Дзеркало Тижня

У Хорватії неподалік міста Рієки вантажний потяг приватної компанії "Трансагент" зазнав аварії. Серйозна аварія сталася зранку 10 жовтня на в'їзді до станції Меджа. Одинадцять вагонів, які, ймовірно, перевозили зерно з України, перевернулись. Наразі залізничне сполучення на цій ділянці призупинили. Про це повідомляє портал Теklіс.hr.
Машиніст перед аварією повідомив диспетчеру про відмову гальм і неможливість зупинити потяг. 40-річний працівник Хорватських залізниць Вінко Борас, який живе тут 28 років, повідомив, що поїзд зупинився у метрі від його будинку. 
«Мені пощастило, хоча мене це теж шокувало. Але що я можу вдіяти? Це ризик, на який я пішов, вирішивши жити поруч із залізницею», — розповів Борас.
Завмерлі порти, зерно у сховищах та брак локомотивів: скільки Україні може коштувати блокада Чорного моря
Він додав, що це перша відома йому аварія в цьому місці, раніше інциденти вже траплялись на інших ділянках залізниці, де був перепад висот.
Працівники Хорватських залізниць заявили, що на усунення наслідків аварії знадобиться деякий час, оскільки потяг зійшов із рейок на розвилці, де колії розходяться у трьох напрямках. Після відновлення колій  до місця аварії зможуть підігнати залізничні крани. 
Міністр морського транспорту та інфраструктури Хорватії Олег Буткович зазначив, що причиною аварії не могла стати несправність залізничної інфраструктури. Тож основними версіями залишаються технічна несправність потяга та людська помилка.
Водночас представник профспілки Маріо Грбешич наголосив, що подібні інциденти трапляються надто часто, і висловив сумніви щодо технічного стану потягів, які експлуатують на хорватській залізниці.Точну причину сходження потяга з рейок встановлять після завершення офіційного розслідування. 
Нагадаємо, наприкінці червня 2022 року схожа аварія трапилась в Румунії. Тоді 11 вагонів із зерном з України зійшли з рейок.
Зауважимо, за результатами врожаю в 2026 році  Україна має значні запаси зерна, але через блокування чорноморських портів, дорожчу логістику та обмеження транзиту дедалі складніше перетворювати врожай на експортну виручку.

У Варшаві 21-річна дівчина у суботу, 10 жовтня, поранила ножем трьох людей у ​​комплексі шкіл для дорослих. Наразі правоохоронці не можуть підтвердити, що напад пов'язаний із низкою атак на школи, які відбулися упродовж останніх днів, повідомив речник Варшавського головного управління поліції Яцек Вішневський, передає Роlskа аgеnсjа рrаsоwа.
Зазначається, що внаслідок нападу постраждалу 17-річну дівчину доставили до лікарні з порізами передпліччя, її стан не загрожує життю. Двоє інших дівчат віком 17 та 24 років отримали легкі травми, які не потребують госпіталізації.
За словами речника, 21-річна нападниця є ученицею школи, де стався інцидент, а постраждалі прийшли, щоб подати документи до навчального закладу. Інцидент стався біля приміщення школи, яке було відкрите через заняття, що проходили в суботу. Приборкати нападницю та вилучити у неї небезпечну зброю допоміг працівник школи.
«Нападницю затримано, і зараз її допитують у відділку поліції Праги. Наразі нам невідомий мотив жінки. Жінка... відмовилася співпрацювати, не повідомила... чому вона скоїла напад», – зазначив речник поліції.
Він додав, що попередні результати вказують на те, що нападниця та жертви не знали одне одного. Усі вони мають польське походження.
Три місяці під вартою в психіатрії: суд у Польщі обрав запобіжний захід українцю, який напав на монастир
У суботу вранці поліція повідомила на порталі Х, що після низки нападів у школах Мазовецького воєводства по всій Польщі тривають операції для забезпечення безпеки дітей, молоді та всіх працівників навчальних закладів. Зокрема, поліція перевірила 50 тисяч закладів. Зафіксовано 231 випадок, повʼязаний з погрозами атак на школи, та затримано 76 людей. 
За останні дні в школах Мазовецького воєводства сталася низка нападів. Зокрема, у четвер у початковій школі в Лещидол-Новінах 15-річний підліток напав на трьох людей, зокрема на 37-річного працівника, який загинув. Напередодні в комплексі професійно-технічного училища № 4 в Остроленці 19-річний учень поранив ножем дев'ятьох людей, зокрема п'ятьох учнів та двох вчителів. У нього також виявили рюкзак із саморобною вибухівкою.
Поліція також запобігла можливому нападу в школі в Серпці. 17-річному хлопцеві, якого заарештували за погрозу «зробити щось погане», висунули звинувачення та відправили під варту на два місяці.
Через ці інциденти школи та дошкільні заклади Мазовецького воєводства у п'ятницю взяла під додатковий нагляд поліція за підтримки муніципальної охорони.

Американський сенатор-демократ Кріс Мерфі розкритикував домовленість президента США Дональда Трампа з російським диктатором Владіміром Путіним про постачання мільйонів тонн російського дизельного пального на американський і світовий ринки. На думку сенатора, таким чином Вашингтон фактично допомагає фінансувати російську війну проти України. 
«Уряд Сполучених Штатів тепер фінансує тероризм, спонсорований державою. Я знаю, що це звучить політично і перебільшено, але це фактично правда. Росія навмисно здійснює масштабні атаки на цивільних осіб в Україні, а Трамп навмисно фінансує їхні зусилля», — написав Мерфі в Х.

Тhе Unіtеd Stаtеs gоvеrnmеnt іs nоw а fundеr оf stаtе sроnsоrеd tеrrоrіsm. І knоw thаt sоunds роlіtісаl аnd hyреrbоlіс, but іt іs fасtuаlly truе. Russіа іs іntеntіоnаlly tаrgеtіng сіvіlіаns іn Ukrаіnе аt sсаlе, аnd Тrumр іs іntеntіоnаlly fundіng thеіr еffоrts.
— Сhrіs Мurрhy 🟧 (@СhrіsМurрhyСТ) Осtоbеr 10, 2026



Напередодні Трамп повідомив, що провів із Путіним «дуже успішну розмову», після якої Росія погодилася негайно поставити понад 300 тисяч тонн дизельного пального на ринок США та світовий ринок.
За словами американського президента, ще 500 тисяч тонн Москва має поставити у листопаді, потім ще 1 млн тонн, а згодом, залежно від стану російських нафтопереробних заводів, — додаткові 3 млн тонн. Загалом оголошений обсяг може сягнути близько 4,8 млн тонн дизелю.
Трамп пояснив домовленість прагненням знизити ціни на пальне в США. Він заявив, що дешевший дизель для американців, особливо фермерів, власників ранчо та далекобійників, є одним із його головних пріоритетів.
У цей час українська переговорна команда разом із європейськими партнерами перебувала у Маямі, де проводила зустріч із спецпредставником США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнеров щодо обговорення шляхів завершення війни.
Зеленський: дозвіл на експорт російського дизелю зараз найкраще чутно в Києві
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українську команду фактично використали як «прикриття» для паралельних домовленостей Вашингтона з Москвою. Зустріч у Маямі була завершена достроково.
У розмові з Ахіоs Зеленський назвав рішення Трампа нечесним і порівняв його з подарунком Путіну на день народження.
Сьогодні увечері Дональд Трамп заявив, що Україні потрібен новий президент, здатний домовитися про завершення війни. Він звинуватив Володимира Зеленського в недостатніх зусиллях для досягнення угоди та високих цінах на дизель у США.

Речник уряду Німеччини Штефан Корнеліус заявив, що Берлін збереже санкції проти Росії через її війну проти України. Німецький уряд працюватиме з європейськими партнерами над додатковими обмеженнями та продовжить допомогу Києву. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Німеччина 10 жовтня підтвердила, що американське рішення щодо російського пального не змінить її санкційної політики. Обмеження, запроваджені через війну Росії проти України, залишатимуться чинними. Речник федерального уряду Штефан Корнеліус повідомив, що Берлін узяв до відома рішення Вашингтона стосовно постачання дизелю з РФ.
«Дуже успішна розмова» з Путіним: Трамп зняв санкції з російського дизелю
«Федеральний уряд залишається відданим рішенню щодо санкцій проти Росії та працює з європейськими партнерами над подальшими санкціями», — заявив Корнеліус.
Він наголосив, що позиція Німеччини залишається чіткою. Допомога Україні триватиме в тому самому обсязі, а дипломатичні зусилля для пошуку врегулювання продовжаться. Напередодні, 9 жовтня, президент США Дональд Трамп заявив, що Москва погодилася постачати дизельне пальне на світовий ринок, щоб сприяти зниженню цін. Для цього його адміністрація тимчасово скасувала американські санкції на російське пальне. Ці обмеження мали скоротити доходи Росії, які вона використовує для фінансування війни проти України.
Світова вартість дизелю наблизилася до рекордних показників. Його використовують у сільському господарстві, для опалення житла та вантажних перевезень. Подорожчання створює політичні ризики для однопартійців Трампа перед виборами до Конгресу, запланованими на 3 листопада. Голосування визначить, чи зможуть республіканці зберегти свою незначну перевагу в законодавчому органі США.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц, який минулими вихідними відвідав Київ, неодноразово запевняв, що його країна не скорочуватиме підтримку українського уряду. Німеччина є найбільшим європейським донором України.
Зеленський: дозвіл на експорт російського дизелю зараз найкраще чутно в Києві
Нагадаємо, що президент України Володимир Зеленський 10 жовтня обговорив послаблення санкцій на російський дизель із лідерами Франції та Фінляндії. Розмова з президентом Франції Емманюелем Макроном відбувалася під час російської балістичної атаки на Київ. Зеленський наголосив на потребі додаткових пакетів ППО та посилення тиску на Росію. Із президентом Фінляндії Александром Стуббом він обговорив ризик фінансування подальшої агресії за рахунок додаткових доходів від експорту нафтопродуктів.
Окрім того, до східного узбережжя США наближається танкер МІNЕRVА ZЕN, який, імовірно, перевозить першу партію російського дизеля після послаблення санкцій. Про це повідомила морська аналітикиня Мішель Візе Бокманн із посиланням на дані компанії Vоrtеха. За її оцінкою, судно має прибути до США протягом 48–72 годин. Воно залишило Санкт-Петербург 22 вересня, задовго до оголошення домовленості Дональда Трампа з російським диктатором Владіміром Путіним.

Іспанія та Греція відмовляються передавати Україні ракети до систем Раtrіоt, гарантійний строк яких добігає кінця. За оцінками видання, лише Греція має щонайменше 200 таких ракет. Київ просить передати їх, побоюючись найжорстокіших за всю війну далекобійних ударів Росії по енергосистемі цієї зими, повідомляє Тhе Теlеgrарh.
Дві країни НАТО мають одні з найбільших у Європі запасів цих перехоплювачів. Йдеться про ракети РАС-2, у яких у Греції добігає кінця 23-річний гарантійний строк. Скільки таких ракет має Іспанія, невідомо. Минулого місяця міністр закордонних справ країни оголосив, що Мадрид передасть Україні п'ять перехоплювачів.
Представники НАТО та ЄС намагаються переконати обидві країни передати Україні ракети, гарантійний строк яких скоро закінчиться. Публічно ці країни не називають, щоб не відштовхнути їх. Один із дипломатів, з яким поспілкувалося видання, розповів, що союзники запитують: «Як ми можемо допомогти вам ухвалити це рішення?» За його словами, «було б логічно, якби принаймні ті перехоплювачі, строк придатності яких спливає, дісталися Україні».
Деталі з України, збирання в Німеччині: у Rеutеrs дізналися три варіанти виробництва ракет Раtrіоt для ЗСУ
Минулого місяця цю тему на зустрічі в Ірландії порушила й головна дипломатка ЄС Кая Каллас. «Ми знаємо, що в деяких країн є перехоплювачі, строк придатності яких скоро спливе. Тож було б дуже добре, якби їх віддали Україні», — сказала вона.
Після закінчення гарантійного строку ракети потрібно повторно сертифікувати. Для цього замінюють компоненти, термін служби яких сплив, наприклад батареї чи ракетні двигуни, а решту перевіряють. Ракети можуть працювати й після завершення гарантії, пояснив Фабіан Гоффман, експерт із ракет Університету Осло. Однак тоді виробник уже не відповідає за можливі збої.
Раtrіоt є, ракет немає: Україна залишилася без захисту від російської балістики — Fіnаnсіаl Тіmеs
Україні потрібно більше перехоплювачів Раtrіоt, щоб пережити зимову кампанію російських атак. За словами президента України Володимира Зеленського, країні потрібно від 300 до 360 таких ракет. Українські чиновники оприлюднили перехоплені, за їхніми словами, російські плани нової кампанії. Вона має зруйнувати енергосистему, залишити міста без світла й випробувати стійкість людей. Київ припускає, що Росія випустить 1 тис. ракет, дронів і бомб по електропідстанціях, гідро- й теплових електростанціях, а також інфраструктурі трьох АЕС, які працюють в Україні.
Україна отримала через РURL 90% ракет до ППО — Рютте
Україна намагається отримати від союзників додаткові ракети до Раtrіоt, оскільки наявних запасів не вистачає для відбиття російських балістичних атак. У вересні головна дипломатка ЄС Кая Каллас закликала країни Євросоюзу передати Україні ракети зі своїх складів, зокрема ті, термін зберігання яких спливає. Вона також наголошувала, що наявні запаси потрібно використати, поки виробники нарощують випуск озброєння.
Швидко поповнити український арсенал складно через дефіцит ракет Раtrіоt у світі. Виробничі потужності не встигають за попитом, а розширення виробництва потребує часу.

Чорногорія видворяє з країни учасників російської гібридної мережі “Рыбарь”, зокрема її засновника Міхаіла Звінчука. Їх визнали загрозою нацбезпеці, пише видання Vіjеstі з посиланням на заяву поліції. 
Там зазначено, що сьогодні поліція спільно з Агентством національної безпеки та за підтримки міжнародних партнерів провела скоординовану операцію, “спрямовану на запобігання, виявлення та нейтралізацію незаконної діяльності на території Чорногорії”.
У поліції розповіли, що під час операції викрили та затримали п’ятьох громадян Росії: Міхаіла Звінчука, Валєрію Звінчук, Сєргєя Бєлоуса, Павєла Лекаторчука та Кіру Дорошенко. Вони в’їхали на територію Чорногорії менше ніж два дні тому.
“За результатами кримінального, оперативного та розвідувального розслідування було встановлено, що ці люди не можуть продовжувати перебувати в Чорногорії, і відповідно до закону про іноземців було прийнято рішення про їх вислання з міркувань національної та внутрішньої безпеки”, — поінформували у поліції.
Крім того, у громадян Росії виявили та вилучили сучасне цифрове обладнання та пристрої, зокрема обладнання з високою роздільною здатністю, дрон, фотоапарат, камеру GоРrо, а також кілька мобільних телефонів. Вилучене обладнання направлять на експертизу для встановлення мети використання на території Чорногорії.
“Завдяки своєчасній та скоординованій реакції органи сектору безпеки та розвідки запобігли потенційно шкідливим діям цих осіб на території Чорногорії. Це підтверджує відданість цих інституцій послідовному застосуванню закону, захисту національної безпеки та зміцненню верховенства права як ключових принципів, на яких ґрунтується європейська інтеграція, та фундаментальних цінностей сучасної Європи”, — йдеться у заяві.
Раніше чорногорські ЗМІ писали, що Михайло Звінчук є полковником ГРУ, який займається гібридними операціями, а його дружина Валерія перебуває в санкційному списку Великої Британії.
У 2018 році Звінчук разом із Денисом Щукіним заснував “Рыбарь”, який згодом став одним із найвпливовіших російських військових каналів у Теlеgrаm. Західні інституції пов’язують цей канал із поширенням проросійських наративів, пропагандистською діяльністю та операціями інформаційного впливу.
З червня 2023 року Звінчук перебуває під санкціями Євросоюзу.
У 2024 році Держдепартамент США призначив винагороду в розмірі 10 мільйонів доларів за дані, що допоможуть ідентифікувати учасників “Рыбаря”. За даними американського уряду, ресурс отримує фінансування від держкорпорації “Ростех” і використовує мережі ботів у соцмережах для розпалювання внутрішніх конфліктів у США.

Колишній прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заперечив, що наказував захопити в березні український конвой, який віз готівку й золото для банківської системи України. Він стверджує, що рейд організували самі правоохоронці. Раніше колишній високопосадовий прокурор заявив, що рейд замовили з політичних мотивів, а угорські ЗМІ писали, що наказ віддав сам Орбан, повідомляє Вlооmbеrg.
«Вони діяли на власний розсуд», — написав Орбан у Fасеbооk про правоохоронні органи, які брали участь у рейді. Без жодних доказів він повторив, що конвой був незаконним. «Якби було потрібно, я б віддав наказ», — додав він і заявив, що причетні посадовці «заслуговують на визнання й винагороду за свою роботу».
Інцидент стався наприкінці виборчої кампанії, у якій Орбан подавав Україну як ворожу державу, що прагне втягнути Будапешт у війну з Росією. Антитерористична поліція зупинила звичайне перевезення готівки та золотих злитків з Австрії, призначених для поповнення банківської системи України, і ненадовго затримала охоронців вантажу.
Якщо такі накази справді віддавали, вони можуть мати кримінальні наслідки. Версія про наказ згори вписувалася в передвиборчу розповідь партії Орбана «Фідес» про небезпечного сусіда на сході.
Після поразки Орбана на виборах слідство допитало як підозрюваного Яноша Гайду у справі про незаконне затримання охоронців конвою. Гайду тоді очолював антитерористичну службу Угорщини й давно вважався союзником Орбана. Після звільнення новим урядом Гайду повернувся на посаду, яку обіймав до того, як Орбан 16 років тому став прем'єром: він знову керує службою безпеки партії.
Угорщина повернула Україні викрадені гроші "Ощадбанку" — Зеленський
Угорська влада спершу подала рейд як операцію проти відмивання грошей: податкова та митна служба заявила про підозру у відмиванні грошей, а тодішній міністр закордонних справ Петер Сійярто без жодних доказів припустив, що інкасатори могли возити гроші «української військової мафії». Інкасаторів відпустили наступного вечора, а гроші й золото Угорщина повернула лише 6 травня.
Нова влада діяла інакше: у червні прем'єр Петер Мадяр анонсував відставку генпрокурора, призначеного за часів Орбана, а в серпні податкова служба закрила справу проти інкасаторів. Слідство встановило, що 40 млн доларів, 35 млн євро та 9 кг золота мають законне походження.

Литва запропонує Євросоюзу заборонити транзит російського зерна через його порти та інфраструктуру. Вільнюс також хоче внести до санкційного списку російських аграрних олігархів, які підтримують війну проти України. Росія б'є по українських зернових портах і краде зерно на окупованих територіях. Своє зерно вона натомість експортує через європейські порти, повідомляє прем'єр-міністр Литви Міндаугас Сінкявічюс.
«Ми не дозволимо, щоб російська воєнна машина наживалася, використовуючи нашу інфраструктуру як ворота на світові ринки», — наголосив прем'єр.
Сінкявічюс називає неприйнятним те, що Росія використовує для експорту європейські порти та інфраструктуру, зокрема країн Балтії. Досі це терпіли, бо санкції ЄС не поширюються на продовольство. Країни Балтії вже намагаються зупинити такий транзит, додає він. Цю тему Сінкявічюс не раз обговорював із прем'єр-міністром Латвії, і їхні позиції збігаються. Проте потрібні й рішення на рівні ЄС.
Сам Сінкявічюс уже доручив підпорядкованим установам посилити контроль за походженням зерна, щоб через Литву не провозили вкрадене в Україні або змішане з іншим. Правоохоронці аналізують зв'язки компаній, які експортують зерно. Вони з'ясовують, чи не порушують ці компанії інші санкції та чи не співпрацюють з олігархами, які відкрито підтримують і фінансують війну. Підприємства стратегічної інфраструктури теж переглядають послуги для таких компаній і оцінюють, чи не загрожує ця співпраця національній безпеці.
За словами Сінкявічюса, Росія посилює агресію проти України й атакує портові термінали, через які Україна експортує зерно, а також судна, що його перевозять. Так Москва прагне перешкодити експорту й завдати Україні економічних збитків.
Аграрний експорт України просів через атаки РФ: зерно вивозять лише на 20% від потреби
Україна готова обговорити з Росією «зернове перемир'я», яке зупинило б удари по портах і зерносховищах, заявив у вересні віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов. Латвія тим часом уже заборонила імпорт сільгосппродукції з Росії та Білорусі.
Через російські удари по портах український експорт зерна різко впав. У перші два тижні серпня він скоротився на 75% порівняно з минулим роком.
Про те, які масштаби кризи загрожують бізнесу, пише Олексій Кущ, економіст і фінансовий аналітик, у статті «Морські ворота на замку. Скільки Україна втратить через блокаду одеських портів».

У п'ятницю в Брюсселі поблизу багатотисячної демонстрації проти урядових скорочень видатків сотні молодих людей вступили в сутички з правоохоронцями. Школярі франкомовної частини Бельгії вже кілька днів виступають проти скорочення бюджету на освіту, а приклад їм подали протести у Франції. За словами поліції, частина молоді була в масках і нападала на правоохоронців із палицями та пляшками, повідомляє Dеr Sріеgеl.
Правоохоронці застосували водомети й сльозогінний газ. За словами поліції, до учасників демонстрації приєдналися сотні підлітків.


Бельгійські профспілки закликали до страйку й акцій протесту проти планів уряду скоротити видатки. За даними поліції, біля історичного центру Брюсселя зібралося близько 30 тис. людей. Влада наголосила, що сама демонстрація минула мирно. Проте там, де зібралися підлітки, ситуація поступово загострювалася, і почалися серйозні безлади.
Невдовзі по обіді поліція Брюсселя оголосила, що узгоджена хода завершилася. Журналісти повідомляли про повторні сутички демонстрантів із поліцією. У кварталі Маролль підлітки зводили барикади на вулицях.
Протести школярів у Франції переросли у сутички з поліцією: затримано понад 5 тисяч людей
Досі центром шкільних протестів був Льєж, за 100 км на схід від Брюсселя. Лише в понеділок там легко поранили понад 20 поліцейських, повідомляє агентство Веlgа. Учасники, за його даними, кидали в правоохоронців каміння та петарди. Від початку протестів, у четвер тиждень тому, було чимало затримань, вуличних блокад, невеликих пожеж і розбитих вітрин.
Прем'єр-міністр Бельгії Барт Де Вевер ще в жовтні 2025 року заявляв, що тижнями веде переговори, щоб знайти 10 млрд євро для бюджету.

Магазини датської мережі ІКЕА можуть перетворитись на прихистки чи навіть лікарні в разі відключення електроенергії, повені чи нападу на об’єкти критичної інфраструктури. Їхні ресторани зможуть забезпечувати харчування, а генератори підтримувати функціонування будівель, розповів Rеutеrs керівник служби безпеки мережі Торбен Мортенсен. 
Агентство зазначає, що ця ідея відображає більш широкі зміни в підході Європи до питань безпеки: уряди дедалі частіше звертають увагу не лише на збройні сили та служби екстреної допомоги, а й на підприємства, які можуть допомогти забезпечити функціонування суспільства під час кризи. І хвиля підозр у саботажі, кібератаках та інших інцидент ах, які європейські чиновники пов’язують із російською гібридною війною, додала гостроти цим зусиллям. 
⁠Розвідувальна служба Данії уже попередила, що Росія, ймовірно, посилить таку діяльність проти країн НАТО та інших західних держав у найближчі місяці, хоча Москва ці звинувачення заперечує.
«Ми хочемо бути добрими сусідами. Ми хочемо бути компанією, яка зможе підтримати суспільство у разі кризи», — сказав Мортенсен, коментуючи підхід компанії. 
Британія та Німеччина створюють партнерство для протидії гібридним загрозам з боку Росії
Європейський Союз загалом заохочує держави-члени тісніше співпрацювати з бізнесом у рамках своєї Стратегії Союзу з питань готовності, започаткованої в березні 2025 року. ІКЕА входить до складу Данської корпоративної коаліції з питань готовності до криз — мережі, яка структурує дані про те, що приватні компанії можуть надати в надзвичайних ситуаціях: від ліжок і продовольчих запасів до вантажівок та спеціалізованого персоналу.
«ІКЕА — дуже хороший приклад, адже ніхто б природно не включив цю компанію до списку кризових ресурсів… У магазині ІКЕА є простір, товари, харчові запаси та генератори», — зазначила генеральна директорка мережі Мая Бролоес.
Ця концепція не є суто теоретичною. Під час повеней у іспанській Валенсії в жовтні 2024 року ІКЕА перетворила один зі своїх магазинів на притулок для понад 600 осіб.
Рітейлер зазначив, що не має глобальної програми готовності до надзвичайних ситуацій і що такі заходи координуються окремо в кожній країні.
Інші датські рітейлери також готуються до надзвичайних ситуацій. Найбільший оператор супермаркетів у Данії Sаllіng Grоuр невдовзі відкриє перший із 51 магазинів, спроектованих так, щоб працювати до 48 годин без електроенергії та доступу до Інтернету.
Ця тенденція поширюється за межі Данії. В Естонії закон зобов’язує 300 компаній забезпечувати функціонування критично важливих послуг під час кризи, тоді як у Фінляндії існує мережа органів влади, НУО та компаній, відповідальних за безпеку постачання. У Польщі деякі компанії згідно із законом зобов’язані надавати збройним силам свої транспортні засоби, техніку та майно в разі кризи.
Данська розвідка попередила про нові загрози з боку Росії для НАТО
Данська мережа налічує понад 200 компаній, у яких працює понад 300 000 осіб — від роздрібних мереж і будівельних груп до телекомунікаційних провайдерів.
«Якщо трапиться криза, у владних органів буде місце, куди можна звернутися, і ми знайдемо компанії, які зможуть допомогти», — сказала Бролоес.
Вона зазначила, що зараз створюється державна система компенсацій, розмір відшкодування за якою визначатиметься в кожному конкретному випадку. Мережа вже брала участь у навчаннях з підготовки до надзвичайних ситуацій разом із державними органами, але на практиці ще не стикалася з серйозною реальною надзвичайною ситуацією.
Україна добре знає, що означає бути готовими до воєнної кризи. Але чи обов’язково країні спочатку пережити війну, щоб навчитися цієї готовності? У Великій Британії популярний кадетський рух — тисячі підлітків навчаються першої допомоги, навігації, поводження зі зброєю, розвивають дисципліну, витривалість і лідерські навички. І все це — без зобов’язання в майбутньому піти до армії. Як працює ця система — в статті «Британські кадети: як мирне суспільство готує молодь до криз і чого може навчитися Україна» розповідає українська вчителька Надія Майбогіна.

Керівника відділу журналістських розслідувань «Української правди» Михайла Ткача утримують у Відні, куди він поїхав на редакційне завдання. Разом із ним до Австрії вирушив колега Ярослав Бондаренко, і його місцеперебування редакції невідоме. Видання вважає це незаконним і вимагає негайно звільнити Ткача та пояснити дії австрійських правоохоронців, повідомляє «Українська правда».
Прямого зв'язку з Ткачем редакція не має. За наявною інформацією, журналіста доставили до місця утримання, з ним контактує адвокатка. Щодо місцеперебування Бондаренка в редакції теж не знають: вона вимагає негайно встановити, де він, і переконатися, що він у безпеці.
Про інцидент редакція поінформувала посольство України в Австрії та посольство Австрії в Україні. Українських дипломатів просять терміново вжити всіх необхідних заходів для захисту журналістів, з'ясування їхнього місцеперебування та сприяння у звільненні Ткача. Австрійську владу закликають негайно пояснити підстави затримання, забезпечити Ткачу доступ до правової та консульської допомоги, а також можливість зв'язатися з редакцією та близькими. Окремо «Українська правда» звернулася до міжнародних журналістських і правозахисних організацій із проханням підтримати колег.
«Михайло та Ярослав поїхали до Відня виконувати свою роботу», — наголосила головна редакторка видання Севгіль Мусаєва. За її словами, безпека журналістів і право на професійну діяльність мають бути гарантовані, а від австрійської влади редакція очікує невідкладних дій, прозорих пояснень і дотримання всіх прав своїх колег.
Медіарух заявив про зростання системного тиску на незалежних журналістів в Україні
Для Ткача це не перше затримання за кордоном під час роботи. У лютому 2024 року польська поліція кілька годин утримувала його та оператора Ярослава Бондаренка біля польсько-білоруського кордону, де вони знімали матеріал про транзит товарів із Росії та Білорусі. Журналістів відпустили після втручання посольства України в Польщі.

Колишній посол України в Хорватії Олександр Левченко на пресконференції в Загребі заявив, що у справі українця Володимира Журавльова «щось не так». Суд у Пулі вже дозволив екстрадицію Журавльова до Німеччини, яка підозрює його у воєнному злочині через підрив газопроводів «Північний потік», повідомляє Vеčеrnjі lіst.
«Я не представляю українську державу, але представляю українське суспільство і кажу вам, що тут щось не так», — заявив Левченко. Він запитав: «А хто був убитий або фізично постраждав, якщо це воєнний злочин? Ніхто. А який корабель, можливо, постраждав під час проходження? Жоден». Після цього пообіцяв показати, як виглядає воєнний злочин, і продемонстрував фотографії російських ударів по цивільних об'єктах у Києві, Краматорську та інших містах.
Слова про «щось не так» Левченко пов'язав із візитом канцлера Німеччини Фрідріха Мерца до Києва. У неділю, 4 жовтня, Росія завдала удару по дуже завантаженому мосту в Києві в день приїзду Мерца до президента України Володимира Зеленського. «Ми бачимо, що тут відбуваються якісь дивні речі. У той самий час, коли заарештованого тут звинувачують у воєнному злочині, приїжджає федеральний канцлер і оголошує про подальшу допомогу Україні на 1,3 млрд євро», — припустив Левченко.
Німеччина підозрює Журавльова в тому, що як водолаз він брав участь у групі українців, яка у вересні 2022 року підірвала російсько-німецький газопровід «Північний потік». Суд у Пулі виніс рішення на підставі європейського ордера на арешт, а апеляцію зараз розглядає Вищий кримінальний суд Хорватії.
Підозрюваний у справі Nоrd Strеаm заявляв про службу в ЗСУ
Адвокат Журавльова Іван Гржич відповів на запитання, чи шкодує його підзахисний, що виїхав за межі Польщі. «Не можу стверджувати, що він шкодує, але сам факт позбавлення його свободи його аж ніяк не влаштовує», — сказав адвокат. За словами Гржича, ні польський, ні хорватський суд не оцінювали вину Журавльова по суті, але польський суд остаточно відмовив у видачі. Журавльов поклався на це рішення і вважав, що жодна інша країна ЄС не видасть його за тим самим ордером. Тепер захист займається новим європейським ордером на арешт від серпня 2026 року.
Було встановлено чотири бомби: ЗМІ дізналися нові деталі підриву "Північного потоку"
Рішення польського суду не зобов'язує ні хорватський, ні інші суди ЄС, бо кожна держава розглядає європейський ордер за власним кримінальним законодавством, пояснив Гржич. Проте практика Суду ЄС передбачає, що деякі висновки з рішення іншої держави треба враховувати, коли той самий ордер розглядають повторно.
Журавльова затримали в Пулі 19 серпня за європейським ордером на арешт, а наступного дня суд взяв його під варту. Захист тоді наголошував, що Німеччина вимагає видачі на підставі тих самих фактів і тієї самої правової кваліфікації, які вже відхилили в Польщі. Варшавський суд справді відмовив у екстрадиції і звільнив Журавльова 17 жовтня 2025 року, а польський прем'єр Дональд Туск назвав це рішення справедливим.
Німецькі слідчі підозрюють у підриві газопроводів сімох українців. Німеччина вже висунула обвинувачення одному з них, якого передали з Італії.
Про те, що «Північні потоки» були законною військовою ціллю, у статті ZN.UА «Легітимна ціль: військова природа атаки на Північні потоки» пишуть адвокати Микола Катеринчук і Світлана Кустова, партнери адвокатської компанії «Катеринчук, Моор і Партнери».

Президент Європейської ради Антоніу Кошта запросив президента України Володимира Зеленського особисто приїхати на саміт ЄС у Брюсселі 15–16 жовтня. Кошта також заявив, що Євросоюз очікує відкриття двох переговорних кластерів про вступ України наступного тижня й решти кластерів до кінця року. Про це Кошта написав у соцмережі Х.
За словами Кошти, під час телефонної розмови із Зеленським вони обговорили прогрес України на шляху до вступу в ЄС.
У листі до лідерів країн ЄС, який Європейська рада опублікувала 8 жовтня, Кошта пояснює, що через посилення російських атак на критичну інфраструктуру важливо почути від Зеленського про нагальні потреби України напередодні зими. Лідери оцінять і прогрес України на шляху до вступу, сподіваючись, що до того часу вже відкриють нові кластери.
Угорська у школах і на дорожніх знаках: подробиці домовленості Києва та Будапешта щодо меншин
Крім того, Кошта написав, що посилення російських атак на Україну, зокрема на цивільні об'єкти, а також гібридні атаки Росії проти країн ЄС знову показують, що в Росії немає справжнього інтересу до мирних переговорів. ЄС підтримуватиме Україну, доки не настане справедливий і тривалий мир. «Настав час для Росії припинити свою війну», — додав він.
Якщо всі процедури пройдуть без проблем, 13 жовтня на міжурядовій конференції між Україною та ЄС можуть відкрити по два кластери для України й Молдови. Для України йдеться про кластери 2 («Внутрішній ринок») і 3 («Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання»).
Раніше Угорщина кілька місяців не погоджувала результати їхнього скринінгу, а 8 вересня знову заблокувала цей крок у робочій групі Ради ЄС з питань розширення. Тепер Будапешт не блокуватиме процедурні кроки, але повну політичну підтримку пов'язує з тим, чи проголосує Верховна Рада України 12 жовтня за закон про освіту національних меншин.
Цьогоріч Україна вже відкрила два з шести кластерів. Перший кластер «Основи», який охоплює верховенство права, судову систему й боротьбу з корупцією, відкрили 15 червня. Другим став кластер «Зовнішні відносини»: посли країн ЄС погодили його 10 липня, а офіційно відкрили 14 липня.
Про те, які ризики чекають Україну на шляху до членства, зокрема право вето окремих держав, у статті ZN.UА «На першому метрі марафону: як не застрягнути на півдорозі до Євросоюзу» розповідає надзвичайний і повноважний посол України, голова ГО «Центр нових рішень» Костянтин Єлісєєв.

Військового моряка Королівського флоту Великої Британії звинуватили у шпигунстві на користь іноземної держави. За версією слідства, 24-річний Тедді Янг, який служив у розвідці флоту, склав російською мовою повідомлення із секретною інформацією й намагався вийти на прямий зв'язок із російською владою. У четвер він постав перед судом у Лондоні, повідомляє Тhе Guаrdіаn.
Янга звинувачують за Законом про національну безпеку. За версією слідства, між 26 листопада 2024 року і 21 травня 2025 року він готувався розкрити секретну інформацію. У цей самий період він нібито отримував, копіював, записував або зберігав секретні відомості для іноземної держави. Яку саме державу мають на увазі, в обвинуваченні не вказано, але повідомлення російською мовою дозволяють припустити, про яку країну йдеться.
Слідство вважає, що моряк зловживав високим допуском до державної таємниці. Після призначення на корабель він нібито отримав доступ до секретних оборонних і розвідувальних даних.
ЄС на рік продовжив санкції за російські гібридні атаки та дезінформацію
«Це дуже серйозні звинувачення проти військовослужбовця, який перебуває на службі», — заявила керівниця лондонського антитерористичного підрозділу поліції Гелен Фланаган. За її словами, слідчі тісно співпрацювали з Міністерством оборони Великої Британії, щоб зменшити можливі ризики. У Королівському флоті від подальших коментарів відмовилися, поки триває судовий розгляд.
ЄС розробляє план реагування на гібридну атаку з масовими жертвами — Роlіtісо
Тема не нова: торік у вересні колишня очільниця британської Служби безпеки МІ5 Еліза Меннінгем-Буллер заявила, що країна вже перебуває у стані війни з Росією. Як докази вона навела кібератаки, шпигунство й таємні операції на території Британії.
Депутат від Лейбористської партії Грем Дауні у звіті «Податок Путіна» оцінив збитки британської економіки від ворожих дій Росії щонайменше у 2-2,5 млрд фунтів на рік, але зазначив, що реальні втрати, ймовірно, значно більші.
Про те, чому Європі важко відповісти на диверсії, кібератаки й шпигунство Росії як на частини однієї стратегії, у статті ZN.UА «Росія вже воює з Європою без оголошення війни. Як зупинити її гібридну стратегію» пише завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.

Із 100 млрд євро, які уряд Німеччини називає двосторонньою допомогою Україні, справжньою підтримкою можна вважати лише близько 41,7 млрд. Ще 35,9 млрд євро витратили в самій Німеччині, здебільшого на українських біженців, а 22 млрд євро є лише майбутніми зобов'язаннями щодо військової допомоги, повідомляє німецький Кільський інститут світової економіки.
У серпні уряд Німеччини оцінив свою підтримку України станом на 30 червня 2026 року в 100 млрд євро: 43,3 млрд євро цивільної та 57,6 млрд євро військової допомоги, наданої або запланованої на наступні роки. Цю цифру швидко підхопили в публічній дискусії, але її рідко пояснювали чи перевіряли.
Найбільше розходження стосується цивільної допомоги. З 43,3 млрд євро, які уряд відніс до цивільної підтримки, 35,9 млрд євро, або близько 80%, витратили в Німеччині. Найбільша стаття, 27,45 млрд євро, — це соціальна допомога Вürgеrgеld для українських біженців. Ще 7,15 млрд євро пішло федеральним землям і громадам на житло та підтримку біженців, а 1,3 млрд євро становлять гарантії на експорт та інвестиції для німецьких компаній, які ведуть справи в Україні.
Пакет на чотири мільярди євро: Німеччина передасть Україні сотні ракет до Раtrіоt та 36 установок ІRІS-Т
До України потрапило лише 7,4 млрд євро цивільної допомоги. З них 6,3 млрд євро спрямували на гуманітарну допомогу, екстрену допомогу енергетиці та відновлення роботи українських органів влади. Ще 1 млрд євро став грантом на рахунок під управлінням Міжнародного валютного фонду для української держави, а 0,1 млрд євро становить пом'якшення боргового тягаря через призупинення обслуговування боргу.
«Основна частина того, що федеральний уряд зараховує до цивільної підтримки України, фактично витрачається в Німеччині на українців, які тут живуть», — каже керівник Ukrаіnе Suрроrt Тrасkеr Крістоф Требеш. Він додає: «Ці гроші не допомагають українській владі захищатися від російських атак. Зрештою, соціальні витрати на сирійських біженців ми теж не називаємо двосторонньою допомогою Сирії».
З військовою допомогою розбіжність менша. Берлін називає суму 57,6 млрд євро. За федеральним бюджетом, між 2022 і 2025 роками Німеччина виділила близько 22,7 млрд євро військової допомоги, а на 2026 рік заплановано ще 11,6 млрд євро, але скільки з них уже виплатили, невідомо. Ще 22 млрд євро становлять майбутні зобов'язання: 10,1 млрд євро є твердими обіцянками, а 12 млрд євро належать до зобов'язальних повноважень, тобто дозволу уряду брати на себе витрати в наступні роки. Загалом військова допомога, яку можна відстежити, дорівнює 56,3 млрд євро, на 1,3 млрд євро менше, ніж називає уряд, і пояснень цій різниці він не дає.
Німеччина планує збільшити фінансування України у 2026 році до 11,5 млрд євро
З червня 2025 року уряд не публікує деталей військової допомоги, найважливішої частини двосторонньої підтримки, хоча загальні суми називає. «Німеччина є найбільшим європейським донором для України. Але комунікація федерального уряду про допомогу стає дедалі менш зрозумілою. Сума 100 млрд євро вводить в оману, якщо її називають двосторонньою допомогою Україні. Це прикро, особливо тому, що Німеччина робить дуже багато», — наголосив Требеш.
Під час візиту до Києва 4 жовтня канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оголосив новий пакетдопомоги на понад 1,3 млрд євро. Понад 1 млрд євро з нього піде на військову допомогу, зокрема на спільне виробництво дронів-перехоплювачів проти реактивних «Шахедів», а близько 350 млн євро — на відновлення енергосистеми до холодів. Загалом сторони підписали 15 угод і документів на понад 8,5 млрд євро, повідомив президент України Володимир Зеленський.
Про те, що Берлін поки не змінює курс щодо України, але Києву вже час готувати запасний план, у статті ZN.UА «Мерц пока держит курс на Украину. Но Киеву уже пора готовить план Б» пише німецький історик і політичний експерт, доктор історії Університету Гумбольдта Томас Вайе.

Рада Європейського Союзу ще на рік, до 9 жовтня 2027 року, продовжила санкції проти 80 людей і 20 організацій, відповідальних за російські дестабілізаційні дії за кордоном. Рішення ухвалили через тривалу й посилену гібридну діяльність Росії, зокрема маніпулювання інформацією та втручання у справи ЄС, його держав і партнерів, повідомляє Рада ЄС.
Активи всіх, хто потрапив до списку, заморожують. Громадянам і компаніям ЄС заборонено надавати їм гроші, фінансові активи чи економічні ресурси. Їм також заборонено вʼїжджати до ЄС і проїжджати через його територію.
Режим санкцій запровадили 8 жовтня 2024 року. Він спрямований проти тих, хто виконує дії та політику російської влади, що підривають цінності, безпеку, стабільність, незалежність і цілісність ЄС та його держав. Режим охоплює й причетних до гібридної діяльності Росії проти третіх країн та міжнародних організацій.
Як Європа може зупинити гібридну війну Росії — FТ
Гібридні методи Росія застосовує й проти України. У липні ЄС запровадив санкції проти групи Тurlа, яку пов'язують із ФСБ, за кібершпигунство, хакерські атаки й саботаж проти цілей у Євросоюзі та Україні. Тепер у ЄС обговорюють і обмеження для російських дипломатів: їх дедалі частіше підозрюють у прямій чи непрямій причетності до гібридних атак. Обговорення поки на початковому етапі.
Про те, чому Європі важко побачити в окремих атаках єдиний задум і як на них відповідати, у статті ZN.UА «Росія вже воює з Європою без оголошення війни. Як зупинити її гібридну стратегію» розповідає завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.

Велика Британія та Німеччина започатковують партнерство для протидії диверсіям та кібератакам після того, як обидві країни попередили про зростання гібридної загрози з боку Росії, повідомляє Rеutеrs.
Під загрозою гібридних атак: ЄС готує посилення обмежень для російських дипломатів — ЗМІ
Нове партнерство передбачатиме обмін інформацією та координацію дій з метою моніторингу, запобігання загрозам для критичної інфраструктури та їх нейтралізації, а також запобігання кібератакам і диверсіям.
Британія заявляє, що супротивники, “особливо Росія”, становлять гібридну загрозу в Європі та за її межами. Минулого місяця британський уряд мав проінформувати оборонні компанії та операторів критичної національної інфраструктури про загрозу з боку РФ.
Тим часом очільник зовнішньої розвідки Німеччини попередив, що конфронтація з Росією “набула небезпечнішого виміру”. Берлін звинуватив Росію у спробі атаки з використанням БпЛА в аеропорту Лейпцига в серпні.
Прем’єр-міністр Британії Енді Бернем та канцлер Німеччини Фрідріх Мерц у четвер, 8 жовтня, проведуть зустріч у Берліні. Лідери обговорять підтримку України, реагування на нестабільність на Близькому Сході та подолання наслідків перебоїв у роботі глобальних торговельних шляхів, таких як Ормузька протока.
Також вони скличуть німецько-британський форум регіонального зростання, спрямований на залучення інвестицій, зміцнення промислового партнерства та забезпечення того, щоб переваги економічного зростання відчували громади в обох країнах.
У четвер очікується офіційна ратифікація Кенсінгтонської угоди, підписаної в липні минулого року. Договір зобов’язує обидві країни до поглибленої співпраці у сферах науки, технологій, оборони, безпеки й економічного зростання.
Як Європа може зупинити гібридну війну Росії — FТ
Роlіtісо повідомляло, що в ЄС готують план реагування на випадок масштабної гібридної атаки з боку РФ з масовими жертвами. 
Посилюючи “гібридну війну” в сірій зоні, Росія та перевіряє реакцію Заходу, писав Олексій Іжак у статті “Росія вже воює з Європою без оголошення війни. Як зупинити її гібридну стратегію”. Диверсії, кібератаки, провокації, дезінформація, політичне втручання та тиск на критичну інфраструктуру працюють ефективніше, коли відбуваються одночасно. Проблема полягає в тому, що європейські держави часто реагують на них як на окремі інциденти. Без проактивної реакції Європа може зазнати значно серйозніших для себе наслідків, попереджав Іжак.

68-річного росіянина, який переплив річку Німан із російського Калінінградського ексклава до сусідньої Литви, намагаючись отримати притулок, засудили в Росії до шести років колонії суворого режиму за «публічне виправдання тероризму». Про це повідомляє Еurоnеws. 
Після звільнення йому заборонили адмініструвати вебсайти та інтернет-канали впродовж трьох років.
За даними російських ЗМІ, чоловіка звати Ігор Юрійович Одінцов. 
Військовий суд Балтійського флоту визнав його винним у «публічному виправданні тероризму» та зауважив, що чоловік «негативно ставиться до органів державної влади Російської Федерації» і виступає проти війни Москви в Україні, яку російська влада називає «спеціальною військовою операцією».
17 вересня судове провадження призупинили після того, як Одінцов втік від правосуддя. Саме того дня він переплив Німан і дістався литовського берега.
Голова литовської громади Калінінграда Сігітас Шамборскіс розповів Lrytаs, що особисто знає чоловіка і що Одінцов намагався врятуватися від переслідування.
«Проти нього порушили справу, тому він і переплив Німан. Він хотів урятуватися», — сказав Шамборскіс.
За його словами, їхні шляхи перетнулися на початку 1990-х, коли Литві була потрібна підтримка російської інтелігенції, військових та інших прихильників. Одінцов тоді брав активну участь і намагався допомагати. 
РФ звинуватила НАТО у нагнітанні ситуації навколо Калінінграда. В Альянсі відповіли
Чоловік, який вплав перетнув кордон, розповів литовській владі, що втік із Росії через переслідування за свою активність у соціальних мережах.
Однак після оцінки обставин, суперечливої інформації, яку надав чоловік, а також «відомостей про загрозу, яку ця людина могла б становити в разі в'їзду до ЄС», литовська влада вирішила повернути його до Росії. 
Шамборскіс додав, що литовська сторона не мала достатніх підстав залишити чоловіка в країні, оскільки судовий процес у Росії на той момент ще не завершився.
68-річного росіянина затримали через чотири дні, 21 вересня, а вже на наступному судовому засіданні, 30 вересня, йому винесли вирок.

У Європейському Союзі дедалі серйозніше розглядають можливість розділити переговорні процеси щодо вступу України та Молдови. Попри те, що від початку повномасштабного російського вторгнення обидві країни просуваються до членства в ЄС разом, серед європейських дипломатів зростає переконання, що надалі їхні шляхи можуть розійтися. Про це повідомляє видання Rарроrtеur із посиланням на трьох дипломатів ЄС.За словами співрозмовників видання, за зачиненими дверима розділення заявок України та Молдови вже розглядають не як питання того, чи станеться це, а як питання того, коли саме.«Ніхто із серйозних людей не вірить, що Україна стане членом ЄС до кінця десятиліття, якщо взагалі колись стане. І нам слід припинити годувати Київ порожніми обіцянками», — заявив один із дипломатів.На його думку, існують ефективніші способи підтримки України, зокрема через НАТО та надання військової допомоги.Інший співрозмовник наголосив, що було б несправедливо затримувати євроінтеграцію Молдови, якщо Україна з тих чи інших причин не зможе просуватися в переговорах.Третій дипломат звернув увагу на ризики російського втручання. За його словами, якщо ЄС не демонструватиме реального прогресу в процесі розширення, Молдова може стати вразливішою до операцій впливу з боку Москви.Дискусія про можливе розділення переговорів відбувається на тлі заяв єврокомісарки з питань розширення Марти Кос. Виступаючи 7 жовтня перед депутатами Європарламенту, вона припустила, що до 2030 року до ЄС можуть приєднатися щонайменше дві або три нові держави — за умови виконання необхідних вимог.Найближчими до членства вважаються Чорногорія та Албанія. Водночас Кос не уточнила, яка країна може стати третьою.«Ми не виконали обіцяного»: у Німеччині розкритикували повільне розширення ЄС

Україна та Молдова поки просуваються разом

Попри дискусії про можливе розділення, 7 жовтня країни ЄС зробили черговий крок до продовження спільних переговорів з Україною та Молдовою.Після того як Угорщина погодилася розблокувати технічний етап переговорного процесу, посли держав ЄС схвалили надсилання Києву та Кишиневу запрошень представити свої переговорні позиції щодо двох нових кластерів — «Внутрішній ринок» і «Конкурентоспроможність та інклюзивне зростання». Раніше Будапешт блокував цей процес, вимагаючи від України посилення гарантій освітніх прав угорської національної меншини на Закарпатті.Зрештою новий уряд Угорщини на чолі з Петером Мадяром погодився підтримати подальше просування переговорів за умови ухвалення Верховною Радою відповідних законодавчих змін. Прем’єр Албанії: «Те, що обіцяють Україні — брехня. Всі це знають»Очікується, що український парламент розгляне необхідний законопроєкт 12 жовтня. Якщо його ухвалять і країни ЄС завершать погодження, офіційне відкриття двох переговорних кластерів може відбутися вже наступного тижня.Цьогоріч Україна вже відкрила кластери «Основи» і «Зовнішні відносини».

Мер столиці Албанії Тирани Еріон Веліай, який уже близько 20 місяців перебуває під вартою у справі про корупцію та фінансові злочини, знайшов спосіб публічно звертатися до містян: через створеного штучним інтелектом цифрового двійника. Про це пише Тhе Теlеgrарh.У своєму офіційному Іnstаgrаm Веліай опублікував приблизно чотирихвилинне відео, позначене як створене за допомогою ШІ. На ньому його цифрова копія в синьому костюмі сидить перед прапорами Албанії та Тирани і звертається до жителів міста. Це стало першим публічним зверненням мера від часу його арешту у лютому 2025 року. У ролику АІ-аватар розповідає про роботу міської влади, зокрема будівництво та відновлення шкіл, дитсадків і ясел, а також повторює одну з попередніх обіцянок Веліая — запровадити безкоштовне харчування для дітей у школах Тирани.«Я виконаю цю обіцянку навіть із цієї камери, куди мене замкнули», — говорить цифровий двійник мера. Веліай також називає своє перебування під вартою «заручництвом» і заявляє, що продовжить працювати для Тирани навіть із СІЗО. 46-річного Еріона Веліая затримали 10 лютого 2025 року. Він перебуває у слідчому ізоляторі в місті Дуррес, очікуючи на розгляд кримінальної справи.Спеціальна прокуратура Албанії з боротьби з корупцією та організованою злочинністю SРАК завершила розслідування у вересні 2025 року та передала справу до суду. Веліаю інкримінують, зокрема, кілька епізодів пасивної корупції високопосадовця, відмивання грошей, приховування активів та інші правопорушення. Сам мер усі звинувачення заперечує. За даними албанських медіа, станом на жовтень 2026 року справа містить 13 пунктів обвинувачення. Засідання, яке мало відбутися 6 жовтня, перенесли через бойкот адвокатів. Наступне призначене на 13 жовтня. 

Чому Веліай досі залишається мером

Попри перебування під вартою, Веліай юридично залишається мером Тирани.У вересні 2025 року міська рада ініціювала його звільнення через тривалу відсутність на роботі, а уряд Албанії ухвалив рішення усунути його з посади. Президент після цього призначив дострокові вибори мера столиці.Однак 3 листопада Конституційний суд Албанії скасував рішення уряду. Суд встановив, що під час процедури Веліаю не забезпечили належного права бути вислуханим та захищатися, а звільнення не було належним чином обґрунтоване тяжким порушенням Конституції чи закону. Суд також скасував частину президентського указу про проведення дострокових виборів у Тирані. Таким чином, мандат Веліая зберігся, хоча сам він продовжує перебувати за ґратами.Після арешту Веліай передав частину своїх повноважень заступниці мера Ануелі Рістані, яка фактично займалася поточним управлінням адміністрацією.Але 28 серпня 2026 року Веліай, перебуваючи під вартою, скасував делегування їй повноважень. У підписаному ним розпорядженні йшлося, що його мандат офіційно продовжується, а Рістані нібито припинила виконувати його доручення та координувати з ним роботу мерії. Після цього адвокати Веліая заявили, що повноваження повернулися безпосередньо до обраного мера і що він має намір здійснювати їх навіть із СІЗО. Рістані невдовзі подала у відставку. Ситуація спричинила дискусію в Албанії про те, як саме може функціонувати адміністрація столиці, якщо її офіційний керівник перебуває під вартою. До чого техніка дійшла: у швейцарській церкві з'явився цифровий Ісус

Це не перший політик, який використовує ШІ з-за ґрат

Використання цифрового аватара ув'язненим політиком уже має прецеденти. У 2023 році команда колишнього прем'єр-міністра Пакистану Імрана Хана, який перебував у в'язниці, використовувала згенерований штучним інтелектом голос для його звернень до прихильників під час виборчої кампанії. А цього року АІ-образ колишнього президента Бразилії Жаїра Болсонару використали під час політичного заходу його сина. Для Албанії експерименти зі штучним інтелектом у політиці теж не новина. У вересні 2025 року уряд прем'єр-міністра Еді Рами представив віртуальну АІ-міністерку Діеллу, якій відвели роль у цифровізації державного управління та державних закупівель. Албанський уряд офіційно включив віртуальне міністерство штучного інтелекту до структури Кабінету.Зрештою Діелла потрапила під шквал критики, коли жінка, чиє зображення було використано для її обличчя та голосу, заперечила проти використання її зображення для ШІ-міністерки.