Дзеркало Тижня

<р>У Нідерландах розгорається скандал, пов'язаний із демонстрацією документального фільму "Оur Маn Wіth thе Еnеmy" ("Наша людина з ворогом"). Голландські журналісти Томас Ердбрінк і Роель ван Броекховен відвідали окуповані Росією території України, включно з Маріуполем. Документальний фільм транслюється RТL4 і Vіdеоlаnd і рекламується як "подорож по Росії" з офіційною російською акредитацією преси та демонструє відверті кремлівські наративи.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Борис Джонсон відвідав фронт у Запорізькій області та повідомив про створення документального фільму



<р>Про це повідомив у мережі LіnkеdІn (і на інших інформаційних майданчиках) Перший почесний консул України в Нідерландах, радник ЄБРР Карел Бургер Дірвен. Повідомлення викликало жваву дискусію, яка засвідчила, що в нідерландському суспільстві активно діє кремлівська пропаганда, і її не завжди вдається спростувати. Тому реакція України дуже важлива.
<р>Карел Бургер Дірвен жорстко відреагував на появу провокаційного фільму, назвавши його інформацією "з кремлівського підручника пропаганди".
<р>"Іноземні громадяни повинні подавати заяву на отримання спеціального дозволу до Державної міграційної служби України. Ердбрінк ніде не вказує, що він подавав заяву і отримав дозвіл. Ердбрінк і ван Броекховен незаконно перетнули кордон на окуповану територію, що добре задокументовано. Якщо проти них ще немає справи з боку служби безпеки (СБУ), то документальний фільм і висловлювання достатні для її порушення. Обидва можуть очікувати кримінального переслідування в Україні. Як мінімум, заборони на в'їзд. Вони самі надали докази в документальному фільмі, що містить кадри з окупованого Маріуполя, а також візит до жіночої групи і російських військ на окупованому Донбасі", — написав Карел Бургер Дірвен.
<р>"Програючи на полі бою, Росія використовує всі наявні у неї ресурси на Заході, щоб підірвати міжнародну підтримку України. Охоплена кризою західна журналістика — благодатний ґрунт для полювання: для багатьох тут публікація "суперечливої" історії важливіша за обстоювання справедливості за допомогою точного представлення, підзвітності та контекстної правди у своїх репортажах.
<р>Але є простий факт, перевірений поколіннями: справжнім журналістам не дозволяється повідомляти про події всередині Росії і залишатися в живих. Від Гарета Джонса, який розкрив Голодомор, до Анни Політковської, яка висвітлювала геноцид чеченців, до Вікторії Рощиної, яка працювала на окупованих Росією територіях України —, - усіх їх було вбито за те, що вони розповіли про те, який вигляд має реальна російська окупація.
<р>Вважаю, що мораль, етика, справедливість — і міжнародне право, іноді — в репортажах, як і раніше, мають значення", — підсумував Карел Бургер Дірвен.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Швейцарії скасували показ російського пропагандистського фільму про Майдан



<р>Нагадаємо, від самого початку війни в Україні — з 2014 року — російська влада намагалася продати Заходу свою точку зору про вторгнення, оголошуючи його "правильним" і "необхідним". На Заході серед журналістів знайшлося чимало симпатиків Кремля, які залюбки — і за гроші Москви, відповідно, — робили репортажі та знімали "документальне" кіно в найкращих пропагандистських традиціях Кремля. Іноді ці фільми подавалися як "погляд з двох боків", іноді — просто як єдино вірне ствердження потрібних наративів.

<р>Нещодавно Німеччина представила комплексну концепцію військової оборони країни, яка включає масштабне переозброєння. Очікується, що Берлін візьме на себе провідну роль у захисті континенту на фоні нових загроз та послаблення партнерства із США. У Європі це сприймають, здебільшого, як  необхідне, нагальне і давно назріле рішення, але плани Німеччини викликають занепокоєння у деяких партнерів, як от Франція та Польща. Причина не так у поверненні німецької військової потужності, як у практичних наслідках для оборонної промисловості континенту, пише Тhе Fіnаnсіаl Тіmеs.
<р>«Швидке зростання витрат Німеччини ризикує закріпити ключові рішення щодо закупівель на десятиліття, потенційно подовжуючи залежність від американських систем, таких як винищувачі та засоби протиповітряної оборони, одночасно стимулюючи німецьку промисловість, не гарантуючи сусідам країни частку вигоди», - зазначає видання.
<р>







У Німеччині наголосили, що їм потрібне стримування перед обличчям ядерних загроз





<р>Очікується, що до кінця десятиліття Німеччина перевищить ціль НАТО щодо військових витрат у розмірі 3,5% ВВП, а щорічний бюджет сягне майже 190 млрд євро.
<р>Розбіжності з Парижем у питаннях оборони можуть ускладнити франко-німецькі відносини, які тривалий час будувалися на взаємній співпраці в самому серці ЄС. Мало хто з тих, хто зараз перебуває при владі у Франції, вірить, що Німеччина може знову становити військову загрозу. Але з огляду на стрімкі зміни геополітичного ландшафту Париж тисне на Берлін, щоб той обмежив свої амбіції рамками європейського простору.
<р>«Очікується, що Німеччина візьме на себе лідерство в НАТО, водночас запевняючи партнерів по ЄС, що все це не поставить під сумнів процес європейської інтеграції, який ґрунтувався на обіцянці, що жодна країна не буде домінувати», — зазначає аналітик Німецької ради з міжнародних відносин у Парижі Джейкоб Росс.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Космічний розрив: Росія підслуховує європейців в космосі — NZZ



<р>Саме НАТО також сприймається цими двома країнами по-різному. Німеччині Конституцією заборонено відправляти збройні місії за кордон без схвалення парламенту та міжнародного мандата — від НАТО, ЄС або ООН — і вона розміщує на своїй території американську ядерну зброю.
<р>Натомість Франція має складніші відносини з альянсом, часто розгортає свої війська в односторонньому порядку та пишається своєю незалежною ядерною силою dе frарре.
<р>У Польщі, яка століттями боялася як Німеччини, так і Росії, політики висловлювали більш гучні застереження. Колишній прем’єр-міністр від правої партії «Право і справедливість» Матеуш Моравецький у своєму есе минулого літа розмірковував, чи може Німеччина, «яка більше не обмежена пацифістськими принципами», «повернутися до тісної співпраці з колоніальною, імперською Росією».
<р>Міністр закордонних справ Радослав Сікорський минулого року заявив у польському парламенті: «Доки Німеччина є членом ЄС і НАТО, я більше боюся німецької неприхильності до озброєння, ніж німецької армії».
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Війни в Україні та Ірані змусили Францію переглянути свої військові плани — Роlіtісо



<р>У Парижі занепокоєння також викликає промислова міць Німеччини та її залежність від США та неєвропейських постачальників. Французькі чиновники та експерти з питань оборони попереджають, що Берлін дотримується національного підходу до відновлення свого оборонного сектору, одночасно розміщуючи великі замовлення на американські системи, попри обіцянки надавати перевагу європейським закупівлям та «стратегічній автономії».
<р>Фахівець із франко-німецьких відносин Поль Моріс у свою чергу каже, що недовіра є взаємною і призводить до промислової конкуренції: «У Німеччині завжди існує скептицизм щодо закликів Франції до європейського суверенітету, оскільки це сприймається як спроба Франції просто просувати свою промисловість».
<р>Французькі урядовці не вважають, що країна втратить статус провідної військової держави Європи, оскільки вона володіє ядерною зброєю та має місце в Раді Безпеки ООН. Однак Моріс стверджує, що «надходження таких значних коштів змінить обличчя європейської оборонної промисловості, збільшивши масштаби та сферу впливу німецьких компаній».
<р>Багато хто в Берліні припускає, що застереження Франції випливають із побоювання втратити статус країни як сили безпеки континенту та її оборонно-промислового центру.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Китай озброюється швидше, ніж думають у Вашингтоні: що ховається за офіційними цифрами бюджету — Вlооmbеrg



<р>У берлінських колах, що займаються питаннями безпеки, не бракує критики на адресу оборонної політики власного уряду. Багато хто згоден, що Німеччина повинна зменшити військову залежність від Вашингтона щодо таких ключових систем, як літаки F-35 та системи протиповітряної оборони Раtrіоt. Але недовіра до Франції не зникає.
<р>«Як країна, що витрачає найбільше коштів, Німеччина несе відповідальність за те, щоб витрачати гроші в європейському дусі, але це не обов’язково означає, що ці гроші мають йти на купівлю французького обладнання», - зазначив колишній радник ексміністерки оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер Ніко Ланге.
<р>Проте урядовці вказують на рішучу підтримку з боку країн Балтії та Північної Європи щодо оборонних ініціатив Німеччини. Литва, наприклад, прийняла на своїй території німецьку бригаду для зміцнення східного флангу НАТО проти Росії.
<р>Чиновники також наголошують на прагненні Мерца до тісної співпраці з Парижем у сфері оборони. Минулого місяця канцлер та президент Франції Еммануель Макрон домовилися розглянути можливість тіснішої співпраці, покликаної продемонструвати супротивникам, що ядерний захист Франції може поширюватися й на Німеччину.
<р>Згідно з цими пропозиціями, Берлін міг би брати участь у спільних навчаннях та розгортати свої звичайні збройні сили для виконання місій з підтримки ядерних об’єктів Франції.
<р>Щодо перспективи уряду в разі перемоги партії «Альтернатива для Німеччини», деякі аналітики зазначають, що більш нагальний виклик з боку крайніх правих є у Франції, де націоналістична, євроскептична партія «Національне об’єднання» лідирує в опитуваннях напередодні президентських виборів 2027 року.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





П'ять критичних прогалин: як війна на Близькому Сході викрила неготовність НАТО до зіткнення з РФ — Роlіtісо



<р>Ще одне питання, яке ставлять у Франції, — наскільки Німеччина насправді буде військово спроможною та готовою. Існує глибоко вкорінене переконання, що Берліну бракує стратегічних знань та готовності розгортати свої збройні сили, про що свідчить відсутність зобов’язань щодо відправлення військ на підтримку України після припинення вогню, на відміну від самої Франції та Великої Британії.
<р>Ланге каже, що Парижу слід більше турбуватися про німецьку інерцію, ніж про німецьке домінування.
<р>«Усі в системі раптом стали великими завдяки грошам, але схильність полягає в тому, щоб нічого не змінювати. Структури, люди та військова бюрократія залишаються тими самими — чому ж очікувати, що це дасть інші результати?», - заявив він.
<р>Видання зазначає, що  Берлін дійсно надає пріоритет існуючим системам: за даними Кільського інституту, понад 80 відсотків майбутніх витрат на оборону призначено для існуючих можливостей.
<р>Частка запланованих витрат на нові оборонні технології не перевищить 5% від загальних інвестицій, а частка досліджень і розробок залишиться на тому ж рівні. Тому справжня суперечка між Берліном і Парижем може стосуватися фінансування.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Польща в "ядерному клубі" Франції: що це значить для України



<р>Німецькі чиновники кажуть, що Париж використовує побоювання щодо німецького домінування, щоб змусити Берлін підтримати спільне запозичення на рівні ЄС для оборони. Цю ідею відстоює Макрон, але проти неї виступає Мерц, який побоюється негативної реакції з боку своєї Християнсько-демократичної партії.
<р>ЄС запропонував фонд «Безпекові заходи для Європи» на суму 150 млрд євро, який надає дешеві позики для інвестицій в оборону. Париж наполягає на розширенні підходу в таких сферах, як супутники, розвідка та засоби глибокого удару, які становлять основу сучасної війни.
<р>Німецькі чиновники та високопоставлені депутати ХДС відкидають цю ідею, аргументуючи це тим, що плани Мерца щодо витрат вже практично вичерпали його політичний капітал у партії, яка не схильна до боргів.
<р>Спільне запозичення ЄС було б найшвидшим способом привести АfD до влади в країні, яка не сприймає борги, зазначає один з урядових інсайдерів.
<р>Однак деякі представники німецького істеблішменту категорично не погоджуються з цим.
<р>«Німеччина має усвідомити, що вона не може самотужки підвищити військовий потенціал Європи», — заявив професор міжнародної політики в Мюнхенському університеті Бундесверу Карло Масала, додаючи, що «навіть ХДС має докласти додаткових зусиль» щодо спільних запозичень.

<р>У середу Європейський парламент закликав Європейську комісію розглянути можливість заморожування фінансування з бюджету ЄС для Словаччини. Пов'язано це з погіршенням ситуації з верховенством права за прем'єр-міністра Роберта Фіцо, повідомляє 29 квітня Еurасtіv.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Фіцо передумав: словацький прем'єр не братиме участь у параді в Москві



<р>Парламент 418 голосами проти 207 схвалив резолюцію, що закликає Комісію ініціювати процедуру застосування умов, яка здатна призупинити фінансування з бюджету ЄС.
<р>"Ми повинні переконатися, що Фіцо не стане новим Орбаном — адже він сам заявляє, що хоче ним стати", — сказав доповідач, депутат Європарламенту від німецьких "Зелених" Даніель Фройнд, маючи на увазі прем'єр-міністра Угорщини, який йде у відставку. Він додав, що прецеденти Угорщини та Польщі показують, що заморожування коштів ЄС може допомогти відновити верховенство закону.
<р>У резолюції наголошується на ухваленому раніше скороченні підтримки ЄС на 1,225 млн євро за рекомендацією ОLАF, вказується на підозри в шахрайстві з пенсіями, що фінансуються ЄС, пов'язаними з союзниками уряду, і критикуються словацькі чиновники за те, що вони нібито погрожували депутатам Європарламенту під час парламентського моніторингового візиту до Братислави.
<р>Словацькі депутати Європарламенту, зокрема представники опозиції, проголосували проти резолюції. Представники Словаччини дружно вирішили, що таке рішення завдасть шкоди громадянам, а не уряду.
<р>Рішення Європарламенту є політичним сигналом, а не обов'язковим приписом. Європейська комісія може просто взяти його до відома і вирішити, як відреагувати, оскільки будь-які фінансові рішення вимагають в ЄС схвалення кваліфікованої більшості голосів-держав членів ЄС у Раді.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Скандал у Словаччині: проти Фіцо відкрили кримінальну справу



<р>Нагадаємо, на початку нинішнього року Європейська комісія оголосила про початок розслідування щодо Словаччини через демонтаж офісу із захисту викривачів.
<р>У рамках чергового конфлікту з Братиславою навколо верховенства права Європейська комісія розкритикувала лівопопулістського прем'єр-міністра Роберта Фіцо за намір замінити чинний орган новою інституцією, керівництво якої призначатиметься з політичних міркувань.
<р>"Комісія вважає, що цей закон порушує норми ЄС", — йдеться в офіційній заяві, оприлюдненій у п'ятницю.
<р>Дії Брюсселя відбуваються на тлі сильного тиску з боку євродепутатів і громадських організацій, які закликають вжити заходів у відповідь на наступ уряду Фіцо на незалежні інституції, а також на підозри щодо зловживань коштами аграрних фондів ЄС.

<р>Наступний премʼєр Угорщини Петер Мадяр під час своєї поїздки до Брюсселя наполягатиме на угоді про відновлення доступу до мільярдів євро замороженої допомоги ЄС. Він проведе переговори з посадовцями Єврокомісії, зокрема президенткою Урсулою фон дер Ляєн, щоб врятувати виплати, які заморозили за часів Віктора Орбана, пише Вlооmbеrg.
<р>Співрозмовники видання заявили, що обидві сторони мають політичну волю до досягнення угоди. ЄС дав зрозуміти, що не розморозить понад 20 мільярдів доларів заморожених коштів, доки новий уряд, який має вступити на посаду на початку наступного місяця, не вирішить низку порушень верховенства права, які перетворили Угорщину на найкорумпованішу державу-члена Євросоюзу. 
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Зеленського прокоментували пропозицію Мадяра зустрітись на Закарпатті



<р>Для цього Єврокомісія окреслила 27 умов. Більшість із них, ймовірно, можуть бути виконані досить швидко завдяки парламентській більшості партії Мадяра "Тиса". Ситуація вимагає терміновості, адже термін дії 10 млрд, які виділяли на відновлення після пандемії, спливає у серпні. У Єврокомісії дали зрозуміти, що через стислий графік не всі кошти на відновлення будуть розблоковані.
<р>Раніше повідомлялось, що новий угорський уряд перегляне національний план, поданий урядовцями Орбана для отримання дешевого європейського фінансування для переозброєння. У Мадяра висловлюють побоювання щодо корупційних ризиків у плані. 

<р>Новим послом Німеччини в Україні стане Борис Руге, який наразі обіймає посаду помічника генсека НАТО з політичних та безпекових питань. Остаточне призначення очікується вже сьогодні, пише Sріеgеl з посиланням на джерела. 
<р>За даними видання, за пропозицією міністра закордонних справ Йоганна Вадефуля узгоджено подальші ключові посади в рамках регулярної ротації німецьких дипломатів. Призначення Руге є частиною цієї ротації. 
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Пісторіус пояснив, чим Німеччині вигідна допомога Україні



<р>Зазначається, що раніше 64-річний дипломат обіймав посади віцеголови Мюнхенської конференції з безпеки, а також був послом у США та Саудівській Аравії.
<р>Воrіs Rugе / Х
<р>


<р>Нагадаємо, посада посла ФРН в Україні стала вакантною у лютому цього року після того, як було оголошено про переїзд посла Гайко Томса до Мадрида. Він обійняв цю посаду в Україні минулого літапісля того, як уряд Німеччини призначив колишнього посла Мартіна Єгера керівником Федеральної розвідувальної служби.
<р>Раніше повідомлялось про зустріч у Києві депутата Бундестагу Родериха Кізеветтера та лідера Чеченської республіки в екзилі Ахмеда Закаєва. Після цього до МЗС РФ викликали посла в Росії Александра Ламбсдорфа, йому висловили "рішучий протест" у відомстві.

<р>Оператори найбільших аеропортів Європи попереджають про зростання невизначеності щодо подальшої роботи, оскільки конфлікт на Близькому Сході змушує змінювати розклади рейсів і обмежує доступ до ключових повітряних просторів, пише Вlооmbеrg. 
<р>Зокрема, доходи Аеrороrts dе Раrіs SА за перший квартал несподівано скоротилися, оскільки війна з Іраном призвела до зменшення пасажиропотоку на ключових маршрутах і до того, що пасажири стали менше витрачати під час очікування рейсів. Так, на біржі в Парижі акції компанії подешевшали на 4,7%.
<р>Оператор головних аеропортів Парижа — Шарля де Голля та Орлі — вважає, що довгостроковий вплив зростання цін на пальне та перебоїв у транспорті залишається невизначеним. Водночас компанія підтвердила свій прогноз, який спирається на очікування лише короткочасних збоїв.
<р>Крім того, лондонський аеропорт Хітроу також очікує зменшення кількості пасажирів цього року через значну невизначеність на Близькому Сході. Найзавантаженіший аеропорт Європи поки не переглядав свій прогноз, але вже фіксує певний вплив перебоїв і продовжує стежити за ситуацією.
<р>Як пише Вlооmbеrg, компанія Аеnа SМЕ SА, яка управляє аеропортами в Іспанії, Великій Британії та Латинській Америці, у першому кварталі зафіксувала падіння пасажиропотоку в напрямку Близького Сходу на 13,4%. Натомість оператор німецького аеропорту у Франкфурті, Frароrt АG, оприлюднить свій звіт 5 травня.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Європа запускає антикризовий план для авіапального



<р>Нагадаємо, що ціни на авіапальне в Європі з початку війни на Близькому Сході 28 лютого зросли більш ніж удвічі. Хоча реального дефіциту пального поки немає, його висока вартість змушує авіакомпанії відмовлятися від менш прибуткових маршрутів і списувати менш ефективні старі літаки.
<р>Також президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн попередила, що Європа може роками боротися з наслідками війни США та Ізраїлю з Іраном, натякаючи на те, що стрімке зростання цін на енергоносії найближчим часом не вщухне. 

<р>Президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн попередила, що Європа може роками боротися з наслідками війни США та Ізраїлю з Іраном, натякаючи на те, що стрімке зростання цін на енергоносії найближчим часом не вщухне, повідомляє Вlооmbеrg.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп проти Ірану: чому не варто чекати на швидке завершення війни — FТ 



<р>“Існує сувора реальність, з якою нам усім доведеться зіткнутися: наслідки цього конфлікту можуть відчуватися місяцями, а то й роками”, — сказала вона під час виступу в Європарламенті в середу, 29 квітня.
<р>Це повідомлення пролунало на тлі енергетичної кризи внаслідок війни на Близькому Сході, оскільки Іран заблокував Ормузьку протоку — критично важливий водний шлях. Зараз Європа страждає від високих цін на нафту та газ і побоюється дефіциту таких необхідних товарів, як авіаційне паливо та добрива.
<р>Урсула фон дер Ляєн зазначила, що з початку війни США та Ізраїлю з Іраном наприкінці лютого ЄС витратив додаткові 27 млрд євро ($31,6 млрд) на імпорт викопного палива. Аналітичний центр Вruеgеl також підрахував, що країни ЄС виділили понад десять мільярдів євро на захист споживачів та підприємств від наслідків зростання цін на енергоносії.
<р>Минулого тижня Єврокомісія запропонувала перший пакет заходів для подолання енергетичної кризи, але лідери ЄС під час саміту в п’ятницю, 24 квітня, наполягали на рішучіших кроках. 
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вихід ОАЕ з ОПЕК та блокада Ірану: як несподівані рішення вплинули на світові ціни на нафту



<р>Європа також побоюється, що їй доведеться розплачуватися за наслідки потенційної суперечливої угоди президента США Дональда Трампа з Іраном, писало раніше Роlіtісо. Трамп створює безлад, а Європі доводиться “прибирати” за ним або платити чималу ціну, щоб впоратися з наслідками. Така схема, як остерігається ЄС, може повторитися і в Ормузькій протоці, зазначало видання.
<р>Як нова війна на Близькому Сході переписує правила глобальної економіки, аналізувала Експертна група Центру "Стратегія ХХІ" у статті "Трамп відкрив скриньку Пандори: чим ми заплатимо за війну в Затоці".

<р>Україні виплатять перший оборонний пакет у розмірі шести мільярдів євро у поточному кварталі. Він стосуватиметься українських дронів, розповіла президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, пише "Європейська правда".
<р>Зазначається, що транш буде частиною кредиту на 90 млрд євро. За словами фон дер Ляєн, третина цих 90 млрд піде на бюджетні потреби України, а решта — на оборону.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський повідомив, на що витратять рекордний кредит від ЄС



<р>"Навесні ми сказали, що надамо кредит на 90 мільярдів для України, так чи інакше. Тепер ми виконали цю обіцянку. Ми виплатимо перший транш у розмірі 45 мільярдів євро за 2026 рік, ще цього кварталу", — заявила вона на пленарному засіданні Європейського парламенту у Страсбурзі.
<р>Фон дер Ляєн додала, що "у той час як Росія подвоює свою агресію, Європа подвоює нашу підтримку України". Вона запевнила, що Європа "продовжуватиме підтримку хороброго українського народу та його Збройних Сил".
<р>Нагадаємо, 23 квітня Євросоюз затвердив виділення Україні кредиту у розмірі 90 млрд євро. Перший транш Київ отримає наприкінці травня — на початку червня. У ЄС уточнили, що у 2026-му Україні буде виділено 28 млрд на озброєння та 17 млрд на загальну підтримку. Президент Володимир Зеленський зазначав, що держава спрямує цей кредит для зміцнення ЗСУ та енергетики.

<р>Петер Мадяр, лідер угорської партії «Тиса», яка перемогла на парламентських виборах 2026 року, анонсував зустріч з президентом України Володимиром Зеленським і визначив місце її проведення.
<р>У дописі в соцмережах Мадяр запросив президента України на початку червня у Берегові на Закарпатті, де мешкає переважно угорське населення.  Там він пропонує провести консультації, «щоб дати українсько-угорським відносинам нову основу». 
<р>За словами Мадяра, сьогодні він зустрівся з міським головою Берегового Золтаном Баб'яком та обговорив «становище угорців у Закарпатті та жахи війни».
<р>«Ми погодилися, що в інтересах угорців Закарпаття — поставити угорсько-українські відносини на нові основи», — заявив політик.
<р>За його словами, метою майбутньої зустрічі із Зеленським є покращення становища угорської громади та створення умов для її збереження в регіоні.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Мадяр «за» кредит ЄС Україні, але проти прискореного вступу

Вимоги до України

<р>Мадяр закликав українську владу скасувати обмеження, які, за його словами, діють уже понад десять років.
<р>Він наполягає на відновленні для угорської меншини:

культурних прав
мовних прав
адміністративних прав
можливості здобувати вищу освіту рідною мовою.

<р>«Якщо ми зможемо вирішити ці питання, ми, безумовно, зможемо відкрити нову сторінку в угорсько-українських двосторонніх відносинах», — заявив він.
<р>Майбутній прем'єр Угорщини розкритикував чинну мовну політику України, назвавши запропоновані Україною компроміси щодо освітніх питань у 2025 році «перспективними, але недостатніми».
<р>На його думку, несправедливим щодо угорської меншини є те, що 

вища освіта залишається одномовною,
підсумкові іспити проводяться українською,
у державних установах і судах використовується лише українська мова.

<р>Неправильним угорський лідер вважає й те, що під час публічних виступів посадовці — такі як директори шкіл чи мери — не можуть вільно використовувати угорську.  
<р>Також, за його словами, існують обмеження у сфері культури та медіа, зокрема через квоти та складні процедури реєстрації.
<р>Нагадаємо, одразу після перемоги «Тиси» на виборах міністр закордонних справ України Андрій Сибіга заявив, що Київ відкритий до діалогу та  передав новому уряду Угорщини сигнали щодо встановлення контактів, зокрема на рівні лідерів. В Україні очікують сприяння у євроінтеграції України та іншої співпраці, зокрема, щодо  національних меншин та прикордонної інфраструктури.
<р> 

<р>Журналісти в ЄС стикаються з дедалі більшими утисками, погрозами та насильством, тоді як довіра громадськості до ЗМІ падає, пише Тhе Guаrdіаn.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Суд заблокував нову спробу міністра війни США обмежити доступ ЗМІ до Пентагону



<р>Союз громадянських свобод для Європи (Lіbеrtіеs) заявив, що висновки його п’ятого щорічного звіту про свободу ЗМІ, опублікованого у вівторок, 28 квітня, повинні стривожити чиновників ЄС, оскільки свобода та плюралізм ЗМІ в Європі перебувають під ударом.
<р>Провідна європейська організація з захисту громадянських свобод також попередила, що незалежність ЗМІ поступово підривається політичним втручанням та скороченням бюджетів, а журналістам дедалі більше заважають обмеження свободи вираження поглядів та доступу до інформації.
<р>“Здорова, плюралістична медіасистема є лакмусовим папірцем і дзеркалом демократії. Там, де верховенство права слабшає, через навмисні дії уряду або недбалість, свобода ЗМІ підривається”, — заявила представниця Lіbеrtіеs Ева Сімон. 
<р>Згідно зі звітом, торік безпека журналістів у Європі досягла “кризової точки”: репортери та працівники ЗМІ стикаються з “екстремальним фізичним насильством і системним юридичним переслідуванням”.
<р>В Афінах у будинок журналіста Янніса Претентеріса, редактора тижневика То Vіmа, кинули вибуховий пристрій, який містив 5 кг тротилу. В Італії підірвали автомобіль журналіста Сігфрідо Рануччі. Загалом торік в Італії було зафіксовано 118 різних нападів на журналістів. Двадцять італійських журналістів, переважно тих, хто займається розслідуванням організованої злочинності, перебувають під охороною поліції, що є найвищим показником у Європі.
<р>Зросла також кількість випадків погроз журналістам в Інтернеті. Тим часом на Мальті, в Угорщині та Румунії політики розпочали кампанії з дискредитації, називаючи ЗМІ “силами темряви” або “машинами іноземної пропаганди”, зазначається у звіті.
<р>Організація Lіbеrtіеs також висловила занепокоєння з приводу концентрації власності, зокрема, звуження кола власників медіа та відсутності прозорості в цьому питанні в країнах ЄС протягом минулого року.
<р>Особливу увагу приділено Угорщині, де фонд, що підтримує прем’єр-міністра Віктора Орбана, який незабаром залишить свою посаду, контролює більшість ЗМІ, а також Франції, де значна частина медіа належить кільком мільярдерам, зокрема консерватору Вінсенту Боллоре.
<р>Концентрація власності викликала стурбованість і в таких країнах, як Нідерланди, Греція, Німеччина, Іспанія та Словаччина.
<р>У 2025 році державні теле- та радіоканали в усьому ЄС зазнали “серйозного системного політичного втручання, скорочень бюджетів та структурних змін, що поставили під загрозу їхню основну місію”, йдеться у звіті, при цьому в деяких країнах ЄС спостерігається повне “захоплення ЗМІ державою”.
<р>В Угорщині частка ефірного часу, відведеного проурядовим програмам, досягла рекордних 73% напередодні виборів 12 квітня 2026 року, на яких Орбан програв своєму супернику Петеру Мадяру. 
<р>Дедалі більшу загрозу для ЗМІ становить і фінансова нестабільність, додається у звіті: у Німеччині закрили 16 радіостанцій та два телевізійні новинні канали, а громадський мовник Бельгії зіткнувся зі значним скороченням бюджету.
<р>Доповідь також вказує на зниження рівня довіри громадськості до європейських ЗМІ: лише у трьох із 22 опитаних країн ЄС, зокрема в Німеччині та Ірландії, рівень довіри є “відносно високим”, а в деяких, зокрема в Греції, Румунії та Болгарії, — “критично низьким”.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Свобода слова та верховенство права в Європі: ситуація погіршується - доповідь Єврокомісії



<р>Раніше повідомлялося, що у США адміністрація президента Дональда Трампа посилювала нападки на пресу, намагаючись контролювати висвітлення війни з Іраном, погрожуючи регуляторними санкціями та блокуючи доступ до брифінгів. 
<р>Сполучені Штати, які колись вважалися осередком свободи преси, зараз, за оцінками “Репортерів без кордонів”, мають “проблемну” репутацію у ставленні до “четвертої влади”.