Дзеркало Тижня

Країни Балтії закликали Брюссель прискорити реалізацію відкладених планів щодо заборони на імпорт російської нафти, оскільки побоювання ЄС щодо серйозної енергетичної кризи на тлі війни США з Іраном не виправдалися. Про це повідомляє FТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Через удари по НПЗ Росія веде переговори з Казахстаном про імпорт бензину — Rеutеrs



За словами джерел FТ, на зустрічі міністрів енергетики країн ЄС у п’ятницю, 26 червня, Естонія, Латвія та Литва закликали винести на розгляд пропозицію щодо поступового припинення імпорту російської нафти, аргументуючи це тим, що експорт російських енергоносіїв допомагає Москві фінансувати війну проти України.
Єврокомісар з питань енергетики Дан Йоргенсен не коментував ці зауваження під час закритої зустрічі. Однак Єврокомісія пообіцяла винести пропозицію на розгляд.
Такі заклики пролунали на тлі поступового відновлення судноплавства в Ормузькій протоці після того, як США домовилися з Іраном про продовження перемир’я, що мало б стимулювати нафтові ринки. Зазвичай приблизно п’ята частина світових обсягів нафти та газу проходить через цей важливий водний шлях у Перській затоці.
З моменту повномасштабного вторгнення РФ в Україну в лютому 2022 року ЄС вжив низку заходів, щоб позбутися залежності від російських енергоносіїв. За оцінками Єврокомісії, імпорт нафти з Росії у 2025 році становив 2% від загального обсягу постачання, порівняно з 27% на початку 2022 року, але це все одно становило 9,7 млн тонн сирої нафти.
ЄС домовився про поступове виключення російського газу зі свого енергетичного балансу до осені 2027 року. Однак війна на Близькому Сході призупинила реалізацію цих планів. Пропозицію щодо заборони на імпорт російської нафти мали винести на розгляд 15 квітня, але в березні цей пункт вилучили з попереднього порядку денного Єврокомісії.
Відповідаючи на запитання про перспективи запровадження заборони, заступник міністра енергетики Польщі Войцех Врохна заявив FТ, що Варшава вважає її необхідною “до кінця року”.
“Але ми розуміємо занепокоєння щодо цін, доступності [постачання] та конкурентоспроможності, що може стати наслідком цього. Це ціна, яку ми маємо заплатити, щоб стати незалежними від російських ресурсів”, — додав він.
Тимчасова угода між США та Іраном сприяла збільшенню обсягів вантажоперевезень через протоку. У п’ятницю, 26 червня, Єврокомісія заявила, що ринок нафтопродуктів “продемонстрував глибину та стійкість”, попри попередження про те, що в Європі могло закінчитися авіаційне паливо.
На думку Йоргенсена, ситуація на Близькому Сході зробить імовірнішим те, що Європі вдасться уникнути дефіциту авіаційного палива та іншої продукції цього літа.
“Ми маємо визнати, що навіть у разі укладення угоди США з Іраном повернення до нормального стану на ринку нафти займе кілька місяців, а на ринку газу — кілька років”, — додав водночас він.
Пошкодження енергетичної інфраструктури в таких країнах, як Катар — найбільший експортер скрапленого природного газу до Європи — означає, що деякі об’єкти не зможуть швидко відновити виробництво, навіть якщо перемир’я триватиме.
Єврокомісія також прагне прискорити електрифікацію, щоб допомогти Європі відмовитися від викопного палива. У п’ятницю країни ЄС досягли згоди щодо нового пакету правил, який прискорить видачу дозволів та сприятиме розбудові транскордонних ліній електропередачі.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Українські безпілотники зупинили один із найбільших нафтопереробних заводів Росії



Наприкінці минулого року держави ЄС домовилися, що Єврокомісія винесе на розгляд питання про заборону імпорту російської нафти, але переговори щодо цих заходів зайшли в глухий кут після того, як унаслідок американсько-ізраїльських ударів Іран заблокував Ормузьку протоку. Закриття важливого для транспортування енергоносіїв водного шляху викликало побоювання щодо кризи енергопостачання.
Просування заборони на російську нафту може зіткнутися з опором з боку країн, які значною мірою залежать від енергоносіїв із РФ, таких як Угорщина та Словаччина, а також з боку держав ЄС, які борються з високими цінами на енергоносії. Окремі країни ЄС, однак, не зможуть накласти вето на цей захід.

На конференції з відновлення України в Гданську підписано угоду з ЄБРР щодо посилення енергозахисту України на 90 млн євро. Про це повідомив перший віцепрем'єр-міністр — міністр енергетики України Денис Шмигаль. Очікується, що за кредитні кошти побудують нову підстанцію в західних регіонах України та реконструюють три великі підстанції 330 кВ. Кошти отримає НЕК "Укренерго" для зміцнення української енергосистеми.
Йдеться про відновлення мережевої інфраструктури, будівництво захисних споруд та закупівлю критично важливого обладнання. Шмигаль повідомив про те, що від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну партнери спрямували вже понад 582 млн євро на ці цілі, а також на формування резервів Укренерго. Шмигаль у своєму виступі на конференції попередив про те, що наступна зима для українців буде ще важчою.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





G7 гарантувала Україні енергетичну підтримку на зиму — Зеленський



«Наступна зима буде жорсткішою, ніж ця, і ми готуємося до цього. Намагаємося захистити себе від дронів та атак», — сказав Шмигаль.
Водночас Шмигаль наголосив, що Європейський Союз за останні п'ять років значно скоротив залежність від російських енергоносіїв. «Майже всі держави-члени ЄС диверсифікували постачання газу та нафти. Це справді вражає і це дуже правильний крок, адже він посилює тиск на Росію та робить країни-члени ЄС менш залежними», — зазначив Шмигаль.
На його думку, наступним кроком має стати повна відмова Євросоюзу від російських енергоносіїв. У Гданську Шмигаль також підписав Дорожню карту співпраці між Україною та Нідерландами в енергетичній сфері. Цей документ передбачає, що Нідерланди виділять Україні 178 млн євро для підготовки до зими та розвитку розподіленої генерації.
Про те, як Україні збудувати найстійкішу енергосистему Європи — пише у статті Сергій Єрмілов.

На лівому березі Києва вранці у четвер, 25 червня,  ввели екстрені відключення електроенергії, повідомили в ДТЕК.
В компанії зазначили, що обмеження застосовані за командою Укренерго застосовані та закликали киян ощадливо використовувати електроенергію, аби зберегти енергосистему.
Пізніше в НАЕК «Укренерго» заявили, що обмеження ввели через технологічні проблеми на одному з енергооб’єктів.
В компанії додали, що аварійно-відновлювальні роботи вже розпочали і енергетики роблять усе можливе, щоб повернути пошкоджене обладнання в роботу.
«Обмеження будуть скасовані одразу після стабілізації ситуації в енергосистемі. Стежте за повідомленнями на офіційних сторінках оператора системи розподілу», - повідомили в «Укренерго».
Зазначимо, що енергосистема лівобережної частини Києва зазнала серйозних пошкоджень внаслідок російських ракетних ударів взимку 2025-2026 року. Водночас у понеділок, 22 червня, у цій частині міста сталась аварія в енергомережі, через яку частина міста на певний час залишилась без електропостачання.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Як Україні збудувати найстійкішу енергосистему Європи



Як зазначав голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко, спека та масове використання кондиціонерів підвищують споживання електроенергії відразу на 25%.  Покрити цю потребу самостійно Україна не зможе і матиме більшу потребу в імпорті електроенергії. Однак відсутності ворожих ударів енергосистема має високі шанси працювати без обмежень.
Водночас, якщо Росія продовжить атаки по енергетику, то у липні-серпні можливі системні відключення електроенергії до п’яти годин на добу. Дефіцит, насамперед, виникатиме у вечірні години.

В Україні у липні та серпні можуть запроваджувати графіки відключення світла в разі масованих ударів російських військ по енергетиці та сильної спеки. Світло можуть вимикати до п'яти годин на добу у пікові періоди споживання електроенергії, розповів голова НЕК "Укренерго" Віталій Зайченко в інтервʼю "РБК Україна".
"Ми розуміємо, що денну зону ми покриємо за рахунок атомної генерації, імпорту, розподіленої і відновлюваної генерації, а от вечірні піки, на жаль, потрібно буде балансувати за рахунок наших споживачів", — пояснив він.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росіяни влучили в енергетичний об’єкт у Дніпропетровській області: понад 30 тисяч людей без світла



Він додав, що нині тривають планові ремонтні роботи на атомних електростанціях. За його словами, у другій половині липня та на початку серпня очікується мінімальна генерація електроенергії на АЕС. Зайченко вказав, що на цей період може припасти пік споживання електроенергії через спеку. 
Сьогодні на лівому березі Києва запровадили екстрені відключення електроенергії.

Найбільшим викликом для Об’єднаної енергосистеми (ОЕС) України наступного десятиліття може стати не дефіцит генерації, а дефіцит керованості в умовах стрімкого зростання розподілених енергоресурсів (DЕR).Післявоєнна відбудова дає Україні унікальний шанс. Уперше за багато десятиліть ми можемо не лише відновлювати втрачене, а й визначати архітектуру майбутньої енергосистеми.Сьогодні головна дискусія точиться навколо кількості необхідних мегаватів і мільярдів доларів інвестицій. Але не менш важливим є інше питання: чи буде створено систему, здатну ефективно координувати мільйони розподілених енергетичних ресурсів?Саме відповідь на це запитання визначатиме конкурентоспроможність, стійкість і безпеку української енергетики в наступні десятиліття.Наслідки цього виклику вже стають помітними.Україна переживає справжній вибух використання розподілених енергоресурсів. На дахах будинків з'являються сонячні електростанції, підприємства і населення встановлюють накопичувачі енергії, громади та бізнес будують локальні джерела живлення, а електромобілі поступово перетворюються з транспортних засобів на елементи енергосистеми (V2G). ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Квартирні сонячні електростанції: скільки коштують та які згоди потрібні Ще десять років тому диспетчер бачив кілька десятків великих електростанцій. Через кілька років йому доведеться взаємодіяти із сотнями тисяч енергетичних ресурсів різного типу, і проблема полягає не в тому, що централізоване керування більше не потрібне. Проблема в тому, що тільки централізованого керування вже недостатньо.Наведу такий приклад. У 2022–2023 роках після перших руйнувань було напрацьовано і затверджено Радою національної безпеки та оборони України заходи з одночасного впровадження розподіленої генерації (DЕR) і розумних мереж (smаrt grіd). Коли проаналізували ефективність використання введеної в роботу розподіленої генерації за один холодний день лютого цього року при температурі повітря в середньому по країні -15°С і відключеннях споживачів по 12–16 годин, з’ясувалося, що середній коефіцієнт використання встановленої потужності DЕR становив того дня лише 28%! Одна із головних причин — відставання із впровадженням смартмереж і телемеханіки на підстанціях, до яких DЕR під'єднані. І очевидно, що зі зростанням обсягів DЕR ця проблема поглиблюватиметься. Ще більша проблема виникає з ефективністю використання сонячних і вітрових електростанцій, непередбачуваність роботи яких завдає дедалі більше економічних збитків, а стрімке нарощування «домашніх» та офісних накопичувачів виводить із ладу внутрішні та розподільчі мережі.Можна зробити висновок, що для України проблема відбудови енергетики полягає не лише в дефіциті генерації, а й у дефіциті керованості мережі. Кожна гривня, вкладена в цифровізацію й автоматизацію мереж, може дати більший ефект використання існуючої розподіленої генерації, ніж гривня, вкладена в будівництво додаткової генерації. Блекаути назавжди. Чи зможе Україна вийти з енергетичної кризи Простий приклад: якби коефіцієнт використання розподіленої генерації був на рівні 60%, це фактично дорівнювало б 250–300 млн євро економії в будівництві кожного гігавата потужності. Якщо додати інші складові кумулятивного ефекту від модернізації мереж, які, наприклад, називає СІGRЕ в своїх дослідженнях, вона стає не тільки технічно, а економічно безальтернативною. Наведу кілька показників: зниження втрат у мережах до 20% при одночасному збільшенні їхньої пропускної здатності на 25–40% без масового будівництва. Скорочення тривалості аварій до 40% і головний ефект — 100% інтеграція DЕR!Україна вже інвестує мільярди у розподілені енергетичні ресурси. Головне питання наступного етапу — чи зможе енергосистема ефективно ними скористатися.Україна перебуває перед стратегічною розвилкою. Відбудова і реконструкція енергосистеми не мають бути поверненням у 2021 рік — вони мають стати стрибком у 2031-й.Переконаний, що ми маємо шанс використати післявоєнну відбудову не для відновлення старої енергетики, а для створення найбільш стійкої й адаптивної в Європі масштабної децентралізованої енергосистеми, яка стане потужною інфраструктурою, здатною забезпечувати нову економіку держави.Об’єднана енергосистема, яку Україна успадкувала від СРСР, створювалася для великої централізованої генерації та пасивних споживачів. Її логіка полягала в надійній передачі та розподілі електроенергії від кількох великих електростанцій до мільйонів споживачів.А тепер уявімо Україну 2031 року:

сотні тисяч дахових СЕС;десятки тисяч комерційних накопичувачів;тисячі промислових мікромереж;сотні тисяч електромобілів із V2G;тисячі когенераційних установок;агрегатори гнучкості;енергетичні громади;локальні енергохаби.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ ЄС будує нову енергетичну модель. Чи є в ній місце Україні? У такій системі диспетчер фізично не може управляти кожним ресурсом окремо, тому що це вже інший клас системи.ОЕС України вже зараз, а тим більше 2031 року потребуватиме:

системного оператора з удосконаленою системою управління (Соnvеrgеd) SСАDА;загальносистемного балансування на кількох рівнях;управління перетоками;резервів частоти;координації з ЕNТSО-Е;загальносистемної кібербезпеки;централізованого аварійного управління.

Тобто Оператор системи передачі (ОСП) нікуди не зникає. Але змінюється те, чим саме він керує.Енергетика проходить той самий шлях, який тридцять років тому пройшов Інтернет: від централізованої системи до мережі, де локальні рішення поєднуються глобальною багаторівневою координацією.Війна змінила саме поняття надійності енергосистеми. Після 2022 року для України з'явився ще один критерій, якого практично не було в енергетичному плануванні до війни, — це живучість системи (rеsіlіеnсе).У радянській і пострадянській логіці головним показником була надійність. У новій реальності виникає додаткове запитання: що відбувається після втрати частини системи? Саме тут не модними словами, а елементами обороноздатності критичної інфраструктури стають:

мікромережі (mісrоgrіd);розподілений інтелект (dіstrіbutеd іntеllіgеnсе);локальне балансування (lосаl bаlаnсіng);здатність до острівного режиму (іslаndіng сараbіlіty);інтелектуальне, автоматизоване управління тисячами децентралізованих об'єктів (DЕR оrсhеstrаtіоn);швидке автоматичне відновлення(FLІSR);кібербезпека.

Дефіцит може зрости в рази: експерти оцінили ризики для енергосистеми України — Rеutеrs Тому архітектура майбутньої ОЕС України має залишатися єдиною синхронною системою під координацією Оператора системи передачі, але керування всередині неї повинно стати багаторівневим, розподіленим і цифровим. Рішення мають прийматися максимально близько до точки виникнення події, а центральний рівень має координувати систему, а не намагатися безпосередньо керувати кожним ресурсом.Саме в цьому полягає ключова відмінність між «відбудувати те, що було» і «побудувати енергосистему наступного покоління». Дискусія не повинна штучно зводиться до вибору між двома крайнощами:

жорстко централізована система радянського типу;набір автономних островів без єдиного управління.

Що фактично змінюється?

У класичній моделі ОСП виконував майже все балансування через відносно невелику кількість великих електростанцій. У новій архітектурі виникає кілька нових рівнів керування. І кожен рівень отримує власну зону відповідальності.

Нова роль Оператора системи розподілу

Історично українські оператори систем розподілу (ОСР) були переважно власниками та експлуатантами мережевих активів: ліній, трансформаторів, підстанцій. Фактично вони управляли інфраструктурою. Але при великій кількості розподілених енергоресурсів цього вже недостатньо. Саме тут відбудеться найбільша трансформація — еволюція ОСР від кабельно-трансформаторного господарства до активного системного оператора.Мікромережі в нормальному режимі залишаються частиною ОЕС. Ніякої фрагментації, а навпаки, скоординована інтеграція.Майбутня ОЕС України не повинна перетворюватися на набір ізольованих мікромереж, але й не може залишатися системою, де всі рішення приймаються виключно центральним диспетчером. Вона має еволюціонувати до багаторівневої архітектури, де ОСП забезпечує системну координацію, ОСР керують активними розподільчими мережами, а мікромережі та DЕR-платформи здійснюють локальне балансування і керування ресурсами в режимі реального часу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Нова архітектура безпеки: енергосистему України перебудують так, щоб вона витримувала тероризм РФ

Логіка нової архітектури енергосистеми

ОЕС України 2031 року — це буде єдина енергетична система, в якій електричні мережі та цифрові технології працюватимуть як єдине ціле, і саме це дає нам можливість зрозуміти сучасну архітектуру.Якщо спростити, то модель 2031 року виглядає (див. рис.) швидше так:Рівень 1. Оператор системи передачі залишається системним інтегратором.Рівень 2. Оператори системи розподілу стають активними операторами мережі (smаrt grіd).Рівень 3. Мікромережі як новий функціональний елемент (mісrоgrіd).Рівень 4. Агрегатори як новий ринковий інститут.Рівень 5. Просьюмер, або активний споживач, стає повноправним учасником системи.Рівень 6. Нова телекомунікаційна основа і кібербезпека.ОЕС-2031 — це вже не лише енергетична система. Це енергетично-інформаційна система з багатоканальною як дротовою, так і бездротовою, ізольованою захищеною комунікаційною інфраструктурою, яка стає настільки ж важливою, як ЛЕП і підстанції.Рівень 7. Нова логіка керування.Саме в цьому головна відмінність від архітектури 2021 року. Було: централізоване прийняття більшості рішень. Стає: ієрархічне розподілене прийняття рішень. Наприклад:

інвертор регулює реактивну потужність локально;ВЕSS стабілізує локальний вузол;мікромережа виконує власне балансування;ОСР усуває локальні перевантаження;ОСП підтримує системну частоту.

Кожен рівень вирішує своє завдання. Майбутня система не централізує всіх рішень, а розподіляє їх за рівнями. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Від початку повномасштабної війни ДТЕК вклав 2,4 млрд євро у стійкість енергосистеми України та нову генерацію» — Тімченко Якщо стисло описати концепцію, то це може виглядати так.ОЕС України 2031 року — це єдина інтегрована кіберфізична енергетична система, побудована на smаrt grіd-платформі, де ОСП забезпечує системну координацію та надійність, ОСР керують активними розподільчими мережами, мікромережі здійснюють локальне балансування, агрегатори інтегрують розподілені ресурси, а просьюмери стають повноправними учасниками енергетичного ринку.***Україна отримала унікальний шанс переосмислити власну енергетику. Ми можемо відновити систему минулого. Або побудувати систему майбутнього. Питання вже не в тому, скільки мегаватів буде введено в експлуатацію. Питання в тому, чи буде створено систему, здатну координувати мільйони розподілених енергетичних ресурсів і стати фундаментом нової цифрової економіки.Якщо говорити відверто, то питання відбудови і трансформації Об’єднаної енергосистеми, як тут подано, виходить далеко за межі техніки та ресурсів. Воно вже про інституційну спроможність держави. Державний рівень, а це вище керівництво — президент, Верховна Рада, уряд, і в них уже немає ні часу, ні вибору, робити чи не робити цю програму. Відбудова української енергетики — це не просто інфраструктурний проєкт. Це проєкт створення нової архітектури економіки майбутньої передової європейської держави.Якщо все буде зроблено, як того потребує час, то через десять років українці навряд чи замислюватимуться, як працює енергосистема. Так само, як сьогодні ми не думаємо про те, як працює Інтернет. Але саме рішення, що ухвалюються сьогодні, визначать, чи стане українська енергетика фундаментом нової економіки або ж залишиться модернізованою версією системи минулого з усіма проблемами і недоліками.Майбутнє української енергетики визначатиметься не кількістю нових електростанцій, а здатністю системи управляти складністю.

У ніч на вівторок, 23 червня, російська окупаційна армія завдала удару по об’єкту енергетики у Дніпропетровській області. Унаслідок "прильоту" 34 тисячі абонентів залишилися без електропостачання, розповіли у ДТЕК. 
Енергетики здійснювали аварійно-відновлювальні роботи та впродовж кількох годин повернули світло для всіх побутових споживачів. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Одна людина загинула, дев’ятеро поранені: фото наслідків обстрілу Дніпропетровської області



Сьогодні вдень війська РФ завдали удару балістичною ракетою по Кривому Рогу та пошкодили промислову інфраструктуру. Троє людей загинули, ще 17 дістали поранення різного ступеня тяжкості, з них  п'ятеро перебувають у лікарні у важкому стані.
Через удари загарбників та негоду ще сім областей частково  знеструмлені: Запорізька, Сумська, Чернігівська, Харківська, Івано-Франківська, Полтавська та Київська. Нині тривають ремонтні роботи на пошкоджених енергооб'єктах. 

 У вівторок, 23 червня, внаслідок російських ударів та негоди частина абонентів у восьми областях залишилася без світла. Війська РФ атакували енергетичні об'єкти в Чернігівській, Харківській, Дніпропетровській, Запорізькій та Сумській областях, розповіли в Міністерстві енергетики України. 
Через сильні пориви вітру та грози в Київській, Івано-Франківській, Полтавській та Сумській областях понад 160 міст і сіл досі знеструмлено. Нині енергетики проводять аварійно-відновлювальні роботи, щоб повернути світло в будинки. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Шахеди" атакували Рівненську область: один район знеструмлено



У міністерстві наголосили, що сьогодні графіки відключення електроенергії для побутових споживачів та обмеження потужності для промисловості та бізнесу не будуть застосовуватися. 
Напередодні в Києві сталася аварія в енергетиці. Деякі райони столиці залишилися без світла. 

У Києві вранці у понеділок, 22 червня, сталася аварія в енергетиці. Як наслідок, окремі райони міста опинились без електропостачання, повідомили у ДТЕК, яка є оператором енергомереж у столиці.
Там зазначили, що зараз енергетики відновлюють світло після аварії у Дніпровському та Дарницькому районах столиці. Електропостачання планують повернути до 16:00.
Про перебої із енергопостачанням вранці повідомляли жителі різних районів Києва, у тому числі і на правому березі міста. Зокрема, зупинились і деякі маршрути електротранспорту.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На Одеській ТЕЦ сталася аварія: центральна частина Одеси та транспортні підприємства без світла



Вранці НЕК «Укренерго» повідомляла, що обмеження для побутових споживачів в Україні на 22 червня не заплановані, однак зазначила, що споживання електроенергії демонструє тенденцію до зростання. Українців закликали перенести користування енергозатратними приладами на час з 10:00 до 16:00 —  період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій.

Вранці в неділю, 21 червня, сталася аварія на Одеській тепловій електростанції. Унаслідок цього центральна частина Одеси та кілька транспортних підприємств залишилися без світла, інформує Одеська міська рада. 
Нині енергетики здійснюють аварійно-відновлювальні роботи. У міськраді наголосили, що фахівці планують завершити ремонтні роботи та повернути електропостачання  до кінця доби.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Нічна атака на Одесу: квартира на 5 поверсі вигоріла вщент, є поранена



Через ремонтні роботи в обласному центрі не курсує трамвай №20. За цим маршрутом курсуватиме автобус. 
Голова Одеської обласної військової адміністрації Олег Кіпер повідомив, що вночі південь Одещини атакували російські ударні безпілотники. В Ізмаїльському районі окупанти пошкодили приватний житловий будинок та нежитлову споруду. На щастя, люди не постраждали. 
Сьогодні вночі Росія випустила по Україні чотири ракети: два "Кинджали", два "Іскандери" та 105 дронів. У шести місцях зафіксовано влучання. 

Попри заявлений курс на відмову від російського газу, Європа на тлі енергетичних ризиків рекордно наростила імпорт зрідженого природного газу з Росії. Саме для закриття таких можливостей Брюссель уточнив майбутні правила. Компанії, зареєстровані в Європейському Союзі, з 2027 року не зможуть продавати ЗПГ з РФ навіть у тому випадку, якщо його кінцевими покупцями будуть країни за межами Євросоюзу. Про це повідомило агентство Rеutеrs.Компаніям, які працюють на території ЄС, буде заборонено продавати російський ЗПГ із 2027 року навіть у випадках, коли покупці перебувають за межами Євросоюзу.  Про це йдеться у листі з офісу єврокомісара з енергетики Дана Йоргенсена до брокерської та консалтингової компанії Роtеn аnd Раrtnеrs, яка працює у сфері морських перевезень та СПГ."Заборона не дозволяє компаніям торгувати або продавати російський СПГ третім країнам, оскільки не має значення, чи призначений цей газ для ЄС, чи ні", – йдеться у листі.Раніше Європейський Союз ухвалив рішення повністю відмовитися від імпорту російського газу до 2027 року у відповідь на війну Росії проти України. Водночас низка компаній ЄС, які мають довгострокові контракти на закупівлю російського зрідженого природного газу, заявляли, що нові правила залишають простір для різного трактування."Перевезення російського ЗПГ операторами Союзу незалежно від кінцевого пункту призначення заборонено в контексті заборони ЗПГ", – йдеться в листі.Європейська комісія поки що не надала офіційного коментаря щодо цього документа.Минулого року країни ЄС імпортували 14,94 мільйона тонн зрідженого природного газу з проєкту "Ямал СПГ", розташованого в російській Арктиці. За підсумками поточного року цей показник може виявитися ще вищим. Довгострокові контракти на закупівлю газу з "Ямал СПГ" мають французька компанія ТоtаlЕnеrgіеs, німецька SЕFЕ та іспанська Nаturgy.

Компанії розраховували на перенаправлення поставок російського ЗПГ

Компанія ТоtаlЕnеrgіеs, якій належить 20% акцій проєкту "Ямал СПГ", ще у лютому заявляла, що може розглянути продаж своєї частки, якщо їй заборонять реалізовувати цей газ за межами ЄС.Генеральний директор компанії Патрік Пуянне на початку червня повідомляв, що досі не отримав від регуляторів чіткої відповіді щодо майбутнього режиму обмежень. За його словами, компанія отримувала суперечливі юридичні висновки з цього питання. ТоtаlЕnеrgіеs відмовилася коментувати лист Єврокомісії.Іспанська компанія Nаturgy у своєму річному звіті за 2025 рік попереджала, що заборона на імпорт російського газу може вплинути на її контрактні зобов'язання на суму 10,95 мільярда євро. Головний юрисконсульт Nаturgy Мануель Гарсія Кобаледа у лютому заявляв, що санкційний режим ЄС може дозволити компаніям застосувати положення про форс-мажор."Але, як і у випадку з будь-якою форс-мажорною обставиною, цивільне право стверджує, і в договорі також зазначено, що для того, щоб скористатися нею, усі сторони повинні докласти зусиль для зменшення шкоди... Ці зусилля щодо зменшення шкоди включають, серед іншого, можливість відправляти ці обсяги в інші місця, ніж Європа", – сказав тоді Гарсія Кобаледа.Серед інших акціонерів проєкту "Ямал СПГ" залишаються російська компанія "Новатек", якій належить 60% акцій, та китайська СNРС із часткою 20%. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Мільярдний контракт без тендеру: як оточення Трампа забирає у РФ контроль над енергетикою Балкан Нагадаємо, що майбутня заборона на торгівлю російським ЗПГ посилює для Європи потребу в альтернативних джерелах енергоресурсів, зокрема поза РФ та США. Німеччина та Канада мають намір підписати велику угоду про постачання зрідженого природного газу, за якою Берлін купуватиме до 1 млн метричних тонн ЗПГ щороку. Паливо планують постачати з експортного заводу Кsі Lіsіms LNG на північному заході Британської Колумбії поблизу узбережжя Аляски.Безпосереднім покупцем має стати компанія SЕFЕ – колишній підрозділ "Газпрому", націоналізований урядом Німеччини після початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Серед можливих маршрутів постачання розглядають Панамський канал, альтернативні шляхи в обхід нього або механізми взаємовигідного обміну вантажами з покупцями, розташованими ближче до європейських портів.

Війна США з Іраном підкреслила необхідність розвитку чистої енергетики, але імпульс може виявитися нетривалим, пише FТ.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





США нарощують військовий супровід нафтових танкерів в Ормузькій протоці — міністр енергетики 



Другий за п’ять років шок на світових енергетичних ринках став “корисним нагадуванням про важливість наявності зелених, суверенних, локальних та конкурентоспроможних джерел енергії”, — зазначив генеральний директор однієї з провідних груп у сфері відновлюваної енергетики Nеоеn Ксав’єр Барбаро.
Водночас він не надто впевнений у тому, наскільки остання енергетична криза прискорить впровадження зелених технологій.
“Ми бачили, що [після початку війни] в Україні, скажімо, через один–два роки імпульс уже дещо згасав”, — зазначив він.
З одного боку, енергетична криза змусила деякі країни, зокрема в північно-східній та південно-східній Азії, спалювати більше вугілля замість газу. Консалтингова компанія Rystаd Еnеrgy прогнозує, що до 2030 року в Азійсько-Тихоокеанському регіоні буде спалено додатково 150 млн тонн вугілля. У 2025 році споживання вугілля в регіоні становило близько 7,26 млрд тонн.
США та Канада також стрімко активізували видобуток викопного палива, щоб задовольнити внутрішні потреби та збільшити експорт. Інші країни, зокрема Німеччина, Бразилія та Південна Корея, надали фінансову підтримку споживачам викопного палива.
Ці негайні заходи “загалом йшли в неправильному напрямку”, вважає некомерційна організація Сlіmаtе Асtіоn Тrасkеr, оскільки країни запроваджували фіксовані субсидії, зниження податків та обмеження цін, що закріпило залежність від викопного палива.
З іншого боку, в багатьох країнах — від Пакистану до Австралії та деяких регіонів Африки — спостерігається різке зростання кількості споживачів, які встановлюють сонячні панелі та купують електромобілі, а також бум на внутрішньому ринку акумуляторних батарей.
Міжнародне енергетичне агентство заявило цього тижня, що співпрацює з урядами, зокрема Таїланду, Малайзії та Філіппін, над тим, як уникнути розширення видобутку нафти.
Філіппіни стали другим за обсягом напрямком для китайського експорту сонячних панелей, а також прискорили реалізацію понад 20 великих проєктів у галузі сонячної, вітрової та гідроенергетики у відповідь на потрясіння на ринку нафти та газу.
Нідерланди, які нещодавно виступили співорганізаторами саміту, присвяченого відмові від викопного палива, закликали уряди “створити сприятливі умови для електрифікації бізнесу шляхом інвестування в енергомережі, надання відповідних фінансових стимулів та підтримки інновацій”.
Багато урядів, зокрема Великої Британії, Південної Кореї та ЄС, підтвердили або посилили підтримку розвитку відновлюваних джерел енергії, спираючись на динаміку, завдяки якій минулого року частка відновлюваних джерел в енергосистемі перевищила частку вугілля.
За даними МЕА, понад 50 країн запровадили заходи з енергоощадження та захисту споживачів.
Ніде ця роздвоєність підходів не була настільки очевидною, як у Китаї, де одночасно з визначенням відновлюваних джерел енергії, атомної енергетики й охорони навколишнього середовища основою нового п’ятирічного плану, було збільшено виробництво електроенергії з вугілля.
Згідно з даними Glоbаl Еnеrgy Сrіsіs Роlісy Моnіtоr, ще 25 країн та ЄС оголосили про політику, інвестиції та ініціативи у сфері чистої енергетики й електрифікації.
Однак вплив на Європу виявився “менш трансформаційним”, ніж внаслідок повномасштабної війни РФ проти України, зазначив експерт з питань зміни клімату Адейр Тернер.
“Я досить впевнений, що ця [енергетична криза] надасть принаймні невеликий або помірний імпульс енергетичній трансформації, особливо в Азії. Чи стане це значним переломним моментом, на мою думку, ще зарано говорити”, — додав Тернер. 
Криза спонукала уряди деяких країн переглянути політику щодо електромобілів, а занепокоєння через ціни на бензин посилило інтерес споживачів на ключових ринках. У Європі такі країни, як Німеччина, Італія, Франція та Велика Британія, скористалися субсидіями на електромобілі.
Серед країн, що розвиваються, Камбоджа знизила імпортні мита на електромобілі, а Лаос, який має значні гідроенергетичні ресурси, заборонив імпорт двигунів внутрішнього згоряння до кінця 2026 року.
Опитування майже двох тисяч підприємств по всьому світу показало, що компанії активно прагнуть перейти на електроенергію, щоб зменшити вразливість до коливань цін на викопне паливо.
Однак точний вплив війни на Близькому Сході важко оцінити, оскільки інвестиційні рішення можуть реалізуватися лише через кілька років.
У своєму останньому звіті про інвестиції в енергетику МЕА зазначило, що цього року очікується залучення $2,2 трлн у відновлювані джерела енергії, атомну енергетику, системи зберігання енергії, паливо з низьким рівнем викидів, енергоефективність та електрифікацію — це приблизно вдвічі більше, ніж сума, яка спрямовується на викопне паливо.
Старший аналітик компанії Еmbеr Еуан Грем зазначив, що уряди, особливо в Південно-Східній Азії — епіцентрі нинішнього дефіциту постачання — переосмислюють своє бачення безпеки та майбутнього зростання попиту на енергію. Однак аналітик очікує, що наслідки стануть помітними лише через певний час.
Загалом МЕА очікує, що криза призведе до відновлення інтересу до внутрішніх енергетичних ресурсів — відновлюваних джерел енергії та атомної енергетики, а потенційно й до вугілля.
Експерти вважають електрифікацію ключовою частиною відмови від викопного палива, оскільки електроенергію можна отримувати з низьковуглецевих джерел і її використання є значно ефективнішим. Однак ця добровільна мета може виявитися недостатньо дієвою.
“Це важливий момент для клімату, оскільки уряди стикаються з додатковою необхідністю ухвалити рішення щодо своїх майбутніх енергетичних планів”, — зазначив голова кліматичних переговорів ООН СОР30 Андре Корреа до Лаго.
Його наступник на СОР31 ООН Мурат Курум запропонував, щоб країни встановили добровільну мету: до 2035 року електроенергія має задовольняти 35% світового попиту на енергію, порівняно з нинішніми приблизно 20%.
У розмові з FТ Курум зазначив, що країни, які вже інвестували у відновлювані джерела енергії, краще захищені від цінового шоку на ринку викопного палива.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Лідери G7 домовилися посилити санкції проти російської енергетики — FТ



Раніше американський політолог Ян Бреммер писав про “парадокс Трампа”, пояснюючи, як президент США випадково прискорив перехід до відновлюваних джерел енергії. Викривши небезпеку залежності від імпорту нафти та газу, війна США з Іраном може стати каталізатором глобального переходу до безвуглецевої енергетики. Це точно не було наміром Трампа, який активно підтримує використання викопного палива, оголосив війну “зеленому новому шахрайству” та вивів США з Паризької кліматичної угоди.
Для України розвиток відновлюваної енергетики сьогодні є не лише питанням екології чи економіки, а й елементом національної безпеки. Розподілена генерація на основі сонячної, вітрової та біоенергетики може істотно підвищити стійкість енергосистеми, зменшити залежність від імпортного палива та забезпечити електроенергією критично важливі об’єкти навіть у разі пошкодження магістральних мереж, писали в статті “Sсіеnсе назвав енергетичні технології науковим проривом року. Що це означає для України” Ігор Комаров і Валерій Скришевський.

Президент Володимир Зеленський повідомив про домовленості на саміті G7 щодо підтримки України у зимовий період.
«Дизель, газ, бензин, — усе те, що нам потрібно на зиму, якщо до цього не закінчиться війна і буде дефіцит, то всі партнери будуть підтримувати», — розповів Зеленський.
Президент Франції Еммануель Макрон пообіцяв відновити пошкоджений російськими дронами саркофаг на Чорнобильській АЕС. А фахівці зі Швейцарії долучаться до відновлення об’єктів у Києво-Печерській лаврі, які потрапили під атаку 15 червня.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Карні на саміті G7 оголосив про нові санкції проти Росії



«Ми обговорили щодо відновлення Лаври, і вони разом з нашими спеціалістами будуть цим займатися. Дякую, Швейцарія, за  таку ініціативу і підтримку», — зазначив президент, передає "Суспільне".
Він додав, що обговорював з європейськими лідерами посилення української ППО та збільшення виробництва.
«Нам потрібна протиповітряна оборона, більше ракет Раtrіоt, і ми також говорили про ліцензії та про те, як збільшити виробництво. І я вважаю, що це хороша ідея, яку сьогодні підтримали під час нашої зустрічі», — сказав президент.
Він додав, що з боку США є позитивні сигнали щодо ліцензій. Команди обох країн працюватимуть над цим питанням.
Окремо президент Зеленський закликав організувати зустріч із російським диктатором Путіним до холодів.

Російська армія у п'ятницю, 12 червня, атакувала теплоелектростанцію компанії ДТЕК. Унаслідок удару один працівник загинув, ще один дістав поранення. Про це повідомила пресслужба компанії. 
Зазначається, що пораненому працівнику надається вся необхідна допомога. 
“Через атаку обладнання ТЕС зазнало значних руйнувань”, — розповіли у компанії. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Пошкоджені будинки, квартири, склади та інфраструктура на Дніпропетровщині: ДСНС показала фото наслідків



Нагадаємо, протягом 6-7 червня російські війська обстріляли одразу чотири енергетичні об’єкти у Дніпропетровській області. Енергетики оперативно відновлювали електропостачання після кожного удару. Удари росіян залишили без світла 67 населених пунктів та понад 30 тисяч жителів. На одному з енергетичних об’єктів спалахнула пожежа. 

Упродовж десятиліть вважалося, що перекриття Ормузької протоки спричинить глобальну економічну катастрофу. Минуло вже понад три місяці відтоді, як рух через цю ключову артерію був фактично заблокований, однак нафта досі коштує менше 100 доларів за барель, хоча багато експертів прогнозували зростання до 200–300 доларів.Головними причинами, пише Вlооmbеrg, стали рекордне збільшення експорту зі США, різке падіння попиту в Китаї, часткове збереження поставок через Ормузьку протоку та надлишок пропозиції, який існував на ринку ще до початку війни..

Китай несподівано став головним фактором

Одним із найбільших сюрпризів для ринку став Китай — найбільший імпортер нафти у світі.У травні імпорт нафти до країни впав майже на 40% порівняно із середніми показниками минулого року. Це компенсувало значну частину втрат від скорочення поставок із Близького Сходу.На попит вплинули кілька чинників:

Китай припинив активно поповнювати стратегічні нафтові резерви;хімічна промисловість дедалі частіше використовує вугілля замість нафти;стрімке поширення електромобілів скорочує споживання бензину.

За оцінками аналітиків, завантаження китайських нафтопереробних заводів впало до рівнів, які востаннє спостерігалися на початку пандемії СОVІD-19. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Кому війна, а кому мати рідна: нафтова криза змінить авторинок назавжди — Вlооmbеrg

США стали головним балансуючим постачальником

Після початку війни проти Ірану Сполучені Штати різко збільшили експорт нафти та нафтопродуктів.У травні він перевищив середній показник минулого року більш ніж на 2 мільйони барелів на добу.Крім того, адміністрація Трампа розпочала масштабне використання стратегічних нафтових резервів. США пообіцяли випустити на ринок 172 мільйони барелів нафти, причому темпи використання резервів виявилися вищими, ніж очікували експерти.Водночас Вашингтон частково послабив обмеження на поставки російської нафти, що дозволило Індії значно наростити закупівлі.У травні імпорт російської нафти до Індії зріс на 63% порівняно з лютим.

Ринок поки що витримує удар

Країни Перської затоки швидко переорієнтували поставки на альтернативні маршрути.Саудівська Аравія активно використовує трубопровід до Червоного моря, а Об'єднані Арабські Емірати перенаправляють нафту через порт Фуджейра.Частина танкерів продовжує проходити через Ормузьку протоку, хоча й у значно менших обсягах.За словами генеральної директорки Аngеlісоussіs Grоuр Марії Анджелікуссіс, світова економіка продемонструвала значно більшу стійкість, ніж очікувалося.«Ціни на сировину зросли на 50–60%, а ціни на скраплений газ в Азії — майже на 90%, але вони все одно далекі від тих рівнів, які багато хто прогнозував», — зазначила вона.

Запаси швидко тануть

Та попри відносну стабільність цін, аналітики попереджають, що нинішня ситуація може бути тимчасовою.Світові запаси нафти скорочуються рекордними темпами, а стратегічні резерви поступово вичерпуються. Минулого тижня запаси нафти у США впали до найнижчого рівня більш ніж за двадцять років.«Щотижня система втрачає від 70 до 80 мільйонів барелів запасів. Так не може тривати вічно», — попередив керівник сировинного напрямку Расіfіс Іnvеstmеnt Маnаgеmеnt Со. Грег Шареноу.За його словами, через кілька місяців ринок може втратити гнучкість, а будь-який новий збій у постачанні здатен спровокувати різкий стрибок цін.

Усе залежить від миру

Ще одним фактором, який стримує ціни, залишаються постійні заяви Дональда Трампа про можливість швидкої мирної угоди з Іраном.Через це багато трейдерів не поспішають робити ставки на подальше зростання цін.Проте головне питання залишається відкритим: чи вистачить світу нинішніх резервів, якщо війна затягнеться.«Усе тримається на очікуванні, що рішення вже близько. Але навіть якщо видобуток швидко відновиться, на ринку все одно залишиться діра приблизно в мільярд барелів нафти», — заявив керівник підрозділу Vіtоl у Бахрейні Том Бейкер.

Чеська Республіка прагне транспортувати азербайджанський газ та нафту через Україну. Про це сьогодні у Чорногорії заявив прем'єр-міністр Андрій Бабіш у відповідь на запитання азербайджанських журналістів, передають чеські ЗМІ. 
За словами прем'єр-міністра, транзит азербайджанського газу був однією із тем його травневої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Вірменії.
Чехія має намір налагодити транзит газу та нафти, які купуватиме у Азербайджана, через територію України. Про це повідомив прем’єр-міністр країни Андрій Бабіш 5 червня, перебуваючи у Чорногорії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Чехія припиняє пряме фінансування закупівлі снарядів для ЗСУ, але залишається координатором ініціативи — Rеutеrs



За його словами, тема транспортування азербайджанського газу підіймалася під час його травневої зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським у Вірменії.
Два державні діячі зустрілися напередодні травневого саміту Європейського політичного співтовариства (ЄПС). «Я запитав президента Зеленського, чи дозволить Україна транзит азербайджанської нафти та газу через свою територію. Він відповів, що це можливо», — заявив сьогодні журналістам Бабіш.
Бабіш додав, що Прага має виконати всі угоди з Азербайджаном щодо постачання газу. Наразі Азербайджан є одним із найбільших постачальників нафти до Чеської Республіки, нагадав сьогодні прем'єр-міністр. За його словами, Азербайджан та Чеська Республіка прагнуть ширших економічних зв'язків і ведуть переговори про створення спільних підприємств.
Міністр промисловості та торгівлі Карел Гавлічек заявив під час візиту до Азербайджану у квітні, що Чеська Республіка має намір щорічно закуповувати у Азербайджану два мільярди кубометрів газу.
За словами Гавлічека, постачання може розпочатися в період з 2028 по 2029 рік. Угода ще не підписана, контракт обіцяно і виконується відповідно до графіка, додав він.
Після травневої зустрічі Бабіш заявив, що під час зустрічі із Зеленським його цікавила енергетика, яка є для нього пріоритетом. «Словачі звернулися до нас із проханням надати деяку допомогу у зворотній експлуатації нафтопроводу «Дружба», що, звісно, ​​технічно складно і займе рік», — сказав тоді чеський прем'єр-міністр.
Угорщина та Словаччина — останні країни ЄС, які залежать від російської нафти та газу. Європейський союз намагається повністю припинити імпорт нафти та газу з Росії до кінця 2027 року, щоб не допомагати Москві фінансувати війну. Російський бюджет отримує найбільший дохід від продажу нафти та газу. Росія розпочала військове вторгнення в Україну у лютому 2022 року.
Двостороння зустріч Бабіша з Зеленським у Єревані стала їхньою першою зустріччю після повернення Бабіша до чеського уряду у грудні минулого року. Остання його зустріч із главою української держави відбулася у 2019 році у Києві, до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Російські окупаційні війська здійснили чергову атаку на об'єкт енергетичної інфраструктури України. Цього разу під удар потрапив об'єкт у сусідній із Чернігівщиною області, що спричинило серйозні проблеми з електропостачанням у прикордонному регіоні. Внаслідок ворожого обстрілу повністю або частково знеструмлено близько 80 тис. абонентів, повідомили в АТ «Чернігівобленерго»
Наразі відсутнє світло у будинках жителів Ніжинського та Новгород-Сіверського районів. Фахівці компанії вже працюють над ліквідацією наслідків та відновленням живлення.
За інформацією компанії «Укренерго», станом на ранок 5 червня, через постійні атаки з боку РФ, нові пошкодження мереж та знеструмлення зафіксували також у Дніпропетровській, Харківській та Сумській областях. Окрім цього, вдень російська армія вдарила по цивільній інфраструктурі на півдні країни — під обстріл потрапила автозаправна станція в Чорнобаївській громаді Херсонської області, де загинула одна людина та є поранені.
Російська Федерація продовжує системно нищити українську цивільну та критичну інфраструктуру. Протягом останніх місяців прикордонні північні області, зокрема Чернігівщина та Сумщина, регулярно зазнають масованих атак із використанням ракет, артилерії та ударних безпілотників. Через постійні обстріли та пошкодження магістральних ліній у регіоні періодично запроваджуються екстрені графіки відключень. 
Зокрема, наприкінці березня 2026 року внаслідок серії точкових ударів по енергетичному обладнанню Чернігівська область уже опинялася в лідерах за кількістю відключень — тоді без електропостачання тимчасово залишилися близько 150 тис. споживачів.

Уряд підтримав проєкти «Укрнафти» щодо встановлення газопоршневих станції на Івано-Франківщині та на Львівщині. Міністр енергетики Денис Шмигаль повідомив про надання на ці цілі 939 млн грн з фінсько-українського інвестиційного фонду.
Зокрема, планується запуск генерації загальною потужністю: до 40 МВт в Івано-Франківській області та до 20 МВт – у Львівській області. Ці станції дозволять забезпечити надійне електропостачання для людей і бізнесу.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Удари РФ по енергетиці: шість областей частково знеструмлені, на Сумщині поранено працівника обленерго



Раніше «Наші гроші» повідомляли про те, що в рамках угоди між «Укрнафтою» та фінською Wärtsіlä остання зобов’язалася поставити до кінця 2027 року чотири електричні станції, дві з яких по 13,75 млн євро, а інші дві — по 9,05 млн євро.
Окремо дочірній компанії виробника ТзОВ «Вяртсіля Україна» замовлятимуть послуги з введення в експлуатацію та тестування. Для реалізації цього проекту ЄБРР надав кредит у ​​розмірі 80 млн євро.
Про те, як українцям пройти наступну зиму, пише у статті "Наступна зима не для наївних: яка енергетична автономія потрібна кожній оселі" Роман Яненко.
 

У Міжнародному агентстві з атомної енергії (МАГАТЕ) повідомили, що вранці 4 червня Запорізька ТЕС, розподільчий пристрій якої допомагає у передачі електроенергії на окуповану Запорізьку АЕС, зазнала масованого обстрілу. Представники агентства на території ЗАЕС бачили дим з боку теплоелектростанції та чули звуки військової активності, зазначає на своїй сторінці у Х МАГАТЕ. 
«Цей випадок викликає серйозне занепокоєння щодо єдиної лінії електропередачі, яка забезпечує живлення Запорізької АЕС. Протягом останніх тижнів вона вже кілька разів виходила з ладу, через що станція повністю залежала від аварійних дизель-генераторів, необхідних для охолодження шести реакторів і недопущення ядерної аварії», — йдеться у повідомленні. 
Зазначається, що лінія електропередачі наразі залишається в роботі. Працівники Запорізької ТЕС перебували в укриттях.
Тим часом генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Гроссі висловив серйозне занепокоєння через повідомлення про атаку та наголосив, що обстріли мають негайно припинитися, аби не допустити тривалого знеструмлення Запорізької АЕС.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ІSW пояснив, навіщо Росія звинувачує Україну в атаках на ЗАЕС



У ніч проти 3 червня, на окупованій Запорізькій атомній електростанції стався 17-й блекаут із моменту захоплення станції російськими військами та вже п'ятий від початку цього року. Ввечері через відключення лінії електропередачі «Феросплавна-1» станція повністю втратила зовнішнє електроживлення. Функціонування критично важливих систем забезпечувалося за рахунок роботи резервних дизель-генераторів.

У ніч на середу, 3 червня, на окупованій Запорізькій атомній електростанції стався 17-й блекаут із моменту захоплення станції російськими військами та вже п'ятий від початку цього року, повідомила національна енергокомпанія «Енергоатом»».
«О 23:44 через відключення лінії електропередачі «Феросплавна-1» станція повністю втратила зовнішнє електроживлення. Функціонування критично важливих систем забезпечувалося за рахунок роботи резервних дизель-генераторів», - заявили там.
У свою чергу в  МАГАТЕ повідомили, що  причиною знеструмлення став удар безпілотника по підстанції «Нікопольська» на протилежному від ЗАЕС березі Дніпра. Як наслідок єдина лінія електропередачі, яка залишалася у розпорядженні станції, та яка необхідна для забезпечення її потреб, перестала працювати.
В «Енергоатомі» наголосили, що цей, вже п’ятий з початку року, блекаут на найбільшій атомній електростанції Європи вказує на критичні ризики внаслідок окупації АЕС  російськими військами.
«Кожна втрата зовнішнього живлення створює пряму загрозу ядерній та радіаційній безпеці. Лише повернення Запорізької АЕС під повний контроль України та її законного оператора здатне гарантувати безпечну експлуатацію станції та запобігти виникненню ядерної і радіаційної аварії з непередбачуваними наслідками», - наголосили в компанії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ІSW пояснив, навіщо Росія звинувачує Україну в атаках на ЗАЕС



Попередній раз ЗАЕС повністю втрачала електропостачання 29 травня. На щастя відновити його вдалось у доволі короткий термін.
Однак наступного дня російська державна компанія з ядерної енергетики «Росатом», яка контролює окуповану АЕС, заявила про начебто удар українського безпілотника по станції.
В Збройних силах України спростували цю заяву та назвали її спробою окупантів дискредитувати Україну. Там вказали, що українські військовослужбовці діють виключно в межах норм міжнародного гуманітарного права та усвідомлюють наслідки будь-яких дій щодо ядерних об’єктів, на відміну від окупантів.

Національна служба судових виконавців Фінляндії вилучила 3,7 мільйона євро російських коштів, які будуть передані енергетичній компанії "Нафтогаз України" за майно, знищене Росією. Про це пише Ylе.
Зауважується, що раніше Національна служба вилучала переважно нерухомість, а тепер на основі позову української державної енергетичної компанії "Нафтогаз" та її дочірніх компаній вилучені кошти.
Зазначається, що ці кошти в розмірі 3,7 мільйона євро Росія перечислила на спільну із Фінляндією програму, яка була спрямована на розвиток прикордонних регіонів між країнами.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Рада ратифікувала угоду з ЄС про кредит на 90 мільярдів євро



«Програма прикордонного співробітництва була припинена після повномасштабного вторгнення, і гроші залишилися в міністерстві, у якого вони зараз вилучені», — йдеться у повідомленні.
Загалом з 2024 року Національна служба судових виконавців Фінляндії конфіскувала російських активів на суму понад 40 мільйонів євро.
Нагадаємо, раніше ЄС домовився безстроково заморозити 210 млрд євро активів РФ у межах намірів надання Києву позики в розмірі 90 млрд євро протягом наступних двох років.