Дзеркало Тижня

Раніше «бакс» ріс в основному під ялинку чи восени. Але тепер старі правила зламалися, валютний курс штормить нон-стоп, маємо повний злам сезонності. За п’ять місяців поточного року гривня вже просіла на 6% до долара США. «Схуднення» до євро — понад 4%.Курси НБУ на 1.01.2026 у 42,35 грн/дол. і 49,79 грн/євро сьогодні здаються курсами-«привидами» з минулого життя. Минуло лише кілька місяців і… казка скінчилася — гривня вийшла на нове плато.Національний банк України наразі змушений перейти до збільшення амплітуди коливань. До цього призводять:

сезонні гойдалки імпорту (бізнес закуповує паливо під сільгоспроботи та комплектуючі для відновлення енергосистеми);наприкінці кварталу Кабмін закриває хвости з виплат на оборонні й соціальні потреби, гігантська маса гривні потрапляє на ринок і починає «пилососити» долар, створюючи чергову девальваційну хвилю;гальмуюча економіка;валютні пом’якшення НБУ;тиск МВФ;витрати з гривневих карток за кордоном;психологічний фактор і спекуляції.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Експерти спрогнозували курс долара на літо

Ерозія мільярдів

Нацбанк практично спалює резерви, щоб не підірвати довіру до національної грошової одиниці. В результаті він опинився в ситуації цугцвангу. Адже будь-який наступний хід НБУ призводить до поглиблення макроекономічної пастки. Що робити: запустити девальвацію, щоб реально збалансувати імпорт? (Але ж тоді ринок відповість панікою, миттєвим виносом депозитів і тотальною втечею з гривневих активів. А саме на цих активах, через викуп ОВДП комерційними банками, зараз тримаються фінансування дефіциту бюджету та оборонні виплати.) Чи безлімітно заливати ринок валютою? Але ж резерви однаково закінчаться раніше, ніж паніка.Спалити резерви чи підірвати довіру до нацвалюти й фінансувати військові виплати емісією — ось реальний вибір регулятора. Та замість радикальної хірургії НБУ обрав терапевтичну девальвацію. Валюта дешевшає мікрокроками, що дає можливість бізнесу й населенню адаптуватися, не руйнуючи довіри до гривневих активів.Нацбанк очікувано обрав стратегію контрольованих інтервенцій. Хоча ціна висока. За п’ять місяців поточного року 18,3 млрд дол. витрачено НБУ на валютні інтервенції. Це на 3,7 млрд дол. більше, ніж за аналогічний період минулого року (14,6 млрд дол.). Прайс на утримання гривні продовжує зростати, а золотовалютний «сейф» — спустошуватися. Довідка ZN.UА.57,3 млрд дол. ЗВР станом на 1.01.2026 р.45,7 млрд дол. ЗВР станом на 1.06.2026 р.Поточного року ЗВР зменшилися на 11,6 млрд дол. Курс долара в Україні: якого цінового коридору триматиметься Нацбанк весь 2026 рік Брюссель та інші донори дедалі сильніше закручують фінансові гайки, висуваючи суворіші вимоги до реформ, антикорупційного контролю та цільового використання коштів. Затримка чергового траншу через політичні торги в ЄС здатна миттєво зруйнувати баланс. Цього року міжбанк особливо схвильований. І на це є причина.90 млрд євро від Євросоюзу — це гарна цифра. Проте в контексті курсу гривні вона не надто вражаюча. Дві третини там «мілітарі», причому з кешбеком європейським зброярам. А от чисті бюджетні 30 млрд євро (поточного року 16,7 млрд євро) розмазані на два роки.Трейдери та великі імпортери чудово бачать, коли «західний кран» прикручено. Вони починають скуповувати долар про запас, очікуючи на подальше просідання гривні. Цей психологічний тиск прискорює девальвацію навіть без реального браку валюти.

Повзуча девальвація під крапельницею

Інерційний сценарій, коли «два кроки вперед, один крок назад», має цього року ймовірність 100%.Тобто гроші від ЄС ідуть, але мікродозами, з жорстким аудитом і постійним «викручуванням рук». НБУ продовжує займатися фінансовим еквілібризмом на межі фолу. Нас чекає «повзучий девал» — гривню будуть знецінювати хірургічно, щоб не злякати ритейлу та вкладників. Імпорт дорожчатиме, підтискаючи інфляцію вгору, але банки триматимуть клієнтів високими ставками за депозитами. Ми не падаємо в прірву, але залишаємося на фінансовій «крапельниці» Заходу, балансуючи між дефіцитом бюджету та порожніми кишенями громадян.

Архітектура короткого виграшу

Щодо особистих фінансів — виграють ті, хто під час зимового «забігу оленів» на валютному ринку обрав «коридорний арбітраж» і приєднався до «депозитного ралі». Це той варіант, коли вкладник переграє ринок на короткій дистанції за один або два періоди розміщення коштів на чотиримісячному депозиті під близько 15% річних. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Євро замість долара: українці скуповують європейську валюту рекордними темпами Гривня має всі шанси зміцнитися в серпні й вересні та після конвертації принести вкладникам розкішний валютний зиск. Зрештою, ті, хто обмежився одним періодом короткої гривні на депозиті, вже зараз підраховують «зайві» долари та євро, що потрапили до кишені.Фініш літа — національна грошова одиниця опиниться у «зеленому коридорі». Причин тому кілька:Кінець літа та початок осені є періодом найнижчої бізнес-активності, попит на валюту падає, втрати ЗВР менші.На ринок заходить перша масивна хвиля нової експортної виручки.Пауза в енергетичному імпорті. У серпні та вересні зазвичай спостерігається кліматичне затишшя — літня спека вже спала (менше кондиціонерів), а опалювальний сезон ще не почався.Акумуляція міжнародної допомоги. Західні партнери нарешті фіналізували свої зобов'язання, тому на рахунки НБУ зайдуть великі планові транші.Сезонний психологічний спокій населення. Наприкінці літа люди традиційно витрачають накопичену гривню в реальному секторі — на підготовку дітей до школи, ремонти, закриття сезону відпусток і закупівлю продуктів на зиму.Ці п'ять факторів створюють ідеальний короткостроковий «депозитний курорт», який надає гривні перепочинок перед важким зимовим періодом. Спостерігаючи повну комору валюти у регулятора, спекулянти не наважаться грати проти гривні. Населення заспокоїться й припинить панічно скуповувати долари в обмінниках. Однак це вікно зачиниться дуже швидко.

Депозитна рулетка

Вкладники з пізнішим терміном закінчення депозитів (пізньої осені, взимку) можуть потрапити в класичне «новорічне ралі» (знецінення гривні). Жовтень—грудень — це зона «червоних ліхтарів». Ризики валютних втрат різко зростають через три фактори. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Бізнес не змінив своїх прогнозів щодо інфляції, але переглянув очікування щодо курсу валют — НБУ Сезонна бюджетна експансія. Наприкінці року на ринок одномоментно спрямовуються сотні мільярдів гривень під закриття річних зобов'язань, що миттєво конвертується комерційним сектором і посилює девальваційний тиск на міжбанку.Енергетичний імпорт. Початок опалювального сезону змушує державу та бізнес масово скуповувати валюту для імпорту газу, вугілля та енергообладнання.Психологія очікувань. Бізнес заздалегідь закладає у бюджети на наступний рік вищий курс долара, що стимулює превентивну купівлю валюти вже у грудні. Додатковим тригером виступає традиційний курсовий сюрприз — офіційні маяки у державному бюджеті, які автоматично розігрівають девальваційні настрої на ринку.Стратегія «пересидіти літо в гривні й вийти у валюту у вересні» є максимально виграшною. А от залишатися в гривневих депо на зиму — це вже гра в фінансову рулетку з високими ставками. Розворот ринку та перші ознаки тиску на гривню проявляться вже на фініші вересня, коли бізнес запускає новий діловий сезон і починає готуватися до зими.Населення вступає у гру трохи пізніше, після фінансування закупок на зиму. І гривневий депозит може «підірватися» на раптовому стрибку курсу в будь-який момент. З комфортного гривневого «зеленого коридору» головне вчасно вийти раніше, ніж ринок перейде в режим жорсткого дефіциту валюти.

Нещодавно Державна податкова служба (ДПС) повідомила, що майже 299 млрд грн доходів задекларували громадяни України за результатами кампанії декларування за 2025 податковий (звітний) рік.Відомство зазначило, що загалом подано майже 176 тис. декларацій про майновий стан і доходи, або 103% до показника минулорічної кампанії декларування.Щоправда, викликало деякі сумніви те, що ДПС не порівняла загальної задекларованої суми 2025 року з аналогічним показником 2024-го. Відсутність окремих показників може багато про що розповісти...

Декларування доходів

Звернувшись до повідомлення ДПС річної давності про результати кампанії декларування за 2024 рік, можна багато чого зрозуміти. Адже торік відомство зазначило, що за підсумками 2024 року громадяни задекларували 326 млрд грн (170 тис. декларацій). Отже, загальна сума задекларованих доходів громадян за 2025 рік є меншою на 27 млрд грн, або на 8,3%, за відповідний показник 2024 року. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Подання декларації про доходи: чи мають це робити військовослужбовці Вибірковість у наведенні показників є звичною практикою вітчизняних органів влади. Розглянутий тут приклад — лише один із багатьох. Проте вибірковість свідчить, що діалог влади з бізнесом не є повністю відкритим і щирим, а реальний зворотний зв’язок — формальний і малозмістовний. Це робить ускладненим, якщо не неможливим, отримання податковим органом довіри платників податків.

Декларування іноземних доходів

Більш цікавою є картина, коли порівняти задекларовані громадянами України іноземні доходи за 2024 і 2025 звітні роки.У тому ж повідомленні від 21 травня в.о. голови ДПС Леся Карнаух зазначила: «До кампанії [декларування за 2025 рік] активно долучалися ті, хто отримав іноземні доходи. Загалом такі доходи задекларували 12,7 тисячі платників... порівняно з минулим роком їх кількість збільшилась на 3,4 тисячі осіб. Сума задекларованих іноземних доходів — 20,7 мільярда гривень».За результатами попередньої кампанії декларування за 2024 податковий рік, про які повідомляв Руслан Кравченко — голова ДПС на той момент, загальна сума задекларованих громадянами іноземних доходів становила 34,2 млрд грн.Тобто показник декларування громадянами України іноземних доходів за підсумками 2025 звітного року також є меншим, але вже на 13,5 млрд грн (34,2 – 20,7), або на 39,5% (20,7/0,342 – 100), за цей показник за підсумками декларування доходів громадянами за 2024 звітний рік. І це відбулося при збільшенні кількості суб’єктів декларування на 3,4 тисячі осіб (з 9,3 тисячі до 12,7 тисячі платників), або на 36,6% (12,7/0,093– 100). ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Бюджетний шпагат 2026: додаткові податки та неефективні видатки За наведеними податківцями показниками ми спостерігаємо ситуацію, коли при значному зростанні кількості громадян, які задекларували іноземні доходи ( 36,6%), зменшилася загальна сума таких доходів (-39,5%).Якщо при цьому врахувати показники річної інфляції та падіння курсу гривні, то реальний перепад у задекларованих громадянами України іноземних доходів буде ще більш різким.

Питання потребує додаткового дослідження

Така ситуація з іноземними доходами громадян особливо цікава, коли ми згадуємо, що останніми роками посадові особи податкової на публічних заходах і через власну комунікаційну платформу постійно наголошують про посилення обміну податковою інформацією з іноземними компетентними органами, в тому числі автоматичного із використанням Загального стандарту звітності (СRS), а також про посилення ризико-орієнтованості діяльності органів ДПС і використання для цього системи управління податковими ризиками (СУПР ДПС).Схоже, що постійні нагадування-залякування платників податків у стилі «Великий Брат стежить за тобою» Джорджа Орвелла наразі мають зворотній ефект.Такий маніпулятивний підхід податківців не замінить переважно відсутньої реальної двосторонньої комунікації з платниками та роз’яснювальної роботи, наприклад, щодо того, як саме ДПС використовує систему управління податковими ризиками, дворічний експеримент із запровадження якої завершується вже через кілька місяців. Стабільність чи стагнація? Чим загрожують економіці наростаючі дисбаланси Непрозорість запровадження такої системи, з одного боку, викликає багато питань і сумнів щодо її реального повноцінного запровадження та ефективності, а з іншого — побоювання, що податківці, непрозоро використовуючи СУПР, безпідставно та всупереч положенням податкового законодавства самостійно розширюють свої повноваження.Ситуація з різким зниженням іноземних доходів громадян України потребує поглибленого аналітичного дослідження Мінфіном і ДПС цього питання, встановлення реальних причин негативної динаміки, ухвалення подальших обґрунтованих рішень і чесної комунікації з цього приводу із платниками податків.Такий аналіз доречно було б здійснити в розрізі держав, у тому числі окремо для тих, з якими Україна має чинні угоди про уникнення подвійного оподаткування.Безумовно, при такому аналізі необхідно використовувати дані про розміщення українців, які виїхали з України після 24 лютого 2022 року та отримали статус тимчасового захисту.Має сенс враховувати й результати опитувань таких громадян щодо їхнього бажання повернутися до України після завершення широкомасштабної російсько-української війни.

Наслідки посилення уваги податківців

Повернемося до різкого зменшення загальної суми іноземних доходів громадян України за наслідками 2025 звітного року порівняно із попереднім звітним роком. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Банки можуть втратити можливість кредитувати бізнес через підвищені податки — НБУ З великою ймовірністю взаємопов’язаними наслідками цієї негативної динаміки для платників податків стануть:

посилення уваги до повноти відображення таких доходів громадянами — податковими резидентами України;спроби розширити коло громадян України, які, за оцінкою контролюючого органу, не задекларували у повному обсязі своїх іноземних доходів;збільшення кількості випадків і поглиблення використання податкової інформації, отриманої від іноземних компетентних органів в автоматичному режимі;активізація обміну податковою інформацією, в тому числі за запитами, із іноземними компетентними органами;збільшення кількості запитів від податкових про надання платниками податків додаткової інформації про свої діяльність, операції, доходи;збільшення кількості штрафних санкцій, пов’язаних із недекларуванням, неповним і несвоєчасним декларуванням громадянами своїх доходів.

Такі наслідки стосуватимуться доходів громадян не тільки 2024 і 2025 років, а й доходів як до 2024 року, так і наступних після 2025-го звітних років.Опосередкованим, але важливим для розуміння питання контролю над іноземними доходами громадян України та їхнього подальшого належного оподаткування є посилення останніми роками суб’єктами первинного фінансового моніторингу (СПФМ) моніторингу доходів (розрахунків) громадян України.Банківські установи також беруть дедалі активнішу участь у забезпеченні прозорості функціонування ринку платіжних послуг. ПДВ для ФОП: бізнес розповів, де владі шукати альтернативи для наповнення держбюджету  Так, 14 травня за участі Національної асоціації банків України та Асоціації українських банків було підписано оновлену редакцію Меморандуму про забезпечення прозорості функціонування ринку платіжних послуг, яка встановлює жорсткіші обмеження розрахунків і механізми контролю, особливо для новостворених і неактивних ФОПів, юридичних осіб з ознаками ризикової діяльності, а також посилює протидію використанню так званих дропів.Оновлений Меморандум передбачає і подальшу роботу над удосконаленням механізмів обміну інформацією між учасниками ринку; автоматизацією антифрод-систем; розвитком інструментів підтвердження доходів клієнтів.Результати запровадження жорсткіших підходів СПФМ, у тому числі банківськими установами та безпосередньо самим Держфінмоніторингом, зокрема, до контролю над трансграничними розрахунками, а відповідно, й іноземними доходами громадян України, впливатимуть і на результати податкового контролю органами ДПС за такими доходами.Громадяни України, особливо ті, які тривалий час перебувають за межами України, але продовжують бути податковими резидентами, на думку вітчизняних податкових органів, мають врахувати наведене у своїй діяльності.

У цьому році очікується стримане зростання економіки, яке пришвидшиться в наступні роки. Про це на брифінгу у четвер сказав голова Нацбанку України Андрій Пишний, додавши, що НБУ погіршив прогноз зростання ВВП на поточний рік, повідомляє пресслужба НБУ 30 квітня на офіційному сайті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Рекордний внесок НБУ: держбюджет отримає понад 146 мільярдів гривень



Сповільнення екномічної активності на початку 2026 року пояснюється, передусім, наслідками атак Росії на енергетичну інфраструктуру та об’єкти логістики на тлі дуже холодної зими, зауважив Пишний. Також сповільненню сприяла стримана бюджетна політика з огляду на затримки надходжень зовнішньої допомоги. 
"Економічна активність дещо пожвавилася в міру скорочення енергодефіцитів навесні, однак загалом у І кварталі зростання реального ВВП, за оцінками НБУ, сповільнилося до 0,2% р/р.", — повідомив очільник НБУ.
"Надолуження бюджетних витрат у міру надходження міжнародної допомоги сприятиме пожвавленню економіки впродовж наступних місяців. Водночас, ураховуючи гірші результати І кварталу, все ще важкий стан енергосистеми та накопичення негативних економічних ефектів від війни на Близькому Сході, НБУ погіршив прогноз зростання ВВП у 2026 році з 1,8% до 1,3%", — додав він. 
З поступовою нормалізацією умов функціонування економіки України та зниженням геополітичної напруженості очікується пришвидшення зростання реального ВВП — до 2,8–3,7% у 2027–2028 роках. Цьому передусім сприятимуть стійкий споживчий попит, пожвавлення інвестиційної активності, відновлення енергосистеми, а також нарощування врожаїв, зазначив Пишний. Також сприятиме те, що суттєво знизилася невизначеність щодо зовнішньої підтримки. Зокрема у квітні ЄС розблокував фінансування для України обсягом 90 млрд євро в межах програми Ukrаіnе Suрроrt Lоаn. Надходження першого траншу заплановане на червень.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Директор Європейського департаменту МВФ Альфред Каммер високо оцінив зусилля НБУ в боротьбі з інфляцією



Нагадаємо, раніше Мінекономіки порахувало зростання внутрішнього валового продукту (ВВП) України за минулий рік — економіка країни зросла на 2-2,3%. Міністерство очікувало, що в 2026 році цей показних буде на рівні 2%, навіть якщо війна триватиме весь рік, водночас визнаючи, що дефіцит електроенергії та посилення російських атак на бізнес буде головним викликом у 2026-му.
Основними драйверами економічного зростання в Україні у 2026 році називають будівництво, внутрішню торгівлю, переробну промисловість, оборонний сектор. Також Кабмін сподівається на стимулювання бізнесу за допомогою грантів на відновлення. 
Але на даний момент прогнози Мінекономіки і НБУ мають розбіжності.

Інформація про вас дорожча, ніж ви думаєте. А застарілі відомості у банку — це подарунок для кіберзлочинців. Тож не поспішайте дратуватися, якщо банк просить вас актуалізувати персональні дані.

Шахраїв цікавить усе

Зловмисники полюють на весь цифровий портрет людини. Їхня мета — зібрати не лише логіни та паролі до особистих акаунтів, а й максимум персональної інформації: повне ім'я, паспортні дані, адресу реєстрації чи проживання, номери банківських карток і рахунків, ідентифікаційні коди, реквізити водійського посвідчення тощо.Чому це цікавить злочинців? Усе просто, кожна додаткова деталь — це новий інструмент для потенційного шахрайства. Насамперед викрадені персональні дані стають товаром на тіньових ринках. Отримавши їх, шахраї можуть створювати фішингові пастки, здійснювати незаконні покупки на ваше ім'я, отримувати доступ до банківських рахунків і, на жаль, багато чого іншого. Особисті дані 20 мільйонів громадян України "злили в мережу": депутат розказав, що робити П'ять найпопулярніших способів викрадення даних такі.Фішинг, смішинг і вішинг — це трійця методів соціальної інженерії, коли злочинці маскуються під банк, держустанову чи іншу поважну організацію. Вони надсилають електронні листи з «терміновими» проханнями, SМS-повідомлення про блокування рахунків або телефонують від імені служби безпеки. Мета одна — змусити вас самостійно розкрити конфіденційні дані.Скімінг — більш технічний спосіб. Шахраї інтегрують шкідливе кодування на вебсторінки інтернет-магазинів чи платіжних сервісів. Коли ви вводите дані картки для оплати, шахрайський код миттєво перехоплює цю інформацію та передає її зловмисникам.Незахищений публічний Wі-Fі у кав'ярнях, торговельних центрах чи аеропортах — справжня знахідка для кіберзлочинців. Підключаючись до таких мереж, ви ризикуєте передати всі свої дані через незашифровані канали зв'язку прямо в руки хакерів, які «сидять» на тому самому Wі-Fі.Шкідливе програмне забезпечення потрапляє на ваші пристрої з інфікованих сайтів, піратських копій ігор, підозрілої вебреклами або навіть через офіційні додатки, які були зламані та заражені вірусами. Після його встановлення ви фактично відкриваєте злочинцям доступ до всієї інформації на телефоні чи комп'ютері.Втрата або крадіжка гаджетів — найпростіший, але не менш небезпечний спосіб. Якщо ваш смартфон, планшет чи ноутбук не були захищені надійними паролями чи шифруванням, але на них зберігалися банківські дані, паролі та особиста інформація, з їхньою втратою ви автоматично стаєте потенційною жертвою злочинців.

Відкладені ризики

Найстрашніше в цій історії те, що момент викрадення даних майже неможливо відстежити самостійно. Зловмисники працюють методично: збирають інформацію про тисячі людей, формують величезні бази даних, продають їх на чорному ринку, а там своєю чергою вони перепродуються знову і знову.Існують сервіси, які дають змогу перевірити, чи зустрічається адреса вашої електронної пошти у витоках баз даних даркнету, наприклад, Наvе І Вееn Рwnеd. На жаль, сервіс не розкаже вам, які саме дані і коли були вкрадені, але знання, що ваша інформація могла потрапити до таких баз, — уже привід занепокоїтися.Від моменту, коли хакери отримали доступ до відомостей про вас, до фактичного злочину може минути кілька місяців, а то й років. За цей час дані встигають «подорожувати» між десятками злочинних груп, поки хтось не вирішить їх використати. Авторизація в особистому кабінеті на порталі ПФУ: як це зробити Саме тому регулярне оновлення особистої інформації в банку — це не бюрократична формальність, а реальний захисний бар'єр проти шахрайства. Актуальні дані дають можливість фінансовій установі миттєво реагувати на підозрілі операції, нетипові транзакції або спроби несанкціонованого доступу до вашого рахунку. Що повніша та свіжіша інформація про вас у банківській системі, то надійніший захист ваших фінансів і бездоганніша ваша фінансова репутація.

Масштаб проблеми: цифри, які вражають

За даними НБУ, 2024 року сума збитків від шахрайства з платіжними картками в Україні зросла на 37% і досягла 1,1 млрд грн. Найтривожніша деталь: 84% цих збитків спричинені саме соціальною інженерією — ситуаціями, коли люди самостійно, під психологічним тиском, передають свої персональні дані шахраям. Середня сума однієї шахрайської операції за рік збільшилася на 39% і становить тепер 4247 грн.Згідно з даними ОреnDаtаВоt, за 2025 рік в Україні зареєстровано понад 35 тис. кримінальних справ про шахрайство. Це в 1,5 разу менше, ніж торік, але все одно в 1,8 разу більше, ніж до початку повномасштабної війни. У середньому правоохоронці відкривають близько 4,5 тис. справ щодо шахрайства щомісяця.Однак статистика судових проваджень менш оптимістична. Лише в 9 тис. випадків цьогоріч були вручені підозри, а до суду спрямували лише 7,6 тис. справ — це всього 21% від загальної кількості. Для порівняння: мирного 2021 року цей показник становив 30%, а в перші два роки війни (2022–2023) упав до 18%.  Реальні історії: як працюють злочинціКейс №1: мільйони через підміну SІМ-карт. Кіберполіція викрила організовану злочинну групу, яка спеціалізувалася на розповсюдженні шкідливих програм для зламу системи «Клієнт-Банк». Схема виглядала так: спочатку шахраї здійснювали перевипуск SІМ-карти номера мобільного телефону жертви (отримуючи контроль над SМS-повідомленнями) і «перепідв’язували» до цих номерів систему «Клієнт-Банк». Це давало їм повний доступ до банківських рахунків жертв. Результат? Злочинці спустошили кишені потерпілих на 11 млн грн.Кейс №2: фальшива допомога від «міжнародних організацій». Група з восьми осіб створила досконалу схему фішингу, яка імітувала офіційні урядові та банківські вебсайти України. Шахраї цинічно експлуатували біль людей: пропонували громадянам, які постраждали внаслідок воєнних дій, грошову допомогу начебто від президента України, ООН, UNІСЕF та інших авторитетних організацій. Фішингові посилання відкривали зловмисникам доступ до всіх даних жертв, завдяки яким вони діставалися і до їхніх онлайн-банкінгів. Це дало можливість шахраям безперешкодно вивести кошти на загальну суму у 700 тис. грн. Представники кіберполіції наголошують: під час дії воєнного стану зловмисники врахували суспільні тренди та адаптували під них свої схеми. Значного поширення набули крадіжки персональної інформації під виглядом надання послуг з оформлення документів для чоловіків призовного віку, організації незаконного перетину кордону, надання волонтерської допомоги або підтримки для внутрішньо переміщених осіб. Незалежно від легенди, всі ці афери об'єднує одне: вони побудовані на передачі особистих даних людей у руки злочинців. Використовуючи надію, страх або відчай громадян, шахраї збирають максимум персональної інформації, яка згодом стає ключем до банківських рахунків жертв.

Вчасне оновлення даних — не обтяження, а запобіжник

Законодавство про фінансовий моніторинг зобов'язує банки регулярно актуалізувати інформацію про клієнтів, щоб запобігти фінансовим злочинам. Це не формальна вимога, а реальний механізм захисту ваших коштів. Окупанти намагаються отримати особисті дані українських військових — Генштаб Банки зобов'язані періодично перевіряти та оновлювати інформацію про клієнтів заради їхньої ж безпеки. Тож цілком виправдано, що якщо ви ігноруєте запити фінансової установи або зволікаєте з оновленням документів, ваш рахунок може бути тимчасово заблокований до з'ясування обставин.Щоб уникнути обмежень у користуванні рахунком, регулярно перевіряйте термін дії документів, своєчасно оновлюйте їх не лише в державних реєстрах, а й у банку. Інформуйте банк про будь-які зміни — зміну прізвища після одруження, нову адресу проживання, втрату документів або зміну контактного номера телефону. Оперативно реагуйте на запити банку щодо актуалізації даних. Зазвичай банки надсилають нагадування через мобільний застосунок, SМS або електронну пошту. Не відкладайте цього на потім.«Якщо не настала дата актуалізації, банк намагається зробити життя клієнтів максимально спокійним і не вимагає додаткових даних. Більшість клієнтів мають низький рівень ризику, тому, відповідно до законодавства, банк звертається до них раз на п’ять років. Частину інформації банк оновлює автоматично, наприклад через інформацію у сервісі «Дія», іншу клієнти можуть подати самостійно. Ці процеси нині максимально зручні: з допомогою смартфона дані можна оновити будь-де і будь-коли», — додав член правління Приватбанку з питань комплаєнсу Антон Разумний.Вчасне оновлення даних — це гарантія безперебійного доступу до банківських послуг і захист від шахрайства. Що більше банк має актуальної інформації про вас, то краще він зможе вас захистити, зауваживши підозрілі транзакції чи нетипові дії, а заразом і бути певним у зразковості вашої фінансової репутації.Тож, коли наступного разу банк попросить вас оновити дані, не дратуйтеся, адже це насамперед у ваших інтересах. Оновлення банківських даних відіграє критичну роль у протидії шахрайству.

Обсяг міжнародних резервів є достатнім для збереження стійкості валютного ринку.

На збільшення попиту на готівку впливають різні фактори, і кількість атак агресора – серед них також.

Президент США обирає спостерігати збоку.

Інвестори реагують на новини про відмову російського диктатора від компромісів щодо війни в Україні.

1,5 млрд євро уже працюють на оборону за "данською моделлю".

Песо та облігації різко втратили в ціні.

Лише за одну годину крипторинок втратив понад 7 млрд доларів.

У номінальному вираженні загальний борг у світі досяг 251 трильйона доларів США.

Рано чи пізно більшість своїх зовнішніх показників ми будемо змушені перевести саме в євро.

Зменшення прибутку пояснюється падінням результату від операцій з фінансовими активами та зобов'язаннями в іноземній валюті та монетарному золоті.