Дзеркало Тижня

Багато родин уперше серйозно замислюються про майбутню професію дитини лише в 10–11 класі, коли наближаються НМТ та вступна кампанія. Однак такий підхід може бути запізнілим. Говорити про майбутній фах і допомагати дитині пізнавати власні здібності варто значно раніше, переконана психологиня та фахівчиня з профорієнтації Дарія Шевченко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





В УЦОЯО пояснили, чому математика має залишатися обов'язковою для НМТ



“Якщо говорити про класичні методики профорієнтації, то їх зазвичай рекомендують застосовувати у дев’ятому-десятому класі. Але сучасні методики дають змогу проводити діагностику приблизно з десяти років”, — каже Шевченко.
Психологиня підкреслює, що профорієнтація — це не просто тест. Вона має складатися з двох етапів: спочатку — визначити професійні схильності дитини, потім — з’ясувати, як вона почуватиметься в обраній професії. Для цього враховують багато різних показників: темперамент, тип мислення, рівень емпатії, гнучкість нервової системи, комунікабельність, уміння швидко обробляти інформацію та інші індивідуальні особливості.
На думку Шевченко, ранній старт дає можливість дитині свідомо обирати факультативи, гуртки та секції, пробувати себе в різних сферах і на практиці перевіряти, що їй справді відгукується. 
Актуальність такого підходу підтверджують і результати масштабного міжнародного дослідження Тhе Stаtе оf Glоbаl Тееnаgе Саrееr Рrераrаtіоn (2025), ініційованого ОЕСР (Організація економічного співробітництва та розвитку). Воно охопило понад 690 тисяч 15-річних підлітків із 81 країни. Дослідники дійшли висновку, що підлітки, які у 15 років мають чіткіші кар'єрні плани, в дорослому житті частіше мають кращі показники зайнятості, доходів і задоволеності роботою. Водночас лише 39% опитаних підлітків чітко уявляють своє професійне майбутнє.
Психологиня також застерігає батьків від поширеної помилки: намагатися обрати професію за дитину або орієнтуватися лише на престиж спеціальності. На її думку, значно важливіше допомогти дитині зрозуміти власні здібності й інтереси, адже саме це підвищує шанси на успішну кар'єру.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





"Ми в бурхливому океані": очільниця УЦОЯО Вакуленко закликала не підривати довіру до НМТ



Про те, як зрозуміти, до чого дитина має здібності, та яких помилок найчастіше припускаються батьки під час вибору майбутньої професії, читайте в повному інтерв'ю Дарії Шевченко для ZN.UА.

Вступна кампанія фактично стартувала — нинішні випускники вже приблизно визначилися з майбутнім і незабаром подаватимуть заяви до вишів. А як щодо тих, хто ще має час у запасі, — коли їм варто всерйоз замислитися над вибором майбутнього фаху?
Якщо серйозна розмова про майбутню професію починається тоді, коли до вступу залишився рік або кілька місяців, — найімовірніше, вже запізно. Бо профорієнтація — це не про те, який факультет обрати. Це про значно складніші питання: ким я хочу стати, що мені цікаво, в чому я можу бути справді успішним? І відповідь на них не народжується між підготовкою до НМТ і поданням заяв до університету.
Масштабне міжнародне дослідження Тhе Stаtе оf Glоbаl Тееnаgе Саrееr Рrераrаtіоn (2025), ініційоване Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що охопило понад 690 тисяч 15-річних підлітків із 81 країни, свідчить: учні, які у 15 років будують чіткі кар’єрні плани, в дорослому житті мають значно кращі результати в зайнятості, доходах і задоволенні від роботи. Звісно, кар’єрний план у 15 років не означає, що людина вже раз і назавжди обрала професію. Він радше працює як компас: маршрут може змінюватись, але компас допомагає не блукати навмання.
Водночас дослідження показало, що лише 39% опитаних підлітків чітко розуміють своє майбутнє. І майже половина вважає, що школа недостатньо підготувала їх до дорослого життя.
То коли ж насправді потрібно починати говорити з дитиною про майбутню професію?
Розповідає Дарія Шевченко — фахівчиня з профорієнтації, психологиня, засновниця «Школи успіху Дарії Шевченко». Вона впевнена: починати треба задовго до випуску зі школи й ніколи не пізно змінити свій вибір кар’єрного шляху. Саме тому Дарія працює як із дітьми, так і з дорослими.

— Даріє, у якому віці вже можна зрозуміти, до чого дитина має здібності та схильності? До 15 років — це не зарано?
— Це дуже індивідуально. Є діти, в яких здібності проявляються рано й настільки яскраво, що їх важко не помітити. А є ті, кому потрібно більше часу. Якщо говорити про класичні методики профорієнтації, то їх зазвичай рекомендують застосовувати у дев’ятому-десятому класі. Але сучасні методики, зокрема й розроблена мною, дають змогу проводити діагностику приблизно з десяти років.
Здавалося б, навіщо поспішати, якщо можна почекати до 15 років? Але ранній старт дає можливість дитині свідомо обирати факультативи, гуртки та секції, пробувати себе в різних сферах і на практиці перевіряти, що їй справді відгукується.
Моя методика складається з двох частин. Спочатку — визначити професійні схильності дитини: у яких сферах вона має найбільший потенціал. Другий етап — з’ясувати, як дитина почуватиметься в обраній професії. Для цього враховують багато різних показників: темперамент, тип мислення, рівень емпатії, гнучкість нервової системи, комунікабельність, уміння швидко обробляти інформацію та інші індивідуальні особливості. Саме це допомагає зрозуміти не лише яка професія підходить, а й який напрям у межах цієї професії буде найкращим.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Не знаю, ким хочу бути»: як батькам підтримати підлітка у виборі майбутньої професії



Наведу приклад. Припустімо, діагностика показує, що дитина має всі передумови, аби стати успішним лікарем. Здавалося б, питання вирішено. Але другий етап діагностики може суттєво змінити рекомендації. Наприклад, я бачу, що в дитини дуже високий рівень емпатії — вона надто глибоко переживає чужий біль і пропускає його через себе. У такому разі я не рекомендуватиму, скажімо, сімейну медицину. Адже сімейний лікар щодня працює не лише з хворобами, а й із проблемами цілих родин. Людину, яка дуже гостро переживає чужі емоції, це може швидко привести до емоційного, а згодом і професійного вигорання. Як наслідок, вона може вирішити, що медицина — не її покликання. Хоча насправді проблема не в професії, а в неправильно обраному напрямі. Саме так було з однією моєю клієнткою. Після діагностики я порадила їй звернути увагу на стоматологію або фармацевтику. Вона обрала стоматологію. Сьогодні це успішна стоматологиня, яка із задоволенням працює за фахом.
— Коли моя донька проходила у вас профорієнтацію, у своїх рекомендаціях ви поділили всі професії за кольорами світлофора. Що означають ці кольори?
— Це справді зроблено для того, щоб і дитині, і батькам було легше зорієнтуватися. Зелений — професії, які найбільше відповідають здібностям, інтересам і внутрішній мотивації дитини. Жовтий — теж підходять, але потребуватимуть більше зусиль і навряд чи приноситимуть таке саме задоволення від роботи. Червоний — професії, які найменше відповідають природним схильностям людини. На них я рекомендую просто не витрачати час.
Загалом я намагаюся радити не лише конкретні професії, а й напрями, у яких людина зможе розвиватися далі. Ринок праці дуже швидко змінюється: одні професії зникають, інші з’являються, дедалі більше спеціальностей виникає на перетині різних сфер. Наприклад, фахівці зі штучного інтелекту сьогодні потрібні й у медицині, й в освіті, й у юриспруденції. Тому найважливіше — не «вгадати» професію на все життя, а знайти напрям, у якому людина зможе гнучко розвиватися.
— Пам’ятаю, як у моєї доньки в «червоному» списку опинилися всі наші сімейні мрії. І юриспруденція теж. Вона навчалася в історичному класі й уже планувала вступати на юридичний факультет. Так, каюся... Наш дідусь — свого часу успішний юрист — був упевнений, що вона теж має всі задатки, щоб досягти успіху в цій сфері. А потім ми відкрили «червоний» список від вас... Посміялися. І зрозуміли: все, більше про це не говоримо. Коли я побачила, як у доньки загорілися очі від професій із «зеленого» списку, сумнівів уже не було. Зараз вона працює у творчій сфері, яку ви їй тоді рекомендували, — пише тексти. І вона справді щаслива.
— Так буває дуже часто. І знаєте, це нормально. Іноді профорієнтація допомагає не лише дитині знайти свій шлях, а й батькам. Вона дає зрозуміти, що майбутнє дитини не завжди має збігатися з нашими очікуваннями.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вибір професії: роботодавці та освітяни створили безплатні курси з профорієнтації для молоді



Усі ми хочемо для своїх дітей найкращого. Але дитина — не наша копія. Вона має власні інтереси, здібності й характер. Наше завдання — допомогти їй знайти свій шлях, а не пройти той, який ми колись придумали для неї або не змогли пройти самі.
Ще одна поширена помилка — орієнтуватися лише на популярні професії. Але популярність на ринку праці швидко змінюється. Значно важливіше зрозуміти, що справді підходить саме цій дитині.
Також є стереотип, що професійна освіта менш престижна, ніж університетська. Насправді це давно не так. Розвиток технологій змінює всі професії. Сфера сантехніки наприклад, вже включає розумні технології, сенсорні крани, ІоТ-рішення й автоматизовані системи. До того ж хороший майстер у прикладній сфері — наприклад, флорист, будівельник чи майстер манікюру — затребуваний на ринку і може заробляти значно більше й отримувати більше задоволення від роботи, ніж людина, яка свого часу обрала «престижну» професію, але так і не полюбила її. І так, маю успішні кейси, коли діти, які проходили в мене профорієнтацію, обрали професійну освіту.
— Що б ви порадили батькам, які хочуть допомогти дитині обрати професію? Що вони можуть зробити самі? В Інтернеті також багато профорієнтаційних тестів. Якісь тести дають і в школі.
— Що б я порадила батькам? Дайте дитині можливість познайомитися з якомога більшою кількістю професій — нехай під час канікул побуває на роботі у мами, тата, бабусі, дідуся, побачить на власні очі, чим люди займаються.
Слухайте дитину: якщо її зацікавила якась професія, а у вашому оточенні є людина, яка нею займається, попросіть її поспілкуватися з дитиною. Пробуйте різне — гуртки, секції, майстер-класи. Якщо за місяць дитина скаже: «Це не моє» — не страшно, це теж результат: так ми відсіємо те, що не підходить.
Використовуйте сучасні можливості — Інтернет, СhаtGРТ: запитуйте разом із дитиною, чим займається той чи інший фахівець, що він має знати. І спостерігайте — питайте: «Що тобі цікаво?», «Що сподобалося?», «Чому?» — нехай дитина вчиться проговорювати свої думки.
Ну й, звісно, найефективніший варіант — звернутися до фахівця. Не треба винаходити велосипед, коли він уже давно винайдений. Профорієнтація триває день-два, зате може заощадити роки, які могли б бути витрачені на помилково обрану професію.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Профорієнтаційні хаби в Україні: як школярі «примірятимуть» майбутні професії



— Оскільки ринок праці швидко змінюється, чи звертаються до вас дорослі люди, які хочуть змінити професію?
— Так, приходять. Найстаршій людині, яка зверталася до мене, було 54 роки.
Тут важливі не час і не навчання, а сміливість наважитися. Тому що ніколи не пізно. Тим паче, якщо з певних причин ми обрали не ту професію чи наші смаки змінилися. Або ми відчуваємо, що є потенціал, але точно не знаємо, чого хочемо, й не впевнені, чи варто рухатися в тому чи іншому напрямку.
Нещодавно я працювала з жінкою, їй 43 роки, вона бухгалтерка. Має дорослого сина, тому є більше часу на самореалізацію. Прийшла із запитом: відчуває, що може більше, хоче більше, але на своїй роботі вже досягнула максимуму. Думає, чи змінювати напрям.
Але коли ми з нею детально попрацювали, я побачила, що змінювати сам напрям їй зовсім не потрібно! Бухгалтерія — це справді її покликання, вона там плаває як риба у воді, має колосальні здібності. Я порадила їй змінити не професію, а саме місце й формат роботи. Пояснила, чого саме їй бракує для самореалізації. В її випадку потрібно було перейти на роботу на себе, відкрити власну справу, адже діагностика показала здібності до бізнесу. Клієнтка була неймовірно вдячна за консультацію, оскільки отримала підтвердження того, що правильно розуміє себе, і їй не довелося ламати життя та починати з нуля в іншій сфері. І це теж частина роботи фахівця з профорієнтації — показати людині те, що вона сама про себе не бачить.
— Що таке ідеальна професія? Як зрозуміти, що людина влучила в яблучко?
— Це коли в людини горять очі. Коли зранку вона прокидається не з думкою: «Боже, знову понеділок», а з відчуттям, що їй хочеться йти на роботу. У неї є плани, ідеї. Вона не «відбуває строк» на робочому місці й не рахує години до кінця робочого дня. Робота для неї — не каторга.
Коли людина займається тим, що їй справді подобається, у неї з’являється сильна внутрішня мотивація розвиватися. Вона стає сильним фахівцем, дає набагато кращий результат і запалює інших. І сама від цього щаслива.
Я іноді думаю: якби кожна людина знала свої природні можливості й обирала професію, яка їй справді пасує, ми б жили в ідеальному світі.
Той самий компас, про який ми говорили спочатку, — це не про те, щоб раз і назавжди правильно обрати маршрут. Це про те, щоб не боятися дивитися на нього знову, коли життя підказує, що час скоригувати курс.

Міністерство освіти і науки України розглянуло пропозицію Уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця стосовно зниження прохідного бала національного мультипредметного тесту для абітурієнтів. Омбудсман закликав полегшити умови вступу через надскладну безпекову ситуацію, проте у профільному відомстві наголосили на важливості збереження якості відбору та прогнозованості правил, про що повідомили у міністерстві освіти і науки України у відповідь на офіційне звернення.

Навіщо послаблення правил

Своє подання Лубінець аргументує тим, що часті повітряні тривоги, вимушені евакуації та тривале перебування в укриттях під час іспитів створюють колосальне додаткове навантаження на випускників. Це заважає їм продемонструвати реальний рівень знань через психологічне та фізичне виснаження.Яскравим прикладом критичної ситуації став випадок в Одеській області. Через регулярні повітряні тривоги та загрози обстрілів випускники на Одещині були змушені складати НМТ протягом 13 годин. Уповноважений підкреслив, що внаслідок сильної втоми й тривалого стресу підлітки просто не могли ефективно виконати останні блоки тестування. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Рада хоче змінити формат НМТ: який предмет стане необов’язковим?

Аргументи МОН

У міністерстві запевнили, що чітко розуміють умови, в яких одинадцятикласники складають іспити вже п’ятий рік повномасштабного вторгнення. Проте відомство вважає недоцільним ситуативно змінювати поріг конкурсного бала. Позиція міністерства базується на таких чинниках:

Наявність додаткових сесій. Для учасників, які з об’єктивних причин (наприклад, через затяжну повітряну тривогу або раптове знеструмлення пункту тестування) не змогли завершити або взагалі скласти іспит під час основної сесії, передбачена участь у додатковій сесії.Поступовість реформи. Підвищені мінімальні вимоги, які встановлюють рівень конкурсного балу від 150 навіть на контрактну форму навчання, впроваджувалися поетапно. Це не є поспішним рішенням саме 2026 року.Ціна лікарської помилки. Для медичних спеціальностей така жорстка логіка прямо пов’язана з вимогами до якості підготовки майбутніх фахівців, від навичок яких згодом залежатиме життя і здоров’я всіх громадян в Україні.Попит та довіра до системи. Частина спеціальностей, щодо яких лунають пропозиції переглянути мінімальний конкурсний бал, традиційно мають високий попит серед вступників. Зміна порогу негативно вплине на якість конкурсного відбору та підірве довіру до правил усієї кампанії.

Статистика минулих років

Щоб продемонструвати реальний стан конкуренції, у відомстві навели статистичні дані. За інформацією міністерства, у 2025 році середній конкурсний бал для вступу на навчання за гроші державного бюджету становив:

на спеціальність «Міжнародні відносини» — 174,34 бала;на спеціальність «Політологія» — 172,89 бала.

У підсумку в міністерстві зазначили, що будь-які рішення щодо зміни правил вступу мають ухвалюватися виключно в межах установленої процедури та з обов'язковою оцінкою наслідків для всієї вступної кампанії. Відомство залишається відкритим до діалогу з усіма зацікавленими сторонами, але наполягає, що правила мають бути передбачуваними, справедливими та такими, що служать довгостроковим інтересам країни, а не ситуативно створеній напрузі.Раніше директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко заявила, що нинішні складнощі з проведенням національного мультипредметного тесту не можна розглядати поза контекстом війни. Вона закликала не підривати довіру до системи НМТ, яка працює в умовах постійних безпекових викликів.Посилення критики НМТ може бути пов'язане не лише з дискусіями про якість вступних випробувань, але й з боротьбою університетів за абітурієнтів в умовах демографічної кризи. Про це редакторка відділу освіти Оксана Онищенко пише у статті для ZN.UА "«Ви можете бути спокійними»? Чому Лісовий залишився на посаді міністра і чому клюють НМТ".

В Україні з четверга, 25 червня, вступники на основі 9 класів можуть реєструвати електронні кабінети для вступу до фахових коледжів, інформує Міністерство освіти та науки України.До 15 жовтня триватиме реєстрація, однак у МОН закликали вступників орієнтуватися на терміни прийому заяв у закладах фахової освіти — з 1 по 20 липня. Кабінет можна створити як до подання заяв, так і під час.  ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Хоча диплом не дорівнює успіху: експертка пов'язала атаки на НМТ з боротьбою університетів за абітурієнтів

Що потрібно для реєстрації електронного кабінету та як його зареєструвати

Потрібно ознайомитися з інструкцією про створення електронного кабінету та подання заяв за посиланням. На сайті Єдиної державної електронної бази з питань освіти зайти на сторінку "Вступ-2026".Натиснути на кнопку "Електронний кабінет вступника" над блоком "Фахова передвища освіта".

Для реєстрації потрібно: вказати електронну пошту, на яку має надійти  лист із посиланням для активації, придумати пароль, ввести дані документа про базову середню освіту (серію та номер), вказати номер одного з документів, що посвідчують особу (РНОКПП, паспорт громадянина України, закордонний паспорт, свідоцтво про народження). Після реєстрації потрібно додати своє фото та вказати номер телефону. Міністерство освіти і науки нещодавно затвердило освітню програму профільної середньої освіти за професійним спрямуванням. Учні зможуть поєднувати здобуття повної загальної середньої освіти з професійною підготовкою.На жаль, у часи війни чимало університетів і коледжів почали виконувати не властиву їм функцію — стали прихистком для тих, хто ухиляється від призову до ЗСУ. Позапланові перевірки Державної служби якості освіти щодо організації навчання студентів, старших за 25 років, показали масштаби цього явища та схеми, завдяки яким таке стало можливим. Як освіта стала лазівкою, читайте у статті Оксани Онищенко "Освіта як схованка: як університети й коледжі стали тилом для ухилянтів". 

Поки Україна говорить про ризик втрати молоді, формується покоління з міжнародним досвідом, яке може привезти додому не лише дипломи, а й нові підходи до бізнесу, науки та управління.Виїзд молоді за кордон став одним із найбільших викликів цієї війни. Мільйони українців, серед яких значна частина — молодь, отримали досвід життя в інших країнах: вони навчаються в інших освітніх системах, бачать ізсередини, як працюють інституції, бізнес, університети та суспільства.Для будь-якої держави це складний момент. Частина молодих людей інтегрується в нові країни, будує там кар’єру і може залишитися за кордоном. Україна має чесно говорити про цей ризик.Зберегти зв’язок із поколінням майбутніх науковців, інженерів, медиків, підприємців і фахівців — стратегічний виклик для держави. Ми маємо мислити не лише категоріями фізичного повернення, а й тим, як використати знання, контакти та досвід, які українці отримують у світі вже сьогодні. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ У Міносвіти повідомили, скільки студентів не повертається з-за кордону з навчання

Освіта за кордоном — це не лише диплом

Я закінчив Каунаський технологічний університет у Литві. Повернувся в Україну в часи перебудови, коли багатьом довелося шукати себе у зовсім новому економічному середовищі.Звісно, це були інші історичні обставини, але сам досвід занурення в інше освітнє й культурне середовище дуже добре знайомий мені особисто: інша культура освіти, принципи організації процесів та погляди на те, як можуть працювати системи. Такі речі залишаються з людиною на все життя.Я впевнений: освіта за кордоном сама собою не віддаляє людину від своєї країни. Навпаки — новий досвід розширює мислення, дає ширший горизонт і створює ресурс, який потім можна застосувати вдома.

Виклики української освіти сьогодні

Пандемія, а потім війна змусили українську освіту пройти трансформацію за кілька років замість десятиліть. Онлайн-навчання зберегло процес там, де інакше він міг би зупинитися. Це була необхідна й правильна адаптація, але не без втрат.Студентські роки формують унікальне середовище для становлення особистості молодого фахівця: палкі дискусії, спільні проєкти, знайомства з людьми з різним досвідом. Саме там часто народжуються майбутні команди, бізнес-ідеї та професійні партнерства.Знання можна передати через монітор, але культуру мислення, вміння працювати з людьми та відчуття середовища формує насамперед жива взаємодія. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Майже 100 тисяч молодих чоловіків виїхали з України за два місяці — Тhе Теlеgrарh

Досвід Ізраїлю: повертаються не всі, але зв’язок можна зберегти

Ізраїль десятиліттями працює зі своєю версією цього виклику. Його досвід цінний саме тому, що там були не лише історії успіху, а й складні уроки.2013 року в Ізраїлі запрацювала Іsrаеl Вrаіn Gаіn Рrоgrаm — державна ініціатива, спрямована на підтримку повернення ізраїльських науковців та висококваліфікованих спеціалістів з-за кордону.Ідея була амбітною: створити міст між ізраїльськими талантами у світі та можливостями всередині країни. Програма допомагала з пошуком роботи, контактами з роботодавцями та поверненням у професійне середовище Ізраїлю.Досвід цієї програми показав важливу річ: повернення талантів залежить не лише від бажання людей підтримувати зв’язок із країною походження. Важливими залишаються кар’єрні можливості, рівень розвитку професійного середовища, наукова інфраструктура й можливість реалізувати отриманий у світі досвід.Частина спеціалістів може бути готовою співпрацювати зі своєю країною, створювати проєкти та підтримувати її розвиток, навіть якщо цей шлях не завжди означає фізичне повернення.Саме тому дедалі важливішою стає інша модель — постійний зв’язок із глобальною спільнотою.Ізраїльські програми на кшталт Маsа Іsrаеl створюють можливість для молодих людей єврейської діаспори з різних країн навчатися, працювати та будувати професійні контакти з Ізраїлем. Окремі технологічні програми створюють міст між молодими спеціалістами з-за кордону й ізраїльською інноваційною екосистемою.Суть цієї моделі не в тому, щоб вимагати від людини негайного повернення. Метою є створення умов, за яких країна залишається частиною професійного й особистого маршруту людини — через інвестиції, партнерства, бізнес. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Доступ до української освіти за кордоном: МОН збереже дистанційне навчання

Не відтік мізків, а циркуляція талантів

Сучасний світ поступово відходить від ідеї brаіn drаіn, коли виїзд людини автоматично сприймають як остаточну втрату.Дедалі частіше кажуть про brаіn сіrсulаtіоn — циркуляцію талантів.Людина може навчатися в одній країні, отримувати професійний досвід в іншій, створювати компанії на міжнародних ринках — і водночас залишатися ресурсом для своєї держави.Очевидно, частина молодих українців побудує своє професійне життя за кордоном. Це реальність глобального світу, яку потрібно враховувати.Але відповідь на цей виклик — не лише переконувати всіх повернутися фізично. Завдання стратегічне й значно ширше: зробити так, щоби знання, контакти й можливості українців у світі й далі працювали на Україну.

Майбутнє будують мережі

Після війни відновлення України залежатиме не лише від обсягів інвестицій чи міжнародної допомоги. Капітал сам собою не призводить до змін — це роблять люди, які вміють будувати сучасні компанії, впроваджувати технології й створювати ефективні системи.Досвід Ізраїлю показує два важливі уроки. Перший: повернення людей неможливо забезпечити лише адміністративними рішеннями. Другий: країна, яка підтримує зв’язок зі своїми людьми у світі, створює набагато більший ресурс, ніж країна, яка сприймає міграцію лише як втрату.Українські студенти за кордоном — це не тільки демографічний виклик. Це покоління, яке сьогодні отримує доступ до найкращих практик різних країн: від технологій і науки до підприємництва та державного управління. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Навчання українських дітей за кордоном: чи визнаватимуть при поверненні додому Частина цього досвіду повернеться разом із людьми. Частина — через міжнародні компанії, інвестиції, спільні проєкти та професійні зв’язки.Саме так у сучасному світі формується сила держав: не лише через територію, а через людей, які залишаються її частиною незалежно від того, де вони здобувають освіту чи будують кар’єру.Україні важливо не втратити цей зв’язок, бо покоління, яке сьогодні бачить більше світу, завтра може допомогти Україні стати відкритішою, сучаснішою та конкурентнішою.

Серед закладів вищої освіти Київський Університет імені Бориса Грінченка зайняв восьме місце у Рейтингу акредитацій освітніх програм серед 208 університетів в Україні. Про це інформує пресслужба Київської міької ради.
Серед закладів вищої освіти Києва Університет посів 4 місце, поступившись лише Київському національному університету імені Тараса Шевченка, Національному технічному університету України «КПІ імені Ігоря Сікорського» та Національному університету біоресурсів і природокористування України.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





ДТЕК і МОН підписали меморандум про розвиток сучасного освітнього середовища в ліцеях



«За цим результатом - щоденна праця викладачів, науковців, студентів, адміністрації університету та підтримка міста. Саме така спільна робота дозволяє розвивати сучасну освіту, яка відповідає європейським стандартам», — йдеться в повідомленні.
Раніше повідомлялося про те, які в Україні найпопулярніші університети серед вступників.
 
 
 

Профспілка працівників освіти і науки провела дослідження щодо гідного рівня зарплати для освітян. Так, на думку 90% опитаних, професія педагога недооцінена з точки зору оплати праці, також 98% вважають цю професію суспільно значущою. Ще 93% українців висловились за підвищення зарплат освітянам вже сьогодні.
«Ми побачили майже консенсус щодо значущості педагогічної праці. Таких показників підтримки мають дуже небагато професій. Суспільство визнає важливість професії, але водночас бачить розрив між цією важливістю та ставленням держави до праці освітян», — розповіла директорка дослідницької компанії «Соціострім» Олена Бояркіна, передає "Укрінформ".

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Ми витягуємо війну на залишках старої освіти. На зміну нам — порожнеча некомпетентності»: інтерв’ю з військовим — учителем фізики про НУШ



За даними дослідження, рівень доходів освітян стабільно знижується: у 2013-2015 рр. Їх зарплата впала на 35%. Порівнюючи з 2021 роком, також їх доходи сьогодні нижчі на 15%. Нині зарплати в освіті становлять близько 62% від середнього рівня по економіці. Фактично за останні 15 років номінальна заробітна плата працівників освіти, з урахуванням інфляції, зросла лише у 1,7 раза.


Українці висловились за те, щоб зарплати вчителів встановити на рівні 43 тис. грн, а викладачам – не менше 55 тис. грн.
Автори дослідження наголошують, що отримані результати свідчать про наявність суспільного запиту на реформу системи оплати праці в освіті.

На думку авторів дослідження, суттєвою проблемою залишається і невиконання законодавчих норм щодо фінансування освіти. Зокрема, стаття 61 Закону України «Про освіту» передбачає, що посадовий оклад педагогічного працівника найнижчої кваліфікаційної категорії має становити не менше трьох мінімальних заробітних плат.
Профспілка пропонує ряд заходів для виходу із ситуації, серед них: збільшити видатки з бюджету на освіту на рівні до 7% ВВП; збільшити посадові оклади до 2 мінімальних зарплат; реформувати єдину тарифну сітку; переглянути підходи до робочого часу.
На думку авторів дослідження, його результати є «чітким сигналом суспільства» про необхідність змін у найближчій перспективі.
Раніше ZN.UА повідомляло про те, що зарплати вчителів в Україні становить близько 15 800 — 32 000 гривень, але сума напряму залежить від стажу, наявності категорії та надбавок.

Директорка Українського центру оцінювання якості освіти Тетяна Вакуленко заявила, що нинішні складнощі з проведенням національного мультипредметного тесту не можна розглядати поза контекстом війни. Вона закликала не підривати довіру до системи НМТ, яка працює в умовах постійних безпекових викликів. Про це Вакуленко сказала у Верховній Раді, коментуючи публічну дискусію щодо організації НМТ, його формату та проведення тестування в умовах війни, передає Освіта.UА.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Хоча диплом не дорівнює успіху: експертка пов'язала атаки на НМТ з боротьбою університетів за абітурієнтів



За словами Вакуленко, НМТ потребує не лише критики, а й спільної підтримки держави, громад, освітян і всіх, хто залучений до організації вступної кампанії.
Вона наголосила на необхідності створення тимчасових екзаменаційних центрів в укриттях, надання допомоги закладам освіти, де відбувається тестування, а також інформування підлітків про їхні права й обов’язки.
«Човен НМТ розхитується просто тому, що ми не перебуваємо в комфортній затоці. Ми в постійному бурхливому океані, тому я закликаю всіх, хто направду піклується про майбутнє українства, піднятися на борт і стати частиною команди — разом вести цей корабель крізь шторм… Підірвати довіру до системи — легко, для цього росії як основного міноносця нам достатньо», — сказала Вакуленко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





В УЦОЯО пояснили, чому математика має залишатися обов'язковою для НМТ



Посилення критики НМТ може бути пов'язане не лише з дискусіями про якість вступних випробувань, але й з боротьбою університетів за абітурієнтів в умовах демографічної кризи. Про це редакторка відділу освіти Оксана Онищенко пише у статті для ZN.UА "«Ви можете бути спокійними»? Чому Лісовий залишився на посаді міністра і чому клюють НМТ".
На її думку, українські університети дедалі гостріше відчувають наслідки скорочення кількості випускників, тож змушені конкурувати за кожного з них. Звідсіля випливає намагання позбутися математики на НМТ, яка зрізає значну частину вступників.
Онищенко наголошує, що альтернатива НМТ — це іспити в університетах з усіма можливостями для корупції, несправедливості та непрозорості. 

Можна нескінченно дивитися на три речі: як горить вогонь, як тече вода і як знімають із посади міністра освіти Оксена Лісового. Чутки про його відставку виникають із завидною регулярністю. Але якщо раніше ім’я наступника не звучало, то цього разу нардеп Ярослав Железняк поділився інсайдом: замість Лісового планують залишити в.о., і найбільші шанси на це має чинний заступник міністра освіти Микола Трофименко. «Але сказати, що і перше, і друге — це вже прийняте остаточне рішення, було б трохи передчасно», — наголосив нардеп.Головна інтрига розгорталася довкола планів на вівторок, 9 червня. За словами Железняка, у порядку денному парламенту з’явилося загадкове «невідоме кадрове питання». «Настільки секретне, що вказали профільний комітет замість деталей», — пояснив інтригу депутат. Але напередодні голосування воно зникло. Ба більше, буквально за добу до парламентського засідання прем’єр-міністр Юлія Свириденко публічно запевнила Лісового: «Ви можете бути спокійними».Що ж насправді сталося за зачиненими дверима?

Нарада на Банковій

Як розповідають наші співрозмовники в ОП, минулої п’ятниці, 5 червня, на внутрішній нараді в офісі президента питання відставки Лісового таки порушувалося. Його озвучив голова президентської фракції Давид Арахамія. Проте Володимир Зеленський цієї ініціативи не підтримав, прямо відповівши, що не бачить суспільного запиту щодо цього і не розуміє, чому це питання треба ургентно вирішувати.А заодно президент нагадав, що в уряді два міністерства досі без очільників — Мінцифри та Мін’юст. Тому треба готувати пакет пропозицій щодо кандидатур по всіх трьох міністерствах і вносити в парламент. Прізвище Трофименка президент узагалі почув уперше й ніколи з ним особисто не зустрічався. Тобто оглядин імовірного кандидата в міністри навіть не було. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Голова Міносвіти Лісовий заявив, що розглядає можливість повернутися до лав ЗСУ в разі відставки   У відповідь на запитання, чи будуть у парламенті голоси за відставку Лісового, Арахамія підтвердив, що так. Однак, як стверджують наші співрозмовники в ОП, не було помітно, щоб глава президентської фракції був дуже зацікавлений у просуванні цього питання: він не був наполегливим, і складалося враження, що він просто виконував прохання когось із колег-депутатів.Зрештою, для великої політики сфера освіти — це не про великі гроші чи вплив. Тому в принципі ім’я очільника МОН для Банкової, мабуть, не є аж таким принциповим. Якщо з висоти Печерських пагорбів здається, що в освіті усе більш-менш тихо, — то й добре. І оскільки заміна Лісового можливо буде йти  в пакеті,  це буде не скоро.

Кому заважав Лісовий?

Не так уже й важливо, яке прізвище в того, хто попросив Арахамію запропонувати кандидатуру нового міністра. Набагато цікавіше простежити, кому це було вигідно й чиї інтереси тут зачеплено.Міністерство освіти і науки критикують за реформу старшої профільної школи. А в парламенті періодично реєструють постанови про виклик міністра на килим і взагалі про його звільнення. Але навряд чи причина спроби поміняти Лісового на Трофименка в цьому.Набагато гостріша боротьба відбувається навколо скорочення мережі закладів вищої освіти. У МОН запланували, що до 2030 року в нас залишиться близько сотні університетів замість 130 нинішніх. Звісно, це викликало спротив і колективів вишів, і насамперед ректорів, які, ясна річ, не хотіли потрапити під ніж укрупнення.З іншого боку, для незадоволення були й об’єктивні причини: процес об’єднання університетів справедливо критикували за відсутність чітких критеріїв такого об’єднання — урядовий законопроєкт із цього питання досі не внесено до парламенту. Це не приведе до жодних позитивних змін — Лісовий прокоментував ініціативу про необов’язковість математики в НМТ Об’єднання вишів було однією з причин, чому втратив свою посаду заступник Лісового Михайло Винницький. Свою відставку він назвав політичним рішенням під тиском «ректорсько-депутатської «шайки». І натякнув, що інтереси ректорів (нинішніх і колишніх) лобіюють депутати й депутатки, яким ці ректори «дякують» за політичні послуги. На думку Винницького, у 90% випадків проблеми з укрупненням університетів— це не протест колективу чи студентів, а боротьба за владу й ресурси з боку ректорів та їхнього оточення, які не готові відійти.Про курс на скорочення університетів і про одіозних ректорів згадав у свіжому інтерв’ю Fоrbеs і Оксен Лісовий. Воно вийшло у розпал інтриги про його можливе звільнення. Очевидно, міністр пішов ва-банк.Однак укрупнення університетів — це об’єктивна необхідність і неминучий наслідок того, що в країні критично змінились і демографія, і економіка. Фінансувати порожні стіни держава просто не має за що. Міжнародні партнери, які фінансують освіту, також не палають бажанням фінансувати нераціональні рішення української влади. Тому донори готові активно підтримувати укрупнення університетів і давати солідні підйомні — по 1,5 млн дол. на сучасне науково-навчальне обладнання кожному об’єднаному закладу.Отже, хоч би хто сидів у кріслі міністра освіти, йому однаково доведеться різати й скорочувати мережу. Питання тільки в тому, наскільки радикально. І чи стане цей процес прозорою хірургією на користь держави, чи перетвориться на кулуарну зачистку неугодних в інтересах «своїх».Думаю, що й запеклі наїзди на НМТ, які зараз посилилися, теж є проявом боротьби університетів за виживання. Що слабший фільтр на вході до університету, то більше студентів він пропустить. Позбутися обов’язкової математики, яка зрізає значну частину вступників, — це теж із цієї опери історія. Організаційні чи технічні питання під час сесій НМТ були завжди. Їх критикували, але ще ніколи за останні роки так голосно не звучало: «Нащо нам таке знущання над дітьми?».  І всі ці маніпуляції чудово лягають на страхи вступників і їхніх батьків. Та ще й приправляються турботою про молодь і про те, щоб вона не їхала з України. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ «Ви — загін штурмовиків»: Лісовий звернувся до вчителів через реформу НУШ Але хочу нагадати, що альтернатива НМТ — це іспити в університетах. Із усіма можливостями для корупції, несправедливості та непрозорості. Така регресія вигідна виключно недоброчесним університетським кланам, які прагнуть відновити контроль над фінансовими й людськими потоками, але вона б’є в спину українську молодь.Це правда, нам важливо, щоб молодь залишалася в Україні. Але це не означає, що вона має бути позбавлена права на якісну освіту, а країна — позбавлена якісно підготовлених фахівців. Ми звикли вважати, що університетський диплом — ледь не обов’язковий атрибут успішної молодої людини. Але варто вже прощатись із цим стереотипом. Країні потрібні й сині комірці. І профтех теж відкриває можливості для гідної роботи.

Чому Микола Трофименко?

У контексті цієї війни навколо об’єднання університетів кандидатура Миколи Трофименка, який прийшов на місце Винницького і міг замінити Лісового, виглядала як ідеальний компроміс із ректорським лобі.Адже Трофименко — частина ректорського середовища. Він був не просто ректором Маріупольського державного університету, а заступником голови та членом президії ГО «Спілка ректорів України». Очолює її, до речі, Петро Куліков, — ексзаступник одіозного міністра освіти Дмитра Табачника. Той самий, який колись називав бидлом студентів — учасників протестів проти Дмитра Табачника.Попри молодий вік (йому 41 рік), Микола Трофименко примудрився двічі стати фігурантом плагіатних скандалів. Науковці-активісти стверджують, що в обох його дисертаціях знайшли запозичення (9% у докторській та 19% у кандидатській), зокрема і з російських джерел. Про це було подано дві скарги до НАЗЯВО — по одній на кожну дисертацію. Але в агентстві розглянуть лише одну — щодо можливого плагіату в докторській. Провадження щодо кандидатської призупинено, бо вона потрапляє під мораторій для дисертацій, захищених до 6 червня 2014 року.Зате Трофименко має орден «За заслуги ІІІ ступеня» і звання «Заслужений працівник освіти». На Одещині діти під час складання НМТ провели 13 годин в укритті. Лубінець закликав МОН відреагувати До речі, потрапив він до ректорського корпусу в досить молодому віці — у 35 років (очолив Маріупольський державний університет) — і став наймолодшим ректором країни. А до того працював там само проректором. От тоді й почалися справжні дива. Бо проректором Микола Трофименко став у 26 років, одразу після аспірантури й захисту кандидатської. Чи багато ви знаєте проректорів із науково-педагогічної роботи — вчорашніх студентів?Цікавий нюанс: молодий аспірант Трофименко взяв собі в наукові керівники не якогось пересічного викладача, а ректора університету Костянтина Балабанова. Це якраз одна з тих дисертацій, на яку лежить скарга в НАЗЯВО. А коли пізніше Трофименко став ректором МДУ, Балабанов перейшов у статус радника. Отака зворушлива династія.На посаді в МОН у публічних інтерв’ю Трофименко наголошує, що треба створити ефективну мережу ЗВО, а не утримувати порожні приміщення й стільці. Але бачить це так: «Свідомі керівники ЗВО будуть визначати, як виглядатиме мережа університетів. Ми з ними говоримо про здоровий глузд і можливі союзи. … Ми хочемо, щоб рішення з оптимізації приймали самі команди університетів». Цікаво, як пан Трофименко планує відокремлювати «свідомих» ректорів від «несвідомих»? За виразом очей чи якось інакше? А можливо, тут йому допоможе Спілка ректорів. Адже на одній із зустрічей з її представниками вже як заступник міністра Трофименко заявив, що варто подумати над «зміцненням інституційної спроможності» Спілки.Юлія Гришина (членкиня комітету з питань освіти і науки і, до речі, одна з ініціаторів законопроєкту про скасування обов’язкового НМТ з математики) називає Миколу Трофименка «молодим, прогресивним та ефективним».Проте в інтерв’ю пан Микола озвучує мантру, яку я здавна чула на всіляких конференціях і круглих столах у виконанні консервативних ректорів: «Рівень освіти у нас такий самий або вищий, ніж в Європі, просто там гуртожитки й аудиторії кращі». ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Лісовий обласним керівникам освіти: Не буде НУШ — не буде фінансування від міжнародних партнерів Коли система переконує себе, що «все добре», то й змінювати нічого не треба. Але це ілюзія. Більшість українських університетів залишаються радянськими за своєю суттю. Їм потрібен не косметичний ремонт гуртожитків, а капітальна модернізація управління. Інакше про конкурентоспроможну освіту можна забути, навіть якщо поставити джакузі в кожну студентську кімнату.

Замість висновку

Те, що Микола Трофименко сьогодні не став в.о. міністра, — це не принципова перемога реформ, а просто технічне рішення Банкової не створювати собі зайвого головного болю там, де дірка ще не зяє. Але Трофименко уже в обоймі — у МОН. І він уже бере участь у процесах реформування освіти.Лісовий, як він і сам не раз наголошував публічно, за крісло не тримається. Як нам відомо з власних джерел, він готовий був написати заяву на звільнення вже за кілька місяців після свого призначення. Але цього питання так і не вирішено. Та коли він все ж таки піде, на заміну йому, очевидно, підберуть когось молодого, фотогенічного й керованого. Але хотілося б, щоб це була людина з візією, яка б будувала українську освіту з поглядом у майбутнє, а не в минуле імені умовного Поплавського.Українська освітня система переживає одну з найглибших криз за весь час Незалежності. Вона потребує людей, здатних мислити стратегічно, планувати в довгу, ухвалювати непопулярні рішення і брати за них відповідальність. Помилки в освітній політиці помітні не відразу. Але за них доведеться платити найдорожчим — інтелектуальним знекровленням країни.

В Одеській області повітряна тривога фактично зірвала проведення Національного мультимедійного тесту для випускників шкіл, а діти просиділи в укритті майже 13 годин без базових умов, заявив  Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Дмитро Лубінець.
Заява про грубі порушення під час організації тестування в одному з екзаменаційних центрів надійшла до регіонального представника омбудсмена в Одеській області.  Як зазначив Лубінець, приміщення, де проводили тестування з НМТ виявилося по суті  не готовим до можливості тривалої повітряної тривоги, яка в день тестування тривала з 09:00 до близько 22:00.
Учасники тестування поскаржились, що впродовж всього часу — а це близько 13 годин в укритті — їм не забезпечили доступу до води та харчування. Більшість навіть не могли вийти на зв'язок із батьками, така можливість була лише в окремих дітей, яким врешті стало погано.
Особливу увагу Лубінець звернув на становище дітей-сиріт, які залишилися без будь-якої підтримки під час багатогодинного перебування в центрі тестування.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Вступна кампанія: як випускникам дізнатися час і дату проведення НМТ



Врешті-решт згодом ініціативні батьки та вчителі організували дітям доступ до питної води та їжі, у тому числі дітям-сиротам і тим, чиї батьки не змогли привезти воду та харчі власним дітям.
«Після такого марафону діти повідомляють про критичне виснаження, втрату концентрації та неможливість нормально виконувати завдання. Останні блоки виконувалися в стані крайньої втоми. Це ставить під сумнів об’єктивність результатів, рівність умов для всіх учасників і саму справедливість оцінювання», - наголосив Лубінець.
Він зазначив, що наразі  учасникам тестування запропонували пройти додаткову сесію НМТ, але без чітких дат і гарантій, що ситуація не повториться.
«Це неприйнятний провал системи проведення НМТ в умовах воєнного стану, який не забезпечує дітям ані безпеки, ані базових умов, ані рівних можливостей і фактично порушує права дітей. Така організація тестування є неприпустимою і вимагає негайного реагування МОН та перегляду процедур», - підкреслив омбудсмен.
Основні сесії національного мультипредметного тестування тривають з 20 травня до 25 червня. З 17 по 24 липня заплановані додаткові сесії. Український центр оцінювання якості освіти раніше повідомляв, що учасники можуть перенести складання НМТ на додаткову сесію, якщо не змогли з’явитись на основну через нічну атаку чи тривалу повітряну тривогу. На подання заявки в учасників тестування буде до трьох днів після основної дати НМТ.

Прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко натякнула, що міністра освіти і науки Оксена Лісового не відправлять у відставку. Про це Свириденко сказала на конференції "Освіта нової України 2.0" у Києві, передає “Інтерфакс”.
"Ви можете бути спокійними", – сказала Свириденко.
Раніше Оксен Лісовий заявив, що у разі, якщо депутати ухвалять рішення про звільнення його із посади, то він розглядає можливість повернутися до лав Збройних Сил України. Він назвав таке рішення "одним зі сценаріїв". 
Лісовий наголосив, що не писав заяву на звільнення та глава уряду Юлія Свириденко не подавала подання про його відставку.
За даними народного депутата Ярослава Железняка, цього тижня з великою імовірністю у Раді будуть ставити на голосування питання про звільнення з посади міністра освіти. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Це не приведе до жодних позитивних змін — Лісовий прокоментував ініціативу про необов’язковість математики в НМТ



Нагадаємо, влітку минулого року під час реорганізації Кабінету міністрів його планували звільнити з посади. Тоді джерела ZN.UА повідомляли, що відомство пропонували передати під керівництво першого заступника міністра та голови фракції "Слуга народу" у Київміськраді Андрія Вітренка.
У грудні 2025 року троє народних депутатів: Антон Яценко, Лариса Білозір та Дмитро Микиша зареєстрували постанову на сайті Верховної Ради України щодо відставки Лісового з посади міністра освіти. Вказано, що його звільнення ініціювали через начебто створені ним корупційні схеми під час реорганізації Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, помилки у фінансовій звітності МОН за позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку та необґрунтовані витрати коштів під час друку підручників для 8 класу. 

Голова Міністерства освіти і науки України Оксен Лісовий заявив про суттєве недофінансування старшої профільної школи. Однак на цьому тлі є також ї позитивні тенденції – Уряд України спрямував 2,3 млрд грн на підтримку шкіл, коледжів і закладів вищої освіти, щоб підготувати їх до опалювального сезону 2026/2027 років. Про розподіл коштів повідомила прем'єр-міністерка у Fасеbооk Юлія Свириденко.
Отримані кошти використають також для закупівлі систем резервного живлення, модернізації інфраструктури та відновлення пошкоджених будівель. Із загальної суми майже 500 млн грн спрямують на потреби шкіл. Фінансування передбачає закупівлю акумуляторів, сонячних електростанцій та іншого необхідного обладнання.
"417 млн грн отримають заклади фахової передвищої освіти. З них 217 млн грн спрямують на оплату комунальних послуг, а ще 200 млн грн — на підготовку понад 80 найбільших коледжів до опалювального сезону та посилення енергонезалежності", – зазначила Свириденко.
Для університетів уряд передбачив 600 млн грн. Ці гроші спрямують на встановлення когенераційних установок, сонячних електростанцій та систем накопичення електроенергії. Окремо заклади вищої освіти отримають ще 275 млн грн на оплату комунальних послуг. Таке фінансування має допомогти забезпечити стабільну роботу університетів.
"Додатково 500 млн грн буде спрямовано на відновлення пошкоджених університетів, облаштування укриттів та закупівлю необхідного обладнання. Усі школи, коледжі та університети мають бути належним чином підготовлені до опалювального сезону 2026/2027 років, щоб забезпечити безперебійний навчальний процес", – наголосила Свириденко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Голова Міносвіти Лісовий заявив, що розглядає можливість повернутися до лав ЗСУ в разі відставки  



Нагадаємо, що наприкінці березня Оксен Лісовий провів нараду з керівниками обласних департаментів освіти, де озвучив ключові меседжі щодо реформи НУШ. Серед них була теза про те, що без впровадження НУШ Україна не отримає фінансування від міжнародних партнерів. Ця заява пролунали на тлі зростання спротиву реформі старшої школи в окремих громадах. Водночас сам Лісовий наголошував на прямому зв’язку між реалізацією НУШ і коштами, які держава та міжнародні партнери спрямовують на українські школи.

Голова Міністерства освіти та науки України Оксен Лісовий заявив, що у разі, якщо депутати ухвалять рішення про звільнення його із посади, то він розглядає можливість повернутися до лав Збройних Сил України. У коментарі журналістці hrоmаdskе він назвав таке рішення "один зі сценаріїв". 
Лісовий наголосив, що не писав заяву на звільнення та глава уряду Юлія Свириденко не подавала подання про його відставку.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





«Ви — загін штурмовиків»: Лісовий звернувся до вчителів через реформу НУШ



 "Моєї заяви немає, подання прем’єр-міністерки немає. Є постанова, подана народним депутатом Антоном Яценком. Власне, ця єдина ініціатива мені відома, подивимося, чи її підтримають депутати", — зазначив він. 
Оксен Лісовий до призначення на посаду міністра освіти України був військовим у складі 95-ї десантно-штурмової бригади ЗСУ. Влітку минулого року під час реорганізації Кабінету міністрів його планували звільнити з посади. Тоді джерела ZN.UА повідомляли, що відомство пропонували передати під керівництво першого заступника міністра та голови фракції "Слуга народу" у Київміськраді Андрія Вітренка.
У грудні 2025 року троє народних депутатів: Антон Яценко, Лариса Білозір та Дмитро Микиша зареєстрували постанову на сайті Верховної Ради України щодо відставки Лісового з посади міністра освіти. Вказано, що його звільнення ініціювали через начебто створені ним корупційні схеми під час реорганізації Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини, помилки у фінансовій звітності МОН за позикою Міжнародного банку реконструкції та розвитку та необґрунтовані витрати коштів під час друку підручників для 8 класу. 

«Не можу змусити дитину читати — зате ТіkТоk дивиться годинами». «Вона не може всидіти й п’яти хвилин», «Постійно відволікається». Скарги на дитячу неуважність сьогодні звучать майже в кожній родині та школі. Батьки дедалі частіше помічають: дитині важко довго слухати пояснення, читати великі тексти, робити домашнє завдання, не перемикаючись постійно між вкладками на планшеті, повідомленнями та відео. І річ тут не тільки в «поганій дисципліні» чи лінощах. Аби зрозуміти, як допомогти, варто розібратися, що відбувається в мозку дитини. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Алгоритми соцмереж утримують увагу людей через страх, гнів та ненависть — Харарі

Чому мозок обирає короткі відео

ТіkТоk, Іnstаgrаm Rееls і YоuТubе Shоrts побудовані на простому принципі: кожні 15–60 секунд — нова емоція, новий жарт, новий конфлікт. Мозок отримує швидку «винагороду» у вигляді дофаміну — нейромедіатора задоволення та мотивації. На повну потужність працює так звана дофамінова петля: свайп — очікування дива — нове відео — легка, миттєва доза задоволення (дофаміну) — наступний свайп.Коли після такого надшвидкого стимулятора дитині пропонують почитати книгу, виконати домашнє завдання чи просто посидіти на уроці, її мозок буквально засинає від нудьги. Йому банально бракує швидкості обробки стимулів. Реальний світ починає програвати віртуальному просто тому, що він «повільний». Водночас формат коротких відео привчає мозок до коротких сплесків уваги замість тривалої концентрації. Це веде до частих випадків «блукання думок» (mіnd-wаndеrіng) і втрати контролю над увагою, особливо під час навчання. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Соцмережі заплатять мільйонів шкільному округу через звинувачення у шкоді для підлітків

Чому проблема глибша за соціальні мережі

На здатність дитини зосереджуватися впливає не лише ТіkТоk, а й хронічний стрес, нестача сну, тривожність, інформаційне перевантаження. Для українських дітей, які живуть в умовах повітряних тривог і постійної нестабільності, ці чинники особливо актуальні. Стресова нервова система шукає швидкі способи емоційного полегшення — і короткі відео дають саме це. Тому заборони самі собою рідко працюють: дитина не просто «звикла до телефону» — вона використовує його як спосіб упоратися з напругою.

Чому тиск і заборони часто погіршують ситуацію

Перша реакція батьків зазвичай передбачувана: забрати телефон, посадити за уроки, «змусити зосередитися». Але увага погано функціонує під примусом. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Експерт назвав дві ключові проблеми шкільної реформи

Як утримати увагу дитини понад п’ять хвилин

Щоб повернути дитину в реальний світ і навчити її тримати фокус уваги самостійно, потрібно перестати діяти за шаблоном «бо так треба» або «поки не дочитаєш — не вийдеш». Мозок сприймає тиск як загрозу і вмикає режим захисту (саботаж або сльози). Спробуйте три неординарні кроки, які працюють на рівні нейробіології: Увімкніть мозок через тіло (нейрогімнастика)Не можна змусити префронтальну кору працювати просто вольовим наказом «Сядь рівно, вирівняй спину і слухай уважно». Щоб активувати зони мислення, потрібно спершу розворушити міжпівкульну взаємодію за допомогою фізичного тіла.Що робити: Перш ніж сісти за навчання, читання чи складне завдання, зробіть разом коротку нейровправу. Наприклад, «Вухо-ніс» (лівою рукою тримаємося за кінчик носа, правою — за ліве вухо, потім плескіт і міняємо руки) або спробуйте синхронно малювати на листочку геометричні фігури обома руками одночасно. Більше нейровправ — тут.Як це працює: Достатньо лише 30–40 секунд такої нейробіки. Коли тіло виконує незвичні, асиметричні та перехресні рухи, мозок миттєво мобілізує ресурси. Він виділяє «розумний» дофамін на пошук нового моторного рішення і створює свіжі нейронні мережі. Увага та концентрація після цього вмикаються автоматично, без жодного примусу.А якщо часу чи натхнення на виконання вправ із нейрогімнастики немає, головне — пам’ятати: корисною може бути будь-яка коротка фізична активність. Прогулянка, кілька стрибків, танець знижують напругу й повертають концентрацію. Інколи п’ять хвилин руху ефективніші за годину сварок над зошитом. Створіть естетику та ритуал зануренняМозок неймовірно сильно прив’язується до контексту й тригерів навколишнього середовища. Якщо дитина намагається читати або вчитися на тому самому дивані, де вона зазвичай лежить із телефоном і гортає стрічку, глибокого фокусу не буде. Нейрони пам’ятають: це місце для пасивного розслаблення.Що робити: Кардинально змініть оточення і перенесіть процес в інше місце. Допоможіть дитині створити окремий простір для навчання: зручний стіл, мінімум відволікань, телефон — у іншій кімнаті.Створіть особливий «ритуал обраних». Зберіться, візьміть красиву книгу чи цікаве завдання й підіть разом до затишної кав’ярні. Замовте її улюблений напій або десерт, знайдіть гарне місце біля вікна.Як це працює: Мозок починає пов’язувати процес глибокого занурення та навчання з приємними тригерами — запахом свіжої випічки, гарним інтер’єром, моментом близькості з батьками. Це повністю трансформує сприйняття завдання: з нудного обов’язку й «каторги» воно перетворюється на естетичну, цікаву та бажану подію. Дайте легальне право на помилку та формат «Мені можна»Страх помилитися — одна з головних причин труднощів із концентрацією. Найбільший і найнебезпечніший убивця дитячої уваги — це страх оцінки, критики або потенційної невдачі. У таких ситуаціях нервова система перебуває в режимі тривоги, і мозку складніше запам’ятовувати й утримувати увагу. Він хоче одного: втекти від джерела стресу (книжки чи зошита). Тому дитині важливо чути: «Це нормально, що не виходить із першого разу», «Спробуймо разом». Концентрація зростає там, де є відчуття безпеки.Що робити: Зніміть фокус із результату й оцінок. Дозвольте дитині заходити у світ знань, книг і вправ не заради ідеально виконаного завдання, а виключно для себе. Якщо під час виконання нейровправи чи читання сторінки щось не виходить — реагуйте на це із захватом: «О, супер! Дивись, як твій мозок зараз напружується й росте!». Дайте дитині відчути внутрішню свободу через установку «Мені можна помилятися» та підтримайте фразою «Я в тебе вірю! У тебе все вийде!».Як це працює: Коли повністю зникає страх зробити щось не так, зникає і внутрішній опір. Мозок розслабляється й починає отримувати чисте задоволення від самого процесу пошуку рішень, експериментів та подолання маленьких труднощів. А там, де з’являється щирий безпечний інтерес, дитячі п’ять хвилин уваги непомітно й легко перетворюються на 20, 30 і більше хвилин якісного фокусу. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Вчитель та військовий розкритикував НУШ за "грантову тусовку" та відрив від шкільного життя

Цифрова гігієна — без фанатизму

Уникайте двох крайнощів: повної вседозволеності та жорстких заборон. Натомість домовтеся з дитиною про прості правила:

телефон заряджається поза спальнею — це покращує якість сну;екрани — не під час їжі й не в перші 30 хвилин після пробудження;домовтеся про конкретний час для відео — й дотримуйтеся цього самі;заохочуйте спорт, хобі, живе спілкування — як альтернативу, а не покарання.

Головне: показати, що реальний світ теж цікавий

Важливо не просто «забрати ТіkТоk» у дитини, а допомогти їй знову відчути інтерес до реального світу. Увага — це не лише дисципліна, а й емоційне залучення. Вона формується там, де є інтерес, безпека та відчуття сенсу. Якщо домашнє завдання завжди асоціюється з конфліктом — варто змінити не дитину, а атмосферу навчання. Жоден алгоритм не замінить живої цікавості — якщо в дитини є шанс її відчути. А цей шанс залежить від нас: від того, яку атмосферу ми створюємо вдома й чи самі здатні іноді відкласти телефон і просто побути поруч. 

Міністерство освіти категорично проти зменшення кількості предметів національного мультипредметного тесту, зокрема виключення математики із числа обов’язкових предметів, заявив журналістам у четвер, 4 червня, міністр освіти і науки України Оксен Лісовий.  
Як пише "Інтерфакс-Україна", він зазначив, що запропонований урядом законопроєкт щодо умов вступу на 2027 рік передбачає ті ж умови, що й застосовуються цього року. Виключення математики з числа обов’язкових предметів є в альтернативному законопроєкті, який Міносвіти не підтримує.
За словами Лісового НМТ здають для підтвердження ключових навиків після школи - спроможність читати, писати і рахувати. Тому математика повинна бути обов’язковим предметом.
«Скасування математики чи історії, вилучення їх з обов’язкових предметів НМТ – це абсурд, це не приведе до жодних позитивних змін для нас як для країни», – наголосив міністр.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





В УЦОЯО пояснили, чому математика має залишатися обов'язковою для НМТ



НМТ цього року відбувається моделлю минулого року  - всі предмети складають в один день із можливістю додаткових сесій. Обов’язковими предметами є українська мова, математика та  історія України. Ще один предмет — іноземна мова, біологія, географія, фізика, хімія або українська література — випускники можуть обрати самостійно.
Водночас у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону № 15254-1, який пропонує зменшити кількість обов'язкових предметів на НМТ до трьох. Історія України та українська мова будуть і надалі обов'язковими, тоді як математику планують зробити предметом на вибір. Таке правило пропонують запровадити на час дії воєнного стану.
Клінічний психолог Пилип Духлій у статті «Чому не варто «забивати» на математику у школі» пояснив, що відмова від математики в шкільні роки — помилка, яку потім важко виправити.

У свою чергу вчитель та військовий Вадим Зінчук в інтерв’ю редакторці відділу освіти та науки ZN.UА Оксані Онищенко розповів, до чого призводить на війні відсутність базових знань для інженерного напрямку.

 

Стало відомо, що народні депутати хочуть виключити математику із предметів, обов’язкових для складання національного мультипредметного тесту (НМТ). В Українському центрі оцінювання якості освіти пояснили, чому цього не можна робити, пише «Освіта.UА». 
«Математика має залишатися серед обов'язкових предметів НМТ, оскільки саме результати цього іспитування, поряд з результатами з української мови, є найкращими предикторами успішності майбутніх студентів, а також є надважливими інструментами для опанування академічних програм», — зазначила у коментарі «Освіта.UА» директорка УЦОЯО Тетяна Вакуленко.
Вона додала, що саме знання математики та мови необхідні для того, аби отримати вищу освіту.
Водночас заступник директора УЦОЯО Василь Терещенко зазначив, що вивчення математики у школі — це дуже важлива складова розвитку різних типів мислення майбутніх студентів.
«Математична освіта відіграє беззаперечну роль для розвитку логічного, системного, критичного мислення, яке важливе для будь-якої освіченої людини, зокрема й для тих, хто планує здобувати вищу освіту», – підкреслив Терещенко.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Лісовий розповів, скільки українців цього року зареєструвалися на НМТ



Нагадаємо, у Верховній Раді зареєстрували проєкт закону № 15254-1, який пропонує зменшити кількість обов'язкових предметів на НМТ до трьох. Історія України та українська мова будуть і надалі обов'язковими, тоді як математику планують зробити предметом на вибір. Таке правило пропонують запровадити на час дії воєнного стану.
Клінічний психолог Пилип Духлій у статті «Чому не варто «забивати» на математику у школі» пояснив, що відмова від математики в шкільні роки — помилка, яку потім важко виправити.
Учитель та військовий Вадим Зінчук в інтерв’ю редакторці відділу освіти та науки ZN.UА Оксані Онищенко розповів, до чого призводить на війні відсутність базових знань для інженерного напрямку.

Народні депутати України хочуть змінити формат національного мультипредметного тесту на 2027 рік. 50 парламентарів  (ініціатори законопроєкту: Юлія Гришина, Мережко Олександр, Зуб Валерій, Шпак Любов, Медяник В'ячеслав) зареєстрували проєкт закону № 15254-1, який пропонує зменшити кількість обов'язкових предметів на НМТ до трьох. Історія України та українська мова будуть і надалі обов'язковими, тоді як математику планують зробити предметом на вибір, розповіла заступник голови фракції "Слуга народу" та голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету Верховної Ради Юлія Гришина.

Які готуються зміни

На період дії воєнного стану депутати пропонують новий формат НМТ: два обов’язкові предмети  та ще один — на вибір абітурієнта. Математика буде предметом на вибір для вступників на відповідні спеціальності. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Лісовий розповів, скільки українців цього року зареєструвалися на НМТ Гришина наголосила, що обов'язкове складання іспиту з математики "не вирішує проблему, а ускладнює". Вона додає, що Міністерству освіти та науки України потрібно більше мотивувати вступників складати цей предмет. Голова підкомітету вказує, що для цього, зокрема, потрібно  збільшувати вагу вступного бала з математики через коефіцієнти, підвищити стипендії студентам, які навчаються на технічних та інженерних спеціальностях, збільшити державне замовлення та забезпечення грантами на технічні спеціальності.Гришина закликала освітян та депутатів підтримати цей законопроєкт. Клінічний психолог Пилип Духлій у статті "Чому не варто «забивати» на математику у школі" пояснив, що відмова від математики в шкільні роки — помилка, яку потім важко виправити.Учитель та військовий Вадим Зінчук в інтерв’ю редакторці відділу освіти та науки ZN.UА Оксані Онищенко розповів, до чого призводить на війні відсутність базових знань для інженерного напрямку. 

Поки у суспільстві набирає обертів гостра дискусія про проблеми української освіти через реформу старшої школи, у Києві розпочав роботу дводенний міжнародний форум «Пілотне впровадження профільної освіти: академічні ліцеї». Очільник Міністерства освіти і науки України Оксен Лісовий під час відкриття заходу озвучив реальні масштаби недофінансування старшої профільної школи та реформи Нової української школи (НУШ) в умовах повномасштабної війни.
За словами міністра, наразі держава спроможна інвестувати в кожен академічний ліцей лише близько 10 млн грн замість необхідних 100 млн грн. Ці кошти спрямовують на розробку освітніх концепцій, новий підхід до навчання педагогів, а також на закупівлю базового обладнання для шкільних лабораторій хімії, фізики, біології та технічних майстерень.
Виступаючи перед освітянами, голова МОН визнав критичну складність моменту і з вибаченням порівняв педагогів із військовими на передовій: «Ви — загін штурмовиків, який бере найскладнішу позицію зараз. І наше завдання взяти за цей рік цю висоту і показати всьому суспільству, що підхід профільного навчання і реформа НУШ є успішною і єдино правильною. Суспільство повинно побачити результат».
Оксен Лісовий підкреслив, що за задумом ухваленого у 2020 році Закону «Про повну загальну середню освіту» Уряд планував значно більші капіталовкладення в реформу Нової української школи (НУШ). Проте воєнні реалії змусили перерозподілити пріоритети на користь безпеки дітей. Сьогодні в Україні будують понад 200 підземних шкіл, і вартість зведення кожної з них дорівнює фінансуванню нового ліцею. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





НУШ: велика освітня ілюзія?



Запуск профільної старшої школи є третім етапом масштабної реформи Нової української школи, яка стартувала в Україні у 2018 році. Згідно з концепцією, з 2027 року повна загальна середня освіта розділиться на три рівні: початкову, базову (гімназії) та профільну (академічні ліцеї або професійні коледжі). Очікується, що ліцеї функціонуватимуть як окремі юридичні особи, а навчання в них триватиме три роки — з 10 по 12 клас — із можливістю обирати індивідуальну освітню траєкторію та профільні предмети.
Згідно з соціологічними опитуваннями, рівень беззастережної підтримки реформи серед батьків залишається невисоким. Крім того, експерти та практикуючі педагоги дедалі частіше наголошують на критичному зниженні якості викладання природничо-математичних дисциплін, про що йдеться у статті редакторки відділу освіти та науки ZN.UА Оксани Онищенко «Ми витягуємо війну на залишках старої освіти. На зміну нам — порожнеча некомпетентності»: інтерв’ю з військовим — учителем фізики про НУШ».

Нобелівської премії математикам не вручають. І річ тут не в романтичних легендах про образу Альфреда Нобеля на них. Найімовірніше, причина значно прозаїчніша — він просто не вважав математику галуззю, досягнення в якій слід відзначати премією. У своєму заповіті Альфред Нобель чітко визначив перелік наук — і математики серед них не було.Дізнавшись про це, видатний норвезький математик Софус Лі запропонував створити окрему нагороду, своєрідний «математичний аналог» Нобелівської премії — премію Абеля. Вона мала відзначати досягнення саме в чистій математиці й носити ім’я іншого великого норвежця — Нільса Генріка Абеля.Чергове вручення цієї премії відбулося 26 травня 2026 року в Норвезькій академії наук, однак ім’я лауреата вже було оголошено у березні — це німецький математик Герд Фалтінгс. Премію він отримав за дослідження у галузі арифметичної геометрії — розділі математики, який, спрощено кажучи, дає змогу розглядати властивості чисел крізь призму геометричних об’єктів і «бачити» рівняння як форми. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Математичний прорив: ШІ від ОреnАІ самостійно розв'язав давню геометричну задачу Утім, історія цієї премії — не лише про відзнаки й лауреатів. Вона про те, як ідеї накопичуються, чекають і зрештою проростають. Іноді за десятиліття, іноді за століття — коли з’являється той, хто здатен їх побачити.

Чому саме Абель?

Нільс Генрік Абель (1802–1829) — постать, без якої важко уявити математику ХІХ століття. Він прожив лише 26 років, але встиг змінити цю науку. Із його відкриттями ми, самі цього не помічаючи, знайомимося ще в школі. Саме там ми вперше стикаємося з об’єктом, який у вищій математиці згодом назвуть абелевою групою. Хоча цей термін у шкільній програмі зазвичай не звучить, його зміст нам добре знайомий.Якщо дуже просто, абелева група — це будь-яка система, де можна виконувати одну дію (наприклад, додавання), і при цьому діє п’ять зрозумілих правил.По-перше, результат такої дії не «виходить» за межі цієї системи: якщо додаємо два цілі числа, отримуємо також ціле число. По-друге, неважливо, як ми групуємо дії: (а b) с дає той самий результат, що й а (b с). По-третє, є нуль, який нічого не змінює: 0 а = а 0 . По-четверте, кожне число має «протилежне», яке його обнуляє: а (−а) = 0. І, нарешті, порядок не має значення — а b дорівнює b а.Усе це здається очевидним, бо саме так поводяться звичайні числа. Але для математики це відкриття мало принципове значення: воно показало, що за простими правилами стоїть загальна структура, яка працює не лише для чисел, а й для значно складніших об’єктів. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Не йде мова про освіченість: чому деякі випускники проігнорували математику на НМТ-2025 І саме такі, на перший погляд, прості ідеї з часом стають фундаментом для цілих розділів сучасної математики.І це лише один із численних слідів, які Абель залишив у науці. Серед іншого він довів неможливість розв’язання загального рівняння п’ятого ступеня в радикалах, заклав основи теорії еліптичних і абелевих функцій і зробив вагомий внесок у дослідження збіжності степеневих рядів.

Історія створення премії

Софус Лі, усвідомлюючи значення математики та масштаб постаті Абеля, використав свій міжнародний авторитет, аби зібрати підтримку для створення спеціального фонду. За його задумом, Абелівську премію мали вручати раз на п’ять років за видатні досягнення в чистій математиці. Втім, тоді цим планам так і не судилося здійснитися.Однією з причин невдачі стала смерть головного натхненника — Софус Лі помер 1899 року. Попри підтримку провідних математичних центрів Європи, більшість домовленостей і контактів трималася саме на його особистому авторитеті. Коли його не стало, ці зусилля швидко зійшли нанівець.До ідеї премії повернулися лише 1902 року. З нагоди сторіччя від дня народження Нільса Генріка Абеля норвезький король Оскар ІІ вирішив відродити цей задум. У співпраці з Науковим товариством Крістіанії (нині — Норвезька академія наук і літератури) математики Карл Стьормер і Людвіг Силов навіть розробили статут і правила майбутньої премії.Здавалося, ще трохи — й нагороду таки буде засновано. Але вирішальним чинником, як це часто буває, стала політика. 1905 року розпався союз між Швецією та Норвегією, і в нових умовах у країни просто забракло коштів для реалізації такого амбітного проєкту. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Надолужити буде вкрай важко: психолог розповів, чому важливо, аби математику вивчали саме до 16 років Полярний дослідник Фрітьйоф Нансен, чий фонд свого часу надихнув Софуса Лі, із жалем зазначав: навіть за наявності підтримки з-за кордону Норвегія не змогла самостійно створити фонд Абеля. У листі 1906 року до математика Елінга Голста він гірко підсумував: «Абелівська премія, обіцяна покійним королем Оскаром, пішла на небо разом із унією».На щастя, ідеї такого масштабу рідко зникають назавжди. Так і ця ідея лише чекала свого часу й повернулася майже за століття.У серпні 2000 року біограф Абеля Арілд Стубгауг зустрівся з генеральним директором компанії Теlеnоr Тормодом Хермансеном, щоб вдихнути нове життя в давній задум міжнародної премії імені Абеля. Ідею швидко підхопили в академічному середовищі: вже у березні 2001 року було створено робочу групу, яка активно взялася за її реалізацію.Того ж року уряд Норвегії заснував фонд Абеля з початковим капіталом у 200 мільйонів норвезьких крон. А вже 2002 року — до 200-річчя від дня народження Абеля — було офіційно засновано премію.Сьогодні премія Абеля має дві ключові місії: відзначати найвидатніші досягнення в математиці та популяризувати цю науку серед широкого загалу, особливо молоді.Першу нагороду вручили 2003 року — її лауреатом став французький математик Жан-П’єр Серр.

За що вручено премію Абеля 2026 року?

Цього року премію Абеля присуджено німецькому математику, науковцю Інституту Макса Планка (Бонн, Німеччина) Герду Фалтінгсу (нар. 1954) «за впровадження потужних інструментів у арифметичну геометрію та доведення давно сформульованих діофантових гіпотез Морделла і Ленга». Цікаво, що Фалтінгс також є лауреатом іншої престижної математичної нагороди, яку теж часто називають Нобелівською премією для математиків, — медалі Філдса.Герд Фалтінгс отримав премію за прорив у галузі арифметичної геометрії — науки, яка поєднує теорію чисел і геометрію. ВАС ЗАЦІКАВИТЬ Нобелівська премія для ШІ та "ненульовий шанс убити всіх": прогноз співзасновника Аnthrоріс Щоби зрозуміти, в чому тут суть, варто почати з простої ідеї. У математиці здавна вивчають рівняння, для яких потрібно знайти цілі або раціональні розв’язки. Наприклад, рівняння  має нескінченно багато цілих розв’язків — це так звані піфагорові трійки. Найвідомішою є (3, 4, 5).Але якщо змінювати рівняння — наприклад, замість піднесення до квадрата використовувати куб чи вищі ступені, — ситуація значно ускладнюється: іноді розв’язок може бути єдиним або його взагалі немає. Така, здавалося б, незначна зміна умови призвела до формулювання однієї з «наймедійніших» математичних задач — Великої теореми Ферма, яка стверджує, що рівняння аn bn=сn не має цілих розв’язків, якщо n>2. Ця теорема залишалася без доведення й без спростування аж до 1995 року, коли її довів британський математик Ендрю Вайлс. До речі, за цей результат він отримав премію Абеля 2016 року.Фалтінгс запропонував інший спосіб дивитися на ці проблеми. Замість того, щоб працювати лише з числами, він розглядав рівняння як геометричні об’єкти — криві. Виявилося, що властивості цих кривих можуть підказати, скільки розв’язків має рівняння. Тобто він показав, що складні задачі про числа можна розв’язувати, «перекладаючи» їх мовою геометрії. Штучний інтелект виявився занадто дорогим для американського бізнесу — Ахіоs Саме завдяки цьому підходу Фалтінгс довів гіпотезу Морделла: для великого класу рівнянь кількість розв’язків є скінченною.Премію присудили саме за цей проривний підхід. Він відкрив нові можливості для розв’язання задач, які десятиліттями залишалися недосяжними.Праці Фалтінгса в арифметичній геометрії й досі залишаються точкою відліку для нових досліджень: вони не лише дали змогу розв’язати давні математичні проблеми, а й відкрили зовсім інший спосіб бачити зв’язок між геометрією й теорією чисел. І саме в цьому переході від «обчислень» до «розуміння форми чисел» і полягає один із найважливіших зсувів у сучасній математиці.

В Україні 20 травня стартували основні сесії складання національного мультипредметного тесту (НМТ), які триватимуть до 25 червня. Міністр освітки і науки Оксен Лісовий в інтерв’ю «Радіо Свобода» розповів, скільки українців цього року зареєструвалися аби скласти іспит.
«Ми маємо сьогодні понад 350 000 реєстрацій. Близько 103 000 — це люди, молодь і іноді навіть не молодь, найстаршому, здається, 73 роки, які не цього року закінчили заклади середньої освіти. Тобто близько 250 — це ті, хто закінчли заклади освіти цього року», — повідомив Лісовий.
За його словами, число тих, хто реєструється для складання НМТ збільшується. Зокрема, 2026 року таких українців більше, ніж було 2025 року, а 2025 року відповідно більше, ніж було 2024.
«Тому ми маємо зростання і в цьому показнику, і в показнику вступу до українських закладів вищої освіти», — зауважив міністр.

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





НМТ: як діяти, якщо не вдалося прийти на тестування



Повідомлялося, що цього року скласти НМТ можна у 30 країнах світу, а додаткову сесію — в 11. Додаткові сесії триватимуть з 17 по 24 липня триватимуть додаткові. З міркувань безпеки Український центр оцінювання якості освіти не повідомляв на загал, де саме українці писатимуть тести.
Водночас деякі категорії громадян можуть вступити до закладів вищої освіти без складання НМТ. Зокрема, українцям, які закінчили школу в Європі у 2025 або 2026 році, для вступу зараховують результати національних випускних іспитів. Крім того, замість НМТ проходять лише внутрішню співбесіду в університеті: ветерани війни (зокрема особи з інвалідністю внаслідок війни та учасники бойових дій); особи, щодо яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України; вступники, яким відмовлено в реєстрації на НМТ через неможливість створення особливих (спеціальних) умов.