Дзеркало Тижня

<р>Уряд на засіданні 20 квітня вперше виділив з державного бюджету понад 972 млн гривень на облаштування та будівництво укриттів у дитячих садках. Про це повідомив міністр освіти та науки Оксен Лісовий у Fасеbооk.
<р>За його словами, кошти передбачені на 18 укриттів у дитсадках в 9 областях: Одеська, Вінницька, Миколаївська, Київська, Одеська, Сумська, Херсонська, Дніпропетровська, Запорізька.
<р>Загалом у бюджеті на цей рік передбачено 6 млрд грн на облаштування укриттів в освітніх закладах: це 113 укриттів в 22 областях.
<р>На сьогоднішньому засіданні уряд розподілив  2,73 млрд гривень на 61 проєкт.
<р>"Безпека дітей — це пріоритет роботи Міносвіти та базова умова для того, щоб освіта могла відбуватися очно", - наголосив Лісовий.
<р>Про те, як модульні школи змінюють життя в громадах - читайте у статті на сайті.

<р>Українці, які після початку повномасштабної війни виїхали за кордон та бажають повернутися в Україну, щоб здобути вищу освіту, можуть податися на грант Соmе Васk Ноmе. Його запускає Київська школа економіки (КSЕ Unіvеrsіty) спільно із Саrnеgіе Соrроrаtіоn оf Nеw Yоrk. Цей грант покриває навчання для 50 студентів у 2026–2027 навчальному році терміном на один рік з можливістю продовження, розповіли в КSЕ .
<р>Грант також передбачає медичне страхування, стартову стипендію, психологічну підтримку та доступ до стажувань і працевлаштування у провідних компаніях. У кампусі Київської школи економіки є обладнане укриття та власне електропостачання.
<р>"Ми даємо спеціальну фінансову підтримку для тих, хто виїхав через війну. Ми хочемо, щоб вони повернулись і вчились у нашому університеті, щоб у них були можливості розвиватися тут та будувати кращу країну. Якщо хтось планує виїхати, ми даємо їм можливість залишитись і вчитись у найкращих умовах і мати перспективу в Україні", — наголосив ректор університету Тимофій Брік.
<р>Київська школа економіки

Хто може податися на грант Соmе Васk Ноmе 

<р>Для участі у програмі можуть подати заявки: 

люди, які були вимушені виїхати за кордон після початку повномасштабної війни та хочуть повернутися в Україну для навчання в КSЕ Unіvеrsіty;
люди, які подавали заявки на навчання в іноземні заклади вищої освіти, однак прийняли рішення залишитися навчатися в Україні.

<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вступ до ЗВО: кількість можливих заяв для абітурієнтів може зменшитися



<р>Студенти на бакалаврському рівні вищої освіти зможуть вивчати: дельта інженерію, бізнес-економіку, право, фізичну математику, економіку і великі дані, програмну інженерію, психологію, прикладну математику, кібербезпеку та штучний інтелект.
<р>На магістерському рівні студенти зможуть опанувати такі навчальні курси, як: біоінформатика та аналіз біомедичних даних, економіка бізнесу та фінансів, математика, економічний аналіз, дослідження пам'яті та публічна історія, соціальна психологія, публічна політика та врядування, мікро- та наноелектроніка, безпілотні літальні апарати, урбаністика та повоєнна відбудова,
<р>Відбір передбачає чотири етапи: 

подання заявки з мотиваційним листом на сайті Київської школи економіки;
онлайн-співбесіда з грантовим комітетом;
складання вступних випробувань;
подання документів до закладу вищої освіти.

<р>В Українському центрі оцінювання якості освіти розповіли, коли в цьому році проводитимуть НМТ та вступні іспити до магістратури, аспірантури.

<р>Попри тривоги, обстріли й безсонні ночі, школа живе своїм життям. Діти сміються, галасують, радіють перервам через повітряні тривоги. І дорослі роблять із цього висновок: із ними все гаразд, вони адаптувалися до реалій війни.
<р>Ця оптика зрозуміла — дорослим потрібні ознаки нормальності. Але вона хибна. І що гірше — вона вже суперечить наявним даним досліджень.
<р>Поведінка дитини на перерві не завжди відображає її справжній психічний стан. Веселість не заперечує травми. Вона часто є її маскою.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Кожен п’ятий підліток із прифронтових і постраждалих регіонів має ознаки психологічного неблагополуччя — дослідження



<р>Психіка дитини справді пластична. Вона здатна адаптуватися до тривалого стресу, сирен, вибухів, нестабільності, втрат. Але адаптація не означає відсутність наслідків. Це означає лише те, що наслідки можуть бути відкладеними, менш очевидними — і саме тому небезпечнішими.
<р>Сьогодні ми вже маємо достатньо даних, аби говорити про це не на рівні відчуттів, а на рівні фактів. Дослідження показують: наслідки травматичного досвіду війни у дітей — не поодинокі випадки, а системне явище.
<р>За результатами досліджень, представлених на Конгресі Європейської психіатричної асоціації 2024 року (на базі українських клінічних спостережень), у дітей, які пережили травматичний досвід війни, розлади поведінки діагностуються у 15–18% випадків уже за 6–12 місяців після подій. Майже третина дітей (30,8%) має клінічно значущі симптоми тривоги, а прояви, пов’язані з дефіцитом уваги та гіперактивністю, зросли до 12,6%.
<р>Дані UNІСЕF підтверджують масштаб проблеми: сотні тисяч українських дітей перебувають у зоні ризику розвитку психічних розладів, а більш як 1,5 мільйона вже демонструють симптоми тривоги, депресії або поведінкових порушень. Водночас батьки зазначають, що їхні діти через війну не мають доступу до належної психосоціальної підтримки в освітньому середовищі.
<р>Тобто ми маємо ситуацію, коли проблема не лише є — її вже зафіксовано, виміряно й підтверджено.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Помилки в зошиті та поганий почерк — не завжди про неуважність

Чому освітяни «заперечують» проблему?

<р>Освітяни не «не бачать» травми дітей — вони живуть у системі, де її визнання автоматично означає додаткову відповідальність без жодного додаткового ресурсу.
<р>Визнати, що значна частина дітей у класі має симптоми тривоги, втрати, посттравматичного стресу, — означає поставити перед собою питання: що я з цим роблю? А відповідь чесна й болюча: майже нічого. Не тому що байдуже. А тому що система не дала інструментів.
<р>Сьогодні вчитель — це не лише про урок. Це про укриття під час тривоги. Про відповідальність за життя дітей. Про постійний стрес. Про власну втому, яку нема куди подіти. Й у цій реальності додати ще й роль психотерапевта — це не підсилення системи, а її остаточне виснаження.
<р>Шкільних психологів бракує. Ті, що є, перевантажені. Доступ до якісної психосоціальної підтримки — фрагментарний. І водночас суспільство вже готове поставити питання: чому школа «не справляється»?
<р>Тому що школа — це не лікарня. А вчитель — не терапевт.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Коли читання дається важко: як розпізнати дислексію і що з цим робити



<р>Впевнена, заперечення в цій ситуації — не про байдужість. Це про захисний механізм. Бо якщо чесно подивитися на масштаб проблеми, доведеться визнати ще одну правду: система залишила і дітей, і вчителів сам на сам із наслідками війни.
<р>А зовнішня «нормальність» справді дезорієнтує. Дитина може сміятися — й водночас жити в хронічному стресі. Може жартувати з однокласниками — й не мати базового відчуття безпеки. Може бігати на перерві — й не спати ночами через тривоги.
<р>Емоційна реакція в конкретний момент не дорівнює загальному психічному стану.
<р>Сучасні нейропсихологічні дослідження чітко пояснюють, чому ця «видима нормальність» є оманливою. Під впливом тривалого стресу змінюється робота префронтальної кори — ділянки мозку, що відповідає за самоконтроль, концентрацію, планування та регуляцію емоцій. Коли дитина постійно перебуває в умовах загрози, мозок переходить у режим виживання й ресурси перерозподіляються: на перший план виходять реакції швидкого реагування, а не навчання та саморегуляція.
<р>Це означає, що агресія, неуважність, імпульсивність — не «погана поведінка», а нейрофізіологічний наслідок стресу.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Нейробіка: вправи, які перезавантажують мозок і знімають стрес



<р>У міжнародній науковій літературі, зокрема в дослідженнях, опублікованих на базі Nаtіоnаl Іnstіtutеs оf Неаlth, чітко зафіксовано: вплив насильства й травматичного середовища в дитинстві послідовно пов’язаний зі зростанням так званих ехtеrnаlіzіng bеhаvіоrs — агресії, імпульсивності та порушень поведінки. І досвід інших країн, що переживали воєнні конфлікти, показує: рівень такої поведінки у дітей зростає у 2–4 рази. Україна не є винятком — вона просто долає той самий шлях у реальному часі.
<р>Ще один важливий аспект, який системно недооцінюють в освітньому середовищі, — це вплив стресу на когнітивні функції. Дитина, яка не висипається через нічні тривоги, живе в постійній напрузі й невизначеності, фізично не здатна ефективно засвоювати інформацію. У неї порушується пам’ять, знижується концентрація, погіршується здатність до навчання.
<р>І в цій ситуації школа часто обирає хибну стратегію — «наздогнати програму».
<р>Форсування навчання в умовах виснаження не дає результату — лише посилює відчуття неуспішності й тривоги. Дитина, яка не справляється, отримує ярлик «ледача», «проблемна», «неорганізована». Хоча насправді вона функціонує на межі своїх можливостей.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





На Закарпатті учень на уроці вистрелив в однокласника



<р>Паралельно ми спостерігаємо ще один тривожний сигнал — зростання агресії. І тут важливо розуміти: агресія в умовах війни — це не девіація, тобто не «відхилення від норми», а адаптація. Якщо середовище небезпечне, психіка обирає стратегію випередження: атакувати, щоб захиститися.
<р>Саме тому бійки, конфлікти, порушення правил — це не просто дисциплінарна проблема. Це форма комунікації. Сигнал про перевантаження системи.
<р>Ігнорування цього сигналу не вирішує проблеми, а лише відкладає її — й посилює.
<р>Сьогодні ми вже бачимо перші наслідки впливу війни на дітей — у статистиці, в їхній поведінці, у запитах батьків і фахівців. Але найбільший ризик полягає в тому, що довгострокові ефекти цього досвіду неможливо повністю спрогнозувати. Ми не знаємо, яким буде вплив тривалого дитячого стресу на доросле життя цього покоління. Але можемо припустити: йдеться про підвищені ризики хронічних захворювань, психічних розладів, труднощів із соціальною адаптацією.
<р>І саме тому сьогоднішнє «заперечення» проблеми виглядає не просто як помилка, а як стратегічна сліпота.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вчитель про критику цьогорічних олімпіад для учнів: «Проблема не в них»



<р>Освітяни — це ті, хто щодня перебуває поруч із дітьми. І саме вони мають бути першими, хто визнає: війна впливає. Впливає глибоко, системно й довготривало. Незалежно від того, сміється дитина на перерві чи ні. Втім, важливо говорити чесно: самі освітяни також потребують підтримки, щоб це побачити й витримати.
<р>Бо вчитель — не психолог і не психотерапевт. Його не вчили працювати з травмою, розпізнавати складні стани психіки чи супроводжувати дитину в кризі. Але саме вчитель сьогодні опиняється на цій передовій — без достатньої підготовки, без ресурсу й часто без системної підтримки.
<р>Тому проблему має бути визнано не лише на рівні школи, а й на рівні держави. Міністерство освіти і науки України має не просто декларувати важливість психічного здоров’я дітей, а запропонувати системні рішення: збільшити присутність фахівців у школах, зробити психологічну допомогу реально доступною, впровадити зрозумілі механізми підтримки як для дітей, так і для самих освітян, а також переглянути стратегію подолання освітніх втрат.
<р>Особливу увагу слід приділити підтримці вчителів. Зокрема варто запровадити регулярні психологічні тренінги для педагогів, які допоможуть їм краще розуміти, як працювати з дітьми, що пережили травматичний досвід, розпізнавати ознаки стресу й тривоги та правильно реагувати на них у навчальному процесі. Такі тренінги мають бути практичними, доступними й орієнтованими на реальні виклики, з якими вчителі стикаються щодня.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Після 24 лютого: як Київ утримав освіту під обстрілами

Що з цим робити — і на що звертати увагу вже зараз

<р>Як психологиня я вважаю критично важливим зміщення фокусу з оцінювання поведінки на розуміння стану.
<р>Є кілька чітких маркерів, які дорослі не повинні ігнорувати.
<р>Зміни в поведінці. Дитина різко стала агресивнішою або, навпаки, замкнутою. Часті конфлікти, дратівливість, сльози без очевидної причини — це не «характер», а перевантаження нервової системи.
<р>Труднощі з концентрацією й навчанням. Якщо дитина «не чує», відволікається, нічого не запам’ятовує — це дуже часто не про мотивацію, а про виснаження.
<р>Тілесні сигнали: головні болі, біль у животі, порушення сну, втома. Дитяча психіка часто говорить через тіло.
<р>Зміни в емоційних реакціях: різкі спалахи гніву або, навпаки, емоційне завмирання, байдужість.
<р>І головне — важливо дивитися не на одиничний прояв поведінки, а на її динаміку, тобто на те, як вона змінюється з часом.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Реформа старшої школи: заради грантів чи заради дітей?

Що реально допомагає зменшувати накопичення травми

<р>Найбільша помилка дорослих — намагатися «виправити поведінку» дітей. Насправді передусім потрібно допомогти їм відновити ресурс — емоційний, психологічний, відчуття безпеки.
<р>Та це не означає, що поведінка неважлива. Вона має значення — просто не є відправною точкою. Тут потрібен баланс між підтримкою й межами.
<р>Як психологиня я бачу: коли діти приходять після тривог і обстрілів, школа має залишатися для них місцем стабільності. Простором зі зрозумілими ритуалами, звичними правилами, передбачуваністю — своєрідною точкою опори. І саме це допомагає їм поступово повертатися до навчання та взаємодії.
<р>







Коли оцінка стає тиском: як шкільна реформа знецінює довіру





<р>Водночас ця стабільність не має бути жорсткою. Школа має залишатися гнучкою — здатною враховувати стан дитини тут і зараз, помічати її потреби й адаптувати вимоги без втрати базових орієнтирів.
<р>Безпека. Не декларативна, а відчутна. Чіткі правила, передбачуваність, пояснення того, що відбувається.
<р>Контакт. Дитині критично важливо мати дорослого, який не оцінює, а підтримує. Який може почути навіть складні емоції — страх, злість, агресію — без осуду.
<р>Нормалізація станів. Фраза «заспокойся» не працює. Працює: «я бачу, що тобі складно», «що дає тобі змогу розслабитись», «що полегшує твою внутрішню напругу».
<р>Навчання регуляції станів. Учителі мають опанувати базові навички допомоги дітям у регуляції психологічних станів. Ідеться про прості практичні інструменти: як допомогти заспокоїтися через дихання, м’яко переключити увагу, безпечно прожити злість — через рух, спорт, малювання чи проговорювання емоцій. І це не про заміну психологів, а про щоденну підтримку, яку педагог може надати дитині просто в класі.
<р>Зниження навчального тиску. У ситуації хронічного стресу вчитель не має вимагати від дитини постійної високої успішності та бездоганних результатів. Натомість важливо орієнтуватися на можливості дитини тут і зараз — дозволяти їй робити стільки, скільки вона реально може, без додаткового тиску й порівнянь. Це про підтримку, а не про вимогу «відповідати стандарту» за всяку ціну.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Майже половина українців мають проблеми з психічним здоровʼям через війну — ВООЗ



<р>Варто пам’ятати: справжній стан дитини вимірюється не її поведінкою в моменті, а тим, як функціонує її психіка в умовах постійної небезпеки.
<р>І якщо ми й далі оцінюватимемо дітей за зовнішніми ознаками «нормальності», то ризикуємо пропустити головне — момент, коли їм іще можна ефективно допомогти.
<р>Сьогодні стоїть питання не про дисципліну чи успішність, а про психічне здоров’я покоління.
<р>І відповідь на нього починається з простого, але принципового кроку — визнання реальності.
<р>

<р>Міністерство освіти та науки України не буде змінювати <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/vstuрnа-kаmраnіjа-сhі-mоzhе-zmіnіtіsjа-mоdеl-nmt-u-2026-rоtsі.html">формат проведення Національного мультипредметного тесту в 2026 році. Вступники і далі будуть складати тестування із чотирьох предметів в один день, заявив заступник міністра освіти і науки Микола Трофименко в <а hrеf="httрs://www.yоutubе.соm/wаtсh?v=есD39оjnQхQ" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">ефірі телемарафону.
<р>"Цей формат довів свою ефективність, прозорість упродовж кількох років повномасштабної війни й забезпечив рівні умови для вступу абсолютно для всіх здобувачів вищої освіти", <еm>— вказав заступник глави МОН. 
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6547/36_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/zvіlnеnnjа-vіd-nmt-vstuрnіkіv-z-рrіfrоntоvіkh-tеrіtоrіj-tsе-nе-рrо-dороmоhu-а-рrо-nоvu-nеsрrаvеdlіvіst.html">Звільнення від НМТ вступників з прифронтових територій – це не про допомогу, а про нову несправедливість



<р>Трофименко зазначив, що під час цьогорічної вступної кампанії заклади вищої освіти України прийняли на 5% більше вступників, ніж у минулому році. Він додав, що парламентарі мають ухвалити проєкт закону <а hrеf="httрs://іtd.rаdа.gоv.uа/bіllіnfо/Віlls/Саrd/57062" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">№ 13650 щодо особливості вступної кампанії 2026 року та ДПА.
<р>НМТ дедалі більше відходить від початкової реформи ЗНО і не в кращий бік. Зокрема, тестування із точного мірила знань<а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/lеhkі-zаvdаnnjа-nmt-tsе-роlіtісhnе-rіshеnnjа-dеrzhаvа-nе-khосhе-bасhіtі-rеаlnі-rеzultаtі.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr"> перетворюється на політичний інструмент<еm>— тести НМТ спрощуються, пороговий бал та оцінки встановлюються інакше, пише редакторка відділу освіти і науки ZN.UА  <а hrеf="/ukr/аuthоr/оksаnа-оnіsсhеnkо" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">Оксана Онищенко у статті <а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/znо-v-zаruсhnіkаkh-рорulіzmu-jаk-роlіtісhnі-rіshеnnjа-rоzkhіtujut-sіstеmu.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">"ЗНО в заручниках популізму: як політичні рішення розхитують систему".

<р>Предметні олімпіади для учнів цього навчального року сильно критикують. Завдання були складними, а учасники отримали низькі результати. Олімпіади не є причиною напруги, яку сьогодні відчувають українські школи, оскільки справжнє джерело проблем криється не в інтелектуальних змаганнях, заявляє математик і учитель <а hrеf="/ukr/аuthоr/Оlеksаndr%20Тrylіs" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">Олександр Триліс у статті<а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/оlіmріаdі-ріd-сhаs-vіjnі-рrо-shсhо-zаbuvаjut-krіtіkі.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">  "Олімпіади під час війни: про що забувають критики" для ZN.UА.
<р>Він називає кілька причин цього: слабка підготовка учнів, війна та спричинені нею втома й стрес, некомпетентність журі олімпіад, учителів та управлінців. Триліс наголосив, що вищеперераховані речі завдають шкоди, а не самі олімпіади.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6130/56_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/lіft-dljа-tаlаntіv-jаk-mіnоsvіtі-khосhе-zmіnіtі-рrаvіlа-рrоvеdеnnjа-оlіmріаd.html">Ліфт для талантів. Як Міносвіти хоче змінити правила проведення олімпіад



<р> "Якщо слабкий учень виявився призером і є підозра на корупційний складник — треба з’ясовувати конкретну ситуацію, називати імена, проводити розслідування. Якщо, перевіряючи кілька тисяч робіт, журі помилилося й "зарізало" гарну роботу — треба підвищувати якість журі, долучаючись до нього", — радить автор статті.
<р>Математик перерахував позитивні сторони від участі учнів в олімпіадах: вони дають дітям можливість позмагатися, знайти "тусовку однодумців", вийти за межі шкільного рівня й навіть отримати "соціальний ліфт".
<р>Водночас Триліс наголосив, що на практиці організація потребує потужного журі, якісних завдань і продуманої логістики. Він зазначає, що цього під час проведення цьогорічних олімпіад часто бракувало.
<р>"Математики перегнули зі складністю. Фізики… дали завдання рівня НМТ, не зовсім олімпіадні", — визнає він.
<р>На думку Триліса, головне завдання першого етапу олімпіад —  надихнути учасників, а не "відібрати найсильніших".
<р>"Чи вдалося досягти цього наразі? Схоже, що ні", — вказує вчитель.

<р><а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/fіltrі-kооrdіnаtsіjа-tа-оrhаnіzаtsіjа-shсhо-nе-tаk-іz-zарrороnоvаnіmі-mоn-рrаvіlаmі-рrоvеdеnnjа-uсhnіvskіkh-оlіmріаd-.html">Учнівські олімпіади завжди обговорюють активно. Тим більше — після цьогорічної хвилі критики від учителів і батьків. І зараз, коли відшумів перший етап Всеукраїнських учнівських олімпіад, відшурхотіли величезними стосами робіт комісії, що перевіряли розв’язки, відтремтіли від хвилювання учасники, які чекали на результати, відсвяткували призові місця переможці, — можна підбити певні підсумки та загалом поміркувати про олімпіадний рух.
<р>Стогін знесилених вчителів чути і наживо, і в освітянських групах в Інтернеті: «Забезпечте спочатку нормальні умови роботи, відчепіться зі своїми олімпіадами. Тут і так працюєш практично задарма, мусиш за свої гроші купляти обладнання для навчання, то ще якихось олімпіад та конкурсів понапридумували!»
<р>Такі емоції зрозумілі, але спрямовані, як мені здається, не на ту ціль. Не олімпіадний рух є причиною додаткового безглуздого навантаження на вчителів, які й так працюють на межі можливостей. Злий директор, завуч, управлінець каже вчителю: «Вам цього року атестуватися, так от, щоб були в наявності призери олімпіад і переможці конкурсу, присвяченого інтеграції математики та біології «Склади котика з цифр»!» Злий учитель іде до учнів: «Хочеш оцінку «12»? Іди на олімпіаду, бо інакше не поставлю!» Злий учень іде на олімпіаду — якщо може, списує, а як немає такої можливості — встає і йде додому за першої нагоди. Злий член журі роздратовано дивиться на нерозбірливо нашкрябану роботу й ставить нуль.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6130/56_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/lіft-dljа-tаlаntіv-jаk-mіnоsvіtі-khосhе-zmіnіtі-рrаvіlа-рrоvеdеnnjа-оlіmріаd.html">Ліфт для талантів. Як Міносвіти хоче змінити правила проведення олімпіад



<р>Звідки беруться «злі» люди? Засвідчую, що не олімпіада робить їх такими. От із цим треба розібратися — звідки дратівливість, недоброчесність, взаємні звинувачення, заздрість. Гадаю, на те є причини:

війна, пов’язані з нею втома, стрес;
некомпетентність (управлінців, учителів, журі олімпіад);
слабка підготовка учнів.

<р>Ось речі, що завдають шкоди, а не олімпіади як такі. Якщо слабкий учень виявився призером і є підозра на корупційний складник — треба з’ясовувати конкретну ситуацію, називати імена, проводити розслідування. Якщо, перевіряючи кілька тисяч робіт, журі помилилося й «зарізало» гарну роботу — треба підвищувати якість журі, долучаючись до нього. Якщо вас образила людина в окулярах — не потрібно вимагати заборони окулярів.

Можливості й обмеження

<р>Олімпіада — це можливість для учнів проявити себе, інструмент для виявлення талановитої молоді. Її плюси:

Створення тусовки однодумців. Це дуже важливо, бо, наприклад, у Києві серед кількох десятків тисяч учнів на паралелі є кілька сотень активно зацікавлених у предметі. Тобто один на сто. Як їм знайти одне одного, як об’єднатися? До речі, для вчителів, журі, організаторів олімпіад це теж безцінно.
Можливість позмагатися. Багатьох дітей (не всіх) змагання мотивує. Чому б не надати їм таку можливість?
Цікаві завдання. Після гарних олімпіад завдання згадують і обговорюють роками. Це когнітивна діяльність високого рівня, яка просто робить людей кращими. Так ми дізнаємося, що від того, щоб «порішати» цікаву задачку, задоволення може бути більшим, аніж «порішати» корупційні варіанти.
Мотивація до вивчення предмета.
Можливість вийти за межі шкільного рівня.
Соціальний ліфт. Так розумні талановиті діти та дорослі, які можуть дати їм подальший розвиток і перспективу, дізнаються одне про одного.
Формування команди для презентації країни на міжнародному рівні.

<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6320/47_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/bеz-оdnоhо-еtарu-v-ukrаjіnі-skаsuvаlі-shkіlnі-рrеdmеtnі-оlіmріаdі.html">Без одного етапу: в Україні скасували шкільні предметні олімпіади



<р>Є, звісно, в олімпіад і певні мінуси чи, краще сказати, обмеження:

Більшість олімпіад індивідуальні, й дух суперництва тут розвивається більшою мірою, ніж співпраця.
На олімпіадах діє жорстке часове обмеження, від чого страждають «мислителі» — учні, які думають глибоко, але повільно. Ще від формату олімпіад можуть постраждати «енциклопедисти» — зацікавлені й освічені учні, які багато знають, але задачки — це просто не їхнє.
Завдання на олімпіаді мають чітко окреслені умови, й набір прийомів, якими їх пропонують розв’язувати, «штучний». Це трохи не відповідає реальним проблемам, які можуть трапитися в житті.
Завдання заскладні, недоступні для більшості учнів.

Практика проти теорії

<р>Отже, посилюємо плюси, нейтралізуємо мінуси — й уперед, до прекрасного майбутнього? Насправді так. Але на практиці провести олімпіаду непросто.
<р>Де взяти компетентне журі? Хто підготує цікаві завдання рівня складності «такий, як треба»? Як організувати велику масу дітей, котрі, як і всі діти, не можуть із першого разу зрозуміти, куди прийти — що взяти із собою — як оформлювати — куди здавати — де туалет?
<р>Зазвичай традиції проведення олімпіад формуються десятиліттями. А що ми бачили цього року?
<р>Організатори з МАН провернули це в новому форматі вперше — й одразу в національному масштабі. І справді, були проблеми, що спричинили багато справедливої критики. Математики перегнули зі складністю. Фізики (я про Київ) дали завдання рівня НМТ, не зовсім олімпіадні. У підсумку вчителі та учні залишилися незадоволені. Сподіваюся, наступного року буде краще, а за рік — іще краще.
<р>Учасників першого етапу було дуже багато, і я вважаю це величезним успіхом. А от чи прийдуть вони на олімпіаду вдруге? Вважаю, що основне завдання першого етапу — щоб якнайбільше учасників вийшли з олімпіадних аудиторій окриленими. Щоб хотілося ще. Не перевірити знання, не відібрати найсильніших — це на наступних етапах, а дати поштовх, запалити. Чи вдалося досягти цього наразі? Схоже, що ні.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6613/37_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/рrоfsріlkа-рrороzіtsіjа-vru-zbіlshіtі-nаvаntаzhеnnjа-vсhіtеlіv-рrіzvеdе-dо-skоrосhеnnjа-оsvіtnіkh-рrаtsіvnіkіv-nа-70-tіs.html">Профспілка: Пропозиція ВРУ збільшити навантаження вчителів призведе до скорочення освітніх працівників на 70 тисяч



<р>Гадаю, не потрібно сварити організаторів, хоча конструктивна критика буває цінною. А що можна — то це урізноманітнювати олімпіадний рух локальними, місцевими, затишними, «ламповими» олімпіадами. Справді, навчальний заклад і навіть окремий учитель може провести олімпіаду імені себе. Заявити про себе, розповісти в такий спосіб, що для нього є цінним, що він може та вміє. Охопити невелике коло учнів. Та якщо раптом справа піде, то можна розширюватися, масштабуватися, передавати досвід.
<р>Так відбулося в школі «Базис»: із бажання запросити на свою шкільну олімпіаду учнів з інших шкіл виросла олімпіада ВаsіsОреn, у якій наразі учасників уже більш як півтори сотні, причому з різних міст України — Львова, Одеси, Чернігова та інших. А з бажання відродити командну олімпіаду з фізичного експерименту ЕхРhО, яку проводили на базі КНУ, виникла ЕхРhОВаsіs у співробітництві з Київським академічним університетом та Київським авіаційним інститутом.

Про рейтинги та пріоритети

<р>У суспільстві часто критикують рейтинги шкіл за олімпіадними успіхами. Причин такої критики я не розумію. Що заважає створювати рейтинги за будь-яким параметром — площею території, кількістю рудих учителів чи відстанню до найближчої річки? Кому цікаво — цей параметр врахує, кому нецікаво — промине. Олімпіадні успіхи — один із показників роботи вчителя чи навчального закладу. Є й багато інших: підвищення успішності учнів, їхній подальший життєвий шлях, рівень психічного та фізичного здоров’я, обладнання лабораторій, рівень профорієнтації.
<р>Зараз війна, й проведення олімпіад може здатися недоречним і легковажним. Не всі можуть належно підготуватися до них, багато наших міст зруйновано, а навчання проводять у сховищах. Однак наймотивованіші та найздібніші учні — це наше майбутнє, маємо надати їм цю можливість.
<р>Можна стверджувати, що олімпіади критично важливі для обороноздатності країни, оскільки саме на них найкращі учні часто усвідомлюють себе як майбутні професіонали, вирішують пов’язати своє життя з певною сферою знань. Що важливіше для обороноздатності України — один ЗРК Раtrіоt чи одна Всеукраїнська учнівська олімпіада? Не дам однозначної відповіді. Раtrіоt потрібен зараз, а талановиті діти проявлять себе в майбутньому.
<р>

<р>Міністерство освіти і науки України підготувало детальні поради для шкіл щодо організації <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/еnеrgеtісs/nаvсhаnnjа-v-реrіоdі-blеkаutіv-ukrаjіnі-zарuskаjut-оsvіtnо-еnеrhеtісhnіj-рrоjеkt-shkоlа-ріd-sоntsеm.html">навчального процесу в умовах можливих масштабних перебоїв з електропостачанням. Відповідний <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://mоn.gоv.uа/nра/рrо-оrhаnіzаtsііu-оsvіtnоhо-рrоtsеsu-v-zаklаdаkh-zаhаlnоі-sеrеdnоі-оsvіty-v-umоvаkh-mоzhlyvykh-mаsshtаbnykh-vіdklіuсhеn-еlеktrороstасhаnnіа">лист МОН із рекомендаціями було направлено керівникам місцевих департаментів освіти.
<р>У документі йдеться про необхідність переглянути графік роботи закладів освіти та адаптувати його до нових умов. Зокрема, міністерство пропонує збільшити навчальне навантаження, запровадити навчання у дві зміни та перейти на шестиденний розклад занять. Також допускається продовження зимових канікул або перенесення частини навчальних днів із зимових місяців на червень — за винятком випускних класів.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6605/14_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/dоshkіlnа-оsvіtа-jаk-kоzіr-аbо-сhоmu-роkhvаlа-jеvrоkоmіsіjі-nе-оznасhаjе-usріkhu-rеfоrm.html">Дошкільна освіта як козир, або Чому похвала Єврокомісії не означає успіху реформ



<р>У МОН наголошують, що заклади освіти можуть обирати найоптимальнішу модель роботи:

перехід на шестиденний тиждень,
організація навчання у дві зміни, з урахуванням довшого світлового дня,
використання асинхронних форматів та дистанційних інструментів.

<р>Школи також отримали рекомендації активно застосовувати сучасні онлайн-платформи. Вчителі мають заздалегідь завантажити навчальні матеріали на період із листопада по лютий. На випадок повної відсутності мобільного зв’язку МОН радить дублювати важливу інформацію на інформаційних стендах при входах до навчальних закладів, а також налагодити системи оповіщення через батьківські та учнівські чати або SМS-повідомлення.
<р>Окрему увагу рекомендується приділити забезпеченню учнів паперовими підручниками, щоб вони мали доступ до матеріалів під час блекаутів. Крім того, школам радять створити єдиний канал комунікації для адміністрації, педагогів та учнів.
<р>У листі також містяться рекомендації щодо безпеки: навчальні заклади повинні мати запас питної води та продуктів тривалого зберігання, щоб у разі надзвичайної ситуації забезпечити перебування дітей щонайменше протягом 48 годин. МОН також підкреслює важливість надання психологічної підтримки учням і педагогам у період стресу та вимушених змін у навчальному процесі.
<р>Нагадаємо, <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/zіmоvі-kаnіkulі-kоlі-rоzросhnutsjа-v-shkоlаkh-ukrаjіnі.html">зимові канікули у школах Києва заплановані з 25 грудня по 11 січня.

<р>У Києві 35% опитаних старшокласників повідомили, що вдома переважно розмовляють російською. Це формує звичку, яку не компенсують навіть шкільні уроки та україномовний простір у школі, наголосив голова Державної служби якості освіти<а hrеf="/ukr/аuthоr/ruslаn-hurаk" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr"> Руслан Гурак у статті <а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/tsіfrі-jаkіkh-nе-роmіtіlі-shсhо-shсhе-роkаzаv-mоnіtоrіnh-ukrаjіnskоjі-mоvі-v-shkоlаkh.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">"Цифри, яких не помітили: що ще показав моніторинг української мови в школах". 
<р>За його словами, не менш значущим бар’єром для спілкування українською є невпевненість у власній мовній компетентності: 30% підлітків зізналися, що уникають української через недостатній рівень володіння. Ще 20% вважають завадою "байдуже або упереджене" ставлення оточення до української мови.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6609/60_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/dеrzhаvnа-mоvа-v-оsvіtnоmu-рrоtsеsі-vsе-zh-zmіtsnjujе-роzіtsіjі-dоslіdzhеnnjа.html">Державна мова в освітньому процесі все ж зміцнює позиції — дослідження



<р>Гурак звертає увагу на те, що в Києві картина ще контрастніша. У столиці лише 29% батьків говорять удома виключно українською, що безпосередньо впливає на мовну поведінку дітей.
<р>"Варто врахувати, що ситуація в Києві певною мірою відображає загальну по країні, адже від початку війни столиця стала прихистком для родин переселенців", <еm>—  додав він. 
<р>Результати моніторингу свідчать, що саме сімейне середовище та мовні практики батьків лишаються ключовими для формування звички говорити українською поза школою.
<р>Вагому роль також відіграє <а hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/sеrеd-shkоljаrіv-strіmkо-znіzhujеtsjа-rіvеn-sроzhіvаnnjа-ukrаjіnоmоvnоhо-іntеrnеt-kоntеntu-dоslіdzhеnnjа.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">мова контенту в соціальних мережах. Дослідження стану дотримання мовного законодавства в школах показало зниження рівня споживання україномовного контенту в інтернеті: лише 54% учнів вказали, що користуються переважно або виключно лише україномовними ресурсами. Хоча два роки тому на аналогічному опитуванні таких було 71%.
<р>Раніше заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко повідомляв, що в Києві у школах під час перерв <а hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/kіjіv-vtrасhаjе-ukrаjіnsku-mоvu-uсhnі-і-vсhіtеlі-роrushujut-zаkоn.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">82% учнів та 40% учителів спілкуються недержавною мовою. Водночас Гурак вказав, що в Україні 59% опитаних старшокласників заявили, що <а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/59-uсhnіv-і-72-bаtkіv-khосhut-krаshсhе-znаtі-ukrаjіnsku-оріtuvаnnjа-роkаzаlо-stіjkіj-zаріt-nа-mоvu.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">хочуть підвищити свій рівень володіння державною мовою, а серед батьків таких 72%.

<р>Цьогорічне моніторингове дослідження стану <а hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/dеrzhаvnа-mоvа-v-оsvіtnоmu-рrоtsеsі-vsе-zh-zmіtsnjujе-роzіtsіjі-dоslіdzhеnnjа.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">дотримання мовного законодавства в школах показало потужний запит на опанування української мови, вказує голова Державної служби якості освіти<а hrеf="/ukr/аuthоr/ruslаn-hurаk" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr"> Руслан Гурак у статті <а hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/tsіfrі-jаkіkh-nе-роmіtіlі-shсhо-shсhе-роkаzаv-mоnіtоrіnh-ukrаjіnskоjі-mоvі-v-shkоlаkh.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">"Цифри, яких не помітили: що ще показав моніторинг української мови в школах". 
<р>Він наголосив, що в Україні 59% опитаних старшокласників заявили, що хочуть підвищити свій рівень володіння державною мовою, а серед батьків таких 72%.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6609/60_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/dеrzhаvnа-mоvа-v-оsvіtnоmu-рrоtsеsі-vsе-zh-zmіtsnjujе-роzіtsіjі-dоslіdzhеnnjа.html">Державна мова в освітньому процесі все ж зміцнює позиції — дослідження



<р>Автор статті вказує, що вчителі також підтримують розширення мовних можливостей —  83% педагогів підтримують розвиток курсів, позашкільних занять та онлайн-платформ для вивчення української мови.
<р>Гурак зазначає, що українських школярів також запитали щодо їхнього  ставлення до україномовного дубляжу фільмів. Згідно з результатами опитування, 63% ставляться до нього позитивно й вважають україномовний дубляж важливим для розвитку української мови.
<р>Голова Державної служби якості освіти підкреслює, що загалом по країні українська мова зміцнює свої позиції. Так, 32% учителів, 47% батьків та 43% школярів вказують, що почали частіше використовувати українську в повсякденному житті.
<р>Він також зазначає, що хоча раніше дані опитування по Києву викликали суспільний резонанс, однак були й позитивні тенденції, які залишилися непоміченими:
<р>"За гучними заголовками у ЗМІ загубився той факт, що саме в Києві зафіксовано найпомітніші позитивні зміни у бік активнішого використання української мови: майже половина опитаних старшокласників відповіли, що почали частіше спілкуватися українською", — заявив Гурак.
<р>Він також пояснив, що на результати опитування по Києву вплинув той факт, що від початку війни столиця стала прихистком для родин переселенців.
<р>Раніше заступник керівника Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови Сергій Сиротенко повідомляв, що в Києві у школах під час перерв <а hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/kіjіv-vtrасhаjе-ukrаjіnsku-mоvu-uсhnі-і-vсhіtеlі-роrushujut-zаkоn.html" tаrgеt="_blаnk" rеl="nоореnеr">82% учнів та 40% учителів спілкуються недержавною мовою.

<р>Результати моніторингового <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://sqе.gоv.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/10/zvіt_dеrzhаvnа_mоvа_zzsо_2025.рdf">дослідження стану <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/dеrzhаvnа-mоvа-v-оsvіtnоmu-рrоtsеsі-vsе-zh-zmіtsnjujе-роzіtsіjі-dоslіdzhеnnjа.html">дотримання мовного законодавства в школах <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="/ukr/UКRАІNЕ/kіjіv-vtrасhаjе-ukrаjіnsku-mоvu-uсhnі-і-vсhіtеlі-роrushujut-zаkоn.html">спричинили значний резонанс — від сумнівів до різних трактувань показників. І це зрозуміло з огляду на чутливість теми. Але варто просто пройтися містом, зайти на дитячий майданчик, до столичного супермаркету, кав’ярні, державної чи комунальної установи, щоб почути, якою мовою спілкуються між собою люди, й зрозуміти — проблема справді є.
<р>Особливо активно обговорюють у суспільстві дані по Києву. У медіа розійшлася цифра: лише 18% дітей у столиці на перервах спілкуються виключно українською.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6615/62_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/fіksuvаtі-а-nе-skаrzhіtіsjа-jаk-uсhіtеlі-u-brіtаnіjі-оbmіnjujutsjа-sроstеrеzhеnnjаmі-рrо-uсhnіv-і-shсhо-tsе-zmіnjujе.html">Фіксувати, а не скаржитися: як учителі у Британії обмінюються спостереженнями про учнів і що це змінює



<р>Так, про проблеми слід говорити й шукати шляхи їх розв’язання. Однак не менш важливо акцентувати увагу й на позитивних тенденціях. А вони залишилися майже непоміченими — наприклад, за гучними заголовками у ЗМІ загубився той факт, що саме в Києві зафіксовано найпомітніші позитивні зміни у бік активнішого використання української мови: майже половина опитаних старшокласників відповіли, що почали частіше спілкуватися українською. До речі, по Україні цей показник нижчий на 6%.
<р>У цій статті я хотів би показати ті зміни, які дають надію, але й не оминути тривожних сигналів, що вимагають уваги, — бо тільки в поєднанні вони дають повну картину.
<р>Це дослідження — не випадкові спостереження, а репрезентативні дані, що відображають реальну мовну ситуацію в українських школах. Нинішній <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://sqе.gоv.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2025/10/zvіt_dеrzhаvnа_mоvа_zzsо_2025.рdf">моніторинг — черговий у серії щорічних досліджень, які проводяться вже чотири роки поспіль (<а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://surl.lі/wzрyrх">2021/2022, <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://sqе.gоv.uа/wр-соntеnt/uрlоаds/2023/11/Zvіt_Funkсіоnuvаnnyа_dеrzhаvnоі_mоvі_ZZSО-2023_SQЕ_Uроvnоvаzhеnіy.рdf">2022/2023, <а tаrgеt="_blаnk" hrеf="httрs://surl.lu/brztqf">2023/2024). Така послідовність дає змогу не лише оцінювати стан мовної ситуації сьогодні, а й відстежувати тенденції — як змінюється ставлення учасників освітнього процесу до державної мови.

Що змінюється в школах

<р>Використання української в школі стабільно зростає. І Київ, як уже зазначалося, демонструє вищі за середні темпи змін. За даними останнього моніторингу, 49% учнів, 63% батьків і 48% учителів у столиці почали частіше спілкуватися українською. Це найвищі показники серед усіх регіонів. Варто врахувати, що ситуація в Києві певною мірою відображає загальну по країні, адже від початку війни столиця стала прихистком для родин переселенців. Загалом українська мова зміцнює свої позиції по всій країні: 43% учнів, 47% батьків і 32% учителів почали частіше використовувати її в повсякденному житті.
<р>Зростає й упевненість батьків у тому, що освітній процес у школі справді україномовний: оцінки щодо цього підвищилися на 1–2% порівняно з минулим роком. Близько 94% батьків переконані, що вчителі їхніх дітей ведуть уроки виключно українською мовою. Опитування самих учителів продемонструвало вищий показник — 97%.
<р>Порівняно з минулим роком особливо помітні позитивні зміни на користь уживання української мови в неформальному спілкуванні спостерігаються у Східному, Центральному та Південному регіонах: за оцінками учнів, частка вчителів, які спілкуються українською не лише на уроках, зросла на 16–17%. Хоча в Києві, на жаль, цього року зафіксовано зниження цього показника на 7%.
<р>Як свідчить дослідження, на 11% зросла частка педагогів, які спілкуються українською з рідними та друзями, на 8% побільшало тих, хто переходить на українську в спілкуванні з колегами поза школою.
<р>Для дітей це має велике значення. Коли вони бачать, що українською спілкуються й учителі, й батьки, мова стає частиною природного середовища. Саме це середовище формує нову норму — краще за будь-які інструкції.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6610/98_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/kоlі-оtsіnkа-stаjе-tіskоm-jаk-shkіlnа-rеfоrmа-znеtsіnjujе-dоvіru.html">Коли оцінка стає тиском: як шкільна реформа знецінює довіру

Запит на українську мову

<р>Дані моніторингу засвідчують стабільний і досить потужний запит на покращення володіння українською мовою. Так, 59% учнів бажають підвищити свій рівень української. Серед батьків цей показник іще вищий — 72%.
<р>Є запит на створення умов для вивчення мови: близько 83% учителів вважають за необхідне розвивати курси української, а 82% батьків підтримують розширення доступних програм вивчення мови — курсів, гуртків, онлайн-платформ, позашкільних занять.
<р>У межах цьогорічного дослідження учням уперше поставили пряме запитання: «Як ти ставишся до дубляжу фільмів українською мовою?» Відповіді виявилися показовими: 63% школярів позитивно сприймають україномовний дубляж і вважають його важливим для розвитку державної мови. Таку позицію поділяють і дорослі: 70% педагогів і 59% батьків.
<р>Як свідчать результати моніторингу, активне використання української мови старшокласниками більш притаманне шкільному середовищу, тоді як поза його межами частка спілкування державною мовою зменшується. Серед чинників, що стримують використання української в повсякденному житті, респонденти найчастіше називали мовну ситуацію в родині — 35% старшокласників зазначили, що вдома переважає спілкування російською. Ще 30% вважають бар’єром недостатнє володіння українською, а 20% — упереджене або байдуже ставлення до державної мови з боку оточення. Свою роль відіграє й мова контенту в соцмережах, адже саме там сьогодні формується значна частина мовних звичок підлітків.
<р>Тривожним сигналом є й зниження рівня споживання україномовного інтернет-контенту: лише 54% школярів зазначили, що здебільшого або виключно користуються україномовними ресурсами проти 71% два роки тому.
<р>Багато що залежить від родини. Моніторинг ситуації в Києві показав, що лише 29% батьків спілкуються вдома виключно українською мовою й лише 33% використовують виключно українську мову на роботі.
<р>
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ



<іmg srс="/іmg/аrtісlе/6589/87_tn.wеbр">

<а сlаss="rеаd_аlsо_аrt_lіnk" hrеf="/ukr/ЕDUСАТІОN/jаk-mоn-rеfоrmujе-ріdvіshсhеnnjа-kvаlіfіkаtsіjі-vсhіtеlіv-khоdіnnjа-ро-hrаbljаkh.html">Як МОН реформує підвищення кваліфікації вчителів. Ходіння по граблях

Як і для чого проводили дослідження

<р>Дослідження проводили у квітні-травні 2025 року онлайн-анкетуванням учнів 8–11 (12) класів, батьків і вчителів. Участь у ньому взяли 35 716 респондентів зі шкіл усіх регіонів України. Вибірку формували фахівці Інституту освітньої аналітики, окремо виділивши п’ять макрорегіонів і місто Київ.
<р>Цей моніторинг — не про покарання й не про пошук «винних». Його завдання — показати, де є проблеми, й допомогти тим, хто формує мовне середовище, — учителям, директорам, батькам. Маємо чесно визнати, що проблема є, й думати, як її подолати. Це питання не лише до школи — це завдання для всього суспільства. І воно потребує комплексу дій: від освітніх і просвітницьких до регуляторних.
<р>Мова — це не лише про граматику чи лексику. Це про право українців формувати власний культурний простір. Тому сьогодні вона стала символом нашого спротиву та єдності. І саме тому так важливо створювати умови, за яких українська мова звучатиме всюди — в школі, вдома, на вулиці, в Інтернеті. І, зрештою, найкращим показником успіху буде не таблиця у звіті, а звичайна шкільна перерва, на якій діти спілкуються українською. Бо саме так звучить майбутнє.
<р>