Дзеркало Тижня

Директор ЦРУ Джон Реткліфф під час своєї таємної поїздки до Москви на початку цього тижня запропонував провести тристоронню зустріч президента США Дональда Трампа, російського диктатора Владіміра Путіна та президента України Володимира Зеленського у спробі покласти край війні. Про це Ахіоs повідомили два джерела, поінформовані про перебіг переговорів.
Це перший випадок, коли Реткліфф особисто долучився до дипломатичних зусиль, спрямованих на досягнення прориву у перемовинах між Росією та Україною.
За словами джерел, однією з цілей візиту Реткліффа було з'ясувати, чи можуть керівники російських спецслужб — директор Служби зовнішньої розвідки Сэргєй Наришкін та директор ФСБ Алєксандр Бортніков — допомогти переконати Путіна рухатися до відновлення переговорів з Україною за посередництва США.
У п'ятницю американські посадовці поінформували Зеленського про переговори Реткліффа в Москві та пропозицію провести тристоронній саміт.
Адміністрація Трампа висувала цю ідею й раніше. Зеленський її підтримував, однак Путін відкидав.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Я готовий зустрітися з Путіним, потрібно припинити війну – Зеленський



Тhе Nеw Yоrk Тіmеs раніше повідомляла, що Реткліфф представив Бортнікову «похмуру оцінку» ситуації у війні та закликав Росію укласти угоду до того, як її становище погіршиться.


Джерела Ахіоs стверджують, що за підсумками зустрічі Реткліфф дійшов висновку, що Бортніков є конструктивним гравцем, який може допомогти відновити дипломатичні зусилля.





Водночас українські посадовці вкрай скептично оцінюють наміри Путіна і заявляють, що мають розвіддані, які свідчать про підготовку російського диктатора до серйозної ескалації війни.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росія вважає дипломатію вичерпаною та готує посилення ударів по Україні — Вlооmbеrg



Заступник керівника офісу президента України Павло Паліса у п'ятницю повідомив журналістам, що Путін наказав своїм військовим підготувати кілька оперативних сценаріїв наступу на півночі України, серед ключових напрямків якого визначені Київ і Чернігів.
Посланці Білого дому Стів Віткофф і Джаред Кушнер протягом останніх кількох місяців окремо проводили переговори з російськими та українськими представниками. Однак суттєвого прогресу досягти не вдалося.
Керівник офісу президента України Кирило Буданов у четвер заявив українським ЗМІ, що переговори з Росією за посередництва США можуть відновитися у вересні.

Посла України в Туреччині Нарімана Джеляла викликали до Міністерства закордонних справ країни після атак на два судна, які експлуатують турецькі компанії, поблизу російського узбережжя Чорного моря.
Про це 29 серпня повідомило турецьке державне агентство Аnаdоlu з посиланням на джерела в МЗС Туреччини.
За їхніми даними, під час зустрічі українському послу передали позицію Анкари щодо інцидентів, які сталися 26 і 27 серпня. Йдеться про атаки на судна Lіdеr Воrdо Маvі та Lіdеr Косаtере, які перебувають в експлуатації турецьких компаній.
«Під час зустрічі було передано реакцію Туреччини на атаки, а також зроблено необхідні попередження щодо необхідності забезпечення безпеки життя, майна, судноплавства та навколишнього середовища в Чорному морі», — повідомляє агентство.
26 серпня Lіdеr Воrdо Маvі зазнало атаки в Чорному морі поблизу російського Туапсе. Судно під прапором Камеруну прямувало до російського порту та, за даними турецьких ЗМІ, перевозило свіжі продукти.
Повідомлялося, що судно атакували три безпілотники, після чого на борту виникла пожежа. П'ятеро членів екіпажу постраждали.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





П’ять зерновозів атакували біля російських портів у Чорному морі — Вlооmbеrg



Наступного дня, 27 серпня, атаки зазнало Lіdеr Косаtере, яке направили для буксирування пошкодженого Lіdеr Воrdо Маvі.
Кілька тижнів тому Анкара закликала Україну та Росію створити механізм для запровадження мораторію на удари по торговельних суднах.
Аргументи звучать переконливо: безпека моряків, свобода судноплавства, захист міжнародної торгівлі. Але за «миротворчістю» можуть ховатися цілком прагматичні інтереси — від зерна та нафти до посилення власного впливу. Про те, що стоїть за ініціативою Анкари, у статті «Туреччина хоче зупинити війну в Чорному морі — чи заробити на ній ще більше?» пише президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

В Україну у суботу, 29 серпня, прибув новий посол Японії Осумі Йо. У посольстві додали, що нині розпочнеться новий етап українсько-японських відносин.
«Попереду – новий етап у розвитку міцних дружніх відносин між Японією та Україною», – йдеться у повідомленні дипломатичного представництва.

Раді повідомити, що 29 серпня до Києва прибув новопризначений Посол Японії в Україні пан Осумі Йо. Попереду — новий етап у розвитку міцних дружніх відносин між 🇯🇵 та 🇺🇦! ріс.twіttеr.соm/МLХІmЕQ90D
— Посольство Японії в Україні (@JРЕmbUА) Аugust 29, 2026




ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Японія може посилити санкції проти РФ через візит Путіна на острів Ітуруп — ЗМІ



Зауважимо, на початку серпня уряд Японії ухвалив рішення перевести свого посла в Україні Масаші Накаґоме на посаду посла в Канаді. Нинішній посол Йо Осумі раніше працював генеральним консулом у Сан-Франциско.
З початком повномасштабного вторгненя РФ Японія стала одним із ключових ключових політичних, фінансових та гуманітарних союзників України. Для Токіо результат війни РФ проти України має безпосереднє значення для міжнародного порядку та безпеки в Азійсько-Тихоокеанському регіоні. На сьогодні загальний обсяг японської допомоги Україні вже перевищив $12 млрд.
 

Російські війська атакували дроном-камікадзе склад у селі Мила під Києвом. Унаслідок влучання відбулася детонація. У цьому населеному пункті значно зруйновано приватні будинки та пансіонат для людей з інвалідністю та похилого віку. 27 людей загинули, серед них — голова Дмитрівської громади Тарас Дідич, який приїхав рятувати людей, зазначив президент України Володимир Зеленський. 

За його словами, понад 370 людей евакуювали з цього населеного пункту. Нині понад 300 рятувальників гасять пожежу та ліквідовують наслідки "прильоту". Він додав, що працівники Служби безпеки України та Національної поліції розпочали досудове розслідування щодо службової недбалості. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росіяни знищили склад UNІСЕF із гуманітарною допомогою на Київщині



"Обов’язково ті, хто допустив це, мають понести відповідальність за свої рішення... Є норми: боєприпасів поруч із будинками, іншою житловою забудовою бути не може. Обов’язково будуть відповідні висновки", — вказав Зеленський. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Після атаки РФ під Києвом загинули люди: чиновників перевірять на недбалість, через детонацію евакуювали 200 жителів



Унаслідок удару РФ по Вишневому у Бучанському районі 6 липня постраждало 13 гектарів території. Через вторинну детонацію боєприпасів загинули дев'ятеро людей, пошкоджено 280 будинків.

Президент Володимир Зеленський заявив про контакти з американською стороною, в тому числі і щодо зустрічей вископосадовців США у Москві.
«Ми сьогодні отримали інформацію від Американської сторони по зустрічах у Москві, які відбулися цими днями. Там був ряд зустрічей. Я дякую за інформацію, за необхідну тональність розмови з Росією. Ми цінуємо узгодженість кроків і те, що Америка просуває цілком реалістичне бачення, що треба робити і що треба зробити», — зазначив Зеленський у вечірньому зверненні.
За його словами, Росії треба створити такі умови, щоб вона захотіла завершити війну.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Зараз це нереалістично»: Буданов заявив, що війна не закінчиться цієї зими



Водночас, Зеленський розповів про засідання Ставки, на якому узгодили кроки щодо захисту від російських ударів по Україні.
«Основне – наш захист від реактивних «шахедів» і щоб зробити наші дипстрайки проти Росії ще більш частими. Завдання – тисяча дронів для далекобійних санкцій на день проти Росії. Зараз у середньому 300 плюс наших далекобійних санкцій, має бути більше. Цілком конкретна мета є, і виконаємо це завдання», — додав Зеленський.
Він доручив пришвидшити виготовлення перехоплювачів проти реактивних «шахедів», які руйнують в Україні склади. Зеленький пояснив, що якщо Росія не хоче говорити нормально про закінчення війни, то українські дипстрайки мають дати відчути Росії більше відповідальності за вибір продовжувати війну.
«Мир уже давно міг бути, але єдиний, кого мир не цікавить, править у Москві. Вже в них стало менше бензину, менше стало експорту, менше логістики. Росія вперше в історії імпортує бензин, витрачає кошти бюджету фактично на підтримку нафтових компаній. І буде таких втрат ще більше в них, якщо Росія не хоче говорити нормально про закінчення цієї війни. Були також доповіді наших військових по Новоросійську: вже досягається наш результат, що жодне судно в їхній Новоросійськ не заходить і з порту не виходить. І кожна така доба без руху в Новоросійську – це внесок у зниження російського потенціалу війни», — заявив Зеленський.
Раніше повідомлялося про те, що директор Центрального розвідувального управління США Джон Реткліфф здійснив візит до столиці РФ для проведення переговорів із російською стороною.

У Національному банку України розповіли, що в рамках антикорупційної операції "Форрест Гамп" перевірки розпочалися не лише у державному "Сенс Банку" — після 24 серпня вони стартували й в інших банках. У повідомленні НБУ сказано, що установи перевіряють на дотримання вимог законодавства з фінансового моніторингу під час роботи з клієнтами, які вносили заставку до Вищого антикорупційного суду.
Більше подробиць там не повідомили. 
Тим часом "Сенс Банк" змінив склад наглядової ради за кілька днів після того, як стало відомо, що її колишній очільник Микола Гладишенко та голова правління банку Олег Ступак фігурують в операції "Форрест Гамп". Тож 22 серпня Гладишенко припинив свою роботу там, а 24 серпня до її складу ввели нового незалежного члена Петера Новака. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У справі «Мідас» вже внесли застави, яких вистачило б на 25 тисяч ударних FРV-дронів. Фігуранти «Форрест Гамп» — на черзі



Нагадаємо, НАБУ та САП оголосили низку підозр в рамках антикорупційного розслідування "Форрест Гамп". Слідство встановило, що члени злочинної організації, серед яких ексдепутат та забудовник Максим Микитась, депутат від колишньої ОПЗЖ Вадим Столар та ексзаступниця голови ОП Ірина Мудра, забезпечили легалізацію 150 млн гривень, одержаних злочинним шляхом, які згодом використали для сплати застави за одного з фігурантів справи "Мідас". Попередньо, йдеться про ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Також до оборудки були залучені підконтрольні компанії та менеджмент державного "Сенс Банку".
Також слідство вважає, що підозрювані "Форрест Гампу" також незаконно захоплювали дорогі об'єкти нерухомості у Києві шляхом підробки документів, зокрема судових рішень та права власності. Вартість активів підприємств, якими вони заволоділи восени 2025-го, становить понад 248 млн гривень. 

Президент Білорусі Аляксандр Лукашенка вирушив до Росії з робочим візитом, де проведе переговори з президентом РФ Владіміром Путіним. Сторони обговорять розвиток двосторонніх відносин, а також регіональні та міжнародні питання. Зокрема, йтиметься про безпеку, повідомляє NЕХТА.
Лукашенка також зустрінеться з головою уряду Росії Міхаїлом Мішустіним. Вони обговорять розвиток торговельно-економічних та інвестиційних зв’язків між двома країнами, а також спільні коопераційні проєкти.
Попередній візит Лукашенки до Росії відбувся наприкінці червня, неформальна зустріч тривала два дні.
Як пізніше розповів речник російського президента Дмітрій Пєсков, лідери говорили про регіональну безпеку а також порушили тему України.
Про підготовку до нового візиту Лукашенки в Кремлі повідомили ще 26 серпня. «Да. Ведет», сказав Пєсков, відповідаючи на запитання про підготовку до зустрічі.
Сам Лукашенка 25 серпня, під час зустрічі з першим віцепрем'єром РФ Денисом Мантуровим, заявив, що найближчим часом планує зустрітися з Путіним і Мішустіним.
«З прем'єр-міністром Росії ми зустрінемось найближчим часом. І з президентом Росії також зустрінемось й обговоримо ті питання, з якими ми не зможемо погодитись».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Лукашенка заявив про таємну зустріч із представниками Зеленського



Остання зустріч Лукашенки з Путіним відбулася 26 червня на Валдаї. Переговори тривали два дні та проходили на тлі напруження між Мінськом і Москвою через контакти Лукашенки з Україною.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Українці битимуться навіть голіруч, якщо не матимуть прийнятних умов миру ‒ директор ЦРУ



Нова зустріч Лукашенки з Путіним відбудеться на тлі незвичайного візиту директора ЦРУ до Москви. Джон Реткліфф прибув до російської столиці 25 серпня для переговорів із російською стороною, а їхній зміст спочатку не розголошували. Наступного дня Пєсков заявив, що йшлося про контакти американських і російських спецслужб.

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн планує відвідати Гренландію 6 та 7 вересня разом із прем’єр-міністеркою Данії Метте Фредеріксен та лідером Фарерських островів Бейніром Йоханнесеном, повідомляє Еurасtіv.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вusіnеss Іnsіdеr розповів, як Росія перетворила Арктику на військовий форпост



Очікується, що фон дер Ляєн та Фредеріксен зустрінуться з місцевими посадовцями, зокрема з прем’єром Гренландії Єнсом-Фредеріком Нільсеном.
Очільниця Єврокомісії планувала відвідати Гренландію в березні, але поїздку відклали після того, як Фредеріксен оголосила дострокові вибори. Згодом планування ще більше затягнулося через тривалі переговори щодо формування коаліції в Копенгагені.
Єврокомісія запропонувала понад удвічі збільшити фінансування ЄС для Гренландії до 530 млн євро протягом семи років, починаючи з 2028 року. Крім того, як свідчить лист ЄК до комітету з питань розвитку Європарламенту, Єврокомісія натякнула на інвестиційний пакет для Нуука на суму понад 150 млн євро.
Після неодноразових погроз президента США Дональда Трампа взяти під контроль Гренландію, яка є автономною територією Данії, арктичний острів став епіцентром трансатлантичної напруженості. Росія також придивляється до регіону.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Крижаний Шовковий шлях": Китай виривається вперед у боротьбі за Арктику — FТ



Арктика загалом стає центром глобальних перегонів через величезні запаси нафти та газу, що за обсягами перевищують поклади в Саудівській Аравії. Росія контролює понад 53% арктичного узбережжя. Для реалізації своїх арктичних амбіцій РФ активно відновлює покинуті радянські військові бази, розгортає нові радарні системи та нарощує підводний флот. 
Як писав Петро Катеринич у статті “Тут заборонено вмирати, а сонце не сходить місяцями: як живуть у місті, де білих ведмедів більше, ніж людей”, попри значну військову присутність у регіоні, РФ поступово втрачає домінування у високих широтах через виснаження військ у війні проти України. Також баланс сил змінив вступ Фінляндії та Швеції до НАТО, залишивши Росію в опозиції до решти арктичних держав. Водночас Rеutеrs повідомляло, що НАТО стикається з фінансовими та політичними викликами в питанні посилення позицій в Арктиці.

Керівник офісу президента України Кирило Буданов прокоментував можливість мобілізації жінок в Україні під час воєнного стану. 
"Абсолютно немає такої необхідності. Як можна мобілізувати жінок, коли не мобілізовані всі чоловіки. Це досить дивно" ,— відповів Буданов журналістці "Новини․LІVЕ".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У ЦПД спростували чергові маніпуляції ворога про підготовку до «мобілізації жінок в Україні»



Заступник командира Третього армійського корпусу Максим Жорін нещодавно заявив, що в Україні є достатньо чоловіків, які підлягають мобілізації, тому підстав для призову жінок на військову службу немає.
Керівник Центру протидії дезінформації при Раді національної безпеки й оборони Андрій Коваленко спростував інформацію, що в Україні планують мобілізувати жінок. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Помилка, якої не існує: як українки раптом опинилися «в розшуку» через військовий облік



Народний депутат від "Слуги народу" Олександр Федієнко вказав, що реформу мобілізації в Україні треба починати з обліку близько двох мільйонів чоловіків. 

Берлін може долучитися до фінансування британських сил ядерного стримування в межах планів зі зменшення залежності Європи від США у сфері оборони. Як стало відомо Тhе Теlеgrарh, Німеччина вже веде відповідні переговори.Німецький уряд розглядає можливість фінансової підтримки програми Тrіdеnt, одночасно просуваючи ідею посилення європейської «ядерної парасольки».За словами одного з поінформованих співрозмовників видання, Німеччина прагне глибше інтегруватися в уже наявні британську та французьку системи ядерного стримування, а не створювати власну ядерну зброю. Однією з причин залишається історична відповідальність Німеччини за Другу світову війну.«Ми надзвичайно зацікавлені в тому, щоб наявні ядерні держави Європи розширювали свої можливості», — заявило джерело.Переговори між Парижем, Берліном і Лондоном активізувалися протягом останніх місяців на тлі побоювань, що адміністрація Дональда Трампа може скоротити або вивести американські сили з Європи.«Політики щоранку прокидаються і запитують себе: що, в біса, американці зроблять завтра?», — сказав німецький дипломат.

Європа готується до загрози з боку Росії

Європейські країни намагаються швидко зміцнити оборону на тлі загрози з боку Росії.Минулого тижня Москва направила поблизу німецького острова в Балтійському морі військовий корабель, озброєний крилатими та гіперзвуковими ракетами.Тhе Теlеgrарh також раніше повідомляв, що російський диктатор Володимир Путін створив секретні бази, з яких потужні безпілотники можуть запускатися вглиб території НАТО.Занепокоєння щодо безпеки Європи посилилося й після неанонсованого візиту директора ЦРУ Джона Реткліффа до Москви цього тижня для переговорів із представниками російської військової розвідки.Візит відбувся на тлі даних американської розвідки про те, що Росія найближчим часом може спробувати атакувати одного із союзників НАТО, щоб перевірити рішучість Альянсу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Росія вже оголосила нам війну, тільки без танків» — польський міністр Саме в межах прагнення зменшити залежність Європи від США уряд канцлера Фрідріха Мерца дедалі більше уваги приділяє ядерному стримуванню.«Обговорюється, як наявні ядерні можливості, такі як Тrіdеnt, можуть відігравати більшу роль в обороні Європи та як поглибити співпрацю між європейськими країнами», — повідомило інше джерело у сфері безпеки.

Німецькі Раtrіоt можуть захищати базу британських атомних субмарин

Німецькі військові стратеги також розглядають можливість надання звичайних сил для підтримки британської системи ядерного стримування.Одним із варіантів є розміщення німецьких батарей ППО Раtrіоt у ключових районах Великої Британії. Зокрема, вони могли б захищати військово-морську базу Фаслейн у Шотландії, де базуються британські атомні підводні човни з ракетами Тrіdеnt.Британія вже виділяє свій арсенал приблизно із 200 ядерних боєголовок для оборони НАТО.Водночас, хоча Лондон самостійно ухвалює рішення щодо застосування ядерної зброї, виробляти, обслуговувати та модернізувати її без співпраці зі США Велика Британія не може. Ракети Тrіdеnt виробляють у США та обслуговують на базі підводних човнів Кінгс-Бей у штаті Джорджія.Нова британська ядерна боєголовка Аstrаеа також розробляється паралельно з американською програмою W93 у межах масштабної модернізації британських сил ядерного стримування вартістю £63 млрд.Саме ця залежність від Вашингтона викликає занепокоєння в Берліні. Одним зі способів її зменшення там вважають фінансову участь Німеччини в британській ядерній програмі. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Партнерство з США здатне становити небезпеку для союзників — FТ

Німеччина може допомогти з новими підводними човнами

Велика Британія зараз будує чотири стратегічні атомні субмарини класу Drеаdnоught, які мають стати основою її постійного морського ядерного стримування.Крім того, разом з Австралією та США в межах партнерства АUКUS британці працюють над новим поколінням ударних атомних підводних човнів.Німецькі посадовці вважають, що країна потенційно могла б допомогти Британії у створенні наступного покоління підводних човнів, ракет або збагаченні урану для майбутніх ядерних боєголовок.Німецький виробник уже має досвід будівництва підводних човнів для секретної ізраїльської системи ядерного стримування.Лондон і Берлін також уже співпрацюють над створенням нових гіперзвукових малопомітних ракет у межах Кенсінгтонського договору — першої двосторонньої оборонної угоди між країнами після Другої світової війни. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «План Б» усередині НАТО: навіщо Європа будує власний оборонний каркас Водночас джерело в британському оборонному секторі поставило під сумнів, чи має німецька промисловість достатньо досвіду для будівництва та обслуговування британського атомного підводного флоту.Натомість німецька допомога в захисті таких баз, як Фаслейн, виглядає значно реалістичнішою.«Можливість зробити внесок в оборону Фаслейна є більш переконливою, ймовірною та доречною», — зазначив співрозмовник.

Берлін паралельно домовляється з Францією

Схожі переговори Німеччина веде і з Францією. Країни вже проводили спільні навчання, під час яких моделювали можливе використання ядерної зброї для захисту Європи.Також планується, що восени німецькі військові вперше візьмуть участь у ключових французьких ядерних навчаннях Роkеr.На відміну від Великої Британії, Франція не бере участі у механізмі спільного використання ядерної зброї НАТО і традиційно розглядає свій арсенал насамперед як засіб захисту власної території.Однак президент Емманюель Макрон пообіцяв «відкрити стратегічну дискусію» із союзниками, які зацікавлені у французькій ядерній парасольці. Чому Європа не може покладатися лише на французьку "ядерну парасольку" ‒ FТ Французький ядерний арсенал при цьому повністю незалежний від США і включає як ракети морського базування, так і ядерну зброю повітряного базування. Саме ця незалежність робить французький варіант особливо привабливим для європейських країн, які прагнуть менше залежати від Вашингтона.Проте Макрон залишить посаду наступного року, що створює невизначеність щодо майбутнього цієї стратегії.Претенденти на президентську посаду — Марін Ле Пен та Жан-Люк Меланшон — критично ставляться до ЄС і НАТО. У Берліні побоюються, що за президентства будь-кого з них Франція може повернутися до традиційної доктрини, за якою її ядерна зброя призначена передусім для захисту самої Франції.Саме цей ризик, за словами джерела, є ще однією причиною, чому Берлін особливо зацікавлений у співпраці з Великою Британією. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Наступний президент Франції може пробити «величезну діру» в НАТО — Роlіtісо

Європейці почали говорити про власну ядерну зброю

Ще одна мета Берліна — не допустити нової хвилі поширення ядерної зброї в Європі.Повномасштабне вторгнення Росії в Україну та прагнення Трампа скоротити американську військову присутність у Європі поставили під сумнів надійність нинішньої архітектури безпеки.На цьому тлі у Польщі та країнах Північної Європи почали обговорювати можливість створення власної ядерної зброї.У Берліні вважають, що посилення британського та французького ядерних потенціалів і поширення їхнього стримувального ефекту на союзників може знизити бажання інших європейських держав створювати власні атомні арсенали.Водночас питання ядерної зброї залишається надзвичайно чутливим для самої Німеччини.«Це Німеччина, тому, звичайно, ядерна тема буде дуже делікатною, і багато хто намагався уникати її настільки, наскільки це можливо», — сказало джерело у сфері безпеки.Однак невизначеність щодо майбутньої політики США поступово змінює навіть цю дискусію.«Раніше розмови припиняли аргументом, що, коли дійде до справи, американці допоможуть нам своїми ядерними силами. Але тепер усе зовсім інакше», — зазначив співрозмовник.

Україна досі не отримала від Польщі дозволу на пошуково-ексгумаційні роботи в селах Ласків і Сагринь Люблінського воєводства. У цих місцях польські підпільні збройні формування вбивали українців.
Заявку на проведення робіт у Ласкові Київ подав ще торік. Офіційної відповіді досі немає, повідомляє Rzесzроsроlіtа.
Керівник комунального підприємства Львівської обласної ради «Доля» Святослав Шеремета розповів, що питання дозволів на роботи в Ласкові й Сагрині залишається невирішеним уже кілька місяців. Саме це підприємство має проводити пошукові та ексгумаційні роботи в Польщі.
За його словами, польська сторона щоразу висуває нові вимоги.
«Працівники Центру «Доля» нещодавно очистили це місце від чагарників, кущів і дикорослих дерев. На практиці підготували його до пошукових робіт. На дозвіл чекаємо вже понад рік. Україна запланувала початок робіт на вересень–жовтень. Бюрократична процедура в Польщі надзвичайно складна», – зазначив Шеремета.
Він додав, що польський Інститут національної пам'яті добре знає процедуру отримання таких дозволів в Україні. Однак Польща досі не передала українській стороні повного й однозначного переліку необхідних дій.
«Коли ми подаємо заявку на дозвіл, щоразу з'являються нові бюрократичні вимоги, які треба виконати. Це відбувається вже після подання Україною заявки. Тоді висувають нові вимоги, і справа затягується ще на кілька місяців. Складається враження, що маємо справу або з украй забюрократизованою роботою чиновників, або з політикою», – підсумував Шеремета.
У липні посол України в Польщі Василь Боднар повідомляв, що Україна подала до ІНП заявки на пошукові та ексгумаційні роботи. Він також запевнив, що рішення щодо цих заявок не впливатимуть на дозволи для польських фахівців, які проводять роботи в Україні.
«Цього року хочемо провести роботи в Ласкові й очікуємо дозволів від консерватора пам'яток. Сподіваюся, що вже цього місяця такі дозволи отримаємо, і в серпні група з України приїде та проводитиме пошукові роботи», – говорив дипломат.
За його словами, у Сагрині імена українців, які загинули під час злочину, відомі.
«Ми подали до ІНП конкретні місця, де хотіли б спочатку провести пошуки, а пізніше ексгумації. У Сагрині є пам'ятник, де вказані імена жертв, але поруч у Ласкові роботи не проводилися, і ми хочемо там почати пошуки».

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Спільна місія України та Польщі: стартують пошуки поховань у селі Угли



Речник польського ІНП Рафал Кощянський у заяві для агентства РАР зазначив, що інститут допомагає українській стороні з процедурою. Зокрема, фахівці ІНП допомагають правильно підготувати та подати заявки. Проте сам інститут видає дозволи лише на пошукові та ексгумаційні роботи щодо військових поховань.
«У випадку населених пунктів Сагринь і Ласків, які часто згадує українська сторона, ідеться не про військові поховання. Тому рішення про видачу дозволів належать компетентним органам державної адміністрації, зокрема воєводському консерватору пам'яток та власникам нерухомості, на якій заплановані ці роботи», – написав Кощянський.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Польща хоче проводити розкопки ще у двох областях в Україні



Він також зазначив, що торік ІНП повідомив українську сторону про формальні недоліки у заявках щодо Сагриня та Перемишля. Їх потрібно усунути. Щодо Ласкова інститут допоміг українській стороні виконати вимоги, передбачені польськими адміністративними процедурами.
Тим часом в Україні тривають роботи з ексгумації польських загиблих. Розпочалася ексгумація на колишньому цвинтарі на Голоску у Львові. Там поховані військовослужбовці Війська Польського, які загинули під час оборони Львова у вересні 1939 року.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Мінкульт визначив, коли розпочнеться новий етап українсько-польських пошукових робіт на Волині



Раніше подібні ексгумації та перепоховання вже відбулися у колишньому селі Пужники на Тернопільщині. Пошукові роботи в Углах на Волині завершилися у березні, масових поховань там не виявили. У Гуті Пеняцькій на Львівщині в червні знайшли братську могилу, але її ексгумацію відклали.
Також у липні завершили ексгумацію в колишніх селах Острівки та Воля Островецька на Волині. Там знайшли останки 54 людей. Їх планують перепоховати на кладовищі колишнього села Острівки.

Колишній спецпредставник США з питань України Кіт Келлог зазначив, що російський диктатор Владімір Путін сподівався, що американський президент Дональд Трамп підтримає його вимогу до Києва про виведення українських підрозділів з Донбасу, проте під час саміту на Алясці стало зрозуміло, що той не буде тиснути на президента Володимира Зеленського в цьому питанні. Під час інтервʼю журналістці Наталі Мосейчук він процитував позицію глави Білого дому: "Якщо вам потрібна ця земля — воюйте за неї".
Келлог вважає, що Трамп випробував всі дипломатичні зусилля для завершення війни. Тим часом РФ продовжує зазнавати астрономічних втрат на фронті — від 1,2 до 1,5 млн вбитими й пораненими.
"Росія без України перетворилася з глобальної сили на регіональну, — заявив Келлог. — А з тими втратами, яких вона зазнала, вона вже і до регіональної ледве тягне. Взяти хоча б відносини з Китаєм. Вони там молодший партнер, а не старший. Вони там навіть не рівноправні". 
США це усвідомлюють, проте наявність у РФ ядерної зброї змушує ставитися до неї зовсім інакше, підсумував Келлог. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Зеленський сформулював три ідеї для переговорів із Росією щодо завершення війни



Раніше у Тhе Теlеgrарh писали, що Трампу потрібно припинити намагання вести переговори, а натомість подумати про надання Україні допомоги, яка дозволить перемогти, особливо зважаючи на те, що війна стає жорстокішою. У матеріалі сказано, що глава Білого дому не зміг зрозуміти, коли стверджував, що зможе закінчити вторгнення за 24 години, що українці не погодяться з ідеєю "земля в обмін на мир", яка є раціональною у його світі — світі бізнесу. 

Верховна Рада навіть у нинішньому стані продовжує працювати. Попри проблеми монобільшості, дефіцит голосів, кадрове виснаження та якість законодавчого процесу, парламент ухвалює закони, необхідні країні, що воює. Але тут і виникає головний парадокс — і водночас пастка для держави.Схоже, чи не єдиним механізмом, який сьогодні підтримує працездатність парламенту, стало тотальне політичне домінування президента. Банкова формує порядок денний, визначає кадрові рішення, збирає голоси й утримує монобільшість. І що сильніше президентський центр змушує цю конструкцію працювати, то більше сам парламент втрачає здатність виконувати свою конституційну функцію — бути самостійним суб’єктом політики й державного управління.Адептам такої моделі може здаватися, що під час великої війни це і є оптимальним рішенням: один центр ухвалення рішень, мінімум політичної конкуренції, максимум керованості. Але проблема в тому, що сьогодні сама ця модель управління опинилась у глибокій кризі. Посилення президентського політичного центру атрофує інші державні інституції, які вже давно не працюють так, як це закладено їхньою природою (читайте — Конституцією). Кабмін перебудовується під потреби цього центру, а парламент переважно оформлює вже ухвалені рішення. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Тіньова коаліція в дії: хто допомагає владі успішно голосувати за важливі для неї питання І головне — концентрація влади не забезпечила тієї якості управління, якою її можна було б виправдовувати під час війни. Нові справи НАБУ і САП, що стали резонансними останніми днями й у яких фігурують люди з оточення президента, зокрема кейс заступниці голови ОП Ірини Мудрої, вкотре показують: якість системи держуправління не змінилась, а корупція залишається однією з ключових проблем. (Ідеться про операцію НАБУ і САП «Форрест Гамп», у межах якої антикорупційні органи викрили схему легалізації 150 млн грн готівки для внесення застави за Германа Галущенка. За даними слідства, для цього використовували рахунки підконтрольних компаній та державний банк.)І саме зараз роль Верховної Ради могла б стати принципово іншою.Коли країна дедалі гостріше сперечається вже не просто про якість влади, а про те, як виходити з політичної та управлінської кризи під час війни, саме парламент міг би стати місцем, де цей кризовий стан принаймні визнають і почнуть шукати вихід із нього. Включно з відповіддю на питання, що для держави сьогодні небезпечніше — зберігати нинішню систему управління чи йти на вибори з усіма їхніми безпековими, політичними, юридичними та історичними ризиками.Але парламент кризи не артикулює. Не пропонує ані альтернативної конструкції уряду, ані власного сценарію перерозподілу влади й відповідальності, ані, зрештою, відповіді на питання, як держава має виходити з цієї кризи. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Виборці можуть відслідкувати найрентиговіші голосування депутатів за шість років Як Верховна Рада дійшла до стану, коли залежність від президента стала чи не єдиним механізмом, що підтримує її працездатність? Що ця залежність зробила із самим парламентом — його здатністю самостійно ухвалювати й навіть оцінювати рішення? І чи залишилися в Ради сили та інструменти, щоб у критичний для країни момент знову стати суб’єктом?

Як парламент опинився в залежності від президента

Іще на початку президентської каденції Володимира Зеленського для нього сформувалися, так би мовити, ідеальні умови. Після парламентських виборів 2019 року в Україні вперше в історії утворилася пропрезидентська монобільшість. Партія «Слуга народу» самостійно виборола 254 мандати (за необхідного мінімуму в 226 голосів для формування коаліції), що дало змогу отримати право на однопартійне формування уряду.Але варто визнати: сама монобільшість від самого початку була вразливою конструкцією. На хвилі перемоги Зеленського до Ради зайшли сотні депутатів із зовсім різних сфер — без досвіду державного управління, публічної політики чи парламентаризму як такого. І саме звідси, схоже, тягнуться корені сьогоднішньої залежності: без президентської руки в залі — уособленої, зокрема, головою фракції «Слуга народу» Давидом Арахамією — парламент не відтворює нічого альтернативного. Ця початкова безхребетність і непрофесіоналізм людей, які прийшли до влади на емоційній хвилі, а не з власною політичною позицією, багато в чому й визначили подальшу траєкторію Ради.Ще більше реального впливу президентському центру додала війна. В умовах воєнного стану роль президента у сфері безпеки та оборони закономірно зросла. Але разом із нею посилився і політичний вплив Банкової на інші державні інституції, зокрема на парламент.На додачу до цього президент має неабиякий вплив на депутатів «зеленої» монобільшості (щоправда, давно з підпорами інших фракцій і груп), багато з яких досі відчувають певний борг перед гарантом за власний прихід у політику. В умовах війни такий вплив залишається чи не єдиним реанімаційним механізмом, який щоразу вдихає життя у знекровлене тіло парламенту та допомагає йому залишатися на плаву. Це вкрай важливий (якщо не ключовий) момент за обставин, коли перевибори залишаються примарним варіантом.Держава без дієздатного парламенту неможлива. Ба більше, саме зараз від законотворців багато в чому залежить український європейський поступ, а також обсяги, темпи та якість фінансової підтримки закордонними донорами, що наразі має критичне значення. Втім, така «реанімація» невблаганно розхитує баланс між гілками влади. І очевидно, що зсув відбувається зовсім не в бік демократизації. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ В Україні 47 мажоритарних округів залишаються без представників у Верховній Раді Український парламент воєнного часу на сьомому році роботи виглядає, правду кажучи, як пацієнт, котрий радше мертвий. Попри відчайдушні спроби втримати його у притомному стані, відчувається тотальне виснаження. Те, що склеєне вже багато-багато разів, на ладан дихає і в будь-який момент ризикує розлетітися на шматки.З різних причин (від кримінальних вироків до переходу на урядові посади) парламент систематично втрачає депутатів. І якщо вибулих за списками хоч і не без труднощів, але замінюють наступні в черзі, то з обраними в округах справжня проблема, яка поки не має розв’язання. Мажоритарна частина виборчої системи, за якою прийшов до влади парламент поточного скликання, не передбачає механізму «депутатської субституції».Крім того, ізсередини Верховну Раду роз’їдають різні «болячки» — фрагментація, фізичне виснаження, та ж корупція. Втримати законотворців укупі намагаються методами паралельних умовлянь, підтримки та шантажу. Так, за словами першого заступника голови фракції «Слуга народу» Андрія Мотовиловця, «фракція «Слуга народу» втратила ядро» і наразі близько 40 народних депутатів готові скласти мандат за власним бажанням через втому, низькі зарплати тощо.

 Що ця залежність зробила із законодавчим органом

Не можна оминути увагою й те, що саме пропонують «проковтнути» народним депутатам, як і процедуру, чи, точніше кажучи, «схему», за якою законопроєкти потрапляють до сесійної зали.Колись Отто фон Бісмарк сказав: «Закони — все одно що сосиски: краще не бачити, як їх роблять». І цей вислів, на жаль, цілком відповідає сучасним українським реаліям. Порядки денні під кожне пленарне засідання вже давно не планують у середньостроковій перспективі. Наповнення відбувається фактично в режимі реального часу, зазнаючи кардинальних змін інколи в межах однієї доби, або й ночі.Самі ж депутати втрачають навіть можливість зрозуміти, про що запропоновані рішення. Парламентська експертиза, яка мала залишатися професійним запобіжником від правових помилок і суперечностей, останнім часом теж зазнала суттєвих змін, а засідання комітетів замість майданчика для дискусій та пошуку найефективніших рішень стали формальністю для дотримання встановленого порядку проходження законопроєктів. Прикро визнавати, але цей блок законотворчого процесу перетворився з ефективних фільтрів на справжні конвеєри. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Синдром ліквідації. Немає парламенту — немає демократії Після звільнення багаторічного заступника керівника Апарату Верховної Ради Михайла Теплюка, який координував увесь цикл парламентської експертизи, саму конструкцію розібрали. Посаду Теплюка ліквідували, Головне науково-експертне управління підпорядкували безпосередньо керівнику Апарату, а Головне юридичне управління — іншому його заступнику. Функції, які раніше були зосереджені в одному центрі, рознесли, а координацію експертизи фактично прибрали. Наступним тривожним сигналом стала, за інформацією джерел ZN.UА у парламенті, спроба запровадити попереднє погодження з керівником Апарату проєктів юридичних висновків щодо чутливих для влади законопроєктів. І тут ризик уже значно серйозніший за чергову реорганізацію: експертиза, яка має вказувати депутатам на помилки, суперечності та можливі наслідки їхніх рішень, сама ризикує стати частиною керованої вертикалі.Як наслідок, під купол потрапляють переважно або нерелевантні часу та обставинам ініціативи (бо вони здатні зібрати хоч якісь голоси, і в такий спосіб створюється ілюзія роботи), або законопроєкти, зліплені за принципом «біг пес через овес» (бо «вимагають наші міжнародні партнери», бо «треба на вчора», бо «рейтинги», бо ще щось). Шалена законотворча м’ясорубка не гидує нічим, що в неї вкидають, видаючи у підсумку якесь незрозуміле, незбалансоване асорті. Замість глибоких та змістовних реформ, необхідних державі, отримуємо море спаму та закони, які потребують нескінченних доопрацювань.Та навіть така «якість» законотворчого процесу вимагає дедалі більших зусиль. Закриті зустрічі президента чи його офісу з парламентськими фракціями щодо порядків денних засідань Верховної Ради стають чимось буденним і звичним, ніби негласно вклинившись у Регламент законодавчої обителі. Втім, і ці новації не завжди увінчуються бажаним результатом — консолідувати нардепів для голосувань дедалі важче. Показовим прикладом став парадоксальний провал голосування законопроєкту №13505, який передбачав поетапну заборону ворожого програмного забезпечення та обладнання до 2030 року. Про що там говорити? У лютому 2026 року через відсутність необхідної кількості обранців у сесійній залі парламент узагалі не зміг розпочати роботу.І зауважте — наведені вище кейси навмисне обрані так, що не містять ані політичного забарвлення, ані «спірних моментів», що могли б слугувати причиною не тиснути на кнопки.А там, де необхідні зміни вже зачіпають звичні правила існування самої владної системи, парламент не просто уникає рішень — він прибирає їх із порядку денного. 19 серпня, буквально одразу після скандалу зі спецоперацією «Форрест Гамп», очолюваний Сергієм Іонушасом комітет з питань правоохоронної діяльності рекомендував зняти з порядку денного одразу п’ять євроінтеграційних законопроєктів. Серед них — розширення повноважень НАБУ на розслідування керівництва офісу президента, скасування «поправок Лозового», конкурс на посаду генпрокурора. Формальна причина — «втрата актуальності». Реальна ціна питання, за оцінкою голови антикорупційного комітету Анастасії Радіної, — 8,3 млрд євро допомоги від ЄС, прив’язаної саме до цих реформ. Парламент не просто мовчить про кризу. Він її ідеологічно обслуговує.

Чи здатна Верховна Рада знову стати парламентом

Наразі за формою правління наша країна є парламентсько-президентською республікою, в якій парламент формує урядову більшість, бере ключову участь у формуванні Кабміну та контролює його діяльність, тоді як президент зберігає визначені Конституцією власні повноваження.Недарма ще Жан-Жак Руссо називав законодавчу владу «серцем держави», а виконавчу — її «мозком». Але так у теорії. В ідеальній теорії… ВАС ЗАЦІКАВИТЬ ВРУ не зібралась на засідання, хоча мала: які важливі законопроєкти зависили «в повітрі» І тут замикається коло: інституція, яка вже має власні конституційні повноваження, у кризовий момент могла б стати ядром пошуку рятівних рішень. Натомість вона настільки залежить від президента, що практично втратила здатність побачити кризу окремо від нього.То як тоді Раді повернути мізки, самостійність і ключі від Кабміну?Насправді все максимально просто. Я — прихильниця вишукування позитиву навіть у безнадійних на перший погляд ситуаціях, тому зазначу, що теперішній стан парламенту — це не вирок, а діагноз, який лікується. І ліки — не в якихось кардинальних змінах, а в банальному відкритті Конституції на потрібних сторінках. Суб’єктність законодавцям не має повернути ані Зеленський, ані хтось інший. Суб’єктність — це не про слухняне очікування чийогось дозволу. Це частина єства парламентаризму, яку потрібно дістати зі сховища й просто використовувати.Наразі парламент уже має всі необхідні конституційні інструменти для виходу з кризи. Вони — у конституційній місії, повноваженнях та механізмах реагування. Контроль над бюджетом, свідомі кадрові рішення — від формування Кабміну до призначень, у яких парламент бере участь відповідно до Конституції, зокрема голови СБУ та генерального прокурора за поданням президента, — робота через ТСК та якісні міжфракційні об’єднання, парламентські слухання, законодавчий фільтр через відхилення низькоякісних урядових законопроєктів… Перелік насправді невичерпний. Зрештою, саме парламентська більшість формує уряд, а отже, за наявності політичної волі Верховна Рада має інструмент не лише контролювати Кабмін, а й змінити саму конструкцію уряду та розподіл політичної відповідальності.Але для того, щоби користуватися усім цим «добром», критично необхідні політична воля і, головне, — спроможні люди. Чи залишилося бодай щось із цього всередині Верховної Ради? Чи усвідомлять власну відповідальність політичні еліти? І чи стане це скликання парламентом незалежності? Покаже час. Але його мало.

Голова Бюро міжнародної політики президента Польщі Марчин Пшидач розповів, що у листі-привітанні, який Кароль Навроцький відправив українському главі Володимиру Зеленському з нагоди 35-ї річниці відновлення Незалежності, він побажав йому перемогти у російсько-українській війні. Також президент не міг не згадати про "напружені моменти" у відносинах двох країн, запевнивши, що Варшава хотіла б їх "зменшити", цитує слова очільника бюро RМF24. 
"Найголовніше те, що Польща дбає про добросусідські відносини, — каже Пшидач. — Вони мають ґрунтуватися на певних фундаментальних засадах, і однією з таких засад є, зокрема, історична правда". 
Наразі між офісами обох президентів триває діалог, зазначив Пшидач. Проте до Києва Навроцький їхати поки що не планує.
Окремо політик згадав про створення в Україні Національного пантеону героїв, попередивши, що такий крок не сприятиме нормалізації відносин ні з Польщею, ні з іншими державами Західної Європи. 
"На місці українців я б не ображав історичної пам’яті жертв і не прославляв би злочинців, — зауважив він. — Якщо Україна це робить, вона має розраховувати на те, що ці дії матимуть негативні наслідки". 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Трамп звернувся до українців у День Незалежності: що написано у листі до Зеленського



Напруга між країнами значно зросла після того, як Кароль Навроцький став президентом Польщі. У відносинах з Україною його команда зосередилася на тому, що називає вирішенням "історичних питань": Варшава вимагає від Києва провести ексгумацію тіл жертв трагедії, яка відбулася на Волині у 1943–1944 роках (такі роботи вже тривають), та переглянути підходи до вшанування памʼяті діячів ОУН-УПА. Тим часом українська сторона відстоює думку про те, що питання історії мають досліджувати історики, а не політики, і що минуле не повинно впливати на відносини між країнами зараз, особливо за умов російської загрози. Втім, сторони поки не досягли компромісу, а рішення президента Зеленського присвоїти спецпідрозділу ССО почесне найменування "імені Героїв УПА" призвело до того, що можна трактувати як апогей кризи між Україною та Польщею.
Попри те, що відлуння старого конфлікту все ще нагадує про нього, на горизонті українсько-польських відносин майорить нове випробування. 23 серпня Зеленський підписав ЗУ "Про Український національний пантеон", який передбачає можливість вшанування памʼяті постатей, "які своєю боротьбою за незалежність дають українцям натхнення бути сильними". Це стосується і командирів УПА, що полякам очікувано не сподобалося. Як наслідок, у Варшаві вкотре пригрозили, що поява у Нацпантеоні таких постатей як Степан Бандера та Роман Шухевич спричинить для України великі проблеми на шляху до вступу до Євросоюзу.
Про те, як Україна та Польща можуть вийти з кризи, читайте у статті "Чотири треки примирення: як врятувати україно-польські відносини" виконавчого директора Міжнародного фонду "Відродження" Олександра Сушка.

Після того, як Папа Римський Лев ХІV закликав Росію повернутися до переговорів, секретар Ватикану у справах відносин із державами архієпископ Пол Галлахер закликав у Москві якнайшвидше завершити війну Росії проти України. Після переговорів із главою МЗС РФ Сєргєєм Лавровим сторони заявили про готовність співпрацювати у гуманітарній сфері. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Архієпископ Пол Галлахер, який відповідає у Ватикані за відносини з державами та міжнародними організаціями, заявив, що кожен новий день війни приносить нових жертв. За його словами, продовження бойових дій також дедалі більше ускладнює майбутнє примирення.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





У Ватикані дали сигнал, коли можуть відбутися мирні переговори щодо України – DW



Зустріч відбулася у вівторок. Вона стала першими особистими переговорами між представниками Ватикану та Росії за останні п’ять років. На спільній пресконференції з Лавровим Галлахер заявив, що завершення війни є терміновим і необхідним. Він закликав дивитися далі самого конфлікту та шукати шлях до його припинення.
Представник Ватикану також повідомив, що під час зустрічі сторони обговорили можливі шляхи до миру в Україні. Галлахер і Лавров домовилися співпрацювати у сфері допомоги людям, які постраждали від війни. Зокрема, йдеться про підтримку дітей, яких торкнулися бойові дії.
Архієпископ Галлахер є другим за рангом дипломатом Ватикану. Востаннє він відвідував Москву для переговорів із Лавровим у 2021 році. Це було ще до початку повномасштабної війни Росії проти України.
Папа Римський Лев неодноразово закликав до припинення бойових дій. 9 серпня він знову звернув увагу на зростання кількості цивільних жертв. Окремо понтифік згадав про дітей, які гинуть унаслідок війни.
Галлахер заявив, що Ватикан продовжить надавати духовну, дипломатичну та гуманітарну підтримку процесу завершення війни. Святий Престол також готовий сприяти діалогу та надавати майданчик для переговорів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Ватикан погодився прийняти мирні переговори між Україною та РФ



Нагадаємо, що Папа Римський Лев ХІV раніше вже заявляв про різке загострення війни в Україні та закликав до миру. Він наголошував, що війна не вирішує проблем, а лише посилює страждання і ненависть. Понтифік висловив близькість до цивільних, які загинули внаслідок останніх атак. За його словами, там, де падають ракети й дрони, руйнуються домівки, місця богослужіння та життя невинних людей. Лев ХІV також заявляв, що війна не створює безпеки, а лише погіршує ситуацію.

Парламентська фракція «Слуга народу» втратила фактичну монобільшість і з травня 2023 року жодного разу самостійно не віддала 226 або більше голосів за законопроєкти, які у підсумку ставали законами в Україні. Для ухвалення ключових рішень влада змушена постійно залучати допоміжні голоси депутатських груп та опозиції, про що свідчать результати дослідження громадської ініціативи «Голка».

Ключові «рятівники»

Під час розгляду кадрових питань парламентській більшості найчастіше допомагають уламки проросійської партії ОПЗЖ та депутатська група «Довіра». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Загроза нацбезпеці в тилу: чому 4154 депутати від ОПЗЖ та «Партії Шарія» досі зберігають свої мандати у місцевих радах? Аналіз голосувань показує такий розподіл підтримки:

Група «Довіра»: забезпечила 77 допоміжних голосувань для ухвалення рішень.Уламки ОПЗЖ: якщо об'єднати показники двох депутатських груп («Відновлення України» та «Платформа за життя та мир»), то їхній сумарний внесок перевищує показники «Довіри».«Європейська солідарність»: дає вирішальні голоси, коли розглядаються важливі євроінтеграційні законопроєкти.

Ситуативний бартер

Дослідники застосували математичну методологію — індекс Банцафа (показник, який вимірює не абсолютну кількість відданих голосів, а реальну структурну важливість фракції для досягнення підсумкового успіху при голосуванні). За цим індексом показову динаміку демонструє депутатська група «За майбутнє», яку пов’язують із бізнес-групою Ігоря Коломойського. Вона рідко демонструє високу активність у звичайних голосуваннях, проте її підтримка стрімко зростає під час ситуативного обміну — коли влада отримує необхідні голоси в обмін на підтримку вигідного для цієї групи рішення.Дослідницька журналістка та інженерка даних громадської ініціативи «Голка» Оксана Ставнійчук зазначає, що голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія навчився будувати ситуативні коаліції. Проте це свідчить не про політичну гнучкість, а про відсутність реальної коаліції під час війни, яка могла б узяти на себе повну відповідальність за курс держави. Оскільки провести вибори під час воєнного стану неможливо, формувати коаліційний уряд є посильним завданням, але ОП та монобільшість не вбачають у цьому потреби, поки працює ситуативний механізм. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Виборці можуть відслідкувати найрентиговіші голосування депутатів за шість років Зі свого боку, голова комітету з питань європейської інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе («Європейська солідарність») підкреслила готовність фракції до створення коаліції національної єдності. Вона наголосила, що це можливо лише за умов формування реального підзвітного уряду, підписання коаліційної угоди та дотримання принципу інклюзивного діалогу, як це було в перші місяці повномасштабного вторгнення.Станом на серпень 2026 року у Верховній Раді залишаються вакантними 47 мажоритарних округів, а загалом парламент втратив 71 народного депутата. Більшість із них склали повноваження за власним бажанням, перейшовши на інші державні посади.Дослідження підготовлено на основі відкритих даних, систематизованих у цифровому сервісі в межах проєкту «Перезарядити країну тобі під силу» за підтримки NЕD.Нагадаємо, що раніше дослідження «Голки» до сьомої річниці парламенту виявило, що фракція «Батьківщина» найчастіше саботує голосування за законопроєкти з переліку Ukrаіnе Fасіlіty Рlаn (програма багаторічної фінансової допомоги Україні від Європейського Союзу на суму 50 мільярдів євро). Від ухвалення цих документів напряму залежить надходження грошей до державного бюджету України для покриття воєнних видатків.

Фракція «Батьківщина» дає найменше голосів за законопроєкти з плану Ukrаіnе Fасіlіty — європейської програми щодо виділення Україні 50 млрд євро протягом 2024-2027 років. Про це пише «Голка» за результатами дослідження, підготованого до сьомої річниці роботи Верховної Ради.
За інші проєкти законів депутати фракції «Батьківщина» в середньому натискають зелені кнопки «за» у 35% випадків. Однак коли ВР голосувала за 41 законопроєкт Ukrаіnе Fасіlіty, фракція Юлії Тимошенко віддала свої голоси «за» менш ніж у 17% випадків. 
Вказано, що це єдина фракція, яка відкрито голосує проти євроінтеграційних реформ. Червоні кнопки вони натискають у 7,4% випадків.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





В Україні 47 мажоритарних округів залишаються без представників у Верховній Раді



Для порівняння, «слуги народу» за євроінтеграційні проєкти голосують у близько 80% випадків зеленими кнопками, а депутатська група «Довіра» — майже у 75% випадків.
Громадська ініціатива "Голка"
«Нещодавно ЄС схвалила додаткові 8,3 млрд євро через механізм Ukrаіnе Suрроrt Lоаn, але для цього Україна має виконати зобов’язання у сферах верховенства права та боротьби з корупцією. Екологія — це не лише про збереження довкілля, а й про запобігання корупційним ризикам довкола гір, узбережжя, річок, лісів. За довкіллєві питання “Батьківщина” не дала жодного голосу – і це на тлі скандалів із незаконним землевідведенням за участі представників партії на місцях», — зазначила очільниця «Голки» Ірина Федорів.
Громадська ініціатива "Голка"
За словами представника WWF-Україна Ярослава Телешуна, значна частина зобов’язань України перед Євросоюзом пов’язана із захистом довкілля та мінімізацією корупційних ризиків. 
«Завдання процедури оцінки впливу на довкілля (ОВД) і стратегічної екологічної оцінки (СЕО) насамперед – збереження безпечного довкілля, захист здоров’я людей та запобігання екологічним наслідкам непродуманих рішень. Водночас ці процедури – запобіжник від виникнення корупційних ризиків. Послаблення цих інструментів суперечило б не лише курсу України на членство в ЄС та її міжнародним зобов’язанням, а й принципам сталого, прозорого та підзвітного відновлення, закладеним у механізмі Ukrаіnе Fасіlіty», — додав Телешун. 
Водночас експерти «Голки» звертають увагу, що під виглядом виконання вимог Ukrаіnе Fасіlіty Рlаn до законопроєктів можуть додавати норми, які фактично погіршують становище громадян або створюють нові лазівки для влади і ці ризики намагаються виявляти представники громадського сектору.
Дослідження створене на основі відкритих даних, які були систематизовані у цифровому сервісі в рамках проєкту “Перезарядити країну тобі під силу”, який підтримує NЕD.
Нагадаємо, за сім років роботи Верховної Ради дев’ятого скликання 71 народний депутат втратив свої повноваження.  Найчастіше депутати складали мандати добровільно. Таких було близько 50. Ще 12 обранців померли. Шість народних депутатів втратили мандат, тому що перестали бути громадянами України. Ще троє парламентарів залишилися без мандату, бо щодо них набули законної сили обвинувальні вироки суду.
Чи може існувати демократія без парламенту як самостійного центру ухвалення рішень? І що відбувається, коли парламент формально є, але фактично втрачає суб’єктність? У статті «Синдром ліквідації. Немає парламенту — немає демократії» юрист, колишній заступник голови ЦВК, експерт ЦППР Андрій Магера пояснює, як політична залежність, відсутність коаліції та обхід процедур змінюють баланс влади, і чому це вже впливає на права громадян.

У Єврокомісії знають про антикорупційну операцію НАБУ та САП "Форрест Гамп", цитує ЄП слова речника відомства. Він нагадав, що боротьба з корупцією — це центральний елемент, який повинен бути у держав, які претендують на вступ до Євросоюзу. 
"Як вам відомо, ми не коментуємо окремі випадки. Давайте чітко скажемо: ЄС дотримується політики нульової терпимості до корупції, — сказав речник ЄК. — Ми нагадуємо, що боротьба з корупцією є центральним елементом для будь-якої країни, яка прагне приєднатися до Євросоюзу". 
Ця боротьба, продовжив він, вимагає постійних зусиль, аби можна було гарантувати ефективне запобігання, а також розслідування, кримінальне переслідування та забезпечення дотримання верховенства права у справах, які стосуються корупції та відмивання грошей. На цьому шляху важливу роль відіграє антикорупційна інфраструктура. 
"Роль незалежних антикорупційних органів, які є наріжними каменями верховенства права в Україні як майбутній державі-члені, має бути захищена", — наголосили в Єврокомісії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Мудра заявила, нібито не брала в Микитася 4 млн доларів



Нагадаємо, кілька днів тому НАБУ та САП оголосили низку підозр в рамках антикорупційного розслідування "Форрест Гамп". Слідство встановило, що члени злочинної організації, серед яких ексдепутат та забудовник Максим Микитась, депутат від колишньої ОПЗЖ Вадим Столар та ексзаступниця голови ОП Ірина Мудра, забезпечили легалізацію 150 млн гривень, одержаних злочинним шляхом, які згодом використали для сплати застави за одного з фігурантів справи "Мідас". Попередньо, йдеться про ексміністра енергетики та юстиції Германа Галущенка. Також до оборудки були залучені підконтрольні компанії та менеджмент державного "Сенс Банку".
Також слідство вважає, що підозрювані "Форрест Гампу" також незаконно захоплювали дорогі об'єкти нерухомості у Києві шляхом підробки документів, зокрема судових рішень та права власності. Вартість активів підприємств, якими вони заволоділи восени 2025-го, становить понад 248 млн гривень. 

Президент США Дональд Трамп надіслав офіційне привітання президентові України Володимиру Зеленському та всьому українському народові з нагоди 35-ї річниці відновлення незалежності України. У своєму зверненні американський лідер відзначив тривалі дипломатичні взаємини між державами та висловив захоплення мужністю українців, повідомив президент України Володимир Зеленський.

Що сказав Трамп

У своєму посланні глава Білого дому підкреслив важливість ювілейної дати у двосторонніх відносинах та звернувся до глави української держави із закликом до досягнення миру:«Дорогий пане Президенте! Від імені Американського народу вітаю Вас і громадян України з Днем Незалежності. 24 серпня — це день, коли ми відзначаємо нашу міцну дружбу, що ґрунтується на 35-річних дипломатичних відносинах, — зв’язок, який лише зміцнився з моменту здобуття Україною незалежності. Завдяки мужнім, сміливим і талановитим людям ви побудували велику країну. Відзначаючи цю важливу дату, знайте: Сполучені Штати захоплюються вашою стійкістю, вшановують ваші жертви та зберігають впевненість у вашому майбутньому як суверенної, процвітаючої держави. Скористаймося цим моментом, щоб завершити конфлікт і побудувати міцний, тривалий мир, який розкриє величезний потенціал України для майбутніх поколінь. З повагою, Дональд Дж. Трамп». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Українська діаспора відзначила 35-ту річницю Незалежності

Реакція Зеленського

Президент України високо оцінив теплі слова від американського колеги, порівнявши їхній емоційний вплив із роботою передових засобів протиповітряної оборони. За його враженнями:

Передані слова підтримки піднімають дух українського народу та дають надію на захист життів від жорстоких російських атак;Емоційний ефект від привітання порівнянний із звуками запуску Раtrіоt РАС-3;;Привітання дає впевненість у можливості досягнення справедливого й достойного миру.;

Зеленський висловив щиру вдячність Трампу та усім громадянам США за послідовну допомогу.І rесеіvеd wаrm аnd hеаrtеnіng соngrаtulаtіоns frоm Рrеsіdеnt Тrumр @РОТUS оn thе 35th Аnnіvеrsаry оf thе Rеstоrаtіоn оf Ukrаіnе’s Іndереndеnсе:“Dеаr Мr. Рrеsіdеnt: Оn bеhаlf оf thе Аmеrісаn реорlе, І соngrаtulаtе yоu аnd thе сіtіzеns оf Ukrаіnе оn yоur Іndереndеnсе Dаy.…— Vоlоdymyr Zеlеnskyy / Володимир Зеленський (@ZеlеnskyyUа) Аugust 25, 2026Раніше президент Володимир Зеленський відзначив державними нагородами діячів культури та спортсменів та відзначив званнями Героя України низку українських воїнів та діячів.

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради України з питань розслідування можливих порушень законодавства у сфері оборони, антикорупційного законодавства України та дотримання прав і свобод людини під час дії воєнного стану викликала на засідання колишнього міністра оборони Михайла Федорова. Про це повідомив голова ТСК народний депутат Олексій Гончаренко.
«У комісії зʼявилось дуже багато питань до пана Михайла. Хочеться отримати на них відповіді», - написав народний обранець та уточнив, що засідання ТСК заплановане на 31 серпня.
Відповідно до офіційного документу на адресу Федорова, його викликають на засідання ТСК для встановлення обставин та можливих фактів порушення антикорупційного законодавства України під час прийняття рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, пов'язаних з використанням публічних коштів, державного майна та інших ресурсів під час дії воєнного стану.
Зокрема, у ексміністра вимагають пояснень у межах дослідження інформації щодо операції Національного антикорупційного бюро «Мідас».


ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Перебуваю в опозиції": Федоров (не)відповів, чи балотуватиметься на виборах



Михайла Федорова звільнили із посади міністра оборони разом із відставкою Кабінету міністрів Юлії Свириденко. Після цього він не отримав пропозиції на перепризначення, хоча низка міністрів зберегли свої посади. Це викликало обурення в суспільстві.
Ще до звільнення Федоров говорив про боротьбу з корупційними кланами та спротив реформам у Міністерстві оборони. Згодом він заявив, що особисті інтереси окремих людей у владних органах є серйозною перешкодою для перемоги та завершення війни на вигідних умовах.
Нагадаємо, що у справі «Мідас» на плівках НАБУ фігурує попередник Федорова в Міноборони Рустем Умєров. При цьому підозри посадовцю, який нині очолює Службу зовнішньої розвідки, не оголошували.