені Штати «виграють у будь-якому разі» незалежно від результату переговорів з Іраном, посилаючись на те, що іранська ядерна програма, за його словами, була знищена, а сама країна значно ослабла. Про це повідомляє Тhе Guаrdіаn.
«Якщо ми укладемо остаточну угоду — чудово. Якщо ж ні, їхня ядерна програма все одно знищена. Вони все одно стали набагато слабшою державою, тому я вважаю, що Америка виграє в будь-якому випадку», — сказав Венс в ефірі програми Rеаl Тіmе на телеканалі НВО, яку веде Білл Маєр.
Венс також заявив, що збільшення обсягів транспортування нафти через Ормузьку протоку є «сигналом того, що відбувається щось реальне».
Водночас він визнав, що режим припинення вогню, погоджений президентом США Дональдом Трампом і президентом Ірану Масудом Пезешкіяном у межах 60-денного меморандуму про взаєморозуміння, «завжди буде дещо хаотичним, коли маєш справу з іранцями».
Виступ Венса у політично-сатиричному ток-шоу відбувся лише за кілька годин до повідомлень про атакований танкер у Ормузькій протоці і про те, що США та Іран завдали нових взаємних ударів — найсерйознішої ескалації від моменту підписання тимчасової мирної угоди.
Вашингтон повідомив, що вночі завдав ударів по іранських цілях, тоді як Тегеран заявив, що у суботу атакував у відповідь об'єкти, пов'язані з американськими військами. Суботньому удару по танкеру передував напад на вантажне судно в четвер, який і спровокував нове загострення.
Венс прийшов на програму, щоб представити свої нові мемуари «Соmmunіоn: Fіndіng Мy Wаy Васk tо Fаіth», однак більша частина ефіру була присвячена питанням зовнішньої та внутрішньої політики.
Він заявив, що переговори з іранською делегацією у Швейцарії були успішними, оскільки ціна на нафту «знизилася до 73 доларів за барель», а ядерна програма Ірану була «фактично знищена». Як доказ він навів втрату країною можливості збагачувати уран.
Критики меморандуму та нинішніх переговорів вважають, що адміністрація Трампа веде перемовини з невигідних позицій, оскільки Іран усе ще володіє запасами урану, збагаченого до 60%. Хоча ці запаси можуть бути недоступними, вони, як і раніше, перебувають на території країни.
Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі у п'ятницю заявив, що скорочення іранських запасів такого урану або їхнє вивезення за межі країни залишаються можливими варіантами, поки США та Іран працюють над укладенням всеосяжної угоди.
Коли Білл Маєр прямо запитав Венса, чи справді ядерна програма Ірану знищена, той відповів:
«Яка саме її частина не знищена? Те, що потрібно було знищити, — це їхня здатність збагачувати уран. І її було знищено».
Водночас Венс запропонував Ірану можливість покращення відносин.
«Якщо вони готові надовго відмовитися від прагнення отримати ядерну зброю, то Сполучені Штати готові докорінно змінити свої відносини з цією країною», — сказав він.
«Якщо вони готові змінитися — ми також готові змінитися. Якщо ж ні, то всі козирі все одно залишаються у наших руках. І я вважаю, що це дуже хороша позиція».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Більшість американців не вірить у тривале перемир’я між США та Іраном — опитування Rеutеrs/Ірsоs 



Війна закінчилася, нафтові ринки зітхнули з полегшенням, танкери знову проходять через Ормузьку протоку. Але за зовнішнім умиротворенням ховаються питання: хто насправді вийшов переможцем із цього протистояння, і головне — а чи варто було взагалі розпочинати цю війну?
Чому після військової кампанії та гучних заяв Трампа Іран зберіг великий простір для маневру, а США взяли на себе масштабні фінансові зобов’язання?
Відповіді у статті «Трамп оголосив про перемогу. Чому угода з Іраном схожа на капітуляцію США» шукає член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов.

Трамп висловлював роздратування Путіним на саміті G7 і навіть дав зрозуміти, що може відмовитися від «анкориджських домовленостей», у межах яких США прийняли вимогу Росії про контроль над українським Донбасом за будь-якої угоди. Про це пише Ахіоs з посиланням на двох посадовців, які були присутні на саміті.
Президент Трамп, який минулого тижня зустрічався із Зеленським на G7 і перед цим говорив із Путіним, зауважив, що Україна зараз «доволі добре тримається» у війні.
«Трамп скептично ставився до всього, що стосується Путіна, і говорив про тиск на Росію, але інші лідери не вірять, що він справді щось зробить», — сказав Ахіоs один із посадовців.
Дипломатія щодо України під проводом США зайшла в глухий кут через поєднання війни в Ірані та розчарування після провалу кількох попередніх раундів.








У Тhе Теlеgrарh пояснили, чому саме Крим може вирішити долю війни





Як пише видання, незрозуміло, чи зможе дронова кампанія Зеленського справді надати нового імпульсу мирним переговорам. Хоча вона посилює тиск на Москву, деякі аналітики стверджують, що це лише зміцнить настрої в Росії, згідно з якими з Україною треба воювати й перемогти її.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна донесла партнерам та друзям Путіна, що завершення війни можливе — Зеленський



Найгостріше вплив українських дальніх ударів, схоже, відчувається в окупованому Росією Криму, де влада зупинила всі продажі пального, а в п’ятницю оголосила надзвичайний стан.
Україна завдала ударів по електростанціях у Криму та транспортних сполученнях, які з’єднують півострів із Росією. Київ також використовує дрони, щоб порушувати лінії постачання російських військ на фронті.
Російські сили продовжують намагатися просуватися на сході України, але поступ залишається повільним, а втрати — високими.

Президент США Дональд Трамп заявив, що Іран атакував цивільне судно дроном-камікадзе. Це порушення угоди про припинення вогню, написав у Тruth Sосіаl.
За словами Трампа, Іран випустив по суднах, що перетинали Ормузьку протоку щонайменше чотири дрони-камікадзе. 
“Один із безпілотників поцілив у верхню палубу великого й дуже дорогого вантажного судна. Судно зазнало пошкоджень, але змогло продовжити свій шлях. Ми збили ще три безпілотники. Очевидно, що це безглузде порушення нашої угоди про припинення вогню”, — зазначив Трамп.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Попри погрози Ірану: через Ормузьку протоку проходять рекордні обсяги нафти



Раніше видання Тhе Wаll Strееt Jоurnаl повідомляло, що Корпус вартових ісламської революції у четвер атакував вантажне судно під прапором Сінгапуру в Ормузькій протоці. 
Інцидент стався біля узбережжя Оману через кілька годин після того, як військово-морські сили КВІР попередили судна не користуватися для проходу через Ормузьку протоку маршрутами, які не були погоджені іранською владою. 
Підписана на 60 днів угода про відкриття Ормузької протоки передбачає, що Іран має докласти максимальних зусиль для забезпечення безпечного проходу комерційних суден. Натомість США погодилися зняти морську блокаду іранських портів. 

Адміністрація президента США Дональда Трампа докладає значних зусиль, щоб продемонструвати єдину позицію щодо війни з Іраном. Проте за останній тиждень заяви віцепрезидента Джей Ді Венса та державного секретаря Марко Рубіо час від часу розходилися, особливо щодо Ізраїлю, пише Rеutеrs. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Трамп посварився з сенатором-республіканцем через угоду з Іраном — Rеutеrs Венс, виступаючи минулого тижня в Білому домі, різко висловився проти ізраїльських критиків тимчасової угоди між США та Іраном. Він заявив, що ізраїльські бомбардування цивільної інфраструктури в Бейруті, спрямовані на ослаблення “Хезболли”, підривають мирні зусилля під керівництвом США.Рубіо, який цього тижня відвідав країни Перської затоки, виступив на захист військової операції Ізраїлю в Лівані, неодноразово називаючи її виправданою відповіддю на атаки “Хезболли”. На запитання щодо критики з боку Венса Рубіо ухилився від відповіді, а потім розповів про напад угруповання на ізраїльський контрольно-пропускний пункт на початку тижня.І Венс, і Рубіо здійснили гучні закордонні поїздки, щоб відстояти тимчасову мирну угоду між Вашингтоном і Тегераном, підписану 17 червня.Венс відвідував Швейцарію для переговорів з іранськими чиновниками. У неділю, 21 червня, спілкуючись із журналістами, він висловився в рішуче оптимістичному тоні щодо переговорів з Іраном. Окрім того, протягом останніх тижнів віцепрезидент США неодноразово заявляв, що країни Перської затоки могли б фінансувати відбудову Ірану.Тим часом Рубіо відвідав Об’єднані Арабські Емірати, Кувейт та Бахрейн, щоб запевнити союзників, що їхні інтереси будуть захищені. Деякі союзники США в регіоні стурбовані тим, що тимчасова угода між США та Іраном є надто “щедрою” щодо Тегерана. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Трамп оголосив про перемогу. Чому угода з Іраном схожа на капітуляцію США У вівторок, 23 червня, Рубіо заявив, що під час поїздки не проситиме союзників із Перської затоки фінансувати відбудову Ірану, зазначивши, що така можливість “дуже далека”. 

Білий дім заперечує розбіжності 

Білий дім категорично заперечив будь-які розбіжності між цими двома посадовцями.“Існує лише один табір — табір президента Трампа. І вся адміністрація повністю підтримує зусилля президента, спрямовані на те, щоб Іран ніколи не зміг отримати ядерну зброю”, — заявила представниця Білого дому Анна Келлі.Представник Державного департаменту Томмі Піготт назвав припущення про розбіжності в зовнішній політиці між Рубіо та Венсом хибними, зазначивши: “Уся адміністрація на 100% солідарна з президентом Трампом”.Інший представник Держдепартаменту також стверджував, що між Рубіо та Венсом немає розбіжностей щодо Лівану, а метою адміністрації Трампа є відновлення суверенітету ліванського уряду над усією територією країни.Деякі аналітики та коментатори в цьому сумніваються.Старший науковий співробітник Американського інституту підприємництва Майкл Рубін вважає, що Рубіо та Венс дотримуються різних поглядів. “Вони представляють різні течії”, — зазначив аналітик.Проте і Рубіо, і Венс підтримали всі основні зовнішньополітичні рішення Трампа, включаючи захоплення венесуельського лідера Ніколаса Мадуро та операцію проти Ірану. Обидва навіть використовували схожі аргументи протягом останніх тижнів, заявляючи, що під час переговорів оцінюватимуть дії Тегерана, а не слова.У четвер, коли журналісти запитали Рубіо, наскільки його погляди щодо Ірану відрізняються від поглядів Венса, держсекретар відповів, що вони обоє орієнтуються на Трампа.“Усі тут підтримують президента”, — сказав він. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Іран перевіряє на міцність домовленості зі США: атаковано цивільне судно Контраст висловлювань Венса та Рубіо все-таки свідчить про те, що, попри заяви адміністрації Трампа про єдність, іноді з'являються розбіжності у світогляді — це виклик для Білого дому, політична коаліція якого глибоко розділена з питань зовнішньої політики, зазначають аналітики. Це також дає змогу заздалегідь уявити майбутнє Республіканської партії, оскільки і Рубіо, і Венс вважаються потенційними претендентами на номінацію від республіканців на президентські вибори 2028 року. Венс та Рубіо є представниками впливових, суперницьких груп всередині Республіканської партії. З одного боку — “неоконсерватори”, прихильники яких частіше виступають за зовнішнє втручання. З іншого — республіканські виборці та фахівці з питань політики, які стверджують, що багато нещодавніх закордонних воєн були надто витратними та необачними. Згідно з нещодавнім опитуванням Rеutеrs/Ірsоs, лише 52% республіканців вважають, що війна з Іраном зміцнила позиції США. Такі результати свідчать про розкол у партії між двома таборами.До вступу на посаду минулого року Венс часто критикував закордонні війни як марнування людських життів і грошей. Рубіо завоював собі репутацію “яструба” в Сенаті, виступаючи за більш конфронтаційну позицію щодо Ірану, Росії та Куби. 

Президент США Дональд Трамп та високопосадовці Пентагону намагалися вирішити проблему дефіциту боєприпасів, “підійшовши до неї з двох напрямків” під час зустрічей цього тижня. Вони закликали оборонні компанії прискорити виробництво озброєння, запаси якого вичерпалися, а також тиснули на законодавців, щоб ті затвердили додатковий пакет фінансування, пов'язаний із витратами на війну проти Ірану. Ймовірно, це буде важка битва, пише NYТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп посварився з сенатором-республіканцем через угоду з Іраном — Rеutеrs



За словами двох чиновників, під час зустрічі в Білому домі в середу, 24 червня, представники оборонних компаній заявили Трампу, що їм потрібно більше грошей для розширення виробництва.
Трамп був більш поступливим, ніж під час попередніх зустрічей. Президент США повідомив представникам компаній, що його адміністрація працює над забезпеченням додаткового фінансування. Однак очікується, що запит Білого дому про виділення $70 мільярдів додаткового фінансування зіткнеться з жорстким опором у Конгресі. Для схвалення цього запиту потрібна двопартійна підтримка в Сенаті, а майже всі демократи вже заявили, що не голосуватимуть за фінансування війни, якій вони протистоять.
До викликів, що стоять перед Пентагоном, додається й те, що деякі законодавці з обох партій з підозрою ставляться до тимчасової угоди, яку Трамп уклав з Іраном для припинення війни.
“Протягом місяців адміністрація не давала відповідей на основні питання щодо цілей та обґрунтування війни з Іраном і не надавала найнеобхіднішої інформації про витрати”, — заявила сенаторка від Демократичної партії Патті Мюррей.
Наполягання Пентагону на тому, що військові вже мають усе необхідне, також ускладнило схвалення запиту про виділення додаткового фінансування.
“В обмін на довгострокові замовлення оборонні підрядники зараз інвестують власний приватний капітал у нові виробничі підприємства та складальні лінії — забезпечуючи роботою сотні тисяч американців і заощаджуючи нашому відомству десятки мільярдів”, — заявив міністр війни США Піт Гегсет у статті, опублікованій цього тижня на сайті Пентагону.
“Наші військові отримають необхідну зброю, техніку та технології раніше, ніж заплановано. Наші найновіші програми зараз виконуються з випередженням графіка та в межах бюджету, а старі програми реалізуються на кілька років швидше”, — додав він.
Однак війна проти Ірану серйозно вдарила по запасах зброї США. Сполучені Штати витратили близько 1100 крилатих стелс-ракет великої дальності, створених для війни з Китаєм. Військові США також випустили понад 1000 крилатих ракет Тоmаhаwk, що приблизно в десять разів перевищує кількість, яку Пентагон закуповує щороку. За внутрішніми оцінками Міністерства війни США та представників Конгресу, під час війни з Іраном Пентагон використав понад 1200 ракет Раtrіоt та понад 1000 ракет Рrесіsіоn Strіkе та АТАСМS, що призвело до тривожно низького рівня запасів.
Щоб допомогти вирішити проблему дефіциту, комітет Сенату з питань збройних сил минулого тижня схвалив законопроєкт, який може заборонити деяким оборонним підрядникам викуповувати власні акції або виплачувати дивіденди акціонерам, якщо вони попередньо не отримають дозвіл від Пентагону. У разі ухвалення цей захід стане продовженням указу, виданого Трампом у січні.
Представники Пентагону вже давно скаржаться, що компанії надають пріоритет виплаті дивідендів акціонерам, а не інвестиціям у нові заводи й обладнання, які можуть збільшити виробництво озброєння.
За словами джерел NYТ, на зустрічі в середу з представниками оборонних виробників основну частину виступу взяв на себе заступник міністра війни Стів Файнберг. Він повторив позицію Пентагону про те, що оборонні компанії повинні діяти швидше. Однак чиновники зазначили, що зустріч не мала конфронтаційного характеру, а представники оборонних компаній пообіцяли докласти зусиль для прискорення виробництва.
Наразі, за словами представників галузі, звучало багато заяв про плани розширення виробництва, але фактичне розширення майже не відбулося.
Складність нарощування виробництва боєприпасів була ключовою темою на саміті Rеіndustrіаlіzе, що відбувся минулого тижня в Детройті, де високопосадовці адміністрації Трампа зустрілися з виробниками та інвесторами з Кремнієвої долини, які прагнуть відродити промислову базу США.
Генеральна директорка компанії-розробника програмного забезпечення для оборонної галузі Аіr Тара Мерфі Догерті зазначила, що Сполучені Штати стикаються з “небезпечною прірвою між тим, що потрібно військовим, і тим, що може надати сектор національної безпеки”. Вона назвала низку факторів, зокрема роздробленість систем та застарілі процеси закупівель, як причину тривалих затримок із запуском нових програм озброєння та ремонтом обладнання, що вже перебуває в експлуатації.
Тим часом представники Пентагону закликають оборонних підрядників шукати “нетрадиційні рішення”, зокрема співпрацювати з автомобільною промисловістю, щоб скористатися її досвідом масового виробництва.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Іран перевіряє на міцність домовленості зі США: атаковано цивільне судно



Для Пентагону на кону стоїть не обов’язково здатність продовжувати боротьбу проти Ірану. Представники Центрального командування Збройних сил США цього тижня наполягали, що військові мають усе необхідне, якщо президент вирішить відновити бойові дії. Однак здатність США вести майбутні війни — наприклад, проти Китаю — може бути обмежена через дефіцит боєприпасів, на усунення якого, ймовірно, підуть роки.
Сполучені Штати мають достатньо боєприпасів для будь-якого ймовірного сценарію війни з Іраном, але вичерпані запаси створили вразливе місце для потенційного конфлікту в західній частині Тихого океану. Тому час, необхідний для відновлення цих запасів, став серйозною проблемою, заявляв Центр стратегічних і міжнародних досліджень.

Близько 80% дорослих американців вважають, що автори Декларації незалежності були б розчаровані тим, якою стала країна, тоді як лише 20% переконані у протилежному. Про це свідчить нове опитування Gаlluр, результати якого оприлюднив СNN.
Інше дослідження, проведене Центром досліджень суспільних відносин АР-NОRС, показало, що американці не мають єдиного ставлення до майбутнього світкування 250-річчя незалежності. Лише 40% респондентів заявили, що відчувають гордість за країну, а близько 30% — захоплення. Водночас значна частина опитаних назвала свої почуття суперечливими або заявила про байдужість.
Найбільше позитивних емоцій висловлюють республіканці та люди віком понад 60 років. Серед демократів і молоді значно частіше спостерігають суперечливе ставлення або відсутність інтересу до ювілейних заходів.
Попри політичну поляризацію, близько 70% американців незалежно від партійних уподобань вважають, що США досягли значного або достатнього прогресу у втіленні своїх основоположних принципів.
За даними опитування, більшість громадян планують провести святковий день із родиною або друзями чи стежити за подіями через телебачення та соціальні мережі. Лише близько 10% респондентів мають намір взяти участь в офіційних урочистостях Аmеrіса 250, які готує адміністрація Дональда Трампа у Вашингтоні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трампа хочуть надрукувати на доларах ще за життя: який номінал обрали



Святкування 250-річчя незалежності США задовго до початку супроводжується політичними суперечками. Підготовка до ювілею опинилася в центрі дискусій після відмови кількох відомих музичних гуртів брати участь в офіційних заходах, які підтримує адміністрація Дональда Трампа. Інші соціологічні дослідження також свідчили про глибоку поляризацію суспільства: оцінки виступу Трампа в Конгресі та ставлення до його президентства суттєво різняться залежно від політичних уподобань респондентів.
Водночас дослідники вказують на довгострокові зміни в американській політиці. Зокрема йдеться про рекордне зростання кількості виборців, які не ототожнюють себе ані з демократами, ані з республіканцями. Про наслідки цього процесу для США і союзників йдеться в статті журналіста, аналітика, піар-технолога Петра Герасименка на ZN.UА «Америка втомилася від демократів і республіканців. Чого тепер очікувати Україні та Європі».

Міністр війни США Піт Гегсет заявив, що Сполучені Штати провели перше велике випробування протиракетного щита «Золотий купол», передає Nеwswееk. В адміністрації заявили, що система захищатиме Північну Америку від таких загроз, як гіперзвукові ракети, вже до кінця президентського терміну Дональда Трампа.
«Золотий купол» — це мережа трекерів, сенсорів та перехоплювачів для знищення дронів та ракет, які прямують до США. Причому вона має протидіяти навіть тим загрозам, що запускаються з космосу.
За словами Гегсета, він особисто спостерігав за випробуваннями, під час яких використовували автономну систему для усунення «безлічі вхідних загроз». Як заявив очільник Пентагону, американські війська використовували «технології наступного покоління для зупинки безпілотників та крилатих ракет, що летять прямо на них». Ба більше, за версією Гегсета, використовувалась «передова спрямована енергія». Але що це означає, він не уточнив.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Голова правління ізраїльської компанії Rаfаеl розповів про ефективність "Залізного купола"



У виданні зазначили, що потужні лазери — це один із типів зброї спрямованої енергії, який можна використовувати для перехоплення деяких загроз, зокрема безпілотників. Технологія все ще на стадії розробки, хоча Ізраїль заявляв, що використовував прототипи лазерів у бойових умовах для перехоплення загроз у повітрі.
Гегсет заявив, що проєкт досяг «історичної віхи», і США зможуть захистити себе «потужніше, ніж будь-коли раніше».
Білий дім розпочав розробку «Золотого куполу» у січні 2025 року. У відповідному розпорядженні йшлося, що система потрібна в першу чергу для захисту від ракетних атак, зокрема гіперзвукових ракет, які розробляють РФ та Китай. Білий дім назвав загрозу повітряних атак «найбільш катастрофічною» серед тих, з якими стикаються США.
«Золотий купол» частково натхненний ізраїльською системою «Залізний купол», яку допомагали розробляти США. Щоправда, ізраїльська система захищає від ракет малої дальності, а не від шквалу далекобійних, гіперзвукових ракет на ранніх етапах їхнього польоту.
Трамп описав систему «Золотого купола» як результат програми, започаткованої президентом Рональдом Рейганом у 1980-х роках. Остання відома як «Зоряні війни».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Японія приєднається до проєкту Трампа “Золотий купол” — Rеutеrs



«Золотий купол», ймовірно, буде дуже дорогим. Уряд США запросив 1,5 трильйона доларів до військового бюджету на 2027 фінансовий рік, частково для фінансування цієї системи.
Бюджетне управління Конгресу — позапартійне агентство, яке консультує американських законодавців з питань фінансування — заявило минулого місяця, що будівництво «Золотого купола» коштуватиме приблизно 1,2 трильйона доларів протягом наступних 20 років. Це значно перевищує початкові 175 мільярдів доларів, виділені на проєкт.
Гегсет зазначив, що гроші на випробування виділили завдяки «Одному великому прекрасному закону» Трампа, який передбачав масштабні скорочення податків та зміни до витрат.
За словами президента США, Канада теж може бути охоплена «Золотим куполом». Хоча Оттава не підтвердила, чи погодиться вона на цей проєкт. Наразі обороною США та Канади від міжконтинентальних балістичних ракет великої дальності займається двонаціональне Північноамериканське командування аерокосмічної оборони.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вlооmbеrg: "Золотий купол" Трампа гарантує захист США від землі до космосу і астрономічну вартість проєкту



На початку 2026 повідомлялося, що через рік після запуску ініціатива Трампа «Золотий купол» з протиракетної оборони не продемонструвала помітного прогресу. На той момент вона застрягла в технічних суперечках і занепокоєннях стосовно компонентів, що затримало виділення мільярдів доларів, загальмувавши один із найамбітніших проєктів з національної безпеки. 
Вже у травні стало відомо, що у США розгорілися гострі дебати навколо «Золотого куполу». Зокрема, офіційний керівник програми категорично заперечив нові підрахунки Конгресу, згідно з якими вартість системи може перевищити початкові прогнози Білого дому у шість разів, що ставить під загрозу подальше фінансування проєкту.

Президент США Дональд Трамп назвав потенційного нового прем'єр-міністра Великої Британії Енді Бернема “надзвичайно ліберальним”. Це перші публічні коментарі Трампа щодо колишнього мера Великого Манчестера після того, як Бернем став фаворитом у перегонах за заміщення прем'єра Кіра Стармера, повідомляє Тhе Guаrdіаn.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Премʼєр Британії Стармер йде у відставку



Трамп припустив, що Бернем “не відкриє Північне море” для видобутку нафти. Також президент США заявив журналістам, що “Британія вмирає”. 
На запитання в середу, 24 червня, про те, що він знає про Бернема, Трамп відповів: “Не знаю, здається, він був, мабуть, мером якогось містечка”.
“Я чув, що він надзвичайно ліберальний, надзвичайно. Тож це означає, що він, ймовірно, не відкриє Північне море”, — додав Трамп.
Коментарі Трампа щодо Бернема пролунали під час зустрічі з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте.
Рютте прибув до Вашингтона перед самітом НАТО, намагаючись пом’якшити напруженість в Альянсі, спричинену війною США з Іраном та погрозами Трампа вивести американські війська з Європи.
Трамп, давній критик НАТО, обурився відмовою союзників підтримати США у війні або допомогти відкрити Ормузьку протоку. Американський лідер висловив особливе розчарування щодо Великої Британії, а також Італії, Німеччини та Іспанії.
Стармер намагався дотримуватися примирливого підходу у стосунках із Трампом та спочатку навіть заслужив похвалу за вміле поводження з непередбачуваним американським президентом. Але все змінилося через війну США з Іраном.  Американський лідер критикував та висміював британського прем’єра.
Бернем раніше критично висловлювався щодо Трампа, називаючи американську політику поляризованою та “отруйною” під час передвиборчої кампанії в Мейкерфілді цього місяця.
“Будь-якому британському політику, який приділяв Трампу хоч трохи уваги, зараз має бути соромно”, — написав Бернем у соцмережах, коли у 2021 році бунтівники штурмували Капітолій у США.
Перші коментарі Трампа щодо Бернема натякають на те, що на потенційного нового британського прем'єра можуть чекати напружені стосунки з президентом США.
Шлях Бернема до посади прем'єра видається досить безперешкодним, оскільки серед потенційних конкурентів обговорюються кандидатури лише кількох інших законодавців від Лейбористської партії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Відставка Кіра Стармера: експерт розповів, як політична криза у Британії вплине на допомогу Україні



Британці зустріли новину про відставку Стармера радше з полегшенням, аніж із тривогою. Але поза межами Сполученого Королівства реакція геть інша, адже йдеться про країну, що залишається одним із ключових союзників України. Як писав у статті для ZN.UА Віктор Константинов, новий прем'єр Британії може змінити фокус уваги Лондона з України.
Про те, чому фаворит перегонів Бернем отримав неоднозначні оцінки та як внутрішні суперечки британських лейбористів здатні вплинути на підтримку Києва, Константинов розповідав у матеріалі “Відставка Стармера: чому британська криза може вдарити по Україні”.

Китай намагається відрадити американські штати та приватні компанії від налагодження зв’язків із Тайванем, однак співпрацю з островом слід розширювати. Про це йдеться в листах трьох американських відомств, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Тайвань тренуватиметься відбивати вторгнення Китаю



Два листи від Державного департаменту США, Міністерства сільського господарства та Міністерства торгівлі адресовані губернаторам штатів та бізнес-лідерам. Листи датовані 16 червня, але де-факто посольство США на Тайвані опублікувало їх у середу, 24 червня.
У листах йдеться про те, що посольство та консульства Китаю регулярно звертаються до місцевих органів влади або приватних підприємств у США, щоб “відрадити їх від взаємодії з Тайванем”.
“При цьому вони (Китай — ред.) часто неправильно трактують політику США, наприклад, неправдиво стверджуючи, що Вашингтон раніше погоджувався з конкретною позицією Пекіна щодо Тайваню”, — йдеться в обох листах.
Якщо до державних установ або компаній звернуться китайські чиновники, які чинять тиск, то про це слід повідомити Державному департаменту США, додається в листах.
Тайвань відіграє ключову роль у глобальній торговельній системі, а штати та підприємства США вже багато десятиліть підтримують міцні зв’язки з островом.
“Тайвань є важливим партнером США та прикладом успіху демократії. Ми сподіваємося, що ви скористаєтеся всіма можливостями, які надають наші спільні цінності та міцні зв'язки з Тайванем”, — йдеться в листі до губернаторів. 
Уряд Тайваню привітав цей лист як прояв підтримки з боку США.
“Хоча Пекін продовжує посилювати репресії проти Тайваню та тиск на міжнародні компанії, уряд США чітко продемонстрував готовність поглиблювати співпрацю з Тайванем”, — йдеться в заяві Міністерства закордонних справ острова.
Пекін поки що не коментував ці листи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Британія, Франція та Німеччина занепокоєні маневрами Китаю біля східного узбережжя Тайваню



США є найважливішим міжнародним партнером і постачальником зброї для Тайваню, попри відсутність офіційних дипломатичних відносин. Зв'язки США з Тайбеєм викликають обурення Пекіна, який вважає демократично керований острів своєю територією. Китай ніколи не виключав можливості застосування сили для отримання контролю над Тайванем. 
Вашингтон займає неоднозначну позицію щодо того, чи захищатиме він Тайвань у разі китайського вторгнення. Але згідно з прийнятим кілька десятиліть тому Законом про відносини з Тайванем, США зобов'язані надавати Тайбею достатню кількість військового обладнання для самооборони.
Однак за адміністрації президента США Дональда Трампа на Тайвані посилилося занепокоєння. Хоча Трамп стверджував, що під час саміту з лідером Китаю Сі Цзіньпіном у Пекіні не брав на себе жодних зобов'язань щодо Тайваню, після цієї зустрічі глава Білого дому зробив низку заяв, які посіяли сумніви щодо американської підтримки для острова. Трамп назвав передачу озброєння Тайваню “хорошим козирем у переговорах” та ще не ухвалив рішення щодо нового пакету зброї. 

У середу, 24 червня, президент США Дональд Трамп зіткнувся з різкою критикою щодо війни з Іраном під час закритої зустрічі з законодавцями-республіканцями, незадовго до того, як його адміністрація звернулася до Конгресу з проханням виділити десятки мільярдів доларів на покриття витрат, пов'язаних із цим конфліктом. Про це повідомляє Rеutеrs. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Трамп розкритикував Сенат, який зобовʼязав його припинити війну з Іраном Кілька республіканців, присутніх на зустрічі, розповіли, що Трамп вступив у словесну суперечку з республіканським сенатором Біллом Кессіді, який заявив, що адміністрація президента має пояснити деталі тимчасової угоди, підписаної з Іраном минулого тижня, яка передбачає фінансові стимули для Тегерана, без досягнення жодної з цілей, які Трамп визначив на початку війни.“Американський народ має знати більше, ніж нам розповідають”, — сказав Кессіді журналістам.Трамп під час спілкування з журналістами не згадував про суперечку з Кессіді. У травні Кессіді після “втручання” Трампа програв праймеріз — сенатора переміг кандидат, підтримуваний президентом. Адміністрація Трампа звернулася до Конгресу з проханням виділити $70 мільярдів на покриття витрат на війну, додатково до військового бюджету США у $867 мільярдів.Пізніше в дописі, опублікованому в середу в соцмережі Х, Кессіді подякував віцепрезиденту США Джей Ді Венсу та спеціальному представнику Стіву Віткоффу за “вичерпний брифінг” щодо Ірану, який відбувся того ж дня.“Я вдячний за швидке запрошення до Білого дому, де було розглянуто багато моїх занепокоєнь”, — зазначив Кессіді.Тимчасова угода між США і Тегераном послабила іранську блокаду Ормузької протоки, що дозволило відновити судноплавство через важливий водний шлях, яким раніше проходила п’ята частина світового постачання нафти та скрапленого природного газу.Однак з’явилися суперечливі повідомлення щодо окремих елементів угоди — це викликало критику на адресу Трампа як у США, так і на Близькому Сході. Фінансові стимули для Ірану, інспекції іранських ядерних об’єктів, контроль над протокою та паралельна війна Ізраїлю з “Хезболлою” в Лівані — всі ці питання стали предметом суперечок, що підкреслює крихкість меморандуму. Угода передбачає проведення переговорів для вирішення найскладніших питань, зокрема щодо ядерної програми Ірану.

Скептицизм на Близькому Сході

Тимчасовий американсько-іранський меморандум також викликав скептицизм на Близькому Сході, де багато держав під час війни зазнали атак з боку Ірану і вважають цю угоду надто щедрою для Тегерана, зокрема через створення фонду на $300 мільярдів та скасування деяких санкцій.Союзники Вашингтона в Перській затоці побоюються, що фонд на відновлення Ірану може допомогти режиму відновити свої збройні сили. Угода також не торкається питання потенціалу Тегерана у сфері балістичних ракет.Меморандум вимагає від Ірану забезпечити вільне судноплавство через Ормузьку протоку протягом 60 днів. Тегеран натякнув, що після цього терміну може запровадити мита. Іран може запропонувати екологічні, навігаційні та безпекові збори під час майбутніх переговорів із державами Перської затоки. Вашингтон та його союзники в регіоні Перської затоки виступають проти таких мит.“Ми не збираємося робити щось, що підриватиме безпеку наших союзників, наших давніх союзників у регіоні”, — заявив держсекретар США Марко Рубіо.Тим часом у Вашингтоні Ліван та Ізраїль обговорили підтриману США пропозицію щодо виведення ізраїльських військ із частини території, яку вони окупували під час війни, та передачі її під контроль ліванської армії. Однак прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив, що його країна не виведе війська з цього регіону.Ізраїльські сили ведуть бойові дії проти “Хезболли” в Лівані з того часу, як 2 березня це бойове угруповання, підтримуючи Іран, атакувало Ізраїль. Тегеран зробив припинення бойових дій у цьому регіоні одним із ключових пунктів своїх вимог у будь-якій мирній угоді з США.Про те, чому тимчасова угода США з Іраном здається вигіднішою для Тегерана, розповідав В’ячеслав Ліхачов у статті “Трамп оголосив про перемогу. Чому угода з Іраном схожа на капітуляцію США”. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Від України до Ірану: війни та санкції загрожують ринку лікування раку вартістю млрд Гостра суперечка з представником власної партії Трампа стала ще одним прикладом того, як війна з Іраном тисне на президента США напередодні проміжних виборів, які відбудуться в листопаді та визначать контроль над Конгресом. Республіканці побоюються втратити більшість у Сенаті та Палаті представників. Згідно з опитуванням Rеutеrs/Ірsоs, лише кожен четвертий американець вважає, що війна з Іраном була варта своїх витрат, а рейтинг схвалення Трампа перебуває на найнижчому рівні з часу його повернення на посаду минулого року.Суперечка відбулася наступного дня після того, як Сенат проголосував за резолюцію, яка зобов'язує Трампа припинити війну з Іраном. Схвалення в Сенаті законодавчої ініціативи, раніше підтриманої в Палаті представників, було здебільшого символічним докором. Але це підкреслило розкол у партії. 

Лише кожен четвертий американець вважає, що війна президента США Дональда Трампа з Іраном була варта своїх витрат, а більшість побоюється, що перемир’я з Тегераном навряд чи буде тривалим, показало нове опитування Rеutеrs/Ірsоs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп наголосив, що відсутність ядерної зброї в Ірані є важливішою за економічну кризу



П'ятиденне опитування, яке завершилося в понеділок, 22 червня, також показало, що війна з Іраном значно впливає на популярність американського президента. Рейтинг схвалення Трампа впав до 34%, повернувшись до найнижчого рівня за другий термін у Білому домі, який востаннє фіксувався у квітневому опитуванні.
Лише 23% американців — зокрема, лише половина республіканців — вважають, що зараз США перебувають у сильнішій позиції щодо Ірану порівняно з позицією до війни. 35% респондентів вважають, що позиція США є слабшою. Решта опитаних не змогли визначитися або сказали, що позиція США залишилася приблизно такою ж, як і раніше.
Також лише 24% американців вважають, що війна з Іраном була виправданою. Половина опитаних заявила, що конфлікт не вартий таких витрат, а решта не визначилися.
63% американців вважають малоймовірним, що тимчасова угода, яку Трамп підписав з Іраном, призведе до тривалого миру між двома країнами. Приблизно половина республіканців і восьмеро із десяти демократів заявили, що угода навряд чи забезпечить мир. Лише 18% американців — зокрема 10% демократів і 34% республіканців — вважають тривалий мир імовірним.
Схвалення Трампа в питанні вартості життя становить 22% — це близько до найнижчого рівня за час його президентства і нижче за показник попередника-демократа Джо Байдена наприкінці президентського терміну.
Трамп переміг на президентських виборах 2024 року, пообіцявши знизити інфляцію та уберегти Америку від закордонних воєн. Він розпочав свій другий термін у Білому домі з рейтингом схвалення 47%, але його популярність постраждала через високі темпи інфляції, а також через суперечки щодо агресивної міграційної політики.
Падіння популярності Трампа може негативно вплинути на позиції республіканців, коли ті захищатимуть свою більшість у Конгресі на проміжних виборах 3 листопада. 
Опитування Rеutеrs/Ірsоs показало, що лише 17% незалежних зареєстрованих виборців проголосували б за республіканця у своєму окрузі, якби вибори відбулися сьогодні, тоді як 34% віддали б голос за демократа. 
Також лише 37% американців схвалюють те, як Трамп вирішує питання імміграції, — це найнижчий показник за весь термін його перебування на посаді, який знизився з 40%, зафіксованих у попередньому опитуванні Rеutеrs/Ірsоs.
В новому опитуванні Rеutеrs/Ірsоs взяли участь 1 262 дорослих американці, похибка становить плюс-мінус 3%.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп розкритикував Сенат, який зобовʼязав його припинити війну з Іраном



Трамп та Іран роблять протилежні заяви про перебіг переговорів та умови угоди. Трамп заявив у вівторок, 23 червня, що Іран погодився на ядерні інспекції, тоді як Тегеран заперечує, що йшов на такі поступки. Обидві країни також робили протилежні заяви щодо фінансових стимулів для Ірану, контролю над Ормузькою протокою та війни Ізраїлю з ліванською "Хезболлою” — усіх основних аспектів рамкової угоди, підписаної минулого тижня з метою припинення війни.
Критики угоди Трампа з Іраном стверджують, що президент США підписав тимчасовий меморандум, не досягнувши жодної з оголошених цілей війни. Про те, чому тимчасова угода США з Іраном здається вигіднішою для Тегерана, хто насправді вийшов переможцем та чи варто було взагалі розпочинати війну, розмірковував В’ячеслав Ліхачов у статті “Трамп оголосив про перемогу. Чому угода з Іраном схожа на капітуляцію США”.

Президент США Дональд Трамп назвав "безглуздим" та "невчасним" голосування Сенату щодо Закону про воєнні повноваження. У Тruth Sосіаl він заявив, що "майже дотиснув" Іран, а сенатори "ускладнили" його роботу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп та Іран роблять протилежні заяви про перебіг переговорів та умови угоди 



"Отже, я майже "дотиснув" Іран, який готовий здатися, готовий дати нам практично все, і вперше за десятиліття, з повною повагою ставиться до Сполучених Штатів та їхнього президента, МЕНЕ, а Сенат США  вирішує провести невчасне та безглузде голосування за Закон про воєнні повноваження, повідомляючи головному спонсору терору у світі, що Сполученим Штатам не подобається те, що я з ним роблю, і я повинен зупинитися, і таким чином надає допомогу та підтримку ворогу", — заявив Трамп.
За словами Трампа, за закон голосували чотири "невдахи-республіканці" разом з "тупократами". Він продовжив, що хоч йому й заважають, але він "доведе справу до кінця".
Нагадаємо, Сенат США проголосував за припинення війни з Іраном. Верхня палата Конгресу підтримала законодавчу ініціативу, яка зобов'язує президента припинити військові дії. За резолюцію проголосували 50 сенаторів, проти — 48.
Чому після військової кампанії та гучних заяв Трампа Іран зберіг великий простір для маневру, а США взяли на себе масштабні фінансові зобов’язання? Відповіді у статті "Трамп оголосив про перемогу. Чому угода з Іраном схожа на капітуляцію США" шукає член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов.

Командувач армії США в Європі та Африці генерал Кріс Донаг'ю достроково залишить посаду, ставши черговою жертвою чистки в лавах вищого офіцерського складу американських збройних сил, яку проводить глава Пентагону Піт Гегсет. Про це повідомляє FТ, посилаючись на джерела.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Гегсет: Європу захоплюють «небезпечні ідеології»



Генерал Донаг'ю — широко шанований ветеран сил спеціальних операцій, який відіграв важливу роль в американській підтримці України — оголосить про відставку в середу, 24 червня. Донаг'ю займався взаємодією з Україною в перші місяці повномасштабного вторгнення РФ: генерал відповідав за надання Києву розвідданих, а також керував постачанням озброєнь та навчанням українських військ. Як командувач армії США в Європі та Африці Донаг'ю є одним із ключових американських військових керівників, відповідальних за взаємодію з союзниками.
Донаг'ю змушують піти у відставку лише через два місяці після того, як Гегсет звільнив генерала Ренді Джорджа з посади начальника штабу армії, що викликало обурення серед офіцерів у Пентагоні. Очікується, що Донаг'ю офіційно завершить військову службу в липі.
Донаг'ю, який служив в Іраку, Сирії та інших зонах бойових дій, відомий як останній американський солдат, що покинув Афганістан після того, як у 2021 році тодішній президент США Джо Байден віддав наказ про виведення військ із цієї країни.
Незрозуміло, чому Гегсет усуває Донаг'ю, але глава Пентагону відкрито критикував те, як адміністрація Байдена впоралася з хаотичним виведенням військ, і доручив провести розслідування.
Відставка Донаг'ю викличе чергову хвилю потрясінь в армії США. Кілька колишніх високопоставлених військових чиновників розповіли FТ, що Гегсет створив атмосферу страху, яка поширилася на всі ланки збройних сил аж до найвищого керівництва.
Донаг'ю поважають в армії завдяки важливим бойовим посадам, які він обіймав протягом двох десятиліть.
“Як офіцер, який зарекомендував себе в бою, очолюючи найелітніші підрозділи армії під час найважчих років воєн в Іраку та Афганістані, Донаг'ю заслужив широку повагу як у підрозділах сил спеціальних операцій, так і у звичайних збройних силах”, — зазначив експерт з питань спеціальних операцій та розвідки США Шон Нейлор.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Гегсет розкритикував союзників по НАТО та попередив про перегляд військової присутності США в Європі 



Протягом останніх 18 місяців Гегсет звільнив десятки офіцерів, зокрема генерала Чарльза Брауна з посади голови Об’єднаного комітету начальників штабів та адмірала Лізу Франкетті, яка була першою жінкою на посаді командувача військово-морських операцій ВМС США. Гегсет також звільнив генерала ВПС Тімоті Хау, який очолював Агентство національної безпеки та Кіберкомандування США, і заблокував підвищення у званні низки старших офіцерів, не надавши обґрунтування цих рішень.
Звільнення генерала Донаг'ю очікується на тлі того, як Пентагон переглядає американську військову присутність у Європі, а президент США Дональд Трамп посилює тиск на європейських союзників, щоб вони взяли на себе більшу відповідальність за власну оборону та підтримку України.
Як змінюється баланс сил на тлі зменшення ролі США в європейській безпеці та чому континент стоїть перед непростим вибором — у статті "Америка відступає: хто захищатиме Європу завтра" розповідав Олексій Іжак.

Сенат США проголосував за припинення війни з Іраном, завдавши чергового удару по позиціях президента Дональда Трампа. Про це повідомив СNN.
У вівторок верхня палата Конгресу підтримала законодавчу ініціативу, яка зобов'язує президента припинити військові дії США проти Ірану. Це стало черговим проявом невдоволення Конгресу політикою глави держави.
За резолюцію проголосували 50 сенаторів, проти — 48. Документ уже був схвалений Палатою представників на початку місяця, що свідчить про зростання навіть серед частини республіканців занепокоєння через непопулярний конфлікт, який розпочався 28 лютого.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Межі влади Трампа стають помітнішими: Конгрес і суди частіше кидають виклик президенту США — FТ



Це перший випадок, коли обидві палати Конгресу ухвалили резолюцію, яка прямо вимагає від президента вивести американські збройні сили з бойових дій відповідно до Закону про воєнні повноваження 1973 року.
Хоча рішення, ймовірно, матиме переважно символічний характер, голосування стало помітною політичною невдачею для Трампа, який до останнього часу користувався майже беззастережною підтримкою республіканців у Конгресі. Попри те, що Республіканська партія контролює обидві палати, її перевага залишається незначною.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Від «Епічної люті» до «Кувалди»: Пентагон планує перейменувати війну з Іраном



Голосування в Сенаті переважно відбулося за партійною лінією: до демократів приєдналися четверо республіканців, ще двоє сенаторів-республіканців не брали участі в голосуванні.
Поки що незрозуміло, як це рішення вплине на подальший розвиток конфлікту, оскільки адміністрація Трампа продовжує переговори щодо мирної угоди з Іраном.
Водночас відповідно до Закону про воєнні повноваження документ не надсилається до Білого дому на підпис президенту. Адміністрація Трампа вже заявила, що вважає таку резолюцію неконституційною і такою, що не має обов'язкової сили.
Експерти зазначають, що питання залишається юридично спірним і, найімовірніше, буде вирішуватися в судах.
У Палаті представників документ також був ухвалений за підтримки частини республіканців. Там за нього проголосували 215 законодавців, проти — 208. Четверо республіканців підтримали резолюцію разом із усіма демократами.
Чому після військової кампанії та гучних заяв Трампа Іран зберіг великий простір для маневру, а США взяли на себе масштабні фінансові зобов’язання?Відповіді у статті «Трамп оголосив про перемогу. Чому угода з Іраном схожа на капітуляцію США» шукає член експертної ради Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов.

На початку червня Міністерство війни Сполучених Штатів внесло Аlіbаbа до списку 1260Н, у якому фігурують структури, що допомагають армії Китаю. Це рішення стало частиною нового загострення економічного протистояння між США та КНР і підвело до юридичної відповіді з боку китайської технологічної та е-соmmеrсе компанії. Аlіbаbа подала позов проти Пентагону. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Компанія Аlіbаbа подала позов проти Міністерства війни США через включення компанії до переліку структур, які Вашингтон пов’язує з військовим сектором Китаю. Зокрема, йдеться про визначення Аlіbаbа як "китайської військової компанії", що зазначено у судових матеріалах, поданих у вівторок.
У позові компанія заявила, що такі висновки "не мають жодних підстав ані у фактах, ані у праві". Аlіbаbа наголосила, що нею керує незалежна рада директорів, жоден із членів якої не має військової афіліації.
Компанія також зазначила, що її продукти та послуги створені для роздрібної торгівлі, логістики та корпоративних інформаційних технологій, а не для зброї, оборони або розвідки. Міністерство війни США на момент публікації не надало відповіді на запит про коментар щодо цього.
У червні Сполучені Штати окрім Аlіbаbа внесли інтернет-пошуковик Ваіdu, а також автовиробників ВYD і NІО до списку компаній, які, на думку Вашингтона, допомагають військовим зусиллям Пекіна.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Аlіbаbа представила ШІ-модель для створення ігор та фільмів



Нагадаємо, що раніше платформа Аlіbаbа вже опинилася у центрі іншого скандалу, коли на її китайських торговельних майданчиках виставили на продаж дані про стан здоров’я 500 тисяч жителів Сполученого Королівства. Йшлося про учасників проєкту UК Віоbаnk — найбільшої у світі бази біологічної, медичної інформації та даних про спосіб життя, яку використовують науковці в різних країнах. Міністр із питань технологій Великої Британії Ієн Мюррей повідомив, що організація виявила три оголошення з даними учасників UК Віоbаnk. Причому щонайменше один набір міг містити інформацію всіх 500 тисяч добровольців. За даними Віоbаnk, у витоку не було імен, адрес, контактів або телефонних номерів учасників. Уряд Британії зв’язався з китайською стороною та оператором майданчика. Після цього оголошення видалили.

У понеділок, 22 червня, в Офісі директора Національної розвідки США (ОDNІ) розпочалася масштабна хвиля скорочень персоналу після того, як американський президент Дональд Трамп призначив виконувачем обов’язків директора Нацрозвідки свого лояліста Білла Пулте. Про це повідомляє Вlооmbеrg, посилаючись на джерела.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп пригрозив відновити війну з Іраном після першого раунду переговорів у Швейцарії — Rеutеrs



Трамп обрав Пулте, який також очолює Федеральне агентство з фінансування житла, для тимчасового керівництва розвідувальним відомством після того, як Тулсі Габбард оголосила про відставку з посади директора Національної розвідки.
Невідомо, скільки саме працівників постраждало від цих заходів, зокрема, скільки з них було звільнено, а скільки — переведено на інші посади. На прохання прокоментувати ситуацію Білий дім послався на допис Трампа в Тruth Sосіаl, у якому президент США заявив, що попросив Пулте “негайно провести необхідне скорочення штату”, повертаючи співробітників до відомств, із яких вони були відряджені. 
Звільнення відбуваються на тлі політичної суперечки навколо долі ОDNІ, який керує роботою 18 американських розвідувальних відомств. Пулте не має досвіду роботи у сфері розвідки, що викликало занепокоєння законодавців у Конгресі — як демократів, так і республіканців. Після цього Трамп запропонував кандидатуру федерального прокурора Мангеттена Джея Клейтона на посаду постійного директора ОDNІ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп наголосив, що відсутність ядерної зброї в Ірані є важливішою за економічну кризу



Rеutеrs повідомляло, що американська розвідка фактично розділилася на два табори. Центральне розвідувальне управління США (ЦРУ) припинило брати участь у підготовці частини розвідувальних оцінок, зокрема щодо Ірану, які готує ОDNІ. Причиною стали суперечки щодо обміну розвідданими та розподілу повноважень між двома структурами. 
За словами співрозмовників Rеutеrs, конфлікт між ЦРУ та Офісом директора національної розвідки триває вже понад рік і почав негативно впливати на підготовку аналітичних матеріалів із питань національної безпеки, на які президенти США традиційно спираються під час ухвалення рішень щодо міжнародних криз. Погіршення співпраці між американськими спецслужбами відбувається у складний для Вашингтона період — на тлі переговорів з Іраном, посилення військової активності Китаю та війни Росії проти України.

Для європейських правопопулістських сил підтримка з боку президента США Дональда Трампа колись вважалася політичним активом. Тепер це вже не так, пише Роlіtісо.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Раджу тобі зосередитися на своїй популярності»: Мелоні відреагувала на останні випади Трампа і закрила тему



Протягом багатьох років націоналістичні лідери по всьому континенту розглядали підтримку американського президента як доказ того, що їхня політика набула глобального масштабу. Але з наближенням важливих виборів у 2027 році, зокрема в Італії, Франції та Польщі, багато хто переглядає цю трансатлантичну підтримку.
Імідж Трампа в Європі погіршився — усе зіпсували митні війни, зазіхання президента США на Гренландію та війна проти Ірану, яка призвела до зростання цін на енергоносії. Втручання Трампа, яке колись вітали його ідеологічні союзники, тепер розглядається як політично токсичний фактор, який може відштовхнути поміркованих виборців, розколоти націоналістичний електорат і надати перевагу опонентам.
Яскравим прикладом є прем’єр-міністерка Італії Джорджа Мелоні, яку колись вважали ключовою союзницею президента США в Європі. Після того як Трамп заявив, що вона “благала” про спільне фото з ним на саміті G7 минулого тижня, Мелоні озвучила те, що опитування показували вже кілька місяців.
На допис у соцмережах, у якому Трамп заявив, що рейтинг популярності Мелоні в Італії низький, прем'єр-міністерка відповіла, що дружба з президентом США, безумовно, “не сприяла” її популярності. 
“У будь-якому разі, моя популярність — не ваша справа. Раджу вам зосередитися на своїй”, — додала Мелоні.
У Франції лідер ультраправої партії “Національне об'єднання” та один із фаворитів президентських перегонів Жордан Барделла робить такі самі висновки. В інтерв’ю виданню Роlіtісо минулого тижня він відкинув підтримку Трампа та назвав поведінку президента США “непередбачуваною”.
Навіть попри те, що провідні посадовці адміністрації Трампа активно підтримують європейські націоналістичні партії, зв'язки з президентом США перетворилися на “отруйний подарунок”, зазначив Жан-Ів Дормаген з інституту громадських опитувань Сlustеr17.
“Трамп насправді створює проблеми для цих лідерів. Хоча їхні виборці неоднозначно ставляться до Трампа, вони дедалі частіше сприймають його як загрозу,”, — додав Дормаген.
Січневе опитування, проведене Сlustеr17 у семи країнах ЄС, показало, що, хоча виборці правих партій оцінювали Трампа краще, ніж загальне населення, лише меншість із них вважала президента США “другом Європи” — 18% серед виборців “Національного об'єднання” Барделли, 23% серед виборців партії “Брати Італії” Мелоні та 25% серед прихильників ультраправої “Альтернативи для Німеччини” (АдН).
В опитуванні Роlіtісо, проведеному в червні, лише 31% виборців АдН і 36% прихильників “Національного об’єднання” погодилися з думкою, що США є “надійним союзником”.
У Великій Британії Трамп став тягарем для правопопулістської партії Rеfоrm UК Найджела Фараджа, особливо серед виборців, які ще не визначилися. Те саме стосується і Франції, де президент США непопулярний серед правоцентристських виборців, підтримку яких намагається здобути “Національне об'єднання”.
Така негативна реакція особливо незручна для Вашингтона, адже політики, які дистанціюються від Трампа, — це саме ті, з ким його адміністрація намагалася налагодити тісні зв'язки.
У Стратегії національної безпеки США, опублікованій минулого року, Білий дім Трампа схвально відгукнувся про “зростання впливу патріотичних європейських партій”. Згодом адміністрація Трампа підкріпила цю риторику гучними публічними заявами про підтримку та залаштунковими контактами саме з тими рухами, які зараз вважають, що через зв'язки з Трампом вони можуть втратити частину голосів.
Одним із найгучніших прикладів став візит віцепрезидента США Джей Ді Венса до Угорщини у квітні, з метою підтримки колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана на виборах.
Однак після того, як 16-річне правління угорського прем’єра завершилося нищівною поразкою, більшість лідерів ультраправих сил, які претендують на найвищі політичні посади наступного року, зараз переглядають свою позицію щодо Трампа або повністю її змінюють.
Зміни особливо помітні в Італії та Німеччині, де ультраправі історично дуже прихильно ставилися до президента США. Мелоні стала однією з перших європейських лідерів, які привітали Трампа з переобранням у 2024 році. А коли він розпочав трансатлантичну торговельну війну, вона одразу ж виступила в ролі потенційного посередника між Європою та американським президентом.
Під час зустрічі в Білому домі минулого квітня Трамп хвалив Мелоні та прийняв запрошення відвідати Рим (хоча так і не поїхав). Сьогодні ж вони публічно обмінюються гострими репліками після того, як Мелоні відмовилася дозволити американським військовим літакам використовувати італійські військові бази для війни з Іраном.
Тим часом у Німеччині війна США з Іраном поглибила кризу довіри між Трампом та ультраправими силами, яка наростала ще раніше. Навесні лідери АдН закликали представників партії скоротити кількість поїздок до США напередодні ключових регіональних виборів.
Проте не всі європейські праві лідери публічно переглядають зв'язки з Трампом.
Польська правопопулістська партія “Право і справедливість” досі розвиває зв’язки з американським президентом. Варшава, де наступного року відбудуться парламентські вибори, є близьким політичним і військовим союзником США, а також одним із найбільших європейських покупців американської зброї для своїх збройних сил.
Президент Польщі Кароль Навроцький, якого підтримує “Право і справедливість”, намагається використати свої зв’язки з Трампом у боротьбі з прем’єр-міністром країни Дональдом Туском.
Для партії “Право і справедливість” із багатьох причин підтримувати дуже добрі стосунки з Трампом радше вигідно, ніж ризиковано, вважає Войцех Шацький з аналітичного центру Роlіtykа Іnsіght. 
“Це дає їм певний важіль впливу у внутрішній політиці, оскільки президент Польщі наразі є єдиною особою, яка має доступ до Білого дому”, — додав аналітик.
“Більшість поляків досі вважає, що саме присутність американських солдатів у Польщі гарантує нам безпеку”, — зазначив Шацький.
Згідно з опитуванням Сlustеr17, 17% усіх польських респондентів назвали Трампа “другом Європи” — це найвищий показник серед семи опитаних країн ЄС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп наполягає на тому, що Мелоні просила фото під час G7: прем'єрка відповіла — СNN



Політика Трампа загалом підірвала авторитет США в Європі. Нещодавно опитування Європейської ради з міжнародних відносин (ЕСFR) показало, що довіра європейців до американських “гарантій безпеки” впала до історичного мінімуму: лише кожен десятий респондент у 15 країнах Європи вважає США союзником, тоді як більшість сумнівається, що Штати прийдуть на допомогу в разі нападу. По всьому континенту спостерігається явна підтримка ідеї зменшення залежності від Вашингтона. 
За словами дослідників ЕСFR, чіткий суспільний попит на більшу самостійність і необхідність убезпечити себе на тлі послаблення довіри до гарантій США у сфері оборони створили для європейських лідерів “можливість швидко рухатися вперед” у питанні безпеки.
Про те, як США поступово зменшують свою роль у європейській безпеці та як змінюється баланс — у статті "Америка відступає: хто захищатиме Європу завтра" розповідав Олексій Іжак.