Фіцо заявив, що частина політиків Заходу прагне війни НАТО з Росією
Go to zn.ua
Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що частина західних політиків нібито прагне спровокувати прямий конфлікт між НАТО та Росією. Він наголосив, що Братислава не планує відправляти своїх військових воювати через, як він висловився, сфабрикований привід. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Фіцо зазначив, що вони, на його думку, прагнуть цього конфлікту після того, як стратегія послаблення Москви через війну в Україні нібито зазнала невдачі. Фіцо тривалий час підтримує теплі відносини з Росією і виступає проти надання Україні військової допомоги. Цього тижня він також заявив, що Європа, за його оцінкою, ще ніколи не була настільки близькою до масштабної війни, яка може стати наслідком російсько-українського конфлікту.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Міністр Фіцо звинуватив Зеленського у наркоманії: як відповів посол і до чого тут Мендель
Водночас європейські лідери, зокрема у Франції та Польщі, останніми днями попереджали про зростання загрози російських гібридних атак. У своєму відеозверненні Фіцо заявив, що Європа стикається зі "смертельною небезпекою", а Захід, за його словами, продовжує "підливати олії у вогонь", підтримуючи Україну.
"Провал стратегії знищення Росії через війну в Україні змусив деяких західних політиків повірити, що якщо мети не можна досягти за допомогою української армії та її повної підтримки, то необхідно докласти всіх зусиль, щоб спровокувати конфлікт між НАТО та Росією", — сказав Фіцо у відео, опублікованому в соціальних мережах.
Він наголосив, що війна в Україні не є війною Словаччини чи самого Альянсу. Раніше цього тижня словацький прем'єр також попереджав, що вторгнення безпілотника на територію однієї з країн НАТО може призвести до активації статті про колективну оборону.
"Деякі воєнні яструби в НАТО намагаються будь-якою ціною перетворити цю війну на конфлікт між Росією та НАТО", — заявив Фіцо.
Фіцо заявив, що прагне не допустити втягування Словаччини у збройний конфлікт. Країна межує з Україною і водночас є членом НАТО. У суботу прем'єр додав, що створити привід для початку війни, на його думку, нескладно. Він повторив, що Словаччина не направлятиме своїх солдатів воювати за приводом, який її керівництво вважатиме сфабрикованим.
Заяви Фіцо пролунали на тлі протилежних оцінок з боку низки європейських урядів. Ці попередження пролунали на тлі зростання напруженості на східному фланзі НАТО та продовження російської війни проти України.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Словаччина хоче не поразки Росії, а миру в Україні — Фіцо
Нагадаємо, що Роберт Фіцо раніше вимагав фінансової компенсації за військову техніку, яку Словаччина передала Україні. Прем’єр планував порушити це питання на саміті ЄС і особисто обговорити його з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. За його словами, виник гострий дефіцит ресурсів, оскільки кошти, призначені для компенсацій, спрямували безпосередньо Україні.
Окрім того, Роберт Фіцо наполягає, що Словаччина не має брати на себе нові фінансові зобов’язання для військової підтримки України. Він виступає проти того, щоб делегація країни підтримувала додаткові позики чи внески на користь Києва. Фіцо заявив, що координує позицію з іншими керівниками держави та міністром оборони Робертом Каліняком.
Фіцо зазначив, що вони, на його думку, прагнуть цього конфлікту після того, як стратегія послаблення Москви через війну в Україні нібито зазнала невдачі. Фіцо тривалий час підтримує теплі відносини з Росією і виступає проти надання Україні військової допомоги. Цього тижня він також заявив, що Європа, за його оцінкою, ще ніколи не була настільки близькою до масштабної війни, яка може стати наслідком російсько-українського конфлікту.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Міністр Фіцо звинуватив Зеленського у наркоманії: як відповів посол і до чого тут Мендель
Водночас європейські лідери, зокрема у Франції та Польщі, останніми днями попереджали про зростання загрози російських гібридних атак. У своєму відеозверненні Фіцо заявив, що Європа стикається зі "смертельною небезпекою", а Захід, за його словами, продовжує "підливати олії у вогонь", підтримуючи Україну.
"Провал стратегії знищення Росії через війну в Україні змусив деяких західних політиків повірити, що якщо мети не можна досягти за допомогою української армії та її повної підтримки, то необхідно докласти всіх зусиль, щоб спровокувати конфлікт між НАТО та Росією", — сказав Фіцо у відео, опублікованому в соціальних мережах.
Він наголосив, що війна в Україні не є війною Словаччини чи самого Альянсу. Раніше цього тижня словацький прем'єр також попереджав, що вторгнення безпілотника на територію однієї з країн НАТО може призвести до активації статті про колективну оборону.
"Деякі воєнні яструби в НАТО намагаються будь-якою ціною перетворити цю війну на конфлікт між Росією та НАТО", — заявив Фіцо.
Фіцо заявив, що прагне не допустити втягування Словаччини у збройний конфлікт. Країна межує з Україною і водночас є членом НАТО. У суботу прем'єр додав, що створити привід для початку війни, на його думку, нескладно. Він повторив, що Словаччина не направлятиме своїх солдатів воювати за приводом, який її керівництво вважатиме сфабрикованим.
Заяви Фіцо пролунали на тлі протилежних оцінок з боку низки європейських урядів. Ці попередження пролунали на тлі зростання напруженості на східному фланзі НАТО та продовження російської війни проти України.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Словаччина хоче не поразки Росії, а миру в Україні — Фіцо
Нагадаємо, що Роберт Фіцо раніше вимагав фінансової компенсації за військову техніку, яку Словаччина передала Україні. Прем’єр планував порушити це питання на саміті ЄС і особисто обговорити його з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. За його словами, виник гострий дефіцит ресурсів, оскільки кошти, призначені для компенсацій, спрямували безпосередньо Україні.
Окрім того, Роберт Фіцо наполягає, що Словаччина не має брати на себе нові фінансові зобов’язання для військової підтримки України. Він виступає проти того, щоб делегація країни підтримувала додаткові позики чи внески на користь Києва. Фіцо заявив, що координує позицію з іншими керівниками держави та міністром оборони Робертом Каліняком.
Go to zn.ua«Цькування українців має свої межі»: Косіняк-Камиш звернувся до польської опозиції
Підтримка України, яка воює з Росією, відповідає державним інтересам Польщі, навіть попри невирішені історичні суперечки між двома країнами. Про це заявив віцепрем’єр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш під час дебатів у Сеймі 18 вересня.
Виступаючи перед депутатами, глава польського Міноборони розкритикував представників опозиції за антиукраїнську риторику та заявив, що розпалювання ворожнечі між поляками й українцями відповідає інтересам Росії.
«Чи українці владнали всі питання? Ні. Не владнали питань історії. Але в усьому цьому не можна втрачати здорового глузду і в популістській гонитві за будь-яким відсотком підтримки не можна забувати про державний інтерес, яким є підтримка України, що воює. Щоб ракети збивали там, а не щоб вони долітали до Польщі», — заявив Косіняк-Камиш.
Міністр наголосив, що безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою Польщі. За його словами, російські ракети та дрони вже падають неподалік польського кордону, а якщо Україна не матиме достатньо засобів ППО та боєприпасів для їх знищення, більше російських безпілотників зможуть долітати до польської території.
«Коли Україна не матиме засобів протиповітряної оборони, коли не матиме боєприпасів для збивання цих дронів, більшість із них пролітатиме через Україну й долітатиме до Польщі. Цього ви хочете?», — звернувся він до опозиційних депутатів.
Косіняк-Камиш також заявив, що антиукраїнська риторика має межу, і цією межею є безпека польської держави. Крім того, вона лягає в канву російських наративів.
«Це цькування українців теж має свої межі. Ця межа — це безпека польської держави. Ви справді переходите ці межі. Це реалізація самої суті стратегії Російської Федерації. Посіяти розбрат між поляками та українцями, посіяти розбрат між самими поляками, посварити нас із НАТО та Західною Європою, залишити Польщу розбитою й самотньою», — зазначив Косіняк-Камиш.
Ці слова були адресовані, зокрема, депутату від опозиційної партії «Право і справедливість» Лукашеві Мейзі, який критикує польську владу за підтримку України, а також депутату від ультраправої партії «Конфедерація» Роману Фріцу, який заявив про нібито «дезертирство» прем’єра Дональда Туска через його відсутність у Сеймі.
У Польщі депутати правих партій хочуть провести у Львові «марш незалежності» і вже звернулися до Туска
Глава Міноборони нагадав, що Туск у цей час перебував в Україні.
«Ви знаєте, де зараз Дональд Туск? В охопленій війною Україні, куди ви ніколи не наважилися б поїхати й підтримати її. Він поїхав туди підтримувати Україну, щоб і ми були в більшій безпеці, тому що саме там вирішується наша безпека», — сказав Косіняк-Камиш.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Туск відповів Навроцькому на заяву про те, що поляки «можуть віддати територію, але не Батьківщину»
Прем’єр Польщі Дональд Туск 18 вересня перебував в Україні, де взяв участь у саміті Карпатської інтеграційної ініціативи. Перед початком зустрічі він заявив журналістам, що приїхав насамперед для того, щоб продемонструвати: «Україна не сама».
Нагадаємо, Туск заявив, що найближчими місяцями Росія може завдати ударів безпілотниками або ракетами по країнах, які підтримують Україну, а потім представити їх як випадковість. Виступаючи в польському парламенті, Туск заявив, що оцінки розвідок НАТО, України та Польщі свідчать: найімовірніший сценарій на найближчі кілька місяців полягає в тому, що Росія посилить атаки проти України та її партнерів, зокрема Польщі.
Виступаючи перед депутатами, глава польського Міноборони розкритикував представників опозиції за антиукраїнську риторику та заявив, що розпалювання ворожнечі між поляками й українцями відповідає інтересам Росії.
«Чи українці владнали всі питання? Ні. Не владнали питань історії. Але в усьому цьому не можна втрачати здорового глузду і в популістській гонитві за будь-яким відсотком підтримки не можна забувати про державний інтерес, яким є підтримка України, що воює. Щоб ракети збивали там, а не щоб вони долітали до Польщі», — заявив Косіняк-Камиш.
Міністр наголосив, що безпека України безпосередньо пов’язана з безпекою Польщі. За його словами, російські ракети та дрони вже падають неподалік польського кордону, а якщо Україна не матиме достатньо засобів ППО та боєприпасів для їх знищення, більше російських безпілотників зможуть долітати до польської території.
«Коли Україна не матиме засобів протиповітряної оборони, коли не матиме боєприпасів для збивання цих дронів, більшість із них пролітатиме через Україну й долітатиме до Польщі. Цього ви хочете?», — звернувся він до опозиційних депутатів.
Косіняк-Камиш також заявив, що антиукраїнська риторика має межу, і цією межею є безпека польської держави. Крім того, вона лягає в канву російських наративів.
«Це цькування українців теж має свої межі. Ця межа — це безпека польської держави. Ви справді переходите ці межі. Це реалізація самої суті стратегії Російської Федерації. Посіяти розбрат між поляками та українцями, посіяти розбрат між самими поляками, посварити нас із НАТО та Західною Європою, залишити Польщу розбитою й самотньою», — зазначив Косіняк-Камиш.
Ці слова були адресовані, зокрема, депутату від опозиційної партії «Право і справедливість» Лукашеві Мейзі, який критикує польську владу за підтримку України, а також депутату від ультраправої партії «Конфедерація» Роману Фріцу, який заявив про нібито «дезертирство» прем’єра Дональда Туска через його відсутність у Сеймі.
У Польщі депутати правих партій хочуть провести у Львові «марш незалежності» і вже звернулися до Туска
Глава Міноборони нагадав, що Туск у цей час перебував в Україні.
«Ви знаєте, де зараз Дональд Туск? В охопленій війною Україні, куди ви ніколи не наважилися б поїхати й підтримати її. Він поїхав туди підтримувати Україну, щоб і ми були в більшій безпеці, тому що саме там вирішується наша безпека», — сказав Косіняк-Камиш.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Туск відповів Навроцькому на заяву про те, що поляки «можуть віддати територію, але не Батьківщину»
Прем’єр Польщі Дональд Туск 18 вересня перебував в Україні, де взяв участь у саміті Карпатської інтеграційної ініціативи. Перед початком зустрічі він заявив журналістам, що приїхав насамперед для того, щоб продемонструвати: «Україна не сама».
Нагадаємо, Туск заявив, що найближчими місяцями Росія може завдати ударів безпілотниками або ракетами по країнах, які підтримують Україну, а потім представити їх як випадковість. Виступаючи в польському парламенті, Туск заявив, що оцінки розвідок НАТО, України та Польщі свідчать: найімовірніший сценарій на найближчі кілька місяців полягає в тому, що Росія посилить атаки проти України та її партнерів, зокрема Польщі.
ЄС закликає партнерів збільшити фінансування України перед Генасамблеєю ООН
Європейський Союз закликає міжнародних партнерів надати Україні додаткове фінансування. За оцінкою Києва, непокриті потреби у 2027 році можуть становити щонайменше $32 млрд. Питання стане одним із головних під час переговорів європейських посадовців із партнерами на полях Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку. Про це повідомило інформаційне агентство Вlооmbеrg.
Європейський Союз посилює тиск на міжнародних партнерів, закликаючи їх взяти на себе частину зростаючих витрат на підтримку України. Раніше цього року Євросоюз затвердив кредитний пакет для України на €90 млрд, або близько $103 млрд. Кошти розраховані на 2026 і 2027 роки та мають спрямовуватися як на бюджетну підтримку, так і на оборонні потреби. Орієнтовно €30 млрд передбачено для економічної підтримки, ще €60 млрд — для оборонних закупівель.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Бюджет на межі: Корецький вимагає від Ради ухвалити закони МВФ
Однак через додаткові військові витрати вже виникла нестача приблизно $27 млрд. Міжнародний валютний фонд і Європейська комісія зараз оцінюють масштаб фінансового розриву України на наступний рік. На цьому тлі Брюссель намагається залучити до додаткового фінансування інші країни, зокрема Велику Британію та Японію.
"Коли ми пропонували позику на підтримку України, ідея полягала в тому, що вона має покрити близько двох третин фінансових потреб України, а одну третину мають покрити інші міжнародні партнери", — заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс після зустрічі міністрів фінансів ЄС у Дубліні. До переговорів також долучилися представники Великої Британії, Швейцарії та Канади.
Ця тема стане однією з головних у порядку денному представників ЄС під час зустрічей із міжнародними партнерами в Нью-Йорку наступного тижня. Переговори відбудуться на полях Генеральної асамблеї ООН. Європейські посадовці розраховують домогтися нових фінансових зобов'язань від держав за межами Євросоюзу.
"Україна стикається з більшими потребами у фінансуванні, оскільки агресія Росії — якщо вже на те пішло — навіть посилюється. За відносно короткий час ми маємо змогу усунути цю розбіжність", — сказав Домбровскіс.
Міністр фінансів України Сергій Марченко, який також був присутній на зустрічі в Дубліні, заявив, що непокриті потреби країни на 2027 рік можуть становити щонайменше $32 млрд. За його словами, остаточна сума ще уточнюється разом із міжнародними партнерами.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Україна отримала ,35 млрд від Світового банку на підтримку бюджету
Нагадаємо, що отримання Україною нових коштів від ЄС також залежить від виконання погоджених реформ. Кабінет Міністрів передав до Верховної Ради чотири законопроєкти, від ухвалення яких залежить третій транш макрофінансової допомоги на 1,45 млрд євро. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що від спільної роботи уряду і парламенту залежить надходження значної частини з $29,5 млрд міжнародної допомоги.
Окрім того, потреба України у зовнішньому фінансуванні особливо помітна у проєкті державного бюджету на 2027 рік. Уряд передбачив видатки на рівні понад 8 трлн грн, тоді як власні ресурси держави становитимуть близько 3,7 трлн грн. Ще $52,6 млрд має забезпечити міжнародна допомога, повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа. За її словами, партнери вже підтвердили $20 млрд, а ще $32,6 млрд Україні необхідно знайти.
Європейський Союз посилює тиск на міжнародних партнерів, закликаючи їх взяти на себе частину зростаючих витрат на підтримку України. Раніше цього року Євросоюз затвердив кредитний пакет для України на €90 млрд, або близько $103 млрд. Кошти розраховані на 2026 і 2027 роки та мають спрямовуватися як на бюджетну підтримку, так і на оборонні потреби. Орієнтовно €30 млрд передбачено для економічної підтримки, ще €60 млрд — для оборонних закупівель.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Бюджет на межі: Корецький вимагає від Ради ухвалити закони МВФ
Однак через додаткові військові витрати вже виникла нестача приблизно $27 млрд. Міжнародний валютний фонд і Європейська комісія зараз оцінюють масштаб фінансового розриву України на наступний рік. На цьому тлі Брюссель намагається залучити до додаткового фінансування інші країни, зокрема Велику Британію та Японію.
"Коли ми пропонували позику на підтримку України, ідея полягала в тому, що вона має покрити близько двох третин фінансових потреб України, а одну третину мають покрити інші міжнародні партнери", — заявив єврокомісар з питань економіки Валдіс Домбровскіс після зустрічі міністрів фінансів ЄС у Дубліні. До переговорів також долучилися представники Великої Британії, Швейцарії та Канади.
Ця тема стане однією з головних у порядку денному представників ЄС під час зустрічей із міжнародними партнерами в Нью-Йорку наступного тижня. Переговори відбудуться на полях Генеральної асамблеї ООН. Європейські посадовці розраховують домогтися нових фінансових зобов'язань від держав за межами Євросоюзу.
"Україна стикається з більшими потребами у фінансуванні, оскільки агресія Росії — якщо вже на те пішло — навіть посилюється. За відносно короткий час ми маємо змогу усунути цю розбіжність", — сказав Домбровскіс.
Міністр фінансів України Сергій Марченко, який також був присутній на зустрічі в Дубліні, заявив, що непокриті потреби країни на 2027 рік можуть становити щонайменше $32 млрд. За його словами, остаточна сума ще уточнюється разом із міжнародними партнерами.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Україна отримала ,35 млрд від Світового банку на підтримку бюджету
Нагадаємо, що отримання Україною нових коштів від ЄС також залежить від виконання погоджених реформ. Кабінет Міністрів передав до Верховної Ради чотири законопроєкти, від ухвалення яких залежить третій транш макрофінансової допомоги на 1,45 млрд євро. Прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що від спільної роботи уряду і парламенту залежить надходження значної частини з $29,5 млрд міжнародної допомоги.
Окрім того, потреба України у зовнішньому фінансуванні особливо помітна у проєкті державного бюджету на 2027 рік. Уряд передбачив видатки на рівні понад 8 трлн грн, тоді як власні ресурси держави становитимуть близько 3,7 трлн грн. Ще $52,6 млрд має забезпечити міжнародна допомога, повідомила голова бюджетного комітету Верховної Ради Роксолана Підласа. За її словами, партнери вже підтвердили $20 млрд, а ще $32,6 млрд Україні необхідно знайти.
Україна може очолити альянс для підготовки до «війни XXI століття» — Ландсбергіс
Україна сьогодні найбільш підготовлена до війни ХХІ століття і могла б очолити структуру, яка готувалася б до сучасної війни та спиралася на український досвід застосування безпілотників. Таким форматом міг би стати безпековий альянс за участю України, країн Балтії, Польщі та держав Північної Європи. Таку думку в інтерв'ю "Укрінформу" висловив ексміністр закордонних справ Литви Габріелюс Ландсбергіс.
За його словами, маючи унікальний досвід, Україна може стати опорною точкою у північній та східній Європі, оскільки європейські країни не розуміють, наскільки змінився характер сучасних бойових дій.
«Війна 2022-го і війна 2026 року — це вже дві різні війни», — зазначив політик.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Війна в Україні стала полігоном для військового штучного інтелекту — FТ
Він спрогнозував, що у разі російської агресії країни Балтії, Польща чи Фінляндія можуть зазнати масованих атак безпілотниками, виводячи з ладу системи електропостачання, опалення та інтернету, після чого агресор може висувати політичні вимоги.
У цьому випадку досвід України має доктринальне значення.
«Україна має доктринальне розуміння дронової війни. В Європі його немає... Тепер уявіть собі очолювану Україною структуру, де країни домовилися б разом готуватися до ведення дронової війни ХХІ століття», — наголосив Ландсбергіс.
Зі свого боку країни ЄС могли б постачати Україні необхідне обладнання та проводити на своїх полігонах навчання.
«У нас є галузі промисловості, які можна розширити, щоб постачати Україні те, що їй потрібно. У нас є навчальні полігони і багато іншого, чим наші країни могли б віддячити за допомогу, яку надає Україна», — сказав політик.
На його думку, це змінює саму логіку європейської безпеки: Україна може не лише чекати на рішення інших держав, а й сама очолити формування нового регіонального оборонного формату.
Раніше повідомлялося також про те, що Україна має всі шанси стати частиною європейської оборонної екосистеми в короткостроковій перспективі. Як це зробити? Читайте у статті Ольги Хорошилової "Європейська зброя з українським досвідом — план, який змінить безпеку континенту"
За його словами, маючи унікальний досвід, Україна може стати опорною точкою у північній та східній Європі, оскільки європейські країни не розуміють, наскільки змінився характер сучасних бойових дій.
«Війна 2022-го і війна 2026 року — це вже дві різні війни», — зазначив політик.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Війна в Україні стала полігоном для військового штучного інтелекту — FТ
Він спрогнозував, що у разі російської агресії країни Балтії, Польща чи Фінляндія можуть зазнати масованих атак безпілотниками, виводячи з ладу системи електропостачання, опалення та інтернету, після чого агресор може висувати політичні вимоги.
У цьому випадку досвід України має доктринальне значення.
«Україна має доктринальне розуміння дронової війни. В Європі його немає... Тепер уявіть собі очолювану Україною структуру, де країни домовилися б разом готуватися до ведення дронової війни ХХІ століття», — наголосив Ландсбергіс.
Зі свого боку країни ЄС могли б постачати Україні необхідне обладнання та проводити на своїх полігонах навчання.
«У нас є галузі промисловості, які можна розширити, щоб постачати Україні те, що їй потрібно. У нас є навчальні полігони і багато іншого, чим наші країни могли б віддячити за допомогу, яку надає Україна», — сказав політик.
На його думку, це змінює саму логіку європейської безпеки: Україна може не лише чекати на рішення інших держав, а й сама очолити формування нового регіонального оборонного формату.
Раніше повідомлялося також про те, що Україна має всі шанси стати частиною європейської оборонної екосистеми в короткостроковій перспективі. Як це зробити? Читайте у статті Ольги Хорошилової "Європейська зброя з українським досвідом — план, який змінить безпеку континенту"
Ле Пен і Барделла виступили з різкою критикою Росії та висловилися про допомогу Україні
Марін Ле Пен і Жордан Барделла засудили ворожі дії Росії та заявили, що Москва не повинна впливати на політику Франції за допомогою погроз і тиску. Водночас вони виступили за демократичне обговорення обсягів фінансової підтримки України та умов її надання. Політики також підтримали посилення захисту французької критичної інфраструктури від можливих гібридних атак. Про це повідомило французьке видання RТL.
У спільній заяві, оприлюдненій у суботу, 19 вересня, представники "Національного об'єднання" (RN) засудили дії Москви, які вони назвали ворожими. За їхніми словами, провокації, таємні операції чи спроби дестабілізації не повинні змусити Париж сприяти реалізації російських воєнних цілей в Україні. Заява була оприлюднена наступного дня після зустрічі в Єлисейському палаці. Жордан Барделла взяв у ній участь. Під час зустрічі політичним силам представили інформацію про геополітичні кризи, з якими стикається Франція.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Ле Пен тисне на акселератор: чому президентські перегони у Франції стають небезпечними для України
Таку позицію Ле Пен і Барделла озвучили на тлі тривалих суперечок навколо ставлення "Національного об'єднання" до Росії. Політичні опоненти Ле Пен неодноразово критикували її за позиції, які вони вважали надто примирливими щодо російського керівництва.
На початку вересня віцепрезидент RN Луї Аліо також спричинив гостру політичну дискусію. Він запропонував припинити допомогу Києву, використавши формулювання про необхідність "перекрити кран" підтримки України. Ці заяви викликали критику з боку представників інших французьких політичних сил. Суперечки навколо допомоги Україні стали одним із питань внутрішньої дискусії в RN.
Водночас Ле Пен і Барделла заявили, що у Франції має відбутися демократичне обговорення масштабів фінансової підтримки України та умов, на яких вона надається. На їхню думку, дискусія щодо державних витрат і допомоги Києву є легітимною.
Водночас зовнішній тиск на французьку політику вони назвали неприйнятним. Представники RN окремо засудили рішення Москви взяти під контроль активи європейських компаній, які продовжували працювати в Росії, зокрема Nеstlé та Аuсhаn. Вони охарактеризували такі дії як ворожі та заявили, що вони безпосередньо зачіпають інтереси й права європейського бізнесу.
Ле Пен і Барделла також підтримали заходи, спрямовані на посилення безпеки стратегічної інфраструктури Франції. Їхня заява з'явилася після того, як президент Еммануель Макрон 18 вересня доручив уряду підготувати план захисту критично важливих об'єктів від російських гібридних атак. Представники RN послалися на погіршення безпекової ситуації, інформацію про яке французькі політичні сили отримали під час зустрічі в Єлисейському палаці. За їхніми словами, Франція не повинна залишати без відповіді ворожі дії на своїй території, спрямовані проти інфраструктури, стратегічних інтересів або населення країни.
Ле Пен і Барделла також заявили, що наразі неможливо передбачити або повністю виключити можливість операцій більшої інтенсивності в майбутньому. Водночас вони виступили за збереження дипломатичного підходу до війни Росії проти України. На їхню думку, жорстка реакція на ворожі дії та пошук дипломатичного завершення війни не суперечать одне одному. Таким чином, представники RN поєднали вимогу посилити захист французьких інтересів із закликом продовжувати політичну дискусію про масштаби підтримки України.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Результати президентських виборів у Франції можуть суттєво послабити підтримку України — експосол
Нагадаємо, що Жордан Барделла раніше пропонував змінити умови французької підтримки України. Він заявляв, що Париж має отримувати економічну віддачу за військову та фінансову допомогу Києву. Політик посилався на високий державний борг і бюджетний дефіцит Франції. Барделла також позитивно оцінював підхід США, які вимагають від України певних зобов’язань в обмін на підтримку.
Окрім того, у Франції точиться дискусія щодо реального обсягу витрат на допомогу Україні. За даними Ukrаіnе Suрроrt Тrасkеr Кільського інституту, з початку повномасштабного вторгнення Франція надала Україні 26,2 млрд євро допомоги. Із цієї суми 7,9 млрд євро припадає на пряму двосторонню підтримку Парижа, а 18,3 млрд євро — на внесок Франції у програми ЄС. У середньому йдеться приблизно про 6 млрд євро на рік, що становить близько 4% річного дефіциту французького бюджету.
У спільній заяві, оприлюдненій у суботу, 19 вересня, представники "Національного об'єднання" (RN) засудили дії Москви, які вони назвали ворожими. За їхніми словами, провокації, таємні операції чи спроби дестабілізації не повинні змусити Париж сприяти реалізації російських воєнних цілей в Україні. Заява була оприлюднена наступного дня після зустрічі в Єлисейському палаці. Жордан Барделла взяв у ній участь. Під час зустрічі політичним силам представили інформацію про геополітичні кризи, з якими стикається Франція.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Ле Пен тисне на акселератор: чому президентські перегони у Франції стають небезпечними для України
Таку позицію Ле Пен і Барделла озвучили на тлі тривалих суперечок навколо ставлення "Національного об'єднання" до Росії. Політичні опоненти Ле Пен неодноразово критикували її за позиції, які вони вважали надто примирливими щодо російського керівництва.
На початку вересня віцепрезидент RN Луї Аліо також спричинив гостру політичну дискусію. Він запропонував припинити допомогу Києву, використавши формулювання про необхідність "перекрити кран" підтримки України. Ці заяви викликали критику з боку представників інших французьких політичних сил. Суперечки навколо допомоги Україні стали одним із питань внутрішньої дискусії в RN.
Водночас Ле Пен і Барделла заявили, що у Франції має відбутися демократичне обговорення масштабів фінансової підтримки України та умов, на яких вона надається. На їхню думку, дискусія щодо державних витрат і допомоги Києву є легітимною.
Водночас зовнішній тиск на французьку політику вони назвали неприйнятним. Представники RN окремо засудили рішення Москви взяти під контроль активи європейських компаній, які продовжували працювати в Росії, зокрема Nеstlé та Аuсhаn. Вони охарактеризували такі дії як ворожі та заявили, що вони безпосередньо зачіпають інтереси й права європейського бізнесу.
Ле Пен і Барделла також підтримали заходи, спрямовані на посилення безпеки стратегічної інфраструктури Франції. Їхня заява з'явилася після того, як президент Еммануель Макрон 18 вересня доручив уряду підготувати план захисту критично важливих об'єктів від російських гібридних атак. Представники RN послалися на погіршення безпекової ситуації, інформацію про яке французькі політичні сили отримали під час зустрічі в Єлисейському палаці. За їхніми словами, Франція не повинна залишати без відповіді ворожі дії на своїй території, спрямовані проти інфраструктури, стратегічних інтересів або населення країни.
Ле Пен і Барделла також заявили, що наразі неможливо передбачити або повністю виключити можливість операцій більшої інтенсивності в майбутньому. Водночас вони виступили за збереження дипломатичного підходу до війни Росії проти України. На їхню думку, жорстка реакція на ворожі дії та пошук дипломатичного завершення війни не суперечать одне одному. Таким чином, представники RN поєднали вимогу посилити захист французьких інтересів із закликом продовжувати політичну дискусію про масштаби підтримки України.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Результати президентських виборів у Франції можуть суттєво послабити підтримку України — експосол
Нагадаємо, що Жордан Барделла раніше пропонував змінити умови французької підтримки України. Він заявляв, що Париж має отримувати економічну віддачу за військову та фінансову допомогу Києву. Політик посилався на високий державний борг і бюджетний дефіцит Франції. Барделла також позитивно оцінював підхід США, які вимагають від України певних зобов’язань в обмін на підтримку.
Окрім того, у Франції точиться дискусія щодо реального обсягу витрат на допомогу Україні. За даними Ukrаіnе Suрроrt Тrасkеr Кільського інституту, з початку повномасштабного вторгнення Франція надала Україні 26,2 млрд євро допомоги. Із цієї суми 7,9 млрд євро припадає на пряму двосторонню підтримку Парижа, а 18,3 млрд євро — на внесок Франції у програми ЄС. У середньому йдеться приблизно про 6 млрд євро на рік, що становить близько 4% річного дефіциту французького бюджету.
У Польщі готуються до можливого напливу українців узимку
У Польщі готуються до нової хвилі українських біженців, очікуючи, що зима в Україні буде складною на фоні ударів окупантів по критичній інфраструктурі. Про це повідомив голова Бюро національної безпеки Польщі Бартош Гродецький в ефірі RМF FМ.
За його словами, наразі цей сценарій розглядається як гіпотетичний, проте, маючи відповідний досвід, набутий в 2022 році та перевірені на практиці процедури, Польща розробила плани на випадок напоиву біженців.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Українці стали найбільшою групою біженців у Німеччині, обійшовши сирійців
Також, за його словами, на початку вересня представники Польщі, Литви та Латвії провели зустріч щодо можливих евакуаційних заходів, які мають враховувати ситуацію в сусідніх країнах.
Раніше повідомлялося, що українців у Польщі стає менше. Загалом у країні залишалося 953,1 тисячі українців. Натомість дедалі більше біженців обирають для переїзду Чехію.
Про те, що утримує українців у Польщі та що може змусити їх поїхати, у статті ZN.UА «Що тримає українців у Польщі — і що може змусити їх поїхати» пише політолог, кандидат політичних наук, доктор суспільних наук у галузі політичних наук та адміністрування, директор з науково-дослідної роботи ГО «Міжнародний дипломатичний альянс» Тарас Мишляєв.
За його словами, наразі цей сценарій розглядається як гіпотетичний, проте, маючи відповідний досвід, набутий в 2022 році та перевірені на практиці процедури, Польща розробила плани на випадок напоиву біженців.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Українці стали найбільшою групою біженців у Німеччині, обійшовши сирійців
Також, за його словами, на початку вересня представники Польщі, Литви та Латвії провели зустріч щодо можливих евакуаційних заходів, які мають враховувати ситуацію в сусідніх країнах.
Раніше повідомлялося, що українців у Польщі стає менше. Загалом у країні залишалося 953,1 тисячі українців. Натомість дедалі більше біженців обирають для переїзду Чехію.
Про те, що утримує українців у Польщі та що може змусити їх поїхати, у статті ZN.UА «Що тримає українців у Польщі — і що може змусити їх поїхати» пише політолог, кандидат політичних наук, доктор суспільних наук у галузі політичних наук та адміністрування, директор з науково-дослідної роботи ГО «Міжнародний дипломатичний альянс» Тарас Мишляєв.
Європейські лідери готують населення до посилення загрози з боку Росії — Politico
Go to zn.ua
Європейські високопосадовці дедалі більше стурбовані тим, що Росія може здійснити атаки за допомогою дронів або ракет проти країн НАТО, оскільки Москва посилює свою гібридну кампанію на всьому континенті, пише Роlіtісо.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
"Заради Бога, з ким ми хочемо битися?": Фіцо не виконуватиме вимогу 5-ї статті, якщо РФ нападе на НАТО
Німеччина готує лікарні, Литва оновила плани евакуації, а війська НАТО проводять навчання в Балтійському регіоні, тоді як білоруські Збройні сили провели масштабні навчання поблизу Литви. Цього тижня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив, що Москва найближчим часом може запустити дрони або ракети по території країн НАТО, які підтримують Україну.
Такі попередження підкреслюють дедалі сильнішу тривогу в Європі на тлі стрімкого зростання кількості випадків порушення повітряного простору та спроб диверсій останніми місяцями. Союзники в НАТО неодноразово заявляли, що розглядають ці дії як тиск з боку Кремля з метою зменшення підтримки України, але стримували свою реакцію через побоювання ескалації.
Президент Франції Еммануель Макрон у п’ятницю, 18 вересня, скликав лідерів партій та кандидатів у президенти 2027 року на екстрену нараду, щоб обговорити ситуацію в Україні, Ірані та зростання енергетичної кризи.
Він назвав застереження Туска “обґрунтованими та добре підкріпленими фактами”, оголосивши про новий план захисту критичної інфраструктури.
“Протягом останніх тижнів російська гібридна загроза для європейців і Франції посилилася”, — додав Макрон.
“Це не випадково, що прем’єр-міністр Польщі висловлюється так рішуче. Ми маємо сприймати це попередження дуже серйозно. Ми повинні послідовно демонструвати, що ми цього не приймаємо і що, за необхідності, вживатимемо заходів”, — заявив у п’ятницю прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен.
У четвер, 17 вересня, президент Фінляндії Александр Стубб закликав громадян “морально підготуватися до того, що щось може статися”, зокрема до диверсій та російських дронів.
Москва також посилила свою войовничу риторику на тлі парламентських виборів у Росії, на яких очікується перемога партії диктатора Владіміра Путіна.
“Росія прискорила темпи своєї активності, тому нам потрібно залишатися пильними. Це можна розглядати як прояв ширшої тенденції. Ми вже бачили подібні попередження раніше, і цілком можливо, що їх буде ще більше”, — сказав один із високопоставлених європейських чиновників у сфері оборони.
Поки що інциденти не спричинили жодних додаткових багатосторонніх заходів у відповідь.
“Однак ми уважно стежимо за ситуацією”, — сказав інший європейський чиновник.
У п’ятницю війська Німеччини та Швеції провели спільні навчання поблизу стратегічного шведського острова Готланд — лише через кілька тижнів після того, як союзники в НАТО провели навчання поблизу російського ексклава Калінінград.
Протягом останніх тижнів літаки НАТО збили російський безпілотник над Литвою, корабель РФ випустив сигнальні ракети в бік військового гелікоптера Данії, а Німеччина звинуватила підозрюваного російського шпигуна у спробі атаки безпілотником на аеропорт Лейпцига.
У серпні американська розвідка попереджала, що Москва планує обмежений напад на країну НАТО найближчими роками. Наприкінці минулого місяця директор ЦРУ Джон Реткліфф під час візиту до Москви застеріг російських чиновників від ескалації.
У п’ятницю міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Вільнюс має “ті самі розвідувальні дані”, що й Туск, щодо “можливої операції під чужим прапором”. За його словами, ці дані датуються липнем.
“Я розглядаю публічні заяви політиків з цього приводу як частину скоординованої кампанії, спрямованої на те, щоб попередити Росію не ухвалювати дурних рішень і не намагатися вчинити щось, вважаючи, що це не підпадатиме під дію статті 5 [про взаємну оборону НАТО]”, — додав він.
За словами двох дипломатів НАТО, союзники не отримували офіційних повідомлень про будь-яку нову розвідувальну інформацію в межах Альянсу. Поки що союзники не змінили свою оцінку загрози.
“Наразі ми не бачимо безпосередньої загрози нападу. Але ми не можемо бути наївними чи самовпевненими. Ми маємо переконатися, що Альянс залишатиметься сильним найближчими роками”, — заявив представник НАТО.
Колишній чиновник НАТО Ед Арнольд зазначив, що такі попередження також можуть бути спрямовані на підвищення обізнаності громадськості щодо загроз та на “завчасне викриття” атак під чужим прапором до їхнього здійснення.
Високопоставлений військовий чиновник НАТО сказав, що Росія, можливо, вдається до таких дій через труднощі у війні проти України.
“Тому вона (Росія — ред.) може помилково вважати, що єдиний вихід — це посилення своєї гібридної кампанії. Але це програшна стратегія, оскільки ми готові відповісти”, — додав чиновник.
За даними українського аналітичного центру Sаhаіdасhnyі Sесurіty Сеntеr, з січня по серпень у Європі було зафіксовано близько ста офіційно підтверджених гібридних інцидентів, порівняно з 60 за той самий період минулого року. Особливо різко зросла кількість порушень повітряного простору.
Високопоставлений представник НАТО зазначив, що реальна кількість може перевищувати 200, без врахування кібератак, яких щомісяця тисячі лише проти штаб-квартири Альянсу в Брюсселі.
“Кількість зростає, серйозність зростає, схильність [Росії] до ризику зростає”, — додав він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Росія може вдарити по східному флангу НАТО і назвати це «випадковістю» — Туск
Головна помилка в оцінці загрози — розглядати її виключно крізь призму класичної війни: гібридні сценарії дають змогу Кремлю досягати власних цілей зі значно меншими витратами. Один з уроків 2022 року полягає в тому, що відсутність “очевидних ознак” підготовки вторгнення не гарантує його відсутності, а ігнорування навіть малоймовірних сценаріїв занадто дорого обходиться жертві агресії.
Чи можуть сценарії 2014-го та 2022-го років повторитися, але вже в Балтії? У статті “Чому не можна ігнорувати загрози нападу Росії на країни Балтії” оглядач Володимир Кім пояснював, як працюють гібридні сценарії Кремля та чому самозаспокоєння може стати фатальним.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
"Заради Бога, з ким ми хочемо битися?": Фіцо не виконуватиме вимогу 5-ї статті, якщо РФ нападе на НАТО
Німеччина готує лікарні, Литва оновила плани евакуації, а війська НАТО проводять навчання в Балтійському регіоні, тоді як білоруські Збройні сили провели масштабні навчання поблизу Литви. Цього тижня прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск попередив, що Москва найближчим часом може запустити дрони або ракети по території країн НАТО, які підтримують Україну.
Такі попередження підкреслюють дедалі сильнішу тривогу в Європі на тлі стрімкого зростання кількості випадків порушення повітряного простору та спроб диверсій останніми місяцями. Союзники в НАТО неодноразово заявляли, що розглядають ці дії як тиск з боку Кремля з метою зменшення підтримки України, але стримували свою реакцію через побоювання ескалації.
Президент Франції Еммануель Макрон у п’ятницю, 18 вересня, скликав лідерів партій та кандидатів у президенти 2027 року на екстрену нараду, щоб обговорити ситуацію в Україні, Ірані та зростання енергетичної кризи.
Він назвав застереження Туска “обґрунтованими та добре підкріпленими фактами”, оголосивши про новий план захисту критичної інфраструктури.
“Протягом останніх тижнів російська гібридна загроза для європейців і Франції посилилася”, — додав Макрон.
“Це не випадково, що прем’єр-міністр Польщі висловлюється так рішуче. Ми маємо сприймати це попередження дуже серйозно. Ми повинні послідовно демонструвати, що ми цього не приймаємо і що, за необхідності, вживатимемо заходів”, — заявив у п’ятницю прем’єр-міністр Нідерландів Роб Єттен.
У четвер, 17 вересня, президент Фінляндії Александр Стубб закликав громадян “морально підготуватися до того, що щось може статися”, зокрема до диверсій та російських дронів.
Москва також посилила свою войовничу риторику на тлі парламентських виборів у Росії, на яких очікується перемога партії диктатора Владіміра Путіна.
“Росія прискорила темпи своєї активності, тому нам потрібно залишатися пильними. Це можна розглядати як прояв ширшої тенденції. Ми вже бачили подібні попередження раніше, і цілком можливо, що їх буде ще більше”, — сказав один із високопоставлених європейських чиновників у сфері оборони.
Поки що інциденти не спричинили жодних додаткових багатосторонніх заходів у відповідь.
“Однак ми уважно стежимо за ситуацією”, — сказав інший європейський чиновник.
У п’ятницю війська Німеччини та Швеції провели спільні навчання поблизу стратегічного шведського острова Готланд — лише через кілька тижнів після того, як союзники в НАТО провели навчання поблизу російського ексклава Калінінград.
Протягом останніх тижнів літаки НАТО збили російський безпілотник над Литвою, корабель РФ випустив сигнальні ракети в бік військового гелікоптера Данії, а Німеччина звинуватила підозрюваного російського шпигуна у спробі атаки безпілотником на аеропорт Лейпцига.
У серпні американська розвідка попереджала, що Москва планує обмежений напад на країну НАТО найближчими роками. Наприкінці минулого місяця директор ЦРУ Джон Реткліфф під час візиту до Москви застеріг російських чиновників від ескалації.
У п’ятницю міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс заявив, що Вільнюс має “ті самі розвідувальні дані”, що й Туск, щодо “можливої операції під чужим прапором”. За його словами, ці дані датуються липнем.
“Я розглядаю публічні заяви політиків з цього приводу як частину скоординованої кампанії, спрямованої на те, щоб попередити Росію не ухвалювати дурних рішень і не намагатися вчинити щось, вважаючи, що це не підпадатиме під дію статті 5 [про взаємну оборону НАТО]”, — додав він.
За словами двох дипломатів НАТО, союзники не отримували офіційних повідомлень про будь-яку нову розвідувальну інформацію в межах Альянсу. Поки що союзники не змінили свою оцінку загрози.
“Наразі ми не бачимо безпосередньої загрози нападу. Але ми не можемо бути наївними чи самовпевненими. Ми маємо переконатися, що Альянс залишатиметься сильним найближчими роками”, — заявив представник НАТО.
Колишній чиновник НАТО Ед Арнольд зазначив, що такі попередження також можуть бути спрямовані на підвищення обізнаності громадськості щодо загроз та на “завчасне викриття” атак під чужим прапором до їхнього здійснення.
Високопоставлений військовий чиновник НАТО сказав, що Росія, можливо, вдається до таких дій через труднощі у війні проти України.
“Тому вона (Росія — ред.) може помилково вважати, що єдиний вихід — це посилення своєї гібридної кампанії. Але це програшна стратегія, оскільки ми готові відповісти”, — додав чиновник.
За даними українського аналітичного центру Sаhаіdасhnyі Sесurіty Сеntеr, з січня по серпень у Європі було зафіксовано близько ста офіційно підтверджених гібридних інцидентів, порівняно з 60 за той самий період минулого року. Особливо різко зросла кількість порушень повітряного простору.
Високопоставлений представник НАТО зазначив, що реальна кількість може перевищувати 200, без врахування кібератак, яких щомісяця тисячі лише проти штаб-квартири Альянсу в Брюсселі.
“Кількість зростає, серйозність зростає, схильність [Росії] до ризику зростає”, — додав він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Росія може вдарити по східному флангу НАТО і назвати це «випадковістю» — Туск
Головна помилка в оцінці загрози — розглядати її виключно крізь призму класичної війни: гібридні сценарії дають змогу Кремлю досягати власних цілей зі значно меншими витратами. Один з уроків 2022 року полягає в тому, що відсутність “очевидних ознак” підготовки вторгнення не гарантує його відсутності, а ігнорування навіть малоймовірних сценаріїв занадто дорого обходиться жертві агресії.
Чи можуть сценарії 2014-го та 2022-го років повторитися, але вже в Балтії? У статті “Чому не можна ігнорувати загрози нападу Росії на країни Балтії” оглядач Володимир Кім пояснював, як працюють гібридні сценарії Кремля та чому самозаспокоєння може стати фатальним.
Go to zn.uaІталія хоче сама супроводжувати свої судна через Червоне море
Італія розглядає можливість самостійно супроводжувати свої торгові судна через Баб-ель-Мандебську протоку. Для цього Рим може використати військові кораблі, які вже беруть участь у місії ЄС Аsріdеs. Міністр оборони Гвідо Крозетто заявив, що країна не може чекати на реакцію європейської бюрократії через нову загрозу з боку єменських хуситів, повідомляє Еurасtіv.
У четвер Крозетто сказав: «Ми не можемо допустити, щоб бюрократичні затримки у прийнятті рішень ускладнювали й без того непросту ситуацію». За його словами, разом із начальником штабу вони вирішили «не чекати, поки Аsріdеs визначиться, чи можуть наші кораблі пройти, чи ні».
Міністр також нагадав, навіщо Італія бере участь у місії. «Аsріdеs не створювали для розваги. Ми погодилися взяти участь у місії, яка захищає морську торгівлю, від якої залежить важлива частина нашої економіки», пояснив він.
Місія ЕUNАVFОR Аsріdеs діє з лютого 2024 року. Її завдання: захист цивільного судноплавства від атак хуситів у Червоному морі та Баб-ель-Мандебській протоці. Італія є одним із головних учасників місії та зараз має ротаційне командування.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Китай попросив Іран вплинути на хуситів після звернення Саудівської Аравії — Rеutеrs
У п'ятницю речник Єврокомісії виступив на захист місії. Він наголосив, що її присутність «гарантувала безпеку моряків» і допомагає захищати морський маршрут у «вкрай нестабільній ситуації». За його словами, Аsріdеs та операція Аtаlаntа роблять «фундаментальний внесок» у захист морського руху. Речник також нагадав, що очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас уже закликала країни надати більше кораблів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Італія відправить адмірала для участі у військово-морській місії ЄС у Червоному морі
Баб-ель-Мандебська протока залишається одним із основних маршрутів для міжнародної торгівлі, оскільки через неї судна прямують до Суецького каналу. Після атак хуситів великі перевізники почали перенаправляти рейси довшими маршрутами навколо Африки. У вересні 2026 року загроза знову посилилася після того, як угруповання захопило стратегічні острови у південній частині Червоного моря.
Питання безпеки маршруту залишається актуальним: напередодні США домовилися з хуситами про безпечний прохід для більшості суден, але ризики для морського руху зберігаються.
У четвер Крозетто сказав: «Ми не можемо допустити, щоб бюрократичні затримки у прийнятті рішень ускладнювали й без того непросту ситуацію». За його словами, разом із начальником штабу вони вирішили «не чекати, поки Аsріdеs визначиться, чи можуть наші кораблі пройти, чи ні».
Міністр також нагадав, навіщо Італія бере участь у місії. «Аsріdеs не створювали для розваги. Ми погодилися взяти участь у місії, яка захищає морську торгівлю, від якої залежить важлива частина нашої економіки», пояснив він.
Місія ЕUNАVFОR Аsріdеs діє з лютого 2024 року. Її завдання: захист цивільного судноплавства від атак хуситів у Червоному морі та Баб-ель-Мандебській протоці. Італія є одним із головних учасників місії та зараз має ротаційне командування.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Китай попросив Іран вплинути на хуситів після звернення Саудівської Аравії — Rеutеrs
У п'ятницю речник Єврокомісії виступив на захист місії. Він наголосив, що її присутність «гарантувала безпеку моряків» і допомагає захищати морський маршрут у «вкрай нестабільній ситуації». За його словами, Аsріdеs та операція Аtаlаntа роблять «фундаментальний внесок» у захист морського руху. Речник також нагадав, що очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас уже закликала країни надати більше кораблів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Італія відправить адмірала для участі у військово-морській місії ЄС у Червоному морі
Баб-ель-Мандебська протока залишається одним із основних маршрутів для міжнародної торгівлі, оскільки через неї судна прямують до Суецького каналу. Після атак хуситів великі перевізники почали перенаправляти рейси довшими маршрутами навколо Африки. У вересні 2026 року загроза знову посилилася після того, як угруповання захопило стратегічні острови у південній частині Червоного моря.
Питання безпеки маршруту залишається актуальним: напередодні США домовилися з хуситами про безпечний прохід для більшості суден, але ризики для морського руху зберігаються.
Росіянин уплав дістався з Калінінграда до ЄС й попросив притулку: його відправили назад
68-річний росіянин проплив річкою Німан із російського Калінінградського ексклаву до сусідньої Литви, щоб попросити притулку. За даними новинного порталу Lrytаs, у четвер по обіді його зустріли на березі литовські прикордонники. Проте чоловікові не надали притулку і вже за кілька годин відправили назад до Росії.
«Після запливу йому надали сухий одяг, — повідомила пресслужба Служби охорони державного кордону Литви. — Більше подробиць про його подорож, зокрема точну подолану відстань, маршрут або час, який він провів у воді, наразі повідомити не можемо».
Чоловік розповів литовській владі, що нібито втік із Росії через переслідування за свою активність у соціальних мережах.
Однак після оцінки обставин, наданої чоловіком суперечливої інформації, а також інформації про загрозу, яку ця особа могла б становити в разі в'їзду до ЄС, литовська влада вирішила повернути його до Росії, повідомив Lrytаs речник Служби охорони державного кордону Литви Гедрюс Мішутіс.
Спроби потрапити з Росії до Литви, перепливши Німан, трапляються рідко. Водночас литовські прикордонники постійно контролюють цю ділянку річки за допомогою технічних засобів спостереження, тому подібні випадки швидко виявляють та негайно на них реагують, повідомили у службі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
На Алясці затримали чоловіків з Чукотки, які втекли від мобілізації
Інцидент стався в той час, коли Литва працює в умовах посилених безпекових загроз на східному кордоні Європейського Союзу. Країна межує з Білоруссю — близьким союзником Росії, — а також із сильно мілітаризованим російським Калінінградським ексклавом.
Литва зафіксувала вже кілька випадків проникнення безпілотників у свій повітряний простір. Останній стався в понеділок, коли винищувач НАТО збив дрон після того, як той залетів до Литви з території Білорусі.
Мєдведєв: Литва може зникнути з карти світу
З 2021 року Вільнюс також протистоїть використанню міграції як зброї з боку Білорусі та Росії: тисячі мігрантів спрямовували до східних кордонів Євросоюзу. У відповідь Литва посилила спостереження, прикордонну інфраструктуру та збільшила кількість персоналу на кордоні.
«Після запливу йому надали сухий одяг, — повідомила пресслужба Служби охорони державного кордону Литви. — Більше подробиць про його подорож, зокрема точну подолану відстань, маршрут або час, який він провів у воді, наразі повідомити не можемо».
Чоловік розповів литовській владі, що нібито втік із Росії через переслідування за свою активність у соціальних мережах.
Однак після оцінки обставин, наданої чоловіком суперечливої інформації, а також інформації про загрозу, яку ця особа могла б становити в разі в'їзду до ЄС, литовська влада вирішила повернути його до Росії, повідомив Lrytаs речник Служби охорони державного кордону Литви Гедрюс Мішутіс.
Спроби потрапити з Росії до Литви, перепливши Німан, трапляються рідко. Водночас литовські прикордонники постійно контролюють цю ділянку річки за допомогою технічних засобів спостереження, тому подібні випадки швидко виявляють та негайно на них реагують, повідомили у службі.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
На Алясці затримали чоловіків з Чукотки, які втекли від мобілізації
Інцидент стався в той час, коли Литва працює в умовах посилених безпекових загроз на східному кордоні Європейського Союзу. Країна межує з Білоруссю — близьким союзником Росії, — а також із сильно мілітаризованим російським Калінінградським ексклавом.
Литва зафіксувала вже кілька випадків проникнення безпілотників у свій повітряний простір. Останній стався в понеділок, коли винищувач НАТО збив дрон після того, як той залетів до Литви з території Білорусі.
Мєдведєв: Литва може зникнути з карти світу
З 2021 року Вільнюс також протистоїть використанню міграції як зброї з боку Білорусі та Росії: тисячі мігрантів спрямовували до східних кордонів Євросоюзу. У відповідь Литва посилила спостереження, прикордонну інфраструктуру та збільшила кількість персоналу на кордоні.
The Guardian: як Європа рятується від рекордних цін на пальне
Європейські уряди шукають, як стримати рекордні ціни на пальне й вгамувати невдоволення виборців. Нафта знову коштує понад 100 доларів за барель, а бензин і дизель у Європі досягли історичних максимумів. Країни знижують податки та вводять субсидії, а також обговорюють податок на надприбутки нафтових компаній. Наступного року вибори відбудуться у восьми країнах ЄС, зокрема у Франції, Італії, Іспанії та Польщі, повідомляє Тhе Guаrdіаn.
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль на зустрічі міністрів фінансів ЄС у Дубліні в п'ятницю закликав Єврокомісію запропонувати моделі оподаткування надприбутків нафтових компаній. Пропозицій він вимагає до наступного місяця. «Кілька держав-членів давно просять запропонувати моделі. Люди бачать, як нафтові компанії користуються ситуацією, завищують ціни та суттєво збільшують свої прибутки», – сказав він.
Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс зазначив, що «на цьому етапі» планів щодо загальноєвропейського податку немає. Проте Єврокомісія «готова долучитися до обговорення», а країни можуть запроваджувати власні податки.
Нафтові фʼючерси піднялися вище 100 доларів за барель, що приблизно на 50% більше, ніж до війни з Іраном. Ринок деривативів показує, що трейдери не чекають швидкого падіння цін.
За даними автомобільної асоціації АDАС, у середу в Німеччині дизель коштував рекордні 2,45 євро за літр, а бензин коштував 2,31 євро. У Нідерландах бензин продавався по 2,73 євро за літр, а дизель коштував 2,78 євро. Ще дорожчий бензин у Данії, а дизель у Фінляндії.
У середньому по ЄС бензин коштує на 24% дорожче, ніж рік тому, а дизель подорожчав на 38%. Ціна авіаційного пального за цей час зросла більш ніж удвічі. Еталонний газ зараз торгується по 81 євро за мегават-годину, що на 150% більше, ніж рік тому. Аналітики оцінюють, що ціна може зрости до 100 євро.
Високі ціни на пальне вже стали однією з головних внутрішньополітичних тем, зокрема у Франції та Італії.
В Італії правляча правоцентристська коаліція Джорджії Мелоні, яка відстає від конкурентів в опитуваннях, цього тижня оголосила про скасування дорожнього податку для 14,5 млн автомобілів і мотоциклів. Рішення почне діяти наступного року і коштуватиме понад 2 млрд євро. Раніше в Італії вже профінансували знижку на акциз на дизельне пальне, на що витратили 2,8 млрд євро.
«Ми вирішили спрямувати частину ресурсів, які йдуть на боротьбу з подорожчанням пального, на простий структурний захід. Він розрахований передусім на тих, хто щодня користується автомобілем чи мотоциклом: їздить на роботу, возить дітей чи просто пересувається», – заявила Мелоні.
Президент Франції Еммануель Макрон вимагає від уряду «повної мобілізації» через проблеми з постачанням і високі ціни на пальне. Серед іншого він закликає шукати альтернативні міжнародні поставки й працювати над «мирним відкриттям» Ормузької протоки.
Утім, у Франції тривають протести. У четвер рибалки заблокували доступ до двох портів і паливного депо на півдні країни. Цього тижня дизель там подорожчав до 2,37 євро за літр, що лише на цент менше за рекордні 2,38 євро.
Міністерка рибальства Катрін Шабо повідомила, що після шести годин переговорів рибалки погодилися зняти блокади. Уряд пообіцяв безвідсоткові кредити тим, хто має проблеми з готівкою. Розмір підтримки залежатиме від зміни цін на пальне.
Прем'єр-міністр Себастьєн Лекорню цього тижня продовжив до кінця року екстрені субсидії на пальне для сільського господарства, рибальства та будівництва. Знижувати ціни для всіх громадян уряд не планує.
«Загальні заходи, які стосуються всіх, зокрема й тих, кому вони не потрібні, – хибна економія. Чому? Бо зрештою ми маємо їх фінансувати», – заявив міністр фінансів Франції Роланд Лескюр.
Іспанія у серпні вдвічі збільшила знижку на податок на дизель до 0,20 євро за літр, яка діє з 1 вересня. Рішення ухвалили після того, як у липні дизель подорожчав на 15,7%.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Найбільша перемога ультраправих із часів нацистського періоду: що тепер чекає на Німеччину
У Німеччині канцлер Фрідріх Мерц пообіцяв «невдовзі» вжити заходів, щоб пом'якшити наслідки рекордних цін. У травні Берлін на два місяці знизив податки на пальне. Пільга закінчилася саме тоді, коли на Близькому Сході знову почалися бойові дії, а ціни на нафту пішли вгору.
Цього місяця партія Мерца зазнала важкої поразки від «Альтернативи для Німеччини» на виборах у землі Саксонія-Ангальт. Цими вихідними відбудуться ще двоє земельних виборів. Очікується, що ультраправа партія знову може збільшити свою підтримку. У передвиборчій програмі «Альтернатива для Німеччини» пропонує повернутися до дешевого російського газу. Європа здебільшого відмовилася від нього після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Дорогий газ посилює політичний тиск на уряди Європи: АfD набирає силу на тлі енергетичної кризи
Через нове зростання цін на енергоносії в ЄС знову постало питання про податок на надприбутки енергетичних компаній. Ще у квітні Німеччина, Італія, Іспанія, Португалія та Австрія закликали Єврокомісію розробити такий механізм. Ситуацію ускладнюють проблеми з постачанням, зокрема скорочення експорту російських нафтопродуктів і наслідки кризи навколо Ормузької протоки.
Докладніше про перебіг світової паливної кризи у статті ZN.UА «Випробування Ормузом. Як пройшли паливну кризу Україна і світ» розповідають директор ТОВ «Консалтингова група А-95» Сергій Куюн та аналітик «Консалтингової групи А-95» Іван Марченков.
Міністр фінансів Німеччини Ларс Клінгбайль на зустрічі міністрів фінансів ЄС у Дубліні в п'ятницю закликав Єврокомісію запропонувати моделі оподаткування надприбутків нафтових компаній. Пропозицій він вимагає до наступного місяця. «Кілька держав-членів давно просять запропонувати моделі. Люди бачать, як нафтові компанії користуються ситуацією, завищують ціни та суттєво збільшують свої прибутки», – сказав він.
Єврокомісар з економіки Валдіс Домбровскіс зазначив, що «на цьому етапі» планів щодо загальноєвропейського податку немає. Проте Єврокомісія «готова долучитися до обговорення», а країни можуть запроваджувати власні податки.
Нафтові фʼючерси піднялися вище 100 доларів за барель, що приблизно на 50% більше, ніж до війни з Іраном. Ринок деривативів показує, що трейдери не чекають швидкого падіння цін.
За даними автомобільної асоціації АDАС, у середу в Німеччині дизель коштував рекордні 2,45 євро за літр, а бензин коштував 2,31 євро. У Нідерландах бензин продавався по 2,73 євро за літр, а дизель коштував 2,78 євро. Ще дорожчий бензин у Данії, а дизель у Фінляндії.
У середньому по ЄС бензин коштує на 24% дорожче, ніж рік тому, а дизель подорожчав на 38%. Ціна авіаційного пального за цей час зросла більш ніж удвічі. Еталонний газ зараз торгується по 81 євро за мегават-годину, що на 150% більше, ніж рік тому. Аналітики оцінюють, що ціна може зрости до 100 євро.
Високі ціни на пальне вже стали однією з головних внутрішньополітичних тем, зокрема у Франції та Італії.
В Італії правляча правоцентристська коаліція Джорджії Мелоні, яка відстає від конкурентів в опитуваннях, цього тижня оголосила про скасування дорожнього податку для 14,5 млн автомобілів і мотоциклів. Рішення почне діяти наступного року і коштуватиме понад 2 млрд євро. Раніше в Італії вже профінансували знижку на акциз на дизельне пальне, на що витратили 2,8 млрд євро.
«Ми вирішили спрямувати частину ресурсів, які йдуть на боротьбу з подорожчанням пального, на простий структурний захід. Він розрахований передусім на тих, хто щодня користується автомобілем чи мотоциклом: їздить на роботу, возить дітей чи просто пересувається», – заявила Мелоні.
Президент Франції Еммануель Макрон вимагає від уряду «повної мобілізації» через проблеми з постачанням і високі ціни на пальне. Серед іншого він закликає шукати альтернативні міжнародні поставки й працювати над «мирним відкриттям» Ормузької протоки.
Утім, у Франції тривають протести. У четвер рибалки заблокували доступ до двох портів і паливного депо на півдні країни. Цього тижня дизель там подорожчав до 2,37 євро за літр, що лише на цент менше за рекордні 2,38 євро.
Міністерка рибальства Катрін Шабо повідомила, що після шести годин переговорів рибалки погодилися зняти блокади. Уряд пообіцяв безвідсоткові кредити тим, хто має проблеми з готівкою. Розмір підтримки залежатиме від зміни цін на пальне.
Прем'єр-міністр Себастьєн Лекорню цього тижня продовжив до кінця року екстрені субсидії на пальне для сільського господарства, рибальства та будівництва. Знижувати ціни для всіх громадян уряд не планує.
«Загальні заходи, які стосуються всіх, зокрема й тих, кому вони не потрібні, – хибна економія. Чому? Бо зрештою ми маємо їх фінансувати», – заявив міністр фінансів Франції Роланд Лескюр.
Іспанія у серпні вдвічі збільшила знижку на податок на дизель до 0,20 євро за літр, яка діє з 1 вересня. Рішення ухвалили після того, як у липні дизель подорожчав на 15,7%.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Найбільша перемога ультраправих із часів нацистського періоду: що тепер чекає на Німеччину
У Німеччині канцлер Фрідріх Мерц пообіцяв «невдовзі» вжити заходів, щоб пом'якшити наслідки рекордних цін. У травні Берлін на два місяці знизив податки на пальне. Пільга закінчилася саме тоді, коли на Близькому Сході знову почалися бойові дії, а ціни на нафту пішли вгору.
Цього місяця партія Мерца зазнала важкої поразки від «Альтернативи для Німеччини» на виборах у землі Саксонія-Ангальт. Цими вихідними відбудуться ще двоє земельних виборів. Очікується, що ультраправа партія знову може збільшити свою підтримку. У передвиборчій програмі «Альтернатива для Німеччини» пропонує повернутися до дешевого російського газу. Європа здебільшого відмовилася від нього після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Дорогий газ посилює політичний тиск на уряди Європи: АfD набирає силу на тлі енергетичної кризи
Через нове зростання цін на енергоносії в ЄС знову постало питання про податок на надприбутки енергетичних компаній. Ще у квітні Німеччина, Італія, Іспанія, Португалія та Австрія закликали Єврокомісію розробити такий механізм. Ситуацію ускладнюють проблеми з постачанням, зокрема скорочення експорту російських нафтопродуктів і наслідки кризи навколо Ормузької протоки.
Докладніше про перебіг світової паливної кризи у статті ZN.UА «Випробування Ормузом. Як пройшли паливну кризу Україна і світ» розповідають директор ТОВ «Консалтингова група А-95» Сергій Куюн та аналітик «Консалтингової групи А-95» Іван Марченков.
Закупівля ракет для Patriot: у Єврокомісії пояснили затримку з фінансуванням
Україна подала запит на закупівлю ракет-перехоплювачів для систем ППО Раtrіоt, однак Єврокомісія досі не отримала підписаних контрактів, через що не може перерахувати гроші на закупівлю безпілотників і ракет в межах кредиту на 90 мільярдів євро. Про це повідомив про брифінгу речник Єврокомісії Балаж Уйварі.
«Раtrіоt (ракети-перехоплювачі — ред.) були схвалені лише минулого тижня, тож те, що нам потрібно зробити, — це отримати контракти. Ми їх не маємо, наскільки мені відомо», — сказав речник ЄК.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Дефіцит — космічний»: Зеленський розповів про переговори з Єврокомісією та пошук коштів
За його словами, як тільки Єврокомісія вивчить папери, тоді здійснить виплати з оборонної частини кредиту, яка у 2026 році має досягти 28,3 мільярда євро.
«Але, напевно, це станеться трохи пізніше, оскільки ми щойно затвердили пов'язані з (ракетами до — ред.) Раtrіоt графіки продукції», — уточнив Уйварі.
Раніше Євросоюз виділив 6,1 млрд євро на посилення ППО України. Гроші підуть, зокрема, на системи протиповітряної оборони, ракети, боєприпаси та радари.
«Раtrіоt (ракети-перехоплювачі — ред.) були схвалені лише минулого тижня, тож те, що нам потрібно зробити, — це отримати контракти. Ми їх не маємо, наскільки мені відомо», — сказав речник ЄК.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
«Дефіцит — космічний»: Зеленський розповів про переговори з Єврокомісією та пошук коштів
За його словами, як тільки Єврокомісія вивчить папери, тоді здійснить виплати з оборонної частини кредиту, яка у 2026 році має досягти 28,3 мільярда євро.
«Але, напевно, це станеться трохи пізніше, оскільки ми щойно затвердили пов'язані з (ракетами до — ред.) Раtrіоt графіки продукції», — уточнив Уйварі.
Раніше Євросоюз виділив 6,1 млрд євро на посилення ППО України. Гроші підуть, зокрема, на системи протиповітряної оборони, ракети, боєприпаси та радари.
Азербайджан визнав, що просив зняти санкції з Усманова, але заперечує тиск на Францію
Високопоставлений азербайджанський дипломат у п'ятницю відкинув твердження про те, що Баку тисне на Францію, домагаючись, щоб вона лобіювала виключення російського мільярдера Алішера Усманова із санкційного списку Європейського Союзу. Він назвав ці твердження «категорично безпідставними».
У заяві для Rеutеrs дипломат зазначив, що Баку відкрито підтримує виключення Усманова із західних санкційних списків, однак заперечив будь-які спроби вплинути на ухвалення рішень західними країнами.
«Азербайджан ніколи не втручався і не брав участі в санкційних процесах у Сполучених Штатах чи Європейському Союзі. Твердження щодо Азербайджану, які з'явилися в деяких ЗМІ, категорично безпідставні, і ми повністю їх відкидаємо», — заявив дипломат, який побажав залишитися неназваним.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
ЄС шукає компроміс щодо санкцій проти Усманова, щоб покласти край суперечці з Францією — FТ
За його словами, ці повідомлення мають на меті виправдати дії певних країн, які переслідують власні інтереси за допомогою «оманливих маніпуляцій» із залученням Азербайджану.
Дипломат повідомив, що Баку разом з іншими членами Організації тюркських держав у період із листопада 2023 року до березня 2025 кілька разів звертався до американських та європейських лідерів на підтримку Усманова. У цих зверненнях його називали «відомим філантропом і громадським діячем, який сприяв розвитку зв'язків між Заходом, Центральною Азією та ширшим тюркським світом».
Речник Міністерства закордонних справ Франції Паскаль Конфавре у четвер під час щотижневого брифінгу відмовився коментувати роль Азербайджану.
«Це питання національної безпеки. Я не буду вдаватися в подробиці», — сказав він.
Європейські дипломати розповіли Rеutеrs, що Париж у приватних розмовах давав зрозуміти: Баку використовує справу Усманова як важіль у переговорах щодо двох громадян Франції, яких утримують в Азербайджані. Париж заявляє, що одного з них утримують свавільно.
Азербайджан засудив цього громадянина Франції за звинуваченням у шпигунстві.
У заяві для Rеutеrs дипломат зазначив, що Баку відкрито підтримує виключення Усманова із західних санкційних списків, однак заперечив будь-які спроби вплинути на ухвалення рішень західними країнами.
«Азербайджан ніколи не втручався і не брав участі в санкційних процесах у Сполучених Штатах чи Європейському Союзі. Твердження щодо Азербайджану, які з'явилися в деяких ЗМІ, категорично безпідставні, і ми повністю їх відкидаємо», — заявив дипломат, який побажав залишитися неназваним.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
ЄС шукає компроміс щодо санкцій проти Усманова, щоб покласти край суперечці з Францією — FТ
За його словами, ці повідомлення мають на меті виправдати дії певних країн, які переслідують власні інтереси за допомогою «оманливих маніпуляцій» із залученням Азербайджану.
Дипломат повідомив, що Баку разом з іншими членами Організації тюркських держав у період із листопада 2023 року до березня 2025 кілька разів звертався до американських та європейських лідерів на підтримку Усманова. У цих зверненнях його називали «відомим філантропом і громадським діячем, який сприяв розвитку зв'язків між Заходом, Центральною Азією та ширшим тюркським світом».
Речник Міністерства закордонних справ Франції Паскаль Конфавре у четвер під час щотижневого брифінгу відмовився коментувати роль Азербайджану.
«Це питання національної безпеки. Я не буду вдаватися в подробиці», — сказав він.
Європейські дипломати розповіли Rеutеrs, що Париж у приватних розмовах давав зрозуміти: Баку використовує справу Усманова як важіль у переговорах щодо двох громадян Франції, яких утримують в Азербайджані. Париж заявляє, що одного з них утримують свавільно.
Азербайджан засудив цього громадянина Франції за звинуваченням у шпигунстві.
Макрон скликає екстрену зустріч G7: що сталося
Президент Франції Еммануель Макрон у п'ятницю заявив, що скличе зустріч G7, щоб обговорити стрімке зростання світових цін на енергоносії та можливість вивільнення стратегічних запасів нафти.
«Найближчими тижнями ми проведемо зустріч G7, присвячену енергетичним питанням, щоб посилити співпрацю та уникнути непотрібної напруженості між країнами G7 і нашими основними партнерами», — заявив Макрон на пресконференції.
Заява французького лідера пролунала після того, як він провів виняткове кризове засідання в Єлисейському палаці. Під час зустрічі керівники французьких розвідслужб поінформували політичних лідерів та кандидатів на президентських виборах наступного року про загрози, пов'язані з війною Росії проти України та конфліктом на Близькому Сході. Обидві війни сприяють зростанню цін на паливо у Франції до нових максимумів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Російські гібридні атаки в Європі стають зухвалішими та небезпечнішими — Вlооmbеrg
«Ситуація, з якою ми зіткнулися, серйозна. Вона серйозна через міжнародну ситуацію та наслідки воєн, від яких ми потерпаємо, — сказав Макрон. — У цих умовах нам необхідно зберігати єдність».
Складні перспективи французьких державних фінансів, через які уряд планує наступного року скоротити бюджетні витрати на €54 млрд, ускладнять можливість держави масштабно субсидувати дедалі дорожчі рахунки за енергоносії. Водночас Макрон повідомив журналістам, що уряд працює над пропозиціями щодо адресної допомоги.
Макрон також заявив, що під час нещодавніх зустрічей із лідерами Саудівської Аравії, Іраку, Катару та Об'єднаних Арабських Еміратів намагався гарантувати Франції стабільніший доступ до постачання нафти й газу.
Він додав, що під час зустрічі з прем'єр-міністром Канади Марком Карні в неділю обговорить торгівлю Франції нафтопродуктами та скрапленим природним газом.
Президент також повідомив, що Франція посилює заходи із захисту критичної інфраструктури та підприємств оборонної промисловості на тлі зростання кількості кібератак і посилення загрози так званих гібридних атак з боку Росії. Серед останніх таких випадків у матеріалі згадуються атака на український пасажирський потяг та інцидент в аеропорту Лейпцига в Німеччині.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у четвер попередив, що Росія може атакувати європейських партнерів України за допомогою безпілотників або ракет.
На кризовій зустрічі в Єлисейському палаці були присутні колишній прем'єр-міністр Франції, правоцентрист Едуар Філіпп, центрист Габріель Атталь, кандидат від консерваторів Брюно Ретайо, представник лівого центру Рафаель Глюксманн, лідерка «зелених» Марін Тондельє та очільник Соціалістичної партії Олів'є Фор.
Ультраправу кандидатку в президенти Марін Ле Пен, яка має значну перевагу в опитуваннях, представляв голова її партії Жордан Барделла. Від ультралівого кандидата Жана-Люка Меланшона на зустрічі був присутній високопоставлений депутат від його партії Мануель Бомпар.
Політики, які поспілкувалися з журналістами після зустрічі, визнали серйозність обговорюваних загроз. Гійом Лакруа, очільник невеликої лівої партії, написав у соцмережах, що після тригодинного брифінгу від усвідомлення масштабів проблем у нього «паморочиться голова».
«За свої 50 років я рідко відчував таке запаморочення, — сказав він. — Запаморочення від серйозності ситуації на Близькому Сході та в Україні й від хижацького безумства, яке штовхає світ до хаосу».
Водночас опоненти Макрона розкритикували його за те, що під час зустрічі він не запропонував рішень, які могли б знизити ціни на енергоносії.
«Питання купівельної спроможності просто відсунули вбік», — заявив Барделла.
Ретайо, який очолює консервативну партію «Республіканці», повідомив, що під час зустрічі запропонував «низку рішень».
«Найближчими тижнями ми проведемо зустріч G7, присвячену енергетичним питанням, щоб посилити співпрацю та уникнути непотрібної напруженості між країнами G7 і нашими основними партнерами», — заявив Макрон на пресконференції.
Заява французького лідера пролунала після того, як він провів виняткове кризове засідання в Єлисейському палаці. Під час зустрічі керівники французьких розвідслужб поінформували політичних лідерів та кандидатів на президентських виборах наступного року про загрози, пов'язані з війною Росії проти України та конфліктом на Близькому Сході. Обидві війни сприяють зростанню цін на паливо у Франції до нових максимумів.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Російські гібридні атаки в Європі стають зухвалішими та небезпечнішими — Вlооmbеrg
«Ситуація, з якою ми зіткнулися, серйозна. Вона серйозна через міжнародну ситуацію та наслідки воєн, від яких ми потерпаємо, — сказав Макрон. — У цих умовах нам необхідно зберігати єдність».
Складні перспективи французьких державних фінансів, через які уряд планує наступного року скоротити бюджетні витрати на €54 млрд, ускладнять можливість держави масштабно субсидувати дедалі дорожчі рахунки за енергоносії. Водночас Макрон повідомив журналістам, що уряд працює над пропозиціями щодо адресної допомоги.
Макрон також заявив, що під час нещодавніх зустрічей із лідерами Саудівської Аравії, Іраку, Катару та Об'єднаних Арабських Еміратів намагався гарантувати Франції стабільніший доступ до постачання нафти й газу.
Він додав, що під час зустрічі з прем'єр-міністром Канади Марком Карні в неділю обговорить торгівлю Франції нафтопродуктами та скрапленим природним газом.
Президент також повідомив, що Франція посилює заходи із захисту критичної інфраструктури та підприємств оборонної промисловості на тлі зростання кількості кібератак і посилення загрози так званих гібридних атак з боку Росії. Серед останніх таких випадків у матеріалі згадуються атака на український пасажирський потяг та інцидент в аеропорту Лейпцига в Німеччині.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у четвер попередив, що Росія може атакувати європейських партнерів України за допомогою безпілотників або ракет.
На кризовій зустрічі в Єлисейському палаці були присутні колишній прем'єр-міністр Франції, правоцентрист Едуар Філіпп, центрист Габріель Атталь, кандидат від консерваторів Брюно Ретайо, представник лівого центру Рафаель Глюксманн, лідерка «зелених» Марін Тондельє та очільник Соціалістичної партії Олів'є Фор.
Ультраправу кандидатку в президенти Марін Ле Пен, яка має значну перевагу в опитуваннях, представляв голова її партії Жордан Барделла. Від ультралівого кандидата Жана-Люка Меланшона на зустрічі був присутній високопоставлений депутат від його партії Мануель Бомпар.
Політики, які поспілкувалися з журналістами після зустрічі, визнали серйозність обговорюваних загроз. Гійом Лакруа, очільник невеликої лівої партії, написав у соцмережах, що після тригодинного брифінгу від усвідомлення масштабів проблем у нього «паморочиться голова».
«За свої 50 років я рідко відчував таке запаморочення, — сказав він. — Запаморочення від серйозності ситуації на Близькому Сході та в Україні й від хижацького безумства, яке штовхає світ до хаосу».
Водночас опоненти Макрона розкритикували його за те, що під час зустрічі він не запропонував рішень, які могли б знизити ціни на енергоносії.
«Питання купівельної спроможності просто відсунули вбік», — заявив Барделла.
Ретайо, який очолює консервативну партію «Республіканці», повідомив, що під час зустрічі запропонував «низку рішень».
Не кінець Британії: навіщо Шотландія, Уельс і Північна Ірландія тиснуть на Лондон
14 вересня лідери Шотландії, Північної Ірландії та Уельсу підписали спільний меморандум про право їхніх регіонів на самовизначення. У світових ЗМІ новину про цю подію часто подавали як «вимогу незалежності» і навіть як «початок кінця Великої Британії». Наскільки правильні такі оцінки і чи варто очікувати швидкого розпаду Британії?
Гарна новина для Лондона — втрата територій у найближчому майбутньому Великій Британії не загрожує. Регіональні лідери не планують в односторонньому порядку оголошувати про незалежність. Навпаки, сам формат зустрічі та текст меморандуму свідчать про вибір обережної та цілком легальної стратегії. В уельському Кардіффі зібралися чинні керівники регіональних урядів — перший міністр Шотландії Джон Суїнні, перший міністр Уельсу Рін ап Іорверт і перший міністр Північної Ірландії Мішель О’Ніл. Але вони підписували спільні документи не як глави урядів, а як лідери своїх політичних партій — Шотландської національної партії, Партії Уельсу та північноірландської «Шинн Фейн» (О’Ніл представляє цю партію, але не очолює її, тому меморандум підписала також голова «Шинн Фейн» Мері Лу Макдональд).
Завдяки цьому прийому «змовники» вирішили одразу кілька потенційних проблем. По-перше, їхній демарш — не прямий виклик британському уряду, адже офіційно реагувати на партійну політику Лондону не потрібно. По-друге, не довелося заздалегідь інформувати свої парламенти, зокрема ті партії, які не підтримують ідеї незалежності. Так, шотландська Консервативна партія (регіональне крило британських консерваторів) уже виступила з критикою меморандуму, заявивши, що такий крок дестабілізує політичну й економічну ситуацію в регіоні та в країні загалом. У Північній Ірландії ситуація ще складніша: тут в уряду два очільники, які завжди представляють протиборчі політичні фракції регіону — ірландських націоналістів та юніоністів, прихильників збереження єдності з Великою Британією.
Трамп знову підтримав об’єднання Ірландії: що він сказав про Шотландію
Обраний формат угоди позбавляє цей захід будь-якої революційності: усі три партії, що брали участь у зустрічі, відомі як послідовні борці за незалежність своїх регіонів від Лондона і нічого нового для себе в меморандумі вони не заявили. Там навіть заклику до незалежності в жодній формі немає. Адже ситуація серед прихильників незалежності в регіонах різна: у Шотландії ця ідея має широку, але далеко не загальну підтримку, в Уельсі до відокремлення схиляється абсолютна меншість, а в Північній Ірландії ідея возз’єднання з Ірландією популярна лише серед третини жителів (переважно ірландців-католиків), тоді як майже половина виступає проти цього.
Отже, розпад Британії точно відкладається на невизначений термін. Але ця подія матиме помітні політичні наслідки. Просто замість революції меморандум підштовхує до конституційної еволюції Великої Британії.
Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (саме так офіційно називається держава — Велика Британія є лише її частиною) формально складається з чотирьох регіонів — Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії. Історія їхніх відносин складна й кривава, як це часто буває у сусідів, але сьогодні офіційний Лондон вважає за краще говорити про організацію держави як про «партнерство рівних». З 20-х років минулого століття Шотландія та Північна Ірландія отримали певну автономію в управлінні, яка з часом розширювалася. В Уельсі ці процеси розпочалися вже після Другої світової війни. Зараз усі три регіони мають власні парламенти та уряди з досить широкою автономією законодавчої та виконавчої влади.
При цьому юридично Сполучене Королівство залишається унітарною державою. Владу в країні не розподіляють між центром і регіонами, а лише делегують регіонам (такий механізм називається деволюцією). Хоча років десять тому на законодавчому рівні було закріплено принцип незворотності деволюції (повернути повноваження від регіонів до центру можна лише шляхом референдуму), джерелом влади в регіонах однаково залишається британський парламент. Регіони отримали конкретні повноваження, а не сфери відповідальності (на практиці це означає, що регіони можуть стягувати податок і розпоряджатися зібраними коштами, але не можуть податок скасувати податок або запровадити новий). А 2020 року, коли в процесі виходу з ЄС британський парламент переглянув загальні європейські норми в національному законодавстві, повноваження регіональних органів влади взагалі урізали — без референдуму, консультацій і врахування їхньої думки.
Бернем і Трамп уперше зустрінуться на Генасамблеї ООН: прем’єр Британії планує обговорити Україну
Тому Шотландія, Північна Ірландія та Уельс прагнуть більшої автономії та більшого впливу на процес розподілу повноважень. Меморандум закликає до спільних дій з метою внести конституційні зміни щодо розподілу повноважень. Програма-максимум — федералізація Сполученого Королівства. Ці плани можуть одержати підтримку не лише від прихильників незалежності. Юніоністи в Північній Ірландії хоч і дорікнули «Шинн Фейн» за «підрив цілісності країни», але підтримали ідею розширення повноважень регіону. А шотландські лейбористи заявили, що більша рівноправність між регіонами та центром піде на користь не тільки самим регіонам, а й Великій Британії загалом.
Якщо врахувати, що британський прем’єр Енді Бернем відомий як прихильник деволюції та обіцяв суттєво розширити повноваження регіонів, уряду Його Величності буде складно обґрунтувати відмову від переговорів про широку автономію з регіональними колегами. Власне, фраза про самовизначення в меморандумі закликає Лондон розпочати справжню автономізацію, а розмови про незалежність слугують радше засобом тиску, погрозою, яку втілять у життя, тільки якщо інша сторона залишиться глухою до закликів про співпрацю.
У меморандумі є ще один важливий момент, який пояснює утворення широкої коаліції регіональних політичних сил. У тексті прямо зазначено, що всі сторони бачать «майбутнє своїх народів у Європейському Союзі». На референдумі щодо виходу з ЄС Шотландія та Північна Ірландія проголосували за те, щоб залишитися, а в Уельсі за вихід проголосував менший відсоток, ніж у середньому по Англії. Збереження зв’язків із Євросоюзом стало в регіонах об’єднавчою ідеєю, яка має чималу політичну силу. Так, на тлі референдуму та переговорів про вихід, коли частина британців ще вірила в можливість залишитися в ЄС, націоналісти в Шотландії отримали рекордну підтримку виборців, по суті, лише за те, що категорично виступали проти Брекзиту (в якийсь момент Шотландська національна партія отримала в британському парламенті третю за чисельністю фракцію, 56 місць із 59, що належать Шотландії, — небачений результат для регіональної партії). А в Північній Ірландії останнім часом уперше за довгі роки почала зростати підтримка возз’єднання з Ірландією, й опитування показують, що основною причиною є бажання відновити тісні зв’язки з ЄС.
Меморандум — фактично ультиматум Лондону з вимогою відновити тісні зв’язки з ЄС. За це виступають багато британців, цю ідею охоче підтримають різні політичні сили, зокрема загальнонаціональні парламентські партії, ліберальні демократи чи «Зелені». Без токсичної ідеї незалежності на порядку денному в об’єднаного фронту регіональних сил з’являються непогані шанси залучити їх на свій бік. І тоді британському уряду доведеться справді повернутися до перегляду результатів Брекзиту.
Шотландія допустила відправку миротворців в Україну
Як демарш трьох регіональних партій вплине на Велику Британію, її роль у світі та в Україні? Звичайно, не обійдеться без сплеску нестабільності: через необхідність знайти нові моделі діалогу між центром і регіонами, через протистояння ідеї федералізації з боку крайніх правих із «Реформ» і подібних політичних груп. Але, крім нестабільності, у Британії з’являться й нові можливості. Передусім посилення автономії регіонів зніме гостроту соціально-економічних проблем, адже регіональні уряди оперативніше реагують на наслідки кризи в регіонах і здатні швидше їх долати. А вимога відновити зв’язки з ЄС дасть британському уряду формальний привід для кроків у бік Євросоюзу. Здається, саме приводу сьогодні й не вистачає, адже підтримка Брекзиту навіть в Англії й надалі слабшає, й реальних економічних і соціальних причин не спробувати повернутися практично не залишилося.
І навіть для України розвиток подій матиме швидше позитивні наслідки. Повноваження регіонів залишаються головною суперечністю у британській політиці, і навіть перші кроки щодо її усунення в перспективі зроблять одного з наших головних партнерів стабільнішим, закриють вразливі місця в політичній системі, якими сьогодні активно намагаються скористатися наші спільні вороги. А можливе зближення з Євросоюзом лише посилить голос наших прихильників у головному континентальному об’єднанні. Адже у Британії всередині ЄС буде набагато більше можливостей утримувати нашого головного донора на проукраїнському курсі.
Гарна новина для Лондона — втрата територій у найближчому майбутньому Великій Британії не загрожує. Регіональні лідери не планують в односторонньому порядку оголошувати про незалежність. Навпаки, сам формат зустрічі та текст меморандуму свідчать про вибір обережної та цілком легальної стратегії. В уельському Кардіффі зібралися чинні керівники регіональних урядів — перший міністр Шотландії Джон Суїнні, перший міністр Уельсу Рін ап Іорверт і перший міністр Північної Ірландії Мішель О’Ніл. Але вони підписували спільні документи не як глави урядів, а як лідери своїх політичних партій — Шотландської національної партії, Партії Уельсу та північноірландської «Шинн Фейн» (О’Ніл представляє цю партію, але не очолює її, тому меморандум підписала також голова «Шинн Фейн» Мері Лу Макдональд).
Завдяки цьому прийому «змовники» вирішили одразу кілька потенційних проблем. По-перше, їхній демарш — не прямий виклик британському уряду, адже офіційно реагувати на партійну політику Лондону не потрібно. По-друге, не довелося заздалегідь інформувати свої парламенти, зокрема ті партії, які не підтримують ідеї незалежності. Так, шотландська Консервативна партія (регіональне крило британських консерваторів) уже виступила з критикою меморандуму, заявивши, що такий крок дестабілізує політичну й економічну ситуацію в регіоні та в країні загалом. У Північній Ірландії ситуація ще складніша: тут в уряду два очільники, які завжди представляють протиборчі політичні фракції регіону — ірландських націоналістів та юніоністів, прихильників збереження єдності з Великою Британією.
Трамп знову підтримав об’єднання Ірландії: що він сказав про Шотландію
Обраний формат угоди позбавляє цей захід будь-якої революційності: усі три партії, що брали участь у зустрічі, відомі як послідовні борці за незалежність своїх регіонів від Лондона і нічого нового для себе в меморандумі вони не заявили. Там навіть заклику до незалежності в жодній формі немає. Адже ситуація серед прихильників незалежності в регіонах різна: у Шотландії ця ідея має широку, але далеко не загальну підтримку, в Уельсі до відокремлення схиляється абсолютна меншість, а в Північній Ірландії ідея возз’єднання з Ірландією популярна лише серед третини жителів (переважно ірландців-католиків), тоді як майже половина виступає проти цього.
Отже, розпад Британії точно відкладається на невизначений термін. Але ця подія матиме помітні політичні наслідки. Просто замість революції меморандум підштовхує до конституційної еволюції Великої Британії.
Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії (саме так офіційно називається держава — Велика Британія є лише її частиною) формально складається з чотирьох регіонів — Англії, Шотландії, Уельсу та Північної Ірландії. Історія їхніх відносин складна й кривава, як це часто буває у сусідів, але сьогодні офіційний Лондон вважає за краще говорити про організацію держави як про «партнерство рівних». З 20-х років минулого століття Шотландія та Північна Ірландія отримали певну автономію в управлінні, яка з часом розширювалася. В Уельсі ці процеси розпочалися вже після Другої світової війни. Зараз усі три регіони мають власні парламенти та уряди з досить широкою автономією законодавчої та виконавчої влади.
При цьому юридично Сполучене Королівство залишається унітарною державою. Владу в країні не розподіляють між центром і регіонами, а лише делегують регіонам (такий механізм називається деволюцією). Хоча років десять тому на законодавчому рівні було закріплено принцип незворотності деволюції (повернути повноваження від регіонів до центру можна лише шляхом референдуму), джерелом влади в регіонах однаково залишається британський парламент. Регіони отримали конкретні повноваження, а не сфери відповідальності (на практиці це означає, що регіони можуть стягувати податок і розпоряджатися зібраними коштами, але не можуть податок скасувати податок або запровадити новий). А 2020 року, коли в процесі виходу з ЄС британський парламент переглянув загальні європейські норми в національному законодавстві, повноваження регіональних органів влади взагалі урізали — без референдуму, консультацій і врахування їхньої думки.
Бернем і Трамп уперше зустрінуться на Генасамблеї ООН: прем’єр Британії планує обговорити Україну
Тому Шотландія, Північна Ірландія та Уельс прагнуть більшої автономії та більшого впливу на процес розподілу повноважень. Меморандум закликає до спільних дій з метою внести конституційні зміни щодо розподілу повноважень. Програма-максимум — федералізація Сполученого Королівства. Ці плани можуть одержати підтримку не лише від прихильників незалежності. Юніоністи в Північній Ірландії хоч і дорікнули «Шинн Фейн» за «підрив цілісності країни», але підтримали ідею розширення повноважень регіону. А шотландські лейбористи заявили, що більша рівноправність між регіонами та центром піде на користь не тільки самим регіонам, а й Великій Британії загалом.
Якщо врахувати, що британський прем’єр Енді Бернем відомий як прихильник деволюції та обіцяв суттєво розширити повноваження регіонів, уряду Його Величності буде складно обґрунтувати відмову від переговорів про широку автономію з регіональними колегами. Власне, фраза про самовизначення в меморандумі закликає Лондон розпочати справжню автономізацію, а розмови про незалежність слугують радше засобом тиску, погрозою, яку втілять у життя, тільки якщо інша сторона залишиться глухою до закликів про співпрацю.
У меморандумі є ще один важливий момент, який пояснює утворення широкої коаліції регіональних політичних сил. У тексті прямо зазначено, що всі сторони бачать «майбутнє своїх народів у Європейському Союзі». На референдумі щодо виходу з ЄС Шотландія та Північна Ірландія проголосували за те, щоб залишитися, а в Уельсі за вихід проголосував менший відсоток, ніж у середньому по Англії. Збереження зв’язків із Євросоюзом стало в регіонах об’єднавчою ідеєю, яка має чималу політичну силу. Так, на тлі референдуму та переговорів про вихід, коли частина британців ще вірила в можливість залишитися в ЄС, націоналісти в Шотландії отримали рекордну підтримку виборців, по суті, лише за те, що категорично виступали проти Брекзиту (в якийсь момент Шотландська національна партія отримала в британському парламенті третю за чисельністю фракцію, 56 місць із 59, що належать Шотландії, — небачений результат для регіональної партії). А в Північній Ірландії останнім часом уперше за довгі роки почала зростати підтримка возз’єднання з Ірландією, й опитування показують, що основною причиною є бажання відновити тісні зв’язки з ЄС.
Меморандум — фактично ультиматум Лондону з вимогою відновити тісні зв’язки з ЄС. За це виступають багато британців, цю ідею охоче підтримають різні політичні сили, зокрема загальнонаціональні парламентські партії, ліберальні демократи чи «Зелені». Без токсичної ідеї незалежності на порядку денному в об’єднаного фронту регіональних сил з’являються непогані шанси залучити їх на свій бік. І тоді британському уряду доведеться справді повернутися до перегляду результатів Брекзиту.
Шотландія допустила відправку миротворців в Україну
Як демарш трьох регіональних партій вплине на Велику Британію, її роль у світі та в Україні? Звичайно, не обійдеться без сплеску нестабільності: через необхідність знайти нові моделі діалогу між центром і регіонами, через протистояння ідеї федералізації з боку крайніх правих із «Реформ» і подібних політичних груп. Але, крім нестабільності, у Британії з’являться й нові можливості. Передусім посилення автономії регіонів зніме гостроту соціально-економічних проблем, адже регіональні уряди оперативніше реагують на наслідки кризи в регіонах і здатні швидше їх долати. А вимога відновити зв’язки з ЄС дасть британському уряду формальний привід для кроків у бік Євросоюзу. Здається, саме приводу сьогодні й не вистачає, адже підтримка Брекзиту навіть в Англії й надалі слабшає, й реальних економічних і соціальних причин не спробувати повернутися практично не залишилося.
І навіть для України розвиток подій матиме швидше позитивні наслідки. Повноваження регіонів залишаються головною суперечністю у британській політиці, і навіть перші кроки щодо її усунення в перспективі зроблять одного з наших головних партнерів стабільнішим, закриють вразливі місця в політичній системі, якими сьогодні активно намагаються скористатися наші спільні вороги. А можливе зближення з Євросоюзом лише посилить голос наших прихильників у головному континентальному об’єднанні. Адже у Британії всередині ЄС буде набагато більше можливостей утримувати нашого головного донора на проукраїнському курсі.
США можуть вивести з Європи до половини своїх військ — NBC News
Пентагон розглядає радикальний план виведення з Європи літаків, кораблів, озброєння та десятків тисяч американських військовослужбовців, попри застереження союзників у НАТО про зростання загрози з боку РФ, повідомляє NВС Nеws, посилаючись на джерела.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Трамп: домовленість про базу США в Польщі «майже» досягнута
Скорочення може становити приблизно одну третину всіх американських військ у Європі (близько 25 тисяч військових). Один американський чиновник та інше джерело, обізнане з ходом обговорень, розповіли, що скорочення може бути навіть більшим — аж до половини — 40 000 військовослужбовців.
У разі реалізації це стане найзначнішим скороченням у межах 80-тисячного військового контингенту США в Європі з часів закінчення “холодної війни” у 1990-х роках.
Серед країн, яких торкнеться це скорочення, ймовірно, будуть Німеччина, Італія та Іспанія. У цих трьох країнах дислокується основна частина американських військ у Європі, але лідери цих країн мали суперечки з президентом США Дональдом Трампом щодо війни з Іраном.
З початку свого другого терміну в Білому домі Трамп та його чиновники стверджують, що Європа повинна взяти на себе головну роль у власній обороні, спираючись на ядерний арсенал Америки, а американські війська потрібні для протидії більш нагальним загрозам з боку Китаю, Ірану та наркокартелів у Західній півкулі. Останніми місяцями Трамп, який давно ставить під сумнів цінність НАТО, різко критикував європейських партнерів за відмову приєднатися до США у війні проти Ірану.
У червні Пентагон оголосив про шестимісячний перегляд присутності американських Збройних сил у Європі. За словами американських та західних чиновників, американський генерал Алексус Гринкевич, який обіймає посаду головнокомандувача Об'єднаних сил НАТО в Європі, має представити свій аналіз міністру війни США Піту Гегсету в п’ятницю, 18 вересня.
У цьому аналізі Гринкевич, ймовірно, окреслить чотири варіанти дій, які можуть передбачати скорочення чисельності американських повітряних, морських та сухопутних або інших сил, а також, можливо, передислокацію частини військ у межах Європи до країн на східному фланзі НАТО.
6 листопада Гегсет має отримати остаточну рекомендацію, яка потім буде представлена Трампу. Будь-яке виведення військ відбуватиметься після цього.
За словами високопоставленого чиновника Пентагону та двох інших посадовців, поки що жодних рішень не ухвалено.
Перспектива різкого скорочення присутності американських військ у Європі викликала занепокоєння у законодавців обох партій США та урядів європейських країн, які побоюються, що це додасть Росії сміливості. Різке виведення військ також може кардинально змінити відносини США з головними союзниками, змусивши європейські країни налагоджувати нові партнерські зв’язки в нестабільний період, коли в Україні та на Близькому Сході вирують війни.
Противники ідеї різкого скорочення стверджують, що це зробить союзників у НАТО вразливими, спровокує російську агресію, посіє сумніви серед партнерів США в інших частинах світу та позбавить американські Збройні сили логістичних центрів, які дають змогу Сполученим Штатам швидко перекидати свої війська на Близький Схід або в Африку.
Європейські посадовці зверталися до Вашингтона з проханням про більш поступове скорочення кількості військ, яке дало б урядам країн континенту достатньо часу для нарощування сучасних військових можливостей, які тривалий час забезпечували виключно Сполучені Штати, зокрема, далекобійних ракет, супутникового спостереження та літаків-заправників.
Можливе скорочення військової присутності США в Європі викликало глибоке занепокоєння серед демократів і багатьох високопоставлених республіканських законодавців США.
“Скорочення чисельності військ на 25 тисяч є неприйнятним у будь-якому разі. Неможливо забезпечити стримування Росії задешево”, — заявив один із республіканців у Конгресі, згадавши про виведення минулого року двох ротаційних бригад із Німеччини на тлі побоювань, що російська агресія в регіоні лише посилюється.
Виведення військ США з Європи та їх передислокація на територію Сполучених Штатів або в інші регіони світу може обійтися в значну суму, що дасть Конгресу важелі впливу. Законодавці можуть заблокувати або обмежити масштабні зміни у військовому розкладі в Європі, відмовивши Пентагону у фінансуванні передислокації військ та озброєння.
У законі, прийнятому торік у грудні, Конгрес США заборонив використання деяких грошей Міністерства війни, якщо чисельність військ у Європі впаде нижче 76 тисяч, або якщо США виведуть свої війська з певних об’єктів у регіоні чи відмовляться від ролі головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі. Однак за словами експертів з питань оборони та колишніх чиновників, існують способи обійти цей закон, зокрема, пояснивши виведення військ як тимчасові заходи в межах ротаційного розгортання.
Питання щодо майбутньої чисельності американських військ у Європі вже кілька місяців викликає розбіжності і в самій адміністрації Трампа. Ситуація загострилася в червні напередодні зустрічі міністрів оборони країн НАТО. Пентагон планував попередити міністрів про різке скорочення американських військ у Європі, яке стосувалося б десятків тисяч військовослужбовців, але такий крок заблокував держсекретар США Марко Рубіо, який, за інформацією ЗМІ, дізнався про цей план в останню хвилину.
З червня Державний департамент США намагається залишатися в курсі обговорень цього питання, але з мінливим успіхом, оскільки Пентагон не розглядає це як дипломатичну проблему, а виключно як військову справу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
У Трампа розглядають можливість бізнес-угод із РФ ще до завершення війни проти України — NYТ
Військова присутність США в Європі сформувалася після Другої світової війни та під час “холодної війни”, коли Сполучені Штати очолювали трансатлантичний альянс для захисту Європи від загрози з боку Радянського Союзу. Американська військова присутність, яка у 1950-х роках досягла піку в понад 400 тисяч військовослужбовців, скоротилася після закінчення “холодної війни”, але США розгорнули додаткові війська та техніку на континенті після незаконного захоплення Росією українського Кримського півострова в 2014 році та повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році.
Перегляд чисельності військ США відбувається на тлі неодноразових попереджень європейських урядів про те, що Росія становить серйозну загрозу для Європи та світу. Європейські лідери заявляють, що РФ активізувала кампанію диверсій, кібератак та інших дій гібридної кампанії по всьому континенту, спрямовану на підрив військової допомоги Україні та розкол НАТО. Також повідомлялося, що РФ оцінює можливість ескалації шляхом обмежених ударів або військових вторгнень у європейські країни НАТО, такі як країни Балтії чи Польща, розраховуючи на те, що США не втрутяться.
Чи можуть сценарії 2014-го та 2022-го повторитися, але вже в Балтії? У статті “Чому не можна ігнорувати загрози нападу Росії на країни Балтії” оглядач Володимир Кім пояснював, як працюють гібридні сценарії Кремля та чому самозаспокоєння може стати фатальним.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Трамп: домовленість про базу США в Польщі «майже» досягнута
Скорочення може становити приблизно одну третину всіх американських військ у Європі (близько 25 тисяч військових). Один американський чиновник та інше джерело, обізнане з ходом обговорень, розповіли, що скорочення може бути навіть більшим — аж до половини — 40 000 військовослужбовців.
У разі реалізації це стане найзначнішим скороченням у межах 80-тисячного військового контингенту США в Європі з часів закінчення “холодної війни” у 1990-х роках.
Серед країн, яких торкнеться це скорочення, ймовірно, будуть Німеччина, Італія та Іспанія. У цих трьох країнах дислокується основна частина американських військ у Європі, але лідери цих країн мали суперечки з президентом США Дональдом Трампом щодо війни з Іраном.
З початку свого другого терміну в Білому домі Трамп та його чиновники стверджують, що Європа повинна взяти на себе головну роль у власній обороні, спираючись на ядерний арсенал Америки, а американські війська потрібні для протидії більш нагальним загрозам з боку Китаю, Ірану та наркокартелів у Західній півкулі. Останніми місяцями Трамп, який давно ставить під сумнів цінність НАТО, різко критикував європейських партнерів за відмову приєднатися до США у війні проти Ірану.
У червні Пентагон оголосив про шестимісячний перегляд присутності американських Збройних сил у Європі. За словами американських та західних чиновників, американський генерал Алексус Гринкевич, який обіймає посаду головнокомандувача Об'єднаних сил НАТО в Європі, має представити свій аналіз міністру війни США Піту Гегсету в п’ятницю, 18 вересня.
У цьому аналізі Гринкевич, ймовірно, окреслить чотири варіанти дій, які можуть передбачати скорочення чисельності американських повітряних, морських та сухопутних або інших сил, а також, можливо, передислокацію частини військ у межах Європи до країн на східному фланзі НАТО.
6 листопада Гегсет має отримати остаточну рекомендацію, яка потім буде представлена Трампу. Будь-яке виведення військ відбуватиметься після цього.
За словами високопоставленого чиновника Пентагону та двох інших посадовців, поки що жодних рішень не ухвалено.
Перспектива різкого скорочення присутності американських військ у Європі викликала занепокоєння у законодавців обох партій США та урядів європейських країн, які побоюються, що це додасть Росії сміливості. Різке виведення військ також може кардинально змінити відносини США з головними союзниками, змусивши європейські країни налагоджувати нові партнерські зв’язки в нестабільний період, коли в Україні та на Близькому Сході вирують війни.
Противники ідеї різкого скорочення стверджують, що це зробить союзників у НАТО вразливими, спровокує російську агресію, посіє сумніви серед партнерів США в інших частинах світу та позбавить американські Збройні сили логістичних центрів, які дають змогу Сполученим Штатам швидко перекидати свої війська на Близький Схід або в Африку.
Європейські посадовці зверталися до Вашингтона з проханням про більш поступове скорочення кількості військ, яке дало б урядам країн континенту достатньо часу для нарощування сучасних військових можливостей, які тривалий час забезпечували виключно Сполучені Штати, зокрема, далекобійних ракет, супутникового спостереження та літаків-заправників.
Можливе скорочення військової присутності США в Європі викликало глибоке занепокоєння серед демократів і багатьох високопоставлених республіканських законодавців США.
“Скорочення чисельності військ на 25 тисяч є неприйнятним у будь-якому разі. Неможливо забезпечити стримування Росії задешево”, — заявив один із республіканців у Конгресі, згадавши про виведення минулого року двох ротаційних бригад із Німеччини на тлі побоювань, що російська агресія в регіоні лише посилюється.
Виведення військ США з Європи та їх передислокація на територію Сполучених Штатів або в інші регіони світу може обійтися в значну суму, що дасть Конгресу важелі впливу. Законодавці можуть заблокувати або обмежити масштабні зміни у військовому розкладі в Європі, відмовивши Пентагону у фінансуванні передислокації військ та озброєння.
У законі, прийнятому торік у грудні, Конгрес США заборонив використання деяких грошей Міністерства війни, якщо чисельність військ у Європі впаде нижче 76 тисяч, або якщо США виведуть свої війська з певних об’єктів у регіоні чи відмовляться від ролі головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі. Однак за словами експертів з питань оборони та колишніх чиновників, існують способи обійти цей закон, зокрема, пояснивши виведення військ як тимчасові заходи в межах ротаційного розгортання.
Питання щодо майбутньої чисельності американських військ у Європі вже кілька місяців викликає розбіжності і в самій адміністрації Трампа. Ситуація загострилася в червні напередодні зустрічі міністрів оборони країн НАТО. Пентагон планував попередити міністрів про різке скорочення американських військ у Європі, яке стосувалося б десятків тисяч військовослужбовців, але такий крок заблокував держсекретар США Марко Рубіо, який, за інформацією ЗМІ, дізнався про цей план в останню хвилину.
З червня Державний департамент США намагається залишатися в курсі обговорень цього питання, але з мінливим успіхом, оскільки Пентагон не розглядає це як дипломатичну проблему, а виключно як військову справу.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
У Трампа розглядають можливість бізнес-угод із РФ ще до завершення війни проти України — NYТ
Військова присутність США в Європі сформувалася після Другої світової війни та під час “холодної війни”, коли Сполучені Штати очолювали трансатлантичний альянс для захисту Європи від загрози з боку Радянського Союзу. Американська військова присутність, яка у 1950-х роках досягла піку в понад 400 тисяч військовослужбовців, скоротилася після закінчення “холодної війни”, але США розгорнули додаткові війська та техніку на континенті після незаконного захоплення Росією українського Кримського півострова в 2014 році та повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022 році.
Перегляд чисельності військ США відбувається на тлі неодноразових попереджень європейських урядів про те, що Росія становить серйозну загрозу для Європи та світу. Європейські лідери заявляють, що РФ активізувала кампанію диверсій, кібератак та інших дій гібридної кампанії по всьому континенту, спрямовану на підрив військової допомоги Україні та розкол НАТО. Також повідомлялося, що РФ оцінює можливість ескалації шляхом обмежених ударів або військових вторгнень у європейські країни НАТО, такі як країни Балтії чи Польща, розраховуючи на те, що США не втрутяться.
Чи можуть сценарії 2014-го та 2022-го повторитися, але вже в Балтії? У статті “Чому не можна ігнорувати загрози нападу Росії на країни Балтії” оглядач Володимир Кім пояснював, як працюють гібридні сценарії Кремля та чому самозаспокоєння може стати фатальним.
На околицях Кишинева прогримів вибух, тепер поліція з'ясовує, що сталося: відео
Go to zn.ua
Близько 4:20 ранку 18 вересня поліція Молдови отримала кілька повідомлень про потужний вибух на околицях Кишинева. Тепер правоохоронці з’ясовують, що це було, йдеться у повідомленні поліції.
За словами громадян, які дзвонили до правоохоронців, зазначили, що вибух було чути у південно-західній частині села Колониця, у напрямку Тохатина. Колониця — село в Молдові, яке входить до складу муниципію Кишинів та належить до сектора Чекани. Воно розташоване за 14 км від центру Кишинева.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Російські дрони залетіли до Молдови під час вильоту Зеленського до Норвегії: подробиці інциденту
«Поліцейські негайно вирушили до вказаних районів і провели перевірки в населених пунктах Колониця та Гумулешти. На даний момент не виявлено жодних предметів, слідів вибуху чи інших небезпек для населення. Водночас було доручено провести додаткові перевірки також у населених пунктах Долинне та Максимовка», — додали у поліції.
Людям правоохоронці порадили не наближатися до підозрілих предметів та інших об’єктів, якщо вони такі побачать. Поліція додаа, що треба відійти якомога далі від таких знахідок і повідомили правоохоронців.
«Поліція продовжує перевірки для з’ясування всіх обставин. Інформація є попередньою», — зазначили в поліції.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Через удар по пункту пропуску «Старокозаче» постраждав громадянин Молдови. Санду відреагувала на атаку
Напередодні повідомлялося, що румунські військові зафіксували порушення повітряного простору країни безпілотником. Для його перехоплення підняли винищувачі F-18. Безпілотник знищили близько 5:00 ранку. Інцидент стався після того, як дрон увійшов у повітряний простір Румунії з боку Молдови. Міністерство оборони Румунії повідомило, що безпілотник перебував у повітряному просторі країни приблизно 10 хвилин. У відомстві також зазначили, що дрон становив потенційну загрозу для цивільного населення.
Президентка країни Майя Санду заявила, що Росія навмисно спрямовує частину дронів у повітряний простір країни. Вона наголосила, що навіть вислання російського посла не зупинить такі порушення. За її словами, ефективніше допомагати Україні, оскільки саме підтримка Києва може вплинути на дії Москви.
За словами громадян, які дзвонили до правоохоронців, зазначили, що вибух було чути у південно-західній частині села Колониця, у напрямку Тохатина. Колониця — село в Молдові, яке входить до складу муниципію Кишинів та належить до сектора Чекани. Воно розташоване за 14 км від центру Кишинева.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Російські дрони залетіли до Молдови під час вильоту Зеленського до Норвегії: подробиці інциденту
«Поліцейські негайно вирушили до вказаних районів і провели перевірки в населених пунктах Колониця та Гумулешти. На даний момент не виявлено жодних предметів, слідів вибуху чи інших небезпек для населення. Водночас було доручено провести додаткові перевірки також у населених пунктах Долинне та Максимовка», — додали у поліції.
Людям правоохоронці порадили не наближатися до підозрілих предметів та інших об’єктів, якщо вони такі побачать. Поліція додаа, що треба відійти якомога далі від таких знахідок і повідомили правоохоронців.
«Поліція продовжує перевірки для з’ясування всіх обставин. Інформація є попередньою», — зазначили в поліції.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Через удар по пункту пропуску «Старокозаче» постраждав громадянин Молдови. Санду відреагувала на атаку
Напередодні повідомлялося, що румунські військові зафіксували порушення повітряного простору країни безпілотником. Для його перехоплення підняли винищувачі F-18. Безпілотник знищили близько 5:00 ранку. Інцидент стався після того, як дрон увійшов у повітряний простір Румунії з боку Молдови. Міністерство оборони Румунії повідомило, що безпілотник перебував у повітряному просторі країни приблизно 10 хвилин. У відомстві також зазначили, що дрон становив потенційну загрозу для цивільного населення.
Президентка країни Майя Санду заявила, що Росія навмисно спрямовує частину дронів у повітряний простір країни. Вона наголосила, що навіть вислання російського посла не зупинить такі порушення. За її словами, ефективніше допомагати Україні, оскільки саме підтримка Києва може вплинути на дії Москви.
Go to zn.uaТуск відповів Навроцькому на заяву про те, що поляки «можуть віддати територію, але не Батьківщину»
У річницю нападу Радянського Союзу на Польщу і офіційного початку Другої світової війни — 17 вересня — польський президент Кароль Навроцький заявив, нібито поляки можуть віддати територію, але не Батьківщину. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск відповів на таку заяву.
«Ми — народ, який може втратити територію, але ніколи не втратить душу; ми можемо віддати територію, але ніколи не віддамо нашу Батьківщину», — написав Навроцький у Х.
На цей допис відповів польський прем’єр Дональд Туск. Він, судячи зі свого допису, думку Навроцького не поділяє.
«Пане президенте, пропоную видалити цей допис. Ми не збираємося віддати жодного клаптика нашої території», — написав Туск.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Сікорський: Польща готує найбільший пакет військової допомоги Україні
Нагадаємо, Туск заявив, що найближчими місяцями Росія може завдати ударів безпілотниками або ракетами по країнах, які підтримують Україну, а потім представити їх як випадковість. Виступаючи в польському парламенті, Туск заявив, що оцінки розвідок НАТО, України та Польщі свідчать: найімовірніший сценарій на найближчі кілька місяців полягає в тому, що Росія посилить атаки проти України та її партнерів, зокрема Польщі.
Попередження пролунало на тлі заяви Туска про те, що найближчі осінні та зимові місяці можуть стати «трагічно критичними» для України. Очікується, що Росія безперервно завдаватиме інтенсивних ударів по великих українських містах, а також атакуватиме склади, залізничну інфраструктуру та інші логістичні об'єкти, критично важливі для оборони країни.
Останніми тижнями такі атаки посилилися й охопили західні регіони України поблизу польського кордону. Водночас Росія збільшила застосування реактивних безпілотників, які Україні складно перехоплювати.
«Ми — народ, який може втратити територію, але ніколи не втратить душу; ми можемо віддати територію, але ніколи не віддамо нашу Батьківщину», — написав Навроцький у Х.
На цей допис відповів польський прем’єр Дональд Туск. Він, судячи зі свого допису, думку Навроцького не поділяє.
«Пане президенте, пропоную видалити цей допис. Ми не збираємося віддати жодного клаптика нашої території», — написав Туск.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Сікорський: Польща готує найбільший пакет військової допомоги Україні
Нагадаємо, Туск заявив, що найближчими місяцями Росія може завдати ударів безпілотниками або ракетами по країнах, які підтримують Україну, а потім представити їх як випадковість. Виступаючи в польському парламенті, Туск заявив, що оцінки розвідок НАТО, України та Польщі свідчать: найімовірніший сценарій на найближчі кілька місяців полягає в тому, що Росія посилить атаки проти України та її партнерів, зокрема Польщі.
Попередження пролунало на тлі заяви Туска про те, що найближчі осінні та зимові місяці можуть стати «трагічно критичними» для України. Очікується, що Росія безперервно завдаватиме інтенсивних ударів по великих українських містах, а також атакуватиме склади, залізничну інфраструктуру та інші логістичні об'єкти, критично важливі для оборони країни.
Останніми тижнями такі атаки посилилися й охопили західні регіони України поблизу польського кордону. Водночас Росія збільшила застосування реактивних безпілотників, які Україні складно перехоплювати.
Росія може вдарити по східному флангу НАТО і назвати це «випадковістю» — Туск
Go to zn.ua
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск у четвер попередив, що найближчими місяцями Росія може завдати ударів безпілотниками або ракетами по країнах, які підтримують Україну, а потім представити їх як випадковість. Про це повідомляє Роlіtісо.
Виступаючи в польському парламенті, Туск заявив, що оцінки розвідок НАТО, України та Польщі свідчать: найімовірніший сценарій на найближчі кілька місяців полягає в тому, що Росія посилить атаки проти України та її партнерів, зокрема Польщі.
За словами Туска, мета Росії — послабити єдність НАТО та переконати членів Альянсу, що стаття 5 є радше теоретичною, ніж практичною.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Рютте пообіцяв посилити підтримку України після атак РФ біля кордону Польщі — АР
Відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору, збройний напад на одного члена НАТО розглядається як напад на всіх. Російські гібридні атаки, шпигунство та випадки залітання безпілотників уже випробовували межу того, що може вважатися збройним нападом.
«Існує реальний ризик того, що безпілотники або інші типи ракет можуть потрапити на територію однієї чи кількох країн НАТО на східному фланзі та завдати шкоди. А офіційна версія полягатиме в тому, що це була випадковість і що немає жодних підстав розглядати будь-яку відповідь НАТО», — заявив Туск.
Він також зазначив, що не всі політики на Заході, у Сполучених Штатах чи Європі думають про те, як захистити Польщу, Литву, Латвію чи Естонію, мріючи негайно довести, що вони непохитні союзники й прийдуть Польщі на допомогу відповідно до статті 5.
«Ви й самі це знаєте», — додав Туск.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
У США натякають, що не захищатимуть країни Балтії: як НАТО готується до нової реальності
Президент США Дональд Трамп неодноразово ставив під сумнів принцип колективної оборони.
Польський прем'єр також заявив, що деякі політики та політичні сили в Європі лише чекають приводу, щоб у разі конфлікту заявити: «Ми не збираємося помирати за Польщу, ми не збираємося помирати за Латвію чи Литву».
Попередження пролунало на тлі заяви Туска про те, що найближчі осінні та зимові місяці можуть стати «трагічно критичними» для України. Очікується, що Росія безперервно завдаватиме інтенсивних ударів по великих українських містах, а також атакуватиме склади, залізничну інфраструктуру та інші логістичні об'єкти, критично важливі для оборони країни.
«Путін ніколи не зупиняється»: у Європі закликають жорсткіше відповідати на російські атаки
Останніми тижнями такі атаки посилилися й охопили західні регіони України поблизу польського кордону. Водночас Росія збільшила застосування реактивних безпілотників, які Україні складно перехоплювати.
Виступаючи в польському парламенті, Туск заявив, що оцінки розвідок НАТО, України та Польщі свідчать: найімовірніший сценарій на найближчі кілька місяців полягає в тому, що Росія посилить атаки проти України та її партнерів, зокрема Польщі.
За словами Туска, мета Росії — послабити єдність НАТО та переконати членів Альянсу, що стаття 5 є радше теоретичною, ніж практичною.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Рютте пообіцяв посилити підтримку України після атак РФ біля кордону Польщі — АР
Відповідно до статті 5 Північноатлантичного договору, збройний напад на одного члена НАТО розглядається як напад на всіх. Російські гібридні атаки, шпигунство та випадки залітання безпілотників уже випробовували межу того, що може вважатися збройним нападом.
«Існує реальний ризик того, що безпілотники або інші типи ракет можуть потрапити на територію однієї чи кількох країн НАТО на східному фланзі та завдати шкоди. А офіційна версія полягатиме в тому, що це була випадковість і що немає жодних підстав розглядати будь-яку відповідь НАТО», — заявив Туск.
Він також зазначив, що не всі політики на Заході, у Сполучених Штатах чи Європі думають про те, як захистити Польщу, Литву, Латвію чи Естонію, мріючи негайно довести, що вони непохитні союзники й прийдуть Польщі на допомогу відповідно до статті 5.
«Ви й самі це знаєте», — додав Туск.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
У США натякають, що не захищатимуть країни Балтії: як НАТО готується до нової реальності
Президент США Дональд Трамп неодноразово ставив під сумнів принцип колективної оборони.
Польський прем'єр також заявив, що деякі політики та політичні сили в Європі лише чекають приводу, щоб у разі конфлікту заявити: «Ми не збираємося помирати за Польщу, ми не збираємося помирати за Латвію чи Литву».
Попередження пролунало на тлі заяви Туска про те, що найближчі осінні та зимові місяці можуть стати «трагічно критичними» для України. Очікується, що Росія безперервно завдаватиме інтенсивних ударів по великих українських містах, а також атакуватиме склади, залізничну інфраструктуру та інші логістичні об'єкти, критично важливі для оборони країни.
«Путін ніколи не зупиняється»: у Європі закликають жорсткіше відповідати на російські атаки
Останніми тижнями такі атаки посилилися й охопили західні регіони України поблизу польського кордону. Водночас Росія збільшила застосування реактивних безпілотників, які Україні складно перехоплювати.
Go to zn.uaСиній муар, золоті зірки та чохол: Європарламент створив церемоніальну стрічку для депутатів
Go to zn.ua
Офіційний дрескод депутатів Європейського парламенту незабаром отримає новий обов'язковий аксесуар для урочистих випадків, пише Еurасtіv.
Європарламент готується представити нову «церемоніальну стрічку», яку депутати зможуть одягати на важливі офіційні заходи. Але є нюанс: євродепутатам доведеться платити за неї самим — хоча витрати можна буде покрити з коштів, які їм виділяють на роботу офісу.
Згідно із запискою, підготовленою до засідання квесторів Європарламенту в середу, стрічки виготовлятимуть із синьої муарової тканини оттоман. На них будуть зображені 12 зірок прапора ЄС, які офіційною геральдичною мовою називаються «колом із 12 золотих п'ятикутних зірок».
Кожна стрічка постачатиметься в чохлі для зберігання.
Протокольна служба Європарламенту закупить партію таких стрічок за ціною 78,66 євро за штуку. Депутати зможуть оплачувати їх зі своєї загальної надбавки на витрати — щомісячної виплати у розмірі 4950 євро, яку кожен євродепутат отримує з бюджету ЄС.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Європейці прагнуть єдності, але втрачають віру в майбутнє Європи — дослідження
«Це не гроші парламенту, це гроші депутатів», — заявив польський євродепутат від партії «Право і справедливість» Косма Злотовський, один із квесторівЄвропарламенту.
Він сказав, що сам не збирається користуватися такою стрічкою, але припустив, що вона може більше зацікавити італійських депутатів, оскільки в Італії існує традиція носити подібний аксесуар під час офіційних заходів.
Досі Європарламент надавав депутатам список різних постачальників таких стрічок, однак тепер парламент розробив власний стандартизований дизайн.
Європарламент готується представити нову «церемоніальну стрічку», яку депутати зможуть одягати на важливі офіційні заходи. Але є нюанс: євродепутатам доведеться платити за неї самим — хоча витрати можна буде покрити з коштів, які їм виділяють на роботу офісу.
Згідно із запискою, підготовленою до засідання квесторів Європарламенту в середу, стрічки виготовлятимуть із синьої муарової тканини оттоман. На них будуть зображені 12 зірок прапора ЄС, які офіційною геральдичною мовою називаються «колом із 12 золотих п'ятикутних зірок».
Кожна стрічка постачатиметься в чохлі для зберігання.
Протокольна служба Європарламенту закупить партію таких стрічок за ціною 78,66 євро за штуку. Депутати зможуть оплачувати їх зі своєї загальної надбавки на витрати — щомісячної виплати у розмірі 4950 євро, яку кожен євродепутат отримує з бюджету ЄС.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Європейці прагнуть єдності, але втрачають віру в майбутнє Європи — дослідження
«Це не гроші парламенту, це гроші депутатів», — заявив польський євродепутат від партії «Право і справедливість» Косма Злотовський, один із квесторівЄвропарламенту.
Він сказав, що сам не збирається користуватися такою стрічкою, але припустив, що вона може більше зацікавити італійських депутатів, оскільки в Італії існує традиція носити подібний аксесуар під час офіційних заходів.
Досі Європарламент надавав депутатам список різних постачальників таких стрічок, однак тепер парламент розробив власний стандартизований дизайн.
Go to zn.uaФінляндія відпрацьовує захоплення суден через загрозу диверсій Росії у Балтійському морі
Go to zn.ua
Фінські силовики провели в Балтійському морі навчання із захоплення та обшуку судна на тлі загрози диверсій проти підводної інфраструктури. Після серії пошкоджень кабелів, телекомунікаційних ліній і газопроводів влада країни посилила готовність швидко реагувати на підозрілі судна. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Фінська влада у четвер провела в Балтійському морі навчання, під час яких силовики висадилися на цільове судно, взяли під контроль екіпаж і провели обшук. Масковані співробітники берегової охорони, поліції та збройних сил спустилися на палубу з гелікоптера за допомогою канатів, після чого перевірили приміщення судна одне за одним.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Союзники по НАТО занепокоєні тим, що Москва може здійснити саботаж кабелів і трубопроводів біля узбережжя Ірландії — Тhе Тіmеs
Командир берегової охорони Ілля Ільїн, який керував навчаннями, заявив, що такий сценарій відображає те, що Гельсінкі тепер вважає "новою нормою". Фінляндія та ширший Балтійський регіон після початку російського вторгнення в Україну у 2022 році неодноразово стикалися з пошкодженнями енергетичних кабелів, телекомунікаційних ліній і газопроводів.
"За останні два-три роки у Балтійському морі сталося кілька інцидентів, пов’язаних із пошкодженням критично важливої підводної інфраструктури. Тож ми повинні бути готові до наступної події", — сказав Ільїн.
Однією з ознак можливого пошкодження кабелю він назвав різку зміну швидкості або курсу судна під час проходження над підводною лінією. Фінська реакція на подібні інциденти поступово ставала жорсткішою. Перше підозрюване судно змогло продовжити рух до того, як влада встигла втрутитися.
Під час останнього подібного випадку судно вже вдалося взяти під контроль протягом кількох годин. Головний інспектор спецпідрозділу поліції Юха Хієтала заявив, що в разі реального виклику поліцейські, які перебувають у режимі готовності, можуть прибути на базу протягом години. Після цього їх доставляють до цілі гелікоптером або катером.
Більшість попередніх інцидентів були пов’язані із суднами, які тягнули по дну якорі. Однак фінська влада вже готується і до складніших сценаріїв. Серед можливих загроз називають дайверів, мінісубмарини та підводних роботів, які можуть переносити вибухівку.
Окремо уряд Фінляндії домагається нових повноважень для Прикордонної служби, до якої входить берегова охорона. Йдеться про право зупиняти та перевіряти судна, які можуть бути без державної належності або використовувати неправдивий прапор. Влада також хоче отримати можливість втручатися у випадках із безпілотними підводними апаратами.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Фортеця Північ: як Естонія, Фінляндія та Норвегія готуються до нападу Росії
Нагадаємо, що посилення контролю в Балтійському морі відбувається на тлі передислокації туди російських військових кораблів. У серпні Росія перекинула з Північного флоту фрегат "Адмірал Касатонов", оснащений пусковими установками для ракет "Калібр" і "Циркон", а раніше туди прибув есмінець "Адмірал Левченко". Це сталося після погроз російського диктатора Владіміра Путіна дзеркально відповідати на затримання суден російського тіньового флоту.
Окрім того, загроза морських диверсій стосується і підводної інфраструктури Великої Британії, яка залежить від кабелів і трубопроводів. Експерти вважають, що Росія могла скласти досить детальну карту цієї мережі, а британська влада називає судно Yаntаr російським розвідувальним кораблем, який збирає дані про критичні підводні об’єкти. Із Великої Британії виходить близько 60 комплектів підводних кабелів, через які передаються дані, а також працюють трубопроводи для постачання газу з континенту.
Фінська влада у четвер провела в Балтійському морі навчання, під час яких силовики висадилися на цільове судно, взяли під контроль екіпаж і провели обшук. Масковані співробітники берегової охорони, поліції та збройних сил спустилися на палубу з гелікоптера за допомогою канатів, після чого перевірили приміщення судна одне за одним.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Союзники по НАТО занепокоєні тим, що Москва може здійснити саботаж кабелів і трубопроводів біля узбережжя Ірландії — Тhе Тіmеs
Командир берегової охорони Ілля Ільїн, який керував навчаннями, заявив, що такий сценарій відображає те, що Гельсінкі тепер вважає "новою нормою". Фінляндія та ширший Балтійський регіон після початку російського вторгнення в Україну у 2022 році неодноразово стикалися з пошкодженнями енергетичних кабелів, телекомунікаційних ліній і газопроводів.
"За останні два-три роки у Балтійському морі сталося кілька інцидентів, пов’язаних із пошкодженням критично важливої підводної інфраструктури. Тож ми повинні бути готові до наступної події", — сказав Ільїн.
Однією з ознак можливого пошкодження кабелю він назвав різку зміну швидкості або курсу судна під час проходження над підводною лінією. Фінська реакція на подібні інциденти поступово ставала жорсткішою. Перше підозрюване судно змогло продовжити рух до того, як влада встигла втрутитися.
Під час останнього подібного випадку судно вже вдалося взяти під контроль протягом кількох годин. Головний інспектор спецпідрозділу поліції Юха Хієтала заявив, що в разі реального виклику поліцейські, які перебувають у режимі готовності, можуть прибути на базу протягом години. Після цього їх доставляють до цілі гелікоптером або катером.
Більшість попередніх інцидентів були пов’язані із суднами, які тягнули по дну якорі. Однак фінська влада вже готується і до складніших сценаріїв. Серед можливих загроз називають дайверів, мінісубмарини та підводних роботів, які можуть переносити вибухівку.
Окремо уряд Фінляндії домагається нових повноважень для Прикордонної служби, до якої входить берегова охорона. Йдеться про право зупиняти та перевіряти судна, які можуть бути без державної належності або використовувати неправдивий прапор. Влада також хоче отримати можливість втручатися у випадках із безпілотними підводними апаратами.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Фортеця Північ: як Естонія, Фінляндія та Норвегія готуються до нападу Росії
Нагадаємо, що посилення контролю в Балтійському морі відбувається на тлі передислокації туди російських військових кораблів. У серпні Росія перекинула з Північного флоту фрегат "Адмірал Касатонов", оснащений пусковими установками для ракет "Калібр" і "Циркон", а раніше туди прибув есмінець "Адмірал Левченко". Це сталося після погроз російського диктатора Владіміра Путіна дзеркально відповідати на затримання суден російського тіньового флоту.
Окрім того, загроза морських диверсій стосується і підводної інфраструктури Великої Британії, яка залежить від кабелів і трубопроводів. Експерти вважають, що Росія могла скласти досить детальну карту цієї мережі, а британська влада називає судно Yаntаr російським розвідувальним кораблем, який збирає дані про критичні підводні об’єкти. Із Великої Британії виходить близько 60 комплектів підводних кабелів, через які передаються дані, а також працюють трубопроводи для постачання газу з континенту.
Go to zn.uaAbout news channel
Новини дня. Ексклюзивні коментарі, думки, аналітика та головні події України і світу на сайті Дзеркало тижня
All publications are taken from public RSS feeds in order to organize transitions for further reading of full news texts on the site.
Responsible: editorial office of the site zn.ua.