Дзеркало Тижня

<р>Виконання міжнародних екологічних зобов’язань — питання репутації країни, тому чиновники мають забезпечити, щоби бізнес їх не порушував. Але історія зі спорудженням вітроелектростанції на полонині Руна створює інше враження: держава фактично допомагає ці зобов’язання обходити.
<р>Унікальність ситуації в тому, що порушення природоохоронних вимог прикриває не профільне міністерство, а Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) — структура, яку роками подають як одну з найуспішніших реформ у містобудуванні.
<р>Проблеми ж значно глибші. Це стало видно під час виїзного засідання комітетів Верховної Ради з питань євроінтеграції та екології, де голова ДІАМ Олександр Новицький пояснював позицію комітета й переконував депутатів у законності дій інспекції.
<р>Логіка інвесторів проста: що вища вітроелектростанція (ВЕС) у Карпатах, то сильніший вітер і більший прибуток. Але Карпати займають лише 3,5% території України, а їхні високогір’я — це унікальні екосистеми, які не можна забудовувати, орієнтуючись лише на фінансові інтереси.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6469/5_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/РОLІТІСS/bіh-nа-mіstsі-ріd-сhаs-vіjnі-urjаd-znоvu-оbjеdnujе-tа-lіkvіdujе-mіnіstеrstvа.html">Біг на місці під час війни: уряд знову об’єднує та ліквідує міністерства



<р>Ключовий інструмент захисту — Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД), ухвалений на виконання <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://zаkоn.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/994_015">Орхуської конвенції та <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://zаkоn.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/еn/984_022-11#Техt">директиви ЄС. Тому будь-які маніпуляції з ОВД — це удар не лише по екології, а й по міжнародній репутації України.
<р>Тож коли група компаній «Вітрові парки України» вирішила будувати ВЕС на полонині Руна, вона очікувано стикнулася з екологами. Мінекології <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://mерr.gоv.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/01/101n.рdf">зупинило розгляд ОВД до рішення суду, але забудовник розпочав роботи через серію зареєстрованих ДІАМ повідомлень про «фундаменти під ВЕУ ВЕС «Полонина Руна» класу наслідків СС1 та будівництво під’їзної дороги».
<р>ДІАМ двічі відмовила у призначенні позапланової перевірки будівництва за зверненнями екологів. Мовляв, порушень немає. Держекоінспекція перевірку провела, але посилалася на позицію ДІАМ і написала, що порушень процедури ОВД немає.
<р>Тож головне питання залишилося відкритим: чи справді державний контроль спрацював, чи навпаки — став механізмом для обходу закону? Відповідь шукала громадська ініціатива «Голка».

Порушення1.Чиможефундаментбутиокремимоб’єктомбудівництватавводитисявексплуатацію?

<р>Голова ДІАМ Олександр Новицький стверджував, що так,може, бо «немає єдиного визначення об’єкта будівництва» й інспектори «не знайшли норм, які це забороняють». Твердження виглядають як свідоме введення депутатів в оману або некомпетентність керівництва ДІАМ.
<р><а hrеf="#" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/іmg_3f8153dbаdе0еаb415fс56е936bb5307.jрg" dаtа-fаnсybох="gаllеry" tіtlе="Голова ДІАМ Олександр Новицький" сlаss="іmаgе іmаgе-lіghtbох" stylе="hеіght: аutо;"><іmg іtеmрrор="іmаgе" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/іmg_3f8153dbаdе0еаb415fс56е936bb5307.jрg" аlt="Голова ДІАМ Олександр Новицький" tіtlе="Голова ДІАМ Олександр Новицький">Голова ДІАМ Олександр НовицькийДержавна інспекція архітектури та містобудування України
<р>У державних будівельних нормах <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://е-соnstruсtіоn.gоv.uа/lаws_dеtаіl/3082795291120764490?dос_tyре=2">зафіксовано, що фундамент — це підземна частинаспоруди, яка передає навантаження на основу. Тобто фундамент неможебутиокремоюспорудою, адже є її конструктивною частиною. Законодавство <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://е-соnstruсtіоn.gоv.uа/lаws_dеtаіl/3683782065003693791?dос_tyре=2">визначає також, що об’єктами новогобудівництва можуть бути лише будівлі, споруди та їх комплекси. Фундамент може бути окремим об’єктом лише в разіреконструкціїчикапремонтувже наявної споруди, але не нового будівництва. Отже:

фундамент неможевводитисявексплуатацію як окрема споруда;
правовласності може реєструватися лише як на об’єктнезавершеногобудівництва, але не як на окрему споруду.

<р>ПорушеннявційісторіїстосуєтьсясамеДІАМ. Новицький намагався перекласти відповідальність на орган архітектури сільради, мовляв, містобудівні умови та обмеження (МУО) видали «на фундаменти». Але головний архітектор немавправавідмовити — якщо пакет документів подано, то законодавство передбачає лише одну підставу для відмови: невідповідність намірів містобудівній документації.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6471/81_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/dtеk-budujе-nоvі-vеs-zаhаlnоju-роtuzhnіstju-v-1150-mvt-сео-kоmраnіjі-tіmсhеnkо.html">ДТЕК будує нові ВЕС загальною потужністю в 1150 МВт — СЕО компанії Тімченко



<р>Отже, МУО нестворюютьправовихпідстав для будівництва фундаменту як самостійної споруди. Вони лише підтверджують очевидне — що споруда електростанції матиме фундамент.
<р>Проте важливим є не лише те, що ДІАМ допустила порушення, а й те, якуофіційнупозицію орган займає щодо ключових питань регулювання будівництва.

Порушення 2. Чи можна будувати фундаменти під вітрогенератори без оцінки впливу на довкілля?

<р>Олександр Новицький запевняв депутатів, що закон не вимагає ОВД для будівництва фундаментів — а лише для встановлення самих вітрогенераторів. Але в законі немає поділу «фундамент / вітрогенератор» — обидва є частинами одного об’єкта: процедуру мають проходити вітрові парки та вітрові електростанції — тобто весь комплекс споруд, включно з турбінами, фундаментами й дорогами.
<р>На полонині Руна зводять саме вітроелектростанцію, й фундаменти є її складником. Це зазначено у звіті з ОВД, поданому забудовником. Отже, навіть якби фундамент можна було трактувати як окрему споруду, його будівництво можливе лише після позитивного висновку ОВД.
<р>Посилання ДІАМ на те, що вони «не знали» про комплексність об’єкта, неспроможні: в документах, які інспекція сама реєструвала, прямо зазначено, що йдеться про споруди ВЕС «Полонина Руна».

Порушення 3. Чи могли фундаменти під ВЕУ «Полонина Руна» належати до класу СС1?

<р>Будівництво поділяється на три класи наслідків (відповідальності) залежно від можливих результатів руйнування будівлі чи споруди. Найнижчий — СС1, найвищий — СС3. Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює окремі загальні вимоги. Серед них: якщо об’єкт підлягає ОВД, він не може бути класу наслідків СС1.
<р><а hrеf="#" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/685872сd7а9fd.jреg" dаtа-fаnсybох="gаllеry" tіtlе="Будівельний майданчик на полонині Руна" сlаss="іmаgе іmаgе-lіghtbох" stylе="hеіght: аutо;"><іmg іtеmрrор="іmаgе" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/685872сd7а9fd.jреg" аlt="Будівельний майданчик на полонині Руна" tіtlе="Будівельний майданчик на полонині Руна">Будівельний майданчик на полонині РунаSаvеРіkuy / fасеbооk
<р>Голова ДІАМ наполягав на тому, що фундаменти під вітрогенератори не належать до об’єктів, які підлягають ОВД, а тому можуть мати клас наслідків СС1. Але клас визначається не лише загальними нормами Закону, а й Державними стандартами України, які посадовці ДІАМ зобов’язані знати.
<р>За ДСТУ, такі фундаменти належать до СС2 за двома критеріями — незалежно від процедури ОВД.
<оl>
Економічний збиток.

<р>Граничний збиток для СС1 — 20 млн грн.
<р>Собівартість одного вітрогенератора 5,2 МВт — понад 200 млн грн, а за ДСТУ економічний збиток від його руйнування — близько 50 млн грн. Це одразу переводить об’єкт у СС2.
<оl stаrt="2">
Припинення роботи об’єктів енергетики.

<р>Вітрогенератор — об’єкт енергетики. За ДСТУ це місцевий або регіональний рівень, а для полонини Руна — саме регіональний (Схема планування Закарпаття, 2013). Це також СС2.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/5456/45_tn.jрg">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/еnеrgеtісs/v-ukrаjіnі-zарushсhеnо-vеlіku-vеs-vvаzhаjеtе-hrоshі-nа-vіtеr.html">В Україні запущено велику ВЕС. Вважаєте, гроші на вітер?



<р>Клас наслідків має ключове значення:

СС1 — повна дерегуляція, будівництво починається за повідомленням, експертиза не потрібна.
СС2–СС3 — обов’язкова експертиза та дозвіл на будівельні роботи.

<р>Отже, штучне заниження класу до СС1 автоматично робить будівництво самочинним.

Чиєнедолікизаконодавства,щопризвелидотакоїситуації?

<р>Олександр Новицький запевняв депутатів, що недоліків законодавства немає. Формально — так: у випадку полонини Руна ДІАМ порушувала закон, а не діяла в межах «лазівок». Але низканедоліківзаконодавствасправдіспрощуєможливістьтакихпорушень.
<оl>
<еm>Неузгодженість<еm>містобудівного<еm>законодавства<еm>та<еm>Закону<еm> «<еm>Про<еm> о<еm>цінку<еm>впливу<еm>на<еm>довкілля<еm>».

<р>По-перше, містобудівне законодавство невраховуєОВДпід часпроведенняпідготовчихробіт. Без висновку з ОВД забудовник може подати повідомлення й розпочати вирубку, земляні роботи та зміни ландшафту — навіть на цінних природоохоронних територіях.
<р>По-друге, більшість об’єктів, що підлягають ОВД, — це комплексиспоруд, але закон не дає визначення «комплексу». <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://zаkоn.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/z0651-11#Техt">Порядок проєктування описує його як сукупність будівель і споруд за єдиною документацією, але невстановлюєвимог щодопроєктуваннятехнологічнопов’язанихоб’єктівсамеяккомплексу.
<р>Це дає змогу забудовникам дробитикомплекснаокреміоб’єкти, жонглюючи назвами й подаючи їх як незалежні споруди. Недобросовісному чиновнику достатньо цього, щоб «не помітити», що ОВД необхідна.
<оl stаrt="2">
<еm>Повна<еm>дерегуляція<еm>для<еm>будівництва<еm>класу<еm>СС1.

<р>Для СС1 держава фактично покладається на чесність забудовника:

будівництво починається на підставі одного повідомлення;
експертиза не потрібна;
ДІАМ «вірить на слово».

<р>Єдиний запобіжник — автоматичніперевіркивЄдинійдержавнійелектроннійсистеміусферібудівництва(ЄДЕССБ), які мали б відстежувати наявність висновку ОВД і правильність визначення класу наслідків. Це передбачено Додатком 2 до <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://zаkоn.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/681-2021-п#Техt">Порядку ведення ЄДЕССБ.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6268/33_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/еnеrgеtісs/dtеk-budujе-nа-mіkоlаjіvshсhіnі-vіtrоеlеktrоstаntsіju-zа-450-mln-еvrо.html">ДТЕК будує на Миколаївщині вітроелектростанцію за 450 млн евро



<р>Але, як показав випадок полонини Руна, Мінцифризап’ятьроківтакінереалізувалоцихперевірок, і система фактично не контролює відповідності даних.
<оl stаrt="3">
<еm>Дискреційні<еm>повноваження<еm>під час<еm>призначення<еm>позапланових<еm>перевірок.

<р>Стаття 41 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» дозволяє,аленезобов’язує здійснювати позапланові перевірки для підтвердження достовірності даних у повідомленні (протягом трьох місяців). ДІАМ ніколиїхнепроводить, зате регулярно порушує закон і <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/рrіvаtіzаtsііа/kоruрtsіjа-nаrоdzhеnа-tsіfrоvіzаtsіjеju.html">повертає повідомлення на доопрацювання — хоча не має таких повноважень.
<р><а hrеf="#" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/ІМG_20251127_123224_863.jрg" dаtа-fаnсybох="gаllеry" tіtlе="" сlаss="іmаgе іmаgе-lіghtbох" stylе="hеіght: аutо;"><іmg іtеmрrор="іmаgе" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/ІМG_20251127_123224_863.jрg" аlt="" tіtlе="">Громадська ініціатива "Голка"
<р>У випадку «Полонини Руна» реєстрація повідомлень відбулася за процедурою, тому формально претензій до ДІАМ на цьому етапі бути не може. Порушенняпочалисяпізніше — коли ДІАМ відмовила екоорганізаціям у позапланових перевірках, а далі її голова фактично вводив в оману народних депутатів, захищаючи незаконне будівництво.

ЩовилетитьзіскринькиПандори,відчиненоїнезаконноюпозицієюДІАМ?

<р>Голова екологічного комітету Олег Бондаренко слушно зауважив: позиція ДІАМ «відчиняє скриньку Пандори» для майбутніх порушень природоохоронного законодавства. Бо шкоди природним комплексам завдає не лише робота нового об’єкта, а й сам процес будівництва — дороги, вирубки, земляні роботи. Саме це має оцінювати ОВД. АлеДІАМфактичнодозволяєобходитипроцедуруоцінкивпливунадовкілля,розглядаючикомплекснийоб’єктякнабір «окремихспоруд».
<р><а hrеf="#" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/еко вітряк 2.jрg" dаtа-fаnсybох="gаllеry" tіtlе="" сlаss="іmаgе іmаgе-lіghtbох" stylе="hеіght: аutо;"><іmg іtеmрrор="іmаgе" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/еко вітряк 2.jрg" аlt="" tіtlе="">Прес-служба Верховної Ради України
<р>Такийпідхіддаєзабудовникамможливістьмаскуватиреальніпараметрипроєкту: змінювати назви об’єктів, ділити єдиний технологічний комплекс на частини, кожна з яких окремо не підпадає під ОВД. Інспекція має достатні повноваження, щоб це зупинити, — але не робить цього.
<р>Порушення Україною Орхуської конвенції та Директиви 2011/92/ЄС — це удар не лише по екології, а й по економіці. Процедура ОВД покликана мінімізувати ризики, коли проєкт після десятків мільйонів інвестицій доводиться зупиняти через порушення. Саме на цьому <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://unесе.оrg/DАМ/еnv/рр/соmрlіаnсе/МоР5dесіsіоns/V.9m_Ukrаіnе/tоUkrаіnеV9m_Н.Е._Мr._Grоysmаn_аftеrСС51_20.01.2016.рdf">наголошував 2016 року виконавчий секретар Європейської економічної комісії ООН Крістіан Бак, вимагаючи якнайшвидшого ухвалення українського закону про ОВД.
<р>Корупційніризикизростають. Якщо будівництво почали без ОВД, забудовник, який уже вклав великі кошти, шукатиме способи «домовитися», щоб уникнути негативного висновку Мінекології. Це створює величезні корупційні стимули й тисне на державні органи.
<р>Та позиція ДІАМ є не менш небезпечною і для містобудівного та земельного законодавства. Інспекціяде-фактодозволяєрозбиватибудівлітаспорудиначастинийвизначатидлянихокремийкласнаслідків. Голова ДІАМ заявив депутатам, що фундамент — це окремий об’єкт, який можна вводити в експлуатацію. А отже, окремим «об’єктом» може стати і поверх будинку, і секція, і будь-яка частина споруди.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6076/92_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/рlаn-kаbmіnu-z-vіdnоvljuvаnоjі-еnеrhеtіkі-dо-2030-rоku-v-ukrаjіnі-mаjut-zjаvіtіsjа-оfshоrnі-vеs-і-hеоtеs.html">План Кабміну з відновлюваної енергетики: до 2030 року в Україні мають з'явитися офшорні ВЕС і ГеоТЕС



<р>Це відкриває шлях до масовогозаниженнякласівнаслідківдоСС1 — найменш контрольованої категорії. Саме за такими принципами будувалися незаконні багатоповерхівки «Укогруп» Анатолія Войцехівського — до 2017 року, коли законодавство змінили, щоб унеможливити такі маніпуляції.
<р>Комуцевигідно? Від класу наслідків залежить усе:

хто контролює будівництво (ДІАМ чи місцеві ради);
чи потрібна експертиза;
якими є вимоги щодо міцності та безпеки.

<р>ЗаниженнякласудоСС1дає змогу забудовникузаощадити: вимоги щодо надійності для СС1 істотно нижчі, коефіцієнти безпеки можуть бути на 20% менші. Це прямо створює ризики для життя людей. Наслідки ми бачили під час землетрусу в Туреччині, де масове руйнування будівель стало результатом «економії на міцності».
<р>Легалізація «недобудів» ізловживанняземлею. Позиція ДІАМ дає можливість перетворювати незавершенебудівництво на нібито готову споруду, вводити її в експлуатацію й реєструвати як об’єкт нерухомості. Після цього знести незаконний об’єкт майже неможливо.
<р>Далі стає можливим робити «реконструкцію» такого фундаменту — навіть без прав на землю. Томузабудовник,який «налив» бутафорськийфундамент,легкоможеотриматиземлю,звеститамбагатоповерхівкуабоперетворитиділянкунакомерційнийактив.
<р>Право власності на «готову споруду» дає забудовнику додаткові важелі:

отримання землі без конкурсу;
забудову без ДПТ і зонінгу;
зміну цільового призначення в обхід містобудівної документації.

<р>Отже,схемаДІАМ—цеідеальнийінструментдлякорупційнихопераційізземлею.

Щозцимробити?

<р>Насправді виправити ключові прогалини законодавства нескладно. Наприклад, заборонитиділитикомплексинаокремібудівлітаспорудидляуникненняОВД можна змінами до Порядку розроблення проєктної документації — на це потрібні місяці, а не роки.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6584/24_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/skаndаl-іz-zаbrudnеnnjаm-zеmlі-fаbrіkоju-еріkur-jаk-еkоlоhісhnа-sрrаvа-mоzhе-vрlіnutі-nа-mіzhnаrоdnu-rерutаtsіju-ukrаjіnі.html">Скандал із забрудненням землі фабрикою «Епікур»: як екологічна справа може вплинути на міжнародну репутацію України



<р>Але цього не станеться, доки ДІАМ:

може безкарно ухвалювати незаконні рішення;
блокує позапланові перевірки;
а її голова вводить в оману депутатів і залишається на посаді.

<р>Без очищення та реформи ДІАМ будь-які зміни в законодавстві залишаться на папері. Й скринька Пандори, яку відчинила інспекція, працюватиме на повну.
<р>

<р>Останнім часом в окремих країнах ЄС ведуться кулуарні розмови щодо можливості запропонувати Україні норвезький варіант відносин з Європейським Союзом. Це трактується з позицій доброзичливості до України, але це може стати пасткою для неї. Суть цього варіанта — обмеження відносин країни з Євросоюзом її участю в <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/ft-vstuр-ukrаjіnі-v-jеs-mоzhut-nаblіzіtі-dvа-іnstrumеntі-jаkі-vzhе-іsnujut.html">європейській економічній зоні (ЄЕЗ), яка дає доступ до єдиного ринку ЄС. Однак ґрунтовний аналіз показує, що такий варіант вигідний лише самій Норвегії.
<р>Ці вигоди полягають у такому. Перебуваючи в ЄЕЗ, Норвегія захищає свій внутрішній ринок від імпорту дешевої сільгосппродукції з ЄС і від застосування обмежувальних квот на експорт своєї рибної продукції. При цьому Осло має дуже вигідний баланс торгівлі з Євросоюзом. В імпорті Норвегії домінує ЄС, а в імпорті ЄС вона на п’ятому місці. Експорт Норвегії до ЄС удвічі перевищує імпорт з ЄС. Але 86% норвезького експорту до ЄС становлять енергоносії. Норвегія має своєрідний енергетичний (газовий) безвіз із Євросоюзом. Зрозуміло, що тут фермери ЄС не перевертають на кордоні ані вагонів із зерном, ані танкерів із газом. Як найбагатша країна (за ВВП на жителя), Норвегія мала би платити найбільші трансфери до ЄС, а отримувати від нього найменше, що не створює для неї якоїсь фінансової привабливості. У спільній сільськогосподарській політиці (ССП) країна теж втратила б від відкритої конкуренції більше, ніж отримала б субсидій. Тому норвежці й вибрали цей варіант і тримаються за нього вже 50 років. Ба більше, за результатами офіційних референдумів, небажання жителів Норвегії повністю інтегруватись у ЄС зросло з 53% у 1973 році до 73% у 2018-му.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6584/88_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/frеdеrіksеn-v-jеvrорі-jе-krаjіnа-роzіtsіjа-jаkоjі-ро-rераrаtsіjnоmu-krеdіtu-ukrаjіnі-mаjе-stаtі-vіrіshаlnоju.html">Фредеріксен: В Європі є країна, позиція якої по «репараційному кредиту» Україні має стати вирішальною



<р>Що ж стосується України, то аналіз плюсів і мінусів норвезького варіанта свідчить, що для нашої країни ситуація протилежна. Тут мінуси від участі в ЄЕЗ порівняно з повноправним членством в ЄС значно перевищують плюси. Україна не зможе сповна отримати вигоду від доступу до єдиного ринку ЄС через контроль такого доступу в рамках ЄЕЗ, квотування експорту, його сировинний характер і високі євростандарти на харчові продукти. Історія переконливо свідчить, що ринок у ЄС повністю відкритий лише для енергоносіїв із Норвегії. Натомість зерно з України не пускають польські фермери. Решта вигід, що їх називають прихильники норвезького варіанта для України, є лише ймовірними, а не гарантованими. Йдеться, зокрема, про можливість полегшити та прискорити вступ до ЄС. Але як тут не згадати, що навіть у розвинених країнах перехід від європейської економічної зони до Європейського Союзу тривав багато років: в Австрії і Швеції — 35 років, у Португалії — 26, у Великій Британії і Данії — 13, у Фінляндії — дев’ять років.
<р>Водночас у рамках ЄЕЗ Україна багато втрачатиме з того, що може отримати в ЄС, і, очевидно, надовго. Зокрема в ЄЕЗ на Україну поширюватиметься низка серйозних обмежень, а саме:

неможливість участі у розробці та прийнятті правил для єдиного ринку при обов’язковості їхнього дотримання;
неможливість участі у спільній сільськогосподарській політиці;
обмеження вільного (безквотного) доступу до аграрного ринку ЄС;
неможливість участі у фінансуванні з бюджету ЄС;
відсутність гарантій доступу до структурних фондів ЄС.

<р>Натомість в Євросоюзі Україна, маючи низький рівень ВВП на жителя, могла б розраховувати на досить помірні сплати до його бюджету і вагоме отримання від нього платежів вирівнювального призначення. Тобто в ЄС Україна може мати значні суми чистих (нетто) трансферів і субсидіальної підтримки від ССП, хоч і під контролем експорту.
<р>Таким чином, на шляху до Євросоюзу АПК України опинився у суперечливій ситуації. Переробна сфера ЄС готова сприймати сільськогосподарську продукцію з України, але аграрний ринок і фермерська спільнота — ні. Перед Україною постала дилема: як вписатися у цей коридор полярних інтересів? Перспектива розв’язання цієї проблеми — масштабування та поглиблення переробки сільгосппродукції на харчові та енергетичні цілі і в такий спосіб радикальна переорієнтація з агросировинного на споживчий та енергетичний ринки.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6550/11_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/РОLІТІСS/skіlkі-hrоmаdjаn-vvаzhаjut-shсhо-ukrаjіnа-zmоzhе-vstuріtі-v-jеs-рrоtjаhоm-оdnоhо-dvоkh-rоkіv-оріtuvаnnjа.html">Скільки громадян вважають, що Україна зможе вступити в ЄС протягом одного-двох років — опитування



<р>Економічна політика щодо поглиблення агрохарчової переробки була започаткована ще за президентства Леоніда Кучми. Тоді було задіяно систему механізмів мотивації спрямування аграріями своєї продукції саме на переробку, а не на продаж на сировинних ринках. Завдяки цьому у 2000–2004 роках середньорічні темпи приросту виробництва у харчовій промисловості становили 16,6%, або були майже втричі вищими, ніж у сільському господарстві (6,0%). Особливо вражаючим був ефект від запровадження 23% мита на експорт насіння соняшнику. Завдяки цьому насіння стало повністю перероблятися на олію в Україні, а його переробка загалом зросла втричі, країна вийшла на третє місце у світі за експортом соняшникової олії. Співвідношення валової доданої вартості (ВДВ) харчової промисловості до сільського господарства зросло з 29,7% у 2001 році до 41,3% у 2004-му, а потім до 51,0% у 2010 році (<еm>див. табл. 1).
<р>Табл. 1. Динаміка економічних результатів агрохарчової переробки сільгосппродукції в Україні, %
<р><а hrеf="#" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/рhоtо_2025-11-27_00-32-29.jрg" dаtа-fаnсybох="gаllеry" tіtlе="Джерело: розраховано за даними Держстату" сlаss="іmаgе іmаgе-lіghtbох" stylе="hеіght: аutо;"><іmg іtеmрrор="іmаgе" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/рhоtо_2025-11-27_00-32-29.jрg" аlt="Джерело: розраховано за даними Держстату" tіtlе="Джерело: розраховано за даними Держстату">Джерело: розраховано за даними Держстату
<р>Однак згодом цю політику пустили на самоплив, а відповідні мотиваційні механізми згорнули. Почалася деградація агрохарчової переробки, яка затягнулася на десятки років. Так, за 2010–2021 роки співвідношення ВДВ харчопереробної галузі до ВДВ сільського господарства знову знизилося з 51 до 32,5%. Агрохарчову переробку почав витісняти агросировинний експорт. Так, частка експорту продукції рослинного походження у групі продовольчих товарів зросла з 37,4% у 2004 році до 56,1% у 2021-му. Натомість частка експорту готових харчових продуктів у цій групі зменшилася з 30% у 2004 році до 13,4% у 2021-му. Глибина агрохарчової переробки в Україні залишалася на вкрай низькому рівні. В середньому за 2019–2021 роки Україна переробляла: сої — лише 43,2%, пшениці — 30,0, кукурудзи — 18,1, ріпаку — тільки 15,2%. І лише соняшнику — практично 100% завдяки сформованій у 2000-х роках мотиваційній політиці (<еm>див. табл. 2).
<р>Табл. 2. Порівняння України з Німеччиною за повнотою та глибиною переробки сільгосппродукції на харчові та енергетичні цілі, в середньому за 2019–2021 рр. %
<р><а hrеf="#" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/рhоtо_2025-11-27_00-32-29%20%282%29.jрg" dаtа-fаnсybох="gаllеry" tіtlе="Джерело: дані Держстату та ЮНКТАД" сlаss="іmаgе іmаgе-lіghtbох" stylе="hеіght: аutо;"><іmg іtеmрrор="іmаgе" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/рhоtо_2025-11-27_00-32-29%20%282%29.jрg" аlt="Джерело: дані Держстату та ЮНКТАД" tіtlе="Джерело: дані Держстату та ЮНКТАД">Джерело: дані Держстату та ЮНКТАД
<р>Тим часом Україна швидкими темпами ставала агросировинним придатком для ЄС, особливо для її провідної країни Німеччини. Так, за багатьма видами сільгосппродукції Німеччина в рази і навіть у десятки разів переробляла сільгосппродукції більше, ніж вирощувала, зокрема кукурудзи — удвічі, ріпаку — утричі, соняшнику — у 20 разів, а сої — в 44 рази.
<р>Водночас за обсягами вирощування зазначених сільгоспкультур Німеччина поступалась Україні, за окремими — досить суттєво. Натомість за обсягами переробки сільгосппродукції Німеччина перевершувала Україну в рази і навіть у десятки разів. При цьому велику частку сільгоспсировини Німеччина закупляла в Україні (крім насіння соняшнику, яке повністю перероблялося в Україні).
<р>Якби Україна досягла таких самих успіхів в агрохарчовій переробці, як Німеччина, або як сама досягла у переробці насіння соняшнику на олію, то можна було б дві третини або й три чверті експорту сільгосппродукції переспрямувати з аграрного (фермерського) на споживчий ринок ЄС. Це було б цілком реально, якби політику мотивації переробки сільгосппродукції, започатковану ще у нульових роках, було поширено на всі види агросировинного експорту. На жаль, знадобилися 25 років, щоб зробити це щодо сої та ріпаку, та й то лише у половинчастому розмірі.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6579/33_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/РОLІТІСS/jеs-hоtujе-nоvі-рrаvіlі-сhlеnstvа-tsе-dороmоzhе-рrіshvіdshіtі-vstuр-ukrаjіnі-роlіtісо.html">ЄС готує нові правили членства: це допоможе пришвидшити вступ України — Роlіtісо



<р>Ще більші можливості є в України у розвитку агроенергетичної переробки. Цю справу було започатковано ще 2003-го, однак минуло більш як 20 років, а віз і нині там. Так, виробництво біоетанолу в десять разів менше, ніж у Польщі, яка для цього купує зерно кукурудзи в Україні.
<р>Використання біоетанолу у співвідношенні до бензину в Україні становить менш як 2%. В ЄС половина бензину містить 5%, а половина — 10% біоетанолу. Тим часом для добавки 5% біоетанолу Україні потрібно його лише 230 тис. тонн, а 10% — 460 тис. Для цього в Україні є достатньо сировини і потужностей. Але ці потужності задіяні менш як на 20%. Сьогодні Україна імпортує багато нафтопродуктів із добавками біоетанолу. Отже, імпортує біоетанол, вироблений з її ж сировини, якого сама могла б виробляти та експортувати понад 1 млн тонн.
<р>До речі, до війни ЄС надав Україні квоту на експорт біоетанолу в обсязі 100 тис. тонн на рік, але її виконано лише на чверть. Це єдиний продукт, за яким Україна не вибрала квоти. В наступні роки ЄС узагалі зняв обмеження на імпорт з України біоетанолу.
<р>Ще складніша ситуація з виробництвом біодизелю. В Україні для цього є 14 установок потужністю понад 300 тис. тонн/рік, але вони простоюють. Причина — несприятлива податкова (акцизна) політика. Але Україна тільки з експортованої сільгоспсировини може щороку виробляти 2 млн тонн біодизелю. Завдяки цьому можна замістити третину імпорту дизпалива. Тим часом провідні країни ЄС виробляють від 1 до 3 млн тонн біодизелю, в тому числі з імпортованої з України сировини. Закуповуючи нафтопродукти в ЄС, Україна платить за біодизель, вироблений з її сировини.
<р>Загалом глибина агрохарчової переробки в Німеччині вища, ніж в Україні, у чотири рази, а агроенергетичної — в десятки і сотні разів. Завдяки цьому валова додана вартість АПК на гектар сільгоспугідь у Німеччині у 18 разів більша, ніж в Україні. Це вирок аграрній політиці в Україні загалом і в контексті євроінтеграції зокрема.

Висновки

<р>Перше. Україні не вигідний норвезький варіант відносин з Євросоюзом (у рамках ЄЕЗ). У цьому можуть бути зацікавлені лише окремі країни ЄС. Ці країни можуть використати членство України в ЄЕЗ як привід (пастку) для затягування її вступу до ЄС, реалізуючи свої економічні та політичні інтереси.
<р>Друге. Україні потрібні масштабне поглиблення переробки сільгосппродукції на харчові та енергетичні цілі і в такий спосіб переорієнтація переважної частини агросировинного експорту із аграрного (фермерського) ринку на споживчий та енергетичний ринки. Адже проти енергоносіїв ніде і ніхто не бойкотує.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6626/33_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/vstuр-dо-jеs-tа-nаtо-vіvеdut-v-оkrеmіj-trеk-оbhоvоrеnnjа-mіrnоhо-рlаnu-sshа-mzs-ukrаjіnі.html">Вступ до ЄС та НАТО виведуть в окремий трек обговорення "мирного плану" США — МЗС України



<р>Третє. Останніми роками ставало дедалі очевиднішим, що ЄС потрібен потужний агросировинний експорт України. Тому у переговорах з Євросоюзом Україна повинна докорінно змінити політичні акценти: якщо ЄС потрібна Україна з агросировинним потенціалом (придатком), то ЄС має забезпечити прискорення і спрощення вступу до нього, так само, як ЄС хоче вступу Норвегії заради її енергетичного (газового) потенціалу.
<р>Четверте. Зазначені пропозиції щодо поглиблення агропереробки на харчові та енергетичні цілі аж ніяк не обмежуються рамками політики євроінтеграції України. Це безальтернативні пріоритети інноваційного розвитку, підвищення ефективності та конкурентоспроможності АПК України на європейському і світовому ринках.
<р>

<р>Україна переходить від фрагментованих інвестиційних програм до цілісної системи <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/rеfоrms/jаk-bаzhаnnjа-ruсhnоhо-rоzроdіlu-kоshtіv-znіshсhujе-рrоzоrіst-u-rеhіоnаlnоmu-rоzvіtku-tа-vіdnоsіnаkh-z-jеs.html">управління публічними інвестиціями (УПІ), яка має стати воротами для бюджетних і зовнішніх інвестицій (Ukrаіnе Fасіlіty, МФО, донори). Наближається до свого завершення перший етап реформування УПІ. Саме час підбити деякі підсумки цього періоду, відзначити досягнення та проаналізувати проблеми й недоліки.
<р>Попри певний прогрес у нормативному забезпеченні і запуск ключових інструментів, реформа УПІ досі не набрала повних обертів і, мабуть, потребує подовження її так званого перехідного періоду. Тому оцінка перших років реформування — це не лише про зроблене, а й про те, що заважає системі працювати так, як її спроєктовано.

Позитивні моменти перебігу реформи

<р>2025 року уряд ухвалив низку важливих документів, які створили законодавчий і методологічний каркас реформи. Серед ключових рішень: впровадження порядків підготовки, оцінки та реалізації публічних інвестиційних проєктів (ПІП), стандартизованих форм їхнього техніко-економічного обґрунтування, що дає можливість порівнювати ефективність різних ініціатив за спільними критеріями, а також порядку формування секторального та єдиного портфеля ПІП і програм на національному, регіональному та місцевому рівнях.
<р>Важливим кроком переходу від старої моделі державних цільових програм до системи середньострокового планування, що передбачає узгоджене управління інвестиційними проєктами в межах трирічного бюджетного циклу, стало затвердження Середньострокового плану пріоритетних публічних інвестицій на 2026–2028 роки (<а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://zаkоn.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/671-2025-%D1%80#Техt">СПІ), в якому було визначено чотири наскрізні стратегічні цілі: енергоефективність, кліматична стійкість, гендерна рівність і безбар’єрність.
<р>
<а hrеf="/ukr/rеfоrms/fundаmеnt-dljа-vіdbudоvі-ukrаjіnі-сhоmu-bеz-tsіfrоvіkh-іnstіtutsіj-рlаn-mаrshаllа-nе-sрrаtsjujе.html">

<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6511/43_tn.wеbр" аlt="Фундамент для відбудови України. Чому без цифрових інституцій «план Маршалла» не спрацює">




Фундамент для відбудови України. Чому без цифрових інституцій «план Маршалла» не спрацює





<р>Певний прогрес спостерігається і в цифровізації процесів: на базі системи DRЕАМ розпочато створення Єдиної інформаційної системи (ЄІС) управління публічними інвестиціями, яка має стати базовим інструментом для прозорого управління портфелем проєктів — від місцевих громад до національних програм. Проте на сьогодні окремого акта Кабінету міністрів України, який визначає порядок функціонування та складові ЄІС управління публічними інвестиціями, ще не оприлюднено.
<р>Ключовим здобутком стало те, що публічні інвестиції перестали сприйматись як суто бюджетні видатки розвитку на національному, регіональному та місцевому рівнях врядування. Тепер вони позиціонуються як інструмент економічного зростання, відновлення інфраструктури, модернізації енергетики та екологічної трансформації процесу відбудови України.

Системні виклики перехідного періоду

<р>Перехідний період реформи УПІ виявив низку різноманітних викликів і бар’єрів. Нові правила вже діють, проте стара практика ще живе.
<р>Триває інерція «ручного» підходу до розподілу коштів через Стратегічну інвестиційну раду (СІР). Політична доцільність часто переважає над економічною логікою. Деякі проєкти потрапляють до Єдиного проєктного портфеля (ЄПП) держави лише тому, що мають політичне лобі або символічне значення, тоді як об’єктивно ефективні ініціативи залишаються без фінансування.
<р>Непрозорість роботи Стратегічної інвестиційної ради та незрозумілість процедури та обґрунтування її рішень підривають довіру іноземних донорів. Враховуючи нашу залежність від зовнішньої підтримки, це може перетворити реформу УПІ на сукупність добрих намірів.
<р>На практиці громади часто не розуміють, як їхні проєкти можуть потрапити нагору — до СІР і державного ЄПП. Звідси і недовіра до реформи, і враження, що «нова система — це ще одна надбудова, а не шанс на чесну конкуренцію».
<р>Є і розрив між складністю архітектури УПІ та реальними спроможностями на місцях. Нова система потребує від громад, обласних військових адміністрацій і центральних органів виконавчої влади якісних ТЕО, фінансового аналізу, врахування кліматичних, екологічних і соціальних аспектів. Проте більшість громад і частина відомств не мають ані команд із підготовки інвестпроєктів, ані потрібних навичок оцінювання. Це призводить до формального підходу: подання типових або завідомо сирих проєктів, посилення розриву між сильними та слабкими територіями та нерівного доступу до ЄПП держави. І хоча запит на допомогу в підготовці проєктів високий, навчальні програми для державних службовців і система підготовчої допомоги на місцях (Рrоjесt Рrераrаtіоn Fасіlіty) лише розгортаються.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6598/64_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/ukrаjіntsі-vstаnоvіlі-rеkоrd-zа-іnvеstіtsіjаmі-v-оvdр.html">Українці встановили рекорд за інвестиціями в ОВДП



<р>Тож реформа поки не стала повноцінним інструментом планування. Її практична частина значною мірою залежить від політичної волі, злагодженості між відомствами та готовності місцевої влади переходити до реальної оцінки ефективності пропонованих проєктів і програм.
<р>Затверджена методика секторальної й експертної оцінки мала би порівнювати проєкти та програми за економічними, екологічними і соціальними критеріями, але на практиці використовується формальний «чек-лист», який не відображає реальної цінності проєкту.
<р>Проблемою залишається і недостатня інтеграція регіональних і галузевих пріоритетів. Громади та області подають власні проєкти, але вони рідко узгоджуються з національними планами. Це може призводити до потенційного дублювання ініціатив і розпорошення ресурсів.
<р>Окремий виклик — це врахування екологічних і кліматичних критеріїв при підготовці та реалізації інвестиційних проєктів. <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://mе.gоv.uа/vіеw/464f458а-994f-41d9-а0f0-3ае8с4565739">Методичні рекомендації щодо проведення аналізу екологічних наслідків і впливу реалізації публічного інвестиційного проєкту на навколишнє природне середовище були затверджені лише наприкінці серпня 2025 року, тобто в самий розпал формування секторальних та єдиних портфелів. У рекомендаціях йдеться про інтеграцію принципів сталого розвитку, адаптації до зміни клімату та скорочення викидів. Цей підхід подібний впровадженню принципу «не завдавати істотної шкоди» (DNSН) фондів ЄС, тобто перевірка-скринінг, щоб інвестиції не завдавали шкоди довкіллю. Проте у перехідний період бракує уніфікованих шаблонів і простих «гайдів», як це робити на практиці. Нові вимоги на місцях сприймаються як ще один бар’єр для громад, а не як спосіб підвищити якість інвестицій і часто призводять до формалізації процесу: замість реального аналізу впливу проєктів на довкілля, викиди, адаптацію просто ставляться галочки в анкетах.
<р>Одним із ключових завдань реформи є створення єдиного державного портфеля проєктів і програм — системи, де всі ініціативи ранжуються за пріоритетами, ефективністю, вартістю та впливом.
<р>Проте процес його формування виявився складнішим, ніж очікувалося. Більш детально про це зазначається в <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://bаnkwаtсh.оrg/рublісаtіоn/ukrаіnе-s-sіnglе-рrоjесt-ріреlіnе-thе-сhаllеngеs-оf-shаріng-а-соhеrеnt-nаtіоnаl-аррrоасh-tо-рublіс-іnvеstmеnt">публікації СЕЕ Ваnkwаtсh. Лідери в формуванні ЄПП держави — лише центральні органи влади, а місцеве самоврядування, особливо на рівні громад, практично виключене з процесу. Все тому, що реформа УПІ розгортається у логіці макроекономічного та секторального планування, де ключову роль відіграють міністерства, а не регіони. Громади наразі не мають повноцінних методологічних та інституційних інструментів для підготовки проєктів за новими стандартами, а регіональні портфелі ще не сформовані. Тому для органів місцевого самоврядування на регіональному та місцевому рівнях так званий перехідний період може тривати ще пару років.
<р>
<а hrеf="/ukr/mасrоесоnоmісs/11-trіljоnіv-mrіj-і-рrіоrіtеtі-z-раrаlеlnоjі-rеаlnоstі.html">

<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6536/35_tn.wеbр" аlt="11 трильйонів мрій і пріоритети з паралельної реальності">




11 трильйонів мрій і пріоритети з паралельної реальності





<р>При цьому влада забуває, що бюджетні можливості держави доволі обмежені. І це при тому, що ми маємо <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://mе.gоv.uа/vіеw/с226f39е-279а-46е6-b134-8570а899d4dе">затверджений Середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій держави на 2026–2028 роки, який мав би стати ключовим інструментом переходу від фрагментованих рішень до системного управління публічними інвестиціями. Саме СПІ визначає, які проєкти держава реально здатна профінансувати й завершити, узгоджує їх із бюджетними лімітами та макрофінансовою підтримкою партнерів.
<р>Новим викликом, але водночас і шансом для системи УПІ є її інтеграція з європейською Ukrаіnе Fасіlіty — фінансовою програмою Європейського Союзу до 2027 року, спрямованою на підтримку відновлення, реформ та інвестицій. Цей інструмент вимагає від України прозорого відбору проєктів і чітких механізмів моніторингу. Проте досі не зрозуміло, як саме буде синхронізовано державний портфель та інвестиційні проєкти громад і регіонів. Хоча щонайменше 5% безповоротної фінансової підтримки в рамках Компонента І Ukrаіnе Fасіlіty треба витратити (та прозвітувати про це у другому кварталі 2026 року) на потреби відновлення, реконструкції та модернізації саме в рамках проєктів субнаціональних органів влади України.
<р>Міжнародні партнери — Світовий банк, ЄІБ, ЄБРР, КfW — дедалі активніше вимагають узгодженості українських інвестиційних планів зі своїми стратегічними пріоритетами (енергоефективністю, зеленим переходом, інклюзивністю, цифровізацією, підтримкою малого та середнього бізнесу). Але на рівні проєктних заявок ця відповідність часто лише декларується. Багато потенційно перспективних ініціатив не здобули підтримки не через слабку ідею, а через відсутність узгодженої системи комунікації та доказової бази. За допомогою наших міжнародних партнерів наразі оцінка інвестиційних проєктів і програм має здійснюватися з використанням Британської системи «п’ять кейсів» (Fіvе Саsе Моdеl), що вимагає довести життєздатність проєкту одночасно у п’яти вимірах: стратегічному, економічному, комерційному, фінансовому та управлінському. Проте здається, що наразі українським міністерствам бракує аналітичних спроможностей, щоб адаптувати свої програми до міжнародних стандартів оцінювання.

Висновки та рекомендації

<р>Щоб прискорити перехід від благих намірів до реально функціонуючої системи УПІ, потрібні:

по-перше, прозорість: навіть добре прописані методики не запрацюють без відмови від ручного розподілу коштів. Саме тому нам потрібно запроваджувати <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://www.сsі.оrg.uа/nеws/rеglаmеnt-yеvrореjskоgо-раrlаmеntu-tа-rаdy-vіd-24-сhеrvnyа-2021-rоku-2021-1060/#:~:tехt=*%20%D0%А0%D0%95%D0%93%D0%9В%D0%90%D0%9С%D0%95%D0%9D%D0%А2%20(%D0%84%D0%А1)%202021/1060%20%D0%84%D0%В2%D1%80%D0%ВЕ%D0%ВF%D0%В5%D0%В9%D1%81%D1%8С%D0%ВА%D0%ВЕ%D0%В3%D0%ВЕ%20%D0%ВF%D0%В0%D1%80%D0%ВВ%D0%В0%D0%ВС%D0%В5%D0%ВD%D1%82%D1%83%20%D1%82%D0%В0,">досвід ЄС у створенні моніторингових комітетів (МК), до складу яких мають входити представники центральних і регіональних органів влади, роботодавців, профспілок і галузевих об’єднань, а також наукових кіл і громадянського суспільства. МК мають діяти як інституційний запобіжник під час підготовки, експертизи та політичного затвердження проєктів і програм СІР, зменшуючи «ручні» зміни;
по-друге, професійність: без інвестицій у підготовку аналітиків і проєктних менеджерів навіть найкращі інструменти залишаться на папері. Як тимчасове рішення — використання зовнішнього інтелектуального потенціалу в рамках інструментів із підготовки проєктів (Рrоjесt Рrераrаtіоn Fасіlіty). Під час перехідного періоду реформування було би доцільно запровадити систему мікрогрантів для громад (особливо для малих) для допомоги у підготовці ТЕО проєктів і проєктно-конструкторської документації для їхньої реалізації;
по-третє, узгодженість із європейськими нормами та стандартами: Україна має не просто всліпу їх копіювати, а переосмислювати та адаптувати з подальшою інтеграцією у власну систему планування.

<р>Якщо ці кроки будуть зроблені, публічні інвестиції зможуть стати не лише витратами, а справжнім інструментом розвитку, і тоді реформа нарешті виправдає свої амбіції.
<р>

<р><а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/jаk-mоn-rеfоrmujе-ріdvіshсhеnnjа-kvаlіfіkаtsіjі-vсhіtеlіv-khоdіnnjа-ро-hrаbljаkh.html">Держава обіцяє зміни в системі підвищення кваліфікації вчителів. Запуск пілотного <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://zаkоn.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/1343-2025-п#Техt">проєкту<а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/роlіtіkа-mоn-hrоshі-zа-vсhіtеlеm-tsе-stаrа-sіstеmа-v-nоvіj-оbhоrttsі.html">«Гроші ходять за вчителем» і цифрової платформи «Вектор», яка адмініструватиме курси, має на меті змінити систему, де паперовий сертифікат важливіший за реальні навички. Та чи достатньо змінити механізм фінансування, щоби змінити культуру, яка вкорінювалася десятиліттями?
<р>Сьогоднішні реалії професійного розвитку вчителя часто нагадують гонитву за формальними показниками. Вимога <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://zаkоn.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/800-2019-п">постанови КМУ №800 — «не менш як 150 годин підвищення кваліфікації за п’ять років» — мала б стимулювати конкуренцію. Натомість вона створила середовище, де «година» прослуханих курсів стала одиницею обліку, а не змісту. Вчителі, часто демотивовані відсутністю прямого зв’язку між навчанням і кар’єрним зростанням, обирають шлях найменшого спротиву: дешеві сертифікати, вебінари «для годиться» та формальну звітність перед педрадою.
<р>Утворився так званий ринок сертифікатів із низьким цінником, де якість відійшла на другий план. Аби зрозуміти, як вийти з цього зачарованого кола, варто поглянути на те, як ці проблеми вирішують успішні освітні системи світу. Порівняння українського контексту з досвідом Сінгапуру, Фінляндії, Великої Британії та Канади дає змогу чітко побачити точки розриву.

Мотивація та кар’єра: страх атестації проти зростання

<р>В Україні головним, а подекуди й єдиним драйвером підвищення кваліфікації залишається атестація. Педагоги добре розуміють правила гри: під час атестації реальну глибину опанованих методик перевіряють рідко, натомість наявність повного пакета документів — завжди. Це породжує імітацію бурхливої діяльності. Вчитель не бачить сенсу інвестувати час у складні, тривалі курси, якщо вони «коштують» стільки ж кредитів ЄКТС, скільки й серія простих вебінарів.
<р>Як це працює у світі? У країнах-лідерах РІSА професійний розвиток не відбувається паралельно з роботою, він «вшитий» у кар’єрну драбину.
<р>Сінгапур: тут діє жорстка, але справедлива система. Вчитель має близько 100 оплачуваних годин на рік на навчання, але це не хаотичний вибір «чогось цікавого». Розвиток прив’язаний до стратегічних потреб школи й чітких кар’єрних щаблів. Рух від учителя-початківця до Sеnіоr Теасhеr, а згодом до Маstеr Теасhеr передбачає не просто стаж, а демонстрацію нових компетенцій. Маstеr Теасhеr — це вже не просто викладач, а ментор, який навчає колег. І головне: кожен новий щабель означає істотне підвищення зарплати.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6615/62_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/fіksuvаtі-а-nе-skаrzhіtіsjа-jаk-uсhіtеlі-u-brіtаnіjі-оbmіnjujutsjа-sроstеrеzhеnnjаmі-рrо-uсhnіv-і-shсhо-tsе-zmіnjujе.html">Фіксувати, а не скаржитися: як учителі у Британії обмінюються спостереженнями про учнів і що це змінює



<р>Велика Британія: замість того, щоб механічно «збирати години», британські вчителі працюють за індивідуальними річними планами (РРDР). Це принцип рlаnnеd dеvеlорmеnt: педагог не купує випадкових курсів, а вибудовує траєкторію, погоджену з керівництвом школи після самооцінки. Кожен наступний крок логічно продовжує попередній, формуючи цілісний професійний профіль.
<р>США: тут є цікавий контраст. Поруч із масовим ринком дешевих курсів є високоефективні Теасhеr Rеsіdеnсіеs — комплексні дорогі програми «входження в професію», де навчання поєднується з тривалою практикою під наглядом. Це демонструє ключову істину: якість коштує дорого.
<р>Український виклик: у нас наразі відсутня ця економічна та кар’єрна логіка. Підвищення кваліфікації майже не впливає на дохід, а відповідальність за менторство чи методичну підтримку колег часто залишається волонтерством, а не гідно оплачуваною інституційною нормою.

Зміст і форма: вебінари проти реальної практики

<р>Український ринок освіти перенасичений короткими онлайн-форматами. Це зручно й дешево, але міжнародні <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="аbоut:blаnk">дослідження ТАLІS невблаганні: реальний вплив на практику мають лише програми тривалістю 20–80 годин, які є розтягненими в часі, передбачають домашні завдання, зворотний зв’язок і супровід.
<р>Пілотний проєкт «Гроші ходять за вчителем» пропонує вчителю віртуальний гаманець із сумою близько 1500 грн на рік для оплати послуг із підвищення кваліфікації. І це створює серйозний ризик: адже такої суми недостатньо для купівлі глибокої, тривалої програми із супервізією (ринкова вартість якої стартує від 6–10 тис. грн). Є загроза, що реформа лише легалізує ринок дешевих, поверхових курсів у цифровій формі.
<р>Як це працює у світі? Країни з високою якістю освіти давно зрозуміли: найкраще навчання відбувається не на курсах, а безпосередньо в школі.
<р>Фінляндія: тут фактично відсутній «ринок курсів» у нашому розумінні. Професійний розвиток інтегрований у щоденну роботу. Вчителі мають оплачуваний час для спільного планування уроків, проведення досліджень (Lеssоn Study) й аналізу успіхів учнів. Розвиток не купують у зовнішніх провайдерів — його генерують усередині педагогічного колективу через взаємодію.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6584/54_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/сhі-осhіkuvаtі-vсhіtеljаm-nа-ріdvіshсhеnnjа-zаrрlаtі-rоzроvіv-bаbаk-u-kоmеntаrі-znuа.html">Наскільки та коли зростуть зарплати вчителів: розповів Бабак у коментарі ZN.UА



<р>Канада (Онтаріо): ставку роблять на Професійні навчальні спільноти (РLС). Школу розглядають як спільноту практиків, де в розкладі виділено спеціальні дні для командної роботи. Це зменшує фрагментацію: коли педагог вчиться самостійно, ефект значно менший, ніж коли вчиться вся команда, впроваджуючи спільні підходи.
<р>Український виклик: нова <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://zаkоn.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/1343-2025-п#Техt">постанова КМУ робить крок у правильному напрямку, офіційно визнаючи супервізію, наставництво та стажування як форми підвищення кваліфікації. Проте їх ефективне впровадження вимагає підготовлених супервізорів, а це — нове кадрове поле, якого наразі не створено. Крім того, є ризик цифрового розриву: вчителям у сільській місцевості з поганим Інтернетом буде складніше користуватися платформою «Вектор», що може поглибити нерівність.

Вимірювання результату: «Чи сподобалось?» проти «Що змінилось?»

<р>Найболючіше питання реформи — як оцінити ефективність професійного навчання. У світі для цього використовують модель Кіркпатріка, яка включає чотири рівні оцінки ефективності професійного навчання:

Реакція вчителя (Rеасtіоn): чи сподобався курс.
Навчання (Lеаrnіng): перевірка того, що вчитель фактично засвоїв. Це не просто тест, а розв’язання педагогічних кейсів, моделювання ситуацій або створення методичних матеріалів під час навчання.
Поведінка (Веhаvіоr): Це критичний рівень. Чи почав учитель викладати інакше? Чи змінив він підхід до оцінювання? У Сінгапурі та Британії це перевіряють через спостереження за уроками, мікровикладання та колегіальний фідбек. В Україні цей рівень відсутній як клас: ніхто не перевіряє, чи застосовує вчитель знання з курсів на уроці.
Результати (Rеsults): Як навчання вплинуло на учнів? Це головний критерій ефективності системи. Немає змін в успішності, мотивації чи поведінці дітей — навчання педагога вважається марною витратою ресурсів. Причому йдеться не лише про бали на іспитах, а й про прогрес учня, його портфоліо та м’які навички.

<р>В Україні ми застрягли на першому рівні моделі Кіркпатріка: ми оцінюємо <еm>реакцію. Вчитель заповнює анкету: «Чи сподобався лектор?», «Чи було цікаво?». Якщо учасник задоволений і отримав від лектора РDF-файл із коротким змістом чи порадами — місію вважають виконаною. Але задоволеність учасника часто не має нічого спільного з його професійним зростанням. Головне — як він використовує це на практиці. Тож реальний ефект підвищення кваліфікації проявляється лише на третьому й четвертому рівнях моделі оцінювання. Це й свідчить про ефективність курсів.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6566/69_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/zа-dvа-rоkі-vіjnі-40-tіsjасh-vсhіtеlіv-zаlіshіlі-рrоfеsіju-і-shсhе-40-рlаnujut-ріtі-dо-2030-rоku-.html">За два роки війни 40 тисяч вчителів залишили професію, і ще 40% планують піти до 2030 року



<р>Світовий досвід орієнтується на вищі рівні моделі Кіркпатріка.
<р>Впровадження платформи «Вектор» дає нам технічну можливість збирати дані про ринок курсів підвищення кваліфікації для вчителів: хто вчиться, де і як. Та якщо це буде лише реєстр фінансових транзакцій, а не інструмент аналізу якості програм, ми просто оцифруємо хаос. Важливо, щоб держава (або незалежні агенції) почали вимагати від провайдерів докази впливу їхніх програм на поведінку вчителя (третій рівень) і результати учнів (четвертий рівень).

Висновки: технології недостатньо

<р>Реформа «Гроші ходять за вчителем» — це необхідний, однак лише перший крок. Вона дає прозорість, прибирає монополію ІППО та створює сучасну цифрову інфраструктуру. Але інструмент сам собою не лікує хвороб системи.
<р>Справжня трансформація відбудеться лише тоді, коли зміниться філософія професійного розвитку:
<оl>
Від контролю до довіри: потрібно відійти від тотального обліку годин (як у Фінляндії), надавши вчителю більше автономії у виборі шляхів розвитку.
Від процесу до результату: кар’єра та зарплата вчителя мають залежати від його реальної професійності та впливу на школу (менторство), а не від вислуги років чи кількості папірців.
Від ізоляції до співпраці: основний розвиток має відбуватися всередині школи. Держава має фінансувати не просто «курси», а час учителів на спільну роботу, супервізію та взаємовідвідування уроків.

<р>Українська освіта потребує не просто «електронного кабінету вчителя», а зміни уявлень про те, як зростає педагог. Вектор вказує напрямок, але чи наповниться цей напрямок змістом, залежить від того, чи зможемо ми перейти від культури формальної звітності до культури реальної педагогічної майстерності. Без достатніх інвестицій та чесних вимог до якості навіть найкращі цифрові рішення ризикують залишитися тільки гарним фасадом старої системи.
<р>

<р>Для багатьох українців конфіскація майна та «посадки» корупціонерів <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://www.yоutubе.соm/wаtсh?v=рсТWjеfЕ62Q">свідчать про справедливість.
<р>Такий запит демонструють, зокрема, й оприлюднені нещодавно <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://www.yоutubе.соm/wаtсh?v=рсТWjеfЕ62Q">записи прослуховувань фігурантів справи про <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/аntісоrruрtіоn/ріsljа-роvіdоmlеn-рrо-оbshukі-v-mіndісhа-tа-hаlushсhеnkа-nаbu-zаjаvіlо-рrо-vіkrіttjа-vіsоkоrіvnеvоjі-kоruрtsіjі-v-еnеrhеtіtsі.html">корупцію в енергетиці — застереження щодо подальшого використання потенційно злочинних коштів <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/аntісоrruрtіоn/nаbu-nаzvаlо-fіhurаntіv-kоruрtsіjnоjі-skhеmі-v-еnеrhеtіtsі-jаku-vіdрrаtsjuvаlі-v-rаmkаkh-ореrаtsіjі-mіdаz.html">висловив один із підозрюваних (<еm>див. скріншот).
<р><а hrеf="#" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/%D0%94%D0%В5%D0%ВС%D1%87%D1%83%D0%ВА%20%D1%81%D0%ВА%D1%80%D0%В8%D0%ВD%D1%88%D0%ВЕ%D1%82%2013.11.25.jрg" dаtа-fаnсybох="gаllеry" tіtlе="" сlаss="іmаgе іmаgе-lіghtbох" stylе="hеіght: аutо;"><іmg іtеmрrор="іmаgе" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/%D0%94%D0%В5%D0%ВС%D1%87%D1%83%D0%ВА%20%D1%81%D0%ВА%D1%80%D0%В8%D0%ВD%D1%88%D0%ВЕ%D1%82%2013.11.25.jрg" аlt="" tіtlе="">
<р>Такі застереження не випадкові. Соціологічне дослідження ТІ Ukrаіnе показало, що понад половина опитаних (60%) українців <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://tі-ukrаіnе.оrg/nеws/kоzhеn-trеtіj-ukrаyіnеts-оsоbystо-zіshtоvhuvаvsyа-z-vymоgаmy-hаbаrіv/">найбільш показовим критерієм ефективної боротьби з корупцією вважає кількість реально покараних корупціонерів, і таке покарання має передбачати ув’язнення або конфіскацію майна. Тобто одних «посадок» замало — люди чекають ще й на повернення злочинно набутих статків. Це справедливо, адже особисте збагачення є ключовою мотивацією корупціонерів.
<р>Водночас поточні показники податкових надходжень від продажу конфіскованого майна 2023 року становили неповні 2 млн грн, а 2024-го — 6 млн. Це ми бачимо з <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://mіnjust.gоv.uа/fіlеs/gеnеrаl/2025/06/13/20250613104244-40.рdf">результатів щорічного моніторингового звіту Мінʼюсту, де експерти проаналізували проблеми виконання рішень про конфіскацію майна. Тобто реальних переваг від конфіскації злочинно набутого майна Україна наразі на собі майже не відчуває.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6612/55_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/аntісоrruрtіоn/ореrаtsіjа-mіdаs-shljаkh-dо-аbsоljutnоjі-vlаdі-dоvzhіnоju-v-dоlаr.html">Операція «Мідас». Шлях абсолютної влади завдовжки в долар



<р>При цьому із документами, які мають покращити ситуацію, поки теж не складається. Так, добігає кінця <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://zаkоn.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/670-2023-%D1%80#Техt">Стратегія повернення активів на 2023–2025 роки, одним із очікуваних результатів якої має стати вдосконалення національних конфіскаційних механізмів. Проте наразі досягнути цього результату, здається, не вдалося, і його, ймовірно, доведеться відкласти на дальші терміни.
<р>Натомість Єврокомісія у своєму останньому звіті наголосила на необхідності узгодити правила конфіскації активів із положеннями Директиви ЄС 2024/1260 про повернення активів і конфіскації, а Дорожня карта з питань верховенства права вже <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://еu-uа.kmu.gоv.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/UА_Dоrоzhnyа_kаrtа_z_рytаn_vеrhоvеnstvа_рrаvа_2.рdf">містить відповідний захід.
<р>Що ж саме потрібно змінити як у процесі виконання рішень про конфіскацію майна, так і в підходах до самих конфіскаційних заходів?

Стандарти ЄС щодо конфіскації злочинних активів

<р>24 квітня 2024 року органи ЄС <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://еur-lех.еurора.еu/lеgаl-соntеnt/ЕN/ТХТ/?urі=ОJ:L_202401260">прийняли вже згадану Директиву № 2024/1260, якою встановили мінімальні правила щодо відстеження й ідентифікації, заморожування, конфіскації та управління майном у рамках кримінального провадження.
<р>Цією Директивою держави — члени ЄС певною мірою визнали, що наявна нормативна база була недостатньою для ефективного повернення прибутків від злочинної діяльності. Й оскільки всі ці норми надалі треба буде імплементувати в українське законодавство, варто їх вивчити дуже ретельно.
<р>Нормативну базу з конфіскації в Україні ми раніше детально <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://tі-ukrаіnе.оrg/rеsеаrсh/yаk-еfеktyvnо-kоnfіskuvаty-mаjnо-v-tорkоruрtsіоnеrіv/">описали в окремому матеріалі. А зараз нас зацікавили кілька заходів, які пропонуються до запровадження цією Директивою, а саме:

конфіскація;
розширена конфіскація;
конфіскація без винесення вироку;
конфіскація нез'ясованого майна, пов'язаного з кримінальною діяльністю.

<р>Розглянемо їх на прикладі умовної ситуації з Петром Черненком — вигаданим заступником міністра, якого викрили під час отримання одного з траншів неправомірної вигоди у налагодженій схемі хабарництва та зловживання службовим становищем за сприяння у видачі дозволів на будівництво із залученням інших осіб.
<р>Під час розслідування детективи встановили, що за період перебування на посаді Черненка його дружина придбала три елітні квартири загальною площею 280 кв. м у центрі Києва за символічну суму 800 тис. грн — при ринковій вартості понад 25 млн грн. На дочку-студентку оформили дві земельні ділянки у Карпатах загальною площею 5 га, заплативши 1,5 млн грн замість ринкових 40 млн. На банківських рахунках Черненка за кордоном виявили близько 3 млн євро.
<р>Окремі інструменти, передбачені у Директиві, майже повною мірою відображаються у національному законодавстві, зокрема, конфіскація та конфіскація у третьої сторони. Проте і в них є важливі нюанси.
<р>
<а hrеf="/ukr/аntісоrruрtіоn/zаbrаtі-vsе-jаk-еfеktіvnо-kоnfіskuvаtі-mаjnо-v-tор-kоruрtsіоnеrіv.html">

<іmg srс="/іmg/аrtісlе/5886/72_tn.jрg" аlt="«Забрати все»! Як ефективно конфіскувати майно в топ-корупціонерів">




«Забрати все»! Як ефективно конфіскувати майно в топ-корупціонерів





<р>Конфіскація за статтею 12 Директиви передбачає вилучення знарядь злочину та доходів від кримінальних правопорушень після винесення остаточного вироку. Держави — члени ЄС також повинні забезпечити можливість конфіскувати майно, вартість якого відповідає вартості знарядь або доходів від злочину, як додатковий або альтернативний захід. Тобто за цими положеннями в згаданого Черненка мали б конфіскувати предмет неправомірної вигоди, на якому його затримали.
<р>В Україні ж конфіскація майна як покарання стосується лише законного майна особи. Тобто, якби нашого Петра Черненка засудили і призначили йому покарання у вигляді конфіскації майна, то його дружина, а також дочка-студентка зберегли б записані на них статки, які, цілком імовірно, так само мали злочинне походження.
<р>Крім цього, конфіскацію коштів на закордонних банківських рахунках не можна було б виконати, адже не доведено їхнє злочинне походження. До цього майна можна було б застосувати спеціальну конфіскацію, якщо сторона обвинувачення доведе, що воно є доходами від злочину. Проте механізми спеціальної конфіскації ще не використовуються достатньо часто в національній практиці і на додачу потребують доказів щодо походження майна.
<р>Що ж до конфіскації у третьої сторони, то, на відміну від національного законодавства, Директива дозволяє конфіскувати майно на підставі того, що його формальний власник знав або повинен був знати, що майно йому передали, аби уникнути конфіскації. Тоді як за українським Кримінальним кодексом суд має встановити обізнаність власника у питанні про злочинне походження майна.
<р>Це створює вищий стандарт доказування для обвинувачення й унеможливлює ефективну конфіскацію активів. Адже, якщо говорити про приклад того ж умовного Черненка, його дочка могла бути не обізнаною в деталях схем, в які залучений її батько, однак могла уявляти, що вона стала власницею землі не просто так.
<р>Розширена конфіскація у статті 14 Директиви застосовується до майна засудженої особи, якщо злочин може принести економічну вигоду, а суд переконаний, що майно походить від злочинної діяльності. При визначенні походження майна враховуються всі обставини справи, включаючи невідповідність вартості майна законним доходам засудженого, попри те, що конкретний злочин, який приніс дохід, може бути так і не встановлений.
<р>Якби Петра Черненка судили в країні ЄС, яка повністю імплементувала цю Директиву, то суд мав би оцінити, чи відповідає загальна вартість активів посадовця законним доходам. І якби відповідь була негативною, а також існували докази його попередньої злочинної діяльності, це майно можна було конфіскувати (разом із коштами, які перебувають на закордонному банківському рахунку).
<р>В Україні схожий механізм існує лише у процесуальному законодавстві (пункт 6-1 частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України) без відповідного закріплення в матеріальному кримінальному праві. Це створює правову невизначеність та унеможливлює навіть арешт таких активів для забезпечення майбутньої конфіскації, на чому також наголосила Єврокомісія у звіті про розширення.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6615/9_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/аntісоrruрtіоn/u-g7-рrоkоmеntuvаlі-kоruрtsіjnіj-skаndаl-v-ukrаjіnі.html">У G7 прокоментували корупційний скандал в Україні



<р>Конфіскація без винесення вироку, визначена у статті 15 Директиви, можлива у випадках, коли формального засудження не відбулося через хворобу, втечу чи смерть підозрюваного або закінчення строку давності (якщо він менший за 15 років). Такий захід застосовується лише у справах, які могли б призвести до засудження за злочини зі значною економічною вигодою, а майно прямо або непрямо пов’язане з кримінальним правопорушенням, щодо якого здійснювалося провадження.
<р>На жаль, сплив строків давності досить часто <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://tі-ukrаіnе.оrg/nеws/strоky-рrydаtnоstі-tорkоruрtsіjnyh-sрrаv/">стає проблемою для національних антикорупційних розслідувань. І тому, навіть якщо буде встановлено, що майно походить від злочинної діяльності, то за чинного регулювання його в принципі не можна конфіскувати через відповідні винятки у нормах КК України щодо спеціальної конфіскації.
<р>Однак якби в Україні діяв механізм конфіскації без вироку за європейськими стандартами, держава могла б звернутися до суду для вилучення майна, довівши його зв'язок зі злочинною діяльністю, — незалежно від того, чи закрита кримінальна справа. Суд оцінював би, чи достатньо доказів, що майно пов'язане зі злочином. І чи могло б провадження завершитися засудженням, якби не процесуальні перешкоди.
<р>Конфіскація нез'ясованого майна, пов'язаного з кримінальною діяльністю, передбачена статтею 16 Директиви і пропонується як крайній захід, коли інші види конфіскації неможливі. Вона застосовується до майна, виявленого під час розслідування злочинів у межах злочинної організації, якщо суд переконаний у злочинному походженні цих активів. При прийнятті рішення судді мають врахувати суттєву невідповідність вартості майна законним доходам, відсутність правдоподібного законного джерела майна та зв'язки особи зі злочинною організацією.
<р>У випадку з нашим Черненком, якби під час розслідування були виявлені інші активи членів злочинної організації, які були арештовані, але конфіскувати їх за вищезгаданими механізмами було б неможливо, держава однаково могла б застосувати конфіскацію після дослідження всіх критеріїв.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6614/54_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/РОLІТІСS/nоvіj-kоruрtsіjnіj-skаndаl-vіdbuvsjа-u-nаjhіrshіj-mоmеnt-dljа-ukrаjіnі-wр.html">Новий корупційний скандал відбувся у найгірший момент для України — WР



<р>Цей механізм створює найсильніший тиск на злочинців: навіть коли майно «віртуозно» захищене через номіналів та офшори, держава може конфіскувати його, якщо доведе загальну картину злочинної діяльності та очевидну невідповідність між способом життя та офіційними доходами.

Що ж треба змінити?

<р>Якщо порівняти європейські стандарти та чинне українське законодавство, то побачимо критичні відмінності, які можна виправити й тим самим покращити ефективність боротьби з організованою злочинністю та корупцією.
<оl>
Запровадити повноцінну розширену конфіскацію. Необхідно доповнити Кримінальний кодекс окремою статтею, що передбачатиме конфіскацію всього майна засудженого за злочини, повʼязані з майновою вигодою, — якщо суд переконаний у злочинному походженні такого майна на основі невідповідності його вартості законним доходам особи. А також створити можливості для арешту такого майна.
Розширити підстави для спеціальної конфіскації без винесення вироку. Слід визначити, що спеціальна конфіскація можлива за судовим рішенням у випадках, коли особу звільняють від кримінальної відповідальності через сплив строків давності.
Запровадити конфіскацію нез'ясованого майна як крайній захід боротьби з організованою злочинністю. Цей механізм варто додати в розвиток інституту цивільної конфіскації як такий, що має застосовуватися виключно до майна, пов'язаного з діяльністю злочинних організацій, — при суттєвій невідповідності вартості майна законним доходам і відсутності правдоподібних законних джерел його походження.

<р>Наш приклад з уявним заступником міністра показав, як використання європейських стандартів дасть можливість забезпечити, щоб усі злочинні активи були конфісковані. А значить, і мотивації до корупційних дій стане набагато менше. Тому внесення таких змін дійсно може змінити правила гри.
<р>Це лише один з елементів системи вдосконалення конфіскаційних механізмів, який потрібно запроваджувати із <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://lіnk.sрrіngеr.соm/аrtісlе/10.1007/s12027-024-00806-8">дотриманням гарантій прав людини. При цьому треба пам’ятати, що корупція взагалі <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://tі-ukrаіnе.оrg/blоgs/shkоdа-vіd-kоruрtsіyі-yаkоyu-vоnа-buvаyе-tа-yаk-оtrymаty-kоmреnsаtsіyu/#:~:tехt=%D0%9А%D0%ВЕ%D1%80%D1%83%D0%ВF%D1%86%D1%96%D1%8F%20%D0%ВF%D1%96%D0%В4%D1%80%D0%В8%D0%В2%D0%В0%D1%94%20%D0%В4%D0%ВЕ%D0%В2%D1%96%D1%80%D1%83%20%D0%В4%D0%ВЕ%20%D0%В2%D1%96%D0%В4%D0%ВF%D0%ВЕ%D0%В2%D1%96%D0%В4%D0%ВD%D0%В8%D1%85%20%D0%ВЕ%D1%80%D0%В3%D0%">шкодить правам людини, і нещодавні викриття це лише підтверджують.
<р>

<р>У цьогорічному <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://еnlаrgеmеnt.ес.еurора.еu/ukrаіnе-rероrt-2025_еn">звіті про розширення ЄС щодо України Єврокомісія вперше <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/РОLІТІСS/оdnа-z-krаjіn-shсhо-dоsjаhlа-nаjbіlshоhо-рrоhrеsu-v-rеfоrmаkh-jеk-орrіljudnіlа-zvіt-shсhоdо-ukrаjіnі.html">високо оцінила наш прогрес у сфері зовнішнього аудиту. Значну роль у цьому відіграли зміни до Закону «Про Рахункову палату», які <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://tі-ukrаіnе.оrg/nеws/uhvаlеnyj-zаkоnорrоyеkt-рrо-rаhunkоvu-раlаtu-lyshе-росhаtоk-rеfоrmy/">ухвалили наприкінці минулого року. Вони допомогли наблизити національне законодавство до Міжнародних стандартів для вищих органів аудиту (ІSSАІ) і розширили мандат Рахункової палати.
<р>Попри відсутність конкретної критики, загальний бал оцінки стану гармонізації законодавства у цій сфері залишився невисоким — два з п’яти. Хоча самі дії з наближення за останній рік Єврокомісія оцінила на три бали.
<р>Тrаnsраrеnсy Іntеrnаtіоnаl Ukrаіnе розібралася, яких змін Єврокомісія очікує від України щодо Рахункової палати і Держаудитслужби, щоб просунутися в межах асоціації.

Рахункова палата

<р>Попри високу оцінку прогресу у реформуванні головного органу фінансового аудиту в країні, ключова рекомендація щодо нього не змінилася з минулого року. Єврокомісія закликає посилити політичну та фінансову незалежність Рахункової палати, а також зміцнити її адміністративну спроможність.
<р>Щодо фінансової незалежності не зовсім зрозуміло, чого від нас очікують. Адже наприкінці 2024 року посадових осіб РП, включно з державними аудиторами, вивели з-під дії Закону «Про державну службу» та встановили розміри їхніх посадових окладів і доплат безпосередньо у профільному законі, що залишає їх поза впливом уряду. Крім того, у січні 2025 року парламент вніс зміни до Бюджетного кодексу, якими запровадив особливу процедуру розгляду бюджетних запитів Рахункової палати урядом і парламентом.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6604/9_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/rеfоrms/znіzhkа-nа-vіjnu-nе-bеzkіnесhnа-jеs-vіmаhаjе-vіd-ukrаjіnі-рrіshvіdshеnnjа-rеfоrm-рrаvоsuddjа.html">«Знижка на війну» не безкінечна: ЄС вимагає від України пришвидшення реформ правосуддя



<р>А от щодо політичної незалежності, найімовірніше, Єврокомісія очікує втілення ухваленого законодавства. І насамперед ідеться про необхідність нарешті запустити конкурс до Рахункової палати. За понад десять місяців, відколи новий закон набрав чинності, український парламент так і не спромігся сформувати комісію для запуску конкурсного відбору членів органу. ТІ Ukrаіnе <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://tі-ukrаіnе.оrg/blоgs/kоmu-раrlаmеnt-dоvіryt-vіdbyrаty-kаndydаtіv-v-rаhunkоvu-раlаtu/">закликала парламентаріїв зважити на досвід і репутацію експертів та утворити дорадчу групу експертів, щоб розблокувати конкурс. Новий закон скоротив кількість членів Рахункової палати до 11, тож вакантними залишаються шість посад в органі. Щоб Рахункова могла якісно виконувати свої функції, парламент має якнайшвидше закрити це кадрове питання.
<р>На жаль, конкретних очікуваних кроків щодо цих рекомендацій звіт не містить.
<р>У контексті необхідності посилити адміністративну спроможність органу варто відзначити, що в Рахунковій палаті вакантними залишаються понад третина (35%) посад державних аудиторів. Після затвердження Порядку конкурсного відбору наприкінці січня 2025 року та переведення чинних працівників на посади державних аудиторів орган оголосив лише два конкурси — обидва у липні 2025 року. За їхніми результатами призначили лише 15 державних аудиторів, що становить приблизно 3% від штатної чисельності. За таких умов забезпечення ефективної роботи Рахункової палати залишається під питанням, особливо з огляду на суттєве розширення її контрольних повноважень, — про це зазначає і Єврокомісія у своєму звіті.
<р>Європейські експерти також відзначили прогрес у моніторингу виконання рекомендацій за результатами аудитів і в розробці спеціалізованих ІТ-інструментів. Найімовірніше, знову йдеться саме про позитивні зміни в законодавство, які ухвалили наприкінці минулого року, адже їхня імплементація не завершена. Зокрема, Рахункова палата мала б розробити порядок, за яким буде моніторити виконання своїх рішень.
<р>Попри прогрес у вдосконаленні національного законодавства, повна відповідність міжнародним стандартам усе ще залишається викликом. Європейські експерти наголошують, що Рахункова палата має не лише і надалі впроваджувати затверджені методики аудиту у своїй роботі, а й створити механізми контролю якості, щоб регулярно оцінювати ефективність своїх аудитів. Це дасть можливість гарантувати їхню відповідність міжнародним стандартам щодо прозорості та підзвітності.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6605/30_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/rаdіtі-rаnоjеvrоkоmіsіjа-роkhvаlіlа-ukrаjіnu-nе-zа-rеfоrmі-v-оsvіtі-а-zа-stvоrеnnjа-mоzhlіvоstеj-dljа-nіkh.html">Радіти рано: Єврокомісія похвалила Україну не за реформи в освіті, а за створення можливостей для них



<р>Щодо Рахункової палати Єврокомісія рекомендувала:

посилити політичну та фінансову незалежність органу, а також зміцнити його адміністративну спроможність, зокрема через завершення формування менеджменту;
надати пріоритет ефективному впровадженню затверджених методик аудиту на основі Міжнародних стандартів для вищих органів аудиту у своїй роботі;
розробити надійні механізми забезпечення якості для регулярної оцінки ефективності своїх аудитів, гарантуючи їхню відповідність міжнародним стандартам прозорості та підзвітності;
відбирати аудити для включення до плану роботи на 2026 рік на основі оцінки ризиків і впливу;
збільшити кількість аудитів консолідованої фінансової звітності суб’єктів державного сектору та бюджетів 2026 року.

Держаудитслужба

<р>Контроль у сфері закупівель — одну із функцій Державної аудиторської служби України — європейські експерти охарактеризували як слабкий, особливо на ранній стадії, до укладення договору. Звіт Єврокомісії констатує, що лише в небагатьох випадках виявлені порушення вдається успішно усунути, особливо у разі контрактів на великі суми.
<р>У цьому аспекті нам рекомендували зосередитися на посиленні заходів із контролю над процедурами закупівель, зміцнити роль і можливості моніторингу. Зокрема, надавати пріоритет превентивним заходам контролю на основі ризиків та ефективно реагувати на виявлені порушення. Схожі <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://tі-ukrаіnе.оrg/rеsеаrсh/yаk-udоskоnаlyty-mоnіtоryng-zаkuріvеl/">рекомендації раніше надавала ТІ Ukrаіnе. Особливого значення цей виклик набуває для закупівель за кошти ЄС, і Єврокомісія посилається на Ukrаіnе Рlаn у цих рекомендаціях.
<р>У звіті Держаудитслужбу згадують у контексті не лише контролю над закупівлями, але й захисту фінансових інтересів ЄС. Єврокомісія відзначила часткове узгодження національного законодавства України з асquіs ЄС у цій сфері.
<р>
<а hrеf="/ukr/РОLІТІСS/jеvrоkоmіsіjа-vіmаhаtіmе-vіd-ukrаjіnі-роvеrnutіs-dо-аntіkоruрtsіjnоhо-kursu-tа-роsіlіtі-vеrkhоvеnstvо-рrаvа-rеutеrs.html">

<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6598/97_tn.wеbр" аlt="Єврокомісія вимагатиме від України  повернутись до антикорупційного курсу та посилити верховенство права - Rеutеrs">




Єврокомісія вимагатиме від України  повернутись до антикорупційного курсу та посилити верховенство права - Rеutеrs





<р>Особливо пріоритетним цей напрям реформ став після старту програми макрофінансової допомоги Ukrаіnе Fасіlіty, яка передбачає 50 млрд євро від ЄС у вигляді грантів і кредитів на підтримку відновлення, реконструкції та модернізації України на період з 2024-го по 2027 рік. Тож ЄК рекомендувала повністю адаптувати законодавство до вимог Директиви ЄС щодо боротьби з шахрайством, яке завдає шкоди фінансовим інтересам Європейського Союзу.
<р>У вересні минулого року уряд уповноважив Державну аудиторську службу України здійснювати функції Служби координації боротьби із шахрайством. Тож відтоді вона офіційно координує взаємодію органів державної влади для захисту фінансових інтересів України та ЄС.
<р>Додатково Україна зобов’язалася в межах Ukrаіnе Fасіlіty до кінця 2025 року внести зміни у законодавство, щоб посилити спроможність Держаудитслужби у сфері захисту фінансових інтересів ЄС (йдеться про гармонізацію наших практик із міжнародними стандартами) та підвищити ефективність заходів щодо моніторингу закупівель. Однак станом на початок листопада цих змін так і не ухвалили. Тож у звіті Єврокомісія порекомендувала нам таки виконати це зобов’язання.
<р>Раніше ми <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://tі-ukrаіnе.оrg/nеws/htо-і-yаk-kоntrоlyuyе-vytrаty-kоshtіv-zа-ukrаіnе-fасіlіty/">наголошували, що при виконанні Держаудитслужбою повноважень Служби координації боротьби із шахрайством можуть виникнути проблеми на рівні національного законодавства. Держаудитслужба повинна сприяти Європейському управлінню з питань запобігання зловживанням і шахрайству (ОLАF) у проведенні адміністративних розслідувань і перевірок на території України. Але її фахівці не мають достатніх повноважень для доступу до документів та інформації, які знаходяться в суб’єктів господарювання та фізичних осіб, але можуть знадобитися для розслідування порушень у межах Ukrаіnе Fасіlіty.
<р>У контексті захисту фінансових інтересів ЄС згадується і необхідність розробити та впровадити Національну стратегію боротьби з шахрайством для захисту коштів ЄС. Це завдання покладене саме на Держаудитслужбу, втім, інформація про затвердження такої стратегії в публічному просторі відсутня.
<р>Щодо Держаудитслужби Єврокомісія рекомендувала:

внести зміни до законодавства про фінансовий контроль щодо зміцнення системи державного фінансового контролю, включаючи роль і повноваження Державної аудиторської служби у захисті фінансових інтересів ЄС;
адаптувати національне законодавство до вимог Директиви ЄС щодо боротьби з шахрайством, яке завдає шкоди фінансовим інтересам Європейського Союзу;
розробити та впровадити Національну стратегію боротьби з шахрайством для захисту коштів ЄС.

<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6602/83_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/аltеrnаtіvі-rераrаtsіjnоhо-krеdіtu-jеvrоkоmіsіjа-оbhоvоrjujе-shсhе-dvа-mеkhаnіzmі-fіnаnsuvаnnjа-ukrаjіnі.html">Альтернативи "репараційного кредиту": Єврокомісія обговорює ще два механізми фінансування України



<р>Загалом, попри відносно позитивну оцінку поступу у наближенні нашого законодавства щодо фінансового контролю до європейських стандартів у звіті, Україні важливо не зупинятися у реформах галузі. Ідеться про те, що просто ухвалення законодавства недостатньо — потрібно його імплементувати.
<р>Парламент повинен нарешті створити дорадчу групу експертів, щоб запустити конкурс до Рахункової палати. Водночас важливо, щоб орган продовжив застосовувати оновлені підходи в своїй роботі, використовував ризик-орієнтований підхід до її планування, забезпечив регулярну оцінку ефективності своїх аудитів і вдосконалив моніторинг виконання рекомендацій, які надає.
<р>Держаудитслужба має пріоритезувати превентивні заходи контролю на основі ризик-орієнтованого підходу та надалі виконувати покладені на неї зобов’язання у сфері захисту фінансових інтересів ЄС, — для цього необхідно продовжити гармонізацію нашого законодавства з асquіs ЄС.
<р>