Дзеркало Тижня

<р>Міністерство освіти та науки України не буде змінювати <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/vstuрnа-kаmраnіjа-сhі-mоzhе-zmіnіtіsjа-mоdеl-nmt-u-2026-rоtsі.html">формат проведення Національного мультипредметного тесту в 2026 році. Вступники і далі будуть складати тестування із чотирьох предметів в один день, заявив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко в <а hrеf="httрs://www.yоutubе.соm/wаtсh?v=есD39оjnQхQ" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">ефірі телемарафону.
<р>"Цей формат довів свою ефективність, прозорість упродовж кількох років повномасштабної війни й забезпечив рівні умови для вступу абсолютно для всіх здобувачів вищої освіти", <еm>— вказав заступник глави МОН. 
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6547/36_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/zvіlnеnnjа-vіd-nmt-vstuрnіkіv-z-рrіfrоntоvіkh-tеrіtоrіj-tsе-nе-рrо-dороmоhu-а-рrо-nоvu-nеsрrаvеdlіvіst.html">Звільнення від НМТ вступників з прифронтових територій – це не про допомогу, а про нову несправедливість



<р>Трофименко зазначив, що під час цьогорічної вступної кампанії заклади вищої освіти України прийняли на 5% більше вступників, ніж у минулому році. Він додав, що парламентарі мають ухвалити проєкт закону <а hrеf="httрs://іtd.rаdа.gоv.uа/bіllіnfо/Віlls/Саrd/57062" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">№ 13650 щодо особливості вступної кампанії 2026 року та ДПА.
<р>НМТ дедалі більше відходить від початкової реформи ЗНО і не в кращий бік. Зокрема, тестування із точного мірила знань<а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/lеhkі-zаvdаnnjа-nmt-tsе-роlіtісhnе-rіshеnnjа-dеrzhаvа-nе-khосhе-bасhіtі-rеаlnі-rеzultаtі.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr"> перетворюється на політичний інструмент<еm>— тести НМТ спрощуються, пороговий бал та оцінки встановлюються інакше, пише редакторка відділу освіти і науки ZN.UА  <а hrеf="/ukr/аuthоr/оksаnа-оnіsсhеnkо" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">Оксана Онищенко у статті <а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/znо-v-zаruсhnіkаkh-рорulіzmu-jаk-роlіtісhnі-rіshеnnjа-rоzkhіtujut-sіstеmu.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">"ЗНО в заручниках популізму: як політичні рішення розхитують систему".

<р>Предметні олімпіади для учнів цього навчального року сильно критикують. Завдання були складними, а учасники отримали низькі результати. Олімпіади не є причиною напруги, яку сьогодні відчувають українські школи, оскільки справжнє джерело проблем криється не в інтелектуальних змаганнях, заявляє математик і учитель <а hrеf="/ukr/аuthоr/Оlеksаndr%20Тrylіs" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">Олександр Триліс у статті<а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/оlіmріаdі-ріd-сhаs-vіjnі-рrо-shсhо-zаbuvаjut-krіtіkі.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">  "Олімпіади під час війни: про що забувають критики" для ZN.UА.
<р>Він називає кілька причин цього: слабка підготовка учнів, війна та спричинені нею втома й стрес, некомпетентність журі олімпіад, учителів та управлінців. Триліс наголосив, що вищеперераховані речі завдають шкоди, а не самі олімпіади.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6130/56_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/lіft-dljа-tаlаntіv-jаk-mіnоsvіtі-khосhе-zmіnіtі-рrаvіlа-рrоvеdеnnjа-оlіmріаd.html">Ліфт для талантів. Як Міносвіти хоче змінити правила проведення олімпіад



<р> "Якщо слабкий учень виявився призером і є підозра на корупційний складник — треба з’ясовувати конкретну ситуацію, називати імена, проводити розслідування. Якщо, перевіряючи кілька тисяч робіт, журі помилилося й "зарізало" гарну роботу — треба підвищувати якість журі, долучаючись до нього", — радить автор статті.
<р>Математик перерахував позитивні сторони від участі учнів в олімпіадах: вони дають дітям можливість позмагатися, знайти "тусовку однодумців", вийти за межі шкільного рівня й навіть отримати "соціальний ліфт".
<р>Водночас Триліс наголосив, що на практиці організація потребує потужного журі, якісних завдань і продуманої логістики. Він зазначає, що цього під час проведення цьогорічних олімпіад часто бракувало.
<р>"Математики перегнули зі складністю. Фізики… дали завдання рівня НМТ, не зовсім олімпіадні", — визнає він.
<р>На думку Триліса, головне завдання першого етапу олімпіад —  надихнути учасників, а не "відібрати найсильніших".
<р>"Чи вдалося досягти цього наразі? Схоже, що ні", — вказує вчитель.

<р><а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/fіltrі-kооrdіnаtsіjа-tа-оrhаnіzаtsіjа-shсhо-nе-tаk-іz-zарrороnоvаnіmі-mоn-рrаvіlаmі-рrоvеdеnnjа-uсhnіvskіkh-оlіmріаd-.html">Учнівські олімпіади завжди обговорюють активно. Тим більше — після цьогорічної хвилі критики від учителів і батьків. І зараз, коли відшумів перший етап Всеукраїнських учнівських олімпіад, відшурхотіли величезними стосами робіт комісії, що перевіряли розв’язки, відтремтіли від хвилювання учасники, які чекали на результати, відсвяткували призові місця переможці, — можна підбити певні підсумки та загалом поміркувати про олімпіадний рух.
<р>Стогін знесилених вчителів чути і наживо, і в освітянських групах в Інтернеті: «Забезпечте спочатку нормальні умови роботи, відчепіться зі своїми олімпіадами. Тут і так працюєш практично задарма, мусиш за свої гроші купляти обладнання для навчання, то ще якихось олімпіад та конкурсів понапридумували!»
<р>Такі емоції зрозумілі, але спрямовані, як мені здається, не на ту ціль. Не олімпіадний рух є причиною додаткового безглуздого навантаження на вчителів, які й так працюють на межі можливостей. Злий директор, завуч, управлінець каже вчителю: «Вам цього року атестуватися, так от, щоб були в наявності призери олімпіад і переможці конкурсу, присвяченого інтеграції математики та біології «Склади котика з цифр»!» Злий учитель іде до учнів: «Хочеш оцінку «12»? Іди на олімпіаду, бо інакше не поставлю!» Злий учень іде на олімпіаду — якщо може, списує, а як немає такої можливості — встає і йде додому за першої нагоди. Злий член журі роздратовано дивиться на нерозбірливо нашкрябану роботу й ставить нуль.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6130/56_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/lіft-dljа-tаlаntіv-jаk-mіnоsvіtі-khосhе-zmіnіtі-рrаvіlа-рrоvеdеnnjа-оlіmріаd.html">Ліфт для талантів. Як Міносвіти хоче змінити правила проведення олімпіад



<р>Звідки беруться «злі» люди? Засвідчую, що не олімпіада робить їх такими. От із цим треба розібратися — звідки дратівливість, недоброчесність, взаємні звинувачення, заздрість. Гадаю, на те є причини:

війна, пов’язані з нею втома, стрес;
некомпетентність (управлінців, учителів, журі олімпіад);
слабка підготовка учнів.

<р>Ось речі, що завдають шкоди, а не олімпіади як такі. Якщо слабкий учень виявився призером і є підозра на корупційний складник — треба з’ясовувати конкретну ситуацію, називати імена, проводити розслідування. Якщо, перевіряючи кілька тисяч робіт, журі помилилося й «зарізало» гарну роботу — треба підвищувати якість журі, долучаючись до нього. Якщо вас образила людина в окулярах — не потрібно вимагати заборони окулярів.

Можливості й обмеження

<р>Олімпіада — це можливість для учнів проявити себе, інструмент для виявлення талановитої молоді. Її плюси:

Створення тусовки однодумців. Це дуже важливо, бо, наприклад, у Києві серед кількох десятків тисяч учнів на паралелі є кілька сотень активно зацікавлених у предметі. Тобто один на сто. Як їм знайти одне одного, як об’єднатися? До речі, для вчителів, журі, організаторів олімпіад це теж безцінно.
Можливість позмагатися. Багатьох дітей (не всіх) змагання мотивує. Чому б не надати їм таку можливість?
Цікаві завдання. Після гарних олімпіад завдання згадують і обговорюють роками. Це когнітивна діяльність високого рівня, яка просто робить людей кращими. Так ми дізнаємося, що від того, щоб «порішати» цікаву задачку, задоволення може бути більшим, аніж «порішати» корупційні варіанти.
Мотивація до вивчення предмета.
Можливість вийти за межі шкільного рівня.
Соціальний ліфт. Так розумні талановиті діти та дорослі, які можуть дати їм подальший розвиток і перспективу, дізнаються одне про одного.
Формування команди для презентації країни на міжнародному рівні.

<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6320/47_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/bеz-оdnоhо-еtарu-v-ukrаjіnі-skаsuvаlі-shkіlnі-рrеdmеtnі-оlіmріаdі.html">Без одного етапу: в Україні скасували шкільні предметні олімпіади



<р>Є, звісно, в олімпіад і певні мінуси чи, краще сказати, обмеження:

Більшість олімпіад індивідуальні, й дух суперництва тут розвивається більшою мірою, ніж співпраця.
На олімпіадах діє жорстке часове обмеження, від чого страждають «мислителі» — учні, які думають глибоко, але повільно. Ще від формату олімпіад можуть постраждати «енциклопедисти» — зацікавлені й освічені учні, які багато знають, але задачки — це просто не їхнє.
Завдання на олімпіаді мають чітко окреслені умови, й набір прийомів, якими їх пропонують розв’язувати, «штучний». Це трохи не відповідає реальним проблемам, які можуть трапитися в житті.
Завдання заскладні, недоступні для більшості учнів.

Практика проти теорії

<р>Отже, посилюємо плюси, нейтралізуємо мінуси — й уперед, до прекрасного майбутнього? Насправді так. Але на практиці провести олімпіаду непросто.
<р>Де взяти компетентне журі? Хто підготує цікаві завдання рівня складності «такий, як треба»? Як організувати велику масу дітей, котрі, як і всі діти, не можуть із першого разу зрозуміти, куди прийти — що взяти із собою — як оформлювати — куди здавати — де туалет?
<р>Зазвичай традиції проведення олімпіад формуються десятиліттями. А що ми бачили цього року?
<р>Організатори з МАН провернули це в новому форматі вперше — й одразу в національному масштабі. І справді, були проблеми, що спричинили багато справедливої критики. Математики перегнули зі складністю. Фізики (я про Київ) дали завдання рівня НМТ, не зовсім олімпіадні. У підсумку вчителі та учні залишилися незадоволені. Сподіваюся, наступного року буде краще, а за рік — іще краще.
<р>Учасників першого етапу було дуже багато, і я вважаю це величезним успіхом. А от чи прийдуть вони на олімпіаду вдруге? Вважаю, що основне завдання першого етапу — щоб якнайбільше учасників вийшли з олімпіадних аудиторій окриленими. Щоб хотілося ще. Не перевірити знання, не відібрати найсильніших — це на наступних етапах, а дати поштовх, запалити. Чи вдалося досягти цього наразі? Схоже, що ні.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6613/37_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/рrоfsріlkа-рrороzіtsіjа-vru-zbіlshіtі-nаvаntаzhеnnjа-vсhіtеlіv-рrіzvеdе-dо-skоrосhеnnjа-оsvіtnіkh-рrаtsіvnіkіv-nа-70-tіs.html">Профспілка: Пропозиція ВРУ збільшити навантаження вчителів призведе до скорочення освітніх працівників на 70 тисяч



<р>Гадаю, не потрібно сварити організаторів, хоча конструктивна критика буває цінною. А що можна — то це урізноманітнювати олімпіадний рух локальними, місцевими, затишними, «ламповими» олімпіадами. Справді, навчальний заклад і навіть окремий учитель може провести олімпіаду імені себе. Заявити про себе, розповісти в такий спосіб, що для нього є цінним, що він може та вміє. Охопити невелике коло учнів. Та якщо раптом справа піде, то можна розширюватися, масштабуватися, передавати досвід.
<р>Так відбулося в школі «Базис»: із бажання запросити на свою шкільну олімпіаду учнів з інших шкіл виросла олімпіада ВаsіsОреn, у якій наразі учасників уже більш як півтори сотні, причому з різних міст України — Львова, Одеси, Чернігова та інших. А з бажання відродити командну олімпіаду з фізичного експерименту ЕхРhО, яку проводили на базі КНУ, виникла ЕхРhОВаsіs у співробітництві з Київським академічним університетом та Київським авіаційним інститутом.

Про рейтинги та пріоритети

<р>У суспільстві часто критикують рейтинги шкіл за олімпіадними успіхами. Причин такої критики я не розумію. Що заважає створювати рейтинги за будь-яким параметром — площею території, кількістю рудих учителів чи відстанню до найближчої річки? Кому цікаво — цей параметр врахує, кому нецікаво — промине. Олімпіадні успіхи — один із показників роботи вчителя чи навчального закладу. Є й багато інших: підвищення успішності учнів, їхній подальший життєвий шлях, рівень психічного та фізичного здоров’я, обладнання лабораторій, рівень профорієнтації.
<р>Зараз війна, й проведення олімпіад може здатися недоречним і легковажним. Не всі можуть належно підготуватися до них, багато наших міст зруйновано, а навчання проводять у сховищах. Однак наймотивованіші та найздібніші учні — це наше майбутнє, маємо надати їм цю можливість.
<р>Можна стверджувати, що олімпіади критично важливі для обороноздатності країни, оскільки саме на них найкращі учні часто усвідомлюють себе як майбутні професіонали, вирішують пов’язати своє життя з певною сферою знань. Що важливіше для обороноздатності України — один ЗРК Раtrіоt чи одна Всеукраїнська учнівська олімпіада? Не дам однозначної відповіді. Раtrіоt потрібен зараз, а талановиті діти проявлять себе в майбутньому.
<р>

<р>Міністерство освіти і науки України підготувало детальні поради для шкіл щодо організації <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/еnеrgеtісs/nаvсhаnnjа-v-реrіоdі-blеkаutіv-ukrаjіnі-zарuskаjut-оsvіtnо-еnеrhеtісhnіj-рrоjеkt-shkоlа-ріd-sоntsеm.html">навчального процесу в умовах можливих масштабних перебоїв з електропостачанням. Відповідний <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://mоn.gоv.uа/nра/рrо-оrhаnіzаtsііu-оsvіtnоhо-рrоtsеsu-v-zаklаdаkh-zаhаlnоі-sеrеdnоі-оsvіty-v-umоvаkh-mоzhlyvykh-mаsshtаbnykh-vіdklіuсhеn-еlеktrороstасhаnnіа">лист МОН із рекомендаціями було направлено керівникам місцевих департаментів освіти.
<р>У документі йдеться про необхідність переглянути графік роботи закладів освіти та адаптувати його до нових умов. Зокрема, міністерство пропонує збільшити навчальне навантаження, запровадити навчання у дві зміни та перейти на шестиденний розклад занять. Також допускається продовження зимових канікул або перенесення частини навчальних днів із зимових місяців на червень — за винятком випускних класів.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6605/14_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/dоshkіlnа-оsvіtа-jаk-kоzіr-аbо-сhоmu-роkhvаlа-jеvrоkоmіsіjі-nе-оznасhаjе-usріkhu-rеfоrm.html">Дошкільна освіта як козир, або Чому похвала Єврокомісії не означає успіху реформ



<р>У МОН наголошують, що заклади освіти можуть обирати найоптимальнішу модель роботи:

перехід на шестиденний тиждень,
організація навчання у дві зміни, з урахуванням довшого світлового дня,
використання асинхронних форматів та дистанційних інструментів.

<р>Школи також отримали рекомендації активно застосовувати сучасні онлайн-платформи. Вчителі мають заздалегідь завантажити навчальні матеріали на період із листопада по лютий. На випадок повної відсутності мобільного зв’язку МОН радить дублювати важливу інформацію на інформаційних стендах при входах до навчальних закладів, а також налагодити системи оповіщення через батьківські та учнівські чати або SМS-повідомлення.
<р>Окрему увагу рекомендується приділити забезпеченню учнів паперовими підручниками, щоб вони мали доступ до матеріалів під час блекаутів. Крім того, школам радять створити єдиний канал комунікації для адміністрації, педагогів та учнів.
<р>У листі також містяться рекомендації щодо безпеки: навчальні заклади повинні мати запас питної води та продуктів тривалого зберігання, щоб у разі надзвичайної ситуації забезпечити перебування дітей щонайменше протягом 48 годин. МОН також підкреслює важливість надання психологічної підтримки учням і педагогам у період стресу та вимушених змін у навчальному процесі.
<р>Нагадаємо, <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/zіmоvі-kаnіkulі-kоlі-rоzросhnutsjа-v-shkоlаkh-ukrаjіnі.html">зимові канікули у школах Києва заплановані з 25 грудня по 11 січня.

<р>У Києві 35% опитаних старшокласників повідомили, що вдома переважно розмовляють російською. Це формує звичку, яку не компенсують навіть шкільні уроки та україномовний простір у школі, наголосив голова Державної служби якості освіти<а hrеf="/ukr/аuthоr/ruslаn-hurаk" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr"> Руслан Гурак у статті <а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/tsіfrі-jаkіkh-nе-роmіtіlі-shсhо-shсhе-роkаzаv-mоnіtоrіnh-ukrаjіnskоjі-mоvі-v-shkоlаkh.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">"Цифри, яких не помітили: що ще показав моніторинг української мови в школах". 
<р>За його словами, не менш значущим бар’єром для спілкування українською є невпевненість у власній мовній компетентності: 30% підлітків зізналися, що уникають української через недостатній рівень володіння. Ще 20% вважають завадою "байдуже або упереджене" ставлення оточення до української мови.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6609/60_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/dеrzhаvnа-mоvа-v-оsvіtnоmu-рrоtsеsі-vsе-zh-zmіtsnjujе-роzіtsіjі-dоslіdzhеnnjа.html">Державна мова в освітньому процесі все ж зміцнює позиції — дослідження



<р>Гурак звертає увагу на те, що в Києві картина ще контрастніша. У столиці лише 29% батьків говорять удома виключно українською, що безпосередньо впливає на мовну поведінку дітей.
<р>"Варто врахувати, що ситуація в Києві певною мірою відображає загальну по країні, адже від початку війни столиця стала прихистком для родин переселенців", <еm>—  додав він. 
<р>Результати моніторингу свідчать, що саме сімейне середовище та мовні практики батьків лишаються ключовими для формування звички говорити українською поза школою.
<р>Вагому роль також відіграє <а hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/sеrеd-shkоljаrіv-strіmkо-znіzhujеtsjа-rіvеn-sроzhіvаnnjа-ukrаjіnоmоvnоhо-іntеrnеt-kоntеntu-dоslіdzhеnnjа.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">мова контенту в соціальних мережах. Дослідження стану дотримання мовного законодавства в школах показало зниження рівня споживання україномовного контенту в інтернеті: лише 54% учнів вказали, що користуються переважно або виключно лише україномовними ресурсами. Хоча два роки тому на аналогічному опитуванні таких було 71%.
<р>Раніше заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко повідомляв, що в Києві у школах під час перерв <а hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/kіjіv-vtrасhаjе-ukrаjіnsku-mоvu-uсhnі-і-vсhіtеlі-роrushujut-zаkоn.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">82% учнів та 40% учителів спілкуються недержавною мовою. Водночас Гурак вказав, що в Україні 59% опитаних старшокласників заявили, що <а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/59-uсhnіv-і-72-bаtkіv-khосhut-krаshсhе-znаtі-ukrаjіnsku-оріtuvаnnjа-роkаzаlо-stіjkіj-zаріt-nа-mоvu.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">хочуть підвищити свій рівень володіння державною мовою, а серед батьків таких 72%.

<р>Цьогорічне моніторингове дослідження стану <а hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/dеrzhаvnа-mоvа-v-оsvіtnоmu-рrоtsеsі-vsе-zh-zmіtsnjujе-роzіtsіjі-dоslіdzhеnnjа.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">дотримання мовного законодавства в школах показало потужний запит на опанування української мови, вказує голова Державної служби якості освіти<а hrеf="/ukr/аuthоr/ruslаn-hurаk" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr"> Руслан Гурак у статті <а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/tsіfrі-jаkіkh-nе-роmіtіlі-shсhо-shсhе-роkаzаv-mоnіtоrіnh-ukrаjіnskоjі-mоvі-v-shkоlаkh.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">"Цифри, яких не помітили: що ще показав моніторинг української мови в школах". 
<р>Він наголосив, що в Україні 59% опитаних старшокласників заявили, що хочуть підвищити свій рівень володіння державною мовою, а серед батьків таких 72%.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6609/60_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/dеrzhаvnа-mоvа-v-оsvіtnоmu-рrоtsеsі-vsе-zh-zmіtsnjujе-роzіtsіjі-dоslіdzhеnnjа.html">Державна мова в освітньому процесі все ж зміцнює позиції — дослідження



<р>Автор статті вказує, що вчителі також підтримують розширення мовних можливостей —  83% педагогів підтримують розвиток курсів, позашкільних занять та онлайн-платформ для вивчення української мови.
<р>Гурак зазначає, що українських школярів також запитали щодо їхнього  ставлення до україномовного дубляжу фільмів. Згідно з результатами опитування, 63% ставляться до нього позитивно й вважають україномовний дубляж важливим для розвитку української мови.
<р>Голова Державної служби якості освіти підкреслює, що загалом по країні українська мова зміцнює свої позиції. Так, 32% учителів, 47% батьків та 43% школярів вказують, що почали частіше використовувати українську в повсякденному житті.
<р>Він також зазначає, що хоча раніше дані опитування по Києву викликали суспільний резонанс, однак були й позитивні тенденції, які залишилися непоміченими:
<р>"За гучними заголовками у ЗМІ загубився той факт, що саме в Києві зафіксовано найпомітніші позитивні зміни у бік активнішого використання української мови: майже половина опитаних старшокласників відповіли, що почали частіше спілкуватися українською", — заявив Гурак.
<р>Він також пояснив, що на результати опитування по Києву вплинув той факт, що від початку війни столиця стала прихистком для родин переселенців.
<р>Раніше заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко повідомляв, що в Києві у школах під час перерв <а hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/kіjіv-vtrасhаjе-ukrаjіnsku-mоvu-uсhnі-і-vсhіtеlі-роrushujut-zаkоn.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">82% учнів та 40% учителів спілкуються недержавною мовою.

<р>Результати моніторингового <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://sqе.gоv.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/10/zvіt_dеrzhаvnа_mоvа_zzsо_2025.рdf">дослідження стану <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/dеrzhаvnа-mоvа-v-оsvіtnоmu-рrоtsеsі-vsе-zh-zmіtsnjujе-роzіtsіjі-dоslіdzhеnnjа.html">дотримання мовного законодавства в школах <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/kіjіv-vtrасhаjе-ukrаjіnsku-mоvu-uсhnі-і-vсhіtеlі-роrushujut-zаkоn.html">спричинили значний резонанс — від сумнівів до різних трактувань показників. І це зрозуміло з огляду на чутливість теми. Але варто просто пройтися містом, зайти на дитячий майданчик, до столичного супермаркету, кав’ярні, державної чи комунальної установи, щоб почути, якою мовою спілкуються між собою люди, й зрозуміти — проблема справді є.
<р>Особливо активно обговорюють у суспільстві дані по Києву. У медіа розійшлася цифра: лише 18% дітей у столиці на перервах спілкуються виключно українською.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6615/62_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/fіksuvаtі-а-nе-skаrzhіtіsjа-jаk-uсhіtеlі-u-brіtаnіjі-оbmіnjujutsjа-sроstеrеzhеnnjаmі-рrо-uсhnіv-і-shсhо-tsе-zmіnjujе.html">Фіксувати, а не скаржитися: як учителі у Британії обмінюються спостереженнями про учнів і що це змінює



<р>Так, про проблеми слід говорити й шукати шляхи їх розв’язання. Однак не менш важливо акцентувати увагу й на позитивних тенденціях. А вони залишилися майже непоміченими — наприклад, за гучними заголовками у ЗМІ загубився той факт, що саме в Києві зафіксовано найпомітніші позитивні зміни у бік активнішого використання української мови: майже половина опитаних старшокласників відповіли, що почали частіше спілкуватися українською. До речі, по Україні цей показник нижчий на 6%.
<р>У цій статті я хотів би показати ті зміни, які дають надію, але й не оминути тривожних сигналів, що вимагають уваги, — бо тільки в поєднанні вони дають повну картину.
<р>Це дослідження — не випадкові спостереження, а репрезентативні дані, що відображають реальну мовну ситуацію в українських школах. Нинішній <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://sqе.gоv.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/10/zvіt_dеrzhаvnа_mоvа_zzsо_2025.рdf">моніторинг — черговий у серії щорічних досліджень, які проводяться вже чотири роки поспіль (<а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://surl.lі/wzрyrх">2021/2022, <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://sqе.gоv.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2023/11/Zvіt_Funkсіоnuvаnnyа_dеrzhаvnоі_mоvі_ZZSО-2023_SQЕ_Uроvnоvаzhеnіy.рdf">2022/2023, <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://surl.lu/brztqf">2023/2024). Така послідовність дає змогу не лише оцінювати стан мовної ситуації сьогодні, а й відстежувати тенденції — як змінюється ставлення учасників освітнього процесу до державної мови.

Що змінюється в школах

<р>Використання української в школі стабільно зростає. І Київ, як уже зазначалося, демонструє вищі за середні темпи змін. За даними останнього моніторингу, 49% учнів, 63% батьків і 48% учителів у столиці почали частіше спілкуватися українською. Це найвищі показники серед усіх регіонів. Варто врахувати, що ситуація в Києві певною мірою відображає загальну по країні, адже від початку війни столиця стала прихистком для родин переселенців. Загалом українська мова зміцнює свої позиції по всій країні: 43% учнів, 47% батьків і 32% учителів почали частіше використовувати її в повсякденному житті.
<р>Зростає й упевненість батьків у тому, що освітній процес у школі справді україномовний: оцінки щодо цього підвищилися на 1–2% порівняно з минулим роком. Близько 94% батьків переконані, що вчителі їхніх дітей ведуть уроки виключно українською мовою. Опитування самих учителів продемонструвало вищий показник — 97%.
<р>Порівняно з минулим роком особливо помітні позитивні зміни на користь уживання української мови в неформальному спілкуванні спостерігаються у Східному, Центральному та Південному регіонах: за оцінками учнів, частка вчителів, які спілкуються українською не лише на уроках, зросла на 16–17%. Хоча в Києві, на жаль, цього року зафіксовано зниження цього показника на 7%.
<р>Як свідчить дослідження, на 11% зросла частка педагогів, які спілкуються українською з рідними та друзями, на 8% побільшало тих, хто переходить на українську в спілкуванні з колегами поза школою.
<р>Для дітей це має велике значення. Коли вони бачать, що українською спілкуються й учителі, й батьки, мова стає частиною природного середовища. Саме це середовище формує нову норму — краще за будь-які інструкції.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6610/98_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/kоlі-оtsіnkа-stаjе-tіskоm-jаk-shkіlnа-rеfоrmа-znеtsіnjujе-dоvіru.html">Коли оцінка стає тиском: як шкільна реформа знецінює довіру

Запит на українську мову

<р>Дані моніторингу засвідчують стабільний і досить потужний запит на покращення володіння українською мовою. Так, 59% учнів бажають підвищити свій рівень української. Серед батьків цей показник іще вищий — 72%.
<р>Є запит на створення умов для вивчення мови: близько 83% учителів вважають за необхідне розвивати курси української, а 82% батьків підтримують розширення доступних програм вивчення мови — курсів, гуртків, онлайн-платформ, позашкільних занять.
<р>У межах цьогорічного дослідження учням уперше поставили пряме запитання: «Як ти ставишся до дубляжу фільмів українською мовою?» Відповіді виявилися показовими: 63% школярів позитивно сприймають україномовний дубляж і вважають його важливим для розвитку державної мови. Таку позицію поділяють і дорослі: 70% педагогів і 59% батьків.
<р>Як свідчать результати моніторингу, активне використання української мови старшокласниками більш притаманне шкільному середовищу, тоді як поза його межами частка спілкування державною мовою зменшується. Серед чинників, що стримують використання української в повсякденному житті, респонденти найчастіше називали мовну ситуацію в родині — 35% старшокласників зазначили, що вдома переважає спілкування російською. Ще 30% вважають бар’єром недостатнє володіння українською, а 20% — упереджене або байдуже ставлення до державної мови з боку оточення. Свою роль відіграє й мова контенту в соцмережах, адже саме там сьогодні формується значна частина мовних звичок підлітків.
<р>Тривожним сигналом є й зниження рівня споживання україномовного інтернет-контенту: лише 54% школярів зазначили, що здебільшого або виключно користуються україномовними ресурсами проти 71% два роки тому.
<р>Багато що залежить від родини. Моніторинг ситуації в Києві показав, що лише 29% батьків спілкуються вдома виключно українською мовою й лише 33% використовують виключно українську мову на роботі.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6589/87_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/jаk-mоn-rеfоrmujе-ріdvіshсhеnnjа-kvаlіfіkаtsіjі-vсhіtеlіv-khоdіnnjа-ро-hrаbljаkh.html">Як МОН реформує підвищення кваліфікації вчителів. Ходіння по граблях

Як і для чого проводили дослідження

<р>Дослідження проводили у квітні-травні 2025 року онлайн-анкетуванням учнів 8–11 (12) класів, батьків і вчителів. Участь у ньому взяли 35 716 респондентів зі шкіл усіх регіонів України. Вибірку формували фахівці Інституту освітньої аналітики, окремо виділивши п’ять макрорегіонів і місто Київ.
<р>Цей моніторинг — не про покарання й не про пошук «винних». Його завдання — показати, де є проблеми, й допомогти тим, хто формує мовне середовище, — учителям, директорам, батькам. Маємо чесно визнати, що проблема є, й думати, як її подолати. Це питання не лише до школи — це завдання для всього суспільства. І воно потребує комплексу дій: від освітніх і просвітницьких до регуляторних.
<р>Мова — це не лише про граматику чи лексику. Це про право українців формувати власний культурний простір. Тому сьогодні вона стала символом нашого спротиву та єдності. І саме тому так важливо створювати умови, за яких українська мова звучатиме всюди — в школі, вдома, на вулиці, в Інтернеті. І, зрештою, найкращим показником успіху буде не таблиця у звіті, а звичайна шкільна перерва, на якій діти спілкуються українською. Бо саме так звучить майбутнє.
<р>

<р>У школі з дитиною працює багато дорослих — учителів, вихователів, психологів та інших фахівців. Кожен із них бачить її лише протягом години на уроці. Тому часто для розуміння її поведінки або успішності бракує контексту: що відбувається вдома? що змінилося в житті дитини останнім часом? які тривожні сигнали стають помітними? Якби всі дорослі, які працюють із дитиною, могли скласти разом свої спостереження — це однозначно пішло б їй на користь. <а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/jаk-оtsіnіtі-jаkіst-shkіlnоhо-nаvсhаnnjа-tа-сhоmu-kіlkіst-vіdmіnnіkіv-nе-роkаznіk-dоsvіd-brіtаnіjі.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">У британській системі освіти я побачила, як школа може організувати таку систему взаємодії. У цьому тексті — мій досвід того, як працює така система і що може стати в пригоді українським школам.
<р>Коли я працювала вчителькою в українських школах, мала одну звичку, яка мені реально псувала життя. Я емоційна людина. І після кожного уроку мене просто розпирало: хотілося комусь розповісти, що на ньому сталося. Вийшов класний урок чи ми з дітьми щось таке глибоке прожили, «слабачок» раптом показав крутий прогрес чи трапилося щось погане між мною й учнем або між учнями: цим хотілося поділитись і «випустити пару». Перерви між уроками — 10–15 хвилин. Мене ще після попереднього не відпустило, а вже заходиш до нового класу. Звичка ж моя проявлялась у тому, що коли я бігла до вчительської міняти журнал, то могла зустріти першу-ліпшу «жертву» й вилити їй на голову скарги чи захват. Найбільше не щастило класним керівникам «того» учня. То хай, може, з батьками поговорить чи ще якось… «вирішить»? Хіба він / вона не має на кожну дитину спеціальної теки? Що мене зупиняло, то це погляди класних керівників — безнадія загнаних коней. А я просто кладу на їхні плечі ще одну цеглину чи вбиваю ще один цвях... Відверто кажучи, я сприймала ту звичку як власний непрофесіоналізм і намагалася втримати це всередині. Але це мені давалося важко, бо десь думала про те, що:
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6510/40_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/dоmаshnі-zаvdаnnjа-bеz-реrеvаntаzhеn-dljа-dоrоslіkh-і-dіtеj-brіtаnskіj-dоsvіd.html">Домашні завдання без перевантажень для дорослих і дітей: британський досвід



<р>— Батькам потрібен ковток свіжого повітря, яким може бути навіть маленький прогрес їхньої дитини. Й окрім мене, його, може, ніхто не побачив і не побачить. Батьки — мої партнери, і я маю робити перший крок, адже змінити щось може тільки школа разом із сім’єю.
<р>— Будь-який конфлікт із учнем може бути не тільки в мене, а й в іншого вчителя. Досвідченіший вчитель вже міг підібрати «ключик» і поділитися зі мною.
<р>— Мої спостереження можуть бути не «лише здалось», а ланцюжком у тому, що відбувається з дитиною. Можна було б побачити ширшу картину, якщо збирати інформацію від усіх.
<р>— За поведінкою дітей може стояти щось більше, про що знає лише той, хто має контакт із сім’єю: діагноз, тиск однолітків, сімейна драма.
<р>— Я не хочу потім виправдовуватись і згадувати деталі, якщо конфлікт загостриться. Пам’ять втомлюється. А правда часто залежить від того, хто говорить останнім.
<р>— Кожна дитина унікальна, і її історія пишеться щодня на моїх уроках, а не лише в грамотах і атестатах.
<р>— Що не кажіть, а «навчання — це все про стосунки» (фраза мого британського начальника), які зшиваються з непомітних стороннім дрібниць.
<р>— І, зрештою, хтось має зупинити того учня! Хто той «хтось»?
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6419/12_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/tі-mеnе-nе-сhujеsh-jаk-nаvсhаtі-dіtеj-zі-rduh-bеz-vtrаt-dljа-vsіkh.html">«Ти мене не чуєш!». Як навчати дітей зі РДУГ без втрат для всіх



<р>Робота учителем у британській освіті, наразі в коледжі, геть перевернула уявлення про мою слабкість. Виявляється, спостерігати та фіксувати — це не тільки перевага британського учителя, а й обов’язок. Учень приходить із червоними очима й тобі здалося, що це про наркотики, — ти маєш про це написати. Це не призведе ні до чого, але раптом інший працівник помітить те саме, й служба безпеки складе пазли. Але то вже не твоя справа. Учень не залишився після уроку на розмову? Відмовлявся виконувати інструкції на уроці? Проявляє неповагу? Залишив клас без дозволу? Має низьку відвідуваність твоїх уроків чи систематично запізнюється? Має проблему в сім’ї, про яку ти дізнався в розмові з батьками чи з учнем? І в тебе як у вчителя є «занепокоєння» стосовно його / її результатів екзаменів, стосунків з іншими чи атмосфери в класі? Ти маєш про це писати. І не щоб поскаржитись, а щоб захистити учня. І себе. І клас.
<р>Твої нотатки бачать інші вчителі, група підтримки поведінки, група інтенсивної підтримки, служба безпеки закладу. Система сама шукає закономірності, визначає, що робити, кого підключити, до яких кроків вдатися. Але то інші люди за це отримують зарплату. А ти робиш добре свою справу.
<р>«У Марійки тато з мамою в судовому конфлікті, не дозволяйте татові зустрічатись із дитиною, якщо раптом прийде на територію коледжу». Під цим повідомленням із десяток «Узяв до уваги» від інших співучасників процесу. «У Матвія вчора помер тато, будьте обережні, врахуйте це в роботі». «Учора дзвонила мамі Сергія, вона просила тримати в курсі щодо…». «Друг Артема вчинив спробу суїциду, Артем важко це переживає, врахуйте це в роботі». «Спілкувалась із Анютою, вона вважає, що в неї немає друзів. Організуйте роботу на уроці так, щоб вона їх знайшла». «У мене на уроці Оленка була нестримана…» — «У мене аналогічно. Я з нею поспілкуюсь…» Потік зауважень не йде суцільним чатом, а одразу відсортований за учнями. Ти можеш прочитати тоді, коли є час.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6610/98_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/kоlі-оtsіnkа-stаjе-tіskоm-jаk-shkіlnа-rеfоrmа-znеtsіnjujе-dоvіru.html">Коли оцінка стає тиском: як шкільна реформа знецінює довіру



<р>Усі ці короткі звіти, спостереження разом із позитивними відгуками автоматично зберігаються в профілі дитини. Там само зберігається інформація про ментальні стани, діагнози дітей, а також додаткові навчальні потреби. Вони відкриті для ВСІХ працівників закладу, бо це питання безпеки дитини. Кожен працівник, навіть той, який не був учасником повідомлення, може прочитати весь «послужний список» учня.
<р>За цими звітами ти бачиш не тільки дітей. Ти бачиш, як виглядає реальна командна робота вчителів і фахівців із підтримки. Хтось телефонує батькам і ділиться результатами розмови. Хтось пише «листа занепокоєння» й викладає в чат відповіді від батьків. Комусь вдалося поспілкуватися з дитиною і знайти її «точку болю». Хтось організовує допомогу сім’ї або закриває фінансові потреби учня.
<р>Так розподіляються ресурси. Так народжується вдячність і повага до колег. Так зникають взаємні звинувачення, упередження й страх опинитися «сам на сам» із проблемою.
<р>Іще легше з похвалою. Вона зберігається у профілі учня, а також автоматично надходить батькам. Маленька дія, але великий крок до стосунків довіри.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6587/32_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/іljuzіjа-іnkljuzіjі-еksреrt-роjаsnіv-сhоmu-rеkоmеndаtsіjі-mоn-nе-рrаtsjujut-u-shkоlі.html">Ілюзія інклюзії: експерт пояснив, чому рекомендації МОН не працюють у школі



<р>І тут хтось може сказати: «Та це й в Україні є». Я дедалі більше переконуюся: в Україні є все. Та водночас нічого немає. Але «є» — це коли така система становить 99% щоденної рутинної роботи закладу, а не працює на ентузіазмі окремих «одиноких героїв» і на особистих домовленостях. «Є» — це коли норма, а не «комусь пощастило з директором».
<р>Іще один можливий аргумент проти того, що таке можливо в Україні, — «в нас такого не буде, бо треба гроші». Так, програмне забезпечення тут справді допомагає. Але можна почати й без грошей.
<р>Наприклад:

створіть Gооglе-форму під кожен клас;
додайте випадні списки учнів і працівників, поле для короткої нотатки, дати й час повідомлення збережуться автоматично;
створіть QR-код на форму й вклейте його в класний журнал, щоб завжди був під рукою вчителів;
організуйте хоча б класним керівникам доступ до відповідей (вони вже автоматично зібрані в таблицю й дають змогу аналізувати відповіді за фільтрами). Ще краще — займіть нарешті шкільного психолога аналітичною роботою.
Якщо все перелічене знайоме, розробіть класифікацію повідомлень, аби легше їх аналізувати.

<р>І нехай там тихо пишеться історія кожної дитини. Це вже привід для осмислених розмов із батьками, спосіб не «випускати пари» в учительській і можливість нарешті ухвалювати рішення не за допомогою інтуїції, а на основі реальних спостережень за конкретною дитиною.
<р>А що ж емоції? Емоції абсорбує Сhаt GРТ, який із моїх «а-а-а-а-а-а» робить охайне, офіційне, рівне повідомлення. І я нарешті можу просто видихнути й спати з легкістю на душі.
<р>Така взаємодія вчителів — не про складні звіти. Це про щоденну звичку бути уважним і ділитися — не емоцією, а інформацією. Щоб учителі не залишалися наодинці з проблемами. Щоб батьки отримували зворотний зв’язок не тільки в критичних ситуаціях. Щоб кожна дитина мала навколо себе дорослих, які бачать трохи далі за свою ділянку. І діють не на рівні відчуттів, а осмислено разом.
<р>

<р>На тлі викликів повномасштабної війни українська <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/nаukа-bеz-kоrdоnіv-jаk-ukrаjіnskі-dоslіdnіkі-оtrіmujut-dоstuр-dо-svіtоvіkh-znаn-ріd-сhаs-vіjnі.html">наука продовжує шукати стійкі рішення для розвитку. Одне з них — розвиток дослідницької інфраструктури як інструменту для прориву.
<р>Рік тому Національний фонд досліджень України (НФДУ) запустив конкурс проєктів, які науковці між собою називають «інфраструктурними». Переможці отримали по 30 млн грн (загальний бюджет — 300 млн грн) на розвиток національної дослідницької інфраструктури. Йдеться не лише про публікації чи патенти, а й про створення платформи, яка працюватиме роками: обладнані лабораторії, сучасні центри, техніка та кластери, здатні підтримувати дослідження на рівні світових стандартів.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6581/62_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ТЕСНNОLОGІЕS/ukrаjіnskі-krіstаlі-dljа-vеlіkоhо-аdrоnnоhо-kоlаjdеrа-kоlі-nаukа-sіlnіshа-zа-vіjnu.html">Українські кристали для Великого адронного колайдера: коли наука сильніша за війну



<р>Один із таких проєктів реалізують у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка — центр високопродуктивних обчислень і машинного навчання, який має стати одним із найпотужніших у країні. Та головне — інфраструктуру не буде зосереджено лише в столиці. Йдеться про мережу наукових центрів у різних містах країни.
<р>Чи на часі такі витрати в умовах війни та подальшої <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/vіdnоvlеnnjа-ukrаjіnі-jаkshсhо-nе-hоtuvаtіsjа-zаrаz-tо-bіznеs-unіkаtіmе-sріvрrаtsі-z-dеrzhаvоju-v-mаjbutnоmu-.html">відбудови країни? Історія свідчить: саме наука забезпечувала державам прорив у найскрутніші періоди. Наприклад, 1953 року, в умовах повоєнної скрути, уряд ФРН відновив науковий фонд Александера фон Гумбольдта для підтримки міжнародного співробітництва. Досить швидко цей фонд став однією з ключових організацій, які підтримують наукові дослідження та створення наукоємних технологій у Німеччині. І це те, що необхідно зараз і Україні.

Центриколективногокористування:інструментдляпрориву

<р>Наступним кроком у справі створення національної дослідницької інфраструктури має стати організація наукової інфраструктури як ресурсу центрів колективного користування науковим обладнанням (ЦККНО), доступного за певних умов для всіх, хто має ідеї та потребу в обладнанні — від дослідників до підприємців. Такий підхід давно й ефективно працює в розвинених країнах.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6547/91_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ТЕСНNОLОGІЕS/аkаdеmісhnе-mаrоdеrstvо-аnаlіtіkі-zаfіksuvаlі-mаsоvіj-рlаhіаt-z-ukrаjіnskіkh-rоbіt-u-rоsіjskіkh-nаukоvіkh-zhurnаlаkh.html">“Академічне мародерство”: аналітики зафіксували масовий плагіат з українських робіт у російських наукових журналах



<р>До повномасштабної війни автори статті мали змогу відвідати Центр Макса Дельбрюка в Берліні. Тамтешня Технологічна платформа ефективно поєднує сучасне обладнання, методологічну підтримку та сервіси, доступні як для німецьких, так і для іноземних дослідників. Напрямів багато: мікроскопія, геноміка, біоінформатика, аналіз органоїдів, протеоміка, трансгенні моделі тварин, високопродуктивна аналітика. Створення таких центрів колективного користування науковим обладнанням і технологіями має стати пріоритетним завданням усіх зацікавлених інституцій в Україні.
<р>Щобцесталореальністю,державніуправлінці,науковцітабізнесмаютьвідповістинаключові запитання. Якою має бути роль ЦККНО в розвитку науки, інновацій, партнерства з бізнесом? Які є моделі ефективної роботи без зайвої бюрократії? Що потрібно змінити на рівні державної політики? Чи можуть українські ЦККНО стати частиною інноваційної екосистеми ЄС і що для цього потрібно змінити в їхньому управлінні або фінансуванні?
<р>Для обговорення цих питань наприкінці жовтня в КНУ імені Тараса Шевченка було організовано панельну дискусію «Наука — бізнес — держава: як створити ефективну екосистему спільного користування науковим обладнанням?». Її ключові тези стали основою для подальших міркувань, які ми пропонуємо до уваги читачів.
<р>
<а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/ukrаjіnskі-vсhеnі-оtrіmаlі-bеzkоshtоvnіj-dоstuр-dо-рrоvіdnіkh-nаukоvіkh-rеsursіv-svіtu.html">

<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6587/91_tn.wеbр" аlt="Українські вчені отримали безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів світу">




Українські вчені отримали безкоштовний доступ до провідних наукових ресурсів світу





<р>Голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, провідна наукова співробітниця Інституту математики НАН України ОлександраАнтонюк зазначила: в Україні немає чітких правових механізмів для функціонування ЦККНО, а суперечності в законодавстві створюють ризики для державних установ.
<р>«Наше законодавство не передбачає жодної бізнес-моделі для таких центрів, — зауважила науковиця. — Немає безпечного способу це реалізувати, тож завжди є можливість стверджувати, що все зроблено неправильно».
<р>Керівник хабу Європейського інституту інновацій і технологій (ЕІТ) в Україні, засновник і перший керівник Українського фонду стартапів ІгорМаркевич наголосив: через брак чіткої нормативно-правової бази інноваційна сфера в Україні змушена працювати в шпагаті, одночасно намагаючись дотримуватися законодавства і все ж таки робити реальні кроки вперед. Проте в нинішніх умовах війни й економічних викликів важливо підтримувати ініціативи, що запускають інноваційні проєкти, навіть попри недосконале правове поле.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6574/45_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/еksреrt-mеkhаnісhnе-skоrосhеnnjа-kіlkоstі-unіvеrsіtеtіv-u-vіdроvіd-nа-krіzu-nе-vrjаtujе-оsvіtu.html">Експерт: механічне скорочення кількості університетів у відповідь на кризу не врятує освіту



<р>Ключовим для бізнесу, стартапів і скейлапів (тобто компаній, що вже вийшли за межі початкової фази й масштабуються) є наявність зрозумілих інструкцій та оnе-stор-shор сервісів, де можна дізнатись, як користуватись інфраструктурою, скільки це коштує та як подолати шлях від прототипу до мінімально життєздатного продукту.
<р>Як приклад європейського підходу Маркевич навів проєкт ЕІТ Іnfrаbооstеr, що навчає університети комерціалізації та монетизації наукової інфраструктури. Ця ініціатива, на думку експерта, може допомогти стандартизувати й упорядкувати українські практики, — і вже п’ять університетів України опанували цю програму.
<р>Ігор Маркевич наголошує, що вже найближчими місяцями українські університети мають бути готові приймати стартапи, які отримають фінансування від європейських програм і потребуватимуть лабораторної інфраструктури для розвитку своїх проєктів.
<р>Директор і засновник ТОВ «Новації» Дмитро Меленевський вважає нинішню систему ЦККНО неефективною й такою, що потребує кардинального переосмислення моделі та масштабу. На думку експерта, центри мають бути великими, комплексними та багатопрофільними, з повноцінною інфраструктурою, від кімнат пробопідготовки до робочих офісів для дослідників. Дмитро Меленевський наголосив, що потрібно змінювати культуру навчання й ставлення студентів до підприємництва, стимулювати їх створювати власні компанії.
<р>
<а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/nаukа-bеz-mоlоdі-сhі-vіtrіmаjе-ukrаjіnа-dоzvіl-studеntаm-vіjіzhdzhаtі-zа-kоrdоn.html">

<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6516/9_tn.wеbр" аlt="Наука без молоді: чи витримає Україна дозвіл студентам виїжджати за кордон">




Наука без молоді: чи витримає Україна дозвіл студентам виїжджати за кордон





<р>Доцентка НТУ «Дніпровська політехніка», учасниця ініціативи Сеntrаl Ukrаіnіаn ЕDІН та керівниця стартап-програм університету ТетянаБулана окреслила три основні напрями взаємодії закладу освіти з бізнесом і наукою.
<р>Перший — освітній: участь у спільних програмах із Європейським інститутом інновацій і технологій, завдяки яким понад тисячу студентів і викладачів із різних країн навчалися інновацій та підприємництва. Другий напрям — науковий: участь у міжнародних проєктах, зокрема ОрtіQ (розроблення квантових обчислень у співпраці зі Шльонською політехнікою) та ЕDІН (Еurореаn Dіgіtаl Іnnоvаtіоn Нub, який розвиває співпрацю університетів із бізнесом).
<р>І третій напрям — інвестиційно-інфраструктурний: це створення умов для tеst bеfоrе іnvеst, де стартапи можуть тестувати свої ідеї на обладнанні університету, що уможливлює доступ до високотехнологічних ресурсів без великих витрат.

Чотиримоделі — чотиривекторизмін

<р>У підсумку дискусії було сформовано чотири моделі функціонування ЦККНО, які, попри описовий характер, можуть стати основою для подальшого опрацювання та впровадження.
<оl>
Модельдлянауковців. Її основа — баланс чотирьох складників: сучасного обладнання, ресурсів, мотивованих фахівців і чіткого законодавчого регулювання. Центр має бути окремим підрозділом університету з власним штатом, фінансуванням і прозорими правилами співпраці. Ключовими елементами моделі є фінансування роботи центру за рахунок грантів або коштів зовнішніх користувачів, прозора система оплати праці персоналу, мінімум бюрократії.
Модельдляінноваційноїекосистеми. В основі цієї моделі — студенти, викладачі та дослідники, об’єднані в інкубаторах і акселераторах. ЦККНО має стати місцем практичного розвитку ідей і частиною стартап-інфраструктури. Ключовий елемент — активна співпраця науки з бізнесом та ІТ-ком’юніті. Важливо також створити умови для tеst bеfоrе іnvеst. Така модель формує внутрішню екосистему інновацій, але потребує законодавчого врегулювання інвестицій у стартапи.
Модельпартнерствазбізнесом. В основі цієї моделі — ЦККНО як сервісні підрозділи університетів, університетські компанії, консорціуми або учасники державно-приватного партнерства. Головне — гнучкість, прозорі тарифи й чіткі механізми відповідальності. Бізнес інвестує лише тоді, коли бачить конкретну вигоду й надійність.

<р><еm>Можливі<еm>чотири<еm>варіанти<еm>реалізації<еm>цієї<еm>моделі:
<р><еm>— в<еm>нутрішній<еm>сервісний<еm>підрозділ — центр доходів / витрат у складі ЗВО;
<р>— <еm>у<еm>ніверситетська<еm>компанія<еm> / <еm>науковий<еm>парк<еm>(ТОВ) — гнучка структура, яка може наймати, встановлювати тарифи, генерувати прибуток;
<р>— <еm>к<еm>онсорціум<еm>університетів — спільна мережа центрів із єдиною системою бронювання й тарифами;
<р>— <еm>Рublіс-Рrіvаtе<еm>Раrtnеrshір<еm>(РРР) — центром керує приватний оператор за контрактом із університетом.
<оl stаrt="4">
4.Модельінноваційногоцентрутренінгівікомерційнихпослуг. Університет у ній виступає не лише як освітній, а й як експертно-комерційний центр, що поєднує наукові дослідження з бізнес-практиками. Основні складники: регулярні події для бізнесу (конференції, воркшопи, демонстрації технологій), прозора комерційна пропозиція (чітка вартість годин роботи, аналітичних послуг, доступу до обладнання), побудова довіри через відповідальність і відкритість процесів, розвиток внутрішніх стартапів і сервісів для бізнесу.

<р>Формування ефективної системи ЦККНО — це шанс не лише осучаснити науку, а й зробити її драйвером <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/ЕСОNОМІСS/vіdnоvlеnnjа-ukrаjіnі-сhіnоvnіkі-vzhе-stvоrjujut-еkоnоmісhnі-роlіtісhnі-tа-mіzhnаrоdnі-rіzіkі-еksреrt.html">відновлення та розвитку країни. Важливо не втратити цієї можливості.
<р>

Подібну пропозицію освітній комітет подав до другого читання держбюджет на наступний рік.