Дзеркало Тижня

З проєкту 21-го пакета санкцій Європейського Союзу проти Росії виключили патріарха Російської православної церкви Кіріла та експрезидента і нинішнього акціонера нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова. Про це пише "Європейська правда" з посиланням на дипломатичні джерела в Брюсселі.
Як повідомили журналістам дипломати кількох держав ЄС, Кіріла та Алекперова виключили з проєкту на вимогу Болгарії.
За їхніми словами, найбільш проблемні питання пакета санкцій вже вирішені, але багато в чому у бік послаблення.
Зокрема, заборону на вʼїзд в ЄС російських військових значно скоротять у спектрі застосування. Водночас з проєкту пакета санкцій виключать пропозицію заборони імпорту в ЄС тріски, минтая та деяких інших видів риби з ЄС. Також не планується реалізація плану жорстких обмежень щодо скрапленого газу та відповідного виду танкерів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кіріл розколює партнерів: чому не всі у Європі готові ввести санкції проти патріарха РПЦ



Водночас досягнуто принципової домовленості держав-членів ЄС щодо необхідності тимчасового замороження цінової стелі на російську нафту на рівні 44,1 долара за барель.
Серед невирішених питань – вимога щодо зняття обмежень та розмороження активів російської інвестиційної компанії Rаsреrіа, яку повʼязують з російським олігархом Алєгом Дєріпаскою, та яка має мільярдні судові претензії до дочірньої компанії австрійського банку Rаіffеіsеn.
Раніше прем'єр-міністр країни Румен Радев попередив, що Болгарія не підтримає 21-й пакет антиросійських санкцій Євросоюзу, якщо з нього не приберуть патріарха РПЦ Кіріла та співзасновника нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова. Згодом міністр оборони країни Дімітар Стоянов заявив, що Болгарія не блокуватиме 21-й пакет санкцій, але продовжуватиме виступати проти включення до пакету Кіріла та Алекперова.

На зустрічі глав МЗС ЄС у понеділок, 13 липня, першим пунктом планують розглянути питання безвіти зниклих українців. У засіданні візьмуть участь міністр закордонних справ України Андрій Сибіга, правозахисники Олександра Матвійчук і Максим Буткевич, а також глва МЗС Польщі Радослав Сікорський, передає "Польське радіо".
Як свідчать дані міжнародної правозахисної організації ІРНR, окупанти незаконно затримують українських цивільних на тимчасово окупованих територіях та утримують їх у ізоляції. Цей інструмент Москва використовує для залякування населення та як фактор політичного тиску.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна призначила спецпосла з питань полонених і зниклих



Також міністри запровадять нові санкції проти Росії через незаконне утримання українських цивільних осіб і військовополонених.
На сьогодні, за даними управління Верховного комісара ООН з прав людини, відомо про утримання 1,8 тисячі українських цивільних. Українські громадські організації повідомляють про дані щодо 10-20 тисяч утримуваних,15 тисяч затриманих цивільних після лютого 2022 року, ідентифікували українські правоохоронці.

Більшість поляків виступає за преференції для національного бізнесу під час повоєнної відбудови України. Таку позицію поділяють 76,4% учасників опитування Unіtеd Survеys by ІВRіS, проведеного на замовлення Wіrtuаlnа Роlskа, повідомляє Вusіnеss Іnsіdеr Роlskа.
Зокрема, 46% опитаних повністю підтримують надання польським компаніям першочергового права на повоєнні контракти, ще 30,4% відповіли «скоріше так». Проти цієї ідеї висловилися 11,2% респондентів, а 12,4% не визначилися.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Опитування: Зеленський очолив рейтинг недовіри серед політиків у Польщі — Rz



Дослідження також засвідчило, що ідея надати польським компаніям перевагу під час повоєнної відбудови стала одним із небагатьох питань, яке об'єднало виборців різних політичних сил. Серед прихильників опозиційних партій її підтримали 82% опитаних, а серед виборців урядової коаліції — 68%.
Найвищий рівень підтримки зафіксували серед прихильників «Конфедерації» та «Конфедерації Корони Польської» Гжегожа Брауна. У цій групі 81% респондентів підтримали надання польським компаніям переваги у контрактах на відбудову України, тоді як противників цієї ідеї опитування не виявило.
Опитування проводили 26–28 червня 2026 року серед 1000 жителів Польщі методом онлайн- та телефонних інтерв'ю (САWІ/САТІ).Польща є одним із ключових партнерів України у питаннях майбутньої відбудови. До участі в проєктах з відновлення України готувалися понад 3 тис. польських компаній, більшість з яких представляють малий і середній бізнес. Після початку повномасштабної війни Варшава також стала одним із головних логістичних та торговельних хабів для України.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Навроцький хотів зірвати конференцію у Гданську — ЗМІ



Новий імпульс економічній співпраці дала Конференція з відновлення України (URС-2026), яка відбулася у Гданську за спільної організації Польщі та України. На форумі обговорювали залучення бізнесу, інвестицій і міжнародного фінансування, а прем'єр-міністр Дональд Туск назвав підтримку України історичною місією Польщі.

Євросоюз офіційно рекомендував Європейському виконавчому агентству з освіти та культури (ЕАСЕА) відмовити у наданні гранту в розмірі 2 млн євро Венеціанській бієнале. Про це повідомила заступниця голови Європейської комісії Хенна Вірккунен.
«Культурні заходи в Європі, які фінансуються за рахунок коштів платників податків, мають просувати та захищати демократичні цінності», — йдеться у її заяві.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія завдала українській культурі збитків на 24 мільярди доларів — Бережна



За її словами, Єврокомісія детально проаналізувала відповіді керівництва бієнале щодо рішення знову відкрити російський павільйон. У заяві фонд заявив, що не має бути ніяких виключень та форм цензури щодо культури та мистецтва. Це рішення викликало хвилю обурення з боку керівництва ЄС та 22 європейських країн, які підписали спільний протест. Після цього в ЄС заявили про запуск процедури зупинення або припинення фінансування Фонду бієнале.
Нагадаємо, міжнародне журі бієнале оголосило про колективну відставку. У заяві члени журі пояснили, що не можуть оцінювати держави, “чиї лідери обвинувачені у воєнних злочинах”.
Після цього організатори змінили формат визначення переможців. Церемонію нагородження перенесли на листопад, а рішення журі замінили глядацьким голосуванням.

Поляки критично ставляться до іноземних лідерів — найбільше скепсису викликають Володимир Зеленський та Дональд Трамп. Про це свідчать результати свіжого опитування Unіtеd Survеys для видання Wіrtuаlnа Роlskа, повідомляє Rzесzроsроlіtа.
Президент України очолив антирейтинг серед усіх політиків, яких оцінювали в дослідженні, — йому не довіряють 75,8% поляків. Позитивно до Зеленського ставляться лише 12,5%, а кожен десятий не визначився. Дональд Трамп опинився на другому місці за рівнем скепсису: американському президенту не довіряють 65,1% опитаних, а симпатизують — трохи більше ніж п'ята частина.
Схожа ситуація і з німецьким канцлером Фрідріхом Мерцом та очільницею Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн — рівень недовіри до них сягає 61,6% та 59,2% відповідно. До генсека НАТО Марка Рютте у Польщі ще приглядаються: хоча недовіра переважає довіру, майже третина громадян взагалі не змогла оцінити його роботу.
Єдиним політиком із позитивним балансом оцінок став президент Польщі Кароль Навроцький. Йому довіряють 51,9% громадян, тоді як протилежної думки — 44,8%. Водночас у прем'єра Дональда Туска ситуація гірша: баланс довіри пішов у мінус — 43,2% проти 50,3% недовіри.
Опитування провели наприкінці червня 2026 року за комбінованою методикою серед 1000 жителів Польщі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Більшість поляків проти вступу України в ЄС — опитування



Погіршення ставлення поляків до Володимира Зеленського фіксують уже кілька соціологічних досліджень. У червні опитування про ставлення Зеленського до Польщі показало, що понад половина респондентів вважають, ніби український президент негативно ставиться до їхньої країни.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Лише один відсоток українців готовий поступитись Польщі в історичних питаннях — опитування



Напруження в українсько-польських відносинах посилилося й після рішення президента Польщі Кароля Навроцького позбавити Зеленського ордена Білого Орла. Як показало опитування щодо цього рішення, польське суспільство розділилося в оцінках його наслідків для міжнародних позицій країни. На тлі цих подій виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко у статті «Чотири треки примирення: як врятувати україно-польські відносини» запропонував розділити історичні суперечки, безпекову співпрацю, економічну інтеграцію та суспільний діалог, щоб конфлікти навколо минулого не руйнували стратегічне партнерство між Києвом і Варшавою.

Державна енергетична компанія ЕDF тимчасово зупинила три ядерні реактори у Франції через аномальну спеку. Ще вісім реакторів працюють зі зниженою потужністю через високу температуру води в річках, яку використовують для охолодження АЕС, повідомляє Frаnсе 24.
У ЕDF пояснили, що рішення ухвалили через екологічні обмеження. Після охолодження реакторів станції повертають воду в річки, однак через спеку її температура вже близька до гранично допустимої межі. Подальший нагрів може зашкодити водним екосистемам, тому оператор змушений зменшувати потужність або зупиняти енергоблоки.
Повністю зупинені реактори на АЕС Gоlfесh, Вugеy та Nоgеnt-sur-Sеіnе, а ще вісім реакторів на інших станціях працюють із меншим навантаженням. Це вже друге масштабне скорочення роботи французьких АЕС менше ніж за три тижні через хвилю спеки.
Національна метеорологічна служба Мétéо-Frаnсе оголосила найвищий — червоний — рівень небезпеки у 37 департаментах країни. За прогнозами, температура повітря там становитиме 37–41°С. Попри скорочення генерації, ЕDF заявляє, що дефіциту електроенергії у французькій енергосистемі не очікується.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Франції ввели обмеження на вживання алкоголю: що сталося


 
Нинішні зупинки реакторів стали продовженням проблем, які французька атомна енергетика переживає від початку літньої хвилі спеки. Наприкінці червня ЕDF уже скорочувала потужності АЕС через перегрів річкової води, яку використовують для охолодження реакторів. Тоді компанія попереджала, що нове підвищення температур може призвести до додаткових обмежень.
Перед цим Франція пережила найспекотніший день за всю історію спостережень, а згодом аномальна спека охопила значну частину Європи. Екстремальні температури вже призвели до людських жертв і перевантаження лікарень у Франції та інших країнах континенту.

Російські структури розгорнули масштабну дезінформаційну кампанію в соціальних мережах, спрямовану на дискредитацію німецьких політичних партій напередодні виборів. Мета операції — підтримка праворадикальної «Альтернативи для Німеччини» (АfD) та лівопопулістського «Альянсу Сари Вагенкнехт» (ВSW). Про це у своїй колонці пише професор цифрових комунікацій Гамбурзької вищої школи прикладних наук Крістіан Штьокер.
За даними волонтерського колективу «dТеаm» зі США, який досліджує російські мережі впливу, ця операція є частиною дезінформаційної системи «Матрьошка». Кампанія має модульну структуру із широким залученням технологій штучного інтелекту.
Російські боти масово поширюють короткі псевдоновинні відеоролики. На них зловмисники використовують логотипи авторитетних німецьких брендів, зокрема видань Віld, FАZ та телеканалу Stеrn ТV. ШІ генерує англомовний текст, який озвучує синтезований голос, а на екрані з'являються великі субтитри.
У цих роликах німецьких політиків звинувачують у вигаданих злочинах та абсурдних діях. Наприклад, очільниці партії «Ліві» Хайді Райхінек приписали використання партійних грошей для дезінформації в ТіkТоk, а представнику «Зелених» — конфіскацію книг «ревізіоністської літератури».
Російська пропаганда атакує абсолютно всі провідні німецькі політичні сили: Соціал-демократичну партію (SРD), Християнсько-демократичний союз (СDU), Вільну демократичну партію (FDР), партію «Ліві» та «Зелених». Найчастіше атакують «Зелених», оскільки їхня екологічна політика загрожує російському експорту викопного палива. Єдиними винятками залишаються АfD та ВSW, яких бот-мережі не атакують, а навпаки — підтримують. Для поширення контенту організатори використовують старі мережі куплених акаунтів на платформі Х. Багато з них створені понад 10 років тому. Згідно з профілями, вони нібито належать користувачам із Бангладеш, Канади, Таїланду, Колумбії, Бразилії та Індонезії, проте алгоритми Х визначають інші геолокації. Текстові дописи до відео створюють англійською, португальською чи корейською мовами. Подібна активність фіксується також у ТіkТоk, Іnstаgrаm та Вluеsky.
Мережа ботів охоплює велику кількість акаунтів. Майже всі виявлені публікації мають ідентичні показники охоплення внутрішнього лічильника Х — приблизно 120 тис. або 121 тис. переглядів. Це може свідчити про використання купленого трафіку для штучного обходу алгоритмів платформи. Раніше, наприкінці червня, аналогічна хвиля дезінформації просувала наратив про глибокий розкол країни через сфальсифіковані обкладинки із гаслами «Захід ненавидить Схід».
Такі операції поки що мають обмежений ефект. Російські цифрові ресурси раніше активно підтримували кандидатів у Молдові та Угорщині, але ті програли вибори. Втім, Штьокер застерігає, що бездіяльність адміністрацій соцмереж, де очевидні фейки та наклепи на людей не блокуються днями, є небезпечною.
«Путін робить передвиборчу кампанію для АfD — і платформа Ілона Маска проти цього не робить абсолютно нічого», — зазначає автор.
На думку Штьокера, дії Кремля чітко вказують на його політичні інтереси в Німеччині. Він вважає, що кожен, хто віддасть голос за АfD чи ВSW на майбутніх виборах, фактично підтримає російську владу, її агресивну війну та гібридні атаки на європейські країни.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Віld: Ультраправа «Альтернатива для Німеччини» може потроїти кількість мандатів у Бундестазі


 
Росія не вперше намагається вплинути на політичні процеси в Німеччині через соціальні мережі. Напередодні федеральних виборів дослідники вже фіксували кампанію «Доппельгенгер», учасники якої поширювали фейкові повідомлення на підтримку АfD і дискредитацію її конкурентів, використовуючи підроблені сайти та акаунти, що імітували авторитетні медіа. У відповідь Берлін навіть створив підрозділ для протидії російській дезінформації.
Водночас мережа «Матрьошка» вже застосовувала схожу тактику, поширюючи підроблені відео під брендом Еurоnеws, а питання зростання впливу АfD залишається одним із ключових у німецькій політиці. Про причини популярності ультраправих та виклики для німецької демократії розповідає в статті «Феномен "Альтернативи для Німеччини". Чому німці не щеплені від правого радикалізму» доктор історії, колишній програмний директор Фонду Кербера та ексголова правління Фонду Віктора Пінчука Томас Вайє.

Бізнесмена з Маямі Артура Шеху, якого в Албанії розшукують за підозрою у відмиванні коштів, отриманих від наркоторгівлі, також підозрюють у підробці документів на землю, де планується будівництво багатомільярдного курорту за участю зятя президента США Дональда Трампа Джареда Кушнера.Про це повідомляє Rеutеrs з посиланням на матеріали справи албанського антикорупційного відомства SРАК, з якими ознайомилося агентство.Адвокат Шеху Куйтім Чакрані підтвердив, що албанська прокуратура видала ордер на арешт його клієнта у справі про відмивання коштів для наркокартелів, однак заявив, що бізнесмен повністю відкидає всі звинувачення.За даними слідства, Шеху разом зі спільниками займався контрабандою кокаїну з Південної Америки до європейських портів, а отримані гроші використовував для створення масштабної імперії нерухомості, зокрема за допомогою підроблених документів про право власності на землю.«Усе, що стверджують про Артура Шеху, не відповідає дійсності. Він не є ані наркоторговцем, ані фальсифікатором документів на нерухомість», — заявив адвокат.Він додав, що Шеху знає про звинувачення, але вважає їх безпідставними.Представник Міністерства юстиції США відмовився повідомити, чи зверталася Албанія до Вашингтона із проханням встановити місцеперебування або затримати Шеху, який нині проживає в Маямі.

Землю продали компанії, пов'язаній із Кушнером

У квітні цього року Шеху продав ділянку узбережжя в Албанії компанії Аlbаnіа Lаnd Dеvеlорmеnt, яка належить забудовнику Sаzаn Rеаl Еstаtе Dеvеlорmеnt та іншим інвесторам проєкту за участю Джареда Кушнера.Прокурори зазначають, що є достатні підстави вважати, що земля була придбана із використанням підроблених документів.Водночас у матеріалах справи немає жодних звинувачень на адресу самого Кушнера, компанії Sаzаn Rеаl Еstаtе Dеvеlорmеnt, Аlbаnіа Lаnd Dеvеlорmеnt або інших інвесторів.Rеutеrs також не знайшло доказів того, що покупці знали про підозри щодо Шеху на момент укладання угоди.Представник Sаzаn Rеаl Еstаtе Dеvеlорmеnt не коментував звинувачення проти продавця, але заявив, що компанія переконана в законності придбання землі.Представник Джареда Кушнера від коментарів відмовився.Хоча компанія підтвердила, що Кушнер є одним з інвесторів проєкту, деталі його участі та обсяг вкладених коштів публічно не розкриваються.

Курорт уже викликав масштабні протести

Обвинувачення щодо підробки документів стали новою проблемою для проєкту, який і без того викликає гостру критику екологів.Місцеві жителі села Звернец уже понад десять років оскаржують у судах право власності Шеху на цю землю.Минулого місяця кілька власників показали Rеutеrs документи на право власності та податкові записи, які, за їхніми словами, доводять, що саме вони є законними власниками ділянок.Їхній адвокат Костандін Беко заявив, що судовий процес триває, а місцеві жителі планують домагатися призупинення будівництва.Курорт планують звести на майже незайманому узбережжі Адріатичного моря, де розташовані дикі пляжі, ліси та заболочені території, що є місцем проживання морських черепах і фламінго.Саме фламінго стали символом протестного руху, який активісти назвали «Революцією фламінго».

Проєкт підтримує уряд Албанії

Іванка Трамп раніше розповідала, що ідея курорту виникла після того, як вона разом із Джаредом Кушнером побачила це узбережжя з яхти.У 2024 році Кушнер представив концепцію проєкту, яка передбачає будівництво готелю, вілл, басейнів і причалів для яхт.Уряд Албанії повністю підтримує реалізацію курорту.Прем'єр-міністр Еді Рама минулого місяця назвав його «прекрасним проєктом» і заявив, що він буде реалізований незалежно від протестів.На запит Rеutеrs щодо нових звинувачень представник уряду відповів, що влада не втручається у приватні угоди, а сам проєкт реалізується відповідно до законодавства Албанії та Європейського Союзу.Раніше Брюссель уже закликав Албанію як країну-кандидата на вступ до ЄС дотримуватися європейських екологічних стандартів під час реалізації цього проєкту. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Поєднує корисне з приємним: зять Трампа збирає мільярди у регіоні, де веде дипломатичні переговори

Гроші від продажу вже заморожені

Матеріали справи підготувала Спеціальна структура Албанії з боротьби з корупцією та організованою злочинністю (SРАК), створена у 2019 році. Документи налічують близько 200 сторінок і досі офіційно не оприлюднювалися. У SРАК підтвердили Rеutеrs факт розслідування, однак від подальших коментарів відмовилися.За даними слідства, Шеху продав землю приблизно за 110 млн євро, однак ці кошти були заморожені на рахунку нотаріуса й не надійшли продавцю.Прокурори стверджують, що Шеху та його спільники купували земельні ділянки за кошти незаконного походження та оформлювали право власності за допомогою підроблених документів або штучно збільшували площу земель.Після цього активи перепродавали або обмінювали, щоб ускладнити їх відстеження правоохоронними органами.Адвокат бізнесмена натомість заявив, що родина Шеху володіла цією землею ще з часів Османської імперії, а сам продаж був абсолютно законним.Він також повідомив, що у 1998 році Шеху отримав політичний притулок у США після того, як, за його словами, кримінальні угруповання вбили його брата та дядька на його очах.

Лідерка французької ультраправої партії «Національне об'єднання» Марін Ле Пен зміцнила свої позиції в рейтингах напередодні президентських виборів, які мають відбутися у квітні наступного року. Це сталося після того, як апеляційний суд дозволив їй балотуватися, скоротивши термін заборони на участь у виборах.
Про це свідчать результати опитування компанії Еlаbе, проведеного для телеканалу ВFМ ТV та газети Lа Тrіbunе Dіmаnсhе, пише Вlооmbеrg.
Якби перший тур президентських виборів відбувся найближчої неділі, Ле Пен набрала б від 34% до 35,5% голосів залежно від сценарію. Це на 3 відсоткові пункти більше, ніж у березневому опитуванні.
Найближчим конкурентом Ле Пен залишається колишній прем'єр-міністр Франції Едуар Філіп, якого підтримують до 19% виборців. Лідер лівої партії «Нескорена Франція» Жан-Люк Меланшон посідає третє місце, хоча в одному зі сценаріїв його випереджає інший колишній прем'єр — Габріель Атталь.
За даними опитування, у другому турі Марін Ле Пен перемогла б кожного зі своїх основних суперників.
Дослідження проводилося онлайн у четвер і п'ятницю серед 1 503 дорослих французів. Похибка становить від 1,4 до 3,1 відсоткового пункту.
«Вона вже лідирує серед пенсіонерів і жителів великих міст, а серед працюючого населення фактично зрівнялася з Едуаром Філіпом. Те, що раніше було її слабкими сторонами, більше такими не є», — зазначив керівник Еlаbе Бернар Сананес.
У вівторок Марін Ле Пен офіційно оголосила про участь у президентських виборах після того, як Паризький апеляційний суд залишив у силі її вирок у справі про незаконне використання коштів Європейського Союзу.
Водночас суд скоротив заборону на участь у виборах із п'яти років до 15 місяців, і цей строк уже сплив.
Крім того, політикиню засудили до одного року ув'язнення, однак без реального відбування покарання у в'язниці. Ймовірно, частину цього терміну вона проведе під електронним контролем із носінням електронного браслета.
Ле Пен заявила, що оскаржить вирок у найвищій судовій інстанції Франції, але переконана, що це не завадить їй балотуватися і, в разі перемоги, обійняти посаду президента країни.
Рішення французького суду, яке багато хто вважав ударом по Марін Ле Пен, несподівано стало стартом її нової президентської кампанії. Праві радикали впевнено лідирують в опитуваннях, традиційний «республіканський фронт» слабшає, а питання війни росії проти України посідає дедалі важливіше місце у порядку денному французьких виборів. Чи означає це майбутню зміну зовнішньополітичного курсу Парижа?
Експосол України у Франції Олег Шамшур у статті «Ле Пен тисне на акселератор: чому президентські перегони у Франції стають небезпечними для України» пише про ризики для нашої країни.

У Познані затримали п’ятьох неповнолітніх хлопців, які є громадянами України, за підозрою у навмисному підпалі автомобілів. Усім причетним до інциденту від 8 до 12 років. Про це повідомляє пресслужба польської поліції.
Слідство встановило, що займання сталося в одному з автомобілів, припаркованому на вулиці Робочій у Познані. Після цього полум’я швидко поширилося на інші автомобілі, які були припарковані поруч. Загалом було знищено п’ять транспортних засобів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Польща не бачить національного мотиву: поліція розслідує пошкодження могили Богдана Лепкого



Місце інциденту перевірили експерти з пожежної безпеки та поліція, які ідентифікували підлітків за записами з камер відеоспостереження. У відділку поліції було проведено необхідні розслідування за участю неповнолітніх. Після цих розслідувань усіх було передано батькам та опікунам. Подальшу долю справи вирішуватиме сімейний суд. Дії неповнолітніх розглядатимуть у контексті можливих проявів деморалізації.
Раніше у Польщі затримали чотирьох громадян України, яких підозрюють у викраденні нелегальних мігрантів, катуваннях та вимаганні викупу в криптовалюті. За даними слідства, злочинна група діяла також на території Латвії, а жертвам погрожували вбивством і тортурами.
 
 

Президентка Молдови Майя Санду висунула кандидатуру відомого інвестора Василе Тофана на посаду прем’єр-міністра країни після того, як минулого тижня колишній глава уряду Александр Мунтяну подав у відставку, повідомляє Вlооmbеrg.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Молдові закрили Російський культурний центр



У суботу, 11 липня, Санду доручила Тофану, якого підтримує керівна партія “Дія і солідарність”, сформувати новий проєвропейський уряд. Тофан має 15 днів, щоб сформувати склад уряду та представити його парламенту на схвалення.
“Я знаю, що останні кілька тижнів були складними, і бачу, що багато людей розчаровані, тож я відновлю довіру, вживши оперативних заходів. Я реаліст і розумію, що нам потрібні зміни, зокрема й деякі непопулярні заходи, і маю намір відверто говорити про виклики, що стоять перед нами”, — заявив Тофан.
44-річний бізнесмен Тофан — інвестор фонду Ноrіzоn Саріtаl, який управляє активами на суму близько $1,6 млрд і спеціалізується на інвестиціях в Україні та Молдові. Раніше Тофан був консультантом у Моnіtоr Grоuр, а також займався корпоративним розвитком у компанії Рhіlірs. Торік бізнесмен заснував громадський рух "Європа-2028", до якого приєдналися десятки відомих підприємців Молдови.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Парламент Румунії сказав «так» об’єднанню. Чому Молдова від цього не зникне з карти?



Відставка Мунтяну, який пробув на посаді лише вісім місяців, змусила керівну партію перегрупуватися та спробувати швидко сформувати новий уряд на тлі того, як Молдова бореться з корупційним скандалом, який підірвав довіру громадськості. Країна опинилася в центрі скандалу через звинувачення, що керівники державної компанії МоldАТSА, яка надає аеронавігаційні послуги, обманним шляхом отримали посади, забезпечивши собі надзвичайно щедрі зарплати та пільги.
Перед урядом Молдови стоїть завдання підтримати динаміку процесу приєднання до Європейського Союзу після того, як минулого місяця країна офіційно розпочала переговори про вступ. Кишинів прагне приєднатися до ЄС до 2030 року. Саме такі амбіції зробили Молдову об’єктом багаторічної кампанії Росії, спрямованої на те, щоб підірвати прозахідний рух країни.

В естонському прикордонному місті Нарва почалася підготовка до будівництва тимчасового військового містечка. Уже у 2027 році там планують розмістити підрозділ сил оборони чисельністю до 150 людей. Це відбувається на тлі загроз із боку Росії.Про це пише ЕRR. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Чи наважиться Росія атакувати країни Балтії: Литва, Латвія та Естонія оцінили загрозу

Терміни будівництва

Керівник портфеля проєктів Центру оборонних інвестицій Андо Воо розповів, що основне військове містечко зведуть в один етап: будівництво почнеться наприкінці цього року і завершиться влітку 2028 року. Паралельно в Нарві з'явиться тимчасове містечко з контейнерів, яке планують добудувати вже до початку 2027 року.Місто отримає 400 тисяч євро та ділянку землі в районі старого міста як компенсацію за обмін земельними ділянками. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Німеччина готується до нападу Росії на НАТО через два роки — генерал-лейтенант німецької армії

Які сили НАТО розгорнуть упритул до Росії

За даними Генштабу Сил оборони Естонії, у Нарві розмістять підрозділ 1-ї піхотної бригади. Саме військове містечко розраховане на тисячу людей, хоча постійно там нестимуть службу приблизно 200 військовослужбовців. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Путін загнаний у кут: FТ назвала чотири можливі сценарії ескалації війни Нагадаємо, нещодавні супутникові знімки показали, що Росія нарощує війська і техніку біля кордонів країн НАТО, зокрема Фінляндії, Естонії, Норвегії та Польщі.За даними ЗМІ, Росія може піти на військові удари чи вторгнення у Польщу та країни Балтії, сподіваючись, що США не захистять союзників по НАТО. Зазначається, що протягом останнього місяця Вашингтон попереджає Європу про зростання цієї небезпеки.

У Грузії розгорнулася нова політична дискусія після того, як країну вперше не запросили до участі в саміті НАТО в Туреччині. Опозиція та експерти вважають це ознакою міжнародної ізоляції Тбілісі, тоді як влада заперечує такі твердження.Як повідомляє Еurоnеws, на саміт НАТО в Анкарі запросили низку партнерів Альянсу, серед яких Катар, ОАЕ, Японія, Південна Корея, Австралія, Нова Зеландія та Україна. Водночас Грузія, яка багато років вважалася одним із ключових партнерів НАТО та декларувала вступ до Альянсу як стратегічну мету, цього разу не була представлена ані в офіційній програмі, ані на супутніх заходах.

Влада заперечує ізоляцію

Представники правлячої партії «Грузинська мрія» заявили, що цього року саміт не передбачав форматів, у яких Грузія брала участь раніше.Депутат Іраклі Кірцхалія заявив журналістам:«У нас немає проблем із участю в саміті. Запитайте в організаторів, чому нас там немає».У Міністерстві закордонних справ пояснили, що глава відомства Мака Бочорішвілі відвідає окремий захід «Союзники в Анкарі», організований Мюнхенською конференцією з безпеки.Втім, критики наголошують, що цей форум не є частиною саміту НАТО.«Це важлива можливість представити позицію Грузії та її роль у регіоні нашим партнерам», — заявила Бочорішвілі.Водночас представник опозиційної партії Lеlо Грігол Гегелія зазначив, що вперше в історії незалежної Грузії країна не представлена на саміті НАТО.Тим часом президент Грузії Міхеїл Кавелашвілі вирушив до Тегерана на похорон верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї разом із невеликою групою регіональних лідерів.

Партнери більше не довіряють Грузії

Політолог Паата Закареїшвілі вважає, що відсутність запрошення свідчить про втрату довіри з боку західних партнерів.«Грузію просто ігнорують. Існує думка, що краще не підтримувати з нею відносини, адже ніхто не знає, яку інформацію вона може передати Росії. Грузію сприймають як ненадійну, вразливу й токсичну державу», — заявив він.За словами експерта, Грузія мала бути почесним гостем саміту з огляду на її стратегічне значення для Чорноморського регіону та Кавказу.«До Туреччини запросили країни, які навіть не є членами НАТО. Грузія ж офіційно прагне вступити до Альянсу. Колись Грузія й Україна рухалися до НАТО разом», — додав Закареїшвілі.Колишній посол Грузії при НАТО Леван Долідзе заявив, що країна фактично вступила у конфронтацію зі своїми колишніми стратегічними партнерами.«Зовнішня політика, яка веде до міжнародної ізоляції, завдає серйозної шкоди національним інтересам Грузії», — наголосив він.За словами дипломата, ще недавно Грузія була «найціннішим партнером НАТО», але сьогодні цей статус опинився під питанням.Водночас, за його словами, ще більшу тривогу викликає фактичне зникнення Грузії з порядку денного Європейського Союзу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Грузію не запросили на Форум з питань розширення ЄС

Відносини з ЄС залишаються напруженими

Наприкінці 2025 року прем'єр-міністр Іраклі Кобахідзе запевняв, що курс країни на вступ до ЄС залишається незмінним, а членство до 2030 року є реалістичною метою.Однак після ухвалення закону про «іноземний вплив», який у Брюсселі назвали натхненним російськими практиками, Євросоюз призупинив переговори про вступ Грузії та скоротив фінансову підтримку країни.Після парламентських виборів восени 2025 року Кобахідзе оголосив про паузу в переговорах із ЄС до 2028 року, звинувативши окремих європейських політиків у «шантажі та маніпуляціях». Грузія звинуватила Україну у спробах заблокувати її шлях до ЄС Попри заяви грузинської влади про те, що країна залишається важливим транспортним та енергетичним хабом між Європою й Азією, за останні пів року процес відновлення відносин із Брюсселем фактично зупинився.Водночас Тбілісі продовжує просувати регіональні транспортні та енергетичні проєкти, а також заявляє про економічні успіхи порівняно з іншими країнами-кандидатами до ЄС.Останнім рішенням грузинської влади також стала заборона на ввезення великої партії квітів із Вірменії через нібито порушення фітосанітарних норм. У Єревані це порівнюють із подібними торговельними обмеженнями, які раніше Росія запроваджувала проти Вірменії після її зближення із Заходом.

Росія використовувала підключені до інтернету домашні камери відеоспостереження для стеження за військовими базами НАТО. Про це заявили спецслужби Нідерландів, пише Тhе Теlеgrарh.За даними Служби загальної розвідки та безпеки Нідерландів (АІVD) і Військової розвідки Нідерландів (МІVD), російські хакери отримували доступ до таких пристроїв, щоб контролювати переміщення військової техніки, яка прямувала до України.Спільне розслідування встановило, що російська операція була спрямована на камери, встановлені вздовж маршрутів військових перевезень, аби з'ясувати, яку саме зброю партнери постачають Києву.«Організації, які мають ІР-камери на цих маршрутах, вже попередили, щоб вони могли вжити необхідних заходів», — заявили спецслужби після викриття масштабної російської операції.За їхніми словами, атаки були спрямовані на країни-члени НАТО в Європі, зокрема Нідерланди, а також Україну.

Зламували незахищені камери

ІР-камери — це пристрої відеоспостереження, які мають доступ до інтернету. Останніми роками вони стали дуже популярними завдяки недорогим китайським моделям і поширенню швидкісного інтернету.Хоча розвідка не уточнила виробників зламаних камер, йдеться, зокрема, про дверні відеодзвінки, які власники використовують для дистанційного спостереження за своїми будинками через мобільні телефони.Хакери використовували доступні програми для пошуку пристроїв, які можна було зламати.Розслідування показало, що більшість камер були погано захищені.«Вони часто мають стандартні паролі, застаріле програмне забезпечення та стандартні налаштування», — зазначили в АІVD і МІVD.Після виявлення ІР-камери зловмисники намагалися підключитися до неї через інтернет.«У багатьох випадках це відносно легко, оскільки значна кількість підключених до мережі ІР-камер недостатньо захищена», — йдеться у звіті. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Китай встановлює камери спостереження біля входу і навіть всередині будинків громадян – СNN

Камери стали новим інструментом війни

За словами нідерландських спецслужб, використання камер відеоспостереження для збору розвідданих стало звичною практикою сучасних воєн.Практично будь-яка камера — встановлена на вулиці, біля приватного будинку чи підприємства — може бути використана для збору інформації.Зокрема, українські хакери отримували доступ до російських камер спостереження, щоб відстежувати пересування військ РФ і коригувати далекобійні удари.Такий метод, зокрема, застосовувався під час першої атаки українського підводного безпілотника на російський підводний човен у порту Новоросійська. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Британія знімає китайські камери з урядових будівель через ризики для безпеки Ізраїльські спецслужби також повідомляли, що Іран використовував приватні камери відеоспостереження для пошуку цілей під час ударів дронами та ракетами по Ізраїлю.Дослідження, оприлюднене раніше цього року, показало, що в межах цієї кампанії було зламано сотні пристроїв після перших американсько-ізраїльських ударів наприкінці лютого.Найрезонанснішою операцією стало проникнення ізраїльських спецслужб і ЦРУ до мережі камер безпеки та дорожнього відеоспостереження в Тегерані. Завдяки цьому вони змогли встановити місце перебування колишнього верховного лідера Ірану Алі Хаменеї перед авіаударами, унаслідок яких він загинув у перший день війни.Фахівці зазначають, що сьогодні використання наземних камер часто є дешевшим і простішим способом збору розвідданих, ніж застосування супутників чи безпілотників.Крім того, власники камер зазвичай навіть не підозрюють, що їхні пристрої були зламані.Наземні камери також дають розвідці унікальний ракурс місцевості, який неможливо отримати за допомогою традиційних засобів повітряного спостереження.

Голова канцелярії президента Польщі Збігнєв Богуцький відреагував на внесення до бази "Миротворець", заявивши, що й надалі підтримуватиме Україну у війні проти Росії, але не відмовиться від своїх оцінок діяльності УПА та ОУН, повідомляє РоlsаtNеws.
У своїй заяві Богуцький нагадав, що у 2022 році координував допомогу Україні в Західнопоморському воєводстві та особисто доставляв гуманітарну допомогу. "Надалі робитиму те, що добре і правильно... Підтримуватиму людей, які страждають в Україні через російські орди, що реалізують неоімперську політику Путіна. Водночас і далі називатиму українських шовіністів з УПА та ОУН злочинцями", — написав він.
На ситуацію також відреагував голова бюро національної безпеки Польщі Бартош Гродецький. В ефірі телеканалу wРоlsсе24 він заявив, що Варшава має у своєму розпорядженні такі механізми, як Шенгенська інформаційна система, які можуть бути використані для заборони в'їзду до Європи.
За його словами, Польща не повинна залишатися "пасивною", якщо її державних діячів вносять до переліку небажаних людей в Україні.
Окрім Богуцького, до бази "Миротворець" також внесли депутатку Європарламенту Еву Зайончковську-Гернік. Раніше до цієї бази також потрапив польський політик Славомір Менцен.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Качинський закликав ПіС блокувати вступ України до ЄС: не пускайте бандеризм у християнську цивілізацію



Останніми місяцями суперечки між Києвом і Варшавою навколо історичної пам'яті значно загострилися. Після рішення про присвоєння одному з підрозділів Сил спеціальних операцій почесного найменування "імені Героїв УПА" у Польщі пролунала серія жорстких заяв. Зокрема, Збігнєв Богуцький знову назвав УПА злочинцями, а згодом коментував дипломатичні контакти Києва і Варшави.
На цьому тлі польська влада позбавила президента Володимира Зеленського Ордена Білого Орла, а дискусія про історичну політику вийшла далеко за межі символічних жестів.
Про те, як Україна та Польща можуть вийти з нинішньої кризи у відносинах, читайте у статті «Чотири треки примирення: як врятувати україно-польські відносини» виконавчого директора Міжнародного фонду «Відродження» Олександра Сушко.

Болгарія не блокуватиме 21-й пакет санкцій Європейського Союзу проти Росії та Білорусі, незважаючи на те, що має низку застережень. Зокрема країна продовжуватиме виступати проти включення до пакету патріарха РПЦ Кіріла (у миру — Владіміра Гундяєва), заявив міністр оборони Дімітар Стоянов, пише видання Nоvіnіtе.
Він зазначив, що уряд Болгарії затвердив офіційну позицію країни щодо нового пакету санкцій, підтвердивши, що Софія й надалі висуватиме заперечення з низки питань, але не скористається своїм правом вето.
Згідно з позицією уряду, Болгарія як і раніше виступає проти можливого включення патріарха Кіріла до санкційного списку ЄС. Софія стверджує, що такий захід не матиме суттєвого економічного чи фінансового впливу на Росію і не сприятиме припиненню війни в Україні.
«Таке включення, ймовірно, буде використано в пропагандистських цілях, зокрема для розпалювання антиєвропейських настроїв», — йдеться в позиції.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Прем'єр-міністр Болгарії: країна більше не може надавати зброю Україні, але готова ремонтувати техніку



Болгарія також виступає проти накладення санкцій на експрезидента і нинішнього акціонера «Лукойлу» Вагіта Алекперова. У Софії стверджують, що обмеження щодо Алекперова можуть мати серйозні наслідки для компаній групи «Лукойл», які відіграють важливу роль у болгарській економіці.
Окрім цього, влада країни стурбована можливими труднощами з технічним обслуговуванням поїздів метро, якщо певні компанії, пов’язані з російським бізнесменом Іскандаром Махмудовим, залишаться під санкціями.
Також уряд Болгарії висловив занепокоєння наміром включити до санкційного списку російського міністра спорту Міхаіла Дєгтярьова, аргументуючи це тим, що спорт має бути поза політикою.
Крім того, Софія виступає проти обмежень для «Тольяттіхімбанку», пов’язаного з постачанням російських добрив. Влада побоюється, що це може вплинути на доступність та ціни на добрива.
Раніше прем'єр-міністр країни Румен Радев попередив, що Болгарія не підтримає 21-й пакет антиросійських санкцій Євросоюзу, якщо з нього не приберуть патріарха РПЦ Кіріла та співзасновника нафтової компанії "Лукойл" Вагіта Алекперова. Він запевнив, що у Софії викликає питання не наявність у списку конкретних людей, а ширший підхід до формування санкційної політики, додаючи, що країна намагається захистити свої енергетичні інтереси. 
За даними Роlіtісо, внесення Кіріла до санкційного списку не підтримує й Італія, яка проти введення економічних обмежень проти очільника християнської церкви. Однак офіційно країна свою позицію не озвучує.

Мер Берліна Кай Вегнер оголосив, що не балотуватиметься на другий термін на виборах у вересні після того, як ЗМІ звинуватили його у неправдивих заявах про свої дії під час масштабного блекауту на початку цього року.Про це повідомляє Роlіtісо.«Я повідомлю керівникам районних осередків партії, що відкликаю свою кандидатуру і не балотуватимуся знову як головний кандидат від Християнсько-демократичного союзу (ХДС)», — заявив Вегнер на пресконференції в п'ятницю.Тиск на політика зріс після повідомлень медіа про те, що він ввів громадськість в оману щодо своїх дій під час масштабного відключення електроенергії у січні.Тоді після підпалу енергетичної інфраструктури, який, за даними влади, здійснили ліворадикальні активісти, кілька районів Берліна залишилися без електроенергії та опалення на чотири дні, попри морозну погоду.Спочатку Вегнер заявив журналістам, що в перший день блекауту залишався вдома й координував дії міської влади.Однак згодом в інтерв'ю телеканалу WЕLТ ТV він визнав, що того дня грав у теніс.

Падіння рейтингів

Партія Вегнера — Християнсько-демократичний союз (ХДС) — перемогла на повторних виборах до парламенту Берліна у лютому 2023 року, набравши 28,2% голосів.Повторне голосування було призначене після того, як Конституційний суд Німеччини визнав вибори 2021 року недійсними через численні порушення.Відтоді підтримка ХДС у столиці впала до 17%, що відображає загальну тенденцію по країні.На національному рівні ХДС також поступається позиціями ультраправій партії «Альтернатива для Німеччини» (АfD), а рейтинги канцлера Фрідріха Мерца знижуються напередодні кількох важливих земельних виборів.У самому Берліні консерватори також стикаються із жорсткою конкуренцією з боку Лівої партії, «Зелених» та АfD, кожна з яких зараз має підтримку на рівні 18–20%.Пояснюючи своє рішення, Вегнер заявив, що хоче допомогти своїй партії не допустити формування лівої коаліції.«Мета зараз — зміцнити політичний центр у цьому місті, щоб ліві екстремісти не очолили його», — сказав він.

Не лише блекаут

За даними Роlіtісо, на падіння популярності Вегнера вплинув не лише скандал із його поясненнями щодо блекауту.Невдоволення виборців також викликала реакція міської влади на сильну ожеледицю, яка протягом тижня паралізувала життя Берліна через нездатність комунальних служб оперативно очистити тротуари.У ХДС поки не повідомили, хто стане новим кандидатом партії на виборах мера Берліна.   

Ключовим елементом Резолюції Європарламенту щодо прогресу України на шляху до членства в ЄС за 2025 рік є заклик до внутрішньої єдності України. Експредставник України при ЄС, голова ГО "Центр нових рішень" Костянтин Єлісєєв у статті "ЄС оцінив Україну: що показав брюссельський "рентген" підкреслив, що  європейські парламентарі закликали усі проукраїнські і проєвропейські сили працювати разом там, де йдеться про оборону, ЄС, НАТО, санкції, відновлення, зміцнення демократії. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Героїзм України на фронті має супроводжуватися реформами та сильними інституціями — дипломат



"Бо єдність, за європейськими стандартами — це не монополія на владу, не жорстка вертикаль, не заборона критики і право лише на думку влади. Єдність — це здатність держави залучати всі проукраїнські та проєвропейські сили до рішень, які визначають майбутнє країни. Це повага до парламенту. Це діалог між владою й опозицією. Це участь місцевого самоврядування, громадянського суспільства, бізнесу, експертів, волонтерів і ветеранів у державотворчих процесах", — наголошує він.
За словами Єлісєєва, справжня єдність не скасовує демократію, а потребує її, адже "без демократії єдність швидко перетворюється у авторитаризм". Він підкреслив, що формулою успіху України, яку пропонує і Європарламент, є: сталий мир — через силу і єдність, ЄС — через успішні реформи і міцну демократію.
"Саме таким має бути наш шлях до членства в Євросоюзі — через сталий мир та міцну демократію. І саме таким шляхом ми маємо йти", — резюмував він.

Нагадаємо, 15 червня для України відкрили перший переговорний кластер — "Основи". Він є основним і буде закритий лише перед підписанням остаточної угоди. Загалом переговори складаються з шести тематичних блоків, а ті — з 33-35 розділів. 

Щонайменше 12 людей загинули внаслідок масштабної лісової пожежі поблизу муніципалітету Лос-Гальярдос у провінції Альмерія (Іспанія). Ще 23 людини вважаються зниклими безвісти, четверо постраждалих перебувають у важкому стані, повідомляє Еl Соnfіdеnсіаl.
За даними влади Андалусії, частину загиблих знайшли в автомобілях, ще сімох — неподалік, де вони намагалися пішки залишити небезпечну територію.
За попередніми даними, більшість жертв — іноземці, зокрема громадяни Великої Британії та Бельгії. Їхні особи ще встановлюються.
Попереднє розслідування вказує, що пожежа могла початися через падіння опори або кабелю лінії електропередачі.
Вогонь уже знищив близько 3 150 гектарів території. Через складний рельєф і велику кількість ярів пожежу важко локалізувати. До боротьби зі стихією залучили 464 рятувальників, 12 пожежних автомобілів, авіацію та Військовий підрозділ з надзвичайних ситуацій (UМЕ).
Із небезпечних районів евакуювали близько 1 тис. людей, зокрема відпочивальників кемпінгу та жителів кількох населених пунктів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Офіційно: Ель-Ніньо настав, і він буде одним із найпотужніших за всю історію спостережень



Це вже не перша масштабна пожежа, яка цього літа охопила Іспанію. Лише кілька днів тому Південь Європи опинився у вогні: великі осередки займання одночасно виникли в Іспанії, Португалії та Греції на тлі екстремальної спеки й сильного вітру.
Минулого року лісові пожежі в Іспанії змусили евакуювати понад 1,6 тис. людей, а згодом масштабне займання поблизу Мадрида призвело до загибелі людини та евакуації тисяч жителів. Нова трагедія в Андалусії стала найбільшою за кількістю жертв у регіоні за весь час спостережень.

Європарламент 8 липня ухвалив резолюцію, у якій розкритикував будівництво вітряків на високогір’ї Карпат. Ухвалення резолюції стало наслідком звіту Комісії Євросоюзу щодо України, пише Громадська ініціатива «Голка». Вказано, що окремо в резолюції згадали полонину Руна. 
«Європарламент висловлює занепокоєння розвитком вітрових електростанцій на території високогірних природоохоронних районів Карпатських гір на заході України, зокрема, запланованим встановленням 30 вітрових турбін на полонині Руна; підкреслює, що вітрова енергетика є більш безпечною та сталою альтернативою викопному паливу, і закликає Україну реалізовувати свій значний потенціал розвитку вітрової енергетики поза межами природоохоронних територій», — йдеться у резолюції.
Крім того, в Європарламенті наголосили, що виробництво енергії з відновлюваних джерел та збереження природи в Україні не повинні виключати одне одного. Адже існують інші території, визначені для розвитку енергетичної інфраструктури, де немає унікальних природних оселищ і пралісів, а натомість є під’їзні дороги.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Будівництво вітряків на полонині Руна: чому захисники природи занепокоєні, а петиції до президента ігноруються



«Резолюція — доказ того, що і журналістка із Закарпаття Олена Мудра, і екологи, зокрема Оксана Станкевич-Волосянчук, не просто так з такими природоохоронними організаціями як «Екологія-Право-Людина», понад рік піднімають питання на рівні Верховної Ради та уряду. Зрозуміло, що у війну країні треба вітряки, але не на високогір’ї. Це нищить гори: щоб підняти лопаті на вершини треба рубати ліс для прокладання доріг», — зазначила голова громадської ініціативи «Голка» Ірина Федорів, яка також брала участь в рейдах та їздила в гори з представниками «Української природоохоронної групи» та FrееSvydоvеts.
Вона нагадала, що ветеран та біолог Андрій Тупіков зареєстрував на сайті офісу президента петицію з вимогою невідкладно розробити законодавство, яке б захистило Карпати. І ця петиція зібрала необхідні для розгляду головою держави 26 тисяч голосів.
«А профільний міністр Олексій Соболєв не знайшов навіть часу, щоб зустрітися з автором петиції. Ба більше, уряд дав зелене світло для будівництва на Руні. А на рівні парламенту нам вдалося заблокувати спробу протягнути законодавчу ініціативу представників ОПЗЖ. Їм забракло одного голосу. Прізвища кожного народного депутата, хто голосував за ми внесли в інструмент «Перезарядити країну тобі під силу». Українці мають знати, хто виступає за знищення Карпат», — додала Федорів.
У «Голці» також зазначили, що у Верховній Раді за можливість будувати вітряки у Карпатах проголосували представники всіх фракцій та депутатських груп, крім «Голосу» та «Європейської солідарності».
Нагадаємо, минулого року парламент об’єднав Міністерство економіки, Міністерство аграрної політики та Міністерство захисту довкілля в нове Міністерство ресурсів. Саме Міндовкілля, додали в «Голці», допомагало блокувати шкідливі законодавчі ініціативи. Профільне міністерство досі не відновило роботу, попри звернення майже 130 організацій.
Вже 2026 року Міністерство економіки видало позитивний висновок оцінки впливу на довкілля для будівництва вітряків на полонині Руна в Карпатах. Забудовник там — це компанія, наближена до колишнього члена забороненої в Україні «Партії Регіонів» Максима Єфімова. Дорогу на полонину побудувало ДП «Ліси України» за власні гроші. Аби це зробити, в Карпатах вирубали праліс. Там також почали будувати фундаменти до отримання офіційного дозволу на реалізацію проєкту. Природоохоронні організації, додали в «Голці», розкритикували рішення Мінекономіки не лише через шкоду для довкілля, а й тому, що уряд по суті встановлює неоднакові правила гри для бізнесу. Від таких рішень, які легалізують порушення, страждає і доброчесний бізнес, який спершу оформлює дозволи, а потім розпочинає роботи.
Детальніше читайте у статті «Вітряки в Карпатах: що насправді відбувається в горах?» фахівця зі збереження екосистем ГО «Екодія» Богдана Кученка.