Дзеркало Тижня

<р>18 квітня у Голосіївському районі Києва пролунали постріли. Семеро людей загинуло, щонайменше 14 — поранено. Двом поліцейським повідомлено про підозру в тому, що вони втекли з місця подій, залишивши цивільних у небезпеці. Цей теракт укотре здійняв хвилю обговорення реформи Національної поліції та її ефективність, як і минулі події у Врадіївці, Кривому Озері, Княжичах, Переяславі, Кагарлику… Кожен із цих випадків супроводжувався хвилею обурення та обіцянками змін. Жоден не став точкою системного перелому.
<р>Про те, що саме має змінитися в підготовці поліції та системі безпеки, ZN.UА вже писало раніше. Але справа не лише в рецептах. Ключове — чи здатна сама система ці зміни реалізувати.
<р>Після того, що сталося, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко доручив голові Нацполіції Івану Вигівському провести службове розслідування щодо дій поліцейських і надати всю інформацію у Державне бюро розслідувань (ДБР). Також було відсторонено від посад цілу вертикаль керівництва патрульної поліції Києва. Міністр Клименко також зазначив, що протоколи реагування та підготовка представників органів правопорядку мають бути переглянуті з урахуванням ризику використання громадянами зброї та боєприпасів.
<р>







Патрульні мають бути готові, що в них можуть кинути, як мінімум, гранату: Клименко анонсував посилення підготовки поліції





<р>Це передбачатиме і зміни у системі підготовки патрульних. Ігор Клименко знову підтримав ідею закону про цивільну зброю з обов’язковим навчанням і чіткою класифікацією різних її видів, над якою і так іде робота останніми роками в межах євроінтеграції. 27 квітня комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності створив робочу групу щодо цього, попри вже наявну у МВС, яка кілька років працює над цими питаннями. Важливо й те, що Україна пообіцяла Єврокомісії у Дорожній карті з верховенства права, що у грудні 2026 року зазначений законопроєкт таки буде ухвалено.
<р>Тим часом соцмережі та медіа наввипередки шукають, хто і як має понести відповідальність: «Клименка у відставку», «поліцейських за грати», «всіх переатестувати», «всіх на фронт» тощо. Однак в умовах повномасштабної війни, де внутрішня безпека залежить безпосередньо від поліції, такі рецепти є поверхневими і не сприятимуть практичним змінам. Вжити заходів — як кадрових, так і інституційних — однозначно потрібно.
<р>Однак проблема не лише в окремих помилках чи кадрових рішеннях. Питання в тому, як влаштована сама система. Щоб це зрозуміти, варто подивитися, як будувалася реформа поліції та де вона дала збій.

Процес заради процесу: коротко про реформу поліції

<р>Трансформація пострадянської міліції в українську поліцію після Революції Гідності відбулася. Однак успіх патрульної поліції, яка є «вітриною» всієї реформи, тоді видали за реформу як таку. 2015 року її працівників із нуля набирали за конкурсом, ця ланка громадської безпеки справді відрізнялася від усіх інших. Інших міліціонерів протягом 2015–2016 років атестували, а після звільнення «грузинської команди» провели 2017 року консультативний конкурс на другого голову Нацполіції. На цьому масштабні кроки з реформування завершилися.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





МВС реформує підготовку поліції: перші 200 курсантів вирушають на полігон



<р>Від початку поліція не мала чіткого плану розвитку, а зміни впроваджувалися точково і нагадували радше ситуативне гасіння пожеж, ніж систему, об’єднану спільними цілями. Трансформація стосувалася більше поліції громадської безпеки, ніж кримінального блоку. Натомість невирішеними залишилися системні проблеми, які стосувалися катувань, незаконних затримань, свавілля чи, навпаки, безпорадності, нездатності захистити від злочину, ефективно його розслідувати. За офіційними даними, 7,7% колишніх міліціонерів були звільнені, половина з них поновилася через суд і отримала грошові компенсації. «Моя нова поліція» насправді здебільшого складалася з колишніх міліціонерів, які привнесли із собою інституційну пам’ять і неформальні практики роботи, заручниками яких Нацполіція залишається й досі.
<р>Це не просто інституційна проблема, це нова українська реальність повномасштабної війни. Зростання соціальної нерівності, виклики демобілізації, посттравматичні розлади, слабка ветеранська політика — усе це неминуче впливає на рівень насильницької злочинності. Наука кримінологія і досвід інших країн показують: після завершення війни ця тенденція лише посилюється. І саме до такої реальності система виявилася не готовою.
<р>Попри деклароване прагнення «деполітизувати» поліцію, тобто зменшити вплив міністра на її оперативне управління, Нацполіція так і залишилася залежною від МВС у не властивих для міністерства питаннях. Наразі ж посада голови Нацполіції — це цілковито рішення міністра внутрішніх справ, а на відсутність конкурсу як на проблему вказує Єврокомісія. Тож посада, яку зараз обіймає Іван Вигівський, досі залишається контрольованою очільником МВС. Ба більше, призначення всіх керівників територіальних органів та їхніх заступників теж погоджує міністр.
<р>







Поліція будувала імідж з 2015 року, а зараз він руйнується через мобілізацію — голова Нацполу





<р>Натомість міністр внутрішніх справ мав би відповідати лише за формування державної політики, брати участь у засіданнях Кабінету міністрів, представляти бюджетні та нормотворчі питання, а голова Нацполіції — управляти самою поліцією. На практиці ж усі міністри одночасно займалися і політикою, і операційною діяльністю у поліції. Міністр — політичний висуванець, якого призначають народні депутати. А операційну діяльність поліції потрібно відмежувати від впливу політики.
<р>Під час повномасштабної війни поліція й надалі уникає гострих тем соціальної несправедливості. Наприклад, забезпечення правопорядку під час мобілізаційних заходів. Міністр Клименко прямо виступив проти того, щоб доручити здійснювати такі заходи поліцейським, які мають право законно застосовувати примус. Поліція мінімізує свою участь у цьому процесі, щоб не провокувати політичної кризи та нової хвилі вимог покарати саму поліцію. Тож увесь репутаційний негатив збирають на себе ТЦК.
<р>Цікаво, що навіть в умовах повномасштабної війни поліція зберігає суттєву підтримку суспільства, — соціологія свідчить, що довіра до поліції перебуває в межах 48% (Центр Разумкова, Rаtіng Grоuр). Значне схвалення також викликає безпосередня участь майже 10% поліцейських (за даними МВС) у бойових діях на фронті (підрозділ «Лють», стрілецькі підрозділи тощо), до того ж робота як на прифронтових територіях, так і в тилу пов’язана зі щоденним ризиком для життя.
<р>За законом про Нацполіцію 2015 року, основним показником ефективності діяльності поліції є довіра громадян до неї. На виконання цієї норми 2018 року було ухвалено постанову Кабміну, яка передбачала, що держава оголошуватиме тендер на такі заміри. До 2022 року незалежні соціологічні служби проводили відповідні дослідження, але із запровадженням воєнного стану тендери призупинили. Тоді також ішлося про 40 відсотків довіри. Але проблема в тому, що з року в рік різні соціологічні служби можуть застосовувати різні методології, що унеможливить порівняння результатів за одними критеріями. Постанову від 2018 року скасували у березні 2026-го. Натомість затвердили нову, відповідно до якої такі опитування мають проводитися щодо всіх органів кримінальної юстиції. Проблема з використанням соціологами різних методологій залишилася.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Через кілька днів після теракту у Києві знову затримали чоловіка зі зброєю: подробиці від поліції



<р>Реформа системи органів правопорядку формально триває, зокрема, як частина євроінтеграційних зобов’язань України. Розділ 24 асquіs ЄС «Юстиція, свобода та безпека» безпосередньо вимагає посилити інституційну спроможність органів у боротьбі зі злочинністю, насамперед організованою.
<р>У світлі цього Нацполіція зараз планує перейти від боротьби з одиничними явищами до боротьби із системними випадками, організованою злочинністю. Йдеться про розвиток аналітичних спроможностей, включення поліції до системи кримінальної політики, впровадження європейської системи оцінки загроз організованої злочинності (SОСТА), зокрема у сфері кібербезпеки (ІОСТА), тощо. Частину євроінтеграційних заходів було відображено у першій Стратегії розвитку Нацполіції на 2026–2030 роки. Їхня реалізація має завершити реформу кримінального блоку. Зараз Україна перебуває в тій точці, де реформа нарешті може охопити те, що не вдалося зробити у 2015–2019 роках, а за жорсткої оцінки Єврокомісії з’являється шанс на якісні зміни.

Колективна відповідальність і кадрова криза

<р>Некоректно вважати, що будь-які резонансні випадки за участю поліцейських мають автоматично призводити до відставки керівництва. Це може працювати у країнах усталених демократій, які мають ресурси і можливість практикувати широкі представницькі повноваження, наприклад, у Швейцарії. Але не в країні, яка перебуває у стані повномасштабної війни.
<р>За наслідками теракту 18 квітня у Києві відповідальність за підлеглих мали б нести керівництво патрульної поліції та Національної поліції загалом. Але якщо зараз звільнять Івана Вигівського, то новий голова Нацполіції буде таким же керівником просто тому, що це буде кандидатура міністра внутрішніх справ, його ставлеником з огляду на недеполітизованість поліції. Тобто зміна прізвища не означає зміни курсу органу. І це напряму впливає на здатність системи швидко й ефективно реагувати на кризові ситуації.
<р>Методи колективної відповідальності — це логіка політична, а не професійна. Політична розправа не є ознакою європейської поліції, яку ми хочемо мати. Тому набагато важливіше, яких системних кроків вжито, щоб запобігти подібній трагедії в майбутньому.
<р>При цьому охочих керувати поліцією на будь-якому рівні обмаль, а то й узагалі немає. Професійних кадрів очевидно не приваблюють низькі зарплати, постійний ризик бути звільненим не за результатами аудиту чи оцінки ефективності, а просто в межах «колективної відповідальності за підлеглих» тощо.
<р>







Вигівський розповів, скільки поліцейських були на фронті, та пожалівся на проблеми у системі





<р>Масштаб проблеми підтверджує і керівництво самої Нацполіції. За словами її голови, некомплект у патрульній поліції становить близько 25%, а в Києві — ще більше. В таких умовах працівників змушені постійно залучати на підсилення, навіть якщо вони не мають достатнього досвіду роботи в реагуванні. Як визнав Іван Вигівський, одна з поліцейських, що опинилися в центрі подій 18 квітня, не працювала системно в таких нарядах.
<р>Накладається ще й проблема із кадрами, актуальна не лише для поліції, а й для всієї держслужби. Єврокомісія наголошує на необхідності меритократичного просування по службі — мають бути конкурси на керівні посади, включно з посадою очільника поліції. Наразі такі правила впроваджено щодо добору всіх керівників органів правопорядку, крім голови Нацполіції. Скасування цього винятку частково зменшить залежність Нацполіції від міністра внутрішніх справ.
<р>З конкурсом на керівні посади в поліцію складніше, адже їх там тисячі, і фізично організувати його майже неможливо, бо тоді необхідно створити безліч комісій. Логічно застосовувати конкурсну процедуру не на всі, а лише на вищі керівні посади й окремі посади середньої ланки. Натомість МВС згодне на конкурс лише за умови, щоб посади, на які він поширюється, визначалися у підзаконному акті за рішенням міністра. Але це створює ризик, що міністр обмежить конкурсний добір кількома невпливовими посадами. Найбільш збалансованим може бути підхід, за якого конкурсна процедура стосується насамперед високих керівних посад, а саме тих управлінців, чиї рішення мають системний вплив на роботу поліції загалом.
<р>Тож не варто очікувати швидкого розв’язання кадрових проблем, зокрема, якщо йдеться про конкурсні процедури. Відповіддю на наслідки теракту має стати посилення внутрішніх механізмів контролю: неупереджених службових розслідувань, встановлення підстав для дисциплінарної відповідальності керівників за неналежну організацію роботи підлеглих.

Офіс (не)простих рішень: що далі?

<р>Проблеми в поліції, які підсвітив теракт у Голосіївському районі столиці, навряд чи можна розв’язати, ухваливши кілька ситуативних кадрових і політичних рішень. Натомість необхідно посилити інституційну спроможність органу. Це передбачає: деполітизацію системи управління, ефективний внутрішній контроль, оновлені протоколи реагування, професійну підготовку тощо. Комплекс цих змін зможе забезпечити баланс між правами громадян, їхньою безпекою й ефективністю органів правопорядку під час війни.
<оl>
Кримінальна відповідальність індивідуальна. «Поліцейські, які втекли» — кримінальне провадження за частиною 3 статті 367 Кримінального кодексу України, в межах якого Державне бюро розслідувань, вивчивши протоколи і процедури, дасть оцінку наявності складу злочину, і прокуратура скерує справу до суду.
Відповідальність керівництва. У межах службового розслідування має бути досліджено питання наявності підстав для дисциплінарної відповідальності керівництва поліції — патрульної поліції Києва, голови Національної поліції та інших осіб, які організовували операцію з протидії теракту.
Протоколи реагування. На терористичні акти із захопленням заручників протоколи мають бути вдосконалені. Так, КОРД виконав свою роботу, але якісна робота перемовників і спецпідрозділів, їхня взаємодія з патрульними, які прибувають першими на місце події, можуть допомогти зменшити кількість жертв до ліквідації терориста.
Тактико-технічна підготовка. Навички застосування фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї мають відпрацьовуватися постійно. Кількість годин на це потрібно збільшити, зокрема на заняття з практичної стрільби, тобто із застосування ведення вогню в незвичних і екстремальних умовах. Недостатньо лише мати зброю, треба ще й володіти нею — бути готовим застосувати на законних критично необхідних підставах.

<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Глава патрульної поліції йде у відставку після теракту у Києві



<р>Окремо слід виокремити критичну проблему — готовність поліцейських застосовувати зброю.
<оl stаrt="5">
Психологічна підготовка поліцейських. Саме її відсутність ми побачили 18 квітня: поліцейські втекли не лише через індивідуальні фактори, а й через системну неготовність діяти в ситуації, де застосування зброї неминуче тягне за собою розслідування. Застосування зброї в нашій правовій системі — апріорі проблема, хтось має за це понести покарання. Це має величезний психологічний стримувальний ефект, який ми побачили у дії. З кожним роком гасло «краще не застосувати, аби чогось не вийшло» у суспільстві у стані війни призводить до руйнування безпеки і правопорядку. Наразі за кожним фактом застосування зброї проводиться службове розслідування, але не завжди такі розслідування є об’єктивними. Судова практика щодо законного застосування зброї слабка порівняно із самообороною цивільних.
Вдосконалення дозвільної системи. Необхідно, нарешті, ухвалити закон із чіткими правилами щодо зброї у цивільного населення (або законопроєкт №5708, або його доопрацьовану версію згаданими робочою/робочими групами). Необхідно навести лад у дозвільній системі — краще контролювати реєстрацію/перереєстрацію зброї, оцінку психічного стану особи, якій надається дозвіл, підготовку власників зброї, відстріл нарізної зброї тощо.

<р>Дещо із переліченого вже анонсував міністр Клименко. Але визначальними стануть не політичні заяви після резонансної трагедії, а здатність системи правопорядку реалізувати ці зміни на практиці. Тому ключове запитання: чи є ця інституційна спроможність? І поки деполітизація поліції залишається декларацією, а не нормою, межі реформи визначає не війна, а сама система.
<р>

<р>Невтомний спікер парламенту Руслан Стефанчук вирішив зробити «косметичні правки» й переподати до Верховної Ради проєкт Цивільного кодексу. Якщо попередні дискусії навколо проєкту №14394 зосереджувалися передусім на свободі слова та правах медіа, то нинішня версія виводить проблему на інший рівень — зміну логіки набуття та захисту права власності в державі.
<р>Не дивно, що нову «квітневу» версію тягнуть на розгляд у «турборежимі» з порушенням регламенту вже цього тижня (проєкт №15150), хоча головний комітет надає висновок не пізніше, ніж за сім днів до розгляду на пленарному засіданні Ради. Документ, який впливає на життя кожного громадянина й має обсяг 803 сторінки, парламент розглядатиме менше, ніж за місяць від моменту реєстрації.
<р>Представниця Мін’юсту під час засідання правового комітету наголосила, що документ потребує щонайменше кількох тижнів на аналіз. Попередня версія отримала понад 200 сторінок зауважень. Що тоді казати про громадськість, яка не мала достатньо часу ознайомитися належним чином із текстом і виявити ризики?
<р>Заступниця міністра юстиції Олена Ференс наголошує, що найбільш спірною залишається книга дев’ята («Публічність прав цивільних»). Її Мін’юст у попередньому проєкті взагалі рекомендував виключити. Але Стефанчуку вона чомусь особливо дорога.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Спроба закрити рота журналістам змінами в Цивільний кодекс не випадковість – Шабунін



<р>«Голка» проаналізувала її й виявила норми, що легалізують дерибан державної власності. Якщо парламент підтримає їх — повернути вкрадені землі чи пам’ятки у власність народу України буде неможливо. У цьому контексті мотиви перегляду Цивільного кодексу 2004 року, який діє трохи більш як 22 роки, стають зрозумілішими.
<р>Народна депутатка Наталя Піпа в пояснювальній записці до свого альтернативного проєкту акцентує увагу на тих самих ризиках і зазначає, що їх уже розкритикували Єврокомісія та Європарламент.

Цифровізація корупції — розправа з національною спадщиною

<р>Суддя Верховного суду в Касаційному цивільному суді Василь Крат застерігає, що публічні речі, як-от Софія Київська чи Кловський палац, не можуть стати приватною власністю:
<р>«Важко уявити, що берег Чорного моря можна купити чи продати. Такі землі належать до публічних речей, які не можуть бути в обігу, — ніхто не може стати їхнім приватним власником. Якщо держава з тих чи інших причин «забуде» віднести певний стратегічний об’єкт до публічних речей, він автоматично стає таким, який можна отримати у приватну власність. Новий проєкт не має прямого визначення чи критеріїв, що є публічними речами, і не встановлює належних режимів охорони, гарантованих Конституцією».
<р>На жаль, у нас не тільки узбережжя, а й землі акваторії Чорного моря передавали у приватні руки. У кадастрі видно, що це море, але цільове призначення — під забудову. Тому з огляду на такі проблеми з наповненістю режимами охорони, достовірністю та інформативністю реєстрів запропоновані нововведення в Цивільному кодексі виглядають дивними.
<р>Наразі в оновленій версії Цивільного кодексу (проєкт №15150) приховано спробу підмінити реальність цифровою підробкою: інформація про пам’ятки має бути в реєстрі, інакше їх фактично не існує.
<р>Реєстр має об’єднати дані про обмеження у використанні земель та взаємодіяти з іншими державними базами. Водночас навіть на його наповнення відведено два роки, що свідчить про критичний стан даних.
<р>







Новий Цивільний кодекс: хвиля критики за впровадження нових норм сімейного права





<р>Через хронічну неспроможність Мінкульту, місцевих рад і Держгеокадастру синхронізувати дані величезна кількість курганів, замковищ, пам’яток та історичних ареалів де-юре залишається порожнім місцем. Тобто жоден реєстратор чи нотаріус не побачить перешкод для виведення таких об’єктів із державної чи комунальної власності.
<р>Так, за даними Мінкульту, в Україні понад 65 тисяч пам’яток археології, а в кадастрі зафіксовано лише 5 тисяч. Решта 60 тисяч юридично вразливі: в кадастрі ці землі значаться як сільськогосподарські або під забудову.
<р>Якщо Стефанчук здійснить свої плани, то це знівелює позитивну практику Верховного суду, і дерибани лісів та узбереж легалізують, а пам’ятки, яких немає в реєстрах, залишать без захисту.
<р>Покупець тоді може просто заявити в суді: «У реєстрі пам’ятки не було — отже, я діяв добросовісно». І суд має взяти це до уваги.
<р>Спікер ходив шукати голоси до опозиційної фракції ЄСІрина Геращенко/Fасеbооk

Реєстр як інструмент маніпуляції строками давності

<р>Проєкт запроваджує презумпцію знання відомостей реєстру — і це кардинально змінює логіку обчислення позовної давності. У поєднанні із загальними положеннями про позовну давність законотворець створює механізм, за якого будь-яка незаконна реєстрація стає незворотною за короткий час.
<р>Згідно з чинним законодавством та усталеною практикою Верховного суду, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа (зокрема й держава або громада в особі прокурора чи профільного органу) дізналася або могла дізнатися про порушення свого права. Проєкт нового кодексу радикально змінює цей баланс. Тепер «знати все, що є в реєстрі» — це обов’язок. Законодавець фактично ототожнює момент внесення запису до реєстру із моментом обізнаності про можливе порушення прав.
<р>Це означає: щойно реєстратор вносить запис про передачу частини лісу чи заповідника у приватну власність, розпочинається відлік позовної давності. Якщо за три роки держава не виявить це серед тисячі інших маніпуляцій, право на повернення майна вона втратить назавжди. У поєднанні з хронічною неспроможністю держави оперативно реагувати на такі порушення це створює ефект відкладеної безкарності: незаконні рішення не просто залишаються без наслідків — вони з часом стають юридично захищеними.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Цивільний кодекс Стефанчука: ризики для медіа залишилися



<р>Такий підхід фактично нівелює можливість захищати інтереси держави та громад, адже більшість земельних і майнових злочинів викриваються за роки після їх скоєння. Запропоновані зміни суперечать усталеній практиці Верховного суду й фактично спрямовані на її нівелювання.
<р>Але перебіг строків — це лише один наслідок презумпції знання відомостей реєстру. Другий, глибший — це те, що відбувається з правами на публічні речі, які держава або громада взагалі не встигла зареєструвати.

Протиставність прав: як держава стає заручником власної недбалості

<р>Концепція «протиставності» (стаття 1918), на перший погляд, виглядає як технічний юридичний термін. Насправді ж вона змінює логіку захисту права власності.
<р>Протиставність означає можливість завдяки публічності даних реєстру стверджувати про наявність права власності на нерухомість перед третіми особами. У поєднанні зі статтею 1919 проєкту №15150 це фактично перекладає ризики на власника: якщо права держави чи громад не було оприлюднено в реєстрі, воно не може бути захищене від третьої особи, яка діяла, спираючись на дані реєстру.
<р>Те саме стосується й приватного майна: якщо вашу квартиру чи ділянку, які ви не внесли до реєстру, хтось продасть і покупець внесе дані про себе до реєстру, ви не зможете повернути своє майно від того, хто, придбавши його не у вас, діяв добросовісно. Максимум, на що ви зможете розраховувати, — це на грошове відшкодування від шахрая-продавця. Звісно, якщо його знайдете.
<р>Для України, де процес реєстрації нерухомого майна і земель триває з 2013 року та супроводжується помилками й неповнотою даних, така законотворчість створює системний ризик. Значну частину обмежень і режимів охорони або не внесено до реєстру, або внесено фрагментарно. Як наслідок, велика кількість активів існує де-юре, але не існує в реєстрі де-факто. А отже, вони не матимуть у концепції Стефанчука повноцінного правового захисту.
<р>Це особливо критично для прибережних захисних смуг, лісів, історико-культурних земель і природно-заповідного фонду — більшість із них у кадастрі або не значаться, або внесені фрагментарно.
<р>







Стефанчук трансформує Цивільний кодекс у «супермаркет правових можливостей». Чи буде дефіцит свободи слова?





<р>За таких умов принцип протиставності починає працювати проти держави та громад: усе, що не відображено в реєстрі, фактично втрачає можливість бути захищеним у відносинах із третіми особами. Це уможливлює просту модель розкрадання. Перша ланка — виведення об’єкта, який не має належної реєстрації. Друга — перепродаж і поява «добросовісного набувача», який формально спирається на дані реєстру. Саме тому Верховний суд давно відмовився вважати покупця добросовісним лише на підставі даних реєстру.
<р>У поєднанні з обмеженнями позовної давності це істотно звужує можливості держави та громад повернути активи. Довести, що набувач знав або міг знати про незаконність, стане значно складніше з урахуванням розширеного визначення його добросовісності.
<р>Оцінний характер цього поняття в запропонованій редакції ризикує перетворити судовий процес на формальну процедуру, де всі факти відходять на другий план, а ключовим стає виключно наявність запису про право власності в реєстрі. Тоді як Велика палата Верховного суду неодноразово зазначала, що не може вважатися добросовісною особа, яка знала чи могла знати про порушення порядку реалізації майна або знала чи могла знати про набуття нею майна всупереч закону.
<р>Це підтверджує і Головне науково-експертне управління Верховної Ради: запропоновані норми допускають позбавлення власника майна через придбання його добросовісним набувачем, що суперечить Конституції, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і Хартії основоположних прав Європейського Союзу.
<р>На системні ризики звертають увагу й профільні органи. Голова Держгеокадастру Дмитро Макаренко зазначає: «У разі ухвалення такої редакції може виникнути колізія та значні проблеми в правозастосуванні. Є ризик, що паралельне регулювання тих самих відносин різними законами призведе до конфліктів норм і судових спорів»
<р>У підсумку реєстр із інструменту обліку перетворюється на інструмент легалізації: не те, що є законним, потрапляє до нього, а те, що потрапило, набуває ознак законності.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Соціальний діалог проти диктату. Як виправити помилки нового Трудового кодексу

Судова практика

<р>Якщо вивчити судову практику, стає зрозумілою справжня мета «турборежиму». Останні кілька років Верховний суд веде складну, але послідовну боротьбу за повернення державі й громадам вкрадених лісів, узбереж та об’єктів культурної спадщини.
<р>Так, у березні цього року Велика палата вкотре підтримала свою позицію щодо посиленого захисту права державної та комунальної власності на об’єкти культурної спадщини й землі історико-культурного призначення (справа № 922/264/24).
<р>Скріншот
<р>Законодавча ініціатива виглядає як відповідь лобістів на ці успіхи в роботі третьої гілки влади. Їх вирішили «обнулити» на законодавчому рівні. Це створює прямий інституційний конфлікт: суд формує практику повернення незаконно відчуженого майна, тоді як законодавець намагається зробити такі рішення неможливими або юридично беззмістовними на користь дерибану.
<р>Так званий закон Мазепи передбачав обмеження можливостей держави та громад судитися за їхнє майно після того, як ним заволоділи приватні особи (результати поіменного голосування за цей закон можна переглянути в інструменті «Перезарядити країну»).
<р>Верховний суд, утім, установив іншу практику. Але новий кодекс іде далі: якщо недоброчесному набувачеві вдалося внести майно до реєстру через чорного реєстратора, держава та громади втрачають право судитися взагалі, без жодного строку давності. «Закон Мазепи» давав хоча б 10 років. Кодекс Стефанчука — нуль.
<р>







Чому Україні потрібен новий Кримінальний кодекс





<р>Якщо землі водного фонду чи заповідники за законом взагалі не могли перебувати в приватній власності, то «добросовісність» покупця не є підставою для легалізації їх набуття. Покупець не може вважатися добросовісним, якщо він купує ділянку на березі річки чи посеред лісу, навіть якщо в реєстрі вона значиться як сільськогосподарські угіддя чи землі під забудову. Фізичні характеристики об’єкта мають значення та повинні враховуватися.
<р>Проєкт нового Цивільного кодексу спрямований на те, щоби зламати цей логічний підхід. Депутати, знаючи про прогалини реєстру, пропонують зробити реєстрацію прав «фактично неспростовною». Це спроба, з одного боку, позбавити суддів права на внутрішнє переконання й аналіз обставин справи, змусивши їх дивитися виключно на дані з реєстру. А з іншого — створити підстави для оперативної легалізації краденого та нових злочинних оборудок.
<р>Встановлюючи занадто жорсткі й деталізовані критерії добросовісності, законодавець намагається створити ситуацію, коли будь-який позов держави, громади чи прокурора про повернення пам’ятки, узбережжя чи лісу буде відхилений судом як такий, що «порушує принцип правової визначеності» та «очікування набувача».
<р>Йдеться не про окремі норми, а про зміну політики держави: від такої, що допускає захист прав на публічні речі, — до такої, що всупереч здоровому глузду легалізує приватну власність на майно, яке не могло стати приватним. Якщо Верховна Рада проголосує «за» — повернути вкрадені ліси, узбережжя й пам’ятки через суд стане юридично майже неможливим. Не тому, що закон це забороняє. А тому, що він зробить крадіжку законною.
<р>

<р>Як колишній керівник правоохоронних органів України і Грузії хочу прокоментувати трагедію, яка сталася в Києві 18 квітня цього року. Я не даватиму оцінки діям поліції на місці події чи їхнього керівництва. Йдеться про інше — що саме має змінитись, аби такі теракти не повторювалися.

Поліція — не фронт

<р>Вважаю, що заяви окремих громадян України про те, що всіх поліціянтів треба негайно відправити в зону бойових дій, аби вони там набули досвіду, неправильні. Захист незалежності й територіальної цілісності України, згідно з Конституцією, є обов’язком кожного громадянина. Та водночас кожен громадянин має займатися своєю справою. Національна поліція насамперед повинна гарантувати безпеку в тилу, адже без надійного та безпечного тилу не може бути міцного фронту.
<р>







Теракт у Києві: Арахамія заперечив розгляд у Раді питання відставки голови МВС





<р>До того ж у військового на фронті й поліціянта в тилу різні місії під час зіткнення з озброєним противником: військовий має просто швидко вбити ворога, а поліціянт, згідно з чинним законодавством, повинен знешкодити злочинця і зробити це так, аби не постраждали сторонні громадяни. А для цього всі співробітники поліції, хоч би яку посаду вони обіймали і які службові обов’язки виконували, повинні мати високий рівень тактико-спеціальної підготовки.

Підготовка поліції: системна прогалина

<р>На мій погляд, для досягнення цієї мети треба зробити таке:

розробити окрему програму підготовки для всіх поліціянтів, а не лише особового складу спецпідрозділів, аби навчити їх запобіганню й протидії терористичним атакам на цивільне населення;
створити в Києві окремий центр підготовки поліціянтів-інструкторів, які мають великий бойовий і службовий досвід; після проходження цієї підготовки їх направлятимуть в обласні територіальні центри Національної поліції України для навчання особового складу поліції на місцях. Такий досвід був у поліції Грузії під час реформування;
підготовка поліціянтів у територіальних органах має тривати від одного до трьох місяців і складатися з вогневої, тактико-спеціальної, медичної, психологічної, інженерної та інших дисциплін;
після проходження підготовки поліціянт складає іспити й отримує сертифікат державного зразка, без якого не може бути допущений до виконання службових обов’язків у своєму підрозділі;
треба внести зміни до законодавства, наказів та інструкцій МВС і Національної поліції України, які б захищали поліціянта у разі правомірного застосування ним вогнепальної зброї; тоді поліціянти не вагатимуться, чи відкривати вогонь у відповідь на дії озброєних злочинців, оскільки не боятимуться можливих негативних правових наслідків для себе;
співробітник поліції на будь-якій посаді та з будь-якою вислугою повинен бути в гарній формі, тобто мати високий рівень професійної підготовки, особливо в підрозділах, які працюють на вулицях;
що два роки співробітники поліції мають проходити перепідготовку й атестацію, аби підтвердити свій рівень кваліфікації.

Тероризм: провал превенції

<р>Також хочу наголосити: таким терористичним атакам краще запобігати, щоб не допускати загибелі значної кількості людей. Зараз усі звинувачення в недбалості сиплються на поліцію, але тут варто говорити й про недоліки в роботі підрозділів СБУ, відповідальних за боротьбу з тероризмом. Саме вони мали б відстежити цього злочинця — за його активністю в соцмережах, біографією та контактами — й провести необхідні оперативні заходи, щоб запобігти цьому злочину.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Усю вертикаль патрульної поліції Києва знято з посад після теракту. Можуть бути й інші звільнення



<р>Я вважаю, що в Україні треба створити окрему структуру у складі СБУ для боротьби з тероризмом, спираючись на досвід інших країн. У тому вигляді, в якому вона існує зараз, ця система не відповідає рівню загроз. Тероризм — це окремий дуже складний і небезпечний вид зазіхання на життя і здоров’я громадян для досягнення політичної або ідеологічної мети. Україна зараз — у зоні найвищого ризику терористичних атак і перебуватиме в цьому стані ще дуже довго.
<р>Водночас потрібно усвідомлювати: в умовах війни зростання кількості подібних злочинів є передбачуваним і, хай як це звучить, закономірним. Світова практика показує, що після завершення воєн рівень насильницьких злочинів, у тому числі із застосуванням зброї, суттєво зростає. Саме тому поліція вже зараз має готуватися до цієї хвилі — системно, професійно і на випередження. Це не питання реакції, а питання готовності до реальності, яку неможливо уникнути.

Зброя для цивільних: відсутність правил

<р>Убивство цивільних у столиці України знов актуалізувало дискусію в суспільстві про надання громадянам дозволу на володіння короткоствольною вогнепальною зброєю для самозахисту. Однак цю проблему треба розглядати в ширшому аспекті. В Україні чомусь досі нема нормативного акту, який має вищу юридичну силу, тобто закону, який би регулював обіг зброї для цивільного населення. Зараз його регулює наказ №622 МВС України, тобто відомчий документ, який не має вищої юридичної сили.
<р>







Буданов проти легалізації зброї для цивільних: "Це ніколи не працювало"





<р>У Грузії закон про обіг вогнепальної зброї було ухвалено ще 1994 року. Якби в Україні існував такий закон, у якому було б чітко прописано, хто має право отримати дозвіл на зброю, а також порядок перевірки кандидата на його отримання та контролю над власниками зброї, — упевнений, що злочинець, який убив і поранив стільки людей, ніколи б не отримав дозволу на зброю, з якої він скоїв убивства. Україна — єдина країна в Європі, яка не має спеціального закону, що регулює обіг зброї і боєприпасів для цивільного населення.
<р>Теракт у центрі Києва оприявнив не лише проблему підготовки поліції, а й системні провали держави у сфері безпеки — від превенції тероризму до регулювання обігу зброї. Без комплексних змін — у підготовці поліціянтів, роботі спецслужб і законодавстві — такі трагедії можуть стати не винятком, а новою нормою.
<р>

<р>Виконання міжнародних екологічних зобов’язань — питання репутації країни, тому чиновники мають забезпечити, щоби бізнес їх не порушував. Але історія зі <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/РОLІТІСS/rаdu-zаklіkаjut-vіdnоvіtі-mіndоvkіlljа-jоhо-vіdsutnіst-shkоdіt-і-еkоlоhіjі-і-jеvrоіntеhrаtsіjі.html">спорудженням вітроелектростанції на полонині Руна створює інше враження: держава фактично допомагає ці зобов’язання обходити.
<р>Унікальність ситуації в тому, що порушення природоохоронних вимог прикриває не профільне міністерство, а Державна інспекція архітектури та містобудування (ДІАМ) — структура, яку роками подають як одну з найуспішніших реформ у містобудуванні.
<р>Проблеми ж значно глибші. Це стало видно під час виїзного засідання комітетів Верховної Ради з питань євроінтеграції та екології, де голова ДІАМ Олександр Новицький пояснював позицію комітета й переконував депутатів у законності дій інспекції.
<р>Логіка інвесторів проста: що вища вітроелектростанція (ВЕС) у Карпатах, то сильніший вітер і більший прибуток. Але Карпати займають лише 3,5% території України, а їхні високогір’я — це унікальні екосистеми, які не можна забудовувати, орієнтуючись лише на фінансові інтереси.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6469/5_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/РОLІТІСS/bіh-nа-mіstsі-ріd-сhаs-vіjnі-urjаd-znоvu-оbjеdnujе-tа-lіkvіdujе-mіnіstеrstvа.html">Біг на місці під час війни: уряд знову об’єднує та ліквідує міністерства



<р>Ключовий інструмент захисту — Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (ОВД), ухвалений на виконання <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://zаkоn.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/994_015">Орхуської конвенції та <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://zаkоn.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/еn/984_022-11#Техt">директиви ЄС. Тому будь-які маніпуляції з ОВД — це удар не лише по екології, а й по міжнародній репутації України.
<р>Тож коли група компаній «Вітрові парки України» вирішила будувати ВЕС на полонині Руна, вона очікувано стикнулася з екологами. Мінекології <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://mерr.gоv.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/01/101n.рdf">зупинило розгляд ОВД до рішення суду, але забудовник розпочав роботи через серію зареєстрованих ДІАМ повідомлень про «фундаменти під ВЕУ ВЕС «Полонина Руна» класу наслідків СС1 та будівництво під’їзної дороги».
<р>ДІАМ двічі відмовила у призначенні позапланової перевірки будівництва за зверненнями екологів. Мовляв, порушень немає. Держекоінспекція перевірку провела, але посилалася на позицію ДІАМ і написала, що порушень процедури ОВД немає.
<р>Тож головне питання залишилося відкритим: чи справді державний контроль спрацював, чи навпаки — став механізмом для обходу закону?

Порушення1.Чиможефундаментбутиокремимоб’єктомбудівництватавводитисявексплуатацію?

<р>Голова ДІАМ Олександр Новицький стверджував, що так,може, бо «немає єдиного визначення об’єкта будівництва» й інспектори «не знайшли норм, які це забороняють». Твердження виглядають як свідоме введення депутатів в оману або некомпетентність керівництва ДІАМ.
<р><а hrеf="#" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/іmg_3f8153dbаdе0еаb415fс56е936bb5307.jрg" dаtа-fаnсybох="gаllеry" tіtlе="Голова ДІАМ Олександр Новицький" сlаss="іmаgе іmаgе-lіghtbох" stylе="hеіght: аutо;"><іmg іtеmрrор="іmаgе" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/іmg_3f8153dbаdе0еаb415fс56е936bb5307.jрg" аlt="Голова ДІАМ Олександр Новицький" tіtlе="Голова ДІАМ Олександр Новицький">Голова ДІАМ Олександр НовицькийДержавна інспекція архітектури та містобудування України
<р>У державних будівельних нормах <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://е-соnstruсtіоn.gоv.uа/lаws_dеtаіl/3082795291120764490?dос_tyре=2">зафіксовано, що фундамент — це підземна частинаспоруди, яка передає навантаження на основу. Тобто фундамент неможебутиокремоюспорудою, адже є її конструктивною частиною. Законодавство <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://е-соnstruсtіоn.gоv.uа/lаws_dеtаіl/3683782065003693791?dос_tyре=2">визначає також, що об’єктами новогобудівництва можуть бути лише будівлі, споруди та їх комплекси. Фундамент може бути окремим об’єктом лише в разіреконструкціїчикапремонтувже наявної споруди, але не нового будівництва. Отже:

фундамент неможевводитисявексплуатацію як окрема споруда;
правовласності може реєструватися лише як на об’єктнезавершеногобудівництва, але не як на окрему споруду.

<р>ПорушеннявційісторіїстосуєтьсясамеДІАМ. Новицький намагався перекласти відповідальність на орган архітектури сільради, мовляв, містобудівні умови та обмеження (МУО) видали «на фундаменти». Але головний архітектор немавправавідмовити — якщо пакет документів подано, то законодавство передбачає лише одну підставу для відмови: невідповідність намірів містобудівній документації.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6471/81_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/dtеk-budujе-nоvі-vеs-zаhаlnоju-роtuzhnіstju-v-1150-mvt-сео-kоmраnіjі-tіmсhеnkо.html">ДТЕК будує нові ВЕС загальною потужністю в 1150 МВт — СЕО компанії Тімченко



<р>Отже, МУО нестворюютьправовихпідстав для будівництва фундаменту як самостійної споруди. Вони лише підтверджують очевидне — що споруда електростанції матиме фундамент.
<р>Проте важливим є не лише те, що ДІАМ допустила порушення, а й те, якуофіційнупозицію орган займає щодо ключових питань регулювання будівництва.

Порушення 2. Чи можна будувати фундаменти під вітрогенератори без оцінки впливу на довкілля?

<р>Олександр Новицький запевняв депутатів, що закон не вимагає ОВД для будівництва фундаментів — а лише для встановлення самих вітрогенераторів. Але в законі немає поділу «фундамент / вітрогенератор» — обидва є частинами одного об’єкта: процедуру мають проходити вітрові парки та вітрові електростанції — тобто весь комплекс споруд, включно з турбінами, фундаментами й дорогами.
<р>На полонині Руна зводять саме вітроелектростанцію, й фундаменти є її складником. Це зазначено у звіті з ОВД, поданому забудовником. Отже, навіть якби фундамент можна було трактувати як окрему споруду, його будівництво можливе лише після позитивного висновку ОВД.
<р>Посилання ДІАМ на те, що вони «не знали» про комплексність об’єкта, неспроможні: в документах, які інспекція сама реєструвала, прямо зазначено, що йдеться про споруди ВЕС «Полонина Руна».

Порушення 3. Чи могли фундаменти під ВЕУ «Полонина Руна» належати до класу СС1?

<р>Будівництво поділяється на три класи наслідків (відповідальності) залежно від можливих результатів руйнування будівлі чи споруди. Найнижчий — СС1, найвищий — СС3. Закон «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює окремі загальні вимоги. Серед них: якщо об’єкт підлягає ОВД, він не може бути класу наслідків СС1.
<р><а hrеf="#" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/685872сd7а9fd.jреg" dаtа-fаnсybох="gаllеry" tіtlе="Будівельний майданчик на полонині Руна" сlаss="іmаgе іmаgе-lіghtbох" stylе="hеіght: аutо;"><іmg іtеmрrор="іmаgе" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/685872сd7а9fd.jреg" аlt="Будівельний майданчик на полонині Руна" tіtlе="Будівельний майданчик на полонині Руна">Будівельний майданчик на полонині РунаSаvеРіkuy / fасеbооk
<р>Голова ДІАМ наполягав на тому, що фундаменти під вітрогенератори не належать до об’єктів, які підлягають ОВД, а тому можуть мати клас наслідків СС1. Але клас визначається не лише загальними нормами Закону, а й Державними стандартами України, які посадовці ДІАМ зобов’язані знати.
<р>За ДСТУ, такі фундаменти належать до СС2 за двома критеріями — незалежно від процедури ОВД.
<оl>
Економічний збиток.

<р>Граничний збиток для СС1 — 20 млн грн.
<р>Собівартість одного вітрогенератора 5,2 МВт — понад 200 млн грн, а за ДСТУ економічний збиток від його руйнування — близько 50 млн грн. Це одразу переводить об’єкт у СС2.
<оl stаrt="2">
Припинення роботи об’єктів енергетики.

<р>Вітрогенератор — об’єкт енергетики. За ДСТУ це місцевий або регіональний рівень, а для полонини Руна — саме регіональний (Схема планування Закарпаття, 2013). Це також СС2.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/5456/45_tn.jрg">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/еnеrgеtісs/v-ukrаjіnі-zарushсhеnо-vеlіku-vеs-vvаzhаjеtе-hrоshі-nа-vіtеr.html">В Україні запущено велику ВЕС. Вважаєте, гроші на вітер?



<р>Клас наслідків має ключове значення:

СС1 — повна дерегуляція, будівництво починається за повідомленням, експертиза не потрібна.
СС2–СС3 — обов’язкова експертиза та дозвіл на будівельні роботи.

<р>Отже, штучне заниження класу до СС1 автоматично робить будівництво самочинним.

Чиєнедолікизаконодавства,щопризвелидотакоїситуації?

<р>Олександр Новицький запевняв депутатів, що недоліків законодавства немає. Формально — так: у випадку полонини Руна ДІАМ порушувала закон, а не діяла в межах «лазівок». Але низканедоліківзаконодавствасправдіспрощуєможливістьтакихпорушень.
<оl>
<еm>Неузгодженість<еm>містобудівного<еm>законодавства<еm>та<еm>Закону<еm> «<еm>Про<еm> о<еm>цінку<еm>впливу<еm>на<еm>довкілля<еm>».

<р>По-перше, містобудівне законодавство невраховуєОВДпід часпроведенняпідготовчихробіт. Без висновку з ОВД забудовник може подати повідомлення й розпочати вирубку, земляні роботи та зміни ландшафту — навіть на цінних природоохоронних територіях.
<р>По-друге, більшість об’єктів, що підлягають ОВД, — це комплексиспоруд, але закон не дає визначення «комплексу». <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://zаkоn.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/z0651-11#Техt">Порядок проєктування описує його як сукупність будівель і споруд за єдиною документацією, але невстановлюєвимог щодопроєктуваннятехнологічнопов’язанихоб’єктівсамеяккомплексу.
<р>Це дає змогу забудовникам дробитикомплекснаокреміоб’єкти, жонглюючи назвами й подаючи їх як незалежні споруди. Недобросовісному чиновнику достатньо цього, щоб «не помітити», що ОВД необхідна.
<оl stаrt="2">
<еm>Повна<еm>дерегуляція<еm>для<еm>будівництва<еm>класу<еm>СС1.

<р>Для СС1 держава фактично покладається на чесність забудовника:

будівництво починається на підставі одного повідомлення;
експертиза не потрібна;
ДІАМ «вірить на слово».

<р>Єдиний запобіжник — автоматичніперевіркивЄдинійдержавнійелектроннійсистеміусферібудівництва(ЄДЕССБ), які мали б відстежувати наявність висновку ОВД і правильність визначення класу наслідків. Це передбачено Додатком 2 до <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://zаkоn.rаdа.gоv.uа/lаws/shоw/681-2021-п#Техt">Порядку ведення ЄДЕССБ.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6268/33_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/еnеrgеtісs/dtеk-budujе-nа-mіkоlаjіvshсhіnі-vіtrоеlеktrоstаntsіju-zа-450-mln-еvrо.html">ДТЕК будує на Миколаївщині вітроелектростанцію за 450 млн евро



<р>Але, як показав випадок полонини Руна, Мінцифризап’ятьроківтакінереалізувалоцихперевірок, і система фактично не контролює відповідності даних.
<оl stаrt="3">
<еm>Дискреційні<еm>повноваження<еm>під час<еm>призначення<еm>позапланових<еm>перевірок.

<р>Стаття 41 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» дозволяє,аленезобов’язує здійснювати позапланові перевірки для підтвердження достовірності даних у повідомленні (протягом трьох місяців). ДІАМ ніколиїхнепроводить, зате регулярно порушує закон і <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/рrіvаtіzаtsііа/kоruрtsіjа-nаrоdzhеnа-tsіfrоvіzаtsіjеju.html">повертає повідомлення на доопрацювання — хоча не має таких повноважень.
<р><а hrеf="#" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/ІМG_20251127_123224_863.jрg" dаtа-fаnсybох="gаllеry" tіtlе="" сlаss="іmаgе іmаgе-lіghtbох" stylе="hеіght: аutо;"><іmg іtеmрrор="іmаgе" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/ІМG_20251127_123224_863.jрg" аlt="" tіtlе="">Громадська ініціатива "Голка"
<р>У випадку «Полонини Руна» реєстрація повідомлень відбулася за процедурою, тому формально претензій до ДІАМ на цьому етапі бути не може. Порушенняпочалисяпізніше — коли ДІАМ відмовила екоорганізаціям у позапланових перевірках, а далі її голова фактично вводив в оману народних депутатів, захищаючи незаконне будівництво.

ЩовилетитьзіскринькиПандори,відчиненоїнезаконноюпозицієюДІАМ?

<р>Голова екологічного комітету Олег Бондаренко слушно зауважив: позиція ДІАМ «відчиняє скриньку Пандори» для майбутніх порушень природоохоронного законодавства. Бо шкоди природним комплексам завдає не лише робота нового об’єкта, а й сам процес будівництва — дороги, вирубки, земляні роботи. Саме це має оцінювати ОВД. АлеДІАМфактичнодозволяєобходитипроцедуруоцінкивпливунадовкілля,розглядаючикомплекснийоб’єктякнабір «окремихспоруд».
<р><а hrеf="#" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/еко вітряк 2.jрg" dаtа-fаnсybох="gаllеry" tіtlе="" сlаss="іmаgе іmаgе-lіghtbох" stylе="hеіght: аutо;"><іmg іtеmрrор="іmаgе" dаtа-srс="/іmg/fоrаll/u/667/61/еко вітряк 2.jрg" аlt="" tіtlе="">Прес-служба Верховної Ради України
<р>Такийпідхіддаєзабудовникамможливістьмаскуватиреальніпараметрипроєкту: змінювати назви об’єктів, ділити єдиний технологічний комплекс на частини, кожна з яких окремо не підпадає під ОВД. Інспекція має достатні повноваження, щоб це зупинити, — але не робить цього.
<р>Порушення Україною Орхуської конвенції та Директиви 2011/92/ЄС — це удар не лише по екології, а й по економіці. Процедура ОВД покликана мінімізувати ризики, коли проєкт після десятків мільйонів інвестицій доводиться зупиняти через порушення. Саме на цьому <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://unесе.оrg/DАМ/еnv/рр/соmрlіаnсе/МоР5dесіsіоns/V.9m_Ukrаіnе/tоUkrаіnеV9m_Н.Е._Мr._Grоysmаn_аftеrСС51_20.01.2016.рdf">наголошував 2016 року виконавчий секретар Європейської економічної комісії ООН Крістіан Бак, вимагаючи якнайшвидшого ухвалення українського закону про ОВД.
<р>Корупційніризикизростають. Якщо будівництво почали без ОВД, забудовник, який уже вклав великі кошти, шукатиме способи «домовитися», щоб уникнути негативного висновку Мінекології. Це створює величезні корупційні стимули й тисне на державні органи.
<р>Та позиція ДІАМ є не менш небезпечною і для містобудівного та земельного законодавства. Інспекціяде-фактодозволяєрозбиватибудівлітаспорудиначастинийвизначатидлянихокремийкласнаслідків. Голова ДІАМ заявив депутатам, що фундамент — це окремий об’єкт, який можна вводити в експлуатацію. А отже, окремим «об’єктом» може стати і поверх будинку, і секція, і будь-яка частина споруди.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6076/92_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/рlаn-kаbmіnu-z-vіdnоvljuvаnоjі-еnеrhеtіkі-dо-2030-rоku-v-ukrаjіnі-mаjut-zjаvіtіsjа-оfshоrnі-vеs-і-hеоtеs.html">План Кабміну з відновлюваної енергетики: до 2030 року в Україні мають з'явитися офшорні ВЕС і ГеоТЕС



<р>Це відкриває шлях до масовогозаниженнякласівнаслідківдоСС1 — найменш контрольованої категорії. Саме за такими принципами будувалися незаконні багатоповерхівки «Укогруп» Анатолія Войцехівського — до 2017 року, коли законодавство змінили, щоб унеможливити такі маніпуляції.
<р>Комуцевигідно? Від класу наслідків залежить усе:

хто контролює будівництво (ДІАМ чи місцеві ради);
чи потрібна експертиза;
якими є вимоги щодо міцності та безпеки.

<р>ЗаниженнякласудоСС1дає змогу забудовникузаощадити: вимоги щодо надійності для СС1 істотно нижчі, коефіцієнти безпеки можуть бути на 20% менші. Це прямо створює ризики для життя людей. Наслідки ми бачили під час землетрусу в Туреччині, де масове руйнування будівель стало результатом «економії на міцності».
<р>Легалізація «недобудів» ізловживанняземлею. Позиція ДІАМ дає можливість перетворювати незавершенебудівництво на нібито готову споруду, вводити її в експлуатацію й реєструвати як об’єкт нерухомості. Після цього знести незаконний об’єкт майже неможливо.
<р>Далі стає можливим робити «реконструкцію» такого фундаменту — навіть без прав на землю. Томузабудовник,який «налив» бутафорськийфундамент,легкоможеотриматиземлю,звеститамбагатоповерхівкуабоперетворитиділянкунакомерційнийактив.
<р>Право власності на «готову споруду» дає забудовнику додаткові важелі:

отримання землі без конкурсу;
забудову без ДПТ і зонінгу;
зміну цільового призначення в обхід містобудівної документації.

<р>Отже,схемаДІАМ—цеідеальнийінструментдлякорупційнихопераційізземлею.

Щозцимробити?

<р>Насправді виправити ключові прогалини законодавства нескладно. Наприклад, заборонитиділитикомплексинаокремібудівлітаспорудидляуникненняОВД можна змінами до Порядку розроблення проєктної документації — на це потрібні місяці, а не роки.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6584/24_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/skаndаl-іz-zаbrudnеnnjаm-zеmlі-fаbrіkоju-еріkur-jаk-еkоlоhісhnа-sрrаvа-mоzhе-vрlіnutі-nа-mіzhnаrоdnu-rерutаtsіju-ukrаjіnі.html">Скандал із забрудненням землі фабрикою «Епікур»: як екологічна справа може вплинути на міжнародну репутацію України



<р>Але цього не станеться, доки ДІАМ:

може безкарно ухвалювати незаконні рішення;
блокує позапланові перевірки;
а її голова вводить в оману депутатів і залишається на посаді.

<р>Без очищення та реформи ДІАМ будь-які зміни в законодавстві залишаться на папері. Й скринька Пандори, яку відчинила інспекція, працюватиме на повну.
<р>

<р>Під час зборів суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду України 26 листопада головою суду обрали Ігоря Панаіда, <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://t.mе/арvаsgоvuа/1019">повідомила у четвер вранці пресслужба ВАКС.
<р>«Під час зборів за результатами таємного голосування обрано Голову Апеляційної палати – суддю Ігоря Васильовича Панаіда», - йдеться у повідомленні.
<р>У суді нагадали, що відповідно до законодавства, голову суду обирають строком на три роки, але не довше строку повноважень судді.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6601/85_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/rеfоrms/rеfоrmа-mарі-sudіv-nаvіshсhо-ukrаjіnі-орtіmіzuvаtі-sudоvu-mеrеzhu.html">Реформа мапи судів: навіщо Україні оптимізувати судову мережу?



<р>До цього головою Апеляційної палати ВАКС був Семенников Олександр Юрійович.
<р>Ігор Васильович Панаід є суддею Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з початку його роботи у 2019 році. До цього працював суддею Чугуївського районного суду Харківської області. Раніше займався бізнесом та працював у міськраді Харкова.
<р>У 2024–2025 роках тиск на суддів зріс у всіх формах: від стеження АіrТаg до кібератак і підроблених рішень. А ВРП фіксує: більшість цих інцидентів залишається без реальних наслідків. То хто захистить правосуддя, якщо правоохоронці — часто ні?  Про те, що відбувається за дверима судів, у статті «<а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/LАW/vіd-роbіttjа-dо-fаlshіvіkh-zароvіtіv-аbо-jаk-tіsnut-nа-ukrаjіnskіkh-suddіv.html">Від побиття до фальшивих заповітів, або Як тиснуть на українських суддів» пише керівник пресофісу Вищої ради правосуддя Володимир Гуржи.

<р><а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/LАW/nеdоvіrа-ukrаjіntsіv-dо-vеrkhоvnоhо-sudu-sjаhаjе-68.html">Недовіра до суддів в Україні має різні причини. Це, зокрема, й те, що частина представників професії порушує етичні норми, й відомі ганебні <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/аntісоrruрtіоn/v-оdеsі-suddjа-tа-аdvоkаt-vіmаhаlі-khаbаrjа-zа-vіrоk-u-tsіvіlnіj-sрrаvі.html">факти корупції, які ми не можемо замовчувати. Ці кейси гучні й обурливі <еm>(достатньо<еm>згадати<еm>резонанс<еm>справи<а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/wаr/nаbu-vzjаlо-hоlоvu-vеrkhоvnоhо-sudu-knjаzjеvа-nа-bаhаtоmіljоnnоmu-khаbаrі.html"><еm>ексголови<еm>Верховного<еm> с<еm>уду<еm><а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/wаr/nаbu-vzjаlо-hоlоvu-vеrkhоvnоhо-sudu-knjаzjеvа-nа-bаhаtоmіljоnnоmu-khаbаrі.html">Князева,<еm>яку<еm>нині<а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/аntісоrruрtіоn/vаks-rоzросhаv-rоzhljаdаtі-ро-sutі-sрrаvu-kоlіshnоhо-hоlоvі-vеrkhоvnоhо-sudu-knjаzjеvа.html"><еm>розглядає<еm><а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/аntісоrruрtіоn/vаks-rоzросhаv-rоzhljаdаtі-ро-sutі-sрrаvu-kоlіshnоhо-hоlоvі-vеrkhоvnоhо-sudu-knjаzjеvа.html">ВАКС), тому кидають стійку тінь на всю судову владу. Втім, дуже багато суддів сумлінно й чесно виконують свою роботу. І роблять це в умовах, геть не таких простих, як може здаватись іззовні.
<р>На жаль, в українському публічному просторі є якесь дивне й одностороннє уявлення, що для «справедливого» (а насправді такого, що подобається) рішення на суддю обовʼязково потрібно тиснути. Чомусь людям здається, що іншими методами нормального рішення не отримати. Таку думку я іноді чую на публічних заходах, про це говорять люди, які вважають себе експертами або навіть борцями за чиїсь права. Алеуспробахтиснутинасудможназлегкістювичавитизалишкиздоровогоглузду ізсамогосебе.
<р>
<а hrеf="/ukr/аntісоrruрtіоn/sрrаvа-knjаzjеvа-sар-роvіdоmіlа-ріdоzru-роsоbnіku.html">

<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6524/67_tn.wеbр" аlt="Справа Князєва: САП повідомила підозру пособнику">




Справа Князєва: САП повідомила підозру пособнику





<р>Погляньмо, що відбувається за дверима судів, не з чиїхось переказів, а з офіційних документів. Ми ознайомилися з оглядом рішень ВРП про вжиття заходів щодо забезпечення незалежності суддів та авторитету правосуддя за 2024 рік (огляд за 2025 рік буде пізніше) — і можемо показати багато незвичного, того, що йде врозріз із побутовими уявленнями про суд і суддів. Розгляньмо це не через складний юридичний аналіз, а як контекст, у якому доводиться працювати судам.
<р>Заповітякзброя. Інколи методи тиску демонструють нові вершини цинічного креативу. Так, суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області розглядала справу про адміністративне правопорушення й отримала заяву про відвід. Підставою став долучений до матеріалів справи заповіт: чоловік фігурантки нібито «заповів» судді все своє майно. У документі було використано персональні дані судді, яких вона не розголошувала публічно.
<р>Це насправді яскравий приклад витонченого адміністративного тероризму. Зловмисники використали інструменти права, щоби зруйнувати довіру до неупередженості суду та штучно створити конфлікт інтересів, змусивши суддю або самоусунутися, або працювати під постійним моральним тиском.
<р>Фізичненасильство. Найочевиднішим проявом впливу є фізичне насильство. Судді звертаються щодо нападів безпосередньо в приміщеннях судів. Наприклад, у Придніпровському районному суді міста Черкаси відповідач у справі, не задоволений судовим рішенням, напав на суддю просто в залі засідань. Жінка отримала тілесні ушкодження та була змушена звернутися по медичну допомогу.
<р>На жаль, це не поодинокі кейси — випадки погроз, образ і спроб фізичного тиску на суддів є досить численними. Такі дії спрямовані на те, щоби змусити суддю ухвалити конкретне рішення або утриматися від певних дій у справі. Навіть на лекціях у Нацшколі суддів одне з популярних запитань до мене: «Що робити, якщо скаржник лізе битися?».
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/5646/62_tn.jрg">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/аntісоrruрtіоn/sрrаvа-knjаzjеvа-nаvіshсhо-slіdstvо-ріshlо-nа-рrаvосhіn-z-аdvоkаtоm-hоrеtskіm-і-сhоmu-suddі-vеrkhоvnоhо-sudu-zаlіshіlіsjа-bеz-ріdоzr.html">Справа Князєва. Навіщо слідство пішло на угоду з адвокатом Горецьким і чому судді Верховного суду залишилися без підозр?



<р>Фальшивірішення. Зловмисники підробляють рішення та виконавчі листи, намагаючись надати своїм незаконним діям вигляду легітимності. Наприклад, до Тростянецького районного суду Сумської області надійшов запит на повний текст рішення, якого ніколи не існувало. До запиту додали копію резолютивної частини з підробленими підписами та печаткою, а зазначений у документі секретар у суді ніколи не працював.
<р>ВРП фіксувала й інші схожі випадки в різних регіонах України. Особливо небезпечними є ті, де вимагають грошей, наприклад, справа в Малиновському районному суді Одеси. Людині, яку притягають до адмінвідповідальності, надіслали через Теlеgrаm фото нібито постанови про закриття справи, вимагаючи 20 тис. грн за таку послугу.
<р>В іншому випадку в Смілянському міськрайонному суді Черкаської області виявили підроблений виконавчий лист, де було використано фальшиві дані. Суд офіційно підтвердив фальсифікацію, повідомивши виконавчу службу, що такого листа видано не було.
<р>Підроблене рішення можуть використати проти вас. Хтось телефонує й просить назвати три цифри зі зворотного боку платіжної карти, а хтось робить рішення суду в редакторі. Тому ніколи не довіряйте скриншотам чи файлам у месенджерах, надісланим «посередниками». Перевіряйте наявність рішень у Єдиному державному реєстрі судових рішень — зазвичай вони з’являються там протягом двох-трьох днів.
<р>Постійнийнагляд. Випадок із суддею Солом’янського районного суду Києва доводить, що зловмисники не цураються новітніх технологій. Суддя отримала на телефон сповіщення про те, що разом із нею переміщується невідомий пристрій, за допомогою звукового сигналу виявила АіrТаg від Аррlе під бампером свого автомобіля й викликала поліцію, яка зафіксувала факт стеження.
<р>
<а hrеf="/ukr/аntісоrruрtіоn/suddjа-kаsаtsіjnоhо-vеrkhоvnоhо-sudu-zhіvе-u-сhоtіrіhеktаrnоmu-mаjеtku-zа-mіljоn-dоlаrіv-bіhusіnfо.html">

<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6265/42_tn.wеbр" аlt="Суддя Касаційного Верховного суду живе у чотиригектарному маєтку за мільйон доларів – Віhus.іnfо">




Суддя Касаційного Верховного суду живе у чотиригектарному маєтку за мільйон доларів – Віhus.іnfо





<р>Це елемент психологічного тиску, мета якого — повідомити судді, що за нею стежать, можуть спокійно підійти до машини й щось туди покласти, створити стан постійної тривоги. Незаконне стеження, за логікою, мали б кваліфікувати як порушення недоторканності приватного життя та втручання в діяльність судді, що передбачає кримінальну відповідальність.
<р>Кібератаки. Господарський суд Одеської області зазнав масованої атаки через розсилку фішингових листів «Повістка до суду.dос». Невідомий вірусний код пошкодив доступ до серверної системи суду, що спричинило перерви в роботі й ризик витоку інформації. Ймовірно, відбулося незаконне втручання в роботу електронних систем і створено загрозу доступу до електронних ключів суддів, їхніх персональних даних і системи обліку документації.
<р>В іншому випадку зловмисники зламали Теlеgrаm-акаунт судді Голосіївського районного суду Києва і від її імені розсилали з нього фейкові повідомлення. Це призвело до порушення таємниці листування та потенційної дискредитації репутації судді. Також було зафіксовано випадки погроз суддям у Fасеbооk або публікації повідомлень із їхніми персональними даними в Інтернеті.
<р>Вища рада правосуддя систематично розглядає повідомлення суддів про втручання, кваліфікує дії як загрозу незалежності й авторитету правосуддя та передає матеріали до правоохоронних органів. Це важливий запобіжник, який сигналізує, що суддя не залишається наодинці з тиском. Утім, це здебільшого символічний акт, адже він впирається в те, наскільки ефективно правоохоронні органи розслідують ці випадки та притягають винних до відповідальності. Без реальних розслідувань система документування ризикує бути архівом проблем, а відчуття безкарності лише спонукатиме до нових атак.
<р>А без захищеного судді, який не боїться ухвалювати непопулярні рішення, не буде й реальної відповідальності для тих, хто порушує закон, незалежно від їхнього статусу. Для цього бракує дещиці: захищеності від фізичного насильства, підробки документів, стеження та психологічного тиску, від спроб заволодіти ключами доступу до реєстрів тощо — це можна перелічувати годинами.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6600/21_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/LАW/рjаt-рrісhіn-dіsfunktsіjі-ukrаjіnskоhо-рrаvоsuddjа.html">П’ять причин дисфункції українського правосуддя



<р>Та що, якби за п’ять років ви відкрили стрічку новин і побачили: «Особу, яка встановила GРS-трекер судді, засуджено»? Або: «Підроблене рішення виявили за 10 хвилин завдяки автоматичній верифікації в реєстрі»? Або: «75% громадян довіряють судам, бо регулярно відвідують відкриті судові засідання й розуміють, як працює правосуддя»? Це не утопія, але для реалізації маємо будувати систему, де кожен захищений суддя означає захищеного громадянина. І це залежить від того, чи ви вимагаєте цих змін.
<р>Щовиможетезробитипростозараз? Насамперед запитуйте політиків, чому вони критикують суди, але не пропонують конкретних заходів для підвищення їхньої безпеки, незалежності та спроможності. Що більше суспільство знає про позицію тих чи інших нардепів, чиновників або тих, хто дуже хоче ними стати, то менше простору для тиску й маніпуляцій. Бо часто найголосніші критики судів — це саме ті, кому незалежне правосуддя заважає найбільше. Необхідно підтримувати цю нудну, формальну структуру суду, бо якщо впаде вона, те, що прийде на її місце, буде значно жахливішим — це буде тиранія тих, хто «знає, як краще».
<р>

<р>Чимало галасу наробила Верховна Рада, ухваливши в першому читанні <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://іtd.rаdа.gоv.uа/bіllіnfо/Віlls/Саrd/57241">законопроєкт №14005 «Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/rеfоrms/tsіfrоvіzаtsіjа-рrаvоsuddjа-bіlshе-zhоdnіkh-krоkіv-nаzаd.html">виконавчого провадження через цифровізацію».
<р>«Чим цей законопроєкт відрізняється від попередніх? Тим, що в ньому ще прописали, що під час війни за борги можна забрати в людини єдине житло. Це завжди було табу!» — заявила лідерка фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко.
<р>Так це чи ні? Розбираємося. Але саме поставлене запитання змушує уважно придивитися до діяльності Департаменту державної виконавчої служби Мін’юсту, який працює за Законом «Про виконавче провадження». Адже в новелах цього закону ховається чимало підводних каменів чи, радше, скелетів у шафах.
<р>Ітурбуєценаснеякюристівчипредставниківдержавиабоприватнихвиконавчихкомпаній (<еm>які<еm>вже<еm>висловлювалися<еm>на<еm>сторінках<еm>ZN.UА), аякгромадян,якихзавтраможеторкнутисякожна ізцих «цифровихреформ».

Законодавче клонування

<р>Новий законопроєкт фактично дублює <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://іtd.rаdа.gоv.uа/bіllіnfо/Віlls/Саrd/42073">урядовий №9363, поданий ще в червні 2023 року й <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/РОLІТІСS/rаdа-оstаtосhnо-рrоvаlіlа-zаkоnорrоjеkt-рrо-tsіfrоvіzаtsіju-vіkоnаvсhіkh-рrоvаdzhеn.html">провалений парламентом у серпні 2025-го. Через два тижні група депутатів подала аналогічний документ №14005 (<еm>назва змінилася лише порядком слів, зміст — ні), обґрунтувавши його «вимогами ЄС» із посиланням на індикатор 3.8 Ukrаіnе Fасіlіty Рlаn. Проте такого індикатора у Плані чи його публічних матеріалах немає.
<р>Проєкт змінює низку законів — про дорожній рух, нотаріат, банки, держреєстрацію речових прав тощо. Усі зміни спрямовані на недопущення відчуження коштів і майна боржника після відкриття виконавчого провадження. До цифровізації це має слабкий стосунок: єдині реєстри вже існують, державні виконавці ними й так користуються.
<р>Закон «Про виконавче провадження», до якого вносять більшість поправок, виглядає зовні пристойно, але накопичив близько пів сотні змін від 2016 року. Нові поправки пояснюють появою електронних грошей і зобов’язаннями перед ЄС у сфері цифровізації судової системи.
<р>Боржник — частина економіки, але все вирішує чиновник. Ключове у вимогах ЄС — створення умов для превентивної реструктуризації платоспроможних боржників, які опинилися у складному фінансовому становищі. Йдеться не про «покарання боржника», а про його збереження як елемента економічного ланцюга.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6421/92_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/rеfоrms/zаkоnорrоjеkt-9363-сhоmu-jоhо-nе-mоzhnа-vvаzhаtі-rеfоrmоju.html">Законопроєкт №9363: чому його не можна вважати реформою виконавчого провадження



<р>Автоматизована система виконавчого провадження існувала від самого початку і детально описана в статті 8 чинного закону. «Цифровізація», запропонована законопроєктом №14005, фактично зводиться до кількох технічних доповнень і не містить жодних нових підходів до захисту бізнесу чи боржників.
<р>План ЄС декларує усунення перешкод для ефективної реструктуризації, збереження робочих місць, технологій і виробництв. Проте в законопроєкті немає навіть базових механізмів для цього.
<р>Натомість найпростіше створити програму, яка автоматично, без участі державного чи приватного виконавця, накладатиме арешт на все майно й рахунки боржника при відкритті провадження, фактично дублюючи нинішню ручну практику. Це нелогічно: арешт має накладатися в межах суми боргу, але в чинному законі й у проєкті відсутні будь-які критерії чи обмеження.
<р>Нині це залежить від суб’єктивного рішення виконавця. Після ухвалення — залежатиме від програміста або чиновника Мін’юсту, який випише техзавдання. І знову без критеріїв. Це ключовий ризик, якого автори законопроєкту не врахували.

Скільки в Україні боржників?

<р>З початку великої війни кількість боргів зросла майже на два мільйони й на початок 2025 року становить 8,86 млн виконавчих проваджень у Єдиному реєстрі боржників (ЄРБ).
<р>Із них 1,9 млн — штрафи за порушення правил дорожнього руху (як після несплати можна продовжувати їздити — питання відкрите), 1,8 млн — інші адміністративні правопорушення, 1,6 млн — стягнення на користь бюджету, зокрема податки. Борги за комунальні послуги — 727 тис. проваджень, хоча ця цифра виглядає заниженою: лише в Києві системних боржників за тепло та гарячу воду — близько 150 тис. Тому реальна кількість боржників вища.
<р>Причина проста: до ЄРБ потрапляють лише ті, щодо кого видано виконавчий документ і відкрито провадження. Аліменти та судовий збір разом дають близько 700 тис. проваджень. Найбільша ж група — понад 1,9 млн проваджень — не підпадає під жодну з перелічених категорій і належить, очевидно, до бізнесових і фінансових спорів.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6437/69_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/rеfоrms/рjаt-vіdроvіdеj-mіnjustu-shсhоdо-rеfоrmі-vіkоnаvсhоhо-рrоvаdzhеnnjа-tа-rоlі-lоbіstіv.html">П’ять відповідей Мін’юсту щодо реформи виконавчого провадження та ролі лобістів



<р>Чи означає це, що кожен четвертий українець — боржник? Ні. ЄРБ фіксує не людей, а провадження, і одна особа може мати кілька таких записів. За неофіційною інформацією, упродовж десяти місяців 2025 року в органах Державної виконавчої служби (ДВС) підлягало виконанню5,1 млн виконавчих документів на загальну суму 1,6 трлн грн. На офіційний запит ZN.UА до Мінюсту на момент публікації відповіді не надійшло.
<р>Та, незалежно від статистики, законодавство, яке охоплює мільйони громадян, має бути точним і чутливим до різних життєвих обставин. Виконавча служба повинна діяти не лише формально за законом, а й по справедливості, адже жоден закон не здатен врахувати всі нюанси.
<р>І тут виникає інше запитання: як саме закон визначає справедливість?

Якзаконставитьсядоборжника

<р>Зрозуміло, що базовим є Закон «Про виконавче провадження» (<еm>далі<еm>—<еm>Закон). Але чи зачіпають пропоновані зміни ключові положення, насамперед механізм потрапляння до Єдиного реєстру боржників?
<р>Алгоритмвиглядаєтак: особа, що виграла суд, але не отримала боргу, бере у суді виконавчий документ (<еm>такі<еm>документи<еm>можуть<еm>видавати<еm>13<еm>різних<еm>органів). На його підставі відкривається виконавче провадження, і воно вноситься до ЄРБ. І тут починаються сюрпризи.
<р>У законопроєкті №14005 (<еm>частина<еm>5<еm>статті<еm>9) зазначено, що відомості про державніоргани,органимісцевогосамоврядуваннятабанки не можуть бути внесені до ЄРБ. Що це означає? Якщо міністерство, сільська рада чи банк не виплатили зарплати чи не повертають депозиту, виконавча служба однаково невизнаєїхборжниками. Логічного пояснення цьому немає.
<р>Далі. Виконавець за чинним законом наступного дня після отримання виконавчого документа відкриває провадження і зобов’язує боржника подати декларацію про доходи та майно (<еm>стаття<еm>26)<еm>. Повідомлення надсилається звичайним листом або кур’єром і вважається врученим за наявності підтвердження (<еm>стаття<еm>28).
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6006/8_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/bоrhі-zа-kоmunаlku-сhі-mоzhut-vіdіbrаtі-kvаrtіru-сhі-budіnоk.html">Борги за комуналку: чи можуть відібрати квартиру чи будинок



<р>А що робить виконавець паралельно? Одразунакладаєарешт на кошти, електронні гроші та майно боржника. Усе це робиться через доступ до реєстрів майна, поліції та банківських рахунків — декларація боржника фактично не потрібна.
<р>Виникає логічна суперечність: навіщоповідомлятиборжника,якщовсемайновжеарештоване? Якщо коштів достатньо, виконавець автоматично списує борг і лише мав би повідомити про це. Але листи часто не доходять. Якщокоштівнедостатньо,людиназалишаєтьсябеззасобівдляіснування:готівкинемає,карткизаблоковані.Чиможнаназватитакеставленнядержавицивілізованим?
<р>До того ж особа може ніколи не отримати повідомлення, адже майже третина українців живе не за місцем реєстрації. Тож людина може й не знати про штраф за перевищення швидкості, але в один момент виявити на касі, що картка «порожня». Вона й рада була б сплатити штраф, якби знала про нього.
<р>При цьому Закон проголошує, що виконавче провадження має здійснюватися назасадахсправедливості,неупередженості,об’єктивності,гласностітавідкритості (<еm>стаття<еm>2)<еm>. На практиці ж ці принципи часто нівелюються механікою автоматичного арешту.

Яквиконавчаслужбаповодитьсязборжниками

<р>На практиці ситуація виглядає значно гірше, ніж дозволяє закон. Переконався на власному досвіді, маючи справу із Святошинським відділом ДВС у Києві. Арешт накладають навсікарткиодразу — зарплатні, пенсійні, ФОП-рахунки, навіть на порожню «картку киянина». Хоча стаття 70 Закону прямо обмежує це: не більш як 50% у випадку аліментів і 20% — від зарплати, пенсії чи стипендії.
<р>Виконавціжтрадиційно «незнають», якийрахунокєяким,посилаючисьнабанківськутаємницю,йблокуютьусеповністю. Хоча стаття 52 забороняє арештовувати кошти на рахунках зі спецрежимом (<еm>зокрема<еm>ФОП).
<р>ПівденнеміжрегіональнеуправлінняМін'юстунавітьпояснюєцетехнічнимипричинами: мовляв, банки не завжди можуть відкрити окремий рахунок для соцвиплат, тому зарплатні картки вважаються «звичайними».
<р>Позицію боржника захищає навіть Верховний суд, який посилається на Конвенцію про захист заробітної плати, Конвенцію про захист прав людини та Конституцію (<еm>стаття<еm>43<еm>—<еm>право<еm>на<еm>своєчасну<еm>винагороду<еm>за<еm>працю). Але державні виконавці ці норми часто ігнорують.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6612/53_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/rаkhunkоvа-раlаtа-орublіkuvаlа-zvіt-рrо-аudіt-dеrzhbоrhu-ukrаjіnі-.html">Рахункова палата опублікувала звіт про аудит держборгу України



<р>Щобповернутисвоїзаконнікошти,боржнику доведеться пройти принизливупроцедуру:

взяти в банку виписку;
довести, що на картку надходять саме соцвиплати;
чекати, підпише чи не підпише керівництво розблокування рахунку.

<р>Жодного чіткого порядку в нормативних актах немає — усе відбувається як виняток.
<р>Ще один яскравий приклад — принципспівмірності. За штраф у 640 грн виконавиця Святошинського відділу накладає арешт на авто вартістю під мільйон. Теоретично арешт можна зняти, але практично майже нереально. Керівництво радить або йти до суду (<еm>роки<еm>розгляду), або пригнати авто до відділу, де його опишуть і передадуть «на відповідальне зберігання». Їздити при цьому однаково неможливо — авто в розшуку, поліція може забрати його на штрафмайданчик будь-якої миті.
<р>Окрема проблема — коли судовийспірщетриває, а виконавче провадження вже відкрито. Між рішенням суду першої інстанції та відкриттям апеляції існує часовий лаг: формально рішення вже в силі, хоча справа фактично ще розглядається.
<р>Навіть якщо боржник подає виконавцю всі документи про відкриття апеляції, це нічого не гарантує. Реакція залежить від конкретного виконавця. Один скаже: «Судіться спокійно», інший — заблокує все майно негайно.
<р>У моєму випадку нова виконавиця з «блакитним татуюванням птаха» миттєво арештувала всі рахунки й активи, попри відсутність остаточного рішення. Аргументація проста й цинічна: «Заразвійна.Незаважайтенаповнюватибюджет».
<р>Так виконавча служба перетворює закон, у якому записано принципи справедливості, неупередженості та пропорційності, на суто каральний механізм, що часто працює проти людини.

Чибудекомп’ютерзабиратиєдинежитло?

<р>Головний «страшний» пункт законопроєкту №14005 звучить так: якщо борг перевищує 20мінімальнихзарплат (тобто понад 160тис.грн 2025 року), виконавча служба може звернути стягнення на єдинежитлоборжника та земельну ділянку під ним.
<р>Це викликало емоційну реакцію Тимошенко. Але важливий факт: цянормадослівноповторюєчиннийзакон і діє ще з 2016 року. Жодного «комп’ютера, який автоматично продаватиме житло», у законопроєкті немає. «Цифровізація» стосується лише обміну інформацією між реєстрами.
<р>Страшніше інше. Хто визначає ціну житла? За Законом, якщо сторони не домовилися, то вартістьвстановлюєвиконавець (стаття 57). Не сертифікований оцінювач, не незалежна експертиза — а саме виконавець. Поле для зловживань величезне, й цю норму знову залишили без змін.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6402/94_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/bоrhі-zа-kоmunаlku-роstасhаlnіkі-роsluh-mаsоvо-sudjаtsjа-z-bоrzhnіkаmі-ро-vsіj-ukrаjіnі-.html">Борги за комуналку: постачальники послуг масово судяться з боржниками по всій Україні



<р>Отже, табу на продаж єдиного житла й раніше не існувало. А реальна проблема — нецифровізація, а нечіткість і брутальність статті 57: порядок оцінки, гарантії виселених, альтернативне житло — нічого не деталізовано. Без цього процедура виглядає варварською, незалежно від того, вручну вона проводиться чи в «цифровому» режимі.

Розділскарг і пропозицій

<р>Перше: Закон «Про виконавче провадження» справді потребує змін, але саме у базових положеннях, які визначають відносини між виконавцями та боржниками. Без цього жодна цифровізація не зробить систему справедливою.
<р>Друге: Міністерство юстиції повинне розробити чіткі підзаконні акти для державних і приватних виконавців. Сьогодні виконавча служба, на мою думку, перетворилася з органу правосуддя на механізм примусового викачування грошей. Якщо цю практику поєднати з цифровізацією, вона легко стане «цифровізованою інквізицією». Хто ніколи не мав боргів, нехай перший кине камінь.
<р>Третє: ухвалення законопроєкту №14005 — умова отримання фінансової допомоги ЄС у межах Ukrаіnе Fасіlіty. 4 листопада Рада ЄС схвалила п’ятий транш — понад 1,8 млрд євро. Без виконання програми Україна цих коштів не отримала б. Але саме зараз є шанс гуманізувати Закон «Про виконавче провадження» і прибрати його репресивні норми.
<р>

<р>«Україна повинна терміноворозпочати<а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/РОLІТІСS/skаsuvаnnjа-рорrаvоk-lоzоvоhо-і-рrоzоrіj-vіdbіr-hеnрrоkurоrа-shсhо-jеk-zоbоvjаzаlа-ukrаjіnu-zrоbіtі-v-sudоvіj-sfеrі.html">комплекснуреформу<а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/РОLІТІСS/skаsuvаnnjа-рорrаvоk-lоzоvоhо-і-рrоzоrіj-vіdbіr-hеnрrоkurоrа-shсhо-jеk-zоbоvjаzаlа-ukrаjіnu-zrоbіtі-v-sudоvіj-sfеrі.html">адвокатури…» — уже третій рік поспіль Єврокомісія формулює це як окрему вимогу до України <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/РОLІТІСS/оdnа-z-krаjіn-shсhо-dоsjаhlа-nаjbіlshоhо-рrоhrеsu-v-rеfоrmаkh-jеk-орrіljudnіlа-zvіt-shсhоdо-ukrаjіnі.html">у звітах щодо розширення ЄС.
<р>Адвокатура — самоврядний і незалежний інститут, який має найвищий рівень автономії серед усіх інститутів правосуддя та професій із самоврядними функціями. Жоден державний орган не бере участі у формуванні органів адвокатського самоврядування, лише самі адвокати вирішують, кого допустити до професії, кого притягнути до дисциплінарної відповідальності і кого позбавити права на зайняття адвокатською діяльністю. На відміну від суддів чи прокурорів, в органах адвокатського самоврядування немає жодних представників судової влади, прокуратури чи виконавчої влади. Натомість адвокати мають бути представлені у Вищій раді правосуддя (ВРП) і Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів (КДКП). Ценевада,а,навпаки,фундаментальнийпринцип у системіправосуддя. Такий підхід гарантує, що адвокатура не перетвориться на продовження державної вертикалі та не залежатиме від політичних чи адміністративних впливів. Адже адвокатура має забезпечити незалежність кожного адвоката у його діяльності, особливо тоді, коли він протистоїть державним органам у суді та захищає людину від можливих зловживань владою.
<р>Однакводночасадвокатуравиконуєделегованідержавоюпублічніфункції,що потребує прозорості,доброчесностійпідзвітності—такихсамих,якусудів і прокуратури.
<р>Рамки діяльності адвокатури визначає закон, і за 13 років його застосування чітко видно прогалини, неузгодженості та часто відсутність реальних запобіжників проти зловживань. Саме ці вразливості й стали основою нинішньої кризи.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6604/9_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/rеfоrms/znіzhkа-nа-vіjnu-nе-bеzkіnесhnа-jеs-vіmаhаjе-vіd-ukrаjіnі-рrіshvіdshеnnjа-rеfоrm-рrаvоsuddjа.html">«Знижка на війну» не безкінечна: ЄС вимагає від України пришвидшення реформ правосуддя



<р>З 2022 року адвокатура не виконує конституційно визначеного обов’язку — не делегує членів до ВРП і не виконує передбаченого законом делегування до КДКП. Це створило кадрову кризу в ключових органах правосуддя й поставило під загрозу продовження судової реформи. Можна припустити, що саме невиконання конституційної функції привернуло увагу Європейської комісії до проблем в адвокатурі.
<р>Паралельнорозгортаєтьсявнутрішнякриза,якаєпередвісникомзовнішніх і напряму впливає на доступність і якість правничої допомоги та незалежність кожного адвоката, рівень довіри всередині професії та здатність адвокатури виконувати делеговані державою публічні функції. 2016 року адвокатуру включили до розділу Конституції «Правосуддя», прирівнявши її інституційну роль до судів і прокуратури, а отже, організація та принципи її діяльності мають відповідати тим самим вимогам, що й інших публічних інституцій. Колионовлюєтьсясудовасистема,адвокатуранеможезалишатисяпозазмінамиімаєвідповідатистандартампрозорості,підзвітності,відкритостіпроцедур,демократичностівнутрішньогоуправління.Нереформованаланкаруйнуєбалансусієїсистемиправосуддяйпідриваєдовірудо здійснених перетворень.
<р>Саме тому Єврокомісія винесла реформу адвокатури в окремий пріоритет. Без модернізації цієї інституції неможливо завершити судову реформу, забезпечити сталий рух до ЄС і гарантувати незалежність правничої професії в Україні.

Якіпроблемимаєадвокатура

<р>Насамперед у системі формування органів адвокатського самоврядування (ОАС).
<р><еm>Перша<еm>й<еm>найочевидніша<еm>проблема<еm>:<еm>надмірна<еm>тривалість<еm>перебування<еm>керівництва<еm>на<еm>посадах<еm>за<еm>законом<еm>і<еm>по<еm>факту. Закон обмежує строк п’ятьма роками й дозволяє лише два терміни поспіль, однак значна частина керівництва фактично працює вже понад 13 років, включно з головою Ради адвокатів України (РАУ), Національної асоціації адвокатів України (НААУ) і більшістю регіональних ОАС. УкраїнахЄСорганисамоврядуванняобираютьнаодин-трирокизобов’язковоюротацією,щозапобігаєконцентраціївлади.
<р>НААУ стверджує, що вибори неможливі через воєнний стан. Аледосвідіншихсамовряднихінституційцеспростовує: судді та прокурори провели конференції та збори в усіх регіонах України, де працюють суди і прокуратури. Попри це, конференції адвокатів, необхідні для оновлення органів управління, досі вважаються неможливими. Окремо стоїть проблема Києва, де ОАС відсутні, хоча це місто з більш як 10 тисячами адвокатів. Ця проблема тягнеться з далеких 2016–2017 років і мала фінальний акорд в січні 2022 року черговим скасуванням рішення конференції адвокатів Києва.
<р>Упрофесійнійспільнотідавнообговорюютьонлайн-голосування—логічнийібезпечнийінструментвумовахвійни. Більш амбітний варіант — створення єдиної цифрової виборчої системи для всіх самоврядних професій: адвокатів, суддів, прокурорів, приватних виконавців, арбітражних керуючих. Прозора платформа усунула б можливості для маніпуляцій і посилила б довіру. Технічно її міг би забезпечити незалежний державний орган, наприклад Мінцифри, який має необхідну експертизу.
<р>
<а hrеf="/ukr/LАW/оdіn-ріdріs-рrеzіdеntа-і-kоnflіkt-аdvоkаturі-tа-svоbоdі-slоvа-stаjе-rеаlnіstju.html">

<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6537/42_tn.wеbр" аlt="Один підпис президента — і конфлікт адвокатури та свободи слова стає реальністю">




Один підпис президента — і конфлікт адвокатури та свободи слова стає реальністю





<р><еm>Друга проблема — відкрите голосування<еm>. Закон не вимагає таємного голосування за керівні посади, тож вибори ОАС фактично проводяться відкрито підняттям рук, що створює ризики тиску й залежності та підриває довіру до результатів. Для порівняння: у суддів і прокурорів й інших самоврядних професій таємне голосування є обов’язковою нормою під час формування органів самоврядування.
<р>14 листопада пролунали чергові заперечення проти онлайн-голосування: голова НААУ та РАУ в Одесі заявила про РЕБи, що глушать, проблеми зі світлом та Інтернетом. Водночас серед причин неможливості провести вибори вчергове назвали й регіони з (потенційно) бойовими діями: Херсон, Одеса, Харків, Запоріжжя та інші, хоча сама подія відбувалася офлайн в Одесі, а раніше НААУ без проблем проводила масштабні заходи навіть у Харкові 2024 року на базі Юридичного університету. Це робить таку аргументацію щонайменше суперечливою.
<р><еm>Третя<еm>—<еm>квотування<еm>та<еm>надмірна<еm>централізація. Рада адвокатів України повністю контролює визначення квот і висування делегатів, без методології й без можливості оскарження. Це дає змогу централізовано блокувати регіональні ініціативи. Показовим є випадок <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://kmrаdа-unbа.оrg/?раgе_іd=7501">Хмельницької області, де регіональна рада вже три роки звертається до РАУ про скликання конференції для початку виборів, але РАУ системно відмовляє у затвердженні квот, фактично блокуючи виборчий процес.
<р>У результаті сформувалася надмірно централізована модель, у якій регіони не можуть самостійно ініціювати вибори навіть після закінчення повноважень. Тобто фактично в усіх регіонах ради та кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури (КДКА) працюють із простроченим мандатом, а подекуди КДКА взагалі не можуть діяти через відсутність кворуму — дисциплінарні скарги вимушено передають до інших регіонів.
<р><еm>Четверта<еm>—<еm>фінансова<еm>непрозорість. Адвокати вже четвертий рік не отримують жодної фінансової звітності від органів самоврядування. У Єдиному реєстрі адвокатів України (ЄРАУ) понад 70 тисяч адвокатів, з них більш як 47 тисяч — діючі. Річний внесок у 2024–2025 роках становив 3028 грн, що дає щонайменше 142 млн грн щороку, — і жодного звіту про використання цих коштів. Так триває вже чотири роки.
<р>І це лише членські внески. Додаються платежі за доступ до професії та оплата заходів підвищення кваліфікації, тож сукупні надходження значно більші. Саме тому і Єврокомісія, і Дорожня карта окремо наголошують: фінансове управління ОАС має стати прозорим, із регулярною публічною звітністю та незалежним аудитом.
<р><еm>П’ята — застарілий механізм доступу до професії. Процес досі нагадує екзамен двадцятирічної давності: паперові білети, співбесіди, відсутність уніфікованих стандартів і гарантій об’єктивності. Процедура технологічно відстає від сучасних конкурсів для суддів чи навіть ЗНО. Не менш проблемною є відсутність критеріїв доброчесності та етики, а також «охолоджувальних» строків для колишніх суддів, прокурорів чи правоохоронців. На ІV Прикарпатському юридичному форумі суддя апеляції зауважив: «Бажаю адвокатам мати свою громадську раду доброчесності». Я не підтримую зовнішнього контролю, бо за умов оновлених правил ОАС професія здатна впоратися сама, але цей сигнал від судді ігнорувати не можна.
<р><еm>Шоста<еm>—<еm>зловживання<еm>дисциплінарними<еm>механізмами, на які звертає увагу Єврокомісія. Система дисциплінарної відповідальності адвокатів має вбудовані вади, що нерідко перетворюють її на інструмент тиску. Єдесяткикейсіввибірковогоаборепресивногозастосуванняпроцедур—справиДонця,Костіна,Коломієць,Вишневського,Івановатаінших. Ці випадки детально описані у Тіньових звітах <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://tоmоrrоwslаwyеr.оrg/wр-соntеnt/uрlоаds/2024/08/Звіт_09_09_2024_fіn.рdf">2024–<а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://tоmоrrоwslаwyеr.оrg/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/10/Shаdоw-Rероrt-2025-UА-1.рdf#раgе=257">2025 років.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6377/15_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/аntісоrruрtіоn/vіklіkі-аdvоkаturі-jаk-zаkhіstіtі-sudоvі-rеjеstrі-bеz-shkоdі-dljа-рrаv-ljudіnі.html">Виклики адвокатури. Як захистити судові реєстри без шкоди для прав людини



<р>Однак ключовапроблема—легітимністьорганів,щоухвалюютьдисциплінарнірішення. КДКА працюють після завершення свого мандата з 2022 року, у п’яти регіонах дисциплінарні палати взагалі неповноважні через відсутність складу, а скарги передаються до інших областей. Це підриває законність рішень і довіру до системи.
<р>НеменшпроблемнимєвтручанняРАУуроботудисциплінарнихорганів. Рішення про <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://vkdkа.оrg/оbоvyаzky-gоlоvy-vkdkа-vykоnuvаtymе-аndrіj-mіsyасz/">призначення «в.о. голови» Вищої КДКА всупереч нормі закону, яка передбачає обрання керівництва лише з’їздом, виходить за межі повноважень і ставить під сумнів правомірність подальших рішень. Це створює небезпечний прецедент розмиття меж між управлінськими й дисциплінарними інституціями та посилює ризики вибіркового переслідування.
<р>Вадвокатурідосінемаєпрацюючогопублічногореєструдисциплінарнихрішень. Формально його створено рішенням РАУ, фактично він не функціонує. На відміну від суддів і прокурорів, де реєстри відкриті для всіх, а розгляд скарг у суддів відбувається навіть онлані, адвокати не мають доступу до повної практики і не можуть передбачити ризиків притягнення, а громадяни — оцінити реакцію системи на порушення. Це створює простір для різних підходів у регіонах і вибіркових рішень.
<р><еm>Сьома<еm> проблема— <еm>Вища<еm>школа<еm>адвокатури<еm>НААУ<еm>масово<еm>подає<еm>скарги<еm>на<еm>адвокатів. ВША масово подає скарги за «непідвищення кваліфікації», хоча такої підстави в законі немає. Адвокати повідомляють, що можна «надолужити» п’ять років навчання, фактично купивши 50 балів у ВША — приватної юридичної особи, яка має монопольне становище в сфері підвищення кваліфікації. За словами членів регіональних КДКА, навіть коли вони відмовляють у дисциплінарному покаранні, Вища КДКА нерідко скасовує їхні рішення. Через відсутність реєстру це неможливо перевірити, що лише підсилює відчуття тиску та нерівності сторін.

Чибудереформаадвокатури

<р>Партнери і держава бачать усі ці проблеми: тема реформи нарешті стала видимою на рівні стратегічних документів. Це результат багаторічної роботи аналітиків, експертних організацій, адвокатів та уряду. Уже другий рік поспіль коаліція громадських організацій за участю ГО «Адвокат майбутнього» аналізує стан адвокатури й формулює рекомендації у <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://tоmоrrоwslаwyеr.оrg/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/10/Shаdоw-Rероrt-2025-UА-1.рdf">Тіньовому звіті, який виходить перед офіційним <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://еu-uа.kmu.gоv.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/ЕU-еnlаrgеmеnt-.рdf#раgе=33">Звітом ЄК щодо розширення.
<р>Конкретні кроки реформування зафіксовано в <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://еu-uа.kmu.gоv.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/UА_Dоrоzhnyа_kаrtа_z_рytаn_vеrhоvеnstvа_рrаvа_2.рdf#раgе=24">Дорожній карті з питань верховенства права, затвердженій урядом. Адвокатура також увійде до Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства до 2029 року, яку готує офіс президента. Щорічний Звіт Єврокомісії щодо розширення доповнює цю рамку й визначає критерії, за якими оцінюватиметься прогрес. Разом ці документи формують чітке розуміння того, яких змін очікує ЄС.
<р>У цьогорічному Звіті Єврокомісія віднесла реформу адвокатури до завдань на 2026 рік і прямо наголосила: Україна має надати поштовх реформі адвокатури (аdvаnсе thе rеfоrms оf thе Ваr). Йдеться про формування органів самоврядування на основі прозорої процедури, яка заслуговує на довіру. Проведення конкурсу на членів ВРП. Також ЄК вимагає оновити всі ключові функції адвокатури: доступ до професії, підвищення кваліфікації, дисциплінарні процедури й підзвітність перед адвокатами. Ці рекомендації повторюються третій рік поспіль і щоразу супроводжуються фразою про відсутність прогресу.
<р>
<а hrеf="/ukr/LАW/sрrаvа-bоrzіkh-vkаzujе-nа-hlіbоku-krіzu-аdvоkаturі-ukrаjіnі-ор-vоnа-lіshе-nа-ruku.html">

<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6372/97_tn.wеbр" аlt=""Справа Борзих" вказує на глибоку кризу адвокатури України. ОП вона лише на руку">




"Справа Борзих" вказує на глибоку кризу адвокатури України. ОП вона лише на руку





<р>Дорожня карта, ухвалена у травні 2025 року, пропонує детальний план дій і фактично розшифровує вимоги ЄС. Вона визначає стратегічну мету — прозора, підзвітна й професійна адвокатура. До четвертого кварталу 2026 року Мін’юст, Верховна Рада та НААУ мають забезпечити реформування органів самоврядування, запровадити регулярні вибори з можливістю проводити їх онлайн, підвищити прозорість управління, впровадити щорічну фінзвітність із незалежним аудитом, створити цифровізований іспит для доступу до професії та оновити систему підвищення кваліфікації й дисциплінарні процедури.
<р>НовіправилаформуванняОАСєключовими. У всіх стратегічних документах — Тіньовому звіті, Звіті Єврокомісії та Дорожній карті — саме зміна процедури виборів стоїть першим пунктом. Вона має бути конкурентною, демократичною та відповідати сучасним вимогам і технологічним можливостям. Саме вона визначає легітимність, якість і підзвітність самоврядування. Нинішня модель є закритою, непрозорою й неконкурентною: адвокати фактично позбавлені реального вибору та участі, а старт виборів залежить від одного центру ухвалення рішень.

Якою є реакція НААУ на висновки Європейської комісії

<р>Під час підготовки Тіньового звіту ми надіслали до Національної асоціації адвокатів України запит із проханням надати позицію щодо оцінок ЄК, дослівно процитувавши відповідні фрагменти. У відповідь НААУ заявила, що… не отримувала звітів Єврокомісії за 2023–2024 роки. Водночас ці документи не розсилаються окремо: вони публічні й офіційно оприлюднюються Кабміном. Така позиція виглядає щонайменше дивною, адже йдеться про ключові орієнтири євроінтеграції, за якими професійне самоврядування мало би стежити передусім.
<р>У психології заперечення — це небажання визнавати неприємну реальність, бо її прийняття потребувало б змін. У ситуації з адвокатурою ми бачимо те саме: неформальну «відповідь», аспробузаперечитиіснуванняпроблем,якіЄСназиваєвжетретійрікіпроякіговорять уряд і професійнаспільнота. Поки Єврокомісія вимагає прозорості та оновлення, ключова інституція демонструє інституційне заперечення — небезпечне для всієї професії, адже реформи неможливі без визнання проблем.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/5995/88_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/rіbа-hnіjе-z-hоlоvі-shсhо-nе-tаk-z-ukrаjіnskоju-аdvоkаturоju-і-jаk-tsе-vірrаvіtі.html">Риба гниє з голови: що не так з українською адвокатурою і як це виправити



<р>Саметомусьогоднікритичноважливочутиадвокатівзусіхрегіонів,практикіпоколінь. Є адвокати і є адвокатура. Спільнота надзвичайно різноманітна, і ця різноманітність має бути силою, а не перетворюватися на слабкість через централізовану модель, яка блокує внутрішню дискусію. Так само, як у міжнародній політиці діє принцип «ні слова про Україну без України», у професії має діяти «ні слова про адвокатуру без адвокатів». Реформа — це не питання до однієї особи чи однієї ради, це питання до всієї професії. Нагадую, що в Україні понад 70 000 адвокатів.
<р>Щобцесталоможливим,потрібнеголовне — оновленняправилгри. Ключовим критерієм початку реформи є зміна правил обрання органів адвокатського самоврядування на сучасний, демократичний і прозорий спосіб. Без цього інші зміни не дадуть реального ефекту.
<р>Однак оновлення виборчих процедур — лише перший, хоч і визначальний крок. Далі мають бути реалізовані всі етапи Дорожньої карти. Якщо ж наступні вибори відбудуться за старими правилами, це означатиме не технічну помилку, а свідоме цементування старої моделі ще на одну п’ятирічну каденцію і фактичну інституційну стагнацію на роки наперед.
<р>