Дзеркало Тижня

Зателефонував колишній міністр ЖКГ і поставив мені прямо-таки гамлетівське запитання: залишатися на зиму в Києві чи їхати світ-за-очі? Запитання закономірне, якщо врахувати постійні закиди президента, міністрів та інших друзів влади про неготовність столиці до зими та відставання у виконанні Плану стійкості. При тому, що інформація з владних кабінетів на Хрещатику, 36, іде буквально в телеграфному стилі.Очевидно, що питання ексміністра хвилює усіх без винятку киян, навіть тих, хто виїхати з міста не збирається, просто не може чи не має куди. Для того щоб розібратися в ситуації, довелося поспілкуватися з багатьма відповідальними людьми у столичній владі.

На скільки потягне План стійкості Києва?

Загальна сума, яку було озвучено на засіданні РНБО 3 березня, становить 67,5 млрд грн. Враховуючи, що весь бюджет Києва — 106 млрд грн, зрозуміло, що ця сума для міста абсолютно непідйомна. Тому міська влада запропонувала взяти на себе 20,4 млрд грн, які можна покрити через кредитні запозичення, різні бюджетні програми та інші додаткові джерела. Ще 47,1 млрд грн отримати з анонсованих тепер уже екпрем’єркою Юлією Свириденко 216,32 млрд, які Кабінет міністрів запланував на плани стійкості. (Матеріал писався на тлі зміни уряду.)Тут слід пояснити, що приблизно 90% міського бюджету прив’язані намертво до статей витрат — на освіту, охорону здоров’я, соцзахист, транспорт тощо. Тож на розвиток — нове будівництво, заміну теплотрас, прокладання та ремонт доріг, інші напрями розбудови інфраструктури — залишається зовсім небагато, що входить до так званого бюджету розвитку. Отже, знайти навіть ці 20,4 млрд грн для влади міста — непросте завдання.На заходи Плану стійкості лише на 2026 рік потрібно 37,4 млрд грн, які Київ домовився вкласти разом з урядом у співвідношенні 50 на 50, тобто місту треба знайти приблизно 17,8 млрд грн. Але це не все, знадобляться ще додаткові 5 млрд грн на відновлення знищеної та пошкодженої інфраструктури. Тож загалом, щоб підготуватися до зими, місту необхідно покрити з власних джерел 22,8 млрд грн (тут і далі наводяться цифри та факти з презентації в.о. першого заступника голови КМДА Петра Пантелеєва, яку він давав для журналістів 9 липня).Чи є у міста такі кошти? На сьогодні, за словами Петра Пантелеєва, акумульовано 11,1 млрд грн, є попередня домовленість з Ощадбанком та ЄБРР про кредити на загальну суму 5,2 млрд грн, є власні кошти «Київтеплоенерго» — 1,7 млрд, субвенція на 1,3 млрд грн, отже, потрібна сума поступово набирається.В.о. першого заступника голови КМДА Петро ПантелеєвФото надане авторомТа чи є надходження від Кабміну? На сьогодні вже теж єксміністр розвитку громад і територій Олексій Кулеба стверджував, що уряд уже виділив Києву 10 млрд грн, однак Віталій Кличко заперечує це, зазначаючи, що місто цих грошей не отримало. Через це мер столиці пропонує терміново провести засідання РНБО з цього питання.Своєю чергою Кулеба звинувачує владу Києва у відсутності роботи в напрямі розподіленої теплової генерації: «Понад 600 МВт потужностей досі залишаються навіть без проєктивних (мовою оригіналу. — О.С.) рішень на заміщення. Держава забезпечила фінансовий ресурс, однак місто має надати конкретні рішення, визначити чіткі заходи та графіки їх реалізації. Це відповідальність міської влади». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Кабмін незадоволений підготовкою Києва до зими та планує звернутися до РНБО – Свириденко Оскільки забезпечення Києва теплом, у «світлі» минулої зими, — це справді питання виживання трьох мільйонів людей, розглянемо його більш прискіпливо.

Скільки тепла потрібно Києву?

ТЕЦ-4, або Дарницька, попри назву, електрики насправді не виробляла — її генератори були зношені й демонтовані (вочевидь це наслідок господарювання приватного власника, Анатолія Шкрібляка), тому станція постачала лише теплову енергію. Але й теплове обладнання було повністю знищене наприкінці минулої зими.У міністра енергетики Дениса Шмигаля (за чутками в експертному середовищі) була ідея привезти теплові котли для її відновлення із законсервованої ТЕЦ у Прибалтиці. Можливо, її й буде реалізовано, адже він заявив про Дарницьку ТЕЦ: «Вона в приватній власності, там і буде залишатися. Ми збираємося допомагати відновлювати». Цікавий поворот справи — КМУ збирається вкладати кошти платників податків у приватну власність? Прокуратуро, агов!Фото надане авторомПаралельно зараз реалізується інший проєкт. Голова Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури при Мінрозвитку Сергій Сухомлин заявив: «Агентство відповідає за децентралізацію теплозабезпечення в зоні ТЕЦ-4, де потрібно з нуля побудувати сотні мегават теплової генерації із захистом. Для Києва вже визначено п’ять локацій для встановлення котелень. Земельні ділянки виділені, котельне обладнання законтрактоване, будівельні роботи розпочато. Всі об’єкти мають отримати антишахедний захист другого рівня».Отже, центральною владою мають бути побудовані п’ять теплових станцій (ТС) середньої потужності, які замінять Дарницьку ТЕЦ, але це не «сотні мегават», а рівно 1256 МВт, або 1080 Гкал/год (за звичною номінацією теплової потужності). Чи вистачить цих п’яти ТС на заміну ТЕЦ-4, наразі невідомо. Та й чому теплові, а не когенераційні станції, які одночасно виробляли б іще й електроенергію, залишається питанням. Принаймні жителі Дарницького та Дніпровського районів узимку матимуть можливість перевірити виконання обіцянок КМУ в особі пана Сухомлина (якщо він збереже посаду після ротацій в уряді), а заодно і його прогноз: «Києву достатньо складно буде виконати план стійкості до початку опалювального сезону». (Це і зараз видно неозброєним оком, але, мабуть, Сухомлин знає щось таке, про що нам не говорить.) Ну що ж, побачимо, але раптом тепло не повернеться на Дарницю, кияни знають, кому конкретно пред’являти претензії.ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 разом видавали киянам понад 3600 Гкал/год теплової енергії та 1200 МВт електричної. Генерацію тепла, попри ракетні удари, вдалося відновити ще минулої зими, а от електрогенерацію було так сильно зруйновано, що влада прийняла рішення її не відновлювати — через вразливість і велику вартість її реанімації. Для повного відновлення теплопостачання з цих ТЕЦ знадобиться (вже цього року) 3,7 млрд грн, а електропотужності замінити набагато складніше — треба будувати нові джерела генерації (про це нижче) та відбирати електроенергію з Об’єднаної енергетичної системи України (ОЕСУ). ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Чи переживуть українці наступну зиму? «Плани стійкості» та ігри бюрократів Нарешті, щоб закрити тему тепла, нагадаємо, що у Києві є в наявності близько 150 середніх теплових станцій і невеликих котелень, які закривають потреби майже половини міста. (Нагадую це тим міністрам і посіпакам влади, які без упину торочать про відсутність розподіленої теплової генерації в Києві.) Вони, тобто теплові станції (бо міністрам це не допоможе), потребують звичайних щорічних регламентних робіт для підготовки до зими.Десять критичних об’єктів «Київтеплоенерго» буде захищено (до початку опалювального сезону) другим рівнем захисту — бетонними шелтерами та антидроновими сітками. Петро Пантелеєв зазначив побіжно, що при спорудженні останніх доводилося вносити зміни в проєкти буквально на ходу — через постійне зростання вибухової потужності ворожих дронів. Від себе додам, що вид такого шелтера, який показали журналістам, грандіозний: площа — майже футбольне поле, висота 18 м, а каркас для антидронової сітки заввишки 24 м. Про вартість страшно й сказати.Фото надане автором

Чи буде в Києві вода?

У місті є три джерела постачання води — Дніпровська та Деснянська водозабірні станції та система артезіанських свердловин, усі вони виявилися достатньо стійкими минулої зими. На додачу до них місто збудувало (вже!) додатковий резервний водозабір, що насправді є досить складною інженерною спорудою. Всі критичні вузли системи водопостачання (ВП) та водовідведення (ВВ), тобто водо- та каналізаційні насосні станції (разом 28 об’єктів) передбачено убезпечити першим рівнем захисту — мішками з піском. Ці об’єкти територіально розосереджені по місту, і влучити в них доволі складно через компактні розміри, але в найгіршому випадку ці насосні станції можна швидко відновити.Ще минулої зими всі вони вже були забезпечені резервним живленням, але до наступної зими спеціально для системи ВП і ВВ будують три нові дизельні електростанції потужністю 16 МВт (з частотними регуляторами для стабільної роботи) вартістю 1,8 млрд грн. Разом для системи «Київводоканалу» планується до зими забезпечити 40 МВт резервних потужностей. Отже, на постачання води в Києві перебої електроенергії не повинні впливати.Щодо Бортницької станції аерації. Чи загрожує Києву її руйнація/вихід з ладу? Відповідаю: на моє переконання — ні. Станція складається з трьох незалежних блоків очищення стічних вод потужністю по 600 тис. кубометрів на добу. Зараз на станцію надходить близько 1,1 млн кубометрів побутових і промислових стоків щодоби, тобто для очистки достатньо роботи лише двох блоків. Дном Дніпра прокладено шість тюбінгів великого діаметра, через які стоки потрапляють на Бортницьку станцію. Навіть якщо всі вони будуть зруйновані, то повз Київ щодоби протікає 118 млн кубометрів води, отже, примішування неочищених стічних вод становитиме менш як 1%, і така вода спокійно буде очищуватися у природний спосіб у повільній течії Канівського водосховища. Наш народ із задоволенням відвідує київські пляжі, купається у дніпровській воді, де концентрація громадської сечі теж, мабуть, наближається до 1%, і… нічого.

Чи врятує Київ розподілена електрогенерація?

Тут мається на увазі будівництво локальних електростанцій різної потужності на заміну втраченим на ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6. Зрозуміло, що замінити 1200 МВт їхньої сумарної електричної потужності неможливо (тоді треба будувати нові ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6). Отже, місто, себто міська влада, сподівається отримати її з Об’єднаної енергетичної системи України. Однак і влада міста, і уряд намагаються поліпшити ситуацію через спорудження когенераційних установок на території міста. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Кличко звинуватив уряд в ухилянні від допомоги Києву в підготовці до зими та вимагає скликати РНБО Не називатиму їхньої кількості, але, за словами Пантелеєва, будівництво кожного такого об’єкта відбувається з величезними труднощами — в пожежному режимі, а насправді в стані війни. По-перше, прорахувати бюджет проєкту наперед практично неможливо, тому під час будівництва змінюються ключові параметри, тому місто має постійні претензії від прокуратури: чому тут скорочення бюджету, а тут — збільшення. По-друге, незважаючи на доручення ексголови уряду Юлії Свириденко, що «за створення умов для залучення бізнесу до здійснення заходів для виконання комплексних планів стійкості регіонів, зокрема шляхом запровадження спрощених процедур і відповідних регуляторних рішень відповідають міністр економіки, довкілля та сільського господарства Олексій Соболев і голова НКРЕКП Юрій Власенко», ні міністерство, ні НКРЕКП не зробили нічого, щоб прискорити будівництво критично важливих об’єктів.З приблизно 2000 МВт, які Київ споживає взимку, для забезпечення критичної інфраструктури місту необхідно 200 МВт. Саме для того, щоб забезпечити її роботу в разі збоїв в ОЕСУ (за відсутності електропостачання з неї), в плані стійкості Києва передбачено будівництво певної кількості когенераційних станцій загальною потужністю 170 МВт вартістю 3,5 млрд грн, які профінансує місто. В кожній такій станції буде встановлено кілька газопоршневих чи газотурбінних установок, які вироблятимуть електрику та тепло одночасно. Усе, що нагрівається при їхній роботі, — олива, антифриз, вихлопні гази — потрапляє на теплообмінники, з яких тепло передається в систему централізованого опалення. Одна така станція може видавати 20 МВт електричної та 17 МВт теплової енергії. Владі міста вдалося закупити ці установки у найкращого в світі виробника (за ними стоїть черга!), який просив не афішувати його назви, і це справді диво інженерного мистецтва та технічної естетики. Контроль оливи — кожні 150 годин, заміна — через 3000 годин безперервної роботи, лише аварійних датчиків — 56, а всього близько 300, гарантія — 2 роки, робоча зміна — 2 людини. Практично всі, крім однієї, станції будуть готові та запущені в роботу до початку опалювального сезону, а остання — до нового року. (Цей абзац акцентовано персонально до майбутнього профільного міністра та голови Агентства відновлення).Фото надане автором

Люди — золотий ресурс

Сьогодні в розпорядженні «Київтеплоенерго» є 70 мобільних котелень, які можна за лічені години під’єднати до об’єктів критичної соціальної інфраструктури міста. Коли у Петра Пантелеєва запитали, хто обслуговуватиме ці котельні, то виявилося, що добровольці йдуть не лише на фронт. У Києві створено Добровільний підрозділ цивільного захисту з людей, які мають «бронь», — вчителів, лікарів, інших — близько 1000 осіб. Усі вони зараз проходять навчання для роботи на установках аварійного призначення, щоб компенсувати нестачу кадрів у «Київтеплоенерго», «Київводоканалі» та інших комунальних підприємствах. Саме цих людей Пантелеєв і назвав «золотим ресурсом».Цього літа як ніколи проявили ініціативу в підготовці до наступної зими мешканці багатоквартирних будинків — на співфінансування їхніх проєктів бюджет міста надав 420 млн грн. Це означає, що люди встановлюють за власний кошт (гроші наперед!) сонячні панелі, насоси, накопичувачі енергії, а місто їм компенсує 70% вартості. Отже, у спільноти мешканців з’являється не лише додаткове обладнання, а й фінансовий ресурс, який вони можуть продовжувати вкладати в свій будинок. За правильної компоновки будинок може функціонувати в автономному режимі кілька діб.Сьогодні вже 200 київських багатоквартирних будинків влаштували сонячні електростанції (за співфінансування міста), а ще 30 шкіл отримають сонячні панелі та пристрої зберігання енергії до 1 вересня. Скільки власників приватних будинків і бізнесів встановили у себе сонячні електростанції, підрахувати неможливо, але зрозуміло — дуже багато. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Перезавантаження уряду: Чому Зеленський вирішив змінити прем'єр-міністра перед важкою зимою Приємно усвідомлювати, що не лише центральна і міська влада готується до зими, але й власне самі жителі Києва. І це теж — золотий ресурс, ресурс тепла і світла.

Підсумки

Досвід минулої зими показав, що за відсутності опалення людей рятувала… розетка. (Тільки не та, де бідний власник уникає сплати податків, розмазуючи прибуток через кріпаків-ФОПів). Розетка, в яку можна включити електронагрівач, хоч старий, хоч новий, та врятуватися від холоду.У міської влади є ідеї щодо забезпечення Києва теплом саме в такий спосіб, але коштуватиме це до 10 млрд грн, яких зараз немає. Однак бюджетом міста передбачено 800 млн грн на ремонт щитових та електромереж (вони у власності міста). Трансформаторні підстанції перебувають у власності ДТЕК, і ця компанія має опікуватися їхньою дієздатністю та захистом. (Коли матеріал був готовий, зателефонував голова одного з київських ЖБК й повідомив, що ремонт щитових передбачено лише для будинків т. зв. комунальної власності, тобто які обслуговують комунальні керуючі компанії, а ЖБК та ОСББ виключили з програми. Як на мене, останнє рішення – помилкове: міська влада має допомогти усім киянам.)Тут хотілося б почути від КМУ (він же не філія ДТЕК?!) звіт про стан справ у цій галузі, але поки що його нема. Так само, як нема інформації від Міненерго та «Укренерго» щодо стану та спроможностей ОЕСУ.Тому відповідь на гамлетівське запитання, бути чи не бути (в Києві), люди мають шукати самі.

У двох районах Києва 14 липня зникло світло. У ДТЕК повідомили, що причиною знеструмлення стала аварія.
«У Подільському та Оболонському районах Києва тимчасово відсутнє електропостачання через аварію», — зазначили в ДТЕК.
У компанії наголосили, що енергетики вже працюють над ліквідацією пошкодження. Світло має з’явитися орієнтовно через годину.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Ворожі атаки й негода спричинили знеструмлення в шести областях України



Нагадаємо, 12 липня у Чернігівському та Корюківському районах внаслідок російської атаки було критично порушено електропостачання. Через ворожі удари без світла залишилася рекордна кількість жителів, а саме понад 61 тисяча абонентів.
Атака призвела до значних пошкоджень мереж у прикордонних та центральних частинах області. «Чернігівобленерго» задіяло додаткові технічні ресурси для резервного перепідключення споживачів там, де це дозволяє безпекова ситуація.

Світові ціни на нафту різко зросли після того, як президент США Дональд Трамп оголосив про відновлення американської блокади Ірану та заявив, що Сполучені Штати стягуватимуть плату за супровід суден через Ормузьку протоку.Американська нафта Wеst Техаs Іntеrmеdіаtе (WТІ) подорожчала на 9,4% — до 78,14 долара за барель. Міжнародний еталон Вrеnt зріс на 9,6% — до 83,30 долара за барель.Як повідомляє NВС Nеws, обидві марки досягли найвищих цін із 15 червня, а для Вrеnt це стало найбільшим одноденним стрибком із травня 2020 року.Зростання цін на нафту вже зупинило тенденцію до здешевлення бензину у США.Аналітик компанії GаsВuddy Патрік Де Гаан прогнозує, що середня ціна бензину в країні в найближчі  7–10 днів може зрости до 4 доларів за галон, а окремі АЗС почнуть піднімати ціни вже протягом 24–48 годин.На тлі подорожчання нафти американські фондові індекси завершили торги падінням:

S&Р 500 знизився на 0,8%;Dоw Jоnеs втратив 138 пунктів;Nаsdаq впав на 1,6% через розпродаж акцій технологічних компаній.

У своєму дописі Дональд Трамп заявив, що США отримуватимуть 20% вартості всіх вантажів, які проходитимуть через Ормузьку протоку під американським захистом.Водночас президент не пояснив, як саме працюватиме цей механізм.Раніше судноплавні та енергетичні компанії вже різко критикували аналогічну пропозицію Ірану, який пропонував стягувати плату за прохід через протоку.Міністерство фінансів США попередило, що будь-які платежі Ірану за прохід через Ормузьку протоку можуть вважатися порушенням санкційного режиму та назвали такі вимоги «морським здирництвом».Через кілька годин після заяви Трампа Міжнародна морська організація (ІМО) відкинула його пропозицію.Генеральний секретар ІМО Арсеніо Домінгес заявив, що організація послідовно виступає проти будь-яких зборів за прохід через міжнародні протоки, а міжнародне право не передбачає обов'язкових платежів лише за транзит.Нове загострення сталося після того, як США продовжили удари по Ірану у відповідь на атаки іранських військових на кілька комерційних суден, зокрема із застосуванням безпілотників та інших боєприпасів.Експерти попереджають, що це може ще більше ускладнити судноплавство через Ормузьку протоку, через яку до початку нинішньої кризи проходило близько 20% світових поставок нафти й газу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Трамп заявляє, що Ормузька протока відкрита, хоча Іран каже інакше За даними компанії МаrіnеТrаffіс by Крlеr, ще до заяви Трампа кількість суден, що проходять через протоку, за тиждень скоротилася на 52%. У п'ятницю через Ормузьку протоку пройшли 19 суден, у суботу — 24, а в неділю — лише 14.У компанії пояснили, що нові погрози Ірану та попередження Корпусу вартових Ісламської революції продовжують підривати довіру судноплавних компаній.Керівник напряму страхування морських суден компанії Аоn Бен Стоун зазначив, що страхові компанії й раніше не поспішали знижувати оцінку ризиків, попри тимчасові домовленості між США та Іраном.За його словами, головне питання зараз полягає в тому, чи зможуть торговельні судна безпечно користуватися Ормузькою протокою протягом тривалого часу. 

Після того як прем’єр-міністр Іспанії Педро Санчес заявив, що залежність Європи від викопного палива зробила її вразливою до геополітичних криз, а нинішній енергетичний шок уже збільшив витрати ЄС на імпорт енергоносіїв, ця дискусія перейшла на рівень практичних рішень у Брюсселі. Європейський Союз готує нову масштабну стратегію енергетичної трансформації. Вона має скоротити залежність економіки блоку від нафти та природного газу на тлі різкого зростання цін, спричиненого війною навколо Ірану. Брюссель планує прискорити електрифікацію транспорту, промисловості та житлового сектору. Про це повідомило інформаційне агентство Rеutеrs.
Згідно з проєктом документа Європейської комісії, ЄС планує запровадити низку нових політичних рішень і фінансових інструментів, які мають стимулювати перехід економіки на використання електроенергії замість викопного палива. Очікується, що офіційно проєкт плану буде опублікований 17 липня.
Ініціатива стала частиною реакції Європейського Союзу на енергетичні наслідки війни навколо Ірану, яка призвела до різкого подорожчання нафти та газу в Європі, що значною мірою залежить від імпорту енергоносіїв. За даними ЄС, із кінця лютого конфлікт уже збільшив рахунок Євросоюзу за імпорт нафти й газу приблизно на 50 млрд євро.
У відповідь Брюссель планує встановити до 2040 року мінімальну частку електроенергії в загальному енергоспоживанні Європейського Союзу. Водночас конкретний показник поки що не визначено, оскільки документ ще перебуває на стадії доопрацювання.
Прискорення електрифікації означатиме значно швидший перехід від автомобілів із бензиновими та дизельними двигунами до електромобілів. Крім того, план передбачає поступову заміну газових котлів у житлових будинках на теплові насоси, а також ширшу електрифікацію промислових процесів. Зокрема, підприємства можуть перейти на електричні печі замість обладнання, що працює на викопному паливі.
У Єврокомісії визнають, що одним із головних бар'єрів для такого переходу залишаються високі початкові витрати на електрифіковані технології. Саме тому Брюссель розробляє додаткові стимули для домогосподарств і бізнесу. Наприклад, хоча електромобілі часто дешевші в експлуатації, їхня початкова вартість усе ще залишається високою.
Згідно з проєктом документа, Єврокомісія також розглядає можливість запровадження обов'язкового встановлення теплових насосів у громадських будівлях у межах оновлення правил державних закупівель. Крім цього, можуть бути посилені цільові показники щодо закупівлі електромобілів державними структурами.
Представник Європейської комісії відмовився коментувати зміст проєкту документа. Також Брюссель має намір запропонувати державам-членам механізм зниження ставки ПДВ на домашні акумуляторні системи, електромобілі та теплові насоси. Пізніше цього року Єврокомісія планує провести аукціон із розподілу фінансування для промислових проєктів, які використовують електроенергію та відновлювані джерела енергії для виробництва тепла.
Окремим напрямом стане поступове скасування субсидій на викопне паливо. У Брюсселі вважають, що це дозволить зробити електроенергію більш конкурентоспроможною порівняно з нафтою та природним газом.
"В епоху постійної геополітичної нестабільності та волатильності світових ринків, енергонезалежний Союз, що спирається на чисту, доступну, власну, кібербезпечну та доступну енергію, є питанням суверенітету. Необхідний радикальний перехід до ефективної електрифікації енергоспоживання", — йдеться в проєкті.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ЄС будує нову енергетичну модель. Чи є в ній місце Україні?



Нагадаємо, що на тлі пошуку Європою способів зменшити довгострокову залежність від імпорту нафти й газу Міжнародне енергетичне агентство закликало Італію переглянути свою відмову від ядерної енергетики. Керівник МЕА Фатіх Біроль заявив, що Риму варто уважніше придивитися до атомної енергетики, оскільки країна прагне більшої енергетичної безпеки та економічної стабільності. Італія не має діючих ядерних реакторів і значною мірою залежить від імпорту енергії, зокрема електроенергії, виробленої на атомних станціях у сусідніх країнах, таких як Франція. Атомні електростанції в Італії заборонені після референдумів 1987 і 2011 років. Однак уряд вже розробив нову правову базу для ядерної енергетики, яку, як очікується, парламент затвердить у найближчі місяці.

Фонд підтримки енергетики України поповнився новим внеском від Швеції в розмірі 124,1 млн євро. Таким чином загальний внесок Швеції склав 386 млн євро, а загалом обсяг внесків до Фонду перевищив 2 млрд євро.
«Допомога партнерів є важливою складовою процесу модернізації та трансформації української енергетики. Ми надзвичайно цінуємо новий внесок Швеції до Фонду підтримки енергетики, який збільшив загальний обсяг внесків від моменту його створення до понад 2 мільярдів євро», — зазначив перший віцепрем’єр-міністр України та міністр енергетики Денис Шмигаль.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Удар РФ по енергетиці: 12 працівників поранені, в яких областях діють відключення світла



Він зауважив, що підготовка до зими в самому розпалі, створюється стратегічний резерв обладнання завдяки оптимізованому процесу закупівель.
Шмигаль закликав донорів й надалі підтримуватимуть українську енергетику через механізм Фонду підтримки енергетики.
«Ці внески — важливий інструмент зміцнення енергетичної стійкості України та підготовки до наступного опалювального сезону», — підсумував він.
Нагадаємо, нещодавно Словенія стала 37-м донором Фонду. З моменту створення, фонд акумулював сотні мільйонів євро для критичного відновлення вітчизняної енергосистеми. Найбільший разовий внесок понад 160 млн євро у 2025 році передала Німеччина. 

Світові ціни на нафту різко підскочили після того, як Сполучені Штати завдали серії ударів по цілях в Ірані у відповідь на атаки проти цивільного судноплавства в Ормузькій протоці. Про це повідомляє Вlооmbеrg.
Американська нафта марки Wеst Техаs Іntеrmеdіаtе (WТІ) подорожчала до понад 72 доларів за барель, тоді як Вrеnt завершила торги близько 74 доларів за барель.
Центральне командування Збройних сил США (СЕNТСОМ) повідомило, що американські війська розпочали «потужні удари», покликані завдати Ірану значних втрат за атаки на комерційне судноплавство.
Іранське агентство Меhr повідомило про вибухи на одному з островів поблизу Ормузької протоки.
Заступник міністра закордонних справ Ірану Казем Гарібабаді заявив, що Тегеран відповість на американські удари.
Одночасно Міністерство фінансів США скасувало санкційний виняток, який дозволяв Ірану експортувати нафту.
Таким чином Вашингтон фактично відмовився від одного з ключових елементів тимчасової мирної домовленості, укладеної з Ісламською Республікою.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Ринок вірить у переговори: нафта дешевшає



У вівторок в Ормузькій протоці були атаковані три цивільні судна, серед яких газовоз, саудівський нафтовий танкер та ще одне комерційне судно.
Це стало найбільшою кількістю подібних інцидентів від моменту набуття чинності мирної домовленості минулого місяця.
Як пише видання, після різкого падіння цін у другому кварталі через ослаблення напруженості на Близькому Сході нинішнє зростання знову створює ризики для глобального енергетичного ринку.   

Після ночі комбінованої атаки по Україні росіяни від ранку масовано б’ють по газовидобувних об’єктах Групи «Нафтогаз» у Харківській області. Як повідомили у компанії,  внаслідок удару на одному з об’єктів виникла пожежа.
«На жаль, постраждав один працівник. Йому надали домедичну допомогу, наразі він госпіталізований», - додали в НАК.
Після першого удару через певний час окупанти знову вдарили по об’єкту, намагаючись спричинити ще більші руйнування.
Станом на 16:00 роботу атакованого об’єкта зупинили.
«Ворожий обстріл триває, персонал перебуває в укритті. Оцінка наслідків буде проведена після відбою повітряної тривоги в регіоні», - зазначили у компанії.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Європа може розпочати зиму із найнижчими запасами газу за 15 років — FТ



Це вже третю добу поспіль окупанти атакують видобуток газу в Сумській, Харківській та Полтавській областях, застосовуючи ударні дрони.

Директор Інституту міста Олександр Сергієнко у статті «Чи переживуть українці наступну зиму? «Плани стійкості» та ігри бюрократів» поянював, що «плани стійкості» на наступну зиму можуть залишитися бюрократичною ілюзією. Що це насправді означає для зими 2026/2027 не лише у Києві, а й по всій країні?

Уранці в понеділок, 6 липня, російські війська у Краматорську Донецької області скинули фугасну авіаційну бомбу вагою 250 кілограмів із керованим модулем на відкриту ділянку, поблизу якої  енергетики проводили ремонтні роботи. Унаслідок авіаційного удару троє працівників "ДТЕК Донецькі електромережі" дістали поранення, інформує Краматорська міська рада. 
Їх доправили до медичного закладу. У міській раді назвали звичною тактикою військ РФ атакувати аварійні бригади, комунальні та інші служби, які забезпечують життєдіяльність прифронтових населених пунктів. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росіяни атакували підприємства та енергетику в Полтавській області: частина абонентів без світла 



Через російські удари по енергетиці в Сумській, Київській, Харківській, Чернігівській, Дніпропетровській та Запорізькій областях частина абонентів залишилася без електропостачання. Ще 58 населених пунктів у Сумській області знеструмлено через негоду. 

У затверджених РНБО планах стійкості концептуально немає нічого нового, адже вони фактично систематизують підходи підготовки до опалювального сезону, які використовувалися в Україні в попередні роки. Так урядову ініціативу оцінив засновник  Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук для статті «Чи готова Україна до ще однієї воєнної зими: що показали перші місяці реалізації планів стійкості» Еліни Лісовської.  
«Замість того, аби працювати над упровадженням концептуально нової альтернативної системи енергозабезпечення, триває просто латання дірок старими методами», — вважає Корольчук.
Для прикладу він згадав розвиток розподіленої генерації. За його словами, цей процес валивий, але сам собою він не створює нової архітектури енергетичної безпеки країни. Корольчук також зауважив, що для реалізації планів стійкості у державному бюджеті недостатньо грошей.
«Хочеться бути оптимістом, але наступний опалювальний сезон мало чим відрізнятиметься від попередніх, оскільки залишаються ті самі проблеми й ті самі підходи до їх вирішення», — підсумував експерт.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Реалізація планів стійкості стикається з чотирма системними проблемами — експерт



Плани стійкості — це масштабна система заходів із захисту, резервування та відновлення критичної інфраструктури, яку фінансують спільно держава та громади й координує спеціальний урядовий центр. Спочатку реалізацію планів стійкості оцінили у 216,3 млрд грн, однак згодом вартість зросла до 278 млрд.
Водночас за словами радниці голови Асоціації міст України Оксани Продан, місцеве самоврядування отримало значну частину відповідальності за реалізацію планів стійкості. Та разом з тим регіонам достатньо не надали ні фінансового, ні кадрового, ні регуляторного ресурсу для виконання поставлених завдань у визначені строки. Мери українських міст теж говорять про те, що центральна влада поклала на них персональну відповідальність за виконання планів, однак систематично вилучає кошти з місцевих бюджетів, зокрема через перерозподіл «військового» та «силового» ПДФО. 
Тоді як Олександр Сергієнко у статті «Чи переживуть українці наступну зиму? «Плани стійкості» та ігри бюрократів» розповів, чому «плани стійкості» можуть залишитися бюрократичною ілюзією, і що це означає для зими 2026/2027 не лише у Києві, а й по всій країні.

Навесні РНБО затвердила Комплексні плани стійкості регіонів та окремих міст, які передбачають систему заходів із захисту, резервування та відновлення критичної інфраструктури. І на думку директора енергетичних програм Центру Разумкова Володимира Омельченка, реалізація цих планів залежить передусім від здатності забезпечити ефективну координацію між центральною владою, регіонами та бізнесом, а також від створення економічних стимулів і подолання бюрократичних бар’єрів. Про це йдеться у статті «Чи готова Україна до ще однієї воєнної зими: що показали перші місяці реалізації планів стійкості» Еліна Лісовська.  
За словами Омельченка, рішення уряду про підтримку нових проєктів відновлювальної енергетики та маневрової генерації мають правильну стратегічну логіку. Та водночас для найближчого опалювального сезону практичний ефект цих рішень буде обмеженим.
«Україна може увійти в ОЗП-2026/27 краще організованою, але не повністю захищеною. Критично важливо, щоб нові ВДЕ, ВЕSS, маневрова генерація, когенерація, ремонти великих ТЕЦ/ТЕС, резервне живлення теплових вузлів і фізичний захист працювали не як окремі напрями, а як єдина програма стійкості. Без цього країна ризикує отримати формально правильні рішення, але недостатній практичний ефект у пікові зимові періоди», — наголосив Омельченко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Філатов про реалізацію плану стійкості: «Без грошей і людей нічого не «поїде»



Плани стійкості мають фінансуватися спільно державою та громадами й координує спеціальний урядовий центр. Спочатку реалізацію планів стійкості оцінили у 216,3 млрд грн, однак згодом вартість зросла до 278 млрд.
Водночас за словами радниці голови Асоціації міст України Оксани Продан, місцеве самоврядування отримало значну частину відповідальності за реалізацію планів стійкості. Та разом з тим регіонам достатньо не надали ні фінансового, ні кадрового, ні регуляторного ресурсу для виконання поставлених завдань у визначені строки. Мери українських міст теж говорять про те, що центральна влада поклала на них персональну відповідальність за виконання планів, однак систематично вилучає гроші з місцевих бюджетів, зокрема через перерозподіл «військового» та «силового» ПДФО. 
Тоді як Олександр Сергієнко у статті «Чи переживуть українці наступну зиму? «Плани стійкості» та ігри бюрократів» розповів, чому «плани стійкості» можуть залишитися бюрократичною ілюзією, і що це означає для зими 2026/2027 не лише у Києві, а й по всій країні.

Реалізація планів стійкості в межах підготовки до зими сьогодні стикається з чотирма системними проблемами, вважає експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев. Які саме це проблеми, він розповів для статті «Чи готова Україна до ще однієї воєнної зими: що показали перші місяці реалізації планів стійкості» Еліни Лісовської. 
Рябцев наголосив, що реалізація цих планів стійкості, затверджених навесні РНБО, має забезпечити функціонування енергосистем не лише в централізованому, а й у автономному режимах. Для цього у короткі строки потрібно ввести в експлуатацію багато малих генеруючих установок, насамперед когенераційних, інтегрувати їх у мережі та забезпечити функціонування так званих розумних систем енергозабезпечення.
«Одним із найважливіших складників таких планів є неконфліктне інтегрування відновлюваних джерел енергії в наявні енергетичні системи. Декларується, що всі опорні лікарні та об’єкти водозабезпечення будуть обладнані автономними джерелами живлення з установками збереження енергії (ВЕSS), тому їхнє приєднання не супроводжуватиметься зменшенням стійкості мереж і систем загалом», — зазначив Рябцев.
Не менш важливим завданням, за словами експерта, є будівництво інженерно-технічного захисту критичної інфраструктури. Зокрема, Рябцев вказав на те, що лише у Харківській, Полтавській та Донецькій областях необхідно захистити сотні об’єктів. І цей захист має бути як від уламків, так і від прямих ракетних ударів.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Філатов про реалізацію плану стійкості: «Без грошей і людей нічого не «поїде»



Разом з тим він наголосив, що реалізація планів стійкості стикається з чотирма системними проблемами. Першу з них Рябцев визначив як фінансову. За словами експерта, навіть найбагатші громади не можуть самостійно реалізувати плани стійкості через брак грошей. А малі громади фактично залежні від державного фінансування та міжнародної допомоги.
«Тому, попри позитивну динаміку реалізації планів стійкості в більшості регіонів, темпи їх виконання залишаються нерівномірними. Відсутність чіткого механізму довгострокового кредитування, найімовірніше, змусить місцеву владу вилучати кошти з інших сфер — освіти чи медицини, посилюючи соціальну напругу», — пише Лісовська.
Друга проблема, за словами Рябцева, технологічна. Зокрема, аби поставити в громаду когенераційні установки, трансформатори та накопичувачі енергії зараз потрібно 9-14 місяців. Поставки здійснюються в такі терміни через глобальний дефіцит енергообладнання. І це при тому, що потреба громад лише у блочно-модульних котельнях — понад дві сотні об’єктів.
Третью проблемою Рябцев визначає як регуляторну. Українське законодавство щодо містобудування та землекористування не розраховане на форсоване будівництво великої кількості енергооб’єктів. Тож сьогодні громадам доводиться проходити тривалі процедури відведення земельних ділянок, отримання технічних умов, проходження експертиз і приєднання до мереж. Навіть якщо зважати на умови експериментальних проєктів, координація між Міненерго, Мінрозвитку, Нацкомісією, що здійснює держрегулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, а також між службами та місцевим самоврядуванням досі залишається недостатньо ефективною.
Четверта проблема — кадрова. Масштабний перехід на використання розподіленої генерації означає залучення великої кількості кваліфікованих фахівців. Однак через мобілізацію та міграцію дефіцит таких спеціалістів лише посилюється.
Також за словами Рябцева, кожен новий об’єкт енергетичної інфраструктури автоматично перетворюється на потенційну ціль для ударів РФ. І це збільшує вартість проєктів на десятки відсотків, а також створює додаткові проблеми для їх фінансування та реалізації.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Підготовка до зими: у Луцьку та Івано-Франківську розповіли про виклики для тилових регіонів



Плани стійкості — це масштабна система заходів із захисту, резервування та відновлення критичної інфраструктури, яку фінансують спільно держава та громади й координує спеціальний урядовий центр. Спочатку реалізацію планів стійкості оцінили у 216,3 млрд грн, однак згодом вартість зросла до 278 млрд.
Водночас за словами радниці голови Асоціації міст України Оксани Продан, місцеве самоврядування отримало значну частину відповідальності за реалізацію планів стійкості. Та разом з тим регіонам достатньо не надали ні фінансового, ні кадрового, ні регуляторного ресурсу для виконання поставлених завдань у визначені строки. Мери українських міст теж говорять про те, що центральна влада поклала на них персональну відповідальність за виконання планів, однак систематично вилучає гроші з місцевих бюджетів, зокрема через перерозподіл «військового» та «силового» ПДФО.
Тоді як Олександр Сергієнко у статті «Чи переживуть українці наступну зиму? «Плани стійкості» та ігри бюрократів» розповів, чому «плани стійкості» можуть залишитися бюрократичною ілюзією, і що це означає для зими 2026/2027 не лише у Києві, а й по всій країні.

НЕК «Укренерго» повідомила про введення вдень у п'ятницю, 3 липня, аварійних відключень електроенергії в кількох областях України через високий рівень енергоспоживання та перевантаження обладнання в умовах спеки.
«Графіки погодинних відключень наразі не діють.  Обмеження будуть скасовані одразу після стабілізації ситуації в енергосистемі», - заявили у компанії та закликали споживати електроенергію ощадливо.
Першим із хвилею обмежень зіткнувся Київ. Згодом компанія ДТЕК повідомила про екстрені відключення у столиці та Київській області.
Також обмеження ввели у Чернігівській, Харківській та Черкаській областях.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





В "Укренерго" розповіли, на скільки годин у липні та серпні можуть вимикати світло через удари РФ та спеку



Вранці НЕК повідомляла, що добовий максимум споживання електроенергії 2 липня був на 4,4% вищим, ніж максимум попереднього дня – у середу, 1 липня. Там закликали перенести користування потужними електроприладами на період найбільш ефективної роботи промислових сонячних електростанцій – з 10:00 до 16:00 і обмежити споживання у вечірні години.
Відомо також, що російська масована атака по Україні в ніч на 2 липня призвела до пошкоджень енергетичних об’єктів у Києві та знеструмлень споживачів.
Також особливо складною залишається ситуація в Сумській області, де через постійні удари росіян по енергетиці  є масштабні знеструмлення та проблеми із постачанням електроенергії.
 

У прифронтовій Дніпропетровщині основними викликами при підготовці до зими, зокрема виконанні планів стійкості, є брак грошей та людей. Та в тилових громадах зовсім інші виклики, пише у статті «Чи готова Україна до ще однієї воєнної зими: що показали перші місяці реалізації планів стійкості» Еліна Лісовська. 
Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів, що заходи щодо міста включені до плану стійкості області. Одним із основних напрямів цього плану є перехід від великих котелень до менших локальних систем теплопостачання.
«Зокрема, в нашому мікрорайоні колишнього СТЕК завершується саме перехід на індивідуальне опалення та невеликі котельні. Роботи тривають на декількох котельнях, і ми маємо встигнути вчасно. Для нас дуже важливо виконати ці роботи. Також дякую мешканцям, які долучилися і теж перейшли на індивідуальне опалення там, де ми не могли відповідно побудувати мережу. Тому сподіваємося, що до початку опалювального сезону всі роботи будуть завершені», — розповів Марцінків.
Він зазначив, що уряд у межах реалізації плану стійкості надав Івано-Франківську шість котлів. Їх додали до проєктної документації з будівництва трьох більших котелень. Загалом за словами Марцінківа, у роботі зараз 13 котелень, які мають запрацювати з 1 листопада. Це потрібно для того, аби встигнути забезпечити опаленням школи, садочки, населення та інші заклади.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Філатов про реалізацію плану стійкості: «Без грошей і людей нічого не «поїде»



Однією з основних проблем мер Івано-Франківська називає взаємодію з газовими компаніями.
«Є серйозні проблеми з газовиками. Ми не розуміємо сьогодні достеменно, як відбуватиметься пуск газу, зокрема з НАК «Нафтогаз», також не розуміємо позиції облгазів, але сподіваємося, що ці проблеми буде вирішено найближчим часом. Хотілося б більшого сприяння, щоб виконати доручення президента й відповідно реалізувати програми, затверджені обласною державною адміністрацією», — наголосив мер Івано-Франківська.
Натомість у Луцьку зосередилися на встановленні блочно-модульних котелень (БМК). У коментарі ZN.UА заступник мера Володимир Марценюк розповів, що план стійкості міста передбачає встановлення БМК загальною потужністю 22 МВт. Вони мають забезпечити теплом найбільш густонаселений район Луцька.
«Станом на сьогодні проведено публічні закупівлі, наразі визначають переможця, з яким буде укладено контракт на постачання обладнання для всіх чотирьох БМК», — уточнив Марценюк.
Окремим напрямом підготовки є забезпечення стабільності водопостачання. За словами заступника мера Луцька, на об’єктах критичної інфраструктури «Луцькводоканалу» роботи зі встановлення інженерного захисту та резервного живлення виконані приблизно на 60%. 
Загалом реалізація плану стійкості Луцька оцінюється у близько 200 млн грн, які має забезпечити державний та міський бюджети.
Водночас головними викликами, за словами Марценюка, залишаються стислі терміни реалізації та високий попит на аналогічне обладнання по всій країні.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Підготовка до зими: штаб оцінив готовність регіонів до опалювального сезону



Плани стійкості — це масштабна система заходів із захисту, резервування та відновлення критичної інфраструктури, яку фінансують спільно держава та громади й координує спеціальний урядовий центр. Спочатку реалізацію планів стійкості оцінили у 216,3 млрд грн, однак згодом вартість зросла до 278 млрд.
Водночас за словами радниці голови Асоціації міст України Оксани Продан, місцеве самоврядування отримало значну частину відповідальності за реалізацію планів стійкості. Та разом з тим регіонам достатньо не надали ні фінансового, ні кадрового, ні регуляторного ресурсу для виконання поставлених завдань у визначені строки. Мери українських міст теж говорять про те, що центральна влада поклала на них персональну відповідальність за виконання планів, однак систематично вилучає гроші з місцевих бюджетів, зокрема через перерозподіл «військового» та «силового» ПДФО. 
Тоді як Олександр Сергієнко у статті «Чи переживуть українці наступну зиму? «Плани стійкості» та ігри бюрократів» розповів, чому «плани стійкості» можуть залишитися бюрократичною ілюзією, і що це означає для зими 2026/2027 не лише у Києві, а й по всій країні.

Останнім часом ефір українських ЗМІ переважно заповнений згадками про успішні удари ЗСУ по паливній інфраструктурі РФ і спричинений ними дефіцит на російських заправках. Це справді тішить.
Однак за кадром залишається інша проблема — атаки росіян по паливній інфраструктурі України. І якщо раніше вони винесли великі та малі нафтопереробні заводи, потім сховища, то тепер полюють на автозаправні станції. А кількість і географія цих ударів не залишають сумнівів — це нова цілеспрямована тактика росіян.
За різними оцінками, протягом останніх двох місяців постраждало до 200 АЗС у прифронтових областях. Спочатку били по прифронтовій смузі, і деякі районні центри залишилися без жодної АЗС. Зокрема, про це повідомив мер міста Тростянця на Сумщині. Відомо також про масштабні атаки по АЗС окремих райцентрів на Харківщині.
Наразі ворог розпочав удари на відстань 100 км і навіть 200 км від зони бойових дій.
Так, 1 липня ворог атакував одразу три АЗК — WОG, UРG і БРСМ — на трасі Дніпро—Решетилівка (ключова дорога на Київ). Це близько 100 км від кордону з Донеччиною та понад 200 — до Харкова.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росіяни почали системно бити по українських АЗС



Величезною проблемою є відсутність дієвих засобів боротьби із ворожими БпЛА — FРV, «ланцетами», «молніями» та навіть «шахедами». (Останній нещодавно повністю зруйнував комплекс ОККО на трасі Херсон—Миколаїв, на жаль, також загинули люди.)
Серед невеликого переліку заходів захисту заправних станцій найбільш ефективними є габіони (металеві клітки з мішками з піском), якими обставляють операторні та заправні колонки.
«Є якісь напівзаходи… Пробували антидронові сітки. Від FРV вони допомагають, але не рятують від «шахедів» і «ланцетів», — каже СЕО ОККО Grоuр Василь Даниляк і вважає, що удари триватимуть.
На його думку, немає альтернативи більш щільній координації з військовими, зокрема, аби мати можливість оперативно реагувати на повітряні цілі та виводити персонал і клієнтів за межі станцій. 
«Нам потрібно всім разом вирішувати питання захисту не окремих станцій, а цілих територій, зокрема міст. Ми готові брати участь у таких проєктах», — заявив віцепрезидент ОККО Василь Дмитрів, який зокрема курує співпрацю з фондом «Повернись живим», у тому числі й пов’язану зі «збройними» проєктами.
Наразі тривають активні консультації мереж з урядовцями щодо можливих заходів протидії російському терору. На цьому тлі дуже дивно виглядає ініціатива Кабміну з термінового запуску системи мінімальних запасів нафти і нафтопродуктів (МЗНН). Абсолютна більшість учасників ринку спантеличена таким ходом, адже нафтобази є пріоритетними цілями ворога з перших днів повномасштабної війни. Це полювання триває й досі: у травні-червні було атаковано близько десятка нафтобаз, причому як у лівобережній, так і в західній частині України.








WОG змінює режим роботи АЗС через атаки РФ: де заправки повністю закриватимуть із 21:00





Раціональним є хіба що акцент на необхідності підземного зберігання пального. Втім, зараз наявних потужностей немає. Попри це, держава обіцяє до кінця року забезпечити необхідний обсяг резервуарів. Також відомо про проєктування об’єктів для підземного зберігання приватними компаніями.
Щодо автозаправних станцій, то їхня робота у прифронтових областях ускладнюватиметься, і, ймовірно, чимало з них будуть змушені або закритися, або перейти на дискретний графік роботи.
Окрема проблема існує і з бензовозами, адже водії дедалі частіше відмовляються від рейсів у прифронтові зони. Через це ідея пересувних АЗС (фактично бензовоз із заправним рукавом) також виглядає недосконалою, хоча може спрацювати за умови розміщення таких станцій у закритих промислових приміщеннях. Також використання пересувних АЗС ще має отримати нормативне погодження, адже наразі вони заборонені.
У будь-якому разі і персоналу, і клієнтам автозаправних станцій у небезпечних зонах треба бути дуже уважними до повітряних тривог і не затримуватися всередині та поряд із цими об’єктами.

У межах підготовки до майбутньої зими плани стійкості, затверджені РНБО, у регіонах оцінюють насамперед з точки зору їхньої практичної реалізації. Та попри різну оцінку темпів підготовки, майже всюди називають одні й ті ж проблеми — брак грошей, кадрів та часу. Зокрема, у Дніпрі покладають великі надії на реформу мобілізації, адже коли комунальників забирають під час роботи на місцях прильотів, це не допомагає виконувати плани стійкості, пише у статті «Чи готова Україна до ще однієї воєнної зими: що показали перші місяці реалізації планів стійкості» Еліна Лісовська.Мер Дніпра Борис Філатов в ексклюзивному коментарі ZN.UА пояснив, що з об’єктивних причин не можна розголошувати всю інформацію про підготовку до опалювального сезону. Водночас він розповів, що вже вдалося реалізувати деякі масштабні проєкти у сфері теплопостачання. Крім того, у планах втілити у життя ще кілька великих проєктів, зокрема пов’язаних із водопостачанням. «Тихо працюємо, аби наступна зима для людей була комфортнішою. Часто багато робимо на випередження», — розповів Філатов.Мер Дніпра оцінив, що в цілому план стійкості для міста коштуватиме 9 млрд грн. Сьогодні Дніпро вже залучило 4 млрд грн кредитів у держбанках. А державне фінансування становить всього 40 млн грн.«Звісно ж, це величезні кошти, і самотужки на місці ми не впораємося. Скільки ще і коли зможуть виділити з центру — дуже цікаве питання. Нам обіцяють, але наразі ні про конкретні суми, ні про строки не йдеться», — каже мер, пояснюючи, що багато залежить від міжнародних партнерів та їхньої підтримки. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Підготовка до зими: штаб оцінив готовність регіонів до опалювального сезону Загалом темпи реалізації плану стійкості та координацію цього процесу на всіх рівнях Борис Філатов оцінює як цілком прийнятні. Водночас головними проблемами, на його думку, залишаються фінансова та кадрова.«Я дуже чекаю на анонсовану урядом реформу мобілізації, бо коли комунальників і підрядників мобілізують просто під час роботи на прильотах або будівництві, це паралізує все міське господарство і неабияк ускладнює реалізацію заходів у межах плану стійкості», — заявив Філатов і додав, що без людей та грошей нічого не «поїде».Область також має власні виклики в рамках підготовки до зими. Керівництво Дніпропетровщини звертає увагу на те, що це прифронтовий регіон. І цей фактор впливає на масштаби підготовки до опалювального сезону.Начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа розповів ZN.UА, що план стійкості області на 2026 рік передбачає чотири основні напрями: 

захист критичної інфраструктури;забезпечення підприємств резервним живленням;розбудову теплової генерації;встановлення додаткових об’єктів електрогенерації.

Загалом, за словами Ганжі, йдеться про сотні об’єктів критичної інфраструктури, сотні мегават резервних потужностей та десятки нових об’єктів генерації, які необхідно ввести в експлуатацію вже до початку осінньо-зимового періоду. Аби повністю реалізувати план стійкості для області необхідні 20 млрд грн. Всі роботи в рамках плану виконують на умовах співфінансування державного та місцевого бюджетів. У цій схемі частка громад становить не менш як 15%.Ганжа розповів, що підготовка відбувається згідно з графіком, але реалії прифронтового регіону створюють додаткові труднощі.«Дніпропетровщина — прифронтовий регіон, який щодня потерпає від ворожих атак. Це призводить до руйнувань цивільної та критичної інфраструктури. Відновлення потребує ресурсу — матеріального та людського. Але робимо усе можливе й неможливе, щоб підготуватися до зими і забезпечити наших людей опаленням, світлом та водою. Працюємо», — зазначив Ганжа. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ План енергостійкості Києва знову завернули. Цього разу в уряді Плани стійкості — це масштабна система заходів із захисту, резервування та відновлення критичної інфраструктури, яку фінансують спільно держава та громади й координує спеціальний урядовий центр. Спочатку реалізацію планів стійкості оцінили у 216,3 млрд грн, однак згодом вартість зросла до 278 млрд.Водночас за словами радниці голови Асоціації міст України Оксани Продан, місцеве самоврядування отримало значну частину відповідальності за реалізацію планів стійкості. Та разом з тим регіонам достатньо не надали ні фінансового, ні кадрового, ні регуляторного ресурсу для виконання поставлених завдань у визначені строки. Мери українських міст теж говорять про те, що центральна влада поклала на них персональну відповідальність за виконання планів, однак систематично вилучає кошти з місцевих бюджетів, зокрема через перерозподіл «військового» та «силового» ПДФО. Тоді як Олександр Сергієнко у статті «Чи переживуть українці наступну зиму? «Плани стійкості» та ігри бюрократів» розповів, чому «плани стійкості» можуть залишитися бюрократичною ілюзією, і що це означає для зими 2026/2027 не лише у Києві, а й по всій країні.

Відома мудрість каже, що підготовку до нового опалювального сезону, як, до речі, й до виборчої кампанії, слід починати одразу після завершення поточних заходів. І цьогоріч чи не вперше до цієї поради таки дослухались.Про саму архітектуру Комплексних планів стійкості регіонів та окремих міст, затверджених рішенням РНБО та введених у дію указом президента від 14 березня цього року, ZN.UА вже писало раніше. Нагадаємо лише, що йдеться про масштабну систему заходів із захисту, резервування та відновлення критичної інфраструктури, яку фінансують спільно держава та громади й координує спеціальний урядовий центр. Початкову вартість реалізації планів оцінювали у 216,3 млрд грн, однак згодом вона зросла до 278 млрд.До початку нового опалювального сезону залишаються лічені місяці. І вже зараз очільники областей та громад оцінюють плани стійкості не стільки з погляду їхньої концептуальної правильності, скільки крізь призму практичної реалізації, дефіциту фінансування, кадрових проблем і жорстких дедлайнів.Чи достатньо ресурсів отримали громади для виконання поставлених завдань? Чи здатна держава забезпечити необхідну координацію та швидкість ухвалення рішень? І чи стане нинішня зима тестом не лише для енергетичної системи, а й для спроможності української системи управління реалізовувати власні стратегічні рішення?

Перші результати

12 червня під час засідання Координаційного центру прем’єр-міністр Юлія Свириденко повідомила, що держава спрямовує на реалізацію планів стійкості регіонів 67,8 млрд грн завдяки змінам до державного бюджету. Наступний опалювальний сезон: влада не робить висновків, а ціна помилки зростає За словами віцепрем’єр-міністра з відновлення України — міністра розвитку громад і територій Олексія Кулеби, наразі в роботі перебувають понад 500 об’єктів захисту. Щодо розподіленої теплової генерації, то вже законтрактовано або поставлено майже 50% необхідних потужностей. Підприємства тепло- та водопостачання більш як на 70% забезпечені резервними джерелами живлення. Крім того, до реалізації заплановано 29 спеціальних проєктів із водопостачання у 14 областях, які мають забезпечити потреби понад 15 мільйонів громадян, причому майже 90% із них уже мають готову проєктно-кошторисну документацію.Якщо проаналізувати ці дані, складається враження, що в Україні нарешті вдалося централізовано сформувати більш-менш уніфіковану систему реагування на енергетичні виклики: визначено джерела й пріоритети фінансування, відповідальних виконавців, механізми координації та взаємодії.Втім, саме на етапі практичної реалізації починають проявлятися й перші системні обмеження. Очільники ОВА, ОДА та мери міст оцінюють плани стійкості передусім крізь призму дефіциту фінансування, кадрових ресурсів і жорстких дедлайнів, установлених державою.

Диявол ховається в деталях

В Асоціації міст України коротко охарактеризували історію з появою обов’язків щодо виконання регіональних планів стійкості як «відповідальність без грошей». За словами радниці голови АМУ Оксани Продан, підготовка до опалювального сезону має відбуватися за трьома ключовими напрямами: захист від обстрілів (підтримка ППО та загалом ЗСУ), підготовка енергетичних підприємств і реалізація програм підтримки споживачів та органів місцевого самоврядування.Окремо Оксана Продан наголошує на необхідності погашення державою боргів перед громадами з різниці в тарифах, які нині становлять близько 72 млрд грн.Мери українських міст також звертають увагу на те, що центральна влада поклала на них персональну відповідальність за виконання планів, але водночас систематично вилучає кошти з місцевих бюджетів, зокрема через перерозподіл «військового» та «силового» ПДФО. Вони вимагають від уряду погасити багатомільярдні борги з різниці в тарифах на тепло, оскільки без цих коштів у комунальних підприємств немає ресурсу для співфінансування масштабних енергетичних проєктів.Муніципалітети теж скаржаться на кадровий голод, а також на те, що держава подекуди сама гальмує швидке розгортання розподіленої генерації через складні регуляторні процедури для енергетичного, зокрема когенераційного обладнання. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Підприємства ТКЕ з величезними боргами за газ почали шантажувати державу зривом опалювального сезону — експерт Отже, місцеве самоврядування фактично отримало значну частину відповідальності за реалізацію планів стійкості, однак достатнього фінансового, кадрового та регуляторного ресурсу для виконання поставлених завдань у визначені строки йому не надали.Якщо для більшості регіонів головні виклики — фінансові й кадрові, то окремою історією залишається Київ. На відміну від більшості регіонів, погодження плану стійкості столиці супроводжується не лише технічними, а й управлінськими проблемами. Наші співрозмовники видання звертають увагу на те, що в Києві реалізація планів додатково ускладнюється конфліктом повноважень між міською та військовою адміністраціями, а також має явне політичне забарвлення. Ця ситуація демонструє ще одну потенційну проблему: навіть за наявності ресурсів ефективність підготовки може залежати від якості координації та чіткого розмежування повноважень між різними центрами управління.

Як плани стійкості реалізують на місцях

У регіонах плани стійкості оцінюють насамперед із погляду їхньої практичної реалізації. І хоча наші співрозмовники по-різному оцінюють темпи підготовки до зими, майже всі вони називають ті самі проблеми — гроші, кадри та час.Міський голова Дніпра Борис Філатов у ексклюзивному коментарі ZN.UА зауважив, що не вся інформація про підготовку до опалювального сезону може бути публічною з об’єктивних причин. За його словами, вже реалізовано деякі масштабні проєкти у сфері теплопостачання, заплановано ще кілька великих проєктів, зокрема пов’язаних із водопостачанням, однак більше деталей він наразі не розголошує.Міський голова Дніпра Борис ФілатовДніпровська міська рада«Тихо працюємо, аби наступна зима для людей була комфортнішою. Часто багато робимо на випередження», — каже міський очільник.Загальну вартість плану стійкості для Дніпра оцінюють у 9 млрд грн. Станом на сьогодні місто вже залучило 4 млрд грн кредитів у державних банках, тоді як державне фінансування наразі становить лише 40 млн грн.«Звісно ж, це величезні кошти, і самотужки на місці ми не впораємося. Скільки ще і коли зможуть виділити з центру — дуже цікаве питання. Нам обіцяють, але наразі ні про конкретні суми, ні про строки не йдеться», — каже мер, пояснюючи, що багато залежить від міжнародних партнерів та їхньої підтримки.Загалом темпи реалізації плану стійкості та координацію цього процесу на всіх рівнях Борис Філатов оцінює як цілком прийнятні. Водночас головними проблемами, на його думку, залишаються фінансова та кадрова. "Наступна зима буде складною": Кудрицький спрогнозував події наступного опалювального сезону «Я дуже чекаю на анонсовану урядом реформу мобілізації, бо коли комунальників і підрядників мобілізують просто під час роботи на прильотах або будівництві, це паралізує все міське господарство і неабияк ускладнює реалізацію заходів у межах плану стійкості», — наголошує міський голова, додаючи, що без людей та грошей нічого не «поїде».Поряд із містом власні виклики має й область. Керівництво Дніпропетровської області акцентує увагу на тому, що в їхньому випадку масштаби підготовки визначаються ще й статусом прифронтового регіону. Начальник Дніпропетровської ОВА Олександр Ганжа повідомив ZN.UА, що план стійкості області на 2026 рік передбачає чотири ключові напрями: захист критичної інфраструктури, забезпечення підприємств резервним живленням, розбудову теплової генерації та встановлення додаткових об’єктів електрогенерації.Голова Дніпропетровської обласної державної адміністрації Олесандр ГанжаОлександр Ганжа / Дніпропетровська ОДА (ОВА)За його словами, йдеться про сотні об’єктів критичної інфраструктури, сотні мегават резервних потужностей та десятки нових об’єктів генерації, які мають бути введені в експлуатацію вже до початку осінньо-зимового періоду. Для повної реалізації плану області необхідно понад 20 млрд грн. Усі роботи виконують на умовах співфінансування державного та місцевих бюджетів, причому частка громад становить не менш як 15%.За словами Олександра Ганжі, процес рухається згідно з графіком, однак прифронтові реалії постійно створюють додаткові труднощі.«Дніпропетровщина — прифронтовий регіон, який щодня потерпає від ворожих атак. Це призводить до руйнувань цивільної та критичної інфраструктури. Відновлення потребує ресурсу — матеріального та людського. Але робимо усе можливе й неможливе, щоб підготуватися до зими і забезпечити наших людей опаленням, світлом та водою. Працюємо», — підсумовує Олександр Ганжа.Зовсім інші виклики — у тилових громадах. Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків зазначає, що заходи щодо міста включені до обласного плану стійкості. Одним із ключових напрямів є перехід від великих котелень до менших локальних систем теплопостачання.«Зокрема в нашому мікрорайоні колишнього СТЕК завершується саме перехід на індивідуальне опалення та невеликі котельні. Роботи тривають на декількох котельнях, і ми маємо встигнути вчасно. Для нас дуже важливо виконати ці роботи. Також дякую мешканцям, які долучилися і теж перейшли на індивідуальне опалення там, де ми не могли відповідно побудувати мережу. Тому сподіваємося, що до початку опалювального сезону всі роботи будуть завершені. Дякуємо уряду за шість котлів, які були нам надані для реалізації плану стійкості. Вони включені в проєктну документацію з будівництва трьох більших котелень. А загалом у роботі зараз 13 котелень, які мають запрацювати 1 листопада цього року, щоб устигнути забезпечити теплом школи, садочки, населення та інші заклади», — розповідає міський голова.Міський голова Івано-Франківська Руслан МарцінківГалкаВодночас однією з головних проблем Руслан Марцінків називає взаємодію з газовими компаніями.«Є серйозні проблеми з газовиками. Ми не розуміємо сьогодні достеменно, як відбуватиметься пуск газу, зокрема з НАК «Нафтогаз», також не розуміємо позиції облгазів, але сподіваємося, що ці проблеми буде вирішено найближчим часом. Хотілося б більшого сприяння, щоб виконати доручення президента й відповідно реалізувати програми, затверджені обласною державною адміністрацією», — наголошує мер Івано-Франківська.У Луцьку ставку зробили на встановлення блочно-модульних котелень. Як повідомив ZN.UА заступник міського голови Володимир Марценюк, планом стійкості передбачено встановлення чотирьох БМК загальною потужністю 22 МВт для забезпечення теплом найбільш густонаселеного району міста.«Станом на сьогодні проведено публічні закупівлі, наразі визначають переможця, з яким буде укладено контракт на постачання обладнання для всіх чотирьох БМК», — уточнив він. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Про справжній План стійкості і перемоги України Окремий напрям — забезпечення стабільності водопостачання. За словами посадовця, на об’єктах критичної інфраструктури КП «Луцькводоканал» роботи зі встановлення інженерного захисту та резервного живлення виконані приблизно на 60%. Загальний обсяг фінансування заходів для Луцька оцінюється у близько 200 млн грн коштом державного та міського бюджетів.Водночас, за словами Володимира Марценюка, головними викликами залишаються стислі терміни реалізації та високий попит на аналогічне обладнання по всій країні.

Чому експерти не впевнені, що цього достатньо

Попри загалом позитивні оцінки самої ідеї планів стійкості, опитані ZN.UА експерти звертають увагу на низку системних обмежень, які можуть суттєво вплинути на результати їхньої реалізації.Експерт з енергетичних питань Геннадій Рябцев наголошує, що реалізація планів стійкості має забезпечити функціонування енергетичних систем як у централізованому, так і в автономному режимах. Для цього необхідно у стислі строки ввести в експлуатацію велику кількість малих генеруючих установок, насамперед когенераційних, інтегрувати їх у наявні мережі та забезпечити функціонування так званих розумних систем енергозабезпечення.«Одним із найважливіших складників таких планів є неконфліктне інтегрування відновлюваних джерел енергії в наявні енергетичні системи. Декларується, що всі опорні лікарні та об’єкти водозабезпечення будуть обладнані автономними джерелами живлення з установками збереження енергії (ВЕSS), тому їхнє приєднання не супроводжуватиметься зменшенням стійкості мереж і систем загалом», — зазначає експерт.Не менш важливим завданням він називає будівництво інженерно-технічного захисту об’єктів критичної інфраструктури. За словами Рябцева, лише у Харківській, Полтавській та Донецькій областях захисту потребують сотні об’єктів, причому різного рівня складності — від захисту від уламків до захисту від прямих ракетних ударів.Водночас, наголошує експерт, реалізація планів стикається з чотирма системними проблемами. Україна отримає 90 млн євро від ЄБРР на захист енергосистеми Перша — фінансова. Навіть найбагатші громади не мають достатніх ресурсів для самостійної реалізації планів, а малі громади фактично залежать від державного фінансування та міжнародної допомоги. Тому, попри позитивну динаміку реалізації планів стійкості в більшості регіонів, темпи їх виконання залишаються нерівномірними. Відсутність чіткого механізму довгострокового кредитування, найімовірніше, змусить місцеву владу вилучати кошти з інших сфер — освіти чи медицини, посилюючи соціальну напругу.Друга — технологічна. Через глобальний дефіцит енергетичного обладнання строки постачання когенераційних установок, трансформаторів і накопичувачів енергії вже сягають 9–14 місяців, тоді як потреба громад лише у блочно-модульних котельнях — понад дві сотні об’єктів.Третя — регуляторна. Чинне законодавство у сферах містобудування та землекористування не розраховане на форсоване будівництво великої кількості енергетичних об’єктів. Громади стикаються з тривалими процедурами відведення земельних ділянок, отримання технічних умов, проходження експертиз і приєднання до мереж. Навіть з урахуванням особливих умов експериментальних проєктів координація між Міненерго, Мінрозвитку, НКРЕКП, профільними службами та органами місцевого самоврядування залишається недостатньо ефективною.Четверта — кадрова. Масштабний перехід до розподіленої генерації потребує великої кількості кваліфікованих фахівців, дефіцит яких посилюється мобілізацією та міграцією населення.Крім того, додає експерт, будь-який новий об’єкт енергетичної інфраструктури автоматично стає потенційною ціллю для російських ударів, що збільшує вартість проєктів на десятки відсотків і створює додаткові проблеми для їх фінансування та реалізації.Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що реалізація планів стійкості залежить насамперед від здатності забезпечити ефективну координацію між центральною владою, регіонами та бізнесом, а також від створення економічних стимулів і подолання бюрократичних бар’єрів.За його словами, урядові рішення щодо підтримки нових проєктів відновлюваної енергетики та маневрової генерації мають правильну стратегічну логіку, однак їхній практичний ефект для найближчого опалювального сезону буде обмеженим.«Україна може увійти в ОЗП-2026/27 краще організованою, але не повністю захищеною. Критично важливо, щоб нові ВДЕ, ВЕSS, маневрова генерація, когенерація, ремонти великих ТЕЦ/ТЕС, резервне живлення теплових вузлів і фізичний захист працювали не як окремі напрями, а як єдина програма стійкості. Без цього країна ризикує отримати формально правильні рішення, але недостатній практичний ефект у пікові зимові періоди», — наголошує експерт.Засновник Інституту енергетичних стратегій Юрій Корольчук, своєю чергою, оцінює плани стійкості критичніше. На його думку, вони не містять концептуальної новизни, оскільки фактично систематизують ті підходи, які застосовувалися й у попередні роки. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ G7 гарантувала Україні енергетичну підтримку на зиму — Зеленський «Замість того, аби працювати над упровадженням концептуально нової альтернативної системи енергозабезпечення, триває просто латання дірок старими методами», — вважає експерт.Як приклад він наводить розвиток розподіленої генерації — важливий, але такий, що сам собою не створює нової архітектури енергетичної безпеки країни. Крім того, Корольчук звертає увагу на значний дефіцит фінансування: за його оцінками, можливості державного бюджету суттєво поступаються загальній вартості затверджених планів.«Хочеться бути оптимістом, але наступний опалювальний сезон мало чим відрізнятиметься від попередніх, оскільки залишаються ті самі проблеми й ті самі підходи до їх вирішення», — підсумовує експерт....Підбиваючи підсумки, можна констатувати, що регіональні плани стійкості навряд чи можна назвати принципово новим інструментом підготовки до війни. Водночас цьогоріч держава вперше намагається об’єднати різні заходи в єдину систему відповідальності та координації.Чи виявиться вона достатньо ефективною для проходження ще однієї воєнної зими, залежатиме не лише від обсягів фінансування, а й від здатності держави та громад швидко ухвалювати рішення, знаходити ресурси та діяти як єдиний механізм. І часу на це залишається дедалі менше.

Під час комбінованої масованої атаки по Україні в ніч на 2 липня постраждали енергетичні об’єкти та є знеструмлення у Києві, Донецькій, Запорізькій та Харківській областях. Водночас планових знеструмлень на сьогодні не заплановано, повідомили в НЕК «Укренерго».
У компанії зазначили, що внаслідок російських ударів найскладнішою залишається ситуація у Сумській області, де без світла залишаються найбільше споживачів.
«Також є нові знеструмлення у Києві, Донецькій, Харківській та Запорізькій областях. Скрізь, де наразі дозволяють безпекові умови, вже тривають аварійно-відновлювальні роботи. Енергетики роблять все можливе, щоб якнайшвидше заживити усіх абонентів», - додали у НЕК.
В «Укренерго» закликали раціонально споживати електроенергію та попередили, що ситуація в системі може змінитись.
Згодом компанія ДТЕК повідомила, що  внаслідок нічної масованої атаки постраждали її енергооб’єкти, а частина киян залишається без світла.
Там зазначили, що енергетики одразу виїхали на місця влучань, як тільки це стало можливо з точки зору безпекової ситуації.  

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Нічна атака на Київ: 18 загиблих та 86 поранених, серед них є діти



Водночас через негоду в Україні повністю або частково залишаються знеструмленими близько 70 населених пунктів у Закарпатській, Львівській, Чернігівській та Київській областях.
Як зазначав голова правління «Укренерго» Віталій Зайченко, спека та масове використання кондиціонерів підвищують споживання електроенергії відразу на 25%.  Покрити цю потребу самостійно Україна не зможе і матиме більшу потребу в імпорті електроенергії. Однак відсутності ворожих ударів енергосистема має високі шанси працювати без обмежень. Водночас, якщо Росія продовжить атаки по енергетику, то у липні-серпні можливі системні відключення електроенергії до п’яти годин на добу. Дефіцит, насамперед, виникатиме у вечірні години.

 Російські окупаційні війська в ніч на середу, 1 липня, атакували енергетичні об'єкти в шістьох областях. Унаслідок обстрілів частина Чернігівської, Дніпропетровської, Харківської, Донецької, Кіровоградської та Херсонської областей знеструмлена, інформує Міністерство енергетики України. 
У Сумській області нині найскладніша ситуація з електропостачанням. У цьому регіоні найбільше споживачів залишаються без світла через пошкодження енергетичної інфраструктури. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Росіяни вдарили по енергетиці, АЗС та підприємству в Полтавській області: є перебої зі світлом



Через грози та сильний вітер понад 80 сіл і міст у Чернігівській, Київській та Житомирській областях знеструмлено. Нині енергетики проводять аварійно-відновлювальні роботи. 
В Україні сьогодні через сильну спеку, яка спричинила зростання споживання електроенергії, з 17 до 22 години в усіх областях будуть застосовуватися погодинні графіки відключення світла для побутових споживачів та графіки обмеження потужності для бізнесу. Діятиме одна черга відключення світла (до чотирьох годин на добу). 
Голова правління "Укренерго" Віталій Зайченко наголосив, що в разі сильної спеки та масованих ударів РФ у липні та серпні світло можуть вимикати до п'яти годин на добу у пікові періоди споживання електроенергії. 

Війна на Близькому Сході призвела до рекордного зростання цін на АЗС Європи та США й стала важким випробуванням для економіки планети. Перемир’я та розблокування Ормузької протоки започаткували не менш цікавий процес — зниження цін. Соцмережі переповнені обуренням, мовляв, у березні ціни летіли догори зі швидкістю світла, а падати не поспішають. Висновок зрозумілий і не новий: у всьому винен картель заправних станцій.Ми вирішили подивитися, хто і як у світі зростав та як тепер падає.Найбільшого удару від перекриття Ормузької протоки зазнало дизельне пальне. На країни Перської затоки припадає близько 15% світового експорту дизелю, а європейський ринок загалом зробив ставку на це джерело після відмови від російського пального 2023 року. Протягом березня котирування дизпального в Європі зросли удвічі — з 750 до понад 1500 дол./тонна.Бензин дорожчав набагато повільніше, котирування додали «лише» 65%, до 1198 дол./тонна на піку. Чому так?На відміну від дефіцитного ринку дизелю ринок бензину в Європі завжди був профіцитним. І саме таким, особливо в «мертвий» зимовий сезон, він зустрів іранську кризу. Але згодом це почало змінюватися.А95 Соnsultіng GrоuрЧерез брак дизпального європейські НПЗ максимізували відбір дизельного та реактивного пального за рахунок зменшення випуску бензину.Варто сказати, що ринок авіагасу в ЄС потерпав найбільше, тому європейці й кинулися його рятувати. Провідну роль відіграли Штати, які, до речі, теж принесли в жертву бензин.«Американські НПЗ стали основними бенефіціарами кризи, спричиненої війною в Ірані. США максимізують обсяги переробки важкої сирої нафти з Канади й Венесуели, збільшуючи виробництво дизельного й реактивного пального для отримання вигоди від високих світових марж», — заявив аналітик ОРІS Джейме Лінарес на нещодавній конференції Реtrоlеum Ukrаіnе. Wаrsаw 2026. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ В Україні сформувався профіцит дизельного пального У підсумку Європа рятувала бензином ринок США, а Штати рятували європейський ринок своїм дизельним та авіапальним.У результаті до травня традиційний надлишок бензину в Європі зник. Тож коли нафта попрямувала до позначок 80 дол./бар. і нижче, бензин поспішав слідом не дуже.Що було абсолютно однаковим для обох ключових марок моторного пального, так ще те, що шлях до пікових цін на заправках був більш стрімким, ніж зворотний процес. Котируванням нафти та нафтопродуктів знадобилося трохи більше місяця, щоб досягнути максимумів, тоді як повільне зниження триває вже 11 тижнів, і наразі до докризового рівня повернулася лише нафта.Ціни на нафтопродукти зупинилися на відстані у 15–20% від стартових. Наприклад, дизпальне стартувало навесні з 750 дол./тонна, а наразі вже кілька тижнів тупцює в діапазоні 860–900 дол./тонна. А ф’ючерси на найближчі місяці кажуть, що особливого руху донизу ніхто не очікує. Тому і маємо ситуацію, коли всюди пишуть про повернення цін на нафту на «довоєнний» рівень, а на колонках такого рівня не спостерігається. Адже ми не купуємо нафти, бо не маємо де її переробляти, а купуємо виключно пальне.

На це в них гроші є

Через чотири місяці з початку війни на Близькому Сході ціни на заправках у більшості країн ще не повернулися до рівня кінця зими. Отже, Україна не виняток.Однак спочатку подивимось, як реагували на кризу роздрібні ціни у різних країнах. Спочатку про подорожчання. Насамперед можна спростувати тезу, що з’явилася навесні, про найбільші темпи України в світовому рейтингу (див. інфографіка 2).Поки що до кінця не зрозуміло, чому, але в Україні, де через постійне полювання росіян немає запасів пального, проблемне дизпальне додало у ціні менше, ніж у заможних Польщі, Німеччині й особливо Франції. А по бензину ми взагалі опинились останніми у не дуже широкій, але репрезентативній виборці (див. інфографіка 3).А95 Соnsultіng GrоuрТепер про здешевлення. На перший погляд, ціни у нас знизилися найменше (якщо не зважати на Велику Британію та Штати щодо бензину). Але це тільки на перший.Серед наведених країн лише у Німеччині вартість дизпального станом на 19 червня була на рівні і навіть нижче порівняно з цінами на 27 лютого (1,71 євро, або на 0,03 євро/л менше). Фактично до довоєнних цін повернувся й бензин Suреr Е10 (1,792 євро, або на 0,02 євро/л нижче). Утім, процес був не зовсім природним: з 1 травня уряд знизив податок на 0,17 євро/л (8,7 грн/л). У цьому і полягає банальний «секрет». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Гуртові ціни на дизель в Україні обвалилися більш ніж на 2 гривні за літр Сусідня Франція пішла іншим шляхом. Навесні французький уряд обрав стратегію впровадження адресних субсидій і спрямування бюджетних коштів «незахищеним верствам населення». А так стрибок цін у Франції був найсуттєвішим, при тому що країна має прямі постачання нафти та НПЗ.Хоч і незначною, але була реакція Великої Британії на зростання цін. На початковому етапі уряд вирішив не скасовувати чинної пільги по акцизу (5 пенсів, або 3 грн/л, діє до 31 серпня 2026 року). Лише з 15 червня британський уряд додатково тимчасово знизив пільгову ставку паливного збору на 3,7 пенса за літр (2,2 грн/л) для дизпального, щоб зменшити фінансовий тиск на фермерів, будівельний сектор і комерційні логістичні компанії.А95 Соnsultіng GrоuрНайбільше перехвилювалися польські урядовці, які навіть на кілька днів закрили експорт нафтопродуктів, включно з Україною, через що у нас виникла серйозна стурбованість. Щоправда, привід злякатися у поляків дійсно був, адже ціни в Польщі зростали передовими темпами. Відповідь була радикальна: акциз зменшено до мінімально можливого в ЄС — 1 239 злотих за 1 000 л бензину та 880 злотих на дизпальне. Крім того, ПДВ на нафтопродукти було зменшено з 23 до 8%. У перерахунку дисконт на ДП на момент впровадження пільг становив 16,2 грн/л, на бензині — 13,4 грн/л. Польські податки на пальне сьогодні нижчі, ніж в Україні, відповідно, нижчі і ціни на колонках.Румунія оголосила надзвичайний стан в енергетиці, впровадила зниження акцизу на дизпальне на 0,3 лея за літр (3 грн/л), а також дозволила зменшити частку біоетанолу в бензині з 8 до 2%.Хоч як дивно, але українська динаміка найбільше нагадувала не європейську, а американську. Як і ми, централізовано Штати не запроваджували жодних пільг. Точніше, не встигли. У травні Дональд Трамп офіційно підтримав пропозицію тимчасово скасувати федеральний акциз на моторне паливо. Цей крок мав дозволити автоматично знизити вартість галона бензину на заправках на 18,4 цента (2,2 грн/л), а дизеля — на 24,4 цента (2,9 грн/л). Більш рішучими були окремі штати. Губернатори Джорджії та Індіани зупинили збір акцизів, а в Кентуккі та Юті пішли шляхом зменшення податкових ставок. Характерно, що у нафтовій наддержаві ціни на бензин зросли навіть вище, ніж у країнах Старого Світу. Водночас ціни дизпального, за яким Штати є нетто-експортером, збільшилися в середньому на 48 центів за літр (22 грн/л), що менше, ніж у європейських країнах. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Укрнафта» очолила рейтинг імпортерів дизпального за підсумками травня

Як усі або навіть краще

Україна виявилась чи не єдиною країною, яка не впровадила податкових пільг під час цінової кризи. Причина зрозуміла — у країни елементарно немає грошей. Натомість уряд на період з 20 березня по 31 травня запровадив програму «Кешбек на пальне», яка передбачала часткову компенсацію «паливних» витрат. Вона була побудована у такий спосіб, що давала можливість заощаджувати від 2 до 11 грн на кожному літрі пального, що, як бачимо, досить непогано порівняно з іншими країнами. З однією ремаркою: максимальний дисконт становив 1 000 грн на одну людину на місяць.Головним висновком з весняної кризи є те, що український паливний ринок не був унікальним ані на етапі зростання, ані на етапі зниження. Ціни на українських АЗС мали схожу динаміку з європейськими країнами. На піку українські ціни на заправках зросли на 29,7 грн/л (до 91,3 грн/л) і 14,1 грн/л (75,9 грн/л) на дизпальне і бензин, відповідно. Наразі ціни дизпального вже втратили від пікових значень 14 грн/л. Тобто ціни на дизель падають такими ж темпами, як у Франції, Великій Британії та США. І проглядається потенціал для подальшого зниження на 4–5 грн/л протягом одного-двох тижнів.Набагато повільніше дешевшає бензин, але і в інших країнах цей процес не є швидким. Станом на 19 червня пальне на українських АЗС дорожче від значень 27 лютого на 12,9 грн/л. У Сполучених Штатах цей показних у перерахунку становить 14,9 грн/л від рівнів кінця зими, а у Великій Британії — 14,2 грн/л, як свідчать дані ЕІА та британського сервісу Реtrоlрrісеs.Особливості нашої ситуації полягають у тому, що, по-перше, зниження цін гальмує ослаблення курсу національної валюти до долара. За останні чотири місяці долар подорожчав з 43,2 до майже 45 грн, що додає собівартості як мінімум гривню на літрі. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Бензин по 100. Коли ціни на АЗС зупиняться і чи допоможе цьому «єБачок» Гальмує ціни й поточна ситуація на ринку бензину. З 1 липня Україна переходить на стандарт бензину Е10. Але наразі не всі постачальники готові до такого переходу, тому на ринку відчувається нестача пропозицій, що тримає оптові, а відповідно, і роздрібні ціни в тонусі.Щодо причин такої стійкості українського паливного ринку в умовах безпрецедентної турбулентності, то тут треба виокремити два ключові фактори. Перший — розгалужена система постачання. Другий — величезна конкуренція як на оптовому, так і на роздрібному ринку.

Через паливну кризу Росія вирішила постачати бензин з інших країн. Причому у цій ситуації ймовірною є й поява танкерів з пальним із країн Азії. І останні стануть законною ціллю для Сил оборони України, як тільки зайдуть до українського моря, пише у статті «Від палаючих НПЗ до морської блокади: нова стратегія тиску на Росію» президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ»  Михайло Гончар.   
«Отримавши проблеми з дефіцитом бензину на паливному ринку, у Кремлі запитали в наказному порядку додаткові постачання із союзної Білорусі, а також із Казахстану. Що стосується Білорусі, то ще з початку поточного року обсяги постачань стали збільшуватися, з різким стрибком у травні. За січень—травень постачання бензину з білоруських НПЗ до Росії збільшилися майже у 13 разів, дизпалива — приблизно утричі. У травні реактивного пального було поставлено майже вчетверо більше, ніж у травні 2025 року. Проте очевидно, що цей «допінг» не вирішує проблеми дефіциту на ринку», — пише автор.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Необхідно створити морську блокаду портів РФ у Чорному морі — експерт



Звернення до Казахстану експерт називає дивним, адже ця країна не є значним експортером нафтопродуктів. Ба більше, Астана сезонні невеликі обсяги бензинів, арктичного дизпалива та реактивного пального закуповує саме в Росії. Тож, за словами автора, Астана обмежиться, очевидно, невеликими обсягами з прицілом на те, щоб 2027 року зберегти обсяги імпорту потрібних йому зазначених нафтопродуктів.
«Поява танкерів із пальним із невідомих (поки що) країн Азії цілком імовірна. Проте це означає, що такі судна автоматично стануть законними воєнними цілями СОУ, щойно вони з’являться в територіальному морі України, починаючи з Азову. До речі, важливо, щоб понад півторарічному зволіканню з ухваленням закону «Про територіальне море України в Азовському морі та Керченській протоці і північно-східній частині Чорного моря» було покладено край», — підсумував експерт.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Успіх «тактики Туапсе» щодо Новоросійська, Приморська та Усть-Луги без важких засобів ураження — малоймовірний — експерт



Нагадаємо, наприкінці квітня та на початку травня порт Туапсе кілька разів атакували українські безпілотники. Пожежу на нафтопереробному заводі тоді не могли загасити кілька днів, а місцеві жителі скаржилися на сильний запах гару та так званий «нафтовий дощ».
Наприкінці травня повідомлялося, що порт Туапсе, який упродовж останніх місяців неодноразово зазнавав атак українських дронів, імовірно, не функціонував на той момент вже понад місяць.