Nauka.ua

Бідні люди зістарілися раніше за багатих однолітків Богдан Порохняк 14 Аug 2026, 13:50 Літні люди з меншими статками мали гірші фізичні спроможності та швидше втрачали з віком рухливість і побутову самостійність. Це показало майже десятилітнє спостереження, що охопило понад 31 тисячу учасників з Англії та Канади — країн з однаково безоплатною медициною. Серед можливих причин таких відмінностей науковці називають доступ до своєчасної медичної допомоги, реабілітації й допоміжних засобів, умови праці та довкілля, хронічний стрес, надійність пенсій і якість житла, а також можливість користуватися приватними медичними послугами. Водночас науковці застерігають, що дослідження було спостережним і тому не дає змоги стверджувати, що менші статки самі по собі спричиняють швидше функціональне старіння. Статтю опублікували в журналі РLОS Меdісіnе.

Як порівнювали старіння багатих та бідних?

Науковці скористалися даними двох великих досліджень старіння, що тривали паралельно: англійського ЕLSА з 8 511 учасниками та канадського СLSА, у якому було 22 605 учасників віком від 50 до 85 років. Дослідників цікавив не лише стан здоров'я людей, а й їхня здатність функціонувати у повсякденному житті. Для цього вони оцінювали швидкість ходьби, силу стискання кисті, здатність підводитися зі стільця, роботу легень, зір і слух, мобільність, а також труднощі з базовими та складнішими щоденними справами. Заможність визначали за сукупними заощадженнями домогосподарства, а як додаткові чинники враховували присутність хронічних захворювань, вагу, куріння, вживання алкоголю і соціальні зв'язки.З'ясувалося, що в обох країнах менш заможні люди мали гірші показники за майже всіма параметрами — вони повільніше ходили, мали меншу силу хвату, гіршу функцію легень, частіше повідомляли про проблеми із зором і слухом та труднощі із повсякденними діями. Для наочності автори перерахували різницю у «втрачені роки функціонування» — тобто визначили, у якому віці найбагатші учасники мали такий же стан, як найбідніші у 60 років. Виявилося, що в Англії різниця за швидкістю ходьби становила близько 15 років, за здатністю до базових повсякденних дій — 20 років, а за складнішими функціями — 16 років. У Канаді ці розриви виявилися меншими — до 9 років.При цьому не всі показники стрімкіше погіршувалися саме у бідніших людей. Наприклад, в Англії у заможніших людей з віком швидше знижувався темп ходьби. Однак зазвичай багаті люди початково мали кращий рівень функцій і тому все одно зберігали перевагу упродовж всього періоду спостереження. Дослідники також помітили відмінності, пов'язані зі статтю — серед найменш заможних учасників жінки частіше за чоловіків мали труднощі з мобільністю, повсякденними справами та слухом.