Єрмаку залишили електронний браслет: рішення суду
Go to zn.ua
Вищий антикорупційний суд відхилив клопотання сторони захисту ексголови офісу президента Андрія Єрмака, якого підозрюють у легалізації коштів, отриманих незаконним шляхом. Сторона захисту клопотала про зняття електронного браслету, йдеться у повідомленні ВАКС.
«Нагадаємо, раніше суд застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 140 млн грн. Оскільки визначену суму було внесено, підозрюваного було звільнено з-під варти, проте на нього покладено низку процесуальних обов'язків, серед яких — носіння електронного браслета», — заявили у суді.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Боротьба за контроль: ЗМІ дізналися подробиці конфлікту Єрмака та Портнова
Раніше Апеляційна палата ВАКС розглянула скаргу Єрмака на запобіжний захід. Суд постановив залишити рішення без змін.
11 травня Єрмак отримав підозру, пов'язану з елітними маєтками у кооперативі «Династія», для будівництва яких через корупційні схеми в «Енергоатомі» легалізували понад 460 млн грн. За даними ЗМІ, один з чотирьох будинків належав йому, а іншими резиденціями володіли ексвіцепрем'єр Олексій Чернишов, друг і бізнес-партнер президента Тімур Міндіч, а також людина, яку на записах називають «Вова».
Чому історія із заставою стала моментом істини для системи влади Зеленського, у статті «Каса на виході. Як збір застави для Єрмака виявив суть системи Зеленського» пояснила Інна Ведернікова.
«Нагадаємо, раніше суд застосував до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави у розмірі 140 млн грн. Оскільки визначену суму було внесено, підозрюваного було звільнено з-під варти, проте на нього покладено низку процесуальних обов'язків, серед яких — носіння електронного браслета», — заявили у суді.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Боротьба за контроль: ЗМІ дізналися подробиці конфлікту Єрмака та Портнова
Раніше Апеляційна палата ВАКС розглянула скаргу Єрмака на запобіжний захід. Суд постановив залишити рішення без змін.
11 травня Єрмак отримав підозру, пов'язану з елітними маєтками у кооперативі «Династія», для будівництва яких через корупційні схеми в «Енергоатомі» легалізували понад 460 млн грн. За даними ЗМІ, один з чотирьох будинків належав йому, а іншими резиденціями володіли ексвіцепрем'єр Олексій Чернишов, друг і бізнес-партнер президента Тімур Міндіч, а також людина, яку на записах називають «Вова».
Чому історія із заставою стала моментом істини для системи влади Зеленського, у статті «Каса на виході. Як збір застави для Єрмака виявив суть системи Зеленського» пояснила Інна Ведернікова.
Go to zn.uaДепутата Кузьміних хочуть відправити під арешт в СІЗО
Go to zn.ua
Детективи Національного антикорупційного бюро затримали чинного народного депутата України, якого підозрюють в одержанні неправомірної вигоди за сприяння приватним компаніям у перемозі в тендерах на постачання медичного обладнання в Житомирській області.
Як повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура, депутата затримали за рішенням Вищого антикорупційного суду у зв'язку із систематичною неявкою обвинуваченого в судові засідання. Зокрема, востаннє він не з’явився до суду через відрядження до Іспанії. Відповідно народного обранця доставили до ізолятора тимчасового тримання.
Тепер САП клопотатиме, щоб підозрюваному змінили запобіжний захід на тримання під вартою без визначення альтернативи у вигляді застави. Судовий розгляд питання має відбутись 29 червня об 11:00.
Мова про депутата від фракції «Слуга народу» Сергія Кузьміних, якого у січні 2022 року викрили на отриманні через довірену особу 558 тис. гривень як відкат від суми договору за перемогу в тендері на закупівлю медичного обладнання. Це була третина суми договору приватного підприємства на постачання системи ультразвукової діагностики комунальній лікарні в Житомирі. Гроші він отримав як «подяку» за вплив на керівництво лікарні задля визнання цього підприємства переможцем публічної закупівлі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Корупція на ремонті доріг: НАБУ та САП викрили схему відкатів за участю депутата та посадовців міськради Полтави
Тоді ж депутат пообіцяв, що у майбутньому за «відкат» на 30% забезпечить укладення ще двох договорів — на постачання системи магнітно-резонансної томографії та лапароскопічного обладнання — на загальну суму понад 38 млн грн.
Дії депутата кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України — зловживання впливом. Справу Кузьміних передали до суду ще у 2022 році, однак відтоді народний обранець системно не з’являється на судові засідання та затягує розгляд справи. За дві таких неявки суд у листопаді 2025 року та квітні 2026 року застосував до підозрюваного грошове стягнення. Окремі неявки обвинувачений обґрунтовував закордонними службовими відрядженнями, що збігалися в часі з призначеними засіданнями суду.
Як наголосили в САП, систематичне ухилення Кузьміних від участі у судовому розгляді створило реальну загрозу затягування провадження.
Як повідомила Спеціалізована антикорупційна прокуратура, депутата затримали за рішенням Вищого антикорупційного суду у зв'язку із систематичною неявкою обвинуваченого в судові засідання. Зокрема, востаннє він не з’явився до суду через відрядження до Іспанії. Відповідно народного обранця доставили до ізолятора тимчасового тримання.
Тепер САП клопотатиме, щоб підозрюваному змінили запобіжний захід на тримання під вартою без визначення альтернативи у вигляді застави. Судовий розгляд питання має відбутись 29 червня об 11:00.
Мова про депутата від фракції «Слуга народу» Сергія Кузьміних, якого у січні 2022 року викрили на отриманні через довірену особу 558 тис. гривень як відкат від суми договору за перемогу в тендері на закупівлю медичного обладнання. Це була третина суми договору приватного підприємства на постачання системи ультразвукової діагностики комунальній лікарні в Житомирі. Гроші він отримав як «подяку» за вплив на керівництво лікарні задля визнання цього підприємства переможцем публічної закупівлі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Корупція на ремонті доріг: НАБУ та САП викрили схему відкатів за участю депутата та посадовців міськради Полтави
Тоді ж депутат пообіцяв, що у майбутньому за «відкат» на 30% забезпечить укладення ще двох договорів — на постачання системи магнітно-резонансної томографії та лапароскопічного обладнання — на загальну суму понад 38 млн грн.
Дії депутата кваліфіковано за ч. 2 ст. 369-2 КК України — зловживання впливом. Справу Кузьміних передали до суду ще у 2022 році, однак відтоді народний обранець системно не з’являється на судові засідання та затягує розгляд справи. За дві таких неявки суд у листопаді 2025 року та квітні 2026 року застосував до підозрюваного грошове стягнення. Окремі неявки обвинувачений обґрунтовував закордонними службовими відрядженнями, що збігалися в часі з призначеними засіданнями суду.
Як наголосили в САП, систематичне ухилення Кузьміних від участі у судовому розгляді створило реальну загрозу затягування провадження.
Go to zn.uaДо 30 тис. доларів за інвалідність: у Києві викрили масштабну схему
Go to zn.ua
У столиці правоохоронці викрили групу осіб, яких підозрюють у причетності до схеми незаконного оформлення інвалідності. Як повідомила пресслужба Київської міської прокуратури, семеро осіб, серед яких медичні працівники, за винагороду у розмірі 25–30 тис. доларів виготовляли фіктивні медичні документи для здорових військовозобов'язаних чоловіків.
За даними слідства, підроблені документи дозволяли отримати статус особи з інвалідністю ІІ або ІІІ групи. Це могло надавати неправомірні пільги та звільнення від виконання певних обов’язків, зокрема військової служби.
За даними прокуратури, у справі про порушення законодавства фігурують семеро осіб, серед яких голова ВЛК столичної лікарні, двоє лікарів, колишній експерт Центральної військово-лікарської комісії Міноборони, екскерівник районного військкомату Києва, працівник податкової та пенсіонер.
Як повідомили в прокуратурі, одного з підозрюваних затримали під час отримання грошей. Йому інкримінують сприяння незаконному перетину кордону, зловживання впливом та перешкоджання діяльності Збройних сил України. Іншим шістьом оголошено підозру у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ.
У ході обшуків вилучено медичні документи, печатки, бланки, техніку та 100 тис. доларів, з яких 85 тис. виявлено у голови МСЕК.
Суд обрав запобіжні заходи: п'ятьох підозрюваних взято під варту з можливістю внесення застави, одного відправлено під цілодобовий домашній арешт.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Реформа МСЕК: чи можуть скасувати людині безстрокову третю групу інвалідності у 2025 році
Корупційні схеми з оформленням фіктивної інвалідності в Україні викривають регулярно. Після ліквідації МСЕК і запуску нової системи оцінювання правоохоронці продовжують перевіряти раніше видані висновки та розслідувати нові оборудки. Зокрема, цього року перевірки торкнулися прокурорів із інвалідностями.
За даними слідства, підроблені документи дозволяли отримати статус особи з інвалідністю ІІ або ІІІ групи. Це могло надавати неправомірні пільги та звільнення від виконання певних обов’язків, зокрема військової служби.
За даними прокуратури, у справі про порушення законодавства фігурують семеро осіб, серед яких голова ВЛК столичної лікарні, двоє лікарів, колишній експерт Центральної військово-лікарської комісії Міноборони, екскерівник районного військкомату Києва, працівник податкової та пенсіонер.
Як повідомили в прокуратурі, одного з підозрюваних затримали під час отримання грошей. Йому інкримінують сприяння незаконному перетину кордону, зловживання впливом та перешкоджання діяльності Збройних сил України. Іншим шістьом оголошено підозру у перешкоджанні законній діяльності ЗСУ.
У ході обшуків вилучено медичні документи, печатки, бланки, техніку та 100 тис. доларів, з яких 85 тис. виявлено у голови МСЕК.
Суд обрав запобіжні заходи: п'ятьох підозрюваних взято під варту з можливістю внесення застави, одного відправлено під цілодобовий домашній арешт.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Реформа МСЕК: чи можуть скасувати людині безстрокову третю групу інвалідності у 2025 році
Корупційні схеми з оформленням фіктивної інвалідності в Україні викривають регулярно. Після ліквідації МСЕК і запуску нової системи оцінювання правоохоронці продовжують перевіряти раніше видані висновки та розслідувати нові оборудки. Зокрема, цього року перевірки торкнулися прокурорів із інвалідностями.
Go to zn.uaНа Хмельницькій АЕС проходять обшуки
Go to zn.ua
Від ранку четверга, 25 червня, правоохоронні органи проводять слідчі дії на території Хмельницької атомної електростанції. Про це повідомили у АТ «НАЕК «Енергоатом», хоча не уточнювали, який саме правоохоронний орган здійснює обшуки.
В «Енергоатомі» зазначили, що слідчі дії стосуються окремих закупівельних процедур, проведених у попередні роки. При цьому запевнили, що НАЕК «забезпечує повне сприяння роботі правоохоронних органів, надає всю необхідну документацію та інформацію».
Також в компанії-регуляторі запевнили, що проведення слідчих дій не впливає на виробничі процеси та безпеку експлуатації об’єкта, а Хмельницька АЕС працює у штатному режимі та забезпечує надійну експлуатацію енергоблоків і стабільне виробництво електроенергії.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Тандем Деркач-Галущенко, Хмельницька АЕС і Fіrе Роіnt: з’явилась нова порція «плівок Міндіча»
Зазначимо, що Хмельницька АЕС, яка э найменшою в Україні, у 2024 році планувала збудувати захисні споруди, витративши на них найбільше з усіх українських АЕС —1,7 мільярди гривень. При цьому кошторис на будівництво був засекречаний. Самі ж роботи планували завершити до квітня 2026 року.
Також з літа 2024 року низка посадовців просувала ідею добудови Хмельницької атомної електростанції, для чого планували закупити російські реактори у Болгарії.
Хоча згодом від ідеї відмовились, у 2025 році Національне антикорупційне бюро відкрило провадження щодо керівництва НАЕК «Енергоатом» через можливу розтрату 430 млн грн на будівництво нових атомних блоків.
Ігор Маскалевич у статті «Атомних авантюристів не вгамувати» пояснював, чому уся історія із добудовою Хмельницької АЕС була мильною бульбашкою, на якій лише хотіли нагріти руки.
В «Енергоатомі» зазначили, що слідчі дії стосуються окремих закупівельних процедур, проведених у попередні роки. При цьому запевнили, що НАЕК «забезпечує повне сприяння роботі правоохоронних органів, надає всю необхідну документацію та інформацію».
Також в компанії-регуляторі запевнили, що проведення слідчих дій не впливає на виробничі процеси та безпеку експлуатації об’єкта, а Хмельницька АЕС працює у штатному режимі та забезпечує надійну експлуатацію енергоблоків і стабільне виробництво електроенергії.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Тандем Деркач-Галущенко, Хмельницька АЕС і Fіrе Роіnt: з’явилась нова порція «плівок Міндіча»
Зазначимо, що Хмельницька АЕС, яка э найменшою в Україні, у 2024 році планувала збудувати захисні споруди, витративши на них найбільше з усіх українських АЕС —1,7 мільярди гривень. При цьому кошторис на будівництво був засекречаний. Самі ж роботи планували завершити до квітня 2026 року.
Також з літа 2024 року низка посадовців просувала ідею добудови Хмельницької атомної електростанції, для чого планували закупити російські реактори у Болгарії.
Хоча згодом від ідеї відмовились, у 2025 році Національне антикорупційне бюро відкрило провадження щодо керівництва НАЕК «Енергоатом» через можливу розтрату 430 млн грн на будівництво нових атомних блоків.
Ігор Маскалевич у статті «Атомних авантюристів не вгамувати» пояснював, чому уся історія із добудовою Хмельницької АЕС була мильною бульбашкою, на якій лише хотіли нагріти руки.
Go to zn.uaГумові капці, фіктивне зерно і «скрутки» ПДВ. П'ять схем обкрадання бюджету України на мільярди доларів
Go to zn.ua
Зібрати з мільйона людей по гривні чи мільйон гривень з одного?Фіскальна модель здебільшого налаштована на те, що з мільйона зібрати по гривні набагато легше, аніж з одного платника — мільйон. Саме тому в Україні й досі практикується пласка шкала податку на доходи фізичних осіб.Зазначену вище фіскальну дилему в кожній країні вирішують по-своєму.У нас зазвичай податкова політика керується відомим принципом: з бідних по нитці — чиновнику «на потоках» сорочка «бріоні». Так ця система працює десятиліттями.Сьогодні у нашій статті — всі найпопулярніші хіти місцевих схематозників.Це, так би мовити, хрестоматія схемних моделей перерозподілу фіскальних доходів, в якій накопичення ПДВ для відшкодування перетворюється на фіскальний «общак», на якому «сидять» усі «сім’ї татталья, соллоццо і капоне».Принцип тут такий самий, як із сорочкою «бріоні»: скільки київських бабульок мають купити батонів, у ціні яких «сидять» 6–7 грн ПДВ, для того аби накопичити 150 млрд грн відшкодування податку на додану вартість щороку (більшість якого йде на користь експортерів сировини, здебільшого залізорудної та аграрної)? ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Мільйони "зниклих квітів" потрапляють в Україну без сплати митних зборів та за сприяння митників Багато аналітиків помітили, що в Україні власники великих торговельних мереж, які є і найбільшими імпортерами товарів, водночас є й аграрними лендлордами та експортерами аграрної сировини. Чому монтуються саме такі види бізнесу?Причина в ефекті податкової інверсії, або «перегортанні»: коли зобов’язання зі сплати податку на додану вартість при імпорті в податковій моделі фіндира ФПГ компенсуються відшкодуванням ПДВ при експорті.Як це відбувається, і спробуємо розібратись. Отже, всі улюблені фіскальні хіти наших олігархів.Перший крок імпортера — це суттєве заниження задекларованої ціни товару відповідно до вантажно-митної декларації.Наприклад, імпортер купує гумові капці в Китаї. Контракт із китайським продавцем укладається на повну суму, візьмемо ціну в 5 дол. за пару. Але в ланцюгу компаній цей товар купує компанія-нерезидент, зареєстрована здебільшого в офшорній зоні.Потім ця офшорна компанія переписує інвойс на реального отримувача — компанію-імпортера в Україні. Тут ціна на капці залишається на рівні 5 дол., але вже не за пару, а за умовно 10 кг.Імпортер завозить капці в Україну і декларує цей товар на митниці: договір на придбання з офшорною компанією засвідчує ту саму ціну в 5 дол. за 10 кг.Звісно, митники мають застосувати до цього товару індикативну ціну, тобто нарахувати податки, передусім податок на додану вартість, на рівні 5 дол. за пару.І митниця так і робить.Однак тут на допомогу імпортеру приходять зміни до Митного кодексу, внесені ще до повномасштабної війни: імпортер може заплатити податки, виходячи з індикативної ціни, забрати товар і пустити його в продаж в Україні, паралельно оскаржуючи рішення митниці стосовно ціни. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ ЄС збирається скоротити квоти на імпорт сталі на 47%: Україна може втратити понад 1 млрд євро експорту — Fіnаnсіаl Тіmеs Увесь цей час сплачені податки не надходять до державного бюджету і зберігаються в митниці на спеціальному депозиті в уповноваженому банку.Цей час потрібен імпортеру, аби піти в суд умовно «на малій арнаутській» в Одесі та отримати рішення на свою користь. З цим рішенням імпортер повертається на митницю і отримує частину свого податкового депозиту, яка розраховується як різниця між 20% від «5 дол. за пару» та 20% від «5 дол. за 10 кг».На цьому етапі формується «схемний профіт №1».Далі імпортер продає гумові капці на одеському «7-му кілометрі», переважно за готівку. І ціна реалізації тут як мінімум удвічі більша за «китайську», тобто вже 10 дол. за пару. Але капці треба якось списати з балансу, тобто продати за безготівковий розрахунок.Крім того, у цього імпортера залишається податковий кредит із ПДВ на суму сплаченого податку під час митного декларування. Хоча суму цього ПДВ нараховано на занижену податкову базу, втрачати ці гроші якось «не комільфо».І тоді на допомогу імпортеру приходять компанії-«скрутки».Бо саме в цей час десь є реальні компанії, які стикаються з необхідністю платити ПДВ, наприклад, будівельні фірми.Для того аби сформувати податковий кредит і збалансувати податкові зобов’язання з ПДВ, їм треба купити якийсь товар, у складі ціни якого є сума податку на додану вартість. Гумові капці такому платнику не потрібні, бо списати на будівництві можна цемент, цеглу тощо.І тут «на допомогу» приходять компанії-«скрутки»: вони фіктивно купують у імпортера гумові капці та «скручують» у нього податковий кредит. Реальної поставки товару тут не відбувається, сторони просто «купують документи». «Скрутка» перераховує імпортеру безготівкові кошти й отримає «зустрічні» валізи з кешем і зареєстровані на свою користь податкові накладні. А звідки «скрутка» бере безготівкові кошти? ПДВ на всі посилки: Україна готує нові правила через вимоги МВФ Перед цим «скрутка» продає будівельній компанії фіктивний «цемент» і «скручує» ПДВ на її користь. За цемент будівельна компанія платить безготівковими коштами, які транзитом йдуть імпортеру. А самі «будівельники» отримують валізи з готівкою, яку «скрутка» отримала від імпортера. А імпортер отримав готівку — на «7-му кілометрі» за гумові капці.Усі задоволені, інтерес сторін «зашитий» у дисконт під час «скрутки ПДВ». Умовно кажучи, «будівельники» купують 100 одиниць податкового кредиту за 85–90 грошових одиниць, а «скрутка» отримує 2–3% комісії.Так формується «схематозний профіт №2».А тепер уявіть, що імпортер, який платить ПДВ під час імпорту, та експортер зерна — це одна ФПГ із консолідованою моделлю сплати податків?Тут усе стає набагато простіше, бо не потрібно використовувати «скрутки». Весь схематоз відбувається за компом фіндира.Наприклад, така компанія купила китайські гумові капці по 5 дол. за пару. На митниці задекларувала ціну в 5 дол. за 10 кг. Потім реалізувала ці капці в мережі своїх магазинів за ціною 10 дол. за пару, де юридично продаж товарів оформлений на конгломерат ФОПів, зареєстрований на касирів, водіїв і менеджерів.Зараз ліміт річного обороту ФОПа на третій групі — трохи більше 10 млн грн. Отже, 100 фіктивних ФОПів — це один мільярд гривень обороту щорічно. Завдяки цьому трюку, замість податку на прибуток у розмірі 18% і ПДВ у розмірі 20% така ФПГ заплатить лише 5% єдиного податку з обороту конгломерату своїх фіктивних ФОПів.Так формується «схематозний профіт №3».Якщо частину товару реалізовувати за готівку, то у такої компанії залишиться ще й «невикористаний» податковий кредит із ПДВ.Куди його дівати? В такій ФПГ є свій аграрний бізнес. Реалізуючи за готівку імпортний товар у мережі своїх магазинів, вказана компанія накопичує величезні обсяги кешу. А його можна використати для закупівлі зерна у фермерів за готівку (ціна в такому разі буде меншою як мінімум на суму ПДВ).Так ФПГ отримує зерно, яке можна експортувати. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Поставки українського зерна за кордон скоротилися — митниця Однак для експорту зерно треба «поставити на баланс». Тут на «допомогу» приходять компанії, в яких є запаси податкового кредиту з ПДВ. Такі компанії не тільки продають фіктивне зерно, а й «скручують» податковий кредит з ПДВ за певний дисконт. Такий саме «продаж документів», а не реального товару.ФПГ експортує зерно й отримує від держави відшкодування ПДВ, на яке не має права.Так формується «схематозний профіт №4».Якщо під час експорту завищити обсяги законтрактованого зерна, то можна отримати і «фіктивне відшкодування ПДВ».Так формується «схематозний профіт №5».У скільки цей схематоз обходиться країні?Імпорт товарів торік становив 90 млрд дол. З урахуванням тінізації імпорту ця сума дорівнювала приблизно 120 млрд дол. Ефективна ставка ПДВ з урахуванням пільгових груп товарів мала би становити не менш як 18%. Це мало б принести до бюджету 885 млрд грн. Натомість отримано 542 млрд грн. Тінізація ПДВ становила як мінімум 343 млрд грн, або близько 8 млрд дол.База тінізації податку на прибуток становить не менш як 50% від обсягу імпорту (включаючи тіньовий), тобто більш як 10 млрд дол.Обсяг фіктивного експорту можна оцінити в 20 млрд дол. на рік. Тінізація ПДВ тут становитиме близько 4 млрд дол. щорічно. А тінізація податку на прибуток — до 3 млрд дол.Сукупно «всі хіти схематозу» коштують національній економіці приблизно 25 млрд дол. на рік.Для розуміння, надходження коштів до держбюджету внаслідок прийняття сумнозвісних законопроєктів про оподаткування ФОПів, цифрових платформ і посилок — усе загалом становитиме не більш як 50 млрд грн на рік, або трохи більше 1 млрд дол.Сума схематозу порівнянна з обсягом зовнішньої фінансової підтримки, яка надійде до бюджету 2026 року. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Мережа магазинів оформила понад 3,5 тисячі ФОПів для уникнення податків
Як боротись із схематозом?
Здійснити досить радикальні реформи.Запровадити постійний моніторинг на митниці статистичних баз з країнами — торговельними партнерами за кожною партією товару.Запровадити подвійний митний збір з імпортних товарів, поставлених не з країн їхнього виробництва, наприклад, з офшорів.Замінити ПДВ на імпортні товари фіксованою ставкою імпортного мита без права «скрутки» та передачі за ланцюжком компаній.Запровадити закон про «конгломерати ФОПів» і систему їхнього реального оподаткування.Скасувати нульову ставку ПДВ під час експорту сировинних товарів (що призведе до відсутності відшкодування ПДВ).Однак автор таких законопроєктів має розуміти, що він позбавляє грошей не мільйони бабульок, коли вони опосередковано сплачують ПДВ під час купівлі батонів, а цілком собі десяток реальних «сімей татталья, соллоццо і капоне».Go to zn.uaВАКС арештував квартиру та паркомісце віцепрем’єра Кулеби
Go to zn.ua
Вищий антикорупційний суд арештував квартиру та паркомісце, якими користується віцепрем’єр-міністр із відновлення України – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба, які Спеціалізована антикорупційна прокуратура просить визнати необґрунтованими активами.
Як повідомив Центр протидії корупції, арешт накладено на квартиру площею 109,9 кв. м та вартістю 4,4 млн гривень і машиномісце вартістю 520 тисяч гривень.
Згідно з ухвалою суду, прокурор САП аргументував вимогу тим, що спірна нерухомість оформлена на сестру міністра, а останній може вплинути на юридичну власницю, щоб вона продала їх чи надала в заставу. В такому разі це майно більше не підлягатиме стягненню.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Як маєтки «Династії» хотіли вивести з-під арешту та конфіскації
Минулого тижня САП звернулася до суду з позовом про визнання необґрунтованими та стягнення в дохід держави активів на суму майже 5 млн грн, якими користується Олексій Кулеба.
В САП зазначили, що саме він через сестру у 2021 році уклав попередні угоди на покупку майна, які остаточно оформив у 2023 році. Усю нерухомість держчиновник оформив на сестру. При цьому доходи його родини були недостатніми для придбання відповідної квартири та паркомісця.
Як повідомив Центр протидії корупції, арешт накладено на квартиру площею 109,9 кв. м та вартістю 4,4 млн гривень і машиномісце вартістю 520 тисяч гривень.
Згідно з ухвалою суду, прокурор САП аргументував вимогу тим, що спірна нерухомість оформлена на сестру міністра, а останній може вплинути на юридичну власницю, щоб вона продала їх чи надала в заставу. В такому разі це майно більше не підлягатиме стягненню.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Як маєтки «Династії» хотіли вивести з-під арешту та конфіскації
Минулого тижня САП звернулася до суду з позовом про визнання необґрунтованими та стягнення в дохід держави активів на суму майже 5 млн грн, якими користується Олексій Кулеба.
В САП зазначили, що саме він через сестру у 2021 році уклав попередні угоди на покупку майна, які остаточно оформив у 2023 році. Усю нерухомість держчиновник оформив на сестру. При цьому доходи його родини були недостатніми для придбання відповідної квартири та паркомісця.
Go to zn.ua"Ховаю Porsche від обстрілів": депутат Медяник феєрично виправдав, чому його авто виїжджає з "маєтку няні" за $1 млн
Go to zn.ua
Народний депутат від "Слуги народу" В'ячеслав Медяник уранці виїжджає з елітного маєтку вартістю близько мільйона доларів у котеджному містечку під Києвом, хоча офіційно цей будинок оформлений на жінку, яку в телефонних книгах різних абонентів підписують як няню та домробітницю родини парламентаря.Про це йдеться у розслідуванні Віhus.Іnfо. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Квартира за 14 млн, а оренда за безцінь: Віhus.Іnfо з'ясували, у кого "слуга" Мотовиловець зняв елітне житло Маєток розташований у закритому котеджному містечку "Хутір Ясний" у Ходосівці під Києвом. За документами Медяник у цьому містечку живе в іншому місці: родина володіє 100-метровою квартирою в клубному будинку, оформленою 2024 року на малолітню доньку депутата, і саме її він зазначає у своїх деклараціях. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Мільйони зі "спадку дідуся": родини трьох кіберполіцейських синхронно стали власниками люксового житла — Віhus.Іnfо Однак журналісти з'ясували, що Роrsсhе Саyеnnе 2024 року випуску, зареєстрований на дружину нардепа Інну Медяник, уранці виїжджає з окремого приватного будинку площею близько 370 квадратних метрів. Схожі об'єкти на сайтах нерухомості нині коштують близько мільйона доларів. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Поки Буча була в крові, вони замовляли черепицю: нові плівки "Че Гевари" та Єрмака про будівництво "Династії"
Хто офіційна власниця
За даними реєстру нерухомості, у червні 2021 року будинок придбала жителька Дніпра Неля Коваленко. До того ж року вона не займалася бізнесом, а незадовго до купівлі стала співзасновницею компанії "Антар Плюс". Одним із перших співзасновників цієї ж фірми був сам Медяник.Різні абоненти зберігали номер Нелі Коваленко як "Нелла няня Інни", "Медяник няня Нелла" та "Домохазяйка Лісники".Що каже нардеп
Медяник запевняє, що з сім'єю мешкає саме в квартирі клубного будинку, а виїзди Роrsсhе з приватного маєтку пояснює тим, що власниця нібито дозволяє залишати там авто на випадок російських обстрілів.– Як ви знаєте, чи буде в цю ніч обстріл чи ні?– Ну ви зараз хочете наполягати, що ця історія систематична. Я можу сказати, що ця машина там стоїть не систематично.– Власне через це й питання. Як ви тоді визначаєте, коли її там залишати, а коли ні? Ви якось передбачаєте, коли буде обстріл, а коли ні?– Коли пишуть в інтернеті. Ну ви ж теж читаєте телеграм-канали. От цей тиждень президент зазначав: “будьте дуже обережні, може бути все що завгодно”.Щодо статків Нелі Коваленко депутат заявив, що вважає некоректним питати її про таке, і додав, що жінка працювала на великих підприємствах Дніпра, зокрема на лакофарбових заводах, і займалася логістикою. Коваленко він назвав "дорослою та самодостатньою людиною". ВАС ЗАЦІКАВИТЬ 89% доходів на маєтки в Козині: ЗМІ з'ясували, що спонсор "Династії" заробляв на гральному бізнесі У Віhus.Іnfо вказують, що жінка справді працювала на Дніпровському лакофарбовому заводі, а також отримувала зарплату у відділі освіти райради та Департаменті гуманітарної політики міськради Дніпра. Але навіть сумарно за 10 років до купівлі будинку її офіційний заробіток склав трохи більше 260 тисяч гривень.Нагадаємо, Медяник був обраний на виборах 2019 року від партії "Слуга народу" по 27 округу Дніпра. До потрапляння в парламент займався будівельним бізнесом. У Верховній Раді є головою підкомітету з питань законодавства про адміністративні правопорушення та охоронної і детективної діяльності.У жовтні 2019 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура відкрила справу за фактом листування Медяника, у якому він обговорював, як можна "вирішити питання" з прокурорами. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Родичів прокурорів знайшли серед власників люксових апартаментів у Буковелі У лютому 2024 року Медяник написав заяву про дострокове складання мандату народного депутата. За даними джерел ZN.UА, Медяник послався на серйозні проблеми зі здоров'ям і планував виїхати на лікування за кордон.У липні 2025 року він проголосував за законопроєкт №12414, який поставив роботу НАБУ і САП у залежність від генерального прокурора. Цей закон фактично знищував незалежність антикорупційних органів і підпорядковував їх владі.Go to zn.uaКінець «княжої» доби: як завершилася справа ексголови Верховного суду
Go to zn.ua
П’ять років ув’язнення, конфіскація майна та понад мільйон доларів на ЗСУ — це підсумок справи ексголови Верховного суду Всеволода Князєва. Спочатку він заперечував провину, називав себе жертвою провокації та розповідав про тиск, але зрештою пішов на угоду зі слідством.У цьому матеріалі розповімо про обставини справи, долю арештованих активів Князєва та юридичні деталі угоди, які турбують суспільство.
Справа Князєва: від затримання до вироку
Всеволод Князєв очолив Верховний суд у жовтні 2021-го — після 12 років суддівської кар’єри. А 15 травня 2023 року його викрили на хабарі у 2,7 млн дол.Пленум Верховного Суду обирає Всеволода Князєва Головою ВС, жовтень 2021 рокуВерховний судСправа стосувалася акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату: у вересні 2022 року апеляційний суд постановив витребувати їх у компанії Fеrrехро АG, що означало втрату олігархом Костянтином Жеваго контролю над комбінатом. Аби скасувати рішення, Жеваго вирішив підкупити суддів Великої палати Верховного суду. Адвокат Олег Горецький, який потім також уклав угоду (його вирок засекречено), запропонував допомогти, посилаючись на особисті стосунки з Князєвим. Як посередника залучили нотаріуса Кирила Горбурова. Усі вони потім стали фігурантами справи.Хоч загальна сума хабаря у справі — 2,7 млн дол., Князєв знав про 2 млн, із яких 1,8 млн мали піти суддям, а решта — посередникам. Насправді ж апетити Горецького та Горбурова були значно більші — вони таємно хотіли забрати собі ще 700 тис. дол. Зрештою Князєв погодився на хабар і домігся перенесення розгляду, щоб Жеваго встиг зібрати гроші. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ ВРП відсторонила від правосуддя трьох суддів, підозрюваних у справ Князєва-Жеваго 19 квітня 2023 року Велика палата скасувала рішення апеляції, повернувши акції Fеrrехро АG Жеваго. Аби приховати свою зацікавленість, Князєв приєднався до окремої думки іншого судді. Опісля 1,34 млн дол. доставили до його квартири розфасованими в пакети для інших суддів. Коли НАБУ задокументувало отримання другої частини хабаря — 450 тис. дол., Князєва затримали «на гарячому».Початкова застава становила 107 млн грн, але згодом суд поступово зменшив її до 18 млн. У січні 2024-го Князєв вийшов із СІЗО в електронному браслеті і з забороною виїзду з України. А вже у липні його затримали в селі Солотвино Закарпатської області за кілометр від румунського кордону.Негласні слідчі (розшукові) дії, закриті засідання, угода зі слідством та інші деталі процесу
Справу до суду передали у березні 2024 року. В межах процесу було досліджено, зокрема, аудіозаписи та листування між учасниками схеми. У записах розмов Горбурова та Горецького фігурували фрази: «Вопрос на пятёрку», «Більше п’ятнадцяти точно ніяк», «Як ми строїм розмову із Сєвою?». На думку прокурорів, ішлося про хабар та вихід на Князєва. Переписка між Князєвим і Горбуровим містила вказівки підготувати 13 пакунків із грошима — за версією слідства, це число відповідає кількості голосів суддів Великої палати, необхідних для цього рішення.Захист наполягав на провокації: мовляв, Горбуров був агентом НАБУ і схилив Горецького до злочину. Оскаржували й аудіоконтроль у кабінеті нотаріуса — як порушення права на недоторканність житла та нотаріальної таємниці.Коли у травні-червні 2026-го Князєв несподівано уклав угоду, суд запитав його, чи не стало визнання вини наслідком тиску обвинувачення. Князєв відповів, що зауваження до дій детективів залишаються в силі, але на рішення укласти угоду вони не вплинули.8 червня 2026 року ВАКС затвердив угоду й визнав ексголову Верховного суду винним за частиною 4 статті 368 КК України. Вона передбачає п’ять років позбавлення волі, заборону обіймати посади в судових та правоохоронних органах строком на три роки та конфіскацію майна засудженого. Одразу після оголошення вироку його заарештували просто в залі суду.Ексголові Верховного суду Князєву обирають запобіжний захід, 18 травня 2023 рокуВладислав Мусієнко / СуспільнеСанкція частини 4 статті 368 КК України передбачає від восьми до дванадцяти років тюрми — Князєв отримав лише п’ять. Річ у тім, що він не просто визнав участь у корупційній схемі, а й надав важливі свідчення, які допомогли викрити інших учасників злочину, зокрема колег-суддів. Суд застосував статтю 69-2 КК України, впроваджену спеціально для корупційних справ: вона дає змогу призначати покарання, нижче за мінімальну межу, якщо обвинувачений уклав угоду та допоміг слідству. Тож замість мінімальних восьми років сторони узгодили п’ять.Якою є роль Князєва у справі та чому ця угода така важлива?
Певний час Князєву інкримінували створення організованої групи, однак в обвинувальному акті й у вироку його дії кваліфіковано як дії виконавця — службової особи, яка одержала неправомірну вигоду для себе та інших. За версією слідства, схему вибудовували посередники — Горецький і Горбуров, — тоді як Князєв забезпечував результат у суді. Скандал із хабарями у Верховному Суді: ВАКС визначив заставу у 3 млн грн судді Єленіній, яку "здав" Князєв Ключовою умовою угоди стали викривальні показання проти інших учасників схеми. На їх підставі підозру повідомили чотирьом суддям Великої палати: Жанні Єленіній, Ірині Григор’євій, Ігорю Желєзному та судді у відставці Олександру Прокопенку. Князєв підтвердив, що координував виплату «винагороди» між посередниками та суддями. Зокрема після ухвалення рішення він особисто передав Прокопенку чорну папку з 50 тис. дол. — хоч той підготував окрему думку, нібито не згоден із рішенням. Гроші Князєв пояснив просто: «люди вдячні всім суддям», які забезпечили результат.Як зазначено у вироку, корупційний злочин, який скоїв голова найвищого судового органу, підірвав довіру до правосуддя та завдав шкоди міжнародному авторитету України. Важливим аргументом на користь угоди став суспільний інтерес у швидкому правосудді. За понад 50 засідань ВАКС навіть не дослідив усіх доказів обвинувачення; угода дала змогу уникнути багаторічного процесу. Показання Князєва відкрили розслідування щодо інших суддів Великої палати — без його співпраці довести їхню причетність було б украй складно.Для міжнародних партнерів, зокрема ЄС, цей вирок — сигнал про те, що невідворотність покарання спрацювала навіть на найвищому щаблі судової системи. П’ять років реального ув’язнення з конфіскацією майна — це, на думку суду, стане ще й застереженням для інших.Що сталося з грошима у справі Князєва
Загальна сума хабаря становила 2,7 млн дол., із яких Князєву передали 1,8 млн — решту отримали посередники. Під час обшуків детективи вилучили 1,248 млн дол. у кабінеті та квартирі ексголови Верховного суду. За інформацією прокурора, ще 112 тис. знайшли в інших суддів. Офіційний статус іще близько 439 тис. дол. у тексті вироку не деталізовано, тож де ці кошти — громадськості невідомо.Крім спецконфіскації хабаря, держава отримала квартиру й будинок Князєва у Миколаєві, близько 66 тис. грн та 34 тис. дол. на банківських рахунках, а також 1700 євро готівкою. Суд також конфіскував половину активів, набутих Князєвим у шлюбі, — 167 тис. дол. із двох банків. Частину речових доказів — телефон і блокноти — суд повернув засудженому, решту передали для використання в іншому кримінальному провадженні.Звідки у Князєва 1 млн дол. для БФ «Повернись живим»?
Після завершення процесу чимало запитань викликало рішення щодо понад 1 млн дол., вилучених у кабінеті Князєва. Суд постановив перерахувати їх на потреби Збройних сил України через БФ «Повернись живим». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Суддю ВС Григор'єву відпустили під заставу. Її причетність до справи підтвердив Князєв Сума складалася з двох частин і мала інший процесуальний статус: гроші не були «міченими» й не фігурували як хабар. Майновий інтерес щодо цього мільйона заявила третя особа, яка надала нотаріально посвідчену згоду на передачу їх для підтримки армії. Суд визнав цю заяву добровільною, а сам Князєв підтвердив, що не претендує на ці активи.Ще 104,6 тис. дол. Князєв визнав своєю власністю і також погодився передати їх БФ «Повернись живим».Повернення Князєва в мантію: чи реально це взагалі, і якщо так, то коли?
Посаду судді Князєв втратив іще до вироку, і не через кримінальну справу. 2023-го його визнали винним в адмінправопорушенні, пов’язаному з корупцією: під час обшуку знайшли договір оренди чотирикімнатної київської квартири за символічну тисячу гривень. Недоплачені до ринкової вартості 906 тис. грн суд визнав незаконним подарунком і конфіскував, а ще оштрафував Князєва на 2550 грн. Тоді НАЗК звернулося до Вищої ради правосуддя. Та відкрила дисциплінарну справу й звільнила Князєва з посади. Опісля Велика палата Верховного суду залишила рішення без змін.Тепер — вирок у справі кримінальній. Заборона обіймати посади в судових і правоохоронних органах строком на три роки починає діяти лише після відбуття основного покарання. З урахуванням часу під вартою фактичне ув’язнення становитиме близько 4,3 року. Тобто повернення до судової системи неможливе протягом щонайменше семи років.Але й після цього шлях до правосуддя фактично закритий. Судимість за особливо тяжкий злочин погашається лише через вісім років після відбуття покарання. А вирок за корупційний злочин і звільнення з посади судді залишатимуться вагомими обставинами на будь-якому суддівському конкурсі — ВККС та Громадська рада доброчесності навряд чи оминуть цей епізод біографії.…Ця справа стала однією з найрезонансніших у практиці ВАКС — уперше в Україні на хабарі викрили чинного голову Верховного суду. А вирок із реальним ув’язненням та конфіскацією став предметом активного обговорення. І хоч його ще можуть оскаржити протягом 30 днів, підстави для цього обмежені.Як і будь-який засуджений, Князєв має право звернутися до президента України з клопотанням про помилування, але й для цього вкрай мало підстав. Якщо ж він не виконуватиме угоду, прокурор може клопотати про скасування вироку.Go to zn.uaУ керівника підрозділу НАБУ знайшли прослушку. Є підозра про причетність СБУ
Go to zn.ua
Вдома у керівника одного з підрозділів детективів Національного антикорупційного бюро знайшли технічні засоби, які могли використовуватися для прихованого збору інформації. Як повідомили у НАБУ, до їх встановлення могла бути причетна Служба безпеки України.
В Бюро заявили, що з’ясовують усі обставини події та причетних до монтажу обладнання. Зокрема, власник квартири поверхом вище повідомив, що до нього звертались люди, які представилися правоохоронцями, та заявили, що в квартирі під ним живе російський шпигун. В НАБУ повідомили, що ідентифікували одного з чоловіків як чинного працівника Служби безпеки України.
Водночас в НАБУ вказали, що детектив, вдома у якого знайшли прослушку, залучений до розслідування низки резонансних кримінальних проваджень, зокрема щодо корупційних правопорушень у митній сфері, діяльності окремих працівників правоохоронних органів та державних підприємств.
«НАБУ наголошує, що будь-які спроби незаконного збору інформації про співробітників Бюро є неприпустимими та можуть створювати загрози незалежності й ефективності антикорупційних розслідувань. Незалежність НАБУ та гарантії безперешкодного виконання повноважень працівниками Бюро є однією з ключових умов ефективної боротьби з корупцією», - заявили там.
За фактом у НАБУ вже розпочали досудове розслідування за ст. 182 КК України — порушення недоторканності приватного життя.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Прослушка у співробітниці НАБУ: Бюро не має інструментів, аби дізнатись, чи була ухвала суду з цього приводу
Це не перший факт, коли у працівників НАБУ знаходять пристрої із прихованого збору інформації. У лютому директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що прослушку знайшли у помешканні керівниці підрозділу НАБУ, який займається корупцією в сферах оборони — обладнання без рішення суду встановили працівники одного із правоохоронних органів.
Нагадаємо, що НАБУ та СБУ знаходяться у протистоянні після того, як Служба безпеки затримала окремих працівників бюро в липні минулого року та заявила про їхню роботу на російські спецслужби. Затримання передувало ініціативі депутатів щодо зменшення повноважень НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Щоправда під тиском суспільства президент Зеленський був вимушений подати законопроєкт, що скасовувала цю ініціативу та відновив інституційну незалежність антикорупційних органів.
У серпні минулого року в інтерв’ю ZN.UА очільник САП Олександр Клименко зазначав, що зараз здійснюється тиск на певних людей, аби вони свідчили, що в НАБУ є російський вплив. Після обшуків у співробітників бюро всі розслідування на деякий час фактично зупинилися, адже багато хто став дуже обережним. Більше про це читайте у першій та другій частинах інтерв’ю Клименка редакторці відділу внутрішньої політики Інні Ведерніковій.
В Бюро заявили, що з’ясовують усі обставини події та причетних до монтажу обладнання. Зокрема, власник квартири поверхом вище повідомив, що до нього звертались люди, які представилися правоохоронцями, та заявили, що в квартирі під ним живе російський шпигун. В НАБУ повідомили, що ідентифікували одного з чоловіків як чинного працівника Служби безпеки України.
Водночас в НАБУ вказали, що детектив, вдома у якого знайшли прослушку, залучений до розслідування низки резонансних кримінальних проваджень, зокрема щодо корупційних правопорушень у митній сфері, діяльності окремих працівників правоохоронних органів та державних підприємств.
«НАБУ наголошує, що будь-які спроби незаконного збору інформації про співробітників Бюро є неприпустимими та можуть створювати загрози незалежності й ефективності антикорупційних розслідувань. Незалежність НАБУ та гарантії безперешкодного виконання повноважень працівниками Бюро є однією з ключових умов ефективної боротьби з корупцією», - заявили там.
За фактом у НАБУ вже розпочали досудове розслідування за ст. 182 КК України — порушення недоторканності приватного життя.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Прослушка у співробітниці НАБУ: Бюро не має інструментів, аби дізнатись, чи була ухвала суду з цього приводу
Це не перший факт, коли у працівників НАБУ знаходять пристрої із прихованого збору інформації. У лютому директор НАБУ Семен Кривонос повідомив, що прослушку знайшли у помешканні керівниці підрозділу НАБУ, який займається корупцією в сферах оборони — обладнання без рішення суду встановили працівники одного із правоохоронних органів.
Нагадаємо, що НАБУ та СБУ знаходяться у протистоянні після того, як Служба безпеки затримала окремих працівників бюро в липні минулого року та заявила про їхню роботу на російські спецслужби. Затримання передувало ініціативі депутатів щодо зменшення повноважень НАБУ та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Щоправда під тиском суспільства президент Зеленський був вимушений подати законопроєкт, що скасовувала цю ініціативу та відновив інституційну незалежність антикорупційних органів.
У серпні минулого року в інтерв’ю ZN.UА очільник САП Олександр Клименко зазначав, що зараз здійснюється тиск на певних людей, аби вони свідчили, що в НАБУ є російський вплив. Після обшуків у співробітників бюро всі розслідування на деякий час фактично зупинилися, адже багато хто став дуже обережним. Більше про це читайте у першій та другій частинах інтерв’ю Клименка редакторці відділу внутрішньої політики Інні Ведерніковій.
Go to zn.uaСБУ викрила керівництво дорожнього підприємства Київщини на хабарях
Go to zn.ua
Служба безпеки України спільно з Національною поліцією та Офісом Генерального прокурора викрили масштабну корупційну схему у Державному підприємстві «Київське обласне дорожнє управління». У результаті оперативних дій було затримано трьох керівників підприємства, які, за даними слідства, систематично отримували хабарі, повідомили в СБУ.
За інформацією правоохоронців, організатором злочинної діяльності виступив керуючий санацією підприємства, яке перебуває в процедурі банкрутства. До реалізації схеми він залучив свого заступника та комерційного директора. Посадовці вимагали від підприємців гроші за оренду офісних і технологічних приміщень, що належать державній компанії.
Особливістю корупційної схеми було те, що майно передавалося в оренду без належного документального оформлення та за штучно заниженими цінами. За попередніми даними слідства, лише від чотирьох орендарів зловмисники щомісяця отримували понад 100 тисяч гривень готівкою.
Правоохоронці затримали фігурантів під час передачі чергового хабара. Один із затриманих, намагаючись позбутися доказів, викинув частину грошей через вікно службового кабінету.
Трьом посадовцям повідомлено про підозру за статтею Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за одержання неправомірної вигоди організованою групою. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років із конфіскацією майна.
Окрім керівників підприємства, підозру також оголосили чотирьом підприємцям, які брали участь у передачі хабарів. Наразі тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин справи та інших можливих учасників корупційної схеми.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Співробітник СБУ отримав підозру від НАБУ за підбурювання до хабаря: записи розмов
Корупційні ризики навколо державного майна залишаються однією з найбільш хронічних проблем державного сектору. Значна частина держпідприємств володіє нерухомістю та виробничими активами, які можуть використовуватися для отримання неофіційних доходів через непрозорі механізми оренди. Зокрема, у справі ексголови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка правоохоронці розслідували схеми використання державного майна через занижені ціни та контрольовані договори, що, за даними слідства, завдало державі багатомільйонних збитків.
За інформацією правоохоронців, організатором злочинної діяльності виступив керуючий санацією підприємства, яке перебуває в процедурі банкрутства. До реалізації схеми він залучив свого заступника та комерційного директора. Посадовці вимагали від підприємців гроші за оренду офісних і технологічних приміщень, що належать державній компанії.
Особливістю корупційної схеми було те, що майно передавалося в оренду без належного документального оформлення та за штучно заниженими цінами. За попередніми даними слідства, лише від чотирьох орендарів зловмисники щомісяця отримували понад 100 тисяч гривень готівкою.
Правоохоронці затримали фігурантів під час передачі чергового хабара. Один із затриманих, намагаючись позбутися доказів, викинув частину грошей через вікно службового кабінету.
Трьом посадовцям повідомлено про підозру за статтею Кримінального кодексу України, що передбачає відповідальність за одержання неправомірної вигоди організованою групою. Санкція цієї статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років із конфіскацією майна.
Окрім керівників підприємства, підозру також оголосили чотирьом підприємцям, які брали участь у передачі хабарів. Наразі тривають слідчі дії для встановлення всіх обставин справи та інших можливих учасників корупційної схеми.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Співробітник СБУ отримав підозру від НАБУ за підбурювання до хабаря: записи розмов
Корупційні ризики навколо державного майна залишаються однією з найбільш хронічних проблем державного сектору. Значна частина держпідприємств володіє нерухомістю та виробничими активами, які можуть використовуватися для отримання неофіційних доходів через непрозорі механізми оренди. Зокрема, у справі ексголови Фонду держмайна Дмитра Сенниченка правоохоронці розслідували схеми використання державного майна через занижені ціни та контрольовані договори, що, за даними слідства, завдало державі багатомільйонних збитків.
Go to zn.uaПісля повідомлення про корупцію викривача двічі звільнили з роботи: адвокат пропонує змінити систему захисту
Go to zn.ua
Чинна система захисту викривачів корупції в Україні часто не запобігає переслідуванню людей, які повідомляють про можливі зловживання, а реагує вже після того, як вони втратили роботу чи зазнали інших негативних наслідків. Про це у статті «Натиснув «Відправити» — втратив роботу: історія одного викривача» для ZN.UА пише адвокат Дмитро Остапенко.
Як приклад він наводить історію викривача, якого називає Майклом. У травні 2023 року працівник державної компанії повідомив Національне антикорупційне бюро про обставини укладення кількох оборонних контрактів, які, на його думку, могли свідчити про корупційні порушення. Йшлося про закупівлю військового майна сумнівної якості через посередників за завищеними цінами.
За словами автора, після отримання повідомлення детектив НАБУ не зареєстрував кримінальне провадження, а звернувся із запитом до керівництва компанії, де працював заявник. Невдовзі в компанії розпочалася реорганізація, а посада Майкла потрапила під скорочення.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Корупція на ремонті доріг: НАБУ та САП викрили схему відкатів за участю депутата та посадовців міськради Полтави
Викривач оскаржив звільнення в суді та після двох років розгляду і проходження трьох судових інстанцій домігся поновлення на роботі. Паралельно йому довелося через Вищий антикорупційний суд відстоювати власний статус викривача, оскільки НАБУ, як стверджує автор, не повідомило про нього Нацагентство з питань запобігання корупції, хоча цього вимагає закон.
Однак навіть після повернення на роботу конфлікт не завершився. За словами Остапенка, працівника скоротили повторно. Перед початком процедури звільнення йому заблокували доступ до системи електронного документообігу та фактично усунули від роботи.
Після звернення адвокатів НАЗК провело перевірку та встановило порушення трудових прав викривача. Агентство винесло припис про скасування наказу щодо скорочення та проведення службового розслідування. Водночас, як зазначає автор, цей припис досі не виконано, а сама компанія оскаржує його в суді.
На думку Остапенка, проблема полягає не лише в діях окремих посадовців, а в самій логіці функціонування системи захисту викривачів. Він зазначає, що сьогодні модель залишається реактивною: людина спочатку втрачає роботу, доходи та змушена роками судитися, а вже потім держава починає застосовувати передбачені законом механізми захисту.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Еволюційне очищення»: новий голова митниці анонсував залучення в систему людей із антикорупційним досвідом
Для виправлення ситуації адвокат пропонує три ключові зміни:
запровадити обов'язкове погодження НАЗК звільнення або скорочення працівника, який має статус викривача;
автоматично зупиняти дію наказу про звільнення після того, як НАЗК встановило порушення його прав і винесло відповідний припис;
зробити обов'язковою та невідворотною відповідальність за невиконання приписів НАЗК як для роботодавців, так і для посадових осіб, які мають реагувати на такі порушення.
Автор наголошує, що жодна з цих змін не потребує створення нових органів чи додаткових бюджетних витрат. Йдеться про зміну підходу до захисту людей, яких сама держава закликає повідомляти про корупцію.
«Держава, що закликає повідомляти про корупцію, бере на себе зобов'язання перед кожним, хто на цей заклик відгукнувся. І вимірюється це зобов'язання тим, чи залишиться така людина наодинці зі своїми проблемами після того, як натисне кнопку «Відправити», — зазначає Остапенко.
Ще наприкінці минулого року голова НАЗК Віктор Павлущик зазначав, що якщо говорити про інститут викривання корупції загалом, то в Україні є законодавче регулювання і водночас прогалини, які треба усунути. Для прикладу, термін «викривач» має різні визначення у Кримінальному процесуальному кодексі та ЗУ «Про запобігання корупції». За його словами, агентство відповідає лише за юридичні гарантії викривачів та винагороди, тоді як фізичний захист — справа інших органів.
Як приклад він наводить історію викривача, якого називає Майклом. У травні 2023 року працівник державної компанії повідомив Національне антикорупційне бюро про обставини укладення кількох оборонних контрактів, які, на його думку, могли свідчити про корупційні порушення. Йшлося про закупівлю військового майна сумнівної якості через посередників за завищеними цінами.
За словами автора, після отримання повідомлення детектив НАБУ не зареєстрував кримінальне провадження, а звернувся із запитом до керівництва компанії, де працював заявник. Невдовзі в компанії розпочалася реорганізація, а посада Майкла потрапила під скорочення.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Корупція на ремонті доріг: НАБУ та САП викрили схему відкатів за участю депутата та посадовців міськради Полтави
Викривач оскаржив звільнення в суді та після двох років розгляду і проходження трьох судових інстанцій домігся поновлення на роботі. Паралельно йому довелося через Вищий антикорупційний суд відстоювати власний статус викривача, оскільки НАБУ, як стверджує автор, не повідомило про нього Нацагентство з питань запобігання корупції, хоча цього вимагає закон.
Однак навіть після повернення на роботу конфлікт не завершився. За словами Остапенка, працівника скоротили повторно. Перед початком процедури звільнення йому заблокували доступ до системи електронного документообігу та фактично усунули від роботи.
Після звернення адвокатів НАЗК провело перевірку та встановило порушення трудових прав викривача. Агентство винесло припис про скасування наказу щодо скорочення та проведення службового розслідування. Водночас, як зазначає автор, цей припис досі не виконано, а сама компанія оскаржує його в суді.
На думку Остапенка, проблема полягає не лише в діях окремих посадовців, а в самій логіці функціонування системи захисту викривачів. Він зазначає, що сьогодні модель залишається реактивною: людина спочатку втрачає роботу, доходи та змушена роками судитися, а вже потім держава починає застосовувати передбачені законом механізми захисту.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Еволюційне очищення»: новий голова митниці анонсував залучення в систему людей із антикорупційним досвідом
Для виправлення ситуації адвокат пропонує три ключові зміни:
запровадити обов'язкове погодження НАЗК звільнення або скорочення працівника, який має статус викривача;
автоматично зупиняти дію наказу про звільнення після того, як НАЗК встановило порушення його прав і винесло відповідний припис;
зробити обов'язковою та невідворотною відповідальність за невиконання приписів НАЗК як для роботодавців, так і для посадових осіб, які мають реагувати на такі порушення.
Автор наголошує, що жодна з цих змін не потребує створення нових органів чи додаткових бюджетних витрат. Йдеться про зміну підходу до захисту людей, яких сама держава закликає повідомляти про корупцію.
«Держава, що закликає повідомляти про корупцію, бере на себе зобов'язання перед кожним, хто на цей заклик відгукнувся. І вимірюється це зобов'язання тим, чи залишиться така людина наодинці зі своїми проблемами після того, як натисне кнопку «Відправити», — зазначає Остапенко.
Ще наприкінці минулого року голова НАЗК Віктор Павлущик зазначав, що якщо говорити про інститут викривання корупції загалом, то в Україні є законодавче регулювання і водночас прогалини, які треба усунути. Для прикладу, термін «викривач» має різні визначення у Кримінальному процесуальному кодексі та ЗУ «Про запобігання корупції». За його словами, агентство відповідає лише за юридичні гарантії викривачів та винагороди, тоді як фізичний захист — справа інших органів.
Go to zn.uaВерховний Суд відмовився поновлювати на посаді судді ексглаву ОАСК Вовка
Go to zn.ua
Ексочільник одіозного Окружного адмінсуду Києва Павло Вовк програв у суді щодо поновлення на посаді судді. Верховний Суд відмовився задовольняти його позов про поновлення, повідомив засновник Фундації DЕJURЕ Михайло Жернаков.
«Так з Верховним Судом, виходить, усе нормально?». Ні, не нормально. Саме те, що це очевидне рішення довелося буквально вигризати, вже багато про що говорить. Крім того, лише за останні кілька днів ВС ухвалив два рішення на користь соратників Вовка — поновив фігурантку однойменних плівок, суддю ОАСК Альону Мазур і визнав «порушення» під час звільнення заступника Вовка Євгенія Аблова. Останнє, до речі, відкриває Вовку можливість знову звертатися по те саме до Верховного Суду. Тільки вже з інших підстав», — додав Жернаков.
Wаtсhеrs.Меdіа зазначає, що суд вже вчетверте розглядав поновлення Вовка на посаді. Попередні засідання переносилися з різних причин.
У своїй скарзі Вовк заявив, нібито Вища рада правосуддя незаконно звільнила його з посади судді, тому що члени ВРП посилалися на протоколи негласних слідчих дій із матеріалів кримінального провадження щодо судді.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Рішення Верховного Суду у справі Аблова може допомогти Вовку повернутися на посаду
Захист Вовка також апелював до того, що під час вирішення питання щодо суддівства ексглави ОАСК була присутня членкиня ВРП Ольга Попікова, хоча вона також входить до складу Дисциплінарної палати, яка приймала рішення щодо нього ж.
Адвокатка Вовка Валерія Лутковська також заявила, що аналогічні обставини є у справі про поновлення на посаді судді ОАСК Євгена Аблова, яку розглядає Велика Палата. Тож вона просила суд зупинити розгляд справи Вовка до того, як буде рішення щодо Аблова.
Як пише hrоmаdskе, Лутковська також заявляла, що прослуховування, яке кілька років тому вело НАБУ — це втручання в приватне життя. Мовляв, записи, що отримали назву «плівки Вовка», не можна використовувати в дисциплінарній справі. За її словами, за Кримінальним процесуальним кодексом подібні матеріали можна використовувати лише у межах кримінальних справ або за спецпроцедурою.
Крім того, за версією адвокатки, трирічний строк, протягом якого Вовка могли притягнути до відповідальності, нібито минув. А ВРП, мовляв, заднім числом використала нову редакцію відповідного закону, що змінило процедуру підрахунку. Тож на думку Лутковської, до рішення ВРП, яким та притягнула Вовка до дисциплінарної відповідальності, є питання.
У відповідь представник ВРП Артем Брінцов заявив, що всі процедурні претензії захисту вже не раз оцінювала Велика Палата Верховного Суду. Він переконаний, що захист Вовка непрвильно рахує терміни та плутає «дисциплінарну справу» з «дисциплінарним провадженням». Брінцов наполягав, що все вклалося у трирічний строк.
Він також наголосив, що рішення ВРП ґрунтується на конкретних доказах: втручанні Вовка в роботу інших органів і суддів, даванні вказівок щодо справ та поведінці, яка підриває авторитет правосуддя.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Європейський суд визнав неприйнятною скаргу ексголови ОАСК Павла Вовка проти України
Нагадаємо, що діяльність Павла Вовка та його колег по суду стала предметом уваги НАБУ в 2018-2019 роках. Під час здійснення слідчих дій детективи НАБУ отримали велику кількість записів з кабінету тоді ще голови ОАСК, які стали відомі як «плівки Вовка». У 2020 році Бюро вручило підозри голові Окружного адмінсуду Києва Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, шістьом суддям та голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку через спробу захоплення державної влади.
17 червня 2022 року НАБУ та САП скерували до суду справу «за фактами вчинення дій з метою змови для захоплення державної влади, перешкоджання роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також участі у злочинній організації і зловживанні впливом головою і суддями Окружного адміністративного суду Києва у змові з низкою інших осіб». У березні минулого року ВРП звільнила Вовка з посади судді.
Чому ризик поновлення ексголови ОАСК досі залишається реальним? Як процесуальні рішення можуть перекреслити один із найважливіших результатів судової реформи? І чому справа Вовка стала тестом для самого Верховного Суду? Про це у статті «На стороні Вовка чи справедливості: Верховний суд має визначитись» пише адвокаційний менеджер Фундації DЕJURЕ Ярослав Кузишин.
«Так з Верховним Судом, виходить, усе нормально?». Ні, не нормально. Саме те, що це очевидне рішення довелося буквально вигризати, вже багато про що говорить. Крім того, лише за останні кілька днів ВС ухвалив два рішення на користь соратників Вовка — поновив фігурантку однойменних плівок, суддю ОАСК Альону Мазур і визнав «порушення» під час звільнення заступника Вовка Євгенія Аблова. Останнє, до речі, відкриває Вовку можливість знову звертатися по те саме до Верховного Суду. Тільки вже з інших підстав», — додав Жернаков.
Wаtсhеrs.Меdіа зазначає, що суд вже вчетверте розглядав поновлення Вовка на посаді. Попередні засідання переносилися з різних причин.
У своїй скарзі Вовк заявив, нібито Вища рада правосуддя незаконно звільнила його з посади судді, тому що члени ВРП посилалися на протоколи негласних слідчих дій із матеріалів кримінального провадження щодо судді.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Рішення Верховного Суду у справі Аблова може допомогти Вовку повернутися на посаду
Захист Вовка також апелював до того, що під час вирішення питання щодо суддівства ексглави ОАСК була присутня членкиня ВРП Ольга Попікова, хоча вона також входить до складу Дисциплінарної палати, яка приймала рішення щодо нього ж.
Адвокатка Вовка Валерія Лутковська також заявила, що аналогічні обставини є у справі про поновлення на посаді судді ОАСК Євгена Аблова, яку розглядає Велика Палата. Тож вона просила суд зупинити розгляд справи Вовка до того, як буде рішення щодо Аблова.
Як пише hrоmаdskе, Лутковська також заявляла, що прослуховування, яке кілька років тому вело НАБУ — це втручання в приватне життя. Мовляв, записи, що отримали назву «плівки Вовка», не можна використовувати в дисциплінарній справі. За її словами, за Кримінальним процесуальним кодексом подібні матеріали можна використовувати лише у межах кримінальних справ або за спецпроцедурою.
Крім того, за версією адвокатки, трирічний строк, протягом якого Вовка могли притягнути до відповідальності, нібито минув. А ВРП, мовляв, заднім числом використала нову редакцію відповідного закону, що змінило процедуру підрахунку. Тож на думку Лутковської, до рішення ВРП, яким та притягнула Вовка до дисциплінарної відповідальності, є питання.
У відповідь представник ВРП Артем Брінцов заявив, що всі процедурні претензії захисту вже не раз оцінювала Велика Палата Верховного Суду. Він переконаний, що захист Вовка непрвильно рахує терміни та плутає «дисциплінарну справу» з «дисциплінарним провадженням». Брінцов наполягав, що все вклалося у трирічний строк.
Він також наголосив, що рішення ВРП ґрунтується на конкретних доказах: втручанні Вовка в роботу інших органів і суддів, даванні вказівок щодо справ та поведінці, яка підриває авторитет правосуддя.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Європейський суд визнав неприйнятною скаргу ексголови ОАСК Павла Вовка проти України
Нагадаємо, що діяльність Павла Вовка та його колег по суду стала предметом уваги НАБУ в 2018-2019 роках. Під час здійснення слідчих дій детективи НАБУ отримали велику кількість записів з кабінету тоді ще голови ОАСК, які стали відомі як «плівки Вовка». У 2020 році Бюро вручило підозри голові Окружного адмінсуду Києва Павлу Вовку, його заступнику Євгену Аблову, шістьом суддям та голові Державної судової адміністрації Зеновію Холоднюку через спробу захоплення державної влади.
17 червня 2022 року НАБУ та САП скерували до суду справу «за фактами вчинення дій з метою змови для захоплення державної влади, перешкоджання роботі Вищої кваліфікаційної комісії суддів, а також участі у злочинній організації і зловживанні впливом головою і суддями Окружного адміністративного суду Києва у змові з низкою інших осіб». У березні минулого року ВРП звільнила Вовка з посади судді.
Чому ризик поновлення ексголови ОАСК досі залишається реальним? Як процесуальні рішення можуть перекреслити один із найважливіших результатів судової реформи? І чому справа Вовка стала тестом для самого Верховного Суду? Про це у статті «На стороні Вовка чи справедливості: Верховний суд має визначитись» пише адвокаційний менеджер Фундації DЕJURЕ Ярослав Кузишин.
Go to zn.uaРішення Верховного Суду у справі Аблова може допомогти Вовку повернутися на посаду
Go to zn.ua
Рішення Верховного Суду у справі колишнього заступника голови Окружного адміністративного суду Києва Євгенія Аблова може вплинути на розгляд скарги ексголови ОАСК Павла Вовка та створити підстави для перегляду рішення про його звільнення. Про це у статті «На стороні Вовка чи справедливості: Верховний Суд має визначитись» пише адвокаційний менеджер Фундації DЕJURЕ Ярослав Кузишин.
На початку червня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив рішення на користь Євгенія Аблова — одного з найближчих соратників Павла Вовка, який разом із ним фігурував на так званих «плівках Вовка».
Спір стосувався порядку участі членів Вищої ради правосуддя у розгляді питань про звільнення суддів. Протягом років ВРП виходила з того, що члени дисциплінарної палати, які вже брали участь у розгляді дисциплінарної справи, не можуть повторно голосувати під час остаточного розгляду питання про звільнення судді.
Однак Верховний Суд визнав незаконним відповідний пункт регламенту ВРП та фактично запропонував інше тлумачення закону.
На думку автора, це рішення може мати наслідки далеко за межами справи Аблова. Якщо Велика палата Верховного Суду застосує аналогічний підхід під час розгляду скарги Павла Вовка, предметом спору можуть стати не встановлені щодо нього дисциплінарні порушення, а формальне питання наявності кворуму під час ухвалення рішення про звільнення.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Павло Вовк хоче через Верховний Суд поставити під сумнів «плівки Вовка»
«Саме через це нове тлумачення рішення у справі Вовка може зміститися з розгляду його кричущих порушень на формальне питання кворуму», — зазначає Кузишин.
Автор нагадує, що Павло Вовк був звільнений Вищою радою правосуддя 18 березня 2025 року після перезавантаження органу за участі міжнародних експертів. Це рішення стало одним із найпомітніших результатів судової реформи.
Водночас останніми тижнями Верховний Суд уже ухвалив кілька рішень на користь колишніх суддів ОАСК. Зокрема, було скасовано рішення про звільнення судді Альони Мазур, яка також фігурувала серед соратників Вовка.
У DЕJURЕ вважають, що рішення у справі Аблова створює потенційну процесуальну лазівку, якою можуть скористатися не лише Павло Вовк, а й інші судді, звільнені Вищою радою правосуддя.
Нагадаємо, 18 червня Велика палата Верховного Суду має розглянути скаргу Павла Вовка на рішення про його звільнення з посади судді. Автор статті вважає, що це засідання стане одним із ключових тестів для судової реформи та покаже, чи готовий Верховний Суд підтримати очищення судової системи.
На початку червня Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалив рішення на користь Євгенія Аблова — одного з найближчих соратників Павла Вовка, який разом із ним фігурував на так званих «плівках Вовка».
Спір стосувався порядку участі членів Вищої ради правосуддя у розгляді питань про звільнення суддів. Протягом років ВРП виходила з того, що члени дисциплінарної палати, які вже брали участь у розгляді дисциплінарної справи, не можуть повторно голосувати під час остаточного розгляду питання про звільнення судді.
Однак Верховний Суд визнав незаконним відповідний пункт регламенту ВРП та фактично запропонував інше тлумачення закону.
На думку автора, це рішення може мати наслідки далеко за межами справи Аблова. Якщо Велика палата Верховного Суду застосує аналогічний підхід під час розгляду скарги Павла Вовка, предметом спору можуть стати не встановлені щодо нього дисциплінарні порушення, а формальне питання наявності кворуму під час ухвалення рішення про звільнення.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Павло Вовк хоче через Верховний Суд поставити під сумнів «плівки Вовка»
«Саме через це нове тлумачення рішення у справі Вовка може зміститися з розгляду його кричущих порушень на формальне питання кворуму», — зазначає Кузишин.
Автор нагадує, що Павло Вовк був звільнений Вищою радою правосуддя 18 березня 2025 року після перезавантаження органу за участі міжнародних експертів. Це рішення стало одним із найпомітніших результатів судової реформи.
Водночас останніми тижнями Верховний Суд уже ухвалив кілька рішень на користь колишніх суддів ОАСК. Зокрема, було скасовано рішення про звільнення судді Альони Мазур, яка також фігурувала серед соратників Вовка.
У DЕJURЕ вважають, що рішення у справі Аблова створює потенційну процесуальну лазівку, якою можуть скористатися не лише Павло Вовк, а й інші судді, звільнені Вищою радою правосуддя.
Нагадаємо, 18 червня Велика палата Верховного Суду має розглянути скаргу Павла Вовка на рішення про його звільнення з посади судді. Автор статті вважає, що це засідання стане одним із ключових тестів для судової реформи та покаже, чи готовий Верховний Суд підтримати очищення судової системи.
Go to zn.uaСпівробітника СБУ, якого спіймали на підбурюванні до хабаря, відсторонили від посади
Go to zn.ua
Співробітника Служби безпеки України, якого Національне антикорупційне бюро викрило на підбурюванні до хабаря, відсторонили від займаної посади. Йому також обрали запобіжний захід, повідомили в Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі.
«17 червня 2026 року слідчий суддя ВАКС застосував запобіжний захід до співробітника Служби безпеки України, підозрюваного у підбуренні підприємця до надання неправомірної вигоди правоохоронцям, задля повернення вилучених під час обшуків грошей та закриття кримінальної справи», — зазначили у САП.
Так, суд призначив підозрюваному 3 328 000 гривень застави. Крім того, ВАКС ухвалив рішення про відсторонення співробітника СБУ від посади.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Мільйонний хабар голові Верховного Суду: до суду скерували справу пособника
За даними НАБУ та САП, у травні 2025 року на одному з підприємств у Запоріжжі відбувся обшук. Тоді представники антикорблоку вилучили понад 6 млн грн готівки. Після цього керівник компанії вирішив з’ясувати через знайомого, чому в нього забрали гроші. Відтак знайомий звернувся до співробітника СБУ, а той замість пояснень запропонував йому «вирішити проблему». За це він спершу просив половину вилученої суми, а далі «ціна» зросла до 150 тисяч доларів. Працівнику СБУ інкримінували вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 (замах на кримінальне правопорушення — ред.), ч. 4 ст. 27 (види співучасників), ч. 3 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) КК України.
«17 червня 2026 року слідчий суддя ВАКС застосував запобіжний захід до співробітника Служби безпеки України, підозрюваного у підбуренні підприємця до надання неправомірної вигоди правоохоронцям, задля повернення вилучених під час обшуків грошей та закриття кримінальної справи», — зазначили у САП.
Так, суд призначив підозрюваному 3 328 000 гривень застави. Крім того, ВАКС ухвалив рішення про відсторонення співробітника СБУ від посади.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Мільйонний хабар голові Верховного Суду: до суду скерували справу пособника
За даними НАБУ та САП, у травні 2025 року на одному з підприємств у Запоріжжі відбувся обшук. Тоді представники антикорблоку вилучили понад 6 млн грн готівки. Після цього керівник компанії вирішив з’ясувати через знайомого, чому в нього забрали гроші. Відтак знайомий звернувся до співробітника СБУ, а той замість пояснень запропонував йому «вирішити проблему». За це він спершу просив половину вилученої суми, а далі «ціна» зросла до 150 тисяч доларів. Працівнику СБУ інкримінували вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 (замах на кримінальне правопорушення — ред.), ч. 4 ст. 27 (види співучасників), ч. 3 ст. 369 (пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі) КК України.
Go to zn.uaЗавтра Верховний Суд розгляне справу Вовка: у DEJURE попереджають про ризик його повернення
Go to zn.ua
У четвер, 18 червня, Велика палата Верховного Суду розгляне справу колишнього голови Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) Павла Вовка, який оскаржує рішення Вищої ради правосуддя (ВРП) про своє звільнення. Попри те, що Вовк не є суддею вже понад рік, ризик його поновлення на посаді залишається реальним. Про це у статті «На стороні Вовка чи справедливості: Верховний Суд має визначитись» пише адвокаційний менеджер Фундації DЕJURЕ Ярослав Кузишин.
Вища рада правосуддя звільнила Павла Вовка з посади судді 18 березня 2025 року після перезавантаження органу за участі міжнародних експертів. Це рішення стало одним із найпомітніших результатів судової реформи. До цього Вовк роками зберігав вплив у судовій системі, а попередній склад ВРП відмовлявся притягати його до відповідальності навіть після оприлюднення НАБУ так званих «плівок Вовка».
Наразі Вищий антикорупційний суд розглядає кримінальне провадження щодо Вовка та ще шістьох суддів ОАСК. Їх звинувачують у створенні злочинної організації та спробі встановлення контролю над судовою владою й іншими державними інституціями.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Павло Вовк хоче через Верховний Суд поставити під сумнів «плівки Вовка»
Автор звертає увагу, що останніми тижнями Верховний Суд уже ухвалив низку рішень на користь колишніх соратників Вовка. Зокрема, було скасовано рішення про звільнення судді ОАСК Альони Мазур, а також ухвалено рішення на користь колишнього заступника голови ОАСК Євгенія Аблова.
На думку Кузишина, особливе значення має саме справа Аблова. У ній Верховний Суд поставив під сумнів чинний порядок участі членів ВРП у розгляді питань про звільнення суддів. Якщо Велика палата застосує аналогічний підхід у справі Вовка, це може призвести до перегляду законності його звільнення через формальне питання кворуму.
У DЕJURЕ також нагадують, що Верховний Суд уже поновлював на посадах суддів, звільнених реформованою ВРП, тому сценарій повернення Вовка не можна повністю виключати.
Водночас існує і третій варіант розвитку подій — чергове відкладення розгляду. За словами автора, Велика палата вже понад рік не ухвалює остаточного рішення у справі, хоча всі основні аргументи сторін давно досліджені.
«Засідання Верховного Суду у справі Вовка стане реальним тестом: на чиєму боці суд — корумпованих суддів чи очищення судової влади від них», — вважає Ярослав Кузишин.
Нагадаємо, Павло Вовк очолював Окружний адміністративний суд Києва до його ліквідації. Після оприлюднення записів НАБУ з його кабінету він став одним із найвідоміших символів корупції та неформального впливу в українській судовій системі.
Вища рада правосуддя звільнила Павла Вовка з посади судді 18 березня 2025 року після перезавантаження органу за участі міжнародних експертів. Це рішення стало одним із найпомітніших результатів судової реформи. До цього Вовк роками зберігав вплив у судовій системі, а попередній склад ВРП відмовлявся притягати його до відповідальності навіть після оприлюднення НАБУ так званих «плівок Вовка».
Наразі Вищий антикорупційний суд розглядає кримінальне провадження щодо Вовка та ще шістьох суддів ОАСК. Їх звинувачують у створенні злочинної організації та спробі встановлення контролю над судовою владою й іншими державними інституціями.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Павло Вовк хоче через Верховний Суд поставити під сумнів «плівки Вовка»
Автор звертає увагу, що останніми тижнями Верховний Суд уже ухвалив низку рішень на користь колишніх соратників Вовка. Зокрема, було скасовано рішення про звільнення судді ОАСК Альони Мазур, а також ухвалено рішення на користь колишнього заступника голови ОАСК Євгенія Аблова.
На думку Кузишина, особливе значення має саме справа Аблова. У ній Верховний Суд поставив під сумнів чинний порядок участі членів ВРП у розгляді питань про звільнення суддів. Якщо Велика палата застосує аналогічний підхід у справі Вовка, це може призвести до перегляду законності його звільнення через формальне питання кворуму.
У DЕJURЕ також нагадують, що Верховний Суд уже поновлював на посадах суддів, звільнених реформованою ВРП, тому сценарій повернення Вовка не можна повністю виключати.
Водночас існує і третій варіант розвитку подій — чергове відкладення розгляду. За словами автора, Велика палата вже понад рік не ухвалює остаточного рішення у справі, хоча всі основні аргументи сторін давно досліджені.
«Засідання Верховного Суду у справі Вовка стане реальним тестом: на чиєму боці суд — корумпованих суддів чи очищення судової влади від них», — вважає Ярослав Кузишин.
Нагадаємо, Павло Вовк очолював Окружний адміністративний суд Києва до його ліквідації. Після оприлюднення записів НАБУ з його кабінету він став одним із найвідоміших символів корупції та неформального впливу в українській судовій системі.
Go to zn.uaСАП просить визнати необґрунтованими та конфіскувати активи віцепрем'єра Кулеби
Go to zn.ua
Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорсуду, аби той визнав необґрунтованими активи віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій України Олексія Кулеби. Загальна вартість відповідних активів становить майже 5 млн грн, повідомили в САП.
Так, за даними САП, будучи заступником голови Київської міської адміністрації, Кулеба 2021 року через рідну сестру уклав попередні договори купівлі-продажу квартири та машино-місця у Києві. Вже 2023 року, коли Кулеба став заступником голови офісу президента, він забезпечив укладення договорів купівлі-продажу щодо вказаних об’єктів, їх державну реєстрацію, а також укладення договорів надання послуг щодо квартири та машино-місця. Тоді до цього процесу посадовець залучив свого водія.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
ВАКС визнав необґрунтоваими активи одного з депутатів Київради та його дружини: про кого йдеться
САП та НАБУ проаналізували доходи та витрати Кулеби і його родини. Виявилося, що законних доходів для купівлі відповідної квартири та паркомісця не мав ні посадовець, ні його родичі.
«Зважаючи на викладене, прокурор звернувся до суду з позовом про визнання необґрунтованими та стягнення з номінальної власниці активів, законність походження яких викликає обґрунтований сумнів, в дохід держави», — додали в САП.
Раніше повідомлялося, що за рішенням Верховного Суду у начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту конфіскують дорогу автівку. Суд став на бік Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і визнав автівку необґрунтованим активом
Так, за даними САП, будучи заступником голови Київської міської адміністрації, Кулеба 2021 року через рідну сестру уклав попередні договори купівлі-продажу квартири та машино-місця у Києві. Вже 2023 року, коли Кулеба став заступником голови офісу президента, він забезпечив укладення договорів купівлі-продажу щодо вказаних об’єктів, їх державну реєстрацію, а також укладення договорів надання послуг щодо квартири та машино-місця. Тоді до цього процесу посадовець залучив свого водія.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
ВАКС визнав необґрунтоваими активи одного з депутатів Київради та його дружини: про кого йдеться
САП та НАБУ проаналізували доходи та витрати Кулеби і його родини. Виявилося, що законних доходів для купівлі відповідної квартири та паркомісця не мав ні посадовець, ні його родичі.
«Зважаючи на викладене, прокурор звернувся до суду з позовом про визнання необґрунтованими та стягнення з номінальної власниці активів, законність походження яких викликає обґрунтований сумнів, в дохід держави», — додали в САП.
Раніше повідомлялося, що за рішенням Верховного Суду у начальника Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Мін’юсту конфіскують дорогу автівку. Суд став на бік Спеціалізованої антикорупційної прокуратури і визнав автівку необґрунтованим активом
Go to zn.uaНАБУ виявило схему виведення грошей в офшори, пов'язану з керівництвом Держфінмоніторингу — Железняк
Go to zn.ua
Національне антикорупційне бюро під час розслідування розкрадань на будівництві фортифікацій виявило схему відмивання грошей через десятки офшорних компаній. При чому діяла ця схема і в той період, коли Філіп Пронін, чиє ім’я звучало в історії з фортифікаціями, очолював вже не Полтавську ОВА, а Державну службу фінансового моніторингу, повідомив народний депутат з «Голосу» Ярослав Железняк.Все почалося зі справи про розкрадання грошей на будівництві фортифікаційних споруд на Донеччині. В межах цього провадження НАБУ у жовтні минулого року провело обшуки, і в одному з приміщень у Києві на вулиці Молдовській правоохоронці виявили сумки з грошима та документами. Зокрема, НАБУ знайшло у них 278,05 тисяч доларів та 3,343 мільйона гривень, а також документи першого заступника глави Держфінмоніторингу Богдана Корольчука. Також у сумці виявили реєстраційні та статутні документи та печатки, довіреності суб’єктів господарювання, а саме:
- 11 українських юридичних осіб;12 фізичних осіб-підприємців;сім іноземних компаній;структури, зареєстровані на Кіпрі;компанії з Чехії;фірми на Британських Віргінських островах.
Go to zn.uaЗа неякісні бронежилети Міндіча стягнули майже 100 млн штрафів — ЦПК
Go to zn.ua
З ТОВ "МІЛІКОН ЮА", яке фігурувало у підозрі бізнесмену Тімуру Міндічу, стягнули 97 430 200,00 грн штрафу за постачання неякісної продукції. Про це пише Центр протидії корупції, посилаючись на рішення Господарського суду Києва.
Зазначається, що справу слухали у закритому режимі за клопотанням представника Агенції оборонних закупівель. АОЗ — процесуальний правонаступник Державного оператора тилу після об’єднання закупівельних агенцій.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Штілерман хоче оприлюднення всіх своїх розмов із Міндічем
"Нагадаємо, ТОВ “МІЛІКОН ЮА” – компанія, яка “засвітилася” в повідомленні про підозру Тімуру Міндічу. Саме ТОВ “МІЛІКОН ЮА” виграло тендер на постачання бронежилетів на суму 217 млн грн. Договір компанія підписала 27.02.2025 з неіснуючим вже ДП “Державний оператор тилу” та зобов’язувалася поставити жилети партіями: першу — до 21.04.2025, наступні — до 20.05.2025, до 21.07.2025 та останню — до 20.08.2025", — пишуть у ЦПК.
Жилети не проходили приймальний контроль за якістю. Вироби були косо прошиті, і у них використовувалася "китайська плита", яка прострілювалася. Тому акти приймання товару не підписали.
Також у ЦПК нагадали про розмову Міндіча і тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова, у якій бізнесмен прагнув вплинути на приймання бракованого товару в обхід процедур контролю:
Міндіч: "Знаєш, що сталося з жилетами? Ми виграли тендер, знизили ціну. І всі жилети працюють за передоплатою, ми їх привезли за свої гроші, ми їх уже привезли, вони вже три місяці лежать на складі, у нас їх не приймають... Прошу тебе, не йди, ну бронежилети — це великі гроші".
Умєров: "Ну бронежилети — ми просто у фінансах були, чесно, туди не дійшов".
Міндіч: "Просто нехай прийомку підпишуть, і все. Ну це тобі один дзвінок. Просто скажи: "Я не хочу більше чути від Тимура про бронежилети, а я з ним зустрічаюся двічі на тиждень".
Нагадаємо, Міндіч у розмові з народним депутатом Олексієм Гончаренком підтвердив, що обговорював питання поставок бронежилетів із Умєровим, але начебто "хотів допомогти", а не отримати зиск. За його словами, компанію не допустили до поставок через "внутрішню корупцію". Водночас випробування бронежилетів показували, що їхній клас не відповідав вимогам замовлення — захисні засоби прострілювались.
Зазначається, що справу слухали у закритому режимі за клопотанням представника Агенції оборонних закупівель. АОЗ — процесуальний правонаступник Державного оператора тилу після об’єднання закупівельних агенцій.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Штілерман хоче оприлюднення всіх своїх розмов із Міндічем
"Нагадаємо, ТОВ “МІЛІКОН ЮА” – компанія, яка “засвітилася” в повідомленні про підозру Тімуру Міндічу. Саме ТОВ “МІЛІКОН ЮА” виграло тендер на постачання бронежилетів на суму 217 млн грн. Договір компанія підписала 27.02.2025 з неіснуючим вже ДП “Державний оператор тилу” та зобов’язувалася поставити жилети партіями: першу — до 21.04.2025, наступні — до 20.05.2025, до 21.07.2025 та останню — до 20.08.2025", — пишуть у ЦПК.
Жилети не проходили приймальний контроль за якістю. Вироби були косо прошиті, і у них використовувалася "китайська плита", яка прострілювалася. Тому акти приймання товару не підписали.
Також у ЦПК нагадали про розмову Міндіча і тодішнього міністра оборони Рустема Умєрова, у якій бізнесмен прагнув вплинути на приймання бракованого товару в обхід процедур контролю:
Міндіч: "Знаєш, що сталося з жилетами? Ми виграли тендер, знизили ціну. І всі жилети працюють за передоплатою, ми їх привезли за свої гроші, ми їх уже привезли, вони вже три місяці лежать на складі, у нас їх не приймають... Прошу тебе, не йди, ну бронежилети — це великі гроші".
Умєров: "Ну бронежилети — ми просто у фінансах були, чесно, туди не дійшов".
Міндіч: "Просто нехай прийомку підпишуть, і все. Ну це тобі один дзвінок. Просто скажи: "Я не хочу більше чути від Тимура про бронежилети, а я з ним зустрічаюся двічі на тиждень".
Нагадаємо, Міндіч у розмові з народним депутатом Олексієм Гончаренком підтвердив, що обговорював питання поставок бронежилетів із Умєровим, але начебто "хотів допомогти", а не отримати зиск. За його словами, компанію не допустили до поставок через "внутрішню корупцію". Водночас випробування бронежилетів показували, що їхній клас не відповідав вимогам замовлення — захисні засоби прострілювались.
Go to zn.uaСхема із закупівлями для ЗСУ: ДБР оголосило нові підозри "львівським бізнесменам" та посадовцю Міноборони
Go to zn.ua
Державне бюро розслідувань викрило корупційну складову у схемі постачання засобів індивідуального захисту для потреб Збройних Сил. Нову підозру отримали «львівські бізнесмени» та посадовець Міністерства оборони, повідомили у ДБР.
У ДБР не уточнюють імен підозрюваних, проте з опису випливає, що йдеться про Ігоря і Романа Гринкевичів. За даними джерел «Української правди», окрім Гринкевичів, підозру отримав ексзаступник начальника Головного управління матеріальних ресурсів Міноборони Юрій Лісовський.
Працівники ДБР викрили корупційну складову у масштабній схемі постачання засобів індивідуального захисту для потреб Збройних Сил України.
За даними слідства, посадовець сприяв львівським підприємцям під час укладення контрактів із Міноборони та отримував за це хабарі.
“Зокрема, у березні-квітні 2022 року бізнесмени перерахували 150 тис. грн на рахунки пов’язаних із посадовцем осіб. Крім того, наприкінці того ж року один із підприємців оплатив йому відпочинок в елітному санаторії Трускавця вартістю майже 290 тис. грн.”, — розповіли в ДБР.
Йому оголосили підозру за одержання хабара за вплив на ухвалення рішень посадовців (ч. 1 та ч. 2 ст. 369-2 КК України). Підприємцям також повідомили про підозру.
У ДБР додали, що викриті факти є частиною масштабного розслідування щодо заволодіння грошима оборонного відомства під час закупівель майна для потреб ЗСУ.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Законопроєкт про реформу ДБР мають ухвалити до кінця року. Цього вимагає Ukrаіnіаn Fасіlіty
Нагадаємо, 17 січня 2024 року Ігорю Гринкевичу повідомили підозру у справі щодо закупівель одягу для ЗСУ. П’ятьом членам організації, що, як стверджують в ДБР, створив Ігор Гринкевич, повідомили про підозру у створенні та участі у злочинній організації, у шахрайстві, вчиненому в умовах воєнного стану. До цієї ж організації входить і син бізнесмена Роман Гринкевич.
Романа Гринкевича затримали 21 січня 2024 року в Одесі, де він начебто намагався вирішити питання щодо перетину українського кордону, щоб сховатися від правоохоронців в одній із європейських держав. Перед цим його оголосили у розшук.
Бюро уже завершило досудове розслідування стосовно львівського бізнесмена та учасників створеної ним злочинної організації, які організували постачання неякісного військового одягу для армії.
У ДБР не уточнюють імен підозрюваних, проте з опису випливає, що йдеться про Ігоря і Романа Гринкевичів. За даними джерел «Української правди», окрім Гринкевичів, підозру отримав ексзаступник начальника Головного управління матеріальних ресурсів Міноборони Юрій Лісовський.
Працівники ДБР викрили корупційну складову у масштабній схемі постачання засобів індивідуального захисту для потреб Збройних Сил України.
За даними слідства, посадовець сприяв львівським підприємцям під час укладення контрактів із Міноборони та отримував за це хабарі.
“Зокрема, у березні-квітні 2022 року бізнесмени перерахували 150 тис. грн на рахунки пов’язаних із посадовцем осіб. Крім того, наприкінці того ж року один із підприємців оплатив йому відпочинок в елітному санаторії Трускавця вартістю майже 290 тис. грн.”, — розповіли в ДБР.
Йому оголосили підозру за одержання хабара за вплив на ухвалення рішень посадовців (ч. 1 та ч. 2 ст. 369-2 КК України). Підприємцям також повідомили про підозру.
У ДБР додали, що викриті факти є частиною масштабного розслідування щодо заволодіння грошима оборонного відомства під час закупівель майна для потреб ЗСУ.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Законопроєкт про реформу ДБР мають ухвалити до кінця року. Цього вимагає Ukrаіnіаn Fасіlіty
Нагадаємо, 17 січня 2024 року Ігорю Гринкевичу повідомили підозру у справі щодо закупівель одягу для ЗСУ. П’ятьом членам організації, що, як стверджують в ДБР, створив Ігор Гринкевич, повідомили про підозру у створенні та участі у злочинній організації, у шахрайстві, вчиненому в умовах воєнного стану. До цієї ж організації входить і син бізнесмена Роман Гринкевич.
Романа Гринкевича затримали 21 січня 2024 року в Одесі, де він начебто намагався вирішити питання щодо перетину українського кордону, щоб сховатися від правоохоронців в одній із європейських держав. Перед цим його оголосили у розшук.
Бюро уже завершило досудове розслідування стосовно львівського бізнесмена та учасників створеної ним злочинної організації, які організували постачання неякісного військового одягу для армії.
Go to zn.uaСправа «Мідас»: ВАКС залишив під вартою ексміністра Галущенка, але зменшив заставу на 50 млн гривень
Go to zn.ua
Вищий антикорупційний суд продовжив ще на два місяці термін перебування під вартою ексміністра енергетики Германа Галущенка, який фігурує у справі «Мідас». Також суд зменшив розмір застави, повідомляє «Центр протидії корупції».
Зазначається, що слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання детектива Національного антикорупційного бюро та продовжив тримання під вартою Германа Галущенка ще на два місяці.
Водночас суд зменшив розмір застави з 200 мільйонів до 150 мільйонів гривень.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Миронюк-«Рокет» розповів, що їх пов’язувало із Галущенком
Нагадаємо, Галущенка затримали та зняли з потяга у ніч на 15 лютого під час спроби перетнути кордон. Згодом йому повідомили про підозру у рамках справи "Мідас".
Герман Галущенко, який кілька років обіймав посаду міністра енергетики та менш ніж пів року міністра юстиції, фігурує у справі НАБУ про масштабну корупцію в енергетиці, зокрема впливі на НАЕК "Енергоатом" під проводом Тімура Міндіча. У листопаді він пішов у відставку на тлі корупційного скандалу.
На плівках НАБУ Міндіч давав поради Галущенко, як краще спілкуватися з президентом Володимиром Зеленським. Як повідомлялось, Міндіч завжди захищав Германа Галущенка перед президентом і називав його "єдиною його опорою і чесною людиною в енергетиці".
Зазначається, що слідчий суддя ВАКС частково задовольнив клопотання детектива Національного антикорупційного бюро та продовжив тримання під вартою Германа Галущенка ще на два місяці.
Водночас суд зменшив розмір застави з 200 мільйонів до 150 мільйонів гривень.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Миронюк-«Рокет» розповів, що їх пов’язувало із Галущенком
Нагадаємо, Галущенка затримали та зняли з потяга у ніч на 15 лютого під час спроби перетнути кордон. Згодом йому повідомили про підозру у рамках справи "Мідас".
Герман Галущенко, який кілька років обіймав посаду міністра енергетики та менш ніж пів року міністра юстиції, фігурує у справі НАБУ про масштабну корупцію в енергетиці, зокрема впливі на НАЕК "Енергоатом" під проводом Тімура Міндіча. У листопаді він пішов у відставку на тлі корупційного скандалу.
На плівках НАБУ Міндіч давав поради Галущенко, як краще спілкуватися з президентом Володимиром Зеленським. Як повідомлялось, Міндіч завжди захищав Германа Галущенка перед президентом і називав його "єдиною його опорою і чесною людиною в енергетиці".
Go to zn.uaAbout news channel
Новини дня. Ексклюзивні коментарі, думки, аналітика та головні події України і світу на сайті Дзеркало тижня
All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.
Responsible: editorial office of the site zn.ua.