Дзеркало Тижня

Поки у суспільстві набирає обертів гостра дискусія про проблеми української освіти через реформу старшої школи, у Києві розпочав роботу дводенний міжнародний форум «Пілотне впровадження профільної освіти: академічні ліцеї». Очільник Міністерства освіти і науки України Оксен Лісовий під час відкриття заходу озвучив реальні масштаби недофінансування старшої профільної школи та реформи Нової української школи (НУШ) в умовах повномасштабної війни.
За словами міністра, наразі держава спроможна інвестувати в кожен академічний ліцей лише близько 10 млн грн замість необхідних 100 млн грн. Ці кошти спрямовують на розробку освітніх концепцій, новий підхід до навчання педагогів, а також на закупівлю базового обладнання для шкільних лабораторій хімії, фізики, біології та технічних майстерень.
Виступаючи перед освітянами, голова МОН визнав критичну складність моменту і з вибаченням порівняв педагогів із військовими на передовій: «Ви — загін штурмовиків, який бере найскладнішу позицію зараз. І наше завдання взяти за цей рік цю висоту і показати всьому суспільству, що підхід профільного навчання і реформа НУШ є успішною і єдино правильною. Суспільство повинно побачити результат».
Оксен Лісовий підкреслив, що за задумом ухваленого у 2020 році Закону «Про повну загальну середню освіту» Уряд планував значно більші капіталовкладення в реформу Нової української школи (НУШ). Проте воєнні реалії змусили перерозподілити пріоритети на користь безпеки дітей. Сьогодні в Україні будують понад 200 підземних шкіл, і вартість зведення кожної з них дорівнює фінансуванню нового ліцею. 

ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





НУШ: велика освітня ілюзія?



Запуск профільної старшої школи є третім етапом масштабної реформи Нової української школи, яка стартувала в Україні у 2018 році. Згідно з концепцією, з 2027 року повна загальна середня освіта розділиться на три рівні: початкову, базову (гімназії) та профільну (академічні ліцеї або професійні коледжі). Очікується, що ліцеї функціонуватимуть як окремі юридичні особи, а навчання в них триватиме три роки — з 10 по 12 клас — із можливістю обирати індивідуальну освітню траєкторію та профільні предмети.
Згідно з соціологічними опитуваннями, рівень беззастережної підтримки реформи серед батьків залишається невисоким. Крім того, експерти та практикуючі педагоги дедалі частіше наголошують на критичному зниженні якості викладання природничо-математичних дисциплін, про що йдеться у статті редакторки відділу освіти та науки ZN.UА Оксани Онищенко «Ми витягуємо війну на залишках старої освіти. На зміну нам — порожнеча некомпетентності»: інтерв’ю з військовим — учителем фізики про НУШ».