Дзеркало Тижня

Нині в Україні тривають суперечки довкола майбутнього Нової української школи щодо того, чи варто зупиняти реформу? Однак дискусія точиться в основному щодо мережі ліцеїв старшої школи, але важливе питання якості освіти часто залишається поза увагою Від якості освіти залежить відповідь — чи потрібна нашій країні ця реформа. ZN.UА вдалося отримати дані Всеукраїнського експерименту, який був проведений на початку впровадження НУШ (2017 – 2022 рр.). Ці дані не оприлюднювалися офіційно. Редакторка відділу освіти і науки ZN.UА Оксана Онищенко у статті "НУШ: велика освітня ілюзія?" проаналізувала результати цього дослідження. 
Авторка статті наголошує, що під час експерименту порівнювали рівень знань учнів, які навчалися в Новій українській школі в експериментальних класах, та школярів, які вчилися за старим стандартом освіти (контрольні класи) з 2017 до 2021 року.
Табл.1. Результати з мови


ВАС ЗАЦІКАВИТЬ





Лісовий обласним керівникам освіти: Не буде НУШ — не буде фінансування від міжнародних партнерів



Онищенко наголошує, що дані у звіті експерименту демонструють, що учні, які навчалися за стандартом НУШ, за рівнем знань не відрізнялися від тих дітей, які навчалися за старим стандартом.
У 2024 році результати моніторингу якості початкової освіти, в якому брали участь випускники НУШ, продемонстрували аналогічну ситуацію. 
Табл.2. Результати з математики

 "На жаль, не відбулося й істотного покращення навчальних досягнень випускників початкової школи, якого можна було б очікувати з огляду на впровадження в початковій ланці освіти нових підходів, що відповідають ідеям НУШ", — зазначено у звіті Українського центру оцінювання якості освіти, який проводив цей моніторинг.
У жовтні 2022 року педагогів, які прийняли випускників початкової школи НУШ у 5-й клас, опитали про рівень знань учнів. Учителі вказували, що учні мали проблеми з обчисленнями (погано знали таблицю множення), недостатньо сформовані навички письма та недостатньо розвинену просторову уяву".
Онищенко зазначає, що результати цього експерименту так і не набули розголосу та не стали предметом широкого суспільного обговорення.
"Розголос результатів експерименту міг би стати основою для широкої професійної та суспільної дискусії — із залученням незалежних експертів, науковців, учителів, громад. Не «причесаних» презентацій і правильних меседжів від пресслужб, а реальної розмови про те, що в реформі працює, а що — ні, і що варто було б змінити", — вказує авторка статті. 
ZN.UА неодноразово наголошувало на тому, що реформу мережі ліцеїв потрібно ретельно готувати, є чимало проблем, які потребують вирішення до старту реформи. Але всі ці проблеми так і залишилися. Детальніше про реформу мережі ліцеїв читайте у статті Оксани Онищенко "Реформа старшої школи: влада знайшла спосіб скоротити кількість ліцеїв. Початковій школі приготуватися?".