Дзеркало Тижня

Ольга Стефанішина — ексвіцепрем'єрка України з питань євроінтеграції, а згодом посолка в США — отримала підозру від Національного антикорупційного бюро (НАБУ): незаконне збагачення та недостовірне декларування. Про підозру стало відомо лише 5 серпня — практично одразу після її звільнення з дипломатичної посади. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ НАБУ розкрило деталі справи Стефанішиної За версією слідства, вона витрачала значно більше коштів, ніж офіційно заробляла, а ще не задекларувала квартир, автомобіля та оренди житла в центрі Києва, а також мала намір придбати дуже дорогий будинок для батьків — усього цього вона не могла собі дозволити на офіційні доходи.Однак це не перше провадження, в якому фігурує Стефанішина: 2019 року вона отримала підозру у справі про зловживання в Мін’юсті часів Олени Лукаш, яку розглядає Вищий антикорупційний суд (ВАКС). У чому суть обох справ? Чому перша тягнеться вже понад десятиліття? І чи є між ними щось спільне?Розбираємось у матеріалі.

Нова підозра: незаконне збагачення на 13,9 млн грн

Призначення Стефанішиної віцепрем'єркою з євроінтеграції 2020 року викликало резонанс: за курс на європейські стандарти мала відповідати людина, вже підозрювана у корупційній справі Лукаш. Сама вона підтверджувала це в інтерв'ю «Європейській правді» та говорила, що всіляко співпрацює зі слідством. А 5 серпня 2026 року стало відомо, що їй вручили нову підозру.У чому суть цієї підозри? На судовому засіданні з обрання запобіжного заходу прокурор розповів, що йдеться про дві квартири в ЖК «Файна Таун», купівлею й ремонтом яких нібито за вказівкою Стефанішиної займалась її подруга Тетяна Мазуренко, та про пошуки й намір купити будинок для батьків вартістю 200–300 тис. дол. Із озвучених листувань стало також відомо, що ці квартири Стефанішина планувала передати у власність продавцю при купівлі будинку, а решту сплатити готівкою, — все тому, що їй сподобався дорожчий будинок за 550 тис. дол.Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl УкраїнаТакож, за версією слідства, тодішня віцепрем'єрка не задекларувала оренди квартири на вул. Ярославів Вал (1300 дол. на місяць готівкою), — у листуванні її помічника з орендодавцем ішлося про «незасвічування у податковій доходів від квартири». А ще в деклараціях за 2024–2025 роки вона не вказала автомобіль Меrсеdеs, придбаний у серпні 2021-го за 43,5 тис. дол.: користування ним, зокрема, підтверджують камери спостереження й штрафи за порушення ПДР. Прокурор також зауважив, що квартиру в ЖК «Львівська площа», в яку Стефанішина переїхала з орендованої, придбала її мати, й активність підозрюваної за цією адресою різко знизилася саме на час журналістського розслідування hrоmаdskе.За словами прокурора, це лише «найменша частина» доказів — у слідства є більше. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ ВАКС обрав Стефанішиній запобіжний захід

Вплив на конкурси

Окремою темою засідання став імовірний вплив Стефанішиної на кадрові конкурси в антикорупційні органи. Це було озвучено не як самостійний епізод обвинувачення, а як аргумент на користь одного з ризиків: можливості перешкоджати кримінальному провадженню в інший спосіб.Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) заявив, що Стефанішина через підконтрольних членів комісії впливала на обрання голови Національного агентства з питань запобігання корупції, а листування з держсекретарем Мін'юсту Олександром Буханевичем нібито показує узгодження «потрібних» кандидатів. Могла вона втручатися й у конкурс на голову НАБУ, просуваючи нинішнього очільника Антимонопольного комітету України Павла Кириленка, — ці цитати наводить «Українська правда». Сам Кириленко, до речі, — фігурант іншої справи НАБУ про незаконне збагачення на понад 72 млн грн; її вже розглядає ВАКС на етапі допиту свідків.Промовисто на цьому тлі виглядає й висловлювання Стефанішиної, яке пригадав журналіст Данило Мокрик: 6 грудня 2024 року з трибуни Верховної Ради вона заявляла про потребу «відходу від конкурсів із зайняття посад та оцінок доброчесності міжнародними експертами».Чи оформлять цей епізод в окрему підозру, поки незрозуміло, адже для звинувачення в зловживанні впливом потрібно довести неправомірну вигоду. Але саме на цих фактах прокурор у клопотанні про «запобіжку» і будував аргумент про ризик перешкоджання кримінальному провадженню.

Позиція захисту

Захист вважає підозру необґрунтованою. Обвинувачення, за словами адвокатів, штучно об'єднало різнорідні витрати — лікування, авіаквитки, купівлю квартир, щоб «зібрати» потрібну суму, тоді як кожен епізод окремо складу злочину не містить.Квартири в «Файна Таун», кажуть адвокати, купила за власні кошти подруга Стефанішиної, яка добре заробляє на керівних посадах у бізнесі. Будинок для батьків — лише консультація, не купівля, а гроші накопичили та готові були викласти самі батьки. Оренду квартири на Ярославовому Валу оформлював помічник, а не Стефанішина. Автомобілем Меrсеdеs вона користувалася надто мало, щоб це підлягало декларуванню.Захист також вказав на процесуальні прогалини, зокрема, на банківські виписки, яких немає в матеріалах справи, а є лише протоколи їхнього огляду без додатків у формі диску, і назвав доказову базу слабкою.

Запобіжний захід

Обґрунтовуючи потребу в суворому запобіжному заході, прокурор назвав три ризики: можливість переховування за кордоном (зважаючи на широкі зв'язки, набуті під час роботи в США), вплив на свідків і можливість в інший спосіб впливати на кримінальне провадження. Захист назвав ці ризики абстрактними, а сама Стефанішина заявила, що спеціально повернулася зі США, аби співпрацювати зі слідством, бо ж коштів для застави в неї немає.Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl УкраїнаПрокурор просив заставу в розмірі 13 млн 312 тис. грн, суд обрав 6 млн грн, при цьому повністю задовольнив клопотання щодо обов'язків: з'являтися за викликом, повідомляти про зміну місця проживання й не спілкуватися з визначеними ухвалою особами. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Стефанішина прокоментувала підозру від НАБУ

Що далі?

Ця справа уже перейшла у відкриту площину — попереду щонайменше два місяці досудового розслідування, його також можуть продовжити керівник САП і слідчий суддя. Але для Стефанішиної це не вперше: подібний шлях — підозра, суд, роки очікування — вона проходить і в іншій справі, яка тягнеться вже понад десять років. Про неї — нижче.

Справа Лукаш: зловживання, які, ймовірно, сталися 2014-го

Українська євроінтеграція, над якою ми так багато працюємо нині, починалася ще за часів Януковича, — саме зрив цього курсу спровокував перші протести Майдану. Але до того Україна вже провела чималу підготовчу роботу: з 2004 року діяла Програма адаптації законодавства до норм ЄС.

У чому суть інкримінованих зловживань

Улітку-восени 2013-го тодішня міністерка юстиції Олена Лукаш разом із колегами з міністерства та представниками приватних фірм організувала, як вважає слідство, фіктивні закупівлі послуг із порівняльно-правових досліджень законодавства України та ЄС — обрали саме такі послуги, бо зіставити їхню реальну ціну і якість майже неможливо.Олена Лукаш, екс-міністерка юстиції України часів Януковичаblоg.tuі.uаРоботи виконали, дослідження опублікували. За підрахунками слідчих, держава заплатила від 1,3 до 4,5 тис. грн за сторінку, а всього було 1335 сторінок. Та головною проблемою була якість досліджень: у матеріалах, які 2015-го віднайшли журналісти Віhus.Іnfо, досі лишалися правки «Нісенітниця!», «Яка глибока думка!», «Думка відсутня!», «Дежавю!». Один із документів з оригінальними коментарями можна знайти й досі.Власне, усе це і стало підставою для розслідування ймовірного заволодіння бюджетними коштами в особливо великих розмірах. 2014 року Головне слідче управління Генеральної прокуратури зареєструвало кримінальне провадження.

Фігуранти справи

Окрім Лукаш, підозри на різних етапах розслідування отримали:Юрій Іващенко — заступник Лукаш, колишній керівник апарату міністерства;Сергій Мудрий — ексдиректор одного з департаментів міністерства;Олена Бірюкова — ексдиректорка одного з департаментів, колишня головна бухгалтерка та ексзаступниця голови комітету з конкурсних торгів;Світлана Колишко — ексначальниця відділу Департаменту міжнародного права та співробітництва Мін'юсту;Ольга Стефанішина — колишня керівниця підрозділу Мін'юсту, що займався євроінтеграцією;Олексій Калмиков — адвокат, який отримав 930 тис. грн за дослідження обсягом 500 сторінок;Ганна Сапельникова — підприємниця, яка отримала 680 тис. грн за 149 сторінок матеріалу;Таїсія Білоцька — колишня в.о. директорки ТОВ «Європейська правова група», компанія отримала понад 900 тис. грн за дослідження обсягом 686 сторінок;Богдан Криволапов, Андрій Бондар, Вікторія Коваль.Усім їм інкримінують привласнення, розтрату майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем (частина 5 статті 191 Кримінального кодексу України) та службове підроблення (частина 1 статті 366 ККУ). Щоправда, 2024 року ВАКС звільнив їх від відповідальності за службове підроблення — строки давності за цією статтею вже минули. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Стефанішина отримала підозру від НАБУ: що їй інкримінують

Як затягували з підозрами у справі

Розслідування розпочалося 2014 року і проходило досить мляво. Першу підозру Олена Лукаш отримала 2015-го, але згодом правоохоронці вирішили її змінити. Як повідомляли журналісти «Главкому», заступник тодішнього генпрокурора Юрія Луценка Юрій Столярчук затягував з її погодженням. Сам Луценко також не поспішав із підписанням, хоча текст доопрацювали ще 2018-го.Нарешті у жовтні 2019 року, вже за генпрокурора Руслана Рябошапки, сторона обвинувачення повідомила про зміну підозри Лукаш і вручила підозри іншим фігурантам, зокрема Стефанішиній. Після цього справу ще довго передавали НАБУ, а Лукаш навіть оскаржила підозру до Печерського суду. Згодом судді Апеляційної палати ВАКС це рішення скасували, але 2026 року Вища рада правосуддя (ВРП) притягнула їх до дисциплінарної відповідальності. До цього рішення є чимало питань. Справу направили до ВАКС 2023 року.Власне, активний етап справи збігся в часі з помітним кар'єрним стрибком Стефанішиної: у червні 2020-го Верховна Рада призначила її віцепрем'єркою з питань євроінтеграції. У цьому статусі вона й перебувала, коли справу Лукаш почав розглядати ВАКС.Тут важливо, що за частиною 1 статті 7 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» на посаду члена Кабміну не може бути призначена особа, яка має судимість, не погашену або не зняту в установленому законом порядку. Утім, Стефанішиної це не стосувалось — обвинувального вироку щодо неї немає, а вона ще може довести свою невинуватість. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Зеленський звільнив Стефанішину з посади посла в США: вона пояснила причину

Чому справа тягнеться понад десять років?

26 вересня 2023 року у справі Лукаш відбулося перше підготовче засідання у ВАКС. Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе тоді зауважила поведінку Лукаш: спершу вона не захотіла повідомляти суду свої ідентифікаційні дані, а потім відмовилася від роз’яснення судом її прав як обвинуваченої. Все тому, що вважала свій виклик до суду помилковим: на переконання Лукаш, вона не є обвинуваченою або підозрюваною, а її статус — «особа присутня» та «особа, яка не має статусу підозрюваного чи обвинуваченого». Крім того, вона прийшла без захисника, що автоматично забороняло колегії ВАКС продовжувати слухання. І згодом ще не раз «забувала» про адвоката, змушуючи суд переносити засідання.Через ці та подібні причини справа рухається вкрай повільно. Майже на кожне засідання не з’являється хтось із захисників чи обвинувачених — причини неявок варіюються від хвороб і відпусток до термінової наради з президентом. Обвинувачена Сапельникова не виходила на зв’язок з березня 2022-го, тож у грудні 2023 року суд оголосив її в міжнародний розшук і невдовзі дозволив спеціальне судове провадження щодо неї.Не завжди відвідувала засідання й сама Стефанішина. 31 жовтня 2024 року вона вкотре не з'явилася без поважної причини, за що отримала штраф у 3028 грн — суд цим підкреслив, що закон однаковий для всіх незалежно від посади. Втім, уже на засіданні 20 листопада ВАКС задовольнив клопотання, в якому вона обґрунтовувала поважність неявки в попередні засідання, і скасував стягнення.Через усе це підготовчий етап затягнувся майже на сім місяців — з вересня 2023-го по квітень 2024 року. Це не рекорд (у справі Окружного адміністративного суду міста Києва цей етап тривав майже два роки), але свідчить про неефективне використання судового часу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Стефанішина про відставку: президент не хоче, щоб я йшла

Що відбувається зараз

18 квітня 2024 року справу нарешті призначили до розгляду по суті. Однак її темп не змінився — з огляду на кількість обвинувачених і регулярні відкладення, швидкого рішення очікувати не варто.Станом на серпень 2026 року розгляд на етапі дослідження доказів — уже понад два роки. Усе через численні неявки учасників процесу: лише за січень—серпень 2026 року суд відклав близько семи засідань через хворобу Лукаш, робочу зайнятість Стефанішиної та накладки у графіках захисників.Якщо вину фігурантів, включно зі Стефанішиною, буде доведено, їм загрожує до 12 років позбавлення волі із забороною обіймати певні посади на строк до трьох років і конфіскацією майна. Строки давності у цій справі спливають 2029 року.

Замість висновків

Обидва провадження, в яких фігурує Ольга Стефанішина, зовсім різні. У першому випадку йдеться про закупівлі державою послуг і, ймовірно, заволодіння такими коштами. У другому — про ймовірне нехтування експосолкою своїм обов’язком належного декларування як публічної службової особи, а також про збагачення з джерел, не передбачених законом.Звичайно, поки вироків немає, говорити про впевненість в тому, що людина вчинила злочин, ми не можемо. Проте за розвитком цих справ уважно стежитимемо.

Вищий антикорупційний суд призначив голові Антимонопольного комітету Павлу Кириленку державного адвоката, оскільки його захисник пішов у відпустку і повідомив суд про неї на початку серпня.
Як повідомляє Центр протидії корупції, зараз у справі Кириленка, якого звинувачують і незаконному збагаченні, тривають допити свідків, однак вже третє засідання відбувається без адвоката.
На початку серпня захисник повідомив, що перебуватиме у відпустці та просив суд відкласти всі засідання цього місяця.
Однак судді ВАКС відмовили йому у цьому клопотання, оскільки відпустку адвокату затвердили ще у січні 2026 року, але суд він повідомив про це на початку серпня.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Суд не відсторонив з посади голову АМКУ Кириленка



«Перше засідання 3 серпня суд таки відклав і надав час для залучення іншого захисника до наступного засідання. Однак, за словами Кириленка, він не зміг самостійно залучити іншого адвоката, адже жоден не готовий зайти у справу на цій стадії», - зазначає ЦПК.
При цьому тяжкість інкримінованого Кириленку та його дружині Аллі правопорушення не передбачає обовʼязкової участі захисника. Однак суд, на прохання обвинувачених, призначив їм безоплатного адвоката.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура обвинувачує Павла Кириленка в незаконному збагаченні на понад 72 млн грн та недостовірному декларуванні, а дружину Аллу – в пособництві. Сам Кириленко стверджує, що отримав гроші від родичів, які, начебто, заробили їх від продажу малини.
Гучні антикорупційні справи ризикують повернутися на старт — не через брак доказів, а через саму конструкцію процесу.  У статті «Справи Кириленка та інших підуть по новому колу у ВАКС: що відбувається» експерт Центру протидії корупції пояснював, як кадрові зміни у ВАКС можуть «обнулити» роки розгляду й чому це стає системною проблемою.

Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду обвинувальний акт щодо колишнього кінцевого бенефіціарного власника ПАТ КБ «ПриватБанк» Ігоря Коломойського та п'ятьох колишніх топменеджерів банку. Їх обвинувачують у заволодінні понад 9,2 млрд грн банку, повідомляє НАБУ.
За даними слідства, у січні-березні 2015 року Коломойський, який тоді очолював Дніпропетровську ОДА, організував схему, за якою банк виплатив понад 9,2 млрд грн підконтрольній офшорній компанії. Для цього банк мав зробити виплати під приводом нібито зворотного викупу власних облігацій за завищеною ціною.
За версією НАБУ і САП, понад 446 млн грн із цієї суми згодом провели через низку пов'язаних компаній під виглядом операцій із цінними паперами. Зрештою гроші надійшли на особистий рахунок Коломойського, після чого їх внесли до статутного капіталу «ПриватБанка» для виконання вимог Національного банку України щодо докапіталізації.
Окрім Коломойського, перед судом постануть колишній голова правління «ПриватБанку», ексзаступник керівника напрямку — директор департаменту міжбанківського дилінгу, колишня заступниця голови правління — директорка казначейства, ексначальниця департаменту підтримки міжбанківських операцій казначейства та колишня заступниця керівника департаменту з обслуговування рахунків ЛОРО банків-кореспондентів і нерезидентів.
Підозра шістьом фігурантам у справі про заволодіння понад 9,2 млрд грн «ПриватБанку» НАБУ вручило у вересні 2023 року. У липні 2025 року НАБУ і САП завершили досудове розслідування та відкрили матеріали стороні захисту.
Паралельно тривають також інші судові процеси, пов'язані з колишніми власниками «ПриватБанку». Докладніше про рішення Високого суду Лондона та його значення для претензій «ПриватБанку» до колишніх власників розповідає редакторка відділу економіки ZN.UА Юлія Самаєва в статті «Як Коломойський і Боголюбов програли у Високому суді Лондона».

Національне антикорупційне бюро розкрила деталі справи, в рамках якої підозру отримала колишня віцепрем’єрка — міністерка юстиції Ольга Стефанішина. НАБУ не називає імені підозрюваної, але оприлюднена інформація вказує на Стефанішину.Так, НАБУ офіційно повідомило, що ексміністерці інкримінують такі статті Кримінального кодексу України: 

ст. 368-5 — незаконне збагачення; ч. 2 ст. 366-2 — декларування недостовірної інформації.

Що стосується незаконного збагачення, то за версією НАБУ та САП, його сума становить 13,9 млн грн. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Журналіст назвав імовірну причину заміни Стефанішиної на Свириденко на посту посла в США За даними слідства, Стефанішина була власницею двох квартир у ЖК «Файна Таун», записаних на подругу. Їх вартість становила 11 млн грн. Також у різний період ексміністерка у різний період мала активи, оформлені на близких людей:

квартира у столичному ЖК бізнес-класу «Львівська площа», зареєстрована на матір;паркомісце та кілька нежитлових приміщень у цьому ж ЖК, зареєстровані на батька;автомо Меrсеdеs-Веnz GLС 220 d, зареєстрований на підлеглого.

Як заявили в НАБУ, Стефанішина не декларувала це майно.«Крім того, вона вела перемовини щодо купівлі будинку під Києвом орієнтовною вартістю 550 тис. дол. США. За планом, 250 тис. дол. США мали бути сплачені готівкою, а решта суми — шляхом передачі продавцю двох згаданих вище квартир у ЖК «Файна Таун». Однак від угоди урядовиця відмовилася, імовірно, через призначення на дипломатичну посаду за кордоном», — додали в НАБУ.Бюро встановило, що офіційні доходи ексміністерки не дозволяли їй придбати перераховане вище майно. За даними слідства, з початку 2024 року до середини 2025 року офіційно Стефанішина заробила близько 3,7 млн грн. Натомість лише з її банківських рахунків витратили орієнтовно 4,2 млн грн. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Зеленський звільнив Стефанішину з посади посла в США: вона пояснила причину 5 серпня з’явилася інформація, що Ольга Стефанішина отримала підозру. Як стало відомо уже під час судового засідання про обрання їй запобіжного заходу, НАБУ та САП підозрюють її в незаконному збагачення. За даними слідства, вона придбала майно, яке оформила на інших людей, при цьому не декларувала користування ним.Стефанішина тоді заявила, що суспільний інтерес до її справи схожий «на бурю в склянці води». Вона зазначила, що вважає будь-які процесуальні дії законною частиною роботи правоохоронної системи, але вони ще не доводять її вину. ВАКС призначив Стефанішиній 6 млн грн застави як запобіжний захід. Ексміністерка заявила, що не має таких грошей, але шукатиме їх.Торік hrоmаdskе опублікувало розслідування про те, що мати Ольги Стефанішиної Надія Кравець у 2022 році  купила трикімнатну квартиру в Києві у ЖК «Львівська площа» за суттєво заниженою ціною. Ольга Стефанішина користувалась квартирою, однак у декларації це не відображала.Сама тоді ще міністерка заявила, що у її батьків була можливість купити таку нерухомість, оскільки вони багато років займались бізнесом, а вона не декларувала нерухомість, бо переїхала у квартиру наприкінці 2024 року.

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжний захід експослу України в США Ользі Стефанішиній, яку підозрюють у незаконному збагаченні та недостовірному декларуванні, повідомляє «Радіо Свобода». Зокрема, суд призначив їй 6 млн грн застави.
Спеціалізована антикорупційна прокуратура просила суд призначити Стефанішиній 13,3 млн грн застави. «Суспільне» пише, що на Стефанішину також наклали низку процесуальних обов’язків, зокрема, з’являтися за викликом детективів Національного антикорупційного бюро, прокурора та суду. Також експосол має повідомляти про зміну місця проживання чи перебування.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський звільнив Стефанішину з посади посла в США: вона пояснила причину



Також ВАКС заборонив Стефанішиній спілкуватися з низкою інших фігурантів справи. Серед них Мазуренко, Холодович, Буряченко та Шатохін.
Сама Стефанішина заявила, що не має грошей для внесення застави. Але вона їх шукатиме.
Наступне засідання суду має відбутися 10 жовтня о 15:00.
5 серпня з’явилася інформація, що Ольга Стефанішина отримала підозру. Як стало відомо уже під час судового засідання про обрання їй запобіжного заходу, НАБУ та САП підозрюють її в незаконному збагачення. За даними слідства, вона придбала майно, яке оформила на інших людей, при цьому не декларувала користування ним.
Стефанішина тоді заявила, що суспільний інтерес до її справи схожий «на бурю в склянці води». Вона зазначила, що вважає будь-які процесуальні дії законною частиною роботи правоохоронної системи, але вони ще не доводять її вину. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Стефанішина про відставку: президент не хоче, щоб я йшла



Прокурор САП заявив, що витрати перевищують доходи і заощадження Стефанішиної, а сумарна вартість набутих за півтора року активів складає 13,9 млн грн.
Торік hrоmаdskе опублікувало розслідування про те, що мати Ольги Стефанішиної Надія Кравець у 2022 році  купила трикімнатну квартиру в Києві у ЖК «Львівська площа» за суттєво заниженою ціною. Ольга Стефанішина користувалась квартирою, однак у декларації це не відображала.
Сама тоді ще міністерка заявила, що у її батьків була можливість купити таку нерухомість, оскільки вони багато років займались бізнесом, а вона не декларувала нерухомість, бо переїхала у квартиру наприкінці 2024 року.
 
 

Колишня посол України у США Ольга Стефанішина, якій нині Національне антикорупційне бюро оголосило підозру у незаконному збагаченні, заявила, що суспільний інтерес до її справи схожий «на бурю в склянці води».
У дописі на Fасеbооk Стефанішина написала, що вважає будь-які процесуальні дії законною частиною роботи правоохоронної системи, але вони ще не доводять її вину.
« Я ставлюся до цих подій спокійно і без зайвих емоцій. Значну частину питань, що зʼявляються у медіа, зокрема щодо нерухомості, я понад рік тому коментувала публічно й доволі докладно. Ще після перших публікацій я сама надала журналістам усі необхідні документи щодо квартири, до якої виникали питання. Мені не було й немає чого приховувати», - стверджує політик.
Вона додала, що «спокійно, за законом» буде відстоювати свою позицію і не сумнівається у результаті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Журналіст назвав імовірну причину заміни Стефанішиної на Свириденко на посту посла в США



Дані про підозру Ользі Стефанішиній з’явились 5 серпня. Як стало відомо уже під час судового засідання про обрання їй запобіжного заходу, НАБУ та САП підозрюють її в незаконному збагачення. За даними слідства, вона придбала майно, яке оформила на інших людей, при цьому не декларувала користування ним.
Прокурор САП заявив, що витрати перевищують доходи і заощадження Стефанішиної, а сумарна вартість набутих за півтора року активів складає 13,9 млн грн.
Торік hrоmаdskе опублікувало розслідування про те, що мати Ольги Стефанішиної Надія Кравець у 2022 році  купила трикімнатну квартиру в Києві у ЖК «Львівська площа» за суттєво заниженою ціною. Ольга Стефанішина користувалась квартирою, однак у декларації це не відображала.
Сама тоді ще міністерка заявила, що у її батьків була можливість купити таку нерухомість, оскільки вони багато років займались бізнесом, а вона не декларувала нерухомість, бо переїхала у квартиру наприкінці 2024 року.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура вручили нову підозру Ользі Стефанішиній, яку нещодавно звільнили з посади посла України у США, повідомили в Центрі протидії корупції. Суд вже розглядає запобіжний захід.
«Колишній віцепремʼєрці з євроінтеграції та експосолці в США Ользі Стефанішиній вручили нову підозру. Зараз Вищий антикорсуд обирає їй запобіжний захід. Деталі згодом, але на початку засідання захист Стефанішиної попросив закрити засідання», — зазначили в ЦПК.
Водночас журналіст-розслідувач УП Михайло Ткач повідомив, що Стефанішина отримала підозру у незаконному збагаченні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Стефанішина про відставку: президент не хоче, щоб я йшла



Згодом у ЦПК зазначили, під час засідання прокурор САП повідомив про факти набуття майна іншими особами, які здійснювались за дорученням підозрюваної. Зокрема, Стефанішина не декларувала дві однокімнатні квартири, готівку, витрачену на ремонт, лікування матері, авіаквитки та оренду ще однієї квартири. Також у декларації не відображалося користування автомобілем Меrсеdеs, зареєстрованим на підлеглого.
У липні журналіст Юрій Ніколов попереджав, що Стефанішиній можуть оголосити підозру у справі про можливе зловживання службовим становищем посадовцями АРМА: агентство передало Будинок профспілок у центрі Києва в управління приватній компанії, яка має зв’язок із її колишнім чоловіком Михайлом Стефанішиним. Після публікації відповідного журналістського розслідування, яка й стало основою для відкриття провадження САП, у ВРУ навіть ініціювали її відсторонення від тоді займаної посади. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Стефанішина попросила завершити дипломатичну службу — ЗМІ



У липні 2025 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура підтвердила, що відкрила справу за статею ч.2 ст. 364 КК України — зловживання владою або службовим становищем, яке спричинило тяжкі наслідки — через дії АРМА під час передачі Будинку профспілок у центрі Києва в управління приватній компанії, яка має зв’язок із колишнім чоловіком ексвіцепрем’єрки Ольги Стефанішиної Михайлом Стефанішиним. Щоправда, тоді в САП підкреслили, що підозру ще нікому не оголошували.
Після публікації розслідування сама Стефанішина заявляла, що історія її колишнього шлюбу не має жодного стосунку до її діяльності або нинішнього життя, оскільки пара розлучилась ще сім років тому

Служба безпеки України та офіс генерального прокурора викрили заступника голови Хмельницької обласної військової адміністрації, який отримував відкати за підписання контрактів з ремонту доріг. Участь у схемі також брав керівник Служби місцевих доріг області, повідомили в СБУ та ОГП.
Правоохоронці не називають прізвищ фігурантів, проте за інформацією Віhus.іnfо, йдеться про Владислава Фалюша.
За даними слідства, чиновники налагодили систему одержання «відкатів» від керівника державного дорожнього підприємства. Розмір неправомірної вигоди становив близько 5% від загальної вартості кожного укладеного договору на виконання робіт. За ці кошти посадовці гарантували безперешкодне підписання контрактів, сприяння у виділенні бюджетного фінансування та подальше освоєння коштів.
Правоохоронці задокументували поетапну передачу хабара на загальну суму майже 1,1 мільйона гривень протягом літа 2026 року. 
Учасникам схеми повідомили про підозру за частиною одержання неправомірної вигоди службовцем, який займає відповідальне становище та надання коштів службовцю (частина 3 статті 368 Кримінального кодексу України та частина 3 статті 369).
Наразі вирішується питання щодо обрання підозрюваним запобіжних заходів. Посадовцям загрожує до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Посадовець ЗСУ вимагав млн за право будівництва будинку для військових



Нагадаємо, в Одеській області мера одного із міст в Ізмаїльському районі затримали за вимагання 35 тисяч доларів за погодження документів на будівництво нової електростанції в регіоні. За даними слідства, міський голова вирішив «заробити» на британському інвесторі. Він обіцяв міжнародним підрядникам «безперешкодне погодження дозвільної документації» на будівництво вітроелектростанції у портовому місті. Водночас ВЕС мала стати альтернативним джерелом енергопостачання для житлової забудови та соціальних об’єктів громади.

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань розслідування порушень у сфері оборони та антикорупційного законодавства звернулася до прем’єр-міністра Сергія Корецького з проханням притягнути до дисциплінарної відповідальності та ініціювати звільнення голови Державної служби фінансового моніторингу Філіпа Проніна через неявку на жодне із засідань. Також комісія просить Корецького забезпечити обов’язкову участь Проніна у засіданні, яке відбудеться 17 серпня, йдеться в офіційному зверненні голови ТСК, народного депутата Олексія Гончаренка, яке передали ZN.UА джерела у Раді.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Держфінмоніторинг: рекорди у звітах, нуль у справах і сотні мільйонів виведені з країни



У комісії зазначають, що з 15 січня 2026 року Проніна неодноразово викликали для надання свідчень щодо питань, які мають критичне значення для національної безпеки й оборони, зокрема щодо операції «Мідас». 
“Проте керівник Держфінмоніторингу не з’явився на жодне з засідань, стабільно ухиляючись від виконання свого прямого законного обов’язку під прикриттям чергових відпусток, відряджень чи лікарняних. Наголошуємо, що відповідно до рішення Комісії № 5 від 26.02.2026 року, участь голови Держфінмоніторингу у засіданнях тимчасової слідчої комісії визнано обов’язковою”, — йдеться у зверненні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Справа Проніна: НАБУ відповіло на запит ZN.UА щодо перебігу розслідування



У ТСК наголошують, що така поведінка є не лише відкритою неповагою до Верховної Ради, а й саботажем урядових доручень. Зокрема, за результатами розгляду попередніх звернень комісії у березні та травні на той час прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко надавала Проніну доручення щодо обов'язкової участі у засіданнях ТСК, проте очільник відомства їх систематично ігнорував.
“Ситуація, коли очільник центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом вважає себе вищим за Закон, ігнорує рішення парламенту та доручення прем'єр-міністра України, є неприпустимою під час воєнного стану та підриває керованість державною системою”, — наголошується у документі. 

Раніше ZN.UА повідомляло, що голова Держфінмоніторингу Філіп Пронін у першому кварталі 2026 року перебував на робочому місці лише 27 днів. Загалом упродовж першого кварталу Пронін провів 23 дні у відрядженнях, 17 днів — на лікарняних та 10 днів — у відпустці. За цей період посадовець отримав близько 250 тис. грн із державного бюджету. Із цієї суми понад 163 тис. грн становила заробітна плата, більш як 55 тис. грн — виплати за лікарняні, ще понад 31 тис. грн — відпускні.

Вищий антикорупційний суд 3 серпня частково задовольнив клопотання Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про обрання запобіжного заходу колишньому держсекретарю Міністерства закордонних справ Олександру Банькову, якого підозрюють у присвоєнні іноземних донатів для допомоги Україні. Посадовця арештували з альтернативою застави у розмірі 10 млн грн, повідомив Центр протидії корупції.За даними слідства, саме Баньков організував схему привласнення та виведення грошей від донорів донорів на підтримку України на суму понад 37 млн грн.  Прокурор САП просив для нього тримання під вартою із можливою заставою у розмірі 15 млн грн.Натомість сторона захисту просила про домашній арешт, оскільки, за їхніми словами,  запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є надмірним.Водночас сторона обвинувачення вказала, що Баньков під час перебування на посаді та навіть після звільнення мав змогу «допомогати» іншим виїжджати за кордон. Зокрема, він неодноразово допомагав з виїздом іншому підозрюваному Рєзнікову.Також після затримання Рєзнікова працівниками ТЦК, саме Баньков підписав офіційний лист до Рівненського ТЦК про те, що той нібито проходить процедуру призначення радником МЗС, що допомогло фігуранту уникнути мобілізації.У разі внесення застави на Банькова будуть покладені такі обов’язки:

не виїжджати з Києва;утримуватись від спілкування зі свідками та підозрюваними у справі;здати закордонний паспорт;носити електронний браслет.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Ті, хто намагався знищити незалежність НАБУ і САП, отримали заохочення та підвищення — Клименко За даними САП та НАБУ, Олександр Баньков разом із колишнім керівником апарату МЗС Рамізом Рамазановим, головою «Центру сприяння міжнародного співробітництва» Владиславом Рєзніковим та бухгалтеркою Оленою Корницькою створив організовану групу для привласнення благодійних коштів. Саме Баньков давав доручення перерахувати 1 млн доларів двома траншами по 500 тисяч доларів на підконтрольну ГО «ЦСМС» з рахунків українського посольства в Японії.Також у суді стало відомо, що крім посольства в Японії, постраждала американська організація Rеnеw Dеmосrасy Іnіtіаtіvе, яка перерахувала на допомогу Україні 750 тисяч доларів.Після винесення рішення ВАКС Адвокатське об’єднання Аzоnеs, яке здійснює захист Банькова, заявило, що звинувачення САП про нецільове використання коштів — «лише припущенням, яке не знайшло свого доказового підтвердження». Там стверджують, що на початку повномасштабної війни не існувало механізму прийому донорських пожертв, а відповідні рахунки не були відкриті. Там стверджують, що оцінка матеріалі слідства є вибірковою, а НАБУ знайшло грошей, якими нібито заволоділа організована група.Там наголосили, що будуть оскаржувати рішення суду про арешт підзахисного.

Закарпатська обласна прокуратура повідомила про ще одну підозру в рамках справи про незаконне використання 226 гектарів державного лісу на Закарпатті для будівництва там резиденції, відомої як «дача Медведчука». Нову підозру у службовій недбалості (ч. 2 ст. 367 КК України) отримав директор філії «Свалявське лісове господарство» ДП «Ліси України», який нині є депутатом Свалявської міської ради, повідомили в офісі генпрокурора.


Він став сьомим підозрюваним у справ. Слідство встановило, що протягом 2022-2024 року підозрюваний не забезпечив належного контролю за використанням земель лісового фонду. Він також не вжив заходів для припинення нецільового використання земель.
Правоохоронці вже направили до суду обвинувальні акти щодо трьох посадовців — начальника обласного та екскерівників Воловецького і Свалявського лісових господарств. Вони, за даними слідства, знали про цільове призначення земель, однак все одно погодили та уклали договори, які дозволили використовувати державний ліс для потреб ексдепутата та кума Путіна Віктора Медведчука. Досудове розслідування щодо ще трьох осіб триває.
Залежно від ролі їм інкримінують самовільне зайняття земельної ділянки, зловживання владою та службову недбалість, що спричинили тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 197-1, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 367 КК України).

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Адвокат Медведчука з паспортом РФ очолив його проросійський проєкт, але досі має ліцензію в Україні



Мова йде про лісовий масив площею 226 гектарів, де збудували комплекс «Ведмежа Діброва». Навколо ділянки звели паркан заввишки 3 метри і завдовжки 8 кілометрів. Таким чином громадяни та працівники лісового господарства втратили доступ до відповідної території. На цій ділянці збудовані будівлі, дороги та інші об’єкти інфраструктури. Правоохоронці раніше встановили, що понад 220 гектарів лісу захопили самовільно.
«Ведмежу Діброву» збудували для Медведчука. Якщо вірити рахунки ДП «Ліси України», то ця земля коштує 2,5 млрд грн.
Частину території ще 2013 року передали приватній компанії, яка отримала право тимчасово нею користуватися для рекреаційних потреб. Тоді на цій землі планували збудувати спортивно-оздоровчий комплекс для футбольного клубу, однак фактично землю почала контролювати родина Медведчука. Останні там відпочивали.
Для особистих потреб Медведчука на території збудували маєтки, загальна площа яких становить близько 2800 кв. м. Також там є вертолітний майданчик, сироварня, конюшня, ресторан, гараж на п’ять автомобілів та інші об’єкти, не пов’язані з веденням лісового господарства. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кум Путіна знову наговорив на статтю: Медведчуку оголосили підозру за заклики приєднати Україну до РФ



Нагадаємо, у переддень широкомасштабного вторгнення російських військ в Україну у 2022 році Медведчук, на той момент підозрюваний у справі про закупівлю вугілля з Росії через окуповані території, втік із-під домашнього арешту. Він переховувався від слідства близько півтора місяця і був затриманий при спробі втечі в Росію. Його звинуватили у державній зраді. Згодом президент Володимир Зеленський заявив, що позбавив Медведчука громадянства України. Після цього Верховна Рада забрала у нього депутатський мандат. Пізніше Україна передала Медведчука Росії в обмін на полонених українських військових. Зокрема тоді Україна повернула 215 героїв, включно з 10 іноземцями і 5 командирами, а в РФ віддали 55 окупантів і політика.
У липні 2026 року Медведчуку оголосили нову підозру. Тепер йому інкримінують посягання на територіальну цілісність і недоторканність України, а також виправдовування, визнання правомірною та заперечення російської агресії. 

В Одеській області правоохоронці викрили командира військової частини, який упродовж кількох місяців використовував підлеглих військовослужбовців для будівництва приватного будинку. Про це повідомив генеральний прокурор Руслан Кравченко.
Під час обшуків на об’єкті правоохоронці виявили 83 військовослужбовців, які займалися будівництвом. Крім того, командир використовував військовий вантажний транспорт для доставки будівельних матеріалів.
“Йдеться не лише про незаконне використання державних ресурсів. Це відволікання військовослужбовців від виконання їхніх прямих обов’язків, що в умовах війни напряму впливає на боєготовність підрозділу”, — зазначив Кравченко
Правоохоронці повідомили майору про підозру за перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень (ч. 5 ст. 426-1 Кримінального кодексу України). Йому загрожує до 12 років тюрми.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На Одещині затримали командира, який вимагав у бійців 30% з бойових



Нагадаємо, правоохоронці викрили у Дніпропетровській області командира військової частини та кількох посадовців на розкраданні коштів на будівництві оборонних рубежів. У 2024 році посадовці військової частини разом із цивільними спільниками організували закупівлі матеріалів для фортифікацій за завищеними приблизно на 20% цінами. Гроші перерахували на рахунки компаній, а потім конвертували у готівку або легалізували. На практиці компанія-постачальник отримала за матеріали меншу суму, аніж було вказано в документах. Загалом збитки державі від схем оцінено на понад 14 млн гривень. 

Вищий антикорупційний суд обрав запобіжні заходи всім членам організованої групи, яких підозрюють у заволодінні коштами Національної гвардії України на загальну суму понад 150 мільйонів гривень. Двох фігурантів відправили під варту, а чотирьом призначили заставу, повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура 
Зокрема, суд обрав тримання під вартою з альтернативою внесення 20 мільйонів гривень застави для колишнього заступника директора департаменту логістики Головного управління НГУ. Ексначальника Центральної бази виробничо-технологічної комплектації також відправили під варту з альтернативою застави у розмірі понад 29 мільйонів гривень. Його колишній заступник отримав запобіжний захід у вигляді застави сумою понад 6 мільйонів гривень.
Крім того, директору підконтрольної організаторам фірми та двом оцінювачам-пособникам, які брали участь у фальсифікації документів, суд обрав заставу в розмірі 4 мільйони гривень, 1,6 мільйона гривень та 500 тисяч гривень відповідно.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Корупція на ремонті доріг: НАБУ та САП викрили схему відкатів за участю депутата та посадовців міськради Полтави



За даними слідства, у 2024 році Нацгвардії потрібно було купити склад для зберігання продовольства для військовослужбовців НГУ. Але замість того, аби придбати нерухомість у власників, посадовці Нацгвардії змовились із підприємцями та оформили будівлю на підконтрольну компанію, яка вже перепродала її Нацгвардії за завищеною ціною більш як на 143 млн грн. Отримані гроші спільники вивели через компанії з ознаками фіктивності та розподілили між собою.
Крім того, посадовці Нацгвардії привласнили на закупівлі сонячних станцій для військових частин та шин для бронетранспортерів понад 7 млн гривень. За ці кошти чиновники придбали автомобілі Меrсеdеs-Веnz АМG GLЕ 2024 року випуску, Тоyоtа Lаnd Сruіsеr 300 2021 р.в., Аudі Q8 2019 р.в., а також ділянки під забудову біля Києва, дворівневу квартиру у столиці площею понад 130 кв. м та апартаменти в Буковелі вартістю понад 300 тис. дол. США.

Вищий антикорупційний суд ухвалив рішення щодо позову САП до ексначальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту Кірієнка В.А. та його родича. Зокрема, ВАКС вирішив стягнути на користь держави дохід від проданого авто, повідомили в Нацагентстві з питань запобігання корупції.
Спершу ВАКС визнав необґрунтованим активом автомобіль Lаnd Rоvеr Rаngе Rоvеr Vоguе 2021, що згодом підтвердив і Верховний Суд. Зокрема, автівка була оформлена на доньку посадовця, хоча користувався нею сам Кірієнко. Причому аналіз доходів посадовця та його родини показав, що ті не мали законних джерел грошей, яких би вистачило на купівлю авто.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





САП просить визнати необґрунтованими та конфіскувати активи віцепрем'єра Кулеби



«У вересні 2024 року автомобіль був проданий за 4,2 млн грн. Оскільки на момент звернення до суду автомобіль уже був відчужений, САП також звернулася до ВАКС з позовом про стягнення в дохід держави доходу, отриманого від його продажу. Суд задовольнив позов та постановив стягнути зазначений дохід у сумі 909 600 грн із відповідачів у рівних частинах — по 454 800 грн з кожного», — підсумували в НАЗК.
Раніше ВАКС визнав необґрунтованими активи на майже 20 млн грн депутата Київської міськради та його дружини. Мова йде про активи вартістю 9,7 млн грн, набуті депутатом Київської міської ради та його дружиною, і постановила стягнути з них 3 земельні ділянки, вартість решти активів, а також 10 млн грн доходів, отриманих від їх продажу.

Колишнього начальника одного з територіальних управлінь Військової служби правопорядку ЗСУ, який одночасно обіймав посаду командира військового містечка у Львові, викрили на вимаганні та отриманні хабаря від забудовника за право будувати житло для військових. Як повідомило Національне антикорупційне бюро, мова йде про 2,2 млн доларів неправомірної вигоди.У березні 2021 року посадовець Збройних сил України  запропонував забудовнику посприяти в отриманні права на будівництво багатоквартирного житлового будинку на території військового містечка. Свої «послуги» він оцінив у 2,2 млн дол. США та додатково хотів отримати нерухомість на суму понад 4 млн грн. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Колишнього держсекретаря МЗС підозрюють у розкраданні донатів, зібраних на початку повномасштабного вторгнення Як з’ясувало слідство, 1,5 млн доларів мав отримати безпосередньо посадовець ЗСУ. Частину цієї суми він планував передати членам Кабінету міністрів за погодження договору про спільну діяльність між забудовником та підпорядкованою йому військовою частиною. Ще 700 тис. доларів мали розділити між собою співучасники схеми — колишній адвокат та ще один забудовник.Передачу основної суми грошей на загальну суму 2 млн дол. зафіксували в період із березня 2021 року до липень 2023 року.Учасникам схеми повідомлено про підозру:

посадовцю ЗСУ —  отримання неправомірної вигоди в особливо великому розмірі службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище;забудовнику — отримання неправомірної вигоди у великому розмірі та співучасть у злочині;іншим співучасникам.

Досудове розслідування у справі ще триває.

Колишнього державного секретаря Міністерства закордонних справ України підозрюють в організації злочинної групи, яка привласнила гроші іноземних громадян та донорів, які ті надсилали  на підтримку України на початку повномасштабного вторгнення Росії. Як заявили у Національному антикорупційному бюро України, згодом учасники угрупування легалізували гроші через конвертаційні центри.Під час слідства детективи встановили, що колишній держсекретар МЗС переконував міжнародних партнерів і підлеглих працівників закордонних дипломатичних установ перераховувати фінансову допомогу не на спеціальний рахунок Національного банку України, а на банківський рахунок підконтрольної йому громадської організації.Згідно з висновками експертизи, отримані цією ГО гроші юридично мали статус цільових бюджетних коштів спеціального фонду МЗС України. Однак на практиці потім їх виводили на рахунки підконтрольних ФОПів та юридичних осіб, а ті перекидали їх на конвертаційні центри для переведення в готівку. Усі ці гроші учасники схеми спрямовували на власне збагачення.Для видимості буцімто законної діяльності громадської організації учасники схеми виготовляли фіктивні листи та підписували грантові угоди із внесенням до них неправдивих відомостей.Як повідомили в НАБУ, організатори  схеми привласнили понад 37 млн грн (орієнтовно 1,28 млн дол. США на момент вчинення злочину).Серед підозрюваних, яким уже оголошено підозру за ч. 4 ст. 190, ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України:

колишній державний секретар МЗС (2020-2024 рр.), організатор схеми;колишній керівник апарату держсекретаря МЗС, чинний дипломатичний працівник;радник колишнього міністра закордонних справ, керівник підконтрольної ГО;бухгалтер ГО.

Правоохоронні органи не називають  імені підозрюваного, однак державним секретарем Міністерства закордонних справ України у 2020–2024 роках був Олександр Баньков.

Народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк опублікував розслідування про те, як фігуранти справи "Мідас" імовірно взяли під контроль підсанкційний завод "Насосенергомаш", перетворивши конфісковане у росіян підприємство на джерело заробітку для оточення президента Володимира Зеленського.За версією нардепа, схема будувалася через фірму-посередника ТОВ "НВП Атен", яка фігурує на записах розмов ексвиконавчого директора з безпеки "Енергоатома" Дмитра Басова ("Тенор") та колишнього радника міністра Германа Галущенка Ігоря Миронюка ("Рокет"). Також аналіз тендерів "Енергоатома" показав, що ця компанія вигравала закупівлі на постачання насосних деталей для підприємства за завищеними цінами. За підрахунками Железняка, схема могла принести фігурантам близько 30 мільйонів гривень. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Нерухомість на Балі, Меrсеdеs та крипта: НАБУ і САП висунули звинувачення фігуранту справи «Мідас», «Тенору»

Як завод опинився під арештом

Сумський завод "Насосенергомаш" та Інститут насособудування десятиліттями випускали унікальне обладнання, зокрема для атомних станцій. Довгий час обидва об'єкти належали родині Лук'яненків, які мали окрім звання почесних громадян Сум ще й російські паспорти. Через це у 2022 році на майно наклали арешт і передали його Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Планувалося, що завод перейде "Енергоатому" для роботи в інтересах держави, проте, як вказує Железняк, підприємство почало обслуговувати інтереси людей із найближчого оточення Зеленського. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Ахметов, Веселий та досі неназваний фігурант справи "Мідас": хто ще з елітних українських біженців переховується у Монако

Що показали "плівки Міндіча"

Железняк навів фрагмент опублікованих записів розмов бек-офісу, де обговорюється розподіл заводів між учасниками схеми: "По заводам точно по одній, по кожній. Чотири заводи, чотири напрямки, це все одна історія. У Сумах, мабуть, теж окрема історія".За версією нардепа, саме так бек-офіс взяв під контроль насосний завод, поставивши між ним та "Енергоатомом" компанію-прокладку "Атен". На записах імовірно обговорюється, як приховати походження фірми: "У нас виділено великий шматок по "Атену". Це підприємство, яке нам треба закрити по-хорошому. По-хорошому є "Атен" український, треба робити "Атен", не знаю, польський... Оцей "Атен" за кордон, точно так само на Кіпр виводимо його". ВАС ЗАЦІКАВИТЬ "Плівки Міндіча": наглядова рада "Сенс Банку" перевірила сама себе і нічого не знайшла

Як працювала схема

У 2025 році "Енергоатом" оголосив тендер на складові для насосів і труб, який виграв "Атен". Далі, за словами Железняка, компанія через дві ймовірно пов'язані фірми замовляла сировину, передавала її на "Насосенергомаш", а той виготовляв деталі. Весь цей ланцюжок обходився "Атену" у 122 мільйони гривень, тоді як готову продукцію фірма продавала "Енергоатому" вже за 149 мільйонів. Різниця, близько 30 мільйонів бюджетних коштів, за даними депутата, осідала в "чорній бухгалтерії" бек-офісу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ НАБУ допитувало співзасновника Fіrе Роіnt Штілермана, але не в справі Міндіча Железняк розповів, що якби "Енергоатом" замовив деталі напряму у насосного заводу, робота коштувала б приблизно 7 мільйонів гривень. Натомість у ланцюжку з'явилися три посередники, які заробили на державі десятки мільйонів. За його словами, це не єдиний такий контракт: є ще один аналогічний тендер на 129 мільйонів гривень, за яким наразі немає ні оплат, ні поставок, і Железняк розраховує, що розголос та увага НАБУ змусять "Енергоатом" скасувати цей договір.

Хто знав про схему

Депутат стверджує, що один із витоків "плівок Міндіча" свідчить, що тодішній очільник Міненерго Герман Галущенко і фінансові менеджери "Енергоатома" не лише знали про схему, а й, імовірно, отримували з неї вигоду.Железняк показав запис розмови від 16 жовтня 2025 року, яка ймовірно відбулася між Басовим і Миронюком. Йшлося про директора АТ "Сумський завод "Насосенергомаш" Олександра Ковтуна та фірму "Атен"."Там еще вопрос, Ковтун и "Атен", как мы распределяем там объем между ними, как правильно делать?"У відповідь Миронюк описав розподіл часток: "Ковтун неглупый парень... есть у него 40% и у нас 60, где еще есть Профессор и Люда".За даними слідства, "Професор" — це Герман Галущенко, а "Люда" — директорка департаменту казначейства "Енергоатома". ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Міндіч пояснив, чому подав до суду на Зеленського Железняк наголошує, що арешт російських активів фактично став зручним прикриттям, яке дозволило вибудувати схему так, аби приховати зв'язок із бек-офісом. За його словами, навіть сама конфіскація не порушила цю схему, оскільки у Фонді держмайна теж нібито були "свої люди".Парламентар підкреслив, що держава забрала у росіян стратегічний завод, аби на ньому не заробляв ворог. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Гроші йшли із «пральні» на будівництво»: чому у справі Єрмака слідство робить ставку саме на легалізацію грошей "Але плодами цієї конфіскації користується не українська армія, не наша знеструмлена енергетика, а купа ділків у зв'язці з вищими посадовими особами Кабміну, "Енергоатому" і друзями офісу президента.Вони, всі ці згадані люди, штучно завищують ціни на десятки мільйонів, обкрадаючи, по-перше, наш бюджет під час війни і, по-друге, отримуючи мільйони, які, зокрема, йдуть або на будівництво маєтків під Києвом, десь у Козині з назвою "Династія", або в офшори, куди вони потім, відповідно, виводять гроші через різні структури", — зазначив він. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ ЗМІ дізналися, скільки коштує "Династія" Депутат додав, що НАБУ вже зацікавилося цією справою і розслідує її."Цей кейс не просто про корупцію. Цей кейс виглядає як мародерство. І жоден із тих, хто займався мародерством під час повномасштабної війни та, відповідно, руйнуванням і розграбуванням нашої енергетики, не має уникнути відповідальності", — підсумував Железняк. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ СБУ прокоментувала можливі зв’язки «Вероніки Фен-Шуй» із Росією Відставка Єрмака, зміна прем’єра, керівника президентського офісу, рокірування міністра оборони після старту операції "Мідас" нічого не змінили. Оскільки все це не ключові фігури корупційної історії. Залишилися податкова, фінмон, держпідприємства та "шлагбауми", інші бек-офіси.Єрмак нікуди не подівся. Він на прямому зідзвоні із Зеленським, Кулебою, Покладом, Татаровим, Пишним, Сирським, Проніним, Кіпером.Що ще потрібно для управління країною? Про те, що ми маємо знати про поведінку влади під час війни читайте у статті Інни Ведернікової "Данина з війни. Як влада привласнює Україну та що ми маємо запам’ятати, аби це не повторилося".

Суддя Печерського суду Києва Сергій Вовк відмовився скасовувати заборону на публікацію розслідування про 143 об’єкти нерухомості брата директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова. Позов подали Центр протидії корупції та «Слідство.Інфо», які разом працювали над розслідуванням,  повідомляє ЦПК.
Зазначається, що Вовк відхилив аргументи ЦПК та “Слідства.Інфо” про незаконність цього рішення. 
“Він вважає, що організації буцімто не довели, що потреба в такій забороні відпала. Хоча всі відомості, які використовували журналісти, є у відкритому доступі і будь-хто може їх отримати. А 17 липня матеріали розслідування вже опублікували 8 провідних медіа, на яких заборона суду не поширювалася”, — йдеться у повідомленні. 
Суддя також вважає, що заборона на публікацію розслідування не обмежує здійснення журналістської діяльності. На його переконання, вжиті заходи забезпечення позову не містили жодних заборон щодо здійснення журналістської діяльності.
На переконання заступниці виконавчого директора ЦПК Олени Щербан, очевидно, що заборона на поширення інформації та позов “подані лише для тиску на журналістів Центру протидії корупції та “Слідство.Інфо””. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Квартири за ціною смартфона. Як брат директора ДБР отримав 143 об’єкти нерухомості від забудовника, щодо якого згодом було розпочато розслідування ДБР



Нагадаємо, директор Державного бюро розслідувань потрапив у скандал під час розкриття даних про корупційну справу «Мідас». За озвученою в суді інформацією НАБУ та САП фігурант корупційної справи «Мідас» Ігор Миронюк, який займався легалізацією коштів злочинної організації, та колишній виконавчий директор «Енергоатома» Дмитро Басов обговорювали залучення до схеми з розкрадань в енергетиці працівників ДБР. Також на записах НАБУ згадується особа на ім’я «Льоша» на «вокзалі». Низка аналітиків припустили, що мова йде про Олексія Сухачова, а «вокзал» – ДБР, через його територіальне розміщення.
На засіданні ТСК в ДБР підтвердили, що фігуранти справи «Мідас» дійсно відвідували будівлю Державного бюро розслідувань. Водночас зазначили, що «зустріч проходила у фойє» і не була запротокольована.
У Бюро неодноразово заявляли, що начебто проводять внутрішнє розслідування щодо можливої причетності співробітників до корупційної справи, однак на засіданні ТСК визнали, що очільника ДБР Олексія Сухачова не допитували, і взагалі цим «розслідуванням» займається відділ, який підпорядковується керівнику бюро.

Вісім людей, серед яких посадовці Головного управління Національної гвардії України, отримали підозру в заволодінні понад 150 млн грн цього правоохоронного формування.Як повідомили в Національному антикорупційному бюро та Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, серед підозрюваних:

заступник директора департаменту логістики Головного управління НГУ;начальник Центральної бази виробничо-технологічної комплектації;заступник начальника Центральної бази виробничо-технологічної комплектації;двоє підприємців-власників приватних компаній;директор однієї з підконтрольних їм фірм;двоє оцінювачів-пособників.

Як встановило слідство, у 2024 році Нацгвардії потрібно було купити склад для зберігання продовольства для військовослужбовців НГУ. Але замість того, аби придбати нерухомість безпосередньо у власників, посадовці Нацгвардії змовились із підприємцями та оформили будівлю на підконтрольну компанію, яка вже перепродала її Нацгвардії за штучно завищеною ціною більш як на 143 млн грн.При цьому була оформлена «оцінка майна» із свідомо завищеною вартістю.Як зазначили в НАБУ, отримані гроші спільники вивели через компанії з ознаками фіктивності та розподілили між собою. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Корупція на ремонті доріг: НАБУ та САП викрили схему відкатів за участю депутата та посадовців міськради Полтави Водночас це була не єдина оборудка посадовців Нацгвардії із тими ж підприємцями — на закупівлі сонячних станцій для військових частин та шин для бронетранспортерів вони привласнили ще понад 7 млн гривень. За ці кошти чиновники придбали автомобілі Меrсеdеs-Веnz АМG GLЕ 2024 року випуску, Тоyоtа Lаnd Сruіsеr 300 2021 р.в., Аudі Q8 2019 р.в., а також земельні ділянки під забудову біля Києва, дворівневу квартиру у столиці площею понад 130 кв. м та апартаменти в Буковелі вартістю понад 300 тис. дол. США.Зараз все це майно, а також вилучені під час затримання гроші 340 тис. дол. США та 99,7 тис. євро — накладено арешт.Дії кваліфіковано за трьома епізодами за ч. 5 ст. 191 КК України — привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем в особливо великих розмірах організованою групою.

Ті, хто минулого року намагався знищити незалежність Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, замість покарання отримали підвищення. Про це заявив очільник САП Олександр Клименко під час презентації дослідження про задокументовані випадки кримінального, інституційного, політичного та інформаційного впливу на антикорупційних діячів. 
«Влада не винесла жодних уроків з атаки на НАБУ і САП. Навпаки, всі, хто рік тому намагалися знищити незалежність антикорупційних органів, отримали заохочення та підвищення», — процитували Клименка в Центрі протидії корупції.

Нагадаємо, у липні 2025 року СБУ за підозрою у держзраді затримали очільника міжрегіонального управління детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова. Його з батьком звинуватили у співпраці з Дагестаном та відправили під варту без права застави. Згодом СБУ опублікувала аудіозапис, який повинен був бути доказом злочину, але завдяки очищеній від шумів звуковій доріжці згодом стало зрозуміло, що підозрювані син та батько говорили насправді про Узбекистан. Магамедрасулова та його батька утримували в СІЗО у неналежних умовах кілька місяців.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вдома у керівниці підрозділу НАБУ, який займається корупцією в оборонці, знайшли «чуже» спецобладнання – Кривонос



Затримання Магамедрасулова передувало ініціативі депутатів щодо зменшення повноважень НАБУ та САП. Відповідний закон, який підпорядковував їх генеральному прокурору, прийняли наступного ж дня, однак під тиском суспільства президент Зеленський був вимушений подати законопроєкт, що скасовував цю ініціативу та відновив інституційну незалежність антикорупційних органів. Вже наприкінці липня 2025 року, після масових акцій протесту, ВРУ ухвалила закон, який відновив незалежність НАБУ та САП. 
У серпні минулого року в інтерв’ю ZN.UА очільник САП Олександр Клименко зазначав про тиск на певних людей, аби вони свідчили, що в НАБУ є російський вплив. Після обшуків у співробітників бюро всі розслідування на деякий час фактично зупинилися, адже багато хто став дуже обережним. Більше про це читайте у першій та другій частинах інтерв’ю Клименка редакторці відділу внутрішньої політики Інні Ведерніковій.