Дзеркало Тижня

Безпілотник у суботу залетів до повітряного простору Болгарії з боку Румунії та вибухнув біля села Кардам неподалік кордону, не спричинивши жертв або пошкоджень інфраструктури. Болгарське Міноборони після первинного аналізу заявило, що це, найімовірніше, був дрон-приманка Маyа, який широко використовують Збройні сили України. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Прем’єр-міністр Болгарії Румен Радев повідомив, що безпілотник увійшов у повітряний простір країни з території Румунії та вибухнув поблизу села Кардам. Населений пункт розташований неподалік болгарсько-румунського кордону. Внаслідок інциденту ніхто не постраждав, пошкоджень цивільної або іншої інфраструктури також не зафіксували.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Прем'єр-міністр Болгарії: країна більше не може надавати зброю Україні, але готова ремонтувати техніку



Згодом Міністерство оборони Болгарії заявило, що за результатами первинного аналізу апарат, найімовірніше, був дроном-приманкою типу Маyа. У відомстві зазначили, що такі безпілотники широко застосовують українські військові.
Водночас болгарське Міноборони наголосило, що підстав вважати інцидент навмисним наразі немає. Випадки проникнення безпілотників у повітряний простір європейських країн останнім часом почастішали. Західні уряди пов’язують частину таких епізодів із війною Росії проти України. Це посилює занепокоєння серед держав НАТО та дискусії щодо необхідності зміцнення захисту від безпілотних систем і інших безпекових загроз.
За словами Радева, дрон перетнув болгарський кордон о 08:10 за місцевим часом і вибухнув у соняшниковому полі неподалік Румунії. Місце вибуху розташоване приблизно за один кілометр від болгарської компресорної станції Трансбалканського газопроводу. Ця магістраль простягається від Туреччини до України. Водночас до румунської компресорної станції від місця падіння безпілотника було близько 200 метрів.
Після інциденту Радев заявив, що Болгарія посилить охорону стратегічних об’єктів, а також спостереження вздовж кордону з Румунією. За його словами, безпілотник раніше не був виявлений ані у болгарському, ані в румунському повітряному просторі. Це, на думку прем’єра, ще раз показує складність своєчасного виявлення та ідентифікації дронів. Радев також звернув увагу на затримку з постачанням високоточних радарів для болгарської армії та пообіцяв вжити заходів для розв’язання цієї проблеми.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Болгарія пригрозила ветувати новий пакет санкцій ЄС проти Росії — Rеutеrs



Нагадаємо, що подібний інцидент біля українського кордону стався 2 серпня у Румунії, де через невідомі повітряні цілі двічі оголошували тривогу. Під час другого випадку в повіті Тулча для контролю повітряного простору підняли кілька винищувачів F-16. Об’єкт близько 20 хвилин рухався вздовж рукава Суліна, після чого попрямував у бік України, де його збили військові ЗСУ. Уламки безпілотника впали біля населеного пункту Периправа приблизно за кілометр від кордону, жертв і матеріальних збитків не було.

У Німеччині стався новий інцидент із невідомими дронами. У місті Мехерніх у ніч на п'ятницю, 7 серпня, зафіксували шість прольотів підозрілих безпілотників над базою Бундесверу, повідомляє DW.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Деталі з України, збирання в Німеччині: у Rеutеrs дізналися три варіанти виробництва ракет Раtrіоt для ЗСУ



Спочатку про це написали німецькі ЗМІ, а згодом факт підтвердила пресслужба Оперативного командування армії Німеччини на запит медіа.
Під час останнього з прольотів БпЛА на місці перебували поліцейські округу Ойскірхен землі Північний Рейн-Вестфалія. Один із безпілотників зробив над ними декілька кіл. Причетних до запусків БпЛА наразі не названо. Триває розслідування.
Попередньо поліція вважає, що над базою могли пролітати БпЛА моделі Fly-380 VТОL. Такі безпілотники мають розмах крил близько 3,8 метра, дальність польоту до 400 кілометрів і можуть розвивати швидкість до 150 км/год із "корисним навантаженням" понад десять кілограмів.
База в Мехерніху важлива для логістики німецької армії. На цій базі розташований склад матеріально-технічного забезпечення військових у захищеній підземній споруді на глибині 130 метрів площею 30 000 кв. м, де зберігаються обладнання та запчастини для військової техніки. Також на цій базі працюють фахівці Бундесверу, відповідальні за технічне обслуговування та ремонт зенітно-ракетних комплексів Раtrіоt американського виробництва. Це робить базу в Мехерніху унікальною в Європі, зазначав телеканал АRD.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Федоров: у більшості країн НАТО на складах лише 5–10 ракет



Невідомі безпілотники неодноразово фіксували у різних країнах Європи, зокрема, у Німеччині. БпЛА стежили за важливими об'єктами інфраструктури.
Днями повідомлялося, що в аеропорту Лейпциг-Галле на сході Німеччини поряд з українським транспортним літаком зафіксували БпЛА, на якому був підривник та вибухівка. Триває розслідування інциденту. Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт заявляв про ризик гібридного теракту. Розвідка США припускає, що цей дрон із вибухівкою може належати російському уряду, писала WSJ. Поліція та спецслужби Німеччини розслідують потенційну спробу диверсії, до якої може бути причетна РФ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





НАТО терміново шукає ППО для України після масованого удару Росії



Західні союзники дедалі частіше фіксують ознаки того, що Росія здійснює “пробні атаки”, аби перевірити рішучість НАТО. Американська розвідка вважає, що російський диктатор Владімір Путін може спробувати перевірити рішучість НАТО шляхом обмеженого нападу на країну Альянсу протягом найближчих кількох років: розглядаються можливі сценарії — від кібератаки до невеликого наземного вторгнення, писали ЗМІ.
Раніше США вважали, що Путін не буде провокувати НАТО, поки РФ веде бойові дії проти України. Однак оцінки змінилися на початку цього року, оскільки глава Кремля дедалі більше опиняється у скрутному становищі у війні проти України та зазнає тиску всередині Росії з вимогою забезпечити перемогу. Метою Путіна в разі нападу на НАТО під час війни з Україною, якщо такий напад відбудеться, буде розкол Альянсу.

Представники урядів Великобританії, Франції, Німеччини та Італії виступили зі спільною заявою з нагоди 18 річниці з моменту вторгнення Росії до Грузії, в ході якого були окуповані грузинські регіони Абхазія та Південна Осетія.
Уряди цих чотирьох країн привітали рішення Республіки Наоеро про скасування визнання так званої незалежності Абхазії та Південної Осетії та закликали інші країни наслідувати такий приклад.
«Мілітаризація Росією окупованих територій Грузії, що триває, становить серйозну загрозу безпеці Грузії, а також регіональній і європейській стабільності», — йдеться у їх спільній заяві.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Грузія підписала Конвенцію про відшкодування збитків Україні



Наголошується, що РФ ще глибше порушує територіальну цілісність Грузії, про що свідчить підписана владою РФ та Південної Осетії угода від 9 травня 2026 року «Про поглиблення альянсу та співробітництва».
«Цей документ, а також призначення громадянина Росії головою регіону викликають побоювання щодо можливої ​​повномасштабної анексії регіону, яка не залишиться без відповіді», — наголошують у спільній заяві уряди чотирьох країн.
Вони також закликають Росію виконати рішення Європейського суду з прав людини, яким РФ визнано винною у низці порушень, скоєних в окупованих сепаратистських регіонах, включаючи надмірне застосування сили, жорстоке поводження, незаконні затримання та незаконні обмеження на повсякденне пересування через адміністративний кордон між адміністративним кордоном.
Як писало ZN.UА, після широкомасштабного вторгнення Росії в Україну дії грузинського уряду стали розчаруванням для українців та української влади, які сподівалися на іншу позицію Тбілісі. Однак реальна політика, навіть в умовах війни, — це світ напівтонів. І в ньому Грузія хоч і не ворог, але й не союзник України. Докладніше про це — у статті Володимира Кравченка "Ворог України чи ні? Чому Грузія боїться війни з Україною".

У Польщі активісти вимагали владу посилити боротьбу із злочинами проти українців, які виникають на грунті національної ворожнечі. Учасники акції зібрали 11 тисяч підписів під звернення із закликом до рішучих дій проти нападів.
Під час акції, яка відбулась біля канцелярії прем’єр-міністра Польщі, учасники встановили «Брунатну карту Польщі» — з позначками, в яких містах зафіксовані напади на українців. 
Як відзначив представник асоціації «Ніколи більше» Лукаш Якубовський, упередження часто стають першим кроком до дискримінації та злочинів на ґрунті ненависті, тому дуже важлива роль підняття рівня освіченості у боротьбі зі стереотипами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Польща запропонувала США "співпрацю у трикутнику" для виробництва перехоплювачів для Раtrіоt



Генпрокурор Польщі Вальдемар Журек створив спеціальну групу зі 100 прокурорів для розслідування справ щодо нападів на українців.
Експерти виділяють кілька причин погіршення відношення поляків до українців, яке посилилося після скандалу з полком, названим в честь "героїв УПА". Один із факторів — втома частини поляків від тривалої та великої присутності українських біженців. Крім того, ці настрої посилюють окремі політичні сили для мобілізації власного електорату.
Суперечки між Польщею та Україною щодо історичного минулого також загострюють ситуацію. Представники громадських організацій зазначають, що дискримінаційна риторика часто стає першим кроком до злочинів на ґрунті ненависті. Все це впливає на стан двосторонніх відносин між країнами, які з 2022 року стали стратегічими партнерами у протистоянні агресії РФ.

Іспанія дала Італії два дні, до 9 серпня, на скасування прикордонного контролю, запровадженого в межах Шенгенської зони. У разі відмови Мадрид пригрозив вдатися до «пропорційних заходів». Утім, Рим оперативно відхилив цю вимогу, заявивши, що не приймає жодних «ультиматумів чи зовнішніх вимог» у питаннях національної безпеки та контролю власних кордонів, повідомляє Тhе Оbjесtіvе.
Уряд Педро Санчеса вимагає повністю скасувати односторонньо запроваджені Італією перевірки та відновити вільне пересування в межах Шенгенської зони. У Мадриді заявили, що рішення Рима, ухвалене без попередження 1 серпня після міграційної кризи в Сеуті, суперечить Шенгенському кодексу. В іспанському уряді його назвали дискримінаційним щодо громадян Іспанії та створює проблеми для тисяч пасажирів у розпал туристичного сезону.
Мадрид також відкидає пояснення Італії, наголошуючи, що Сеута має особливий режим у Шенгенській зоні, тому мігранти, які незаконно прибули до міста, не могли вільно потрапити до інших країн ЄС. В іспанському уряді запевнили, що гостра фаза кризи вже минула, а переважна більшість мігрантів повернулася до Марокко. Мадрид також звинувачує Рим у невиконанні з 2022 року Дублінського регламенту, за яким відповідальність за розгляд заяви про притулок несе країна, через яку мігрант уперше в'їхав до ЄС.
У відповідь уряд Джорджі Мелоні заявив, що не змінюватиме своєї позиції, наголосивши, що рішення про прикордонний контроль належить до сфери національної безпеки, тому Італія «не приймає ультиматумів та іноземного тиску». Влада також повідомила, що перевірки для мандрівників з Іспанії діятимуть щонайменше до 15 серпня.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Санчес нагадав Мелоні статистику: більшість нелегалів потрапляють до ЄС через Італію



Італія пояснила продовження обмежень оперативною інформацією та повідомленнями у соціальних мережах про можливу нову спробу масового прориву нелегальних мігрантів із Марокко, яка нібито готується саме на 15 серпня. У Римі підкреслили, що рішення не спрямоване проти Іспанії і не виключає подальшого конструктивного діалогу між країнами.
Нинішня суперечка між Мадридом і Римом виросла безпосередньо з міграційної кризи в Сеуті. Наприкінці липня до іспанського анклаву з боку Марокко масово проникли, за оцінками місцевої влади, від 60 до 75 тисяч мігрантів. Пізніше з’ясувалося, що іспанські спецслужби за кілька днів до прориву попереджали уряд про підготовку масштабного перетину кордону. Проте додаткові сили до Сеути так і не встигли перекинути вчасно.
Коли гостра фаза кризи минула, Іспанія встановила на кордоні плавучий бар’єр, а згодом офіційно заявила, що майже всі мігранти повернулися до Марокко. Саме на ці обставини тепер посилається Мадрид, наголошуючи, що підстав для подальшого збереження обмежень Шенгенської зони вже немає.

На тлі поглиблення польсько-української кризи досить несподівано виглядає помітне поліпшення відносин України зі Словаччиною. Донедавна саме уряд Роберта Фіцо вважався одним із найпроблемніших партнерів Києва у Європейському Союзі. Та сьогодні відносини офіційного Києва та Братислави набагато прагматичніші й відкривають нові напрями взаємовигідної співпраці.Нещодавно у Словаччині з’явилася майже сенсаційна новина: мовляв, країна непомітно долучилася до «коаліції охочих», яка координує посилену підтримку України. Портал еuВrіеf, посилаючись на посольство Франції у Братиславі, повідомив, що Словаччина взяла участь у зустрічі коаліції 13 липня в Парижі та підтримала підсумкову заяву її співголів.Роберт Фіцо категорично це заперечив. Він заявив, що Словаччина «не була, не є і не буде» членом коаліції. Словацький міністр закордонних справ Юрай Бланар також пояснив, що посол Словаччини у Франції був присутній на зустрічі лише як спостерігач.Але за гучною суперечкою загубився важливіший факт: уряд Фіцо все-таки прийняв французьке запрошення й направив свого представника на засідання структури, яку сам прем’єр публічно демонізує. Статус спостерігача, звісно, не означає готовності Словаччини посилати війська в Україну чи брати на себе військові зобов’язання. Проте це ще одна ознака того, що реальна політика Братислави щодо Києва змінюється. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Фіцо виступив проти нової військової допомоги Україні перед самітом НАТО Саме в розпал польсько-українського конфлікту з офіційної Братислави пролунала ціла низка заяв, які були напрочуд проукраїнськими. Словаччина й Україна домовилися провести у Львові вже четверте спільне засідання урядів. Місце зустрічі погодили Роберт Фіцо та тодішня українська прем’єрка Юлія Свириденко, а наприкінці червня цю домовленість підтвердили міністри закордонних справ Юрай Бланар та Андрій Сибіга. Після зміни українського уряду дату зустрічі, вочевидь, доведеться погодити з новим прем’єр-міністром Сергієм Корецьким, однак сама підготовка міжурядових консультацій триває. Обговорюють також можливий візит Володимира Зеленського до Братислави. Варто зазначити, що Польща й Україна не використовують таких форматів співпраці, як спільне засідання урядів. Словаччина навіть за Фіцо виявляється у цьому питанні більш схильною до співпраці з Україною, ніж Польща Туска й Навроцького.Іще виразнішим сигналом став червневий візит Юрая Бланара до Вінниці. Словацький міністр закордонних справ розпочав його з ушанування пам’яті загиблих українських військових, висловив солідарність із українським народом і заявив, що мир має ґрунтуватися на міжнародному праві та повазі до територіальної цілісності України в її міжнародно визнаних кордонах. Він також наголосив, що Словаччина зацікавлена мати своїм сусідом мирну, стабільну й заможну Україну та підтримує її вступ до ЄС після виконання необхідних умов. Крім того, Юрай Бланар привіз гуманітарну допомогу.Переговори у Вінниці не обмежилися дипломатичними формулами та гуманітаркою. Сторони говорили про відкриття переговорних кластерів у процесі вступу України до ЄС, співпрацю оборонних підприємств, розмінування, будівництво шкільних укриттів, постачання генераторів і медичного обладнання. Обговорювали також розширення прикордонних переходів, розвиток залізничного сполучення та нові транспортні й енергетичні проєкти між двома країнами. Українська сторона окремо наголосила, що Словаччина підтримала всі двадцять пакетів санкцій ЄС проти Росії.

Словацька опозиція проукраїнська, Фіцо — просто гнучкий популіст

Звідки ця зміна? І чи взагалі була якась зміна? Казати, що Фіцо радикально змінив позицію щодо України, було б недоречно. Роберт Фіцо — це досвідчений політичний гравець і популіст, який уперше став прем’єр-міністром далекого 2006 року, а в активній політиці діє ще з дев’яностих. Відносини з Україною та Росією для нього — це лише засіб для утримання або повернення влади, а не тверда ідеологічна позиція. Словаччина заявила про збільшення постачання боєприпасів Україні Це зовсім не так, як у випадку словацької опозиції, що є проукраїнською з твердих ідеологічних міркувань. Тож імовірна перемога прозахідних сил восени 2027 року й можлива коаліція партій «Прогресивна Словаччина» (РS) — «Демократи» (Dеmоkrаtі) — «Свобода та солідарність» (SаS) — «Християнсько-демократичний рух» (КDН) однозначно були б на користь Києва. Наразі ж Фіцо залишається прем’єром іще понад рік і в українському питанні продовжує звичну йому тактику: то скаже публічно щось гостре проти України й позитивне для Путіна, то наступного дня в затишші кабінетів ухвалить цілком конкретні проукраїнські рішення.

Українське питання втратило актуальність

До парламентських виборів у Словаччині залишився рік і кілька місяців. Попереду ще місцеві вибори, заплановані на осінь. Кампанія вже триває, проте, на відміну від місцевих виборів у Польщі у квітні 2024-го, в словацькій кампанії практично ніхто не використовує українську тему.Ситуація трохи нагадує нормалізацію словацько-угорських відносин, які залишалися напруженими до 2015–2016 років. Потім давня ворожнеча непомітно зникла, і навіть словацькі націоналісти перестали використовувати угорське питання. Нині схожий процес відбувається з Україною.Досвід трьох років правління Роберта Фіцо показав, що навіть проросійські виборці не проти реалізації інфраструктурних проєктів, таких як розширення пунктів пропуску, залізничних сполучень із Україною чи автобану Кошице—Ужгород. Суть проросійськості частини словаків — це, найімовірніше, пацифізм і хибне переконання, що Володимир Зеленський «без потреби продовжує війну» замість того, щоб «якось домовитись із Путіним». Отже, проросійська частина словацьких виборців, імовірно, підтримує всяку цивільну співпрацю з Україною, але не підтримує військової допомоги та членства України в НАТО. Саме тому Фіцо й міністр закордонних справ Юрай Бланар завжди наголошують на тому, що хочуть розвивати економічну, транспортну чи політичну співпрацю й підтримують швидке членство України в ЄС, але не надаватимуть безкоштовно зброї та не відправлятимуть військ. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Прем’єр Словаччини хоче отримати компенсацію за передану Україні зброю Іще один нюанс — Угорщина. Роберт Фіцо був політичним союзником Віктора Орбана та дозволяв собі гострі антиукраїнські (і проросійські) заяви в часи, коли Орбан був найбільш антиукраїнським лідером ЄС. Однак Фіцо завжди намагався бути м’якшим за угорського колегу. Тепер, коли той пішов, він дуже не хоче стати «новим Орбаном», і це одна з причин помітного поліпшення відносин із Києвом.

Словаччина розвиває оборонний сектор

2023 року Роберт Фіцо гостро критикував тодішній проукраїнський уряд Едуарда Геґера та президентку Зузану Чапутову за безкоштовне постачання зброї Україні. Він обіцяв, що після зміни влади Словаччина не передасть Україні жодного боєприпасу.Словацька опозиція звертає увагу на очевидний парадокс. Фіцо припинив безплатну передачу озброєнь із державних запасів, але дозволив комерційне постачання, зокрема в Україну. 2024 року експорт словацької зброї та боєприпасів становив близько 1,1 млрд євро, що майже вдвічі більше, ніж роком раніше. 2025 року він знову зріс більш як удвічі — до рекордних 2,39 млрд євро, або 2,2% усього словацького експорту. Значну частину цього зростання забезпечив попит, спричинений війною в Україні, передусім на 155-міліметрові боєприпаси. До того ж держава володіє половиною акцій одного з головних виробників — компанії ZVS Ноldіng.Для словацької економіки це має особливе значення. Країна загалом переживає стагнацію, тоді як оборонні підприємства отримують нові замовлення, відкривають виробничі лінії та створюють робочі місця. Тому зміна політичного клімату навколо України не є випадковою: уряд Фіцо дедалі більше зацікавлений у тому, щоб наша країна та її союзники залишалися клієнтами словацьких заводів.З огляду на невеликі розміри Словаччина не замінить Україні Польщу. Але на тлі польсько-українських конфліктів вона може стати цікавою й надійною альтернативою. Потенціал україно-словацької співпраці в оборонній промисловості, транспорті, енергетиці та прикордонній інфраструктурі дуже великий і наразі використаний лише частково.

Хоча канцлер Німеччини Фрідріх Мерц не вважає, що його посада опиниться під загрозою після повернення з літньої відпустки, однак потенційний успіх партії «Альтернатива для Німеччини» на регіональних виборах восени та втрата  «Християнсько-демократичного союзу» своїх позицій руйнує традиційну політичну динаміку країни.
Як пише Роlіtісо, у німецькому політикумі дедалі відкритіше обговорюється можливість Каnzlеrtаusсh — зміни канцлера восени. Публічна критика лунає переважно з боку тих, кого усунули з уряду під час перестановок. Але за лаштунками дедалі більше політиків із правоцентристського ХДС Мерца обговорюють те, що за німецькими мірками було б надзвичайним сценарієм: заміну лідера після трохи більше ніж року перебування на посаді.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Мерц заявив, що Німеччина ризикує зайти у "прірву": причина



Видання зазначає, що Німеччина вже давно є однією з найстабільніших демократій континенту, яка ніколи не зазнавала такої частої зміни лідерів, як післявоєнна Італія чи Велика Британія після «брексіту». Однак очікуваний успіх партії АдФ руйнує традиційну політичну динаміку країни.
«Теорія, що лежить в основі ідеї Каnzlеrtаusсh, полягає в тому, що консерваторам доведеться мінімізувати наслідки виборів на сході країни та підняти свій рейтинг, замінивши лідера, який не здатний подолати свої вкрай низькі рейтинги», - йдеться у матеріалі.  
Однак таке рішення створить і високі ризики. Партія АдФ намагатиметься скористатися подальшими розбратами в коаліції і заміна канцлера за кілька років до закінчення його терміну повноважень означатиме вторгнення на практично незвідану політичну територію.
Нинішній сценарій Каnzlеrtаusсh — за яким прем’єр західної землі Північний Рейн-Вестфалія Хендрік Вюст став найімовірнішим наступником Мерца — широко обговорюється в німецьких ЗМІ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Половина німців більше не вважає Німеччину безпечною країною



Консервативні політики анонімно підтвердили Роlіtісо існування внутрішніх дебатів. На їхню думку, зростаюче невдоволення свідчить про зниження довіри до державницьких здібностей канцлера та його ймовірну нездатність зберегти єдність партії, якщо у вересні до влади прийде «АдФ».
Соціологічні опитування показують, що 6 вересня АдФ може здобути абсолютну більшість у Саксонії-Ангальт, а 20 вересня — перемогти в Мекленбурзі-Передній Померанії та отримати високі результати в Берліні.
Ще одним побоюванням є те, що окремі політики ХДС у східній Німеччині можуть після виборів підтримати уряд землі на чолі з АдФ, порушивши тим самим давню обіцянку Мерца ніколи не допускати ультраправих до влади.
Один із співрозмовників назвав цю дискусію поки що «спекулятивною» і зазначив, що результати виборів у східній Німеччині стануть «вирішальними» для майбутнього канцлера.
Вони також підкреслили, що наразі жоден високопоставлений діяч публічно не виступив проти Мерца.








Zеіt: у Німеччині зірвали замах на гендиректора постачальника дронів для України. Історія має російський слід





За словами видання, якщо Мерца змусять піти у відставку, це серйозно порушить політичну систему Німеччини, що базується на консенсусі. Такий крок відбудеться менш ніж через два роки після розпаду попередньої лівоцентристської коаліції і може спричинити дострокові вибори.
Професор політології Майнцського університету Кай Арцхаймер зазначив, що фрагментація німецької партійної системи, в якій центристські партії змушені іноді утворювати незручні коаліції, щоб не допустити до влади дедалі популярніших маргінальних партій, спричинила певні зміни.
«Німеччина вже досить тривалий час перебуває у стані відносно низької політичної стабільності. Однак, виходячи з того, що стало нормою в багатьох інших європейських країнах, можна також сказати, що Німеччина просто опинилася там, де інші перебувають уже давно», - заявив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У ЄС розкол щодо переговорів з РФ: Макрон і Мерц критикують підхід глави Євроради — Роlіtісо



Найменш дестабілізуючим варіантом була б добровільна відставка Мерца, що дозволило б обрати його наступника більшістю голосів.
Якщо ж Мерц відмовиться піти, його опонентам доведеться усунути його шляхом конструктивного вотуму недовіри, одночасно обравши його наступника. Такий надзвичайний парламентський маневр може розірвати правлячу коаліцію, до якої входять ХДС Мерца, її баварська партія — Християнсько-соціальний союз та соціал-демократи.
Наразі Мерц продовжує користуватися підтримкою провідних консервативних діячів.
«Я твердо переконаний, що Фрідріх Мерц залишиться канцлером. Його зміна вкинула б консерваторів у повний хаос», — заявив впливовий прем’єр-міністр Баварії та лідер ХСС Маркус Зьодер.
За його словами, відставка Мерца може призвести до нових виборів. А той, хто прагне виборів зараз — сприяє лише одному: приведенню радикалів до влади.
Згідно з опитуванням Роlіtісо, АдФ є найпопулярнішою партією Німеччини з підтримкою у 28%, тоді як консерватори Мерца мають 21%. Водночас, згідно з останнім репрезентативним опитуванням АRD-DеutsсhlаndТrеnd, лише 13% німців задоволені діяльністю Мерца. Це найнижчий рейтинг чинного канцлера за майже 30-річну історію цього опитування.
Рекордно низькі рейтинги Мерца відображають розчарування його зусиллями щодо відродження економіки Німеччини, а також скептицизм громадськості щодо далекосяжних реформ пенсійної та медичної систем, які буде важко реалізувати і які, як очікується, обійдуться пересічному виборцю в гроші.
У статті для ZN.UА  «Канцлер під тиском: Чому Мерц втрачає підтримку німців» історик Томас Вайє аналізував, чи можлива дострокова зміна канцлера ФРН, та описував перспективи уряду Мерца, його сильні та слабкі сторони.

Російський диктатор Владімір Путін може спробувати перевірити рішучість НАТО шляхом обмеженого нападу на країну Альянсу протягом найближчих кількох років, свідчать нові звіти розвідки США, в яких розглядаються можливі сценарії — від кібератаки до невеликого наземного вторгнення, повідомляє WSJ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Якби я була Трампом, то вбила б Путіна»: Лора Лумер після візиту до України



Раніше США вважали, що Путін не буде провокувати НАТО, поки РФ веде бойові дії проти України. Однак оцінки змінилися на початку цього року, оскільки глава Кремля дедалі більше опиняється у скрутному становищі у війні проти України та зазнає тиску всередині Росії з вимогою забезпечити перемогу. Українські БпЛА-атаки завдають дедалі більшої шкоди як російській армії, так і нафтовій галузі, тоді як війська Путіна досягають незначних успіхів на фронті, зазнаючи значних втрат.
Західні лідери дедалі частіше фіксують ознаки того, що Росія здійснює пробні атаки, аби перевірити рішучість НАТО, зокрема, йдеться про інциденти з російськими ракетами на території Польщі та вторгнення безпілотників у повітряний простір Румунії.
За словами американських чиновників, метою Путіна в разі нападу на НАТО під час війни з Україною, якщо такий напад відбудеться, буде розкол Альянсу.
“Питання полягає в тому, як у такому разі відреагують Сполучені Штати. Завжди метою [Росії] було підірвати довіру до НАТО та роз’єднати США з їхніми союзниками”, — сказала старша наукова співробітниця Американського інституту підприємництва Хізер Конлі.
Оскільки Путін намагається закріпити бажані позиції в Україні, розвідка США аналізує, чи має Москва намір найближчим часом посилити свої агресивні дії проти  європейських союзників. Занепокоєння викликає те, що Путін може стати ще небезпечнішим, коли його заженуть у кут, кажуть американські чиновники.
Можливі загрози варіюються від кібератаки на країну НАТО або відправки невизначених збройних угруповань для окупації території до обмеженого вторгнення на східному фланзі Альянсу. Згідно з оцінками розвідки США, РФ може вдатися до таких дій у період від цієї осені до 2029 року.
Ймовірність найекстремальнішого сценарію — обмеженого наземного вторгнення — є низькою, але з плином часу зростає. Такий крок завжди вважався вкрай малоймовірним, оскільки спричинив би застосування Статті 5 НАТО, яка зобов’язує членів Альянсу до колективної оборони. Однак стаття 5 не містить чітких положень щодо реакції на кіберзагрози чи гібридні загрози.
“Це завжди було викликом для НАТО — реагувати на атаку, яка не підпадає під дію Статті 5. Справді, до цього моменту союзники воліли не допускати ескалації”, — зазначає Конлі. 
Наприклад, коли у 2007 році Росія здійснила серію кібератак на Естонію, ця країна вирішувала кризу на двосторонній основі.
“Ми завжди продумуємо та готуємося до будь-яких сценаріїв. НАТО стежить за ситуацією. Ми готові до стримування та оборони в разі потреби, що ми й надалі демонструємо”, — сказав представник НАТО Мартін О’Доннелл.
Такі оцінки з’явилися на тлі дефіциту певних критично важливих боєприпасів, які військовим знадобляться для протистояння Росії чи Китаю в разі потенційної майбутньої війни. Американські запаси такої зброї суттєво скоротилися через постачання озброєння Україні після повномасштабного російського вторгнення, а також через війну США з Іраном. До запасів, що перебувають під загрозою виснаження, належать далекобійні ракети РrSМ та АТАСМS, а також зенітні ракети Stіngеr, розповіли WSJ чиновники.
Нові оцінки посилюють наявні побоювання американських чиновників щодо нестачі певних критично важливих боєприпасів. Окрім деяких ракет великої та малої дальності, у США також низькі запаси інших критично важливих засобів протиповітряної оборони, зокрема, перехоплювачів для Раtrіоt, SМ-3 і ТНААD.
У разі потенційного конфлікту з Росією такі види озброєння, як ракети РrSМ, АТАСМS  та Stіngеr, матимуть вирішальне значення для відбиття наземного вторгнення, зазначає Том Карако з Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
Дефіцит критично важливих боєприпасів викликав дискусію в уряді США щодо скорочення запасів озброєння на тлі того, як Трамп обмірковує подальші кроки щодо Ірану. ЗМІ писали, що голова Об’єднаного комітету начальників штабів США генерал Ден Кейн нещодавно попередив Білий дім про зменшення кількості перехоплювачів протиповітряної оборони. Це питання викликає занепокоєння у Кейна, який вважає, що низькі запаси не унеможливлять відновлення масштабних бойових операцій проти Ірану, але збільшать ризик.
Аналітики поза урядом неодноразово застерігали, що витрачання боєприпасів на Близькому Сході може обмежити здатність США стримувати супротивників по всьому світу, зокрема, Росію та Китай.
У нещодавньому звіті Центру стратегічних і міжнародних досліджень йшлося про сім основних видів боєприпасів, які використовувалися у війні з Іраном (СSІS). Наприклад, за оцінками СSІS, США витратили у війні з Іраном 1 060–1 430 ракет Раtrіоt, унаслідок чого в арсеналі американських військових залишилося лише 870 таких ракет.
“Якщо йдеться лише про боротьбу з Іраном, то навіть якщо ми використаємо половину перехоплювачів — а може, й трохи більше — у нас все одно залишиться ще половина. Тож ми могли б продовжувати протистояння з Іраном ще досить тривалий час. Проблема полягає в тому, що Пентагон зараз дуже стурбований тим, як це вплине на ситуацію в Тихоокеанському регіоні у відносинах з Китаєм”, — зазначив  співавтор звіту СSІS Марк Кансіан.
Головний речник Пентагону Шон Парнелл назвав твердження про дефіцит боєприпасів у США неправдивими. Представниця Білого дому Анна Келлі заявила, що американські Збройні сили мають “більш ніж достатньо” боєприпасів для “реалізації всіх стратегічних цілей президента США Дональда Трампа”, додавши при цьому, що Трамп закликав оборонних підрядників збільшити виробництво боєприпасів. Міністр війни США Піт Гегсет і Трамп також заперечували повідомлення про нестачу боєприпасів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія виявила прогалини в ППО НАТО завдяки масштабній кампанії з використанням дронів — ІІSS 



Раніше WР повідомляла, що Європа готується до російських провокацій. РФ, яка опинилася в скрутному становищі у війні проти України, ймовірно, оцінює можливість ескалації шляхом обмежених ударів або військових вторгнень у європейські країни НАТО, такі як країни Балтії чи Польща, розраховуючи на те, що США не втрутяться.
Тhе Есоnоmіst писав, що Путін прагне підірвати НАТО зсередини, ведучи проти Альянсу кампанію в сірій зоні: дешеві, суперечливі та виважені дії, щоб дестабілізувати західних союзників. Як наголошують аналітики, НАТО потрібно підвищити свою стійкість. Якщо Росія надалі вважатиме, що може уникнути відповідальності за обмежені акти агресії, одного дня може статися щось значно небезпечніше.
FТ називала чотири основні шляхи ескалації для Путіна, який відчуває дедалі більший тиск у війні проти України. Перший — це звичайні військові дії на полі бою проти України. Другий — застосування ядерної зброї. Третій — прямий напад на НАТО. Четвертий — “гібридна війна”, яка передбачає таємні спроби Росії завдати удару по західній інфраструктурі або окремих діячах.

Після пошкодження могили українського письменника Богдана Лепкого на Раковицькому кладовищі у Кракові, звідки невідомі викрали барельєф, у Польщі стався новий акт вандалізму проти українського місця пам’яті. Цього разу зловмисники пошкодили меморіал загиблим українським воїнам в урочищі Білосток поблизу села Ліски. Посольство України закликало польську владу розслідувати інцидент, покарати винних і відновити об’єкт. Про це повідомило посольство України в Республіці Польща у Fасеbооk.
Українське посольство заявило про черговий акт вандалізму щодо місця пам’яті в урочищі Білосток неподалік села Ліски. За інформацією дипломатів, невідомі знову вчинили наругу над об’єктом, пошкодили його та порушили належний стан меморіалу. Це місце призначене для вшанування загиблих українських воїнів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ФСБ готує провокацію для розколу відносин між Україною та Польщею: деталі від ЦПД



"Будь-які прояви руйнування, плюндрування чи навмисного пошкодження місць пам’яті є неприйнятними. Незалежно від складних і трагічних сторінок спільної історії, місця поховань і пам’ятні знаки мають залишатися поза політичними суперечками та бути об’єктами поваги відповідно до загальноприйнятих європейських стандартів та християнських цінностей", — зазначили у посольстві.
Посольство також звернуло увагу на ширший контекст інциденту. За його оцінкою, у Польщі зростає кількість проявів ворожості щодо українців, зокрема повідомлень про агресію та напади на громадян України. Перенесення історичних суперечностей у площину вандалізму, залякування або ворожнечі проти сучасної України та українців дипломати назвали небезпечним.
"Посольство України закликає компетентні органи Республіки Польща невідкладно провести необхідні процесуальні дії, встановити всі обставини інциденту, притягнути винних осіб до відповідальності, а також забезпечити відновлення пошкодженого місця пам’яті", — наголосили у посольстві.
У заяві також зазначено, що Україна послідовно виступає за збереження пам’яті про трагічні події минулого через діалог і взаємну повагу. Вона підтримує принцип, за яким історію не можна використовувати як інструмент розпалювання ворожнечі між народами. Посольство України в Республіці Польща у зв’язку з пошкодженням меморіалу офіційно звернулося до польської сторони.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна та Польща погодили новий етап ексгумацій



Нагадаємо, що польська поліція розслідувала пошкодження пам’ятника на могилі українського письменника Богдана Лепкого на Раковицькому кладовищі у Кракові. Невідомі викрали з надгробка бронзовий медальйон у формі барельєфа. МЗС України назвало це провокацією для розпалювання ворожнечі між Україною та Польщею. Правоохоронці заявили, що не пов’язують інцидент із націоналістичними мотивами. генеральне консульство України у Кракові звернулося до поліції, адміністрації кладовища та міської влади з вимогою знайти винних, відновити барельєф і захистити місце поховання.

У Німеччині 2 серпня затримали 33-річного українця за підозрою у шпигунстві, зборі інформації про оборонне підприємство з метою диверсій. Про це заявила генпрокуроратура Мюнхена. 
Слідство з'ясувало, що чоловік діяв в інтересах іноземної розвідки, здійснивши в червні 2026 року записи приміщень баварської збройової компанії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Японія визнала необхідність посилення боротьби зі шпигунством після звіту про російське «лігво шпигунів»



Наступного дня після затримання мюнхенський суд видав ордер на арешт  українця та помістили в слідчий ізолятор Баварії. 
Йому інкримінують агентурну діяльність з метою вчинення диверсій відповідно до параграфа 87 Кримінального кодексу Німеччини.
Раніше у Франції затримали шпигуна з РФ, який працював на заводі компанії, яка поставляє озброєння Україні.

Команда із 70 українських рятувальників працює на південному заході Франції, де масштабні лісові пожежі цього літа найбільше вразили департамент Жиронда та спустошили близько 42 тисяч гектарів. Працівники Державної служби України з надзвичайних ситуацій прибули до регіону минулої неділі, а з 3 серпня долучилися до французьких підрозділів, використовуючи досвід ліквідації наслідків російських обстрілів в Україні. Про це ДСНС повідомила у Fасеbооk.

Українські рятувальники у французьких селах бачать картину, яка давно стала для них знайомою. Навколо залишилися обвуглені дерева, пошкоджені будинки та подвір’я, перетворені на згарища. Для Франції це наслідки масштабних лісових пожеж. Для українців подібні руйнування роками є частиною роботи після російських обстрілів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна запропонувала Франції допомогу з гасінням лісових пожеж — Зеленський



"Лише в Україні ці будинки знищували не спека й вітер, а ракети, дрони та артилерія. Тому ця робота для наших рятувальників особлива: вони знають, що за кожним згорілим будинком — людські долі, спогади, дитячий сміх, звичайне життя, яке в одну мить може зникнути", — зазначили в ДСНС.

Працівники ДСНС працюють у французьких громадах так, ніби захищають власні міста. Досвід ліквідації наслідків російських атак дозволяє їм швидко оцінювати небезпеку, долати наслідки пожеж і допомагати місцевим службам не допустити ще більших втрат.
"А серед попелу вже пробиваються зелені паростки — символ того, що життя завжди знаходить сили відродитися. Саме заради цього працюють українські рятувальники: щоб після великого вогню люди могли повернутися додому, а там знову запанували світло, тепло і дитячий сміх!", — підсумували в ДСНС.


ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Пожежі у Франції: під загрозою оборонно-космічний кластер країни



Нагадаємо, що українські рятувальники 2 серпня прибули до французького департаменту Жиронда, щоб долучитися до ліквідації масштабної лісової пожежі. Після прибуття команда зустрілася з керівництвом пожежно-рятувальної служби SDІS 33 та представниками Координаційного центру реагування на надзвичайні ситуації ЄС. Площа займання сягнула близько 42 тисяч гектарів, а його периметр — 240 кілометрів. Україна направила найчисельнішу міжнародну команду, яку вирішили залучити до роботи на найскладніших ділянках.

У країнах Балтії лише за травень зафіксували щонайменше шість підтверджених або ймовірних інцидентів із безпілотниками, тому міністр оборони Литви Робертас Каунас закликав регіон адаптуватися до нової загрози та посилити ППО новими радарами. На цьому тлі литовська розвідка припускає, що Росія може використати захоплені українські дрони для провокації під чужим прапором. Така операція під чужим прапором може бути спрямована на дискредитацію України та спробу послабити єдність НАТО. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Представники литовської розвідки вважають, що Росія може використати захоплені українські дрони для підготовки провокацій проти Балтійського регіону. Про це в четвер заявив міністр оборони Литви Робертас Каунас.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Дрон залетів у Литву і вибухнув поблизу кордону з Білоруссю



Каунас уточнив, що йдеться про можливу операцію під чужим прапором. Росія може використати український безпілотник, щоб створити враження причетності Києва до атаки.
Однією з цілей такої провокації може бути спроба змусити НАТО вагатися. Москва також може прагнути домогтися скорочення допомоги Україні. Міністр оборони Литви наголосив, що цей сценарій не змінить позицію союзників. За його словами, підтримка України не зменшиться.
Президент Литви Гітанас Науседа ще в липні повідомляв про дані розвідки щодо можливих російських атак на інфраструктуру. Після цього влада країни посилила охорону енергетичних і транспортних об’єктів.
Речник Кремля Дмитро Пєсков тоді назвав ці заяви залякуванням. За його словами, вони нібито використовуються для виправдання мілітаризації, спрямованої проти Росії.
Польща, Естонія, Латвія та Литва є членами НАТО і мають кордон із Росією або розташовані поруч із нею. Усі чотири держави активно підтримують Україну.
Влада цих країн звинувачує Москву у використанні погроз та ескалаційної риторики. На їхню думку, Кремль намагається залякати східних членів Альянсу.
Останніми місяцями військові безпілотники, які летіли з України до цілей у Росії, вже потрапляли у повітряний простір Фінляндії та країн Балтії. Київ пояснював такі випадки роботою російських засобів радіоелектронної боротьби.
За даними України, Росія глушить або підміняє сигнали навігації. Через це дрони можуть відхилятися від запланованого маршруту.
Москва натомість стверджувала, що країни Балтії нібито дозволяють Україні використовувати їхній повітряний простір для атак на російські цілі. Балтійські держави та Україна ці звинувачення відкидають.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Дрон, який залетів у повітряний простір Литви, був українським — прем’єр-міністерка країни



Нагадаємо, що можливі нові провокації Росії продовжують її кампанію зі спроб дискредитувати Україну перед країнами Балтії. Москва у травні вже звинувачувала Естонію, Латвію та Литву в нібито дозволі Києву використовувати їхній повітряний простір для ударів по РФ. Балтійські уряди відкинули ці заяви, а міністр оборони Естонії Ханно Певкур і генеральний секретар НАТО Марк Рютте поклали відповідальність за інциденти з дронами на Росію та її засоби радіоелектронної боротьби. Попри російський тиск, країни Балтії не звинуватили Україну у навмисному створенні загрози, а підтримка Києва серед союзників не зменшилася.

Глава МЗС Польщі Радослав Сікорський заявив, що ефективніше збивати російські ракети ще над Україною, не допускаючи їх наближення до Польщі. Про це він заявив в ефірі Першого каналу Польського радіо, коментуючи питання передачі Києву ракет для систем Раtrіоt, передає РАР.
"Питання про те, чи можемо ми бути впевнені, що краще було б збивати ці російські ракети над Україною, а не, можливо, пізніше над Польщею, є темою для дуже серйозної дискусії, яка не повинна ставати заручницею партійного суперництва", – заявив віцепрем’єр.
Він нагадав, що Київ кілька днів поспіль зазнає атак балістикою, від якої немає захисту.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Деталі з України, збирання в Німеччині: у Rеutеrs дізналися три варіанти виробництва ракет Раtrіоt для ЗСУ



Сікорський також прокоментував результати зустрічі президентів України та США наприкінці липня. Він висловив переконання, що США мають чинити тиск на Росію, а не Україну. А елементом такого тиску мають бути санкції. В цьому контексті він нагадав про закон покійного сенатора Ліндсі Грема, який міг би створити правове підгрунтя для жорстких санкцій проти РФ. Цей законопроєкт зокрема уповноважує президента США запровадити мита в розмірі до 100% щодо п’яти найбільших покупців російської нафти та газу.
"Нагадую, що для багатьох країн-союзників митна ставка становить 10 чи 15%, а щодо Росії, наскільки мені відомо, мита наразі ще немає, тож це можна зробити. (...) Було б добре, щоб переговірники нарешті вперше відвідали Київ, а не лише здійснювали паломництво до Москви", – додав Сікорський.
Очікується, що законопроєкт про санкції має пройти розгляд у Сенаті, а потім у Палаті представників, робота якої після літньої перерви відновиться у вересні. 
Нагадаємо, нещодавно російська ракета Х-101, яка може нести ядерну бойову частину, впала на території Польщі. Польські військові її не збили.

Польська опозиційна партія «Право і Справедливість» (РіS) представила передвиборчу ініціативу, яка передбачає депортацію з Польщі українських чоловіків призовного віку, якщо вони не мають офіційного працевлаштування. Про це під час програмної конвенції партії у Варшаві заявив заступник голови РіS Тобіаш Бохенський, повідомляє Іntеrіа.
За словами Бохенського, у разі повернення РіS до влади одним із перших рішень нового уряду стане депортація українців призовного віку, які не працюють легально в Польщі. «Вони матимуть можливість боротися за свою батьківщину, щоб жах цієї війни швидше закінчився», — сказав він.
Ініціатива також передбачає створення спеціальних центрів депортації, які мають прискорити процедури примусового видворення іноземців. РіS пропонує запровадити централізовану систему обліку перебування іноземців, у якій порушення законодавства або адміністративних вимог можуть стати підставою для депортації.
За даними Міністерства сім'ї, праці та соціальної політики Польщі за 2025 рік, у країні було зареєстровано трохи більше 11 тис. безробітних громадян України, здебільшого жінок. Втімнатомість РіS заявляє, що її пропозиція стосуватиметься також чоловіків, які працюють неофіційно.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Польща виступає за виключення українських чоловіків призовного віку із системи тимчасового захисту ЄС — ЗМІ



Наразі ця ініціатива не має юридичної сили. Це передвиборча програмна пропозиція опозиційної партії РіS, тоді як уряд Польщі очолює коаліція Дональда Туска. Жодного урядового законопроєкту або ухваленого закону щодо таких депортацій на цей час немає.Нагадаємо, що у 2024 році вже лунали заклики повернути українських чоловіків до України. Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш також є прихильником того, що молоді українці мають служити своїй державі.
Нещодавно Євросоюз змінив правила надання тимчасового захисту українцям: новоприбулим чоловікам призовного віку, які не мають права виїзду з України через військові зобов'язання, тимчасовий захист більше не надаватиметься.

Поблизу українського транспортного літака Ан-124, біля якого в ніч на 5 серпня в аеропорту Лейпциг/Галле виявили дрон із вибухівкою, перебував вантаж військових боєприпасів. Про це повідомляє Rеutеrs із посиланням на спільне розслідування Süddеutsсhе Zеіtung, NDR і WDR, які ознайомилися з конфіденційним поліцейським звітом.
За даними журналістів, криміналісти встановили, що вибухівка, прикріплена до безпілотника, була зроблена професійно, військового класу. Це, на думку авторів розслідування, підвищує серйозність події, яку розслідують як можливий терористичний акт на об'єкті критичної інфраструктури.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Александер Добріндт напередодні заявив, що інцидент є проявом гібридної атаки та свідчить про новий рівень загрози. Тим часом поліція федеральної землі Саксонія не коментує інформацію про військовий вантаж українського літака.
Німецька влада продовжує пошук уламків невідомого об'єкта, який тієї ж ночі пошкодив вантажний літак під час заходу на посадку поблизу Лейпцига. Через закриття однієї зі злітно-посадкових смуг екіпаж виконував повторне коло. Літак отримав незначні пошкодження та згодом благополучно приземлився в Ганновері.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Аеропорт Лейпцига закрили через дрон з вибухівкою біля українського «Антонова»: подробиці



Попри те, що виконавців нападу офіційно ще не встановили, член парламентського комітету з контролю за діяльністю спецслужб Родеріх Кізеветтер поклав відповідальність за атаку на Росію. Російське посольство в Берліні не відповіло на запит Rеutеrs щодо коментаря.Аеропорт Лейпциг (Галле) є одним із ключових центрів роботи важких транспортних літаків «Антонова»: саме туди після вильоту з Києва прибув Ан-124 «Руслан», а також базуються літаки, що виконують міжнародні вантажні перевезення. Тhе Есоnоmіst писав, що російський диктатор Владімір Путін прагне підірвати НАТО зсередини, ведучи проти Альянсу кампанію в сірій зоні: дешеві, суперечливі та виважені дії, щоб дестабілізувати західних союзників. 

У Німеччині правоохоронці зірвали замах на менеджера німецького стартапу Dоnаustаhl, який постачає в Україну розвідувальні та камікадзе-дрони, Штефана Туманна. Як пише німецьке видання Zеіt, за ним, найімовірніше, стоїть Росія.
Видання зазначає, що справа Штефана Туманна — не єдина, що викликає занепокоєння у німецьких органів держбезпеки. За інформацією журналістів, у полі зору російських спецслужб опинилася ще одна оборонна компанія, щодо керівника якої також планували замах на вбивство.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Французький політик заявив про операцію ГРУ із дискредитації



«Чоловік, який потрапив у поле зору Кремля, не вписується в жодну схему німецької оборонної політики. Він є прихильником антиестаблішменту, зневажає бізнес-консультантів і тих, хто жонглює модними словами», - описує Туммана видання.
39-річний Штефан Туманн раніше продавав теологічну літературу, потім проєктував сонячні електростанції, а у 2019 році він заснував компанію Dоnаustаhl, яка з 2023 року виробляє дрони.
У галузі його описують як людину, яка пишається тим, що виробляє «дрони, здатні вбивати в разі небезпеки».  Щодо російської агресії проти України він висловлювався однозначно: «Росія не хоче миру. Вона хоче знищення Заходу».
Інформація про можливу підготовку замаху на нього надійшла до німецьких органів безпеки в грудні 2025 року від іноземної розвідки. Незабаром після цього у Нижній Баварії затримали Сергія Н. — будівельника з України, який кілька років із родиною жив у Німеччині. Врешті чоловіка відпустили, і лише згодом слідчі з’ясували, що він підтримував контакт із російською розвідкою. На той момент Сергій Н. вже втік разом із родиною до Іспанії. Видання називає його «одноразовим агентом», якого завербували для конкретного завдання.
Естафету стеження за родиною Туманна перейняла громадянка Румунії, яка мешкала у Німеччині, Алла С. Обох підозрюваних, врешті, затримали у березні 2026 року — офіційно за підозрою у роботі на іноземні спецслужби. Тим часом Штефану Туманну надали посилену охорону.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Командира Оболєнського хотів вбити харків’янин-пенсіонер: ЗМІ про деталі замаху



Видання зауважує, що ця справа вже давно набула значно більших масштабів, які виходять далеко за межі захисту окремого підприємця. Вона вимагає від ФРН болісного усвідомлення, що Німеччина стикається з абсолютно новою загрозою: як би відреагував федеральний уряд, якби Москві дійсно вдалося здійснити замах на німецького громадянина?
Водночас кілька тижнів тому, 11 червня, сербські прикордонники на кордоні з Угорщиною зупинили вантажівку, у якій виявили ретельно облаштовані схованки, в яких контрабандою перевозили вибухівку. За інформацією видання Zеіt, на мобільних телефонах водіїв прикордонники нібито виявили контакти з російською спецслужбою. А сам вантаж прямував до Баварії у Німеччині. Саме ця область останніми роками стала центром нових оборонних технологій і, окрім Dоnаustаhl, там розмістилися такі впливові стартапи,  як Quаntum Systеms та  Неlsіng. Обидва також постачають дрони в Україну.
Суд у сербському місті Суботиця підтвердив виданню, що чоловіки зараз перебувають під арештом. Один із них підтримував зв’язки зі східноєвропейським середовищем організованої злочинності.
Нагадаємо, що ще у 2024 році у Німеччині запідозрили, що російські агенти стежили за генеральним директором німецького збройового концерну Rhеіnmеtаll Арміна Паппергера. У січні 2025 року НАТО підтвердило, що на нього готували замах. У Берліні вважають, що таке завдання не могло бути сплановане без згоди Кремля.

Лідер опозиційного "Руху 5 зірок" і колишній прем'єр-міністр Італії Джузеппе Конте поставив під сумнів необхідність нових поставок зброї Україні, чим оголив розбіжності всередині лівоцентристського табору та спровокував критику як соратників, так і представників чинної влади.
Про це пише Роlіtісо, аналізуючи вплив українського питання на передвиборчу кампанію в Італії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Італія відмовилася фінансувати закупівлю зброї США для України — Dеfеnsе Nеws



За даними видання, "Рух 5 зірок" та лівоцентристська Демократична партія фактично зрівнялися в рейтингах із правою коаліцією нинішньої очільниці уряду Джорджії Мелоні. Водночас підтримка України залишається одним із найсуперечливих питань для італійського суспільства.
В інтерв'ю газеті Lа Stаmра Конте заявив, що його політична сила на початку повномасштабної війни підтримувала надання військової допомоги Україні "оскільки існував очевидний військовий дисбаланс порівняно з Росією", але тепер, коли Київ "має добре оснащений військовий арсенал", його партія надалі утримуватиметься від підтримки нових пакетів допомоги та наполягатиме на переговорах.
Водночас політик запропонував винести питання подальшої підтримки України на праймеріз лівоцентристських сил.
"Ми розплутаємо цей вузол за допомогою праймеріз. Ми дозволимо італійцям вирішити", — сказав Конте.
Колишній прем'єр наголосив, що бачить шлях до завершення війни через переговори президента України Володимира Зеленського і російського лідера Владіміра Путіна.
"Путін не хоче вести переговори? Давайте сядемо й поговоримо; подивимося, що з цього вийде", — сказав Конте.
При цьому він стверджує, що будь-які домовленості мають враховувати інтереси України.
Окрім цього, Конте виступає проти збільшення оборонних витрат Італії, хоча саме нарощування військового бюджету є однією з ключових обіцянок уряду Мелоні для виконання нових зобов'язань перед НАТО.
Заяви лідера "Руху 5 зірок" одразу викликали заперечення з боку Демократичної партії. Її очільниця Еллі Шлейн відкинула ідею визначати політику щодо України через праймеріз, заявивши, що спочатку партії мають погодити спільну програму майбутньої коаліції.
Колишній міністр оборони Італії та один із керівників Демократичної партії Лоренцо Геріні попередив, що Конте нестиме відповідальність за можливий розкол лівоцентристського альянсу. Він підкреслив, що його партія продовжує підтримувати надання зброї Україні.
"Ми підтримуємо Україну, надсилаючи зброю. Демократична партія підтримує Київ. Військова допомога Україні — це питання, яке не підлягає обговоренню. Крапка", — заявив Геріні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Без США, але з Україною і Ко: Італія пропонує будувати стратегію оборони Європи за участі нових гравців



Водночас українське питання розколює й праві сили Італії. Партнери Джорджі Мелоні по коаліції з "Ліги" скептично ставляться до допомоги Києву та протистоять зростанню оборонного бюджету. Втім, це не завадило урядовцям розкритикувати Джузеппе Конте за його позицію щодо України.
"Конте може вільно ставати на бік Росії — агресора. Можливо, йому треба запитати свого союзника, Демократичну партію, чи вони з цим згодні, — заявив віцепрем'єр-міністр і лідер партії "Вперед, Італіє" Антоніо Таяні. — Нехай італійська лівиця скаже нам, чи вона на боці українського народу, чи на боці Путіна. Чи вона на боці демократії, чи на боці диктатур", — додав він.
Роlіtісо зазначає, що навіть у разі перемоги правого табору після наступних виборів Мелоні може знадобитися підтримка ультраправої партії "Національне майбутнє" колишнього генерала Роберто Ванначчі, яка також виступає проти військової допомоги Україні.
Окрім того, підтримка Києва суперечить настроям значної частини італійців. За результатами опитування YоuGоv, проведеного на початку року, лише 32% громадян заявили, що для них важливою є перемога України у війні проти Росії.
Згідно з даними Ukrаіnе Suрроrt Тrасkеr Кільського інституту, обсяг військової допомоги Італії Україні становить лише 0,17% ВВП країни, що є одним із найнижчих показників серед європейських держав.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вибух у ресторані в Москві: МЗС Італії назвало брехнею заяву РФ про залякування італійців



Нагадаємо, росЗМІ вигадали фейк про "розкрадання 780 тисяч одиниць західної зброї" в Україні та її продаж "чорному ринку". Для переконливості пропагандисти прикриваються ім'ям прокурора Палермо Мауріціо де Лучії й приписують українським військовим "поставки дронів італійській мафії".

Новоприбулі громадяни України, які мають військові обов’язки та не зможуть підтвердити їх виконання або законні підстави для виїзду, більше не отримуватимуть тимчасового захисту в Європейському Союзі. Нове рішення Ради ЄС набуває чинності 5 серпня 2026 року. Про це повідомило Міністерство внутрішніх справ Чехії та  Рада Європейського Союзу в офіційному пресрелізі.
Зміни передусім стосуються новоприбулих людей, які мають військові обов’язки відповідно до українського законодавства. Нові положення містяться у виконавчому рішенні Ради ЄС №2026/1912, опублікованому в Офіційному журналі Євросоюзу 4 серпня. Воно набуває чинності наступного дня — 5 серпня. Документ водночас продовжує тимчасовий захист для людей, які залишили Україну через війну і вже перебувають у ЄС. Новий кінцевий термін дії механізму — 4 березня 2028 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Обмеження тимчасового захисту для українських чоловіків: у Єврокомісії заспокоїли біженців



Після набуття рішенням чинності новоприбулі українці повинні будуть довести, що виконали свої військові обов’язки або мають офіційне звільнення від них. Без такого підтвердження тимчасовий захист у ЄС їм не надаватимуть. Європейське рішення не обмежується лише чоловіками певного віку. У документі зазначено, що військові обов’язки можуть мати громадяни різного віку та статі, зокрема через службу або інші функції, пов’язані з обороною.
Це обмеження застосовуватиметься лише до нових заявників на тимчасовий захист. Водночас воно не застосовуватиметься до тих, хто вже користується тимчасовим захистом у ЄС.
"Наш уряд давно виступає за посилення умов надання тимчасового захисту, і я ціную те, що нам вдалося досягти згоди між державами-членами. Це рішення обмежить кількість новоприбулих на десятки відсотків. Згодом це також зменшить навантаження на наші можливості та розвантажить чеську систему охорони здоров'я та соціального забезпечення", — заявив з цього приводу міністр внутрішніх справ Чехії Любомір Метнар.
Одним із підтверджень для новоприбулих може бути законний перетин українського кордону. Його дозволено засвідчити відповідною відміткою у паспорті. Якщо законність виїзду неможливо перевірити таким способом, заявник має надати офіційний документ. Він може бути паперовим або електронним.
У рішенні Ради ЄС як один із можливих способів підтвердження прямо згадано застосунок "Резерв ". У ньому має міститися інформація про виконання військових обов’язків або звільнення від них. Обов’язок надати докази покладається на заявника.
Разом із новими умовами продовжили тимчасовий захист для тих українців, які вже перебувають у ЄС, ще на один рік. Захист діятиме до початку березня 2028 року. Вимога підтверджувати виконання військового обов’язку не застосовуватиметься до процедури продовження вже чинного захисту. Вона стосується нових і визначених повторних звернень після набуття рішенням чинності.
ЄС пояснив зміни потребою враховувати оборонні можливості України. У рішенні зазначено, що застосування тимчасового захисту не має негативно впливати на здатність держави протистояти російській агресії та формувати власні сили оборони.
"Сигнал чіткий: ми продовжуємо підтримувати Україну. І в рамках нашої підтримки ми також хочемо переконатися, що Україна може захистити себе. Саме тому наша тимчасова схема захисту поважає законні потреби України", — заявив міністр юстиції, внутрішніх справ та міграції Ірландії Джим О'Каллаган.
Водночас нові положення не скасовують право людини звернутися по міжнародний захист. Кожну таку заяву компетентні органи мають розглядати окремо відповідно до законодавства ЄС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Прихисток у Данії: українські чоловіки зіштовхнуться з обмеженнями



Нагадаємо, що зміни правил для українців у Європі відбуваються на тлі їх дедалі тривалішого перебування у приймаючих країнах. У Польщі 73% опитаних українців планують залишатися надовго, а 44% — щонайменше ще кілька років. Рівень їхньої зайнятості зріс із 69% у 2022 році до майже 83% у 2026-му, хоча 45% працюють не за своєю кваліфікацією. Дослідження Центру міграційних досліджень Варшавського університету охопило 1892 громадян України, тоді як загалом у Польщі проживає близько 1,68 мільйона українців.

Лівоцентристський депутат Європарламенту та ймовірний кандидат у президенти Франції на виборах наступного року Рафаель Глюксманн заявив, що став мішенню російської дискредитаційної кампанії, до якої причетне Головне розвідувальне управління РФ.
Як пише Роlіtісо, Глюксманн заявив, що Генеральний секретаріат Франції з питань національної оборони та безпеки повідомив його про «російську операцію», яка «безпосередньо контролювалася ГРУ».
«Російські спецслужби розпочали операції з дестабілізації президентських виборів 2027 року. Цей напад – лише передвістя того, що має відбутися», – прокоментував політик ситуацію у Х.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Франція депортує колишню керівницю RТ Frаnсе за російську пропаганду



Ймовірна спроба дезінформації проти Глюксманна стосувалася статті, розміщеної на вебсайті, що імітував відоме ліве новинне видання Вlаst, а також кліпу в соціальних мережах, у якому стверджувалося, що партнерка Глюксманна Леа Саламе — ведуча програми новин у прайм-тайм на французькому громадському телебаченні — намагалася підкупити інших журналістів, щоб ті позитивно висловилися про його ймовірну кандидатуру.
Водночас Глюксманн — відомий критик російського уряду та брав участь у Революції Гідності в Україні у 2013 році.
Видання нагадує, що минулого тижня колишній прем'єр-міністр Едуар Філіпп, який також боротиметься за крісло президента Франції, став мішенню російської дезінформаційної кампанії.
Нещодавно президент Франції Еммануель Макрон заявив, що захист президентських виборів 2027 року від іноземного втручання буде головним пріоритетом.
Напередодні виборів у Франції праві радикали впевнено лідирують в опитуваннях, традиційний «республіканський фронт» слабшає, а питання війни Росії проти України посідає дедалі важливіше місце на порядку денному французьких виборів. Чи означає це майбутню зміну зовнішньополітичного курсу Парижа? Експосол України у Франції Олег Шамшур у статті «Ле Пен тисне на акселератор: чому президентські перегони у Франції стають небезпечними для України» пише про ризики, які це несе для нашої країни.

Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Всеволод Ченцов у виступі на загальній нараді послів у Києві заявив, що очікує відкриття переговорних кластерів для України вже цієї осені. Він зазначив, що технічних перешкод для цього вже давно немає, адже всю необхідну підготовчу роботу виконали, передає кореспондент «Європейської правди». 
«Реалістично — відкрити два кластери в вересні, і ще два — подивимося, чи це в жовтні буде, але ми однозначно хочемо, щоби це було восени», — зауважив Ченцов. 
Віцепрем’єр визнав, що Угорщина досі не зняла блокування відкриття переговорних кластерів для України. Водночас він висловив упевненість, що ситуацію вдасться вирішити.
«Повертаючись до питання Угорщини — ми суттєво покращили взаємодію з цією країною», — наголосив Ченцов. 
Віцепрем’єр також зауважив, що такий графік не означає прискорений вступ України до ЄС, а базується на тому, що країна виконала всі необхідні умови. За його словами, у відповідь на заяви про те, що Україну не варто поспішно приймати до Євросоюзу, можна сказати лише одне — держава виконала всю необхідну підготовчу роботу.
«Ми не кажемо про те, що Україна у війні та потребує особливої уваги. Ми зробили все необхідне», — додав Ченцов. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Угорщина погрожує знову заблокувати переговори України з ЄС



Нагадаємо, що 15 червня під час міжурядових конференцій у Люксембурзі для України відкрили перший переговорний кластер — «Основи». Саме він є ключовим і залишатиметься відкритим до укладення остаточної угоди про вступ. Усього ж переговорний процес складається із шести кластерів, однак саме «Основи» визначають подальший рух України до ЄС. Тому без прогресу в цьому напрямку завершити переговори про вступ не вдасться, навіть якщо в інших п'яти кластерах будуть позитивні результати.
Також посли країн Європейського Союзу підтримали відкриття шостого переговорного кластера в межах процесу вступу до ЄС. Кластер «Зовнішні відносини» охоплює питання спільної політики безпеки й оборони, торгівлі, гуманітарної допомоги, а також співпраці у сфері розвитку.
Саме про важливість виконання взятих на себе зобов'язань пише у статті ZN.UА «На першому метрі марафону: як не застрягнути на півдорозі до Євросоюзу» надзвичайний і повноважний посол Костянтин Єлісєєв.