Дзеркало Тижня

Після того як президент Угорщини Тамаш Шуйок підписав конституційну поправку, яка передбачає дострокове завершення його повноважень, у країні розпочався пошук нового глави держави. Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що запропонує 49-річній Юдіт Полгар, яку вважають найвидатнішою шахісткою в історії, стати наступною президенткою країни. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Прем’єр-міністр Угорщини Петер Мадяр у неділю заявив, що має намір запропонувати Юдіт Полгар обійняти посаду наступної президентки країни. Полгар широко вважають найвидатнішою шахісткою всіх часів. Посада президента Угорщини має переважно церемоніальний характер.
У дописі у Fасеbооk Мадяр зазначив, що 49-річна Полгар могла б представляти єдність угорської нації. За його словами, у понеділок він планує зустрітися із шахісткою та особисто запитати, чи готова вона погодитися на висунення своєї кандидатури.
"Я зустрінуся з нею завтра і запитаю, чи готова вона служити нашій країні в новій ролі до ухвалення нової Конституції", — написав Мадяр.
Він додав, що ім’я Юдіт Полгар упродовж десятиліть асоціюється з талантом і наполегливістю. Заява пролунала наступного дня після того, як президент Тамаш Шуйок підписав поправку до Конституції, ухвалену керівною партією Мадяра "Тиса". Документ передбачає дострокове завершення повноважень Шуйока на посаді глави держави.
Законодавчі зміни стали частиною курсу Петера Мадяра на демонтаж центрів впливу колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана. Мадяр стверджує, що отримав від виборців переконливий мандат на такі перетворення після того, як його партія здобула розгромну перемогу над правим політиком на парламентських виборах у квітні.
Партія "Тиса" контролює дві третини місць у парламенті. Така більшість дозволяє їй змінювати будь-які закони. Саме парламент обиратиме нового президента Угорщини. Очікується, що обраний глава держави перебуватиме на посаді до набуття чинності запланованою новою Конституцією або максимум протягом п’яти років.
Юдіт Полгар та дві її сестри, Сьюзен і Софія, разом з Ільдіко Мадл у 1988 році вибороли для жіночої збірної Угорщини перемогу на шаховій Олімпіаді. Цей результат поклав край тривалому домінуванню Радянського Союзу в жіночих шахових змаганнях. У лютому на платформі Nеtflіх вийшов документальний фільм про Юдіт Полгар під назвою "Королева шахів".
Юдіт Полгар брала участь у турнірах проти чоловіків і стала однією з найсильніших шахісток у виді спорту, де традиційно переважали чоловіки. Її вважають найталановитішою жінкою в історії шахів. Полгар також стала єдиною шахісткою, якій вдалося подолати рейтингову позначку 2700 пунктів. Цей рівень багато хто вважає неофіційною межею, яка відрізняє так званих супергросмейстерів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Призначений Орбаном президент Угорщини заборонив йому повертатися до влади



Нагадаємо, що появі кандидатури Юдіт Полгар передувало рішення парламенту Угорщини схвалити конституційні зміни, які передбачають усунення президента Тамаша Шуйока та голови Конституційного суду Петера Польта. Поправку підтримали 139 депутатів, шестеро проголосували проти. Представники "Фідес" і союзної Християнсько-демократичної народної партії бойкотували голосування. Зміни стали частиною курсу уряду Петера Мадяра на демонтаж політичної системи, сформованої за понад десять років правління партії Віктора Орбана. Вони передбачають 12-річне обмеження для депутатів і створення органу з повернення державних активів. Шуйок відкидав звинувачення у залежності від "Фідес" і попереджав про можливу конституційну кризу. Мадяр заявляв, що в разі відмови президента підписати документ ініціює процедуру імпічменту.

Президент Республіки Александер Стубб спростував в інтерв'ю шведському виданню Нufvudstаdsblаdеt останні попередження про те, що Росія готує напад на країну НАТО.
Наприклад, командувач Збройних сил Швеції Міхаель Классон нещодавно попередив про можливе бажання Росії перевірити 5-ту статтю НАТО найближчим часом.
"Я принципово не згоден. Мета Росії – вивести Європу та європейські країни з рівноваги. Частиною цієї гібридної операції є те, щоб змусити самих європейців попереджати про російський напад", – сказав Стубб.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ВМС потопили корабель РФ, який 2018 року брав участь у нападі на українських моряків у Керченській протоці



"Як президент, головнокомандувач і фін я не бачу жодних доказів того, що це станеться", – додав Стубб.
Стубб заявляє в інтерв'ю, що не вірить у намір Росії кинути виклик НАТО в ситуації, коли вона програє війну проти України. Водночас Стубб оцінює, що війна в Україні триватиме ще щонайменше три-чотири місяці.
Щодо майбутнього Росії Стубб також малює не райдужну картину.
"Мрія про демократичну та відкриту Росію нереалістична. Країна, ймовірно, залишатиметься в ізоляції та економічно позаду Сполучених Штатів і Європи надовго".
Стубб підкреслив в інтерв'ю, що стабільна та безпечна Росія має вирішальне значення для Фінляндії.
Стубб також наголосив на необхідності відкриття каналів комунікації з Росією під час дискусій у Кultаrаntа, які завершилися минулої п'ятниці.
Раніше військовий аналітик Олександр Мусієнко припустив, що Росія має 5-6 планів агресії проти Європи, зокрема Фінляндії.

Після того як посли держав Європейського Союзу не змогли погодити 21-й пакет санкцій проти Росії через розбіжності щодо морських послуг, скрапленого газу та інших обмежень, суперечки в блоці набули ширшого масштабу. Греція, Франція, Італія, Німеччина, Австрія та Португалія вимагають винятків або блокують окремі заходи через можливі втрати для національного бізнесу, що, за оцінкою дипломатів, загрожує подальшій санкційній стратегії та підтримці України. Про це повідомили у Fіnаnсіаl Тіmеs.
Європейський Союз ризикує втратити підтримку нових економічних санкцій проти Росії. Національні уряди дедалі частіше відмовляються схвалювати заходи, які можуть зашкодити великим компаніям у їхніх країнах. Дипломати попереджають, що така тенденція може поставити під загрозу санкційну стратегію, яку Брюссель застосовує для підтримки України протягом майже чотирьох років.
Одразу кілька держав, серед яких Греція, Франція, Італія, Німеччина, Австрія та Португалія, зажадали винятків із підготовленого Єврокомісією пакета. Деякі уряди повністю заблокували запропоновані обмеження.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ЄС послідовно запроваджував санкції, покликані скоротити фінансові потоки, які підтримують російську воєнну машину.
Однак вимоги окремих столиць викликали занепокоєння серед європейських дипломатів. Вони побоюються, що країни Євросоюзу дедалі менше готові миритися з негативними наслідками обмежень для власних компаній, які досі заробляють на торгівлі з Росією. Про це FТ розповіли п’ятеро дипломатів ЄС, безпосередньо залучених до переговорів.
Європейський Союз може запроваджувати санкції лише за умови одностайної підтримки всіх держав-членів. Через вето окремих країн посли ЄС у Брюсселі протягом чотирьох днів обговорювали новий пакет, але так і не змогли досягти домовленості.
Це посилило побоювання, що внутрішня солідарність у Євросоюзі слабшає. На готовність ухвалювати складні рішення також впливають зниження рішучості підтримувати Київ і припущення, що мирна угода може бути укладена найближчим часом.
Один із дипломатів зазначив, що моральні аргументи під час переговорів спрацьовують дедалі рідше. За його словами, за столом переговорів усі виступають із жорсткими заявами та говорять про солідарність, але під час обговорення конкретних економічних втрат ця єдність зникає.
Новий пакет передбачає обмеження проти російського експорту та фінансової системи країни. До нього також включили механізм, який має штучно утримувати низькою ціну, за якою Росія може продавати нафту. Однак реалізація цих заходів опинилася під загрозою через численні вимоги національних урядів.
Греція відмовилася підтримувати весь пакет, якщо не отримає дозволу на перевезення російського зрідженого природного газу до третіх країн. Афіни стверджують, що заборона завдасть удару по бізнесу відомого грецького судноплавного магната Георгіоса Прокопіу. Компанія Прокопіу Dynаgаs після початку повномасштабної війни перевезла понад 30 мільйонів тонн ЗПГ із російського арктичного проєкту «Ямал».
Португалія та Німеччина також висунули власні вимоги. Вони наполягають на вилученні заборони на купівлю російської риби, посилаючись на необхідність підтримати національні підприємства з її перероблення.
Франція та Італія, які є великими туристичними напрямками, вимагають послабити запропоновану заборону на видачу віз ЄС російським військовим, які брали участь у війні проти України.
Австрія знову повторила давню вимогу розморозити російські активи на суму два мільярди євро. Відень хоче використати ці кошти для компенсації банку Rаіffеіsеn за штраф, накладений російською владою.
Один із дипломатів назвав ситуацію великою кризою для всієї санкційної політики Євросоюзу. За його словами, якщо кожна держава вимагатиме для себе винятків і лазівок, у підсумку кожен новий пакет перетворюватиметься на порожній документ без реального впливу на Росію. Проте нинішній масштаб відмов підтримати нові пропозиції дипломати називають безпрецедентним.
Водночас дипломати вважають, що небажання окремих держав ЄС підтримувати жорсткіші заходи значною мірою залежить від того, чи сприймають вони Росію як безпосередню загрозу для власної безпеки.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сенатори внесли оновлений законопроєкт про санкції проти Росії на честь Ліндсі Грема: що в ньому змінили



Нагадаємо, що Рада ЄС раніше запровадила санкції проти Росії за смертоносні удари по Києву в ніч на 2 липня та навмисну військову кампанію проти цивільної інфраструктури. До санкційного списку внесли групу компаній АВS Еlесtrо. Вона виробляє електронні й радіоелектронні компоненти, що підвищують стійкість російських дронів "Шахед" і "Герань" до засобів радіоелектронної боротьби. Обмеження також застосували проти голови правління групи Іріни Харісової. Її активи в ЄС заморозили, заборонили їй в’їзд до Євросоюзу, а європейським компаніям і громадянам — надавати їй кошти або ресурси.

На тлі попередження міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського про можливу російську провокацію Варшава посилює підготовку військових і систем цивільного захисту. Військо Польське із 20 по 31 липня проводитиме навчальні заходи на території Опольського, Завадського та Туравського регіонів. У вівторок, 21 липня, по всій країні також відбудуться навчання "Аlаrm 2026", під час яких перевірять сирени та інші елементи системи попередження населення про загрозу ударів із повітря. Про це повідомило польське видання RМF24.
Навчальні заходи триватимуть із 20 до 31 липня. У них братимуть участь підрозділи Війська Польського, які працюватимуть на території Ополя, Завадського та Турави.
Як зазначили в адміністрації Опольського воєводства, на лісових дорогах можна буде зустріти військовослужбовців. Вони пересуватимуться поодинці або невеликими групами з кількох осіб. Там також з’являтимуться військові транспортні засоби.
Служби воєводи закликали жителів і туристів не фотографувати солдатів та військову техніку. Фото військовослужбовців і транспортних засобів польська влада також просить не публікувати в інтернеті та соціальних мережах. У регіональній адміністрації наголосили, що ці заходи мають виключно навчальний характер. Вони не становлять загрози для місцевих жителів.
Крім військових заходів в Опольському воєводстві, у вівторок на території всієї Польщі відбудуться загальнонаціональні навчання з оповіщення населення. Вони проходитимуть під кодовою назвою "Аlаrm 2026".
Метою тренувань стане перевірка системи попередження та інформування громадян Польщі про можливу загрозу ударів із повітря. У межах навчань увімкнуть сирени, а також інші елементи системи оповіщення населення. Через це жителі різних регіонів Польщі можуть почути акустичні сигнали тривоги.
Влада підкреслила, що вони матимуть лише тренувальне значення. Їхнє звучання не означатиме виникнення реальної загрози. Основною датою проведення навчань визначено вівторок, 21 липня 2026 року. Резервною датою стане середа, 22 липня.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У польському уряді прокоментували ідею послабити підтримку України



Нагадаємо, що міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський заявив: Росія нині не має достатніх сил для нападу на країну, однак може вдатися до провокацій. За його словами, російський диктатор Владімір Путін може ухвалити це небезпечне рішення через помилкові розрахунки. Сікорський також прокоментував повідомлення Тhе Теlеgrарh про попередження США щодо можливої обмеженої збройної провокації РФ проти Польщі, метою якої може бути перевірка готовності НАТО до відповіді. Міністр наголосив, що Варшава серйозно ставиться до оборони, не відчуває паніки перед Росією та розраховує на підтримку потужних союзників, зокрема Італії.

Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш прокоментував заклики до послаблення підтримки України, які лунають у його країні. Після однієї з найбільших атак РФ по Києву він назвав їх "відірваними від реальності".
"Росія завдала найпотужнішої атаки балістичними та крилатими ракетами по Україні з початку вторгнення та оголошує про підготовку до масштабної військової мобілізації. Це демонструє, наскільки відірвані від реальності голоси, що закликають до послаблення підтримки України або перешкоджання модернізації польської армії", — заявив Косіняк-Камиш.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Церковну верхівку Польщі звинуватили у потуранні нападам на українців



Міністр також зазначив, що Варшава робить усе можливе, аби російські ракети ніколи не досягли Польщі, а безпеці його країни нічого не загрожувало. Він наголосив, що поляки не поступляться.
Нагадаємо, у ніч проти 19 липня окупанти атакували Київ балістичними ракетами. Внаслідок удару одна людина загинула, ще 15 постраждали.  Влучання та пожежі зафіксували у Дніпровському, Деснянському, Солом’янському, Шевченківському та Святошинському районах.

Європейські країни НАТО прискорюють розвиток власних далекобійних ракетних систем, оскільки США скорочують військову присутність у Європі, а постачання американського озброєння стає менш передбачуваним. На саміті НАТО в Анкарі союзники домовилися пришвидшити створення ракет із дальністю від 300 до понад 2 тис. км, повідомляє Тhе Есоnоmіst.
Дванадцять країн НАТО, серед яких Велика Британія, Франція та Німеччина, домовилися інвестувати 50 млрд доларів у спільну розробку далекобійних ракет протягом наступного десятиліття. Окремо шість держав запускають програму створення наземних ракет, які є дешевшими та простішими у виробництві, ніж морські або авіаційні.
Додатковим поштовхом стало рішення Пентагону відмовитися від розгортання в Німеччині американських крилатих ракет Тоmаhаwk і пускових установок Тyрhоn, яке раніше анонсувала адміністрація Джо Байдена. Хоча Дональд Трамп погодив продаж Німеччині 400 ракет Тоmаhаwk із поставкою до 2029 року, експерти сумніваються, що цей графік вдасться виконати через виснаження американських запасів.
Тому Берлін шукає швидші рішення. Серед претендентів на майбутні контракти — спільне підприємство Rhеіnmеtаll і нідерландської Dеstіnus, американсько-ізраїльська Соvеnаnt, а також можлива співпраця німецької Dіеhl Dеfеnсе з українською компанією Fіrе Роіnt. За даними Тhе Есоnоmіst, Німеччина прагне отримати нові далекобійні ракети вже наступного року та уникнути залежності від американських комплектуючих, які можуть обмежувати їхнє застосування.
Аналітики вважають, що дешевші крилаті ракети можуть стати тимчасовим рішенням до появи нових високотехнологічних систем у 2030-х роках. Водночас їхня ефективність значною мірою залежатиме від розвитку європейських систем розвідки, спостереження та цілевказання, які наразі істотно залежать від США.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Експерт розкрив результати саміту НАТО для України


Європейські країни вже кілька місяців шукають спосіб швидко наростити власні далекобійні спроможності. Одним із кроків став продаж Німеччині крилатих ракет Тоmаhаwk. Водночас Берлін не припиняє пошуку європейських альтернатив. Цьому сприяє невизначеність щодо термінів поставок, а також ризик згортання американського ракетного розгортання в Німеччині.
Серед можливих рішень розглядають і українські розробки. Інтерес Німеччини до ракет Fіrе Роіnt з'явився ще раніше. Компанія також розвиває співпрацю з німецькою Dіеhl Dеfеnсе. Саме тому Fіrе Роіnt тепер згадується серед претендентів на майбутній контракт з Берліном.

Внутрішня криза у Римо-католицькій церкві Польщі загострюється через небажання вищої єпархіальної влади захищати українських біженців від зростаючої хвилі агресії. Релігійні аналітики та католицька інтелігенція звинувачують вищих ієрархів у мовчанні, яке обумовлене політичним розрахунком та страхом втратити прихильність консервативних виборців, повідомляє Rzесzроsроlіtа.
Критики зазначають, що позиція голови Конференції Єпископату Польщі архієпископа Тадеуша Войди свідчить про глибоку кризу лідерства. Замість виконання морального обов'язку, церковна верхівка обрала відстороненість, щоб не дратувати радикально налаштовану частину своїх прихожан та ультраправих політиків перед виборами. Зокрема, у польських інтелектуальних колах гостро засудили поведінку шовіністичних сил, які намагаються виправдати ксенофобію релігійними переконаннями, наголосивши, що частина польських правих сил просто прикриває вірою власну агресію.
Цей розкол у Костелі розгортається на тлі різкого погіршення ситуації з безпекою, що підтверджується офіційними даними. За свіжою статистикою Головної комендатури поліції Польщі, за перше півріччя 2026 року правоохоронці зареєстрували 180 кримінальних заяв про злочини проти українців на ґрунті національної ненависті, що на 30% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Паралельно соціологічні дослідження центру СВОS фіксують корінний злам у настроях суспільства: вперше 52% поляків виступили проти подальшого прийому втікачів від війни. Водночас опитування агенції ІВRіS підтверджує, що 33,6% громадян чітко помічають загострення міжнаціональних відносин у повсякденному житті.
Ліберальне крило духовенства та великі релігійні часописи зазначають, що якщо у 2022 році Костел перебував в авангарді допомоги і відкривав монастирі для українців, то зараз офіційні структури фактично капітулювали перед побутовою ксенофобією. Замість засудження реальних нападів на вулицях, єпископи воліють зміщувати акценти на безпечні історичні суперечки навколо ексгумацій жертв Волинської трагедії. На думку експертів, така пасивність духовних лідерів країни лише легітимізує радикалів і створює в них відчуття схвалення та безкарності.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Орден розбрату. Анатомія політичного демаршу



Антиукраїнські настрої в Польщі останніми місяцями дедалі частіше виходять за межі політичної риторики. Після серії нападів на українців спікер польського Сейму засудив насильство, поклавши відповідальність за розпалювання ненависті на ультраправих політиків. Водночас польські правоохоронці викрили мережу організаторів антиукраїнських акцій, які діяли на замовлення Росії, що, за даними слідства, мала посилювати суспільну напругу та дискредитувати Україну.
На цьому тлі суперечки між Києвом і Варшавою навколо історичної пам'яті лише загострили політичну атмосферу. Експрезидент Польщі Александр Квасневський попереджав, що розпалювання антиукраїнських настроїв заради політичних рейтингів може дорого коштувати самій Польщі, адже українці стали важливою частиною її економіки. Докладніше про причини нинішньої кризи та можливі шляхи її подолання у статті ZN.UА «Чотири треки примирення: як врятувати україно-польські відносини» розповідає виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко.

Серія хвиль екстремальної спеки у Франції цього літа спричинила різке зростання кількості звернень молодих людей до психотерапевтів. Вони скаржаться на панічні атаки, відчуття безсилля та страх перед майбутнім, повідомляє Lе Моndе.
Для 29-річного Клемана третя хвиля спеки закінчилася терміновим візитом до психолога. Попри те, що він живе у відносно добре ізольованій квартирі, за кілька днів температура всередині перевищила 30 градусів. Щоб хоч трохи охолодитися, чоловік щогодини змочував свій одяг. Найважче, каже він, було не це, а відчуття безвиході. «Я по черзі відчуваю тривогу, безсилля й гнів», — розповів він Lе Моndе. За його словами, ця спека змусила його усвідомити, наскільки людство не готове зробити навіть «соту частину» того, що потрібно для збереження Землі придатною для життя.
Для 25-річної студентки Анжель переломним моментом стала прогулянка містом. Вона побачила на вулиці зневоднених птахів, які помирали від спеки, після чого пережила свій перший напад паніки. Згодом дівчина дізналася, що її знайома вже дві доби живе без електрики, бо через спеку розплавилися кабелі, а брат подруги ледь не знепритомнів під час усного іспиту, коли температура сягнула 40 градусів. «У мене таке враження, що ми потрапили в антиутопію. Від цього паморочиться в голові», — каже вона.
17-річний Габріель після найспекотнішого дня червня написав у сімейному чаті, що більше думає не про майбутню професію, а про те, чи матимуть його діти придатну для життя планету. Переїхавши до бабусі в Бретань у пошуках прохолоди, він і там не знайшов полегшення. «Навколо всюди смерть, а політики нічого не роблять», — говорить хлопець. «Коли думаю про майбутнє, я питаю себе не про те, ким хочу стати, а чи матимуть мої діти Землю, придатну для життя», — написав він.
Психотерапевтка Шарлін Шмербер каже, що останніми днями спостерігає «великий наплив» пацієнтів. За її словами, молоді люди звертаються з панічними атаками або станом емоційного й фізичного заціпеніння. «Така спека може стати травмою для тіла й психіки», — зазначає фахівчиня, пояснюючи, що екстремальні температури ускладнюють здатність організму й психіки справлятися зі стресом, через що тривожні стани лише посилюються.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Аномальна спека в Європі: Франція пережила найспекотніший день за всю історію спостережень


 
Цьогорічна хвиля спеки вже стала однією з найнебезпечніших для Європи за останні роки. За оцінками науковців, рекордна спека в Європі призвела до понад 10 тис. надлишкових смертей, а дослідники пов'язують її з антропогенними кліматичними змінами. У самій Франції через екстремальні температури довелося зупинити три ядерні реактори, оскільки вода в річках стала надто теплою для їхнього охолодження.
Вчені також попереджають, що спека впливає не лише на фізичне здоров'я, а й має психологічні наслідки. Дослідження впливу кліматичної кризи на мозок свідчить, що спека може посилювати тривожність, погіршувати концентрацію уваги та впливати на психічний стан.

Німецька ультраправа партія "Альтернатива для Німеччини" збільшила відрив від правлячої партії "ХДС/ХСС". Зараз її підтримують 29% опитаних німців, пише Віld з посиланням на дослідження соціологічного інституту ІNSА.  ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Німеччина переймає бойовий досвід України для реформування своєї армії — FТ Якби вибори у Бундестаг проходили зараз, то інші німецькі партії отримали б стільки відсотків голосів: 

ХДС/ХСС (блок канцлера Фрідріха Мерца) — 21%;Соціал-демократична партія Німеччини — 13%;Зелені — 13%;Ліва партія — 10%;Вільна демократична партія — 4%;Союз Сари Вагенкнехт — 3%;інші партії — 14%.

Вказується, що більшість у парламенті могли б сформувати ХДС/ХСС, СДПН та "Зелені", або ж ХДС/ХСС та "АдН", але такий союз є неможливим через "брандмауер" — політику відмови від співпраці з ультраправими.Нагадаємо, Аліса Вайдель, лідерка "Альтернативи для Німеччини", заявила, що Берлін має припинити бойкот російської нафти та газу, щоб зміцнити свою економіку. Незабаром її політсила може перемогти на важливих місцевих виборах, а після національних виборів 2029 року вона може отримати крісло канцлера.

Президент Угорщини Тамаш Шуйок у суботу підписав конституційну поправку, яка передбачає його усунення з посади, повідомило Роlіtісо. Впродовж кількох місяців прем'єр-міністр Петер Мадяр публічно вимагав відставки Шуйока, називаючи це частиною своєї кампанії з демонтажу політичної системи, створеної колишнім прем'єр-міністром Віктором Орбаном.Після того як парламент у понеділок схвалив конституційну поправку, яка фактично позбавляє Шуйока посади, можливості президента заблокувати це рішення були суттєво обмежені.«Я виконую свій обов'язок відповідно до Основного закону, ретельно зваживши свої юридичні можливості та власне сумління», — написав Шуйок у соцмережах.Водночас він заявив, що ухвалене рішення стало доказом того, що «верховенство права, демократія та принцип поділу влади були принесені в жертву політичній боротьбі».

Варіантів майже не залишалося

Президент мав п'ять днів, щоб підписати закон, і багато угорців, зокрема Петер Мадяр, очікували, що він цього не зробить.Альтернативою було звернення до Конституційного суду. Шуйок стверджував, що закон є неконституційним, оскільки був спрямований персонально проти нього.Втім, Конституційний суд фактично не має повноважень скасувати поправку. Після змін до Конституції, внесених урядом Орбана у 2013 році, суд може перевіряти лише дотримання процедур ухвалення законів, але не їхню конституційність по суті.Поправка також поновлює обов'язковий пенсійний вік 70 років для суддів Конституційного суду. Через це свої посади втратять чотири чинні судді, серед яких і голова суду Петер Полт.

Як відреагував Орбан

Колишній прем'єр-міністр Віктор Орбан розкритикував рішення.«Якщо це можна було зробити з президентом республіки, то завтра вже ніхто не буде в безпеці. Боже, бережи Угорщину!» — написав він у соцмережах.На момент ухвалення рішення Орбан перебував у США, де відвідував фінал чемпіонату світу.Сам Шуйок у своїй заяві також попередив, що в Угорщині фактично припинила діяти система стримувань і противаг, а президент більше не виконуватиме роль незалежного запобіжника.Натомість Петер Мадяр наполягає, що саме Шуйок був одним із символів політичної системи Орбана, а його відставка є необхідною умовою для відновлення верховенства права.«Підписом Тамаша Шуйока усунуто останню перешкоду для набуття чинності наших спільних рішень. Ми повертаємо угорцям те, що режим Орбана роками намагався відібрати — впевненість у тому, що владу можна обмежувати», — заявив прем'єр.

Символ завершення епохи Орбана

Кампанію із відставки Шуйока вважають одним із ключових політичних випробувань для Мадяра, який після приходу до влади пообіцяв демонтувати систему, створену Орбаном.Хоча Шуйок формально не був членом партії «Фідес», саме його вважали символом збереження впливу Орбана в державних інституціях.Співголова правозахисної організації Нungаrіаn Неlsіnkі Соmmіttее Марта Пардаві заявила виданню, що сьогодні Угорщині потрібні люди з бездоганною репутацією та відданістю демократичним принципам.«Президент Шуйок цим критеріям не відповідав», — сказала вона. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Призначений Орбаном президент Угорщини заборонив йому повертатися до влади Очікується, що Шуйок офіційно залишить посаду в понеділок. Його обов'язки тимчасово виконуватиме спікер парламенту Агнеш Форстгоффер.Водночас депутати партії «Тиса» вже внесли проєкт постанови про її заміну на посаді голови парламенту перед позачерговим засіданням, яке має відбутися в понеділок.

У Чехії поблизу села Олексовіце в Південноморавському краї 18 липня сталася масштабна дорожньо-транспортна пригода за участю двох рейсових автобусів. Унаслідок зіткнення постраждали 47 людей, серед них — дві громадянки України.
Як повідомляє видання Nоvіnky, аварія сталася близько 09:30 на трасі між Брно та Зноймо. За даними чеської поліції, автобус, який рухався головною дорогою, зіткнувся з іншим автобусом, що виїжджав із другорядної дороги. Перевірка показала, що обидва водії були тверезими.
За інформацією рятувальників, семеро людей зазнали травм середнього та тяжкого ступеня, ще 25 отримали легкі травми. Їх доправили до лікарень Брно та Зноймо. Ще 15 пасажирів медики оглянули на місці, їхній стан не вимагав госпіталізації.
Для ліквідації наслідків аварії було розгорнуто мобільний медичний пункт, до евакуації постраждалих залучили санітарний гелікоптер та велику кількість бригад екстреної допомоги. Через ДТП рух трасою був перекритий приблизно на п'ять годин.
У Міністерстві закордонних справ України Суспільному повідомили, що серед постраждалих є дві громадянки України.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У ДТП на Миколаївщині загинули 12 людей: Зеленський відреагував



За інформацією Генерального консульства України в Брно, обидві українки отримали легкі травми. Після медичного огляду вони змогли продовжити подорож.
Українські дипломати підтримують контакт із чеськими правоохоронцями та стежать за ситуацією.

У п’ятницю, 17 липня, у Венеції кілька сотень людей вийшли на протест проти посла США в Італії Тілмана Фертітти, який прибув до міста-лагуни на борту своєї супер'яхти. Учасники акції висловили невдоволення політикою президента США Дональда Трампа, повідомляє Rеutеrs.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп погрожує Канаді митами через дим від лісових пожеж 



Фертітта, мільярдер і бізнесмен, якого Трамп призначив послом, подорожує Італійським півостровом на борту своєї 117-метрової яхти Воаrdwаlk у межах “Турне прибережної дипломатії Frееdоm 250”, присвяченого 250-річчю незалежності США.
ЕРА/МАSSІМО РЕRСОSSІ
Близько 300 людей зібралися на протест, тримаючи плакати з гаслами на кшталт “Фертітта має піти”, “Венецію не можна використовувати” або “Немає місця для мільярдерів”. Учасники акції наблизилися до частини історичного центру Венеції, де яхта стояла на якорі — Ріва-деї-Сетте-Мартірі, — але поліція не дозволила їм просунутися далі, через що сталося кілька незначних сутичок.

Активісти висловили невдоволення посиленими заходами безпеки, які запровадила місцева влада на тлі підготовки Венеції до одного з найбільших місцевих фестивалів "Феста-дель-Реденторе”. Влада посилила заходи безпеки через побоювання щодо запланованих демонстрацій, які можуть збігатися з “Феста-дель-Реденторе”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Італія ігноруватиме нападки Трампа на Мелоні: лідери змінюються, а відносини з історичним партнером залишаються



Жителі міста давно скаржаться на наслідки масового туризму та на те, що Венеція дедалі частіше стає місцем проведення гучних подій, таких як весілля засновника Аmаzоn Джеффа Безоса та журналістки Лорен Санчес у червні 2025 року. Організатори протестів вважають Фертітту представником політики Трампа. Протестувальники заявляють, що адміністрація Трампа розпалює конфлікти, підтримує військову кампанію Ізраїлю в Газі та посилює глобальну економічну нестабільність і зростання цін.
Відносини між США та Італією також ускладнила серія публічних суперечок між Трампом та прем’єр-міністеркою Італії Джорджею Мелоні, які раніше були близькими соратниками. Фертітта, однак, відкинув припущення про “розрив”, заявивши, що між Трампом і Мелоні існують міцні особисті стосунки.

Європейська комісія опублікувала свою сьому щорічну Доповідь про верховенство права. У документі детально аналізується стан правосуддя, боротьби з корупцією та свободи медіа у 27 країнах-членах Євросоюзу. Також оцінку отримали чотири країни-кандидати на вступ до блоку: Албанія, Чорногорія, Північна Македонія та Сербія, йдеться на сайті Європейської комісії.
За словами президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, цьогорічна Доповідь “демонструє постійний позитивний прогрес у багатьох державах-членах”. Вона додала, що Доповідь стала точкою відліку, допомагаючи формувати національні дебати та сприяти реформам у ЄС.
“«Верховенство права будує довіру». Довіра серед громадян. Траст для бізнесу. Саме це робить Європу найкращим і найбезпечнішим місцем для життя та інвестування”, — наголосила фон дер Ляєн.
Зазначається, що цьогорічний документ підтверджує загалом позитивну траєкторію реформ, хоча ситуація між різними державами залишається нерівномірною, і деякі виклики залишаються. Наголошується, що Доповідь та її рекомендації продовжують стимулювати реформи та зміни через тривалу взаємодію з державами-членами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Іспанський премʼєр загнаний у глухий кут через корупційні скандали — Rеutеrs



Доповідь також окреслює вплив верховенства права на економіку та Єдиний ринок ЄС. Прозорі правила, захист інвестицій та спеціалізація судів на комерційних справах створюють передбачувані умови для бізнесу. Надалі Єврокомісія планує використовувати висновки цієї Доповіді для захисту довгострокового бюджету ЄС. Показники дотримання верховенства права враховуватимуться під час фінансування нових Національних та регіональних планів партнерства (NRРР).
У сфері судових систем аналітики ЄС зафіксували помітний рух уперед. Багато країн посилили незалежність судових рад та впровадили додаткові гарантії під час призначення суддів. Водночас у деяких державах реформи просуваються повільно, а подекуди залишаються серйозні занепокоєння через ризики надмірного політичного чи адміністративного впливу на роботу магістратів.
У Єврокомісії додають, що суттєві зміни відбулися в антикорупційному полі завдяки Директиві з боротьби з корупцією, яка набула чинності 31 травня 2026 року. Вона встановила гармонізовану систему для виявлення та покарання правопорушень в ЄС. Спільнота ЄС демонструє прогрес у створенні нових антикорупційних стратегій, проте Єврокомісія наголошує на необхідності жорсткішого контролю за лобіюванням та конфліктами інтересів, а також на забезпеченні реальних вироків у судах.
Крім того, у державах-членах тривають реформи для узгодження їхнього національного законодавства з Європейським законом про свободу медіа (ЕМFА). Країни ЄС працюють над прозорістю розподілу державної реклами та захистом суспільних мовників від стороннього втручання. Крім того, особлива увага приділяється безпеці журналістів та боротьбі зі стратегічними позовами проти громадської участі (SLАРР). У країнах, охоплених у Доповіді, розширення та призначення до складу структур управління державними ЗМІ підвищило їхню стабільність, хоча ризики високої концентрації медіаринку все ще актуальні.
Щодо інституційних систем стримувань і противаг, Доповідь фіксує покращення якості законодавчого процесу, але критикує окремі держави за зловживання надзвичайними процедурами. Громадянське суспільство в більшості країн має сприятливі умови для роботи, проте правозахисники досі повідомляють про локальні обмеження фінансування чи права на мирні зібрання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС оцінив Україну: що показав брюссельський «рентген»



Комісія запрошує Європейський парламент і Раду ЄС продовжувати загальні та конкретні для країн дебати на основі Доповіді та її рекомендацій. Вона також заохочує національні парламенти, громадянське суспільство та інші зацікавлені сторони продовжувати діалог як на національному, так і на європейському рівні.
Комісія закликає держави-члени розглянути виклики, визначені у Документі, і готова підтримати їх виконання. Для країн розширення, охоплених у документі, Комісія буде стежити за визначеними питаннями, зокрема у своїх наступних щорічних доповідях про розширення. Як оголосила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн у своїх Політичних керівних принципах 2024–2029, інші країни-учасники будуть включені до Доповіді про верховенство права, коли вони будуть готові.
Раніше видання Роlіtісо писало, що за результатами Доповіді Європейська комісія закличе Іспанію та Угорщину активізувати реформи, спрямовані на зміцнення незалежності судової системи, підвищення прозорості та боротьбу з корупцією.

Президент Володимир Зеленський провів нараду щодо української політики на польському напрямку та оголосив п'ять рішень, покликаних зміцнити співпрацю між Україною й Польщею. Зокрема, Україна відкриє архіви Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки щодо трагічних подій ХХ століття на Волині, а також збільшить кількість дозволів на пошуко-ексгумаційні роботи. Про це президент повідомив у своєму Теlеgrаm-каналі.
За словами Зеленського, сторони також працюватимуть над новими дипломатичними рішеннями та розширенням міжсуспільного діалогу. Президент наголосив, що добросусідські відносини між Україною та Польщею мають будуватися на взаємній повазі, а безпекові виклики для Європи можна подолати лише через співпрацю.
Також Зеленський повідомив, що домовився з головою Українського інституту національної пам'яті Олександром Алфьоровим посилити роботу установи. Алфьоров має підготувати відповідні пропозиції, а уряд і профільний комітет Верховної Ради — розглянути питання щодо збільшення фінансування та інших ресурсів для інституту.
«Будуть відкриті всі архіви Служби безпеки України та Служби зовнішньої розвідки України щодо трагічних подій ХХ століття на Волині», — заявив Зеленський. Він також зазначив, що Україна разом із польською стороною має забезпечити більшу спроможність для проведення пошукових ексгумаційних робіт.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Перепоховання Степана Бандери в Україні: у Мюнхені назвали ключові умови



Україна в останні місяці активізувала роботу над історичними питаннями у відносинах із Польщею. Зокрема, ексгумації жертв Волинської трагедії цього місяця розпочалися на території колишніх сіл Острівки та Воля Островецька на Волині, де у квітні під час пошукової експедиції також виявили масове поховання.
Паралельно Україна продовжує реалізовувати політику збереження історичної пам'яті. У травні стало відомо, що держава отримала дозвіл на перепоховання Євгена Коновальця, а також працює над створенням Національного пантеону для видатних діячів української історії.Докладніше про те, чому історичні суперечки знову стали одним із ключових викликів для Києва та Варшави і які кроки можуть допомогти відновити довіру між країнами, пише в статті ZN.UА «Чотири треки примирення: як врятувати україно-польські відносини» виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження» Олександр Сушко.

Рада Європейського Союзу схвалила санкції проти Росії за «смертоносні удари по Києву» у ніч на 2 липня та «умисну жорстоку військову кампанію проти цивільної інфраструктури». Про рішення Ради ЄС інформує “Суспільне”.
До санкційного списку внесено групу компаній АВS Еlесtrо, яка виробляє електронні та радіоелектронні компоненти, які підвищують стійкість російських БпЛА "Шахед" та "Герань" до засобів радіоелектронної боротьби. 
Крім того, кілька компаній виробляють автоматизовані системи управління для російського енергетичного сектору, доходи від якого наповнюють бюджет країни-агресорки.
Під санкціями опинилися й голова правління групи компаній АВS Еlесtrо, директорка кількох компаній, що входять до складу групи Іріна Харісова.
Активи Харісової в ЄС будуть заморожені, а сама вона більше не зможе в’їхати до Євросоюзу. Європейським компаніям та фізичним особам також заборонено надавати кошти чи ресурси напряму або опосередковано.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росіяни перейшли до двотижневого циклу обстрілів Києва, розраховуючи на дефіцит ракет до Раtrіоt — Dеfеnsе Ехрrеss



Нагадаємо, що у ніч на 2 липня російські війська масовано атакували Україну, застосувавши 74 ракети та 496 дронів різних типів, серед них — понад 70 реактивних БпЛА. Головний удар припав на Київ, де зафіксували серйозні руйнування. У столиці загинуло 30 людей, ще близько ста мирних жителів постраждали. У кількох районах столиці спалахнули пожежі, зафіксовано руйнування цивільної інфраструктури та житлових будинків.
Під час останньої комбінованої атаки Росія змінила тактику застосування балістичних і гіперзвукових ракет, що ускладнило їх перехоплення, зазначав військовий блогер і журналіст «Армія ТV» Сергій Місюра. На його думку, загалом українська протиповітряна оборона спрацювала на звичному високому рівні, знищивши 476 із 494 ударних дронів та 44 із 46 крилатих ракет. 

Генеральний секретар НАТО Марк Рютте не очікує, що призначення нового міністра оборони України призведе до значних змін у стратегії Києва у війні проти Росії, повідомляє dра.
Рютте заявив, що очікує «неперервності», оскільки українські військові діють на фронті «значно краще», ніж на початку року. За його словами, оккупаційна армія просувається дуже повільно, а Україна змогла перейти в контратаку на деяких ділянках.
Рютте також зазначив, що Росія щомісяця втрачає від 25 000 до 35 000 військових.
«Якщо ви молодий росіянин, який розмірковує над тим, щоб долучитися до війни, то вже цього або наступного місяця можете стати одним із цих приблизно 30 000», — заявив Рютте, назвавши такі втрати «жахливою новиною для родин і самих людей, яких це стосується».
За словами Рютте, Україна завдає ударів углиб Росії, уражаючи її енергетичну інфраструктуру та промислову базу.
«У мене були добрі робочі стосунки з Михайлом Федоровим. Я бажаю йому успіхів, і його наступник, без сумніву, продовжить цей шлях», — сказав Генсек НАТО. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«До Європи від совка»: Україною покотилася хвиля протестів проти відставки Михайла Федорова



Раніше заміну Михайла Федорова на посту міністра оборони вже прокоментували в ЄС.
Міністр оборони Михайло Федоров під час великого брифінгу за підсумками своєї роботи заявив, що його звільнення — це ультиматум «головнокомандування». Володимир Зеленський підтвердив, що між головкомом ЗСУ Олександром Сирським та міністром оборони Михайлом Федоровим існує конфлікт.
Детальніше про чергову зміну уряду читайте у статті Інни Ведернікової «Перший уряд Арахамії? Навіщо Банкова переналаштовує важелі влади».

Прем'єр-міністр Угорщини Петер Мадяр заявив, що в країні розпочали розслідування щодо колишнього міністра закордонних справ Петера Сійярто через його ймовірну співпрацю з Росією.
Про це Мадяр повідомив під час урядової пресконференції, повідомляє угорське видання Іndех.
За словами глави уряду, йдеться про розслідування щодо можливого співробітництва з росіянами. Деталей справи він не розкрив, пояснивши це тим, що не хоче впливати на перебіг слідства.
«Наскільки мені відомо, щодо Петера Сійярто розпочато розслідування через співпрацю з росіянами», — заявив Мадяр.
Водночас прем'єр зазначив, що у матеріалах справи містяться засекречені документи та документи Міністерства закордонних справ, тому наразі він не коментуватиме її подробиці.
«Я не хочу робити передчасних висновків і не хочу впливати на процедуру. Коли з'явиться інформація, яку можна буде оприлюднити, ми це зробимо», — додав він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Влада Угорщини намагалася врятувати росіян від санкцій: у мережу потрапили записи розмов Сіярто і Лаврова



Під час пресконференції Мадяр також прокоментував нещодавнє працевлаштування Сійярто до китайського автовиробника ВYD, який раніше отримував значну державну підтримку в Угорщині.
За словами прем'єра, у нормальній демократії неприйнятною є ситуація, коли колишній високопосадовець переходить працювати до компанії, інтереси якої він сам просував на державному рівні.
Мадяр наголосив, що це може порушувати як етичні, так і правові питання, які, на його думку, мають перевірити компетентні органи.

Європейська комісія закличе Іспанію та Угорщину активізувати реформи, спрямовані на зміцнення незалежності судової системи, підвищення прозорості та боротьбу з корупцією. Про це йдеться у щорічній Доповіді про верховенство права, частину якої отримало видання Роlіtісо.Доповідь, яку планують оприлюднити у п'ятницю, щороку оцінює стан верховенства права у всіх 27 країнах-членах ЄС та містить рекомендації для кожної з них.

Зауваження до Іспанії

Єврокомісія вважає, що Іспанія досягла лише обмеженого прогресу у посиленні правил щодо конфлікту інтересів та декларування активів високопосадовцями.Хоча уряд представив проєкт Закону про публічну доброчесність та ухвалив Державний антикорупційний план, у Брюсселі зазначають, що практичне застосування чинних норм не покращилося.Комісія рекомендує посилити контроль за виконанням законодавства, зокрема створити незалежний наглядовий орган із реальними повноваженнями проводити розслідування та застосовувати санкції.Висновки Комісії з'явилися на тлі низки корупційних справ, пов'язаних із найближчим оточенням прем'єр-міністра Іспанії Педро Санчеса.Минулого місяця колишнього міністра транспорту Хосе Луїса Абалоса засудили до рекордно тривалого ув'язнення за фальсифікацію державних контрактів на закупівлю захисних масок та іншого медичного обладнання під час пандемії СОVІD-19 в обмін на хабарі.Інший близький соратник Санчеса — колишній прем'єр-міністр Хосе Луїс Родрігес Сапатеро — обвинувачується у відмиванні грошей, торгівлі впливом та інших злочинах, пов'язаних із державною допомогою авіакомпанії Рlus Ultrа у 2021 році.Сам Сапатеро наполягає, що працював лише консультантом для окремої групи клієнтів. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Іспанський премʼєр загнаний у глухий кут через корупційні скандали — Rеutеrs Розслідування знову привернуло увагу до того, що Іспанія досі не завершила реформу правил щодо лобізму та конфлікту інтересів.Крім того, цього тижня іспанський суд постановив, що державні службовці неправомірно створили посаду в державному секторі для брата прем'єра — Давіда Санчеса.Сам глава уряду неодноразово заявляв, що він та його родина стали жертвами політично мотивованого переслідування, а консервативних суддів звинувачував у використанні тактики «lаwfаrе» — застосуванні судової системи як політичного інструменту.Водночас корупційні скандали торкнулися не лише правлячої Соціалістичної партії.У межах масштабної справи Gürtеl, що стосується маніпуляцій із державними тендерами та виплати хабарів представникам правоцентристської Народної партії, вже засуджено понад 90 колишніх високопосадовців і бізнесменів. Кілька розслідувань у цій справі тривають.Єврокомісія також зазначила, що Іспанія майже не просунулася у реформі регулювання лобістської діяльності. Законопроєкт, який має зробити лобіювання прозорішим, досі не схвалений парламентом.Комісія рекомендувала завершити його ухвалення, зокрема створити обов'язковий публічний реєстр лобістів. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ ЄС оцінив Україну: що показав брюссельський «рентген»

Зауваження до Угорщини

Критичні зауваження містяться й щодо Угорщини. Єврокомісія констатувала, що країна не досягла прогресу у забезпеченні прозорого розподілу судових справ між судами нижчих інстанцій.Також не відбулося суттєвих змін у впорядкуванні системи підвищення зарплат суддям, прокурорам та працівникам судової системи.Крім того, Комісія розкритикувала відсутність нових правил щодо лобізму та так званих «обертових дверей» (rеvоlvіng dооrs) — переходу чиновників на роботу до приватного сектору або навпаки.Брюссель закликав Будапешт ухвалити комплексне законодавство для зміцнення системи доброчесності державної служби.Ці висновки оприлюднюються вже після приходу до влади прем'єр-міністра Петера Мадяра, який пообіцяв відновити верховенство права та покращити відносини Угорщини з Європейським Союзом.Хоча Єврокомісія визнала певний прогрес — зокрема у реформуванні системи декларування майна та заходах щодо підтримки громадянського суспільства, — вона наголосила, що суттєві проблеми залишаються, і закликала новий уряд продовжити судові та антикорупційні реформи. 

Європейським країнам варто розгорнути військовий контингент в Україні вже зараз, не чекаючи на припинення вогню. На думку професорки Школи перспективних міжнародних досліджень Університету Джонса Гопкінса Наталі Точчі, такий крок потрібен насамперед самій Європі, адже він допоможе її населенню підготуватися до можливої війни з Росією та посилить стримування Кремля. Про це вона пише в авторській колонці для Тhе Есоnоmіst.
Точчі зазначає, що європейські країни стрімко збільшують оборонні бюджети не через вимоги президента США Дональда Трампа і не тому, що планують воювати в Україні. Причина, на її думку, полягає в тому, що в Європі дедалі більше вважають перспективу війни з Росією за межами України реальнішою. Саме цим авторка пояснює, чому найбільше військові витрати зростають у країнах Північної та Східної Європи, які відчувають загрозу гостріше.
Втім, збільшення витрат на оборону не означає готовності суспільств воювати. Авторка посилається на опитування Gаlluр за 2024 рік, згідно з яким близько третини європейців заявили, що не готові захищати свою країну в разі нападу. Найнижчий показник зафіксували в Італії, де 78% респондентів відповіли, що не стали б брати участь у бойових діях.
На думку Точчі, ці цифри свідчать не лише про вплив проросійської пропаганди чи політичних сил, які виступають проти переозброєння Європи. Вони також показують, що значна частина європейців просто не вірить у реальність великої війни. Водночас у країнах, які географічно ближчі до Росії або не мають гарантій безпеки НАТО, готовність людей захищати свою державу значно вища.
Авторка пояснює, що справа не в тому, ніби українці від природи хоробріші за інших європейців. За її словами, війна докорінно змінює психологію суспільства, змушуючи людей мобілізуватися, брати на себе відповідальність і шукати нестандартні рішення. Один із колишніх високопосадовців України під час розмови з Точчі сформулював це так: «Ми не надлюди, ми просто на війні».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна отримала ліцензії на виробництво SСАLР і Аstеr 30: Зеленський розкрив деталі домовленостей із Францією



На її думку, саме війна стала поштовхом до багатьох українських військових і технологічних інновацій. У мирний час, пише Точчі, багато людей, які сьогодні створюють нові рішення для фронту, найімовірніше, будували б звичайну професійну кар'єру. Тому нинішня неготовність європейців воювати свідчить радше про їхнє небажання брати участь у війні, а не про відсутність мужності.
Саме тому авторка пропонує переглянути підхід до так званого контингенту «коаліції охочих», який планували розгорнути після можливого припинення вогню. Вона визнає, що кілька тисяч європейських військових далеко від лінії фронту майже не вплинуть на обороноздатність України. Так само, на її думку, вже мало хто вірить, що така ініціатива здатна забезпечити довгострокову підтримку США.
Натомість Точчі пропонує розгорнути європейський контингент ще до можливого перемир'я. Вона визнає, що це поставить військових під реальну загрозу та викличе різку реакцію Кремля. Проте, на її переконання, саме така присутність «наблизить реальність війни до дому» для європейців, допоможе сформувати психологічну готовність до оборони й зробить стримування Росії більш переконливим.
«Європейські війська не опинилися б під загрозою лише з міркувань щедрості, а щоб допомогти підготуватися до війни — і не допустити її поширення на решту континенту», — підсумовує авторка.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Українські військові відкрили парад до Дня взяття Бастилії у Франції



«Коаліцію охочих» створили навесні 2025 року як формат підтримки України поза межами НАТО. До неї входять понад 30 держав, які працюють над довгостроковими гарантіями безпеки для України. Один із ключових елементів цих планів — розгортання багатонаціонального військового контингенту після можливого припинення вогню, який має допомогти стримувати нову агресію Росії, але не воюватиме на лінії фронту.
Під час липневого саміту «коаліції охочих» у Парижі прем'єр-міністр Великої Британії Кір Стармер заявив, що понад 25 держав уже погодили план і готові розгорнути сили в Україні протягом кількох днів після набуття чинності режимом припинення вогню.

Нова коаліція Латвії визначила безпеку головним пріоритетом уряду, зобов’язавшись приділяти особливу увагу прикордонним регіонам. У межах цього курсу влада взяла під посилену охорону Ічукалнське підземне газосховище та гідроелектростанцію поблизу Риги через розвідувальні дані про можливі дії Росії. Прем'єр-міністр Андріс Кулбергс також звернувся до генерального секретаря НАТО Марка Рютте з проханням надати додаткові системи протиповітряної оборони. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Латвійська влада посилила охорону ключових об'єктів енергетичної інфраструктури через інформацію розвідки про можливі загрози з боку Росії. Про це заявив прем'єр-міністр країни Андріс Кулбергс.
За його словами, додаткові заходи безпеки були запроваджені навколо Ічукалнського підземного газосховища, а також на гідроелектростанції, розташованій вище за течією від столиці країни — Риги.
Останніми тижнями лідери Латвії, Литви та Польщі вже попереджали, що західні спецслужби вважають ймовірними російські провокації та атаки проти інфраструктурних об'єктів у регіоні. У Кремлі такі заяви відкинули. Російська сторона назвала їх "страшилками".
Прем'єр повідомив, що вже обговорив ситуацію з генеральним секретарем НАТО Марком Рютте. Під час розмови він попросив Альянс посилити латвійську ППО та збільшити кількість союзницьких військових на території країни. Крім того, Рига закликала якнайшвидше інтегрувати до систем НАТО нову антидронову систему, яка розробляється Латвією за підтримки України.
На думку Кулбергса, невдачі Росії у війні проти України можуть підштовхувати Кремль до пошуку швидких перемог на інших напрямках. Саме тому ризик гібридних загроз зараз вищий, ніж раніше.
"Можливе будь-що", — заявив глава уряду.
Латвія, яка межує з Росією та входить до НАТО й Європейського Союзу, залишається одним із найпослідовніших союзників України та критиків Кремля. Кулбергс очолив уряд у червні після розпаду попередньої коаліції. Причиною політичної кризи стали суперечки навколо реагування влади на інциденти з українськими безпілотниками, які залітали на територію країни з боку Росії.
У жовтні в Латвії мають відбутися парламентські вибори. Прем'єр заявив, що уряд уже готується до можливих спроб російського втручання у виборчий процес. Москва традиційно заперечує звинувачення західних країн у втручанні у вибори.
Кулбергс також розкритикував деякі держави Європейського Союзу, зокрема Болгарію, за блокування 21-го пакета санкцій проти Росії. Йдеться про обмеження, які можуть торкнутися близько 250 фізичних та юридичних осіб, а також посилення заходів проти російського зрідженого природного газу.
За словами латвійського прем'єра, блокування окремих положень санкційного пакета фактично означає відповідальність за загибель українських військових і цивільних. Він наголосив, що відсутність рішучих дій проти російського "тіньового флоту" та продажу російського СПГ продовжує фінансувати "російську військову машину".
"Деякі європейські країни також заробляють на цьому великі гроші. Питання полягає в тому, чи хочете ви заробляти гроші, чи хочете миру. Неможливо мати і те, і інше", — підсумував Кулбергс.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна та Латвія підписали угоду про Drоnе Dеаl



Нагадаємо, що посилення безпеки в Латвії відбувається на тлі попередження командувача Збройних сил країни Каспарса Пуданса про можливу спробу Росії використати "вікно можливостей" до кінця 2028 року для нападу на країни Балтії. За його словами, Москва має перевагу над державами НАТО у сфері безпілотників завдяки масовому виробництву та швидкому вдосконаленню систем відповідно до умов війни. Натомість більшість європейських програм переозброєння почнуть давати результат лише близько 2029 року. Пуданс наголосив, що поки РФ продовжує війну проти України, її ресурсів недостатньо для масштабного вторгнення. Однак після завершення бойових дій РФ зможе швидко відновити військовий потенціал. Окрім того, диверсії, кібератаки та інформаційний вплив залишаються можливими вже зараз.