Дзеркало Тижня

Китай виступає категорично проти застосування Росією ядерної зброї у війні проти України і, за словами президента Фінляндії Александера Стубба, дав зрозуміти, що не допустить такого сценарію. Про це Стубб розповів в інтерв'ю німецькому ВІLD, переказуючи свою розмову з міністром закордонних справ Китаю Ван Ї, який відвідував Фінляндію цього літа.«Цього літа мене відвідував міністр закордонних справ Китаю, і я порушив цю тему. І він сказав: "Ми ніколи не дозволимо, щоб це сталося". І я думаю, що це досить ефективний фактор стримування», — заявив Стубб.За словами фінського президента, Пекін фактично окреслив перед Москвою червону лінію щодо застосування ядерної зброї. Водночас Стубб не уточнив, якими саме важелями Китай готовий скористатися, якщо Росія спробує перейти цей поріг. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Найближчі сім-вісім місяців можуть стати критичними»: Туск попередив про підготовку Росії до ескалації

Стубб вважає, що Росія майже вичерпала можливості для ескалації

Президент Фінляндії також закликав європейців не піддаватися на російську інформаційну кампанію, метою якої, за його словами, є постійне підтримання страху перед новою ескалацією.«Росія хоче, щоб ми, європейці, сиділи тут і обговорювали: чи піде Росія на ескалацію? Чи застосує Росія ядерну зброю? Чи нападе Росія на НАТО та Європу?», — сказав він.На думку Стубба, можливості Москви для подальшого підвищення ставок зараз досить обмежені.«Єдине, за допомогою чого Росія все ще може ескалювати — це мобілізація. А мобілізація, як я вважаю, матиме внутрішньополітичні наслідки в Росії», — заявив президент Фінляндії. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Не бачу ані доказів, ані фактів»: Стубб не вірить, що Росія нападе на НАТО Водночас він вважає нову мобілізацію в Росії цієї осені ймовірною. На це, за його оцінкою, можуть вказувати законодавчі зміни, які Москва готує для обмеження пересування та можливості виїзду з країни.«Правда полягає в тому, що за нинішніх темпів вони не зможуть підтримувати свої воєнні зусилля ще надто довго», — сказав Стубб.За наведеними ним оцінками, російська армія щомісяця втрачає 30–35 тисяч військових, тоді як набирає близько 27 тисяч нових.Незважаючи на економічні та військові проблеми Росії, Александер Стубб не вірить, що Владімір Путін здасться.«Я не думаю, що Росія завершить цю війну через економічний спад», — сказав він. «Ніколи не слід недооцінювати, скільки економічних труднощів можуть витримати росіяни», — припустив він, додавши, що на його переконання, ані інфляція, ні банківська криза, ні процентні ставки не покладуть край війні, як і великі втрати російських солдатів.«Але останньою краплею може стати відчуття, що нинішньому режиму загрожує небезпека», — сказав Стубб. «У Росії є терпіння, у Росії є стійка сила. Тож Росія повинна дійти висновку, що як би вона не визначала свою власну перемогу — продовження цієї війни більше не вигідне режиму».

Президент Фінляндії Александер Стубб заявив, що не вірить у те, що Росія ризикне напасти на одну з країн НАТО. В інтерв'ю німецькому виданню Віld він зазначив, що перевіряти рішучість Альянсу «не має жодного сенсу». 
Західні посадовці попереджають про зростання ризику російських гібридних операцій проти європейських країн, зокрема кібератак, які потенційно можуть призвести до прямого протистояння з НАТО. Німецькі посадовці заявляли, що, за їхніми оцінками, до 2029 року Росія може бути здатна напасти на одну з країн Альянсу.








«Я не стурбований взагалі»: Трамп певен, що Росія не нападатиме на НАТО





«Якщо в когось є така кришталева куля — чудово. Я просто не бачу ані доказів, ані фактів, які б це підтверджували», — сказав Стубб.
Він додав, що не вірить, що Росія «коли-небудь захоче напасти на НАТО — найпотужніший військовий альянс у світі».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Від «зелених чоловічків» до кібератак: у Тhе Теlеgrарh розповіли шість можливих сценаріїв нападу РФ на НАТО



Стубб, чия країна вступила до НАТО у 2023 році, відмовившись від попередньої політики нейтралітету після російського вторгнення в Україну роком раніше, заявив, що Альянс має бути готовим до будь-якого сценарію. Водночас він не вважає, що Москва зараз спроможна вести війну проти НАТО.
За словами фінського президента, перевага Альянсу у звичайних озброєннях, ракетах та ядерній зброї є настільки значною, що нападати на нього було б надто ризиковано. Стубб додав, що його оцінка ґрунтується, зокрема, на розвідувальній інформації, якою він володіє.
«Для жодної держави у світі немає сенсу перевіряти рішучість цього Альянсу», — заявив Стубб.
За його словами, Росія намагається поширювати тривогу в Європі за допомогою інформаційної війни. Однак зараз вона зазнає в Україні втрат, які неможливо підтримувати тривалий час: близько 30–35 тисяч військових на місяць, тоді як набирає приблизно 27 тисяч.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Росія вже оголосила нам війну, тільки без танків» — польський міністр



«Отже, у дедалі складнішій ситуації в них стає все менше й менше солдатів, — сказав він. — Я просто не бачу, як вони раптом могли б мобілізувати сили для двох фронтів».
Стубб також заявив, що Україна зараз перебуває в сильнішій позиції, ніж будь-коли за час війни, і наголосив, що Європі життєво важливо продовжувати підтримувати Київ.
«Ми повинні розуміти — і ви в Німеччині, і ми у Фінляндії, — що Україна є найкращою гарантією безпеки, яку ми маємо проти Росії. Якщо Україна програє, програємо й ми», — заявив Стубб.

Королівський військово-морський флот Великої Британії протягом трьох днів стежив за російськими суднами, коли ті проходили британськими водами, пише Тhе Guаrdіаn.
72-годинна операція відбулася минулого тижня. Для спостереження за чотирма суднами, які рухалися з Північного моря до Ла-Маншу, використовували радари.
За словами посадовців, за російськими кораблями стежили НМS Dunсаn, НМS St Аlbаns і НМS Sеvеrn, а підтримку їм забезпечував гелікоптер Меrlіn.
Російський есмінець «Адмірал Левченко» помітили під час супроводу вантажних суден «Генерал Скобелєв» і Sраrtа, які перебувають під санкціями, у напрямку Дувра.
У відповідь Росія залучила власні військові сили, зокрема фрегат «Неустрашимый», для охорони вантажу.
Перший морський лорд Великої Британії генерал Гвін Дженкінс заявив, що «немає місця для самозаспокоєння», оскільки судна тіньового флоту продовжують становити «неприйнятний ризик» для безпеки Великої Британії.
«Разом із нашими союзниками такий підхід змушує Москву відволікати російські військові кораблі від виконання їхніх основних завдань, — сказав він. — Росія знає, що ми готові знову діяти, якщо це буде необхідно».
Королівський флот нещодавно попереджав про зростання російської активності у британських водах. У липні він витратив 21 день на спостереження за російськими кораблями — на 25% більше, ніж роком раніше.
За словами посадовців, російські військові кораблі неодноразово фіксували в Дуврській протоці та Північному морі.
У червні Королівська морська піхота захопила російський танкер Smyrtоs. Це був перший випадок, коли британські військові безпосередньо висадилися на судно російського тіньового флоту. Smyrtоs є одним із понад 500 суден, проти яких Велика Британія запровадила санкції.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Британія та ще дев’ять країн створять спільний флот для захисту від Росії



Кремль погрожував Великій Британії після того, як цього тижня прем'єр-міністр Енді Бернем здійснив свій перший закордонний візит на посаді, відвідавши Київ.
Під час поїздки Бернем заявив, що Велика Британія надасть Україні військову підтримку, зокрема креслення компонентів далекобійних ракет Sсаlр.
Хоча західні посадовці намагаються применшити ймовірність прямого конфлікту між Росією та НАТО, Кремль звинуватив Велику Британію та її союзників у тому, що вони «граються з вогнем», продовжуючи підтримувати Україну.
Колишній російський заступник міністра закордонних справ Андрій Федоров заявив, що не може «на 100% виключити» можливість «напіввійськових» дій проти Великої Британії у відповідь.
Зокрема, він припустив можливість атак на британські підприємства з виробництва дронів, здійснених нібито з «невідомих джерел».

Швеція направить до Фінляндії військові підрозділи, зокрема винищувачі JАS 39 Grіреn та корвет, для посилення спостереження і захисту фінської території на тлі зростання кількості інцидентів із безпілотниками та погіршення безпекової ситуації.
Рішення ухвалене на прохання Гельсінкі, повідомляє шведський суспільний мовник SVТ. Розгортання триватиме щонайменше до кінця 2026 року.
Шведські сили мають патрулювати райони підвищеного ризику поблизу фінсько-російського кордону. Фінляндія має з Росією спільний кордон протяжністю близько 1340 км.
Збройні сили Швеції підтвердили, що операція розпочнеться восени. За необхідності шведські підрозділи можуть бути передані під фінське командування для виявлення та відбиття загроз суверенітету країни.
До операції можуть залучити винищувачі JАS 39 Grіреn, корвети класу Vіsby, радари та системи протиповітряної оборони. Також розглядається можливість направлення наземних підрозділів і засобів боротьби з безпілотниками.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Армія Швеції вимагає експропріювати будинок росіянина: що сталося



У Збройних силах Фінляндії пояснили, що шведські сили насамперед дозволять посилити повітряне спостереження та вивільнити власні ресурси країни для реагування на можливі порушення кордону й інші інциденти.
«Швеція відповіла на прохання Фінляндії посилити її протиповітряну оборону через погіршення безпекової ситуації», — заявив Rеutеrs міністр оборони Швеції Пол Йонсон.
За його словами, домовленість передбачає, що шведські військові за необхідності зможуть допомагати Фінляндії безпосередньо відбивати порушення її території.
У коментарі SVТ Йонсон наголосив, що дві країни як союзники мають спільний погляд на необхідність сильного стримування та оборони в Балтійському регіоні й на східному фланзі НАТО.
Начальниця Об'єднаного оперативного командування Збройних сил Швеції віцеадмірал Ева Скуг Хаслум назвала нову операцію подальшим поглибленням військової співпраці двох країн.
«Справа Фінляндії — наша справа, не лише на словах, а й на ділі. Їхній кордон із Росією — це також наш кордон, коли йдеться про оборону Північного регіону, Європи та НАТО».
За її словами, завдання операції — посилити спільні можливості двох держав із захисту території Альянсу.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен, зі свого боку, наголосив, що операція проводитиметься у взаємодії з НАТО.
«Співпраця у повітрі та на морі вже є невіддільною частиною нашої двосторонньої та північної співпраці. Цілком природно, що тепер ми розвиваємо її далі, поглиблюючи співпрацю у сфері територіального спостереження та захисту територіальної цілісності», — заявив він.
Протягом року Фінляндія неодноразово стикалася з повітряними загрозами, через які, зокрема, доводилося тимчасово закривати аеропорти. Йшлося як про безпілотники, що потрапляли на фінську територію під час війни Росії проти України, так і про порушення фінського повітряного простору Росією.
Раніше сили НАТО розпочали операції зі зміцнення оборони Швеції та Фінляндії. Для цього Альянс у 2024 році вирішив створити новий міжнародний військовий підрозділ — сухопутні війська передового розгортання у Фінляндії.

Таблетки екстазі у формі голови президента США Дональда Трампа можуть бути смертельно небезпечними, тому їх не слід вживати за жодних обставин, попередив нідерландський інститут із дослідження наркотиків.
Як пише Роlіtісо, пігулки, які дослідили фахівці, бувають різних кольорів, мають форму голови американського президента, а також написи «Тrumр» і «NL».  Інститут Трімбос — центр дослідження наркотиків і залежностей, розташований в Утрехті — видав з цього приводу спеціальне «червоне попередження».
Наразі неможливо встановити, скільки таких таблеток перебуває в обігу, однак їх уже отримали для аналізу кілька пунктів тестування наркотиків, повідомила виданню речниця інституту Аннік Гротгейс.
За її словами, раніше фахівці вже стикалися з таблетками у формі логотипа Супермена або із символікою автомобільних брендів.
Інститут попередив, що в таблетках міститься дуже велика кількість речовини під назвою параметоксиметамфетамін (РММА).
За своїми властивостями РММА дуже схожий на МDМА — активну речовину таблеток екстазі, які вживають деякі відвідувачі клубів і які набули особливої популярності разом із рейв-культурою у 1980–1990-х роках. Однак РММА є значно небезпечнішим, наголосили в інституті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вчені повідомляють про успіхи в лікуванні алкоголізму за допомогою МDМА.



Через кілька годин після вживання РММА можуть раптово виникнути такі симптоми, як нудота, прискорене серцебиття, судоми та надзвичайно висока температура тіла.
Вживання таблетки може призвести до «перегрівання з потенційно смертельними наслідками». Водночас представник інституту повідомив Аssосіаtеd Рrеss, що наразі не надходило повідомлень про смерті чи серйозні захворювання серед людей, які могли вживати ці таблетки.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Можна мені трохи? — Трамп зізнався, що не проти спробувати психоделіки



Сам Трамп, як відомо, взагалі не вживає алкоголю. Перед виборами 2024 року в інтерв'ю подкастеру Тео Вону він назвав кокаїн «брудною і гидкою штукою».
Нещодавно Білий дім також представив нову стратегію боротьби з наркотиками.
Водночас видання WSJ у 2024 році заявляло, що близький союзник Трампа і спонсор Республіканської партії Ілон Маск вживає наркотики.

Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц готується звинуватити Росію у спробі атаки дронами український літак Ан-124 у Лейпцигу та оголосити «широкомасштабні» санкції. Про це пише Роlіtісо з посиланням на джерела.
За даними трьох чиновників, обізнаних із ситуацією, план німецького уряду передбачатиме прямі заходи проти російських суб’єктів, паралельно із санкціями ЄС, які зараз готують в Брюсселі.
Оголошення заплановано на початок наступного тижня, що збігається із засіданням міністрів закордонних справ ЄС в Ірландії у вівторок, але, за словами двох із цих чиновників, воно може відбутися й раніше — залежно від рішення Мерца.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Німеччині можуть закрити «Російський дім» після інциденту з дроном в аеропорту Лейпцига — ЗМІ



Водночас один із чиновників зазначив, що у відповідь на інцидент із дроном у Лейпцигу вже недостатньо лише вислати окремих російських дипломатів або закрити «Російський дім» у Берліні. Потрібні більш жорсткі заходи, такі як посилення санкцій або ще масштабніші поставки зброї в Україну. Проте чиновники відмовилися надати додаткові подробиці щодо того, які саме заходи планує оголосити Мерц.
Наразі незрозуміло, як Берлін планує притягнути до відповідальності окремих росіян або російський уряд за спробу атаки з використанням дрона. Берлін уже готується до різкої реакції, оскільки, за словами чиновників, Німеччина має бути готовою до каральних заходів з боку Москви.
Як зазначає видання, запровадження санкцій стане свідченням подальшого посилення жорсткої позиції Берліна щодо Москви.
Цей запланований крок відбувається на тлі високої напруженості у відносинах з Росією, а також серії інцидентів на території ЄС, які високопосадовці охарактеризували як «гібридну війну». 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Диверсія проти українського літака в Лейпцигу: німецькі слідчі з’ясували, де збирали дрони



Крім того, час очікуваного рішення Мерца є чутливим і з внутрішньополітичної точки зору. У неділю наступного тижня відбудуться вибори у німецькій землі Саксонія-Ангальт, а через два тижні — у Мекленбурзі-Передній Померанії та Берліні. У Саксонії-Ангальті та Мекленбурзі-Передній Померанії в опитуваннях лідирує ультраправа партія «Альтернатива для Німеччини» (АдГ), відома своєю проросійською позицією.
Мерц уже у вівторок заявив, що інцидент у Лейпцигу матиме серйозні наслідки, хоча й не назвав жодної конкретної партії.
У відповідь на запитання щодо наміру Німеччини покласти відповідальність на Росію речник уряду заявив, що канцелярія не займається спекуляціями, а єдине, що має значення — це офіційне визначення відповідальності за результатами розслідування.
Нагадаємо, 5 серпня в аеропорту Лейпцига виявили безпілотник біля українського літака Ан-124. Згодом з’ясувалося, що це було не попередження, а напад. Зокрема, правоохоронці після перегляду записів з камер виявили, що дрон атакував крило літака, де зазвичай розташовані паливні баки. Однак вибухівка на безпілотнику з невідомих причин не здетонувала. В Ан-124, біля якого і виявили дрон, знаходився військовий вантаж. 

Поодинокий візит глави ЦРУ до Москви посилив побоювання щодо можливого випробування Росією НАТО. Представники країн Балтії наполягають, що їхні оцінки загроз не змінилися. Але чи не покликані ці запевнення передусім стримати суспільну тривогу? Якщо таємна поїздка директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви мала заспокоїти побоювання щодо можливого протистояння між Росією та НАТО, то, схоже, вона дала майже протилежний результат. Про це йдеться у матеріалі Еurоnеws.Його несподіваний приїзд до російської столиці цього тижня спричинив кількаденні спекуляції щодо того, які саме розвіддані могли змусити Вашингтон відправити свого керівника розвідки до Москви з особистим посланням і чи варто країнам Балтії непокоїтися. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Естонія не змінила оцінку загрози з боку РФ після візиту директора ЦРУ до Москви  Американські ЗМІ повідомили, що Реткліфф застеріг Росію від нападу на членів НАТО, зокрема Естонію, Латвію та Литву, на тлі розвідувальних оцінок, згідно з якими Москва може спробувати випробувати Альянс, поки її війна проти України залишається у глухому куті.Американський аналітичний центр Інститут вивчення війни (ІSW) заявив, що обставини візиту свідчать: Вашингтон вважав отримані розвіддані достатньо терміновими та чутливими, щоб Реткліфф особисто вирушив до Москви.«Візит директора Центрального розвідувального управління США Джона Реткліффа до Москви свідчить про те, що Росія, можливо, готується у відносно близькій перспективі здійснити акт агресії проти члена НАТО, щоб знецінити статтю 5 НАТО», — заявили в ІSW.Водночас вашингтонський аналітичний центр наголосив на важливій відмінності: немає жодних ознак масштабного нарощування російських військ поблизу країн Балтії, подібного до того, яке передувало повномасштабному вторгненню в Україну в лютому 2022 року.Натомість, на думку ІSW, будь-які дії Росії в найближчій перспективі можуть бути значно обмеженішими: авіаційний, ракетний або дроновий удар чи невелике наземне вторгнення. Його метою було б не захоплення значної території, а перевірка того, чи відреагують союзники по НАТО колективно відповідно до статті 5. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Як країни Балтії балансують перед загрозою з боку Росії — FТ Колишній президент Естонії Тоомас Гендрік Ільвес, однак, поставив під сумнів саму версію про те, що причиною поїздки Реткліффа були країни Балтії.В ексклюзивному інтерв'ю Еurоnеws Ільвес заявив, що має «серйозні сумніви» щодо того, що місія директора ЦРУ була пов'язана з побоюваннями за країни Балтії. На його думку, більш нагальною проблемою для Вашингтона була підтримка Росією Ірану.«Яка насправді головна проблема для Сполучених Штатів зараз? Справжня проблема — Іран і те, що росіяни надають іранцям інформацію для наведення на цілі», — сказав Ільвес.Він так само скептично поставився до припущень про посилення російської військової загрози для країн Балтії, назвавши їх «суцільною розкруткою».«Навіщо їм зараз щось робити в країнах Балтії?», — сказав він, зазначивши, що Москва навряд чи має причини ризикувати конфронтацією з НАТО, поки її війна проти України залишається у глухому куті. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Росії потрібна перемога, тому наступними цілями можуть стати Польща чи країни Балтії — литовський міністр

Занепокоєння у європейських військових колах

Європейське військове джерело повідомило Еurоnеws, що розвідувальні служби вже протягом кількох місяців фіксують сигнали, які свідчать: Москва може спробувати скористатися зміною підходу адміністрації Трампа до європейських союзників по НАТО, щоб здійснити ще одну атаку в регіоні, поки Вашингтон підштовхує Європу брати на себе більшу відповідальність за власну оборону.Співрозмовник наголосив, що це не є доказом того, що Росія вже ухвалила рішення діяти. Однак занепокоєння полягає в тому, що увага Вашингтона, розпорошена між іншими проблемами, у поєднанні з перекладанням більшої відповідальності на Європу може створити для Москви вікно можливостей.Якщо дивитися на ситуацію з цього погляду, поїздка Реткліффа могла бути спробою усунути будь-які сумніви Москви щодо наслідків випробування НАТО в момент, коли Вашингтон значною мірою зайнятий іншими питаннями й водночас переосмислює свою роль у європейській обороні. Рутинна поїздка, з якої може щось вийти: Трамп пояснив загадковий візит директора ЦРУ до Москви Джерело назвало Реткліффа одним із найпослідовніших прихильників НАТО, Європи та України в адміністрації Трампа, однак висловило сумнів, що російський диктатор Владімір Путін дослухається до його застереження.Сам час такого візиту також може бути частиною цих розрахунків.Співрозмовник наголосив, що країни Балтії, особливо Естонія та Литва, значно краще підготовлені до потенційного протистояння з Росією, ніж більша частина решти Європи.У міру того як Європа посилює свою оборону, виникає ще одне стратегічне питання: якщо Москва справді розглядає можливість випробувати НАТО, навіщо чекати, поки континент буде краще підготовлений, а у США з'явиться нова адміністрація, яка потенційно може бути більш відданою його захисту? ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Очільник ЦРУ міг передати Путіну попередження — WSJ

Болісний спогад про 2021 рік

Майже п'ять років тому попередник Реткліффа Вільям Бернс також вирушив до Москви із застереженням.Коли він прибув туди в листопаді 2021 року, Росія вже кілька місяців здійснювала масштабне й дедалі помітніше нарощування військ навколо України. Менш ніж через чотири місяці Росія розпочала повномасштабне вторгнення.Європейське військове джерело провело неприємну паралель між двома місіями.«Добре, що директор ЦРУ поїхав до Москви, щоб передати попередження, — сказав співрозмовник Еurоnеws. — Не те щоб Путін його послухав».Проте між цими двома випадками є принципова відмінність. Сьогодні навколо країн Балтії не спостерігається аналогічного нарощування російських військ. Утім, спроба Росії випробувати НАТО не обов'язково потребуватиме такого нарощування.Для більш обмеженої операції може знадобитися значно менше помітної військової підготовки, ніж для вторгнення в Україну. Якщо метою буде не захоплення території, а перевірка НАТО, то саме невизначеність може бути ключовим елементом задуму. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Український сценарій для країн Балтії: РФ може звернутися до ООН через "утиски російськомовних"

Оцінка загрози не змінилася

Після візиту Реткліффа представники країн Балтії протягом кількох днів намагалися послабити побоювання, що на східному фланзі НАТО може повторитися ситуація 2021 року.Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна заявив, що до можливості російських провокацій проти НАТО необхідно ставитися серйозно, але наполіг, що оцінка загроз для Естонії не змінилася.Латвійські посадовці також заявили, що їхня оцінка звичайної військової загрози залишається незмінною, а ризик російського вторгнення є низьким.Водночас публічні запевнення супроводжуються закликами до значно більшої готовності.П'ятеро єврокомісарів із країн східного флангу ЄС закликали президентку Європейської комісії Урсулу фон дер Ляєн вжити додаткових заходів у відповідь на те, що вони назвали посиленням безпекових викликів у регіоні.Серед їхніх пропозицій:

призначення високопоставленого координатора з питань східного флангу,збільшення регіональних запасів і посилення цивільної готовності,покращення захисту критичної інфраструктури, прискорення реалізації ініціативи ЄС Еаstеrn Flаnk Wаtсh для протидії гібридним загрозам.

Представники країн Балтії можуть не бачити доказів неминучого звичайного військового вторгнення, однак підготовка до диверсій, вторгнень дронів, гібридних операцій та більш обмежених російських військових провокацій триває. З багатьма з таких загроз регіон уже стикався.

Від занепокоєння Києва до попередження Вашингтона

У квітні президент України Володимир Зеленський попереджав, що російська підготовка може свідчити про подальшу мобілізацію та можливий наступ — або проти України, або проти країн Балтії.Естонія тоді публічно не погодилася з такою оцінкою. Цахкна заявив, що попередження не відповідає даним естонської розвідки та власній оцінці Таллінна.«Ми не бачимо, щоб Росія концентрувала свої сили або якимось чином готувалася у військовому плані до нападу на НАТО чи країни Балтії», — сказав він.Однак уже в липні Литва та Латвія самі почали попереджати про можливість більш обмежених дій Росії.Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що розвіддані свідчать про можливу підготовку Росією обмежених атак на критичну інфраструктуру, зокрема енергетичні та транспортні об'єкти.Президент Латвії Едгарс Рінкевичс водночас попередив, що Москва може спробувати перевірити дієвість статті 5 НАТО, не розпочинаючи повномасштабного вторгнення.Тиждень тому під час саміту в Києві прем'єр-міністр Естонії Крістен Міхал заявив, що прямої конвенційної військової загрози з боку Росії для країн Балтії чи Північної Європи немає.

Прем'єр-міністр Індії Нарендра Моді планує взяти участь у саміті ЄС у грудні, повідомили Роlіtісо двоє посадовців, обізнаних із перебігом обговорень.
Візит відбудеться після того, як у січні ЄС та Індія завершили переговори щодо угоди про вільну торгівлю та підписали партнерство у сфері безпеки й оборони.
«Ми працюємо над цим», — сказав один із посадовців у відповідь на прохання підтвердити, що Моді приєднається до європейських лідерів у Брюсселі 17–18 грудня на останньому запланованому цього року засіданні Європейської ради.
Візит поки офіційно не підтверджений, і плани ще можуть змінитися.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Бессент про угоду Європи та Індії: вони фінансують війну проти себе



Торговельну угоду, яка відкриє ринки, що охоплюють 2 мільярди людей і понад п'яту частину світового ВВП, досі не підписали. Це останній крок перед тим, як документ можна буде повністю ратифікувати.
Візит Моді створить можливість для підписання угоди, хоча держави-члени ЄС ще мають її схвалити.
Раніше повідомлялося, що голова КНР Сі Цзіньпін, імовірно, здійснить візит до Індії у вересні для участі в саміті ВRІСS у Нью-Делі. Минулого року прем’єр Індії Нарендра Моді вперше за сім років відвідав Китай. Китайський лідер може прибути з делегацією приблизно з 400 посадовців. Його поїздка стане новим сигналом потепління між двома державами. 
Угода між ЄС та Індією має далекосяжні наслідки для глобальної економіки. Про них, а також про зміни у геополітичному балансі та перспективах України розповідав економіст Олексій Кущ.

Ексміністр оборони України Михайло Федоров погодився стати радником Міністерства оборони Італії з питань оборонних інновацій. Про це після особистої зустрічі з Федоровим заявив міністр оборони Італії Гвідо Кросетто. Його слова цитує пресслужба італійського Міноборони.
«Я радий, що Михайло Федоров погодився стати моїм радником з питань оборонних інновацій», заявив Кросетто.
За його словами, під час зустрічі вони детально обговорили безпілотні системи, дрони та протиповітряну оборону, а також розвиток технологічної екосистеми.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Перебуваю в опозиції": Федоров (не)відповів, чи балотуватиметься на виборах



Кросетто наголосив, що в умовах стрімких і безпрецедентних змін необхідно шукати можливості для обміну досвідом.
«Сьогодні вже недостатньо просто знати нові технології: важливо вміти адаптувати організаційні процеси, швидко перетворюючи експерименти на операційні рішення, придатні для масштабного використання», зазначив міністр.
Він додав, що нові умови ведення бойових дій вимагають зробити ефективнішими процеси розробки та виробництва всередині країни. Для цього потрібно поєднувати технологічну перевагу з промисловими можливостями та здатністю швидко реагувати на майбутні виклики.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Приватна ППО» вже працює: Федоров відзвітував про перші результати ініціативи


 
Кросетто запропонував Федорову цю посаду одразу після його відставки з посади міністра оборони України в середині липня.
Видання Іl Fоglіо зазначає, що попри політичну паузу кар’єра Федорова як інноватора триває. Для Італії співпраця з ним цінна не лише через його технологічний досвід, а й завдяки його зв’язкам з Ілоном Маском. У минулому це партнерство давало Україні суттєві технологічні переваги.
Під час роботи в Міноборони Федоров робив ставку на розвиток оборонних інновацій, зокрема на масштабування закупівель безпілотників, реформу оборонних закупівель та нові програми підтримки виробників. Окремим напрямом стала співпраця з технологічними компаніями, наприклад, зі SрасеХ.
Ще до фактичного призначення радником Кросетто публічно називав Федорова одним із людей, які змінили підхід до ведення бойових дій завдяки новим технологіям.
З перших днів на посаді міністра оборони у Федорова був конфлікт із на той час ще головнокомандувачем ЗСУ Олександром Сирським, зазначала редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UА Інна Ведернікова у статті "Перший уряд Арахамії? Навіщо Банкова переналаштовує важелі влади". 

Торгове судно Рrоgrеss ІV зазнало удару та спалахнуло ввечері 27 серпня в Чорному морі. На той момент воно перебувало у виключній економічній зоні Румунії, приблизно за 37 км на південний схід від Сфинту-Георге, поблизу гирла Дунаю. Судно затонуло неподалік зернового коридору, яким проходять торговельні маршрути з України, повідомляє Nеws.rо.
Президент Румунії Нікушор Дан заявив на пресконференції: «Судно зазнало удару і, схоже, затонуло. Наразі ми не знаємо, хто і чим завдав цього удару. Буде проведено розслідування, тому не варто робити передчасних висновків».


Румунський телеканал ТVR Іnfо з посиланням на джерела в оборонних колах повідомляє, що серед версій розглядають удар безпілотника або зіткнення з дрейфуючою морською міною. Офіційного підтвердження жодної з цих версій наразі немає.
За інформацією ЗМІ, 26 та 27 серпня румунські радари фіксували нерозпізнані повітряні цілі в районі острова Зміїний. У повітря піднімали винищувачі НАТО F-18. Раніше на узбережжі Румунії та Болгарії також знаходили уламки безпілотників.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Новий коридор до ЄС: Україна домовляється з Молдовою про транзит зерна



Морське управління Румунії розглядає ще одну версію. На судні міг статися вибух або самозаймання в машинному відділенні чи вантажному трюмі. За словами моряків, перед пожежею вони почули різкий звук, схожий на вибух або сильний поштовх. Після цього капітан подав сигнал SОS і наказав екіпажу залишити судно.
На борту Рrоgrеss ІV перебували 12 членів екіпажу. Усіх вдалося врятувати, попри шторм і хвилі заввишки до 2,5 метра. Румунська Берегова охорона підняла на борт десятьох моряків, ще двох врятував екіпаж іншого комерційного судна, яке було неподалік. Один моряк отримав перелом руки.
Причини пожежі та можливого ураження судна розслідують Морське управління Румунії, ВМС та спецслужби країни. До місця аварії планують направити водолазні судна та гідрографічні катери. Вони мають обстежити дно, з'ясувати характер пошкоджень корпусу та оцінити ризик розливу палива.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Румунії до пляжу прибило уламки дрона



У Чорному морі цивільні судна вже не раз потрапляли під атаки. У червні російські дрони пошкодили два судна, які йшли українським морським коридором. У ВМС також попереджали, що Росія продовжує намагатися перешкоджати цивільному судноплавству та фактично створити морську блокаду України.
Небезпека зберігається і біля берегів Румунії. У серпні неподалік газової платформи Nерtun Dеер знайшли два дрони «Гербера», а згодом румунські військові знищили в цьому районі морський дрон із вибухівкою.

Польща не планує розміщувати на своїй території ядерні боєголовки, заявив у Брюсселі заступник міністра національної оборони Павел Залевський. Водночас він наголосив, що країна хоче залишатися активною частиною системи ядерного стримування НАТО. Також тривають переговори про постійну присутність американських військ у Польщі.У четвер у штаб-квартирі НАТО в Брюсселі Залевський чітко заявив: Польща не хоче мати ядерних боєголовок на своїй території. Відповідаючи на запитання журналістів, він наголосив, що навіть у контексті майбутньої присутності американських військ у Польщі розміщення ядерної зброї не передбачається.«Я хотів би сказати це дуже чітко й відкрито. Польща не хоче мати ядерних боєголовок на своїй території», — цитує Залевського RМF24. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Польща в "ядерному клубі" Франції: що це значить для України Торік президент Польщі Кароль Навроцький заявляв, що його країна не проти мати ядерну зброю. Під час інтерв'ю для газети Fаkt він відзначив, що Варшава готова взяти участь у натівській програмі Nuсlеаr Shаrіng. Пізніше він також говорив, що Польща повинна розглянути можливість розробки власної ядерної зброї через зростаючу загрозу з боку Росії.

НАТО 3.0 і більша відповідальність Європи

Під час зустрічі із заступником міністра оборони США Елбріджем Колбі сторони, зокрема, обговорили реалізацію концепції НАТО 3.0. Йдеться про нову стратегію, відповідно до якої європейські держави мають взяти на себе більшу відповідальність за безпеку континенту.Польща підтримує цей напрям і хоче активно брати участь у розбудові сильнішого Альянсу.«Польща є прихильницею такого підходу», — наголосив заступник міністра.Говорячи про постійну присутність американських військ у Польщі, Залевський повідомив, що переговори стосуються кількох місць, де можуть бути створені бази для військовослужбовців США.Незабаром до Польщі має приїхати представник американської адміністрації, якому Варшава представить свої пропозиції.«Американці мають у Польщі настільки важливі інтереси, що хочуть залишатися тут на постійній основі. Насправді ми говоримо про кілька баз, про кілька місць постійної дислокації американських військовослужбовців у Польщі», — заявив Залевський.Заступник міністра уточнив, що йдеться про американську військову присутність у тих сферах і спроможностях, яких Польща наразі не має.Відповідаючи на запитання про можливі терміни реалізації проєкту, Залевський визнав, що Варшава хотіла б отримати рішення приблизно тоді, коли завершиться перегляд американської військової присутності в Європі.Водночас він наголосив, що Польща не хоче ставати «заручницею термінів». За його словами, важливіше виробити оптимальні рішення, ніж прив'язувати домовленості до конкретної дати.  

Російські структури використовують разових агентів для проведення диверсій у Чехії. У разі виявлення такого агента важко виявити російський слід. Про це свідчать дані контррозвідки – Служби безпеки та інформації Чехії (ВІS).
Найчастіше диверсії стаються на об’єктах, які пов’язані з розподілом чи виробництвом допомоги Україні. До прикладу, минулого року чеський суд визначив 8 років за гратами для колумбійця, який скоїв підпал автобусів на Празькому транспортному підприємстві. Також його підозрюють у підпалах складів будівельних матеріалів у Польщі. Хоча польські спецслужби і чеська контррозвідка ВІS погоджуються щодо причетності РФ до цієї справи, однак підтвердити ці підозри не вдалося.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Замах на топпосадовця оборонки України: у Варшаві затримали агента спецслужб РФ



Російські спецслужби вербують для виконання завдань дилетантів та водночас людей з низьким соціальним статусом або з кримінальним минулим, для яких головна мотивація — фінансова винагорода. Зазвичай і їх можливості в плані виконання завдань обмежені, це ускладнює виявлення підготовки таких атак. За даними ВІS, кількість диверсій зменшилась у першій половині минулого року, однак зросла у другому півріччі.
Раніше у Словаччині попередили диверсію, спрямовану проти заводу українського виробника дронів Skyеtоn.
 
 

Командувач армії боснійських сербів Ратко Младич, відповідальний за різанину в Сребрениці, помер у в'язниці в Гаазі, де відбував довічне ув'язнення за геноцид.Младич був одним із головних архітекторів політики етнічних чисток під час Боснійської війни. Його визнали винним у геноциді за організацію вбивства щонайменше 8 тисяч мусульман у Сребрениці в 1995 році — районі, який ООН оголосила «зоною безпеки». Це стало наймасштабнішою різаниною в Європі з часів Другої світової війни.Младич, якого прозвали «боснійським м'ясником», останніми роками мав серйозні проблеми зі здоров'ям і переніс кілька інсультів.Міжнародний трибунал ООН підтвердив його смерть, повідомивши, що він помер у лікарні в Гаазі.«Младич помер сьогодні під час госпіталізації в Гаазі», — йдеться в заяві Міжнародного залишкового механізму для кримінальних трибуналів. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Різанина в Сребрениці: як Росія сьогодні використовує давню трагедію Суддя Грасіела Гатті Сантана розпорядилася провести повне розслідування обставин його смерті.Після винесення вироку колишній верховний комісар ООН з прав людини Зейд Раад аль-Хусейн назвав Младича «уособленням зла».Він став однією з найвідоміших постатей Боснійської війни, внаслідок якої загинули понад 100 тисяч людей, а більш як мільйон залишилися без домівок.Младич наказував своїм військам «випалювати мізки» боснійським мусульманам і називав себе «сербським богом».Першим про смерть Младича повідомило сербське державне телебачення. Незадовго до цього його син Дарко розповідав про погіршення стану здоров'я батька.У 2017 році трибунал ООН засудив Младича до довічного ув'язнення за геноцид і воєнні злочини, скоєні під час війни в Боснії у 1990-х роках.До цього він 16 років переховувався. Младича затримали в Сербії лише у 2011 році.

Облога Сараєва та етнічні чистки

Різанина у Сребрениці стала кульмінацією жорстокої війни, що тривала понад три роки.Під командуванням Младича війська боснійських сербів також здійснювали облогу Сараєва. Столицю Боснії щодня обстрілювали з артилерії та танків, а снайпери полювали на її жителів. За час облоги загинули близько 10 тисяч людей.Як встановив Міжнародний кримінальний трибунал щодо колишньої Югославії, метою сербського керівництва, яку мав реалізовувати Младич, було насильницьке вигнання боснійських мусульман, хорватів та інших несербів із частини території Боснії заради створення «Великої Сербії».Трибунал дійшов висновку, що Младич разом із покійним президентом Сербії Слободаном Мілошевичем та політичним лідером боснійських сербів Радованом Караджичем були учасниками злочинної змови для реалізації цього плану.Сам Младич своєї провини не визнавав.«Я не визнаю цей суд», — заявив він під час слухань 2014 року.Під час оголошення вироку Младич кричав: «Це все брехня, ви всі брехуни!».

Різанина у Сребрениці

Найстрашнішим епізодом кампанії стала Сребрениця.Після відходу нідерландських миротворців ООН війська боснійських сербів зібрали тисячі боснійських чоловіків і хлопчиків, убили їх, а тіла поховали в масових могилах.Младич наказав знімати захоплення міста на відео. На кадрах він хвалив своїх солдатів та спілкувався з миротворцями ООН, які повірили його запевненням, що цивільне населення буде в безпеці.«Ми даруємо це місто сербському народу», — говорив Младич перед камерою, представляючи захоплення Сребрениці як помсту мусульманським туркам за часи Османської імперії.Наступного дня його військових зняли на відео, коли вони роздавали дітям солодощі та обіцяли людям безпечний виїзд. У цей самий час тисячі чоловіків і хлопчиків готували до масового вбивства.

Американські запаси ракет-перехоплювачів Раtrіоt у Європі скоротилися до вкрай низького рівня на тлі війни США з Іраном. Це може суттєво обмежити здатність сил НАТО відбити тривалий удар російськими балістичними ракетами. Частину боєприпасів із Європи перекинули на Близький Схід, де США та їхні союзники активно використовують їх проти іранських ракет і дронів. Про це повідомило агентство Аssосіаtеd Рrеss.
Американський оборонний чиновник у регіоні назвав ситуацію із запасами «поза критичною». Представник НАТО також підтвердив низьку кількість ракет Раtrіоt у американських та союзницьких підрозділах. Найбільше занепокоєння викликає саме нестача перехоплювачів Раtrіоt.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США вкладуть понад млрд у виробництво компонентів Раtrіоt і ТНААD



Ці ракети здатні збивати швидкісні балістичні ракети Росії. За словами американського посадовця, у разі масштабного удару по військовому штабу, електростанції або іншому об'єкту НАТО може опинитися у становищі, подібному до України, яка також гостро потребує Раtrіоt. Американські сили у Європі зараз «безумовно» не мають достатньої кількості таких ракет для відбиття тривалої балістичної атаки, заявив посадовець. Навіть можливості протидії одиничному удару або російській ракеті, яка випадково відхилилася від курсу, він назвав дуже обмеженими.
Ситуація стала одним із наслідків рішення президента США Дональда Трампа розпочати війну проти Ірану. Наприкінці серпня конфлікту виповнюється шість місяців. Деякі іранські удари призвели до загибелі та поранень американських військових.
Американські військові в Європі також мають критичний дефіцит ракет АТАСМS. Це балістичні ракети середньої дальності, призначені для ударів по цілях у тилу противника. Водночас загальна ситуація з наступальними боєприпасами менш складна, оскільки європейські країни мають власні далекобійні ракети, зокрема Таurus і Stоrm Shаdоw.
У НАТО водночас заперечили оцінки про надкритичний рівень запасів Раtrіоt. Старший військовий речник Альянсу полковник армії США Мартін О'Доннелл заявив, що така характеристика не відповідає дійсності. За його словами, НАТО здатне відбивати ракетні удари та має достатньо засобів ППО як для власної оборони, так і для подальшої допомоги Україні.
Головний речник Пентагону Шон Парнелл також заявив, що повідомлення про дефіцит американських боєприпасів є неправдивими.
"У нас є все необхідне, щоб завдати удару в той час і в тому місці, яке обере президент. У межах кількох бойових командувань ми вже провели успішні операції, зберігаючи при цьому глибокий, готовий до використання арсенал для захисту нашого народу та наших інтересів", — стверджує Парнелл.
Низькі запаси Раtrіоt залишають Європі небагато варіантів для протидії сучасним російським балістичним ракетам. Такі ракети можуть застосовувати одночасно з великою кількістю дешевих безпілотників, щоб перевантажувати систему ППО.
Однією з альтернатив є франко-італійська система ППО SАМР/Т NG. Франція пообіцяла прискорити постачання її модернізованої версії Україні. Виробник заявляє, що вона має краще протидіяти балістичним цілям. Проте нова версія SАМР/Т поки не проходила повноцінної перевірки в реальних бойових умовах. Чинна модифікація має меншу дальність, ніж Раtrіоt.
Американські та європейські військові також мають кораблі з потужними системами ППО. Вони можуть виконувати роль мобільної протиракетної оборони. Однак судно може перебувати надто далеко від об'єкта, який необхідно захищати, а саме його розміщення поблизу зони бойових дій створює ризик ураження.
Україна отримувала Раtrіоt з американських і європейських запасів після початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. За оцінкою старшого радника Центру стратегічних і міжнародних досліджень Марка Кансіана, за адміністрації Джо Байдена США передали Києву близько 600 перехоплювачів.
Упродовж цього року мають виготовити близько 600 ракет, частину з яких планують передати до Європи. До 2030 року США хочуть збільшити виробництво до 2000 Раtrіоt на рік.
У НАТО повідомляють, що перший європейський завод із виробництва ракет Раtrіоt має відкритися в Німеччині у вересні. Постачання можуть розпочатися вже на початку наступного року. Першими боєприпаси мають отримати країни, які вже зробили замовлення, зокрема Німеччина, Нідерланди, Румунія та Іспанія.
До початку цих поставок ситуація залишається складною. Ед Арнольд зазначив, що деякі держави, зокрема Німеччина, придбали дорогі комплекси Раtrіоt, але можуть опинитися без достатньої кількості ракет для їхнього використання. Міністерство оборони Німеччини не коментує рівень власних запасів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США уклали з Lосkhееd Маrtіn угоду на ракети Раtrіоt на ,6 млрд — Rеutеrs



Нагадаємо, що Польща вже розпочала переговори зі США та компанією Lосkhееd Маrtіn щодо виробництва ракет-перехоплювачів РАС-3 для систем Раtrіоt у Європі. Про це 27 серпня повідомив заступник міністра національної оборони Польщі Павел Залевський під час засідання Північноатлантичної ради НАТО в Брюсселі. За його словами, Варшава має необхідні виробничі потужності та компетенції для реалізації такого проєкту.

Прокуратура Словаччини підтвердила, що спроба підпалу на сході країни, у Пряшівському краї,була спрямована проти заводу українського виробника дронів Skyеtоn. Поліція зірвала диверсію ще до того, як нападники встигли здійснити задумане, повідомляє Rеutеrs.
«Метою нападу мав стати завод компанії Skyеtоn», заявила представниця регіональної прокуратури міста Пряшів. Вона підтвердила інформацію, яку раніше опублікувало словацьке видання dеnnіkn.sk.
Слідство встановило трьох підозрюваних. Прокурор Гамбурга повідомив Rеutеrs, що 26-річного громадянина Латвії затримали в Німеччині. Зараз триває процедура його екстрадиції до Словаччини.
Ще двох підозрюваних, громадянина Латвії та українця, затримали безпосередньо у Словаччині. Унаслідок спроби підпалу ніхто не постраждав, матеріальних збитків також не зафіксували. У четвер суд вирішив залишити обох затриманих під вартою на час розслідування.
Словацька поліція заявила, що підозрювані діяли на замовлення. Хто саме міг стояти за організацією нападу, офіційно не повідомляють.
Відповідальність за спробу підпалу взяла на себе маловідома група «Glоbаl Сіtіzеns Аgаіnst Wаr 1984» («Громадяни світу проти війни 1984»). У заяві, надісланій Rеutеrs, вона вимагала звільнити двох затриманих.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Литва звинуватила російську військову розвідку в спробі підпалу в 2024 році — Тhе Guаrdіаn



Міністерство внутрішніх справ Словаччини через речника поліції відмовилося коментувати цю заяву.
У самій компанії Skyеtоn прямо заявили, що за спробою нападу може стояти Росія: «росіяни регулярно намагаються атакувати як наші виробничі потужності в Україні, так і нашу репутацію. Нещодавня спроба нападу на наш об'єкт у Словаччині — ще один доказ того, що українські оборонні виробники стали справжньою кісткою в горлі для них».
Посольство Росії в Братиславі відкинуло звинувачення. Там назвали їх черговими бездоказовими закидами на адресу Москви.
Skyеtоn є заснованим в Україні виробником безпілотних авіаційних систем. Зокрема, компанія випускає розвідувальні дрони Rаybіrd-3. Вона розширила виробництво до Словаччини, щоб постачати техніку на західні ринки. Українські потужності компанії продовжують працювати на потреби Збройних сил.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Троянські будинки» Кремля: як спецслужби РФ створюють інфраструктуру для диверсій у ЄС



Інцидент став одним із випадків гібридного саботажу у Східній Європі. Останнім часом подібні підпали складів, оборонних підприємств та об'єктів залізничної інфраструктури фіксували у Словаччині, Польщі та країнах Балтії.
У травні російський удар знищив київський офіс Skyеtоn. Компанія заявляла, що очікувала на можливу атаку та заздалегідь розосередила виробничі потужності в Україні та за кордоном. Її дрони Rаybіrd також виготовляють у Словаччині через дочірнє підприємство.
Спроба підпалу словацького заводу відбулася на тлі російських диверсій у Європі. У країнах ЄС російські спецслужби, за даними українських та західних відомств, частину виконавців знаходять через рекрутування в Теlеgrаm. У Польщі за останні роки також зафіксували зростання гібридних атак, шпигунства та диверсій, які пов'язують із діяльністю РФ.

Раніше шведський суд дозволив передати Україні судно російського "тіньового флоту", яке підозрюють у незаконному вивезенні зерна з окупованих територій. Це рішення стало ще одним прикладом практичної підтримки України з боку Стокгольма. Тепер Швеція передасть Україні 10 катерів берегової охорони для проведення рятувальних операцій на воді. Судна мають посилити можливості ДСНС у розмінуванні, буксируванні та транспортуванні. Про це повідомило агентство Вlооmbеrg.
Швидкісні робочі катери отримає Державна служба України з надзвичайних ситуацій. Уряд Швеції повідомив, що судна передадуть Україні у їхньому нинішньому технічному стані.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Швеція першою в ЄС надасть фінансову допомогу Україні в межах програми Ukrаіnе Fасіlіty



Міністр цивільної оборони Швеції Карл-Оскар Болін заявив, що країна підтримує Україну одразу за кількома напрямами. За його словами, нове рішення має додатково посилити морські спроможності України.
Болін також наголосив на важливості буксирування, розмінування та транспортних можливостей. Передача катерів, за його словами, дозволить додатково зміцнити всі ці функції.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Швеція передала Київщині захисні конструкції для енергетичних об'єктів



Нагадаємо, що Швеція вже розширювала підтримку України через спільні оборонні проєкти та постачання військової техніки. 23 серпня 2025 року під час візиту міністра оборони Пола Йонсона Київ і Стокгольм домовилися про спільне виробництво оборонної продукції в обох країнах. Відповідний лист про наміри, за словами міністра оборони Дениса Шмигаля, має створити умови для нових спільних проєктів і продовження обміну технологіями.
Також Швеція посилює військову підтримку України через передачу бойової авіації. Стокгольм надасть Києву 16 винищувачів JАS 39 Grіреn у модифікаціях С/D, які очікуються на початку 2027 року. Літаки передадуть разом з озброєнням, здатним уражати цілі на відстані понад 200 кілометрів. Україна та Швеція також планують контракт на закупівлю 22 нових літаків із постачанням до 2030 року.

Президентка Молдови Мая Санду вручила президенту України Володимиру Зеленському «Орден Республіки» — найвищу державну нагороду країни. Церемонія відбулася 27 серпня в Кишиневі, куди український президент прибув у День незалежності Молдови.
Про нагородження Санду повідомила під час спільної пресконференції із Зеленським та президентом Румунії Нікушором Даном.
«Я оголосила про присвоєння нагороди президенту Зеленському – найвищої відзнаки нашої держави за неймовірний внесок у захист миру та свободи на європейському континенті. На знак визнання від імені всіх молдован сміливості українського народу. Для мене було честю передати цю відзнаку президенту Зеленському сьогодні», — заявила президентка Молдови.
Санду наголосила, що, протистоячи російській агресії, Україна захищає не лише власну державу, а й безпеку інших країн регіону.
«Поки Україна бореться там, на сході, Молдова може спати спокійно», — сказала Санду.
Вона, зокрема, нагадала про російські безпілотники, які під час атак на Україну неодноразово порушували повітряний простір сусідніх держав. Такі випадки десятки разів фіксували в Молдові та Румунії.


Нагородження Зеленського відбулося через кілька днів після того, як високу державну відзнаку України отримала сама Санду.
24 серпня президентка Молдови перебувала в Києві та взяла участь у заходах до Дня Незалежності України. Тоді Зеленський нагородив її орденом княгині Ольги І ступеня. Саме тоді вона оголосила про нагородження українського президента «Орденом Республіки». 

Польща розпочала перемовини з адміністрацією США та виробником Раtrіоt Lосkhееd Маrtіn щодо виробництва ракет-перехоплювачів РАС-3 для систем Раtrіоt на своїй території. Про це повідомив заступник міністра національної оборони Польщі Павел Залевський на полях засідання Північноатлантичної ради НАТО в Брюсселі 27 серпня. 
"Ми очікуємо, з одного боку, промислових рішень, а з іншого боку – політичних рішень", – завив він, передає «Європейська правда».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україні бракує ракет, систем ППО та літаків: у Повітряних силах пояснили проблему



За словами польського міністра, Польща має відповідні потужності та компетенції для такого виробництва і готова до співпраці в цьому питані як з німцями, так і з українцями.
"Ми не хочемо конкурувати ані з українцями, ані з німцями, ані з будь-ким іншим. Тож якщо було б можливо створити певну форму співпраці між компаніями, між країнами – це добре", – наголосив польський міністр.
Він додав, що виробництво РАС-3 у Європі зміцнить європейську безпеку на фоні дефіциту виробничих потужностей у США.
Раніше президент Володимир Зеленський заявив про те, що Україна вже отримала невелику кількість ракет до Раtrіоt.  Італія та Франція нададуть Україні ліцензію на виробництво ракет-перехоплювачів Аstеr 30 на українських підприємствах. Це має зменшити залежність Києва від прямих постачань. 
 
 
 

Оцінка Естонії щодо військової загрози з боку Росії не змінилася після візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви у вівторок, 25 серпня. Про це заявив міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна, повідомляє Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Путін підписав три секретні укази в день візиту директора ЦРУ: що відомо



“Протягом усього періоду російської агресії проти України американські посадовці регулярно зустрічалися з представниками РФ, тому візит директора ЦРУ не слід розглядати як переломний момент”, — зазначив міністр.
“Загрозу з боку Росії та можливі провокації проти НАТО слід сприймати серйозно. Ми маємо залишатися пильними, але оцінка загрози для Естонії не змінилася”, — додав він.
Візит директора ЦРУ, ймовірно, мав на меті пом’якшити геополітичну напруженість після того, як регіон сколихнула хвиля диверсій, заявляв напередодні президент Литви Гітанас Науседа.
Поїздка відбулася після попереджень розвідувальної спільноти про те, що російські спецслужби розглядають можливість проведення операцій гібридної війни проти країн Балтії та Польщі, які можуть включати пошкодження інфраструктури або атаки під чужим прапором.
Роlіtісо повідомляло, що Реткліфф під час візиту до Москви застеріг РФ від ескалації конфлікту з союзниками США в НАТО, зокрема, з Естонією, Латвією та Литвою, на тлі глухого кута у війні проти України. Також він скористався цією рідкісною поїздкою, щоб закликати Росію зменшити військову й економічну підтримку Ірану.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Рутинна поїздка, з якої може щось вийти: Трамп пояснив загадковий візит директора ЦРУ до Москви



Головна помилка в оцінці загрози — розглядати її виключно крізь призму класичної війни: гібридні сценарії дають змогу Кремлю досягати власних цілей зі значно меншими витратами. Один з уроків 2022 року полягає в тому, що відсутність “очевидних ознак” підготовки вторгнення не гарантує його відсутності, а ігнорування навіть малоймовірних сценаріїв занадто дорого обходиться жертві агресії. 
Чи можуть сценарії 2014-го та 2022-го повторитися, але вже в Балтії? У статті “Чому не можна ігнорувати загрози нападу Росії на країни Балтії” оглядач Володимир Кім пояснював, як працюють гібридні сценарії Кремля та чому самозаспокоєння може стати фатальним.

Іспанська поліція затримала небезпечного албанського злочинця на прізвисько «майстер втеч», якому вдалося втекти з чотирьох в'язниць в Італії та Бельгії. Для цього він перепилював ґрати, спускався по зв'язаних простирадлах і навіть використовував «живу піраміду», щоб перебратися через тюремну стіну. Про це повідомляє Тhе Guаrdіаn.Утікача, ім'я якого офіційно не називають, затримали після того, як співробітники Національної поліції Іспанії з'ясували, що він живе в місті Таррагона на північному сході країни. Італійська влада видала європейський ордер на його арешт.Іспанська поліція назвала затриманого за ініціалами Т.Т. Вони збігаються з ініціалами громадянина Албанії Томи Тауланта, якого італійські ЗМІ називають mаgо dеllа fugа — «майстром втеч».До втечі з в'язниці суворого режиму в Мілані вісім місяців тому чоловік відбував покарання, яке мало завершитися лише у 2048 році. За даними італійських ЗМІ, його засудили за низку злочинів, зокрема збройні пограбування, крадіжки та торгівлю наркотиками.«Це звучить як сюжет фільму, але іноді реальність дивніша за вигадку», — заявили в Національній поліції Іспанії, назвавши затриманого «майстром втеч». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Вчені виявили нові закономірності поведінки злочинців-рецидивістів

Чотири втечі з в'язниць

Першу відому втечу чоловік здійснив 2009 року з в'язниці в італійському Терні.У 2013 році він утік із в'язниці в Пармі, а того ж року — ще й із бельгійської в'язниці. Під час останньої втечі злочинці утворили живу піраміду, завдяки якій він зміг перелізти через тюремну стіну.Остання втеча сталася в грудні 2025 року. Тоді чоловікові вдалося вибратися з італійської в'язниці суворого режиму: він перепиляв ґрати, виліз через вікно та спустився по зв'язаних між собою простирадлах.За даними поліції, під час операції із затримання він чинив сильний активний опір правоохоронцям. Поруч із ним перебували кілька співвітчизників, які намагалися перешкодити арешту. Один із чоловіків напав на поліцейських і травмував двох правоохоронців. Його досі розшукують.Поліція також знайшла пістолет Sіg Sаuеr, якого під час затримання позбувся один зі спільників підозрюваного.Після затримання у чоловіка виявили фальшиві документи. Завдяки їм правоохоронці встановили, що він уже мав кримінальну історію в каталонській Жироні, пов'язану зі зберіганням зброї та вибухівки.При ньому також знайшли дві банкноти номіналом €500, які можуть бути підробленими. Їх передали Банку Іспанії для експертизи.Суд відмовив затриманому у звільненні під заставу. Наразі він перебуває у в'язниці в Таррагоні, де чекатиме на екстрадицію до Італії.