Дзеркало Тижня

Останнім часом FРV-дрони, «Молнії», «Ланцети» та інші БпЛА дедалі частіше «полюють» саме на мирних жителів прифронтових сіл, селищ і міст. У щоденних зведеннях регулярно з’являються повідомлення про атаки безпілотників: «росіяни атакували FРV-дроном автівку неподалік приватного будинку», «російський FРV-дрон поранив чоловіка», «російський FРV-дрон вдарив по приватному подвір’ю, житловому будинку».FРV-дрони створили нову реальність, у якій прифронтові громади втрачають не лише безпеку, а й базову інфраструктуру допомоги. Влада радить виїжджати — але не всі мають куди й на що. І люди залишаються сам на сам — із дронами, руїнами й питанням відповідальності, яке ніхто не поспішає вирішувати. Тим більше що голова Запорізької РДА вже відповів: якщо залишаєтесь — це ваш вибір і ваша відповідальність. Конституція з цим не погоджується.Запорізька ОДАЯк виживати людям і що робить влада?

БпЛА — нова реальність для громад

Людям стає дедалі небезпечніше пересуватися навіть у межах власного подвір’я. Не кажучи вже про те, щоб дістатися до магазину чи роботи. На одному з відео з Краматорська видно, як мати з дитиною ховаються під деревами під час атаки дронів. Схожа ситуація — у Запорізькій, Херсонській, Дніпропетровській, Донецькій та інших областях.У частині прифронтових населених пунктів немає мобільного зв’язку, не працює громадський транспорт. Фактично люди опиняються в ізоляції.У моніторингових Теlеgrаm-каналах регулярно з’являються повідомлення від жителів сіл, які скаржаться, що через відсутність зв’язку та електропостачання неможливо викликати навіть екстрені служби. Водночас через складну безпекову ситуацію до окремих населених пунктів не виїжджають бригади швидкої допомоги, рятувальники ДСНС, представники поліції та аварійні служби обленерго. А звернення до керівництва громади не завжди дають результат. Тож люди залишаються сам на сам зі своїми проблемами та почуваються покинутими. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Росія атакувала Запоріжжя: 12 поранених, момент удару потрапив на відео У Запорізькій області від атак російських БпЛА найбільше потерпають громади Пологівського району — Гуляйпільська, Оріхівська, Малотокмачська, Воздвижівська та Преображенська. У Запорізькому районі під постійними ударами перебувають Біленьківська, Кушугумська, Новоолександрівська, Комишуваська, Таврійська, Тернуватська та Новомиколаївська громади. У Дніпропетровській області атак ворожих безпілотників найбільше зазнають Нікопольська, Марганецька, Покровська, Мирівська та Червоногригорівська громади.Зазвичай російські «Молнії» вражають об’єкти нерухомості та критичної інфраструктури, а FРV-дрони влучають у людей та автівки.За інформацією Запорізької обласної військової адміністрації, наданою у відповіді на запит ZN.UА, станом на 1 травня 2026 року через пошкодження ліній електропостачання, опор та обладнання без світла залишаються 129 населених пунктів на підконтрольній території області. Із них 117 — протягом тривалого часу.Із квітня 2026 року знеструмлено ще 12 населених пунктів у Новоолександрівській, Комишуваській, Новомиколаївській, Вільнянській, Михайлівській та Біленьківській громадах Запорізького району.

«Нас діставали з-під завалів»

Унаслідок однієї з атак постраждала родина із села Мар’ївка Біленьківської громади Запорізького району. О 21 годині 13 березня російська «Молнія» влетіла в будинок, де в цей час перебувала родина.Головне управління ДСНС України у Запорізькій області / fасеbооk«Було тихо. Я на веранді випікала хліб, чоловік пив каву. Хлопок — і все… Веранду рознесло, нас діставали з-під завалів, — згадує той вечір Ганна Каратєєва. — «Молнія» несла якусь вибухівку, й одразу все загорілося. Здавалося б, найбезпечніше місце, де було дві стіни, й туди прилетіло…»Жінка згадує, що після вибуху одразу прибігли всі знайомі й друзі, які намагалися через Інтернет викликати «швидку» та ДСНС: «Люди приїхали власним транспортом і вивезли нас до міста, тому що «швидка» не їхала. Нам сказали, що десь на шляху ми їх зустрінемо, але нікого так і не було. Нас довезли до блокпоста, де надали першу допомогу та викликали «швидку», адже люди, які нас вивозили, не знали, до якої лікарні нас везти та яка складність травм. А ДСНС приїхали за кілька годин, коли вже все згоріло».Ганна Каратєєва озвучила, що в селі немає групи швидкого реагування, яка б могла приїхати раніше за спецслужби й допомогти. «У селі має бути хоча б діжка з водою. Якби відразу почали гасити пожежу, більша частина хати могла б уціліти. Веранду зруйновано вщент, але інші кімнати, які можна було гасити з вікон, не допустили б подальшого розповсюдження полум’я. Документи й усе, що було в будинку, — згоріло».Каратєєва додала, що схожа ситуація — в усій громаді. Люди бояться виходити навіть у власний двір, адже над населеними пунктами постійно літають FРV-дрони або «Молнії». Після пошкодження житла чи іншого майна місцеві жителі не можуть оперативно отримати акти обстеження, оскільки в громаді бракує працівників. Через це люди часто втрачають можливість оформити допомогу від держави або гуманітарних фондів. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Росіяни обстріляли Запорізьку область: серед поранених — двоє дітей «Зараз відновлюємо документи, щоб подати їх на компенсацію або отримати якусь допомогу. Але відновлення документів — це гроші, яких немає навіть на ліки. Я отримала поранення, діти теж були в лікарні. Перебували під наглядом, бо лікарі сказали, що на третю-четверту добу може проявитися контузія», — розповіла Каратєєва.Родина і далі живе в Мар’ївці в орендованому будинку та поступово відновлює документи, щоб надалі отримати акт про пошкодження житла й мати можливість дістати компенсацію.

«Під час гасіння пожежі літали дрони»

Унаслідок іншої атаки постраждала й жителька Марганця Яна Мозуль. В автівку, яка була припаркована біля двора, влучив ворожий FРV-дрон.«Це сталося вночі. Був вибух. Оскільки під час атаки дронів пожежники та працівники патрульної поліції не приїжджають, потрібно розраховувати на власні сили. Можна сказати, що нам пощастило, бо вогонь не розповсюдився на все авто й не дійшов до бензобаку. Тоді вибух був би сильнішим, могли постраждати будинки, — згадує Яна. — Під час гасіння пожежі над нами ще літали два дрони. Чи дивилися, чи чекали пожежників — сказати складно. Ми бігали, намагалися погасити вогонь. Забігали в будинок, де перебувала налякана дитина, потім знову вибігали й продовжували гасити. Слава Богу, що сусід прибіг із вогнегасником, бо наш був у машині, а ми її не змогли відкрити». Олександр Чубукін / fасеbооk Олександр Чубукін / fасеbооk Яна Мозуль каже, що в Марганці від таких атак теж потерпають виключно цивільні об’єкти й люди. «Зараз складна ситуація з банкоматами — інкасатори бояться їхати до Марганця. Біля лікарні б’ють по автівках «швидкої» та власному транспорту лікарів. Там давно потрібні антидронові сітки. Але, попри обстріли, продовжують завозити продукти, супермаркети працюють. Хоча неодноразово були влучання в магазини й біля них. Люди живуть далі. Багато людей похилого віку не виїжджатимуть».Родина виїхала з Марганця. Оскільки компенсації за пошкоджені автівки немає, родина не може отримати навіть допомогу від держави.Яна Мозуль додала, що місто антидроновими сітками не закрито, але почали формувати групи для збиття «шахедів», «Молній», FРV.

Оператор бачить, куди влучить

Авіаексперт, співробітник Київського авіаційного інституту Валерій Романенко пояснив, що російські війська використовують різні типи безпілотників. Зокрема класичні FРV-дрони типу квадрокоптерів, наприклад, «Князь Вандал», а також БпЛА «Молнія», який має схожі системи керування й застосовується за принципом FРV-дрона. Місто витримки: як живуть 700 тисяч запоріжців за 20 км від фронту Експерт стверджує, що оператор безпілотника до останнього моменту бачить, куди він влучить. Це є підтвердженням того, що російські військові цілеспрямовано атакують цивільних. «Різниця між FРV-дроном і звичайним безпілотником полягає в тому, що звичайний дрон має систему стабілізації польоту. Якщо оператор припиняє ним керувати, такий БпЛА або зависає в повітрі, або летить прямолінійно. А рух FРV-дрона треба що кілька секунд коригувати, бо може впасти».Крім того, такі БпЛА можуть розкидати невеликі боєприпаси або міни, яких людина може не помітити й наступити на них, або дитина взяти погратися. Тому необхідно постійно попереджати людей про небезпеку торкатися будь-яких незнайомих предметів на вулиці чи на дорозі.Романенко наголошує: антидронові сітки справді рятують, і ними потрібно закривати дороги. Водночас випромінюючі антидронові засоби в руках цивільних можуть бути небезпечними — якщо російські військові зафіксують сигнал засобами радіотехнічної розвідки, людина сама стає мішенню.

Сітки рвуться після першого прильоту

Начальник Управління капітального будівництва Марганецької міської ради Євген Євдокименко повідомив, що антидроновими сітками захищені лише об’єкти критичної інфраструктури. Для того, щоб накрити центральні вулиці Марганця, потрібні значні кошти, тому місцева влада залучає благодійників. Частину сіток вже отримали, однак цього недостатньо.«Два з половиною роки перебуваємо в зоні активних бойових дій. Під це є пільги для платників податків, вони не сплачують жодних податків. Тому в місті бракує коштів. На останній сесії ми з міського бюджету виділили резервні гроші, які були призначені на електроенергію для «Міськводоканалу». Ще нам дуже допомагають наші партнери, міжнародники, місцевий бюджет і ОДА нам виділяє 13 мільйонів», — сказав міський голова Марганця Геннадій Боровик.Голова Запорізької ОВА Іван Федоров під час брифінгу прокоментував ситуацію в Біленьківській громаді. Будівництво антидронових тунелів у Біленькому розпочали лише зараз, оскільки раніше пріоритет надавали громадам, розташованим безпосередньо поблизу лінії фронту — від Малокатеринівки до Оріхова. За словами Федорова, будівництвом займаються військові та Державна спеціальна служба транспорту, однак їхні можливості обмежені.Запорізька ОДАУ Запорізькій ОВА уточнили, що в першу чергу антидроновими сітками облаштовують населені пункти, розташовані в межах 25 км від лінії бойового зіткнення. У другу — дороги, які перебувають далі ніж за 25 км від фронту.В адміністрації зазначили, що визначення протяжності, дислокації та кількості доріг, які потребують антидронового захисту, належить до компетенції військового командування, яке веде бойові дії на території Запорізької області.«Запорізька обласна військова адміністрація володіє повноваженнями координації визначення доріг, які потребують антидронового захисту, між військовим командуванням та замовником будівництва. У разі необхідності подається пропозиція до органів державної влади, які визначені замовниками будівництва, щодо додаткового будівництва антидронового захисту на ділянках доріг, що потребують захисту життєдіяльності територіальних громад», — йдеться у відповіді ОВА на запит ZN.UА. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ На Сумщині дороги закривають антидроновими сітками: що відомо Після завершення будівництва антидронових сіток влада планує повернутися до питання відновлення маршрутного сполучення з Біленьким. Але рішення залежатиме від безпекової ситуації та інтенсивності російських обстрілів. Наразі влада не планує примусово евакуювати жителів Біленького.У Запорізькій обласній державній адміністрації також повідомили, що рішень про відключення або обмеження мобільного зв’язку на території Біленьківської громади не ухвалювали. В ОВА зазначили, що не надавали операторам мобільного зв’язку відповідних доручень чи розпоряджень.Водночас в адміністрації сказали, що наразі вживають заходів щодо відновлення мобільного зв’язку на території громади.Голова Запорізької РДА Олег Буряк заявив, що після обстрілів мобільних веж люди залишаються без зв’язку, і пункти незламності у цій ситуації ніяк не допоможуть.«Старлінків у нас на території пунктів незламності немає, тому що вони дуже дорогі, а хтось має за них платити. Треба розуміти, що в сільській місцевості люди нечасто йдуть до пунктів незламності. Вони у своїх домівках мають генератори, павербанки або екофло. Жителі сіл максимально прагнуть автономності», — зазначив Буряк.Антидронові сітки є на дорогах у Біленьківській, Кушугумській, Комишуваській, Новоолександрівській громадах. Однак це звичайна синтетика, яка після першого прильоту рветься, і її треба знову міняти.«Ми не можемо накрити всю територію Запорізького району, тому захист облаштовують лише на пріоритетних напрямках, де є активний рух транспорту», — зазначив Буряк.У Запорізькій ОВА зауважили, що функції захисту прифронтових громад області від ураження БпЛА та іншими видами озброєння належать до повноважень військового командування, яке веде бойові дії на території регіону.«Своєю чергою Запорізька обласна військова адміністрація робить усе можливе для додаткового матеріально-технічного забезпечення підрозділів Сил оборони та безпеки України щодо протидії ураженню БпЛА та інших видів озброєння, яке застосовують збройні сили держави-агресора», — сказали в адміністрації. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У прифронтовому місті облаштували захисні тунелі з антидронових сіток

«Адміністрація не несе відповідальності»

Голова Запорізької РДА Олег Буряк сформулював позицію влади щодо тих, хто залишається, відверто: «Військовий, поліціянт, лікар, рятувальник, водії маршруток — всі хочуть жити. Вони працюють, щоб жити, годувати свою родину, дивитися, як зростають діти, кохати свою дружину, любити батьків. Якщо мешканці хочуть до останнього перебувати в центрі всіх прильотів, адміністрація не несе за це відповідальності. Це усвідомлене рішення жителів. Якщо вони для себе вирішують бути в зонах активних бойових дій, мають розуміти, що, наприклад, електро- та водопостачання можуть бути не завжди. Рятувальники, лікарі, водії громадського транспорту не завжди приїжджатимуть, бо вони їм нічим не зобов’язані».Буряк також уточнив, що водії громадського транспорту можуть відмовитися виконувати маршрути до прифронтових населених пунктів через загрозу для життя та безпеки: «Водій маршрутки має такі самі права, як інші люди. Якщо для нього маршрут становить небезпеку, він має право відмовитися від рейсу. В умовах воєнного стану транспортні компанії не зобов’язані здійснювати перевезення в зоні активних бойових дій, якщо не гарантується безпека водію».

Конституція каже інше

Представник Уповноваженого з прав людини в Запорізькій області Михайло Волков зазначив, що з правового та конституційного погляду органи державної, місцевої влади, військові адміністрації в жодному разі не знімають із себе відповідальності за громадян, які відмовляються від евакуації. «Головний обов’язок, визначений у Конституції, — захист життя та здоров’я людини. Влада зобов’язана надалі інформувати про загрози, забезпечувати доступ до укриттів, підтримувати життєзабезпечення. Але є об’єктивна безпекова межа, що впливає на спроможності реалізації цього обов’язку», — сказав він. На Сумщині люди не хочуть покидати домівки, незважаючи на небезпеку від обстрілів «Справді, примусова евакуація передбачена виключно щодо дітей. Доросла людина, яка залишається на території активних бойових дій, відмовляється від евакуації, свідомо бере на себе частину відповідальності за власне життя. Але це в жодному випадку не позбавляє її громадянських прав», — каже Волков.За його словами, в органів влади має бути налагоджений механізм евакуації, щоб людина в будь-який момент могла звернутися та виїхати з небезпечної території. У Запорізькому регіоні діють три транзитні центри, куди вивозять людей.

«Влада радить виїжджати»

Поки тривають дискусії про межі відповідальності, люди в прифронтових селах живуть далі — без зв’язку, без транспорту, без гарантії, що «швидка» приїде вчасно. Одні залишаються, бо нема куди їхати. Інші — бо все нажите — тут. Треті — бо вірять, що якось обійдеться.Конституція каже, що держава зобов’язана захищати їх усіх. Голова РДА — що це їхній вибір і їхня відповідальність. Між цими двома позиціями — живі люди, які самі гасять пожежі й вивозять поранених.

Львівська обласна військова адміністрація у п'ятницю, 24 квітня, підписала з міжнародним аеропортом «Львів» імені Данила Галицького та Сокільницькою сільською радою Львівського району меморандум про співпрацю та врегулювання спірних питань розвитку територій, прилеглих до летовища, повідомили в ОВА.
В обласній військовій адміністрації зазначили, що метою меморандуму є координація дій для забезпечення безпеки польотів, стабільного функціонування аеропорту та «збалансованого розвитку прилеглих територій з урахуванням інтересів громади».
За словами заступника голови ОВА Юрія Бучка, документ покликаний врегулювати дискусійні питання.
«Фактично єдина територія, де можливий розвиток аеропорту, — це напрямок Сокільницької громади. З боку Львова такі можливості вже обмежені існуючою забудовою. Меморандум передбачає підготовку передпроєктних рішень щодо розвитку аеропорту, їх погодження з громадою та подальше врахування у містобудівній документації», — сказав Бучко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Уряд запустив будівельний експеримент, проти якого виступили АМУ та експерти



Водночас міський голова Львова Андрій Садовий заявив, що у підписаному меморандумі йдеться про забудову житлом території, яка межує з летовищем.
Він назвав це рішення «один із найбільших злочинів проти громади Львова».
«Фактично нам пропонують зупинити розвиток міста і поставити хрест на майбутньому аеропорта. Я направив десятки звернень: президенту, прем’єр-міністру, РНБО, профільним міністрам. Це не дало результату», — зазначив Садовий.
За його словами, ще з часів радянського союзу земля біля аеропорту була стратегічним резервом для розвитку летовища. 
«Нікому навіть не спадало на думку її забудовувати. Сьогодні, під час війни, хтось вирішив, що громада це проковтне. Не проковтне. Ми будемо використовувати всі можливості в рамках чинного законодавства і Конституції, щоб цей грабунок зупинити. Друзі, на першому місці мають бути розвиток і державний інтерес, а не банальна жадібність», — наголосив мер Львова.
У відповідь голова Львівської ОВА Максим Козицький зазначив, що «дуже здивований позицією Львівської міської ради щодо підписання меморандуму”.
«Всі публічні занепокоєння, які озвучувала Львівська міська рада, за координації ОВА врахували й поклали на папір. Та, як виявилося, міська рада все одно незадоволена. Тоді виникає логічне запитання: можливо, причина цієї медійної риторики – не інтереси аеропорту? Можливо, йдеться про щось інше?», — зазначив очільник ОВА.
Він закликав керівництво міста, прямо і публічно розповісти про причину, «щоб усім учасникам процесу не доводилося здогадуватися, що насправді стоїть за такими заявами».
Раніше видання Zахіd.nеt писало, що за рік компанії пов'язані з місцевою партією «Варта» та франківським забудовником blаgо придбали понад 60 гектарів землі в Сокільниках неподалік злітно-посадкової смуги. Також вони лобіюють перенесення аеропорту за 100 кілометрів від міста.

Кабінет міністрів планує сьогодні розглянути постанову «Про реалізацію експериментального проєкту щодо особливостей надання адміністративних послуг у сфері будівництва», яка передбачає паралельні повноваження для центральної влади та органів місцевого самоврядування. З цього питання на засіданні доповідатиме міністр розвитку громад та територій України, віце-прем'єр-міністр з питань відновлення Олексій Кулеба.
Згідно з проєктом, Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) зможе приймати рішення у сфері будівництва одночасно з місцевими органами держархбудконтролю (ДАБК). При цьому замовник самостійно обиратиме, куди подавати документи. У розпорядженні редакції ZN.UА є лист Асоціації міст України (АМУ) до ДІАМ щодо ризиків прийняття цієї постанови.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Києві презентували Концепцію Містобудівного кодексу  України, яка має стати альтернативою скандальній містобудівній реформі



В Асоціації міст у листі в ДІАМ заявили, що не підтримують документ у нинішній редакції та вказують на ризики для децентралізації. На їхню думку, можливість вибору органу фактично дозволить забудовникам уникати контролю з боку громад і підриває спроможність місцевого самоврядування впливати на розвиток територій.
В АМУ також попереджають про ризики втрати реального контролю за будівництвом. Зокрема, у разі обрання ДІАМ саме цей орган здійснюватиме контроль до введення об’єкта в експлуатацію, попри відсутність розгалуженої мережі інспекторів у регіонах. Це, на думку асоціації, може призвести до формального підходу до перевірок і ігнорування локальної містобудівної ситуації.
Окремо в АМУ вказують, що проєкт суперечить законодавству, зокрема закону «Про регулювання містобудівної діяльності», який чітко визначає розподіл повноважень. Запровадження альтернативних процедур підзаконним актом, наголошують в асоціації, створює ризики правових колізій і корупції.

У коментарі ZN.UА експерт з містобудування, аналітик ініціативи «Голка» Георгій Могильний зазначив, що запропонований механізм підвищує корупційні ризики. За його словами, забудовники зможуть обирати орган за принципом найменшого контролю або використовувати зв’язки з центральними структурами.
Крім того, експеримент, за оцінкою експерта, суперечить одразу кільком законам — «Про регулювання містобудівної діяльності», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності», «Про адміністративні послуги» та «Про адміністративну процедуру». Відтак дозволи, видані в межах такого механізму, можуть бути визнані нікчемними, що створює ризик вибіркового притягнення забудовників до відповідальності.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Прозора відбудова: чи спрацює Містобудівний кадастр як антикорупційний запобіжник



Як уже неодноразово писало ZN.UА, норми, закладені у законопроєкті №5655, який не підписав президент Володимир Зеленський, створять ризики у процесах відновлення України, чого наша країна не може собі дозволити. Експерт з містобудування Георгій Могильний акцентує на них увагу у статті «Автономна будівельна республіка. Факти без міфів». Детально про корупційні ризики закону №5655 у статті «Міна №5655. Який сценарій повоєнного відновлення лобісти закону заклали президентові на підпис?» також писала редакторка відділу політики Інна Ведернікова.

В Україні на п’ятому році повномасштабної війни фактично немає зрозумілого «безпекового контракту» між державою та громадами. Місцеве самоврядування витрачає мільярди гривень на оборону, але робить це без чітко визначених правил і повноважень. Тим часом президент уже майже два роки не підписує закону, який мав би врегулювати ці повноваження. Українські громади купують дрони, техніку, транспорт, перераховують субвенції. Водночас балансують між цією підтримкою та базовими обов’язками: виплатою зарплат, забезпеченням соціальних послуг і функціонуванням критичної інфраструктури.«Якщо Сили оборони не зможуть нас захищати, то бюджети на місцеві потреби вже нікому не знадобляться», — зауважує ветеран, лицар ордену Богдана Хмельницького, голова правління громадської організації «Ліга інтернів» Микола Мельник.Бажання спрямувати більше коштів на оборону країни звучить емоційно переконливо, однак чи є конкретика, які саме рядки місцевих бюджетів для цього підходять? Спробуймо розібратися, як «воюють» гроші міст і сіл, чи не опиняються громади в ситуації, коли вони де-факто стали донором сектору безпеки, але де-юре не мають на це чітко визначених повноважень. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Між формальністю й реформою: як держава ділить повноваження з місцевим самоврядуванням Фактично йдеться не лише про бюджети, а про ефективність оборони: наскільки швидко й точно гроші доходять до військових і чи не втрачається цей ресурс через управлінську невизначеність. І це питання вже не бухгалтерії, а швидкості та ефективності забезпечення фронту.

Громади як фінансовий тил

За даними другої хвилі дослідження видатків громад на заходи з оборони, проведеного аналітиками Центру розвитку інновацій, 2025 року громади спрямували на оборону та безпеку більш як 10% своїх бюджетів, тобто понад 14 млрд грн. Такі дані надали дослідникам під час опитування 223 громади.Наведені цифри відображають виключно дані, якими громади ділилися, відповідаючи на запит аналітиків. Відповіді надходили переважно від менших громад, які демонстрували тим самим свою відкритість до комунікації. Натомість від обласних центрів, великих міст відповідей або не надходило, або ж органи місцевого самоврядування відмовлялися надавати інформацію, посилаючись на правовий режим воєнного стану. Тому загальні показники по країні можуть відрізнятися у бік значного збільшення.Дослідження Центру розвитку інновацій охоплювало широкий спектр безпекових витрат. Ідеться про фінансування програм територіальної оборони, перекази субвенцій до державного й обласних бюджетів на потреби Сил оборони, відновлення об’єктів, зруйнованих ракетними ударами, облаштування укриттів, а також допомогу постраждалим і внутрішньо переміщеним особам.Найбільше коштів витрачено за програмою сприяння територіальній обороні. Сюди входить придбання БпЛА, квадрокоптерів, FРV-дронів, РЕБ, комп’ютерного та навігаційного обладнання, автотранспорту, бронежилетів, тепловізорів. Це 6,8 млрд грн, найвищий від початку повномасштабного вторгнення показник. У вигляді субвенцій до державного та обласного бюджетів для підтримки військових частин громади повернули 3,2 млрд грн.Центр розвитку інноваційЗначні суми за цією програмою 2025 року виділили 28 громад у Хмельницькій області (1,4 млрд грн), три громади у Вінницькій області (1,3 млрд грн), 25 громад у Харківській області (1,03 млрд грн).Центр розвитку інноваційАналітики Центру розвитку інновацій, аналізуючи видатки громад, свідомо не ставили собі за мету визначати рейтинги тих, хто допомагає більше. Натомість групування даних за регіональним принципом дає змогу оцінити, в яких регіонах громади відкритіші до комунікації і можуть чітко зазначати, на які програми спрямовують свої кошти і з якими викликами при цьому стикаються.

Допомога в «сірій зоні»

Попри немалі цифри, наведені в дослідженні Центру розвитку інновацій, істотну частину своїх бюджетів на підтримку Сил оборони громади спрямувати все ж не можуть, адже передусім мають забезпечити захищені статті видатків, зокрема зарплати, комунальні послуги, соціальний захист. Асоціація прифронтових міст та громад запропонувала нову модель підтримки ВПО На цьому під час опитування Центру розвитку інновацій наголошує начальниця фінансового відділу Південної міської ради Харківської області Вікторія Музалевська: «Наша громада є дотаційною, тому, на жаль, бракує коштів, аби закривати потреби військових максимально. Маємо обмежений фінансовий ресурс, до того ж цьогоріч відбулося підвищення заробітних плат соціальним працівникам та педагогам, у нас можливостей стало ще менше».Відповідно до чинного законодавства, місцеве самоврядування має лише три інструменти підтримки Сил оборони: фінансування добровольчих формувань територіальних громад, перерахування субвенцій до державного та обласного бюджетів та інвестування у військові облігації. Пряма підтримка підрозділів Збройних сил обмежена й часто залежить від формальних процедур і запитів.Але жоден із наявних механізмів не дає громадам можливості швидко й у повному обсязі реагувати на запити військових частин, наприклад, щодо закупівлі індивідуальних систем РЕБ або іншої техніки. Як наслідок, частину запитів військових закривають із затримкою або не закривають узагалі — не через відсутність коштів, а через складність процедур і правові ризики.У воєнних умовах така затримка може означати втрату часу, який на фронті вимірюється не днями, а можливостями.Хоч на практиці громади включені у забезпечення військових. Так, на Вінниччині допомагати намагаються максимально.«Громади підтримують військових через субвенції та передачу обладнання за запитами підрозділів. Ми постійно координуємося з військовими, щоб оперативно закривати їхні потреби», — ділиться начальниця Вінницької ОВА Наталя Заболотна.Активно підтримують військових і на Хмельниччині. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Спільне майбутнє»: досвід п’яти громад, важливий для всієї країни «Виділяємо для кожної військової частини, яка звертається, мінімум 500 тис. грн. Для окремих частин ішлося й про більші суми, залежно від запиту та місця дислокації військових. Не завше вдавалося зробити закупівлю у повному обсязі через високу вартість. Але підтримку намагалися надавати всім військовим частинам, де є мешканці громади. Відмов не було», — каже начальниця фінансового управління виконавчого комітету Нетішинської міської ради Хмельницької області Валентина Кравчук.Заступниця директора департаменту фінансів Чернівецької міської ради Олена Челпан додає: «Звісно, хотілося б допомагати максимально. Підтримку військовим надаємо відповідно до наявних цільових програм. Ідеться про військові підрозділи, розташовані або сформовані на території громади. Ми реагуємо на всі звернення або купуючи потрібне військовим обладнання, або ж спрямовуючи субвенцію в державний бюджет на потреби підрозділів».У бажанні допомогти прихований можливий ризик. Прямі закупівлі для військових частин можуть трактуватись як порушення бюджетного законодавства, а проти місцевих керівників відкривають провадження за «нецільове використання коштів». Випадки звинувачень мерів щодо нецільового використання коштів фіксували активісти антикорупційного руху «Чесно».

Чому виникла проблема

Правова невизначеність є наслідком процесу перерозподілу повноважень між центром і громадами в умовах війни. З одного боку, децентралізація дала громадам фінансову спроможність і автономію. З іншого — повномасштабна війна об’єктивно посилила роль центру, адже оборона є сферою відповідальності держави.2023 року держава вилучила з місцевих бюджетів «військовий» ПДФО та переглянула систему міжбюджетних трансфертів. Це змінило баланс ресурсів і впливу. Міністерство оборони України закриває стратегічні потреби військових і не може швидко реагувати на окремі виклики, з якими стикаються безпосередньо в підрозділах бригад, тож запити від них лягають на столи керівників громад. Передача коштів через субвенції — це доволі тривалий процес, бо гроші від громади до військового доходять лише після проведення тендерів, пошуку обладнання та завершення всіх процедур закупівлі. Виникає ситуація, коли громади мають ресурси та політичний запит підтримувати військових, але не мають повністю легалізованих інструментів для цього. Понад 900 громад без міжнародних партнерів: п’ять кроків до змін 18 червня 2024 року Верховна Рада ухвалила законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування у період дії воєнного стану» (№9559-д), який мав, зокрема, дозволити громадам легально надавати фінансову й матеріальну підтримку сектору безпеки і оборони.Документ передбачав, що сільські, селищні та міські ради мають отримати повноваження ухвалювати рішення щодо надання фінансової та матеріальної підтримки сектору безпеки і оборони під час воєнного чи надзвичайного стану. Крім того, їм мали передати право затверджувати місцеві програми, спрямовані на матеріально-технічне забезпечення Збройних сил України.Втім, документ досі не набрав чинності: майже два роки він залишається без підпису президента.«Минає другий рік, відколи закон №9559-д, який ми проголосували в парламенті, передано на підпис президенту. Ціна такого непідписання й затягування часу вимірюється життями наших військових і квадратними кілометрами окупованих земель. Закон №9559-д — це про джерело коштів на ведення війни в умовах дефіциту бюджету. Джерело, на яке не вплине ні Трамп, ні Стармер, ні Макрон, ні Путін, ні будь-хто інший. Це наші внутрішні ресурси. За 2024 і 2025 роки громади на свій страх і ризик спрямували до 50 мільярдів гривень на Сили оборони в тій чи іншій формі. Хоча закон про легалізацію таких «донатів» так і не набрав чинності, оскільки президент його не підписав. Мільярди гривень готове надавати місцеве самоврядування, забезпечуючи ті запити, які не встигає закривати держава. Мільярди гривень могли б працювати на Перемогу, замість того щоб витрачатися на зайву бруківку», — зауважує один з ініціаторів закону №9559-д — народний депутат Роман Лозинський.Водночас, як стверджують співрозмовники, така затягувальна логіка Банкової нібито пояснюється бажанням зберегти контроль над оборонними витратами й уникнути хаотичних закупівель, які можуть бути неефективними або дублювати державні програми. Втім, закон уже ухвалено парламентом, і наслідки його непідписання стають дедалі відчутнішими.Наші партнери — громадська ініціатива «Голка» — звернулись із запитом до президента України з проханням пояснити причини затримки підписання закону №9559-д. На момент підготовки цього матеріалу відповіді на запит не надійшло, хоча всі терміни вже минули. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як тримаються малі громади під час війни? Дослідження Поки законодавство не визначає чітко повноважень місцевої влади щодо підтримки Збройних сил, витрати з місцевих бюджетів на оборонні закупівлі залишаються у «сірій зоні», й органи контролю можуть розцінювати їх як нецільове використання коштів. А посадові особи ризикують адміністративною або навіть кримінальною відповідальністю.Підписання мало б урегулювати механізми, за якими громади отримали б більше повноважень для підтримки військових. Натомість зависання рішення в повітрі свідчить щонайменше про відсутність політичної визначеності стосовно того, як саме держава бачить роль місцевого самоврядування в підтримці Сил оборони.Громади як самостійні суб’єкти місцевого самоврядування мають зберігати право ухвалювати рішення щодо використання коштів на місцях, зокрема й у сфері підтримки оборони. Йдеться про можливість визначати пріоритети фінансування військових без централізованого диктату. Водночас така автономія передбачає й повну відповідальність за ухвалені рішення, а не формальне спрямування ресурсів у вигляді субвенцій до державного бюджету, як це працює зараз.Тож питання ролі громад у фінансуванні оборони залишається відкритим. Або держава формує чіткі правила гри й визначає межі відповідальності, або громади й далі працюватимуть у «сірій зоні» — з ресурсами, але без повноважень. У війні така невизначеність коштує не лише грошей, а й часу, який у війні часто означає життя.

Це дасть змогу соратнику Кличка продовжувати впливати на діяльність міста.

Насамперед вони передбачають створення відкритого і прозорого реєстру земельних справ.

«Слуга» Вітренко каже, що громаді потрібен новий мер, але на разі міська рада навіть не спромоглася обрати голову ради.  

Ходять чутки про розбіжності між ним та мером Києва.

На Полтавщині головам громад масово оголошують підозри, але не всі вони обґрунтовані.

Згідно із законом, місцеві вибори під час дії воєнного стану не проводяться.

Сьогодні він пропозицію на обговорення фракцій.