Дзеркало Тижня

Що мало бути пріоритетом соціального захисту в період війни? Швидка й усебічна допомога постраждалим від агресора, зокрема потерпілим від обстрілів працівникам критичної інфраструктури. Формально не беручи участі у війні, ці робітники працюють поруч зі смертю. Але ухвалений заради їхньої підтримки закон дав збій. Сотні потерпілих та їхніх родин хотіли отримати передбачену ним компенсацію, але зазнали невдачі через непрозорість процедур. Лише 16 червня набрала чинності постанова Кабміну, яка мала це виправити. Та є ризик, що поневіряння людей триватимуть і далі.

Вистраждана підтримка

Історію з підтримкою цивільних героїв війни можна описати так: хороша ідея, але зламаний механізм.У часи війни Україну облетіли імена людей, що стали символом незламності. Таких, як нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня працівник АТ «Укргазвидобування» Володимир Волошко, який через атаку рашистів отримав інвалідність І групи. Або як Анатолій Бабічев, провідник зі статусом «Національна легенда України», який втратив дружину-залізничницю і далі працює на благо пасажирів.Їх об’єднує не лише тяжка доля та відзнака президента, а й те, що їм відмовили в одноразовій грошовій допомозі (ОГД) для працівників об’єктів критичної інфраструктури (ОКІ) та членів їхніх сімей.Цю виплату запровадив ухвалений 20 березня 2023 року закон №2980-ІХ. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Рада розширила право на допомогу в разі інвалідності чи загибелі на працівників критичної інфраструктури Органи Пенсійного фонду України мали призначати ОГД за шкоду життю та здоров’ю такого розміру:

особам з інвалідністю І групи — 800 тис. грн;особам з інвалідністю ІІ групи — 500 тис. грн;особам з інвалідністю ІІІ групи — 200 тис. грн;у разі загибелі (смерті) — 1 млн грн на користь родини.

Однак кількість отримувачів цих сум відносно мала. За статистикою від ПФУ, станом на 1 січня 2026 року було задоволено лише 37,4%, або 169 із 452 заяв, поданих на підставі закону №2980-ІХ.Через чиновницький безлад підприємства не вносили до Реєстру об’єктів критичної інфраструктури, а без цього органи ПФУ не визнавали потерпілих її працівниками — навіть зайнятих на залізниці, ТЕЦ чи в оборонці. Це — наймасовіша причина відмови. У такий абсурдний спосіб було «заощаджено» понад 80% виділених на це коштів у Держбюджеті-2025. Особливо розчаровувало те, що дізнатися про невключення ОКІ до непублічного Реєстру можна було лише після звернення до ПФУ.Багато хто не став миритись із таким станом речей, звернувшись до суду. Як свідчить моніторинг ГО «Соціальний рух», щонайменше 78 відмов у виплатах на цих підставах було оскаржено. Зазвичай суди визнають право на виплату, відхиляючи формальні доводи ПФУ. Водночас 29 позитивних рішень набрали законної сили, але жодного з них не виконано, нібито через брак фінансів.

Парламент згадав про робітників

Відновлення критичної інфраструктури: нестача грошей, «совок», корупція і плутанина Оприлюднення фактів несправедливості спонукало парламент у лютому поточного року ухвалити закон №4793-ІХ про поправки до закону №2980-ІХ. Зміни до статті 1 закону розширили коло осіб, на яких поширюється його дія. Право на відповідну ОГД матимуть вже не працівники об’єктів критичної інфраструктури, а (1) працівники операторів критичної інфраструктури, їхніх філій, представництв та (2) особи, постраждалі на об’єктах критичної інфраструктури.Оператором критичної інфраструктури визнається юридична особа, що здійснює управління об’єктом критичної інфраструктури. Приклад — АТ «Укрзалізниця» як юридична особа, діяльність якої підпадає під Перелік секторів критичної інфраструктури. Працівники усіх відокремлених підрозділів мають вважатися працівниками оператора. За логікою законодавця, ймовірність набуття статусу оператора критичної інфраструктури вища, бо порядок набуття статусу ОКІ занадто бюрократичний. На практиці внесення окремого суб’єкту з визначеною адресою до Реєстру могло тривати роками.

Результат 100-денної праці

Ще 25 лютого 2026 р. було внесено багатообіцяльні зміни до закону, але понад 100 днів вони висіли в повітрі. Уряду було доручено погодити підзаконні акти, які конкретизують порядок призначення допомоги, у місячний термін від дня опублікування закону №4793-ІХ. Проте визначений до 13 квітня дедлайн істотно порушили: постанову КМУ затвердили аж 10 червня. Затверджений текст відрізняється від оприлюдненого раніше проєкту. Тепер працівник ПФУ має звертатися до Держспецзв’язку, щоб перевірити, чи внесено підприємство або об’єкт до Реєстру критичної інфраструктури. Тобто право на виплату й далі залежить від реєстру, який не є відкритим для громадян.До 1 вересня ПФУ має забезпечити перегляд справ, у яких були відмови через відсутність статусу оператора / об’єкта критичної інфраструктури. В інтересах усіх громадян, які хочуть отримати виплату, — запитати в територіальному органі ПФУ, що було зроблено для перегляду справи. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Шмигаль назвав, скільки разів РФ атакувала енергосистему України за чотири роки повномасштабної війни

Чи вирішить це проблему?

За даними Державної служби України з питань праці з початку вторгнення від бойових дій постраждали щонайменше 3554 працівники, з яких 986 — смертельно. Більшість із них травмувались на критичній інфраструктурі, тому ефективне виконання закону №2980-ІХ має виняткову цінність.Підхід Мінісоцполітики, відповідального за реалізацію закону, не є послідовним. Замість максимального сприяння в отриманні виплат людям, робота яких підпадає під Перелік секторів критичної інфраструктури, було впроваджено точкові зміни, з якими процес однаково нагадує лотерею. Нічого не сказано про долю тих громадян, які виграли суди. Скільки триватиме невиконання судових рішень, і як це можливо в країні, яка є кандидатом до ЄС? Також держава не взяла на себе обов’язку повідомити постраждалих від РФ, які отримали страхову виплату у зв’язку з нещасним випадком, про їхнє право на вищі виплати за законом №2980-ІХ.Отже, досягнуті зміни збільшують шанси скористатися допомогою за спеціальним законом, але, на жаль, не вирішують усіх болісних соціальних питань, спричинених ворожим вторгненням. Люди, трудовим подвигом яких пишається Україна, заслуговують на адекватні гарантії.