Дзеркало Тижня

Чинна президентка Болгарії Іліяна Йотова перемагає у другому турі президентських виборів. Її перемога зміцнює позиції прем’єр-міністра Румена Радева, який виступає проти військової допомоги Україні та санкцій проти Москви. Про це повідомило інформаційне агентство Вlооmbеrg.
За вибірковими даними офіційного підрахунку голосів, оприлюдненими соціологічною компанією Аlрhа Rеsеаrсh, Йотова отримала 57%. Її суперник, колишній керівник тимчасового уряду Андрей Гюров, набрав 40%. Ще 3% виборців проголосували проти обох кандидатів. Гюров визнав поразку під час виступу перед своїми прихильниками.
Вибори в Болгарії: двоє фаворитів і різне ставлення до України
Йотова дев’ять років обіймала посаду віцепрезидентки за президентства Радева. Він залишив посаду глави держави, щоб балотуватися на парламентських виборах у квітні, на яких здобув переконливу перемогу. Завдяки перемозі Йотової прем’єр зберігає важливу союзницю. Радев категорично виступає проти надання військової допомоги Україні та санкцій проти Москви. Цей результат допомагає Радеву зміцнити владу в країні єврозони.
«Шановний пане Радев, без вас нам би це не вдалося. Ми говорили з болгарськими громадянами про їхнє повсякденне життя — говорили про доходи, говорили про мир, говорили про виклики», — звернулася Йотова до прем’єра в неділю ввечері.
Голосування відбулося на тлі російських ударів дронами по торговельних суднах біля болгарського узбережжя, які призвели до загибелі людей. Ці атаки засвідчили, що війна в Україні зачепила й балканську країну за правління Радева.
Прем’єр закликав Європейський Союз відновити відносини з Росією, стверджуючи, що його позиція відповідає інтересам блоку. Натомість Гюров, університетський професор і колишній заступник голови центрального банку, під час свого короткого перебування на чолі уряду підписав із Києвом десятирічну угоду про безпекову співпрацю.
Як і Радев, 62-річна Йотова відмовилася покласти відповідальність на Кремль за нещодавні атаки дронів у Чорному морі. Колишня журналістка та депутатка Європарламенту посилалася на брак доказів. Вона закликала до мораторію на атаки, але не пояснила, хто міг би забезпечити його дієвість.
«Питання не лише в Росії чи Європі. Ключовим посланням Йотової було те, що вона президент миру», — зазначила керівна партнерка Аlрhа Rеsеаrсh Боряна Дімітрова.
Економічна та фінансова невизначеність посилила цей заклик і, ймовірно, вплинула на її виборців, вважає Дімітрова. За даними екзитполів, Йотову також підтримала частина виборців націоналістичної прокремлівської партії «Відродження». Її лідер посів третє місце в першому турі голосування тижнем раніше.
Посада президента Болгарії має переважно церемоніальний характер. Водночас пряме обрання громадянами надасть Йотовій вагомий голос усередині країни та на міжнародній арені. Президент також є головнокомандувачем і має право накладати вето на законодавчі акти. Парламент може подолати його більшістю голосів. Йотова перемогла за рік до місцевих виборів. Вони мають ключове значення для прагнення Радева поширити свою владу на місцевий рівень.
«Напрямок зрозумілий, шляху назад немає. Для нас ці вибори підтверджують правильність обраного курсу та заохочують до ще рішучіших і дієвіших реформ», — заявив Радев.
У Болгарії підрахували 100% голосів: партія Радєва здобула абсолютну більшість і самостійно сформує уряд
Нагадаємо, що колишній міністр закордонних справ Павло Клімкін ще у квітні попереджав про ризики для України після перемоги партії Румена Радева. На його думку, новий болгарський уряд міг створювати Києву фінансові та політичні проблеми. Водночас він не очікував, що Софія повторюватиме роль Угорщини часів Віктора Орбана.
Окрім того, поблизу Софії підпалили антени Stаrlіnk, які забезпечують супутниковий зв’язок, зокрема для України. Двоє людей у масках підпалили 11 із 17 антен на об’єкті з підвищеним рівнем безпеки. Про інцидент повідомив співголова проєвропейської партії «Так, Болгарія!» Івайло Мірчев. Мірчев також поставив під сумнів ефективність роботи контррозвідки з протидії диверсіям, пов’язаним із Росією.

НАТО випробувало в Латвії, як виявляти безпілотники за допомогою звичайних веж мобільного зв'язку 5G. Вишки працюють як датчики: аналізують відбиття радіосигналів і фіксують рух без окремого радара. Експеримент DіВаХ 2026 тривав з 19 до 30 жовтня, повідомляє Агентство НАТО з питань зв'язку та інформації.
Такий підхід може бути особливо корисним у містах із густою мережею базових станцій. Його можливості ще оцінюють.
Експеримент мав вирішити два завдання: зберегти мобільність військ в умовах радіоелектронної боротьби та захистити маршрути від атак дронів. Їх визначили на експертному семінарі JАТЕС, спільного центру НАТО й України.
Військові також створили захищений канал у комерційній мережі 5G. Вони випробували автоматичне перемикання між радіозв'язком, супутниковими каналами й тропосферним зв'язком у разі перешкод.
"Будемо корисні одне для одного": Зеленський зустрівся з гендиректором американського оборонного гіганта Раlаntіr
Систему управління й аналізу розвідданих Маvеn від Раlаntіr за кілька годин підключили до національної військової системи. Обмінюватися даними несумісним платформам допоміг штучний інтелект.
У червні Україна й Латвія підписали угоду Drоnе Dеаl. Вона передбачає обмін технологіями й досвідом, зокрема в побудові інтегрованої системи захисту неба. Напередодні винищувачі НАТО збили дрон, який порушив повітряний простір Латвії.

Президентка Болгарії Іліяна Йотова та колишній прем’єр-міністр Андрей Гюров змагаються у другому турі президентських виборів. Переобрання Йотової може зміцнити позиції уряду Румена Радева, який відмовляє Україні у військовій допомозі та прагне дружніх відносин із Москвою. Про це повідомило інформаційне агентство Вlооmbеrg.
У неділю Болгарія обирає президента. Голосування стане перевіркою підтримки уряду, який відмовляє Україні у військовій допомозі та намагається підтримувати дружні відносини з Москвою. У другому турі чинна президентка Іліяна Йотова, близька союзниця прем’єр-міністра Румена Радева, протистоїть Андрею Гюрову. Її суперник раніше очолював уряд і працював заступником голови центрального банку.
Морські дрони атакували грецьке судно біля узбережжя Болгарії
Йотова не змогла здобути переконливу перемогу в першому турі. Він відзначився рекордно низькою явкою та несподіваним посиленням позицій її суперника наприкінці кампанії. Гюров пообіцяв підтримувати Україну. Переобрання Йотової допомогло б Радеву зміцнити владу після переконливої перемоги на парламентських виборах у квітні.
Голосування відбувається на тлі смертоносних атак російських безпілотників на торговельні судна поблизу болгарського узбережжя. Вони засвідчили, що війна в Україні зачепила й цю балканську країну за урядування Радева. Прем’єр виступає проти військової допомоги Києву та санкцій щодо Москви. Він також закликав Європейський Союз відновити відносини з Росією. За його словами, така позиція відповідає інтересам усього блоку.
Кандидати мають кардинально різні погляди на Росію та війну проти України. Йотовій 62 роки, вона колишня журналістка та депутатка Європейського парламенту. Президентка відмовилася покладати відповідальність за нещодавні дронові атаки в Чорному морі на Кремль, пославшись на брак доказів. Вона закликала до мораторію на удари, проте не пояснила, хто міг би дієво забезпечити його виконання.
Йотову та прем’єра пов’язує тривала співпраця. Вона дев’ять років була віцепрезиденткою за Радева. Він залишив президентську посаду, щоб на квітневих виборах поборотися за можливість очолити уряд. Повноваження президента Болгарії переважно церемоніальні. Парламент може подолати президентське вето більшістю голосів.
Гюрову 50 років, він колишній депутат. Його підтримує об’єднання прозахідних партій, які виступають з антикорупційною програмою. У лютому Йотова призначила його тимчасовим прем’єром для організації парламентських виборів. Під час роботи на цій посаді Гюров відкрито підтримував Україну та підписав із Києвом десятирічну угоду про безпекову співпрацю.
На дебатах із Йотовою в четвер він розкритикував «політику вичікування та відсутність дій для захисту нашого населення» під час дронових атак у Чорному морі. Йотова та Радев відкинули звинувачення в повільній реакції на ці удари.
Якщо Йотова програє, Радев втратить важливу союзницю перед місцевими виборами наступного року. Вони мають значення для його спроб змінити політичну еліту. Перемога чинної президентки також дала б Радеву контроль над важливими владними важелями. Водночас опозиція критикує прем’єра за схильність до авторитаризму. Гюров стверджує, що його обрання дозволило б стримувати посилення повноважень уряду.
Радев протягом останнього тижня агітував за Йотову. За оцінкою аналітиків, рекордно низька явка допомогла таким кандидатам, як Гюров. Він зайняв чітку позицію щодо атак у Чорному морі. Тому Йотовій тепер може знадобитися підтримка виборців радикальної націоналістичної партії «Відродження». Її представники відкрито підтримують Кремль. Натомість Гюров у п’ятницю отримав важливу підтримку від колишнього багаторічного прем’єра Бойка Борисова.
У Болгарії підпалили 11 із 17 антен Stаrlіnk, які, зокрема, відповідають за зв'язок в Україні
Нагадаємо, що партія Румена Радева «Прогресивна Болгарія» виграла квітневі парламентські вибори, отримавши можливість самостійно сформувати уряд. Після опрацювання всіх протоколів її результат становив 44,59% голосів. Це забезпечувало політсилі 130 із 240 місць у Народних зборах. ГЕРБ-СДС отримав 39 мандатів, а коаліція «Продовжуємо зміни — Демократична Болгарія» — 37.
Окрім того, оцінюючи квітневу перемогу партії Радева, колишній міністр закордонних справ України Павло Клімкін попередив про можливі ризики для Києва. Він допускав, що новий болгарський уряд створюватиме Україні фінансові та політичні труднощі. Клімкін прогнозував ускладнення погодження санкцій проти Росії, але вважав малоймовірним блокування європейського кредиту для України. Також він застерігав щодо можливих проблем у питаннях національних спільнот, звертаючи увагу на вагому болгарську громаду в Україні.

Громадянам Росії з 1 листопада потрібна віза для в'їзду до Чорногорії. Так Подгориця узгоджує політику з правилами ЄС. Чорногорія прагне вступити до Євросоюзу до 2028 року. Сам ЄС ще восени 2025-го обмежив для росіян багаторазові візи. Москва вже готує відповідь, повідомляєNЕХТА.
Уряд Чорногорії ухвалив рішення 23 липня, а Міністерство закордонних справ оприлюднило його 27 липня. Нові правила стосуються громадян Росії, Білорусі, Китаю, Саудівської Аравії та Туреччини. Раніше росіяни могли перебувати в Чорногорії без візи до 30 днів.
Влада Чорногорії пояснює рішення необхідністю виконати умови вступу до ЄС. Узгодження візової політики — одна з умов закриття переговорного розділу 24 «Правосуддя, свобода та безпека». Посольство Росії в Подгориці вже оголосило про дзеркальні заходи. За даними російських ЗМІ, чорногорцям візи знадобляться з 30 грудня.
Чорногорія не єдина, де для росіян посилюють візові обмеження. За інформацією Еurасtіv, у 2025 році громадяни Росії подали понад 670 тис. заявок на шенгенські візи, що на 8% більше, ніж роком раніше. Країни ЄС видали понад 620 тис. віз, що на 10,2% більше. Близько 477 тис. із них були туристичними. Франція, Італія та Іспанія видали найбільше віз. Разом на ці три країни припало майже три чверті всіх заявок.
Єврокомісія стверджує, що кількість віз для росіян значно скоротилася порівняно з довоєнним періодом. Проте статистика за 2024 і 2025 роки показує більші цифри, ніж у 2021-му.
Росіяни досі можуть без візи відвідувати низку країн. За даними туристичних сервісів, це Туреччина, ОАЕ, Таїланд, В'єтнам, Китай, Сербія, Грузія та Єгипет. Сербська сторона називає росіян найчисленнішою групою іноземних туристів у країні за першу половину 2026 року. Сербія та Боснія і Герцеговина поки не скасовують безвізовий режим для росіян, хоча в Сербії обговорюють можливе скасування безвізу у процесі підготовки до вступу до Шенгенської зони.
У Німеччині підтвердили посилення візового режиму для росіян
Ще влітку Подгориця повідомила про плани запровадити візи для росіян і білорусів. Спочатку з'являлися повідомлення про дати 1 вересня та 1 жовтня, однак 27 липня остаточною датою назвали 1 листопада.
У вересні, після інциденту з дроном в аеропорту Лейпциг/Галле, ЄС почав розглядати обмеження видачі туристичних віз для росіян, обмеження пересування російських дипломатів і розширення списку суден «тіньового флоту». Німеччина вже оголосила про посилення прикордонного контролю для громадян РФ.
У листопаді 2025 року речник Єврокомісії Маркус Ламмерт підтвердив, що Брюссель готує додаткові обмеження на видачу шенгенських віз росіянам. Наступного дня ЄС скасував багаторазові візи.

Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск пообіцяв довести до кінця реформу Конституційного суду країни, заявивши, що «в деяких питаннях компроміс неможливий».
У телевізійному зверненні у суботу ввечері Туск продемонстрував непохитність попри нічні протести, через які для охорони будівлі суду довелося залучити спецпідрозділи поліції. Він заявив, що реформа життєво необхідна для відновлення роботи суду, паралізованого багаторічними політичними суперечками.
Суд, робота якого була паралізована понад десять років, перебував у центрі конфліктів щодо верховенства права між правою партією «Право і справедливість» (РіS) та Європейським Союзом протягом восьми років перебування партії при владі.
Після повернення на посаду у 2023 році Туск намагався скасувати ці зміни в судовій системі, однак реалізації його планів перешкоджали президенти, пов'язані з опозицією, які мають широкі повноваження щодо накладення вето.
На початку цього року президент Кароль Навроцький відмовився привести до присяги п'ятьох суддів, кандидатури яких схвалив парламент.
Криза знову загострилася у п'ятницю, коли група суддів, підтримуваних урядом, спробувала перебрати на себе процедурний контроль над Конституційним судом, відсторонивши від виконання обов'язків голову суду та його заступника, призначених за часів РіS. Це спричинило вуличні протести.
Захищаючи ці дії, Туск заявив, що «ніколи не було жодних сумнівів у тому, що суд у тому вигляді, який нав'язала РіS, не був справжнім судом», пославшись на невтішні рішення європейських судових інстанцій.
Він порівняв обурення опозиції із ситуацією, коли злодій вихоплює сумочку в літньої жінки, тікає з нею, а коли його ловлять, починає кричати, що проти нього застосовують насильство.
Туск заявив:
«Назвімо речі своїми іменами: у Польщі роками існують організації та політики, які прагнуть знищити демократію і верховенство права. Не випадково вони знаходять підтримку серед проросійських сил у всьому світі».
Посол Польщі в Китаї подав у відставку на тлі політичної кризи в країні
Він звернув увагу на те, що до обурення опозиції через ці зміни долучився і колишній президент Росії Дмітрій Мєдвєдєв, який звинуватив Варшаву в «конституційному перевороті» та «переслідуванні консерваторів».
«І все стає зрозуміло», — сказав Туск.
Він також розкритикував пов'язаного з опозицією Навроцького за те, що той приєднався до протестів у п'ятницю ввечері та силоміць увійшов до будівлі суду, щоб втрутитися в ситуацію.
«У демократичній державі жоден політик не може заходити до суду, щоб віддавати накази чи залякувати суддів, — навіть президент. Ми, поляки, надто багато досягли у побудові сильної держави, щоб тепер здатися», — заявив Туск.
Він наголосив, що обов'язок уряду — забезпечити безпеку суду та умови, необхідні для його роботи.
«І я маю намір виконати цей обов'язок», — сказав він.
Президент Польщі Кароль Навроцький, який екстрено повернувся до країни через кризу навколо Конституційного трибуналу, оголосив про термінові консультації з парламентськими силами «з метою стабілізації політичної ситуації та відновлення конституційного ладу».

У Парижі, Марселі та інших містах Франції після переважно мирних демонстрацій спалахнули сутички між поліцією й учасниками заворушень. Правоохоронці застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати та затримали 511 людей. Про це повідомило видання Тhе Guаrdіаn.
Третя хвиля протестів проти високої вартості життя та погіршення якості публічних послуг відбулася 31 жовтня. Сутички в Парижі, Марселі та інших французьких містах почалися після маршів, які зібрали десятки тисяч людей. Частина демонстрантів прийшла в геловінських костюмах.
Макрон пообіцяв покарати вандалів, Ле Пен звинуватила владу в безсиллі
Міністр внутрішніх справ Франції Лоран Нуньєс заявив, що близько 150 запланованих демонстрацій по країні минули мирно. Однак наприкінці акцій поліція зіткнулася з «надзвичайним» рівнем насильства з боку частини учасників заворушень. За словами міністра, у Парижі в одного з бійців поліції особливого призначення влучила пляшка із запальною сумішшю. Нуньєс назвав це «спробою вбивства» й додав, що ніч іще не закінчилася.
«Ми повністю готові до тих, хто шукатиме протистояння цієї ночі», — заявив він.
За підрахунками МВС, у демонстраціях по всій Франції взяли участь близько 320 тисяч людей. Попередніми вихідними їхню кількість оцінювали у 410 тисяч. У Парижі на марш вийшли 70 тисяч учасників, які рухалися бульварами на південно-східній околиці, оминаючи центр міста.
Надвечір, коли переважно мирні акції завершувалися, поліція в кількох містах застосувала сльозогінний газ і світлошумові гранати для розгону натовпів. До них, як і попередньої суботи, долучилися групи людей у масках, які брали участь у заворушеннях. Правоохоронці провели 511 затримань.
Раніше того тижня Нуньєс повідомив про плани залучити 70 тисяч поліцейських і жандармів, зокрема елітні підрозділи. Вони мали стримувати насильство на тлі протестів. Міністр застерігав, що субота може стати днем «дуже високого ризику».
Паризький марш мирно розпочався біля Порт-де-Баньоле неподалік кільцевої дороги. Учасники несли плакати з написами «Не потрібен сльозогінний газ, щоб наше майбутнє виглядало похмурим» і «На Геловін перевдягнувся на розгніваного громадянина». Над колоною кружляв гелікоптер. Біля кінцевої точки маршруту, Порт-де-Шарантон, та на прилеглих вулицях десятки людей у чорному одязі й масках молотками виламували бруківку та кидали її в поліцейських. У бік правоохоронців також полетів щонайменше один запальний пристрій.
Поліція відповіла сльозогінним газом і почала відтісняти натовп кийками. Паризька префектура поліції заявила, що правоохоронців атакувала група з кількох сотень найагресивніших учасників заворушень. У відомстві додали, що поліцейські діяли для відновлення громадського порядку.
У Ліоні демонстранти кидали різні предмети в правоохоронців, після чого ті застосували сльозогінний газ. У Тулузі поліція використала водомети проти несанкціонованої акції. Вона зібрала кілька тисяч людей, переважно молодь. До маршів долучилися школярі, які вже місяць вимагають кращих умов навчання, профспілки та учасники руху «жовтих жилетів». Їх об’єднало невдоволення високою вартістю життя, поглибленням нерівності й урядом президента Емманюеля Макрона.
Суботні демонстрації відбулися через два тижні після першої хвилі масових протестів 17 жовтня. Тоді в багатьох французьких містах сталися вуличні сутички та пограбування. Той день став одним із наймасштабніших за рівнем громадських заворушень у новітній історії країни.
Учасники учнівських і студентських протестів пообіцяли знову блокувати ліцеї та університети у вівторок і четвер. Акції відбувалися й в інших країнах Європи. У Німеччині після завершення молодіжних протестів, організованих рухом Gеn Z rеgеlt! («Покоління Z усе владнає»), поліція застосувала водомети. Правоохоронці розганяли учасників, які кидали феєрверки та інші предмети.
По всій країні залучили тисячі поліцейських. У Франкфурті, фінансовому центрі Німеччини, пограбували щонайменше дві крамниці та пошкодили ще кілька. Поліція намагалася взяти ситуацію під контроль після того, як протести переросли в насильство. Марш у місті також тимчасово зупиняли через запуск феєрверків.
У Кельні на заході країни поліція застосувала водомети для розгону натовпу. Перед цим правоохоронці повідомили, що демонстранти спрямовували в їхній бік феєрверки. У Берліні учасники протестів кидали пляшки та яйця, а в Гамбурзі підпалювали барикади. У деяких місцях поліцейські застосовували проти демонстрантів перцевий газ.
Поліція також перебувала в готовності в Барселоні, де анонімна мережа Вlосus у ТіkТоk закликала до нових зібрань. Посилену увагу можливим протестам приділяли й правоохоронці в Італії після нещодавніх сутичок у Мілані, Турині та Болоньї.
Протести школярів у Франції переросли у сутички з поліцією: затримано понад 5 тисяч людей
Нагадаємо, що після попередньої хвилі погромів прем’єр-міністр Франції Себастьєн Лекорню 19 жовтня оголосив масштабну правоохоронну операцію. Для встановлення підозрюваних у паризькому регіоні залучили майже 200 слідчих. Вони мали аналізувати записи камер спостереження, систем безпеки магазинів і матеріали із соцмереж. За даними влади, сотні поліцейських, жандармів і пожежних зазнали поранень, а близько 2400 людей затримали.
Окрім того, на тлі молодіжних протестів глава МЗС Франції Жан-Ноель Барро підтримав заклик ЮНЕСКО залучати молодь до ухвалення політичних рішень. Звернення підготували 145 молодих представників зі 135 країн, а ЮНЕСКО офіційно схвалила документ. Автори наголосили на необхідності молодіжного представництва, зокрема в механізмах запобігання конфліктам і посередництва. Барро 20 жовтня заявив, що голоси молодих людей мають значення.

Молодіжна ініціатива Gеn Z rеgеlt провела в Берліні демонстрацію з вимогами більше інвестувати в освіту та припинити нарощування озброєнь. Поліція оцінила кількість учасників приблизно у п’ять тисяч, тоді як організатори заявили про одинадцять тисяч. До мітингу долучилися пропалестинські та ліворадикальні групи. Про це повідомило видання Еurоnеws.
Акція відбулася 31 жовтня біля Бранденбурзьких воріт. Серед присутніх були помітні пропалестинські активісти, відповідні прапори та гасла. Акція розпочалася о 14:00 за місцевим часом. Її заявлені вимоги охоплювали більше коштів для шкіл і захисту клімату, доступну вартість життя та відмову від обов’язкової військової служби.
Європу охоплює хвиля протестів, але найгірше може бути ще попереду — Роlіtісо
Організатори запевняли, що захід буде мирним. Попри ці запевнення, деякі магазини на Унтер-ден-Лінден, Фрідріхштрасе та Курфюрстендаммі встановили захисні загородження. Так власники намагалися убезпечити приміщення від можливих пограбувань.
Біля входу до Бранденбурзьких воріт чоловік у светрі кольорів палестинського прапора роздавав листівки. Поруч представник щоденної газети Jungе Wеlt пропонував брошури та примірники видання. За газетою спостерігає німецька служба внутрішньої розвідки, яка відносить її до крайньолівого екстремістського середовища.
Далі, на площі 18 Березня, палестинські прапори майоріли поряд з анархістськими знаменами та символікою Аntіfа. Частина плакатів стосувалася військових витрат: «Гроші на соціальні потреби замість війни». На інших були написи «Німецька зброя вбиває дітей у Палестині», «Немає грошей на дитячі будинки, школи та притулки для жінок, але є гроші на війну й геноцид» і «Зупиніть геноцид у Газі».
Багато присутніх, переважно молоді жінки та чоловіки, носили червоні або чорні палестинські хустки — куфії. Одні пов’язували їх на шию, інші обмотували навколо голови або накидали на плечі.
Берлінська акція стала частиною молодіжних протестів у Європі. У Франції демонстрації, які почалися місяцем раніше як рух старшокласників, згодом залучили профспілки та інших противників президента Емманюеля Макрона. У суботу про мітинги також повідомляли в Нідерландах, Італії та Іспанії.
Водночас критики в Німеччині звертали увагу на присутність на демонстрації відверто радикальних груп. Серед учасників були представники радикальних лівих організацій. Окрім прапорів Аntіfа, на площі в меншій кількості була представлена Lіnksjugеnd — молодіжне крило Лівої партії. Організація давно стикається зі звинуваченнями в антисемітизмі. Берлінську Lіnksjugеnd також неодноразово критикували за антиізраїльські резолюції та позицію щодо близькосхідного конфлікту.
Організація Rеvоlutіоnärе Lіnkе мала на акції власний стенд. На початку 2023 року учасники однойменної федеральної робочої групи створили окрему організацію Jugеnd für Sоzіаlіsmus — «Молодь за соціалізм». Цьому передували конфлікти з керівництвом молодіжної організації, яке вони звинувачували в політичному пристосуванстві, недостатній увазі до класової боротьби та недемократичних структурах.
Представники організації критикують збільшення коштів для Бундесверу на тлі скорочення витрат на лікарні та інші соціальні потреби. Своєю метою учасники назвали побудову кращого суспільства. Саме тому, за їхніми словами, вони прийшли на демонстрацію. На запитання про зв’язок палестинського питання з протестами представник групи заявив про безпосередній зв’язок цих тем. За його словами, попри події на Близькому Сході Бундесвер продовжує спільні випробування дронів з ізраїльською армією, а продаж зброї Ізраїлю триває.
Окрім мітингу біля Бранденбурзьких воріт, поліція Берліна стежила за підготовкою ще однієї демонстрації у столиці. Збір під гаслом «Поколінню Z набридло!» планували розпочати о 17:30 на Розенталер-плац. Спочатку поліція очікувала приблизно 400–500 учасників. Водночас вона не виключала, що до акції долучиться значно більше людей.
Ініціатива Gеn Z rеgеlt чітко відмежувалася від цієї демонстрації. Попри це, вдень десятки чоловіків і жінок біля Бранденбурзьких воріт роздавали листівки із запрошенням на вечірню акцію. Ні прескоманда, ні розпорядники основного мітингу цьому не перешкоджали.
За оцінкою безпекових органів, до участі в окремій демонстрації закликали, зокрема, представники лівого політичного спектра. Очікували також учасників пропалестинського руху. Акцію додатково просували у крайньолівому екстремістському середовищі.
"Це почали не школярі": що насправді стоїть за протестами у школах Франції
Нагадаємо, що 24 жовтня в Італії також відбулися протести, які в Турині, Римі та Болоньї супроводжувалися сутичками з поліцією. Учасники виступали проти війни та зростання вартості життя. Влада посилила заходи безпеки, а багато магазинів зачинилися через побоювання погромів. Поліція також затримала для допиту людину, яку пов’язують із «Рухом 17 жовтня» та організацією протестів попередніх вихідних.
Окрім того, 24 жовтня у Франції сотні тисяч людей вийшли на протести на підтримку старшокласників та проти високої вартості життя. Уряд нарахував щонайменше 400 тисяч учасників, а профспілки заявили про вдвічі більшу кількість. У Парижі чоловіки в масках кидали в поліцейських пляшки й каміння, правоохоронці застосували сльозогінний газ, водомети та світлошумові гранати. МВС повідомило про майже тисячу затримань, а очільник відомства Лоран Нуньєс заявив про дії груп, які прагнули вчиняти насильство.

Колишній президент Сербії Александар Вучич зустрівся з колишнім прем’єр-міністром Угорщини Віктором Орбаном через кілька днів після своєї поразки на парламентських виборах. Зустріч двох багаторічних політичних союзників відбулася 31 жовтня в будинку батька Вучича неподалік Белграда.
Відео зустрічі Вучич опублікував у соцмережах із підписом: «Віктор і я. Історія друзів».
«Я дуже радий, що можу прийняти Віктора Орбана, мого великого друга, мого брата, і ми добре проведемо час тут, у будинку мого батька неподалік Белграда», — сказав Вучич.
Він згадав про новий статус, в якому тепер опинилися обидва політики.
«Так, ми обоє нещодавно програли вибори, але ми не втратили своєї гідності, своєї гордості та своєї віри», — заявив колишній сербський президент.
Орбан відповів, що їхні особисті відносини не змінилися після втрати влади.
За його словами, «друзі завжди залишаються друзями», а у важкі часи дружба лише зміцнюється. Колишній угорський прем’єр також запевнив Вучича, що залишається на його боці.
Орбан наголосив, що їхні відносини були не лише особистою дружбою: за роки їхнього правління, за його словами, вдалося значно покращити відносини між Угорщиною та Сербією і сформувати братські зв’язки між двома країнами.
Він заявив, що залишається прихильником продовження цього курсу, побажав успіху Сербії, Вучичу та його родині.
Наприкінці відео Вучич обійняв Орбана і сказав: «Дякую. Ми повернемося».


Ще на початку року і Орбан, і Вучич були багаторічними керівниками своїх країн, а тепер обидва перебувають в опозиції.
Орбан втратив владу у квітні після 16 років безперервного перебування на посаді прем’єра Угорщини.
На парламентських виборах 12 квітня його Fіdеsz програв правоцентристській проєвропейській партії Тіszа Петера Мадяра. Тіszа отримала дві третини місць у парламенті, що дало новому уряду можливість самостійно проводити масштабні законодавчі та конституційні зміни.
Орбан після поразки заявив, що Fіdеsz продовжить політичну діяльність уже в опозиції.
Вучич 27 вересня достроково пішов із посади президента Сербії, хоча до завершення його другого і останнього президентського терміну залишалося ще сім місяців. Цей крок відкривав йому можливість повернутися до виконавчої влади вже на посаді прем’єр-міністра, якщо очолюваний ним блок переможе на дострокових парламентських виборах.
Однак цей план провалився. На виборах 25 жовтня головним суперником Вучича став «Студентський список» — політичний рух, що виріс із масових антиурядових протестів.
За попередніми даними Республіканської виборчої комісії Сербії після обробки понад 97% дільниць, «Студентський список» набрав 52,71% голосів і отримав 140 місць у 250-місному парламенті.
Переможці виборів у Сербії хочуть припинити постачання зброї Україні
Сербія переживає політичний перелом: студентський рух, що виник як протест проти безкарності влади, домігся переконливого результату на виборах. Однак за гучною перемогою ховається дивина: у списку кандидатів немає жодного студента, а в самого руху — єдиного лідера.
Чи зможе різношерста команда перетворити суспільне невдоволення на реальні реформи? І чи означає поразка Александара Вучича кінець його політичного впливу?
Про це — у статті «Студенти перемогли, але серед них немає студентів: що відбувається в Сербії після Вучича» пише Володимир Цибульник.

Колишній прем'єр-міністр Польщі та депутат Сейму Матеуш Моравецький оголосив, що його політична сила “Розвиток плюс” ініціює вотум недовіри уряду прем'єр-міністра Дональда Туска через кризу навколо Конституційного трибуналу. Про це Моравецький написав у соцмережі Х. 
Політик пропонує сформувати технічний уряд на чолі з ексголовою Сейму Польщі Мареком Юреком до виборів 2027 року, які визначать нову парламентську більшість.
“Перезавантаження в Конституційному трибуналі необхідне — з цим погоджуються численні політичні сили: від «Разом» і «Розвиток плюс» до «Конфедерації»”, — зазначив Моравецький.
Він додав, що перезавантаження також підтримують президент Кароль Навроцький і голова Конституційного суду Богдан Свєнчковський, якого відсторонили 30 жовтня.
Водночас політик наголосив, що «перезавантаження» неможливе за участю тих, “хто вчинив замах на Конституційний трибунал”.
Посол Польщі в Китаї подав у відставку на тлі політичної кризи в країні
У Польщі у п'ятницю ввечері, 30 жовтня, виникли сутички біля будівлі Конституційного трибуналу. Опозиція назвала ці події спробою державного перевороту. На тлі ситуації Навроцький перервав візит до Сенегалу та повернувся до країни. Причиною протистояння стала суперечка щодо призначення суддів. 
Суддя Конституційного трибуналу Анна Корвін-Піотровська у п'ятницю усунула від виконання обов’язків голови трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартоломея Соханьського. Туск підтримав тимчасове усунення з посади керівництва Конституційного трибуналу. Уряд країни вважає трибунал нелегітимним, оскільки у його складі залишаються судді, яких обрала попередня влада. 
Через кризу навколо Конституційного трибуналу президент Навроцький екстрено повернувся до країни та оголосив про термінові консультації з парламентськими силами. Він заявив, що вночі відбулося "силове захоплення конституційного органу держави", і закликав вивести з території Конституційного трибуналу поліцію, яку направив уряд.  
Конфлікт між Навроцьким та парламентською більшістю щодо Конституційного трибуналу триває з весни цього року. У березні Сейм Польщі обрав шістьох суддів трибуналу, але щоб почати виконання повноважень, вони повинні скласти присягу перед президентом. У квітні президент прийняв присягу лише від двох із шести обраних суддів. У Навроцького пояснили це тим, що на початку його президентського терміну вакантними були лише два місця в Конституційному трибуналі. Також у канцелярії президента стверджували, що Сейм не дотримався принципу індивідуального обрання суддів, передбаченого статтею 194 польської Конституції.
Зрештою шестеро обраних суддів виголосили текст присяги в будівлі парламенту. Підписані тексти передали до канцелярії Навроцького, однак він не визнав цю процедуру.
Міністерство юстиції доручило розпочати розслідування через неприйняття присяги від частини обраних суддів. Ситуація також привернула увагу європейських інституцій. Делегація Венеційської комісії провела консультації з представниками польської влади. 13 жовтня вона оприлюднила висновок, у якому підтвердила позицію юристів і конституціоналістів, заявивши, що президент не має права вето щодо суддів Конституційного трибуналу, обраних Сеймом. 
Однак питання практичного застосування цих рекомендацій у Польщі залишається відкритим, адже канцелярія Навроцького не визнає альтернативну процедуру, а висновки комісії не є юридично зобов'язальними.

Президент Польщі Кароль Навроцький, який екстрено повернувся до країни через кризу навколо Конституційного трибуналу, оголосив про термінові консультації з парламентськими силами, повідомляє Оnеt.
Німеччина поверне комплекси Раrtіоt, що розміщені в Польші та Словаччині
У ніч на суботу, 31 жовтня, Навроцький увірвався до будівлі Конституційного трибуналу. 
Президент Польщі заявив, що вночі відбулося "силове захоплення конституційного органу держави", і закликав вивести з території Конституційного трибуналу поліцію, яку направив уряд. 
“Через загрозу внутрішній безпеці Республіки Польща я скликаю на сьогодні термінові консультації за участю представників парламентських сил з метою стабілізації політичної ситуації та відновлення конституційного ладу”, — сказав він.
“Цієї ночі сталося порушення громадського порядку у Республіці Польща та силове захоплення конституційного державного органу. Я провів консультації з першим головою Верховного суду Збігнєвом Капінським, який також не визнає законними дії людей, які узурпують владу в Конституційному трибуналі”, — додав він.
Уряд натомість пояснює події відновленням верховенства права в установі. Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив про необхідність відновлення верховенства права в країні та виступив на захист дій уряду.
Ми повинні мати настільки сильну армію, щоб її ніколи не довелося використовувати – прем'єр Польші Моравєцький
У Польщі у п'ятницю, 30 жовтня, ввечері виникли сутички біля будівлі Конституційного трибуналу. Опозиція назвала ці події спробою державного перевороту. На тлі ситуації Навроцький перервав візит до Сенегалу та повернувся до країни. Причиною протистояння стала суперечка щодо призначення суддів. 
Суддя Конституційного трибуналу Ганна Корвін-Піотровська у п'ятницю усунула від виконання обов’язків голови трибуналу Богдана Свєнчковського та його заступника Бартоломея Соханьського. Туск підтримав тимчасове усунення з посади керівництва Конституційного трибуналу. Уряд країни вважає трибунал нелегітимним, оскільки у його складі залишаються судді, яких обрала попередня влада. 
Польша ввела обмеження на повітряний рух біля кордону з Україною та Білоруссю
Конфлікт між Навроцьким та парламентською більшістю щодо Конституційного трибуналу триває з весни цього року. У березні Сейм Польщі обрав шістьох суддів трибуналу, але щоб почати виконання повноважень вони повинні скласти присягу перед президентом. У квітні президент прийняв присягу лише від двох із шести обраних суддів. У Навроцького пояснили це тим, що на початку його президентського терміну вакантними були лише два місця в Конституційному трибуналі. Також у канцелярії президента стверджували, що Сейм не дотримався принципу індивідуального обрання суддів, передбаченого статтею 194 польської Конституції.
Тим часом парламентська більшість наполягала, що президент не може вибірково приймати присягу від суддів, обраних Сеймом. Зрештою шестеро обраних суддів виголосили текст присяги в будівлі парламенту. На церемонії були присутні керівництво Сейму та Сенату, а також представники судової влади та юридичних організацій. Підписані тексти передали до канцелярії Навроцького, однак він не визнав цю процедуру.
Міністерство юстиції доручило розпочати розслідування через неприйняття присяги від частини обраних суддів. Ситуація також привернула увагу європейських інституцій. Делегація Венеційської комісії провела консультації з представниками польської влади. 13 жовтня Венеційська комісія оприлюднила висновок, у якому підтвердила позицію юристів і конституціоналістів, заявивши, що президент не має права вето щодо суддів Конституційного трибуналу, обраних Сеймом. 
Однак питання практичного застосування цих рекомендацій у Польщі залишається відкритим, адже канцелярія Навроцького не визнає альтернативну процедуру, а висновки комісії не є юридично зобов'язальними.

На тлі конституційної кризи в Польщі посол країни в Китаї Якуб Кумох оголосив про відставку. Про це йдеться в його заяві, оприлюдненій у соціальній мережі Х.
«У зв’язку з подіями в країні я дійшов висновку, що продовжувати виконувати обов’язки посла Республіки Польща для мене більше неможливо. Сьогодні я подав заяву про відставку та попросив про своє відкликання», — написав Кумох.
У команді президента Кароля Навроцького підтримали рішення дипломата.
Польша призначила нового посла в Україні: що про нього відомо
«Посол Польщі в Китаї йде у відставку через порушення закону урядом Дональда Туска та силовий напад на Конституційний трибунал. Це вияв мужності та відповідальності за польську демократію й імідж Республіки Польща у світі. Посол Кумох — досвідчений дипломат. У минулому він обіймав посади посла Польщі у Швейцарії та Туреччині, а також керівника Управління міжнародної політики в Канцелярії президента Польщі», — написав Марцін Пшидач, керівник Управління міжнародної політики президента Республіки Польща.
Також на відставку Кумоха відреагував глава МЗС Польщі Радослав Сікорський. Він заявив, що сприймає це як непрофесійне завершення дипломатичної місії, та наголосив, що Кумох більше не представляє Польщу.
"Я визнаю непрофесійне завершення Вашої місії. Ви більше не представляєте Республіку Польщу", — написав в коментарі до його посту Сікорський.
Нагадаємо, у Варшаві загострилося протистояння між президентом і урядом через призначення суддів Конституційного трибуналу. Конфлікт призвів до сутичок біля установи та дострокового повернення президента Навроцького із Сенегалу.
У 2026 році Сейм обрав шістьох нових суддів Конституційного трибуналу. Навроцький погодився прийняти присягу лише у двох із них. Інші судді склали її в парламенті, однак президент і керівництво трибуналу відмовилися визнавати їхні повноваження.
Черговим загостренням стало призначення суддею Конституційного трибуналу Мацея Берека, який раніше працював у структурах урядів Дональда Туска. Він склав присягу в Сеймі 14 жовтня, однак голова трибуналу Богдан Свенчковський відмовився допустити його до виконання обов'язків. Президент Навроцький також заявив, що не визнає його легітимним суддею.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш оголосив про передачу Україні двох винищувачів МіГ-29. Про це він повідомив 30 жовтня під час візиту до 12-ї бази безпілотної авіації в Мирославці.
За його словами, польська армія поступово виводить ці літаки з експлуатації. Натомість польська сторона розраховує отримати від України безпілотні літальні апарати.
"Польща готує черговий пакет допомоги Україні. Масштаби підтримки обмежені безпекою польської держави та ресурсами збройних сил, як це визначено начальником Генерального штабу. Як заявив міністр національної оборони, ми готуємо підтримку для техніки, яка виводиться з експлуатації польськими збройними силами (термін її служби добігає кінця), техніки, яка б не використовувалася польською армією, але могла б бути корисною в Україні», — повідомило Міністерство національної оборони.
Пакет готовий, але зброю не відправляють: Італія знову відклала допомогу Україні
За даними газети Rzесzроsроlіtа, один із винищувачів досі придатний до польотів, тоді як термін експлуатації другого вже завершився. Окрім бойових літаків, Польща надасть Україні, серед іншого, комплект артилерійських боєприпасів калібру 155 мм і 152 мм, 20-каліберні 102-мм снаряди для шестиствольних гармат винищувачів F-16, що використовуються, зокрема, для збивання російських безпілотників. 
У вересні Міністерство оборони України повідомляло про новий пакет військової допомоги від Польщі вартістю близько 50 млн євро.
Нагадаємо, що у 2022 та 2023 роках Польща непомітно відправила в Україну 14 МіГ-29, які перебували у різному стані. Завдання списаних МіГ-29 виконують F-16 та перші 12 корейських FА-50, які досягнуть повної оперативної готовності у 2026 році. Віцепрем'єр та міністр національної оборони Владислав Косиняк-Камиш (ПСЛ) тоді заявив, що передача техніки Україні буде вигідна польській армії, оскільки вона отримає натомість технології безпілотних літальних апаратів та ракет.

У Польщі 30 жовтня виникли сутички біля будівлі Конституційного трибуналу через призначення суддів. Опозиція Польщі назвала ці події спробою державного перевороту. Через цю ситуацію президент Польщі Кароль Навроцький перервав візит до Сенегалу та повертається до країни. Про це пише Rеutеrs.
Причиною протистояння стала суперечка щодо призначення суддів. Раніше парламент Польщі обрав шістьох нових суддів, однак президент Кароль Навроцький відмовився прийняти присягу у трьох із них. Голова трибуналу Богдан Свенчковський, зі свого боку, не допустив обраних парламентською більшістю суддів до виконання обов'язків.
Унаслідок цього робота Конституційного трибуналу фактично опинилася паралізованою. 
"Наша модель — не Білорусь, а Польща": Буданов прокоментував інформацію Lе Моndе про його конфлікт з Віткоффом
30 жовтня суддя Конституційного трибуналу Анна Корвін-Пйотровська оголосила про відсторонення голови установи Богдана Свенчковського та його заступника від виконання службових обов'язків. Після цього до будівлі трибуналу прибула поліція, яку залучили для охорони правопорядку на тлі повідомлень про можливу загрозу життю та здоров'ю суддів і працівників установи. У поліції заперечили звинувачення в тому, що до працівників охорони установи застосовували силу. 
На тлі загострення ситуації президент Кароль Навроцький вирішив перервати офіційний візит до Сенегалу. Глава держави вже прямував до африканської країни, де мав зустрітися з її президентом та представниками Африканського Союзу.
«У такий момент президент має бути в Польщі. Перериваю політ до Сенегалу. Повертаюся», — написав Навроцький у соціальних мережах.  
Водночас ситуація навколо керівництва Конституційного трибуналу залишається суперечливою. На офіційному сайті установи заявили, що Свенчковський продовжує обіймати посаду голови, а всі дії щодо його відсторонення назвали незаконними. Там також звинуватили причетних до цих дій у спробі державного перевороту.
Прем'єр-міністр Дональд Туск, зі свого боку, заявив про необхідність відновлення верховенства права в країні та захистив рішучі дії уряду. Представники опозиційної партії «Право і справедливість» (РіS) виступили проти дій урядовців.


Зауважимо, конфлікт між президентом і урядом Туска має тривалу історію, яка тягнеться роками. Про те, чому Конституційний трибунал став центром політичної боротьби в Польщі, читайте у статті "Конституційна криза або "покращення по-польськи".

В Іспанії у п’ятницю, 30 жовтня, стався вибух на заводі з виробництва боєприпасів в Ель-Фаргу, що на околиці Гранади. За попередніми даними, серйозних травм ніхто не зазнав, пише іспанська газета АВС.
За повідомленням місцевих екстрених служб, вибух стався близько дев’ятої ранку в зоні спалювання відходів на пороховому заводі.
Згодом джерела видання в профспілці повідомили, що вибух стався під час проведення випробувань, що є звичайною практикою на заводі.
Як зазначили в Службі екстреної допомоги 112, троє постраждалих отримали легкі травми та ушкодження слуху. Зараз вони перебувають у лікарні.
Тіньова війна ГРУ: як працює мережа диверсантів у Європі — FАZ
Завод належить словацькій компанії МSМ Grоuр, і робота на ньому відбувається в умовах суворої секретності. Співробітники щодня проходять перевірки на безпеку та виявлення металів і не можуть заходити на територію з мобільними телефонами.
З моменту російського повномасштабного вторгнення в Україну одним із основних напрямків діяльності підприємства, розташованого в Гранаді, є виробництво боєприпасів різних розмірів та компонентів ракет. Після років невизначеності, коли навіть йшлося про його закриття, зараз підприємство розширює свою діяльність.
Нагадаємо, у серпні у Коллеферро поблизу Рима на колишньому заводі Sіmmеl Dіfеsа, який нині належить компанії КNDS Аmmо Іtаly, котра виробляє боєприпаси, прогримів потужний вибух, який було чути в радіусі кількох кілометрів. 
ЗМІ вже неодноразово писали, що російський диктатор Владімір Путін розглядає можливість перевірити НАТО на міцність протягом найближчих кількох років. Попри те, що РФ поступається за обсягами витрат на оборону і, здавалося б, повністю зайнята війною проти України, Москва вже починає випробовувати Альянс, зазначав колишній головнокомандувач Об'єднаних збройних сил НАТО в Європі Джеймс Ставрідіс. 

Протягом останніх тижнів представники Пентагону звернулися до кількох країн НАТО з проханням пом’якшити риторику щодо загрози з боку Росії, аргументуючи це тим, що деякі заяви європейських лідерів та чиновників підривають безпеку континенту, повідомляє Rеutеrs, посилаючись на джерела.
«Це неправда»: Норвегія попросила Fіnаnсіаl Тіmеs виправити статтю про розмову Стере та Стубба з Путіним
Серед країн, які отримали заклики стримувати публічні заяви, — Литва, Латвія та Естонія. Невідомо, чи були ці заклики, висловлені під час двосторонніх зустрічей, передані урядам інших європейських країн.
Серед коментарів, які привернули увагу американських чиновників, — зауваження європейських лідерів про те, що Росія опинилася в безвихідному становищі та вдається до відчайдушніших заходів, оскільки ситуація на полі бою у війні проти України зайшла у глухий кут.
За словами джерел Rеutеrs, заступник очільника Пентагону з питань політики Елбрідж Колбі, який відіграє ключову роль у поточному перегляді чисельності американських військ у Європі, був одним з американських чиновників, які донесли відповідне застереження європейцям. Невідомо, чи висловили США таку рекомендацію у конфронтаційному тоні.
Колбі нібито сказав одному з балтійських чиновників, що не варто “дражнити” росіян. Він навів як приклад некорисної риторики публічні заяви європейців про те, що Росія “загнана у глухий кут, як щур”. Невідомо, чию саме заяву мав на увазі Колбі. Проте прем’єр-міністр Естонії Крістен Міхал наприкінці вересня назвав російського диктатора Владіміра Путіна “щуром, загнаним у кут”, натякнувши, що той вдається до диверсій у Європі, оскільки Росія загрузла у війні проти України.
“Ми вам допомагаємо. Американці там. Просто не кричіть. Не робіть галасу”, — сказав європейський чиновник, описуючи прохання Пентагону.
Під час окремої недавньої зустрічі Пентагон закликав естонську делегацію до “стриманості” у своїх заявах.
Один із європейських чиновників зазначив, що порада Пентагону, хоч і була доброзичливою, викликала подив, оскільки розвідувальні служби країн Балтії протягом останніх місяців послідовно применшували ймовірність того, що Росія випробує дієвість положень НАТО про колективну оборону. Водночас розвідувальні служби інших країн Альянсу публічно попереджали, що РФ може різко посилити свою диверсійну кампанію найближчим часом.
“Приватні розмови між союзниками залишаються приватними, тому ми не будемо коментувати ці твердження”, — заявив представник Пентагону на прохання прокоментувати це повідомлення.
Прохання США відображає дискусію всередині НАТО щодо того, як публічно реагувати на загрозу з боку дедалі агресивнішої Росії. Деякі західні чиновники стверджують, що акцентування уваги на загрозі з боку Москви може зіграти на користь Кремля, який прагне посіяти страх і підірвати підтримку України. Інші стверджують, що європейські уряди повинні бути чесними, аби показати своїм виборцям, що для стримування Москви потрібні жертви та ресурси. Це особливо актуально, оскільки Росія прискорює кампанію диверсій по всьому континенту.
Путін заявив про готовність Росії до війни з Європою
Прохання США пролунали на тлі відновлення спроб адміністрації президента США Дональда Трампа укласти мирну угоду для припинення повномасштабної війни РФ проти України. Нинішня кампанія Вашингтона передбачає стимули для Росії, зокрема пом’якшення санкцій, і тиск на Україну з вимогою припинити атаки на російську енергетичну інфраструктуру. Американські чиновники вже обговорюють можливі бізнес-угоди з Росією. Такий підхід адміністрації Трампа викликав неоднозначну реакцію європейських чиновників, багато з яких наполягають на продовженні економічної ізоляції Кремля. Київ побоюється, що для окремих учасників переговорів економічні інтереси можуть бути важливішими за досягнення стійкого миру, а посланці Трампа укладуть вигідні угоди з РФ ще до того, як будуть визначені прийнятні для України умови завершення війни та гарантії безпеки. 
Рекомендації Вашингтона також надходять у напружений для європейської безпеки період. За словами західних спецслужб, Москва нещодавно активізувала кампанію диверсій проти країн НАТО, за які може не взяти на себе відповідальність. Тим часом стратеги Пентагону переглядають присутність американських сил у Європі — процес, який може призвести до різкого скорочення кількості військових США на континенті. Американські чиновники заявляють, що європейські члени НАТО повинні взяти на себе більшу відповідальність за власну оборону, особливо з огляду на те, що США зосереджують увагу на загрозах на Близькому Сході, у Латинській Америці та Східній Азії.
«Мир може зачекати, бізнес — ні»: Трамп і Путін готують нові угоди на тлі війни
“Гібридна війна” звучить так, ніби між миром і війною існує безпечна сіра зона. Саме цим користується Росія та перевіряє реакцію Заходу, писав Олексій Іжак у статті “Росія вже воює з Європою без оголошення війни. Як зупинити її гібридну стратегію”. Диверсії, кібератаки, провокації, дезінформація, політичне втручання та тиск на критичну інфраструктуру працюють ефективніше, коли відбуваються одночасно. Проблема полягає в тому, що європейські держави часто реагують на них як на окремі інциденти.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у четвер заявила, що прагне вивести відносини між ЄС і Канадою на «найвищий можливий рівень», просуваючи ідею надання Оттаві статусу асоційованого члена Євросоюзу, попри те, що днем раніше столиці держав ЄС відхилили цей термін. Про це повідомляє Роlіtісо.
Ініціатива фон дер Ляєн пролунала напередодні знакового саміту ЄС — Канада в Монреалі, на якому вона та прем'єр-міністр Марк Карні мають оголосити про плани поглиблення співпраці на тлі посилення авторитаризму у світі та непередбачуваних відносин із президентом США Дональдом Трампом.
«Канада не може стати повноправним членом ЄС через географічне розташування, але ми обидва хочемо вивести наші відносини на найвищий можливий рівень», — заявила фон дер Ляєн під час виступу, організованого Інститутом К. Д. Гау.
«Саме тому ми обговорюємо ідею, щоб Канада стала першим асоційованим членом Європейського Союзу».
Щойно фон дер Ляєн завершила виступ, канцлер Німеччини Фрідріх Мерц оприлюднив заяву, в якій повідомив, що ЄС і Канада створюють «Альянс заради майбутнього», не згадавши про статус асоційованого члена.
За словами дипломатів ЄС, саме Німеччина очолила спротив використанню цього терміна.
«Ми сперечаємося між собою через кілька слів, які фон дер Ляєн просто взяла зі стелі, — сказав один із дипломатів ЄС Роlіtісо в середу. — Це дещо безглуздо, адже нам слід мати амбітні цілі та зосередитися на інших речах. Це не найкращий наш момент».
Євросоюз відмовляється від особливого членства для Канади: що пішло не так
У промові, виголошеній кількома годинами пізніше в межах заходів саміту, президент Європейської ради Антоніу Кошта спробував подолати розбіжності, применшивши значення самого терміна.
«Завтра Європейський Союз і Канада започаткують Альянс заради майбутнього Європи», — сказав він, відсилаючи до заяви Мерца та використовуючи термін, якому віддає перевагу Карні для опису відносин між сторонами.
«Президентка фон дер Ляєн навіть висунула сміливу ідею зробити Канаду "асоційованим членом" Європейського Союзу», — зазначив він, додавши, що  поділяє її амбіції.
«Незалежно від того, чи закріпиться зрештою саме цей термін, зрозуміло одне: наше партнерство буде найтіснішим, найглибшим і найунікальнішим у своєму роді», — додав Кошта.
У своєму виступі президентка Єврокомісії заявила, що переговори про асоційоване членство будуть зосереджені на поглибленні співпраці у сферах штучного інтелекту, кліматичної та енергетичної політики, а також на зміцненні спільної роботи між Європейською комісією та урядом Канади.
Крім того, йдеться про співпрацю «між парламентами» та «між судами» — зокрема між Судом Європейського Союзу та Верховним судом Канади.
За словами фон дер Ляєн, такий статус буде доступний «лише нашим найближчим партнерам за межами Європи, які готові разом відкрити нові горизонти — і разом прокладати курс, вийти за межі нинішніх умов нашого партнерства та рухатися до найамбітнішого бачення, яке ми можемо втілити».
Використання фон дер Ляєн терміна «асоційоване членство», який вона вперше згадала у вересні, ймовірно, знову викличе невдоволення в деяких столицях ЄС після того, як група країн на чолі з Німеччиною виступила проти включення цього формулювання до спільної заяви ЄС і Канади, з якою ознайомилося РОLІТІСО і яку мають опублікувати в п'ятницю.
Пропозиція фон дер Ляєн про «асоційоване членство» Канади заскочила країни ЄС зненацька
Після кількох днів переговорів країни ЄС вирішили використати м'якші формулювання для опису майбутніх відносин між сторонами, зокрема «Альянс заради майбутнього» — термін, який використовує канадська сторона, — а також «ще тісніша асоціація... без набуття повноправного членства».
Дипломати ЄС повідомили Роlіtісо, що, хоча європейські столиці підтримують загальну мету поглиблення зв'язків із Канадою, вони з обережністю ставляться до надання статусу, який раніше ніколи не пропонували і правові межі якого досі не визначені.
Раніше Берлін висував ідею асоційованого членства для України, зокрема з конкретними привілеями, такими як статус спостерігача в Європейській комісії, однак цю ініціативу відхилили.
Коментуючи повідомлення про те, що країни ЄС відмовляться від терміна «асоційований член», Карні у вівторок заявив:
«Хороша новина полягає в тому, що конкретні назви чи термінологія не мають значення. Важливо те, як це вплине на життя канадців... і як Канада загалом стане більш незалежною, більш суверенною державою, щоб ми могли жити так, як самі обираємо».
І Карні, і фон дер Ляєн представляють саміт цього тижня як частину ширших зусиль із поглиблення зв'язків у період, коли і Оттава, і Брюссель мали конфлікти з адміністрацією Трампа.
У своєму виступі фон дер Ляєн попередила про «подальший занепад міжнародного порядку».
«Союзи та усталені уявлення, які забезпечували наше процвітання й безпеку, стрімко змінюються, і кожна країна чи регіон шукає способи захистити власні інтереси та незалежність», — сказала вона.
«Ми більше не можемо дозволяти, щоб нас сковували обмеження старого світового порядку».

У листопаді Латвія вперше в історії головуватиме в Раді Безпеки ООН. Країна планує зосередити увагу на двох питаннях, одне з яких — ситуація в Україні, а друге — виклики та можливості, пов’язані з новими технологіями. Особливе значення матиме питання російської війни проти України та її наслідків для міжнародної безпеки. Про це заявила речниця постійного представництва Латвії при ООН у Нью-Йорку Сігне Знотіня-Знота, пише Dеlfі.
Посол Латвії при ООН Саніта Павлюта-Десландес пояснила, що головування дає країні можливість зробити новий «послідовний та цілеспрямований» внесок у діяльність ООН. Крім того, воно відкриває додаткові можливості для просування власних цінностей та інтересів і дає змогу Латвії продемонструвати відповідальну позицію щодо питань глобальної безпеки. Участь у роботі Ради також дає змогу краще розуміти закулісні процеси світової політики.
Москва окупувала Радбез та замінувала ООН: у Києві розкритикували призначення Дєсятнікова заступником Гутерреша
Павлюта-Десландес наголосила, що зміцнення безпеки Латвії, зокрема через підтримку України, є головною метою латвійського головування в Раді Безпеки ООН.
«Ми докладаємо всіх зусиль, щоб війна Росії проти України залишалася одним із найважливіших питань порядку денного Ради Безпеки ООН», — заявила посол.
Раніше повідомлялося про те, що Україну обрали на три роки членом Ради ООН з прав людини (на 2027–2029 рр.).
Зауважимо, Латвія буде четвертою серед вропейських країн, які у 2026 році головували в Радбезі ООН. Так, у серпні — головувала Данія, у вересні — Франція, у жовтні — Греція.
Війна дедалі відчутніше випробовує не лише фронт, а й тил — від економіки та державного бюджету до суспільної стійкості й довіри до влади. На тлі втрат, невизначеності щодо підтримки партнерів і дискусій про можливі мирні домовленості постає ключове питання: якою має бути перемога України та на яких умовах можливий мир? Докладніше про це у статті "Межа війни. Де взяти сили подовжувати боротьбу" пише редактор відділу внутрішньої політики ZN.UА Інна Ведернікова.

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр прокоментував повідомлення про наміри американської адміністрації призначити його попередника Віктора Орбана на посаду генерального секретаря ООН. Журналісти поставили Мадяру питання про його думку з цього приводу на пресконференції після спільного засідання урядів Чехії та Угорщини, повідомляє видання 444.hu.
«Про ООН можна сказати багато поганого. Загалом міжнародні організації мають свої недоліки, свою повільність. Те саме можна сказати й про Європейський Союз. Але, мабуть, можна стверджувати, що ніхто не ставить собі за мету ліквідувати ці організації. Якщо ж хтось усе-таки хоче ліквідувати ООН, зруйнувати її, тоді нехай візьме Орбана — це, наприклад, був би хороший початок. І справді, безумовно, є проблемні моменти, але я не вважаю ООН, попри всі її недоліки, злочинною організацією», — сказав угорський прем'єр.
На думку Мадяра, Організацію Об'єднаних Націй не повинен очолювати «глава мафії», троє колишніх міністрів якого вже перебувають під арештом через те, що розграбували власну країну й перетворили Угорщину на одну з найбідніших і найкорумпованіших держав Європи.
«Хіба що хтось дійсно хоче перетворити ООН на злочинну організацію», — додав він.
Москва окупувала Радбез та замінувала ООН: у Києві розкритикували призначення Дєсятнікова заступником Гутерреша
Раніше міністр закордонних справ України Андрій Сибіга розкритикував пропозицію адміністрації президента США висунути Орбана кандидатом на посаду Генсека ООН. А польський прем'єр Дональд Туск назвав цю ідею смішною.  

Країни НАТО вкладають мільярди в армії на випадок великого вторгнення, а Росія вже тисне на них підпалами, дронами й кібератаками. Показовий приклад цього літа — невдала атака дронів на український літак в аеропорту Лейпцига, яку, за даними американської розвідки, особисто санкціонував Владімір Путін. Загалом дослідники налічили понад 180 таких інцидентів з 2022 року, повідомляє Тhе Есоnоmіst.
Теоретично жодна частина континенту на захід від України не перебуває у стані війни з Росією. Проте світ уже не той, що був: місяць за місяцем найняті Кремлем виконавці атакують європейські аеропорти дронами, саботують залізничні колії, підпалюють торговельні центри, погрожують керівникам оборонних компаній, зламують комп'ютерні системи й поширюють у соцмережах дезінформацію, яка підриває моральний дух. Це не звичайна війна, але й не її відсутність. Це стан «фіктивного миру».
Росія постійно тримає Європу в нестійкій рівновазі: демонструє надто багато войовничості, щоб її ігнорувати, але замало, щоб спровокувати прямий удар у відповідь. Війна й мир, які раніше виключали одне одного, нині в Європі існують одночасно.
Це ставить дилему: наскільки Європі турбуватися про загрозу майбутніх вторгнень, а наскільки — про нинішню агресію. Європейські країни готуються до класичної війни з Росією, з артилерією, переміщенням військ, ракетами й безпілотниками. Водночас вони вже втягнуті в інший конфлікт, у якому Росія застосовує саботаж і пропаганду. Небезпека в тому, що Європа зациклиться на важкій війні, яку Росія може розпочати завтра і до якої генерали готувалися всю кар'єру, а складнішу війну, що вже триває на повну силу, ігноруватиме.
Як Європа може зупинити гібридну війну Росії — FТ
Нині увага Європи зосереджена на загрозі танків, які можуть перетнути кордони. Спецслужби різних країн вважають, що Росія може спробувати вторгнутися на територію НАТО до 2030 року, тому країни замовляють техніку, навчають солдатів і розміщують батальйони. Оборонні бюджети різко зросли, і тривають гострі суперечки, як витратити нові мільярди: далі купувати американську зброю чи платити більше за розробку власної, і чи не застаріли танки. Проте деякі вкладення допомогли б відбивати і звичайні, і нетрадиційні загрози. Приклад — безпілотники: вони стали основною зброєю і у війні в Україні, і в обмежених атаках Росії на інші частини Європи. Вміння з ними боротися окупиться і на майбутніх полях битв, і нині, коли вторгнення дронів стали звичним явищем.
До війни в Україні більшість країн НАТО не досягали цільового показника витрат на оборону в 2% ВВП. Тепер вони здебільшого рухаються до переглянутого показника в 3,5%.
Тим часом Кремль уже веде проти Європи своєрідну війну. Як інакше назвати постійний потік саботажу й провокацій? Дослідники Міжнародного центру протидії тероризму задокументували понад 180 пов'язаних із Росією інцидентів з 2022 року. Частина з них — удосконалений вандалізм, який чинять дрібні злочинці, найняті через інтернет за кілька сотень євро. Інші настільки безрозсудні, що людські жертви рано чи пізно здаються неминучими: у 2024 році запалювальні пристрої в посилках, які проходили через європейські логістичні центри, загрожували збити вантажні літаки. У серпні в німецькому аеропорту Лейпцига знайшли дрон, начинений вибухівкою.
Єврокомісії бракує грошей для фінансування України у 2027 році
Європейці не ігнорують потреби боротися з війною «сірої зони». Разом із зобов'язанням до 2035 року витрачати на оборону 3,5% ВВП, країни НАТО пообіцяли вкладати ще 1,5% у ширші потреби безпеки, зокрема в захист критичної інфраструктури й стійкість цивільного населення. Але ця мета розпливчаста й здебільшого охоплює наявні витрати. Та й гроші — не єдина перешкода.
Територіальна оборона коштує дорого, але для військових це знайома справа, хоч нині й вона стала розмитішою, бо дрони стерли межі між звичайними й нетрадиційними бойовими діями. Захищати Європу від саботажу, тобто і запобігати атакам, і зменшувати їхні наслідки, складніше. Часто для цього потрібна спільна робота поліції, місцевої влади й приватних компаній. Країни Північної Європи вже давно серйозно ставляться до цього завдання, у Німеччині тема нині стала предметом суспільної дискусії, а іншим країнам варто надолужити згаяне.
ЄС на рік продовжив санкції за російські гібридні атаки та дезінформацію
Це не означає, що витрати на безпеку, тобто на протидію агресії низької інтенсивності, мають іти на шкоду територіальній обороні. Навпаки: саме тому, що військове стримування НАТО настільки переконливе, Росія вдається до нетрадиційних методів війни. Європі потрібно краще запобігати таким атакам і зменшувати збитки, коли вони все ж трапляються.
Але як протистояти Росії, яка часто заперечує причетність до нападів, не допускаючи небезпечної ескалації? Є простий спосіб показати Кремлю, що його кампанія залякування приречена на провал. Більшість російських провокацій зрештою націлена на підрив європейської підтримки України. У листопаді європейські лідери мають погодити новий пакет допомоги, щоб Україна лишалася платоспроможною. Щедра пропозиція стала б сильним сигналом: російський саботаж не змусить Європу вагатися. Нинішній мир, яким би фальшивим він не був, можна зберегти лише за непохитної рішучості.
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц на з'їзді Християнсько-соціального союзу 24 жовтня звинуватив Росію в намаганні щодня дестабілізувати Німеччину.
Країни, найближчі до Росії, готують суспільства до можливого нападу. Польща, Фінляндія, Швеція й країни Балтії відновлюють і будують мережу укриттів: у Польщі їх нині налічується 86 тис., і вони можуть прийняти майже 25 млн людей.
Естонія, зі свого боку, планує збудувати на кордоні з Росією близько 150 бункерів у межах Балтійського оборонного поясу.
Про те, чому Європі важко побачити в окремих диверсіях, кібератаках і дронах єдину війну Росії та як її зупинити, у статті «Росія вже воює з Європою без оголошення війни. Як зупинити її гібридну стратегію» пише завідувач відділу Національного інституту стратегічних досліджень Олексій Іжак.

Крістін Лагард заявила, що 7 лютого залишить посаду президента Європейського центрального банку (ЄЦБ), поклавши край багатомісячним дискусіям щодо її потенційної дострокової відставки та відкривши вакансію очільника однієї з найвпливовіших інституцій Європи, повідомляє Роlіtісо.
Глава ЄЦБ на форумі в Давосі применшила побоювання щодо руйнування світового порядку
ЄЦБ підтвердив рішення Лагард у власній заяві, але не надав жодних деталей щодо її планів після звільнення з посади.
На посаду нового президента ЄЦБ претендують іспанський економіст Пабло Ернандес де Кос та колишній очільник Центрального банку Нідерландів Клаас Кнот. Економісти, опитані агентством Вlооmbеrg у жовтні, вважають, що фаворитом є де Кос — колишній президент Банку Іспанії, який наразі очолює Банк міжнародних розрахунків.
У листопаді та грудні європейські лідери проведуть саміти, на яких спробують обрати наступника Лагард. Окрім вже відомих претендентів, не можна виключати й несподіваних нових кандидатів.
Дострокова відставка президентки ЄЦБ дає французькому лідеру Еммануелю Макрону право голосу під час призначення наступника Лагард перед президентськими виборами у Франції наступного року. Лідерка ультраправої партії “Національне об'єднання” Марін Ле Пен, яка давно критикує ЄС, має шанси стати президенткою Франції.
Також відставка Лагард відкриває шлях до укладення угоди між столицями країн ЄС щодо призначень до Виконавчої ради ЄЦБ, яка складається з шести членів. Ізабель Шнабель планує залишити Виконавчу раду в січні, щоб обійняти посаду в Міжнародному валютному фонді, тоді як термін повноважень головного економіста Філіпа Лейна закінчується в травні. 
Опитування ЄЦБ: ШІ економить працівникам єврозони три години на тиждень
Час, проведений Лагард на чолі ЄЦБ, охопив низку криз, зокрема пандемію СОVІD-19, повномасштабне вторгнення Росії в Україну, торговельний конфлікт зі США та війну Америки з Іраном. 
Призначення Лагард на посаду президента ЄЦБ відбулося після того, як Макрон і ексканцлер Німеччини Ангела Меркель у 2019 році уклали несподівану угоду. Вони домовилися, що Лагард очолить ЄЦБ, а тодішня міністерка оборони Німеччини Урсула фон дер Ляєн стане президентом Єврокомісії.