Єврокомісія занепокоєна тиском на НАБУ і САП та закликає реформувати СБУ
Go to zn.ua
Єврокомісія висловила занепокоєння «постійними спробами системного тиску» на Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП). Це зазначено у вересневому проєкті щорічного звіту про прогрес України на шляху до членства в ЄС. Також документ закликає реформувати Службу безпеки України (СБУ), повідомляє Радіо Свобода.
У проєкті зазначено, що інституції, які борються з корупцією, залишалися ефективними, а спеціалізовані антикорупційні органи працювали незалежно та результативно. При цьому Єврокомісія називає ознаками тиску кримінальні розслідування, що тривають, стеження за працівниками НАБУ з боку інших правоохоронних органів і органів безпеки, а також кампанії в медіа, які мають дискредитувати антикорупційні органи та їхніх керівників.
Окремо у проєкті йдеться про проблеми з вчасним доступом НАБУ до неупереджених судових експертиз, які потребують термінового вирішення. Також НАБУ досі потребує незалежних можливостей прослуховувати комунікації на практиці. Єврокомісія радить переглянути й розширити коло посадовців, на яких поширюються повноваження бюро, щоб це коло охоплювало всі державні посади з високим ризиком корупції, зокрема керівництво офісу президента України та голів обласних адміністрацій. Втручання інших правоохоронних органів у справи, які розслідує лише НАБУ, підриває повноваження бюро, і, щоб це зупинити, потрібні належні правові гарантії, наголошується в проєкті. Керівнику САП рекомендують дозволити самостійно розпочинати розслідування та погоджувати слідчі дії щодо народних депутатів незалежно від генпрокурора.
У розділі про тиск на антикорупційні органи СБУ прямо не згадується. Проте окремо Єврокомісія закликає скасувати фактичну монополію служби на прослуховування комунікацій і реформувати саму СБУ. «Протягом звітного періоду не було зроблено жодних значних кроків у реформуванні Служби безпеки України (СБУ)», — сказано в проєкті звіту. Єврокомісія пропонує передати спеціалізованим правоохоронним органам функції досудового розслідування, які має СБУ, або суворо обмежити їх злочинами, пов'язаними з основними повноваженнями служби, а також посилити внутрішній і зовнішній нагляд за нею.
Документ планують представити 28 жовтня в межах щорічного Пакета розширення ЄС, що містить оцінки прогресу країн-кандидатів на вступ до Євросоюзу. Окремо Єврокомісія хоче розширити коло декларантів на радників і помічників високопоставлених політиків та керівників вищої ланки всіх державних підприємств, а також висловлює занепокоєння неупередженістю й ефективністю Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) «в окремих напрямах діяльності».
Конкурс на посаду генпрокурора та реформа ДБР: без чого неможливий рух до ЄС
У вересні тодішній генпрокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. У НАБУ і САП наголосили, що підозру офіційно не вручали, і назвали це продовженням системної атаки на антикорупційні органи. Ця атака почалася минулого літа, коли однією з головних цілей було підпорядкувати НАБУ і САП Офісу генерального прокурора. Того ж дня Кривонос розповів, що за автомобілями детективів стежать, а до цього причетна СБУ.
Тоді ж речник Єврокомісії Гійом Мерсьє нагадав Україні про вимогу запровадити конкурс на посаду генпрокурора, яка входить до десяти пріоритетних реформ у сфері верховенства права й боротьби з корупцією.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос ще торік попередила, що ЄС стежитиме за незалежністю НАБУ та САП, які влітку 2025 року влада намагалася обмежити, але відступила під тиском суспільства й партнерів.
Про те, чому реформа судових експертиз, якої вимагає ЄС, стала загрозою для топсправ НАБУ, у статті ZN.UА «Топсправи НАБУ під загрозою: чому без реформи експертиз не буде вироків» пише керівниця юридичного відділу ГО «Центр протидії корупції» Олена Щербан.
У проєкті зазначено, що інституції, які борються з корупцією, залишалися ефективними, а спеціалізовані антикорупційні органи працювали незалежно та результативно. При цьому Єврокомісія називає ознаками тиску кримінальні розслідування, що тривають, стеження за працівниками НАБУ з боку інших правоохоронних органів і органів безпеки, а також кампанії в медіа, які мають дискредитувати антикорупційні органи та їхніх керівників.
Окремо у проєкті йдеться про проблеми з вчасним доступом НАБУ до неупереджених судових експертиз, які потребують термінового вирішення. Також НАБУ досі потребує незалежних можливостей прослуховувати комунікації на практиці. Єврокомісія радить переглянути й розширити коло посадовців, на яких поширюються повноваження бюро, щоб це коло охоплювало всі державні посади з високим ризиком корупції, зокрема керівництво офісу президента України та голів обласних адміністрацій. Втручання інших правоохоронних органів у справи, які розслідує лише НАБУ, підриває повноваження бюро, і, щоб це зупинити, потрібні належні правові гарантії, наголошується в проєкті. Керівнику САП рекомендують дозволити самостійно розпочинати розслідування та погоджувати слідчі дії щодо народних депутатів незалежно від генпрокурора.
У розділі про тиск на антикорупційні органи СБУ прямо не згадується. Проте окремо Єврокомісія закликає скасувати фактичну монополію служби на прослуховування комунікацій і реформувати саму СБУ. «Протягом звітного періоду не було зроблено жодних значних кроків у реформуванні Служби безпеки України (СБУ)», — сказано в проєкті звіту. Єврокомісія пропонує передати спеціалізованим правоохоронним органам функції досудового розслідування, які має СБУ, або суворо обмежити їх злочинами, пов'язаними з основними повноваженнями служби, а також посилити внутрішній і зовнішній нагляд за нею.
Документ планують представити 28 жовтня в межах щорічного Пакета розширення ЄС, що містить оцінки прогресу країн-кандидатів на вступ до Євросоюзу. Окремо Єврокомісія хоче розширити коло декларантів на радників і помічників високопоставлених політиків та керівників вищої ланки всіх державних підприємств, а також висловлює занепокоєння неупередженістю й ефективністю Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) «в окремих напрямах діяльності».
Конкурс на посаду генпрокурора та реформа ДБР: без чого неможливий рух до ЄС
У вересні тодішній генпрокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу. У НАБУ і САП наголосили, що підозру офіційно не вручали, і назвали це продовженням системної атаки на антикорупційні органи. Ця атака почалася минулого літа, коли однією з головних цілей було підпорядкувати НАБУ і САП Офісу генерального прокурора. Того ж дня Кривонос розповів, що за автомобілями детективів стежать, а до цього причетна СБУ.
Тоді ж речник Єврокомісії Гійом Мерсьє нагадав Україні про вимогу запровадити конкурс на посаду генпрокурора, яка входить до десяти пріоритетних реформ у сфері верховенства права й боротьби з корупцією.
Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос ще торік попередила, що ЄС стежитиме за незалежністю НАБУ та САП, які влітку 2025 року влада намагалася обмежити, але відступила під тиском суспільства й партнерів.
Про те, чому реформа судових експертиз, якої вимагає ЄС, стала загрозою для топсправ НАБУ, у статті ZN.UА «Топсправи НАБУ під загрозою: чому без реформи експертиз не буде вироків» пише керівниця юридичного відділу ГО «Центр протидії корупції» Олена Щербан.
Go to zn.uaДБР викрило схему продажу деревини на Поліссі
Go to zn.ua
Державне бюро розслідувань повідомило про підозру 12 посадовцям державного підприємства «Ліси України» на Поліссі. Унаслідок продажу деревини за збитковими цінами підприємство втратило майже 6,9 млн грн. Підозри оголосили в межах спецоперації «Зелений щит», яку відомство розпочало 7 жовтня, повідомляється на сайті ДБР.
Серед підозрюваних керівник відділу продажів однієї з філій «Лісів України», фахівець цього відділу та десятеро посадовців, які на час подій очолювали лісові господарства Рівненської й Волинської областей.
У грудні 2024 року й січні 2025-го вони, за даними слідства, організували продаж значних обсягів необробленої деревини двом підприємствам-експортерам. Керівники лісових господарств за вказівкою посадовців незаконно продовжили строки дії договорів купівлі-продажу. Тому покупці й у січні 2025 року отримували деревину за цінами, збитковими для державного підприємства. Загальна сума збитків становить понад 6 млн 851 тис. грн.
Десятьом фігурантам повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем за попередньою змовою групи осіб, що спричинило тяжкі наслідки. Ще двом інкримінують таке саме зловживання, але з істотною шкодою.
У межах спецоперації «Зелений щит» працівники ДБР також викрили злочинну організацію, учасники якої заволодівали коштами державного лісогосподарського підприємства під виглядом виконання лісозаготівельних робіт, а надалі легалізували їх.
У 2023 році підприємець із Черкащини створив злочинну організацію, яка діяла на території Черкаської, Кіровоградської та Вінницької областей. До її складу увійшли працівники лісових господарств і бухгалтер — загалом вісім осіб.
Організатор був засновником та директором товариства, яке не мало жодного працівника та необхідної техніки для проведення лісозаготівельних робіт. Водночас завдяки зв’язкам у державному лісогосподарському підприємстві, зокрема з директором Філії лісогосподарського господарства на Вінниччині, він забезпечував укладення договорів із його регіональними філіями.
Загальна вартість укладених договорів перевищила 178 млн грн.ДП «Ліси України» з'явилося внаслідок реформи лісової галузі, яку уряд розпочав постановою 7 вересня 2022 року: 158 державних лісгоспів ліквідували, а їхні ліси на 7,6 млн га передали одному користувачу.
ДБР і прокуратура розслідують діяльність підприємства не вперше. У вересні 2025 року генеральна прокуратура встановила збитки державі на 924,8 млн грн у справах про роботу підприємства та його філій, а підозри дістали 44 особи.
Десятирічний мораторій на вивезення необробленої деревини закінчився 1 листопада 2025 року, але уряд замінив його нульовою квотою і продовжив її до кінця 2026 року. За оцінкою Юрія Дюга, керівника ініціативи «За ринок деревини», у першому кварталі 2026 року експорт деревообробної й меблевої продукції зріс до 648 млн доларів ( 8,3%), а фізичний обсяг скоротився на 21,9%.У лютому 2025 року НАЗК визначило 12 корупційних ризиків у лісовому господарстві, серед яких назвали зловживання під час реалізації необробленої деревини та пиломатеріалів через товарні біржі, визначення якості лісоматеріалів і транспортування деревини. Агентство зазначило, що ці ризики підтвердилися під час перевірки діяльності ДП «Ліси України».
Проблеми правоохоронці фіксували й безпосередньо в Поліському офісі підприємства. У листопаді 2023 року ДБР повідомило про незадекларовані статки керівника офісу, який раніше очолював Рівненське обласне управління лісового господарства. Окремо правоохоронці розслідували незаконні рубки на Волині, до яких, за даними слідства, могли бути причетні керівники філій «Лісів України».
Про чотири способи незаконно вирубувати ліси у статті ZN.UА «Лісова корупція буквально нищить Україну» розповідає редакторка відділу економіки Юлія Самаєва.
Серед підозрюваних керівник відділу продажів однієї з філій «Лісів України», фахівець цього відділу та десятеро посадовців, які на час подій очолювали лісові господарства Рівненської й Волинської областей.
У грудні 2024 року й січні 2025-го вони, за даними слідства, організували продаж значних обсягів необробленої деревини двом підприємствам-експортерам. Керівники лісових господарств за вказівкою посадовців незаконно продовжили строки дії договорів купівлі-продажу. Тому покупці й у січні 2025 року отримували деревину за цінами, збитковими для державного підприємства. Загальна сума збитків становить понад 6 млн 851 тис. грн.
Десятьом фігурантам повідомили про підозру у зловживанні службовим становищем за попередньою змовою групи осіб, що спричинило тяжкі наслідки. Ще двом інкримінують таке саме зловживання, але з істотною шкодою.
У межах спецоперації «Зелений щит» працівники ДБР також викрили злочинну організацію, учасники якої заволодівали коштами державного лісогосподарського підприємства під виглядом виконання лісозаготівельних робіт, а надалі легалізували їх.
У 2023 році підприємець із Черкащини створив злочинну організацію, яка діяла на території Черкаської, Кіровоградської та Вінницької областей. До її складу увійшли працівники лісових господарств і бухгалтер — загалом вісім осіб.
Організатор був засновником та директором товариства, яке не мало жодного працівника та необхідної техніки для проведення лісозаготівельних робіт. Водночас завдяки зв’язкам у державному лісогосподарському підприємстві, зокрема з директором Філії лісогосподарського господарства на Вінниччині, він забезпечував укладення договорів із його регіональними філіями.
Загальна вартість укладених договорів перевищила 178 млн грн.ДП «Ліси України» з'явилося внаслідок реформи лісової галузі, яку уряд розпочав постановою 7 вересня 2022 року: 158 державних лісгоспів ліквідували, а їхні ліси на 7,6 млн га передали одному користувачу.
ДБР і прокуратура розслідують діяльність підприємства не вперше. У вересні 2025 року генеральна прокуратура встановила збитки державі на 924,8 млн грн у справах про роботу підприємства та його філій, а підозри дістали 44 особи.
Десятирічний мораторій на вивезення необробленої деревини закінчився 1 листопада 2025 року, але уряд замінив його нульовою квотою і продовжив її до кінця 2026 року. За оцінкою Юрія Дюга, керівника ініціативи «За ринок деревини», у першому кварталі 2026 року експорт деревообробної й меблевої продукції зріс до 648 млн доларів ( 8,3%), а фізичний обсяг скоротився на 21,9%.У лютому 2025 року НАЗК визначило 12 корупційних ризиків у лісовому господарстві, серед яких назвали зловживання під час реалізації необробленої деревини та пиломатеріалів через товарні біржі, визначення якості лісоматеріалів і транспортування деревини. Агентство зазначило, що ці ризики підтвердилися під час перевірки діяльності ДП «Ліси України».
Проблеми правоохоронці фіксували й безпосередньо в Поліському офісі підприємства. У листопаді 2023 року ДБР повідомило про незадекларовані статки керівника офісу, який раніше очолював Рівненське обласне управління лісового господарства. Окремо правоохоронці розслідували незаконні рубки на Волині, до яких, за даними слідства, могли бути причетні керівники філій «Лісів України».
Про чотири способи незаконно вирубувати ліси у статті ZN.UА «Лісова корупція буквально нищить Україну» розповідає редакторка відділу економіки Юлія Самаєва.
Go to zn.uaХабар $250 тисяч за санкції РНБО: САП та НАБУ передали до суду справу народної депутатки
Go to zn.ua
Спеціалізована антикорупційна прокуратура за матеріалами розслідування Національного антикорупційного бюро у середу, 7 жовтня, передала до суду справу народної депутатки та її помічника, яких звинувачують у підбурюванні до хабара за вирішення питання про запровадження санкцій РНБО. Про це повідомили в САП та НАБУ.
Правоохоронці не називають імені депутатки, проте в «Центрі протидії корупції» поінформували, що йдеться про Анну Скороход (група "За майбутнє").
За даними слідства, Скороход організувала діяльність злочинної групи, яка запропонувала представнику підприємця за 250 тисяч доларів вирішити питання щодо застосування санкцій РНБО до компанії-конкурентки. «Гарантом» прийняття такого рішення була народна депутатка.
Після сплати 125 тисяч доларів, які передавались через оформлення розписок про позику, підприємець отримав запевнення, що ці гроші одержать посадовці РНБО. Також фігуранти надали фотографію додатка санкційних списків як підтвердження їхніх дій.
Попри надання грошей, фігуранти не передали хабар службовцям РНБО і, відповідно, не було ухвалено рішення про санкції. Фігуранти не змогли знайти людину, яка б погодилася на незаконні дії.
Фігурант справи депутатки Скороход пішов на угоду зі слідством
Підозру Анні Скороход та її спільнику оголосили 5 грудня 2025 року. У червні 2026 року слідство у справі завершили.
1 липня Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором та помічником депутатки. Він визнав свою вину та погодився надати викривальні свідчення проти решти співучасників. Суд визнав підозрюваного винним за двома статтями та призначив йому п’ять років позбавлення волі. Водночас його звільнили від покарання із встановленням іспитового строку. Також винуватець має перерахувати у фонд Unіtеd24 на підтримку Збройних сил України 700 тисяч гривень.
За даними Центру протидії корупції, також народна обраниця фігурує на "плівках Міндіча-Галущенка". У складі ТСК вона нібито ігнорувала випадки корупції в "Енергоатомі" та Міненерго, а також "атакувала" держкомпанії, "неугодні" колишньому міністру.
Правоохоронці не називають імені депутатки, проте в «Центрі протидії корупції» поінформували, що йдеться про Анну Скороход (група "За майбутнє").
За даними слідства, Скороход організувала діяльність злочинної групи, яка запропонувала представнику підприємця за 250 тисяч доларів вирішити питання щодо застосування санкцій РНБО до компанії-конкурентки. «Гарантом» прийняття такого рішення була народна депутатка.
Після сплати 125 тисяч доларів, які передавались через оформлення розписок про позику, підприємець отримав запевнення, що ці гроші одержать посадовці РНБО. Також фігуранти надали фотографію додатка санкційних списків як підтвердження їхніх дій.
Попри надання грошей, фігуранти не передали хабар службовцям РНБО і, відповідно, не було ухвалено рішення про санкції. Фігуранти не змогли знайти людину, яка б погодилася на незаконні дії.
Фігурант справи депутатки Скороход пішов на угоду зі слідством
Підозру Анні Скороход та її спільнику оголосили 5 грудня 2025 року. У червні 2026 року слідство у справі завершили.
1 липня Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості між прокурором та помічником депутатки. Він визнав свою вину та погодився надати викривальні свідчення проти решти співучасників. Суд визнав підозрюваного винним за двома статтями та призначив йому п’ять років позбавлення волі. Водночас його звільнили від покарання із встановленням іспитового строку. Також винуватець має перерахувати у фонд Unіtеd24 на підтримку Збройних сил України 700 тисяч гривень.
За даними Центру протидії корупції, також народна обраниця фігурує на "плівках Міндіча-Галущенка". У складі ТСК вона нібито ігнорувала випадки корупції в "Енергоатомі" та Міненерго, а також "атакувала" держкомпанії, "неугодні" колишньому міністру.
Go to zn.uaНАБУ: справа «Золотого мандарина» дійшла до суду
Національне антикорупційне бюро України і Спеціалізована антикорупційна прокуратура скерували до суду справу «Золотого мандарина» про заволодіння 54,18 млн грн з державного бюджету. За версією слідства, схему у 2013–2016 роках організував колишній народний депутат України. Його фірма ввела в оману Європейський суд з прав людини. Гроші держава виплатила на підставі дружнього врегулювання спору, а потім їх легалізували через конвертаційні центри, повідомляє НАБУ.
У вересні 2013 року представник ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» за вказівкою обвинуваченого звернувся до ЄСПЛ. Він вимагав стягнути з державного бюджету 54,18 млн грн боргу ПАТ «Київенерго». За його словами, судове рішення про цей борг не виконували з 2009 року.
Однак фірма не намагалася стягнути гроші, встановили детективи. Її майно й рахунки арештували за зобов'язаннями перед державним АТ «Родовід Банк» на понад 70 млн грн. Директора компанії притягнули до кримінальної відповідальності за шахрайство з фінансовими ресурсами. Від суду приховали й головне: напередодні звернення до ЄСПЛ фірма відступила право вимоги до «Київенерго» іншому підприємству й отримала за це ті самі 54,18 млн грн.
Після цього, за версією слідства, ексдепутат домовився з тодішнім керівництвом Міністерства юстиції. Урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ підготував декларацію про дружнє врегулювання спору. Нею держава фактично визнала свою вину за невиконання рішення у спорі двох приватних компаній, хоча право вимоги вже було продане. Після цього з бюджету на рахунок підконтрольної фірми перерахували 54,18 млн грн.
НАБУ не називає обвинуваченого. Медіа пов'язують справу з колишнім народним депутатом від «Народного фронту» Георгієм Логвинським. Слідство завершили в січні 2026 року.
Верховний Суд відмовив Логвинському у закритті справи «Золотого мандарина» на 54 млн грн
Логвинський виїхав з України, і з серпня 2023 року він перебуває в розшуку НАБУ. У червні 2024 року Апеляційна палата ВАКС скасувала відмову в заочному арешті ексдепутата. Його захист тоді вимагав визнати всі докази недопустимими.
Першими в цій справі підозри отримали шестеро фігурантів, серед них колишній урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Борис Бабін і колишня перша заступниця міністра юстиції Наталія Бернацька.
Про строки давності та інші ризики для топкорупційних справ у статті ZN.UА «ВАКС набирає темп: що допоможе закріпити прогрес» розповідає виконавчий директор Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе Андрій Боровик.
У вересні 2013 року представник ТОВ «Золотой Мандарин Ойл» за вказівкою обвинуваченого звернувся до ЄСПЛ. Він вимагав стягнути з державного бюджету 54,18 млн грн боргу ПАТ «Київенерго». За його словами, судове рішення про цей борг не виконували з 2009 року.
Однак фірма не намагалася стягнути гроші, встановили детективи. Її майно й рахунки арештували за зобов'язаннями перед державним АТ «Родовід Банк» на понад 70 млн грн. Директора компанії притягнули до кримінальної відповідальності за шахрайство з фінансовими ресурсами. Від суду приховали й головне: напередодні звернення до ЄСПЛ фірма відступила право вимоги до «Київенерго» іншому підприємству й отримала за це ті самі 54,18 млн грн.
Після цього, за версією слідства, ексдепутат домовився з тодішнім керівництвом Міністерства юстиції. Урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ підготував декларацію про дружнє врегулювання спору. Нею держава фактично визнала свою вину за невиконання рішення у спорі двох приватних компаній, хоча право вимоги вже було продане. Після цього з бюджету на рахунок підконтрольної фірми перерахували 54,18 млн грн.
НАБУ не називає обвинуваченого. Медіа пов'язують справу з колишнім народним депутатом від «Народного фронту» Георгієм Логвинським. Слідство завершили в січні 2026 року.
Верховний Суд відмовив Логвинському у закритті справи «Золотого мандарина» на 54 млн грн
Логвинський виїхав з України, і з серпня 2023 року він перебуває в розшуку НАБУ. У червні 2024 року Апеляційна палата ВАКС скасувала відмову в заочному арешті ексдепутата. Його захист тоді вимагав визнати всі докази недопустимими.
Першими в цій справі підозри отримали шестеро фігурантів, серед них колишній урядовий уповноважений у справах ЄСПЛ Борис Бабін і колишня перша заступниця міністра юстиції Наталія Бернацька.
Про строки давності та інші ризики для топкорупційних справ у статті ZN.UА «ВАКС набирає темп: що допоможе закріпити прогрес» розповідає виконавчий директор Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе Андрій Боровик.
Видавав себе за посадовця НАБУ і виманив у підприємця $480 тисяч: правоохоронці затримали шахрая
Національна поліція України разом із Управлінням внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України викрила шахрая, який видавав себе за працівника НАБУ та за гроші обіцяв підприємцю «вирішити» проблеми з податками, судами й кримінальним переслідуванням. Як повідомили в Бюро, за «послугу» шахрай вимагав майже пів мільйона доларів США. Затриманий правоохоронцями 29-річний чоловік дізнався про податкові перевірки підприємця та його дружини на близько 32 млн грн від батька. Останній запевнив підприємця, що його син нібито обіймає високу посаду в НАБУ і може допомогти владнати проблеми.Зі свого боку шахрай вигадував нові причини для передачі грошей і, серед іншого, розповідав про нібито «замовлення» з боку впливових людей та кримінальне провадження в Бюро економічної безрпеки, якого насправді не існувало.НАБУ спростувало вкид про обшуки у ЖумаділоваУ підсумку з вересня 2025 року до березня 2026 року підприємець передав чоловікові 280 тис. дол. США. Згодом нині затриманий попросив ще 200 тис. дол. за нібито організацію штучного банкрутства, скасування штрафів та зняття арешту з активів.Пізніше на зустріч із підприємцем він приніс підроблений судовий документ про нібито закриття справи. Під час отримання грошей його затримали.Затриманому чоловікові уже повідомили підозру за статтями:
- ч. 5 ст. 190 ККУ (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах);ч. 2 ст. 15 ККУ (закінчений замах на вчинення кримінального правопорушення).
Суддя з плівок НАБУ задекларував 8 млн грн "подарунка" для пасербиці від батька, який за 20 років заробив 615 тисяч
П'ятирічна пасербиця судді Господарського суду Києва Сергія Стасюка, який фігурує у справі "Феміда", у 2021 році отримала подарунок на 8 млн грн від свого рідного батька Романа Костюка — колишнього чоловіка нинішньої дружини судді. Стасюк задекларував цей подарунок, а журналісти з'ясували, що за попередні 20 років Костюк офіційно заробив лише 615 тисяч грн.
Про це йдеться в розслідуванні "Слідство.Інфо".
Операція "Феміда": з обшуками прийшли й до голів двох судів Верховного Суду
Документи Державної податкової служби, які журналісти отримали від джерел, свідчать, що з 2001 до 2021 року офіційний дохід Костюка становив 615 тисяч грн. Це приблизно у 13 разів менше за суму, яку він подарував доньці.
Журналістка "Слідство.Інфо" намагалася запитати Костюка, звідки він отримав гроші для подарунка, однак він не відповів на дзвінок.
Не стала пояснювати походження грошей і Ксенія Кучмасова — колишня дружина Костюка та нинішня дружина судді Стасюка.
"Якщо вам цікаво, то, будь ласка, зверніться в правоохоронні органи стосовно цього і поцікавтесь, чому і як. І ця інформація була так само перевірена. Все. Будь ласка, не заважайте мені працювати", — сказала вона журналістам.
Чому пів мільярда від Пашинського підуть саме фондам "Повернись живим" і Стерненка: пояснення ексголови ВАКС
У серпні НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, яку очолювали колишній народний депутат Максим Микитась та чинний парламентар Вадим Столар. Правоохоронці вважають, що учасники організації займалися рейдерським захопленням компаній із цінними активами. До групи входила й ексзаступниця голови офісу президента України Ірина Мудра.
«Понятійка» на мільйони. ZN.UА публікує текст угоди Столара і Микитася, що лягла в основу справи «Феміда»
Однією з компаній, якою, за версією слідства, намагалися заволодіти учасники схеми, була "Філософія девелопменту". За даними правоохоронців, її планували використати для заволодіння землею та корпусом колишнього заводу "Арсенал".
Слідство вважає, що для встановлення контролю над компанією суддя Господарського суду Києва Сергій Стасюк виніс ухвалу про відсторонення її тодішнього директора.
На оприлюднених НАБУ записах йдеться про винагороду судді за це рішення. Стасюку нібито мали передати 10 тисяч одиниць неназваної валюти.
У НАБУ перевіряють, чи затягував голова Касаційного суду справу Порошенка: спливли "плівки Мудрої"
За даними ЗМІ, Столар отримав підозру за п'ятьма статтями, серед яких створення злочинної організації, протиправне заволодіння майном, підробка документів та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем.
Микитася відправили в СІЗО з альтернативою застави у 30 млн гривень. Його спільнику — голові "Метробуду" Валентину Єлізарову — суд призначив 20 млн грн застави. Мудру також арештували на два місяці із заставою у 20 млн грн, частину цієї суми за неї вже внесли.
Як повідомляло ZN.UА, Столар повернувся в Україну, аби укласти угоду зі слідством. Фігуранту справ "Форрест Гамп" і "Феміда" призначили 300 млн грн застави без взяття під варту. За нашою інформацією, тривала відсутність загрожувала йому втратою контролю за бізнес-активами: партнери могли скористатися його становищем для їхнього перерозподілу. Тому він повернувся, щоб утримати свою бізнес-імперію.
Столар у визначений строк заставу не вніс, однак НАБУ та САП не звернулися до ВАКС із клопотанням про зміну йому запобіжного заходу на тримання під вартою.
Як з'ясувало ZN.UА, Столар поінформував прокурорів про наявність грошей і готовність перерахувати заставу, проте банки блокують операцію. Фінмоніторинг відмовляється проводити транзакції, маркуючи ці гроші як ризикові. За даними співрозмовників, самі банкіри неформально пояснюють відмови застереженнями від НБУ не проводити застави у цих справах.
Аналогічна ситуація виникла із заставою за іншу фігурантку цих розслідувань — колишню заступницю керівника офісу президента Ірину Мудру. Слідчий суддя ВАКС зобов'язав Нацбанк за добу перевірити, чи дійсно банки блокують заставу за неї. Адвокати Мудрої заявили, що НБУ протягом 24 годин не виконав ухвалу суду. Водночас у Нацбанку стверджують, що офіційно не отримували документи, тому закиди щодо ігнорування судового рішення там вважають безпідставними.
Про це йдеться в розслідуванні "Слідство.Інфо".
Операція "Феміда": з обшуками прийшли й до голів двох судів Верховного Суду
Документи Державної податкової служби, які журналісти отримали від джерел, свідчать, що з 2001 до 2021 року офіційний дохід Костюка становив 615 тисяч грн. Це приблизно у 13 разів менше за суму, яку він подарував доньці.
Журналістка "Слідство.Інфо" намагалася запитати Костюка, звідки він отримав гроші для подарунка, однак він не відповів на дзвінок.
Не стала пояснювати походження грошей і Ксенія Кучмасова — колишня дружина Костюка та нинішня дружина судді Стасюка.
"Якщо вам цікаво, то, будь ласка, зверніться в правоохоронні органи стосовно цього і поцікавтесь, чому і як. І ця інформація була так само перевірена. Все. Будь ласка, не заважайте мені працювати", — сказала вона журналістам.
Чому пів мільярда від Пашинського підуть саме фондам "Повернись живим" і Стерненка: пояснення ексголови ВАКС
У серпні НАБУ та САП заявили про викриття злочинної організації, яку очолювали колишній народний депутат Максим Микитась та чинний парламентар Вадим Столар. Правоохоронці вважають, що учасники організації займалися рейдерським захопленням компаній із цінними активами. До групи входила й ексзаступниця голови офісу президента України Ірина Мудра.
«Понятійка» на мільйони. ZN.UА публікує текст угоди Столара і Микитася, що лягла в основу справи «Феміда»
Однією з компаній, якою, за версією слідства, намагалися заволодіти учасники схеми, була "Філософія девелопменту". За даними правоохоронців, її планували використати для заволодіння землею та корпусом колишнього заводу "Арсенал".
Слідство вважає, що для встановлення контролю над компанією суддя Господарського суду Києва Сергій Стасюк виніс ухвалу про відсторонення її тодішнього директора.
На оприлюднених НАБУ записах йдеться про винагороду судді за це рішення. Стасюку нібито мали передати 10 тисяч одиниць неназваної валюти.
У НАБУ перевіряють, чи затягував голова Касаційного суду справу Порошенка: спливли "плівки Мудрої"
За даними ЗМІ, Столар отримав підозру за п'ятьма статтями, серед яких створення злочинної організації, протиправне заволодіння майном, підробка документів та несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем.
Микитася відправили в СІЗО з альтернативою застави у 30 млн гривень. Його спільнику — голові "Метробуду" Валентину Єлізарову — суд призначив 20 млн грн застави. Мудру також арештували на два місяці із заставою у 20 млн грн, частину цієї суми за неї вже внесли.
Як повідомляло ZN.UА, Столар повернувся в Україну, аби укласти угоду зі слідством. Фігуранту справ "Форрест Гамп" і "Феміда" призначили 300 млн грн застави без взяття під варту. За нашою інформацією, тривала відсутність загрожувала йому втратою контролю за бізнес-активами: партнери могли скористатися його становищем для їхнього перерозподілу. Тому він повернувся, щоб утримати свою бізнес-імперію.
Столар у визначений строк заставу не вніс, однак НАБУ та САП не звернулися до ВАКС із клопотанням про зміну йому запобіжного заходу на тримання під вартою.
Як з'ясувало ZN.UА, Столар поінформував прокурорів про наявність грошей і готовність перерахувати заставу, проте банки блокують операцію. Фінмоніторинг відмовляється проводити транзакції, маркуючи ці гроші як ризикові. За даними співрозмовників, самі банкіри неформально пояснюють відмови застереженнями від НБУ не проводити застави у цих справах.
Аналогічна ситуація виникла із заставою за іншу фігурантку цих розслідувань — колишню заступницю керівника офісу президента Ірину Мудру. Слідчий суддя ВАКС зобов'язав Нацбанк за добу перевірити, чи дійсно банки блокують заставу за неї. Адвокати Мудрої заявили, що НБУ протягом 24 годин не виконав ухвалу суду. Водночас у Нацбанку стверджують, що офіційно не отримували документи, тому закиди щодо ігнорування судового рішення там вважають безпідставними.
Артем Шило пішов на угоду зі слідством
Go to zn.ua
Колишній радник офісу президента та ексначальник Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки Служби безпеки України Артем Шило пішов на угоду зі слідством у справі про розкрадання на «Укрзалізниці».
Як повідомив Центр протидії корупції, під час засідання Вищого антикорупційного суду 29 вересня прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомив про досягнення домовленості щодо укладення угоди про визнання винуватості з Артемом Шилом та Констянтином Мельником (інший обвинувачений) та попросив виділити справу щодо Шила в окреме провадження.
ВАКС погодив прохання прокурора. Далі Вищий антикорупційний суд України має розглянути саму угоду та вирішити, чи відповідає вона закону та суспільному інтересу. Деталі угоди поки не відомі.
Дружина експрацівника СБУ та ексрадника ОП Артема Шила за два роки придбала в ОАЕ дев’ять об’єктів нерухомості – Схеми
Підозру Артему Шилу оголосили навесні 2024 року. Вона стосується подій 2021-2022 років, коли організована група на чолі з Шилом під час закупівель трансформаторів за завищеними цінами заволоділа грошима «Укрзалізниці». Збитки держави оцінили на суму 94,8 млн грн. Цікавим моментом було й те, що трансформатори закуповувались через фірму-прокладку у виробника, яким частково володіли юридичні особи з Росії.
Ще в листопаді 2022 року у розслідуванні Віhus.Іnfо йшлося, що Артем Шило за десять років на держслужбі накопичив майна майже на $4 млн. Його також називали близьким до заступника керівника офісу президента України Олега Татарова і тих, хто «стежить за залізницею». Крім того, саме із Шилом пов'язують появу в Україні російського букмекера 1хВеt.
Артем Шило працював у СБУ з 2012. Під час переділу сфер впливу в СБУ між угрупованнями Андрія Єрмака та Івана Баканова у 2021 році він звільнився зі служби. Згідно з офіційними даними Артем Вікторович Шило у лютому 2022 року відкрив та у липні закрив у Харкові ФОП, зареєстрований для діяльності у сфері права та інформатизації. Паралельно у квітні 2022 року він заснував у Києві юридичне ТОВ «Пріккер», директором якого є його батько Віктор Шило. Повернувся до СБУ одразу після того, як його очолив Василь Малюк.
Водночас перед оголошенням підозри Артема Шила звільнили з посади начальника в СБУ. За даними ZN.UА, ініціатором відставки був особисто президент Володимир Зеленський.
Як повідомив Центр протидії корупції, під час засідання Вищого антикорупційного суду 29 вересня прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури повідомив про досягнення домовленості щодо укладення угоди про визнання винуватості з Артемом Шилом та Констянтином Мельником (інший обвинувачений) та попросив виділити справу щодо Шила в окреме провадження.
ВАКС погодив прохання прокурора. Далі Вищий антикорупційний суд України має розглянути саму угоду та вирішити, чи відповідає вона закону та суспільному інтересу. Деталі угоди поки не відомі.
Дружина експрацівника СБУ та ексрадника ОП Артема Шила за два роки придбала в ОАЕ дев’ять об’єктів нерухомості – Схеми
Підозру Артему Шилу оголосили навесні 2024 року. Вона стосується подій 2021-2022 років, коли організована група на чолі з Шилом під час закупівель трансформаторів за завищеними цінами заволоділа грошима «Укрзалізниці». Збитки держави оцінили на суму 94,8 млн грн. Цікавим моментом було й те, що трансформатори закуповувались через фірму-прокладку у виробника, яким частково володіли юридичні особи з Росії.
Ще в листопаді 2022 року у розслідуванні Віhus.Іnfо йшлося, що Артем Шило за десять років на держслужбі накопичив майна майже на $4 млн. Його також називали близьким до заступника керівника офісу президента України Олега Татарова і тих, хто «стежить за залізницею». Крім того, саме із Шилом пов'язують появу в Україні російського букмекера 1хВеt.
Артем Шило працював у СБУ з 2012. Під час переділу сфер впливу в СБУ між угрупованнями Андрія Єрмака та Івана Баканова у 2021 році він звільнився зі служби. Згідно з офіційними даними Артем Вікторович Шило у лютому 2022 року відкрив та у липні закрив у Харкові ФОП, зареєстрований для діяльності у сфері права та інформатизації. Паралельно у квітні 2022 року він заснував у Києві юридичне ТОВ «Пріккер», директором якого є його батько Віктор Шило. Повернувся до СБУ одразу після того, як його очолив Василь Малюк.
Водночас перед оголошенням підозри Артема Шила звільнили з посади начальника в СБУ. За даними ZN.UА, ініціатором відставки був особисто президент Володимир Зеленський.
Go to zn.uaЧи дійсно Пашинський відкупився від тюрми: Шабунін пояснив, що реально стоїть за угодою
Угода слідства із колишнім виконувачем обов'язків глави Адміністрації президента Сергієм Пашинським стала можливою на підставі його згоди дати викривальні свідчення щодо інших фігурантів слідства, тому він не банально відкупився від тюрми, а створив можливості для глибшого розслідування корупційних правопорушень, заявив голова правління «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.
Активіст вказав, що Пашинський визнав вину у привласненні 800 млн грн. Водночас за умовами угоди зі слідством він поверне державі 600 млн грн та додатково сплатить на потреби ЗСУ фондам «Повернись живим» і фонду Стерненка ще 500 млн грн. Додатково 100 млн грн сплатить у бюджет інший фігурант справи Сергій Тищенко. Тобто в сумі Пашинський та його спільник повернуть державі 1,2 млрд грн.
«Щоправда, ми серйозно втрачаємо на інфляції за ці роки, але вже як є. Але і це ще не все і не головне. Угоду з організатором укладають лише тоді, коли він викриває іншого організатора. Кого саме, поки невідомо, бо угода закрита. Але я з нетерпінням чекаю нових поворотів в цій справі на основі викривальних свідчень Пашинського», — заявив Шабунін.
Він додав, що цю угоду зі слідством не можна класифікувати як простий відкуп ще й тому, що справа про привласнення «нафтопродуктів Курченка» налічує майже 150 томів, а строки давності спливають у найближчі три роки. Відповідно, адвокати Пашинського без проблем могли б затягнути процес, і він взагалі не поніс відповідальності.
«Тож питання не в тому, що краще – тюрма чи гроші. Питання в тому, що ми реально могли отримати», — підсумував Шабунін.
Від Курченка до Пашинського: що не так з Одеським НПЗ
Нагадаємо, 24 вересня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості з Сергієм Пашинським. Останній визнав свою вину, зобов’язався повернути збитки та сплатити штраф. Додатково йому на рік заборонили обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Конфіскацію майна угода не передбачає, оскільки таке покарання за такий злочин з'явилося в Кримінальному кодексі уже після злочину, у червні 2020 року.
Справа стосується подій весни-літа 2014 року, коли Пашинський використав службове становище, щоб заволодіти арештованими нафтопродуктами. Держава втратила понад 817 млн гривень.
Минулого року на угоду зі слідством пішов інший фігурант справи, бізнесмен Сергій Тищенко.
Активіст вказав, що Пашинський визнав вину у привласненні 800 млн грн. Водночас за умовами угоди зі слідством він поверне державі 600 млн грн та додатково сплатить на потреби ЗСУ фондам «Повернись живим» і фонду Стерненка ще 500 млн грн. Додатково 100 млн грн сплатить у бюджет інший фігурант справи Сергій Тищенко. Тобто в сумі Пашинський та його спільник повернуть державі 1,2 млрд грн.
«Щоправда, ми серйозно втрачаємо на інфляції за ці роки, але вже як є. Але і це ще не все і не головне. Угоду з організатором укладають лише тоді, коли він викриває іншого організатора. Кого саме, поки невідомо, бо угода закрита. Але я з нетерпінням чекаю нових поворотів в цій справі на основі викривальних свідчень Пашинського», — заявив Шабунін.
Він додав, що цю угоду зі слідством не можна класифікувати як простий відкуп ще й тому, що справа про привласнення «нафтопродуктів Курченка» налічує майже 150 томів, а строки давності спливають у найближчі три роки. Відповідно, адвокати Пашинського без проблем могли б затягнути процес, і він взагалі не поніс відповідальності.
«Тож питання не в тому, що краще – тюрма чи гроші. Питання в тому, що ми реально могли отримати», — підсумував Шабунін.
Від Курченка до Пашинського: що не так з Одеським НПЗ
Нагадаємо, 24 вересня Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомила, що ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості з Сергієм Пашинським. Останній визнав свою вину, зобов’язався повернути збитки та сплатити штраф. Додатково йому на рік заборонили обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування. Конфіскацію майна угода не передбачає, оскільки таке покарання за такий злочин з'явилося в Кримінальному кодексі уже після злочину, у червні 2020 року.
Справа стосується подій весни-літа 2014 року, коли Пашинський використав службове становище, щоб заволодіти арештованими нафтопродуктами. Держава втратила понад 817 млн гривень.
Минулого року на угоду зі слідством пішов інший фігурант справи, бізнесмен Сергій Тищенко.
Розслідування Bihus.info: знайомі Татарова отримали житло в новобудовах
Журналісти знайшли 11 квартир у київських ЖК «Аквамарин» і «Перлина Нивок», оформлених на двох жінок, пов'язаних із бізнесменом Ніколою Мірто. Мірто близький до заступника керівника офісу президента України Олега Татарова. Ринкова вартість цієї нерухомості перевищує мільйон доларів. Обидва комплекси роками були довгобудами, і держава так і не отримала там значної частини обіцяних квартир, йдеться в розслідуванні Віhus.Іnfо.
Власниці нерухомості — Наталія Писарева і Владлена Тимошенко. Писарева — киянка 1950 року народження, яка понад 20 років тому працювала в банках. Тимошенко народилася 1992 року в Луганську і, судячи з фото в соцмережах, раніше працювала офіціанткою. Разом вони мають чотири квартири в «Аквамарині» та сім у «Перлині Нивок». Більшість оформлено на Писареву. Вартість журналісти оцінили за оголошеннями про продаж: близько 850 доларів за квадратний метр у «Перлині Нивок» і півтори тисячі в «Аквамарині».
«Аквамарин» у Святошинському районі будували на замовлення СБУ, свою частку квартир мав отримати й Національний банк. Комплекс планували здати ще 2007 року, але забудовник збанкрутував. За початковим договором СБУ мала отримати 38 квартир. Згодом квоту зменшили до 16, а зрештою служба отримала чотири квартири і ще одну під Києвом. Нацбанк недоотримав 19 квартир.
«Перлину Нивок» почали зводити близько 20 років тому для Управління державної охорони. З обіцяних 103 квартир відомство отримало 65. Після банкрутства забудовника частину житла, яке власники не внесли в електронний реєстр, почали продавати вдруге. Фінансова компанія, яка займалася перепродажем, за даними журналістів, була пов'язана з орбітою «Укрбуду».
Три з тих 65 квартир, що дісталися УДО, тепер належать Писаревій і Тимошенко. Кожна мала площу близько 100 кв. м. Нові власниці їх перепланували і зробили з трьох квартир дев'ять. Ще дві квартири Писаревої в «Перлині» вперше з'явилися в реєстрі нерухомості лише тоді, коли вона їх купила. В «Аквамарині» зрозуміле походження тільки двох квартир із чотирьох: жінка викупила їх у приватних власників. Одна з них, судячи з нумерації, раніше належала Нацбанку. Реєстраційна історія двох інших порожня. Від розмови з журналістами власниці відмовилися.
Італійський ресторатор Мірто багато років живе в Києві і колись був клієнтом адвокатського об'єднання Татарова. У 2021 році він вказав дружину Татарова як майбутню опікунку свого сина, і це зазначено в декларації посадовця. У листопаді 2025 року Мірто і Писарева заснували британську компанію «Апостоло». Одразу після створення вона увійшла до структури власності київської фірми, яка раніше була оформлена на них напряму. У червні 2026-го місце Писаревої в «Апостоло» зайняла Тимошенко.
Розслідувачі перевірили й декларацію самого Татарова. З неї зникла квартира площею 111 кв. м у ЖК «Подолград» на Воздвиженці, в яку він інвестував ще 2016 року. Це був об'єкт «Укрбуду», який після падіння компанії добудував «Київміськбуд». Перед здачею будинку Татаров переуступив права на квартиру й отримав майже 8 млн грн.
Елітні маєтки, вісім квартир та "наукові зв’язки" з Татаровим: як живе правоохоронна династія Дроздів — hrоmаdskе
За документами, покупцем став адвокат Олександр Квятківський, родом із Вінниччини. Судячи з судового реєстру, він веде переважно страхові та сімейні справи. Квятківський також співзаснував Федерацію стендової стрільби Києва і тренує в клубі «Стенфорд» під Обуховом. За даними джерел Віhus.Іnfо, у цьому клубі регулярно збирається верхівка кількох правоохоронних органів, а раніше бував і Татаров.
Офіційний дохід Квятківського становить близько 300 тис. грн на рік. Його фірма «Центр універсального асистансу» у 2025 році отримала приблизно мільйон гривень чистого прибутку. Через пів року після купівлі адвокат досі живе у своїй квартирі на Печерську, в старому будинку. Кілька років тому, коли він ділив майно з колишньою дружиною, суд зобов'язав його продати автомобіль, щоб погасити борг за комунальні послуги, і виплатити їй 20 тис. доларів.
Сам Квятківський пояснив, що мав гроші від продажу дорогого автомобіля і «власні накопичення за 50 років свідомого життя». Квартиру, за його словами, він знайшов через рієлтора, бо в цьому будинку живе його близький родич, і ще поторгувався щодо ціни. З Татаровим адвокат, як він стверджує, познайомився лише тоді, коли той підписував документи на угоді.
Rеutеrs про Татарова і Єрмака: звинувачення в корупції переслідують соратників Зеленського
Наприкінці 2020 року НАБУ повідомило Татарову про підозру у справі про обмін землі Нацгвардії на квартири в ЖК «Аристократ» і на Червоному хуторі, де різниця у вартості сягала близько 80 млн грн. Справу забрали в НАБУ й закрили. В «Аристократі» квартира дісталася тещі нинішнього керівника Нацполіції Максима Цуцкірідзе, якого журналісти називають земляком і соратником Татарова.
Докладніше про те, чому Татаров і досі залишається без підозри, хоча його вважають куратором правоохоронної системи, у статті «Данина з війни. Як влада привласнює Україну та що ми маємо запам'ятати, аби це не повторилося» пише редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UА Інна Ведернікова.
Власниці нерухомості — Наталія Писарева і Владлена Тимошенко. Писарева — киянка 1950 року народження, яка понад 20 років тому працювала в банках. Тимошенко народилася 1992 року в Луганську і, судячи з фото в соцмережах, раніше працювала офіціанткою. Разом вони мають чотири квартири в «Аквамарині» та сім у «Перлині Нивок». Більшість оформлено на Писареву. Вартість журналісти оцінили за оголошеннями про продаж: близько 850 доларів за квадратний метр у «Перлині Нивок» і півтори тисячі в «Аквамарині».
«Аквамарин» у Святошинському районі будували на замовлення СБУ, свою частку квартир мав отримати й Національний банк. Комплекс планували здати ще 2007 року, але забудовник збанкрутував. За початковим договором СБУ мала отримати 38 квартир. Згодом квоту зменшили до 16, а зрештою служба отримала чотири квартири і ще одну під Києвом. Нацбанк недоотримав 19 квартир.
«Перлину Нивок» почали зводити близько 20 років тому для Управління державної охорони. З обіцяних 103 квартир відомство отримало 65. Після банкрутства забудовника частину житла, яке власники не внесли в електронний реєстр, почали продавати вдруге. Фінансова компанія, яка займалася перепродажем, за даними журналістів, була пов'язана з орбітою «Укрбуду».
Три з тих 65 квартир, що дісталися УДО, тепер належать Писаревій і Тимошенко. Кожна мала площу близько 100 кв. м. Нові власниці їх перепланували і зробили з трьох квартир дев'ять. Ще дві квартири Писаревої в «Перлині» вперше з'явилися в реєстрі нерухомості лише тоді, коли вона їх купила. В «Аквамарині» зрозуміле походження тільки двох квартир із чотирьох: жінка викупила їх у приватних власників. Одна з них, судячи з нумерації, раніше належала Нацбанку. Реєстраційна історія двох інших порожня. Від розмови з журналістами власниці відмовилися.
Італійський ресторатор Мірто багато років живе в Києві і колись був клієнтом адвокатського об'єднання Татарова. У 2021 році він вказав дружину Татарова як майбутню опікунку свого сина, і це зазначено в декларації посадовця. У листопаді 2025 року Мірто і Писарева заснували британську компанію «Апостоло». Одразу після створення вона увійшла до структури власності київської фірми, яка раніше була оформлена на них напряму. У червні 2026-го місце Писаревої в «Апостоло» зайняла Тимошенко.
Розслідувачі перевірили й декларацію самого Татарова. З неї зникла квартира площею 111 кв. м у ЖК «Подолград» на Воздвиженці, в яку він інвестував ще 2016 року. Це був об'єкт «Укрбуду», який після падіння компанії добудував «Київміськбуд». Перед здачею будинку Татаров переуступив права на квартиру й отримав майже 8 млн грн.
Елітні маєтки, вісім квартир та "наукові зв’язки" з Татаровим: як живе правоохоронна династія Дроздів — hrоmаdskе
За документами, покупцем став адвокат Олександр Квятківський, родом із Вінниччини. Судячи з судового реєстру, він веде переважно страхові та сімейні справи. Квятківський також співзаснував Федерацію стендової стрільби Києва і тренує в клубі «Стенфорд» під Обуховом. За даними джерел Віhus.Іnfо, у цьому клубі регулярно збирається верхівка кількох правоохоронних органів, а раніше бував і Татаров.
Офіційний дохід Квятківського становить близько 300 тис. грн на рік. Його фірма «Центр універсального асистансу» у 2025 році отримала приблизно мільйон гривень чистого прибутку. Через пів року після купівлі адвокат досі живе у своїй квартирі на Печерську, в старому будинку. Кілька років тому, коли він ділив майно з колишньою дружиною, суд зобов'язав його продати автомобіль, щоб погасити борг за комунальні послуги, і виплатити їй 20 тис. доларів.
Сам Квятківський пояснив, що мав гроші від продажу дорогого автомобіля і «власні накопичення за 50 років свідомого життя». Квартиру, за його словами, він знайшов через рієлтора, бо в цьому будинку живе його близький родич, і ще поторгувався щодо ціни. З Татаровим адвокат, як він стверджує, познайомився лише тоді, коли той підписував документи на угоді.
Rеutеrs про Татарова і Єрмака: звинувачення в корупції переслідують соратників Зеленського
Наприкінці 2020 року НАБУ повідомило Татарову про підозру у справі про обмін землі Нацгвардії на квартири в ЖК «Аристократ» і на Червоному хуторі, де різниця у вартості сягала близько 80 млн грн. Справу забрали в НАБУ й закрили. В «Аристократі» квартира дісталася тещі нинішнього керівника Нацполіції Максима Цуцкірідзе, якого журналісти називають земляком і соратником Татарова.
Докладніше про те, чому Татаров і досі залишається без підозри, хоча його вважають куратором правоохоронної системи, у статті «Данина з війни. Як влада привласнює Україну та що ми маємо запам'ятати, аби це не повторилося» пише редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UА Інна Ведернікова.
Апеляційна палата ВАКС відмовила у передачі справи Тетяни Крупи до іншого суду
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду України відмовилася передавати до іншого суду справу колишньої очільниці Хмельницької медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Тетяни Крупи. Захист хотів, щоб провадження слухали в Хмельницькому. Отже, справа про незаконне збагачення залишається у ВАКС, повідомляє Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе.
Адвокати доводили, що ні Крупа, ні члени її родини не належать до кола людей, чиї справи розглядає ВАКС. На думку захисту, декларації вона подавала як лікарка, а провадження щодо лікарів антикорупційному суду не підсудні. Тому, як вважають адвокати, справу мав би розглядати Хмельницький міськрайонний суд.
Прокурор із цим не погодився. Він наполіг, що на час вчинення злочину Крупа була депутаткою Хмельницької обласної ради. Такі провадження розглядає саме ВАКС, тож прокурор попросив відхилити клопотання.
Після наради колегія суддів відмовила захисту. Справа залишається у Вищому антикорупційному суді.
НАБУ і САП обвинувачують ексдепутатку облради від «Слуги народу», її чоловіка Володимира та сина Олександра в незаконному збагаченні, недекларуванні та легалізації грошей.
Крупу затримали в жовтні 2024 року. Спочатку суд арештував її з альтернативою застави 500 млн грн і згодом кілька разів зменшував суму. У вересні 2025 року ВАКС змінив запобіжний захід на заставу у 20 млн грн. Докладніше про те, чому ВАКС уперше скоротив кількість нерозглянутих справ і що загрожує цьому прогресу, у статті ZN.UА «ВАКС набирає темп: що допоможе закріпити прогрес» пише виконавчий директор Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе Андрій Боровик.
Адвокати доводили, що ні Крупа, ні члени її родини не належать до кола людей, чиї справи розглядає ВАКС. На думку захисту, декларації вона подавала як лікарка, а провадження щодо лікарів антикорупційному суду не підсудні. Тому, як вважають адвокати, справу мав би розглядати Хмельницький міськрайонний суд.
Прокурор із цим не погодився. Він наполіг, що на час вчинення злочину Крупа була депутаткою Хмельницької обласної ради. Такі провадження розглядає саме ВАКС, тож прокурор попросив відхилити клопотання.
Після наради колегія суддів відмовила захисту. Справа залишається у Вищому антикорупційному суді.
НАБУ і САП обвинувачують ексдепутатку облради від «Слуги народу», її чоловіка Володимира та сина Олександра в незаконному збагаченні, недекларуванні та легалізації грошей.
Крупу затримали в жовтні 2024 року. Спочатку суд арештував її з альтернативою застави 500 млн грн і згодом кілька разів зменшував суму. У вересні 2025 року ВАКС змінив запобіжний захід на заставу у 20 млн грн. Докладніше про те, чому ВАКС уперше скоротив кількість нерозглянутих справ і що загрожує цьому прогресу, у статті ZN.UА «ВАКС набирає темп: що допоможе закріпити прогрес» пише виконавчий директор Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе Андрій Боровик.
НБУ заперечив, що ігнорує вимоги ВАКС у справі Мудрої
Національний банк України заявив, що не отримував в офіційному порядку ухвали ВАКС щодо перевірки банків, які відмовляються приймати заставу за ексзаступницю керівника офісу президента Ірину Мудру. Тому звинувачення в невиконанні рішення суду регулятор вважає некоректними. Регулятор уже почав діяти на підставі копії документа, отриманої від адвокатів, повідомляє НБУ.
За кримінальним процесуальним законодавством ухвалу має направити до Нацбанку безпосередньо суд. Ні через «Електронний суд», ні іншими офіційними каналами документ досі не надійшов. У регуляторі наголосили: «Гучність публічних заяв не може змінювати встановлений законом порядок виконання судових рішень».
Не чекаючи на офіційний документ, НБУ отримав копію ухвали разом зі зверненням захисту, надіслав запити до банків, які назвали адвокати, і вже отримав від них пояснення щодо причин відхилення або проведення операцій. Ці відповіді зараз аналізують. Нацбанк також розпочав перевірку того, чи дотримуються банки платіжного законодавства, готує для них роз'яснення щодо операцій із внесення застави й відповідь ВАКС та захисту.
Поки що в розпорядженні НБУ лише вступна й резолютивна частини ухвали. Повний текст мають оприлюднити 29 вересня, і тоді регулятор зможе проаналізувати мотиви суду. У Нацбанку пообіцяли: «Після надходження ухвали ВАКС у встановленому законодавством порядку Національний банк забезпечить її належне виконання».
Регулятор вкотре заперечив, що давав банкам вказівки чи рекомендації блокувати платежі із заставою або, навпаки, обов'язково їх проводити. Кожен банк, за словами НБУ, ухвалює рішення сам, проаналізувавши конкретну операцію з урахуванням ризиків. Як аргумент Нацбанк наводить результат: станом на кінець минулого тижня банки перерахували на депозитний рахунок ВАКС понад половину визначеної судом суми застави за Мудру. Тому твердження про те, що фінустанови відмовляються проводити будь-які такі платежі, у регуляторі називають неправдивими.
Віhus.іnfо: як Мудра усунула перешкоду на шляху рейдерської схеми Микитася
24 вересня ВАКС задовольнив скаргу захисту Мудрої та зобов'язав НБУ перевірити відмови банків приймати заставу на депозитний рахунок суду. Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає. 27 вересня адвокати з компанії «Міллер» заявили, що регулятор не виконав рішення суду протягом 24 годин і не передав захисту листування з банками. За даними джерел ZN.UА, банки блокують застави за Столара та Мудру, неофіційно посилаючись на рекомендацію Нацбанку. У НБУ тоді відповіли, що відмовили 15 банків, і пояснили це їхнім бажанням уникнути репутаційних ризиків.
Мудра фігурує в розслідуванні НАБУ і САП «Форрест Гамп». За версією слідства, разом із Максимом Микитасем і Вадимом Столаром вона допомогла легалізувати 150 млн грн, щоб внести заставу за Германа Галущенка. 25 серпня ВАКС узяв її під варту на 60 днів із можливістю внести 20 млн грн застави.
За кримінальним процесуальним законодавством ухвалу має направити до Нацбанку безпосередньо суд. Ні через «Електронний суд», ні іншими офіційними каналами документ досі не надійшов. У регуляторі наголосили: «Гучність публічних заяв не може змінювати встановлений законом порядок виконання судових рішень».
Не чекаючи на офіційний документ, НБУ отримав копію ухвали разом зі зверненням захисту, надіслав запити до банків, які назвали адвокати, і вже отримав від них пояснення щодо причин відхилення або проведення операцій. Ці відповіді зараз аналізують. Нацбанк також розпочав перевірку того, чи дотримуються банки платіжного законодавства, готує для них роз'яснення щодо операцій із внесення застави й відповідь ВАКС та захисту.
Поки що в розпорядженні НБУ лише вступна й резолютивна частини ухвали. Повний текст мають оприлюднити 29 вересня, і тоді регулятор зможе проаналізувати мотиви суду. У Нацбанку пообіцяли: «Після надходження ухвали ВАКС у встановленому законодавством порядку Національний банк забезпечить її належне виконання».
Регулятор вкотре заперечив, що давав банкам вказівки чи рекомендації блокувати платежі із заставою або, навпаки, обов'язково їх проводити. Кожен банк, за словами НБУ, ухвалює рішення сам, проаналізувавши конкретну операцію з урахуванням ризиків. Як аргумент Нацбанк наводить результат: станом на кінець минулого тижня банки перерахували на депозитний рахунок ВАКС понад половину визначеної судом суми застави за Мудру. Тому твердження про те, що фінустанови відмовляються проводити будь-які такі платежі, у регуляторі називають неправдивими.
Віhus.іnfо: як Мудра усунула перешкоду на шляху рейдерської схеми Микитася
24 вересня ВАКС задовольнив скаргу захисту Мудрої та зобов'язав НБУ перевірити відмови банків приймати заставу на депозитний рахунок суду. Ухвала остаточна й оскарженню не підлягає. 27 вересня адвокати з компанії «Міллер» заявили, що регулятор не виконав рішення суду протягом 24 годин і не передав захисту листування з банками. За даними джерел ZN.UА, банки блокують застави за Столара та Мудру, неофіційно посилаючись на рекомендацію Нацбанку. У НБУ тоді відповіли, що відмовили 15 банків, і пояснили це їхнім бажанням уникнути репутаційних ризиків.
Мудра фігурує в розслідуванні НАБУ і САП «Форрест Гамп». За версією слідства, разом із Максимом Микитасем і Вадимом Столаром вона допомогла легалізувати 150 млн грн, щоб внести заставу за Германа Галущенка. 25 серпня ВАКС узяв її під варту на 60 днів із можливістю внести 20 млн грн застави.
НБУ не виконав ухвалу ВАКС перевірити факти блокування банками внесення застави за Мудру
Національний банк України протягом 24 годин не виконав ухвалу Вищого антикорупційного суду України щодо перевірки фактів блокування банками внесення застави за ексзаступницю керівника офісу президента Ірину Мудру на депозитний рахунок суду. НБУ не повідомив адвокатів про результати перевірки, повідомила компанія "Міллер".
Сторона захисту Мудрої не отримала копії листів та інших комунікацій НБУ з банками щодо платежів застави на депозитний рахунок суду.
Правозахисники заявили про «неприпустиму практику» блокування банками застав за Столара і Мудру
ВАКС також зобов'язав Національний банк України вжити заходів у разі "безпідставної відмови у платежі лише за видом платежу, отримувачем або ІВАN" та "забезпечити наявність доступних каналів для прийняття застави".
Віhus.іnfо: як Мудра усунула перешкоду на шляху рейдерської схеми Микитася
За даними САП, Ірина Мудра разом із колишнім народним депутатом Максимом Микитасем та чинним народним депутатом Вадимом Столаром входила до групи, яка незаконно заволоділа дорогою нерухомістю. Мудра разом із Микитасем та Столаром також забезпечила легалізацію 150 млн гривень для внесення застави за одного з фігурантів справи "Мідас" та ексміністра енергетики і юстиції Германа Галущенка. 19 серпня, через кілька годин після початку слідчих дій, її звільнили з посади в офісі президента. Згодом ВАКС узяв Мудру під варту з альтернативою у вигляді застави. За даними джерел ZN.UА, із призначених 20 млн грн Мудра встигла внести п'ять мільйонів власних грошей, після чого її рахунки арештували. Решту суми намагався переказати її чоловік, але відмови надходили від фінмоніторингу.
Співрозмовники ZN.UА вказують, що проблема не в самому фінансовому моніторингу, а в ручному втручанні в його роботу. У НБУ заявили, що "жодного ручного втручання немає" та додали, що єдина причина відмов банків — це їхнє бажання уникнути репутаційних ризиків.
Сторона захисту Мудрої не отримала копії листів та інших комунікацій НБУ з банками щодо платежів застави на депозитний рахунок суду.
Правозахисники заявили про «неприпустиму практику» блокування банками застав за Столара і Мудру
ВАКС також зобов'язав Національний банк України вжити заходів у разі "безпідставної відмови у платежі лише за видом платежу, отримувачем або ІВАN" та "забезпечити наявність доступних каналів для прийняття застави".
Віhus.іnfо: як Мудра усунула перешкоду на шляху рейдерської схеми Микитася
За даними САП, Ірина Мудра разом із колишнім народним депутатом Максимом Микитасем та чинним народним депутатом Вадимом Столаром входила до групи, яка незаконно заволоділа дорогою нерухомістю. Мудра разом із Микитасем та Столаром також забезпечила легалізацію 150 млн гривень для внесення застави за одного з фігурантів справи "Мідас" та ексміністра енергетики і юстиції Германа Галущенка. 19 серпня, через кілька годин після початку слідчих дій, її звільнили з посади в офісі президента. Згодом ВАКС узяв Мудру під варту з альтернативою у вигляді застави. За даними джерел ZN.UА, із призначених 20 млн грн Мудра встигла внести п'ять мільйонів власних грошей, після чого її рахунки арештували. Решту суми намагався переказати її чоловік, але відмови надходили від фінмоніторингу.
Співрозмовники ZN.UА вказують, що проблема не в самому фінансовому моніторингу, а в ручному втручанні в його роботу. У НБУ заявили, що "жодного ручного втручання немає" та додали, що єдина причина відмов банків — це їхнє бажання уникнути репутаційних ризиків.
Чому пів мільярда від Пашинського підуть саме фондам "Повернись живим" і Стерненка: пояснення ексголови ВАКС
Колишня голова Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко пояснила, чому суд погодив умову угоди ексголови Адміністрації президента Сергія Пашинського, за якою він має перерахувати 400 млн грн фонду "Повернись живим" та 100 млн грн фонду "Спільнота Стерненка". За її словами, куди саме спрямовувати благодійні платежі та в якому розмірі домовляються сторона обвинувачення і захист, а суд перевіряє, чи відповідає така угода закону."Суд не може сказати: "Ні, шановний прокуроре, шановний обвинувачений, захисник, а давайте ви перерахуєте кошти не туди, а туди". У суду немає таких повноважень", — сказала Михайленко в етері "Радіо Свобода". ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Банки блокують застави за Столара та Мудру, посилаючись на рекомендацію НБУ — джерела ZN.UА Вона пояснила, що підтримка Сил оборони у вигляді благодійних платежів є добровільною умовою, про яку домовляються сторони угоди. Якщо вони визначили конкретні фонди та це не суперечить законодавству, суд зобов'язаний затвердити таку домовленість.24 вересня ВАКС затвердив угоду про визнання винуватості у справі щодо незаконного відчуження арештованих нафтопродуктів Сергія Курченка. У САП не назвали прізвища фігуранта, однак Центр протидії корупції повідомив, що йдеться про колишнього народного депутата та виконувача обов’язків глави Адміністрації президента Сергія Пашинського.За даними САП, справа стосується подій березня — червня 2014 року. Слідство вважає, що Пашинський використав службове становище для заволодіння арештованими нафтопродуктами, через що держава зазнала збитків на понад 817 млн грн. Також йому інкримінували участь у злочинній організації.За умовами угоди Пашинський повністю визнав вину за частиною 2 статті 364 та частиною 1 статті 255 Кримінального кодексу України, а також погодився надати слідству викривальні показання.Загальна сума, яку він має сплатити або спрямувати на користь держави та Сил оборони, становить близько 1,1 млрд грн.Із цієї суми 600 млн грн передбачені як відшкодування збитків державі. Гроші мають надходити до загального фонду державного бюджету поетапно протягом 2,5 року після набрання вироком чинності.Ще 400 млн грн Пашинський має перерахувати фонду "Повернись живим". Угода також дозволяє замість переказу забезпечити постачання озброєння на цю суму — за погодженим із фондом переліком. Озброєння можуть передати на баланс фонду або безпосередньо військовим частинам за його дорученням.Ще 100 млн грн передбачені для фонду "Спільнота Стерненка" для придбання озброєння Силам оборони. На це відведені 30 днів після набрання вироком чинності.Пашинський також має сплатити штраф 850 тисяч гривень як основне покарання. Ще 17 тисяч гривень штрафу передбачено як додаткове покарання разом із позбавленням права обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування протягом року.Конфіскацію майна суд не призначав. У САП пояснили, що відповідне додаткове покарання за статтею 255 КК України запровадили у червні 2020 року, тобто після подій, які стали предметом справи. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Віhus.іnfо: як Мудра усунула перешкоду на шляху рейдерської схеми Микитася
Справа Пашинського
12 лютого 2024 року СБУ, НАБУ і САП повідомили про підозру колишньому народному депутату та виконувачу обов'язків глави Адміністрації президента Сергію Пашинському. Того ж дня правоохоронці повідомили про підозру його бізнес-партнеру та ще чотирьом людям.НАБУ оприлюднило запис розмови Пашинського з бізнесменом Сергієм Тищенком. Вони обговорювали арешт рахунків компанії "Укройлпродукт" та нафтопродуктів. 13 лютого ВАКС відправив Тищенка під варту на два місяці з можливістю внесення застави у 363 млн грн.У 2014 році держава конфіскувала майже 100 тисяч тонн нафтопродуктів, які належали структурам наближеного до експрезидента-втікача Віктора Януковича бізнесмена Сергія Курченка. За версією слідства, за допомогою Пашинського їх передали для реалізації державному підприємству, щоб поповнити бюджет.СБУ заявляла, що посадовці підприємства сприяли продажу майже 100 тисяч тонн нафтопродуктів за суттєво заниженими цінами групі компаній, власником якої був бізнес-партнер Пашинського.Пізніше державне підприємство, щоб створити видимість передачі нафтопродуктів для потреб Міноборони, здійснило відповідні постачання на комерційній основі. За них міністерство повністю розрахувалося.За даними СБУ, Міноборони отримало лише 1,6% "нафтопродуктів Курченка". Решта, за версією слідства, складалася з нафтопродуктів, які та сама група компаній закуповувала в Росії та Білорусі.У 2020 році суд ухвалив рішення про конфіскацію нафтопродуктів і грошей, отриманих від їх реалізації, на користь держави. Однак, за даними слідства, на той момент усі вони вже були привласнені учасниками злочинної організації. У СБУ оцінювали збитки державного бюджету щонайменше у 967 млн грн.26 лютого 2024 року ВАКС взяв Пашинського під варту з альтернативою застави у 272,52 млн грн. Наступного дня за нього внесли заставу. Пашинський заявляв, що гроші внесли підприємства — члени Національної асоціації підприємств оборонної промисловості.5 вересня 2025 року САП повідомила про затвердження ВАКС угоди про визнання винуватості іншого фігуранта цієї справи — Сергія Тищенка. Суд призначив йому вісім років позбавлення волі, але звільнив від відбування основного покарання з випробувальним строком на три роки.За умовами угоди Тищенко перерахував 40 млн грн на Сили оборони України та має сплатити до державного бюджету ще 110 млн грн протягом трьох років після набрання вироком чинності. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У справі «Мідас» вже внесли застави, яких вистачило б на 25 тисяч ударних FРV-дронів. Фігуранти «Форрест Гамп» — на черзі Половина вироків у ВАКС завершується угодами. Для прокурорів це — економія ресурсів, для обвинувачених — шанс уникнути багаторічного процесу. Але суспільство часто сприймає це як "відкуп" — передусім тому, що САП і ВАКС не пояснюють публічно логіки своїх рішень.Керівник напряму "Правопорядок" Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін у статті "Угоди ВАКС: ефективний компроміс чи відкуп для корупціонерів?" розбирав, чому угоди — це не уникання, а механізм невідворотності покарання.ВАКС зобовʼязав НБУ перевірити відмови банків у внесенні застави за Мудру
Go to zn.ua
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду сьогодні зобов'язав Національний банк протягом доби перевірити, чи справді банки блокують внесення застави за колишню заступницю керівника офісу президента Ірину Мудру. Суд задовольнив скаргу її адвокатів і визнав, що через такі відмови порушуються права Мудрої, яка перебуває в СІЗО. Про це повідомили в юридичній компанії «Міллер», яка захищає Мудру.
За словами адвокатів, люди, які готові внести гроші, є. Проте банки й платіжні сервіси відмовляються проводити перекази. Захист стверджує, що причина лише в тому, що в призначенні платежу вказано слово «застава», а отримувач є рахунком ВАКС.
Якщо перевірка покаже, що відмови безпідставні, НБУ має вжити заходів, щоб застава нарешті пройшла. Також регулятор повинен передати суду й захисту всі свої листи та рекомендації банкам щодо платежів із призначенням «застава», а також повідомлення про масові відмови, які він отримував. Про результат перевірки Нацбанк має відзвітувати. Ухвала остаточна, оскаржити її не можна.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Легалізували 150 млн грн для внесення застави за фігуранта справи «Мідас» Германа: деталі розслідування НАБУ та САП
Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк поставила під сумнів і саму ухвалу, і можливість її виконати. «Мені цікаво, яким чином НБУ може „забезпечити канали внесення застави“ та протягом 24 годин без порушень банківської таємниці „передати ВАКСу та стороні захисту вжиті заходи щодо платіжної інструкції“», — написала вона.
Депутатка нагадала, що Велика Палата Верховного Суду, зокрема в постанові від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17, і Касаційний кримінальний суд неодноразово вказували: Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення перевірки.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
НАБУ і САП проводять масштабну спецоперацію: серед фігурантів заступниця ОП Мудра, Столар та Микитась
Мудра фігурує в розслідуваннях НАБУ і САП, зокрема у справі про легалізацію грошей для застави колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. 19 серпня, через кілька годин після початку слідчих дій, її звільнили з посади в офісі президента. Згодом ВАКС узяв Мудру під варту з альтернативою у вигляді застави.
За даними джерел ZN.UА, із призначених 20 млн грн Мудра встигла внести 5 млн власних грошей, після чого її рахунки арештували. Решту суми намагався переказати її чоловік, але відмови надходили від фінмоніторингу: у приватних розмовах представники банків посилалися на рекомендацію НБУ. У Нацбанку ручне втручання заперечили.
За словами адвокатів, люди, які готові внести гроші, є. Проте банки й платіжні сервіси відмовляються проводити перекази. Захист стверджує, що причина лише в тому, що в призначенні платежу вказано слово «застава», а отримувач є рахунком ВАКС.
Якщо перевірка покаже, що відмови безпідставні, НБУ має вжити заходів, щоб застава нарешті пройшла. Також регулятор повинен передати суду й захисту всі свої листи та рекомендації банкам щодо платежів із призначенням «застава», а також повідомлення про масові відмови, які він отримував. Про результат перевірки Нацбанк має відзвітувати. Ухвала остаточна, оскаржити її не можна.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Легалізували 150 млн грн для внесення застави за фігуранта справи «Мідас» Германа: деталі розслідування НАБУ та САП
Народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк поставила під сумнів і саму ухвалу, і можливість її виконати. «Мені цікаво, яким чином НБУ може „забезпечити канали внесення застави“ та протягом 24 годин без порушень банківської таємниці „передати ВАКСу та стороні захисту вжиті заходи щодо платіжної інструкції“», — написала вона.
Депутатка нагадала, що Велика Палата Верховного Суду, зокрема в постанові від 23 травня 2018 року у справі № 243/6674/17, і Касаційний кримінальний суд неодноразово вказували: Кримінальний процесуальний кодекс не передбачає ухвали слідчого судді про дозвіл на проведення перевірки.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
НАБУ і САП проводять масштабну спецоперацію: серед фігурантів заступниця ОП Мудра, Столар та Микитась
Мудра фігурує в розслідуваннях НАБУ і САП, зокрема у справі про легалізацію грошей для застави колишнього міністра енергетики Германа Галущенка. 19 серпня, через кілька годин після початку слідчих дій, її звільнили з посади в офісі президента. Згодом ВАКС узяв Мудру під варту з альтернативою у вигляді застави.
За даними джерел ZN.UА, із призначених 20 млн грн Мудра встигла внести 5 млн власних грошей, після чого її рахунки арештували. Решту суми намагався переказати її чоловік, але відмови надходили від фінмоніторингу: у приватних розмовах представники банків посилалися на рекомендацію НБУ. У Нацбанку ручне втручання заперечили.
Go to zn.uaМільярд за паливну схему 2014 року: ексочільник АП уклав угоду з САП
Вищий антикорупційний суд затвердив угоду про визнання винуватості з колишнім виконувачем обов'язків глави Адміністрації президента у справі про арештовані нафтопродукти. Засуджений передасть 1,1 млрд гривень: 600 млн надійде до державного бюджету, ще 500 млн отримають волонтерські фонди на зброю для Сил оборони, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
САП прізвища засудженого не називає. За даними ЗМІ, угоду уклав Сергій Пашинський.
Справа стосується подій березня і червня 2014 року. Тоді засуджений використав службове становище, щоб заволодіти арештованими нафтопродуктами. Держава втратила понад 817 млн гривень. Йому також інкримінували участь у злочинній організації.
Фігурант повністю визнав вину за ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу і погодився дати слідству викривальні свідчення. 600 мільйонів гривень збитків він відшкодує частинами протягом 2,5 року після набрання вироком чинності, гроші надійдуть до загального фонду держбюджету. Фонду «Повернись живим» засуджений має перерахувати 400 млн гривень упродовж шести місяців. Замість грошей можна передати зброю на ту саму суму за погодженим із фондом переліком: на баланс фонду або напряму військовим частинам, з доставкою в узгоджене місце. Ще 100 млн гривень протягом 30 днів отримає благодійний фонд «Спільнота Стерненка» на озброєння для Сил оборони.
Основним покаранням став штраф 850 тис. гривень. Додатково суд призначив штраф 17 тис. гривень і заборонив засудженому рік обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Конфіскації майна не буде. За статтею 255 таке покарання з'явилося в законі лише у червні 2020 року, тобто після злочину.
ВАКС перевірив, чи відповідає угода інтересам суспільства, і затвердив її вироком. Якщо засуджений не виконає умов, САП проситиме суд скасувати вирок і розглянути справу в загальному порядку.
Це вже друга угода в цьому провадженні. 5 вересня 2025 року ВАКС затвердив угоду з іншим фігурантом: вісім років позбавлення волі з випробувальним строком три роки, без конфіскації майна. Він перерахував 40 млн гривень на Сили оборони і має сплатити до держбюджету 110 млн протягом трьох років.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Власенко зареєстрував у ВР законопроєкт, який може нівелювати інститут угоди зі слідством в корупційних справах
Підозру учасникам схеми НАБУ і САП оголосили в лютому 2024 року. Тоді ж ВАКС узяв під варту бізнесмена Сергія Тищенка, якого слідство вважає співорганізатором заволодіння нафтопродуктами Курченка: нафтопродукти заарештували, і вони мали перейти у власність держави. Збитки правоохоронці тоді оцінювали майже в 1 млрд гривень.
Пашинського суд заарештував із заставою 272 млн, і він вийшов на волю після її внесення. Самі угоди зі слідством досі викликають суперечки.
Про те, як працюють угоди у ВАКС, у статті ZN.UА «Угоди ВАКС: ефективний компроміс чи відкуп для корупціонерів?» пише керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін.
САП прізвища засудженого не називає. За даними ЗМІ, угоду уклав Сергій Пашинський.
Справа стосується подій березня і червня 2014 року. Тоді засуджений використав службове становище, щоб заволодіти арештованими нафтопродуктами. Держава втратила понад 817 млн гривень. Йому також інкримінували участь у злочинній організації.
Фігурант повністю визнав вину за ч. 2 ст. 364 та ч. 1 ст. 255 Кримінального кодексу і погодився дати слідству викривальні свідчення. 600 мільйонів гривень збитків він відшкодує частинами протягом 2,5 року після набрання вироком чинності, гроші надійдуть до загального фонду держбюджету. Фонду «Повернись живим» засуджений має перерахувати 400 млн гривень упродовж шести місяців. Замість грошей можна передати зброю на ту саму суму за погодженим із фондом переліком: на баланс фонду або напряму військовим частинам, з доставкою в узгоджене місце. Ще 100 млн гривень протягом 30 днів отримає благодійний фонд «Спільнота Стерненка» на озброєння для Сил оборони.
Основним покаранням став штраф 850 тис. гривень. Додатково суд призначив штраф 17 тис. гривень і заборонив засудженому рік обіймати посади в органах державної влади та місцевого самоврядування.
Конфіскації майна не буде. За статтею 255 таке покарання з'явилося в законі лише у червні 2020 року, тобто після злочину.
ВАКС перевірив, чи відповідає угода інтересам суспільства, і затвердив її вироком. Якщо засуджений не виконає умов, САП проситиме суд скасувати вирок і розглянути справу в загальному порядку.
Це вже друга угода в цьому провадженні. 5 вересня 2025 року ВАКС затвердив угоду з іншим фігурантом: вісім років позбавлення волі з випробувальним строком три роки, без конфіскації майна. Він перерахував 40 млн гривень на Сили оборони і має сплатити до держбюджету 110 млн протягом трьох років.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Власенко зареєстрував у ВР законопроєкт, який може нівелювати інститут угоди зі слідством в корупційних справах
Підозру учасникам схеми НАБУ і САП оголосили в лютому 2024 року. Тоді ж ВАКС узяв під варту бізнесмена Сергія Тищенка, якого слідство вважає співорганізатором заволодіння нафтопродуктами Курченка: нафтопродукти заарештували, і вони мали перейти у власність держави. Збитки правоохоронці тоді оцінювали майже в 1 млрд гривень.
Пашинського суд заарештував із заставою 272 млн, і він вийшов на волю після її внесення. Самі угоди зі слідством досі викликають суперечки.
Про те, як працюють угоди у ВАКС, у статті ZN.UА «Угоди ВАКС: ефективний компроміс чи відкуп для корупціонерів?» пише керівник напряму «Правопорядок» Лабораторії законодавчих ініціатив Євген Крапивін.
Корупція без ґрат: три чверті корупціонерів отримали штраф
Національне агентство з питань запобігання корупції разом із Центром політико-правових реформ і Програмою підтримки ОБСЄ проаналізувало судову практику в корупційних справах у 2024 та 2025 роках. Торік до суду з обвинувальним актом дійшли лише 34% облікованих корупційних правопорушень. Засуджених стало більше, але здебільшого їм призначають грошове стягнення, а в антикорупційному суді реальні строки дають дедалі рідше. Про це повідомив заступник голови НАЗК Дмитро Калмиков.
У 2025 році правоохоронці зафіксували 11 467 корупційних правопорушень, на 6% більше, ніж у 2023 році. До суду з обвинувальним актом направили провадження щодо 3 914 із них. У 2023 і 2024 роках ця частка була вищою: 39% і 40%. Угод про визнання винуватості на етапі слідства поменшало. Торік з ними передали до суду 349 правопорушень, це 9% усіх направлених з обвинувальним актом (18% у 2023 році і 16% у 2024-му).
Джерело даних: Єдиний державний реєстр судових рішень
Місцеві загальні суди торік ухвалили остаточні рішення щодо 3 093 людей, на 16% більше, ніж роком раніше. Засудили 80%, тобто 2 479 людей. Понад половину з них, 52%, покарали за статтею 369 Кримінального кодексу: пропозицію або надання неправомірної вигоди.
Джерело даних: Єдиний державний реєстр судових рішень
Найпоширенішим основним покаранням лишається штраф, його отримали 72% засуджених. Позбавлення волі призначили 5,6% (140 людей), ще 14% звільнили від покарання з випробуванням. Спецконфіскацію застосували до 11% засуджених. Більшість засуджених, 56%, не належать до суб'єктів закону «Про запобігання корупції».
У Вищому антикорупційному суді остаточні рішення торік ухвалили щодо 107 людей проти 75 у 2024 році. Частка засуджених зросла до 89%, хоча 2024 року вона становила 80%, а 2023-го — 67%.
Змінилася й структура покарань. З 2023 року частка тих, кого ВАКС позбавив волі, впала з 39% до 25%, а звільнених з випробуванням стало 63% проти 45%. За словами Калмикова, це стосується випадків, коли суд затверджує угоду про визнання винуватості.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Законопроєкт НАЗК про розвантаження ВАКС отримав підтримку Кабміну
Калмиков наголосив, що самих цифр мало для оцінки. Він написав: «Кількість вироків, якою суспільство дедалі частіше вимірює боротьбу з корупцією, сама по собі не відповідає на питання, наскільки ефективно працює система кримінальної юстиції».
Експерти окремо вивчили 578 вироків і 288 ухвал про закриття проваджень. Майже половину вироків, 272 або 47,1%, ухвалили на підставі угод. Такі справи суди розглядали в середньому 8 місяців. На звичайний обвинувальний вирок ішло 2 роки й 4 місяці, на виправдувальний — 2 роки й 10 місяців. Проте визнання вини не дає помітних переваг: суди призначали таким людям повний спектр штрафів і заборон обіймати посади. Автори звіту зазначають, що обвинувачені, які визнають вину, «не зазнають заохочувальних наслідків». Ті, чиї процеси коштували державі більше, часом отримували менший штраф або коротшу заборону.
Спецконфіскацію застосували лише в 57 із 578 вироків, 41 з них — за статтею 369. Коли люди незаконно отримували землю, авто чи гроші, суди скасовували арешт майна, зокрема через те, що «умовами угоди спеціальну конфіскацію не передбачено». Дослідники пропонують закріпити в КПК, що угода не може скасовувати конфіскацію предмета злочину, знарядь і доходів від нього.
У більшості вироків за статтею 364 (зловживання владою) описано фактичне хабарництво на користь ТОВ, ФОП чи окремих людей. Прокурори ж не кваліфікували ці дії як одержання (стаття 368) чи надання (стаття 369) неправомірної вигоди. Автори також радять виключити з кодексу статтю 410 про викрадення військового майна. Окремо вони звернули увагу на подвійне пом'якшення для командирів військових формувань. За угодою суд спершу призначав 2 роки позбавлення волі, а потім замінював їх службовим обмеженням, яке за Кримінальним кодексом не є ні основним, ні додатковим покаранням. У звіті це назвали особливо поблажливим ставленням прокуратури до таких посадовців.
Серед вивчених вироків 43 виправдувальні, або 7,4%. У справах про службові зловживання виправдовують частіше (18,8%), ніж у справах про хабарництво (2,3%). Із 288 ухвал про закриття проваджень 186 постановили через сплив строку давності, іноді йшлося про події понад 10 і 20 років тому. В апеляції оскаржили 94 вироки, 33 з них скасували.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Цивільна конфіскація. Як держава вилучає мільйони незаконних статків посадовців
Різко зросла кількість правопорушень, пов'язаних із декларуванням: 958 у 2025 році, на 44% більше, ніж у 2024-му.
Серед позитивних змін дослідники називають детальніше обґрунтування рішень і врахування позицій Верховного Суду. ВАКС посилається на них практично завжди. Відкритими лишаються питання однакової кваліфікації, призначення покарань і застосування спецконфіскації.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Половина українців вірять у процвітання України у ЄС через 10 років, але песимісти вказують на корупцію – КМІС
Штрафи давно стали головним покаранням за корупцію. За п'ять місяців 2025 року суди ухвалили 2032 рішення в таких справах, і в 97% випадків винних просто оштрафували. Угоди про визнання винуватості існують в Україні з 2012 року, і саме в антикорупційних справах їхня кількість росте найшвидше. 2024 року профільний комітет Ради схвалив законопроєкт №11340, який критики назвали можливістю для топкорупціонерів відкупитися штрафом.
Про те, чому прогрес Антикорсуду поки нестійкий, у статті ZN.UА «ВАКС набирає темп: що допоможе закріпити прогрес» написав виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик.
Про те, чому за корупцію в Україні найчастіше лише штрафують і чому найпоширенішим корупційним злочином виявилося порушення правил фінансової звітності, у статті «Дія скарг і пропозицій» пише редакторка відділу економіки ZN.UА Юлія Самаєва.
У 2025 році правоохоронці зафіксували 11 467 корупційних правопорушень, на 6% більше, ніж у 2023 році. До суду з обвинувальним актом направили провадження щодо 3 914 із них. У 2023 і 2024 роках ця частка була вищою: 39% і 40%. Угод про визнання винуватості на етапі слідства поменшало. Торік з ними передали до суду 349 правопорушень, це 9% усіх направлених з обвинувальним актом (18% у 2023 році і 16% у 2024-му).
Джерело даних: Єдиний державний реєстр судових рішень
Місцеві загальні суди торік ухвалили остаточні рішення щодо 3 093 людей, на 16% більше, ніж роком раніше. Засудили 80%, тобто 2 479 людей. Понад половину з них, 52%, покарали за статтею 369 Кримінального кодексу: пропозицію або надання неправомірної вигоди.
Джерело даних: Єдиний державний реєстр судових рішень
Найпоширенішим основним покаранням лишається штраф, його отримали 72% засуджених. Позбавлення волі призначили 5,6% (140 людей), ще 14% звільнили від покарання з випробуванням. Спецконфіскацію застосували до 11% засуджених. Більшість засуджених, 56%, не належать до суб'єктів закону «Про запобігання корупції».
У Вищому антикорупційному суді остаточні рішення торік ухвалили щодо 107 людей проти 75 у 2024 році. Частка засуджених зросла до 89%, хоча 2024 року вона становила 80%, а 2023-го — 67%.
Змінилася й структура покарань. З 2023 року частка тих, кого ВАКС позбавив волі, впала з 39% до 25%, а звільнених з випробуванням стало 63% проти 45%. За словами Калмикова, це стосується випадків, коли суд затверджує угоду про визнання винуватості.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Законопроєкт НАЗК про розвантаження ВАКС отримав підтримку Кабміну
Калмиков наголосив, що самих цифр мало для оцінки. Він написав: «Кількість вироків, якою суспільство дедалі частіше вимірює боротьбу з корупцією, сама по собі не відповідає на питання, наскільки ефективно працює система кримінальної юстиції».
Експерти окремо вивчили 578 вироків і 288 ухвал про закриття проваджень. Майже половину вироків, 272 або 47,1%, ухвалили на підставі угод. Такі справи суди розглядали в середньому 8 місяців. На звичайний обвинувальний вирок ішло 2 роки й 4 місяці, на виправдувальний — 2 роки й 10 місяців. Проте визнання вини не дає помітних переваг: суди призначали таким людям повний спектр штрафів і заборон обіймати посади. Автори звіту зазначають, що обвинувачені, які визнають вину, «не зазнають заохочувальних наслідків». Ті, чиї процеси коштували державі більше, часом отримували менший штраф або коротшу заборону.
Спецконфіскацію застосували лише в 57 із 578 вироків, 41 з них — за статтею 369. Коли люди незаконно отримували землю, авто чи гроші, суди скасовували арешт майна, зокрема через те, що «умовами угоди спеціальну конфіскацію не передбачено». Дослідники пропонують закріпити в КПК, що угода не може скасовувати конфіскацію предмета злочину, знарядь і доходів від нього.
У більшості вироків за статтею 364 (зловживання владою) описано фактичне хабарництво на користь ТОВ, ФОП чи окремих людей. Прокурори ж не кваліфікували ці дії як одержання (стаття 368) чи надання (стаття 369) неправомірної вигоди. Автори також радять виключити з кодексу статтю 410 про викрадення військового майна. Окремо вони звернули увагу на подвійне пом'якшення для командирів військових формувань. За угодою суд спершу призначав 2 роки позбавлення волі, а потім замінював їх службовим обмеженням, яке за Кримінальним кодексом не є ні основним, ні додатковим покаранням. У звіті це назвали особливо поблажливим ставленням прокуратури до таких посадовців.
Серед вивчених вироків 43 виправдувальні, або 7,4%. У справах про службові зловживання виправдовують частіше (18,8%), ніж у справах про хабарництво (2,3%). Із 288 ухвал про закриття проваджень 186 постановили через сплив строку давності, іноді йшлося про події понад 10 і 20 років тому. В апеляції оскаржили 94 вироки, 33 з них скасували.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Цивільна конфіскація. Як держава вилучає мільйони незаконних статків посадовців
Різко зросла кількість правопорушень, пов'язаних із декларуванням: 958 у 2025 році, на 44% більше, ніж у 2024-му.
Серед позитивних змін дослідники називають детальніше обґрунтування рішень і врахування позицій Верховного Суду. ВАКС посилається на них практично завжди. Відкритими лишаються питання однакової кваліфікації, призначення покарань і застосування спецконфіскації.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Половина українців вірять у процвітання України у ЄС через 10 років, але песимісти вказують на корупцію – КМІС
Штрафи давно стали головним покаранням за корупцію. За п'ять місяців 2025 року суди ухвалили 2032 рішення в таких справах, і в 97% випадків винних просто оштрафували. Угоди про визнання винуватості існують в Україні з 2012 року, і саме в антикорупційних справах їхня кількість росте найшвидше. 2024 року профільний комітет Ради схвалив законопроєкт №11340, який критики назвали можливістю для топкорупціонерів відкупитися штрафом.
Про те, чому прогрес Антикорсуду поки нестійкий, у статті ZN.UА «ВАКС набирає темп: що допоможе закріпити прогрес» написав виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик.
Про те, чому за корупцію в Україні найчастіше лише штрафують і чому найпоширенішим корупційним злочином виявилося порушення правил фінансової звітності, у статті «Дія скарг і пропозицій» пише редакторка відділу економіки ZN.UА Юлія Самаєва.
Ексгенпрокурор Кравченко отримав прописку в центрі Відня
Колишній генеральний прокурор Руслан Кравченко, який у ніч на 14 вересня виїхав з України, разом із дружиною Олександрою зареєструвався у Відні. Їхні дані нещодавно з'явилися в Центральному реєстрі місць проживання Австрії. Однак за вказаною адресою розташоване не житло, а офіс фірми, що надає юридичні адреси, повідомляє «Українська правда».
Довідки австрійського реєстру (Zеntrаlеs Меldеrеgіstеr, ZМR) видання отримало від джерел у політичних колах. Основним місцем проживання подружжя в них вказано Jоrdаngаssе 7/12, 1010 Wіеn. Будинок стоїть в історичному центрі Відня, поруч із палацом.
Квартира №12 є офісом СS Соrроrаtе Sеrvісеs GmbН. На своєму сайті фірма пропонує доміциляцію, тобто юридичну адресу для австрійських ТОВ, а також секретарське обслуговування, управлінські послуги й продаж компаній, уже зареєстрованих і готових до передачі новому власнику. Адресу в першому районі, за кілька хвилин пішки від Штефансплац, реєструють у торговому суді, податковій і магістраті. Персонал приймає пошту клієнтів і пересилає її нерозкритою, сканує або відповідає сам.
Тут зареєстровано щонайменше два десятки компаній. Серед них є структури відомих міжнародних брендів, як-от Durасеll Аustrіа GmbН чи КРLЕR GmbН, але більшість маловідомі: Numіtоr, Fеbаnіа, Nоbеkа, Furnіnеt, Соdе Раndа ІТ Sоlutіоns.
Закон вимагає вказувати фактичне місце проживання. На думку УП, так подружжя могло приховати, де насправді живе. Реєстрація також може свідчити, що Кравченко планує легалізуватися саме в австрійській столиці. Австрія не видає Україні підозрюваних громадян, тож екстрадиція, якщо до неї дійде, буде вкрай складною.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
"Маячок" на кордоні, відмова від охорони й три приховані мотиви: як і чому Кравченко тікав з України
Дружина Кравченка залишила Україну на день раніше за чоловіка. 12 вересня вона пішки перейшла кордон із Молдовою в пункті пропуску Паланка, а наступного дня на «Мерседесі» перетнула кордон із Румунією в пункті Леушені. За даними джерел УП у правоохоронних органах, авіаквитків вона не купувала. Сам Кравченко перетнув кордон 14 вересня о 2:19 у пункті «Шегині» разом із водієм, зареєстрованим як ФОП з перевезень. Мікроавтобус «Мерседес» V-класу, на якому він їхав, виконує преміальні міжнародні пасажирські перевезення під замовлення. Незадовго до цього ним виїжджав західний дипломат. Квитків на літак із Польщі Кравченко теж не купував і, як і дружина, міг дістатися до Відня автомобілем.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Один із фігурантів справи «Карфаген» вийшов із СІЗО
Один із впливових правоохоронців не під запис описав стан справ в Офісі генпрокурора так: «Прокуратура паралізована». Фігуранти операції НАБУ і САП «Карфаген» здебільшого ходять на допити й вимушені співпрацювати зі слідством. Від колишнього керівника вони чекали іншого. «Він же мав витягати своїх людей, допомагати, підтримувати», пояснив співрозмовник УП. Чи справді Кравченко втік через свою роль у викритій злочинній групі, достеменно невідомо.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
ВР підтримала відставку Кравченка
У Відні вже живуть колишній голова Конституційного суду Олександр Тупицький, колишній голова Національного банку Кирило Шевченко, колишній народний депутат Андрій Холодов та інші. Один із посадовців у розмові з автором матеріалу іронізував: «Ще трохи, і у Відні збереться цілий український уряд у вигнанні».
У Центрі протидії корупції заявили, що виїзд генпрокурора був можливий з дозволу президента Володимира Зеленського. Сам Кравченко пояснював поїздку п'ятиденним відрядженням до Парижа, яке 13 вересня оформив собі самостійно, нібито для участі в слуханнях ПАРЄ. Відрядження закінчилося 18 вересня, але на роботу він не повернувся, а 21 вересня написав заяву про звільнення з органів прокуратури.
Скандал розгорівся після операції «Карфаген». 4 вересня НАБУ і САП заявили про викриття групи, що прикривала шахрайські кол-центри й збирала з них від 20 до 24 тис. доларів на місяць. Першим затримали посадовця ОГП Сергія Кропиву. На оприлюднених плівках фігурує «Шеф» по батькові Андрійович, який колись очолював податкову, як і Кравченко. Про те, чому ця історія вийшла далеко за межі конфлікту двох відомств, у статті «Синдром втікача. Як не перетворити державу на мем» написала редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UА Інна Ведернікова.
Довідки австрійського реєстру (Zеntrаlеs Меldеrеgіstеr, ZМR) видання отримало від джерел у політичних колах. Основним місцем проживання подружжя в них вказано Jоrdаngаssе 7/12, 1010 Wіеn. Будинок стоїть в історичному центрі Відня, поруч із палацом.
Квартира №12 є офісом СS Соrроrаtе Sеrvісеs GmbН. На своєму сайті фірма пропонує доміциляцію, тобто юридичну адресу для австрійських ТОВ, а також секретарське обслуговування, управлінські послуги й продаж компаній, уже зареєстрованих і готових до передачі новому власнику. Адресу в першому районі, за кілька хвилин пішки від Штефансплац, реєструють у торговому суді, податковій і магістраті. Персонал приймає пошту клієнтів і пересилає її нерозкритою, сканує або відповідає сам.
Тут зареєстровано щонайменше два десятки компаній. Серед них є структури відомих міжнародних брендів, як-от Durасеll Аustrіа GmbН чи КРLЕR GmbН, але більшість маловідомі: Numіtоr, Fеbаnіа, Nоbеkа, Furnіnеt, Соdе Раndа ІТ Sоlutіоns.
Закон вимагає вказувати фактичне місце проживання. На думку УП, так подружжя могло приховати, де насправді живе. Реєстрація також може свідчити, що Кравченко планує легалізуватися саме в австрійській столиці. Австрія не видає Україні підозрюваних громадян, тож екстрадиція, якщо до неї дійде, буде вкрай складною.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
"Маячок" на кордоні, відмова від охорони й три приховані мотиви: як і чому Кравченко тікав з України
Дружина Кравченка залишила Україну на день раніше за чоловіка. 12 вересня вона пішки перейшла кордон із Молдовою в пункті пропуску Паланка, а наступного дня на «Мерседесі» перетнула кордон із Румунією в пункті Леушені. За даними джерел УП у правоохоронних органах, авіаквитків вона не купувала. Сам Кравченко перетнув кордон 14 вересня о 2:19 у пункті «Шегині» разом із водієм, зареєстрованим як ФОП з перевезень. Мікроавтобус «Мерседес» V-класу, на якому він їхав, виконує преміальні міжнародні пасажирські перевезення під замовлення. Незадовго до цього ним виїжджав західний дипломат. Квитків на літак із Польщі Кравченко теж не купував і, як і дружина, міг дістатися до Відня автомобілем.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Один із фігурантів справи «Карфаген» вийшов із СІЗО
Один із впливових правоохоронців не під запис описав стан справ в Офісі генпрокурора так: «Прокуратура паралізована». Фігуранти операції НАБУ і САП «Карфаген» здебільшого ходять на допити й вимушені співпрацювати зі слідством. Від колишнього керівника вони чекали іншого. «Він же мав витягати своїх людей, допомагати, підтримувати», пояснив співрозмовник УП. Чи справді Кравченко втік через свою роль у викритій злочинній групі, достеменно невідомо.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
ВР підтримала відставку Кравченка
У Відні вже живуть колишній голова Конституційного суду Олександр Тупицький, колишній голова Національного банку Кирило Шевченко, колишній народний депутат Андрій Холодов та інші. Один із посадовців у розмові з автором матеріалу іронізував: «Ще трохи, і у Відні збереться цілий український уряд у вигнанні».
У Центрі протидії корупції заявили, що виїзд генпрокурора був можливий з дозволу президента Володимира Зеленського. Сам Кравченко пояснював поїздку п'ятиденним відрядженням до Парижа, яке 13 вересня оформив собі самостійно, нібито для участі в слуханнях ПАРЄ. Відрядження закінчилося 18 вересня, але на роботу він не повернувся, а 21 вересня написав заяву про звільнення з органів прокуратури.
Скандал розгорівся після операції «Карфаген». 4 вересня НАБУ і САП заявили про викриття групи, що прикривала шахрайські кол-центри й збирала з них від 20 до 24 тис. доларів на місяць. Першим затримали посадовця ОГП Сергія Кропиву. На оприлюднених плівках фігурує «Шеф» по батькові Андрійович, який колись очолював податкову, як і Кравченко. Про те, чому ця історія вийшла далеко за межі конфлікту двох відомств, у статті «Синдром втікача. Як не перетворити державу на мем» написала редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UА Інна Ведернікова.
Екстеща Кравченка 2023 року вклалася у віллу в Дубаї, а потім продала її ресторатору — Схеми
Go to zn.ua
Колишня теща Руслана Кравченка, коли той очолював Київську обласну військову адміністрацію, інвестувала 670 тисяч доларів (24,5 мільйона гривень за офіційним курсом НБУ на момент придбання) у будівництво вілли в Дубаї площею 143 квадратних метри. Це сталося 2023 року, а сама вілла розташована елітному котеджному містечку Dаmас Lаgооns, йдеться у новому розслідуванні «Схем».
Зокрема, розслідування стосується Аліни Шкробанець — матері колишньої дружини ексгенпрокурора Олени Шкробанець, з якою Кравченко розлучився 2024 року. Після розлучення власником нерухомості став керуючий київським рестораном Lа Vеrаndа Андрій Кейбаш. Журналісти зазначають, що серед відвідувачів цього ресторану був помічений Кравченко, Аліна Шкробанець з чоловіком та Олена Шкробанець.
Тож Аліна Шкробанець вклала гроші у таунхаус в кластері котеджного містечка Dаmас Lаgооns Мykоnоs у Дубаї. Саме містечко спроєктоване у грецькому середземноморському стилі. Про суму і дату інвестиції від Шкробанець свідчить інформація з витоку дубайського реєстру. Продавцем нерухомості вказана компанія Іslаnd Оаsіs Рrореrtіеs – девелоперська та будівельна фірма з Об’єднаних Арабських Еміратів. Проєкт зараз ще на етапі завершення будівництва.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Ексгенпрокурор Кравченко не повернувся на роботу після відрядження
Журналісти звернули увагу, що в той самий день, коли теща Кравченка інвестувала гроші — 20 липня 2023 року — її донька і тодішня дружина ще голови Київської ОВА звільнилася з офісу генпрокурора. Про це йдеться в декларації Олени Шкробанець.
У той же період Кравченко у своїй декларації вказав, що тимчасово користується автівкою тоді ще своєї тещі. Мова йде про Іnfіnіtі QХ70 2013 року випуску. У листопаді 2024-го подружжя офіційно розлучилося.
Влітку 2025-го Кравченка призначили генпрокурором. Того ж року Аліна Шкробанець продала віллу в Дубаї Кейбашу. Про це вказано у витоку з реєстру нерухомості ОАЕ та в офіційному реєстрі Земельного департаменту Дубаю.
У коментарі «Схемам» колишня теща Кравченка заявила, що ніяку віллу в Дубаї не купувала.
«Я зараз у світлі цих реалій, які є, я думаю, чи не могли мене використати? Бо я не купувала. Мені не треба нерухомість в Дубаях», — додала Аліна Шкробанець.
Щоправда, вона не відповіла на питання, хто ж міг її так використати.
Про Кейбаша екстеща Кравченка розповіла, що знайома з ним. Мовляв, вони товаришують. Однак за словами Шкробанець, вони ніколи не обговорювали питання щодо нерухомості.
Вона також запевнила, що не спілкується зі своїм колишнім зятем вже понад два роки. За версією Шкробанець, Кравченко ніколи до неї не звертався з приводу придбання чи оформлення нерухомості.
Водночас ексдружина Кравченка — Олена Шкробанець — на дзвінки журналістів не відповіла. Вона лише коротко відреагувала на повідомлення: «На жаль, мені про це нічого невідомо».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Більшість українців вважають Кравченка у ролі генпрокурора залежною фігурою — опитування
Кейбаш же підтвердив журналістам, що минулого року купив віллу за майже 670 тисяч доларів. Однак, за версією власника ресторану, нерухомість він знайшов в інтернеті. Мовляв, «перейшов за активним посиланням», а потім з ним зв’язався менеджер.
Під час розмови з журналістом ресторатор так і не пригадав, у кого він купував нерухомість. На прохання журналістів він погодився переглянути документи, але пізніше перестав виходити на зв’язок.
Коли Кейбашу сказали, що йдеться про нерухомість, придбану на той момент родичами Кравченка, він відмовився коментувати.
«Усе, що пов’язано, або є якась інформація стосовно Кравченка… я не хочу навіть на цю тему якось правильно спілкуватись, тому що ця людина була свого часу просто нашим гостем, маю на увазі клієнтом. Та і все. (...) Якщо ви кажете про відео, або аналізуєте якісь речі… Ви бачите, що це ресторан, він має загальний доступ, до нього приходять різні гості. Ми працюємо дуже багато років в нашому районі», — зазначив Кейбаш.
Він також заявив журналістам, що не підтримує стосунків з Аліною Шкробанець. За словами Кейбаша, вона з родиною просто гості його ресторану.
Батько ексдружини Кравченка — Ігор Шкробанець — депутат Чернівецької обласної ради. Тобто у своїй декларації він мав би вказати нерухомість у Дубаї, в яку інвестувала його дружина. Та він цього не зробив. У коментарі «Схемам» він сказав, що нічого не знає про купівлю дружиною нерухомості в ОАЕ, але також припустив, що її дані могли використати.
Коментуючи відвідування закладу Lа Vеrаndа, Шкробанець повідомив, що саме Кравченко познайомив його з Андрієм Кейбашем.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Арахамія в присутності Зеленського лякав керівників НАБУ та САП підозрами від Кравченка — ЗМІ
Нагадаємо, 4 вересня НАБУ та САП заявили про проведення операції «Карфаген», в рамках якої було викрито злочинну групу, яка прикривала роботу мережі шахрайських колцентрів: координувала обшуки у «не своїх» офісах, тоді як зі «своїх» збирала абонплату в розмірі 20-24 тисяч доларів на місяць, розповідають подробиці джерела ZN.UА. В цій історії «засвітився» Кравченко, який очікувано свою причетність заперечує. Втім, слідство встановило, що Кропива був наближеним до генпрокурора, він контролював та оплачував ремонт у його будинку в Козині, і саме він на одному з записів назвав по батькові свого «Шефа» — Андрійович.
Вранці 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, якого підозрює «у підробленні офіційних документів для отримання хабаря в особливо великому розмірі», а також «викраденні документів» щодо справ проти керівників і працівників НАБУ та САП із офісу генпрокурора. Згодом стало відомо, що вночі Кравченко виїхав закордон. Сам він заявляв про відрядження, але до України досі не повернувся.
Зокрема, розслідування стосується Аліни Шкробанець — матері колишньої дружини ексгенпрокурора Олени Шкробанець, з якою Кравченко розлучився 2024 року. Після розлучення власником нерухомості став керуючий київським рестораном Lа Vеrаndа Андрій Кейбаш. Журналісти зазначають, що серед відвідувачів цього ресторану був помічений Кравченко, Аліна Шкробанець з чоловіком та Олена Шкробанець.
Тож Аліна Шкробанець вклала гроші у таунхаус в кластері котеджного містечка Dаmас Lаgооns Мykоnоs у Дубаї. Саме містечко спроєктоване у грецькому середземноморському стилі. Про суму і дату інвестиції від Шкробанець свідчить інформація з витоку дубайського реєстру. Продавцем нерухомості вказана компанія Іslаnd Оаsіs Рrореrtіеs – девелоперська та будівельна фірма з Об’єднаних Арабських Еміратів. Проєкт зараз ще на етапі завершення будівництва.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Ексгенпрокурор Кравченко не повернувся на роботу після відрядження
Журналісти звернули увагу, що в той самий день, коли теща Кравченка інвестувала гроші — 20 липня 2023 року — її донька і тодішня дружина ще голови Київської ОВА звільнилася з офісу генпрокурора. Про це йдеться в декларації Олени Шкробанець.
У той же період Кравченко у своїй декларації вказав, що тимчасово користується автівкою тоді ще своєї тещі. Мова йде про Іnfіnіtі QХ70 2013 року випуску. У листопаді 2024-го подружжя офіційно розлучилося.
Влітку 2025-го Кравченка призначили генпрокурором. Того ж року Аліна Шкробанець продала віллу в Дубаї Кейбашу. Про це вказано у витоку з реєстру нерухомості ОАЕ та в офіційному реєстрі Земельного департаменту Дубаю.
У коментарі «Схемам» колишня теща Кравченка заявила, що ніяку віллу в Дубаї не купувала.
«Я зараз у світлі цих реалій, які є, я думаю, чи не могли мене використати? Бо я не купувала. Мені не треба нерухомість в Дубаях», — додала Аліна Шкробанець.
Щоправда, вона не відповіла на питання, хто ж міг її так використати.
Про Кейбаша екстеща Кравченка розповіла, що знайома з ним. Мовляв, вони товаришують. Однак за словами Шкробанець, вони ніколи не обговорювали питання щодо нерухомості.
Вона також запевнила, що не спілкується зі своїм колишнім зятем вже понад два роки. За версією Шкробанець, Кравченко ніколи до неї не звертався з приводу придбання чи оформлення нерухомості.
Водночас ексдружина Кравченка — Олена Шкробанець — на дзвінки журналістів не відповіла. Вона лише коротко відреагувала на повідомлення: «На жаль, мені про це нічого невідомо».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Більшість українців вважають Кравченка у ролі генпрокурора залежною фігурою — опитування
Кейбаш же підтвердив журналістам, що минулого року купив віллу за майже 670 тисяч доларів. Однак, за версією власника ресторану, нерухомість він знайшов в інтернеті. Мовляв, «перейшов за активним посиланням», а потім з ним зв’язався менеджер.
Під час розмови з журналістом ресторатор так і не пригадав, у кого він купував нерухомість. На прохання журналістів він погодився переглянути документи, але пізніше перестав виходити на зв’язок.
Коли Кейбашу сказали, що йдеться про нерухомість, придбану на той момент родичами Кравченка, він відмовився коментувати.
«Усе, що пов’язано, або є якась інформація стосовно Кравченка… я не хочу навіть на цю тему якось правильно спілкуватись, тому що ця людина була свого часу просто нашим гостем, маю на увазі клієнтом. Та і все. (...) Якщо ви кажете про відео, або аналізуєте якісь речі… Ви бачите, що це ресторан, він має загальний доступ, до нього приходять різні гості. Ми працюємо дуже багато років в нашому районі», — зазначив Кейбаш.
Він також заявив журналістам, що не підтримує стосунків з Аліною Шкробанець. За словами Кейбаша, вона з родиною просто гості його ресторану.
Батько ексдружини Кравченка — Ігор Шкробанець — депутат Чернівецької обласної ради. Тобто у своїй декларації він мав би вказати нерухомість у Дубаї, в яку інвестувала його дружина. Та він цього не зробив. У коментарі «Схемам» він сказав, що нічого не знає про купівлю дружиною нерухомості в ОАЕ, але також припустив, що її дані могли використати.
Коментуючи відвідування закладу Lа Vеrаndа, Шкробанець повідомив, що саме Кравченко познайомив його з Андрієм Кейбашем.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Арахамія в присутності Зеленського лякав керівників НАБУ та САП підозрами від Кравченка — ЗМІ
Нагадаємо, 4 вересня НАБУ та САП заявили про проведення операції «Карфаген», в рамках якої було викрито злочинну групу, яка прикривала роботу мережі шахрайських колцентрів: координувала обшуки у «не своїх» офісах, тоді як зі «своїх» збирала абонплату в розмірі 20-24 тисяч доларів на місяць, розповідають подробиці джерела ZN.UА. В цій історії «засвітився» Кравченко, який очікувано свою причетність заперечує. Втім, слідство встановило, що Кропива був наближеним до генпрокурора, він контролював та оплачував ремонт у його будинку в Козині, і саме він на одному з записів назвав по батькові свого «Шефа» — Андрійович.
Вранці 14 вересня генеральний прокурор Руслан Кравченко заявив, що підписав підозру директору НАБУ Семену Кривоносу, якого підозрює «у підробленні офіційних документів для отримання хабаря в особливо великому розмірі», а також «викраденні документів» щодо справ проти керівників і працівників НАБУ та САП із офісу генпрокурора. Згодом стало відомо, що вночі Кравченко виїхав закордон. Сам він заявляв про відрядження, але до України досі не повернувся.
Go to zn.uaЖурналіст розповів, як справа «Карфаген» та «безвладдя» в ОГП та ДПС сприяли викриттю конвертцентру на 23,5 млрд грн
Бюро економічної безпеки у неділю повідомило про викриття конвертаційного центру, через який пройшло 23,5 млрд грн. Журналіст Євген Плінський звернув увагу, що реалізація цієї справи відбулася одразу після того, офіс генпрокурора та Державна податкова служба залишилися без попередніх керівників.
За його словами, після кадрових змін Державна податкова служба втратила прокурорський «дах» і вийшла з-під контролю групи ексгенпрокурора Руслана Кравченка.
Він перелічує ланцюжок подій, які, на його думку, вплинули на ситуацію з викриттям конвертаційного центру. Все почалося з того, що 5 вересня НАБУ розпочало операцію «Карфаген», а вже 7 вересня слідчі провели обшуки у Тернопільській ДПС. 14 вересня президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка з посади генпрокурора, а прем’єр-міністр Корецький відсторонив Лесю Карнаух від виконання обов’язків голови ДПС. 17 вересня Карнаух остаточно подала заяву про звільнення з посади першої заступниці голови ДПС, і вже 21 вересня БЕБ змогло вийти на реалізацію справи по конвертаційному центру-гіганту.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
ЗМІ повідомили про обшуки у Карнаух — звільненої в.о. глави Податкової служби
“Про повний контроль з боку Кравченка ДПС свідчить епізод того, як головна дійова особа операції «Карфаген» Сергій Кропива мав власну квоту на призначення в команду Карнаух заступників, яким виявився «заступник із цифровізації» Ігор Панченко”, — розповів журналіст.
Він додав, що на плівках НАБУ Кравченко навіть вітав Кропиву з призначенням «його заступника» в ДПС.
“Про те, що Леся Карнаух прийшла в ДПС з посади заступниці Кравченка в КОВА, коли він пішов у Генпрокуратуру, думаю, відомо вже всім. Тобто, з моменту заходу Кравченка на посаду в. о. голови ДПС у 2024 та до моменту «Карфаген» у вересні 2026, все, що відбувалося в податковій, контролювалося ним або людьми, підконтрольними йому. Це його вертикаль, яка з висоти посади генпрокурора ще й забезпечувала безпеку найвищого рівня. Зокрема і схем всередині ДПС”, — пише він.
Журналіст звернув увагу, що контроль діяльності конвертаційних центрів є невід’ємною частиною тіньової архітектури ДПС.
“Безтоварні операції, скрутки, формування фіктивного ПДВ ніколи неможливі без участі податківців… В системі руху коштів завжди залишається слід, який дозволяє податківцям, не встаючи з-за комп’ютера, викрити будь-який конвертаційний центр”, — пише Плінський.
Він додав, що відсутність гучних розслідувань щодо податкових схем у попередні роки пояснюється тим, що такі центри слугували основними джерелами тіньових доходів для високопосадовців.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Ексочільника ОГП Руслана Кравченка у понеділок остаточно звільнили з прокуратури — ЗМІ
“Ну а оскільки ми вже встановили зв’язок ДПС — офіс генпрокурора, то цілком очевидно чому в період 2024 – 2026 ми не бачили ані гучних розслідувань як по податківцях, так і по податкових схемах… Саме тому, детективи БЕБ могли скільки завгодно збирати інформацію по конвертаційних центрах та іншим чутливих темах податкової, їхня кінцева реалізація була довгий час неможлива”, — пише журналіст
Він зазначає, що теперішній період умовного «безвладдя» та кадрового перезавантаження в ОГП і ДПС дав змогу правоохоронцям витягти із сейфів накопичені справи та почати працювати за законом.
“Давайте тільки пошвидше та побільше. Позаходять зараз нові команди з новими “принципами” та списками фірм та людей і вкотре будемо чекати "перезмінки"”, — констатує Плінський.
Нагадаємо, 20 вересня директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський повідомив про викриття «конвертаційного центру», який міг допомогти в ухиленні від сплати податків на близько 3 млрд грн. БЕБ спільно із офісом генпрокурора здійснило 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі і вилучило необлікованої готівки на мільйони гривень. Учасникам схеми вже повідомили про підозру.
У статті "Тест для Зеленського. Чи змінить він правила призначення генпрокурора після відставки Кравченка" керівниця юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан пояснила, чому наступне призначення очільника ОГП буде випробуванням для президента.
За його словами, після кадрових змін Державна податкова служба втратила прокурорський «дах» і вийшла з-під контролю групи ексгенпрокурора Руслана Кравченка.
Він перелічує ланцюжок подій, які, на його думку, вплинули на ситуацію з викриттям конвертаційного центру. Все почалося з того, що 5 вересня НАБУ розпочало операцію «Карфаген», а вже 7 вересня слідчі провели обшуки у Тернопільській ДПС. 14 вересня президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка з посади генпрокурора, а прем’єр-міністр Корецький відсторонив Лесю Карнаух від виконання обов’язків голови ДПС. 17 вересня Карнаух остаточно подала заяву про звільнення з посади першої заступниці голови ДПС, і вже 21 вересня БЕБ змогло вийти на реалізацію справи по конвертаційному центру-гіганту.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
ЗМІ повідомили про обшуки у Карнаух — звільненої в.о. глави Податкової служби
“Про повний контроль з боку Кравченка ДПС свідчить епізод того, як головна дійова особа операції «Карфаген» Сергій Кропива мав власну квоту на призначення в команду Карнаух заступників, яким виявився «заступник із цифровізації» Ігор Панченко”, — розповів журналіст.
Він додав, що на плівках НАБУ Кравченко навіть вітав Кропиву з призначенням «його заступника» в ДПС.
“Про те, що Леся Карнаух прийшла в ДПС з посади заступниці Кравченка в КОВА, коли він пішов у Генпрокуратуру, думаю, відомо вже всім. Тобто, з моменту заходу Кравченка на посаду в. о. голови ДПС у 2024 та до моменту «Карфаген» у вересні 2026, все, що відбувалося в податковій, контролювалося ним або людьми, підконтрольними йому. Це його вертикаль, яка з висоти посади генпрокурора ще й забезпечувала безпеку найвищого рівня. Зокрема і схем всередині ДПС”, — пише він.
Журналіст звернув увагу, що контроль діяльності конвертаційних центрів є невід’ємною частиною тіньової архітектури ДПС.
“Безтоварні операції, скрутки, формування фіктивного ПДВ ніколи неможливі без участі податківців… В системі руху коштів завжди залишається слід, який дозволяє податківцям, не встаючи з-за комп’ютера, викрити будь-який конвертаційний центр”, — пише Плінський.
Він додав, що відсутність гучних розслідувань щодо податкових схем у попередні роки пояснюється тим, що такі центри слугували основними джерелами тіньових доходів для високопосадовців.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Ексочільника ОГП Руслана Кравченка у понеділок остаточно звільнили з прокуратури — ЗМІ
“Ну а оскільки ми вже встановили зв’язок ДПС — офіс генпрокурора, то цілком очевидно чому в період 2024 – 2026 ми не бачили ані гучних розслідувань як по податківцях, так і по податкових схемах… Саме тому, детективи БЕБ могли скільки завгодно збирати інформацію по конвертаційних центрах та іншим чутливих темах податкової, їхня кінцева реалізація була довгий час неможлива”, — пише журналіст
Він зазначає, що теперішній період умовного «безвладдя» та кадрового перезавантаження в ОГП і ДПС дав змогу правоохоронцям витягти із сейфів накопичені справи та почати працювати за законом.
“Давайте тільки пошвидше та побільше. Позаходять зараз нові команди з новими “принципами” та списками фірм та людей і вкотре будемо чекати "перезмінки"”, — констатує Плінський.
Нагадаємо, 20 вересня директор Бюро економічної безпеки Олександр Цивінський повідомив про викриття «конвертаційного центру», який міг допомогти в ухиленні від сплати податків на близько 3 млрд грн. БЕБ спільно із офісом генпрокурора здійснило 50 обшуків у Києві, Харкові та Одесі і вилучило необлікованої готівки на мільйони гривень. Учасникам схеми вже повідомили про підозру.
У статті "Тест для Зеленського. Чи змінить він правила призначення генпрокурора після відставки Кравченка" керівниця юридичного відділу Центру протидії корупції Олена Щербан пояснила, чому наступне призначення очільника ОГП буде випробуванням для президента.
«Доведіть, що написали про Шабуніна»: у ДБР намагаються відхреститися від офіційної новини про підозру голові ЦПК
Коли Державне бюро розслідувань офіційно повідомило про вручення підозри очільнику Центру протидії корупції Віталію Шабуніну, він подав позов проти ДБР. А вже в суді директор ДБР Олексій Сухачов намагається відхреститися від офіційної новини про підозру, повідомив Шабунін.
Скрін з новини ДБР про вручення Шабунінву підозру
«Ще під час моєї служби ДБР офіційно повідомило, що вручило мені підозру в тому числі за незаконне використання волонтерського авто. Оскільки це була брехня, я пішов до суду проти ДБР. Знаєте, яка позиція Сухачова в суді? Тримайтеся: а доведіть, що ми написали про Шабуніна!», — повідомив Шабунін.
Він також опублікував відзив на позовну заяву, у якій і вказана відповідна позиція ДБР. Зокрема, у документі вказано: «У вказаній публікації ДБР йшлося про повідомлення про підозру «одному з громадських активістів», проте вона не містила ані персональних даних, ані номера кримінального провадження, ані конкретних відомостей про його посаду, місце служби, військову частину, професійну чи громадську діяльність, які б дозволяли прямо або навіть опосередковано ідентифікувати, що йдеться саме про позивача».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Шабуніна визнали винним у резонансній справі про «побиття» проросійського блогера Філімоненка
Нагадаємо, 10 липня 2025 року Шабунін заявив, що його переводять із Харкова до бойової бригади на лінію фронту після критики законопроєкту про амністію корупції в оборонці. А вже наступного дня відбулися обшуки у військовій частині в Чугуєві, куди активіста перевели, а також паралельно вдома у його родини.
Після цього ДБР оголосило підозру Шабуніну. Його звинувачують в ухиленні від проходження військової служби та незаконному використанні автомобіля, призначеного для потреб ЗСУ. У ЦПК вважають ці звинувачення абсолютно безпідставними, адже Шабунін добровільно вступив до лав ЗСУ одразу після початку повномасштабної агресії РФ. У вересні в ЦПК повідомили, що Шабуніну вручили оновлену підозру, з якої прибрали деякі публічно озвучені звинувачення.
Скрін з новини ДБР про вручення Шабунінву підозру
«Ще під час моєї служби ДБР офіційно повідомило, що вручило мені підозру в тому числі за незаконне використання волонтерського авто. Оскільки це була брехня, я пішов до суду проти ДБР. Знаєте, яка позиція Сухачова в суді? Тримайтеся: а доведіть, що ми написали про Шабуніна!», — повідомив Шабунін.
Він також опублікував відзив на позовну заяву, у якій і вказана відповідна позиція ДБР. Зокрема, у документі вказано: «У вказаній публікації ДБР йшлося про повідомлення про підозру «одному з громадських активістів», проте вона не містила ані персональних даних, ані номера кримінального провадження, ані конкретних відомостей про його посаду, місце служби, військову частину, професійну чи громадську діяльність, які б дозволяли прямо або навіть опосередковано ідентифікувати, що йдеться саме про позивача».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Шабуніна визнали винним у резонансній справі про «побиття» проросійського блогера Філімоненка
Нагадаємо, 10 липня 2025 року Шабунін заявив, що його переводять із Харкова до бойової бригади на лінію фронту після критики законопроєкту про амністію корупції в оборонці. А вже наступного дня відбулися обшуки у військовій частині в Чугуєві, куди активіста перевели, а також паралельно вдома у його родини.
Після цього ДБР оголосило підозру Шабуніну. Його звинувачують в ухиленні від проходження військової служби та незаконному використанні автомобіля, призначеного для потреб ЗСУ. У ЦПК вважають ці звинувачення абсолютно безпідставними, адже Шабунін добровільно вступив до лав ЗСУ одразу після початку повномасштабної агресії РФ. У вересні в ЦПК повідомили, що Шабуніну вручили оновлену підозру, з якої прибрали деякі публічно озвучені звинувачення.
About news channel
Новини дня. Ексклюзивні коментарі, думки, аналітика та головні події України і світу на сайті Дзеркало тижня
All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.
Responsible: editorial office of the site zn.ua.