Дзеркало Тижня

У Росії ухвалили рішення про розміщення на їх території від 30 до 50 тисяч військовослужбовців КНДР. Про це розповів президент Володимир Зеленський в інтерв’ю.
За його словами, Пхеньян відправляє солдатів та офіцерів для передачі військового досвіду, окрім того, поставляє в РФ ракети та артилерію.
«Північна Корея отримуватиме досвід сучасної війни від Росії… Вони отримуватимуть ліцензії, всі військові інструменти. І північнокорейський солдат, офіцер точно не для мирних умов цей досвід готують», — наголосив президент.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія та КНДР добудовують міст, який може стати новим маршрутом військового постачання — Тhе Guаrdіаn 



Зеленський зауважив, що ця тенденція тримає Південну Корею в напрузі. Водночас українські дипломати працюють над тим, щоб отримати від Сеула дефіцитні системи протиповітряної оборони. За його словами, нині одна з головних перепон, над усуненням якої і працюють дипломати, це юридичні обмеження для поставок озброєння.

«Але у Південної Кореї є юридичне обмеження, є обмеження згідно їх конституції. Тобто це їх вибір. Ми б хотіли співробітництва з Південною Кореєю. Розраховуємо на це. Дипломати наші спілкуються», — резюмував Володимир Зеленський.
Ранше повідомлялося про те, що минулого тижня Росія вперше після майже року перерви застосувала північнокорейську балістику для удару по Криворізькому району Дніпропетровської області. У підсумку вона влучила у житловий будинок та вбила багатодітну родину Воронових – батьків, сімох дітей та онука.

Президент Сербії Александар Вучич заявив, що Белград підтримуватиме незалежність і територіальну цілісність України та розвиватиме економічні зв'язки з Києвом. Під час візиту президента України Володимира Зеленського сторони також домовилися працювати над угодою про вільну торгівлю, спільними інфраструктурними проєктами, енергетичною та продовольчою безпекою. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Президент України Володимир Зеленський перебуває з дводенним візитом у Белграді, який завершується в суботу, 8 серпня. Це його перша поїздка до Сербії після обрання президентом у 2019 році. У 2024 році Белград відвідувала перша леді України Олена Зеленська.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сербія може отримати новий шанс на євроінтеграцію: якими є умови



Вучич заявив, що Сербія продовжуватиме підтримувати незалежність України та прагне розширити економічне співробітництво між країнами. Водночас він не пообіцяв запровадити санкції проти Росії, яка залишається давнім політичним та економічним партнером Белграда.
Сербський президент найближчими місяцями може зіткнутися з достроковими виборами. Він намагається зберігати баланс між прагненням Сербії приєднатися до ЄС та історичними й економічними зв'язками країни з Росією.
Белград засудив повномасштабне вторгнення Росії в Україну у 2022 році, однак відмовився приєднуватися до санкцій проти Москви. Сербія також залишається залежною від Росії у постачанні більшої частини природного газу.
Вучич, який уже кілька разів зустрічався із Зеленським, підтвердив підтримку територіальної цілісності України. Їхня попередня зустріч відбулася 15 липня у Києві. За словами президента Сербії, позиція Белграда стосується також українських територій, захоплених Росією починаючи з 2014 року.
Україна, зі свого боку, не визнає проголошену у 2008 році незалежність Косова, яке влада Сербії вважає частиною своєї території. Вучич подякував українській стороні за таку позицію.
"Ви ніколи не чули жодного поганого слова про нашу країну, ні від Володимира Зеленського, ні від когось іншого (в Україні), і я надзвичайно вдячний нашим українським друзям за це", — сказав Вучич.
Президент Сербії також висловив сумнів, що його країна або Україна зможуть швидко приєднатися до Євросоюзу. Водночас він запевнив, що Белград підтримуватиме прагнення Києва стати членом ЄС.
Вучич і Зеленський заявили про намір суттєво посилити економічне співробітництво. Сторони хочуть завершити роботу над угодою про вільну торгівлю до кінця 2026 року. Для Сербії ця домовленість має особливе значення. Угода необхідна для просування заявки Белграда на вступ до Світової організації торгівлі та є однією з передумов членства країни в ЄС. Україна блокує укладення відповідної домовленості з 2005 року. Причиною залишаються розбіжності щодо квот і тарифів у сільськогосподарському секторі.
Зеленський повідомив, що під час переговорів із Вучичем також йшлося про спільні інфраструктурні проєкти. Окрему увагу сторони приділили співпраці у сфері енергетичної та продовольчої безпеки напередодні зими. За словами Зеленського, Україна та Сербія розвивають усі формати співпраці, які можуть підвищити стійкість двох держав та їхніх громадян.
Водночас відносини Белграда і Москви залишаються складовою переговорного контексту. Кремль неодноразово звинувачував Сербію у продажу боєприпасів Україні через посередників.
Сербська влада заперечує пряме постачання боєприпасів Україні. Белград водночас визнає, що сербські оборонні компанії продавали продукцію іншим покупцям у різних країнах світу. Вучич заявив, що під час нинішньої зустрічі із Зеленським питання військового співробітництва не обговорювалося.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Сербії відновлять обов'язковий призов до армії



Нагадаємо, що нинішні домовленості стали продовженням дводенного візиту Володимира Зеленського до Сербії, куди він 7 серпня вперше прибув як президент України. У Белграді були заплановані переговори з президентом Александаром Вучичем та прем’єр-міністром Джуро Мацутом. Сторони мали обговорити економічні зв’язки, відносини з Євросоюзом і безпекові питання. У липні Вучич уперше відвідав Київ, де підтримав суверенітет і територіальну цілісність України та заявив про готовність посилити гуманітарну й енергетичну допомогу.

Колишня заступниця Германа Галущенка Юлія Підкоморна, яка згадувалась в «плівках Міндіча» отримала посаду в. о. члена дирекції АТ "Українські розподільні мережі". Про це повідомляє «Економічна правда».
Зокрема, крім Підкоморної, до складу Дирекції увійшли ще п’ятеро людей: Денис Фудашкін, Олексій Белоцький, Михайло Горин, Олександр Баранюк.
Юлія Підкоморна працювала в Міністерстві енергетики та вугільної промисловості України. У 2015 році вона очолила Управління забезпечення комунікацій та організаційної роботи міністерства, а згодом виконувала обов'язки державного секретаря відомства.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Плівки Міндіча": Железняк показав, як конфіскований у росіян завод перетворили на годівницю для оточення Зеленського



У 2016 році Юлія Підкоморна стала резервною кандидаткою на посаду державного секретаря Міністерства енергетики та вугільної промисловості. За інформацією ZN.UА, до цього вона працювала в Київській обласній державній адміністрації, а також була пов'язана з командою тодішнього міністра Кабінету Міністрів Остапа Семерака. Джерело також зазначало, що Підкоморна є членкинею правління благодійного фонду Віри Ульянченко.
«Міндічгейт» — назва масштабного корупційного скандалу, що виникла після оприлюднення матеріалів журналістських розслідувань та даних кримінального провадження щодо бізнесмена Тимура Міндіча, якого пов'язують із президентським оточенням. У центрі справи, за даними ZN.UА, опинилися можливі зловживання в енергетичному секторі, діяльності державної компанії «Енергоатом», роботі Міністерства енергетики та впливі неформальних центрів ухвалення рішень.
Серія матеріалів ZN.UА, зокрема розслідування Інни Ведернікової «Операція "Мідас". Шлях абсолютної влади довжиною в долар», описує ймовірну схему неформального контролю над державними енергетичними активами, призначеннями посадовців та фінансовими потоками.
Посол Європейського Союзу в Україні Катаріна Матернова в інтерв'ю ZN.UА зазначила, що головним уроком скандалу має стати не лише покарання винних, а й глибока реформа корпоративного управління державними підприємствами, насамперед у сфері енергетики, щоб мінімізувати ризики повторення подібних корупційних схем.
 

Комітет Верховної Ради з цифрової трансформації хоче пояснень від прем’єр-міністра Сергія Корецького, чому він обрав кандидатку на посаду голови Міністерства цифрової трансформації без попереднього обговорення. Нову очільницю Мінцифри Оксану Ферчук, призначену разом з іншими членами Кабміну минулого місяця, комітет хоче бачити особисто.«Члени комітету обговорили нещодавнє призначення нового міністра цифрової трансформації України, яке відбулося без попереднього обговорення у профільному комітеті. Нещодавно Міністерство цифрової трансформації України ініціювало та реалізувало комплекс ключових для держави реформ. Утім, викликає занепокоєння подальше забезпечення безперервності та продовження масштабної цифровізації країни з акцентом на розвиток оборонних технологій (Dеfеnсе Тесh), антикорупційних цифрових сервісів та інтеграцію до європейського технологічного простору», — йдеться у пресрелізі комітету. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Мінцифри обиратиме моделі штучного інтелекту, які працюють на серверах України — Rеutеrs У зв'язку з цим члени комітету вирішили:

надіслати лист Корецькому з вимогою пояснити, чому призначення відбулося без погодження з профільним комітетом;запросити міністерку Оксану Ферчук на засідання комітету для презентації  програми дій та відповіді на запитання народних депутатів.

Нагадаємо, 16 липня Верховна Рада проголосувала пакетом за склад уряду Сергія Корецького. Призначення очільників всіх міністерств, крім МЗС та Міноборони, підтримали 264 народні депутати. Нових міністрів оборони та закордонних справ досі не призначили, адже кандидатури на ці посади подає не прем’єр-міністр, а президент. Однак у день голосування Володимир Зеленський не вніс відповідні подання, а ВР взагалі пішла на канікули.Того ж дня про завершення роботи у Мінцифри заявив Олександр Борняков, який виконував обов’язки голови відомства відтоді, як у січні Михайла Федорова з Міністерства цифрової трансформації відправили у Міноборони. Борняков наголосив, що не має політичних амбіцій і надалі планує працювати у сфері оборонних інновацій.  

Президент України Володимир Зеленський 8 серпня вперше з початку російського повномасштабного вторгнення відвідає Сербію. Для нього це також перша поїздка до країни з часу обрання президентом у 2019 році. Про це повідомляє ВGNЕS з посиланням на АFР.
За інформацією агентства, високопосадовець з України назвав візит символічним. Сербію вважають одним із найближчих партнерів Москви в Європі. За словами джерела, Київ прагне «відтягнути сербів від Росії», а саму поїздку охарактеризував як «ляпас росіянам».
Ні офіс президента України, ні адміністрація президента Сербії станом наразі не повідомили, які саме переговори відбудуться або які документи планують підписати.
Після початку повномасштабної війни Сербія не запровадила санкцій проти Росії і зберігає тісні енергетичні зв'язки з Москвою.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вучич відмовився вводити санкції проти Росії та "інших друзів"



У липні президент Сербії Александар Вучич уперше відвідав Київ, де заявив про підтримку суверенітету й територіальної цілісності України.
Вучич підтвердив готовність Сербії взяти участь у відбудові одного з українських міст. Прогрес у цьому напрямку поки невеликий, проте Белград «має намір активізувати роботу».У липні президент Сербії взяв участь у саміті «Україна – Південно-Східна Європа». Він став єдиним учасником, який не підписав Київську декларацію саміту.

Президент Володимир Зеленський продовжив серію звільнень послів. Згідно указами від 6 серпня, з посади посла в Пакистані звільнено Маркіяна Чучука. З посади посла в Албанії звільнено Володимира Шкурова.
Зеленський звільнив Василя Кирилича з посади посла України в Хорватії, а Олега Герасименка – з посади посла в Чорногорії.
Причина звільнення в документах не вказана.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна планує відкрити посольство в одній із країн Південної Америки



Нагадаємо, 3 серпня Зеленський звільнив Вадима Омельченка з посади посла у Франції і постійного представника України при ЮНЕСКО за сумісництвом і призначив Вікторію Ляліну-Бойко на посаду постійної представниці України при ЮНЕСКО.
Також повідомлялося, що заступник керівника офісу президента Павло Паліса може замінити звільнену Стефінішину на посаді посла України у Сполучених Штатах.

У разі, якщо вибори відбулися б найближчим часом, 22,3% українців (які визначилися й підуть на вибори) проголосували б за чинного президента України Володимира Зеленського, 21,4% — за колишнього головнокомандувача Збройних Сил України та посла України у Великій Британії Валерія Залужного. На третьому місці — колишній міністр оборони та ексміністр цифрової трансформації України Михайло Федоров, за нього готові віддати свій голос 13,1% громадян, йдеться в результатах опитування "СОЦИС", проведеного з 28 липня по 2 серпня 2026 року.
Четверте місце посів колишній керівник Головного управління розвідки Міноборони України та чинний голова офісу президента Кирило Буданов. Його кандидатуру на виборах готові підтримати 8,3% опитаних.
Центр соціальних та маркетингових досліджень "СОЦИС"

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленському вигідна інша черговість повоєнних виборів, ніж передбачає закон — Айвазовська



У другому турі президентських виборів 66,2% українців віддали б свій голос за Валерія Залужного, а 33,8% — за Володимира Зеленського.
Центр соціальних та маркетингових досліджень "СОЦИС"
Згідно з даними соцопитування, якби Зеленський та Буданов опинилися б у другому турі, то за останнього проголосували б 60,3%, а за чинного президента — 39,7%.
Центр соціальних та маркетингових досліджень "СОЦИС"
Федоров, якби вийшов у другий тур президентських виборів, переміг би Зеленського із результатом 63,8%.
Центр соціальних та маркетингових досліджень "СОЦИС"

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Виборів під час війни бути не може, а цифрове голосування — це великий ризик: висновки робочої групи ВР



Водночас Володимир Зеленський, якби вийшов у другий тур із п'ятим президентом України Петром Порошенком чи командиром Третього армійського корпусу Андрієм Білецьким, переміг би їх із результатом 64,8% проти 35,2% та 56,9% проти 43,1% відповідно. 






Центр соціальних та маркетингових досліджень "СОЦИС"








Центр соціальних та маркетингових досліджень"СОЦИС" опитав 2000 респондентів у всіх областях, окрім тимчасово окупованих територій, використовуючи метод особистого інтерв’ю з використанням планшетів (САРІ). Статистична похибка вибірки (довірчий інтервал): /- 2,6%;
Згідно з даними опитування групи "Рейтинг", абсолютна більшість українців (72%) не підтримали рішення Зеленського звільнити Федорова з посади міністра оборони. Федорову станом на липень 2026 року довіряють 65% українців, Залужному — 70%, Буданову —62% та Зеленському — 59%. 
Про те, що відставка Федорова — це не чергова кадрова ротація, а результат його системного конфлікту з військовим керівництвом та побоювань ОП щодо появи надто самостійного гравця, ще до початку протестів попереджала редакторка відділу внутрішньої політики ZN.UА Інна Ведернікова. Вона ж писала, що вже колишній міністр оборони був "кісткою у горлі" для ексголови ОП Андрія Єрмака, самого президента, очільника його офісу та голови "слуг" Давида Арахамії. Останній разом з Єрмаком, за даними ЗМІ, належить до "вузького кола" президента, яке й радило не призначати Федорова у новий Кабмін. Детальніше про ситуацію читайте у статті для ZN.UА "Перший уряд Арахамії? Навіщо Банкова переналаштовує важелі влади". 
Нещодавно Залужний заявив, що в разі, якщо в Україні восени відбудуться вибори президента, то він братиме у них участь. 

У Вищому антикорупційному суді 6 липня відбулось слухання справи про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення до суду. Відповідачем у цій справі, згідно інформації з сайту ВАКС, вказано колишнього міністра розвитку громад та територій Олексія Кулебу. А позивач — Спеціалізована антикорупційна прокуратура.
Раніше в САП повідомили, що мова йде про конфіскацію активів на суму майже 5 млн грн.
За даними САП, будучи заступником голови Київської міської адміністрації, Кулеба 2021 року через рідну сестру уклав попередні договори купівлі-продажу квартири та машино-місця у Києві. Вже 2023 року, коли Кулеба став заступником голови офісу президента, він забезпечив укладення договорів купівлі-продажу щодо вказаних об’єктів, їх державну реєстрацію, а також укладення договорів надання послуг щодо квартири та машино-місця. Тоді до цього процесу посадовець залучив свого водія.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





НАБУ і САП прийшли з обшуками до служби фінансового моніторингу — ЗМІ



САП та НАБУ проаналізували доходи та витрати Кулеби і його родини. Виявилося, що законних доходів для купівлі відповідної квартири та паркомісця не мав ні посадовець, ні його родичі.
«Зважаючи на викладене, прокурор звернувся до суду з позовом про визнання необґрунтованими та стягнення з номінальної власниці активів, законність походження яких викликає обґрунтований сумнів, в дохід держави», — додали в САП.
Пізніше в Центрі протидії корупції додали, що суд наклав арешт на квартиру площею 109,9 кв. м та вартістю 4,4 млн гривень і машиномісце вартістю 520 тисяч гривень.
Раніше повідомлялося, що колишнього віцепрем'єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад та територій Олексія Кулебу планують призначити заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони України (РНБО).

Президент Володимир Зеленський повідомив про розмову з прем’єр-міністром Норвегії Йонасом Гаром Стере щодо антибалістичного захисту.
Президент повідомив, що Норвегія готова допомогти з постачанням засобів ППО і роботою з партнерами, які мають відповідні спроможності.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Україна і Британія домовилися посилити співпрацю у сфері ППО



«Намагаємося максимально прискорити всі процеси: можливості для захисту наших людей потрібні щодня», — зазначив Зеленський.
Президент також поінформував Стере щодо реалізації програми FRЕYJА на наступні роки.
«Скоординували й нашу активність на серпень. Розраховуємо вийти на важливі двосторонні домовленості в рамках стратегічного партнерства між нашими країнами», — сказав Зеленський.
Раніше президент заявив, що у 2026 році Україна отримала від партнерів втричі менше ракет для протиповітряної оборони, у порівнянні з попереднім роком.
Раніше експерт із радіотехнологій Сергій Бескрестнов із позивним "Флеш" попередив, що російські війська можуть запускати щомісяця по Україні близько 100 балістичних ракет. Він наголосив, що зараз росіянам не має різниці, що атакувати. Вони завдають ударів по складах з їжею та будівельними матеріалами, ритейлі, виробництвах. 
 

Вступ України до Європейського Союзу залежатиме не лише від якісних проведених реформ, але й від політичних рішень усіх держав-членів, тому нашій країні потрібно працювати не лише із Брюсселем, але й налагоджувати відносини з Угорщиною, Польщею, Словаччиною, Румунією, Францією, Німеччиною та іншими країнами, заявив голова ГО “Центр нових рішень”, надзвичайний та повноважний посол України Костянтин Єлісєєв у статті “П’ять кроків до ЄС: чому героїзму недостатньо для вступу України до Євросоюзу”. 
Він зазначив, що українська сторона має заздалегідь працювати з ризиками, а не лише реагувати на кризи.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Євроінтеграційне законодавство має бути захищене від політичних маніпуляцій — експредставник України при ЄС



"Там будуть складні питання: аграрна конкуренція, бюджет ЄС, фонди згуртованості, історична пам’ять, національні меншини, економічні інтереси сусідніх країн...Нам потрібно не очікувати чергового вето, а запобігати йому. Не створювати додаткових фронтів із сусідами, а будувати складні, але необхідні компроміси", — наголосив автор статті. 
Посол пише, що Україна має не допустити, аби проміжні формати інтеграції були заміною повноправного членства в Європейському Союзі.  Він додає, що проміжний формат має наближати Україну до вступу в ЄС, а не підміняти його. 
 "Передвступна інтеграція — так. Участь у програмах, політиках, секторах ЄС — так. Але «асоційоване членство» як політична стеля для України — ні", — стверджує Єлісєєв.
Він також звертає увагу на те, що наша країна до кінця поточного року повинна зосередити увагу на таких п’яти практичних пріоритетах: інклюзивності євроінтеграційного процесу, відкритті всіх переговорних кластерів, реальних реформах, сильних демократичних інституціях, професійній дипломатії з кожною державою, яка є членом ЄС. Посол наголошує, що реалізація цих пунктів може створити нову якість довіри між нашою країною та ЄС та наблизити нас до повноправного членства в Євросоюзі. 
"Якщо ми пройдемо цей шлях чесно, професійно й разом, то членство України в Європейському Союзі стане не просто дипломатичним рішенням, а справжньою історичною трансформацією країни", — додає Єлісєєв. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Євроінтеграція має бути чесною розмовою із суспільством, а не пропагандою успіху — експерт



Ключовим пріоритетом у відносинах між Україною та ЄС є реальне виконання зобов’язань у межах переговорного кластера “Основи”, оскільки це фундамент усього процесу вступу. Єлісєєв наголосив, що на шляху до ЄС Україні треба відмовитися від політики штучних дат та зосередити увага на якості й темпу реформ.

На сьомому році роботи Верховної Ради дев’ятого скликання 47 мажоритарних округів залишаються без представництва. Більшість із них не мали свого представника від початку скликання, пише Громадська ініціатива «Голка». 
Так, вибори 2019 року не відбулися на 26 округах, тому що частина українських територій окупована росіянами. Та ще 21 округ залишився без представника у парламенті вже під час роботи дев’ятого скликання.
Причому щонайменше четверо депутатів, обраних на мажоритарних кругах, втекли з України. Йдеться про Ярослава Дубневича із групи «За майбутнє», Артема Дмитрука з групи «Відновлення України», Олександра Куницького зі «Слуги народу» та Сергія Шахова з групи «Довіра». 
Голка

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Депутатка «Слуги народу» вирішила скласти мандат. Чим це загрожує монобільшості



Журналістка та інженерка даних «Голки» Оксана Ставнійчук заявила, що такі проблеми із представництвом у ВР виникли тому, що вибори 2019 року відбулися за старою системою. Голосування відбулося за змішаною системою, яка передбачає і партійні списки, і мажоритарні округи.
«За Порошенка була можливість підтримати Виборчий кодекс і змінити правила гри. Тоді склад парламенту обирали б за відкритими списками. Але кожна влада намагається змінити правила під себе саме перед виборами. Тому ризик того, що під час війни Верховна Рада може залишитися недоукомплектованою, не змусив тоді політиків відмовитися від власних інтересів. Зрештою ЄС взяла лише два мандати на округах. На Львівщині перемогли Микола Княжицький і Михайло Бондар. І от результат – під час війни мажоритарна система виявилася найслабшою ланкою для представництва. Ситуація буде лише погіршуватися. Ми вже бачимо, як часом бракує голосів за важливі євроінтеграційні питання. Заступник голови фракції «Слуга народу» Андрій Мотовиловець каже, що парламент «втомився» через діяльність антикорупційних органів. Такі заяви у війну взагалі неприпустимі», — додала Ставнійчук.
За її словами, у фракції «Слуга народу» сьогодні є 226 народних депутатів. Щонайменше стільки ж потрібно голосів, аби ухвалити законопроєкт. Хоча з самого початку роботи ВРУ дев’ятого скликання «слуг народу» було 254.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На фоні зміни уряду «слуга народу» Потураєв заявив про невідкладне складання мандата



«Зараз же, щоб мати хоча б на папері 226 членів фракції — не виключають ані народного втікача Куницького, ані тих, хто потрапляє у гучні корупційні скандали і розгляд справ ще триває. Але бувають випадки, коли проти тих, хто балотувався від «Слуг народу», з’являються вироки в кримінальних справах. Так було з мажоритарником з Чернігівщини Анатолієм Гуньком», — зазначила Ставнійчук.
Крім Гунька після вироків суду мандати втратили мажоритарники Федір Христенко та Андрій Одарченко. Водночас Андрія Деркача та Ігоря Васильковського позбавили громадянства і звинуватили у держзраді. 
Дослідження створене на основі відкритих даних, які були систематизовані у цифровому сервісі в рамках проєкту «Перезарядити країну тобі під силу», який підтримує NЕD. 
Зазначимо, що за час роботи ВРУ поточного скликання 71 народний депутат втратив свої повноваження. Найчастіше депутати складали мандати добровільно. Таких було близько 50. Ще 12 обранців померли. Шість народних депутатів втратили мандат, тому що перестали бути громадянами України. Ще троє парламентарів залишилися без мандату, бо щодо них набули законної сили обвинувальні вироки суду.

Одним із пріоритетів на шляху України до ЄС є інклюзивність: європейська інтеграція не може бути справою лише уряду, одного офісу чи однієї політичної сили — це має бути загальнонаціональна платформа трансформації України, пише надзвичайний та повноважний посол України, голова ГО “Центр нових рішень” Костянтин Єлісєєв у статті “П’ять кроків до ЄС: чому героїзму недостатньо для вступу України до Євросоюзу”. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Ченцов розповів, коли очікує відкриття решти переговорних кластерів щодо вступу України до ЄС



Як зазначає Єлісєєв, до процесу мають бути залучені парламент, влада й опозиція, місцеве самоврядування, бізнес, громадянське суспільство, експерти, університети, молодь.
“Чому це так важливо? Тому що вступ до ЄС змінить правила життя для всіх: підприємців, студентів, фермерів, суддів, чиновників, громад, університетів, лікарень, громадських організацій. Це не абстрактна дипломатія. Це нові стандарти конкуренції, нові вимоги до держави, нові можливості та виклики”, — пояснив він.
Якщо суспільство не розумітиме, що саме змінюється та з якою метою, навіть правильні реформи можуть викликати втому, спротив або недовіру.
Євроінтеграція має стати чесною розмовою із суспільством, а не пропагандою успіху, набором красивих звітів і презентацій.
Це має бути відкрите пояснення: що ми змінюємо, скільки це коштуватиме, хто виграє, хто потребуватиме підтримки і як Україна готується до життя всередині ЄС, додав дипломат.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вступ до ЄС: дипломат назвав ключовий пріоритет для України у відносинах із Євросоюзом до кінця 2026 року



Єлісєєв пояснював, що на шляху до ЄС Україні треба відмовитися від політики штучних дат. Популістські слогани про членство України в ЄС із 1 січня 2027 року з тріском провалилися. Швидкість руху до ЄС залежить передусім від якості й темпу реформ. Важливо працювати над забезпеченням відкриття переговорних кластерів та виконанням відповідних зобов'язань. Вступ до ЄС — це довгий і вимогливий шлях перебудови держави, економіки, суспільства й інституцій.

Одним із пріоритетів на шляху вступу України до ЄС є забезпечення відкриття переговорних кластерів. Наразі відкрито два з шести. Україна має активно працювати з Єврокомісією, Радою ЄС і державами-членами для якнайшвидшого відкриття кластерів внутрішнього ринку, конкурентоспроможності, зеленої трансформації, ресурсів і сільського господарства, пише надзвичайний та повноважний посол України, голова ГО “Центр нових рішень” Костянтин Єлісєєв у статті “П’ять кроків до ЄС: чому героїзму недостатньо для вступу України до Євросоюзу”. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Штраф до 15 млн євро: у ЄС запрацював новий закон про ШІ



Паралельно треба відмовитися від політики штучних дат, наголошує Єлісєєв.
“Популістські слогани про членство України в ЄС із 1 січня 2027 року з тріском провалилися. Європейський Союз оцінює не забаганки і не політичні дедлайни, а виконання Копенгагенських критеріїв”, — пояснив він.
Швидкість руху до ЄС залежить передусім від якості й темпу реформ, а не від гучності заяв чи емоційного тиску на партнерів і не від аргументу, що Україна героїчно воює, хоча цей героїзм справді безпрецедентний, додав дипломат.
Героїзм українців відчинив країні двері до Європи, але крізь ці двері Україну, за словами Єлісєєва, проведуть реформи, інституційна спроможність і довіра.
“Саме тому завдання до кінця 2026 року — не вигадувати нових політичних формул, а виконати вже погоджені критерії, показати реальний прогрес і створити підстави для політичних рішень у ЄС”, — підкреслив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вступ до ЄС: дипломат назвав ключовий пріоритет для України у відносинах із Євросоюзом до кінця 2026 року



15 червня під час міжурядових конференцій у Люксембурзі для України відкрили перший переговорний кластер — “Основи”. Саме він є ключовим і залишатиметься відкритим до укладення остаточної угоди про вступ. “Основи” визначають подальший рух України до ЄС, тому без прогресу в цьому напрямку завершити переговори про вступ не вдасться, навіть якщо в інших п'яти кластерах будуть позитивні результати.
Також посли країн ЄС підтримали відкриття переговорного кластера “Зовнішні відносини”, який охоплює питання спільної політики безпеки й оборони, торгівлі, гуманітарної допомоги, а також співпраці у сфері розвитку.
Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Всеволод Ченцов у виступі на загальній нараді послів у Києві заявляв, що очікує відкриття решти переговорних кластерів уже цієї осені.

За сім років роботи Верховної Ради дев’ятого скликання 71 народний депутат втратив свої повноваження. Громадська ініціатива «Голка» назвала причини, з яких ВР поточного скликання втратила стількох народних обранців.
Найчастіше депутати складали мандати добровільно. Таких було близько 50. Ще 12 обранців померли. Шість народних депутатів втратили мандат, тому що перестали бути громадянами України. Ще троє парламентарів залишилися без мандату, бо щодо них набули законної сили обвинувальні вироки суду.
Журналістка та інженерка даних «Голки» Оксана Ставнійчук зазначила, що більшість із тих народних депутатів, що самі вирішили скласти мандат, переходили на інші ключові державні посади.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На фоні зміни уряду «слуга народу» Потураєв заявив про невідкладне складання мандата



«Представники монобільшості найчастіше залишали Верховну Раду через призначення до Кабміну. Навіть на п’ятому році повномасштабної війни Володимир Зеленський, який по суті формує склад уряду, на жаль, не бачить доцільності у залученні опозиції та експертів до урядування. Так під час останнього скандального урядового перезавантаження у липні парламент залишили народні депутати «Слуга народу» Віталій Безгін та Денис Маслов, які очолили відповідно Мінрегіон та Мін’юст. Найдовше в уряді протримався колишній міністр оборони Михайло Федоров», — зазначила Ставнійчук. 
За її словами, Верховна Рада стикається із серйозним викликом, який полягає у неможливості припинити повноваження проросійських народних депутатів. Зокрема, Ставнійчук звернула увагу, що за останніми роками з парламенту вдалося вигнати лише тих проросійських парламентарів, які втратили громадянство. Мова йде про Віктора Медведчука, Андрія Деркача, Ріната Кузьміна та Андрія Козака.
«Але такі токсичні для нацбезпеки політики, як Юрій Бойко або Нестор Шуфрич і далі залишаються у парламенті. Був шанс у Верховної Ради позбутися депутатів проросійських партій бодай на місцевому рівні, але відповідний урядовий законопроєкт саботували (номер 7476). Зате російські спецслужби не чекають, поки ми напрацюємо такі політики. Цинічне вбивство Андрія Парубія серед білого дня тому доказ. Саме тому ми окремо відстежуємо в інструменті «Перезарядити країну тобі під силу» список поіменних голосувань за чутливі для національної безпеки питання», — зазначила Ставнійчук.
Дослідження створене на основі відкритих даних, які систематизували у цифровому сервісі в рамках проєкту «Перезарядити країну тобі під силу», який підтримує NЕD.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Рада з другої спроби підтримала складання мандата Цабаля



Нагадаємо, за кількістю депутатів парламентська фракція «Слуга народу» досі становить більшість від конституційного складу Верховної Ради і має права коаліції. Однак з травня 2022 року єдиним рішенням, для якого «слугам» вистачило лише своїх голосів, стало призначення Василя Малюка головою СБУ. Це означає, що фракція «Слуга народу» є фактично недієздатною, бо останні чотири роки не здатна власними силами забезпечити результативні голосування без ситуативної підтримки з боку інших депутатських фракцій і депутатських груп. Водночас партії влади ніщо не заважає створити парламентську коаліцію національної єдності, але президент відкидає таку можливість.
Чи може існувати демократія без парламенту як самостійного центру ухвалення рішень? І що відбувається, коли парламент формально є, але фактично втрачає суб’єктність? У статті «Синдром ліквідації. Немає парламенту — немає демократії» юрист, колишній заступник голови ЦВК, експерт ЦППР Андрій Магера пояснює, як політична залежність, відсутність коаліції та обхід процедур змінюють баланс влади, і чому це вже впливає на права громадян.

Серед російських військових поширюються чутки, що нібито Україна планує на території тимчасово окупованого Криму висадити морський десант. Однак колишній речник Генерального штабу Збройних Сил України та військовий експерт Владислав Селезньов у коментарі LІGА.nеt назвав таку інформацію повною маячнею та вказав, що наша країна не має ресурсів для такої спецоперації.
Він вказав, що через це деякі колаборанти та силовики вивозять свої сім'ї із Криму до "впорядкування безпекової ситуації". Водночас Селезньов зазначив, що не йдеться про евакуацію цілих російських підрозділів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сили безпілотних систем атакували понад 10 електропідстанцій в Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях 



Експерт повідомив, що у Криму після атак українських військових спостерігаються тривалі відключення електроенергії. 
"Із пальним ситуація лише минулого тижня почала виправлятися, до того була реальна біда. Були проблеми з вчасним постачанням продуктів", — додав Селезньов.
Засновник БО "Реактивна пошта" та військовий експерт Павло Нарожний вказав, що висадку десанту на півострів Крим навіть не варто обговорювати, оскільки для цього потрібні великі десантні кораблі, що вмістили б сотні бійців. Однак наша країна їх не має. 

Вступ до ЄС — це не лише дипломатія, а довгий і вимогливий шлях перебудови держави, економіки, суспільства й інституцій. І до кінця 2026 року Україна має довести, що здатна перейти від декларацій до виконання.
Першим і ключовим пріоритетом у відносинах між Україною та ЄС на цей період є реальне виконання зобов’язань у межах переговорного кластера “Основи”, оскільки це фундамент усього процесу вступу, пише надзвичайний та повноважний посол України, голова ГО “Центр нових рішень” Костянтин Єлісєєв у статті “П’ять кроків до ЄС: чому героїзму недостатньо для вступу України до Євросоюзу”.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС припинив тимчасовий захист для новоприбулих українців призовного віку



Йдеться про верховенство права, демократію, незалежність судів, боротьбу з корупцією, публічну адміністрацію, фінансовий контроль, публічні закупівлі та статистику. І саме цей кластер відкривається першим та закривається останнім: ЄС перевірятиме Україну не один раз, а протягом усього процесу переговорів.
Питання, за словами Єлісєєва, будуть дуже конкретними. 
“Чи справді працюють демократичні інституції? Чи є незалежний суд? Чи захищено антикорупційні органи? Чи є парламентський контроль? Чи забезпечено свободу слова та політичний плюралізм? Які права має опозиція? Чи немає політично вмотивованого тиску на опонентів і громадянське суспільство?” — зазначає дипломат.
Єлісєєв нагадав про підписання 11 грудня 2025 року декларації Качки-Кос із переліком десяти першочергових кроків у сфері демократії, верховенства права, незалежності правосуддя та боротьби з корупцією. Українське керівництво зобов’язалося виконати ці кроки до кінця 2026 року. Однак на сьогодні, за оцінками експертів, виконано менш як 20% — і перспективи сумнівні. 
“Тому постає просте питання: про який «турборежим» євроінтеграції можна заявляти, якщо навіть десять кроків виконують із шаленим запізненням?”, — додав він.
Важливо усвідомлювати те, що виконання критеріїв членства — це не десять і навіть не сто рішень. Йдеться про тисячі законів, урядових постанов, міністерських рішень, змін у роботі інституцій та щоденну практику їх виконання. 
“ЄС оцінює не лише те, чи ухвалили ми правильний закон. Він оцінює, чи цей закон працює”, — пояснив Єлісєєв.
За словами дипломата, переформатування уряду може стати стимулом для прискорення реальної євроінтеграції, або ж можновладці знову застрягнуть у болоті продукування нових “турбопрограм”, інституцій, посад, планів і конференцій. Такий ризик існує, адже замість прискореного виконання Національної програми адаптації до законодавства ЄС обсягом понад тисячу сторінок, схваленої ще 1 квітня цього року, новому уряду пропонують написати нову програму прискореного вступу. 
“Це радше нагадує євроінтеграційний популізм та імітацію, ніж реальну інтеграцію та впровадження Копенгагенських критеріїв”, — зазначає Єлісєєв.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На першому метрі марафону: як не застрягнути на півдорозі до Євросоюзу



Повноправне членство в ЄС для України — це не просто зовнішньополітична мета, а одна з найнадійніших гарантій незалежності, територіальної цілісності, демократії, безпеки та процвітання. Тому в умовах війни Україна не може дозволити собі втрачати час, можливості та довіру партнерів, наголосив дипломат.

У Києві президент України Володимир Зеленський провів першу зустріч із новим міністром оборони Великої Британії Весом Стрітінгом. Головні теми — посилення захисту України від російських балістичних ракет, розвиток оборонної співпраці та санкційний тиск на військово-промисловий комплекс агресора. Про це глава держави повідомив у своєму Теlеgrаm-каналі.
Британський міністр прибув одразу після чергового російського удару по Україні. Зеленський проінформував його про наслідки атаки та наголосив, що Росія прагне значно наростити виробництво балістики до зими.
«Обговорили, як Велика Британія може допомогти Україні краще захистити міста й громади від таких балістичних загроз – на двосторонньому й на багатосторонньому рівні», – зазначив Зеленський.
"У вересні відбудеться засідання нашої Контактної групи з питань оборони України (засідання "Рамштайну"). Я хочу знову скликати цю групу на початку жовтня, щоб ми могли набрати обертів і забезпечити Україні необхідну підтримку напередодні холодної зими", — сказав Стрітінг, повідомляє "Суспільне".
Окрему увагу сторони приділили можливостям співвиробництва окремих видів озброєння. Україна й Велика Британія мають сильні і перевірені війною оборонні спроможності. Також йшлося про санкції проти російських підприємств, залучених до виробництва балістичних ракет.
Наприкінці Зеленський подякував Сполученому Королівству, королю, уряду та британському народу за незмінну підтримку України.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Велика Британія посилює ППО України: міністр оборони оголосив, скільки коштів виділить країна



Україна та Велика Британія останніми місяцями послідовно розширюють оборонну співпрацю. На початку року держави підписали дорожню карту співпраці на 2026 рік. Документ передбачає спільне виробництво озброєння, розвиток безпілотних технологій і поглиблення взаємодії між оборонно-промисловими комплексами. У лютому стало відомо про запуск першого українського оборонного заводу у Британії. Наприкінці ж липня Зеленський під час переговорів із новим британським прем'єром обговорив подальший розвиток спільного виробництва зброї.Докладніше про те, як зміна влади у Великій Британії може вплинути на підтримку України, читайте у статті доцента інституту міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка Віктора Константинова «Новий прем'єр Британії робить ставку на порятунок економіки країни. Чи вистачить сил для України?».

Система державної комунікації в Україні під час війни потребує докорінних змін, адже нинішній формат інформування суспільства викликам часу більше не відповідає. Публічні залякування потенційними комунальними колапсами, звіти про наради та нереалізовані обіцянки руйнують довіру жителів до чиновників. Про це у соцмережі Fасеbооk написав голова правління Українського кризового медіацентру, надзвичайний і повноважний посол України, який у 2015–2019 роках очолював дипломатичну місію в США, Валерій Чалий.Дипломат наголосив, що чинна форма спілкування посадовців із населенням викликає дедалі більше роздратування серед українців. За його спостереженнями, однотипні щоденні звернення, позбавлені конкретики, втратили ефективність. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ В Україні настав час для нового суспільного договору — Решетилова

Претензії до форми

За словами Чалого, головні проблеми публічної формальної комунікації полягають у наступному:

Пусті однотипні «відосики» вже відверто набридли людям.Сухі звіти про проведені конференції, зустрічі та внутрішні наради дратують суспільство.Обіцянки, що не здійснюються на практиці, систематично підривають довіру.

Зміна суті

Голова правління Українського кризового медіацентру підкреслив, що суттєвих змін потребує сам зміст інформації, яку влада доносить до суспільства. Зокрема, замість публічних зведень про кількість балістичних ракет, що прилетіли, які люди й так чують, необхідні максимальні непублічні зусилля для знищення ракетних спроможностей російського ворога.Чалий також окреслив ключові напрямки, де влада повинна замінити залякування конкретними діями:

Продовольча безпека: Не треба лякати голодом і відсутністю продуктів на зиму. Можуть бути тимчасові проблеми з логістикою.Комунальна інфраструктура: Не треба розповідей про те, що більше трьох днів без каналізації у великому місті не протримаєшся. Суспільству потрібні готові рішення, щоб такого не сталося.Техногенна загроза: Не треба лякати отруйною дією після витоку аміаку. Потрібно оперативно інформувати, як реагувати на небезпечне забруднення повітря та в якому напрямку дме вітер.Організація евакуації: Потрібно не закликати виїхати взимку з Києва. Хто хотів та міг виїхати — вже давно мають таку можливість, включно із закордоном. Влада має розуміти, що люди в більшості своїй просто не мають ресурсів — грошей, авто чи «запасних аеродромів» — для того, щоб виїхати. Разом з тим, можливо, треба бути готовим до часткової евакуації принаймні дітей, хворих, старших людей та інших незахищених верств суспільства.Персональна відповідальність: Не треба перекладати відповідальність на громадян. За все відповідає влада і ті, хто пішов на посади в такі важкі часи.

Час повернутися до реальності

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Туман війни. Як культура замовчування вибиває землю з-під ніг Експосол відзначив, що суспільство готове підтримувати ефективних управлінців: якщо посадовець справляється та дає реальний результат — йому варто щиро побажати успіху.«Даєш лише щоденні наради, порожню інформацію, ще й рясно пересипану відвертою брехнею про "величезні успіхи" — йди геть з посади!», — наголосив дипломат.Чалий підсумував, що країна зростаючої брехні має повернутися до реальності. Створений інформаційними негідниками, фейкометами та безвідповідальними ботами паралельний світ має загнутися або бути зруйнований, адже реальність неодмінно внесе свої корективи.

Двоюрідний брат директора Державного бюро розслідувань Олексія Сухачова Ростислав Сухачов 17 років працював на телеканалах Андрія Деркача, Євгена Мураєва та Віктора Медведчука, діяльність яких в Україні згодом заборонили через їхню проросійську риторику, а їхніх власників засудили за державну зраду або висунули підозру у ній. Про це йдеться у матеріалі «Слідство.Інфо».
Так, у 2004 році нині 44-річний Ростислав Сухачов працював у «Телерадіокомпанії «Ера», яку пов’язують із ексдепутатом Андрієм Деркачем, якого засудили за державну зраду.
Потім до грудня 2018 він працював на телеканалі NеwsОnе, а згодом телеканалі «Наш» Євгена Мураєва, якому оголосили підозру за виправдовування російської агресії.
А перед повномасштабним вторгненням РФ, з 2021 року і щонайменше до січня 2022, Ростислав Сухачов працював ведучим на телеканалі Zіk, пов’язаному з підозрюваним у держзраді Віктором Медведчуком.
Профільне видання  «Детектор медіа» у той період  неодноразово згадувало Ростислава Сухачова у матеріалах про поширення російської пропаганди в українських медіа. Він говорив про шкоду Революції Гідності, обурювався військовій співпраці України з США та навіть заявляв, що коронавірус навмисне поширюють в областях, де виборці підтримують «ОПЗЖ».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Сухачов противиться реформі ДБР, бо сам провалив переатестацію у 2019 році — ЦПК



Журналісти «Слідства.Інфо» зазначають, що відкритих даних про якусь підозру Ростилаву Сухачову через його проросійські висловлювання немає, хоча аналогічні підозри отримали його колеги по телеканалах, як-от Діана Панченко чи Макс Назаров.
На прохання до Служби безпеки України та Національної поліції уточнити цю інформацію журналістам проєкту відповіли, що це дані з обмеженим доступом.
Сам Ростислав Сухачов теж проігнорував запитання журналістів і не відповів ні на повідомлення, ні на дзвінки.
Нагадаємо, на початку липня Печерський районний суд Києва заборонив «Слідству.Інфо» опублікувати матеріал про майно, угоди та інвестиції іншого, рідного, брата директора Державного бюро розслідувань, харківського бізнесмена Олександра Сухачова. Після цього вісім українських медіа, зокрема і ZN.UА,  одночасно оприлюднили розслідування про його 143 об’єкти нерухомості.

Колишні високопосадовці Великої Британії, Франції, Німеччини та Росії зустрілися минулого місяця у Відні. Метою їх зустрічі було дослідження можливих умов для проведення мирних переговорів і завершення війни в Україні, повідомляє Вlооmbеrg.

Дипломатія без коментарів

За даними інформованих джерел, до складу європейської групи увійшли:

Тім Барроу — колишній радник Великої Британії з національної безпеки;Маркус Едерер — колишній статс-секретар МЗС Німеччини;П'єр Вімон — досвідчений французький дипломат.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У Путіна заявили, нібито можуть завершити війну в Україні "до кінця доби". Але поставили умову Ім'я колишнього представника Кремля, який брав участь у зустрічі, джерела розголошувати відмовилися. Сам Барроу не відповів на запит про коментар, а МЗС Франції утрималося від пояснень. У Міністерстві закордонних справ Німеччини заявили, що «не поінформовані про згадані дискусії» та наголосили, що вони «не проводилися від імені або за узгодженням з відомством». Речник британського уряду зазначив, що Лондон «підтримує зусилля із забезпечення справедливого та тривалого миру для України», проте утримався від коментарів щодо дій колишніх посадовців.Зустріч відбулася за ініціативи Центру гуманітарного діалогу (НD) — швейцарського аналітичного центру, що позиціонує себе як «піонер у сфері конфіденційного, неупередженого та незалежного посередництва у конфліктах». Маркус Едерер та П'єр Вімон входять до ради директорів цієї організації. У заяві НD вказано, що центр завжди готовий підтримувати діалогові ініціативи для врегулювання конфліктів, діючи приватно та без офіційного залучення держав.Подібна зустріч відбулася також у липні в столиці Азербайджану. За словами президента Ільхама Алієва, колишні німецькі та російські посадовці збиралися в Баку для обговорення шляхів припинення війни.

Закулісні канали зв'язку

У червні стало відомо, що три найбільші європейські держави групи Е3 (Велика Британія, Франція та Німеччина) співпрацювали з Україною над створенням прямих контактів із Кремлем для припинення війни. Джерела не уточнили, чи була віденська зустріч санкціонована в межах цих планів, однак один співрозмовник зауважив, що Лондон привітав ці зусилля, а інший підтвердив, що Париж знав про консультації.Паралельно з ініціативами Е3, головний радник президента Європейської ради Антоніу Кошти на початку року виходив на зв'язок із Кремлем, намагаючись створити зворотний канал комунікації з Владіміром Путіним. Втім, цей контакт поки не дав жодного результату.

Кремль та союзники

Наразі залишається незрозумілим, чи готовий Путін до реального залучення у переговори з європейськими лідерами, яких він неодноразово звинувачував у сприянні українським ударам по території РФ у відповідь на розв'язану ним війну. На п'ятому році повномасштабного вторгнення Москва вважає своїм головним співрозмовником у досягненні угоди лише США. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Трамп звернувся до Китаю по допомогу у завершенні війни в Україні — ЗМІ Вимоги та поточний стан переговорного процесу:

Претензії РФ: Путін вимагає від України передати решту території Донецької області, яку російські війська не змогли захопити під час боїв з 2014 року. Київ ці вимоги категорично відхиляє.Відмова від контактів: У червні російський диктатор відкинув пропозицію президента України Зеленського провести прямі переговори.Американський трек: Консультації між РФ та Україною за посередництва США не мають прогресу з лютого через фокус адміністрації Трампа на військовій ескалації з Іраном.Візит посланців: Під час зустрічі у Білому домі минулого тижня Трамп і Зеленський обговорили шляхи активізації мирного процесу, проте президент США не дав сигналів про готовність посилити тиск на Москву. Найближчим часом до Києва можуть прибути його спецпосланці Стів Віткофф та Джаред Кушнер.

З огляду на те, що Росія останніми тижнями інтенсифікувала ракетні та дронові удари по українських містах, західні посадовці скептично оцінюють доцільність переговорів з Кремлем на цьому етапі. Вони наголошують, що Путін не демонструє серйозних намірів припинити війну, тому союзники мають зосередитися на постачанні Україні необхідного озброєння та посиленні економічного й дипломатичного тиску на РФ.Раніше державний секретар США Марко Рубіо заявив, що протягом найближчих тижнів Вашингтон спробує відновити мирні переговори між Україною та Росією. Перед цим Рубіо зустрівся з главою МЗС РФ Сєргєєм Лавровим на полях саміту міністрів закордонних справ Асоціації держав Південно-Східної Азії у Манілі. Однією з тем їхньої розмови стала необхідність завершення війни в Україні. Після цього Рубіо заявив, що запропонований росіянами торік в Анкориджі підхід провалився, оскільки був неприйнятним для України.